ДВНЗ «Криворізький національний університет»
Криворізький педагогічний інститут
Виявлення залежності стимулюючого ефекту ?-індолілоцтової кислоти від її концентрації
І. Коваленко, В.В. Перерва
Регулятори росту знаходять все більше застосування в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. До них належать природні і синтетичні органічні сполуки, які у малих дозах активно впливають на обмін речовин рослин, викликаючи стимуляцію або пригнічення їх росту і морфогенезу [4].
Ауксини належать до фітогормонів, які необхідні на всіх фазах росту клітини: ділення, розтягнення та диференціації. Основним представником цього класу є ?-індолілоцтова кислота (ІОК) [2]. Її синтез найбільш інтенсивно проходить в апікальній меристемі з амінокислоти триптофан. В рослинних тканинах транспорт ІОК здійснюється полярно від верхівки пагона до кореня по провідним пучкам зі швидкістю 10-15 мм / ч.
Проникаючи в клітини, ІОК зв'язується зі специфічними рецепторами, що роблять вплив на функціональну активність мембран, полірібосом [1, 3].
Ауксини регулюють утворення і зростання коренів. Дія ауксину, як і інших фітогормонів залежить від концентрації. Збільшення концентрації ауксину вище оптимальної призводить до сповільнення росту [2].
Метою даної роботи було виявлення впливу різних концентрацій розчину регулятору росту рослин ?-індолілоцтової кислоти (ІОК, гетероауксину) на морфометричні показники проростків.
Обєктом дослідження є проростки як однодольних рослин: Triticum aestivum L., так і дводольних: Raphanus sativus L. та Brassica juncea (L.) Czern.
Морфометричні дослідження рослин проводилися за загальноприйнятими методиками [1]. Враховували частку пророслого насіння та довжину кореня та пагону.
На основі отриманих даних в ході експерименту розраховано стимулюючий ефект (табл. 1) для варіантів досліду, за формулою:
,
де Е - стимулюючий ефект;
lk - величина тест-реакції у контрольній пробі;
lо - величина тест-реакції у досліджуваній пробі.
Аналіз даних стимулюючого ефекту гетероауксину виявив, що найкращий ефект чинять розчини з порівняно низькою концентрацією діючої речовини (10-5 та 10-6). А збільшення концентрації гетероауксину призводить навіть до значного гальмування ростових процесів.
Таблиця 1
Морфометричні показники проростків Triticum aestivum L. Raphanus sativus L. і Brassica juncea (L.) Czern. та стимулюючий вплив ІОК
ОбєктКонц. ІОКПроросле насіння, %Пагін, ммКорінь, ммСтимулюючий ефект (Е), %ЕпагінЕкоріньTriticum aestivum L.10-245,061,5311,860,1419,8310-345,077,7234,2575,9657,5610-465,0102,155899,8497,4710 -565,0104,8560,66102,48101,9410-642,5106,1168,94103,71115,86Контроль47,5102,3159,5--Raphanus sativus L.10-242,521,419,772,5722,0810-335,032,4215109,8934,1510-467,527,6247,1193,62107,2610 -535,030,2848,35102,64110,0810-640,024,528,1883,0564,16Контроль67,529,543,92--Brassica juncea (L.) Czern.10-247,517,527,6111,5936,8910-345,020,7315,94132,0377,3710-475,018,8323,8119,93115,5310 -542,521,8827,05139,36131,3110-632,520,3821,23129,8103,05Контроль25,015,720,6--фітогормон морфогенез проросток рослина
Гетероауксин (?-індолілоцтова кислота) відноситься до групи стимуляторів росту, що впливають перш за все на функціонування апікальної меристеми. Особливістю дії даної речовини, як і для переважної більшості фітогормонів, є залежність стимулюючого ефекту від концентрації діючої речовини. Причому прослідковується така загальна залежність: найкращий стимулюючий ефект чинять розчини з порівняно низькою концентрацією, а її збільшення призводить навіть до гальмівного впливу на ріст проростків. Дана залежність характерна як для проростків дводольних, так і однодольних рослин.
Список використаної літератури:
1.Бессонова В.П. Практикум з фізіології рослин [текст] / В.П. Бессонова. Дніпропетровськ: РВВДДАУ, 2006. - 316 с.
2.Регулятори роста растений [текст] / [Гамбург К.З., Кулаева О.Н., Муромцев Г.С. и др.] ;под. ред. Г.С. Муромцева. - М.: Колос, 1979. - 246 с.
.Захарычев В.В. Гербициды и регулятори роста растений [текст] / В.В. Захарычев. - М.: РХТУ им. Д.И.Менделеева, 2007. - 204 с.
.Фізіологія рослин: практикум [текст] / [Войцехівська О.В., Капустян А.В., Косик О.І. та ін.] за заг.ред. Т.В. Паршикової - Луцьк: Терен, 2010. - 420 с.