Аналіз тенденції розвитку санаторно-курортних послуг

Міністерство науки та освіти України

Мукачівський Державний Університет

Кафедра туризму і готельного бізнесу

Курсова робота

з дисципліни організація рекреаційних послуг

Тема: Аналіз тенденції розвитку санаторно-курортних послуг

Виконав студент третього курсу

денної форми навчання

Група Т-31

Спеціальність 6.050400

«Туризм»

Пап Золтан Золтанович

Науковий керівник

Симочко Г.В.

Мукачево 2009р.

Зміст

Вступ. Значення рекреаційного потенціалу України для розвитку санаторно-курортних послуг

.1 Передумови рериторіального районування

.2 Територіальне районування як основа санаторно-курортних послуг

.3 Сучасний стан санаторно-курортних послуг. Аналіз рекреаційного потенціалу Карпатського регіону для надання санаторно курортних-послуг

.1 Особливості розвитку санаторно-курортного господарства Карпатського регіону

.2 Порівняльна характеристика санаторно-курортних послуг на прикладі «Синяк» та «Карпати»

.3 Охорона курортних ресурсів від виснаження і забруднення. Шляхи вирішення проблеми санаторно-курортних послуг

.1 Рекомендації щодо покращення санаторно курортних послуг

.2 Перспективи розвитку санаторно-курортного господарства Карпатського регіону

Висновок

Список літератури

Додаток

I. Значення рекреаційного потенціалу України для розвитку санаторно - курортних послуг

Всі народи з незапам'ятних часів знаходили в оточуючому їх середовищі лікувальні засоби. Особливе значення надавалося мінеральним водам, лікувальним грязям і клімату, що застосовувалися для лікування різних захворювань.

Санаторно-курортне лікування не тільки істотно доповнює медикаментозне лікування, але часто використовується як самостійний, альтернативний спосіб лікування.

Вплив природних фізичних чинників, а також режиму рухової активності і раціонального лікувального харчування сприяє підвищенню захисно-пристосувальних сил організму. Фізичні чинники, на відміну від більшості лікарських засобів, є найбільш фізіологічними, природними для організму, не пригнічуючи, а мобілізуючи його резервні можливості і не викликаючи побічних небажаних явищ і алергічних реакцій.

Курортне лікування сприяє поліпшенню кровообігу, диханню. Крім того, санаторно-курортне лікування, основою якого є тісне спілкування з природою, заповнює відчутний для більшості міських жителів дефіцит природного середовища.

Завдяки географічному положенню, геологічній будові і гідрогеологічним умовам Україна традиційно має всі види курортів.

Перші бальнеологічні курорти в Україні виникли на мінеральних водах у Шкло (1576 р.),в Трускавці (1827 р.)в Моршині (1877 р.) Львівської області; Березівці під Харковом (1862 р.) в Миргороді Полтавської області (1917 р.); грязьові - на Сакбькому озері в Криму (1799 р.), на Одеських лиманах (1829 р.), на Славянских озерах у Донбасі (1832 р.), у Євпаторії (1890 р.) в Бердянську Запорізької області (1902 р.).

В Україні діє 45 курортів загальнодержавного та міжнародного значення та 13 курортів місцевого значення. У країні є понад 400 санаторіїв, що можуть прийняти на лікування понад 600 тис. відпочиваючих. Існує перелік з 265 територій, які резервуються для організації зон лікування, відпочинку й туризму.

Україна, яка за площею становить - 603,7 тис. кв. км., має величезний потенціал для розвитку санаторно - курортних послуг. Щоб санаторно - курортні послуги надавались, та розвивались потрібні рекреаційні ресурси. Адже відомо жодний санаторно-курортний обєкт не може існувати без рекреаційного ресурсу, який формує його спеціалізацію. Пропонуємо розібратись що ж таке рекреаційні ресурси і прослідкувати тенденцію розвитку санаторно - курортних послуг

Рекреаційні (природні) ресурси - унікальні явища природи, печери, водоспади, скелі, заповідники, гори, ріки, моря, лікувальні води, кліматичні та бальнеологічні можливості;

Рекреаційні ресурси - природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані з метою відпочинку та оздоровлення людей у певний час та за допомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей.

Рекреація - розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних та емоційних) або діяльність, спрямована на відновлення продуктивних сил людини.

В Україні значну частину природного потенціалу складають: рекреаційні ландшафти (лісові, приморські, гірські), оздоровчі ресурси (мінеральні води та лікувальні грязі), природно-заповідні об'єкти (національні природні та регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо), території історико-культурного призначення (пам'ятки архітектури та містобудування, історико-архітектурні заповідники та ін.).

Це унікальні ресурси для перспективного розвитку туризму, зон рекреації і курортів, санаторіїв та найбільш збережена частина природного довкілля.

Площа освоєних та потенційних рекреаційних територій в Україні (без радіаційно забруднених) становить 12,8% території країни і розподіляється відповідно до природних особливостей семи рекреаційних регіонів: Карпатський, Придністровський, Дніпровський, Донецько-Приазовський, Поліський, Причорноморський, Кримський. При визначенні цих регіонів враховувались наступні фактори:

§геополітичне положення (розташування території, наявність трудових ресурсів, транспортних комунікацій, джерел сировини, енергії, історія розвитку території, традиції та ін.);

§наявність рекреаційних ресурсів;

§стан туристичної інфраструктури;

§попит на рекреацію та туризм;

§туристично-рекреаційна політика регіону.

Згідно з оцінкою ландшафтних ресурсів потенційний фонд природоохоронних, оздоровчих та рекреаційних територій становить 12,1 млн. га, тобто 20 % площі території України, що відповідає міжнародним показникам раціонального збереження природно-рекреаційних ресурсів. Одноразова місткість ландшафтів України, враховуючи допустимі природоохоронні норми, становить понад 40 млн. чоловік.

Особливе місце в системі рекреаційного використання території України посідає Кримський півострів. Середньорічна тривалість сприятливого для рекреації періоду становить тут 175-190 днів. Тут же функціонують найстаріші в Україні грязьові курорти - Євпаторія, Саки та інші.

Практично у всіх областях України виявлено мінеральні лікувальні води різного складу. Найбільша кількість джерел зосереджена в Карпатському регіоні, зокрема в Закарпатській, Львівській областях. Багато джерел у Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Хмельницькій, Черкаській, Київській, Донецькій та інших областях .

Досить значні в Україні запаси лікувальних грязей, зосереджених головним чином у південних та північно-західних областях.

На базі грязьових покладів працюють курорти Бердянська, Куяльницький, Хаджибсйський та ін., а на курортах Миргород, Моршин, Немирів, Черче поширені торфові

Специфічною складовою частиною рекреаційних ресурсів є однорідні (гомогенні) рекреаційні ресурси - соціальні і природні об'єкти, явища, події, походження яких тісно пов'язане як з територією України (де вони розташовані або відбувалися), так і з територією тієї зарубіжної країни, в межах якої даний об'єкт, явище, подія первісно виникли.

Найголовнішим в ефективному використанні рекреаційних ресурсів є наявність туристичної інфраструктури. Це готелі, мотелі, будинки відпочинку, пансіонати, санаторії, заклади харчування, транспортні засоби, заклади для розваг, атракції та ін.

Рекреаційні можливості України для розвитку санаторно - курортних послуг характеризуються також наявністю 3304 санаторно-курортних та оздоровчих закладів різної відомчої підпорядкованості та форм власності, в тому числі: санаторії 487, санаторії-профілакторії-357, бази та інші заклади відпочинку-2015, пансіонати відпочинку - 235, будинки відпочинку - 38, пансіонати з лікуванням - 68, інші заклади - 104. За формою власності ці заклади розподіляються: державна - 37 %, колективна - 58 %, приватна -0,9 %, власність міжнародних організацій - 3,9 %.

Україна має все необхідне для розвитку санаторно-курортного господарства:

Для надання санаторно-курортних послуг важливим фактором виступає клімат. Країна володіє сприятливими кліматичними особливостями помірно-континентальний клімат із сухим і переважно теплим літом, мякою і вологою зимою створює всі можливості для надавання санаторно - курортних послуг.

Водні ресурси в Україні представлені: 70 тис. річок, понад 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ. Що також сприяє у наданні санаторно - курортних послуг.

Найбільша кількість озер на Волинському Поліссі. Найбільші річкові ресурси туризму та рекреації зосереджено у Волинській (4500 км2 - понад 22% територій області), Закарпатській (2135 км2 - близько 17%), Львівській (3120 км2 - понад 14%), Рівненській (2800 км2 - майже 14%), Тернопільській (1826 км2 - понад 13%), Хмельницькій (2660 км2 - близько 13%) області.

Водопади - одне з найбільш величних явищ, яке використовують суміжно при наданні санаторно - курортних послуг(при розважальних діях, наприклад під час пізнавальної екскурсії).

В країні також є болота, як потенційні та актуальні мисливські угіддя, території грибного, рослинного та ягідного, та іншого «промислу»: Рівненська (3820 км2 - 19%), Чернігівська (3620 км2 - понад 11%), Волинська (1656 км2 - понад 8%), Житомирська (1580 км2 - 5,3 %) області.

Для розвитку санаторно - курортних послуг вирішальними є Бальнеологічні ресурси - мінеральні води, лікувальні грязі. Найбільша кількість мінеральних джерел - у Львівській та Закарпатській обл.. Найстаріші грязеві курорти - Бердянськ, Євпаторія, Саки, Куяльник. Торфяні грязі використовуються на курортах Миргорода, Моршина, Черче.

Для санаторіїв та курортів надзвичайно вигідним розташуванням виступає лісова зона. Ліси в Україні займають площу понад 100 тис.км.2

§закарпатська (6940 км2 - понад 54%),

§Івано-Франківська (6260 км2 - понад 54%),

§Рівненська (8459 км2 - понад 42%),

§Житомирська (10895 км2 - понад 36%), Волинська (6973 км2 - понад 35%),

§Львівська (6899 км2 - понад 32%),

§Чернівецька (2580 км2 - понад 32%),

§Київська (7806 км2 - понад 27%) області.

Також у лікувальних цілях і при наданні санаторно - курортних послуг використовують спелеологічні ресурси. Спелеологічні ресурси в ряді регіонів України мають неабияке туристко-спортивне, науково-пізнавальне, історико-культурне, навчально-краєзначе значення, лікувальне значення .

Печери на території України утворилися в різних породах, що піддаються користуванню (вапняки в Криму, черепашник в Одеській області, гіпси на Західній Україні). Залежно від цього та інших факторів (глибини залягання шару, його потужність, наявність або відсутність води, повітряний режим тощо) вони відрізняються відкладами, наявністю кристалів, натеків та іншими ознаками, які є привабливими для організації рекреаційно-туристської діяльності. Соляні печери Закарпаття (смт. Солотвино), Донеччини (м. Солевар, м. Артемівськ) широко використовуються як лікувальні заклади, а карстова печера Попелюшка (Чернівецька обл.) є потенційною санаторно-лікувальною базою для проведення масових сеансів спелеотерапії.

Крім підземних порожнин природного характеру на Україні багато підземних порожнин антропогенного походження (підземні монастирі, катакомби, «печерні міста», скельні монастирі, фортифікаційні ходи, шахти).

Загальна площа природних рекреаційних ландшафтів становить 9,4 млн. га (15,6% території держави).

.1 Передумови територіального районування

Україна багата на різоманітні рекреаціні ресурси, тому для кращого та якіснішого вивчення та розвитку рекреаційних територій визначено діцільно розробити рекреаційні райони.

Україна предстевлена різноманітними природними зонами: гірська територія, територія морів, рівнинна територія в них всіх закладені надра рекреаційних ресурсів. Для розвитку цих ресурсів територіальне районування становить основу для перспективного розвитку тої чи іншої території.

Територіальне районування України, веде свій початок від 60-х рр. XX ст., здійснювалось у вузькогалузевому розрізі (курортологічне, рекреаційно-кліматичне, для спортивного туризму та ін.) і виходило з розосередження на даній території тих чи інших природних рекреаційних ресурсів та визначення зон з умовами, найсприятливішими для розвитку відповідних видів туризму.

Лише в 70-х роках у зв'язку з розвитком комплексної географії на основі системного підходу в Інституті географії АН СРСР під керівництвом В.С. Преображенського вперше було розроблено схему комплексного рекреаційного районування, за якою територія СРСР поділялась на 4 рекреаційні зони, розбиті, в свою чергу, на 19 рекреаційних районів. За цією схемою в межах України виділялися Кримський, Одеський, Азовський прибережний та Дніпровсько-Дністровський рекреаційні райони

Питання туристичного районування України починаючи з 70-х років розроблялось науковцями Київського науково-дослідного і проектного інституту містобудування, Інституту географії НАН України, а також Київського, Львівського, Чернівецького, Сімферопольського, Донецького університетів. Першою з таких спроб стала «Схема перспективного розвитку туризму Української РСР», у відповідності з якою виділялося 4 туристичні регіони, 35 туристичних районів із ранжируванням туристичних центрів.

Рекреаційне районування - це поділ території на таксономічні одиниці, що відрізняються між собою рекреаційною спеціалізацією, структурою рекреаційних ресурсів і особливостями їх використання та охорони .В його сучасному вигляді даний термін був сформульований лише в 90-х рр. XX ст.

Рекреаційне районування базується на загальногеографічних принципах:

§конструктивність - мета районування, яка визначає вибір райо-ноутворюючих ознак;

§об'єктивність, яка передбачає чіткість критеріїв;

§багатоаспектність, яка вимагає комплексного аналізу;

§ієрархічність - поділ території на різні таксони (регіони, райони, підрайони тощо);

§єдність з адміністративно-територіальним поділом.

Таксономічними одиницями рекреаційного районування території України є: рекреаційний регіон - рекреаційний район - рекреаційний підрайон - рекреаційний вузол - рекреаційний центр - рекреаційний заклад.

Рекреаційний регіон (зона) - це територіальна рекреаційна система, яка включає підсистеми тривалого відпочинку, санаторно-курортного лікування і туризму, а також управління обслуговуванням і транспортом

Головною функціонально-територіальною одиницею рекреаційного районування є район. За В.Преображенським, рекреаційний район - це однорідна за характером рекреаційного використання територія, яка відрізняється від інших цілим комплексом ознак. Серед цих останніх - унікальність і наявність стандартного набору певних властивостей. Функціонування рекреаційного району підпорядковане завданню максимального задоволення рекреаційних потреб споживачів шляхом ефективного використання ресурсного потенціалу території.

Базовим елементом при рекреаційному районуванні і заснуванні курортів є рекреаційний заклад

Рекреаційний заклад - спеціалізований заклад для короткочасного і тривалого розміщення людей у процесі задоволення їх рекреаційних потреб. До рекреаційних закладів належать: санаторії та пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, а також загальнокурортні та інші лікувальні, спортивно-оздоровчі і оздоровчі центри, в т. ч. дитячі; туристичні готелі, бази, мотелі, кемпінги; будинки мисливців, рибалок, будинки творчості.

Отже визначення рекреаційних районів на сьогоднішній день дає змогу вирішити питання щодо інвестування, та розвиток нових видів туризму та залучення більшої кількості потенційних туристів.

За останніми дослідженнями було виявлено що розвиток туристичного бізнесу взмозі принести великі прибутки, які потрібні для подолання економічної кризи.

рік проголошено роком туризму в Україні. Розвивиток туризму взмозі підняти Україну на європейський рівень.

.2 Територіальне районуванння як основа санаторно-курортних послуг

Як ми вже зауважували вище територіальне районування дає змогу визначити пріоритетні території, та шляхи розвитку рекреаційних ресурсів.

У географічній енциклопедії України наводяться дві схеми поділу території країни на чотири рекреаційні регіони (Азово-Чорноморський, Дніпровсько-Дністровський, карпатський, Кримський) і вісім рекреаційних районів (Євпаторійський, донецький, Приазовський, Придніпровський, Феодосійський, Ялтинський, Одеський).

Азово-Чорноморський рекреаційний регіон: Донецька, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області. Включає одеський і приазовський рекреаційні райони. Регіон багатий на лікувальні грязі.

Дніпровсько-Дністровський рекреаційний регіон: Вінницька, Волинська, Житомирська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська, Сумська, Чернівецька області. Охоплює Донецький, регіони. Регіони славляться мінеральними і радоновими водами.

Карпатський рекреаційний регіон: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернігівська області. Багатий на мінеральні води (близько 800 джерел). Найгустіша річкова мережа в країні: 8729 річок. Багато історико-культурних памяток.

Кримський рекреаційний регіон - осередок, що поєднує багаті природно-рекреаційні, історико-культурні та спортивно-оздоровчі ресурси.

Крім інтересу до даної проблематики, пропоновані схеми засвідчують неоднозначність критеріїв районування, тенденцію до поглибленої деталізації цих схем, а також наявність суб'єктивного момен

Але, попри всі розходження в методиці дослідження даного питання, кожна з пропонованих схем виділяла Кримський і Карпатський рекреаційні райони (регіони), що підтверджує їх унікальність і місце у структурі рекреаційного господарства країни.ту в підході до проблеми.

Кримський рекреаційний район-головний рекреаційний район міжнародного значення в Україні. Він має унікальні, компактно розміщені рекреаційні ресурси, що забезпечують розвиток як природничо орієнтованих (лікувально-оздоровчий, спортивний, екологічний тощо),так і соціокультурних (пізнавальний, етнографічний, науковий та ін.) видів туризму.

Район займає площу, яка становить 4,5% території України, але при цьому є дуже неоднорідним за специфікою рекреації та освоєністю рекреаційних ресурсів. Регіон характеризується наявністю: найбільших в Україні експлуатаційних запасів мінеральних вод (20,8тис. м3/доба, сульфідні, без специфічних компонентів, термальні, що використовуються лише на 5%); 26,4% розвіданих запасів мулових органо-мінеральних сульфідних грязей (використовуються лише три родовища, в яких зосереджено близько третини запасів);єдиного в Україні Булганацького родовища сопкових грязей; унікальних (навіть у межах Чорноморського басейну) кліматичних умов Південного берегу Криму(ПБК), а також природних можливостей для організації гірськолижного відпочинку.

Санаторно-курортна мережа розосереджена по території регіону надзвичайно нерівномірно, в залежності від розміщення природних лікувальних ресурсів.

Малорозвиненою вона залишається на північному сході, у степовій частині півострова, при наявності сформованих курортних зон у районі Судака, Євпаторії, Феодосії, Алушти, Ялти, розташованих на південному і західному узбережжі з піщаними та гальковими пляжами. На Крим припадає 27,1% місць в установах організованої рекреації, хоча величина і якість фонду розміщення досі є серйозною проблемою для рекреаційного господарства республіки.

Надзвичайно перспективним рекреаційним районом є Карпатський. Завдяки наявності унікальних і різноманітних рекреаційних ресурсів, розвитку інфраструктури та вигідному географічному положенню рекреаційні об'єкти району надзвичайно популярні серед вітчизняних і зарубіжних туристів.

У регіоні знаходяться:т 55,9% ресурсів мінеральних вод країни: тут представлені всі їх типи, крім радонових, у т. ч. унікальні-типу «Нафтуся», вуглекислі (миш'яковисті, залізисті), сульфідні тощо;всі родовища озокериту і значна кількість цінних родовищ торфових грязей; соляні шахти і солоні озера Солотвино, що мають унікальні лікувальні властивості, та мало освоєні в рекреаційному відношенні печери Буковини.

Санаторно-курортне господарство є базовим для організації рекреаційної діяльності у Прикарпатському, Розтоцькому, Воловецько-Міжгірському, Свалявсько-Мукачівському района .

Столичний район, який має найбільшу площу (15,1% території України), посідає друге місце після Донецького за чисельністю населення, що й визначає надзвичайно високі його рекреаційні потреби.

Рекреаційні потреби забезпечені: сприятливими кліматичними умовами і наявностю численних водних об'єктів; широким залученнямдо рекреаційної сфери лісових масивів, об'єктів природно-заповідного фонду; наявностю найпотужнішого (18,9%) і надзвичайно різноманітного історико-культурного потенціалу.

Однак наявний рекреаційний потенціал, розвиненість інфраструктури (зокрема, лише 5,7% місць в установах організованої рекреації) і напружена екологічна ситуація не дають змоги повною мірою реалізувати потребу населення в лікуванні, оздоровлені та відпочинку. Потрібно задіяти багато зусиль для розвитку санаторно-курортного господарства.

Надзвичайно важливим рекреаційним районом України є Причорноморський (14,3% площі і 10,1% населення країни). Його основними рекреаційними ресурсами є: тепле море, численні пляжі, насичене ароматом степових трав і морськими солями повітря; 72,1% розвіданих запасів сульфідних лікувальних грязей (переважна більшість цих родовищ не використовується), у т. ч. найбільше з родовищ - лиман Алібей (13,6% усіх запасів); близько 7,5% запасів мінеральних вод різних типів (бромні, йодо-бромні, радонові, без специфічних компонентів і властивостей).

В регіоні сформувався потужний Одеський рекреаційний район і поки мало освоєні курортні зони Коблева, Очакова, Миколаєва, Голої Пристані, Скадовська, Арабатської Стрілки.

Проблема двох інших районів півдня України - Донецького і Придніпровського - полягає в подібності їх природно-ресурсної рекреаційної бази як між ними самими, так і з Причорноморським районом, що має довшу історію рекреаційного освоєння і є більш конкурентоспроможним. Хоча вони мають і свої специфічні особливості.

Перевага Донецького району полягає в оптимальному співвідношенні основних факторів розвитку рекреації. Ця територія є найбільш густонаселеною в Україні і сильно урбанізованою, що обумовлює найвищу потребу населення в різних видах відпочинку, для задоволення якої достатньо наявних ресурсів.

Головними рекреаційними ресурсами краю є: мінеральні води (11,2% загальноукраїнських запасів - 2 місце серед регіонів України), переважно без специфічних компонентів, бромні, радонові і залізисті; лікувальні грязі озер Ріпне, Сліпне; розвинена санаторно-курортна база (її місткість - переважно за рахунок баз відпочинку і дитячих оздоровчих таборів - становить 13,5% від загальноукраїнського показника).

Локалізація району в межах степової зони з незначною довжиною узбережжя Азовського моря, надзвичайно висока концентрація екологічно небезпечних виробництв (гірничовидобувна, металургійна та хімічна промисловість), дефіцит чистої прісної води, небагата історико-культурна спадщина (найбільшу цінність представляють пам'ятки античної культури) обумовили зосередження санаторно-курортних закладів у крайніх північних і крайніх південних районах регіону. Найбільш відомі курорти - Слов'янськ, Святогірськ, Старобільськ, Кремінна, Маріуполь, Мелекіне.

Перевагами Придніпровського району порівняно з попереднім є його більш широкий вихід до Азовського моря, знаходження на його території великої водної артерії - Дніпра в його нижній течії, а також значно більша кількість культурно-історичних пам'яток, особливо елліністичного періоду і козацької доби.

До рекреаціних ресурсів краю відносяться: родовища лікувальних грязей (Молочний та Утлюцький лимани, озера Велике, Красне, Кирилівське, Солоний Лиман);різні типи мінеральних вод (бромна, йодо-бромна, без специфічних компонентів і властивостей, радонова);сприятливі умови для таласотерапії та геліотерапії.

Курорти представлені врегіоні:Бердянськ, Приморськ, Кирилівка, Солоний Лиман, Новомосковськ.

У перспективі на важливий рекреаційний район країни може перетворитись Подільський, де вже сьогодні успішно розвивається пізнавальний, паломницький, водний (сплавляння на байдарках і каное), сільськийі спелеотуризм. Подальший розвиток рекреаційної сфери в регіоні може бути забезпечений за рахунок: сприятливих кліматичних умов;значних експлуатаційних запасів мінеральних вод (без специфічних компонентів, радонова, з підвищеним вмістом органічних речовин-типу Нафтуся, сульфідна, крем'яниста, бромна), торфових лікувальних грязей (родовища Війтівецьке, Настасівське та ін.)і сапропелів (Микулинецьке);водних рекреаційних ресурсів басейнів Дністра та Південного Бугу; мальовничих ландшафтів Кременецьких гір, Подільських і Мурафських Товтр; унікальних історико-культурних ресурсів (Кам'янець-Подільський, Почаїв, Кременець, Бучач, Немирів та ін).

Сьогодні в районі функціонують такі популярні курорти як Хмільник, Сатанів, Заліщики, Немирів. Розвивається санаторно-курортна база в Гусятині, Печері, Микулинцях, Скалі-Подільській та ін.

Певну складність становить оцінка рекреаційного потенціалу Північ-но-Східного району - єдиного серед районів України, розташованого в межах трьох природних зон: мішаних лісів, лісостепу і степу. Це надзвичайно урізноманітнює його ресурси, серед яких: сприятливі кліматичні умови як для зимових (на півночі), так ілітніх (на півдні) видів рекреаційних занять; мінеральні джерела загальнодержавного значення (води без специфічних компонентів, бромна, йодо-бромна, крем'яниста, радонова тощо); загальноукраїнським центром якого сьогодні є Диканька;цінна історико-культурна спадщини, зокрема, скіфського періоду",козаччини, українського національного відрядження кінця XIX початку XX ст., а також етнокультурні особливості териорії.

Відносно стабільна екологічна ситуація в перспективі може сприяти розвитку, крім уже відомих курортів (Миргород, Берегівські Мінеральні Води, Рай-Оленівка, Ліщинівка), інших рекреаційних центрів - Путивля, Нових Санжар, Пісочина, Високого та ін., які перебувають у стадії становлення.

Північно-Західний і Центральний райони мають різну структуру рекреаційних ресурсів, але відзначаються однаково: слабким розвитком санаторно-курортної бази.

Північно-Західний найменший за площею, має такі основні ресурси: значні лісові масиви з унікальними мікрокліматичними особливостями, багатою флорою і фауною; сприятливі кліматичні умови; перспективні для рекреаційного використання басейни лікувальних торфів (зокрема, Журавицьке), сапропелів (розвідані запаси лише на Волині становлять 61,2 млн т), мінеральні джерела (води без специфічних компонентів, бромна, радонова); історико-культурна спадщина, переважно періоду Київської Русі та козаччини, і етнографічні особливості краю.

Сьогодні активно формуються Шацький, Степаньський, ґрем'ячський, Острозький та інші рекреаційні вузли і центри.

Унікальність Центрального району в аспекті його рекреаційного використання полягає вже в тому, що з ним пов'язані імена видатних діячів української історії і культури: Б. Хмельницького, Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого, М. Старицького, С. Скляренка, В. Чорновола та ін. Серед інших рекреаційних ресурсів району:м'який, помірно континентальний клімат; мінеральні джерела - радонові і без специфічних компонентів і властивостей;мальовничі краєвиди, особливо уздовж берегів Дніпра, Росі,Тясмину, Інгульця і численних ставків.

Курортно-рекреаційне господарство району є слабко розвиненим, що пов'язано перш за все з поганою транспортною доступністю. Тут функціонують курорти і курортні місцевості Соснівка, Сокирна, Прохорівка, Світловодськ.

Отже як ми вже мали змогу пересвідчиться Україна володіє унікальними рекреаційними ресурсами, за допомогу яких можна розвивати санаторно-курортне господарство. І надання санаторно-курортних послуг на європейському рівні.

1.3 Сучасний стан санаторно-курортних послуг

Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.

Перспективи розвитку санаторно-курортних послуг підверджуються тим що в Україні діє 45 курортів загальнодержавного та міжнародного значення та 13 курортів місцевого значення.

У країні на сьогоднішній час є понад 400 санаторіїв, що можуть прийняти на лікування понад 600 тис. відпочиваючих. В Закарпатській області мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує нині 113 субєктів, зокрема 17 санаторіїв, 19 - санаторіїв профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, лікувально-оздоровчі комплекси, 5 пансіонатів. Крім того в області є 40 готелів (мотелів), 5 екскурсійних бюро та 59 інших субєктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг.

Найбільшою популярністю користуються санаторії Свалявського району - Сонячне Закарпаття, Поляна, Квітка Полонини, Мукачівського - Карпати, Синяк, Хустського - Шаян, Рахівського - Гірська Тиса, Міжгірського - Верховина.

Існує перелік з 265 територій, які резервуються для організації зон лікування, відпочинку й туризму. За областями вони поділяються таким чином: у Волинській - 2, Вінницькій - 17, Луганській - 13, Дніпропетровській - 14, Донецькій - 9, Житомирській - 10, Закарпатській - 12, Запорізькій - 12, Івано-Франківській - 7, Київській - 38, Кіровоградській - 4, Автономній Республіці Крим - 2, Львівській - 4, Миколаївській - 3, Одеській - 2, Полтавській - 15, Тернопільській - 5, Рівненській - 5, Сумській - 13, Харківській - 7, Херсонській - 11, Хмельницькій - З, Черкаській - 17, Чернігівській - 33, Чернівецькій - 7. Найбільшою популярністю у населення користуються райони Південного берега, включно з Гірським Кримом, узбережжя Чорного й Азовського морів та Карпати.

Щоб порівняти розвиток надання санаторно-куроротних послуг і зробити висновки щодо розвитку доцільно проанілізувати минулорічні дані.

Адже перші бальнеологічні курорти в Україні виникли на мінеральних водах у Шкло (1576 р.), в Трускавці (1827 р.) і в Моршині (1877 р.) Львівської області; Березівці під Харковом (1862 р.) і в Миргороді Полтавської області (1917 р.); грязьові - на Сакському озері в Криму (1799 р.), на Одеських лиманах (1829 р.), на Славянских озерах у Донбасі (1832 р.), у Євпаторії (1890 р.) і в Бердянську Запорізької області (1902 р.), в 1905р. вже існувала купель «Синяк» в Закарпатті - це був один із перших санаторіїв. На сьогодні він успішно функціонує і надає різноманітні рекреаційні послуги, і не лише рекреаційні, а й супутні, щоб туристи відчували себе як не в лікарні, а як на відпочинку.

В 60-ті роки в Україні було 426 санаторіїв, 154 профілакторії, 132 будинки відпочинку і 31 пансіонат із загальною кількістю місць понад 150 тисяч, а до кінця 90-х років в Україні функціонувало 15 курортів державного і 13 -місцевого значення.

Крім того, на території України постановою Кабінету Міністрів України був затверджений перелік і межі 265 територій, що резервувалися для організації зон лікування і відпочинку населення

Інтенсивне курортне будівництво дозволило створити систему спеціалізованих санаторіїв. У загальному вигляді їх структура виглядає наступним чином: санаторії для лікування хворих із захворюваннями серцево-судинної системи - 22%; травної - 20%; нервової - 17%; дихальної - 16%, органів руху -17%; нирок і сечовивідних шляхів - 6,5%; із захворюваннями жіночих статевих органів - 4,5%; шкіри - 0,2%.

На початок 1994 року на курортах України діяло понад 3600 санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів і інших закладів, в яких одночасно могли відпочивати близько 700 тис. чоловік.

Як ми зазначали вище, їх кількість значно зменшилось.
це пояснюється наступним чиом, у зв'язку з розпадом СРСР ситуація в санаторно-курортній галузі різко погіршилася. За роки самостійності України санаторно-курортній системі практично не приділялася увага з боку держави. Відсутність бюджетного фінансування привела до згортання ряду державних програм (санаторно-курортне лікування хворих на туберкульоз, травматичну хворобу спинного мозку, лісляінфарктних хворих і т.д.). Всі спеціалізовані санаторії перейшли, в основному, на сезонний характер роботи, при цьому багато з них згорнули свої лікувальні бази і почали переходити в розряд закладів відпочинку з низьким рівнем сервісного обслуговування. Через відсутність контролю почали з'являтися нові заклади (бази відпочинку з лікуванням, центри здоров'я і т.д.), що мають слабку медичну базу і некваліфікований персонал. Загалом санаторно-курортна система України в даний час як система не існує, хоча актуальність санаторно-курортного лікування залишається досить високою. Розвиток санаторно-курортної системи України неможливий через недосконалість податкового законодавства і прорахунки у фінансовій політиці держави. Якщо протягом усіх років існування цієї системи вона-була дотаційною, то тепер у бюджеті не тільки не передбачаються подібні асигнування, але й у виплаті податків вона прирівнюється до промислових підприємств. Такі умови не тільки приводять до неправомірного подорожчання санаторно-курортних послуг, але і знижують можливості їхнього повного завантаження, а значить, збільшують збитки галузі. У зв'язку з цим необхідно створити Державний Комітет по керуванню курортами України. Така структура взяла б на себе функції розробки і реалізації єдиної загальнодержавної програми розвитку курортної справи і координацію діяльності в цій сфері всіх зацікавлених міністерств і відомств. Це дозволить створити організаційні умови для акумуляції, розподілу і контролю за використанням матеріально-фінансових ресурсів, пов'язаних із реалізацією заходів щодо підвищення ефективності роботи курортного комплексу України. Всі проблеми санаторно-курортного комплексу України вимагають комплексного довгострокового регулювання на загальнодержавному рівні. Для покращення н6адання санаторно-курортних послуг пропонуємо сім факторів

Якість життя - це ключова сфера і тим самим ціль усіх наших зусиль. Вона означає здоров'я, безпеку, добробут як громадян країни, так і гостей; роботу, якість житла, можливості для проведення дозвілля, відпочинок недалеко від будинку, соціальні контакти, мистецтво і культура, спорт, ігри, приватне життя.

Фактори, що роблять найбільш істотний-санаторно-курортних послуг: соціальні; демографічні; економічні; політичні.

Демографічні і соціальні фактори. Зміни демографічної структури і соціальної моделі народонаселення в Украхні, обумовлені: збільшенням числа працюючих жінок; зростанням кількості самотніх людей похилого віку; появою тенденції до більш пізніх шлюбів; швидким ростом числа бездітних сімейних пар у порівнянні з ростом населення;збільшенням тривалості оплачуваних відпусток.

Основними причинами поліпшення показників рекреаційної галузі, є зміна способу життя людини, від статичного до динамічного, його прагнення познайомитися з культурою, побутом, історією інших країн і народів.

У результаті росту народонаселення планети збільшується світовий туристичний потенціал. У туристичну діяльність задіюються нові людські ресурси, і в той же час збільшується кількість людей подорожуючих. Помітним є зростаючий приплив молоді в туризм, і в зв'язку з цим бурхливий розвиток юнацького туризму.

Економічні фактори. Існує чіткий зв'язок між тенденціями розвитку туризму, рекреації і загальним економічним розвитком. Туристичний ріст дуже чуттєвий до будь-якої економічної зміни. При рості споживання на 2,5 % витрати на туризм зростають на 4% .У випадку, якщо споживання зменшується на 1%, то в туризмі відчувається спад. Але в кожній окремій країні така реакція на економічні зміни виявляється за своїм відхиленням від середнього показника, який також виступає в різних формах.

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, прагнення до використання передового досвіду інших країн у створенні матеріальних і духовних цінностей виявляється в розширенні наукових і ділових контактів. Це приводить до появи таких видів туризму, таких як наукового (конгресового) і ділового туризму. Політичні фактори. Важливим політичним фактором є внутрішньополітичної стабільності країни, відсутність військових конфліктів і наявність добросусідських відносин між державами. Такий фактор, як наявність міждержавних і міжурядових угод по співробітництву в сфері економіки, торгівлі і культури, також впливають на розвиток рекреації.. Аналіз рекреаційного потенціалу Карпатського регіону для надання санаторно-курортних послуг

Українські Карпати - рекреаційний регіон України, в якому зосереджено третину рекреаційного потенціалу країни. Це фармакологічно активні цілющі води різного хімічного складу, родовища озокериту і лікувальних грязей, чисте гірське повітря, багата гірська рослинність гірських ландшафтів Карпат і їх передгіря, які створюють умови для розвитку сітки санаторіїв, курортів, туристичних закладів. Багатство регіону рекреаційними ресурсами дають можливість розвивати надання санаторно -курортних послуг на повному обсязі.

В Карпатському регіоні є потужні природно-ресурсні можливості організації зимових видів рекреаційної діяльності, зокрема, гірськолижної, а наявність унікальних бальнеологічних, ресурсів надає можливість розвиватися санаторно-курортному господарству.

Розташуванню рекреаційних ресурсів в територіальному плані характерна нерівномірність, дискретність, що впливає на процес просторової організації розташування санаторіїв та курортів відповідно до привязки до ресурсу. Адже ні один санаторій чи курорт не може існувати без безпосереднього розташування біля нього лікувального ресурсу. Виключенням є санаторій «Карпати», якому мінеральну воду привозять з джерел Свалявського району.

Важливою передумовою оптимізації територіального планування і організації санаторно-курортного господарства є районування його природно-ресурсної бази.

В Карпатському регіоні можна виділити три зони: Передкарпатська і Закарпатська курортно-оздоровча і Гірсько - Карпатська туристсько-оздоровча, а в їх межах окремі підзони і місцевості. На базі їх ресурсів розвиваються територіальні підсистеми Карпатського територіального рекреаційного комплексу різних рангів.

Поряд з природними в регіоні велике значення мають історико-культурні рекреаційні ресурси: історичні, історично-архітектурні памятки, визначні місця, традиційні народні промисли і ремесла, памятки народної творчості. В цьому регіоні є багато старовинних замків, камяних фортець, церков та інших культових споруд. Все це також сприяє розвитку рекреації, особливо пізнавального туризму. І не лише пізнавальному туризмі, адже коли туристи перебувають на лікуванню у санаторному закладі, то для них організовують розважальну програму. Це потрібно для покращення самопочуття, та кращому видужанні. Анімаційна програма передбачає і пізнавальний туризм. Тут і виступають на перше місце історико-культурні рекреаційні ресурси.

Другим рекреаційним центром підрайону є Східниця - перспективна рекреаційна місцевість. Північний рекреаційний район займає друге місце в регіоні за числом рекреантів. Тут розташований другий по значенню курорт - Моршин. Гідромінеральною базою курорту служать високо мінералізовані розсоли. Неподалік від курорту знаходяться запаси торфяної грязі, яка містить сірководень.

Третій Південний рекреаційний підрайон окрім туризму спеціалізується на кліматолікуванні. В Яремчі, Ворохті, Косові та інших пунктах функціонують кліматолікувальні санаторії.

Великі перспективі для розвитку рекреації має Східно-Закарпатський рекреаційний підрайон. Крім розвитку санаторно-курортного лікування тут важливе місце посідає оздоровчий та пізнавальний туризм.

Як ми вже зазначали без рекреаційних ресурсів не може існувати жоден санаторій чи курорт. Так як Українські Карпати з їх сприятливими природними умовами і багатими лікувальними ресурсами відноситься до найбільш перспективних рекреаційних районів України. Відомо, що по сумарній бальній оцінці рекреаційних умов вони поступаються тільки Криму (відповідно 16 і 17 балів). Їх рекреаційний потенціал є високим і складає 29,2% загальнодержавного, він має всі передумови для надання високоякісних санаторно-курортних послуг.

В Карпатському регіоні сформувався рекреаційний комплекс, який являє собою сукупність рекреаційних закладів і підприємств інфраструктури, які обєднані тісними виробничими і економічними звязками , а також загальним використанням природних і економічних ресурсів. На території Українських Карпат функціонує більш як 50 санаторіїв, майже сотня туристичних готелів, баз. Санаторно-курортне лікування і відпочинок в Карпатах - основні функціональні підсистеми регіонального рекреаційного комплексу, які опираються в своєму розвитку на унікальну по різноманітності і багатству природно-ресурсну базу.

Українські Карпати володіють двома основними групами природних рекреаційних ресурсів. Відповідно за класифікацією яку розробив О.Мінц. Отже групами є:санаторно-курортного лікування (або лікувальні);туризму і активного відпочинку.

Саме ці ресурси служать базою розвитку надання санаторно-курортних послуг. В групі природно - лікувальних ресурсів надаються послуги такими галузями: бальнео-, грязево-, озокерито- і кліматолікування, забезпечення запасами мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту, а також лікувальними властивостями клімату.

Природні рекреаційні ресурси можна класифікувати і по взаємовідношенням видів використання на базі курортів, чи санаторному використанню. При цьому виділяють дві групи:спеціалізованого або цільового (лише рекреаційного) використання;багатоцільового використання.

До першої групи відносять запаси мінеральних вод і лікувальних грязей, до другої - ресурси комплексного використання (кліматичні, водні). Останні це - ресурси, освоєння яких в не рекреаційних цілях знижує або виключає можливість їх використання для відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення (наприклад, озокерит). Важливо також виділення вичерпних (відновних та невідновних) і невичерпних природних рекреаційних ресурсів (екологічний підхід), а також ресурсів вузько локалізованого і площинного розповсюдження. На які ми також повинні звернути увагу, адже задля надання санаторно-курортних послуг ресурсів повинно вистачати. Тому ми радимо проводити часті перевірки стану ресурсів.

З точки зору перспектив розвитку надання санаторно - курортних послуг найбільше зацікавлення викликають родовища, які мають експлуатаційні запаси лікувальних мінеральних вод. В Українських Карпатах вони розвідані і затверджені по 12 родовищам. Три із них розташовані у Львівській області, вісім - в Закарпатській і одне - в Чернівецькій області.

Для санаторно - курортного (бальнеологічного) використання рекомендовані хлоридно-натрієві розсоли. Інші їх типи призначені для лікувально - питтєвого використання при різних захворюваннях органів травлення і обміну речовин. Курорти, які розвиваються на базі Моршинського родовища за ефективністю лікування входять до найкращих в Європі.

Вісім із 12 родовищ регіону, по яких затверджені експлуатаційні запаси лікувальних мінеральних вод, розташовані в Закарпатській області. Пять із них мають вуглекислі води типу Боржомі та Єсентукі. На базі Ново-Полянського родовища функціонує санаторій Сонячне Закарпаття.

Визначним є Сойминське родовище вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод, вони близькі до Єсентукі 4. На їх базі функціонує санаторій Верховина. Близькі по типу до Єсентукі також вуглекислі хлоридно - гідрокарбонатні води Шаянського родовища, на базі яких працює санаторій Шаян.

Широкий профіль лікувального використання високоефективних вуглекислих гідрокарбонатно - хлоридних натрієвих і кальцієво-натрієвих вод Квасівського родовища. На базі вод цього родовища в санаторії Гірська Тиса здійснюється лікування захворювань органів руху і опори, нервової системи, щитовидної залози, серцево-судинних і гінекологічних хвороб. Найбільшими запасами сульфідних вод Закарпаття володіє тільки Синякське родовище. Ці води використовуються місцевим санаторієм для ванн.

В Чернівецькій області запаси лікувальних мінеральних вод знаходяться в Брусницькому родовищі. Ц води близькі до мацестинського типу і застосовуються для ванн. Гідрокарбонатно-хлоридні натрієві маломінералізовані лікувально-питтєві води цього ж родовища близькі до типу Єсентукі.

Санаторно - курортні послуги -це не лише мінеральні води, повітря, але і лікувальні грязі. Відомо що це надзвичайно дієвий ресурс. Ресурсами грязелікування (пелоідотерапія) в регіоні володіє тільки Моршинське родовище в Львівській області. Його торфяні грязі високо мінералізовані, містять багато органічних речовин, а також оцтову, масляну і мурашину кислоти. Їх геологічні запаси - 239 тис. м куб. Використовуються для грязелікування в невеликій кількості також неорганічні грязі в селищі Глибока і торфяні в селах Костинці і Черешенька Чернівецької області, але їх запаси погано вивчені.

Озокерит також використовується при наданні санаторно - курортних послуги. Специфікою санаторно-курортного лікування в Українських Карпатах є можливість широкого застосування озокериту. Щорічно Бориславським озокерито-восковим підприємством виробляється близько 700 т цього лікувального матеріалу. Запасів руд Бориславського родовища достатньо для столітнього періоду його експлуатації. Поклади озокериту є також в Івано-Франківській області , в селах Дзвиняч і Старуня.

Озокерит має низьку теплопровідність і велику теплоємкість. При переході із розплавленого стану в твердий стан вивільняє велику кількість тепла, яке лікує цілий ряд хвороб. Можливість багаторазового використання навіть при малій його кількості дозволяє забезпечити лікувальними процедурами багатьох пацієнтів. Озокерит легко транспортується і використовується не тільки санаторно-курортними закладами регіону, але й вивозиться за його межі, реалізується через аптечну мережу.

Не мало важливим ресурсом виступає клімат не тільки як фактор, який сприяє проведенню різних видів відпочинку на відкритому повітрі. Позитивні зміни, які виникають в організмі людини під дією погодних умов, характеризують клімат і як лікувальний фактор. Одним із ресурсів для лікування, та реабілатації використовується у санаторії «Карпати». Адже відомо що санаторій розташований у прекраному парку, який забезпечує свіже та прохолодне повітря. Найбільш цінні в цьому відношенні кліматичні умови приморських і гірських територій. Цей фактор, поряд з чистотою атмосферного повітря і наявності в ньому великої кількості фітонцидів, позитивно діє на хворих туберкульозом, не туберкульозними захворюваннями органів дихання, функціональними захворюваннями нервової і серцево-судинної системи.

Отже можемо зробити виснувок, що Карпатський рекреааційний район володіє всіма рекреаційними ресурсами які можуть і повиння бути використані для надання санаторно-курортних послуг.

.1 Особливості розвитку надання санаторно-курортних послуг в Карпатському рекреаційному регіоні

Карпатський регіон є індустріально-аграрним районом України, в структурі господарства якого домінуюче місце займає промисловість. Промисловість на сьогодні переживає глибоку кризу, вихід з якої в першу чергу повязується з її корінною структурною перебудовою. Ми пропонуємо задля виходу з кризового становище звернути увагу та розвивати санаторно - курортне господарство

На даний час рекреаційна місткість ландшафтів складає:: зимою -3,9 млн. чол., літом -1,7 млн. чол. Протягом року Карпатський курортно-рекреаційний район може приймати 8 млн. туристів і відпочиваючих та 12 млн. екскурсантів та туристів вихідного дня. Для порівняння Альпійський регіон площею 180 тис. км кв. щорічно приймає 40 млн. відпочиваючих і туристів та понад 60 млн. туристів, що здійснюють в Альпи одноденні поїздки.

В Карпатах функціонує великий санаторно-курортний фонд, який відповідає сьогоднішнім реальним потребам. Сьогодні в регіоні є понад 600 санаторно -курортних обєктів загальною місткістю більш як 82 тис. місць. Це - 1,5 місця на 1км2, що в 13 разів менше, ніж в Татрах, або 13 місць на 1тис. чол., що в 6 разів менше, ніж в Татрах.

В основу формування курортно-оздоровчих утворень Українських Карпат як курортно-рекреаційного регіону повинна бути покладена єдина система. В числі основних курортно-територіальних одиниць для гірських умов Карпат пропонуються санаторно-курортні райони і курортні комплекси. Курортний комплекс включає низку лікувально-оздоровчих закладів, обєднаних єдиною системою лікування та відпочинку з однотипною інфраструктурою.

Наприклад, Квасівський комплекс, який має тільки два аналоги в світі, створений на базі мишяковистої мінеральної води (Гірсько-Тисянське родовище). До його складу входить відомий санаторій Гірська Тиса.

Для нових територій, котрі тільки освоюються, найбільш перспективним є санаторно-курортний район, який формується як агломерація курортних комплексів і населених пунктів. Прикладом може бути Воловецько-Міжгірський район у Закарпатті. В ньому обєднані між собою курортні комплекси та селище міського типу Міжгіря (яке є культурним та адміністративним центром району) утворюють єдиний організм.

Територія санаторно-курортного району в основному визначається зосередженням курортно-бальнеологічних ресурсів, перш за все родовищ лікувальних мінеральних вод. Обмежують територію району перешкоди - природні (круті, недоступні для освоєння схили гірських хребтів, порожисті річки та інш.) і штучні (дороги, дамби та інш.). Межі санаторно-курортного району можуть бути звязані з адміністративним поділом областей та районів. При розміщенні навкруги існуючого населеного пункту (місто, селище) курортних комплексів межі санаторно-курортного району визначаються максимальними радіусами трудових поїздок з цього пункту в крайні точки використання праці в межах 30-ти хвилинної доступності. В гірських умовах на межі санаторно-курортного району впливає трасування транспортних ліній і туристичних маршрутів - не тільки поздовжніх, які прокладаються долинами рік, а й поперечних (відгалуження доріг, вертикальні звязки та ін.).

На території Українських Карпат можна виділити вісім основних курортно-рекреаційних місцевостей (зон): Великоберезнянська, Ужгород-Мукачево-Свалявська, Берегове-Виноградівська, Сколе-Славська, Хустська, Рахівсько-Яремчанська, Косівсько-Путильська, Чернівецька. Та пять основних санаторно-курортних районів: Мізунський, Верхньодністровський, Трускавецько-Моршинський, Воловецько-Міжгірський, Усть-Чорнянський.

В залежності від конкретного місце розташування, інтенсивності та тривалості відвідування санаторно-курортного обєкту, місця для відпочинку мають різне функціональне призначення і різну комплектність елементів благоустрою. Загалом такі місця можна поділити на пять типів.

Тип 1 - місця для короткого відпочинку, яке використовується відпочиваючими, як правило, протягом 5-20 хв. під час прогулянок в лісі. Ці місця обладнуються місцями для сидіння та збору сміття, встановлюються інформаційні аншлаги та вказівними.

Тип 2 - місця для короткочасних пікніків, яке використовується переважно групою людей для відпочинку на протязі 1,5-3 год. в склад необхідного обладнання входять столи, місця для паління вогнища, збору сміття.

Тип 3 - місце для одноденного відпочинку, яке використовується групою рекреантів більше 3 год.. для цього необхідні місця укриття від негоди, засоби візуальної інформації. В усіх вищенаведених типах місць відпочинку бажана наявність джерел води, автостоянки, туалету тощо.

Тип 4 - рекреаційний пункт, що організовується безпосередньо поблизу доріг загального користування з інтенсивним автомобільним рухом. Тут обовязкова наявність джерел води і місць для транспорту. Ділянка переважно використовується автотуристами, водіями і пасажирами автомашин та автобусів, які виконують тривалі за часом і значні за відстанню рейси.

Тип 5 - рекреаційна ділянка для масового відпочинку, яка створюється поблизу місць житлової забудови, водних акваторій та інших місцях масового відвідування на площі 0,5-2,0 га. На ділянці може бути обладнано декілька місць відпочинку різних типів, літні будиночки, дитячі і спортивні майданчики, автостоянки.

Як ми вже мали змогу пересвідчитись Українські Карпати мають всі шанси вийти на європейських рівень, але за умови, що вихід з кризи буде проходити через розвиток надання санаторно-курортних послуг.

.2 Порівняльна характеристика санаторно-курортних послуг на прикладі «Карпати» та «Синяк»

Санаторій «Карпати»

Санаторій Карпати відноситься до санаторіїв вищої групи, - одна з кращих оздоровниць Закарпатської області. Здравниця розташована в одному з наймальовничіших курортних куточків Закарпатської області - на південному схилі Лісистих Карпат, у Свалявській улоговині, па висоті 200 - 210 м. над рівнем моря. Біля підніжжя гір широкою долиною тече гірська річка Латориця - права притока Тиси.

Дуже зручне розташування курорту щодо шляхів сполучення: біля нього проходять шосейна і залізнична лінії Львів - Ужгород. Шосейною дорогою регулярно курсують автобуси у Львів, Ужгород, Сваляву, Мукачеве, Хуст, Виноградів, Трускавець. Поряд з курортом є автобусна зупинка. У 1950 році на залізничній зупинці курорту Карпати збудовано вокзал, біля якого зупиняються поїзди Москва - Прага, Київ - Ужгород і Харків - Ужгород, та всі приміські електропоїзди.

Клімат курорту, як і більшості території Закарпаття, помірно континентальний, теплий. Із півночі місцевість захищає дуга гір. Характерною особливістю тутешнього мікроклімату є дуже мала кількість вітрів, причому переважають південно-західні, які несуть із Атлантичного океану тепло і вологу. Середня річна температура коливається від + 9 до + 12 С. Улітку буває підвищення температури до 25 - 30° С, а взимку - нетривале зниження до 18 - 22° С нижче нуля. Сонячних днів на рік буває близько 200, морозних - 00 - 70. Весна вступає в свої права на початку березня, а вже з середини травня починається літо - тепле, сонячне, багате на грози і дзвінкі дощі. Перші заморозки настають наприкінці жовтня.

Величний ліс, що оточує курорт з усіх боків, збагачує повітря киснем, наповнює ароматом різноманітних рослин та їх фітонцидами. Кажуть, що перебування в лісі - це свято. Таким же тихим щоденним святом стає для людини і відпочинок на курорті протягом 24 днів.

Строгий готичний замок по сусідству з сучасними комфортабельними корпусами здравниці - головний корпус санаторію «Карпати», є не тільки головним корпусом, а і чудовою туристичною атракцією. Саме з ним пов'язана вся історія створення сучасного курорту. Мисливський замок побудований в романтичному стилі, поєднуючи романські та готичні мотиви. Дійсно в ньому є щось середньовічне. Оригінальність палацу ще й в тому, що він має 365 вікон (кількість днів у році), 52 димоходи(кількість тижнів у році) і 12 входів (кількість місяців к році).

Після другої світової війни садиба графа Шенборна була націоналізована, в 1944р. розміщався військовий госпіталь, який існував 2 роки, а потім будова передана під обласний будинок відпочинку.

У 1946 році в замку був створений санаторій загально терапевтичного типу на 175 ліжок, який з 1956 року набрав кардіоневрологічного профілю.

За останні роки збудовано лікувальний комплекс, клуб-їдальню на 500 місць, прекрасно впорядкований семиповерховий спальний корпус на 513 місць, збудовано критий лікувальний плавальний басейн. Тепер у санаторії 631 місце, крім цього, щомісяця курорт приймає 150 - 200 хворих за курсівками. Санаторій «Карпати» є кардіоневрологічною здравницею, розрахованою на 631 місце, з яких 429 кардіологічних і 202 неврологічних.

У санаторії функціонує 5 відділень: 3 кардіологічних, неврологічне і відділення реабілітації хворих, які перенесли інфаркт міокарда. Реабілітаційне відділення розраховане на 15 місць. Сюди направляють хворих тільки із Закарпатської області, які при гострій стадії інфаркту міокарда пройшли стаціонарне лікування в лікарні. Цій групі хворих у санаторії створюють спеціальний щадливо-тренувальний режим, під посиленим лікарським наглядом призначають відповідне фізіотерапевтичне, дієтично та медикаментозне лікування.

Діагностична база представлена клінічною і біохімічною лабораторією, рентгенівський кабінет, кабінет функціональної діагностики. Всі кабінети обладнані найновішою апаратурою, що дало змогу освоїти ряд нових методів обстеження хворих.

Одним із основних факторів лікування в „Карпатах є дотримування санаторно-курортного режиму. Відпочинок, зміна оточення, правильно організований режим дня з регулярним чергуванням сну і активного відпочинку - все це сприяє покращенню здоров'я людини.

Прибувши к санаторій, хворі протягом 2 - 5 днів проходять період акліматизації. їм призначають режим із малим фізичним навантаженням. Коли організм хворих звикає до нового режиму дня і нового мікроклімату, поступово збільшують навантаження, додають загартовуючі процедури.

Санаторно-курортний режим включає різні види лікування, які можуть отримати хворі у здравниці. І одне з головних місць займає лікування кліматом.

Кліматичні умови курорту Карпати сприятливі для лікування захворювань центральної нервової системи. Кліматолікування передбачає, зокрема, такі процедури, як легікур, повітряні та сонячні ванни. В санаторію використовують легікури та теренкури.

Легікур - це дозоване перебування хворих на свіжому повітрі. Мікроклімат курорту дає можливість бувати на відкритому повітрі в будь-яку пору року, за винятком окремих дощових та заметільних днів. Для

Неабияку роль відіграє і лікувальна фізкультура. Вона проводиться в групах або індивідуально, за призначенням лікаря, в спеціально обладнаних кабінетах. Для кожної категорії захворювань розроблені фізичні вправи в залежності від стадії хвороби і загального стану організму. При захворюваннях серця навантаження від фізичних вправ невелике. З поліпшенням стану здоров'я фізичне навантаження збільшується.

Хороші наслідки дає лікувальна ходьба, або теренкур, - дозована ходьба по горбистій або гористій місцевості. Територія курорту з його чудовим парком і мальовничими околицями дозволяє організувати теренкур за всіма вимогами медичної науки. Залежно від стану здоров'я хворі роблять прогулянки за спеціально розробленими у здравниці маршрутами.

Ходіння за маршрутами теренкуру рекомендується перед сніданком та після полуденка. Уздовж доріжок є лавиці, на яких час од часу треба декілька хвилин перепочити.

Слід відзначити, що хворі, які займались лікувальною фізкультурою, від'їжджають із кращими результатами, ніж ті, які нехтували цим видом лікування. Вдома лікувальну фізкультуру та ходьбу потрібно продовжувати. Регулярні заняття лікувального гімнастикою нормалізують обмін речовин, зміцнюють серцево-судинну і дихальну системи, нормалізують вагу тіла, кров'яний тиск, заспокоюють нервову систему. Треба пам'ятати, що навіть здоровій людині слід у день проходити не менше 10 кілометрів.

Не менш важливе для здоров'я людини і правильне харчування. Велике значення при захворюваннях органів кровообігу має дієтотерапія. У санаторії хворі харчуються за спеціально розробленими лікувальними дієтами.

У «Карпатах» хворі напередодні замовляють на наступний день страви за вибором із запропонованого меню. Харчування чотириразове, крім того, перед сном дається кефір. Харчуються хворі в одну зміну.

Заслуженою увагою серед хворих серцево-судинними захворюваннями і функціональними захворюваннями центральної нервової системи здавна користується водолікування. Водні процедури поліпшують кровообіг, зміцнюють серцевий м'яз, заспокійливо діють па центральну нервову систему.

Санаторій «Карпати» має добре устатковану водолікарню з ванним і душовим відділеннями. У ванному відділенні на 30 ванн можна приймати вуглекислі, кисневі, перлинні, хвойні та соляно-хвойні ванни.

Душове відділення відпускає всі види лікувального душу: дощовий, циркулярний, віяловий, висхідній, душ Шарко. Крім цього, функціонує установка підводного душу-масажу.

Весь четвертий поверх лікувального комплексу займає кабінет фізіотерапії. Він устаткований всіма видами найновішої фізіотерапевтичної апаратури, завдяки чому є змога призначати хворим такі процедури, як гальванізація і електрофорез, дарсонвалізація, франклінізація, діодонамотерапія, мікрохвилева терапія, ультразвук, ультрависокочастотна терапія та багато інших. Крім цього, на курорті функціонує єдиний в Закарпатській області кабінет лазерної терапії.

Відпуск і дозування процедур у кабінеті фізіотерапії автоматизовані.

Санаторій «Карпати» має простору, добро обладнану озокеритолікарню.

Озокерит, або «земляний віск», - продукт нафтового походження. В санаторій його завозять із міста Борислава Львівської області. Озокерит у медицині використовують завдяки його тепловій дії. Глибоко прогріваючи хворі тканини, він викликає приплив крові до них, покращує обмін речовин у тканинах, зменшує, а з часом і знімає болі. Крім цього, через пори шкіри всмоктуються деякі складники озокериту, тим самим справляючи хімічну дію на організм.

Озокерит у «Карпатах» в основному застосовують при супутніх захворюваннях суглобів, периферичних нервів, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гінекологічних хворобах. Озокеритні аплікації призначаються і при гіпертонічній хворобі першої стадії.

На курортах в останні роки широко застосовують кисневу терапію. З білків курячих яєць, відварів лікувальних трав або лісових плодів (наприклад, шипшини) готують коктейлі, збагачують їх киснем і призначають пити хворим по склянці на день. Призначають подібні коктейлі і в санаторії «Карпати». Смачний напій збільшує кисневий баланс організму.

«Карпати» єдиний санаторій який немає власної мінеральної води, її ім. завозять із санаторіїв Сваляви.

Для лікування супутніх захворювань органів дихання, носа та горла курорт має інгаляторій, де відпускають індивідуальні аерозольні інгаляції з різними медикаментами. Крім цього, в «Карпатах» є кабінет, де встановлений унікальний апарат для групової ультразвукової аерозольної інгаляції з мінеральною водою «Пасіка». Ця процедура благотворно впливає на хворих.

Хворим із підвищеною подразливістю центральної нервової системи, проявами депресії, песимізму, безсонням, призначають сеанси психотерапії. В санаторії є чудово обладнаний кабінет психотерапії, де працює досвідчений лікар-психотерапевт.

Не менше значення має і так звана мала психотерапія - вплив па хворого словом лікаря. Довірлива, задушевна розмова дає позитивний терапевтичний ефект, створюючи у хворого гарний настрій, вселяючи и нього оптимізм

Територія курорту становить 40 гектарів, і 19 з них займає чудовий дендропарк. Це перший на Закарпатті культурний парк, закладений у середині XIX століття.

Дендропарк нараховує велику кількість різноманітних виділ дерев, характерних для Закарпатської області, а також завезених із різних країн світу. Серед листяних та хвойних порід тут можна зустріти не тільки дуб, бук, ясен звичайний, граб, березу, липу, акацію білу, ялину звичайну та багато інших, але й такі, як катальпа, декоративна японська вишня - сакура, тис, сосна Веймутова, модрина європейська, оцтове дерево. Прикрашають парк хвойні та листяні чагарники - яловець звичайний, самшит, ліщина, крушина, свидина, глід, фундук, бузина чорна, форзиція, різні види таволги.

Будинок відпочинку розташований також у мальовничому куточку курортного парку, и оточенні велетнів дубів, пишних ялин і барвистих клітинній. Комфортабельні кімнати в спальних корпусах розраховані на 2-3 відпочиваючих.

Харчуються мешканці будинку відпочинку в їдальні курорту в одну зміну. Культурно-масові заходи в основному проводяться спільно з санаторієм «Карпати», але для відпочиваючих «Берегвара» влаштовується більше екскурсій, прогулянок в околицях курорту, а на спортмайданчиках - змагання з волейболу, настільного тенісу. Взимку відпочиваючі катаються на люках, ковзанах, санках.

Тривалість перебування в буднику відпочинку - 12 днів. Практикується видача путівок і на 24 дні. В таких випадках відпочиваючі, маючи карту санаторно-курортного відбору, на місці можуть придбати курсівку для лікування в санаторії «Карпати».

У санаторії відпочиваючі розміщуються в одно- і двомісних номерах із усіма зручностями, у двокімнатних двомісних і трикімнатних тримісних номерах Люкс. Можливе розміщення відпочиваючих у палатах, що знаходяться в замку.

Санаторій «Синяк»

Є провідним курортом по лікуванню захворювань опорно-рухового апарату, кістково-м'язевої і нервової систем. Санаторій "Синяк" з усіх боків оточений горами і розміщений у чарівному куточку лісистих Карпат на висоті 420-450 м. над рівнем моря. ( див. додаток Б ст.62)

Клімат у цій місцевості помірний з порівняно теплою зимою і негарячим літом. Стійкий сніговий покрив з'являється наприкінці грудня й утримується до початку квітня. Середньорічна кількість опадів становить біля 600мм. Розкішний лісопарк навколо санаторію насичує повітря киснем, п'янким ароматом запашних трав, що сприяє повноцінному відпочинку та лікуванню пацієнтів. Ліс навколо змішаний. Зустрічається бук, ялина, смерека, рідше береза, граб. На галявинах достатньо ягід суниці, малини, ожини та чорниці. Багато грибів (білий, синяки, підберезники, голубінки, опеньки і т.інше.) У річці водиться форель, у рибниках розводять карася, карпа.

Заклад є багато профільним. Крім лікування тіла тут можна відновити гармонію душі. І все це завдяки унікальній природі та цілющій "синій" воді.

Здравниця славиться цілющими сірководневими водами типу «Мацеста», які широко застосовують для ванн при лікуванні захворювань серцево-судинної системи, суглобів (поліартрити) і периферичної нервової системи. Синяцьке родовище сульфідних вод утворилося в зоні вулканогенних порід Синяцького хребта Вігорлат-Гутинського вулканічного масиву.

В історичних документах цілюще Синяцьке джерело вперше згадується у XVIII столітті. Ще в ті далекі часи, випасаючи тут отару, вівчарі помітили, що їхня худоба ніколи не хворіє.

У 1839 році при водолікарні спорудили душову установку. В другій половині XIX століття «Синяк» став одним з найпопулярніших курортних пансіонатів Закарпаття. Під час першої світової війни в 1915 році приміщення водолікарні згоріли, у 1922 році побудовані дерев'яні будинки барачного типу. Популярність і слава Синяцького курорту зростала нестримно. Це і спонукало господарів Мукачівської долини німецьких графів Шенборн побудувати тут у 1936 році комфортабельну купальню, а у 1939 році - душове відділення. Свідком тих часів височить старовинна будівля лікувального корпусу - архітектурна окраса санаторію. А різьблені дерев'яні сходи, на яких добре видно графський герб, можна вважати музейним експонатом. З 1938 по 1944 рік йшло спорудження кам'яного будинку.

В травні 1945 року був організований державний санаторій «Синяк» спочатку на 50, а в 1959 році - на 100 ліжок. За порівняно короткий строк були побудовані житлові корпуси, клуб, їдальня та різні допоміжні будівлі. Впорядковано, озеленено і прикрашено територію санаторію. У реконструйованому корпусі розміщені сучасні лікувально-діагностичні кабінети.

Нині на курорті функціонує однойменний санаторій «Синяк» на 469 місць, а в літні місяці за рахунок відпочиваючих, які можуть пройти лікування за курсівками, ця кількість значно зростає. За останні роки санаторій «Синяк» спеціалізується на лікуванні хворих переважно ревматологічного і неврологічного профілю. Здравниця має 7 спальних і лікувальний корпуси, клуб, їдальню на 425 місць. Санаторій може водночас обслужити до 500 чоловік за путівками і проводити курсове лікування 150 чоловік. Проживання здійснюється у затишних кімнатах з усіма зручностями розрахованих на одного-двох пацієнтів у п'яти спальних корпусах. Тут готові задовільнити найвищі вимоги будь-якого гостя (у тому числі з-за кордону). Номери "Люкс" та "Супер люкс" відповідають необхідним європейським стандартам.

Відпочинок проходить через поєднання відпочинку та лікування. Відпочиваючих гостинно чекає простора бібліотека із читальним залом яка запропонує книголюбам понад 10000 книг.Місцевий радіовузол та телестудія транслюють різноманітні оголошення, повідомлення, рекламу та поздоровлення. Є можливість переглядати через сателітне та кабельне телебачення європейські програми, російські та українські канали. Функціонує комп'ютерний зал, у якому можна розпочати або продовжити вивчення багатьох прикладних чи мультимедійних програм, позмагатися в іграх чи побродити в Інтернеті, відкрити електронну поштову скриньку, відправити-одержати електронного листа і т.д.

У здравниці - сучасна діагностична база: клінічна і біохімічна лабораторії, рентген кабінет, кабінет функціональної діагностики, оснащені найновішою апаратурою та обладнанням. Усе це дає можливість вести обстеження і лікування хворих на рівні сучасних вимог.

Лікувальний курс розрахований на 24,18 та 12 днів

До основних лікувальних факторів санаторію «Синяк» належать сірководневі мінеральні води. Вони однотипні і становлять собою сульфідні води, які містять загальний сірководень (сума вільного сірководню, сульфідів, гідросульфідів, тіосульфітів) в межах 50 - 60 мг/л і мають низьку мінералізацію в межах 1,2 - 2,0 г/л за рахунок сульфату кальцію (гіпсу). Три свердловини забезпечують водолікарню мінеральною водою. Найбільший вміст сульфідів у свердловині № 17 Р.

Колектив здравниці вперше на Україні застосував метод вертикального витягування хребта в мінеральній воді при лікуванні хворих на остеохондроз та вторинний радикуліт.

До лікувального комплексу крім сірководневих ванн входить і озокеритотерапія. На Закарпатті лікувальних грязей нема, а синяцька грязь поки що мало вивчена. Тому в санаторії використовується озокерит, або, як його ще називають, «земляний віск», Бориславського родовища на Львівщині.

Неабияку роль в успішному лікуванні санаторних хворих відіграє лікувальна фізкультура і механотерапія. Фізичні вправи зміцнюють м'язову систему, поліпшують кровообіг і дихання. Вони проводяться в санаторії індивідуально чи в групах і дозуються призначеннями лікаря залежно від ступеня захворювання і загального стану організму.

У лікувальному корпусі містяться кабінети фізіотерапії. В них змонтована найновіша фізіотерапевтична апаратура, завдяки якій хворі можуть приймати процедури гальванізації електрофорезом, дарсонвалізації, діо-динамотерапії, мікрохвильової терапії, ультразвуку, ультрависокочастотної терапії та інші.

В здравниці з успіхом застосовується лікування голкорефлексотерапією.

У санаторії застосовуються також лікувальні душі: дощовий, циркулярний, віяловий, висхідний, душ Шарко та інші. Інгаляторій відпускає індивідуальні аерозольні інгаляції з різними медикаментами.

Останнім часом в санаторії багато уваги стали приділяти психотерапії для хворих з підвищеною подразнювальністю центральної нервової системи, проявами депресії, безсоння, песимізму.

Показання для лікування: остеохондроз, деформуючий остеоартроз; ревматоїдний артрит І та ІІ степенів активності, гормонозалежної форми; склеродермія, системний червоний вовчак; облітеруючий ендартерит нижніх кінцівок; хвороба Бехтерєва; вібраційна хвороба.

Для хворих з статевими захворюваннями та з порушенням репродуктивної функції. Показами для лікування в цьому відділенні є порушення репродуктивної функції: Не виношування; Непліддя.

Для хворих які перенесли травми опорно-рухового і м'язового апарату: компресійний перелом хребців (без порушення функції спинного мозку). Перелом кісток тазу та вертлюжної западини через 8-10 тижнів після травми, діафізарні переломи стегна та гомілки через 5-6 тижнів після травми, внутрішньосуглобові переломи великих гомілок, переломи кісток, які повільно зростаються.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування: для хворих із захворюваннями периферичної нервової системи; дегенерація міжхребцевих дисків у шийному, грудному та поперековомувідділах: нейродистрофічні, м'язево-тонічні, вегетативно-судинні корінцеві синдроми рефлекторного і компресивного походження; плече-лопатковий периартроз симпато-радикулярний, корінцевий "плече-кисть" з помірно- або слабо вираженим болем.

Перелік процедур, які застосовуються для лікування: підводний душ масаж; кишкові зрошення; вагінальні зрошення; аромотерапії; фітотерапія; рефлексотерапія;мануальна терапія.

Протипоказання для бальнеологічного лікування: онкологічні захворювання; інфекційні захворювання; лихоманка; загострення хронічних захворювань;

Лікувальний корпус містить: водолікарню (сірководневі, хвойні ванни), підводний душ-масаж, циркулярний душ, душ Шарко, висхідний душ, басейн для вертика-льного витягнення хребта в сірководне- вій воді; відділення озокеритолікування; кабінет фізіотерапії; кабінет лікувальної фізкультури; кабінет мануальної терапії; кабінет масажу; кабінет лазеротерапії; кабінет психотерапії; кабінет голкорефлексотерапії; андрологічний кабінет;кабінет вагінальних зрошень;інгаляторій; бювет з сірководневою мін. водою та гідрокарбонатно-натрієвою "Поляна купель"; рентген кабінет; сауна.

Пропонуємо провести повірявльну характеристику у вигляді таблиці.

Табл. Порівняльна характеристика надання санаторно-курортних послуг санаторіїв «Карпати» та «Синяк» (див. додаток)

Відповідно до таблиці ми можемо дійти до висновку, санаторії, які порівнювались розміщенні у привабливих та екологічно чистих місцевостях. Цей фактор робить їх надзвичайно популярними та повищує попит на путівки. Послуги, які надаються в санаторіях схожі, різниця у хімічному складі мінеральної води. Озокеритотерапію яку використовують у санаторіях беруть із одного джерела. Послугт схожі, якість висока.

Відмінності у тривалості курсівки, та у профілю санаторіїв. Також вони розміщені на різних висота, що трохи робить різницю у кліматичному режимі, але вона є незначна.

Отже санаторії існують ще х XVIII ст. це залишило слід у будівлях, санаторії розвивалися і розвивабться, надають висококваліфікаційні послуги, чим заслуговують на високе високе визнання. Закарпаття повинно розвивати санаторно-курортну галузь, адже регіон має всі ресурси для цього.

.3 Охорона курортних ресурсів від виснаження і забруднення

Україна володіє величезними запасами курортних ресурсів, але ніщо не буває вічним. Проблемою бальнеологічних ресурсів є вичерпність. Тому є визначений порядок експлуатації та використання курортних ресурсів. Ми в цьому розділі визначемо критерії охорони курортних ресурсів.

Курортні ресурси (мінеральні води, лікувальні грязі, повітря, пляжі і т.д.) є загальнонаціональним багатством. Експлуатація джерел мінеральних вод і родовищ лікувальних грязей здійснюється органами управління курортів, а контроль за правильністю їх експлуатації і охороною від псування і передчасного виснаження покладений на органи Державного комітету по нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості і гірському нагляду. Право на розробку родовищ мають тільки ті організації, які використовують мінеральні води з лікувальною метою або для розливу. Кожен курорт, санаторій, бальнеолікувальниця, завод розливу повинні мати: затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод і детально розвідані запаси лікувальних грязей; дозвіл на спеціальне водокористування і розробку родовищ лікувальних грязей; технологічну схему розробки і ділянку санітарної охорони родовища; затверджену програму режимних спостережень.Призначення всіх цих документів - забезпечити цілеспрямовану і ефективну, технологічно правильну і економну експлуатацію мінеральних вод і лікувальних грязей, яка б попереджувала їх виснаження, забруднення, зміну складу і погіршення властивостей.

Організація служби охороно курортних і гідромінеральних ресурсів та контролю за їх складом. Враховуючи різноманітний характер курортних і гідромінеральних ресурсів, які включають родовища мінеральних вод, лікувальних грязей, нафталіну, глин, виходи парів і газів, прибережні частини водойм, морів, озер, річок, пляжі, повітря, ґрунти, рослинність і т.д., їх охорона здійснюється різними відомствами. Відповідальність за охорону і раціональне використання поверхневих та підземних мінеральних вод несе Міністерство екології і природних ресурсів України. Міністерство охорони здоров'я України відповідає за ті аспекти охорони повітряного басейну, поверхневих і підземних вод, які безпосередньо стосуються санітарних умов проживання населення. Контроль за станом навколишнього середовища людини здійснює Головне санітарно-епідеміологічне управління і підлеглі йому санітарно-епідеміологічні служби. Вони мають право заборонити експлуатацію діючих підприємств, цехів, водозаборів при відсутності споруд, які б забезпечували ефективне очищення газових викидів, стічних вод і чистоту поверхневих і підземних вод. Вказані служби забезпечені спеціалізованими лабораторіями, які проводять стаціонарні спостереження за чистотою навколишнього середовища. Об'єктами санітарних спостережень є водойми, які використовуються для господарсько-питних і культурно-побутових потреб населення. Санітарний стан водойм, які мають рибогосподарське значення, контролюють органи рибоохорони. Міністерство екології і природних ресурсів України вивчає хімічний склад поверхневих вод і його зміни під впливом діяльності людини. На основі отриманих матеріалів складаються огляди стану забруднення водних джерел по стаціонарних постах. Спеціальні станції ведуть спостереження за якістю води поверхневих водойм, включаючи морські побережжя. Система стандартів з охорони курортних ресурсів. Система державних стандартів до недавнього часу переважно торкалась тільки виробничої сфери діяльності людини. На даний час передбачено створення Системи стандартів з охорони природи. В основі стандартизації природних лікувальних факторів поряд із загальноприйнятими (заборонними) токсикологічними, санітарними і органолептичними показниками лежать також специфічні компоненти, які мають лікувальний вплив. Говорячи про заборонні показники, перш за все маються на увазі граничне допустимі концентрації (ГДК) забруднень навколишнього середовища, тобто привнесення в середовище нових, не властивих для нього хімічних, біологічних і фізичних елементів або перевищення багаторічного рівня (фону). В результаті привнесення цих елементів погіршується якість навколишнього середовища. Якщо мова йде про природній багаторічний фон, слід мати на увазі, що у ряді випадків цей фон може перевищувати ГДК забруднень і не бути пов'язаним з антропогенним фактором. Водні ресурси мають величезне значення для надання санаторно-курортних послуг, все починається з води. Якщо вода буде не якісна - то і послугт у свою чергу також неякісні. Тому визначено критрії якості води. Існують визначені критерії придатності питної, мінеральної води, цих критерій повинні дотримуватись всі санаторії. За дотриманням критерій слідкують відповідні органи, які курірують цією справою.

Не менш важливим ресурсом у бальнеології є лікувальні грязі і вони більшості випадків є природними поверхневими утвореннями, тому дуже чутливі до стану навколишнього середовища. Лікувальні грязі мають велику адсорбційну здатність і можуть вилучати з водних розчинів і накопичувати в собі різні, в тому числі і шкідливі для людини, елементи і речовини. Нерідко в лікувальних грязях створюються сприятливі умови для зберігання і навіть для розвитку патогенних мікроорганізмів (збудників газової гангрени, стовбняку та ін). Тому працівники, куурорту перевіряють, та виправляють недоліки.

Повітряне середовище є активним терапевтичним фактором. Гірськокліматичні, приморські та інші курорти в значній мірі розглядають повітря як основний лікувальний фактор. В 1 см3 повітря міститься від декількох сотень до декількох десятків тисяч іонів. У зв'язку з особливим значенням чистоти повітря в межах курортних зон, особливо кліматичних курортів, потрібне уточнення існуючих нормативів стосовно до повітряного середовища окремих груп курортів.

Значення рослинності серед курортних ресурсів дуже велике. Створюючи неповторний природний ландшафт, природні ліси і культурні насадження підсилюють дію інших факторів і одночасно є самостійним елементом серед курортних ресурсів. Охорона рослинних ресурсів в межах курортних зон повинна здійснюватись в тісному контакті з лісооблаштувальними організаціями на основі науково обґрунтованих нормативів. Особливе значення має вибір оптимальних навантажень кількості відпочиваючих в санаторіях і курортах на лісовий ландшафт.

Грунтовий покрив є складовою частиною навколишнього середовища але не є безпосереднім курортним фактором. І все ж, будучи в тісному контакті з останніми, стан ґрунтів відображає загальний рівень порушення системи природної рівноваги. Охорона ґрунтового покриву в межах курортних зон переважно зводиться до встановлення ступеня впливу забруднень ґрунту на решту курортних ресурсів (води, лікувальні грязі, рослинність). При охороні ґрунтів основну увагу приділяють санітарним заходам по видаленню, знешкодженню і утилізації твердих і рідких відходів. Бездоганна робота системи каналізації і очищення рідких викидів, своєчасне збирання і видалення твердих відходів, підтримання чистоти є надійним гарантом захисту грунту, ґрунтових і мінеральних вод від забруднення.

Головною особливістю курортних ресурсів є універсальність сполучення різних природних лікувальних факторів, які формуються природним шляхом при мінімальній участі людини. Багато з цих факторів (лікувальні грязі, мінеральні води) формуються тисячі і мільйони років і їх запаси зовсім не безмежні. Вплив господарської діяльності людини порушує складену рівновагу природних факторів і може привести до незворотної втрати цілого комплексу лікувальних ресурсів. В останні роки все більше розширюється сільськогосподарське забруднення, пов'язане з нераціональним використанням пестицидів і добрив. В підземних водах зростає вміст сполук азоту, а також цілого ряду компонентів, які не визначаються при звичайних дослідженнях складу води.

Під впливом діяльності людини відбувається не тільки забруднення навколишнього середовища в районах крупних курортів, але і виснаження курортних ресурсів. Введення в дію нових і, як правило, все глибших свердловин змінює балансове співвідношення у формуванні гідромінеральних ресурсів.

Методика і організація робіт по встановленню округів санітарної охорони. Метою санітарної охорони курортів є збереження природних лікувальних факторів і запобігання їх виснаженню і забрудненню. Дієвим заходом з охорони курортних ресурсів є встановлення округу санітарної охорони, тобто виділення певної за площею і конфігурацією території, в межах якої організовуються або забороняються заходи, які негативно впливають на санітарний режим і стан курортних ресурсів. З метою регламентації видів обмежень і оздоровчих заходів та врахування специфіки формування курортних ресурсів визначаються критурії контролб за вичерпністю ресурсів.

Отже можемо підсумувати, що Державними органами по охороні курортних ресурсів розроблені стандарти, та правила експлуатації яких повиннні дотримуватись всі експлуататори ресурсів. І ми повинні усвідомити одне ресурси не вічні, тому потрібно робити все можливе для наданння якісних послуг і слідкувати, щоб ресурси не зникали.

курортний забруднення карпатський санаторний

III. Шляхи вирішення проблем санаторно-курортних послуг

Санаторно - курортні послуги на Ураїні розвиваються швидкими темпами, деколи такі темпи призводять до важких наслідків. Проблемою є визначення та розподіл земель. В Україні земельні території хороняються законом. До цього часу територія охоронних зон у балансі всіх видів земель України, - як певна категорія земель, - кількісними показниками законодавчо не визначена, а зовнішні межі всіх видів охоронних зон практично не встановлюються (за спеціально розробленими проектами), а якщо і/або виділяються, то тільки для незначної частини об'єктів.Таким чином, при опрацюванні Схем територіального планування особливу увагу слід приділяти необхідності створення резервного фонду земель охоронного призначення.

Не дивлячись на очевидну економічну доцільність і гостру соціальну потребу в розвиткові рекреаційного комплексу, на сьогоднішній день в Україні немає повного кадастру земель курортного, рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення; не визначені цінні природні території з метою наступного їх заповідання; не встановлені межі охоронних зон всіх видів; не скориговані показники потреби резервних територій для розвитку курортів, рекреації та туризму навіть на ближчу перспективу.

Серед об'єктивних причин, що обумовили спад розвитку курортно-рекреаційних та природоохоронних територій, в першу чергу слід назвати: зниження потреб населення України на курортні та туристсько-рекреаційні послуги з 20% до 8;реструктуризацію мережі курортних та туристсько-рекреаційних закладів, зменшення їх кількості; стагнацію курортного та туристсько-рекреаційного будівництва, дефіцит інвестицій, відсутність пільг в оподаткуванні даного виду послуг, оренди землі, використання енергоресурсів.

Істотним фактором для України є також втрата курортно-рекреаційних та природно-заповідних земель у зв'язку з їх радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи (вилучено з даного виду використання 1,4 млн. га), що вимагає додаткового резервування подібних територій у екологічно чистих регіонах.

Однак, оцінка потенціалу рекреаційного фонду та курортно-лікувальних ресурсів дає об'єктивні підстави розраховувати, що ситуація, яка склалася в галузі є тимчасовою, а Україна має перспективу пожвавлення туризму, і в першу чергу, із-за кордону; нарощування курортно-рекреаційних і природоохоронних територій з особливим статусом (для забезпечення відтворення генофонду рослинного і тваринного світу, збереження різноманітності природних комплексів, охорони унікальних бальнеологічних ресурсів), які повинні становити близько 20% земельного фонду держави.
Для вирішення всіх цих проблем першочергово необхідно:
1) законодавчо закріпити функціональний розподіл особливо цінних територій в Україні. З цією метою треба прискорити введення в дію закону "Про курорти <#"justify">Орієнтовні економічні показники рентабельності містобудівного освоєння територій для розвитку курортно-рекреаційного господарства (без будівництва будівель і споруд) за розрахунками Інституту землеустрою УААН, становлять (в цінах 1997 року): при затратах на освоєння 1 га курортно-рекреаційних земель в середньому 45 тис. грн. і щорічних доходах біля 25% на 1 тис. затрат, прибуток від використання додаткових тільки 1 млн. га цих територій (переважно малоцінних сільгоспугідь та непридатних для іншого використання) може становити близько 10 млн. гривень.

На нашу думку поряд з проблемою вичерпності ресурсів, головнопроблема з земельним розподілом.

.1 Рекомендації щодо покращення санаторно-курортних послуг

Для розвитку санаторно-курортнотних послуг слід звернути увагу на наявність природно-ресурсної бази.

Карпатський рекреаційний регіон має потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпатський рекреаційний регіон не має альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять різноманітні зв'язки, а щільна мережа транспортних шляхів є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих із багатьох країн світу.Фактор територіальної забезпеченості суспільних потреб у рекреаційних послугах.

В Карпатському регіоні розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родовищ із сумарним добовим дебітом 4,6 млн. літрів.

Найвищим потенціалом володіють родовища унікальних і високоефективних за лікувальними властивостями мінеральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Закарпатських родовищ.

В регіоні широко розповсюджені мінеральні лікувальні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському і Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському, Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області, Вижницькому, Путильському, Сторожинсцькому районах Чернівецької області, в гірських та передгірських районах Івано-Франківської області.

Карпатський регіон має можливість використовувати для лікування залізисті, бромисті і йодисті, миш'яковисті, родонові та інші мінеральні води, запаси яких практично не використовуються.

До рекреаційних ресурсів регіону належать також озокерит і лікувальні грязі. Бориславське родовище озокериту - найбільше на Україні. Більша ефективність озокериту в порівнянні з лікувальними грязями пояснюється тим, що при термічній обробці озокерит не втрачає лікувальних властивостей і його можна застосовувати для повторного лікування. Щорічно в Бориславському родовищі (Львівська область) добувається близько 700 т медичного озокериту. Запаси родовища, при існуючих обсягах видобутку, забезпечать потреби лікування протягом 100 років.

Ресурсами грязелікування в регіоні є торф'яні грязі Немирів-ського, Великолюбінського, Моршинського родовищ, родовище Шкло у Львівській області, родовище Черче в Івано-Франківській області.

Природний потенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури.

Карпатський регіон належить до найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії та культури, найстаріші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури IX-XX ст., серед яких особливе місце займають споруди Львова, Жовкви, Підгірців, Галича, Ужгорода, Мукачева, Хотина, Чернівців та інші.

Світову славу здобула дерев'яна архітектура Карпат XIV-XIX ст. В регіоні знаходиться ряд археологічних пам'яток міжнародного значення - трипільські поселення на Дністрі, старослов'янські городища в Стільському, Пліснеську, Звенигороді, Василеві, Непоротові, Рухотині; залишки стародавнього Галича в Крилосі, руїни скельних фортець у Спасі, Уричі, Розгірче, Бубнищі.

З Карпатським регіоном пов'язано життя і діяльність Данила Галицького, Ярослава Осмомисла, Івана Вишенського, Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Соломії Крушельницької, Ольги Кобилянської та інших відомих людей. Тут народилися, жили і працювали представники багатьох європейських культур.

В регіоні збереглась багата духовна культура - своєрідні звичаї і обряди, народні промисли, фольклор буковинців, бойків, лемків, гуцулів.

Отже, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону. Рекреаційно-туристичний потенціал будь-якої території характеризується наявністю рекреаційних ресурсів, їх кількістю та різноманітністю. За видами ці ресурси можна поділити на кліматичні, ландшафтні, водні, фауністичні, мінералогічні та культурно-історичні, а функціонально вони забезпечують лікування, відпочинок, пізнання природи і культурно-історичних явищ в конкретному регіоні.

Ми у свою чергу пропонуємо щодо покращення санаторно курортних послуг слід звернути увагу на вичерпні джерела. Потрібно ровити нові свердловини для збереження та оновлення існуючої. Також слід звернути увагу на стан комунікації, комунікації повинні відповідати європейським стандартам якості. Рівень кваліфікації персоналу санаторії повинен бути високим, сервіс відповідний до вартості. Обслуговуючий персонал повинен бути привітним та приязним. Також потрібно «розбавляти» лікувальні процедури анімаційними заходами.

.2 Перспективи розвитку санаторно-курортного господарства Карпатського регіону

Карпатський рекреаційний регіон виступає фактично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення і відпочинок. Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань зумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі спеціалізованих оздоровниць для населення, яке потерпіло від радіоактивного забруднення.

Можна навести ще цілий ряд переконливих аргументів на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону.

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму і відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземних туристів.

В Карпатському регіоні розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родовищ із сумарним добовим дебітом 4,6 млн. літрів.

Найвищим потенціалом володіють родовища унікальних і високоефективних за лікувальними властивостями мінеральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Закарпатських родовищ.

Вуглекислі води - найбільш розповсюджена група мінеральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо-, середньо- і високомінералізовані та розсоли, а за складом солей -на гідрокарбонатні, натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.

Сульфідні води належать до дуже цінних мінеральних вод регіону. їх родовища розповсюджені, в основному, в Прикарпатті, в смузі родовищ сірки, і відомі в Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Вони складають гідромінеральну базу курортів Великого Любеня, Немирова, Шкла, Роздолу, Черче, Брусниці та ін.

В районі м. Сколе, смт. Славське (Львівська область), містечка Верховина (Івано-Франківська область) та в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використати як гідромінеральну базу великих бальнеологічних курортів. В районі Трускавця детально вивчені дві ділянки скупчення азотних розсолів, виявлених на глибині до 200 м.

Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з великим вмістом органічних речовин. Зразком цього типу вод є трускавецька "Нафтуся", відома у всьому світі унікальна вода, яка традиційно пов'язується з Трускавецьким і Східницьким курортами. Близькими до неї за властивостями є мінеральні води Борислава.

В регіоні широко розповсюджені мінеральні лікувальні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському і Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському, Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області, Вижницькому, Путильському, Сторожинсцькому районах Чернівецької області, в гірських та передгірських районах Івано-Франківської області.

Карпатський регіон має можливість використовувати для лікування залізисті, бромисті і йодисті, миш'яковисті, родонові та інші мінеральні води, запаси яких практично не використовуються.

До рекреаційних ресурсів регіону належать також озокерит і лікувальні грязі. Бориславське родовище озокериту - найбільше на Україні. Більша ефективність озокериту в порівнянні з лікувальними грязями пояснюється тим, що при термічній обробці озокерит не втрачає лікувальних властивостей і його можна застосовувати для повторного лікування. Щорічно в Бориславському родовищі (Львівська область) добувається близько 700 т медичного озокериту. Запаси родовища, при існуючих обсягах видобутку, забезпечать потреби лікування протягом 100 років.

Ресурсами грязелікування в регіоні є торф'яні грязі Немирів-ського, Великолюбінського, Моршинського родовищ, родовище Шкло у Львівській області, родовище Черче в Івано-Франківській області.

Природний потенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури.

Карпатський регіон належить до найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії та культури, найстаріші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури IX-XX ст., серед яких особливе місце займають споруди Львова, Жовкви, Підгірців, Галича, Ужгорода, Мукачева, Хотина, Чернівців та інші.

Світову славу здобула дерев'яна архітектура Карпат XIV-XIX ст. В регіоні знаходиться ряд археологічних пам'яток міжнародного значення - трипільські поселення на Дністрі, старослов'янські городища в Стільському, Пліснеську, Звенигороді, Василеві, Непоротові, Рухотині; залишки стародавнього Галича в Крилосі, руїни скельних фортець у Спасі, Уричі, Розгірче, Бубнищі.

В регіоні збереглась багата духовна культура - своєрідні звичаї і обряди, народні промисли, фольклор буковинців, бойків, лемків, гуцулів.

Отже, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону.

Висновок

Всі народи з незапам'ятних часів знаходили в оточуючому їх середовищі лікувальні засоби. Особливе значення надавалося мінеральним водам, лікувальним грязям і клімату, що застосовувалися для лікування різних захворювань.

Санаторно-курортне лікування не тільки істотно доповнює медикаментозне лікування, але часто використовується як самостійний, альтернативний спосіб лікування.

Вплив природних фізичних чинників, а також режиму рухової активності і раціонального лікувального харчування сприяє підвищенню захисно-пристосувальних сил організму.

Україна, яка за площею становить - 603,7 тис. кв. км., має величезний потенціал для розвитку санаторно - курортних послуг.

Щоб санаторно - курортні послуги надавались, та розвивались потрібні рекреаційні ресурси.

Площа освоєних та потенційних рекреаційних територій в Україні (без радіаційно забруднених) становить 12,8% території країни і розподіляється відповідно до природних особливостей семи рекреаційних регіонів: Карпатський, Придністровський, Дніпровський, Донецько-Приазовський, Поліський, Причорноморський, Кримський.

Україна багата на різоманітні рекреаціні ресурси, тому для кращого та якіснішого вивчення та розвитку рекреаційних територій визначено діцільно розробити рекреаційні райони.

Україна предстевлена різноманітними природними зонами: гірська територія, територія морів, рівнинна територія в них всіх закладені надра рекреаційних ресурсів. Для розвитку цих ресурсів територіальне районування становить основу для перспективного розвитку тої чи іншої території. Головною функціонально-територіальною одиницею рекреаційного районування є район.

Україна володіє унікальними рекреаційними ресурсами, за допомогу яких можна розвивати санаторно-курортне господарство. І надання санаторно-курортних послуг на європейському рівні.

Існує чіткий зв'язок між тенденціями розвитку туризму, рекреації і загальним економічним розвитком. Туристичний ріст дуже чуттєвий до будь-якої економічної зміни. При рості споживання на 2,5 % витрати на туризм зростають на 4%

Важливим політичним фактором є внутрішньополітичної стабільності країни, відсутність військових конфліктів і наявність добросусідських відносин між державами. Такий фактор, як наявність міждержавних і міжурядових угод по співробітництву в сфері економіки, торгівлі і культури, також впливають на розвиток рекреації.

Можемо зробити виснувок, що Карпатський рекреааційний район володіє всіма рекреаційними ресурсами які можуть і повиння бути використані для надання санаторно-курортних послуг.

Також Карпати мають всі шанси вийти на європейських рівень, але за умови, що вихід з кризи буде проходити через розвиток надання санаторно-курортних послуг.

Санаторно - курортні послуги на Ураїні розвиваються швидкими темпами, деколи такі темпи призводять до важких наслідків. Проблемою є визначення та розподіл земель. В Україні земельні території хороняються законом. До цього часу територія охоронних зон у балансі всіх видів земель України, - як певна категорія земель, - кількісними показниками законодавчо не визначена, а зовнішні межі всіх видів охоронних зон практично не встановлюються (за спеціально розробленими проектами), а якщо і/або виділяються, то тільки для незначної частини об'єктів.Таким чином, при опрацюванні Схем територіального планування особливу увагу слід приділяти необхідності створення резервного фонду земель охоронного призначення.

Отже, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону.

Список використаної літератури

1.Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Шищенко П.Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. - К.: Товариство "Знання".

2.Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації.

.Б.М.Данилишин, С.І.Дорогунцов, В.С.Міщенко, Я.В.Коваль, О.С.Новоторов, М.М.Паламарчук. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України.

4.www.google.com.ua <#"justify">Додаток А

Порівняльна характеристика двух санарорій

СанаторійМісце розташуванняРекреаційний ресурсПослугиВідділення«Карпати»Мукачівський район, на південному схилі Лісистих Карпат, у Свалявській улоговині, на висоті 200 - 210 м. над рівнем моря.Чисте повітря, величний ліс, озокерит, мінеральна вода привезена з джерел Свалявського району.Кардіологічні процедури, діагностика загального стану здоров'я, теренкур,легікр, озокеритотерапія, реабілітаційні заходи5 відділень, 3 кардіологічні, 1 реабілітаційний,1 психологічний«Синяк»Мукачівський район розміщений у чарівному куточку лісистих Карпат на висоті 420-450 м. над рівнем моря.Цілющі мінеральні води типу « Мецеста», поклади сірководневої мінеральної води, озокерит, чисте повітря.Всі послуги для лікування опорно-рухового апарату, озокеритотерапія, використання душ «Шарко», повітряні ванни, соляні ванни.2 віділення - відділення для лікування опорно-рухового апарату, відділення реабілітації.

Додаток Б

Прогнозні показники розширення системи курортно-рекреаційних територій в Україні (за даними Інституту землеустрою УААН)

Адміністративні одиниціКурортно-рекреаційні території, тис. гана 1.01. 1991 р.на 1996р.*на 2000 р.на 2005 р.на 2010р.за проектний періодАвтономна республіка Крим132,2132,2158,6185,0194,8396,6Вінницька112,696,9116,3135,1232,6337,7Волинська186,7181,5217,8224,0238,5560,4Дніпропетровська35,935,943,150,390,8107,7Донецька37,637,645,152,669,4112,7Житомирська263,3100,7120,8316,0345,6790,0Закарпатська304,2304,2365,0425,9544,0912,6Запорізька12,412,414,917,434,937,3Івано-Франківська131,3131,3157,6183,8341,7394,0Кіровоградська41,941,950,358,793,8125,8Київська145,05,090,0174,0342,4435,0Луганська81,081,097,2113,4214,9243,1Львівська242,7242,7291,2339,8541,8728,2Миколаївська15,815,819,022,143,547,5Одеська49,849,858,969,7102,5149,5Полтавська79,179,194,9110,7168,6237,3Рівненська266,779,395,2111,0321,0680,0Сумська109,4109,4131,3153,2192,5328,2Тернопільська69,069,082,896,6128,6207,0Харківська126,2126,2151,4176,7355,4378,5Херсонська8,48,410,111,817,525,1Хмельницька89,489,4107,3125,2177,1268,2Черкаська100,368,3 .82,0120,4220,3301,0* Зменшення площі зумовлене вилученням із обігу територій, що знаходяться в зоні радіаційного забруднення

Додаток В

Прогнозні показники розширення системи природоохоронних територій в Україні (за даними Інституту землеустрою УААН)

Адміністративні одиниціПриродоохоронні території, тис. гана 1.01. 1991 р.на 1996р.*довгостр. прогноз (2015 р.)Автономна республіка Крим48,4337,2381,2Вінницька9,712,434,5Волинська34,937,643,8Дніпропетровська8,69,860,8Донецька7,412,093,5Житомирська26,929,732,7Закарпатська77,5110,2123,7Запорізька32,186,188,1Івано-Франківська54,957,760,5Кіровоградська3,65,918,5Київська9,152,6131,6Луганська2,54,926,0Львівська6,628,1146,0Миколаївська4,58,158,3Одеська25,329,863,3Полтавська6,78,811,5Рівненська66,268,078,0Сумська18,736,280,2Тернопільська22,123,166,4Харківська0,917,919,3Херсонська119,4174,0246,0Хмельницька7,710,0212,0Черкаська7,259,164,1Чернівецька3,715,037,0Чернігівська2,965,5157,5Всього по Україні607,21299,72434,8