Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку ринку водних подорожей в Україні


ДИПЛОМНА РОБОТА

Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку ринку водних подорожей в Україні


Вступ


Актуальність теми, обраної для дослідження, обумовлена тим, що туризм - сфера господарського комплексу, що забезпечує десяту частину світового валового продукту. Ця галузь розвивається швидкими темпами і в найближчі роки може стати найбільш важливим сектором підприємницької діяльності.

Туризм на початку XXI століття характеризується як один із видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування.

Світова туристична індустрія пережила справжній бум у ювілейному 2000 році та утримує темпи зростання кількості туристів і надходжень від туристичної діяльності в наступних роках XXI століття.

Як сфера економічної діяльності туризм, з одного боку, визначається попитом і споживанням відвідувачів, а з іншого боку, належить до товарів і послуг, які виробляються з метою задоволення цього попиту. Отже, туризм охоплює широкий діапазон видів діяльності, в тому числі міжнародний і внутрішній транспорт, розміщення, громадське харчування, розваги, послуги туроператорів і турагентів та ін.

В останні роки майже всі регіони світу продемонстрували значне зростання обсягів туризму, а довгострокові перспективи розвитку галузі і надалі залишаються оптимістичними. Результати проведених досліджень ВТО передбачають, що туристичний рух до 2020 року зросте до 1,6 млрд. туристів за рік, які витрачатимуть 2 трильйони доларів США, тобто 5 млрд. у день [14, c. 5].

Останнім часом набирає все більшої популярності такий вид туризму, як водні подорожі, зокрема круїзи. Все більша кількість туристів з усього світу воліють відправитись у морську або річкову подорож.

На користь зростання популярності круїзів свідчать наступні дані: так, у 1980 р. налічувалося 1,5 млн туристів морських круїзів, в 1993 р. - 4,5 млн, в 1996 р. - 6,5 млн, в 2003 р. - 9 млн, в 2010 р. ця цифра досягла 14 млн туристів. З початку 1980 х рр. росте і кількість круїзних судів. У 1985 р. налічувалося 120 морських круїзних судів, в 1994 р. - 175, в 2003 р. - 327, а в 2009 р. кількість морських круїзних судів склала 395. Відбувається не тільки кількісне, але і якісне зростання морських круїзних перевезень і судів [18, c. 25].

Що стосується саме організації круїзної справи в Україні, тут варто відзначити, що морські круїзи на Чорному морі були дуже популярними за часів СРСР, особливо - у 80-ті рр. минулого століття. Потужний пасажирський флот Чорноморського пароплавства обслуговував значну кількість вітчизняних та закордонних туристів, надавав їм можливість насолоджуватися морськими подорожами, відвідувати мальовничі міста Криму та Кавказу, що багаті цікавими туристичними обєктами.

Починаючи з 90-х рр. морські круїзи на Чорному морі припинилися, пасажирський флот України було втрачено, відтак населення країни втратило можливість отримувати неперевершені враження, що надають тільки морські круїзи, натомість як в усьому світі ця галузь бізнесу активно розвивається.

Відновлення круїзної індустрії на Чорному морі нині є насущною необхідність, що диктується потребами мільйонів громадян України, Росії та інших країн. Проте існують дуже серйозні проблеми, що потребують негайного вирішення, оскільки в іншому разі України може надовго, можливо назавжди втратити такий перспективний ринок, як ринок чорноморських круїзів

Проблемам організації круїзного туризму в Україні та світі присвячено ряд наукових творів таких авторів як О.В. Аріона, М.Б. Біржакова, І.І. Бутко, Н.А. Гука, В.Г. Гуляєва, К. Кірічука, Н. Лінського, Ю. Ларкіна,
М.П. Мальської, В.І. Нікіфорова, О.Я. Осипової, В.С. Сеніна, П. Уайльда, Дж. Уокера, О.О. Фастовець та деяких інших. Проте, не дивлячись на теоретичні напрацювання з обраної теми, на сьогодні нагальним питанням залишається нівелювання проблем круїзного туризму для його подальшого успішного розвитку.

Отже, метою нашого дослідження є аналіз сучасного стану та визначення перспектив розвитку ринку водних подорожей в Україні.

Відповідно обєкт дослідження складає ринок водних подорожей як явище, а предметом є проблема розвитку ринку водних подорожей в Україні.

Відповідно до мети виокремимо завдання роботи, що є наступними:

  • охарактеризувати водний транспорт як складову транспортної системи;
  • визначити поняття та види водних подорожей;
  • проаналізувати технологію обслуговування туристів під час водних подорожей;
  • провести дослідження попиту на ринку водних подорожей в Україні;
  • зробити аналіз пропозиції на ринку водних подорожей України;
  • проаналізувати цінову політику на ринку водних подорожей в Україні;
  • визначити перспективи розвитку ринку водних подорожей в Україні;
  • розробити шляхи вдосконалення управління ринком водних подорожей в Україні.

В процесі дослідження були використані наступні методи: структурно-функціональний метод - розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів, метод наукової абстракції - він полягає у виділенні найбільш суттєвих сторін процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового, аналіз - предмет дослідження розчленовується, мислення йде від конкретного до абстрактного, синтез - досліджує економічне явище у взаємозв'язку та взаємодії його складових, метод поєднання логічного й історичного підходів до вивчення явища тощо.

Теоретичною і методологічною базою дослідження виступають праці провідних спеціалістів з питань організації водних подорожей, круїзного туризму, публікації в спеціальних періодичних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій, нормативно-правові документи України стосовно досліджуваної галузі.

Інформаційну базу дослідження склали статистичні дані щодо питання перспектив розвитку круїзного туризму в Україні.

Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, в першому з яких розглянуто теоретичні засади досліджуваної теми, а другий присвячено питанням дослідження практичної частини організації круїзної справи в Україні, третій - організаційно-економічному механізму регулювання ринку водних подорожей, а також висновків та списку використаних джерел.

Результати даного дослідження можуть бути використані для привернення уваги науковців, підприємців та державних органів управління до активного пошуку шляхів негайного відновлення морської круїзної галузі на Чорному морі, що в перспективі має стати потужним джерелом інноваційного розвитку національного морського пасажирського флоту, що сприятиме розвитку всієї морської транспортної галузі в Україні.

Насамкінець варто відзначити, що дане дослідження призначене визначенню необхідності та можливих шляхів відродження морських круїзів вздовж чорноморського узбережжя, які були дуже популярними серед населення за часів СРСР. Індустрія морських круїзів має стати одним з важливих джерел інноваційного розвитку всієї морської транспортної галузі України.


1. Теоретичні основи сучасного стану розвитку водного транспорту та водних подорожей в Україні


1.1 Транспортна послуга як складова транспортної системи

водний подорож транспортний турист

Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях. Експлуатація транспортної системи повинна забезпечувати безпеку життя і здоров'я громадян, збереження вантажів, що перевозяться, охорону навколишнього середовища.

У сучасній економічній літературі під транспортною послугою найчастіше розуміється переміщення вантажів і пасажирів. Однак слід розрізняти поняття перевезення і транспортної послуги. Транспортна послуга крім власне процесу перевезення, як безпосереднього переміщення вантажу або пасажира транспортним засобом, містить у собі і інші операції та роботи, що не входять до складу транспортного перевізного процесу, але пов'язані з його підготовкою та здійсненням, такі як складські операції, вантажно-розвантажувальні роботи, експедирування та інші [1, c. 148]. У зв'язку з цим приводяться визначення, що продукція транспорту (транспортна послуга) являє собою специфічний вид продукції по переміщенню вантажів і пасажирів, а також по виконанню супутніх та доповнюючих цей процес операцій.

У міжнародному стандарті ISO 9004.2:1991 «Загальне керівництво якістю і елементи системи якості. Керівні вказівки по послугах» під послугою розуміється результат безпосередньої взаємодії виконавця та споживача, а також власна діяльність виконавця по задоволенню потреб споживача.

У спеціальній літературі поряд з поняттями «транспортна продукція» і «транспортна послуга» використовується вираз «транспортна робота». За кордоном поняття «робота» включає як самостійний процес, так і складову частину послуги. В Україні послуги, в яких переважають процеси, за традицією також називають роботами. Отже, транспортна робота - це складова частина транспортної послуги, пов'язана безпосередньо із процесами надання послуги - перевезенням вантажів і пасажирів.

Науковці виділяють чотири унікальні характеристики послуг, що відрізняють їх від товару і які необхідно враховувати при розробці маркетингових програм. Це так звані «чотири Н-послуги»: невідчутність, невіддільність, непостійність якості, незбереженість.

. Невідчутність послуг, їхня невловимість чи нематеріальний характер. Ця риса означає, що їх не можливо продемонструвати, їх не можна побачити, спробувати, почути або понюхати, транспортувати, упаковувати. Тому, оскільки немає відчутних характеристик послуги до початку її покупки, ступінь невизначеності зростає [27, с. 179].

Невідчутність послуг викликає проблеми й у покупців послуг, і у продавців. Серед проблем покупця варто відмітити: важко оцінити послугу до придбання, а іноді й після придбання. Залишається сподіватися і довіряти продавцю [27, с. 179].

Водночас проблемами продавця послуги є складність показати клієнтам свій товар, пояснити, за що він сплачує гроші.

Цим пояснюється те, що ключовими словами в маркетингу послуг є користь та вигода, які отримує споживач.

Підвищити рівень відчутності послуги можливо завдяки інформаційно-роз'яснювальній роботі, яку варто провести з клієнтом. Загострити увагу на вигодах від послуг.

. Невіддільність означає, що виробництво, продаж та споживання послуги відбуваються одночасно, а всі вказані стадії нерозривно пов'язані одна з одною. Послуга невіддільна від свого джерела і на відміну від товару її не можна зробити «про запас». Надати послугу можна тоді, коли надходить замовлення або з'являється клієнт. Тобто контакт зі споживачем часто розглядається як невіддільна частина надання послуги. Якість кінцевого продукту - послуги залежить як від постачальника послуги, так і від споживача [27, с. 179].

. Мінливість, непостійність якості. Послуги є нестандартними і дуже різноманітними. Якість послуги значно залежить від її продавця, а також від того, хто її презентує на ринку, від часу і місця надання послуг. Оскільки послуги пов'язані з людьми, які їх надають, можна говорити про широкий діапазон якості [27, с. 179].

У кожної компанії різний рівень сервісу, який залежить і від позиції її на ринку, персонал не однаковою мірою здібний, талановитий і кваліфікований.

Якість обслуговування буде також різною в кожній фірмі, незважаючи на єдину технологію продажу послуги, оскільки у кожного продавця послуг своє ставлення до виконання обов'язків. Саме індивідуальність споживача є першопричиною й адресності (індивідуальності) послуг.

. Незбереженість послуги. Послуги неможливо виробляти наперед та зберігати з метою подальшої реалізації: немає споживача послуги - немає самої послуги. Це зумовлено попередньою характеристикою послуги - невіддільністю: виробництво, продаж і споживання здійснюються одночасно [27, с. 179].

Зберігаючи загальні властивості послуг, транспортні послуги мають особливості з урахуванням видів діяльності, які впливають на формування їх маркетингового комплексу [24, c. 136]:

нематеріальність, невідчутність послуг (транспортні послуги не можна відчути як матеріальний об'єкт, продемонструвати перед оплатою);

неподільність послуги, її нерозривний зв'язок із виробництвом. Вони не можуть існувати поза процесом їх надання (тобто вони не можуть накопичуватись), а продаж послуг - це фактично продаж самого процесу праці, у якій найчастіше бере участь сам споживач;

неоднаковість, мінливість якості послуги, яка значною мірою визначається станом виробництва, рівнем кваліфікації працівників, зовнішніми умовами;

нетривалість, незбереженість послуг. Попит на транспортні послуги неможливо відкласти, тому що вони являють собою конкретну споживчу вартість тільки в певний час і в конкретному місці або напрямку, що суттєво обмежує можливість їх заміни на ринку послуг;

нерівномірність у часі та просторі. Послуги транспорту відносяться до послуг, що завершують або випереджають процес матеріального виробництва і тому багато в чому залежать від його стану.

Узагальнюючи точки зору, наявні в сучасній літературі, дамо наступне визначення: транспортна послуга являє собою результат транспортної роботи з переміщення вантажів і пасажирів (предмет послуги), а також сукупності супутніх, доповнюючих перевізний процес операцій, які виконуються транспортним підприємством (суб'єкт послуги) за попередньою заявкою клієнта (об'єкт послуги).

До послуг транспорту можна віднести:

перевезення вантажів і пасажирів;

вантажно-розвантажувальні роботи (навантаження, розвантаження, перевантаження, пересадка пасажирів, внутрішньоскладські операції);

складування та зберігання вантажів;

підготовку транспортних засобів;

надання транспортних засобів на умовах оренди або прокату;

перегін (доставку) нових і відремонтованих транспортних засобів та інше.

Аналіз вітчизняного та закордонного досвіду дозволяє запропонувати наступну класифікацію послуг транспорту [30, c. 67]:

за ознакою взаємозв'язку з основною діяльністю підприємств транспорту послуги розподіляються на перевізні (тобто, що включають у тому або іншому вигляді елемент перевезення) і не перевізні;

за видом споживача, якому надається послуга - на зовнішні (надання нетранспортним підприємствам і організаціям) і внутрішні (надання іншим підприємствам і організаціям транспорту);

залежно від виду та характеру послуг, що надаються, їх можна підрозділити на транспортні (перевезення, навантаження-розвантаження, складування), експедиційні (підготовчі, організаційні), посередницькі (організаційно-посередницькі, консультаційно-аналітичні, інформаційні);

за характером діяльності, пов'язаної з наданням певної послуги - на технологічні, комерційні, інформаційні та інші.

Виділені особливості дозволили обґрунтувати багаторівневу (мультиатрибутивну) модель транспортної послуги (за аналогією з товарами), яка може мати наступну структуру:

. Основна послуга - базове призначення транспортної послуги, основний її результат, тобто переміщення вантажів і пасажирів.

. Реальна послуга - реальні характеристики транспортної послуги: технічний стан транспортного засобу, швидкість доставки, збереження вантажу, комфорт пасажира, якість обслуговування.

. Розширена послуга - розширені характеристики транспортної послуги: виконання вантажно-розвантажувальних робіт, транспортно-експедиційних операцій, надання посередницьких послуг.

. Очікувана послуга - транспортна послуга в повному змісті (бренд) являє собою характеристики з особливостями сприйняття споживача: суспільне визнання, переваги перед конкурентами, імідж.

. Перспективна послуга - потенційна транспортна послуга, можливе її поліпшення в майбутньому, перспективи її подальшого розвитку.

Послуги четвертого та п'ятого рівня відносно умовні, тому частіше зустрічається трирівневе трактування транспортної послуги.

Транспортні послуги в туризмі є невід'ємною складовою здійснення подорожі, умовою розвитку туризму і належать до основних послуг туристичної галузі. Якість, обсяг та характер транспортних послуг в туризмі залежать від рівня розвитку транспортного комплексу і стану транспортної інфраструктури, як невід'ємних складових господарського комплексу країни. Стан транспортної інфраструктури характеризується густотою транспортної мережі, її технічним станом і відповідністю середньосвітовим стандартам, формуванням транспортних полімагістралей з розвиненою інфраструктурно-логістичною системою, здатною опрацьовувати зростаючий транспортний потік з мінімальними витратами часу. Наявність сучасних транспортних засобів, їх технічні характеристики (швидкість, надійність, комфортабельність) впливають не тільки на попит, а й визначають споживацькі уподобання, гарантуючи якість обслуговування. Таким чином, розвинений транспортний комплекс дає можливість урізноманітнити транспортні послуги, зробити їх взаємозамінними і тим самим впливає на зростання загальної рухомості населення і розвиток туризму. Туризм, в свою чергу, забезпечує пасажирському транспорту обсяги діяльності, своєю ритмічністю визначаючи ритмічність його роботи, а структура туристичного попиту впливає на географію перевезень, організаційні форми діяльності [30, c. 103].

Транспортні послуги в туризмі саме за характером діяльності досить умовно можна поділити на послуги з переміщення туристів від місця проживання до місця проведення дозвілля (наземний, водний, повітряний транспорт); послуги в місці проведення дозвілля (екскурсійні та внутрішні перевезення); послуги, пов'язані з організацією власне транспортних подорожей (подорожей, здійснення яких базується на переважному використанні певного виду транспорту - круїзи, автотуризм тощо). При виборі транспортного засобу споживач керується об'єктивними (вартість, швидкість, комфортність) і суб'єктивними чинниками (обмеження, пов'язані зі станом здоров'я, упередженість щодо певних видів транспорту, наприклад, повітряного або водного тощо). Головне, що визначає переваги в такому випадку, є час, відстань і зручність її долання.

Зазначені параметри визначають вартість транспортної послуги, її частку в загальній вартості тура. Прослідковується залежність: чим менша за тривалістю подорож, тим більша частка в загальних витратах припадає на транспортні послуги. З іншого боку, чим коротша подорож, тим більшого значення набуває зменшення витрат часу на транспортування, тобто зростає «вартість» часу і збільшується потреба в його економії за рахунок швидкості переміщень. Економія часу залежить не тільки від швидкості пересування, а й від регулярності, інтенсивності і надійності руху, обумовлених рівнем розвитку матеріально-технічної бази, інфраструктурного та організаційно-управлінського забезпечення. Надійність туристичних зв'язків, з огляду як на об'єктивні, так і на суб'єктивні мотиви споживчих уподобань, обумовлена взаємозамінністю видів транспорту та різноманітністю пропозиції транспортних послуг (наприклад, подорожування різними класами). Оптимізація частоти рейсів відповідно до обсягів і коливань попиту, їх стиковка, організація чартерів (позарегулярних рейсів на орендованому транспорті за пільговим тарифом) впливають на вибір туристом того чи іншого виду транспорту, визначають кон'юнктуру на ринку транспортних послуг в туризмі.

Визначальною характеристикою транспортної послугистає його тривалість і комфортність.

Комфортність - поняття комплексне, яке включає технічні характеристики транспортного засобу (швидкість, ергономічність), наявність безпересадочних переміщень («від дверей до дверей»), супутні послуги під час подорожування (харчування, зв'язок та інші), інфраструктури і послуги (зручності на вокзалах, в аеропортах, швидкість обробки вантажу, організація митного контролю тощо). Тобто, витрати часу і зусиль на весь транспортний процес + вартість транспортних послуг є об'єктивною основою вибору туристом певного виду транспорту для переміщення до місця відпочинку.

Вибір транспортного засобу в місці відпочинку обумовлений наявністю пропозиції, її кількісними і якісними параметрами, метою подорожування та фінансовими можливостями туриста, організаційними формами туру (так, групові тури передбачають використання спеціалізованих автобусів в екскурсійному обслуговуванні). Вибір виду транспортного туру (автомобіль, автобус, морський чи річковий круїз) є наслідком ринкової взаємодії споживача і виробника. Круїзи, об'єктивно, більш сталий ринковий продукт порівняно з автомобільними транспортними подорожами, варіативність яких практично безмежна. Зменшилась в організації транспортних подорожей питома вага залізничних подорожей, хоча розвинена залізнична мережа, транспортна інфраструктура та практична незалежність роботи транспорту від погодних умов надають перспективності застосуванню цього виду транспорту в туризмі.

Таким чином, відстань до місця відпочинку і можливість її долання в максимально короткий строк з максимально можливими зручностями при розвиненому ринку відповідних транспортних послуг і вільному доступі до них (налагоджена збутова мережа і організація продажу квитків, різноманітна пропозиція і відповідна цінова політика), надійність транспортних сполучень (регулярність та «всепогодність»), суб'єктивні уподобання обумовлюють вибір туристом транспортних послуг.

Туристичні транспортні послуги, які здійснюються всіма видами пасажирського транспорту і надаються практично на всіх етапах подорожування, є основою комплексного турпродукту.

Ринок транспортних послуг є видовим (галузевим) субринком на туристичному ринку будь-якого масштабу. Ринок цей структурований: компонентний склад представлений видами транспорту, елементи (транспортні підприємства) характеризуються дискретністю, ієрархічністю, радіус їх обслуговування відповідний техніко-економічним параметрам. Спостерігається, конкуренція серед видів транспорту, оскільки за зазначеними перевагами (час, комфортність, надійність і ціна) види транспорту не рівнозначні: залізничний транспорт більш дешевий і надійний, але програє іншим видам в комфортності і витратах часу; авіаційний, навпаки, комфортабельний, зменшує витрати часу, але підвладний коливанням погодних умов і тому менш надійний і значно дорожчий; автомобільний транспорт достатньо дешевий, але за іншими параметрами менш зручний; водний транспорт (морський і річковий) став одним з перших використовуватись як висококомфортабельний для організації транспортних подорожей.

Конкурентність стимулює урізноманітнення пропозиції і удосконалення організаційних форм діяльності, тобто інтенсифікацію ринку туристичних послуг. З іншого боку, саме розвиток туризму і залучення до туристичного «обігу» нових територій залежать від розвитку транспортного комплексу, оскільки без транспортної інфраструктури освоїти нові території неможливо, і таким чином стимулюється екстенсивний шлях розвитку ринку транспортних туристичних послуг.

Морські й річкові перевезення мають давню історію і значну популярність серед туристів.

Отже, можемо визначити, що водна транспортна послуга - це результат транспортної роботи на водному транспорті з переміщення вантажів і пасажирів (предмет послуги) водними шляхами, а також сукупності супутніх, доповнюючих перевізний процес операцій, які виконуються підприємством водного траспорту (суб'єкт послуги) за попередньою заявкою клієнта (об'єкт послуги).


1.2 Поняття та види водних подорожей


Таблиця 1.1. Перевезення туристів водним транспортом

МорськіРічковіморські перевезення і круїзирічкові подорожі і круїзиподорожі на поромах, катамаранахподорожі на поромах, катамаранахморські прогулянкирічкові прогулянкияхтингекскурсії на річкових судна

Водні туристські подорожі мають такі переваги:

високий рівень комфорту;

значний обсяг одноразового завантаження (1000 пасажирів і більше);

можливість реалізації різних видів туризму (пізнавальний, бізнес-туризм, навчальний туризм, шоп-туризм, паломницький та ін.);

можливість повноцінного відпочинку;

повний комплекс життєзабезпечення.

Недоліками водних туристських подорожей є:

невисока швидкість руху транспортних засобів;

обмежена мобільність;

синдром «замкнутого простору»;

схильність частини людей до «морської хвороби»;

у ряді випадків високі тарифи та ін.

Морські й річкові перевезення туристів здійснюються, як правило, у вигляді пасажирських перевезень, екскурсійних подорожей, подорожей на паромах і круїзів. Забезпечення морських і річкових перевезень проводиться спеціальними компаніями (пароплавствами, круїзними компаніями), які в більшості випадків виступають у ролі туроператорів.

Звичайно для перевезення туристів використовують швидкохідні суда, що забезпечують більш високу швидкість доставки. Частіш за все річкові або морські суда застосовують для доставки туристів на острови архіпелагів або за відсутності інших транспортних засобів. Перевезення туристів пасажирськими рейсовими судами здійснюють на підставі попереднього бронювання квитків.

Як і інші транспортні організації, судноплавні компанії надають знижки і пільги залежно від кількості мандрівників і категорій туристів.

Основним видом морських і річкових перевезень в туризмі є круїзи.

Під круїзом розуміється організована морська або річкова подорож з відвідуванням портових міст країни. Різні форми круїзного туризму є частиною приморського туризму і відпочинку.

Круїзи поєднують в собі морський і береговий відпочинок, у тому числі екскурсії. Залежно від програми берегового відпочинку прийнято розрізняти дві системи організації круїзних поїздок: європейську і американську.

Європейська система передбачає подорож по морю із заходом в різні порти і надання в них екскурсійної програми, причому можуть навіть практикуватися поїздки на 1-2 дні в інші міста. Ця система круїзних поїздок охоплює в даний час до 60% усіх круїзів.

Разом з європейською системою організації круїзів все більшу популярність завойовує американська система, яка передбачає надання можливості круїзним пасажирам відпочивати і загоряти на пляжах в пунктах заходу по маршруту.

У даний час для круїзного бізнесу характерне підвищення якості й кількості послуг на борту судна. Якість послуг забезпечується достатньою кількістю обслуговуючого персоналу (співвідношення - одна людина на двох-трьох пасажирів) і їх високою кваліфікацією.

На сучасних круїзних судах окрім традиційних послуг, таких як басейн, ліфт, кіно, відео, ресторани, сауна, солярій і т. ін., передбачені також майданчики для волейболу і гольфу, тенісні корти та ін.

За технічною оснащеністю і комфортабельністю флоту, рівнем сервісу на борту, розмірами базових тарифів і рядом інших показників круїзні компанії підрозділяються на чотири категорії: стандартні (їх звичайно позначають ***), першокласні(****), престижні (*****), суперлюкс (******).

Пасажири морських круїзних суден при відвідуванні зарубіжних країн не користуються послугами готелів і підприємств ресторанного господарства і, отже, за статистикою UNWTO вважаються екскурсантами з особливим імміграційним паспортним режимом. У більшості випадків для країн транзиту, де пасажири виходять на берег, не потрібна спеціальна віза, але термін їх перебування, як правило, не може перевищувати 72 години.

На світовому круїзному ринку діє близько 60 операторів, з яких 47 експлуатують по 1-2 судна. Проте багато хто з них є дочірніми підприємствами великих круїзних операторів, створеними для самостійної роботи окремих суден в конкретних регіонах.

Найбільшими круїзними операторами по праву вважаються американські (Carnival Cruise Line Corporation, Royal Caribbean), а також британська компанія P & О Cruises Divison.

Круїзні кораблі мають найбільш невигідні витрати в індустрії туризму. Щоб покрити їх, круїзні кораблі повинні бути заповнені на 80-90% (для порівняння авіалінії - на 60-65%, готелі - на 55-60%).

Класичні круїзи переважають на міжнародному ринку. Кораблі тут або нові, або переобладнані, повністю відповідають сучасним вимогам з дизайну, комфорту і сервісу: з просторими каютами, великими відкритими палубами, басейнами, соляріями, спортивними майданчиками і залами, салонами краси, магазинами, нічними клубами і казино.

Преміум-круїзи орієнтовані на вимогливих клієнтів, що ставлять підвищені вимоги до сервісу й комфорту. Туристам пропонується персональне обслуговування.

Круїзи-люкс і ексклюзивні призначені для дуже багатих туристів, які займають високе положення в суспільстві. Це своєрідні закриті клуби. Найвища якість виявляється тут у всьому: обслуговування за формулою ultra all inclusive («усе включено»), кількість персоналу рівна кількості пасажирів, просторі каюти, інтер'єри, оформлені кращими дизайнерами, колекції дорогого живопису, персональна турбота про кожного пасажира. Географія круїзів цієї категорії тяжіє до екзотичних напрямів. Відпочинок на круїзних лайнерах класу люкс оцінюється вище за відпочинок в будь-якому фешенебельному готелі.

У даний час серед ділових людей користуються попитом круїзні конгрестури, круїзні навчальні тури, програмні мовні тури (інтенсивне вивчення). На сучасних теплоходах для реалізації таких турів обладнують спеціальні конференц-зали з повним набором технічних засобів і оргтехніки.

У літній сезон в європейських туристів найбільш популярні маршрути по Середземномор'ю, особливо Західному. Такі подорожі починаються у Венеції, Неаполі, Марселі, Барселоні, Каннах, Римі.

Великим попитом користуються круїзи уздовж узбережжя Західної і Північної Європи і по фьордах Норвегії.

Протягом усього року користуються попитом круїзи по Південній Атлантиці і Карибському морю (попит на них особливо значний в американських туристів). На цей регіон припадає близько 70% усіх круїзів. Основні порти відправлення Майямі, Лаудердейл, Канаверал, Сан - Хуан (Пуерто-Ріко). Невелика кількість рейсів відправляється з Аруби і Сент-Мартіна. Останнім часом набирають популярність маршрути уздовж Північної Америки з Ванкувера до Аляски.

Взимку домінують два напрями по Карібах і морях Південно-східної Азії, де найкрупнішим портом є Сінгапур. Є попит на маршрути уздовж Океанії і Австралії, Південної Америки і Африки. Дуже привабливою пропозицією круїзних компаній є кругосвітня подорож. Тривалість таких маршрутів складає мінімум три місяці, вартість - від 9 тис. дол. Можна придбати і частину такої подорожі.

На відміну від морських річкові круїзи менш схильні до впливу погоди, більш інформативні, оскільки мають береговий огляд. Крім того, у туристів є чудова можливість користуватися стоянками.

Західна Європа має протяжну судноплавну мережу водних шляхів. По її території протікають Сена, Ельба, Дунай, Рейн та інші річки. Усі вони обєднані складною системою каналів, що дає можливість підвищення популярності річкових круїзних подорожей. Перше місце в річкових круїзах утримує Німеччина, далі йдуть Великобританія, Голландія, Швейцарія і Австрія. Найбільш популярні маршрути по Рейну і його притоках (Мозель, Майн, Неккар, Везер). В Європі великим попитом користуються річкові круїзи по Дунаю через сім країн. На третьому місці за популярністю стоять Волга, Дон, їх притоки, озера і канали. Попит на ці маршрути впав після аварії на Чорнобильській АЕС і у зв'язку з нестабільною економічною ситуацією в Росії і країнах СНД. Круїзи по Нілу звичайно є складовою частиною програм більш обширних турів. Це ж відноситься і до ще більш екзотичних круїзів: по Амазонці, річкам святого Лаврентія і Янцзи.

На Заході особливим попитом користуються короткострокові річкові круїзи тривалістю до п'яти днів. За цей час туристи встигають відвідати багато місць, жодного разу не змінивши готелю. Особливо привабливі такі круїзи для людей середнього і немолодого віку: на відмінну від морських подорожей земля видна весь час, морська хвороба відсутня.

Судна, виконуючі круїзні програми по річках Німеччини, Великобританії, Франції і Голландії, є одно- і двопалубними теплоходами, спеціально побудованими або в деяких випадках переобладнаними із самохідних барж. Їх особливість полягає в тому, що всі вони мають низьке осідання і настройку. Це пов'язано з тим, що більшість маршрутів пролягає по вузьких каналах, теплоходи вимушені проходити під низькими створами мостів і по мілководних річках. Місткість таких судів невелика. Проте їх власники прагнуть зробити якомога комфортнішим і затишнішим своє судно, забезпечити його всім необхідним. Для річкових круїзів використовують як однозіркові судна, так і комфортабельні теплоходи класу люкс.

Продаж річкового круїзу здійснюють клієнтам, коли фірми-судновласники або фірми-орендарі реалізують турпродукт через власні бюро продажів або через мережу спеціалізованих туристських агентств (у тому числі через фірми, що організують тури й автобусні поїздки).

Морські й річкові подорожі на парусних суднах є формою круїзу. Тури на парусних суднах класифікують на дві самостійні групи: яхт-чартер і яхт-круїз.

Яхт-чартер - це прокат невеликих (до 30-40 футів) суден за годинами, днями, тижнями, місяцями. Яхту можна взяти як з командою, так і без неї (за наявності в орендаря сертифікату на право керування яхтою). Конструктивно такий клас судів підрозділяють на кульові парусники і яхти з додатковою енергетичною установкою.

Технологія яхт-круїза аналогічна звичайному (морському або річковому) круїзу. Даний вид круїзів найбільш поширений в Карібському басейні й Середземному морі, де він вважається елітно-клубним туризмом.

Серед туристів великим попитом окрім круїзів користується такий вид подорожі, як морські (річкові) прогулянки. До екскурсійних і прогулочних перевезень відносяться поїздки екскурсантів, що здійснюються на річкових судах з метою відпочинку і ознайомлення з пам'ятними, історичними та іншими визначними пам'ятками тривалістю не більше 24 годин. Продаж путівок і квитків на екскурсійні й прогулочні судна може проводитися як підприємствами пароплавства, так і екскурсійними організаціями.

У світі налічується близько 20 млн. одиниць прогулочних суден - це катери, швидкісні судна на підводних крилах, невеликі моторні човни, яхти, а також надшвидкісні судна з газотурбінним двигуном.

За кордоном морські прогулянки популярні в районі грецького Архіпелага, Карібського басейну, Середземного і Чорного морів. Характерними прикладами річкових прогулянок є екскурсії по Темзі, Сені, Дніпру, Неві та ін. Звичайно екскурсії по воді здійснюються невеликими прогулочними пароплавами, які іноді називають «річковий трамвай».

На початку ХХІ століття круїзний туризм є одним з найважливіших видів туризму із значними ринками в США, Великобританії і інших країнах Європи і Азії. Загальна кількість пасажирів в рік може досягати 8 млн.

Найбільшим ринком-постачальником круїзних туристів є ринок США. Зростання числа круїзних туристів в США почалося в 1980 р., і його темпи перевищили середньорічний показник темпів зростання туризму США в цілому. Прогнозується, що віковий склад клієнтури круїзів США молодшатиме. Якщо в даний час середній вік на круїзних плаваннях - 50 років, то в майбутньому він дорівнюватиме 42 рокам. В круїзних плаваннях все більше зможуть брати участь туристи з середніми доходами [5, c. 73].

За тривалістю найпопулярнішими круїзами є круїзи від 6 до 8 днів. В 2010 р. їх частка в загальному об'ємі круїзних поїздок складала 68,1% [6].

Наступним ринком-постачальником круїзних туристів є ринок Великобританії. В 2010 р. їх число склало 367 тис. осіб. Третє місце в світі на ринку круїзів займає Німеччина, число туристів - близько 322 тис. Тоді як круїзний ринок Великобританії останніми роками постійно зростав, ринок Німеччини залишався статичним. Попит на круїзні подорожі збільшується у Франції, Італії, Швейцарії.

Програми круїзних плавань дуже різноманітні. Окремі круїзні плавання присвячуються певним датам, темам. Наприклад, астрономічний круїз, круїз, присвячений року Колумба і т.д.

За останні роки змінився імідж круїзу як турпродукту. Теплохід перетворився на плавучий готель, де панує атмосфера розваг і свята. Завдяки проведенню інтенсивних рекламних кампаній привабливість круїзів зросла серед всіх верств населення.

У останнє десятиліття круїзний ринок характеризують чотири чинники:

спеціалізація пропозиції

плавання на невеликих комфортабельних теплоходах

відповідність розміру теплохода набору послуг

автоматизація.

Перші три чинники знайшли розвиток вже в 80-ті роки у формі круїзів-експедицій, плавань на розкішних яхтах і величезних теплоходах з числом місць більше 2 тис. Проте в подальші роки ці чинники відійшли на другий план і перше місце зайняла автоматизація. В круїзному бізнесі з'явилася необхідність створення простого управління інформаційною системою.

Одним з прикладів може служити впроваджена в грецьких портах комп'ютерна програма берегового обслуговування круїзних пасажирів в системі «Мультимедіа». Завдяки цій програмі можливості пропозиції послуг на березі, в портах зупинки (починаючи від місця швартування і отримання води і палива судном і закінчуючи повним спектром пропозицій по готелях, ресторанах, розважальних закладах, магазинах, оренді автомобілів і ін.) доводяться безпосередньо до туристів на борт теплохода через бортовий, а у ряді випадків через каютний комп'ютер.

Міжнародна асоціація круїзних компаній (СLIА) об'єднує близько 33 туристичні фірми, що спеціалізуються на продажі круїзів. Завдяки спеціальній професійній підготовці турагентів і рекламній кампанії СLIА, що вміло проводиться, вдалося перетворити морські круїзи на класичний вид відпочинку. 95% всіх круїзів продається через туристські агентства асоціації, причому реалізація даного туристського продукту стоїть на другому місці після продажу авіаквитків. Зрозуміло, що морські круїзи - один з найкомфортабельніших, а тому і найдорожчих видів відпочинку [7, c. 101-103].

Варто відзначити, що українські круїзні фірми планують в найближчому майбутньому освоїти Карибське море, океанські переходи до Американського континенту і інші екзотичні маршрути. В їх плани входить укладення агентських угод з найвідомішими в світі круїзними фірмами.

Той факт, що більшість одиниць пасажирського флоту країн базуються в Одесі, визначає спрямованість маршрутів морських круїзів, представлених на російському ринку. Найчастішими пропозиціями є - подорожі теплоходів по Середземному морю із заходом в порти Туреччини (Стамбул), Греції (Пірей), Єгипту (Порт-Саїд, Олександрія), Ізраїлю, Італії, Іспанії і інших країн. Користуються успіхом у вітчизняних туристів круїзні тури по Балтійському і Північному морях, що починаються з Санкт-Петербургу або Калінінграду і передбачають зупинки в портах Північної Європи і Скандинавії. Особливо популярний у українських туристів традиційний морський круїз навколо Європи (Одеса - Санкт-Петербург), що дозволяє за одну поїздку побачити практично всі провідні країни «Старого світу».

Терміни проведення морських круїзів найрізноманітніші і залежно від напряму маршрутів коливаються від одного тижня до одного місяця. Починатися і закінчуватися вони можуть як в одному порту, так і в різних. Як в російських або українських, так і в будь-яких іноземних портах.

Морські круїзи ще прийнято називати турами авіаційно-теплоходними, оскільки туроператори доставляють клієнтів в порт відправлення і повернення назад з кінцевої точки подорожі літаком.

Отже, насамкінець відзначимо, що сьогодні ринок круїзів знаходиться в бурхливому розвитку і далекий від насичення. Хоча як і раніше основним районом круїзних поїздок залишається Карибський басейн, проте росте попит на круїзи в райони Аляски, Балтійського моря, Середземного. Просування круїзів на ринку багато в чому залежить від роботи туроператорів, яка перш за все пов'язана з проведенням реклами і ціновою політикою.


1.3 Нормативно-правова база організації обслуговування туристів під час водних подорожей


У пасажирському сполученні водного транспорту використовуються дві форми судноплавства: лінійна (регулярна) і рейсова (круїзна). Організація міжнародних перевезень туристів водним транспортом регулюється міжнародними угодами та конвенціями.

Перевезення пасажирів і багажу морським транспортом регулюються документами міжнародного і національного законодавства. При міжнародних перевезеннях діють міжнародні договори і конвенції, серед яких можна виділити Афінську «Конвенцію про перевезення морем пасажирів і багажу», яка була ухвалена у 1974 р. В Афінській Конвенції передбачена відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну внаслідок смерті пасажира або нанесення йому тілесного ушкодження, а також внаслідок втрати або пошкодження багажу.

Однією з міжнародних організацій, що опікується питаннями морського судноплавства, є міжнародна морська організація IMO (International Maritime Organization), створена в 1958 р. Вона розробляє міжнародні акти в області морських перевезень, зокрема, пов' язані з безпекою мореплавства і з захистом морського середовища від забруднення. У результаті діяльності цієї організації були підписані ряд конвенцій, що регулюють міжнародні морські перевезення: «Міжнародна Конвенція про охорону людського життя на морі» (1974 р.); «Міжнародна Конвенція про уніфікацію деяких правил перевезення морем багажу і пасажирів» (1967 р.); «Міжнародна Конвенція про уніфікацію деяких правил, що відносяться до перевезення пасажирів морем» (1981 р.); «Міжнародна Конвенція про пошук і порятунок на морі» (1979 р.); «Конвенція про запобігання забрудненню морей скиданням відходів і інших матеріалів» (1972 р.) та інші.

При організації внутрішніх перевезень в Україні застосовується «Кодекс торговельного мореплавства України» 1994 року із змінами внесеними у 2006 році, а також правила, інструкції та інші нормативні документи щодо перевезення пасажирів і їх багажу, затверджені Міністерством транспорту відповідно даного Кодексу та міжнародних договорів України.

При перевезенні пасажирів на регулярних лініях на протязі рейсу судна діє один вид договору - договір перевезення пасажира морським або річковим транспортом. Укладання договору на перевезення пасажира засвідчується квитком, а на перевезення багажу - вантажно-багажною квитанцією. У квитку для проїзду на регулярних лініях указується: прізвище та імя пасажира; порти відправлення і призначення; дата і час відправлення судна; найменування судна; номер каюти і місця; вартість проїзду; дата видачі квитка.

Перевізник зобовязується перевезти пасажира у пункт призначення, а у разі здачі пасажиром багажу - доставити його в пункт призначення й видати пасажиру. Пасажир зобовязується сплатити перевізнику встановлену плату за проїзд і перевезення багажу.

Для організованих груп туристів може бути виписаний один груповий квиток або один окремий квиток на кожну із груп пасажирів, що знаходитимуться у каютах певної категорії. Плата за проїзд пасажирів і провезення багажу визначається на основі тарифів.

При організації круїзів на орендованих тур операторами суднах діють вже два виду договорів - договір оренди (фрахтування), що регулює взаємовідносини між судновласником і фрахтувальником судна, та договір морського перевезення пасажира, який виступає у вигляді круїзної путівки. Останній регулює відношення між фрахтувальником як організатором круїзу та туристом, який здійснює даний круїз.

Договір фрахтування судна на рейс або на певний час (тайм-чартер) укладається між судновласником і фірмою-туроператором у випадку, якщо остання вирішила взяти на себе всю організацію круїзу разом з комерційним ризиком від ступеню реалізації турів і завантаженості судна За договором фрахтування судна на умовах тайм-чартеру судновласник зобовязується за встановлену плату (фрахт) надати фрахтувальникові судно й послуги членів екіпажу. При оформленні такого договору вказуються: найменування сторін; мета фрахтування; назва судна; його технічні й експлуатаційні дані (вантажопідйомність, пасажировмісність, швидкість і т. ін.); район плавання; час і місце передачі й повернення судна; вартість фрахту; термін дії тайм-чартеру.

Судновласник зобовязується підтримувати судно у справному стані протягом усього періоду тайм-чартеру. Капітан та інші члени екіпажу повинні виконувати всі розпорядження судновласника Фрахтувальник зобовязується вчасно внести плату за користування судном. Як правило, плата вноситься авансом за певний термін (півмісяця, місяць) оренди судна У випадку недотримання строків оплати судновласник має право розірвати договір і відкликати судно. Фрахтувальник віддає розпорядження, що стосуються комерційної експлуатації судна Він не має права використовувати судно для цілей, не передбачених договором.

Основні комерційно-правові умови договору фрахтування судна можуть бути зведені у такі групи.

. Судно. Судновласник надає фрахтувальнику пасажирське судно із зазначенням його пасажиромісткості і розбивкою за окремими класами. До договору додається план розміщення пасажирських кают.

. Період знаходження судна у фрахтувальника та регламентування його роботи. Фрахтувальник орендує судно на визначений термін, який обчислюється в добах. Час початку і завершення цього терміну, а також кількість рейсів точно позначаються. Характерною рисою даного договору є наявність узгодженого розкладу руху судна у одиничних або послідовних рейсах. Цей розклад додається до договору і є його складовою.

. Розподілення витрат між судновласником і фрахтувальником Судновласник несе всі експлуатаційні витрати по використанню судна на протязі круїзу, якщо він проводиться за узгодженим розкладом.

На фрахтувальника відносяться такі статті витрат:

збори за посадку і висадку пасажирів в портах заходу судна;

оплата плавальних засобів порту заходу, які доставляють пасажирів з рейду на берег і назад у випадку рейдової стоянки судна;

витрати на рекламу круїзу.

У договорі ретельно обговорюються види послуг, які мають бути надані пасажирам на борту судна Зокрема, це стосується питань зміни постільної білизни, користування басейнами, шезлонгами, відеосалонами. Все це враховується у ставці фрахту і пасажирам надається безоплатно. За додаткову плату вони можуть користуватися послугами перукарні, пральні, барів. Організація дозвілля і розваг туристів на борту судна проводиться фрахтувальником за узгодженням з капітаном судна.

. Ставка фрахту і порядок оплати. Ставка фрахту встановлюється за все судно в добах або за весь період знаходження судна у фрахтувальника Перший варіант зустрічається частіше. При цьому враховується вся зафіксована в договорі пасажиромісткість незалежно від її фактичного використання. Обовязково указується валюта платежу, терміни платежу, штрафні санкції за їх невиконання, найменування банків-операторів.

. Харчування пасажирів. Вартість харчування фрахтувальники сплачують додатково, виходячи з фактичної кількості туристів на судні. В договорі встановлюється вартість добового раціону одного туриста. При оренді судна під зарубіжні круїзи оговорюється сума витрат для закупівлі свіжих продуктів в іноземних портах.

. Правові положення. Окрему групу складаються питання, повязані з розриванням договору, які можуть виникнути у випадку непередбачених обставин, що не залежать ні від судновласника, ні від фрахтувальника (війна, блокада, затримка судна по розпорядженню влади у портах, пошкодження судна). У такому разі фрахт стягується тільки за число фактичних днів знаходження судна у фрахтувальника.

Кодекс торговельного мореплавання передбачає також укладання договору щодо фрахтування судна без екіпажу - бербоут-чартера. Він передбачає, що судновласник зобовязується за обумовлену плату (фрахт) надати фрахтувальникові у користування й володіння за певний строк не укомплектоване екіпажем судно. Фрахтувальник самостійно комплектує екіпаж судна. У сі члени екіпажу повинні виконувати розпорядження фрахтувальника. У туризмі бербоут-чартер часто використовується при реалізації подорожей на невеликих вітрильних суднах-яхтах.

Особливості пасажирського водного транспорту визначають його функції в системі сучасного туризму. У теперішній час переважну частину пасажирів морських і річкових суден складають туристи. Це підтверджується даними спеціальних досліджень: 70-80% людей, що обирають морський пасажирський транспорт як засіб пересування, подорожують саме з туристичною метою [8, с. 129]. Зазначений факт пояснюється тим, що в останні десятиріччя водний пасажирський транспорт поступився своїм місцем у конкурентній боротьбі з автомобільним і авіаційним видами транспорту. Після 1958 року, коли на північноатлантичних лініях зявились перші реактивні пасажирські літаки, спостерігається тенденція скорочення попиту на послуги пасажирського водного транспорту. Відповідно на трансатлантичних, а потім і на інших напрямках наявний плавальний склад поступово перестроївся для задоволення нового виду попиту - туристичного.

В наш час туристичні подорожі водним транспортом здійснюються як по регулярним пасажирським і паромним лініям, так і по окремим маршрутам на спеціально найнятих круїзних суднах.

Регулярні пасажирські лінії (морські і річкові) використовуються туристами головним чином тоді, коли вони повязують порти крупних міст с туристичними дистанціями або окремі курорти між собою. Туристопотік на цих лініях характеризується суттєвими коливаннями в рамках року, тижня і доби і в цілому сильно залежить від туристичної сезонності.

Регулярні паромні лінії у переважній своїй частині призначені для перевезень автомобільних туристів. У світовому і європейському масштабах нараховується декілька сотень таких ліній. Пороми - це спеціальні плавзасоби і судна для постійного перевезення транспортних засобів і великих потоків пасажирів між материком і островами, між двома точками материка, що розділені протокою або між окремими островами.

Традиційні пороми, які використовувались для перевезення залізничних составів, у багатьох випадках розпочали перетворюватися у засоби перевезення туристів й автомобілів на значні відстані.

На паромах передбачаються каюти для пасажирів, але якщо судно призначене для коротких рейсів, то для пасажирів переважно призначаються палубні простори.

Широко розвинене паромне сполучення у Балтійському басейні між Фінляндією, Швецією й Німеччиною, поромами Естонії, Латвії та Литви. Незамерзаючий водний простір Балтійського моря (замерзають тільки Ботнічна й Фінська затоки) дозволяє організовувати протягом року постійне поромне повідомлення. Активні паромні перевезення здійснюються на лініях Гельсінкі й Турку (Фінляндія) - Стокгольм (Швеція) - Травемюнде, Росток (Німеччина). Саме на цих напрямках має місце стійкий пасажиропотік з платоспроможним попитом.

Особливе поширення одержали регулярні паромні лінії через протоки. Яскравим прикладом є морська паромна переправа через Ла-Манш, що за правом вважається самою напруженою у світі. На цій переправі діють судна практично всіх конструкцій і типів. Активно здійснюється перевезення як пасажирів, так і наземних видів транспорту - від велосипедів до поїздів. Найбільшою популярністю користуються і лінії, що зєднують інші порти узбережжя Великобританії та Франції. На цій трасі у літній сезон з травня по кінець вересня задіяні величезні швидкісні тримарани Condor, здатні приймати на борт легкові автомобілі й мотоцикли з туристами.

У ряді паромних трас використовуються спеціальні швидкісні малі й великі пороми різних конструкцій, у тому числі судна на повітряній подушці, на підводних крилах, катамарани. Пороми відрізняються по призначенню й тривалості рейсів. Якщо рейс відбувається в межах доби, то на суднах, як правило, немає спальних кают, проте активно використовуються палубні простори. Улаштовуються пасажирські салони з панорамним оглядовим склом, які обладнуються мякими сидячими кріслами. На суднах, призначених для коротких рейсів паромних переправ, передбачається мінімум послуг для пасажирів, але якщо рейс перевищує кілька годин або є міжнародним, то на поромах влаштовуються різноманітні розваги, працюють магазини duty free і tax-free.

Туристичні подорожі на спеціально найнятих туроператорами водних засобах перевезень. Вони зростають найбільш швидкими темпами та займають все більшу частку у загальному обсязі перевезень пасажирським водним транспортом. Центральне місце в них займають морські та річкові круїзи, які отримали особливу популярність серед туристів у період після Другої Світової війни. Крім подорожей по морям і океанам фірми-туроператори організують круїзи по великим рікам, таким як Волга, Дунай, Майн, Міссісіпі, Ніл, Рейн та іншим.

Міжнародні морські круїзи відрізняються великою різноманітністю за змістом круїзної програми, рівнем сервісу, цінами і т.д. Так, наприклад, класифікація Міжнародної асоціації операторів круїзних ліній СLIА передбачає виділення 5 базових типів круїзів:

сучасні (класичні) круїзи;

круїзи преміям-класу;

круїзи люкс-класу;

ексклюзивні круїзи;

особливі (тематичні) круїзи [11, с. 105].

Залежно від програми берегового відпочинку прийнято розрізняти дві системи організації круїзів - європейську й американську. Європейська система передбачає подорожі по морю із заходом у різні порти з наданням в них екскурсійної програми. Практикуються навіть одно - дводенні поїздки в інші міста. Така система круїзних поїздок охоплює зараз до 60% всіх круїзів. Поряд з європейською системою організації круїзів все більшу популярність набуває американська система, основною метою якої є надання можливості пасажирам, що знаходяться у круїзі, відпочивати на пляжах у пунктах заходу судна.

Морські круїзи обслуговують комфортабельні лайнери, що відповідають усім сучасним вимогам за рівнем комфорту.

Круїзний туризм, як і будь-який інший вид туристичних подорожей, має ряд своїх власних особливостей, але при цьому володіє спільними рисами з іншими видами та типами туризму. Так, відзначимо, що для організації круїзних поїздок найпоширенішою (до 60%) є класична європейська система, яка передбачає морську подорож із заходом в різні порти з екскурсійною програмою.

Проте все більшу популярність завойовує і американська система, основною метою якої є надання можливості круїзним пасажирам відпочивати і засмагати на пляжах в пунктах заходу по маршруту.

Останнім часом практично у всіх регіонах завойовують популярність «круїзи в нікуди» - одно- і дводобові поїздки без заходу в інші порти. Як правило, таке судно йде з базового порту годині о 6 годині вечора в п'ятницю і повертається в неділю до вечора [3, c. 78-79].

До так званих прогулянкових рейсів відносяться перевезення груп туристів, невеликої тривалості з метою відпочинку і ознайомлення з пам'ятними історичними і іншими визначними місцями, здійснювані, як правило, між двома портами із заходами і зупинками в них або без заходів і зупинок. Ці рейси можуть бути тривалістю більше або менше 24 годин. Рейси тривалістю менше 24 годин здійснюються, як правило, суднами портового флоту і проводяться а приміських і внутрішньоміських зонах.

В останні кілька років стали популярні круїзні маршрути до берегів Антарктиди і до Північного полюса. «Льодові» круїзи здійснюються круглий рік: влітку маршрути пролягають в Арктику, взимку основний напрям - Антарктида. Американська компанія Quark Expedition організовує круїзи на російському криголамі «Капітан Хлєбніков» за маршрутом Шпіцберген - Гренландія - Канада - Чукотка - Шпіцберген. Вартість «льодових» круїзів досить висока - від 10 тис. дол. до 18 тис. дол., проте щорічний попит стабільно зростає на 2% [14, c. 6-7].

Що стосується річкових круїзів, тут варто відзначити, що подорожі по річках і озерах найбільш розвинені в державах, багатих судноплавними річками. Річкові круїзи можуть проводитися в одному напрямку або мати кільцевий маршрут. Річкові круїзні маршрути залежно від умов перевезень, їх тривалості і протяжності, якості надаваних послуг підрозділяються на транспортні, туристичні, екскурсійно-прогулянкові. Транспортні маршрути забезпечують транспортне сполучення між окремими населеними пунктами і працюють, як правило, за заздалегідь опублікованим розкладом. Річкові судна, експлуатовані на транспортних маршрутах, здійснюють транзитні (протяжністю понад 400 км), місцеві (протяжністю менше 400 км), приміські та внутрішньоміські перевезення туристів. До транспортних маршрутів належать також переправні і поромні лінії. Туристські перевезення організуються по традиційних і спеціальних маршрутах тривалістю більше 24 годин. Екскурсійно-прогулянкові маршрути являють собою перевезення екскурсантів тривалістю менше 24 годин, як правило, це внутрішньоміські і приміські річкові маршрути.

Річковий круїзний туризм найбільшою мірою розвинений в європейських країнах (Франція, Німеччина, Румунія, Угорщина, Італія). Популярні круїзні маршрути по Луарі, Рейну, Роні, Сені, Ельбі. Суду, що застосовуються на річкових маршрутах в Європі, належать до преміум класу. Голландська круїзна компанія Sea Cloud експлуатує два річкових круїзних судна класу «люкс» [15, c. 305].

В Україні, як правило, експлуатуються річкові судна, побудовані в 1980 і рр. Серед найбільш комфортабельних лайнерів слід виділити круїзні судна, які здійснюють далекі перевезення, проектів 301 і 302. Теплоходи цих проектів, як правило, три-або чотирипалубних і обладнані комфортабельними каютами, призначеними для одномісного, двомісного, тримісного і чотиримісного розміщення. Прийнята класифікація кают по категоріях залежно від рівня комфорту. Рівень комфорту - це критерій з декількох складових: кількість і розташування місць в каюті, місцерозташування каюти по довжині і висоті судна, площа та форма каюти, наявність зручностей і санітарно технічних приміщень, вид освітлення. На борту теплоходів до послуг туристів ресторани, кафе, бари, кінозал, магазини.

Великою популярністю на вітчизняному ринку користуються круїзи по Нілу (Каїр - Луксор, 3 - 5 днів). Ці круїзні маршрути комбінуються з рекреаційним туром (відпочинок в Хургаді або Шарм ель Шейху). Круїзні судна, що експлуатуються на маршрутах по Нілу, як правило категорії «5 *» або «люкс». Обслуговування на круїзних судах здійснюється по системі «все включено», це поширюється на розміщення, харчування, екскурсійну програму.

Підводячи підсумки, відзначимо, що сьогодні символом круїзного флоту стали комфорт і комплексність обслуговування туристів. Так, на судах рівень забезпечення туристів різними послугами може порівнятися лише з найдорожчими курортами. Номенклатура заходів для досягнення цього на борту відрізняється великою різноманітністю: декілька ресторанів, індивідуальна обробка приміщень і меблів, своя кухня, спортивні і оздоровчі заходи для різних вікових груп, пляж під час стоянок, різні розважальні програми, наявність казино, тематичні лекції, виставки, програми для дітей і підлітків.

Морфлот та річфлот надають для перевезення і обслуговування туристів судна, укомплектовані екіпажем, забезпечені всім необхідним і в стані, відповідному вимогам і нормам Морського Реєстра. Зміна постільної білизни в каютах мандрівників проводиться не рідше 1 разу на 7 діб. Це входить у вартість обслуговування.

Платними (надаються туристам за готівковий розрахунок) є: гральні автомати, спортивно-медичні тренажери, сауни, масаж, послуги перукарень, кравців, фотографів, пошти, пралень і хімчистки, продукти і товари, придбані в магазинах, кіосках, буфетах барах, роботу яких забезпечує судновласник, екскурсії на березі, телефон [16, c. 234-235].

Безкоштовно на теплоходах звичайно надаються: медичне обслуговування, камери схову (окрім автоматичних), бібліотека-читальня, дитячі кімнати, користування салонами, внутрішнім телефоном, телевізорами в каютах і салонах, гімнастичними залами, басейнами, ванними і душами, шезлонгами і циновками, постільною і банною білизною, довідками довідкового бюро з питань проїзду.

На власних судах турфірм послуги розподіляються приблизно так само. Туристам дозволяється провозити багаж і ручну поклажу в розмірах, передбачених діючими Правилами. В період дії договору проїзд і обслуговування на судні можуть здійснюватися тільки по туристських книжках, виданим туристам керівником маршруту (туру, круїзу) на підставі туристських путівок. Перелік бортових послуг багато в чому залежить від сегменту туристів-споживачів даного туру. Наприклад, круїзи по Карибському басейну віддають перевагу молодіжним сімейним парам - звідси велика кількість дискотек, казино, конкурсів, типу «розфарбуємо корабельний хол» і ін.

Організація всієї культурно-дозвільної, розважальної роботи в портах заходу і інші заходи для туристів на борту судна і на березі здійснюється туристською організацією, що орендує судно. Відповідальним представником туристської організації на борту судна є керівник круїзу (керівник морського туристського маршруту, керівник морського туру).

План заходів, що проводяться туристською організацією на судні, узгоджується з судновою адміністрацією, яка сприяє проведенню цих заходів. Адміністрація судна надає працівникам туристської бригади право безкоштовного користування судновою радіотрансляційною мережею, по якій щодня проводиться трансляція передач, грамзаписів і шляхової інформації протягом 7 годин відповідно до програми і розкладу передач.

Керівнику круїзу надається право безкоштовного користування службовим радіозв'язком по судновій радіостанції з питань туристсько-екскурсійного обслуговування. Харчування туристам надається в суднових ресторанах, за вартістю, вказаною в договорі, і по меню, узгодженому з керівником групи. Останній має право вносити зміни в розпорядок харчування туристів, пов'язані з проведенням екскурсійної програми.

Підставою для розрахунку за харчування є акти (рахунки), підписані керівником круїзу, і представником адміністрації судна згідно встановленого порядку.

Харчування штатних співробітників круїзу, призначених туристською організацією, проводиться по раціону харчування екіпажа судна за готівковий розрахунок в їдальні екіпажа.

Підводячи підсумки, відзначимо, що в даному розділі роботи ми провели аналіз теоретичних основ сучасного стану розвитку водного транспорту та водних подорожей в Україні, для чого ми висвітлили сутність водного транспорту, а також визначили поняття і види водних подорожей та охарактеризували нормативно-правову базу організації обслуговування туристів під час здійснення водної подорожі.


2. Аналіз конюктури ринку водних подорожей в Україні


2.1 Дослідження попиту на ринку водних подорожей в Україні


У сфері туризму попит розглядається з погляду мотивації і психології. Виходячи з цього, можна навести ще одне визначення туристського попиту. Туристський попит - це загальна кількість людей, які подорожують або бажають подорожувати, користуються туристським устаткуванням і послугами за межами традиційного місця проживання і роботи. Туристський попит на ринку водних подорожей складається з трьох елементів.

Дійсний (фактичний) попит - це фактичне число учасників туризму, тобто тих, хто насправді подорожує. Цей елемент попиту легше за все піддається вимірюванню, основна частина статистичних даних з туризму відноситься саме до фактичного попиту.

Прихований попит характеризує ту частину населення, яка хоче, але не може подорожувати з якої-небудь причини. Цей вид попиту підрозділяється на:

потенційний попит, який відноситься до тих, хто подорожуватиме в майбутньому, в разі сприятливої зміни обставин (наприклад, збільшення купівельної спроможності й тривалості оплачуваної відпустки дасть цій частині населення можливість переміститися в категорію дійсного попиту);

відкладений попит - це попит, відкладений на якийсь час унаслідок проблем у сфері пропозиції, таких як недостатня кількість засобів розміщення, несприятливі погодні умови або навіть тероризм; зняття проблем у сфері пропозиції перетворить попит, що відкладається, на дійсний.

Нульовий попит характеризує існування постійної групи людей, не охочих подорожувати ні за яких обставин; вони формують категорію відсутності попиту.

Таблиця 2.1. Динаміка туристичних потоків в Україні за 2008-2012 рр. за типами туристів [21]

Кількість громадян України, які виїжджали за кордон - усьогоКількість іноземних громадян, які відвідали Україну - усьогоКількість туристів, обслугованих субєктами туристичної діяльності України - усьогоІз загальної кількості туристів:Кількість екскурсантівіноземні туриституристи-громадяни України, які виїжджали за кордонвнутрішні туристи200815498567254490783041655372752128202313868802405809200915333949207983422290097282287913640109417019093602010171800342120332722807573358351295623649299195349720111977314321415296219997723427112500687156388230002012214328362301282330336472699691956483807195865026

Нині в Україні попит на водні подорожі, зокрема круїзи, залишається нереалізованім, а ніша на круїзному ринку - незайнятою. В організаторів круїзів буде маса переваг перед нинішньою формою роботи, адже до Чорного моря можна добратися не тільки на літаку.

З таблиці 2.1 бачимо, що протягом 2008-2012 рр. вїзний туризм перевищував показники виїзного туризму, визначаючи пріоритетність першого.

У 2012 р. спостерігається збільшення вїзного туристичного потоку на 2 млн. осіб, переважно за рахунок країн Європи, що повязано з проведенням Чемпіонату Європи з футболу.


Рис. 2.1. Порівняння динаміки туристичних потоків в Україні у 2008-2012 рр., млн. осіб


Як видно з рисунку сьогодні спостерігається тенденція до зростання туристичних потоків, як вїзних так і виїзних, крім того, збільшується внутрішній туризм.

Попит у туризмі є вкрай еластичним. Яких-небудь жорстких правил, стосовно чинників, що визначають еластичність попиту, не існує.

На еластичність попиту в туризмі впливають:

замінність продукції;

питома вага витрат на туризм у бюджеті споживача;

віднесення туризму до предметів розкоші;

фактор часу (попит тим еластичніше, чим довше період часу на прийняття рішення).

Розглянемо вказані чинники більш детально.

Замінюваність. Чим більше добрих замінників даного туристського продукту пропонується туристу (споживачу), тим еластичніше буде попит на нього.

Питома вага в доході споживача. Чим більше місце займає продукт в бюджеті споживача, при інших рівних умовах, тим вище еластичність попиту на нього.

Як відомо, існують предмети розкоші й предмети першої необхідності.

Попит на предмети необхідності звичайно є нееластичним. Наприклад, хліб і сіль є предметами першої необхідності, й підвищення цін на них не приведе до істотного скорочення їх споживання. Попит на предмети розкоші звичайно еластичніший. Туризм сьогодні, хоча і визнається позитивним чинником в житті людини як фактор відновлення його фізичних і психічних сил, але предметом першої необхідності ще не став. Більше того, багато ким він розглядається як предмет певної розкоші.

Чинник часу. Попит на продукт звичайно тим еластичніше, чим довший період часу, необхідний для ухвалення рішення про його придбання. Одна з причин цього правила полягає в тому, що багато споживачів - люди звички.

Якщо ціна на продукт росте, людині потрібен час, щоб знайти і ознайомитися з іншими продуктами, поки він не переконається в їх прийнятності.

Крім цінового чинника, що впливає на туристський попит, існує безліч чинників нецінової природи, так звані нецінові детермінанти попиту. До їх числа можна віднести наступні:

споживацькі смаки;

число туристів;

доход потенційних туристів;

ціни на суміжні тури;

туристські (споживчі) очікування;

сезонність тощо.

Розглянемо вказані чинники більш детально.

Споживацькі смаки. На попит туристського продукту роблять вплив споживацькі смаки туристів. Зміни споживацьких смаків туристів можуть бути викликані рекламою, модою і т. ін. Якщо воно сприятливе для туристського продукту, то попит на нього зростатиме. Несприятливі зміни в перевагах туристів викличуть зменшення туристського попиту.

Технологічні зміни у вигляді появи нового туристського продукту також здатні привести до зміни споживацьких смаків. Наприклад, відкриття комфортабельних готелів у туристському центрі може істотно скоротити попит на послуги менш комфортабельних готелів.

Число туристів (покупців). Збільшення на ринку числа споживачів туристської продукції обумовлює підвищення попиту, а зменшення числа споживачів приводить до його скорочення. Свого часу розвиток авіатранспорту стимулював швидке зростання числа туристів завдяки економії часу на переїзди при здійсненні дальніх туристських поїздок. Сучасне удосконалення інформаційних технологій надзвичайно розширило межі міжнародного туризму, що підвищило попит на туристські поїздки.

Доход потенційних туристів. Дія на туристський попит змін грошового доходу у споживача досить складна. У більшості випадків підвищення доходу приводить до збільшення попиту на туристський продукт, оскільки в міру зростання доходів потенційні туристи (споживачі), як правило, починають купувати більше турів і, навпаки, при зниженні доходів попит на тури падає. У той же час збільшення доходів може знизити туристський попит на тури в певні туристські центри, оскільки більш спроможні споживачі туристських послуг можуть переключитися на придбання турів у більш комфортабельні, модні й, відповідно, більш дорогі туристські дестинації.

Ціни на суміжні тури (послуги). Суміжний тур - це споріднений тур, який вже є і може виступати як замінник або супутній останньому. Чи приведе зміна ціни на суміжний тур до підвищення або зниження попиту на споріднений йому тур, залежить від того, чи є суміжний тур замінником спорідненого йому туру або супутнім йому. Таким чином, коли два турпродукти (туристські послуги) взаємозамінні, між ціною на один з них і попитом на інший існує прямий зв'язок.

Існують пари турпродуктів (туристських послуг), які є взаємодоповнюючими. Ці пари сприяють один одному в тому значенні, що попит на них існує одночасно. Такий попит має назву пов'язаного попиту.

Коли два товари є взаємодоповнюючими, між ціною на один з них і попитом на інший існує зворотній зв'язок.

Туристські (споживацькі) очікування. Споживацькі очікування щодо таких чинників, як майбутні ціни на турпродукт, наявність турпродукта і майбутній доход, здатні змінити туристський попит. Очікування споживачів щодо можливості підвищення цін у майбутньому можуть спонукати їх купувати тур сьогодні, щоб попереджувати загрозу підвищення цін. Також і очікування збільшення доходів може примусити споживачів менше обмежувати поточні витрати.

Сезонність. Цей чинник пов'язаний з коливаннями туристського попиту в часі. Як правило, ці коливання пов'язані з кліматичними, мотиваційними, економічними і соціальними чинниками. Виділяють високий і низький сезон, а також міжсезоння. У високий сезон попит максимальний, а в низький відповідно мінімальний. Сезонність є однією з характерних рис туристського попиту для багатьох туристських дестинацій. Поняття «сезон» народилося у курортному секторі туристського бізнесу і було пов'язане з часом року або кліматичними особливостями місцевості, які визначали попит на дані дестинації і їх послуги. Пізніше проблему сезонності почали застосовувати і до інших туристських дестинацій.

Окрім перелічених вище чинників-детермінантів, існує ще цілий ряд чинників, що впливають на зміну туристського попиту. У будь-якому випадку ясно, що туристський попит не є постійною величиною. Під впливом величезного числа чинників він постійно змінюється як за характером, так і за величиною.


2.2 Аналіз пропозиції на ринку водних подорожей України


Пропозицію можна визначити як шкалу, що показує різну кількість продукту, яку виробник бажає й спроможний виготовити й пропонувати до продажу на ринку за кожною конкретною ціною з ряду можливих цін протягом певного періоду часу.

Пропозиція показує, яку кількість продукту буде пред'явлено до продажу за різними цінами, притому всі інші чинники залишаються незмінними. Туристська пропозиція - це все те, що пропонується туристу для задоволення його потреб під час подорожу (проживання, харчування, розваги тощо).

Прикладами туристської пропозиції на ринку водних подорожей України є круїзи по Чорному морю та річкові екскурсійні прогулянки по Дніпру.

Мережа субєктів туристичної діяльності (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) в Україні у 2012 році становила 5347 одиниць, що на 11,6% більше, ніж у 2011 році. Структура мережі за видами туристичної діяльності представлена найбільш численною категорією - турагентами - 74,2% від загальної кількості субєктів, найменша категорія - субєкти, що здійснюють екскурсійну діяльність - 8,4%. Субєкти, які здійснювали туристичну діяльність як туроператори, складали 32,2% від загальної кількості юридичних осіб, які надають туристичні послуги.


Рис. 2.2. Частка прямих надходжень від туристичної сфери до ВВП України протягом 2008-2012 рр., %

Туристичний потенціал України на сьогодні розкрито не повною мірою, про що свідчить 2,0 - 2,5% частки туристичної галузі в структурі ВВП країни (рис. 2.2). Основними перепонами, що перешкоджають розвитку туристичного сектору в Україні, сьогодні виступають переважно чинники управлінського, економічного, екологічного, соціального та культурного характеру.

За останні роки змінився імідж круїзу як турпродукту. Теплохід перетворився на плавучий готель, де панує атмосфера розваг і свята. Завдяки проведенню інтенсивних рекламних кампаній привабливість круїзів зросла серед всіх верств населення.

У останнє десятиліття круїзний ринок характеризують чотири чинники:

спеціалізація пропозиції

плавання на невеликих комфортабельних теплоходах

відповідність розміру теплохода набору послуг

автоматизація.

Перші три чинники знайшли розвиток вже в 80-ті роки у формі круїзів-експедицій, плавань на розкішних яхтах і величезних теплоходах з числом місць більше 2 тис. Проте в подальші роки ці чинники відійшли на другий план і перше місце зайняла автоматизація.

Круїзний туризм, як і будь-який інший вид туристичних подорожей, має ряд своїх власних особливостей, але при цьому володіє спільними рисами з іншими видами та типами туризму. Так, відзначимо, що для організації круїзних поїздок найпоширенішою (до 60%) є класична європейська система, яка передбачає морську подорож із заходом в різні порти з екскурсійною програмою.

Проте все більшу популярність завойовує і американська система, основною метою якої є надання можливості круїзним пасажирам відпочивати і засмагати на пляжах в пунктах заходу по маршруту.

Туристська пропозиція на ринку водних подорожей може виступати як комплексна туристська пропозиція (тури, сформовані туристськими фірмами) і як індивідуальна туристська пропозиція окремих суб'єктів туристської сфери - готелів, ресторанів, об'єктів туристського інтересу тощо.

Сьогодні Україна практично не має власного національного морського флоту, що ускладнює й без того складні економічні проблеми країні, зокрема й здійснення зовнішньоторговельних перевезень. В Україні працюють декілька судноплавних компаній, які володіють, переважно, кількома суднами. Нині ж галузь морських круїзів, що поєднує морський пасажирський флот та туризм, в Україні перебуває в занепаді. Це означає втрату колосальних можливостей для економіки України в цілому, а більш за все - для розвитку південного регіону країни.

Загалом варто відзначити, що розвитку круїзного туризму в Україні заважає відсутність законодавчої бази і нерозвиненість інфраструктури. Зокрема, великі проблеми створює те, що круїзний туризм перебуває у віданні двох міністерств - культури і туризму та транспорту і зв'язку. Неузгодженість дій і нормативних актів цих двох відомств знижує привабливість українських портів для круїзних компаній.

Тим часом в усьому світі, особливо ж у розвинених країнах, морська круїзна індустрія активно розвивається, виконуючи як економічну, так і соціальну функцію.

Основні райони морських круїзів в Україні - Чорне море, основні райони річкових подорожей - Дніпро, Південний Буг.

В даний час в Криму знаходяться 5 головних портів, які обслуговують пасажирів: Євпаторія, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч.

На балансі чотирьох морських торговельних портів Криму - Керченської, Феодосійського, Ялтинського, Євпаторійського - перебувають 22 причалу. У період літньої навігації на 22 місцевих каботажних лініях працювали 16 суден пасажирського флоту загальною пасажиромісткістю 3,777 тис. місць.

року перше судно зайшло до нас 23 березня, а останнім, 7 листопада, був «Spirit of Adventure». Пік заходження іноземних лайнерів почався тільки у вересні. Якщо в березні і квітні на місяць було одне - два судна, то у вересні - 14 круїзних іноземних суден, 7 суден типу «річка - море» і 9 суднозаходів катамарана, який з'єднує Ялту з Новоросійськом. А вже в жовтні кількість іноземнихлайнерів досягло 21.

жовтня в Ялту прибув 15-ти палубний «Norwegian Jade» - це найбільше судно, яке коли - або заходило в порт. Його довжина 294 метри 13 сантиметрів, ширина 32 метра. До речі сказати, в порт воно так і не зайшло з тієї причини, що капітан судна не став ризикувати ні лайнером, ні пасажирами, хоча портова влада Ялти запевняли, що на 100% готові прийняти корабель. Тому він так і простояв на рейді в відкритому морі, а туристи добиралися до берега прийнятними для порту судами, а жителі Ялти могли помилуватися «гігантом» лише здалеку. Однак, через днів 5 жовтня судно благополучно пришвартувалося в Одеському порту.

Згідно останніх статистичних даних в 2011 р. в круїзи по всьому відправились 60 млн. осіб, що на 6,5% вище, ніж в попередньому. При збереженні нинішніх темпів зростання оборот коштів від даної галузі до 2015 р. в світі складе $ 60 млрд. Статистика показала, що на Чорному морі в порти Криму здійснюється найбільше суднозаходів. За останні п'ять років намітилася чітка тенденція зростання числа круїзних компаній, які відвідують Крим. Чисельність туристів, які прибули до Криму круїзними судами, щороку зростає. Так, зокрема у 2011 р. порти Криму відвідали 50 тис. туристів [10].

Збереження існуючих тенденцій приведе в недалекому майбутньому до реального ризику виникнення техногенних катастроф і до катастрофічних наслідків на значній території України. Майбутнє рішення комплексу складних економічних і екологічних проблем зажадає і величезних інвестицій, і формування чіткої державної стратегії в сфері охорони і відновлення водних ресурсів.

Морські круїзні судна за якістю обслуговування та рівнем комфорту класифікуються аналогічно категоріям готелів та є наступними:

Стандарт (2 * 4 *)

Преміум (5 * 5 * +)

Люкс (6 *).

Для морських круїзних судів також прийнята класифікація по тоннажу (об'єм внутрішнього простору судна в гросс тоннах, 100 куб. футів складає 1 гросс тонну):

великі (понад 60 тис. гросс тонн);

середні (до 60 тис. гросс тонн);

малі (до 25 тис. гросс тонн).

Останнім часом намітилася тенденція до будівництва великих круїзних суден.

Процеси глобалізації економічних відносин зумовлюють цілі і завдання для розвитку транспортної системи України та інтеграції її в Європейську транспортну систему. Слід розділяти два напрямки в організації екологічної та техногенної безпеки: організації безпеки постійних пристроїв (маються на увазі морські та річкові порти тощо) і організація безпеки рухомого складу (морський і річковий флот тощо).

Нині туристичні компанії пропонують цілий ряд круїзів:

  • Річками (круїзи Дніпром, Дунайські круїзи, круїзи по Волзі та іншим річками Європи і світу).
  • Круїзи по країнам (Турція, Австралія і Нова Зеландія, Австралія і Океанія, Аляска, Гаваї, Карибські круїзи, Панамський канал, Північна Європа, круїзи по Скандинавії, круїзи Середземним морем та інші).

Українські перевізники пропонують кілька власних варіантів круїзів на теплоходах:

  • Одеса-Ялта-Сочі-Стамбул-Одеса.
  • Київ-Севастополь-Вилково-Одеса (і навпаки).
  • Київ-Севастополь-Одеса (і навпаки)

До компаній, що надають послуги круїзів морських і річкових у світі та пропонують свої послуги на території України, належать:

. Royal Caribbean Cruises Ltd

Круїзний холдинг Royal Caribbean Cruises Ltd. (RCCL) - законодавець «круїзної» моди і визнаний лідер світової круїзної індустрії, об'єднує в собі кілька відомих брендів, кожен з яких пропонує свою концепцію відпочинку і задовольняє всі сегменти попиту. До складу холдингу входить 32 чудових круїзних лайнера, які виконують 1000 марштрутов.

Круїзні лайнери RCCL - це справжні плавучі курорти, де кожен знайде відпочинок до душі та інтересам, можливість повноцінно відпочити всією сім'єю, побувати за короткий час в різних містах і країнах.

Royal Caribbean International (RCI) - популярні круїзи на 21 найбільшому лайнері сучасності, ідеально підходять для сімейного відпочинку і відпочинку з дітьми.

Celebrity Cruises - морські подорожі на 9 елегантних лайнерах з кращими в круїзному флоті спа-салонами підійдуть навіть найвимогливішим клієнтам. Кожен їх круїзний лайнер - це щось неймовірне

. Azamara Club Cruises - пропозиція для досвідчених мандрівників на 2 вишуканих лайнерах: маршрути по екзотичних куточках планети, гастрономічні шедеври та колекції престижних винних марок, а так само персональний сервіс для пасажирів кожної каюти.

Експрес-Вояж

Експрес - Вояж - генеральний представник Royal Caribbean Cruises Ltd. на Україні, пропонує українським мандрівникам більше 1000 круїзних маршрутів на 32 лайнерах нового покоління, що охоплюють весь світ: від Середземномор'я до Карибського архіпелагу і від Аляски до Галапагоських островів.

. Амбрелла - Туристична компанія-Круїз по Україні. Теплохід Зірка Дніпра - Київ - Севастополь - Одеса.

. Інші туристичні круїзні компанії в Україні

  • Туристична агенція «Махаон».
  • Морський круїз «Жемчужина у моря» з Одеси.
  • Морський круїз «Червоні вітрила».
  • Морський круїз «Город золотой» збірний тур для туристів.
  • Black & Baltic Seas Cruise Company.

На іноземних клієнтів повністю орієнтується київська круїзна компанія «Червона Рута», що з 1991 року займається організацією круїзів по Дніпру і Чорному морю на трьох теплоходах. «Генерал Ватутін» обслуговує двотижневий круїз по маршруту Київ-Канів-Кременчуг-Запоріжжя-Одеса-Севастополь-Херсон-Дніпропетровськ-Київ. Після заходу в порт пасажири вирушають на екскурсію в кожному пункті прибуття. Зокрема, в Каневі відвідують музей Тараса Шевченка, в Кременчуці - український колгосп, де можна спробувати справжніх сільських харчів, в Запоріжжі - козацьке кінне шоу на острові Хортиця, в Одесі - Потьомкінські сходи, Дерибасівську вулицю і місцевий художній музей, в Севастополі - концерт ансамблю Чорноморського флоту

Програма семиденного круїзу по маршруту Одеса-Севастополь-Київ на теплоході «Принцеса Дніпра» багато в чому схожа на попередню, хоча має і свої особливості.

Так, в Херсоні запланована екскурсія в дельту Дніпра на рибальський острів, а після прибуття в Київ передбачена тривала річкова прогулянка уздовж берегів. Досить насиченою є програма двотижневого круїзу по маршруту Київ-Севастополь-Одеса-Севастополь-Київ на третьому теплоході «Зірка Дніпра». Кожен вечір на його борту влаштовуються розважальні шоу, танцювальні номери, виступи резидентів Comedy Club, зірок української і російської естради, фокусників і талановитих діджеїв. Їх постійними клієнтами є 65-70-річні туристи із США, Канади, Німеччини, Швеції, Росії, яких притягають за допомогою посередників.

Відновити популярні в радянську епоху круїзи по Кримсько-кавказькій лінії наважилася влітку 2007 року одеська судноплавна компанія «УкрФеррі». Автомобільно-пасажирський теплохід «Південна Пальміра», придбаний компанією у 2005 році, двічі на місяць вирушає в семиденний круїз по маршруту Одеса-Ялта-Сочі-Стамбул-Одеса.

Водний туризм в Чернігівській області є інноваційним, перспективним, з дуже великим потенціалом його розвитку. На наш погляд - це експлуатація не менш 5-8 різних за призначенням сплавних споруд - плоти, міні-готелі на воді по р. Десна, що приваблять не менш 1000 - 5000 туристів з доходом 800 000,00 - 2 000 000,00 грн. та робочими місцями на 100-150 чоловік за сезон. Надалі водний туризм набуде розвитку за рахунок надання різних послуг, включаючи відпочинок у сільських садибах біля річки Десна, організацією фольклорних програм та активного відпочинку, рибальства, мисливських турів, екологічних та історичних турів, що дасть змогу в декілька разів збільшити зайнятість населення сільських територій, які прилягають до берегової мережі басейну р. Десна. Транскордонне співробітництво Єврорегіону «Дніпро» та реклама в європейських та інших країнах дасть можливість перетворити вїзний туризм до Чернігівської області в Міжнародний туристичний маршрут з виконанням усіх складових та норм для міжнародного туризму. Джерелами фінансування водного кластеру виступають міжнарожні інвестиції, залучення коштів з державного та місцевих бюджетів, власні кошти підприємств-учасників кластера.

Сприятливими передумовами для розвитку водного туризму на Чернігівщині є значний історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал, близькість до столиці України. За кількістю памяток культурної спадщини Чернігівщина входить у першу десятку областей України. На сьогодні в області налічується 8987 памяток культурної спадщини, з них - 193 національного значення.

На Сумщині діє спортивно-оздоровчий маршрут «Рекреаційна водна подорож на байдарках по р. Псел», що розроблено Дочірнім підприємством «Сумитурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» та Федерацією спортивного туризму області.

Маршрут подорожі: с. Миропілля - с. Грунівка - с. Барилівка - с. Велика Чернеччина - с. Битиця - м. Суми - с. Червоне - с. Низи - с. Ворожба - с. Бишкінь. Відстань - 150 кілометрів. Тривалість - 6 діб.

Багатоденний маршрут є актуальною повноцінною формою короткочасного та багатоденного активного відпочинку та розроблений для туристів з невисокими матеріальними доходами. Може бути цікавим для сімейного та корпоративного відпочинку.


Таблиця 2.1. Програми маршруту «Рекреаційна водна подорож на байдарках по р. Псел» на Сумщині

«Уїкенд» №1с. Ольшанка - м. СумиСпортивно-оздоровчий50 км2 доби«Уїкенд» №2с. Миропілля - м. СумиСпортивно-оздоровчий50 км2 доби«Уїкенд» №3с. Низи - с. БишкіньСпортивно-оздоровчий50 км2 доби

Ринок морських круїзів є нині дуже перспективним, оскільки при зростаючому попиті на круїзи пропозиція поки що дуже незначна. Можна визначити наступні сегменти цього ринку, на яких з успіхом мають працювати національні пасажирські перевізники та туристичні оператори:

маятникові рейси між двома портами, наприклад Одеса - Ялта - Одеса, Одеса - Стамбул - Одеса тощо;

кругові рейси вздовж чорноморського узбережжя, наприклад Одеса - Севастополь - Ялта - Новоросійськ - Сочі - Сухумі - Батумі - Стамбул - Варна - Констанца - Одеса;

чорноморсько-азовські круїзи з відвіданням азовських портів Бердянськ, Маріуполь, Таганрог, Ростов тощо. Можливе стикування з російськими річковими круїзами по Дону та Волзі;

чорноморсько-дніпровські круїзи з відвіданням дніпровських та чорноморських портів;

чорноморсько-дунайські круїзи. Цей напрямок є дуже цікавим і колись радянські судна регулярно здійснювали круїзи за маршрутом Ізмаїл - Пасау - Ізмаїл з відвіданням усіх придунайських країн. Нині дунайські круїзи виконують лише австрійські та німецькі туроператори, причому по скороченим маршрутам.

подорож, і тренінг для любителів фізичних навантажень, і Подорож по історичних місцях на річці Десна, і Тур вихідного дня і Унікальний суперсплав - від кордону з Росією до м. Чернігова (372 км., 5-6 категорії складності), який претендує на занесення в Книгу Рекордів України.

Особливо популярними серед туристів є Подорож «По диким місцям Чернігівщини», серед дива водного привілля і тиші, та Екологічний сплав «На одинці з природою» (за участю тлумача природи науковця-біолога С. Круглікова). Географія подорожей крім Десни включає її найбільші притоки - річки Сейм та Снов.

В аспекті вищеозначеного аналізу вважаємо доцільним перейти безпосередньо до аналізу цінової політики на ринку водних подорожей.


2.3 Цінова політика на ринку водних подорожей в Україні


Спостерігається прямий зв'язок між ціною і кількістю пропонованого продукту. З підвищенням цін відповідно зростає і величина пропозиції, а із зниженням цін пропозиція скорочується. Цей специфічний зв'язок називається законом пропозиції, який показує, що виробники хочуть виготовити й запропонувати до продажу більшу кількість свого продукту за високою ціною, ніж вони це зробили б за низькою ціною.

З погляду споживача ціна виступає як чинник, що стримує продажі. Висока ціна означає, що споживач, який виявляється у ролі платника, за цією ціною купуватиме відносно невелику кількість продукту. Чим нижче ціновий бар'єр, тим більше споживач зможе купити.

Постачальник виступає у ролі одержувача грошей за продукт. Для нього ціна є виручкою за кожну одиницю продукту і служить стимулом до того, щоб виробляти продукт і пропонувати його на ринку.

На всіх маршрутах круїзів пропонують гнучкі ціни, щоб залучити туристів з різним рівнем доходу, а також різні знижки: наприклад, в несезонний період або в разі попереднього бронювання поїздки.

На ціну круїзу впливають такі чинники: його тривалість, сезон, розташування і розмір кают, тип корабля. Ціна обчислюється за денним тарифом. Розташування каюти - також важливий чинник, що впливає на ціну круїзу. Каюти, розташовані високо над водою, досить дорогі, оскільки відкривають туристам вид на океан і розміщені ближче до місць розваг, ресторану та ін. Ціна круїзу на деяких старих суднах вище, ніж на нових, оскільки перші більш просторі і мають меншу кількість пасажирів.

Для турагентств і клієнтів викликає інтерес цінова класифікація круїзів.

Умовно їх можна підрозділити на п'ять категорій: економічні (75-150 дол. на одного туриста на день), класичні (100-200 дол.), преміум (150-400 дол.), люкс (400-1000 дол.) і ексклюзивні (700-1200 дол.).

Економічні круїзи здійснюють на невеликих кораблях старого зразка, які мають усі зручності великих лайнерів.


Таблиця 2.2. Таблиця цін на морські круїзи (на одного дорослого)

Морські круїзиВартiсть на одну особу, в $Кіпр - Єгипет від$185Дводенний круїз на теплоході зКіпру до Єгипту, у вартість входить дорога, віза, екскурсійна програма (Каїр, Александрія), одна ночівля в готелі в Єгипті, повний пансіон. Т/ф MIBS («Олiмпiк Трейдинг»)Круїз по Середземному морю$1876Тижневий круїз на пятизірковому теплоході (Барселона - Вільфранш - Лiворно - Чвітавеккья - Неаполь - Валетта) з повним пансіоном, двома басейнами, джакузі, тренажерною залою, проживанням у каюті з ілюмінатором. Т/ф «Дилiжанс-тур»Круїз по Карибському басейну$1100Тижневий круїз на одному з найбільших у світі пятизірковому теплоході (Маямі - Лабаді - Очеріас - Джорджтаун - Казиміль - Маямі) з повним пансіоном, басейнами, дискотеками, проживанням в каюті з ілюмінатором. Т/ф «Дилiжанс-тур»Круїз по Чорному морю$320Тижневий круїз на теплоході «Т.Г. Шевченко» (Одеса - Севастополь - Ялта - Одеса), повний пансіон, у двомісній каюті на середній палубі. Т/ф «Дилiжанс-тур»

Розглянемо детально види круїзів за ціновою класифікацією.

  • економічні (75 -150 дол. на людину в добу). Призначені для тих, хто любить море, любить досліджувати нові напрямки і маршрути. Економічні круїзи пропонують дійсно прекрасний варіант відпустки по системі «Все включено»: проживання, харчування та розважальна програма на борту до не примушеної обстановці. Зазвичай такі круїзи виконуються на не дуже нових, реконструйованих для гарного відпочинку судах. Хоча кораблі для економічних круїзів значно поступаються в розмірі сучасним гігантам, на них є всі зручності великих лайнерів: кондиціонери, душ і туалет в каютах, ресторани з відмінною кухнею, салони для відпочинку, басейни та солярії;
  • класичні (100 - 200 дол. на людину в добу), для яких характерне оптимальне поєднання цепи і якості. Ці круїзи представляють більшість з усього світового різноманіття круїзів. Комфортабельний відпустку по системі «Все включено»: великі каюти, цілодобове харчування на борту, прекрасні бродвейські шоу по вечорах не залишать байдужими клієнтів. Нові, або повністю переобладнані, лайнери пропонують зі тимчасовий дизайн і комфорт у всьому: великі відкриті палуби, солярії і басейни, спортивні майданчики, тренажерний зал і салон краси, бібліотеки, магазини «Duty - Free», нічні клуби, дискотеки і казино;
  • преміум (150 - 400 дол. на людину в добу) - це круїзи високого класу (7-денні або триваліші) для вимогливих клієнтів, які вимагають від свого відпочинку підвищеного рівня сервісу. Створені відомими дизайнерами лайнери, пропонують більше простору та комфорту для кожного пасажира, в каютах, в ресторанах, барах і салонах для відпочинку. Мультімілліонние колекції живопису, багатоярусні театри на борту, персонально орієнтований обслуговуючий персонал і екіпаж все, що потрібно, щоб розслабитися і забути про всі стреси і тривогах;
  • люкс (700 1000 дол. на людину в добу) існують для тих, хто віддає перевагу найвищу якість у всіх відносинах. Відпочинок на круїзному лайнері класу «люкс» котирується вище відпочинку в готелі на будь-якому курорті світу. Витончена атмосфера сервісу в білих рукавичках, інтер'єри кращих дизайнерів, персона льная турбота про кожного пасажира, просторі каюти з балконами-чудове поєднання з екзотичними маршрутами по всьому світу. Лайнери цієї категорії зазвичай невеликі, що сполучають в собі всі зручності круїзного лайнера і затишній крейсерською яхти;
  • ексклюзивні (більше 1000 дол. на людину в добу). У даних круїзах клієнтам надається цілковитий спектр послуг, що включають все найкраще.

Власне, такий ажіотаж навколо річкових або комбінованих круїзів відповідає світовій тенденції - за останнє десятиріччя втричі підвищився попит на річкові та морські круїзні послуги і на 100% збільшилася кількість круїзних рейсів як таких. Вдома нам зазвичай було якось не до круїзів, а ось придбати путівку, до якої вже входить подорож по морю чи річках, - зовсім інша річ. Такі турпакети «два в одному» вже давно продають українські туроператори. Живеш тиждень на морському чи океанічному узбережжі, а потім на тиждень чи кілька днів - у круїз. Вдень зупинки у містах, екскурсії та обіди, а вночі - танці під зорями на палубі і купання в басейнах з підігріванням.


Таблиця 2.3. Таблиця цін на річкові круїзи (на одного дорослого)

Річкові круїзиКруїз по Нілу (Єгипет)$275Триденний круїз по Нілу з Асуана до Луксора, каюти на пятизірковому теплоході, басейн, більярд, триразове харчування, екскурсійна програма (міста Ком-Омбо, Едфу). Т/ф MIBS («Олiмпiк Трейдинг»)Круїз російськими річкамивід $514Вісімнадцятиденний круїз «Русь златоглавая» на теплоході «А.С. Попов» (С.-Петербург - Москва - Твер - С.-Петербург), повний пансіонКруїз по Дніпру$490Двотижневий круїз на теплоході «Маршал Рибалко» (Київ - Запоріжжя - Херсон - Севастополь - Одеса - Дніпропетровськ - Кременчук - Київ) з повним пансіоном, екскурсійною програмою, у двомісній каютi на головній палубі. Т/ф «Червона Рута»Круїз по Дніпру$355Дванадцятиденний круїз на теплоході«Маршал Кошовий» (Київ - Канів - Запоріжжя - Херсон - Севастополь - Ялта - Одеса) з повним пансіоном, екскурсійною програмою, у двомісній каюті на головній палубі. АСК «Укррiчфлот»

Українські теплоходи класу «річка-море» мають маршрути і по Дніпру, і комбіновані - по Дніпру з виходом у море. Загалом маршрути наших круїзів - це із серії добре забутого старого. Круїзи по Дніпру і Чорному морю існували і за радянської влади, причому на тих самих теплоходах - «Т.Г. Шевченко», «Маршал Рибалко», «Маршал Кошовий», «Генерал Ватутін». Ці чотири- і пятипалубні судна класу «річка-море» реконструйовано в 90-х роках, тепер вони достатньо комфортабельні. Одно-, дво-, три - та чотиримісні каюти обладнані кондиціонерами, холодильниками та санвузлами. Традиційна «начинка» теплохода - ресторани, бари, більярд, сауна, різні супутні сервіси, як-от перукарня, пральня тощо.

Наприклад, на «Маршалі Рибалко» можна за 13 днів пройти за маршрутом Київ - Запоріжжя - Херсон - Севастополь - Одеса - Дніпропетровськ - Кременчук - Київ. До вартості путівки, крім триразового харчування, входить оглядова екскурсія у кожному з портів зупинки. За додаткову плату можна долучитися до програми, розробленої для іноземних громадян: подивитися у Запоріжжі «Козацьке кінне шоу», а в Кремечуці відвідати колгосп (певно, залишений як спецекзотика для демонстраційних цілей). На борту також влаштовують виступи фольклорних колективів, уроки української мови (ось що цікаво було б відвідати журналістам!) і дегустація українських вин. Наступного року «Червона рута» планує відкрити новий маршрут «Київ - Ялта - Київ» на відремонтованому теплоході «Євген Вучетич». Ще один теплохід, який нині ходить Дніпром і трохи морем, - «Маршал Кошовий». За інформацією АСК «Укррічфлот», iдеться про дванадцятиденний маршрут Київ - Канів - Запоріжжя-Херсон - Севастополь - Ялта - Одеса з оглядовими екскурсіями у Запоріжжі, Севастополі та Одесі.

Розвитку круїзного туризму в басейні Чорного моря було присвячено другу міжнародну конференцію Black Sea Cruise 2012, що проходила в Одесі наприкінці вересня. Вона була організована Одеським морським торговим портом, міжнародною Асоціацією портів Чорного й Азовського морів (BASPA), видавництвом «Порты Украины» і зібрала солідних гостей. Серед учасників - представники найбільших круїзних компаній світу, портів Чорного моря і туроператорів.

Також варто відзначити, що Україна бере участь у становленні транспортних коридорів, які залучать ділових пасажирів і туристів. Разом з Польщею розроблена концепція транспортного коридору Гданськ - Одеса. Напрямок Гданськ - Одеса зістиковується з Євроазіатським транспортним коридором (ЕАТК), що буде розвиватися у формі сполучення між портами України й Грузії й далі в Азербайджан і Туркменістан.

Не можна забувати й про такий популярний різновид відпочинку на воді як яхтинг. Відпочинок під вітрилами користується величезною популярністю в усьому світі й у Чорноморському регіоні не повинен бути винятком. Крім портових зборів туристи з яхт, як правило, залишають у місті близько 100 дол. на добу. На жаль, поки Чорне море залишається «білою плямою» для яхтсменів. У середньому лише сорок яхт заходить у порти України.

В свою чергу зауважимо, що сьогодні Україна практично не має власного національного морського флоту, що ускладнює й без того складні економічні проблеми країни, зокрема й здійснення зовнішньоторговельних перевезень. В Україні працюють декілька судноплавних компаній, які володіють, переважно, кількома суднами. Нині ж галузь морських круїзів, що поєднує морський пасажирський флот та туризм, в Україні перебуває в занепаді. Це означає втрату колосальних можливостей для економіки України в цілому, а більш за все - для розвитку південного регіону країни.

Загалом варто відзначити, що розвитку круїзного туризму в Україні заважає відсутність законодавчої бази і нерозвиненість інфраструктури. Зокрема, великі проблеми створює те, що круїзний туризм перебуває у віданні двох міністерств - культури і туризму та транспорту і звязку. Неузгодженість дій і нормативних актів цих двох відомств знижує привабливість українських портів для круїзних компаній [10, c. 69].

Процеси глобалізації економічних відносин зумовлюють цілі і завдання для розвитку транспортної системи України та інтеграції її в Європейську транспортну систему. Слід розділяти два напрямки в організації екологічної та техногенної безпеки: організації безпеки постійних пристроїв (маються на увазі морські та річкові порти тощо) і організація безпеки рухомого складу (морський і річковий флот тощо).


3. Організаційно-економічний механізм регулювання ринку водних подорожей в україні


3.1 Перспективи розвитку ринку водних подорожей в Україні


Як було зазначено в дослідженнях «Tourism: 2020 Vision» UNWTO оголосила, що найперспективніші туристські напрями наступного сторіччя - пригодницький туризм, круїзи, екотуризм, культурно-пізнавальний туризм, тематичний туризм:

. Круїзи ? один із найперспективніших та бурхливо зростаючих видів туризму. На початку 1980 р. кількість «круїзних» туристів складала 1,5 млн. осіб, то нині ? 10 млн., і їхня кількість постійно зростає.

У цьому зв'язку особливо гостро постає питання про регулювання туризму в рамках не тільки окремо взятої країни і сусідніх з нею держав, а й світового співробітництва взагалі.

Розширення міжнародних зв`язків відкриває нові шляхи для просування національного туристського продукту на світовому ринку, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації туристської діяльності.

Україна відкрита для міжнародного туристського співробітництва, яке повною мірою віддзеркалює загальноєвропейські інтеграційні політичні й соціально-економічні процеси, враховує основні загальнонаціональні пріоритети.

Виходячи з національних інтересів, міжнародна туристська політика України багатовекторна, реалізується на засадах економічної доцільності й взаємовигідної співпраці з конкретною країною або регіоном, враховує особливості певного туристського ринку.

Має місце цілеспрямована діяльність з розвитку міжнародних туристських звязків. Першочерговим напрямком діяльності у цій сфері є розбудова договірно-правової бази зовнішніх зносин, укладання міжнародних угод міжурядового та міжвідомчого характеру про співробітництво в галузі туризму.

Перевага і далі надаватиметься встановленню договірних відносин з країнами, що є перспективними для України туристськими ринками, вивченню та впровадженню практики створення нормативно-правової бази туризму, організаційних засад функціонування високорентабельної туристської індустрії, прогресивного досвіду державного регулювання та стимулювання галузі.

У XXI ст. UNWTO прогнозує справжній бум подорожей, однак час, який люди зможуть виділяти на свій відпочинок, скоротиться, особливо на основних ринках - постачальників туристів. За дослідженням UNWTO «Impact on Tourism», мандрівники XXI ст. будуть «багаті на гроші, але бідні на час». У результаті вони шукатимуть туристського продукту, який даватиме максимальне задоволення упродовж мінімального часу. Процвітатимуть тематичні парки і круїзні подорожі, оскільки люди зможуть відвідати більше місць за короткий термін. Стануть популярними короткі відпустки і поїздки у вихідні, а основна відпустка року в багатьох людей буде скорочуватися.

Проаналізовані дані свідчать про те, що туристична галузь економіки активно розвивається: зростає кількість туристичних прибуттів у світі загалом і у всіх туристичних макрорегіонах. Тому подальші наукові пошуки в цьому напрямку будуть присвячені пошукам шляхів вирішення проблем розвитку туристичної галузі господарства.

Безумовним є той факт, що потенціал Чорноморського регіону величезний. У звязку з можливим проведенням в Одесі 2012 року матчів Чемпіонату Європи з футболу й у Сочі 2014 р. - Олімпійських ігор він отримав новий поштовх для розвитку [16, c. 17].

Окрім того, розвитку круїзного туризму в басейні Чорного моря було присвячено першу міжнародну конференцію Black Sea Cruise 2008, що проходила в Одесі наприкінці вересня. Вона була організована Одеським морським торговим портом, міжнародною Асоціацією портів Чорного й Азовського морів (BASPA), видавництвом «Порты Украины» і зібрала солідних гостей. Серед учасників - представники найбільших круїзних компаній світу, портів Чорного моря і туроператорів [16, c. 17].

Відродження Чорноморських круїзів - дуже перспективна ідея. Такі Програми на кшталт програми туру 2007 р. мають будуть прийняті туристичним ринком з великим ентузіазмом. Нині в Україні попит на такого роду відпочинок залишається нереалізованім, а ніша на круїзному ринку - незайнятою. В організаторів таких круїзів буде маса переваг перед нинішньою формою роботи, адже до Чорного моря можна добратися не тільки на літаку.

Окрім того, варто відзначити, що крім традиційних круїзних лайнерів і багатоцільових автомобільно-пасажирських поромів стають популярними невеликі, але досить комфортабельні судна і яхти для прогулянок і відпочинку. До переваг такого флоту належить відповідність індивідуальним потребам як відпочиваючих, так і бізнесменів, які можуть сполучити нетривалу ділову поїздку з морським відпочинком. Судна невеликого тоннажу мають високу швидкість - 40-50 вузлів, тобто 75-100 км на годину й невелику вартість будування від 5-7 млн. для пасажирських і до 40 млн. дол. для поромів з вантажною функцією. Вони мають швидку окупність - 3-5 років.

Розвиток малотоннажного флоту є перспективним й для України. На сучасному етапі ринкових реформ Україна не в змозі ані будувати, ані закуповувати великі морські пасажирські лайнери. Розвиток повинні одержати сучасні швидкісні судна невеликого тоннажу, що дозволяють робити короткострокові недорогі подорожі за такими маршрутами, як, наприклад, Одеса - Ялта, Одеса - Сочі, Ялта - Сочі - Новоросійськ, Одеса - Стамбул тощо.

Також варто відзначити, що Україна бере участь у становленні транспортних коридорів, які залучать ділових пасажирів і туристів. Разом з Польщею розроблена концепція транспортного коридору Гданськ - Одеса. Напрямок Гданськ - Одеса зістиковується з Євроазіатським транспортним коридором (ЕАТК), що буде розвиватися у формі сполучення між портами України й Грузії й далі в Азербайджан і Туркменістан.

Не можна забувати й про такий популярний різновид відпочинку на воді як яхтинг. Відпочинок під вітрилами користується величезною популярністю в усьому світі й у Чорноморському регіоні не повинен бути винятком. Крім портових зборів туристи з яхт, як правило, залишають у місті близько 100 дол. на добу. На жаль, поки Чорне море залишається «білою плямою» для яхтсменів. У середньому лише сорок яхт заходить у порти України.

Сприятливий клімат і достаток історичних і культурних пам'ятників роблять Чорноморське узбережжя України привабливим для туристів, але Чорноморський радянський туризм 1980-х рр. вмер, а туристична індустрія України поки перебуває в «зародковому стані» [7].

Всі країни-учасниці ЧЕС зацікавлені в спільному використанні акваторії Чорного моря й створенні загальних круїзних програм. Однак поки на Чорному морі немає жодного порту, який би взяв на себе роль організатора цього руху. Деякі ініціативи вже проявляє російський порт Сочі. Принаймні, з боку керівництва саме цього порту пролунало кілька конструкттивних пропозицій, у тому числі заклик створити пул портів у складі Сочі, Батумі, Севастополь, Ялта, Одеса, Варна, Несебр, Констанца, Стамбул. Тільки таке об'єднання дозволить вирішити проблеми, що заважають зараз розвитку круїзного й пасажирського судноплавства в Чорноморському регіоні. При цьому виявляється більш доцільним, щоб роль ініціатора та організатора пулу чорноморсько-азовських портів прийняла на себе Одеса, що вважається унікальною перлиною Чорного моря, є найбільш цікавим туристичним обєктом регіону.

Отже, з огляду на вищеозначені в попередньому пункті розділу проблеми, представимо наступні можливі шляхи вирішення проблеми відродження чорноморських круїзів:

поєднання зусиль морських портів усіх чорноморських країн та органів місцевого самоврядування портових міст для пошуку інвесторів, що фінансуватимуть розвиток чорноморських круїзів. Це обумовлено значними прибутками, що в перспективі отримуватимуть як порти (портові збори, сервісне обслуговування суден та пасажирів), так і портові міста (прибутки від обслуговування туристів на стоянках круїзних суден в порту);

підтримка з боку держави, перш за все у справі створення сприятливого податкового, митного, прикордонного, інвестиційного режиму для розвитку круїзного бізнесу;

створення можливості будування нових сучасних морських пасажирських суден з використанням довгострокового іпотечного кредиту під заставу самого судна;

активне залучення вітчизняних та закордонних туристичних фірм до розвитку чорноморських круїзів;

створення транснаціональних корпорацій, що обєднають ресурси таких галузей бізнесу, як судноплавні компанії, морські порти, туристичні фірми, фінансові установи, державні структури для розвитку національного морського пасажирського флоту та круїзного бізнесу.

Ринок морських круїзів є нині дуже перспективним, оскільки при зростаючому попиті на круїзи пропозиція поки що дуже незначна. Можна визначити наступні сегменти цього ринку, на яких з успіхом мають працювати національні пасажирські перевізники та туристичні оператори:

маятникові рейси між двома портами, наприклад Одеса - Ялта - Одеса, Одеса - Стамбул - Одеса тощо;

кругові рейси вздовж чорноморського узбережжя, наприклад Одеса - Севастополь - Ялта - Новоросійськ - Сочі - Сухумі - Батумі - Стамбул - Варна - Констанца - Одеса;

чорноморсько-азовські круїзи з відвіданням азовських портів Бердянськ, Маріуполь, Таганрог, Ростов тощо. Можливе стикування з російськими річковими круїзами по Дону та Волзі;

чорноморсько-дніпровські круїзи з відвіданням дніпровських та чорноморських портів;

чорноморсько-дунайські круїзи. Цей напрямок є дуже цікавим і колись радянські судна регулярно здійснювали круїзи за маршрутом Ізмаїл - Пасау - Ізмаїл з відвіданням усіх придунайських країн. Нині дунайські круїзи виконують лише австрійські та німецькі туроператори, причому по скороченим маршрутам [7].

Наслідки відродження морських круїзів незабаром позначаться на розвитку усього морського транспорту України. Адже круїзний бізнес в усьому світі є дуже прибутковим. Розширення круїзної індустрії неодмінно спричинить розвиток пасажирського сервісу в морських портах, розпочнеться активне будівництво обєктів туристичної інфраструктури, торгівлі, готельного та ресторанного бізнесу. Доходи від морського туризму стануть додатковим джерелом коштів для відновлення пам'ятників культури в регіоні, які нині перебувають не в кращому стані. Беззаперечним є позитивний вплив розвитку морських круїзів, перш за все, для морських портів. Доходи від круїзного бізнесу в перспективі неодмінно стануть потужним джерелом відродження не тільки пасажирського, але й усього морського транспортного флоту України. Додаткову роботу отримають також і судноремонтні підприємства України.

Так, різні види морського туризму (вітрильний, підводний, круїзний) мають усі передумови для розвитку в таких курортних зонах, як Алушта, Євпаторія, Керч, Феодосія, Судак, Ялта, Чорноморський і Ленінський райони. При цьому експерти оцінюють потенційний попит на внутрішньому ринку в сфері круїзного туризму в 7,2 млн. чол. туристів. Безперечно, АР Крим володіє туристичною привабливістю і величезними рекреаційними можливостями, серед яких: велика кількість незамерзаючих, добре захищених від вітру бухт, що дають можливість розвитку круїзного і яхтового туризму; розвинена система об'єктів інфраструктури культурно-пізнавального туризму (музеї, театри, пам'ятники тощо), що базується значною мірою на використанні об'єктів історико-культурної спадщини; розвинена система екскурсійної діяльності; досить розвинена транспортна інфраструктура; система торгівлі та громадського харчування, що динамічно розвивається; високий рівень освіти і ділової активності населення та інше.

Необхідно зазначити, що безумовним плюсом розвитку круїзів по Чорному морю є можливість протягом одного тижня відвідати 6 країн, познайомитися з їх культурними і історичними пам'ятниками. Але в зв'язку з цим цілком доречні побоювання круїзних операторів щодо стандартів обслуговування пасажирів та якості роботи туроператорів, надання туристам цікавих, захоплюючих програм огляду визначних пам'яток відвідуваних портових міст. Для такого напряму потрібен базовий порт з обслуговування тижневих круїзів. Для цієї мети підійде Ялта із її готельними можливостями, сучасним портовим обладнанням, але головне - майбутнім новим грандіозним портом, біля причалів якого одночасно зможуть швартуватися шість величезних судів. Крім пасажирських терміналів тут будуть 4 - і 5-зіркові готелі, торговельний центр та кілька ресторанів. Безумовно, і інші причорноморські портові міста повинні розвивати свою інфраструктуру, підвищувати стандарти обслуговування туристів, працювати над створенням позитивного туристичного іміджу.

Як показує аналіз, в даний час світові круїзні компанії не розглядають Чорне море, а тим більше Україну, як окремий самостійний регіон, а лише в поєднанні із Середземним, як продовження середземноморських круїзів. Дійсний з кожним роком зростає число судно заходів іноземних лайнерів в Чорноморський регіон. Серед українських портів лідирує Одеса, в яку щорічно заходять більше 150 лайнерів (а це - близько 140 тис туристів). Для порівняння в Стамбул - понад 400 лайнерів і понад 580 тис туристів на борту. Пропускна здатність пасажирського терміналу Одеського порту - до 4 млн. осіб на рік. Він здатний приймати до п'яти теплоходів одночасно, у тому числі океанські лайнери завдовжки до 300 метрів з двома і більше тисячами пасажирів на борту. Найближчим часом передбачається реконструкція пасажирського комплексу, куди буде вкладено близько 260 млн грн. На жаль, інфраструктура інших чорноморських портів України не пристосована до прийому великих суден, а саме за ними майбутнє. Плани з будівництва нових суден - а саме вони стимулюють попит на морські подорожі - свідчать, що в найближчі роки на круїзному ринку почнуть превалювати судна завдовжки понад 300 метрів. Вся круїзна індустрія готується до цього, і чорноморські порти не повинні залишатися осторонь. За наявною інформацією вже найближчим часом буде розпочато реконструкція пасажирського терміналу, морського вокзалу і причалів в Ялті. Реалізація програми розвитку Ялтинського порту сприятиме розвитку міжнародного круїзного і яхтового туризму в Криму [10].

Таким чином, круїзне майбутнє Чорноморського регіону залежить від того, як регіон зможе сам представити себе на туристичній карті світу. І тут Чорне море необхідно розглядати не як окремі порти, а як регіон у цілому, тобто успіх можливий, якщо всі причорноморські порти об'єднають свої зусилля, в тому числі для спільного подання чорноморського круїзного напряму на міжнародних форумах. При цьому головним критерієм стратегії розвитку морського туризму в АР Крим слід вважати вибір туристів і орієнтувати управління розвитком круїзного туризму саме на кінцевого споживача.

Чернігівщина має потужний потенціал у сфері розвитку водного туризму і має значні переваги у порівнянні з іншими регіонами України: чудова рекреаційна природа (мальовничі річки і озера, луки і ліси); значна кількість пам'яток історії та архітектури; зручний зв'язок (покриття майже на всій території області), зручна транспортна інфраструктура та Прикордонне розташування - область межує з Росією і Білоруссю.

Розвиток екотуризму - це важливий засіб збереження навколишнього середовища для майбутніх поколінь. Усвідомлення цього неминуче ставить людину на позиції любові й поваги до природи. Щодо цього екологічний туризм має реальні ресурси - невичерпні, як і сама природа.

Останніми роками у світі спостерігається справжній круїзний бум. Той, хто хоча б один раз у житті ходив морями на білосніжному лайнері, погодиться: це один із найприємніших і навіть розкішних видів подорожей. Вишуканий відпочинок із безліччю розваг і незліченні екскурсії найгарнішими місцями світу. Міста, які змінюють один одного, дають таку можливість. Круїзи хороші тим, що поєднують різні види туризму. А для нашої країни, поки що не готової надати сервіс високого класу, вони зручні тим, що туристи за час коротких стоянок у портах не встигають відчути всі «принадності» українського сервісу.

На жаль, час розквіту круїзних подорожей у нас збігся з періодом розвалення вітчизняного морського пасажирського флоту. Тому сьогодні ми втратили свої круїзні лінії, у тому числі по Чорному морю. Розмови про відродження улюбленого багатьма Кримсько-Кавказького маршруту так ними і залишилися. Середземноморські круїзи на іноземних суднах для більшості вітчизняних туристів стали практично недоступними через високу вартість. Не кажучи вже про подорожі Амазонкою, уздовж берегів Північної Америки та Південної Африки. Річкові круїзи теж не для туриста середнього статку. Тому вітчизняні річкові судна обслуговують в основному іноземних громадян. Якщо говорити про внутрішні лінії, то нинішнього року на всі круїзи по Дніпру та Чорному морю маршрутом Київ-Дніпропетровськ-Запоріжжя-Одеса - Ялта місць немає.

Хоч як сумно це констатувати, але в нашій країні розмови про розвиток круїзного туризму зводяться в основному до того, як достойно зустрічати білі лайнери з іноземними туристами, які виявляють цікавість до українських міст і залишають у них гроші. Саме цьому й була присвячена велика частина пленарного засідання в рамках першої Міжнародної асамблеї туристичного бізнесу (заснованої Державною туристичною адміністрацією та Одеською облдержадміністрацією), що відбулася в Одесі в квітні.

Виявляється, привабити круїзні судна провідних компаній світу в Чорне море - велика проблема. Біля Одеського морвокзалу, який може приймати одночасно пять теплоходів, швартується в середньому близько 35 морських і 60 річкових суден на рік. Хоча останнім часом спостерігається тенденція до зростання. Проте криза, викликана сумними подіями 11 вересня, завдала суттєвого удару - чимало компаній узагалі скасували входження суден у Середземне та Чорне моря. Сьогодні нове лихо - війна в Іраку. На цей рік заплановано, що в порт зайде 41 морський лайнер. І є десять заявок на 2004 рік. Та чи буде виконана ця програма? До іракської кризи західні експерти прогнозували інтерес до портів Середземного моря, а заодно й Чорного. Та що очікує наш круїзний турринок, одному Богу відомо.

Проблема ще й у тому, що Чорне море саме по собі малопопулярне - у силу обєктивних і субєктивних причин. Воно - нетранзитне, про що сказала на пленарному засіданні заступник начальника Одеського морського порту Світлана Кобилянська. І головне завдання - інформаційне, привернути до нього увагу. Проте на світовому туристичному ринку дуже мало якісної іміджевої реклами як України в цілому, так і Одеси зокрема. Кроки в цьому напрямі, зрозуміло, розпочинаються, але щоб досягти ефекту, потрібна широкомасштабна кампанія. Приміром, за останні роки Одеський порт вклав чимало коштів у реконструкцію морвокзалу та будівництво готелю, створив свою сторінку в Інтернеті, вступив у міжнародну організацію Медкруїз (це асоціація середземноморських круїзних портів, яка займається їхнім просуванням на ринку туристичних послуг). Проте поки що розраховувати на особливий успіх не доводиться. До того ж робить свою чорну справу антиреклама. За словами Кобилянської, одеситам доводиться розвіювати міф про високі ставки портових зборів і переконувати зарубіжних партнерів, що дискримінації суден під іноземним прапором в Україні немає. А є різні тарифні ставки корабельного збору для своїх і чужих, як це практикується в ряді держав. До того ж порт надає знижки. Хоча, як показала практика, судна, що скористалися пільгами, скоротили кількість заходжень. Отже, причина не лише в зборах.

На розвиток круїзного туризму в Чорному морі впливає і відсутність базового порту, де можна було б здійснювати зміну пасажирів і формувати самостійні 5-7-денні тури по маршрутах, що користуються найбільшою популярністю. Одеському порту, який може претендувати на цю роль, заважає відсутність сучасного аеропорту, де могли б приземлятися літаки провідних компаній світу.

Чимало залежить і від привабливості самого міста та його визначних памяток, наявності цікавих екскурсійних програм і, звісно ж, якісного обслуговування. Нарешті в Одеському порту для іноземних туристів впроваджена спрощена система прикордонно-митного контролю. Тепер при висадці та посадці огляд ведеться на судні, а не в спеціальному залі морвокзалу. На відміну від інших українських портів, в Одесі турист може зійти на берег без візи, якщо його перебування обмежується 48 годинами.

Усе це, безсумнівно, великий плюс. Однак туристи, зайшовши в порт на кілька годин, хочуть побачити якнайбільше. А, на жаль, як зазначають фахівці, при конкуренції, що зростає, між туроператорами (через демпінг) якість наданих послуг швидше погіршується, ніж поліпшується. Готелі наших причорноморських міст дуже далекі від пяти й навіть трьох-чотирьох зірок. У самій Одесі розбиті шляхи, немає в необхідній кількості комфортабельного транспорту з кондиціонерами, проблема з ресторанами й міськими туалетами. Про Білгород-Дністровський, куди туристів возять дивитися стародавню фортецю, узагалі говорити не доводиться. Там один ресторан на все місто.

Цього року круїзний сезон в Одесі 23 квітня відкрив японський лайнер Pacific Venues. Цей теплохід для Одеси справжня окраса й водночас серйозне випробування. Доба перебування на такому кораблі обходиться туристу від тисячі доларів і вище. Можете собі уявити рівень сервісу! Ясна річ, обслуговування на березі має бути відповідним. Тож Одесі доведеться складати непростий іспит. Два роки велися переговори, аби тут зявився цей мегалайнер. І, природно, головним завданням було - не осоромитися. На жаль, проблем не бракує. Одеський порт і мерія впродовж днів, що залишилися до прийому туристів, у терміновому порядку вирішували питання, як вирівняти дороги, якими проходять турмаршрути. Одеса для японського круїзного судна стала першим українським портом заходу. Лайнер зустрічали представники місцевої влади. Капітану судна від імені губернатора було вручено сувеніри. Увечері пароплав узяв курс на Ялту.

Відсутність високого рівня сервісу найболючіше вдарить по учасниках річкових круїзів, вважають туроператори. Річкові судна не настільки комфортабельні, як морські й океанічні, а тому незручності в дорозі мають компенсуватися на березі. Та круїзна індустрія, скажімо, в дунайських містах практично не розвинена. Подорож в українську дельту Дунаю, де можна побачити первозданні куточки природи й нульовий кілометр річки, що впадає в Чорне море, користується величезним успіхом. Маленьке провінційне містечко Вилкове, назване українською Венецією, викликає в іноземців справжній інтерес. Та наявні проблеми можуть серйозно зашкодити подальшому розвитку туризму в цьому регіоні.

У наших містах на Дунаї найвищі портові збори - вдвічі вищі, ніж в Австрії, Німеччині, Болгарії, Югославії, Румунії, Словаччині, Угорщині. Звернення Українського Дунайського пароплавства до Мінтрансу та інших інстанцій поки що нічого не дали. Тепер керівництво УДП має намір привернути до цього увагу Державної туристичної адміністрації.

Адже сусідня Румунія, якій належить частина дельти Дунаю, активно закликає туристів у свою країну. Навіть увела безкоштовний прохід каналом Суліна для круїзних суден, які відвідають хоча б один румунський порт. Все це може призвести до скорочення кількості заходжень в українські порти. До того ж наш прикордонно-митний контроль цьому дуже «сприяє». Якщо в дунайських європейських країнах він провадиться лише в першому порту заходження, то в нас - у кожному. Крім усього, рух іноземних суден у бік Вилкове обмежений.

Свого часу круїзні лінії по Дніпру включали подорожі й Чорним морем з заходженнями в Стамбул, Одесу, Ялту. Були пересадки з річкових на морські судна. У нас поки що немає каналу, який зєднує Дунай і Чорне море. Та є Усть-Дунайський порт, де глибина дозволяє заходити морським суднам. До речі, і нині практикуються пересадки з дунайських круїзів на дніпровські. Однак для розвитку настільки популярних колись комбінованих круїзних ліній необхідно вирішити одну проблему - присвоїти Усть-Дунайському порту статус пасажирського. Словом, туризм у Придунавї розвивається специфічно.

Сьогодні річковий круїзний бум переживає Росія. І є побоювання, що українські судна, які залишилися і працюють суто на внутрішніх українських лініях, можуть піти на маршрути Санкт-Петербурга й Москви, де інфраструктура - краща за нашу, де зручно проводити зміну туристів тощо. Приміром, теплохід «Т.Г. Шевченко», що перейшов в операторство до іноземної компанії, нинішнього року здійснюватиме подорожі маршрутом Одеса-Санкт-Петербург із заходженнями в Констанцу, Варну, а потім річками Росії до Петербурга, що відзначає цього року своє 300-ліття. Аналітики вважають, що це найкомфортабельніше річкове судно для внутрішніх українських ліній уже втрачене.


3.2 Шляхи вдосконалення управління ринком водних подорожей в Україні


Для того, щоб економіка України мала значний приплив коштів, завдяки розвитку туризму в Криму, необхідно зробити ряд пропозицій в частині розвитку морських подорожей на півострові. Торкнемося в основному тих напрямів, які не мають місця, або дуже слабо розвинені в Криму.

. Розробка круїзів по Чорному морю з використанням спеціальних програм, що залучають туристів:

Оздоровчі, що включають великий перелік профілактичних процедур, таласотерапія, водні процедури, басейни, в тому числі з машиною для хвиль, сауни і турецькі лазні, масажні кабінети, фітнес - центри, мінеральні і грязьові ванни та інші. У період круїзу можна поправити здоров'я під наглядом досвідчених лікарів та інструкторів;

Програми для молодят і сімейних торжеств. Пропонується програма для проведення медового місяці, можна замовити проведення самої церемонії і весільних урочистостей з повним обслуговуванням молодят, проведення торжества для всіх гостей, святкування ювілеїв;

Дитячі програми (для сімей з дітьми різного віку): догляд за дітьми та підлітками, розважальні та освітні заняття (історія, література, географія та ін), навчання іноземним мовам, навчання ремісництву, екскурсії в берегові центри, супровід на пляж, фітнес - центри з активними іграми (баскетбол, волейбол, пінг - понг та інші), дискотека, специальное дитяче меню харчування, відвідування морожениц, пристрій дитячих свят;

Програми зі спеціальним харчуванням - вегетаріанським, кошерним.

. Розвиток парусного туризму: Sail training для молоді та дорослих на великих вітрильниках.

Круїзи на старовинних і традиційних вітрильних судах

Цей вид туризму активно розвивається в Європі і США. У приватному володінні та володінні різних компаній збереглася велика кількість вітрильних суден класу, побудованих на початку століття, або в наші дні, але за старовинними кресленнями та з дотриманням традиційних методів споруди. Круїзи на таких судах являють собою самостійний туристський продукт для людей, що люблять подорожі, природу, море, спокій і культурно - історичне оточення. Чому б цей вид подорожей не розвивати і у нас в Криму?

. Організація подорожей на підводних судах Підводний світ мало вивчений, цікавий, в ньому багато не упізнаних і не вивчених об'єктів, затонулих предметів і судів. Відомі цілі кладовища кораблів. Велика частина підводних об'єктів оповита таємницею, збудливою живий інтерес у туристів. У світі налічується більше 30 спеціалізованих підводних човнів, що функціонують для розваги туристів практично на всіх популярних морських курортах.

Водний туризм в своїй основі є таким видом підприємницької діяльності, який охоплює не лише різноманітні види послуг, а й потребує їх забезпечення в просторі й часі. Cьогодні на практиці водний туризм забезпечує тільки спортивну складову відпочинку, що й стримує його розвиток. Тому водний туризм потрібно розглядати як комплексну складову господарської діяльності, яка охоплює більш двадцяти функціональних елементів, де задіяні послуги багатьох видів туризму, насамперед сільського, екологічного (зеленого), пізнавального, релігійного та інших. Щоб їх забезпечити, одного субєкту підприємництва чи туристичного оператора замало. Тому, для обєднання цих складових в єдиний комплекс туристичних послуг з розгалуженою сіткою підприємництва, пропонується кластерна форма організації водного туризму, яка й дасть можливість створити розгалужену єдину сітку надання необхідних послуг та підвищити привабливість і конкурентоспроможність організації відпочинку на воді.

Крім того, кліматичні зміни вносять корективи у розподіл водних ресурсів, як в просторі так і в часі, що впливає на забезпечення потреб населення і галузей економіки водою, а також призводить до зростання масштабів і частоти прояву небезпечних природних явищ. Тому нова водна політика в Україні формується також і з урахуванням цього чинника.

Лише комплексний підхід сприятиме ефективному вирішенню проблем, повязаних з виснаженням та забрудненням водних ресурсів, а також питань щодо їх перерозподілу. Тому, однією з головних стратегічних складових державної водної політики є впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, що відповідає вимогам Водної Рамкової Директиви ЄС.

Вже зараз цей підхід відображений у Законах України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» та «Про основні засади (стратегія) державної екологічної політики до 2020 року».

Відповідно до Плану заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та Водної Рамкової Директиви ЄС, Держводагентством розроблено низку проектів законодавчих та нормативно-правових актів, зокрема, проект Закону України «Про внесення змін до Водного кодексу України».

З огляду на те, що інтегрована басейнова модель управління водними ресурсами передбачає залучення усіх заінтересованих водокористувачів та представників громадськості до процесу прийняття управлінських рішень, при Держводагентстві та в усіх основних басейнах річок функціонують Міжвідомчі комісії по встановленню режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем, робота яких дозволяє прозоро та ефективно вирішувати питання стосовно акумуляції та перерозподілу водних ресурсів. Також діє громадська рада, яка утворена при Держводагентстві і забезпечує участь громадян в управлінні водними ресурсами, здійснює громадський контроль за рішеннями та діяльністю Агентства.

Враховуючи світовий досвід управління водними ресурсами в Україні вже створено 10 басейнових управлінь водних ресурсів, а також, за ініціативи Держводагентства, створені і функціонують Басейнові ради основних річок, які забезпечують реалізацію інтересів усіх водокористувачів у межах річкового басейну, де одну з визначальних ролей відіграють також громадські організації.

Глобальний характер зміни клімату та його вплив на водоресурсний потенціал країни потребують максимально широкої співпраці представників виконавчої влади, науковців, громадськості на місцевому, регіональному, національному і міжнародному рівнях. Це дозволить своєчасно вжити необхідних заходів щодо забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах, створити умови сталого розвитку країни.

Для того, щоб економіка України мала значний приплив коштів, завдяки розвитку туризму в Чорному морі, необхідно зробити ряд пропозицій в частині розвитку морських подорожей на півострові. Торкнемося в основному тих напрямів, які не мають місця, або дуже слабо розвинені:

. Розробка круїзів по Чорному морю з використанням спеціальних програм, що залучають туристів:

Оздоровчі, що включають великий перелік профілактичних процедур, таласотерапія, водні процедури, басейни, в тому числі з машиною для хвиль, сауни і турецькі лазні, масажні кабінети, фітнес - центри, мінеральні і грязьові ванни та інші. У період круїзу можна поправити здоров'я під наглядом досвідчених лікарів та інструкторів;

Програми для молодят і сімейних торжеств. Пропонується програма для проведення медового місяці, можна замовити проведення самої церемонії і весільних урочистостей з повним обслуговуванням молодят, проведення торжества для всіх гостей, святкування ювілеїв;

Дитячі програми (для сімей з дітьми різного віку): догляд за дітьми та підлітками, розважальні та освітні заняття (історія, література, географія та ін), навчання іноземним мовам, навчання ремісництву, екскурсії в берегові центри, супровід на пляж, фітнес - центри з активними іграми (баскетбол, волейбол, пінг - понг та інші), дискотека, специальное дитяче меню харчування, відвідування морожениц, пристрій дитячих свят;

Програми зі спеціальним харчуванням - вегетаріанським, кошерним.

. Розвиток парусного туризму: Sail training для молоді та дорослих на великих вітрильниках

Однією з найважливіших функцій вітрильників на сьогоднішній день є організація навчальних плавань курсантів морських училищ та молоді - sail training. Використання вітрильників перетворює просту морську практику в ефективний процес формування характеру. Боротьба з труднощами, негодою, фізична праця зміцнюють характер, а необхідність ефективно взаємодіяти, коли від злагоджених дій команди залежить місце в гонці, а іноді і життя, згуртовує колектив, вчить працювати в команді, формує риси.

Круїзи на старовинних і традиційних вітрильних судах

Цей вид туризму активно розвивається в Європі і США. У приватному володінні та володінні різних компаній збереглася велика кількість вітрильних суден класу, побудованих на початку століття, або в наші дні, але за старовинними кресленнями та з дотриманням традиційних методів споруди. Круїзи на таких судах являють собою самостійний туристський продукт для людей, що люблять подорожі, природу, море, спокій і культурно - історичне оточення.

. Організація подорожей на підводних судах. Підводний світ мало вивчений, цікавий, в ньому багато не упізнаних і не вивчених об'єктів, затонулих предметів і судів. Відомі цілі кладовища кораблів. Велика частина підводних об'єктів оповита таємницею, збудливою живий інтерес у туристів. У світі налічується більше 30 спеціалізованих підводних човнів, що функціонують для розваги туристів практично на всіх популярних морських курортах.

Підводячи підсумки дослідженню, проведеному в даному розділі роботи, зауважимо, що ми проаналізували особливості розвитку водного туризму в Україні, надали загальну характеристику українського та світового круїзингу, визначили логістичні можливості портів України з забезпечення водних подорожей та встановили перспективи логістики круїзного туризму в Україні.


Висновки


Отже, підсумовуючи, можемо зробити такі висновки.

В першому розділі роботи ми провели аналіз теоретичних основ сучасного стану розвитку водного транспорту та водних подорожей в Україні, для чого ми висвітлили сутність водного транспорту, а також визначили поняття і види водних подорожей та охарактеризували нормативно-правову базу організації обслуговування туристів під час здійснення водної подорожі.

Відзначено, що розвитку круїзного туризму в Україні заважає відсутність законодавчої бази і нерозвиненість інфраструктури. Зокрема, великі проблеми створює те, що круїзний туризм перебуває у віданні двох міністерств - культури і туризму та транспорту і звязку. Неузгодженість дій і нормативних актів цих двох відомств знижує привабливість українських портів для круїзних компаній.

Процеси глобалізації економічних відносин зумовлюють цілі і завдання для розвитку транспортної системи України та інтеграції її в Європейську транспортну систему. Слід розділяти два напрямки в організації екологічної та техногенної безпеки: організації безпеки постійних пристроїв (маються на увазі морські та річкові порти тощо) і організація безпеки рухомого складу (морський і річковий флот тощо).

В роботі зазначено, що на сучасному етапі ключовими характеристиками комфорт і комплексність обслуговування туристів. Так, на суднах рівень забезпечення туристів різними послугами може порівнятися лише з найдорожчими курортами. Номенклатура заходів для досягнення цього на борту відрізняється великою різноманітністю: декілька ресторанів, своя кухня, спортивні і оздоровчі заходи для різних вікових груп, пляж під час стоянок, різні розважальні програми, наявність казино, тематичні лекції, виставки, програми для дітей і підлітків.

Запропоновано використання інтегрованої басейнової моделі управління водними ресурсами передбачає залучення усіх заінтересованих водокористувачів та представників громадськості до процесу прийняття управлінських рішень, при Держводагентстві та в усіх основних басейнах річок функціонують Міжвідомчі комісії по встановленню режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем, робота яких дозволяє прозоро та ефективно вирішувати питання стосовно акумуляції та перерозподілу водних ресурсів. Також діє громадська рада, яка утворена при Держводагентстві і забезпечує участь громадян в управлінні водними ресурсами, здійснює громадський контроль за рішеннями та діяльністю Агентства.

Підводячи підсумки дослідженню, проведеному в даному розділі роботи, зауважимо, що ми проаналізували особливості розвитку водного туризму в Україні, надали загальну характеристику українського та світового круїзингу, визначили логістичні можливості портів України з забезпечення водних подорожей та встановили перспективи логістики круїзного туризму в Україні.


Список використаних джерел


1.Аріон О.В. Організація транспортного обслуговування туристів: навч. посіб. - К.: Альтерпрес, 2008. - С. 73-90.

2.Бабкин А.В. Специальные виды туризма. - Ростов-на-Дону: Феник, 2008. - 552 с.

.Бакаєв О. Деякі аспекти розвитку круїзних перевезень /О. Бакаєв, Ю. Клочков. // Залізничний транспорт України. - 2003. - №1. - С. 32-35

.Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма: перевозки. - СПб.: Издательський дом Герда, 2001. - 400 с.

.Бутко И.И., Ситников В.А. Транспортное обслуживание туризма: учеб. пособ. (Серия «Туризм и сервис» - М.: ИКЦ «МарТ», Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2006. - 336 с.

.Громенкова С.В. Перспективы развития круизного туризма в регионе Черного моря [Електронний ресуср] #"justify">.Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. - М., 1996. - 312 с.

.Гуляев В.Г. Организация туристских перевозок. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 512 с.

.Данчик М.М. Розвиток морських круїзів на Чорному морі як важливий чинник відновлення морської транспортної галузі України [Електронний ресурс] #"justify">10.Забезпечення стимулювання розвитку мережі підприємств яхтового туризму в Криму: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Н.А. Логунова; Тавр. нац. ун-т ім. В.І. Вернадського. - Сімф., 2008. - 20 с. - укp.

.Зазірна (Тимощук) О.М. Пропозиції по удосконаленню туристичної інфраструктури в Україні // Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць. Вип. 4. - К.: КМУЦА, 2000. - С. 68-70.

.Зеленко О. Розробка стратегії сталого розвитку туризму і курортів України // Новости турбизнеса.: 2007. - №17 (91). - с. 12.

.Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 320 с.

.Киричук К. Как возродить круизное судоходство в Черном море // Судоходство. - 2009. - №6. - С. 12-13.

.Клочков Ю. Економічна ефективність круїзного судноплавства в Чорноморї. - 2005. - №8. - с. 32. - 33

.Клочков Ю. Прогнозна модель попиту на послуги морського круїзного транспорту // Залізничний транспорт України. - 2003. - №2. - С. 43-44.

.Круизный рынок Европы // Порты Украины. - 2009. - №4. - С. 23.

.Крым станет площадкой для развития Черноморского круизного бизнеса від 28.11.2011 [Електронний ресурс] #"justify">.Крючкович Е. Как восстановить круизное судоходство в СНГ? // Порты Украины. - 2010. - №7. - С. 38.

.Куценко С.В. Проблемы и перспективы развития морского туризма в Крыму [Електронний ресурс] #"justify">.Лаврова Ю.В. Економіка підприємства та маркетинг/Ю.В. Лаврова. Конспект лекцій, - Х: ХНАДУ, 2012. - 133 с.,

.Линский Н., Ларкин Ю. XXI век: Украина и морской туризм // Судоходство. - 2009. - №11. - С. 7.

.Логунова Н.А. Проблемы и перспективы развития круизного судоходства / Логунова Н.А. // Культура народов Причерноморья. - 2007. - №111. - С. 46-50

.Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

.Нездойминов С.Г. Основы круизного туроперейтинга: учебное пособие / С.Г. Нездойминов. - Херсон: Издатель Гринь Д.С., 2013. - 320 с.

.Організація туризму: підручник / І.М. Писаревський, С.О. Погасій, М.М. Поколодна та ін.; за ред. І.М. Писаревського. - Х.: ХНАМГ, 2008. - 541 с.

.Осипова О.Я. Транспортное обслуживание туристов: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 368 с.

.Оцінка рівня якості туристичних послуг водного транспорту: Автореф. дис… канд. екон. наук / О.М. Тимощук; Одес. нац. мор. ун-т. - О., 2006. - 20 с.

.Перстньова Н. Чорне море, білий теплохід… Чи під силу Україні круїзний туризм? // Дзеркало тижня, №40 від 25.10.2008. - .с. 17-20.

.Погасій С.О. Конспект лекцій з дисципліни «Технологія туристської діяльності» (для студентів 3 курсу денної і заочної форм навчання напряму підготовки 6.020107 - «Туризм») / С.О. Погасій, М.В. Тонкошкур; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва - Х.: ХНАМГ, 2012. - 153 с.

.Попов А. Организация коммерческой деятельности на морском транспорте. - М., 2001. - 214 с.

.Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 400 с.

.Соловьев А.А. Перспективы развития водных путешествий в Крыму // Культура народов Причерноморья. - 2009. - №176. - С. 97-100

.Тимощук О.М. Розрахунок показників якості обслуговування туристів на круїзних суднах // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - К., 2006. - Вип.12. - С. 38-43.

.Тимощук О.М. Методичні положення по оцінці ефективності використання круїзного судна // Економіка і держава. - 2005. - №8. - С. 32-35.

.Тимощук О.М. Пасажирські перевезення на Дунаї: Історія та сучасний стан // Водний транспорт: Збірник наукових праць, Вип. 4 - К.: КДАВТ, 2003. - С. 56-61.

.Тимощук О.М. Прогноз розвитку ринку туристичних послуг водного транспорту // Економіка і держава. - 2005. - №1. - С. 55-59.

.Тимощук О.М. Розрахунок показників якості обслуговування туристів на круїзних суднах // Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць. Вип. 9. - К.: НАУ, 2004. - С. 48-53.

.Тимощук О.М. Экономические аспекты круизных перевозок // Сучасні проблеми науки та овіти: Тези доп. 5-ї Міжнародної наук.-практ. конф. - Харків: 2004. - С. 102.

.Тищенко Е. Как реализовать круизный потенциал Черноморья // Порты Украины. - 2010. - №1. - С. 25-27

.Тургу Д. Развитие круизного туризма в Украине / Д. Тургу // Судоходство. - 2011. - №9-10. - С. 35.

.Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. - М.: ТАНДЕМ, ЭКМОС, 2000. - 400 с.

.Уайльд П. Круиз - это не просто // Судоходство. - 2000. - №6. - С. 6-7.

.Уокер Дж.Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 463 с.

.Фастовець О.О. Організація транспортних подорожей і перевезень туристів: навч. посібник / Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України; Інститут туризму Федерації профспілок України. - К.: Вид-во ФПУ, 2007. - 233 с.

.Фастовець О.О. Організація транспортних подорожей і перевезень: Навч. посіб. / Федерація профспілок України. Інститут туризму. - К.: Музична Україна, 2003. - 190 с.

.Что мешает развитию круизного туризма в Украине від 20.04.2011 [Електронний ресурс] #"justify">48.Чудновский А.Д. Управление индустрией туризма: учебное пособие/ А.Д. Чудновский, М.А. Жукова, В.С. Сенин. 3-е изд. - М.: КНОРУС, 2006. - 448 с.

.Шашкова Е. Море объединяет: «морские» инновационные кластеры. / Е. Шашкова. // Вестник Севастопольской торгово-промышленной палаты. - 2009. - №1 (101). - С. 8-10.

.Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. - Чернівці: ЧТЕІ КНЕУ, 2003. - 662 с.

.Экономика и организация туризма. Международный туризм / Е.Л. Грачева, Ю.В. Забаев, Д.К. Исаев и др.; под ред. Н.А. Рябовой, Ю.В. Забаева, Е.Л. Драчевой. - М.: КНОРУС, 2005, - 576 с.

.World Economic Forum, The Travel & Tourism Competitiveness Report, 2007-2013


Теги: Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку ринку водних подорожей в Україні  Диплом  Туризм
Просмотров: 10407
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку ринку водних подорожей в Україні
Назад