Роль бореальных и тропических лесов в глобальном круговороте масс углерода и кислорода

Вступ

Зелені рослини в будинку створюють затишок і тепло, квіти в інтерєрі були і будуть джерелом гарного настрою і приємної атмосфери. Багато людей для створення певного колориту та екзотики вибирають рідкісні рослини, наприклад, пальми. Пальми в інтерєрі найчастіше використовують для того, щоб створити враження тепла, сонця, пляжу, синього моря. Поставивши в кімнаті пальмову рослину, можна відчути подих теплого південного вітру.

Пальми - економічно дуже важлива група рослин. За значенням у житті людини вона поступається лише злакам, а за різноманіттям способів використання, напевне, не має собі рівних у світі. Майже кожен вид пальми дарує людині немало цінних продуктів, годує її, поїть, одягає. Кокосова пальма, найбільш корисна з усіх пальм, названа у числі 10 найважливіших дерев світу. До основних економічних рослин тропіків відносять також африканську олійну і фінікову пальми, цукрову і сагову, винну і персикову, пальміра і бетелеві пальми. Всі ці пальми культивуються у тропіках з давніх часів. У тропічних країнах пальми - основне джерело харчування для мільйонів людей. З давніх часів пальми міцно увійшли у щоденне життя людей, їх культуру, релігійне вірування і священні обряди. Як орнаментальні і декоративні рослини пальми високо цінуються в оранжереях і у кімнатній культурі і широко культивуються у тропічних і субтропічних областях земної кулі.

Вченими Н. Блажеєва, Н. Величко, С. Івченко, Ю. Федоренко окрім загальних оглядів родини був проведений аналіз ролі пальмових у природі та народному господарстві. Вони дійшли висновку, що родина Palmaсeае є у певному сенсі незамінною. Так, пальмова олія застосовується на виробництві, зокрема на металургійних заводах, де нею змащують устаткування. За останні ж десятиліття вона впевнено «прописалася» на наших кухнях. Слід тільки прочитати склад продуктів, які продаються в кожному магазині, і ви знайдете там цей інгредієнт. Пальмову олію додають до багатьох кондитерських виробів, морозива, шоколаду, картоплі фрі і практично до всієї їжі швидкого приготування. Тож однією з актуальних проблем є вивчення корисності вживання пальмової олії [5,7].

Родина пальмових є досить цікавою у будь-якому аспекті. У науковому сенсі її розглядали такі вчені як В. Богданова, Л. Задорожна, А. Закуріна, Н. Павлюк, А. Тахтаджян та інші. Теми їхніх досліджень були досить різноманітні і торкались питань географічного поширення, морфологічної будови, життєвих форм, систематики родини. Їхні дослідження є досить ґрунтовними, бо відбувалися протягом тривалого часу[10;20].

Вчені не оминули і такі питання родини пальмових як педагогічний вплив у ВНЗ і школі. Як вже зазначалось, пальми створюють затишок у приміщенні, де вони знаходяться. У цьому виявляється виховання у дітей естетичного смаку та потреби берегти природу. Через кімнатні рослини є змога запевнити школярів у тому, що рослинний світ дуже різноманітний і цікавий. Крім того, до нього входять не тільки звичні для нашої місцевості рослини, але й екзотичні (які можна побачити на даний час лише як кімнатні).

Особливості родини Palmaceae були предметом досліджень багатьох учених. Серед них можна назвати таких: Л. Гордзієвська, Н. Денисевська, В. Ізерський, Н. Максимчук, М. Пашко, М. Северчук, Ф. Фукаренко.[4;11 ]

Хоч наука має значний доробок, що містить як теоретичні так і практичні знання про родину Palmaeасе, але ці знання дещо не систематизовані. Усе це дало змогу визначити актуальність питання вивчення родини, її значення у природі, житті людини, що і зумовило вибір теми курсової роботи на тему: «Родина Пальмові (Palmaсеае)».

Мета: вивчити різноманіття видового складу родини Arecaceae чи Palmaeасе, дослідити біоморфологічні та фізіологічні особливості та зясувати закономірності розподілу представників родини в різних природних зонах.

Обєкт дослідження: рослини родини Arecaceae, чи Palmaeace у флорі Землі та як обєкти декоративного квітникарства.

Предмет дослідження: географічне поширення, систематичний склад, біоморфологічні особливості представників Arecaceae, чи Palmaeceae.

Завдання:

огляд літературних джерел з метою вивчення анатомо-морфологічних особливостей родини Arecaceae, чи Palmaeceae, центрів походження та закономірностей поширення;

на основі стаціонарних досліджень встановити видовий склад родини у межах регіону як обєкт декоративного квітникарства;

встановити методику вирощування, розмножування та догляду за представниками у регіоні;

розглянути особливості анатомічної будови стебла Arecaceae, чи Palmaeceae.

Методи дослідження: стаціонарні дослідження, методи мікроскопічної техніки, фотографування.

видовий пальмовий аrecaceae вирощування

Розділ І. Характерні особливості та географічне поширення родини Arecaceae, або Palmaeceae у флорі Землі

Типи життєвих форм, закономірності морфологічної будови видів родини.

Пальмам притаманний характерний вигляд, що дозволяє майже безпомилково відрізнити їх від інших рослин. Зазвичай вони мають добре розвинутий, прямий нерозгалужений здеревянілий пагін з кроною великих віялоподібних або перистих листків на верхівці. Існує декілька форм росту пальм. При збереженні єдиного плану будови зовнішній вигляд пальм надзвичайно різноманітний [Додаток А]. Їх пагони можуть бути нахилені або лазаючі, повзучі і підземні або розпластані на поверхні землі. Поряд з найбільш поширеними деревовидними формами наявні ліани, а також кущоподібні і так звані «безстеблові» пальми, у яких надземний пагін сильно вкорочений або відсутній і над землею підіймаються лише листя. Однак більшість пальм - деревовидні рослини з високим струнким колоновидним стовбуром (точніше стовбуровидним здеревянілим стеблом), як види вашингтонії або корифи (Corypha), що вражають своїм величним виглядом і виключно правильними пропорціями. Їх висота може сягати 60 м, як у воскової пальми цероксилон кіндьоського, а діаметр - майже 1 м, як у чилійської винної пальми (Jubaea chilensis), яку за її розміри називають також слоновою. Інші низькорослі пальми зі схожими на бамбук тонкими пагонами і витягнутими міжвузлями нагадують мініатюрні деревця або кущі. Карликові пальми бувають не більше півметра висотою і товщиною з олівець (деякі види рейхардїї - Reinhardtia тропічній Америці), а крихітна ігуанура пальмочкова (Iguanura palmuncula) з острова Калімантан і сіагрус карликовий (Syagrus lilliputiana) - висотою не перевищюють 10 см, нагадуючи траву; вони складають разючий контраст з величними «принцами рослинного світу», як назвав пальми Карл Лінней [Додаток А] [15].

Незвичайний для пальми вигляд мають єгипетська дум-пальма, або гіфена лівійська (Hyphaene thebaica) [Додаток Б] і деякі інші види індо-африканського роду гіфена: стебла їх зазвичай дихотомічно розгалужуються, даючи рослині характерний вигляд (юбеопсіс кафрський - Jubacopsis caffra, ніпа кущиста -Nypa fruticans). У родині пальм дихотомія, напевно, вторинна. Окремі випадки галуження у хризалідокарпуса (Chrysalidocarpus lutescens) і деяких інших пальм скоріш за все повязано з пошкодженням верхівкової бруньки. У африканських пальм делеб може бути два або три послідовних одне за одним розширення стовбура у середній частині. Причини появи подібних розширень і біологічне значення на даний час невідомі. У таких пальм як ірiaтея надута (Iriatea ventricosa), сократея оголенокоренева (Socratea exorrhiza) і деяких інших видів - мешканців боліт, затоплених низин, гірських лісів поясу туманів тропічної Америки зустрічаються ходильні корені розміром до 2,5 м. На ранніх стадіях розвитку міжвузля пагонів цих пальм швидко подовжуються, утворюючи нестійку обернено конічну вісь, яка підтримується ходульним корінням. Багато пальм мають форму кущів завдяки утворенню багаточисленних стебел на пазушних бруньках у основі пагона або на підземних бічних пагонах - столонах або кореневищах. Також як вже зазначалось існують пальми у вигляді ліан. Їх тонкі стебла з дуже довгими (до 2 м) міжвузлями і розставленими перистими листками часто досягають у довжину більше 100 м, а у деяких видів таламуса - до 150 - 180 м. Лазаючі пальми поширені у всіх тропічних областях [13].

Пагони пальм гладкі, з кільцевими рубцями від опалих листків, як у королівської пальми (Roystоnea regia), або покриті шаром із залишків листкових піхв і черешків, іноді колючі як у американських пальм акрокомії (Acrocomia) і бактриса (Bactris). Також деякі пальми мають шипи. До них належать: астрокаріум звичайний (Astrocaryum vulgare), кріозофіл карликовий (Cryosophila nana), матриція колюча (Mauritia aculeate) тощо.

Найбільш часто зустрічаються пальми з одним єдиним стовбуром без галуження, які закінчуються кроною великих листків. У них відбувається первинне потовщення (тобто потовщення за рахунок діяльності протодерми і основної меристеми). Фактично є також без пагінцеві пальми, пальми з дуже маленьким пагоном, чи пальми-кущі з багаточисненними пагонами та повзучими або лазаючими пагонами (наприклад, представники роду Calamus <#"23" src="doc_zip1.jpg" /> Вони можуть бути одностатевими, і відповідно розташованими на одному і тому самому дереві (однодомні рослини), і на різних рослинах (дводомні рослини), чи гермафродити; деякі різновиди мають і одностатеві квіти і квіти-гермафродити на одній і тій же рослині. Зазвичай жіночі квіти здаються більш помітними і менш численні. 6 тичинок, розташованих у два рядах із 3 вільних плодолистиків або, навпаки, синкарпними з 3 зрослими плодолистками. запилення може бути анемофільними, або ентомофільний [Додаток А] [14].

Плід. Плоди пальм надзвичайно різноманітні. Величина їх коливається від декількох міліметрів до півметра у сейшельської пальми, плоди якої належать до числа найбільших у рослинному світі. У ніпи, фітелефаса і олійної пальми плоди зібрані у крупні компактні головки. Плоди зазвичай 1-насінні, але іноді 2, 3 - 10-насінні. Вони представляють собою суху або мясисту синкарпну кістянку з ендокарпієм, що приріс до насіння або вільним, рідше плоди ягодоподібні (наприклад, фініки). У основі плоди часто оточені розрослим і затверділим приквітником. У більшості пальм плоди не розкриваються. Лише у деяких видів при дозріванні вони розщепляються на верхівці (мікроцелум - Microcoelum, літокаріум - Lytocaryum, сократея Салазара - Socratea salazarii), а у видів астрокаріума (Astrocaryum) відкриваються повністю, оголюючи іноді яскраво забарвлений мякуш [5].

Мезокарпій плоду соковитий, іноді зі значною кількістю голкоподібних кристалів оксалату кальцію, часто олійний, соковито-волокнистий, волокнистий або сухий. Ендокарпій, що оточує насіння, тонкий, хрящовий або перетинчастий, іноді з кришечкою над зародком (як у клиностигми - Clinostigma), або товстий, ороговілий чи кістяний, тоді часто з 3 проростковими порами (як у кокосової пальми ті інших близьких їй родів). Число пор відповідає числу плодолистиків, а їх розташування - положенню мікропіле насінних зачатків. У однонасінному плоді функціонує лише одна із пор, супротивна насінного зачатку фертильного плодолистика. Ендокарпій іноді має повздовжні ребра, у сейшельській пальмі він глибоко 2-, 3-, 4- і навіть 6-лопатевий. Ендосперм рясний, гомогенний або румінований, у незрілому насінні часто рідкий або желеподібний, потім стає дуже твердим, а у деяких видів пальм є джерелом рослинної «слонової кістки» (фітелефас великоплідний, гіфена здута тощо). У ендоспермі міститься велика кількість олії і білка. Зародок маленький, циліндричний або конічний. У деяких видів пальм присутня поліембріонія.

Насіння пальм не має періоду спокою, зародок росте безперервно. Проростання насіння може починатись ще коли плоди прикріплені до рослини. Зародок не припиняє рости навіть під час розповсюдження насіння. У малайських селах можна часто бачити проростання кокосових горіхів, що підвішені на стовпах хатин. Зародок отримує воду і поживні речовини із ендосперму. Коріння проростка, що ростуть з волокнистого мезокарпію, здатні споживати дощову воду яка просочується крізь шкірку. Однак соковитий оплодень (наприклад, у лівістони) гальмує проростання насіння або перешкоджає цьому. Під час зберігання насіння, як правило, швидко втрачає здатність до проростання. Воно повинно бути посіяне незабаром після збору. Виключення складає псевдофенікс, насіння якого може прорости після двох років зберігання. Ця здатність до проростання після довгого сухого періоду, можливо, суттєва для виживання у посушливих умовах - на піску і пористому вапняку в Карибській області. Насіння пальм проростає під землею, за винятком ніпи, у якої насіння проростає на рослині або у плаваючих плодах. Сімядоля ніколи не розкривається як зелений фотосинтезуючий орган, бо її верхівка залишається заглибленою у ендосперм насіння і видозмінюється у сисний орган - гаусторію. Вона розчиняє і всмоктує поживні речовини ендосперму для забезпечення зростання зародка, доки молода рослина не утворить листків. У багатьох пальм сімядолі під час виходу із насіння подовжується у вигляді сімядольної трубки і зариває проросток у землю на певну глибину, що може мати пристосувальне значення для пальм саван. Поглиблення сімядолі у ґрунт у різних видів пальм відбувається на неоднакову глибину, що у значній мірі визначається умовами існування. Поглиблюючись у ґрунт, нижня частина сімядолі розростається у вигляді трубчастої піхви на деякій відстані від плоду [Додаток Б] [3].

У пальм відомі три типи проростання насіння. У видів із помітним подовженням сімядолі проросток віддалений від насіння і гаустоії. У фінікової пальми, трахікарпуса, корифи нижня частина сімядолі розростається під землею у вигляді довгої трубчастої піхви, і з сімядольної щілини, що утворюється у верхній частині, виходить пагін. У сабаля, вашингтонії, юбеї (Jubaea) сімядоля у нижній частині розширена у вигляді значно коротшої трубчастої піхви, яка у верхній частині утворює язичок. У архонтофенікса, кокосової пальми і деяких інших пальм сімядоля подовжена лише настільки, щоб винести зародок із ендокарпія. Нижня частина сімядолі після виходу із насіння назовні розростається у вигляді розтруба, утворюючи язичок. Із основи сімядолі починає проростати зародок, частини якого щільно прилягають до гаусторії.

Плоди багатьох пальм, ті що соковиті і яскраво забарвлені, розповсюджуються тваринами. Головні їх розповсюджувачі - птахи, хоч різноманітні тварини - від гризунів до мавп - також живляться плодами пальм і розповсюджують насіння. Великі птахи проковтують плоди повністю, викидаючи непошкоджені плоди біля пальм або частіше переносячи їх на невідому відстань. Деякі птахи, у тому числі голуби, можливо, зіграли велику роль у розповсюдженні ряду пальм. Так, завдяки птахам, а також очевидно, океанічним течіям притчардія (Pritchardia) проникла на Гавайські острови. Птахами ж очевидно було занесене насіння королівської пальми гаїтянської (Roystonea hispaniolana) на Багамські острови, де порівняно недавно були знайдені пальми, що зростають на дні декількох великих карстових воронок. Список пальм, плодами яких живляться птахи, достатньо великий. Плодами каріоти на Яві живляться хижі ссавці - шакали, малайська пальмова куниця і виверни. Пальмові циветті, дикі свині харчуються плодами цукрової пальми (Arenga pinnata)(див. дод. Б) , а чорнорукий і карликовий гібони поїдають в Індонезії зрілі плоди ареки туполистої (A. Obtusifolia). Їжею для гібонів також слугують плоди ротангових пальм - каламуса і демоноропса. Плодами єгипетської дум-пальми харчуються павіани. Мавпам подобаються плоді фінікової пальми Робелена (Phoenix roebelenii), американських пальм манікарії мішконосної і максиміліани маріпа (Maximiliana maripa) [Додаток Б], а також олійної пальми [3].

У розповсюдженні плодів деяких пальм значну роль відіграють літаючі миші, які подібно до птахів, можуть розповсюджувати насіння на великі відстані. Крупні (діаметром 15- 20 см) кістянки пальми делеб, або борасуса ефіопського, - улюблена їжа африканського слона. Саме йому пальма завдячує своїм розповсюдженням по всій тропічній Африці. Африканській слон також живиться більш дрібними плодами гіфени вздутої і африканською дикою фініковою пальмою відхиленою (Phoenix reclinata). Опалі на землю плоди пальм поїдають тапіри, олені, лані, пекарі, кози, великий рогатий скот. Койоти і сірі лисиці харчуються плодами вашингтонії нитконосної. У розповсюджені плодів і насіння приймають участь також білки і багаточисленні гризуни (пака, миші, пацюки). Вони часто затягують плоди у гнізда або складають їх десь про запас. Частина насіння при цьому втрачається у дорозі або просто не використовуються. У Бразилії гризуни заривають плоди атталеї мотузконосної ( Attalea funifera) та робінії Барбоси (Orbignya barbosiana) [Додаток Б] у підземні нори, де їх проростання стимулюється високою температурою через щорічні пожежі савани. Ароматний мякуш плодів і насіння салаки їстівної (Saiacca edulis) привертають не тільки гризунів і птахів, але й варанів та черепах. Плоди астрокаріума звичайного (Astocariryum vulgare), геономи Шотта (Geonoma schottiana) слугують їжею для риб [15].

Не дивлячись на значне плодоносіння пальм, їх плоди і насіння часто знищуються жуками та іншими комахами, пацюками, свинями і крабами. Спостерігається біологічний зв'язок між кокосовою пальмою і великим крабом, який носить назву пальмовий крадій. Він вживає мякуш незрілих кокосових горіхів. Краб не тільки руйнує опалі на землю плоди, але й залазить на пальму, збиваючи кокосові горіхи. Він мешкає в області розповсюдження кокосової пальми. Хімічне дослідження його жиру показало, що він нагадує кокосову олію, маючи мало спільного з тваринним жиром. Цей краб харчується також соковитими плодами іншої пальми - ареки Лістера (Arenga listeri), ендемічної для острова Різдва [5].

Велику роль у розповсюдженні багатьох пальм зіграла людина. Особливо таких життєво важливих як кокосова, олійна, фінікова, цукрова та інші [Додаток Б].

Плоди родини пальмових можуть бути і кістянками, і ягодами, вони можуть значно змінюються за формою і розміром. Найпомітніша частина - мезокарпій, який може бути соковитим або сухим і волокнистим; епікарпій може бути гладким чи зморшкуватим, а ендокарпій може бути перетинчастим чи здеревянілим. Так, плід Lodoicea maldivica (Мальдівська пальма) може важити 20 кг і більше, і вони містить найбільше насіння у царстві рослин. Насіння (від 1 до 3 кг) надзвичайно збагачені ліпідними речовинами (жири і масла) і білками (ендосперм), у деяких випадках ендосперм може бути дуже твердим.

Середній шар перикарпія захищає насіння повітряним шаром. Насіння здатні до проростання через 3 і навіть 4 місяці плавання. Плід кокоса не зовсім звичайний. Всередині потужного, трьох шаруватого перикарпію знаходиться «оболонка» із ендосперму товщиною у 1 см, до якої прилягає крихітний зародок. Середина плоду заповнена каламутною рідиною, що має велику різноманітність білків, та називається «кокосовим молоком» (однак смак її не має нічого спільного зі смаком молока). При повному дозріванні «горіхів», через 9 - 11 місяців після цвітіння, рідина твердіє. Одне суцвіття приносить 8 - 10 «горіхів», при цьому дерево плодоносить не менше 25 - 30 років. Ендосперм кокоса (так звана копра) - цінний продукт, що йде на виготовлення кокосової олії, а також кондитерські вироби [13].

.1 Фізіологічні та біохімічні особливості Palmaсеае

Алкалоїди, що містяться у плодах ареки, сильно збуджують центральну нервову систему і загальмовують діяльність серця [13].

У фініках: міститься велика кількість вітамінів, мідь, магній, сірка, залізо, кальцій. Найбільше серед фруктів містять фруктози та глюкози, за властивостями нагадують мед. У своєму складі не мають холерестерину. Плоди у вяленому вигляді містять до 70% цукру та до 2,5% жиру.

Персикова пальма (Bactris gasipaes) у мякуш плодів у великій кількості міститься крохмаль, жир, вітаміни А і С.

Хімічний аналіз золи кокосової пальми показав, що всі її частини містять проварену сіль у значних кількостях, особливо багато її у листах. Плантації пальми на площі 1 га щорічно поглинутого із грунту до 120 кг морської солі. Кожна пальма потребує для свого росту 1,34 кг солі на рік. У Бразилії у якості добрив для кокосової пальми використовують морські водорості і попіл рослин-галофітів [6].

Олійна пальма (Ellaeis guinensis) містить в оранжево-жовтому мезокарпію від 25 до 70% жирної олії, в якій багато пальмітинової кислоти, тому ця олія не придатна для їжі і використовується для технічних цілей. Насіння містить смачну харчову олію і має до 25% поживного протеїну.

У пальмовій олії взагалі немає речовин потрібних для нормального функціонування організму, на відміну від оливкової та кукурудзяної. Пальмова олія, яка складається з ненасичених жирів, сприяє підвищенню рівня утримання холестерину, що, як пластилін, заліплює судини, викликаючи атеросклероз і хвороби серця. Крім цього, припускають, що пальмова олія є канцерогеном, тобто її постійне вживання може спричинити ріст ракових пухлин [5].

1.2 Центри походження та сучасне географічне поширення родини

Пальми - характерні компоненти багатьох тропічних екосистем. Вони зустрічаються у різноманітних середовищах існування - від морських узбереж і мангрових заростей до схилів високогіря, від боліт і заболочених лісів до саван і оазисів жарких пустель, у низинних і гірських дощових лісів і навіть у листопадних лісах тепло-помірних областей. Однак саме у тропічному кліматі пальми знаходять найбільш сприятливі умови для росту. Більшість пальм віддають перевагу вологим і тінястим місцям існування - вздовж річок і джерел, у виходів підземних вод тощо. Більшість пальм зростає на вологих і жарких низовинах, а у горах зазвичай на невеликих або середніх висотах, однак деякі види піднімаються високо у гори. До числа останніх належить рід цероксилон, або воскова пальма (Ceroxylon), який зустрічається в Андах Південної Америки у поясі туманів. Так, цероксилон кіндьоекій (C. quindiuense) знайдено у Колумбії на висоті майже 3000 м, а цероксилон корисний (C. utile) піднімається на висоту 4100 м над рівнем моря на вулкані Чилес, зустрічаючись поблизу снігової лінії. Деякі пальми, наприклад кокосова пальма (Cocos nucifera) [Додаток Б] або види тринакса (Thrinax) і псевдофенікс (Pseudophenix) у Карибських областях, - постійні мешканці морських узбереж. Вони стійкі до ураганних вітрів, солоних морських бризків, затопленню морською водою, принаймні впродовж коротких періодів. Пальми часто ростуть у болотистих прибережних лісах і болотах, по внутрішньому краю мангрових заростей, тощо [11].

Походження фінікової пальми не відомо, але безперечно те, що вона відноситься до числа стародавніх культурних рослин.

Ропалостилис найбільш часто зустрічається на острові Норфолк [10].

Пальми широко розповсюдженні головним чином у тропічних і субтропічних країнах всієї земної кулі, але особливо багато видів представлені у Південно-Східній Азії і у тропічній Південній Америці; у позатропічних областях зустрічаються лише деякі види. Найдалі за усі види на північ (майже до 44° с.ш.) заходить хамеропс приземкуватий (Chamaerops humilis), поширений у Середземноморї від Південної Португалії до Мальти, а також у Північній Африці. На острові Крит зростає фінікова пальма Теофраста (Phoenix theophrasti). У аридних районах Афганістану зустрічається наноропс Ритчі, або пальма мазарі (Nannorrhops ritchiana), ареал якого простирається далі у Пакистан, Південно-Східний Іран і Південну Аравію. Трахікарпус Форчуна (Trachycarpus fortune) досягає 35°с.ш. у Кореї і Японії. Це одна з найбільш холодостійких пальм відомих в культурі Шотландії. Інший вид роду - трахікарпус такильський (Т. takil)зростає у Західних Гімалаях на висоті майже 2400 м над рівнем моря, де сніг вкриває землю з листопаду до квітня. Рід лівістона (Livistona) заходить у Південну Японію і у Східну Австралію (до 37°п. ш.). Найбільш північна із американських пальм, що ростуть на території південно-східних штатів США, - сабаль малий (Sabal minor) - зустрічається у штаті Північна Кароліна, а на Тихоокеанському узбережжя в оазисах пустель Південної Каліфорнії і Західної Аризони росте вашингтонія нитконосна (Washingtonia filifera). Межа розповсюдження родини у південній півкулі проходить через острови Хуан-Фернандес - острів Робінзон-Крузо (хуанія південна - Juania australis) і прибережні райони Центрального Чилі, Південно-Східної Африки, а також Нову Зеландію і острів Чатем [15]. До перистолистих видів відносяться і найбільш відома серед пальм кокосова пальма, або кокос. Особливо велика кількість цієї пальми у прибережних районах. Ландшафт прибережних районів Індії, Південного Вєтнаму, Куби, Цейлону у більшості визначається кокосовою пальмою. Передбачається, що родина рослини - острова Полінезії, звідки вона розповсюдилась не тільки за посередництва людини, але і шляхом переносу плодів по воді [11].

Види вашингтонії (Washingtonia), фінікова пальма (Phoenax dactylifera) і деякі інші пальми - неперевершені індикатори ґрунтової вологи в аридних, досить посушливих районах тому, що зустрічаються лише біля джерела. Фінікова пальма добре зростає у оазисах Сахари і Лівійській пустелях, в Алжирі, Аравії, Південному Ірані. Сильна спека, велика сухість повітря, відсутність опадів і жаркі вітри звичайні для пустелі, але це ідеальні умови для культивування фінікової пальми. При цьому вона не є ксерофітом, бо пристосована виключно до оазисів. Корифові утворюють північну межу ареалу родини; у південній півкулі вони просуваються на південь до Кордови в Аргентині (тритринакс рівнинний - Trithrinax campestris) і Південно-Східній Австралії (лівістона південна - Livistona australis). В Африці, крім хамеропса, відомий лише монотипний рід вісманія (Wissmania), близький рід лівістоні, з обмеженим розповсюдженням у Південно-Східній Африці і Південній Аравії. Корифові зустрічаються часто в областях з яскраво вираженні сезонні контрастами [13].

1.3 Народногосподарське та декоративне значення родини

Значення пальм у житті населення тропічних країн важко переоцінити. Пальчасто-розсічені листя багатьох видів - звичайний матеріал, який використовують для побудови дахів пальмових хатин [12].

Зі стовбурів сагової пальми (Metroxylon) [Додаток Б] добувають крохмаль, що міститься в паренхімних клітинах і йде на виготовлення справжнього саго, слугує основним продуктом харчування і кормом для домашніх тварин. Він замінює рис в Західній Малайзії під час збору врожаю. Саго, отримують продавлюванням крохмальної пасти через сито на гарячу металеву пластинку, експортують у багато країн. Жителі Молуккських островів і Нової Гвінеї готують з крохмалю борошно, з якого випікають хлібні коржики. Крупні листя сагової пальми слугують покрівельним матеріалом. Стебла і черешки листків використовують при будівництві будинків, парканів і перегородок [7].

Кокосова пальма є досить поширеною. Ендосперм кокоса (так звана копра) - цінний продукт, що йде на виготовлення кокосової олії, а також кондитерські вироби. Обробка кокосових «горіхів» погано піддається механізації і йде досі ручним способом, кваліфікований робітник розкриває за день 2000 «горіхів». Цю пальму широко використовують у кулінарії, кондитерській промисловості, у виготовленні маргарину, кращих сортів мила, косметики, свічок і т. д. Жмих, що залишається після вижимання копри, - цінний корм для домашнього худоби. Свіжий ендосперм вживають у їжу. Його використовують при виготовленні різноманітних тропічних блюд і ласощів. «Вода» незрілого кокосового горіху звичайне пиття у тропіках - має лікувальні якості. Волокно з мезокарпію плодів (койр), міцне, еластичне, стійке до морської води - матеріал для виготовлення мотузок, циновок, килимів, щіток. Із твердого ендокарпія плодів роблять посуд, ґудзики, гребні, браслети, музичні інструменти, прикраси. Його також застосовують у виготовленні високоякісного деревного вугілля, пластмас, у якості палива. Із солодкого соку отримують пальмовий цукор, вино, спирт, оцет. Деревину застосовують для будівництва хатин, виготовлення меблів, як паливо. Листя - прекрасний матеріал для покриття дахів, плетення корзин, шляп, віял, ширм [6].

Фінікова пальма (Phoenix dactylifera) (див. дод. Б). У великій родині пальмових лише деякі види утворюють подібно кокосу їстівні плоди. До числа останніх належать фініки - плоди фінікової пальми. Якщо кокосову пальму розводять в умовах вологого приморського клімату, то фінікова пальма може рости у посушливих місцях, аж до оазисів пустині. Її коренева система може досягнути до глибоких ґрунтових вод. Так як фінікова пальма дводомна, на плантаціях висаджують переважно жіночі дерева, а суцвіття від чоловічих пальм, які є предметом торгівлі, привязують у кронах жіночих особин. Плоди - фініки - однонасінні ягоди із соковитим цукристим мезокарпієм. У дикорослому стані не знайдена. Фініки - основний продукт харчування мільйонів людей. Найбільш делікатесні «мякі» фініки, крупні, мясисті, напівпрозорі, йдуть на експорт. Але арабами найбільше цінуються «сухі» або «хлібні» фініки, мякуш яких висихає і зацукровуються на дереві, щось схоже на середньоазіатські урюки, вони слугують для щоденного харчування. Араби роблять десятки різноманітних блюд із фініків, з них печуть хліб, із соку свіжих плодів роблять напої. Розмолоте насіння йде на корм верблюдам. Із цукрового соку, що отримують при підсіканні стволів, роблять пальмове вино і цукор. Деревину використовують для будівництва будинків. У багатьох областях стебла пальм і черешки листя слугує як паливо. Листя використовують як покривний матеріал, із нього плетуть корзини, капелюхи, циновки. Завдяки фініковій пальмі стало можливим оазисне землеробство, у її тіні вирощують інші фруктові дерева [5].

Гіфена здута (Hyphaene ventricosa) джерело рослинної «слонової кістки», з якої виготовляють ґудзики, намисто, брошки [10].

Пальміра (Borassus flabellifer) - важлива економічна рослина. Вона забезпечує людей майже всім необхідним. Є основним джерелом тодді - напою, популярного у тропічній Азії. Протягом року отримують від одного дерева 300 - 400 л соку, з якого готують вино, цукор, спирт, оцет. Плоди, мяке незріле насіння, проростки використовують у їжу. Листя - гарний покрівельний матеріал; використовують для плетіння виробів. Волокно, що добувають з основи листків і навколоплодника застосовують для виготовлення щіток, мотузок, грубого одягу. Деревина міцний матеріал, стійкий до морської води [5].

Пальми Ареки катеху, або бетелева пальма (див.дод. Б). Мілко нарізані шматочки насіння входять до складу бетелевої гумки разом з бетелем (Piper betle) з додаванням гамбіру (Uncaria gambir) і не гашеного вапна; ця гумка продаються на будь-якому базарі Південної Азії в достатку. При жуванні виділяється слина, а порожнина рота, язик, ясна, значно фарбуються у криваво-червоний колір. Насіння також використовують у медицині, особливо у ветеринарії, і для фарбування тканин. З метою отримання для насіння бетелеву пальму культивують з давніх пір [15].

Винна пальма. Із молодих суцвіть винної пальми (Raphia vinifera) отримують солодкий сік, що йде на виготовлення пальмового вина, цукру, а із серцевини добувають саго. До речі, листя одного з видів цього роду досягають 15 або навіть 20 м довжини, і з черешків багатьох видів пальм добувають волокно, що йде на виготовлення мотузки, сітки, щітки тощо [13].

Пальма Ропалостилис. Раніше деревина дуже часто використовувалась під час будівництва будинків новозеландським народом маорі. Сік рослини також приносив багато користі для жителів південних земель, його використовували як напій майбутніх матерів, завдяки йому пологи проходили набагато легше [14].

Пальми роду каламус (Calamys) [Додаток Б] використовують для плетення меблів, тростин, циновок, килимів, корзин, штор. Вони замінюють мотузки, канати для причалу суден, використовують їх і для виготовлення мотузкових сходин, повідків, висячих мостів через щілини.

Пальми роду демоноропс (Daemonorops) [Додаток Б], особливо демоноропс драконів (D. draco) - джерело «драконівської крові» - темно-червоної смоли, що виділяється між лусочками плоду; їх застосовують при виготовленні лаків [5].

Мауриція звивиста (Mauritia flexuosa). Її плоди використовують у їжу, готуючи прохолодні напої, варення, готують харчову олію. Із епідерміса молодих листків отримують волокно для мотузок, рибних снастей; із серцевини стебла - крохмаль. У повалених стеблах прорубують отвори, через які витікає солодкий сік. На зруйнованих стеблах пальми оселяються жирні личинки жуків, які індійці використовують в їжу як делікатес. Коріння пальми використовують у народній медицині [13].

Цукрова пальма, або пальма хомуті (Arenga pinnata, або A. Saccharifera) [Додаток Б]. Серед видів пальм має найбільше практичне значення. Це важлива економічна рослина азіатських тропіків. З неї добувають сік, який отримують підсіканням чоловічих суцвіть. При ферментації соку отримують вино (тодді), спирт, оцет. Пальми, що є малопродуктивними для отримання цукру, зрубують, і здобувають із крохмальної серцевини стебла саго. Міцне і не гниюче у воді волокно - один з найважливіших промислових продуктів цукрової пальми. Листя - покрівельний матеріал. Деревина і черешки листя використовують у будівництв. Сік пальми і настої з коріння володіють лікувальними властивостями [10].

Олійна пальма. Одне з найбільш важливих у світовому масштабі олійних рослин безумовно є олійна пальма (Elaeis guineensis). Жири у винятково високій концентрації відкладаються у цієї пальми не в ендоспермі, а в перикарпії, тому вони не можуть використовуватися паростком, але безперечно, привертають увагу тварин, які розповсюджують ці плоди. Ця периста пальма африканського походження вирощується у багатьох районах тропіків. Особливо цінна тим, що дає два сорти масел. Пальмове масло з мякуша, багате каротиноїдами, застосовують у виробництві мила, свічок, як мастило, а також для отримання каретина. Із насіння отримують пальмоядрове харчове масло, дуже схоже з кокосовим маслом, з яким легко взаємозамінюється. Його застосовують у виробництві маргарину [15]

Рафія борошноносна (Raphia farinifera) [Додаток Б]. З молодих нерозкритих листків цієї рослини отримують мяке волокно, відоме під назвою «мочало-рафія» і широко застосовується у садівництві як матеріал для підвязування.

Рафія Хукера (Raphia hookeri),рафія пальма-пінус (Raphia palma-pinus). Із листових піхв добувають міцне волокно - західноафриканська піасава, з якої виготовляють жорсткі мітли, щітки, циновки [14].

Червона пальмова олія

Червона пальмова олія представляє собою багатокомпонентний продукт, з яким не можна порівнювати за вмістом життєво важливих речовин жоден природний, і тим паче штучний продукт. Унікальний склад червоної пальмової олії , у якій в оптимальному співвідношенні містяться найбільш корисні речовини, визначає корисність для здоровя людини. Червоний колір олії викликаний присутністю в її складі великої кількості каротиноїдів. І вміст цих речовин в олії більше, ніж у моркві у 15 разів, і більше у 50 разів, ніж у помідорі. Добовій потребі у вітамінах А і Е дорослої людини відповідає одна столова ложка олії. Майже всі люди різного віку, які використовують червону пальмову олію у якості ідеального продукту харчування або для профілактики здоровя, відмічають поліпшення загального стану, прилив енергії і полегшення захворювання організму [23].

Корифа зонтоносна (Corypha umbraculifera) [Додаток Б]. Листя корифи використовують для покриття дахів, виготовлення віял, зонтів і плетених виробів. Їх використовують у якості матеріалу для писання; древні рукописи священних буддиських книг були написані на стрічках із сегментів листків за допомогою металевих пер [5].

Сейшельська пальма (Lodoicea maldivica) [Додаток Б]. Із твердого ендокарпія виготовляють посуд, кухонне начиння, ковші для вичерпування води з пірог. Листя є покрівельним матеріалом, молоде листя використовують для плетення шляп і корзин.

Персикова пальма ( Bactris gasipaes) [Додаток Б]. Племена індійців Амазонки використовують плоди у своїх релігійних ритуалах. З бактриса великого (B. major) південноамериканські індійці виготовляють мисливські луки, стріли, дротики, ритуальні кинджали. Шипи колючих пальм слугує для нанесення татуювань.

Фітелефас крупноплідний (Phytelephas macrocarpa). Білий твердий ендосперм використовують для виготовлення ґудзиків, гральних кісток, прикрас, шахових фігур, іграшок і різноманітних виробів [5].

Декоративні

Родина пальмові прекрасні представники декоративно-листяних рослин для вирощування у кімнатних умовах, хоч найкраще місце для пальми - це зимовий сад.

Пальми виключно декоративні прикрашають бульвари і прибережні міста, впритул до узбережжя Середземного і Чорного морів (втім тут можуть зростати лише найбільш холодостійкі види). Деякі види пальми можна побачити на національних гербах і прапорах. Королівська пальма (Roystonea regia), що прикрашає центральні площі Гавани, - національне дерево Куби, а одна з найвищих пальм цероксилон андійський (Ceroxylon andicola) <#"justify">Розділ ІІ. Матеріали та методика досліджень

Час опису та пошуку родини Palmaсеае. зайняв чотири місяці (лютий, березень, квітень, травень). Були застосовані польові і стаціонарні дослідження і такі матеріали:

Польовий щоденник;

Фотоапарат

Літературні джерела.

Для проведення дослідження родини Palmaсеае ми користувалися такими методами:

Метод фотографування;

Стаціонарні дослідження проводились із застосуваням мікроскопічної техніки, фотографування.

Методами фотографування і стаціонарного дослідження ми охопили представників родини Palmaсеае, які знаходяться у межах м. Глухова. Після зібрання необхідної інформації ми визначили кількість видів які вирощують на території міста. І їх кількість склала чотири види: фінікова пальма (Phoenix), вашингтонія, трахікарпус (Trachycarpus), хамеропс (Chamaerops).

Методом мікроскопічної техніки ми розглянули розріз черешка листка і листок .

Визначення представників родини Palmaсеае у нашій місцевості ми здійснювали за допомогою літературних джерел [13].

Розділ ІІІ. Родина пальмові у межах України

.1 Систематичний склад

Класифікація пальм засновується головним чином на будові гінецею і плода, типу суцвіття, характерні розташування квіток на осі суцвіття, кількості покривних листків. Більшість сучасних авторів приймають ділення пальм на 9 підродин: корифові (Coryphideas), феніксові (Phoenicoideas), борасові (Borassoideae), каріотові (Caryotoideae), ніпові (Nypoideae), ліпідокарієві (Lepidocaryoideae), арекові (Arecoideae), кокосові (Cocosoideae) та фітелефантові ( Phytelephatoideae). За виключенням найбільш крупної і гетерогенної підродини арекових, яка надалі, очевидно, буде розмежовуватись, всі вони представляють собою природні, різні групи пальм. Американський пальмолог Гарольд Мур розділив родину на 15 крупних груп (без вказування їх таксономічного рангу), що представляють собою 5 ліній еволюції у родині пальм; 8 із цих груп повністю відповідають прийнятим підродинам; інші 7 груп у сукупності складають підродину арекових, при цьому більшість їх збігів (частково або повністю) з окремими трибами, а група арекових пальм обіймає багато триб у системах класифікації пальм. Ці крупні підрозділи пальм часто відповідають тим, які розрізняє П. Томлісон на основі даних порівнювальної анатомії [15] [Додаток Б].

Більшість віялоподібних пальм належить до підродини корифові. Вона включає 32 роди і близько 330 видів, розповсюджених у тропічній і субтропічній областях обох півкуль. Корифові відрізняються від інших груп пальм комбінацією віялових або гребне-віялових індуплікантних листків і двостатевих або рідше одностатевих, але доволі схожих за будовою квіток, що утворюють сильно розгалуженні волотисті суцвіття з декількома або багатьма покривними листками. До підродини корифові належить найбільш примітивні пальми. У той же самий час всередині цієї групи прослідковуються всі основні лінії спеціалізації у родині пальм: від складних до простих суцвіть, від двостатевості до одностатевості , від 2-рядного до 1-рядного і редукованого приквітнику.

Південноамериканські роди тритринакс (з 5 видами) і хеліокарпус (Chelyocarpus, з 3 видами) - відносно найбільш примітивні роди у родині пальм; їх двостатеві квітки зближуються з найменш спеціалізованим типом двостатевих квіток з апокарпним гінекеєм. До примітивних пальм належать також декілька родів дводомних або полігамно-дводомних пальм. Серед них хамеропс (1 - 2 види) і трахікарпус (6 - 8 видів), азіатський рід рапіс (Rhapis), найбільш відомий вид якого витончена бамбукова пальма (Rhapis excelsa). Пальма-дикобраз - рапідолліум їжакоголковий - єдиний, повільно вимираючий реліктовий вид американського роду, що занесений до Червоної книги Сполучених Штатів Америки.

Одним з важливих представників підродини - рід лівістона (Livistona). Він нараховує близько 30 видів. Види лівістони належать до найбільш гарних пальм.

Дуже близька до корифових, але більш спеціалізована підродина феніксові (Phoenicoideae) з єдиним родом фенікс, або фінікової пальми. Ряд анатомічних ознак більш тісно повязує фінікову пальму з віялоподібними пальмами з родини корифові, ніж з іншими перистими пальмами. Рід фенікс включає близько 17 видів.

Підродина борассових (Borassoideae) включає 7 родів і близько 55 видів крупних дводомних пальм.

Підродина каріотових (Caryotoideae) - одна з найбільш своєрідних груп пальм, складається з 3 родів і біля 35 видів монокарпічних пальм. Відрізняється від інших пальм своїми перистими або двічі перистими листками.

Підродина ліпідокарієвих (Lepidocaryoideae) охоплює біля 22 родин і 665 видів.

Підродина арекових (Arecoideae) обєднує біля 115 родів і 1100 видів. Види королівської пальми (Roystonea) належать до найгарніших і величних пальм у світі. Хоч ці пальми відомі і розповсюдженні, але точна кількість видів досі не зясовано. Відомо за одними даними 10 видів, за іншими 17.

Підродина кокосові (Cocosoidae) обєднує біля 28 родів і більше 580 видів [13].

3.2 Особливості анатомічної будови стебла

Стебла пальм завжди здеревянілі і багаторічні, утворені з корового шару і багаточисленних провідних пучків і волокон, що розсіяні в основній паренхімі. Волокна пучків і волокон, що розсіяні в основній паренхімі, жорсткі, темно-коричневі або чорні, часто містять кремнезем і дуже тверді. Провідні пучки більш до периферії стебла, утворюючи набагато більші щільну тканину стебла, ніж в центральній частині. Такий розподіл опорних тканин забезпечує максимальну міцність і стійкість стовбуру, хоч пальми через відсутність камбію не утворють справжньої деревини. Стебло пальми досягає значної товщини у результаті первинного росту, що відбувається безпосередньо під верхівковою меристемою, розташованою у центрі невеликого чашоподібного або блюдце видного поглиблення на верхівці пагона. Верхівкова брунька пальми (образно названа «пальмовою капустою» або «пальмовим серцем») - кремова, соковита маса з молодих листків - нагадує капусту. Вона глибоко схована у кроні і захищає від травоїдних тварин основами листків, зазвичай товстими, грубими, з гострим краєм або з шипами. Стебло пальм іноді потовщується завдяки діленню і розтягуванню клітин основної паренхіми і волокон, які оточують судинні пучки. такий ріст називають дифузним вторинним ростом [1].

3.3 Методика вирощування, розмноження та догляду за Arecaceae, чи Palmaсеае

Багато досвідчених пальмоводів умовно поділяють пальми на «гарні» і «погані» різновиди. До гарних пальм відносять ті, що рекомендуються до вирощування у домашніх умовах.

«Гарні». Безумовно , найкраща домашня пальма - Ховея Фостера (Howea forsteriana, Kentia Palm) [Додаток В]. Більшість ховей продаються у горшках з 3 - 5 рослинами, зазвичай відрізняються висотою. Ці пальми ростуть досить повільно, але якщо ґрунт родючий, то вони досить швидко розвиваються. Ховеї можуть знаходитись при мінімальному освітленні і залишатися здоровими, з темно-зеленим забарвленням листків. Саме тому це ідеальна домашня пальма, яку можна зустріти і на кіноекранах, і у торгівельних центрах, і у звичайних магазинах,тощо. Їх густі, шкірясті листки вражаюче стійкі як до зниженої вологості, так і до впливу павутинних кліщів і борошнистих червів. Ці пальми також досить стійкі до посухи і якщо ґрунт періодично підсушувати, то це ніяк не проявиться на зовнішньому вигляді. Але природно краще вони почувають себе при великій кількості світла, води, вологості і при достатку повітря. Не треба вважати, що ця пальма «щаслива» при пригнічуючи кімнатних умовах, вона всього на всього їх може витерпіти [4].

Ховея Бельмора (Howea belmoreana) - майже так само стійка як і Ховея Фостера (див. дод. В). Тим не менш, якщо її регулярно не обприскувати і підтримувати ґрунт у рівномірному зволожені, тоді ідеальна домашня пальма саме вона. Ця різновидність відрізняється від Ховеї Фостера більш вертикальними розлогими війями [9].

Пальма-зонтик (Hedyscepe canterburyana, Umbrella Palm) також успішно прижилась у домашніх умовах, але у порівняні з попередніми двома пальмами цю вирощувати важче, через її підвищену потребу до вологи (див. дод. В). Ця пальма потребує частого обприскування, і для того, щоб попередити підгнивання через високу вологість, краще всього додавати трохи алкоголю або миючого засобу у рідину для обприскування [8].

Майже така ж ідеальна, як і Ховея Фостера є Рапіс високий (Rhapis excelsa, Lady Palm) - невелика пальма з віялоподібним листям з Азії. Ця рослина у рівній мірі стійка як до посухи, так і до павутинним кліщам, але не переносить затінення. З іншої сторони, Рапіс не любить прямих сонячних променів. Ці пальми дуже повільно ростуть, але, на щастя, у більшості садових магазинах продаються різного зросту. Є декілька інших різновидів Рапісу, які успішні кімнатні рослини, такі як Рапіс багато надрізаний (Rhapis multifida) і Рапіс тонкий (Rhapis subtilis). Але, безумовно, найбільш розповсюджена пальма - Рапіс високий. Існують культивовані сорти Рапісу високого з дуже декоративним забарвленням, і їх також легко вирощувати. Однак ці культурні сорти дуже коштовні, тому якщо не буде часу доглядати за пальмами їх не слід купувати.

Рапіс багатонадрізаний також є прекрасною домашньою пальмою, але при низькій вологості або при накопичені солей у ґрунті листя цієї пальми темнішають[17] [Додаток В]

Наступна за популярністю Хамедорея витончена (Chamaedorea elegans, Parlor palm) (див. дод. В).. Ця пальма надзвичайно терпелива до посухи, більше чим будь яка інша кімнатна пальма. Вона повільно росте, має невеликий розмір, з одним пагоном, який завершується пишною верхівкою перистих листків. Ця пальма також зазвичай продається у групах по 3 - 20 рослин у горщику, хоч іноді продаються і окремі екземпляри. Зелений пагін декоративно окільцьований білими смугами. Ця пальма дуже стійка до слабкого освітлення, але також дуже сприйнятлива до павутинних кліщів при посушливих умовах. Тонкі листки цієї пальми швидко пошкоджуються шкідниками. Равлики також люблять поласувати цією різновидністю, але равлики - шкідники зустрічаються досить рідко [9].

Є багато різновидів Хамедореї, які доволі прийнятні як кімнатні рослини, але жодна з них не є такою ж стійкою до різних проблем як Хамедорея витончена. Деякі з найбільш придатних пальм - це Хамедорея Ернеста-Августа (Chamaedorea ernesti-augustii) - однопагінева велика пальма з великими широкими листками; Хамедорея столононосна (Chamaedorea stolonifera) - різновид з декількома пагонами і крупними віялоподібними листками, розмножується кореневищем; Каскадна пальма або Котяча пальма (Chamaedorea cataractarum, Cat Palm) - це дуже гарна пальма з великою кількістю пишних пагонів з темно-зеленими, тонкими листками, ця пальма потребує значних поливів (кращу використовувати дистильовану воду, інакше листя можуть стати коричневими), обприскуванні, і не переносить сухий ґрунт; Хамедорея горолюбна (Chamaedorea oreophila) - пальма з одним пагоном, дуже схожа на Хамедорею витончену, але набагато швидше росте і з великою кількістю шкіряних листків; Хамедорея металева (Chamaedorea metallica) - прекрасно прийнятна рослина для кімнатних пальм з великими шкіряними листками з насиченим металевим відтінком, але при поганому догляді верхівка листків стає коричневою; Хамедорея Хупера (Chamaedorea hooperiana), названа на честь колекціонера пальм Луїса Хупера (Luis Hooper )- витончена велика пальма з темними, широкими, перистими і шкіряними листками, вона може терпіти прямі сонячні промені; Хамедорея Зейфрица (Chamaedorea seifrizii), хоч ця пальма і потребує більш яскравого освітлення, чим інші хамедореї, вирощувати її досить легко, ця пальма кущоподібного типу з високими пишними пагонами. Хамедорея прибережна (Chamaedorea adscendens) представляє собою стійкий різновид, але особливо не вирощується у домашніх умовах. Хамедорея Кочі (Chamaedorea klotschiana) непогана домашня пальма, але потребує рясного обприскування. Хамедорея продовгувата (Chamaedorea oblongata) може пережити кімнатні умови, але потребує обприскування [8].

Каріота мяка або пальма Рибячий хвіст (Caryota mitis, Fish-tail Palm) - єдина у своєму роді пальма з подвійноперистим листям (листя яке розділяється повторно), і досить підходить для добре освітлених кімнат. Цей азіатський різновид, який може рости досить швидко при мінімумі грунту. За кімнатних умов вона стає трохи блідою, чутлива до павутинних кліщів, низької вологості і сухого грунту. Але якщо їй дати багато світла, води і регулярно обприскувати, то вона добре приживеться. Також ця пальма потребує трохи більше добрив, ніж інші. Каріоту пекучу (Caryota urens) часто продають як Каріоту мяку, але на відміну від неї, у цієї пальми всього лише один пагін. Ці пальми, що ростуть великими, висаджують групами і продають як одну рослину з декількома пагонами. Не те , щоб Каріота пекуча погана пальма для вирощування у домашніх умовах, просто у один прекрасний момент ця купка пальм виросте і приголомшить, хоч ці пальми доволі повільно ростуть [4].

Різновидом, який зазвичай не вирощується як домашня пальма, але насправді є чудовою кімнатною рослиною, є Кріозофіла Іспанська (Cryosophila sp). Ці однопагіневі пальми з віялоподібними листками також відомі як коріннохребетні пальми, тому що у тропічних умовах їх коріння обгортають стовбур так, наче це спинний хребет. Звісно, при сухому домашньому кліматі вони не формують ці спинні хребти. Натомість вони добре переносять слабке освітлення, і що ще більш важливо - низьку вологість. Вони також дуже стійкі до павутинних кліщів. Тільки якщо у ґрунті накопились солі, листя стає коричневим. Проблема покупки таких пальм у тому, що їх досить важко знайти [26].

Хоч Лівістона (Livistona) не найкраща домашня пальма, але якщо дати їй багато світла, то деякі різновиди гарні пристосуються до кімнатних умов, особливо Лівістона китайська (Livistona chinensis), або Китайська віяльна пальма. На відміну від інших різновидів лівістони, ця пальма росте ровільно, і до пересадки її у більш крупні горщики проходить багато часу. Також у закритих приміщеннях іноді вирощують Лівістону сарібус (Livistona saribus) [8].

Інші, не найкращі домашні пальми - це Трахікарпус іспанський або пальма - Вітряний млин, Хамеропс або Середземноморська віяльна пальма (Chamaerops), Психосперма витончена (Ptychosperma elegans, Solitary palm), Психосперма Макартура (Ptychosperma macarthurii), Фінік Робелена (Phoenix roebelenii), різновидності Чуніофенікса (Chuniophoenix) - китайський різновид пальм, Вейтчиї (Adonidia, Veitchia), Аконітокенти (Actinokenta) і Хамбейронії (Chambeyronia). Всі ці пальми потребують гарного освітлення і (або) частого обприскування, для недопускання коричневих плям на листах. Однак всі вони використовуються досить часто і успішно багатьма любителями кімнатних рослин.

Деякі з менш розповсюджених видів Трахікарпуса: princeps, Trachycarpus wagnerianus і Trachycarpus latisectus. Всі ці пальми потрібно вирощувати при яскравому освітленні [17].

Хамеропси, більш відомі як чудові стійкі вуличні пальми, можуть вижити і у закритому приміщені, але все одно їх листя блідніє і слабне, після багатьох років рослину потрібно замінити новим.

Актиокентії (Actinokentia) - пальми дуже рідкісні, але колись їх використовували у якості кімнатних пальм у Європі, у 19-му столітті.merrilliis - дуже популярна тропічна пальма, але при гарному освітленні можна вирощувати і удома.

Хамбейронія крупноплідна або Пальма-червоний лист (Chambeyronia macrocarpa) - є доволі поганою домашньою рослиною, але деяких пальмоводам вдається утримувати їх здоровими.

Чуніофенікс ще не дуже випробуваний як домашня рослина, але досить не погано для цього підходить.

Інша, часто вирощувана кімнатна пальма - Лікуала велика (Licuala grandis), найбільш тропічна пальма, але росте за кімнатних умов [9].

«Погані» пальми - пальми, які не рекомендуються для вирощування у домашніх умовах. Деякі пальми, що часто продаються як домашні рослини, насправді не є такими, такі розповсюджені як Равенея Струмкова або Велична пальма (Ravenea rivularis, Majesty Palm). Цю одиночну віяльну пальму можна знайти майже скрізь, але у них надзвичайно високі потреби у світлі і воді. У теплих місцях деяким вдається їх вирощувати вдома, правда доводиться тримати їх на відкритому повітрі більшу частину року, коли на вулиці досить тепло для цього. Дипсис жовтіючий (Dypsis lutescens, Areca palm) - віяльна пальма з декількома пагонами, зазвичай продається як домашня рослина. Але ця пальма також надає перевагу дуже великій кількості світла і вологи, чого не можливо досягнути у домашніх умовах. І у кінці ці пальми вянуть і гинуть, якщо їх залишити вдома. Архонтофенікс (Archontophoenix, King Palms), також іноді продається як кімнатна пальма, хоч і не є такою. Сіагрус Романцова або Королівська пальма (Syagrus romanzoffiana, Queen palms), продається рідко, але трапляється. Недостатність вологи не проблема для цієї різновидності, але ця пальма потребує у повному сонячному дні, для гарного росту, а це важко забезпечити у темній кімнаті. Навіть якщо ці пальми вижили б у домі, то якщо врахувати що вони надто швидко ростуть, то довелося б від них позбавлятися [9].

Кокосові пальми також часто продаються як кімнатні пальми, але не є такими, і рідко витримують навіть один сезон [20].

Загальні поради

Придбання пальми

Місцевий магазин «все для саду і городу» - гарне місце для того, щоб обрати собі домашню пальму.

Купуючи пальму для дому, почніть обирати з самої здорової на погляд пальми, яку тільки можна знайти. Уникаючи рослин з великою кількістю відмерлих листків, тих, які погано пахнуть і ті види, у яких збіднений ґрунт, і надто витягнуті. Етіоліровані (ті, що ростуть без світла) пальми ростуть швидко і стають дуже високими, але не обовязково здоровими і міцними. Іноді краще придбати невелику, більш компактну пальму, ніж високу потенційно ослаблену рослину. Також потрібно дивитись на нижні сторони листків - місце збору комах, особливо борошнистих червеців (це ті, що схожі на маленькі хлопові точки). Оглядаючи листя, потрібно звернути увагу на наявність плям, які могли залишитись від павутинного кліща. Якщо коріння рослини виходить за основу горщика - це не погано і зазвичай означає, що пальма добре росте. Обвиті корінням пальми - це не погано, але вірогідно прийдеться скоро пересадити рослину у більший горщик. Однак якщо горщик зімятий або розколотий, то пересадку доведеться зробити одразу після купівлі [4].

Зазвичай щоб обрати пальму докладати багатьох зусиль не треба. У основному садові центри спеціалізуються на розведенні Ховеї Фостера (Kentia palm), Рапісу високого(Lady palm). Багато вирощують пальму Парлор (Parlor palm) і Каріоту мяку (Fishtail palm, Caryota mitis). Але деякі також продають Равенею Струмкову (Majesty palm) і пальму Арека (Areca Palm) - два різновиди, які зазвичай не розглядаються як домашні рослини, але часто продаються як такі [8].

Щодо вирощування пальм.

Оскільки у різних видів і родів пальм умови утримання мають багато спільного, логічно розглядати їх як єдину групу, відмічаючи в індивідуальних характеристиках тільки окремі особливості, що відрізняють роди і види від інших пальм.

Природними кліматичними умовами (для більшості пальм) - тропіки Африки. Деякі види акліматизувались у субтропічних зонах, таким чином, субтропіки стали другою батьківщиною, однак першочергові (вихідні) умови наклали свій відбиток ще на генетичному рівні, і тому пристосування пальм саме до тропічних умов ніколи не буде помилкою [9].

Теплі південні кімнати оптимальні для більшості видів пальм (за виключенням хамерописа, який надає перевагу більш низьким температурам), але дорослі крупні екземпляри можуть рости у будь-якому інтерєрі, у тому числі і у холодних фойє суспільних установ. Чим молодша пальма, тим більш вимоглива вона до умов утримання [8].

У житлових умовах використовують для озеленення приміщень, іноді для посадки в квітниках і газонах. У житлових приміщення краще тримати молоді рослини, при чому більш пристосованими будуть ті, які виросли з насіння у кімнатних умовах [4]. Певні особливості окремих кімнатних видів представлені у Додатку Д.

Температура. Для пальм оптимальні температури від 16 до 22 °С, однак невеликі ускладнення багато культурних форм переносять без шкоди. У зимовий час теплолюбні пальми тримають при 14 - 16 °С, інші - при 8 - 10°С.

Вологість і полив. Весною і влітку - поливи значні, але рідкі, у період відносного спокою - помірний, але ком землі при цьому не повинен пересихати, земля повинна бути помірно вологою. Якщо пересушування призвело до пожовтіння листя, такі листки слід обрізати, але так щоб над живою тканиною залишилась смужка сухої.

Окрім підтримання помірної температури, рослині часто обмивають і обприскують листя водою. Обприскування бажано влітку, взимку достатньо обмивати раз у місяць і навіть рідше. Бажано також підвищувати атмосферну вологість: якщо при нормальних поливах листя пальм починає жовтіти, причина у сухості повітря.

Для покращення росту влітку вранці і увечері сильно обприскують листя, взимку - 2 рази у місяць їх протирають мякою губкою, змоченою у теплій воді,

При поливі використовують відстояну воду. Обприскують рослину 2 - 3 рази у тиждень, а взимку можна це робити 1 раз на тиждень. Немає жодної необхідності обприскувати пальму кожен день.

Освітлення. Пальми світлолюбні рослини, і тому їх розміщують як можна ближче до вікна (на скільки дозволяють листя). У літній час їх притіняють від прямих сонячних променів (світлими шторами), інакше на листах зявляться опіки. Під час провітрювання кімнат взимку слідкують, щоб рослини не підмерзли. Неможна допускати протягів. Пальми фінікові, хамеропс і притчардію на літо можна винести на балкон або у сад, на відкрите повітря. Більш ніжні пальми (кентію і латанію) притінюють. Рекомендують повертати до світла.

Вимоги до ґрунту. Існують різні варіанти, але молоді рослини саджають у більш легкий ґрунт - суміш 2 частин листової і 1 частини перегнійної з доданням піску (біля 1/6 загального обєму суміші). При наступних пересадках до цієї суміші додають дернову землю і крупні, рогові стружки з розрахунку 3 - 4 кг на 1 м3 землі. Можна використовувати також ґрунти, що призначені для драцени і юкки.

Пересадка. Пересаджують пальми навесні перед початком їх росту. Молоді рослини перевалюють щорічно, старі - через 2 - 4 роки. При пересадці неможна пошкоджувати коріння (обрізане коріння у кімнатних умовах майже завжди відмирають), але ті коріння, які загнили, обовязково видаляють, відрізаючи гострим ножем до здорової тканини. Земля після посадки повинна бути ущільнена.

Ємності для пальм повинні бути скоріше високими, ніж широкими. У деяких пальм (фінікової, кентії) головні коріння дуже високо піднімаються із землі, тому для більш глибокої їх посадки використовують спеціальні високі і вузькі горшки або ящики. Щоб зберегти коріння, що виглядає з землі від висихання, його прикривають мохом [9].

Розмноження. Розмноження насінням, яке висівають в особливу ґрунтову суміш із торфу, піску і рубленого моху (сфагнуму) і вирощують при підігріві, а окремі види - дітками. Насіння проростає при 025 - 35°С. Їх висівають у горшки із суміщу піску або моху з тирсою. На дно горшку кладуть товстий дренажний шар, до якого додають шматочки деревного вугілля. Час проростання насіння залежить від виду і може продовжуватися від декількох днів до декількох місяців. Наприклад, насіння причардії проростають 9 - 12 днів, фінікової пальми - 30 - 50 днів, хамеропса - 45 - 60, кокосової - 150 - 180 днів [4].

Підкормка. Підкормлюють пальми влітку 1 раз у 10 днів, узимку - 1 раз у 20 днів: у 10 л води розводять 1 столову ложку рідкого добрива «Агрикола-Фантазия» і 1 чайну ложку гранульованого добрива «Агрикола для декоративных растений» або 1 столову ложку рідкого добрива «Эффектон для домашних цветов» і 1 чайну ложку «Агриколы для декоративных растений». Розчин, що не був використаний можна зберігати протягом 10 днів для наступного використання. Дуже корисно 1 раз у 8 - 10 днів обприскувати рослину розчином препарату «Бутон» (1г на 1л води). Для кращого результату рекомендують:

Під час готування харчового розчину використовують воду кімнатної температури;

Після поливу рослин проводять рихлення грунту [10].

Проблеми вирощування. Коричневі кінчики листків - найбільш вірогідна причина - сухе повітря, також можливо через недостатність поливу, дії холодного повітря або від доторкування до холоду, наприклад, до віконного скла узимку.

Пожовклі листки - недостатність поливу, улітку ґрунт повинен бути весь час вологим.

Коричневі плями на листах - при перезволожені ґрунту або різкому знижені температури, а також використання для поливу дуже жорсткої води.

Коричневі листки - у багатьох пальм нижні листки з віком темнішають і відмирають, їх періодично відрізають гострим ножем, якщо коричневими стають і верхні молоді листки, то причина, скоріш за все, у перезволоженні грунту.

Шкідники пальм.

Щитівки: коричневі бляшки на поверхні листків і пагону, висмоктують клітинний сік. Листя втрачає забарвлення, сохнуть і опадають. Міри боротьби. Для механічної очистки шкідників листя промивають мильною губкою. Потім рослину обприскують 0,15% розчину актелліка (1 - 2 мл на літр води).

Павутинний кліщ: проявляється при надлишку сухого повітря - на стеблах зявляється павутина, листя стає вялим і опадає. Міри боротьби. Рослини протерти мильною губкою і обмивають під теплим душем. Регулярно обприскують. При чому сильному ураженні рослину можна обприскати 0,15% розчину актелліка (1 - 2 мл на літр води) [9].

Висновки

На основі виконаної роботи можна зробити такі висновки. Родина пальмові (Palmaсеае) має досить велику наукову цінність через свій видовий склад та народногосподарську цінність. Адже для багатьох субтропічних і тропічних країн є незаміінним представником місцевої флори.

Першим завданням нашого дослідження було з'ясувати анатомо-морфологічні особливості родини Palmaсеае, визначити центри походження та закономірності поширення. На основі наукових статей присвячених розгляду родини Palmaсеае можна дійти висновку, що основними впливовими чинниками на поширення родини Arecaceae є тумпература, освітленість та вологість. Якщо усі чинники будуть в оптимальному співвідношені, то рослини зможуть поширюватись і на інші території, тим самим збільшуючи свою чисельність та місця зростання.

У ході розгляду родини було встановлено, що на території України як обєкт декоративного квітниикарства розповсюдженими є 38 рослин. З яких найкраще для вирощування нашій місцевості підходить ховея Фостера (Howea forsterana), а найгірше - сіагрус Романцова (Syagrus romazoffiana), яка продається не часто, але трапляється.

Також була встановлена методика вирощування, розмножування та догляду за представниками родини Palmaсеае. Ця методика досить гарно розкрита у третьому розділі, та у додатку Д, у якому наведена таблиця з особливостями представників родини Palmaсеае.

Для досягнення четвертого завдання нами було задіяна мікроскоп. Під який ми розглянули анатомічну будову листка пальми трахікарпус (Trachycarpus). Під час спостереження під мікроскопом ми побачили розташування судинно-волокнистих пучків.

Отже, родина Arecaceae представляє собою велику кількість рослин. Серед яких є лікувальні, паразитичні та інші рослини, які часто використовуються людиною у буженному житті.

Використана література

Блажеєва Н. М. Використання кімнатних рослин як натуральних навчально-наочних посібників у процесі викладання біології в школі// Біологія. - 2007. - № 10. - 45 с.

Богданова В. М. «Пристосування організмів до середовища існування»// Біологія. - 2009. - № 14. - 45с.

Величко Н. Д. Екскурсія «Пристосування рослин до життя в екосистемі»// Біологія. - 2009. - №31. - 45с.

Л. Гордзієвська і Н. Денисевська Кімнатні рослини. К. - «Преса України» - 1999. - 60с.

Задорожна Л. Я. Значення покритонасінних рослин у природі й житті людини. Сільськогосподарські, декоративні рослини// Біологія. - 2009. - №25. - 45с.

Ивченко С. Загадки Цинонхоны. Рассказы о деревьях. М. «Молодая гвардия», 1968. - 252 с. (Эврика).

Івченко С. Цікава дендрологія К. «Молодь». - 1964. - 143с.

Ізерський В., Закуріна А. Зимові сади та оранжереї// «Квіти України» - 2006. - №5. - 63с.

Максимчук Н. Курс за вибором «Кімнатне квітникарство»// Біологія. - 2009. - № 25. - 146с.

Павлюк Н. І. Тропические и субтропические растения// География. - 2008. - №6. - 45с.

Пашко М. П. «Рослинні угруповання. Типи рослинних угруповань»// Все для вчителя. - 2009. - №7 - 8. - 82с.

Северчук М. М. Будова й різноманітність листків// Біологія. - 2011. - №28. - 45с.

Жизнь растений: В 6-ти т./Гл. ред. А. Л. Тахтаджян/ Подред А. Л. Тахтаджяна. - М.: Просвещение, 1982. - 543с., ил., - 34 л. ил.

Федоренко Ю. А. Екзотичні культури в шкільному курсі біології// Біологія. - 2007. - № 10. - 45с.

Растительный мир Земли//Под ред. Ф. Фукаренка: В 2-х т. 1 - 2. - М. Мир; 1982. Т. 2. 320 с., ил.

Ховея Фостера [Електронний ресурс]// Режим доступу: <#"justify">Додаток А

Морфологічні особливості родини пальмових

Рис. 1.1. Листя пальм

Віяльні: 1 - 4 - сереоноа повзуча (Serenoa repens): 1 - загальний вид, 2 - фрагмент листка (сегменти), 3 - прикріплення сегментів, 4 - поперечний розріз індуплікантних сегментів; 5, 6 - мауриція звивиста (Mauritia flexuosa): 5 - прикріплення сегментів, 6 - поперечний розріз редуплікантних сегментів; 7 - хеліокарпус Уле (Chelyocarpus ulei); 10 - коперниція жорстка (Copernicia rigida), пластинка листка з язичкоподібним виростом - гастулой. Гребновіяльні: 8, 9 - сабаль пальметто (Sabal palmetto): 8 - загальний вигляд, 9 - фрагмент листка (сегменти). Пальчастонервні: 11 - йоханнестейсманія високолистяна (Johannesteijsmannia altifrons). Перистоневрні: 12 - астерогіна Мартіуса (Asterogyne martiana). Перисті: 13 - ніпа кущиста (Nypa fruticans); 14 - бутія головчата (Butia capitata), поперечний розріз редуплікатних пірїв; 15, 16 - фінікова пальма Робелена (Phoenix roebelenii); 15 - верхня частина пластинки, 16 - поперечний розріз індуплікатних пірїв; 17 - хамедорея Шиде (Chamaedorea schiedeana); 18, 19 - сократея Салазара (Sokratea salazarii): 18 - загальний вигляд, 19 - перо; 20 - 22 - каріота ніжна (Caryota mitis): 20 - двічі перистий листок, 21 - пірїнка, 22 - перистий ювенільний лист з боковим пагоном; 23 - цератолобус псевдо-одноквітковий (Ceratolobus pseudoconcolor), рахіс листка продовжений у плете видний вусик (cirrus).

Рис.1.2. Форми росту пальм.

Деревовидні: 1 - кубинська королівська пальма (Roystonea regia); 2 - корифа зонтоносна (Corypha umbraculifera); 3 - вашингтонія нитконосна (Washingtonia filifera); 4 - баррігона (Colpothrinax wrightii); 5 - гіфена лівійська, або дум-пальма (Hyphaene thehaica). Кущові: 6 - хамедорея ланцетовидна (Chamaedorea lanceolata); 7 - хризалідокарпус жовтуватий (Chrysalidocarpus lutescens); 8 - Ацелофара Райта (Acoelorraphe wrightii). «Безпагіневі»: 9 - пальметто кущистий (Sabal elonia); 10 - салакка Валліха (Salacca walichiana); 11 - сереноа повзуча (Serenoa repens). Лазаючі ліани: 12 сереноа повзуча (Serenoa repens).

Додаток Б

Флористичні різноманіття пальмових

Рис.1. Підродина корифових (Coryphoideae).

Йоханнестейсманія високолистяна (Johannesteijsmannia altifrons): 1 - загальний вигляд; 2 - фрагмент основи пластинки листка; 3 - суцвіття; 4 - двостатеві квітка. Йоханнестейсманія церакська (J. perakensis): 5 - плід. Йоханнестейсманія велична (J. magnifica): 6 - плід. Фолідокарпус Дипенхорста (Pholidocarpus diepenhorstii): 7 - плід; 8 - поперечний розріз плоду; 9 - насіння.

Рис.2. Підродина корифових (Coryphoideae).

Хамеропс приземистий (Chamaerops humilis): 1 - жіноча квітка; 2, 3 - чоловіча квітка. Хеліокарпус Уле (Chelyocarpus ulei): 4 - квітка; 5 - повздовжній розріз квітки; 6 - плід. Тринакс променястий (Thrinax radiate): 7 - квітка. Наноропс Рітчі (Nannorrhops ritchiana): 8 - фрагмент суцвіття, квітки у симподіальному пучку (завитку); 9 - квітка. Сабаль пальметто (Sabal palmetto): 10 - загальний вигляд; 11 - фрагмент стебла з піхвами листків; 12 - частина суцвіття; 13 - квітка; 14 - гінецей; 15 - поперечний розріз завязі; 16 - плоди; 17 - насіння; 18 - повздовжній розріз насіння.

Рис.3. Підродина феніксові (Phoenicoideae).

Фінікова пальма (Phoenix dactylifera): 1 - загальний вигляд пальми з плодами; 2 - чоловічі суцвіття, що розкриваються; 3 - фрагмент чоловічого суцвіття; 4 - фрагмент жіночого суцвіття; 5 - чоловіча квітка; 6 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 7 - жіноча квітка; 8 - гінецей; 9 - поперечний розріз завязі; 10 - фінік; 11 - повздовжній розріз плоду; 12 - насіння, вигляд з черевної сторони; 13 - насіння, вигляд із спинної сторони; 14 - поперечний розріз насінини. Фінікова пальма відхилена (P. reclinata): 15 - фрагмент рослини із суцвіттям, нижні піря листа перетворені у шипи. Фінікова пальма канарська (P. canariensis): 16 - ділянка стебла, видно пеньки від опалого листя. Фінікова пальма лісова (P. sylvestris): 17 - загальний вигляд.

Рис. 4. Сейшельська пальма (Lodoicea maldivica).

- загальний вигляд; 2 - чоловічі суцвіття; 3- фрагмент чоловічого суцвіття; 4 - радіальний розріз чоловічого суцвіття, видно пучок чоловічих квіток (завиток); 5 - чоловіча квітка; 6 - тичинка; 7 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 8 - частина жіночої рослини з плодами; 9 - фрагмент жіночого суцвіття; 10 - жіноча квітка; 11 - плід; 12 дволопастний ендокарпій з насінням; 13 - повздовжній розріз плоду і насінини; 14 - пророслий плід; 15 - молода рослина з одним листком.

Рис. 5. Підродина каріотових (Caryotoideae).

Каріота пекуча, або винна пальма (Caryota urens): 1 - загальний вигляд квітучої пальми; 2 - фрагмент двічі перистого листа; 3 - проросток; 4 - суцвіття з закриваючими листками; 5 - фрагмент суцвіття, квітки у тріадах з двох бокових чоловічих квіток і центральної жіночої; 6 - чоловіча квітка; 7 - жіноча квітка; 8 - повздовжній розріз гінецею; 9 - плід; 10 - поперечний розріз насіння. Цукрова пальма (Arenga pinnata): 11 - загальний вигляд пальми з плодами; 12 - фрагмент жіночого суцвіття; 13 - чоловіча квітка; 14 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 15 - жіноча квітка; 16 - верхня частина гінецею, видно рильця і пори септальних нектарників; 17 - поперечний розріз завязі; 18 - плід; 19 - насіння; 20 - повздовжній розріз насіння; 21 - фрагмент перистого листа; 22 - проросток. Валіхія дворядна (Wallichia disticha): 23 - ділянка стебла із залишками черешків і піхв, видно дворядне розташування листя.

Рис. 6. Ніпа кущиста, або мангрова пальма (Nypa fruticans):

- загальний вигляд пальми з плодами; 2 - суцвіття з верхівковою головкою жіночих квіток і боковими колосками чоловічих квіток; 3 - головка жіночих квіток; 4 - фрагмент чоловічого суцвіття; 5 - чоловіча квітка; 6 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 7 - чашолистик чоловічої квітки; 8 - пелюстка чоловічої квітки; 9 - андроцей; 10 - розташування пильників на колоні із зсохлих ниток і звязників (поперечний розріз); 11 - жіноча квітка; 12 - жіноча квітка без гінецею; 13 - плодолистик; 14 - повздовжній розріз плодолистика; 15 - головка плодів; 16 - плід; 17 - повздовжній розріз плоду; 18 - поперечний розріз плоду; 19, 20 - насіння; 21 - пророслий плід з виступаючою плюмулою; 22 - повздовжній розріз пророслого плоду, видно плюнула (а), виступаюча до окремого плоду від головки, і гаус торії (б); 23 - проросток; 24 - дихотомічне гілкування кореневища.

Рис. 7. Рід метроксилон (Metroxylon).

Сагова пальма (Metroxylon sagy): 1 - загальний вигляд квітучої пальми з верхівковими китицями; 2 - фрагмент суцвіття, гілка 1-го порядку, а - гілка 2-го порядку, б - гілка 3-го порядку; 3 - боковий пагін; 4 - плід. Метроксилон Фіджийський (M. Vitiense): 5 - фрагмент суцвіття, гілка 1-го порядку, а - гілка 2-го порядку, б - гілка 3-гопорядку з квітками; 6 - фрагмент суцвіття, гілка 2-го порядку (а), б - гілка 3-го порядку; 7 основа гілки 3-го порядку; 8, 9 - насіння; 10 - повздовжній розріз насіння, видно зародок. Метроксилон Варбурга (М. warburgii): 11 - розташування квіток у моноподіальних парах з двостатевими і чоловічими квітками на кінцевих гілочках суцвіття; 12 - приквітники; 13 - чоловіча квітка; 14 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 15 - повздовжній розріз двостатевої квітки; 16, 17 - тичинка двостатевої квітки; 18 - гінецей; 19 - повздовжній розріз гінецею; 20 - поперечний розріз завязі. Метроксилон соломонський (М. salomonense): 21 - загальний вигляд квітучої пальми з верхівковим суцвіттям; 22 - основа листка. Метроксилон тонгський (М. amicarum): 23 - загальний вигляд пальми з бічний суцвіттям.

Рис. 8. Підродина лепідокаріеві (Lepidocaryoideae).

Рафія борошниста (Raphia farinifera): 1 - гілка суцвіття з плодом і чоловічими квітками у верхній частині; 2 - повздовжній розріз плоду. Корталсія ладьєносна (Korthalsia scaphigera): 3 - фрагмент стебла з перистими листками, що закінчуються плетевидним колючим вусиком; видно охрею;4 - фрагмент суцвіття, видно плоди. Каламус (Calamus sp.): 5 - частина стебла з батоговидними колючими стерильними суцвіттями, прикріпленими збоку вище за листкову піхву; 6 - кігтевидні шипи на стерильному суцвітті. Каламус Хюгеля (C. huegelianus): 7 - фрагмент бічного суцвіття із стерильною колючою батоговидною верхівкою. Демоноропс тютюновий (Daemonorops tabacinus): 8 - фрагмент жіночого суцвіття. Демоноропс псевдо-надзвичайний (D. pseudomirabilis): 9 - подвійні кільця шипів на листкових піхвах. Плектокомія ассамська (Plectocomia assamica): 10 - фрагмент жіночого суцвіття; 11 - молоді плоди.

Рис. 9. Підродина арекові (Arecoideae).

Манікарія мішконосна (Manicaria saccifera): 1 - загальний вигляд пальми з плодами; 2 - фрагмент суцвіття з чоловічими квітками, видно рубці від чоловічих квіток; 3 - гінецей і стамінодії; 4 - поперечний розріз завязі; 5 - трьохнасіний плід, на повздовжньому розрізі видно насіння. Арека катеху, або бетелева пальма (Areca catechu): загальний вигляд; 7 - фрагмент суцвіття, у основи - жіночі квітки, у верхівці - чоловічі квітки; 8 - чоловіча квітка; 9 - жіноча квітка; 10 - плід; 11 - поперечний розріз плоду; 12 - насіння. Арека Ланглуа (Areca langloisianaе): 13 - повздовжній розріз псевдомономерного гінецею; поперечний розріз завязі. Велфія Георга (Welfia georgii): 15 - фрагмент суцвіття; 16 - теж саме суцвіття, збільшене; 17 - поперечний розріз суцвіття, видні триади квіток, заглиблені у ямки на осі суцвіття; 18 - чоловіча квітка. Астерогіна Мартіуса (Asterogyne martiana): 19 - частина пагону. Геонома малоквіткова (Geonoma pauciflora): 20 - загальний вигляд. Геонома переривчаста (G. interrupta): 21 - частина суцвіття з жіночою фазою цвітіння; 22 - чоловіча квітка; 23 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 24 - тичинка; 25 - жіноча квітка; 26 - повздовжній розріз псевдомономерного гінецею, видно стерильне гніздо; 27 - поперечний розріз завязі; 28 - плід; 29 - повздовжній розріз плоду.

Рис.10. Підродина кокосові ( Cocosoideae).

Атталея бідна (Attalea exigua): підземний пагін. Максиміліана марипа (Maximiliana maripa): 2 - частина пальми з плодами; 3 - фрагмент суцвіття, у нижній частині жіночі квітки, у верхній - чоловічі квітки; 4 - чоловіча квітка; 5 - плід; 6 - ендокарпій; 7 - прроросткові пори ендокарпія. Орбінія Барбароси, баба ссу (Orbignya barbosiana): 8 - тичинка з закрученими пильниками; 9 - гінецей; 10 - поперечний розріз плоду; 14 - насіння. Африканська олійна пальма (Elaeis duineensis): 15 - частина пальми (7-ми річного віку) з чоловічими суцвіттями.

Рис. 11. Підродина кокосові (Cocosoideae).

Персикова пальма (Bactris gasipaes): 1 - загальний вигляд; 2 - плід; 3 - плід, вигляд знизу; 4 - ендокарпій; 5 - проросткові пори. Бактрис гвінейський (B. guineensis): 6 - частина рослини з плодами; 7 - жіноча квітка; 8 - вінчик і стамінодії в основі; 9 - плід; 10 - плід, вигляд знизу; 11 - ендокарпій з проростковими порами. Десмонкус багатоколючковий (Desmonsus polycanthos): 12 - загальний вигляд з плодами; 13 - чоловіча квітка; 14 - жіноча квітка; 15 - ендокарпій з проростковими порами. Астрокаріум колючий (Astrocaryum aculeatum): 16 - плід; 17 - ендокарпій з проростковими порами.

Додаток В

Різноманітність декоративних представників родини

Рис.1. Вашингтонія

Рис. 2. Лівістоена китайська (Livistona chinensis)

Рис. 3. Ноліна відігнута (Nolina recurvata).

Рис. 4. Ховея Фостера (Howea forsteriana, Kentia Palm)

Рис.5. Ховея Бельмора (Howea belmoreana)

Рис. 6.Рапіс багатонадрізаний (Rhapis multifida)

Рис.7. Трахікарпус (Trachycarpus)

Додаток Д

Таблиця 3.1.

Коротка характеристика кімнатних пальм за відношенням до абіотичних факторів

Назва пальмиВологістьТемператураСвітлоAiphanes caryotifolia / Айфанес каріотолистнаВисока> 18ºCЯскравеAreca catechu / Арека катехуВисока> 18ºCЯскравеArchontophoenix alexandrae / Архонтофеникс ОлександриВисока> 13ºCЯскравеArchontophoenix cunninghamiana / Архонтефеникс КаннингхемаВисока> 13ºCЯскравеCalamus australis / Каламус південнийВисока> 18ºCТьмянеCalamus caryotoides /Каламус Висока> 18ºCТьмянеCaryota mitis / Каріота мякаВисока> 18ºCТьмянеCaryota urens / Винна пальма або Каріота пекучаВисока> 18ºCТьмянеChamaedorea costaricana/ Хамедорея костариканськаПомірна> 13ºCТьмянеChamaedorea elegans / Хамедорея витонченаПомірна> 13ºCТьмянеChamaedorea seifrizii / Хамедорея ЗейфрицаПомірна> 13ºCТьмянеChamaerops humilis / Хамеропс приземистийПомірно-низька> 5ºCЯскравеCocos nucifera / Кокосова пальмаВисока> 18ºCЯскравеDictyosperma album / Діктіосперма білаВисока> 18ºCЯскравеDypsis lutescens / Дипсис жовтіючийВисока> 18ºCПомірнеDypsis lucubensis / Дипсис мадагаскарськийВисока> 18ºCПомірнеEuterpe edulis / Эвтерпа їстівнаВисока> 18ºCЯскравеHowea belmoreana / Ховея БельмораПомірна> 13ºCТьмянеHowea forsteriana / Ховея ФорстераПомірна> 13ºCТьмянеHyophorbe lagenicaulis / Пляшкова пальмаВисока> 18ºCЯскравеHyophorbe verschafeltii / Маскарена або пальма-веретеноВисока> 18ºCЯскравеLaccospadix australasica / Лакоспадікс південнаВисока> 18ºCТьмянеLicuala grandis / Лікуала крупнаВисока> 18ºCПомірнеLicuala spinosa / Лікуала колючаяВисока> 18ºCПомірнеLinospadix monostachya / Ліноспадікс одноколоснийВисока> 13ºCТьмянеLivistona australis / Лівістона південнаПомірна> 5ºCЯскравеLivistona chinensis/ Лівістона китайскаяПомірна> 5ºCПомірнеLivistona rotundifolia / Лівістона круглолистнаяВисока> 18ºCПомірнеLivistona saribus /Лівістона сабірусВисока> 13ºCПомірне