Юридична відповідальність за порушення трудового кодексу України

Міністерство освіти і науки

Національний університет водного господарства та користування

Навчально-науковий інститут економіки менеджменту і права

Кафедра спеціальних юридичних наук


Реферат

на тему: «Юридична відповідальність за порушення трудового кодексу України»


Підготувала

студентка:

Перевірив:


Рівне-2013

Зміст


Вступ

Розділ 1. Поняття трудової відповідальності за порушення трудового законодавства і її види

Розділ 2. Дисциплінарна відповідальність

Розділ 3. Адміністративна відповідальність

Розділ 4. Кримінальна відповідальність

Висновки

Використана література


Вступ


Було б доречно, спочатку пояснити, що собою являє юридична відповідальність.

Юридична відповідальність - це міра покарання правопорушника шляхом позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистісних), які йому належали до факту правопорушення, від імені держави (суспільства) на підставі закону (або іншого нормативного акта), з метою попередження правопорушення і відновлення (чи відшкодування) втрачених суб'єктивних прав на матеріальні і духовні цінності.

Юридична відповідальність - це міра покарання, яка носить, як правило, публічний характер. Вона здійснюється або може здійснюватись від імені держави шляхом державного примусу. В окремих випадках відшкодування збитків може відбуватись добровільно без державного втручання. Юридична відповідальність повинна бути передбачена, як правило, в законодавстві, особливо в кримінальному і адміністративному. Всі види відповідальності служать попередженню нових правопорушень.

Різні види відповідальності мають свою особливість або специфіку, різну мету і цілі, тому деталізація цього питання відноситься до різних галузей права.


Розділ 1. Поняття трудової відповідальності за порушення трудового законодавства і її види


Юридична відповідальність здійснюється на засадах законності, обґрунтованості, невідворотності, індивідуалізації і справедливості. В ст.66 Конституції закріплено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Юридичну відповідальність поділяють на такі основні види:

) конституційна; 2) кримінальна; 3) адміністративна; 4) дисциплінарна; 5) цивільно-правова; 6) матеріальна (в зв'язку із завданням шкоди в процесі виконання трудових обов'язків). По суті, це різновид цивільно-правової відповідальності, яка має свої особливості.

Дискутується питання про можливість виділення і інших видів юридичної відповідальності: екологічної, процесуальної, сімейної, фінансової. Справа в тому, що види правопорушень можна класифікувати по галузях права, але не можна так класифікувати юридичну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про працю настає за порушення правових норм, що регулюють трудові правовідносини, зокрема норми: Кодексу законів про працю України, Законів України Про оплату праці, Про колективні договори і угоди, Про зайнятість населення, Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні, Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні, Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, локальних нормативно-правових актів підприємства: Колективного договору, Правил внутрішнього трудового розпорядку та ін.

За порушення законодавства про працю винних осіб може бути притягнуто до

·дисциплінарної;

·адміністративної;

·кримінальної відповідальності.


Розділ 2. Дисциплінарна відповідальність


Дисциплінарна відповідальність полягає в застосуванні до винної особи дисциплінарних стягнень, якими відповідно до статті 147 КЗпП є догана чи звільнення. Для окремих категорій працівників законодавчими та нормативно-правовими актами можуть установлюватися й інші дисциплінарні стягнення.

Найменш суворим видом дисциплінарного стягнення є догана. Для її оголошення достатньо лише наявності факту порушення трудового законодавства. Проте існує і більш суворе покарання - звільнення.

Звільнити працівників можна, зокрема, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП - у разі систематичного невиконання працівниками без поважних причин обовязків, покладених на них трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови, що до них раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Це положення стосується всіх працівників, у т. ч. і керівників. Зустрічаються непоодинокі випадки, коли керівники структурних підрозділів підприємств не виконують трудові обовязки, перекладаючи їх на своїх підлеглих, що, безумовно, є порушенням трудового законодавства.

Крім того, відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 41 КЗпП звільнення може мати місце і за одноразове грубе порушення трудових обовязків керівниками підприємств усіх форм власності (філіалів, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів) чи їх заступниками, а також за такі винні дії керівників підприємств, внаслідок яких заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Слід звернути увагу, що в будь-якому разі - як при оголошенні догани, так і при звільненні - згідно з частиною першою статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення повинно бути застосоване роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. При цьому час звільнення посадової особи від роботи у звязку з тимчасовою непрацездатністю або перебування її у відпустці не враховуються. Усі ж інші обставини не можуть вважатися законодавчо обґрунтованими підставами для недотримання загальних строків накладення дисциплінарного стягнення. Проте в будь-якому випадку дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини першої статті 45 КЗпП та частини першої статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори та угоди чи норми зазначеного Закону про профспілки. При цьому така вимога є обовязковою для розгляду і виконання. Керівник, стосовно якого прийнято рішення, або його роботодавець може у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду - за таких обставин виконання вимоги про розірвання трудового договору призупиняється до винесення судом рішення . Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Зазвичай це керівник підприємства.

Але, на мою думку, варто розрізняти дисциплінарну відповідальність працівників за порушення трудового законодавства і за порушення внутрішніх нормативно правових актів підприємства.

Так на підприємстві не кожного працівника може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудового законодавства, а лише осіб відповідальних за дотримання відповідних вимог.

Отже, дисциплінарна відповідальність за порушення трудового законодавства може бути застосована лише в межах посадових обовязків конкретного працівника, який відповідає за дотримання вимог трудового законодавства. Обовязковою умовою застосування такої відповідальності є перебування особи, що притягується до дисциплінарної відповідальності у трудових відносинах з підприємством. Контроль за дотриманням здійснює роботодавець, або уповноважений ним орган. Жодних фінансових санкцій не передбачає.


Розділ 3. Адміністративна відповідальність

відповідальність трудовий законодавство порушення

З зовні, від імені Держави нагляд за дотриманням законодавства про працю покладено на Державну інспекцію України з питань праці (Інспекція), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-премєр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Повноваження Інспекція здійснює на підставі Положення про Державну інспекцію України з питань праці.

Саме органи Інспекції уповноважені притягувати до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю. Уповноважені посадові особи органів Інспекції, відповідно до ст. 255 КУпАП, можуть складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 статті 41, статтями 411 - 413 КУпАП , а також накладати адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені статтею 1886КУпАП.

Справи про адміністративні правопорушення передбачені -ч. 1 статті 41, статтями 411 413 КУпАП <#"justify">1.Конституція України.

.Кодекс законів про працю України.

.Іванов Ю.Ф., Іванова М.В., Кононенко Л.М. Трудове право України. Навч. посіб/ за ред.. Кононенка Л.М. - К.: ВПД АМУ, 2012

.Лазор В.В. Правове регулювання трудових спорів, конфліктів і порядок їх вирішення на сучасному етапі: Монографія. - Луганськ: Література, 2004.

.Трудове право. Навчально-методична розробка. 1999.

.Пастухова В.І. Господарське і трудове право: Навч. посібник. - Рівне: НУВГП, 2009.- 108 с.

7.ВАК. <http://www.kadrovik.ua/>.

.Електронна бібліотека Князева. <http://www.ebk.net.ua/>.


Теги: Юридична відповідальність за порушення трудового кодексу України  Реферат  Основы права
Просмотров: 6946
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Юридична відповідальність за порушення трудового кодексу України
Назад