Аналітична та статистична оцінка залежності між ціною на сиру нафту та ВВП найбільших центрів світової економіки


Аналітична та статистична оцінка залежності між ціною на сиру нафту та ВВП найбільших центрів світової економіки


Вступ


Питання взаємної залежності між світовою ціною на сиру нафту та ВВП провідних центрів світової економіки постало давно. Ряд іноземних учених намагались віднайти взаємозвязок між цінами на сиру нафту та ВВП, починаючи з 1970-х років. Зокрема цій проблемі присвячено праці Р. Барскі, М. Олсона.

ВВП є показником економічного зростання країни, і тому вкрай важливо дослідити ряд факторів, які впливають на його зміну. Все виробництво в тій чи іншій мірі залежить від енергоносіїв. В деяких країнах в структурі переважають нафтопродукти, в деяких газ або інші джерела енергії.

Метою даного дослідження є виявлення залежності між ціною на сиру нафту та ВВП країн Єврозони, США та Японії - як основних споживачів сирої нафти.

Завданнями наукової роботи є:

дослідження теоретичних аспектів природи нафтових шоків та зміни цін на нафту протягом тривалого часового періоду;

емпіричне тестування взаємної залежності між цінами на сиру нафту та ВВП;

розробка рекомендацій щодо мінімізації залежності від цін на сиру нафту.

Предметом наукової роботи є взаємозвязок між показниками ВВП США, країн Єврозони та Японії і світовими цінами на сиру нафту.

Обєктом є економіки США, Японії та Єврозони, світові ціни на сиру нафту.

В першому розділі розглядаються попередні дослідження в цій сфері. Цей розділ спрямований на вивчення основних тенденцій та закономірностей між взаємною залежністю ціною на сиру нафту та ВВП. Розглядаються основні фактори впливу на досліджуванні показники, відбувається розгляд світової динаміки цін в часовому розрізі.

Другий розділ - аналітична частина, містить емпіричний аналіз основних показників та дозволяє визначити взаємно-причинний зв'язок між ними.

В другому розділі акцент спрямований на проведення тестів, зокрема розширеного тесту Дікі - Фуллера, тесту Грейнджера, та рівняння регресії.

Третя частина розкриває рекомендації та підсумовує отримані результати. Вона дозволяє провести оцінку заходів інших країн, спрямованих на мінімізацію залежності від цін на сиру нафту. Окремо розглядаються можливі шляхи мінімізації залежності для досліджуваних країн.


1. Вплив нафтових шоків


З точки зору економічної теорії нафтовий шок означає різкі зміни цін на нафту, які сильно впливають на рівень виробництва та рівень життя населення [11]. Такі зміни можуть бути викликані як зсувом кривої попиту, так і зсувом кривої пропозиції, слідом за чим відбувається різке падіння темпів виробництва - перш за все, в країнах-споживачах нафти.

-те століття відзначилось епохою «високої нафти» - збільшення цін на нафту відбувалось постійно протягом цього періоду і охоплює теперішній час. Зокрема 2008-го року середньорічні ціни на нафту досягли 97,26 дол. США/барель, що перевищило історичний максимум 1980 року. В цьому розділі завдання полягає в вивченні теоретичних аспектів та розгляді основних нафтових шоків, які мали місце 20-21 ст.

Згідно з дослідженням Разумнової та Свєтлова, динаміку світових цін на нафту можна умовно розділити на 3 етапи: [4]

- 1-й етап (1999-2003 рр.) Характеризується збільшенням цін з 11 до 30 доларів/барель, що є прийнятним, оскільки вартість залишається в межах цінового коридору ОПЕК. Основними факторами росту цін стали:

а) збільшення енергоспоживання в Азії та збереження попиту на нафту в США;

б) політика ОПЕК, спрямована на стримування обсягів видобутку нафти

в) стагнація економіки 2001-2002 рр.;

г) нестабільна внутрішня ситуація в Венесуелі та проблеми з видобутком нафти в Іраку до і після вторгнення США.

- 2- й етап (2004-липень 2008)

В цей період ціни подолали верхню межу ОПЕК і становили в 2004 році 44 дол. США/барель, в 2005 - коливались в межах 35-60 доларів США, 2007-60 дол. США/барель. В цьому періоді політика ОПЕК не створювала ціноутворюючого фактору, а основну роль відіграв попит, та спекуляція на ринку нафтових фючерсів. Також постало питання про вичерпання світових ресурсів.

-3-й період характеризувався стрімким падінням світових цін до 39 дол. США/барель разом з стрімким відновленням цін до рівня 2007 року, а саме - 60 дол. США/барель. Основні аргументи такого «стрибка» полягають в тому, що торгівля нафтою мала спекулятивний характер, і «бульбашка» в сегменті нафтових фючерсів тріснула [1]. Але фундаментальним фактором, що зумовив найбільше падіння ціни за останні 17 років стало сповільнення темпів розвитку провідних економік світу і зниження з боку США попиту на нафту.

Згідно таблиці 1.1 ми можемо констатувати факт, що природа нафтових шоків дещо змінилась. Якщо до 2005 року ціни на нафту збільшувались, збільшувалась також динаміка ВВП, то після 2005 року ситуація змінюється


Таблиця 1.1. Динаміка світового ВВП та ціни на нафту в період 1999-2008 рр.

199920002001200220032004200520062007200820092010Темпи приросту світового ВВП, %3.54.72.22.83.64.94.55.15.23.2-1.03.1Середньосвітові ціни на нафту, дол. США/барель17.9828.2424.3324.9528.8937.7653.3564.2771.1397.0461.5376.50

Останній ціновий бум на нафтовому ринку був відмінний від попередніх. Він характеризувався:

більшою протяжністю у часі;

став результатом зміни кривої попиту а не пропозиції;

не вплинув на основні макроекономічні показники країн найбільших споживачів нафти;

Більш детально розглянемо природу ціноутворення та фактори, які впливають на ціну нафти. Згідно з дослідженням Р.Б. Барскі та Л. Кіліана більшості спадів в американській економіці передувало загострення політичної ситуації на Ближньому Сході, що в свою чергу було повязано з збільшенням цін на нафту. Цим дослідженням було доведено, що вплив цін на нафту на зменшення темпів економічного росту є меншим, ніж вважалось раніше. Наприклад ситуація на світовому ринку нафти в меншій мірі впливає на макроекономічні показники економіки США (динаміку інфляції, безробіття, інвестиційну активність) чим раніше [15]. Це наводить ілюстративний приклад. Після прийнятого рішення в березні 1999 р. про скорочення обсягу видобутку нафти на 1,7 млн. барелів, ціна на нафту виросла на 40% а економічний спад в США почався тільки через 2 роки - в березні 2001 [8].

На основі дослідження було здійснено наступні висновки:

.Події, які відбувались на Сході, разом з діями ОПЕК - важливий, але не єдиний фактор, який впливає на зміну нафтових цін.

.Ріст нафтових цін може сприяти росту економічної рецесії, але не є безпосередньою причиною.

.Макроекономічна ситуація в найбільших країнах може прямо впливати на стан світового ринку нафти.

Однією з теорій ціноутворення на світовому ринку нафти є теорія Р.Дж. Лірсі про наявність неписаної угоди між провідними гравцями на ринку нафти [18]. Згідно теорії йдеться про формування цінового коридору ОПЕК відповідно до потреб США. Щодо питання про збільшення попиту на нафту-то за думкою економіста Н. Крішена - попит стимулювався лише двома факторами - обмеженими поставками і низькою процентною ставкою [12]. Російські аналітики Кирилов В. і Туманова О. запропонували свою модель, яка пояснює короткострокові зміни цін на ринку нафтових фючерсів. На їх думку логіка зміни цін виражалась з позиції вкладення тимчасово вільних коштів, які були розміщенні в різних сегментах фінансового ринку. Проведені дослідження показали сильну негативну кореляцію між цінами на стратегічну сировину і котируванням американських фондових індексів, тобто при рості цін на нафтові фючерси відбувалось падіння індексу NASDAQ [3].

Серед факторів, які впливають на світові ціни на нафту можна зазначити:

відсутність вільних видобувних потужностей;

вплив спекуляцій на ринку нафтових фючерсів;

монетарна політика США.

Цікавою до розгляду залежності між ціною на нафту та ВВП є модель, представлена на Токійському семінарі з питань міжнародної енергетики 2005 року. Модель дозволяє визначити еластичність цін та реального ВВП [5]. В загальному контексті збільшення світових цін на нафту

збільшує витрати на виробництво продукції;

впливає на прибутки фірм;

додає свою частку в зниженні ВВП в економіці (прямий первинний ефект);

проникає в економіку через збільшення факторних цін та заробітної плати, зниження зайнятості;

може викликати рецесію в економічному циклі.

Згідно з емпіричним правилом, приблизно кожні 10 дол. США збільшення ціни бареля нафти знижує зростання валового внутрішнього продукту на половину процентного пункту протягом двох років [9]. Існує підтвердження цих правил, що передбачає надзвичайно великий вплив цін на нафту на ВВП. Наприклад, падіння цін на нафту в середньому від 91 дол. США за барель в 2008 р. до 53 дол. США за барель в 2009 році спричинило майже два процентних пункти зростання ВВП в останні два роки [9].

Від підвищення цін на нафту, країни-експортери виграють, але протягом недовгого проміжку часу. Країни-імпортери втрачають рівень економічного розвитку, ВВП знижується. Проте і падіння ВВП залежить від різних факторів.

Насамперед це:

.залежність від частки витрат, які припадають на нафту в національному доході;

.ступінь залежності від імпортованої нафти;

.можливість кінцевих споживачів зменшити їхнє споживання нафти [6].

Більше зростання цін на нафту і довший період підтримування цін - більший вплив на економіку. Для країн, що експортують нафту, зростання цін прямо пропорційно збільшить національний дохід через більший експорт, хоча пізніше частина цього прибутку буде знівельована через зменшення попиту на експорт завдяки економічній рецесії країн-імпортерів [6].

Як зазначалось раніше, кожному нафтовому шоку - тобто збільшенню цін передувала подія в світовому співтоваристві. Коливання нафтових цін спричиненні зміною структури попиту та пропозиції. Зменшення виробництва нафти країнами-членами ОПЕК сприяло збільшенню ціни на нафту. Збільшення виробництва в Саудівській Аравії дещо знизило ціни на нафту тоді як ірано-іракська війна та захоплення Кувейту негативно вплинули на ціну нафти, яка підскочила вгору, оскільки ці країни - одні з найбільших нафтових виробників. Таку ситуацію ми спостерігаємо і сьогодні в контексті подій, які зачепили Лівію - одну з найбільших країн виробників нафти, нафтові ціни почали стрімко зростати після військового перевороту в країні, багато країн втратили свого постачальника.

Високі ціни на нафту призводять до інфляції, зменшення податкових надходжень, збільшення дефіциту бюджету а також збільшення процентної ставки. Всі ці ефекти можуть спричинити збільшення безробіття, принаймні в короткостроковий період. Збільшення цін на нафту також порушує баланс торгівлі і валютний курс. Монетарна та фіскальна політика, які містять інфляційний тиск можуть поглибити рецесійний ефект та ефект безробіття. Експансійна монетарна та фіскальна політика, з іншого боку можуть просто відтермінувати зниження національного доходу і погіршити вплив нафтових цін в довготерміновому періоді.

Збільшення цін на нафту, безсумнівно, викликає зниження темпів розвитку ВВП. Також підвищення світових цін негативно впливає на рівень інфляції, процентну ставку та дефіцит бюджету [6]. Найбільш залежними від цін на нафту логічно є країни-імпортери. Країни-експортери в короткостроковому періоді виграють від підвищення цін. В наступному розділі проведене дослідження дозволить показати взаємозалежність між нафтою та ВВП обраних країн.


2. Вплив ціни на сиру нафту та на економічну ситуацію в промислово розвинутих країнах


Попередні емпіричні дослідження проведені американськими вченими дозволяють дослідити вплив нафтових цін на основні макроекономічні показники, зокрема і на показники росту ВВП. Щоб дослідити вразливість економіки певних країн, Міжнародним енергетичним агентством було проведено дослідження, яке базувалось на моделі Інтерлінк [19], запровадженою Організацією економічного співробітництва та розвитку. Базові умови для моделі є такими:

розглядається період 2004-2008 років;

ціни залишаються на рівні 25 дол. США/барель;

обмінний курс долара залишається на рівні кінця 2003 року (на практиці, будь-які зміни в номінальній вартості долара значуще вплинули б на економіку).

При сценарії підвищення цін на нафту, ціни встановлюються на рівні 35 дол. США/барель, тобто відбувається збільшення на 10 дол. США протягом всього періоду експерименту.

Таблиця 2.1. Основні макроекономічні показники у випадку підвищення ціни

20042005ВВП (%)-0.4-0.4Індекс споживчих цін(%)0.50.6Рівень безробіття(%)0.10.1Поточний рахунок (млрд. дол)-32-42

Вплив на рівень росту ВВП найбільше відчувається в перші 2 роки, оскільки погіршення умов торгівлі знижує дохід, який негайно підриває інвестування і домашнє споживання. Таблиця 2.1, демонструє відхилення у відсотках від базового сценарію розвитку подій та динаміку основних макроекономічних показників. Вплив високих нафтових цін на рівень інфляції є більш вираженим. Рівень споживчих цін на 0.5% вище середнього ніж за базового сценарію, терміном на 5 років. Вплив на рівень інфляції відчувається найбільше в 2005 році - другому році, саме коли спостерігається високий рівень цін. На рисунку 2.1 показано зв'язок між змінами цін на нафту та короткостроковими змінами в рівні інфляції.


Рис. 2.1. Вплив нафтових цін на рівень інфляції

Також великих змін зазнає рівень безробіття. Зрушення на 0.1% еквівалентне втраті 400000 робочих місць серед країн - учасниць організації економічного розвитку та співробітництва (ОЕСР). Торгівельний баланс погіршується в короткотерміновому періоді, оскільки зростання нафтових цін збільшує витрати на імпорт нафти і в загальному веде до інфляції. Погіршення в структурі поточного рахунку досягає піку в 2006 році і перевищує 50 млрд. дол. США.

Вплив нафтових цін у розрізі регіонів подано нижче. Країни Єврозони, які є найбільш залежними від імпорту нафти страждають найбільше. Також як і японська економіка, яка залежить від імпортованої нафти. Втрати ВВП в Японії та Європі також поглибить дефіцит бюджету, який й так достатньо великий (близько 3% в середньому по Європі та 7% в Японії). США постраждає найменше, через те, що на 40% покриває свої потреби в нафті власним виробництвом. В цих трьох регіонах спостерігатиметься падіння ВВП на 0.5%, 0.4% та 0.2% відповідно.


Рис. 2.2. Вплив нафтових цін на основні макроекономічні показники в розрізі регіонів


Вплив на основні макроекономічні показники Японії, США та Єврозони зображенні на рис. 2.2. Цей експеримент показує негативний вплив на економіку, спричинений збільшенням цін на нафту. Нижчі ціни, ніж в базовому сценарії принесуть економічні вигоди. При проведенні другого експерименту, з рівнем цін 7 дол. США/барель після двох років ВВП на 0.3% вище в той час як інфляція і рівень безробіття є на 0.4% та 0.2% нижчими відповідно.

Дослідник Т. Хендерсон намагався показати що збільшення ціни на нафту не спричинює спад ВВП. Для дослідження було обрано наступні дані: ціна нафти в квартальному розрізі за біржевим показником WTI (West Техаs Intermediate) подана у відсотках. ВВП США - квартальні зміни ВВП, базовий рік 2000. Період дослідження охоплював період 1986 Q2-2008 Q1. Нижче подана таблиця 2.2 демонструє зв'язок нафтових цін і ВВП США.


Таблиця 2.2. Показники нафти та ВВП США у квартальному розрізі

КварталНафта%ВВП%1986q224.881.61986q421.972.01988q428.435.41990q3131.850.01994q231.065.31999q137.233.41999q326.954.82000q220.776.42002q131.312.72004q334.243.62005q127.563.02008q237.842.8Середнє значення37.843.42КварталНафта%ВВП%1990q4-27.95-3.01991q1-31.07-2.01993q4-24.25.51997q1-21.433.11998q4-25.026.22008q3-28.05-0.52008q4-55.71-6.3Середнє значення-17.790.25

Висновки є такими, що ВВП все одно продовжує зростати, незалежно від відхилення на більш ніж 20% ціни на нафти в обох випадках - підвищення ціни і зниження. Темпи приросту сповільнюються, але спаду темпів приросту ВВП не відбувається.

Однак це дослідження можна піддати гострій критиці. Основні аргументи наведено нижче:

для показника ВВП краще було б використання світового ВВП, що точніше оцінило б попит на нафту;

не було впроваджено лагове значення, і тому природно, що в одному періоді ціна на нафту не впливає на ВВП, але можливий вплив в наступному;

піки нафтових цін мають короткостроковий характер, тому значного впливу в короткостроковому періоді не відбувається.

Проведемо дослідження, спрямоване на визначення залежності між нафтою та ВВП провідних центрів економіки. Спробуємо графічно показати зв'язок між ціною на сиру нафту та ВВП економік Єврозони, США та Японії.

Ціни на нафту є середньорічними, що не дозволить побачити абсолютні пікові значення, оскільки враховують ціну середню щорічну. Ціни скориговані відносно інфляції, використовуючи споживчий індекс цін (Consumer Price Index)

Згідно з графічною інтерпретацією лише ВВП Єврозони коливається доволі суттєво, тоді як Японія та США не сильно страждають від коливань нафтових цін. Попередньо проведене дослідження Європейського центрального банку, спрямоване на визначення взаємозвязку між ціною на нафту та ВВП показує нелінійний вплив нафтових цін на ВВП. Збільшення ціни на сиру нафту має більший вплив на ВВП ніж її зменшення. Серед всіх країн-імпортерів нафти, згідно з проведеним дослідженням ріст цін впливає на всі країни негативно, крім Японії. В Японії не відбувається зменшення економічної активності. [12 с. 4]

Емпіричному аналізу основних функціональних взаємозалежностей передував тест ADF на стаціонарність змінних подальшого дослідження. Всі дані є попередньо прологарифмованими. Дані є річними, період 1991-2010 рр.

PRICE_OIL - світова ціна на сиру нафту, дол. США/барель, річні дані.

GDP_US - ВВП США, поточні ціни, млрд. дол. США

GDP_Japan - ВВП Японії, поточні ціни, млрд. дол. США

GDP_Eurozone - ВВП країн Єврозони, поточні ціни, млрд. дол. США. Показники GDP_US, GDP_Japan, GDP_Eurozone отримані з даних МВФ, PRICE_OIL - Міжнародне енергетичне агентство

Всі вхідні дані представлено у додатку Б. Результати оформлено в таблиці 2.3


Таблиця 2.3. Тест ADF на стаціонарність

ПоказникиЛогарифми рівнівПерші різниціЛагові значення123123PRICE_OIL-2.530-1.922-1.712-4.527**-2.984-2.115GDP_US-2.202-1.538-0.860-3.286-3.084-4.251**GDP_Japan-3.288***-2.005-1.090-3.575***-3.342***-4.192**GDP_Eurozone-2.344-1.183-2.553-3.395***-1.620-1.819

Дослідження на стаціонарність вказує нам на не стаціонарність показників при логарифмах рівнів і стаціонарність при перших різницях. Для показника PRICE_OIL гіпотезу можна відкинути на рівні 5% з лагом у 1 рік. Для показника GDP_US гіпотезу можна відкинути на рівні 5% з лагом в 3 роки. Для показника GDP_Japan гіпотезу можна відкинути на рівні 10% з лагом в 1 та 2 роки та на рівні 5% з лагом в 3 роки. Для показника GDP_Eurozone гіпотезу можна відкинути на рівні 10% з лагом в 1 рік. Такі результати схиляють у подальшому дослідженні до використання перших різниць відповідних показників.

Наступний тест - тест Грейнджера дозволить нам виявити взаємозвязок між показниками. Дані оформлені в таблиці 2.4.


Таблиця 2.4. Аналіз взаємовпливу ціни на нафту та ВВП окремих країн та регіонів (тест Грейнджера)

ГіпотезаЛаги1234GDP_LOG_EUROZONE не впливає на PRICE_LOG_OIL7.549 (0.014**)4.048 (0.042**)1.354 (0.312)0.778 (0.573)PRICE_LOG_OIL не впливає на GDP_LOG_EUROZONE0.381 (0.545)0.925 (0.420)2.733 (0.099***)1.191 (0.392)GDP_LOG_JAPAN не впливає на PRICE_LOG_OIL0.065 (0.801)0.127 (0.881)0.184 (0.904)0.609 (0.668)PRICE_LOG_OIL не впливає на GDP_LOG_JAPAN0.340 (0.567)6.752 (0.009*)21.79 (0.00010*)72.85 (8.7E-06)GDP_LOG_US не впливає на PRICE_LOG_OIL6.435 (0.021**)3.241 (0.072***)2.028 (0.173)1.113 (0.421)PRICE_LOG_OIL не впливає на GDP_LOG_US4.891 (0.041*)2.815 (0.096***)1.841 (0.203)1.184 (0.395)

Спостерігається вплив показника ВВП Єврозони на ціну нафти, гіпотезу про відсутність впливу можна відкинути на рівні статистичної значущості 95% з лагом в 1 та 2 роки, та вплив ціни нафти на ВВП Єврозони на рівні статистичної значущості 90% з лагом в 3 роки. При розгляді взаємозвязку між показниками ВВП Японії та нафтовими цінами, нафтові ціни односторонньо впливають на ВВП Японії на рівні статистичної значущості 99% з лагом в 2 та 3 роки. При розгляді взаємозалежності між показниками ВВП США та цінами на сиру нафту спостерігаємо взаємну залежність. ВВП США впливає на нафтові ціни, гіпотезу про відсутність впливу можна відкинути на рівні статистичної значущості у 95% з лагом в 1 рік та з вірогідністю у 90% з лагом в 2 роки. Ціни на сиру нафту впливають на ВВП США з відкиданням гіпотези про відсутність впливу на рівні статистичної значущості у 99% з лагом в 1 рік та з вірогідністю 90% з лагом в 2 роки.

Тобто ми можемо побачити взаємну залежність між усіма заданими показниками, крім ВВП Японії, оскільки лише нафтові ціни впливають на ВВП Японії, в той час як впливу ВВП на ціни не спостерігається.

Для даного дослідження було оцінено 6 різних регресійних рівнянь. Узагальненні значення подано в таблиці 2.5. Зростання 1% ВВП США спричинить зростання на 0.7% ціни на нафту з ймовірністю у 95%

Зростання 1% ціни на нафту з лагом в 1 рік спричинить падіння на 0.36% ВВП США з ймовірністю в 95%. Зростання 1% ВВП Єврозони спричинить зростання на 1.12% ціни на нафту з ймовірністю у 99%


Таблиця 2.5. Результати регресійного аналізу

Незалежні змінніЗалежні змінніКонстанта-

---

---

-----

-

------

Зростання 1% ціни на нафту спричинить зростання на 0.17% ВВП Єврозони. Зростання 1% ВВП Японії не спричинить зростання нафтових цін. Зростання нафтових цін на 1% спричинить зменшення ВВП Японії на 0.18% з ймовірністю у 95%

Позитивний вплив нафтових цін на ВВП Єврозони пояснюється тим що країни Єврозони є світовими експортерами нафти, і велику частку ВВП становлять прибутки від продажу нафти. Позитивний вплив ВВП на світові нафтові ціни США та Єврозони спричинений збільшенням попиту на нафту, внаслідок збільшення темпів росту ВВП, частину якого складає дохід від експорту нафти. Також зазначимо, що збільшення ВВП США в попередньому періоді на 1% спричинить збільшення ВВП в базовому періоді на 0,7% з ймовірністю у 99%. Також збільшення ВВП Єврозони в попередньому періоді на 1% спричинить збільшення ВВП Єврозони в базовому періоді на 0,7% з ймовірністю у 99% як і в попередньому випадку. Збільшення ВВП Японії в попередньому періоді на 1% спричинить збільшення ВВП Японії в базовому періоді на 0,4% з ймовірністю в 95%.

Дане дослідження показує що взаємозалежність між нафтовими цінами та ВВП існує в усіх країнах, крім Японії. Японія надзвичайно залежить від імпортованих енергоресурсів і тому коливання нафтових цін негативно впливає на ВВП Японії. Специфічні умови економік даних країн, насамперед країн Єврозони та США які є експортерами нафти і зростання нафтових цін зумовлює зростання ВВП, так само як і зростання ВВП зумовлює зростання нафтових цін.


3. Рекомендації щодо мінімізації залежності від цін на сиру нафту


Вплив цін на сиру нафту на ВВП в окремих країнах та регіонах залежить насамперед від структури імпорту. Як показують дослідження науковців, США найменше страждає від коливань нафтових цін внаслідок власного виробництва нафти забезпечення власних потреб на 40% [6]. Такі країни, як Японія, логічно повинні були б страждати найбільше, оскільки більшість нафти є імпортованою. Розподіл ресурсів відбувається таким чином: більшість нафтових світових запасів зосереджено на Близькому Сході, і приблизно дві третини знаходяться під контролем членів ОПЕК. Найкращим рішенням було б мінімізація контролю картелю виробників нафти на світовому ринку та зменшення попиту [17]. Нещодавно конгрес США прийняв закон, покликаний зменшити залежність від нафти за рахунок збільшення економії палива та встановлення середніх стандартів на нові автомобілі та вантажівки до 35 миль на галон до 2020 модельного року. Це може зменшити використання нафти на 25 млрд. галонів до 2030 року.


Таблиця 3.1. Рейтинг країн згідно щоденним споживанням нафти

НомерКраїнаКількість нафтиРік1США18,690,000 бар/день20092Китай8,200,000 бар/день20093Японія4,363,000 бар/день20094Індія2,980,000 бар/день20095Росія2,740,000 бар/день20106Бразилія2,460,000 бар/день20097Німеччина2,437,000 бар/день20098Саудівська Аравія2,430,000 бар/день20099Південна Корея2,185,000 бар/день201010Канада2,152,000 бар/день200936Україна384,000,000 бар/день2009

Найбільшими споживачами нафти в світі є такі країни як США, Китай, Японія, Індія та Росія. [14] Нижче наведена таблиця 3.1 демонструє щоденне споживання нафтопродуктів та рейтинг основних країн споживачів нафти. Такі дії як розробка передових автомобільних технологій, які використовують енергію більш ефективно та створення нових джерел енергії, які можуть замінити нафту є першим кроком до мінімізації залежності від впливу цін на сиру нафту.

При тому що США виробляє близько 40% нафти, іншу частину вона експортує насамперед з країн далекого зарубіжжя, таких як Саудівська Аравія. На прикладі США можна яскраво побачити залежність всієї економіки від нафти. Будь-який продукт створюється за допомогою нафти, навіть доставка товарів вимагає залучення нафтопродуктів. США створюють глобальний дисбаланс, оскільки лише 5% населення світу споживають близько 25% нафти [7]. Економіка США є надзвичайно залежна від нафтопродуктів, при надзвичайному збільшенні цін на нафтопродукти економіку просто чекає рецесія.

Можливі виходи з ситуації є наступними:

впровадження податку на бензин, хоча це і спричинить зростання ціни на бензин. Т. Фрідман запропонував запровадження податку на бензин в 1 долар за галон, з поступовим збільшенням податку на 5 центів щомісячно, починаючи з 2012 року. Це дозволить споживачам і виробникам підлаштуватись до нового законодавства та змінити свої звички. Отримані гроші можуть піти на зменшення дефіциту бюджету США [10].

Податок на сиру нафту. Деякі дослідники більш сприятливо відносяться до запровадження цього податку ніж до податку на бензин. Податок включатиме імпорт сирої нафти та продукти нафтової переробки. Корпорація RAND провела дослідження, в якому пропонує привязати податок до ціни нафти. Наприклад ставка податку становитиме 10%, якщо ціна на нафту буде на рівні 120 дол. США барель, і 17% якщо ціна буде 72 дол. США /барель. Така політика буде підтримувати високі ціни і надавати такий же обсяг податкових надходжень. Незалежно від політики ОПЕК, спрямованої на заохочення споживання нафти.

Кінець нафтових субсидій для американських підприємств-виробників нафти. Кращим застосуванням субсидій була б підтримка підприємств, які займаються розробкою відновлюваної енергії.

Також переміни можуть стосуватись автомобільного сектору. Це насамперед заохочення виробництва електромобілів та автомобілів, двигун яких буде працювати на етанолі та метанолі [10]. Транспортування можна здійснювати за допомогою електропоїздів, як здійснюється в Європі, що буде набагато екологічніше. Також можна скоротити кількість теплових електростанцій, виробництво енергії яких залежить від нафтопродуктів та збільшити кількість гідро - та атомних станцій. Ну і звісно альтернативні джерела палива, енергія вітру, сонця. Правда на жаль альтернативна енергетика ще не досягла значного поширення [7].

Економіка Японії під впливом останніх подій (аварія на АЕС) зараз надзвичайно вразлива. Кожен вид сирої нафти, ціна якої використовується як барометр для міжнародної торгівлі перевищила показник в 100 доларів США за барель. Якщо ціни на нафту продовжать зростати, вони будуть сповільнювати світову економіку, і пригнічувати японську економіку також. Для Японії першим кроком є диверсифікація джерел імпорту нафти, зважаючи на нестабільну політичну ситуацію в Лівії та Єгипті [21]. Уроки нафтових криз 1970-х років змусили Японію скоротити свою залежність від нафти Близького Сходу з 90% свого імпорту в той час до рівня 60% у 1980-х. Найбільш сприятливішим з географічної точки зору був б імпорт з Росії. Перехід на альтернативні джерела палива також дав б позитивний ефект. Наприклад ціна на природній газ є набагато стабільнішою. Нові методи видобутку нафти з твердих порід і піскових утворень дозволять збільшити частку власної нафти в економіці Японії.

Європа також страждає від впливу нафтових цін, вона є світовим експортером нафти, тому може частково забезпечити попит на нафту своїм виробництвом. Загальні міркування та рекомендації щодо мінімізації залежності від цін на сиру нафти є такими ж, як і для попередніх країн.

Багато країн почали задумуватись над мінімізацією залежності. В Малайзії прем'єр-міністр Малайзії Абдулла Ахмад Бадаві заявив, що його уряд буде шукати шляхи, щоб зменшити залежність країни від нафти. Розглядаються ідеї використання природнього газу в громадському транспорті, використання відновлюваної енергії, біопалива [13].

Розглядаючи Україну в світовому контексті, можна констатувати факт, що ВВП України не надзвичайно сильно залежить від зміни світових нафтових цін.

Основні причини чому не спостерігається сильна залежність між цінами та ВВП.

.У період 1991-2004 рр. Україна купувала нафту в Російській федерації і ціни були нижче світових. Після декількох енергетичних конфліктів пільгові ціни більше надаватись не будуть, що робить економіку України більш вразливішою.

. Основою зростання вітчизняної економіки є підприємства металургійної та хімічної галузей і для них важливим є рівень цін на природній газ та руду [2]

Загальні міркування та рекомендації залишаються незмінними:

пошук альтернативних видів палива та відновлюваної енергії;

зменшення споживання та попиту на нафтопродукти;

можливе створення податку на надмірне споживання нафтопродуктів (наприклад податок на машини з об'ємним двигуном);

стабілізація політичної ситуації в світі.


Висновки


На даному етапі відчувається гостра залежність від цін на світові енергоносії. Нестабільна політична ситуація на ринках нафтопродуктів, все це спричинює коливання цін на сиру нафту. Нафта є основним рушієм світової економіки, і зростання нафтових цін може призвести до стагнації та занепаду економіки. Проведене дослідження дозволило оглянути теоретичні аспекти нафтового ціноутворення та дослідити взаємозалежність між цінами на сиру нафту та ВВП провідних країн. Основний акцент базувався на результатах емпіричних досліджень, в результаті чого довелось виявити взаємну залежність між цінами на сиру нафту та ВВП. Були проведені тести Грейджера, розширений тест Дікі-Фулера (ADF), побудоване рівняння регресії.

Взаємна залежність між цінами та ВВП спостерігалась в усіх країнах, крім Японії, де нафтові ціни безпосередньо впливали на ВВП. Це зумовлено структурою імпорту, де нафта відіграє надзвичайно важливе значення, оскільки Японія не забезпечує свої потреби власним виробництвом. Економіка однієї з найбільших країн світу - США впливає на світові нафтові ціни, враховуючи факт що Америка є найбільшим споживачем нафти в світі. Така ж ситуація спостерігається в країнах Єврозони, де багато країн є виробниками та світовими експортерами нафти.

Щодо мінімізації залежності від цін на нафту, то зменшення попиту та пошук альтернативних видів енергії дозволить реформувати економіку країн і зробити її менш уразливою від коливань нафтових цін. Це і має бути ключовим моментом реформації світової економіки.


Список джерел

нафта сирий шок ціна

1.«Нефтяной пузырь» готов лопнуть // РИА Новости. 16.07.2008, [Електронний ресурс] Режим доступу: #"justify">. Пластун В.Л., Домбровський В.С. - Аналіз впливу окремих факторів на темпи економічного зростання в Україні // Збірник праць «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України», - 2009, №25., С. 71-80.

. Кириллов В., Туманова Е. Финансово-рыночные аспекты поведения нефтяных цен, [Електронний ресурс]. Режим доступу: #"justify">. Разумнова Л., Свєтлов Н. Мировой рынок нефти: механизм ценообразования в период «третьего нефтяного шока» [Текст] - Мировая економика и международные отношения, 2010 №2 С. 4-13

. Akira Maeda, Tetsuo Tezuka Analyzing the Oil Price-GDP Relationship and its Historical Changes: матеріали міжнародної конференції з питань енергетики (Кіото 5-6 липня, 2005 р.), Kyoto University. [Електронний ресурс]. Режим доступу: #"justify">. Analysis of the impact of high oil prices on the global economy - International Energy Agency // березень 2004. [Електронний ресурс]. Режим доступу: #"justify">. A deepening US dependence on the use of foreign oil is detrimental to our very survival [Електронний ресурс]. Режим доступу: #"justify">. Barsky R.B, Kilian L. Oil and the Macroeconomy Since the 1970s //Journal of Economic Perspectives. 2004. V 18 №4. P 115-134.

. Krauss C. - Why the disruption of libyan oil has led to a price spike //New York Times, (24.02.11). [Електронний ресурс], Режим доступу: #"justify">. Fischetti.M. Сan we get off oil now? - Scientific American, [Електронний ресурс], Режим доступу: #"justify">. Hamilton James D. What is an Oil shock? Journal of econometrics №113: С. 363-398 (2003 р.)

. Krichene N. Crude Oil markets: Monetary Policy and the recent Oil shock //IMF working paper African Department. - 2006. P. 21

. Malaysia to reduce dependence on crude oil - Energy Bulletin, [Електронний ресурс]. Режим доступу: #"justify">14. National master.com [Електронний ресурс]. Режим доступу #"justify">15. Olson M. The productivity slowdown, the oil shocks and the Real Cycle //Journal of economic Perspectives.1988.V.2 №4 P.43-69

. Rebeca Jimenez-Rodrigues, Marcelo Sanches Oil price shocks and real GDP growth. Empirical evidence for some OECD countries - European Central bank-Working papers no.362/May 2004

. Reduce Oil dependence cost - [Електронний ресурс]., U.S government source for fuel economy information. Режим доступу http://www.fueleconomy.gov/feg/oildep.shtml


Теги: Аналітична та статистична оцінка залежності між ціною на сиру нафту та ВВП найбільших центрів світової економіки  Другое  Мировая экономика, МЭО
Просмотров: 12341
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Аналітична та статистична оцінка залежності між ціною на сиру нафту та ВВП найбільших центрів світової економіки
Назад