Управління експортними операціями на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (м. Київ)


Тема дипломної роботи:

"УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ "ФА ІНТЕРТРЕЙДИНГ УКРАЇНА" (м. Київ)"

Зміст


Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи управління експортними операціями підприємства

1.1 Поняття та види експортних операцій

1.2 Сутність та особливості управління експортними операціями на підприємстві

1.3 Методи управління експортними операціями на підприємстві-субєкті зовнішньоекономічної діяльності

Розділ 2. Аналіз механізму управління експортними операціями на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"

2.1 Характеристика організаційної структури та методів управління поточною діяльністю ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"

2.2 Аналіз господарської, фінансової та зовнішньоекономічної ї діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"

2.3 Аналіз управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"

Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"

3.1 Оцінка ефективності експортних операцій ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"

3.2 Удосконалення механізму управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"

3.3 Обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ


Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку підприємств України, дуже важливою є розробка науково-методичних засад управління експортною діяльністю підприємства та вдосконалення його організаційно-економічного і методичного забезпечення на основі вирішення таких основних задач: розкриття й уточнення економічної сутності експорту як явища і процесу, визначення його передумов (механізму запуску), структури, факторів формування та регуляторного механізму життєздатності; аналіз теоретичних засад управління експортною діяльністю підприємства, розкриття його особливостей як однієї з функціональних підсистем менеджменту підприємства.

Серед досліджень проблем управління експортною діяльністю підприєм-ства заслуговують на особливу увагу роботи таких українських учених, як В. Андрійчук, О. Білорус, В. Геєць, М. Дудченко, Ю. Іванов, А. Кредисов, Г. Клим-ко, І. Лукінов, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, та ін.

Вплив інструментів митно-тарифної політики держави на експортну діяльність підприємств в умовах трансформування економічної системи України та її вступу до СОТ розглянуто у наукових працях українських авторів: В. Андрійчука, І.Г. Бережнюка, В. Будкіна, І. Бураковського, Бутинця Ф.Ф., А. Гальчинського, В. Гейця, О.П. Гребельника, М. Дудченка, Г. Климка, О. Кириченка, С. Ківалова, А. Кредісова, Д. Лукяненка, Ю. Макогона, В. Оніщенка, В. Сіденка, К. Сандровського, Ю. Пахомова, О. Поручника, А. Румянцева, В. Рокочої, О. Рогача, А. Філіпенка, О. Шниркова, С. Юрія та ін.

Предметом дипломної роботи є - зовнішньоекономічні операції експорту товарів між українськими та турецькими субєктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту соєвих бобів).

Обєктом дослідження дипломної роботи є - українське підприємство-зернотрейдер ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (м. Київ) та його комісійні експортні операції з комісійним посередником-нерезидентом при поставці соєвих бобів з України в Турцію.

Мета дипломної роботи - аналіз організації та управління комісійними зовнішньоекономічними експортними угодами ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2009 - 2012 рр., а також аналіз доцільності та ефективності експорту соєвих бобів із України у Турцію у 2012-2013 рр. в умовах загрози введення у 2012 році експортного мита на соєві боби.

Для реалізації мети дипломної роботи необхідно були поставлені наступні задачі:

. Проаналізувати сутність та особливості проведення експортних операцій з продукцією рослинництва в Україні за допомогою комісійного посередника;

. Виконати укрупнений аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" - комісійного посередника на ринку експорту соєвих бобів з України;

. Провести аналіз стану та динаміки розвитку ринку експорту соєвих бобів з України, як зовнішніх факторів впливу на діяльність ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна";

. Вивчити механізм організації здійснення операцій ТОВ "ФА Інтертрейдинг при експорті соєвих бобів в Туреччину;

. Виявити недоліки в організації проведених експортних операцій та провести прогнозування оптимальних напрямків управління розвитком експортної діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" на ринку соєвих бобів в умовах загрози введення експортного мита з 2012 року.

В дипломному дослідженні застосовані наступні методи: історичний метод, метод порівняння, статистичні методи, методи компютерного моделювання та розрахунку ефективності експортних операцій.

Інформаційною базою досліджень дипломної роботи були звітні документи по зовнішньоекономічній діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2009 - 2012 рр., інформаційно-статистичні дані Державного митного комітету України по обсягам та географії експорту соєвих бобів у 2006 - 2012 рр., інформаційно-статистичні дані Державного комітету статистики України по обсягам збору та врожайності соєвих бобів в Україні, законодавчі та нормативні документи з організації та регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні.

Практична цінність результатів проведеного дипломного дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності проведення при експортних операціях розрахункового аналізу декількох сценаріїв взаємодії "виробник сільгосппродукції в Україні" - "зернотрейдер-посередник в Україні" - "нерезидент - імпортер за кордоном", що в умовах певних унікальних по сезонам властивостях міжнародного ринку сільськогосподарської продукції та взаємного географічного розташування експортерів та імпортерів дає можливість знайти найбільш прибуткові варіанти експортних операцій.

Розділ 1. Теоретичні основи управління експортними операціями підприємства


1.1 Поняття та види експортних операцій


Одним з основних видів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) та складовою будь-якою ЗЕД є експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили. Ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" містить визначення цих понять, розрізняючи при цьому експорт товарів та експорт капіталів [53, с.3]:

. Експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України. До терміну "товар" закон відносить будь-яку продукцію, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі);

. Експорт капіталу - це вивезення за межі України капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності;

. Момент здійснення експортного контракту - це момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод;

. Момент здійснення експорту - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується, від продавця до покупця.

При експортних операціях виконується ряд допоміжних зовнішньоторгових операцій, до яких відносяться [48, с.34]:

) операції по міжнародних перевезеннях;

) транспортно-експедиторські операції;

) операції по страхуванню вантажів;

) операції по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;

) операції по міжнародних розрахунках.

Здійснення зовнішньоторгової операції експорту вимагає застосування певної правової форми і використання конкретних способів (методів) її здійснення. Правовою формою, що опосередковує зовнішньоторгові операції, являється зовнішньоторгова угода. Обов'язкова умова угоди - підписання її з іноземним партнером, тобто контрагентом.

Таким чином, під зовнішньоторговою угодою експорту розуміється договір (угода) між двома чи кількома сторонами, що знаходяться в різних країнах, про доставку товарів або наданню послуг.

В практиці світової торгівлі спостерігається велика різноманітність зовнішньоторгових угод експорту. Це пов'язано [39, c.54]:

) з предметом угоди (товар, послуги, результати інтелектуальної діяльності, оренда обладнання та ін.);

) з особливостями предмету угоди (сировинні товари, готова продукція, машинотехнічна продукція і т.д.);

) з організаційними формами торгівлі на світовому ринку (аукціонна, біржова, посередництво і т.д.);

) із залежністю від каналу збуту і характеру взаємовідносин між контрагентами. В даному випадку угоди можуть підписуватись напряму між експортером й імпортером чи через посередників.

В Конвенції OOН "Про угоди міжнародної купівлі-продажу товарів" (Віденська конвенція 1980 року) вся різноманітність угод в міжнародній торгівлі в залежності від їх предмету (об'єкту) розподіляється на такі види [29, c.5]:

купівлі-продажу товарів;

купівлі-продажу послуг;

купівлі-продажу об'єктів інтелектуальної власності.

Зовнішньоторгові угоди експорту оформляються у вигляді [28, c.44]:

документа, підписаного обома сторонами (звичайного договору);

твердого офорта продавця, акцептованого покупцем. В цьому випадку продавець відправляє покупцю докладно розроблений офорт й угода вважається підписаною шляхом обміну листами - офорта і акцепту;

замовлення, зробленого покупцем (замовником) продавцю (постачальнику) і підтвердженим останнім. В цьому випадку угода оформляється двома документами - замовленням покупця і підтвердженням поставщика.

Найбільш поширеним методом оформлення експортної угоди являється перший, у вигляді договору.

Реалізація типової зовнішньоторгової угоди проходить ряд етапів. В свою чергу, етапи складаються з послідовних стадій її підготовки. Кожна із стадій має конкретне цільове призначення і оформляється відповідними супроводжуючими документами. Всі разом вони являють собою єдиний технологічний процес створення і реалізації продукції, враховуючи початкові фази: маркетингові дослідження, вибір продукції, визначення стратегії.

Розглянемо чотири основних етапи оформлення типової зовнішньоторгової угоди експорту товарів [28, c.55], [48, c.62].

Перший етап. Встановлення ділового контакту із зарубіжним партнером. Цей етап складається із таких етапів:

) вимога покупця відомостей про товар чи виклик на торги продавця;

) отримання відповіді; відповідь покупця на розміщення замовлення;

) перевірка продавцем платоспроможності покупця і підтвердження її.

Реалізація даної частини угоди вимагає оформлення і підтвердження такими основними документами, як запити, ініціативними листами, відповіді на запити, офорт твердий і вільний, посвідки, банківське чи комерційне відправлення і т.д.

Оформлення запитів і пропозицій на даному етапі забезпечується з допомогою ініціативних листів-пропозицій чи листів про продаж. Офорт являється одним із таких документів. Під офортом розуміється письмова пропозиція продавця покупцю про продаж товарів на визначених ним умовах.

Твердий офорт - це письмова пропозиція на продаж відповідної партії товарів одному можливому покупцю з вказівкою терміну відповіді, на протязі якого він являється пов'язаним зі своєю пропозицією і не може зробити пропозицію іншим покупцям. Якщо покупець згоден з пропозицією продавця, він відправляє лист-підтвердження, що містить акцепт. Якщо не згоден - відправляє контрофорт з вказівкою своїх умов угоди [27, c.132].

Вільний офорт зазвичай робиться одночасно на одну і ту ж партію товарів багатьом покупцям і не містить терміну для відповіді. І тому не пов'язує оферента своєю пропозицією. Якщо покупець згоден з умовами даного офорта, він підтверджує цей факт твердим офортом. Якщо ініціатива в пошуку товару виходить від покупця в процесі переговорів, його звернення до продавця з проханням вислати офорт називається за просом [27, c.133].

Другий етап. Оформлення замовлення покупцем. Стадії даного етапу:

) письмова вказівка покупця про доставку товарів чи надання послуг;

) встановлення графіка доставок;

) визначення мінімальної ціни;

) прийняття замовлення.

Оформлення угоди на другому етапі супроводжується наступними документами: замовлення, акцепт пропозиції покупця, проект контракту, акцепт твердого офорту продавця, зустрічний офорт, графік доставки; закупівельний ордер, індент.

Оформлення замовлення покупцем і означає письмову вказівку про доставку йому товарів чи надання послуг. Замовлення оформляється частіше всього на спеціальному бланку з обґрунтуванням ціни. Одночасно складається закупівельний ордер, тобто супроводжувальний лист чи індент (закупівельний ордер, орієнтований на експорт). Замовлення не стає контрактом до моменту одержання письмової згоди підписати, договір на попередніх умовах (угода у вигляді акцепту чи зустрічного офорта).

Третій етап. Забезпечення доставки і розрахунків. Стадії даного етапу:

) визначення контрактної ціни;

) визначення базисних умов доставки [43, c.7];

) узгодження умов розрахунку і методи платежу покупцем. Документи, необхідні для оформлення даної частини угоди: консульський рахунок, рахунок-фактура, фірмові каталоги, прейскуранти, біржові котирування, конкурентний лист, Інкотермс-2000, акредитивний лист, інкасове доручення, трати, чеки та ін.

Визначення контрактної ціни товару здійснюється на основі документів. А в договорі обов'язково робиться посилання на документи. які використовуються з цією метою (консульський рахунок, рахунок проформа, сертифікат походження товару та ін.). При цьому консульський рахунок надається разом з експортованим товаром, якщо це вимагається в країні-імпортері. Консульський рахунок - це доручення, в якому підтверджується походження товару. Він виписується в країні експортера консулом країни імпортера після виплати консульського збору.

Відносно визначення конкретної ціни експортного товару в угоді передбачається, що імпортер повинен знати всі складові елементи товару (ціна товару в місці його находження в момент продажу) чи базову ціну з урахуванням вартості упаковки, транспортування, витрат на страхування, мито. Ці витрати являються типовими і обумовлюються торговими звичаями міжнародної комерційної практики - "Інкотермс" в редакції 2010 р. (офіційно в Україні тільки редакція 2000 року [43,c.5]), який являє собою зібрання правил тлумачення міжнародних комерційних термінів. По суті Інкотермс являється методикою систематизації й оформлення 11 термінів торгових звичаїв, які в даний час класифікуються за чотирма категоріями (рис.1.1).


Категорія Е - (Відвантаження) EXWбудь-які види транспортуEX Works (. named place) Франко завод (. назва місця) Категорія F - Основне перевезення не оплачене продавцемFCAморські перевезенняFree Carrier (. named place) Франко перевізник (. назва місця) FASморські перевезенняFree Alongside Ship (. named port of shipment) Франко уздовж борта судна (. назва порту відвантаження) FOBморські перевезенняFree On Board (. named port of shipment) Франко борт (. назва порту відвантаження) Категорія C - Основне перевезення оплачене продавцемCFRбудь-які види транспортуCost and Freight (. named port of destination) Вартість, страхування й фрахт (. назва порту призначення) CIFбудь-які види транспортуCost, Insurance and Freight (. named port of destination) Вартість, страхування й фрахт (. назва порту призначення) CIPбудь-які види транспорту Carriage and Insurance Paid To (. named place of destination) Фрахт/перевезення й страхування оплачені до (. назва місця призначення) CPTбудь-які види транспорту Carriage Paid To (. named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (. назва місця призначення) Категорія D - ДоставкаDATбудь-які види транспорту НОВЕ В ІНКОТЕРМС 2010: Delivered At Terminal (. named terminal of destination) Поставка на терміналі (. назва термінала) DAPбудь-які види транспорту НОВЕ В ІНКОТЕРМС 2010: Delivered At Point (. named point of destination) Поставка в пункті (. назва пункту) DDPбудь-які види транспорту Delivered Duty Paid (. named place of destination) Поставка з оплатою мита (. назва місця призначення) Ліквідовані терміни Інкотермс - 2000 - DDU,DAF,DEQ,DESРис.1.1 Сутність основних термінів Інкотермс - 2010 [78]


В основі кожної із категорій "Інкотермс" (рис.1.1) закладена різниця в об'ємі зобов'язань контрагентів з доставки товарів [78, c.4]:

. Перша категорія ("Е") - відправлення товарів. В першу категорію входить один термін "франко-завод". Цей термін передбачає ситуацію, коли продавець передає покупцю товар безпосередньо в місці знаходження продавця і показує мінімальний об'єм обов'язків продавця.

. Друга категорія ("F") - основний фрахт не заплачений. В другу категорію входять три терміни: "франко-перевізник", "вільний біля борту судна", "вільний на борту". Ці терміни відображають умови, коли в обов'язки продавця входить доставка товару перевізнику, визначеному покупцем.

. Третя категорія ("С") - основний фрахт заплачений. В цю категорію входять чотири терміни: "вартість і фрахт", "вартість, страхування, фрахт" (СІР), "доставка заплачена до.", "доставка і страхування заплачені до.". Ця категорія враховує умови, згідно яких продавець повинен забезпечити доставку, але не зобов'язаний брати на себе ризик (а значить і витрати) випадкової загибелі товару, його пошкодження чи інших додаткових витрат, які з'являються уже після відправлення товарів.

. Четверта категорія ("D") - доставка товарів. Дана категорія охоплює п'ять термінів: "доставлено на кордон", "доставлено з борту судна", "доставлено з пристані", "доставлено без оплати мита", "доставлено з оплатою мита". Ці терміни враховують всі витрати і ризики, які можуть появитися в процесі доставки вантажу в країну призначення і які оплачуються продавцем.

Четвертий етап. Виконання замовлення продавцем. Його стадії [62, c.156]:

) підготовка товару до відвантаження (упаковка товару у відповідності до правил, норм і стандартів);

) доставка і транспортування;

) страхування вантажу - оформлення страхового поліса;

) митне очищення - заповнення митної декларації;

) виставлення платіжного рахунку.

Оформлення угоди на даному етапі супроводжується випискою товаросупроводжувальних і розрахункових документів, таких як: рахунок-проформа, рахунок-специфікація, пакувальний листок, сертифікати (продукції, якості, походження товару), повідомлення про готовність до відвантаження, інвойс, відвантажувальний ордер, повідомлення про доставку, транспортна накладна, коносамент, повідомлення про відвантаження, транзитний сертифікат, страховий поліс, митна декларація, виписка із рахунку та ін.

В міжнародній комерційній практиці використовуються різні способи підписання експортно-імпортних угод. Найбільш поширеним, як уже відзначалося, являється підписання контракту контрагентами, що приймають в ньому участь. В міжнародній практиці контрактом називають договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі [62, c.35].

Експортний контракт - це основний комерційний документ, що визначає права й обов'язки сторін. По суті в ньому викладений комплекс дій по здійсненню зовнішньоторгового обміну. Беззаперечною умовою контракту купівлі-продажу являється перехід права власності на товар від продавця до покупця.

Форма експортного контракту може бути письмовою чи усною. Віденська конвенція (1980р.) не вимагає, щоб договір купівлі-продажу обов'язково оформлявся в письмовій формі [29, c.10]. Проте законодавства ряду країн, в тому числі й України [60, c.4], вимагають обов'язкової письмової форми експортного договору купівлі-продажу. В письмовій формі повинні вноситися і всі зміни в контракт, направляться офорти, акцепти, запити й інші пропозиції та відповіді. Недотримання форми таких угод стає причиною їх недійсності.

Поряд з формами експортних контрактів існують методи здійснення експортних операцій в зовнішній торгівлі суб'єктів ЗЕД. До них відносяться [28, c.42]:

1. Пряма міжнародна торгівля - операції за угодами прямого експорту між виробниками продукції в Україні та споживачами - нерезидентами за кордоном;

2. Непряма міжнародна торгівля - операції посередницького експорту з застосуванням системи комерційних посередників між виробником продукції в Україні та споживачем - нерезидентом за кордоном.

Прямий експортний контракт в торгівлі - це метод зовнішньої торгівлі, при якому між суб'єктами ЗЕД (резидент та нерезидент України) немає посередників (окрім допоміжних посередників по транспортуванню товару від продавця покупцю та його страхуванню).

Непряма експортна зовнішня торгівля суб'єктів ЗЕД здійснюється такими конкретними методами [23, c.78]:

. Зовнішня торгівля через посередників.

. Біржова торгівля.

. Аукціонна торгівля.

. Міжнародні торги (тендери).

При непрямій торгівлі через посередників у експортних операціях беруть участь такі посередники:

а) прості;

б) повірені;

в) комісіонери;

г) консигнатори;

д) агенти;

е) збутові посередники.

При експорті наведені посередники заключають з фірмами-виробниками такі види договорів [25, c.126]:

. Договір з простим посередником. Цей договір передбачає, що іноземні юридичні, або фізичні особи (посередники) здійснюють пошук зацікавлених партнерів, які підписують між собою зовнішньоекономічний контракт. За це посередники отримають грошову винагороду.

. Договір-доручення. Цей договір передбачає, що продавець та покупець імпортних товарів доручають посередникам (ін. особам, фірмам, організаціям) заключити експортні контракти від імені і за рахунок покупців і продавців.

. Договір-комісії Цей договір передбачає, що посередники комісіонери заключають зовнішньоекономічні контракти від свого імені, але за рахунок продавця чи покупця імпортованих товарів. Винагорода - комісійні.

. Договір консигнації. Цей договір передбачає, що продавці (консигнанти) поставляють товар на склади посередників (консигнаторів), які їх збувають покупцям. Отриману валютну виручку консигнатори переводять продавцям,

. Договори зі збутовими посередниками (дистриб'юторами). Цей договір передбачає, що посередники (дистриб'ютори) самостійно займаються перепродажем (експортом) товарів від свого імені і за свій рахунок.

. Агентські угоди. Це угоди, які передбачають, що посередники:

а) сприяють укладанню зовнішньоекономічних контрактів;

б) дані угоди агенти заключають від імені продавців і покупців.

. Дилерські угоди. Це угоди з незалежними від постачальника юридичними і фізичними особами, які займаються перепродажем (експортом) їх товарів.

Найбільш застосовуємим міжнародним методом здійснення непрямої зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД є біржова торгівля. При здійсненні обмінних операцій в межах світового господарства виділяють три види міжнародних бірж [17, с.133]:

. Міжнародна товарна біржа.

. Міжнародна фондова біржа.

. Міжнародна валютна біржа.

Міжнародна товарна біржа є посередником при здійсненні експортних зовнішньоторговельних операцій суб'єктами ЗЕД. На міжнародних товарних біржах здійснюються такі операції:

. Угода на реальний товар ("спот"). Угода "спот" означає, що продавець чи покупець дійсно бажають продати або придбати реально існуючий товар.

Угоди "спот" діляться на:

а) угода з негайною поставкою товарів (до 15 днів з моменту укладення угоди);

б) угоди на товар з поставкою у майбутньому (до 3 місяців). Ці угоди на реальний товар називаються "форвард". Ціни угоди "форвард" враховують їх динаміку та зміни з моменту укладання угоди.

. Термінові (ф'ючерсні) угоди. Вони не передбачають продаж реального товару у визначений термін. Ці угоди націлені на купівлю-продаж права на товар, тобто на документи володіння цим товаром.

Методом експортних операцій при непрямій зовнішньоекономічній торгівлі суб'єктів ЗЕД є міжнародна аукціонна торгівля [16, с.114].

Аукціон - це публічний продаж будь-якого майна, речей, товарів при якому речі, що пропонуються для продажу купуються особою, яка запропонувала за них найвищу ціну. Основна мета міжнародного аукціону - це забезпечення продажу товарів по найбільш вигідним цінам.

Методом експорту при непрямій зовнішньоекономічній торгівлі суб'єктів ЗЕД є участь у міжнародних торгах. Міжнародні торги передбачають, що їх організатором є покупець, який запрошує взяти участь у торгах декількох продавців товару чи послуг. При цьому покупець вибирає той товар, який задовольняє його потреби по якості і ціні [16, с.117].

Права й обов'язки посередників в експортних операціях визначаються в договорах з їхніми довірителями. При цьому головна умова, що лежить в основі поділу подібних договорів на типи, полягає в такому: чи має право посередник підписувати угоди з третіми особами (покупцями - нерезидентами), за чий рахунок і від чийого імені він може це робити.

Тому посередників в зовнішньоекономічній торгівлі можна розділити на чотири групи [9, с.140]:

посередники, які не мають права підписувати угоди з третіми особами (агенти представника, брокери, маклери):

посередники, які підписують угоди з третіми особами від свого імені, але за рахунок довірителя (комісіонери, консигнатори):

посередники, які підписують угоди з третіми особами від імені і за рахунок довірителя (агенти-повірники, торгові агенти);

посередники, які підписують угоди з третіми особами від свого імені і за свій рахунок (купці, дистрибьютори, ділери).

Головна мета залучення посередників при експорті полягає в підвищенні економічності зовнішньоторгових операцій, ї це можливо, оскільки використання посередників має ряд переваг [1, c. 202]:

) дозволяє залучати їх капітал для здійснення транспортних, страхових, збуту і сервісних операцій, що дає можливість експортеру економити власні кошти;

) посередники часто беруть на себе обов'язки і ризик по доставці товару в країну експортера, підготовці його до збуту, сортуванню упаковці, маркуванню і т.д.;

) посередники часто мають власну сітку збуту, складські приміщення, роздрібні магазини, що дозволяє економити кошти експортерів при здійсненні збуту товарів;

) посередники, як правило, мають більше інформації про умови ринку, можуть оперативніше реагувати на зміни кон'юнктури, що дає їм можливість успішніше працювати на ринку в інтересах експортера;

) посередники мають більш тісні контакти із споживачами, тому володіють більшою інформацією про їх вимоги до якості, конкурентоздатності, краще знають їх попит і можуть активніше реагувати на його зміни. В деяких випадках використання посередників стає необхідністю, частково, при таких обставинах, коли:

окремі ринки збуту монополізовані і закриті для самостійного проникнення виробників;

підприємства і організації не мають юридичного права на проведення зовнішньоторгових операцій;

підприємства не можуть самостійно здійснювати дослідження закордонних ринків, займатися пошуком партнерів, грамотно розробляти умови контракту і т.д., підприємства, що виходять на зовнішній ринок, змушені використовувати посередників через те, що так склались міжнародні торгівельні звичаї (наприклад, при операціях на аукціонах, при торгівлі на біржі певними товарами і т.д.).

Експортні операції підприємств-зернотрейдерів України, діяльність яких аналізується в дипломному дослідженні, відносяться до комерційної діяльності зовнішньоекономічних посередників - це підприємницька діяльність у сфері торгівлі, посередництва, товарно-грошових і суто фінансових операціях, направлена на отримання комерційного прибутку. Поняття комерційна діяльність ширше за поняття торгова діяльність і містить у собі економічний зміст відносин товаровиробників та товарообміну, регульованих у законодавчому порядку [1, c.32].

Експорт із України можна умовно розділити на наступні основні стадії [9, c.45]:

реєстрація фірми-експортера як учасника зовнішньоекономічної діяльності;

-переговори за узгодженням комерційних, технічних і інших умов контракту;

передконтрактна підготовка й підписання контракту;

одержання необхідних ліцензій, сертифікатів, дозволів;

підготовка товару до поставки: упакування, маркування, підготовка відвантажувальних документів;

оформлення паспорта угоди;

експортне митне очищення;

поставка товару, на умовах, певних у контракті відповідно до правил Інкотермс;

розрахунки за поставлений товар відповідно до умов платежу.

В експортних операціях приймають участь наступні учасники ЗЕД, наявність яких визначає технологію виконання експортної операції [9, c.49]:

власник експортного товару;

-комісіонер - посередник, який за договором комісії виконує оформлення та проведення експортної операції з товаром власника, або ділер, який на умовах відстрочки платежу перекупає експортний товар у власника та експорт-тує його від свого імені та за свої кошти;

власник митного складу - посередник, який приймає експортний товар для наступного оформлення та завантаження на експорт;

таможений брокер - митний посередник, який за договором виконує оформлення процедур митного контролю при експорті на митниці;

митні перевізники - посередники, які виконують операції внутрішнього перевезення товару на митний склад, або перевезення товару при експорті на транспортному засобі за кордон згідно умовам зовнішньоекономічного договору;

внутрішня митниця - митниця, яка може проводити оформлення експортного товару в режим "митного контролю" за місцем розташування власника товару;

прикордонна митниця - митниця, яка здійснює безпосередній пропуск експортного товару через фізичний кордон України на транспортному засобі.

При здійсненні експортних операцій підприємствами - зернотрейдерами технологічно застосовується наступний перелік митних режимів, визначених Митним Кодексом України [40, c.37]:

) експорт (остаточне вивезення);

) митний склад;

Митний режим експорту (Глава 15 Митного Кодексу України [40, c.45]) визначається наступними умовами:

. Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобовязань щодо їх зворотного ввезення.

. Митний режим експорту може бути застосований до товарів, що призначені для вивезення за межі митної території України, та до товарів, що вже вивезені за межі цієї території та перебувають під митним контролем, за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей митний режим відповідно до законодавства.

. Для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

а) подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари;

б) сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту;

в) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

г) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

. Митні органи не вимагають обовязкового підтвердження прибуття товарів, що експортуються, у пункт призначення за межами митної території України.

. Товари, поміщені у митний режим експорту, втрачають статус українських товарів з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України.

Згідно глави 20 Митного Кодексу України поміщенню товарів в режим експорту може передувати поміщення їх в режим митного складу [40, c.50].

Митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Для поміщення товарів у митний режим митного складу митному органу подаються митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару. Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларуються митному органу утримувачем митного складу.

Розміщення на митному складі товарів, поміщених в інші, ніж митний склад, митні режими (транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митній території, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території) для їх зберігання, перевантаження або дозавантаження транспортного засобу здійснюється на підставі митної декларації, раніше оформленої відповідно до таких інших митних режимів, або документа, що її замінював, - накладної УМВС (СМГС), накладної ЦIМ (СIМ), накладної ЦIМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжки МДП (Carnet TIR) тощо. У цьому разі поміщення таких товарів у митний режим митного складу не відбувається. Товари, що вивантажуються на митний склад і призначені для зберігання більше ніж на 90 днів, підлягають поміщенню у митний режим митного складу.

Поміщення для наступного експорту товарів у митний режим митного складу здійснюється на митних складах, розташованих на територіях морських і річкових портів, аеропортів, залізничних станцій, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України. Строк зберігання у митному режимі митного складу товарів, призначених для експорту, не може перевищувати одного року з дати поміщення їх у цей режим [40, c.54].

З товарами, що зберігаються на митному складі, без дозволу митного органу можуть проводитися прості складські операції, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв:

) перемiщення товарiв у межах складу для рацiонального розмiщення;

) чищення;

) провiтрювання;

) створення оптимального температурного режиму зберiгання;

) сушiння (у тому числi iз створенням потоку тепла);

) боротьба iз шкiдниками.

Режим митного складу при експорті зернових реалізується на території портових елеваторів та портових зерноперевантажувальних терміналів [78].


1.2 Сутність та особливості управління експортними операціями на підприємстві


Управління зовнішньоекономічною діяльністю - це системний вплив на обєкт (виробничі структури, фірми, організації, колективи людей) для забезпечення їх життєздатності, узгодження в роботі і досягнення кінцевого результату [69,c.12]. Важливим елементом управління зовнішньоекономічною діяльністю є формування цілей, котре виступає як передбачення результатів управлінської діяльності.

Серед основних елементів організаційно-управлінського механізму експортної діяльності підприємств можна виділити сім основних блоків, кожен з яких є відносно самодостатньою системою [68, c.37]:

) аналіз причин та формування цілей виходу підприємства на зовнішній ринок;

) аналіз внутрішнього середовища;

) аналіз зовнішнього середовища;

) вибір підприємством форми виходу на зовнішній ринок;

) формування організаційної структури управління ЗЕД;

) управління експортною конкурентоспроможністю підприємства;

) оцінка ефективності та результативності управління експортної діяльності підприємства.

В звязку з вступом у 2008 році України в СОТ та прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" [52, c.1] підприємства України в експортній діяльності вступили в нову фазу регулювання цін в ЗЕД конюнктурою попиту та пропозиції вільного світового торгового ринку.

Розробка експортної ринкової стратегії підприємства має шість етапів [63, c.65]:

. Всебічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності фірми:

становище фірми на ринку товарів та послуг, що поставляються підприємством за теперішньої структури виробництва і збуту;

діяльність фірми з позицій споживача товарів та послуг;

діяльність фірми з позицій ринку.

. Аналіз ринку майбутнього:

співставлення ставища фірми з ємністю майбутнього ринку;

аналіз коливання кон'юнктури ринку на потенційні обсяги і умови збуту товарів і послуг.

. Аналіз можливостей фірми:

очікуваний обсяг зовнішньоекономічної діяльності;

доцільність переорієнтації на нові ринки збуту;

діяльність у новому середовищі та доцільність скорочення її в традиційних сферах і сегментах ринку.

. Аналіз бюджетно-податкової політики:

бюджетно-податкова політика всередині країни та її вплив на фірму;

бюджетно-податкова політика за рубежем та її вплив на фірму.

. Тенденції розвитку світової економіки і зовнішньоекономічних звязків і оцінка очікуваного впливу на умови функціонування організації:

прогнозні зміни в зовнішньоекономічної політиці різних країн, у їх загальногосподарській кон'юнктурі, тенденції розвитку світового ринку.

результати всебічного аналізу зовнішньоекономічних звязків, прогнозних оцінок і перспективних умов розвитку на всіх пятьох етапах слугують вихідною базою для формування довгострокової стратегії поведінки організації.

. Розробка довгострокової стратегії зовнішньоекономічної діяльності передбачає [71, c.178]:

формування глобальної довгострокової цілі (місії) експортної діяльності;

розробку альтернативних варіантів досягнення цілі експортної діяльності;

поділ (декомпозицію) глобальної цілі експортної діяльності на кілька взаємозалежних підцілей;

порівняння варіантів досягнення цілі експортної діяльності, вибір стратегічних альтернатив, оцінювання можливостей і наслідків їхньої реалізації і формування стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку.

В цілому процес вибору закордонних ринків здійснюється на базі наростаючого за ступенем деталізації аналізу - моделі "чотирьох фільтрів, яка вперше була запропонована Р. Волвурдом [69] (рис.1.2).


Рис 1.2 Аналіз зарубіжних ринків (модель "чотирьох фільтрів") [69]


Особливістю управління експортними операціями підприємства - зернотрейдера України є його посередницький характер, тобто праця одночасно на внутрішньому ринку виробників зернових та олійних в Україні (в якості ділера чи комісіонера) та на міжнародних ринках споживачів або зернотрейдерів-нерезидентів (в якості продавця чи комісіонера).

Мета діяльності посередника - зернотрейдера України - це отримання прибутку від посередницької діяльності за рахунок різниці [73, c.112]:

витрат на маркетинговий аналіз внутрішнього ринку виробників зернових та олійних в Україні;

витрат на маркетинговий аналіз міжнародного ринку зернових та олійних;

витрат на пошук покупця зернових та олійних на міжнародному ринку та проведення операцій по оформленню експортної угоди;

витрат на пошук продавців та придбання зернових та олійних на внутрішньому ринку за мінімальною ціною (на елеваторах або прямо в хазяйствах - виробниках);

витрат на накопичення експортної партії зернових та олійних на елеваторі для передпродажної підготовки та обробки;

понесення витрат на транспортування товару та його погрузки на судно - зерновоз в морському порту, або в вагони-зерновози на залізниці;

понесення митних витрат при оформленні операції експорту на митному кордоні України, та отримання доходу від продажу зернових або олійних на міжнародних ринках за максимально можливою ціною, яка повинна перевищувати сумарні понесені витрати зернотрейдера на здійснення експортної операції.


1.3 Методи управління експортними операціями на підприємстві - субєкті зовнішньоекономічної діяльності


Підприємство не має виробничої інфраструктури в сільському господарстві України (на відміну від багатьох зернотрейдерів України [81]) і є спеціалізованим зовнішньоекономічним посередником - зернотрейдером, який здійснює експорт зернових та олійних, вироблених в сільському господарстві України, на міжнародні ринки прямих споживачів чи зернотрейдерів - нерезидентів в зарубіжних країнах.

Відповідно, методи управління експортними операціями на підприємстві - зовнішньоекономічному посереднику - зернотрейдеру України не враховують виробничу сферу та розподіляються на маркетингово-економічні, адміністративні, логістико-технологічні та соціальні [69, c.89].

До маркетингово-економічних методів управління експортними операціями на підприємстві відносяться:

створення автоматизованої інформаційної системи підприємства, з виходом за допомогою глобальної мережі Інтернет на інформаційно-аналітичні ресурси ринку зернових та олійних в Україні, товарних бірж України, світових товарних бірж, митниці України та експортного законодавства;

створення банку даних підприємства про виробників зернової та олійної сільгосппродукції України, їх продукцію та плани розвитку;

створення банку даних підприємства про основних споживачів зернової та олійної сільгосппродукції по країнах світу, їх потреби та плани діяльності на міжнародних ринках;

створення програмного комплексу розрахунку економічної ефективності експортних операцій з використанням маркетингового аналізу цін та обсягів операцій з зерновими та олійними на внутрішньому та міжнародному ринках;

створення програмного комплексу розробки та аналізу схем логістики руху експортної продукції, а також планування витрат згідно схем логістики та тарифів на операції;

До адміністративних методів управління експортними операціями на підприємстві відносяться [32,c.50]:

створення інфраструктури підрозділів підприємства, яка відповідає меті та задачам діяльності підприємства - зовнішньоекономічного посередника - зернотрейдера України;

експортна операція управління зовнішньоекономічний

розгортання телекомунікаційних систем "клієнт-банк, "декларант-митниця, " підприємство-податкова, "клієнт - товарна біржа" для ефективної роботи підрозділів підприємства;

До логістико-технологічних методів управління експортними операціями на підприємстві відносяться [66, c.112]:

організація договорів по реалізації проектних схем логістики виконання експортних контрактів

організація та забезпечення проведення митного оформлення вантажів, які експортуються Компанією та всіх інших експортних операцій;

організація підготовки всіх відповідних документів для їх подачі до митних органів;

координація та забезпечення необхідною інформацією відповідних відділів та підрозділів структурної схеми Компанії;

До соціальних методів управління експортними операціями на підприємстві відносяться [32, c.56]:

створення системи мотивації в оплаті праці за тарифно-преміальною системою, при цьому розмір премії визначається для кожного співробітника в залежності від рівня прибутковості проведених експортних операцій підприємством з врахуванням системи коефіцієнтів трудової участі та виконавської дисципліни;

створення системи "персональних ділерів по основним клієнтам в країнах світу (відділ експорту) та системи "персональних ділерів по основним виробникам зернових та олійних в Україні (відділ ресурсів) для ступеневої мотивації кадрової карєри службовців на підприємстві.

Аналіз ефективності експортних операцій проводиться з допомогою розрахунків наступних показників [30, c.53]:

показник беззбиткової ціни експортного товару;

показник економічного ефекту експортних операцій;

показник валютної ефективності експортних операцій;

показник економічної ефективності експортних операцій;

коефіцієнт кредитного впливу на експортні операції;

показник максимально припустимих повних витрат на експорт продукції;

показник мінімально припустимих цін на експорт одиниці продукції.

Для кожного підприємства можна обирати який-небудь один показник, в залежності від вигід, які хоче отримати експортер.

В сучасних умовах розвитку внутрішнього ринку України, який стає одним з основних інструментів управління економічною стабільністю підприємства, аналіз ефективності експортних операцій можна провести такими двома способами [7, c.342], а саме:

перший спосіб враховує купівельну спроможність валюти;

другий спосіб враховує коливання курсів валют.

За першим способом аналізу ефективності експортних операцій, заснованим на розрахунку показника валютної ефективності експортних операцій, показник розраховується за формулою:


, (1.1)


де

- валютна ціна і-го експортного товару, вал. од. /од.;

- обсяг експорту і-го товару, натур. од.;

- витрати на виробництво й реалізацію одиниці і-го товару, грн. /од;

- кількість товарів чи послуг у експортному еквіваленті.

За другим способом аналізу ефективності експортних операцій, також заснованим на розрахунку показника валютної ефективності експортних операцій з урахуванням валютного курсу, показник розраховується за формулою:


, (1.2)


де - показник валютного курсу.

Ці два методи вважаються самими привабливішими та найпоширенішими. Експортерам завжди необхідно знати, який вплив робить на їхню експортну діяльність купівельна сила валюти та коливання валютних курсів іноземної валюти тому, що саме зміна валютних курсів має великі наслідки, такі як:

підвищення курсу національної валюти веде до збитків експортера;

зниження курсу національної валюти забезпечує експортеру додатковий прибуток.

Розділ 2. Аналіз механізму управління експортними операціями на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"


2.1 Характеристика організаційної структури та методів управління поточною діяльністю ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"


ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22) [85] є українським дочірнім підприємством світової торгівельної корпорації "VA INTERTRADING (Strasserau 6, 4020 Linz / AUSTRIA), заснованої в 1978 р. [86], та займається експортно-імпортними операціями по оптовій торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин.

ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" є класичним комерційним торгівельним посередником - комісіонером (оптовим зовнішньоекономічним зернотрейдером України), який заключає подвійні договори [85]:

  • договори комісії з агропідприємствами України - власниками соєвих бобів на комісійні операції їх продажу - це укладення однією стороною (комісіонером), за дорученням другої сторони (комітента), угод від свого імені, але за рахунок комітента. Взаємовідносини регулюються договором. Комітент залишається до кінця власником товару, комісіонер не купує товару (він залишається власністю експортера - комітента);
  • зовнішньоекономічні договори на експорт комісійного товару, який є власністю комітента, з покупцем, причому для третьої сторони (покупця) стороною договору є комісіонер, а комітента він може і не знати. Комісіонер одержує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною, установленою комітентом, і ціною продажу.

Особливістю зовнішньоекономічних договорів, які заключає ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" є те (див. договір в Додатку А), що покупця в договорах представляє також комісіонер - нерезидент, але уже з боку реального нерезидента - покупця, при цьому країна комісіонера та реального покупця з країни імпорту не співпадають. При цьому комісіонер-імпортер, якщо замовлення йде від реального імпортера комісіонеру на купівлю в країні експортера товарів, називається індентом (indent). Він може бути закритим, якщо імпортер точно вказує в замовленні, де і що купити, або відкритим, якщо індент надає комісіонеру право вибору покупця.

Відповідно до мети діяльності зовнішньоекономічного посередника - зернотрейдера України його структура та функціональні задачі підрозділів, а, відповідно, і задачі управління цими сегментами діяльності підприємства - посередника, складаються згідно схемі, наведеній на рис.2.2.


Рис.2.2 Функціональна структура підрозділів зовнішньоекономічного посередника - зернотрейдера України "ФА Інтертрейдинг" (дочірнього підприємства світової продовольчо-торгівельної компанії "VA INTERTRADING (AUSTRIA)

Основними завданнями маркетингового відділу та відділу економічного аналізу на досліджуємому підприємстві - зернотрейдері ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" при експорті продукції є наступні [85]:

.Проведення маркетингового дослідження внутрішнього ринку продукції в Україні та маркетингового дослідження міжнародних ринків експортуємої продукції;

2.Формування пропозицій по обсягам, цінам та географії внутрішніх закупок продукції у виробників України;

.Формування пропозицій по обсягам, цінам та географії експорту продукції з України;

Аналіз фактичної та перспективної економічної ефективності проведення експортних операцій з різними групами продукції, виробленої в Україні.

Логістико-технологічні завдання митно-транспортного відділу на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" при експорті продукції є наступними [85]:

  1. Забезпечує виконання встановлених строків замитнення та розмитнення відповідних вантажів.
  2. Контролює забезпечення та юридичну відповідність вимогам митних органів контрактів, додатків, специфікацій та інших документів.
  3. Забезпечує при потребі своєчасність замовлення та передачу експортованих вантажів воєнізованій охороні для супроводження вказаних вантажів до кордону.

Функції митно-транспортного відділу на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" при експорті продукції [85]:

  • Несе відповідальність за достовірність подання митним органам інформації при вивезенні продукції;
  • В разі завершення митного оформлення здає оригінали митних документів - ВМД, СMR, інвойсів, та інш., в бухгалтерію Компанії, та формує ідентичний пакет копій для архіву митного відділу;
  • отримує відповідну інформацію та план майбутніх експортних операцій;
  • Отримує оригінали контрактів, доповнень, специфікацій, заявок та інших необхідних документів, для відповідної підготовки повного пакету документів з подальшим митним оформленням. Проводить перевірку вказаних документів на відповідність до вимог чинного митного законодавства;
  • При отриманні заявки на проведення експортної операції, перевіряє її відповідність до умов та вимог типового Контракту (Додаток А).
  • Отримує від експортного відділу оригінали інвойсів на заплановане відвантаження партії продукції в адресу імпортера-замовника.
  • Формує пакет оригіналів документів із залученням інших відділів Компанії (контракт, доповнення, заявки, СMR, інвойси ж/д накладні тощо) для формування та роздрукування ВМД, та подальшої передачі митним органам.
  • забезпечує роздрукування СMR, ВМД, книжок МДП;
  • в процесі митного оформлення експортних ВМД забезпечує присутність інспектора митниці при завантаженні та пломбуванні вантажу;
  • при здійсненні експортних операцій, забезпечує подання відповідних документів (інвойс, авіанакладна, калькуляція та ін.) до митних органів та проводить відповідне митне оформлення;.
  • Несе відповідальність за строки та терміни проведення митного оформлення та відправку транспортних засобів до митниці призначення;
  • Після закінчення проведення митного оформлення експортної операції, всі наявні оригінали оформлених митницею документів передає в бухгалтерію.

Основне завдання митно-транспортного відділу підприємства - це формування необхідного пакету документів та забезпечення проходження експортним вантажем митного контролю - сукупності заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Митного Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.


.2 Аналіз господарської, фінансової та зовнішньоекономічної ї діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"


В табл.2.1 представлена динаміка показників фінансово-економічної діяльності підприємства ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2009 - 2011 рр.


Таблиця 2.1

Аналіз абсолютних показників діяльності комісіонера ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" протягом 2009 - 2011 рр. [85]


Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.1:

  • ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" відноситься до малих підприємств з обмеженою чисельністю персоналу (до 15 працівників), яким офіційно сплачується високий рівень заробітної плати;
  • Обсяги комісійних валових доходів в ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року та різкого падіння попиту для сільхозпродукції України на експортних ринках з рівня 4,3 млн. грн. у 2009 році знизився до рівня 3,1 млн. грн. у 2010 році та залишився на рівні 3,0 млн. грн. у 2011 році;
  • Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2010 році знизився з 2,25 млн. грн. (за 2009 рік) до 1,52 млн. грн. на фоні 2 - кратного спаду експорту сільхозпродукції на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року;
  • Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2011 році додатково знизився в 2 рази з 1,5 млн. грн. (за 2010 рік) до 0,85 млн. грн. на фоні невідновлення попиту на світових ринках експорту сільхозпродукції України після світової фінансової кризи 2008 року.
  • Так, аналіз основного контракту (див. додаток А) ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2010 році на поставку в Турцію 5 000 тон соєвих бобів на суму 14,6 млн. грн. (в еквіваленті) показав, що комісійна винагорода ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" за цей контракт склала 2,4 млн. грн., тобто рівень комісії склав 16,53% від вартості зовнішньоекономічного контракту, що є нижчим ніж отримані комітентами права на бюджетне відшкодування (20% від вартості ЗЕД експортного контракту). Тобто, комітенти розплачуються за послуги зернотрейдера - посередника ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" коштами експортного бюджетного відшкодування.
  • В табл.2.2 результати аналізу резервів підвищення рівня ефективності експортної діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" при спеціалізації комісійного експорту соєвих бобів в Турцію через комісійного посередника-нерезидента.
  • Таблиця 2.2
  • Результати аналізу резервів підвищення рівня ефективності експортної діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" при спеціалізації комісійного експорту соєвих бобів в Турцію протягом 2009 - 2011 рр.
  • Аналіз даних, наведених в табл.2.2, показує:
  • Якщо в 2009 році фактичний попит на експорт соєвих бобів в Турцію перевищив плановий рівень ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" на +25%;
  • то у 2010 - 2011 рр. фіксується значне падіння фактичного рівня попиту Турції на експорт соєвих бобів з України відносно планових рівнів ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна".

Таким чином, ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" потрібно проведення зовнішнього економічного маркетингу ринку експорту сої для можливої переорієнтації країни експорту.


2.3 Аналіз управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"


Враховуючи, що ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" є малим підприємстввом та в нього немає власних елеваторів та зернових терміналів для збереження та відгрузки зернових культур на експорт, оптимальним вибором є здійснення комісійних зовнішньоекономічних операцій по експорту сільхозпродукції комітентів - виробників в Україні.

ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" виконує зовнішньоторгівельні комісійні контракти по експорту соєвих бобів (походженням з України) в Турцію через комісійного посередника - нерезидента з Британських Вірджинських островів в 6 основних етапів (див. табл.2.3) [85]:

.На першому етапі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" заключає договори на комісійну реалізацію на експорт соєвих бобів з українськими виробниками на умовах EWX - вивозу їх з складів (елеваторів) виробників для транспортування на зернові термінали портів Чорного моря (договір комісії).

2.На другому етапі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" заключає зовнішньоекономічний експортний договір з комісійним посередником - нерезидентом з Британських Вірджинських островів на поставку на умовах СРТ (погрузка після митного експортного очищення соєвих бобів з зернового терміналу порту України на транспорт покупця-нерезидента) - Додаток А).

.На третьому етапі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" за рахунок власних коштів заключає договір з внутрішнім перевізником на доставку соєвих бобів з складів (елеваторів) виробників на зернові термінали портів Чорного моря (витрати ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" потім компенсуються за рахунок комітентів). Комітентам - власникам соєвих бобів надається поручництво ТОВ " ФА Інтертрейдинг Україна " на партію товару, відправляємого на експорт, у вигляді авальованого банком-нерезидентом гарантійного листа покупця (комісійного посередника - нерезидента) та гарантійного листа банку, в якому обслуговується ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна", про надходження до них акредитиву від банку комісійного посередника - нерезидента про гарантовану оплату зовнішньоекономічного договору поставки соєвих бобів згідно контракту.


Таблиця 2.3

Послідовність виконання зовнішньоторговельного комісійного контракту ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"

Стадія виконання ЗТКТермін виконання кожної стадії№ порНазваНазва документів, що забезпечують виконання кожної стадіїВідповідно до умов ЗТКФактично12345 1. Попередні протоколи комісіонера ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (Україна) та комісіонера "Наветті Лімітед" (Британські Вірджинські острови) про експорт соєвих бобів в ТурціюПротокол погодження цін Гарантійний лист банку-нерезидента 2. Укладення ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" договорів на комісійну реалізацію на експорт соєвих бобів з українськими виробниками на умовах EWX - вивозу їх з складів (елеваторів) виробників для транспортування на зернові термінали портів Чорного моряДоговори комісії з резидентами4 міс. 3 міс. 3. ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" заключає зовнішньоекономічний експортний договір з комісійним посередником - нерезидентом з Британських Вірджинських островів на поставку на умовах СРТ - порт УкраїниЗЕД - договір експорту3 міс2 міс4. ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" заключає договір з внутрішнім перевізником на доставку соєвих бобів з складів (елеваторів) виробників на зернові термінали портів Чорного моряВнутрішній договір перевезення2 міс1 міс5. ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" виставляє рахунок комісійному посереднику - нерезиденту на оплату партії відвантажених соєвих бобів та надає йому транспортні документи (морський коносамент) Комерційний рахунок Морський коносамент про відвантаження на експорт10 днів10 днів6. Комісійний посередник - нерезидент отримує у імпортера Турції оплату за імпортовані соєві боби та перераховує ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" суму, обумовлену експортним контрактом, розкриваючи наданий акредитив. Розпорядження на розкриття акредитиву та оплату рахунку1 міс1 міс7. ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" перераховує кошти згідно контрактам комісії комітентам - резидентам УкраїниПлатіжні доручення Митні документи10 днів10 днів

.На четвертому етапі, після зважування на зерновому терміналі порту України на Чорному морі та завантаження соєвих бобів на судно транспортування, зафрахтоване покупцем, ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" виставляє рахунок комісійному посереднику - нерезиденту на оплату партії відвантажених соєвих бобів та надає йому транспортні документи (морський коносамент) про фактичну відвантаження соєвих бобів.

5.На пятому етапі, на протязі 30 днів після надання ТОВ " ФА Інтертрейдинг Україна " рахунку на оплату та документів про відвантаження партії соєвих бобів, а також погодження претензій покупця по якості та, відповідно, ціні вивантаженої в порту Турції партії експортованих соєвих бобів, комісійний посередник - нерезидент отримує у імпортера Турції оплату за імпортовані соєві боби та перераховує ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" суму, обумовлену експортним контрактом, розкриваючи наданий акредитив.

.На шостому етапі, на протязі 10 днів з моменту отримання коштів, ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" перераховує кошти згідно контрактам комісії комітентам - резидентам України, одночасно представляючи їм митні документи по експорту, які є основою для отримання бюджетного відшкодування ПДВ комітентами.

.На сьомому етапі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" та комітенти-резиденти проводять уточнення по факту договорів комісії та погоджують остаточні протоколи розподілення доходів (рівень контрактної та преміальної оплати комісіонера) від експортної операції.

.Фактично, враховуючи малотонажність внутрішнього комерційного флоту Чорного моря, перевезення контрактного обсягу соєвих бобів у 5 000 тон з портів України в порти Турції виконується за 2 рейси, тобто строк виконання контракту погоджується на рівні 1 місяця, що, відповідно, регулює партіонність поставки соєвих бобів на зерновий термінал у порту України.

.Одночасно, комісійний контракт дозволяє здійснити експорт соєвих бобів, власником яких є і оптовий зернотрейдер - СП "Нібулон" [78], а соєві боби знаходяться на його портових елеваторах в порту м. Миколаєва на умовах СРТ.

На рис.2.3 - 2.8 наведені результати проведеного в дипломному проекті маркетингового аналізу структури обсягів експортних поставок сої з України в країни світу та динаміки експортних поставок соєвих бобів в Турцію у 2005 - 2012 рр. за даними Державної митної служби України [75].

в 2005-2007 рр. питома вага обсягів експорту соєвих бобів в Туреччину складала від 24% до 56% загального обсягу експорту бобів з України, тобто орієнтація на експорт в Туреччину була комерційно обґрунтованою;

у 2008 році (початок світової кризи попиту) обсяг експортних поставок в Туреччину знизився в 2 рази (з 111 тис. т. /рік до 53 тис. т/рік), а у 2009 кризовому році знизився ще в 2 рази до рівня 28 тис. т. /рік);

у 2010-2012 рр. обсяг експортних поставок в Туреччину зріс до відносно стабільного обсягу 88-89 тис. т. /рік, а зростаючий обсяг експортних поставок соєвих бобів переключився на нових лідерів - Італію (обсяг поставок з 2008 р. по 2012 р. зріс в 6,5 разів з 67 тис. т. /рік до 408 тис. т. /рік) та Єгипет.

. У 2010 році основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту були наступні (рис. 2.6):

Італія - 30,71%:

Туреччина - 18,95%

(при рівні питомої ваги 25% у 2004 році - рис. 2.5);

Росія - 10,53%;

Єгипет - 8,59%.

. У 2011 році на експортний ринок України вийшов Іран і основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту були наступні (рис. 2.7):

Італія - 28,69%;

Іран - 18,64%;

Єгипет - 12,96%;

Туреччина - 8,1%.

. У 2012 році після прийняття санкцій Євросоюзу до Ірану експортний ринок України перерозподілився і основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту є наступні (рис. 2.8):

Італія - 41,42%;

Єгипет - 13,48%;

Іспанія - 12,14%;

Греція - 9,05%;

Туреччина - 8,62%.

Таким чином, у 2010 - 2012 рр. Туреччина є стабільним імпортером соєвих бобів з України і пролонгація контрактів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" на 2012 та наступні роки є економічно обгрунтованою.

Окрім цього слід відмітити, що за статистичними даними у 2011 - 2012 рр. середня ціна контрактів (СРТ - порти України) на поставку соєвих бобів в Туреччину є найвищою серед експортних контрактів з іншими країн - імпортерами світу.


Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"


3.1 Оцінка ефективності експортних операцій ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"


В Україні спостерігається позитивна динаміка вирощування сої. Якщо у 2003 році цю культуру вирощували на площі 189,6 тис. га, то у 2009 вона розширилася до 622,5 тис. Відповідно збільшувався й валовий збір, який у 2009/ 2010 маркетинговому році становив 1012,5 тис. т, що в 4,5 рази перевищило рівень 2003 року.

У 2009 році сою вирощували понад 3,2 тис. господарств, із яких 177 були зареєстровані як насіннєві. Потужності з її переробки збільшилися до 1,7 млн тонн. Таким чином, у виробництві сої, Україна вийшла на лідируючі позиції серед країн Європейського Союзу та Співдружності незалежних держав (СНД).

Цього вдалося досягти за рахунок економічної привабливості культури. За інформацією Української асоціації виробників і переробників сої, у 2009 році середня ціна сої на внутрішньому ринку становила 3,4 тис. грн/т, що забезпечило отримання рентабельності її виробникам на рівні 41,4%, тоді як рентабельність ріпаку становила 34,9%, соняшнику - 30,9 відсотка [83].

Значний вплив на внутрішній ринок сої має ситуація на світовому ринку.

На відміну від України, у світовому сільському господарстві соєві боби належать до основних олійних культур. Із загального їхнього виробництва у 2009/10 маркетинговому році (МР) на рівні 441 млн т соєві боби займають 59%.

Проведений аналіз показав, що протягом останніх років в Україні спостерігалась тенденція до розширення посівних площ під соєю. Якщо в 2005 р. сою вирощували на площі 422 тис. га, то в 2011 р. вона розширилася до 1134 тис. га, а валовий збір виріс до 2,27 млн. т. (рис.3.1). В 2012 р. урожай сої в Україні склав 2,34 млн. т. Посівні площі під культурою розширені до 1,47 млн. га, однак урожайність у 2012 році нижче торішньої - негативно позначилися на показниках урожайності високі температури й недолік опадів у період вегетації олійної.

За прогнозами Української асоціації виробників і переробників сої, до 2015 р. її виробництво в Україні може збільшитися до 4 млн. т, за умови розміщення культури на 2 млн. га [82]. При цьому експорт сої з України різко підвищиться при стабілізації рівня внутрішнього споживання 800 - 850 тис. т. Таким чином, Україна почала експорту політику вирощування сої, збільшення експорту олійної обумовлено ціновою привабливістю продукції з України. При цьому, як показує аналіз даних, наведених на рис. 3.2 - 3.5, експортна ціна контрактів по соєвим бобам з України зросла з 220 $/т у 2005 році до рівня 460 $/т у 2012 році, тобто більше ніж в 2 рази , а експортні ціні контрактів по поставці соєвих бобів в Туреччину є одними із найвищих, враховуючи на низьку ціну доставки в порти Туреччини (5 $/т) проти 30 - 40 $/т для доставки сої із США, або Бразилії.

Згідно з даними Міністерства сільського господарства США (USDA) [87]:

у 2009/10 МР виробництво сої становило 259 млн т, що більше, порівняно з сезоном 2008 /2009 МР на 22%. Збільшення виробництва було наслідком розширення посівних площ та підвищення врожайності. Так, посівні площі сої були на рівні 102 млн га, а це на 5,7 млн. га, або майже на 6%, більше порівняно з попереднім сезоном. Урожайність була близько 2,5 т/га, що на 13% більше за попередній рівень;

у листопаді 2012р. Минсільгосп США зменшило прогноз світового врожаю сої в 2012/13 МР на 0,9% до 258,1 млн. т, що, у той же час, більше врожаю сезону 2011/2012 МР на 8,9%.

У 2009/2010 МР найбільшим виробником сої у світі були Сполучені Штати Америки, які виробили 91 млн. т бобів, що становить понад третину світового врожаю. У 2012/2013 МР для США прогнози урожаю були зменшені до 71,7 млн. т.;

До провідних світових виробників цієї культури належать: Бразилія (з обсягом виробництва 69 млн. т), Аргентина (54 млн. т), Китай (15 млн. т) [84];

прогноз світового експорту у 2011-2012 рр. становить 93,7-94,0 млн. т. Прогноз експорту для США знижений на 1,5 млн. т до 28,7 млн. т, через зменшення пропозиції американських бобів. Для Бразилії прогноз був збільшений на 1,5 млн. т до 39,1 млн. т, у зв'язку з очікуваннями із приводу гарного експортного попиту й ослаблення конкуренції з боку США.

Експорт та імпорт соєвих бобів (група 1201) в Україні не підлягає митно-тарифному регулюванню. Основною новиною українського ринку олійних культур у 2011 році стали наміри народних депутатів встановити експортні мита на деякі олійні культури, включаючи соєві боби. На початку жовтня 2011 року до Парламенту України надійшов Закон "Про внесення змін до закону України про затвердження ставок вивізного (експортного) мита на окремі види сільськогосподарських культур". Метою прийняття законопроекту була необхідність наповнення Державного бюджету за рахунок запровадження вивізного (експортного) мита на високорентабельні олійні культури та соняшникову олію.

В травні 2011 року в Україні введені експортні мита на ряд зернових культур згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур" (пшениця, ячмінь, кукурудза) [54].


Таблиця 3.1

Ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур [54]

Код товару згідно з УКТ ЗЕД <#"justify">З дня набрання чинності цим Законом [54] товари, зазначені в табл. 3.1, вилучені з режиму вільної торгівлі з іноземними державами, про що Кабінет Міністрів України у місячний строк проінформував іноземні держави.

Розділ II цього Закону діяв до 1 січня 2013 року.

Новим законопроектом, прийнятим 26.10.2011 року, передбачалось:

запровадження експортного мита на соєві боби (код згідно з УКТЗЕД 1201 00); насіння свиріпи або ріпаку (код згідно з УКТЗЕД 1205), олію соняшникову (коди згідно з УКТЗЕД 1512 11 91 00 та 1512 19 90 10);

вилучення цієї продукції з режиму вільної торгівлі з іноземними державами;

продовження терміну дії експортних мит, встановлених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур" [54] до 1 січня 2013 року.


Таблиця 3.2

Пропозиції про введення додаткових експортних мит на зернові культури в Україні [54]

Код товару згідно з УКТЗЕДОпис товару згідно з УКТЗЕДСтавка вивізного (експортного) мита у відсотках митної вартості товару1201 00Соєві боби, подрібнені або неподрібнені12 %, але не менш як 33 євро за тонну1205Насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або не подрібнене9 %, але не менш як 15 євро за тонну1512 11 91 00 1512 19 90 10Олія соняшникова10 %, але не менш як 84 євро за тонну

Таким чином, формування перспективних експортних контрактів ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна", яке спеціалізується в галузі експорту соєвих бобів, може наштовхнутись на потребу зниження економічної ефективності діяльності при введенні 12% експортного мита, що автоматично приведе до підвищення експортних цін на соєві боби з України на 13-14%, тобто на 52$ - 57$ за 1 тону.

Це може різко знизити конкурентоспроможність України на експортному ринку соєвих бобів в світі та потребує додаткового ретельного аналізу світової конюнктури - обсягів виробництва, обсягів та цін пропозиції. В цих умовах діяльність ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" може стати економічно недоцільною, або підприємство втратить ринки збуту продукції.


.2 Удосконалення механізму управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"


Стратегію управління експортними операціями по соєвим бобам в ТОВ "ФА Інтертрейдинг доцільно вибудовувати з врахуванням зовнішніх між народних факторів, на які підприємство не може вплинути:

.Питання обмеженого експортного ресурсу сої в Україні.

Світове виробництво сої по країнам світу станом за жовтневим 2012 р. звітом Мінсільгосп США [87] характеризується:

  • врожай 2012 р. в США - 77,8 млн. т.;
  • врожай 2012 р. в Бразилії - 81,0 млн. т.;
  • врожай 2012 р. в Аргентині - 55 млн. т.;
  • врожай 2012 р. в Китаї - 16 млн. т.;
  • врожай 2012 р. в Україні - 2,4 млн. т.
  • загальний обсяг світового експортного перерозподілу врожаю 2012 р. становить 91,7 млн. т., серед яких експортна частка України може досягнути 1,7 млн. т. Таким чином, обсяг експортних ресурсів сої в Україні не перевищує 1,9% від світового виробництва. Відповідно, експортні ціни України повністю диктуються цінами лідерів світового виробництва.

2.Питання опорної ціни для експортних контрактів.

На сьогодні основним світовим біржовим товарним ринком є SWOT - Чиказька товарна біржа. Аналіз котирування соєвих бобів на біржових торгах в США показав (рис.3.6), що після виходу вересневого (2012 р.) звіту Мінсільгоспу США (USDA) котирування на СВОТ стрімко почали знижуватися. Протягом жовтня місяця 2012 р. ціни на товарній біржі СВОТ в Чикаго демонстрували виключно понижувальний тренд і в результаті опустилися до мінімальної позначки 562 $/т (-13,6% за місяць), таким чином відкотившись на три місяці назад.

Український ринок автоматично відреагував на падіння цін на SWOT біржі США різким падінням внутрішніх закупівельних цін зернотрейдерами України, тобто ринок України синхронізований з великими світовими ринками.

На понижувальний тренд вплинув ряд таких факторів [87]:

Спеціалісти Мінсільгоспу США зафіксували швидкий темп сбору врожаю в країні. Станом на 30 вересня з полів було зібрано близько 40% врожаю сої. Роком раніше, в аналогічний період, фермери встигли зібрати лише 15%;

Погода також внесла свій вклад у ціноутворення. Сприятливі погодні умови покращили умови збору врожаю та збільшив урожайність самої культури;

Технічне фіксування прибутку трейдерами на СВОТ, а також інформація про те що в Бразилії в 2012/13 МР буде зібрано рекордний врожай олійної також спровокувало зниження цін. Експерти державного відомства з питань сільгоспкультур Бразилії Conab прогнозують, що в 2012/13 МР виробництво сої в країні збільшиться в порівнянні з попереднім сезоном на 21-25% до 80,1-82,8 млн т. Аграрії розширюють посіви олійної за рахунок скорочення посівів інших культур, у тому числі кукурудзи і бавовни.

Факторами підтримки цін виступила інформація щодо продажів соєвих бобів в КНР та зростання попиту, через сприятливу цінову динаміку для решти країн імпортерів американського соєвого насіння. За останні три тижні вересня 2012 р. було продано приблизно 640 тис. т американських соєвих бобів. Основна їх кількість буде поставлена в Китай. Після виходу інформації щодо темпів експорту, котирування на СВОТ відіграли свої позиції на 7,2 $/т (+1,3%) і на даний момент, протягом пяти торгових сесій коливаються в діапазоні у 565 $/т.

Після виходу жовтневого (2012 р.) звіту Мінсільгоспу США (USDA) о 16.00 (за київським часом), котирування на СВОТ продемонстрували незначний ріст, а листопаді знов різко впали до рівня 515 - 517 $/т. (очікуване перенасичення ринку надходженням врожаю з Бразилії та Аргентини).

Учасники ринку були праві в своїх очікуваннях щодо зростання виробництва сої в США. У звіті USDA були опубліковані такі дані: світове виробництво сої в 12/13МР зросте проти минулого місяця на 2,4% та становитиме 264,283 млн т. Зокрема виробництво в США збільшиться на 8,6%, до 77,844 млн т. В Бразилії та Аргентині показники виробництва залишилися на рівні вересневого звіту у 81 млн т та 55 млн т відповідно. Урожайність американської сої виросло на 7,1%, становить 37,8 ц/га.

Оцінка експорту в 12/13 МР також зросли: світовий експорт збільшиться на 2,6%, у порівнянні з попереднім місяцем, до 96, 203 млн т. Щодо США, то тут експерти зафіксували зростання експортних продажів на 19,9% до 34,428 млн т. Для Бразилії показник знизився на 4,3% до 37,4 млн т та для Аргентини - на 11,1%, до 12 млн т. Імпорт зі сторони КНР аналітики USDA прогнозують на рівні 61 млн. т., тобто 60% світового експорту сої направлено на споживання в Китай (рис.3.8).

Аналіз графіків, наведених на рис.3.8, показує, що рівень врожаю та експорту соєвих бобів з України має незначний вплив на світовий ринок і експортна політика України може мати тільки підлеглий, локальний характер

Проведений в дипломному проекті спільний ціновий аналіз синхронізованих в часі пропозицій зернотрейдерів по внутрішнім цінам купівлі соєвих бобів у виробників України та світових цін пропозиції соєвих бобів на аграрних біржах показав, що оскільки Україна та США знаходиться в Північній півкулі Землі, а Аргентина і Бразилія - в Південній півкулі, то існує часовий розрив між початком збору врожаю сої в Україні та США і в Бразилії та Аргентині.

Таким чином, виникає і ціновий розрив, наведений на графіках рис.3.9:

на час початку збирання врожаю в Україні і масової пропозиції виробників сої зернотрейдерам на продаж сої нового врожаю, внутрішня ціна в Україні різко знижується, при цьому набагато стрімкіше, ніж ціни на Чиказькій світовій біржі, з розривом на 10 - 20 днів (рис.3.7);

величина цінового розриву досягає 500 - 750 грн. /т, тобто зернотрейдери України мають можливість заключення "спот - контрактів з країнами Чорного та Средиземного моря на випереджуючу поставку соєвих бобів (рис.3.9, 3.11).

В той же час, для невеликих партій соєвих бобів (5 - 10 тис. т) виникає можливість застосування наступної стратегії управління експортними операціями - враховуючи сезонний розрив цін "листопад - березень на 1000 грн. /т, доцільно за гроші банківського кредиту придбати та розмістити на елеваторі партії сої на збереження на 4-5 місяців з реалізацією на експорт соєвих бобів в березні - квітні за сезонними підвищеними світовими цінами.


3.3 Обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"


Враховуючи вищенаведені результати пошуку шляхів удосконалення виконання ЗЕД - операцій зернотрейдером ТОВ "ФА Інтертрейдинг, проведемо оцінку доцільності переходу з "комісійних на "дилерські" операції з переходом права власності на товар при виконанні експорту.

Для обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності управління експортом соєвих бобів в операціях ТОВ "ФА Інтертрейдинг" розрахуємо доходність експортних операцій для двох варіантів експортних операцій:

) Варіант №1 ("комісійна схема) - основні умови:

а) ТОВ "ФА Інтертрейдинг", як комісіонер, реалізує за максимально можливою ціною на експорт на умовах "спот" партію 5000 т соєвих бобів, які належать виробнику;

б) всі витрати на здійснення ЗЕД контракту компенсуються виробником;

в) Собівартість виробництва у виробника становить - 2000 грн. /т (без ПДВ);

г) Комісійна винагорода ТОВ "ФА Інтертрейдинг", яка йому виплачується виробником - власником сої, дорівнює сумі експортного бюджетного відшкодування ПДВ, яке становить 20% від суми експортного контракту [50];

д) Експортний контракт здійснюється у листопаді при ціні експорту 470$/1 т, що еквівалентно - 3760 грн. /1 т на загальну суму експортного контракту - 18 800 000 грн.;

е) За транспортування та зберігання партії соєвих бобів на припортовому елеваторі на протязі 2 неділь місяців виробник через ТОВ "ФА Інтертрейдинг" сплатить 250 000 грн. та 50 000 грн. за страхування партії бобів;

е) витрати на митне оформлення виробника через ТОВ "ФА Інтертрейдинг" становитимуть 1,0% митної вартості, тобто 188 000 грн.;

ж) як власник експортованої партії соєвих бобів виробник отримає бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 20% від вартості експортованої партії, тобто 3 760 000 грн., які сплатить у вигляді комісійних комісіонеру ТОВ "ФА Інтертрейдинг;

з) ставка податку на прибуток у 2012 році становить 21% [50,c.305].

Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг" від комісійної ЗЕД операції становитиме:


ЧПР (вар. №1) = 3760000* (1-0,21) = 2 970 400 грн.


Чистий прибуток виробника - власника сої в операції становитиме:


ЧПРвир (вар. №1) = [ (18800000 - 3760000 - 250000 - 50000 - 188000) -

*5000] * (1-0,21) = 3 596 080 грн.


) Варіант №2 ("дилерська схема) - основні умови:

а) Партія соєвих бобів 5 000 т покупається ТОВ "ФА Інтертрейдинг" у виробника на умовах внутрішніх мінімальних цін (EWX) - 410 $ /1 т (листопад 2012), що еквівалентно - 3280 грн. /т (з ПДВ), на загальну суму = 16 400 000 грн.;

б) Собівартість виробництва у виробника становить - 2000 грн. /т (без ПДВ);

в) Для покупки партії соєвих бобів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" бере банківський кредит в гривнях на суму 3280*5000*1,2 = 19 680 000 грн. під 28% річних на 4 місяці (сплата % за кредит на суму - 1 836 800 грн.);

г) За транспортування та зберігання партії соєвих бобів на припортовому елеваторі на протязі 4-х місяців ТОВ "ФА Інтертрейдинг" сплатить 2 500 000 грн. та 1 250 000 грн. за страхування партії бобів;

д) у кінці березня 2013 року на піці світової ціни на соєві боби ТОВ "ФА Інтертрейдинг" реалізує на експорт зберігаємо партію по ціні 625 $/1 т, що еквівалентно - 5 000 грн. /т, на загальну суму - 25 000 000 грн.;

е) витрати на митне оформлення становитимуть 1,0% митної вартості, тобто 250 000 грн.;

ж) як власник експортованої партії соєвих бобів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" отримає бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 20% від вартості експортованої партії, тобто 5 000 000 грн.;

з) ставка податку на прибуток у 2013 році становитиме 19% [50,c.305].

Таким чином, для варіанту №2 експортної операції доходи ТОВ "ФА Інтертрейдинг" становитимуть:

000 000 грн. по ЗЕД - контракту, частина яких обкладається податком на прибуток;

000 000 грн. бюджетне відшкодування експортного ПДВ.

Для варіанту №2 експортної операції витрати ТОВ "ФА Інтертрейдинг" становитимуть:

680 000 грн. повернення банківського кредиту;

836 800 грн. - сплата % за кредит;

000 000 грн. - сплата за транспортування на елеватор та зберігання сої на елеваторі;

000 грн. - страхування контракту;

000 грн. - митне оформлення контракту.

Таким чином, загальні витрати становитимуть:

= (19680000+1636800+2000000+250000+250000) = 24 016 800 грн.


Податок на прибуток становитиме:


ППР = (25 000 000 - 24 016 800) * 0,19 = 186 808 грн.


А чистий дохід ТОВ "ФА Інтертрейдинг" (чистий прибуток + ПДВ від відшкодування) становитиме:


ЧД (вар. №2) = (25 000 000 - 24 016 800 - 186 808) + 5 000 000 =

= 5 796 392 грн.


Чистий прибуток виробника становитиме:


ЧПРвир (№2) = [ (16 400 000 * (1-0,2)) - 2 000 * 5000] * (1-0.19) =

= 2 527 200 грн.


В табл.3.3 наведені підсумкові результати 2-х варіантів виконання експортної операції по експорту соєвих бобів.


Таблиця 3.3

Економічні результати варіантів виконання експортної операції ТОВ "ФА Інтертрейдинг

"Комісійна ЗЕД операція"Дилерська ЗЕД операція1. Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг, грн. 2 970 4001. Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг, грн. 5 796 3922. Строк отримання коштів "ФА Інтертрейдинг, грн. Грудень 20122. Строк отримання коштів "ФА Інтертрейдинг, грн. Червень (повернення ПДВ - 3 міс) 3. Чистий прибуток виробника сої, грн. 3 596 0803. Чистий прибуток виробника сої, грн. 2 527 2004. Строк отримання коштів виробником, грн. Лютий 2013 (повернення ПДВ - 3 міс) 4. Строк отримання коштів виробником, грн. Листопад 2012

Таким чином, при здійсненні варіанту № 2 "Дилерської ЗЕД операції по експорту партії 5000 т соєвих бобів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" отримає чистий прибуток в 2 рази більше, ніж при здійсненні варіанту №1 "Комісійної ЗЕД операції, але гроші в ТОВ "ФА Інтертрейдинг" надійдуть на 5 місяців пізніше, що при рівні ставки дисконтування грошей в Україні 15 - 18% на рік знизить купівельну спроможність прибутку на 7 - 8%, що незначно зменшить прибуток від операції ЗЕД по варіанту №2.

Виробник при здійсненні варіанту №1 "Комісійної операції ЗЕД" отримає чистий прибуток на 1 млн. грн. більше, ніж при здійсненні варіанту №2 "Дилерська операція ЗЕД, але гроші виробнику надійдуть на 3 місяці пізніше і, якщо, в нього є банківський кредит, взятий під заставу урожаю, він скоріше піде на варіант №2 отримання грошей в листопаді, ніх очікування до лютого наступного року.

Тобто, оскільки зернотрейдерів, які є власниками експортної сої основним прибутком є 20% бюджетного відшкодування ПДВ при експорті, перехід на "дилерську" схему ЗЕД - операцій дає можливість продовжити ТОВ "ФА Інтертрейдинг" прибутковий бізнес навіть при прогнозному введенні 12% експортного мита на експорт соєвих бобів в Україні.

Висновки та пропозиції


Експорт - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Методами здійснення експортних операцій в зовнішній торгівлі суб'єктів ЗЕД є:

1. Пряма міжнародна торгівля - операції за угодами прямого експорту між виробниками продукції в Україні та споживачами - нерезидентами за кордоном;

2. Непряма міжнародна торгівля - операції посередницького експорту з застосуванням системи комерційних посередників між виробником продукції в Україні та споживачем - нерезидентом за кордоном.

Непряма експортна зовнішня торгівля суб'єктів ЗЕД здійснюється наступними способами:

. Зовнішня торгівля через посередників.

. Біржова торгівля.

. Аукціонна торгівля.

. Міжнародні торги (тендери).

Досліджене в дипломній роботі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (Україна, м. Київ) є класичним комерційним торгівельним посередником - комісіонером (оптовим зовнішньоекономічним зернотрейдером), який заключає подвійні договори:

  • договори комісії з агропідприємствами України - власниками соєвих бобів на комісійні операції їх продажу, угод від свого імені (комісіонера), але за рахунок комітента, при цьому комітент залишається до кінця власником товару, комісіонер не купує товару (він залишається власністю експортера - комітента);
  • зовнішньоекономічні договори на експорт комісійного товару, який є власністю комітента, з покупцем, при чому для третьої сторони (покупця) стороною договору є комісіонер, а комітента він може і не знати. Комісіонер одержує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною, установленою комітентом, і ціною продажу.
  • Особливістю проаналізованих зовнішньоекономічних договорів, які заключає ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" є те, що покупця в договорах представляє також комісіонер - нерезидент, але уже з боку реального нерезидента - покупця, при цьому країна комісіонера-індента та реального покупця з країни імпорту не співпадають.
  • Аналіз фінансово - економічної діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" на протязі 2009 - 2011 рр. показав:
  • ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" відноситься до малих підприємств з обмеженою чисельністю персоналу (до 15 працівників), яким офіційно сплачується високий рівень заробітної плати;
  • Обсяги комісійних валових доходів в ТОВ "ФА Інтертрейдинг Украї-на" на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року та різкого падіння попиту для сільхозпродукції України на експортних ринках з рівня 4,3 млн. грн. у 2009 році знизився до рівня 3,1 млн. грн. у 2010 році та залишився на рівні 3,0 млн. грн. у 2011 році;
  • Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2010 році знизився з 2,25 млн. грн. (за 2009 рік) до 1,52 млн. грн. на фоні 2 - кратного спаду експорту сільхозпродукції на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року;
  • Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2011 році додатково знизився в 2 рази з 1,5 млн. грн. (за 2010 рік) до 0,85 млн. грн. на фоні не-відновлення попиту на світових ринках експорту сільхозпродукції України після світової фінансової кризи 2008 року.

Аналіз схем комісійного бізнесу, проведений на основі даних контракту ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2010 році на поставку в Турцію 5 000 тон соєвих бобів на суму 14,6 млн. грн. (в еквіваленті) показав, що комісійна винагорода ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" за цей контракт склала 2,4 млн. грн., тобто рівень комісії склав 16,53% від вартості зовнішньоекономічного контракту, що є нижчим ніж отримані комітентами права на бюджетне відшкодування (20% від вартості ЗЕД експортного контракту). Тобто, комітенти розплачуються за послуги зернотрейдера - посередника ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" коштами експортного бюджетного відшкодування.

Результати проведеного в дипломному проекті маркетингового аналізу структури обсягів експортних поставок сої з України в країни світу та динаміки експортних поставок соєвих бобів в Турцію у 2005 - 2012 рр. за даними Державної митної служби України показали:

в 2005 - 2007 рр. питома вага обсягів експорту соєвих бобів в Туреччину складала від 24% до 56% загального обсягу експорту бобів з України, тобто орієнтація на експорт в Туреччину була комерційно обґрунтованою;

у 2008 році (початок світової кризи попиту) обсяг експортних поставок в Туреччину знизився в 2 рази (з 111 тис. т. /рік до 53тис. т/рік), а у 2009 кризовому році знизився ще в 2 рази до рівня 28 тис. т. /рік);

у 2010 - 2012 рр. обсяг експортних поставок в Туреччину зріс до відносно стабільного обсягу 88-89 тис. т. /рік, а зростаючий обсяг експортних поставок соєвих бобів переключився на нових лідерів - Італію (обсяг поставок з 2008 р. по 2012 р. зріс в 6,5 разів з 67 тис. т. /рік до 408 тис. т. /рік) та Єгипет.

Аналіз рейтингу Туреччини серед імпортерів сої показав:

. У 2010 році основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту були наступні:

Італія - 30,71%:

Туреччина - 18,95% (при рівні питомої ваги 25% у 2004 році);

Росія - 10,53%;

Єгипет - 8,59%.

. У 2011 році на експортний ринок України вийшов Іран і основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту були наступні:

Італія - 28,69%;

Іран - 18,64%;

Єгипет - 12,96%;

Туреччина - 8,1%.

. У 2012 році після прийняття санкцій Євросоюзу до Ірану експортний ринок України перерозподілився і основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту є наступні:

Італія - 41,42%;

Єгипет - 13,48%;

Іспанія - 12,14%;

Греція - 9,05%;

Туреччина - 8,62%.

Таким чином, у 2010 - 2012 рр. Туреччина є стабільним імпортером соєвих бобів з України і пролонгація контрактів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" на 2012 та наступні роки є економічно обгрунтованою.

Окрім цього слід відмітити, що за статистичними даними у 2011-2012 рр. середня ціна контрактів (СРТ - порти України) на поставку соєвих бобів в Туреччину є найвищою серед експортних контрактів з іншими країнами - імпортерами світу.

В проектній частині дипломного дослідження для оцінки ефективності та перспективності розвитку експортних операцій ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" на ринку соєвих бобів проаналізовані наступні зовнішні фактори, які впливають на експортну діяльність зернотрейдера - посередника:

наявність в Україні стабільної бази вирощування сої в обсягах, які перевищують внутрішні потреби країни;

наявність та перспективи введення державних обмежень на експорт соєвих бобів з України (експортне мито, експортні квоти);

динаміка внутрішньої ціни пропозиції виробників соєвих бобів в Україні для продажу зернотрейдерам на експорт;

динаміка пропозиції експортних цін в контрактах зернотрейдерів України при експорті в різні країни світу;

динаміка обсягів вирощування та експорту соєвих бобів основними країнами світу на світових ринок сільськогосподарської продукції;

динаміка конкурентних біржових цін світових виробників та між народних зернотрейдерів соєвих бобів в світі.

Як показали результати проведеного макроаналізу:

.Протягом останніх років в Україні спостерігалась тенденція до розширення посівних площ під соєю. Якщо в 2005 р. сою вирощували на площі 422 тис. га, то в 2011 р. вона розширилася до 1,13 млн. га, а валовий збір виріс до 2,27 млн. т. В 2012 р. урожай сої в Україні склав 2,34 млн. т, а посівні площі під культурою розширені до 1,47 млн. га.

2.За прогнозами Української асоціації виробників і переробників сої, до 2015 р. її виробництво в Україні може збільшитися до 4 млн. т, за умови розміщення культури на 2 млн. га. При цьому експорт сої з України різко підвищиться при стабілізації рівня внутрішнього споживання 800 - 850 тис. т.

Таким чином, Україна почала експорту політику вирощування сої, збільшення експорту олійної обумовлено ціновою привабливістю продукції з України. При цьому, як показує аналіз, експортна ціна контрактів по соєвим бобам з України зросла з 220 $/т у 2005 році до рівня 460 $/т у 2012 році, тобто більше ніж в 2 рази, а експортні ціні контрактів по поставці соєвих бобів в Туреччину є одними із найвищих, враховуючи на низьку ціну доставки в порти Туреччини (5 $/т) проти 30 - 40 $/т для доставки сої із США, або Бразилії.

Стратегію управління експортними операціями по соєвим бобам в ТОВ "ФА Інтеррейдинг доцільно вибудовувати з врахуванням зовнішніх міжнародних факторів, на які підприємство не може вплинути:

.Питання обмеженого експортного ресурсу сої в Україні.

Світове виробництво сої по країнам світу станом за жовтневим 2012 р. звітом Мінсільгосп США [] характеризується:

  • врожай 2012 р. в США - 77,8 млн. т.;
  • врожай 2012 р. в Бразилії - 81,0 млн. т.;
  • врожай 2012 р. в Аргентині - 55 млн. т.;
  • врожай 2012 р. в Китаї - 16 млн. т.;
  • врожай 2012 р. в Україні - 2,4 млн. т.

2.Загальний обсяг світового експортного перерозподілу врожаю 2012 р. становить 91,7 млн. т., серед яких експортна частка України може досягнути 1,7 млн. т. Таким чином, обсяг експортних ресурсів сої в Україні не перевищує 1,9% від світового виробництва. Відповідно, експортні ціни України повністю диктуються цінами лідерів світового виробництва.

3.Питання опорної ціни для експортних контрактів.

На сьогодні основним світовим біржовим товарним ринком є SWOT - Чиказька товарна біржа. Аналіз котирування соєвих бобів на біржових торгах в США показав, що після виходу вересневого (2012 р.) звіту Мінсільгоспу США (USDA) котирування на СВОТ стрімко почали знижуватися. Протягом жовтня місяця 2012 р. ціни на товарній біржі СВОТ в Чикаго демонстрували виключно понижувальний тренд і в результаті опустилися до мінімальної позначки 562 $/т (-13,6% за місяць), таким чином відкотившись на три місяці назад.

Український ринок автоматично відреагував на падіння цін на SWOT біржі США різким падінням внутрішніх закупівельних цін зернотрейдерами України, тобто ринок України синхронізований з великими світовими ринками.

Проведений в дипломному проекті спільний ціновий аналіз синхронізованих в часі пропозицій зернотрейдерів по внутрішнім цінам купівлі соєвих бобів у виробників України та світових цін пропозиції соєвих бобів на аграрних біржах показав, що оскільки Україна та США знаходиться в Північній півкулі Землі, а Аргентина і Бразилія - в Південній півкулі, то існує часовий розрив між початком збору врожаю сої в Україні та США і в Бразилії та Аргентині.

Таким чином, виникає і ціновий розрив:

на час початку збирання врожаю в Україні і масової пропозиції виробників сої зернотрейдерам на продаж сої нового врожаю, внутрішня ціна в Україні різко знижується, при цьому набагато стрімкіше, ніж ціни на Чиказькій світовій біржі, з розривом на 10 - 20 днів;

величина цінового розриву досягає 500 - 750 грн. /т, тобто зернотрейдери України мають можливість заключення "спот - контрактів з країнами Чорного та Середземного моря на випереджуючу поставку соєвих бобів.

В той же час, для невеликих партій соєвих бобів (5 - 10 тис. т) виникає можливість застосування наступної стратегії управління експортними операціями - враховуючи сезонний розрив цін "листопад - березень на 1000 грн. /т, доцільно за гроші банківського кредиту придбати та розмістити на елеваторі партії сої на збереження на 4 - 5 місяців з реалізацією на експорт соєвих бобів в березні - квітні за сезонними підвищеними світовими цінами.

Враховуючи вищенаведені результати пошуку шляхів удосконалення виконання ЗЕД - операцій зернотрейдером ТОВ "ФА Інтертрейдинг, в дипломному проекті проведена оцінка доцільності переходу з "комісійних на "дилерські" операції з переходом права власності на товар при виконанні експорту.

Результати проведеного розрахункового аналізу показали, що при здійсненні варіанту № 2 "Дилерської ЗЕД операції по експорту партії 5000 т соєвих бобів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" отримає чистий прибуток в 2 раза більше, ніж при здійсненні варіанту №1 "Комісійної ЗЕД операції, але гроші в ТОВ "ФА Інтертрейдинг" надійдуть на 5 місяців пізніше, що при рівні ставки дисконтування грошей в Україні 15 - 18% на рік знизить купівельну спроможність прибутку на 7 - 8%, незначно зменшуючи прибуток від операції ЗЕД по варіанту №2.

Виробник при здійсненні варіанту №1 "Комісійної операції ЗЕД" отримає чистий прибуток на 1 млн. грн. більше, ніж при здійсненні варіанту №2 "Дилерська операція ЗЕД, але гроші виробнику надійдуть на 3 місяці пізніше і, якщо, в нього є банківський кредит, взятий під заставу урожаю, він скоріше піде на варіант №2 отримання грошей в листопаді, ніх очікування до лютого наступного року.

Таким чином, оскільки для зернотрейдерів, які є власниками експортної сої, основним прибутком є 20% бюджетне відшкодування ПДВ при експорті, переход на "дилерську" схему ЗЕД - операцій дає можливість продовжити ТОВ "ФА Інтертрейдинг" прибутковий бізнес навіть при прогнозному введенні 12% експортного мита на експорт соєвих бобів в Україні.

Практична цінність результатів проведеного дипломного дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності проведення при експортних операціях розрахункового аналізу декількох сценаріїв взаємодії "виробник сільгосппродукції в Україні" - "зернотрейдер-посередник в Україні" - "нерезидент - імпортер за кордоном", що в умовах певних унікальних по сезонам властивостях міжнародного ринку сільськогосподарської продукції та взаємного географічного розташування експортерів та імпортерів дає можливість знайти найбільш прибуткові варіанти експортних операцій.

Список використаних джерел


1. Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств. Підручник. / [І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В. Є. Власюк, О.О. Гетьман] - К.: Центр навчальної літератури, 2011. - 456 с.

. Батрименко В.В. Розрахунки та платежі у зовнішній торгівлі європейських країн: навч. посібник / В.В. Батрименко, Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ "Київський ун-т", 2009. - 298 с.

. Бережнюк І.Г. Митне регулювання України: національні та між народ-ні аспекти: монографія / І.Г. Бережнюк. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2009. - 543 с.

. Бєляєв О.В. Ринок сої та продукції її переробки в Україні/Зб. Наук. Праць Луганського держ. аграр. ун-ту/ За ред.В.Г. Ткаченко. Луганск: Вид-во "Элтон", 2002. - №14 (26). - 446 с.

. Білоусов О.М. Світовий ринок сої і перспективи соєвиробництва в Україні / Г. Є. Жуйков, О.М. Білоусов // Бізнес-навігатор: Науково-виробничий журнал. - 2008. - №15. - С.79-83.

. Білоусов О.М. Ринок сої та продовольча безпека в Україні / О.М. Білоусов // Таврійський науковий вісник. - 2011р. - №76. - С.160-164.

. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: учебный курс / И.А. Бланк. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Эльга: Ника-Центр, 2007. - 656 с.

. Бліхар М.М. Реформування митно-тарифної політики України з використанням досвіду країн ЦСЄ в контексті вступу до СОТ // М.М. Бліхар. - Зовнішня торгівля: Право та економіка. - № 2 (37). - 2008. - С 56 - 60.

. Босак А.О. Технологія зовнішньоекономічних операцій і міжнародні інформаційні системи: Навч. посібник / А.О. Босак, О.Ю. Григорєв, Р.Д. Бала - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. - 180 с.

. Булана В. Щодо очікуваних наслідків вступу України до СОТ для вітчизняних виробників // В. Булана, Я. Жаліло. - Митниця: Інформаційно-аналітичний журнал. - Київ: Державна митна служба України. - 2009. - N8. - С 5 - 7.

. Буланий О.О. Світовий досвід сучасного митно-тарифного регулювання та застосування його в Україні // О.О. Буланий. - Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 9 (63). - С.7 - 13.

. Георгіаді Н.Г. Основи зовнішньоекономічної діяльності.: Навч.-метод. посібник. - 2-ге вид. / Георгіаді Н.Г., Передало Х.С., Князь С.В. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. - 236 с.

. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV // Із змінами, внесеними Законами України станом на N 5480-VI від 06.11.2012. - [Електронний ресурс "Законодавство України" на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу #"justify">. Гребельник О.П. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 696 с.

. Гребельник О.П. Митна справа.3-тє вид., перероб. та доп.: Підручник /О.П. Гребельник. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 472 с.

. Гуріна Г.С. Основи зовнішньоекономічної діяльності. - Підручник. / [Г.С. Гуріна, М.Г. Луцький, Т.Л. Мостенська, В.О. Новак] - К.: Сузіря, 2007. - 425с.

. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч посіб. / М.І. Дідківський. - К.: Знання 2006. - 462 с.

. Єгоров О.Б. Митна економіка (Україна - СОТ - ЄС): Посібник / О.Б. Єгоров. - Одеса: ПЛАСКЕ ЗАТ, 2005. - 226 с.

. Жигало В.С. Виробництво зернових та олійних культур в Україні: проблеми та перспективи в умовах світової продовольчої кризи / В.С. Жигало, О.В. Сікачина; за ред. В. Артюшина. - К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН, 2008. - 44 с.

. Заболотний О.Г. Проблеми підвищення ефективності виробництва сої і технології її переробки. Монографія / О.Г. Заболотний. - Вінниця: Книга-Вега, 2006. - 168 с.

. Зборовська Ю.Л., Школьний О.О. Механізм реалізації експортного потенціалу підприємств АПК // Ю.Л. Зборовська, О.О. Школьний. - Всеукраїн-ський науково-виробничий журнал "Інноваційна економіка", № 4 (30), 2012. - С. 19 - 24

. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Ред. І.І. Дахно. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 360 с.

. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник; 2-ге вид., перероб. та доп. / За редакцією Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, І.Ю. Сіваченка - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 792 с.

. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс: навч. посібник / за ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, К.І. Ржепішев-ського. - Вид.3-тє, переробл. та доповн. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 288 с.

. Зовнішньоекономічна діяльність: збірник систематизованого законо-давства / Уклад.В. Кузнєцов. - Х.: Фактор, 2010. - 691 с.

. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. / О.А. Кириченко. - 3-тє вид. перероб. і доп. - К.: Знання-Прес 2002. - 384 с.

. Козик В.В. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник/ В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - 6-те вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 407 с.

. Козик В.В. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. / [В.В. Козик, Л.А. Панкова, Я.С. Крап'як та інш.] - 2-ге вид. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608 с.

. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (Набуття чинності для України: 1 лютого 1991 р.) - [Електронний ресурс "Законодавство України" на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу #"justify">. Котёлкин С.В. Международный финансовый менеджмент: учеб. пособие / С.В. Котёлкин. - М.: Магистр: ИНФРА-М, 2010. - 606 с.

. Крилова Н.В. Управління міжнародними торговельними операціями: навч. посібник / Н.В. Крилова; Міжрегіональна Акад. упр. персоналом. - К.: МАУП, 2008. - 231 с.

. Кузьмін О. Є. Планування, організування та мотивування зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник / О. Є. Кузьмін, А.О. Босак, Р.З. Дарміць. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. - 324 с.

. Лисогор В.М. Аналіз експортного потенціалу України на ринку насін-ня сої та продуктів її переробки. Збірник наукових праць ВДАУ / В.М. Лисогор, О.В. Пітик. - Вінниця. - Випуск 38. - 2009. - с.127-135.

. Макогон Ю.В. Внешнеэкономическая деятельность: организация, управление, прогнозирование / Ю.В. Макогон, В.А. Кравченко, В.В. Кравцова. - Донецк, 2004. - 160с.

. Маслак О. Привабливість ринку сої / О. Маслак // Журнал "Агробізнез сьогодні, №18 (217), вересень 2011. - [Електронний документ]. - режим доступу: #"justify">. Масличные // Агроперспектива. - 2011. - № 482 (9-16 марта) [Електроннийресурс]. - Режим доступу: #"justify">. Масличные: обзор рынка / АгроСфера - 2011. - № 21 (473). - С.46-52.

. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: учебник / [Л.Н. Красавина, Д.В. Смыслов, С.А. Былиняк и др.; под ред. Л.Н. Красавиной]. - Изд.3-е, перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 575 с.

. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Підручник / За ред. О.А. Кириченка. - К.: Знання, 2005. - 493 с.

. Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI // Із змінами, внесеними згідно із Законами станом № 5076-VI від 05.07.2012 - [Електронний ресурс "Законодавство України" на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу: #"justify">. Митний кодекс України та нормативно-правові акти, що регулюють його застосування: Збірник документів/ Упоряд. П.В. Пашко. - К.: Знання, 2004. - 1173 с.

. Міжнародна торгівля: навч. посібник // за ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, О.В. Мірошниченка. - 3-тє вид., переробл. та доповн. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 668 с.

. Міжнародна Торгівельна палата - "ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А.А. Семенов; Ред. О.Б. Чернега. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 592 с.

. Моніторинг ринку олійних (аналітичний відділ компанії "Дикун") // Випуск 7 (від 30 жовтня 2012) - [Електронний документ]. - режим доступу: #"justify">. Моніторинг ринку олійних (аналітичний відділ компанії "Дикун") // Випуск 8 (від 12 листопада 2012) - [Електронний документ]. - режим доступу: #"justify">. Новикова К.І. Протекціонізм та вільна торгівля у митній політиці України / К.І. Новикова // Академія митної служби України. - №4. - 2009. - с.1-8

. Панкова Л.А. Зовнішньоекономічні операції і контракти. Навчальний посібник. - 2-ге вид. Перероб. і доповнене. / [Л.А. Панкова, В.В. Козик, А.О. Босак та інш.]. - Київ: Центр навчальної літератури 2004. - 608 с.

. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова КМУ від 01 лютого 2006 р. № 80. - [Електронний ресурс "Законодавство України" на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу #"center">Додатки


Додаток А


КОНТРАКТ № SB/B-09 від 25 грудня 2011 р.

Київ, Україна

Преамбула:

Товариство з обмеженою відповідальністю " ФА ІНТЕРТРЕЙДИНГ УКРАЇНА, м. Київ, Україна, в особі генерального директора К.П. Степанова, що діє на підставі договору комісіі № ПС 2-05-2010/К від 13.05.2011 р. яке надалі іменується "Продавець, з однієї сторони, та Наветти Лтд, м. Рой Таун, о. Тортолла, Британські Вірджинські острови, в особі повіреної пані Ірині Васюк, що діє на підставі Довіреності від 22.10.2007, яка надалі іменується "Покупець, з іншої сторони, (разом Продавець та Покупець надалі називаються Сторонами) уклали цей Контракт про нижченаведене.

. Предмет контракту:

Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийняти і оплатити соєві боби, насипом, врожаю 2010-2011 років, країна походження - Україна, які надалі іменуються "Товар.

. Кількість і якість Товару:

.1 Кількість Товару 5000 (пять тисяч) метричних тонн +/-10% на вибір Продавця і за ціною Контракту. Кількість поставленого Товару є остаточною згідно з вагою, прийнятою портом.

.2 Якість Товару згідно з ДСТУ і відповідно до таких базових вимог:

Вміст масла, мін.: 18%,.

Сміттєва домішка: до 4%

Волога макс. 13%

Протеїн в сухому стані мін. 34%

Радіоактивність цезія - 134-137 макс. 600 Веса/ кг.

Допускається вміст насіння амброзії до 1%

.3 Вага визначається згідно зважування на вагах терміналу Боріваж, Україна.

.4 Якість, стан товару остаточно визначаються при вивантаженні в порту Турції, відбір проб та проведення аналізу проводиться згідно системі11, відбір проб здійснюється на кожні 500 т інспекторами - членами FOSFA за рахунок Продавця.

. Базисні умови поставки:

.1 СРТ Южний порт, термінал Боріваж, Україна (тут і надалі "Пункт постачання), відповідно до ІНКОТЕРМС-2000 і умов цього Контракту.

.2 Період поставки Товару: до 20 березня 2012 р.

.3 Поставка Товару партіями припускається.

.4 Відвантаження товару Продавцем до Пункту поставки, зазначеного в п.3.1 цього Контракту, проводиться з усіх регіонів України на вибір Продавця без обмежень.

.5 Перехід Ризиків від Продавця до Покупця відбувається в момент передачі Товару Покупцю умовах СРТ.

.6 Продавець несе витрати по Товару до моменту надання Товару Покупцеві на умовах СРТ в пункті поставки, після надання Товару Покупцеві - всі витрати по Товарові відносяться на рахунок Покупця.

.7 Датою постачання Товару приймається дата коносаменту.

. Ціна і загальна вартість Контракту:

.1 Ціна Товару по цьому Контракту складається $ 365 (триста шістдесят пять доларів США) за одну метричну тону.

.2 За домовленістю Сторін ціна Товару може бути зміненою.

.3 Загальна вартість Контракту складається 1 825 000

(один мільйон вісімсот двадцять пять тисяч) доларів США +/-10%

.4 Валюта контракту: долар США

.5 Валюта платежу: долар США

. Умови платежу:

.1 Покупець здійснює 100% оплату Товару по цьому Контракту шляхом банківського переводу на рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з моменту надання в представництво "Наветти Лтд" м. Лімассол (Кіпр) документів, що підтверджують поставку Товару відповідно до ІНКОТЕРМС-2000 і умов цього Контракту, та копій коносаментів на відповідну партію Товару.

. Санкції і рекламації:

В випадку прострочення платежу Покупець зобовязаний заплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

. Форс-мажор:

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобовязань по цьому Контракту, якщо воно стало наслідком обставин нездоланної сили, а саме: пожежі, повені, землетрусу, інших дій, громадських безпорядків, блокади, ембарго, введення надзвичайного положення, обмеження експорту і/або імпорту, прийняті владою управління, або інших дій органів державної влади і управління, або інші обставини надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачити, ні попередити розумними мірами, і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Контракту. В такому випадку термін виконання зобовязань по Контракту відповідно відсувається на період дії обставини нездоланної сили і їх наслідків.

Достатнім доказом існування і тривалості обставин нездоланної сили є надання свідоцтва, виданого Торговою палатою відповідної країни, або офіційних текстів законодавчих актів, що набрали чинності.

. Застосоване право:

Застосоване право - речове право України.

. Додаткові умови:

.1 Будь-які зміни і доповнення до Контракту повинні бути оформленні письмово в вигляді додатків до цього Контракту і належним чином підписані повноважними представниками сторін.

.2 Цей контракт складений у 2 (двох) примірниках, українською та англійською мовами, що мають рівну юридичну силу.

.3 Підписані належним чином факсимільні копії Контракту і додатки до нього мають юридичну чинність до моменту наступного подання оригіналів.

. Юридичні адреси, банківські реквізити сторін:

Продавець: ТОВ " ФА ІНТЕРТРЕЙДИНГ УКРАЇНА

Код ЄДРПОУ: 3270877301011, м. Київ, вул. Рибальська, 22

Рахунок: 26007050001776

Банк ПРОДАВЦЯ

ПРИВАТБАНК, М. КИЇВ, Україна.

СВІФТ КОД: PBANUA2X

Банк КОРЕСПОНДЕНТ: JP MORGAN CHASE BANKMETROTECH CENTER

СВІФТ КОД: CHASUS33

КОРЕСПОНДЕНСЬКИЙ РАХУНОК: 0011000080

Покупець: "Наветті Лімітед. O. Box 3321, Drake Chambers, Road Town, Tortola, BVI

(Country - United Kingdom, British Overseas Territory - British Virgin Islands, Island - Tortola, Road Town (i. Tortola) - is the capital of the British Virgin Islands.)detailsACC: LV04PRTT0265016989000BANK:BANK, RIGA, LATVIA, SWIFT: PRTT LV 22BANK IN USD

.RAIFFEISEN ZENTRALBANKAG,VIENNA,AUSTRIA, Acet. No, 70-55.041.206RZBAATWW.

. PRIVATBANK?, DNEPROPETROVSK UKRAINE, SWIFT PBANUA2X.


Додаток Б


Результати торгів в листопаді 2012 р. на Української аграрної біржі в сегменті соєвих бобів []

Результати торгів по зовнішньоекономічних контрактах станом на 02.11.2012:


№КультураБазисОбсяг, тоннЦіна грн/т*Ціна $/тРізниця19Соєві боби <#"justify">Результати торгів по зовнішньоекономічних контрактах станом на 09.11.2012:


№КультураБазисОбсяг, тоннЦіна грн/т*Ціна $/тРізниця19Соєві боби <#"justify">Результати торгів по зовнішньоекономічних контрактах станом на 16.11.2012:


№КультураБазисОбсяг, тоннЦіна грн/т*Ціна $/тРізниця19Соєві боби <#"justify">Результати торгів по зовнішньоекономічних контрактах станом на 20.11.2012:


№КультураБазисОбсяг, тоннЦіна грн/т*Ціна $/тРізниця19Соєві боби <#"justify">Результати торгів по зовнішньоекономічних контрактах станом на 23.11.2012:


№КультураБазисОбсяг, тоннЦіна грн/т*Ціна $/тРізниця19Соєві боби <#"justify">Результати торгів по зовнішньоекономічних контрактах станом на 26.11.2012:


№КультураБазисОбсяг, тоннЦіна грн/т*Ціна $/тРізниця19Соєві боби <#"justify">* - ціни вказано в доларах США в перерахунку на гривню за курсом НБУ


Теги: Управління експортними операціями на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (м. Київ)  Диплом  Мировая экономика, МЭО
Просмотров: 48736
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Управління експортними операціями на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (м. Київ)
Назад