Аналіз напрямів використання коштів зведеного бюджету Закарпатської області

ВСТУП


Разом із здобуттям незалежності перед Україною постало важливе завдання - створення власної фінансової і бюджетної систем, а в даний час - їх подальше вдосконалення. Вирішення цього завдання вимагає переосмислення природи бюджету взагалі і місцевих бюджетів зокрема, визначення їх місця і ролі в економічній системі держави, теоретичного обґрунтування процесів формування доходної бази і напрямів використання бюджетних коштів, сутності місцевого оподаткування і його ролі в доходах місцевих бюджетів, створення ефективної системи міжбюджетних відносин. В умовах переходу до ринкової економіки зростає значення місцевих бюджетів у проведенні економічної і регіональної політики, вирішенні соціальних проблем, підтримці незахищених і малозабезпечених верств населення, що також потребує відповідного теоретичного обґрунтування і практичного вивчення.

Актуальність теми визначається тим, що розширення функцій і повноважень органів місцевого самоврядування, яке відбулося протягом останніх років, не супроводжувалося адекватним збільшенням обсягів фінансових ресурсів, що надходять у їх розпорядження. Незначними залишаються власні доходи і, зокрема, місцеві податки і збори, а також надходження від підприємств і організацій, що належать до місцевого господарства. Постійно зростає дотаційна залежність місцевих бюджетів від державного бюджету, подальшого вдосконалення потребує порядок розрахунку бюджетних трансфертів. Серйозною перешкодою на шляху зміцнення місцевих бюджетів стала нестабільність законодавства, неузгодженість і суперечливість окремих його положень. У звязку з цим виняткової актуальності набувають теоретичні і практичні проблеми функціонування місцевих бюджетів в Україні, як одної з головних передумов для стабільного розвитку регіонів.

На сьогоднішній день з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а звідси - видатків кожного виду бюджету, і що саме головне - доходів між різними ланками бюджетної системи.

Інформаційну базу написання дипломної роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються питань формування та виконання місцевих бюджетів, а саме Бюджетний кодекс України, Закон України "Про місцеве самоврядування" нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Державного казначейства та ін., що стосуються місцевих бюджетів. Теоретико-методологічну основу складають праці О. Д. Василика, К. В. Павлюк, О. О. Сунцової, С. В. Слухай, І. В. Кравченко, О. П. Кириленко та інших вчених-економістів, матеріали періодичного друку, інші джерела інформації.

Метою магістерської роботи є науково-теоретичне узагальнення та обґрунтування напрямів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування і виконання місцевих бюджетів як головного фактору соціально-економічного розвитку регіонів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

-розкрити сутність та роль місцевих бюджетів у фінансовій системі держави;

дослідити особливості бюджетного процесу на місцевому рівні та організації міжбюджетних відносин;

провести аналіз формування та використання коштів місцевих бюджетів;

надати пропозиції щодо вдосконалення формування та виконання місцевих бюджетів.

Об'єкт дослідження - зведений бюджет Закарпатської області.

Предметом дослідження є джерела формування та напрямки використання коштів місцевих бюджетів Закарпатської області та їх роль у розвитку регіону.

Методи дослідження. Для досягнення мети було використано методи теоретичного та емпіричного дослідження, основними з яких є системний та історичний підходи, методи аналізу і синтезу (індукція, дедукція, порівняння, аналогія, абстрагування, класифікація).

Історичний метод, індукція, порівняння, аналогія та абстрагування застосовані окремо або в комплексі під час визначення предмету дослідження.

Логіко - статистичний і порівняльний аналіз і синтез для дослідження процесів формування та виконання місцевих бюджетів.

Прогностичні методи - моделювання, узагальнення незалежних характеристик - для формулювання висновків, рекомендацій і визначення шляхів подальшого розвитку місцевих бюджетів України.

З метою забезпечення достовірності одержаних результатів використовувалися методи наукової ідентифікації і зіставно-порівняльного аналізу літературних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ, ЯК ОСНОВНОЇ СКЛАДОВОЇ МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ


1.1 Сутність і структура місцевих фінансів


Місцеві фінанси відіграють надзвичайно велику і багатопланову роль в економічній системі кожної держави, де визначається і діє ефективне у фінансовому плані місцеве самоврядування.

В умовах ринкової трансформації місцеві фінанси й місцеві бюджети стають основними фінансовими гарантами існування і розвитку демократії та надання населенню суспільних послуг і благ, задовольняти які за рахунок державного бюджету недоцільно і неефективно. Місцеві бюджети стали основним джерелом фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них функцій відповідно до чинного в державі розподілу повноважень між рівнями й гілками влади. У звязку з цим особливої уваги набувають проблеми забезпечення місцевого самоврядування фінансовими ресурсами, які б відповідали новим завданням, що стоять перед ними.

Центральним інститутом системи місцевих фінансів є місцеві бюджети, до складу яких належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад міст, селищ, сіл та їх обєднань). Місцеві бюджети мають вирішальне значення у фінансуванні державних видатків, головним чином тих, які безпосередньо повязані з вирішенням проблем економічного та соціального розвитку територій. За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється преважна частина державних видатків на житлово-комунальне господарство, охорону здоровя, освіту, фізичну культуру і спорт, культуру, мистецтво, та засоби масової інформації, соціальний захист і соціальне забезпечення населення, транспорт, дорожнє господарство, зв'язок та інформатику.[61]

З усього вищесказаного можна сформулювати поняття місцевих бюджетів як фонду фінансових ресурсів, які перебувають в розпорядженні місцевих органів влади для виконання ними функцій, передбачених Конституцією. За своєю формою місцеві бюджети - це основний фінансовий план органів місцевого самоврядування, а за матеріальним змістом - централізований фонд їх фінансових ресурсів.

Розглянемо визначення місцевих бюджетів у трактуванні різних вчених.

За Сазонець І.Л.: "Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування."[65]

Кириленко О.П. визначає поняття "місцевих бюджетів", як сукупність бюджетів, які складаються, затверджуються і виконуються відповідними місцевими органами влади і самоврядування.[54]

При цьому Сунцова О.О. подає наступне визначення: "Місцеві бюджети - це сукупність економічних (грошових) відносин, що виникають у звязку з утворенням та використанням фондів грошових засобів місцевих органів влади в процесі перерозподілу національного доходу з метою забезпечення розширеного відтворення та задоволення соціальних потреб суспільства."[66]

Згідно Бюджетного кодексу України до місцевих бюджетів відносять, бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.[1]

Отже, можна сказати, що місцеві бюджети - це план доходів і видатків територіальних органів влади, що призначений для виконання ними визначених законодавством України функцій.

Місцевий бюджет може розглядатись в трьох аспектах:

-По-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових коштів.

По-друге, це план видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування.

По-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом.[57]

Через місцеві бюджети складаються певні фінансові відносини органів самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що функціонують на їхній території, а також з населенням у звязку з мобілізацією та використанням коштів цих бюджетів. Також виникають взаємовідносини між місцевими бюджетами різних рівнів, між територіальними бюджетами та державним бюджетом з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування територіальних громад та держави в цілому.

Місцеві бюджети є фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 27 травня 1997р. (зі змінами та доповненнями), активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів. В кінцевому підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб населення. Через місцеві бюджети суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному і соціальному розрізах. Разом з іншими ланками бюджетної системи місцеві бюджети є одним з головних інструментів реалізації на практиці програми економічного і соціального розвитку як регіонів, так і країни в цілому.

Бюджет виконує наступні функції: розподільчу, контрольну, функції по забезпеченню існування держави.[55]

Прояв розподільчої функції зумовлений тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва. Основним обєктом бюджетного розподілу і перерозподілу є чистий дохід, що створюється в суспільстві. Через розподільчу функцію бюджету відбувається зосередження грошових коштів в руках держави і їх подальше використання з метою задоволення суспільних потреб. Розподіл і перерозподіл грошових коштів відбувається між окремими галузями і сферами діяльності, між окремими групами населення. В результаті розподілу і перерозподілу здійснюється формування основних фондів грошових ресурсів - державного і місцевих бюджетів, фондів соціального страхування, фондів зайнятості та ін.

Контрольна функція бюджету зводиться до того, що при формуванні доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю здіймання різних видів податків, мобілізацією інших джерел доходів, дотриманням встановлених пропорцій між ними, визначенням податкової бази. При витрачанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання за цільовим призначенням. Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом і споживанням сукупного суспільного продукту і національного доходу.

Функція бюджету по забезпеченню існування держави ставить своєю ціллю створення матеріально-фінансової бази функціонування держави, утримання апарату управління країною, законодавчої, виконавчої влади, правоохоронних органів.

Характерною ознакою бюджетної системи України є самостійність усіх рівнів бюджетів, що гарантоване Бюджетним кодексом України. А це означає, що місцевим органам влади гарантуються власні та закріплюються загальнодержавні доходи, у визначених співвідношеннях. Також вони мають право самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів згідно закону. При цьому не дозволяється втручання органів державної влади у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів, за винятком випадків, які передбачені законодавством.

Місцеві бюджети одного рівня не можуть бути включені до бюджетів іншого рівня. Згідно Кодексу місцеві бюджети складають бюджети трьох рівнів, що детально зображено на рис 1.1.


Рис. 1.1 Структура місцевих бюджетів України


Як видно з рисунку, а також згідно з Бюджетним кодексом можна сказати, що місцевий бюджет є планом утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій органів Автономної республіки Крим, та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Коли мова йде про утворення фінансових ресурсів, то маються на увазі джерела формування бюджету, або інакше кажучи, дохідні статті. Але використання ресурсів можна прослідкувати також за витратними статтями бюджету. Таким чином, бюджет - це двостороння таблиця, в одній стороні якої розміщенні доходи, а в іншій витрати.

За структурою місцеві бюджети поділяються на дві частини (рис.1.2.):

. Доходи та видатки, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, тобто дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до бюджетів вищого рівня. Це так звані делеговані повноваження.

. Доходи і видатки, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів - власні повноваження.

Рис. 1.2 Структура місцевого бюджету


Доходами, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, вважаються ті, що закріплені за територіальним бюджетом для забезпечення видатків, які обраховуються за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості. Якщо сума вказаних доходів менша за суму видатків, що передані державі і обраховані за формулою то на різницю даному бюджету надається трансферт - дотація вирівнювання.

Власними повноваженнями, вважаються такі, які повністю залишаються в розпорядженні відповідного бюджету та не враховують обсягів вилучення. Ці доходи призначено для забезпечення видатків, які в межах чинного законодавства повністю передані на розгляд місцевих органів влади.

Згідно Бюджетного кодексу України, бюджет складається з загального та спеціального фондів.[1]

Загальний фонд бюджету включає надходження, що визначені для забезпечення ресурсами загальних виплат та не призначаються на конкретні цілі. Він є джерелом більшості видатків бюджету.

Спеціальний фонд має формуватися з конкретно визначених джерел надходжень і використовуватися на фінансування конкретно визначених цілей. Тобто це означає закріплення джерела доходів до статті видатків, за яким певні види доходів призначаються на фінансування деяких видів видатків. Даний фонд був введений з метою покращення контролю над бюджетними коштами, які раніше спрямовувалися до різних позабюджетних фондів.

Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет та бюджет розвитку.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ виробничої і соціальної інфраструктури, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів стосовно соціального захисту населення.

Сазонець І.Л. вважає, що головною метою створення бюджету розвитку є фінансування програм соціально-економічного розвитку відповідної території, повязаних із розширеним відтворенням.[65]

Поточний бюджет покриває щоденні витрати на надання послуг, у той час бюджет розвитку фінансує витрати на розвиток інфраструктури, громадські споруди, обладнання та викуп земельних ділянок.

Поділ місцевих бюджетів на поточні і бюджети розвитку визначає порядок фінансування за умов наявності дефіциту бюджету у звязку з невиконанням доходів бюджету. У такому випадку насамперед фінансуються видатки, що включені в поточний бюджет.

Держава має право фінансової підтримки місцевого самоврядування, брати участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, здійснює контроль за законним, економним і ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам територіальної влади дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Місцеве самоврядування, як і держава, є інструментом, що надає суспільні послуги, а для надання таких послуг їм необхідна стабільна і фінансово стабільна дохідна база. Ефективність та масштаби діяльності місцевих органів у сфері надання соціальних послуг залежать від стану фінансів місцевих органів влади. Діяльність місцевих органів влади у сфері надання суспільних послуг за рахунок саме дохідної частини їх бюджетів є однією з форм регулювання економіки і соціального розвитку країни.

Місцевим бюджетам відводиться належне місце у втіленні загальних національних цілей, визначених перспективною програмою розвитку українського суспільства "Україна - 2010" [61]:

-поліпшення життя народу;

підвищення конкурентоспроможності України в глобальній системі;

зміцнення основ демократії.

Місцеві бюджети є важливою складовою фінансової системи держави, виступають фінансовою основою місцевого самоврядування та виконання функції розподілу суспільного продукту, контролю за його використанням, регулювання економічних процесів та стимулювання соціально-економічного розвитку на відповідній території.

На регіональному рівні має зосереджуватись розвязання наступних завдань [22]:

-взаємозвязок регіону і центру у визначенні пріоритетів розвитку промислового комплексу або сільського господарства регіону та узгодження з програмами загальнодержавного рівня;

формування оптимальної структури господарства регіону, збалансованість роботи міжгалузевих комплексів, галузей і виробництва;

удосконалення та формування економічного механізму взаємодії господарських субєктів різних форм власності;

укріплення фінансової бази регіону, пошук та залучення додаткових джерел фінансових ресурсів, у тому числі іноземних інвестицій.

Із статті М. Я. Азарова [8] випливає, що програми розвитку регіонів мають включати заходи спрямовані на:

-подолання стану кризовості;

ліквідацію вузьких місць у сферах водо-, енерго-, теплопостачання;

розвязання проблем у соціальній сфері, охороні здоровя, освіті;

ліквідацію безробіття та створення додаткових робочих місць;

збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів;

забезпечення високої продуктивності виробництва, розвитку виробничого потенціалу на сучасній високотехнологічній основі.

Життєвий рівень народу багато в чому визначається розміром реальних доходів громадян, тривалістю та умовами життя, кількісним і якісним складом послуг, які населення одержує через мережу соціально-культурних закладів, рівнем зайнятості, станом довкілля тощо. Цільове спрямування коштів територіальних бюджетів підтверджує їхню безпосередню причетність до вирішення цих проблем. Майже 60 % всіх видатків місцевих бюджетів спрямовуються на соціальні потреби - соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання обєктів, що належать до соціально-культурної сфери. При цьому 25% коштів місцевих бюджетів використовується на розвиток економіки територій і сприяє забезпеченню нормального функціонування промисловості, транспорту, дорожнього, житлового та комунального господарства. До місцевих бюджетів надходять екологічні платежі, які цільовим спрямуванням використовуються на природоохоронні заходи.[61]

Отже, місцеві бюджети посідають важливе місце в економічному та соціальному житті суспільства, що знаходить відображення у різноманітних звязках, які виникають в процесі їх формування - з місцевим господарством, підприємствами, фірмами, установами, які працюють на території функціонування місцевих бюджетів, з органами державної влади та управління, з населенням.


1.2 Місцеві податки і збори як джерело формування місцевого бюджету


Місцеві ради (сільські, селищні, міські) відповідно до переліку місцевих податків і зборів, передбаченого Законом України "Про систему оподаткування", запроваджують на своїй території місцеві податки, визначають механізм їх справляння та порядок сплати. Виключення становить збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами. Крім того, вказаним законодавчим актом визначено обовязковість запровадження сільськими, селищними та міськими радами за наявності обєктів оподаткування або умов, з якими повязано запровадження певних податків і зборів - комунального податку, а також зборів: за припаркування автотранспорту, ринкового, за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, з власників собак.

Місцеві органи самоврядування за кожним видом місцевих податків та зборів розробляють положення, якими регламентується порядок сплати та перерахування в місцевий бюджет податків та зборів відповідно до встановленого переліку та граничних ставок. Органи місцевого самоврядування визначають також органи (підприємства, установи та організації), які повинні вести облік платників податків (зборів) і несуть відповідальність за їх стягнення та перерахування до місцевого бюджету; затверджують форми звітів за цими податками, порядок та строки їх надання у податкові органи.

В Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.26) до складу повноважень сільських та міських рад віднесене право надавати пільги зі сплати місцевих податків і зборів у вигляді повного часткового звільнення від їх сплати певних категорій платників або відстрочки сплати місцевих податків і зборів.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту перерахування місцевих податків та зборів до місцевих бюджетів покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Розглянемо детальніше кожен вид місцевих податків та зборів та чинний порядок їх справляння.[61]

Податок з реклами.

Платниками податку з реклами виступають юридичні особи та громадяни - замовники реклами. Рекламою, згідно чинного законодавства, вважається спеціальна інформація про особи або продукцію, яка розповсюджується у будь-якій формі та будь-яким способом з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку. Основними видами реклами є: зовнішня, внутрішня, реклама на транспорті, телебаченні і радіо, у друкованих засобах масової інформації, з використанням телефонного та документального електрозв'язку та ін. Зовнішня реклама розміщується на спеціальних конструкціях, щитах, екранах, які знаходяться під відкритим небом. Внутрішня реклама розміщується всередині будинків, приміщень, споруд. До засобів розповсюдження інформації відносять: пресу (газети, журнали, прейскуранти, каталоги, довідники та ін.), ефірне, супутникове та кабельне телебачення, радіомовлення, ілюстровані зображувальні засоби, афіші, плакати, календарі, аудіо- та відеозаписи, світлові табло, компютерні програми та інше майно юридичних та фізичних осіб. Обєктом оподаткування податком з реклами виступає вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Граничні ставки податку встановлені в наступному розмірі:

0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами;

0,5% вартості послуг за розміщення реклами на тривалий час.

Податок сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами. Перерахування податку до місцевого бюджету здійснюють підприємства (організації, установи), які проводять встановлення та розміщення реклами.

Найбільший за абсолютними розмірами поступлень є комунальний податок. Він належить до обов'язкових місцевих податків, які повинні запроваджуватися органами місцевого самоврядування при наявності об'єктів оподаткування. Платниками комунального податку виступають юридичні особи, крім бюджетних організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Об'єктом оподаткування є середньоспискова чисельність працівників. Гранична ставка податку встановлена в розмірі 10% не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян у місяць за кожного середньоспискового працівника.

Збір за припаркування автотранспорту. Даний збір також належить до обовязкових до запровадження органами місцевого самоврядування. Його платниками виступають юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Обєктом оподаткування є час паркування автотранспорту. Граничні ставки оподаткування визначені за одну годину паркування у наступних розмірах:

3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - у спеціально обладнаних місцях;

1% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - у відведених для цього місцях.

Збір сплачується водіями на місці паркування. Місцеві ради визначають перелік органів, які справляють даний збір і несуть відповідальність за його перерахування до відповідного місцевого бюджету.

Ринковий збір займає друге місце після комунального податку за обсягами поступлень. Даний збір також входить до складу обовязкових для запровадження місцевими органами самоврядування. Ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо. У відповідності до діючого законодавства, платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Ставка ринкового збору встановлюється у розмірі від 0,05 до 0,15 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб за кожне місце. Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі. Не справляється ринковий збір із підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та з власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця.

Одним із пяти обовязкових до запровадження місцевих зборів є і збір за видачу ордера на квартиру. Платниками його є особи, які одержують документи, що дають право на заселення квартири. Сплачується збір за послуги, повязані із видачею відповідних документів. Причому сплата збору здійснюється до одержання ордера на квартиру через банківські установи, які перераховують суми збору до відповідного місцевого бюджету. Граничний розмір ставки збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на момент оформлення ордера на квартиру. Облік платників даного збору проводять органи з обліку та розподілу житла.

Курортний збір сплачують громадяни, які прибувають у курортну місцевість. Виключення становлять: - діти віком до 16 років;

інваліди та особи, що їх супроводжують;

учасники Великої Вітчизняної війни;

воїни-інтернаціоналісти;

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

особи, що прибувають за путівками та курсовками у санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, включаючи містечка та бази відпочинку;

особи, що прибувають у курортну місцевість у службові відрядження, на навчання, постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів;

особи, що прибувають за плановими туристичними маршрутами туристично-екскурсійних установ та організацій, а також здійснюючих подорож за маршрутними книжками;

чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і старші.
Вказані категорії громадян звільняються від сплати курортного збору.
Граничний розмір курортного збору не повинен перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Збір стягується з платників по місцю їх тимчасового проживання. При зміні місця проживання в межах курортної місцевості курортний збір повторно не сплачується. Сплата збору повинна бути проведена протягом триденного строку з дня прибуття у курортну місцевість. Облік платників курортного збору покладений на адміністрації готелів та інших закладів готельного типу під час реєстрації прибувших, а також на квартирно-посередницькі організації при направленні осіб на поселення у будинки або квартири, які належать громадянам на правах власності (крім тих осіб, що приїхали за путівками туристично-екскурсійних установ). Для тих громадян, які розміщуються на тимчасове житло без направлень квартирно-посередницьких організацій, а також проживають у палатках, автомашинах тощо порядок сплати курортного збору визначають місцеві ради. Збір за участь у бігах на іподромі. Платниками збору є юридичні особи та громадяни, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру. При цьому обєктом оподаткування стає кожен кінь, виставлений на змагання. Граничний розмір ставки збору за участь у бігах на іподромі встановлений у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сплачується збір до початку змагань. Облік платників збору здійснює адміністрація іподрому, яка несе відповідальність за своєчасне та повне його перерахування до місцевого бюджету. Збір за виграш на бігах на іподромі. Особи, які виграли на тоталізаторі на іподромі сплачують збір за виграш на бігах на іподромі. Стягують даний збір адміністрації іподромів під час видачі виграшів. Розмір збору не повинен перевищувати 6% від суми виграшу. Таким чином, обєктом оподаткування збором за виграш на бігах на іподромі є сума виграшу одержаного при грі на тоталізаторі.

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі. Цей збір стягується з учасників гри на тоталізаторі на іподромі під час придбання ними квитків. Справляється збір у вигляді процентної надбавки до плати за участь у грі. Отже, об'єктом оподаткуваня виступає плата за участь у грі.
Граничний розмір ставки збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі - 5% від суми плати, визначеної за участь у грі. Стягнення збору і перерахування до місцевого бюджету, як і по попередніх двох місцевих зборах, повязаних із функціонуванням іподромів, здійснює адміністрація іподромів. Збір за право використання місцевої символіки.

Платниками збору виступають юридичні особи та громадяни, які використовують місцеву символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (гербу міста чи іншого населеного пункту, назву або зображення архітектурних, історичних памятників) видає відповідний орган місцевого самоврядування. Ставки збору за використання місцевої символіки не повинні перевищувати:

для юридичних осіб - 0,1% вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг;

для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Платниками збору є комерційні кіно- і телеорганізації, в т.ч. з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що вимагають від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів. Обєктом оподаткування вважається сума затрат на проведення додаткових мироприємств (виділення наряду міліції, оточення території зйомок і т.п.). Збір стягується у розмірі, який не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення вказаних заходів.

Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей. Юридичні особи та громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей сплачують місцевий збір за право проведення аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей. Обєктом оподаткування виступає вартість заявлених на аукціон, конкурсний розпродаж товарів, виходячи з їхньої початкової ціни, або сума, на яку випускається лотерея. Ставки збору не повинні перевищувати 0,1% вартості заявлених на місцеві аукціони, конкурсні розпродажі товарів або суми, на яку випускається лотерея. Крім того, ставиться умова: граничний розмір збору за право проведення лотерей не повинен перевищувати з кожного учасника три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Збір сплачується за три дні до проведення вказаних заходів, а за право проведення лотерей - під час отримання дозволу на випуск лотерей.

Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Єдиним місцевим збором, який запроваджується рішеннями обласних, а не місцевих рад є збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Всі інші місцеві податки і збори встановлюються сільськими, селищними та міськими радами. Закономірно, що надходження даного збору мають місце лише в місцевих бюджетах прикордонних областей, при чому в окремих з них вони складають досить значні суми. Платниками збору є юридичні особи та громадяни, що прямують за кордон. Обєктом оподаткування виступає автотранспорт, який слідує за кордон. Збір стягується у диференційованому розмірі в залежності від марки та потужності автомобіля. Ставки збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон наступні:

для юридичних осіб та громадян України - не більше 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

для юридичних осіб та громадян інших держав - від 5 до 50 доларів США.

Не справляється даний збір за проїзд автотранспорту, який здійснює перевезення за кордон:

вантажів по державному замовленню та державному контракту;

громадян України, які направляються в закордонні відрядження;

спортсменів, що відїжджають на міжнародні змагання;

громадян, які відїжджають у порядку культурного обміну, на лікування, оздоровлення (дітей), за телеграмою на похорон близьких родичів.

Обовязковим місцевим збором є також збір за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг. Він виступає як плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Платники збору - юридичні особи та громадяни, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари. Граничні ставки збору встановлені в наступних розмірах:

20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для субєктів, які постійно ведуть торгівлю у спеціально відведених для цього місцях;

1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян в день - за одноразову торгівлю.

Диференціація ставок збору здійснюється в залежності від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.

Останнім у переліку обовязкових до запровадження місцевими радами є збір з власників собак. Надходження даного збору незначні не зважаючи на його обовязковість і тому він являє собою яскравий приклад обовязкового платежу, затрати по справлянню якого перевищують надходження коштів. Збір стягується з громадян-власників собак (крім службових), які проживають у будинках державного та громадського житлового фонду та приватизованих квартирах. Збір сплачується щорічно, його граничний розмір за кожного собаку не повинен перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Стягнення збору з власників собак проводять органи житлово-комунального господарства.

При встановленні ставок місцевих податків органи місцевого самоврядування повинні дотримуватися певних критеріїв, зокрема:

-Ефективність - встановлений податок повинен приносити прибуток не менший, ніж адміністрування його збору, при цьому прибуток повинен бути максимально великим, щоб не допустити встановлення великої кількості податків. Другий критерій ефективності пов'язаний з економічною ефективністю. Майже всі податки впливають на розвиток підприємництва в регіоні. Надвисокі податки сприяють відтоку бізнесу з даного регіону. Практика засвідчує, що справляння податків максимально ефективне, коли від них складно ухилитися. Так, податок на нерухомість вважається ефективним, оскільки власники практично не можуть ухилятися від сплати цього податку. Разом з тим крива Лаффера показує, що встановлення максимальних ставок не приносить максимальних надходжень від податків в місцевий бюджет.

-Справедливість - досить субєктивна характеристика. Звичайно застосовується такий критерій справедливості - за однакових обставин на платників має накладатися однаковий податок.

Альтернативою принципу справедливості, орієнтованого на платоспроможність є принцип користування благами. Звичайно, що значна частина місцевих податків йде на надання комунальних послуг, якими користується місцеве населення й підприємці. Згідно з принципом користування благами, щоб задовольнявся критерій справедливості, з обох платників податків, які отримують однакову вигоду від якоїсь комунальної послуги, повинні стягуватися однакові податки (незалежно від їхньої платоспроможності).

Привязаність податків до місцевих видатків. Податки повинні бути чітко повязані з видатками місцевої влади, щоб платники знали про підзвітність їм місцевої влади за те, як використовуються податкові надходження.

Гнучкість. Місцева податкова система повинна стимулювати розвиток пріоритетних сфер бізнесу в конкретному регіоні та гнучко реагувати на зміни в фіскальній та інфляційній політиці держави.


1.3 Зарубіжний досвід розвитку місцевих бюджетів


В умовах інтеграції України до Європейського Союзу фінансам належить визначальне місце, адже саме вони беруть безпосередню участь в перерозподілі валового внутрішнього продукту. Відповідно до цього фінанси можуть виступати чинником прискорення розвитку економіки, а також фактором її стримування. Як відомо, фінанси, зокрема місцеві, розглядаються через призму такої економічної категорії як бюджет.

Для зарубіжних країн характерна, як правило, три- або чотирирівнева система бюджетів. Наприклад, у Швеції функціонує трирівнева система:[57]. Бюджет центрального уряду.. Бюджети губерній (ленів).. Бюджети комун.

Чотирирівнева система функціонує, наприклад, у Франції: бюджет центрального уряду, бюджет регіонів, бюджет департаментів та бюджет комун.

При цьому у Сполучених Штатах чотири основні рівні системи бюджетів: центральний, штатний, графський та муніципальний, а також ряд додаткових, повязаних із функціонуванням цільових адміністративних утворень, наприклад шкільних та інших округів.

Статистичний аналіз показує, що в світі є ряд держав, в яких місцеві бюджети наділені дуже високою фінансовою автономією, тобто практично не залежать або слабо залежать від бюджету центральної адміністрації. Це Ісландія, США, Люксембург, Австрія, Швеція. В зазначених країнах фінансова автономія місцевих бюджетів знаходиться в інтервалі від 72,8 до 99,2 %. У Німеччині, Японії, Франції, Фінляндії, Бельгії і Данії фінансова автономія місцевих бюджетів коливається від 56 до 68 %. Основу їх фінансової автономії складають місцеві податки і місцеві надбавки до загальнодержавних податків, тому застосування терміну "податкова автономія" стосовно місцевих бюджетів вищезгаданих країн цілком правомірно.[77]

Так, в США податкові джерела частково розподілені. Федеральному уряду належить виключне право на мито та поштові збори. Органи влади штатів і місцеві виконавчі органи збирають податки на майно, податки на продаж, платежі за реєстрацію автотранспорту, видобування корисних копалин, санітарні послуги.

Інші податки - на власність і доходи юридичних та фізичних осіб, спадщину та дарування, акцизи - можуть використовуватися усіма рівнями влади на свій розсуд. На рівні штатів основними джерелами податкових надходжень є: обовязкові внески по соціальному страхуванню (21 %), податок з продаж (20 %), прибутковий податок (19 %), індивідуальні акцизи (10 %).[57]

Автономія місцевих бюджетів у США, Швейцарії і скандинавських країнах забезпечується в основному стягуванням прямих місцевих податків (прибутковий і майновий, або податок на спадкоємну нерухому власність). В США, наприклад, прямі місцеві податки складають 79,8 % поточних. У Люксембурзі, Іспанії, Австралії, Канаді, Великобританії "податкову автономію" місцевих бюджетів забезпечують непрямі місцеві податки. До них відносяться загальний місцевий податок на споживання, різні акцизи, податки на користування так званими "суспільними благами" (тобто місцями громадського відпочинку, спортивними обєктами і т.п.). В Люксембурзі, наприклад, місцеві непрямі податки складають 54 % поточних доходів місцевих бюджетів, а в Іспанії - 43 %.[77]

Особливість розподілу джерел податкових надходжень в Німеччині полягає в тому, що доходи від податків трьох рівнів влади формуються в основному на основі пайової участі в головних видах податків - індивідуальному прибутковому, податку на прибуток (корпораційному) та податку на додану вартість. Сьогодні вони складають 3/4 податкових надходжень до консолідованого бюджету Німеччини. У федеральному бюджеті спільні податки складають 75 %, в бюджетах земель - 87 %, в місцевих бюджетах - 41 %.[77]

Крім цього, на кожному рівні існують виключні права на певні податкові джерела. Федерація залишає за собою повністю податок на нафту, тютюн, спирт, страхові внески, а також мито. До власних податків земель відносяться податки на майно, автотранспортні засоби, нерухомість, на тоталізатор і лотереї, на спадщину.

На сьогоднішній день формування місцевих бюджетів активно впливає на економічні та соціальні процеси у регіонах, а також на підвищення якості життя населення. Але при детальнішому дослідженні цього питання можна виділити ряд проблем, які виникають на регіональному рівні.

Проблема нестачі фінансових ресурсів в органах місцевого самоврядування, а також нестабільності їхніх дохідних джерел є дуже актуальною в наш час.

Головним джерелом формування місцевих фінансових ресурсів є податкові надходження. Передбачені чинним законодавством України місцеві податки і збори, як правило, суттєво не впливають на формування місцевих бюджетів, а лише доповненням до загальнодержавних податків.

У більшості країн Європи місцеві податки формують основну частину доходів бюджету певного регіону. При цьому в Україні місцеві податки і збори забезпечують лише 2,5-3,5 % їхніх ресурсів.[11]

В загальному можна виділити наступні принципи функціонування системи доходів місцевих бюджетів зарубіжних країн:[25]

-оптимальність співвідношення розмірів місцевих податків і зборів і якості послуг, які надаються місцевими органами влади;

високий рівень рентабельності та низький рівень адміністративно-управлінських витрат;

розумний розподіл податкового тягаря між фізичними та юридичними особами - платниками податків;

можливість коригування обсягу податкових надходжень залежно від зміни рівня витрат;

право органів місцевого самоврядування встановлювати ставки податків у межах чинного законодавства.

При вдосконаленні системи місцевих податків і зборів профспілки наполягають на тому, аби взяти за основу загальноприйняту в світі ідеологію оподаткування: закріплювати за регіоном лише ті податки і збори, на формування податкової бази яких можуть впливати органи місцевого самоврядування і які фактично забезпечують стійкі, стабільні джерела доходів місцевих бюджетів. [28]

У більшості країн з розвинутою економікою податок з доходів громадян включається до місцевих бюджетів та переважає прогресивна шкала прибуткового оподаткування. Випадок коли громадяни платять однаковий відсоток податку з доходу, є скоріше вийнятком, така шкала застосовується до прикладу в Естонії, де податок дорівнює 26% від доходу. Ставки оподаткування доходів громадян у Європі відображено у таблиці 1.1.


Таблиця 1.1

Ставки податків на доходи фізичних осіб у зарубіжних країнах

КраїниМінім, %Максим, %Неопод. сума, дол.США/рікНімеччина15429963Франція053,259275Канада1729н\дШвеція305711500Даніян\д58,57377Норвегія2134,7н\дІспанія12324780Великобританія1040н\дІталія18451490Кіпр-4013860Польща1924н\дЧехія1530н\дАвстрія21504732Греція15401300Люксембург83812675Фінляндія133614950Португалія12402125 та 10147 (якщо доходи тільки від пенсії)

Звичайно ж, у розвинутих країнах доходи найбільш низькооплачуваних категорій громадян зовсім не підлягають оподаткуванню. Таких, за наявними даними у Франції близько 38% населення, а для інших передбачено прогресивну шкалу залежно від одержуваного річного доходу.[11]

У багатьох зарубіжних країнах застосовується складна система розрахунку бази оподаткування. В Австрії, до прикладу, не оподатковуються відрахування до фондів витрати на професійне навчання дітей за кордоном, лікування, що визначається певним розміром витрат, вартість аварійного ремонту після стихійних лих, оплачувані відпустки, премії.[77]

Як свідчить досвід розвинених країн, одним з найвагоміших у структурі дохідної частини місцевих бюджетів є податок на майно. В одних країнах цей податок є домінуючим у місцевих податкових системах (Англія, Канада), а в інших він поєднується з прибутковими та непрямими податками (Данія, Норвегія, Швеція).

Щодо територіальної політики України, то велику питому вагу у формуванні доходів місцевих бюджетів утворюють відрахування від загальнодержавних податків та перерахування з державного бюджету у вигляді трансфертів.

Світова практика виділяє такі методи розподілу бюджетних трансфертів:[28]

а) пропорційно фінансовій силі (доходам) місцевого колективу;

б) багатофакторна формула;

в) компенсація фактичних видатків місцевих колективів;

г) як частина річного бюджету місцевого колективу.

Для розподілу бюджетних дотацій найчастіше застосовуються другий та четвертий методи, а для звязаних бюджетних трансфертів - перший та третій.

Слід відмітити, що вагоміша частка бюджетних трансфертів - у країнах унітарного типу (особливо Нідерланди, Італія, Греція), тоді як у федеративних (США, Німеччина) - вона нижче. Це підтверджує висновок, зроблений ще у 70-ті роки у доповіді щодо країн з розвинутою ринковою економікою Мак-Дугласом Комісії Європейського співтовариства: рівень перерозподілу між регіонами в унітарних державах вищий, ніж у федеративних.[57]

Формування фонду бюджетних трансфертів може здійснюватись як:

а) часткові відрахування від одного або деяких податків, що надходять до держбюджету;

б) щорічні асигнування держбюджету;

в) обсяг видатків місцевих колективів.

Загалом вважається, що найстабільнішою частиною бюджетних трансфертів є ті, джерело яких привязане до доходів бюджету, хоч повної стабільності такий підхід не дає. На погляд автора, найбільшу стабільність з огляду на джерело дотацій мають дотації у Франції(зокрема, глобальна дотація на функціонування). У країнах із стабільною економікою бюджетні трансферти, що мають природу бюджетних дотацій, фінансуються саме з такого джерела (ФРН, Франція, Польща). Такого підходу намагаються дотримуватися й у Росії. Що стосується звязаних бюджетних трансфертів, то найбільш підходящим для них джерелом є видатки бюджету залежно від обсягу місцевих видатків. Як бачимо, країни з трансформаційною економікою (Латвія, Литва) не в змозі забезпечити стабільного джерела бюджетних трансфертів, а тому віддають перевагу бюджетним асигнуванням, обсяг яких залежить від можливостей бюджету та політичного фактору.[57]

У міжнародній практиці система дотацій застосовується для вирівнювання економічного розвитку регіонів з різною дохідною базою. Значну різницю між регіонами по рівню наповнення дохідної частини можна пояснити як географічними, так і виробничими факторами - галузевими особливостями регіонів, рівнем розвитку виробничої та соціальної інфраструктури тощо. Згідно з Бюджетним кодексом України, величина трансфертів має гарантувати надання послуг на рівних умовах всім територіально-адміністративним одиницям.

Тому проблема зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів за рахунок власних джерел нині набуває особливої актуальності. Вирішення цієї проблеми сприятиме зацікавленості місцевих органів в економічному розвитку регіонів і забезпечить більшу відповідальність та підзвітність органів місцевого самоврядування перед громадянами.

Для того, щоб впровадити вищесказане в життя та базуючись на європейському досвіді місцевого управління фінансами необхідно сформувати новий тип державного службовця.

На думку доктора технічних наук Бойцуна Н. Є.: "Принципово важливо прищепити державним службовцям новий стиль управління, дбати про зацікавленість у досягненні результатів".[11]

Дане рішення є абсолютно обєктивним, адже формування бюджету з орієнтацією на результат є основною умовою ефективного фінансового планування, а також основним складником змін у процесі виконання та контролю за виконанням бюджетів. Фінансове планування орієнтоване на кінцевий результат, містить такі елементи, як стеження за виконанням, децентралізація бюджету, ефективність витрачання коштів, а також самостійність та відповідальність бюджетних менеджерів.

Високий розвиток інституту місцевих фінансів в зарубіжних країнах пояснюється тим, що ці країни пройшли досить довгий шлях розвитку. Так еволюція системи місцевих бюджетів почалася з становлення місцевого самоврядування в таких країнах як Великобританія, Німеччина Франція та в інших країнах Європи в XVII - XVIII століттях. В цих країнах поступово відокремлювались функції, що виконувала центральна та місцева влада, зявлялися місцеві податки і збори, витрати поступово почали поділяти на обовязкові та необовязкові.[25]

Після скасування кріпацтва в Російській імперії зявився поділ на земські, міські та мирські бюджети, які були зародками місцевих бюджетів. Окрім них створювалися цільові союзи, до яких найчастіше входили земства та міста для вирішення спільних завдань. Це було великим досягненням, хоча перші подібні союзи були створені у Великобританії.

В часи СРСР фінансова база формувалася в основному за рахунок державного бюджету, а джерела доходів та витрати місцевих бюджетів були чітко визначені законодавством.[25]

Таким чином, Україна за останні століття знаходилася в таких історичних умовах, за яких розвиток місцевих фінансів був неможливим. Тільки після набуття незалежності почалося формування системи органів місцевого самоврядування і відповідно ефективних місцевих бюджетів.

Отже, зарубіжні держави мають значний доробок у сфері місцевої бюджетної політики, який може бути цікавим і корисним для України. Впровадження міжнародних стандартів бюджетного процесу та звітності про виконання бюджету, їх прозорості та доступності для суспільства є одним із першочергових заходів. Орієнтуючись на країни Європейського Союзу, сьогодні повинна бути сформована нова ідеологія бюджетного процесу, спрямована на результат, а не процес, тобто виконання визначених завдань і отримання конкретних результатів на засадах ефективного використання ресурсів.


РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА ПРИКЛАДІ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ


2.1 Особливості соціально-економічного стану Закарпатської області


Закарпаття є одним із наймальовничіших куточків України, розташоване на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат.

Область розміщена на південному заході України. Вона межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією, а також з Львівською та Івано-Франківською областями країни. Таке положення надає їй низку геоекономічних переваг у зовнішньо-економічній діяльності. За територіально-адміністративним устроєм Закарпаття поділяється на 13 районів, 11 міст, з них 5 обласного значення, 19 селищ міського типу, 307 сільських рад. В області 609 населених пунктів, з яких 193 мають статус гірських. Географічне положення та природні фактори області виступають її конкурентними перевагами.

Характерною особливістю населення області є багатонаціональність. На території області проживають представники понад 100 національностей і народностей. Переважну більшість (80,5%) становлять українці, вагому частку займають угорці, румуни, росіяни, словаки, цигани. Закарпаття є не лише багатоетнічним, але й поліконфесійним регіоном. Освітній рівень населення досить високий. Його забезпечує розгалужена мережа вищих, професійно-технічних та загальноосвітніх закладів. На початок 2006/2007 навчального року у 19 вищих навчальних закладах І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації навчалося 27,1 тис. студентів, у тому числі у 5 недержавних - 1,5 тисячі. У зазначеному періоді до вищих навчальних закладів вступили 9,7 тис. осіб. На 10,0 тис. осіб населення області припадало 217 студентів, що є нижчим від середнього показника в Україні.

У 2006 році мережу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації в області розширено до пяти одиниць. Відкрито географічний факультет та нові спеціальності в Ужгородському національному університеті - "географія", "землевпорядкування", "туризм" та "фізика ядра", в Закарпатському державному університеті - "банківська справа", "програмування для автоматизованих систем" та "міжнародний бізнес". У 2006/2007 навчальних роках функціонувало 712 загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі 5 недержавних, в яких навчалось 178,2 тис. учнів, 506 постійних дошкільних навчальних закладів на 25,9 тис. місць. У них виховувалось 25,2 тис. дітей, що складає 30,6% від загального числа дітей дошкільного віку. У міських поселеннях кількість дітей у дошкільних закладах у розрахунку на 100 місць є вищою, ніж у сільських і становила 116 дітей, тоді як у сільській місцевості - 88. У 20 професійно-технічних навчальних закладах навчалось близько 10 тис. учнів.

Мережа закладів охорони здоровя в основному забезпечує доступність всіх верств населення до отримання медичних послуг. У 2007 році в галузі охорони здоровя налічувалось 69 лікарняних закладів, 306 амбулаторно-поліклінічних та 171 - жіночих консультацій та дитячих поліклінік. В той же час, забезпеченість населення (на 10000 осіб) лікарями усіх спеціальностей та середнім медичним персоналом є нижчою, ніж в середньому по Україні і складала відповідно 42,1 та 104,1 осіб проти 47,9 та 106,2 по Україні.

Закарпатська область має широку мережу закладів культури і мистецтва, яка налічує 5 професійних театрів, 6 концертних організацій, 488 установ клубного типу, 520 бібліотек, 8 державних і 84 громадських музеїв, меморіальні будинки-музеї А. Коцки та Ф. Манайла, 2 мистецькі училища, Ужгородські заочні факультети Донецької Державної музичної академії ім. С.С. Прокофєва та Київського національного університету культури і мистецтв та 62 дитячі музичні та художні школи. Комплексною програмою збереження та використання памяток культурної спадщини Закарпатської області охоплено понад 2 тис. памяток національного та місцевого значення. Серед них - памятки архітектури національного значення "Невицький замок", "Ужгородський замок", "Чинадіївський замок", "Хустський замок", інші та деревяні церкви - Введення Пресвятої Богородиці в с. Розтока Міжгірського району та Святого Миколи в с. Колодне Тячівського району та інші.

Закарпаття за своїми фізико-географічними, кліматичними, природно-ресурсними та соціально-економічними умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку рекреації. Визначальними чинниками при цьому виступають - наявність гірської системи Східних (Українських) Карпат, комфортні кліматичні умови Закарпатської низовини, багатство флори і фауни, розвинута мережа транспортного сполучення, велика кількість історичних памяток культури та архітектури. В регіоні розвинені майже всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються практично протягом цілого року. Туристично-рекреаційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки області. Мережа санаторно-курортних та оздоровчих закладів області станом на 1 січня 2007 року налічувала 68 обєктів на 6258 ліжок максимального розгортання. За останнє десятиріччя кількість санаторно-курортних та оздоровчих закладів Закарпатської області збільшилась на 17,2% виключно за рахунок відпочинкових закладів - баз відпочинку, кількість яких зросла в 1,7 рази - з 24 у 1996 р. до 44 у 2006 р. Швидкими темпами протягом останніх років здійснювалось будівництво невеликих туристично-рекреаційних обєктів (кемпінгів, міні-готелів, баз відпочинку, пансіонатів тощо).

Економіка області представлена всіма сферами економічної діяльності. Кількість субєктів ЄДРПОУ на 01.10.2008 склала - 20 409 одиниць, відсоток зростання до попереднього року становив 4,4% (Державний комітет статистики України Головне управління статистики у Закарпатській області).

Основною сферою діяльності є обробна промисловість, частка якої в загальному обсязі реалізованої продукції у 2007 році склала 85,1%. Добувна промисловість становила 1,6%, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 13,3%. Провідними галузями промислового виробництва в області є машинобудування, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, питома вага яких в загальному обсязі реалізованої продукції становила більше половини (відповідно 37,5% та 16,9%). Інші галузі обробної промисловості склали: виробництво деревини та виробів з деревини - 8,5%, легка промисловість - 6,7%, хімічна та нафтохімічна - 3,0%, виробництва неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів) - 1,8%, металургія та оброблення металу - 1,0%.

У промисловості зосереджено 21,2% основних засобів виробництва, зайнято 24,8% працюючих, при цьому питома вага недержавного сектора у виробництві промислової продукції склала 89,9%.

Питома вага області у реалізації промислової продукції України незначна і в 2007 році становила 0,7%. Обсяг реалізованої промислової продукції у відпускних цінах склав 3200,3 млн. грн., приріст промислового виробництва - 7,7%. В той же час, обсяг реалізованої промислової продукції на одного мешканця регіону склав 2,6 тис. гривень, що в 3,1 рази менше середнього показника по Україні. Частка інвестиційної продукції у обсязі промислової продукції висока і складає близько 50%, що обумовлено значним обсягом надходжень у галузь інвестицій в основний капітал (26,5% до загальних надходжень) та прямих іноземних інвестицій (81,5%).

Промисловий потенціал в основному зосереджений в містах Ужгород, Мукачево та Ужгородському районі, частка яких у загальних обсягах реалізованої продукції склала у 2007 році 60,6%, Область відноситься до енергодефіцитних областей України, задовольняючи свої потреби за рахунок власної генерації електроенергії на 5%, природному газі - на 1,5%. Промисловий видобуток природного газу проводиться з двох родовищ (Солотвинське, Руськокомарівське).

Характерною особливістю сільськогосподарського виробництва області є низька землезабезпеченість: на 1 жителя припадає 0,36 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0,15 га ріллі, що відповідно у 2,4 та 4,3 рази менше, ніж у середньому по країні. У користуванні всіх категорій господарств області знаходиться 454,3 тис. га сільськогосподарських угідь, у т.ч. 200,6 тис. га ріллі, 226,6 тис. га - сіножатей та пасовищ. Область має 13,5 тис. га плодоягідних насаджень, садів - 13,0 тис. га, виноградників - 4,6 тис. га.

Станом на 01.10.2008 року в області діють 1617 селянських фермерських господарств. Незважаючи на малоземелля, висока інтенсивність землекористування дає можливість виробляти 1,9% валової продукції сільського господарства України. Сільське господарство поряд з промисловістю займає провідне місце в економіці області, в ньому створюється близько 19% валової доданої вартості, в той же час удвічі менше, ніж у промисловості, зосереджено основних фондів (13%). На сільськогосподарських підприємствах зайнято 8,7% працюючих, в особистих підсобних господарствах - третина економічно активного населення. В аграрному секторі здійснено перерозподіл власності на землю і майно на користь селянських особистих господарств, де виробляється майже 95% валової продукції сільського господарства.

У структурі сільськогосподарського виробництва тваринництво складає 43,4%, рослинництво - 56,6%. Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, ягоди, виноград, у виробництві яких регіон є самодостатнім. Зернове господарство є ефективною галуззю, однак через природно-кліматичні умови, область не може забезпечувати себе продовольчим зерном. З технічних культур привабливою культурою є тютюн, сировина з якого має постійний попит. Природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати ранні і надранні овочі. Закарпаття - один з регіонів, що володіє унікальними умовами для розвитку садівництва та виноградарства, можливостями виробництва високоякісної продукції виноробства. Вина та коньяки Закарпаття увійшли в каталоги кращих вин і коньяків держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках.

Серед галузей тваринництва провідними є м`ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво та бджільництво. Важливою частиною агропромислового комплексу області є харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів. Вона обєднує 13 окремих підгалузей. Пріоритетними видами галузі є розлив мінеральної води, виноробство, виробництво безалкогольних напоїв, хлібопекарна та консервна промисловість. За 2007 рік підприємствами харчової промисловості реалізовано продукції на суму 541,9 млн. грн., що становить 16,9% загального обсягу реалізації.

Аграрна політика спрямована на вирішення завдань продовольчого забезпечення населення регіону. В області формується будівельний комплекс за рахунок розвитку будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних підприємств і підприємств промисловості будівельних матеріалів. На території області діє більше 600 будівельних організацій, у тому числі 153 середніх та великих. За 2007 рік забудовниками усіх форм власності побудовано і введено в експлуатацію 1226 будівель та споруд вартістю 41,9 млн. грн., що на 16,1% більше, ніж за попередній рік. Із загального обсягу введених основних фондів майже половина припадає на соціальну сферу.

Специфіка економіки Закарпатської області в тому, що майже у всіх сферах діяльності переважають малі та середні підприємства, які, швидко пристосувавшись до нових ринкових умов, сприяли структурній перебудові економіки, формуванню конкурентного середовища, зробили вагомий внесок у вирішенні проблем зайнятості. Найбільш вагому роль малий та середній бізнес відіграє у таких сферах діяльності як готелі та ресторани, торгівля, транспорт, будівництво, сільське господарство, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції. Малий та середній бізнес активно включився до розв`язання соціально-економічних проблем регіону, насамперед у таку болючу проблему, як створення нових робочих місць та зайнятість населення. Необхідно відмітити, що малий і середній бізнес є активним учасником у реалізації пріоритетів, зокрема розвитку туристично-рекреаційної сфери. Лише у 2007 році близько 70 суб`єктів підприємництва задекларували своє бажання розвивати цю сферу, пропонуючи близько 1,5 млрд. грн. на розвиток її інфраструктури.

З метою лібералізації підприємницької діяльності спрощено процедури започаткування підприємницької діяльності та видачі документів дозвільного характеру. Органами виконавчої влади області скасовано майже 80,0% власних регуляторних актів.

Банківська система області представлена одним банком-юридичною особою "Коопінвестбанк", який має ліцензію на здійснення банківських операцій та 37 балансовими філіями банків, юридичні особи яких розташовані за межами області. З метою наближення банківських послуг до клієнтів організована робота 419 територіально відокремлених безбалансових відділень. Фінансовим посередництвом в області займається 108 суб`єктів, страхуванням - 77 організацій, допоміжною діяльністю у сфері фінансів та страхування, в тому числі кредитуванням населення - 38 організацій.

Транспортний комплекс області є складовою частиною транзитного потенціалу України. Регіон має добре розгалужену транспортну мережу, що включає залізничний, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

Для Закарпаття характерна значна внутрішньо регіональна диференціація за рівнем розвитку, що впливає на розміщення і територіальну структуру господарства регіону. Територіальні диспропорції повязані, насамперед, із наявністю слаборозвинених проблемних гірських територій та малих міст, а також значною різницею у рівні розвитку адміністративних районів області. Різниця у рівнях розвитку адміністративних районів області проявляється насамперед у рівні ділової активності. За цим показником провідні позиції займають міста Ужгород, Мукачево, Виноградівський, Мукачівський, Рахівський, Тячівський та Ужгородський райони, де найбільша кількість суб`єктів ЄДРПОУ та діючих суб`єктів малого підприємництва на 10 тис. населення. Найменша їх кількість знаходиться у Великоберезнянському, Воловецькому, Перечинському та Хустському районах. Регіональні відмінності спостерігаються і у співвідношенні доходів і видатків місцевих бюджетів. Коефіцієнт співвідношення місцевих бюджетів (без трансфертів) та видатків (включаючи трансферти) коливається по містах від 0,59 (м. Хуст) до 0,99 (м. Чоп), по районах - від 0,15 (Тячівський) до 0,30 (Свалявський). Свідченням наявних територіальних диспропорцій в регіоні є також висока частка зареєстрованого безробіття, насамперед у гірських районах - Воловецькому, Велико-Березнянському, Міжгірському, Рахівському і Свалявському. Державні гарантії щодо соціальних стандартів, мінімальної заробітної плати знижують територіальні диспропорції щодо рівня життя населення. Забезпеченість об'єктами соціальної і виробничої інфраструктури районів області є також неоднорідною. Так, забезпеченість населення гірських районів у розрахунку на 10000 осіб лікарняними ліжками становить 50-52 (по області 86,4), лікарями усіх спеціальностей 21-23 (по області - 41,6). Аналогічна ситуація з обєктами виробничої інфраструктури. Наприклад, у Рахівському районі на 1 кв. км припадає автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям удвічі менше, ніж по області, протяжність водопровідної мережі - у 6,8 рази, каналізаційних мереж - у 16 разів менше. Диспропорція у розвитку інфраструктури негативно впливає на конкурентоспроможність територій, знижує рівень інвестиційної привабливості.

Окремим проблемним зрізом територіального розвитку регіону є малі міста. В області налічується 9 малих міст: Берегово, Виноградово, Іршава, Перечин, Рахів, Свалява, Тячево, Хуст, Чоп, у яких проживає 156,9 тис. чоловік, що становить 12,6% населення області. Проблеми розвитку малих міст Закарпатської області повязані з низьким рівнем забезпеченості місцевих бюджетів власними доходами; недостатнім розвитком соціальної інфраструктури, сфери обслуговування, житлово-комунального, готельного, дорожнього і транспортного господарства; обмеженістю вибору професій та місць прикладання праці, що ускладнює ситуацію на ринку праці; працевлаштуванням неконкурентоспроможних на ринку праці груп населення (інвалідів, непрацюючої молоді, осіб перед пенсійного віку); низьким рівнем технічного оновлення та інноваційної діяльності; створенням сприятливого клімату для залучення інвестицій в економіку.


2.2 Аналіз формування дохідної частини бюджету Закарпатської області


Доходи місцевих бюджетів відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обовязкових платежів [2]. Порядок їх зарахування визначається Бюджетним кодексом України та іншими законами. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Загалом статтею 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету в цілому та доходи місцевих бюджетів зокрема класифікуються за такими розділами:

Øподаткові надходження;

Øнеподаткові надходження;

Øдоходи від операцій з капіталом;

Øтрансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів та фінансових санкцій, інші неподаткові надходження.

Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Усі вище перелічені види доходів відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України складають загальний та спеціальний фонди місцевих бюджетів [1].

Для логічного висвітлення сутності зазначених фондів, на даному етапі зупинимося на аналізі доходів загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області, який власне включає усі доходи місцевих бюджетів цієї області, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду.

Загальну характеристику податкових і неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом та трансфертів ми проведемо на основі даних стосовно усіх планових та фактичних надходжень місцевих бюджетів за чотири попередні бюджетні періоди та за 9 місяців поточного року, наявної частки кожного конкретного податку, збору чи обовязкового платежу, які становлять такі надходження, а також абсолютних відхилень надходжень кожного наступного року від попереднього (додаток А).

Так, податкові надходження місцевих бюджетів Закарпатської області в середньому на протязі 4 попередніх бюджетних періодів займали 26,6% усіх надходжень загального фонду місцевих бюджетів цієї області. Зокрема, у 2004 році цей вид надходжень склав 27 % усіх таких надходжень; у 2005 році його частка збільшилася до 27,5%, що є позитивною тенденцією зміцнення фінансової основи місцевих бюджетів області і зменшення їх залежності від коштів виділених з державного бюджету у вигляді офіційних трансфертів; у 2006 році їх частка значно скоротилася і склала 25,4%, що є найнижчим показником протягом досліджуваного періоду і свідченням подальшого зменшення самостійності місцевих бюджетів. При цьому уже в 2007 році цей показник дещо збільшився і становив близько 26,4%. В поточному 2008 році, згідно із звітними даними на 1 жовтня 2008 року питома вага податкових надходжень займає 24,1%.

Дослідивши питому вагу податкових надходжень загалом, доцільно вивчити внутрішню їх структуру, і зупинитися детально на аналізі відповідних видів податків, зборів і обовязкових платежів, які власне становлять цю структуру.

Що стосується окремих складових податкових надходжень у 2004 році, то показники додатка Б і рис. 2.1 свідчать, що найвагомішим джерелом надходжень у цьому році являвся податок з доходів фізичних осіб, який склав 174 843,9 тис.грн. або 69,6 % загального обсягу податкових надходжень. Зазначений вид податку є основним видом надходжень, що зараховуються до доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, прогнозний обсяг яких розраховується Міністерством фінансів України на підставі Формул розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами та між місцевими бюджетами і бюджетами місцевого самоврядування, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 року №1195 "Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами" та від 30 грудня 2004 року "Деякі питання врегулювання міжбюджетних відносин". Звітні показники про виконання місцевих бюджетів свідчать про виконання понад план зазначеного податку практично по всіх місцевих бюджетах майже на 2%, однак зростання доходів у порівнянні з 2003 роком практично не досягнуто по жодному місцевому бюджету області, крім двох. Головною причиною цьому стало введення з 1 січня 2004 року Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" взамін Декрету Кабміну "Про прибутковий податок з громадян", яким встановлена єдина ставка оподаткування, що спричинило збільшення надходжень у тих адміністративно-територіальних одиницях, де середня ставка вилучення за попередні роки становила менше 13%, і навпаки - зменшення надходжень, де така ставка була більшою від 13%.

У більшості місцевих бюджетів найвагомішими платниками податку з доходів фізичних осіб були установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, так, наприклад у Тячівському районі надходження податку від них становило 80% у доходах загального фонду. У деяких місцевих бюджетах вагомими платниками є регіональні митниці: Чопська митниця сплатила 763,6 тис.грн., що становило 10,4% надходжень у місті Чоп, Закарпатська митниця 531,2 тис.грн. і становить 4,9% доходів Виноградівського району.

Друге місце за наповнюваністю зайняв єдиний податок для субєктів малого підприємництва, який в даному звітному періоді склав 10% усіх податкових надходжень та надійшов в сумі 25 114,9 тис.грн. План по даному виду надходжень, відносно затверджених показників на рік був виконаний на 106,3 %.

Суттєвими джерелами надходжень стали збори за спеціальне використання природних ресурсів, які склали 8,4% всіх податкових надходжень. Даний вид надходжень відносно планових показників був виконаний на 102,8 % і склав 21 036,1 тис.грн. Левову частку цих надходжень становить плата за землю, а саме 88,8 %, або 18 686,1 тис.грн.

Взагалі структуру податкових надходжень логічно навести у формі діаграми, яка відображена рис. 2.1.

Враховуючи зазначене, приходимо до висновку, що усі інші податкові надходження загалом склали 12,1 % всіх надходжень даного виду.

Рис. 2.1 Структура податкових надходжень загального фонду бюджету Закарпатської області в 2004 році


Що стосується 2005 року, то у цьому бюджетному періоді податкові надходження зросли на 79 222,8 тис. грн. порівняно з попереднім періодом і склали 330 368,6 тис. грн (додаток А).

Головним джерелом надходжень, як і торік був податок з доходів фізичних осіб. В наведеному періоді він зайняв 69,7 % всіх податкових надходжень бюджету і склав 230 291,42 тис. грн.. План по даному виду надходжень був виконаний на 97,4% до затвердженого розміру. Головними причинами невиконання були: недонадходження податку з доходів фізичних осіб у звязку з недотриманням субєктами підприємницької діяльності чинного законодавства щодо виплати мінімальної заробітної плати та не укладанням ними трудових угод з найманими працівниками (в містах Хусті та Чопі, а також Берегівському р-ні, де основними платниками податку з доходів найманих працівників є селянсько-фермерські господарства); скорочення робочих місць та зменшення чисельності працюючих (в Великоберезнянському р-ні), зміна контингенту платників податку з доходів фізичних осіб (в Ужгородському р-ні).

Друге місце, як і в 2004 році зайняв єдиний податок для субєктів малого підприємництва. Даний вид надходжень становив 10,4 % всіх податкових надходжень. В даному звітному періоді цей вид надходжень був виконаний на 98,4% відносно планового показника і склав 34 356 тис. грн., що на 9 241 тис. грн. більше ніж в 2004 році, або склало 136,8 % до попереднього періоду.

Наступний за наповнюваністю вид надходжень - це збори за спеціальне використання природних ресурсів, які зайняли 7,9% всіх податкових надходжень бюджету і надійшли в сумі 26 074,1 тис. грн., що на 5 038 тис. грн. більше ніж в попередньому році, або становили 124 % до 2004 року. План по даному виду надходжень був виконаний на 105,7 %. Левову частку в даних надходженнях, а саме 85,3 %, або 22 242,7 тис. грн займає плата за землю.

Структуру податкових надходжень в 2005 році зображено на рис. 2.2.


Рис. 2.2 Структура податкових надходжень загального фонду бюджету Закарпатської області в 2005 році


Як видно з рис. 2.2., всі інші види податкових надходжень в сумі склали 12% усіх податкових надходжень загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів.

Розглядаючи показники 2006 року слід зазначити, що в даному звітному періоді податкові надходження загалом, відносно попереднього року в абсолютному виразі зросли на 97 025,61 тис. грн., і склали 427 394,16 тис. грн., або 129,4 % до аналогічного показника 2005 року. Головним видом податкових надходжень, як і в попередні періоди став податок з доходів фізичних осіб, який в даному році зайняв 73,4% всіх податкових надходжень загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів. У вказаному році він досяг розміру 313 552,4 тис. грн., що на 83 261,05 тис. грн. більше ніж в 2005 році. План по даному виду податкових надходжень в 2006 році виконано на 100,8 % відносно планових показників.

Дві наступні найвагоміші статті податкових надходження, а саме єдиний податок для субєктів малого підприємництва та збори за спеціальне використання природних ресурсів, на відміну від двох попередніх періодів, зайняли однакову частку в загальній частці податкових надходжень - 7,9%.

Так перший з них в 2006 році надійшов у сумі 33 631,1 тис. грн., що на 724,8 тис. грн менше ніж в минулому році. План по надходженню даного податку у вказаному періоді був виконаний на 101%.

Наступний вищенаведений вид податкових надходжень у аналізованому періоді, в абсолютному виразі становив 33 816,3 тис. грн., що на 7 742,2 тис. грн.,або на 29,7% більше ніж у 2005 році. План по даному виду надходжень виконано на 104,9%. Найбільшу питому вагу, а саме 85,7%, в зборах за спеціальне використання природних ресурсів склала плата за землю. Вказаний вид доходів забезпечив надходження в сумі 28 997,4 тис. грн., і був виконаний на 104,5% відносно плану.

На рис 2.3. зображено структуру податкових надходжень у 2006 році. Слід відзначити, що всі інші види доходів, такі як податок на прибуток підприємств, плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, плата за державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, плата за торговий патент, місцеві податки і збори, фіксований сільськогосподарський податок в своїй сукупності склали 10,9%.

Рис. 2.3 Структура податкових надходжень загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області в 2006 році


В 2007 році податкові надходження відносно попереднього звітного періоду збільшилися на 191 158,5 тис. грн. і склали - 618 552,7 тис. грн, або 144,7% відносно 2006 року. Найбільшу питому вагу в податкових надходженнях зайняв, як і у всіх попередніх роках податок з доходів фізичних осіб, який склав 77,6%, але в даному році його частка була найбільшою. Даного податку впродовж 2007 року надійшло в сумі 479 773,5 тис. грн., що становить 103 % до затвердженого плану з врахуванням уточнень та 153% до минулого року.

Головними факторами, які викликали ріст надходжень податку з доходів фізичних осіб, є:

збільшення ставки податку з 13% у 2006 році до 15% у 2007 році;

введення в дію статей 11, 12, 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо оподаткування доходу, отриманого від продажу обєктів рухомого і нерухомого майна та спадщини;

ріст мінімальної заробітної плати;

запровадження з 1 червня 2007 року ІІ етапу Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетних установ.

Наступними за величиною суми надходжень стали, на відміну від 2004 та 2005 років збори за спеціальне використання природних ресурсів. В даному році вони зайняли 6,9% всіх податкових надходжень загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів. Абсолютне значення склало 42 734,5 тис. грн., що на 8 918,2 тис. грн., або на 26,4% більше ніж в 2006 році. План по даному виду надходжень був виконаний на 106,4%. Левову частку зборів за спеціальне використання природних ресурсів, як і в усі вище проаналізовані періоди, складала плата за землю, яка в цьому році становила 36 511,9 тис. грн.. Вказана сума на 7 514,5 тис. грн. більша аналогічного показника 2006 року, або склала 125,9% відповідно попереднього періоду.

Наступним видом доходів, після вищевказаного, був єдиний податок для субєктів малого підприємництва, який в 2007 році зайняв 6,3% всіх податкових надходжень загального фонду досліджуваних бюджетів. Сума надходжень по ньому скала 39 275,2 тис. грн., що на 5 644 тис. грн. більше ніж в попередньому році. Викладену інформацію можна зобразити у виді діаграми, що роблено на рис. 2.4.


Рис 2.4 Структура податкових надходжень загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області в 2007 році


З наведеної діаграми видно, що всі інші податкові надходження загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів в сукупності складають 9,1%.

Характеризуючи поточний 2008 рік можна сказати, що при плановому показнику податкових надходжень в 777 949,8 тис. грн., надходження станом на 1 жовтня 2008 року склали 575 689,3 тис. грн., виконання при цьому склало 74%. Дані надходження на 144 832,7 тис. грн. більше аналогічного періоду попереднього року, або склали 133,6% до 2007 року.

Найбільшу частку, як і у всіх інших періодах зайняв податок з доходів фізичних осіб, який зайняв 79% усіх податкових надходжень та склав 454 703,9 тис. грн., що на 120 444,3 тис. грн. більше попереднього періоду, або склав 136% до 2007 року. Виконання плану по даному виду надходжень згідно звітних даних складає 72,4%.

Головними причинами невиконання плану є припинення виробничої діяльності ТОВ "Фабрика жіночого одягу Ле-го Україна" та відокремлення самостійних структурних підрозділів Локомотивного Депо м. Чоп Львівської залізниці і переходом їх на сплату податку за місцем знаходження.

Наступними за величиною займаної частки в податкових надходженнях стали збори за спеціальне використання природних ресурсів. Їх питома вага скала 7,6%, або суму в 43 747,4 тис. грн., що на 13 229,1 тис. грн. більше ніж в аналогічному періоді минулого року, що можна виразити як 143,3% до попереднього періоду. Плановий показник виконаний на 87,5%. Левову частку у вказаних надходженнях, а саме 86,5%, зайняла плата за землю. Сума надходжень даного виду склала 37 833,8 тис. грн., що на 11 657,8 тис. грн. більше ніж в минулому році, або 144,5% до зазначеного року. План по даному виду надходжень виконано на 88,5%. Головними причинами невиконання є розірвання договорів оренди землі та несплата податку у звязку із судовим процесом між субєктами господарювання.

Трійку найбільш вагомих видів податкових надходжень закриває єдиний податок для субєктів малого підприємництва, який згідно звітних даних, станом на 1 жовтня 2008 року, зайняв 5,8% всіх податкових надходжень.

Сума надходжень по ньому склала 33 399,8 тис. грн., що на 5 319,3 тис. грн.. більше аналогічного періоду 2007 року., або 119% до вказаного періоду.

Плановий показник по надходженню даного податку виконано на 77,6%. Схематично зобразимо структуру податкових надходжень на рис. 2.5.


Рис 2.5 Структура податкових надходжень загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області станом на 1 жовтня 2008 року


З наведеного рисунку видно,що структура податкових надходжень загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області подібна до всіх попередніх досліджених періодів. Так усі інші, не охарактеризовані види податкових надходжень в сукупності складають 7,6%. усіх податкових надходжень.

Підсумовуючи вищевикладене можна зробити висновок, що загалом податкові надходження з року в рік зростають, що є позитивним явищем і сприяє зміцненню фінансової незалежності та самостійності місцевих бюджетів.

Дотримуючись логічної послідовності аналізу дохідної частини зведеного бюджету Закарпатської області, наступним етапом роботи має стати дослідження неподаткових надходжень, до яких відносяться доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу головними в яких є державне мито, надходження від штрафів та фінансових санкцій та інші надходження.

Досліджуючи ці види надходжень слід відзначити, що їхня питома вага в надходженнях загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області, за аналогічний період становить 0,6%.

Так, у 2004 році їх питома вага становила -0,6%. Пояснюється це відображенням у звітності сум перерахованих на виконання статті 68 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (код 24060000 - інші надходження). В наступному звітному періоді даний вид надходжень зайняв 0,6%. В 2006-2007 роках питома вага неподаткових надходжень в загальній сумі надходжень загального фонду місцевих бюджетів не змінювалася і становила 0,5%.

Детальніше розглянемо абсолютні показники даних видів надходжень, проаналізуємо їх відхилення з року в рік, їх питому вагу в усіх неподаткових надходженнях та виконання планових показників по ним. Дані для такого аналізу наведені в додатку В.

Так, варто звернути увагу, що в 2004 році обсяг неподаткових надходжень відобразився у звіті відємним значенням, а саме -5 976,9 тис. грн., причиною чому було виконання вищезазначеної статті Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік".

Найбільшу суму надходжень склали адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, яка склала 10 763,4 тис. грн.. Левову частку вказаних надходжень, а саме 8 253,8 тис. грн., або 76,7% зайняли надходження державного мита. Наступним за величиною стали надходження від власності та підприємницької діяльності, сума яких склала 180,5 тис. грн.. Доходи від штрафів та фінансових санкцій поступили в сумі 136,3 тис. грн..

В 2005 році неподаткові надходження склали 7 394,8 тис. грн.. Планові показники були виконані на 98,9% (додаток В).

Левову частку, а саме 86,6%, складали адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, які надійшли в сумі 6 402,8 тис. грн.. Дані надходження на 4 360,6 тис. грн. менші ніж в 2004 році. План по даному виду надходжень був виконаний на 98,7%. Основну частину вказаних надходжень становило державне мито, яке надійшло в сумі 3 833,7 тис. грн і зайняло частку в 59,9%, перевиконавши очікувані надходження і виконавши план на 101,6%. Але даний показник був менший від аналогічного показника минулого року на 4 420,1 тис. грн

Також велику частку неподаткових надходжень, а саме 4,9%, зайняли надходження від штрафів та фінансових санкцій. Сума по даних надходженнях становила 360,6 тис. грн., що на 224,3 тис. грн. більше аналогічного показника минулого року. План по даному виду надходжень був перевиконаний на 7,8%.

Найменшу частку становили доходи від власності та підприємницької діяльності. Вони в досліджуваному періоді склали 2,4% неподаткових надходжень. Сума надходжень склала 177,4 тис. грн., що на 3,1 тис. грн. менше ніж в попередньому періоді. План по даному виду надходжень був виконаний лише на 87,4%.

Щодо всіх інших, не зазначених, надходжень то вони в сукупності зайняли 6,1% неподаткових надходжень загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів. Сума вказаних надходжень склала 453,3 тис. грн., що становить 99,9% до планових показників (додаток В).

Аналізуючи 2006 рік, слід відмітити, що сума надходжень відносно попереднього періоду збільшилася на 1 413,3 тис. грн. і склала 8 807,8 тис. грн., або 119,1% до неподаткових надходжень 2005 року. Але не дивлячись на збільшення суми надходжень план був виконаний лише на 58,9%. Найбільшу питому вагу, як і в попередньому році склали адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу. Їх частка склала 82,7% всіх неподаткових надходжень загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області. В абсолютному вираженні вони надійшли в сумі 7 285,1 тис. грн., що на 882,3 тис. грн. більше ніж в 2006 році.

Незважаючи на значне збільшення суми надходжень, виконання планового показнику склало лише 96,8%. Найбільшу питому вагу в зазначеному виді надходжень зайняло державне мито, яке склало 47,2%. Надходження даного виду склали 3 437,9 тис. грн., що на 395,8 тис. грн. менше ніж в минулому періоді. План по даних надходженнях виконано на 95,5%.

Друге місце по величині займаної частки у всіх неподаткових надходженнях загального фонду досліджуваних бюджетів зайняли надходження від штрафів та фінансових санкцій. Їх частка склала 6,9%. Даний вид надходжень в цьому році надійшов у сумі 606,8 тис. грн., що більше від аналогічного показника попереднього року на 246,2 тис. грн., або становив 168,3% відносно до 2005 року. Незважаючи на значний ріст надходжень даного виду, плановий показник був виконаний лише на 46,7%.

Найменшу частину неподаткових надходжень зайняли доходи від власності та підприємницької діяльності. Їх частка склала 3,8%, або 335,2 тис. грн.. Даний показник на 157,8 тис. грн. більший ніж в 2005 році, або склав 189% відносно попереднього бюджетного року.

Всі інші надходження загалом становили 6,6% всіх неподаткових надходжень та надійшли в сумі 580,7 тис. грн., що на 127,4 тис. грн. більше ніж торік, але план був виконаний лише на 9,9%.

Проводячи характеристику 2007 року, слід відмітити, що тенденція до збільшення суми неподаткових надходжень була збережена, так вони склали 12 293,3 тис. грн., що на 3 485,5 тис. грн. більше ніж в 2006 році, або становили 139,6% до вказаного періоду. Щодо виконання плану по даних видах надходжень, необхідно зазначити, що він був перевиконаний, вперше за досліджуваний період, і склав 108,1%.

Найбільшу питому вагу в неподаткових надходженнях загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів, аналогічно до проаналізованих періодів, зайняли надходження від адміністративних зборів та платежів, доходів від некомерційного та побічного продажу, які в даному році склали 8 958,5 тис. грн, що на 1 673,4 тис. грн. більше ніж аналогічний показник 2006 року, або становили 123% до вказаного року. Найбільшу частку з даного виду надходжень склало державне мито, яке в аналізованому році зайняло 47,6%. Сума надходжень по ньому в порівнянні з попереднім роком збільшилася на 827,4 тис. грн. і склала 4 265,3 тис. грн., або 124% до 2006 року.

На відміну від усіх попередніх досліджуваних періодів в 2007 році другим за значущістю видом неподаткових надходжень стали доходи від власності та підприємницької діяльності. В наведеному році вони зайняли 17,8% всіх неподаткових надходжень загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів. Сума їх надходжень склала 2 186 тис. грн., що на 1 850,8 тис.грн. більше ніж в 2006 році, або становила 652% до вказаного періоду.

Всі інші надходження отримані в аналізованому періоді загалом зайняли 9,3% всіх неподаткових надходжень і становили 1 148,8 тис. грн., що на 568,1 тис.грн., тобто майже вдвічі більше ніж в 2006 році.

В поточному 2008 році, згідно звітних даних станом на 1 жовтня, неподаткові надходження надійшли в сумі 18 357,3 тис. грн., що більше аналогічного періоду 2007 року на 10 026 тис. грн. питома вага вказаних надходжень в усіх надходженнях загального фонду досліджуваних бюджетів становить 0,8%. Виконання планових показників по неподаткових надходженнях склали 90,8%. Основну частину вказаних надходжень станом на 1 жовтня 2008 року, зайняли доходи від власності та підприємницької діяльності та адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу. Їх частки в усіх неподаткових надходженнях у вказаному періоді склали 51,8% та 40,7% відповідно. Перший із вище зазначених видів надходжень надійшов у сумі 9 506,8 тис. грн. Даний показник на 7 997,7 тис.грн. більший ніж за аналогічний період 2007 року. Виконання плану по даному виду надходжень скало 99,6%. Щодо адміністративних зборів та платежів, зазначимо, що сума їх надходжень склала 7 474,9 тис. грн., що на 1 364,2 тис.грн. більше аналогічного періоду 2007 року.

Виконання плану по даному виду неподаткових надходжень склало 78,3%. Основну частку, а саме 48,4%, вказаних адміністративних зборів склало державне мито. Сума надходжень по ньому склала 3 617,8 тис. грн., що на 690 тис. грн. більше ніж в аналогічному періоді торік.

Щодо усіх інших видів неподаткових надходжень отриманих в поточному році станом на 1 жовтня 2008 року, то їх загальна сума склала 1 376,2 тис. грн., що становить 7,5% усіх неподаткових надходжень загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області. План по цих надходженнях перевиконано на 22,6%.

Підсумовуючи вищевикладене можна зробити висновок, що хоча неподаткові надходження займають невелику питому вагу в усіх надходженнях загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області, вони є важливим джерелом надходжень і їх тенденція до збільшення характеризується як позитивне явище.

Наступною складовою згідно класифікації доходів бюджету є доходи від операцій з капіталом. Протягом досліджуваного періоду до загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області даний вид надходжень поступав тільки в 2004 році і склав 5,14 тис. грн.. План по даному виду надходжень був виконаний на 100%.

Найвагомішим джерелом наповнення загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області є трансферти. Вони займають найбільшу з усіх видів надходжень частку. Так в період 2004-2007 років частка трансфертів складала в середньому 64,8%. Дані для нижчевикладеного аналізу наведені в додатку З.

Зокрема в 2004 році вони зайняли 64,1% усіх надходжень загального фонду зведеного бюджету області. Сума надходжень за рахунок трансфертів у вказаному році становила 597 114,2 тис. грн., що на 38 163,2 тис. грн. менше планових показників, тобто виконання плану склало 94%. В тому числі дотації надійшли в сумі 398 824,4 тис. грн., що склало частку 66,8% усіх трансфертів, субвенції в сумі 196 246,9 ти. грн., зайняли 32,9% та кошти, за взаємними розрахунками із додаткової дотації з державного бюджету (згідно статті 68 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік") в сумі 2 042,8 тис. грн і склали 0,3%. Виконання планових показників по наведених видах надходжень склали 98,3%, 86,3% та 100% відповідно.

Інша частина коштів надійшла до загального фонду зведеного бюджету області у вигляді міжбюджетних трансфертів (дотацій та субвенцій) на виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень та утримання обєктів спільного користування в розмірі 89 406,9 тис. грн., що склало частку 9,6% усіх надходжень загального фонду вказаного бюджету.

Розглядаючи 2005 рік з додатку Д бачимо, що розмір трансфертів зріс на 167 234,7 тис.грн., або становив 128% до попереднього періоду і складав 764 348,9 тис.грн.. Даний вид надходжень становив 63,7% усіх надходжень загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів. Так дотації склали 568 536,3 тис.грн., або зайняли 74,4% усіх трансфертів та виконання плану склало 100%. Субвенції відповідно надійшли в сумі 195 812,6 тис.грн., що склало 25,6% надходжень цього виду та план було виконано на 87,6%.

Решту коштів було отримано у вигляді міжбюджетних трансфертів (дотацій та субвенцій) на виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень та утримання обєктів спільного користування в сумі 98 423,9 тис. грн., що склало 8,2% усіх надходжень загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області.

Перейдемо до характеристики 2006 року, в якому рівень виконання планових показників та приріст надходжень були найбільшими протягом досліджуваного періоду. В даному році питома вага трансфертів у всіх надходженнях загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області складала 65,8%. Надходження становили 1 107 181,8 тис. грн., що на 342 832,9 тис. грн. більше ніж в минулому році. Виконання планового значення наведеного показника склало 99,6%. Вказані надходження загалом складають дотації та субвенції з державного бюджету. Так дотації протягом року надійшли в сумі 785 371,2 тис. грн., що на 216 834,9 тис. грн. більше ніж в попередньому році та зайняли частку в 70,9% усіх трансфертів. Виконання плану по даному виду надходження склало 100%. Сума надходжень по субвенціям в аналізованому періоді склала 321 810,6 тис. грн., що на 125 998 тис. грн. більше ніж в 2005 році. Дані надходження зайняли частку в 29,1% усіх трансфертів. Виконання плану склало 98,5%.

Решту надходжень загальний фонд досліджуваних місцевих бюджетів отримав у сумі 136 711,8 тис. грн., у вигляді міжбюджетних трансфертів на виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень та утримання обєктів спільного користування. Вказаний вид надходжень зайняв частку в 8,3% усіх надходжень даного фонду. Дана сума була більшою від аналогічного показника попереднього року на 41 287,9 тис. грн. виконання плану по даному виду надходжень склало 99,3%.

В 2007 році сума трансфертів в порівнянні з попереднім, збільшилася на 425 890 тис. грн. і склала 1 153 071,9 тис. грн. та незважаючи на збільшення абсолютної величини, питома вага даного виду надходжень зменшилася в порівнянні з попереднім періодом і склала 65,5%, що можна охарактеризувати з позитивної сторони. План по даним надходженням був виконаний на 98%.

З них дотації надійшли в сумі 1 027 782,5 тис. грн., що на 242 411,3 тис. грн. більше того ж показника попереднього періоду. Частка дотацій в загальній сумі трансфертів становила 67%. План по даному виду надходжень було виконано на 100%. Субвенції надійшли в сумі 505 289,4 тис. грн.,що на 183 478,8 тис. грн. більше аналогічного показника 2006 року. Їх частка в усіх надходженнях трансфертів склала 33%. Виконання планового показника по надходженню субвенцій склало 93,8%.

Решта надходжень, як і в минулих роках, припала на міжбюджетні трансферти на виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень та утримання обєктів спільного користування, та склала суму в 175 884,1 тис. грн., що на 36 172,3 тис. грн. більше ніж торік, або становило 125,9% до 2006 року. Питома вага даного виду надходжень склала 7,5% усіх надходжень загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області.

Характеризуючи стан надходження трансфертів в поточному 2008 році, згідно звітних даних станом на 1 жовтня зазначеного року, слід відмітити, що вказані надходження отримані в сумі 1 585 105,4 тис. грн., що на 387 308,7 тис.грн. більше ніж на аналогічну дату 2007 року. Їх частка в усіх надходженнях загального фонду досліджуваних бюджетів становить 66,3%. Виконання річного плану даного показника склало 78%.

Левову частку, а саме 70,2%, в даного виду надходженнях зайняли дотації, які в поточному році надійшли в сумі 1 113 239,8 тис. грн., що на 85 457,3 тис. грн. більше аналогічного періоду торік. Виконання плану по даному виду надходжень склало 79,6%. Субвенції ж склали частку в 29,8% та надійшли в сумі 471 865,5 тис. грн., що на 99 773,7 тис. грн. більше ніж за 9 місяців 2007 року. Решту надходжень загального фонду досліджуваних бюджетів склали міжбюджетні трансферти на виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень та утримання обєктів спільного користування, які склали суму в 210 339,9 тис. грн., яка на 71 409,9 тис. грн. більша ніж аналогічний показник станом на 1 жовтня 2007 року.

Підсумовуючи вище проаналізовану інформацію можна зробити висновок, що область є високо дотаційною. Вона сильно залежить від надходжень фінансових ресурсів з державного бюджету. Причиною цьому є слабо розвинута промисловість, сільське господарство, відсутність потужного виробництва.

Узагальнюючи вищевикладений аналіз слід зазначити, що виконання загальних планових показників загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів в період 2004-2007 років становило від 95,2% до 99,6%.

Невиконання планових показників у відповідних звітних періодах відбувалося з багатьох причин одними з яких є, наприклад, виконання в 2004 році статті 68 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", що зумовило вилучення до Державного бюджету 17 432,7 тис. грн. з подальшим перерахуванням їх до доходів загального фонду місцевих бюджетів у вигляді додаткової дотації, в тому ж році по деяких платежах з обєктивних причин знизились надходження, а саме - по податку з доходів фізичних осіб, у звязку із зменшенням ставки оподаткування до 13%. Зменшились також надходження по податку на прибуток підприємств комунальної власності у звязку з переходом частини таких підприємств на спрощену систему оподаткування.

В 2005 році головними причинам невиконання є зміни нормативів відрахувань до місцевих бюджетів єдиного та фіксованого податків з 100 % до відповідно 43 % та 67,5 % ( в містах Хусті та Чопі), а також зменшення бази оподаткування та скорочення чисельності працюючих (в Великоберезнянському районі).

Не значними причинами не досягнення планових показників в 2006 році, коли виконання склало 99,6 %, що є найвищим показником протягом досліджуваного періоду, стали ряд причин серед яких зменшення надходжень по фіксованому сільськогосподарському податку, яке пояснюється зменшенням площі сільськогосподарських угідь, наданих в користування товаровиробникам, в тому числі на умовах оренди, зменшення надходжень по єдиному податку в звязку з переходом платників субєктів господарювання на загальну систему оподаткування, по державному миту - зменшенням кількості громадян, які звертаються в органи реєстрації громадянського стану.

Деякими з причин невиконання планових показників в 2007 році стали зменшення надходжень платежів за користування надрами місцевого значення, зменшенням вдвічі плати за видобуток щебеню відповідно до внесених змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та у звязку з банкрутством Хустського карєра, зменшення спостерігалися також по платі за державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, що пояснюється скороченням кількості субєктів підприємництва, які реєструються.

В поточному, 2008 році виконання річного планового показнику по надходженнях загального фонду зведеного бюджету області, станом на 1 жовтня 2008 року складає 77,3%. Це дає підставу прогнозувати, що до кінця бюджетного періоду план буде виконано на 100%.


Рис. 2.6 Фактичні та планові надходження загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області за період 2004-2007 років та 9 міс.2008 року


З рис. 2.6 видно, що незважаючи на невиконання планових показників доходи загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області неухильно зростали, що є позитивною тенденцією (додаток А). Так в 2005 році загальні надходження в порівнянні з попереднім періодом зросли на 268 840,7 тис. грн., або складали 128,9% до 2004 року. Аналізуючи наступні досліджувані періоди, можна стверджувати, що абсолютне збільшення в 2006 та 2007 роках становило 482 560 тис. грн. та 656 706,4 тис. грн., або 140,2 % та 139 % до попереднього періоду відповідно. Щодо 2008 року, то згідно звітних даних за 9 місяців поточного року, можна зазначити, що надходження в порівнянні з цим же періодом торік, зросли на 613 577,3 тис. грн..

Наступною складовою дохідної частини бюджету згідно статті 13 Бюджетного кодексу України є спеціальний фонд, який включає бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень, гранти або дарунки ( у вартісному обрахунку ), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету, різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розглянемо такі види надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області, як податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом, цільові фонди, офіційні трансферти. Детально дослідимо їх структуру.

Проаналізуємо їх виконання в період 2004-2007 років та станом на 1 жовтня 2008 року відносно річного плану та аналогічного періоду 2007 року. Дані для даного аналізу наведено в додатку Е.

Так розпочнемо аналіз з розгляду податкових надходжень спеціального фонду в 2004 році. Слід зауважити, що основна їх частка припадає на податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також на внутрішні податки на товари та послуги. У цьому році сума податкових надходжень спеціального фонду досліджуваних місцевих бюджетів склала 17 059,8 тис.грн., що на 725,8 тис.грн. менше планового показника, тож виконання склало 95,8%. Загалом даний вид надходжень у всіх надходженнях спеціального фонду зайняв частку в 10,3%. Левову частку в даних надходженнях, а саме 96,4%, зайняв податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, надходження по якому склали 16 466,4 тис. грн. Виконання планового показника по надходженню даного податку склало 95,2%. Інша частина податкових надходжень надійшла за рахунок внутрішніх податків на товари та послуги. Сума зазначених надходжень становила в досліджуваному році 613,4 тис.грн., що зайняло 3,6% всіх податкових надходжень спеціального фонду досліджуваних бюджетів. План по вказаному виду надходжень був перевиконаний на 15,7%.

Аналізуючи наступний, 2005 рік слід відмітити, що сума податкових надходжень відносно попереднього періоду збільшилася на 4 990,8 тис.грн. і склала 22 050,6 тис. грн. Приріст даного показника до аналогічного в 2004 році, склав 129,3%. Збільшилася і їх частка в усіх доходах спеціального фонду досліджуваних місцевих бюджетів, яка склала 12,2%. Плановий показник по даного виду надходженнях був перевиконаний на 3%. Основну частину цих надходжень склав податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який у зазначеному році надійшов у сумі 21 440,7 тис. грн., що на 4 994,3 тис. грн. більше аналогічного показника 2004 року, тобто склав 130,4% до попереднього періоду. Частка надходжень даного податку склала 97,2% усіх податкових надходжень спеціального фонду. Решта податкових надходжень надійшла за рахунок внутрішніх податків на товари та послуги, сума по яким становила 609,9 тис. грн., що на 3,5 тис.грн менше попереднього періоду. Їх частка в усіх податкових надходженнях спеціального фонду склала лише 2,8%. Виконання планового показника по вказаному виду надходжень склало 93,8%.

В 2006 році аналогічно до двох попередніх проаналізованих періодів спостерігався ріст абсолютного значення суми податкових надходжень. У цьому році зазначені надходження надійшли в сумі 28 873,6 тис. грн., що на 6 823 тис. грн. більше надходжень цього ж виду в попередньому, 2005 році. Незважаючи на збільшення абсолютного показника, частка податкових надходжень у загальних надходженнях спеціального фонду дещо скоротилася і становила 10,1%. План по вказаному виду надходжень було виконано на 104,9%. Основна частина податкових надходжень припала на податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів надходження по якому склали 28 211 тис. грн., що на 6 770,2 тис. грн., або 31,6% більше ніж в 2005 році. Питома вага надходжень по даному податку в усіх податкових надходженнях спеціального фонду зайняла 97,7%. Виконання плану по даному виду надходжень було виконано на 104,9%. Інша частина податкових надходжень надійшла за рахунок внутрішніх податків на товари та послуги. Їх сума склала 662,7 тис. грн., що на 52,8 тис. грн. більше ніж в 2005 році. Їх питома вага в усіх податкових надходженнях спеціального фонду становила 2,3%. Виконання планового показника по даному виду надходжень склало 108,6%.

Розглядаючи наступний, 2007 рік можна констатувати, що тенденція до збільшення суми надходжень, як і в попередні періоди збереглася, і у зазначеному році податкові надходження спеціального фонду досліджуваних місцевих бюджетів збільшилися на 9 207,7 тис. грн., або на 31,9% і склали 38 081,3 тис. грн. Дана сума зайняла частку в 12,5% усіх надходжень спеціального фонду зведеного бюджету Закарпатської області. Виконання плану по надходженнях даного виду склало 109,7%. Левову частку в цих надходженнях, а саме 98,1%, як і в попередні проаналізовані періоди зайняв податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, надходження по якому склали 37 346,2 тис. грн., що на 9 135,3 тис.грн. більше ніж в 2006 році. План по надходженню цього податку був виконаний на 109,6%. Інша частина податкових надходжень спеціального фонду була акумульована за допомогою внутрішніх податків на товари та послуги і зайняла 1,9% надходжень зазначеного виду. Сума вказаних надходжень склала 735,1 тис. грн., що на 72,42 тис. грн. більше аналогічного показника в 2006 році. план по даному виду надходжень було виконано на 115,9%.

Перейдемо до характеристики податкових надходжень в поточному 2008 році. Отже, згідно звітних даних станом на 1 жовтня 2008 року податкові надходження склали суму 33 319,4 тис. грн., що на 2 241,4 тис. грн. більше ніж на аналогічну дату торік. Вони зайняли 10,5% усіх надходжень спеціального фонду зведеного бюджету області. Виконання річного планового показника склало 86,2%. Основну частку податкових надходжень, а саме 98,3%, склав податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Сума надходжень по ньому склала 32 742,2 тис. грн., що на 2 197,2 тис. грн., або на 7,2% більше ніж на 1 жовтня 2007 року. Річний план по даному виду надходжень на вказану дату був виконаний на 86,4%. Інша частина податкових надходжень, як і в усі попередні періоди припала на внутрішні податки на товари і послуги. Сума їх надходжень в цьому році склала 577,2 тис. грн., що на 44,2 тис. грн. більше ніж за відповідний період 2007 року. Частка їх надходжень в усіх податкових надходженнях спеціального фонду склала 1,7%. Виконання поставленого плану на рік склало 74,5%.

Підсумовуючи вище викладене та дивлячись на додаток Д, можна констатувати позитивну тенденцію до збільшення податкових надходжень з року в рік протягом досліджуваного періоду.

Аналогічно до характеристики доходів загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів, наступним етапом проведення аналізу буде характеристика структури неподаткових надходжень спеціального фонду зведеного бюджету Закарпатської області. Слід зазначити, що основну частину неподаткових надходжень спеціального фонду складають доходи від власності та підприємницької діяльності та власні надходження бюджетних установ. Надалі проведемо аналіз неподаткових надходжень досліджуваних місцевих бюджетів в період 2004-2007 років та станом на 1 жовтня 2008 року.

Так в 2004 році сума неподаткових надходжень склала 31 325 тис. грн., що становило 19% усіх надходжень спеціального фонду. План по даних надходженнях був недовиконаний на 3 355 тис. грн., відсоток виконання склав 89,9%. Як вже зазначалося, основними складовими неподаткових надходжень були доходи від власності та підприємницької діяльності та власні надходження бюджетних установ. Так перші з них надійшли в сумі 4 191,8 тис. грн.. Їх питома вага в загальній сумі неподаткових надходжень склала 13,4%. Друга вищезазначена складова неподаткових надходжень, яка зайняла левову частку доходів, а саме 85,9%, надійшла в сумі 26 906,8 тис. грн. виконання плану по зазначених видах надходжень склало 154,5% та 84,1% відповідно. Решта неподаткових надходжень надійшла в сумі 226,4 тис. грн., їх питома вага склала 0,7% усіх надходжень даного виду. Виконання плану склало 137%.

Аналізуючи надходження 2005 року, необхідно відзначити, що в порівнянні з попереднім періодом вони суттєво зросли. Так неподаткові надходження склали 48 359,1 тис.грн., що на 17 034,1 тис.грн., або на 54,4% більше ніж аналогічний показник в 2004 році. Також суттєво підвищилася і питома вага зазначених надходжень у загальних надходженнях спеціального фонду досліджуваних місцевих бюджетів, яка склала найвищий за весь досліджуваний період показник, а саме 26,8%. Основну частину неподаткових надходжень у зазначений період склали власні надходження бюджетних установ, а саме 41 172 тис. грн.. Їх питома вага склала 85,1% усіх неподаткових надходжень. План по даного виду надходженнях був виконаний на 89,6%. Меншу питому вагу, але теж значну суму склали доходи від власності та підприємницької діяльності. Надходження по них сягнули 6 937,6 тис. грн., що на 2 745,8 тис. грн. більше ніж в попередньому періоді. Вони склали частку в 14,3% усіх неподаткових надходжень. Плановий показник було виконано понад план на 4,1%. Інші неподаткові надходження хоч і зайняли меншу частку ніж в минулому періоді, а саме 0,5%, але перевищили очікувані надходження цього виду більш ніж вдвічі і склали суму в 249,6 тис. грн. при плановому показнику в 95,4 тис. грн.. Дана сума була більшою ніж аналогічна в попередньому періоді на 23,2 тис. грн.

Розглядаючи 2006 рік, слід відмітити, що як і в попередньому періоді відбулося досить суттєве збільшення суми неподаткових надходжень. Дана сума склала 62 318,5 тис. грн., що на 13 959,4 тис. грн., або 28,9% більше ніж цей же показник в 2005 році. Незважаючи на абсолютне зростання даного виду надходження його частка в усіх надходженнях спеціального фонду суттєво скоротилася і склала 21,9%. Виконання планових показників по даному виду надходжень склало 91,7%. Основну частину неподаткових надходжень, як і у попередні періоди складали власні надходження бюджетних установ, сума надходжень яких склала 54 604 тис. грн., що на 13 432,1 тис. грн., або на 32,6% більше ніж у 2005 році. Вони зайняли частку в 87,6% усіх неподаткових надходжень. Виконання плану склало 88,3%. Наступними за величиною питомої ваги у неподаткових надходженнях були доходи від власності та підприємницької діяльності. Сума їх надходжень до спеціального фонду досліджуваних місцевих бюджетів склала 7 285 тис. грн., що на 347,4 тис. грн., або на 5% більше ніж в 2005 році. В 2006 році даний вид надходжень зайняв 11,7% усіх неподаткових надходжень. План по вказаному показнику був виконаний на 122,2%. Решта коштів була отримана від усіх інших неподаткових надходжень, сума яких склала 429,5 тис. грн., що на 179,2 тис. грн., або на 72,1% більше ніж попереднього року. Щодо виконання плану, то слід зазначити, що понад план надійшло 318,8 тис. грн., тобто план по даних надходженнях було перевиконано майже в чотири рази.

Аналізуючи минулий 2007 рік слід відмітити, що тенденція до щорічного збільшення суми неподаткових надходжень збереглася. Так протягом попереднього періоду неподаткові надходження були отримані в сумі 74 408,8 тис. грн., що на 12 090,3 тис. грн., або на 19,4% більше ніж в 2006 році. Їх питома вага в усіх надходженнях спеціального фонду зросла відносно 2006 і склала 24,4%. Основна сума вказаних надходжень була отримана за рахунок власних надходжень бюджетних установ, вона склала 67 136,1 тис. грн., що на 12 532 тис. грн., або на 23% більше ніж в попередньому періоді. За рахунок доходів від власності та підприємницької діяльності надходження склали 7 132,2 тис. грн., що на 152,8 тис. грн. менше ніж в 2006 році. Решта неподаткових надходжень склала 140 тис. грн., що менше попереднього періоду на 288,9 тис. грн..

Щодо поточного року, то станом на 1 жовтня 2008 року неподаткові надходження склали 70 864,2 тис. грн., що на 19 623,4 тис. грн. більше ніж за відповідний період минулого року. Виконання річного плану складає 85,4%. В дану суму увійшли власні надходження бюджетних установ в сумі 55 265,5 тис. грн., що на 8 440 тис. грн. більше ніж за 9 місяців 2007 року і склали частку в 78%, та доходи від власності та підприємницької діяльності в сумі 15 454,8 тис. грн., що на 11 145,9 тис. грн. більше ніж на 1 жовтня торік і зайняли частку 21,8%. Виконання річного планового показника по них становить 77,1% та 136,5% відповідно. Решта надходжень зайняла 0,2% усіх неподаткових надходжень і надійшла в сумі 143,9 тис. грн..

Підводячи підсумок вище проведеного аналізу можна сказати, що сума неподаткових надходжень з кожним роком дослідженого періоду зростала, що є позитивним явищем. Дещо змінювалася питома вага даного виду надходжень. Так протягом 2004-2007 років та 9 місяців 2008 року їх частка в усіх доходах спеціального фонду коливалася від 19% до 26,8%.

Наступним видом доходів спеціального фонду є доходи від операцій з капіталом. Вони складаються з надходжень від продажу основного капіталу та надходжень від продажу землі і нематеріальних активів. В період 2004-2007 років та протягом 9 місяців 2008 року їх частка в середньому складала 26,8% усіх доходів спеціального фонду. Так в 2004 році сума надходжень від операцій з капіталом склала 24 298 тис. грн. і зайняла найменшу за весь аналізований період частку надходжень спеціального фонду, а саме 14,7%. Виконання плану у вказаному році склало 80,7%. Щодо 2005 року, то сума надходжень даного виду збільшилася на 31 704 тис. грн., або на 130,5% і склала 56 002 тис. грн.. В даному році питома вага цього виду надходжень зайняла 31% усіх надходжень спеціального фонду. Виконання планових показників склало 86,1%.

Характеризуючи наступний, 2006 рік слід відмітити, що збільшення суми надходжень від продажу основного капіталу продовжувалося. У вказаний період надходження даного виду склали 68 337,1 тис. грн., що на 12 335,1 тис. грн., або на 22% більше ніж в попередньому періоді. Питома вага цього виду надходжень в усіх доходах зменшилася і складала 24%. Виконання плану в указаному році було на рівні 84%.

В минулому, 2007 році доходи від операцій з капіталом надійшли в сумі 94 576,1 тис. грн., що на 26 239 тис. грн., або на 38,4% більше ніж в 2006 році. Їх частка в усіх доходах спеціального фонду становила 31%. Щодо виконання планового показника то воно склало 106,5%.

Розглядаючи вказані надходження в поточному році, можна стверджувати, що на 1 жовтня 2008 року їх сума склала 104 456,8 тис. грн., що на 44 692,8 тис. грн., або на 74,8% більше аналогічного показника станом на 1 жовтня 2007 року. Його питома вага у загальних надходженнях спеціального фонду становить 33%, що є найвищим впродовж досліджуваного періоду. Виконання річного планового показника складає 58%.

Загалом підсумовуючи вищенаведене можна стверджувати, що сума надходжень від операцій з капіталом зростала протягом усього досліджуваного періоду. Цим треба завдячувати активній роботі органів місцевого самоврядування, адже саме вони головним чином впливають на надходження цього виду.

Надалі дослідимо наступний вид доходів спеціального фонду - цільові фонди. Значущу роль при їх формуванні відіграє збір за забруднення навколишнього природного середовища. Загалом сума надходжень даного виду щороку зростала, наприклад в 2005 році на 1 823,5 тис. грн., або на 128,% порівняно з 2004 роком (додаток Е). В 2007 році ріст склав максимальне значення протягом досліджуваного періоду, а саме 13 101,5 тис. грн.., або 458,8%. В поточному році станом на 1 жовтня 2008 року ріст зазначених надходжень по відношенню до аналогічного періоду минулого року склав 5 614,9 тис. грн., або 45,9%. Виключення склав лише 2006 рік, коли вказані надходження порівняно з 2005 роком зменшилися на 387,5 тис. грн., або на 11,9%. Питома вага надходжень цільових фондів у загальних надходженнях досить сильно варіювала і складала від 0,9% в 2004 року до 5,6% станом на 1 жовтня 2008 року.

Загалом з вищенаведеного можна зробити висновок, що збільшення суми надходжень та їх частки в усіх надходженнях спеціального фонду досліджуваних місцевих бюджетів є позитивним явищем.

Наступним видом доходів спеціального фонду є офіційні трансферти, які надійшли у вигляді субвенцій з державного бюджету. Їх частка в усіх доходах вказаного фонду в період 2004-2007 років та станом на 1 жовтня 2008 року сильно варіювала. Вона складала від 0,03% до 25,7%. Сума надходжень щороку, крім 2007, збільшувалася ( додаток Е). Збільшення суми та частки в усіх надходженнях спеціального фонду даного виду надходжень слід відмітити як негативне явище. Збільшення вказаних показників свідчить про фінансову залежність органів місцевого самоврядування від загальнодержавних органів.

Також до надходжень згідно звітних даних відносяться кошти одержані із загального фонду бюджету до бюджету розвитку ( спеціального фонду ). Хоча вони займають велику питому вагу в усіх надходженнях спеціального фонду, вони фактично не впливають на величину реальних надходжень зведеного бюджету області, бо є перерозподіленими в межах місцевих бюджетів Закарпатської області. Аналогічна ситуація з міжбюджетними трансфертами на виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень та утримання обєктів спільного користування.


Рис. 2.7 Фактичні та планові надходження спеціального фонду зведеного бюджету Закарпатської області за період 2004-2007 років та 9 міс.2008 року

податок кошти місцевий бюджет

З рис.2.7. та додатку Е видно, що надходження з року в рік зростають. Хоча слід відмітити, що планові показники не виконувалися. Значне невиконання в 2008 році спричинено наведенням річного планового показника, а виконання лише за 9 місяців поточного року.

Рис. 2.8 Доходи місцевих бюджетів Закарпатської області в період 2004-2007 років та станом на 1 жовтня 2008 року


З наведеного графіку чітко видно тенденцію до збільшення доходів зведеного бюджету Закарпатської області, що є позитивним явищем. Це сприяє достатньому забезпеченню фінансовими ресурсами органів місцевого самоврядування для виконання ними покладених на них функцій.


.3 Аналіз напрямів використання коштів зведеного бюджету Закарпатської області


Витрачання бюджетних коштів яскраво виявляє зміст основних функцій і завдань, які виконують органи державної влади і місцевого самоврядування. Склад, структура і динаміка бюджетних видатків відображає державні, регіональні та місцеві пріоритети соціально-економічного розвитку. Крім того специфіка функціонування та особлива роль місцевих бюджетів виявляється саме у складі та структурі їхньої видаткової частини. Бюджетні видатки дають змогу розкрити і дослідити економічну сутність місцевих бюджетів, фінансову базу органів місцевого самоврядування, які мають вирішувати завдання місцевого значення - забезпечувати населення державними послугами, сприяти всебічному і гармонійному розвитку територій.

За Бюджетним кодексом України до видатків місцевих бюджетів належать:

-для забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України;

-які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню. З метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі за рахунок трансфертів з державного бюджету України;

-на реалізацію прав та обовязків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер. Такі видатки здійснюються за рахунок трансфертів з державного бюджету України [58].

Загалом видатки як і доходи поділяються на видатки загального та спеціального фонду.

Аналізуючи використання коштів загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області за функціональною та економічною класифікаціями, слід відмітити, що левову частку складає фінансування установ освіти.

Дослідимо використання коштів по вказаній галузі протягом 2004-2007 років та станом на 1 жовтня 2008 року (додаток Ж).

Так, в 2004 році видатки загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області на освіту склали 303 688,2 тис. грн., при уточненому плані 308 845,5 тис. грн., тобто на 98,4%, або зайняли 40,5% у загальній сумі загального фонду зведеного бюджету області.

Витрати на заробітну плату з нарахуваннями та інші першочергові видатки профінансовані у повному обсязі.

Використання асигнувань на утримання установ і заходів освіти можна охарактеризувати такими даними, а саме:

-оплата праці 172 384,2 тис. грн.;

-нарахування на заробітну плату 64 360,8 тис. грн.;

придбання предметів постачання і матеріалів 22 458,1 тис. грн.;

оплата комунальних послуг і енергоносіїв 20451, тис.грн.6;

придбання обладнання і предметів довгострокового користування 4012,8 тис. грн.;

капітальний ремонт 12 243,7 тис. грн.;

інші видатки.

Розглядаючи 2005 рік слід зазначити, що видатки на вищезгадану галузь збільшилися на 162 390,8 тис. грн., або на 55,2% у порівнянні із попереднім періодом. Сума видатків склала 471 236,3 тис. грн. У вказаному звітному році фінансування освіти складає 43,9% усіх видатків загального фонду зведеного бюджету області. Виконання плану по фінансуванню установ освіти в 2005 році було на рівні 98,4%.

Перейдемо до розгляду 2006 року. У вказаному році видатки на освітню галузь, порівняно з попереднім періодом, збільшилися на 151 406,6 тис. грн., або на 32,1%. Сума видатків склала 622 642,9 тис.грн., вона зайняла 41,9% усіх видатків загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів. Виконання плану склало 98,7%.

В минулому 2007 році видатки на галузь освіти, порівняно з 2006 роком збільшилися на 224 738,1 тис. грн., або на 36,1%. Сума видатків склала 847 381 тис. грн. фінансування освіти у вказаному році зайняли 41,1% усіх видатків загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області. Виконання плану склало 98,6%.

В поточному році, станом на 1 жовтня сума видатків на освіту склала 809 829 тис. грн., що на 228 569,9 тис. грн., або на 39,3% більше ніж на аналогічну дату попереднього періоду. Питома вага фінансування галузі освіти в усіх видатках загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області склала 42,1%. Виконання річного планового показника склало 68,8%.

Крім видатків на утримання установ освіти області кошти направлялись на забезпечення виконання інших програм та заходів, в тому числі:

-відповідно до обласної програми "Шкільний автобус" для створення умов для забезпечення у сільській місцевості регулярного безоплатного перевезення до місць навчання учнів для придбання 7 автобусів;

на проведення заходів, передбачених Програмою розвитку освіти Закарпаття на 2003 - 2012 роки, затвердженої рішенням сесії обласної ради від 23.01.2003 року № 128, для зміцнення навчально-матеріальної бази установ освіти, проведення свят, конкурсів, змагань та оздоровлення дітей;

на виконання Програми науково-інформаційного забезпечення реалізації Концепції сталого розвитку Закарпаття, затвердженої рішенням сесії обласної ради від 23.01.2003 року № 130, з обласного бюджету профінансовано проведення обласних науково-практичних конференцій, семінарів з наукових проблем, обладнання методичного кабінету з правової освіти.

на фінансування видатків для виплати іменних стипендій голови облдержадміністрації кращим студентам вищих навчальних закладів передбачених Програмою "Вчитель", що затверджена рішенням сесії обласної ради від 25.09.2002 року № 54.

Наступна, за величиною питомої ваги в усіх видатках загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів, галузь охорони здоров'я ( додаток Ж).

Протягом 2004-2007 років та станом на 1 жовтня вона займала в середньому 23,2%. Розглянемо фінансування сфери охорони здоров'я в кожному році досліджуваного періоду.

Видатки на фінансування установ охорони здоров'я у 2004 році, складали 185 374,5 тис. грн., або 24,7% усіх видатків загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області.

У 2004 році за рахунок видатків на вказану галузь було проведено ряд заходів, деякими з яких є: мережа поліклінік і амбулаторій збільшена на 3 установи, обласний центр медстатистики було реорганізовано в "Обласний центр здоровя", збільшилась на 2 установи мережа лікарень широкого профілю (реорганізовано лікарські амбулаторії у Мукачівському та Перечинському районах) та інші заходи. Виконання планового показнику по видаткам на охорону здоров'я було на рівні 98,5%.

В наступному 2005 році видатки на сферу охорони здоров'я збільшилися в порівнянні з 2004 роком на 70 766 тис.грн., або на 39,7% і склали 258 930,6 тис.грн. Питома вага вказаних видатків зайняла 24,1% усіх видатків загального фонду. За рахунок коштів обласного бюджету було придбано санітарний автотранспорт для районів, провели капітальний ремонт дахів районних лікарень у гірській зоні. Також було проведено капітальний ремонт обласної дитячої лікарні (відремонтовано будівлю басейну) та завершення капітального ремонту та реконструкції центру профілактики СНІДу із запуском лабораторії для досліджень. Також проводились роботи по переведенню лікарень та диспансерів на більш економні методи опалювання (заміна старого обладнання та котелень). Виконання плану по фінансуванні вказаної галузі становило 98,5%.

Розглядаючи 2006 рік, слід відмітити, що сума фінансування галузі хорони здоров'я склала 348 901,1 тис. грн., що на 89 970,5 тис. грн., або на 34,7% більше ніж в 2005 році. Питома вага вказаних видатків у всіх видатках загального фонду склала 23,5%. За рахунок бюджетних коштів протягом 2006 року мережа лікарень широкого профілю збільшилась на 1 установу (реорганізовано лікарські амбулаторії у Міжгірському районі рішенням сесії Колочавської сільської ради від 28.12.05р.), збільшилась на 3 установи мережа поліклінік і амбулаторій, введено в дію Обласний центр нейрохірургії та неврології, створений на базі нейрохірургічного відділення обласної клінічної лікарні та ряд інших заходів. Виконання плану в зазначеному періоді склало 98,5%.

Щодо минулого, 2007 року, то слід зазначити, що тенденція до збільшення видатків на фінансування сфери охорони здоров'я, як і в минулі періоди збереглася. У вказаному році видатки на охорону здоров'я склали 454073,2 тис. грн., що на 105 172,1 тис. грн., або на 30,1% більше ніж в попередньому періоді. Питома вага цих видатків у всіх видатках загального фонду склала 22%.

За рахунок вказаних асигнувань протягом року мережа поліклінік і амбулаторій збільшилась на 16 установ, проведено капітальний ремонт з реконструкцією в обласних закладах охорони здоровя, закуплено високо вартісного медичного обладнання для лікувально-профілактичних закладів області та інші заходи.

В поточному році станом на 1 жовтня 2008 року сума видатків на сферу охорони здоров'я склала 418 043,5 тис. грн., що на 115 462,5 тис. грн., або на 38,2% більше ніж на аналогічну дату торік. Питома вага вказаних видатків склала 21,7%. Виконання поставлених річних планів станом на 1 жовтня 2008 року було на рівні 68,7%.

Загалом підводячи підсумок вищевикладеному можна сказати, що спостерігається позитивна тенденція до збільшення фінансування такої важливої сфери як охорона здоров'я.

Наступними за величиною питомої ваги в усіх видатках загального фонду виступають видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, які протягом 2004-2007 років та 9 міс. 2008 року займали в середньому 19,8%.

Розглянемо вказані видатки в 2004 році. Так у вказаному році сфера соціального захисту та соціального забезпечення була профінансована в сумі 129 069,4 тис.грн., що склало частку в 17,2% усіх видатків загального фонду в 2004 році. Виконання планового показника по видатках на досліджувану галузь було на рівні 96,4%.

В 2005 році сума зазначених видатків збільшилася на 60 730,2 тис. грн., або на 50,8% і склала суму в 194 652,4 тис. грн. Питома вага видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення у вказаному році склала 18,5%. Виконання плану склало 87,4%.

Розглядаючи 2006 рік слід відмітити, що сума видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення склала 268 323,6 тис.грн., що на 73 671,2 тис. грн., або 37,8% більше ніж в попередньому періоді. Зазначені видатки зайняли 18% усіх видатків загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області. Виконання плану склало 99,1%.

Зазначимо, що торік соціальний захист та соціальне забезпечення було профінансовано на суму 478 249,4 тис. грн., що на 209 925,8 тис. грн., або на 78,2% більше ніж у 2006 році. Питома вага вказаних видатків у всіх видатках загального фонду досліджуваних місцевих бюджетів склала 23,2%. Виконання плану по фінансуванню зазначених видатків склало 93,7%.

В поточному 2008 році, станом на 1 жовтня, видатки на соціальний захист склали 432 346,3 тис. грн., що на 83 405,5 тис. грн., або на 23,9% більше ніж на 1 жовтня 2007 року. Питома вага цих видатків у всіх видатках загального фонду в цьому році склала 22,5%. Виконання річного планового показнику станом на 1 жовтня 2008 року складає 71,9%.

Підводячи підсумок слід зазначити, що вказані асигнування використовувалися для виплати компенсацій реабілітованим, надання допомоги по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, утримувалися будинки-інтернати для малолітніх інвалідів, притулок для неповнолітніх, будинки-інтернати (пансіонати) для літніх людей та інвалідів, фінансувалися соціальні програми і заходи у галузі сім'ї, жінок та молоді та проводилися інші заходи.

Меншими за розмірами займаної частки, але не менш важливими видатками загального фонду є видатки на державне управління. Протягом досліджуваного періоду вони займали в середньому 5,1% видатків загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області.

Так видатки на державне управління в 2004 році склали 37 706,8 тис. грн.. Їх частка в сумі усіх видатків загального фонду скала 5%. Виконання планового показнику в даному році склало 95,2%. В наступному році сума видатків збільшилася на 11 127,4 тис.грн., або на 34,6% і склала 50 739,3 тис. грн.. Так в цьому році їх частка в усіх видатках загального фонду склала 4,7%. Виконання плану склало 96,7.

Розглядаючи 2006 рік слід зазначити, що сума видатків скала 87 525,4 тис. грн., що на 36 786,2 тис. грн., або на 72,5% більше ніж в попередньому періоді. Питома вага вказаних видатків склала 5,9% усіх видатків загального фонду. За рахунок коштів загального фонду проведено капітальні видатки на:

-придбання обладнання і предметів довгострокового користування для організації роботи апарату управління міських, районних, сільських, селищних рад (придбання оргтехніки, компютерної техніки, активного мережевого та телекомунікаційного обладнання, придбання меблів службового призначення, кондиціонерів, ксероксів, друкарських машин, апаратури АТС);

газифікацію (обладнання для опалювальної системи) адмінбудинків сільських рад Воловецького та Берегівського району - 13,2 тис.грн.

капітальний ремонт адмінбудинків та систем опалення районних, селищних, сільських рад Виноградівського, Воловецького, Міжгірського, Мукачівського, Рахівського, Тячівського районів - 522,4 тис. грн.;

капітальний ремонт опалювальної системи Ратуші Мукачівської міської ради, прибудинкової території та котельні Мукачівської районної ради - 237,6 тис.грн.;

реконструкцію та переобладнання системи опалення Копашнівської сільської ради Хустського району - 5,0 тис.грн.

Загалом виконання плану по видаткам на державне управління в 2006 році було виконано на 98,2%.

В минулому, 2007 році вказані видатки склали 101 832,4 тис.грн., що на 14 307 тис. грн., або на 16,3% більше ніж в 2006 році. В даному році частка видатків на державне управління за рахунок загального фонду склала 4,9% усіх видатків. Було проведено ряд заходів серед яких:

-придбання обладнання і предметів довгострокового користування для організації роботи апарату управління міських, районних, сільських, селищних рад ( придбання автомобіля, оргтехніки, компютерної техніки, активного мережевого та телекомунікаційного обладнання, придбання меблів службового призначення, кондиціонерів, ксероксів, друкарських машин, апаратури АТС);

газифікація (обладнання для опалювальної системи котельні) Зарічовської сільської ради Перечинського району;

видатки на капітальний ремонт адмінбудинків Мукачівської, Чопської, Хустської міських рад та районних, селищних, сільських рад Берегівського, Виноградівського, Іршавського, Міжгірського, Мукачівського, Рахівського, Свалявського, Ужгородського, Тячівського районів;

реконструкція гаражу під котельню Тячівської міської ради;

інші видатки

Виконання планових показників склало 98,2%.

В поточному році, станом на 1 жовтня 2008 року сума видатків на державне управління склала 95 647,6 тис. грн., що на 26 677,4 тис. грн., або на 38,7% більше ніж за аналогічний період минулого року. Питома вказаних видатків склала 5%. Виконання планового річного показника склало 74%.

Загалом з вищенаведеного аналізу видно, що видатки на державне управління щороку збільшувалися. Це повинно сприяти плідній роботі органів місцевого самоврядування та виконанню ними всіх поставлених на них державою функцій.

Крім видатків на зазначені вище галузі існує ряд галузей, які теж фінансуються за рахунок загального фонду місцевих бюджетів. До них відносять: правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави, житлово-комунальне господарство, культура i мистецтво, засоби масової інформації, фізична культура i спорт, сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство, транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика, запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха та деякі інші. Їх сумарна частка у видатках загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області складала в середньому: в 2004 році - 12,5%, в 2005 році - 9%, в 2006 році - 10,8%, в 2007 році - 8,7% та станом на 1 жовтня 2008 року - 8,7%.

Крім всіх вищезазначених до видатків загального фонду також відносять кошти, що передаються із загального фонду бюджету до бюджету розвитку (спеціального фонду). Їх суми за досліджуваний період склали: в 2004 році - 90478,6 тис. грн., в 2005 році - 21949 тис. грн., в 2006 році - 45185,6 тис. грн., в 2007 році - 57608,5 тис. грн., та станом на 1 жовтня 2008 року - 55872,9 тис. грн..

Загалом видатки загального фонду щороку збільшувалися, що є позитивним моментом для всіх галузей економіки, що фінансуються з місцевих бюджетів. Так, загальні суми видатків загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням міжбюджетних трансфертів низовим бюджетам виділялися в сумах: в 2004 році - 938 553 тис. грн., в 2005 році - 1 201 102,4 тис.грн., в 2006 році - 1 676 977 тис. грн., в 2007 році - 2 307 068,2 тис. грн. та станом на 1 жовтня 2008 року в розмірі - 2 205 216,9 тис. грн..

Дослідимо іншу частину видатків місцевих бюджетів Закарпатської області - видатки спеціального фонду. Дані для проведення аналізу наведені в додатку З.

Левову частку видатків спеціального фонду складають видатки на будівництво. Протягом досліджуваного періоду вони займали в середньому 48,2% усіх видатків спеціального фонду. Дослідимо фінансування даної галузі на протязі 2004-2007 років та станом на 1 жовтня 2008 року.

Так в 2004 році видатки на будівництво склали 105 105,5 тис.грн., що зайняло частку в 65,2% усіх видатків спеціального фонду.

Вказані кошти було використано на:

-капітальні вкладення - 42188,1 тис. грн.;

- житлове будівництво та придбання житла - 2964,5 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція лікарень загального профілю - 173,5 тис. грн.;

житлове будівництво та придбання житла для окремих категорій населення - 230,0 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлюваних робіт, будівництво та реконструкція спеціалізованих лікарень - 870,7 тис. грн.;

заходи з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві - 32973,4 тис. грн.;

інвестиційні проекти - 24905,3 тис. грн.;

збереження, розвиток, реконструкція та реставрація памяток історії та культури - 800,0 тис. грн.

Виконання планового показника склало 74%.

В наступному, 2005 році сума видатків на будівництво суттєво знизилася, а саме на 33 204,3 тис. грн., або 31,6%. Також знизилася і питома вага вказаних видатків у всіх видатках спеціального фонду і склала 42,2%.

Загалом за рахунок спеціального фонду були профінансовані наступні заходи:

-капітальні вкладення - 57 046,1 тис. грн.;

житлове будівництво та придбання житла - 1 254,7 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція загальноосвітніх навчальних закладів - 2 099,9 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція позашкільних навчальних закладів - 97,3 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція лікарень загального профілю - 1 441,8 тис. грн.; проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція спеціалізованих лікарень - 81,2 тис. грн.;

заходи з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві - 4 271,7 тис. грн.;

інвестиційні проекти - 5 608,4 тис. грн.

Виконання плану по видаткам на будівництво в 2005 році склало 71,8%.

Розглядаючи 2006 рік слід зауважити, що ситуація порівняно з 2005 роком суттєво покращилася. У цьому році видатки на будівництво склали 111 263,8 тис. грн., що на 39 362,7 тис. грн., або на 54,8% більше ніж аналогічний показник 2005 року. Незважаючи на вагомий абсолютний ріст суми вказаних видатків, питома вага трохи знизилася і склала 41,7%.

У 2006 році до видатків на будівництво увійшли:

-капітальні вкладення - 78 578,4 тис. грн.;

-житлове будівництво та придбання житла військовослужбовцям - 961,1 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція загальноосвітніх навчальних закладів - 2 470,7 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція позашкільних навчальних закладів - 40,9 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція лікарень загального профілю - 2 668,9 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція спеціалізованих лікарень - 59,8 тис. грн.;

заходи з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві - 8 550,6 тис. грн.;

інвестиційні проекти - 17 927,7 тис. грн.;

збереження, розвиток, реконструкція та реставрація памяток історії та культури - 5,8 тис. грн.

Виконання планового показника по фінансуванню будівництва за рахунок спецфонду було на рівні 71,8%.

В минулому 2007 році видатки на будівництво склали 126 137,7 тис. грн., що на 14 873,9 тис. грн. більше ніж аналогічний показник у 2006 році. Частка видатків на будівництво в усіх видатках спеціального фонду склала 42,8%.

Вказані кошти були спрямовані на:

-капітальні вкладення - 90030,9 тис. гривень;

житлове будівництво та придбання житла військовослужбовцям - 200,0 тис. гривень;

-проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція загальноосвітніх навчальних закладів - 3265,3 тис. гривень;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція лікарень загального профілю - 4151,4 тис. грн.;

проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція спеціалізованих лікарень - 116,6 тис. гривень;

заходи з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві - 13608,5 тис. грн.;

інвестиційні проекти - 14428,0 тис. гривень;

збереження, розвиток, реконструкція та реставрація памяток історії та культури - 337,1 тис. гривень.

В поточному 2008 році станом на 1 жовтня видатки на будівництво склали 112 268 тис. грн., що на 49 365,6 тис. грн. більше ніж торік. Питома вага вказаних видатків у всіх видатках спеціального фонду склала 49%.

Зазначені кошти протягом вказаного періоду були використані на будівництво і реконструкцію обєктів соціальної сфери, зміцнення матеріально-технічної бази комунальних підприємств органів місцевого самоврядування, на заходи з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у ЖКГ, на газифікацію населених пунктів. Загалом виконання річних планових показників рівне 44%.

Можна зробити висновок, що суми видатків на будівництво протягом досліджуваного періоду сильно змінювалися, не завжди в сторону збільшення, що є негативним фактором. Іншим негативом на мою думку є не освоєння всіх наданих державою ресурсів.

Наступними за величиною займаної частки в усіх видатках є видатки на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, та телекомунікації, їх можна записати як видатки на транспорт та утримання автомобільних доріг. Протягом 2004-2007 років та 9 місяців поточного року їх частка в усіх видатках спеціального фонду місцевих бюджетів складала в середньому 12,1%.

Так в 2004 році сума зазначених видатків становила 16 301 тис.грн., що складало 10,1% усіх видатків спеціального фонду. Виконання планового показника склало 86,7%. Однією з можливих причин не виконання плану є ненадходжень в повному обсязі податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів по обласному бюджету та бюджету міста Ужгорода. В 2005 році видатки на утримання та ремонт автомобільних доріг склали 21 970,3 тис. грн., що на 5 669,2 тис. грн., або на 34,8% більше ніж в 2004 році. Питома вага цих видатків у загальних видатках спеціального фонду склала 12,9%. Виконання планового значення склало 94,4%. Одною з причин невиконання плану стало ненадходження в повному обсязі податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів по бюджетах міст Ужгорода, Мукачева та Мукачівського району.

Характеризуючи 2006 рік слід відзначити, що сума видатків на утримання та ремонт автомобільних доріг, порівняно з попереднім періодом, зросла на 10 117,8 тис.грн., або на 46% і склала 32 088 тис. грн.. частка зайнята цими видатками в усіх видатках спеціального фонду була рівна 12%. Виконання планового значення в цьому році склало 94,4%.

В минулому році такі видатки склали суму в 38 271,9 тис. грн., що на 6 183,8 тис.грн., або на 19,3% більше ніж в 2006 році. Їх частка склала 10,6% усіх видатків спеціального фонду досліджуваних місцевих бюджетів. За рахунок коштів, які надійшли до спеціального фонду обласного бюджету, відремонтовано 15,2 км. автомобільних доріг місцевого значення і 2 мости (55 п/м). Виконання плану в 2007 році склало 90,1%.

Перейшовши до аналізу поточного року зауважимо, що сума видатків на утримання та ремонт автодоріг, станом на 1 жовтня 2008 року, в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 1 890 тис. грн., або на 7%. Займана ними частка в видатках спеціального фонду склала 14,9%. Виконання річного плану на рівні 65%.

Підводячи підсумок вищевикладеного можна сказати, що протягом досліджуваного періоду видатки на утримання та ремонт автодоріг щороку зростали, що є позитивним фактором. Негативною стороною є те, що при вказаному зростанні суми видатків їх використання залишає бажати кращого.

Крім видатків по зазначеним вище галузям існує ряд галузей, які теж фінансуються за рахунок спеціального фонду місцевих бюджетів, до них належать Державне управління, правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави, охорона здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, житлово-комунальне господарство, культура i мистецтво, фізична культура i спорт, сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство, охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека, запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха. В сукупності вони складали в 2004 році 17,5%, в 2005 році - 35,9%, в 2006 році - 38,2%, в 2007 році - 37,8% та станом на 1 жовтня 2008 року - 26,5% усіх видатків спеціального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області.

Крім усіх вищезазначених, до видатків спеціального фонду також відносять міжбюджетні трансферт низовим бюджетам, які включають в себе субвенції іншим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань та інші субвенції.

Вказані видатки виділялися в наступних сумах: в 2004 році - 496,3 тис. грн., в 2005 році - 1 104,7 тис. грн., в 2006 році - 4 915,5 тис. грн., в 2007 році 11 557,7 тис. грн. та станом на 1 жовтня 2008 року - 3 789,4 тис. грн.

Підсумовуючи весь вищевикладений матеріал можна визначити загальні суми видатків спеціального фонду протягом досліджуваного періоду. Отже суми видатків спеціального фонду досліджуваних місцевих бюджетів з врахуванням міжбюджетних трансфертів низовим бюджетам протягом періоду 2004-2007 років та 9 місяців 2008 року складали: в 2004 році -161 599,4 тис. грн., в 2005 році - 171394,8 тис. грн., в 2006 році - 271644,3 тис. грн., в 2007 році - 268754 тис. грн., та станом на 1 жовтня 2008 тис. грн. року - 248351,4 тис. грн..

З викладеного матеріалу, та дивлячись на додаток З можна зробити висновок, що протягом досліджуваного періоду суми видатків спеціального фонду зведеного бюджету Закарпатської збільшувалися, за виключенням 2007 року, коли зазначена сума зменшилася в порівнянні з 2006 роком на 5 967 тис. грн.


РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ


3.1 Зміни до Бюджетного кодексу, як законодавче підґрунтя для реформування місцевих бюджетів


Загальновизнано, що одна з головних підвалин кожного демократичного устрою - це місцеве самоврядування, функціонування якого здійснюється на засадах самостійності і фінансової незалежності. Практика діяльності органів місцевого самоврядування в умовах легітимізації їх прав свідчить, що саме фінансова незалежність є вирішальною у здійсненні функцій і завдань, які на них покладаються. Без перебільшення можна зазначити, матеріально-фінансова самостійність є необхідною умовою втілення усіх інших принципів місцевого самоврядування. Від фінансових можливостей залежить виконання реальних владних функцій органами місцевого самоврядування. Самостійність буде завжди лише формальною, якщо залишатиметься фінансова залежність.

Виняткова значущість проблем фінансової самостійності місцевої влади потребує детального вивчення цього питання, теоретичного обґрунтування дефініцій, визначення доцільних меж фінансової незалежності, розробки конкретних механізмів практичної реалізації такого принципу.

Головною ознакою фінансової незалежності є володіння і самостійне розпорядження фінансовими ресурсами, обсяг яких відповідає функціям і завданням, що покладаються на ці органи. Такі фінансові ресурси потрібні місцевій владі для реалізації намічених цілей і програм економічного та соціального розвитку територій відповідно до обраних пріоритетів.

Зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування передбачає:

-посилення заінтересованості органів місцевого самоврядування у підвищенні рівня власних доходів шляхом стимулювання збільшення обсягів виробництва, валової доданої вартості, обсягу інвестицій та рівня доходів населення відповідно до інноваційного напряму економічного розвитку;

щорічне збільшення питомої ваги загального фонду місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України на декілька відсоткових пунктів;

підвищення рівня самодостатності місцевих бюджетів шляхом удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямів реформування податкової системи, зокрема системи місцевих податків і зборів та механізму здійснення зарахування податку з доходів фізичних осіб;

оптимальний розподіл податків і зборів (обов'язкових платежів) між державним та місцевими бюджетами, передача окремих джерел доходів місцевим бюджетам (частина податку на прибуток, збір за спеціальне водокористування, плата за видачу ліцензій та інших);

перерозподіл доходів між місцевими бюджетами та перегляд складу доходів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (податок з доходів фізичних осіб, плата за землю тощо).

Реформування місцевих бюджетів, зокрема зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування і розмежування видаткових повноважень органів місцевого самоврядування, повинне відбуватися поетапно з урахуванням суспільно-політичних та економічних умов із збереженням збалансованості бюджетної системи в цілому і у взаємозвязку з проведенням реформ в галузях бюджетної сфери та інших сферах діяльності.

Місцеві бюджети є вагомою складовою бюджетної системи країни, тому зміна умов їх формування і виконання може суттєво позначитися на збалансованості бюджетної системи, фінансовій безпеці в цілому. Наявність значної кількості проектів законодавчих актів, які передбачають зміну політичного, адміністративного та бюджетного устрою, посилює імовірність виникнення ризиків у бюджетній сфері.

Основою реформування місцевих бюджетів є вдосконалення бюджетного законодавства до проведення територіальної та адміністративної реформ.

З часу прийняття Бюджетного кодексу України (21 червня 2001 року) відбувалися зміни у законодавстві, застосування яких у бюджетному процесі доводилося щорічно врегульовувати законом про Державний бюджет України. Це щоразу призводило до зростання, насамперед, кількості текстових статей такого закону, що ускладнювало роботу з ним. Таким чином, виникла необхідність унормувати на постійній основі у Бюджетному кодексі ряд положень бюджетного законодавства.

Поряд з тим, основним завданням удосконалення бюджетного законодавства стало створення правового підґрунтя до подальшого розвитку середньострокового бюджетного планування та програмно-цільового методу бюджетування, для зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, застосування сучасних форм та методів управління боргом, розвитку системи контролю за дотриманням бюджетного законодавства із посиленням відповідальності всіх учасників бюджетного процесу.

У звязку з вищевикладеним був розроблений Проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України", внесений народними депутатами України Деркачем М.І., Жебрівським П.І., Кирильчуком Є.І., який підтримується Міністерством фінансів України, зареєстрований у Верховній Раді України 02.07.2008 за № 2709.

Даний законопроект має на меті створення правових передумов для підвищення результативності та якості управління фінансами, а також ефективності та прозорості використання бюджетних коштів.

Проект закону розроблено, виходячи з практики застосування Бюджетного кодексу України протягом періоду його дії та зарубіжного досвіду, а також з урахуванням окремих пропозицій народних депутатів України в законопроектах з цих питань, пропозицій органів державної влади та місцевого самоврядування.

В цілому, передбачена законопроектом система уточнень та концептуальних змін створить правову основу для удосконалення управління фінансами, зокрема, бюджетної системи на всіх рівнях. Законопроектом передбачається введення нових та уточнення діючих понять і термінів з метою забезпечення універсальності понятійної бази бюджетного законодавства та уникнення подвійного трактування окремих норм.

Бюджетний кодекс пропонується доповнити нормами щодо ефективного управління фінансовими ресурсами та боргом, зокрема, конкретизувати положення щодо умов та особливостей здійснення операцій з державним та місцевим боргом, залучення державних та місцевих запозичень.

Передбачається систематизація норм щодо повноважень та відповідальності органів, уповноважених на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, визначення видів бюджетних правопорушень залежно від стадії бюджетного процесу, заходів впливу та процедур їх застосування у разі вчинення бюджетних правопорушень учасниками бюджетного процесу.

Також передбачається нормами Бюджетного кодексу закріпити на постійній основі окремі норми, які щорічно регулюються законами про Державний бюджет України, враховуючи необхідність створення сприятливих умов забезпечення стабільності бюджетної системи, створення привабливого інвестиційного клімату.

З метою посилення фінансової основи місцевих бюджетів та підвищення ефективності надання суспільних послуг законопроектом зазначено пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного кодексу в частині місцевих бюджетів полягають у наступному.

І. В частині доходів

. Пропонується передати доходи державного бюджету до місцевих бюджетів, зокрема:

плати за ліцензії та сертифікати, державну реєстрацію (6 видів) (0,34 млрд. грн.);

збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення (0,58 млрд. грн.);

частини податку на прибуток (10%) підприємств (крім підприємств державної та комунальної власності) до бюджету розвитку спеціального фонду бюджету місцевих бюджетів (3,1 млрд. грн.).

. Пропонується збільшити джерела доходів на виконання власних повноважень, а саме:

включити до доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів:

100% плати за землю - віднести до складу місцевих податків і зборів (1,75 млрд. грн.);

надходження адміністративних штрафів (перенести з І кошика) (0,03 млрд. грн.).

Передбачається введення податку на нерухомість як місцевого податку (за експертними оцінками - 2,0 млрд. грн.)

. Пропонується збільшити джерела надходжень спеціального фонду за рахунок:

зміни нормативів відрахувань збору з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до бюджетів міст, сіл, селищ з 50% до 70% (0,1 млрд. грн.);

збільшення нормативів зарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища (встановлено для обласних бюджетів 20 %, для бюджетів міст, сіл, селищ - 50 %) - 0,3 млрд. грн.;

зарахування у повному обсязі грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (0,02 млрд. грн.).

ІІ. В частині видатків

. Пропонується розширити перелік видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, зокрема до таких видатків включити видатки на:

утримання закладів позашкільної освіти (1,5 млрд. грн.);

фінансування центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів; центрів професійної реабілітації інвалідів (0,09 млрд. грн.);

виплату грошової компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (0,08 млрд. грн.);

забезпечення діяльності зоопарків (0,05 млрд. грн.);

2. Пропонується передати з державного бюджету на фінансування з місцевих бюджетів:

- утримання закладів професійно-технічної освіти (2,5 млрд. грн.);

- виплату щомісячної грошової допомоги у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (0,8 млрд. грн.);

оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (0,36 млрд. грн.).

ІІІ. В частині формування та виконання місцевих бюджетів

Пропонується розширити коло місцевих бюджетів, які можуть здійснювати зовнішні запозичення - міські ради міст з чисельністю населення понад 500 тисяч мешканців при діючій нормі - 800 тисяч.

Передбачається наблизити термін для початку підготовки проектів місцевих бюджетів усіх рівнів - підставою для формування проектів місцевих бюджетів будуть розрахунки обсягів міжбюджетних трансфертів, доведені Міністерством фінансів після їх схвалення КМУ - 15 вересня (в чинній редакції - після затвердження ВРУ у II читанні 20 листопада).

Передбачається надати право:

органам місцевого самоврядування обєднувати свої ресурси з метою ефективного використання коштів місцевих бюджетів: якщо питома вага дотації вирівнювання становить більше 70% обсягу загального фонду відповідного бюджету, можна делегувати повноваження щодо складання і виконання таких бюджетів з передачею їх коштів відповідній райдержадміністрації (міському виконавчому комітету);

головам Ради Міністрів АРК, обласних та районних держадміністрацій, міським, сільським, селищним головам у міжсесійний період приймати рішення щодо розподілу і перерозподілу міжбюджетних трансфертів, з послідуючим внесенням змін до рішення про місцевий бюджет;

місцевим бюджетам отримувати короткотермінові позички на покриття тимчасових касових розривів по бюджету розвитку (діюча норма - лише по загальному фонду);

органам місцевого самоврядування здійснювати рефінансування по місцевих запозиченнях з метою зменшення витрат на обслуговування боргу.

ІV. В частині міжбюджетних трансфертів

Передбачається:

виділення на нових засадах субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних програм (проектів);

нові передумови щодо формування переліку обєктів інвестування на середньострокову перспективу із щорічним пріоритетним спрямуванням коштів на перехідні обєкти (прогнозні суми не підлягають зменшенню при затвердженні бюджетів на нові планові роки).

V. Інші зміни

1.Закладено засади складання та виконання місцевих бюджетів на середньострокову перспективу (3 роки):

üвизначено методичні засади запровадження елементів програмно-цільового методу;

üвизначено підходи до формування програмної класифікації видатків та кредитування.

2.Конкретизовано перелік бюджетних правопорушень на кожній стадії бюджетного процесу, а також перелік заходів, що застосовуються за вчинені правопорушення.

3.Передбачено норму щодо розрахунку загального обсягу фінансових ресурсів за кожним видом видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів на підставі державних соціальних стандартів і нормативів.

.Врегульовано питання передачі товарів (робіт, послуг), придбаних за рахунок видатків на централізовані заходи бюджетним установам, які фінансуються з інших бюджетів.

18 вересня поточного року зазначений законопроект було прийнято за основу та відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18.09.2008 № 517-VI доручено Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати його та у скорочені строки внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Прийняття законопроекту сприятиме реформуванню міжбюджетних відносин, підвищенню самодостатності місцевих бюджетів, децентралізації та розмежуванню делегованих державою і власних повноважень органів місцевого самоврядування, створить правове підґрунтя до розвитку середньострокового бюджетного планування та програмно-цільового методу бюджетування, застосування сучасних методів управління бюджетними коштами.

Переходячи безпосередньо до розгляду заходів щодо вдосконалення формування та виконання місцевих бюджетів Закарпатської області слід зазначити, що у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків", затвердженій Постановою Кабміну від 16.01.2008 № 14, зазначається, що завданнями Кабінету Міністрів стосовно підвищення ефективності бюджетної політики є "розроблення та здійснення заходів щодо децентралізації міжбюджетних відносин з урахуванням унітарної форми державного устрою України та трирівневої системи адміністративно-територіального устрою", а також "внесення змін до податкового законодавства з метою створення стабільних і достатніх джерел фінансового задоволення потреб органів місцевого самоврядування". Передумовами реформування місцевих бюджетів, як зазначалося вище, є зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування і розмежування видаткових повноважень їх органів, яке має відбуватися поетапно з урахуванням суспільно-політичних та економічних умов із збереженням збалансованості бюджетної системи в цілому та у взаємозвязку з проведенням реформ у бюджетній сфері та інших сферах діяльності.

Недостатність у місцевих органів влади стабільних фінансових ресурсів призводить до постійного зростання обсягів різних субвенцій і дотацій, що зовсім не стимулює розвиток регіонів, виховує у них споживацькі настрої, а не почуття господаря.

На наш погляд, щоб зміцнити дохідну базу місцевих бюджетів, як основу стабільності розвитку регіонів, необхідно законодавчо врегулювати:

-внесення змін до законів України "Про податок з доходів фізичних осіб", "Про банки та банківську діяльність" щодо посилення контролю зі сторони банків за повнотою перерахування платниками податку з доходів фізичних осіб та запровадження обовязкової форми податкової звітності;

-реформування системи місцевих податків і зборів, з метою збільшення питомої ваги в доходах загального фонду місцевих бюджетів (2,7 відсотка), змінити розрахунок розміру цих податків, виходячи не з неоподаткованого мінімуму (17 грн.), а, наприклад, із певної частини мінімальної заробітної плати;

скасувати неефективні місцеві податки і збори, доповнити їх перелік зокрема туристичним податком;

-для розширення бази оподаткування регіону ввести в законодавство обовязкову норму щодо реєстрації субєктів підприємницької діяльності по місцю створення доданої вартості з обовязковою сплатою там податків і зборів. Значна кількість виробничих підрозділів, цехів тощо, які здійснюють фінансово-господарську діяльність в регіонах, фактично не сплачують жодної гривні від зароблених прибутків до місцевих бюджетів;

-вимогою часу для місцевих органів виконавчої влади є розробка проекту "Стратегії розвитку регіону до 2015 року" та перспективи наповнення бюджету розвитку. Тому пропонується прискорити впровадження податку на нерухомість, спрямувавши його до загального фонду місцевих бюджетів, що не враховані при визначенні міжбюджетних трансфертів. При цьому вихідною базою оподаткування може слугувати площа нерухомого майна, а також ставки податку залежно від мети його використання, місця розташування та якості. На сьогодні для введення такого податку є певні дані в органах місцевого самоврядування (села), які на місцях ведуть облік за формою 1 "Погосподарська книга", формою 3 "Алфавітна книга домогосподарств" і звітують перед органами статистики за формою 1-село, затвердженою наказом Держкомстату України від 07.02.2005 № 45. Водночас, таких даних немає в селищах та містах обласного та районного значення, що не є підзвітними перед органами статистики. Частково вказаними даними володіють бюро технічної інвентаризації (БТІ), які складають звіти за формою № 1-житлоформ, затверджені наказом Держкомстату України від 17.06.2003р. Цією формою передбачені такі реквізити, як: кількість приватизованих квартир, їхня площа, дані про рух житлового фонду та ін. Але разом з тим бракує інформації щодо загальної кількості квартир, будівель виробничого і невиробничого призначення та їх площ ( такими даними частково володіють міські, селищні ради і житлово-експлуатаційні дільниці);

-прийнятий в липні 1998 р. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" втратив актуальність в окремих аспектах. Пропоную внести зміни в діюче законодавство щодо збільшення максимальної ставки єдиного податку до 500 гривень, крім плати за землю, яку необхідно сплачувати на загальних підставах;

-провести оцінку вартості землі та переглянути ставки по оплаті за оренду земельних ділянок в сторону збільшення.

Закарпаття за своїми фізико-географічними, кліматичними, природно-ресурсними та соціально-економічними умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку рекреації. Визначальними чинниками при цьому виступають - наявність гірської системи Східних (Українських) Карпат, комфортні кліматичні умови Закарпатської низовини, багатство флори і фауни, розвинута мережа транспортного сполучення, велика кількість історичних памяток культури та архітектури.

Туристично-рекреаційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки області. Мережа санаторно-курортних та оздоровчих закладів області за офіційними даними станом на 1 січня 2007 року налічувала 68 обєктів на 6 258 ліжок максимального розгортання. Але більшість приватних підприємців не реєструються офіційно. Тому потрібно створити умови для стимулювання бажання реєстрації вказаних підприємців, можливо шляхом надання певного роду пільг, або створенням державних замовлень на відпочинок школярів в літній та студентів у зимовий періоди.

Підсумовуючи вищевикладене слід зауважити, що такі зміни досить укріпили б самостійність, у фінансовому плані, органів місцевого самоврядування та сприяли б соціально-економічному розвитку регіону. Загалом основна мета розвитку регіону в 2009 році полягає в наступному: зниження соціально-економічних міжрегіональних диспропорцій, зміцнення потенціалу міст та районів, створення умов для забезпечення сталого економічного зростання на основі ефективного функціонування реального сектору економіки, підтримки та розвитку пріоритетних сфер діяльності, малого підприємництва, розвиток транспортного співробітництва та формування сучасної інфраструктури


3.2 Запровадження програмно-цільового методу планування та виконання місцевих бюджетів як інструмент соціально-економічного розвитку регіонів


Сучасний етап соціально-економічного розвитку держави вимагає поглибленого розуміння ролі бюджету в економічній системі держави, поліпшення прозорості та зрозумілості бюджету для громадськості, підвищення якості надання державних послуг та ефективності використання коштів бюджету. Для досягнення цих цілей в Україні з 2002 року почалось впровадження програмно-цільового методу складання державного бюджету, а з 2003 року програмно-цільовий метод почав застосовуватися на рівні місцевих бюджетів України. Досліджуваний метод передбачає здійснення бюджетних видатків на цілі, що відповідають середньо- або довгостроковій стратегії розвитку територіальної громади і являє собою інструмент планування бюджету на середньострокову перспективу. Завдяки заздалегідь визначеним показникам виконання бюджетних програм влада разом з громадою може здійснювати контроль не лише за цільовим використанням бюджетних коштів, але й за фактичними результатами від надання громадянам бюджетних послуг.

Дослідженням використання програмно-цільового методу як інструменту соціально-економічного розвитку територій при плануванні та виконанні місцевих бюджетів займалися вітчизняні вчені,зокрема І.В. Запатріна, І.В. Лебеда, Т.Г. Затоцька, М.М. Лаврентьєв, М. Долішний, Б. Кваснюк, Т. Ковальчук, В. Кравченко, В. Лагутін, І. Луніна, В. Опарін, В. Федосов, Н. Чумаченко, А. Чухно.

Нашою метою є обґрунтування необхідності запровадження програмно-цільового методу планування та виконання місцевих бюджетів як інструменту стабільного соціально-економічного розвитку регіонів. Адже однією з проблем розвитку місцевого самоврядування в Україні є обмежений фінансовий ресурс, який не повною мірою забезпечує виконання повноважень, делегованих державою місцевим органам влади.

Для вирішення вказаної проблеми, окрім необхідності перегляду податкової бази для збільшення власних доходів місцевих бюджетів, існує потреба у підвищенні ефективності та результативності використання тих бюджетних ресурсів, які існують на сьогодні. Зокрема, це стосується фінансування бюджетних установ. Метод планування бюджету на один рік, який використовують нині, стримує ефективне управління бюджетом та прийняття стратегічних рішень щодо розвитку територіальних одиниць. Бюджетна реформа, яка почалася в Україні з прийняттям Бюджетного кодексу в 2001 році, передбачає удосконалення практики складання та виконання бюджету на основі застосування сучасних методик та прогресивних підходів, підтверджених світовим досвідом. Складовою цього процесу є впровадження середньострокового планування бюджету з використанням одного із сучасних інструментів бюджетування - програмно-цільового методу (надалі ПЦМ).

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі - це система планування та управління бюджетними коштами в середньостроковій перспективі, спрямована на розробку та реалізацію бюджетних програм, орієнтованих на кінцевий результат. Для кожної програми визначають мету та формують завдання, виконання яких забезпечить досягнення поставлених цілей. Важливим обовязковим елементом програми є встановлення показників виконання програм - кількісних і якісних параметрів, які використовуються для оцінки виконання програми і за якими визначають, чи було досягнуто цілей.

Програмно-цільовий метод бюджетування забезпечує комплексний підхід до формування бюджету і включає наступні складові (елементи):

прозорість бюджетного процесу, що є важливим для розробки ефективного та реалістичного бюджету і планування напрямів розвитку певної території;

стратегічне планування, що здійснюється бюджетними установами для планування та прогнозування їх діяльності;

бюджетна програма, яка складається з тісно повязаних між собою дій, спрямованих на виконання завдань програми та досягнення однієї цілі або низки середньострокових чи довгострокових цілей. Кожна програма формується з дотриманням визначених вимог і повинна містити ціль, завдання та показники виконання;

показники виконання бюджетної програми - це статистичні індикатори, які показують успішність виконання програми і обовязково мають бути вимірними або піддаватися кількісному визначенню;

середньострокове планування доходів, яке ставить на меті визначення реального обсягу ресурсів місцевого бюджету для здійснення необхідних витрат;

середньострокове планування видатків допомагає визначити пріоритети щодо використання бюджетних коштів та підвищити відповідальність розпорядників за їх розподіл і використання, а також посилити загальний бюджетний контроль;

планування капітальних вкладень передбачає підготовку плану на середньострокову та довгострокову перспективи, що містить інформацію про проекти капіталовкладень, які необхідно реалізувати за визначений період;

моніторинг, контроль та оцінка програм. ПЦМ передбачає постійне здійснення моніторингу виконання програм, а також їх оцінку на різних етапах бюджетного процесу. Показники виконання дозволять оцінити соціально важливий ефект від здійснення програми, який є головною метою виконання бюджетної програми. На підставі отриманої інформації оцінюється результативність програми та приймаються відповідні адміністративні рішення.

Зазначені елементи - це сучасні бюджетні методики, які допомагають підвищити ефективність та результативність бюджету, підготовленого у будь-якому форматі. ПЦМ означає як процес, так і формат складання та виконання бюджету і вимагає, щоб всі зазначені компоненти розглядалися як частина бюджетного процесу.

Отже, ПЦМ є сучасним інструментом складання та виконання бюджету в середньостроковій перспективі. Метод дозволяє ефективно й результативно використовувати обмежені бюджетні ресурси, підвищувати якість суспільних послуг та забезпечувати прозорість при розподілі ресурсів і прийнятті рішень.

Розглядаючи планування доходів місцевих бюджетів у середньостроковій перспективі слід зазначити, що воно передбачає наступні кроки:

. Здійснення моніторингу та аналізу надходжень до місцевих бюджетів відповідно до джерел доходів за кілька років. Зважаючи на те, що Бюджетний кодекс було ухвалено лише у 2001 році, особливо важливим для місцевих бюджетів є динаміка надходжень, починаючи з 2002 року, коли вперше на постійній основі було закріплено доходи за відповідними видами місцевих бюджетів. Теоретично, чим довшим є період, за який здійснюється аналіз, тим краще для виявлення тенденцій надходжень до бюджету з різних джерел. При цьому важливо привести базу доходів місцевого бюджету за ряд років у співставні умови з роком, на який здійснюється прогнозна оцінка доходів (наприклад, при зміні ставок оподаткування, або бази оподаткування змінюються і надходження до бюджету від такого податку).

. Визначення тенденції поведінки бази оподаткування в умовах поточного року (тобто без змін до податкового законодавства). Це необхідно для визначення альтернативних джерел наповнення доходної частини місцевого бюджету в разі можливих втрат від змін у законодавстві.

. Врахування змін, що сталися у базі оподаткування, а також у законодавстві щодо цих податків та зборів. Після цього потрібно оцінити законодавчі зміни, які вступають у році, на який здійснюється прогноз, а також вплив цих змін на середньострокову перспективу в кількісному значенні.

. Виявлення особливої уваги до надходжень, повязаних з комунальною власністю місцевих громад. Оскільки кошти, отримані від приватизації, є одноразовими надходженнями, тобто обмеженими процесом приватизації, вони мають бути залучені до бюджету лише у випадку проведення відповідних видатків з бюджету розвитку.

. Здійснення середньострокової оцінки дотацій вирівнювання з державного бюджету (з бюджету вищого рівня) або коштів, що передаються до такого бюджету. З цією метою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1195, має бути сформована база даних щодо доходів, які враховуються при розрахунку дотації вирівнювання. Для здійснення розрахунку на середньострокову перспективу, кожний наступний рік після планового року розраховується згідно з постановою. Окрім того, особливістю розрахунку міжбюджетних трансфертів є те, що у формулі враховано також основні макропоказники соціально-економічного розвитку країни, рівень прожиткового мінімуму, розмір мінімальної заробітної плати та можливі зміни у бюджетній політиці. Оскільки такі показники затверджуються на загальнодержавному рівні, тобто при складанні державного бюджету, то розрахований місцевим фінансовим органом на середньострокову перспективу обсяг міжбюджетних трансфертів (у тому числі розрахунок соціальних субвенцій згідно зі ст. 89 Бюджетного кодексу України) може бути виключно орієнтовним.

Слід зазначити, що до доходів місцевого бюджету згідно із ст. 64-69 Бюджетного кодексу України належать наступні складові.

Кошик І. У ст. 64-67 Бюджетного кодексу України встановлено перелік доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, а також нормативи відрахувань до окремих місцевих бюджетів певних податків та зборів. Податкове законодавство встановлює чіткі правила щодо нарахування та стягнення цих податків і зборів та унеможливлює втручання органів влади будь-якого рівня в цей процес. Будь-які зміни, що стосуються цих доходних джерел, вносяться виключно законами України.

Кошик ІІ. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, визначені у ст. 69 Бюджетного кодексу України, причому цей перелік включає в себе джерела надходжень до бюджету розвитку, що визначений у ст. 71. У податковому законодавстві встановлені загальні правила адміністрування цих джерел надходжень; місцевим органам влади дозволено в законодавчих межах встановлювати ставки оподаткування, надавати окремі види пільг, встановлювати порядок, періодичність нарахування та сплати платежів. У будь-якому випадку, основою для реалістичності середньострокового планування і виконання доходів місцевих бюджетів є стабільність законодавства з питань оподаткування. Так, впродовж бюджетного року мають чітко дотримуватися вимоги ст. 27 Бюджетного кодексу України щодо подання, розгляду і прийняття законів, які впливають на доходну частину бюджету. Однак слід зазначити, що на практиці однією з найбільших проблем для планування доходів місцевих бюджетів, зокрема на середньострокову перспективу, є нестабільність податкового законодавства. Постійні зміни у податковій політиці, зокрема під час розгляду та ухвалення бюджету на поточний рік, створюють проблеми для розробки реалістичного середньострокового прогнозу ресурсів місцевого бюджету. Нестабільність податкового законодавства також напряму впливає на розрахунок міжбюджетних трансфертів, оскільки у багатьох місцевих бюджетах дотації вирівнювання можуть складати більше 70 відсотків ресурсної частини бюджету.

ІІІ. Міжбюджетні трансферти (дотація та субвенція, які надаються бюджетом вищого рівня бюджетам нижчих рівнів на безоплатній і безповоротній основі). Розрахунок міжбюджетних трансфертів здійснюють згідно зі ст. 98 Бюджетного кодексу України. На її виконання 5 вересня 2001 року затверджено постанову Кабінету Міністрів України №1195 "Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами". Зміни та доповнення до цього документа вносять перед кожним бюджетним роком, у тому числі з метою адаптації до змін у законодавстві з питань оподаткування. Порядок розрахунку передбачає використання показників, які характеризують надходження за три повних бюджетних роки, що передують рокові, в якому формуються показники на плановий рік. Це дає можливість вже у січні поточного року розрахувати показник доходів місцевого бюджету, що використовуватиметься у розрахунках дотації на плановий бюджетний період. Таким чином, місцеві органи влади мають майже цілий рік для прийняття рішень та вжиття відповідних заходів, передусім у випадку негативного прогнозу ресурсів. Окрім того, фактичні результати, досягнуті органами місцевого самоврядування у збільшенні бази оподаткування місцевими податками і зборами, враховують у розрахунках на перспективу. Загалом формульний підхід допомагає проводити прогнозні розрахунки на середньострокову перспективу, визначати можливі майбутні проблеми та шляхи їх вирішення. Для забезпечення довгострокових джерел надходжень до місцевих бюджетів у Бюджетному кодексі України закріплено на постійній основі за відповідними рівнями бюджетів певні види доходів (або їх частки). Це дозволяє не лише передбачати стан доходних джерел, а й впливати на них, у тому числі запроваджувати заходи, які дадуть позитивний результат у середньостроковій перспективі. Крім того, розмежування доходних джерел між бюджетами різних рівнів закріплює їхню солідарну відповідальність за їхнє збереження і нарощування. Під час планування доходів місцевих бюджетів необхідно брати до уваги те, що деякі з доходів враховуються, а деякі не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Йдеться про розрахунок дотації вирівнювання (коштів, що підлягають передачі до державного бюджету). Такий поділ доходів місцевих бюджетів закріплено у Бюджетному кодексі України.

Результатом використання ПЦМ у середньостроковому прогнозуванні та складанні планів доходів бюджету будуть можливості:

-повязувати політику і бюджет для досягнення довгострокових планів;

-окреслювати фінансове майбутнє і залишати час для запобігання несприятливим подіям;

-поліпшувати якість прийняття та виконання фінансових рішень;

визначати альтернативні шляхи розвязання проблем;

удосконалювати процес планування бюджету;

краще оцінювати бюджетні пропозиції та приймати оптимальні рішення;

управляти і приймати рішення більш прозоро.

Метою прогнозування і планування доходів місцевих бюджетів, як компонентів складання бюджету ПЦМ є визначення реального обсягу ресурсів місцевого бюджету для здійснення необхідних витрат. Урахування всіх факторів, які впливають на доходну базу, визначає якість прогнозу. На базі якісних даних прогнозування встановлюються точні планові показники доходної частини місцевого бюджету на середньострокову перспективу, що дозволяє в повному обсязі та своєчасно виконувати бюджетні зобовязання.

Щодо прогнозування видатків на середньострокову перспективу, слід зауважити, що видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Метою складання середньострокового плану бюджетних видатків є ефективне управління бюджетними коштами у середньостроковій перспективі, оскільки реалізація стратегічних пріоритетів не обмежується лише одним роком. Для здійснення планування видатків місцевих бюджетів необхідно мати прогноз ресурсів на плановий рік та середньострокову перспективу. Причому цей прогноз повинен включати в себе не лише прогноз власних доходів бюджету, а й прогноз міжбюджетних трансфертів, які є складовою доходної частини місцевих бюджетів. Особливо актуальним це є для планування видатків, здійснення яких носить довгостроковий характер, наприклад, постійних видатків, повязаних з фінансуванням освітніх програм, соціального захисту населення, інноваційних та інвестиційних проектів тощо. Для ефективного управління бюджетними коштами та спрямування частини цих коштів на нові бюджетні програми важливо спочатку спрогнозувати обсяг видатків, повязаних із продовженням вже існуючих бюджетних програм (за умови їх ефективності). Для більшості місцевих бюджетів це є видатки соціального спрямування, які в структурі всіх видатків місцевих бюджетів складають 88%.

Оскільки ідеологія програмно-цільового методу передбачає фінансування найбільш ефективних бюджетних програм, а не просто утримання бюджетних установ, то при здійсненні планування видатків на середньострокову перспективу слід постійно здійснювати моніторинг та оцінку вже існуючих бюджетних програм. Це необхідно з метою включення до проекту середньострокового бюджету лише найбільш ефективних бюджетних програм, як існуючих, так і нових (у тому числі замість тих, що виявилися неефективними).

Мета запровадження ПЦМ у бюджетному процесі - встановлення безпосереднього звязку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.

На сьогодні застосування ПЦМ у бюджетному процесі регулюється, зокрема:

1)Бюджетним кодексом України;

2)Концепцією застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2002 №538-р;

)Постановою КМУ від 28.02.2002 №228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ";

)Наказами Мінфіну від 14.12.2001 №574 "Про затвердження інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі", від 27.12.2001 №604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження", від 08.08.2002 №621 "Про запровадження результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм".

Ефективне застосування ПЦМ у процесі складання та виконання державного бюджету є однією із передумов запровадження застосування ПЦМ в частині місцевих бюджетів.

Концепція реформування місцевих бюджетів (далі - Концепція), схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2007
№308-р, передбачає, що метою реформування місцевих бюджетів є, зокрема, зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. Вона передбачає перетворення місцевих бюджетів у ефективний інструмент соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Одним із першочергових завдань, які необхідно виконати за для досягнення цієї мети, є запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу. Для цього необхідно: -конкретизувати цілі, завдання, види планування, перелік показників;

-визначити порядок взаємодії всіх учасників процесу середньострокового бюджетного планування;

забезпечити врахування показників, передбачених програмами соціально-економічного розвитку на середньострокову перспективу, під час середньострокового бюджетного планування;

урегулювати процедуру врахування показників розвитку місцевих бюджетів на середньострокову перспективу під час підготовки проекту Державного бюджету України на відповідний рік, проведення моніторингу їх виконання з подальшим коригуванням зазначених показників;

розробити теоретико-методологічні засади програмно-цільового методу планування видатків місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

провести експеримент із запровадження елементів програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів в окремих регіонах;

розробити програмну класифікацію видатків і кредитування місцевих бюджетів;

скласти типовий перелік бюджетних програм та показників їх виконання органами місцевого самоврядування у частині делегованих повноважень;

удосконалити процедуру казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

З метою реалізації завдань Концепції підготовлено проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких законодавчих актів України", у якому, зокрема, визначено поняття програмно-цільового методу у бюджетному процесі, основні засади складання та застосування програмної класифікації видатків та кредитування бюджету, ключові моменти, умови та основні складові процесу середньострокового бюджетного планування. Окрім того, Мінфіном було розроблено План заходів з реалізації Концепції реформування місцевих бюджетів (затверджений наказом Мінфіну від 27.08.2007 №973), який детермінує основні завдання, заходи, що необхідно здійснити для реалізації цих завдань, відповідальних виконавців та терміни виконання передбачених заходів (п.4 Завдань - "Запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу"), та закріплено за відповідальними виконавцями Міністерства фінансів України пункти Плану заходів. На сьогодні Міністерством фінансів України створено Міжвідомчу робочу групу та передбачено розроблення методологічних засад запровадження елементів програмно-цільового методу на місцевому рівні з метою реалізації положень Концепції реформування місцевих бюджетів, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №308-р, та підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про проведення у 2008-2011 роках експерименту із запровадження елементів програмно-цільового методу складання та виконання бюджетів у Автономній Республіці Крим, Житомирській, Луганській та Львівській областях".

Отже, згідно з вищевикладеним матеріалом для виконання поставленої мети опрацьовано та підготовлено пропозиції щодо етапів запровадження програмно-цільового методу на місцевому рівні, завдань та заходів, які необхідно виконати у процесі його запровадження, та інструментів реалізації завдань.

Етапи проведення Експерименту:

І етап: 2008-2010 роки

Заходи:

розроблення теоретико-методологічних засад ПЦМ планування видатків місцевих бюджетів і планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

модернізація інформаційно-аналітичних систем МФУ та ДКУ, включаючи інформаційно-аналітичні системи місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України та розробку відповідного програмного забезпечення для розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів;

запровадження складання та виконання обласних (республіканського АРК) бюджетів, районних бюджетів, бюджетів міст обласного (республіканського АРК) значення в областях, що беруть участь в Експерименті, із застосуванням елементів програмно-цільового методу;

підготовка звітності про виконання обласних (республіканського АРК) бюджетів, районних бюджетів, бюджетів міст обласного (республіканського АРК) значення в областях, що беруть участь в Експерименті;

перегляд та удосконалення, за результатами Експерименту, нормативно-правової бази та методології складання та виконання місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом.

ІІ етап: 2011 рік

Заходи:

-забезпечення проведення оцінки Експерименту щодо подальшого впровадження програмно-цільового методу складання та виконання бюджету на рівні місцевих бюджетів.

На сьогодні Основні підходи щодо запровадження програмно цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2008 №1172.


ВИСНОВКИ


На сьогодні в регіонах України загострилася проблема фінансового забезпечення, набуваючи загальнодержавної ваги. З посиленням процесів фінансової децентралізації надзвичайно гостро постало питання проведення такої бюджетної політики, яка б забезпечила послідовне й ефективне розвязання питань економічного розвитку територій, фінансового забезпечення їх доходної бази, від якої залежать реальні можливості місцевих органів самоврядування. Провідна роль у створенні умов для сталого розвитку регіонів належить фінансовому механізму, складовою якого є місцеві бюджети.

Актуальність проблеми вдосконалення системи місцевих бюджетів як головного фактору соціально-економічного розвитку регіонів зумовлена, насамперед, наявністю глибоких територіальних диспропорцій, неефективним перерозподілом бюджетних ресурсів, неузгодженістю інтересів держави та її територіальних одиниць. Зазначені питання набувають особливого значення за умов ринкової трансформації економіки, бюджетного реформування, що проводиться в країні, пошуку ефективних фінансових механізмів економічного розвитку регіонів.

Узагальнення результатів дослідження дало змогу зробити такі висновки.

1. Згідно Бюджетного кодексу України до місцевих бюджетів відносять, бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Місцеві бюджети є фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 27 травня 1997р. (зі змінами та доповненнями), активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів. В кінцевому підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб населення. Через місцеві бюджети суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному і соціальному розрізах. Разом з іншими ланками бюджетної системи місцеві бюджети є одним з головних інструментів реалізації на практиці програми економічного і соціального розвитку як регіонів, так і країни в цілому.

. Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є надходження місцевих податків, зборів та інших обовязкових платежів. Місцеві ради (сільські, селищні, міські) відповідно до переліку місцевих податків і зборів, передбаченого Законом України "Про систему оподаткування", запроваджують на своїй території місцеві податки, визначають механізм їх справляння та порядок сплати. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту перерахування місцевих податків та зборів до місцевих бюджетів покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

При встановленні ставок місцевих податків органи місцевого самоврядування повинні дотримуватися певних критеріїв, зокрема:

-ефективність;

-справедливість;

привязаність податків до місцевих видатків;

гнучкість.

3. Зарубіжні держави мають значний доробок у сфері місцевої бюджетної політики, який може бути цікавим і корисним для України. Впровадження міжнародних стандартів бюджетного процесу та звітності про виконання бюджету, їх прозорості та доступності для суспільства є одним із першочергових заходів. Орієнтуючись на країни Європейського Союзу, сьогодні повинна бути сформована нова ідеологія бюджетного процесу, спрямована на результат, а не процес, тобто виконання визначених завдань і отримання конкретних результатів на засадах ефективного використання ресурсів.

4. Проблеми розвитку малих міст Закарпатської області повязані з низьким рівнем забезпеченості місцевих бюджетів власними доходами; недостатнім розвитком соціальної інфраструктури, сфери обслуговування, житлово-комунального, готельного, дорожнього і транспортного господарства; обмеженістю вибору професій та місць прикладання праці, що ускладнює ситуацію на ринку праці; працевлаштуванням неконкурентоспроможних на ринку праці груп населення (інвалідів, непрацюючої молоді, осіб перед пенсійного віку); низьким рівнем технічного оновлення та інноваційної діяльності; створенням сприятливого клімату для залучення інвестицій в економіку.

. Аналіз доходної частини зведеного бюджету Закарпатської області засвідчив низьку забезпеченість місцевих бюджетів області власними фінансовими ресурсами та високою залежністю від дотаційних надходжень. Зазначену ситуацію можна охарактеризувати з негативної сторони, адже низька фінансова забезпеченість власними ресурсами обмежує повноцінне виконання органами місцевого самоврядування покладених на них функцій.

. Проаналізувавши видаткову частину вищевказаного бюджету слід зазначити, що протягом досліджуваного періоду виконання планових показників фінансування всіх галузей економіки регіону жодного разу не досягало 100 відсоткового значення. Це з одного боку, вищестоящими органами, оцінюється як позитивна тенденція економії бюджетних коштів, але з іншого, платниками податків, з негативної сторони як не освоєння фінансових ресурсів в результаті чого в недостатньому обсязі фінансуються різні державні програми та забезпечення гарантованих державою заходів.

7. З метою посилення фінансової основи місцевих бюджетів та підвищення ефективності надання суспільних послуг в Проекті Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України", зазначено пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного кодексу в частині місцевих бюджетів. Прийняття законопроекту сприяло б реформуванню міжбюджетних відносин, підвищенню самодостатності місцевих бюджетів, децентралізації та розмежуванню делегованих державою і власних повноважень органів місцевого самоврядування, створить правове підґрунтя до розвитку середньострокового бюджетного планування та програмно-цільового методу бюджетування, застосування сучасних методів управління бюджетними коштами.

8. Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі - це система планування та управління бюджетними коштами в середньостроковій перспективі, спрямована на розробку та реалізацію бюджетних програм, орієнтованих на кінцевий результат.

Мета запровадження ПЦМ у бюджетному процесі - встановлення безпосереднього звязку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.


Список використаної літератури


1.Бюджетний кодекс України./Відомості Верховної Ради, 2001, N 37-38.

2.Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні/Відомості Верховної Ради, 1997, N 24.

.Наказ Міністерства фінансів України „Про бюджетну класифікацію та її запровадження, N 604 від 27.12.2001 року.

.Наказ Державного казначейства України „Щодо затвердження Правил складання звітності про виконання місцевих бюджетів № 173 від 8 жовтня 2004 року.

.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 308 "Про схвалення Концепції реформування місцевих бюджетів": Офіційний вісник України. - 2007. - № 38 (04.06.2007). - ст.1526

.Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Формули розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами, № 1195 від 5 вересня 2001 року.

.Постанова Кабінету Міністрів України „Про деякі питання врегулювання міжбюджетних відносин № 1782 від 31 грудня 2004 року.

.Міжбюджетні відносини центру та регіонів: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 29 червня 2004 року. - К.: Адміністрація Президента України, 2004. - 160 с.

.Азаров М. Я. Роль органів місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку. // Фінанси України. - 2007. - № 3. - с. 3-13.

.Богачев С. Неналоговые поступления в местный бюджет: опыт и проблемы.// Економіст.- 2005. - № 6. - с. 70-72.

.Богачов С. Місцеві бюджети: погляд на перспективу // Урядовий курєр. - 2006. - № 244. - с. 6.

.Бойцун Н. Є. Адаптація Європейського досвіду управління місцевими фінансами України. // Фінанси України - 2005. - № 5. - с. 6-11.

.Бондарчук Т. Г. Фінансова політика забезпечення ефективності видатків місцевих бюджетів.// Економіст. - 2007. - № 4. - с. 30-33.

.Бондарчук Т. Г. Механізм державного регулювання фінансів місцевого самоврядування. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. № 12. - с. 127-131.

.Бутурлакіна Т. Податкові розщеплення та їх роль у збалансуванні місцевих бюджетів. // Регіональна економіка. - 2004. - № 4. - с. 162-174.

.Варивода Н. О. Необхідність децентралізації бюджетної системи.// Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 4. - с. 39-44.

.Вовна Н. Неподаткові надходження: їх роль та значення у формуванні власної дохідної бази місцевих бюджетів. // Регіональна економіка. - 2005. - № 3 - с. 143-156.

.Гончаренко О. В. Механізм організації міжбюджетних відносин в Україні.// Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 4. - с. 75-85.

.Гончаренко О. В. Поняття та зміст відносин між державним та регіональним бюджетами.// Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 3. - с. 127-132.

.Гончаренко О. В. Міжбюджетні відносини в контексті нових підходів до регіональної політики. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 12. - с. 47-51.

.Гушта О. В. Порядок формування та використання коштів місцевих бюджетів. // Фінанси України. - 2005. - № 1. - с. 10-15.

.Демніков О. Новий методичний підхід до розподілу міжбюджетних трансфертів на основі формульного підходу.// Регіональна економіка. - 2006. № 1. - с. 148-154.

.Демченко Т. Роль місцевих бюджетів у розвитку регіонів./ Т. Демченко, В. Калусенко // Регіональна економіка. - 2005. - № 4. - с. 93-99.

.Дягтеренко З. Досвід наповнювання місцевих бюджетів.// Казна. - 2007. - № 4-5 (79). - с. 29-33.

.Жеременко Е. В. Використання коштів місцевих бюджетів України. // Фінанси України. - 2005. - № 8. - с.12-18.

.Жеременко Е. В. Еволюція розвитку місцевих фінансів: світовий досвід і Україна. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 1. - с. 76-81.

.Зайчикова В. В. Прогнозування доходів місцевих бюджетів у процесів міжбюджетного регулювання. // Фінанси України. - 2007. - № 6. - с. 69-82.

.Зайчикова В. В. Фінансова регіональна політика держави. // Фінанси України. - 2005.-№ 6. - с. 29-35.

.Ігнатко В. Громаді - самоврядність, державі - прибутки. Як формуються дохідні частини місцевих бюджетів в Україні та за кордоном.// Профспілки України. - 2005. - № 5. - с. 41-45.

.Кодацкий В. П. Проблемы реформирования местных бюджетов.// Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - № 8. - с. 10-15.

.Корень Н. В. Реалізація казначейського обслуговування місцевих бюджетів в системі фінансових механізмів.// Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 3. - с.52-55.

.Лукяненко І. Г. Трансформація джерел доходів місцевих бюджетів в Україні. // Фінанси України. - 2004. - № 12. - с. 31-39.

.Луніна І. Формування місцевих бюджетів у контексті завдань адміністративно-територіальної реформи.// Економіст України. - 2006. - № 1. с. 23-31.

.Міняйло О. І. Регіональні особливості формування та розвитку державних фінансів в Україні./ О. І. Міняйло, В. О. Романишин, Ю. А. Швед// Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №4. - с. 58-65.

.Міхеєнко Т. В. Формування доходів місцевих бюджетів: теоретичні та практичні аспекти.// Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №12. - с.39-44.

.Моргун М. А. Використання інтелектуальної системи підтримки прийняття рішення при управління регіональним бюджетуванням.// Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №8. - с.108-113.

.Огонь Ц. Г. Доходи місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації.// Фінанси України. - 2006. - № 5. - с. 3-11.

.Осадчук Н. В. Місцеві бюджети і їх роль у регіональному розвитку.// Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 9.

.Павлюк К. В. Формування доходів місцевих бюджетів.// Фінанси України. - 2006. - № 4. - с. 24-37.

.Руденко І. В. Методологічні підходи до розподілу фінансових ре-сурсів між бюджетами в контексті проведення реформи адміністративно територіального устрою.//Актуальні проблеми економіки.-2005. - № 7.- с.63

.Свіржський Б. Держаудит місцевих бюджетів: хто його проводить і кому він потрібен. // Все про бухгалтерський облік. - 2007. - № 64. - с. 39-40.

.Слухай С. В. Удосконалення формування місцевих бюджетів в Україні. С. В. Слухай, О. В. Гончаренко // Фінанси України. - 2007. - № 8. - с. 63-72.

.Слухай С. В. Формування доходів місцевих бюджетів у контексті трансформації податкової системи./ С. В. Слухай, Н. Я. Здерка // Фінанси України. - 2006. - № 5. - с. 12-20.

.Старостенко Н. Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості бюджету міста. // Економіка України. - 2005. - № 9. - с.38-47.

.Чеберяко О. В. Фінансова підтримка місцевих бюджетів в умовах бюджетного унітаризму в Україні.// Фінанси України. - 2005. - № 9. - с. 13

.Швець В. Я. Місцеві фінанси: завдання подальшої трансформації Регіональна економіка. - 2004. - № 4. - с. 156-162.

.Шевчук Н. Ю. Джерела формування фінансових ресурсів на місцевому рівні: теорія та практика.// Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. № 6. - с. 75-79.

.Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Державні фінанси. - К.: Атіка, 2002. - 257 с.

.Василик О. Д. Бюджетна система України: Затверджений підручник для студентів ВНЗ. - К.: ЦНЛ, 2004. - 544 с.

.Василик О. Д. Теорія фінансів. - К.: НІОС, 2000. - 287 с.

.Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України: Затверджено МОНУ як підручник для студентів ВНЗ. - К.: ЦУЛ, 2003. -356с.

.Волощук Г. О. Фінансові фонди соціального спрямування в Україні: бюджетні, страхові, пенсійні: Рекомендовано МОНУ як навчальний посібник для студентів ВНЗ. - К.: ЦНЛ, 2004. - 130 с.

.Державні фінанси в транзитивній економіці: Навчальний посібник. Рекомендовано МОНУ для студентів ВНЗ. - К.: Кондор, 2003. - 375 с.

.Казначейська справа 1т.: Інтегрований посібник: Рекомендовано МОНУ як навчальний посібник для студентів ВНЗ. / П. Г. Петрашко, О. О. Чечуліна./ Під ред. Петрашко П. Г. - К.: „АВТ, 2004. - 432 с.

.Кириленко О. П. Місцеві фінанси: Рекомендовано МОНУ як навчальний посібник для студентів ВНЗ. - Тернопіль: „Астон, 2004. - 192 с.

.Кириленко О. П. Місцеві бюджети України. - К: Центр навчальної літератури, 2000. - 538 с.

.Кириленко О. П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Рекомендовано МОНУ для студентів ВНЗ. - Тернопіль: СМП „Астон, 2002. 358 с.

.Кириленко О.П. Місцеві фінанси: підручник. - К.: М65 Знання, 2006. - 677 с.

.Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навчальний посібник. - К.: Знання, 1999. - 187 с.

.Кудряшов В. П. Фінанси: Навчальний посібник. - Херсон: Олді-плюс, 2002. - 345 с.

.Общая теория финансов: Реком. в качестве учебника для студентов ВУЗ./Под ред. Дробозиной Л. Л.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.- 564с.

.Пасічник Ю. В. Бюджетна система України та інших країн: Рекомендовано МОНУ як навчальний посібник для студентів ВНЗ. - К.: Знання - Прес, 2002. - 687 с.

.Петленко Ю. В., Рожко О. Д. Місцеві фінанси: Опорний конспект лекцій. - К.: Кондор, 2004. - 282 с.

.Петровська І. О., Клиновський О. В. Фінанси (з елементами статистики): Навчальний посібник. 2-е вид. - К.: ЦУЛ, 2002. - 367 с.

.Рева Т. М. Місцеві фінанси: Рекомендовано МОНУ як навчальний посібник для студентів ВНЗ. / за ред. Т. М. Рева, К. Ф. Ковальчук. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 208 с.

.Романенко О. Р. Фінанси: Підручник. Затверджено МОНУ. - К.: ЦНЛ, 2003. - 432 с.

.Сазонець І. Л. Управління місцевими фінансами: Рекомендовано МОНУ як навчальний посібник для студентів ВНЗ. / І. Л. Сазонець, Т. В. Гринько, Г. Ю. Придатко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 264 с.

.Сунцова О. О. Місцеві фінанси: Рекомендовано МОНУ як навчальний посібник для студентів ВНЗ. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 560 с.

.Фещенко Л. В., інші Фінанси / Фещенко Л. В., Проноза П. В., Меренкова Л. О. - Харків: ІНЖЕК, 2003. - 467 с.

.Фінанси: Навчально-методичний посібник, рекомендовано МОНУ. / Романенко О. Р., Огородник С. Я., Зязюн М. С. - 2-е перероб. і допов. - К.: КНЕУ, 2003 - 543 с.

.Финансы: Денежное обращение. Кредит: Учебник для студентов ВУЗов / Под ред. Дробозиной Л. А. - Москва: Финансы, Юнити, 1997.

.Форкун І. В. Основи казначейської справи: Навчальний посібник. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. - Львів: Новий Світ, 2006. - 689 с.

.Чернявський О. П., Мельник П. В., Мельник В. М. Теорія фінансів. - к.: Дія, 2000. - 598 с.

.Чечетов М. В. Бюджетний менеджмент. Частина 2. Навчальний посібник. - Харків: ІНЖЕК, 2004. - 365 с.

.Юрій С. І. Казначейська система : Підручник для студентів ВНЗ. Затверджено МОНУ. - Тернопіль: Карт-бланш, 2006. - 653 с.


Теги: Аналіз напрямів використання коштів зведеного бюджету Закарпатської області  Диссертация  Финансы, деньги, кредит
Просмотров: 32160
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Аналіз напрямів використання коштів зведеного бюджету Закарпатської області
Назад