Сутність прибутку в діяльності підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін: «Фінансова діяльність субєктів господарювання» та «Фінансовий аналіз»

на тему: «Сутність прибутку в діяльності підприємства»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ ТА ЙОГО РОЛЬ У ДІЯЛЬНІСТІ ПІДПРЄМСТВА

.1 Теоретико-суттєва характеристика прибутку підприємства

.2 Інформаційне забезпечення аналізу та оцінки прибутку підприємства

.3 Методи оцінки формування та використання прибутку підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ФОКСТРОТ»

.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

.2 Аналіз формування, розподілу і використання прибутку підприємства

.3 Аналіз рентабельності підприємства

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Напрямки підвищення прибутковості підприємства

.2 Шляхи вдосконалення методики аналізу прибутку підприємства

.3 Зарубіжний досвід формування та розподілу прибутку підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Головне завдання підприємства в умовах ринкової економіки є задоволення потреб народного господарства і громадян у його продукції, роботах і послугах з високими споживчими властивостями і якістю при мінімальних витратах, збільшення внеску в прискорення соціально-економічного розвитку країни. Для здійснення свого головного завдання підприємство забезпечує збільшення прибутку.

Актуальність теми полягає в тому, що прибуток - Прибуток підприємства є джерелом власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності. Їх нестача спричиняє виникнення боргів, що у кінцевому підсумку може призвести до фінансової кризи і банкрутства. Зростання прибутку значною мірою визначає темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення.

Мета роботи - узагальнення теоретичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення формування і використання прибутку підприємств України.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

поглибити визначення категорії прибутку;

зясувати особливості формування і використання прибутку;

доповнити основні класифікаційні ознаки прибутку;

визначити особливості формування доходів та витрат на нафтопереробних підприємствах;

розробити автоматизовану систему управління формуванням прибутку підприємства;

запропонувати модель оптимізації використання чистого прибутку підприємства.

Обєктом дослідження є процес формування та використання прибутку підприємства.

Предмет дослідження - фінансові відносини, що виникають у процесі формування та використання прибутку підприємства Фокстрот.

Можливість отримання прибутку спонукає людей шукати більш ефективні способи поєднання ресурсів, винаходити нові продукти, на які може виникнути попит, застосовувати організаційні і технічні нововведення, які обіцяють підвищити ефективність виробництва. Працюючи прибутково, кожне підприємство робить свій внесок в економічний розвиток суспільства, сприяє створенню і примноженню суспільного багатства і росту добробуту народу.

Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність всього підприємства, тобто становить основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене відтворення.

Проблеми використання прибутку підприємства, його прибуткової діяльності в різних аспектах досліджували науковці України і зарубіжжя.Теоретичною базою для даної курсової роботи є наукові роботи наступрих вчених: Блонської В.І., Аверіна К.П., Афанасьєва М.В.,

Іванова В.О., Кулішова В.В., Мельничук В. К., Орлова О.О., Рудницької О.М., Хмелевського О.В. Хміль С.В.,Баранцевої С. О., та ін.

У процесі роботи застосовувалися такі методи економічних досліджень: функціонально-структурний, економіко-статистичний, аналітичний, монографічний, методи порівняння, комплексного аналізу.

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ ТА ЙОГО РОЛЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРЄМСТВА

.1 Теоретико-суттєва характеристика прибутку підприємства

Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.

Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва. На рівні підприємства прибуток є частиною його чистого доходу, що залишається після вирахування зі суми доходів підприємства суми пов'язаних з ними витрат. Прибуток розглядають як частину чистого доходу підприємства, отриманого на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.

Прибуток - це перевищення доходів над витратами, а протилежна ситуація називається збитком.З економічного погляду прибуток - це різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами. З господарського погляду прибуток - це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду. Теоретиками бухгалтерського обліку описані можливі парадоксальні ситуації, пов'язані з прибутком. Важливо розуміти, що прибуток, обчислений у бухгалтерському обліку, не відображає дійсного результату господарської діяльності. Це привело до чіткого розмежування таких понять, як бухгалтерський та економічний прибуток. Перший є результатом реалізації товарів і послуг, другий - результатом роботи капіталу. Така ідея двох трактувань прибутку набула розвитку завдяки Д. Соломонові. Він виходив з передумови, що концепція прибутку потрібна для трьох цілей:

)обчислення податків;

) захисту кредиторів;

) вибору розумної інвестиційної політики.

Бухгалтерське трактування прийнятне тільки для досягнення першої мети й абсолютно неприйнятне для досягнення третьої. Д. Соломон розробив формулу, що визначає зв'язок між бухгалтерським і економічним прибутком.

Цей підхід допускає щоквартальне обчислення розміру гудвілу (вид нематеріальних активів, що відображають ділову репутацію фірми) і її коливань. Поява цієї категорії пов'язана з економічним трактуванням прибутку[1].

У сучасній теорії обліку в англомовних країнах насамперед розрізняють податкову й економічну концепції прибутку. В зв'язку з цим можливі два варіанти обчислення прибутку: в першому - бухгалтерський прибуток дорівнює оподатковуваному, в другому - їхні суми не збігаються. У першому випадку погляд користувачів бухгалтерської інформації спрямований у минуле, у другому - в майбутнє. В останньому випадку враховано той факт, що дані фінансової звітності впливають на курс акцій підприємства. Тому прибуток, показаний у балансі та звіті про прибутки і збитки, не повинен бути тотожним прибутку, з якого сплачуються податки.

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємство створює додану вартість, що включає в себе витрати живої праці і накопичення.

Прибутком може вважатися тільки та частина доданої вартості, що створена в результаті реалізації продукції (товарів), виконання робіт, надання послуг.

Реалізація інших активів, надходження від позареалізаційних операцій та інші формують дохід.

Сума прибутку підприємства залежить від таких основних факторів, як:

обсяги виробництва і реалізації продукції;

ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства (ефективність використання основних засобів, виробничих запасів, нематеріальних активів, грошових коштів тощо, які впливають на рівень витрат підприємства).

Окрім того, формування прибутку підприємства залежить від нормативно-правового регулювання порядку визначення собівартості продукції, оподаткування діяльності підприємства та інших чинників.

В обліку реалізованою вважають продукцію, відвантажену від постачальника до покупця разом із відповідними супровідними документами (накладними, рахунками-фактурами тощо).

Згідно з чинним законодавством розрізняють обліковий і податковий прибутки (збитки) підприємства.

Податковий прибуток (об'єкт оподаткування)- це сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством (згідно зі Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»), який є об'єктом оподаткування за звітний період.

Обліковий прибуток- це сума прибутку до оподаткування, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку записують у Звіті про фінансові результати підприємства за звітний період. Сума облікового прибутку відрізняється від суми податкового прибутку підприємства через відмінності в методиках їх обчислення.

Можна виділити такі види облікового прибутку підприємства:

валовий прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;

прибуток від операційної діяльності;

прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

прибуток від надзвичайних подій;

У процесі розподілу облікового прибутку розраховують прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток та нерозподілений прибуток підприємства.

Валовий прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це перевищення чистого доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) над їх собівартістю. У фінансовому обліку реалізованою вважають продукцію, відвантажену від постачальника до покупця разом із відповідними супровідними документами (накладними, рахунками-фактурами тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) обчислюють вирахуванням із доходу (виторгу) від продажу продукції сум акцизного збору, податку на додану вартість та інших вирахувань (отриманих від страховиків страхових сум, суми наданих підприємством знижок, вартості повернених товарів тощо). Собівартість реалізованої продукції включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі виробничі витрати, загальновиробничі витрати.

Прибуток від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (основної діяльності), іншого операційного доходу та операційних витрат підприємства за звітний період.

До інших операційних доходів належать доходи від операційної оренди активів, від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаної на збитки безнадійної дебіторської заборгованості, доходи від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

До операційних витрат належать адміністративні витрати (витрати на обслуговування та управління підприємством), витрати на збут (витрати, пов'язані з реалізацією продукції) та інші операційні витрати (собівартість реалізованих підприємством виробничих запасів, суми сумнівних (безнадійних) боргів, втрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, визнані підприємством економічні санкції, відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства, окрім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

Різниця між іншими операційними доходами та операційними витратами характеризує прибуток підприємства від іншої операційної діяльності.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як алгебраїчна сума прибутку від операційної діяльності підприємства, його доходу від участі в капіталі, суми інших фінансових доходів та суми інших доходів підприємства і суми втрат підприємства від участі в капіталі, а також його фінансових та інших витрат.

Дохід від участі в капіталі включає дохід підприємства, отриманий від його інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведуть методом участі в капіталі.

Втрати від участі в капіталі - це сума збитків, спричинених інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюють методом участі в капіталі.

Метод участі в капіталі - це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення чи зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.

До інших фінансових доходів підприємства належать доходи, отримані ним у формі дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До фінансових витрат підприємства належать витрати на сплату процентів та інших витрат підприємства, пов'язаних із залученням позикового капіталу.

До інших доходів підприємства належать доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності та не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

До інших витрат підприємства належать: собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів, інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю.

Прибуток від надзвичайних подій - це прибуток від подій, що підлягають визначенню надзвичайних в операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності.

Прибуток від надзвичайних подій розраховують як різницю між надзвичайними доходами (відшкодування збитків від надзвичайних подій, відшкодування витрат і запобігання втратам від надзвичайних подій тощо) та надзвичайними витратами (втрати від стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій, включаючи витрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією наслідків таких подій).[2]

Прибуток від звичайної діяльності - визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку, який розраховується згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 17 «Податок на прибуток».

Чистий прибуток підприємства - розраховують як алгебраїчну суму прибутку від звичайної діяльності, надзвичайного прибутку та податку з надзвичайного прибутку. Тобто чистий прибуток - це сума прибутку підприємства після сплати податку на прибуток. Прибуток нерозподілений - це частина чистого прибутку підприємства, що залишається після його розподілу та використання на інвестиційні потреби, формування внутрішніх цільових грошових фондів чи безпосередньо на фінансування поточних витрат.

.2 Інформаційне забезпечення аналізу та оцінки прибутку підприємства

Ефективність функціонування підприємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характеру його розподілу. Порядок його розподілу показано на рис. 1. Із нього видно, що одна частина прибутку у вигляді податків і зборів надходить до бюджету держави й використовується на потреби суспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширення виробництва, створення резервних фондів і т. ін.

Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку було досягнуто оптимальності в задоволенні інтересів держави, підприємства і працівників. Держава зацікавлена одержати якомога більше прибутку до бюджету. Керівництво підприємства прагне спрямувати більшу суму прибутку ва розширене відтворення. Акціонери і працівники зацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку.[11]

Перш ніж перейти до систематизації інформаційних джерел управління прибутком, необхідно визначити вимоги, яким повинна відповідати інформація (рис. 1.1).

Рис.1.1. Основні вимоги до інформаційної бази системи управління прибутком підприємства

Поняття «інформаційне забезпечення» в статичному аспекті [9] означає сукупність даних, що характеризують фактичний стан або зміну прибутку на певний момент часу. В динамічному аспекті дане поняття розглядається як процес взаємодії розподілених інтелектуальних вузлів, які реалізують функції управління прибутком підприємства.

Завдання інформаційного забезпечення управління прибутком полягають у наступному:

) формування та надання повної інформації для прийняття управлінських рішень;

) визначення факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства;

) забезпечення поточного, оперативного та стратегічного управління прибутком;

) забезпечення планування та прогнозування діяльності підприємства в майбутньому періоді.

Для забезпечення ефективного процесу управління прибутком і прийняття відповідних управлінських рішень інформаційну базу можна представити наступним чином (рис. 1.2).

Рис.1.2. Інформаційна база управління прибутком підприємства

Характеристика цих інформаційних джерел представлена у Додатку А. Використання внутрішніх та зовнішніх даних сприяє створенню на підприємстві системи інформаційного забезпечення, орієнтованої на ефективне поточне та операційне управління формуванням і використанням прибутку, а також на прийняття стратегічних рішень.[21]

Уся інформація складає єдину інформаційну базу. Передача необхідних даних до відповідних підрозділів здійснюється в автоматизованому режимі. У загальному виді рух інформаційних потоків представлено у Додатку Б. Звідки витікає, що цикл руху інформації триває з моменту її виникнення до формування аналітичної інформації та прийняття управлінського рішення.

У системі управління прибутком задіяні майже всі структурні підрозділи підприємства. Це недивно, бо без позитивного фінансового результату робота підприємства стає неможливою.

На кожному етапі управління прибутком формується відповідний інформаційний потік, завдяки якому користувачі здійснюють свої функції та приймають своєчасні управлінські рішення, адаптовані до зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Отже від об'єктивного і достовірного інформаційного забезпечення багато в чому залежить успіх прийнятих рішень, що ґрунтуються на сукупності висновків щодо результатів комплексного аналізу й обробки різного роду інформації.

Джерела інформації аналізу фінансових результатів - дані фінансової звітності (ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 5 «Примітки до фінансової звітності», ф. 4 «Звіт про власний капітал»); дані бухгалтерського обліку (журнал 5 «Облік витрат», журнал 6 «Облік доходів і результатів діяльності»); статистична звітність (ф. 5-е «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг), (1-б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість», ф.6 «Рентабельність окремих видів продукції»); планові дані.

На підприємстві для аналізу використовуються такі показники фінансових результатів:

доходи від реалізації продукції;

доходи від інших операцій;

доходи від надзвичайних операцій;

прибуток на одиницю продукції;

прибуток від реалізації продукції;

прибуток від операційної діяльності;

прибуток від звичайної діяльності;

прибуток від надзвичайних подій;

оподаткований прибуток;

чистий прибуток.

.3 Методи оцінки формування та використання прибутку підприємства

До методів оцінки формування та використання прибутку підприємств відносять:

Метод прямого розрахунку

Економічний (аналітичний) метод

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має певні особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробнича сфера, торгівля, сфера послуг.

У виробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від реалізації продукції промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг є особливості визначення прибутку від надання послуг комерційними банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.[22]

Розглянемо метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані.

. Перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації.

. Собівартість одиниці продукції.

Ціна одиниці продукції (ціна виробника).

Цей метод розрахунку застосовується за відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний, але надто трудомісткий, особливо коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на одну гривню продукції. Це укрупнений метод. Може застосовуватись підприємством у цілому для розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. Метод передбачає використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді.

За цього методу розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

Розглянемо економічний (аналітичний) метод. Він відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, а йвплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції; асортименту та якості продукції.

Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продукцією в плановому періоді (порівнянна - це продукція, що вироблялася в попередньому періоді; непорівнянна - це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді).

Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;

розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

Розрахунок базового прибутку здійснюється на підставі звітних або очікуваних даних за попередній період. Базовий прибуток- це прибуток від випуску (реалізації) продукції в періоді, що передував плановому. За його розрахунку здійснюється коригування звітного, очікуваного прибутку з урахуванням чинників, що на нього вплинули тоді, але не діятимуть у періоді, що планується: зміна оптових цін, припинення випуску окремих видів продукції, зміна рентабельності окремих видів продукції, зниження їх собівартості. Від точного розрахунку базового прибутку залежить точність усіх наступних розрахунків.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Слід зазначити, що в тому разі, коли розрахунок прибутку розглянутими вище методами здійснений щодо загального випуску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізації продукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випуску продукції, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції.

Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна розраховувати за методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. Проте, як правило, буває дуже складно визначити асортимент, перелік виробів у залишках, особливо на кінець періоду, що планується.

Тому прибуток у залишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельності продукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або в четвертому кварталі попереднього року).

Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду можна розрахувати множенням їхньої собівартості на середню рентабельність продукції на підприємстві в періоді, що планується (або в четвертому кварталі планового року).

Із розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого розрахунку практично може бути використаний на підприємствах різних сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на одну гривню продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосовані у виробничій сфері та на підприємствах сфери послуг.

Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визначення фінансових результатів від операційної діяльності підприємства в цілому можна здійснити за такою схемою:

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

. Відрахування з доходу:

податок на додану вартість

акцизний збір

інші відрахування

. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (1-2)

. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

. Валовий прибуток (збиток) (3 - 4)

. Інші операційні доходи

. Адміністративні витрати

. Витрати на збут

. Інші операційні витрати

.Фінансові результати (прибуток) від операційної діяльності (5 + 6 - 7 - 8 - 9)

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тім числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку матиме підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

Прибуток - це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, тобто, по суті, винагорода за ризик підприємницької діяльності.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі зробленими витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються в розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що беруться для розрахунків.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Різні варіанти обчислень прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, що ними користуються для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може здійснюватися на основі показників прибутку від їх випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можна брати в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).[7]

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ФОКСТРОТ»

.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

Дочірнє підприємство „Фокстрот-Харків" Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот", створене у відповідності з рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот" (протокол № 16 від 02.09.2002р).

Найменування підприємства: дочірнє підприємство „Фокстрот-Харків" Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот;

Засновником підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю „Фокстрот", зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва, свідоцтво про реєстрацію № 23703827, місце знаходження Засновника: м. Київ, 04112, вул. Дегтярівська, 48.

Підприємство є юридичною особою і має право від свого імені укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав та нести обов'язки, пов'язані з його діяльністю, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському суді та третейському суді і виступати від свого імені.

Підприємство має свій самостійний баланс, поточні та інші, включаючи валютний, рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням, кутовий та інші штампи, знак для товарів і послуг та інші реквізити.

Підприємство керується у своїй діяльності чинним законодавством України, Статутом та рішеннями засновника.

Підприємство створене для задоволення попиту на внутрішньому споживчому ринку України на товари народного споживання, послуги та роботи на основі найбільш раціонального використання свого та залученого капіталу.

Основною метою діяльності підприємства є:

отримання прибутку;

досягнення високого рівня обслуговування споживачів.

Предмет та основні напрямки діяльності Підприємства:

здійснення оптової та роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, в тому числі аудіо-та відео технікою, побутовою технікою та обладнанням, аудіо - та відео творами, фототоварами, тощо;

здійснення комісійної торгівлі непродовольчими товарами, в тому числі аудіо-та відео технікою, побутовою технікою та обладнанням, аудіо - та відео творами, фототоварами, тощо; техніки та обладнання, фототоварів, годинників тощо;

надання побутових послуг населенню;

організація магазинів, пунктів побутового обслуговування та пунктів прокату;

вироблення, торгівля (гуртової та роздрібної) металопластиковими конструкціями, здійснення операцій по їх монтажу;

торгівля виробами з дорогоцінних, напівдорогоціних металів та з вмістом дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, в тому числі ювелірними виробами;

придбання об'єктів нерухомості та товарно-матеріальних цінностей, оренда та передача в оренду обєктів нерухомості, товарно-матеріальних цінностей;

операції з цінними паперами:

зовнішньоекономічна діяльність;

зайняття іншими видами діяльності, що не забороняються законодавством України.

Майно підприємства складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші, що належать йому на праві власності, цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства. Підприємство має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину, товари, кошти та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

Організаційна структура ДП „Фокстрот-Харків" наведена на рис.2.1

Рис.2.1 Організаційна структура ДП „Фокстрот-Харків

Як бачимо, дана структура є регіональною структурою відокремленого представництва компанії ТОВ „Фокстрот" у м. Харків.

Управління прибутком на підприємстві ДП Фокстрот-Житомир" здійснюється за ієрархічним типом структур управління підприємством, це передбачає рух управлінських рішень та інформаційних потоків чітко по вертикалі, в якій нижчестоящий орган управління підкоряється та контролюється вищестоящим. Відповідно він передбачає виділення різних рівнів управління.

На підприємстві існує система організаційного забезпечення управління прибутком, що являє собою взаємозвязану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розробку та прийняття управлінських рішень по окремим аспектам формування, розподілу та використання прибутку і несуть повну відповідальність за результати цих рішень перед головою правління ДП Фокстрот-Харків".

Основу організаційного забезпечення управління прибутком складає сформована на підприємстві структура цього управління, елементами якої являються окремі менеджери, служби, відділи (планово-економічний відділ, відділ бухгалтерії) і інші організаційні підрозділи апарату управління. Система управління прибутком на підприємстві хоч і являється складовою частиною системи підприємства, але направлена на те, щоб беззаперечно виконувати накази керівництва підприємства.

Прибуток на ДП Фокстрот-Харків" формується за рахунок реалізації товарів вроздріб, транспортних робіт, а також від продажу продукції оптовим покупцям, а саме побутової техніки, оргтехніки та мобільних телефонів.

На основі аналізу основних господарських показників діяльності можемо визначити, що ДП „Фокстрот-Житомир" працює прибутково і досить успішно. Магазини даного підприємства заслужили прихильність багатьох мешканців міста і області. ДП „Фокстрот-Житомир" є підприємством, що за відносно невеликий термін свого функціонування збільшило власні розміри та обсяги реалізації майже втричі.

Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку - рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат. Співвідносити витрати і доходи є головне завдання кожного учасника господарської діяльності.

В 2010 році відбулося зростання величини чистого прибутку в порівнянні з 2009 роком на 9,40 тис. грн. або на 78,3%. В 2011 році прибуток збільшився в порівнянні з 2010 роком на 77 тис. грн. або в 7,4 рази, та в порівнянні з 2005 на 67,6 тис. грн. або в 4,2 рази.

Збільшення прибутку у 2011 р. в порівнянні з 2009 р., рентабельності господарської діяльності та значне збільшення активів свідчить про наявні резерви зростання ефективності господарювання підприємства, що аналізується.

.2 Аналіз формування, розподілу і використання прибутку підприємства

У процесі аналізу формування прибутку використовуються наступні основні показники прибутку:

валовий прибуток;

прибуток від продажів;

прибуток до оподаткування;

чистий прибуток.

Валовий прибуток це різниця між виручкою нетто і прямими виробничими витратами по реалізації продукції. Як видно з таблиці 2.1 значення валового прибутку ВАТ «Фокстрот» за аналізований період часу з кожним роком збільшуються. І ніяких змін у бік зменшення не спостерігається. [14]

Таблиця 2.1 - Показники прибутку ВАТ «Фокстрот», тис. грн.

Показники 2008р.2009р.2010р.2011р.Валовий прибуток 56569654916686295819Прибуток від продажів 146368370333127059Прибуток до оподаткування 1018067003793016Чистий прибуток 806453373528

Тенденцію зміни показників прибутку можна розглянути у таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Відхилення від фактичних значень показників прибутку ВАТ «Фокстрот»

Показники Відхилення 2009-2008 рр.., 2010-2009 р., 2011-2010 рр.., Валовий прибуток +8922 +1371 +28957 Прибуток від продажів -6266 -5039 +23728 Прибуток до оподаткування -3480 -6321 +2637 Чистий прибуток -2727 -5302 -7

Дані таблиці 2.2 дозволили зробити наступні висновки. За аналізований період часу спостерігається позитивна динаміка валового прибутку. У 2009 році вона збільшилася в порівнянні з 2008 роком на 8922 тис. грн. і склала 65491. У 2010 році відхилення в позитивну сторону склало 1371 тис. грн. А в 2011 році приріст валового прибутку склав 28957 і фактично валовий прибуток цього року була відзначена на рівні 95819. Значення прибутку від продажів і прибутку до оподаткування до 2010 року знижувалися, а в 2011 році приріст даних показників по відношенню до попереднього року склав 23728 і 2637 відповідно. Чистий прибуток з кожним роком зменшується. Відхилення у 2009 році по відношенню до 2008 року склало 2727 тис. грн., в 2010 році в порівнянні з 2009 роком - 5302 тис.грн., а в 2011 році відхилення склало лише 7 тис.грн., так як фактичне значення прибутку в 2010 році було 35 тис.грн., а в 2009 році - 28 тис. грн.

Прибуток від продажів дорівнює сумі валового прибутку за мінусом постійних витрат звітного періоду. Постійні витрати включають в себе комерційні та управлінські витрати підприємства.

При розгляді значень комерційних і управлінських витрат

ВАТ «Фокстрот» видно, що управлінські витрати протягом аналізованого періоду збільшуються. Приріст їх склав у 2009 році - 14902 або 137,2%, в 2010 р. - 7533 або 113,7%, а в 2011 році - 2502 або 104,0%. А комерційні витрати в 2010 році зменшилися на 1123 в порівнянні з 2009 роком. У 2011 році комерційні витрати збільшилися на 2727 або 366,6% в порівнянні з 2010 роком. У 2009 році по відношенню до 2008 року приріст комерційних витрат склав 286 або 115,4%.

Таблиця 2.3 - Значення постійних витрат ВАТ «Фокстрот»

Показники 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. Комерційні витрати 1860 2146 1023 3750 Управлінські витрати 40073 54975 62508 65010 Сума постійних витрат 41933 57121 63531 68760

Аналізуючи таблицю 2.3 також видно, що постійні витрати ВАТ «Фокстрот» протягом 2008-2011 рр.. зростали. Так у 2008 році постійні витрати були рівні сумі 41933, а до 2011 року ця сума збільшилася до 68760. Приріст склав 26827 або 163,9%. Це говорить про те, що з кожним роком витрати, пов'язані з комерційною та управлінською діяльністю ВАТ «Фокстрот» збільшуються. На суму постійних витрат аналізованого підприємства великий вплив роблять управлінські витрати

Так само при розгляді таблиці 2.1 відзначимо, що прибуток від продажів у 2008 році дорівнювала сумі 14636. Протягом періоду 2008-2010 рр.. дана прибуток з кожним роком знижувалася. І до 2010 року прибуток від продажів дорівнювала 3331. Спад склав 11305 в порівнянні з 2008 роком. У 2011 році прибуток від продажів збільшився до 27059, що навіть перевищувало значення 2008 року на 184,9%.

Управлінські витрати підприємства з кожним роком збільшуються. А комерційні витрати в 2010 році різко зменшилися і фактично склали 1023, але до 2011 року вони збільшилися до 3750, що перевищило навіть рівень 2009 року (2146 тис.грн.).

На мій погляд для більшої зручності і наочності зміни прибутку від продажів і факторів, що впливають на цю зміну необхідно зробити факторний аналіз прибутку, для з'ясування ступеня впливу різних факторів на рівень прибутку від продажів.

Прибуток від продажів - це найважливіша складова частина прибуток підприємства. Цей показник розраховується за формулою:

Р = N - S,

де N - виручка від продажу продукції (робіт, послуг) без ПДВ, акцизів та інших непрямих податків; - витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) за повною собівартістю.

Зміна прибутку від продажів продукції відбувається під впливом обсягу продажів і собівартості, які, у свою чергу, залежать від ряду факторів.

До факторів першої групи відносяться:

зміна відпускних цін на продукцію;

зміна обсягу продажів продукції;

зміна обсягу продукції, обумовлене змінами в структурі продукції.

Фактори другої групи включають:

зміна собівартості продукції, що відображає режим економії;

зміна собівартості продукції за рахунок структурних зрушень;

зміна цін на матеріали і тарифів на послуги.

Наведемо методику формалізованого розрахунку впливу факторів на прибуток від реалізації продукції.

Таблиця 2.4 - Результати факторного аналізу прибутку від продажів ВАТ «Фокстрот»

Фактори 2009 2010 2011р. Зміна відпускних цін на продукцію - 8869,23 - 33882,5 70463,6 Зміна обсягу реалізації продукції 878,16 502,2 199,86 Зміна структури продукції 146,36 83,7 33,31 Зниження рівня витрат - 38760,91 - 16572,28 - 109822,77 Зміна структури витрат 1767,2 1752,68 1568,58 Зміна цін на матеріали і тарифів 50825,1 4548,82 62067,25 Загальне відхилення від прибутку 5986,68 - 43567,38 24509,83 прибуток управління чистий

Аналізуючи дані таблиці 2.5 видно, що найбільший вплив на відхилення прибутку в 2011 році надали цінові чинники і зміна цін на матеріали і тарифи. Структурні зрушення у витратах на виробництво дозволили отримати економію ресурсів і додатковий прибуток 1565,58 тис.грн., що становить 6,39% загального відхилення по прибутку. А за рахунок зростання обсягу продажів отримано додаткового прибутку лише у розмірі 199,86 тис.грн., що становить 0,81% загального відхилення по прибутку.

На основі факторного аналізу можна також зробити висновок про те, що протягом 2009-2011 років на підприємстві спостерігається тенденція до зниження обсягу реалізації продукції і відповідно погіршується і структура продукції. На наш погляд, це дає підставу вважати, що продукція ВАТ «Фокстрот» не користується попитом.

Прибуток до оподаткування включає фінансові результати від продажу продукції, робіт і послуг, доходи та витрати від фінансової та інвестиційної діяльності, позареалізаційні доходи і витрати. Прибуток до оподаткування протягом 2008-2010 рр.. зменшувалася. У 2009 році рівень даного прибутку був меншим на 3480, ніж у 2008 році. А в 2010 році даний прибуток скоротився на 6321, ніж у попередньому році. До 2011 року прибуток до оподаткування по відношенню до 2010 року збільшилася на 795,8% або на 2637тис.грн.

Чистий прибуток є одним з найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Кількісно вона являє собою різницю між сумою прибутку до оподаткування та сумою внесених у бюджет податків з прибутку, економічних санкцій та інших обов'язкових платежів підприємства, що покриваються за рахунок прибутку.

Дані таблиці 2.6 показують, що сума чистого прибутку з кожним роком зменшується. Можна сказати, що зменшення суми чистого прибутку відбувається швидкими темпами, так як у 2008 році сума чистого прибутку становила 8064 тис. грн., а до 2011 року зменшилася до 28 тис. грн. Цьому сприяло і те, що в 2011 році в порівнянні з 2008-2009 рр.. сума прибутку до оподаткування так само скоротилася на 1936 і на 3684 відповідно.

Таблиця 2.5 - Визначення суми чистого прибутку ВАТ «Фокстрот»

ПоказникиФактичне значенняВідхилення 2009-2008 рр..2010-2009 рр..2011-2010 рр..2 008р.2 009р.2 010р.2 011р.Прибуток до оподаткування1018067003793016-3480-63212637Податок на прибуток124213633441927121-10191583

Для більшої зручності дані з таблиці 2.6 можна представити у вигляді відношення питомої ваги чистого прибутку та податку на прибуток до питомої ваги прибутку до оподаткування ВАТ «Фокстрот».

Таблиця 2.6. Аналіз питомої ваги чистого прибутку в прибутку до оподаткування,%

Показники 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. Прибуток до оподаткування 100,0 100,0 100,0 100,0 Податок на прибуток 20,8 20,3 90,8 63,9 Чистий прибуток 79,2 79,6 9,2 0,9

Аналізуючи таблицю 2.6 видно, що питома вага чистого прибутку ВАТ «Фокстрот» в прибутку до оподаткування в 2008 році склав 79,2% у 2009р. - 79,6%; в 2010р. - 9,2%; в 2011р. - 0,9%. За показниками чистого прибутку протягом звітного періоду часу спостерігається негативна динаміка. Питома вага податку на прибуток у прибутку до оподаткування з кожним роком збільшується в 2008р. - 20,8%; в 2009р. - 20,3%; в 2010р. -90,8%; У 2011 рік - 63,9%. Найбільше значення питомої ваги податку на прибуток припадає на 2010 рік, у розмірі 90,8%. До 2011 року даний показник скоротився на 26,9% і досяг значення 63,9%.

На мій погляд, прибуток є складним комплексним показником, величини якого неодмінно враховується в процесі обгрунтування і прийняття. Отже, підводячи підсумок про формування прибутку ВАТ «Фокстрот», можна зробити висновок, що з кожним роком все показники прибутку знижуються. Про що свідчить наведений аналіз. Прибуток до оподаткування в 2010 році в порівнянні з 2009 роком зменшилася на 6321 тис. грн. Розмір чистого прибутку дуже різко скорочується. У 2008 році розмір чистого прибутку становив 8064 а до 2011 року він знизився до 28 тис. грн. Скорочення даного виду прибутку призводить до погіршення діяльності підприємства, зменшення активів. Сума постійних витрат підприємства з кожним роком збільшується. Приріст видатків у 2011 році по відношенню до 2010 року склав 108,2% або 229 тис. грн. На основі проведеного факторного аналізу прибутку від продажів, можна зробити висновок, що в 2009 і в 2011 роках найбільший вплив на відхилення прибутку надали цінові фактори, у тому числі і ціни на матеріали і тарифи. За рахунок зростання обсягу продажів отримано додаткового прибутку в 2009 році тільки 14,76%, а в 2011 році 0,81%. Це дозволяє зробити нам висновок про те, що продукція ВАТ «Фокстрот» не користується попитом. А структурні зрушення у витратах на виробництво дозволили отримати економію ресурсів і додатковий прибуток у 2009 році - 29,52%, а в 2011 році - 6,39% загального відхилення від прибутку. Це все говорить про те, що загальна фінансово-економічна ситуація на підприємства погіршується, особливо різко зниження всіх показників прибутку спостерігається в 2010-2011 роках.

У процесі аналізу необхідно вивчити дані про використання чистого прибутку в динаміці і з'ясувати чинники, що визначає розподіл прибутку (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7. Питома вага розподіленою прибутку в чистому прибутку ВАТ «Фокстрот»,%

Показники 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. Чистий прибуток 100,0 100,0 100,0 100,0 Розподіл прибутку: -Дивідендні виплати 33,5 38,2 - - -В резервний фонд 10,8 4,0 - - -На капітальні вкладення (нерозподілений прибуток) 55,6 57,8 100,0 100,0

Як видно з таблиці 2.7 у 2008 році на капітальні вкладення було спрямовано 55,6% чистого прибутку, на дивідендні виплати - 33,5%, а решта 10,8% - у резервний фонд. Така ж тенденція спостерігається і в 2009 році: на капітальні вкладення - 57,8% від чистого прибутку, 38,2% - на дивідендні виплати та інші 4,0% в резервний фонд підприємства.

У Статуті ВАТ «Фокстрот» сказано, що за результатами фінансового року загальні збори акціонерів Товариства приймає рішення про розподіл прибутку. Тобто відрахування в резервний фонд за 2010-2011 рік не відбувається на підставі Статуту підприємства. У Статуті сказано, що відрахування кожен рік можуть не проводитися, якщо він вже існує в повному обсязі. У Статуті підприємства так само сказано, що виплата дивідендів відбувається на підставі рішення зборів акціонерів. Висновок з даної таблиці випливає наступний, що керівництво ВАТ «Фокстрот» значну частину чистого прибутку в розмірі 55,6% і 57,8% за 2004 і 2009 року відповідно і в розмірі 100,0% за 2010-2011 року направляє на капітальні вкладення (нерозподілений прибуток).

Для визначення частки споживаної прибутку необхідно зробити аналіз платоспроможності підприємства. Підприємство вважається платоспроможним, якщо наявні у нього грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення покривають його короткострокові зобов'язання.

Таблиця 2.8. Аналіз показників платоспроможності ВАТ «Фокстрот» за 2008-2011 рр..,%

Показники 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. Коефіцієнт концентрації власного капіталу 0,79 0,79 0,67 0,68 Коефіцієнт концентрації позикового капіталу 0,20 0,21 0,32 0,32 Коефіцієнт фінансової залежності 0,26 0,26 0,48 0,47

Як видно з таблиці 2.8 коефіцієнт концентрації власного капіталу досить високий. За 2008-2009 рр.. він дорівнював 0,79%. За цей же період часу спостерігається низьке значення коефіцієнта концентрації позикового капіталу, всього лише 0,20%. За 2010-2011 рр.. незначно знизився коефіцієнт концентрації власного капіталу до 0,68%, але знаходиться в межах норми. Відповідно збільшилося значення коефіцієнта концентрації позикового капіталу до 0,32%, але так само знаходиться в межах норми. Високі значення показників платоспроможності призводить до великої частці споживаної прибутку. Про що свідчать відрахування і чистого прибутку на дивіденди за 2000-2009 рр..

Так само для проведення аналізу розподілу чистого прибутку можна розглянути структуру власних оборотних коштів.

За даними таблиці 2.9 видно, що власні оборотні активи ВАТ «Фокстрот» з кожним роком зменшується, в 2010 році величина власних оборотних активів підприємства в порівнянні з 2009 роком зменшилася на 87486 і склала 7373 тис. грн. У 2011 році відбулося значне відхилення в бік зменшення. Значення власних оборотних активів різко скоротилося на 13078,5

Таблиця 2.9 - Величина власних оборотних активів ВАТ «Фокстрот», тис.грн

Показник Фактичне значення Відхилення 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. 2009-2008 рр.. 2010 - 2009 рр.. 2011-2010 рр.. Величина власних оборотних активів 92789,9 94859 7373 -5705,5 +2069,1 -87486 -13078,5

Резюмуючи вище сказане щодо розподілу прибутку ВАТ «Фокстрот» можна зробити наступні висновки: протягом періоду 2008-2009 рр.. чистий прибуток розподілялася за такими напрямами:

дивідендні виплати;

до резервного фонду;

на капітальні вкладення.

Притому, що більше половини чистого прибутку прямувало на капітальні вкладення (55,6% - в 2008 році, 57,8% - у 2009 році), на дивідендні виплати прямувало в 2008 році - 33,5%, а в 2009 році - 38,2% від чистого прибутку. Частина, що залишилася чистого прибутку в розмірі 10,8% (2008 р.) і 4,0% (2009 р.) у резервний фонд підприємства.

А за період 2010-2011 рр.. чистий прибуток у розмірі 100,0% спрямовувалася тільки на капітальні вкладення. На мою думку, це, звичайно ж, не правильно, але у керівництва підприємства не залишається іншого виходу, тому що з кожним роком розмір прибутку знижується. І для отримання більшого розміру чистого прибутку в майбутньому керівництво акцентує свою увагу на збільшення обсягу нерозподіленого прибутку.

За коефіцієнтами платоспроможності можна зробити висновок, що вони знаходяться в нормі, хоча до 2010-2011 років коефіцієнт концентрації власного капіталу знизився, а коефіцієнт концентрації позикового капіталу навпаки зменшився.

Величина власних оборотних активів, як і всі інші показники протягом звітного періоду часу знижується. Так у 2008 році сума власних оборотних коштів становила 92789,9 тис.грн., до 2010 року дана величина скоротилася до 7373 тис.грн., а в 2011 році розмір власних оборотних активів вийшов негативним.

.3 Аналіз рентабельності підприємства

Сенс будь-якої підприємницької діяльності складається в досягненні позитивного економічного ефекту у вигляді абсолютного показника - прибутку чи відносного - рентабельності. Тим самим рентабельність виступає головним об'єктом і метою фінансового менеджменту підприємства. Чим більше приділяється увага рентабельності, тим успішніше функціонує підприємство.

Проведемо аналіз економічної рентабельності. Вихідні дані наведені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Вихідні дані аналізу рентабельності

№ Показники Фактичне значення Відхилення 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. 2009-2008 рр.. 2010-2009 рр.. 2011-2010 рр.. 1 Необоротні активи 136296 131068 153757 176173 -5228 +22689 +22416 2 Оборотні активи 50016 53105 67155 74095 +3089 +14050 +6940 3 Прибуток до оподаткування 10180 6700 379 3016 3480 6321 +2637 4 Економічна рентабельність 5,46 3,64 0,17 1,20 -1,82 -3,47 + 1,03

З даної таблиці 2.10 випливає, що економічна рентабельність протягом аналізованого періоду піддавалася зміни. Рівень економічної рентабельності в 2008 році склав 5,46%, а до 2010 року цей показник знизився до 0,17%. Зменшення у 2009 році склало 1,82%, а в 2010 році - 3,47%. У 2011 році відбулося незначне збільшення показника економічної рентабельності ВАТ «Фокстрот», на 1,03% і фактично дорівнювало 1,20%. На економічну рентабельність великий вплив робить прибуток до оподаткування. За 2008-2010 рр.. прибуток до оподаткування скоротився на 9801 тис. грн. а в 2011 році фактичне значення прибутку до оподаткування збільшилося на 2637 тис. грн. протягом аналізованого періоду часу так само збільшились і активи «Фокстрот». Збільшення необоротних активів у 2011 році склало 22416 тис.грн., а оборотних активів на 6940 тис. грн.

Інформаційною базою аналізу рентабельності служить, перш за все, бухгалтерська звітність організації: форма № 2 «Звіт про прибутки іубитках» і форма № 1 «Бухгалтерський баланс», на основі яких здійснюється розрахунок різних показників.

Рентабельність відображає здатність підприємства генерувати прибуток на вкладений власний капітал і наявні в організації активи. Аналіз показників рентабельності дозволяє оцінити поточну господарську діяльність, виявити резерви підвищення її ефективності та розробити систему заходів щодо використання даних резервів. Таким чином, показники рентабельності є найбільш узагальненою характеристикою ефективності господарської діяльності. До цих показників зазвичай відносять рівень рентабельності, або коефіцієнт рентабельності, який виражається як відношення того чи іншого виду прибутку до якої-небудь бази. Різні показники відображають різні сторони діяльності підприємства. Цілком природно, що в цілому ефективність роботи підприємства може визначити лише система показників рентабельності. Вона включає в себе чотири групи показників: рентабельність продукції, продажів, активів, власного капіталу.

Таблиця 2.11 - Показники рентабельності за даними ВАТ «Фокстрот»,%

Показники Фактичне значення Відхилення 20082009 2010 2011 2009-2008 рр.. 2010-2009 рр.. 2011-2010 рр.. R перед 6,69 3,60 1,51 9,57 -3,09 -2,09 +8,06 ROS 6,27 3,48 1,49 8,73 -2,79 -1,99 +7,24 ROA 3,06 3,61 0,19 1,23 +0,55 -3,42 + 1,04 ROE 7,01 4,57 0,28 1,82 -2,44 -4,29 +1,54

Перша група показників - рентабельність одиниці продукції. Даний показник визначається як відношення прибутку (П) до собівартості (С):

перед = (П / С) * 100%.

Роль показника рентабельності одиниці продукції полягає в тому, що з його допомогою дається оцінка витрат підприємства на одиницю продукції, що випускається. Аналізуючи показник рентабельності реалізованої продукції можна сказати, що за 2009 рік рівень даного показника вище (9,57%), ніж за всі інші роки. За даним показником за весь звітний період так само спостерігається двояка ситуація. З 2008 по 2010 рр.. рівень даного показника з кожним роком зменшується. У 2010 році по відношенню до 2009 року зменшення склало 2,09%, а в 2009 році - 3,09%. Фактичний же показник рентабельності реалізованої продукції скоротився з 6,69% ??(2008р.) до 1,51% (2010р.). Це означає, що витрати на виготовлення продукції, що випускається ВАТ «Фокстрот» у період 2008-2010рр. поступово скорочувалися. А в 2011 році витрати на виготовлення продукції збільшилися до 9,57%. Це вище ніж у 2008 році.

Друга група показників рентабельність - це рентабельність продажів, яка розраховується за формулою:

ROS = (П п / У) * 100%

де ROS - рентабельність продажів; П п - прибуток від продажів; В - виручка від продажів. При розгляді показника рентабельності продажів ВАТ «Орбіта» за звітний період спостерігається така ж картина, що і при розгляді показників рентабельності реалізованої продукції. Протягом 2008-2010 рр.. спостерігається негативна тенденція у бік зменшення. У 2008 році даний показник знаходився на рівні 6,27%, а до 2010 року знизився до 1,49%. Відхилення склало 2,79% і 1,99% в 2009 і в 2010 роках відповідно. За цим цифр видно, що величина прибутку від продажів, що припадає на кожний карбованець виручки з кожним роком знижувалася. А в 2011 році відбулося збільшення даного показника, він дорівнював 8,73%. Отже, збільшилася і прибуток від продажів. Фактична сума прибутку від продажів в 2011 році дорівнювала 27059. Це перевищувало рівень 2008 року, де дана прибуток була відзначена в розмірі 14636. Збільшення прибутку від продажів склало 12423.

Третя група показників рентабельності - рентабельність активів (або дохід на інвестиції):

= П / А ср

де R ОА - рентабельність активів; П - прибуток підприємства (може використовуватися прибуток від продажів); А сер - середня величина активів (майна) підприємства за певний період.

З таблиці видно, що показник рентабельності активів в 2009 році (3,61%) збільшився на 0,55% в порівнянні з 2008 роком (3,06%). А до 2010 року даний показник різко знизився до 0,19%. Показник рентабельності активів відображає величину бухгалтерського прибутку, що припадає на кожен рубль активів. Дійсно, як випливає з фінансової звітності, величина прибутку до 2010 року різко зменшилася і фактично дорівнювала 379. Хоча у 2008 та 2009рр. прибуток ТОВ «Фокстрот» була дорівнює 10180 і 6700 відповідно. До 2011 року рівень показника рентабельності активів ВАТ «Фокстрот» збільшився до 12,3%. Отже, збільшився прибуток, що припадає на кожний рубль активів. Цей показник відображає ефективність вкладених у підприємство коштів. Другим способом рентабельність активів можна представити як добуток наступних двох показників:

ОА = ROS * До об.акт = (П / В) * (В / А ср) = (П / А ср)

де К об.акт - коефіцієнт оборотності активів. Коефіцієнт оборотності активів можна розрахувати як відношення виручки від реалізації до суми активів підприємства.

Четверта група показників рентабельності - рентабельність акціонерного, або власного, капіталу. Цей показник займає особливе місце, тому що відображає віддачу або прибутковість головного виду засобів, що використовуються підприємством, - власних коштів:

ОЕ = ПП / П

де КУО - рентабельність акціонерного капіталу; П ськ-середня величина власного капіталу підприємства за певний період часу.

Показник рентабельності власного капіталу відображає величину прибутку до оподаткування, що припадає на кожний карбованець власного капіталу. У період з 2008 (7,01%) по 2010 рр.. (0,28%) відбувається зменшення даного показника. Рентабельність власного капітал протягом даного періоду часу зменшилася на 6,73%. Це говорить про те, що 2008-2010 рр.. прибуток до оподаткування ТОВ «Фокстрот», що припадає на кожну гривню власного капіталу знижувалася. До 2011 року в порівнянні з 2008 роком збільшення склало 1,54%. Отже, в 2011 році прибуток до оподаткування ТОВ «Фокстрот», що припадає на кожний карбованець власного капіталу склала 1,82%. Це надалі позначиться на розмірі чистого прибутку, що отримується на вкладену гривню. Так як особливість даного показника в тому, що він, по-перше, показує ефективність власних коштів, тобто чистий прибуток, отриманий, на вкладену гривню, а по-друге, ступінь ризику підприємства, що відображає зростання рентабельності власного капіталу. Отже, за даним показником можна сказати, що на вкладену гривню ТОВ «Фокстрот» отримала чистого прибутку в розмірі 0,7 ; 0,45 ; 0,02 і 0,18 за 2008-2011 роки відповідно.

Резюмуючи вище сказане за таблицею 2.11, можна зробити наступний висновок. Для ТОВ «Фокстрот» 2011 рік став свого роду переломним роком. Це пов'язано, перш за все, з тим, що в період 2008-2010 рр.. прибуток до оподаткування поступово знижувалася. Так в 2008 році вона дорівнювала 10180 тис.грн., а в 2010 році - 379. Відхилення склало 9801 тис. грн. А до 2011 року прибуток до оподаткування ТОВ «Фокстрот» збільшилася до 3016 тис. грн. Приріст прибутку в 2011 році в порівнянні з 2010 роком склав 2637 тис. грн.

У 2010 році показники рентабельності реалізованої продукції та рентабельності продажів рівні 1,51% і 1,49% відповідно. Це найнижчі показники за даними групам рентабельності ТОВ «Фокстрот» за звітний період. А показники рентабельності активів та рентабельності власного капіталу не доходять навіть до 1% і фактично становлять 0,19% і 0,28% відповідно. У 2011 році показники рентабельності реалізованої продукції та рентабельності продажів рівні 9,57% і 8,73% відповідно, вони є найвищими за аналізований період часу. Для ВАТ «Фокстрот» 2008р. був найстабільнішим, так як в цьому році всі показники рентабельності знаходяться майже на однаковому рівні. За 2009 рік всі групи показників рентабельності перебувають в інтервалі 3-5%. Самий високе значення в даному році був у показників рентабельності власного чи акціонерного капіталу і склав 4,57%. Показники рентабельності одиниці продукції склали 3,6%, рентабельності продажів - 3,48%, рентабельності активів ВАТ «Фокстрот» у 2007 році дорівнював 3,61%. Значення рентабельності активів підприємства в 2009 році було найвищим протягом аналізованого періоду часу. У цілому ж за показниками, можна сказати, що значення рентабельності активів і власного капіталу набагато відстають від значень показників рентабельності одиниці продукції та рентабельності продажів.

Притому, що більше половини чистого прибутку прямувало на капітальні вкладення (55,6% - в 2009 році, 57,8% - у 2010 році), на дивідендні виплати прямувало в 2008 році - 33,5%, а в 2009 році - 38 , 2% від чистого прибутку. Частина, що залишилася чистого прибутку в розмірі 10,8% (2009 р.) і 4,0% (2010 р.) у резервний фонд підприємства.

А за період 2010-2011 рр.. чистий прибуток у розмірі 100,0% спрямовувалася тільки на капітальні вкладення. На мою думку, це, звичайно ж, не правильно, але у керівництва підприємства не залишається іншого виходу, тому що з кожним роком розмір прибутку знижується. І для отримання більшого розміру чистого прибутку в майбутньому керівництво акцентує свою увагу на збільшення обсягу нерозподіленого прибутку.

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Напрямки підвищення прибутковості підприємства

Щоб управляти прибутком, необхідно розкрити механізм її формування, визначити вплив та частку кожного фактора її зростання чи зниження.

Важливим чинником зростання прибутку, що залежать від діяльності організації (їх називають внутрішні), є зростання обсягу виробленої продукції відповідно до договірних умов, зниження її собівартості, підвищення якості, поліпшення асортименту, підвищення ефективності використання виробничих фондів, ростов продуктивності праці, компетентність керівництва.

Ці фактори можна умовно поділити на три групи: виробничі, комерційні, фінансові.

Виробничі фактори пов'язані з обсягом виробництва, його ритмічністю, матеріальною, науково-технічної та організаційно-технічною оснащеністю, відповідно - якісними параметрами продукції, її асортиментами й структурою й т.д.

Комерційні фактори як би підводять до фінансових факторів і охоплюють в широкому розумінні поняття маркетингу: укладання господарських договорів на основі самого пильної вивчення діючої та перспективної кон'юнктури ринку, цінове регулювання збуту, його напрям і організаційно - економічне забезпечення.

Надійність прогнозу комерційних факторів опирається, з одного боку, на страхування ризиків (в основному ризиків втрати майна, зриву поставок, віддалення або відмови від платежу), з іншого - на залучення солідних, платоспроможних клієнтів (замовників, покупців), що, у свою чергу , вимагає відомих позавиробничих витрат (представницьких, на рекламу).

Фінансові фактори, що охоплюють і виторг від реалізації продукції і послуг, і підприємницький дохід від усіх видів діяльності, включають відповідно: форми розрахунків передбачаються контрактом або визначені оперативно; цінове регулювання в тому числі уцінку у випадку уповільнення реалізації; залучення кредиту банку або коштів з централізованих резервів ; застосування штрафних санкцій; вивчення та стягнення дебіторської заборгованості, а також забезпечення ліквідності інших активів; стимулювання і залучення грошових ресурсів на фінансових ресурсах, - доходів від цінних паперів, внесків, депозитів, оренди і фінансових вкладень. Тут важливий принцип «час - гроші»: чим швидше і повніше надходження доходів, тим ефективніше вся діяльність. Тому не слід нехтувати диференційованою в залежності від термінів реалізації та прогнозу насичення ринку уцінкою, у тому числі сезонною, періодичної чи разової тимчасове падіння доходів окупиться вивільненням коштів за рахунок прискорення їх обороту, кращою відвантаженням своєї продукції найбільш надійним і швидким платникам та іншим заходам.

До факторів, які залежать від діяльності організації (зовнішні), відносяться зміна державних регульованих цін на реалізовану продукцію, рівень податків та тарифів, норми амортизуються відрахувань, вплив природних, географічних, транспортних, технічних умов на виробництво та реалізацію продукції, а також інші фактори ( малюнок 3.1). Однак вони можуть робити істотний вплив на прибуток.

Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів. У свою чергу, виробничі фактори поділяються на екстенсивні та інтенсивні.

До екстенсивних відносяться чинники, які відображають обсяг виробничих ресурсів, наприклад, зміна чисельності працівників, вартості основних фондів, їх використання про час (зміна тривалості робочого дня, коефіцієнта змінності устаткування та іншого), а також непродуктивне використання ресурсів (витрати матеріалів на шлюб, втрати через відходи).

До інтенсивним відносяться фактори, що відображають ефективність використання ресурсів або сприяють цьому (наприклад, підвищення кваліфікації працівників, продуктивності устаткування, впровадження прогресивних технологій, прискорення оборотності оборотних коштів, зниження матеріаломісткості та трудомісткості продукції).

Перераховані фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартість, тому для виявлення кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції і вартість витрат і ресурсів, використовуваних у виробництві.

Для того, щоб свідомо і цілеспрямовано вживати організаційно-технічні і господарсько-управлінські рішення щодо нарощування прибутку, необхідно, перш за все, класифікувати фактори зростання прибутку і параметри, кількісна оцінка яких дозволяє оцінити їх вплив на цей процес.

Всі фактори можна розділити: зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні).

До зовнішніх належать:

ринково - кон'юнктурні чинники (диверсифікація діяльності організації, підвищення конкурентоспроможності у наданні послуг, організація ефективної реклами нових видів продукції, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, зміна тарифів і цін на поставляються продукцію та послуги в результаті інфляції);

господарсько - правові та адміністративні фактори (оподаткування; правові акти, постанови і положення, що регламентують діяльність організації, державне регулювання тарифів і цін).

Під внутрішніми факторами розуміють:

матеріально-технічні (використання прогресивних та економічних предметів праці, застосування продуктивного технологічного устаткування, проведення модернізації та реконструкції матеріально-технічної бази виробництва);

організаційно-управлінські (освоєння нових, більш досконалих видів продукції та послуг, розробка стратегії і тактики діяльності та розвитку організації, інформаційне забезпечення процесів прийняття рішення);

економічні фактори (фінансове планування діяльності організації, аналіз і пошук внутрішніх резервів зростання прибутку, економічне стимулювання виробництва, податкове планування);

соціальні фактори (підвищення кваліфікації працівників, поліпшення умов праці, організація оздоровлення і відпочинку працівників).

Одним із шляхів підвищення прибутковості ТОВ «Фокстрот», на мій погляд є точне і своєчасне виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. Відступ від них - гарантія збитків. На даному підприємстві необхідно ввести юридичні підрозділи, основним завданням яких стає своєчасне стягнення штрафів з порушників свої зобов'язання постачальників, транспортних та інших організацій.

Зниження собівартості продукції є найважливішим чинником зростання прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відображається економія матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якими володіє підприємство. Максимальна мобілізація резервів зниження собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Також, на мою думку, необхідне впровадження противитратної механізму діяльності ТОВ «Фокстрот» що передбачає, перш за все, посилення боротьби з непродуктивними і нераціональними витратами, пошук більш економічних рішень, виявлення резервів зниження витрат на виробництво і збут продукції.

Значною мірою розміри одержуваного прибутку залежать від того, наскільки раціонально та економно у виробництві витрачаються матеріальні ресурси. Зменшення величини сукупних матеріальних витрат на одиницю продукції забезпечує зниження її собівартості, в якій частка матеріальних витрат вельми значна. Скорочення матеріальних витрат збільшує прибуток. Причому при сформованому співвідношенні між рівнем матеріальних витрат і величиною прибутку, зниження матеріальних витрат у промисловості на 1% збільшує прибуток більш, ніж на 3%.

Бережливе витрачання матеріальних ресурсів важлива умова зниження собівартості продукції. Із зростанням масштабів виробництва, коли збільшується віддача від кожного відсотка зниження матеріальних витрат, їх економія набуває все більшого значення.

Відомо, що в даний час гостро стоїть проблема вишукування джерел фінансування для прискорення соціально-економічного розвитку країни. У цьому відношенні економія матеріальних витрат може служити важливим резервом збільшення прибутку. Економія 1% предметів праці в 4 рази ефективніше економії капітальних вкладень і в 2,2 рази ефективніше економії трудових ресурсів.

На мою думку, комплексний підхід до раціонального виробництва і споживання матеріалів повинен включати наступні напрямки.

вдосконалення структури використання ресурсів шляхом безперервного нарощування частки нових видів у загальному обсязі матеріалів з високими технічними параметрами;

поліпшення експлуатаційних властивостей і структури традиційних матеріалів;

вдосконалення традиційних форм і методів економії мате ріалів, включаючи зниження матеріаломісткості в процесі конструювання виробів, а також вдосконалення нормативів технологій обробки матеріалів;

організація повторного використання матеріальних ресурсів (використання принципу кругообігу матеріалів);

На мій погляд, одним з резервів зниження матеріальних витрат ТОВ «Фокстрот» є пошук і покупка на ринку відносно недорогої сировини і матеріалів. Вона здійснюється за допомогою аналізу пропозицій постачальників за сформованими зв'язкам або за допомогою звернення на товарну біржу. Аналізуючи котирування цін на біржах і ціни на матеріали і сировину постачальників, можна придбати відносно дешеві матеріали.

Таким чином, на мою думку всі чинники, що впливають на прибуток можна розділити на дві великі групи: зовнішні і внутрішні. Внутрішні фактори залежать від діяльності організації, до них відносять: ріст обсягу виробленої продукції відповідно до договірних умов, зниження її собівартості, підвищення якості, поліпшення асортименту, підвищення ефективності використання виробничих фондів, зростання продуктивності праці, компетентність керівництва. До факторів, які залежать від діяльності організації, відносять зміну державних регульованих цін на реалізовану продукцію, рівень податків та тарифів, норми амортизаційних відрахувань, вплив природних, географічних, транспортних, технічних умов на виробництво та реалізацію продукції, а також інші фактори.

.2 Шляхи вдосконалення методики аналізу прибутку підприємства

Підприємницька діяльність господарюючих суб`єктів спрямована на одержання прибутку. Саме наявність прибутку або можливість його одержання спонукає підприємства входити в певну сферу діяльності, а за відсуткості прибутку або загрози збитковості - покидати певний сегмент ринку.

Підприємство орієнтуючись при виборі рішення на мінімально можливий рівень витрат, як правило, розглядає цю задачу як засіб досягнення загальної мети - максимізації прибутку. Дана мета є головною для будь-якого підприємства, навіть якщо вона не формулюється у вигляді провідного мотиву діяльності. В окремих випадках підприємства можуть ставити за мету не максимізацію прибутку, а якісь інші завдання, наприклад, збільшення обсягу продажів, досягнення суспільного визнання, і заради них „жертвувати певною частиною прибутку, задовольнившись його мінімальним рівнем, проте у такому випадку неможливо обійтись без прагнення до максимізації прибутку, принаймні, у довгостроковому періоді, поскільки за такою умовою створюється можливість раціонального розподілу ресурсів, забезпечення високої ефективності, а отже, успішної реалізації обраної цілі.

Дослідження свідчать, що ухилення від сплати податків є старим методом максимізації прибутку, який безпосередньо пов`язаний із порушенням правил проведення бухгалтерського обліку та складання звітності, що є певною проблемою, яка досліджується в багатьох країнах. В Україні спроба дати визначення цьому поняттю були зроблені вітчизняними вченими Є.В. Мнихом, Н.П. Шморгуном, П.Ю. Буряком, М.В. Римаром, Б.С. Івасівою та інші.

Слід відзначити, що на сьогодні тема впливу податку на прибуток на підприємницьку діяльність залишається малодослідженою проблемою.

На формування прибутку як фінансового показника роботи суб`єктів господарювання впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності, обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат, визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.[24]

Прибуток - це кінцевий фінансовий результат від здійсненої підприємством підприємницької діяльності, який є основою усього фінансового потенціалу суб`єкта господарювання. Прибуток, зокрема, є видом фінансових ресурсів підприємства, тому наукове обгрунтування розподілу прибутку підприємств на державному рівні є важливим й об`єктивно необхідним.

Підходи, які використовуються на Заході, не завжди ефективні в умовах трансформації економіки України, тому актуальним є науково обгрунтоване адаптування досвіду функціонування зарубіжних фірм і дослідження та впровадження вітчизняних механізмів впливу податків на формування й використання прибутку підприємства.

Прибуток є на сьогодні єдиним потенційним джерелом коштів для українських підприємтсв, що за кращих умов могло б забезпечити реальне поповнення капіталу.

Виникнення такого поняття як „максимізація прибутку пов`язано з бажанням підприємців отримати якомога більше грошей, і тому це явище, скоріш за все, не зникне, але середовище його існування можна звузити шляхом удосконалення законодавства та контролю.[20]

При стягненні податку на прибуток підприємств доцільно запровадити регресивну подткову шкалу, коли ставки податків зменшуються разом із підвищенням величини отриманого підприємством прибутку. Окрім цього варто ввести в Україні вищий за чинний рівень податок на прибуток для підприємств-монополій, що практикується в ринково розвинених країнах і який сприятиме встановленню належної податкової справедливості і компенсує достатньою мірою бюджетні доходи. Завдяки таким заходам зросте кінцевий фінансовий результат підприємств після оподаткування - чистий прибуток, що стимулюватиме здійснення податкових інвестицій. Водночас це сприятиме надходженню коштів до бюджету.

Якщо у країнах з розвиненою ринковою економікою завдяки цілеспрямованим заходам уряду скорочується частина корпоративного податку в доходах бюджету, то в Україні зменшення частини податку на прибуток спричинене зниженням прибутковості підприємств.

Фінансовий стан суб`єктів господарюванняпрямо пропорційно впливає і на стан державних фінансів іна фінансове забезпечення населення, тобто є найвагомішим індикатором фінансово-економічного станув державі.

В інтересах держави враховувати фінансові потреби суб`єктів господарювання, тому що доходи підприємств є її основою.

Зазначені пропозиції слід включити у список реформ податкової системи України. Ці рішення сприятимуть усуненню певних вад у чинному законодавстві, а також необхідності постійно вносити у великій кількості зміни до нормативних актів з питань оподаткування прибутку підприємств.[18]

.3 Зарубіжний досвід формування та розподілу прибутку підприємства

До XX століття в західній економічній думці термін «прибуток» використовувався в широкому сенсі (власне прибуток і відсоток) і в вузькому (без включення відсотка). В економічній літературі, особливо в німець кою, для визначення прибутку без відсотка використовувався також термін «підприємницький дохід». У XX столітті термін «прибуток» у вузькому його розумінні в основному витіснив ідентичний йому термін «підприємницький дохід» [54

Інакше кажучи, до XX століття в західній економічній думці була відсутня самостійна теорія прибутку. Теорії ж претендують на такий зміст (як, наприклад, у Бем-Баверка), стосувалися, як правило, лише проблем походження відсотка. Правда, окремі видатні економісти розуміли спрощеність трактування прибутку (за вирахуванням відсотків) лише як особливий плати за працю управління. Тому деякі з них (А. Маршал, Є. Бем-Баверк) вказували на включення в прибуток помітною плати за ризик. Однак ці положення не отримали достатньо розгорнутого теоретичного обгрунтування.[3]

Важливою роботою, в якій увагу зосереджено на виявленні вирішальних джерел прибутку, було дослідження відомого американського економіста Дж.Б. Кларка "Розподіл багатства", видане вперше в 1899р.

Отже, у відповідності з теорією Дж. Б. Кларка питання про походження власного прибутку можна вирішити лише шляхом виявлення подібних елементів і їх джерел в умовах динаміки. У руслі подібних розробок XX століття в західній економічній теорії запанувала думка про три основних джерела походження прибутку.

В якості першого джерела стали визнавати винагороду за передбачуваний ризик і не визначеність (непередбачуваний ризик). Розробка цих проблем в найбільш розгорнутому вигляді вперше була представлена ??американським економістом Ф. Найтом в 1921т. в книзі "Ризик, невизначеність та прибуток". На думку вченого винагороду у вигляді прибутку від успішної підприємницької діяльності забезпечується саме вмілої оцінкою не тільки передбачуваного, але і непередбачуваного ризику.

Розробку другого джерела походження прибутку у динамічній економіці зазвичай пов'язують з працями відомого економіста; І. Шумпетера, який у якості такого вказував на "послідовне введення в економічний процес технічних, комерційно: і організаційних інновації. При цьому нововведення розглядалися у вкрай широкому сенсі, включаючи технічні новації всіх видів, зміни в комерційній і. фінансової діяльності (у тому числі знаходження нових: розширення старих ринків, вишукування нові джерел постачання і ресурсів, включаючи фінансові), всі поліпшення в організації виробництва, збуту і т.п.

Третім джерелом прибутку західна економічна думка XX ст. визнає монополію. Обмовимося, що під монополією на Заході розуміється політика обмеження конкуренції в її різних видах (перш за все у вигляді регулювання цін), що проводиться окремими приватними виробниками або їх групами. В даний час монопольна влада над ринком найчастіше пов'язується з великими розмірами виробника (компанії, корпорації), але враховуються й інші фактори, насамперед серйозні перешкоди для входження нових виробників в дану галузь або сферу підприємництва.[4]

Таким чином, склалася в XX ст. самостійна теорія прибутку включає три головних джерела її походження. У зв'язку з формуванням даної теорії, а також із загальним ускладненням в даний час структури та функціонування розвиненої ринкової економіки необхідно з'ясувати механізм стимулюючої функції прибутку.

Особливістю розвитку економіки XX ст. стало активне використання методів державного регулювання, що роблять, поряд з конкурентними силами ринку, серйозний вплив на стимулюючу функцію прибутку. Застосовувані методи державного регулювання можна розділити на наступні групи. По-перше, заходи, спрямовані на збереження та посилення конкурентних сил в розвиненій ринковій економіці (на мікрорівні - заходи в рамках антимонопольної діяльності, на макрорівні - заходи антиінфляційної політики). По-друге, заходи з регулювання окремих галузей і сфер господарства (підтримка сільського господарства, а також дрібного підприємництва взагалі; регулювання природних монополій; вплив держави на зменшення дестабілізуючого впливу фактора ризику та ін.)

По-третє, державні заходи, що впливають на стимулюючу функцію прибутку (формування системи). При формуванні системи оподаткування прибутку держава вирішує двоєдине завдання: забезпечує податковими доходами держбюджету і, одночасно, обмежує податкові вилучення з прибутку компаній з метою не допустити підрив виробничих стимулів підприємницької діяльності.

Підводячи підсумок, відзначимо, що дія механізму стимулюючої функції прибутку в рамках окремих компаній і національних економік не зводиться просто до можливості отримання і максимізації прибутку, а постає як складна взаємодія різних факторів на мікро-і макро - рівнях, що виступають і в якості підтримки, і в якості необхідних обмежувачів. Комплексний вплив цих факторів визначає ступінь успішності функціонування механізму максимізації прибутку з точки зору стимулювання діяльності приватного підприємництва в розвиненій ринковій економіці.

Так, згідно з податковим законодавством Німеччини прибуток юридичних осіб для цілей оподаткування корпораціонний і промисловим податками розраховується за наступною схемою:

Вартість майна підприємства на кінець року мінус вартість майна підприємства на початок року одно різниця у вартості чистих активів плюс відшкодування (вилучення з прибутку) мінус нові внески власників компанії одно прибуток господарського року мінус не обкладаються податком доходи плюс виробничі витрати, не віднімаються при оподаткуванні прибутку одно оподатковувана прибуток.

Способи ухилення від сплати податків базуються, перш за все, на заниженні чистого приросту вартості майна підприємства.[9]

Слід зазначити, що труднощі чіткого визначення складу прибутку з бухгалтерської точки зору пов'язані з розподілом прибутку між учасниками господарських операцій (дирекцією, адміністрацією, акціонерами, найманими працівниками). Межі прибутку визначаються способами її використання. Дані балансу відображають ту величину накопичень, яку підприємство готове надати для розподілу між державою та акціонерами, а також витрачаються на створення резервів, на додаткові інвестиції.

Наприклад, у статті «витрати на утримання персоналу" відображається загальний обсяг зарплати та відрахувань в соціальні фонди. При цьому винагорода керівництву акціонерної компанії може включати в себе частину прибутку, яка, тим не менш, проходить за статтею витрат. У західних країнах подібне явище називається «прихованим розподілом прибутку».

На величину балансового прибутку значний вплив робить сума резервів, сформованих до оподаткування прибутку. Вони являють собою статті пасиву балансу, утворені у зв'язку із зобов'язаннями, можливими збитками або витратами, але не пов'язані з будь - якими конкретними термінами або розмірами платежу. Такі резерви можуть створюватися, наприклад, за наявності сумнівних боргів, загрози виникнення втрат через ненадійних операцій, майбутнього судового процесу або навіть податкової перевірки.

Фальсифікація або завищення резервних фондів, а так само завищення

амортизаційних відрахувань є типовими способами заниження прибутку для великих компаній. Це особливо характерно для країн з «континентальної» системою бухгалтерського обліку (Німеччини, Франції). З метою применшення приросту активів використовується відображення фіктивних зобов'язань по платежах у формі фіктивних або завищених прибуткових рахунків фіктивної позики.

При перевірці бухгалтерської звітності компанії пов'язані один з одним неправдиві бухгалтерські проводки дуже важко виявити з точки зору підтвердження факту ухилення від сплати податку. Особливо це стосується податків на доходи і прибуток, оскільки замість однієї «офіційної» бухгалтерської звітності ведуться дві або три.

Тим не менш, податкові органи у розвинених країнах мають досить широкими правами щодо використання інформації з різних джерел. Одним з непрямих методів, що застосовуються при податкових перевірках і податкових розслідуваннях, є метод аналізу власного капіталу підприємства, на основі якого лежить формула визначення чистих активів. Зазначений метод грунтується на тому, що збільшення або зменшення чистої вартості капіталу (майна) платника податку протягом певного періоду відображається на величині його прибутку (доходу) і відповідно, оподатковуваного прибутку (оподатковуваного доходу).

Розглянуті методи застосовуються, зокрема, в США, Німеччині, Франції. Їх основна ідея полягає в тому, що доходи платника податку визначаються на основі його витрат. Витрати у свою чергу діляться на кілька основних груп: придбання активів (майна), накопичення, погашення боргів, поточні (особисті) витрати.

Так, при застосуванні методу «розрахунку приросту майна» податкові органи виходять із того, що збільшення стан платника податків за певний період часу може статися тільки за рахунок підлягають обкладенню доходів, за які сплачено податки, прихованих від оподаткування сум і разових грошових надходжень, наприклад, отриманого спадщини.

Метод аналізу власного капіталу і його модифікації рекомендується використовувати при незадовільному стані бухгалтерських книг і документів або їх відсутності, а також за наявності підстав вважати, що вони недостовірні. Бухгалтерські книги та записи можуть не відображати всіх операцій платника податку, особливо пов'язаних з одержанням доходів (торгової виручки, дивідендів, комісійних та ін.) Ці документи можуть бути повними у тому сенсі, що вони відображають всі операції, але статті доходів у них можуть бути приховані, замасковані, неправильно розподілені. Застосування даних методів також доцільно в тому випадку, якщо протягом всього періоду, що перевіряється спостерігалися значні зміни активів і пасивів платника податків.

Метод аналізу власного капіталу дозволяє визначити суму оподатковуваного доходу підприємства при будь-якому способі ведення бухгалтерського обліку (касовий, нарахувань, комбінований). Застосовуваний спосіб обліку лише впливає на включення в розрахунок одних показників і виключення інших.

Оскільки зміна вартості чистого капіталу підприємства визначається зіставленням цієї величини за певний період, дуже важливо встановити суму початкової вартості капіталу, виходячи з якої буде проводитися відлік її приросту. Основні зусилля податкових органів направлені на те, щоб отримати всі дані про активи та пасиви платника податків у певній «початковій точці». Це пов'язано з наступним обставиною. У відповідності з дією наступності (ідентичності початкового і заключного балансу), якщо кінцева вартості майна платника податку у даному періоді буде занижена, це призведе до завищення чистого приросту вартості його майна у наступному періоді, і навпаки. Повнота і точність відповідної інформації є, таким чином, одним з основних факторів, що визначає ефективність даного методу.

Підводячи підсумок вищесказаного, можна сказати, що прибуток компанії за звітний період часу, в західних країнах, являє собою різницю у вартості власного капіталу (чистих активів) на початок і кінець періоду. Показник чистих активів підраховується шляхом вирахування із загальної вартості активів фірми вартості боргів третім особам, тобто тим хто не входить до числа власників компанії. Віднімаються також середньо-і довгострокова заборгованість, і короткострокова заборгованість постачальникам та іншим кредиторам. На нашу думку, дане визначення прибутку можна застосувати до нашого підприємства.

На мій погляд, доцільно було б застосувати до ТОВ «Фокстрот» також метод аналізу власного капіталу. Даний метод широко використовується в західних країнах, особливо в США, Німеччині і Франції, не тільки як основний метод перевірки достовірності прибутку, але також для підтримки результатів діяльності підприємства. В основі методу аналізу власного капіталу підприємства лежить формула визначення чистих активів. Зазначений метод грунтується на тому, що збільшення або зменшення вартості чистої вартості капіталу (майна) платника податку протягом певного періоду часу відбивається на величині його прибутку (доходу) і відповідно оподатковуваного прибутку.

ВИСНОВКИ

Прибуток відіграє важливу роль в ліквідації бюджетного дефіциту, стабілізації господарства здоланні кризових явищ.

Він характеризує перевищення надходжень над витратами, характеризує мету підприємницької діяльності і береться як головний показник результативності підприємства.

В першому розділі курсової роботи розглянуто прибуток як основний фінансовий показник підприємства, його сутність, види та функції, розглянуто сучасні методи аналізу прибутку та механізм розподілу цільової величини прибутку.

У другому розділі розглянуто підприємницьку діяльність на прикладі компанії «Фокстрот», а саме: техніко-економічну характеристику підприємства, охарактеризовано його діяльність, розглянуто та проаналізовано такі показники як обсяг виробництва, обсяг реалізації продукції, чистий прибуток від реалізації та чистий прибуток взагалі, прибутковість даного підприємства. Було виявлено, що дана торговельна марка посідає лідируюче місце серед виробників на ринку України, Росії і інших країн СНД. Також, проаналізувавши чинники, що впливають на суму прибутку даного підприємства, визначено, що основними є товарно-збутові націнки, товарні націнки та, найголовніше, реалізація продукції та собівартість. Також розглянуто та проаналізовано статистичні дані діяльності ВАТ «Фокстрот» та зроблено факторний аналіз чистого прибутку даного підприємства.

У третьому розділі курсової роботи визначено шляхи підвищення прибутковості "Фокстрот", способи вдосконалення системи управління розподілом та використанням прибутку підприємства, та стратегію управління прибутком підприємства.

Прибутковість - це основний показник, що відображає ефективність діяльності будь-якого підприємства. Було виявлено, що на цей показник впливають такі фактори, як реалізація продукції, товарно-збутові націнки, товарні націнки, реалізація основних фондів та іншого майна підприємств, результат від позареалізаційних операцій, господарські звязки, маркетинг, собівартість продукції, ціни на продукцію та ін.

Таким чином, діяльність будь-якого підприємства неможлива без такого показника, як прибутковість. Саме він є дзеркалом, що відображає стан підприємства, ефективність його діяльності, вкаже на існуючі проблеми. Прибуток є основне джерело розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Господарський кодекс України. К.: Істина, 2003.- 256 с.

Аверін К.П., Зінченко О.А. Теоретико-методологічні підходи до визначення прибутку підприємства як економічної категорії// Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №3 - С.109-111

Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник для самост. Вивчення дисципліни / За редакцією проф. М.В. Афанасьєва. Х.: ВД ІНЖЕК, 2003. - 410 с. Укр. мов.

Баранцева С.О. Планування прибутку підприємства// Фінанси України. - 2009. - №6. - С. 12-16.

Блонська В.І. Вдосконалення системи розподілу та використання прибутку підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №7. - С. 91-96.

Блонська В.І. Механізм вдосконалення ефективності формування прибутку підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №7. - С. 129-133.

Блонська В.І. Показники і критерії оцінки якості прибутку підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №3. - С. 102-108.

Донець Л.І. Управління формуванням прибутку підприємства в умовах ринкових відносин: монографія/ Л.І. Донець, С.М. Баранцева. - Донецьк.: ДНУЕТ, 2009. - 255 с.

Економіка підприємства, підручник, за заг. ред. С. Ф. Покропивний, - К. КНЕУ, 2001, - 528 с.

Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 400 с.

Іванов В.О. Критерії економічної ефективності роботи підприємства в умовах антикризового управління // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №7. - С.121-124.

Іщенко Є.П. Прибуток як критерій ефективності функціонування підприємства // Економіст. - 2008. - №8. - С.12-14.

Колесніченко А.Ю. Розподіл прибутку підприємства в процесі розвитку ринкової економіки України // Вісник Львівської комерційної академії. - 2007. - №24. - С 44-52.

Кузьмін А.І. Погляд на вимірники прибутку підприємства в економіці знань // Інноваційна економіка. - 2011. - № 3. - С. 187-190.

Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. Навч. посіб для вищих навч. закл. - К.: Ніка-Центр, 2002. - 211 с.

Куцик В.І. Розподіл цільової величини прибутку підприємства: теорія і практика // Урядовий курєр. - 2010. - № 17. - С. 12-19.

Мельничук В. Тенденції економіки з початку кризи // Урядовий курєр. - 2009. - № 60. - С. 6.

Орлов О.О. Планування прибутку підприємства в умовах ринкової економіки: монографія/ О.О. Орлов, Є.Г. Рясних, Н.І. Гавловська. - Хмельницький : ХНУ, 2009. - 155 с.

Павлишенко М.М. Значення прибутку підприємства в ринковій економіці // Сталий розвиток економіки. - 2010. - №10. - С. 136-141.

Рудницька О.М. Шляхи вдосконалення напрямів використання прибутку підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - №5. - С.260-265.

Хмелевський О.В. Вплив світової фінансової кризи на прибутковість підприємств // Сталий розвиток економіки. - 2010. - №18. - С. 288-291.

Хміль С.В. Прибуток - особливості його формування та використання в ефективному управління підприємством // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - №5. - С.179-185.

ВАТ «Фокстрот» [Електронний ресурс] - режим доступу: <#"justify">ДОДАТОК А

№ Джерело (бібліографія) Питання, що розглядалисьВласний коментар1.Іщенко Є.П. Прибуток як критерій ефективності функціонування підприємства // Економіст. - 2008. - №8. - С.12-14.Визначено суть управління прибутком підприємства. Досліджено прибуток підприємства як об'єкт управління. Вдосконалено наявні інструменти управління розподілом та використанням прибутку, які відповідають сучасним економічним умовам діяльності українських підприємств.2.Колесніченко А.Ю. Розподіл прибутку підприємства в процесі розвитку ринкової економіки України // Вісник Львівської комерційної академії. - 2007. - №24. - С 44-52.Запропоновано систему критеріїв оцінювання якості прибутку на етапі його використання на підприємстві, зокрема наведено підходи до оцінювання якості прибутку. Розглянуто показники прибутку, а саме: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг; прибуток від іншої реалізації; фінансові результати від позареалізаційних операцій; оподатковуваний прибуток; чистий прибуток.3.Кузьмін А.І. Погляд на вимірники прибутку підприємства в економіці знань // Інноваційна економіка. - 2011. - № 3. - С. 187-190.Проаналізовано основні напрямки зі вдосконалення механізму формування прибутку підприємства. Особливу увагу приділено таким ключовим моментам, як джерела формування прибутку, науково-технічний потенціал, точка беззбитковості та аналізу ефективності позареалізаційної діяльності. Наголошено на важливих аспектах, на які потрібно звернути увагу менеджменту підприємства у подальшому керівництві з метою покращення ефективності формування прибутку підприємства.4.Куцик В.І. Розподіл цільової величини прибутку підприємства: теорія і практика // Урядовий курєр. - 2010. - № 17. - С. 12-19.Визначено основні показники, якими вимірюють прибутковість сучасних підприємств. Проаналізовано чинники, що впливають на них. Та вдосконалено розрахунок деяких показників.5.Павлишенко М.М. Значення прибутку підприємства в ринковій економіці // Сталий розвиток економіки. - 2010. - №10. - С. 136-141. Визначено суть управління прибутком підприємства. Досліджено прибуток підприємства як об'єкт управління. Вдосконалено наявні інструменти управління розподілом та використанням прибутку, які відповідають сучасним економічним умовам діяльності українських підприємств.6.Рудницька О.М. Шляхи вдосконалення напрямів використання прибутку підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - №5. - С.260-265.Проаналізовано тенденцій у показниках прибутковості вітчизняних підприємств за умов виходу із світової фінансової кризи для окреслення майбутнього сценарію її прояву.

ДОДАТОК Б

АктивКод рядка2008 р.2009 р.1234I. Необоротні активи:Нематеріальні активи:Залишкова вартість010--Первинна вартість011--Знос012( - )( - )Незавершене будівництво02042,242,2Основні засоби:Залишкова вартість0303520,03346,5Первинна вартість0314274,54169,1Знос032( 754,5 )( 822,6 )Довгострокові фінансові інвестиції:які обліковуються за методом участі в капіталі ін. підприємств040--інші фінансові інвестиції045--Довгострокова дебіторська заборгованість050--Відстрочені податкові активи060--Інші необоротні активи070--Усього за розділом I080136296131068II. Оборотні активиЗапаси:виробничі запаси100218,2215,8тварини на вирощуванні та відгодівлі110--незавершене виробництво12016,933,7готова продукція130431,9581,3Товари14038,66,5Векселі одержані150--Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:чиста реалізаційна вартість1604,2143,6первинна вартість1614,2143,6резерв сумнівних боргів162( - )( - )Дебіторська заборгованість за розрахунками:з бюджетом170-3,7за виданими авансами180--з нарахованих доходів190--із внутрішніх розрахунків200-2,9Інша поточна заборгованість2104,911,4Поточні фінансові інвестиції220--Грошові кошти та їх еквіваленти:в національній валюті2300,5-в іноземній валюті240--Інші оборотні активи250--Усього за розділом II2605001653105III. Витрати майбутніх періодів270-0,7Баланс28058766,460743,3ПасивКод рядка2008 р.2009 р.1234I. Власний капіталСтатутний капітал30056,456,4Пайовий капітал310--Додатковий вкладений капітал3203949,63962,5Інший додатковий капітал330--Резервний капітал34041,241,2Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)350-( 84,0 )Неоплачений капітал360( - )( - )Вилучений капітал370( - )( - )Усього за розділом I3804047,23976,1II. Забезпечення наступних витрат і платежівЗабезпечення витрат персоналу400--Інші забезпечення410--Цільове фінансування42096,080,7Усього за розділом II43096,080,7III. Довгострокові зобов'язанняДовгострокові кредити банків440--Довгострокові фінансові зобов'язання450--Відстрочені податкові зобов'язання460--Інші довгострокові зобов'язання470--Усього за розділом III480--IV. Поточні зобов'язанняКороткострокові кредити банків500--Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями510--Векселі видані520--Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги53041,8109,1Поточні зобов'язання за розрахунками:з одержаних авансів5406,41,2з бюджетом55028,046,8з позабюджетних платежів5601,913,3зі страхування57022,828,9з оплати праці58031,967,0з учасниками590--із внутрішніх розрахунків600--Інші поточні зобов'язання6101,465,2Усього за розділом IV620134,2331,5V. Доходи майбутніх періодів630--Баланс64058766,460743,3АктивКод рядка2010 р.2011 р.1234I. Необоротні активи:Нематеріальні активи:Залишкова вартість010--Первинна вартість011--Знос012( - )( - )Незавершене будівництво02045,245,2Основні засоби:Залишкова вартість0303830,03947,5Первинна вартість0314884,54990,1Знос032( 760,5 )( 826,6 )Довгострокові фінансові інвестиції:які обліковуються за методом участі в капіталі ін. підприємств040--інші фінансові інвестиції045--Довгострокова дебіторська заборгованість050--Відстрочені податкові активи060--Інші необоротні активи070--Усього за розділом I080153757176173II. Оборотні активиЗапаси:виробничі запаси100218,2215,8тварини на вирощуванні та відгодівлі110--незавершене виробництво12021,925,7готова продукція130417,9603,3Товари14048,69,5Векселі одержані150--Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:чиста реалізаційна вартість1604,2143,6первинна вартість1614,2143,6резерв сумнівних боргів162( - )( - )Дебіторська заборгованість за розрахунками:з бюджетом170-3,7за виданими авансами180--з нарахованих доходів190--із внутрішніх розрахунків200-2,9Інша поточна заборгованість2104,911,4Поточні фінансові інвестиції220--Грошові кошти та їх еквіваленти:в національній валюті2300,5-в іноземній валюті240--Інші оборотні активи250--Усього за розділом II2606715574095III. Витрати майбутніх періодів270-0,7Баланс28061732,363783,5ПасивКод рядка2010 р.2011 р.1234I. Власний капіталСтатутний капітал30056,456,4Пайовий капітал310--Додатковий вкладений капітал3203949,63962,5Інший додатковий капітал330--Резервний капітал34041,241,2Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)350--Неоплачений капітал360( - )( - )Вилучений капітал370( - )( - )Усього за розділом I3804047,23976,1II. Забезпечення наступних витрат і платежівЗабезпечення витрат персоналу400--Інші забезпечення410--Цільове фінансування42096,080,7Усього за розділом II43096,080,7III. Довгострокові зобов'язанняДовгострокові кредити банків440--Довгострокові фінансові зобов'язання450--Відстрочені податкові зобов'язання460--Інші довгострокові зобов'язання470--Усього за розділом III480--IV. Поточні зобов'язанняКороткострокові кредити банків500--Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями510--Векселі видані520--Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги53046,5107,9Поточні зобов'язання за розрахунками:з одержаних авансів5406,47,2з бюджетом55028,046,8з позабюджетних платежів5601,913,3зі страхування57022,828,9з оплати праці58031,967,0з учасниками590--із внутрішніх розрахунків600--Інші поточні зобов'язання6101,465,2Усього за розділом IV620134,2331,5V. Доходи майбутніх періодів630--Баланс64061732,363783,5

ДОДАТОК В

СтаттяКод рядка2008 р.2009 р.1234Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)0101148,4758,2Податок на додану вартість015191,4126,4Акцизний збір020--Інші вирахування з доходу030--Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)035957,0631,8Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)0401111,0853,0Валовий: - прибуток0505656965491- збиток055221,2Інші операційні доходи0602,19,6Адміністративні витрати0704007354975Витрати на збут0801,01,5Інші операційні витрати090--Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток100146368370- збиток105Доход від участі в капіталі110--Інші фінансові доходи120--Інші доходи13071,4216,2Фінансові витрати14018602146Витрати від участі в капіталі150--Інші витрати160--Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: - прибуток170101806700- збиток175-Податок на прибуток від звичайної діяльності18012421363Фінансові результати від звичайної діяльності: - прибуток19080645337- збиток195-Надзвичайні: - доходи200--- витрати205--Податки з надзвичайного прибутку210--Чистий: - прибуток220--- збиток22580645337СтаттяКод рядка2010 р.2011 р.1234Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)0101148,4758,2Податок на додану вартість015191,4126,4Акцизний збір020--Інші вирахування з доходу030--Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)035957,0631,8Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)0401111,0853,0Валовий: - прибуток0506686295819- збиток055Інші операційні доходи0602,19,6Адміністративні витрати0706250865010Витрати на збут0801,01,5Інші операційні витрати090--Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток100333127059- збиток105Доход від участі в капіталі110--Інші фінансові доходи120--Інші доходи13071,4216,2Фінансові витрати14010233750Витрати від участі в капіталі150--Інші витрати160--Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: - прибуток1703793016- збиток175-Податок на прибуток від звичайної діяльності1803441927Фінансові результати від звичайної діяльності: - прибуток1903528- збиток195-Надзвичайні: - доходи200--- витрати205--Податки з надзвичайного прибутку210--Чистий: - прибуток220--- збиток2253528Додаток Г

Схема інформаційних потоків у системі управління прибутком підприємства