Торгівельно-економічі відносини Китаю та Казахстану в контексті діяльності ШОС

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

ДИПЛОМНА РОБОТА

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст»

з міжнародних відносин на тему:

«Торгівельно-економічі відносини Китаю та Казахстану в контексті діяльності ШОС»

Виконала студентка Бровко Наталя Сергіївна

Науковий керівник: Рябінін Євген Вадимович,

кандидат політичних наук,

доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики

Маріуполь - 2014

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Роль та вплив організації ШОС

Розділ 2. Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин

Розділ 3 Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану в межах діяльності ШОС

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

китай казахстан співробітництво

Для Казахстану і Китаю участь в ШОС відповідає національним інтересам.Найбільш пріоритетними сферами для держав є питання забезпечення безпеки і взаємовигідне економічне співробітництво. Участь в Організації також важливо для республік і в геостратегічному плані.

На даному етапі можна говорити не тільки про окремі аспекти двосторонніх відносин Китаю з Казахстаном, але і про стратегії КНР щодо Республіки Казахстану як єдиного суб'єкта.

Вони пов'язані, по-перше, з існуванням загальнорегіональних проблем безпеки, а по-друге, з наявністю політико-економічної лінії , яка в ряді питань здійснюється через Шанхайську Організацію Співробітництва.

Багатостороннє співробітництво втіленням якого став шанхайський процес, дозволило Китаю знизити рівень протиріч з Казахстаном на даному напрямку і одночасно приступити до реалізації своїх економічних інтересів, багато в чому пов'язані з енергетичною сферою. Крім того, діяльність в рамках ШОС стала для країн способом набути досвіду просування власних ініціатив в рамках багатостороннього регіонального формату.

В даний час під егідою ШОС реалізується відразу кілька великих проектів, здатних різко змінити життя регіону, іншими словами - змінити баланс сил на євразійському континенті на користь Китаю. Досвід ще «шанхайської п'ятірки» продемонстрував високий і багато в чому унікальний потенціал цього альянсу.

Особливу функцію ШОС у вигляді гарантування безпеки кордонів і стабільності в районах уздовж кордону, як справедливо відзначають китайські експерти, не має жодна інша організація.

Етап взаємодії з проблем кордонів і безпеки перейшов до економічної і освітній сфері, що значно розширило компетенцію організації і змусило задуматися про прийом нових членів. В силу чого, можна говорити про початок процесу пошуку нової ідентичності організації, від якого залежать перспективи її розвитку.

Інструментами еволюції ШОС по китайському варіанту виступають банк ШОС і фонд ШОС, які активно лобіюються. Тобто ШОС поступово стає на шлях перетворення в механізм реалізації зовнішньої політики Китаю, зокрема її економічних інтересів. Аргументом на користь цього твердження служить той факт, що в реальності поки ще ні один багатосторонній економічний проект не був реалізований. В основному домовленості і тісна співпраця відбувається на двосторонньому рівні.

Безперервне нарощування та поглиблення практичного співробітництва дуже значимо для зміцнення матеріальної бази двосторонніх відносин. В останні роки динамічно розвиваються торгово-економічні зв'язки.

Китай - найбільший торговий партнер Казахстану, а Казахстан займає друге місце серед торгових партнерів Китаю в СНД. Для подальшого підвищення рівня практичного співробітництва визначена стратегічна мета - збільшити обсяг взаємної торгівлі до 40 мільярдів доларів до 2015 року.
Її досягнення, зрозуміло, вимагає спільних зусиль обох сторін. Для подальшого розвитку ШОС нам вкрай важливо продовжувати керуватися шанхайським духом взаємодовіри, взаємовигоди, рівності, консультацій, поваги до різноманіття цивілізацій і прагнення до спільного розвитку. Роботу організації слід вести за двома напрямками. Перше - удосконалювати власний розвиток, займатися внутрішнім укріпленням, підвищувати ефективність і рівень співробітництва. З іншого боку, розвивати партнерську мережу, для чого необхідно стимулювати співпрацю зі спостерігачами та партнерами по діалогу, спільно домагатися розвитку регіону в цілому. Просуватися насамперед у забезпеченні національної безпеки, розвитку економіки, як це передбачено в основних напрямах стратегії розвитку ШОС на середньострокову перспективу, на благо народів держав-членів.

Актуальність теми пов'язана і з тією важливою роллю, яку в даний час грає ШОС. Організація, спочатку покликана служити оборонно-політичним механізмом вирішення проблем регіональної безпеки, нині стає інструментом забезпечення економічного розвитку країн-учасниць, перетворюючись в багатопрофільну міжнародну структуру. Значення цього процесу переступає регіональні межі і набуває світове звучання.

Головною же обставиною, що визначає актуальність теми, є наявність нагальних економічних і політичних інтересів Китая та Казахстана.

Актуальність також можна простежити в тій тенденції, що зараз з'являється дуже багато літератури по даній темі і безліч статей друкуються в різних виданнях.

Обєктом дослідження є співробітництво між Казахстаном та КНР в контексті їхнього членства в ШОС.

Предмет дослідження є особливості розвитку торгівельно-економічних відносин РК і КНР.

Територіальні межі охоплюють сучасні кордони Китайської Народної Республіки та Республіки Казахстану.

Мета роботи. Комплексний аналіз передумов, сучасного стану і міжнародного контексту торговельно-економічних відносин Китаю і Казахстану в межах діяльності Шанхайської Організації Співробітництва.

Відповідно до поставленої мети постають такі завдання :

-проаналізувати джерела та літературу з досліджуваної проблеми;

-розкрити роль та основні напрямки діяльносі ШОС;

дослідити нормативно-правову базу співробітництва між РК та КНР;

з'ясувати особливості казахстансько-китайських відносин в рамках ШОС;

виявити недоліки в казахстансько-китайському співробітництві та запропонувати механізми їх вирішення.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше до української та російської історіографії вводяться нові наукові документи, що дають змогу дослідити економічні відносини данного регіону в контексті діяльності ШОС.

Методологічна база. У роботі було використано історичний метод, завдяки якому можна розглянути Казахстан та Китай.

В ході написання даної роботи використовувались також економіко-статистичні та графічні методи.

Був використаний метод аналізу, через який була зроблена спроба дати обєктивну оцінку основним проблемам казахстансько-китайських торгівельно-економічним відносин зазначеного періоду.

Теоретичною основою дипломної роботи послужили праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, в яких на новій концептуальній основі аналізується сутність структур і механізмів трансформації політичних, економічних і гуманітарних взаємин.

Теоретична і практична цінність результатів дослідження.

Висунуті та обґрунтовані у роботі наукові положення створюють додаткові умови для системного дослідження торгово-економічних відносин Китаю та Казахстану. Теоретичне значення дипломної роботи зумовлено тим, що отримані висновки сприяють подальшим науковим дослідженням нагальних проблем торгово-економічних відносин КНР та РК. Вміщені в дипломній роботі узагальнення щодо відносин між країнами стосовно економічної сфери можуть слугувати базовими конструкціями у процесі наступних загальнотеоретичних і галузевих досліджень тематики.

Ступінь наукової розробленості теми дослідження.

Аналіз досліджень свідчить, що вивчення торгово-економічних відносин на даному етапі характеризуються недостатньою кількістю наукових праць, присвячених даному питанню, що повязано з відносно низьким рівнем уваги науковців до економічної політики регіону. Українська історіографічна база дослідження не достатня, переважна більшість робіт є англомовними та російськомовними.

Історіографічну базу досліджень можна розділити на наступні групи:

.Перша група містить роботи загальних торгово-економічних відносин, серед яких можна назвати: А. В. Болятко «Шанхайская организация сотрудничества: к новым рубежам развития» [8]; «Китай и Казахстан пришли к соглашению о расширении сотрудничества»[34]; «Китай открыл экономическую зону для торговли с Казахстаном» [36]; Лу Гань «Строительство зоны свободной торговли в рамках ШОС: значение в продвижении китайско-казахстанского сотрудничества»[46]; «Coтpyдничecтвo Кaзaxcтaнa и Китaйcкoй Нapoднoй Pecпyблики» [80]; «Перспективы. Роль Шанхайской организации сотрудничества в Центральной Азии» [60]; К.Л. Cыpoeжкин «Казахстан - Китай: от приграничной торговли к стратегическому партнерству» [85]; та інші.

Слід виділити роботу завідувача відділу Росії та Центральної Азії ШИМИ (КНР), д. эконом.н., проф. Лу Гань «Строительство зоны свободной торговли в рамках ШОС: значение в продвижении китайско-казахстанского сотрудничества»[46]. У роботі аналізується економічне співробітництво в ШОС, а саме ідея вільної торговельно-економічної зони ШОС. Яка полягає в наступному: до загальної вигоди знизити собівартість товарообороту і торгові витрати для країн-учасниць: стимулювати регіональні інвестиції; сформувати поділ праці на субрегіональному рівні, об'єднати структуру регіональної промисловості з ресурсами. Також автор в своїй роботі зясовує перспективи данної ідеї.

Серед досліджень загальних торгово-економічних відносин найцікавішими є роботи К.Л. Cыpoeжкин «Казахстан - Китай: от приграничной торговли к стратегическому партнерству» [85]. Незважаючи на значне число робіт, присвячених проблематиці казахстансько-китайських відносин, більша їх частина носить фрагментарний характер. У кращому випадку в них розглядається яке -небудь одне питання, причому, найчастіше - у статиці.

В гіршому - робота носить ангажований характер, і швидше затінює проблему, ніж розкриває її. В даному виданні, що виходить у трьох книгах, автором зроблена спроба показати специфіку казахстансько-китайських відносин, в їх політичному, економічному, соціальному та геополітичному різноманітті. Одна з задач дослідження - заповнити прогалину, пов'язаний з визначенням закритістю офіційної інформації про характер двох - і многостороніх відносин з Китаєм.

.До другої групи віднесемо роботи окремо торгово-економічних відносин Казахстану та Китаю: В.Ф. Галямова «ШОС:Новая политика нового Китая» [15]; Г. Калиев «Промышленный комплекс Казахстана» [25]; М. К. Колыбаев «Современные аспекты развития малого казахстанського бизнеса» [39]; Д. Косырев «Политика Китая в начале XXI в.» [40]; Б.Г. Мyxaмeджaнoв «Казахстан в глобальных процесах» [54]; И.Н. Наумов «Стратегия экономического развития КНР в 1996 - 2020 гг. и проблемы ее реализации» [56]; А. С. Селищев, Н. А. Селищев «Китайская экономика в XXI веке» [73]; К.Л. Сыроежкин «Китай и Шанхайская организация сотрудничества» [86]; та інші.

Цікавою є работа И.Н. Наумов «Стратегия экономического развития КНР в 1996 - 2020 гг. и проблемы ее реализации» [56]. Пропонована читачам монографія кадрового дипломата і фахівця з економіки КНР і міжнародним економічним відносинам М.А.Потапова являє собою аналіз зовнішньоекономічної політики Китаю на сучасному етапі проведення політики реформ і відкритості" з кінця 1970-х до середини 1990-х років. В цій роботі автором осліджуються концептуальні питання зовнішньоекономічної стратегії Китаю, розкриваються конкретні форми її здійснення в області зовнішньої торгівлі, залучення іноземного капіталу, розширення територіальної відкритості", розглядаються географічні пріоритети, регіональний та світовий аспекти зовнішньоекономічної політики КНР. Особливу увагу автор приділяє значенню китайського досвіду в цій області для Росії.

Робота спирається на широке коло джерел і фактичного матеріалу, що вперше вводиться в науковий обіг.

У праці А. С. Селищев, Н. А. Селищев «Китайская экономика в XXI веке» [73] - відомого російського автора - економіста в захоплюючій формі і з великим знання предмета розповідається про проблеми сучасної китайської економіки. В першу чергу розглядається можливість вступу Китаю до СОТ і проблеми, які при цьому можуть виникнути. У даному виданні автор аналізує державні інструменти регулювання фінансової і грошової політики, обговорюється ефективність політики макрорегулювання та контролю, що проводиться урядом Китаю з 1998 року.

Багатий фактичний матеріал, підготовлений автором особисто робить книгу цінним посібником для всіх, хто цікавиться проблемами розвитку економіки країн Азії.

К.Л. Сыроежкин у статті «Китай и Шанхайская организация сотрудничества» [86], описує розвиток та етапи взаємин КНР і ШОС.

.До третьої групи віднесемо роботи з казахстансько - китайських торгово-економічних відносин: А.А. Акатаева «Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР» [3]; «Казахстан - Китай: новый импульс стратегическому партнерству» [21]; «Казахстан и Китай заинтересованы в дальнейшем укреплении и расширении торгово-экономического сотрудничества - советник Посольства РК в КНР Н. Аккошкаров» [22]; «Китай - Казахстан: космические перспективы» [31]; К.А. Кoкapeв «Китaйcкo-кaзaxcтaнcкиe oтнoшeния» [38]; А. Лукин , А. Мочульский «Шанхайская организация сотрудничества: структурное оформление и перспективы развития» [45];Б. Мyxaмeджaнoв «Нынeшнee cocтoяниe и пepcпeктивы тopгoвo-экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Китaя» [53]; «Перспективные отношения между Китаем и Казахстаном» [57]; «Приоритетные направления экономического сотрудничества Казахстана с Китаем. Экономическое сотрудничество Казахстана и Китая. Сборник статей и документов» [66]; «Роль ШОС в укреплении безопасности в Азии» [70]; Син Гуанчэн «Торгово-экономическое сотрудничество СУАР со странами Центральной Азии в рамках ШОС» [76] ; Чжао Хуашэн. «Китай, Центральная Азия и Шанхайская организация сотрудничества» [95] ; «Экoнoмичecкoe взaимoдeйcтвиe Pecпyблики Кaзaxcтaн и Китaя» [100] та інші.

Важливе місце в поступальному розвитку всього комплексу відносин Казахстан - Китай займає торгово-економічна сфера, значний прогрес у якій в останні роки багато в чому пов'язаний з такими факторами, як взаємодоповнюваність економік, географічна близькість, динамічний економічний розвиток і просування широкомасштабних реформ в обох країнах. Казахстансько-китайські торгово-економічні відносини розвиваються на основі важливих і численних міждержавних і міжурядових договорів та угод, що визначають основні принципи і напрямки взаємовигідного співробітництва Республіки Казахстан і Китайської Народної Республіки. Саме ці аспекти автор А.А. Акатаева «Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР» [3] розкриває в даній роботі.

У праці А. Лукин , А. Мочульский «Шанхайская организация сотрудничества: структурное оформление и перспективы развития» [45] розкривають сутність ШОС та її перспективі у майбутньому. Автори вважають , що своєчасним у зв'язку з цим представляється розуміння нової ситуації тими державами, які в червні 2002 р. в Шанхаї высступили з Декларацією про освіту Шанхайської організації Співробітництва(ШОС). Задекларований процес материализоваллся у багатосторонньому об'єднання, яке з початку 2004 р. зміг виступити на світовій арені в якості самостійного суб'єкта міжнародного права.

У праці Б. Мyxaмeджaнoв «Нынeшнee cocтoяниe и пepcпeктивы тopгoвo-экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Китaя» [53], розкривається головні плюси та мінуси торгово-економічного співробітництва Китаю та Казахстану на сучасному етапі.

Чжао Хуашэн у праці «Китай, Центральная Азия и Шанхайская организация сотрудничества» [95] зазначав, що внутрішньополітичний аспект проблеми впливав і на формулювання просторової концепції центральноазіатського геополітичного масиву. Китайські експерти ще в першій половині 2005 року звертали особливу увагу саме на цей фактор регіональної політики, розглядаючи ШОС як інструмент "консервації" ситуації в країнах Центральної Азії і контрольованих змін у майбутньому. Вони, зокрема, зазначали, що "нинішні лідери центральноазіатських держав в більшості своїй прийшли до влади після розпаду Радянського Союзу, і у відповідності з конституційними положеннями і з природних причин ці країни через кілька років увійдуть в період зміни керівництва. В усіх центральноазіатських республіках державна влада зосереджена в руках президента, що забезпечує відносну стабільність. Однак оскільки влада в Центральній Азії в певній мірі заснована на авторитарних принципах, там відсутня збалансована структура політичних сил, недосконалі структура і механізм нормальної передачі влади. Тому догляд президента може призвести до загострення боротьби за владу, що при несприятливому розвитку подій здатне викликати значні політичні та соціальні потрясіння і, як наслідок, різкі зміни політичного курсу"

Джерелознавча база, необхідна для вирішення поставлених у роботі завдань.

Передусім джерельну базу складають офіційні документи Шанхайської Організації Співробітництва.

Вона представлена опублікованими документами політичного та статистичного характеру. Досліджується з таких джерел як : Д. Г. Бессарабов «Двосторонні економічні зв'язки Китаю з країнами СНД і проблема забезпечення інтересів Росії» [6]; С. В. Жуков, О. Б. Резнікова «Центральна Азія і Китай: економічна взаємодія в умовах глобалізації» [11]; Д. Сироїжкін «Казахстан - Китай: торгово-економічні відносини» [84] та інші.

Слід окремо виділити роботи провідного наукового співробітника відділу проблем Азії та АТР Російського інституту стратегічних досліджень Г.Д. Бессарабова «Двосторонні економічні зв'язки Китаю з країнами СНД і проблема забезпечення інтересів Росії» [6]. У роботах аналізуються китайсько-казахстанські відносини з точки зору найбільш актуальних проблем двосторонніх відносин. Розглядаються окремі аспекти російської зовнішньої політики в регіоні Центральної Азії. При визначеному рівні узагальнення, роботи, тим не менш, не можуть розглядатися як комплексне дослідження.

Виявлене коло джерел дозволив забезпечити документальну основу роботи. Зокрема, архівні дані були використані при аналізі особливостей становлення зовнішньої політики незалежного Казахстану, формування казахстансько-китайських дипломатичних відносин, взаємовідносин Казахстану та Китаю у торгово-економічній сфері співробітництва.

Дані періодичного друку, статистики дозволили вибудувати фактичну сторону історичних подій, пов'язаних з взаємовідносинами двох країн, показати їх особливості та нюанси.

Апробація одержаних результатів. проводилася на щорічних науково-практичних конференціях, що проходили у вищих навчальних закладах міста Маріуполь у 2011-2013 рр.. Розміщені у наукових збірниках -Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Українська державність: історія і сучасність» (м. Маріуполь, грудень 2012 року) та на «Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні: проблеми теорії та практики» (м. Маріуполь, березень 2013 року).

Публікації. Основні положення та підсумки дослідження знайшли своє відображення у наступних публікаціях:

.Тосхопоран Н.С. Проблеми та шляхи їх вирішення в китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносинах ХХІ ст. /Н.С. Тосхопоран // Українська державність: історія і сучасність: Всеукр. наук.-прак. конф., 23 листопада 2012 р. : Збірник матеріалів.- Маріуполь, 2012. - С. 295-297.

2.Тосхопоран Н.С. Правове регулювання торгівельних відносин між Китаєм та Казахстаном / Н.С. Тосхопоран // Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні: проблеми теорії та практики: Збірник матеріалів. - Маріуполь, 2013. - С. 257-259

Характеристика змісту роботи. Структура дипломної роботи обумовлена характером і змістом дослідження. Робота складається зі вступу, першого розділу - «Роль та вплив організації ШОС», другого розділу - «Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин», третього розділу - «Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану в межах діяльності ШОС», висновків та списку використаних джерел.

У першому розділі розглядається вплив організації ШОС . Аналізується стан регіону після вступу в організацію ШОС, а також роль організації в даному регіоні.

У другому розділі розглядаються нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин. Описуються основні договора та проекти ,які були заключені між Китаєм та Казахстаном у період з 2001 року по теперешній час.

У третьому розділі розглянемо особливості торгівельно-економічних взаємовідносин країн , а саме напрямки торгово-економічного співробітництва Китаю та Казахстану, як країни починали співпрацювати у сфері торговлі, економіки та інвестицій в рамках діяльності ШОС.

У висновках розвязуються завдання, що були поставлені на початку дослідження та підбиті підсумки виконаної роботи.

Список використаних джерел складається зі 104 найменуваннь.

РОЗДІЛ 1

РОЛЬ ТА ВПЛИВ ОРГАНІЗАЦІЇ ШОС

Китай і Казахстан - добрі сусіди і всебічні стратегічні партнери. За 21 рік з дня встановлення дипломатичних відносин двосторонні зв'язки послідовно і стабільно розвиваються швидкими темпами. В обох країнах розглядають розвиток взаємин як зовнішньополітичний пріоритет. Можна сказати, що китайсько-казахстанські відносини сьогодні знаходяться на небувало високому рівні і в розвитку всебічного стратегічного партнерства відкриваються значні перспективи [23].

Китай і Казахстан як держави, що розвиваються великі та впливові держави, займаючи збігаються або схожі позиції у світових і регіональних справах, несуть на своїх плечах відповідальне завдання відстоювання світу, розвитку і стабільності. Дві країни, будучи державами - членами ШОС, активно співпрацюють в рамках організації, зокрема, спільно борються з погрозами трьох зол і протидіють іншим викликам у галузі безпеки, разом просувають співпрацю ШОС в галузі сільського господарства, фінансів та єдиної інфраструктурної мережі. Китайська сторона готова разом з Казахстаном спільними зусиллями вносити новий, ще більший внесок у справу миру, стабільності і розвитку як у регіоні, так і на всій планеті.

Китай незмінно грає важливу роль в ШОС. 26 жовтня 2005 р. під час наради в Москві прем'єрів-міністрів країн ШОС в присутності керівників 10 членів і спостерігачів організації був створений регіональний механізм міжнародного фінансового співробітництва - Міжбанківське об'єднання ШОС. Голова Державного банку розвитку Китаю Чень Юань був обраний першим головою правління цього об'єднання.

В останні роки в міру розвитку Китаю та у зв'язку із змінами в міжнародній і регіональній ситуації стратегічна взаємозалежність КНР і сусідніх держав зросла як ніколи. Розвиток Китаю стимулює розвиток сусідніх країн, соціально-економічна ситуація у сусідів в свою чергу впливає на економічне будівництво в КНР. У зв'язку з цим Китай надає все більшого значення розвитку відносин з сусідніми країнами, взявши дипломатичний курс на «дружбу з сусідами як з партнерами» і розробивши зовнішню політику «підтримки дружніх і стабільних відносин з сусідніми країнами і надання допомоги у розвитку». Державний банк розвитку Китаю - найбільша фінансова структура освоенческого характеру - накопичив за багаторічну практику досвід фінансового освоєння, він готовий поділитися ним із зарубіжними колегами і задовольнити своїми реальними фінансовими засобами потреби членів ШОС у розвитку [14].

За роки існування ШОС держави-члени міцно об'єдналися в співтовариство єдиної долі і загальних інтересів. Забезпечення стабільності та безпеки регіону, сприяння спільному розвитку країн-учасниць в умовах складної міжнародної і регіональної ситуації були і залишаються завданнями першочергової важливості для організації [8].

За період свого існування ШОС зробила впевнені кроки у сфері політики, безпеки, економіки, гуманітарного виміру, а також у міжнародному співробітництві, зіграла важливу роль в забезпеченні безпеки і стабільності регіону, сприяння спільному розвитку, продемонструвавши велику енергію і життєву силу в данному регіоні [22].

ШОС - єдина організація, що об'єднує абсолютну більшість країн Центральної Азії, Китай і Росію. Російські, китайські і західні дослідники по-різному оцінюють діяльність ШОС. Комусь важливий її потенціал у структуруванні регіонального простору, для когось це можливість розширити співпрацю з Центральною Азією, західні аналітики роблять акцент на нормативних аспектах діяльності ШОС, пов'язуючи їх з проблемами демократизації політичних режимів у регіоні.

В даному випадку Шанхайська організація співробітництва (ШОС) являє собою унікальний об'єкт аналізу. ШОС об'єднує дві найбільші країни в Євразії - Росію і Китай - і чотири держави Центральної Азії (Казахстан, Узбекистан, Киргизію і Таджикистан). Всі держави, що входять до ШОС, розділяють побоювання з приводу традиційних і нових загроз безпеці і хотіли б нарощувати взаємодію в економічній і гуманітарній областях.

Сучасні пріоритети та напрямки політики Китаю щодо Центральноазіатського регіону визначаються як міркуваннями національної безпеки КНР, так і економічними питаннями. Перший аспект пояснюється тим, що з регіоном тісно змикається одна з найбільш проблемних адміністративно-територіальних одиниць КНР - Синьцзяно-Уйгурський автономний район. Другий, економічний, обумовлюється розташуванням в Центральній Азії ключових постачальників енергетичних ресурсів, особливо необхідних Китаю в період нарощування темпів економічного розвитку [60].

В Центральноазіатському регіоні, безперечно, Казахстан є лідером. Темпи економічного зростання республіки високі, йде процес розширення економічної відкритості. Казахстан демонструє сильну прихильність ідеї регіонального співробітництва і в той же час має спільний кордон з Китаєм, протяжність якої становить 1782 км. Казахстан є своєрідною сполучною мостом між країнами Центральної Азії та Китаєм на Євразійському континенті. Тому, як тільки сформується китайсько-казахстанська вільна економічна зона, вона повинна стати тим елементом, який просуне реалізацію побудови зони вільної торгівлі ШОС.

На мій погляд, Президент Н.А.Назарбаев у своєму Посланні народу Казахстану в 2006 р. порушив кілька важливих моментів, які можуть зіграти роль активного двигуна для казахстансько-китайського співробітництва:

. Перетворити Алмати в регіональний фінансовий центр.

. Сприяти тому, щоб Астана стала євразійським центром міжнародного співробітництва.

. Брати активну участь в інтеграції, домагатися вступу в СОТ, підвищувати конкурентоспроможність країни, вступити в число 50-ти розвинених країн світу.

. КНР була названа другим стратегічним партнером Казахстану.

Ці положення і цілі мають величезне значення для створення китайсько-казахстанської зони вільної торгівлі, яка, у свою чергу, здобуває важливу роль у питанні побудови зони вільної торгівлі в рамках ШОС [46].

Незважаючи на широку дослідницьку дискусію про те, чи дозволяють існуючі параметри регіональної спільності говорити про Центральної Азії як самодостатній регіон , існує ряд підстав для такого трактування китайської стратегії. Вони пов'язані, по-перше, з існуванням загальнорегіональних проблем безпеки, а по-друге, з наявністю політико-економічної лінії Китаю щодо регіону, яка в ряді питань здійснюється через Шанхайську організацію співробітництва.

Морально-політична складова, покладена в основу функціонування ШОС , в документах цієї організації отримала узагальнюючий термін « Шанхайський дух», який розшифровується як взаємна довіра, взаємна вигода, рівність, повага до інтересів і думок один одного, взаємні консультації, добровільна згода виконувати досягнуті домовленості.

Варто також додати завдання посилення позицій Китаю та Казахстану у багатосторонніх форматах співпраці. Серед них ШОС відводиться роль механізму, в рамках якого можлива апробація моделі багатостороннього лідерства за участю Китаю . При цьому лідерські функції КНР в ШОС обумовлені як мінімум трьома факторами:

.внесок Китаю в концептуальне бачення розвитку організації (визначення базових принципів так званого Шанхайського духу» );

2.просування подальшої інституціоналізації ШОС ;

.практичну підтримку проектів в рамках організації [60].

Крім того, саме китайська термінологія боротьби проти «трьох зол» (екстремізму, тероризму і сепаратизму) була взята на озброєння і триває використовуватися членами ШОС для позначення зусиль з протидії новим викликам, а це, в свою чергу, означає, що ШОС повністю приймає позицію Китаю з цих питань.

Багатостороннє співробітництво з Казахстаном, а також с іншими країнами в Центральній Азії, втіленням якого став шанхайський процес, дозволило Китаю знизити рівень протиріч з сусідами на даному напрямку і одночасно приступити до реалізації своїх економічних інтересів, багато в чому пов'язані з енергетичною сферою. Крім того, діяльність в рамках ШОС стала для Китаю способом набути досвіду просування власних ініціатив в рамках багатостороннього регіонального формату і, як відзначають китайські експерти, новою моделлю дипломатичного взаємодії з сусідами [60].

До основних цілей Шанхайської організації співробітництва належать:

.зміцнення взаємної довіри і добросусідства між країнами-учасницями;

2.сприяння їх ефективній співпраці у політичній, торговельно-економічній, науково-технічній і культурній областях, а також у сфері освіти, енергетики, транспорту, туризму, захисту навколишнього середовища та інших;

.спільне забезпечення та підтримання миру, безпеки і стабільності;

.просування до створення демократичного, справедливого і раціонального нового міжнародного політичного та економічного порядку.

У відносинах усередині організації, виходячи з "Шанхайського духу" держави-члени ШОС дотримуються принципів взаємної довіри, взаємовигоди, рівності, взаємних консультацій, поваги до різноманіття культур і прагнення до спільного розвитку, а у зовнішніх зносинах дотримується принципу несоюзничества, не спрямованості проти кого-небудь і відкритості.

Перспективи Шанхайської організації співробітництва досить широкі. По-перше, всі країни-учасниці географічно близькі, їх пов'язує схожа історія, спільна культура, міцні традиції дружніх контактів. Це унікально для співпраці. Всі країни - члени ШОС потребують збереження стабільності і безпеки як всередині своїх країн, так і по периметру зовнішніх кордонів, тому зацікавлені та досягнення власних результатів у просуванні вирішення соціально-економічних та інших завдань, і в спільній протидії загрозам і викликам їх існування. Справедливості заради слід особливо відзначити, що всі держави - учасники ШОС виявляють зацікавленість у посиленні економічної складової своєї організації, бо ясно усвідомлюють, що, тільки об'єднавши зусилля, члени ШОС зможуть перетворити Шанхайську організацію співпраці в більш спаяну, більш ділову, більш затребувану міжнародну організацію [8].

Безсумнівно одне: за роки існування ШОС зроблено чимало і наведені приклади - лише незначна частина великої роботи в рамках організації. Треба вітати і заохочувати будь-які подальші кроки в напрямку інтеграції країн - членів Шанхайської організації, які ведуть не тільки до поліпшення економічної ситуації в наших країнах, але і сприяють створенню міцної основи для збереження стабільності і безпеки в цьому регіоні.

Сьогодні Пекін приступив до активної фази використання ШОС в своїх інтересах, намагається змінити геополітичний баланс і стала після розпаду СРСР традиційної систему внутрішніх і зовнішніх зв'язків центральноазіатських республік. І хоча Казахстан активно бере участь в проекті ШОС, виходячи з власних національних інтересів, продовження «шанхайського процесу», по всій видимості, неоднозначно відіб'ється на безпеці Казахстану. Причини і передумови складаються негативних тенденцій для РК полягають у специфічному місці КНР, яку вона прагне зайняти в ЦАР, а також у тих завданнях, які китайська сторона намітила для себе і які вона має намір вирішити за допомогою ШОС [11].

На першому етапі створення організації позиції усередині китайського керівництва щодо перспектив розвитку ШОС істотно різнилися. Умовно «консервативне крило» розглядало ШОС як механізм відображення загроз безпеці та цілісності Китаю, виходять з Центральної Азії (ЦА), зокрема - від перебуваючих тут радикальних ісламістських угруповань, які ставлять за мету відторгнення північно-західних територій Китаю. Однак ліберально-прагматична частина китайського істеблішменту не вірила в дієздатність ШОС. Вважаючи, що це не більше ніж пропагандистська організація, яку Росія хотіла б використовувати для протидії розширення зони відповідальності НАТО і впливу США в ЦА. І що для Китаю ШОС не має довгострокового значення.

На другому етапі Пекін все ж зупинився на завданні зберегти ШОС і використовувати Організацію не тільки для відображення наскоків сепаратистів, але і для просування китайських економічних інтересів та політичного впливу в Центральній Азії. Прихильники ШОС аргументували свою позицію тим, що формально Китай міг би стати лідером Організації, розмістивши на своїй території її штаб-квартиру і тим самим зміцнити політичні позиції. Скептики підкреслювали зберігається неясність щодо того, як саме на практиці ШОС може вирішувати завдання, що мають життєво важливе значення для Китаю, а також вказували на те, що ШОС - це елемент стримування Китаю в ЦА, на який робить ставку російське керівництво.

Перебуваючи в такій суперечливості, Пекін проводив багаторівневу політику по відношенню до ШОС:

підтримував формальні починання по розширенню поля діяльності ШОС і її організаційного зміцнення;

намагався не бути «занадто активним» з тим, щоб не спровокувати відповідну реакцію Росії, яка могла б побачити в активності Пекіна загрозу своїм інтересам у ЦА;

і одночасно приступив до нарощування активності в торговельній та нафтогазовій сфері;

паралельно посилював зв'язку на двосторонній основі з кожною з країн-членів ШОС [11].

Отже, якщо в недавньому минулому політика Китаю щодо ЦА відрізнялася інерційністю, то тепер Казахстан в особі КНР має зацікавленого і цілеспрямованого гравця, збройного спеціальної стратегією .

ШОС все ще залишається «перехідною структурою»: термін дії її основоположних угод визначено до 31 грудня 2020 р. (з можливою пролонгацією на 5 років), тобто на період передбачуваного становлення Китаю як світового центру сили. Після закінчення цього терміну, цілком ймовірно, політика Китаю може бути скоригована в бік більшої жорсткості, що не може не відбитися на його відносинах з сусідами [56].

Таким чином, підсумовуючи часом суперечливі факти і події, що відбулися в рамках нової регіональної структури, яку представляє собою ШОС, цілком правомірно говорити про наступне.

По-перше, ШОС є дійсно новою по суті міжнародною організацією. При її створенні Китай не тільки відмовився від основоположного принципу своєї зовнішньої політики попередніх 50-ти років, а саме: не участі в будь-яких регіональних та інших об'єднаннях, спрямованих проти інтересів третіх сторін, але і зробив найбільш активні зусилля по формалізації ШОС.

По-друге, в рамках ШОС чітко демонструється нова для китайської політики риса - явне прагнення до лідерства в рамках міжнародної організації. Що є вельми нетрадиційним для китайської зовнішньої політики останніх десятиліть [12].

По мірі посилення ролі ШОС в регіональних справах її місце в системі безпеки ЦАР стало значним; всі сторони, однак, націлені на ще більше підвищення ролі даної структури у політичних та економічних процесах Центральної Азії.

Аналіз усіх чинників дає змогу зробити висновок, що проект ШОС залишається одним з самих амбітних і багатообіцяючих в сучасній міжнародній політиці. В даний час імперативом діяльності ШОС служить рухоме Пекіном і Москвою прагнення захистити Центральну Азію від американського і НАТО-вского домінування. Центральна Азія і ШОС виступають для двох держав сьогодні пріоритетом «першого порядку». Це дозволяє зробити висновок, що економічне, політичне співробітництво і співпрацю в сфері безпеки отримає подальше просування в найближчі роки.

Очевидно, що всі сучасні процеси, пов'язані з ШОС, мають переважно геополітичний зміст, однак слід мати на увазі, що вони створюють передумови для зміни не тільки геополітичного стану, але й національного розвитку країн Центральної Азії. Як видається, потенціал ШОС щодо впливу на соціально-економічний та культурно-гуманітарний розвиток країн ЦА буде реалізовуватися вже в короткостроковій перспективі, вносячи корективи в розвиток республік і їх відносини з Китаєм.

Казахстан при цьому знаходиться в особливому положенні, що пов'язано з ключовою роллю в «шанхайському процесі», якої наділяє його Пекін і яку останній має наміру культивувати. Малоймовірний, але все ж існуючий сценарій з провалом проекту ШОС буде означати в даному випадку повну ставку Китаю на РК. У будь-якому разі переведення двосторонніх відносин на рівень стратегічного партнерства для китайської сторони означав передусім отримання від казахстанської сторони гарантій дотримання інтересів Пекіна при будь-якій політичній кон'юнктурі. Тим не менш, це положення ще більше інтенсифікує ризики для РК [11].

Важливо відзначити, що для досягнення плідного та ефективного співробітництва в будь-якому регіоні і між будь-якими державами, у першу чергу, необхідно зробити акцент на одній або двох конкретних сферах, і тільки після досягнення успіху в цих напрямках, співробітництво може бути розширено в інших областях. У ситуації досягнення повного компромісу в позиціях країн-членів і подальшого розвитку організації можна переходити на більш високий рівень взаємодії з новим порядком денним. У разі ШОС можна зазначити, що завдання у вирішенні питань кордонів і безпеки, які були вирішені в самому початку функціонування шанхайської п'ятірки, в подальшому були розширені.

Однак, в останні роки в діяльності Організації став спостерігатися певний перекіс від проблем безпеки в бік економічного співробітництва. Можна спостерігати розширення масштабів кооперації у бік інтенсифікації економічних взаємовідносин та розвитку інфраструктурних проектів, таких як транспортні коридори і трубопровідні шляхи.

ШОС сприймається як частина зовнішньої політики Китаю, спрямована на країни Центральної Азії та на створення позитивного іміджу Піднебесної. При наявності шквалу критики на адресу ШОС, на мій погляд, тим не менш організація виступає вельми необхідним інструментом консолідації потенційних можливостей країн-учасниць. Можливо не сьогодні, але в майбутньому, накопичивши досвід багатосторонньої взаємодії, ШОС зможе вирішувати нагальні проблеми регіону. Для того, щоб регіональні механізми ШОС почали працювати на практиці, на наш погляд, необхідно не тільки вичленити і озвучити «корпоративні» інтереси країн-учасниць, але і визначити чіткі часові рамки певних завдань і ресурси для їх здійснення. У цьому випадку ШОС має шанс стати впливовим суб'єктом і бути почутою на світовій арені [12].

РОЗДІЛ 2

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА КИТАЙСЬКО-КАЗАХСТАНСЬКИХ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

У Центральній Азії зростає вплив Китаю. З початку 1990-х років Китай збільшує торговий оборот та інвестиції в Центральну Азію, дане збільшення відбулося в рази. Казахстан - один з основних торговельно-економічних партнерів Китаю в Центральній Азії. Причинами є те,що Казахстан - найбільша країна регіону (об'ємний ринок збуту китайських товарів), в Казахстані великі запаси вуглеводнів, є досить розвинене транспортне сполучення між країнами, в Казахстані досить ліберальний зовнішньоторговельний режим [89].

Співпраця між країнами була ініційованою на початку 1990-х років ( встановленням дипломатичних відносин на початку 1992 р.). Відносини у цей період носили епізодичний характер. Китай розглядав дане співробітництво як додатковий захід для стимулювання прикордонного з Казахстаном Сіньцзян-Уйгурського автономного району (СУАР).

Між Казахстаном і Китаєм на регулярній основі підтримуються політичні контакти, включаючи зустрічі на вищому і найвищому рівнях. Голова КНР Цзян Цземінь двічі (в 1996 і 1998 рр.) відвідав РК, a Президент Казахстану М.О. Назарбаєв здійснив чотири офіційних візиту в Китай [40].

В цілому, до кінця 2000 року між РК і КНР підписано близько 80 різних міжурядових і міжвідомчих угод, серед яких основними документами є Декларація про основи дружніх взаємин між РК і КНР від 1995 року, в якій сторони домовилися проводити діалоги з проблем зміцнення безпеки і співробітництва з країнами АТР, Спільна декларація від 5 липня 1996 року і Угоду прo казахстансько-китайський державний кордон і також Хартія ШОС [38, З5З].

Ділове партнерство в рамках ШОС передбачається активно залучати недержавні структури шести країн, для чого буде створено Ділова рада організації, а також Фонд розвитку ШОС.

Продуктивні контакти налагоджуються по лінії міністерств транспорту, культури, прикордонних відомств і відомств з надзвичайних ситуацій, генеральних прокуратур та ін.

В рамках ШОС були підписані більше двохсот документів, більша частина яких спрямована на розвиток економічного співробітництва.

Вже на етапі організаційного становлення ШОС вагомо заявила про себе на міжнародній арені [70].

Торгово-економічні відносини між Республікою Казахстан та Китаєм розвиваються на основі міжурядової угоди з 22 грудня 1991 року, де визначено основні принципи співпраці.

Як відомо, економічні відносини займають важливе місце в зовнішніх зв'язках держав. Розвиненість договірно-правової бази в цій області є важливою умовою поглиблення співпраці двох держав. Тому представляється необхідним аналіз, в першу чергу, договірно-правової бази і механізмів, які регулюють відносини у цій області [50].

Починаючи з 1991 року на міждержавному, міжурядовому і міжвідомчому рівні був підписаний ряд важливих документів, що визначають правові рамки і напрями розвитку торгово-економічних зв'язків. Таким чином, в основному сформувалася договірно-правова база казахстансько-китайського торгово-економічного співробітництва.

Механізм регіонального взаємодії між Казахстаном і Китаєм передбачає укладення різного роду союзів і угод, у рамках яких здійснюється взаємна координація політичних ліній: наприклад, у цілях спільного врегулювання конфліктів, забезпечення загальної безпеки або вирішення інших питань, що представляють спільний інтерес для всіх сторін. У процесі взаємодії двох або декількох держав повинно бути виключено застосування збройного насильства і повинні домінувати спільні пошуки реалізації спільних інтересів .

Також було підписано ряд угод:

Двосторонні документи у цій області включають в себе «Угоду про припинення ядерних випробувань на полігоні Лобнор і надання гарантії ядерної безпеки Казахстану», 1994 року. Крім того, можна відзначити ряд угод між Міністерствами оборони КНР і РК і нещодавно укладено «Угоду o залучення що межують c СУАР КНР країн до проектів економічного розвитку західних територій Китаю», 2000 року між Казахстаном і Китаєм в рамках "Шанхайського форуму". Реалізація цих документів успішно здійснюється, зокрема, в рамках "Шанхайського форуму".

Між тим, необхідно зазначити, що конструктивний підхід держав-учасників «п'ятірки» до розвитку діалогу став об'єктивною передумовою для перетворення Шанхайської п'ятірки в більш повноцінну Шанхайську Організацію Співробітництва, діяльність якої, на сучасному етапі передбачає розгляд широкого спектру питань і наявність більш ефективної договірно-правової бази.

Основним документом у сфері спільного забезпечення безпеки є "Декларація o принципах вирішення прикордонних проблем" 1996 року, який прийнято в ході першої зустрічі "Шанхайської п'ятірки", на основі якої було врегульовано питання o казахстансько-китайської кордоні. Крім того, необхідно відзначити, що доповнили "Угоду o заходи довіри у військовій області та скорочення збройних сил в районі спільного кордону «Шанхайські» і «Московські» угоди [63, 86].

вересня 2001 року в Астані була підписана «Угода про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від оподаткування стосовно податків на дохід». Уряд Республіки Казахстан і Уряд Китайської Народної Республіки, бажаючи укласти Угоду про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від оподаткування стосовно податків на дохід погодилися про нижченаведене:

)Податками на доходи вважаються всі види податків, що стягуються з загальної суми доходу, або з окремих елементів доходу, включаючи податки на доходи від відчуження рухомого чи нерухомого майна, а також податки на приріст вартості капіталу.

2)Дохід, отриманий резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доход від сільського і лісового господарства), яке знаходиться в іншій Договірній Державі, може обкладатися податком у цій іншій Державі.

)Прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як зазначено вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в іншій Державі, але тільки в тій частині, яка відноситься до цього постійного установі.

)Прибуток, одержаний резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, повітряних суден або наземного транспорту в міжнародних перевезеннях, підлягає оподаткуванню тільки в цій Державі.

)Доходи, отримані резидентом однієї Договірної Держави від відчуження нерухомого майна, як воно визначено у статті 6 і розташованого в іншій Договірній Державі, можуть обкладатися податками в цій іншій Державі.

Ця Угода залишається чинною на невизначений термін, але будь-яка з держав може включно до тридцятого червня будь-якого календарного року, що починається після закінчення періоду у п'ять років з дати набрання чинності цієї Угоди, надіслати по дипломатичних каналах письмове повідомлення про припинення дії цієї Угоди іншій Договірній Державі. У такому випадку ця Угода припиняє свою дію стосовно доходу, отриманого протягом податкових років, що починаються з або після першого січня календарного року, наступного за роком надання повідомлення про припинення дії.

У травні 2004 року Казахстан і Китай підписали "Угоди. про створення китайсько-казахстанської комісії по співробітництву". У складі даної МПК існує кілька підкомісій ( з торговельно-економічному співробітництва, науково-технічному співробітництва, співпраці в галузі енергетики, співробітництва в області транспорту), діють робочі групи. Дана угода дозволило зміцнити співпрацю на рівні двох держав [56,4].

Найбільш очікуваними документами вважалися угоди між національною компанією "Казахстан Темір жоли" і міністерством залізниць Китайської Народної Республіки (про будівництво високошвидкісної залізничної магістралі Астана-Алмати) і контракт між АТ "НАК "Казатомпром" і Китайською державною ядерною корпорацією про постачання 25 тисяч тонн урану з Казахстану в Китай.

Велику роль у торговельно-економічних відносинах Казахстану і Китайської Народної Республіки зіграла Шанхайська Організація Співробітництва , в рамках якої було укладено чимало угод, які стосуються також і торговельно-економічних відносин між двома країнами [82].

Завдання Шанхайської організації співробітництва спочатку лежали в сфері взаємних внутрішньорегіональних дій з припинення терористичних актів, сепаратизму й екстремізму в Середній Азії. У червні 2002 року, на Санкт-Петербурзькому саміті глав держав ШОС, була підписана Хартія Шанхайської організації співробітництва (набула чинності 19 вересня 2003 р.). Це базовий статутний документ, що фіксує цілі та принципи Організації, її структуру та основні напрямки діяльності. Крім того, у 2006 році Організація анонсувала плани боротьби з міжнародною наркомафією як фінансовою опорою тероризму у світі, а в 2008-му - активну участь в нормалізації обстановки в Афганістані [45].

ШОС за своєю природою повністю позбавлена елементів конфронтаційності, вона направлена проти будь-яких держав або об'єднань. Організація відкрита для широкого міжнародного співробітництва без упереджень або поділу за географічною ознакою у вирішенні загальних проблем, що стоять перед людством, побудові демократичної, справедливої архітектури міжнародних відносин, що базується на багатосторонніх, кооперативних підходах, в рівній мірі враховує інтереси і думки всіх учасників. Такий підхід відповідає новій парадигмі забезпечення безпеки на регіональному і глобальному рівнях [70].

Відповідно до Хартії, яка була прийнята р. в Санкт-Петербурзі 07 червня 2002 року, до основних завдань ШОС відноситься наступне:

·зміцнення між государствами членами взаємної довіри, дружби і добросусідства;

·розвиток багатопрофільного співробітництва з метою підтримки і зміцнення миру, безпеки і стабільності, сприяння побудові нового демократичного, справедливого і раціонального політичного і економічного міжнародного порядку;

·спільна протидія тероризму, сепаратизму й екстремізму в усіх їх проявах; боротьба з незаконним обігом наркотиків і зброї, іншими видами транснаціональної злочинної діяльності, а також незаконною міграцією; заохочення ефективного регіонального співробітництва в політичній, торговооэкономической, оборонної, правоохоронної, природоохоронної, культурної, научноотехнической, освітній, енергетичній, транспортній, кредитноофинансовой та інших галузях, що становлять спільний інтерес;

·сприяння всебічному і збалансованому економічному зростанню, соціальному та культурному розвитку;

·координація підходів при інтеграції у світову економіку; сприяння забезпеченню прав і основних свобод людини у відповідності з міжнародними зобов'язаннями государстввчленов і їх національними законодавствами;

·підтримку і розвиток відносин з іншими державами та міжнародними організаціями; взаємодія у запобіганні міжнародних конфліктів та їх мирне врегулювання;

·спільний пошук рішень проблем, які виникнуть у XXI веке12.Основными принципами ШОС є взаємна повага суверенітету, рівноправність всіх государстввчленов, відкритість і спрямованість ШОС проти інших держав і міжнародних організацій [15].

Всі рішення в ШОС приймаються консенсусом, за винятком питань зупинення або припинення членства в організації. На засіданні глав держав - членів ШОС 29 травня 2003 р. в Москві було фактично завершено організаційне формування ШОС: були прийняті документи, що регламентують діяльність статутних органів ШОС, її символіка (емблема і прапор), затверджена кандидатура першого Виконавчого секретаря ШОС (на цю посаду був призначений відомий китайський дипломат, колишній заступник міністра закордонних справ КНР Чжан Дэгуан, до недавнього часу обіймав посаду посла в Росії); підписано Угодe про порядок формування і виконання бюджету ШОС [ 45,11].

На зустрічі у верхах 29 травня 2003 року в Москві затверджено об'ємний пакет нормативних документів, що регламентують порядок роботи органів ШОС. Рада глав урядів держав-членів (СГП) на засіданні 23 вересня 2003 року в Пекіні затвердив бюджет ШОС на 2004 рік. Все це дозволило офіційно запустити постійно діючі органи ШОС - Секретаріат у Пекіні і Регіональну антитерористичну структуру (РАТС) зі штаб-квартирою/Виконавчим комітетом у Ташкенті вже з початку 2004 року [70].

У Ташкенті було підписано Угоду про співробітництво в боротьбі проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів. До співпраці в боротьбі c загрозами та викликами нового покоління підключаються оборонні відомства - в серпні 2003 року на територіях Казахстану та Китаю було проведено спільні контртерористичні навчання «Взаємодія-2003» збройних сил шести країн. Функціонує т.зв. «Бішкекську група», що об'єднує керівників правоохоронних органів і спецслужб держав-членів, запущений механізм проведення зустрічей секретарів рад безпеки.

При цьому, що має принципову важливість, в ШОС немає ознак військового блоку чи оборонного альянсу. Хартією ШОС не передбачено створення будь-яких об'єднаних військових формувань або наднаціональних командних структур. Рівним чином РАТС не має в своєму розпорядженні власними силовими контингентами. Вона являє собою механізм координації та інформаційно-аналітичного забезпечення компетентних відомств держав-членів ШОС.

У розвиток Меморандуму на згаданому засіданні СГП у Пекіні було прийнята довгострокова, розрахована на період до 2020 року Програма багатостороннього торговельно-економічного співробітництва держав-членів ШОС, кінцевою метою якої є здійснення вільного пересування товарів, капіталів, послуг та технологій на просторі ШОС. У реалізації Програми задіяно значну кількість практичних відомств держав-членів. На засіданні Ради глав урядів у Бішкеку у вересні 2004 року завершився процес доопрацювання конкретного плану дій щодо виконання Програми, визначення різних пілотних проектів, здійснення яких можна було б приступити вже найближчим часом [70].

У вересні 2003 року глави урядів країн - членів ШОС підписали Програму багатостороннього торговельно-економічного співробітництва на 20 років. Як довгострокової мети передбачається створення зони вільної торгівлі в ШОС, а в короткостроковій перспективі - збільшення потоку товарів у регіоні. .

Наприкінці вересня 2003 р. на другій зустрічі глав урядів (прем'єр-міністрів) держав - членів ШОС в Пекіні були прийняті бюджет організації на 2004 р. та «Положення про грошовому утриманні, гарантії і компенсації штатних працівників постійно діючих органів ШОС», а також затверджено структуру та штатний розпис Виконавчого комітету РАТС. Нарешті, після засідання Ради глав держав 17 червня 2004 р. у Ташкенті, на якому були обговорені питання поглиблення багатостороннього співробітництва в рамках організації, відбулася церемонія відкриття Виконкому Регіональної антитерористичної структури (РАТС). Таким чином, було завершено формування виконавчих органів цієї міжнародної організації, хоча реально Секретаріат РАТС ШОС і працювали вже з 15 січня 2004 р., дати позачергового засідання Ради міністрів закордонних справ (РМЗС) [ 45, 12].

Співробітництво має охоплювати галузі енергетики, транспорту, сільського господарства, телекомунікацій, захисту навколишнього середовища та ін План дій з розвитку співпраці був підписаний рік тому, у вересні 2004 року.

Варто особливо підкреслити, що Ху Цзіньтао, який став Головою КНР 15 березня 2003 року, робить перші закордонні поїздки у новому статусі. При цьому Казахстан став третім (після Росії і Франції) державою, яка відвідує новий китайський лідер. І це, як зазначив сам керівник Китаю, є безумовним свідченням того, яку увагу КНР надає Казахстану і розвитку з ним взаємовигідних відносин.

На думку лідерів обох країн, рівень сьогоднішніх контактів між двома державами досить високий, і це підтверджують дані, що характеризують, в першу чергу, стан торговельно-економічного співробітництва. У минулому році товарообіг між Казахстаном і Китаєм склав майже 2 мільярди доларів. Якщо говорити про його конкретних складових, то картина виходить така: Казахстан експортує в КНР в основному вироби з неблагородних металів (рафінована мідь, мідний лом) і мінерали, а з Піднебесної отримує машини і обладнання, продукцію хімічної промисловості та вироби з текстилю.

В даний час в Казахстані акредитовано понад 20 китайських компаній, діє 61 спільне і 615 - з участю іноземних капіталів підприємств, задіяних у нафтогазовій галузі, виробництві текстильних, пластмасових і металевих виробів. Але, безумовно, у двосторонніх економічних відносинах є ще і незадіяні резерви, і саме про їх використання йшла мова в ході проведених вчора переговорів [21].

Привітавши Ху Цзіньтао з обранням на посаду керівника Китаю, Президент підкреслив, що в Казахстані візит високого гостя розцінюється як знак спадкоємності дружньої політики КНР.

При цьому була висловлена надія на подальше зміцнення багатосторонніх контактів, у тому числі в нафтогазовій сфері. У бесіді з китайським керівником Нурсултан Назарбаєв високо оцінив, зокрема, діяльність Китайської національної нафтогазової корпорації, яка успішно працює в Актюбінській області і прийняла активну участь у запуску нафтопроводу Кенкіяк - Атирау.

Враховуючи перспективи нафтовидобутку в республіці, Глава держави висловив пропозицію (потім знайшло своє документальне оформлення) про прискорення поетапного будівництва нафтопроводу Західний Казахстан - Китай. Крім цього, в ході переговорів були порушені питання, що стосуються можливості участі китайських компаній у реалізації Програми розвитку нафтогазової промисловості Казахстану, а наших підприємств - в нафтогазових проектах китайської сторони [21].

Важливим аспектом двосторонньої співпраці, як зазначили глави обох держав, є подальше взаємовигідне використання геополітичного положення сусідніх країн. У зв'язку з цим на зустрічі була обговорена діяльність казахстансько-китайської підкомісії з питань транспорту та пунктів пропуску, а також можливості створення спеціальної зони торгівлі на кордоні між двома країнами та організації тристоронньої робочої групи у складі Казахстану, Китаю і Росії щодо спільного використання та охорони транскордонної річки Іртиш.

У тому, що ці і багато інші перспективні проекти отримають реальне втілення, сумніватися не доводиться. Обидві держави, що підписали наприкінці минулого року Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво, чітко визначили пріоритети розвитку стосунків, поставивши на чільне місце такі принципи, як:

.визнання територіальної недоторканності й непорушності державних кордонів;

2.незастосування ядерної зброї та підтвердження гарантій безпеки Казахстану;

.зміцнення безпеки, стабільності і заходів довіри в рамках ШОС; сприяння забезпеченню миру, безпеки і стабільності на Азіатському континенті за рахунок розвитку процесу НВЗДА;

.взаємовигідні торговельно-економічні контакти. Цей договір багато в чому унікальний.

Причому, як підкреслив у ході прес-конференції Нурсултан Назарбаєв, подібні домовленості Китай уклав лише з деякими країнами [21].

Свій розвиток найважливіші аспекти договору знайшли і в тих документах, які сторони скріпили підписами в ході державного візиту китайського нового керівника.

Нурсултан Назарбаєв та Ху Цзіньтао підписали Спільну Декларацію. Крім цього, було підписано:

.Протокол про обмін ратифікаційними грамотами за Договором про добросусідство, дружбу і співробітництво між РК і КНР;

2.Програма казахстансько-китайського співробітництва на 2003-2008 роки;

.Протокол щодо угоди між урядами про співробітництво в боротьбі з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом.

Ще два важливих документи, під якими були поставлені підписи сторін, що стосуються освітньої сфери:

1)Угода між Міністерством освіти і науки РК і Міністерством освіти КНР про співробітництво в галузі освіти;

2)Міжурядову угоду про надання Урядом Китаю нашій республіці безоплатної допомоги у розмірі 20 мільйонів юанів на реалізацію проектів у галузі освіти.

Не була обійдена увагою і нафтогазова галузь [21].

На міжвідомчому рівні підписані «Протокол про спільне дослідження та поетапному будівництві нафтопроводу з РК в КНР» і «Угоду про подальше розширення інвестування в нафтогазову сферу Казахстану».

Безсумнівно, всі ці документи відіграють велику роль у справі подальшого просування контактів наших держав.

Але все ж в якості найважливішого з них слід виділити Спільну Декларацію, під якою поставили свої підписи Нурсултан Назарбаєв і Ху Цзіньтао [21].

У документі наголошується, що глави двох держав в атмосфері взаєморозуміння та конструктивності провели поглиблений і відвертий обмін думками і досягли спільного розуміння щодо подальшого розвитку казахстансько-китайських відносин, а також з широкого кола міжнародних і регіональних питань, які становлять обопільний інтерес.

Казахстан і Китай, зазначається у тексті декларації, будуть всебічно виконувати і втілювати в життя всі положення і принципи, зафіксовані в договорі і казахстансько-китайських політичних документах, підписаних і опублікованих з дня встановлення дипломатичних відносин, безперервно підвищувати якість і рівень казахстансько-китайських відносин дружби і співробітництва.

Сторони підтвердили готовність і надалі підтримувати регулярний політичний діалог і проводити консультації на високому рівні, безперервно підвищувати рівень взаємної довіри.

У документі керівники двох країн висловили впевненість у тому, що Програма співробітництва між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою на 2003-2008 роки, підписана в ході візиту Голови КНР Ху Цзіньтао , надасть імпульс ефективної реалізації всіх домовленостей між сторонами та розвитку двосторонніх відносин.

Було відзначено, що делімітація і демаркація лінії казахстансько-китайського державного кордону мають історичне значення. У декларації казахстанська сторона підтвердила, що незмінно дотримується принципу «одного Китаю». Китайська сторона, у свою чергу, високо оцінила приєднання Казахстану до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року в якості неядерної держави. При цьому вона підтвердила, що Китай ніколи і ні за яких обставин не застосує ядерної зброї першим, буде утримуватися від застосування ядерної зброї або загрози його застосування щодо неядерних держав або без'ядерних зон і закликала інші ядерні держави зайняти таку ж позицію.

Відповідно до Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою, підписаним в Пекіні 23 грудня 2002 року, на основі домовленостей між керівниками двох держав щодо зміцнення і розвитку казахстансько-китайських відносин дружби і співробітництва, казахстанська та китайська сторони погодилися з 2003 по 2008 роки розвивати дружнє співробітництво у наступних сферах:

.Політична сфера

) Продовжувати проведення взаємних візитів та зміцнення контактів на високому рівні між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою, всебічно просувати співпраця двох країн у політичній, економічній, військовій та культурно-гуманітарній сферах.

) Налагодити обмін між Парламентом Республіки Казахстан і Всекитайськими Зборами Народних Представників на різних рівнях; створити механізм зв'язків між політичними партіями Казахстану та Комуністичною партією Китаю, розглянути питання про створення механізму регулярних контактів між Асамблеєю народів Казахстану консультативно-дорадчим органом при Президентові Республіки Казахстан і Народним Політичним Консультативною Радою Китаю для вивчення досвіду роботи з консолідації суспільства.

) Зміцнювати зв'язки і проводити консультації між Міністерствами закордонних справ двох країн, своєчасно проводити обмін думками на різних рівнях щодо двосторонніх відносин, регіональних і міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес. Зміцнювати співробітництво двох країн [60,314].

) Сприяти зв'язків між громадськими організаціями Республіки Казахстан і Китайським суспільством зв'язків з зарубіжними країнами для зміцнення контактів між народами двох країн у рамках народної дипломатії.

) Розвивати обмін між прикордонними областями, районами і містами двох країн, сприяти взаєморозумінню й зміцнення дружби і співробітництва серед проживає в районі кордону населення.

) Проводити регулярні консультації для вироблення заходів, спрямованих на запобігання загроз міжнародної і регіональної безпеки.

) Посилювати координацію діяльності щодо подальшого розвитку Шанхайської організації співробітництва, продовжити співпрацю в її рамках боротьби з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом, у сфері зміцнення регіональної безпеки і стабільності, а також сприяння загальному розвитку, проводити конструктивний діалог у рамках Наради по взаємодії і заходам довіри в Азії і Боаоського Азіатського Форуму [85,315].

.Сфера енергетики

) Зміцнювати всебічне співробітництво двох країн у нафтогазовій сфері, заохочувати і підтримувати участь компаній двох країн у проектах з освоєння нафтогазових ресурсів на територіях обох держав.

) Активно вивчати проект будівництва нафтопроводу між Казахстаном і Китаєм і працювати над його реалізацією.

) Вивчити можливість співпраці в будівництві газопроводу з Казахстану в Китай.

) Заохочувати і підтримувати китайські підприємства, що беруть участь в розробці нафтогазових ресурсів Республіки Казахстан, зокрема, у розвідці та освоєнні нафтогазових ресурсів на шельфі Каспійського моря.

) Підписати Угоду між Міністерством енергетики та мінеральних ресурсів Республіки Казахстан і Міністерством земельних і природних ресурсів Китайської Народної Республіки щодо виконання низки конкретних геологічних проектів [85,316].

.Військова і правоохоронна сфера

) На двосторонній основі і в рамках Шанхайської організації співробітництва проводити консультації делегацій міністерств оборони і генеральних штабів з питань міжнародної та регіональної обстановки, у тому числі узгодження найбільш важливих заходів у сфері оборонної політики, а також боротьби з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом.

) Розглянути і створити постійно діючий механізм прийняття ефективних заходів на випадок виникнення кризової ситуації або ускладнення міжнародної або регіональної обстановки, здатних завдати шкоди інтересам безпеки однієї з сторін. Прискорити набуття чинності Угоди між урядами Республіки Казахстан і Китайської Народної Республіки про запобігання небезпечної військової діяльності від 23 грудня 2002 року.

) Розширювати практику обміну військовими делегаціями на різних рівнях, обмінюватися досвідом оборонного будівництва, реформування збройних сил, підготовки військових кадрів і фахівців. Продовжити практику ознайомлення та обміну досвідом у сфері політико-виховної та культурно-масової роботи у військах, збільшувати кількість взаємних гастрольних поїздок військових ансамблів пісні і танцю збройних сил обох держав.

) Виконувати зобов'язання, прийняті в рамках Угод між Казахстаном, Китаєм, Росією, Киргизстаном і Таджикистаном про зміцнення заходів довіри у військовій області від 26 квітня 1996 року про взаємне скорочення збройних сил у районі кордону від 24 квітня 1997 року, здійснювати взаємні інспекції у відповідності з положеннями Угод.

5) Проводити регулярні погранпредставительские зустрічі підрозділів Прикордонної служби Комітету національної безпеки Республіки Казахстан і прикордонних частин Народно-визвольної армії Китаю. Заохочувати встановлення та розвиток дружніх зв'язків і обмінів між Прикордонними військами Комітету національної безпеки Республіки Казахстан і прикордонними частинами Народно-визвольної армії Китаю.

) Розширювати і поглиблювати контакти між правоохоронними органами Республіки Казахстан і Китайської Народної Республіки в двосторонньому форматі і в рамках Шанхайської організації співробітництва. У відповідності з національними законодавствами і міжнародними зобов'язаннями сторін зміцнювати взаємодію в боротьбі з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом. Активно сприяти становленню та підвищення ефективності Регіональної антитерористичної структури Шанхайської організації співпраці.

) Постійно вдосконалювати двосторонню договірно-правову базу та конкретизувати форми взаємодії в боротьбі з організованою злочинністю, незаконним перетинанням кордону, незаконним обігом та перевезенням наркотичних засобів, прекурсорів, зброї та іншими формами транскордонної злочинності [85,317].

Глави держав заявили, що тероризм, сепаратизм і екстремізм є серйозною загрозою глобальної безпеки і стабільності, і вони будуть зміцнювати співробітництво на двосторонній і багатосторонній основі для спільної боротьби проти вищевказаних «трьох зол» [21].

Зміцнення торговельно-економічного співробітництва має дуже важливе значення для всебічного просування відносин між двома країнами.

Казахстан і Китай, як зазначається в документі, підтверджують свою готовність повною мірою використовувати механізм Міжурядової казахстансько-китайської комісії з торгово-економічного співробітництва:

.розкривати потенційні можливості з урахуванням переваг кожної із сторін; поліпшувати структуру торгівлі;

2.на основі рівності і взаємної вигоди розширювати співпрацю в енергетичній, транспортній, науково-технічної, інформаційної, фінансової, космічній та авіаційній галузях.

У червні 2004 року прийнятий ще один нормативний документ, передбачений Хартією, - Положення про статус спостерігача при Організації. Першою статус спостерігача знайшла Монголія слідом за тим, як Радою глав держав у Ташкенті було затверджено Положення про спостерігача. У Ташкенті був прийнятий також широкий політичний документ, що включив в себе ініціативу налагодження в Азії партнерської мережі співпраці багатосторонніх об'єднань.

Процес пошуку спільних точок зору з міжнародних питань, передбачений Хартією ШОС, в даний час виходить на якісно новий рівень - запроваджуються в практику регулярні зустрічі між постпредами шести країн при ООН; у порядку денному запуск механізму консультацій по лінії зовнішньополітичних відомств на виконання рішень ташкентського (липень 2004 р.) саміту ШОС, на якій був підписаний Протокол про співпрацю і взаємодію між зовнішньополітичними відомствами країн-членів Організації [70].

У 2004 році Китайська національна атомна корпорація підписала з НК "Казатомпром" контракт з видобутку урану на термін до 2020 року.

Також в цей час був підписаний договір про стратегічної кооперації між Китаєм і Казахстаном в області атомної енергетики.

Уряд Республіки Казахстан і Уряд Китайської Народної Республіки, із задоволенням відзначаючи розвиток дружніх відносин між двома державами, в цілях реалізації положень Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою від 23 грудня 2002 року та Програми співробітництва між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою на 2003-2008 роки від 3 червня 2003 року.

Керуючись спільним прагненням до подальшого розвитку довгострокових і стабільних торговельно-економічних відносин на рівноправній і взаємовигідній основі, з метою стимулювання розвитку та диверсифікації торгівлі, активного розширення корисного для Сторін економічного співробітництва підписали 17 травня 2004 року «Угоду про торговельно-економічне співробітництво» [85,321].

Ця Угода укладається на невизначений строк і діятиме до закінчення шести місяців з дня отримання однією із Сторін письмового повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію цієї Угоди..

Лідери Казахстану і Китаю підписали «Угоду про будівництво трубопроводу для транспортування природного газу з Туркменії до Китаю». Договір на вищому рівні був підписаний напередодні КНР Ху Цзіньтао і президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим на додаток до угоди між Китаєм і Туркменією, яку було підписано у минулому місяці на постачання газу упродовж 30 років.

Глави держав також уклали «Угоду про співпрацю при експлуатації магістрального нафтопроводу "Атасу-Алашанькоу"». 17 липня 2004 року китайська національна нафтогазова корпорація China National Petroleum Corporation (CNPC) уклала угоду з "Туркменгаз" про закупівлі туркменського газу і підписала договір про розділ продукції при розробці одного з родовищ природного газу в Туркменістані. Угода передбачає, що упродовж 30 років Туркменістан спроектує і прокладе газопровід "Центральна Азія" для експорту до Китаю 30 млрд куб. м газу щорічно.

В рамках цієї угоди обумовлюється тільки будівництво газопроводу, а ціни на газ поки не визначені. Китай, найбільший споживач енергоресурсів у світі, підписав угоду з Казахстаном про розширення потужності трубопровідної мережі для доставки природного газу з Центральної Азії більш ніж на 80 відсотків [56].

травня 2004 року укладена «Угода про створення казахстансько-китайського Комітету по співробітництву з метою реалізації «Програми співробітництва між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою на 2003-2008 роки»», від 6 червня 2003 р. і просування всебічного співробітництва Сторін у різних областях на благо народів двох країн, у відповідності з принципами рівності і взаємної вигоди.

На запрошення Президента Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєва Голова Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао 3-4 липня 2005 року здійснив державний візит до Республіки Казахстан.

Глави двох держав у відвертій і дружній атмосфері провели поглиблений обмін думками і досягли спільного розуміння щодо питань двосторонніх відносин, а також міжнародних і регіональних проблем, що представляють взаємний інтерес.

Глави двох держав всебічно розглянули хід розвитку двосторонніх відносин за 13 років з дня встановлення дипломатичних відносин, із задоволенням відзначили, що у міру інтенсифікації контактів між керівниками двох країн безперервно зміцнюється взаємне політичну довіру, поглиблюється співпраця в торговельно-економічній, енергетичній, транспортній, науково-технічній, гуманітарній сферах та у сфері безпеки, спрямоване на зміцнення добробуту народів обох країн.

Створена міцна договірно-правова база для розвитку всебічного співробітництва двох країн, удосконалюється його організаційний механізм. Держави налагодили плідну та ефективну співпрацю у багатосторонньому форматі в рамках Організації Об'єднаних Націй, Шанхайської організації співробітництва та Наради по взаємодії і заходам довіри в Азії, і спільно вносять належний внесок в захист миру і стабільності і світі в цілому [85,64].

На основі викладеного, глави двох держав прийшли до єдиної думки про те, що відносини двох країн вже вступили в новий етап всебічного розвитку. Для сприяння добросусідському і взаємовигідного співробітництва, а також беручи до уваги серйозні зміни регіональної і міжнародної обстановки, держави вирішили встановити і розвивати відносини стратегічного партнерства.

Ці відносини стратегічного партнерства не спрямовані проти третіх держав і має на меті сприяння миру, стабільності та процвітання двох країн і їх народів. Відносини стратегічного партнерства ґрунтуються на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, у дусі Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою від 23 грудня 2002 року.

Їх основним змістом є: зміцнення політичної довіри, поглиблення співробітництва у сфері спільного забезпечення безпеки і стабільності; стимулювання економічного співробітництва, прагнення до спільного розвитку та процвітанню; розширення співробітництва в гуманітарній сфері та контактів між людьми, зміцнення традиційної дружби між народами двох країн.

жовтня 2005 року на московському саміті ШОС генеральний секретар організації Чжан Дэгуан заявив, що ШОС зосередить увагу на спільних енергетичних проектах, включаючи розвиток нафтогазового сектора, розвідку запасів вуглеводнів і спільне використання водних ресурсів. На цьому саміті також було погоджено створення міжбанківського об'єднання ШОС з метою фінансування наступних проектів. Перше засідання МБО ШОС було проведено в Пекіні 21-22 лютого 2006 року. 30 листопада 2006 року на міжнародній конференції ШОС: Результати і перспективи в Алма-Аті представник російського Міністерства закордонних справ заявив, що Росія розглядає можливість створення так званого «Енергетичного клубу ШОС.

Прагнучи до усунення технічних бар'єрів у торгівлі та сприяння розвитку економічних зв'язків між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою,а також беручи до уваги взаємну зацікавленість у розвитку технічного співробітництва в галузі стандартизації, метро-логії та сертифікації,та керуючись економічними інтересами Республіки Казахстан і Китайської Народної Республіки Міністерство індустрії і торгівлі Республіки Казахстан та Головне Управління нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки 17 листопада 2006 року уклали Меморандум про взаєморозуміння з питань співробітництва в галузі контролю та безпеки взаємопостачальних товарів між Міністерством індустрії і торгівлі Республіки Казахстан та Головним Управлінням нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки.

червня 2006 року В Шанхаї (Китай) відбувся ювілейний п'ятий саміт ШОС. За підсумками саміту було підписано 10 документів:

.Декларація п'ятиріччя ШОС;

2.Рішення Про Генеральному секретарі ШОС» - з цього моменту вища посадова особа Організації - не виконавчий, а генеральний секретар;

.Рішення «Про положення про Секретаріат ШОС» - згідно з документом, секретаріат «здійснює координацію, інформаційно-аналітичне, юридичне та фінансово-організаційне забезпечення діяльності Організації, контролює виконання рішень органів ШОС»;

.Рішення «Про затвердження Програми співпраці держав - членів ШОС у боротьбі з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом на 2007-2009 роки»;

.Угода про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на території держав ШОС;

.Угода про співробітництво в галузі виявлення та перекриття каналів проникнення на території держав ШОС, осіб, причетних до терористичної, сепаратистської і екстремістської діяльності;

.Заяву з міжнародної інформаційної безпеки;

.Угода про співробітництво в галузі освіти;

.Протокол про підсумки установчої сесії ділової ради ШОС;

.Програма дій на підтримку регіонального економічного співробітництва між банками-членами Міжбанківського об'єднання (МБО) у рамках ШОС.

31 жовтня 2008 року уряд КНР і уряд Республіки Казахстан опублікували спільне комюніке, в якому вони розглянули питання, що стосуються китайсько-казахстанських відносин, а також регіональні та глобальні питання і прийшли до єдиної думки.

Сторони відзначили стрімкий і здоровий розвиток китайсько-казахстанських відносин стратегічного партнерства. Регулярні візити на вищому і найвищому рівнях між Китаєм і Казахстаном, зокрема взаємні візити глав урядів двох країн, що відбулися в 2008 році, сприяли подальшому зміцненню політичної взаємодовіри, ефективному співробітництву у глобальних і регіональних справах, розширенню співробітництва в торгово-економічній, гуманітарній сферах, в області безпеки та на інших напрямах.

Сторони висловлюють готовність продовжити зміцнювати зв'язки на різних рівнях, своєчасно обмінюватися думками з усіх аспектів двосторонніх відносин. Також вони висловлюють готовність до подальшого зміцнення взаємодії в області нафтохімії, металургії, будівництва, машинобудування, текстильної та харчової промисловості, сільського господарства, комунікацій, транспортно-логістичного обслуговування та інших галузях, послідовно реалізовувати програму співробітництва між урядом КНР і урядом РК.

В комюніке підкреслюється важливість подальшого зміцнення співробітництва в сфері енергетики. Високо оцінюються результати, досягнуті з моменту утворення китайсько-казахстанської Спільної комісії по використанню та охороні транскордонних річок.

Розвиток ШОС на основі взаємодовіри і взаємної вигоди стало важливою основою для поглиблення добросусідських відносин між державами-членами, ефективним механізмом захисту миру, безпеки і стабільності, що відповідає спільним інтересам Китаю і Казахстану [77].

Китай є одним з головних зовнішньоекономічних партнерів Казахстану.

У 2010 році двосторонній торговельний оборот перевищив $20 млрд, і до 2015 року країни планують збільшити його до $40 млрд [26].

Враховуючи вищезазначене, можна говорити про те, що держави дотримуються таких поглядів:

. Стабільна обстановка - запорука успішного економічного розвитку країни в цілому.

. Двостороннє співробітництво є основою успішного багатостороннього співробітництва [80].

Велику роль у розвитку відносин між двома країнами мають постійні контакти на вищому рівні. Казахстанський чиновник нагадав, що під час візиту голови КНР Ху Цзіньтао в Казахстан в червні 2011 року, країни опублікували спільне комюніке про розвиток всебічних відносин стратегічного партнерства, що у свою чергу відображає суть двосторонніх зв'язків. «Ми зацікавлені у подальшому поглибленні відносин з КНР на принципах рівності, взаємної вигоди і поваги», - підкреслив До. Сарибай [77].

У червні 2011 року було підписано угоди «Про стратегічну взаємодію в атомній галузі між Казатомпромом і Китайською національною ядерною корпорацією» , в рамках якого будуть поставляти паливні таблетки з діоксиду урану з Казахстану в Китай.

Між Казахстаном і Китаєм досягнуті угоди і про спільне виробництво ядерного палива.

Міністр охорони навколишнього середовища Казахстану Нургали Ашимов і його китайський колега Шенгсян підписали угоду "Про охорону транскордонних вод річок".

Крім того, під угодою "Про передачу засуджених осіб" підписи поставили генеральний прокурор Казахстану Кайрат Мамі і міністр юстиції КНР У Айин.

Державний банк розвитку Китаю і казахстанський Фонд національного добробуту "Самрук-Казина" уклали кредитну угоду на 1,6 мільярда доларів. Банк розвитку Казахстану і експортно-імпортний банк Китаю підписали кредитну угоду для проекту KPI "Будівництво інтегрованого газохімічного комплексу та інфраструктури - перша фаза" на п'ять мільярдів доларів.

Угоду «Про стратегічне співробітництво» між собою уклали ТОО "Казфосфат" і китайська хімічна корпорація "SINO CHEM Group". Підписи під угодою про принципи співпраці з проекту "Урихтау" поставили голови національної компанії АО "КазМунайГаз" і Китайської Національної Нафтогазової Корпорації [102].

Також Казахстан та Китай підписали Спільну декларацію про подальший розвиток стратегічного партнерства та про пункти пропуску через державний кордон та режим їх роботи.

В цілях зміцнення дружніх зв'язків між Китаєм і Казахстаном, і стимулювання їх співпраці в області нафти і газу країни підписали Рамкову угоду між урядом Республіки Казахстану і Китайської Народної Республіки про розвиток всебічного співробітництва в області нафти і газу, в якому йдеться про те , що вони готові прийняти ефективні заходи з підтримки підприємств двох країн для подальшого зміцнення співпраці у сфері нафти і газу, готові посилено співпрацювати в цьому напрямку, а у разі виникнення спорів щодо тлумачення та застосування положень цієї Угоди, сторони будуть вирішувати їх шляхом переговорів і консультацій [57].

Зокрема, Китай хоче надати інтеграції в рамках ШОС характер забезпечення регіональної економічної безпеки. На першому місці для нього тут варто енергетика. КНР намагається реалізувати цілу серію нафтових проектів, у першу чергу в Казахстані, гідроелектричних проектів в Таджикистані і Киргизії.

липня 2013 року в Астані Президент Нурсултан Назарбаєв зустрівся з Головою Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао, який прибув напередодні ввечері в Казахстан з державним візитом.

По закінченні переговорів сторонами було підписано ряд важливих документів, спрямованих на подальше розширення і зміцнення двосторонніх зв'язків у різних сферах [21].

На сьогоднішній день від розвитку двосторонніх відносин між Казахстаном, Китаєм і їх взаємодії в рамках регіональних структур залежить успіх майбутньої інтеграції.

Перспективи казахстансько-китайського співпраці будуть залежати від того, наскільки повно буде реалізований потенціал, закладений в цих напрямках взаємодії. Казахстан і Китай є перспективними партнерами c точки зору взаємодоповнюваності господарських механізмів і взаємної вигоди стратегічного розвитку взаємодії. Проте вихід на нові рубежі співробітництва вимагає серйозних зусиль і принципових стратегічних рішень як з казахстанської, так і з китайської сторони.

Вже видно неозброєним оком, що економічна взаємодія Китаю і Казахстану в рамках ШОС розвивається досить швидкими темпами.

З створенням нормативно-правової бази і приведенням в дію робочих механізмів ШОС почала функціонувати як повноцінна міжнародна організація. Повністю формализовалась організаційно структурна вертикаль, утворена регулярними засіданнями рад глав держав (РГД), урядів (РГУ), зовнішньополітичних служб (РМЗС), керівників галузевих міністерств і відомств, національних координаторів (РНК), а також зустрічами експертів і робочих груп.

Стартував робочий процес, пов'язаний з формуванням бюджету, штатів, управлінсько-господарської складової.

Процес інституційного становлення вінчає процедура реєстрації Хартії ШОС в Секретаріаті ООН, а самої Організації - в якості спостерігача на Генеральній Асамблеї [45 , 13].

Ґрунтуючись на проведеному аналізі великої договірно-правової бази співробітництва між державами-учасниками ШОС, слід відзначити високу ефективність реалізації та застосування в практичній площині досягнутих домовленостей та угод. Взаємодія Казахстану та Китайською Народною Республікою в рамках ШОС, є органічним продовженням співробітництва на двосторонній основі, що в дійсності передбачає найкращу координацію і консолідованість дій казахстанського і китайського керівництв у своїх підходах щодо реалізації того чи іншого проекту. При цьому, беручи до уваги колективний характер прийняття рішень в ШОС, необхідно відзначити, що киргизько-китайське взаємодія і надалі буде ґрунтуватися на принципах рівноправності і взаємної вигоди, що на сучасному етапі є чинником першорядної важливості.

РОЗДІЛ 3

ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОВІДНОСИН КИТАЮ ТА КАЗАХСТАНУ В МЕЖАХ ДІЯЛЬНОСТІ ШОС

Торгово-економічні обміни та співробітництво Китаю та країн Центральної Азії, в основному, поширюються на Синьцзян-Уйгурський автономний район. Відносини СУАР з країнами Центральної Азії мають характер взаємного впливу. У 8 сусідніх країнах співпраця між СУАР Китаю і регіонами Центральної Азії носить найбільш суттєвий характер і характер розширення. Центральна Азія є провідним районом для ведення зовнішньої торгівлі СУАР. На рівні співробітництва між країнами та між регіонами країн СУАР грає дуже важливу роль в реалізації стратегічного бачення зовнішньої відкритості Китаю і розвиток економічного співробітництва з країнами Центральної Азії. Наприклад, термінал Китайсько-казахстанського нафтопроводу на території Китаю і термінал Китайсько-туркменистанского газопроводу на території Китаю були встановлені в СУАР. Це означає, що СУАР є головними виконавцем стратегії енергетичної безпеки країни та стратегії безпеки ресурсів. У програмі «12-ї п'ятирічки» видно, що СУАР буде зміцнювати співробітництво в галузі енергетичних ресурсів з сусідніми країнами, збільшувати імпорт енергоресурсів, як нафта і газ, і імпорт мінеральних ресурсів, як залізо, мідь, нікель, алюміній і ін, щоб перетворити Сіньцзян у важливий регіон імпорту енергетики і мінеральних ресурсів і наземний коридор безпеки [76].

Унікальне географічне положення СУАР робить його основною зацікавленою стороною і головним виконавцем планів і проектів економічного співробітництва Китаю і Казахстану. Обсяг імпорту й експорту в СУАР в 1992 році склав 400 мільйонів доларів США, у 2005 році він досяг близько 8 мільярдів доларів США. Обсяг імпорту та експорту у 2005 році в СУАР посів перше місце серед 12 провінцій на заході Китаю. Обсяг торгівлі СУАР і Казахстану становить понад 70% від загального обсягу торгівлі між Китаєм і Казахстаном і більше 70% від загального обсягу торгівлі між СУАР і країнами Центральної Азії. Протягом 20 років з часу отримання незалежності країнами Центральної Азії СУАР повною мірою проявив свої гео-економічні переваги і встановив дуже тісні економічні зв'язки з країнами Центральної Азії, граючи важливу роль в регіональному співробітництві з Центральною Азією.

Протягом 10 років з дня свого створення ШОС досягла великих успіхів у сприянні регіонального економічного співробітництва і сформувала основні рамках багатостороннього економічного співробітництва [76].

ШОС має цілу низку очевидних переваг, що дозволяють її державам-членам істотно наростити обороти економічної взаємодії. Це фінансово-інвестиційні можливості економіки, що динамічно розвивається Китаю, технологічний потенціал Росії, що модернізується і багатющі природні ресурси країн Центральної Азії. Разом з тим з урахуванням відмінностей у рівнях розвитку та структури економіки практичне співробітництво в рамках ШОС на даному етапі слід було б сконцентрувати на реалізації великих проектів, що відповідають інтересам більшості держав-членів. Мова йде насамперед про таких сферах, як транспорт, енергетика, інфраструктурне будівництво, телекомунікації, продовольча безпека. Тут є місце і для спостерігачів, і для партнерів по діалогу. Впевненого економічного розвитку держав - членів ШОС сприяло б налагодження механізму моніторингу динаміки регіональної економіки та раннього попередження криз [51].

З моменту створення Шанхайської організації співробітництва 6 її членів-Китай, Росія, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан і Узбекистан активізували співробітництво як області антитерористичноїдіяльності та безпеки, так і в торгово-економічній сфері. У вересні 2001 року в місті Алма-Ата відбулася перша зустріч глав урядів країн-членів ШОС, на якій було прийнято рішення про початок багатостороннього торговельно-економічного співробітництва шести країн [13].

Китай займає 3-е місце в списку торговельних партнерів Казахстану після країн ЄС та РФ. Частка КНР у зовнішній торгівлі РК перевищує 10%. У свою чергу, серед країн СНД Казахстан є другим (після Росії) торговим партнером Китаю. У зовнішній торгівлі Казахстану з Китаєм частка Сіньцзяну займає понад 50%. В цілому торгово-економічні відносини двох країн, що розвиваються досить динамічно, що зумовлено стійкої зацікавленістю сторін в подальшому зміцненні, розширення сфер співробітництва та взаємодоповненням економік [81].

Після 2000 року Китай в експорті Казахстану займає п'яте місце, a c 200З року - третє місце.

Відповідно, щорічно спостерігається зростання зовнішньоторговельного обороту, і якщо в 200З році, за даними статистичного щорічника і департаменту митної статистики Казахстану, зовнішньоторговельний оборот Республіки Казахстан c Китаєм становив 2,2, то в 2005 р. 7, 2006 р. - 5,5, в 2007 р. - 9,2, a в 2008 р. - 12 млрд. дол. США.

Взаємодія Казахстану c Китаєм здійснюється по самим різним напрямкам, серед яких найбільш розвиненими виявилися зовнішньоторговельна взаємодія, кредитні відносини та інвестиційне співробітництво.

Напрямки торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва:

1.основний напрямок - паливно-енергетичний комплекс. Китай є одним з основних іноземних партнерів у ПЕК Казахстану, бере участь у великій кількості проектів нафтогазового сектора, також є проекти ( або плани щодо участі) у ВДЕ, електроенергетиці, атомної енергетики (у рамках поставок урану);

2.торгівля продовольчими товарами;

.транспорт: залізничні проекти (з'єднання ділянок залізниць Китаю і Казахстану), автомобільне сполучення ( реконструкція міжнародного транзитного коридору "Західна Європа - Західний Китай", інші автомобільні маршрути). Мета розвитку проектів - Казахстан в ролі міжнародного торгового хаба між Європою, Росією, Китаєм і Центральною Азією [81,5];

.сфера телекомунікацій: працюють китайські компанії,що надають послуги в сфері телекомунікацій, проекти з розвитку бездротової мережі;

.інші сфери : Казахстан зацікавлений в імпорті деякої продукції з причини того,що в країні вона в принципі не випускається, або випуск недостатній. Так в Казахстан імпортується більшість готових виробів зі скла, Китай є одним з найбільших імпортерів даної продукції [81,6].

Економічне співробітництво в ШОС вже зараз демонструє важливі результати - послідовно розвивається співробітництво в сферах енергетики, транспорту та інформації. Однак, як видається, слабкою ланкою ШОС є брак ефективного механізму реалізації. Шлях вирішення цього питання вбачається у прискоренні процесу створення зони вільної торгівлі ШОС. Важливі домовленості в цій галузі були досягнуті на зустрічі прем'єр-міністрів країн - учасниць ШОС в період з 2003 по 2004 р., де була висунута ідея створення вільної торговельно-економічної зони в рамках ШОС. Протягом наступних 20-ти років країни - учасниці ШОС погодилися поетапно прийти до вільного пересування товарів, капіталів, послуг, технологій на внутрирегиональном ринку і згодом побудувати в рамках ШОС зону вільної торгівлі [46].

Ідея вільної торговельно-економічної зони ШОС полягає в наступному: до загальної вигоди знизити собівартість товарообороту і торгові витрати для країн-учасниць: стимулювати регіональні інвестиції; сформувати поділ праці на субрегіональному рівні, об'єднати структуру регіональної промисловості з ресурсами. Нова система промислового поділу праці повинна інтегруватися в глобальну систему і об'єднати населення регіону, що становить 2,8 млрд осіб, в єдиний євразійський ринок.

Актуальність даної ідеї полягає в тому, що політична й економічна карта Євразійського континенту залишається дефрагментированной і розчленованої, і причиною тому є регіональні конфлікти та нестабільність. Згідно досвіду Євросоюзу, щоб знищити цю небезпеку, необхідно знайти комплексну структуру стабільності Євразійського континенту, і регіональне економічне співробітництво може стати першою сходинкою до побудови зони вільної торгівлі. Однак з-за об'єктивних відмінностей, існуючих між країнами-учасницями, ідея про формування зони вільної торгівлі ослабла, і країни-учасниці сфокусували свою увагу виключно на великомасштабних проектах співробітництва, поставивши їх у главу кута. Між тим побудова механізму функціонування економічного співробітництва було відсунуто, проігноровано. Оформилися і ще неоформлені структурні перешкоди об'єктивно існують, і це є стримуючим фактором для розвитку економічного співробітництва [46].

Регіоналізація співробітництва має три умови (передумови): 1) географічна близькість; 2) близькість в системі управління державою; 3) культурна близькість.

Побудова вільної економічної зони ШОС є ключовим елементом у просуванні регіонального економічного співробітництва між Китаєм і Казахстаном.

Китайсько-казахстанська зона вільної торгівлі не може реалізуватися в один момент - для цього необхідний процес. Економічні центри двох країн знаходяться на порядній відстані один від одного, також наявна невідповідність рівнів економічного розвитку і суттєві розрізняючи в культурній системі. Ці обставини, безсумнівно, можуть мати негативний вплив на будівництво зони вільної торгівлі. Тим не менш матеріалістична діалектика вважає, що «практика є єдиним критерієм перевірки істини», а Казахстан і КНР - дві країни, на практиці знаходяться в пошуку шляху побудови зони вільної торгівлі. Запуск китайсько-казахстанського міжнародного центру транскордонного співробітництва «Хоргос», безсумнівно, є першим важливим кроком в процесі організації зони вільної торгівлі.

Ідея цього об'єкта полягає в тому, що вперше в історії китайсько-казахстанських відносин будується такий спільний об'єкт. Це і перший експериментальний об'єкт, що будується в рамках ШОС. Він удостоївся пильної уваги з боку глав обох держав. 24 вересня 2004 р. у Кульдже між урядами двох країн було підписано Рамкову угоду про створення Міжнародного центру транскордонного співробітництва «Хоргос», основний зміст якого полягав у тому, що у прикордонній зоні контрольно-пропускного пункту Хоргос сторони візьмуть на себе зобов'язання щодо забудови та створення інфраструктури своїй частині Центру з роздільною моделлю управління об'єктом, використовуючи конструктивну політику надання пільг партнерам в цілях стимулювання прикордонної торгівлі.

Всередині цієї особливої зони розмістяться міжнародний прикордонний торговий центр, міжнародний виставковий центр, міжнародний центр тендерних закупівель, міжнародний інформаційний центр, склади для зберігання товарів, міжнародний центр відпочинку і розваг і т.д. Також необхідно запустити міжнародний інтернет-канал комерційних послуг, інтерактивний канал для тендерних закупівель. Таким чином, дана особлива зона вийде за стандартні рамки звичної моделі прикордонної торгівлі, що вже є базовим елементом для зони вільної торгівлі. Наступне завдання - розвиток і популяризація з тим, щоб створити більше можливостей для практичного функціонування китайсько-казахстанської зони вільної торгівлі.

Інше важливе завдання полягає в тому, щоб розширити «трикутник» і залучити в процес будівництва китайсько-казахстанської зони вільної торгівлі, а також центральноазіатської регіональної інтеграції фінансовий центр КНР - Шанхай. У зв'язку з цим виникає запитання: «Як налагодити тісну економічну взаємодію з Синьцзяном, Астаною, Алмати та іншими центрами Центральної Азії?» У Шанхая і Алмати є одна загальна особливість: обидва цих міста мають функції фінансових центрів, тому вони повинні бути задіяні в посиленні зв'язків у сфері переміщення капіталів та інвестування, культурному обміні та пошуку нових напрямків співпраці.

Більше того, є необхідність створення на територіях обох країн ефективних центрів, що спеціалізуються на сфері фінансового співробітництва на прикладі моделі зони вільної торгівлі, і в процесі здійснення накопичення необхідного досвіду з тим, щоб китайсько-казахстанська вільна зона торгівлі зіграла роль двигуна і моделі для будівництва зони вільної торгівлі в рамках ШОС [46].

Особливе місце займає взаємодія Казахстану c Китаєм в області взаємного залучення капіталу, що пов'язане з численними факторами, які надали на цей вплив. У перші роки незалежності китайські ділові кола особливо не поспішали вкладати свої кошти в економіку Казахстану, що пояснюється недостатньою захищеністю інвесторів, нестабільним законодавством і напруженою соціально-економічною обстановкою в країні.

Є очевидним, що всемірне зміцнення регіональної безпеки і стабільності можливо лише за умови встановлення динамічного багатосторонньої взаємодії за такими ключовими напрямами, як розширення економічного співробітництва, поглиблення зв'язків у галузі культури, освіти, науки і здравоохранения.

Розуміння даної істини знайшло своє відображення в наступних цілях ШОС: а) координація підходів держав-членів при інтеграції у світову економіку; б) розвиток співробітництва в економічній (зокрема, енергетичної, транспортної та кредитно-фінансової), соціальної, культурній та інших галузях, що становлять спільний інтерес; в) сприяння всебічному і збалансованому економічному зростанню, соціальному та культурному розвитку у регіоні за допомогою спільних дій на основі рівноправного партнерства з метою неухильного підвищення рівня і поліпшення умов життя народів держав-членів [99].

Щодо мети забезпечення координації держав-членів при їх інтеграції у світову економіку слід зазначити, що на момент прийняття Шанхайської декларації від 15 червня 2001г.среди держав, що підписали цей документ, тільки Киргизстан був членом Всесвітньої торгової організації (СОТ).проте вже 11 грудня 2001г.членом СОТ став також Китай, який згодом сприяв вступу до СОТ інших держав - членів ШОС перш метою полегшення доступу своїх товарів на їх ринки [39].

Під час проведеної у вересні 2003 року в Пекіні зустрічі глав урядів названих шести країн була прийнята Програма багатостороннього торговельно-економічного співробітництва між країнами-членами ШОС. Прем'єр Держради КНР Вень Цзябао на даній зустрічі висунув пропозицію про поступове створення вільної торгової зони ШОС. Завдяки цьому досягнуті успіхи в торговельно - економічному співробітництві між цими шістьма країнами.

За словами посла Казахстану в Китаї Жанибека Карибжанова, нафтові компанії Китаю і Казахстану підписали угоду про будівництво нафтопроводу Атасу-Алашанькоу. По завершенню будівництва даної ділянки по трубопроводу на початковому етапі можна буде вивозити 10 млн тонн, а в перспективі -- 20 і більше млн тонн казахстанської нафти в рік [13].

З 1997 року провідні китайські нафтогазові корпорації стали брати участь у роботі нафтогазової галузі РК. Головна участь полягає у розробці нафтогазових родовищ на основі угод про розподіл продукції, а також шляхом придбання далі в казахстанських компаніях.

Основні нафтогазові проекти:

.у 1997 році CNPC купила 60,28% акцій нафтогазовидобувного ВАТ " Актобемунайгаз" ( родовища - Жанажол, Кенкіяк надсолевой і підсолевій), інша частка належить казахстанській стороні. Компанія CNPC зобов'язалася протягом 20 років інвестувати в розвиток підприємства більше 4 млрд. доларів. В даний час компанія входить у п'ять найбільших компаній Казахстану за обсягами видобутку нафти;

2.у 2001 році CNPC купила 50% Buzachi Operating Ltd (родовище - Північне Бузачі). Інші 50% належать Caspian Investments Resources Ltd (СП "ЛУКОЙЛ Оверсіз" і Mittal Investments);

.у 2005 році CNPC купила Petrokazakhstan (освоєння Купкольской групи нафтових родовищ). В даний час 50% принаджлежит CNPC, інша частка належить структурам АТ "НК"КазМуйнагаз";

.у 2006 році CITIC купила 50% Каражанбасмунай (местрождение Каражанбас);

.у 2009 році CNPC купила 47% Мангістаумунайгаз (Жетыбайская група родовищ). Компанія забезпечує більше 30% видобутку нафти в РК [79,6].

У 2004 році Китайська національна атомна корпорація підписала з НК "Казатомпром" контракт з видобутку урану на термін до 2020 року.

Також в цей час був підписаний договір про стратегічної кооперації між Китаєм і Казахстаном в області атомної енергетики.

Керуючись спільним прагненням до подальшого розвитку довгострокових і стабільних торговельно-економічних відносин на рівноправній і взаємовигідній основі, з метою стимулювання розвитку та диверсифікації торгівлі, активного розширення корисного для Сторін економічного співробітництва підписали 17 травня 2004 року «Угоду про торговельно-економічне співробітництво» [85,321].

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв у 2007 році в посланні про становище в країні зазначив, що Китай є головним партнером Казахстану в сферах політики та економіки, продовження зміцнення відносин з Китаєм - чіткий і важливий зовнішньополітичний курс Казахстану, а розвиток казахстансько-китайських відносин добросусідства і дружби - пріоритетний напрямок у зовнішніх відносинах Казахстану.

В ході VI засідання,5 листопада 2007 року, глав урядів країн-учасниць ШОС в минулу п'ятницю прем'єр-міністри Китаю і Казахстану Вень Цзябао і Карім Масімов прийшли до думки, що обом країнам слід розширити співпрацю в сферах економіки і торгівлі, передає Казінформ з посиланням на агентство Сіньхуа.

На думку Прем'єра Державної ради КНР, Казахстан є добрим сусідом і важливим партнером Китаю. Встановлення стратегічного партнерства між двома країнами відповідає інтересам двох країн і сприяє миру, стабільності та спільному розвитку.

К. Масімов зазначив, що Казахстан надає величезне значення співробітництву з Китаєм.

Прем'єр-міністри зійшлися на думці, що, будучи країнами-сусідами, зі взаємно доповнюють економіками, Китай і Казахстан мають унікальні переваги і величезний потенціал для розвитку взаємовигідного партнерства, Казахстану і Китаю слід впроваджувати і розширювати такі проекти співробітництва, як розробка природного газу і будівництво трубопроводів та інші. Країнам також необхідно вжити заходів по сприянню економічному та торговельному співробітництву, а також обміну кадрами [34].

Інвестиційна взаємодія між РК і КНР знаходиться на шляху сталого, взаємовигідного розвитку. Особливий імпульс зміцненню співробітництва в даній сфері надала озвучена в 2008 році ініціатива Президента РК Нурсултана Назарбаєва про надання Китаєм кредиту Казахстану в розмірі 10 млрд. доларів США. Саме в рамках її реалізації між двома країнами у 2009 році був підписаний ряд великих угод, що передбачають спрямування зазначених коштів на реалізацію проектів у різних секторах економіки Казахстану.

В 2008 р. товарообіг вже становив майже 16 млрд. доларів (53% - імпорт з Китаю, 47% експорт в Китай).

Спільні нафтопроводи:

·нафтопровід Казахстан-Китай (частина маршруту "Центральна Азія - Китай") (Атирау - Алашанкоу). Потужність - 10 млн. т. в рік, з планами подальшого розширення до 20 млн.т. ( після будівництва другої черги), довжина - 2200 км. Власники - CNPC, КМГ. Нафтопровід введений в експлуатацію в 2006 році. У 2009 році експорт у Китай становив близько 3 млн. т. (4% від китайського імпорту нафти).У 2009 році в китайському напрямку транспортовано 6,2 млн. т. казахстанської нафти.

Не секрет, що зміна пріоритетів є результатом цілеспрямованої роботи Китаю, який кілька років тому поставив цілком конкретне завдання трансформувати ШОС з просто політичної організації серйозного регіонального гравця з прицілом на конкретні економічні проекти. Тому не дивно, що основні теми, обговорювані в Астані, так чи інакше крутилися навколо цього. Природно, що багато чекали спільних заяв глав урядів країн ШОС з приводу реакції на світову фінансову кризу. Але нічого цікавого запропоновано не було, крім активізації зв'язків між підприємницькими колами і банківськими структурами держав-членів ШОС і можливого проведення спільного економічного форуму [ 103].

Хоча при певних умовах не можна виключати того, що в разі крайньої потреби саме Китай зможе виступити одним із серйозних кредиторів для інших членів ШОС при погіршенні фінансової та економічної обстановки, так як інших фінансових джерел ззовні поки не видно. Адже на допомогу МВФ і СБ, як це могли дозволити собі Ісландія або Угорщина, розраховувати не доводиться. Саме тому світова фінансова криза може зіграти позитивну роль для ШОС, якщо дана організація продемонструє здатність до ефективної економічної взаємодопомоги. Тим більше, що Пекін в свій час вже надав кредитну лінію на суму 920 млн доларів Киргизстану, Таджикистану і Казахстану на фінансування імпорту з Китаю [74].

Слід зазначити, що це не єдиний приклад успішного інвестиційного співробітництва між Казахстаном і Китаєм. У 2008 і 2009 роках між інститутами розвитку двох країн були підписані угоди про виділення казахстанській стороні кредитних коштів на суму, що перевищує 3 млрд. дол. Таким чином, загальний обсяг китайських інвестицій, залучених в економіку РК, сьогодні перевищує 13 млрд. дол. [22].

Без сумніву, інвестиційну взаємодію між РК і КНР має прекрасні перспективи для подальшого розвитку. Так, у 2009 році Голова КНР Ху Цзіньтао озвучив намір китайської сторони виділити кредит у розмірі 10 млрд. дол. для країн-учасниць ШОС. Ми розраховуємо, що Казахстан стане одним з основних одержувачів коштів, які планується направити на реалізацію інфраструктурних проектів, що представляють інтерес, у тому числі і для китайської сторони. Серед них можна відзначити будівництво залізничної магістралі «Хоргос-Жетыген». В даний час повним ходом йдуть переговори між зацікавленими структурами обох країн [91].

Взаємини Казахстану і Китаю в економічній сфері пов'язані з особливістю розташування цих країн, їх близькістю до прикордонній території, значним потенціалом і динамікою попиту в КНР на природні ресурси. Нерівнозначність китайських регіонів, наявність динамічно розвиваються і відстаючих, певною мірою схожі з казахстанськими проблемами. Між тим сусідня країна докладає значних зусиль з подолання структурних диспропорцій.

Взаємодія Казахстану і КНР, на думку дослідників, набуває своєрідний характер. Видається, що саме Китай, визначаючи свої пріоритети, зацікавленість у розвитку конкретних галузей і виробництв країн-партнерів, послідовно формує прийнятну для себе структуру економіки цих держав, їх експортно-імпортні потоки. Зростаючі потреби азіатської країни підсилюють сировинний характер вітчизняної економіки. Казахстан стає сировинним придатком, причому навіть не КНР, а тільки одного автономного району.

Сучасні Китай і Казахстан - це країни активних економічних реформ, результати яких позитивно позначаються на всіх сторонах національної економіки обох країн [84].

Китай не має переваг перед іншими країнами в доступі до ресурсів Казахстану, не відноситься до промислово розвиненим державам і продовжує зараховувати себе до країн, що розвиваються, але, створюючи свій пояс безпеки, не може байдуже ставитися до того, що робиться y нього під боком. До того ж Китай, будучи великим ринком, є високий попит на казахстанські природні ресурси, що є в певній мірі гарантом стабільного споживання казахстанської продукції.

Казахстан виступає за стійке співробітництво з країнами світової спільноти в економіці і будує її на експорті багатства своїх надр. Інтереси економічної безпеки полягають не стільки в продажу природних багатств, скільки в розвитку економіки, подоланні її сировинної спрямованості і входження в 50 конкурентноздатних країн.

Співробітництво у сфері забезпечення безпеки відбувається, головним чином, в рамках "Шанхайської Організації Співробітництва". [37, З2].

Китай і Казахстан є активними учасниками цієї організації.

Розвиток відносин Китаю і Казахстану має важливе стратегічне значення.

У розвитку казахстансько-китайських економічних відносинах в рамках ШОС спостерігається декілька чітких тенденцій:

) початок спільного просування великих економічних проектів;

) підвищена увага КНР до розвитку енергетичного співробітництва з Казахстаном;

) значне зростання обсягів зовнішньоторговельних операцій, і поліпшення зовнішньоторговельного балансу Казахстану [28].

Незважаючи на те, що ШОС спочатку створювалася з метою спільного захисту кордонів сусідніх держав, практично відразу її діяльність отримала і економічну спрямованість. Через кілька місяців після початку роботи ШОС на своїй першій зустрічі в Алма-Аті глави урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва обговорили питання регіональної торговельно-економічної співпраці, розвитку ШОС та ін. проблеми, підписали Меморандум між урядами держав-учасниць ШОС про основні цілі та напрями регіонального економічного співробітництва.

Для Казахстану питання участі в діяльності "Шанхайського форуму" є одним з ключових питань зовнішньої політики. У зв'язку з цим необхідним є ініціювання низки заходів, спрямованих на активізацію діяльності в рамках "Шанхайського форуму", зміни його статусу і функціональної спрямованості, наповнення його новим змістом, і, в остаточному підсумку, перетворення "Шанхайського форуму" в важливий елемент системи регіональної безпеки.

В цілому, "Шанхайський форум" для РК може стати ефективним інструментом у досягненні ряду геополітичних цілей. Дане об'єднання має великий потенціал у плані розвитку багатостороннього торгово-економічного співробітництва, a також гуманітарних зв'язків.

ШОС - це найбільш прийнятний інструмент для певного інтегрування Китаю в систему регіональної безпеки, що важливо для казахстанської сторони [66, 196].

Таким чином, серед пріоритетних сфер взаємодії двох держав у рамках "Шанхайського форуму" можна відзначити:

спільне вирішення проблем уйгурського сепаратизму і релігійного екстремізму, заворушень на кордоні і т.п.;

створення умов для успішного розвитку двосторонніх економічних відносин з перспективою економічної інтеграції;

підвищення авторитету на міжнародній арені [52, 72].

Разом з тим, не можна не відзначити питань, по яким позиції держав не збігаються.

Активна зовнішньоторговельна політика КНР набуває все більш масований, експансіоністський характер. Навіть найбільші країни, стурбовані зростаючими ризиками на внутрішніх ринках, сталими експортно-імпортними зв'язками, кон'юнктурою світового ринку, вживають заходів щодо протистояння китайським продуцентів, що нарощують виробництво і постачання продукції, як правило, низької якості, а також потоки капіталів у власну економіку і за кордон.

Досліджуючи різні аспекти взаємодії Казахстану з Китаєм, слід звернути увагу на значний досвід КНР у розвитку співпраці. Уміло відстоюючи свої інтереси в процесі активного проникнення на світовий ринок, розширюючи взаємини з багатьма країнами, Китайська республіка досягає значних результатів, підпорядковуючи національним цілям і високорозвинені та економіки, що розвиваються [53, 283].

Зважаючи, що вибухнула восени 2008г.мировой рецесії сторони вирішили вжити заходів для мінімізації наслідків економічного спаду та заохочення більш тісного регіонального торговельно-економічного та інвестиційного сотрудничества.Именно у цей період виразно проявився факт, що рушійною силою організації у сфері розвитку економічної співпраці, безсумнівно, є Китай.Так, 16 червня 2009г.Китай прийняв рішення про виділення країнам ШОС кредиту на 10 млрд.долл.на подолання наслідків кризи, а 14 жовтня 2009г.в Пекіні була прийнята Спільна ініціатива щодо активізації багатостороннього економічного співробітництва з подолання наслідків світової фінансово-економічної крізіса.в зв'язку з цим заслуговує уваги той факт, що з 2001 по 2011 гг.размер товарообігу тільки між КНР та іншими учасниками ШОС збільшився майже в 10 разів - з 12,1 млрд.до 113, 4 млрд.доларів/3/.При цьому Китай зацікавлений і в подальшому розширенні торговельно-економічних зв'язків, і 7 червня 2012г.эта країна заявила про свою готовність виділити 10 млрд.долл.для кредитування проектів економічного співробітництва в рамках ШОС.

Китай вже перетворився на провідного торговельного партнера Казахстану .При цьому немає ніяких сумнівів, що дані зовнішньоторговельні показники (також як і аналогічні індикатори взаємної торгівлі всіх інших країн ШОС) будуть неухильно рости вгору через величезного потенціалу економічного співробітництва в рамках ШОС [29].

жовтня 2008р. в Астані розмірковуючи про фінансові проблеми, що представляють загрозу безпеці, учасники саміту ШОС розглянули практичні шляхи зміцнення фінансової стабільності. Він запропонував провести найближчим часом в Алмати зустріч глав центробанків і міністрів фінансів для аналізу та координації стабілізаційних заходів. Китай же висловився за поглиблення економічного співробітництва в рамках ШОС. Прем'єр Держради Китаю Вень Цзябао закликав держави-члени ШОС зміцнювати взаємне співробітництво у фінансовому секторі та налагодити координацію у сфері аналізу та прогнозування міжнародних макроекономічних процесів. Крім того, він запропонував вжити заходів зі стимулювання торгівлі та інвестицій, повідомило інформагентство "Сіньхуа". Окремо він зупинився на необхідності створення спеціальних економічних зон у прикордонних районах, подібних центру Хоргос на ділянці казахстансько-китайського кордону.

Китай і Казахстан знову виступили за якнайшвидше створення транспортного коридору "Західний Китай - Західна Європа", який полегшить доступ китайських товарів на європейські ринки і забезпечить Казахстану доходи від транзиту вантажів по його території. Він запропонував створити спільний енергетичний ринок держав-членів ШОС, основою для якого, за його словами, може стати існуюча система трубопроводів, що з'єднує Росію, країни Центральної Азії та Китай, - якогось "енергетичного співтовариства, в рамках якого можна гармонізувати інтереси виробників, транспортувальників та споживачів енергоресурсів".

Казахстан традиційно є найбільшим торговим партнером СУАР КНР. У зовнішній торгівлі країн частка Сіньцзяну займає понад 50%. У 2009 році товарообіг РК-СУАР проти 2008 року скоротився на 24% і склав 6,897 млрд.дол.

У першому півріччі 2010 року у зовнішній торгівлі республіки з автономним районом відбулося зростання на 45,4% і досяг 3,36 млрд. дол.

З метою активізації торгівлі та розширення експортного потенціалу прикордонних територій з сусідніми країнами Китай став надавати державну підтримку їх розвитку, використовуючи зокрема, зонну модель. Стимулювання прикордонної торгівлі стало особливо актуальним після світової кризи, сильно вдарив по зовнішній торгівлі країни (спад китайського експорту) і спровокувало відтік іноземних інвестицій [30].

У першому півріччі 2010 року спостерігалося різке зростання поставок в Китай продукції хімічної промисловості - на 183%, проте її незначний вага - 6,4% в обсязі всього казахстанського експорту не зміг вплинути на загальне зростання поставок.

Навпаки, асортимент китайських поставок в Казахстан зберігає тенденцію до збагачення, тут основними статтями експорту виступають товари з високою доданою вартістю та поглибленої переробки.

За перше півріччя з Китаю були імпортовані: текстиль та текстильні вироби, що посіли 37% питомої ваги в обсязі всього імпорту; машини, обладнання та інструменти (23%); товари народного споживання (11%); метали та вироби з них (7,5%); продукція хімічної промисловості (6,7%); вироби з мінералів, кераміки і скла (5%); інші товари - меблі, дитячі товари, іграшки тощо. (4,3%). Зазначені групи в сукупності зайняли 94,5% усього обсягу імпорту РК з КНР [22].

У 2010 році понад 90 % поставок із РК у Китай припадало на сировину (більша частина - енергетичні ресурси, що також є поставки чорних і кольорових металів). З Китаю в РК постачають продукцію машинобудування і металообробки (близько 60 %), продовольчі та інші товари. Як наслідок, роль Китаю - постачальник готової продукції, а Казахстану - постачальник сировини [79,5].

Таким чином, торгівля між країнами неухильно зростає. Однак структура товарообігу розвинена більше не на користь Казахстану, оскільки, незважаючи на зростання обсягів взаємної торгівлі, казахстанський експорт є стратегічною сировиною, a імпорт - товарами з більш високою доданою вартістю, тобто товарами народного споживання.

рік - рік з віховою значенням в історії розвитку двосторонніх відносин Китаю і Казахстану. Співпраця двох країн у сферах політики, торгівлі та економіки, енергетики, гуманітарної сфери, безпеки та міжнародних справ всіляко зростало і досягло суттєвих результатів. У червні того року голова Ху Цзіньтао і президент Нурсултан Назарбаєв спільно заявили про розвиток всебічного стратегічного партнерства Китаю і Казахстану. Відносини двох країн увійшли в нову історичну стадію розвитку [49].

Китай відноситься до ШОС гранично серйозно. Шанхайська організація співробітництва - це довгостроковий проект Китаю, який хоче грати в ШОС ту ж роль, що і Радянський Союз в організації Варшавського договору. І відповідно, Китай готовий залучити в ШОС туди всіх, кому потрібна військово-технічна міць ресурси Китаю для захисту від Америки. Не виключаючи і той же Іран.

Крім того, для Китаю ШОС є одним з головних зовнішньополітичних інструментів з освоєння колишньої радянської Середньої Азії. У Пекіні впевнені у своєї провідної ролі в ШОС, оскільки зростаючий китайський економічний і військовий потенціал багаторазово перевершує показники партнерів. Приміром, нещодавно в рамках ШОС за ініціативою Пекіна був створений фонд економічного розвитку, грантами та кредитами якого вже користувались слабкі Киргизія, Таджикистан і навіть дуже самостійний і незалежний Узбекистан.

Держави Центральної Азії бачать в ШОС хоч якийсь юридично зобов'язуючий механізм підтримки сформованого балансу сил і за взаємною стримування двох гігантів - Росії і Китаю. З цієї причини всі ці країни, включаючи і Казахстан, досить стримано ставилися до всіх ініціатив щодо розширення ШОС. Зокрема, до прийняття потенційно небезпечного сусіда Ірану в ряди організації.

Китай ретельно вибудовує свій центральноазіатський протекторат. В тому числі, свою зону відповідальності транспортних інфраструктурних коридорів вздовж Центральної Азії аж до кордону з Євросоюзом.

Китай ретельно вибудовує свій центральноазіатський протекторат. В тому числі, свою зону відповідальності транспортних інфраструктурних коридорів вздовж Центральної Азії аж до кордону з Євросоюзом. До речі, Грузія не раз заявляла, що скоро стане «золотим мостом» між Китаєм і Європою» Тим самим мається на увазі, що всі держави Центральної Азії, в тому числі і Казахстан, стануть певною мірою залежними від Китаю. І в цьому зв'язку ШОС як інструмент міжнародної стабільності все більше перетворюється в чисто китайський інструмент. І я думаю, що цю стратегічну небезпеку треба чітко усвідомлювати. Тому рух китайців в Центральну Азію на хребті «тигра ШОС» - це не інтеграційний проект, а асиміляційні проект. Пам'ятаєте стару приказку: «народжений від китайця, може бути тільки китайцем» [72].

Торговельно-економічне співробітництво досягло нових результатів. За статистикою китайської сторони, за перші 11 місяців 2011 року обсяг товарообігу двох країн досяг 22,519 млрд. доларів США з ростом на 22,59% в порівнянні з показником в аналогічному періоді попереднього року. Великі проекти двостороннього характеру реалізуються за планом, активно просувається будівництво різноманітних об'єктів. Робота з прокладання автодороги «Захід Китаю Захід Європи» йде за планом. Центральні банки двох країн підписали угоди про взаємний обмін національних валют, домовилися про активному просуванні роботи за розрахунком в національних валютах у двосторонній торгівлі. Сторони домовилися про низку нових угод про співробітництво, зокрема, китайська сторона взяла поспіль проект будівництва високошвидкісної залізниці «Алма-Ата-Астана» в Казахстані. Це ще один значущий проект співпраці двох сторін після встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, який стане новим важливим напрямком ділового співробітництва двох країн [49].

Нещодавно перший в Євразії транснаціональний центр співробітництва - Китайсько-казахстанський центр міжнародного прикордонного співробітництва «Хоргос» був офіційно введений в експлуатацію, друга китайсько-казахстанська транскордонна залізниця «Хоргос-Алтынколь» була зістикована.

Рішення про реалізації даних проектів стратегічного співробітництва були прийняті особисто головою Ху Цзіньтао і президентом Нурсултаном Назарбаєвим і були успішно реалізовані завдяки підтримці двох лідерів. Це важливі заходи щодо посилення співпраці у сферах економіки, науки і техніки та гуманітарного співробітництва в прикордонних районах, які створюють сприятливі можливості для активізації дружніх зв'язків та ділового сотрудничеста двох країн.

Вже сьогодні в районі Хоргоса ведеться будівництво другої залізничної лінії та реконструкція автомагістралі «Західний Китай - Західна Європа», які планують завершити у 2011-2012 роках [22].

Відбулося багато блискучих подій в гуманітарному співробітництві. За 2011 рік боку провели серію заходів з культурним обмінам, як художнє уявлення «Радісне Свято Весни», живописна виставка «Подорож під час світу», «Тиждень культури СУАР Китаю», взаємно були відправлені культурні делегації та художні колективи.

У липні 2011 року третій в Казахстані Інститут Конфуція відкрився в Державному педагогічному інституті в Актюбінській області, який став новим вікном для громадян Казахстану вивчення китайської мови і знайомство з китайською культурою. З нагоди 20-річного ювілею з моменту встановлення дипломатичних відносин Китаю і Казахстану сторони провели серію багатих і змістовних святкових заходів. Поняття «Вічний мир і дружба з покоління в покоління» міцно вкоренилося в серцях двох народів.

Інтенсивні високорівневі контакти - помітна специфіка відносин Китаю і Казахстану в цьому році. У першій половині року глави двох держав здійснили взаємні візити. У лютому президент Нурсултан Назарбаєв відвідав Китай, у червні голова Ху Цзіньтао здійснив візит в Казахстан і був присутній на Саміті глав держав-членів ШОС, сторони розробили стратегічний план розвитку китайсько-казахстанських відносин і співробітництва в різних галузях у другому десятиріччі цього століття.

Враховуючи бурхливий розвиток прикордонних районів на китайській стороні, нам також належить кореспондувати свої плани, спрямовані на стимулювання розвитку в нашій прикордонній зоні, а саме - створення СЕЗ, організацію виробництв та експортно-імпортні переробки, а також збільшення пропускної здатності КПП «Хоргос».

Важливо передбачити заходи щодо забезпечення конкурентоспроможності казахстанської частини МЦПС і прилеглої до нього СЕЗ, створюючи сприятливі умови шляхом надання податкових преференцій, послаблення митних зборів на імпорт-експорт і інших заходів, що сприяють підвищенню економічної ефективності і міжнародної привабливості даної зони.

Згідно з програмою ділового співробітництва, висунутої лідерами Китаю і Казахстану, сторони повинні докладати спільні зусилля в наступних аспектах для досягнення мети, згідно з якою торговий оборот двох країн має сягнути 40 млрд. доларів США в 2015 р.[49].

По-перше, розширення торгівлі та інвестування. Сторони можуть розробити план співпраці на середній та тривалий термін, щоб досягти поетапних цілей торговельно-економічного співробітництва. Сторони повинні тривало просувати торговельні послуги, удосконалювати торговельну середу, висувати пільгові політики та зручні умови для входу товарів, інвестицій і послуг партнерів на вітчизняний ринок. Сторони можуть повністю використовувати платформу ярмарку «Китай - Євразія», Торговельно-економічній ярмарки Харбіна, Китайської міжнародної ярмарки імпортно-експортних товарів (м. Гуанчжоу) і т.д., щоб знайти більше проектів співробітництва. Китай буде підтримувати вітчизняні підприємства в інвестуванні та відкритті бізнесу в Казахстані.

По-друге, просування синхронного розвитку енергетичного і нересурсового співробітництва. Необхідно забезпечити стабільну експлуатацію Китайсько-казахського нафтогазового трубопроводу прискорити будівництво другої черги Китайсько-казахського нафтопроводу і лінії З Китайсько-казахського газопроводу, розширити співпрацю в сфері екологічно чистої та нової енергетики, реалізувати план співпраці двох країн в нересурсовой сфері та відповідні заходи, щоб сприяти всебічному і рівномірному розвитку ділового співробітництва двох країн. Обидві країни є великими аграрними країнами, між сторонами відзначається сильна взаємодоповнюваність і великий потенціал співпраці в сільськогосподарській сфері. Сторони можуть зміцнювати співробітництво в сфері засіву, торгівлі сільськогосподарськими продуктами, будівництва Центру показового сільського господарства і т.д. Для цього можна створити на КПП «зелений коридор» для швидкої розмитнення сільськогосподарських продуктів. Сторони повинні поступово розширювати співпрацю у сфері будівництва високошвидкісних залізниць, глибокої переробки ядерного палива, космічної промисловості і т.д., збільшувати науково-технічне утримання у двосторонньому співробітництві; спільно реалізовувати угоду про валютний обмін, поступово просувати зовнішньоторговельні розрахунки в національній валюті двох країн; надавати фінансову підтримку для великих проектів співробітництва, які цікавлять обидві сторонни [49].

По-третє, зміцнення будівництва у сфері взаємного об'єднання та обмінів. Сторони повинні вдосконалювати будівництво основних об'єктів інфраструктури в прикордонних містах, реалізувати проект будівництва автодороги «Захід Китаю Захід Європи», повністю розгортати потенціал транзитного перевезення з Казахстану, активно просувати співробітництво в транзитного перевезення вантажів. Ці проекти створять новий міст китайсько-казахського співробітництва, який надасть більш зручні умови для розвитку Китаю, Казахстану та інших країн у цьому регіоні.

Коли мова йшла про перспективи стратегічного співробітництва у збереженні регіональної безпеки і стабільності, а також у спільному розвитку, Чжоу Лі зазначив, що нині світова ситуація швидко змінюється, міжнародні відносини зазнають глибокі зміни, що існує багато факторів нестабільності і невизначеності. Як реагувати на загрози безпеці та виклики в новій ситуації, сприяти економічному розвитку країни, підвищувати рівень життя людей? - це спільне завдання, яке стоїть перед Китаєм і Казахстаном. Обом сторонам необхідно вжити реальні заходи, розгорнути функцію існуючого режиму співпраці, створити сприятливе та безпечне середовище для розвитку двох країн. Ми повинні тривало зміцнювати юридичну основу для співробітництва у сфері виконання закону і забезпечення безпеки, зміцнювати обміни між відповідними відомствами, зміцнювати співробітництво в рамках великих проектів співробітництва у сфері безпеки двох країн, поглиблювати співпрацю в рамках ШОС, НВЗДА і т.д., розвивати здатність до протидії реальним загрозам, невпинно боротися з «трьома силами зла», торгівлею наркотиками та організованою злочинністю. Крім того, необхідно просувати і реалізовувати інтеграцію регіональної економіки, створювати зручні умови для торгівлі та інвестування, прискорювати створення режиму безпеки в цьому регіоні в сферах енергетики, фінансів, продовольства і т.д., зміцнювати співробітництво в нересурсовой сфері та сфері, що відноситься до повсякденного життя людей, спільно сприяти миру, стабільності і розвитку двох країн і всього регіону.

Враховуючи поточну нестабільність ситуації, ця сфера взаємодії є найбільш перспективною. З стабілізацією ситуації c релігійним екстремізмом перед державами відкриються нові можливості економічної та інших сфер співпраці [100, 22].

На сьогоднішній день від розвитку двосторонніх відносин між Казахстаном, Китаєм і їх взаємодії в рамках регіональних структур залежить успіх майбутньої інтеграції.

Экономический рост стал важным объединяющим началом для ШОС. Во всех без исключения странах Организации в последние годы он составляет 6-8%, значительно превышая среднемировые показатели. Лидерами по росту ВВП в ШОС являются Китай и Казахстан.

Розгортання повномасштабної економічної взаємодії в рамках ШОС неможливо без залучення недержавних секторів економіки держав-членів. Тут мається на увазі, що рівень роздержавлення економічних структур значною мірою різниться. У зв'язку з цим передбачаються гнучкі форми співпраці в торговельно-економічній сфері. Зокрема, у програмі багатостороннього економічного співробітництва держав-членів ШОС чітко говориться про те, що її положення будуть реалізовуватися як державними органами, так і господарюючими суб'єктами на основі укладених договорів і контрактів. Гнучкий підхід передбачений і до фінансування економічних проектів у рамках організації. Він теж передбачає як державні, так і недержавні канали [83].

Протягом наступних 20-ти років країни-учасниці ШОС погодилися поетапно прийти до вільного пересування товарів, капіталів, послуг, технологій на внутрирегиональном ринку і згодом побудувати в рамках ШОС зону вільної торгівлі.

Ідея вільної торговельно-економічної зони ШОС полягає в наступному: до загальної вигоди знизити собівартість товарообороту і торгові витрати для країн-учасниць: стимулювати регіональні інвестиції; сформувати поділ праці на субрегіональному рівні, об'єднати структуру регіональної промисловості з ресурсами. Нова система промислового поділу праці повинна інтегруватися в глобальну систему і об'єднати населення регіону, що становить 2,8 млрд осіб, в єдиний євразійський ринок [99].

Побудова вільної економічної зони ШОС є ключовим елементом у просуванні регіонального економічного співробітництва між Китаєм і країнами Центральної Азії, оскільки країни Центральної Азії і Росія мають таку організацію співробітництва, як Євразес.

В Центральноазіатському регіоні, безперечно, Казахстан є лідером. Темпи економічного зростання республіки високі, йде процес розширення економічної відкритості. Казахстан демонструє сильну прихильність ідеї регіонального співробітництва і в той же час має спільний кордон з Китаєм, протяжність якої становить 1782 км. Казахстан є своєрідною сполучною мостом між країнами Центральної Азії та Китаєм на Євразійському континенті. Тому, як тільки сформується китайсько-казахстанська вільна економічна зона, вона повинна стати тим елементом, який просуне реалізацію побудови зони вільної торгівлі ШОС.

Економічна взаємодія в рамках ШОС розвивається досить високими темпами. Створена Ділова рада та Міжбанківське об'єднання ШОС, працює Науково-експертний форум. ШОС об'єднує в собі держави, які є найбільшими виробниками енергоресурсів, а також країни, які виступають в якості імпортерів. Саме цей факт зумовлює перспективність багатостороннього енергетичної взаємодії РК і КНР в рамках ШОС [46].

Прем'єр-міністр Казахстану Серік Ахметов на засіданні глав урядів країн ШОС в Бішкеку запропонував розробити спільну інноваційну програму.

За словами глави уряду, основною метою програми має стати використання інновацій та інвестицій при виробництві товарів і послуг, отримання ефективності, наукоємності, а також енергоємності продукції. Розроблений Казахстаном проект концепції вже направлений державам - учасникам ШОС. Як зазначив Ахметов, перспективним питанням співробітництва в рамках ШОС має стати створення мережевого університету та молодіжної ради ШОС.

"Шанхайська організація співробітництва стала важливим чинником забезпечення миру і стабільності. Наступним кроком у розвитку організації буде трансформація її в регіональний орган. Казахстан пропонує в рамках ШОС сконцентруватися на 2-3 напрямках. В першу чергу необхідно сформувати механізм фінансового забезпечення економічних проектів, що передбачає створення банку ШОС і спеціального рахунку. Другим моментом має стати угода про міжнародні перевезення. Казахстан в цьому напрямку бачить будівництво транспортного коридору від Китаю до Росії. До 2015 року Казахстан завершить цей проект", - зазначив Ахметов [102].

10 вересня 2013 року міністр освіти і науки Казахстану Аслан Саринжипов і міністр науки і техніки Китаю Вань Ган обговорили подальші перспективи науково-технічного співробітництва між двома країнами.

Учасники зустрічі висловили єдину думку про те, що науково-технічне співробітництво є важливою складовою частиною двосторонніх відносин Казахстану і Китаю. Глава відомства КНР підкреслив позитивну динаміку розвитку співробітництва в галузі науки і техніки. Він також торкнувся питання співпраці у сфері освіти, обміну студентами і викладачами. В даний час в рамках угод між МОН Казахстану і МО Китаю, країн-членів ШОС і Китайською національною нафтогазовою корпорацією 240 казахстанських студентів продовжують навчання у вузах Китаю і 70 китайських студентів навчаються у внз Казахстану.

У свою чергу, Саринжипов запропонував обговорити і визначити нові перспективи співпраці, розробити спільні програми. Одним з найважливіших напрямків міністр назвав розвиток університетської науки. Він зазначив, що необхідно стимулювати всебічне співробітництво, що включає в себе повну ланцюжок від проведення спільних досліджень і розробок до впровадження їх результатів у виробництво.

Зазначимо, що це перша зустріч із зарубіжною делегацією Аслана Саринжипова, який днями очолив Міністерство освіти і науки. Наступну зустріч китайська делегація запропонувала провести в Пекіні [104].

Назарбаєв запропонував країнам ШОС співпрацювати в енергетиці.

"На жаль, на цих форумах партнерство і взаємна робота йдуть на двосторонній основі. Ми не здійснили жодного проекту всі разом, для всієї ШОС. Думаю, що секретаріату і новому керівникові секретаріату треба про це подумати. Це могло б бути транспортно-транзитний співпрацю в області енергетики, щоб всі держави брали участь", - сказав Назарбаєв, виступаючи на засіданні Ради глав держав-членів ШОС в Пекіні.

Продовжуючи тему транспортно-транзитного потенціалу Президент Казахстану підкреслив необхідність збільшення взаємного товарообігу в рамках ШОС, об'єднання ринків країн, розширення транзитних вантажопотоків між Азією і Європою.

"Важливим кроком у напрямку є прийняття міжурядової угоди ШОС про міжнародні автоперевезення. Міжнародна автомагістраль Західна Європа - Західний Китай важлива ланка транспортного і торговельного співробітництва. Будівництво казахстанської частини довжиною 2700 кілометрів завершується в 2013 році", - зазначив він.

Голова Мажилісу Парламенту Казахстану Нурлан Нігматулін зустрівся з Головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном, які перебувають з першим державним візитом у Казахстані.

У ході зустрічі 8 вересня 2013 р. співрозмовники обговорили широке коло питань казахстансько-китайських взаємин. При цьому Нурлан Нігматулін зазначив, що завдяки Президенту Казахстану Нурсултану Назарбаєву і керівництву Китаю країни змогли створити зразковий приклад міждержавних відносин динамічного і конструктивного співробітництва, що розвиваються, у стійкому і стабільному руслі, приносячи велику користь народам двох країн.

Сторони високо оцінили рівень співпраці Казахстану і Китаю і в рамках міжнародних організацій - ШОС, НВЗДА, ООН.

Голова Мажилісу також висловив упевненість, що прийнята в ході візиту Голови КНР Сі Цзіньпіна спільна Декларація про подальше поглиблення всебічного стратегічного партнерства сприятиме подальшому зміцненню взаємодії Казахстану і Китаю.

Сі Цзіньпін високо оцінив рівень казахстансько-китайських взаємин у різних сферах: відносини демонструють все більш сильну життєздатність, - сказав Голова КНР.

При цьому Сі Цзіньпін з задоволенням відзначив і результати свого візиту, що є, на його думку, яскравим свідченням того, що між країнами завдяки Президенту Казахстану, досягнутим домовленостям встановлено відносини стратегічного характеру, дружби і добросусідства.

Окрему увагу було приділено міжпарламентського напрямом співробітництва. Спікер Мажилісу і Голова КНР підкреслили важливість розвитку контактів між парламентарями обох країн, що досвід китайських колег у законодавчому забезпеченні поступального економічного зростання, підтримки інновацій, боротьби з корупцією та в інших сферах буде дуже цікавий для нас, - підкреслив Нурлан Нігматулін, зазначивши, що в Мажилісу Парламенту діє група зі співробітництва з Всекитайськими зборами народних представників.На завершення зустрічі Голова Мажилісу висловив упевненість, що візит Голови КНР Сі Цзіньпіна в Казахстан буде сприяти подальшому зміцненню стратегічного взаємодії, відкриє новий етап розвитку співпраці та надасть потужний імпульс розвитку двосторонніх відносин, у тому числі на міжпарламентському рівні [57].

Объем товарооборота между Казахстаном и Китаем в 2013 году вырос на 11,3% до $28,5 млрд, сообщает CA-News со ссылкой на Главное таможенное управление КНР.

Согласно статданным, в общем объеме товарооборота экспорт РК в КНР составил $16 млрд (рост на 14%), импорта РК из КНР - $12,5 млрд (рост на 9,3%). Положительное сальдо Казахстана в торговле с Китаем составляет $3,5 млрд.

В целом по итогам 2013 года объем экспорта Китая вырос на 7,9% до $2,21 трлн. Объем импорта также увеличился на 7,3% до $1,95 трлн. Активное сальдо внешней торговли КНР составило $259,75 млрд. Валовый товарооборот Китая впервые превысил отметку в $4 трлн.

Напомним, что к 2015 году Казахстан и Китай намерены довести объем товарооборота до $40 млрд [19].

Як вже зазначалося, Китай проводить досить миролюбну і дружню політику по відношенню до Казахстану та інших держав Центральної Азії. Багатостороннє співробітництво розвивається в повній мірі, зачіпаючи і економічну складову взаємин. За час незалежності економічні відносини між нашими країнами отримали помітний розвиток.

Насправді, якщо говорити про економічну стратегію Китаю на двосторонньому рівні, то можна сказати, що особливу зацікавленість Пекін проявляє до енергоресурсів Казахстану і реалізує стратегію в основному на регіональному рівні, розглядаючи центрально-азійські країни в сукупності. Тому в рамках даного параграфа представляється важкодосяжним чітко виділити двосторонній і регіональний рівні окремо, так як китайська економічна політика носить більше регіональний характер.

В цілому Китаю для оптимізації структури свого економічного співробітництва з країнами Центральної Азії необхідно постійно коригувати свій курс в залежності від змін обстановки. Паралельно з продовженням розвитку торгівлі Китай надалі повинен приділяти більше уваги розвитку інших форм економічних відносин з ними. Особливу увагу слід звернути на інвестиції та спільні проекти. Це основний шлях підвищення рівня торговельно-економічного співробітництва, а також головна передумова формування довгострокових і стабільних відносин у цій області, який принесе не тільки економічні, але і політичні вигоди.

Казахстан і Китай активно взаємодіють у рамках Шанхайської організації співробітництва. Китай підтримує процес скликання Наради по взаємодії і заходам довіри в Азії. Пекін також тісно взаємодіє з Астаною в рамках З'їзду лідерів світових і традиційних релігій.

Торговельно-економічне співробітництво. Провідну роль у просуванні всього спектру двосторонніх відносин на сучасному етапі відіграє торговельно-економічне співробітництво. Китай став першою світовою торговою державою, з якою Казахстан завершив двосторонні переговори про вступ у Всесвітню торгову організацію.

Сьогодні у зовнішній торгівлі КНР за обсягом взаємного товарообігу Казахстан міцно утримує друге місце після Росії серед держав Центральної Азії та Східної Європи. Товарообіг між двома країнами в січні-вересні 2008 року досяг 8,74 млрд. дол.

Важливим стратегічним значенням володіє введений в експлуатацію нафтопроводу Атасу-Алашанькоу, що дозволяє Казахстану не тільки диверсифікувати маршрути експорту нафти, але і повніше задіяти свій транзитний потенціал.

Сьогодні здійснюється перехід взаємного співробітництва на якісно новий етап, до більш широкої взаємодії в несировинному секторі. У зв'язку з цим у 2007 році сторонами була підписана Програма співпраці в несировинних секторах економік, що передбачає розвиток співробітництва з метою раціональної диверсифікації двостороннього товарообігу. У квітні 2008 року прийнято План заходів до Програми співробітництва між Урядом РК і Урядом КНР в несировинних секторах економік.

Триває робота з розвитку нормативної бази співпраці в рамках Спільної комісії з використання та охорони транскордонних річок.

Співробітництво в культурно-гуманітарній сфері. Особливо значущими подіями двостороннього співробітництва в культурно-гуманітарній сфері стали урочистості в Пекіні з нагоди 150-річчя Абая (1995 рік), Дні культури Казахстану в Китаї (2001 рік), Дні культури Китаю в Казахстані (2002 рік), Китайська науково-технічна виставка в Алмати (2002 рік), Дні культури Алмати в Шанхаї (2004 рік), Дні культури Шанхая в Алмати (серпень 2005 р.), Дні культури Казахстану в Китаї (жовтень 2007 року). У червні 2008 року в рамках заходів, приурочених до святкування 10-річного ювілею столиці Республіки, в Астані успішно пройшли Дні культури міста Чунцин (провінція Сичуань, КНР) [102].

За останні майже 24 роки з моменту встановлення дипломатичних відносин між Китаєм і Казахстаном при загальних зусиллях незмінно зберігається позитивна тенденція здорового і стабільного розвитку двосторонніх відносин. Нове, стрімкий розвиток китайсько-казахстанських відносин було досягнуто з моменту встановлення відносин стратегічного партнерства в липні 2005 р. На вищому рівні з боку двох країн підтримуються тісні контакти, що сприяють безперервному зміцнення політичної взаємодовіри. Ми з президентом Н. Назарбаєвим досить часто зустрічаємося в двосторонніх і багатосторонніх форматах. Остаточно врегульовані прикордонні питання, що залишилися від історії, підписано Китайсько-казахстанський договір про добросусідство, дружбу і співробітництво, вироблена стратегія співробітництва між Китаєм і Казахстаном в XXI столітті і створена міжурядова комісія зі співробітництва на рівні заступників прем'єр-міністра, зміцнюється правова база всебічного просування стратегічного партнерства.

У практичного співробітництва Китаю та Казахстану є помітні результати, безперервно поглиблюється взаємодія наших країн у торговельно-економічній, фінансовій, енергетичній, транспортній, науково-технічній, гуманітарній сферах; побудовані і введені в експлуатацію китайсько-казахстанські нафтовий і газовий проводи, успішно здійснюється ряд проектів співробітництва в несировинному секторі. Товарообіг двох країн в 2010 році склав 20 мільярдів 400 мільйонів доларів США, збільшившись в 50 разів порівняно з початковим періодом встановлення дипломатичних відносин. Сталий і поглиблене розвиток китайсько-казахстанського практичного співробітництва дає реально відчутні вигоди двом державам і народам. Сторони надають сильну взаємну підтримку з усіх найважливіших питань, що стосуються корінних інтересів іншої сторони, і здійснюють плідну співпрацю в боротьбі з незаконним обігом наркотиків та транскордонною організованою злочинністю.

Безперервно розширюються і гуманітарні зв'язки Китаю і Казахстану, активізуються громадські контакти, розширюється дружнє співробітництво у прикордонних регіонах. Ідея «вічний мир і дружба» глибоко ввійшла у свідомість наших народів, пов'язаних узами традиційної дружби. Традиційна дружба народів також отримала подальше зміцнення і розвиток. З вашою країною ми підтримуємо тісний координацію позицій та взаємодію в таких багатосторонніх структурах, як ООН, ШОС, НВЗДА і т.д. і таким чином забезпечуємо і сприяння миру, стабільності і розвитку регіону і всього світу в цілому. Китайська сторона з задоволенням оцінює стан розвитку двосторонніх відносин і сповнена впевненості в світлому перспективу їх подальшого розвитку.

Китай і Казахстан - добрі сусіди і важливі стратегічні партнери. Обидві країни є державами-членами ШОС. Розвиток довгострокових, стабільних, всеосяжних китайсько-казахстанських відносин стратегічного партнерства - у цьому зацікавлені наші народи, оскільки це відповідає реальним і довгостроковим інтересам сторін. Китайська сторона надає великого значення розвитку відносин з Казахстаном і прагне до поглиблення дружнього багатопланової взаємодії в усіх сферах, до безперервного виведення двосторонніх відносин на новий рівень. Зараз в наших країнах йде процес реалізації нової п'ятирічної програми розвитку. Це дає нам нові можливості для розвитку двосторонніх відносин. Керуючись принципами взаємної поваги, рівності та взаємної вигоди, китайська сторона готова спільними зусиллями з казахстанською стороною і надалі зміцнювати добросусідство, дружбу і взаємодовіра, удосконалювати механізм співпраці і поглиблювати взаємодія в торговельно-економічній, енергетичній і несировинних галузях, а також координацію позицій у багатосторонніх структурах і співпрацю в галузі безпеки з тим, щоб китайсько-казахстанське стратегічне партнерство безперервно піднімалася на нову сходинку [31].

ВИСНОВКИ

У даній роботі ми розглянули китайсько-казахстанські відносини на сучасному етапі, які охопили період з 2001 по 2013 роки.

Для реалізації поставленої мети, було вирішено наукові завдання, які поставили на початку дослідження. А саме:

.У межах дипломної роботи було проаналізовано та класифіковано історіографічну та джерельну базу з даної проблематики. Джерельна база дослідження складається з нормативно-правових документів. Усі зазначені джерела характеризуються актуальністю та змістовністю. Під час роботи над основним змістом дипломного дослідження опрацьовувалися монографії провідних фахівців, статті вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, опубліковані у профільній періодиці, матеріали бібліотекознавчих наукових конференцій.

Історіографічна база широко представлена дослідженнями на тему торгово-економічних відносин Китаю та Казахастану. Масштабність та глибина використання істориографічної бази достатня для обєктивної оцінки проблематики, що розглядається. У ході роботи опрацьовано та детально проаналізовано матеріали, розміщені на веб-сайтах бібліотек та інших організацій.

.У ході дипломної роботи було проаналізовано роль та основні напрямки діяльності ШОС в даному регіоні.

Шанхайська організація співробітництва, як новий міжнародний інститут, зайняла міцну позицію в політичному житті країн Центральної Азії. В даний час під егідою ШОС реалізуються відразу кілька великих проектів, здатних різко змінити життя регіону, а в ширшому вимірі - змінити баланс сил на євразійському континенті на користь Китаю.

Ця структура передбачає співробітництво у сфері зовнішньої торгівлі, інвестицій, транспорту і комунікацій, енергетики, кредитно-банківських відносин, сільського господарства, екології, науково-технічної і соціальної сфери.

3.В результаті дослідження роботи стало очевидним, що за минулий період двосторонніх відносин була сформована велика договірно-правова база практично в усіх сферах, яка може служити хорошим фундаментом подальшого і цілком успішного розвитку відносин між країнами.

Високий рівень двосторонніх відносин характеризується значною кількістю дипломатичних установ Казахстану в Китаї. Сформована розширена договірно-правова база відносин. Економічна діяльність розвиваються на основі понад 40 двосторонніх документів. Високий рівень відносин характеризують також те, що 2007 р. пройшов під знаком року Казахстану в Китаї. Основними напрямками співпраці стали взаємна торгівля, інвестиції, діяльність спільних підприємств, нафтогазова сфера, транспорт і комунікації, прикордонне співробітництво та інші.

Торкаючись питання оцінки ефективності правової бази співробітництва, доводиться констатувати, що заявлений рівень співпраці та взаємодії, не завжди відображає реальний стан справ у цій сфері.У цьому контексті мова йде про формування єдиного освітнього простору з системою загальних освітніх стандартів, що передбачає більш глибоку інтеграцію країн у культурній взаємодії, заснованому на принципі взаємної довіри. У зв'язку з цим, реалізація договірно-правової бази є вкрай важливим моментом, причому це багато в чому залежить від самих країн-учасниць ШОС, їх політичної волі, а також готовність до взаємовигідної співпраці.

Торкаючись питання співпраці між Казахстаном та КНР на регіональному рівні, зокрема в рамках ШОС, слід відзначити високу ефективність реалізації та застосування в практичній площині досягнутих домовленостей та угод. Взаємодія в рамках ШОС, є органічним продовженням співробітництва на двосторонній основі, що в дійсності передбачає найкращу координацію і узгодженість дій казахстанського і китайського керівництв у своїх підходах щодо реалізації того чи іншого проекту.

В цілому, можна констатувати, що в області створення договірно-правової бази співробітництва двох країн вже багато зроблено. Представляється,що тепер, коли така база вже закладена, зусилля повинні бути спрямовані на прийняття документів, які б вирішували конкретні питання економічного співробітництва, покращували його інфраструктуру.

.У ході дипломного дослідження було розглянуто особливості китайсько-казахстанських відносин в рамках ШОС, проаналізовано напрямки їх співробітництва в галузі економіки.

Слід виділити кілька найважливіших напрямів:

а) Паливно-енергетичне співробітництво засноване на інтенсивному зростанні попиту на енергію в Китаї. За прогнозами китайських фахівців частка імпорту нафти до 2020 р. складе близько 50% від сумарного споживання в країні. Одночасно, спостерігається підвищена увага Китаю до використання природного газу, незважаючи на те, що Китай володіє власними запасами газу. Все це створює об'єктивні передумови для великомасштабного енергетичного співробітництва Казахстану з Китаєм.

В загальних рисах енергетичне співробітництво країн ШОС включає в себе наступні компоненти:поставки основних джерел енергії (нафти і газу); будівництво інфраструктурних об'єктів(трубопроводів, переробних підприємств); освоєння гідроенергетичних ресурсів; використання потенціалу атомної енергії; науково-дослідницьку діяльність по розробці альтернативних джерел енергії.

б) Ядерна енергетика - ще один важливий напрям співпраці з Китаєм, у якому участь Казахстану можливо тільки разом із Росією як країною, що володіє досвідом і ядерними технологіями, здатна проектувати, виробляти обладнання і споруджувати атомні електростанції, заводи з виробництва ядерного палива і по утилізації ядерних відходів.

в) Співпраця Казахстану з Китаєм у галузі високих технологій все більше перетворюється в реальне пріоритетний напрямок, який потребує уваги, організаційних і управлінських технологій для створення спільних проектів у таких галузях як машинобудування, авіабудування, біотехнології, освоєння космічного простору, телекомунікації, включаючи запуски телекомунікаційних супутників.

г) Повномасштабна реалізація прямого економічного співробітництва регіонів Казахстану з регіонами Китаю, особливо, якщо мова йде про прикордонних регіонах. Північно-східні провінції Китаю інтенсивно розвивають економічні відносини з прикордонними районами Казахстану у вигляді прикордонної торгівлі і інвестиційної взаємодії, кооперації виробництва та обміну технологіями. Для цього уже створені тисячі казахстансько-китайських спільних підприємств. Доцільно диверсифікувати форми прикордонного співробітництва, в тому числі, шляхом створення в окремих галузях спільних казахстансько-китайських підприємств, наприклад, у галузі транспорту, будівництва та ін..

Міждержавний механізм відіграє важливу роль у справі розвитку торговельно-економічного співробітництва. В інвестиційному плані основний інтерес для Китая представляє нафтогазовий сектор Казахстану та обслуговуючі його сфери (транспорт і т.д.), також в ПЕК РК є невеликі інвестиції з боку Китаю в електроенергетику, атомну галузь та ВДЕ.

.Під час роботи було визначено ряд проблем та запропоновано механізми їх вирішення. Незважаючи на міцні відносини у взаємній казахстансько-китайської торгівлі є проблеми. Наявність бар'єрів в розвитку торгівлі. Сюди входять: різні методики обліку торговельної статистики і відповідно розбіжність у значенні показників взаємної торгівлі; неякісні товари з Китаю; неоптимальна структура експорту в Китай - сировинні товари, металевий брухт, напівфабрикати з низькою доданою вартістю.

Головним протиріччям внутрішнього розвитку ШОС виступає невизначеність пріоритетів діяльності цієї інтеграційної структури. Досі не вирішено питання про те, який напрям діяльності має відігравати визначальну роль у функціонуванні ШОС: військово-політичне співробітництво або торгово-економічні зв'язки? Необхідно визнати, що незбалансованість внутрішньої системи орієнтирів ШОС істотно ускладнює розвиток обох напрямів діяльності організації. Так, за загальною оцінкою учасників організації, економічне співробітництво залишається слабкою ланкою діяльності ШОС. Нурсултан Назарбаєв у статті, присвяченій діяльності ШОС, дуже точно позначив проблемні точки розвитку економічної складової діяльності організації: «численні програми і плани не реалізуються в повному обсязі, не приносять належної віддачі і потребують ретельної ревізії. Зберігається значний розрив між економічним потенціалом ШОС і його практичною реалізацією».Серйозною проблемою залишається превалювання двосторонньої співпраці над багатосторонніми форматами взаємодії. На думку казахстанського лідера, «саме інтенсифікація багатостороннього економічного взаємодії має стати головним стратегічним завданням майбутнього десятиліття діяльності ШОС.

У зв'язку з вище вказаними проблемами та недоліками були визначені перспективні напрями розвитку та вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності країн в рамках конкретної Організації:

а) В цілях прискорення транспортних перевезень та зниження їх собівартості необхідна вироблення узгодженої політики в цій галузі та розробка програми співпраці ШОС в галузі транспорту. Формування єдиного ринку транспортних послуг у регіоні ШОС передбачає розробку міждержавної програми співробітництва в галузі транспорту, що містить комплекс заходів і проектів. У програмі слід передбачити процедури гармонізації національних законодавств у галузі транспорту та участі господарюючих суб'єктів не тільки з країн-членів організації, але і інших держав.

б) Проведення спільної діяльності по захисту економік країн ШОС від впливу зовнішньоекономічних загроз та подолання їх наслідків. У зв'язку з цим досить актуальним представляється проведення на багатосторонній основі нового для ШОС напрямки діяльності, спрямованої на захист національних економік від негативних впливів зовнішньоекономічних загроз та подолання їх можливих наслідків. Для цього слід створити Регіональний центр ШОС, який би займався моніторингом світових фінансових ринків та макроекономічних процесів, оцінкою фінансових ризиків. Він повинен формувати прогнози стану, як різних ринків, так і світової економіки в цілому. При негативному прогнозі Центр готував би відповідні пропозиції та рекомендації щодо захисту країн організації від впливу зовнішніх загроз.

в) Казахстан вкрай зацікавлений у проведенні спільних наукових досліджень і проектів інноваційного розвитку з залученням в багатосторонньому форматі наукового та інноваційного потенціалу Росії і Китаю. Перспективними напрямами співпраці є проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), розробка і випуск високотехнологічної продукції, співпраця в галузі космічних досліджень. Це повинно сприяти не тільки підвищенню конкурентоспроможності економіки, але і вирішення питань продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки.

На сьогоднішній день відносини з Китаєм розглядаються як один з безумовних, постійних пріоритетів зовнішньої політики, являє собою в сучасних умовах одним із істотних чинників економічного розвитку країни.

Зацікавленість у відносинах між Казахстаном та Китаєм лежить під взаємовигідну торговельно-економічну співпрацю.

Виходячи з вище сказаного, можна вважати , що Китайська Народна Республіка це важливий економічний регіон світу. Зростання обсягів товарообігів КНР зростає з кожним роком, економіка стає все більш сильною, товарна структура розвивається і розширюється. Різні сфери виробництва розвиваються на високому рівні, це ми побачили у даній роботі. КНР розвиває зовнішньоторговельні відносини з Казахстаном майже в усіх галузях.

В цілому, розташування ж Казахстану по сусідству з таким політичним та економічним гігантом робить пріоритетним китайський вектор казахстанської зовнішньої політики.

Сприяючи розвитку ШОС, а також у своїх же власних інтересах Казахстан буде активно підтримувати ідею багатополярного мира.Очевидно, що спроби встановлення будь-яких інших альтернатив геополітичного устрою (наприклад, висунутої свого часу президентом США Ф.Рузвельтом концепції «єдиного світу» чи існувала в роки «холодної війни» біполярного світу) в умовах сучасних реалій можуть призвести до катастрофічних за своїми наслідками конфліктів, які в цьому випадку з дуже великою часткою ймовірності можуть розвернутися і на територію Казахстана.Поэтому Казахстан буде відстоювати позицію, що ШОС слід займатися не тільки суто регіональними проблемами, але і стати потужним і відповідальним глобальним гравцем і таким чином конвертувати свій потенціал в реальний вплив на світові процессы.В зв'язку з цим розрахунок передусім робиться на те, що діяльність ШОС буде сприяти суворого дотримання норм міжнародного права, закладе міцну основу для мирного співіснування і взаємовигідного співробітництва різних країн і цивілізацій.

Більш того, Казахстан буде виступати за інтенсифікацію багатосторонньої економічної взаємодії в рамках ШОС.Незважаючи на значне зростання обсягу експортно-імпортних операцій між Казахстаном і Китаєм (як, втім, і всієї взаємній торгівлі держав - членів ШОС), за словами Н.А.Назарбаева, «економічне співробітництво, як і раніше залишається слабким ланкою діяльності ШОС», а тому необхідно як можна швидше «істотно розширити взаємний товарообіг, створити нові ринки, надати новий імпульс регіонального розвитку та диверсифікувати на паритетних умовах транспортні коридори між Європою і Азією»/5/.У зв'язку з цим є підстави стверджувати, що Казахстан цілком може підтримати Китай в його прагнення створити зону вільної торгівлі в рамках ШОС, що, безсумнівно, підніме взаємини між країнами даної організації на абсолютно новий рівень.

Параметри зовнішньоекономічних зв'язків саме з цими країнами визначають загальну тенденцію інтеграційної участі Казахстану.

Досвід економічних реформ у Республіці Казахстан за останній десятирічний період підтверджує, що досягнення якісного зростання національної економіки в цілому залежить не лише від економічних реформ, але і від успішного збалансованого розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни.

На шляху досягнення більш високих параметрів торговельно-економічного співробітництва Казахстану з Росією і Китаєм все ще зберігається ряд перешкод різного характеру, однак вони поступово усуваються в процесі становлення міцної договірно-правової бази співробітництва.

Забезпечення справді цивілізованого світоустрою XXI століття, що спирається на волю більшості членів світової спільноти, його реальних і потенційних центрів впливу, буде залежати, в тому числі, і від успішності розвивається довірчого партнерства стратегічного характеру між Казахстаном і Китаєм, стабільних казахстансько-китайських відносин на основі загального розуміння нової, формується сьогодні архітектури міжнародних відносин, націленої на побудова справедливого, ненасильницького і рівноправного світу.

Головне завдання зовнішньої політики Республіки Казахстан - виведення відносин з Китаєм на рівень максимального взаємовигідного і плідного партнерства, досягнута.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Aбeн E.М., Жoлaмaн P.К., Кapин E.Г., Кyшкyмбaeв C.К., Cпaнoв М.У. Пoтeнциaльныe тeppитopиaльныe cтoлкнoвeния и кoнфликты в кoнтeкcтe бeзoпacнocти в Цeнтpaльнoaзиaтcкoм peгиoнe / Е.М. Aбeн, Р.К. Жoлaмaн, Е. Г. Кapин, С.К. Кyшкyмбaeв, М.У. Cпaнoв //Eвpaзийcкoe cooбщecтвo: экoнoмикa, пoлитикa, бeзoпacнocть. - Aлмaты, 1998, №4. C. 8З-1З8.

2.Aбдyллaeвa К.Ш., Двocкин Б.Я., Нaдыpoв Ш.М. Ocнoвныe нaпpaвлeния экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Cиньцзянa / К.Ш. Aбдyллaeвa, Б.Я. Двocкин, Нaдыpoв Ш.М. //Coциaльнo-экoнoмичecкaя гeoгpaфия Кaзaxcтaнa. - Aлмa-Aтa, 1990, №З. C. З0-З8.

.Акатаева А.А. Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР / А.А. Акатаева Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Бакраев Т. С угрозами надо бороться сообща / Т. Бакраев // Казахстанская правда, 22 апреля 2000. С. 6.

.Бергер Я. Возвышение Китая / Я. Бергер // Международная жизнь . - 2005. - № 9.С.49-59.

.Бeccapaбoв Г.Д. Двycтopoнниe экoнoмичecкиe cвязи Китaя co cтpaнaми CНГ и пpoблeмa oбecпeчeния интepecoв Poccии / Г.Д. Бeccapaбoв //Экoнoмикa, пpeдпpинимaтeльcтвo, oкpyжaющaя cpeдa. - М., 1996, №1. C. 66-75.

7.Богатуров А.Д. Центрально-Восточная Азия в современной международной политике /А.Д. Богатуров // Восток. 2005. № 1. С. 102-119.

8.Болятко А.В. Шанхайская организация сотрудничества: к новым рубежам развития // Шанхайская организация сотрудничества: к новым рубежам развития : Материалы кругл. стола. - М.: Ин-т Дальн. Вост. РАН, 2008. - С. 12-41.

.Васильев Л. С., Лапина З. Г., Меликсетов А. В., Писарев А. А. История Китая / А.В. Меликсетов История Китая. - М. : Издательство Московского университета, 2004. - 751с.

10.Возле границы с Казахстаном открылась новая китайская экономическая зона // Казахстанский портал NEWS NUR KZ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <#"justify">Путин: внутренняя и внешняя политика России и российско-китайские отношения (оценка китайских политологов). Экспресс-информация. М., 2001. № 5.

.Чжао Хуашэн. Китай, Центральная Азия и Шанхайская организация сотрудничества/ Хуашэн Чжао // Московский центр Карнеги. Рабочие материалы. 2005. № 5. С. 50

.Чжоу Ли. Шелковая терапія / Чжоу Ли // «Экспресс-К».- 2011.

97.Чэн Гопин: Казахстан сумел найти свой путь развития [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://kz.chineseembassy.org/rus/zhgx/t994224.htm>

.Шaнxaйcкaя opгaнизaция coтpyдничecтвa и ee poль в coздaнии aльтepнaтивнoй apxитeктypы бeзoпacнocти в Aзии: Мaтepиaлы мeждyнapoднoй кoнфepeнции. 11 дeкaбpя 2007 г. / Шaнxaйcкaя opгaнизaция coтpyдничecтвa и ee poль в coздaнии aльтepнaтивнoй apxитeктypы бeзoпacнocти в Aзии: Мaтepиaлы мeждyнapoднoй кoнфepeнции. 11 дeкaбpя 2007 г. - М., 2008. C. 22-2З.

99.ШОС: территория партнерства [Электронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.zakon.kz/91615-shos-territorija-partnerstva.html>

.Экoнoмичecкoe взaимoдeйcтвиe Pecпyблики Кaзaxcтaн и Китaя / Экoнoмичecкoe взaимoдeйcтвиe Pecпyблики Кaзaxcтaн и Китaя // Тpaнзитнaя экoнoмикa. - Aлмaты, 200З, №5. C. 115-121.

101.Chinese Governmments Official Web Portal. Economic system [Электронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gov.cn/english/2006-02/08/content_182584.htm

.Tengri News - актуальные новости в любое время. Казахстан предложил разработать программу инновационного сотрудничества в рамках ШОС [Электронний ресурс]. - Режим доступу: <http://tengrinews.kz/kazakhstan_news/kazahstan-predlojil-razrabotat-programmu-innovatsionnogo-sotrudnichestva-ramkah-224636/>

.Tengri News - актуальные новости в любое время. Министры наук Казахстана и Китая обсудили дальнейшее сотрудничество [Электронний ресурс]. - Режим доступу : <http://tengrinews.kz/kazakhstan_news/ministryi-nauk-kazahstana-i-kitaya-obsudili-dalneyshee-sotrudnichestvo-241444/>

.Tengri News - актуальные новости в любое время. Назарбаев предложил странам ШОС сотрудничать в энергетике [Электронний ресурс]. - Режим доступу: <http://tengrinews.kz/world_news/nazarbaev-predlojil-stranam-shos-sotrudnichat-v-energetike-215486/>