Форми податкового контролю в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра адмінистративного права


ЕСЕ

З дисципліни: «Податкове право»

На тему: «Форми податкового контролю в Україні»


Виконав:

Студент 3-го курсу,

групи П-10з-2

Мірошниченко А.І.

Перевірив:

К.ю.н.

Ю.О. Соловйова


Донецьк - 2013

Контроль як функція управління податковою системою, заснований на загальних принципах системи державного контролю

контроль податковий державний інформаційний

Форми податкового контролю визначаються вимогами податкової політики держави контролювати правильність і своєчасність сплати податків їх платниками (юридичними і фізичними особами). Зважаючи на те що податковий контроль охоплює всю систему оподатковування, здійснюється в розрізі окремих податків, груп платників, територій, окремих напрямків діяльності тощо, то він є багаторівневим і всебічним.

Будучи однією із фінансових категорій, результати застосування якої виражаються у матеріальних носіях, податковий контроль як організаційна ланка фінансового контролю, потребує розробки його науково обгрунтованої класифікації.

На сьогодні з цього приводу в економічній та юридичній літературі така класифікація наводиться в основному тільки відносно фінансового контролю взагалі. Питання класифікації фінансового контролю розглянуті у роботах: М.Т. Білухи; A.B. Бризгаліна; I.A. Белобжецького; Ф.Ф. Бутинця; О.Д. Василика; Л.Г. Вороніної; Л.М. Крамаровського; О.О. Анісімової; С.О. Шохіна та інших.

Аналіз наукової думки свідчить про відсутність серед науковців єдності щодо питання класифікації фінансового контролю. Це в повній мірі стосується і одного із напрямів контролю в загальній системі управління фінансами країни - податкового.

Класифікацію податкового контролю можливо віднайти у наукових працях таких українських вчених: Л.К. Воронової; Г.Ю. Ісаншиної; О.П.Чернявского; М.П. Кучерявенко; A.A. Савченко; В.А. Онищенко; A.M. Касьяненко; А.О. Зазвонової; Ф.Ф. Фоміна; К.В. Хмільовської; О.Д. Василика; М.М. Весельського та інших. Розглядались ці питання і російськими вченими: A.B. Бризгаліним, Ю.Ф. Квашою, І.І. Кучерявим, А.Н. Козиріним, O.A. Ногіною, В.М. Родіоновою, С.О. Шохіним та іншими.

Вчені поділяють податковий контроль за різними ознаками, наприклад, за сторонами здійснення на оперативний (здійснюється в межах звітного періоду на підставі кількісних і якісних показників операцій, що контролюються) та періодичний (здійснюється після закінчення звітного періоду на підставі аналізу документів звітності й інших джерел). За джерелами інформації контроль поділяють на документальний (здійснюється на підставі аналізу документів, які відображають показники об'єкта що контролюється, або діяльність суб'єктів) та фактичний (здійснюється на підставі фактичного аналізу об'єкта, що контролюється, або діяльність контролюючих об'єктів). При цьому, з викладеного у роботах матеріалу, не проявляється чітка позиція авторів відносно конкретного визначеного поділу податкового контролю за видами, формами, методами.

Така ж невизначеність випливає і зі змісту розглянутих О.Д.Василиком класифікаційних ознак податкового контролю. У роботі у «найзагальнішому» плані виділені зовнішній і внутрішній податковий контроль; залежно від ступеня охоплення - комплексний, тематичний, повний, частковий, суцільний та вибірковий контроль; за джерелами інформації - документальний і фактичний; за цільовою спрямованістю контрольних дій - стратегічний і тактичний; за місцем здійснення контролю - контроль на місцях та дистанційний; за формою здійснення - попередній, поточний і наступний. З наведеного можливо зробити висновок, що автор як форми контролю називає: попередній, поточний і наступний. Іншої класифікації прямо не виділено Можливо це види, але такими вони не названі, хоча, підсумовуючи своє бачення класифікаційних ознак, автор говорить про те, що «використання різних видів, форм і методів податкового контролю має важливе значення для ефективного функціонування податкового механізму».

І в інших наукових працях та дослідженнях автори поділяють податковий контроль за часом здійснення на попередній, поточний (оперативний) і наступний без визначення чи це є вид контролю, чи його форма.

Чітко види податкового контролю виділені Л.О. Зазвоновою та Ф.Ф. Фоміним: оперативний і наступний - за періодичністю його проведення; за використанням джерел інформації - документальний і по суті; за змістом програм - комплексний і тематичний; за ступенем охоплення контрольованих обєктів - суцільний і вибірковий; за рівнем автоматизації - з використанням автоматичних машин і на такий, що проводиться вручну. Вбачається, що на сьогодні остання класифікаційна ознака не зовсім доречна, так як рівень автоматизації контролю дозволяє дійти до висновку, що проведення його тільки вручну, не можливе.

К.В. Хмільовська, залежно від часу проведення податкового контролю, виділяє такі його форми: попередній контроль - проводиться до формування платником податків об'єктів оподаткування (реєстрація платника та інформація щодо його діяльності); поточний (оперативний) контроль - у процесі здійснення фінансово-господарських операцій і формування об'єктів оподаткування (перерахування податків і зборів, здійснення виплат, утворення фондів грошових ресурсів тощо); подальший контроль - після формування об'єктів оподаткування і здійснення розрахунків податків за даними податкових декларацій (розрахунків) після закінчення певних періодів (місяця, кварталу, року).

Г.Ю. Ісаншина виділяє такі форми податкового контролю, як податкові перевірки, облік платників податків, оперативно-бухгалтерський облік надходжень податків, контроль за відповідністю витрат фізичних осіб їх доходам. Остання, запропонована автором, форма контролю, є на сьогодні протиправною в Україні. Така ж теза міститься і у праці російського вченого Ю.Ф.Кваші.

І.І. Кучеров виділяє три основні форми податкового контролю: ревізію, перевірку і нагляд, при цьому з правової точки зору робиться некоректне твердження про те, що податковий нагляд практично здійснюється органами прокуратури. З цим не можна погодитись, так як органи прокуратури не наділені специфічні повноваженнями щодо здійснення податкового контролю. Прокурорський нагляд здійснюється тільки на стадії слідства, за ходом розслідування справи про ухилення від сплати податків, у разі якщо порушена кримінальна справа (як у Росії, так і в Україні).

Чітко своє бачення розподілу податкового контролю на види і форми мають Савченко Л.A. і Касьяненко Л.М. За видами податковий контроль ними класифікується найбільш деталізовано, порівняно із класифікацію, що зустрічається в науковій літературі, однак не з усім можна погодитись. Наприклад, розподіл на види за суб'єктами на державний і такий, що здійснюється податковими органами є надуманим, так як контроль, що здійснюється податковими органами це не що інше, як складова державного фінансового контролю, про що розповідалося нами раніше. Розподіл за термінами і часом, - це фактично одні і ті ж ознаки.

Розподіл контролю деякими авторами за джерелами інформації на документальний та фактичний (інвентаризація, обстеження приміщень, проведення експертизи, контрольний обмір продукції тощо) вважаємо не тільки невдалим, а й неправильним. Інвентаризація - це один із методів бухгалтерського обліку, її проведення і виведення результатів базується тільки на документальних даних. У всіх інших діях, які, на погляд авторів, не потребують вивчення документів, застосовуються натуральні та вартісні показники, які можливо визначити тільки на підставі документів. Це і контрольні закупки, де потрібно на підставі документів порівняти і ціну і вагу (якщо товар фасований), і контрафактна продукція, де тільки за документальними даними можливо встановити чи призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, переміщення тих чи інших товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, через митну територію України.

Та і взагалі у податковому контролі всі контрольні дії повинні базуватися на документальних даних, так як розмір всіх податків, які підлягають сплаті разроховується тільки на підставі документальних даних. Тобто у чистому вигляді фактичний податковий контроль неможливий.

Як свідчать результати аналізу опрацьованої наукової літератури, науковці не мають єдності як у підходах до класифікації податкового контролю за формами і видами, так і у їх конкретному визначенні. Крім того, як бачимо з наведеного вище, присутня плутанина між видами і формами - одні і ті ж ознаки різними авторами відносяться і до видів, і до форм. І це закономірно, адже жодним нормативно-правовим актом в Україні не визначені форми здійснення податкового контролю та не закріплені його види.

Класифікація податкового контролю за формами має місце, наприклад, в законодавстві Росії у статті 82 Податкового кодексу Російської Федерації [10]. Кодексом Росії визначені наступні форми податкового контролю: облік платників податків; податкова перевірка; огляд територій, приміщень платників податків, документів і предметів; вимога документів; вилучення документів і предметів; проведення експертизи.

Новий Податковий кодекс України, прийнятий у 2010 році не дає вичерпного переліку форм податкового контролю. Стосовно даного моменту можна сказати, що в подальшому це може стати серйозною проблемою на заваді розвитку податкового контролю, як зворотнього звязку між субєктом та обєктом контролю в структурі державного управління економікою країни. Так, згідно зі ст. 62 Податкового кодексу України, формами податкового контролю є:

ведення обліку платників податків;

інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів податкової служби;

перевірки та звірки відповідно до вимог Податкового кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролююі органи, відповідно до законодавства.

Підсумовуючи наукові твердження та виходячи із практичних завдань податкового контролю, в основу його класифікації за видами і формами можуть бути закладені різні критерії: природа контролюючих суб'єктів (суб'єктів контролю), їх завдання (на що направлені контрольні дії), зміст (предмет та об'єкт контролю), межі повноважень, характер взаємовідносин з підконтрольним суб'єктом, стадії управління, на яких проводиться контроль тощо. Розглядаючи податковий контроль як цілісну систему, пропонуємо наше бачення класифікації на види за основними ознаками:

- за часом проведення - попередній (профілактично-аналітичний, направлений на попередження правопорушень у сфері оподаткування), поточний (оперативний), наступний;

за обсягом - комплексний, спеціальний (тематичний);

за характером організації - плановий, і позаплановий (за рішеннями судово-слідчих органів, зустрічний у разі необхідності перевірки сторін за договірними відносинами);

за місцем проведення - невиїзний (камеральний), виїзний (за місцем фактичного розташування платника податків).

Класифікація податкового контролю на форми потребує дотримання співвідношення змісту і форми як загальних категорій, що відображають взаємозв'язок двох сторін будь-якого предмета чи явища. Зміст є визначальною стороною предмета, а форма - спосіб його вираження і внутрішня організація, яка модифікується із зміною змісту. Виходячи з цього та головних завдань державної податкової служби України щодо дотримання податкового законодавства, пропонується наступний розподіл податкового контролю за формами:

-реєстрація й облік платників податків;

-облік податкових надходжень;

приймання звітності;

проведення невиїздних (камеральних) перевірок;

проведення документальних перевірок, в тому числі спільних перевірок, що здійснюються декількома державними контролюючими органами;

контроль за результатами перевірок (у разі виявлення порушень);

- здійснення оперативно-розшукових заходів (в тому числі огляд засобів, за допомогою яких створюється об'єкт оподаткування), досудового слідства, примусових заходів в межах повноважень органів податкової міліції;

профілактична робота (роз'яснювальна робота, консультації платників податків, наукові розробки, направлені на попередження злочинів у сфері оподаткування);

нормотворча та аналітична робота (обмін інформацією з іншими державними органами, її аналіз, координація дій в сфері контролю, аналіз, направлений на виявлення критеріїв ефективності податкового контролю);

моніторинг (система збирання, обробка, накопичення, зберігання та аналіз інформації про платника податків у межах чинного законодавства).

Як науковцями, так і в деяких нормативних актах ДПА України у складі моніторингу, а також окремо як форму (інші метод) виділяють спостереження. Однак саме значеннєве навантаження застерігає від вживання цього слова у контексті податкового контролю взагалі, адже для застосування спостереження в дії, з метою запобігання порушення конституційних прав платників податків, необхідні спеціальні законодавчі повноваження. Не дарма законодавець у основному законі, який регламентує здійснення податкового контролю, навіть по відношенню до функцій і завдань податкової міліції, не застосував таку форму контролю, як спостереження.

Багато науковців, як вітчизняних, так і російських (в тому числі і Податковий кодекс Росії), до окремих форм податкового контролю відносять вимогу документів і вилучення документів і предметів. Однак законодавством України визначено, що вилучення у підприємств, установ та організацій копій або оригіналів документів (на підставі рішення суду), пов'язане тільки з проведенням перевірок. Зважаючи на це, недоцільно окремо виділяти ці форми, так як ці контрольні дії пов'язані тільки з перевірками і є одними із способів одержання даних.

Слід зазначити, що всі форми податкового контролю знаходяться у нерозривній єдності і взаємозв'язку як між собою так і з методологією, за допомогою якої реалізуються ті, чи інші форми контролю, що дозволяє досягати основних цілей контролю - забезпечення відповідно до чинного законодавства державної скарбниці податковими надходженнями.

Список використаної літератури


1. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р.

. Податковий кодекс України від 23.12.2010 р.

. Васюк Ю.М. «Податковий контроль, як засіб державного управління» // Економіка та держава. - 2012, - №2. - С.129-132.

4. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. - Харьков: Легас, 2001. - С. 162-163.

5.Налоги и налоговое право: Учебное пособие / Под ред. А.В. Брызгалина. - М.: Аналитика-Пресс, 1997. - С. 410.

6. О.Д. Василик. Податкова система України. Навчальний посібник. Київ. 2008. - С. 347-350.

. Ю. Цал-Цалко. Податковий контроль об'єктів оподаткування та проблеми застосування прийомів фактичного контролю. Вісник податкової служби. №43, 2007. - С. 55-59.

8. Хмільовська К.В. Організаційні засади податкового контролю //Фінанси України. -2005, - № 2. - С. 51-52;

9. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб. - Київ: ЦУЛ, 2003. - С. 39.

10. Кучеров И.И., Судаков О.Ю., Орешкин И.А. Налоговый контроль и ответственность за нарушения законодательства о налогах и сборах/ Под ред.. И.И. Кучерова, М.: «Центр ЮР-Инфор», 2001 С. 28.

11. Савченко Л.А., Касьяненко Л.М. Правові основи здійснення фінансового контролю органами ДПС України, Ірпінь, - 2005.


Теги: Форми податкового контролю в Україні  Эссе  Финансы, деньги, кредит
Просмотров: 27555
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Форми податкового контролю в Україні
Назад