Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області

Зміст


Вступ

Розділ 1. Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ

Розділ 2. Матеріали та методи досліджень

.1 Обєкт досліджень

.2 Методи досліджень

.3 Основні аспекти охорони праці при виконанні дипломної роботи

Розділ 3. Результати досліджень

.1 Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань річки Случ

.2 Домінуючий комплекс

.3 Частота трапляння

.4 Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води

3.5 Просторово-часова динаміка кількісних показників розвитку фітопланктону

3.6 Особливості первинної продукції фітопланктону р. Случ

3.7 Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану р. Случ

Розділ 4. Використання результатів бакалаврської роботи в закладах освіти I-II рівня акредитації

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

автотрофний річка водоростевий фітопланктон

Вступ


Актуальність теми:

Одним із найактуальніших завдань сучасної гідробіології є вивчення особливостей формування біологічної продуктивності водних екосистем. Відомо, що провідна роль у функціонуванні прісноводних екосистем належить фітопланктону, адже він за рахунок фотосинтезу формує потоки енергії і фонд автохтонної органічної речовини у водоймах. Від розвитку фітопланктону залежить продуктивність усієї водойми в цілому. За показниками видового багатства та первинної продукції фітопланктону можна оцінити якість води та рівень її евтрофікації.

Фітопланктон один з перших ланцюгів біоти реагує на зміни екологічних умов, а переважна більшість його видів є індикаторами підвищеного вмісту нетоксичних органічних сполук. Тому дані про флористичне та ценотичне різноманіття угрупувань планктонних водоростей мають велике значення при встановленні закономірностей функціонування водних екосистем і їх трансформації в умовах антропогенного пресу [25].

Мета та завдання дослідження:

Мета дослідження: Встановлення особливостей формування та функціонування автотрофної компоненти р. Случ.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

)дослідити таксономічний склад планктонних водоростей р. Случ, дати еколого-географічну характеристику фітопланктону за індикаторними видами;

)оцінити продукційно-деструкційні процеси в річці;

)визначити особливості сезонної динаміки розвитку планктонних угруповань;

)встановити динаміку чисельності та біомаси водоростевих угруповань річки, дослідити домінантний комплекс фітопланктону;

)представити флористичне зведення планктонних водоростей р. Случ;

Обєкт дослідження: фітопланктон річки Случ.

Предмет дослідження: Таксономічний склад, динаміка сезонного розвитку фітопланктону річки та інтенсивність продукційно-деструкційних процесів у ній.

Методи дослідження: використано методи відбору і опрацювання альгологічних проб, визначення таксономічного складу водоростей, дослідження первинної продукції та деструкції органічної речовини, стандартні гідрохімічні методи. Таксономічний склад водоростей наведено з урахуванням останніх флористичних зведень (Algae of Ukraine, 2006) [17].

Практичне значення одержаних результатів:

Матеріали дипломної роботи можуть бути використані при викладанні предметів природничого циклу.

Створена база даних у Microsoft Exel, яка може бути використана як суттєве доповнення до флори водоростей України.

Отримані дані щодо таксономічного складу водоростей, їх екологічної та біогеографічної характеристики, частоти трапляння, чисельності, біомаси, а також просторової динаміки та часового розподілу цих показників можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських та природоохоронних заходів, рекомендацій щодо розвитку рибництва та рекреації.

Результати досліджень структурно-функціональної організації фітопланктону річки можуть бути використані для моніторингу водних екосистем, розробки практичних рекомендацій щодо оцінки якості води.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше досліджено особливості формування продукції фітопланктону р. Случ.

Виявлено, що продукційно-деструкційні процеси в р. Случ, біомаса фітопланктону характеризуються високою просторово-часовою динамічністю.

Встановлено, що на сучасному етапі розвитку річкової екосистеми фітопланктон представлений 119 видами (125 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду). Подано флористичне зведення планктонних водоростей р. Случ, наведено їх частоту трапляння.

Ідентифіковано 13 видів та внутрішньовидових таксонів вперше для Українського Полісся.

Апробація результатів:

Результати роботи доповідалися на засіданні кафедри ботаніки Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 11 від 25 квітня 2012 року) та на засіданнях проблемної групи: "Структура та функціонування фітопланктону різнотипних водних обєктів Полісся".

Структура та обсяг роботи:

Робота складається зі вступу, основної частини із 4 розділів, висновків, списку літератури, який містить 27 джерел, додатків, резюме. Повний обсяг роботи становить 73 сторінки. Текст проілюстрований 3 таблицями і 10 рисунками. Додатки розміщені на сторінках 60-72, містять 3 рисунки та 2 таблиці.


Розліл 1. Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ


Дані про Случ і її притоки, зокрема про розміри і водний режим річок, накопичувалися поступово впродовж багатьох років. Як про водний шлях до Припяті писали на початку нашої ери стародавні мислителі Пліній і Плометей. Відомості про річку є в російських літописах. Проте спеціальні обстеження річок басейну, мабуть, до кінця XVII століття не проводилися. На стародавніх картах указувалися лише основні контури крупних річок, включаючи Случ.

У 1540 році С. Мюнстером була видана карта Польщі і сусідніх територій, де показані Припять і її найважливіші притоки: справа - Стир та Горинь із Случчю (Південною). На карті Г. Меркатора (1595 рік) річкова мережа представлена більш повно, хоча і не зовсім правильно в плані. На карті 1645 року вже у загальних рисах дається вірне уявлення про річку Случ і її основні притоки. На виданих в 1702 і 1773 роках картах річкова мережа басейну Припяті відбита ще недостатньо повно. Найповніше річкова мережа басейну Припяті нанесена на карті "Гідрографія Європейської Росії" (1846 рік). У книзі "Гідрографія Російської імперії", яка вийшла в 1847 році, дані основні характеристики гідрографії Случ і її деяких приток.

Детальні гідрологічні і гідрографічні дослідження в басейні Случі були здійснені в 1873-1898 роках - в період роботи Західної експедиції по осушенню боліт Полісся. Якнайповніше вивчення гідрографії басейну повязане з діяльністю навігаційно-описової комісії Міністерства шляхів сполучення в 1874-1900 роках. Докладні обстеження і опис Случі виконані в 1875-1878 роках. Аналогічні дослідження проводилися в 1902-1910 роках і 1911-1912 роках. З метою проектування меліоративних робіт гідромеліоративні дослідження в басейні широко проводяться починаючи з 20-30 роках ХХ століття [9].

У 1984 році П. М. Царенком проводилося дослідження фітопланктону 16 річок Житомирського Полісся у 29 пунктах, де було виявлено 118 видів, 28 різновидностей і 4 форми хлорококових водоростей, що належать до 40 родів і 9 родин. Серед досліджених річок була і Случ, в якій виявлено 55 видів, 7 різновидностей, 1 форма хлорококових водоростей [21].

У 2007 році В. В. Триліс, Г. О. Карповою, Т. М. Новосьоловою та Н. Г. Паньковою було проведено дослідження по визначенню біологічних складових референційних умов однієї з найменш антропогенно змінених ділянок річки Случ. Дослідження здійснювалися у червні 2007 року за стандартними гідробіологічними методиками. Була проведена геоботанічна зйомка з визначенням флористичного та фітоценотичного складу, особливостей зростання макрофітів. Гідробіологічні проби збирались окремо на плесах та перекатах, проводився ручний збір макробезхребетних з річкових субстратів. Іхтіофауна досліджувалася ставними сітками (вічко 25 мм, 30 та 40 мм), мальковим сачком та опитуванням місцевих рибалок. У ході дослідження було встановлено видовий склад фітопланктону плесів, який представлений 25 видовими та внутрішньовидовими таксонами, що відносяться до 6 відділів. Він формувався в основному зеленими хлорококовими - 17 таксонів; водорості інших відділів мали невелику представленість (синьозелені, криптофітові, діатомові по 2, дінофітові та жовто-зелені - по 1 таксону). Автори зазначили, що чисельність фітопланктону (29,52 млн. кл./дм3) переважно утворювалась у результаті розвитку хлорококових, зокрема Coelastrum microporum Nag. In. A. Br., криптофітових Rhodomonas pusilla (Bachm.) Javorn., синьозелених Merismopedia punctata Meyen. У формуванні біомаси (6,68 мг/дм3) головну роль відігравали діатомові Stephanodiscus Hantzschii Grün. in Cl. et Grün., криптофітові Rhodomonas pusilla (Bachm.) Javorn. та зелені хлорококові. Також авторами вказано, що на перекатах фітопланктон характеризувався дещо багатшим видовим складом - 30 таксонів з 6 відділів: синьозелені, дінофітові, жовто-зелені, евгленові - по 1 виду, зелені - 22, та діатомові - 4 види. Біомаса - 3,23 мг/дм3. Домінували за цими показниками зелені. [18]

Попри всі згадані роботи, на сьогодні в літературі відсутні фундаментальні узагальнення щодо фітопланктону річки Случ. Не знайдені задовільні відомості щодо таксономічного, екологічного та інформаційного різноманіття водоростей, частоти трапляння видів, а також просторово-часової динаміки цих показників для даної річки. Таксономічні зведення планктонних водоростей річки Случ необхідні для збереження існуючої альгофлори, виявлення рідкісних, зникаючих видів та видів, що потребують охорони, а також таксонів, що є потенційними обєктами біотехнології. Саме тому дослідження таксономічного складу фітопланктону р. Случ, на сьогодні є актуальними.


Розділ 2. Матеріали та методи досліджень


2.1 Обєкт досліджень


Рис.2.1. Річка Случ


Річка Случ (див. рис 2.1) бере свій початок із невеличкого озера, що живиться підземними водами із розміщеного в балці 1 км західніше с. Червоний Случ Хмельницької області на висоті 320 м над рівнем моря. Впадає Случ в річку Горинь із правого берега на 105 км від її гирла в с. Лятянськ Рівненської області на висоті 139 м над рівнем моря. При впаданні річка розділяється на два рівних рукави, кожний довжиною близько 50 км.

Довжина річки 451 км, площа водозбору 13800 м3, загальне падіння 181м, середній ухил водної поверхні 0,4%.

Басейн р. Случ розташований у двох геоморфологічних областях: верхня і середня частини знаходяться на Волино-Подільській височині і її відрогах (так зване Волинське Полісся), нижня - займає частину великої рівнини Полісся (Прип'ятське Полісся).

Басейн витягнутий з півдня на північ. Верхня частина басейну являє собою підняту рівнину, розчленовану врізаними (50-100 м) річковими долинами і рясною яружно-балковою мережею. Коефіцієнт густоти річкової сітки, з урахуванням річок довжиною менше 10 км, складає 1,25 км/км2.

Для середньої частини характерний горбисто-гривистий рельєф.

Нижня частина басейну відрізняється низинним плоским рельєфом з окремими гривами, рідкими улоговинами стоку і блюдцеподібним мікрорельєфом.

Ґрунти у верхній частині басейну пилуваті, легко- і средньосуглинисті, сірі лісові опідзолені, місцями чорноземні; у середній і нижній частинах його переважають піщані і супіщані дерново-підзолисті ґрунти, на заболочених ділянках зустрічаються вилужені чорноземи і лучно-болотні ґрунти.

Ліси в басейні займають площу близько 2450 км2, переважно змішані; збереглися, головним чином, у середній і нижній частинах басейну.

У верхній частині значні простори розорані і зайняті посівами сільськогосподарських культур; зрідка зустрічаються невеличкі ділянки, покриті широколистяними лісами, які складають Дуб і Граб.

Долина у верхній і середній течії, де ріка прорізає кристалічний масив, звивиста, переважно V-подібна, шириною 0,2-0,8 км, і тільки на окремих ділянках розширяється до 1,5-2,5 км. Схили переважно круті і дуже круті, іноді стрімкі, висотою від 20-40 до 60 м, місцями оположуються і знижуються до 10-15 м.

Схили розсічені численними, нерідко заболоченими, долинами струмків, ярами і балками; здебільшого задерновані, місцями залісені. Складені із суглинків, гранітів і вапняків, що оголяються в багатьох місцях біля підніжжя схилів; тут же є виходи ґрунтових вод.

У нижній течії долина широка (1,5-5 км), ящикоподібної і трапецієподібної форми. Схили піщані, слабко розсічені неглибокими ярами і, частіше, помірно круті, рідше положисті, висотою 5-15 м. Правий схил здебільшого залісений, зрідка задернований; у населених пунктів розораний, місцями покритий лісом і чагарником.

Заплава двостороння, чергується по берегах, на окремих ділянках відсутня. Переважно вона суха, лучна, подекуди покрита вербовим чагарником, а в низині - лісом; складена піщаними і піщано-глинистими ґрунтами.

Русло річки звивисте, місцями сильно звивисте, переважно нерозгалужене.

Плеса і перекати безупинно чергуються. Переважаюча ширина ріки на плесах 20-50 м, на перекатах - 5-30 м. Глибина на плесах біля 1,0-4,0 м, найбільша 9,0 м (вище с. Н. Миропіль); на перекатах складає 0,2-1,0 м.

Береги річки круті і стрімкі, здебільшого висотою 2-3 м, іноді до 4 м, частіше задерновані, рідше покриті вербовим чагарником. У верхній і середній течії вони переважно глинисті і піщано-глинисті, місцями скелясті, оголені, що зливаються зі схилами долини.

У нижній течії річки береги складені піщаними фунтами, розмиваються, слабко задерновані або покриті рідким чагарником.

У смт. Баранівка (гирло р. Хомори), а також у м. Новоград-Волинський і у м. Сарни спостерігається забруднення стічними водами промислових підприємств. Використовується річка як джерело гідроенергії, для водопостачання залізничних станцій і промислових підприємств. Гідрологічні пости біля сіл Великої Клітни (з 1954 р.), Громади (з 1925 р.), м. Сарни (з 1923 р.). Стік Случі зарегульваний водосховищами та численними ставками (близько 220), основне призначення яких - водопостачання та рибництво.

Основні притоки річки Случ: Покора, Тня, Попівка, Бобер, Полична, Тусталь (праві), Ікопоть, Деревичка, Хомора, Смілка, Церем, Корчик, Стави, Серегівка, Язвинка, Михайлівка (ліві). Живлення мішане, з переважанням снігового (на весну припадає понад 60% річного стоку). Замерзає в грудні, скресає в березні. Судноплавна на 290 км.

Міста та селища міського типу на Случі: Старокостянтинів, Любар, Миропіль, Першотравенськ, Баранівка, Рогачів, Новоград-Волинський, Сарни.

Береги річки Случ та її приток (Тня, Бобер, Ікопоть, Хомора, Корчик та ін.) здавна вкриті цікавими природними, історичними, та архітектурними памятками. Серед них замок-фортеця князів Острозьких в Старокостянтинові, шикарний садибний маєток у Самчиках, руїни замків-фортець на високих скелях у Новоград-Волинському, Корці та Губкові. [9].

Привабливу атракцію справляють природні памятки створені самою річкою. Більшу частину свого шляху до Горині води Случі вели запеклу боротьбу з цупкими, здавалося б вічними, кристалічними породами Українського щита. Завдяки цьому протистоянню у верхніх і середніх течіях річки зявилася V-подібна (в середньому півкілометрова завширшки) долина з безліччю мальовничих куточків. В Старому Острополі на Хмельниччині річка впоралася з потужним виходом кристалічних порід, складеного гранітами і магматитами Житомирського комплексу (що утворилися 2 млрд. років тому), мальовничо розкидавши їх брили по берегах і річищу. Подібні протерозойські породи в якості будматеріалів використовувала Случ у м. Новоград-Волинський на Житомирщині, вирізуючи і шліфуючи стрімкі гранітні скелі, та на Рівненщині створюючи фантастично мальовничу "Надслучанську Швейцарію" з Соколиними скелями. [26]

Питання про походження назви Случ остаточно не вирішене. Річ у тому, що Припять має кілька приток, переважно з лівого берега, які носять таку назву. Через це в останній час зявилася гіпотеза про балтійське походження назви річки Случ. Але більшість учених схиляється до думки, що річці дали назву словяни. Її повязують зі старословянським словом "слукий", що означало "кривий", або зі словом "слути", яке так само, як і слав-, слов-, означало "текти". [27].


2.2 Методи досліджень


Матеріалом даної роботи слугували альгологічні проби фітопланктону, зібрані протягом 2009-2011 року (весна - весна) на 3 стаціонарних станціях для визначення його структурно-функціональних характеристик. За період досліджень було відібрано і оброблено 66 альгологічних проб. Зібраний матеріал вивчався у фіксованому (40%-й розчин формаліну) стані. Для обліку чисельності водоростей застосовували камеру Нажотта обємом 0,5 см3 та світловий мікроскоп ОМО АУ-12 [23].

У залежності від кількості організмів, прораховували усі доріжки, або частину доріжок. Обовязково робили повторні підрахунки не менше, ніж трьох крапель однієї проби. Визначення систематичного (видового) складу водоростей проводили згідно загальновідомих правил за традиційними в альгології вітчизняними визначниками та іноземними посібниками з урахуванням останніх флористичних зведень [22].

Для кількісного аналізу проводили розрахунок чисельності клітин на 1 дм3 в млн. клітин за формулою:


, де


N - кількість водоростей в 1 дм3 води досліджуваної водойми;- коефіцієнт, що показує у скільки разів обєм використаної камери менше 1 см3;- кількість клітин водоростей, визначених на проглянутих доріжках лічильної камери;

А - кількість доріжок лічильної камери;

а - кількість доріжок, де виконувався підрахунок водоростей;- початковий обєм відібраної проби (см3);- обєм концентрованої проби (см3) [23].

Біомасу фітопланктону визначали лічильно-обємним методом, згідно якого біомасу кожного виду вираховували множенням його чисельності в кожній конкретній пробі на обєм клітини (г/м3). Середню чисельність та біомасу фітопланктону вираховували як середнє арифметичне для сезону, ділянки чи всієї річки. Чисельність фітопланктону підраховано та представлено в тис. кл/дм3 або в млн. кл/дм3, біомасу - в г/м3.

Для оцінки інформаційного різноманіття (за біомасою та чисельністю) розраховували індекс Шеннона H:


де


ni - оцінка "значимості" i-го виду, тобто чисельність або біомаса i-го виду;- загальна оцінка "значимості", тобто загальна чисельність або біомаса фітопланктону;- кількість видів та внутрішньовидових таксонів [10].

Опрацювання масиву даних проведено у програмі Microsoft Excel 2007. Для характеристики стану планктонних угруповань водоростей використовували відношення числа видів до числа родів водоростей (родовий коефіцієнт) та відношення числа видів до числа внутрішньовидових таксонів. Частоту трапляння видів розраховували у відсотках від загального числа проб за формулою:


F = 100 ? p / P, де


p - кількість проб, у яких знайдено даний таксон;- загальна кількість проб [2].

Також визначали індекс середньої частоти трапляння видів:


де


n1… ni - частота трапляння;- число таксонів [2].

Для встановлення ролі відділів у формуванні біологічного різноманіття в залежності від частоти трапляння видових та внутрішньовидових таксонів, які формують їх склад, визначали флористичний індекс Fsрp:


де


n1… ni - частота трапляння таксонів відділу;… nj - частота трапляння усіх таксонів угруповання [2].

Біотопічну приуроченість та географічне поширення водоростей визначали згідно з прийнятою альгологами системою для континентальних водойм [3, 4, 11], галобність - за системою Кольбе [15, 16], відношення до рН - за шкалою Хустедта в інтерпретації М.М. Давидової [1].

Крім відбору проб для визначення структурно-функціональних характеристик фітопланктону на зазначених станціях визначали деякі гідрологічні та гідрохімічні показники (температуру і прозорість води, глибину водойми, швидкість течії, вміст розчиненого у воді кисню, рН). Виміри температури поверхневого шару води (0,1- 0,5 м) здійснювалися за допомогою водного ртутного термометра. Середньорічна температура поверхневого шару води р. Случ Любарського району Житомирської області становила - + 18, 8ºС (середньорічна температура повітря при відборі проб - +23,5). Умовну прозорість води виражали в метрах до глибини зникнення з поля зору білого стандартного диска Секкі під час спостережень, проведених опівдні з тіньової сторони. Глибину вимірювали промірочним лотом і виражали в метрах.

Первинну продукцію фітопланктону визначали кисневою модифікацією склянкового методу [16, 193], чутливість якого при дотриманні всіх необхідних рекомендацій складає 0,05 мг О2/дм3 [17], на горизонтах; 0,5; 1,0 м.

Для визначення продукції на кожному горизонті відбирали по дві контрольні, "світлі" та "темні" склянки, з яких на титрування для визначення кисню за методом Вінклера відбирали по 50 мл аліквоти природної суспензії фітопланктону, титрували 0,02-нормальним розчином гіпосульфіту. По дві "темні" та дві "світлі" склянки із молібденового скла закріплювали на кожному горизонті [13]. Паралельно вимірювали прозорість води по диску Секкі. Розрахунок інтегральної продукції ?А під 1 м2 проводили згідно експериментально отриманих формул [19], інтегральну деструкцію ?R визначали множенням її концентраційної величини R на середню глибину водойми, що дозволяє уникнути впливу на результати досліджень "випадкових" глибин окремих станцій.


Таблиця № 2.1. Станції відбору проб фітопланктону р. Случ в період із 2009 по 2011 рр.

Номер станціїМісце розташування станції1.Верхній бєф Новочорторийської греблі ( див. рис. 2.2)2.Нижній бєф Новочорторийської греблі (див. рис. 2.3)3.р. Случ на околиці с. Нова Чортория (див. рис. 2.4)

Рис. 2.2. Станція № 1


Рис 2.3. Станція №2


Рис. 2.4. Станція №3


.3 Основні аспекти охорони праці при виконанні дипломної роботи


Під час виконання дипломної роботи були чітко засвоєні і дотримані вимоги інструкції з техніки безпеки. Інструкція включає наступні вимоги:

1.Забороняється відкривати електрощиток і самостійно проводити будь-який ремонт електроприладів та електропроводки під час роботи в аудиторії. В разі виникнення проблем в роботі електромережі негайно повідомити керівника практики. Категорично забороняється при включенні електроприладів торкатись пальцями до металевих частин електровилок та гнізд розеток.

2.У випадку виникнення незвичайної ситуації - ураження електричним струмом, потрібно прийняти відповідні міри і викликати лікаря.

.Надання першої допомоги потерпілому залежить у більшості випадків від швидкості відєднання його від елементів, що проводять струм (відключити елементи, які проводять струм від електромережі), і від швидкості виконання заходів штучного дихання.

4.Під час надання першої допомоги необхідно:

а) звільнити потерпілого від одягу, що заважає йому;

б) забезпечити доступ свіжого повітря;

в) звільнити приміщення від сторонніх осіб;

г) швидко, не втрачаючи часу, відкрити рот потерпілому;

д) якщо язик глибоко запав, його треба витягнути його носовою хусточкою;

е) після цього потрібно провести штучне дихання, не припиняючи його до приходу лікаря.

5.При роботі з концентрованими кислотами, лугами не слід відсмоктувати рідину в піпетку ротом - користуватися грушею або дозатором.

6.Забороняється залишати включеними нагрівальні прилади після закінчення роботи.

7.При виконанні практичної частини встановити бінокуляр штативом до себе на відстані 5-10 см від краю столу, предметним столиком від себе. В отвір предметного столика направляти дзеркалом світло. Помістити приготований препарат на предметний столик і закріпити предметне скло затискачами.

8.Поставити в робоче положення обєктив малого збільшення. Для цього повернути револьвер до тих пір, доки потрібний обєктив не займе серединне положення по відношенню до тубуса і предметного столика. Коли обєктив займе серединне положення, в револьвері відчувається легке клацання і обєктив фіксується. Запамятайте, що вивчення будь-якого обєкту починається з малого збільшення.

9.Підняти за допомогою макрометричного гвинта обєктив над столиком на висоту приблизно 0,5 см.

.Дивлячись в окуляр, покрутити дзеркало в різних напрямках до тих пір, поки поле зору не буде освітлене яскраво і рівномірно.

.Покладіть на предметний столик препарат так, щоб обєкт знаходився в центрі отвору предметного столика.

.Далі, під контролем зору, повільно опустіть тубус за допомогою макрометричного гвинта, щоб обєктив знаходився на відстані 2 мм від препарату.

.Дивіться в окуляр і, одночасно, повільно піднімайте тубус до тих пір, поки в полі зору не зявиться зображення обєкта.

.Для того, щоб перейти до розгляду обєкта при великому збільшенні мікроскопу, перш за все необхідно відцентрувати препарат, тобто розташувати обєкт у центрі поля зору. Якщо обєкт не буде центрований, то при великому збільшенні він може залишитися поза полем зору.

.Рухаючи револьвер, переведіть у робоче положення обєктив великого збільшення.

.Опустіть тубус, під контролем ока (дивитися, як опускається тубус не в окуляр, а збоку), майже до зіткнення з препаратом.

.Потім, дивлячись в окуляр, повільно піднімайте тубус, доки в полі зору не зявиться зображення.

.Для тонкого фокусування використовуйте мікрорметричний гвинт.

19.При роботі з бінокуляром робіть перерви при перевтомі зору.

20.Після роботи бінокуляр приберіть у футляр.

.По завершенню роботи приберіть робоче місце.


Розділ 3. Результати досліджень


3.1 Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань р. Случ


За час досліджень у планктоні р. Случ виявлено 119 видів водоростей, представлених 125 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду з 8 відділів: Chlorophyta - 38 види, представлених 39 внутрішньовидовими таксонами включно з номенклатурним типом виду - 31,2% від їх загального числа, Euglenophyta - 30 (33) - 26,4%, Bacillariophyta - 25 (26) - 20,8%, Cyanoprocariota - 8(8) - 6,4%, Dinophyta - 6 (7) - 5,6%, Chrysophyta - 6 (6) - 4,8%, Streptophyta - 5(5) - 4%, Cryptophyta - 1 (1) - 0,8 % відповідно.


Таблиця 3.1. Таксономічний спектр водоростевих угруповань планктону р. Случ (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)

ВідділЧисло таксонів, од.Родовий коефіцієнтКласПорядокРодинаРідВидВ.в.т.Cyanoprocariota1346881,3Euglenophyta123830333,75Chrysophyta1235661,2Bacillariophyta310121425261,8Cryptophyta1111111Dinophyta1223672Chlorophyta37132939391,4Streptophyta1112442ВСЬОГО122839681191251,8

Важливим показником таксономічного різноманіття водоростей є родовий коефіцієнт, оскільки це найменш залежний від площі досліджуваної флори показник [5].

Родовий коефіцієнт, розрахований для фітопланктону р.Случ , сягає 1,8. (див. табл. 3.1). Порівняння значень родового коефіцієнта, розрахованого для різних відділів водоростей, вказує на найбільше насичення родів видами та внутрішньовидовими таксонами у відділів Euglenophyta, Dinophyta та Bacillariophyta. Нижчі значення родового коефіцієнта у Chrysophyta та Cryptophyta можна пояснити переважанням маловидових родів.

Провідними родами впродовж усіх сезонів були Trachelomonas Lemm. - 9,3% від загальної кількості, Euglena Ehr. - 5,4%, Phacus Ehr. - 4,9%, Astasia Ehr., Aulacoseira Sim. - 3,3% відповідно.

Пропорція флор становить: 1:1,7:3:3,2.

Найбільшим числом видів і внутрішньовидових таксонів у відділі Chlorophyta характеризувався клас Chlorophyceae, який нараховував 35 видів, представлених 36 внутрішньовидовими таксонами включно з номенклатурним типом виду - 92,3% від їх загального числа, Ulvophyceae - 3 (3) - 7,7%. У відділі Streptophyta найбільшою кількістю видів характеризувався клас Zygnematophyceae - 4 (4). У відділі Bacillariophyta найбільшим видовим різноманіттям характеризувався клас Bacillariophyсеае - 14 видів і внутрішньовидових таксонів - 53,8%, Coscinodiscophyceae - 8 (8) видів - 30,8%; Fragilariophyceae - 3 (4) - 15,4%. Відділи Cyanoprocariota, Dinophyta, Chrysophyta, Cryptophyta та Streptophyta представлені одним класом.

У сезонному розподілі водоростей планктону р. Случ спостерігали зростання числа видів від весни до літа та його зменшення від літа до осені та від осені до зими. Навесні у водоростевих угрупованнях планктону було ідентифіковано 55 видів водоростей, представлених 61 внутрішньовидовим таксоном включно з номенклатурним типом виду. Основний фон фітопланктону становили зелені водорості - 24 види, що складає 39,3%, Bacillariophyta - 16 видів, що становить 26,2 %, Euglenophyta - 10 видів - 16,4%, Chrysophyta - 5 видів - 8,2%, Streptophyta - 4 види - 6,5%, Cyanoprocariota - 1 вид - 1,7%, Cryptophyta - 1 вид - 1,7%.

Влітку у фітопланктоні річки ідентифіковано 83 види, представлених 85 внутрішньовидовими таксонами. У цей період водоростеві угруповання формували водорості з 6 відділів: Chlorophyta - 29 видів, що складає - 34%, Euglenophyta - 24 вид (25 внутрішньовидових таксонів включно з номенклатурним типом виду)- 32%, Bacillariophyta - 15 (16) - 18%, Cyanoprocariota - 6 (6) - 7%, Chrysophyta - 4 (4) - 5%, Dinophyta - 3 (3) - 4% відповідно.

В осінній період визначено 67 видів (69 внутрішньовидових таксонів включно з номенклатурним типом виду) з відділів: Chlorophyta - 24(24), що складає - 35%, Euglenophyta - 14 (14) - 20%, Bacillariophyta - 16 (18) - 27%, Cyanoprocariota - 5 (5) - 7%, Dinophyta - 5 (5) - 7%, Chrysophyta - 3 (3) - 4%.

Узимку фітопланктон річки формувало 20 видів. Найбільше видове та внутрішньовидове різноманіття мали відділи: Bacillariophyta - 6 видів та внутрішньовидових таксонів, що становить 30%, Cyanoprocariota - 4 (4), що сягає 20%, Chlorophyta - 4 (4) - 20%, Euglenophyta - 4 (4) - 20%, Dinophyta і Chrysophyta - 1 (1) - 5% відповідно.

У всі сезони провідна роль у формуванні видового та внутрішньовидового різноманіття належала відділам Chlorophyta, Bacillariophyta та Euglenophyta.


.2 Домінуючий комплекс


Домінанти і субдомінанти є основою енергетичної і трофічної піраміди водних екосистем, що у значній мірі визначають специфіку планктонних угруповань, їх продуктивність та якість води.

Домінуючий комплекс весняного фітопланктону р. Случ становить 11 домінант, серед яких: 2 представники відділу Euglenophyta (Trachelomonas armata (Ehrenb.), T. hispida var. hispida (Perty) emend. Defl.), 3 представники відділу Bacillariophyta (Cyclotella meneghiniana Thw., Stephanodiscus Hantzschii Grün. in Cl. et Grün., Surirella linearis W. Sm.), 5 представників відділу Chlorophyta (Chlamydomomas globosa Snow, C. monadina Stein., Pandorina morum (O. Mull.) Bory, Volvox aureux Ehr., Coelastrum sphaericum Näg) та 1 представник відділу Streptophyta (Closterium decorum Breb.). Загальна кількість субдомінантів - 4: 1 представник евгленових водоростей (Trachelomonas hispida var. coronata Lemm.), та 3 представники зелених (Crucigenia irregularis (Wille) P. Tarasenko et D. M/ John, Oocystidium ovale Korsch., Desmodesmus communis (E. Hegew) E. Hegew).

Влітку у річці нараховувалося 7 домінантів серед яких 1 представник синьозелених водоростей (Microcystis aeruginosa Kütz. emend. Elenk.), 3 евгленових (Lepocinnclis ovum (Ehr.) Lemm., Trachelomonas planctonica Swir., T. volvocina var. volvocina Ehr.), 1 діатомова водорість (Aulacoseira granulata (Ehr.) Ralfs in Prit.), 1 представник динофітових водоростей (Peridinium aciculiferum Lemm.), 1 зелена водорість (Сhlamydomonas monadina Stein) та 4 субдомінанти, серед яких 1 представник синьозелених (Gomphosphaeria aponina Kütz.), 1 діатомова водорість (Stephanodiscus Hantzschii Grun. in Cl. et Grun.) та 2 представники зелених водоростей (Carteria radiosa Korsch., Chlamydomomas globosa Snow.)

Восени домінуючий комплекс р. Случ нараховував 6 домінант, які включали 1 синьо-зелену водорість (Gomphosphaeria aponina Kütz.), 1 евгленову (Trachelomonas planctonica Swir.), 1 діатомову (Stephanodiscus Hantzschii Grun. in Cl. et Grun.), 1 динофітову (Peridinium aciculiferum Lemm.) та 2 зелених (Chlamydomomas globosa Snow., С. monadina Stein). Загальна кількість субдомінант - 2: 1 представник відділу Cyanoprocariota (Snowella lacustris (Chod.) Kom. Et Hind) та один представник відділу Bacillariophyta (Cyclotella meneghiniana Thw.)

У зимовий період домінуючий комплекс був представлений 3 домінантами, серед яких 2 синьозелені водорості (Coelocystis kuetzingiana Nag., Gomphosphaeria aponina Kütz.), 1 діатомова водорість (Cyclotella meneghiniana Thw.) 1 динофітова (Ceratium hirundinella f. hirudinella (Mull) Berg.) та 1 субдомінантом із діатомових(Aulacoseira italica (Ehrenb.) Simonsen).

У всі сезони до домінуючих видів належав Trachelomonas planctonica Swir. та Chlamydomonas monadina Stein.


.3 Частота трапляння


Роль різних відділів у формуванні різноманіття фітопланктону в залежності від частоти трапляння видових та внутрішньовидових таксонів, що формують їх склад (за величиною флористичного індексу Fsрp), вивчали на прикладі результатів експедиційних досліджень 2009-2011рр.

До отриманих нами даних щодо частоти трапляння видових і внутрішньовидових таксонів була зроблена спроба застосувати закон Раункієра. Згідно цього закону, при розподілі угруповання на класи з різною частотою трапляння таксонів (А - 0-20%, В - 21-40%, С - 41-60%, Д - 61-80%, Е - 81-100%) число таксонів у класі А повинно бути більше, ніж у класі В; у класі В більше, ніж у класі С; у класі С більше, ніж у класі Д, а в класі Д менше, ніж у класі Е [1, 4] (табл. 3.2).

Різні відділи водоростей із близьким числом видів, але з різною частотою трапляння, очевидно, відіграють неоднакову роль у формуванні видового різноманіття, що не може відобразити типовий флористичний список, який не містить відомостей про частоту трапляння. При застосуванні даних щодо частоти трапляння видів, зокрема флористичного індексу Fsрp, репрезентативність опису водоростевих угруповань зростає, особливо зважаючи на те, що флористичний індекс фітопланктону - значно стійкіший у часі показник у порівнянні з іншими характеристиками різноманіття альгоценозів, такими як видове (таксономічне) різноманіття [4].

За частотою трапляння у фітопланктоні річки Случ переважали зелені, діатомові та евгленові водорості (див. табл. 3.3).


Таблиця 3.2. Розподіл числа видових та внутрішньовидових таксонів р. Случ (за результатами досліджень 2009-2011рр.)

КласЧастота трапляння, %Число видових та внутрішньовидових таксонівА0-20105В21-4014С41-602Д61-805Е81-1000

Таблиця 3.3. Число видових і внутрішньовидових таксонів, їх флористичний індекс Fsрp та середня частота трапляння (%) (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)

ВідділиЧисло видових та внутрішньо-видових таксонівFsрpСередня частота траплянняCyanoprocariota812,1622,7Euglenophyta3319,458,31Chrysophyta60,101,52Bacillariophyta262,034,33Cryptophyta15,0712,6Dinophyta722,2912,8Chlorophyta3936,3612,9Streptophyta52,551,52

За величиною флористичного індексу Fsрp домінували діатомові, евгленові та зелені водорості (ці відділи характеризуються і найбільшою кількістю видових та внутрішньовидових таксонів).

Найбільшу частоту трапляння мали Gomphosphaeria aponina Kütz. (77%), Cylotella meneghiniana Thw. (77%), Stephanodiscus Hantzschii Grün. in Cl. et Grün (71%), Chlamydomomas globosa Snow (62%), Chlamydomonas monadina Stein (61%), Trachelomonas planctonica Swir. (52%), Desmodesmus communis (E. Hegew) E. Hegew (47%).


3.4 Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води


У структурі фітопланктону р. Случ провідна роль належала планктонним формам (64 % від числа таксонів видового та внутрішньовидового рангу, для яких знайдено літературні відомості). Комплекс планктонних організмів переважав у Chlorophyta - 30 видів та внутрішньовидових таксонів, що складає 56 %, Cyanophyta - 6 видів та внутрішньовидових таксонів, що становить 11 %, Bacillariophyta - 6 видів - 11 %, та Euglenophyta - 6 видів - 11 %. У відділі Chrysophyta виявлено 2 планктонних форми, що складає 2 %. За географічним поширенням водоростеві угруповання річки Случ є гетерогенними, проте, основу їх флористичного списку складають види-космополіти (71 вид та внутрішньовидовий таксон, для яких знайдено літературні відомості, що складає 84 % ).


Рис. 3.1. Розподіл водоростей планктонних угруповань за географічним поширенням у р. Случ (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)


Сапробіологічна характеристика якості води р. Случ представлена на основі співвідношення видів-індикаторів, які визначають різний стан органічного забруднення водної товщі. У фітопланктоні річки переважають ?-мезосапроби - 31 вид та внутрішньовидових таксонів, що становить 52%, що дозволяє характеризувати досліджувану річкову екосистему як слабко забруднену, хоча досить різноманітними є індикатори проміжного рівня забруднення між ?-мезо- та олігосапробним - 11 (20%), олігосапроби - 7 (11%), ?-мезосапроби - 4 (6%), ?-мезо-полісапроби - 2 (3%). Індекс сапробності, розрахований за чисельністю становить 1,66, за біомасою - 1,91.


Рис. 3.2. Розподіл водоростей планктонних угруповань за сапробністю р. Случ (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)


За відношенням до рН у річці Случ більшість водоростей належить до індиферентів - 31 вид та внутрішньовидовий таксон, для яких знайдено літературні відомості, що становить 64 % та до алкалофілів - 16 видів та внутрішньовидових таксонів, що складає 36% відповідно.

За галобністю більшість видів є індиферентними - 57 (74%), 13 видів та внутрішньовидових таксонів водоростей є олігосапробними, що складає 17%, до галофобів належить 5 видів (7%), до галофітів та мезосапробів належить по одному виду (1% відповідно).


Рис 3.3. Розподіл водоростей планктонних угруповань за галобністю у р. Случ (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)

Вивчення просторово-часової динаміки кількісних показників розвитку фітопланктону необхідне для пізнання загальних закономірностей структурно-функціональної організації водних екосистем.


.5 Просторово-часова динаміка кількісних показників розвитку фітопланктону


Вивчення просторово-часової динаміки кількісних показників розвитку фітопланктону необхідне для пізнання загальних закономірностей структурно-функціональної організації водних екосистем. Біомаса фітопланктону є енергетичною основою автотрофного ланцюга, що визначає потік енергії та кругообіг речовини, а, отже, може виступати в ролі показника продуктивності водойм.

Кількісні показники розвитку фітопланктону р. Случ, впродовж 2009-2011 рр. коливалися в широких межах (біомаса змінювалася від 0,001 до 38,91 г/м3, чисельність 0,0001 - 132,19 млн. кл/дм3. Середня біомаса упродовж 2009-2011 рр. становила 1,220,27 г/м3, чисельність - 2,110,88 млн. кл/дм3. Середня біомаса фітопланктону весною становила 0,660,48 г/м3, чисельність - 0,280,19 млн. кл/дм3, влітку - 0,290,028 г/м3 та 0,410,29 млн. кл/дм3, восени - 0,310,038г/м3, та 0,730,06 млн. кл/дм3 і взимку - 1,610,51 г/м3, та 7,01 2,98 млн. кл/дм3 відповідно.

Коефіцієнт варіації розрахований для чисельності фітопланктону р. Случ впродовж досліджуваного періоду склав 327%, для біомаси - 407% відповідно.


Рис. 3.4. Сезонна динаміка біомаси фітопланктону р. Случ (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)


Рис. 3.5. Сезонна динаміка чисельності фітопланктону р. Случ (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)


3.6 Особливості первинної продукції фітопланктону р. Случ


Дослідження первинної продукції фітопланктону водойм України дозволили оцінити інтенсивність синтезу автохтонної органічної речовини із неорганічних інгредієнтів у верхньому та нижньому Дніпрі, каскаді його водосховищ, Дніпровсько-Бузькій гирловій області [75, 12, 13, 19], каналах [11], водоймах-охолоджувачах ГЕС та АЕС [21], на українській ділянці Дунаю і в Сасикському водосховищі [18, 11, 19, 20], р. Дністрі [15], включно з Дністровським та Буферним водосховищами і Дністровським лиманом [5, 9, 18], р. Серет [9], у річках Припять та Стохід [6], а також багатьох інших водоймах, де спостереження проводили, в основному, епізодично.

До початку наших досліджень первинна продукція фітопланктону р. Случ не вивчалася.

Максимальні значення ВПП фіксували у літній період: Аmax= 9,15 мг О2/дм3. Водночас фіксували і найвищі показники ЧПП: Ач=6,21 г О22.


.7 Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану р. Случ


Оцінка інформаційного різноманіття була зроблена за індексом Шеннона, розрахованим за біомасою та за чисельністю фітопланктону.

Середні його значення в р. Случ сягали 2,260,04 біт/екз та 1,830,05 біт/екз відповідно.

Середні значення індексу Шеннона по сезонах за чисельністю становили: навесні- 2,66 біт/екз, влітку - 2,82 біт/екз, восени - 1,60 біт/екз, взимку - 0,78 біт/екз, за біомасою: навесні - 2,26 біт/екз, влітку - 3,21 біт/екз, восени - 2,22 біт/екз, взимку - 1,35 біт/екз відповідно.

Отже, протягом вегетаційних сезонів спостерігалось значне коливання індексу Шеннона з переважанням упродовж вегетаційного сезону полідомінантної структури фітопланктону. Монодомінування спостерігається з жовтня і триває до лютого.


Рис. 3.6. Інформаційне різноманіття фітопланктону р. Случ за біомасою та чисельністю, по місяцях (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)


Розділ 4. Використання результатів бакалаврської роботи в закладах освіти I-II рівня акредитації


Рекомендації щодо використання матеріалів дипломної роботи при викладанні біології в загальноосвітній школі.

Дані, що були отримані під час виконання дослідження можуть бути використані при викладанні біології в середній школі, зокрема при вивченні теми "Різноманітність рослин" (7 клас) (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 7-11 класи для 11-річної школи).

Також фіксовані препарати водоростей можна використовувати як роздатковий матеріал під час проведення лабораторних робіт.

Програмою з біології для середніх шкіл при вивченні розділу ІI - "Різноманітність рослин" рекомендується для вивчення теми "Водорості" відвести чотири уроки. На першому із них вчитель повинен познайомити учнів із різноманітністю водоростей, дати їх загальну характеристику. Метою уроку є сформування у школярів поняття про класифікацію рослин, ознайомлення їх із загальною характеристикою водоростей.

На другому занятті потрібно розповісти про середовище існування водоростей та їх розмноження.

Під час третього уроку педагог розповідає про пристосувальні риси будови та функції водоростей, а також виконують лабораторну роботу за темою "Будова водоростей".

На четвертому занятті учитель розповідає про різноманітність водоростей і їхнє значення у природі та житті людини.

Досвід роботи школи показує, що на уроках чи лабораторних заняттях неможливо провести детальні спостереження. Тому програмою передбачено проведення позаурочної роботи з біології. На таких заняттях учні глибше вивчають будову, середовище існування, таксономічний склад водоростевих угруповань. Дуже корисно в наш час проводити бесіди з природоохоронної тематики. Нижче наводиться бесіда на тему захисту природи і методична розробка заняття на тему "Різноманітність водоростей. Їх значення у природі та житті людини"

Бесіди на природоохоронну тематику

"Допоможемо природі"

Рекомендації. Цю бесіду можна почати з розмови про те, яку конкретну допомогу можуть надати школярі природі. До цього часу у дітей повинен бути накопичений досвід спілкування з природою, сформовані певні природознавчі і природоохоронні знання. Тепер важливо залучати молодших школярів в різноманітну діяльність з охорони природи. У бесіді може взяти участь представник Комітету з екології та батьки.

Мета бесіди. Сформувати у дітей знання про різноманітні види діяльності школярів по захисту природи, викликати прагнення до цієї діяльності, показати радість від виконаної роботи, дати установку на виконання деяких заходів з охорони природи.

Обладнання. Виставка дитячих малюнків на тему: "Ми допомагаємо природі", твори і вірші школярів на цю тему; фотостенд, присвячений діяльності дітей в природі, виставка годівниць, шпаківень, плакати на тему охорони природи, вироби з природного матеріалу; пам'ятки "Що повинен вміти юний друг природи ".

Хід бесіди

Діти, ви вже знаєте, що природа потребує нашого захисту, нашої допомоги. Про це зараз думають учені, інженери, все населення нашої країни і планети. Чому ж проблема охорони природи стала такою важливою і необхідною? Якщо ми терміново не надамо допомогу природі, вона помре. Що ж тоді буде на Землі? Як ви вважаєте, охорона природи - справа тільки дорослих людей чи школярі теж можуть внести свій посильний вклад? Що ж можуть робити і роблять школярі? Так, школярі можуть багато чого. Їх діяльність в природі різноманітна. Наприклад, захист природного середовища: підгодовування і порятунок тварин, що потрапили в біду, боротьба зі сміттям, виготовлення годівниць і будиночків для птахів; підгодовування звірів і птахів, встановлення табличок в місцях розповсюдження рослин, які охороняються законом, надання допомоги хворим деревах.

А тепер розкажіть про те, що зробили ви. Давайте зараз подивимося нашу виставку малюнків "Ми допомагаємо природі". Багато корисних для природи справ ви робите. Деякі малюнки можна навіть описати віршами. (Учитель пропонує дітям підібрати до малюнків вірші, написані на окремих листочках, і прочитати їх.)

Багато хто з вас на малюнках зобразили посадку рослин: квітів, дерев, чагарників. Це дуже добре і благородна справа. Ви знаєте, існує навіть приказка про те, що людина не дарма прожила своє життя, якщо посадила і виростила за своє життя хоча б одне дерево. Не дарма в народі кажуть: "Посади дерево подякують і онуки, погуби - проклянуть і діти".

А хто нам підкаже, як правильно садити дерева? (В разі необхідності вчитель знайомить учнів з правилами посадки рослин).

Один зі школярів читає вірш:


Ми посадимо липи і клени,

Буде місто ошатне й зелене.

Тополі ми посадимо рядами,

Чи стануть площі нашії садами.

Оточимо ми деревами школу-

Нехай дзвенить над нею веселий гомін.

Люблять зелень щасливі діти.

Люблять бачити дерева в розквіті.

Нехай цвіте з кожним роком все краше

Молода планета наша.

(Н.Кутов)

Усі люблять відпочивати в тіні дерев, слухаючи шум листя, але, на жаль, не всі беруть участь в посадках дерев.

Діти, важливо не тільки посадити рослину, а й дбайливо доглядати за нею, оберігати від пошкоджень, від шкідників, регулярно поливати.


У краси-берізки платтячко сріблиться,

У краси-берізки зеленії коси.

З двору до берізки вискочили кози,

Стали гризти берізку, а берізка, в сльози.

Захищати берізку стали ми юрбою,

Щоб берізка зростала і радувала собою.

(П.Воронько)


Ранньою весною можна побачити таку картину.

Учень читає вірш:


Пастух кору надрізав у берези,

Схиляючись, тягне солодкий сік.

За краплею крапля падає донизу

По стовбуру сліз журливий потік.

(Ф. Сологуб)


Кору дерев різати не можна! Боляче стискається серце, коли бачиш покалічене дерево, - адже воно живе! Що ж стане з деревом далі? Воно зів'яне до наступного року, поступово буде висихати стовбур і гілки, відімре коріння в ґрунті.

Дуже велику допомогу надають школярі березовим лісам під час весняного збору соку. Вони замазують ранки глиною і роз'яснюють збирачам соку, якої шкоди вони завдають деревам.

Запам'ятайте!

Ранки на деревах замазують воском, садовим варом, глиною, мастикою або пластиліном. Ранку слід забинтувати.

Як ви розумієте прислів'я: " Багато лісу - бережи, мало лісу - не губи, немає лісу - посади"?

Хто з вас посадив дерево? Де? Як ви доглядаєте за ним? Чи знаєте ви, що посаджені дерева потребують поливу?


Не заважайте мені трудиться,

Я водиці притягну

І колодязної водицею

Усіх, звичайно, пригощу.

Пийте, пийте, не шкодуйте,

А хочете, в лійку лийте-

Поливайте свій город:

Адже він теж воду п'є!

(Е.Благініна)


Багато у хлопців турбот про природу у всі пори року. Турбуються школярі про своїх друзів - рослинах і тваринах. Ось як описують свої турботи наші хлопці. (Учитель читає уривки з творів дітей, особливо звертаючи увагу на прояв моральних почуттів жалю, співчуття, обов'язку, відповідальності).

Наші хлопці вже давно допомагають зимуючим птахам: роблять годівниці, ведуть підгодівлю птахів.


1-й учень.

Для гостей на вікно

Сипле Костя пшоно,

Воду ллє на блюдце:

Нехай вони нап'ються.

-й учень.

Мерзнуть лапки у синичок:

Погано їм без рукавичок,

Та й голодно в мороз ...

Я їм насіннячко приніс:

Подивіться-но сюди,

Це для вас, щоб не сталося біди

На долоню до мене синички сідають.

Гріють лапки. Насіннячко споживають.


Давайте разом подивимося, які годівниці зробили наші учні. (Діти розглядають виставку годівниць, вибирають найкращу).

Знайдуться справи у школярів і влітку.

А як ви допомагали природі влітку, у таборі, в селі у бабусі або у місті?

Головна турбота влітку для дорослих і дітей - боротьба з бур'янами. Здавна не люблять їх у народі. Не випадково кажуть:

Які ви знаєте сміттєві рослини? Відгадайте загадки:


Виріс в полі злий і колючий,

На всі боки голки.

(Реп'ях)

****

Колючий, та не їжак,

Вчепиться, коли мимо пройдеш.

(Реп'ях)

****

Тільки зачепи і відсмикнеш долоню,

Обпікає трава, як вогонь!

(Кропива)

Існує багато видів бур'янів, серед них мятлик луговий, пирій повзучий, вівсюг, тимофіївка лугова, осот, кропива дводомна, подорожник і т.д. Засмічені рослини зустрічаються на полях і городах. Засмічені рослини необхідно видаляти, так як вони заважають росту культурних рослин, посаджених на городах, клумбах, полях. Культурні рослини, не прополені вчасно, дають більш низький урожай, плоди стають дрібними, і самі рослини набувають маленьких розмірів.

Діти, чи завжди школярі правильно надають допомогу природі? У чому найчастіше вони помиляються? (Учитель працює з плакатами, що відображають помилки дітей у природоохоронній діяльності.)

Один з напрямів природоохоронної діяльності - збереження багатств природи: економне використання води, газу, паперу, тепла, електрики, збір металобрухту і макулатури.

Чи знаєте ви, що ...

Збір макулатури зберігає ліс!!!! 60 кг макулатури рятує життя однієї ялини.

Сьогодні ми нагородили тих, хто дбайливо ставиться до книг і зошитів. (Представник Комітету з екології нагороджує школярів).

Діти, як ви розумієте те, що тут зображено? (Учитель демонструє плакати про дбайливе ставлення до природних ресурсів)

Надаючи допомогу природі, школярі можуть взяти активну участь і в попередженні поганих вчинків по відношенню до неї: рейдах в природу, патрулюванні вулиць, скверів.

Про те, як друзі природи борються з поганими вчинками, написана казка-бувальщина Е.Арєфьєвої "Природа і її друзі". (Учитель читає казку)

"У лісі біля старого-престарого дуба било з-під землі маленьке джерельце Веселун. А в цьому джерельці жила крапелька Іскорка з усіма сестричками. Вони весело плескалися у своєму будиночку, сяяли усіма кольорами веселки, коли сонечко простягало до них свої ласкаві промені, і сумували, якщо сонечка довго не було. Але хвилини смутку були короткими, бо дощик додавав в сімю нові краплі, які швидко знайомилися з іскоркою та її сестрами і ставали зовсім рідними.

Іскорка і її сестри-крапельки були дуже маленькі, але це не заважало їм піклуватися один про одного і про своє джерельце. Чим більше крапельок, чим дружніші вони, тим дзвінкіше було джерельце.

В цей заповідний куточок лісу часто приходили різні звірятка попити свіжої водички і поговорити з Веселуном, прилітали голосисті птахи і співали свої пісеньки, розважаючи крапельок, і саме джерельце підспівувало птахам. Виходив дивовижний лісовий хор! Всі в цьому лісі жили дружно і піклувалися один про одного. Але одного разу до старого дуба підкотила машина, з неї вийшов чоловік. Джерельце зраділо. Тепер воно буде корисним і людині! Але велика людина, здавалося, і не помічала, як старанно джерельце намагається привернути до себе її увагу, як привітно співають птахи і радісно шумить старий дуб.

Несподівано чоловік почав рубати гілки у молодих берізок. Побачивши це, крапельки заплакали в своєму будиночку, а старий дуб грізно заскрипів. Але чим вони могли допомогти деревцям? У лісі чомусь відразу стало тихо, не чути було птахів, а лише лунав стукіт сокири.

Раптом Веселун і старий дуб почули веселу пісню, яку співали хлопчики і дівчатка, що йдуть на галявинку. Це були діти з "Зеленого патруля" - справжні друзі природи. Вони побачили, як людина рубає гілки, і грізно рушили на неї. "Як вам не соромно псувати прекрасний куточок лісу? Такий великий і не знаєте, що природу треба охороняти! "І дорослий дядько раптом засоромився, сів у машину і поїхав.

Берізкам вже нічим не можна було допомогти, хлопці дбайливо склали гілки в сторонці. Потім, побачивши джерельце, вони поквапилися до нього. Крапельки грали і виблискували на сонці. Іскорка запропонувала хлопцям випити смачної і свіжої водиці. Друзі природи з задоволенням прийняли цю пропозицію. Вода дійсно було дуже смачною і пахла лісом.

У гілках старого дуба-хранителя джерельця - з'явилися птахи, яким було приємно познайомитися з хлопцями. Недалеко зашаруділа трава, і на галявину викотилися дві грудочки: колючий і пухнастий, їжачок і заєць. Вони прибігли випити води з джерельця і поговорити з іскоркою та її сестрами. Хлопці познайомилися і з цими мешканцями лісу. А потім всі разом вони сиділи під дубом, слухали розмови Веселуна і вітерця, який тихо шелестів в гілках старого дуба.

Хлопці пообіцяли, що вони будуть часто навідуватися в лісовій куточок і зустрічатися з його жителями. І ще вони сказали, що завжди будуть охороняти природу, не давати її в образу ".

Діти, а вам доводилося брати участь у такій роботі? Розкажіть про це.

Багато чого можуть зробити діти поліпшення природного середовища, наприклад, садити дерева, квіти, озеленювати класні кімнати і шкільні двори.

А чи знаєте ви, що природну красу можна зберегти, щоб милуватися нею вдома? Хто з вас бачив панно, картини та інші вироби, виготовлені з природного матеріалу? Давайте помилуємося вашими виробами з природного матеріалу і виберемо саму цікаву, найоригінальнішу. Зверніть увагу на красу природних форм, барв, обрисів. Бачите, навіть суха гілочка, травинка, шишка можуть стати чудовою прикрасою для будинку. (Найкращий виріб відзначається призом).

Друзі, а що ви відчуваєте, про що думаєте, коли робите добрі справи в природі? Ви відчуваєте радість? Звичайно, вам дуже радісно, приємно. Ось як описує почуття дівчинки, яка допомагає природі, Л.Нікітіна у своєму оповіданні "Радісні хвилини".

"Навесні в холодні, непогожі дні, я постійно слідкую за птахами і підгодовую їх. Найчастіше відвідують годівницю синиці. Чути пісеньку повеселілої маленької пташки - велика радість!

У лісі я знайшла кілька мурашників і обгородила їх. Один з мурашників був кимось зруйнований, знесена вся верхня частина купола. Я згребла в купу весь розкиданий будівельний матеріал і зробила з нього вершину. Мурашки швидко зайнялися ремонтом будинку, а через деякий час він придбав нормальний вигляд, господарі заспокоїлися. А для мене - радісна хвилина!

На нашій вулиці робочі прокладали труби і пошкодили багато дерев. Я прибрала повалені дерева, які вже не можна було врятувати, а у решти обережно видалила зламані гілки, подекуди замазали ранки, поставила підпори. Думаю, що врятувала їх від загибелі, а це теж радісно.

Побачила хлопчика, який зловив маленького пташеняти плиски. Я наполягла, щоб він відпустив його на тому ж місці, де взяв. Ми посадили пташеня на гілку, відійшли трохи і стали чекати, коли прилетять батьки. Скоро пролунав голос плиски, пташеня пожвавилося, стало трясти хвостиком, пискнуло. І тут же прилетіли дві дорослі плиски з кормом, стали по черзі засовувати в жадібно розкритий дзьобик пташеня принесених гусениць. І знову радість, і для мене, і для хлопчика! "

Діти, будь-яка допомога людині, рослині чи тварині приносить радість, задоволення, щастя.

Сьогодні ми почуємо розповідь про те, яку допомогу надали школярі природі в нашому місті. (З короткою інформацією, заснованої на конкретних прикладах, виступає представник Комітету з екології. Розмову можна супроводжувати показом діафільму "Що повинен знати і вміти юний захисник природи".)

На закінчення бесіди вчитель дає дітям завдання: роз'яснити молодшим товаришам і батькам, яку допомогу вони можуть надати природі.

Методична розробка уроку

Тема:"Різноманітність водоростей. Їх значення в природі та житті людини"

Мета:

навчальна: ознайомити учнів з будовою та особливостями процесів життєдіяльності відділів Бурі, Червоні, Діатомові водорості; розглянути особливості пристосування до різних умов життя; зясувати значення водоростей у природі та житті людини;

розвивальна: розвинути поняття про різноманітність водоростей, сформувати вміння порівнювати узагальнювати і робити висновки, розвивати увагу, уяву, память, логічне мислення;

виховна: виховувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища; виховувати екологічно грамотних людей, справжніх господарів природи, формувати світогляд учнів.

Методи і методичні прийоми:

. Інформаційно-рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємоповязаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Основні поняття: нитчасті водорості, пластинчасті водорості, альгологія, багрянки, ламінарія, навікула, пінулярія, фукус, макроцистіс, сарган, порфіра, кароліна, сфенела.

Обладнання: таблиця "Водорості", зображення різноманітних водоростей, фотографії.

Форма уроку: урок - подорож.

Тип уроку: комбінований

Місце уроку в навчальній темі: поточний

Структура уроку:

I.Актуалізація опорних знань.

II.Мотивація навчальної діяльності.Пояснення нового матеріалу..Закріплення нового матеріалу..Повідомлення домашнього завдання.

І. Організаційний момент

(Повідомлення вчителем теми та мети уроку)

Доброго дня, діти. Відкладіть, будь ласка, все зайве та приготуйтесь уважно слухати. Тема нашого уроку: "Різноманітність водоростей. Їх значення в природі та житті людини". Сьогодні ми з вами ознайомимось з будовою та особливостями процесів життєдіяльності відділів Бурі, Червоні та Діатомові водорості, дізнаємось багато цікавого про них, зясуємо їх значення у природі та житті людини.

I.Актуалізація опорних знань учнів:

Завдання1. Робота з картками: на відповідь "так" учні піднімають вгору зелену картку, на відповідь "ні" вгору піднімається червона картка).

1.Тіло водоростей представлене таломом або сланню. (ТАК)

2.Слань водоростей не містить пігменти. (НІ)

.Водорості -найпростіші рослини. (ТАК)

.Середовище життя - тільки прісні водойми. (НІ)

.Водорості здатні до фотосинтезу. (ТАК)

.Вольвокс є одноклітинною зеленою водорістю. (НІ)

."Цвітіння " води спричиняє евглена зелена. (НІ)

.Спірогіра є зеленою нитчастою багатоклітинною водорістю (ТАК)

.Зелені водорості здатні до розмноження за будь-яких умов. (ТАК)

.Евглена здатна поглинати тільки готові органічні речовини. (НІ)

Завдання2. На німому малюнку позначити будову хламідомонади:


ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Поміркуйте!!!! (Постановка учителем проблемних запитань)

Веселку, що прикрашає небо, коли після зливи засвітить сонце, штучно створив на стіні видатний англійський учений І. Ньютон, пропустивши промінь світла крізь прозору призму. Так біле світло складається із 7 кольорів: червоного, померанчевого, жовтого, зеленого, синього та фіолетового. Ми бачимо предмети навколо нас у кольорі, тому що кожен з них одні кольори білого світла відбиває, а інші - поглинає. То чому зелені водорості мають зелений колір? Водорості мають високий вміст різних вітамінів, мінеральних солей, сполук йоду та брому, тому постійне вживання їх у їжу запобігає різним порушенням обміну речовин. У Японії водорості - неодмінна складова національної кухні: тут лише з ламінарії готують понад 500 страв. Можливо, саме цим пояснюється довголіття японців.

Де ж застосовуються водорості? Яке їх значення?

На ці запитання ми повинні дати сьогодні відповідь.

ІІІ. Пояснення нового матеріалу

(Учні поділені на групи "Владики Діатомеї", "Науковці Багрін", "Знавці із Бурянії".). Вчитель: Сьогодні на уроці ми з вами відправимось у захоплюючу подорож по водних глибинах. Потрапимо у країну Водоростляндію та відвідаємо її найбільші міста: Діатомею, Багріни та Бурянію, познайомимося з жителями цих міст та дізнаємося багато нового та цікавого. Інформацію, яку ви почуєте під час подорожі, ви повинні записати до таблиці, яка буде вашим білетом додому. Тому будьте уважними та гарно виконуйте завдання.

Таблиця "Різноманітність водоростей" (робота з зошитом: учні в ході уроку заповняють дану табличку у зошиті з друкованою основою автор Поліщук Н.М., урок 31, завд.3,4)

ОзнакиБуріЧервоніДіатомовіКількість видівЗабарвленняБудова тіла (одноклітинні, багатоклітинні, колоніальні)Середовище існуванняСпосіб розмноженняБіологічні особливостіПредставники

Зупинка №1. Діатомея

Здрастуйте, друзі! Ми владики Діатомеї. У нашому місті дуже багато таких цікавих і красивих діатомових водоростей. Зараз ми про них розповімо:

(учні розповідають про особливості будови та життєдіяльності діатомових водоростей на основі повідомлень, які вони готували дома та за інформацією підручника. Один із учасників розповідає про діатомові водорості, які знайдені та досліджені у річках Житомирської області, про значення даних досліджень.)

Зупинка № 2. Багріни

Привіт! Вас вітають науковці із Багрін. Наше місто славиться тим, що тут зростають дуже корисні червоні водорості. Давайте детально з ними познайомимося:

(виступи учнів про особливості будови та життєдіяльності червоних водоростей на основі повідомлень, які вони готували дома та за інформацією підручника)

Зупинка № 3. Бурянія

Вітаємо Вас на конференції знавців Бурянії. Сьогодні на засіданні ми розглядаємо такі запитання: 1. Особливості будови бурих водоростей. 2. Особливості процесів життєдіяльності бурих водоростей. Пропонуємо Вам активно залучатися до нашої конференції:

(виступи учнів про особливості будови та життєдіяльності бурих водоростей на основі повідомлень, які вони готували дома та за інформацією підручника)

Підсумки роботи учнів (робить учитель)

Усі три групи зібрали цікавий та змістовний матеріал про особливості будови та життєдіяльності бурих, діатомових, червоних водоростей. А тепер виконуємо завдання у зошитах для того, щоб повернутися додому (зошит на друкованій основі автор Поліщук Н.М., урок 31, завд.3,4 )

Зупинка 4. Митниця Водоростляндії

Інспектор: Дозвольте відрекомендуватися. Інспектор Таломін. Для того, щоб виїхати з нашої країни, Вам необхідно розповісти про значення водоростей у природі та житті людини.

(повідомлення учнів про значення водоростей у природі та житті людини)

Повідомлення 1. Значення водоростей для промисловості

·Сполуки, які виробляють бурі водорості ідуть на виробництво міцного клею для проклеювання паперу та створення блиску, а в поліграфії для кольорового друку паперу.

·У текстильній промисловості фарбування барвниками бурих водоростей робить натуральні тканини стійкими до дії води та сонця.

·Для полірування виробів придбайте порошок з діатомового мулу як термоізоляційний та звукоізоляційний матеріал.

·Без агару неможливе виробництво кіноплівки та фотоплівки.

Повідомлення 2. Значення водоростей для фармацевтики

·Ефективні препарати для усунення печії виготовлені з червоної водорості кораліни.

·Червону водорость хондрус - здавна в сухому вигляді вживають як ліки при хворобах дихальних шляхів.

·Йод добувають з червоної водорості філофори з узбережжя Чорного моря. Природні запаси філофори в Україні незначні, тому україні розробили наукові основи вирощування цих водоростей.

·Ламінарія (морська капуста), яка накопичує в клітинах свого тіла йоду в 30 тис. разів, фосфору в 500 разів, міді в 30 разів більше ніж в морській воді, а заліза в ній стільки ж, як і в молоці. Її використовують як лікувальний та профілактичний засіб при шлунково- кишкових захворюваннях, при хворобах серця, при зниженні тиску, склерозі, рахіті, зобові, ревматизмі, хворобах підшлункової залози.

·З водоростей виготовляють замінники крові

·Клітини водоростей затримують процес старіння клітин.

·Морські зелені та бурі водорості - ульва і цистозира утворюють вітамін В2.

·З водоростей виробляють препарати для опромінення ракових пухлин.

Повідомлення 3. Екологічне значення водоростів

·Для санітарного стану прибережних вод відіграють важливу роль діатомові водорості.

·Велике значення мають фільтри для очисних споруд, виготовлені з водоростей.

·Для боротьби з лісовими пожежами використовують воду, в яку добавлений екстракт із бурих та червоних водоростей.

·Викопні водорості є індикаторами для пошуку нафти.

·Найкращі очищувачі водойм - хлорела, кладофора.

Повідомлення 3. Значення водоростей для харчової промисловості

Водорості дуже корисні і смачні. Їх можна їсти свіжі, мариновані, солені.

·Червоний морський салат виготовляють червону водорість порфіра - це їстівна водорость, її вирощують на спеціальних морських фермах. Салат важається делікатесом.

·Особливо популярні салати з бурих водоростей. В них є залізо, білки, вітаміни А, В, С, D і необхідний йод для роботи щитовидної залози.

·Хлібо-булочні вироби не черствіють, бо до них додається агар, який добувають з червоних водоростей. Агар застосовують у всіх мікробіологічних лабораторіях світу як живильне середовище для вирощування мікробів. Бурі водорості (сполуки альгінової кислоти) додають для покращення якості морозива, фруктових соків.

·Водорость філофору додають для виготовлення цукерків, мармеладів.

·Дуже смачна приправа до мясних та рибних страв, страв з рису, вироблена з червоної водорості порфіри.

Повідомлення 4. Агрономічне значення водоростів

·Вам треба удобрити поля - придбайте перегній з водоростей

·Врожаї картоплі та сої підвищується на 100-160%. Збагачуючи грунт солями, водорості поліпшують його структуру, затримують вологу.

·Особливо цінне добриво для виноградних плантацій, оскільки не пускає в корені рослини інфекцій.

·Добрива з водоростей прискорюють ріст дерев і кущів

Повідомлення 5. Значення водоростей для тваринництва

·Водорості слугують як корм для риб: сазана, коропа, плітки, білого амура, молюсків, ракоподібних, личинок багатьох комах.

·Діатомові водорості - головне джерело їжі для прісноводних і морських тварин.

·З хлорели виготовляють пасту, яка іде на корм худобі.

·На наших прилавках є і корм для худоби, курей. У деяких країнах після морського відпливу на берегах спеціально випасають худобу. Вирощування нашої продукції дуже вигідне: за рік на дні моря можна зібрати 10 врожаїв. Підводні луки не треба зорювати, боронувати, осушувати чи зволожувати. Тільки засівай і збирай врожай. Вони корисніші за овес, корови дають більше молока, а кури краще несуться.

IV.Закріплення нового матеріалу

Біологічний диктант:

.У клітинних стінках банрянок відкладається _________________.

.____________________ використовують у мікробіологічних дослідженнях як живильне середовище для вирощування мікробів.

.Людина використовує багрянки в їжу (____________________ - червоний морський салат, який вважається делікатесом).

.З філофори видобувають __________________.

.____________________ водорості відіграють важливу роль в утворенні коралових рифів.

V.Домашнє завдання:

.Підготуватися до семестрової атестації (для всіх учнів)

.Знайти цікаву інформацію про водорості річок Житомирської області, зокрема про фітопланктон (за бажанням)


Висновки


1.Вперше в результаті оригінальних досліджень у складі фітопланктону р. Случ ідентифіковано 119 видів планктонних водоростей (125 внутрішньовидових таксонів, включно з номенклатурним типом виду). Вперше для Українського Полісся ідентифіковано 13 видів та внутрішньовидових таксонів. Пропорція флор становить: 1:1,7:3:3,2.

.Фітопланктон р. Случ характеризувався як зелено-евгленово-діатомовий. Високе видове різноманіття евгленових у р. Случ пояснюється, ймовірно, значним вмістом розчинених у воді органічних речовин як природного, так і антропогенного походження.

.Щодо біотопічної приуроченості, то у фітопланктоні досліджуваної річки домінують широкоареальні види. 64% видових та внутрішньовидових таксонів, ідентифікованих у р. Случ, належить до планктонних форм. За географічним поширенням основу флористичного списку водоростей планктону складають види-космополіти (83%). Більшість водоростей є прісноводними формами (74%), за відношенням до рН - ідиферентами (67%).

.Ранжування видових та внутрішньовидових таксонів за зонами сапробності показало, що у їх фітопланктоні переважають ?-мезосапроби, частка яких складає 52% (слабко забруднена вода). Індекс сапробності за чисельністю становить 1,65 за біомасою - 1,9.

.Інформаційне різноманіття, розраховане за індексом Шеннона як за чисельністю, так і за біомасою, вказувало на переважання у часовому інтервалі полідомінування фітопланктону, що свідчить про відносно значну стійкість екосистеми річки, її досить високу самоочисну здатність;

.Кількісні показники розвитку водоростей планктону характеризувалися високим ступенем мінливості (коефіцієнт варіації ?, розрахований для біомаси був у межах від 12,8% до 321,2%, для чисельності від 11,6% до 407,3%. Середні значення біомаси були такими: 1,22±0,27 г/м3, чисельності - 2,11±0,88 млн. кл/дм3.

.Максимальні значення ВПП фіксували у літній період: Аmax= 9,15 мг О2/дм3. Водночас фіксували і найвищі показники ЧПП: Ач=6,21 г О22.


Список використаних джерел


1.Давыдова Н. Н. Диатомовые водоросли - индикаторы природных условий водоемов в голоцене / Н. Н. Давыдова - Л.: Наука, 1985. - 244 с.

2.Девяткин В. Г. Встречаемость видов водорослей как показатель биологического разнообразия альгоценозов / В. Г. Девяткин, И. В. Митропольская // Динамика разнообразия гидробионтов во внутренних водоемах России. - Ярославль: Изд-во ЯГТУ, 2002. - С. 5-22.

3.Каталог растений и животных водоемов бассейна Волги / Под ред. В.Н. Яковлева. - Ярославль: Изд-во ЯГТУ, 2000. - С. 3-133.

.Корнева Л. Г. Фитопланктон Рыбинского водохранилища: состав, особенности распределения, последствия эвтрофирования / Л. Г. Корнева // Современное состояние экосистемы Рыбинского водохранилища. - СПб, 1993. - С. 50-113.

5.Кузьмінчук Ю.С. Таксономічна структура фітопланктону водосховищ р. Тетерів / Ю.С. Кузьмінчук // Вісн. держ. агроекол. ун-ту. - Житомир, 2005. - Вип. 2 (15). - С. 282-287.

6.Кузьмінчук Ю.С. Фітопланктон приток р. Тетерів / Ю.С. Кузьмінчук // Вісн. держ. агроекол. ун-ту. - Житомир, 2005. - Вип. 1 (14). - С. 262-269.

7.Лакин Г. Ф. Биометрия / Г. Ф. Лакин - М.: Высш. шк., 1980. - 293 с.

.Ляшенко О.А. Сравнительный анализ планктонных альгофлор озер Неро и Плещево / О.А. Ляшенко // Ботан. журн. - 2003. - 88, № 3. - С. 30-37.

9.Малі річки України: Довідник / А. В. Яцик, Л. Б, Бишовець, Є. О, Богатов та ін.; За ред.. А. В. Яцика - К.: Урожай, 1991. - 296 с.

10.Оксиюк О. П. Состояние экосистемы киевского участка Каневского водохранилища и пути его регулирования / [О. П. Оксиюк и др.] - Киев.: Ин-т гидробиологии НАНУ, 1999. - 60 с Охапкин А.Г. Таксономическая структура фитопланктона как показатель стадии сукцессии равнинных водохранилищ // Ботан. журн. - 1997. - 82, № 1. - С. 46-54.

11.Охапкин А. Г. Видовой состав фитопланктона как показатель условий существования в водотоках разного типа / А. Г. Охапкин // Ботан. журн. - 1998. - 83, № 9. - С. 1-13.

12.Прошкина-Лавренко А.И. Диатомовые водоросли / А. И. Прошкина-Лавренко / Определитель пресноводных водорослей СССР. - М.: Сов. наука, 1951. - Вып. 4. - 619 с.

.Прошкина-Лавренко А. И. Диатомовые водоросли - показатели солености воды / А. И. Прошкина-Лавренко // Диатомовый сборник. - Л.: Наука, 1953. - Вып. 1. - С. 187-205.

.Разнообразие водорослей Украины / Под ред. С.П. Вассера, П.М. Царенко // Альгология. - 2000. - 10, № 4. - 309 с.

15.Романенко В.Д. Основи гідроекології / В.Д. Романенко - К.: Обереги, 2001. - 728 с.

16.Топачевський О.В. Діатомові водорості - Bacillariophyta / О. В. Топачевський, Оксіюк О. П. / Визначник прісноводних водоростей Української РСР. - К.: Наук. думка, 1960. - Вип. 9. - 411 с.

17.Триліс В.В. Гідробіологічна характеристика преференційної ділянки річки Случ (притока р. Горинь) / [В.В. Триліс та ін.] // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний випуск: Гідроекологія. - 2010. - №2(43). - 584 с.

18.Унифицированные методы исследования качества воды // Атлас сапробных организмов. - М.: Наука, 1977. - 227 с.

19.Унифицированные методы исследования качества воды // Методы биологического анализа вод. - М.: Наука, 1975. - Ч. III. - 184 с.

.Царенко П. М. Дополнение к разнообразию водорослей Украины / П. М. Царенко, О. А. Петлеванный - К.: Ин-т ботаники им. Холодного НАНУ, 2001. - 130 с.

21.Царенко П. М. Хлорококові водорості річок правобережної частини Українського Полісся / П. М. Царенко // Укр. бот. журн. - 1984. - 41, № 1. - С. 33-43.

22.Чорноусова В. М. Зміна літнього фітопланктону Десни в умовах її забруднення / В. М. Чорноусова // Десна в межах України. - К.: Наук. думка, 1964. - С. 57-69.

.Щербак В. І. Фітопланктон київської ділянки Канівського водоймища та чинники, що його визначають / В. І. Щербак, Н. В. Майстрова - К.: Ін-т гідробіології, 2001. - 70 с.

.Ярмошенко Л. П. Формування мікрофітобентосу верхньої частини Канівського водосховища за умов антропогенного впливу: Автореф. дис. … канд.. біол. наук / Л. П. Ярмошенко - Київ, 2007. - 24 с.

25.Ettl H. Chlorophyta. I. Phytomonadina / Süßwasserflora von Mitteleuropa. - Jena.: G. Fischer, 1983. - Bd. 9. - 625 s.

26.Slade?ek V. System of water qualiti from the biological point of view // Ergebn. der Limnol. - H. 7. Arch. fur Hydrobiol. Beinheft 7. - 1973. - P. 1-218.

27.<#"justify">Додаток А


Таблиця А. Таксономічне різноманіття та частота трапляння фітопланктону р. Случ за результатами досліджень 2009-2011 рр.)

CYANOPROCARYОTACHROOCOCCOPHYCEAEChroococcalesGomphosphaerioideaeCoelocystis kuetzingiana Näg.++Gomphosphaeria aponina Kütz.+++Snowella lacustris (Chod.) Kom. Et Hind++MicrocystaceaeMicrocystis aeruginosa Kütz. emend. Elenk.++HORMOGONIOPHYCEAEOscillatorialesOscillatoriaceaeOscillatoria geminata Menegh. ex Gom.+Oscillatoria amphibia Ag.+NostocalesAnabaenaceaeAnabaena flos-aguae Breb. in Breb.+Anabaena hassalii (Kütz.) Wittr.+EUGLENOPHYTAEUGLENOPHYCEAEEuglenalesEuglenaceaeAstasia granulata Pringsh.+Astasia longa Pringsh.+Astasia oblonga Skv.++Astasia tortuosa Stokes+Euglena acus Ehr.+Euglena clara Skuja++Euglena desesEhr.+Euglena gracilis Klebs+Euglena granulata (Klebs) Lemm.+Euglena hemichromata Skuja+Euglena viridis Ehr.+Heteronema acus (Ehr.) F. Stein+Lepocinnclis ovum (Ehr.) Lemm.++Lepocinnclis steinii Lemm.+Phacus longicauda (Ehr.) Duj. var. longicauda Koczw.+Phacus longicauda (Ehr.) Duj. var. longicauda f. longicauda Koczw.+Phacus mirabilis Pochm.+Phacus pleuronectes (Ehr.) Duj.+Phacus swirenkoi Skv. In Allorge et Lefevr.+Trachelomonas armata (Ehrenb.) Stein+Trachelomonas globularis (Awer.)Lemm.+Trachelomonas hispida var. hispida (Perty) emend. Defl.+Trachelomonas hispida var. coronata Lemm.+Trachelomonas hispida var. macropunctata Defl.+Trachelomonas horrida Palmer+Trachelomonas lacustris Drez.emend. Balech.+Trachelomonas oblonga Playf.+Trachelomonas planctonica Swir.+++Trachelomonas volvocina var. volvocina Ehr.++Trachelomonas volvocina var. derephora Conrad.+Trachelomonas woycickii Koczw.+PeranematalesPeranemataceaePeranema macromastix Conrad++PetalomonadaceaePetalomonas irregularis Skuja+Petalomonas sp. +CHRYSOPHYTACHRYSOPHYCEAEACONTHOCHRYSOPHYCIDAEChromulinalesChromulinaceaeChromulina commutata Pascher+Chromulina sp.++ChrysococcaceaeChrysococcus rufescens Klebs.++Kephyrion sp. Pasch.+Stenokalyx sp.+OchromonadalesDinobryonaceaeDinobryon bavaricum Imhof++BACILLARIOPHYTACOSCINODISCHOPHYCEAETHALASSIOSIROPHYCIDAEThalassiosiralesStephanodiscaceaeCyclotella meneghiniana Thw.+++Stephanodiscus Hantzschii Grün. in Cl. et Grün.+++Stephanodiscus parvus. Stoerm. et Hakans+COSCINODISCOPHYSIDAEAulacoseiralesAulacoseiraceaeAulacoseira alpigena (Grünov in Van Heurck) Krammer+Aulacoseira granulata (Ehr.) Simonsen++Aulacoseira islandica (O. Mull.) Simonsen+Aulacoseira italica ((Ehr.) Simonsen++MelosiralesMelosiraceaeMelosira undulata (Ehr.) Kütz.+FRAGILLARIOPHYCEAEFRAGILLARIOPHYCIDAEFragilarialesFragilariaceaeFragilaria arcus (Ehr.) Cleve+Diatoma vulgare var.vulgare Bory++Diatoma vulgare var. ovalis (Fricke) Hust.+TabellarialesTabellariaceaeTabularia fasciculata(C. Agardh) D.M. Williams et Round+BACILLARIOPHYCEAEBACILLARIOPHYSIDAEAchnanthalesAchnanthaceaeAchnanthes coarctata (Breb. In W. Sm.) Grün. In V.H.+Achnanthes sp.+AchnanthidiaceaeRossithidium linearis (W. Sm.) Grün. in Cl. et Grün.+CocconeidaceaeCocconeis placentula (Ehr.)+NaviculalesNeidiineaeNeidiaceaeNeidium iridis (Ehr.) Cl.+ThalassiophysalesCatenulaceaeAmphora mongolica Øtr.+Amphora oblonga Ehr.+Amphora ovalis Kutz.(Kutz.)+Amphora libyca Ehr.++BacilarialesBacillariaceaeNitzschia pusilla (Kütz.) Grünov emend. Lange.-Bert+Nitzschia hantzschiana Rabenh.+Nitzschia microcephala Grün. In Grev.+Nitzschia paleaceae (Grün.) Hust. in A.S. et. al.++SurirellalesSurirellaceaeSurirella linearis W. Sm.+DINOPHYTADINOPHYCEAEGonyaulacalesCeratiaceaeCeratium hirundinella f. austriacum Zederb.+Ceratium hirundinella f. hirudinella (Mull) Berg.+ Ceratium hexacanthum Gourret+PeridinialesPeridiniaceaePeridiniopsis edax Schilling+Peridiniopsis cunningtonii Lemm.+Peridinium aciculiferum Lemm.++Peridinium raciborskii Wolosz.+CRYPTOPHYTACRYPTOMONADOPHYCEAEChryptomonadalesChroomonas sp.+CHLOROPHYTACHLOROPHYCEAEChlamydomonadalesChlamydomonadaceaeCarteria radiosa Korsch.++Chlamydomomas globosa Snow+++Chlamydomonas monadina Stein+++Chlamydomonas reinhardtii Däng.++PhacotaceaePhacotus coccifer Korsch.++VolvocalesVolvocaceaePandorina charkowiensis Korsch.+Pandorina morum (O. Mull.) Bory+Volvox aureux Ehr.+ChlorococcalesSelenastraceaeAnkistrodesmus spiralis (W.B. Turner) Lemm.+Closteriopsis longissima (Lemmerm.)Lemm.++Monoraphidium areuatum (Korschikov) Hindak++Monoraphidium griffithii (Berk.) Komark.-Legn.+SphaeroplealesNeochoridaceaeHegewaldia parvula (Woronich) Proschold+GloeotilaceaeElakatotrix acuta Pasch.++Elakatotrix gloecystiformis Korsch.+Elakatotrix subacuta Korsch.+ScenedesmaceaeAcutodesmus obliquus (Turp.) P. Tsarenko in Tsarenko+Coelastrum microporum Näg.+Coelastrum sphaericum Näg.++Crucigenia irregularis (Wille) P. Tarasenko et D. M. John++Crucigenia quadrata Morren++Crucigenia rectangularis (Näg.) Komarek++Crucigenia tetrapedia (Kirchn.)++Desmodesmus communis (E. Hegew) E. Hegew++Scenedesmus obtusus (W. et G. S. West) P. Tsarenko+Tetrachlorella alternans (G. Sm.) Korsch.++SphaerocystidaceaeCoenococcus polycoccus (Korsch.) Hindak+Sphaerocystis planctonica (Korsch.) Bourr.+Palmellopsis gelatinosa Korsch.+HydrodictyaceaeChlorotetraedron incus (Teil.) Komarek et Kovacek+Pediastrum duplex Meyen+Pseudopediastrum boryanum var. boryanum (Täürp.) E. Hegew.+Pseudopediastrum boryanum var. cornutum (Racib.) P. Tsarenko+Tetraedron minimum (A. Br.) Hansg.+TREBOUXIOPHYCEAEChlorellesChlorellaceaeDictyosphaerium subsolitarium van Goor++OocistaceaeOocystidium ovale Korsch.++Oocystis submarina Lagerh.+ULVOPHYCEAEUlotrichalesUlotrichaceaeBinuclearia tectorum (Kütz.) Beger+Gongrosira schmidlei P. Richter+Ulotrrix sp.+CHAROPHYCEAECharalesCharaceaeChlorhormidium flaccidum (Kutz.) Fottvar nitens (Menegh. In Kutz.) Farooqui+STREPTOPHYTAZYGNEMATOPHYCEAEDesmidiallisClosteriaceaeClosterium acutum (Lemm.) Krieg.+Closterium capillare Delp.+Closterium decorum Breb.+Closterium pronum W. West+

Примітки:

1.(-) - вид не знайдено;

2.(+) - трапляння виду 0-10% від загального числа опрацьованих проб;

.(++) - трапляння виду 11-50% від загального числа опрацьованих проб;

.(+++) - трапляння виду більше 50% від загального числа опрацьованих проб.


Додаток Б


Розподіл водоростей планктонних угруповань за відношенням до рН р. Случ (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)


Додаток В


Співвідношення різних відділів водоростевих угруповань р. Случ (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)


Додаток Г


Значення родових коефіцієнтів, розрахованих для різних відділів у фітопланктоні річки Случ (за результатами досліджень 2009-2011 рр.)


Додаток Д


Рангова оцінка родового складу фітопланктону р. Случ (за результатами дослідження 2009-2011рр.)

Примітка. Над рискою - рангове місце роду, під рискою - процент числа видових та внутрішньовидових таксонів роду у загальному списку видів


Теги: Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області  Диплом  Биология
Просмотров: 48861
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області
Назад