Структуровані кабельні системи. Фізична структуризація локальної мережі. Повторювачі і концентратори


Структуровані кабельні системи. Фізична структуризація локальної мережі. Повторювачі і концентратори


ВСТУП


Кабельна система є найпершою частиною будь-якої ІC системи. Без неї робота решти устаткування і ПО просто неможлива. Часто приділяють недостатньо уваги якості кабельної системи, і це незважаючи на те, що за статистикою від 70 до 90 відсотківвикликають проблемами з СКС. Добре спроектована і побудована кабельна система служить близько 15 років практично без відмов. Найчастіше термін перебування фірми в одному і тому ж будинку набагато менша. Тобто, один раз встановивши "правильну" кабельну систему, можна назавжди забути про неї.

На даний момент всесвітньо визнаний структурований підхід до побудови СКС, тому сучасні кабельні системи називають структурованої кабельної системи або коротко СКС, являє собою ієрархічну кабельну систему будівлі або комплексу будівель, розділену на логічні структурні підсистеми. СКС дозволяє об'єднати в єдину систему комп'ютерну, телефонну мережі і т.д. Кросові або патч-панелі СКС дозволяють поєднувати різні елементи та обладнання за допомогою з'єднувальних шнурів, роз'ємів, розеток і допоміжного обладнання. СКС забезпечує універсальне керування всіма системами всередині будівлі на основі єдиної для всіх кабельної системи. Вона забезпечує гнучку зміну робочих місць співробітників і повну зміну конфігурації системи, включаючи заміну і додавання обладнання, розширення системи. Для зміни конфігурації СКС системного адміністратора досить перемкнути кабель на патч-панелі з одного гнізда на інше.

СКС складається з наступних основних компонентів:

горизонтальної кабельної системи.

-вертика льноїкабельної системи.

-магістральноїкабельної підсистеми.

-комутаційно-розподільчих вузлів.

-підсистеми робочих місць.


1. ВИЗНАЧЕННЯ


.1 Стандартизація структурованих кабельних систем


В основі побудови СКС, лежить набір вимог і правил, що повинні забезпечити функціонування створюваної системи. Стандарти визначають структуру і параметри слабкострумових кабельних систем, що встановлюються в одному, декількох або комплексі будівель, а також способи організації кабельних каналів, вимоги до приміщень, до управління кабельною системою і т. п. У зв'язку з цим всі стандарти СКС можна розділити на три групи:

Стандарти проектування - (визначають середовище передачі, параметри роз'ємів, лінії і каналу, зокрема гранично допустимі довжини, способи підключення провідників (послідовність), топологію і функціональні елементи СКС. Додатки доповнюють стандарти в суміжних областях і підрозділяються на нормативні (частина стандарту) і інформаційні (для відомостей). До цієї групи можна віднести також документи, що визначають параметри заземлення, особливості СКС малих офісів і житлових будівель, централізованих систем і рекомендації по побудові відкритих офісів);

Стандарти монтажу - (визначають телекомунікаційні аспекти проектування і будівництва (комплексу) будівель. При проведенні монтажу телекомунікаційної інфраструктури можлива як наявність каналів для прокладання кабелів і приміщень для їх комутації і розміщення устаткування, так і проведення робіт "з нуля" по встановленні кабельних систем. У дану групу включені також стандарти вимірювань, оскільки на практиці якість монтажу СКС визначається за допомогою вимірювань, які можуть завершувати процес створення систем);

Стандарти адміністрування - (визначають правила документування телекомунікаційної інфраструктури і створюються на базі стандартів проектування і монтажу).

Основними стандартами СКС є:

-Міжнародний стандарт ISO/IEC 11801. Інформаційні технології. Структурована кабельна система для приміщень замовників. Липень 1995 року;

-Європейський стандарт EN 50173:1995. Інформаційні технології. Структуровані кабельні системи. Липень 1995 року;

Американський стандарт ANSI/TIA/EIA-568-а. Стандарт телекомунікаційних кабельних систем комерційних будівель. Жовтень 1995 року.


1.2 Структура кабельних систем


Кабельна система включає наступні функціональні елементи:

Головний розподільний пункт (ГРП);

Магістральний кабель території;

Розподільний пункт будівлі (РПБ);

Магістральний кабель будівлі;

Розподільний пункт поверху (РПП);

Горизонтальний кабель;

Точка переходу (ТП);

Телекомунікаційний роз'єм (ТР);

Групи цих елементів об'єднуються в кабельні підсистеми.

Кабельна підсистема складається з трьох кабельних підсистем:

а) Магістральна підсистема території - простягається від головного розподільного пункту до розподільних пунктів будівлі, зазвичай розташованих в різних будівлях. Система складається з магістральних кабелів території, механічного закінчення кабелів (у головному розподільному пункті і в розподільних пунктах поверху), кросових з'єднань в головному розподільному пункті. Кабелі системи можуть сполучати розподільні пункти будівлі між собою.

б) Магістральна підсистема будівлі фірми - тягнеться від розподільного пункту будівлі до розподільних пунктів поверху. Система складається з магістральних кабелів будівлі, механічного закінчення кабелів (у розподільному пункті будівлі і в розподільних пунктах поверху), кросових з'єднань в розподільному пункті будівлі. Кабелі системи не можуть мати точок переходу, а мідні кабелі виконуються без зрощення.

в) Горизонтальна підсистема - тягнеться від розподільного пункту поверху

до телекомунікаційних роз'ємів на робочих місцях. Горизонтальна підсистема включає горизонтальні кабелі, механічне закінчення кабелів (роз'єми) в РП поверху, комутаційні з'єднання в РП поверху і телекомунікаційних роз'ємах. У горизонтальних кабелях не допускається розриви. При необхідності допускається одна точка переходу. Всі пари і волокна телекомунікаційного роз'єму мають бути безперервними по всій довжині від РПП до ТР.

г) Підсистема робочого місця - сполучає телекомунікаційний роз'єм робочого місця з термінальним устаткуванням.


1.3 Топологія кабельних систем


В основі любої повномасштабної структурованої кабельної системи покладена деревоподібна топологія, яку частіше називають «ієрархічною зіркою»

«Ієрархічна зірка» (рис 1.1) - топологія, що допускає додаткові з'єднання розподільних пунктів одного рівня. Проте такі з'єднання не повинні змінювати магістралі основної топології. Ця топологія застосовна не тільки до кабелів, але і до кабельних елементів середовища передачі, таким як індивідуальні волокна або пари, кабельні елементи можуть знаходитися в одному кабелі по всій довжині або тільки на частині довжини лінії. Топологія у вигляді зірки є найбільш швидкодіючою з усіх топологій локальних обчислювальних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його хорошій продуктивності) по окремих лініях, використовуваних тільки цими робочими станціями. Частота запитів передачі інформації від однієї станції до іншої невисока, в порівнянні з тією, що досягається в інших топологіях.

Функції вузлів структури виконує комутаційне обладнання різного виду, яке може мати два основні різновиди: індивідуальні інформаційні розетки, які експлуатуються користувачами кабельної системи, і панелі різних типів які створюють групове комутаційне поле, з яким працює обслуговуючий персонал. Комутаційне обладнання зєднується між собою електричними та волоконо - оптичними кабелями різних типів.


Рис.1.1.Топологія СКС


. ПОБУДОВА СТРУКТУРОВАНОЇ КАБЕЛЬНОЇ СИСТЕМИ


2.1 Вибір топології кабельної системи


Розподільчі пункти (РП) забезпечують змогу створення топології каналів типу "шина", "зірка", "кільце" або дерево.

Топологія зірка. В цьому випадку кожен компютер підключається окремим кабелем до загального пристрою (концентратора), який знаходиться в центрі мережі. У функції концентратора входить напрям передачі компютером інформації одному або решті всіх компютерів мережі.

Головна перевага цієї топології - велика надійність. Будь-які неприємності з кабелем стосуються лише того компютера до якого цей кабель приєднаний і лише несправність концентратора може вивести з ладу всю мережу.

До недоліків топології типу зірка відноситься вища вартість мережевого устаткування із-за необхідності придбання концентратора.

В даному випадку для побудови структурованої кабельної системи я обрав топологію «ієрархічну зірку», так як ця топологія дозволяє велику кількість розгалужень, що є досить вигідним для роботи в приміщеннях офісного типу. Також топологія ієрархічної зірки є досить надійною, так як при будь - якій несправності перестає працювати лише гілка де вона виникла, а система і далі працює не зважаючи на це.


Рис.2.1 Архітектура ієрархічної зірки.


Архітектура ієрархічної зірки забезпечує максимальну гнучкість управління і максимальну здатність адаптації системи до нових додатків.

Загальні принципи побудови (СКС) згідно стандарту ISO / IEC 11801 у відповідності з архітектурою ієрархічної зірки:

СКС складається з вертикальної і горизонтальної підсистем;

кожен кабель, що входить в горизонтальну підсистему СКС, починається біля розетки на робочому місці і закінчуватися в комунікаційному шафі, який є частиною розподільного вузла;

довжина горизонтальної підсистеми не повинна перевищувати 90 метрів;

сумарна довжина патч кордів і кроссировочні кабелів не повинна перевищувати 6 метрів на кожну горизонтальну гілку.

число комутаційних шнурів (patch cord) на кожну горизонтальну гілку повинно бути не більше двох;

всі розподільні вузли будівлі з'єднуються кабелями вертикальної підсистеми з головним розподільчим вузлом;

для монтажу СКС використовується кабель типу "вита пара" (UTP);

на кожному робочому місці встановлюється як мінімум 2 розетки:

розетка RJ-45 категорії 5 підключена до 4-ох парному кабелю UTP c характеристичним опором 100 Ом;

RJ-45 або оптична дуплексна розетка.

Вибір середовищ передачі сигналу в горизонтальній і магістральної підсистемах і методів прокладання кабелю.

При проектуванні вертикальної підсистеми будівлі в якості середовища передачі даних буде використовуватися багатомодовий оптоволоконний кабель 62.5/125 мкм.Для прокладання горизонтальної та магістральної кабельної підсистеми внутрішніх магістралей проектованої CKC використовуємо наступні різновиди каналів:

закриті металеві лотки за фальшстелею, призначені для прокладання кабелів горизонтальної підсистеми в коридорах;

декоративні кабельні короби, виготовлені з негорючого пластика і використовувані для прокладки кабелів горизонтальної підсистеми і силових кабелів живлення;


2.2 Структурна схема


На кожному поверсі передбачено по 2 приміщення для установки комутаційних шаф для обладнання, що обмежать доступ сторонніх, підвищить надійність і захищеність СКС.

Комутаційний шафа:

спрощує процес тестування кабелю;

забезпечує можливість простої реконфігурації робочих місць співробітників;

збільшує можливості розширення СКС;

є переходом від одного середовища передачі даних до іншої (оптоволокно - мідь);

є місцем комутації різних типів сигналів (дані, відео, мова);

об'єднує сигнали для передачі по високошвидкісним магістралях мережі;


Рис.2.1 Структурна схема першого поверху.


Рис.2.2 Структурна схема другого поверху.


Рис.2.3 Структурна схема третього поверху.


Характеристика 1-3 поверху:

Таблиця 2.1

№ КімнатиШиринадовжинам21.2,9м3.9м11.352.2,9м3.9м11.353.3,3м3.9м13.094.18,6м3.9м72.615.3,01м3.9м11.766.3,01м3.9м11.767.3,01м3.9м11.768.18,6м3.9м72.61


2.3 Вибір кабелів


Для використання в горизонтальній кабельній підсистемі рекомендуються кабелі двох наступних типів. Перевага надається симетричному кабелюі багатомодовому оптичному волокну,альтернативні: симетричний кабель 120 Ом, симетричний кабель 150 Ом, багатомодове оптичне волокно 50/125 мкм.

Для обслуговування більшечим однин ТР можливе застосування гібридного і композиційного кабелів. В якості симетричного кабелю використовується кабель типу UTP (незахищена вита пара - unshieldedtwistedpair)


Рис 2.4 Волоконно-оптичний кабель Симетричний кабель UTP.


Забороняється використання в горизонталі шунтованих відведень (поява одних і тих же пар кабелю на декількох телекомунікаційних розетках, або - запаралелювання ліній), а також використання муфт для металевих кабелів. Необхідність використання муфт в горизонтальних сегментах, довжина яких не може перевищувати 90 м, тоді як їх наявність може значно погіршувати робочі характеристики горизонтальної лінії передачі.

Горизонтальний кабель UTP. Горизонтальний кабель: одножильний, 4-парний, 100 Ом, діаметр провідника - 0,51 мм. Дозволено використання кабелів з одножильними провідниками діаметром 0,642 мм (0,0253" або 22 AWG) за умови, що їх параметри відповідають специфікаціям горизонтальних кабелів UTP. Загальний екран є доповненням до основної конструкції. Зовнішній діаметр кабелю має бути не більше 6,35 мм (0,25 ").


2.4 Електроживлення


Електропостачання будівель і споруд потрібне для людини. Від безперебійної подачі електрики залежить зараз дуже багато що - без електропостачання не можуть обійтися промисловість, офіси, транспорт, міське господарство і ін.

Для живлення мережевого і іншого устаткування, встановленого в апаратній, передбачається мінімум дві здвоєні силові розетки стандартної мережевої напруги, розраховані на максимальний струм в 20 А. Живлення цих розеток повинне здійснюватися від двох незалежних фідерів. Живлення розеток для мережевої апаратури і системи освітлення апаратною повинно здійснюватися від різних панелей силового щитка.

Мережеве устаткування колективного користування, що монтується в апаратній, в переважній більшості випадків отримує електроживлення від ИБП, який, по можливості, повинен мати два незалежні підключення до міської електричної мережі. За наявності системи аварійного живлення перемикання на резервне джерело повинне здійснюватися автоматично. При цьому кожен з живлячих фідерів (основний і резервний) природним чином повинен мати запас по потужності, достатній для живлення усього устаткування апаратної в штатному і аварійному режимах.

Проектом передбачається дві паралельні мережі електроживлення:

·безперебійне електроживлення системних блоків і моніторів комп'ютерів для захисту електронних пристроїв і інформації;

·резервне електроживлення різних електронних пристроїв.

Обидві мережі розбито симетрично розділено на групи, в основному по дві на поверх, для безперебійної роботи інших користувачів при відключенні однієї групи. Для запобігання несанкціонованого доступу ввімкнення або відключення кожної групи передбачене апаратне приміщення від основного щита безперебійного та стабілізованого електроживлення, забезпеченого автоматичними вимикачами і пристроєм захисного відключення. Розводка здійснюється силовим кабелем ВВГ наступних площ поперечного перерізу:

ВВГ 4х25 - для підключення блоків безперебійного і стабілізованого живлення до вхідного електричного щита і для підключення до цих блоків основного щита безперебійного стабілізованого електроживлення;

ВВГ 3х2,5 - для підключення груп користувачів від основного щита безперебійного і стабілізованого електроживлення до першого робочого місця в групі;

ВВГ 3х1,5 - для підключення користувачів усередині групи. Кабель призначений для передачі і розподілу електричної енергії в стаціонарних установках на номінальну змінну напругу 0,6 або 1 кв частотою 50 Гц.

Структура кабелю:

- струмопровідна жила - мідна однопроволочна або багатодротяна площею поперечного перерізу від 1,5 до 25,0 мм2;

ізоляція жил - полівінілхлоридний пластикат (ПВХ);

оболонка - ПВХ пластикат.


2.5 Обладнання робочого місця


Робоче місце - область, де встановлені технічні засоби користувача, підключені до кабельної мережі будівлі. Робоче місце оснащується не менше чим трьома інформаційними розетками, оскільки типове офісне робоче місце містить як мінімум комп'ютер користувача і його телефон. Для їх підключення до СКС використовуються розетки із стандартизованим роз'ємом RJ - 45 і комутаційні шнури завдовжки від 1 до 5 метрів.

Мінімальна необхідна площа, що буде виділена користувачу підрозділу, повинна бути 3,5 - 5 м2. Кожний робочий простір повинен мати як мінімум два порти інформаційного входу: один для звуку і один для даних. Монтаж робочого простору проектується так, щоб переміщення, додавання або зміни були максимально простими.

До компонентів робочого простору у нашому випадку відносяться обладнання робочої станції (компютери, термінали даних, телефони тощо) та зєднувальні шнури (модульні шнури, кабелі адаптерів ПК тощо).

У СКС повинні бути присутніми наступні технічні приміщення:

апаратна, в якій встановлюється активне мережеве обладнання, призначене для правельного функціонування ЛВС;

кросова, яка виконує функції розподільчого пункту поверху; розподільчий пункт будинку, який служить для зв'язування даної ЛВС із зовнішньою мережею.

.Комутатор: Cisco Catalyst WS-C3750G-24TS-S1U, 24 port, 10/100/1000 Eth. Вартість $ 6275.

.Сервер: 2xIntelXeon 5160 3.0 GHz, 12GbDDRIIKingstonKVR667D2D8F5 ECC, 160GBHitachi 4x750GBRaid 0, SVGA, 2xGbpci-xMyrinet-2000-Fiber. Вартість $ 8500.Розташовується сервер у спеціальній шафі з замикав двері і вбудованими пожежної та охоронної сигналізаціями.

.Джерело безперебійного живлення: UPS 3000VASmartOn-LineAPC<SURT3000XLI> (підключення додаткових батарей). Вартість $ 1400.

У кросовомуприміщенні встановлено наступне обладнання:

1. Комутатор Cisco WS-C2948G-GE-TX Catalyst-48

. 4 патч-панеліз 48 роз'ємами RJ-45 категорії 5е

. Джерелобезперебійногоживлення: UPS 3000VA Smart On-Line APC <SURT3000XLI> (підключеннядодатковихбатарей). Вартість $ 1400.

Магістральна система будівлі забезпечує з'єднання кожного з розподільників поверху з розподільником будівлі. Розподільники поверху і будівлі оснащені активним і пасивним устаткуванням.

Вертикальна система включає в себе активне мережеве обладнання, а також внутрішні магістральні кабелі, які з'єднують це обладнання.

Вертикальна система включає в себе комутатори, розташовані в кросових поверхів, і центральний комутатор, розташований в апаратній. З'єднання між ними здійснюється через порт Gigabit Ethernet, за допомогою внутрішньої магістральної лінії.

Внутрішні магістральні кабелі пов'язують між собою комутаційне обладнання, встановлене в приміщеннях кросових і апаратної. За цим кабелям передаються в основному інформаційні потоки, створювані мережевий апаратурою.

Для збільшення експлуатаційної гнучкості і живучості створюваної системи застосовується 100% резервування оптичних кабелів. .

Горизонтальна кабельна підсистема тягнеться від розподільного пункту поверху до телекомунікаційних роз'ємів на робочих місцях. Горизонтальна підсистема включає горизонтальні кабелі, механічне закінчення кабелів (роз'єми) в РП поверху, комутаційні з'єднання в РП поверху і телекомунікаційних роз'ємах. У горизонтальних кабелях не допускається розриви. При необхідності допускається одна точка переходу. Всі пари і волокна телекомунікаційного роз'єму мають бути безперервними по всій довжині від РПП до ТР. Телекомунікаційні роз'єми не є точками адміністрування.

Кабельна система робочого місця (рис. 2.4) сполучає телекомунікаційний роз'єм робочого місця з термінальним устаткуванням.


Рис 2.5 Кабельна система робочого місця.


Підсистема управління представляє собою обладнання для комутації сигналів по оптичному кабелю. Підсистема управління включає в себе кросове обладнання для комутації сигналів в головному кросі. В рамках даного проекту в апаратному приміщенні знаходиться шафа, в якій встановлюється наступне устаткування:

2 патч-панелі на 24 порти RJ-45 для розділення внутрішньої мережі.

2 патч-панелі на 24 порти RJ-45 для розділення кабелів, що йдуть із кросу АТС.

Комутатор Cisco Catalyst WS-C3750G-24TS-S1U, 24 port, 10/100/1000 .

20 горизонтальних кабельних органайзерів заввишки 1U.

Проектом передбачено використання наступних конфігурацій робочих місць:

ТРМ - типове робоче місце, обладнується однією розеткою RJ-45 і двома силовими розетками побутового електроживлення;

СРМ - серверне робоче місце, обладнується однією розеткою RJ-45, телефонною розеткою RJ-45, двома силовими розетками безперебійного та двома силовими розетками побутового електроживлення;

Розетки розташовуються на висоті 100 сантиметрів від підлоги і монтуються в стіну. Використовуються 2 типи розеткових модулів з однією або двома розетками RJ-45.

Адміністрування СКС включає в себе наступні моменти.

. Внесення змін до пасивної частини кабельної системи з установкуванням кросових шнурів в комутаційних вузлах;

. Установка і підключення активного мережевого обладнання в комутаційних шафах;

. Встановлення та підключення периферійного обладнання на робочому місці користувача.

4. Заповнення документації на внесені зміни.


Перечень обладнання горизонтальної підсистеми1-3 этаж.

Таблиця 2.3

АртикулНайменуванняКількістьОд. змін.N165.001Волоконно-оптичний кабель LANmark-OF3, ZC, 2хMM50/125, LSZH,7катушкаN441.203Комутаційна панель, оптична, LANmark-OF, висувна4штN965.311Комутаційний шнур LANmark-OF 50/125, OM3, 2LC-2LC, 2 м, LSZH, Оранжевий130штN102.117Організатор кабеля 19 ", 1U, закритий, Г = 80мм; 4 шт4штN102.118Настінний шафа Nexans 19 ", 18U, 3-х секційний 892х500х6502штN205.630Коннектори LANmark-OF LC Simplex MM260штN205.611Адаптер LANmark-OF Snap-in MM, LC-LC Duplex130штN423.520.Однопортові розетки робочої зони LANmark 45x45.5шт.N420.035Modular OF Splicing Outlet 45X45 for 2 Snap-in adaptors30шт

Загальна кількість.

Таблиця 2.4

АртикулНайменуванняКількістьОд. змін.N165.001Волоконно-оптичний кабель LANmark-OF3, ZC, 2хMM50/125, LSZH,23котушкаN441.203Комутаційна панель, оптична, LANmark-OF, висувна11штN965.311Комутаційний шнур LANmark-OF 50/125, OM3, 2LC-2LC, 2 м, LSZH, Оранжевий404штN102.117Організатор кабеля 19 ", 1U, закритий, Г = 80мм; 4 шт11штN102.118Настінний шафа Nexans 19 ", 18U, 3-х секційний 892х500х6506штN205.630Коннектори LANmark-OF LC Simplex MM808штN205.611Адаптер LANmark-OF Snap-in MM, LC-LC Duplex404штN423.520.Однопортові розетки робочої зони LANmark 45x45.16шт.N420.035Modular OF Splicing Outlet 45X45 for 2 Snap-in adaptors93шт

Перелік обладнання магістральної підсистеми.

Таблиця 2.5

АртикулНайменуванняКількістьОд. змін.N165.605Кабель ВО, LANmark-OF3, TBW, 12х50/125, LSZH1котушкаN441.203Комутаційна панель, оптична, LANmark-OF2штN965.311Комутаційний шнур LANmark-OF 50/125, OM3, 2LC-2LC, 2 м, LSZH, Оранжевий6штN102.117Організатор кабеля 19 ", 1U, закритий, Г = 80мм2штN102.118Настінна шафа Nexans 19 ", 18U, 3-х секційний 892х500х650 мм1штN205.630Коннектори LANmark-OF LC Simplex MM144штN205.611Адаптер LANmark-OF Snap-in MM, LC-LC Duplex72шт

BD/FD

_2:

Рисунок 2.5 Схема розміщення обладнання в шафах.


. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА


.1 Розрахунок кількості робочих місць


Мінімальна необхідна площа, що буде виділена користувачу підрозділу під одне робоче місце, повинна бути 3,5 - 5 м2.

Для даної структурованої кабельної системи площа для одного робочого місця дорівнює 5 м2 .

Для першого поверху кількість робочих місць дорівнює:

р.м.1поверху = S1 поверху / 5, (3.1)

р.м.1поверху = 155 / 5 = 31,

Для другого поверху кількість робочих місць дорівнює:

р.м.2поверху = S2 поверху / 5, (3.2)

р.м.2поверху = 205 / 5 = 41,

Для третього поверху кількість робочих місць дорівнює:

р.м.3поверху = S3 поверху / 5,(3.3)

р.м.3поверху= 175 / 5 = 35,

з.к-ть=S1+S2+S3=35+31+41=107.


Кількість робочих місць для кожного приміщення розраховано, виходячи з норми в 5 м на одне робоче місце.


Розподіл Робочих місць СКС по поверхах.

Таблиця 3.1

ПоверхРобочих місць СКС (шт.)131241135

3.2 Розрахунок довжини кабельної системи


Для збільшення експлуатаційної гнучкості створюваної системи застосовується 100% резервування оптичних кабелів.


Lav = [(Lmax+ Lmin) / 2] *Кs *X, де:(3.4)


Lav =( (90+5,25) / 2) * 1,1 *0,4=20,9

Кs - коефіцієнт технологічного запасу, який дорівнює 1,1;- запас для виконання оброблення кабелю.

Величина запасу на оброблення кабелів враховується для обох сторін та для розетки встановлюється рівною 30 - 40 см.

Прокладання кабелю здійснюється в закритих кабельних лотках зі зємною або відкидною верхньою кришкою, що мають перфороване дно. Розміри лотка - 100x80мм. Лоток монтується над фальшстелею на висоті 3,5 метра від підлоги з кріпленням через кожні 1,5 метра.

Модульні розетки включають:

на робочих місцях: 2 розетки RJ-45;

на серверних робочих місцях: розетку RJ-45 і розетку RJ-45 для підключення телефону.

Розрахунок горизонтальної підсистеми

Визначення кількості портів:

Кількість портів рівна кількостіробочих місць помноженій накількість портів на 1 робоче місце:

Nпортів1 =NРМ * 2; (3.5)


поверх:Nпортів1 = 2 * 31 = 62 портів

поверх:Nпортів2 = 2 * 41 = 82 портів

3 поверх:Nпортів3 = 2 * 35 = 70 портів

Визначення середньої довжини кабелю:

cеp= (min+ max) / 2 , де:(3.6)

- кількість метрів кабелю від телекомунікаційної шафи до найближчого РМ ,

max - кількість метрів кабелю від телекомунікаційної шафи до самого віддаленого РМ:

1 поверх:Lcеp1= (5,25+ 88,55) / 2= 46,9

2 поверх:Lcеp2= (5,95+ 88,55) / 2 = 47,1

3 поверх: Lcеp3= (5,25+ 89,25) / 2 = 47,25

Прокласти кабель по поверху так, щоб до самого віддаленого РМ було менше 90 м за стандартом ISO 11801, з використанням першого FD не вдається, тому я приймаю рішення використовувати 2-й FD на кожному поверсі.

Визначення загальної довжини кабелю

Загальна довжина рівнасередній довжиніпомноженій на кількість портів плюс запас.

Загальне= Lcеp*Nпортів + Lзапас(3.7)


котушка = 1000 м

поверх:

LЗагальне1= 46,9*62 = 2907,8+20,9= 2928,7 (м) - 3котушок

2 поверх:

LЗагальне2= 47,1* 82 = 3862,2 +20,9 = 3883,1 (м) - 4котушок

поверх:

LЗагальне3= 47,25*70 = 3307,5+20,9= 3328,4 (м) - 4котушок

LЗагальне=LЗагальне1+LЗагальне2+LЗагальне3=10140,2(м) - 12 котушок

Як кабель внутрішньої прокладки буду використовувати оптоволоконний кабель ємністю 2 волокна для дуплексної передачі LANmark-OF3, ZC, 2хMM50/125, LSZH, призначений для підключення робочих місць користувачів, відповідає найвищим вимогам пожежобезпеки (LSZH-FR).

Визначення загальної кількості комутаційних панелей

Кількість комутаційних панелей рівна кількості портів на поверсі розділено на кількість портів в обраній комутаційної панелі. З пропонованих Nexans комутаційних панелей вибираю універсальну висувну оптичну комутаційну панель LANmark-OF, 1U з можливістю установки 24 дуплексних адаптерів LC. Панель призначена для використання в розподільчих пунктах магістральних і горизонтальних підсистем.

поверх:_1 обслуговує 31 порти: 31/24 = 2 комм. панель_2 обслуговує 31 портів: 31/24 = 2 комм. панелі

Всього 4 комм. панелей, 62 портів.

поверх:_1 обслуговує 41 портів: 41/24 = 2 комм. панелі_2 обслуговує 41 порту: 41/24 = 2 комм. Панелі

Всього 4 комм. Панелі 82портів.

поверх:_1 обслуговує 35 порт: 35/24 = 2 комм. панелі_2 обслуговує 35 порту: 35/24 = 2 комм. Панелі

Всього 12 комм. Панелі 214 портів.

Кількість органайзерів 1U рівна кількості використовуваних комутаційних панелей:

поверх - 4 шт.

поверх - 4 шт.

поверх - 4 шт.

Визначення необхідної висоти телекомунікаційної шафи FD:

Висота рівнакількості комутаційних панелей помноженій на 1U та на кількість органайзерів на 1U.

1 поверх:

_1 1 1U 2 1U = 4U 4*24=96 адаптерів длякомутаційних панелей

FD1_2 2 1U 2 1U = 4U 4*24=96 адаптерів длякомутаційних панелей


поверх:

_1 2 1U 2 1U = 4U 4*24=96 адаптерів длякомутаційних панелей

FD2_2 2 1U 2 1U = 4U 4*24=96 адаптерів длякомутаційних панелей


поверх:

_1 2 1U 2 1U = 4U 4*24=96 адаптерів длякомутаційних панелей

FD3_2 2 1U 2 1U = 4U 4*24=96 адаптерів длякомутаційних панелей


З пропонованих телекомунікаційних шаф вибираю настінну шафуNexans 19 18U, 3-х секційний, 892х500х650 мм, так як найбільша розрахункова величина висоти телекомунікаційного шафи дорівнює 4U. І ще потрібно місце для установки активного обладнання та комутаційних панелей вертикальної підсистеми.

Визначення кількості адаптерів:

Кількість адаптерів рівна кількості адаптерів для РМ та адаптерів для комутаційних панелей

1 поверх:Nад= 62+96 = 158 адаптерів

поверх:Nад= 82+96 = 178 адаптерів

поверх: Nад= 70+96 = 166 адаптерів

Вибираю прохідний адаптер роз'ємного з'єднувача LANmark-OFSnap-inMM, LC-LCDuplex.

Визначення кількості комутаційних шнурів:

Кількість комутаційних шнурів рівна кількості задіяних портів РМ на кількість задіяних портів в комутаційній панелі або 2 на к-ть портів РМ

поверх:Nк.ш.= 62 *2 = 124 комм. шнурів

поверх:Nк.ш.= 82* 2 = 164 комм. шнурів

поверх: Nк.ш.= 70* 2 = 140 комм. Шнурів

Вибираю комутаційний шнур LANmark-OF 50/125, OM3, 2LC-2LC, 2 м, LSZH, Помаранчевий.

Визначення необхідної кількості коннекторов:

Кількість конекторів рівна 4 на к-ть портів

к.=4*.Nп(3.8)


поверх:Nк.= 4 * 62 = 248конекторів

поверх: Nк.=4* 82 = 328 конекторів

поверх: Nк.=4 * 70 = 280 конекторів

ВибираюконнекториLANmark-OFLCSimplexMM.

Кількість розеток рівна к-ті РМ.

Кількість двухпортовий розеток = 107 шт.

Із запропонованих розеток я вважаю за доцільне вибрати однопортові розетки робочої зони LANmark 45x45 і двупортові розетки ModularOFSplicingOutlet 45X45 for 2 Snap-inadaptors. Вони забезпечують швидкий і надійний монтаж оптичних прохідних адаптерів LC.

Розрахунок магістральної підсистеми

Визначення кількості ОР на поверх:

Кількість ОВ рівна к-тф робочих місць на 0,2

ор =NРМ* 0,2 (3.9)


поверх:

ОР =0,2 *62 = 12,4=24ОВ NРМ1=31

поверх:

ОР= 0,2 * 82 = 16,4=24 ОВ NРМ2=41

поверх:

ОР= 0,2 *70 = 24 ОВ NРМ3=35

РМз=13+18+18+23+17+18=107

Рекомендується використовувати мінімум 6 волокон на поверх (2 робочих волокна, 2 резервних і 2 на розширення системи), але це по мінімуму, тому для магістральної підсистеми вважаю кращим вибрати оптоволоконний кабель ємністю 12 волокон: кабель ВО, LANmark-OF3, TBW, 12х50 / 125, LSZH. Для кожного з FD на поверхах буду ставити по 1 універсальної висувною оптичної комутаційної панелі LANmark-OF 1U з можливістю установки 24 дуплексних адаптерів LC.

Всього виходить 6 комутаційних панелей, і відповідно, 6 органайзерів.

Визначення довжини магістрального оптоволоконного кабелю:

Довжина магістрального кабелю рівнасумі всіх кабелів, що приходять з кожного поверху 2 на3 м на поверх рівна 3 на довжину кабелю від кожного FD до проході м / у поверху типова висота поверху на к-ть FD на 2 поверсі 2 на типову висоту поверху на FD на 3 поверсі (к-ть FDі BD) * 3м

3 * 1,75 + (12,3+ 4,3) + 4* 2 + 6 * 3+3 = 50,85 м

Тобто закуповувати потрібно 1 котушку (1000м).

Визначення загальної кількості ОВ:

Загальна к-сть ОВ рівна к-ті поверхів на к-ть ОВ на поверх

ОВ.=Nповерхів *NОВпов.(3.10)

Загальна к-сть

NОВ = 3 * 2 * 24 = 144 ОВ

Визначення кількості ОВ комутаційних панелей (для BD):

Раніше я вже вибрав універсальну висувну оптичну комутаційну панель LANmark-OF, 1U з можливістю установки 24 дуплексних адаптерів LC.


Забезпечення інформаційними портами.

Таблиця 3.2

№ з / пТип портуСередовище передачі данихКількість портівКуди підключається1RJ45Неекранована вита пара62ЛВС з виходом в Інтернет,2RJ45Неекранована вита пара82ЛВС з виходом в Інтернет,3RJ45Неекранована вита пара70ЛВС з виходом в Інтернет,

3.3 Розрахунок системи електроживлення


Для розрахунку мідного кабелю по потужності мені потрібно буде підрахувати передбачувану кількість робочих місць і споживчу ними потужність.

Нехай на кожне робоче місце припадає 420 Вт,а так як на кожному робочому місці у нас 2 розетки то,моє навантаження на мережу потрібно подвоїти. В нашому випадку ми маємо 154 робочих місця. Тобто на першому поверсі кількість робочих місць дорівнює 77. На другому поверсі кількість робочих місць дорівнює 77.

Розраховую споживчу потужність для першого поверху за формулою:

кабельний система магістральний електроживлення

Р1поверху = Р * Nроб.місць * Kзапасу (3.11)


де Kзапасу - коефіцієнт запасу, для можливості розширення мережі,дорівнює 1.5;

Nроб.місць - кількість робочих місць на поверсі;

Р - потужність що подається на кожне робоче місце, 420 Вт.

Р1поверху= 420 * 31*2 * 1.5 =390,6кВт

Розраховую споживчу потужність для другого поверху за формулою:


Р2поверху = Р * Nроб.місць * Kзапасу


Р2поверху= 420 * 41*2 * 1.5 =516,6кВт


Р3поверху= Р * Nроб.місць * Kзапасу


Р3поверху= 420 * 41*2 * 1.5 =516,6кВт

Тепер мені залишилося розрахувати навантаження на освітлення,для цього я підраховую к-ть кімнат беру до уваги те що навантаження на освітлення в кожній кімнаті становить 300Вт,плюс ще врахуем зовнішнє освітлення(коридори і збільшене), навантаження на яке становить в загальній к-ті 3000Вт.Звідси я вивожу наше загальне навантаження:

Pосв.=40*300+3000=15кВт, (3.12)


Розрахунок електричного кабелю

Таблиця 3.3

Поверх 1Поверх 2Поверх 3P=390,6(кВт)P=516,6 (кВт)516,6(кВт)15кВтПлоща поперечного перерізу25 мм25мм25ммPзаг=390,6 +516,6+ 516,6=1423,8 кВт

Розрахунок дожини кабелю ВВГ проводиться по формулі:

=nроз× Lпов, (3.13)


де nроз - кількість розеток;

Lпов - відстань до робочого місця.

поверх: L=31×(51,9) /2 = 804м.

поверх: L=41×(52,3) /2 = 1072 м.

поверх: L=35×(52,3) /2 = 915 м.

Lзаг=804+1072+915 =2791 м.

Кількість бухт розраховуємо по формулі:

бухт =Lзаг/200 (3.14)

бухт ==2791/200 = 13,955? 14

Тоді для створення горизонтальної підсистеми необхідно 14 бухт.

Згідно розрахунку я обираю: Блоки живлення моделей UE06L4-120050SPAV та FPS005EUA-120050 для телекомунікаційного обладнання.Марка кабелю який прокладається ВВГнг.Цей кабель ідеально підходить для моєї системи так як він не розповсюджує горіння.


. ЗАЗЕМЛЕННЯ


При реконструкції житлових і суспільних будівель, що мають напругу мережі 220/127 В або 3 х 220 В, слід передбачати переклад мережі на напругу 380/220 В з системою заземлення Тn-s або Тn-с-s. При живленні однофазних споживачів будівель від багатофазної розподільної мережі допускається для різних груп однофазних споживачів мати загальні N і РЕ провідники (п'ятидротяна мережа), прокладені безпосередньо від БРЕШ, об'єднання N і РЕ провідників (чотирипровідна мережа з Реn провідником) не допускається.. У всіх будівлях лінії групової мережі, що прокладаються від групових, поверхових і квартирних щитків до світильників загального освітлення, штепсельних розеток і стаціонарних електроприймачів, повинні виконуватися трипровідними (фазний - L, нульовий робітник - N і нульовий захисний - РЕ провідники).

Не допускається об'єднання нульових робочих і нульових захисних провідників різних групових ліній. Нульовий робочий і нульовий захисний провідники не допускається підключати на щитках під загальний контактний затиск. Перетини провідників повинні відповідати вимогам п. 7.1.45.

У всіх приміщеннях необхідно приєднувати відкриті провідні частини світильників загального освітлення і стаціонарних електроприймачів (електричних плит, кип'ятильників, побутових кондиціонерів, електрорушників і тому подібне) до нульового захисного провідника.

У приміщеннях будівель металеві корпуси однофазних переносних електроприладів і настільних засобів оргтехніки класу I по ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки» повинні приєднуватися до захисних провідників трипровідної групової лінії.

До захисних провідників повинні під'єднуватися металеві каркаси перегородок, дверей і рам, використовуваних для прокладки кабелів.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки допускається вживання підвісних світильників, не оснащених затисками для підключення захисних провідників, за умови, що крюк для їх підвіски ізольований. Вимоги даного пункту не відміняють вимог п. 7.1.36 і не є підставою для виконання електропроводок двопровідними.На введенні в будівлю має бути виконана система зрівнювання потенціалів шляхом об'єднання наступних провідних частин:

-основний (магістральний) захисний провідник;

основний (магістральний) заземляючий провідник або основнийзаземляючий затиск;

сталеві труби комунікацій будівель і між будівлями;

До додаткової системи зрівнювання потенціалів мають бути підключені всі доступні дотику відкриті провідні частини стаціонарних електроустановок, сторонні провідні частини і нульові захисні провідники всього електроустаткування (у тому числі штепсельних розеток).Для ванн і душових приміщень додаткова система зрівнювання потенціалів є обов'язковою і повинна передбачати, у тому числі, підключення сторонніх провідних частин, що виходять за межі приміщень. Якщо відсутнє електроустаткування з підключеними до системи зрівнювання потенціалів нульовими захисними провідниками, то систему зрівнювання потенціалів слід підключити до РЕ шині (затиску) на введенні. Нагрівальні елементи, в підлогу, мають бути покриті заземленою металевою сіткою або заземленою металевою оболонкою, приєднаними до системи зрівнювання потенціалів. Як додатковий захист для нагрівальних елементів рекомендується використовувати УЗО на струм до 30 мА.

Не допускається використовувати для саун, ванних і душових приміщень системи місцевого зрівнювання потенціалів. Загальний опір розтіканню заземлення (у тому числі природних) всіх повторних заземлень PEN-провідника кожній ВЛ у будь-який час роки повинно бути не більше 5, 10 і 20 Ом відповідно при лінійній напрузі 660, 380 і 220 В джерела трифазного струму або 380, 220 і 127 В джерела однофазного струму.

Штучні заземлення можуть бути з чорної або оцинкованої сталі або мідними. Штучні заземлення не повинні мати забарвлення.

Траншеї для горизонтальних заземленньповинні заповнюватися однорідним грунтом, що не містить щебеня і будівельного сміття.

Не слід розташовувати (використовувати) заземлення в місцях, де земля підсушується під дією тепла трубопроводів і тому подібне. Заземляючий провідник, що приєднує заземлення робочого (функціонального) заземлення до головної заземляючої шини в електроустановках напругою до 1 кВ, повинен мати перетин не менше: мідний - 10 мм, алюмінієвий - 16 мм, сталевий - 75 мм. Склад системи модульного заземлення. Будь-яка система модульного стержневого заземлення полягає, по суті, з невеликого набору основних компонентів (рис.1). Продукція різних торгівельних марок розрізняється лише варіаціями конструкції і асортиментом аксесуарів. До складу системи входять: власне стержні; наконечники; голівка напрямної; затиски різного типа; ізоляційна стрічка DENSO;насадка на вібромолот; оглядовий пристрій.

Головний елемент СЗВЕ - звичайно, стержень. При всій своїй зовнішній простоті це вельми спеціалізований виріб, що пояснюється вимогами, що пред'являються до нього. Перш за все, стержень повинен легко проникати в грунт, бути стійким до корозії, володіти високою провідністю, механічною міцністю.У нарощуваних системах застосовуються стержні лише круглого перетину з діаметром 12-25 мм і завдовжки від 1,2 до 5 м (рис.2). Ці параметри можуть варіюватися, аж до замовлення «під себе», наприклад, для зручності монтажу.

Як правило, що заземляє стержень виготовляється із сталі і покривається шаром міді або цинку різної товщини. Така комбінація металів зовсім не випадкова, і в кожного з них своя роль. Міцність сталі дозволяє загнати електрод на необхідну глибину, а власне функція заземлення покладається на високопровідне покриття з кольорового металу. Останній також захищає стержень від корозії. Це, так би мовити, класична технологія виготовлення стержня. Хоча на практиці використовуються і сталеві стержні без покриття, стержні з неіржавіючої сталі і навіть чисто мідні.

Та все ж найчастіше зустрічаються стержні обміднень і оцинкованих. Кожен виробник підкреслює переваги саме свого матеріалу для покриття. Проте слід зазначити, що електричні характеристики того або іншого металу як покриття розрізняються трохи, і доцільність їх вживання частенько визначається завданнями заземлення, природними умовами, а інколи і просто традицією. Наприклад, історично склалося так, що в країнах, які довго перебували під колоніальним владицтвом Британії, частіше застосовують мідь. Англія завжди мала доступ до всіх мінералів світу і особливо не економила. Інша картина склалася у воюючій Європі, де традиційно застосовували цинкування.У особливо агресивних середовищах кращим рішенням може стати використання стержнів з неіржавіючої сталі або міді. Приклад тому - Австралія, де програма вживання для заземлення нержавіючої сталі виведена навіть на урядовий рівень.

Якщо говорити про галузеві переваги, то технологія «обміднення» набула великого поширення, наприклад, у зв'язківців і в інших галузях, де використовуються з високі частоти, із-за скін-ефекту (див. «Заземлення в термінах»).Важливими характеристиками для стержнів вважається товщина напилення, а також так звана адгезія покриття, тобто рівень зчеплення покриття із стержнем, що несе, що виключає сволакивание металу при забиванні в землю.

Ще один елемент системи - затиски (перемички), які застосовуються для з'єднання електродів горизонтальним заземленням (оцинкованою стрічкою, так званим обручевим металом, або іншими провідниками). Існує безліч конструкцій затисків, але найпопулярніший хресний з 4- або 2-мя болтовими кріпленнями (рис.3). Щоб уникнути корозії в місці контакту міді і цинку затиски зазвичай виготовляються з латуні.

Наконечники і ударні голівки, як правило, виконуються з високоміцної сталі.У різних конструкціях стержневих систем використовуються різні способи з'єднання стержнів між собою. Найбільш поширено 4 варіанти:

а) різьбове з'єднання за допомогою муфти;

б) різьбове «стержень в стержень»;

в) механічне зчленування стержня в стержень методом заклинювання;

г) механічне з'єднання безрізьбовою муфтою.

Більшість виробників пропонують декілька типів з'єднання, і в кожного є свої прибічники: перший спосіб, наприклад, вважається надійнішим, зате варіант в) - економічніше. При забиванні стержнів з муфтою опір з часом покращується, при різьбленні «стержень в стержень» - декілька погіршується (але не критично). Електричні характеристики в місцях з'єднання, особливо при використанні муфти, зазвичай покращуються завдяки вживанню спеціальної струмопровідної пасти.


Рис 4.1 Типовий розрахунок опору розтіканню електричного струму.


Типовий розрахунок опору розтіканню електричного струму заземляючого пристрою, що складається з вертикальних заземленнь, виконується по приведених нижче формулах:

Розраховую опір розіткання одиночного вертикального електроду заземлення для цього визначаю значення питомого опору грунту для вертикального електроду по формулі:


(4.1)


де - вимірювальний питомий опір грунту.

- коефіцієнт сезоності вертикального електроду, який враховує змінення питомого опору грунта на протязі року в залежності температурної зони.

Питомий опір грунту в залежності зі зміною кліматичних умов візьмемо: 80. Цей вибір прийнятий згідно розміщенню мого будинку компанії в якому я будую мережу.

Визначаю опір розіткання вертикального заземлення, Ом, по формулі:


(4.2)


Де - довжина вертикального заземлення. = 2,5 м.

b - ширина сталевого кута b = 0.05 м

t - відстань від поверхні землі до середини заземлення визначається по формулі:


( 4.3)


де - відстань від поверхні землі до сталевого кута. = 0,5 м.

В наслідок розрахунку RВО виявилось більше Rн, тому необхідно обладнати багатоелектродне заземлення. Значення Rн залежить від питомого опору ґрунту. Його залежність приведена вище.

Знаючи Rн та величину одиночного вертикального заземлення RВО, я визначаю приблизно необхідну кількість електродів вертикальних заземлень. Це визначається по формулі:


(4.4)

=;

Опір розтікання горизонтального електроду RГ, Ом, який зєднує вертикальні електроди, визначається по формулі:


, (4.5)


де rрозрГ - розрахункове значення опору ґрунту, для горизонтальних електродів rрозрГ, де jГ - коефіцієнт сезонності горизонтальних електродів, визначений по таблиці 9.2;

lГ - довжина зєднувальної шини. Приймається рівним 2lв, тобто 5 м;

bН - ширина зєднувальної шини, bН=0,04 м;

tоп - відстань від поверхні землі до середини зєднувальної шини, tоп=0,7 м;

hГ - коефіцієнт використання горизонтального заземлення/

RГ= (Ом);

Розрахунок багато електродного заземлення виконується по формулі:


(4.6)


R= (Ом); - в нормі

Отримані мною значення не перевищують RН, а це значить, що кількість заземлюючих контурів вибрано правильно.


Розрахунок параметрів системи заземлення.

Таблиця 4.1

Розрахунок параметрів системи заземленняВерхній шар грунту:Щебінь 5000Кліматичний коефіцієнт:Кліматична зона 2 - 1,75Нижній шар грунту:Грунт 50Кількість верт заземлень:Вертикальних заземлень 6Глибина верхнього шару грунту, H (м):1Довжина вертикального заземлення, L1 (м):2,5Глибина горизонтального заземлення, h2 (м):0.7Довжина сполучної смуги, L2 (м): 5Діаметр вертикального заземлення, D (м):0.025Ширина полиці горизонтального заземлення, b (м):0.04Питомий електричний опір грунту:140Опір одиночного верт. заземлення:1.839Довжина горизонтального заземлення:1.0000Опір горизонтального заземлення :104,1Загальний опір розтіканню електричного струму:6,6136


. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СТРУКТУРОВАНОЇ КАБЕЛЬНОЇ СИСТЕМИ


Одна з найпоширеніших помилок стосовно СКС полягає в тому, що довжина ліній і каналів не повинна перевищувати обмежень, визначених стандартами. Строго кажучи, це не зовсім так. Стандарти ISO/IEC 11801 і EN 50173 допускають наявність в СКС ліній збільшеної довжини. Такі лінії рекомендується тестувати на відповідність параметрів, визначених для стандартних ліній. Крім того, стандарти визначають граничні довжини каналів для різних категорій середовища передачі і класів додатків. Наприклад канал категорії 5 обмежений завдовжки 100 метрів для додатків класу D і 3000 метрів - для для додатків класу А.Іншими словами, чим краще середовище передачі і нижче за вимогу додатків, тим на більшу відстань можна передати сигнал. З цієї точки зору збільшення довжини каналів більше 100 метрів для мережевих протоколів свого класу свідчить про якість СКС і може забезпечити користувачам технічні, експлуатаційні і інвестиційні переваги.

Потреби в резерві.Кабельні системи є частиною інфраструктури будівель. Стандарти передбачають можливість експлуатації структурованих кабельних систем (СКС) протягом десяти і більше років без заміни. Розвиток інформаційних технологій, що наводить до експоненціального зростання трафіку в локальних мережах, що скорочує термін служби кабельних систем.Об'єм даних в локальних мережах подвоюється кожні два роки. Протоколи, що збільшують швидкість передачі даних вдесятеро, з'являються через чотири-п'ять років. Найближчими роками очікується прийняття стандартів структурованих кабельних систем (СКС) категорії 6 і 7 із смугою 200 і 600 Мгц.В результаті системи без резерву функціональних параметрів можуть морально застаріти так само швидко як, наприклад, мережеві і периферійні пристрої. Проте заміна кабельних систем, інтегрованих в інфраструктуру будівель, це дорожче і трудомістке заняття, ніж модернізація комп'ютерів.

Використання резерву.Кабельні системи покликані забезпечити роботу протоколів, які з'являться в осяжному майбутньому, завдяки резерву параметрів. Якщо резерв існує, його можна використовувати одним з двох способів:через декілька років при переході на нові застосування;з початку експлуатації.Перевага вибору надлишкових систем полягає в можливості уникнути заміни роз'ємів, кабелів або системи в цілому. Така заміна навіть через три-п'ять років буде свідоцтвом грубого прорахунку при виборі СЬКС і зажадає непередбачених і невиправданих витрат.

Додаткова економія в процесі експлуатації досягається вживанням принципів побудови централізованих систем. Мережева апаратура і сервери встановлюються в одному місці - центрі мережі, що має фізичну топологію типа «зірка». Останні розподільні пункти є пасивними, не вимагають кондиціонування і обслуговування.

Переконфігурації робочих місць виконуються в одному місці. Спрощується і здешевлюється створення робочих груп, особливо у випадках, коли учасники груп працюють на різних поверхах. Знижуються витрати на адміністрування. Експлуатація таких систем вимагає менше матеріальних і фінансових ресурсів.

Категорії і класи додатків. Стандарти обмежують довжину каналу для додатків відповідного класу величиною 100 метрів. Середовище передачі категорії 5 (100 Мгц) призначена для роботи додатків класу D, категорії 3 (16 Мгц) - для класу С. В сучасних стандартах немає специфікацій кабельних систем нижчих категорій, проте додатки, для яких необхідний менший діапазон частот, існують.Низькошвидкісні протоколи передачі даних, що вимагають смугу частот до 1 Мгц відносяться до класу В, а мовні застосування, наприклад цифрові і аналогові абонентські телефонні канали - до класу А (0,1 Мгц). У міжнародному стандарті ISO / IEC 11801 наводиться таблиця максимально допустимої довжини каналів залежно від категорій і класів додатків.

Тривалий термін експлуатації. Запропоновані як стандартні, «надлишкові» робочі характеристики по суті надійно зберігають капіталовкладення замовників у вибрану кабельну інфраструктуру. Відпадає необхідності проводити постійну технічну переоцінку необхідного рівня інвестицій в кабельну систему, зроблених у минулому.Забезпечення тривалих термінів експлуатації досягається за рахунок:

резерву параметрів систем, що перевищують вимоги стандартів на один-два порядки;

участі компанії ITT NS&S в органах стандартизації;

досліджень різних аспектів електромагнітної сумісності;

вдосконалення методів монтажу і випробувань;

оптимізації сумісності елементів і інтеграції систем;

всестороннього випробування взаємодії систем.

Захист інвестицій сучасних систем забезпечується резервом параметрів. Системи компанії ITT NS&S мають кращі характеристики ліній і каналів по наведеннях, загасанні і поворотних втратах в порівнянні з межами систем 5-ої категорії, встановленими організаціями стандартизації. Співвідношення наведень між парами оптимізоване так, щоб забезпечити найкращу роботу всіх протоколів. Загальний екран екранованих систем, призначений для зменшення випромінювань і підвищення стійкості до зовнішніх шумів, дозволяє набути максимального значення сигнал / шум і гарантувати збільшення довжини каналів.

Канали збільшеної довжини працюють, приносячи економію сил і засобів. Час підтверджує, що кабельні системи компанії ITT NS&S не вимагають подальших модернізацій.

Підсумовуючи сказане вище, можна відзначити, що з точки зору захисту інвестицій, замовники, що встановлюють системи з резервом параметрів, роблять правильний вибір. Фактичний, а не декларований резерв, можна оцінити по гарантіях.


6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ


Недотримання правил безпеки і необережне поводження з електротехнічним устаткуванням може привести до тяжких наслідків і навіть до смертельних результатів.

Перед проведенням монтажних робіт необхідно ознайомитися з технічною документацією на систему і на кожен пристрій. Перед підключенням електроживлення має бути проведена перевірка надійності заземлення корпусів усіх пристроїв. При монтажі і наладці системи необхідно керуватися діючими "Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів напругою до 1000 В" і експлуатаційною документацією на устаткування усієї системи автоматичної пожежної сигналізації, а також "Правилами техніки експлуатації електроустановок споживачів". Заземлення і занулення устаткування системи автоматичної пожежної сигналізації виконувати згідно технічної документації заводів-виготівників. Регламентні роботи устаткування системи автоматичної пожежної сигналізації виконувати згідно технічної документації заводів-виготівників. Монтажно-налагоджувальні роботи слід починати тільки після виконання заходів щодо техніки безпеки. Після закінчення монтажних робіт і здачі об'єктів в експлуатацію усі прилади і устаткування системи мають бути опломбовані. У разі зміни функціонального призначення приміщень, а також зміни технічних характеристик устаткування Замовникові погоджувати зміни в проекті

Завдання техніки безпеки полягають в створенні таких умов роботи на об'єкті монтажу, при яких забезпечується високопродуктивна праця монтажного персоналу і повністю унеможливлюється травм.

Адміністрація монтажних організацій повинна забезпечувати систематичний контроль за дотриманням електромонтажниками правил безпеки, застосуванням запобіжних пристосувань, спецодягу і інших засобів індивідуального захисту.

Мають бути електрозахисні засоби і засоби індивідуального захисту, використовувані при будівельно-монтажних роботах (діелектричні рукавички, покажчики напруги, інструмент з ізолюючим руків'ям, запобіжні пояси, каски і тому подібне),

Робітники і службовці електромонтажних організацій допускаються до виконання робіт тільки після проходження ввідного інструктажу (загального) і інструктажу на робочому місці (виробничого) по техніці безпеки. Усі електромонтажники повинні пройти курсове навчання по техніці безпеки і спеціальне технічне навчання.

Перед початком роботи на проектованій ділянці необхідно перевірити справність устаткування, пристосувань і інструмента, огорож, захисного заземлення, вентиляції. Перевірити правильність складування заготівель і напівфабрикатів. Під час роботи необхідно виконувати всі правила використання технологічного устаткування дотримуватися правила безпечної експлуатації транспортних засобів, тари та вантажопідіймальних механізмів, дотримуватися вказівки про безпечне утримання робочого місця. В аварійних ситуаціях необхідно неухильно виконувати всі правила. що регламентують поведінку персоналу при виникненні аварій і ситуацій, які можуть призвести до аварій і нещасних випадків. По закінченні роботи повинно бути вимкнено все електроустаткування, проведена прибирання відходів виробництва та інші заходи, що забезпечують безпеку на ділянці. Ділянка має бути оснащена необхідними попереджувальними плакатами, обладнання повинно мати відповідне забарвлення, повинна бути виконана розмітка проїжджої частини, проїздів. Сама ділянка повинна бути спланований згідно з вимогами техніки безпеки, а саме дотримання: ширини проходів, проїздів, мінімальна відстань між обладнанням. Всі ці відстані повинні бути не менше припустимих.

Щоб запобігти негативному впливу виявлених небезпечних та шкідливих виробничих факторів на здоровя працівників, попередити виникнення виробничого травматизму при виконання технологічного процесу виготовлення деталі передбачаємо проведення наступних заходів загального характеру: раціональна організація робочих місць; регулярний контроль правильності всіх прийомів праці при виконанні операцій технологічного процесу; своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів виробничого обладнання та інструменту; підтримування проїздів та проходів в належному порядку; раціональні режими виконання всіх основних та допоміжних операцій технологічного процесу; ефективне використання засобів індивідуального захисту, своєчасний контроль їх стану, дотримання потрібної (встановленої нормами) періодичності їхньої заміни; використання сучасних запобіжних пристроїв і огородження робочих зон; проведення систематичного контролю стану обладнання та допоміжних пристроїв та інших.

Основний спосіб захисту від статичної електрики - заземлення устаткування, судин і комунікацій, в яких накопичується статичний струм, використання спеціального взуття з електропровідною підошвою і інші засоби захисту.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

забезпечення недоступності струмоведучих частин;

електричний розподіл мережі;

використання подвійної ізоляції,

вирівнювання потенціалу,

використання захисного заземлення,

захисного відключення;

застосування спеціальних електрозахисних засобів

портативних приладів і пристосувань (ЕС);

організація безпечної експлуатації електроустановок.

Охорона праці користувачів персональних комп'ютерів (ПК). Широке промислове та побутове використання ПК актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин" ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відеодисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо, які викладені у Правилах. Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86) роботодавець зобов'язаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища


ВИСНОВОК


В результаті виконання курсовоїроботи була спроектована структурована кабельна система офісного приміщення трьохповерхової будівлі для обслуговування 107 робочих місць на основі оптоволоконного кабелю OM3 з використанням обладнання фірми Nexans. Проектом передбачається забезпечення будівлі наступними системами:

·внутрішня комп'ютерна мережа і мережі безперебійного і стабілізованого електроживлення, об'єднані в структуровану кабельну мережу СКС;

·комутатор локальної комп'ютерної мережі;

·сервер локальної комп'ютерної мережі;

·датчики пожежної безпеки;

·система заземлення.

Для побудови мережі передачі даних в проекті застосовується топологія одноточкового адміністрування. Реалізована топологія типу «зірка» з центром в апаратному приміщенні.У проекті надані необхідні розрахунки і креслення, специфікація устаткування та матеріалів, необхідних для побудови СКС. Крім того дані вимоги по монтажу, рекомендації по адмініструванню, обслуговуванню і експлуатації системи. На кожному поверсі розташовуються по 4 поверхових розподільника FD, на 1 поверсі також розташований і розподільник будівлі BD, який встановлений в одну шафу з FD1_1. У горизонтальній підсистемі використовується кабель LANmark-OF3, ZC, 2хMM50/125, LSZH, ємністю 6 волокон, а в вертикальний підсистемі - ВО кабель LANmark-OF3, TBW, 12х50/125, LSZH ємністю 12 волокон. За умовою завдання розетки робочих місць 17, 20, 21, 26, 27, 28 повинні перебувати в підлозі, тому такі робочі місця обладнуються підлоговим люком з однопортовою розеткою.Кабель прокладається в фальшпола.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


1. Ю.В. Новиков. Локальні мережі. Архітектура, алгоритми, проектування. 2000, 312с.

. В.З. Шнітман, С. В. Кузнєцов. Апаратно-програмні платформи корпоративних інформаційних систем. 1996, - 446с.

. І.Г. Смирнов. Структуровані кабельні системи. М. 1998.

. Н. Оліфер, В. Оліфер, Фізична структуризація локальної мережі. Повторювачі і концентратори.


Теги: Структуровані кабельні системи. Фізична структуризація локальної мережі. Повторювачі і концентратори  Курсовая работа (теория)  Информатика, ВТ, телекоммуникации
Просмотров: 16519
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Структуровані кабельні системи. Фізична структуризація локальної мережі. Повторювачі і концентратори
Назад