Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

Інститут природничо-математичної та технологічної освіти

Природничо-географічний факультет

Кафедра географії та методики її викладання


План-конспект уроку

Методика викладання географії

на тему: «Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори»


Підготувала:

Студентка IV курсу 3 групи

Дідура Руслана Володимирівна

Перевірив :

Вчитель Гонтарук Катерина Сергіївна

Груповий керівник Браславська Оксана Володимирівна


Умань - 2014 р.

Мета


навчальна: ознайомити учнів із зовнішніми процесами, що впливають на земну кору;

розвиваюча: розвивати в учнів науковий погляд на літосферу;

виховна: виховувати почуття дбайливого господаря й охоронця природи.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: за типом уроку

Методи: інформаційно-рецептивний: мовний (бесіда, розповідь, пояснення ), наочний (малюнки, схеми, фотографії )

Обладнання: атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.


Хід уроку

вивітрювання вода земний

I. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань

«Бесіда за запитаннями»

1.У яких районах налічується багато вулканів, чому?

2.Які вулкани називають згаслими?

.Яку будову має вулкан?

.Що таке гейзер?

.Що таке магматизм?

.Які види магматизму ви знаєте?

.У яких районах зустрічаються гейзери і гарячі джерела?

III. Мотивація навчальної діяльності

«Учитель». Вам усім знайомий процес ліплення фігурок з пластиліну або глини. Людину, що ліпить професійно, називають скульптором. Як працює скульптор? Незалежно від того, правша він чи лівша, завжди ліпить двома руками. Природу Землі можна порівняти зі скульптором: вона невтомно «ліпить» і створює образ поверхні нашої планети.. Вивчення нового матеріалу

План:

.Загальна характеристика зовнішніх процесів

.Вивітрювання

.Робота вітру

.Робота поверхневими і підземними водами

.Діяльність людини

ЩО ТАКЕ ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ. Земну поверхню формують не тільки внутрішні, а й зовнішні процеси. До них належать вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних вод, моря, льодовиків, діяльність людини. Зовнішні процеси, на відміну від внутрішніх, відбуваються на поверхні або у верхній частині земної кори.

Відрізняються зовнішні процеси від внутрішніх і тим, що черпають енергію не всередині планети, а зовні. Вони «використовують» енергію Сонця (сонячне тепло), силу земного тяжіння, життєдіяльність організмів. На перший погляд, ці сили видаються значно слабшими. Проте це тільки здається. Недарма в народі кажуть: «Вода камінь точить». Зовнішні процеси виконують одночасно і руйнівну, і створювальну (творчу) роботу.

ВИВІТРЮВАННЯ. Воно охоплює майже всю поверхню планети і є найпоширенішим з усіх зовнішніх процесів. Розрізняють фізичне, хімічне й органічне вивітрювання.

Фізичне вивітрювання - це руйнування гірських порід до уламків під впливом коливань температури та замерзання води в їх тріщинах. Особливо активно воно відбувається там, де великі контрасти температур протягом доби:у пустелях і горах. У пустелях температура піску і скель удень може сягати +80 °С, а вночі спадає майже до 0 °С.

Багаторазове нагрівання й охолодження призводить до швидкого розтріскування порід. Руйнівна дія замерзлої води особливо поширена у полярних районах. Вода під час замерзання у тріщинах збільшується в обємі й розширює їх. Згодом суцільна брила руйнується.

Органічне вивітрювання- це руйнування гірських порід організмами. Найчастіше його починають бактерії, мохи і лишайники, які оселяються на породах. Коріння рослин, потрапляючи у тріщини порід, сприяє розтріскуванню. Серед тварин відчутно впливають на породи землерийні (миші, кроти), дощові червяки, мурашки та ін.

Хімічне вивітрювання- де руйнування гірських порід під дією повітря і води з розчиненими в ній речовинами. Вони здатні розїдати породи, утворюючи з них нові мінерали і породи. Так, твердий польовий шпат перетворюється на мяку глину. Найактивніше хімічне вивітрювання відбувається в районах, де переважає волога й тепла погода.

Унаслідок вивітрювання утворюються пухкі відклади, які легко розвіюються вітром і розмиваються текучими водами.

РОБОТА ВІТРУ. Вітер виконує три види роботи: руйнівну, транспортну і нагромаджувальну.

Руйнівна робота вітру виявляється у видуванні й розвіюванні пухких порід. Вітер може здувати величезні маси порід і грунту. Наприклад, у США під час бурі в 1934 р. тільки за один день звіяло близько 300 млн. тонн грунту.

Підхоплені вітром піщинки вдаряються об скелі та обточують, шліфують камяні виступи.

У результаті утворюються не лише подряпини, а й чудернацькі скульптурні форми, які називають останцями. Часто вони нагадують стовпи, гриби, фігури людей. Химерні останці, наприклад, є в Криму: на гірському масиві Демерджі вони утворили Долину привидів.

Транспортна робота вітру полягає у перенесенні уламків порід на великі відстані. Так, пилова буря у 1926 р. з півдня України занесла пил і чорнозем на північ Європи аж до Балтійського моря.

Створювальна (нагромаджувальна) робота вітру - це відкладання перенесених уламків і утворення різноманітних еолових форм поверхні.

Всюди, де є пісок, формуються брижі - ланцюги дрібних піщаних валиків. У пустелях, долинах річок, на узбережжях морів вітер нагоргає дюни - піщані горби заввишки 10-20 м, рідко - 100 м. В Україні вони поширені в долині Дніпра, на узбережжях Чорного й Азовського морів. У піщаних пустелях утворюються бархани - горби з піску висотою 70-150 м у вигляді півмісяця. Дюни і бархани постійно переміщуються і за рік можуть «пройти» сотні метрів. Відомі випадки, коли через «наступ пісків» були повністю засипані міста.

РОБОТА ПОВЕРХНЕВИХ І ПІДЗЕМНИХ ВОД. Воду, як і вітер, називають невтомною трудівницею. Поверхневі води - річки і тимчасові потоки (після сильних дощів або танення снігу) - здійснюють велику роботу, змінюючи поверхню. Їх руйнівна дія полягає у розмиванні порід. Таке руйнування називають ерозією. У породах річки прорізають собі видовжені заглиблення - річкові долини. Кожна річка розмиває береги, переносить і відкладає зруйнований матеріал на вигинахрусла і в гирлі.

Тимчасові потоки прорізають на поверхні вимоїни - заглиблення 1-2 м. Якщо вони не закріплені корінням рослин, то після чергових злив поглиблюються і розширюються. У результаті вимоїни перетворюються на яри. Яри після кожного дощу збільшуються. З часом ерозія згасає, зменшується.

Схили яру стають пологими. На них виростають трави і кущі. Тоді яр поступово перетворюється на балку й ерозія припиняється. Вимоїни та яри виникають через рясні опади і наявність порід, що легко розмиваються.

Підземні води здатні розчиняти деякі гірські породи, наприклад: вапняки, крейду, гіпс, сіль. Унаслідок їх розчинення і вимивання під землею утворюються порожнини - печери.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ. До зовнішніх природних процесів належить і діяльність людини. Її вплив на земну поверхню стає дедалі відчутніший. Як і сили природи, вона руйнує поверхню, коли видобуває корисні копалини, обробляє землі, будує різні споруди і шляхи. Людина утворює на поверхні штучні (неприродні) форми - заглибини-карєри, насипи.

Отже, зовнішні процеси руйнують підвищення, заповнюють відкладами западини, згладжують нерівності земної поверхні. Водночас вони розчленовують її, утворюючи яри та долини. Зовнішні процеси відбуваються постійно й одночасно з внутрішніми. У результаті їх взаємодії поверхня Землі набуває складного вигляду й неперервно змінюється.

V. Закріплення вивченого матеріалу


«Знайди пару»

№Форми поверхніЗовнішня сила1.1.ЯриА) Вивітрювання2.2.БалкиБ) Робота льодовиків3.3.ДюниВ) Робота вітру4.4.БарханиГ) Робота текучих вод5.5.Розтріскані глинисті пустеліД) Робота підземних вод6.6.ТерикониЄ) Робота людини7.7.ПляжіЖ) Робота морів8.8.Вали 9.9.Камяні осипи 110.Котловани 111.Печери 112.Карєри

Відповіді: 1 - Г, 2 - Г, 3 - В, 4 - В, 5 - А, 6 - Є, 7 - Ж, 8 - Б, 9 - А, 10 -Є, 11 - Д, 12 - Є.. Підсумок уроку

«Роблю висновок». Домашнє завдання Опрацювати параграф


Теги: Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори  Лекция  Педагогика
Просмотров: 28919
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори
Назад