Організація роботи митних підрозділів при здійснені контролю за доставкою вантажів на прикладі Бориспільської митниці

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту


МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему: ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МИТНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ КОНТРОЛЮ ЗА ДОСТАВКОЮ ВАНТАЖІВ (на прикладі Бориспільської митниці)


Київ 2011


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО ОРГАНУ

.1 Сутність та особливості становлення комунікаційної діяльності у системі влади

.2 Організація комунікаційної діяльності митного органу

.3 Обґрунтування використання інформаційних джерел та комунікацій митного органу

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ МИТНИЦІ

.1 Загальна характеристика діяльності Київської регіональної митниці

.2. Аналіз комунікативної політики Київської регіональної митниці

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ МИТНИЦІ

.1 Розробка комунікаційної програми Київської регіональної митниці

.2 Удосконалення розробки комунікаційних повідомлень

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП


Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки принциповим є формування таких механізмів управління митним органом, які б забезпечили йому ефективне функціонування. Одним із шляхів розв'язання проблеми є використання комунікацій як інструменту впливу на внутрішнє та зовнішнє середовище.

Комунікативна політика органів влади, зокрема митного органу, як складова творення позитивного іміджу держави досі не була обєктом спеціального комплексного наукового дослідження.

Оскільки інформаційним посередником між митними органами та засобами масової інформації виступають прес-служби органів державної влади, їх становлення та розвиток має стати предметом досліджень. Актуальною є потреба вивчити й узагальнити знання про сучасний стан розвитку комунікативної політики в митних органах. Проаналізувати та визначити роль, завдання, структуру, положення про діяльність, особливості функціонування і правового регулювання комунікативних підрозділів митних органів, класифікувати їх періодичні текстові публікації, а також вивчити практичні рекомендації журналістів з питання взаємодії - є необхідною умовою для наукового осмислення та вироблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності комунікативної політики в митних органах на сучасному етапі розвитку нашої держави.

Питання комунікативної політики митного органу розглядались у наукових працях таких авторів, як Владіміров К.Н., Бардачова В.Ю., Дудчак B.I., Мартинюк О.В., Зельниченко O.I., Михайлов B.I., Тихонова Н.П. та ін. Незважаючи на значну кількість спроб науковців розглянути досліджувану проблематику слід відмітити, що останні лише фрагментарно торкались питань комунікативної політики митних органів та її складових.

За таких умов обєктивно необхідним і нагальним стає вирішення проблеми розробки теоретико-практичних засад комунікативної політики у системі управління діяльністю митних органів в сучасних умовах. Врахування комплексності, поглиблення сутнісних характеристик комунікативної політики, ролі та місця останньої в організації діяльності митного органу повинно стати підґрунтям ефективного функціонування останнього.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в розробленні теоретичних засад і практичних рекомендацій для формування інструментальних засобів застосування комунікацій у системі діяльності митних органів в сучасних умовах.

Відповідно до мети в роботі поставлено такі завдання:

- визначити теоретичні основи комунікаційної діяльності митного органу;

провести аналіз комунікаційної діяльності Київської регіональної митниці;

розробити шляхи удосконалення комунікаційної діяльності Київської регіональної митниці.

Обєкт дослідження - процес становлення і розвитку комунікативної діяльності митного органу.

Предмет дослідження - проблема ефективного застосування комунікацій у системі управління діяльністю митним органом.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становить сукупність принципів, прийомів і методів наукового дослідження. Основним теоретичним підґрунтям дослідження є базові принципи, наукові положення та сучасні здобутки теорій комунікацій, управління та митної справи.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО ОРГАНУ


.1 Сутність та особливості становлення комунікаційної діяльності у системі влади


У житті людини процеси спілкування, комунікації відіграють надзвичайно важливу роль. Тому невипадково процес спілкування, комунікації привертає увагу фахівців у самих різних галузях знання: філософії, психології, соціології, культурології, лінгвістики й ін. Найбільш активно процеси спілкування почали вивчатися з другої половини XX століття. Так, у 1950-1960-і роки найбільший науковий інтерес викликали способи формалізації повідомлення, його кодування і декодування, передача інформації від адресанта до адресата. Ці дослідження йшли в рамках нових тоді наук: кібернетики й інформатики. Спілкування в них розглядалося як однобічний інформаційний процес, в якому найбільша увага приділялася способам формалізації повідомлення, а велика частина визначень спілкування зводилася до ідеї передачі інформації від автора до адресата.

У 1960-1970-і роки різні аспекти процесу спілкування зацікавили психологів і лінгвістів, що основний акцент зробили на психологічні і соціальні характеристики спілкування, семантичну інтерпретацію комунікативних актів, правилах і особливостях мовної поведінки. Спілкування тепер визначається як ділові або дружні взаємини, обмін думками за допомогою мовних знаків. Свою увагу дослідники при цьому зосередили на психологічних характеристиках учасників спілкування, особливостях мовної діяльності, правилах мовної поведінки, але майже не зверталися до аналізу механізму спілкування.

У 1980-і роки різні способи спілкування стали вивчатися соціологами, що займалися аналізом соціальної сутності спілкування, що пояснюється як наслідок закономірностей функціонування суспільства, взаємодії його членів, становлення і розвитку особистості, організацій, суспільних інститутів. Тоді ж з'явився логіко-семіотичний і культурологічний інтерес до спілкування, що задовольнявся в рамках соціо- і психолінгвістики. В рамках цих наукових напрямків стало можливим пов'язати комунікативний акт з особистістю учасника спілкування, зрозуміти спілкування як феномен того чи іншого типу культури.

При вивченні процесів спілкування закордонні дослідники давно стали використовувати поняття «комунікація». Цей термін пізніше був прийнятий і вітчизняними вченими. У вітчизняній літературі поняття «спілкування» і «комунікація» найчастіше вживаються як синоніми, хоча при більш уважному підході між ними виявляються деякі розбіжності.

В англомовній лінгвістичній літературі термін «комунікація» пояснюється як обмін думками й інформацією у формі мовних або письмових сигналів, що саме по собі є синонімом терміну «спілкування». У свою чергу, слово «спілкування» позначає процес обміну думками, інформацією й емоційними переживаннями між людьми. У такому випадку дійсно немає різниці між спілкуванням і комунікацією. Саме так міркують лінгвісти, для яких спілкування - це актуалізація комунікативної функції мови в різних мовних ситуаціях.

У психологічній і соціологічній літературі спілкування і комунікація розглядаються як пересічні, але несинонімічні поняття. Тут термін «комунікація», що з'явився у науковій літературі на початку XX століття, використовується для позначення засобів зв'язку будь-яких об'єктів матеріального і духовного світу, процесу передачі інформації від людини до людини (обмін уявленнями, ідеями, установками, настроями, почуттями і т.п. у людському спілкуванні), а також передачі й обміну інформацією в суспільстві з метою впливу на соціальні процеси. Спілкування ж розглядається як міжособистісна взаємодія людей при обміні інформацією пізнавального або афективно-оцінного характеру. У числі основних функцій спілкування також виділяються контактна, покликана задовольнити потребу людини в контакті з іншими людьми, і впливаюча, що виявляється в постійному прагненні людини певним чином впливати на свого партнера. Тому спілкування означає вплив, обмін думками, поглядами, впливами, а також узгодження чи потенційний або реальний конфлікт.

Існує точка зору, що базовою категорією є комунікація, що між людьми протікає у формі спілкування як обмін знаковими утвореннями (повідомленнями). Але існує і протилежне трактування співвідношення понять «спілкування» і «комунікація», у якій основною категорією вважається спілкування, а у структурі останнього виділяються комунікація (обмін інформацією), інтеракція (організація взаємодії і впливу), перцепція (почуттєве сприйняття як основа взаєморозуміння). При цьому комунікація виступає свого роду посередником між індивідуальною і суспільно значимою інформацією. Тут в обох випадках незважаючи на зовнішні розбіжності основний натиск робиться на механізм, який переводить індивідуальний процес передачі і сприйняття інформації в соціально значимий процес персонального і масового впливу.

Таким чином, поняття «спілкування» і «комунікація» мають як загальні, так і відмітні ознаки. Загальними є їхня співвіднесеність із процесами обміну і передачі інформації і зв'язок з мовою як засобом передачі інформації. Відмітні ознаки обумовлені розбіжностями в обсязі змісту цих понять (вузькому і широкому).

Це пов'язано з тим, що вони використовуються у різних науках, що на перший план висувають різні аспекти цих понять. Будемо вважати, що за спілкуванням в основному закріплюються характеристики міжособистісної взаємодії, а за комунікацією закріплюється додаткове значення - інформаційний обмін у суспільстві. На цій підставі спілкування являє собою соціально обумовлений процес обміну думками і почуттями між людьми в різних сферах їх пізнавально-трудової і творчої діяльності, реалізований головним чином за допомогою вербальних засобів комунікації.

На відміну від нього комунікація - це соціально обумовлений процес передачі і сприйняття інформації як у міжособистісному, так і у масовому спілкуванні за різними каналами за допомогою різних вербальних і невербальних комунікативних засобів.

Отже, визначивши природу та складові комунікації, розглянемо деякі особливості побудови комунікаційної діяльності митних органів. Так, на думку відомого американського вченого, професора Гарвардського університету Карла Дойча, влада взагалі і діяльність митних органів, зокрема, є процесом управління та координації зусиль людей у досягненні поставлених цілей.

Виходячи з поглядів вченого комунікаційну діяльність митних органів слід розглядати як систему прийняття рішень на основі різноманітних потоків інформації. Отже, на основі викладеного та у відповідності до поглядів К.Дойча побудуємо класичну схему комунікаційної діяльності митного органу (рис. 1.1).


Рис. 1.1. Схема комунікаційної діяльності митного органу


1 - повідомлення, що йдуть від зовнішнього та внутрішнього середовища, приймаються рецепторами (1). Отриману інформацію вони декодують та кодують, добирають та опрацьовують.

- отримані дані обробляються та передаються:

безпосередньо до Центру прийняття рішень (4), це може бути будь-який митний орган;

у блок Пам'ять та цінності (3), де зберігається та накопичується інформація, у разі необхідності надходить до митного органу (4).

- Митний орган готує рішення та приймає їх, передає розпорядження виконавцям - ефекторам (5).

- Зворотний зв'язок надає інформацію про результати виконання рішень та стан системи.

Ця схема дії комунікаційної діяльності митного органу показує, що, хоча його діяльність і не може бути зведена до комунікації, остання відіграє дуже важливу роль в існуванні митної системи держави.

Виходячи із вищевикладеного можна сформулювати визначення комунікаційної діяльності митного органу - це сформований потік повідомлень та інформації, який структурує митний орган і надає йому значення. Це визначення бере до уваги не односторонню спрямованість сигналів від держави в особі митних органів до мас, а весь діапазон неформальних комунікаційних процесів у суспільстві, які по-різному впливають на діяльність митних органів, формують громадську думку та здійснюють політичну соціалізацію громадян, мобілізуючи їхні інтереси.

Загальну модель комунікаційної діяльності митного органу можна представити у вигляді рис. 1.2.


Рис. 1.2. Модель комунікаційної діяльності митного органу


Комунікаційна діяльність митного органу може здійснюватися безпосередньо або опосередковано. Безпосереднє спілкування представників митного органу з масами, з населенням, маючи неформальний характер, несе достатньо точну та об'єктивну інформацію. Справді, ми завжди оцінюємо людей за їхніми вчинками, а не за тим, що вони про ці вчинки думають. Наприклад, керівник митного органу безпосередньо виступаючи перед депутатами, громадянами, представниками комерційних структур, не потребує коментарів власних думок: кожен слухач через призму своїх інтересів та потреб сприймає його слова та ідеї. Проте можливостей для комунікацій обличчя в обличчя існує небагато.

Частіше комунікаційна діяльність митного органу здійснюється опосередковано. Такими посередниками можуть бути ЗМІ, політичні партії, рухи та організації, лобісти, лідери думок. І, зрозуміло, важливу посередницьку роль у комунікаційній діяльності митних органів відіграють установи, створені спеціально для здійснення комунікацій - різноманітні інформаційно-аналітичні структури та служби зв'язків з громадськістю. Вони можуть здійснювати одну або декілька комунікаційних функцій, або ж увесь комплекс зв'язків з громадськістю. Це залежить від особливостей політичної системи, політичного режиму, рівня економічного розвитку країни.

Здійснення комунікаційної діяльності митного органу відбувається в різних напрямах. Головний напрям: від митних органів до громадян та їхніх об'єднань, значно меншу роль відіграють комунікації у зворотному напрямі: від населення до митних органів.

Комунікаційна діяльність митного органу відрізняється і предметом комунікацій, тими повідомленнями, що поширюються під час здійснення зв'язків з громадськістю в політичній сфері. Вони часто пов'язані як із глобальними проблемами суспільства, так і з сьогоденними інтересами громадськості.

Предметом комунікаційної діяльності митного органу, на мою думку, є не лише власне митна інформація, як це може здаватися на перший погляд. Вона може охоплювати і немитні питання, вирішення яких залежить від митних органів: це більшість проблем нашого щоденного життя - економіка, культура, соціальна сфера. Більше того, коли ми чекаємо повідомлень владних структур, нас цікавить не політичне рішення, а його соціально-економічні наслідки.

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене слід зазначити, що комунікаційна діяльність у загальній структурі діяльності митних органів відіграє важливу роль, забезпечуючи власну відкритість та безперервний звязок із населенням та іншими органами влади.

1.2 Організація комунікаційної діяльності митного органу


Існує цілий ряд теоретичних моделей комунікацій, які зробили свій вагомий внесок в розвиток комунікацій в цілому, в тому числі і комунікацій митних органів.

Сучасна теорія комунікацій створила та ускладнила колишні моделі, поступово переходячи від лінійних до нелінійних моделей, а від них до об'ємних (спіральних, мозаїчних тощо).

Один з піонерів сучасної теорії комунікацій професор права в Єльському університеті X. Лассвелл (1948) запропонував модель, за якою комунікація працює, розшукуючи відповіді на 5 запитань [11,с.347].


Таблиця 1.1 Модель X. Лассвелла

Хто?Що говорить?По якому каналу?Кому?З яким результатом?ДжерелоПовідомленняКаналАудиторіяРеакція

На думку X. Лассвелла, комунікаційний процес у суспільстві виконує три функції:

спостерігає за навколишнім середовищем, виявляючи загрози і можливості, що впливають на важливість розміщення і стану складових частин у ньому;

корелює суспільні компоненти щодо здійснення відповіді навколишньому середовищу;

передає соціальну спадщину.

Ще один із плеяди ранніх теоретиків К. Шеннон (1948) показав нові способи використання виразу "комунікаційна теорія" у значенні вивчення і затвердження принципів і методів, завдяки яким передається інформація. Пізніше К. Шеннон і В. Вівер об'єдналися (1949) та запропонували своє тлумачення та модель комунікації. Вони визначили комунікацію як "всі процедури, завдяки яким одна думка може впливати на іншу" [8, с.57].

Шеннон і Вівер розглянули проблему проектування (технічний аспект) комунікаційної системи, яка б могла управляти будь-яким повідомленням, надісланим джерелом. Вчені встановили такі основні комунікаційні проблеми:

проблему точності;

проблему чіткості;

проблему ефективності.

Проблема точності - це технічна проблема, пов'язана з відповіддю на запитання: чи здатний канал в технічному плані точно передати закодовані сигнали джерела. Проблема чіткості - семантична проблема. Треба з'ясувати, чи точно закодовані сигнали передають бажаний зміст повідомлення. Проблема ефективності пов'язана з визначення того, чи в потрібному напрямку впливає на поведінку аудиторії закодований сигнал.


Рис. 1.3. Модель Шеннона-Вівера мала такий вигляд:


Інформаційне джерело вибирає бажане повідомлення з набору можливих. Відправник змінює його, перетворюючи на сигнал і через канал передає отримувачу. Отримувач сприймає сигнал, перетворює його на повідомлення і передає його на місце призначення.

Неточність може проявлятися в результаті багатьох причин:

семантична помилка виявилася в процесі кодування або декодування повідомлення;

фактори навколишнього середовища не дозволяють прийняти та передати повідомлення в бажаному вигляді;

сам канал передачі технічно не дає можливості адекватно передати повідомлення.

Усі ці причини і є так званим "джерелом шуму", що виникає в процесі здійснення комунікацій.

У 1963 р. Г. Малецьке ще більше ускладнив модель Лассвелла. Він ввів поняття "імідж комутатора" та "імідж одержувача" і розглядав їхній взаємний вплив, а також вплив іміджу одержувача на канали комунікації та на саме звернення. У галузі зворотних зв'язків він виділив поняття "тиск та примус", розглядаючи тиск на комунікатора з боку повідомлення та засобів інформації, а останніх, в свою чергу - на одержувача повідомлення [19, с.40].

Українські науковці в галузі менеджменту широко застосовують модель комунікаційного процесу, запропоновану М. Месконом [20]. У цій моделі виділено чотири базові елементи:

. Відправник - особа, яка генерує ідеї, збирає та передає інформацію.

. Повідомлення - інформація, закодована за допомогою символів.

. Канал - засіб передачі інформації.

. Одержувач - особа, якій призначається інформація і яка її інтерпретує.

Комунікативний процес за моделлю М. Мескона має наступний вигляд.


Рис. 1.4. Модель М. Мескона

У даній моделі пропонується таке поняття як посередник. Під посередником розуміють організацію або особу, яка сприймає первинну інформацію, обробляє та передає її одержувачу, як вторинну. Прикладами посередників можуть бути рекламні агенції, редакції газет, теле- та радіостудії.

Окрім вказаних моделей в теорії комунікації широкого поширення набули об'ємні та спіральні моделі. Серед об'ємних моделей слід зазначити моделі Т. Ньюкома (1953) та С. Бейкера (1968) [19, с.40].

Модель Ньюкома являє собою трикутник, вершинами якого є комунікатор, адресат та об'єкт (повідомлення). Якщо комунікатор та адресат позитивно ставляться один до одного, так само вони будуть ставитися і до об'єкту. У протилежному випадку негативного ставлення необхідно шукати шляхи до зміни становища, що склалося.

Модель комунікації Бейкера - куб, що складається з маленьких кубиків. Грані куба - джерело, одержувач, звернення, канал. Усі кубики перебувають у безперервній взаємодії між собою, щоразу стикаючись усіма чотирма гранями.

Проводячи аналіз об'ємних моделей маркетингової комунікації, Т.І.Лук'янець робить висновок, "що в морі найрізноманітнішої і часто суперечливої реклами потенційний покупець здебільшого вибирає зовсім не ту інформацію, яка могла б спонукати його до найраціональнішого (оптимального) вибору. Він, частіше намагається знайти те, що підтверджувало б його звичні уявлення, традиційні настановлення, те, що не суперечило б вибору, зробленому ним колись" [19, с.41].

Основний внесок спіральної моделі Ф. Денеса (1963) полягає у тезі про те, що комунікація не являє собою замкнутий цикл, який не розвивається, а навпаки, вона постійно розвивається, повторюючи пройдені шляхи розвитку, але вже на іншому, більш високому рівні.

Значний інтерес для формування та розуміння комунікацій мають моделі "інформаційних воротарів", двохступенева модель Каца і Лазарсфілда (1955). Основна ідея цих моделей - існування різновиду людей, які виступають формальними експертами, думки яких здійснюють вплив в силу цілого ряду факторів (освіти, соціального статусу, настанов і т.п.).

Модель двоступеневого впливу має наступний вигляд [19, с.42]:


Рис. 1.5. Модель „двоступеневого впливу


Як видно з наведеного рис. 1.5 комунікації мають вигляд не одно-, а двохступеневого процесу. У ній з'являються так звані авторитетні особи, які впливають на прийняття рішень. Вказані моделі комунікацій поклали початок вивченню впливу так званих пропонентів, радників та інших інституційних суб'єктів впливу, що є особливо важливим для маркетингових комунікацій.

Таким чином, підсумовуючи існуючі вищенаведені моделі комунікацій, можна виділити наступні елементи моделі комунікацій митних органів:

джерело - сторона, яка надсилає звернення іншій стороні;

кодування - процес перетворення цілей комунікацій в форму символу;

звернення - набір символів, які передаються по каналах передачі інформації цільовому споживачу;

канали - засоби поширення комерційної та некомерційної інформації до цільової аудиторії;

одержувач (адресат) - сторона, яка отримує повідомлення;

зворотна реакція - це порядок дій одержувача в результаті контакту одержувача зі зверненням. Як зазначає Т.І. Лук'янець існує щонайменше чотири основні причини, які змушують потенційного отримувача інформації звернути увагу на повідомлення:

бажання отримати корисну інформацію;

бажання отримати інформацію, яка підтвердила б їх власну думку;

бажання отримати стимулюючу інформацію;

просте бажання отримати цікаву інформацію [19, с.45].

шуми або комунікативні бар'єри - психологічна перешкода на шляху адекватної передачі інформації між партнерами по спілкуванню. В випадку виникнення бар'єру інформація викривляється або губить початковий зміст, а в ряді випадків взагалі не поступає до одержувача. Причинами виникнення шумів можуть бути:

навколишнє середовище, в якому здійснюються комунікації;

канали передачі інформації;

відправник та одержувач комунікативного повідомлення.


1.3 Обґрунтування використання інформаційних джерел та комунікацій митного органу


Для здійснення комунікаційних взаємозвязків митних органів застосовуються різноманітні інформаційні джерела та засоби комунікацій. Варто визначити насамперед ті, які є пріоритетними в цій сфері життя. Важливо також зрозуміти специфіку та особливості тих інформаційних джерел та засобів комунікацій, що використовуються службами зв'язків з громадськістю митних органів (рис. 1.6).


Рис. 2.1. Основні засоби здійснення комунікаційної діяльності митних органів


. Прес-конференції, брифінги, що проводяться службами звязків з громадськістю митних органів за участю відповідальних працівників владних структур або без них. Такі заходи можуть здійснюватися як на регулярній основі, так і на періодичній (коли виникне потреба передати важливу інформацію або проінформувати ЗМІ про ті чи інші події, пов'язані з діяльністю митних органів).

Відзначають, що важливу роль у взаєминах між митними органами, інститутами влади та представниками ЗМІ відіграють прес-конференції. І тут пальма першості належить США. Митна служба США першою почала проводити прес-конференції і виділа спеціальне приміщення для кореспондентів. На думку фахівців, прес-конференції значно сприяли "політичній конвергенції" митних органів та преси. Для митної служби США це був новий та зручний механізм більш широкої, ніж раніше, мобілізації громадської думки, для преси - нове джерело політичної інформації.

Прес-конференції, хоча і в менших масштабах, стали загальновизнаною формою комунікації і в європейських країнах. Колишній керівник митної служби Франції Поль Утернан продовжив традицію, закладену ще за часів Шарля де Голля, коли під час прес-конференції на заздалегідь підготовлені запитання він відповідав доволі довго і докладно. Така поведінка керівника митної служби Франції вважається нормальним явищем і слугує свідченням загального підходу уряду до ЗМІ.

. Розсилання прес-релізів та інших інформаційних матеріалів (текстів виступів керівників митних органів, текстів законів, указів, розпоряджень та інших документів, що приймаються відповідними органами влади та управління). Якщо прес-релізи передаються лише в ЗМІ та інформаційні агентства, то інформаційні матеріали можуть розсилатися і певним цільовим аудиторіям. Наприклад, служба комунікації митного органу США звіт про зовнішню політику розіслала трьомстам професорам політичних наук по всій країні, економічну доповідь Д.Шульца - видавцям фінансових газет.

. Дні інформування про актуальні питання діяльності держави. Особливу увагу митні органи України приділяють інформуванню населення про основні напрями митної політики. Одним із заходів цієї системи інформування повинні бути щомісячні дні інформування, які передбачають участь у них керівників та інших відповідальних працівників митних органів. Кожен такий день інформування став днем обговорення найбільш важливих і значущих подій, що відбуваються у сфері митної політики держави. До його проведення почали залучатися не лише державні службовці, але й науковці, діячі культури та мистецтва, просвітницькі організації, у ЗМІ. У деяких регіонах країни ці дні супроводжуються проведенням прес-конференцій за тематикою відповідного дня інформування. У них беруть участь керівники місцевих органів влади та органів самоврядування.

. Особисті зустрічі з журналістами та громадськістю відповідальних осіб митних органів,. У нас практикуються зустрічі керівників митних органів з головними редакторами газет, з представниками ЗМІ і навіть з окремими журналістами.

. Виступи керівників та відповідальних працівників митних органів на радіо та телебаченні: із зверненнями до громадян з вітальними промовами з приводу святкових дат, подій, трагедій, звіту тощо. Успіх мають діалоги в прямому ефірі спеціалістів та керівників митних органів. Такі виступи, як і особисті зустрічі з журналістами та громадськістю з приводу діяльності митних органів, сприяють встановленню контактів та довірливих відносин між владою та громадянами, персоніфікують політичні комунікації, що сприяє їхній ефективності.

. Заснування митними органами власних ЗМІ (як правило, йдеться про пресу). Наявність власної газети чи журналу - важливий засіб систематичного та своєчасного інформування громадськості, проте дуже часто він перетворюється на засіб пропаганди ідей та політики власника. І коли йдеться про політичну партію та рух, цьому можна знайти виправдання - адже однією з головних цілей, заради реалізації якої і створюється партія, є агрегація та виявлення певних інтересів. У випадку заснування газети митним органом це неприпустимо. У той же час спеціалісти відзначають, що зараз розвинені держави є найбільшими виробниками інформації. Наводяться факти, що уряд США входить до числа 20 кращих рекламних агенцій країни, змагаючись у витратах із такими велетенськими корпораціями, як "Кока -Кола". Річні витрати уряду на рекламу складають 200 млн. дол. Урядові агенції витрачають приблизно 600 млн. дол. на виробництво фільмів та аудіовізуальних програм. Міністерство оборони Франції випускає 38 видань (річний тираж 35 млн. примірників), митна служба Франції - 34 видання (тираж 4,8 млн. примірників).

Що стосується України, то частка недержавної преси є досить високою - 55,3%, а заснованих державними органами друкованих видань - 8,9%. Вважають, що такий рівень присутності держави на ринку друкованих ЗМІ не відповідає досвіду розвинутих демократичних країн, бо створює потенційні можливості для маніпулювання масовою свідомістю. Вважають, що в демократичних суспільствах державні органи, як правило, виступають засновниками не масових газет або журналів, а спеціальних інформаційних бюлетенів, у яких висвітлюється їхня діяльність. За деякими даними, наприклад, у Польщі фактично залишилася єдина державна газета "Polska Zbrojna".

. Створення спеціальних інформаційних програм, зорієнтованих на висвітлення діяльності митних органів.

. Важливим засобом комунікаційної діяльності є організація візитів журналістів до митних органів (своєрідні "дні відкритих дверей"), коли для них готуються спеціальні програми знайомства з діяльністю установи, її працівниками та програмами діяльності. Різновидом такого засобу комунікації є акредитація журналістів при митних органах. Акредитація конкретних журналістів має значні переваги перед акредитацією засобу масової інформації, оскільки постійна робота конкретного журналіста в митному органі дозволяє отримувати більш компетентну, повну та різноманітну інформацію, дозволяє краще відстежувати динаміку подій та діяльності, сприяє встановленню більш довірливих відносин між журналістом та працівниками митного органу.

. Організація спеціальних подій. Подієва комунікація в політичній сфері має свою специфіку і значно відрізняється від аналогічного засобу у сфері бізнесу, внутрішніх та інших комунікацій. Найбільш поширеними формами подій тут є: відвідування працівниками митних органів регіонів, окремих установ та організацій, участь у з'їздах, конференціях, виставках (як правило, їх відкриття або вітальні промови, вітальні телеграми, подарунки).

.Важливе значення для здійснення комунікаційної діяльності митних органів має політична реклама.

Політична реклама - це сукупність образотворчих засобів (відео- та аудіоматеріали, гасла, плакати тощо) та прийомів спеціалізованих технологій, що надають суб'єктам політики, політичному життю, політичним діям, різноманітним формам матеріалізації політики особливо очевидний підкреслений або, навпаки, прихований характер. Вона спрямована на кілька основних цілей.

Основні завдання політичної реклами:

. Спрощене та контрастне вираження провідних політичних подій та процесів.

. Лаконічне, емоційне та оригінальне вираження певної політичної платформи.

. Формування та введення у масову свідомість певного уявлення, про політичні структури та їхніх лідерів.

. Створення у людей певного психологічного настрою, що зумовлює необхідні вектори симпатій та дій цих людей. Так, наприклад, фахівці з виборчих технологій рекомендують кандидатові у своєму виступі насамперед створити за допомогою гумору відповідний настрій, забезпечити взаєморозуміння з аудиторією, і лише після цього переходити до викладу власної політичної платформи.

Політична реклама має певні відмінності від реклами комерційної, з якою ми зустрічаємося щодня в нашому повсякденному житті. Серед них: наявність у політичній рекламі дезінформації і значно більше використання в рекламних матеріалах негативної інформації, ніж доброзичливого інформування; застосування екстравагантних прийомів тощо.

Носії політичної реклами:

Власні засоби масової інформації політичних установ та організацій;

платні місця в комерційних ЗМІ;

сторінки в Інтернеті;

зовнішня реклама (стенди, вітрини, транспаранти);

друковані матеріали (плакати, листівки, календарі, брошури, бюлетені, наклейки, значки);

аудіо- та відеоролики для державних і комерційних телерадіоустанов;

інституційна політична реклама (заснування громадських фондів, здійснення благодійних проектів);

оригінальні носії - газон (гасло партії, виконане квітами), надувна кулька (майка, шапка тощо) з портретом політичного діяча.

Найважливішою в політичному рекламуванні є політична символіка.

Проблема особистісної символізації - це проблема формування іміджу політичного або громадського діяча. Організаційна символізація - це проблема іміджу політичної установи та організації, їхнє вирішення можливе з використанням різних прийомів та засобів. Служби ПР політичних установ, іміджмейкери, що працюють з конкретними політичними лідерами, значну частину своєї діяльності спрямовують на ці іміджеві комунікації.

.Висловлювання громадськості з проблем громадського життя. Як зазначають американські соціологи, коли населення відчуває свій вплив на владу, воно не переходить до насильницьких форм впливу, а потім і зміни влади. За деякими підрахунками, 20% населення, викинутих на вулицю як безробітні, можуть призвести до зміни соціального устрою.

.Акредитація журналістів при митному органі. Відзначають, що у Вашингтоні, наприклад, акредитовано понад 16 тис. кореспондентів. Майже 10 журналістів щоденно працюють у Митній службі США. Вони представляють інформаційні агенції, бюро великих газет, журналів, радіомереж.

. Для здійснення комунікаційної діяльності митних органів можуть бути використані й деякі специфічні форми та методи.

Реалізація конституційних положень про Україну як правову та демократичну державу потребує ретельного дослідження та аналізу досвіду принципів та умов взаємодії митних органів із редакціями ЗМІ.

Процес забезпечення відкритості митних органів вимагає формування належної нормативної бази, яка повинна чітко встановлювати права і обовязки всіх учасників цього процесу, а також методи їх реалізації. Чим розвиненішою є правова основа взаємодії митних органів та суспільства в сфері інформації, тим більш відкритим є сам митний орган.

Взаємодія прес-служб митних органів із засобами масової інформації в Україні повинна будуватися за наступними принципами.

. Максимальне оприлюднення.

Принцип максимального оприлюднення полягає у презумпції доступності інформації. Вся інформація митних органів підлягає оприлюдненню за виключенням чітко окресленої сукупності матеріалів, визначених спеціальними нормативно-правовими актами. Обмеження доступу до інформації має бути чітко обґрунтованим, а відповідальність за нього суворо персоналізована.

. Обов'язок публікувати.

Митні органи повинні публікувати суспільно важливу інформацію.

Інформаційна відкритість передбачає не лише відкритість щодо інформаційних запитів, але й публікацію і широко розповсюдження суспільно важливих документів, за винятком обґрунтованих обмежень, зумовлених наявними ресурсами чи обсягом компетенції. Митні органи зобов'язані публікувати такі категорії інформації:

оперативна інформація щодо поточної діяльності, включаючи бюджет, стан його виконання, завдання, результати діяльності, насамперед будь-які суспільно значущі адміністративні та політичні рішення, їхнє обґрунтування та очікувані результати тощо;

інформація про механізми зворотного звязку, зокрема, щодо будь-яких запитів, скарг;

інструкції стосовно процедур участі громадян у діяльності митного органу державної влади або внесення їхніх пропозицій;

класифікатори інформації, якою володіє інституція, і форми її зберігання;

. Стимулювання відкритого митного органу

Відкритість митних органів має заохочуватися через розробку та реалізацію спеціальної цільової програми митного органу. В цій програмі мають бути передбачені заходи щодо підвищення правової та політичної культури громадян, насамперед, державних службовців, формування відповідних настанов щодо відкритості тощо. За результатами виконання цієї програми варто передбачити підготовку та публікацію щорічної доповіді, до складення якої доцільно залучити Уповноваженого Верховної Ради України з питань дотримання прав людини.

. Обмежена сфера винятків

Винятки повинні бути чітко та вичерпно встановлені загальнодоступними нормативно-правовими актами, за невиконання яких повинна бути встановлена сувора відповідальність. Кожний випадок відмови у наданні інформації має бути чітко обґрунтований з посиланням на відповідні юридично визначені норми. При розробці відповідних нормативно-правових актів повинний бути дотриманий принцип пріоритету громадського інтересу, що означає законодавчий захист можливості оприлюднення інформації, навіть такої, що становить виняток, при наявності достатніх підстав.

. Процедура отримання доступу

Повинні бути встановлені чіткі та ефективні процедури доступу до інформації, відповідальність за дієвість яких має бути персоніфікованою.

Митні органи можуть не надавати інформацію, яка вже оприлюднена, але зобовязані спрямувати авторів запитів до джерел такої інформації.

. Кошти

Як правило інформація має надаватися безплатно, за винятком чітко окресленого переліку інформаційних послуг, надання яких потребує надмірних, не передбачених чинним законодавством та кошторисом митного органу, витрат інтелектуальних, фінансових та інших ресурсів. Плата за надання відповідей на такі інформаційні запити не повинна бути надмірною.

. Відкриті засідання

Засідання митних органів та самоврядування повинні бути відкритими для громадськості, за винятком випадків чітко окреслених відповідним законодавством, що може бути ширшим за перелік винятків з права на нерозголошення, але не надмірним. Повідомлення про їх час, порядок денний та присутніх осіб повинно здійснюватися у встановленому нормативно-правовими актами порядку. Будь-яке рішення про закритість засідання має бути відкритим для громадськості.

Отже, надання інформації громадянам в Україні здійснюється через прес-центри митних органів шляхом періодичного оприлюднення прес-релізів, повідомлень про заходи митних органів, проведення прес-конференцій та брифінгів, налагодження постійної співпраці із засобами масової інформації тощо. Діяльність зазначених підрозділів регулюється відповідним законодавством.

З іншого боку, необхідно зазначити, що однією з основних проблем у цій сфері є часткове відтворення у середовищі державних службовців історичних традицій закритості влади, культу секретності, відсутність усвідомлення необхідності налагодження та підтримання конструктивного діалогу з громадськістю, насамперед, власної відповідальності за це. Саме зазначене є, на наш погляд, є провідним чинником, що визначає труднощі у забезпеченні відкритості.

Окрім інформування громадськості про поточну діяльність митних органів важливим аспектом у контексті забезпечення більшої відкритості влади слід вважати пропагування тих чи інших політичних рішень, їх широке розяснення та аргументування через засоби масової інформації або інші засоби комунікації. Громадяни країни мають не лише знайомитися з текстами нормативно-правових актів, інших рішень митних органів, але й усвідомлювати мотиви їхнього ухвалення. Останнє також безперечно позитивно впливатиме на рівень довіри до державної влади.

В Україні сформована та діє розгалужена мережа офіційних видань митних органів, що регулярно та оперативно публікують інформацію про їхню діяльність. Серед таких видань можна згадати Інформбюлетень Державної Митної служби України, Звіти по роботі іззверненнями громадян тощо.

Останнім часом Президент та Уряд України ухвалили низку рішень, спрямованих на використання мережі Інтернет для надання інформації про діяльність митних органів з її оперативним поновленням. Тут необхідно наголосити на важливості технологічного аспекту забезпечення відкритості влади. У зазначеному випадку технології здійснюють радикальний вплив на сутність проблеми. Новітні інформаційні технології принципово розширюють можливості зворотного звязку, створюють передумови для функціонування митних органів у інтерактивному режимові. У цьому контексті важливою є реалізація в Україні концепції електронного урядування (е-урядування), що передбачає перехід урядових установ на електронні форми надання послуг населенню і взаємовідносин з субєктами економічної діяльності. Мета впровадження е-урядування полягає у:

збільшенні точності, повноти, оперативності та достовірності інформації, що використовується державними установами;

підвищенні рівня контрольованості діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування з боку вищих структур;

забезпеченні прозорості урядової політики для громадян і суспільства в цілому;

зниженні накладних витрат.

Показовим з точки зору ефективності, відкритості та прозорості напрямом е-урядування є створення системи е-закупівель. Наприклад, досвід Швеції свідчить про майже пятидесяти відсоткову економію коштів в умовах функціонування подібної системи.

Адекватне та ефективне вирішення зазначеної проблеми є неможливим без забезпечення митних органів сучасним компютерним та комунікаційним обладнанням, формування кваліфікованого кадрового потенціалу, розробки нових та удосконалення існуючих стандартів інформаційної діяльності. Зокрема, мають бути визначені категорії інформації, спосіб їх оприлюднення, технічні засоби реалізації цього завдання.

Не можна обминути увагою і такий важливий аспект як внутрішньосистемна відкритість митних органів в Україні, тобто відкритість структур митних органів одна для одної, та, навіть, для себе.

Не слід забувати і про такий прямий наслідок підвищення рівня відкритості митних органів як посилення довіри з боку суспільства, що знов-таки автоматично підвищує дієвість влади щодо виконання ними власних функцій. Можна стверджувати, що за умов демократичного правління відкритість є однією з запорук легітимності митних органів, а отже і їх ефективності.

Підводячи підсумки викладеного у даному розділі, слід відмітити, що комунікація в сучасних умовах є смисловим аспектом соціальної взаємодії, однією із найбільших загальних характеристик будь-якої діяльності, включаючи управлінську. Вона являє собою нову форму політичної, наукової, організаційної і технічної сили в суспільстві, за допомогою якої митний орган включається у зовнішнє середовище, здійснюється обмін думками або інформацією для забезпечення взаєморозуміння. Вона має досить широке тлумачення. Комунікацію можна визначити як форму зв'язку, як один із проявів інформаційного обміну або обміну інформацією між живими істотами у процесі їх безпосереднього спілкування за допомогою технічних засобів.

Комунікації - це всепроникаючий і складний процес, який включає людей, що розмовляють під час особистого спілкування або в групах, на зборах, ведуть розмову по телефону чи читають і складають службові записки, листи і звіти. Таким чином, комунікація розглядається як спілкування за допомогою слів, букв, символів, жестів і як спосіб, за допомогою якого висловлюється відношення одного працівника до знань і розумінь іншого, досягається довіра, взамоприйняття поглядів і ін.

Встановлення належної комунікації пов'язано з розв'язанням багатьох питань. Це готовність партнерів встановлювати комунікацію, виявлення та усунення перешкод, до цього вибір способів комунікації, правильне поєднання усної, візуальної та письмової форм комунікації тощо. Людську комунікацію прийнято вивчати не тільки в її теоретичних аспектах, але і як мистецтво, і практику. Саме так розглядається здатність до комунікації (вміння говорити, слухати, писати, читати) і, зокрема, ораторське мистецтво, схильність до журналістики, викладацької роботи, рекламної справи, літератури, радіо- і телемовлення тощо.

Для здійснення комунікаційних взаємозвязків митних органів застосовуються різноманітні інформаційні джерела та засоби комунікацій, серед яких особливого значення слід надати наступним: прес-конференції, брифінги, розсилання прес-релізів та інших інформаційних матеріалів, дні інформування про основні напрями діяльності митного органу, візити журналістів до митного органу, організація спеціальних подій, реклама та символізація митних органів, створення власних WEB-сайтів, особисті зустрічі з представниками ЗМІ та громадськістю, виступи відповідальних працівників митного органу на радіо, телебаченні, у пресі, створення спеціалізованих організаційних структур у митному органі, застосування власних засобів масової інформації або створення спеціальних інформаційних програм та висловлювання громадськості з митних проблем у ЗМІ, під час особистих зустрічей, зборів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ МИТНИЦІ


.1 Загальна характеристика діяльності Київської регіональної митниці


Київська регіональна митниця (КРМ) є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним регіону здійснює в межах своєї компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи. Місце розташування КРМ: місто Київ.

Київська регіональна митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, Дисциплінарним статутом митної служби України, іншими законами України, актами Президента України, а також цим Положенням. Київська регіональна митниця підпорядковується Державній митній службі України.

Положення про Київську регіональну митницю розроблено на підставі Митного кодексу України, Положення про Державну митну службу України, Примірного положення про регіональну митницю, погоджується керівниками відповідних структурних підрозділів Державної митної служби України й затверджується наказом Державної митної служби України. Положення про структурні підрозділи Київської регіональної митниці, а також посадові інструкції працівників затверджуються начальником КРМ на підставі типових положень та інструкцій, розроблених Державною митною службою України.

Структура, штатний розпис та кошторис на утримання КРМ затверджуються Головою Державної митної служби України. Гранична чисельність працівників КРМ затверджується наказом Державної митної служби України (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Структура Київської регіональної митниці


Зона діяльності КРМ: Київ (крім питань здійснення митної справи, що належать до компетенції Енергетичної регіональної митниці), аеродром "Київ (Антонов)" ("Гостомель") та території митних ліцензійних складів і складів тимчасового зберігання (у тому числі території, що будуть використовуватися за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в Київській регіональній митниці.

Відділи митного оформлення Київської регіональної митниці:

ВМО-1 Соломянський / ЗМК: м. Київ, вул. Малинська, 20

ВМО-3 Печерський, Голосіївський / ЗМК: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58

ВМО-4 Оболонський, Шевченківський, Дніпровський / ЗМК: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58

ВМО-5 Подольський / вул.Велика кільцева дорога, 4. Завод "Електронмаш"

ВМО-6 Святошинський / ЗМК: м. Київ, вул. Малинська, 20

ВМО-7 Дарницький / ЗМК: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58

ВМО-8 Деснянський, вантажі підконтрольні ДСЕК / ЗМК: м. Київ, вул. Туполєва,23.

У вигляді табл.2.1 подамо дані щодо коштів, перерахованих до Державного бюджету України Київською регіональною митницею протягом 2007-2010 рр.


Таблиця 2.1 Кошти, перераховані до Державного бюджету України Київською регіональною митницею, протягом 2007-2010 рр.

ПеріодВсьогоВ тому числімитноАкцизний збірПДВМитні збориЄдиний збір2007 рік9154793.02 421 760.476 169.06 544 474.1112 043.5346.02008 рік11926411.03 094 978.063 841.48 634 670.8132 467.1453.72009 рік16335638.74 583 543.8106 605.611470966.7173 613.4909.22010 рік23316552.45 053 761.6186 799.317987 767.884 680.83 542.9

Аналізуючи дані табл.2.1 необхідно відмітити, що протягом 2007 - 2010 рр. обсяги коштів, які були перераховані Київською регіональною митницею до Державного бюджету України постійно зростали, що свідчить про збільшення обсягів зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні та підвищенні ефективності діяльності досліджуваного митного органу.

З метою надання більшої наочності статистиці обсягів діяльності Київської регіональної митниці подамо кошти, перераховані до Державного бюджету України Київською регіональною митницею протягом 2005-2008 рр. за окремими статтями відрахувань у вигляді рис.2.1.


Рис. 2.1. Кошти, перераховані до Державного бюджету України Київською регіональною митницею протягом 2007-2010 рр. за окремими статтями відрахувань


Основні завдання КРМ є наступні:

безпосереднє здійснення митної справи, забезпечення на території закріпленого за нею регіону контролю за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, громадянами вимог законодавства України з питань митної справи;

захист економічних інтересів України;

забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку;

застосування відповідно до закону заходів тарифного й нетарифного регулювання при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення форм і методів здійснення митного контролю й митного оформлення;

контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів, забезпечення додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

створення в зоні своєї діяльності сприятливих умов для прискорення товарообігу через митний кордон України;

боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

розвиток міжнародного співробітництва в галузі митної справи;

ведення митної статистики.

здійснення верифікації (підтвердження достовірності) сертифікатів про походження товару з України;

контроль за раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до нормативів та кошторисів, збереженням державної власності;

своєчасне й повне перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів), справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи, на рахунки відповідних бюджетів згідно з чинним порядком розрахунків і з урахуванням положень Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Виконання прогнозних показників надходжень до Державного бюджету України;

сприяння захисту прав інтелектуальної власності в процесі зовнішньоекономічної діяльності.

Київська регіональна митниця відповідно до покладених на неї завдань:

. Здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль та митне оформлення товарів та інших предметів юридичних та фізичних осіб відповідно до всіх митних режимів. У межах компетенції, визначеної Держмитслужбою, приймає рішення щодо продовження строку тимчасового ввезення (вивезення) товарів та інших предметів, тимчасово ввезених на митну територію України (тимчасово вивезених з митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення).

. Видає в межах своєї компетенції накази. Подає на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції нормативно-правові акти, що мають міжвідомчий характер або зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

. Стягує податки та збори (обов'язкові платежі), справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи, і своєчасно перераховує отримані кошти до Державного бюджету України.

. Розробляє та реалізує плани заходів щодо запобігання контрабанді й порушенням митних правил; заводить справи про порушення митних правил, здійснює провадження в них; порушує кримінальні справи про контрабанду та проводить дізнання в них.

. Вживає спільно з правоохоронними органами заходів, спрямованих на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, що становлять національне, історичне чи культурне надбання держави.

. Проводить силами власних структурних підрозділів, які відповідно до вимог чинного законодавства вповноважені на ведення боротьби з контрабандою та порушенням митних правил (у тому числі спільно з правоохоронними та іншими державними органами), оперативні заходи щодо виявлення, попередження та припинення контрабанди, порушень митних правил. Здійснює охорону зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань.

. Здійснює контроль за доставкою товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, у митниці призначення. У разі недоставляння товарів і транспортних засобів у митницю призначення вживає спільно з правоохоронними органами заходів для їх розшуку та притягнення до відповідальності винних осіб.

. Веде облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, розташованих у зоні її діяльності.

. Контролює дотримання юридичними особами та громадянами встановленого законодавством України порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Регулярно інформує Держмитслужбу про зовнішньоекономічні операції суб'єктів господарювання, розташованих у зоні її діяльності.

. Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів здійснює на підприємствах, розташованих у зоні її діяльності, митний контроль за ними.

. Проводить на підприємствах, розташованих у зоні її діяльності, перевірки систем звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

. Здійснює самостійне нарахування (донарахування) сум податкових зобов'язань платників податків, що виникають при переміщенні товарів через митний кордон України, та направляє платникам податків податкові повідомлення у визначених законодавством випадках.

. З метою забезпечення погашення платниками податків податкових зобов'язань, у встановленому законодавством України порядку взаємодіє із податковими органами.

. Здійснює контроль за переміщенням валютних цінностей через митний кордон України, а також контроль за строками ввезення в Україну товарів при проведенні бартерних (товарообмінних) зовнішньоекономічних операцій та порядком здійснення операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах.

. Здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, внесені до реєстру Держмитслужби.

. У межах своєї компетенції представляє інтереси держави в судах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях під час розгляду справ за позовами, заявами, скаргами юридичних осіб і громадян.

. Подає до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України матеріали про внесення передбачених законодавством України обов'язкових платежів за порушення процедури міжнародних автомобільних перевезень та контролює задоволення фінансових претензій.

. Безоплатно інформує заінтересованих осіб за їх зверненнями про нормативно-правові акти України з питань митної справи, надає їм стислі довідки щодо основних положень цих актів.

. Надає заінтересованим особам консультації з питань митної справи, а також тексти опублікованих нормативно-правових актів з цих питань в порядку, визначеному чинним законодавством України.

. Організує збереження прийнятих на зберігання товарів, що перебувають під митним контролем і за якими власник не звернувся до закінчення передбачених законодавством України строків зберігання, товарів і транспортних засобів, вилучених у справах про порушення митних правил, у тому числі майна, щодо якого судом винесено рішення про конфіскацію, - до передачі такого майна органам державної виконавчої служби згідно із законодавством України, товарів, від яких власник відмовився на користь держави, а також розпорядження ними.

. Контролює діяльність вантажних митних комплексів, митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання, митних брокерів і митних перевізників; у передбачених законодавством України випадках видає та скасовує відповідні дозвільні документи або направляє до Держмитслужби пропозиції щодо їх видачі або скасування.

. За дорученням Держмитслужби здійснює роботу зі збирання, аналізу та перевірки даних торгово-промислових палат і виробників товарів, потрібних для перевірки сертифікатів про походження товару з України.

. Веде роботу з перевірки правильності визначення країни походження товарів для цілей митного контролю та митного оформлення. Підтверджує, змінює або скасовує рішення про визначення країни походження товарів.

. У зоні своєї діяльності використовує для оформлення результатів митного контролю митні забезпечення: одноразові номерні запірно-пломбувальні пристрої, печатки, штампи, голографічні мітки та інші засоби ідентифікації, передбачені Митним кодексом України.

. У встановленому порядку здійснює перевірку відомостей, заявлених юридичними й фізичними особами під час декларування товарів і транспортних засобів.

. Використовує в процесі здійснення митного контролю технічні й спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров'я людини, тварин і рослин. Забезпечує експлуатацію цих засобів відповідно до вимог технічної документації, а також їх збереження, обслуговування, ремонт і списання.

. Збирає, обробляє, узагальнює та подає Держмитслужбі дані митної статистики зовнішньої торгівлі в зоні своєї діяльності, дані спеціальної митної статистики, інформацію про економічні й інші показники своєї діяльності, а також спеціалізованих митних установ та організацій.

. Веде роботу зі збирання, аналізу, систематизації даних про вартість товарів і з формування бази даних цінової інформації про ціни на товари для використання її при контролі за правильністю визначення митної вартості та митній оцінці товарів, що переміщуються через митний кордон України.

. Здійснює в установленому порядку контроль правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску цих товарів через митний кордон України.

. Забезпечує ефективне застосування передбачених Митним кодексом України методів визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою забезпечення справляння в повному обсязі податків і зборів (обов'язкових платежів), справляння яких віднесено відповідно до законодавства України до компетенції митних органів. Здійснює перевірку правильності заповнення декларації митної вартості та даних щодо складових митної вартості, наведених в декларації митної вартості.

. Веде роботу з класифікації та кодування товарів у митних цілях відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД). Приймає попередні класифікаційні рішення про класифікацію та кодування товарів згідно з УКТЗЕД за зверненнями суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які перебувають на обліку в КЦСМ.

. За погодженням з Регіональною інформаційною митницею здійснює розробку, впровадження й експлуатацію автоматизованих програм, програмного забезпечення. Забезпечує використання програмно-апаратних засобів захисту інформації, митного контролю, а також зв'язку, цілодобове функціонування електронної пошти та транспортної мережі супутникового зв'язку.

. На підставі типових технологічних схем, затверджених Кабінетом Міністрів України, у встановленому Митним кодексом України порядку впроваджує технологічні схеми здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

. Забезпечує розвиток митної інфраструктури в зоні своєї діяльності. Здійснює капітальне будівництво й капітальний ремонт приміщень. Забезпечує утримання у належному стані територій та споруд.

. У порядку й обсязі, визначених Митним кодексом України, іншими актами законодавства України, взаємодіє з правоохоронними органами, іншими органами державної влади, що здійснюють контроль за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, митними органами суміжних держав. Підтримує зв'язки із засобами масової інформації.

. У порядку, установленому законодавством України, взаємодіє з органами державного нагляду за станом охорони праці. Забезпечує подання Держмитслужбі звітів з питань охорони праці та надзвичайних ситуацій. Проводить перевірки стану охорони праці в Київській регіональній митниці, а також бере участь у проведенні таких перевірок в інших митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях згідно з планами Держмитслужби чи відповідних органів державного нагляду. У межах своєї компетенції вживає заходів до усунення виявлених недоліків і порушень.

. Веде згідно із законодавством України бухгалтерський облік і фінансово-господарську діяльність Київської регіональної митниці. Забезпечує подання до Держмитслужби та інших уповноважених органів фінансової і статистичної звітності у строки, установлені законодавством України.

Проводить перевірки оперативно-службової діяльності підпорядкованих структурних підрозділів, а також бере участь у проведенні перевірок в інших митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях згідно з планами Держмитслужби. У межах своєї компетенції вживає заходів до усунення виявлених недоліків і порушень.

. Веде складське господарство відповідно до умов і порядку зберігання, передбачених законодавством України.

. Залучає в установленому законодавством України порядку кошти вітчизняних і зарубіжних інвесторів, а також субвенції для будівництва та облаштування об'єктів митної інфраструктури в зоні своєї діяльності.

. Здійснює військовий облік військовозобов'язаних працівників та їх бронювання на період мобілізації та воєнного часу.

. Надає дозвіл на ввезення та переробку на митній території України товарів, що походять з інших країн, і на вивезення товарів для переробки за межами митної території України.

. Виконує рішення колегії та завдання Держмитслужби.

. Розробляє плани роботи митниці та контролює їх виконання підпорядкованими структурними підрозділами.

. Здійснює заходи щодо виявлення, попередження й припинення корупції та інших протиправних дій з боку посадових осіб Київської регіональної митниці.

. Розглядає в установленому порядку звернення, заяви та скарги юридичних осіб і громадян з питань своєї діяльності, вживає заходів щодо усунення причин, що призвели до порушення законних прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності і громадян.

. Розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань митної справи та в установленому порядку подає їх до Держмитслужби.

. Бере участь в опрацюванні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів.

. Забезпечує реалізацію інших повноваження, що випливають з покладених на Київську регіональну митницю завдань, у тому числі й ті, які делеговані їй Держмитслужбою.

. Здійснює у межах своїх повноважень державну кадрову політику, забезпечує проведення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників митниці.

. Здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу у межах компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене слід відмітити, що діяльність Київської регіональної митниці спрямована на забезпечення ефективності та безперешкодного пропуску товарів через митний кордон України, а також усунення фактів порушення митних правил.

комунікаційний регіональний митниця інформаційний

2.2 Аналіз комунікативної політики Київської регіональної митниці


Комунікативною політикою Київської регіональної митниці займається відділ звязків з громадськістю. Останній діє на основі Положення про відділ звязків з громадськістю Київської регіональної митниці.

Положення визначає правовий статус відділу звязків з громадськістю Київської регіональної митниці, а саме його компетенцію (права, завдання, функції) і організаційну структуру.

Відділ є структурним підрозділом Київської регіональної митниці, безпосередньо підпорядковується першому заступнику начальника Київської регіональної митниці, згідно розподілу функціональних обовязків.

Відділ при виконанні покладених на нього завдань і функцій може взаємодіяти зі структурними підрозділами Київської регіональної митниці, Держмитслужби України, громадськими організаціями та державними установами України в порядку, передбаченому законодавством.

Комунікаційна діяльність Київської регіональної митниці являє собою процес поширення інформації щодо діяльності останньої за допомоги служби звязків з громадськістю через засоби масової інформації. Зважаючи на широкий спектр функцій, які вона виконує служба звязків з громадськістю Київської регіональної митниці, цілком закономірним видається різноманіття учасників комунікаційного процесу. Такими є: служба звязків з громадськістю Київської регіональної митниці, засоби масової інформації, засоби поширення інформації та споживач. У процесі комунікаційної діяльності виділяють відношення за типом "суб'єкт-суб'єкт", які також поділяють на відношення суб'єкта-комунікатора (передавача інформації) та суб'єкта-реципієнта (отримувача інформації).

Особливість комунікаційного процесу на Київської регіональної митниці полягає в тому, що всі його елементи знаходяться в постійному розвиткові та певній технологічній взаємозалежності. Складність взаємовідношень учасників комунікаційної діяльності, необхідність забезпечення якісного виконання їх функцій при підготовці та реалізації інформації вимагає високого рівня організації та управління комунікаційним процесом.

Схема організації, яка забезпечує цілісність та результативність процесу діяльності служби звязків з громадськістю Київської регіональної митниці з комунікацій, представлена на рис. 2.2.


Рис. 2.2 Послідовність організації розробки комунікацій Київської регіональної митниці

Київська регіональна митниця як елемент маркетингової комунікації використовує паблік рилейшнз (зв'язки з громадськістю).

Фахівець зі звязків з громадськістю виконує:

- інформаційне представництво Київської регіональної митниці в державних і виконавчих органах;

забезпечення інформацією про діяльність Київської регіональної митниці зацікавлених осіб;

- взаємодію з засобами масової інформації, громадськими організаціями для своєчасного інформування громадськості про найважливіші події в діяльності Київської регіональної митниці;

планування й організація інформаційних програм, що стосується роботи Київської регіональної митниці;

аналіз і узагальнення первинної ділової інформації, розробка форм її представлення;

формування за допомогою засобів масової інформації в громадськості об'єктивного представлення про Київську регіональну митницю;

представлення за допомогою засобів масової інформації відношення Київської регіональної митниці до економічних, екологічних і соціальних питань;

- поширення в пресі, по радіо і телебаченню матеріалів про основні напрямки розвитку Київської регіональної митниці, соціально-економічне положення Київської регіональної митниці і галузі в цілому, досягненнях Київської регіональної митниці в галузі митної справи;

- підготовку повідомлень, коментарів і аналітичних оглядів для засобів масової інформації про зміст рішень керівництва Київської регіональної митниці, про проведення семінарів, конференцій, форумів;

узагальнення, аналіз і доведення до зведення керівництва Київської регіональної митниці матеріалів, опублікованих у друці і присвячених підприємству і галузі в цілому;

- реагування на висловлені на адресу Київської регіональної митниці критичні зауваження (підготовка виступів, прес-конференцій і повідомлень у засобах масової інформації);

організацію прес-конференцій, круглих столів, проведення зустрічей і інтервю з представниками засобів масової інформації по актуальних питаннях поточної діяльності Київської регіональної митниці;

підготовку відеофільмів, створення і поповнення відео- і фонотеки про діяльності Київської регіональної митниці і її підрозділів;

забезпечення взаємодії з центрами вивчення громадської думки і складання власних програм по вивченню і визначенню думки громадськості про діяльність Київської регіональної митниці;

проведення заходів для підключення користувачів до зовнішніх і локальних мереж обміну інформацією.

Отже, комунікаціями в Київській регіональній митниці керують працівники відділу ПР-служби. Комунікаційний процес Київської регіональної митниці являє собою поширення інформації щодо діяльності осінньої за допомогою ПР-служби зазначеного органу через засоби масової інформації.

Розглянемо частоту комунікаційних звернень Київської регіональної митниці в різних засобах інформації (табл. 2.2):


Таблиця 2.2 Частота комунікаційних звернень Київської регіональної митниці в різних засобах інформації протягом 2008-2010 рр.

ПоказникРокиВідхилення2008200920102009 рік/2008 рік2010 рік/2009 рікАбс., тис. грн.відносне, %Абс., тис. грн.відносне, %12345678Звернення в пресі7511217337,0049,3361,0054,46Телерадіол звернення411257,00175,0014,00127,27Зовнішні експозиції (щити, плакати, вивіски)1218316,0050,0013,0072,22 Інформаційні повідомлення на транспортних засобах і транспортних спорудженнях610154,0066,675,0050,00

Як видно з табл. 2.2 найбільша кількість інформаційних звернень Київської регіональної митниці протягом 2008-2010 рр. простежувалась у в пресі. Так, їх кількість протягом досліджуваного періоду збільшилась на 130%.

Київська регіональна митниця протягом 2008-2010 рр. подавала інформаційні повідомлення у таких друкованих періодичних виданнях, як: газети „Сегодня, „Україна молода, „Сільські вісті та журналах „Бизнес, „Компаньйон.

Київська регіональна митниця протягом 2008-2010 років подавала телерадіо звернення на таких радіостанціях та телевізійних каналах, як: „Люкс FM, „Наше радіо, „Гала радіо та ICTV, Інтер, Перший національний.

Також для поширення інформаційних звернень використовувалися зовнішні експозиції (щити, плакати, вивіски) та інформаційні повідомлення на транспортних засобах і транспортних спорудженнях в м. Києві та інших містах області (Біла церква, Бровари, Гостомель, та інші).

В 2010 році порівняно з 2009-2009 роками було збільшено кількість інформаційних повідомлень у всіх засобах масової інформації.

Динаміку структури та кількості інформаційних повідомлень Київської регіональної митниці протягом 2008-2010 рр. зобразимо на рис. 2.7.


Рис. 2.7. Динаміка кількості інформаційних повідомлень Київської регіональної митниці протягом 2008-2010 рр.


Розглянемо структуру та кількість проведених ПР-службою Київської регіональної митниці звязків з громадськістю протягом досліджуваного періоду - 2008-2010 років (табл. 2.3).


Таблиця 2.3 Кількість проведених ПР-службою Київської регіональної митниці звязків з громадськістю протягом 2008-2010 рр.

ПоказникРокиВідхилення2008200920102009 рік/2008 рік2010 рік/2009 рікАбс., тис. грн.відносне, %Абс., тис. грн.відносне, %Проведення прес-конференцій12418226558,0046,7783,0045,60Розробка та оприлюднення матеріалів про Київську митницю1421337,0050,0012,0057,14Всього кількість заходів ПР13820329865,0047,1095,0046,80Як видно з табл. 2.3 в 2010 році порівно з 2009 роком кількість заходів ПР зросли на 160 (115%). При цьому в 2010 році зросла кількість проведених прес-конференцій з 124 до 265 (113%) та кількість розроблених і оприлюднених матеріалів про Київську регіональну митницю з 14 до 33 (135%) порівняно з 2009 роком. Представимо у вигляді рис.2.8 подамо динаміку кількості проведених ПР-службою Київської регіональної митниці звязків з громадськістю протягом 2008-2010 рр.


Рис.2.8. Динаміка структури та кількості проведених ПР-службою Київської регіональної митниці звязків з громадськістю протягом 2008-2010 рр.

Рис. 2.9. Структура проведених ПР-службою Київської регіональної митниці звязків з громадськістю у 2010 році.


Отже, комунікаційна діяльність Київської регіональної митниці протягом 2008-2010 рр. зазнала значного пожвавлення, що проявилось у збільшенні кількості повідомлень у пресі, на радіо і телебаченні, значному підвищенні кількості проведених прес-конференцій та ін. заходів.

Важливого значення у процесі комунікаційної діяльності Київської регіональної митниці займає робота із зверненнями громадян. Так, робота зі зверненнями громадян протягом 2008-2010 рр. велася відповідно до вимог Закону України „Про звернення громадян, указів Президента України від 13.08.02 № 700 „Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення й від 14.04.04 № 434 „Про невідкладні заходи з удосконалення організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів і перебувала під постійним контролем керівництва Держмитслужби й інших митних органів України.

Київською регіональною митницею здійснювалися відповідні організаційно-управлінські й інформаційні заходи щодо поліпшення роботи зі зверненнями громадян, підвищення дієвості реагування на повідомлення про недоліки в діяльності митних органів, а також усунення причин, які змушують громадян звертатися повторно або до інстанції вищого рівня.

З метою удосконалення роботи зі зверненнями громадян й підвищення виконавської дисципліни, недопущення скарг - значна увага в митних органах приділялася повноті розгляду поставлених питань, перевірці обєктивності розгляду звернень, законності та обґрунтованості прийнятих рішень. Для вирішення цих питань у Київській регіональній митниці створені консультаційні центри, робочі групи, до яких залучаються найбільш кваліфіковані працівники митниці. На засіданнях робочих груп розглядалися проблемні питання, які порушуються у зверненнях громадян, з метою предметного використання цієї інформації для своєчасного виявлення й усунення причин, що породжують недоліки в роботі митних органів.

З метою упередження можливих протиправних дій з боку особового складу підрозділів Київської регіональної митниці, що здійснюють митний контроль та митне оформлення, співробітниками відділів внутрішньої безпеки постійно проводилися раптові перевірки оперативно-службової діяльності підрозділів. В ході таких перевірок проводилось опитування громадян та перевізників на предмет отримання відомостей про можливі протиправні дії митників. За результатами опитувань керівництвом митниць уживалися необхідні заходи поліпшення стану справ у підрозділах, проводилися перевірки й службові розслідування. У ході перевірок проводились персональні бесіди профілактичного характеру з окремими працівниками Київської регіональної митниці. Матеріали перевірок і службових розслідувань відповідно до вимог ст. 97 КПК України надсилалися до правоохоронних органів.

Крім того, керівництвом митниць проводились заняття з підвищення культури поведінки митників та попереджувальні профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення сумлінного виконання підлеглими посадових обовязків, унеможливлення будь-яких проявів корупції, порушень митного законодавства, а також дотримання етики при спілкуванні з громадянами та субєктами зовнішньоекономічної діяльності. На оперативних нарадах керівництва Київської регіональної митниці продовжувалась система заслуховування звітів та інформацій керівників структурних підрозділів митниці про стан роботи зі зверненнями громадян з питань дотримання вимог чинного законодавства під час розгляду звернень громадян та здійснення заходів, спрямованих на виявлення причин, що породжують скарги на діяльність Київської регіональної митниці.

У результаті аналізу причин звернень громадян до Київської регіональної митниці з приводу неправомірних дій працівників митних органів зясовано, що, як правило такі звернення надходили після виникнення під час проведення митного контролю конфліктної ситуації, повязаної з відмовою громадян сплачувати передбачені законодавством митні платежі, або в разі виявлення порушення митних правил.

Під постійною увагою керівництва Київської регіональної митниці перебуває організаційно-управлінська робота, спрямована на підвищення відповідальності керівного складу митних органів і дієвості реагування на повідомлення про недоліки в їх діяльності.

Зокрема, протягом 2010 року згідно з Планом проведення тематичних перевірок митних органів Держмитслужбою України була проведена перевірка роботи Київської регіональної митниці, а саме: стан організаційно-управлінської діяльності, рівень виконавської дисципліни та результати роботи зі зверненнями громадян протягом 2008 - 2010 рр.

У ході перевірок було вивчено стан роботи зі зверненнями громадян; якість проведення заходів щодо підвищення ефективності організаційної роботи Київської регіональної митниці на виконання завдань, визначених Указом Президента України від 13.08.02 № 700 „Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційних прав та організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів і нормативними актами Кабінету Міністрів України з цих питань.

У липні 2010 року відбулася колегія Київської регіональної митниці за підсумками діяльності митниці у І півріччі 2010 року, а в лютому 2010 року - за підсумками у 2010 році. За результатами якої затверджено ряд заходів щодо подальшого вдосконалення роботи зі зверненнями громадян.

У Київській регіональній митниці щомісяця здійснюється моніторинг ефективності роботи митних органів зі зверненнями громадян. Завдяки вжитим організаційним заходам у 2010 році відбулося поступове зменшення кількості звернень громадян до Київської регіональної митниці і митних органів. Значною мірою це обумовлено законодавчим та нормативним урегулюванням питань митного оформлення товарів та транспортних засобів, які ввозяться громадянами в Україну, додатковими організаційними заходами, ужитими Київською регіональною митницею, посиленням інформаційної і розяснювальної роботи на місцях шляхом облаштування інформаційних стендів, оперативного оновлення інформації на них щодо змін і доповнень до нормативно-правових актів з питань митної справи.

Так, протягом 2010 року до Київської регіональної митниці надійшло на 27,5% письмових звернень менше, ніж протягом 2009 року (2010 рік - 1 676 звернень, 2009 рік - 2 310). З них 812 - до Київської регіональної митниці, 794 - до інших митних органів, 70 - до Академії митної служби України.

Керівництвом Київської регіональної митниці забезпечено жорсткий контроль за дотриманням установлених законом строків надання письмових відповідей авторам звернень, за якістю їх опрацювання та надання повних і вичерпних відповідей.

До Київської регіональної митниці протягом 2010 року надійшло на 16,1 % письмових звернень менше, ніж протягом 2009 року - 968. Через державні органи влади вищого рівня до Київської регіональної митниці протягом 2008 року надійшло 208 письмових звернень громадян (2009 рік - 300 звернень), зменшення - 30,7%.

За даний період до Київської регіональної митниці надійшло із Кабінету Міністрів 75 звернень, що на 5 звернень менше ніж за аналогічний період 2009 року; Секретаріату Президента України надійшло 98 звернення, що на 53 звернень менше ніж за аналогічний період 2009 року.

У зверненнях до керівництва Київської регіональної митниці протягом 2010 року найчастіше громадяни порушували питання щодо: митного оформлення ввезених в Україну транспортних засобів (16,5% від загальної кількості запитань, поставлених у зверненнях громадян), у тому числі щодо надання дозволу на митне оформлення таких транспортних засобів на пільгових умовах, тобто без сплати встановлених законом податків і зборів (обовязкових платежів), і щодо оформлення автотранспортних засобів, які ввозяться як гуманітарна допомога; невдоволення розмірами нарахованих податків і зборів або безпосередньо фактом їх стягнення й ненадання авторам звернень пільг під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, які вони ввозять (3,08%); прийняття на роботу до митних органів, поновлення на роботі тощо (13,7 %); оскарження рішень по адмінсправах про порушення митних правил (14,2 %); надання розяснень з різних питань митного законодавства (12,3 %). Питання, порушені в 3 % звернень, що надійшли до Київської регіональної митниці, не належать до компетенції митних органів, це зокрема питання сплати податку за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні органами ДАІ, яка передбачена Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реєстрації транспортних засобів» і відносяться до компетенції органів ДАІ (рис.2.10).


Рис.2.10. Структура звернень громадян до київської регіональної митниці у 2010 році


Крім того, на виконання наказу Держмитслужби України від 02.06.06 № 442 „Про затвердження Структури відомчого Веб-сервера Держмитслужби України в мережі Інтернет та розподілу структурних підрозділів Держмитслужби України, митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, відповідальних за ведення його розділів, та Регламенту функціонування відомчого Веб-сервера Держмитслужби України в мережі Інтернет протягом 2010 року до рубрики WEB-сервера „Запитання та відповіді надійшло 398 звернень громадян, які були узагальнені та передані для опрацювання відповідним структурним підрозділам Київської регіональної митниці з метою підготовки відповідей та подальшого розміщення їх на WEB-сервері.

У цілому зменшення кількості звернень громадян можна пояснити налагодженою роботою та вдосконаленням її методів у напрямі забезпечення конституційних прав громадян на звернення, а саме розяснювальною роботою й наданням консультацій з митної справи безпосередньо працівниками структурних підрозділів Київської регіональної митниці, співпрацею з засобами масової інформації й проведення „телефонних гарячих ліній, функціонуванням „телефону довіри.

Найбільш актуальними та проблемними залишаються звернення громадян з проханням здійснити митне оформлення транспортних засобів і особистих речей на пільгових умовах, з оскарженням суми стягнутих митними органами мита, акцизного збору, ПДВ або з оскарженням факту їх стягнення без відповідних законодавчих підстав, з оскарженням протоколів про порушення митних правил.

Як приклад, громадянка Цибульська Є.В. (пенсіонерка) 10 разів зверталася, у тому числі 4 рази до Президента України, 3 рази до Кабінету Міністрів України, з приводу оформлення автомобіля на пільгових умовах, подарованого сестрою, яка живе у Польщі. Громадянці була надана аргументована відповідь про неможливість, відповідно до чинного законодавства, оформлення автомобіля без сплати митних платежів.

Гр.Борощук О.В., який один раз звертався безпосередньо до Київської регіональної митниці, один раз до Кабінету Міністрів України та двічі до Секретаріату Президента України з питання високих митних зборів при митному оформленні автомобілів. Йому було надано аргументовані розяснення.

Гр.Мельничук М.К., який звертався безпосередньо до Київської регіональної митниці й Верховної Ради України та Секретаріату Президента України з проханням «повернути йому пограбовані гроші», що були вилучені працівниками Київської регіональної митниці. Гр.Мельничук М.К., маючи при собі 6360 доларів США, обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність іноземної валюти у сумі, що не перевищує 3000 доларів США (чи еквівалент цієї суми). На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав. Дозвільних документів на право переміщення валюти понад норму не мав. Зазначені дії мали ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.339 МК України, тому по даному факту відповідно до протоколу про порушення митних правил було вилучено 3360 доларів США. Після чого гр.Мельничук М.К. звинуватив працівників митниці у протиправних діях, і, намагаючись відстояти свої права та повернути вилучені гроші, надіслав своє звернення на адресу Секретаріату Президента України та Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. На виконання вимог ст.386 Митного кодексу України після закінчення провадження справу про порушення митних правил було направлено митницею до Бориспільського міжрайонного суду Київської області, за рішенням якого громадянина було визнано винним, а валюту конфісковано.

Гр. Віняр М.М., який чотири рази звертався у 2009 році до Київської регіональної митниці та один раз у 2010 році з приводу митного оформлення гуманітарної допомоги автомобіля Хонда Цівік МА8, який було ввезено на територію України за документами, що містять неправдиві дані. Відповідно до ст. 352 Митного кодексу України Київською регіональною митницею відносно гр. Віняра В.С. було складено протокол про порушення митних правил, а автомобіль вилучено як предмет правопорушення. Згідно з постановою Печерського районного суду м.Києва від 10.01.2010, громадянин Віняр В.С. визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.352 Митного кодексу України, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації автомобіля.

Для подальшого удосконалення роботи Київської регіональної митниці зі зверненнями громадян і з метою інформування громадян у пунктах пропуску через державний кордон України розміщено стенди з інформацією про основні правила, що регламентують переміщення особистих речей, товарів, історичних й культурних цінностей та транспортних засобів. Крім того, на інформаційних стендах митниць розміщуються телефони довіри та контактні телефони керівництва митниці для оперативного вирішення конфліктних ситуацій, оскарження неправомірних, як вважають громадяни, рішень та вимог посадових осіб митниці. Для громадян, що перетинають митний кордон України, розроблено „памятку, яку розміщено в пасажирських вагонах потягів міжнародного сполучення.

Київською регіональною митницею постійно вдосконалюється організація особистого прийому громадян з метою надання їм практичної допомоги у вирішенні питань, з якими вони звертаються до митних органів. Особистий прийом громадян у Київській регіональній митниці в 2010 році проводився за графіком, затвердженим наказом Київської регіональної митниці від 27.01.09 № 59.

Протягом 2010 року на особистому прийомі керівництвом Київської регіональної митниці було прийнято - 3175 громадян, з них начальником Київської регіональної митниці - 1010 осіб, або 31,8% від загальної кількості. У результаті розгляду звернень громадян на особистих прийомах 3082 осіб отримали консультації, 93 особам надано допомогу в оформленні документів, потрібних для подання митним органам.

З метою недопущення створення передумов для виникнення конфліктних ситуацій і зловживань з боку працівників Київської регіональної митниці під час виконання ними своїх обовязків особистий прийом проводиться також керівниками підрозділів, посадові особи яких безпосередньо здійснюють митне оформлення.

Аналіз звернень, що подаються на особистому прийомі, свідчить, що найбільш численними залишаються питання щодо надання розяснень стосовно вимог чинного митного законодавства України, порядку здійснення митних процедур під час митного оформлення ввезених на територію України транспортних засобів, порядку оподаткування речей, товарів і транспортних засобів у разі їх увезення в Україну й надання пільг під час митного оформлення товарів, предметів.

Так, у звязку з набранням чинності Законом України від 14.12.06 № 463-V „Про внесення змін до статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість виникла неузгодженість у питанні оподаткування операцій імпорту на митну територію України товарів, які ввозяться як гуманітарна допомога, що стало причиною збільшення звернень громадян стосовно пільгового оформлення автомобілів, які ввозяться як гуманітарна допомога. Лише в березні 2009 року зазначене питання було врегульовано.

Слід зазначити, що практика особистого прийому громадян на Київській регіональній митниці сприяє не тільки оперативному розгляду питань, порушених заявниками, але й значно впливає на зменшення кількості письмових звернень до Держмитслужби України.

З метою вдосконалення організації прийому громадян керівництвом Київської регіональної митниці у більшості митниць введено в практику щоквартальні виїзні прийоми громадян у районах, які належать до зон діяльності Київської регіональної митниці.

Для забезпечення гласності та відкритості у своїй діяльності Київською регіональною митницею широко використовуються друковані й електронні засоби масової інформації, проводяться прес-конференції, створюються відеосюжети, керівниками надаються інтервю тощо. У центральних і місцевих засобах масової інформації (у друкованих виданнях та на телебаченні) періодично висвітлюються різні аспекти впровадження нових нормативно-правових актів з питань митної справи, надаються консультації та розяснення.

Керівництвом Київської регіональної митниці й надалі здійснюватимуться заходи, спрямовані на забезпечення виконання вимог Указу Президента України від 13.08.02 № 700 „Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційних прав на звернення та відповідних актів Кабінету Міністрів України.

Аналіз практики комунікаційної діяльності в межах даного розділу здійснювався за матеріалами Київської регіональної митниці, яка є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним регіону здійснює в межах своєї компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

Протягом 2007 - 2010 рр. обсяги коштів, які були перераховані Київською регіональною митницею до Державного бюджету України постійно зростали, що свідчить про збільшення обсягів зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні та підвищенні ефективності діяльності досліджуваного митного органу.

Діяльність Київської регіональної митниці спрямована на забезпечення ефективності та безперешкодного пропуску товарів через митний кордон України, а також усунення фактів порушення митних правил.

Комунікативною політикою Київської регіональної митниці займається відділ звязків з громадськістю. Останній діє на основі Положення про відділ звязків з громадськістю Київської регіональної митниці. Положення визначає правовий статус відділу звязків з громадськістю Київської регіональної митниці, а саме його компетенцію (права, завдання, функції) і організаційну структуру.

Найбільша кількість інформаційних звернень Київської регіональної митниці протягом 2008-2010 рр. простежувалась у в пресі. Так, їх кількість протягом досліджуваного періоду збільшилась на 130%.

Київська регіональна митниця протягом 2008-2010 рр. подавала інформаційні повідомлення у таких друкованих періодичних виданнях, як: газети „Сегодня, „Україна молода, „Сільські вісті та журналах „Бизнес, „Компаньйон.

Київська регіональна митниця протягом 2008-2010 років подавала телерадіо звернення на таких радіостанціях та телевізійних каналах, як: „Люкс FM, „Наше радіо, „Гала радіо та ICTV, Інтер, Перший національний.

В 2010 році порівно з 2009 роком кількість заходів ПР зросли на 160 (115%). При цьому в 2010 році зросла кількість проведених прес-конференцій з 124 до 265 (113%) та кількість розроблених і оприлюднених матеріалів про Київську регіональну митницю з 14 до 33 (135%) порівняно з 2009 роком.

Для забезпечення гласності та відкритості у своїй діяльності Київською регіональною митницею широко використовуються друковані й електронні засоби масової інформації, проводяться прес-конференції, створюються відеосюжети, керівниками надаються інтервю тощо.


РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ МИТНИЦІ


3.1 Розробка комунікаційної програми Київської регіональної митниці


Основною метою комунікаційної політики Київської регіональної митниці на 2011 рік є створення позитивного іміджу митного драгун як організації, яка модернізується у напрямі вдосконалення своєї роботи.

Основними завданнями комунікаційної політики Київської регіональної митниці на 2011 рік повинні бути наступні:

) Визначити позиціонування Київської регіональної митниці.

) Визначити ключові повідомлення комунікації Київської регіональної митниці.

) Визначити напрями модифікації ключових повідомлень відповідно до ЦА.

) Визначити канали комунікації Київської регіональної митниці в рамках окремих ЦА.

) Визначити структуру, процедури та стандарти комунікаційного процесу.

) Розробити рекомендації щодо впровадження комунікаційної стратегії.

) Розробити управлінські рекомендації щодо впровадження оновлених структури і процедур комунікаційного процесу.

) Розробити рекомендації щодо впровадження функціонування механізмів регулярних консультацій Київської регіональної митниці з громадськістю.

) Розробити стандарти комунікаційного процесу зі ЗМІ.

) Визначити напрями оптимізації поточних комунікаційних заходів та проектів звязків із громадськістю Київської регіональної митниці.

) Розробити рекомендації щодо підвищення кваліфікації учасників процесів комунікації з ЦА.

) Розробити критерії оцінки ефективності роботи звязків із громадськістю Київської регіональної митниці.

) Розробити план-графік робіт із втілення комунікаційної стратегії.

) Розробити програму тренінгів із розвитку організаційних та комунікаційних здібностей персоналу відділу звязків із громадськістю Київської регіональної митниці.

) Скласти перелік та короткий опис рекомендованих PR-проектів для донесення ключових повідомлень Київської регіональної митниці.

) Провести PR-тренінги серед обраних спеціалістів.

В подальшому в комунікаційній діяльності Київської регіональної митниці необхідно закріпити довіру населення до даного митного органу. Виконуючи цю задачу варто пам'ятати чотири обставини.

. Населення може спотворити зміст інформаційних повідомлень реклами, розставивши акценти не на тих пунктах повідомлення, на яких хотілося б Київській регіональній митниці.

. Якщо населення зверне увагу на комунікаційні повідомлення, вірно оцінить і не спотворить зміст, воно зможе повірити йому лише ненадовго. Це відбувається внаслідок того, що населення не може чи не хоче запам'ятати про інформацію все, що хотілося б Київській регіональній митниці.

. Малоймовірно, що населення повірить будь-якому повідомленню цілком, якщо для цього йому доведеться змінити свою думку про даний державний орган.

. Інформаційні повідомлення найбільш ефективні (їм більше довіряють), тому що тут включаються такі мотиви, як природна людська цікавість, зацікавленість.

Необхідність сформувати бажання. Бажання формується на основі виниклої в населення зацікавленості і довіри до інформаційних повідомлень, а також оцінки для себе вигод від отриманої інформації.

Необхідно, щоб у населення намітився визначений план дій. Для цього в інформаційних повідомленнях повинне бути сказано, що треба зробити реципієнту. Визначивши цілі і задачі інформаційного повідомлення, вибравши тему, гасло й образ комунікаційного процесу, знайшовши всі можливі принади і шляхи завоювання довіри, можна переходити безпосередньо до написання інформаційного повідомлення.

Для одержання віддачі від комунікаційної політики, Київська регіональна митниця повинне враховувати всі можливі фактори, починаючи з того, яка інформація поширюється і кінчаючи правильністю складання інформаційного звернення.

Розглядаючи основні канали комунікації з широкою громадськістю Київської регіональної митницею на 2011 рік насамперед слід наголосити на тому, що більшість із повідомлень (якість обслуговування, сервісність, інформування про правила перетину кордону тощо) мають доносити громадськості безпосередньо самі працівники митного органу, причому сааме донесення повідомлень працівниками Київської регіональної митниці відіграватиме вирішальну роль в ефективності комунікаційної стратегії.

Дуже потужним каналом комунікації з даною цільовою аудиторією повинен стати офіційний сайт Київської регіональної митниці. Саме він з першого погляду має доносити позиціонування Київської регіональної митниці як сервісної організації. Сервісність має відчуватися у зручності сайту (велика кількість опцій для користувачів, можливість пошуку за кількома параметрами, навігація тощо), зовнішньому вигляді (особливо першої сторінки).

Іншим потужним комунікаційним каналом є національні та локальні друковані видання (загально-інформаційні з великими тиражами), де оптимальним стратегічним напрямом є систематичне транслювання лаконічних зрозумілих повідомлень у рамках низки визначених форматів (новина, замітка з детективними або гумористичними елементами тощо).

Невідємною складовою комунікації, направленої на широку громадськість, має стати телебачення. У межах цього каналу обовязковим є транслювання сформульованих повідомлень із допомогою спеціальних рубрик в «Зеленому коридорі». Особливо ефективно ця програма може доносити повідомлення щодо доступності митних норм, якості обслуговування та сервісності - наприклад, у форматі рубрики порад для громадян. Окрім цього, бажаним є інтенсивне висвітлення діяльності ДМСУ в рамках випусків новин на національних каналах телебачення (сюжети з коментарями працівників митниці), тематичних ток-шоу тощо.

Змістове наповнення стандартних комунікаційних процедур Київської регіональної митниці повинне виглядати наступним чином:

поточна інформація, що може бути цікавою для регіональних та національних ЗМІ (завізовані прес-релізи);

періодична звітність про виконання державних планів у регіоні (завізовані прес-релізи);

щомісячна звітність про результати діяльності інспекторів зі зв'язків із громадськістю (зведені регіональні звіти).

У вигляді табл.3.1 подамо план комунікаційної політики Київської регіональної митниці на перше півріччя 2011 рік.


Таблиця 3.1 План комунікаційної політики Київської регіональної митниці на перше півріччя 2011 рік.

Заходи комунікаційної політики2011СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень1.Комунікаційні повідомлення в засобах масової інформації:1.1. ГАЗЕТИ:Деловая столица642458ІнвестГазета394645ДК зв'язок333333ВВ (Вечерние вести)224234Делова столица5555551.2. ЖУРНАЛИ (назва журналу):Діловой журнал111111Корреспондент111Бизнес1111Компаньйон1111M.A.De1111.3. РАДІОЛюкс FM111Наше радіо11Гала радіо111.4. ТЕЛЕБАЧЕННЯ:ICTV111Інтер11Перший національний111.5. ЗОВНІШНІ ЕКСПОЗИЦІЇ4562322. Інші ПР-заходи:Проведення прес-конференцій152520253130Розробка та оприлюднення матеріалів про Київську регіональну митницю3563267. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ В ІНТЕРНЕТ:Новини212121

Аналізуючи дані табл.3.1 необхідно відмітити, що протягом І півріччя 2011 року Київською регіональною митницею планується значно розширити обсяги та структури комунікаційної політики.

Так, у структурі комунікаційної політики митного органу буде додано такий комунікаційний канал як Інтернет.

Протягом першого півріччя 2011 року буде розроблено Інтернет-портал на якому буде розміщено основні новини щодо діяльності Київської регіональної митниці, а також запроваджено рубрику питання-відповіді, де кожен бажаючий зможе задати в он-лайн режимі будь-яке запитання, що стосується діяльності митного органу та протягом однієї доби отримати кваліфіковану відповідь.

Також, важливим заходом вдосконалення комунікаційної діяльності митного органу є розширення кількості радіостанцій та періодичних видань, в яких буде подаватись інформаційні звернення Київської регіональної митниці та розглядатись певні аспекти діяльності останньої.


3.2 Удосконалення розробки комунікаційних повідомлень


Удосконалення розробки комунікаційних повідомлень має бути стратегічним управлінським рішенням керівництва всіх структурних ланок Київської регіональної митниці. Діяльність керівництва Київської регіональної митниці з її впровадження має проводитися на базі викладених нижче принципів управління та охоплювати такі сфери:

актуалізація та донесення концептуальних засад Комунікаційної стратегії до всіх структурних підрозділів Київської регіональної митниці;

пропагування цінностей Комунікаційної стратегії на всіх рівнях організації для підвищення обізнаності, мотивації та залучення працівників Київської регіональної митниці;

забезпечення орієнтування на громадськість на всіх рівнях організації;

ухвалення заходів із удосконалення розробки комунікаційних повідомлень;

ресурсне забезпечення, необхідне для реалізації заходів щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень;

аналізування та контроль упровадження комунікаційних заходів, забезпечення розробки корегувальних дій.

Рекомендованими принципами управління процесами з удосконалення розробки комунікаційних повідомлень є такі:

. Орієнтація на громадськість

Кожен працівник Київської регіональної митниці своїми діями та ставленням має втілювати те, що Київської регіональної митниці працює для громадськості України.

. Лідерство

Керівники встановлюють єдність мети та напрямів діяльності організації. Саме на них припадає ключова роль у створенні та підтримці такого внутрішнього середовища, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання задач із реалізації заходів щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень, що стоять перед Київською регіональною митницею.

. Мотивація працівників

Працівники всіх структурних підрозділів Київської регіональної митниці становлять основу організації. Їхнє повне залучення до процесу впровадження є необхідною умовою реалізації заходів удосконалення розробки комунікаційних повідомлень.

. Процесно-системний підхід

Ідентифікування, розуміння та управління взаємоповязаними процесами впровадження заходів щодо удосконалення комунікаційних повідомлень як системою дозволить підвищити ефективність їх реалізації.

Вивчення сприйняття Київської регіональної митниці громадськістю вимагає аналізування проведених комунікаційних заходів та прийняття рішень щодо корегувальних дій стосовно тих чи інших комунікаційних заходів, передбачених Комунікаційною стратегією.

Роль керівництва у впровадженні та реалізації заходів щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень полягає у створенні умов для повного залучення працівників, якісного втілення викладених принципів удосконалення розробки комунікаційних повідомлень та ефективного застосування рекомендацій та втілення рекомендованих комунікаційних проектів.

Діяльність керівництва Київської регіональної митниці з удосконалення розробки комунікаційних повідомлень рекомендується проводити на базі викладених вище принципів управління у такій послідовності:

актуалізація ключових повідомлень до всіх структурних підрозділів Київської регіональної митниці;

призначення відповідальних за окремі сфери удосконалення розробки комунікаційних повідомлень та розподіл повноважень, у т.ч. призначення представника керівництва;

ухвалення заходів із впровадження заходів удосконалення розробки інформаційних повідомлень;

ресурсне забезпечення, необхідне для реалізації заходів щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень;

внутрішнє інформування про заходи щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень та пропагування їх цінностей на всіх рівнях організації для підвищення обізнаності, мотивації та залучення працівників Київської регіональної митниці, забезпечення орієнтування на громадськість на всіх рівнях організації;

періодичне аналізування та контроль впровадження комунікаційних заходів, забезпечення розробки корегувальних дій.

Керівництву Київської регіональної митниці рекомендується призначити відповідальних та надати працівникам Київської регіональної митниці на всіх структурних рівнях організації компетенції в рамках заходів удосконалення розробки комунікаційних повідомлень, щоб забезпечити залучення працівників до їх реалізації, мотивацію та зобов'язання.

Зазначені компетенції керівництву Київської регіональної митниці рекомендується розподілити за такими напрямами впровадження заходів щодо удосконалення розробки комунікаційних повідомлень:

структура, стандарти та процедури комунікацій Київської регіональної митниці;

рекомендовані стандарти роботи зі ЗМІ;

рекомендовані механізми регулярних консультацій із громадськістю;

рекомендована оптимізація поточних комунікаційних заходів та проектів звязків із громадськістю Київської регіональної митниці;

підвищення кваліфікації учасників процесів комунікації з ЦА (проведення тренінгів);

контроль ефективності роботи в сфері звязків із громадськістю зарекомендованими критеріями оцінки;

проведення рекомендованих досліджень.

Керівництву Київської регіональної митниці рекомендується забезпечити проведення інформування про засади, цілі, ключові повідомлення та досягнення в сфері поліпшення інформаційно-комунікаційних можливостей Київської регіональної митниці.

Інформування сприятиме безпосередньому залученню працівників до участі у процесі впровадження заходів удосконалення розробки комунікаційних повідомлень та реалізації комунікаційних заходів.

Керівництву Київської регіональної митниці рекомендується активно заохочувати працівників до зворотного зв'язку та внутрішньої комунікації як засобів такого залучення.

Діяльність з інформування охоплює, але не вичерпується таким:

проведення робочих нарад та зборів (наприклад, для відзначення за досягнуті результати);

використання внутрішніх видань;

використання аудіовізуальних та електронних засобів (у т.ч. внутрішнього поштового сервера та внутрішнього сайту Київської регіональної митниці);

опитування працівників та застосування схем надання пропозицій.

Важливого значення у процесі удосконалення комунікаційної діяльності Київської регіональної митниці має впровадження функціонування механізмів регулярних консультацій зазначеного митного органу з громадськістю.

Метою впровадження функціонування механізмів регулярних консультацій Київської регіональної митниці з громадськістю є налагодження системного діалогу Київської регіональної митниці і громадськості, підвищення якості підготовки та прийняття рішень із важливих питань митної справи з урахуванням думки громадськості, а також створення умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.

У контексті посилення комунікаційних та інформаційних можливостей Київської регіональної митниці проведення регулярних консультацій із громадськістю сприятиме формуванню позитивного сприйняття Київської регіональної митниці громадськістю як відкритої та прозорої організації.

Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються проектів нормативно-правових актів та державних програм у сфері митної політики держави, рішень та звітів щодо їх виконання, інформації про діяльність Київської регіональної митниці та зачіпають життєві інтереси широких верств населення (у т.ч. підприємців, суб'єктів ЗЕД, громадських та підприємницьких організацій тощо).

Для координації заходів, пов'язаних із проведенням консультацій із громадськістю та моніторингу врахування громадської думки, згідно з наказом ДМСУ №946 від 27.10.2008 р. при ДМСУ, регіональних митницях та митницях утворено Громадські ради, що є консультативно-дорадчими органами та діють на підставі положень, затверджених цим наказом.

До складу Громадських рад включаються представники громадських організацій, професійних спілок та інших об'єднань громадян, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації.

До рекомендованих каналів комунікації, що мають залучатися до процесів впровадження регулярних консультацій Київської регіональної митниці з громадськістю, належать:

) друковані видання:

національні та регіональні загально-інформаційні видання;

національні та регіональні ділові видання (щоденні та щотижневі);

офіційні державні видання;

профільні галузеві видання;

) інтернет-видання:

офіційний сайт Київської регіональної митниці (оптимізований згідно з Визначеними напрямами оптимізації поточних комунікаційних проектів ДМСУ);

інформаційні портали;

ділові інтернет-ресурси;

спеціалізовані інтернет-видання;

) ТБ:

сюжети у випусках новин;

«Зелений коридор»;

інтеграція в інші ТБ програми, участь у ток-шоу суспільно-політичної направленості тощо.

Форми проведення консультацій із громадськістю регламентовані Порядком проведення консультацій із громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 15 жовтня 2006 року №1378. Пропонуємо проаналізувати встановлені Порядком форми та сформувати рекомендації на підставі результатів цього аналізу.

Отже, Порядком передбачено такі форми проведення консультацій із громадськістю:

) публічне громадське обговорення (безпосередня форма):

конференції;

семінари, форуми;

громадські слухання;

«круглі столи»;

збори, зустрічі з громадськістю та громадські приймальні;

теле- та радіодебати, дискусії, діалоги;

інтерв'ю та передачі теле- і радіомовлення;

інтернет-конференції;

телефонні «гарячі лінії»;

інтерактивне спілкування в інших сучасних формах;

) вивчення громадської думки (опосередкована форма):

проведення соціологічних досліджень та спостережень (опитування, анкетування, контент-аналіз інформаційних матеріалів, фокус-групи);

запровадження спеціальних рубрик у друкованих та електронних засобах масової інформації;

проведення експрес-аналізу коментарів, відгуків, інтерв'ю, інших матеріалів у пресі, на радіо та телебаченні для визначення позиції різних соціальних груп;

опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян зауважень і пропозицій;

проведення аналізу цільової інформації, що надходить до спеціальних скриньок.

Слід зазначити, що форми консультацій, що визначені Порядком як опосередковані, не забезпечують належної участі громадськості в процесах обговорення та не сприяють налагодженню діалогу між Київської регіональної митниці та суспільством, тому їх рекомендується застосовувати поряд із безпосередніми консультаціями як допоміжні інструменти.

Застосування лише опосередкованих форм проведення консультацій із певних питань доцільне в особливих випадках, коли відкрите обговорення є ризикованим та необхідно мінімізувати ці ризики.

У межах групи опосередкованих форм варто виокремити запровадження спеціальних рубрик у друкованих та електронних засобах масової інформації як таке, що може бути ефективним, якщо видання є популярним серед цільових аудиторій.

У межах групи безпосередніх форм проведення консультацій можливості залучення громадськості та сприяння позитивному сприйняттю Київською регіональною митницею є досить широкими. При обранні тієї чи іншої форми рекомендується враховувати специфіку задач конкретної консультації та приймати рішення на базі співставлення розглянутих варіантів за такими характеристиками:

контрольованість (можливості уникнення форс-мажорів із допомогою чіткої регламентації заходу);

можливості залучення широкого кола ЗМІ;

кількість учасників;

тривалість.

Теледебати, діалоги та диспути, а також інші форми, що передбачають інтеграцію у певне медійне середовище (тематичну програму, ток-шоу тощо), досить часто для адекватного сприйняття потребують прямого ефіру, що знижує контрольованість заходу та підвищує ризики. З іншого боку, інтеграція у конкретне медійне середовище обмежує можливості залучення інших ЗМІ та визначає тривалість заходу. Проте попри ці зауваження за наявності виваженого підходу такі формати проведення консультацій можуть привертати увагу широкої громадськості та формувати суспільний резонанс.

У відповідності до Порядку проведення консультацій із громадськістю з питань формування та реалізації державної політики можна сформулювати такі рекомендовані комунікаційні заходи:

підготовка та оприлюднення щорічного орієнтовного плану проведення консультацій із громадськістю;

підготовка та оприлюднення тематичних планів проведення консультацій із громадськістю із зазначенням переліку питань, форми, строків та етапів консультацій;

комунікаційна підтримка проведення кожної консультації.

Рекомендована комунікаційна підтримка проведення консультації охоплює:

розробку змістового наповнення консультації та роботи із забезпечення дотримання вимог до проведення консультацій із громадськістю (залучення експертів та формулювання експертних пропозицій, забезпечення репрезентативності соціальних груп, визначення регламенту прийняття пропозицій тощо);

організацію та проведення інформаційної кампанії, присвяченої проведенню консультації, у т.ч.:

визначення переліку зацікавлених осіб та ЗМІ, через які необхідно висвітлити проведення консультації;

анонсування проведення консультації у ЗМІ;

підготовка та поширення інформаційного повідомлення про початок консультації;

організацію та проведення консультації;

підготовку та поширення інформаційного повідомлення про результати проведення консультації;

підготовку та поширення інформаційного повідомлення про результати розгляду пропозицій, сформованих у ході проведення консультації.

Важливого значення для ефективності комунікаційної діяльності Київської регіональної митниці має формування ефективних зв'язків з пресою. Особистий контакт із журналістами є дуже важливим у справі налагодження ефективних відносин із засобами масової інформації. Оскільки підрозділ для зв'язків з громадськістю представляє перед журналістами всю організацію, він функціонує як посередник. Щоб ефективно працювати в цій ситуації, працівники підрозділу мають тримати в полі зору одразу дві різні лінії - лінію організації та лінію преси. Організація потребує висвітлення своє діяльності в засобах масової інформації для рекламування своїх комунікаційних цілей. Але журналісти також можуть отримати від неї матеріал для нових цікавих публікацій. Така діяльність є вигідною і для журналістів, і для самої організації, оскільки дозволяє повніше висвітлювати та точніше викладати матеріал.

Ключем до розвитку добрих робочих контактів прес-служби Київської регіональної митниці з пресою є встановлення довіри. Команді прес-служби Київської регіональної митниці довірятимуть, якщо вона буде подавати точну інформацію та чесно поводитись з пресою. Як тільки Київська регіональна митниця здобуде репутацію такої, якій можна довіряти, засоби масової інформації будуть схильні звертатися до працівників як до джерела фактів та думок і висвітлюватимуть діяльність митного органу.

Спроби "керувати" засобами масової інформації - скажімо, приховуючи інформацію, випускаючи матеріали саморекламного характеру або не допускаючи до себе недоброзичливого репортера - підривають довіру. Час від часу виникають протистояння, оскільки інтереси журналістів відрізняються від інтересів митних органів. Наприклад, журналісти часто намагаються виявити сенсаційний або негативний аспект ситуації, тоді як більшість митних органів намагаються уникати дискусій. Внаслідок цього члени команди можуть вагатися щодо того, чи звертатися до засобів масової інформації, побоюючись, що їх неправильно процитують, що роботу митного органу публічно обговорюватимуть у непривабливому світлі.

Інколи, керівництву Київської регіональної митниці слід вимагати від працівників прес-служби, щоб вони відвертали журналістів від написання негативних матеріалів або створення таких передач. Це майже нереалістичні сподівання: журналісти перебувають поза контролем митної системи, а негативні статті можуть виникати незалежно від рівня майстерності та досвіду команди у зв'язках з громадськістю. Але коли напруга зростає, підтримка керівництва та власний досвід допомагає членам команди зберегти добрі стосунки між митним органом та засобами масової інформації. Незважаючи на складність ситуації, завжди залишайтеся відкритими і готовими до співпраці професіоналами.

Враховуючи вищевикладене, слід виділити основні правила поведінки працівників прес-служби Київської регіональної митниці із засобами масової інформації:

. Оперативність. Працівникам прес-служби слід виділяти кінцеві терміни підготовки журналістських матеріалів, ставитися до них з повагою і розумінням. Якщо журналіст розшукує вас, щоб отримати інформацію, працівнику митного органу слід звязатися з ним негайно, навіть якщо робочий день вже закінчився. Наступного дня буде запізно: матеріал може вийти в ефір, бути надрукованим або знятим з номера.

. Фактаж. Працівникам Київської регіональної митниці слід оперувати фактами, робити їх цікавими. Статті базуються на фактах. Журналісти цінують ефектні заяви, творчий девіз або анекдот з власного досвіду як ілюстрацію до певної точки зору. Також важливим є повідомлення журналістів про джерела та статистичні дані щодо кожного факту, який наводиться.

. Щирість. Ніколи не слід дезінформувати журналістів. Працівникам прес-служби Київської регіональної митниці слід бути відкритими, наскільки це можливо, чесно відповідати на запитання. Якщо дати аргументовані пояснення, більшість журналістів будуть зрозуміти і поважати джерело інформації, навіть якщо працівник прес-служби митного органу не має змоги вичерпно відповісти на питання.

. Справедливість. Прес-служба Київської регіональної митниці повинна справедливо ставитися до журналістів. Наприклад, постійно віддаючи перевагу одному виданню, можна з часом втратити довіру інших.

. Приязнь. Як і всі люди, журналісти цінують шанобливість. Слід пам'ятати їх імена; читати те, що вони пишуть; слухати те, що вони говорять; знати, чим вони цікавляться; дякувати їм, коли вони використовують матеріали та розповіді.

Стратегія відносин Київської регіональної митниці із засобами масової інформації повинна відповідати інтересам і митної системи, і журналістів. Здебільшого висвітлення в засобах масової інформації діяльності тих чи інших організацій відбувається спонтанно. Однак, як і всім видам комунікативної діяльності, стратегії відносин із засобами масової інформації доцільно надати системного характеру.

Відносини із засобами масової інформації, як і будь-який інший тип комунікації, - це процес. Побудова сильних і ефективних взаємин з пресою потребує часу, а досягнення очікуваних результатів вимагає постійних зусиль. Журналісти приходять і звільняються, зростають потреби засобів масової комунікації в новинах, громадськість вимагає щораз нової і нової інформації, подробиць тощо. Професіоналізм, високі стандарти та відданість суспільним інтересам допоможуть досягти своїх комунікаційних орієнтирів, а відтак і успіху.

Вивчення інтересів засобів масової інформації значним чином полегшить співробітництво з ними працівників прес-служби Київської регіональної митниці.

Щоб привернути увагу журналістів, слід надсилати їм матеріали, які задовольняють їхню потребу в інформації та новинах.

Прес-реліз - один з найприйнятніших та найдешевших методів виходу на засоби масової інформації. У прес-релізі митний орган може розмістити інформацію, яку останній може використати у своїх публікаціях цілком або частково. Якщо реліз містить дійсно цікавий та якісно написаний матеріал, то редактори можуть опублікувати його майже без змін.

Втім, здебільшого редактори використовують лише невелику частину всіх прес-релізів. Тому, прес-службі Київської регіональної митниці слід ретельно готувати новини з метою подання матеріалів для написання статей. Знаходьте цікаві матеріали та намагайтеся привернути увагу засобів масової

Більшість релізів у редакціях редагують, до них вносять доповнення, якісь частини усувають, переписують, якісь використовують для написання великих статей. Мають значення не тільки вміщена в прес-релізі інформація та стиль її викладу. Зовнішній вигляд релізу і спосіб його поширення теж впливають на його сприйняття.

Зважаючи на чітко визначені строки роботи засобів масової інформації, журналістам потрібно володіти фактами та знати думку фахівців.

Часто журналісти бажають зустрітися з фахівцями і вислухати їхню думку задля того, щоб:

отримати додаткову інформацію;

з'ясувати їхню думку;

дізнатися про особливості;

отримати додаткову статистичну інформацію;

порадитися, як краще висвітлити тему.

Багато журналістів, урядові та неурядові організації підкреслюють потребу журналістів мати більший доступ до інформації, статистичних даних та можливість ознайомитися з точкою зору фахівців. Найголовніше те, що журналісти мають бути впевнені: вони отримують об'єктивну і достовірну інформацію.

Бюлетені складають насамперед для працівників Київської регіональної митниці, її представників у регіонах. Вони можуть призначатися для зовнішнього використання, щоб інформувати журналістів і громадськість про заходи, що мають відбутися, діяльність, зміни в політиці тощо.

Бюлетені - це ще один ефективний спосіб подачі інформації для внутрішнього та зовнішнього використання. З їх допомогою підтримують постійний зв'язок із зацікавленими журналістами. При розробці працівниками прес-служби Київської регіональної митниці бюлетенів слід враховувати, що бюлетені повинні виходити вчасно, містити достовірну інформацію і викликати інтерес. Під час написання та редагування бюлетеню дотримуватись тих самих правил, що й журналісти. Час від часу різні видання передруковуватимуть статті з бюлетеню, якщо вони будуть добре написані, міститимуть цікаву інформацію на тему, яка хвилює широку громадськість.

Чимало відомств стимулюють написання статей через проведення певних "прес-заходів". Прес-заходи допомагають забезпечити основний елемент новин - негайне реагування на подію.

У поширенні інформації допомагають інтерв'ю, відвідини об'єктів, прес-конференції та брифінги. До того ж, це сприяє появі об'єктивних статей і налагодженню стосунків між журналістами та митним органом.

Щоб скласти план проведення прес-заходу, потрібно подивитися на нього з позиції журналіста. Слід прийняти рішення щодо подачі матеріалу і таких його аспектів, які зацікавлять людей та привернуть увагу до цієї події.

Наведемо деякі рекомендації щодо плану проведення прес-заходу:

прес-захід слід робити коротким, простим, вдало та вчасно спланованим, пов'язаним з якоюсь подією та видовищним (якщо його проводять за участю телебачення);

підготовка прес-релізу що до події і пояснення, чому вона заслуговує на увагу;

формування текстів виступів (або короткий їх виклад). Ці тексти знадобляться для написання прес-релізів, а також для короткого інформування журналістів;

влаштування індивідуальних (ексклюзивних) інтерв'ю для журналістів з провідними учасниками прес-конференції (увагу в них можна зосередити на якомусь аспекті проблеми).

Інтерв'ю також можуть стати матеріалом для написання правдивої статті.

Часто журналісти в пошуках інформації спершу телефонують інспектору, відповідальному за зв'язки з громадськістю. Інколи вони просять надати їм письмову інформацію. Інспектор повинен запропонувати максимум інформації, але йому не треба виходити за межі своєї компетенції.

Дуже важливо, щоб людина, у якої беруть інтерв'ю, підготувала три ключові ідеї, з якими вона обізнана. Кожна з них повинна мати обґрунтування з трьох пунктів (причин, які пояснюють сам факт існування проблеми, та аргументів, через які варто на неї звернути увагу). Кожне з підтверджень має бути тричі аргументованим (за допомогою фактів, статистичних даних, життєвих прикладів, думок фахівців тощо). Чіткі, стислі формулювання дозволять передати те, що потрібно, аудиторії слухачів та читачів.

Якщо інтерв'ю готується для теле- чи радіоефіру, людина, у якої беруть інтерв'ю, повинна знати заздалегідь, хто буде брати в неї інтерв'ю, на якому каналі його транслюватимуть, його передаватимуть у живому ефірі чи в запису, яка буде аудиторія. Дізнатися також слід про те, у якій формі надходитимуть запитання - від аудиторії чи телефоном. Якщо інтерв'ю готується для друкованого видання, то людина, у якої беруть інтерв'ю, повинна ознайомитися з виданням, з колом читачів та попередніми роботами журналіста.

Інтерв'ю дає нагоду викликати довіру журналістів і стати для них надійним джерелом інформації. Людина, яка відповідає на запитання, повинна витримати такий тиск, не виявити розгубленості від швидких і важких запитань та пам'ятати про те, що вона хоче сказати.

Інтерв'ю на радіо і телебаченні - досить важке завдання, оскільки той, у кого беруть інтерв'ю, повинен відповідати стисло і не відхиляючись від теми. Якщо інтерв'ю записують на плівку, треба особливо чітко дотримуватися теми, яка розвивається. Деякі інтерв'юери повторюють запитання, але іншими словами, намагаючись викликати ту чи іншу реакцію.

Оскільки більшість журналістів не має часу читати грубі томи технічних звітів, краще готувати підсумкові матеріали і поширювати їх серед засобів масової інформації. Прес-реліз, який долучається до такого звіту, повинен починатися простою заявою про суть висновків звіту. Щоб додати результатам вагомості, прес-реліз повинен містити цитати з висловлювань керівників організацій - виконавців досліджень чи інших керівників. Якщо автори релізу, готуючи звіт, прагнуть заохотити висвітлення своєї роботи, вони повинні виділити інформацію, яка буде цікавою для преси.

Прес-конференція - це ще один із заходів, з допомогою якого прес-служба Київської регіональної митниці може сприяти "створенню" новин. Але прес-служба Київської регіональної митниці має скликати прес-конференції нечасто - тільки тоді, коли прес-релізу недосить для викладу суті події. Скликання прес-конференції - це завжди усвідомлений ризик. Щоб прес-конференція була успішною, треба, щоб її тема була актуальною, доцільною і цікавою. Якщо прес-конференція невчасна, недоцільна чи нецікава, Київська регіональна митниця може втратити довіру преси.

На відміну від прес-релізів, прес-конференції створюють умови для безпосередньої взаємодії журналістів із представниками прес-служби Київської регіональної митниці. Слід залучити до участі в ній досвідчених, вправних, харизматичних промовців, які можуть привернути увагу преси.

Прес-конференцію належить старанно планувати, звертаючи особливу увагу на забезпечення присутності представників різних видань та інформаційну насиченість заходу.

Планування. Три основні елементи в плануванні успішної прес-конференції такі: (1) хто виступатиме; (2) де і (3) коли вона відбудеться.

Запланувавши прес-конференцію, слід підготувати повідомлення про неї, вказавши тему, промовців, дату, час і місце проведення.

Якщо прес-конференція пройшла успішно, то повідомлення про неї майже негайно з'являться в ефірі та на шпальтах друкованих видань. Якщо на конференції було мало журналістів і вона була слабко висвітлена, слід з'ясувати причини. Не слід звинувачувати засоби масової інформації, якщо прес-конференція не дістала належного висвітлення. Можливо, планування було неадекватним або тема виявилася недостатньо цікавою. Можливо також, що якась важлива подія відвернула увагу від заходу. Така оцінка допоможе краще організовувати прес-конференції в майбутньому. Добірка матеріалів - це пакет матеріалів, які допоможуть журналістам зрозуміти зміст та значення роботи і написати про Київську регіональну митницю.

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене слід відмітити, що комунікаційна діяльність Київської регіональної митниці за умов вжиття визначених заходів з розробки комунікаційної програми та удосконалення розробки комунікаційних повідомлень значним покращиться та підвищить позитивний імідж даного митного органу.

Підсумовуючи викладене в межах даного розділу слід відмітити, що основною метою комунікаційної політики Київської регіональної митниці на 2011 рік є створення позитивного іміджу митного драгун як організації, яка модернізується у напрямі вдосконалення своєї роботи.

У розділі було визначено основні завдання та розроблено план комунікаційної політики Київської регіональної митниці на перше півріччя 2011 рік.

Так, протягом І півріччя 2011 року Київською регіональною митницею планується значно розширити обсяги та структури комунікаційної політики. Так, у структурі комунікаційної політики митного органу буде додано такий комунікаційний канал як Інтернет. Протягом першого півріччя 2011 року буде розроблено Інтернет-портал на якому буде розміщено основні новини щодо діяльності Київської регіональної митниці, а також запроваджено рубрику питання-відповіді, де кожен бажаючий зможе задати в он-лайн режимі будь-яке запитання, що стосується діяльності митного органу та протягом однієї доби отримати кваліфіковану відповідь.

Удосконалення розробки комунікаційних повідомлень має бути стратегічним управлінським рішенням керівництва всіх структурних ланок Київської регіональної митниці.

Рекомендованими принципами управління процесами з удосконалення розробки комунікаційних повідомлень є такі: орієнтація на громадськість; лідерство; мотивація працівників; процесно-системний підхід.

Отже, комунікаційна діяльність Київської регіональної митниці за умов вжиття визначених заходів з розробки комунікаційної програми та удосконалення розробки комунікаційних повідомлень значним покращиться та підвищить позитивний імідж даного митного органу.


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ


Узагальнюючи результати проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

. Комунікація в сучасних умовах є смисловим аспектом соціальної взаємодії, однією із найбільших загальних характеристик будь-якої діяльності, включаючи управлінську. Вона являє собою нову форму політичної, наукової, організаційної і технічної сили в суспільстві, за допомогою якої митний орган включається у зовнішнє середовище, здійснюється обмін думками або інформацією для забезпечення взаєморозуміння. Вона має досить широке тлумачення. Комунікацію можна визначити як форму зв'язку, як один із проявів інформаційного обміну або обміну інформацією між живими істотами у процесі їх безпосереднього спілкування за допомогою технічних засобів.

. Комунікації - це всепроникаючий і складний процес, який включає людей, що розмовляють під час особистого спілкування або в групах, на зборах, ведуть розмову по телефону чи читають і складають службові записки, листи і звіти. Таким чином, комунікація розглядається як спілкування за допомогою слів, букв, символів, жестів і як спосіб, за допомогою якого висловлюється відношення одного працівника до знань і розумінь іншого, досягається довіра, взамоприйняття поглядів і ін.

. Встановлення належної комунікації пов'язано з розв'язанням багатьох питань. Це готовність партнерів встановлювати комунікацію, виявлення та усунення перешкод, до цього вибір способів комунікації, правильне поєднання усної, візуальної та письмової форм комунікації тощо. Людську комунікацію прийнято вивчати не тільки в її теоретичних аспектах, але і як мистецтво, і практику. Саме так розглядається здатність до комунікації (вміння говорити, слухати, писати, читати) і, зокрема, ораторське мистецтво, схильність до журналістики, викладацької роботи, рекламної справи, літератури, радіо- і телемовлення тощо.

. Для здійснення комунікаційних взаємозвязків митних органів застосовуються різноманітні інформаційні джерела та засоби комунікацій, серед яких особливого значення слід надати наступним: прес-конференції, брифінги, розсилання прес-релізів та інших інформаційних матеріалів, дні інформування про основні напрями діяльності митного органу, візити журналістів до митного органу, організація спеціальних подій, реклама та символізація митних органів, створення власних WEB-сайтів, особисті зустрічі з представниками ЗМІ та громадськістю, виступи відповідальних працівників митного органу на радіо, телебаченні, у пресі, створення спеціалізованих організаційних структур у митному органі, застосування власних засобів масової інформації або створення спеціальних інформаційних програм та висловлювання громадськості з митних проблем у ЗМІ, під час особистих зустрічей, зборів.

. Аналіз практики комунікаційної діяльності в межах даного дослідження здійснювався за матеріалами Київської регіональної митниці, яка є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним регіону здійснює в межах своєї компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

. Протягом 2007 - 2010 рр. обсяги коштів, які були перераховані Київською регіональною митницею до Державного бюджету України постійно зростали, що свідчить про збільшення обсягів зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні та підвищенні ефективності діяльності досліджуваного митного органу.

. Комунікативною політикою Київської регіональної митниці займається відділ звязків з громадськістю. Останній діє на основі Положення про відділ звязків з громадськістю Київської регіональної митниці. Положення визначає правовий статус відділу звязків з громадськістю Київської регіональної митниці, а саме його компетенцію (права, завдання, функції) і організаційну структуру.

Найбільша кількість інформаційних звернень Київської регіональної митниці протягом 2008-2010 рр. простежувалась у в пресі. Так, їх кількість протягом досліджуваного періоду збільшилась на 130%.

Київська регіональна митниця протягом 2008-2010 рр. подавала інформаційні повідомлення у таких друкованих періодичних виданнях, як: газети „Сегодня, „Україна молода, „Сільські вісті та журналах „Бизнес, „Компаньйон.

Київська регіональна митниця протягом 2008-2010 років подавала телерадіо звернення на таких радіостанціях та телевізійних каналах, як: „Люкс FM, „Наше радіо, „Гала радіо та ICTV, Інтер, Перший національний.

В 2010 році порівно з 2009 роком кількість заходів ПР зросли на 160 (115%). При цьому в 2010 році зросла кількість проведених прес-конференцій з 124 до 265 (113%) та кількість розроблених і оприлюднених матеріалів про Київську регіональну митницю з 14 до 33 (135%) порівняно з 2009 роком.

. Для забезпечення гласності та відкритості у своїй діяльності Київською регіональною митницею широко використовуються друковані й електронні засоби масової інформації, проводяться прес-конференції, створюються відеосюжети, керівниками надаються інтервю тощо.

За результатами проведеного дослідження слід виділити наступні пропозиції:

. Основною метою комунікаційної політики Київської регіональної митниці на 2011 рік є створення позитивного іміджу митного драгун як організації, яка модернізується у напрямі вдосконалення своєї роботи.

. В межах дослідження було визначено основні завдання та розроблено план комунікаційної політики Київської регіональної митниці на перше півріччя 2011 рік. Так, протягом І півріччя 2011 року Київською регіональною митницею планується значно розширити обсяги та структури комунікаційної політики. Так, у структурі комунікаційної політики митного органу буде додано такий комунікаційний канал як Інтернет. Протягом першого півріччя 2011 року буде розроблено Інтернет-портал на якому буде розміщено основні новини щодо діяльності Київської регіональної митниці, а також запроваджено рубрику питання-відповіді, де кожен бажаючий зможе задати в он-лайн режимі будь-яке запитання, що стосується діяльності митного органу та протягом однієї доби отримати кваліфіковану відповідь.

. Удосконалення розробки комунікаційних повідомлень має бути стратегічним управлінським рішенням керівництва всіх структурних ланок Київської регіональної митниці.

Рекомендованими принципами управління процесами з удосконалення розробки комунікаційних повідомлень є такі: орієнтація на громадськість; лідерство; мотивація працівників; процесно-системний підхід.

Отже, комунікаційна діяльність Київської регіональної митниці за умов вжиття визначених заходів з розробки комунікаційної програми та удосконалення розробки комунікаційних повідомлень значним покращиться та підвищить позитивний імідж даного митного органу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.Митний кодекс України // Урядовий кур'єр. - 2010.- №148. - С. 5-23.

.Про митний тариф України: Закон України №2371 від 05.04.2004р.

.Про Єдиний митний тариф: Закон України від 05.02.92 p. // Укр. митниця: Довідник. - К.: Лібра, 1993. - 58 с.

.Про митну справу в Україні: Закон України від 25.06.91 p. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №44. - 575 с.

.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 p. // Укр. митниця: Довідник. - К.: Лібра, 1993. - 67 с.

6.Авдокушин Є. Ф. Международные экономические отношения. - М.: Юристъ. - 1999. - 368 с.

7.Аграшенков А. В., Блинов Н. М., Гамидуллаев С. Н., Гуринович А. Г., Ломагин Н. А. Таможенное дело: Словарь-справочник / Северо- Западный филиал Ин-та повышения квалификации и переподготовки работников учреждений ГТК РФ / М.М. Шумилов (отв.сост.). - СПб. : Логос-СПб, 1994. - 320 с.

8.Андрійчук В. М., Аргунов В. А. Основи митної справи в Україні: Навч. посіб. / П.В. Пашко (ред.). - К. : Знання, 2004. - 732с.

.Андрійчук В. М., Бєлоус Н.А. Коментар до Митного кодексу України: Із практики митної справи / Державна митна служба України / П.В. Пашко (ред.), М.М. Каленський (ред.). - К. : Юстініан, 2004. - 723с.

10.Антонюк О. І. Відповідальність субєктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил // Підприємництво, господарство і право. 2002. -- №1.- С. 72-75.

11.Аргунов В. А. Основи митної справи: Навч. посіб. для студ. юридичних спец. вищих навч. закладів / Державна митна служба України. - 2. вид., перероб.і доп. - К. : Знання, 2008.

12.Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. Организация внешнеэкономической деятельности. - СПб.: Лань, 2000. - 448 с.

13.Бережнюк І. Г., Булюк В. В. Регулювання митної справи: підруч. для студ. ВНЗ / А.Д. Войцещук (заг.ред.). - Хмельницький : Інтрада, 2007. - 311с.

.Бойко В. М. Митна справа України: підруч. для студ. вищ. навч. закл.:у 3 т. - К. : Видавець Вадим Карпенко, 2006. - 156с.

15.Веретенов А. А., Кузьминов Н. Н. Таможня и страхование: Справочник. - М. : Анкил, 1999. - 204 с.

16.Вішталь М. Я. Правове регулювання митного контролю в Україні // Митна справа. - 2010. -№5.-С. 59-65.

17.Владимиров К.Н., Бардачова В.Ю. Митне регулювання: навчальний посібник. - 2-ге вид. - Херсон: Олді-плюс, 2002. - 336с.

.Внешнеэкономический толковый словарь. - М.: Инфра, 2000. - 512 с.

19.Войцещук А. Д., Іващук І. О., Стопенчук С. М., Бережнюк І. Г., Галушко В. С. Митна справа: навч. посіб.:курс лекцій для студ. вищ. навч. закл.:у 3 т. / А.Д. Войцещук (ред.) - К. : Мануфактура, 2006. - 412с.

.Габричидзе Б. Н., Зобов В. Е. Таможенное право: Учебник / Б.Н. Габричидзе (отв.ред.). - М. : Бек, 1995. - 466с.

.Голощапов Н. А. Таможенный контроль / И.А. Ильин (ред.). - М. : Экзамен, 2000. - 320с.

22.Гребельник О.М. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 488 с.

.Данильцев А. Международная торговля: инструменты регулирования. - М.: Делова литература, 1999. - 302 с.

24.Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. - 2.вид., доп. - К., 2000. - 542с.

.Демин Ю. М. Таможенный контроль в Украине. - К. : Преса України, 2004. - 542с.

.Діхтієвський П. В., Шаповалов Д. В. Митне право: навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана" - К. : КНЕУ, 2008. - 160c.

27.Драч К. М. Проблеми розвитку митного законодавства // Вісник Академії митної служби України. - Дніпропетровськ. - 2009. - №2. - С. 10-12.

28.Дудчак B.I., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.

29.Дьомін Ю. М. Правові засади організації та здійснення митного контролю в Україні: теоретичні та практичні проблеми: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2006. - 40с.

30.Ершов А.Д. Международные таможенные отношения. - СПб.: Дело, 2000. - 207 с.

31.Ємченко І. В., Закусілов А. П. Методи і технічні засоби митного контролю: підручник для студ. вищих навч. закл. / Львівська комерційна академія. - К. : Центр учбової літ-ри, 2007. - 432с.

.Єрофєєнко Л. В., Попова С. М. Митне право: Конспект лекцій / Харківський національний економічний ун-т. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2008. - 87с.

.Жорін Ф. Л., Звягіна І. Н. Правові засади митної справи України: Навч. посіб. / Міжгалузевий ін-т управління. - К. : Магістр - ХХІ сторіччя, 2005. - 384с.

.Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні: (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. - К. : КНЕУ, 2001. - 245с.

.Заколодяжний В. В., Мошинська О. Є. Митний контроль на повітряному транспорті. - К. : Знання, 2004. - 334с.

36.Зельниченко O.I., Михайлов B.I., Тихонова Н.П. Митна справа. - К.: КДТЕУ, 2000. - 319 с.

37.Зеркалов Д. В., Озірський С. В. Митний контроль на транспорті: Навч. посібник / Національний транспортний ун-т; Транспортна академія України. - К. : Науковий світ, 2001. - 270с.

38.Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В.Багрова, Н.І.Редіна, В.Є.Власюк, О.О.Гетьман. - Дніпропетровськ, ДДФЕІ, 2002. - 580 с.

39.Каленський М. М., Войцещук А. Д. Митна справа: навч. посіб.:курс лекцій для студ. вищ. навч. закл.:у 3 т. / А.Д. Войцещук (ред.) - К. : Мануфактура, 2006. - 440с.

.Каленський М. М., Войцещук А. Д. Митна справа: навч. посіб.:курс лекцій для студ. вищ. навч. закл.:у 3 т. / А.Д. Войцещук (ред.) - К. : Мануфактура, 2006. - 440с.

41.Капранов А. В. Основы таможенного дела: Курс лекций. - Нижний Новгород, 2003. - 324 с.

42.Ківалов С. В., Кормич Б. А. Митна політика України: Підруч. для юрид. спец. вищ. навч. закл. / Одеська національна юридична академія. - О. : Юридична література, 2001. - 254с.

.Кивалов С. В. Таможенная политика и таможенное право в Украине. - О. : Юридична література, 2006. - 357с.

44.Козырин А. Таможенные режимы. - М.: "Статут", 2000. - 247с.

45.Кормич Б. А. Державно- правовий механізм митної політики України. - О. : Астропринт, 2000. - 180с.

46.Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика. - М.: ЮНИТИ, 1997. - 799 с.

.Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей. - М.: Прогресс, 2002. - 520 с.

48.Мартинюк О. В. Митне регулювання в країнах світу / Київський національний економічний ун- т. - К. : ТОВ "Кадри", 2003. - 160с.

49.Международные экономические отношения / Под ред. В.Е. Рыбалкина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 503 с.

.Менеджмент внешнеэкономической деятельности / Под ред. А.А. Кириченко. - К.: Центр коммерческой дипломатии Института экономики, управления и хозяйственного права, 1998. - 464 с.

51.Нагорний В. П. Принципи митного контролю // Митна справа. - 2002. -№4.- С. 73-81.

52.Новиков А. Б. Контроль в системе управления таможенным делом в Российской Федерации: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Северо- Западная академия гос. службы {Санкт-Петербург}. - С.Пб., 1999. - 26 с.

.Основы таможенного дела в Украине // Под ред. Н.Н. Каленского, П.В. Пашко. - К.: О-во "Знание", КОО, 2003. - 493 с.

.Основы таможенного дела: Учеб. для слушателей таможенной академии и студ. вузов, осуществляющих подготовку спец. по таможенному делу / Государственный таможенный комитет Российской Федерации; Российская таможенная академия / В.Г. Драганов (ред.). - М. : Экономика, 1998. - 688 с.

.Пахомов С. И. Таможенный контроль как средство обеспечения таможенного дела Украины (административно-правовой аспект): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одесский гос. ун-т им. И.И.Мечникова; Юридический ин-т. - О., 1997. - 166с.

.Перемещение товаров под таможенным контролем. - 2-е изд., испр., доп. - М. : Благовест-В, 2001. - 208с.

.Поляков В. В. Прогнозирование мирового товарного рынка: теория и практика. - М.: Экзамен, 2002. - 288 с.

.Правове регулювання імпорту: антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи. // Осика С.Г., Коновалов В.В., Покрещук О.О. - К.: УАЗТ, 2001. - 639 с.

.Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ. - К.: Вимір, 1998. - 520 с.

.Рокоча В. В. Міжнародна економіка. - К.: Таксон, 2000. Кн. І Міжнародна торгівля: теорія та політика. - 320 с.

61.Савлук С. А. Деякі проблеми митного контролю в Україні // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип.7. - Київ, 2001. - С. 227-230.

.Самійленко В. О. Митний контроль//Юридична енциклопедія. Т.3. - К., 2001.

63.Сандровський К.К. Таможенное право и Украине. - К.: Вентури, 2000. - 208 с.

.Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирковтаін. - К.: Либідь, 2000. - 582 с.

.Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. - К.: УАЗТ, 2000. - 598 с.

.Таможенное оформление морских грузов // О.М. Ганжин, В.Г.Деркач, П.В. Пашко. - К.: Знання, 2003. - 195 с.

.Таможенный валютный контроль: Практ. пособие / Ю.В. Михеев (сост.) - М. : Экспертное Бюро-М, 1997.

.Таможенный контроль товаров, подлежащих нетарифным мерам регулирования внешнеэкономической деятельности: Практ. пособие / В.Г. Дорошенко (сост.) - М. : Экспертное бюро, 1999. - 127с.

.Тарифні переговори в рамках Світової організації торгівлі / За загальною ред. В.Т. Пятницького - К.: УАЗТ, 2001. - 92 с.

.Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності. - К.: AT "Август", 2001. - 422 с.

.Чуракова А. В., Савон И. В Внешнеторговые бартерные сделки. Таможенный контроль. - М. : ПРИОР, 1998. - 141с.


ДОДАТКИ


Додаток А


Рис. 1. Структура митних органів, спеціальних митних установ та організацій


Додаток Б


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держмитслужби України

.10.10 № 1205

ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ НА 2011 РІК

Основні пріоритетні напрями діяльності та завдання Державної митної служби України (далі - Держмитслужба) на 2011 рік сформовані з урахуванням пріоритетних завдань розвитку держави, зокрема повязаних з питаннями митної справи, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків», затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.08 № 14, та інших державних програмних документах.

При визначенні Основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Держмитслужби на 2011 рік враховані, крім того, завдання, визначені у Комплексній програмі утвердження України як транзитної держави у 2002 - 2012 роках, затвердженій Законом України від 07.02.02 № 3022-ІІІ, у Національній програмі інформатизації, затвердженій Законом України від 04.02.98 № 74/98-ВР, у Програмі боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2010 - 2011 роки, затвердженій Указом Президента України від 04.03.08 № 195, у Державній цільовій правоохоронній програмі "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.07 № 831, у Протоколі про вступ України до Світової організації торгівлі від 05.02.08.

При формуванні Основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Держмитслужби на 2011 рік також врахована необхідність продовження роботи зі створення умов для забезпечення подальшого безпосереднього впровадження у практичну діяльність Держмитслужби окремих складових частин багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», а також реалізації положень ряду міжнародних стандартів, таких як Рамкові стандарти безпеки та спрощення міжнародної торгівлі (ВМО,2005) та Митні прототипи (Customs Blueprints) (Європейська Комісія, 2008).

Виходячи із зазначеного, з метою продовження реалізації програмно-цільового підходу до організації планової діяльності Держмитслужби, Основними пріоритетними напрямами діяльності та завданнями Держмитслужби на 2011 рік визначено:

Пріоритетний напрям I. Вдосконалення механізму реалізації фіскальної складової діяльності Держмитслужби з метою безумовного виконання показників надходжень до державного бюджету.

Завдання:.1 побудова механізмів контролю митної вартості, сприяючих прозорості, обєктивності та контрольованості митної оцінки;.2 удосконалення інформаційного наповнення системи аналізу та управління ризиками з метою підвищення її ефективності та поширення застосування результатів її роботи у практичній діяльність митної служби України;.3 підвищення ефективності процедур митного контролю шляхом зосередження на ідентифікації та інспектуванні товарів, зокрема високоризикованих та високоліквідних;.4 посилення контрольно-перевірочної функції митних органів у напрямі проведення виїзних документальних (митний пост-аудит) та камеральних перевірок платників податків.

Пріоритетний напрям II. Запровадження дієвих заходів щодо сприяння зовнішньоекономічній діяльності, забезпечуючих спрощення митних процедур, підвищення ефективності технологій митного контролю, використання інформаційних технологій та вдосконалення обміну інформацією.

Завдання:

ІІ.1 удосконалення та уніфікація технологій митного контролю і митного оформлення, поступова їх адаптація до роботи з попередньою інформацією про товари та транспортні засоби;

ІІ.2 впровадження в практичну діяльність Держмитслужби уніфікованих та вичерпних вимог до документів та інформації, що надаються (формуються) при здійсненні митних процедур, з метою створення оптимальної структури інформаційного наповнення електронних систем та нормативно-правової бази для застосування багатофункціональної комплексної системи „Електронна митниця;

ІІ.3 створення необхідних передумов, у тому числі шляхом визначення критеріїв і вимог для субєктів зовнішньоекономічної діяльності з метою становлення в Україні інституту уповноважених економічних операторів, як одного з вагомих важелів механізму сприяння зовнішньоекономічній діяльності.

Пріоритетний напрям IIІ. Забезпечення системного підходу до вирішення проблем у сфері боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.

Завдання:

ІІІ.1 підвищення ефективності системи протидії контрабанді та порушенням митних правил шляхом застосування сучасних організаційно-технічних методів і способів відвернення, виявлення, розкриття та попередження порушень законодавства з питань митної справи.

Пріоритетний напрям IV. Продовження побудови ефективного механізму управління діяльністю Держмитслужби та підвищення якості управлінських рішень шляхом вдосконалення інформаційного забезпечення керівництва, підвищення професійного рівня персоналу Держмитслужби, ефективної протидії проявам корупції, хабарництва, іншим службовим зловживанням.

Завдання:.1 удосконалення правової основи, необхідної для покращення існуючого порядку проходження служби в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях і формування висококваліфікованого кадрового потенціалу Держмитслужби;.2 удосконалення та розвиток системи професійної підготовки кадрів митної служби України;.3 удосконалення організаційної структури митної служби України, запровадження системи управління якістю відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001 - 2001 та застосування сучасних управлінських методів, які, зокрема, забезпечують мінімізацію можливостей вчинення корупційних діянь працівниками митних органів.

Пріоритетний напрям V. Подальший розвиток взаємодії митної служби з правоохоронними та контролюючими органами України, з митними органами інших держав з метою формування основи для прийняття узгоджених рішень, реалізації взаємовигідних і найбільш ефективних шляхів довгострокової співпраці.

Завдання:.1 взаємодія з іншими контролюючими органами, що беруть участь в процесах митного контролю та митного оформлення, та спільна робота зі створення єдиного інформаційного простору як основи для прийняття узгоджених рішень щодо переміщуваних товарів та транспортних засобів;.2 забезпечення досягнення домовленостей з митними адміністраціями інших країн щодо оперативного отримання актуальної і достовірної інформації про наміри стосовно здійснення зовнішньоекономічних операцій;.3 спрямування міжнародної взаємодії митної служби на пошук та реалізацію взаємовигідних і найбільш ефективних шляхів довгострокової співпраці в оперативній діяльності.

Пріоритетний напрям VI. Облаштування митного кордону та його технічне оснащення відповідно до міжнародних стандартів, приведення інфраструктури пунктів пропуску у відповідність до європейських норм, а також подальший розвиток інфраструктури митної служби України.

Завдання:.1 будівництво нових і реконструкція існуючих пунктів пропуску, забезпечення подальшого розвитку мережі пунктів пропуску, оптимізація їх кількості, облаштування і оснащення;.2 подальший розвиток інфраструктури митної служби України.

Очікувані результати

У результаті реалізації визначених Основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Держмитслужби на 2011 рік очікується забезпечення:

повного та якісного виконання встановлених показників надходжень до державного бюджету;

підвищення контрольованості міжнародного товарообігу в межах компетенції Держмитслужби, що сприятиме захисту національних інтересів та забезпеченню економічної безпеки України;

збільшення обсягів товарообігу України за рахунок прискорення та спрощення руху міжнародних товаропотоків через кордон, що сприятиме підвищенню рівня соціально-економічного розвитку держави.

Фінансове забезпечення

Фінансове забезпечення реалізації Основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Держмитслужби на 2011 рік планується здійснювати за рахунок та в межах коштів державного бюджету, передбачених на розвиток та утримання Державної митної служби України, за відповідною бюджетною програмою, а також за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Механізм реалізації та критерії оцінки

Реалізація Основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Держмитслужби на 2011 рік здійснюється шляхом впровадження відповідних заходів, що включаються до річного плану діяльності Державної митної служби України, який схвалюється колегією Держмитслужби та погоджується з Міністром фінансів України (згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.00 № 965, із змінами та доповненнями, та наказу Держмитслужби України від 25.06.07 № 530 "Про затвердження Порядку планування діяльності митної служби України"), а також до квартальних планів діяльності Держмитслужби.

Начальник Відділу стратегічного планування О.М.Браташов


Теги: Організація роботи митних підрозділів при здійснені контролю за доставкою вантажів на прикладі Бориспільської митниці  Диссертация  Таможенное право
Просмотров: 32637
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Організація роботи митних підрозділів при здійснені контролю за доставкою вантажів на прикладі Бориспільської митниці
Назад