Особливості залучення іноземного капіталу в банківський сектор України

Особливості залучення іноземного капіталу в банківський сектор України

Шайняк А.І.

Студентка ОНПУ

Керівник: к.е.н., доц. Акименко Н. В.

Передумовою актуальності проблеми залучення іноземного капіталу в банківський сектор стали процеси глобалізації світової економіки, які не оминули ні Україну, ні її фінансову систему.

Аналізом досліджень і публікацій залучення та функціонування іноземного капіталу займалися такі вчені та автори, як Корнилюк Р.В., Д'яконова І.І., Івасів І.Б. та інші.

На сьогодні банківська система є однією з найважливіших секторів господарського механізму України.

Посилення міжнародного руху банківського капіталу вимагає зваженої державної регуляторної політики, спрямованої на запобігання впливу світових фінансових криз та мінімізації ризиків залежного розвитку банківської системи України [2, c.82].

За даними НБУ [3], на 01.03.2014 року в Україні функціонує 181 банк, серед яких 49 банків з іноземним капіталом, причому 19 з них знаходяться в повній власності іноземних інвесторів (табл.1). Доля іноземного капіталу в статутному капіталі банків впала на 0,1% (з 34,0% на 01.01.2014р. до 33,9% на 01.03.2014р.). Іноземний капітал в банківській системі України представлений 26-ма країнами.

Основні показники діяльності банків у 2012-2014 рр. cтаном на 01.01

ПоказникРоки01.01.1201.01.1301.01.1401.03.14Кількість банків, що мають банківську ліцензію 176176*180*181*з них: з іноземним капіталом53534949у т.ч. зі 100% іноземним капіталом22221919Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків,%41,939,534,033,9* - з них 1 банк має ліцензію санаційного банку.

іноземний капітал банківський реформа

Тож можемо сказати, що іноземний капітал у фінансово - банківській системі України займає важливу нішу. Цей процес може мати позитивний ефект лише при правильному та доцільному використанню інвестицій, враховуючи можливі ризики.

Все ж для країни головною є не конкурентоспроможність вітчизняних банків, а конкурентоспроможність і стабільність банківської системи в цілому [1, с.30].

Українським банкам іноземні кредити потрібні для використання передового досвіду, посилення конкурентоздатності, впроваждення нових технологій, створення нових робочих місць та сприяння наповнення бюджету коштами і загалом для стимулювання економічного розвитку. Проте надмірне залучення привело до значного зростання об'ємів заборгованості вітчизняних банків. Тож, насамперед ми маємо проаналізувати ситуацію та навчитися раціонально використовувати інвестовані ресурси з урахуванням ризиків.

Щоб досягнути цього, владі потрібно реформувати банківську систему. Серед основних напрямів державних реформ:

) надання інвесторам детальної і зрозумілої інформації про правовий режим, умови інвестування в Україні. Для цього можна організовувати регулярний випуск бюлетеня, який міститиме корисну інформацію для інвесторів декількох мовах;

) посилення боротьби із злочинністю, зменшення рівня тінізації економіки;

) підвищення рівня і якості задоволення потреб клієнтів у вітчизняних банків, забезпечення конкурентоспроможності в порівнянні з іноземними. Особливо це стосується інформатизації послуг банку і впровадження можливості управляти засобами на рахунку, як це дозволяє, наприклад, вхід в ківі гаманець і в результаті зберігає безліч часу клієнта;

) забезпечення фінансової стабільності в країні, включає зниження рівня безробіття, стимулювання промислового виробництва, підтримку прийнятного рівня цін, інфляцію, процентних ставок і т.д.

Проведення реформування законодавства і норм, включає: зняття бар'єрів купівлі вітчизняних банків іноземними інвесторами, сприяння цьому процесу, визначивши при цьому чіткі межі, контроль і гальмування у разі потреби потоків іноземних інвестицій в банківський сектор; заборона на володіння іноземних інвесторів контрольними пакетами акцій українських банків, розробка і використання чіткого механізму відбору серед іноземних інвесторів потенційних претендентів на купівлю вітчизняних банків і створення нових банків з участю в цьому процесі іноземних інвесторів.

Отже, надзвичайно важливим на цьому етапі є реформування державної політики для оптимального використання іноземного капіталу в банківському секторі, що включає визначення основних принципів контролю, впровадження і обмеження припливу іноземних інвестицій в банківський сектор України.

Список використаних джерел:

1. Дяконова І. Пошук стратегії розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків//Вісник Національного банку України. - 2008. - №2 (144). - с. 26 - 31.

2. Корнилюк Р.В. Стратегічні аспекти регулювання діяльності іноземних банків в Україні <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Foa/2011_17/17_11.pdf> / І.Б. Івасів , Р.В. Корнилюк // Фінанси, облік і аудит: збірник наукових праць. - К.: КНЕУ - 2011. Вип.17. - с. 82 - 101.

. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Доступний з <http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807>