Можливості застосування методології управління проектами в АПК

Можливості застосування методології управління проектами в АПК


Вступ. У сучасних умовах важливо удосконалювати організаційний механізм прискорення впровадження науково-технічного прогресу. Це стосується прогнозування та планування, розробки та реалізації спеціальних науково-технічних програм, а також державної програми. Необхідно поглиблювати і розширювати інтеграцію науки і виробництва в містах стратегічного значення, створювати та вдосконалювати інформаційно-консультаційні служби АПК для забезпечення сільськогосподарських товаровиробників досягненнями науки і техніки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато науковців, фахівців і консультантів присвятили свої праці розробці концептуальних аспектів впровадження в компаніях стратегічних змін, удосконалення методологічних засад проектно-орієнтованого управління. Вагомий внесок у дослідження ефективності системи управління проектами зробили іноземні дослідники: Г. Амстронг, І. Ансофф, Й. Шумпетер, Р. Левайн, Ф. Котлер та ін. Становленню проектного підходу в аграрному секторі України сприяють теоретичні та практичні напрацювання вітчизняних вчених - І.О. Бланк, О. Бородіна, Б.В. Губський, В.В. Корнєєв, В.Д. Лагутіна, М.Л. Лапішко, М.І. Савлук, Н.П. Чорна, та ін.

Постановка завдання. Враховуючи актуальність питання підвищення ефективності управління розвитком сільськогосподарських підприємств, формування дієвого механізму реалізації стратегії, вважаємо за необхідне зосередити увагу на передумовах ефективного впровадження системи управління проектами на підприємствах АПК. Вважаємо за доцільне в межах цієї статті поставити та вирішити завдання виявлення особливих характеристик та переваг інструментарію управління проектами, передумов збільшення інформаційно-консультаційних служб АПК з питань адаптації і впровадженню методології управління проектами на сільськогосподарських підприємствах.

Виклад основного матеріалу. В розвитку сучасної економіки відбулося усвідомлення необхідності застосування методології проектного менеджменту для успішної реалізації стратегії компаній. Необхідність радикальної модернізації національної економіки України та суспільства в цілому, вимагає ефективного стратегічного програмування соціально-економічного розвитку країни. Забезпечення максимальної цілеспрямованості й ефективності перетворень потребує застосування проектних підходів, які дозволяють досягти міжсекторної концентрації зусиль та ресурсів навколо визначених функціональних завдань. Проектний підхід дає змогу забезпечити пріоритетність стратегічних інтересів суспільства перед інтересами та потребами, які диктує повсякденна політика. Досягнення в рамках проектів визначеності й прогнозованості державної політики створює підґрунтя для здійснення злагоджених дій держави та бізнесу в напрямку реалізації суспільно значущих завдань розвитку.

В останні десятиліття найбільшими інститутами проектного менеджменту проведена колосальна робота з систематизації знань, практик і підходів управління проектами, виділені процеси, загальні для усіх проектів і незалежні від предметних областей, описані і розвиваються стандарти управління проектами (PMІ, PMBoK, ІPMA) [1].

В умовах конкурентної економіки такі знання і практики мають широке коло попиту - застосування методології управління проектами, проектний метод управління набуває поширення як у бізнес структурах, так і в державних програмах і стає конкурентною перевагою.

Слова "проект, "управління проектами" стали модними нині, хоча часто невиправдано використовуються для позначення звичайних робіт, а керівників таких робіт помилково називають "менеджерами проекту. Чим же відрізняються проектні процеси від звичайних бізнес-процесів, що повторюються, забезпечують відтворення основних функцій і визначають поточну ефективність організації. Проект - це обмежений за часом, за бюджетом, вимогами до об'єму і якості робіт захід, що характеризується невизначеністю, має кількісно і якісно певну мету створення нового унікального кінцевого продукту (послуги) чи нової якості і що робиться для отримання стратегічних вигод. Проектні процеси націлені на майбутню ефективність організації, зазвичай виконуються в тимчасово створених структурах у рамках стратегічних цілей і планів організації [2].

Використання методів управління проектами дозволяє виконати три основні обмеження проекту - укластися в терміни, не перевищити бюджет і виконати об'єм робіт із заявленою якістю. В організаціях, що не використовують методи проектного управління при здійсненні інновацій, можуть бути присутніми втрати трьох видів: а) від затягування термінів; б) від перевищення бюджету; в) від неякісного виконання об'єму робіт.

Наведемо основні причини виникнення попиту на методи, прийоми і стандарти управління проектами.

Вони справедливі як для промислових, так і для аграрних підприємств. До загальних причин відносяться:

? необхідність в орієнтації на клієнта, на його теперішні і майбутні потреби за допомогою виробництва все нових товарів і послуг, оновлення асортименту;

? скорочення життєвого циклу впровадження продукту швидкість стає конкурентною перевагою;

? необхідність скорочення структур організаційного управління, оптимізації координації дій організації і витрат управління;

? ріст обсягу знань та інформації, ускладнення продуктів, товарів і послуг;

? глобальна конкуренція і вимоги якості, необхідність впровадження систем управління якістю і сертифікації, наприклад, за стандартами ІSO 9000, 10000.

Управління проектами в сучасних умовах підтримується відповідним програмним інструментарієм. Найбільш відомі системи - це Mіcrosoft Project, Spіder Project, Prіmavera, Open Plan. Типовий набір можливостей програм управління проектами відбиває суть проектної діяльності [3]:

декомпозиція робіт, планування тривалості робіт, зв'язків між ними і складання розкладу;

планування ресурсів, оптимізація розкладу з урахуванням обмежень за ресурсами;

відстежування прогресу виконання і стану проекту, оцінка ризиків зміни розкладу;

аналіз освоєного об'єму робіт, оцінка і прогнози завершення робіт, термінів, ресурсів, підготовка звітів;

наочне представлення даних проекту в різних формах: мережеві діаграми, лінійні діаграми Ганта, діаграми ресурсів тощо;

розрахований на багато користувачів і багатопроектний режим роботи.

Перехід на стандарти управління проектами вимагає певних змін в організації, прийняття проектного мислення, оволодіння додатковими технологічними знаннями і навичками управління проектами вимагає витрат часу, зусиль і грошей. У більшості організацій, впровадження стандартів управління проектами, відбувається еволюційним шляхом. Існує методологія планування цього процесу, яка ґрунтується на так званій моделі зрілості, зокрема відома модель зрілості Г. Керцнера [4]. Три основні рівні моделі Керцнера, відбиваючі умови, передумови, міру впровадження і зрілість практик управління проектами в організації, наступні:

. Рівень термінології. Знання системи управління проектами розповсюджуються в організації. Ініціативний працівник застосовує елементи і прийоми управління проектами, наприклад, складання і управління розкладом. На цьому рівні організація усвідомлює важливість управління проектами і необхідність глибокого засвоєння основних знань в області управління проектами і вивчення термінології.

. Рівень загальних процесів. В організації виконується декілька робіт проектного характеру. У менеджерів з'являється потреба в плануванні і розподілі ресурсів, в т. ч. людських ресурсів, контролі якості, скороченні термінів завершення робіт. Додатковим стимулом є взаємодія у рамках проекту з організаціями, що впровадили стандарти управління проектами. Організація усвідомлює важливість визначення і розробки загальних процесів для того, щоб успіх одного проекту міг бути повторений при виконанні інших.

. Рівень єдиної методології. Вищий менеджмент організації формує портфель проектів, розподіляються ресурси, документуються етапи проектів, навчається персонал, міняється організаційна структура, накопичується історія проектів, удосконалюються процеси управління, впроваджується програмне забезпечення управління проектами і т.д. У результаті, створюється реєстр проектів, запускаються регулярні процедури управління проектами, створюється система аналізу проектів, організація усвідомлює важливість і відчуває практичний ефект від застосування єдиної методології управління проектами.

У більшості випадків проекти в організаціях здійснюються разом з основною діяльністю. Проекти ініціюються у рамках реалізації стратегічних планів організації. Під кожен проект створюються тимчасові проектно-інноваційні групи - проектні команди. Для організацій консалтингового, будівельного, софтверного, впроваджувального профілю ефективна повна переорієнтація організаційної структури на управління проектами на постійній основі (т. з. управління бізнесом через проекти). Стосовно АПК актуальний перший варіант роботи, коли інноваційні та інвестиційні проекти виконуються разом з основною діяльністю підприємства в тимчасово створюваних структурах.

Стан і етапи впровадження проектних практик в АПК. Українська економіка і, у тому числі, її аграрний сектор намагається розвиватися в руслі світових економічних процесів. Однак, на сьогодні, сільське господарство України має низький технологічний рівень розвитку. Для нього характерним є низька продуктивність праці (у 1,3 рази нижче, ніж у Польщі та у 4,3, ніж у Франції), низька якість та висока собівартість продукції, низький рівень розвитку виробничої і транспортної інфраструктури у сільській місцевості [5]. У 2010 р. Національним інститутом стратегічних досліджень було опубліковано вісім перспективних проектів, метою яких є відновлення стратегічного процесу, орієнтованого на впровадження "нової хвилі" соціально-економічних реформ. Одним із найбільш пріоритетних вважається національний проект "Агросектор ХХІ століття. Розвиток агропромислового комплексу України на основі сучасних екологічно чистих технологій [6]. Метою проекту є підвищення ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного АПК, що дозволить забезпечити продовольчу безпеку та продовольчу незалежність країни, створити міцне економічне підґрунтя для поліпшення якості життя в сільській місцевості України. Питання про застосування в аграрному секторі передової методики управління - управління проектами - набуває вагомості та актуальності.

За короткий період протікання ринкових процесів в Україні, проектне управління зробило певні кроки. Створені відділення і представництва PMІ і ІPMA, спеціалізовані кафедри з проектного менеджменту, окремі курси з управління проектами, консалтингові компанії проводять тренінги і семінари. Низка впроваджувальних, консалтингових, будівельних, ІТ-компаній вже використовують систему управління проектами. Конкурентне середовище сприяє усвідомленню керівників бізнесу і топ-менеджерів компаній якісних переваг введення проектного управління. В той же час насичення ринку відповідними кадрами ще не настало - в Україні існує явний вагомий дефіцит керівників управління проектами.

Специфіка аграрного сектора характеризується:

? багато в чому невисоким рівнем організації управління;

? низькою забезпеченістю комп'ютерної техніки і практично відсутністю доступу до інформаційних ресурсів, в т. ч. до Інтернету сільських територій;

? низькою інформаційною забезпеченістю і несвоєчасним отриманням інформації;

? відтоком кваліфікованих кадрів з села;

? відсутністю достатніх ресурсів у сільгосппідприємств для оплати послуг консалтингових організацій в області управління.

Тому, при усій універсальності методології управління проектами для будь-яких секторів економіки, вона доки не торкнулася аграрного сектора. Цьому може сприяти організована допомога сільськогосподарським виробникам з боку держави за прикладом інших розвинених країн. Наприклад, у рамках програми планування і управління ІТ-інвестиціями департамент сільського господарства США пропонує навчальні програми за девятьма галузями знань і стандартами управління проектами PMІ, PMBoK.

Одним із шляхів ефективного впровадження системи управління проектами в АПК може стати розгалужена структура інформаційно-консультаційних служб АПК (ІКС АПК), постачальником яких мають виступати місцеві, регіональні і районні ІКС АПК. ІКС роблять широкий спектр послуг з економічного, правового, технологічного, інформаційного консультування. На сучасному етапі можна перечислити організації України, які можна віднести до тих, що застосовують систему управління проектами та пропагують її для інших. Це Українська асоціація управління проектами "Укрнет (Ukraіnіan Project Management Assocіatіon "UPMA) - професійна Асоціація управління проектами, з 1993 року є членом Міжнародної асоціації управління проектами - ІPМA. Зусилля асоціації спрямовані на розвиток культури управління проектами з використанням сучасних методів і інформаційних систем, проведення міжнародної сертифікації професійних проектних менеджерів на базі системи ІPMA, надання консультаційних послуг, проведення навчальних курсів з управління проектами, видання книг, стандартів, навчальних посібників і т.д.

Аналітичний центр "УкрАгроКонсалт - діяльність, націлена на досягнення довгострокового стратегічного успіху на ринку консалтингу (інформаційних послуг) в аграрному секторі і харчовій промисловості України, Росії, Казахстану та інших країн СНД.

Інформаційно-аналітичний сайт Аналітичне Агентство AGRІCULTURE створений в 2004 році як окремий Інтернет-проект Консалтингового Агентства ААА. Сайт призначений для широкого інформаційного обслуговування аграрного сектора, харчової і переробної промисловості України. Зусилля творців сайту і його команди спрямовані на надання всебічної інформаційно-аналітичної допомоги українським компаніям для успішної інтеграції у світовий економічний простір [7].

У той же час, аналіз наповнення створених баз даних та інформаційних систем, аналіз напрямів діяльності ІКС показує, що методологія управління проектами сьогодні не знаходиться в полі зору ІКС та інших підтримувальних структур. У переліках послуг ІКС, безумовно, є присутніми послуги по "бізнес-плануванню, підготовці і супроводу інвестиційних проектів. Але це далеко не є методологія управління проектами, яка була акцентована вище і яка б сприяла успішному відбору, плануванню і виконанню інвестиційних і інноваційних проектів в аграрному секторі.

Разом з діючими напрямами роботи ІКС, вже сьогодні треба говорити про прийняття на озброєння ІКС АПК сучасних методів управління проектами, з метою їх адаптації до умов сільськогосподарських підприємств, про пошук прийнятних способів освоєння проектних практик, масштабну пропаганду і впровадження в регіони.

На першому етапі, самі ІКС, згідно моделі зрілості Керцнера, повинні пройти певний етап "проектного розвитку. Це дасть можливість не лише консультувати, але при необхідності узяти на себе практичне управління інвестиційним проектом.

Другий етап припускає впровадження проектних практик на місця, стійкий інформаційно-консультаційний супровід. Сільгосппідприємства необхідно озброїти нормативною документацією по відбору, плануванню і проходженню проектів, шаблонами і зразками проектних документів, методиками зміни організаційної структури, змін в обліку, управлінні фінансами і ресурсами, схемах оплати праці, системами автоматизації проектної діяльності, навчити технологічним знанням і навичкам управління проектами.

Висновок. З урахуванням викладеного можна стверджувати, що успішна реалізація системи управління проектами в АПК передбачає наявність відповідного методико-прикладного забезпечення. Підготовлений сільськогосподарський товаровиробник, керуючись відповідальністю за свій бізнес і своїми стратегічними цілями, зможе прийняти рішення про застосування пропонованих методів управління проектами. Вигоди отримувані від поширення методів управління проектами, безумовно, покриють витрати і в майбутньому призведуть до успішного виконання проектів усіх рівнів на місцях - за термінами, без перевищення бюджету, за об'ємом і якістю результатів.

методологія управління проект агропромисловий

Література


1. Best Practіces іn Change Management // Проект Change Management Learnіng Center. - Режим доступу: <http://www.change-management.com/>.

. Грей К. Управление проектами / К. Грей, Э. Ларсон; пер. с анг. - 3-е полн. перераб. изд. / науч. ред пер. - М.: Изд-во Дело, 2007. - 608 с.

. Фунтов В.Н. Управление проектами развития фирмы: теория и практика / В.Н. Фунтов. - СПб.: Питер, 2009. - 496 с.

. Тернер Д. Родни. Руководство по проектно-ориентированному управлению / Тернер Д. Родни; пер. с англ.; под общ. ред. В.И. Воропаева. - М.: ИД Гребенникова, 2007. - 552 с.

. Батуріна Д.М. Аналіз аграрного сектору України / Д.М. Батуріна // Управління розвитком. - 2010. - № 7. - С.13-14.

. Національні проекти для України / за ред. Я.А. Жаліла. - К.: НІСД, 2010. - 37 с.

. Чорна Н.П. Розвиток аграрного бізнесу в Україні / Н.П. Чорна // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 11. - С.40-47.


Теги: Можливості застосування методології управління проектами в АПК  Статья  Менеджмент
Просмотров: 10212
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Можливості застосування методології управління проектами в АПК
Назад