Види деревних порід, аналіз їх фітосанітарного стану

ВСТУП


Насадження загального користування всередині міста повинні бути розміщені рівномірно по окремих районах, пропорційно щільності населення в кожному з них, на відстані від житла, що дозволяє всьому населенню користуватися ними при мінімальній витраті часу на пересування до цих насаджень.

Ці положення не відносяться до зон масового відпочинку, заповідникам, національним паркам, ботанічним садам і паркам етнографічним. Всі ці об'єкти входять до числа насаджень загального користування, але їх розміщення визначається природними умовами, існуючими спорудами, транспортними зв'язками з містом і ін. Для рівномірної забезпеченості міста насадженнями недостатньо створити приблизно рівні за площею зелені масиви з певними інтервалами, так як різні райони міста мають далеко не однакову щільність населення, а площа насаджень повинна бути прямо пропорційна кількості населення в даному районі. Крім того, в деяких районах міста зазвичай зосереджені великі установи, промислові підприємства, вокзали, великі магазини і т. д. У зв'язку з цим у таких районах накопичується велика кількість людей, що значно перевищує число постійних жителів.

У великих містах, обласних і республіканських центрах, а також у курортних містах при розрахунку потреби в насадженнях загального користування враховують приїжджих.

Оптимальні відстані від житла до різних категорій міських насаджень залежать від призначення тієї чи іншої категорії насаджень. Наприклад, парк культури і відпочинку жителі міста відвідують періодично, а сквером, садом, бульваром користуються щодня. Тому, встановлюючи оптимальну доступність для різних категорій насаджень, враховують час, що витрачається на дорогу при пересуванні пішки і на транспорті.

Часто рослинність на певній ділянці одночасно використовується в різних цілях. Проте залежно від місцевих умов одне з цільових призначень насаджень майже завжди основне, а решта - додаткові.

Зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря.

Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому.

Збагачення асортименту дерев і чагарників для зеленого будівництва - є одними з головних заходів щодо поліпшення навколишнього середовища.

Зважаючи на значущість та особливість галузі, дуже важливим є планування комплексного озеленення міст. Перспективний план озеленення міста чи селища, а також поточне планування, зв'язане з проектуванням об'єктів озеленення - садів, скверів, парків, бульварів та інших насаджень, розробляють на основі спеціальних нормативних показників, затверджених господарськими нормами проектування населених міст. Слід зазначити, що зелені насадження в містах і селищах, у приміських і зелених зонах треба сприймати у вигляді єдиної системи з урахуванням величини і значення міста, його планувальної структури, архітектурно-площинної композиції забудови і природно-кліматичної зони.

Мета: Визначити характерні види деревних порід вул. Кірова та Тітова та зробити аналіз їх фітосанітарного стану.

Завдання:

Провести інвентаризацію зелених насаджень вулиць Кірова та Тітова міста Дніпропетровськ.

Оцінити фітосанітарний стан.

Проаналізувати отримані дані та зробити відповідні висновки.


1. РОЛЬ ОЗЕЛЕНЕННЯ У ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОГО БЛАГОУСТРОЮ МІСТ


Зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру, чим і займалась у своїх працях Карагодина И.Л. [17]. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому.

Зелені насадження є місцями активного й пасивного відпочинку населення. Особливо великою є роль парків культури і відпочинку. Благоустрій й озеленення населених місць - це створення парків, скверів, садів, бульварів, вуличного й внутриквартального озеленення, захисних зелених зон навколо промислових підприємств і населених пунктів. Збагачення асортименту дерев і чагарників для зеленого будівництва - є одними з головних заходів щодо поліпшення навколишнього середовища. Вирішуючи питання охорони й поліпшення навколишнього середовища, велике значення надається зеленим насадженням, як при будівництві нових мікрорайонів, промислових підприємств і зелених зон, так і при реконструкції існуючих міських і промислових територій. Зелені насадження поліпшують екологічний стан й створюють комфортні умови для праці й відпочинку. Вони мають важливе архітектурне значення в сучасному ландшафті міста.

При плануванні території важливо враховувати кількість, розмір, конфігурацію площадок, що визначаються за їхнім функціональним призначенням й загальному композиційному рішенню. Алеї в дорожній мережі повинні забезпечувати зручність пересування, доступність всіх елементів. Зелені насадження не повинні погіршувати видимість дорожньої обстановки всім учасникам руху - пішоходам і водіям. При озелененні території звичайно використовують асортименти деревних порід, пристосованих і вирощуваних в умовах міста. Підбір порід проводять, виходячи з типів посадок (рядові, одиночні, групові, куртинні), декоративних якостей, їхніх біологічних особливостей росту й розвитку; для досягнення швидкого ефекту необхідно використати крупномірний посадковий матеріал, уникати високої щільності посадок, не перевищуючи існуючих норм.

Озеленення дитячих ігрових і фізкультурних площадок потрібно робити з урахуванням інсоляції напрямку пануючих вітрів, захисту від пилу й шуму, розробкою цих питань ы займався Горбачев В.Н.[5] У прибудинкових смугах і палісадниках необхідно створювати умови для індивідуального квітництва. Посадки дерев і чагарників і влаштування газону проводяться із завезенням рослинної землі на 100 %. Необхідно прагнути до того, щоб площа озеленення доходила до 50 % від площі проектувального об'єкта. При створенні композиції зелених насаджень використовують різні види дерев, чагарників і велику кількість однорічних квіткових рослин, у відношенні яких слід зазначити, що квіткове оформлення повинно змінюватися щороку для розмаїтості композиції.

Зважаючи на значущість та особливість галузі, дуже важливим є планування комплексного озеленення міст. Перспективний план озеленення міста чи селища, а також поточне планування, зв'язане з проектуванням об'єктів озеленення - садів, скверів, парків, бульварів та інших насаджень, розробляють на основі спеціальних нормативних показників, затверджених господарськими нормами проектування населених міст. Слід зазначити, що зелені насадження в містах і селищах, у приміських і зелених зонах треба сприймати у вигляді єдиної системи з урахуванням величини і значення міста, його планувальної структури, архітектурно-площинної композиції забудови і природнокліматичної зони. При визначенні площі насаджень за основу приймають чисельність населення міста чи селища. За розподілом Жирнова А.Д. міста з населенням більше 500 тис. жителів відносяться до найкрупніших, з населенням 250-500 тис. жителів - до крупних, з населенням 100-250 тис. жителів до великих, з населенням 50-100 тис. жителів до середніх, з населенням до 50 тис. чоловік - малих міст і селищ міського типу. [10].

Важливим фактором, що визначає специфічні особливості озеленення населеного пункту і впливає на кількісний бік цього питання, є місцезнаходження населеного пункту: біля великих водойм, лісових масивів, на безлісних і пустельних територіях і т.д. Систему насаджень і розміри територій, що озеленюються, у містах і селищах визначають з урахуванням специфіки їхнього місцезнаходження і народногосподарського профілю. Оптимальна кількість зелених насаджень у населеному пункті, співвідношення цих насаджень у загальному балансі територій і їх раціональне розміщення визначаються нормами і прийомами проектування. Норми проектування виражаються в абсолютних і відносних одиницях. Число зелених насаджень на одного міського жителя в метрах квадратних показує забезпеченість міста зеленими насадженнями. Площа зелених насаджень у місті, районі, мікрорайоні, що обчислюється у відсотках до загальної площі забудови міста, району, мікрорайону, показує рівень озеленення території.

Згідно з нормами, наведеними Косицким Я.В., рівень озеленення селитебної території міста має складати 50%, території житлового району - 55-58, території мікрорайону - 65-70 %. [19] Рівень озеленення території є основою для визначення нормативних показників озеленення міської забудови.

Система озеленення сучасного міста включає до свого складу комплекс міських і приміських насаджень. Ті й інші підрозділяються за функціональною ознакою на насадження загального, обмеженого користування і спеціального призначення. Загальний норматив витрат міської території на зелені насадження визначають, виходячи з площ озеленення загального користування, тобто скверів, садів, бульварів, парків. Саме ці території створюють основу системи озеленення міста.

Структура системи зелених насаджень великого міста і норми озеленення на 1 жителя залежать від природно - кліматичних умов, рельєфу селитебної території та ін.

Поряд з питомими нормативами Лунцом Л. Б. також встановлені мінімально допустимі площі об'єктів озеленення: загальноміських парків - 15 га, спеціалізованих парків -10 га, садів житлових районів - 3 га; скверів-0.5 га. Площу загальноселищного саду приймають не менше 2 га. [22]. У загальному балансі територій парків, садів, скверів площа озеленення повинна складати не менше 70%.

Виходячи з перспективної потреби в посадковому матеріалі, визначають потрібну площу розсадників.

Плануючи благоустрій житлових кварталів, необхідно прагнути до дотримання норми озеленення на одну людину й, природно, краще, якщо вона буде виконана з розрахунком на збільшення розмірів населення.

Успішний благоустрій території залежить від ретельного підбору посадкового матеріалу. Дуже важливо щоб він відповідав кліматичним умовам і був якісний. При підготовці ґрунту, викопуванні, перевезенні й пересаджуванні саджанців потрібно стежити за виконанням агротехнічних заходів і рекомендацій. Якщо купувати саджанці оптом, то бажано заздалегідь підготувати необхідний інвентар для посадки.

Імовірність того, що одиночні посадки в умовах мегаполіса приживуться гірше, ніж групові, набагато вище. Але в остаточному підсумку все буде визначатися подальшим доглядом за рослинами.

Зелені насадження не лише прикрашають зовнішній вигляд міста, але і виконують ряд функцій, важливих для комфортного проживання на даній території:


1.1 Роль насаджень у процесі газообміну


Насадження, як відомо, поглинають з повітря вуглекислоту, яку виділяє людина, і збагачують повітря киснем.

У цілому роль насаджень у процесі газообміну в повітряному басейні має величезне значення. Виявилося, що різні види дерев і чагарників поглинають вуглекислоти і виділяють у повітря кисню далеко не однакову кількість.

Якщо ефективність ялини звичайної прийняти за 100%, то, наприклад, ефективність модрини польської складає118%, сосни звичайної-164%, липи широколистної-254%, дуба черешчатого - 450% і тополі берлінської - 691%. Тому на основі вивчення ефективності багатьох видів рослин у процесі газообміну можна підбирати визначений асортимент насаджень для озеленення з цією властивістю.


1.2 Роль насаджень у боротьбі з забрудненням атмосфери


Атмосфера міст та інших населених пунктів систематично забруднюється різними домішками. У повітря викидається значна кількість диму, попелу, сажі і газів при спалюванні різного роду палива на промислових підприємствах, у житлових і громадських будівлях, у двигунах автомобілів, а також при виробничих процесах хімічної, металургійної, текстильної й інших галузей промисловості. Вітер і транспортні засоби піднімають у повітря пилоподібні частки ґрунту, а також попіл, сажу і пил виробничого походження, що осіли на дахах і стінах будинків, на дорогах і тротуарах. Досліджуючи це питання, Мозолевська Е.Г. встановила, що забруднення атмосферного повітря завдає величезної шкоди: хворіють люди (у дихальних шляхах людини затримується 13 -48% домішок, що містяться в повітрі), гинуть рослини, знижується врожайність сільськогосподарських культур, знищується цінна сировина, витрачаються кошти на очищення приточного повітря. У ряді випадків забруднення повітря є причиною поганого самопочуття і навіть серйозних захворювань людей, що іноді призводять до смерті. [26].

Кількість пилу в повітрі зменшується в міру віддалення від джерела забруднення. Кількісні показники забруднення повітря знаходяться у залежності від розмірів озелененої території і ступеня густоти посадок. У повітрі великого парку з густими насадженнями пилу менше, ніж у повітрі такого ж великого парку, але з розрідженими посадками.

Листя дерев і чагарників є гарним акумулятором пилу. Навіть у зимові місяці, коли дерева позбавлені листя, вони мають велике пилозахисне значення. Однак, дослідження показують, що різні породи дерев і чагарників дають далеко не однаковий пилозахисний ефект. Так, наприклад, вяз затримує в 6 разів більше пилу, чим тополя бальзамічна.

Знаючи пилозахисні властивості рослин, можна відповідним їх розміщенням і підбором порід домогтися найбільшого пилозахисного ефекту. Не треба, звичайно, забувати, що ступінь запиленості повітря можна дуже зменшити такими заходами, як максимальне вловлювання пилу в місцях її викиду на промислових підприємствах, підвищення рівня благоустрою (замощення) і поліпшення експлуатаційного режиму вулиць і майданів (своєчасне поливання і прибирання).


1.3 Значення насаджень у боротьбі з міським шумом


Надмірно голосний шум впливає на людський організм, що позначається на центральній нервовій системі і психіці людини. З'являються ознаки перевтоми і навіть виснаження нервової системи, явища нервозності і роздратування. Під впливом шуму прискорюється пульс і дихання, підвищується кров'яний тиск. Сильний шум на виробництві знижує продуктивність праці. Отчому боротьба з міським шумом має життєво важливе значення.

За даними наведеними Посохні М. В,крони листяних дерев поглинають 26% падаючої на них звукової енергії, а відбивають і розсіюють 74% цієї енергії. Шум на забудованій високими будинками вулиці, позбавленої насаджень, був (на висоті людського зросту) у 5 разів більший, ніж на такій же вулиці, обсадженій вздовж тротуарів деревами. Пояснюється це тим, що звукові хвилі від транспорту, що рухається, підсилюються за рахунок відлуння від стін будинків. [35].


1.4 Значення насаджень в інженерному благоустрої міста


Найменше снігу скупчується на вершинах гір і на крутих схилах, звернених до вітру, а найбільше - у виїмках і на підвітряних схилах. Велику роль у формуванні снігового покриву мають зелені насадження. Береза затримує в кронах 4-5%снігу, сосна - 20-35%, ялина - 50-55%. [50].

Усе це доводить, що насадження відіграють позитивну роль у процесі затримки снігу, але не всі породи дають однаковий ефект. Тому, підбираючи потрібні породи рослин і правильно їх розміщуючи, можна досягти значних результатів у боротьбі з заметами.

Значення насаджень у боротьбі з пожежами обумовлено насамперед тим, що листяні дерева і чагарники містять значну кількість вологи, тому вони повільно загоряються і при виникненні пожежі перешкоджають (до деякої міри) поширенню вогню. Крім того, рослинність знижує силу вітру і цим теж зменшує можливість поширення пожежі. Велика роль насаджень і в боротьбі із селевими потоками. Іноді кількість домішок у воді і швидкість течії такі великі, що ріка перетворюється у своєрідний потік бруду і каміння (так звана сель), здатний заподіяти величезні руйнування. Для боротьби із селями корисно створювати могутні зелені захисні смуги за напрямками можливого селевого потоку.

Зсуви і яри, як відомо, приносять значний збиток народному господарству. Зсуви на схилах гір і берегах водойм можуть бути причиною серйозних ушкоджень і навіть руйнувань будинків і інженерних споруд. Яри, у міру їхнього росту, зменшують площі земель, придатних для використання під забудову, сільськогосподарські культури і т.п. Крім того, яри впливають на режим поверхневого стоку, а також на гідрологію даної території, знижуючи рівень ґрунтових вод. Серед численних способів ліквідації ярів і зсувів чільне місце займають зелені насадження. Деякі породи дерев і чагарників мають широко розгалужену і чіпку кореневу систему. Тому рослини можуть перешкоджати виникненню зсувів і яроутворення.


1.5 Архітектурно-планувальне значення насаджень


Єдина система насаджень міста в сполученні з водоймами пом'якшує весь архітектурний вигляд міста, додає йому кольорове розмаїття, ліквідує уявлення про «кам'яне» місто.

Стаускас В. П. вважав, що велике значення насаджень є і в створенні об'ємно-просторового вигляду міста - його силуету. Саме зелені насадження у вигляді великих і малих масивів, а також лінійних і групових посадок на вулицях і площах, у кварталах і мікрорайонах можуть додати об'ємному рішенню міста розмаїтість і виразність. [43].

Зелені насадження мають не тільки естетичне, але і психологічне значення. Багатство кольорів та аромат квітів, шелест листя - усе це в поєднанні з позитивним впливом насаджень на мікроклімат дуже сприятливо впливає на людину, її настрій і нервову систему.

Насадження можуть бути широко використані для таких планувальних заходів, як регулювання руху міського транспорту і пішоходів, пристрій розділових смуг, «острівців безпеки» і т.д. Успішно застосовуються насадження для «прикриття» старої забудови й інших елементів міста. Таким чином, архітектурно-планувальне значення насаджень також велике і багатогранне.


2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ


.1 Організаційно-господарські умови підприємства


Ленінське ліснцтво, загальною площею 3321 га, входить до складу Дніпропетровського лісгоспзагу і розташовано в північно-західній його частині на території міст Дніпропетровська і Дніпроджержинська. Контора лісництва знаходиться в сел. Сукачівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області. На відстані 25 км від контори лісгоспу і в 30 км від залізничної станції Баглей.

Лісництво було організовано в 1936 році. Одночасно з організацією лісгоспу. Останнє Лісовпорядкування лісових масивів було проведено в 1971 році на площі 3393 га.

Площа лісництва розділена на 6 планшетів. Геодезичною основою при складанні планшетів послужили матеріали землеустрою 1970 і лісовпорядкування 1961.

Для коригування запасів та інших таксаційних елементів використовувалися таблиці ходу росту і товарності деревних порід України (1969р.).

У лісництві лісовпорядкування закладено і здано під охорону, по актам є 1 постійна пробна площа на рубки догляду.

За характером рослинності території лісництва відносится до, степової лісорослинної зони південно-східної частини України.

Клімат, в районі розташування лісництва, помірно-континентальний. Тривалість вегетаційного періоду 204 дня, що цілком достатньо для зростання деревних і чагарникових порід.

Для визначення типів лісу лісовпорядкування використовувалась Українська лісничо-економічна схема, розроблена відділом лісової типології УкрНДІЛГА (П.С.Улановскім та ін) на підставі праць Е.В.Алексеева, П.С. Погребняк, і Д.В. Підробьева.

Основні типи лісу на території лісництва представлені сухими і свіжими сугрудками.

Розподіл покритої лісом площі і загальних запасів насаджень по переважаючим породах і класам віку, бонітету і повноті, а також загальна характеристика лісового фонду та середні таксаційні показники поміщені в томі 1 матеріалів.

З аналізу цих даних випливає, що в покритої лісом площі лісові культури, з урахуванням незімкнених, становлять 69%. Не покриті лісом площі представлені в основному прогалинамі (162,3 га), рідинах (12,3 га).

Площа вирубок 11,7 га. Наявні площі ріллі (40,3 га) не забезпечують потреби лісництва в угіддях.


Таблиця 2.1 - Розподіл лісової площі в межах категорій лісів за переважаючими породами та категоріями земель

Переважаючі породиВкрита лісомНезімкнені культуриНе вкрита лісомВсьогоЗагаломВ т.ч. площ після рубкокНе вкритих лісом площРідиниЗагинувщі насадженняНезаліснені лісосікиПрогалиниВсього не вкритої лісомЛісових культурРеконстр. насажд.123456789101112Сосна звичайна1,524,425,925,9Сосна кримська9,67,07,016.6Дуб Звичайний442,9442,910,215,725,9468,9Клен гостро-листий0,30.30.3Клен явір1.51.51.5Робінія псевдо-акація633.0623,5633.0Береза повисла78.078.078.0Вільха чорна1.81.81,8Липа серцелиста0.60,60,6Тополя біла40.518.73.33.243,7Тополя чорна602.9126.212,329.041.3644.2Тополя канадська60.556.360.5Верба плакуча182,484.73.73.26.9189.3Абрикос звичайний28,228.228,2Гледичія трьохколючкова4.02.04,0Груша звичайна3,23.23.2Клен ясенелистий11,711,7Горіх волоський1,01.01,0Шовковиця звичайна3,33.33,3Ясен зелений67,764,867.7Верба Кущеподібна100.512.0100,5Ялівець козацький0,50,50,5Всього23001585,59,612,33,711,7162.3190,02500,1

Переважаючими насадженнями на території лісництва є дубові високостовбурні, білоакацієві і тополеві. Середній бонітет їх 2,6; повнота 0,70; вік 26, склад З АкбЗГч2ГМвд. Наявність 59.1 га низькопродуктивних насаджень пояснються створенням в минулому тополевого і білоакацієвого насадження в місцях, де могли б рости більш цінні породи,а також, грунтовими умовами.

Середній приріст на 1 га покритої лісом площі в насадженнях лісництва становить 4,3 м?


Таблиця 2.2 - Розподіл переважаючих порід за класами віку

Переважаючі породиТривалість класів вікуПрийнятий вік рубкиГрупа вікуМолоднякиСередньовіковіДостигаючіСтигліПерестійні1 група2 група123456789Сосна звичайна10111-1201-23-45-910-1112-1516-…Дуб звичайний10121-1301-23-45-1011-1213-1617-…Клен явір1081-901-23-45-67-89-1213-…Горіх Волоський1071-80123-678-910-…Клен гостролистий1081-901-23-45-67-89-1213-…Гледичія трьохколючкова531-35123-45-67-89-…Липа дрібнолиста1081-901-23-45-67-89-1213-…Тополя Біла531-35123-45-67-89-…Верба плакуча531-35123-45-67-89-…Шовковиця біла1041-5012345-67-…Клен ясенелистий1031-401234-56-…Груша звичайна1051-60123-456-78-…Ясен зелений1031-401234-56-…Ялівець козацький521-2512345-67-…Верба кущ.131234-…

Прийняті роки рубок встановлені в повній відповідності з оптимальними, наведеними в основних положеннях організації та розвитку лісового господарства Дніпропетровської області.


Таблиця 2.3 - Площа насаджень, що вимагають проведення рубок догляду з лісогосподарських міркувань та проектування проведення рубок догляду на ревізійний період

Види рубок догляду та групи порідЗаг. площп насадженьЗаг. площа насаджень назначених в рубкуТермін повторюваності рубок доглядуЩорічний розмір рубок догляду%ліквідної дер. від заг. запасуВилусаїма маса з 1 гаПлоща, гаЗпас дерев., кбмЗапас, що вирубуєтьсяПлоща, гаЗапасЗагальний дер., кбмЛіквіднийВсього дер., кбмВ т.ч. ділової дер.123456789101112Прочищення всього39.239,211519910517,9В тому числі:Хвойні твердолист.37,137,11011794-5941305,1Інші породи2.12,11420411304.5Прорідження всього421,0421,027704338596243210,5В тому числі:Хвойні413,0413,027184268758614227010,5Мягколис-тяні8,08,052707111609,0Прохідні рубки всього278,1278.134834221285143318,22В тому числі:Хвойні твердолист.240,9240,9241131381024403438516,3Мягколистяні37,237,2107210831041198527,9Всього по лісництву738,3738,36382875897117885

2.2 Аналіз кліматичних і погодних умов


Місто Дніпропетровськ розташовано в південно-східній частині України на обох берегах Дніпра. У цілому, клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом. На мікроклімат сильний вплив робить Дніпро, збільшуючи вологість повітря у весняно-осінній період. Середньорічна температура повітря становить 8,5 ° С, найнижча вона у січні (- 5,5 ° С), найвища - в липні (+21,3 ° С).


Рис. 2.1 - Температура повітря за місяцями, (°С)


Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (- 14,5 ° С) зафіксована в 1950 р., найвища (+1,5 ° С) - в 2007 р. Найнижча середньомісячна температура в липні (+18,4 ° С) спостерігалась у 1976 р., найвища (+25,6 ° С) - в 1936 р.

Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 38,2 ° С) зафіксовано 11 січня 1940 р., абсолютний максимум (40,1 ° С) - 10 серпня 1930. В останні 100-120 років температура повітря в Дніпропетровську, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 ° С.

Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 р.з найбільшим підвищення температури в першу половину року.

В середньому за рік у Дніпропетровську випадає 513 мм атмосферних опадів, найменше їх у березні та жовтні, найбільше - у червні та липні.


Рис. 2.2 - Середня кількість опадів, (мм)


Мінімальна річна кількість опадів (273 мм) спостерігалась у 1951 р., максимальна (881 мм) - в 1960 р. Максимальна добова кількість опадів (82 мм) зафіксовано 23 серпня 1960.

В середньому за рік у місті спостерігається 127 днів з опадами; найменше їх (по 7) у серпні та жовтні, найбільше (16) - у грудні.

Щорічно в Дніпропетровську утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 74%, найменша вона (61%) в серпні, найбільша (89%) - у грудні.


Рис. 2.3 - Відносна вологість повітря за 2008 р., %


Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша - у грудні.


Таблиця 2.4 - Загальна хмарність, (бали)

місяцьсічлютберквітрачерлипсервержовлисгрурікзагальна7,57,16,56,05,35,34,54,04,75,67,27,86,0нижня6,35,64,63,52,93,12,62,12,73,85,86,74,1

0 балів - ясно.

Менше 5 балів нижнього ярусу, або хмар середнього ярусу, або будь-яку кількість хмар верхнього ярусу - невелика хмарність.

Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів хмар нижнього ярусу або щільних хмар середнього ярусу - мінлива хмарність.

Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу - хмарно з проясненнями.

7-10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.

10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.

Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з півночі, найменшу - з північного заходу і південного заходу.


Таблиця 2.5 - Середня швидкість вітру за напрямками у Дніпропетровську (м/с)

СезонПнПнССПдСПдПдЗЗПнЗЗима4,64,85,25,65,75,44,74,9Весна4,64,75,55,15,05,24,54,5Літо3,93,63,84,14,14,14,04,0Осінь3,94,04,84,94,64,54,54,5Рік4,24,34,84,94,94,84,44,5

Найбільша швидкість вітру - в січні-лютому, найменша - влітку. У січні вона в середньому становить 5,4 метри за секунду, у липні - 3,7 метри за секунду.

Кількість днів з грозами в середньому за рік дорівнює 22, градом - 5, снігом - 53.

Область належить до водозабезпечених, однак такий стан досягається за рахунок транзитного потоку вод Дніпра. Локальних водних ресурсів недостатньо. Тому в майбутньому область може зазнавати вододефіциту, оскільки існуючі можливості збільшення водоспоживання практично вичерпані, оскільки збільшення обсягів забору води з Дніпра загрожує як екологічному стану річки, так і функціонуванню господарського комплексу місцевостей, розташованих нижче за течією.

Більша частина Дніпропетровської області розташована в межах гідрогеологічної провінції Українського щита, крайній північний схід - в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Тому можливості видобутку підземних вод в регіоні обмежені. Однак існують перспективи знаходження нових запасів підземних вод у розломах Українського щита, які можуть бути використані, перш за все, для задоволення потреб населення у воді.


2.3 Характеристика ґрунтів


Ґрунтовий покрив Дніпропетровської області має зональний характер. Північ регіону охоплена смугою чорноземів звичайних глибоких середньо- та малогумусних пилувато-середньосуглинкових або пилувато-важкосуглинкових. Далі на південь їх змінюють чорноземи звичайні пилувато-середньосуглинкові малогумусні на лесах з ділянками чорноземів звичайних середньогумусних. Крайній південний захід займають чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та чорноземи південні малогумусні та слабкогумусовані на лесах.

Інтразональні типи ґрунтів зосереджені у долинах річок, зокрема найбільших - Дніпра та Самари. Вони представлені лучно-чорноземними поверхнево-солонцюватими ґрунтами в комплексі із солонцями, чорноземами солонцюватими на важких глинах, лучно-чорноземними ґрунтами в долині Дніпра, лучними солонцюватими ґрунтами вздовж заплав Дніпра, Орелі і Самари, дерновими переважно оглеєними піщаними та супіщаними ґрунтами на річкових алювіальних пісках.

Реакція ґрунтового розчину чорноземних та лучночорноземних ґрунтів - нейтральна або слабколужна, солонцюватих ґрунтів - середньолужна, солонців - лужна.

Бонітет ґрунтів Дніпропетровщини знижується з півночі на південь. Найвищою родючістю характеризуються чорноземи звичайні середньогумусні, найнижчою - солонці. Родючість дерново-підзолистих ґрунтів невисока, вони потребують поліпшення для сільськогосподарського використання, зокрема внесення органічних добрив.

У області висока частка ґрунтів високої родючості, виведених із господарського обігу внаслідок видобутку корисних копалин, зокрема залізних руд, а також відведення земель промислову та житлову забудову та транспортні комунікації.

Найбільш раціональними культурами для вирощування на чорноземних ґрунтах є різноманітні зернові, а також технічні культури (соняшник, рапс, цукровий буряк) у обмежених масштабах та за умов суворого дотримання агротехнічних правил.

Ґрунти області інтенсивно використовуються в сільському господарстві. Саме тому багато земель є виснаженими і потребують заходів відновлення та рекультивування. Рекультивації також доцільно піддавати землі із порушеним чи зруйнованим ґрунтовим покривом.


3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА


.1 Характеристика обєктів дослідження


Таксономічний опис видового різноманіття рослин дослідної ділянки:

Рід: Гледичія <#"justify">

Рис. 3.1 - Проспект Кірова (дослідна ділянка I,II,III)


Рис. 3.2 - Вулиця Тітова


3.4 Результати проведеної роботи та їх аналіз


Інвентаризацію виконували згідно з вимогами Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України 2001р.

Під час обстеження аналізували такі показники, як видовий склад, висота, діаметр, фітосанітарний стан.

За результатами проведеної інвентаризації зелених насаджень вул. Кірова та Титова, нами було встановлено, що на дослідженій території зростає 2076 рослин, які належать до 30 видів, 27 родів, 16 родин.

На досліджуваній території у найбільшій кількості представлені листяні породи 99 % з переважанням таких видів як: клен гостролистий (AcerplatanoidesL.), береза повисла (BetulapendulaL.), гіркокаштан звичайний (AesculushippocastanumL.); серед чагарників - спірея сіра (SpiraeacinereaL.) та бузок звичайний (SuringavulgarisL.); хвойні ж відповідно займають 1 % від загальної кількості з переважанням таких видів: ялина колюча (PiceaepungensEngelm.), ялина блакитна(PiceaepungensL.), туя західна (Thujaoccidentalis <#"justify">(BetulapendulaRoth.)3466100Груша домашня(Pyrus communisL.)112Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanumL).23225Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)1276613206Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)55Бузок звичайний (SyringavulgarisMill.)99Троянда собача (RosacaninaL.)44Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)166166Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)3519Горобиназвичайна (S?rbus aucup?riaL.)22Ясеньвисокий (Fr?xinus exc?lsiorL.)819Верба біла (Salix albaL.)33Платан східний (Platanus orientalisL.)44

Таблиця 3.2 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка II), розподілений за висотою

ВидВисота, мЗагальна кількість1,0 - 4,04,1 - 8,08,1 - 12,012,1-16,016,1-20,020,1-24,0Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)26210В'яз <#"justify">(BetulapendulaRoth.)18927Туя західна (Thuja occidentalis <#"justify">1515Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)22Калина гордовина (Viburnum lantanaL.)11Таблиця 3.3 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка III), розподілений за висотою

ВидВисота, мЗагальна кількість1,0 - 4,04,1 - 8,08,1 - 12,012,1-16,016,1-20,020,1-24,0Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)44В'яз <#"justify">(BetulapendulaRoth.)171027Горобина звичайна (S?rbus aucup?riaL.)369Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)5521976Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)1989105Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)415Троянда собача (RosacaninaL.)11Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)6161Тополя чорна (P?pulus nigraL.)1515Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)1262047Ясеньвисокий (Fr?xinus exc?lsiorL.)12921Клен ясенелистий (AcernegundoL.)22Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)325

На пр. Кірова мінімальні показники, менше 4 метрів у горобини звичайної (Sorbus aucuporiaL.), клена псевдоплатанового (AcerpseudoplatanusL.), айланта найвищого (AilanthusaltissimaL.); максимальні ж, більше 20 метрів, у вяза низького (UlmusminorL.), робінії псевдоакації (RobiniapseudoacaceaeL.), тополі чорної (PopulusnigraL.) та білої (PopulusalbaL.).

Під час проведення інвентаризації вулиці Тітова дані, щодо розподілу насаджень за висотами, занесені до таблиць відповідних ділянок.


Таблиця 3.4 - Видовий склад насадження вулиці Тітова, розподілений за висотою

ВидВисота, мЗагальна кількість1,0 - 4,04,1 - 8,08,1 - 12,012,1-16,016,1-20,020,1-24,0Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)11В'яз <#"justify">(BetulapendulaRoth.)123345Горобиназвичайна (S?rbus aucup?riaL.)61319Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)54828787Клен гостролистий (AcerplatanoidesL.)3514844127Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)123Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)4040Тополя чорна (P?pulus nigraL.)91111Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)1520136Бузок звичайний (SyringavulgarisMill.)2020Клен ясенелистий (AcernegundoL.)426Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)11Верба біла (Salix albaL.)11Платансхідний (Platanus orientalisL.)8513Алича розтопирена (Pr?nus cerasif?raL.)11

На вул. Тітова мінімальні показники, менше 4 метрів у вяза низького (UlmusminorL.), абрикоси звичайної (ArmeniacavulgarisL.), горобини звичайної (Sorbus aucuporiaL.), аличі розтопиреної (Prunus cerasifuraL.), клена гостролистого (AcerplatanoidesL.); максимальні ж, більше 20 метрів, тополі чорної (PopulusnigraL.) та гіркокаштана звичайного (AesculushippocastanumL.). Під час проведення інвентаризації проспекту Кірова дані, щодо розподілу насаджень за діаметрами, занесені до таблиць відповідних ділянок.


Таблиця 3.5 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка I), розподілений за діаметром

ВидДіаметр, смЗагальна кількість<2021 - 4041 - 6061-8081-100>100Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)1113В'яз <#"justify">Таблиця 3.6 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка II), розподілений за діаметром

ВидВисота, мЗагальна кількість<2021 - 4041 - 6061-8081-100>100Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)18110В'яз <#"justify">(BetulapendulaRoth.)141327Туя західна (Thuja occidentalis <#"justify">Таблиця 3.7 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка III), розподілений за діаметром

ВидВисота, мЗагальна кількість<2021 - 4041 - 6061-8081-100>100Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)134В'яз <#"justify">(BetulapendulaRoth.)141327Горобиназвичайна (S?rbus aucup?riaL.)549Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)51135129476Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)315798105Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)415Троянда собача (RosacaninaL.)11Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)6161Тополя чорна (P?pulus nigraL.)111315Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)16819447Ясеньвисокий (Fr?xinus exc?lsiorL.)68721Клен ясенелистий (AcernegundoL.)112Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)235

Щодо розподілу за діаметром, на пр. Кірова найменші показники, до 10 см, мають такі рослини як - вяз низький (UlmusminorL.), ялина блакитна (Piceae pungensL.), береза повисла (BetulapendulaL.), клен гостролистий (AcerplatanoidesL.); найбільші, понад 100см, - тополя біла (PopulusalbaL.) та чорна (PopulusnigraL.), дуб звичайний (QuercusroburL.), гіркокаштан звичайний (AesculushippocastanumL.), вяз низький (UlmusminorL.).


Таблиця 3.8 - Видовий склад насадження вулиці Титова, розподілений за діаметром

ВидВисота, мЗагальна кількість<2021 - 4041 - 6061-8081-100>100Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)11В'яз <#"justify">(BetulapendulaRoth.)7142445Горобина звичайна (S?rbus aucup?riaL.)91019Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)528371787Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)3730123334127Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)1113Троянда собача (RosacaninaL.)Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)4040Тополя чорна (P?pulus nigraL.)25411Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)8207136Бузок звичайний (SyringavulgarisMill.)2020Клен ясенелистий (AcernegundoL.)4116Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)11Верба біла (Salix albaL.)11Платансхідний (Platanus orientalisL.)16613Алича розтопирена (Pr?nus cerasif?raL.)11

На вул. Тітова, найменші показники у вяз низький (Ulmusminor), туя західна (Thujaoccidentalis <#"justify">

Рис. 3.3 - Видовий склад насаджень пр. Кірова та вул. Тітова


Рис. 3.4 - Фітосанітарний стан насаджень


За шкалою фітосанітарного стану Красинського 19 % - відносяться до категорії дерев з оцінкою 0 балів; 43% - з оцінкою 1 бал; 20 % - 2 бала, 15 % - 3 бали; 11,7 % - 4 бали; 0,2 % - 5 балів; 0,1 % - 6 балів.


Рис. 3.5 - Розподіл насаджень вул. Тітова за класами бонітету


На пр. Кірова за класами бонітету деревні рослини розподілені таким чином:липа серцелиста (TiliacordataL.), дуб червоний (QuercusrubraL.);клен гостролистий (Acerplatanoides), айлант найвищий (AilanthusaltissimaL.), клен сріблястий (Acersacchar?numL.);верба біла (Salix albaL.), гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum).робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)тополя біла (PopulusalbaL.)


Рис. 3.6 - Розподіл насаджень пр. Кірова за класами бонітету

На вул. Тітова за класами бонітету деревні рослини розподілені таким чином:липа серцелиста (TiliacordataL.), дуб червоний (QuercusrubraL.), абрикоса звичайна (ArmeniacavulgarisL.), алича розтопирена (Pr?nus cerasif?raL.).клен гостролистий (Acerplatanoides), айлант найвищий (AilanthusaltissimaL.), клен сріблястий (Acersacchar?numL.), горіх волоський (JuglansregiaL.)верба біла (Salix albaL.), гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum), ялина блакитна (Piceae pungensL.)

IV туя західна (Thujaoccidentalis <#"justify">4. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЕРЕНОСНИХ ДРАБИН ТА ДРАБИНОК


.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві


Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються Конституцією України (основним законом), Кодексом законів про працю, Законом "Про охорону праці", а також розробленим на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами (указами Президента, постановами уряду, правилами, нормами, інструкціями, стандартами та іншими документами).

Основа політики України в галузі охорони праці відображена в Законі "Про охорону праці".

Відповідальність за стан охорони праці в господарстві несе директор.

Відповідальність за стан охорони праці в рослинництві покладається наказом директора на головного агронома. Фахівця з охорони праці в господарстві немає, але його функції за суміцниством виконує головний лісничий.

У відповідності з Типовим положенням про навчання та перевірку знань з питань охорони праці в господарстві встановлено порядок і види навчання з охорони праці робітників та службовців.

Проводяться слідуючі інструктажі з охорони праці:

Вступний інструктаж з особами, яких приймають на роботу. Інструктаж реєструється в журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці. В господарстві цей інструктаж проводиться вчасно.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять з усіма без винятку особами, яких вперше беруть на роботу. Керівник виробничої дільниці або керуючий роботами проводять первинний інструктаж індивідуально з кожним працівником.

Повторний інструктаж повинен проводитися не пізніше ніж через шість місяців після первинного. Він також реєструється в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці.

Позаплановий інструктаж з охорони праці проводиться лише в тому випадку, якщо відбулися зміни в виробничому процесі, введено в роботу нове обладнання, або стався нещасний випадок на виробництві. Також позаплановий інструктаж проводиться при введенні в дію нових стандартів з охорони праці. Позаплановий інструктаж також реєструється в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці.

Цільовий інструктаж проводиться лише при виконанні працівниками робіт з підвищеною небезпекою. При звичайних разових роботах в господарстві цільовий інструктаж не проводиться. Цільовий інструктаж також реєструється в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці.

Колективний договір в господарстві існує і в ньому є пункти з покращення охорони праці.

Засобами індивідуального захисту та спецодягом і спецвзуттям працюючі забезпечені частково. В господарстві недостатньо засобів індивідуального захисту, а ті, що є не завжди в належному стані, вони часто зношені та непрацездатні і потребують заміни.

Наглядна агітація на ділянці представлена плакатами та табличками, але деякі з них потребують оновлення. Кабінету з охорони праці немає. Куточок з охорони праці давно не оновлювався.

Стан промислової санітарії задовільний. Працюючі забезпечені переодягальнями, душовими та миючими засобами.

Фінансування всіх заходів по охороні праці проводиться за рахунок господарства. Працівники не несуть ніяких матеріальних витрат на заходи з охорони праці.


4.2 Вимоги безпеки праці при роботах із застосуванням переносних драбин та драбинок


. Обов'язкові вимоги до персоналу, що працює з застосуванням переносних драбин та драбинок

.1. До роботи з застосуванням переносних драбин та драбинок допускаються особи, якi пройшли навчання безпечним методам працi, перевiрку знань з питань охорони праці, одержали відповідне посвідчення, мають необхідну квалiфiкацiю та практичні навики роботи з застосуванням переносних драбин та драбинок.

.2. Особи, що працюють із застосуванням переносних драбин та драбинок, повинні знати:

заходи надання першої допомоги потерпілим;

типову (або розроблену на підприємстві) інструкцію з охорони праці при роботах із застосуванням переносних драбин та драбинок.

. Загальні вимоги до переносних драбин та драбинок

.1. Загальна довжина (висота) приставної драбини повинна забезпечувати робiтнику можливiсть працювати стоячи на сходинці, яка знаходиться на вiдстанi не менше 1 м вiд верхнього кiнця драбини. Довжина драбини не повинна перевищувати 5 м.

.2. Нижнi кiнцi приставних драбин повиннi мати упори у виглядi гострих сталевих наконечникiв, якщо вони встановлюються на грунтi, чи гумових башмакiв, якщо вони встановлюються на пiдлозi приміщення, асфальтi тощо. При стиранні сталевих наконечникiв чи гумових башмакiв необхідно наконечники загострити, а башмаки замінити.

.3. Вiдстань мiж сходинками драбин та драбинок повинна бути не більше 250 мм та не менше 150 мм; розмір перерізу сходинок - не менше 40х20 мм.

.4. Сходинки дерев'яних драбин та драбинок повиннi бути мiцно вставленими у видовбанi отвори в тятивах. Тятиви необхідно скрiплювати стяжними болтами діаметром не менше 8 мм з вiдстанню між ними не бiльше 2 м, а також пiд верхньою та нижньою сходинками. Тятиви необхідно обтягнути сталевим дротом діаметром не менше 4 мм.

.5. Розмір робочих майданчиків драбин (драбинок) повинен бути не менше 320х320 мм, драбинок-тумб - 300х220 мм. Робочі майданчики драбин (драбинок) висотою 1,3 м та вище повинні мати огорожу (упор) висотою не менше 1 м.

.6. Металеві деталі драбин не повинні мати тріщин, задирок та гострих країв.

.7. Тріщини в тятивах та схродинках дерев'яних драбин допускаються тільки поздовжні, довжиною не більше 100 мм та глибиною не більше 5 мм. При цьому місце перебування та напрямок тріщин не повинні загрожувати ослабленням тятив та сходинок. Замуровування тріщин чи надломів шпаклюванням, обклеюванням чи іншим способом не допускається. Поперечні тріщини не допускаються.

.8. Розсувнi драбини (драбинки) повиннi мати замковий пристрiй, який виключав би можливiсть мимовiльного розсування драбин (драбинок) пiд час роботи на них. Розсувні драбинки з колесами повинні мати замковий пристрій, який виключав би рух драбинок під час роботи на них.

.9. Переносні драбини та драбинки підлягають статичним випробуванням 1 раз на рік.

.10.Усі переносні драбини та драбинки повинні бути проінвентаризовані, мати на тятивах номер і бути записані в спеціальному журналі, у якому відзначаються їх періодичні огляди. На їх тятивах повинна вказуватися дата чергового випробування, а також їх належність (цех, дільниця тощо).

. Вимоги безпеки перед початком робіт

.1. До початку робіт необхідно:

одягнути робочий одяг, застебнути обшлаги рукавів та забрати кінці одягу, які звисають;

оглянути робоче місце, забрати речі, які заважають роботі, та звільнити проходи;

перевірити наявність у робочій сумці необхідних інструментів та пристосувань;

підготувати та одягнути запобіжний пояс при роботі на висоті більше 1,3 м.

.2. Перевірити термін чергового випробування драбини (драбинки).

.3. Ретельно оглянути драбину (драбинку) на відповідність вимогам, наведеним в розділі 3.

.4. Забезпечити сталість драбини (драбинки), а потім шляхом огляду та випробування переконатися, що вона не може сковзнути з місця чи бути випадково зсунутою.

. Вимоги безпеки під час роботи

.1. Роботи з електроiнструментом, пневматичним iнструментом, паяльною лампою та газовим пальником, з монтажним пiротехнiчним пiстолетом дозволяються тiльки з драбин (драбинок), якi мають огородженi поручнями верхнi майданчики.

.2. Якщо неможливо міцно закріпити верх драбини, а також при роботі на драбинах (драбинках) в мiсцях з жвавим рухом пiшоходiв чи на висотi бiльше 4 м, незалежно від наявності на кінцях драбини (драбинки) металевих наконечників чи гумових башмаків бiля неї повинен знаходитися працівник, який наглядає за мiсцем виконання робiт, рухом людей та пiдтримує драбину (драбинку).

.3. Якщо необхідно встановити драбину (драбинку) проти вхідних дверей, біля неї повинен знаходитися працівник, який захищав би її від поштовхів.

.4. Для роботи на маршах сходових майданчиків можуть застосовуватися драбини з однiєю укороченою тятивою чи влаштовуватися спецiальнi настили.

.5. При роботі на висоті вище 1,3 м передавати працівнику інструмент, пристосування, змінні блоки тощо, а також одержувати їх від працівника дозволяється тільки за допомогою нескінченної вірьовки.

. Вимоги безпеки по закінченню роботи

.1. Перевірити наявність інструменту та пристосувань, що використовувалися під час роботи.

.2. Привести в порядок робоче місце.

.3. Забрати драбину (драбинку) у відведене для зберігання місце.

.4. Здати інструмент та пристосування або забрати їх у відведене для зберігання місце.

. При роботах із застосуванням переносних драбин та драбинок ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

застосовувати драбини (драбинки) з терміном чергового випробування, що пройшов;

працювати із застосуванням несправних драбин;

стояти чи проходити пiд драбиною, на якій знаходиться робiтник;

знаходитися на драбині на відстані менше 1 м від її верхнього кінця;

у разі недостатньої довжини драбини улаштовувати опорні споруди з ящиків, бочок тощо, а також встановлювати переносні драбини під кутом більше 75 градусів без додаткового кріплення верхньої частини драбини;

працювати з двох верхніх сходинок драбин (драбинок), які не мають огорож;

знаходитись на сходинках більше однієї людини;

працювати біля машин, валів, шківів, транспортерів тощо, які працюють, та над ними;

виконувати роботу по натягуванню проводів та кабелів;

працювати з приставних драбин з електро- та пневмоінструментом;

підтримувати на висоті важкі деталі;

застосовувати металеві переносні драбини та драбинки (крім визначених у пункті 1.6. при обслуговуванні та ремонті електроустановок, заміні ламп електроосвітлення;

застосовувати драбини (драбинки) зі сходинками, якi прибиті цвяхами без врiзання сходинок у тятиви.

. Дії в аварійних ситуаціях

.1. Кожний робітник, що першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації, повинен негайно припинити роботу та подати команду "СТОП!".

.2. Команду "СТОП!", подану будь-яким працівником, повинні негайно виконати усі працівники, що її почули.

.3. Про загрозу виникнення або про виникнення аварійної ситуації працівник повинен негайно повідомити керівника робіт (безпосереднього керівника).

.4. При роботі з переносних драбин та драбинок із застосуванням електроінструмента (пневмоінструмента, ручного інструмента) в аварійних ситуаціях діяти згідно правил безпеки при роботі з відповідним інструментом.

.5. У всіх випадках забороняється стрибати з драбин з висоти більше 1,5 м.

.6. При нещасному випадку до потерпілого викликати лікаря, а до його прибуття надати потерпілому першу медичну допомогу.

.7. При загрозі виникнення або виникненні інших аварійних ситуацій діяти відповідно до своїх обов'язків згідно з Планом ліквідації аварій.


4.3 Охорона навколишнього середовища


Під навколишнім середовищем розуміють цілісну систему взаємоповязаних природних і антропогенних обєктів і явищ, під впливом і при безпосередньому використанні яких відбувається праця, побутова діяльність, відпочинок людей. Поняття «навколишнє середовище» включає соціальні, природні і штучно створені фізичні, хімічні та біологічні фактори, тобто все те, що впливає на життя і діяльність людини. Складовою частиною навколишнього середовища є природне середовище. Перед сучасним суспільством стоїть завдання не тільки зберегти природу, а й запобігти негативним наслідкам господарської діяльності людини в майбутньому.

Охорона навколишнього середовища являє собою важку комплексну проблему, яка має відношення до всього суспільства в цілому і до кожного окремого громадянина.

В результаті промислової діяльності природа потерпає постійні зміни. Так в Україні суттєво скоротилася площа зелених насаджень; відбувається підкислення ґрунту і води; відходи промисловості, в тому числі різні високотоксичні речовини, забруднюють повітря, водойми, ґрунти; в результаті спалювання великої кількості мінерального палива в біосфері збільшується концентрація вуглекислоти що може призвести до зміни теплового режиму (клімату) поверхні всієї планети. Наслідки всього цього відбиваються на здоровї людей. Так, з року в рік збільшується кількість випадків серцево-судинних і ракових захворювань.

Як елементи тиску цивілізації на природне середовище виступають технології, що застосовуються в промисловості та сільському господарстві, автомобільний транспорт та урбанізація, атомні електростанції і військово-промислові комплекси розвинутих країн світу,які є найбільшими споживачами ресурсів та енергії.

Техногенний тип розвитку цивілізації в умовах швидкого росту населення вимагає залучення до виробничих процесів все більшої кількості природних ресурсів, що значно змінює ландшафт величезних територій.

У світі зареєстровано більше 9 млн. видів штучно отриманих хімічних речовин, які смертельні для живих організмів.

Широкомасштабне споживання ресурсів та матеріалів веде до зростання кількості відходів в промисловості і сільському господарстві.

Транспортно-дорожний комплекс - одне з найпотужніших джерел забруднення навколишнього середовища.

Крім того, транспорт - основне джерело шуму у містах, а також джерело теплового забруднення.

Гази, які виділяються внаслідок спалювання палива у двигунах внутрішнього згорання, містять більше 200 найменувань шкідливих речовин, у тому числі канцерогени. Нафтопродукти, залишки від стертих шин та гальмівних колодок, сипкі і пилові вантажі, хлориди, які використовують для посипання доріг взимку, забруднюють придорожні смуги та водні обєкти.

Забруднення поверхні землі транспортними і дорожніми викидами накопичується поступово, в залежності від кількості автотранспорту, що проїжджає через трасу, дорогу, магістраль і зберігається дуже довго навіть після ліквідації дорожнього полотна (закриття дороги, траси, магістралі або повна ліквідація шляху та асфальтного покриття).

Різні хімічні елементи, особливо метали, що накопичуються у ґрунтах, засвоюють рослини і через них по харчовому ланцюгу переходять в організм тварин і людини.

Найбільш поширеним і найтоксичнішим із транспортних викидів є свинець. Санітарна норма вмісту свинцю у ґрунті - 32 мг/кг.

За даними екологів вміст свинцю на поверхні ґрунту біля траси Київ-Дніпропетровськ в Україні наближається до 1000 мг/кг, але в місті, де дуже інтенсивний рух транспорту, цей показник може бути більшим у 5 разів. Більшість рослин легко переносить підвищення вмісту важких металів у ґрунті, лише при вмісті свинцю більше 3000 мг/кг починається пригнічення рослинного світу навколо дороги.

Україна, як європейська держава, приєдналася до процесу державного та правового регулювання збереження якості природного середовища.

У 1991році було створене Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

За його ініціативою в 1991 році був прийнятий Закон про охорону навколишнього середовища та розпочата розробка пакету законів та законодавчих актів з екологічних проблем, включаючи охорону атмосфери, води, рослинного та тваринного світу


ВИСНОВКИ

озеленення місто атмосфера

За результатами проведеної інвентаризації зелених насаджень пр. Кірова та вул. Титова, нами було встановлено, що на дослідженій території зростає 2076 рослин, які належать до 30 видів, 27 родів, 16 родин.

По санітарному стану 87 % видів рослин мають оцінку від 0 до 2 балів, що є задовільним показником.

Пропонується покращити санітарний стан дерев - провести омолоджувальну обрізку клена гостролистого (Acerplatanoides) та гіркокаштана звичайного (Aesculushippocastanum); дотримуватись існуючих правил та прийомів догляду за зеленими насадженнями.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1.Актуальные проблемы благоустройства городов.-М.: ЦНИИП-градостроительства, 1980. - 118 с.

.Архитектурная композиция садов и парков / Под общ. ред. А. П. Вергунова. - М.: Стройиздат, 1980. - 249 с.

.Генеральные планы новых городов. - Методическое пособие по проектированию. - М.: Стройиздат, 1973. - 231 с.

.Гирусов Э.В., Новоселов Н.А. Экология и экономика природопользования. -М.: Единство, 2002. - 519с.

.Денисов В.В., Гутенев В.В. Экология. -М.: Вуз.кн.2002. - 726с.

.Горбачев В.Н. Архитектурно-художественные компоненты озеленения городов: Учеб. пособие для худож-пром. вузов и архит. фак. - М.: Высш. шк., 1983. - 207с.

.Горохов В. А., Лунц Л. Б. Парки мира. - М.: Стройиздат, 1985. - 328 с.

.Губанов И. А., Киселёва К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России - М.: Т-во научных изданий КМК, Ин-т технологических исследований, 2002. - 345 с.

.Дорожкина Л. А., Петриченко С. А. Защита зелених насаждений от вредителей и болезней в условиях городской среды. - М.: Стройиздат, 1985. - 246 с.

.Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебноепособие. - М.: Изд. УРАО. - 1997. - С. 3-7, 75- 95, 146-155 с.

.Жирнов А. Д. Архитектурно-художественные компоненты озеленения городов. - М.: Высшая школа, 1983. - 65 с

.Залесская Л. С., Микулина Е. М. Ландшафтная архитектура. - М.: Стройиздат, 1979. - 237 с.

.Злобін Ю. А. Основи екології. - К.: Вид. Лібра. - ТОВ. - 1998.- 176 с.

.Ильинская Н. Восстановление исторических объектов ландшафтной архитектуры. - Л.: Стройиздат, 1984. - 140 с.

.Калинин М.І. Лесные культуры. - К.: НОК ВО, 1991. - 149 с.

.Канищенко О.Л. - К.: ВЦ Академия. - 1997. - 445-452 с.

.Канищенко О.Л. - К.: ВЦ Академия. - 1997. - 448 с.

.Карагодина И. Л., Осипов Г. Л., Шишки н П. А. Борьба с шумом в городах. - М.: Медицина, 1972. - 160 с.

.Косаревский И. А. Композиция городского парка. - Киев: Будивельник, 1977. - 140 с.

.Косицкий Я.В., Благовидова Н.Г. Основы теории планировки и застройки городов: Учеб. пособие. - М.: «Архитектура-С», 2007 - 76 с.

.Куданов З.М., Определитель высших растений Чувашской АССР, Чебоксары 1965 г. - 378 с.

.Лавров В. А. Реконструкция крупных городов. - М.: Стройиздат, 1972. - 264 с.

.Лунц Л. Б. Городское зеленое строительство. - 1-е изд., доп. и перераб. - М.: Стройиздат, 1971. - 301 с.

.Лунц Л. Б. Городское зеленое строительство. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Стройиздат, 1974. - 275 с.

.Маттис Г. Я. Интенсификация выращивания посадочного материала для защитного лесоразведения.-М.: Лесная промышленность, 1976 - 144 с.

.Методические указания по проектированию, строительству и приемке в эксплуатацию парков, садов, скверов и других объектов комплексного благоустройства в городах УССР. - Киев НИИП градостроительства, 1984. - 157 с.

.Мозолевская Е.Г. Экология, мониторинг и рациональное природопользование. М.: МГУЛ, 2002. - 249с.

.Николаевская З. А. Водоемы в ландшафте города. - М.: Стройиздат, 1975. - 199 с.

.Николайкин Н.И. Экология. -2-е изд., стер. - М.:,Дрофа,2000. - 598с.

.Николайкин Н.И. Экология. -3-е изд., стер. - М.:,Дрофа,2004. - 621с.

.Новиков Ю. В. Экология, окружающая среда и человек: Учебное пособиедля вузов. - М.: Агентство ФАИР, 1998, С. 3-30, 45-66, 150-160,211-233, 272-295.

.Новосельцева А. И., Смирнов Н. А. Справочник по лесным питомникам.-М.: Лесная промышленность, 1983. - 280 с.

.Нормы проектирования зеленых насаждений городов в различных природных зонах Украинской ССР. - Киев НИИП градостроительства, 1982. - 118 с.

.Пащенко Н. Е., Сегединов А. А. Экономика градостроительства. - М.: Московский рабочий, 1973. - 264 с.

.Попа О.М., Гос. ком. СССР по лесу, Всесоюз. науч.-исслед. информ. центр по леснымресурсам СССР. - М.: ВНИИЦлесресурс, 1990. - 26

.Посохни М. В. Город для человека. - М.: АПН, 1973. - 131 с.

.Родичкин И. Д. Человек, среда, отдых. - Киев: Будивельник, 1977. - 160 с.

.Рубцов Л. И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре.- Киев: Наукова думка, 1977. - 272 с.

.Рубцов Л. И. Деревья в архитектуре. - Киев: Наукова думка, 1977. - 342 с.

.Северин С. И. Комплексное озеленение в благоустройстве городов.- Киев: Будивельник, 1975. - 231 с.

.Справочник проектировщика. Градостроительство. - 2-е издание/Под ред. проф. В. Н. Белоусова, - 2-е изд. - М.: Стройиздат, 1978. - 367 с.

.Симола А.К. Каллусные культуры и размножение березы in vitro // Культура клеток растений и биотехнология. - М., 1986. - С. 102-106.

.Синадский Ю. В., Корнеева И. Т. Вредители и болезни цветочно-декоративных растений. - М.: Наука, 1982. - 591 с.

.Стаускас В. П. Градостроительная организация районов и центров отдыха. - Л.: Стройиздат, 1977. - 164 с.

.Слободян Я. М., Молотков В. П. Здоров? я бука. - Ужгород: Карпати, 1973. - 96 с.

.Справочник проектировщика. Градостроительство. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Стройиздат, 1978. - 367 с.

.Стаускас В. П. Градостроительная организация районов и центров отдыха. - Л.: Стройиздат, 1977. - 160 с.

.Теодоронский В. С. Садово-парковое строительство и хозяйство. - Л.: Стройиздат, 1978. - 223 с.

.Фисюнов А. В. Справочник по борьбе с сорняками. - М.: Агропромиздат, 1984. - 115 с.

.Хромов Ю. Б. Планировка и оборудование садов и парков. - Л.: Стройиздат, 1974. - 160 с.

.Юскевич Н.Н., Лунц Л.Б. 'Озеленение городов России' - Москва: Россельхоиздат, 1986 - 158 с.


Теги: Види деревних порід, аналіз їх фітосанітарного стану  Диплом  Строительство
Просмотров: 33650
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Види деревних порід, аналіз їх фітосанітарного стану
Назад