Декларування в системі логістичного менеджменту підприємства (за матеріалами ТОВ "ВО ТЕХНА")

ВСТУП

У сучасних умовах розвитку нашого суспільства, кризового стану економіки виникає потреба невідкладної всебічної перебудови й удосконалення господарської діяльності.

Зруйнована система розміщення та розподілу продуктивних сил досі не змінена на нову, падіння виробництва продовжується, ситуація на ринку не викликає оптимізму. Існують об'єктивні та суб'єктивні фактори цього становища. Але потрібно знаходити шляхи, які б забезпечили економічне зростання. Його резерви слід шукати, насамперед, серед статей найбільших витрат, які пов'язані з використанням матеріальних ресурсів та їх транспортуванням. У справі стабілізації економіки важливою є оптимізація господарських зв'язків. Науку, що вирішує ці питання, зарубіжними вченими було названо логістикою.

В останні роки серед західних фахівців у сфері логістики домінує точка зору про те, що в сучасних умовах виробництва удосконалення управління матеріально-технічним забезпеченням з орієнтацією тільки на мінімізацію витрат вже не відповідає нагальним потребам. На їхню думку, управління стає оптимальним лише тоді, коли воно базується на логістичній концепції, що тісно пов'язана з активною ринковою стратегією.

Таким чином, логістика має працювати перш за все на споживача, намагаючись максимально задовольнити його попит. Все це дає змогу зробити висновок про те, що, хоча про логістику відомо вже досить давно, вона претендує на детальне вивчення.

Закордонні автори публікацій з логістики підкреслюють її самостійний, у тому числі й від маркетингу, характер. У нашій країні поки що немає єдності думок стосовно цього напряму знань, і логістика не розглядається як автономна наука.

Відновлення прав логістики в Україні - справа часу, адже питання ефективності виробничо-розподільчих відносин дуже актуальні не тільки у сучасних кризових умовах, а й у майбутньому.

Логістика - це наукова та практична діяльність, повязані з управлінням матеріальними, товарними, інформаційними та іншими видами потоків. Це новий підхід до управління діяльністю субєктів ринку, раніше невідомий виробництву - орієнтація на споживача та якість його обслуговування. Це не тільки звичне врахування попиту, а й виробництво з дослідженням платоспроможного попиту на товар і послугу. Тобто логістичний підхід до управління процесами виробництва переносить маркетингову концепцію виробництва з галузі теорії в практичний менеджмент фірми.

Накопичений виробничою практикою багаторічний досвід, пов'язаний з використанням економіко-математичних моделей, застосовується не лише для загальних логістичних витрат на всьому ланцюзі доведення товару від джерела виробництва до споживача з урахуванням заданого ринком рівня обслуговування.

Логістичний менеджмент, використовуючи методи операційного менеджменту в управлінні фірмою, забезпечує виконання всіх процесів, повязаних з управлінням фізичним переміщенням різних видів потоків з щонайменшими загальними витратами - на виробництво продукції, зокрема й закупівлю сировини та матеріалів і розподіл готової продукції та доставку її до споживача.

Використання міжнародних термінів логістика та менеджмент свідчать про те, що йдеться про виробничу та посередницьку діяльність у ринковому середовищі. Об'єктом вивчення нової навчальної дисципліни логістика є матеріальні і пов'язані з ними інформаційні та фінансові потокові процеси. Широке використання логістики на практиці господарської діяльності пояснюється необхідністю скорочення тимчасових інтервалів між набуванням сировини й постачанням товарів кінцевому споживачеві. Логістика дозволяє мінімізувати товарні запаси, а в низці випадків взагалі відмовитись від їх використання, дозволяє скоротити час доставки товарів, прискорює процес отримання інформації, підвищує рівень сервісу.

Логістика включає в себе управління транспортом, складським господарством, запасами товарів, кадрами, інформаційними системами, комерційною діяльністю та іншими галузями. Принципова новизна логістичного підходу - органічний взаємозв'язок, інтеграція вищевикладених галузей у цілісну ресурсопровідну систему.

Мета логістичного підходу - наскрізне управління потоками ресурсів. Особливо це актуально для зовнішньоекономічної діяльності підприємств України.

Інтегрування відокремлених наукових напрямів виникло не само по собі, а як відповідь на потребу господарської практики, сформованої під впливом зовнішнього середовища сучасного ринку.

Основою логістичної функції зовнішньоекономічної діяльності підприємств України є логістична організація процесу митної переробки вантажів, яка обєднує процеси реалізації митних режимів, повязаних з фізичним переміщенням зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон. Логістика повинна забезпечити узгодженість матеріальних (товарних), інформаційних та фінансових потоків прискорення цього процесу, а також відпрацювання стандартних логістичних вимог як по відношенню до митних режимів (тобто стосовно митниць), так і до учасників зовнішньоторговельних операцій (експортерів, імпортерів, перевізників). Так, одним з найважливіших питань митної логістики є процес декларування вантажів та транспортних засобів, під яким розуміється повідомлення митному органу необхідних для митного оформлення та митного контролю відомостей про вантажі і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митні режими та інше.

Важливо, що в організації виробництва виробничий та операційний менеджмент застосовують різноманітні методи, що дають змогу використовувати їх в практичній діяльності, що не можна сказати про логістику, яка, маючи хороший концептуальний апарат, ще не збагатила його необхідним та достатнім для виробничої практики інструментарієм.

Тому виникає необхідність удосконалення митних логістичних процесів з метою щонайбільшого задоволення платоспроможного попиту як на товар, так і на послуги.

Таким чином, тема магістерської роботи є актуальною та важливою, оскільки досліджує достатньо нове для української економіки поняття логістичної діяльності та логістичного менеджменту на підприємстві, яке займається зовнішньоекономічною діяльністю.

Актуальність теми дослідження та постійне зростання інтересу до неї зумовлені потенційними можливостями підвищення ефективності функціонування ресурсопровідних систем, які відкриваються із використанням логістичних знань. Логістика є прикладом системного підходу до вирішення проблем бізнесу. Це комплекс дій, який охоплює і поєднує всі сфери бізнесу для доставки товарів таким чином, щоб задовольнити споживача і досягти мети діяльності компанії. Логістика навчає збалансовувати кожну функціональну сферу і стежити, щоб жодна з них не перешкоджала іншим.

Завдання логістики полягає в узгодженні фізичної дистрибуції і управлінні матеріалами для заощадження грошей і вдосконалення обслуговування. Отже, лідерство на сьогоднішній день має той, хто компетентний у сфері логістики та володіє її методами.

Значний вклад у дослідження проблем логістичного менеджменту на підприємстві внесли такі відомі зарубіжні вчені, як Е. Вогель, Е. Ворнер, Р. Ербе, Д. Кісінг, П. Кругман, С. Ліндер, Д. Лейк, Д. Лодж, Р. Нельсон, Б. Олін, М. Портер, М. Познер, Д. Репкін, Д. Сакс, Дж. Стренд, Дж. Харт, Е. Хекшер. Останнім часом ці проблеми розробляються також вченими з пострадянських країн, зокрема російськими та українськими (Бакаєвим О.О., Кутахом О.П., Пономаренко Л.А., Васелевським М., Гурч Л.М., Іваницькою Л.Л., КальченкоА.Г., Кривещенко В.В. та іншими).

Незважаючи на досить істотний обсяг наявних розробок питань логістичної діяльності підприємства, багато проблем, особливо щодо логістичних процесів при зовнішньоекономічній діяльності підприємства та посилення ролі економічних важелів у цій сфері опрацьовані поки що недостатньо. Особливо це важливо, оскільки останнім часом значно підвищився інтерес до теоретичного обґрунтування проблем розвитку міжнародної економічної діяльності України, зокрема до обґрунтування теоретичних засад ефективного здійснення зовнішньоекономічних відносин в умовах ринкових трансформацій, розробки дієвого механізму здійснення торговельно-економічної політики на різних ієрархічних рівнях, а також до опрацювання конкретних принципів і правил ефективної організації зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними суб'єктами господарювання.

Саме це обумовило рішення автора викласти своє бачення проблеми дослідження логістичного менеджменту на підприємстві та запропонувати деякі шляхи покращення логістичних процесів підприємства.

Метою магістерської роботи є визначення шляхів вдосконалення декларування вантажів у системі логістичного менеджменту.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

дослідити сутність логістичних систем підприємства;

охарактеризувати елементи логістичного менеджменту в системі управління діяльністю підприємства;

проаналізувати митне декларування як складову логістичної системи підприємства;

визначити вплив логістики на зовнішньоекономічну діяльність підприємства;

запропонувати шляхи вдосконалення системи логістичного менеджменту та митного декларування на підприємстві;

вдосконалити виробничо-торгівельну діяльность підприємства завдяки методам управління логістикою.

Обєктом дослідження є логістичні процеси логістичних процесів при здійснені зовнішньоекономічної діяльності на виробничо-торговельному підприємстві.

Предметом дослідження є комплекс теоретично-методичних та організаційно-практичних аспектів функціонування механізму декларування в системі логістичного менеджменту підприємства та внесення пропозицій щодо його вдосконалення в ТОВ «ВО ТЕХНА».

ТОВ ВО ТЕХНА - це досить велике та стабільно працююче торгово-сервісне підприємство, яке має всі необхідні засоби, як виробничі, так і трудові, для ефективного прибуткового функціонування. Діяльність підприємства орієнтована на розширення звязків із зарубіжними партнерами, що, на думку керівництва, дасть підприємству змогу розвиватись за рахунок надходження валютних коштів.

Для досягнення поставленої мети в роботі було використано такі наукові методи, як метод наукового узагальнення, порівняння, системного і комплексного аналізу, методи статистичного моделювання, дедукції і індукції.

Інформаційною базою для написання магістерської роботи є законодавчо-нормативні акти, інструктивні матеріали, літературні джерела та дані підприємства ТОВ ВО ТЕХНА.

Наукова новизна одержаних результатів. Результатом магістерської роботи стали теоретичні визначення та практичні дослідження суті, функції та напрямів вдосконалення логістичного менеджменту на підприємстві.

Практичне значення роботи полягає в розробленні сукупності положень щодо визначення логістичного менеджменту та обґрунтування необхідності здійснення декларування вантажів та транспортних засобів у сфері логістики зовнішньоекономічної діяльності.

Основні результати дослідження представлені у науковій статті «Особливості митного декларування при здійсненні логістичних операцій», що опублікована у збірці наукових статей студентів Менеджмент і адміністрування, у 2009 р.

Магістерська робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, переліку використаних джерел, додатків у вигляді схем та таблиць.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

.1 Економіко-організаційна сутність логістичних систем

Останнім часом у закордонній практиці і в нашій країні усе частіше зустрічається термін логістика. Відомо, що логістичні підходи широко використовувалися в часи Другої Світової війни, особливо американською армією для забезпечення вояк харчуванням та зброєю.

Давні греки розуміли під логістикою мистецтво виконання розрахунків. Спеціальних державних контролерів називали логістами.

У Римській імперії широко використовувався досвід греків, хоча у визначенні логістики вкладали дещо інший зміст, тут розуміння логістики - розподіл продуктів.

На сьогоднішній день основними принципами логістики є моделювання, системний аналіз, зворотні зв'язки. Зворотні зв'язки в логістиці розглядаються як попит споживача. Критерії логістики - мінімальні витрати матеріальних та трудових ресурсів на задоволення цього попиту.

Логістика - унікальна атмосфера творчості для стратегічної орієнтації розвитку виробництва, що безперервно корегується попитом споживача на виготовлений товар.

На сьогодні в закордонній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Багатоманітність визначень поняття логістики повязана насамперед з тим, що еволюціонувала сама концепція логістики, тому як саме визначення, так і обєкти дослідження логістики змінювалися й уточнювалися з розвитком ринкових відносин (Додаток А) [45, с.8].

Теоретично будь-яку систему створюють два чи більше елементів, що спричиняють появу системних властивостей або ефекту, який відсутній у кожному самостійному елементі системи.

Поняття логістичної системи є одним з базових у логістиці. Існують різні види систем, які забезпечують функціонування економічного механізму. З цієї множини необхідно виокремити логістичні системи. Поняття логістичної системи є частковим стосовно загального поняття. Тому треба спочатку дати визначення загальному поняттю системи, а потім з'ясувати, які системи належать до класу логістичних.

Щоб бути системою, об'єкт повинен мати чотири ознаки.

Перша ознака. Система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Слід пам'ятати, що елементи існують лише в системі, поза нею - це тільки об'єкти.

Друга ознака. Між елементами системи діють зв'язки, які є закономірною необхідністю й визначають інтегральні якості системи.

Третя ознака. Наявність системоформуючих чинників, які дають змогу сформувати упорядковані зв'язки, тобто структуру.

Четверта ознака. Наявність у системі інтегрованих якостей, що притаманні системі загалом, але не властиві жодному з її елементів окремо.

Для логістичних систем характерним є поєднання всіх елементів, наявність зв'язків між ними, а також адаптованість і гнучкість.

Розрізняють макрологістику й мікрологістику, у залежності від ступеня вивчаючих систем. Цивільну, воєнну, транспортну, туристичну, бізнес-логістику в залежності від вивчаючих галузей та складу логістичних систем.

Основною особливістю логістичних систем є їх чітка спрямованість на задоволення попиту споживача, котрий розглядається як зворотній зв'язок системи, який визначає стратегічні завдання функціонування.

Принципову схему логістичної системи наведено на рис. 1.1.

Сутність логістичних систем відображено в Додатку Б [46, с.10].

Загальною особливістю всіх систем є, по-перше, нескінченна ієрархічність, за якої будь-яка система та будь-який її елемент виконують подвійну роль: системи щодо інших систем нижчого порядку, які входять до цієї системи як складові елементи й водночас поряд з такими самими однопорядкованими системами-елементами входять до системи вищого рівня. Таким чином формується нескінченна ієрархія множини систем, кожна з яких входить до системи вищого порядку як складовий елемент.

(зворотній звязок)

Рис. 1.1 - Принципова схема логістичної системи [13, с.10]

Якісна характеристика системи як одного цілого, тобто частина її системних властивостей, може залежати від якісних характеристик елементів, що входять до неї, здатності адаптуватися до базової системи її логістичних ланцюгів.

Дослідники зазначають, що практика формування системних змін може здійснюватись як еволюційно, тобто шляхом поступових якісних змін системи, адекватних її кількісним змінам, так і революційним шляхом, коли якісна форма системи є доволі консервативною щодо змінного кількісного змісту, відстає від нього та його вимог. Це призводить до імпульсивного переходу кількості у нову якість через насильницьке руйнування старої форми та її заміни новою формою або системою.

Логістичні системи функціонують в умовах невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища для кон'юнктури ринку. Тому за цих обставин неодмінною якістю логістичної системи є її здатність до адаптації. Висока надійність та забезпечення стійкості - один з фундаментальних принципів її функціонування.

Схематично функції логістичної системи відображено на рис. 1.2

Рис. 1.2 - Функції логістичної системи

Якісний склад елементів та їх чисельність характеризують у сукупності заданий або бажаний результат взаємодії та є внутрішньою субстанцією системи.

Логістичні системи поділяють на макрологістичні та мікрологістичні, а також зовнішні та внутрішні (Додаток В) [34, с.242].

До мікросистем належать системи, що вирішують питання, пов'язані з управлінням та оптимізацією матеріального та супутнього йому потоків у процесі виробництва, забезпечення та збуту.

Макрологістична система діє на міжрегіональному, регіональному та міжнародному рівнях і пов'язана з управлінням матеріальними та транспортними потоками, що діють на цих рівнях.

Внутрішні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки у межах технологічного циклу виробництва продукції. Основними завданнями внутрішньої логістичної системи є скорочення рівня запасів матеріальних ресурсів і зменшення незавершеного виробництва, прискорення обігу оборотного капіталу фірми, зменшення тривалості виробництва, контроль та управління рівнем запасів матеріальних ресурсів, оптимізація роботи технологічного (промислового) транспорту. Критерієм оптимізації функціонування внутрішньовиробничих логістичних систем є зменшення собівартості продукції та скорочення часу виробничого циклу під час забезпечення заданого рівня якості готової продукції.

Зовнішні логістичні системи вирішують завдання, пов'язані з управлінням та оптимізацією матеріальних і супутніх потоків від їх джерела до пунктів призначення.

Основними завданнями зовнішніх логістичних систем є раціональна організація руху матеріальних ресурсів і готової продукції у товаропровідних мережах, оптимізація загальних витрат, пов'язаних з логістичними операціями окремих ланцюгів логістичної системи, скорочення часу доставки матеріальних ресурсів і готової продукції та часу виконання замовлень споживачів.

Інтегровані мікрологістичні системи визначаються виробничо-розподільчим циклом, який передбачає процеси закупівлі матеріальних ресурсів та організацію забезпечення, внутрішньовиробничі логістичні функції, розподільчі логістичні операції під час організації продажу готової продукції споживачам і післяпродажний сервіс.

У цьому разі логістичний менеджмент є таким управлінським підходом до організації роботи фірми та її посередників, який забезпечує найповніше врахування тимчасових чинників у процесах оптимізації управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками. Визначальними у формуванні інтегрованих логістичних систем є концепції мінімізації загальних логістичних витрат і концепції управління якістю на всіх етапах виробничо-розподільчого циклу.

Ланцюги логістичної системи можуть бути як внутрішньофірмовими підрозділами (транспортними, виробничими, складськими, вантажопереробними), так і самостійними організаціями (посередниками), які виконують ті чи ті логістичні операції та функції.

Мікрологістична система може бути як внутрішньою (виробнича), так і зовнішньою (матеріально-технічного забезпечення та збуту).

Макрологістичні системи класифікують залежно від наведених нижче ознак:

. На основі адміністративно-територіального поділу країни (районні, міжрайонні, місцеві, обласні, регіональні, міжрегіональні).

. На об'єктивно-функціональній (макрологістичні системи для групи підприємств кількох галузей, відомчі, галузеві, міжгалузеві тощо).

. На рівні країни (транснаціональні, міждержавні).

Окремо слід виокремити глобальні логістичні системи.

Під час формування мікрологістичних систем критерієм оптимальності є скорочення загальних витрат з логістики, збільшення обсягу продажу готової продукції, отримання найбільшої частки на ринку збуту тощо. Результатом цього має бути зростання прибутку фірми [31, с.42].

У процесі формування макрологістичних систем ураховують економічні, соціальні, політичні та інші умови. У макрологістичних системах можуть вирішуватися завдання з формування міжгалузевих матеріальних балансів, вибору видів і форм матеріально-технічного забезпечення та збуту продукції, розміщення складських, вантажних терміналів, логістичних центрів.

З метою управління логістичними процесами в логістичній системі формують комплекс підсистем (інформаційних, технічних, правових тощо).

У сучасній зарубіжній та вітчизняній економічній літературі з питань логістики немає єдиного трактування поняття логістичної системи. Слід виходити з того, що логістична система має конструктивне значення, пов'язане із системою управління. Вона дає змогу чіткіше сформулювати кінцеву мету та визначити ефективну структуру управління.

Згідно з визначенням логістичної системи, яке дають російські вчені з Санкт-Петербурга (В.Н. Сергєєв, А.А. Низим, П.А. Ельяшевич), логістична система - це складна організаційно завершена (структурована) економічна система, що складається з взаємопов'язаних в єдиному процесі управління матеріальними та супутніми їм потоками ланок, сукупність яких, границі та завдання функціонування об'єднані внутрішньою метою організації бізнесу та зовнішніми цілями [53, с.22].

На наш погляд, логістичну систему можна визначити як процес управління матеріальними потоками та готовою продукцією, а також супутніми їм потоками в сфері макрологістики та мікрологістики, яка сприяє підвищенню організованості всіх економічних процесів для досягнення щонайбільшої ефективності.

Більшість реально функціонуючих на практиці логістичних систем, яким притаманні основні риси складних систем, дають змогу використовувати під час аналізу та синтезу їх системний підхід:

Складність. Для логістичних систем характерні велика кількість елементів, складний характер взаємодії між окремими елементами та функціями, що виконує система, наявність організованого управління, вплив на систему безлічі схоластичних чинників зовнішнього середовища.

Ієрархічність, тобто підпорядкування елементів нижчого рівня елементам вищого з погляду функціонального логістичного управління.

Емерджентність (цілісність) - здатність системи виконувати задану цільову функцію, що реалізується тільки логістичною системою загалом, а не окремими її ланками або підсистемами.

Структурність - наявність визначеної організаційної структури логістичної системи, яка складається з взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізують задану мету.

Єдність із зовнішнім середовищем.

Кожна логістична система складається з сукупності взаємозв'язаних елементів. їх зв'язки доволі стійкі. Ланкою логістичної системи називають деякий економічний або функціонально відокремлений об'єкт, який не підлягає подальшій декомпозиції в межах поставленого завдання аналізу або синтезу логістичної системи, що реалізує свою локальну мету, пов'язану з виконанням певних логістичних операцій або функцій.

Ланками логістичної системи можуть бути підприємства-постачальники матеріальних ресурсів, вироблених підприємствами та їх підрозділами, а також збутові, торговельні, посередницькі організації різного рівня тощо.

Перерахуємо реальні ланки, з яких може складатися логістична система:

різні форми власності та організаційно-правова форма.

різні потужності, концентрації, дослідне обладнання, яке використовується, ресурси, що споживаються.

різноманітність технічних засобів та їх розміщення на великій території.

екстериторіальність і висока мобільність транспортних засобів.

залежність результатів діяльності від безлічі зовнішніх чинників.

Крім того, необхідно враховувати, що більшість ланок логістичної системи є синтезом суб'єктів та об'єктів логістичного управління та організаційно-функціональних структур і локальних критеріїв оптимізації витрат, пов'язаних з логістичними операціями або функціями окремих ланок логістичних систем і тотальних витрат, скорочення часу доставки матеріальних ресурсів і готової продукції, часу виконання замовлень споживачів, управління запасами матеріальних ресурсів та готової продукції, забезпечення високого рівня сервісу.

Виокремлення комплексних логістичних функцій спричинило до появи зовнішніх логістичних систем фізичного розподілу, дистрибуції, забезпечення (закупівлі) тощо.

Як зазначалося, у літературі з логістики використовують поняття глобальних макрологістичних систем, до яких належать державні (транснаціональні) логістичні системи, що формуються на рівні країни загалом, міждержавні логістичні системи, що охоплюють кілька країн, і трансконтинентальні, створені у межах кількох континентів [28, с.30].

Мета створення макрологістичних систем може значною мірою відрізнятися від мети та критеріїв поєднання макрологістичних систем. Макрологістичною вважають систему, метою якої не є збільшення прибутку або досягнення яких-небудь інших корпоративних цілей організації бізнесу. Вона створюється на рівні територіального або адміністративно-територіального утворення для здійснення соціально-економічних, екологічних, військових та інших завдань. В більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується при синтезі макрологістичних систем. Зазвичай у процесі формування макрологістичних систем критерії визначають економічними, соціальними політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, оптимізації здійснення маршрутів, перехід на інший вид транспорту.

У макрологістичних системах можуть вирішуватися завдання, пов'язані з формуванням міжгалузевих матеріальних балансів, вибором виду, форм забезпечення та збуту продукції, груп споживачів і виробників, розміщенням складських комплексів загального використання, вантажних терміналів, логістичних центрів, вибором виду транспорту та транспортних засобів, організацією транспортування та координацією роботи різних видів транспорту в транспортних вузлах, оптимізацією адміністративно-територіальних дистрибуційних систем для багатоасортиментних магістральних потоків.

До глобальних логістичних систем належать системи, які формуються транснаціональними компаніями, міждержавними або трансконтинентальними організаціями.

Глобальною логістичною системою можна назвати макрологістичну систему, що формується урядовими інститутами, об'єднаннями та організаціями, які займаються міждержавною діяльністю, а також іншими структурами на території двох або більше країн.

З позицій логістики, істотною є різниця між глобальною компанією та компанією, чиї інтереси пов'язані лише з операціями на міжнародних ринках. Глобальні компанії формують стратегію конкурування, ґрунтуючись на врахуванні всіх світових ринків, що дає змогу найповніше використовувати можливості нових ринків. Такі компанії, реалізуючи цю стратегію, впливають на встановлену в галузі рівновагу. Компанії, які діють на міжнародних ринках, на відміну від глобальних компаній, не здійснюють координацію окремих локальних стратегій з метою розробки єдиної глобальної стратегії.

Глобальні компанії використовують сировинні ресурси, розташовані у різних країнах світу, визначають місцезнаходження основних торгових баз і центрів дистрибуції з урахуванням глобального підходу та пристосування існуючого логістичного підходу та логістичних технологій до умов нових ринків.

Логістика та маркетинг формують цілі стратегії у глобальних компаніях, узгоджують діяльності технологій маркетингу та логістики, при цьому логістика є глобальним фундаментом, який формує роботу інших систем. Сама логістична система сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства.

Компанії, що працюють на глобальних ринках, зазвичай ускладнюють логістичну мережу та збільшують витрати на її обслуговування. В результаті зростає час виконання замовлень і рівень запасів. За таких умов для успішної діяльності в середовищі, для якого основним чинником є час, фірми виокремлюють логістичний менеджмент як систему, що зменшує час виконання замовлення та забезпечує підприємства, які виробляють окремі партії для географічно відокремлених районів.

На погляд автора, вдалу класифікації логістичних систем дали В.Н.Сергєєв, А.А. Низим, П.А. Ельяшевич (рис. 1.3). На рисунку подано класифікацію логістичних систем, які складаються з макрологістики та мікрологістики.

Одночасно слід відмітити, що мікрологістика є складовим елементом макрологістики, оскільки макрологістика, керуючи мікрологістиками різних підприємств та фірм, виробляє та досліджує загальні проблеми та подає шляхи їх вирішення.

Рис. 1.3 - Класифікація логістичних систем [26, с.39]

Світова практика створення логістичних систем управління показала, що логістичні принципи управління виробництвом і роботою інших організацій в сучасних умовах можна розглядати як найважливіші магістральні напрями нормалізації розвитку з метою посилення режиму економії трудових, матеріальних, грошових та енергетичних ресурсів, підвищення ефективності управління на різних рівнях, забезпечення потрібної кількості споживчих благ.

Позаяк найпоширенішими логістичними системами є мікрологістичні, розглянемо їх більш докладно (рис. 1.4).

Логістична система підприємства складається з матеріальних засобів, що забезпечують рух товарів логістичним ланцюгом (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління всіма ланками цього ланцюга.

Мета логістичної системи - доставка у задане місце необхідної кількості та певного асортименту товарів і виробів, максимально підготовлених до виробничого чи особистого споживання при заданому рівні витрат. Інакше кажучи, мета логістики - доставка вантажів just in time (точно у строк) при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів. Постачання матеріалів, сировини, готової продукції точно у строк сприятливо впливає на функціонування всієї логістичної системи, дає змогу значно скоротити запаси на складах виробничих підприємств, а, отже, задовольняє споживачів.

Логістика повною мірою працює на споживача. Тому вважають, що реалізація функцій збуту у сфері логістики здійснюється завдяки додержанню шести умов: вантаж, якість, кількість, час, витрати та пункт призначення. Для досягнення ефекту логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, сприяють здійсненню комплексу заходів, пов'язаних з раціоналізацією тари та пакування, уніфікацією вантажних одиниць, у тому числі пакетизацією та контейнеризацією перевезень, налагодженням ефективної системи складування, оптимізацією кількості замовлень та рівня запасів, плануванням найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об'єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті.

Основу побудови та функціонування логістичної системи становлять вагомі концептуальні фактори: реалізація системного підходу, що має свій вияв насамперед в інтеграції та чіткості взаємодії всіх елементів логістичної системи. Цей фактор знаходить своє відображення у розробці і впровадженні єдиного технологічного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від окремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Для сучасної логістики в умовах високого рівня автоматизації притаманна індивідуалізація вимог до технологічного і підйомно-транспортного устаткування та промислової продукції, тобто відмова від універсальності на користь більш повної відповідності устаткування конкретним умовам. При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів слід передбачити вимоги гуманізації технологічних процесів щодо створення сучасних умов праці та уникнення несприятливого впливу на довкілля. Однією з обов'язкових умов тут є врахування сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюжка з орієнтацією на ринок, розвиток послуг на сучасному рівні, забезпечення гнучкості, надійності та високої якості. Логістичні системи функціонують в умовах невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища та кон'юнктури ринку. Тому неодмінною якістю логістичної системи є її здатність до адаптації. Висока надійність та забезпечення стійкості - один з фундаментальних принципів її функціонування [26, с.26].

Рис. 1.4 - Види мікрологістичних систем [26, с.40]

Логістична система є адаптованою, зі зворотним зв'язком і виконує ті чи ті логістичні функції та операції. Вона зазвичай складається з кількох підсистем, зокрема й функціональних та забезпечуючих (інформаційна, правова, кадрова тощо) і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем.

Залежно від виду логістичних ланцюжків у системах останні поділяють на системи з прямими зв'язками, гнучкі та ешелонні (Додаток Г) [34, с.139].

Гнучка логістична система (Flexible Logistical System) - це система, у якій матеріальні потоки доводяться до споживача як за допомогою безпосередніх зв'язків, так і за участі посередників. Прикладом такої системи може бути постачання запасних частин, за якого деталі епізодичного попиту відвантажують безпосередньо з центрального складу та відправляють на адресу одержувача, а деталі стандартного та підвищеного попиту - зі складу посередника.

Логістична система з прямими зв'язками (Direct Logistical System) - це система, в якій матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників на основі безпосередніх господарських зв'язків.

Ешелонна логістична система (Echelon Logistical System) - це система, за якої матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника. Останніми роками на західному ринку транспортних і складських послуг підвищують вимоги до комплексності та якості надання таких послуг. Це, своєю чергою, вимагає формування комплексних логістичних систем.

Логістичні системи, які здійснюють постачання сировини та матеріалів у цехи згідно з графіками, що розробляє заготівельна ланка, називаються виштовхуючими. Логістичні системи, в яких постачання сировини здійснюється відповідно до замовлень цехів - споживачів цих матеріалів, називають тягнучими.

Виштовхуюча логістична система передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком, а при тягучій логістичній системі матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок. Тобто, коли в першому випадку вони виштовхуються на виробничі місця, то в другому - матеріали витягаються самими виробничими ланками.

За останні роки на західному ринку транспортних та складських послуг спостерігається тенденція до підвищення вимог щодо комплектності та якості таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для створення комплексних логістичних систем, які охоплюють багато функціональних завдань. Перелік таких завдань в умовах ринкової економіки наведений на рис. 1.5.

Рис. 1.5 - Основні завдання логістичних систем [23, с.55]

У виконанні перелічених вище функцій важливу роль відіграють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з цих показників характерні і для вітчизняної практики, а деякі нові, чим заслуговують особливої уваги. Але всі вони достатньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використовуються логістичною службою для розв'язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи.

На ряді цих критеріїв базується селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з перерахованих вище критеріїв є надійність. Підсумовуючи, зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують (рис. 1.6).

Межі логістичної системи визначають за циклом обігу засобів виробництва. Спочатку купують засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять від однієї до іншої логістичної системи, складуються, обробляються, зберігаються, а потім переходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять до логістичної системи.

Рис. 1.6 - Критерії оцінок при виборі логістичної системи [23, с.56]

Умовні позначення:

ступінь надійності поставок;

мінімальна тривалість транспортування;

мінімальні транспортні витрати;

гнучкість системи;

забезпечення зберігання вантажів;

швидкість обробки рекламацій;

- мінімальні витрати на пакування вантажів;

- низькі втрати на страхування.

Вияв меж логістичної системи на основі обігу засобів виробництва дістало назву принцип сплати грошей - отримання грошей.

Для стабільного функціонування системи неабияке значення має правильне планування виробництва, збуту та розподілу, причому перевага віддається не оперативному, а стратегічному плануванню. Щоб визначити найоптимальнішу логістичну систему, необхідно розробити її проект. Для цього слід визначити три етапи: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення та розробка пропозицій щодо створення проекту. Проектування та планування логістичної системи слід починати з усебічного оцінювання поточної ситуації. Головне - вивчити конкурентне середовище, сам процес і основні характеристики існуючої системи, а також визначити необхідні зміни. Це можна зробити, здійснивши ситуаційний аналіз, який дає змогу вивчати внутрішню будову логістичної системи, оцінити ринкове та конкурентне середовище. Вивченню підлягає увесь логістичний процес і кожна логістична функція окремо. Зміст дослідження залежить від глибини аналізу. Одним з показників реальної ефективності обраної логістичної системи може бути її стійкість, тобто дотримання заведених стандартів обслуговування.

Аналізуючи проект логістичної системи, визначають, по-перше, достатні або недостатні резерви вдосконалення логістики, які виправдали б проведення ретельних досліджень та аналізу. По-друге, вироблення концептуальних схем проекту потребує всебічного вивчення фактичних даних, що допомагає об'єктивно та критично оцінити існуючі методи роботи. По-третє, у процесі вироблення концептуальної схеми проекту слід чітко визначити можливі варіанти перебудови логістичної системи.

Вивчення мети - фіксування витрат, що припускаються під час перетворення логістичної системи витрат і рівня сервісу. Визначена мета має описувати сегмент ринку або галузі, часові межі досягнення результатів і центри. Висока ефективність і стабільність логістичних систем можливі лише за умови застосування сучасних технічних засобів. Технічною базою для оптимального управління інформаційними потоками логістичних систем є багаторівнева АСУ. Тому необхідною умовою високої ефективності логістичних систем є органічне поєднання логістики з кібернетикою.

Таким чином, логістичний процес передбачає з'ясування мети та встановлення обмежень, розробку стандартів оцінювання результатів, вибір техніки аналізу, складання проектного завдання.

1.2 Характеристика елементів логістичного менеджменту в системі управління діяльністю підприємства

Організація виробництва, виробничий та операційний менеджмент застосовують різні методи, які допомагають у практичній діяльності управління виробництвом. Логістика має доволі хороший концептуальний апарат, але не збагатила його необхідними та достатніми інструментами управління.

Логістика принесла в управління діяльністю суб'єктів ринку новий підхід, раніше не відомий виробництву - орієнтування на споживача, якість обслуговування постачальників [28, с.36].

Вивчення коливань попиту, виробництво відповідно до стандартів якості обслуговування споживачів - це те, що вирізняє сучасний логістичний підхід до управління процесами й переносять маркетингову концепцію виробництва з царини теорії в сферу практичного менеджменту фірми.

Використовуючи методи операційного менеджменту в управлінні фірмою, логістичний менеджмент забезпечує виконання процесів виробництва з якнайменшими загальними витратами (витратами на виробництво продукції, зокрема й закупівлю матеріалів і розподіл готової продукції з доставкою споживачеві).

Логістика здобула визнання в корпоративному плануванні, її роль у бізнесі значно зросла. Зараз цю сферу вважають такою ж важливою, як виробництво та продаж товарів. Логістику переважно враховують під час прийняття рішень фірмою в процесі стратегічного планування. Професіонали в галузі логістики взаємодіють з усіма головними учасниками, які виконують інші важливі функції. Однією із особливостей роботи в царині логістики стала широка обізнаність логістів з тим, що відбувається у середині фірми через їхню взаємодію з іншими підрозділами.

Планування матеріальних потреб забезпечує зв'язок виробництва із закупівельною діяльністю. Однією з важливіших маркетингових проблем є вибір місця виробництва товарів. Під час прийняття рішення щодо цього неабияку роль відіграє логістика, наприклад, розглядається питання про найбільш ефективне переміщення продукту від місця, де його виробили, до місця, де його продаватимуть.

Фірма не може бути рентабельною, поки не контролює своїх логістичних витрат, тому ціна продукту має покривати всі види витрат, пов'язаних з виробництвом. Коли фірма має значні витрати у сфері логістики, їй треба перекласти їх на споживачів, тобто зробити ціни вищими, ніж у конкурентів, або знизити якість з ризиком втратити довіру покупців. Витрати на транспортування - це найважливіший чинник під час визначення ціни продажу товару.

Процес створення організаційних структур логістичного управління матеріальними потоками визначається умовами чинного правового регулювання. Природа правового поля (структура, якість, стабільність тощо) впливає на ступінь централізації системи управління, ієрархію логістичного управління, удосконалення всіх форм менеджменту тощо. Вона також допомагає виявити та ліквідувати невідповідність деяких управлінських структур чинному законодавству.

Постійна перебудова роботи великих промислових корпорацій під впливом науково-технічного прогресу та конкуренції обов'язково пов'язана з переміщенням доволі великих обсягів товарно-матеріальних цінностей, порушенням створеної та формуванням нової системи взаємозв'язків між різними функціональними ланками, переорієнтацією виробничих, збутових і забезпечуючих підрозділів, що потребує оперативного вирішення безлічі складних, конфліктних проблем, що виникають на всіх рівнях управління.

Важливим завданням управлінського апарату в таких умовах є забезпечення переорганізації у короткі терміни з якнайменшими втратами. Необхідність швидкого прийняття рішення з використанням великої кількості фахівців значно збільшує навантаження як на функціональних керівників середньої ланки, так і на вищий рівень управління організацією. Об'єднання зусиль спеціалізованих апаратів управління корпораціями в умовах постійних змін у зовнішньому середовищі неможливо забезпечити без створення на різних рівнях спеціальних управлінських механізмів, головним завданням яких було б об'єднання на тимчасовій або постійній основі функціональних ланок і координація їх дій для досягнення чітко визначених цілей.

У невеликих корпораціях з масовим характером виробництва, які діють за стабільних умов, увесь обсяг координуючих функцій зазвичай зосереджено на вищому рівні управління. У разі зростання масштабів виробництва, номенклатури продукції, розширення сфери діяльності корпорації, збільшення кількості рівнів управління процес управління матеріальними потоками ускладнюється настільки, що постає питання про створення спеціальних механізмів міжфункціональної координації в цій царині виробництва.

Виходячи з американської практики, можна виокремити два основних напрями управління матеріальним потоком на фірмі [47, с.19]:

удосконалення різних економічних механізмів, що посилюють взаємодію різних функціональних ланок у межах фірми;

здійснення організаційних перетворень у структурі корпорації з метою поліпшення координації ланок. Ці напрями діють паралельно, доповнюючи один одного.

Структури управління матеріальними потоками, як зазначалося, можуть бути різними. Вони, як і відділи маркетингу, створюються за функціональними або товарними ознаками. Це можуть бути підрозділи, що вирішують питання про управління потоками сировини та матеріалів, необхідних для виконання виробничої програми, або відділи закупівлі чи управління матеріалами. Сфера діяльності цих підрозділів поширюється на економічний простір, починаючи зі складу готової продукції постачальника й закінчуючи складом споживача.

Говорячи про матеріальні потоки як про основний об'єкт управління мовою логістики, слід зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовій формі породжується й супроводжується рухом фінансових коштів. До того ж обидва потоки перебувають у діалектичній єдності. Таким чином, у комерційній логістиці об'єкт управління є багатоаспектним об'єктом - матеріальні ресурси + послуги + фінанси. Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальника до споживача, а й на їх раціональне використання, досягнення проти витратності й щонайбільшої комерційної вигоди.

Найбільше поширення отримали наведені нижче різновиди організаційних механізмів. Перший з них - це коли формуються спеціальні функціональні ланки, в яких контролюють все або більшу частину планових, адміністративних і контрольних функцій, що регламентують рух матеріального потоку через корпорацію. Другий пов'язаний з призначенням спеціального керуючого або групи координації, головним завданням яких є координація процесу прийняття рішень з управління матеріальними потоками в основних функціональних блоках. Крім цього, можуть створюватися матричні механізми, які ґрунтуються на подвійному підпорядкуванні ланок, від яких залежить ефективне управління матеріальним потоком. Використання програм цільових механізмів має на меті не тільки забезпечити високий рівень внутрішньо-функціональної координації, як це буває під час формування спеціалізованого органу в межах лінійно-функціональної структури, а й позбутися проблеми міжфункціональної взаємодії.

Відповідно до функціональної спеціалізації в системі управління матеріальним потоком слід використовувати:

планування та координацію;

регулювання;

контроль.

У підрозділах, які вирішують питання планування та координації, головними завданнями є розробка планів і графіків руху матеріального потоку. Розробку критеріїв оцінювання цілей, пов'язаних з плануванням, оперативну роботу з управління матеріальними потоками здійснюють підрозділи регулювання. Вони узгоджують дії ланок, що відповідають за рух і використання матеріальних ресурсів.

Для оцінювання рівня забезпечення фірми матеріальними ресурсами, ефективності їх використання, аналізу рівня витрат, пов'язаних з рухом матеріального потоку, розробки пропозицій щодо підвищення ефективності управління матеріальними потоками створюють підрозділ контролю Почасти в західних корпораціях, що виробляють продукцію промислового призначення, структуру управління матеріальними потоками орієнтовано на підвищення ефективності використання сировини та матеріалів на стадії постачання та в процесі обробки.

За використання цієї організаційної форми слід постійно узгоджувати роботу підрозділів, що займаються забезпеченням матеріальними ресурсами, й виробничих, здійснювати оперативне регулювання руху матеріального потоку через виробничі ланки, організацію зберігання та контролю за використанням матеріальних ресурсів на всіх етапах їх руху.

Структура, орієнтована на вирішення цих проблем, формується на підставі питань, пов'язаних з плануванням, закупівлею та організацією складського господарства. У ланці планування сконцентровано функції з розробки планів руху матеріального потоку та узгодження їх з виробничими планами. У ній також складають графіки завантаження обладнання та подачі матеріалів до місця їх переробки тощо. Організацію процесу закупівлі, встановлення контактів з постачальниками матеріалів і доставку розглядають у ланці закупівлі. Зберігання матеріалів, підготовку їх до виробничого споживання та організацію їх подачі до місця переробки здійснює ланка організації складського господарства. Така структура характерна для машинобудівних фірм, що вимагають великої кількості сировини та матеріалів. Такий підрозділ може також мати назву відділ управління матеріалами й основне його завдання - скорочення витрат, пов'язаних із закупівлею сировини та матеріалів, а також їх з транспортуванням та зберіганням.

Управління рухом потоку матеріалів і готової продукції є останньою структурою цього підрозділу, й воно може стати управлінням складським господарством. Такі структурні підрозділи створюють на великих фірмах. Кожна лінійна ланка такої структури є доволі самостійною, водночас вони діють як єдиний комплекс. Усі координаційні та контрольні функції сконцентровано у головних підрозділах, підпорядкованих безпосередньо управляючому матеріальним потоком. Узгодження дій різних ланок здійснюється у групах планування. Важливе значення має використання спеціалізованої інформаційної системи, що дає змогу здійснювати постійний контроль усіх дій з управління матеріальним потоком і своєчасно вносити корективи.

Підприємства, що виготовляють широкий асортимент продукції й обслуговують значну кількість територіально роз'єднаних споживачів, мають свою розвинуту мережу розподілу, де пріоритетом структурних змін стає концентрація зусиль на зниженні витрат, що виникають у каналах розподілу. Тут значна увага приділяється зосередженню надлишків товарних запасів, використанню прогресивних видів тари та пакування, раціональному розміщенню фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, вибору найкращих маршрутів транспортування. Це важливо як з погляду економізації поставок, так і забезпечення високого стандарту обслуговування. У такому разі поєднуються функції, пов'язані з переміщенням, які в економічному просторі виконують на межі виробничих процесів, тобто відвантаження готової продукції з розташованих на території підприємства складів збуту споживачам продукції, що постачається.

Управління матеріальним потоком сировини та готової продукції дає змогу не тільки об'єднувати в спеціалізованих відділах усі функції, пов'язані з ним, а й орієнтувати їх на виконання широкого кола функцій, що виходять за межі постачання та збуту. Вони беруть також участь у роботі з підвищення загальної ефективності використання товарно-матеріальних ресурсів у фірмах.

Ринкові умови пов'язані з різними змінами, тому однією з умов створення структур управління товарними і матеріальними потоками є їх гнучкість, тобто пристосування до постійної перебудови діяльності корпорацій. Перспективним напрямом розвитку організаційних форм управління товарно-матеріальними ресурсами, особливо у корпораціях, що діють в умовах підвищеної невизначеності, є використання програмно-цільових механізмів.

Удосконалення структур управління товарно-матеріальними потоками можливе через створення різноманітних координуючих механізмів. У разі управління матеріалами це передусім удосконалення системи планування, розподілу й контролю коштів, укладених у матеріальні ресурси, використання різних економічних механізмів або призначення спеціальних керівників-координаторів, що дає змогу, як вважають американські фахівці, забезпечити збалансоване функціонування апарату управління [39, с.11].

Управлінський механізм пов'язаний з упровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування виробництва, збуту, зберігання й транспортування як єдиного матеріального потоку. Поняття «логістична система» може застосовуватися щодо органів управління. З одного боку, це певна кількість структурних елементів, що функціонують для досягнення єдиної мети, а з іншого, - план досягнення суб'єктом управління.

Логістична система - це також організаційний механізм, який, перетинаючи функціональні межі відділів виробничого підприємства, за рахунок більш гнучкої координації спрямовує їх дії на досягнення мети логістики. Логістичний підрозділ є не моно-, а міжфункціональним і відповідає за виконання всього блоку видів діяльності, пов'язаних з матеріальним потоком і необхідних для задоволення попиту споживачів - від вибору постачальників до надання послуг. Відділ очолює керівник матеріального потоку, який визначає оперативні завдання, залагоджує конфлікти, відповідає за вдосконалення системи та кінцеві результати її функціонування. І як важливий член структури управління він підпорядкований першому керівникові підприємства.

Різноманітність особливостей, властивих виробничим підприємствам, розмаїття конкретних проблем, що виникають перед ними, зумовлює багатоваріантність організаційних рішень управління матеріальним потоком. Для матеріаломістких виробництв, особливо підприємств машинобудівного профілю, напрямом головного удару організаційних перетворень є концентрація зусиль, спрямованих на скорочення витрат на етапах постачання й виробництва. Таке організаційне рішення є наслідком нерозвиненості власної мережі розподілу більшості машинобудівних підприємств, збутові витрати яких незначні. Однак це не свідчить про те, що ця організаційна перебудова не зачіпає сфери збуту.

Деталізація функцій і розробки внутрішньої структури органів управління матеріальним потоком є доволі складним процесом. У компаніях, що виробляють широкий асортимент продукції та обслуговують велику кількість споживачів, виникають проблеми зі зберіганням готової продукції у системі збуту, з виконанням великої кількості замовлень з обслуговування та доставки продукції. Тому створений підрозділ управління матеріальним потоком має головну увагу приділяти передусім координації дій виробничих, збутових і транспортних ланок. Виходячи з цього, формують такі структурні органи, як планування розподілу, управління рухом матеріального потоку та організація роботи товарних складів. Основним завданням цього підрозділу є скорочення всіх видів витрат на переміщення готової продукції через систему збуту, постійне узгодження дій виробничих і збутових підрозділів під час виконання великої кількості замовлень. З огляду на це необхідно виділити спеціальну ланку, яка й буде організовувати процес управління в цій сфері. Створений підрозділ може мати, наприклад, назву відділ управління розподілом готової продукції.

Функції планування процесу розподілу пов'язані з проведенням переговорів зі споживачами, обробкою замовлень, складанням графіків доставки та роботою транспорту.

У процесі руху матеріального потоку розробляють графіки та маршрути переміщення під час обробки матеріалів, здійснюють доставку готової продукції. Основну увагу приділяють забезпеченню тісної взаємодії між виробничими та збутовими ланками. Таким чином, відділ управління матеріалами - це організаційний механізм зниження витрат, що виникають переважно на етапах забезпечення й виробництва, а відділ управління розподілом є аналогічним механізмом зниження витрат, але вже в сфері збутових відносин. Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу ґрунтуються на розчленуванні матеріального потоку та є окремими фрагментами загальнішого організаційного рішення. Його доцільно використовувати виробничим підприємствам, які незалежно від профілю стикаються з безліччю взаємопов'язаних і водночас різних проблем, що потребують координації дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік.

Розглянуті вище структури ґрунтуються на організаційному розподілі функцій забезпечення матеріалами та збутом готової продукції. Основна увага при цьому приділяється оптимізації процесів управління товарно-матеріальними ресурсами на відповідних стадіях їх руху. З огляду на те, що в роботі фірм виникає велика кількість проблем, які потребують постійної координації та узгодження дій усіх підрозділів, через які рухається матеріальний потік, вони можуть створювати інтегровані організаційні механізми. Їх особливістю є те, що всі функції, пов'язані як з управлінням потоком сировини і матеріалів, так і з потоком готової продукції, концентруються та управляються ним. Таким чином об'єднуються планові, управлінські та контрольні функції, що регламентують рух матеріального потоку, забезпечується координація роботи всіх управлінських ланок, що дає можливість досягти найкращих показників використання товарно-матеріальних ресурсів. Такий підрозділ може складатися з організаційних структур, пов'язаних з координацією планування руху матеріалів і готових виробів на всіх етапах забезпечувально-виробничого та збутового циклів. До нього також має входити організаційний механізм управління організацією.

Найефективнішим структурним підрозділом логістики, на наш погляд, є підрозділ управління матеріальним потоком, який охоплює планові, управлінські та контрольні функції, що регламентують рух матеріального потоку, забезпечують координацію роботи всіх управлінських ланок.

Можуть бути створені логістичні структури залежно від видів діяльності, наприклад, матеріально-технічного забезпечення, транспортно-експедиційних операцій, перевізного процесу тощо. До кожного з цих підрозділів входять групи або окремі юридичні особи, які зайняті виконанням операцій, пов'язаних із закупівлями, постачанням матеріалів, регулюванням процесів перевезень, визначенням потреби в матеріалах тощо.

Таким чином, на підприємстві є доцільним створення відділу логістики, тим більше, що на деяких підприємствах України вже існує ця структура. У ній концентрується більшість логістичних функцій (як планово-координаційна, так і оперативна) в єдиний блок із загальним керівництвом і відповідальністю. Мета його полягає в стратегічному управлінні всіма товарно-матеріальними потоками й запасами заради збільшення прибутку підприємства загалом. Митна логістика повинна забезпечити узгодженість матеріальних (товарних), інформаційних та фінансових потоків прискорення цього процесу, а також відпрацювання стандартних логістичних вимог як по відношенню до митних режимів (тобто стосовно митниць), так і до учасників зовнішньоторговельних операцій (експортерів, імпортерів, перевізників).

1.3 Митне декларування як складова логістичної системи підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів. При цьому декларантами-особами, які здійснюють декларування товарів і транспортних засобів, можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформленій.

Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється Митним кодексом України (МКУ) та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Умови і порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Існують такі письмові форми декларування товарів і транспортних засобів:

МД-1 - застосовується під час прийняття на зберігання митним органом товарів відповідно до законодавства, справляння митним органом з фізичних осіб та підприємств платіжної митної декларації на переміщувані через митний кордон України товари та справляння митним органом з фізичних осіб грошової застави у випадках, установлених законодавством;

МД-2 - основний аркуш ВМД;

МД-3 - додатковий аркуш ВМД.

Однією з форм декларування товарів і транспортних засобів є вантажна митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Затверджене Кабінетом Міністрів України Положення про вантажну митну декларацію (далі - Положення), як вже зазначалося вище, має на меті визначити статус, призначення декларації, встановити загальний порядок її заповнення, оформлення, обліку, зберігання та інші норми і принципи, що застосовуються до вантажної митної декларації, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до вимог Положення ВМД заповнюється:

на товари, які переміщуються через митний кордон України юридичними і фізичними особами (підприємцями) та митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, крім підакцизних товарів; товарів, які підлягають державному експортному контролю; товарів, які переміщуються в режимі митний склад, які декларуються по ВМД незалежно від їх вартості);

на товари, які безпосередньо ввозяться фізичними особами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб у випадках, передбачених законодавством;

на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, ВМД заповнюється на партію товарів, які належать юридичним або фізичним особам, за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим.

Митний режим - сукупність норм, установлених законами з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Відповідно до мети переміщення товарів через-митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму:

імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень;

реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території;

експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за мозками митної території України;

реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту;

транзит - це митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України;

тимчасове ввезення (вивезення) - це митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування;

митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період вберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України;

спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом;

магазин безмитної торгівлі - це митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску па митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, Інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання;

переробка на митній території України - це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту;

переробка за межами митної території України - це митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з мстою їх переробки за межами митної території України ти наступного повернення в Україну;

знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на Імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються;

відмова на користь держави - це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

Для адаптації національного порядку застосування ВМД до положень Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі у липні 2007 р. було прийнято розроблену ДМС постанову Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 910, якою знесені суттєві зміни в Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 574.

Разом з цим на практиці роботи декларантів та митних органів існує багато листів ДМС, які певним чином впливали на порядок заповнення ВМД. З огляду на складність її заповнення, безліч нормативних документів, застосування яких іноді ускладнювали процес декларування товарів, керівництвом ДМСУ було прийнято рішення про потребу створення єдиного нормативно-правового акту, який би регулював порядок заповнення та використання ВМД. При цьому ця Інструкція повинна була враховувати положення Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.

Зразки бланків єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів, доповнень і специфікацій та їх технічний опис затверджено наказом ДМС від 18 вересня 2007 р. № 768, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 3 жовтня 2007 р. за № 1140/14407.

Порівняльну характеристику бланків декларації і особливостей їх застосування з урахуванням Положення про вантажну митну декларацію та Інструкції про порядок заповнення ВМД наведено в (Додатку Д) (оскільки бланки єдиного адміністративного документа форми МД-4 та додаткового аркуша форми МД-5, доповнення до ВМД форми МД-7 до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України не застосовуються, в таблиці і дані в тексті розглядаються тільки особливості використання та заповнення бланків форм МД-2, МД-3, МД-6 та МД-8) [18, с.218].

Взаємозв'язок інформаційних умовних блоків і деяких граф та літерних розділів ВМД проілюстровано в (Додатку Е) [18, с.220].

Класифікатори розроблюються та затверджуються ДМСУ. Вони є базою даних нормативно-довідкової інформації, що є невід'ємною складовою Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМС та інших програмних засобів і баз даних (Додаток Ж) [18, с.222].

Класифікатори, що використовуватимуться під час заповнення ВМД, затверджено наказом ДМС Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, і порядку їх ведення від 12 грудня 2007 р. № 1048.

З метою прискорення проведення процедури митного оформлення, завдяки застосуванню заходів електронної обробки Інформації, а також з метою більш оперативного та досконалого формування державної статистики зовнішньоекономічної діяльності, при поданні митному органу заповненої декларантом ВМД подається електронна копія зазначеної декларації. Інформація, занесена в електронну копію ВМД, має збігатися з інформацією, занесеною декларантом в оригінал декларації. Електронна копія ВМД має суто інформаційний характер і не має правового юридичного значення, якщо інше не буде передбачено законодавством України.

Прийняття митним органом вантажної митної декларації для оформлення - закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів, відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на ВМД штампа Під митним контролем та реєстрації у журналі обліку вантажних митних декларацій.

У разі прийняття ВМД для митного оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. Реєстраційний номер ВМД заноситься до графи 7 Довідковий номер декларації посадовою особою митного органу.

Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД, Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Відповідальність за неточні відомості у ВМД установлюється законодавством.

Митний орган має право не приймати декларацію до оформлення у випадках, якщо ВМД:

подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;

заповнена декларантом із порушенням Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД;

в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту. У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється Картка відмов у пропуску на митну територію України при митному оформленні товарів та інших предметів.

Відповідно до положень ст. 90 МКУ зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускається. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу пової митної декларації.

Посадові особи митних органів не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати або доповнювати відомості, зазначені в ній, за винятком тих граф або відомостей, заповнення яких належить до компетенції митних органів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів виключно у випадках, передбачених законодавством України, після завершення процесу прийняття ВМД для оформлення.

Вантажна митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистою номерною печаткою посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Таким чином, оформлена відповідно до вимог митного законодавства ВМД - це документ, що засвідчує надання державою суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у визначений митний режим. Залежно від митного режиму оформлена ВМД може закріплювати за зазначеним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності певні зобов'язання, а в разі вивезення товарів і транспортних засобів також засвідчує право суб'єкта на одноразове переміщення їх через митний кордон України. Оформлена відповідно до вимог митного законодавства ВМД - це правовий документ, який у разі необхідності підтверджує певні права або права та обов'язки суб'єкта за умов здійснення ним правових, фінансових, господарських та інших видів діяльності. Термін дії ВМД не обмежується часовою нормою.

. Логістична система - це адаптивна система зі зворотним звязком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньо системні звязки та звязки із зовнішнім середовищем,

. Логістичний менеджмент є таким управлінським підходом до організації роботи фірми та її посередників, який забезпечує найповніше врахування тимчасових чинників у процесах оптимізації управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками.

. Основою логістичної функції зовнішньоекономічної діяльності підприємств України є логістична організація процесу митної переробки вантажів, яка обєднує процеси реалізації митних режимів, повязаних з фізичним переміщенням зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон.

. Митна логістика повинна забезпечити узгодженість матеріальних (товарних), інформаційних та фінансових потоків прискорення цього процесу, а також відпрацювання стандартних логістичних вимог як по відношенню до митних режимів (тобто стосовно митниць), так і до учасників зовнішньоторговельних операцій (експортерів, імпортерів, перевізників).

. Декларування вантажів та транспортних засобів - це повідомлення митному органу необхідних для митного оформлення та митного контролю відомостей про вантажі і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митні режими та інше.

. Декларування виконує декілька основних функцій. Одна з них - забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари та транспортні засоби. Інша - підтвердження декларантом правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний режим. Третя функція - контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспорті засоби фактичним даним.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ТОВ ВО ТЕХНА

.1 Організаційно-економічне забезпечення логістичного менеджменту та декларування на підприємстві

Підприємство ТОВ ВО ТЕХНА зареєстроване у формі товариства з обмеженою відповідальністю Днііпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.06.1999 р.

Юридична адреса: 01024, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 113/1. Це приміщення офісу, сервісного центру та складу.

Група компаній ВО ТЕХНА, в яку входить підприємство, з 2000 року спеціалізується на продажу сільськогосподарської техніки, вантажної автотехніки, спеціальної, комунальної та пасажирської техніки, запасних частин як споживачам в Україні, так і за кордоном, як українського виробництва, так і виробництва закордонних партнерів (Росія, Білорусь, Німеччина, Франція). Підприємство надає техніку в кредит та на умовах лізингу. Крім того, по всім видам продукції, що поставляється, підприємство забезпечує технічну підтримку та сервісне обслуговування.

Основними цілями діяльності ТОВ ВО ТЕХНА є отримання прибутку за рахунок комерційної та підприємницької діяльності. При цьому предметом діяльності підприємства є:

реалізація (оптова і роздрібна) сільськогосподарської та інших видів техніки;

гарантійно-сервісне обслуговування всієї запропонованої техніки;

реалізація на основі отриманого прибутку соціальних та економічних потреб працівників, створення безпечних умов їхньої праці;

надання послуг іншим юридичним особам та населенню;

систематичне розширення асортименту продукції, яка реалізується підприємством, покращення її якості;

ефективне використання творчого та трудового потенціалу власних працівників.

ТОВ ВО ТЕХНА - підприємство, що динамічно розвивається, та є сьогодні лідером продажів сільськогосподарської техніки на ринку України. 22 торговельні площадки підприємства розташовані в 20 областях України в таких містах, як: Київ (головний офіс), Вінниця, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Кіровоград, Миколаїв, Луганськ, Львів, Одеса, Полтава, Сарата, Сімферополь, Суми, Тернопіль, Умань, Харків, Херсон, Хмельницький, Черкаси та Чернігів. Компанія є офіційним дилером більше 40 заводів-виробників, серед яких: Гомсельмаш, Мінський Тракторний Завод, МАЗ, ХТЗ, Краз, Бєлаз, Амкодор, Червона Зірка, Белоцерковмаз, та ін. Компанія є також офіційним дистриб'ютором Оренбурзького радіаторного заводу та ШААЗ.

ТОВ ВО ТЕХНА має тісні партнерські відносини з багатьма організаціями та фірмами як на території України, та і за її межами. При цьому основними каналами збуту продукції ТОВ «ВО ТЕХНА».

У найближчі два роки по першому та другому каналах планується реалізувати 70% продукції, а через три роки частина цих каналів знизиться до 60% за рахунок збільшення обсягів реалізації через третій та четвертий канали.

На протязі перших пяти років планується збільшення обсягів продажів техніки в цілому на 15%.

Планом маркетингу передбачено надання 10% знижок для оптових покупців.

У своєму поводженні на ринку ТОВ ВО ТЕХНА сповідує наступальну ділову стратегію, а саме стратегію протистояння і досягнення переваги над конкурентами в області ціни, асортименту та якості продукції, географії виробництва і збуту, завоювання споживачів.

Асортимент продукції, яка реалізується підприємством, постійно збільшується, а також надаються пропозиції щодо модернізації існуючих виробів. Зокрема, з лютого 2005 року розпочався продаж обладнання для персоналізації пластикових карток компанії EVOLIS (Франція), а з квітня 2005 року в продаж надійшли нові модернізовані турнікети Бізант-5 з унікальним блоком керування турнікетом, який розроблено співробітниками підприємства.

ТОВ ВО ТЕХНА дбає про якість запропонованої продукції. Зокрема, в січні 2005 року було отримано сертифікат УкрСЕПРО № UA1.018.0003856-05. Сертифікат гарантує відповідність СКУД STOP-Net наступним стандартам: - ДСТУ IEC 60839-1-3-2001 Системи тривожної сигналізації. Частина 1. Загальні вимоги. Розділ 3. Випробування систем тривожної сигналізації на вплив зовнішніх чинників - ГОСТ 12.2.007.0-75.

Серед підприємств, що пропонують сільськогосподарську техніку на ринку України, ТОВ ВО ТЕХНА займає одну з провідних позицій. Конкурентами виступають: Елітком, Інттекс, та російське підприємство Перко.

Всі замовники та покупці ТОВ ВО ТЕХНА розподіляються на 4 групи: ділер, партнер, інсталятор (наймане підприємство-настройщик обладнання) та кінцевий споживач. Статус ділера надається компаніям, які виконують певні договірні умови по продажу продукції в залежності від регіону. Компанії-ділери мають найбільшу знижку на придбання всіх видів продукції компанії та відстрочку в оплаті.

Представники дилерів, партнерів та інсталяторів проходять безкоштовне навчання на обладнанні, що розміщене в демонстраційному залі компанії. Найбільшим ділерам надаються пакети документів щодо техніки для розміщення в демонстраційних залах компаній.

Для більш продуктивної роботи зі споживачами на підприємстві створено 3 підрозділи: відділ збуту та маркетингу займається створенням більш продуктивної дистрибуційної мережі, зовнішньоекономічний відділ займається налагодженням взаємозвязків з іноземними партнерами та відділ інформаційних та компютерних технологій, який займається написанням компютерних продуктів як для власних потреб, так і для інших замовників.

ТОВ ВО ТЕХНА працює як на договірних засадах, так і з допомогою рахунків-фактур.

ТОВ ВО ТЕХНА приймає участь в тематичних виставках та семінарах. Останнім часом компанія була учасником виставок: Техніка-2007 в жовтні 2007 року та VІ Міжнародної спеціалізованої виставки "Примус: Машинобудування-2008" в січні 2008 року. Реклама підприємства розміщується в тематичних журналах: Бізнес та Безпека, F+S: технологии безопасности и противопожарной защиты, каталог Банки України, СНГ та Прибалтики.

На сьогоднішній день на підприємстві постійно працюють 512 чоловік.

У загальному вигляді організаційну структуру управління ТОВ ВО ТЕХНА можна представити таким чином (рис. 2.1).

Вищим керівним органом ТОВ ВО ТЕХНА є директор, який вирішує стратегічні питання господарської діяльності підприємства. Директор за допомогою своїх заступників затверджує перспективну стратегію розвитку підприємства, визначає його місію та головну мету діяльності, довгострокові плани на певний термін часу, призначає начальників відділів та служб підприємства, директорів підпорядкованих підприємству торговельних площадок. Директор очолює підприємство та керує підприємством у цілому, тобто репрезентує підприємство в будь-яких організаціях, розпоряджається в межах чинного законодавства його майном, укладає договори, відкриває в банках розрахункові рахунки тощо. Директор призначає заступників, які керують і відповідають за діяльність структурних підрозділів підприємства.

Рис. 2.1 - Організаційна структура управління ТОВ ВО ТЕХНА

Відділ контролю якості безпосередньо відповідає за вдосконалення торговельного процесу, техніки і технології.

Маркетингові функції вивчення попиту, ринків збуту, реклами, просування товарів покладено на відділ збуту та маркетингу.

Відділ кадрів та служба зайнятості відповідає за реалізацію кадрової політики підприємства. Він, зокрема, займається питаннями відбору персоналу, його професійної орієнтації та соціальної адаптації, навчання, підвищення на посаді, переведення, звільнення. Крім того, йому звітують всі служби, що задовольняють соціальні потреби персоналу підприємства.

Плануванням фінансово-господарської діяльності на підприємстві займається планово-економічний відділ підприємства.

Відділ інформаційних та компютерних технологій відповідає за чітку та налагоджену роботу всієї техніко-інформаційної мережі підприємства, за правильне функціонування програмного забезпечення, займається закупівлею, ремонтом та оновленням всієї компютерної техніки організації.

Юридичний відділ здійснює контроль за відповідністю всієї діяльності ТОВ ВО ТЕХНА чинному законодавству.

Налагодженням звязків з іноземними партнерами та їх матеріально-технічним забезпеченням займається зовнішньоекономічний відділ.

Транспортна служба займається організацією перевезень та доставкою продукції, необхідного устаткування між підрозділами підприємства в межах Києва.

Експедиторська служба займається організацією перевезень та доставкою продукції між підрозділами підприємства по всій Україні.

Функціями підпорядкованих ТОВ ВО ТЕХНА торгівельних площадок є реалізація високоякісної та необхідної сільськогосподарської техніки за помірними цінами. Штатний розклад торгівельної площадки складається із: завідуючого площадкою, одного-двох робітників, бухгалтера-економіста, прибиральниці, водія-експедитора та охоронника.

В ТОВ ВО ТЕХНА кілька підрозділів апарату управління підприємства підпорядковано безпосередньо директору. Облік виробництва та реалізації, контроль за використанням засобів і дотриманням фінансової дисципліни, складання балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія під керівництвом головного бухгалтера.

Реалізацію діловодства на підприємстві, тобто приймання вхідної документації, її реєстрацію, облік, розподіл, організацію внутрішнього документообігу, відправлення та зберігання документів, забезпечує канцелярія.

Секретар-референт забезпечує контроль за виконанням доручень директора та рішень його заступників, головного бухгалтера.

Таким чином, в ТОВ ВО ТЕХНА запроваджено лінійно-функціональний тип організаційної структури управління, який характеризується лінійними формами звязку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

ТОВ ВО ТЕХНА у своїй діяльності орієнтоване на реалізацію високоякісної та необхідної продукції за помірними цінами. Саме великий асортимент якісних товарів за помірними цінами і привертає увагу широкого кола споживачів.

З огляду на вищевказане, ТОВ ВО ТЕХНА - це досить велике та стабільно працююче торгово-сервісне підприємство, яке має всі необхідні засоби, як виробничі, так і трудові, для ефективного прибуткового функціонування.

ТОВ ВО ТЕХНА має репутацію надійного партнера по бізнесу і фірми, яка дуже уважно ставиться до бажань та вимог своїх клієнтів.

Діяльність підприємства орієнтована на розширення звязків із зарубіжними партнерами, що, на думку керівництва, дасть підприємству змогу розвиватись за рахунок надходження валютних коштів.

На сьогоднішній день окремо створеного підрозділу логістики на підприємстві немає. Так, певні функції логістичного менеджменту виконують такі підрозділи, як відділ збуту та маркетингу, юридичний відділ, транспортна та експедиторська служба, склади, зовнішньоекономічний відділ. Середньоспискова чисельність працівників по логістичним процесам складає 20 чоловік, які відносяться, відповідно до своїх функціональних обовязків, до різних відділів.

Зараз для підприємства ТОВ ВО ТЕХНА важливим є злагоджена та продуктивна робота зовнішньоекономічного відділу, оскільки підприємство розвиває гуртову торгівлю, має дистрибутивну мережу, яка охоплює 20 областей України, Росію та Білорусь, зміцнює власні потужності.

Так, зокрема, процедурами митного оформлення та декларування товарів та вантажів, що переміщуються через митну територію України, на підприємстві ТОВ ВО ТЕХНА займаються 2 штатні одиниці - митні брокери.

Митні брокери відіграють важливе значення як необхідний елемент, який пов'язує суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - ТОВ ВО ТЕХНА - з митними органами та сприяє розвитку зовнішньоекономічних відносин. Метою діяльності даних спеціалістів є прискорення процедури митного оформлення та декларування шляхом виконання митних формальностей в пунктах пропуску через митний кордон України та на внутрішніх митницях, а також організація доставки товарів під митним контролем до митниць призначення. Посадовими обовязками митних брокерів підприємства є надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів, що переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем.

Так, спеціалісти ТОВ ВО ТЕХНА роблять все можливе, що всі митні процедури, пов'язані із здійсненням митного оформлення, будуть виконані на належному рівні.

Митні брокери ТОВ ВО ТЕХНА здійснюють брокерську діяльність відповідно до норм Митного кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування.

Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Закону Про ліцензування певних видів господарської діяльності. Питання порядку ліцензування діяльності митного брокера та митного перевізника, крім МК, визначаються низкою документів, серед яких Закон Про ліцензування певних видів господарської діяльності, постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 Про затвердження Переліку органів ліцензування, постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. № 756 Про затвердження Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України. Вчиняючи дії, передбачені МКУ, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр митних брокерів і забезпечує його періодичну публікацію. За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер несе відповідальність відповідно до закону (ст. 180 МК).

Набуті професійні навички декларування різноманітних товарів, знання специфіки підрозділів митних органів України та технологічних процесів митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, дають можливість спеціалістам ТОВ ВО ТЕХНА зорієнтувати директорат підприємства у часто змінюваних правилах ввезення (вивезення) товарів та їх декларуванні митним органам.

Самостійне декларування обходиться ТОВ ВО ТЕХНА дешевше, ніж залучення для цього спеціалізованих підприємств. Однак, спеціалісти підприємства повинні постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень, бути обізнаними з правових питань та мати постійний досвід роботи з митницями.

В ТОВ ВО ТЕХНА запроваджено систему зберігання всієї документації, пов'язаної з декларуванням вантажів та товарів, протягом п'яти років. У зв'язку з цим одним з проблемних питань у діяльності підприємства є створення дієвої системи обліку документів, на підставі яких проводилося декларування. Запровадження в практику роботи підприємства формування обов'язкових реєстрів і визначення переліку документів, що подаються митниці для декларування, створить умови для систематизації підсумків декларування та дасть змогу уникнути можливих непорозумінь у разі проведення митними органами перевірки результатів декларування.

По мірі необхідності ТОВ ВО ТЕХНА звертається до послуг митного перевізника. Митний перевізник - це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених пунктами 1, 2, 4 ч. 1 cт. 161 МКУ, і має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника; видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митний перевізник - це юридична особа або громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Права та свободи суб'єктів підприємницької діяльності щодо надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів і перевезення товарів, які переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем, повязані з необхідністю дотримуватися цими субєктами дозвільних процедур (ліцензування) для здійснення цієї діяльності та заборони монопольного положення цих субєктів на ринку. Для одержання ліцензії субєкт повинен відповідати певним ліцензійним умовам, кваліфікаційним, організаційним, технологічним та іншим вимогам для проведення цього виду діяльності.

На жаль, на сьогоднішній день положення про структурні підрозділи підприємства не затверджені і функціональні обовязки кожного з працівників чітко ніде не оговорені. Дані документи знаходяться в стадії підготовки та оформлення.

Таким чином, ТОВ ВО ТЕХНА має сформовану дієву організаційну управління, але зараз виникла нагальна необхідність створення окремого структурного підрозділу на підприємстві - відділу логістики.

2.2 Дослідження логістичних операцій підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності надається підприємствам усіх форм власності, які самостійно обирають напрями, цілі діяльності та контрагентів. Відповідно до чинного законодавство зовнішньоекономічні зв'язки здійснюються на підставі господарських договорів про торгівлю, спеціалізацію та кооперування у виробництві, науково-технічну співпрацю, протоколів про встановлення прямих виробничих і науково-технічних зв'язків тощо.

Підприємство, що вирішило розпочати зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД), повинно точно з'ясувати для себе її переваги та недоліки.

Перевагами ЗЕД для ТОВ ВО ТЕХНА є:

значне розширення ринків збуту власної продукції і ринків допоміжних послуг;

можливе розширення або диверсифікація виробництва та торгівлі через створення спільних підприємств або іноземних філій;

накопичення грошових коштів в іноземній валюті та страхування таким чином фінансових ресурсів підприємства від знецінення національної валюти внаслідок інфляції;

значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Недоліками ЗЕД для ТОВ ВО ТЕХНА є:

конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної продукції;

міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн;

значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних і транспортних катастроф у зв'язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень;

невиконання іноземним партнером своїх зобов'язань у зв'язку з політичними змінами в його країні.

У зв'язку з цим зовнішньоекономічна діяльність підприємств стає одним зі специфічних об'єктів економічного аналізу та логістичного менеджменту на підприємстві.

Логістичні операції ТОВ ВО ТЕХНА при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності відображено в табл. 2.1. Надамо їх коротку характеристику.

Таблиця 2.1 - Класифікація логістичних операцій ТОВ ВО ТЕХНА при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

С И С Т Е М А Л О Г І С Т И Ч Н И Х О П Е Р А Ц І ЙГрупа операційЛогістичні операціїТранспортнаПеревезення вантажу з одного місця в інше (від відправника до одержувача) різними видами транспортуСкладськаШтабелювання, дештабелювання перепакетування, складування порожньої тари, укладання вантажів на спеціально відведені місця, товарів на стелажі чи підтоварники, відмикання чи замикання дверей складу, вагона, бортів автомобіля, установка трапу, підготовка місця для розвантаження (прийому) товару, фіксація вантажу, прибирання місця під розвантаження товаруДопоміжнаОбробка замовленьПереміщенняПід'їзд візка, навантажувача, перевезення (перенесення) товару чи порожньої тари усередині підприємства в його складахВантажнаПідйом чи опускання вантажу на підлогу, рампу, укладання товару на піддон, транспортний засіб, перевантаження товарів тощоТехнологічнаСортування, підсортування, товарна обробка, затарювання продукції в транспортну тару, викладення товару для реалізації, продаж товарів і надання послуг, упакування і відпустка товаруКонтрольно-обліковаВизначення кількості, якості, обсягу і маси транспортної партії вантажу, оформлення товарно-транспортних документів, розрахунок за покупку

Для зберігання сільськогосподарської техніки, вантажної автотехніки, спеціальної, комунальної та пасажирської техніки, запасних частин підприємством було викуплено приміщення під склад, загальною площею ~2000 кв.м., з охороною та протипожежною сигналізацією. Приміщення опалюється, щоб підтримувати допустимі температурні параметри для продукції. Основне призначення складу - концентрація запасів, їх збереження та забезпечення безперебійного та ритмічного постачання замовлень.

Загалом комплекс складських операцій представляє собою таку послідовність:

розвантаження транспорту та прийом вантажу: розвантаження т/з, контроль документальної та фізичної відповідності замовлень поставки, документальне оформлення вантажу через внутрішню інформаційну систему;

внутрішньо складське транспортування;

розміщення та збереження: закладання вантажу на збереження, збереження вантажу та забезпечення відповідних умов, контроль за наявністю запасів на складі;

відбір товарів з місць збереження: отримання замовлення, відбір товару кожного найменування згідно з замовленням;

комплектація замовлень: комплектація відібраного товару для конкретного споживача та контроль за підготовкою замовлення, документальне оформлення підготовленого замовлення та оформлення необхідних документів;

навантаження на транспортний засіб;

транспортування та експедиція замовлень;

збір та доставка порожніх товароносіїв (палет, коробок, піддонів тощо);

інформаційне обслуговування складських операцій та обліку.

Виконання всіх цих операцій в ТОВ ВО ТЕХНА входить в обов'язки складської служби підприємства.

Залежно від обсягу продукції та відстані її транспортування, підприємство вибирає оптимальний метод доставки, переважно власним автомобільним транспортом.

Один-два рази на місяць здійснюються поїздки для гуртової закупівлі. Для постачання роздрібних партій товарів, підприємство ТОВ ВО ТЕХНА користується, в основному, транспортно-експедиторськими послугами підприємства Євро експрес.

Підприємство володіє таким автомобільним транспортом:

ЗАЗ Таврія - 5 шт. (для транспортування в межах області);

Мікроавтобус Mazda (для доставки великих об'ємів вантажу по регіонах та постачання з Києва);

Причіп - 3 шт. (для доставки великих об'ємів вантажу).

На рівні підприємства управління транспортуванням складається з декількох етапів:

вибір способу транспортування (власним транспортом, експедиторською фірмою, транспортом клієнта);

вибір виду транспорту (автомобільним, залізничним);

вибір транспортного засобу;

оптимізація параметрів транспортного засобу (чіпляти причіп чи багажне відділення, знімати задні сидіння чи ні тощо).

Важливе значення транспортування пояснюється великою часткою транспортних витрат у складі логістичних витрат, та тим, що без транспортування неможливе існування матеріального потоку.

До обов'язків менеджера відділу збуту та маркетингу входить не лише пошук нових клієнтів, а й підтримка зв'язків та обслуговування вже існуючих клієнтів. Тому із замовленням клієнт звертається перш за все до менеджера, з яким він працює та узгоджує різні питання, такі як наявність товару, ціна та інше.

Для вияснення цих питань менеджери використовують компютерну програму 1С Бухгалтерія, в якій зберігається інформація щодо наявності товару на складі та середній ціні по різних поставках. Відповідно до обсягу замовлення, важливості клієнта та прихідної ціни, менеджер встановлює відпускну ціну. Узгодивши все з клієнтом, він передає замовлення у відділ контролю якості, де проводять відбір товару згідно з замовленням, комплектацію відібраного товару, оформлення необхідних документів та контроль за виконанням замовлення.

У подальшому відбувається процес доставки замовлення. Порядок, черговість доставки визначається переважно тим маршрутом, який визначає сервісний інженер. Наприклад, підходить до водія сервісний інженер і говорить, що йому необхідно відремонтувати техніку в Київській області, в свою чергу водій підходить у відділ контролю якості і забирає весь товар, який потрібно доставити у вказаному напрямку, чи принаймні в цей район.

Аналогічно виконуються роботи з доставкою товару по Україні: сервісний інженер приходить у відділ збуту та маркетингу і говорить, що протягом двох днів необхідно поїхати в Миколаїв і оглянути техніку декількох клієнтів. За цей термін менеджери обдзвонюють своїх клієнтів в Миколаєві та прилеглих містах і говорять, що до них направляється наша машина і якщо кому щось потрібно, то можете замовити, одразу ж доставимо. Доставка вважається безкоштовною, але витрати на неї вже вкладені у вартість товару (приблизно 2% від прибутку).

Цей метод доставки не є ефективним та економічно обґрунтованим, а також не враховує потреби та інтереси VIP-клієнтів, тобто тих, які купують періодично і на досить великі суми.

Обсяги закупівель основних клієнтів ТОВ ВО ТЕХНА наведено в табл. 2.2.

Прибутковість кожного клієнта змінюється залежно від того, який товар він закуповує, тому що націнка на різну продукцію різна. На сьогоднішній день відомо декілька випадків втрати споживачів через недосконале обслуговування (насамперед, через недотримання умов поставки товару). Одним з таких втрачених споживачів вважається фірма Любе-Плюс, яка займається продажем комплектуючих сільськогосподарської техніки. Причиною втрати цього клієнта була невчасна доставка замовленого ним товару - вантажної автотехніки.

Таблиця 2.2 - Обсяги закупівель продукції ТОВ ВО ТЕХНА основними клієнтами

№ п/пКлієнтиМісячний обсяг закупівель, тис грн.Частка закупівель (за кількістю), %Місячний прибуток від закупівель клієнта, тис. грн.123451.ЗАТ Алай71515,71432.ТОВ Укр-Інвест-Консалтинг9507,5233.ЗАТ Техносистем9655,4241,254.ПП Фаворіт73010,8182,55.ТОВ Марк73018,0204,46.ЗАТ Ратибор (Дрогобич)25062,57.ЗАТ Комплекс-Центр20106,2502,58.ТОВ Технічний центр СОТА26407,06609.ЗАТ Укртехно7506,6187,510.ЗАТ Іста-Сітал / группа компаний ІСТА57512,3132,25РАЗОМ:10 315100

Рівень обслуговування окремого клієнта залежить від різних факторів, таких як платоспроможність, досвід співробітництва, партнерські відносини, можливо навіть особисті стосунки тощо.

Важливим завданням в діяльності ТОВ ВО ТЕХНА є правильне формування результативної дійової стратегії у сфері логістичного менеджменту та обслуговування клієнта. З цією метою на підприємстві зроблено спробу аудиту системи обслуговування клієнтів і визначити напрямки його вдосконалення з метою отримання переваги перед конкурентами.

Розрахунок оптимального рівня обслуговування ТОВ ВО ТЕХНА проводиться відповідно до вимог основних споживачів та їх пріоритетів у обслуговуванні. Підґрунтям для прийняття рішення у цьому випадку є результати маркетингового дослідження, в якому споживачам пропонувалось визначити найважливіші показники обслуговування.

Для визначення рівня обслуговування клієнтів підприємства запропоновані такі елементи потреб клієнтів:

час поставок (цикл замовлення);

доступність продуктів з запасу;

гнучкість поставок;

якість доставки;

частота поставок;

надійність поставок продукції;

комплектність поставок;

докладність поставок;

гнучкість оплати (можливість надання відтермінування оплати);

зручність складання замовлення;

зручність документації.

Ці елементи слугують для оцінки існуючого рівня обслуговування клієнта в ТОВ ВО ТЕХНА, який дасть можливість визначити стратегічні цілі.

Найважливіші показники логістичного обслуговування в ТОВ ВО ТЕХНА та основного конкурента ТОВ ВО ТЕХНА - ТОВ Текс - за результатами дослідження за результатами дослідження зведено у табл.2.3.

Таблиця 2.3 - Показники логістичного обслуговування в ТОВ ВО ТЕХНА та ТОВ Текс

Елемент обслуговування клієнтаТОВ ВО ТЕХНАТОВ ТексЧас поставок (цикл замовлення), год.77Доступність продуктів з запасу, %8055Гнучкість поставок, %92,587Якість доставки, %8993Частота поставок, замовлень/день57Надійність поставок, %8085Комплектність поставок, бали89Докладність поставок, бали99Гнучкість оплати (можливість надання відтермінування оплати), дні20-30-Зручність складання замовлення, бали97Зручність документації, бали99

Можна зауважити, що підприємства прагне пристосуватися до вимог клієнтів. Час поставок на обох підприємствах однаковий внаслідок використання відповідного способу транспортування (автомобіль Таврія).

Щодо відхилення у доступності продукції з запасу, то це пояснюється тим, що склад у ТОВ Текс є набагато меншим.

Розбіжності показника гнучкість поставок пояснюються тим, що ТОВ ВО ТЕХНА здійснює реалізацію не лише одного виду продукції, а також інших фірм виробників сільськогосподарської техніки; ТОВ Текс є монобрендовим, тобто реалізує лише техніку Nolta, відповідно можливість виконання спеціальних замовлень в нього менша.

Нижча якість доставки у ТОВ ВО ТЕХНА відображає незацікавленість водіїв-експедиторів у її підвищенні через низьку заробітну плату, порівняно з фірмою Текс.

Різниця у частоті поставок пояснюється тим, що автомобілі ТОВ ВО ТЕХНА використовуються не лише для доставки товару, а й для сервісних інженерів. У ТОВ Текс сервісні інженери мають окремий транспорт.

Менша надійність поставки пояснюється також тим, що транспорт паралельно використовується сервісними інженерами. І деколи виникають такі випадки, що за планом водій-експедитор повинен вчасно розвезти всі замовлення, але очікуючи сервісного інженера, поки той відремонтує техніку, збивається з графіку і може не встигнути доставити товар до певного клієнта.

Найбільші відхилення спостерігаються в терміні оплати, що зумовлено вимогою передоплати з боку Текс, оскільки ТОВ ВО ТЕХНА надає своїм клієнтам відтермінування оплати терміном 20-30 днів.

За елементом зручність виконання замовлення лідирує ТОВ ВО ТЕХНА, оскільки менеджер, який приймає замовлення, може відразу повідомити клієнту про наявність товару на складі, узгодити з ним ціну та виписати рахунок. Менеджери фірми Текс незалежні від відділу виписки і також не в праві змінювати відпускну ціну без попереднього погодження з керівництвом.

Зручність документації однакова, оскільки підприємства використовують аналогічні версії 1С Бухгалтерії і, відповідно, рахунки, накладні та угоди мають однакову структуру.

Щоб результативно реалізувати місію підприємства ТОВ ВО ТЕХНА, яка звучить так: Задоволення якістю наших виробів - це гарантія розвитку підприємства, необхідним є визначення зовнішньої і внутрішньої ситуації фірми. Такий аналіз дозволить виділити сильні сторони підприємства і вказати напрямки розвитку, а також зробить видимою ту частину діяльності фірми, яка вимагає покращення. Результати аналізу SWOT, проведеного для ТОВ ВО ТЕХНА, представлено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Матриця SWOT аналізу ТОВ ВО ТЕХНА

Зовнішнє середовище Внутрішнє середовищеМожливості : - здобуття конкурентної переваги на ринку; - збільшення кола споживачівЗагрози: - загострення конкуренції; - зміни законодавства;Сильні сторони: - відлонгування платежів; - доступність продуктів з запасу; - зручність документації- впровадження нових технологій декларування; - збільшення кола постачальників та клієнтів.- моніторинг змін законодавчої бази; - оперативне регулювання договірних умовСлабкі сторони: - низька гнучкість поставок; - управління запасами; - комплектність поставок- розширення ринку збуту; - зростання попиту на продукцію; - надійність поставок- якість поставок; - зручність складання замовлення;

Отримані результати вказують на те, що при визначеному поєднанні зовнішніх та внутрішніх чинників найбільш прийнятним варіантом діяльності ТОВ ВО ТЕХНА є прийняття агресивної стратегії логістичного менеджменту.

Таким чином, одним із ключових способів здобуття конкурентної переваги на ринку є стратегія обслуговування клієнта. Суть її полягає в поєднанні маркетингової та логістичної діяльності, яка б приводила до пропонування клієнтові користі з боку товару та вигоди місця і часу при одночасній оптимізації зроблених витрат. Запропонований метод дав змогу визначити логістичну позицію ТОВ ВО ТЕХНА в обслуговуванні клієнта і полегшив розробку відповідних стратегій.

2.3 Порядок здійснення та оцінювання митного декларування в системі логістичних операцій

Мета логістичної діяльності на підприємстві - наскрізне управління потоками ресурсів. Особливо це актуально на сучасному етапі в умовах активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств України.

Основою логістичної функції зовнішньоекономічної діяльності підприємств України є логістична організація процесу митної переробки вантажів, яка обєднує процеси реалізації митних режимів, повязаних з фізичним переміщенням зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон. Логістика повинна забезпечити узгодженість матеріальних (товарних), інформаційних та фінансових потоків прискорення цього процесу, а також відпрацювання стандартних логістичних вимог як по відношенню до митних режимів (тобто стосовно митниць), так і до учасників зовнішньоторговельних операцій (експортерів, імпортерів, перевізників).

Основою митно-логістичних потоків підприємства є зовнішньоторговельні потоки, які носять транскордонний, транзитний характер. Вони включають вхідні (імпорт) та вихідні (експорт) види потоків. Їх супроводжують інформаційні потоки: вихідні (від підприємства до митного органу), вхідні (навпаки) та супроводжувальні (документи на товар). Таким чином, логістичну схему підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності можна відобразити на рис. 2.2.

Рис. 2.2 - Логістична схема підприємства ТОВ ВО ТЕХНАпри здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Коли ТОВ ВО ТЕХНА здійснює декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, воно набуває статусу декларанта. Митним Кодексом України визначено обов'язки декларантів, які полягають у пред'явленні митниці товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон, документів, що містять відомості про переміщувані товари, та сплаті належних митних платежів.

При здійсненні зовнішньоекономічних операцій необхідно враховувати, що підприємство, яке переміщує товари через митний кордон України, може самостійно без будь-яких обмежень декларувати ці товари митним органам України. Декларування вантажів безпосередньо їх власником передбачає подання митниці ВМД і необхідних документів ТОВ ВО ТЕХНА - стороною зовнішньоекономічній и договору (контракту), який здійснює ввезення (вивезення) товарів та інших предметів. У таких випадках до митного органу мають право звертатись особи, зазначені в обліковій картці суб'єкта ЗЕД, тобто особи, призначені наказом підприємства здійснювати декларування вантажів.

Декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Митним кодексом. При цьому декларант зобов'язаний:

здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

сплатити податки та збори.

Декларування виконує декілька основних функцій. Одна з них - забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари і транспортні засоби. Інша - підтвердження декларантом правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний режим. Третя функція - контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби фактичним даним.

Процедура декларування включає його форми і перелік даних та визначається KM України та іншими актами. Декларування спричиняє певні правові наслідки. З моменту декларування виникають юридичні відносини зобов'язання щодо сплати мита і податків. При виявленні недостовірного декларування декларація є доказом скоєного правопорушення.

Алгоритм заповнення граф ВМД в ТОВ ВО ТЕХНА відображено в Додатку Ж.

На думку автора, підприємство у 2008 р. досить ефективно співпрацювало з митними органами (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Оцінка ефективності митного декларування в ТОВ ВО ТЕХНА

Показники2007 рік2008 рікАбсолютне відхилення (+/-)Відносне відхилення, %1. Оформлено ВМД, шт.250278+2810,12. Питома вага експортних ВМД, %810+2203. Оформлено товарів, одиниць20003000+100033,34. Митна вартість, тис. грн.268 350,9295 885, 6+27 534,79,35. Сплачено митних платежів, тис.грн.28 106,431 411,7+3 305,310,56. Сплачено штрафів, пені, тис.грн.15,91,3-14,6123,1Загальний коефіцієнт ефективності: (10,1 + 20 + 33,3 + 10,5 + 123,1) / 6 = 32,8%

З табл. 2.5 видно, що за 2008 рік ТОВ ВО ТЕХНА покращило свою роботу стосовно митного декларування приблизно на 32,8%.

За загальним правилом місце декларування товарів визначається за місцем здійснення митного оформлення. Відповідно до ст.86 Митного кодексу України товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює мигне оформлення цих товарів і транспортних засобів. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

При здійсненні декларування важливе значення надається термінам декларування. Митна декларація ТОВ ВО ТЕХНА подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом десяти днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення.

Отже логістична функція митної діяльності охоплює дві складові:

логістизацію процесу митної переробки вантажів;

митну діяльність транспортно-логістичних компаній (як іноземних, що діють на території України, так і українських).

Перший напрямок має основою аналіз митно-логістичних потоків, тобто товарно-інформаційно-фінансових потоків, пов'язаних з перетином митного кордону України зовнішньоторговельними потоками та справлянням відповідних митних зборів та платежів. Основою митно-логістичних потоків є зовнішньоторговельні потоки, які носять транскордонний, транзитний характер. Вони включають вхідні (імпорт) та вихідні (експорт) види потоків. їх супроводжують інформаційні потоки: вихідні (від митниць до центрального органу), вхідні (навпаки), супроводжувальні (документи на товар). Фінансові потоки, в свого чергу, бувають вихідні (перерахування мита до держбюджету) та вхідні (державне фінансування митниць)

Митним кодексом України також передбачено, що у відносинах з митними органами інтереси ТОВ ВО ТЕХНА можуть представляти інші підприємства на підставі відповідного договору. Декларування вантажів на підставі договорів з іншими підприємствами передбачає залучення підприємств-посередників, які представляють інтереси власників вантажів у митних органах України відповідно до спеціальних повноважень, наданих Держмитслужбою України, та за наявності в їх штаті кваліфікованих осіб, уповноважених на декларування.

Підприємства, що здійснюють декларування на договірній основі, відіграють суттєву роль у розвитку зовнішньої торгівлі України, оскільки є сполучною ланкою між суб'єктами ЗЕД, митними органами, перевізниками та іноземними контрагентами та їх діяльність дає можливість переміщення товарів суб'єктів ЗЕД через митний кордон України. Крім того, набуті професійні навички декларування різноманітних товарів, знання специфіки підрозділів митних органів України та технологічних процесів митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, дають можливість посадовим особам таких підприємств зорієнтувати суб'єкта ЗЕД у правилах ввезення (вивезення) товарів, а також їх декларування митним органам. Будуючи свої взаємовідносини із суб'єктами ЗЕД на підставі Цивільного кодексу України, підприємства, що здійснюють декларування, від свого імені надають цим суб'єктам на платній основі послуги з декларування товарів, проводять інші заходи, метою яких є декларування та митне оформлення товарів та інших предметів.

Діяльність підприємств, що надають послуги з декларування вантажів, регулюється Положенням про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, затвердженим наказом Держмитслужби України від 22.07.97 № 340. Відповідно до Положення під підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, розуміється підприємство, яке зареєстровано на території України, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, зареєстровано в реєстрі підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, отримало свідоцтво про визнання підприємства декларантом та має у своєму штаті осіб, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва на право здійснення декларування.

Основним документом, що дає право на здійснення послуг з декларування товарів, є договір, укладений у письмовій формі між ТОВ ВО ТЕХНА та підприємством, яке здійснює декларування на договірній основі. За наявності такого договору підприємства-посередники мають право від свого імені й за дорученням суб'єкта ЗЕД самостійно декларувати товари та інші предмети, пред'являти їх митниці, подавати відповідні документи на них, забезпечувати сплату митних платежів та проводити в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного оформлення та митного контролю таких вантажів.

Свідоцтво про визнання підприємства декларантом видається Держмитслужбою України. Для його отримання підприємство повинно попередньо подати митниці за місцем своєї державної реєстрації заяву на ім'я Голови Держмитслужби України та начальника митниці, нотаріально завірені копії установчих і реєстраційних документів та документи, що підтверджують сплату коштів на отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом. Митниця після перевірки відповідності поданих документів вимогам Положення про діяльність підприємств готує лист-узгодження про доцільність видачі свідоцтва до Держмитслужби України для прийняття нею остаточного рішення. Видане Держмитслужбою України свідоцтво діє безстроково за умови щорічної перереєстрації, яка проводиться з 1 листопада до 31 грудня та за яку справляється збір у розмірі, установленому Кабінетом Міністрів України. Зона діяльності підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, визначається у свідоцтві відповідно до місця розташування цього підприємства та його філій і представництв.

Важливим аспектом, який забезпечує функціонування підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, є підготовка фахівців з декларування вантажів. Підставою для декларування такими особами є наявність у них Кваліфікаційного свідоцтва про визнання їх декларантами, а також зарахування їх до штату підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору. Митниця організує навчання осіб, уповноважених на декларування, а також проведення консультацій та прийняття іспитів у встановленому законодавством порядку. Для видачі Кваліфікаційного свідоцтва в митниці створюється комісія, яка приймає іспити в кандидатів з метою визначення достатності їх рівня знань і кваліфікації для здійснення декларування. Слід зазначити, що, якщо особа, уповноважена на декларування, збирається працювати в зоні діяльності іншої митниці, ніж та, де було отримане Кваліфікаційне свідоцтво, вона повинна скласти іспит та отримати таке свідоцтво в митниці, у зоні діяльності якої має намір працювати. При цьому раніше видане свідоцтво не скасовується.

Отже, під час обрання способу декларування ТОВ ВО ТЕХНА оцінює свої потенційні можливості та визначає готовність своїх співробітників до процедури декларування товарів. Самостійне декларування обходиться, як правило, дешевше, однак для його здійснення в штаті такого підприємства повинні бути кваліфіковані співробітники, які мають досвід роботи з митницею. Слід також знати, що якщо перевагу надано декларуванню із залученням посередника, доручення власником товару (резидентом) на виконання функцій з декларування дасться тільки в цілому, а доручення на виконання одних і тих же функцій щодо партії товарів декільком митним брокерам, тобто обмеження повноважень митного брокера виконанням тільки частини цих функцій чи виконанням операцій у межах однієї функції, не допускається. Аналогічним чином, договором на здійснення послуг з декларування не можуть обмежуватися права та обов'язки таких підприємств.

Для всебічного з'ясування особливостей декларування вантажів підприємствами-посередниками, що діють на договірній основі, розглянемо особливості декларування товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади. З огляду на вимоги Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів (наказ Держмитслужби України від 31.12.96 Мі 592) і Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, можна зробити висновок, що декларування товарів, які розміщуються на митний ліцензійний склад, здійснює виключно власник складу. Повноваження митного ліцензійного складу щодо декларування товарів повинні бути підтверджені свідоцтвом про визнання підприємства декларантом, а особи, що здійснюють декларування, повинні мати кваліфікаційні свідоцтва про визнання особи декларантом. Щодо декларування товарів, що вивозяться з митного ліцензійного складу, то згадані положення суперечать один одному, і сьогодні Держмитслужба України чітко не визначила, хто ж має здійснювати декларування товарів при їх вивезенні з митного ліцензійного складу: власник складу або власник товару.

Існують особливості декларування товарів, що переміщуються підприємствами на підставі зовнішньоекономічних договорів, укладених на підставі договорів комісії та доручення. Враховуючи, що комісіонери не є власниками товарів, переміщуваних через митний кордон України, вони можуть проводити декларування таких товарів на підставі договору з власником тільки за наявності свідоцтва про визнання підприємства-комісіонера декларантом або можуть укласти договір з підприємством, яке здійснює декларування на підставі договору, якщо договором комісії передбачено можливість укладення такого договору комісіонером. Проведення митного оформлення можливе за відсутності фактів застосування до комітента й комісіонера спеціальних санкцій - тимчасового зупинення права проведення ЗЕД або застосування режиму індивідуального ліцензування.

Необхідно також зазначити, що Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, зобов'язує ТОВ ВО ТЕХНА зберігати всю документацію, пов'язану з декларуванням вантажів, протягом п'яти років. Цим же Положенням установлено, що підприємство, яке здійснює декларування на підставі договору, виконує обов'язки й несе відповідальність у повному обсязі як власник, що самостійно переміщує вантаж через митний кордон. У зв'язку з цим одним з проблемних питань у діяльності підприємств, що здійснюють декларування вантажів на підставі договору, є створення дійової системи обліку документів, на підставі яких проводилося декларування. Запровадження в практику роботи таких підприємств формування обов'язкових реєстрів і визначення переліку документів, що подаються митниці для декларування суб'єктом ЗЕД (завірених печаткою такого суб'єкта), створить умови для систематизації підсумків декларування та дасть змогу уникнути можливих непорозумінь у разі проведення митними органами перевірки результатів декларування.

Декларування вантажів підприємством ТОВ ВО ТЕХНА здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови й порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України. При переміщенні товарів і предметів ТОВ ВО ТЕХНА використовується письмова форма декларування.

Здійснення ТОВ ВО ТЕХНА ЗЕД, пов'язаної з переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України, потребує ретельної підготовки підприємства до митного оформлення товарів, які є об'єктом зовнішньоекономічної угоди. Це стосується не тільки формування необхідного для митного оформлення пакета документів, а й здійснення інших попередніх заходів. Тобто, сукупність дій суб'єктів ЗЕД під час переміщення товарів через митний кордон України й підготовки до декларування можна розглядати як певний технологічний процес, який охоплює облік в митному органі, переміщення товарів через митний кордон, доставку їх у митниці призначення, декларування, сплату податків і зборів, забезпечення інших умов, необхідних для проведення митного контролю, митного оформлення та ведення митної статистики.

Під час декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, до уваги беруться різноманітні фактори, які в сукупності можуть значно вилинути на умови та порядок митного оформлення. У зв'язку з цим процедура декларування потребує комплексного підходу до неї з боку декларантів, застосування якого дає можливість виконати вимоги державного регулювання ЗЕД і не допустити ввезення (вивезення) товарів з порушенням установлених законодавством України правил та норм. Залежно від характеру товару, умов його переміщення через митний кордон України до товарів і предметів застосовуються відповідні процедури, передбачені законодавчими та нормативно-правовими актами.

Ретельний аналіз законодавчих актів України та нормативних документів, що регламентують ЗЕД і правила митного оформлення товарів, дає змогу виокремити основні фактори, які тим або іншим чином впливають на процедури митного оформлення та митного контролю експортно-імпортних товарів.

Під час декларування товарів ТОВ ВО ТЕХНА заявляються митному органу відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон та інші відомості, що дають можливість провести митний контроль у повному обсязі. Визначення митницею таких питань, як класифікація товару згідно з УКТЗЕД, його митна вартість, країна походження, рівень ставок ввізного (вивізного) мита, що мають застосовуватися до цього товару, впливає як на умови пропуску товарів через митний кордон України, так і на порядок їх митного оформлення митним органом. З іншого боку, проведена класифікація товару згідно з УКТЗЕД дає можливість визначити перелік дозвільних документів відповідних державних органів та забезпечити умови отримання цих документів. Саме наявність таких документів буде підтвердженням виконання ТОВ ВО ТЕХНА (учасником ЗЕД) вимог, установлених законодавством щодо цього товару.

Основним документом, що є підставою для митного оформлення товарів, є зовнішньоекономічний договір (контракт), який являє собою матеріально оформлену угоду, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення взаємних прав та обов'язків двох або більше суб'єктів у галузі ЗЕД. Умови, зазначені в зовнішньоекономічному договорі (контракті), безпосередньо впливають на порядок митного оформлення експортно-імпортних товарів. Використання цього документа дає змогу визначити вид зовнішньоекономічної операції, характер угоди, умови поставки, фактурну вартість товару тощо. Виходячи з цих характеристик товару можна здійснити класифікацію товару згідно з УКТЗЕД, виконати зазначені в договорі (контракті) умови поставки, мати підстави для визначення митної вартості товару. Отже, зовнішньоекономічний договір (контракт) містить основні дані, необхідні для заповнення ВМД і проведення митного оформлення товарів, а умови договору (контракту) і його зміст є головним фактором, який повинен враховуватися під час декларування товарів.

Згідно із законодавством України обов'язкова реєстрація підприємства ТОВ ВО ТЕХНА як суб'єкта ЗЕД у державних органах дає йому підстави здійснювати ЗЕД шляхом укладення та реалізації зовнішньоекономічних угод у межах діяльності, передбаченої його статутними документами. Водночас переміщення товарів і предметів через митний кордон України, їх декларування та інші заходи суб'єктів ЗЕД у взаємодії з митними органами передбачають обов'язковість обліку таких суб'єктів у митних органах України.

Поставлення на облік ТОВ ВО ТЕХНА було здійснено в митному органі за місцем державної реєстрації цього суб'єкта. Це передбачено наказом Держмиткому України від 31.05.96 р. № 237 Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у митних органах України. Відповідно до затвердженого Порядку процедура поставлення на облік (далі - акредитація) передбачала подання підприємством митному органу (оперативному підрозділу) за місцем державної реєстрації таких документів:

статутних документів, до яких належать рішення власника майна або вповноваженого ним органу про створення суб'єкта підприємницької діяльності, статут ТОВ ВО ТЕХНА (якщо відповідно до законодавства цього потребує організаційна форма суб'єкта підприємництва);

свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ ВО ТЕХНА у виконавчому комітеті міста Києва за його місцезнаходженням;

довідки органів статистики про внесення ТОВ ВО ТЕХНА до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) і присвоєння коду території та форми власності;

довідки уповноваженого банку про наявність гривневого розрахункового та (або) валютного рахунків;

наказу ТОВ ВО ТЕХНА про призначення співробітників, відповідальних за роботу з митницею, із зазначенням їх прізвищ, імен та по батькові, паспортних даних, зразків підписів, зразка печатки, що використовується при оформленні документів у митних органах;

заповненої суб'єктом у двох примірниках облікової картки.

За підсумками проведення процедури акредитації митниця присвоїла ТОВ ВО ТЕХНА обліковий номер, побудований за схемою: код митного органу/порядковий номер вантажного відділу/останні дві цифри року поставлення на облік в митному органі/порядковий номер облікової картки. Облікова картка дійсна для митного оформлення за наявності в ній відбитка особистої номерної печатки інспектора митниці, який проводив акредитацію. При цьому не слід забувати, що в разі зміни даних, зазначених в обліковій картці, суб'єкт ЗЕД повинен своєчасно звернутися до митного органу з відповідними документами для внесення змін до цієї картки. Па практиці в разі проведення повторної акредитації вимагається стара картка акредитації, а в разі її втрати - погоджений керівництвом митниці іі зареєстрований у канцелярії митниці дозвіл на проведення повторної акредитації.

Законодавче визначення місця митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються суб'єктами ЗЕД через митний кордон України, має важливе значення для регулювання діяльності таких суб'єктів та митних органів України. Основним документом, що встановлює місце митного оформлення, є Митний Кодекс України, яким визначено, що митне оформлення здійснюється в місцях розташування митниць і тими митницями, у зоні діяльності яких розташовані власники цих товарів та інших предметів. Водночас, особливості проведення деяких зовнішньоекономічних операцій, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України, потреба створення сприятливих умов для підприємства під час декларування вантажів викликали необхідність розроблення альтернативних варіантів вибору місця митного оформлення вантажів.

Згідно із законодавством України митне оформлення товарів та інших предметів може здійснюватися:

за місцем державної реєстрації суб'єкта ЗЕД;

у митницях поза місцем державної реєстрації суб'єкта ЗЕД за умови погодження цього питання відповідними митними органами;

в окремих митних органах, визначених Держмитслужбою України.

Отже, виходячи з умовного розподілу території України на регіони, митні органи забезпечують митне оформлення товарів і предметів суб'єктів ЗЕД, розташованих та зареєстрованих у зоні діяльності конкретного митного органу. Під час проведення акредитації враховується спеціалізація кожного митного органу, тобто його повноваження на митне оформлення окремих видів товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Особливості здійснення зовнішньоекономічних операцій, пов'язаних з експортом або імпортом товарів, не завжди дають можливість провести митне оформлення останніх виключно в митницях за місцем акредитації, а в деяких випадках митне оформлення за місцем державної реєстрації виявляється недоцільним з економічної точки зору. Найчастіше необхідність декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, поза місцем акредитації виникає в разі наявності в суб'єкта ЗЕД виробничих потужностей в інших регіонах України. У подібних випадках переміщення таких товарів (продукції) у митницю акредитації з метою здійснення митного оформлення може значно збільшити витрати на їх транспортування, що, у свою чергу, підвищить їх остаточну вартість. Основними причинами, через які виникає потреба в митному оформленні вантажів поза місцем державної реєстрації суб'єктів ЗЕД, можна визначити такі:

наявність у суб'єкта ЗЕД виробничих потужностей, які територіально розташовані в зонах діяльності інших митниць;

розташування постачальників або споживачів товарів (продукції) у зонах діяльності інших митниць;

специфіка видів транспорту, якими вантаж переміщується через митний кордон України.

Для врегулювання питання митного оформлення товарів у митницях поза місцем державної реєстрації суб'єктів ЗЕД митне законодавство України передбачає можливість такого оформлення на підставі листів-узгоджень між митницями. Листи-узгодження можуть видаватися митницями як на кожну партію товарів (лист Держмиткому України від 11.01.94 р. № 11/3-69), так і на весь обсяг товарів, зазначений у зовнішньоекономічному договорі (контракті) (лист Держмитслужби України від 10.01.97 р. № 11/6-124). Оформлення вантажів за таких умов можливе при погодженні цього питання між митницею, у зоні діяльності якої розташований суб'єкт ЗЕД, та митницею, у якій планується провести митне оформлення.

Митниці самостійно розробляють порядок оформлення таких листів-узгоджень та залежно від підрозділів, які беруть участь у їх оформленні, визначають необхідну для здійснення контролю кількість примірників листів-узгоджень. Як правило, процедура надання листа-узгодження полягає в перевірці та реєстрації документів, на підставі яких планується провести митне оформлення в іншій митниці, перевірці наявності фактів застосування щодо суб'єкта ЗЕД санкцій, передбачених статтею 37 Закону України від 16.04.91 № 959-ХІІ Про зовнішньоекономічну діяльність (тимчасового зупинення права на здійснення такої діяльності або встановлення режиму індивідуального ліцензування), здійсненні інших контрольних заходів. Отримання оформленого листа-узгодження, що містить реєстраційний номер загального відділу (канцелярії) митниці, підпис керівника митниці та відбиток печатки митниці, є підставою для звернення до митного органу, у якому планується провести митне оформлення.

При зверненні ТОВ ВО ТЕХНА до зазначеної в листі-узгодження митниці її керівництвом перевіряються документи на товари та визначається оперативний підрозділ, який буде здійснювати їх митне оформлення. За підсумками митного оформлення на підставі листів-узгоджень передбачається обов'язковий інформаційний обмін між митницею, якою, видано такий лист-узгодження, та митницею, у якій проводилося митне оформлення. Митниця, що провела митне оформлення, повинна надіслати копії документів, згідно з якими було проведене митне оформлення, для здійснення подальшого контролю митницею за місцем державної реєстрації суб'єкта ЗЕД.

На практиці в разі не проведення митного оформлення вантажів на підставі листів-узгоджень митниці вимагають анулювання таких листів-узгоджень. Анулювання здійснюється на підставі письмового звернення суб'єкта ЗЕД до митниці, до якого додається оригінал невикористаного листа-узгодження. Сама процедура анулювання здійснюється за рішенням керівництва митниці, якою видано лист-узгодження (при потребі надається підтвердження з боку митниці, що зазначена в листі-узгодженні, про факт не оформлення вантажу), шляхом перекреслення всіх примірників листа-узгодження й внесення відповідних записів до журналів реєстрації листів-узгоджень у підрозділах митниці.

Головною причиною, з якої митні органи відмовляють суб'єктам ЗЕД в оформленні листів-узгоджень, є доведення до митниці планових показників перерахувань Держмитслужбою України податків та зборів до Державного бюджету. Цілком зрозуміло: якщо митна вартість товарів, які суб'єкт ЗЕД планує оформити поза місцем своєї реєстрації, становить, наприклад, 100000 доларів, то як мінімум на суму 20000 доларів (тільки за рахунок сплати суб'єктом податку на додану-вартість) саме ця митниця не отримає податків та зборів. При обмеженій кількості акредитованих суб'єктів ЗЕД або при-зменшенні кількості експортно-імпортних операцій ці обставини набувають вирішального значення для митниці при оформленні листів-узгоджень.

Під час підготовки документів для отримання листів-узгоджень на митне оформлення товарів ТОВ ВО ТЕХНА поза місцем обліку слід також звертати увагу на те, що надання деяких дозвільних документів державними органами України може супроводжуватись особливими умовами, які безпосередньо впливають на місце митного оформлення цих товарів. Це стосується товарів, експорт (імпорт) яких підлягає експортному контролю, ліцензуванню або експорт яких здійснюється за умови подання митниці картки обліку-реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) тощо.

Наприклад, під час видачі Мінекономіки України ліцензії або картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) може бути обумовлено, що дозвільний документ дійсний у митниці виключно за місцем державної реєстрації. Під час видачі Державною службою експортного контролю дозволів (висновків) на митне оформлення товарів та інших предметів, що підлягають експортному контролю, у графах 8.1 та 8.2 дозволу (висновку) визначаються відповідно митниця, у якій буде здійснюватися митне оформлення, та митниця на кордоні. Як правило, визначення цих митниць здійснюється за заявою суб'єкта ЗЕД, у зв'язку з чим такі суб'єкти повинні заздалегідь визначати місце митного оформлення товарів та інших предметів. У разі виявлення в доданих до листів-узгоджень дозвільних документах розбіжностей щодо місця митного оформлення митні органи, як правило, відмовляють в оформленні листів-узгоджень.

При плануванні діяльності ТОВ ВО ТЕХНА та виборі місця митного оформлення товарів необхідно також ураховувати, що наказом Держмитслужби України від 04.02.2003 р. № 74 Про визначення місць митного оформлення окремих видів товарів затверджено Перелік імпортних товарів, що ввозяться суб'єктами ЗЕД і митне оформлення яких здійснюється виключно в регіональних митницях. До цього Переліку товарів включено каву, есенції та концентрати з кави, деяку побутову й комп'ютерну техніку, частини до них за конкретними кодами УКТЗЕД. Наказом також установлено, що проведення митного оформлення товарів, зазначених у Переліку, в інших митницях допускається лише за погодженням з Держмиттслужбою України.

ТОВ ВО ТЕХНА самостійно визначає митний режим, у який розміщуються товари й предмети, відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України й на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів. Визначення митного режиму здійснюється з урахуванням різноманітних факторів, головними з яких є характер зовнішньоекономічної угоди, за якою переміщуються товари, предмети, напрямок переміщення їх через митний кордон України, платоспроможність контрагентів угоди, вимоги державного регулювання щодо переміщуваних товарів та інші.

До 2002 року суб'єкти ЗЕД, що ввозили товари на територію України, стикалися з ланцюжком проблем при декларуванні імпортних товарів митним органам. Прибуття імпортних товарів у запломбованих транспортних засобах і відсутність у заявників можливості їх огляду не завжди давали змогу об'єктивно визначити за товаросупровідними документами дані, необхідні для декларування імпортних товарів та їх подальшого митного оформлення. У такому разі некоректне складання відправником товарів товаросупровідних документів унеможливлювало вірне визначення характеристик товару (країни походження, коду згідно з УКТЗЕД, кількісних і якісних характеристик, інших необхідних даних), потрібних для заповнення ВМД.

З метою реалізації законних прав і обов'язків декларанта, передбачених МК України та іншими нормативно-правовими актами України, заявляти повні дані про імпортні товари виходячи як з товаросупровідних документів на них, так і з результатів ідентифікаційного огляду цих товарів, Держмитслужбою України був розроблений Порядок проведення ідентифікаційного огляду товарів і предметів ТОВ ВО ТЕХНА (рис. 2.4).

Під ідентифікаційним оглядом розуміється сукупність заходів, що здійснюються ТОВ ВО ТЕХНА з метою визначення відомостей про товари й предмети та дають змогу зробити висновок про країну походження їх, класифікацію згідно з УКТЗЕД, кількісні та якісні характеристики, а також однозначно ідентифікувати товари й предмети тощо.

При надходженні до митниці призначення товарів і предметів ТОВ ВО ТЕХНА після підтвердження митниці їх доставки до заповнення імпортної ВМД має право звернутися до митного органу із заявою про надання дозволу на проведення ідентифікаційного огляду товарів. У разі прийняття позитивного рішення про проведення ідентифікаційного огляду керівник оперативного підрозділу зазначає на заяві посадову особу митниці, що повинна бути присутньою при здійсненні ідентифікаційного огляду.

Рис. 2.3 - Особливості здійснення ідентифікаційного огляду

. Надходження імпортних товарів.

. Заява митному органу з проханням здійснити ідентифікаційний огляд.

. Дозвіл митниці на здійснення ідентифікаційного огляду в присутності посадової особи митниці.

. Здійснення ідентифікаційного огляду, визначення характеристик товару, складення акта про проведення ідентифікаційного огляду, накладення забезпечення на транспортний засіб.

. Декларування товарів.

. Митне оформлення товарів.

Місцями ідентифікаційного огляду імпортних товарів, що надходять автомобільним транспортом, визначено місця прибуття автотранспорту, у яких створено зони митного контролю. У разі надходження імпортних товарів іншими видами транспорту допускається за рішенням керівництва оперативного підрозділу здійснення ідентифікаційного огляду в інших місцях, де створено зону митного контролю.

Посадова особа митного органу, присутня при здійсненні ідентифікаційного огляду товарів і предметів декларантом. перевіряє повноваження особи, що здійснює ідентифікаційний огляд, проводить зовнішній огляд транспортного засобу з метою виявлення наявності пошкоджень, які давали б можливість проникнення до товарів і предметів без видимого пошкодження митного забезпечення й/або забезпечення відправника, перевіряє наявність і цілість митних забезпечень і/або забезпечення відправника.

За результатами проведення ідентифікаційного огляду ТОВ ВО ТЕХНА складається у двох примірниках за встановленою формою акт про проведення ідентифікаційного огляду товарів і предметів. Якщо ідентифікаційний огляд проводився декларантом з вивантаженням товарів, то після завершення огляду декларант завантажує ці товари в транспортний засіб (контейнер тощо), після чого на транспортний засіб (контейнер) декларантом накладається власне забезпечення у вигляді пломби. Дані про пломбу (зовнішній вигляд, зображення на відбитках пломби, розміри, матеріал, з якого виготовлено пломбу тощо) декларант завчасно повідомляє митному органу в заяві про бажання провести ідентифікаційний огляд.

У свою чергу, посадова особа митниці після завершення ТОВ ВО ТЕХНА ідентифікаційного огляду контролює накладення забезпечення декларантом, накладає нове митне забезпечення на транспортний засіб (контейнер тощо), підписує акт про проведення ідентифікаційного огляду та проставляє на ньому й товаросупровідних документах відбиток штампа Під митним контролем. Один примірник акта про проведення ідентифікаційного огляду надається посадовій особі митного органу, другий - залишається в декларанта. Порядком про проведення ідентифікаційного огляду також передбачено, що при його проведенні повинен бути присутній представник перевізника (експедитора), на вимогу якого може бути заповнений третій примірник акта про проведення ідентифікаційного огляду.

Для проведення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД декларант обов'язково додає до комплекту документів примірник акта про проведення ідентифікаційного огляду цих товарів. Дані про цей акт зазначаються також у ВМД.

Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням ВМД установлено, що в разі здійснення декларантом ідентифікаційного огляду товарів митний огляд під час проведення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються з порушенням чинного законодавства України.

Пунктом 2.10 Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів установлено, що у випадках, передбачених законодавством, нарахування митних зборів здійснюється у визначеному порядку за ставками, установленими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 № 65 Про ставки митних зборів. Уважний розгляд положень постанови дає підстави стверджувати, що нею не установлено випадків, за яких передбачено нарахування митних зборів у разі проведення ідентифікаційного огляду. Навіть збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці (за одну годину роботи одного працівника митниці), не може бути нарахований, оскільки при здійсненні ідентифікаційного огляду митне оформлення товарів не проводиться, а ТОВ ВО ТЕХНА визначаються тільки дані, необхідні для здійснення декларування товарів.

Незважаючи на те, що застосування ТОВ ВО ТЕХНА положень цього документа в практичній роботі дає їм можливість визначати відомості про товари та предмети, які дають змогу зробити висновок про країну походження їх, класифікацію згідно з УКТЗЕД, кількісні та якісні характеристики, а також однозначно ідентифікувати, ідентифікаційний огляд не набув широкого використання імпортерами.

Таким чином, на перший погляд, це може бути пояснено нерозумінням імпортерами переваг, які надає проведення ідентифікаційного огляду імпортних товарів, але автор вважає, що головною причиною є складність проведення ідентифікаційного огляду в разі ввезення в Україну широкої номенклатури товарів. У таких випадках на проведення ідентифікаційного огляду витрачатиметься значний час, а помилки суб'єктів ЗЕД, допущені при його здійсненні приведуть до підвищення відповідальності суб'єктів ЗЕД під час декларування товарів.

. ТОВ ВО ТЕХНА - це досить велике та стабільно працююче торгово-сервісне підприємство, яке має всі необхідні засоби, як виробничі, так і трудові, для ефективного прибуткового функціонування.

. На сьогоднішній день для підприємства ТОВ ВО ТЕХНА важливим є злагоджена та продуктивна робота зовнішньоекономічного відділу, оскільки підприємство розвиває гуртову торгівлю, має дистрибутивну мережу, яка охоплює 20 областей України, Росію та Білорусь, зміцнює власні потужності.

. На сьогоднішній день окремо створеного підрозділу логістики на підприємстві немає. Так, певні функції логістичного менеджменту виконують такі підрозділи, як відділ збуту та маркетингу, юридичний відділ, транспортна та експедиторська служба, склади, зовнішньоекономічний відділ. Середньоспискова чисельність працівників по логістичним процесам складає 20 чоловік, які відносяться, відповідно до своїх функціональних обовязків, до різних відділів.

. Процедурами митного оформлення та декларування товарів та вантажів, що переміщуються через митну територію України, на підприємстві ТОВ ВО ТЕХНА займаються 2 штатні одиниці - митні брокери.

. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ ВО ТЕХНА здійснює такі види логістичних операцій, як: транспортування, складування, допоміжні операції, переміщення, контроль та облік.

. Підприємство, яке здійснює декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, називається декларантом.

. Декларування вантажів підприємством ТОВ ВО ТЕХНА здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

. При митному оформленні товарів та вантажів в ТОВ ВО ТЕХНА широко використовується вантажна митна декларація.

. Митна декларація від ТОВ ВО ТЕХНА подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом десяти днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення.

. За 2008 рік ТОВ ВО ТЕХНА покращило свою роботу стосовно митного декларування приблизно на 32,8%.

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ДЕКЛАРУВАННЯ В ТОВ «ВО ТЕХНА»

.1 Обґрунтування системи організаційного регламентування процесу митного декларування вантажів на підприємстві

Обґрунтування системи організаційного регламентування процесу митного декларування вантажів на підприємстві ТОВ ВО ТЕХНА можна застосувати при оформленні вантажної митної декларації (ВМД).

Процедура декларування й оформлення вантажної митної декларації (ВМД) в ТОВ ВО ТЕХНА умовно складається з трьох етапів (рис. 3.1):

. Заповнення та подання вантажної митної декларації митному органу. ТОВ ВО ТЕХНА (декларант) заповнює митну декларацію та подає її митному органу, який здійснює митне оформлення протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення.

Рис. 3.1 - Блок-схема процедури декларування та оформлення ВМД на ТОВ ВО ТЕХНА

Подання митної декларації супроводжується наданням митному органу необхідних товаросупровідних документів, які є підставою для її заповнення (контракт, транспортні, комерційні документи тощо), та електронної копії ВМД.

. Прийняття вантажної митної декларації для оформлення. Заповнена і засвідчена декларантом ВМД, що подана митному органу для оформлення, - це документально оформлена заява особи, яка таким чином бере на себе відповідальність за достовірність викладених у ВМД відомостей. При прийнятті ВМД до оформлення посадова особа митного органу проставляє на ній штамп Під митним контролем, присвоює декларації реєстраційний номер та приводить реєстрацію в журналі обліку ВМД. Штамп Під митним контролем та реєстраційний номер закріплює факт внесення декларантом до ВМД відомостей, потрібних для митного оформлення, і наявності доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів. З моменту прийняття митної декларації ТОВ ВО ТЕХНА несе юридичну відповідальність за зазначені у ВМД відомості, а сама ВМД набуває юридичної сили.

. Оформлення вантажної митної декларації. Оформлення ВМД здійснюється посадовою особою митного органу, яка прийняла та зареєструвала відповідну декларацію. Митне оформлення здійснюється, як правило, протягом однієї доби з часу подання ВМД та всіх необхідних документів і відомостей. ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки посадової особи, яка засвідчує зазначені у декларації відомості. Відбиток особистої номерної печатки надає посадовій особі митниці юридичної відповідальності за достовірність відомостей, зазначених у ВМД.

Таким чином, оформлена в митному відношенні ВМД - це юридичний документ, який засвідчує певні права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських га інших операцій. Термін дії ВМД не обмежується часовою нормою [42, с.8].

Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сформованим відповідно до міжнародних стандартів. Типова форма ВМД розроблена Радою митного співробітництва і використовується для декларування і митного оформлення товарів при переміщенні через митний кордон України з 1 вересня 1993 р. ВМД повинна заповнюватися державною мовою за допомогою комп'ютера. Однак в ТОВ ВО ТЕХНА процес заповнення ВМД відбувається вручну та потребує алгоритмізації і в найближчому часі автоматизації.

Основний аркуш ВМД (Форма МД-2) містить відомості про товари, реквізити контрагентів, особливості здійснення зовнішньоторговельної операції тощо. Використання форми МД-2 дозволяє заявити один товар. При наявності в одній партії декількох найменувань товарів бланк форми МД-2 використовується як перший аркуш декларації.

Додатковий аркуш ВМД (Форма МД-3) застосовується одночасно з формою МД-2 у випадках, коли партія складається з товарів, що мають різні коди по УК'Г ЗЕД, чи якщо товари з однаковим кодом по УКТ ЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки, характеристики тощо), які впливають на рівень оподаткування. Один додатковий аркуш дозволяє задекларувати три товари. Загальна кількість аркушів форми МД-3 не може перевищувати 33. Одна ВМД з додатковими аркушами складається не більш як на 99 найменувань товарів.

У разі відсутності в якій-небудь графі ВМД (або додаткового аркуша до неї) місця, потрібного для внесення обов'язкових відомостей, допускається наведення їх на зворотному боці ВМД з посиланням на відповідну графу. Такий запис засвідчується ТОВ ВО ТЕХНА та посадовою особою митного органу України, а у відповідних графах робиться відмітка див. на звороті. Дозволяється також використання зворотного боку основного аркуша ВМД для штампів та написів інших державних контрольних органів (фітосанітарного, ветеринарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю).

ВМД містить 58 граф, а саме: 54 графи за номерами 1-54 та 4 графи за літерами А, В, С, D. Особливості заповнення граф ВМД визначаються митним режимом, у який розмішаються товари, і типом вантажної митної декларації. При заповненні ВМД відповідно до митного режиму експорт ТОВ ВО ТЕХНА заповнюються такі графи: А, В, 1-6, 8, 9, 11-15, 15а, 17-29, 31-42, 44-47, 49, 50, 52, 54. При заповненні ВМД відповідно до митного режиму імпорт декларантом заповнюються такі графи: А, В, 1-6, 8, 9, 11-15, 15а, 18-29, 31-42, 44-47, 49, 54. Графи 7, С та D заповнюються посадовою особою митниці. Інші графи ВМД не заповнюються.

Алгоритм змісту і порядку заповнення граф ВМД, а також особливості заповнення ВМД відповідно до митних режимів експорт та імпорт наведено у Додатку 7. Значна частина інформації представлена в декларації у вигляді цифрових та літерних кодів з різних класифікаторів, що дозволяє робити наступну автоматизовану обробку баз даних ВМД. Класифікатори, які застосовуються при заповненні ВМД, наведено у Додатку З.

Для того, щоб в ТОВ ВО ТЕХНА інтегрувати всі матеріальні, інформаційні та грошові потоки, а також управляти ними, необхідно створити єдиний координаційний центр, яким буде логістичний структурний підрозділ підприємства.

У сучасних умовах крім прибутку головними цілями даного підприємства є високий рівень дотримання термінів виконання замовлень, низький рівень запасів, зменшення часу проходження ресурсів через виробничу підсистему фірми.

Перелічені показники є вже логістичними категоріями й оптимізувати їх рівень, не використовуючи методів логістики за традиційної організації виробництва неможливо. При цьому логістика оперує такими категоріями: витрати на організацію замовлень та їх реалізацію, заготівлю й доставку товарно-матеріальних цінностей. Ці витрати є часткою логістичних витрат, що пов'язані з формуванням мережі постачальників, з вибором та оцінкою партнерів, транспортуванням сировини та матеріалів. Це також витрати на формування та зберігання запасів продукції, їх обслуговування, на транспортування готової продукції та надання послуг. Таким чином, виходячи з логістичного підходу, необхідно оптимізувати загальні витрати, що досягаються завдяки єдності управління всіма видами витрат.

Таким чином, на думку автора, для вдосконалення координації в процесі управління ресурсними потоками на даному підприємстві потрібно:

. посилити взаємодію між різними функціональними ланками за рахунок поліпшення економічних механізмів, використання яких є одним з основних шляхів забезпечення координації між різними функціональними сферами на підприємстві;

. досягти необхідного рівня координації через організаційні перетворення в структурі підприємства.

Ці напрями не суперечать один одному. Вони розвиваються паралельно, взаємодоповнюючи один одного, виходячи з оптимального співвідношення, що є необхідною умовою успіху під час формування управління ресурсними потоками. Важливо також забезпечити таке балансування між процедурними та організаційними механізмами, яке якнайбільше відповідає умовам підприємства.

Для регламентування дій логістичного менеджменту в сфері управління ресурсними потоками можна також використосувати різні методи координації, вдаючись до спеціально розроблених процедур і моделей. Це різні види інструкцій, загальні та спеціальні нормативні документи, що визначають завдання та послідовність діяльності керівників різних функціональних служб, зайнятих управлінням матеріальними ресурсами та запасами на різних етапах їх руху. Правила та інструкції будуть вказувати виконавцям не тільки на те, що слід робити, але й яким чином. Такий спосіб управління буде ефективним у нашому випадку: коли підприємство торгує великими обсягами та постійним асортиментом продукції, закуповує обмежену номенклатуру ресурсів, має стійкі зв'язки зі споживачем тощо. Цей механізм найповніше відповідає функціонально-розрізненій системі розподілу відповідальності в сфері управління матеріальним потоком.

3.2 Обґрунтування шляхів поліпшення процесу митного декларування

Процес митного декларування є невідємною частиною діяльності ТОВ ВО ТЕХНА, оскільки підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю та всі вантажі та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, підлягають митному оформленню.

Митне декларування та заповнення ВМД є трудомістким процесом, який вимагає максимальної уваги та концентрації. Від якісного заповнення декларації залежить правильність подальшої обробки інформаційних потоків в логістичній системі митної переробки вантажів тому, що митний орган дуже ретельно перевіряє відповідність даних в ВМД, і в разі порушень може застосувати до декларанта всю силу закону.

Для того, щоб показати необхідність поліпшення процесу декларування на досліджуваному підприємстві, розглянемо практичний приклад заповнення ВМД при митному декларуванні і оформленні легкового автомобіля, який у 2008 р. ввозився в Україну ТОВ ВО ТЕХНА в митному режимі імпорт.

ТОВ ВО ТЕХНА придбало для власних виробничих потреб новий легковий автомобіль Skoda Oktavia за ціною 10000 євро FCA м. Прага. Угода здійснювалася в рамках договору (контракту) купівлі-продажу, укладеного з фірмою SkodaMotors (Чеська Республіка) на умовах поставки FCA м. Прага. Форма розрахунку за товар - банківський переказ. Доставка товару здійснювалася автодорожним транспортом на основі договору перевезення, укладеного між ТОВ ВО ТЕХНА і автотранспортною організацією Автосервіс (Україна), що спеціалізується на міжнародних перевезеннях вантажів.

Відповідно до договору перевезення транспортні витрати по доставці товару складають 2000 євро, у тому числі: м. Прага - українсько-чеський кордон - 1200 євро, українсько-чеський кордон - м. Харків - 800 євро. Переміщення товару через українсько-чеський кордон здійснювалося в пункті пропуску Ужгород - Вишнє-Нємецьке. Митне декларування товару здійснювало КП МД-Сервіс (на той час в штаті підприємства не було відповідного спеціаліста) на підставі договору про надання послуги, укладеного з ТОВ ВО ТЕХНА.

Заходи тарифного і нетарифного регулювання щодо переміщення товару через митний кордон України. Відповідно до мети переміщення товару через митний кордон України зазначена зовнішньоекономічна операція підлягає декларуванню й оформленню в митному режимі імпорт. Відповідно до цього митного режиму товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження терміну їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Чинним законодавством України передбачений ряд заходів тарифного і нетарифного регулювання при переміщенні транспортних засобів із зазначеними характеристиками в митному режимі імпорт.

Тарифне регулювання. Ввізне мито - податок на переміщення товарів через митний кордон України: пільгова ставка - 25 %, повна ставка - 25%.

Нетарифне регулювання.

. Акцизний збір - непрямий податок на товари, який включається до ціни цих товарів: ставка - 0,03 EUR за 1 см3.

. Податок на додану вартість: ставка - 18%. Операції з ввезення товарів на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, є об'єктами оподаткування податком на додану вартість. Для товарів, які ввозяться на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.

. Єдиний збір у пункті пропуску. Єдиний збір справляється за здійснення в пунктах пропуску митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажу і транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами та за проїзд автотранспорту з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

. Додаткові підстави для митного оформлення.

.1. Дозволи держорганів.

Обов'язкова сертифікація. Митне оформлення товару передбачає подання митному органу сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката, які видаються Держстандартом України або вповноваженим їм органом.

Радіологічний контроль. Здійснюється уповноваженими підрозділами Мінприроди України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин та ядерних матеріалів. Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки Радіологічний контроль або відмітки Екологічний контроль.

Санітарно-епідеміологічний висновок. Ввезення в Україну можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних установлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Санітарно-епідеміологічний висновок видається підрозділами МОЗ України та є однією з підстав для митного оформлення товару.

.2. Попереднє декларування.

Попередня ВМД є документом контролю за доставкою товарів, складається на бланку форми МД-2 (МД-3) та містить у собі відомості про товари, які будуть увезені в Україну. Альтернативні заходи забезпечення доставки товарів у митницю призначення: перевезення на умовах Конвенції МДП; грошова застава (на депозитний рахунок митниці призначення) у розмірі усіх платежів; гарантійний лист про гарантування сплати всіх платежів; фінансова гарантія незалежного фінансового посередника; охорона та супроводження товарів силами митних органів.

.3. Заборони та обмеження.

Заборонено ввезення в Україну легкових автомобілів, не обладнаних пристроєм для нейтралізації ядучих фракцій вихлопних газів (каталізатором). Пропуск на митну територію України з метою вільного обігу товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 8701 20, 8702-8705 та 8706 допускається за умови: на момент переміщення через митний кордон України пройшло не більше восьми років з дати їх виготовлення; транспортні засоби відповідають екологічним нормам не нижче рівня ЄВРО-2 згідно з технічними регламентами та національними стандартами, які застосовуються залежно від особливостей конструкції транспортного засобу.

Митне декларування і заповнення ВМД. Митне декларування зазначеної зовнішньоекономічної операції здійснюється згідно з порядком заповнення окремих граф ВМД із застосуванням відповідних класифікаторів (Додаток 7) з відображенням тарифних і нетарифних заходів. Додаткові відомості щодо виконання зовнішньоекономічної операції:

** Юридичні адреси і банківські реквізити:

Фірма SkodaMotors. Юридична адреса: 25-312 ul. Slovazka, Praga, Czechia.

ТОВ ВО ТЕХНА приватної форми власності. Юридична адреса (попереднє місцезнаходження): вул. Київська, 16, м. Харків, Україна, 61002 (Київський район м. Харкова); ЄДРПОУ: 25464062; ІНН: 254640620330. Банківські реквізити: Фрунзенське відділення ПІБ; МФО: 351179; р/р: №3717211142002; в/р: №37118211142003.

КП МД-Сервіс приватної форми власності. Юридична адреса: вул. Багратіона, 6, м. Харків, Україна, 61012; ЄДРПОУ: 24671432; ИНН: 246714320307. Ліцензія 80000/073БМ-01366 від 31.05.2001. Банківські реквізити: АК1Б УКРСІББАНК; МФО: 351641; р/р: №26008199931001; в/р: №26008199931002.

Оформлення ГТД здійснюється 10 січня 2008 р. у вантажному відділі №1 Харківської митниці, у зоні діяльності якого розташоване ТОВ ВО ТЕХНА. Реєстраційний номер у журналі обліку ГТД - 25. Банківські реквізити депозитного розрахункового рахунка Харківської митниці: ХІД АППБ Аваль; МФО: 350589; р/р №2603133.

Курси валют, установлені НБУ на день оформлення ГТД - 1 дол. США - 5,00 грн., 1 євро - 6,00 грн.

Для митного оформлення представлені документи: 1) Митна декларація країни відправлення Nr AV 8535456 від 04.01.08.; 2) Декларація митної вартості ДМВ-1 від 10.01.08.; 3) Попередня декларація №800000001.3003.001 від 05.01.08.; 4) Накладна CMR №210405 від 02.01.08.; 5) Книжка МДП (Carnet TIR) XN.45533514 від 02.01.08 до 01.05.08.; 6) Комерційний інвойс №400453 від 02.01.08.; 7) Контракт купівлі-продажу №43453 від 02.01.08.; 8) Довідка про декларування валютних цінностей №161 від 08.01.08.; 9) Сертифікат відповідності стандартам UА 1.009.426984 від 17.10.05. до 16.10.08.; 10) Сертифікат про походження товару №С. 141625 від 02.01.08.; 11) Санітарний сертифікат №5.10/9475 від 05.01.08.; 12) Картка обліку суб'єкта ВЗД у митниці 10000/37/03/1452 від 10.11.07.

Додаткові характеристики товару: фірма-виробник - SkodaAuto (Чеська Республіка); рік випуску - 2005.; вага (нетто, брутто) - 1800 кг; загальна кількість місць - 4; ідентифікаційний номер - RVU2341; номер двигуна - №С008103; номер кузова, шасі - №В562141. Автомобіль обладнаний двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом з робочим обсягом циліндрів двигуна 2000 см3.

Код товару відповідно до УКТ ЗЕД - 8703231910. Найменування товару (яке має юридичну силу) - Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей крім моторних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: - інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом: -з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3, але не більше 3000 см3: - нові: - інші: - з об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3, але не більше 2200 см; додаткова одиниця виміру та обліку - шт.

Митні платежі (обов'язкові податки і збори), які нараховуються та стягуються при митному декларування і оформленні зазначеного товару: авізне мито - 16800,00 грн.; акцизний збір - 360,00 грн.; податок на додану вартість - 16872,00 грн.; митний збір за митне оформлення - 134,40 грн.: митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці (митний збір за виклик інспектора) - 200,00 грн. Таким чином, загальна сума митних платежів, яка нараховується і стягується за даною зовнішньоекономічною операцією, дорівнює 34366,40 грн.

Заповнення граф ВМД згідно з умовами зовнішньоекономічної угоди зручно заповнювати в такому порядку: Графа 1, 37; Графи 2, 8, 9, 14, 54, 28, А, 7; Графи 3, 5, 6; Графи 11, 13, 15, 15а; Графи 18, 19, 21, 25, 26, 29; Графи 31, 32, 33, 35, 38, 41; Графи 34, 36: Графи 20, 23, 24, 42, 22, 45, 46, 12; Графи 47, С; Графа 44. Заповнена ВМД щодо виконання зазначеної зовнішньоекономічної операції ТОВ ВО ТЕХНА наведена в Додатку І. На зворотному боці ВМД наводяться такі відомості:

Додаткові відомості до графи №31

виробник - SkodaAuto (Чеська Республіка); робочий об'єм циліндрів двигуна - 2000 см3; ідентифікаційний номер - RVU2341; номер двигуна - №С008103; номер кузова, шасі - №В562141

. місць - 1

. 0

Додаткова інформація / подані документи (гр. 44)

. 6860 СІ41625 - 02/01/06.

. 9020 80000/1/01-00435 10/11/05.

Таким чином, можна зробити висновок про необхідність покращення процесу митного декларування в ТОВ ВО ТЕХНА шляхом його автоматизації.

логістичний менеджмент митний декларування

3.3 Вдосконалення логістичного менеджменту підприємства

В сучасних умовах існування ринку покупця актуальність логістики обумовлена тим, що на українських підприємствах при побудові організаційних структур управління широко розповсюджений функціональний підхід, при якому, звичайно, проявляється наступне протиріччя. З одного боку, ресурсопотоковим процесам властивий міжфункціональний характер, тобто успішне досягнення мети логістики залежить від діяльності багатьох функціональних підрозділів. З іншого, - децентралізована відповідальність за здійснення логістичних функцій між службами, що мають різні, нерідко протилежні оперативні цілі, робить практично неможливим досягнення мети логістики внаслідок акцентованої уваги на виконанні індивідуальних функцій. Недостатня координація між останніми призводить до збільшення витрат і очевидного зниження прибутку. А втім, саме прибуток, а не локальні досягнення окремих служб є узагальнюючим показником діяльності системи в цілому. Причинами цього є недоліки існуючого організаційно-управлінського механізму. Не є виключенням і підприємство ТОВ ВО ТЕХНА.

На даний час проблемами, які потребують вдосконалення, в ТОВ ВО ТЕХНА можна назвати такі.

. Управлінський механізм ТОВ ВО ТЕХНА характеризується тим, що відсутня точна дата відвантаження товарів. Запуск партій деталей, а також купівля предметів постачання здійснюється не в міру скорочення запасу до точки замовлення, а спорадично. Розміри партій, що закупаються та запускаються - неекономічні. Великі запаси маскують неефективність управлінських процедур. Графік відвантажень не лежить в основі внутрішньофірмового оперативно-календарного планування, не є точкою відліку при плануванні матеріального потоку. Оскільки невідомий точний термін відвантаження, то дата випуску готового виробу встановлюється, виходячи з графіку його запуску у виробництво. Потенційний товар виробляється не тоді, коли потрібно споживачеві, а тоді коли це вигідно постачальнику. Отже, недоліки виробничо-збутової координації ТОВ ВО ТЕХНА проявляються в неякісному обслуговуванні клієнтів.

Аналіз причин невиконання договірних зобов'язань ТОВ ВО ТЕХНА свідчить про те, що більша їх частина обумовлена недоліками внутрішнього порядку, передусім, відсутністю необхідної узгодженості в діях відділу збуту та маркетингу та відділу контролю якості, складу, транспортної та експедиторської служб.

Процес постачання здійснюється за принципом не точно - вчасно. Закономірністю є відносні простої. Під відносним простоєм пропонується розуміти господарську ситуацію, при якій планові завдання втрачають регулююче значення і замість того, щоб виробляти необхідні вироби в необхідний час постачаються непотрібні на даний час. Відносні простої сприяють утворенню некомплектних запасів.

Декоративність оперативно-календарних планів виробництва значною мірою обумовлена неузгодженістю процесів виробничого споживання і матеріального забезпечення. Матеріальні ресурси часто закуповуються або не вчасно, або не в тій кількості, чи не тієї якості. Як і колеги із відділу контролю якості, працівники відділу збуту нерідко здійснюють відносні простої, - коли закуповують все, що попаде під руку, а не те, що потрібно на даний момент. Складені оперативно-календарні плани постачання, як правило, ілюзорні.

Оскільки в ТОВ ВО ТЕХНА не встановлюється точна дата відвантаження, відсутні конкретні терміни запуску-випуску, великою є вірогідність невиконання договорів закупки, то стає зрозумілим, що календарні програми в умовах, коли нічого не робиться точно вчасно, нереальні. Величина логістичних витрат на підприємствах достатньо значна, знижувати їх економічно вигідно. Разом з тим, немає достатньої якості обслуговування споживачів. В значній мірі цьому сприяє функціональна організація структури управління, яка використовується на більшості підприємств.

. Організаційний механізм ТОВ ВО ТЕХНА характеризується тим, що відповідальність за здійснення виробничих функцій децентралізована. Підприємство має функціональні схеми організації. Його монофункціональні відділи роз'єднані, інформаційні зв'язки розвинуті слабко, а висота розділяючих бар'єрів є дуже високою.

Конкуренція вимагає великих зусиль на координацію. Для організаційної побудови за функціональною ознакою характерними є ряд особливостей: повільний процес прийняття рішень; ієрархічний порядок взаємовідносин; відсутність взаєморозуміння між представниками спеціалізованих служб; слабкі зв'язки по горизонталі; розвинута система вертикальних взаємодій.

Світовий функціональний підхід неминуче призводить до створення організації з рядом спеціалізованих відділів. Їх взаємодія здійснюється за допомогою оперативно-календарного планування. Загальне завдання організації узгодженої роботи підприємства розчленовується. План-графіки ізольовано складаються для окремих функціональних підрозділів. Система планів набуває закінчений вигляд. Як і в будь-якій системі виробляються способи їх самозахисту від руйнування, що робить її дуже консервативною до інновацій, хворобливо реагуючою на кожну зміну: збільшуються матеріальні запаси на усіх етапах технологічного конвейєру продуктопостачання; закриваються очі на неритмічність; усуваються її наслідки, а не причини.

Функціональна організація підприємства не завжди забезпечує досягнення мети логістики за рахунок керування зверху та адміністративних методів координації. Вирішити це протиріччя можливо, реалізуючи концепцію і методологію логістики.

В ТОВ ВО ТЕХНА повинен впроваджуватися новий логістичний організаційно-управлінський механізм саморегулювання, що бере курс на розвиток інтеграційних процесів, при якому більшість суперечень вирішується знизу. Якщо при функціональній спеціалізації типовим є авторитарний стиль управління, то при інтеграції - координаційно-демократичний. При логістичному підході організаційні форми із багатофункціональних повинні перетворитися на міжфункціональні з орієнтацією на споживача.

Таким чином, для вдосконалення логістичного менеджменту на підприємстві ТОВ ВО ТЕХНА, автором пропонується.

. Для підвищення ефективності і конкурентоспроможності в ТОВ ВО ТЕХНА, передусім, необхідно удосконалити систему управління за рахунок укрупнення відділів та створення інтегрованих служб. Це дасть можливість покращити координацію взаємопов'язаних видів діяльності, зробить організаційну структуру адаптивною та мобільною.

Наприклад, постачання, складське господарство, транспорт, збут закріпити за заступником директора з маркетингу, а планування постачання віддати заступнику директора з постачання.

Зараз види діяльності, що складають матеріальний потік, розосереджені, а сам він розподілений на функціональні блоки: рух матеріальних ресурсів на стадії постачання; рух матеріальних ресурсів на стадії сервісу, рух матеріальних ресурсів на стадії збуту. При цьому відсутня необхідна координація між відділом маркетингу, відділом зовнішньоекономічної діяльності, складом та транспортно-експедиторськими службами.

. Було б доцільно змінити набір функцій відділу збута та маркетингу і привести їх у відповідність з теорією, тобто покласти на відділ лише маркетингові функції. Оскільки начальник відділу маркетингу повинен відповідати за розробку і реалізацію маркетингової стратегії підприємства, то така служба у своєму складі буде містити відділи маркетингової інформації, асортиментної політики, просування. Відділ маркетингу по суті стане центром стратегічних досліджень, що розробляє стратегію і тактику підвищення прибутковості та конкурентоспроможності ТОВ ВО ТЕХНА.

Зараз заявки маркетологів постійно коректуються постачальниками; використовується процедура планування постачання та сервісу, для якої властива закупівля продукції не на замовлення, а на склад. Як наслідок, маркетологам ставиться завдання продавати те, що знаходиться на складі готової продукції. В результаті використання такої процедури виникають, як мінімум, два негативних наслідки, що призводять до зниження конкурентоздатності:

зростають залишки запасів продукції, що веде до заморожування обігових коштів, виникають втрати прибутку внаслідок втрачених можливостей;

при отриманні конкретних замовлень з'являється необхідність у доопрацьовуванні та переробці готової продукції, що вже знаходиться на складі. Виникають збитки.

Нині на відділ збуту та маркетингу покладено функції відділу збуту, матеріально-технічного постачання, товарного менеджменту і нових технологій, комплектації, бюро інформації, складське господарство, Очевидно, що до складу цього відділу помилково включені відділи матеріально-технічного постачання та комплектації. Разом з тим, класичні маркетингові функції, такі як маркетингові дослідження, просування тощо не здійснюються.

. Враховуючи, що на підприємстві відсутня служба логістики, то її створення дозволить покращити координацію між взаємопов'язаними функціями постачання, підтримки виробництва, збуту (рис. 3.2).

Рис. 3.2 - Схема запропонованої організаційної структури відділу логістики підприємства ТОВ ВО ТЕХНА

У звязку з цим задачами та функціями відділу логістики в ТОВ ВО ТЕХНА мають стати такі (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Запропоновані задачі та функції відділу логістики ТОВ ВО ТЕХНА

ЗадачаФункціїЗбір, обробка та аналіз організаційної, технічної і фінансової інформації про діяльність українських та іноземних організацій, що працюють у сфері інтересів підприємстваПроведення необхідних заходів з метою укладання угод з іноземними та українськими партнерами (збір інформації, встановлення ділових контактів з іноземними підприємствами, розробка планів спільної роботи). Забезпечення виконання зобов'язань з постачання продукції і товарів відповідно до укладених угод. Розробка спільно з технічними та економічними службами підприємства планів співробітництва з вітчизняними та іноземними організаціями; контроль за виконанням цих планів. Збір, накопичення й аналіз інформації щодо міжнародного досвіду вирішення окремих проблем в області логістичної діяльності.Планування, організація, контроль і керування матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини, матеріалів і готової продукції до споживача згідно з інтересами та вимогами останнього, а також обробка, аналіз і збереження відповідної інформаціїЗдійснення організації, планування і контролю за зовнішньоекономічною діяльністю підприємства на стадіях: - укладання угод; - постачання продукції відповідно до укладених угод; - митного оформлення товарів; - ведення обліку і звітності на складах. Участь у підготовці матеріалів до укладання угод з постачальниками і споживачами. Розробка заходів щодо реалізації угод, укладених під час переговорів з українськими та іноземними фірмами. Контроль за виконанням постачальниками зобов'язань за укладеними угодами (терміни постачань, ціни, кількість, якість, номенклатура тощо). Організація, планування і контроль забезпечення діяльності складського господарства. Здійснення контролю за товарними та інформаційними потоками з урахуванням комплексного підходу за схемою: потрібний товар - у потрібній кількості - потрібної якості - у потрібний час - у потрібне місце з мінімальними витратами. Надання через юридичний відділ претензій, штрафних санкцій до замовників продукції підприємства за порушення умов укладених угод, встановленого порядку розміщення замовлень. Розробка рекомендацій та раціональних пропозицій щодо організації діяльності відповідних служб підприємства з метою оптимізації витрат при доведенні матеріальних потоків від продавця до покупця.

Взаємодія новоствореного відділу логістики з іншими підрозділами підприємства відображено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Рекомендаційний взаємозвязок відділу логістики з іншими підрозділами

ПідрозділЗ питаньЗ відділом матеріально-технічного постачанняВизначення потреби в продукції. Керування замовленнями, їхніми обсягами, підготовкою і розміщенням. Керування спеціальними замовленнями.З транспортним відділомОрганізація приймання товару перевізником. Організація перевезення вантажів. Організація передачі товару вантажоодержувачу. Організація експедирування товарів.Зі складомРозрахунок потреби складського устаткування. Організація складського обліку. Розрахунок витрат на складську діяльність. Організація надходження товарів на склад. Організація розвантаження товарів. Організація приймання товарів за кількістю. Організація приймання товарів за якістю. Організація збереження товарів на складі. Організація завантаження товарів на транспортні засоби. Організація комісіювання відправлень. Організація переміщення виробів усередині підприємства. Організація упакування і маркування продукції. Організація уніфікації тари. Організація маркування продукції.З відділом контролю якостіОрганізація процесів розробки стандартів підприємства. Сертифікація продукції. Організація робіт, пов'язаних із підготовкою претензій до постачальників. Організація процесу забезпечення сировиною, матеріалами, товарами, інструментом, спецодягом, господарським інвентарем і т.д. Контроль дотримання норм розрахунків по відділу, відповідно до затвердженого кошторису.З відділом роздрібної торгівліВибір каналу розподілу. Керування каналами розподілу. Розробка дистриб'юторської та дилерської мереж. Керування продажами. Організація роздрібної торгівлі. Керування обслуговуванням споживачів.З планово-економічним відділомРозрахунок техніко-експлуатаційних показників. Розрахунок економічних показників. Розрахунок вартісних показників.

Зміни у сфері споживання, а значить і збуту будуть оперативно враховані у подальших сферах виробництва і постачання. Це дасть змогу усунути із виробничого процесу все непотрібне, надлишкове, нераціональне та дозволить забезпечити постачання точно вчасно. Готова продукція буде вироблятися тільки за замовленнями і на поповнення нормативних запасів. При цьому відділу збуту повинні звітувати регіональні торговельні представництва, що мають у складі фірмові магазини, сервісні центри та мережу торгових агентів.

Вказаний приклад, адекватно відображає проблемну ситуацію, що склалася з впровадженням концепцій маркетингу і логістики у практику господарської діяльності. Служб логістики на українських підприємствах, як правило, немає. Виключеннями є лише окремі спільні підприємства, на яких іноземні інвестори переносять прогресивний досвід у вітчизняний бізнес.

. Обґрунтування системи організаційного регламентування процесу митного декларування вантажів на підприємстві ТОВ ВО ТЕХНА можна застосувати при оформленні вантажної митної декларації (ВМД).

. Вантажна митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

. Значна частина інформації представлена в декларації у вигляді цифрових та літерних кодів з різних класифікаторів, що дозволяє робити наступну автоматизовану обробку баз даних ВМД на митниці.

. Процес митного декларування в ТОВ ВО ТЕХНА необхідно покращувати шляхом його автоматизації.

. Для вдосконалення логістичного менеджменту на підприємстві ТОВ ВО ТЕХНА, пропонується:

удосконалити систему управління підприємства за рахунок укрупнення відділів та створення інтегрованих служб;

змінити набір функцій відділу збута та маркетингу і привести їх у відповідність з теорією, тобто покласти на відділ лише маркетингові функції;

створити на підприємстві відділ логістики, що дозволить покращити координацію між взаємопов'язаними функціями постачання, підтримки виробництва і збуту.

. Служб логістики на українських підприємствах, як правило, немає. Виключеннями є лише окремі спільні підприємства, на яких іноземні інвестори переносять прогресивний досвід у вітчизняний бізнес.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Позитивний ефект трансформаційних процесів у ринковій економіці України неможливий без застосування високоефективних методів управління господарською діяльністю підприємств.

Традиційні управлінські концепції потребують новаторського перегляду та удосконалення. Необхідність активного впливу на формування інструментарію сучасного управління зумовила розвиток нового науково-практичного напрямку - логістики.

У світовій, європейській та й вітчизняній науці поняття логістики розглядають як метод організації та управління матеріальними, інформаційними і фінансовими потоками у сферах постачання, виробництва й обігу з метою досягнення максимальної ефективності всього економічного циклу на мікро-, мезо- і макрорівнях.

Зарубіжний досвід засвідчує, що логістиці належить стратегічно важлива роль у сучасному бізнесі, а тому одним з основних завдань, що постає перед науковими працівниками, менеджерами та економістами, є розробка і впровадження у практику методики управлінського обліку й аналізу операцій, спричинених діяльністю внутрішніх логістичних систем підприємств та їх структурних одиниць.

Методи логістики об'єднують організацію й управління різними аспектами економічної діяльності та її окремими складовими, що зумовлює виникнення різних дефініцій, у яких їх автори акцентують увагу на тих чи інших сторонах логістичного управління. Проте у більшості випадків науковці визначають сутність логістики як науки про планування, контроль і управління матеріальними потоками, які здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до підприємства, їх споживання у ході виробництва та доставки готової продукції до споживача, а також передачі, зберігання й опрацювання спричиненої цими операціями відповідної інформації.

Опрацювання інформації щодо митного оформлення та декларування вантажів та транспортних засобів відіграє важливу роль в системі організаційної діяльності ТОВ ВО ТЕХНА.

Заходи щодо підвищення ефективності діяльності ТОВ ВО ТЕХНА повинні включати:

створення на підприємстві відділу логістики з певними функціями та обсягами робіт;

впровадження ЕОМ у транспортно-складське господарство;

скорочення запасів;

автоматизацію процесу декларування вантажів;

інтегрування технології;

підвищення компетенції керівників виробничих підрозділів в організації транспортно-складського господарства

поліпшення організації праці;

кадрову роботу, яка дозволить залучити на підприємство кваліфікованих логістів та фінансових менеджерів.

Аналізуючи теперішні показники можна зазначити, що загальний коефіцієнт ефективності підприємства склав - 32,8%, по зрівнянню з 2007 роком , кількість оформлених ВМД збільшилась на 10,1 %, оформлено 3000 одиниць товарів - 33,3 %, загальний обєм митної вартості товарів збільшився на 27534,7 гривень, сплачено на 14600 тисяч гривень менше штрафів.

Застосувавши запропоновані заходи, позитивна динаміка ефективності діяльності ТОВ ВО ТЕХНА збережеться і дасть змогу покращити її, а саме скоротити кількість митних штрафів, збільшити кількість оформлених ВМД та питому вагу експортних ВМД, як результат фінансові показники і рівень конкурентоспроможності підприємства значно підвищаться.

Логістика як наукова дисципліна і практика менеджменту вже зараз стає надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємства. Тому в Україні потрібно створити розгалужену мережу логістичних утворень, яка в нинішніх умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарські звязки.

Такі утворення спроможні швидко відновити виробничий ритм, зняти барєри у господарських стосунках. При розробці логістичних моделей, орієнтованих на застосування в загальноекономічному просторі територій незалежних республік, треба врахувати деякі їх особливості, як велика територія, що ускладнює проектування логістичних моделей, зумовлює збільшення кількості запасів і транспортно-заготівельних витрат; нерозвинена інфраструктура.

Поряд із сповільненням обороту матеріальних обєктів це спричинює великі втрати, пошкодження матеріальних цінностей.

Сучасний стан ринкової економіки України передбачає, насамперед, подальшу розбудову таких елементів економічної системи, які, з одного боку, здатні забезпечувати рівні умови для здійснення підприємницької діяльності для усіх суб'єктів господарювання, а з іншого - виступають інструментами державного впливу на загальну ситуацію в економіці держави.

Прискорення проходження митних процедур дає змогу значно підвищити швидкість операційного циклу торговельного підприємства, що займається зовнішньоекономічною діяльністю і, в такий спосіб, стає передумовою значного зростання ефективне даного підприємства в цілому. Водночас, сьогодні досить частими є ситуації, за яких партії товарів суб'єктів господарювання затримуються на митниці на досить довгий неузгодженість процедур їх декларування. Якщо мова йде про товари, що швидко псуються, втрати підприємців від такої затримки стають суттєвими.

В іншому випадку партій товарів призводить до тимчасового зв'язування коштів підприємства, зниження показників його ліквідності, погіршення фінансового стану та інших негативних наслідків стосовно ефективності функціонування торговельного підприємства на ринку.

Важливим для українських підприємств, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю є і те, що подається саме первинна експортна декларація (у разі ввезення на митну територію України товарів, які в країні відправлення не були поміщені в митні режими, що не передбачають сплату податків), тобто в тому випадку, якщо імпорт на шляху в Україну розміщувався на митних ліцензійних складах, у вільних економічних зонах та інших територіях з особливим митним режимом, який не вимагає сплати при ввезенні, ВМД на вивезення товарів з цих територій не можуть бути використані для підтвердження митної вартості.

Зрозуміло, що ці нововведення необхідні органам митного контролю для запобігання нелегальним схемам заниження митної вартості, коли товар вивозиться з країни експорту (оформлюється первинна експортна ВМД) на митні ліцензійні склади в країни суміжні з Україною (оформлюється ВМД імпорт на склад без сплати податків), після чого на цих складах відбувається їх фіктивний перепродаж (як правило, із заниженням вартості), а вже на підставі нового договору та нових інвойсів товар з цього складу експортується в Україну (оформлюється або експортна ВМД зі складу або транзитна ВМД залежно від країни).

Тепер для підтвердження митної вартості в Україні приймається лише первинна експортна ВМД, а не експортна ВМД зі складу або транзитна ВМД. Однак зрозуміло і те, що порядок недосконалий.

На сьогодні більшість економічно розвинених країн використовують електронні форми декларування, практично без оформлення паперових примірників ВМД. Зараз у повному обсязі така форма митного оформлення реалізована в США, Канаді та Ізраїлі.

З 1 липня 2008 р. декларування товарів у країнах ЄС також здійснюється винятково в електронному вигляді. Відтак, у підприємців виникають значні проблеми з отриманням у цих країнах паперових примірників ВМД.

Тенденції світового розвитку поставили нові завдання із спрощення митних процедур логістики під час ввезення та вивезення товарів на (з) території країни, зменшення ризиків порушення безпеки, для чого необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.

Держави - члени ЄС визначили, що для виконання зазначених завдань необхідно зменшити різницю між митними процедурами країн світу із застосуванням механізму електронної митниці. З цією метою прийняте рішення Ради ЄС щодо простого та безпаперового середовища для митних адміністрацій та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Електронна митниця - це багатофункціональна комплексна система, яка існує у митних органах країни та поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки держави шляхом:

технологічної підтримки безперервного двостороннього потоку електронної формації від органів державної влади, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних адміністрацій інших держав до митної адміністрації країни, його накопичення та обробки;

впровадження новітніх процедур автоматизації процесів митного контролю і оформлення та їх супроводження;

створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;

інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності, контролю за переміщенням товарів та інших функцій, які покладені на митні органи.

Складовими елементами електронної митниці повинні стати такі підсистеми, як: електронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ними; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збереження й обробки інформації, в тому числі від різних відомств; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне забезпечення пост-аудиту та правоохоронної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

. Митний кодекс України від 11.02.2007 р. № 92-ІV.

. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 р. №959-ХІІ.

. Положення про Державну митну службу, затверджене Постановою КМУ від 18 липня 2007 р. № 940.

. Положення про вантажну митну декларацію, затверджене Постановою КМУ від 9 червня 1997 р. № 574.

. Ангелин Д. Логика логістики // Бизнес. - 2005. - 24 окт. (№ 43). - С.66-70.

. Андрійчук В.М., Аргунов В.А., Березний Є.М. та ін. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник / За ред. П.В. Пашка. - К, 2004. - 732 с.

. Аргунов В.А., Березний Є.М., Бичков В.В. та ін. Основи митної справи в Україні: Підручник / За ред. П. В. Пашка. - К.: Знання, 2008. - 651 с.

. Бакаєв О.О., Кутах О.П., Пономаренко Л.А. Теоретичні засади логістики: Підручник для студентів економічних і транспортних спеціальностей: У 2-х т. - К.: Київ. ун-т економіки і технологій трансп., 2003.

. Бакаева О.Ю., Матвиенко Г.В. Таможенное право: Учебник / Отв. ред. Н.И.Химичева. - М.: Юристъ, 2004. - 427 с.

. Бережнюк І.Г., Булюк В.В., Войцещук А.Д. та ін. Регулювання митної справи: Підручник: Для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. Войцещука А.Д. - Хмельницький: Інтрада, 2007. - 311 с.

. Боков В.В., Буренина А.В., Воронова Т.А. и др. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. для студентов, обучающихся по спец.: финансы и кредит, бух. учет и аудит, мировая экономика и др. - М.: Междунар. отношения, 2001. - 542 с.

. Банько В.Г. Логістика. Навчальний посібник (2-ге вид., перероб.). - К.: КНТ, 2007. - 332 с.

. Васелевський Мирослав та ін. Економіка логістичних систем / За наук. ред. Є. Крикавського та С. Кубіва; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т Львів. політехніка. - Львів: Вид-во Нац. ун-ту Львів. політехніка, 2008. - 595 с.

. Гончар Л.А. Передумови і механізм упровадження комерційної логістики на підприємствах роздрібної торгівлі // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 5. - С. 39-44.

. Горев А. Модели управления логистическими системами // Логистика. - 2005. - № 1. - С. 23-24.

. Гребельник О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 598 с.

. Гурч Л.М. Логістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Персонал, 2008. - 555 с.

. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства : Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 463 с.

. Діхтієвський П.В., Шаповалов Д.В. Митне право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2008. - 185 с.

. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: ЦУЛ, 2002. - 171 с.

. Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий дім Професіонал, 2004. - 350 с.

. Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики: Навч. посіб. - Т.: Екон. думка, 2006. - 163 с.

. Дудчак В.І., Мартинюк О.В. Митна справа: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.

25. Іваницька Л.Л. Логістичні системи зовнішньоекономічної діяльності // Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України). - К., 2001. <#"justify">ДОДАТОК А

Різні тлумачення поняття логістика

ВизначенняЛітературне джерелоЛогістика - наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних та інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача[34]Логістика - наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки відповідної інформації[50]Логістика - це гармонізація інтересів учасників процесу переміщення продукції, форма оптимізації ринкових зв'язків, тобто вдосконалення управління матеріальними і пов'язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції на основі системного підходу й економічних компромісів для отримання синергичного ефекту[64]Логістика - це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача[73]Логістика - новий науковий напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та інформаційних потоків у виробничих і енергетичних системах[55]Логістика - це наукове учення про планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємництва[72]Логістика - міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків[51]

ДОДАТОК Б

Порівняльна характеристика бланків ВМД і особливостей їх застосування

Форма бланкаМД-2МД-3МД-6МД-8Назва бланкаОсновний аркушДодатковий аркушДоповненняСпецифікаціяСпосіб виготовленняСамокопіювальний бланк, виготовляється друкарським способом за затвердженими зразкамиСамокопіювальний бланк, виготовляється друкарським способом за затвердженими зразкамиСамокопіювальний бланк,виготовляється друкарським способом за затвердженими зразкамиСамокопіювальний бланк, виготовляється друкарським способом за затвердженими зразкамиКількість аркушів у комплекті4444Особливості використання бланківВикористовується як перший аркуш ВМДВикористовується у випадках, коли партія складається з товарів, які мають різні коди згідно з УКТЗЕД, а також якщо товари з однаковим кодом мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування тощо)Застосовується коли у полі будь-якої графи не вистачає місця для внесення відомостей або для проставлення посадовою особою митниці службових відмітокЗастосовується при декларуванні: гуманітарної допомоги; тимчасового ввезення (вивезення) товарів з умовним повним звільненням від оподаткування; запасів призначених для споживання; товарів, що продані в магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця; товарів, витрачених при здійсненні операцій з переробки товарів; товарів, як консолідованого вантажу, під час розміщення їх на МЛС, власником якого є ТЕО, у режимі митного складу;товарів у митному режимі транзиту без застосування фінансових гарантійМаксимальна кількість бланків, що можуть бути використані в одному пакеті з бланком форми МД-21Не обмежена-Не обмеженаКількість товарів, яку можна заявити в одному бланку13--Максимальна кількість найменувань товарів, які можна заявити за однією ВМД з використанням максимальної кількості бланків1Не обмежена-Не обмежена

ДОДАТОК В

Умовні інформаційні блоки, з яких складається ВМД

№ п/пУмовний інформаційний блокГрафи та літерні розділи ВМДЗагальна інформація я блоці1Загальна характеристика постачання1,3 - 6Митний режим, у який розміщуються товари; кількість товарів, пакувальних місць тощо2Відомості про осіб2, 8, 9Інформація про відправника, одержувача, декларанта, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) тощо3Географічний блок11, 15, 15а, 17, 17аТорговельна країна, країна відправлення та країна походження тощо4Транспортний18, 19, 2.1, 25, 26, 27, 29, 53Інформація про транспортні засоби, якими перевозяться товари і предмети, про контейнерні перевезення, про пункти ввезення (вивезення) товарів тощо5Фінансовий блокВ, 12, 20, 22-24, 28, 47Вартісна оцінка експортно-імпортних операцій, умови постачання, місце переходу ризиків, характер угоди, валюта договору, валюта розрахунків, банківські реквізити, відмітки про стягнення податків і зборів тощо6Характеристика товару кожного найменування у партії31-46Маркування й кількість товару, виробник, код товару згідно з УКТЗЕД, вага, залишок квоти, додаткові одиниці виміру, фактурна та статистична вартість, суми податків і зборів тощо7Блок декларанта7, 14, 48, 49, 54Інформація про підприємство, що здійснює декларування, його банківські реквізити, документ, що дає право на декларування, місце й дату заповнення ВМД. відомості про декларанта тощо8Блок перевізника50, 52, 55, 56Інформація про перевантаження, відмітки про пригоди при перевезенні тощо9Митний блокA, C, D/J ,E/J, F, G, Н, ІРеєстраційний номер ВМД у митниці, відомості про накладене митне забезпечення, відбитки печаток та штампів про початок та завершення окремих етапів оформлення ВМД, відмітки митного органу призначення (відправлення), відмітки про перевантаження, відмітки про транспортні пригоди тощо

ДОДАТОК Г

Алгоритм заповнення граф ВМД

Графа ВМДЗміст і порядок заповненняОсобливості заповнення ВМД відповідно до митних режимівекспортімпортГрафа 1 Тип деклараціїТип декларації, що формується за такою схемою: ЛЛ ЦЦ ЛЛЛ, де 1 2 3 1 - двозначний літерний код напрямку переміщення (ІМ - увезення в Україну, ЕК - вивезення з України, ТР - транзит через територію України); 2 - двозначний цифровий код митного режиму відповідно до Класифікатора митній режимів; 3 - літерний код особливостей операції відповідно до Класифікатора особливостей операціїЕК -у першому підрозділі; 10 - у другому підрозділіІМ - у першому підрозділі; 40 - у другому підрозділіГрафа 2 Відправник/ /ЕкспортерВідомості про відправника товарів. Для резидентів України. 1) індивідуальний податковий номер платника податків (у правому верхньому кутку), що формується за схемою: ХХХХХХХХ ХХХХ, де І II І - восьмизиачний код юридичної особи відповідно до ЄДРГІОУ; II - код податкової адміністрації, у зоні діяльності якої знаходиться суб'єкт ЗЕД; 2) найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, її місце проживання та відомості про документ, що посвідчує особу; 3) ідентифікаційний номер (у нижній частині графи після знака N), що формується за схемою: XX XXX ХХ-ХХ / ХХХХХХХХХХ, де 12 3 4 5 1 - двозначний код форми власності відповідно до Класифікатора форм власності; 2 - тризначний код суб'єкта ЗЕД відповідно до Класифікатора видів суб'єктів ЗЕД; 3 - двозначний код міністерства (відомства), якому підпорядковано підприємство: для підприємств загальнодержавної власності - 31, для інших підприємств - "00"; 4 - перші дві цифри 12-значного коду за Класифікатором одиниць адміністративно-територіального устрою України; 5 -ідентифікаційний код суб'єкта ЗКД: для фізичних осіб - 10-значний код відповідно до Державного реєстру фізичних осіб, для юридичних осіб - восьмизначний код відповідно до ЄДРГІОУ, доповнений на початку двома нулямиПри оформленні ВМД за посередниць кими договорами зазначаються відомості про власника товарів. Якщо при цьому власник товарів не є відправником, то зазначаються відомості про власника товарів і робиться запис Див. на звороті, а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про відправника товарівВідомості про відправника-нерезидента відповідно до умов зовнішньо економічного договору. Якщо нерезидент, .що є стороною зовнішньоекономічного договору, доручає іншій юридичній чи фізичній особі - нерезиденту - відправити за його дорученням на адресу українського одержувача товари, то в графі зазначаються відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) і робиться запис Див. на звороті, а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про відправника товаруДля нерезидентів України ( іноземних осіб): найменування та місцезнаходження іноземного підприємства або прізвище, ім'я та по батькові і місце проживання фізичної особиГрафа 3 Додатковий аркушУ першому підрозділі - порядковий номер аркуша. У другому підрозділі - загальна кількість аркушів декларації, включаючи додатковіГрафа 4 Відванта-жувальні спеціфі-кації***Графа 5 Всього найменувань товарівЗагальна кількість найменувань товарів, що декларуються за даною ВМДГрафа 6 Кількість місцьЗагальна кількість місць у декларованій партії товарів. Для товарів, що перевозяться в контейнерах, бочках, каністрах, ящиках або на піддонах, зазначається відповідно їх загальна кількістьГрафа 7 Довідковий номерРеєстраційний номер ВМД (номер і дата прийняття ВМД до оформлення), що формується за такою схемою: ХХХХХХХХХ /X/ ХХХХХХ, де 1 2 3 1 - дев'ятизначний код митного органу, у якому проводиться митне оформлення відповідно до Класифікатора митних органів України та їх структурних підрозділів; 2 - остання цифра поточного року; 3 - порядковий номер у журналі обліку ВМД (у порядку зростання протягом поточного року)Графа 8 Одержувач/ІмпортерВідомості про одержувача товарів(див. порядок заповнення Графи 2)Відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору. Якщо умовами зовнішньокономічного договору передбачено доставку товару на адресу нерезидента, що не є стороною зовнішньоекономічного договору, то наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору і робиться запис Див. на звороті, а відомості про одержувача товару зазначаються на зворотному боці ВМДПри оформленні ВМД за посередницьким договором у графі зазначаються відомості про особу, що набуває права власності на товари за цим договором. Якщо при цьому одержувачем товару є інша особа, то в графі зазначаються відомості про особу, яка набуває права власності на товари, і робиться запис Див. на звороті, а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про безпосереднього одержувача товарівГрафа 9 Особа, відповідальна за фінансове врегулюванняВідомості про резидента України, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) (див. порядок заповнення Графи 2)Графа 10 Країна першого призначенняГрафа не заповнюєтьсяГрафа 11 Торговельна країнаКод торговельної країни відповідно до Класифікатора країн світуГрафа 12 Загальна митна вартістьЗагальна митна вартість партії товарів (у валюті України), яка складається із сум митних вартостей кожного найменування товару, наведених у графі 45 ВМДГрафа 131 - якщо товар підлягає експортному контролю; 0 - в інших випадкахГрафа 14 Декларант/ /Представн икВідомості про декларанта товарів (див. порядок заповнення Графи 2) Для підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, додатково зазначаються номер і дата видачі Держмитслужбою України Свідоцтва про визнання підприємства декларантомГрафа 15 Країна відправленняНазва країни, з якої товари були відправлені в Україну (відповідно до Кпасифікатора країн світу)Графа 15а Код країни відправленняКод країни, з якої товари були відправлені в Україну (відповідно до Класифікатора країн світу)Графа 16 Країна походженняГрафа не заповнюєтьсяГрафа 17 Країна призначен няНазва країни призначення відповідно до Класифікатора країн світуГрафа 17а Код країни призначенняКод країни призначення відповідно до Класифікатора країн світу-Графа 18 Транспортний засіб відправленняУ лівому підрозділі: кількість транспортних засобів, через пропуск - відомості про транспортний засіб (назва морського або річкового судна, номер рейсу повітряного судна, номер залізничного вагона, реєстраційний номер дорожнього транспортного засобу тощо). У правому підрозділі: код країни, якій належить транспортний засіб (відповідно до Класифікатора країн світу). Якщо товар переміщується в ручній поклажі, то в графі зазначається Ручна поклажа. Якщо ВМД заповнюється на механічний транспортний засіб як на товар і він перетинає митний кордон України своїм ходом, то в графі зазначається "Самоходом". При цьому правий підрозділ не заповнюєтьсяВідомості про транспортний засіб, на який здійснюється навантаження товарів з метою їх перевезення в пункт пропуску через митний кордон УкраїниВідомості про транспортний засіб, на якому здійснюється доставка товарів у митницю призначенняГрафа 19 Контейнер1 - якщо товари прямують у контейнері; 0 - якщо товари прямують не в контейнеріГрафа 20 Умови поставкиУ першому підрозділі - код умови поставки відповідно до Класифікатора умов поставки. У другому підрозділі - скорочене літерне найменування умов поставки (відповідно до Класифікатора умов поставки) з обов'язковим зазначенням географічного пункту доставки товару. У третьому підрозділі - двозначний цифровий код форми розрахунків відповідно до Класифікатора форм розрахунківГрафа 21 Транспортний засіб на кордоніВідомості про транспортний засіб, на якому товари переміщуються через митний кордон України (див. порядок заповнення Графи 18)Графа 22 Валюта та загальна фактурна вартістьУ лівому підрозділі - код валюти договору (контракту) відповідно до Класифікатора валют; У правому підрозділі - загальна фактурна вартість партії товарів (у валюті України), яка складається із сум фактурних вартостей кожного найменування товару, наведених у графах 42 ВМДГрафа 23 Курс валютиКурс одиниці валюти договору (контракту), установлений НБУ на дату прийняття ВМД до оформленняГрафа 24 Характер угодиУ лівому підрозділі - код характеру договору (контракту) відповідно до Класифікатора характерів угод. У правому підрозділі - код валюти розрахунку відповідно до Класифікатора валютГрафа 25 Вид транспорту на кордоніКод транспортного засобу на кордоні відповідно до Класифікатора видів транспортуГрафа 26 Вид транспорту в межах країниКод транспортного засобу відповідно до Класифікатора видів транспортуГрафа 27 Місце завантажен-ня/розвантаженняНайменування митного органу та його дев'ятизначний код, а за наявності - код структурного підрозділу цього митного органу або пункту пропуску, у якому передбачається перевантаження товарів з одного транспортного засобу на інший (відповідно до Класифікатора митних органів України та їх структурних підрозділів)Графа заповнюється, якщо в декларанта відсутні відомості про транспортний засіб, на якому товари будуть вивезені за межі митної території УкраїниГрафа не заповнюється, якщо транспортний засіб під час доставки товару з пункту пропуску на митному кордоні України в митницю призначення не змінюється. При перевезенні товарів з перевантаженням у графі зазначаються відомості про митний орган, у зоні діяльності якого проведено перевантаженняГрафа 28 Фінансові та банківські відомостіБанківські реквізити резидента, що здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом). Кожний з реквізитів починається з нового рядка, й перед кожним з них проставляється порядковий номер: 1 - код за ЄДРПОУ уповноваженого банку; 2 - найменування банку; 3 - адреса банку; 4 - номер розрахункового рахунку з національній валюті України (при здійсненні розрахунків у цій валюті) або в іноземній валюті (при розрахунку в іноземній валюті), код МФО банкуГрафа 29 Митниця на кордоніНайменування митного органу, його дев'ятизначний код, через який здійснюється переміщення товарів через митний кордон України (відповідно до Класифікатора митних органів України та їх структурних підрозділів)Графа 30 Місце огляду товаруГрафа 31 Вантажні місця та опис товару Маркування та кількість - номери контейнерів - опис товаруВідомості про товар, необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації за кодом згідно з УКТ ЗЕД, вказуються з нового рядка із зазначенням порядкового номера: 1 - точний опис товару: повне найменування; технічні та основні (головні) комерційні характеристики, що визначають основні якісні та кількісні параметри товарів (стандарт, ОСТ, ТУ, сорт, марка, модель, артикул, розмір, комерційна та фірмова назва, фірма виробника тощо); 2 - кількість вантажних місць, їх пакування й маркування, а також відомості щодо кількості, пакування, фасування й маркування товарів, які містяться всередині одного вантажного місця; 3 - кількість контейнерів та їх номери. Якщо товар займає не весь контейнер, то після його номера вказується частина. Для товарів, що перевозяться не в контейнерах, проставляється 0. У правому нижньому підрозділі - кількість заявленого товару в додатковій одиниці виміру за УКТ ЗЕД та скорочена назва цієї одиниці виміру. Якщо товари підлягають оподаткуванню за ставками, що встановлюються залежно від кількості товару, одиниця виміру якого відмінна від основної або додаткової одиниці за УКТ ЗЕД, то в графі зазначаються кількість товару в одиницях виміру, визначених при встановленні ставок цих податків, та скорочена назва цієї одиниці виміру. Якщо товари з однаковими кодами за УКТ ЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики тощо), що впливають на рівень оподаткування, то відомості про такі товари зазначаються в окремих графах 31 ВМДГрафа 32 Товар №Порядковий номер товару-Графа 33 Код товаруДесятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕДГрафа 34 Код країни походженняКод країни походження товару відповідно до Класифікатора країн світу. Якщо країна походження невідома, то в графі проставляється код "000"Графа 35 Вага брутто (кг)Вага брутто (у кілограмах), округлена до цілих величинГрафа 36 Прете ренціяКоди податкових пільг, які формуються за такою схемою: МММ/ААА/ППП, де МММ - код пільги в обкладенні товару увізним (вивізним) митом відповідно до Класифікатора пільг в обкладенні товарів увізним (вивізним) митом; ААА - код пільги в обкладенні товарів акцизним збором відповідно до Класифікатора пільг в обкладенні товарів акцизним збором; ППП - код пільги в обкладенні товарів податком на додану вартість відповідно до Класифікатора пільг в обкладенні товарів податком на додану вартість. В інших випадках у графі проставляється 000/000/000Графа 37 ПроцедураШестизначний код процедури переміщення товарів, що формується відповідно до Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України за такою схемою: XX XX ХХ, де 1 2 3 1 - код митного режиму; 2 - код попереднього митного режиму (якщо попередній митний режим відсутній, то проставляється 00; 3 - код особливості переміщення товарів через митний кордон УкраїниГрафа 38 Вага нетто (кг)Вага нетто (у кілограмах), округлена до цілих величинГрафа 39 КвотаЗалишок товару за встановленою квотою згідно з одержаною ліцензією. При митному оформленні першої партії товару зазначається кількість товару за квотоюГрафа 40 Загальна декларація/попередній документГрафа заповнюється, якщо заявленому митному режиму передував інший митний режим, або подавалася попередня чи загальна декларація, або ВМД оформлюється замість анульованої. У графі проставляються номер і дата попереднього документа та код цього документа відповідно до Класифікатора документівГрафа 41 Додаткова одиниця виміруКод додаткової одиниці виміру товару відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та облікуГрафа 42 Фактурна вартість товаруФактурна вартість товару у валютіі України за курсом, установленим НБУ на день прийняття ВМД до митного оформленняГрафа 43***Графа 44 Додаткова інформація/ /подані документиРеквізити документів, поданих при митному оформленні. Реквізити кожного документа починаються з нового рядка за схемою: номер розділу документів згідно з Класифікатором документів; код документа згідно з Класифікатором документів; номер документа, дата й при потребі - назва та кінцевий термін діїГрафа 45 Митна вартістьМитна вартість товару у валюті України за курсом, установленим НБУ на день прийняття ВМД до митного оформленняГрафа 46 Статистична вартістьМитна вартість товару в тисячах гривеньГрафа 47 Нарахування мита та митних платежівЗазначаються відомості про нарахування податків та зборів. У колонці "Вид" - код виду податку або збору відповідно до Класифікатора видів податків та зборів; у колонці Основа нарахування - основа нарахування податку або збору. Рядок прокреслюється при нарахуванні платежу за фіксованою ставкою; у колонці Ставка - розмір ставки податку або збору, установлений чинним законодавством України; у колонці Сума - нарахована сума податку або збору; у колонці Спосіб платежу - код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахункуГрафа 48 Відстрочення платежів***Графа 49 Найменування складуНомер дозвільного документа на право відкриття та експлуатації митного ліцензійною складу (МЛС), якщо товар був попередньо розміщений на МЛС, або номер дозволу на використання складського приміщення, резервуара, майданчика як складу тимчасового зберігання, якщо товар був попередньо розміщений на склад тимчасового зберіганняГрафа 50 ДовірительВідомості про перевізника або експедитора: назва, місцезнаходження, код ЄДРПОУ, номер телефону; персональні дані безпосереднього виконавця перевезенняГрафа 51 Митниця країни транзитуУ першій колонці графи зазначається дата, до якої включно задекларовані товари потрібно доставити в митницю призначенняГрафа 52 Гарантія не дійсна***Дата доставки товарів у митницю призначенняГрафа 53 Митниця в країні призначення***Графа 54 Місце та датаВідомості про декларанта: місцезнаходження підприємства-декларанта; - прізвище, ініціали, посада особи-співробітника; номер Кваліфікаційного свідоцтва особи, уповноваженої на декларування; номер телефону декларанта, електронна адреса (за наявності), особистий підпис; дата заповнення деклараціїГрафа АБанківські реквізити декларанта (кожен з реквізитів зазначається з нового рядка із зазначенням порядкового номера); 1 - номер розрахункового рахунку у валюті України, найменування та код МФО банку; 2 - номер валютного рахунку, найменування та код МФО банку (у разі наявності)Графа В Подробиці розрахуківУ графі основного аркуша ВМД (МД2): код виду податку або збору відповідно до Класифікатора видів податків та зборів; загальна сума, сплачена за відповідним податком або збором, що включає в себе суми податків та зборів за основним і кожним додатковим аркушем ВМД; платіжні реквізитиГрафа СІнформація про податки та збори в такому порядку: код виду платежу (відповідно до Класифікатора видів податків та зборів) 1 номер платіжного документу / дата платіжного документу / сума сплати. Проставляються номерний штамп СПЛАЧЕНО і підпис посадової особи відділу митних платежів, що здійснила списання сум податків та зборів за цією ВМДГрафа DШтамп Під митним контролем, підпис та прізвище посадової особи митниці, що прийняла ВМД до оформлення. Особиста номерна печатка, підпис та прізвище посадової особи митниці, що завершила митне оформлення. При ввезенні товарів в Україну також зазначається дата початку строку перебування під митним контролем у вигляд: напису Під митним контролем з ... (для цілей нарахування митного збору за перебування їх під митним контролем)

*** Порядок використання графи визначається відповідним митним режимом

ДОДАТОК Д

Класифікатори, що використовуються під час заповнення ВМД

№ п/пНазва класифікатораГрафи ВМД, у яких використовуються коди класифікатори1Класифікатор типів декларацій12Класифікатор митних режимів1,373Класифікатор митних органів України та їх структурних підрозділі», спеціалізованих митних установ та організацій27,29, 53, Л4Класифікація держав світу2, 8, 11, 14, 15, 15а, 17, 17а, 18, 20, 21, 34, 50, 555Класифікатор умов постачання206Класифікатор іноземних валют та та банківських металів227Класифікація валют22, 24, В8Класифікатор характерів угод249Класифікатор видів транспорту25, 2610Класифікатор типів контейнерів3111Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку41, 4712Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності3313Класифікатор додаткової митної інформації3314Класифікатор додаткової інформації, яка вноситься до графи 31 ВМД, необхідної для ідентифікації товарів при їх класифікації згідно а УКТЗЕД3115Класифікатор пільг в обкладенні товарів увізним митом3616Класифікатор пільг в обкладенні товарів вивізним митом3617Класифікатор пільг в обкладенні товарів податком на додану вартість3618Класифікатор пільг в обкладенні товарів акцизним збором3619Класифікатор особливостей переміщення товарів через митний кордон України3720Класифікатор документів40, 44, Е/J21Класифікатор способів розрахунку4722Класифікатор видів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших бюджетних надходжень47, В23Класифікатор типів гарантій52

ДОДАТОК Е

Вантажна митна декларація ТОВ ВО ТЕХНА щодо здійснення зовнішньоекономічної операції з імпорту легкового автомобіля