Валютна діяльність комерційних банків

Вступ


Актуальність теми магістерської роботи полягає у наступному: валютна діяльність комерційних банків є дуже важливою сферою фінансових відносин України, які водночас віддзеркалюють стан міжнародних відносин в цілому. З огляду на такий високий рівень важливості, валютна діяльність банка потребує постійного аналізу, моніторингу, регулювання з метою підвищення її ефективності. До того ж, беручи до уваги те, що валютна діяльність повязана с зовнішньоекономічними відносинами, що дає можливість зовнішнім факторам здійснювати прямий вплив на економіку країни, вона є дуже ризиковою, та впливає на економічну безпеку держави. Тому, на сьогоднішній день, розробка та впровадження концепції ефективного керування валютною діяльністю банків є дуже актуальним питанням.

Метою роботи є розробка на основі системного підходу та практична реалізація концепції механізму, який забезпечить удосконалення банківської діяльності на валютному ринку країни, а саме такий, що дозволить знизити ризиковість валютної діяльності банків, забезпечити підвищення ефективності їх здійснення, контрольованості та прогнозованості.

Досягнення поставленої мети витребувало рішення наступних логічно взаємоповязаних задач:

-науково обґрунтувати економічний зміст валютної діяльності банка, зазначивши її економічні межі;

-дослідити механізм правового забезпечення діяльності банків на валютному ринку України;

дати оцінку сучасного стану валютної діяльності банків України та виявити основні проблеми, що перешкоджають її розвитку;

на основі систематизації розробити концептуальний підхід до удосконалення валютної діяльності банків;

- запропонувати систему інструментів механізму, який би підвищував ефективність діяльності банків України на валютному ринку;

апробувати запропоновані методичні елементи механізму вдосконалення валютної діяльності на ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК».

Обєктом дослідження виступає діяльність комерційних банків України на валютному ринку.

Предметом дослідження є механізм здійснення валютних операцій банками другого рівня банківської системи.

Теоретичною та методологічною основою роботи є фундаментальні положення загальної теорії валютної діяльності банка, дослідження вітчизняних та іноземних вчених-економістів за питаннями трактування поняття «валютні операції», їх класифікації, функцій валютної діяльності банків та механізму її здійснення, Закони України, Постанови та Інструкції Національного банку України, данні статистичної звітності, аналітичні матеріали, матеріали періодичної печаті, довідкової літератури, Інтернет-ресурси.

Теоретичні та методичні дослідження даної теми базуються на наступних методах наукового пізнання: класифікація, аналіз та синтез, зіставлення, узагальнення, системний підхід, структурно-функціональний підхід, логічний аналіз.

Теоретичні результати дослідження: научно обгрунтовани теоретичні аспекти механізму валютної діяльності банка; здійснено макроекономічний аналіз сучасного механізму валютної діяльності банків України; на основі системного підходу розроблена концепція формування стратегії вдосконалення проведення банками валютних операцій; запропонована система елементів механізму вдосконалення валютної діяльності та зниження валютного ризику; здійснена практична реалізація розробленої концепції на прикладі ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК».

Наукова новизна даного дослідження полягає у тому, що були опрацьовані та систематизовані підходи до трактування понять «валютні операції» та «валютна діяльність банків», проведено критичний огляд наявних класифікацій та запропонована власна точка зору на це питання, актуалізована законодавча база та виявлена основна проблема у здійсненні валютних операцій банків, розроблена концепція вирішення основної проблеми, яка поставлена у дослідженні - удосконалення проведення банком валютної діяльності за умов постійного моніторингу рівня її ризиковості та зміни показників під впливом факторів, що мають місце у сфері валютної діяльності банків.

Практична значимість дослідження полягає в тому, що реалізація основних положень запропонованої концепції дозволить розробити рекомендації щодо формування стратегії вдосконалення механізму здійснення банком валютної діяльності, оперативно попереджати та знижувати валютний ризик банку, найбільш ефективно проводити валютні операції як з фізичними, юридичними особами, так і на міжбанківському ринку.

Композиційно робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.

У першому розділі дана оцінка разноманітних трактовок поняття «валютні операції» та запропоновано поняття валютної діяльності банку у повному його змісті; виявлена сутність валютної діяльності банка, об означені її економічні межі; досліджена класифікація банківських операцій виключно у аспекті валютної діяльності; обґрунтована необхідність пильного контролю за проведенням такої діяльності з боку самого банку та розробки діючого механізму її покращення.

У другому розділі запропоновано фінансово-економічний механізм удосконалення валютної діяльності банку, який містить моделі зниження валютного ризику, контролю валютного курсу та коригування валютної позиції.

У третьому розділі здійснено системний аналіз проведення валютних операцій та практична реалізація розробленої концепції на прикладі ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК».

Розділ 1. Теоретико-концептуальні основи механізму вдосконалення банківської діяльності на валютному ринку


.1 Сутність, економічні та правові основи банківської діяльності на валютному ринку


Як відомо, найважливіше значення в забезпеченні безперервності суспільного відтворення як в окремій країни, так і у світі, належіть фінансовому посередництву. Фінансовою основою усієї світогосподарської діяльності виступають валютні відносини, які постійно інтенсифікуються та розширюються внаслідок збільшення їхнього кола учасників, кожному з яких, залежно від їхніх завдань та інтересів, відводиться певна роль. Отож, субєктами валютних відносин виступають практично усі, хто в процесі своєї діяльності прямо чи опосередковано має справу з валютою. Мається на увазі те, що здійснення валютної діяльності проходить саме на валютному ринку, і такі субєкти є, перш за все, субєктами валютного ринку. У цієї роботі мова йде про такий специфічний сегмент валютного ринку, як банківський. Серед усього складу субєктів валютних відносин, реалізуючи різні інтереси на валютному ринку, особливе місце посідають банки, оскільки вони виступають найважливішим елементом ринкової інфраструктури економіки і є головними учасниками валютного ринку - від їхньої діяльності залежіть ефективність організації усіх відносин, повязаних з використанням грошей, як національної грошової одиниці, так і валюти, в усіх формах їхнього прояву. Відтак, щоб зясувати місце банків в системі організації валютного ринку та валютних відносин, необхідно спершу дослідити сутність банківської діяльності у цієї системі.

Проведений аналіз публікацій та наукових праць свідчить про те, що основна увага при дослідженні суті банків та розкриття їх ролі при забезпеченні реалізації валютних відносин на валютному ринку зводиться до розгляду операцій, які вони виконують з валютою. До того ж, можна казати про те, що технологічно банки є присутніми на ринку валютних відносин саме через валютні операції. Тому спершу, щоб зрозуміти сутність поняття банківської діяльності на валютному ринку, розглянемо поняття «валютні операції».

Серед дослідників немає єдності щодо визначення валютних операцій. Для того, щоб зробити аналіз трактувань поняття, представимо результати дослідження у вигляді таблиці 1.1.1.


Таблиця 1.1.1 Підходи до трактування поняття «валютні операції»

№ з/пВизначення поняттяДжерело/автор1Операції, повязані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між ?резидентами у валюті України; з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу; з передаванням ?заборгованостей та інших зобов'язань, предметом ?яких є валютні цінності;?ввезенням, переказом і пересиланням на територію ?України та вивезенням, переказом і пересиланням за її межі валютних цінностей.5 - Декрет КМУ 17 - Лаврушин О.І. 31 - Дзоблюк О.В. 37 - Макаренко М.І.2.Контракти агентів валютного ?ринку щодо купівлі-продажу та надання позик в ?іноземній валюті на певних умовах у певний момент часу.29 - Савлук М.І.3.Угоди, які укладають між собою суб'єкти валютного ринку.34 - Копилюк О.І4.Вид діяльності підприємств, банків, ?фінансово-кредитних установ, юридичних і фізичних осіб ?щодо купівлі-продажу та надання позики в чужоземній валюті.30 - Грудзевіч І.Т.5.Операції обміну однієї національної валюти на іншу через купівлю-продаж на валютних ринках.28 - Гладких Д.6.Операції купівлі-продажу валютних цінностей, які здійснюють центральні та комерційні банки.18 - Криклій О.А.7.Будь-які платежі, повязані із переміщенням валютних цінностей між субєктамі валютного ринку.22 - Вітлинський В.В.

З наведеного матеріалу зрозуміло, що існують значні розбіжності у тлумаченні досліджуваного поняття. Так, деякі вчені звужують рамки цього терміну, деякі є згодними з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а інші виділяють лише узагальнюючи риси цього явища. Отже, підсумовуючи вищенаведене, погодимося з такою точкою зору, що валютні операції можна трактувати як будь-які операції торговельного, кредитного чи розрахункового характеру, повязані з використанням валютних цінностей та платіжно-кредитних інструментів, номінованих у валюті [37]. Таке визначення найбільш повно та чітко охоплює усі аспекти сучасних валютних операції, включає у їх перелік як конверсійні, розрахункові, так і операції, повязані з переміщенням валютних капіталів, а також виключає з цього переліку операції з дорогоцінними металами, які в теоретичному плані не варто відносити до валютних операції, залишаючи це право лише за законодавчою класифікацією, розуміючи при цьому необхідність посиленого контролю за ними з боку відповідних органів.

Також дослідження потребує розкриття такого поняття, як валютні цінності, тому що саме вони виступають інструментарієм, з яким проводяться валютні операції. Вони є внутрішньою основою, технічною сутністю валютних операцій. Визначення цій категорії дає Декрет КМУ Про систему валютного регулювання і валютного контролю [5]: валютні цінності - це національна валюта, іноземна валюта, платіжні документи та цінні папери, виражені у валюті України та іноземній валюті і монетарних металах, монетарні метали. Розкриємо зміст кожної складової цього поняття:

) національна валюта - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України [5];

) платіжні документи та інші цінні папери - акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські вимоги, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи, виражені у валюті України, в іноземній валюті та монетарних металах [5];

) іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України [5];

) монетарні метали - золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів із цих металів та їх брухту [5].

Зясувавши сутнісні основи та інструменти, за допомогою яких здійснюються банківські валютні операції, є доцільним перейти до їх класифікації. Валютні операції банка виділяються своїм розмаїттям серед інших видів операцій банку. Також це питання ускладнюється тим, що між вченими та дослідниками не існує єдиної точки зору на цю проблему, адже такі операції в водночас відносяться як до міжнародних відносин, так і національних, отже їх систематизацію здійснюють не тільки вітчизняні школи як внутрішнього явища, а також школи різних країн, де до цього питання існує власний науковий підхід. Все це становить перешкоду на шляху до досягнення класичного або уніфікованого поділу видів валютних операцій банків. До того ж, підходи до систематизації розмаїття валютних операці різняться в залежності від мети аналізу, його рамок та сутнісної основи. Отож, це питання є дуже актуальним, тому що без цього неможливо осягнути механізм їх здійснення, порядок, нормативну базу та субєктний склад. Тому, вважаємо потрібним спочатку глибино дослідити різні підходи до класифікації валютних операцій з метою подальшого зясування, що ж є банківська діяльність на валютному ринку, та який сегмент валютного ринку країни вона займає.

На основі аналізу чинного українського законодавства, враховуючи істотні відмінності в правових режимах здійснення операцій, а також на основі вивчення точок зору авторів, валютні операції можна класифікувати за такими ознаками (табл. 1.2) [35, 26, 5,19]:


Таблиця 1.1.2 Класифікація валютних операції банка

Ознаки класифікаціїВиди валютних операційЗа економічною суттюкасові, депозитні, обмінні, довірчі, розрахункові, кредитні, гарантійніЗа напрямками руху грошових коштівпоточні, операції з капіталомЗа характером банківської діяльностіпасивні, активиЗа контрагентами, з якими проводяться валютні операціїз резидентами та нерезидентами, з юридичними та фізичними особами, клієнтські та міжбанківськіЗа джерелами сплати коштівоперації, які сплачує банк та клієнтиЗа строкамиспотові, короткострокові, середньострокові, довгостроковіЗа обєктами бухгалтерського облікумонетарні, немонетарніЗа формами грошейготівкові, безготівкові, комбінованіЗа видами валютних цінностейоперації з іноземною валютою, платіжними документами, цінними паперами в іноземній валютіЗа ступенем конвертованості іноземних валюту вільно конвертованій валюті, частково конвертованій та неконвертованій валютіЗа відображенням на рахунках бухгалтерського облікубалансові, позабалансовіЗа видами здобутків (витрат)операції, повязані з одержанням (сплатою): комісійних, процентних, торговельних здобутків (витрат)За рівнем забеспеченістізабезпечені, частково забезпечені, бланкові

Така класифікація є дуже місткою та більш теоретичною, яка узагальнює усі підходи до розгляду видів валютних операцій. Але на практиці така класифікація не застосовується, тому що для окремого банку існує дуже конкретне призначення той чи іншої операції, та рамки їх угрупування дуже звужені. Тому, у контексті одного банку як комерційного підприємства та фінансового посередника на валютному ринку застосовується наступна класифікація валютних операцій:

) конверсійні операції;

) кореспондентські відносини з іноземними банками;

) відкриття та ведення валютних рахунків;

) неторгові операції;

) операції із залучення та розміщення валютних коштів;

) міжнародні розрахунки;

) інші операції.

Отже, здійснивши угрупування валютних операцій банку як у теоретичному, так і у практичному аспекті, можна конкретизувати сутність саме банківських валютних операцій, таким чином визначити зміст діяльності банків на валютному ринку, визначити їх інструменти, за допомогою яких здійснюються такі операції. Тобто, для більш глибокого розуміння суті діяльності банків на валютному ринку, необхідно визначити, які функції виконують банки, здійснюючи діяльність на валютному ринку:

)функція посередництва у переміщенні валютних капіталів. Банки не просто забезпечують рух валютних потоків в середині країни, але й здійснюють переміщення значних сум валютних капіталів по усьому світу, що забезпечує збалансований розвиток як єдиного світового господарства, так і його учасників-країн, міжурядових організацій, підприємств, приватних структур та осіб;

)функція посередництва у міжнародних розрахунках. Для успішного ведення міжнародного співробітництва надзвичайно важливим є забезпечення швидкості та надійності здійснення розрахунків між національними та іноземними діловими партнерами. Саме банки на основі використання різних ?форм міжнародних розрахунків здійснюють оперативне перерахування коштів та забезпечують належні умови для подальшого розширення та інтенсифікації міжнародного співробітництва, що позитивно впливає на розвиток економіки як окремої країни, так і світу в цілому;

)функція, посередництва у реалізації валютної політики. Сучасний банк - фінансове підприємство, яке ?здійснює професійне управління грошовими ресурсами суспільства і виконує під юрисдикцією влади та на законній підставі функції, що регулюють економіку. Саме за участі комерційних банків, центральні банки досягають основних результатів, передбачених монетарною політикою. Комерційні банки, піддаючись впливу тих чи інших регулятивних заходів з боку держави та центрального банку щодо особливостей їхнього функціонування у системі валютних відносин, впливають як на стан розвитку валютного ринку, так і економіки в цілому;

)функція посередництва у валютних конверсіях. Із розширенням торговельних відносин поза межі держави виникла потреба в здійсненні валютно-обмінних операцій. За таких умов банки виступають у ролі головних посередників між тими суб'єктами валютних відносин, які мають бажання продати певну кількість тієї чи іншої іноземної валюти, та тими, хто прагне її придбати. Виконуючи дані операції, банки не лише задовольняють потреби своїх клієнтів, але і сприяють врівноваженню попиту і пропозиції іноземної валюти, на основі ринкового механізму впливають на формування курсів валют, що, ?водночас, забезпечує стабільні умови ведення та розширення міжнародного співробітництва.

Важливою складовою механізму діяльності банків на валютному ринку є правовий механізм забезпечення їх функціонування, виходячи з того, що валютна діяльність є обєктом пильного нагляду з боку держави з метою гарантування її фінансової безпеки. Перш за все, задля здійснення діяльності на валютному ринку, банк має отримати дозвіл (право) на здійснення такої діяльності. Таке право набувається через ліцензування валютної діяльності банків другого рівня НБУ. Ліцензії представлені двома видами: індивідуальна та генеральна. Порядок і строки видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для їх одержання, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України. Залежно від якості наданих комерційним банком документів, технічних умов, кваліфікації керівників і виконавців валютних операцій НБУ може дозволити проведення валютних операцій чи ні. Крім того, якщо НБУ відмовив у видачі ліцензії, банк має право оскаржити в суді або арбітражному суді таке рішення. Порядок отримання кожного з видів ліцензій наступний [6].

Індивідуальні ліцензії - видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Тобто, банк у разовому порядку подає до НБУ необхідну документацію, та у випадку відсутності будь-яких порушень набуває права на здійснення такої разової операції. Індивідуальної ліцензії дають право на здійснення таких операції:

а) вивезення, переказ і пересилка за межі України валютних цінностей;

б) ввезення, переказ, пересилка в Україну валюти України, за винятком сум у валюті України, що були: вивезені, переказані, переслані за кордон раніше на законних підставах;

в) надання та одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів не перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави;

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком відкриття фізичними особами-резидентами рахунків в іноземній валюті на час їх перебування за кордоном; відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками; відкриття рахунків у іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном;

е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.

Щодо генеральної ліцензії, то вона дається банку у випадку, коли він має намір проводити такі операції постійно, але у цьому випадку до банку виставляються більш жорстокі вимоги. Банки другого рівня, які здійснюють свої операції на території України не менше ніж один рік, мають розмір статутного фонду і власних коштів, що встановлюються Національним банком України, для отримання генеральної ліцензії повинні:

  1. протягом одного року не мати зауважень від органів банківського нагляду та податкової інспекції щодо виконання ними вимог чинного законодавства;
  2. забезпечити відповідність проведення операцій технічним вимогам, які необхідні для здійснення саме валютних операцій (згідно з Переліком технічних вимог до комерційних банків для здійснення операцій з валютними цінностями);
  3. мати в штаті фахівців, рівень освіти яких відповідає кваліфікаційним вимогам, висунутим щодо здійснення валютних операцій;
  4. звернутися до відповідного регіонального управління Національного банку України за рекомендацією на отримання ліцензії, додавши до заяви необхідні документи.

Усе вищенаведене є зовнішнім механізмом здійснення валютної діяльності банків, але існує також і внутрішньо орієнтований механізм, який виражається у нормативах валютної позиції банка, встановлюваних законодавством, які є обовязковими до виконання, але все ж залишаються індивідуальними для кожного окремого банку, адже їх значення корелює з обємом проведених операцій, їх видовим складом та частотою. Регулювання валютної позиції банка буде розглянуто у подальшому дослідженні.

Таким чином, дослідивши основні теоретичні аспекти здійснення банками валютних операцій, необхідно задати економічні рамки та місце їх здійснення. Для цього потрібне визначити, на якому саме сегменті валютного ринку банки здійснюють свою валютну діяльність. Побудуємо дослідження цього сегменту на основі основних визначень валютного ринку, виходячи з того, що [31]:

) валютний ринок у широкому розумінні - це сфера зовнішньоекономічних відносин, які проявляються при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів в іноземній валюті, експортно-імпортних операцій між резидентами та нерезидентами, а також операцій з інвестування валютного капіталу та залучення і розміщення вільних валютних коштів. Це визначення повністю адаптується до банківського сектору, необхідно лише звузити рамки до «зовнішньоекономічних відносин банку»;

) валютні ринки з інституціональної точки зору - це сукупність комерційних і центральних банків, бірж, брокерських фірм, корпорацій (особливо транснаціональних), міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій. У цьому випадку адаптування здійснюється через ви креслення усіх субєктів, крім комерційних та центральних банків;

) валютні ринки безпосередньо - це офіційні центри, де відбувається купiвля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції. Вони обслуговують міжнародний платіжний обіг, повязаний з оплатою грошових зобовязань юридичних або фізичних осіб різних країн. Це визначення повинно мати у собі обмеження щодо здійснення купiвлі-продажу саме банками, та саме вони обслуговують міжнародний платіжний обіг.

Отже, підсумовуючи викладений вище матеріал, можемо зробити ґрунтовний висновок щодо сутності банківської діяльності як субєктів валютного ринку. Таку діяльність слід розуміти як процес, складовими якого є планування та організація роботи банку з валютними цінностями, а також контроль виконання положень нормативних актів, що регулюють порядок обігу валютних цінностей на території України та за і за межами [27]. Операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають провідне місце у банківській валютній діяльності. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки субєктів підприємницької діяльності, а й виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, забезпечуючи у такий спосіб зміцнення ринкових перетворень у всіх сферах економіки. Провідна роль банків на валютному ринку обумовлюється значними обсягами операцій, що становлять близько 90 %, та спектром послуг, які забезпечують попит широкого кола субєктів. Особливістю діяльності банку у сфері валютних операцій є його функція агента валютного контролю, що зобовязує банк здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства. Тобто, комерційний банк у даної сфері ринку є майже найголовнішою ланкою, яка поєднує національну економіку зі світовою, регулює внутрішний обіг товарів у відношенні до зовнішнього, і тому, в розрізі мікроаналізу, регулює платіжний баланс та стабільність країни в цілому на міжнародній арені. Таким чином, можна стверджувати наступне:

комерційний банк посідає одне з найголовніших місць субєктів валютного ринку, та має дуже широкі економічні межі своєї валютної діяльності;

на валютному ринку банки є присутніми через валютні операції, які є одним з найголовніших елементів заміста валютної діяльності банків;

валютна діяльність банка являє собою синтез організаційних, планувальних та контрольних заходів;

першочерговою умовою здійснення банками таких операцій є набуття спеціального права через отримання ліцензій НБУ;

багатогранна спрямованість банку у сфері валютних операцій визначає певні вимоги до системи інформаційного забезпечення, що використовується для підготовки і прийняття управлінських рішень; за валютними операціями ця система повинна забезпечувати необхідну інформацію для валютного регулювання та контролю, планування та стратегії, раціонального використання ресурсів.


.2 Механізм державного регулювання валютної діяльності банків


Валютні операції банків знаходяться під пильним наглядом держави, тому що є важливою ланкою системи економічної безпеки, і підлягають чіткому регулюванню, вираженому у законах, правових нормах, нормативах, та лімітах. Крім того, перше, що потрібне банку для здійснення валютної діяльності - це отримання ліцензії на такі операції, що вже говорить про рівень контролю та обмеження такої діяльності. До того ж, саме банки виступають найголовнішими субєктами як валютного ринку, так і грошового ринку в цілому кожної країни. Саме вони здійснюють перелив капіталу не тільки у межах національного простору, але й на міжнародній арені, і такий капітал виражається у національній валюті та валюті інших країн. Тому, валютні операції банків забезпечують потреби зовнішньоекономічних відносин, а ця сфера завжди є найконтрольованішою серед усіх сфер та напрямків будь-якої діяльності. Таким чином, є наявною необхідність державного регулювання валютної діяльності банків. Регулятивний механізм потребує певний комплекс інструментів та засобів, за допомогою яких держава може впливати саме на банківські валютні операції. До таких відносяться: зведення законів та нормативно-правових актів регулювання валютної діяльності банків; ліцензії, що дозволяють банкам набути права проведення такої діяльності; різноманітні нормативи, що стосуються банківської діяльності в цілому та враховують і результати проведення валютних операцій, та ліміти валютної позиції.

Перш за все, детального розгляду потребує законодавча база як основа будь-якої діяльності, у тому числі і валютної, у країні. Формування валютного законодавства бере початок у період 90-х років. Так, розвиток дворівневої банківської системи України вимагав вирішення, в числі перших завдань, проблеми валютного ринку країни, формування нової валютної політики. Починаючи з 1992 року, з розвитком валютних операцій в Україні розробляється валютне законодавство, що має у собі як загальні правила для усіх субєктів, так і ті, що стосуються саме банків, та яке на даний момент містить у собі велику кількість законів, правових актів, положень та інструкцій.

В системі валютного банківського законодавства України чільне місце займає Конституція України, Митний кодекс України, а також основний Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Цей закон містить визначення таких понять як «валюта України», «іноземна валюта», «валютні операції», «монетарні метали», визначає основні принципи здійснення валютних операцій та валютного регулювання, визначає повноваження державних органів і функцій банків України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб у відносинах володіння, користування і розпорядження валютними цінностями, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Другим рівнем правового забезпечення валютної діяльності банків виступають нормативно-правові акти Національного Банку України. Основними актами НБУ є: Інструкція «Про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон»; Положення «Про валютний контроль», «Про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях»; «Правила використання готівкової іноземної валюти», «Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України»; правові акти, що регулюють валютні відносини, пов'язані із забороною, обмеженням і регламентуванням операцій з валютою і валютними цінностями, які містять норми адміністративного, конституційного, фінансового та цивільного права, що мають імперативний характер, які не допускають ніяких відступів від правил поведінки суб'єктів правовідносин, що містяться в ніх, засновані на владному методі регулювання відносин і, таким чином, є нормами публічного права.

Отже, всі перелічені вище складові законодавчої бази України є основою функціонування банківського валютного ринку та здійснення ними валютних операцій. Однак треба відзначити те, що на законодавчому рівні ведеться постійне поліпшення існуючої бази, та приймаються постанови, укази та розпорядження, які доповнюють, розширюють або розясняють діючи закони та нормативні акти, або регламентують нові норми, які є більш ефективними та адаптивними до сьогоденної економічної ситуації.

Сумуючи усе вищенаведене, можна зробити висновок, що валютним банківським законодавством виступає сукупність нормативних актів, до яких включаються норми, що регулюють суспільні відносини, повязані з порядком здійснення угод з валютними цінностями в межах країни та у відносинах з іноземними державами і громадянами (резидентами і нерезидентами), а також порядок ввезення, вивозу, переказу і пересилання з-за кордону і за кордон національної та іноземної валюти та інших валютних цінностей [1-10]. Крім того, вчені та наукові дослідники пропонують наступний перелік вад, що є характерними для нормативно-правового регулювання валютних операції банків [35]:

)відчутна частка підзаконних актів, які переважно уточнюють та доповнюють чинне законодавство. Так, прикладом таких можуть бути Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» № 1533-VI від 23 червня 2009 року, Правила використання готівкової іноземної валюти № 200 від 30 травня 2007 року, Закон України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку» № 290 від 12 серпня 2005 року та інші;

)певний обмежувальний характер правового контуру. У правовому полі достатньо норм, які регламентують жорстокі рамки або конкретні значення тих чи інших показників, або ставлять конкретні обмеження на здійснення тих чи інших операцій, заперечуючи. Так, ліміти валютної позиції або нормативи капіталу (валютні операції також формують капітал банку) є яскравим прикладом обмежень комерційних банків з боку НБУ. Однак, на сьогоднішній день такий характер валютного законодавства є необхідним для захисту фінансово-економічної системи країни від негативних внутрішних та зовнішніх факторів, що можуть ще більш погіршити валютну сферу економіки;

)недостатнє використання таких методів правового регулювання як дозвіл і рекомендації. Це тісно корелює з пунктом, що наведена вище, та є зворотним боком проблеми. Так, для комерційних банків у достатньо великої частки ситуацій було б краще мати простір для прийняття гнучких рішень по нормалізації питань щодо валютної діяльності, ніж щоденно вписуватись в задані параметри;

)хиткість банківського і валютного регламентування. Це загальна проблема усього правового поля України, яка стосується і валютного законодавства також. Деякі регламентні норми не є такими, що можуть трактуватися однозначно, а також велика частка ситуацій та питань, які виникають в процесі валютної діяльності, не є прописаною у законодавстві;

)порушення вимог нормативно-правової технології, що відбиваються у неточності формулювання термінів, які використовуються у текстах нормативно-правового поля, неоднозначному їх трактуванні. Це також загально існуюча проблема, хоча і менше виражена у сфері валютного законодавства. Найбільш яскраво вона проявляється у міжнародних валютних банківських відносинах, коли одні й ті ж терміни трактуються по-різному, і це спричиняє певні труднощі у проведенні міжнародних валютних операцій. Так, такі дуже часто неоднозначно трактуються поняття, як «валютні цінності», «національний платіжний засіб», «валютний контроль»;

)дефіцит базового рамкового закону щодо валютного регулювання. Усі закони та підзаконні акти, що зараз існують, не є звязаними друг с другом, існують окремо та регулюють окремі питання. Вважається логічним побудувати на основі існуючого основний закон, який би відображав сутність валютної діяльності, її базові положення, функції, принципи, мету та інше.

Таким чином, визначена та частина механізму валютного регулювання, яка є зовнішньою по відношенню до банків, та яка не підлягає ніяким коректировкам, змінам або частковому виконанню з боку комерційних банків. Уздовж з цим існують внутрішні норми регулювання валютної діяльності банків, через які відображено саму суть функціонування банків на валютному ринку, та механізм здійснення таких операцій.

Таким внутрішним аспектом регулюванням є валютна позиція банку. Валютна позиція банку є фундаментом валютної політики комерційного банку, оскільки визначає співвідношення між обсягами вимог (заявок) і зобов'язань комерційного банку в іноземній валюті. Стан валютної позиції банків - не стихійна величина, вона підлягає лімітуванню з боку регулятора - НБУ. Система лімітів, що регулює рівень валютного ризику банків, поділяється на зовнішні ліміти, що встановлюються Національним банком України, та внутрішні ліміти, які найчастіше визначаються комітетом з управління активами та пасивами банку. Види валютних позицій комерційного банку подано в таблиці 1.2.1 [32].


Таблиця 1.2.1 Види валютних позицій банку

Кожна іноземна валютаКожен банківській металВсі балансові та позабалансові активиВсі балансові та позабалансові зобовязанняВсі балансові та позабалансові активиВсі балансові та позабалансові зобовязанняАктивний залишок: відкрита довга позиціяПасивний залишок: відкрита коротка позиціяАктивний залишок: відкрита довга позиціяПасивний залишок: відкрита коротка позиціяЗагальна довга відкрита позиція (ЗДВП): сума абсолютних величин усіх довгих відкритих валютних позицій у гривневому еквівалентіЗагальна коротка відкрита позиція (ЗКВП): сума абсолютних величин усіх коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті

Тобто, валютна позиція підраховується як по валюті, так і по банківським металам. Підрахунок валютної позиції здійснюється банком по завершенню кожного робочого дня. Якщо у банку існує перевищення вимог над зобовязаннями в певній валюті (металі), то позиція буде довгою, якщо ж навпаки - короткою. Більш вигідною для банку є ситуація, коли позиція довга, але кожен банк має прагнути до досягнення рівноваги між своїми активами та зобовязаннями у валюті та зведенню значення валютної позиції наприкінці дня до нулю.

Ліміт відкритої валютної позиції являє собою максимально припустиме відношення величини відкритої валютної позиції до суми власних коштів (капіталу) банку. Визначення лімітів відкритої валютної позиції з боку Національного банку України наступне: це встановлене Національним банком України кількісне обмеження у відсотках щоденної величини відкритих банком валютних позицій, а саме: загальної (довгої/короткої) в іноземних валютах і банківських металах та окремо за групами відповідних іноземних валют та банківськими металами, а також за відповідною валютою чи банківським металом, окремими активними операціями з валютними цінностями до регулятивного капіталу банку. Як видно, визначення валютної позиції в літературі та в нормативних документах регулятора суттєво не відрізняються, але ж визначення, зазначене у постанові Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку» № 290 від 12.05.2005 p. [11] є більш детальним, що пов'язано з його практичним застосуванням. Перейдемо до аналізу нормативних положень, що регулюють значення лімітів та інструкції щодо їх дотримання.

квітня 2009 p. Постановою Національного Банку України № 107 було внесено зміни до нормативно-правових актів Національного банку України в частині:

)нормативів ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13, Н13-1, Н13-2), які були встановлені Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №368 [13]. Такою постановою було скасовано існування вищезазначених нормативів;

)скасування окремих лімітів відкритої валютної позиції банку (Л14, Л15, Л16, Л17), які були встановлені постановою Правління Національного банку України від 12.08.2005 №290 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного Банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку»;

)скасування дотримання ліміту загальної відкритої валютної позиції банку Л13;

)запровадження контролю та чітких штрафних санкцій за недотримання ?уповноваженими банками на щоденній основі встановлених у вигляді ліміту граничних значень відкритої валютної позиції банку.

Тобто, це говорить про те, що у законодавстві та самому підході до оцінювання та аналізу діяльності банків сталися суттєві зміни. Відтепер головним критерієм банківської діяльності в цілому, та у тому ж числі валютної, є активні операції та ресурси банку. У звязку з цим, валютні обмеження також базуються на активних банківських операціях. Але ж НБУ внес ще одну важливу зміну, яка стосується лімітування валютної позиції банку. Скасувавши загальну відкриту валютну позицію і її ліміт (Л13) та, відповідно, необхідність визначення банками своєї загальної відкритої валютної позиції щодо всіх валют і банківських металів, НБУ замінив необхідність розрахунку загальної відкритої валютної позиції банку розрахунком загальної довгої і короткої валютних позицій Л13-1, Л13-2. Через введення такої зміни НБУ скасував і необхідність банків дотримуватись цього ліміту на законодавчому рівні. Однак, незважаючи на це, всі уповноважені банки, так чи інакше, розраховують свою справжню загальну відкриту валютну позицію щодо всіх іноземних валют і банківських металів з метою оцінювання свого справжнього загального валютного ризику, але такі дані тепер застосовуються тільки для внутрішньобанківських цілей і залишаються поза контролем НБУ. Все це може призвести уповноважені банки до кризових явищ і тому становить негативний момент у регулюванні НБУ валютної діяльності комерційних банків.

Таким чином, сьогодні банки мають здійснювати розрахунок та дотримання лімітів загальної відкритої довгої та короткої валютної позиції Л13-1, Л13-2. Визначення цих компонентів лімітування наступне:

)ліміт загальної довгої відритої валютної позиції банку (Л13-1) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу вимог за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом зобовязань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку. Значення Л13-1 не повинно перевищувати 5%.

)ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу зобов'язань за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом вимог у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку. Значення Л13-2 не повинно перевищувати 10% [11,12].

Отже, ліміти Національного банку України, як інші законодавчі обмеження діяльності банків на валютному ринку, є певними засобами до зниження оборотів та обємів валютних операцій кожного окремого банку, незважаючи на те, що його пасивна база дозволяє нарощувати ще більший обєм, ніж це регламентоване законом, тому що такі динамічні активні операції можуть привезти до підвищення валютного ризику. На практиці банки найчастіше встановлюють більш жорсткі внутрішні ліміти відкритої валютної позиції, ніж ті, що встановлюються регулятором. Тобто, це говорить про те, що у розрізі одного банку, його внутрішньої діяльності та стану ресурсної бази, існує необхідність максимально мінімізувати валютний ризик, яка виражається у встановленні внутрішньобанківських лімітів загальної відкритої валютної позиції. Але значення таких лімітів повинні перебувати в рамках, встановлених на законодавчому рівні.

З метою поглиблення дослідження, адаптування його саме до комерційних банків, а також розкриття практичної суті ведення такої валютної діяльності, та виходячи з різного характеру утворення позицій, вважаємо доцільним проаналізувати та видиліти окремі внутрішні складові відкритої валютної позиції банку, а саме:

) операційну відкриту валютну позицію банку, що складається з власних коштів в іноземній валюті, а також цільового придбання іноземної валюти для її подальшого використання на фінансування валютних витрат і виконання власних зобов'язань банку. По такій валютній позиції також встановлюються ліміт, який у свою чергу, підрозділяється на:

субліміти у розрізі філій і відділень банку;

субліміти у розрізі видів операцій (фінансування різних видів валютних витрат, виконання окремих власних зобов'язань банку); ?

) комерційна (неторговельна) відкрита валютна позиція, що виникає як результат проведення комерційної банківської діяльності (за винятком проведення торговельних (міжбанківських) валюто обмінних операцій). По цьому виду лімита позицій також існує розподіл на:

субліміти відкритої валютної позиції у розрізі філій і відділень банку;

субліміти відкритої валютної позиції у розрізі видів операцій (конверсійні або неторгові операції);

) торговельна (спекулятивна) відкрита валютна позиція - це валютна позиція, яку банк відкриває (закриває) і за необхідності утримує з метою отримання додаткового доходу у вигляді реалізованих курсових різниць. Дана позиція виникає в результаті проведення міжбанківських валюто обмінних операцій. Ліміти по цій позиції поділяються, у свою чергу, на:

субліміти відкритої валютної позиції на різних торговельних майданчиках, групах дилерів та окремо на кожного дилера. Сукупність сублімітів, які встановлені на дилерів і контролерів, має назву матриці повноважень. Розмір індивідуальних операційних сублімітів на дилерів визначається з урахуванням принципу поглинання операційних лімітів нижчого рівня лімітами більш високого рівня, а також із того, що загальна сума позицій, відкрита дилерами в межах даних лімітів, не повинна перевищувати величину сумарних лімітів. При встановленні сублімітів також враховується кваліфікація трейдерів та їхній досвід у відповідних галузях діяльності;

субліміти у розрізі видів конверсійних операцій;

субліміти у розрізі видів операцій із фінансовими інструментами (валютні форвардні, ф'ючерсні контракти, опціони тощо);

субліміти у розрізі терміну їхньої дії, які, у свою чергу, поділяються на:

а) ліміти відкритих торговельних валютних позицій у межах робочого дня - регулюють розмір максимально дозволеної відкритої валютної позиції банку (нетто-позиції) за торговельними операціями протягом операційного дня з розрахунками на одну дату валютування. Наприкінці операційного дня всі денні позиції повинні бути обов'язково закриті;

б) ліміти перенесення торговельної позиції на наступний робочий день регулюють розмір максимально можливої відкритої валютної позиції банку, яку дозволяється переносити на наступну дату валютування і яка не підпадає під контроль дилерів протягом поза операційного часу;

) хеджуюча відкрита валютна позиція, яку банк відкриває (закриває) і за необхідності утримує з метою захисту (хеджування) своїх чистих доходів у визначеній іноземній валюті від можливості понести збитки внаслідок несприятливої зміни валютного курсу. Дана валютна позиція є результатом проведення операцій з хеджування;

) позабалансова відкрита валютна позиція - це різниця позабалансового обсягу вимог і зобов'язань банку в кожній з іноземних валют. Вона складається з хеджуючоі і торговельної валютної позиції з майбутніми датами валютування.

Також відзначимо, що зазначені вище субліміти (по операційним, комерційним та торговельним операціям) можуть встановлюватися у таких формах:

а) позиційні ліміти - ліміти, які обмежують номінальний обсяг відкритої валютної позиції;

б) ліміти збитків, які, у свою чергу, можуть визначатися як:

ліміти поточних збитків за торговельними операціями - встановлюються для контролю накопичених поточних збитків за торговельними операціями з валютою та похідними валютними інструментами. У випадку, коли величина збитків досягає значення ліміту, всі операції припиняються й приймається рішення про продаж даного активу або його реструктуризацію. Даний ліміт використовується як обмеження більш високого рівня, тому що поширюється на ряд інструментів і припускає максимальну оперативність процедур прийняття рішень і їх виконання; ?

ліміти граничних обсягів збитків. Даними лімітами встановлюється граничний обсяг збитку при закритті відкритої позиції у зв'язку з несприятливою зміною валютного курсу. Ці ліміти є персональними і зобов'язують дилера автоматично закрити відкриту позицію у відповідній валюті та прийняти збиток при досягненні курсу певного граничного значення;

в) ліміти прибутків, що можуть визначатися як:

ліміти граничних обсягів прибутків - ліміти, які визначають розмір максимального одноденного росту цін (прибутковості) у розрізі окремих валют і похідних валютних інструментів. Застосовуються для того, щоб при досягненні максимального (визначається аналітично) результату запобігти можливому наступному різкому зниженню вартості інструменту;

ліміти поточних прибутків за торговельними операціями, які відрізняються від попередніх тим, що встановлюються для контролю накопичених поточних прибутків за торговельними операціями з валютою та похідними валютними інструментами.

Банк також може обмежувати різницю між максимальним і мінімальним розміром збитку (прибутку) на певному часовому інтервалі. Система лімітування хеджуючої та позабалансової відкритих валютних позицій банку встановлюється аналогічно до системи лімітів на торговельну позицію.

Щодо розрахунку вищезазначених внутрішніх лімітів, який не є регламентованим зовні та встановлюється на рівні самого комерційного банку виходячи з особливостей його діяльності, то він повинен проводитися з урахуванням оцінки величини валютного ризику, аналізу фактичних даних про величини відкритих позицій по кожній іноземній валюті та металам й рівня коливань їхніх обмінних курсів. Як правило, враховується також активність (обсяг конверсійних угод) банку й зацікавленість його клієнтури в проведенні конверсійних операцій у відповідних валютах. Такі внутрішні ліміти можуть встановлюватися у відсотках від власних коштів (капіталу) банку або в абсолютних величинах із вказівкою спрямованості позиції (коротка/довга), а також із встановленням відповідних меж відхилень.

З метою систематизації усього вищенаведеного, складено консолідуючу таблицю 1.2.2, в якій відображені рівні правового регулювання банківської валютної діяльності у кореляції з інструментами, що здійснюють таке регулювання, та обєктами, на які вони спрямовані.


Таблиця 1.2.2 Правове регулювання банківської валютної діяльності

Рівень регулюванняІнструменти впливуОбєкти, що визначаються та регулюютьсяЗовнішній рівеньНайвищий: державний (на загальному рівні)Конституція України, Митний Кодекс, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закон України «Про банки та банківську діяльність» та інше.Визначають: ґрунтовні положення щодо функціонування банків на території України, у тому числі і здійснення валютної діяльності; поняття «валюта України», «іноземна валюта», «валютні операції», «монетарні метали»; основні принципи здійснення валютних операцій та валютного регулювання; повноваження державних органів і функції банків та ін.Другий рівень: Національний банк УкраїниНормативно-правові акти, інструкції, положення, постанови, укази. Серед найголовніших знаходяться: Інструкція «Про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон»; Положення «Про валютний контроль», «Про відкриття та функціонування кореспондентських рахунківРегулювання НБУ є спеціалізованим та вузькоспрямованим, і стосується виключно банківської сфери. НБУ встановлює різноманітні норми, межи та нормативи здійснення банками своєї діяльності, у тому числі, і валютної. Конкретними прикладами таких інструментів, які водночас є обєктами впліву, є економічні нормативи капіталу та здійснення банками активних і пасивних операцій, які включають і валютні операціі, ліміти валютноїбанків-резидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях»; «Правила використання готівкової іноземної валюти», «Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України».позиції та ін.Внутрішні нормиТретій рівень: комерційні банкиВнутрішні норми, розпорядження, накази, правила.Регулюють різноманітні показники банківської діяльності та правила її здійснення, які допускається залишати на саморозсуд банків та самостійне керування у відповідності до його політики та мети. Так, у валютній діяльності це встановлення внутрішньобанківських лімітв валютної позиції, методик визначення ризику по валютним операціям, порядку здійснення фінансового моніторингу валютної діяльності та інше.

Отже, сумуючи наведене вище, можна зробити висновок про те, що комплекс інструментів лімітування валютної діяльності банку є дуже розгалуженим, та включає в себе законодавчо регламентовані ліміти та внутрішні ліміти банку, які багато в чому залежать від специфіки банку, його стратегічної орієнтації (консервативна, поміркована, агресивна), яка виявляється у його позиціонуванні відносно валютного ризику. Побудова комплексної загально банківської системи лімітування валютних позицій дозволяє підвищити стабільність діяльності усієї банківської системи в цілому, у той час як система внутрішніх лімітів кожного окремого банку дає змогу саме цьому банку функціонувати найбільш ефективним чином, підвищуючи як його прибуток, так і загальний стан банківського сектору країни. Щодо цілісної системи законів та нормативно-правових актів України у сфері банківського валютного регулювання, то можна стверджувати те, що на сьогодні вона не є сформованою, систематизованою та взаємодоповнюючою базою, яка б працювала як від лагоджений механізм.

Законодавство у цей сфері потребує деяких суттєвих переробок та доповнень, що дасть змогу банкам функціонувати більш ефективно.

актив банк коваріаційний операція

1.3 Аналіз зовнішнього середовища здійснення банками валютної діяльності


Питання щодо аналізу зовнішнього середовища здійснення банками валютної діяльності є дуже актуальним, тому що саме від цієї сукупності екзогенних факторів залежіть рівень, обсяги та якість проведення їх валютних операцій, а також статус банків як повноцінних та одних з найголовніших учасників валютного ринку країни та світу. Таке зовнішнє середовище може як гальмувати, так і створювати сприятливі умови для розвитку банківської діяльності у сфері валютних операцій. Актуальність цього питання також підкреслюється тим, що на сьогодні існує недостатня кількість досліджень щодо проблем функціонування банків на валютному ринку України, і тому це питання потребує подальшого вивчення.

Дослідження макроситуації у країни щодо здійснення банками валютних операцій потребує аналізу статистичних даних, які дають уяву про реальний стан таких операцій банків, їх структуру, динаміку, сталість, та змогу робити висновки про функціонування банків у цьому секторі фінансового ринку.

В першу чергу, треба виділити сутнісні показники, які б найточніше характеризували досліджуване явище - валютні операції банків, та дали б змогу оцінити їх як макро явища. Тобто, обрані показники повинні відображати як діяльність банка у ролі субєкта валютного ринка, так і макросітуацію з проведенням валютних операцій у міжбанківському секторі. Вважаємо, що такими показниками можуть бути наступні: обєм операцій з безготівковою іноземною валютою, обєм операцій з готівковою валютою, у розрізі купівлі та продажу іноземної валюти населенню, банківські вклади у валюті, банківські кредити у валюті.

Проаналізуємо обсяг і динаміку безготівкових та готівкових валютних операцій банків України. Перш за все, зазначимо, що включають у себе такі операції: це усі банківські операції у розрізі конверсійних, міжнародних розрахунків, неторгових операцій, ведення валютних рахунків контрагентів, які поділяються на готівкові чи безготівкові. Відзначимо, що у частині готівкових операцій найбільшу питому вагу становлять конверсійні операції та купівля-продаж валюти населенню (рис. 1.3.1).


Рис. 1.3.1 Обсяг операції банків України з готівковою валютою


Аналіз цих даних краще проводити у зіставленні зі статистикою готівкових операцій, тому наведемо наступний графік (рис. 1.3.2).


Рис. 1.3.2 Обсяг операцій банків України з безготівковою валютою


Так, можна побачити, що в операціях, проведених безготівковим чином, спостерігався стабільний ріст обємів, та темп такого зростання був дуже швидким: у 2011 році обєм операцій збільшився у абсолютному вираженні на 15 646,1 млн. грн., та темп росту складав 122,4%, у той час як у 2012 році обєм зріс на 15 211,1, що склало 53,5 %. Це може пояснюватися тим, що фінансова система держави відчула на собі наслідки світової кризи 2008 року, які ще мали місце у 2010 році, але загальна стабілізація курсів на міжнародному ринку дала змогу відновити регулярність та кількість проведення валютних операцій взагалі, у тому числі безготівковим шляхом. Щодо готівкових валютних операцій, то їх обєми є значно меншими у зіставленні з безготівковими, та являють собою в більшості торгівлю валютою з населенням. Виходячи з даних відносно обсягів готівкових операцій можна зробити висновок, що у населення не існує потреби у валюті, та отриманні доходу від спекулятивних операцій з валютою. Чинником такої ситуаціє є також наслідки кризи 2008 року, що призвели до зниження користування фізичними особами валютою як засобом накопичення або додаткового доходу. Маємо наступні показники динаміки розвитку готівкових операцій у часі: у 2011 році, порівняно з 2010, відбулося деяке зростання обсягів торгових угод на 587 млн. дол., що складає 16 % зросту. У 2012 році, навпаки ж, відбулося падіння кількості та обєму таких угод на 802,4 млн. дол., (зниження на 19,2 %). Це пояснюються коливанням валютних курсів, тому що для населення цей показний є вирішальним при прийнятті рішення про використання накопиченої валюти. Досить наявним при аналізі є зіставлення двох аспектів всього обсягу операцій з валютою: їх купівлі та продажу (рис. 1.3.3), [38]. Це дає змогу оцінити, у якому напрямку операції купівлі-продажу валюти є більш затребувані у населення - у напрямку продажу чи купівлі, та зробити висновок щодо потреб використання таких грошей, наприклад, зберігання у валюті чи гривні, проведення різноматних платежів, грошових переказів тощо.


Рис. 1.3.3 Обсяг банківських операцій купівлі-продажи валюти населенню


На цьому графіку чітко відстежується тенденція до збільшення обємів продажу валюти, ніж її покупці. Максимальний обєм продажу був досягнутий у 2011 році та дорівнював 2641, 1 млн дол. У зіставленні з 2010 роком, де цей показний був на рівні 2193,0 млн дол., темп росту склав 20,4 %. Але у 2012 році ситуація кардинально змінилася: рівень операцій з продажу валюти впав до 2103,8 млн дол., що складає 20,3% негативної динаміки. Це обумовлюється таким фактором, як значне коливання курсів, яке мало місце у той час. Що стосується покупки валюти, то населення здійснювало ці операції у більш повільному темпі та у меншому обємі, що говорить про те, що населення потребує її використання для власних цілей у менших обємах. Тобто, на той час валютні заощадження та накопичення не були вигідними, що призвело до продажу такої валюти, при цьому валютний курс дозволяв отримати додатковий дохід від спекулятивних операцій, тому що його середнє значення було на високий межі - приблизно 796 грн. за 100 дол. Таким чином, це призвело до активного продажу валюти, та знизило рівень її купівлі.

На наступному етапі доцільно провести аналіз депозитних та кредитних операцій банків, здійснюваних у валюті (рис. 1.3.4).


Рис. 1.3.4 Динаміка банківських вкладів у валюті


З цього графіку видно, що розмір вкладів у валюті мав тенденцію до зростання, що, в свою чергу, говорить про вигідні умови банків для зберігання валютних вкладів. Можна казати про те, що з покращенням економічної ситуації в країні та у світовому просторі після кризи 2008 року, проведення валютних операцій банків стабілізувалося в цілому, з точки зору їх регулярності та затребуваності, що дало змогу підвищити ставки за такими вкладами. Тобто, у 2010 році їх абсолютне значення складало 13789,8 млн дол., у 2011 році - 17731,8 млн дол., та у 2012 році 20274,3 млн дол. Таким чином, спостерігається невелика, але стабільна позитивна динаміка, яка продемонстрована на графіку (рис. 1.3.5 [38]).

Цей графік демонструє те, що для банків депозитні вклади у валюті є дуже стабільним ресурсом, котрий до того ж має позитивну динаміку, та дозволяє банкам розширювати свої активні операції, але за наявності досить низької процентної ставки за вкладами темпи їх росту є, нажаль, низькими.


Рис. 1.3.5 Динаміка росту валютних банківських вкладів


Щодо активних операцій, а саме, видачі кредитів, то у цей сфері ситуація є гіршою, але це пояснюється, в перше чергу, тим, що ситуація з кредитуванням взагалі не є сприятливою для усіх субєктив валютних відносин - юридичних та фізичних осіб, банків другого рівня та держави. Після фінансової кризи банки на досить тривалий час зупинили видачу будь-яких кредитів, незалежно від видів забезпечення, цілеспрямованості та сроків кредитування, тому що на той час не існувало ніякої можливості оперувати вільними коштами. Але згодом ситуація покращилася як у банківській сфері, так і цілком у фінансовому секторі країни, та банки отримали змогу проводити кредитування у всіх сферах. Однак, звичайно, такі кредити проходять довгі етапи розгляду, та рішення щодо видачі приймається з ще більшою пильністю, ніж раніше. Вимоги для отримання такого кредиту стали ще жорсткіше, але це є цілком виправданим. Тобто, отримати зараз в України валютний кредит дуже важко, тому ми не можемо очікувати динамічного розвитку цієї частини валютних операцій банка. Для більшої ілюстративності та наочності стану такого кредитування розглянемо обєми валютного кредитування у гривневому еквіваленті у зіставленні з кредитами у національній валюті (рис. 1.3.6) [39].


Рис. 1.3.6 Обсяги валютних і гривневих кредитів


Таким чином, ми бачимо, що частка валютних кредитів у зіставленні з гривневими, досить мала. Це, крім вищеназваного, пояснюється тим, що отримати кредит у іноземній валюті можуть лише ті підприємства, які ведуть зовнішню економічну діяльність та мають реальну потребу у валюті. Що стосується фізичних осіб, то вони не мають права отримувати валютні кредити взагалі. Такі рамки щодо обмеження напрямків та цілей валютного кредитування регламентується Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» [4]. Це дає ще одне обмеження для обємів такого кредитування на макрорівні. Тому, уся кредитна динаміка є досягнутою за рахунок кредитування юридичних осіб. Така тенденція є негативною, але зараз для України, особливо після кризи 2008 року, така міра є необхідною, тому що тільки жорсткі обмеження можуть вирішити проблеми кризової рецесії. Валютні операції загалом є ризиковими, а валютні кредити - найризиковіші серед них. В загалі, абсолютний розмір кредитів у валюті склав показники, що продемонстровано на рисунку 1.3.7 [39].


Рис. 1.3.7 Обсяг валютних кредитів за 2010-2012 рр.


Починаючи з 2010 року по 2012 рік, спостерігаємо негативну динаміку та спад розміру наданих кредитів, що склало за три роки 9,9 % скорочення валютного кредитування. Тобто, можна зробити висновок про те, що валютне кредитування взагалі не є для споживачів вигідною послугою, та з боку банків також спостерігається висока контрольованість та невеликі можливості до надання кредитів, що стосовно іноземної валюти проявляється у ще більш тяжкій ситуації.

До того ж, вважаємо необхідним привести динаміку процентних ставок за кредитами та депозитами у національній та іноземній валюті, тому що процентна ставка - це один з найголовніших факторів здійснення вкладів населенням та формування депозитного і кредитного портфелю банків (рис. 1.3.8, 1.3.9) [40]. Так, бачимо, що за кредитами ставки не мають яркої динаміки, та залишаються на приблизно однаковому рівні: у гривні у 2010 році - 26,4 %, 2011 - 27,3%, 2012 - 27,7%, у той час як у іноземній валюті у 2010 році - 13,1%, 2011 - 12,3%, 2012 - 11,8%. Це свідчить про те, що у цей період банківська система почала повільно відновлюватися після кризису 2008 року, та видача кредитів, особливо у валюті, є першою ознакою такого відновлення, хоча і за високими ставками.


Рис. 1.3.8 Динаміка процентних ставок за кредитами за 2010-2012 рр.


Щодо депозитних ставок, то можна наблюдати більш різку зміну у їх рівні: у гривні 2010 рік - 14,6%, 2011 - 12,3%, 2012 - 16,7%; за валютою 2010 рік - 8,7%, 2011 - 6,2%, 2012 - 7,1%. Це пояснюється індивідуальною політикою кожного банку, як формує середню депозитну ставку по банкам. Взагалі її рівень знаходиться у вузькому діапазоні, що є позитивною характеристикою депозитної політики банку. Рівень такої ставки можна оцінити як нормальний, який дуже часто встановлюється в практиці різних країн. Однак для України, враховуючи інші важливі фактори, та як ставка є досить низькою. Такими факторами є, в першу чергу, рівень інфляції, який процентні доходи повинні перекривати, рівень оподаткування, за якого процентна ставка також повинна формувати такий дохід, що дозволить не тільки покрити податки, а й ще отримати достатній рівень прибутку, та рівень зацікавленості населення у валютних вкладах. Банки потребують такі ресурси, але за низькою ставкою вони не будуть мати можливості акумулювати велику кількість вкладів.


Рис. 1.3.9 Динаміка процентних ставок за депозитами за 2010-2012 рр.


Отже, з огляду на все вище проаналізоване, можемо зробити висновок про те, що валютні операції банків становлять достатньо проблематичну сферу діяльності банків, оскільки не відповідають критеріям ефективності та рентабельності її здійснення. Це становить перешкоду на шляху досягнення високого рівня прибутку, адже дохід від валютних операцій є достатньо високим, оскільки це дуже ризиковий вид діяльності для банків, та є таким, що знаходиться під постійним впливом фактора коливання валютних курсів, що відіграє одну з найголовніших ролей у формуванні ціни на них. Також проведений вище аналіз свідчить про те, що існують певні труднощі у зберіганні коштів на вкладах у іноземній валюти, так як вони становлять меншу частку, ніж вклади у національній валюті. Привабливість валютних вкладних операцій для населення залишається низькою, хоча залучення більшої кількості іноземних коштів до банків дало б змогу вирішити питання з валютною позицією та нормативами капіталу. Все це є важливими факторами, що оказують свідомий вплив на валютну діяльність банка. Таким чином, зазначені вище проблеми потребують їх концептуального вирішення, що буде запропоноване у наступному пункті даного розділу роботи.

1.4 Концептуальний підхід до механізму вдосконалення діяльності банків на валютному ринку


У попередніх пунктах першого розділу дослідження було розглянуто сутнісні основи діяльності банків на валютному ринку, яка виражається у проведенні ними валютних операцій. В ході цього дослідження було визначено, що являє собою діяльність банків на валютному ринку, інструменти, завдяки яким вона здійснюється, проаналізовано статистичні данні у макророзрізі за останні три роки, що дало змогу зробити висновок як про теоретичну складову валютної діяльності, так і про результативність її здійснення, а також сформулювати проблеми та недоліки, що склалися в цій сфері банківської діяльності. Тобто, суттєвий висновок полягає в тому, що вдосконалення діяльності банків на валютному ринку є дуже актуальним питанням, особливо для України, тому що валютна сфера фінансового сектору країни не є дуже розвинутою, стабільною та ефективною. Це найбільш ризиковий сектор економіки в цілому, а банківської діяльності зокрема. Тому вважаємо необхідним виділити головну, на наш погляд, проблему у здійсненні банками валютних операцій і розробити концепцію, яка повинна включати ефективний механізм її розвязання.

Зважаючи на те, що валютні операції є найбільш ризиковими та найбільш контрольованими видами операцій банку, нами виділено проблему великого ризику проведення валютних операцій, та недосконалого їх контролю в межах окремого комерційного банку, який виражається у зведенні валютної позиції по кожному виду валюти на кінець дня. Тобто, мова йде про те, що кожен банк повинен самостійно проводити регулярну, повну та якісну оцінку проведених ним операцій за день, місяць, квартал, рік та виявляти, як на них впливає валютний ризик - найголовніший фактор, та низка інших не менш важливих факторів. Щодо контролю валютних позицій, то у даному випадку мова йде про те, що встановлені НБУ ліміти здійснення валютних операцій, що розраховуються кожен день, повинні знаходитися у встановлених законом рамках без будь-яких відступів, тому що у цьому разі не тільки застосовуються штрафні санкції НБУ, а також зявляється реальна загроза підвищення ризику таких операцій, що приведе до зростання сукупного ризику банківської діяльності. Тому саме ефективна методика моніторингу валютної позиції та її динаміки становить для банка найголовнішу мету на шляху вдосконалення валютної діяльності. Отже, побудуємо концептуальний підхід то вирішення цього питання.

Перш за все, необхідно виділити принципи здійснення валютної діяльності банків, які розділяються на загальні, що застосовуються до усіх економічних явищ, та спеціальні, які встановлюють правила функціонування для конкретної сфери. Так, принципами являються:

наукової обґрунтованості;

комплексного підходу;

системності;

безперервності;

оптимальності та ефективності;

гнучкості та адаптивності.

Пояснимо практичне застосування базових принципів. Так, принцип наукової обґрунтованості означає те, що усі дослідження повинні відповідати науковим позиціям, забезпечувати обєктивність викладеного матеріалу та його підтвердження реальними фактами та теоріями. Викладений матеріал повинен бути обєктивним та науково аргументованим. Принцип системності позначає, що усі досліджувані явища повинні розглядатися в системі, як взаємозалежні та тісно корелюючи друг с другом, такі, що оказують вплив одне на одне, та формують останнє рішення, яке залежить від значення кожного з явищ. Принцип комплексного підходу говорить про те, що усі такі підсистеми також існують у взаємозвязку та повинні досліджуватися у сукупності.

Безперервність позначає, що субєкт дослідження, на прикладі якого аналізуються обрані явища, не має наміру або потреби у скасуванні його як інституту, або ліквідації його діяльності, а досліджувані явища також будуть мати місце через певний проміжок часу. Тому, здійснення аналізу у такому аспекті призначено для його використання у майбутньому та має на меті покращення саме майбутніх результатів. Принцип оптимальності та ефективності говорить про те, що усі обрані методи, інструменти, важелі та моделі повинні бути найоптимальнішими та найбільш ефективними для обраного предмета дослідження та ситуації, яка була визначена у ході аналізу. Використання принципу гнучкості та адаптивності гарантує те, що обрані методи, інструменти, важелі та моделі при застосуванні на практиці будуть досить гнучкими та пристосовуватися до будь-якої економічної ситуації, яка може відрізнятися від той, що існує на момент проведення дослідження. Тобто, обрана модель повинна адаптуватися до будь-якої ситуації, оскільки тільки за такої умови вона буде ефективною.

Отже, можна зробити висновок про те, що загальнонаукові принципи задають теоретичні та наукові рамки дослідженню, регламентують використовування наукового підходу та обґрунтованості кожного висновку, припущення або ствердження.

Говорячи про спеціальні принципи здійснення банками валютної діяльності, треба відзначити те, що вони не закріплені на законодавчому рівні, та не є такими, що виділені науковцями та прийняті за основу як базисні у науковій літературі. Це пояснюються тим, що сфера валютних операцій банку дуже складна, та сутнісне відображає характеристики загальних банківських операцій, які класифікуються у національній валюті.

Тобто, вони є тими ж самими за характером, наприклад, депозитні, кредитні, розрахункові тощо, тому вони підпадають під загальні принципи функціонування банка, яке виражається у проведенні операцій, у тому ж числі і валютних.

Але ж, при дослідженні різних точок зору вчених, законодавства та нормативної бази, можна виділити наступні спеціальні принципи здійснення банками валютних операцій [27]:

попередження незаконного витоку капіталу за кордон та мобілізації валютних ресурсів;

конвертації валюти України за поточними валютними операціями;

обмеження використання іноземної валюти;

здійснення постійного контролю за проведенням валютних операцій та притоками і відтоками валюти.

Метою створення концепції механізму вдосконалення банківських валютних операцій є пошук, теоретичне та практичне обґрунтування ефективності та дієвості інструментів механізму вдосконалення валютної діяльності банку та зниження валютного ризику за валютними операціями. Тобто, на основі аналізу вітчизняних наукових праць було виявлено, систематизовано та виділено такі інструменти та методи, які, на наш погляд, далі б змогу покращити стан валютної діяльності банка та її якісні характеристики. Тому поставлено на меті обґрунтувати та довести ефективність таких інструментів у зниженні ризиковості валютної діяльності банків та підвищення контролює та прогнозує факторів, які впливають на ризиковість операцій.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1)агрегувати та відобразити одним масивом інформацію про валютний ризик валютного портфелю банка;

2)здійснити оцінку потенційного впливу на прибуток банку та власний капітал змін валютних курсів;

3)розрахувати різниці між валютними активами, позабалансовими вимогами та балансовими та позабалансовими зобовязаннями, чутливими до % ставки.

Усі ці завдання тісно переплетені між собою, адже спостерігається принцип взаємозалежності, якій треба узяти до уваги. Крім того, безумовно треба досягти у процесі вдосконалення такої діяльності відповідності законодавчим нормативам, що є першочерговою умовою, тому ще без виконання цього банківська установа не може йти далі і продовжувати будь-яку діяльність з валютою. Але ця концепція приділяє увагу фінансово-економічному механізму удосконалення валютної діяльності банка, тому правовий механізм є присутнім лише як безперечна умова. При здійсненні банком валютної діяльності він наражається на валютний ризик, який відображається у коливанні курсів, тому це зумовлює прагнення банка до мінімізації валютного ризику усіма методами. Так, для покращення ситуації з валютним ризиком пропонується провести комплексний аналіз та відобразити консолідовані данні про валютний ризик банку за певний інтервал часу та за всіма видами валютних операцій. Це дасть змогу мати про нього більш систематизоване уявлення та математично розраховане значення для прогнозування на наступний період. Крім того, далі необхідно знати, як зміна валютного курсу вплине у підсумку на власний капітал банку та його прибуток, тому що сучасний банк це, перш за все, фінансовий заклад, метою функціонування якого є одержання прибутку. Тому потрібно розуміти, як валютні курси впливають на динаміку прибутку, та як через них змінюється власний капітал, який вимірюється нормативами НБУ та повинен ним відповідати. У цей момент можна бачити тісний взаємозвязок з правовим механізмом - удосконалюючи економічний механізм, яким банк управляє самостійно, треба відповідати тому, що регламентовано на державному рівні.

Після цього необхідно розрахувати різниці між валютними активами, позабалансовими вимогами та балансовими та позабалансовими зобовязаннями, чутливими до % ставки, щоб виявити саме ті ланки у валютних операціях, які реагують на зміну процентної ставки за валютними операціями, тому що це теж важливий фактор валютної діяльності банків.

Важливе значення також мають фактори, що впливають на здійснення валютних операцій, тому ще цей напрям діяльності банків є дуже нестабільним. Такі операції можна розділити, як і національні, в залежності від субєктів, що здійснюють операції: фізичні та юридичні особи. Та в такому розрізі перша частина - операції фізичних осіб - є найбільш не прогнозованою та нестабільною частиною. Фізичні особи використовують валюту виключно для власних цілей, що ніяк не піддається контролюванню. Щодо юридичних осіб, то для банка їх операції є більш надійним джерелом доходу. Це пояснюється тим, що країна не може існувати без зовнішньоекономічної діяльності, тому більша частина підприємств має проводити розрахунки у валюті. Тому через банки йде валютний потік, який обслуговує обіг товару, також зберігаються валютні депозити юридичних осіб, здійснюються валюто-обмінні операції та видаються валютні кредити. Отже, можна побачити ступінь ненадійності таких операцій, які дуже чутливі до будь-яких змін, та виділити низку факторів, що впливають на їх здійснення:

1)чисельність та структура клієнтів;

2)спектр виконуваних операцій;

3)середня процентна ставка за активними та пасивними операціями;

4)наслідки економічних та політичних ситуацій країні та світі;

5)динаміка зміни тарифів на валютні операції;

6)зміна вартості валютних ресурсів.

Кожен з цих факторів оказує певну долю впливу на розвиток валютних операцій у банку. Так, серед спектру здійснюваних банком валютних операцій є більш та менш ризикові, ті, яким слід приділяти найпильнішу увагу, та ставити акцент у управлінні та контролі саме ними. Наприклад, здійснення покупки/продажу валюти на міжбанківському ринку. Ці операції регулюють, врешті решт, валютну позицію банка, яка є чи не найголовнішим показником банківської валютної діяльності, та який жорстко регулюється НБУ. Також валютні курси здійснюють певний вплив на валютну діяльність банка, охоплюючи депозитні, кредитні, розрахункові та торгівельні валютні банківські операції. Так, бачимо, як реалізується принцип системності, коли один фактор - валютний курс - впливає на усю діяльність банка з валютою. Тому, така ступінь важливості вище перелічених факторів потребує розробки такої концепції, яка б ураховувала їх вплив та пропонувала рішення щодо управління ними.

Перейдемо до розгляду найголовнішої складової концепції - механізму вирішення поставлених завдань і досягнення запровадженої мети. Такий механізм представлений фінансово-економічною складовою, яка включає наступні моделі:

)метод розрахунку VaR валютних операцій;

)сценарний аналіз валютного ризику банка;

)геп-аналіз в управлінні валютними операціями.

Такий механізм пропонує застосування комплексного аналізу валютних операцій банку з точки ризиковості, коливання валютного курсу та впливу вище перелічених факторів, що знижують ефективність проведення таких операцій та підвищують не контрольованість валютної діяльності, а також систематизацію інформації щодо валютного ризику та, як результат, виявлення тих недоліків, що перешкоджають ефективному проведенню таких операцій.

Отже, синтез та взаємодія перелічених моделей, на наш погляд, дозволить розробити універсальну систему аналізу та контролю валютних банківських операцій, що забезпечить підвищення рівня їх прогнозованості, зниження ризиковості операцій, та виконання нормативних вимог

Національного банку України, що, в свою чергу, призведе до досягнення стійкого, динамічного, збалансованого розвитку банку, національної економіки та міжнародних відносин. Якщо така модель буде застосовуватися з урахуванням принципу безперервності її здійснення, тобто кожен день, місяць, квартал та рік, це призведе до формування стабільної тенденції вдосконалення показників валютної діяльності банка.

Висновки


Базуюсь на теоретичних результатах дослідження, можна зробити висновок, що валютна діяльність банків є невідємною частиною сучасної економіки. Нажаль, цей науковий напрямок не є дуже розвинутим у наукових працях та літературі, що говорить про необхідність проведення більшої кількості досліджень у цей сфері та відсутність сформованого підходу вітчизняної школи. Але у законодавчому аспекті можна казати про те, що законодавча база, як один з найголовніших елементів розвитку такої діяльності, постійно удосконалюється та віддзеркалює адекватний підхід до регулювання цієї надважливої фінансової сфери. Щодо активності фізичних та юридичних осіб у здійсненні валютних операцій можна говорити, що ситуація налагоджується після світової кризи 2008 року, та такі операції користають попитом, особливо депозитні та розрахунково-касові.

Таким чином, проведено комплексне дослідження аналізує предмета - валютних операцій банку. В ході цього дослідження були виконані усі поставлені завдання: вивчені теоретичні основи, законодавча база, проведено аналіз зовнішнього середовища валютної діяльності, проаналізовано механізм здійснення валютних операцій, також поставлені головні проблеми, що перешкоджають розвитку цього напрямку: недосконалість законодавчої бази, висока ризиковість валютних операцій, недостатня дохідність таких операцій.

З метою вирішення існуючих проблем розроблена концепція, яка являє собою синтез принципів, цілі, завдань, факторів та механізму розробки стратегії покращення валютних операцій банка. Ефективна реалізація даної концепції дозволить не тільки регулювати, та мінімізувати валютний ризик банку, але й підвищити їх дохідність. Тому можемо казати про те, що поставлена мета даного дослідження досягнута. Подальшою метою роботи є детальний опис наведеного у концепції механізму та його практична апробація, що повинна дати позитивні результати щодо своєї дієвості.

Розділ 2. Методичне забезпечення механізму вдосконалення банківської діяльності на валютному ринку


2.1 Застосування коваріаційного методу розрахунку VAR у валютних операціях банку


Для всебічної (кількісної і якісної) оцінки валютного ризику на сьогодні у світі все активніше використовується методологія Value-at-Risk (VaR). Існує безліч неточних перекладів і понять «Value-at-Risk», зокрема «вартість, яка підлягає ризику», «вартісна оцінка (міра) ризику» або навіть «ризикова вартість» і т. ін., але, на думку експертів, подібні терміни в науково-практичній літературі варто використовувати без перекладу, застосовуючи латинські абревіатури і намагаючись якомога математично точніше визначати ці поняття з практичними ілюстраціями на прикладах, застосовуючи єдину абревіатуру.- це імовірнісно-статистичний підхід для визначення співвідношення цінових показників і ризику, основним поняттям у ньому є розподіл ймовірностей, який пов'язує всі можливі величини змін ринкових факторів з їхніми ймовірностями [22].

Методологія VAR почала особливо широко застосовуватися в останні роки і сьогодні використовується в якості єдиного уніфікованого підходу до оцінки ризику міжнародними банківськими і фінансовими організаціями. Наприклад, Банк міжнародних розрахунків (BIS) застосовує VAR як основу при встановленні нормативів величини власного капіталу щодо ризику активів.

Прихильники даної концепції вважають, що в остаточному підсумку VAR дозволить обговорювати проблеми оцінки ризику фінансовим директорам, бухгалтерам, акціонерам, керівникам, аудиторам і регулюючим органам всіх країн.

Методологія VAR має ряд безсумнівних переваг, оскільки дозволяє:

оцінити ризик у строках можливих втрат, співвіднесених з ймовірностями їх виникнення;

виміряти ризики на різних ринках універсальним образом;

агрегувати ризики окремих позицій у єдину величину для всього портфеля, з огляду при цьому на інформацію про кількість позицій, волатильність на ринку і період підтримки позицій [47].

До інших важливих достоїнств VAR відносяться:

простота і наочність розрахунків;

консолідація інформації;

можливість порівняльного аналізу втрат і відповідних їм ризиків;

сам процес оцінки ризику не менш важливий, ніж результат.- своєрідний спосіб мислення й міркування про ризики.

До недоліків VAR відносяться сильні і слабкі припущення про властивості фінансових ринків, поведінку економічних агентів на цих ринках, про вид і параметри емпіричної функції розподілу ймовірностей, про чутливість портфеля й ряд інших.

При оцінці VAR практично не враховується ліквідність - важлива характеристика всіх ринків, особливо українських. Це може привести до того, що в окремі моменти зміна структури портфеля для зменшення ризику може виявитися марною.

За допомогою VAR оцінюється ймовірність виникнення втрат більша від нормального рівня, тобто оцінюється «вага хвоста» розподілу, тому додатково до VAR рекомендується вивчати поведінку портфеля в стресових ситуаціях (Stress-testing) і використовувати сценарний підхід (Scenario Approach), щоб оцінити «довжину хвоста» розподілу.

До того ж VAR (як, втім, і більшість відомих методологій і методик) не дає абсолютної оцінки можливих втрат, іноді VAR - це лише «прогноз не прогнозованих подій».

До недоліків також варто віднести те, що VAR вимагає проведення великої роботи зі збору історичних даних та їх обробки. Крім того, оцінка можливих змін вартості портфеля обмежена набором попередніх історичних змін. Типова проблема при використанні даного методу полягає у відсутності необхідного обсягу історичних даних. Щоб одержати більш точну оцінку VAR, необхідно використати якомога більший обсяг даних, але використання занадто старих даних приводить до того, що сьогоднішній (і тим більше майбутній) ризик буде оцінений на основі даних, які не відповідають поточному стану ринку.

Однак VAR - дійсно універсальний підхід до оцінки валютних ризиків, методологія й елемент культури сучасного ризику-менеджменту.

Одна з головних цілей розробки концепції VAR - одним масивом агрегувати і відобразити інформацію про ринкові ризики валютного портфеля, а також про ризики кожної окремої складової портфеля, тобто сегментів й елементів портфеля фінансових інструментів при заданому розподілі за певний період часу у всіх випадках, за винятком заздалегідь заданого малого відсотка ситуацій [3].

Отже, VAR - величина максимально можливих втрат, така, яку втрати у вартості даного портфеля інвестора за певний період часу із заданою ймовірністю не перевищать.

Таким чином, VAR дає імовірнісну оцінку потенційних збитків по валютним операціям певного тимчасового періоду при експертно заданому довірчому рівні. Довірчий рівень визначає ймовірність настання певної події (наприклад, 99% або 99,9%). Довірчий рівень часто відповідає довірчому рівню, використовуваному при розрахунку показника віддачі на капітал (показник «очищеного» від ризику прибутку з капіталу).

Для обчислення VAR необхідно визначити ряд базових елементів, які впливають на його величину. У першу чергу це імовірнісний розподіл ринкових факторів, які прямо впливають на зміни цін активів, що входять у портфель. Зрозуміло, що для його побудови необхідна деяка статистика щодо поведінки кожного з цих активів у часі. Якщо припустити, що логарифми змін цін активів підкоряються нормальному гауссівському закону розподілу з нульовим середнім, то досить оцінити тільки волатильність (тобто стандартне відхилення).

Однак на реальному ринку припущення про нормальність розподілу, як правило, не виконується. Після завдання розподілу ринкових факторів необхідно вибрати довірчий рівень (confidence level), тобто ймовірність, за якої втрати не повинні перевищувати VAR. Потім треба визначити період підтримки позицій (holding period), на якому оцінюються втрати. При деяких спрощувальних припущеннях відомо, що VAR портфеля пропорційний квадратному кореню з періоду підтримки позицій. Тому досить обчислити тільки одноденний VAR. Тоді, наприклад, чотириденний VAR буде у два рази більшим [22].

Загалом VaR - це статистичний підхід, і основним поняттям у ньому є розподіл імовірностей, який пов'язує всі можливі величини змін ринкових факторів з їх ймовірностями.

Коваріаційний (variance-covariance) метод розрахунку величини VAR є єдиним інструментом, що дозволяє одержати оцінку VAR у замкнутому виді. В його основі лежить припущення про нормальний закон розподілу змін факторів ринкового ризику (щоденних доходностей rt) - цін фінансових інструментів, котирувань цінних паперів), що й дозволяє здійснювати моделювання цінового ризику.

Оскільки ціни активів та їх відношення не можуть бути від'ємними, то в якості доходності активу (rt) зазвичай приймаються логарифмічні прирощування значень цін [17]:



де rt - доходність активу в період часу t;- ціна активу в період часу t;- ціна активу в період часу t-1.

Якщо логарифми відношень цін (безперервно нарощена доходність) розподілені нормально, то ці відношення будуть відповідати логнормальному розподілу [17]:



де - нормальний закон розподілу;

- середнє значення доходності активу,

- дисперсія доходності активу.

Досить часто на практиці замість логарифмічних прирощувань використаються звичайні процентні зміни цін, оскільки, як можна переконатися шляхом розкладання в ряд Тейлора, для незначних ці величини будуть приблизно однаковими [17]:



У випадку нормально розподіленої випадкової величини довірчий інтервал (1 - ) завжди характеризується єдиним параметром - квантілем , що показує положення певного значення випадкової величини (симетрично в обох хвостах розподілу) щодо середнього (E[rt] = ), вираженого в кількості стандартних відхилень доходності портфелю ():



де - волатильність (мінливість) активу;

- значення параметра доходності активу;

- середня очікувана доходність;- кількість днів (спостережень).

Так, для найбільше часто застосовуваних значень довірчого інтервалу в 95% й 99% відповідні квантілі будуть дорівнювати 1,65 й 2,33 (табличні дані) стандартних відхилень доходності портфелю.

На теоретичному рівні величина VaR в параметричному методі визначається формулою [17]:



і відображає не ціну (або вартість) як таку, а її найбільш очікувану зміну за один день.

Досить часто знак «-» опускають й оперують абсолютним значенням.

Для часових горизонтів, що перевищують один день, припускають, що дисперсія змін цін пропорційна тривалості часового горизонту прогнозування, що дозволяє одержати оцінку ринкового ризику шляхом простого масштабування одноденної величини, тобто VaR в цьому випадку розраховується за формулою:



Варто зазначити, що така оцінка буде прийнятною лише для порівняно невеликих інтервалів часу (не більше 10-15 днів), при цьому її точність падає зі збільшенням часового горизонту [59].

Таким чином, центральною проблемою під час розрахунку величини VAR коваріаційним методом є знаходження дисперсії доходності фінансового інструменту.

У випадку невідповідності стану портфеля валют до прийнятого рівня чутливості до ризику, виносяться пропозиції щодо зменшення обсягів відкритих валютних позицій, або зменшення термінів їх підтримання, або обидві наведені операції таким чином, щоб стан портфеля валют прийшов у відповідність до допустимого банком рівня (max portfolio VaR).


.2 Впровадження сценарного аналізу валютного ризику банку на основі одно факторного стрес-тестування та побудови матриці чутливості


Валютні ризики та невизначеність, з якими постійно зіткаються українські банки, набули настільки критичних розмірів, що окремі фінансові установи відчули значний тиск на капітал. Природне бажання знизити подібну невизначеність та ступінь уразливості до валютного ризику стало причиною підвищення зацікавленості з боку українських банків до ефективних методик аналізу й оцінки валютного ризику та пошуку ефективних інструментів управління ним.

У межах загальної методології оцінки валютного ризику постає проблема визначення величини впливу ризиків, ймовірність виникнення та прояву яких є низькою, а результати їх впливу можуть завдати значних збитків банку.

Оптимальним варіантом для даної ситуації буде запровадження методики, яка дозволить визначити вплив малоймовірних ризиків на найближчу перспективу діяльності банку, - сценарний аналіз на основі одно факторного стрес-тестування та побудови матриці чутливості до валютного ризику. Він дозволить оцінити чутливість банку до зміни валютного курсу з різним рівнем імовірності. Особливої актуальності даний підхід до аналізу валютного ризику набуває в умовах формування моделей ризик-менеджменту на ринках, що розвиваються, таких, як Україна, що в екстремальних ситуаціях сприймаються як норма.

Сценарний аналіз валютного ризику банку на основі одно факторного стрес-тестування варто розглядати як оцінку потенційного впливу на прибуток та/або власний капітал банку малоймовірних, але можливих змін валютних курсів за умов динамічної невизначеності їх часової структури.

Запропонована система сценарного аналізу валютного ризику на основі однофакторного стрес-тестування та побудови матриці чутливості до валютного ризику представлена на рисунку 2.2.1:


Рис. 2.2.1 Інформаційно-логічна схема проведення сценарного аналізу валютного ризику на основі однофакторного стрес-тестування


Проведення процедури сценарного аналізу валютного ризику не може бути регламентоване лише встановленими часовими інтервалами. Вважаємо за доцільне вдаватися до сценарного аналізу з метою попередження негативного впливу валютного ризику у наступних випадках:

- значні темпи зростання портфелів активів та зобовязань банку в іноземній валюті протягом короткого проміжку часу;

нестабільна економічна ситуація в регіоні, де сконцентрована діяльність банку;

невизначеність щодо перспектив розвитку фінансового ринку;

невизначеність Національного банку України щодо підтримки певного напрямку зміни курсу національної валюти щодо іноземних.

Таким чином, побудова та запровадження інформаційно-логічної схеми оцінки валютного ризику дозволить банкам виявляти та аналізувати всі малоймовірні ризики та розробляти інструментарій управління ними.

Модель проведення сценарного аналізу на основі аналізу чутливості дозволяє оцінити вплив зміни валютних курсів на капітал банку та його фінансові результати, за умови, якщо інші базові характеристики залишаються незмінними.

Вхідними параметрами моделі є певна структура активів, зобовязань та позицій за іноземними валютами, отримана на підставі застосування методу розривів, та відповідні середньо ринкові обмінні курси гривні до іноземних валют, а також, курси, що встановлені на звітну дату (х0) (кожну відкриту валютну позицію можна аналізувати за офіційним та середньо ринковим курсом).

На підставі даних параметрів розраховується зміна фінансового результату/власного капіталу банку у результаті можливих змін середньо ринкових обмінних курсів та курсів, встановлених на звітну дату, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими.

По-перше, для правильної оцінки валютного ризику та прийняття ефективних заходів щодо поліпшення функціонування банку необхідно точно встановити його поточний стан та обмежити коло питань, які мають бути вирішені в рамках такого дослідження. Все це формує першу підсистему - збір інформації про фактори ризику, у межах якої розглядаються дрібніші елементи, які уточнюють джерела та процедури отримання такої інформації.

У рамках зазначеної підсистеми та окремих її елементів можуть існувати звязки, які будуть істотно впливати на подальший аналіз, проте з метою уніфікації та універсалізації загальної системи оцінки валютного ризику, вважаємо потребу в їх аналізі обґрунтованою тільки у випадку виявлення. Логічним результатом збору інформації щодо факторів валютного ризику (про склад, структуру валютних позицій; валютні курси) має бути загальний висновок щодо її достовірності. За результатами першого етапу експертним методом формується перелік основних небезпек та визначається ймовірність їх прояву.

На основі проведеного дослідження волатильності обмінних курсів в Україні, пропонується виділяти та застосовувати наступні сценарії аналізу валютного ризику:

незначний (зміна валютного курсу гривні до однієї іноземної валюти на 2%);

помірний (зміна валютного курсу гривні до однієї іноземної валюти на 5%);

середній (зміна валютного курсу гривні до однієї іноземної валюти на 15%);

значний (зміна валютного курсу гривні до однієї іноземної валюти на 30%);

критичний (зміна валютного курсу гривні до однієї іноземної валюти на 50%).

Наведені сценарії зміни валютного курсу вважаємо найбільш доцільним, оскільки вони відповідають загальними закономірностями та тенденціями з урахуванням історичних взаємозвязків на валютному ринку в Україні та інших країнах.

На основі такого аналізу виявляються значні та критичні зміни у фінансових результатах/капіталі банку внаслідок зміни валютних курсів станом на певну дату в майбутньому та розробляється комплекс заходів для запобігання їх негативному впливу. Зміни цих факторів мають контролюватися першочергово. Для цього, за результатами розрахунків, відбувається експертна оцінка сценаріїв зміни валютних курсів, яка була обґрунтована вище, та експертне ранжування зміни результативного показника (фінансового результату капіталу банку) за ступенем впливу: незначна, помірна, середня, значна та критична.

На цій основі будується так звана «матриця чутливості», яка дозволяє виділити найменш та найбільш ризиковані для банку сценарії зміни курсів за іноземними валютами, в яких у банку відкриті валютні позиції (табл. 2.2.1).


Таблиця 2.2.1 Модель матриці чутливості валютного ризику

Сценарії зміни фінансового результату/ капіталу, млн. грн.Сценарії зміни обмінного курсу, %25153050до 12,5ІІІІІІІІІ12,5-25ІІІІІІІІІ25-50ІІІІІІІІІІІ50-75ІІІІІІІІІІІбільше 75ІІІІІІІІІІІІІІІ

Відповідно до експертної оцінки чутливості й передбачуваності матриця містить девять елементів, які можна поділити на три зони (І, ІІ, ІІІ). Фактори, які опинилися в зоні І, потребують подальшого аналізу різними методами, тому що їх зміна істотно впливає на ефективність функціонування підприємства та перспективи його розвитку, а вони мають найменшу прогнозованість.

Зміни валютних курсів, що опинилися в зоні ІІ, потребують від менеджменту банку розробки рішень щодо обмеження їх можливого негативного впливу, тобто розробки заходів по регулюванню валютного ризику. Фактори, які опинилися в зоні ІІІ, потребують поглибленого аналізу, оскільки їх зміна істотно впливає на фінансовий результат/капітал банку.

Результати сценарного аналізу валютного ризику на основі одно факторного стрес-тестування та побудови матриці чутливості до валютного ризику повинні своєчасно доводитись до відома керівництва банку для вжиття відповідних заходів щодо зниження рівня ризику.


.3 Геп-аналіз в управління валютними операціями банку


Перед здійсненням безпосереднього управління валютним ризиком, доцільно здійснити його оцінку на основі методики гепу, за результатами якої прій мається рішення про використання тих чи інших інструментів управління валютним ризиком. Поширеними інструментами управління валютним, та в його складі процентним ризиком є VAR-аналіз, стрес-тестування, бек-тестування, коефіцієнтний аналіз. Після проведення оцінки та, на основі використання строкових фінансових інструментів, здійснюється управління валютним ризиком.

Розглянемо управління (оцінку) валютним та процентним ризиком на основі використання геп-аналізу. Методика геп-аналізу (від англ. gap - розрив, дисбаланс) передбачає розрахунок різниці між валютними активами, позабалансовими вимогами та балансовими і позабалансовими зобовязаннями, чутливими до процентної ставки [49]. Можемо виділити дві стратегії управління валютним ризиком на основі гепу - фіксація спреду та управління гепом. Перша стратегія є консервативною - найпростіша та досить надійна; вона передбачає фіксацію нульового гепу. У такому разі одержання підвищених прибутків унаслідок сприятливої конюнктури ринку стає неможливим, тоді як і додатний, і відємний геп дають таку потенційну можливість. Стратегія управління гепом має на меті отримання підвищених прибутків і передбачає свідомий ризик банку, а тому характеризується як більш агресивна. Головне завдання банку в процесі реалізації цієї стратегії - досягнення відповідності між видом гепу (додатний чи відємний) та прогнозами зміни напряму, швидкості й рівня валютних курсів.

Із цією метою весь часовий горизонт, протягом якого банк планує проаналізувати відсотковий ризик, поділяють на періоди. У межах кожного з періодів структура балансу вважається фіксованою. Тривалість цих часових інтервалів вибирають довільно, наприклад, відповідно до прогнозованих моментів зміни відсоткових ставок на ринку (здебільшого 90 днів). Фіксація структури балансу в межах кожного інтервалу дає змогу аналізувати співвідношення обсягів чутливих активів і зобовязань, елімінуючи вплив такого параметра, як час. Актив чи пасив є чутливим до змін відсоткової ставки, якщо протягом зафіксованого інтервалу він задовольнятиме принаймні одну з таких умов:

дата перегляду плаваючої відсоткової ставки потрапляє в межі зафіксованого часового інтервалу;

строк погашення настає в цьому інтервалі;

термін проміжної або часткової виплати основної суми настає в зафіксованому інтервалі;

зміна базової ставки (наприклад облікової ставки НБУ), покладеної в основу ціноутворення активу чи зобовязання, можлива або очікується протягом цього самого часового інтервалу і не контролюється банком.

За нечутливі активи та зобовязання визнають такі доходи та видатки, за якими протягом зафіксованого періоду не залежать від зміни відсоткових ставок на ринку.

Показник гепу визначається як різниця між величиною чутливих активів та чутливих зобовязань банку в кожному із зафіксованих інтервалів:

(t) = FA (t) - FL (t)


де GAP (t) - величина гепу (у грошовому вираженні) в періоді t;(t) - активи, чутливі до зміни відсоткової ставки в періоді t;(t) - пасиви, чутливі до зміни ставки в періоді t.

З наведеної формули очевидно, що геп може бути додатним, якщо активи, чутливі до змін ставки, перевищують чутливі зобовязання (FA (t) > FL (t)), або відємним, якщо чутливі зобовязання перевищують чутливі активи (FA (t) < FL (t)). Збалансована позиція, коли чутливі активи дорівнюють таким самим зобовязанням, означає нульовий геп.

Для визначення співвідношення чутливих активів і зобовязань банку можна використати коефіцієнт гепу - FGAP (t), який обчислюється як відношення чутливих активів до чутливих зобовязань [59]:



Якщо коефіцієнт гепу більший за одиницю, то це означає, що геп додатний, якщо менший - то геп відємний. Якщо коефіцієнт дорівнює одиниці, то геп нульовий. За такого підходу очевидно, що геп тісно повязаний з конкретним часовим інтервалом і показників гепу буде стільки, скільки й часових інтервалів.

Розрахунок кумулятивного гепу - сумарного гепу за обрану кількість інтервалів, дає змогу не лише аналізувати співвідношення чутливих активів і зобовязань у певний момент часу (статичний аналіз), а й ураховувати часовий компонент (динамічний аналіз).

Для цього в кожному з інтервалів, на які поділено часовий горизонт, обчислюють алгебраїчну суму (з урахуванням знака) гепів за попередні періоди, а знайдений у такий спосіб показник визнають за кумулятивний (нагромаджений) геп [53].



де KGAP (T) - кумулятивний геп;- часовий горизонт;

Отже, кумулятивний геп - це різниця між загальним обсягом чутливих активів і зобовязань, які протягом часового горизонту можуть бути переоцінені, у той час як за економічним змістом кумулятивний геп - це інтегральний показник, що відбиває рівень ризику відсоткових ставок, на який наражається банк протягом розглянутого часового горизонту. Банк може управляти цим ризиком, установлюючи ліміт кумулятивного гепу як максимально допустиму його величину та приводячи структуру чутливих активів і зобовязань у відповідність з установленим лімітом.

Головна ідея управління гепом полягає в тому, що величина та вид (додатний або відємний) гепу мають відповідати прогнозам зміни відсоткових ставок на ринку згідно з такими правилами:

якщо геп додатний, то зі зростанням відсоткових ставок маржа банку зростатиме і, навпаки, у разі їх зниження маржа зменшуватиметься;

якщо геп відємний, то зі зростанням відсоткових ставок маржа зменшуватиметься, а з їх зниженням - збільшуватиметься.

Це означає, що для банку не так уже й важливо, як змінюються відсоткові ставки на ринку, головне - щоб геп відповідав тому напряму руху ставок, який забезпечить збільшення прибутку, тобто був додатним за підвищення ставок і відємним - за зниження. Варто ще раз нагадати, що потенційну можливість одержання додаткового прибутку повязано з підвищеним рівнем відсоткового ризику, і коли прогноз зміни ставок виявиться помилковим, то банк не тільки не збільшить прибутку, а навпаки - може зазнати солідних збитків. Отже, за управління гепом імовірність одержання як додаткових прибутків, так і несподіваних фінансових втрат є цілком реальною.

Таким чином, геп розглядається як міра валютного і процентного ризику, що на нього наражається банк у зафіксованому часовому інтервалі. Незалежно від того, додатний чи відємний геп має банк, що більший розмір (абсолютна величина) гепу, то вищий рівень відсоткового ризику бере на себе банк і то більше змінюється його маржа. Але ні абсолютна величина кумулятивного гепу, ні коефіцієнт гепу не дають уявлення про те, яка частина активів чи пасивів банку залежить від зміни відсоткової ставки, чи валютного курсу. Тому наступним кроком у процесі аналізу гепу є обчислення індексу валютного ризику.

Індекс валютного ризику дорівнює відношенню абсолютної величини кумулятивного гепу (в кожному з періодів) до працюючих активів і виражається у відсотках [53]:



де IR (T) - індекс валютного ризику;

А - працюючі активи банку.

Індекс валютного ризику показує, яка частина активів (коли геп додатний) чи пасивів (коли геп відємний) може змінити свою вартість у звязку зі зміною ринкових ставок, а отже, вплинути на ринкову вартість усієї банківської установи. Індекс розраховується без урахування знака, оскільки й додатний, і відємний геп можуть призвести до збитків.

Через установлення лімітів індексу валютного ризику банк може здійснювати контрольну функцію. Ліміт індексу відсоткового ризику визначає той рівень ризику відсоткової ставки, який банк уважає за доцільне на себе взяти. У практиці роботи зарубіжних банків ліміт індексу відсоткового ризику встановлюється, як правило, на рівні 20-25 %, хоча твердих норм не існує.

Аналіз валютного ризику банку за допомогою індексу є ефективним за умови, що величина працюючих активів залишається сталою протягом усього часового горизонту. Якщо ж обсяг таких активів протягом періоду змінюється, то логічно оцінювати співвідношення кумулятивного гепу в кожному з періодів до тієї величини працюючих активів, яка прогнозується в цей період. Зрозуміло, що зробити такий прогноз досить складно. Наприклад, величина залучених коштів залежить не лише від банку і не завжди піддається прогнозуванню. У такому разі можна скористатися коефіцієнтом ризику, обчисленим як відношення кумулятивного гепу до капіталу банку. Як відомо, капітал банку є стабільнішою величиною, ніж працюючі активи. Крім того, оскільки геп є індикатором валютного і процентного ризику банку, а всі ризики мають відшкодовуватися за рахунок його власних коштів, то цілком логічно зіставляти геп саме з капіталом. Отже, коефіцієнт валютного ризику обчислюється за формулою [53]:



де KR (t) - коефіцієнт валютного ризику;- власний капітал банку.

Досліджуючи проблеми аналізу валютного ризику банку за допомогою гепу слід звернути увагу, що хоч вони тісно повязані з аналізом банківської ліквідності, але не є ідентичними. Зокрема до розрахунку гепу беруть не лише обсяги вхідних та вихідних грошових потоків, а й кошти, які переоцінюються в певні моменти часу, проте до банку не надходять.


Висновки


Отже, розроблена інформаційно-логічна схема проведення сценарного аналізу валютного ризику на основі однофакторного стрес-тестування дає можливість визначити чутливість фінансових результатів/капіталу банку до зміни валютних курсів за активами та зобовязанням в іноземних валютах, в яких ним відкриті позиції. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані при розробці інструментарію управління валютним ризиком банку. Що стосується виключно аналітичної оцінки (тобто оцінки без врахування бізнес-інтересів банку) портфеля валют, то джерелом ризику є волатильність курсів валют, тому, в першу чергу, звертається увага на високоволатильні валютні позиції. Була зроблена спроба розробки методики оцінки та управління валютним ризиком на основі показника Value at Risk. Вдалося досягти наступних переваг: агрегування величини ризику в єдиний показник по всьому портфелю; можливість розраховувати VaR за кожною валютою та дорогоцінним металом окремо; можливість прогнозування на наступний період за даними показниками. У перспективі планується розробка пакету аналізу щодо ефективного управління портфелем на основі показника VaR.


Розділ 3. Практична реалізація концепції механізму вдосконалення діяльності банка на валютному ринку на прикладі ПАТ«КБ «ПІВДЕНКОМБАНК»


.1 Апробація коваріаційного методу розрахунку VaR у валютних операціях банку


В даному пункті третього розділу дослідження на прикладі матеріалів річного звіту ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» за 2012 рік за фактичними розмірами чистих відкритих валютних позицій зроблено розрахунок валютних ризиків, які могли б виникнути у банка за рахунок коливання курсів валют в інтервалі часу 29.05.2012 - 10.10.2012 рр. (94 дня) та 25-денних підінтервалах часу при умовно-постійних чистих відкритих валютних позиціях (стрес-тестування за VAR-методологією).

Основними чинниками виникнення валютного ризику є коротко- і довгострокові коливання обмінних курсів, залежні від попиту і пропозиції валюти на національних і міжнародних ринках. Як наслідок, валютний ризик виникає у Банка при невідповідності обсягів активів та зобовязань в кожній іноземній валюті, а також іноземних валют відносно національної валюти. Наявність відкритих валютних позицій наражає банк на імовірнісні грошові втрати при зміні валютного курсу.

Управління відкритою валютною позицією означає, що банк в певних межах допускає для себе валютний ризик, тому, оцінюючи можливі зміни курсів, а також визначаючи ліміт можливих збитків (прибутків) у звязку з коливаннями курсів, встановлюються ліміти відкритої валютної позиції. До того ж управління валютним ризиком здійснюється на основі зовнішніх даних: макроекономічних індикаторів фінансового ринку (валютних курсів, показників волатильності), а також внутрішніх даних про розмір відкритих валютних позицій Банку (їх динаміка та структура за видами валют).

Для управління валютним ризиком банк здійснює аналіз термінів закриття позиції, розрахунок волатильності валютних курсів, оцінкуVaR, VaR - потенційну величину втрати капіталу Банку, у разі несприятливої зміни обмінних курсів валют і банківських металів.

Зміна валютного курсу гривні щодо основних іноземних валют впливає на прибуток банку при наявності відкритої валютної позиції. Девальвація гривні позитивно впливає на прибуток банку, в разі існування довгої валютної позиції (зобовязання банку в валюті перевищують наявні активи банку в цій валюті, тобто для повернення зобовязань банк буде вимушений покупати валюту за гривні на міжбанківському ринку), а ревальвація - збільшує прибуток банку в разі існування короткої відкритої валютної позиції (активи банку в валюті перевищують зобовязання банку в цій валюті, тобто банк має можливість продавати надлишок валюти на міжбанківському ринку за гривні).

В якості вихідних даних по відкритим валютних позиціям використовуємо звітні дані ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК», наведені в річному звіті за 2012 рік [69].


Таблиця 3.1.1 Показники валютного ринку, тис. грн

РядокНайменування валютина 01.01.2013на 01.01.2012монетарні активимонетарні зобовязаннячиста позиціямонетарні активимонетарні зобовязаннячиста позиція123456781Долари США57460027046157(130015559816365959064225722Євро10620311101199(39168)590463578282121813Фунти стерлінгів3051631426452214244Інші14360371468772(32735)53748453125062345Усього82443759616291(1371916)7110228706881741411

Рівні чистої відкритої валютної позиції за трьома основними конвертованими валютам складають:

)долар США (USD):

«довга» валютна позиція С1 (USD) в гривневому еквіваленті складає:

С1 (USD) = - 1 300 155 тис. грн. (валютні зобовязання вище наявних валютних активів в доларах США);

)євро (EURO):

«довга» валютна позиція С2 (EURO) в гривневому еквіваленті складає:

С2 (EURO) = - 39 168 тис. грн. (валютні зобовязання вище наявних валютних активів в євро);

)фунт-стерлінгів Великобританії (GBR):

«коротка» валютна позиція С3 (GBR) в гривневому еквіваленті складає:

С3 (GBR) = + 142 тис. грн. (валютні зобовязання нижче наявних валютних активів в фунтах-стерлінгів).

Рівень регулятивного власного капіталу ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» станом на 31.12.2012 року становить 2 837 876 тис. грн. та є джерелом резервів під можливі збитки від валютних ризиків.

Для оцінки ризику коливання курсу валют, за якими в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» відкриті валютні позиції в якості вихідних даних отримуємо на інформаційному сайті НБУ [72] офіційні курси вартості долара США (UAH/USD), євро (UAH/EURO), британського фунту-стерлінігів (UAH/GBR) в національній валюті України на досліджуваному інтервалі часу 29.05.2012 - 10.10.2012 рр.

На основі отриманих рядів динаміки курсів валют будуємо ланцюгові ряди відносних індексів щоденного приросту (+) / падіння (-) курсу відповідної валюти (в %).

На основі отриманих ланцюгових рядів відносних індексів щоденного приросту (+) / падіння (-) курсу відповідної валюти (в %) за формулами (2.1.1-2.1.6) знаходимо з допомогою таблиць Excel на заданих інтервалах часу ДТ значення очікування (середнього значення індексу денного приросту/падіння курсу валют в % на досліджуваному інтервалі часу) рядів MR (USD), MR (EURO), MR (GBR), середньоквадратичних відхилень уR (USD), уR (EURO), уR (GBR) та коефіцієнтів кореляції між ланцюговими рядами індексів відповідних валют.

За методологією VAR-оцінок розраховуємо максимальне відносне відхилення курсу валют на інтервалі кількості днів ДТ для квантиля tб = 2,33, що відповідає рівню довірчої ймовірності P = 0,99 для нормального розподілу параметрів в досліджуваних вибірках.

За методологією VAR-оцінок розраховуємо максимальне абсолютне значення валютних ризиків як частки відкритої валютної позиції (в тис. грн.) на інтервалі кількості днів ДТ.

За методологією VAR-оцінок розраховуємо сумарний рівень абсолютного валютного ризику за рахунок відкритих валютних позицій за трьома валютами та коливання (волатильності) курсу валют на інтервалі оцінювання ДТ. Наведемо нижче такі розрахунки.

На рисунках 3.1.1-3.1.2 наведені графіки дослідження коливання курсів 3-х валют на досліджуваному інтервалі 29.05.2012 - 10.10.2012 рр. Як показує аналіз, офіційний курс долара США, регульований НБУ, в досліджуваному періоді практично не змінився, а основні коливання спостерігаються за ринковими (нерегульованими НБУ) курсами євро (з розмахом -4,0%-+4,0%) та британського фунту-стерлінгів (-2,5% - +3,5%).


Рис. 3.1.1 Динаміка курсів UAH/USD, UAH/EURO, UAH/GBR на досліджуваному інтервалі часу 29.05.2012-10.10.2012 рр. (94 дні)

Таким чином, основні курсові валютні ризики виникнуть за рахунок відкритих валютних позицій по євро та британському фунту-стерлінгів.

В Додатках А, Б наведені результати розрахунків в таблицях Excel рядів динаміки ланцюгових індексів приросту курсу валют та VAR-оцінок валютного ризику за 94 дні: 29.05.2012 - 10.10.2012 рр. за алгоритмом формул 2.1.1 - 2.1.6.


Рис. 3.1.2. Динаміка базового (відносно базового рівня 29.05.2012) ряду відносних приростів курсів UAH/USD, UAH/EURO, UAH/GBR на досліджуваному інтервалі часу 29.05.2012 - 10.10.2012 (94 дні)


Таким чином, за результатами проведених розрахунків для ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» отримані наступні показники валютного ризику, який виникає за рахунок відкритих банком чистих валютних позицій та коливання курсів валют.

На інтервалі часу 29.05.2012 - 10.10.2012 (94 дня):)відносні рівні валютного ризику:

-VAR1 (USD, %) = 0,021% від відкритої «довгої» валютної позиції по долару США C1 (USD) = - 1 300 155 тис. грн.;

-VAR2 (EURO, %) = 15,068% від відкритої «довгої» валютної позиції по євро C2 (EURO) = - 39 168 тис. грн.;

-VAR3 (GBR, %) = 11,605% від відкритої «короткої» валютної позиції по британському фунту-стерлінгів C3 (GBR) = + 142 тис. грн.;

б) абсолютні рівні валютного ризику:

-VAR1 (USD, грн.) = - 271 тис. грн. - курсовий ризик втрат від відкритої «довгої» валютної позиції по долару США ;

-VAR2 (EURO, грн..) = -5 902 тис. грн. - курсовий ризик втрат від відкритої «довгої» валютної позиції по євро;

-VAR3 (GBR, грн..) = + 16 тис. грн. - курсовий ризик виграшу від відкритої «короткої» валютної позиції по британському фунту-стерлінгів;ризик (грн.) = - 5 894 тис. грн. (або 0,208% від розміру власного регулятивного капіталу банку).

При закритті «довгих» валютних позицій за рахунок виходу на міжбанківський ринок для покупки валюти банк має ризик втрат 5,89 млн. грн. за рахунок зростання курсу валют відносно часу їх залучення.

Проведений аналіз розрахунків на 25-денних інтервалах часу показав, що найбільш критичним є четвертий підінтервал часу 06.09.2012 - 10.10.2012 рр. (25 днів):)відносні рівні валютного ризику:

-VAR1 (USD, %) = 0,000%;

-VAR2 (EURO, %) = 8,54%;

-VAR3 (GBR, %) = 4,877%;

б) абсолютні рівні валютного ризику:

-VAR1 (USD, грн..) = 0 тис. грн. - курсовий ризик втрат від відкритої «довгої» валютної позиції по долару США;

-VAR2 (EURO, грн.) = -3 345 тис. грн. - курсовий ризик втрат від відкритої «довгої» валютної позиції по євро;

-VAR3 (GBR, грн.) = + 7 тис. грн. - курсовий ризик виграшу від відкритої «короткої» валютної позиції по британському фунту-стерлінгів;ризик (грн.) = - 3 340 тис. грн. (або 0,118% від розміру власного регулятивного капіталу банку).

Таким чином, згідно з результатами проведених розрахунків для ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» отримані показники валютного ризику, який виникає за рахунок відкритих банком чистих валютних позицій та коливання курсів валют та при закритті «довгих» валютних позицій за рахунок виходу на міжбанківський ринок для покупки валюти банк має ризик втрат за рахунок зростання курсу валют відносно часу їх залучення. Банк наражається на валютний ризик, який є найбільшим. Валютний ризик виникає у результаті несприятливої зміни курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Джерелом ризику є дисбаланс балансових та позабалансових вимог та зобовязань, виражених в одній валюті.

У звязку з тим, що курси валют зазнають періодичних коливань унаслідок різних обєктивних і субєктивних причин, в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» практика виробила підходи до вибору стратегії захисту від валютних ризиків. Сутність цих підходів полягає в тому, що приймаються рішення про необхідність спеціальних заходів для страхування валютних ризиків; виділяється частина зовнішньоторговельного контракту або кредитної угоди - відкрита валютна позиція, яка буде страхуватися; вибирається конкретний спосіб і метод страхування ризику.

На вибір конкретного методу страхування ризику ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» впливають такі чинники:

конкурентоспроможність;

платоспроможність;

чинні валютні і кредитно-фінансові обмеження;

рівень ліквідності за певний проміжок часу та ін.


.2 Сценарний аналіз валютного ризику банку на основі одно факторного стрес-тестування ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК»


Управління валютним ризиком в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» ґрунтується, в основному, на використанні методу історичного моделювання, бек-тестів та механізмів Stop-out і Stop-loss. Всі системи внутрішнього контролю проходять бек-тестування і стрес-тестування. Проте дані методи мають ряд суттєвих недоліків, які у сукупності можуть дати неадекватну оцінку валютного ризику.

Метод сценарного стрес-тестування враховує лише вплив одного фактора (валютного курсу) на розмір фінансового результату. За даним методом максимальна величина втрат визначається виходячи з максимального відхилення валютного курсу за обраний проміжок часу. Даний метод є достатньо простим для розрахунку та легким у презентаціях топ-менеджменту. Проте за допомогою даного методу неможливо спрогнозувати втрати за несподіваних шокових сценаріїв, що призводить до пошуку інших інструментів, які б дозволили це зробити.

Для усунення даних недоліків та вдосконалення існуючої системи управління валютним ризиком ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» пропонується використовувати комплексну модель оцінки ризику, засновану на застосуванні дельта-нормального методу VАR в поєднанні із комплексними стрес-тестами з різними рівнями ескалації.

За дельта-нормального методу величина максимальних втрат банку розраховується виходячи з припущення існування нормального розподілу значень валютних курсів на обраному проміжку часу.

Максимальна хронологічна зміна за досліджуваний період склала 0,2115%, що відповідає значенню співвідношення максимального і мінімального валютного курсу у розмірі 1,5711% (рис. 3.2.1).


Рис. 3.2.1 Хронологічна зміна валютного курсу долара з 01.01.2010 р. по 01.04.2012 р.


Даний метод дозволяє виконувати адекватне прогнозування втрат на коротких проміжках часу за умови існування нормального розподілу значень валютних курсів. В кризових умовах розподіл величин не є нормальним і результати прогнозу можуть викривлятися та бути неточними. Якщо припустити, що логарифми зміни цін на активи підпорядковуються гаусівському закону розподілу з нульовим середнім, то достатньо оцінити тільки волатильність (стандартне відхилення).

Після проведення всіх необхідних розрахунків по кожній валюті визначається гранична величина втрат за кожною валютною позицією.

Для доповнення даної моделі при настанні шокових явищ необхідно здійснити стрес-тестування, яке дозволить визначити додатковий обсяг втрат банку. Стрес тестування рекомендовано проводити при нестабільній ринковій ситуації, у випадках, якщо є інформація про можливі різкі зміни конюнктури ринку, при виході на високоризикові ринки, в тому числі на ринок валютних деривативів, при проведенні довгострокових операцій із валютними цінностями, хеджування валютних ризиків.

Стрес-тестування - це загальний термін, що поєднує групу методів оцінки впливу на фінансове становище організації несприятливих подій, обумовлених як «виняткові, але можливі» [47]. Це метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішніх факторів-чинників - валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк у разі, якщо події розвиватимуться за закладеними сценарними припущеннями.

Сценарний метод присвячено аналізу помірно-несприятливих подій. Він дозволяє виявити максимальний обсяг збитку, якого може зазнати інвестор за певний період часу за заданої ймовірності та демонструє зміну вартості інвестиційного портфеля у вигляді лінійної комбінації дохідностей факторів ризику.

Величина втрат при помірковано-несприятливому, тобто можливому (в межах нормальної некризової конюнктури) сценарії називається «несподіваними ризиками». У сполученні зі згаданими вище «очікуваними ризиками» використовуються обмеження прийнятого ризику (для визначення величини необхідних резервів та ін.).

При розрахунку стрес-тесту використано гіпотетичне збільшення волатильності валютних курсів відповідно до обраного рівня ескалації - 2 рази, 3 рази, 4 рази (шокування волатильності). Рівні ескалації враховуються для розрахунку величини хронологічної зміни щоденних валютних курсів, тобто використовуються не абсолютні показники значень валютного курсу, а лише відносний показник, що розраховується за формулами, використаними у главі 3.1.1 і виражає хронологічну зміну курсу за день у відсотках.

Алгоритм проведення стрес-тестування валютного ризику банку наступний:

формування матриці валютних кореляцій та генерування нормально розподілених випадкових чисел;

отримання корельованих випадкових чисел;

розрахунок сукупності прогнозних значень валютного курсу;

обчислення прогнозних втрат за реалізації сценарію.

Генерація випадкових чисел здійснюється засобами MS Excel з виказанням основних параметрів - математичне очікування та середнє квадратичне відхилення. Дані параметри окремо розраховуються для кожного масиву валютних курсів.

Після отримання корельовано розподілених випадкових чисел формуються прогнозні значення курсів валют.

Серед масиву отриманих прогнозних курсів валют необхідно обрати максимальне та мінімальне значення. Серед обраного масиву курсів найбільше значення (між максимальним та мінімальним курсом) денної хронологічної зміни становить 1,5711%.

Аналіз результатів стрес-тестування дозволяє провести ряд наступних заходів:

оцінити потенційні збитки за валютним ризиком у разі настання екстремальних подій;

оцінити можливість власного капіталу покривати дані збитки;

оцінити стійкість банку до малоймовірних, але можливих кризових ситуацій, спрогнозувати які досить важко;

розробити план дій в кризовій ситуації, що включає в себе заходи щодо уникнення можливих втрат, підвищення рівня ефективності та оперативності реагування системи ризик-менеджменту за максимально несприятливих ринкових умов.

Запропонована модель оцінки валютного ризику банку поєднує в собі VАR-методологію, що спрямована на оцінку максимальних втрат банку за стабільних умов, описаних нормальним розподілом, а також проведення стрес-тестувань, що дозволяє оцінити додаткові втрати банку, що виникнуть при настанні шокових явищ.

Після описання основних практичних положень розрахунку моделі необхідно провести її апробацію, використовуючи дані ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК». В проведених розрахунках використано наступні початкові дані:

валюта аналізу - долар США;

дата та розмір валютної позиції банку - 109 315 тис. грн. станом на 01.01.2012 року;

період прогнозування - до 5 днів;

довірча ймовірність - 99%;

метод розрахунку - VaR;

умова стресової ситуації - збільшення волатильності курсу долара США в 2, 3 та 4 рази;

кількість випадкових чисел (генерацій) - 1700.

Для розрахунку VАR обрано масив щоденних ринкових курсів долара США, що відповідають умові нормального розподілу (за допомогою описової статистики визначено, що для курсу долара США асиметрія складає 0,514, ексцес - 0,965).

Визначаємо денну зміну курсу долара США, проте замість розміру валютної позиції вказуємо значення валютного курсу. Результатом є максимально можлива зміна валютного курсу протягом одного дня з заданим рівнем довіри: 7,9867*0,000288*2,326 = 0,005359 грн.

Згідно методики дельта-нормального методу визначаємо зміну курсу долара США через 5 днів: (5) = 0,005359* = 0,0119 грн.

Результати розрахунків дозволяють зробити висновок, що в період 5 днів зміна курсу долара США з ймовірністю 99% не перевищить значення -0,0119 грн.

Поточна валютна позиція банку в доларах США станом на 01.01.2012 р. є короткою та складає 109 315 000 грн. (13 681 819 дол.)

Отже, можна розрахувати максимально можливі втрати банку з ймовірністю 99% в гривнях від прояву валютного ризику: = 13 681 819*0,0119 = 162 813,6461 грн.

Розрахунок VАR відкритої позиції в доларах США показав, що з ймовірністю 99% витрати банку від зміни валютного курсу долара США, що виникнуть в наступні 5 днів не перевищать значення 162 813,64 грн.

Іншим етапом апробації є проведення стрес-тестування, яке дозволить обчислити обсяг додаткових витрат, які виникнуть при різкому збільшенні волатильності курсу долара США в 2, 3 та 4 рази.

Для подальшого використання необхідно згенерувати 1700 масивів випадкових чисел, що відповідають вимогам нормального розподілу. Даний метод реалізовується в програмному середовищі MS Excel і потребує вказання параметрів випадкових чисел - математичне сподівання та середньоквадратичне відхилення.

Джерелом отримання даних показників є валюта, за якою проводиться аналіз, тобто сукупність значень валютних курсів долара за досліджуваний період.

Після отримання необхідного масиву даних слід розрахувати всі можливі прогнозні значення валютного курсу долара США на заданому проміжку часу. Розрахунок прогнозних курсів здійснюємо поступово, збільшуючи період прогнозу від 1 до 5 днів. Немає необхідності проводити аналіз для великої кількості днів, адже, як вже зазначалося, VАR пропорційна квадратному кореню з періоду підтримки позицій. Тому достатньо обчислити тільки одноденну VАR, так, 4-денна VАR буде в два рази більшою. Для наочності ми провели аналіз для 5 днів для відображення динаміки та лагу збільшення втрат банку.

Враховуючи наведені у попередньому розділі методичні підходи, менеджери банку можуть оцінити максимальні витрати за настанням низько ймовірної події і можуть сформувати резерв під дані втрати або здійснити заходи щодо зміни розміру валютної позиції в даній валюті.

Можна зробити загальний висновок про результати розрахунку потенційних втрат банку від прояву валютного ризику згідно розробленої моделі на прикладі долара США.

Іншим етапом дослідження було проведення стрес-тестування з моделюванням шокової події - збільшення волатильності курсу долара США в 2/3/4 рази та щоденним прогнозом можливих втрат на період до 5 днів. Моделювання результатів здійснювалось за допомогою методу, яке враховувало випадкові зміни фактору ризику, тобто валютного курсу долара США. В результаті визначено, що при реалізації шокового сценарію розвитку подій втрати банку від переоцінки позиції на один день в середньому складуть 613,76 тис грн., а через 5 днів - 1 455,27 тис. грн. Ймовірність виникнення даної події є незначною, проте управлінці банку повинні регулярно відслідковувати стан валютного ринку, користуючись прийомами як технічного, так і фундаментального аналізів, а також сформувати певну суму резерву під можливі втрати від прояву валютного ризику.

Після проведених досліджень було виявлено, що для ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» є властивим сценарій зміну валютного курсу, що трактується як значний та зміна валютного курсу гривні до однієї іноземної валюти складає 30%. За зміною фінансового результату у межах до 12,5 млн. грн. банк опиняється у ІІ групі матриці чутливості. Це позначає, що зміни валютних курсів, що опинилися в зоні ІІ, потребують від менеджменту банку розробки рішень щодо обмеження їх можливого негативного впливу, тобто розробки заходів по регулюванню валютного ризику. Така ситуація не є критичною, але ж повинна привертати до себе пильну увагу, тому що у випадку її ігнорування вона може призвести до серйозних збитків банка, і не тільки у сфері його валютної діяльності, а і й у решті видів його операцій. У підсумку все це призводить до порушення нормативів капіталу, які також враховують валютну діяльність банка, а це вже погрожує фінансовими та адміністративними санкціями.

Так, застосування досить універсальної матриці чутливості до валютного ризику дає змогу банками відслідковувати своє положення та вчасно застосовувати необхідні заходи.


3.3 ГЕП-аналіз в управлінні активами і пасивами ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК»


Для аналізу ліквідності важливо знати не тільки стан ліквідності банківської установи в статичному вираженні сьогодні, а й ситуацію з ліквідністю в майбутньому. Останнє можливо вирішити за допомогою ГЕП-аналізу активів і пасивів за сумами та строками, який наочно демонструє наявність або брак грошових коштів у комерційному банку. Фактичне значення розриву ліквідності можна використати для побудови прогнозу ліквідності банку у майбутньому періоду. Тому, логічним є висновок, що аналіз ліквідності ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» буде продовжений з аналізу розривів між активами і пасивами за строками та сумами.

ГЕП-аналіз здійснюється за допомогою побудови таблиці розривів (відповідності) активів і пасивів за сумами та строками. Вихідними даними для аналізу розривів є залишок коштів на активних та пасивних рахунках балансу банку та графік їх погашення. Проте якщо обсяги активів і пасивів за балансом відомі, то не завжди відомі їх строки до погашення. Багато активів і пасивів мають договірний графік погашення або взагалі не мають певного строку погашення. Такими активами без строковості є овердрафти, споживчі позички за кредитними картками, відновлювальні кредитні лінії або інші позички без фіксованих дат погашення.

Кошти до запитання - також безстрокові зобовязання. Тому визначення розривів ліквідності базується на деяких припущеннях щодо строків зазначених активів та пасивів. До відпливу коштів призводять позабалансові зобовязання, оскільки вони є невизначеними і залежать, наприклад, від потреби позичальника використовувати відкриті банком кредитні лінії. Для оцінювання ризику ліквідності розраховуються показники локального та кумулятивного розриву ліквідності. [36]

Отримані дані в результаті ГЕП-аналізу можна інтерпретувати наступним чином:

-знак "+" свідчить про надлишкові кошти у банку і можливість проводити в майбутньому операції з розміщення коштів;

-знак "-" свідчить про недостатність грошових коштів у банку і про можливість виникнення проблем у банку зі своєчасним виконанням своїх зобовязань, а також про порушення фінансової рівноваги банку, повязаної з ліквідністю, фінансову нестійкість банку.

Розрив ліквідності за строками обчислюється в абсолютних величинах (сума грошових коштів) і показує, скільки банку може не вистачати грошових коштів для розрахунків за своїми зобовязаннями або скільки в нього є вільних коштів для вкладень в активні операції. Також розрив ліквідності розраховується й у відносних величинах щодо чистих активів, щоб реально оцінити тенденції щодо поліпшення чи погіршення ситуації в банку з ліквідністю. Розрив ліквідності не є чимось незмінним, тобто ГЕП може приймати різні значення в залежності від умов, так в стабільній ситуації за експертною оцінкою банків розрив ліквідності повинен складати не більше 10% від сукупних активів. Для отримання обєктивних результатів та визначення тенденції ліквідної позиції банку ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» аналіз розривів проведемо за останні три роки на основі даних статистичної форми звітності № 631 "Звіт про структуру активів та пасивів за строками" [64, 68] в таких часових інтервалів: до 31 дня, від 32 до 92 днів, від 93 до 365 днів, від 1 до 5 років, понад 5 років (табл. 3.3.1, табл. 3.3.2).


Таблиця 3.3.1 Структура активів і пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» за строками станом на 31.12.2010 р.

ПоказникАктивиПасивиЛокальний розривКумулятивний розривUSD%USD%USD%USD%Короткострокові, у т.ч.99841254,32135916873,94-360756-19,63-360756-19,63до 31 дня44670724,3045761524,90-10908-0,59-10908-0,59від 32 до 92 днів1477178,0421359211,62-65875-3,58-76782-4,18від 93 до 365 днів40398721,9868796037,43-283973-15,45-360756-19,63Довгострокові, у т.ч.83969145,6847893526,0636102619,6336102619,63від 1 до 5 років50002527,2023083712,5626918814,64-91567-4,98понад 5 років33966518,4824809813,50915674,9800Чисті активи, всього1 838 103

Дані таблиці свідчать про негативну ситуацію з ліквідністю ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» в 2010 році. На всіх часових інтервалах до 1 року пасиви перевищують аналогічні активи. Але треба відзначити, що активи і пасиви до 1 місяця практично збалансовані (розрив складає всього 10908 USD або 0,59% чистих активів), що можна розцінювати як результат виваженого менеджменту. Це свідчить про добру миттєву ліквідність банку та забезпеченість його високоліквідними активами.

Так, розрив між активами і пасивами зі строком погашення до 3-х місяців складає - 65875 USD або 3,58% чистих активів. Фактором, який ще більше ускладнює ситуацію з ліквідністю в банку є локальний розрив між активами і пасивами зі строком від 93 до 365 днів, який є негативним і складає - 283973 USD або 15,45% від чистих активів.

Таким чином, кумулятивний розрив між активами та пасивами до 1 року є також негативним і збільшився до 361026 USD, що в відносному вираженні до активів складає 19,63%. Отже, на кінець 2010 року в часовому інтервалі до 1 року ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» відчував значний дефіцит коштів, який складав 360 755 USD, тобто ризик незбалансованої ліквідності становив біля 20% всіх активів банку. Негативне значення кумулятивного ГЕПу до 1 року повністю покрилось розривом між довгостроковими активами та пасивами, тобто понад 1 року в основному за рахунок позитивного розриву між активами і пасивами на часовому інтервалі до 5 років (269188 USD або 14,64 % чистих активів). Отже, результати аналізу показують, що в 2010 році в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» склалась ситуація, яка характеризувалась досить значним дефіцитом коштів, що вказує на недостатньо збалансовані активи і пасиви за термінами. Тобто така ситуація може пояснюватись превалюванням прибутковості над ліквідністю в менеджменті банку в 2010 році. Також треба зазначити, що така ситуація характерна практично для всіх банківських установ України, коли пасиви залучаються на короткий термін, а активи, навпаки, є довготерміновими.


Таблиця 3.3.2 Структура активів і пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» за строками станом на 31.12.2011 р.

ПоказникАктивиПасивиЛокальний розривКумулятивний розривUSD%USD%USD%USD%Короткострокові116991851,09181156779,11-641649-28,02-641649-28,02до 31 дня40127517,5245227719,75-51002-2,23-51002-2,23від 32 до 92 днів1115814,8736157015,79-249989-10,92-300991-13,14від 93 до 365 днів65706128,6999771943,57-340658-14,88-641649-28,02Довгострокові, у т.ч.112012648,9147847720,8964164928,0264164928,02від 1 до 5 років62081527,111577566,8946305920,22-178590-7,80понад 5 років49931021,8032072114,011785907,8000Чисті активи, всього2290044

Так, розрив між активами і пасивами з терміном погашення до 1 місяця є негативним і складає 51002 USD або 2,23% чистих активів банку, тобто банк наражається на незначний ризик незбалансованої ліквідності, але який є вищим в порівнянні із попереднім роком (майже на 1,5%). Локальний розрив між активами і пасивами зі строком погашення від 32 до 92 днів є негативним і становить 249989 USD або біля 11% від чистих активів, що ще більше наражає банк на ризик незбалансованої ліквідності. Так, кумулятивний розрив до 92 днів становить - 300991 USD або 13,14% від активів банку, тобто ситуація з незбалансованістю активів і пасивів в банку порівняно із терміном погашення до 31 дня практично не змінилась. Дефіцит коштів залишається досить значним.

Фактором, який ще більше ускладнює ситуацію з ліквідністю в банку є локальний розрив між активами і пасивами зі строком від 93 до 365 днів, який є негативним і складає-340658 USD або 14,88% від чистих активів.

Таким чином, кумулятивний розрив між активами та пасивами до 1 року є також негативним і збільшився до 641649 USD, що в відносному вираженні до активів складає 28,02%. Перевищення цього показника майже в тричі від рекомендованого викликає занепокоєння в менеджменті ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» стосовно його ліквідності.

Негативне значення кумулятивного ГЕПу до 1 року повністю покрилось розривом між довгостроковими активами та пасивами в основному за рахунок позитивного розриву між активами і пасивами на часовому інтервалі до 5 років (463059 USD або 20,22% чистих активів).

Отже, станом на 31.12.2011 року в банку відчувався критичний дефіцит коштів в сумі 641649 USD, що в відносному вираженні складає трохи більше 28%, тобто ризик незбалансованої ліквідності є критичним. Але треба зазначити, що таке погіршення ліквідності банку обумовлене, в першу чергу факторами макроекономічного порядку, які торкнулися усієї банківської системи країни.

Для виявлення та закріплення загальної тенденції ліквідності проведемо ГЕП-аналіз за 2012 рік (табл. 3.3.3) [64, 68].


Таблиця 3.3.3 Структура активів і пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» за строками станом на 31.12.2012 р.

ПоказникАктивиПасивиЛокальний розривКумулятивний розривтис. грн.%тис. грн.%тис. грн.%тис. грн.%Короткострокові114987547,52175273172,43-602856-24,91-602856-24,91до 31 дня33101113,6868730328,40-356292-14,72-356292-14,72від 32 до 92 днів1211705,0137772315,61-256553-10,60-612846-25,32від 93 до 365 днів69769428,8368770428,4299890,41-602856-24,91Довгострокові127012252,4866726627,5760285524,9160285524,91від 1 до 5 років76723131,7038232415,8038490615,91-217949-9,01понад 5 років50289120,7828494211,772179499,0100Чисті активи, всього2419997

Із вище наведених даних в таблиці можна стверджувати, що ситуація із ліквідністю в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» в 2012 році залишалася приблизно на такому самому рівні, як і в попередньому. Але серед загроз ліквідності, особливо її миттєвої складової, треба зазначити великий розрив між активами і пасивами банку присутній на часовому інтервалі до 31 дня, який складає майже 356292 USD або 14,72% від сукупних активів, що зумовлює високий ризик ліквідності банку. Така ситуація характерна не тільки для аналізованого банку, а і для інших комерційних банків, коли серед депозитної бази банків велику питому вагу складають депозити на вимогу та залишки на поточних та карткових рахунках. Локальний розрив між активами і пасивами зі строком погашення від 32 до 92 днів є негативним і становить 256553 USD або біля 11% від чистих активів, що ще більше наражає банк на ризик незбалансованої ліквідності. Так, кумулятивний розрив до 92 днів становить -612846 USD або 25,32 % від активів банку, тобто ситуація з незбалансованістю активів і пасивів в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК». Розрив між активами і пасивами зі строком погашення від 93 до 365 днів на відміну від попереднього показника є позитивним і становить 9989 USD або 0,41% від чистих активів. Так активи і пасиви в цьому часовому інтервалі були практично збалансованими. Але треба зазначити, що такий невеликий позитивний розрив (+ 9989 USD) із урахуванням дефіциту ліквідності, який був до 3 місяців практично не вплинув на кумулятивний розрив ліквідності до 1 року (24,91 % чистих активів банку). На часових інтервалах понад 365 днів спостерігаються додатні розриви ліквідності, тобто активи банку перевищують його пасиви з відповідними термінами погашення.

Для оцінки збалансованості активів і пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» в 2012 році відобразимо їх графічно (рис. 3.3.1).

Таким чином, із вище наведеного рисунку ми бачимо незбалансованість активів і пасивів банку за строками і сумами. Так, найбільший розрив є саме на часовому інтервалі до 31 дня, що і є причиною дефіциту грошових коштів та ризику ліквідності банку. Надлишок коштів на інтервалах від 93 до 365 днів, від 1 до 5 років та понад 5 років тільки частково компенсує цей ризик.


Рис. 3.3.1 Структура активів і пасивів ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» станом на 31.12.2012 рр.


Загалом, підсумовуючи результати проведеного ГЕП-аналізу активів та пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК», необхідно зазначити негативну тенденцію ліквідності, яка спостерігалась протягом 2010 року та продовжилась в 2011 р. та повязана із поступовим погіршенням збалансованості структури активів та пасивів та зростанням ризику незбалансованої ліквідності до рівня 28,02% в 2010 р. і 24,91% в 2011 році. Покращення структури в останньому 2012 році було зумовлене, в першу чергу затвердженням в 2011 році нової стратегії та тактики на всіх організаційних рівнях, яка забезпечила контроль збалансованості обсягів активно-пасивних операцій. З метою зниження ризику ліквідності банком було встановлено ліміти на розриви ліквідності для філій банку. Погіршення ліквідності в 2011 році, особливо її миттєвої складової, обумовлене значними коливаннями розривів між активами і пасивами в часовому інтервалі до 31 дня протягом року, що було зумовлено погіршення конюнктури на ринку банківських послуг, а також відтоком депозитів населення із банківської системи України. Отже, можна стверджувати про дещо підвищений ризик ліквідності, незважаючи на те, що, виходячи із значень нормативів ліквідності досліджуваний банк, як і вся банківська система України має значний запас ліквідності.


Висновки


За результатами проведених розрахунків для ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» при закритті «довгих» валютних позицій за рахунок виходу на міжбанківський ринок для покупки валюти банк має ризик втрат 5,89 млн. грн. за рахунок зростання курсу валют відносно часу їх залучення.

При аналізі розрахунків на 25-денних інтервалах часу показав, що найбільш критичним є четвертий підінтервал часу - 25 днів. Ризик складає - 3 340 тис. грн., або 0,118% від розміру власного регулятивного капіталу банку.

Також визначено, що при реалізації шокового сценарію розвитку подій втрати банку від переоцінки позиції на один день в середньому складуть 613,76 тис. грн., а через 5 днів - 1 455,27 тис. грн. Ймовірність виникнення даної події є незначною, проте управлінці банку повинні регулярно відслідковувати стан валютного ринку, користуючись прийомами як технічного, так і фундаментального аналізів, а також сформувати певну суму резерву під можливі втрати від прояву валютного ризику.

Таким чином, можна говорити про підвищений ризик ліквідності. Це пояснюється хронічною незбалансованістю активів і пасивів за строками, яке характерне не тільки для ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК», але і для всіх банків України, коли активи в основному довгострокові, а пасиви - короткотермінові.

Загалом роботу банка можна назвати задовільною, тому що більшість показників валютної діяльності залишаються на нормальному рівні.

Але таку його діяльність можливо покращити за рахунок використання вищеописаного механізму у щоденній практиці.

Тобто, за умов впровадження даних методів різнобічного оцінювання валютної діяльності керівництво банку буде мати найбільш повну та точну інформацію щодо ефективності здійснення валютних операцій, та буде приймати більш актуальні та зважені дії.


Висновки


Метою роботи є розробка на основі системного підходу та практична реалізація концепції механізму, який забезпечить удосконалення банківської діяльності на валютному ринку країни, а саме такий, що дозволить знизити ризиковість валютної діяльності банків, забезпечити підвищення ефективності їх здійснення, контрольованості та прогнозованості.

Досягнення поставленої мети витребувало рішення наступних логічно взаємоповязаних задач:

-науково обґрунтувати економічний зміст валютної діяльності банка, зазначивши її економічні межі;

-дослідити механізм правового забезпечення діяльності банків на валютному ринку України;

дати оцінку сучасного стану валютної діяльності банків України та виявити основні проблеми, що перешкоджають її розвитку;

на основі систематизації розробити концептуальний підхід до удосконалення валютної діяльності банків;

- запропонувати систему інструментів механізму, який би підвищував ефективність діяльності банків України на валютному ринку;

апробувати запропоновані методичні елементи механізму вдосконалення валютної діяльності на ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК».

Обєктом дослідження виступає діяльність комерційних банків України на валютному ринку.

Предметом дослідження є механізм здійснення валютних операцій банками другого рівня банківської системи.

Ґрунтуючись на теоретичних і практичних результатах дослідження, можна зробити загальний висновок, що валютні операції будь-якого банка є невід'ємною частиною його діяльності як в межах даного конкретного банку, так і в цілому на валютному ринку. На підставі наведених у першому розділі статистичних даних можна судити про позитивну динаміку розвитку валютної діяльності банків України за останні роки, розширення їх спроможностей та меж такої діяльності.

У теоретичній частині дослідження уточнено поняття валютних операцій банку, які являють собою будь-які операції торговельного, кредитного чи розрахункового характеру, пов'язані з використанням валютних цінностей та платіжно-кредитних інструментів, номінованих у валюті, а також поняття діяльності банка на валютному ринку, яка являє собою процес, складовими якого є планування та організація роботи банку з валютними цінностями, а також контроль виконання положень нормативних актів, що регулюють порядок обігу валютних цінностей на території України та за ії межами. Розглянуто класифікацію валютних операцій банку, яка була проведена за низькою специфічних ознак. У роботі досліджено правовий механізм здійснення банками валютної діяльності, а також проведений аналіз основних її показників в цілому по банківській системі України за останні 2010-2012 рр. На основі аналізу виявлено основні проблеми, що стримують зростання ефективності діяльності українських банків на валютному ринку, а саме: недосконалість законодавчої бази, підвищення ризиковості при їх здійсненні, яка не контролюється належним чином, відсутність єдиної, чіткої та оптимальної методики моніторингу базових показників валютних операцій для банка, таких як валютна позиція, динаміка валютних курсів та ін.

З метою вирішення існуючих проблем розроблена концепція, яка являє собою синтез принципів, мети, завдань, факторів, методів і моделей механізму вдосконалення діяльності банків на валютному ринку.

Ефективна реалізація концепції дозволить не тільки регулювати і мінімізувати валютний ризик банку, а й оптимізувати наступні дії банка під час організації його валютної діяльності.

В рамках концепції запропонований фінансово-економічний механізм удосконалення валютної діяльності банка, який включає три моделі: коваріаційний метод розрахунку VaR у валютних операціях банку, сценарний аналіз на основі одно-факторного стрес-тестування, та ГЕП-аналіз розривів між валютними активами та пасивами за строками.- це імовірнісно-статистичний підхід для визначення співвідношення цінових показників і ризику, та основним поняттям у ньому є розподіл ймовірностей, який пов'язує всі можливі величини змін ринкових факторів з їхніми ймовірностями. Методологія VAR має ряд переваг при регулюванні валютних операцій банка, оскільки дозволяє оцінити ризик у строках можливих втрат, співвіднесених з ймовірностями їх виникнення; виміряти ризики на різних ринках універсальним образом; агрегувати ризики окремих позицій у єдину величину для всього портфеля, з огляду при цьому на інформацію про кількість позицій, волатильність на ринку і період підтримки позицій. Реалізація даної моделі на практиці дасть змогу банкам регулювати валютний ризик та отримувати максимальні переваги від цього.

Також завжди постає питання щодо пошуку оптимального варіанта визначення величини впливу ризиків, ймовірність виникнення та прояву яких є низькою, але результати їх впливу можуть завдати значних збитків банку. Так, була знайдена найкраща для даної ситуації методика, яка дозволяє визначити вплив малоймовірних ризиків на найближчу перспективу діяльності банку - сценарний аналіз на основі однофакторного стрес-тестування та побудови матриці чутливості до валютного ризику. Вона дозволить оцінити чутливість банку до зміни валютного курсу з різним рівнем імовірності. Особливої актуальності даний підхід до аналізу валютного ризику набуває в умовах формування моделей ризик-менеджменту на ринках, що розвиваються, таких, як Україна, що в екстремальних ситуаціях сприймаються як норма. Реалізація даної моделі дозволить допомогти банкам виділити найменш та найбільш ризиковані сценарії зміни курсів за іноземними валютами, в яких у банку відкриті валютні позиції.

Методика геп-аналізу передбачає розрахунок різниці між валютними активами, позабалансовими вимогами та балансовими і позабалансовими зобовязаннями, чутливими до зміни процентної ставки. При цьому виділяється дві стратегії управління валютним ризиком на основі гепу - фіксація спереду та управління гепом. Перша стратегія є консервативною - найпростіша та досить надійна; вона передбачає фіксацію нульового гепу. Друга стратегія управління гепом має на меті отримання підвищених прибутків і передбачає свідомий ризик банку, а тому характеризується як більш агресивна. Головне завдання банку в процесі реалізації цієї стратегії - досягнення відповідності між видом гепу (додатний чи відємний) та прогнозами зміни напряму, швидкості й рівня валютних курсів. Практична реалізація обраної моделі дозволить банку обрати найкращу для нього стратегію, яка б забезпечила його стабільну діяльність, відповідала його загальної політиці та допомогла удосконалити керування його валютною діяльністю.

Запропоноване методичне забезпечення концептуального механізму було апробовано на прикладі ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК», після чого були отримані певні результати. Так, завдяки застосуванню коваріаційного методу розрахунку VaR було зясовано, що для банка існує достатньо високий валютний ризик, який виникає за рахунок відкритих банком валютних позицій та коливання курсів валют при закритті «довгих» валютних позицій. Постійне проведення розрахунків VaR дасть банку змогу контролювати та знижувати ризик за рахунок купівлі валюти на міжбанківському ринку. Під час застосування моделі одно факторного стрес-тестування було виявлено, що банк знаходиться у ІІ групі матриці чутливості. Прийняття заходів згідно рекомендацій по конкретній групі дозволить попередити банк від негативних наслідків коливання валютного курсу. Так, застосування досить універсальної матриці чутливості до валютного ризику дає змогу банками відслідковувати своє положення та вчасно реагувати на нього. Застосування методики геп-аналізу, у свою чергу, дозволило виявити дещо підвищений ризик ліквідності по банку за останні роки, хоча він не є критичним, тому що на сьогоднішній день є притаманним усієї банківської системі в цілому. Але регулярне застосування методики ГЕП-аналізу розривів активів та пасивів банка дозволить систематично відслідковувати рівень такої критичності, та оперативно коригувати дії банка для того, щоб знижати такий розрив. Отже, за умов впровадження вище перелічених методів різнобічного оцінювання валютної діяльності керівництво банку буде мати найбільш повну та точну інформацію щодо ефективності здійснення валютних операцій, та буде приймати більш актуальні та зважені дії.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження, вважається, що в умовах недостатньої ефективності діяльності банків на валютному ринку запропонована концепція її вдосконалення дасть змогу банкам покращити її показники за операціями, що входять в межі її здійснювання на валютному ринку; корегувати та швидко реагувати на вплив факторів, наведених у концепції, особливо на найголовніший - коливання валютних курсів; підвищити дохідність діяльності банка на валютному ринку, головним чином завдяки зниженню її ризиковості та підвищення прогнозованості. Запропонований концептуальний механізм представляє собою прогресивну методику управління валютною діяльністю банків, та якщо він буде впроваджений у кожному банку, це вдосконалить не тільки діяльність окремого банку на валютному ринку, але і в цілому банківської системи країни, а це позначає, що найвища мета дослідження буде реалізована, тому що покращення на рівні країні - найважливіше досягнення.


Додаток А


Таблиця 1. Розрахунки рядів динаміки ланцюгових індексів приросту курсу валют та VAR-оцінок валютного ризику за 94 дні : 29.05.2012 - 10.10.2012 рр.

ДатаОфіційний курс UAH/USDОфіційний курс UAH/EUROОфіційний курс UAH/GBRЛанцюговий приріст курсу UAH/USD в %Ланцюговий приріст курсу UAH/EURO в %Ланцюговий приріст курсу UAH/GBR в %129.05.20127,992510,043412,55270,0000%0,0000%0,0000%230.05.20127,992510,009012,52070,000000%-0,342196-0,254926331.05.20127,99259,941112,46140,000000%-0,678749-0,473322401.06.20127,99259,913112,39290,000000%-0,281398-0,549425505.06.20127,99259,848412,23400,000000%-0,653065-1,282466606.06.20127,99259,933912,26330,000000%0,8683580,239529707.06.20127,99259,978612,37580,000000%0,4505590,917747808.06.20127,992510,066612,44940,000000%0,8810620,594109911.06.20127,99259,965012,33370,000000%-1,008339-0,9286981012.06.20127,992510,025812,41280,000000%0,6095600,6406981113.06.20127,99259,984212,42050,000000%-0,4145410,0624201214.06.20127,992510,017812,42440,000000%0,3362200,0313351315.06.20127,992510,031412,39670,000000%0,135629-0,2232301418.06.20127,992510,067412,39970,000000%0,3585350,0247891519.06.20127,992510,084912,51230,000000%0,1746640,9079461620.06.20127,992510,085712,52580,000000%0,0079230,1072861721.06.20127,992510,153712,59760,000000%0,6735850,5736661822.06.20127,992510,12651254910,000000%-0,267627-0,3850411925.06.20127,992510,021812,46180,000000%-1,033941-0,6955242026.06.20127,99259,981012,43200,000000%-0,406733-0,2392672127.06.20127,99259,970612,46950,000000%-0,1040970,3019302202.07.20127,99259,973012,46790,000000%0,024051-0,0134652303.07.20127,992510,065012,51700,000000%0,9216140,3944862404.07.20127,992510,050612,52020,000000%-0,1429320,0249982505.07.20127,992510,038612,49820,000000%-0,119287-0,1752452606.07.20127,99259,931512,43920,000000%-1,066874-0,4720912707.07.20127,99259,892312,41970,000000%-0,394342-0,1567302809.07.20127,99309,892912,42050,006257%0,0062570,0062562910.07.20127,99309,825812,38130,000000%-0,678676-0,3157363011.07.20127,99309,819412,39670,000000%-0,0650740,1241713112.07.20127,99309,799412,43340,000000%-0,2035050,2966523213.07.20127,99309,733912,34320,000000%-0,668846-0,7255273316.07.20127,99309,739512,36760,000000%0,0574900,1972503417.07.20127,99309,733112,40830,000000%-0,0656610,3292883518.07.20127,99309,816212,48640,000000%0,8540670,6295623619.07.20127,99309,778612,47280,000000%-0,382704-0,1095193720.07.20127,99309,821012,54280,000000%0,4332200,5614773823.07.20127,99309,751512,52840,000000%-0,708064-0,1148793924.07.20127,99309,675512,40770,000000%-0,778683-0,9631824025.07.20127,99309,662712,41200,000000%-0,1321790,0345834126.07.20127,99309,698712,38340,000000%0,372234-0,2300924227.07.20127,99309,799412,51840,000000%1,0384071,0900294330.07.20127,99309,845012,57420,000000%0,4649260,4456794431.07.20127,99309,788212,55140,000000%-0,576436-0,1812124501.08.20127,99309,818612,52450,000000%0,310301-0,2143104602.08.20127,99309,829812,48230,000000%0,113967-0,3373384703.08.20127,99309,868212,48500,000000%0,3903130,0219674806.08.20127,99309,787412,42930,000000%-0,818086-0,4465114907.08.20127,99309,894512,44600,000000%1,0943320,1342485008.08.20127,99309,940112,52850,000000%0,4604560,6630435109.08.20127,99309,860212,50020,000000%-0,804117-0,2256385210.08.20127,99309,832212,49170,000000%-0,283728-0,0683515313.08.20127,99309,801012,46790,000000%-0,317040-0,1902395414.08.20127,99309,862612,54540,000000%0,6279550,6215565515.08.20127,99309,873012,56100,000000%0,1053580,1244605616.08.20127,99309,812212,53800,000000%-0,615287-0,1835125717.08.20127,99309,814612,55140,000000%0,0244390,1075855820.08.20127,99309,861012,55930,000000%0,4723470,0628615921.08.20127,99309,831412,54880,000000%-0,299910-0,0835716022.08.20127,99309,938712,60060,000000%1,0406460,4126286123.08.20127,99309,949712,062890,000000%0,1609270,2244976227.08.20127,993010,032812,68120,000000%0,8354840,4212166328.08.20127,993010,015212,63850,000000%-0,175275-0,3440676429.08.20127,993010,029612,62060,000000%0,143651-0,1411416530.08.20127,993010,027212,66380,000000%-0,028990,3422576631.08.20127,993010,026412,67400,000000%-0,0079780,0825136703.09.20127,993010,080012,67520,000000%0,5341190,0094846804.09.20127,993010,045612,69670,000000%-0,3409730,1691576905.09.20127,993010,054412,69330,000000%0,087531-0,0261967006.09.20127,993010,053612,72040,000000%-0,0079570,2134517107.09.20127,993010,101612,72880,000000%0,4770230,0655487210.09.20127,993010,155912,74750,000000%0,5380660,1468647311.09.20127,993010,211912,76960,000000%0,5509210,1737137412.09.20127,993010,220612,81100,000000%0,0860960,3244587513.09.20127,993010,307812,85740,000000%0,8524310,3618137614.09.20127,993010319012,87540,000000%0,1085590,1397877717.09.20127,993010,466812,96280,000000%1,4330030,6792747818.09.20127,993010,459612,96190,000000%-0,068731-0,0068127919.09.20127,993010,434112,98580,000000%-0,2445400,1837848020.09.20127,993010,392512,94690,000000%-0,398340-0,2990818121.09.20127,993010,354112,93990,000000%-0,369180-0,0541528224.09.20127,993010,381312,99780,000000%0,2624650,4469978325.09.20127,993010,323812,95650,000000%-0,554352-0,3172248426.09.20127,993010,336512,97750,000000%0,1238790,1615878527.09.20127,993010,267012,91610,000000%-0,672749-0,4728208628.09.20127,993010,290212,96160,000000%0,2257620,3520108701.10.20127,993010,334912,95030,000000%0,434987-0,0872978802.10.20127,993010,292612,89310,000000%-0,409900-0,4410808903.10.20127,993010,334912,90900,000000%0,4115880,1231129004.10.20127,993010,314212,87900,000000%-0,201085-0,2322339105.10.20127,993010,351712,87610,000000%0,364227-0,0227739208.10.20127,993010,392512,93810,000000%0,3937990,4812809309.10.20127,993010,357312,81210,000000%-0,338417-0,9733149410.10.20127,993010,353312,81510,000000%-0,0385810,023283

Додаток Б


Таблиця 1. Розрахунки за період 29.05.2012-10.10.2012 рр. (94 дні)

ДатаОфіційний курс UAН/USDОфіційний курс UAН/EUROОфіційний курс UAН/GBRЛанцюговий приріст курсу UAН/USD в %Ланцюговий приріст курсу UAН/EURO в %Ланцюговий приріст курсу UAН/GBR в %Середнє значення ланцюгового ряду індексів щоденного приросту курсу (маточікування середньої зміни курсу) за 29.05.2012-10.10.20127,992910,022012,59680,00006655%0,03371191%0,02288396%Дисперсія вибірки0,0000000042%0,00277464%0,00175151%Середньоквадратичне відхилення (корень з дисперсії)0,00064524%0,52674862%0,41851093%Стандартне відхилення0,00064180%0,52393927%0,41627886%VAR (%) максимальне відхилення курсу за період 29.05.2012-10.10.2012 для квантиля 2,33 (ймовірність 0,99)0,02083203%15,06826993%11,60533293%Коефіцієнт кореляції між рядом USD/EURO-0,00543365Коефіцієнт кореляції між рядом USD/GBR-0.00414199Коефіцієнт кореляції між рядом EURO/GBR0.74168740Гривневий еквівалент чистої валютної позиції по валютам, тис. грн..-1300155-39168142VAR (грн.) максимальне відхилення чистої валютної позиції за рахунок волатильності курсу за період 29.05.2012-10.10.2012 для кванти ля 2,33 (ймовірність 0,99)-271-590216Сумарний валютний ризик VAR (грн.) максимального відхилення сумарної чистої валютної позиції за рахунок волатильності курсу за період 29.05.2012-10.10.2012 для кванти ля 2,33 (ймовірність 0,99)-5894Регулятивний власний каптал, тис. грн..2837876Відносний валютний ризик сумарної відкритої позиції по банку (до регулятивного капіталу банку) в %-0,208%

Додаток В


Таблиця 1. Результати розрахунків VAR-оцінок та сумарного ризику за перший 25-денний інтервал

0ДатаОфіційний курс UAН/USDОфіційний курс UAН/EUROОфіційний курс UAН/GBRЛанцюговий приріст курсу UAН/USD в %Ланцюговий приріст курсу UAН/EURO в %Ланцюговий приріст курсу UAН/GBR в %129.05.20127,992510,043412,55270,0000%0,0000%0,0000%230.05.20127,992510,009012,52070,000000%-0,342196-0,254926331.05.20127,99259,941112,46140,000000%-0,678749-0,473322401.06.20127,99259,913112,39290,000000%-0,281398-0,549425505.06.20127,99259,848412,23400,000000%-0,653065-1,282466606.06.20127,99259,933912,26330,000000%0,8683580,239529707.06.20127,99259,978612,37580,000000%0,4505590,917747808.06.20127,992510,066612,44940,000000%0,8810620,594109911.06.20127,99259,965012,33370,000000%-1,008339-0,9286981012.06.20127,992510,025812,41280,000000%0,6095600,6406981113.06.20127,99259,984212,42050,000000%-0,4145410,0624201214.06.20127,992510,017812,42440,000000%0,3362200,0313351315.06.20127,992510,031412,39670,000000%0,135629-0,2232301418.06.20127,992510,067412,39970,000000%0,3585350,0247891519.06.20127,992510,084912,51230,000000%0,1746640,9079461620.06.20127,992510,085712,52580,000000%0,0079230,1072861721.06.20127,992510,153712,59760,000000%0,6735850,5736661822.06.20127,992510,12651254910,000000%-0,267627-0,3850411925.06.20127,992510,021812,46180,000000%-1,033941-0,6955242026.06.20127,99259,981012,43200,000000%-0,406733-0,2392672127.06.20127,99259,970612,46950,000000%-0,1040970,3019302202.07.20127,99259,973012,46790,000000%0,024051-0,0134652303.07.20127,992510,065012,51700,000000%0,9216140,3944862404.07.20127,992510,050612,52020,000000%-0,1429320,0249982505.07.20127,992510,038612,49820,000000%-0,119287-0,175245Розрахунок 1 інтервал періоду 29.05.2012-05.07.2012 (25 днів)Середнє значення ланцюгового ряду індексів щоденного приросту курсу (маточікування середньої зміни курсу) за 29.05.2012-05.07..20127,992510,015112,44760,00000000-0,00044582-0,01598677Дисперсія вибірки0,00000000000,003051150,00289277Середньоквадратичне відхилення (корень з дисперсії)0,000000000,552372060,53784460Стандартне відхилення0,000000000,541211870,52697794VAR (%) максимальне відхилення курсу за період 29.05.2012-05.07.2012 для кванти ля 2,33 (ймовірність 0,99)0,000000006,423988925,86622031

Додаток Г


Таблиця 1 Результати розрахунків VAR-оцінок та сумарного ризику за другий 25-денний інтервал

0ДатаОфіційний курс UAН/USDОфіційний курс UAН/EUROОфіційний курс UAН/GBRЛанцюговий приріст курсу UAН/USD в %Ланцюговий приріст курсу UAН/EURO в %Ланцюговий приріст курсу UAН/GBR в %106.07.20127,99259,931512,43920,000000%-1,066874-0,472091207.07.20127,99259,892312,41970,000000%-0,394342-0,156730309.07.20127,99309,892912,42050,006257%0,0062570,006256410.07.20127,99309,825812,38130,000000%-0,678676-0,315736511.07.20127,99309,819412,39670,000000%-0,0650740,124171612.07.20127,99309,799412,43340,000000%-0,2035050,296652713.07.20127,99309,733912,34320,000000%-0,668846-0,725527816.07.20127,99309,739512,36760,000000%0,0574900,197250917.07.20127,99309,733112,40830,000000%-0,0656610,3292881018.07.20127,99309,816212,48640,000000%0,8540670,6295621119.07.20127,99309,778612,47280,000000%-0,382704-0,1095191220.07.20127,99309,821012,54280,000000%0,4332200,5614771323.07.20127,99309,751512,52840,000000%-0,708064-0,1148791424.07.20127,99309,675512,40770,000000%-0,778683-0,9631821525.07.20127,99309,662712,41200,000000%-0,1321790,0345831626.07.20127,99309,698712,38340,000000%0,372234-0,2300921727.07.20127,99309,799412,51840,000000%1,0384071,0900291830.07.20127,99309,845012,57420,000000%0,4649260,4456791931.07.20127,99309,788212,55140,000000%-0,576436-0,1812122001.08.20127,99309,818612,52450,000000%0,310301-0,2143102102.08.20127,99309,829812,48230,000000%0,113967-0,3373382203.08.20127,99309,868212,48500,000000%0,3903130,0219672306.08.20127,99309,787412,42930,000000%-0,818086-0,4465112407.08.20127,99309,894512,44600,000000%1,0943320,1342482508.08.20127,99309,940112,52850,000000%0,4604560,663043Розрахунок 2 інтервал періоду 06.07.2012-08.08.2012 (25 днів)Середнє значення ланцюгового ряду індексів щоденного приросту курсу (маточікування середньої зміни курсу) за 06.07.2012-08.08.20127,99309,805712,45530,000250230,004948610,02956722Дисперсія вибірки0,00000001570,003087770,00201463Середньоквадратичне відхилення (корень з дисперсії)0,001251170,555677120,44884627Стандартне відхилення0,001225890,544450160,43977773VAR (%) максимальне відхилення курсу за період 06.07.2012-08.08.2012 для кванти ля 2,33 (ймовірність 0,99)0,020832036,597353685,96823958

Додаток Д


Таблиця 1. Результати розрахунків VAR-оцінок та сумарного ризику за третій 25-денний інтервал

0ДатаОфіційний курс UAН/USDОфіційний курс UAН/EUROОфіційний курс UAН/GBRЛанцюговий приріст курсу UAН/USD в %Ланцюговий приріст курсу UAН/EURO в %Ланцюговий приріст курсу UANНGBR в %109.08.20127,99309,860212,50020,000000%-0,804117-0,225638210.08.20127,99309,832212,49170,000000%-0,283728-0,068351313.08.20127,99309,801012,46790,000000%-0,317040-0,190239414.08.20127,99309,862612,54540,000000%0,6279550,621556515.08.20127,99309,873012,56100,000000%0,1053580,124460616.08.20127,99309,812212,53800,000000%-0,615287-0,183512717.08.20127,99309,814612,55140,000000%0,0244390,107585820.08.20127,99309,861012,55930,000000%0,4723470,062861921.08.20127,99309,831412,54880,000000%-0,299910-0,0835711022.08.20127,99309,938712,60060,000000%1,0406460,4126281123.08.20127,99309,949712,062890,000000%0,1609270,2244971227.08.20127,993010,032812,68120,000000%0,8354840,4212161328.08.20127,993010,015212,63850,000000%-0,175275-0,3440671429.08.20127,993010,029612,62060,000000%0,143651-0,1411411530.08.20127,993010,027212,66380,000000%-0,028990,3422571631.08.20127,993010,026412,67400,000000%-0,0079780,0825131703.09.20127,993010,080012,67520,000000%0,5341190,0094841804.09.20127,993010,045612,69670,000000%-0,3409730,1691571905.09.20127,993010,054412,69330,000000%0,087531-0,0261962006.09.20127,993010,053612,72040,000000%-0,0079570,2134512107.09.20127,993010,101612,72880,000000%0,4770230,0655482210.09.20127,993010,155912,74750,000000%0,5380660,1468642311.09.20127,993010,211912,76960,000000%0,5509210,1737132412.09.20127,993010,220612,81100,000000%0,0860960,3244582513.09.20127,993010,307812,85740,000000%0,8524310,361813Розрахунок 3 інтервал періоду 09.08.2012-13.09.2012 (25 днів)Середнє значення ланцюгового ряду індексів щоденного приросту курсу (маточікування середньої зміни курсу) за 09.08.2012-13.09.20127,99309,991812,63890,000000000,178597900,11299932Дисперсія вибірки0,00000000000,001793340,00050285Середньоквадратичне відхилення (корень з дисперсії)0,000000000,423478430,22424262Стандартне відхилення0,000000000,414922430,21971200VAR (%) максимальне відхилення курсу за період 09.08.2012-13.09.2012для кванти ля 2,33 (ймовірність 0,99)0,000000009,398471305,43740968

Додаток Є


Таблиця 1. Результати розрахунків VAR-оцінок та сумарного ризику за четвертий 25-денний інтервал

0ДатаОфіційний курс UAН/USDОфіційний курс UAН/EUROОфіційний курс UAН/GBRЛанцюговий приріст курсу UAН/USD в %Ланцюговий приріст курсу UAН/EURO в %Ланцюговий приріст курсу UAН/GBR в %106.09.20127,993010,053612,72040,000000%-0,0079570,213451207.09.20127,993010,101612,72880,000000%0,4770230,065548310.09.20127,993010,155912,74750,000000%0,5380660,146864411.09.20127,993010,211912,76960,000000%0,5509210,173713512.09.20127,993010,220612,81100,000000%0,0860960,324458613.09.20127,993010,307812,85740,000000%0,8524310,361813714.09.20127,993010319012,87540,000000%0,1085590,139787817.09.20127,993010,466812,96280,000000%1,4330030,679274918.09.20127,993010,459612,96190,000000%-0,068731-0,0068121019.09.20127,993010,434112,98580,000000%-0,2445400,1837841120.09.20127,993010,392512,94690,000000%-0,398340-0,2990811221.09.20127,993010,354112,93990,000000%-0,369180-0,0541521324.09.20127,993010,381312,99780,000000%0,2624650,4469971425.09.20127,993010,323812,95650,000000%-0,554352-0,3172241526.09.20127,993010,336512,97750,000000%0,1238790,1615871627.09.20127,993010,267012,91610,000000%-0,672749-0,4728201728.09.20127,993010,290212,96160,000000%0,2257620,3520101801.10.20127,993010,334912,95030,000000%0,434987-0,0872971902.10.20127,993010,292612,89310,000000%-0,409900-0,4410802003.10.20127,993010,334912,90900,000000%0,4115880,1231122104.10.20127,993010,314212,87900,000000%-0,201085-0,2322332205.10.20127,993010,351712,87610,000000%0,364227-0,0227732308.10.20127,993010,392512,93810,000000%0,3937990,4812802409.10.20127,993010,357312,81210,000000%-0,338417-0,9733142510.10.20127,993010,353312,81510,000000%-0,0385810,023283Розрахунок 4 інтервал періоду 06.09.2012-10.10.2012 (25 днів)Середнє значення ланцюгового ряду індексів щоденного приросту курсу (маточікування середньої зміни курсу) за 06.09.2012-10.10.20127,993010,312312,88760,000000000,118677220,03026890Дисперсія вибірки0,00000000000,002288840,00125074Середньоквадратичне відхилення (корень з дисперсії)0,000000000,478418500,35365864Стандартне відхилення0,000000000,468752480,34651328VAR (%) максимальне відхилення курсу за період 06.09.2012-10.10.2012 для кванти ля 2,33 (ймовірність 0,99)0,000000008,540506054,87684562


Список використаних джерел


1.Арістова А. Методика оцінювання фінансового результату банку / А. Арістова // - Банківська справа. - 2002. - № 2. - С. 48-49.

.Лаврушин О.І. Банківський менеджмент: учебник / О.І. Лаврушин - М.:КНОРУС, 2009. - 560 с.

.Банківський менеджмент: питання теорії та практики: [монографія] / [О. А. Криклій, Н. Г. Маслак, О. М. Пожар та ін.]. - Суми: ДВНЗ УАБС НБУ, 2011. - 152 c.

.Бездітко Ю.М. Валютне регулювання: [навчальний посібник] / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк Херсон: ОЛДІ-плюс, 2009. - 272 с.

.Боринець, С.Я. Міжнародні финанси: підручник / С.Я. Боринець. - К.: Знання-Прес, 2002. - 311 с.

.Васечко В.К. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності: [навчальний посібник] / В.К. Васечко. - Київ.: Центр начальної літератури, 2004. - 216 с.

7.Вітлинський В.В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004. - 480 с.

8.Вовчак О.Д., Банківська справа: [навчальний посібник] / О.Д. Вовчак, Н.М. Рущішин- Львів: Новий світ-2000, 2010. - 560 с.

.Владимир О. Особливості функціонування банків в системі міжнародних валютних відносин / О. Владимир // Вісник ТНЕУ. - 2010. - № 4. С. - 81-87.

.Владимир О. Управління валютними ресурсами - залог успішного ведення валютної діяльності банка / Ольга Владимир // Соціально-економічні проблеми та держава. - 2011. - № 2 (5). - С. 34-39.

.Герасіменко P., Шамілева Л. Прогнозування фінансових результатів діяльності банку в системі банківського менеджменту / Р. Герасіменко, Л. Шамілева // Вісник НБУ. - 2003, №3. - С. 33-36.

.Банківський менеджмент: навч. посіб. / [О.А.Кириченко, І.В. Гіленко, С.Л. Роголь та ін.]; за ред.. О.А. Кириченка. - [3-тє вид., перероб. і доп.] - К.: Знання-Прес, 2002. - 438 с.

.Гладких Д. Особливості оцінки діяльності банківських відділень / Д. Гладких // Вісник НБУ. - 2002. - № 10. - С. 33-38.

.Савлук М.І. Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук. - К.: КНЕУ, 2002. - 598 с.

.Грудзевіч І.Т., Маслічук С.А. Проблеми та особливості діяльності комерційного банку на валютному ринку України / І.Т. Грудзевич, С.А. Маслічук // Гроші, фінанси, кредит. 2012. - № 4. С. - 109-113.

.Дзоблюк О.В., Пруський О.С. Організаційно-економічний механізм функціонування комерційного банку на валютному ринку: монографія / О.В. Дзоблюк, О.С. Пруський. - Тернопіль: ТНЕУ, 2008. - 296 с.

.Лобанов А.А., Чугунов А.В. Енциклопедія фінансового ризик-менеджменту / А.А. Лобанов, А.В. Чугунов. - М:, Альпіна Паблішер, 2003. - 786 с.

.Ковалев П.П. Банковский риск-менеджмент / П.П. Ковалев. - М. : Финансы и статистика, 2009. - 304 с.

.Копилюк О.І. Банківськи операції: [навчальний посібник.] / О.І. Копилюк, О.М. Музичка. - К.: Центр учбової літератури, 2012 - 536 с.

.Криволапов Б.М. Класифікація валютних операцій у міжнародному праві / Б.М. Криволапов // Часопис Київського Університету Права. - 2012. - № 2. - С. 344-349.

.Криклій, О. А. Запровадження сценарного аналізу валютного ризику банку на основі однофакторного стрес-тестування та побудови матриці чутливості / Криклій О. А., Євченко Н. Г. // Вісник університету банківської справи Національного банку України. - 2012. - № 1 (13).

.Макаренко М.І., Соколенко К.О. Валютні операції як складова процеса діяльності банків на валютному ринку / М.І. Макаренко, К.О. Соколенко // Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ. - 2012. - № 2. - С. 46-54.

.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: [навчальний посібник] / М.І. Савлук. - К.: КНЕУ, 2002. - 392 с.

.Мозговий М.О. Міжнародні фінанси: навчальний посібник / О.М. Мозговий. - К.: КНЕУ, 2005. - 504 с.

.Навчальний економічний словник-довідник / [за ред. Г.І. Башняніна, В.С. Іфтемчука]. - Львів: Магнолія 2006, 2008. - 688 с.

.Пернарівський О.В. Аналіз, оцінка та способи зниження банківських ризиків / О.В. Пернарівський // Вісник НБУ. - 2004. - №4. - C. 50-57.

.Петрашко Н.П. Валютні операції: [навчальний посібник] / Н.П. Петрашко. - К.: КНЕУ, 2001. - 204 с.

.Петров І.І. Валютний курс та інфляція: взаємозвязок та державне регулювання / І.І. Петров // Торгівля та ринок України. - 2008. - № 26, Т. 2. - С. 231-238.

.Погасий С. С. Матричная модель выбора эффективных валютных операций коммерческого банка / С. С. Погасий, О. Н. Колодизев // Бізнес Інформ. - № 2008. - С. 75-80.

.Примостка, Л.О. Фінансовий менеджмент у банку [Текст] : підручник.- 2-ге вид., доп. і перероб. / Л.О. Примостка. - К. : КНЕУ, 2004. - 468 с.

.Ребрик М.А. Ліміти як вираження толерантності банка до валютного ризику / М.А. Ребрик // Актуальні проблеми економіки. - 2010. № 1(103). - С. 193-199.

32.Грабовий П.Г. Риски в современном бизнесе. / П. Г. Грабовий, С. Н. Петрова, С. И. Полтавцев - М.: Аланс, 1994. - 200 с.

33.Рогов М.А. Методика расчета возможных потерь (Value at Risk, VaR) из-за фактора риска изменения валютных курсов по открытым валютным позициям в банке [Електроний ресурс] / М.А. Рогов // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 5. - Режим доступу: finrisk.ru <#"justify">34.Сало І.В. Фінансовий менеджмент банку: навчальний посібник / І.В.Сало, О.А.Криклий. - Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. - 314 с.

.Скіцько В.І. Оцінка ризику методом Value-at-Risk / В.І. Скіцько // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Вип. 202: в 4 т. - Т. І. - 254c. Стаття розміщена на с. 158-165.

36.Смирнов А.В. Управление ресурсами и финансово-аналитическая работа в коммерческом банке / А.В. Смирнов. - М.: 2002. - 205 с.

.Смолянська, О.Ю. Фінасовий ринок: начальний посібник / О.Ю. Смолянська. - К.: ЦЕЛ, 2005. - 384 с.

.Ступаков В.С., Токаренко Г.С. Риск-менеджмент / В.С. Ступаков, Г.С. Токаренко. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 288 с.

.Третяк Н.М. Інструменти державного та риночного впливу на валютні операції банков / Н.М. Третяк // Фінансовий простір. - 2011. - № 1 (1). - С. 45-52.

.Вожжов А.П. Функціонування валютного ринка в условіях трансформування світової валютної системи / А.П. Вожжов. - Севастопіль: Ізд-во СевНТУ, 2012. - 204 с.

.Чирка Д. Валютні операції як основа валютного ринку / Дмитро Чирка Економічний аналіз. - 2010. - № 7. - С. 129-132.

.Шило В.П. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства / В.П. Шило, Н.І. Верхоглядова, С.Б. Ільїна, А.Г. Темченко, О.М. Брадул. - К.: Кондор, 2005. - 238 с.

.Школьник І. О. Фінансовий менеджмент / Школьник, І.М. Боярко, Б.І. Сюркало. - Суми: Університетська книга, 2009. - 300 с.

.Шора О.Є. Застосування VAR-методології в практичній діяльності комерційних банків / О.Є. Шора // Облік і фінанси АПК. - 2005. - №12. - С. 142-145.

.Звіт про фінансовий стан (Баланс) за 2010-2012 рр. ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК».

.Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати) за за 2010-2012 рр. ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК».


Теги: Валютна діяльність комерційних банків  Диссертация  Банковское дело
Просмотров: 19141
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Валютна діяльність комерційних банків
Назад