Управління грошовими потоками на підприємствах АПК (на прикладі сільськогосподарських підприємств ДПДГ "Черкаське" і СТОВ "Перемога")

ВСТУП


Актуальність теми визначається гострою необхідністю оптимізації грошових потоків сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах. Значна частина кардинальних заходів, здійснених Урядом, мала не так економічний, як політичний характер, що не завжди себе виправдовувало. Непослідовність процесу реформування АПК України, відсутність підтримки сільгосптоваровиробника з боку держави, а також зведення галузі до другорядного значення спричинили її занепад. Такими економічно необґрунтованими заходами слід вважати зміну на основі стрімкої приватизації колишніх і створення нових форм власності, хаотичний земельний переділ та невизначеність права власності на землю, руйнування організаційних структур управління АПК, системи державного регулювання та підтримки галузі, мізерне фінансування сільськогосподарської науки. Наслідком такої політики стало також руйнування фінансово-кредитних відносин у сільському господарстві, що в свою чергу викликало зниження ефективності управління грошовими потоками і зараз є однією з причин фінансової нестабільності аграрних підприємств.

Проблеми вдосконалення управління грошовими потоками в сільському господарстві завжди знаходилися в центрі уваги вітчизняних науковців: В.М. Алексійчука, В.Я. Амбросова, Я.К. Білоуська, М.Я. Демяненка, М.І. Кісіля, І.І. Лукінова, П.Й. Маліка, П.Т. Саблука, В.Й. Шияна, а також зарубіжних - Е. Долана, Д. Ліндсея, Д. Ліптона та інших.

Система управління грошовими потоками знаходиться ще у стані формування. Так, фактично відсутня методика проведення оцінки ризиків, повязаних з управлінням грошовими потоками, потребує наукового обґрунтування оптимізація грошових потоків. Необхідним також є вдосконалення методичного забезпечення механізму координації грошових потоків і використання інвестиційних та фінансово-кредитних ресурсів регіону. Відсутні спеціалізовані аграрно-кредитні установи, не знаходять свого відображення особливості в українському законодавстві функціонування новостворених аграрних кредитних установ.

Вирішення зазначених проблем дозволить покращити фінансування й управління грошовими потоками в підприємствах АПК.

Актуальність проблеми, її практичне значення та недостатня теоретична розробленість обумовили вибір теми магістерської роботи.

Метою магістерської роботи є дослідження питань з управління грошових потоків та розробка пропозицій щодо вдосконалення управління грошовими потоками на підприємствах АПК.

Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались такі завдання:

дослідження й уточнення сформованих підходів до економічної сутності і видів грошових потоків;

визначено основні аспекти формування системи управління грошовими потоками;

аналіз грошових потоків та визначення сучасного фінансового стану підприємства;

запропонувати механізм удосконалення управління грошовими потоками.

Предмет і обєкт дослідження. Обєктом дослідження є грошові потоки сільськогосподарських підприємств ДПДГ „Черкаське і СТОВ „Перемога.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних та практичних аспектів управління грошовими потоками в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. У процесі дослідження використані такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного фінансового стану агропромислових підприємств), моделювання (розробка методичного забезпечення механізму координації та використання інвестиційних і фінансово-кредитних ресурсів регіону), монографічний (поглиблене вивчення результатів господарювання аграрних підприємств), розрахунково-конструктивний (розробка інвестиційних програм і проектів на перспективу), експериментальний (визначення заходів щодо удосконалення управління грошовими потоками) та інші.

Інформаційною базою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері управління грошовими потоками, спеціальна література з проблем теорії та практики управління грошовими потоками в сільськогосподарських підприємствах, нормативно-правові документи, статистичні дані та фінансова звітність підприємств ДПДГ „Черкаське та СТОВ „Перемога.

Практичне значення дослідження полягає в розробці конкретних заходів по вдосконаленню управління грошовими потоками на підприємстві.


РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ


1.1 Сутність грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства


Системоутворюючим механізмом кожного із складових елементів управління фінансами підприємства, а отже і моделі фінансового менеджменту загалом, є грошові потоки як фінансове вираження підприємницької діяльності субєкта господарювання в умовах ринкової економіки. При цьому грошові потоки розглядаються як основа самофінансування субєкта - покриття потреби підприємства в капіталі за рахунок внутрішніх джерел. Тому грошові потоки можна визначити як матеріальну основу фінансового менеджменту, а ефективність та реалістичність моделі управління фінансами субєкта господарювання безпосередньо залежатиме від результативності моделі управління грошовими потоками такого підприємства.

Як відомо здійснення практично всіх видів фінансових операцій підприємства генерує певний рух грошових коштів у формі надходження і витрат. Цей рух грошових коштів функціонуючого підприємства в часі являє собою безперервний процес і визначається поняттям «грошовий потік».

Концепція грошового потоку підприємства як самостійного обєкта фінансового управління ще не має достатнього висвітлення не тільки у вітчизняній, а й у світовій літературі з питань фінансового менеджменту. Грошові потоки підприємства у всіх їхніх формах і видах становлять найважливіший самостійний обєкт фінансового менеджменту, який потребує суттєвого поглиблення теоретичних засад і розширення практичних рекомендацій.

Питання сутності грошових потоків та методів управління ними з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних перекладних виданнях останнього часу: Дж. К. Ван. Хорна, Є. Брігхема, Е. Нікхбахта, Є. Стоянової, І. Балабанова, Т. Райса, Б. Коласса тощо. Завдяки роботам вищезгаданих науковців вперше було введено поняття «грошовий потік» у вітчизняну практику [66, с. 34].

Так, дослідження сутності грошового потоку знайшло своє відображення в працях вітчизняних вчених: Г.Г. Кірейцева, А.М. Поддєрьогіна, І.А. Бланка, О.О. Терещенка, Р.Б. Тяна, О.В. Васюренко, Л.О. Коваленко та інші [71, с. 123].

Так, Е. Нікхбахт та А. Гроппеллі наводять спрощене визначення грошового потоку як «міри ліквідності компанії», що складається з «чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування». Наведене тлумачення грошового потоку, з одного боку, розкриває його сутність, з іншого - основні його складові [24, c. 75].

Є. Брігхем розглядає грошовий потік як фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду [10, с. 425].

Дж. К. Ван Хорн підкреслює, що поняття грошових коштів та грошових потоків можна трактувати по-різному в залежності від завдань аналізу. Грошові кошти і грошові потоки розглядають як готівку або робочий оборотний капітал, тобто у вузькому або широкому тлумаченні цього поняття [11, c. 181].

В іншого зарубіжного вченого, Б. Коласса, можна знайти більш точне визначення поняття «грошовий потік»: «Під загальним грошовим потоком варто розуміти надлишок коштів, що утвориться на підприємстві в результаті всіх операцій, повязаних і не повязаних з господарською діяльністю. Таким чином, він складається з господарського залишку коштів (грошовий потік від господарської діяльності) і грошового потоку, не повязаного з господарською діяльністю» [29, с. 18].

Згідно з Т. Райсом грошові потоки поділяються на чисті, традиційні і операційні. Чистий грошовий потік представляє собою зміну грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, за період, що аналізується. Традиційний потік - це приблизна оцінка надходжень грошових коштів від виробничої діяльності. Під операційним потоком розуміється сума фактичних надходжень грошових коштів від операцій за визначений період. Таким чином, Т. Райс визначає загальний грошовий потік як всі грошові надходження і виплати, повязані не тільки з веденням операцій по основній діяльності. Таке визначення грошового потоку поділяє і Кірейцев Г.Г. [24, c. 75].

Васюренко О.В. трактує фінансовий потік як цілеспрямований рух, зміну (обсягів, форм і видів) фінансових ресурсів певного субєкта господарювання, що відбувається спільно з відповідними йому грошовими потоками [13, с. 29].

Поддєрьогін А.М. визначає грошовий потік як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які повязані з відокремленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових ресурсів через виконання зобовязань між економічними агентами (субєктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Грошові потоки безпосередньо повязані з рухом коштів на підприємстві, який відображає надходження в розпорядження субєкта господарювання грошових ресурсів та їх використання [44, с. 57].

Тян Р.Б. розглядає грошовий потік як вхідний і вихідний, а різниця між ними утворює прибуток. Вхідний грошовий потік - це надходження реалізації продукції та інші надходження. Вихідний грошовий потік - виплата заробітної плати, платежі субпідрядникам і постачальникам та інші платежі [59, с. 125].

За визначенням Л.О. Коваленко та Л.М. Ремньової «грошові потоки» - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів у результаті виробничо-господарської діяльності підприємств. Так грошові кошти використовуються для фінансування поточних операцій і включають кошти у касі та кошти на банківських рахунках підприємств. До еквівалентів грошових коштів вони відносять короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості [27, с. 79].

Терещенко О.О. зосереджує свою увагу на операційному Cash-flow (з англійської - рух коштів), який він розглядає як критерій оцінки внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Вчений вважає, що наявність та достатній розмір операційного Cash-flow дозволяє підприємству фінансувати інвестиції за рахунок своїх внутрішніх фінансових джерел, погашати фінансову заборгованість та виплачувати дивіденди. [57, с. 181-182].

Економічну сутність грошового потоку підприємства Бланк І.А. сформулював наступним чином: «Грошовий потік підприємства є сукупністю розподілених по окремих інтервалах даного періоду часу надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю, рух яких повязаний з чинниками часу, ризику і ліквідності» [8, с. 263].

Узагальнюючи все вищевикладене, ми бачимо, що існують різні підходи до визначення та трактування поняття «грошовий потік». У більшості економістів склалося неоднозначне його тлумачення, в результаті чого виділилося два підходи до його визначення. Прибічники першого визначають грошовий потік як різницю між отриманими й виплаченими підприємством коштами за визначений термін, тобто як суму надлишку (недостачі) грошових ресурсів. Фахівці другого підходу вважають, що грошові потоки - це рух коштів (обіг), тобто їх надходження (притоки) й виплати (відтоки) за визначений період часу.

Визначення грошових потоків наводиться також і в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та в законодавчих актах і Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в Україні. Згідно з П(с)БО №4 «Звіт про рух грошових коштів» грошові потоки (рух грошових засобів) - це надходження та вибуття грошових ресурсів та їхніх еквівалентів (кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, та короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості) [48].

Таким чином, на нашу думку, грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються його господарською діяльністю, рух яких повязаний з чинниками часу, ризику та ліквідності. Під грошовими коштами ми розуміємо готівку у касі підприємства та кошти на його банківських рахунках, а під грошовими еквівалентами - короткострокові фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості.

Грошовий потік підприємства відображає його грошові відносини внутрішнього та зовнішнього характеру.

Зовнішніми грошовими відносинами підприємства є відносини з податковими органами, бюджетними та позабюджетними фондами, клієнтами, постачальниками, фінансовими інституціями, з іншими господарюючими субєктами.

Внутрішніми фінансовими відносинами є такі відносини, що здійснюються між структурними підрозділами підприємства, між адміністрацією та засновниками, працівниками.

Рух грошових коштів на підприємстві відображає форма фінансової звітності №3 «Звіт про рух грошових коштів».

Переклад грошей з каси на розрахунковий рахунок і навпаки, інші подібні переміщення грошових коштів всередині підприємства не є грошовими потоками.

Слід розрізняти:

дохід підприємства;

прибуток підприємства;

грошовий потік.

Дохід підприємства характеризує облікові виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), дохід від надання капіталу в борг, дохід від вкладення капіталу в обєкти інвестування, тощо і відображається як в грошовій, так і не грошовій формі.

Прибуток підприємства є різницею між обліковими доходами та обліковими витратами підприємства.

Грошовий потік - це різниця між усіма отриманими й виплаченими підприємством коштами за певний період часу [15, с. 269].

Розходження між сумою отриманого прибутку та величиною коштів полягає в наступному [64, с. 85]:

прибуток відображає облікові грошові й не грошові доходи протягом певного періоду, що не збігаються з реальним надходженням коштів;

прибуток визнається після здійснення продажу, а не після надходження коштів;

при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються після її реалізації, а не в момент їхньої оплати;

грошовий потік відображає рух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку (амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові виплати й чисту суму боргу, позикові й авансові кошти).

На відміну від прибутку й витрат, грошові потоки можна безпосередньо простежити, сумуючи припливи та відтоки грошових коштів, що підтверджується банківською випискою або касовим документом [15, с. 270].

Розвязати названі протиріччя призначений Звіт про рух грошових коштів, який має вагоме значення як для менеджменту підприємства, так і для кредиторів, інвесторів, контрагентів.

Для фінансового менеджменту важливо знати і аналізувати не лише фінансові результати, доходи та витрати, але й окремо знати та аналізувати рух грошових коштів за звітний період. Остання інформація є надзвичайно важливою для фірми, оскільки вона дає змогу визначити зміни основних джерел отримання грошових коштів та напрямків їх використання, допомагає оцінити перспективи діяльності фірми [66, с. 41].

Так як, грошові потоки можна уявити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму, то рух грошових коштів підприємства можна представити у вигляді схематичної моделі грошових потоків (рис. 1.1).

Грошові потоки відіграють важливу роль для фінансової діяльності підприємства. Вони є основою самофінансування підприємства, а ефективне управління ними дозволяє господарству забезпечувати свою господарську діяльність за рахунок внутрішніх джерел фінансування.

Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається такими основними положеннями:

грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Отже, образно грошовий потік можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його «фінансового здоровя», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому;

ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства;


Рис. 1.1. Модель грошових потоків підприємства [30, c. 142]


раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т.п.;

ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучення кредитів;

управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства;

ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності;

активні методи управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, генерований безпосередньо його грошовими активами, а саме ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів, а також накопичуваних інвестиційних ресурсів у здійсненні фінансових інвестицій [7, с. 130-132].


1.2 Класифікація грошових потоків


Грошові потоки, як обєкт фінансового управління за своїм змістом є агрегованим поняттям, що включає у свій склад велику кількість окремих його видів, які обслуговують відповідні аспекти господарської діяльності підприємства. Для забезпечення цілеспрямованого обліку, аналізу, планування і контролю грошові потоки необхідно відповідним чином впорядкувати, класифікувати. В науковій літературі і аналітичній практиці використовується велике число класифікаційних ознак, за допомогою яких проводиться систематизація грошових потоків, що генеруються господарською діяльністю підприємства. Найбільш поширеною є класифікація грошових потоків, наведена в табл. 1.1 [42, с. 59].


Таблиця 1.1 Класифікація грошових потоків підприємства

Класифікаційна ознакаНайменування грошових потоківЗа видами господарської діяльності- Операційний грошовий потік; - Інвестиційний грошовий потік; - Фінансовий грошовий потікЗа масштабами обслуговування фінансово-господарських звязків - Грошовий потік по підприємству в цілому; - Грошовий потік по структурним підрозділам (філіалам); - Грошовий потік по господарським операціямЗа напрямком руху грошових коштів- Вхідні (додатні) грошові потоки; - Вихідні (відємні) грошові потокиЗа формою обігу - Безготівковий грошовий потік; - Готівковий грошовий потікЗа видами валюти- Грошовий потік в національній валюті; - Грошовий потік в іноземній валютіЗа значимістю в управлінні господарськими процесами- Пріоритетні грошові потоки; - Обслуговуючі грошові потокиЗа оцінкою в часі- Поточні (теперішні) грошові потоки; - Очікувані (майбутні) грошові потокиЗа методом визначення обсягу- Валовий грошовий потік; - Чистий грошовий потікЗа рівнем достатності обсягу- Надлишковий грошовий потік; - Оптимальний грошовий потік; - Дефіцитний грошовий потікЗа безперервністю формування і руху- Регулярний грошовий потік; - Дискретний грошовий потікЗа тривалістю- Короткостроковий грошовий потік; - Довгостроковий грошовий потікЗа стабільністю тимчасових інтервалів формування- Регулярний грошовий потік з рівномірними тимчасовими інтервалами; - Регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами

Всі види грошових потоків підприємства можна систематизувати в наступні дві групи:

1.Грошові потоки, повязані із реалізацією довгострокових інвестиційних проектів;

2.Грошові потоки, що формуються в умовах діючого підприємства від проведення поточної операційної, інвестиційної і фінансової діяльності [42, с. 60].

Залежно від видів діяльності розрізняють грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рис. 1.2).

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, яка повязана з виробництвом та збутом продукції (товарів, робіт, послуг), забезпечує основну частку доходу і є головною метою функціонування субєктів господарювання. Надходження та відтоки грошових потоків від операційної діяльності повязані з ефективністю виконання на підприємстві основних виробничо-комерційних функцій.

Інвестиційна діяльність включає надходження та витрачання коштів, повязаних з придбанням та продажем довгострокових активів, доходи від інвестицій. Вдосконалення виробничих потужностей, модернізація виробництва, оновлення техніки та технології призводить до зменшення грошового потоку від інвестиційної діяльності, однак з часом зумовлює значний приплив від операційної діяльності.


Рис. 1.2. Грошові потоки підприємства [15, с. 271]


Фінансова діяльність включає надходження коштів в результаті одержання кредитів або емісії акцій, а також виплати, повязані з погашенням заборгованості за раніше отриманими кредитами і сплатою дивідендів. Ця діяльність спрямована на збільшення коштів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності [15, с. 270].

Віднесення руху коштів до відповідної групи залежить в першу чергу від характеру господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестиції в цінні папери зазвичай є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною (операційною) діяльністю інвестиційної компанії. Якщо одна операція включає суми коштів від декількох видів діяльності, то ці суми необхідно розподіляти між відповідними видами діяльності. Наприклад, погашення основної суми боргу підприємство відображає у складі фінансової діяльності, а виплату відсотків - у складі операційної діяльності [27, с. 82].

За масштабом обслуговування фінансово-господарських звязків виділяють такі види грошових потоків [8, с. 132]:

грошовий потік по підприємству в цілому - це найбільш агрегований вид грошового потоку, який акумулює всі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;

грошовий потік по окремих структурних підрозділах підприємства ? визначає його як самостійний обєкт управління в системі організаційно-господарської структури підприємства;

грошовий потік по окремих господарських операціях - слід розглядати як первинний обєкт самостійного управління.

За спрямованістю руху коштів виділяють два основних види грошових потоків [65, с. 37]:

-позитивний (вхідний) грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін «приплив коштів») (рис. 1.3);

-негативний (вихідний) грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін «відплив коштів») (рис. 1.4).

У процесах управління фінансами підприємства дуже важливим є поділ грошових потоків на пріоритетні грошові потоки і обслуговуючі грошові потоки.


Рис. 1.3. Структура вхідних грошових потоків на підприємстві [65, с. 37]


До пріоритетних відносять грошові потоки, які в найбільшій мірі впливають на формування обсягів та зростання вартості підприємства в цілому, а також враховують вимоги та інтереси власників, держави, фінансової системи до схем розподілу фінансових результатів господарської діяльності підприємства. У складі пріоритетних грошових потоків виділяють надходження грошових коштів від реалізації продукції, оплату рахунків постачальників, сплату податків та інших обовязкових платежів, схеми формування доходів власників та інше. Увага фінансових менеджерів, в першу чергу, повинна бути зосереджена на управлінні пріоритетних грошових потоках підприємства [42, с. 61].

Обслуговуючі грошові потоки формуються за операціями, які безпосередньо не впливають на процеси формування вартості підприємства, але є необхідними для забезпечення нормального режиму його функціонування. До обслуговуючих грошових потоків відносять операції із страховими компаніями, громадськими організаціями, благодійними фондами та інше [42, с. 62].


Рис. 1.4. Структура вихідних грошових потоків на підприємстві [65,с. 38]


За методом оцінки в часі виділяють такі види грошового потоку [8, с. 476]:

теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на теперішній момент часу;

майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на конкретний майбутній момент часу. Поняття «майбутній грошовий потік» може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), що служить базою дисконтування з метою приведення до теперішньої вартості.

За методом обчислення обсягу виділяють такі види грошових потоків підприємства [65, с. 39]:

валовий грошовий потік - характеризує всю сукупність надходжень або витрати коштів у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів;

чистий грошовий потік - характеризує різницю між позитивними й негативними грошовими потоками (між надходженнями і витратою коштів) у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів.

Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, багато в чому визначальну фінансову рівновагу й темпи зростання його ринкової вартості. Розрахунок чистого грошового потоку підприємства в цілому, окремих структурних його підрозділів (центрів відповідальності), різних видів господарської діяльності або окремих господарських операцій здійснюється за формулою:


ЧГП=ПГП-НГП, (1.1)


де ЧГП - сума чистого грошового потоку в розглянутому періоді часу;

ПГП - сума позитивного грошового потоку (надходжень коштів) у розглянутому періоді часу;

НГП - сума негативного грошового потоку (витрати коштів) у розглянутому періоді часу.

Як видно із цієї формули, залежно від співвідношення обсягів позитивного й негативного потоків, сума чистого грошового потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і впливають у кінцевому підсумку на формування й динаміку розміру залишку його грошових активів [8, с. 474].

За рівнем достатності обсягу розрізняють [42, с. 62-63]:

надлишковий грошовий потік - характеризує такі обсяги надходження грошових засобів, які суттєво перевищують потреби підприємства в цільовому, виробничо-комерційному їх використанні. Показником надлишкового грошового потоку є високі значення чистого грошового потоку, що не використовуються в господарській діяльності підприємства;

дефіцитний грошовий потік - характеризує обсяги надходження грошових засобів, які значно менші реальних потреб підприємства фінансування своєї господарської діяльності;

оптимальний грошовий потік - визначається такими обсягами надходження і витрачання грошових засобів, які забезпечують їх збалансованість, синхронність при постійному зростанні обсягів чистого грошового потоку.

За безперервністю формування в періоді, що розглядається, виділяють [66, с. 37]:

регулярний грошовий потік, який характеризує потік надходження або витрат грошових коштів за окремими господарськими операціями і в періоді, що розглядається, здійснюється постійно за рівномірними або нерівномірними інтервалами часу;

дискретний грошовий потік, який характеризує разові надходження або витрати грошових коштів за одиничними господарськими операціями в періоді, що розглядається.

За стабільністю тимчасових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються такими видами [65, с. 40]:

регулярний грошовий потік із рівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду - такий грошовий потік надходження або витрати коштів носить характер ануїтету;

регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду.

Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування різних видів грошових потоків підприємства.


1.3 Управління грошовими потоками підприємства


Фінансове забезпечення покриття потреби підприємства у капіталі, а також дотримання своєчасності виконання поточних зобовязань субєкта господарювання залежить від його можливості та спроможності формувати у визначений момент часу необхідний фонд грошових коштів із заданою абсолютною величиною. Кількісним вираженням такої характеристики підприємства є рівень його ліквідності (як можливість швидкого формування фонду коштів без значних фінансових втрат) та платоспроможності (як можливість своєчасного та повного погашення зобовязань). Таким чином, підтримання належного рівня платоспроможності та ліквідності субєкта господарювання досягається шляхом відповідної організації руху грошових потоків у часі та просторі - управлінням грошових потоків підприємства [44, с. 73].

Управління грошовими потоками підприємства є важливою складовою системи управління його фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні завдання фінансового менеджменту [65, с. 41].

Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою забезпечення платоспроможності, фінансової рівноваги, ритмічності та ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства [15, с. 273].

Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходження та витрати коштів і їхньої синхронізації [8, с. 280; 64, с. 102].

Відповідно до мети завданнями управління грошовими потоками можуть бути [15, с. 274]:

забезпечення збалансування потреб та витрат грошових коштів за видами діяльності;

знаходження компромісу між необхідністю підтримки для забезпечення ліквідності обсягу грошових коштів і бажанням інвестувати тимчасово вільні кошти з метою підвищення їх прибутковості;

збалансування обсягів надходження та витрати грошових засобів у часі.

Процес управління грошовими потоками підприємства повинен здійснюватися з урахуванням певних принципів, що подані у табл. 1.2 [15, с. 274].


Таблиця 1.2 Принципи управління грошовими потоками

ПринципЗміст принципівДжерелаДостовірності інформаціїВідповідність даних фінансової звітності реальному руху грошових коштів, уніфікація методичних підходів до формування інформаційної базиЛ.О. Коваленко, Л.М. Ремньова [27, с. 85], А.М. Поддєрьогін [44, с. 74]ЗбалансованостіУправління окремими видами грошових потоків підпорядковане загальній цілі і завданням управління, тому вони повинні бути збалансованими за видами, обсягами, часовими інтервалами та іншими суттєвими характеристикамиА.М. Поддєрьогін [44, с. 74]ЕфективностіЗабезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів шляхом здійснення фінансових інвестицій, оптимального розподілу грошових коштів у просторі й часіА.М. Поддєрьогін [44, с. 74]ЛіквідностіСинхронізація позитивного та негативного грошового потоку дозволяє забезпечити високий рівень платоспроможності підприємстваІ.О. Бланк [7, с. 142]Своєчасності, оперативностіУправління грошовими потоками вимагає постійного моніторингу наявності, руху, потреби в грошових коштахЛ.О. Коваленко, Л.М. Ремньова [27, с. 85]МаневреностіЗабезпечення своєчасності розрахунків скорочує потребу в позикових коштахЛ.О. Коваленко, Л.М. Ремньова [27, с. 85]Прибутковості (ефективності)Управління грошовими потоками спрямоване на досягнення вищої прибутковості використання грошових коштів внаслідок організаційно-управлінських дійЛ.О. Коваленко, Л.М. Ремньова [27, с. 85]ІндивідуальностіПринципи, які визначаються специфікою моделі управління грошовими потоками конкретного підприємстваА.М. Поддєрьогін [44, с. 74]

Принцип інформативної вірогідності. Як і кожна керуюча система, управління грошовими потоками підприємства повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою.

Принцип забезпечення збалансованості. Управління грошовими потоками підприємства має справу з багатьма їхніми видами й різновидами, розглянутими в процесі їхньої класифікації, їхня підпорядкованість єдиним цілям і завданням управління вимагає забезпечення збалансованості грошових потоків підприємства за видами, обсягами, тимчасовими інтервалами та іншими істотними характеристиками. Реалізація цього принципу повязана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними.

Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки підприємства характеризуються істотною нерівномірністю надходження й витрати коштів у розрізі окремих тимчасових інтервалів, що приводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. По суті ці тимчасово вільні залишки коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту їхнього використання в господарському процесі), які втрачають свою вартість у часі, від інфляції й з інших причин. Реалізація принципу ефективності в процес і управління грошовими потоками укладається в забезпеченні ефективного їхнього використання шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.

Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит коштів підприємства, які негативно позначаються на рівні його платоспроможності Тому в процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечував достатній рівень їхньої ліквідності протягом усього розглянутого періоду Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації позитивних і негативних грошових потоків у розрізі кожного тимчасового інтервалу розглянутого періоду [65, с. 41].

Процес управління грошовими потоками підприємства охоплює наступні основні етапи (рис. 1.5) [66, с. 37-39]:

. Забезпечення достовірного обліку грошових потоків підприємства та формування необхідної звітності. Основною метою здійснення цих заходів є забезпечення керівників підприємства необхідною інформацією для проведення всебічного аналізу, планування та контролю грошових потоків підприємства.

. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді. Основною метою аналізу є визначення рівня достатності формування грошових коштів, ефективності їх використання, а також збалансованості додатного та відємного грошових потоків підприємства за обсягом та в часі. Особлива роль у процесі цього аналізу має приділятися визначенню «якості чистого грошового потоку» - узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції та зниження її собівартості, а низька - за рахунок збільшення частки чистого прибутку внаслідок зростання цін на продукцію, суми позареалізаційних доходів тощо.

. Оптимізація грошових потоків підприємства. Вона являє собою процес вибору найкращих форм організації їх на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності. Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:

забезпечення збалансування обсягів додатного і відємного грошових потоків;

забезпечення синхронності формування окремих видів грошових потоків у часі;

забезпечення умов зростання чистого грошового потоку підприємства.


Рис. 1.5. Основні етапи управління грошовими потоками підприємства [66, с. 38]


. Планування грошових потоків підприємства в розрізі окремих їх видів носить прогнозний характер у силу невизначеності окремих вихідних його передумов. Тому це планування здійснюється у формі багатоваріантних планових розрахунків відповідних показників при різних сценаріях розвитку окремих факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному). Результати розрахунків цих показників відображаються у плані надходження та витрат грошових коштів, який є однією з головних форм поточного фінансового плану. Цей план розробляється на наступний рік за окремими місяцями в розрізі певних видів господарської діяльності підприємства.

На основі розробленого плану надходження та витрат грошових коштів підприємства формується система поточних бюджетів (платіжних календарів), які виступають головною формою оперативного планування грошових потоків. Ці планові документи забезпечують управління надходженням та витратами грошових коштів в окремі дні наступного місяця і доводяться до відповідних «центрів відповідальності». Ряд показників окремих видів платіжного календаря можуть носити не фіксований, а змінний характер («гнучкий платіжний календар»).

. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства. Обєктом такого контролю є виконання встановлених завдань із формування обсягу грошових коштів та витрат їх у розрізі передбачених напрямків; рівномірність формування грошових потоків у часі; забезпечення ліквідності грошових потоків та ефективності їх. Ці показники контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

Відстежуючи рух грошових коштів, можна зробити висновок про ефективність поточного фінансового менеджменту на підприємстві.

Для цього слід визначити, до якого типу політики відноситься запроваджена на підприємстві система управління грошовими потоками.

Можна виділити чотири типи політики управління грошовими потоками [15, с. 276-277]:

1. Агресивна політика, при якій фінансове забезпечення операційної діяльності підприємства здійснюється за рахунок надходжень від фінансової та інвестиційної діяльності. Простежимо за рухом грошових потоків при такому підході. Так, фінансування операційної діяльності за рахунок фінансової діяльності означає забезпечення виконання виробничо-комерційних операцій за рахунок довго- та короткострокових кредитів банків. Фінансування ж операційної діяльності за рахунок надходжень від інвестиційної діяльності означає, що підприємство отримує надходження від реалізації необоротних активів, дивідендів у той час, як його операційна діяльність збиткова і не виконується основна місія підприємства. За такої політики чистий грошовий потік від операційної діяльності - негативний, а від інвестиційної та фінансової - позитивний.

Наслідками такої політики можуть бути:

зниження кредитного рейтингу підприємства;

негативний гудвіл підприємства;

банкрутство підприємства.

Можливими шляхами виходу з кризи є:

перепрофілювання діяльності;

пошук нових постачальників;

пошуки шляхів зниження операційних витрат;

зростання обороту підприємства тощо.

За цим типом політики можна зробити висновок про досить низьку ефективність фінансового менеджменту підприємства.

2. Помірна політика, при якій фінансове забезпечення операційної діяльності підприємства здійснюється за рахунок грошових надходжень від операційної та фінансової діяльності. Простежимо за рухом грошових потоків при такому підході. У випадку, коли фінансування видатків операційної діяльності здійснюється за рахунок надходжень цієї ж діяльності, то це означає, що підприємство отримує валовий прибуток. Окрім надходжень від основної діяльності, забезпечення виробничо-збутової діяльності підприємства здійснюється за рахунок довго- та короткострокових кредитів.

За такої політики чистий грошовий потік від операційної та фінансової діяльності - позитивний, а від інвестиційної - негативний.

Якщо за цієї політики загальний чистий грошовий потік підприємства додатній, то це може означати, що підприємство отримало позичкові кошти під невеликий відсоток і вклало ці кошти в свою виробничо-комерційну діяльність з більшою рентабельністю. При цьому підприємство оновлює основні засоби, вкладає гроші у фінансові інвестиції, здійснює капітальні вкладення.

3. Консервативна політика, при якій фінансове забезпечення операційної діяльності підприємства здійснюється за рахунок надходжень від операційної та інвестиційної діяльності. Простежимо за рухом грошових коштів при такому підході. Так, фінансування операційної діяльності за рахунок надходжень від інвестиційної діяльності означає, що підприємство отримує надходження від реалізації необоротних активів, дивідендів.

Разом з тим, надходження за операційною діяльністю перевищують витрати від неї, що свідчить про додатне значення валового прибутку підприємства.

При такій політиці чистий грошовий потік від операційної та інвестиційної діяльності - позитивний, а від фінансової - негативний. Підприємство здійснює продаж своїх основних засобів забирає вкладені раніше фінанси. При цьому намагається позбутися кредитів. Тобто переходить на фінансування поточної діяльності за рахунок власних коштів. За такої політики фінансовий менеджмент підприємства не можна вважати ефективним. Ця політика притаманна підприємствам, які прагнуть мінімізувати ризики.

4. Раціональна політика, яка передбачає, що підприємство фінансує операційну діяльність за рахунок надходжень від тієї ж операційної діяльності. При цьому надходження від фінансової та інвестиційної діяльності значно менші витрат за ними. Чистий грошовий потік від операційної діяльності за цією політикою має позитивне значення, від фінансової та інвестиційної - негативне.

Додатне значення загального чистого грошового потоку при такій політиці означає, що підприємство спроможне забезпечити повернення кредитних ресурсів, оновити основні засоби, тобто забезпечується розвиток підприємства за рахунок надходжень від операційної діяльності. Така політика свідчить про ефективний фінансовий менеджмент підприємства.

Значення чистого грошового потоку за різних типів політики подано на рис. 1.6 [15, с. 278].


Рис. 1.6. Характеристика типів політики управління грошовими потоками


Політику управління грошовими потоками необхідно розглядати як комплексне поняття, у структурі якого можна виділити такі складові елементи:

цілі та завдання управління грошовими потоками;

основні напрями управління грошовими потоками;

критерії прийняття управлінських фінансових рішень;

методи кількісної оцінки грошових потоків;

форми управління грошовими потоками.

Потреба в створенні ефективної системи управління грошовими потоками підприємства є незаперечною, як і важливість усвідомлення необхідності розробки теоретичних аспектів її функціонування для апарату фінансового менеджменту підприємств [5, с. 388].

Таким чином, управління грошовими потоками в цілому є важливим елементом фінансової політики підприємства, воно наскрізь охоплює всю систему управління підприємства. Важливість та значення управління грошовими потоками важко переоцінити, адже від його якості та ефективності залежить не тільки його стійкість в конкретний період часу, а й можливість подальшого розвитку, досягнення фінансового успіху на довгострокову перспективу.


РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ДПДГ «ЧЕРКАСЬКЕ» ТА СТОВ «ПЕРЕМОГА»)


.1 Фінансово-економічна характеристика підприємства


Відповідно до обраної теми магістерської роботи ми визначили обєкт дослідження - Державне підприємство «Дослідне господарство «Черкаське» Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Загальне підпорядкування: Українській академії аграрних наук (надалі-Академія) як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством.

Дане підприємство розташоване в с. Холоднянське, Смілянського району, Черкаської області.

Господарство є державним сільськогосподарським статутним субєктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Основні напрями діяльності Господарства:

а) активне сприяння науковій установі, якій воно підпорядковане, а також іншим науковим установам в роботі по проведенню наукових дослідів, виробничої перевірки і впровадженню науково-технічних розробок;

б) сприяння на взаємовигідній основі науковим установам в їх діяльності по поширенню серед державних підприємств та організацій, а також інших господарюючих субєктів наукових досягнень; в) виробництво оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняку худоби і птиці;

г) ефективне власне господарювання як приклад застосування результатів організаційних та наукових здобутків.

Економічною основою діяльності підприємства є державна власність України на основні фонди, інше майно, закріплене Академією за підприємством, а також землі Академії, надані господарству згідно з державним актом на право постійного користування землею [39].

Для оцінки наявності в господарстві земельних ресурсів, визначимо структуру його земельних угідь (табл. 2.1).


Таблиця 2.1 Структура земельних угідь ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Види земельних угідь2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.га%га%га%гаС/г угіддя:147010017101001715,4100116,69в т.ч. рілля137593,54157592,111621,394,51117,91багаторічні насадження2,90,203,20,193,30,19113,79сіножаті9,50,6514,60,859,80,57103,16пасовища82,65,62117,26,8580,84,7197,82

З даних таблиці 2.1 видно, що загальна площа с/г угідь підприємства ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр. збільшилася на 16,69% (з 1470 га у 2008 р. до 1715,4 га у 2010 р.). Основну частку в структурі с/г угідь займає рілля (більше 92%), площа якої за досліджуваний період збільшилася на 17,91% (з 1375 га у 2008 р. до 1621,3 га у 2010 р.). Площа багаторічних насаджень збільшилася з 2,9 га у 2008 році до 3,3 га у 2010 році. Також відбулося зростання площі сіножатей на 3,16% (з 9,5 га у 2008 р. до 9,8 га у 2010 р.). Площа земель, відведених під пасовища, за досліджуваний період зменшилася з 82,6 га у 2008 році до 80,8 га у 2010 році, що становить 2,18%. Питома частка пасовищ в структурі с/г угідь за 2008-2010 рр. коливалася в межах від 4,71% до 6,85%.

В табл. 2.2 наведено дані землезабезпеченості ДПДГ «Черкаське» в динаміці за 2008-2010 рр.

Таблиця 2.2 Землезабезпеченість ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

РікПлоща, гаСередньорічна чисельність працівниківПрипадає на 1 працівника, гас/г угідьрілліс/г угідьріллі2008147013755725,7924,122009171015755531,128,6420101715,41621,36526,3924,942010 р. у% до 2008 р.116,69117,91114,03102,33103,40

Аналізуючи дані таблиці 2.2, бачимо, що за досліджуваний період площа сільськогосподарських угідь та площа ріллі в розрахунку на одного середньорічного працівника збільшилися відповідно на 2,33% (з 25,79 га в 2008 р. до 26,39 га в 2010 р.) та на 3,40% (з 24,12 га в 2008 р. до 24,94 га у 2010 р.) за рахунок збільшення земельних площ. Таким чином землезабезпеченість ДПДГ «Черкаське» зросла за 2008-2010 рр.

У процесі виробництва продукції сільськогосподарські підприємства використовують основні і оборотні фонди. Функціонування основних виробничих фондів, їх технічний стан, продуктивність і рівень використання має вирішальне значення для ефективної роботи підприємства. Конкурентна боротьба спонукає підприємців до постійного оновлення основних фондів. Безперервність функціонування основних фондів загалом забезпечує рух оборотного капіталу та оборотних коштів [68]. Ефективність функціонування оборотного капіталу підприємства полягає у раціональному та результативному його використанню на кожній фазі кругообігу [43].

Таким чином визначимо забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання в ДПДГ «Черкаське» (табл. 2.3).


Таблиця 2.3 Забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання в ДПДГ «Черкаське»

Показники2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Вартість основних фондів, тис. грн.4055,53535297273,28Вартість оборотних фондів, тис. грн.22982291,52530,5110,12Вартість валової продукції, тис. грн.48716922334668,69Середньорічна чисельність працівників, чол.575565114,03Площа с/г угідь, га147017101715,4116,69Прибуток (збиток), тис. грн.84510040948,40Фондозабезпеченість, тис. грн.2,762,071,7362,80Фондоозброєність праці, тис. грн.71,1564,2745,7264,26Фондовіддача, грн.1,201,961,1393,74Фондомісткість, грн.0,830,510,89106,68Норма прибутку,%13,301,727,4355,89

Виходячи з даних таблиці 2.3, ми бачимо, що середньорічна вартість основних виробничих фондів за досліджуваний період часу зменшилась на 1083,5 тис. грн. (26,72%), а середньорічна вартість оборотних фондів збільшилася на 10,12% і в 2010 році складає 2530,5 тис. грн. Щодо вартості валової продукції, то за 2008-2010 рр. цей показник зменшився на 31,31% (з 4871 тис. грн. у 2008 р. до 3346 тис. грн. у 2010 р.), хоча у 2009 р. досяг рівня 6922 тис. грн.

Показники оснащеності основними фондами підприємства за 2008-2010 рр. змінилися так: фондозабезпеченість - зменшилась на 37,2%, а фондоозброєність - зменшилась на 35,74%, що можна пояснити зниженням вартості основних фондів.

Про ефективне використання основних фондів на підприємстві ДПДГ «Черкаське» можна говорити тільки у 2009 році, коли в порівнянні з 2008 роком відбувалося зростання фондовіддачі з 1,20 до 1,96 і зниження фондомісткості з 0,83 до 0,51. У 2010 році порівняно з 2008 фондовіддача зменшилася на 6,26%, а фондомісткість зросла на 6,68%., що говорить про неефективне використання основних виробничих фондів.

Ще одним показником економічної ефективності використання фондів є норма прибутку, який за досліджуваний період зменшився на 44,11% (з 13,30% у 2008 р. до 7,43% у 2010 р.), що вказує на неефективне використання основних та оборотних фондів.

Таким чином за досліджуваний період спостерігається зниження забезпеченості основними виробничими фондами та неефективне їх використання на підприємстві ДПДГ «Черкаське», що негативно впливає на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва.

Розглянемо основні фінансові показники господарства в динаміці за 2008-2010 рр. (табл. 2.4). Зокрема проаналізуємо такі показники, як дохід від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції, прибуток (валовий) та рівень рентабельності підприємства.


Таблиця 2.4 Основні фінансові показники ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Дохід від реалізації продукції (в т.ч. ПДВ)58028302401569,20Собівартість реалізованої продукції40266822293772,95Валовий прибуток84510040948,40Рівень рентабельності,%211,4713,9366,33

З даних таблиці 2.4 видно, що прибуток підприємства має негативну тенденцію до зменшення з 845 тис. грн. у 2008 р. до 409 тис. грн. у 2010 р. Це пояснюється тим, що темп зменшення доходу від реалізації продукції (30,8%) перевищує темп зменшення собівартості реалізованої продукції (27,05%).

Таким чином рівень рентабельності за 2008-2010 рр. знизився на 7,07% (з 21% у 2008 р. до 13,93% у 2010 р.), що є негативним явищем для фінансової діяльності підприємства.

На основі річних фінансових звітів підприємства ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр. проаналізуємо фінансовий стан підприємства.

Розпочнемо з аналізу майнового стану підприємства (табл. 2.5).


Таблиця 2.5 Аналіз майнового стану ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

ПоказникНорм. значення2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Коефіцієнт зносу зменш.0,650,620,65100Коефіцієнт оновленнязбільш.0,080,140,0225Коефіцієнт вибуття< к-т оновлення0,020,310,06300

Коефіцієнт зносу основних засобів за досліджуваний період не змінився і дорівнює 0,65. Динаміка цього показника є негативним явищем для майнового стану підприємства, оскільки не спостерігається зниження цього показника. Коефіцієнт оновлення основних засобів зріс з 0,08 у 2008 р. до 0,14 у 2009 р., що позитивно впливає на майновий стан підприємства, але у 2010 р. знизився до 0,02, що є негативним явищем. Коефіцієнт вибуття відповідав нормативному значенню тільки у 2008 році, коли цей показник був меншим за коефіцієнт оновлення, а в 2009 і 2010 році коефіцієнт оновлення перевищував коефіцієнт вибуття, що є негативним явищем.

Отже, за досліджуваний період ми спостерігаємо незадовільний майновий стан на підприємстві ДПДГ «Черкаське».

Складовим елементом аналізу фінансового стану підприємства є аналіз ліквідності підприємства. Ліквідність підприємства визначається відношенням вартості ліквідних активів до його заборгованості [40].

Таким чином проаналізуємо ліквідність підприємства ДПДГ «Черкаське» в динаміці за 2008-2010 рр. (табл. 2.6).


Таблиця 2.6 Аналіз ліквідності ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

ПоказникНорм. значення2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Коефіцієнт покриття>21,252,342,30184,00Коефіцієнт швидкої ліквідності>10,370,960,49132,43Коефіцієнт абсолютної ліквідності>0,20,220,430,32145,45Чистий оборотний капітал (тис. грн.)>0,збільш.474,01251,01626,0343,04

Показники ліквідності свідчать про те, що в цілому підприємство є ліквідним. Так, коефіцієнт покриття за три роки зріс з 1,25 у 2008 р. до 2,30 у 2010 р., що відповідає нормативному значення. Тобто поточні зобовязання підприємства повністю покриваються його поточними активами. Коефіцієнт швидкої ліквідності за досліджуваний період не відповідає нормативу, але має позитивну тенденцію до зростання з 0,37 у 2008 р. до 0,49 у 2010 р. Негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість характеризує коефіцієнт абсолютної ліквідності, який за 2008-2010 рр. становив значення більше 0,2, тобто відповідав нормативному значенню. Чистий оборотний капітал за досліджуваний період зріс на 1152 тис. грн., що дає можливість підприємству погасити всі або більшу частину своїх короткострокових зобовязань та продовжувати працювати.

В таблиці 2.7 наведено розрахунок показників платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства ДПДГ «Черкаське» в динаміці за три роки.

Платоспроможність - це одна з характеристик фінансової стійкості підприємства, яка показує наявність у нього коштів, достатніх для погашення боргів за всіма короткостроковими зобовязаннями та одночасного здійснення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції [52].


Таблиця 2.7 Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

ПоказникНорм. значення2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Коефіцієнт платоспроможності (автономії)>0,50,680,810,79116,18Коефіцієнт фінансування<1, зменш.0,480,240,2756,25Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами>0,10,200,570,57285,00Коефіцієнт маневреності власного капіталу>0, збільш.0,100,280,35350,00

Показники фінансової стійкості говорять про те, що протягом всього досліджуваного періоду підприємство фінансово стійке і незалежне від кредиторів. Так, коефіцієнт автономії має значення більше 0,5, яке показує те, що в структурі капіталу переважає власний капітал. Коефіцієнт фінансування менше одиниці і має позитивну тенденцію до зниження (з 0,48 у 2008 р. до 0,27 у 2010 р.), що говорить про підвищення фінансової стійкості підприємства. Зростання величини коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами з 0,20 у 2008 р. до 0,57 у 2010 р. свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику. Позитивна тенденція до зростання коефіцієнта маневреності власного капіталу вказує на високий ступінь мобільності використання власних коштів підприємством.

Наступним етапом оцінки фінансового стану підприємства є аналіз його ділової активності, який дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства [62].

Аналіз ділової активності підприємства ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр. наведено в табл. 2.8.


Таблиця 2.8 Аналіз ділової активності ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

ПоказникНорм. значення2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Коефіцієнт оборотності активівзбільш.0,721,130,5880,56Коефіцієнт оборотності кредитор. заборгованостізбільш.2,614,862,2485,82Коефіцієнт оборотності дебітор. заборгованостізбільш.10,079,264,7346,97Строк погашення дебітор. заборгованості (днів)зменш.363977213,89Строк погашення кредитор. заборг. (днів)зменш.14075163116,43Коефіцієнт оборотності матеріальних запасівзбільш.0,571,150,4171,93Коефіцієнт оборотності власного капіталузбільш.0,270,380,2074,07

Аналізуючи дані таблиці 2.8, ми зясували, що ділова активність підприємства ДПДГ «Черкаське» є незадовільною, оскільки ми спостерігаємо уповільнення обертання фінансових ресурсів. Так, наприклад, коефіцієнт оборотності активів за 2008-2010 рр. знизився з 0,72 до 0,58, коефіцієнти оборотності кредиторської та дебіторської заборгованості знизилися з 2,61 до 2,24 та з 10,07 до 4,73 відповідно. На погіршення ділової активності підприємства впливає зростання періоду обертання фінансових ресурсів. Так, терміни погашення кредиторської та дебіторської заборгованості зросли на 41 день та на 23 дні відповідно.

Проаналізуємо рентабельність підприємства ДПДГ «Черкаське» (табл. 2.9).

Рентабельність є одним із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва [69].


Таблиця 2.9 Аналіз рентабельності ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

ПоказникНорм. значення2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Коефіцієнт рентабельності активів>0, збільш.0,100,160,21210,00Коефіцієнт рентабельності власного капіталу>0, збільш.0,150,220,29193,33Коефіцієнт рентабельності діяльності>0, збільш.0,170,150,41241,18Коефіцієнт рентабельності продукції>0, збільш.0,120,120,30250,00

За 2008-2010 рр. спостерігається невисока рентабельність підприємства ДПДГ «Черкаське», але існує тенденція до зростання, що є позитивним явищем для фінансового стану підприємства.


.2 Аналіз вхідних та вихідних грошових потоків підприємства


Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобовязань. Відповідно, відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, повязані з інфляцією і знеціненням грошей. В звязку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими коштами на підприємстві [56].

Аналіз грошових потоків повязаний із зясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу [66, с. 46].

Проведемо аналіз вхідних та вихідних грошових потоків підприємства ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр. в порівнянні з іншим сільськогосподарським підприємством СТОВ «Перемога».

СТОВ «Перемога» є сільськогосподарським статутним підприємством, що здійснює господарську та комерційну діяльність з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Форма власності підприємства - державна. Загальне підпорядкування: Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Дане господарство розташоване в с. Мале Старосілля, Смілянського району, Черкаської області [54].

Господарство СТОВ «Перемога» займається виробництвом продукції рослинництва та тваринництва. Спеціалізація підприємства є зерново-молочною, оскільки питома вага зернових культур в структурі загальної виручки від реалізації продукції становить 26,75%, а питома вага виробництва молока в структурі загальної виручки від реалізації продукції складає 24,25%.

Середньооблікова кількість працівників на підприємстві становить 69 осіб, в тому числі в рослинництві - 30 і в тваринництві - 39.

Площа сільськогосподарських угідь СТОВ «Перемога» - 1314,5 га, в тому числі площа ріллі - 1314,5 га. Тобто рілля в структурі с/г угідь становить 100%.

Даючи фінансову характеристику господарству СТОВ «Перемога» та порівнюючи його з досліджуваним підприємством ДПДГ «Черкаське», можна сказати, що сільськогосподарські підприємства подібні між собою, оскільки вони відносяться до невеликих за розміром господарств, знаходяться в одному географічному регіоні, а також здійснюють господарську та комерційну діяльність з метою досягнення економічних результатів.

Розпочнемо з аналізу динаміки позитивного грошового потоку підприємства ДПДГ «Черкаське» (табл. 2.10).


Таблиця 2.10 Динаміка позитивного грошового потоку ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Стаття2008 р.2009 р.2010 р.Абсолют. приріст Темп росту,%Надходження від: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)580289384015-1787-30,80установ банків відсотків за поточними рахунками28200бюджету податку на додану вартість-----отримання субсидій, дотацій--99-цільового фінансування521797561407,68Отримання позики-----Інші фінансові надходження-1305182182-Всього:6325110484769-1556-24,60

Виходячи з даних таблиці 2.10, ми бачимо, що питому вагу всіх грошових надходжень, які надходять до підприємства, складають надходження від реалізації продукції. Так, на підприємстві ДПДГ «Черкаське» за досліджуваний період спостерігається зменшення позитивного грошового потоку на 1556 тис. грн. (24,60%) саме за рахунок зменшення надходжень від реалізації продукції на 1787 тис. грн. (30,80%). Хоча такі джерела формування грошових надходжень як цільове фінансування та інші фінансові надходження мають позитивну тенденцію до зростання. Так, за 2008-2010 рр. цільове фінансування зросло на 40 тис. грн. (7,68%), а інші фінансові надходження зросли на 182 тис. грн. Отже, позитивний грошовий потік ДПДГ «Черкаське» формується за рахунок операційної (надходження від реалізації продукції, цільове фінансування) та фінансової (інші фінансові надходження) діяльності, оскільки від інвестиційної діяльності грошових коштів не надходило.

Проаналізуємо динаміку позитивного грошового потоку підприємства-конкурента СТОВ «Перемога» (табл. 2.11).


Таблиця 2.11 Динаміка позитивного грошового потоку СТОВ «Перемога» за 2008-2010 рр.

Стаття2008 р.2009 р.2010 р.Абсолют. приріст Темп росту,%Надходження від: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)48644718569783317,13установ банків відсотків за поточними рахунками32--3-бюджету податку на додану вартість92,7---92,7-отримання субсидій, дотацій235,17,2--235,1-цільового фінансування-----Отримання позики669---669-Інші фінансові надходження-----Всього:5863,84727,25697-166,8-2,84

Виходячи з даних таблиці 2.11, ми бачимо, що питому вагу всіх грошових надходжень, які надходять до підприємства, складають надходження від реалізації продукції. За досліджуваний період на підприємстві спостерігається зниження позитивного грошового потоку на 166,8 тис. грн. (2,84%) за рахунок зменшення джерел формування грошових надходжень. Так, в 2010 році єдиним і основним джерелом були надходження від реалізації продукції, яке за 2008-2010 рр. зросло на 833 тис. грн. (17,13%), коли в 2008 році позитивний грошовий потік підприємства формували надходження як від реалізації продукції, так і від установ банків відсотків за поточними рахунками (3 тис. грн.), від бюджету податку на додану вартість (92,7 тис. грн.), отримання субсидій, дотацій (235,1 тис. грн.) та отримання позики (669 тис. грн.). Тобто за рахунок відсутності вищевказаних джерел підприємство СТОВ «Перемога» у 2010 році недорахувалося грошових коштів у сумі 999,8 тис. грн. Отже, за досліджуваний період кількість джерел грошових надходжень на підприємстві СТОВ «Перемога» зменшилася до одного джерела - надходження від реалізації продукції, що є негативним явищем, оскільки немає альтернативних джерел для фінансування виплат по господарській діяльності підприємства.

Порівнюючи динаміку позитивного грошового потоку на підприємствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога», можна сказати, що за 2008-2010 рр. на обох підприємствах спостерігається негативна тенденція до зменшення позитивного грошового потоку, але у ДПДГ «Черкаське», окрім надходження від реалізації продукції, є декілька альтернативних джерел грошових надходжень, за рахунок яких можна збільшити позитивний грошовий потік, тоді як у СТОВ «Перемога» таких додаткових джерел немає, що може призвести до негативних наслідків, якщо в подальшому надходження від реалізації продукції як основне джерело фінансування господарської діяльності підприємства матиме тенденцію до зменшення.

Проведемо аналіз динаміки відємного грошового потоку підприємства ДПДГ «Черкаське» (табл. 2.12).


Таблиця 2.12 Динаміка відємного грошового потоку ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Стаття2008 р.2009 р.2010 р.Абсолют. приріст Темп росту,%Витрачання на оплату: товарів (робіт, послуг)402682902934-1092-27,12працівникам13201370794-526-39,85витрат на відрядження10128-2-20,00зобовязань з податку на додану вартість162414-2-12,50відрахувань на соціальні заходи159472332173108,81зобовязань з інших податків і зборів162414-2-12,50Інші витрачання17027880-90-52,94Надзвичайні події від операційної діяльності64482360296462,50Придбання: необоротних активів--134134-Погашення позик179109103-76-42,46Інші платежі67----Всього:6027110614773-1254-20,81Виходячи з даних таблиці 2.12, ми зясували, що питому вагу відємного грошового потоку ДПДГ «Черкаське» складає собівартість реалізованої продукції. У формуванні негативного грошового потоку значну роль відіграють такі статті, як витрачання на оплату працівникам та відрахування на соціальні заходи. Так, на підприємстві ДПДГ «Черкаське» за досліджуваний період спостерігається зменшення відємного грошового потоку на 1254 тис. грн. (20,81%) за рахунок зменшення собівартості реалізованої продукції на 1092 тис. грн. (27,12%) та зменшення виплат працівникам на 526 тис. грн. (39,85%), при тому, що відрахування на соціальні заходи зросли на 173 тис. грн. (108,81%). Також має місце зростання руху коштів від надзвичайних подій у результаті операційної діяльності на 296 тис. грн. (462,5%), що є негативним явищем для формування позитивного грошового потоку. В результаті інвестиційної діяльності в 2010 році відбулося придбання необоротних активів на суму 134 тис. грн., що призвело до відпливу грошових коштів. Щодо фінансової діяльності ДПДГ «Черкаське», то за 2008-2010 рр. спостерігається тенденція до зменшення погашення позики на 76 тис. грн. (42,46%).

Динаміка відємного грошового потоку підприємства-конкурентна СТОВ «Перемога» за 2008-2010 рр. відображено в табл. 2.13.


Таблиця 2.13 Динаміка відємного грошового потоку СТОВ «Перемога» за 2008-2010 рр.

Стаття2008 р.2009 р.2010 р.Абсолют. прирістТемп росту,%Витрачання на оплату: товарів (робіт, послуг)339533634761136640,24працівникам706604638-68-9,63витрат на відрядження0,50,710,5100,00зобовязань з податку на додану вартість--1515-відрахувань на соціальні заходи187218264,577,541,44зобовязань з інших податків і зборів1213--12-Інші витрачання2185,564200,00Придбання: необоротних активів-----Погашення позик336341--336-Інші платежі333-33-300-90,09Надзвичайні події від фінансової діяльності832,3---832,3-Всього:5803,84725,25718,5-85-1,46

Виходячи з даних таблиці 2.13, ми зясували, що питому вагу відємного грошового потоку СТОВ «Перемога» як і на підприємстві ДПДГ «Черкаське» складає собівартість реалізованої продукції. У формуванні негативного грошового потоку значну роль відіграють такі статті, як витрачання на оплату працівникам та відрахування на соціальні заходи. На підприємстві СТОВ «Перемога» спостерігається зменшення відємного грошового потоку на 85 тис. грн. (1,46%) в основному за рахунок зменшення відтоків грошових потоків, що повязані з фінансовою діяльністю. Так, суми погашення позик зменшилися на 336 тис. грн., стаття «інші платежі» зменшилася на 300 тис. грн., а протягом 2009-2010 рр. взагалі були відсутні надзвичайні події у результаті фінансової діяльності в порівнянні з 2008 роком, коли рух коштів від надзвичайних подій складав 832,3 тис. грн., що дало можливість підприємству зберегти грошові надходження. Отже, зменшення відпливу коштів, повязаних з фінансовою діяльністю, в кінцевому результаті істотно вплинуло на динаміку відємного грошового потоку. Оскільки собівартість реалізованої продукції в структурі вихідних грошових потоків займає питому вагу, то її зростання на 1366 тис. грн. (40,24%) відіграло важливу роль у формуванні відємного грошового потоку. Оплата працівникам за досліджуваний період зменшилася на 68 тис. грн. (9,63%), тоді як відрахування на соціальні заходи зросли на 77,5 тис. грн. (41,44%).

Порівнюючи ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» можна сказати, що напрямки використання грошових надходжень на підприємствах подібні.

За досліджуваний період на підприємстві ДПДГ «Черкаське» основну роль у динаміці негативного грошового потоку відіграли напрямки використання грошових надходжень, що повязані з операційною діяльністю, тоді як на динаміку відємного грошового потоку підприємства СТОВ «Перемога» вплинуло витрачання коштів, що стосуються як операційної, так і фінансової діяльності.

Розглянемо збалансованість позитивних (ПГП) та негативних (НГП) грошових потоків підприємств ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» (табл. 2.14). Збалансованість грошових потоків забезпечує стан фінансової рівноваги (ліквідності), який гарантує існування підприємства в короткостроковому та довгостроковому періодах та задовольняє фінансові потреби зацікавлених в підприємстві груп осіб. Фінансова рівновага передбачає, що грошові надходження підприємства дорівнюють або перевищують потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобовязань. Фінансова рівновага гарантує стабільність і є передумовою досягнення інших цілей [12].


Таблиця 2.14 Збалансованість позитивних та негативних грошових потоків ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» за 2008-2010 рр.

РокиДПДГ «Черкаське»СТОВ «Перемога»ПГПНГППГПНГП2008632560275863,85803,8200911048110614727,24725,220104769477356975718,5

Аналізуючи дані таблиці 2.14, ми бачимо, що на підприємствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» за досліджуваний період спостерігається незбалансованість позитивних та негативних грошових потоків. Так, на підприємстві ДПДГ «Черкаське» у 2008 році позитивний грошовий потік перевищує негативний грошовий потік, що говорить про можливість підприємства профінансувати свої витрати за рахунок грошових надходжень, в той же час має місце поява тимчасово вільних коштів, які при неефективному їх використанні втрачають свою цінність внаслідок інфляції. Протягом 2009 та 2010 років негативний грошовий потік перевищує позитивний, в результаті чого виникає потреба в додаткових грошових коштах.

Збалансованість грошових коштів у господарстві СТОВ «Перемога» спостерігаємо тільки у 2009 році, коли позитивний грошовий потік майже дорівнює негативному, що говорить про ефективне витрачання грошових коштів. В 2008 році позитивний грошовий потік перевищує негативний, а у 2010 році негативний перевищує позитивний, що вказує на незбалансованість вхідних та вихідних грошових потоків.

Проведемо аналіз із визначення чистого грошового потоку окремо по основним видам діяльності та по підприємству в цілому за 2008-2010 рр. у господарствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» (табл. 2.15, табл. 2.16).


Таблиця 2.15 Динаміка чистого грошового потоку ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Чистий грошовий потік по:2008 р.2009 р.2010 р.Абсолют. приріст- операційній діяльності544-120951-493- інвестиційній00-134-134- фінансовій-246119679325По підприємству298-13-4-302

Виходячи з даних таблиці 2.15, можна прослідкувати, яку політику управління грошовими потоками проводило ДПДГ «Черкаське» за досліджуваний період. Так, на підприємстві ДПДГ «Черкаське» у 2008 році проводилася раціональна політика управління грошовими потоками, яка передбачає, що підприємство фінансує операційну діяльність за рахунок надходжень від тієї ж операційної діяльності, при цьому надходження від фінансової діяльності менші витрат за нею. Додатне значення чистого грошового потоку (298 тис. грн.) при такій політиці означає, що підприємство спроможне було забезпечити повернення кредитних ресурсів. У 2009 році господарство проводило агресивну політику, оскільки фінансове забезпечення операційної діяльності здійснювалося за рахунок надходжень від фінансової діяльності. Отже, можна зробити висновок про досить низьку ефективність фінансового менеджменту підприємства ДПДГ «Черкаське» у 2009 році. У 2010 році фінансове забезпечення операційної діяльності підприємства здійснювалося за рахунок грошових надходжень від операційної та фінансової діяльності, тобто проводилася помірна політика управління грошовими потоками. Чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності становив -134 тис. грн., оскільки підприємство витратило грошові кошти на придбання необоротних активів. У 2010 році чистий грошовий потік по підприємству мав негативне значення (-4 тис. грн.), що говорить про низьку ефективність управління грошовими потоками підприємства.


Таблиця 2.16 Динаміка чистого грошового потоку СТОВ «Перемога» за 2008-2010 рр.

Чистий грошовий потік по:2008 р.2009 р.2010 р.Абсолют. приріст- операційній діяльності892,334311-881- інвестиційній0000- фінансовій-832,3-341-33799По підприємству602-22-82

Що ж до політики управління грошовими коштами підприємства СТОВ «Перемога», то вона була раціональною протягом всього періоду. Додатне значення загального чистого грошового потоку в 2008 і 2009 роках означає, що підприємство спроможне було забезпечити повернення кредитних ресурсів, тобто забезпечувався розвиток підприємства за рахунок надходжень від операційної діяльності. Така політика свідчить про ефективний фінансовий менеджмент господарства СТОВ «Перемога». Але в 2010 році значення загального чистого грошового потоку є негативним, тобто підприємство неспроможне повністю профінансувати операційну діяльність за рахунок грошових надходжень від операційної діяльності.

Виходячи з вищенаведених висновків, проведених на основі таблиць 2.15 та 2.16, можна сказати, що за досліджуваний період кожне підприємство проводило різну політику управління грошовими потоками. На відміну від ДПДГ «Черкаське» підприємство СТОВ «Перемога» проводило дещо кращу політику, що дало йому змогу ефективніше використовувати свої грошові надходження, тоді як ДПДГ «Черкаське» подекуди здійснювало неправильну політику стосовно управління грошовими потоками, що призводило до неефективного використання грошових коштів. Якщо взяти до уваги динаміку зміни чистого грошового потоку по підприємству в цілому, то спостерігається негативна тенденція до зменшення цього показника як на підприємстві ДПДГ «Черкаське» (з 298 тис. грн. у 2008 р. до -4 тис. грн. у 2010 р.), так і на підприємстві СТОВ «Перемога» (з 60 тис. грн. у 2008 р. до -22 тис. грн. у 2010 р.), що є негативним явищем для діяльності обох господарств.


.3 Оцінка достатності грошового потоку для операційної діяльності


Одна із основних цілей аналізу грошових потоків підприємства полягає у визначенні рівня достатності формування грошових засобів. Оцінка достатності грошових потоків дозволяє визначити міру забезпеченості підприємства грошовими коштами для погашення своїх зобовязань перед кредиторами, а також здатність формувати приріст запасів на підприємстві. Так як ми проводимо аналіз грошових потоків саме сільськогосподарського підприємства, де основну частку грошових коштів складають надходження від реалізації продукції, то доцільно провести аналіз достатності грошового потоку саме від операційної діяльності.

Грошовий потік від операційної діяльності характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують операційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятому в операційному процесі, а також здійснюючому управління цим процесом; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; іншими виплатами, повязаними зі здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид грошового потоку відображає надходження коштів від покупців продукції; від податкових органів у порядку здійснення перерахунку зайве сплачених сум і деякі інші платежі, передбачені міжнародними стандартами обліку [32].

Розрахуємо питому вагу величини грошового обороту на одиницю реалізованої продукції підприємств ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» з метою виявлення впливу обсягів реалізації на величину обороту грошових коштів (табл. 2.17, табл. 2.18).


Таблиця 2.17 Питома вага величини грошового обороту на одиницю реалізованої продукції підприємства ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Позитивний грошовий потік від операційної діяльності63259743458772,52Негативний грошовий потік від операційної діяльності578110952453678,46Обсяг реалізованої продукції58028938401569,20Питома вага грошового обороту0,09-0,0113,55

Аналізуючи дані таблиці 2.17, на підприємстві ДПДГ «Черкаське» питома вага грошового обороту від операційної діяльності на одиницю реалізованої продукції в динаміці за 2008-2010 рр. зменшилася на 86,45% (з 0,09 у 2008 р. до 0,01 у 2010 р.), що говорить про зниження впливу обсягів реалізації на величину обороту грошових коштів. Щодо до підприємства СТОВ «Перемога», то показник питомої ваги грошового обороту від операційної діяльності приведеного до одиниці реалізованої продукції за досліджуваний період зменшився з 0,183 у 2008 році до 0,002 у 2010 році, що вказує на зниження рівня генерації грошового потоку в процесі операційної діяльності.

Виходячи з даних таблиці 2.18, видно, що показник питомої ваги грошового обороту від операційної діяльності СТОВ «Перемога» приведеного до одиниці реалізованої продукції за досліджуваний період зменшився з 0,183 у 2008 році до 0,002 у 2010 році, що вказує на зниження рівня генерації грошового потоку в процесі операційної діяльності.


Таблиця 2.18 Питома вага величини грошового обороту на одиницю реалізованої продукції підприємства СТОВ «Перемога» за 2008-2010 рр.

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Позитивний грошовий потік від операційної діяльності5194,84727,25697109,67Негативний грошовий потік від операційної діяльності4302,54384,25685,5132,14Обсяг реалізованої продукції486447185697117,13Питома вага грошового обороту0,1830,0730,0021,10

Вважаємо за доцільне порівняти динаміку тривалості обороту грошових коштів в частині операційної діяльності зі зміною операційного циклу на підприємстві ДПДГ «Черкаське» (табл. 2.19, табл. 2.20).


Таблиця 2.19 Динаміка тривалості обороту грошових коштів в частині операційної діяльності підприємства ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Позитивний грошовий потік від операційної діяльності63259743458772,52Негативний грошовий потік від операційної діяльності578110952453678,46Обсяг реалізованої продукції58028938401569,20Тривалість періоду360360360100,00Тривалість грошового обороту (в днях)34-513,55

Виходячи з даних таблиці 2.19, на підприємстві ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр. тривалість грошового обороту в частині операційної діяльності скоротилася з 34 днів у 2008 році до 5 днів у 2010 році, що є позитивним явищем для оборотності грошових коштів від операційної діяльності. Оскільки чистий грошовий потік від операційної діяльності ДПДГ «Черкаське» у 2009 році мав негативне значення, то обчислення тривалості грошового обороту не мало сенсу.


Таблиця 2.20 Зміна операційного циклу підприємства ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 у% до 2008 р.Виробничі запаси554,5474,5526,594,95Поточні біологічні активи248,5336366,5147,48Незавершене виробництво464224,5196,542,35Готова продукція488454,5687140,78Дебіторська заборгованість278789355127,70Кредиторська заборгованість188014291490,579,28Середній одноденний обсяг реалізованої продукції16,1224,8311,1569,17Тривалість операційного циклу (в днях)93457605,70

Виходячи з даних таблиці 2.20, на підприємстві ДПДГ «Черкаське» тривалість операційного циклу за досліджуваний період збільшилася з 9 днів у 2008 році до 57 днів у 2010 році, що розглядається як негативна тенденція, оскільки строк погашення кредиторської заборгованості настає швидше, ніж надходять кошти від продажу запасів та інкасації дебіторської заборгованості. Отже, на підприємстві ДПДГ «Черкаське» динаміка зміни тривалості грошового обороту в частині операційної діяльності не співпадає з динамікою зміни довжини операційного циклу підприємства.

Порівняльна характеристика динаміки тривалості обороту грошових коштів в частині операційної діяльності зі зміною операційного циклу на підприємстві СТОВ «Перемога» проведена на основі таблиць 2.21 та 2.22.


Таблиця 2.21 Динаміка тривалості обороту грошових коштів в частині операційної діяльності підприємства СТОВ «Перемога» за 2008-2010 рр.

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Позитивний грошовий потік від операційної діяльності5194,84727,25697109,67Негативний грошовий потік від операційної діяльності4302,54384,25685,5132,14Обсяг реалізованої продукції486447185697117,13Тривалість періоду360360360100,00Тривалість грошового обороту (в днях)662611,10

Аналізуючи дані таблиці 2.21, можна сказати, що на підприємстві СТОВ «Перемога» спостерігається позитивна тенденція скорочення тривалості грошового обороту від операційної діяльності як і на підприємстві ДПДГ «Черкаське». Так, цей показник скоротився з 66 днів у 2008 році до 1 дня у 2010 році, що говорить про прискорення обертання грошових коштів в частині операційної діяльності.

Відповідно до таблиці 2.22 тривалість операційного циклу має негативну тенденцію до збільшення в динаміці за 2008-2010 рр. Так, цей показник зріс з 94 днів у 2008 році до 133 днів у 2010 році.


Таблиця 2.22 Зміна операційного циклу підприємства СТОВ «Перемога» за 2008-2010 рр.

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 у% до 2008 р.Виробничі запаси1232,513081668,5135,38Поточні біологічні активи781,59281143146,26Незавершене виробництво510644,5565110,78Готова продукція304188,516,55,43Дебіторська заборгованість379,5471,5296,578,13Кредиторська заборгованість194018201577,581,31Середній одноденний обсяг реалізованої продукції13,5113,1115,83117,14Тривалість операційного циклу (в днях)94131133142,25

Виходячи з таблиць 2.21 та 2.22, у господарстві СТОВ «Перемога» спостерігається подібна ситуація як і на підприємстві ДПДГ «Черкаське», коли динаміка зміни грошового обороту в частині операційної діяльності і динаміка зміни операційного циклу підприємства є протилежною.

Зважаючи на те, що найбільше грошових коштів надходить від операційної діяльності, то доцільно визначити її долю участі у формуванні грошового потоку як відношення надходження грошових коштів від операційної діяльності до грошового потоку надходжень на підприємствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» (табл. 2.23, табл. 2.24).


Таблиця 2.23 Вплив грошових надходжень від операційної діяльності у формуванні грошового потоку надходжень ДПДГ «Черкаське»

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Грошові надходження від операційної діяльності63259743458772,52Грошовий потік надходжень підприємства632511048476975,40Питома вага позитивного грошового потоку від операційної діяльності10088,1996,1896,18

Аналізуючи дані таблиці 2.23, питома вага позитивного грошового потоку від операційної діяльності ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр. зменшилася на 3,82% за рахунок того, що темп зменшення грошових надходжень від операційної діяльності перевищує темп зменшення грошового потоку надходжень підприємства.


Таблиця 2.24 Вплив грошових надходжень від операційної діяльності у формуванні грошового потоку надходжень СТОВ «Перемога»

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Грошові надходження від операційної діяльності5194,84727,25697109,67Грошовий потік надходжень підприємства5863,84727,2569797,16Питома вага позитивного грошового потоку від операційної діяльності88,59100100111,41

Аналізуючи дані таблиці 2.24, на підприємстві СТОВ «Перемога» за досліджуваний період питома вага позитивного грошового потоку від операційної діяльності збільшилася на 11,41%.

Виходячи з даних таблиць 2.23 та 2.24, можна сказати, що роль грошових надходжень від операційної діяльності у формуванні грошового потоку надходжень підприємств ДПДГ «Черкаське» і СТОВ «Перемога» є дуже високою, оскільки питома вага грошових надходжень від операційної діяльності є більшою, ніж 88%, а в окремі роки досягає 100%.

Визначимо коефіцієнт руху грошових коштів від операційної діяльності підприємств ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» в динаміці за 2008-2010 рр. (табл. 2.25, табл. 2.26).

Коефіцієнт руху грошових коштів в результаті операційної діяльності - розраховується як відношення чистого грошового потоку від операційної діяльності до поточних зобовязань. Цей показник показує здатність підприємства генерувати ресурси в процесі своєї операційної діяльності [49].


Таблиця 2.25 Коефіцієнт руху грошових коштів від операційної діяльності ДПДГ «Черкаське»

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Чистий грошовий потік від операційної діяльності544-1209519,38Поточні зобовязання 188014291490,579,28Коефіцієнт руху грошових коштів від операційної діяльності0,29-0,0311,82

Виходячи з даних таблиці 2.25, за досліджуваний період коефіцієнт руху грошових коштів від операційної діяльності ДПДГ «Черкаське» знизився на 88,12%, що є негативним явищем для покриття поточних зобовязань.


Таблиця 2.26 Коефіцієнт руху грошових коштів від операційної діяльності СТОВ «Перемога»

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Чистий грошовий потік від операційної діяльності892,3343111,23Поточні зобовязання 2214,51990,51577,571,24Коефіцієнт руху грошових коштів від операційної діяльності0,400,170,011,73Аналізуючи дані таблиці 2.26, на підприємстві СТОВ «Перемога» спостерігається негативна тенденція до зменшення коефіцієнта руху грошових коштів від операційної діяльності з 0,40 у 2008 році до 0,01 у 2010 році, тобто зменшується частка поточних зобовязань, які покриваються за рахунок грошового потоку від операційної діяльності.

Виходячи з даних таблиць 2.25 та 2.26, можна зробити висновок про те, що з кожним роком здатність підприємств ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» генерувати грошові ресурси в процесі своєї операційної діяльності поволі зникає, насамперед, за рахунок зниження чистого грошового потоку від операційної діяльності ДПДГ «Черкаське» з 544 тис. грн. у 2008 році до 51 тис. грн. у 2008 році та від операційної діяльності СТОВ «Перемога» з 892,3 тис. грн. у 2008 році до 11 тис. грн. у 2010 році, при тому, що сума поточних зобовязань на обох підприємствах знизилася на 20,72% та 28,76% відповідно. Звичайно ж така ситуація є незадовільною.

Розрахуємо коефіцієнт достатності грошових коштів від операційної діяльності підприємства ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр. (табл. 2.27).

Коефіцієнт достатності грошового потоку від операційної діяльності - визначається як відношення чистого грошового потоку від операційної діяльності до суми виплат основного боргу по кредитам та позикам, приросту запасів товарно-матеріальних цінностей та суми дивідендів, що сплачуються [38].


Таблиця 2.27 Коефіцієнт достатності грошових коштів від операційної діяльності ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Чистий грошовий потік від операційної діяльності544-1209519,38Сума основного боргу17910910357,54Приріст товарно-матеріальних цінностей-136-395969-Дивіденди000-Коефіцієнт достатності12,65-0,050,38

Аналізуючи дані таблиці 2.27, ми зясували, що тільки у 2008 році коефіцієнт достатності грошових коштів від операційної діяльності характеризував високий ступінь достатності грошових коштів від операційної діяльності для покриття витрат на відшкодування капіталу, чистих інвестицій в операційні запаси та готівкові дивіденди. Як вже зазначалося раніше чистий грошовий потік від операційної діяльності підприємства ДПДГ «Черкаське» у 2009 році мав відємне значення і коефіцієнт достатності не розраховувався. У 2010 році в порівнянні з 2008 роком коефіцієнт достатності грошових коштів від операційної діяльності зменшився до рівня 0,05, що говорить про дуже низький ступінь достатності грошового потоку від операційної діяльності ДПДГ «Черкаське».

В табл. 2.28 наведено розрахунок коефіцієнта достатності грошових коштів від операційної діяльності підприємства СТОВ «Перемога».


Таблиця 2.28 Коефіцієнт достатності грошових коштів від операційної діяльності СТОВ «Перемога» за 2008-2010 рр.

Показник2008 р.2009 р.2010 р.2010 р. у% до 2008 р.Чистий грошовий потік від операційної діяльності892,3343111,23Сума основного боргу33634100Приріст товарно-матеріальних цінностей196286362184,69Дивіденди000-Коефіцієнт достатності1,680,550,031,81

Відповідно до таблиці 2.28 спостерігається негативна тенденція до зменшення коефіцієнта достатності грошового потоку від операційної діяльності СТОВ «Перемога» з 1,68 у 2008 році до 0,03 у 2010 році, що говорить про дуже низький рівень достатності грошового потоку від операційної діяльності для покриття витрат на відшкодування капіталу, чистих інвестицій в операційні запаси та готівкові дивіденди.

Отже, достатність грошового потоку для операційної діяльності як підприємства ДПДГ «Черкаське», так і для СТОВ «Перемога» є низькою, і виникає потреба у вжитті необхідних заходів для покращення цієї ситуації.

РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ


3.1 Оптимізація грошових потоків підприємства

грошовий потік фінансовий управління

Стабільність фінансового стану сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від раціонального використання грошових потоків, можливості задовольняти дефіцит та генерування їх у достатній кількості.

Функціонування грошових потоків господарств характеризується постійним їх кругообігом, під час якого вони можуть перебувати у будь-який час на різних стадіях, завдаючи зміни як у джерелах формування, так і в їх розміщенні. Динаміка грошових потоків надає змогу зосереджуватися на структурному формуванні джерел господарства (пасиви) і напрямах їх раціонально збалансованого розміщення (активи). Цей процес являє собою форму організації на сільськогосподарських підприємствах, з урахуванням умов і особливостей, здійснювати оптимізацію грошових потоків.

На сучасному етапі діяльності господарств склалася ситуація, яка ускладнює встановлення істини у відношенні обґрунтування причин збалансованості витрат і доходів. У більшості господарств інформація про відхилення формується для цілей звітності, а не для потреб управління. Це, безумовно, породжує безконтрольність оптимізаційних процесів господарства по відношенню до використання й отримання грошових потоків і як наслідок - до отримання намічених фінансових результатів.

Основною задачею оптимізації грошових потоків повинно бути отримання тільки тієї інформації, яка може бути корисною у прийнятті управлінських рішень на конкретному господарстві [1, с. 17].

Отже, оптимізація грошових потоків підприємства являє собою процес вибору найкращих форм організації їх на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності. Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є [66, с. 37]:

забезпечення збалансування обсягів додатного і відємного грошових потоків;

забезпечення синхронності формування окремих видів грошових потоків у часі;

забезпечення умов зростання чистого грошового потоку підприємства.

Важливою передумовою оптимізації грошових потоків є вивчення факторів, які впливають на їх обєм і характер формування в часі. Ці фактори можна розділити на зовнішні і внутрішні (рис. 3.1).


Рис. 3.1. Системний вплив факторів на формування грошових потоків [7, с. 160]


Системний факторний вплив надає змогу проводити процес оптимізації грошових потоків господарства, а саме виявити основу такої оптимізації і забезпечити збалансований обєм додатного і відємного їх видів, які впливають на результат господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників і можуть являти собою як дефіцитний, так і надлишковий грошовий потік [23, с. 24].

Так, негативні наслідки дефіцитного грошового потоку проявляються у зниженні ліквідності і рівня платоспроможності господарства, зростанні прострочених короткострокових та довгострокових зовнішніх зобовязань, створенні внутрішнього боргу господарства, збільшенні тривалості фінансового циклу, і в кінцевому результаті - зниженні рентабельності використання власного капіталу і активів господарства.

Негативні наслідки надлишкового грошового потоку проявляються у втраті вартості тимчасово не використаних грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, втраті потенційного доходу від невикористання грошових активів у сфері короткострокового фінансування капіталовкладень у господарську діяльність, що в кінцевому результаті також негативно відображається на рівні рентабельності активів і власного капіталу господарства.

Внаслідок чого, на нашу думку, необхідно запроваджувати відповідні методи оптимізації дефіцитного і надлишкового грошового потоку господарства, які залежать від його короткострокової і довгострокової періодизаційної діяльності, характеру дефіцитності та від забезпечення зростання капіталовкладень.

Так, оптимізаційна збалансованість дефіцитного грошового потоку у короткостроковому періоді досягається за рахунок використання «Системи прискорення - уповільнення платіжного обороту» [6, с. 48]. Сутність цієї системи полягає у розробці заходів щодо прискореного залучення вхідних грошових потоків і уповільнення їх виплат (вихідний грошовий потік).

Прискорене залучення грошових потоків досягається внаслідок [41, с. 76]:

еластичності цінових знижок за рахунок готівкових надходжень за реалізовану продукцію;

повної або часткової передоплати за продукцію;

зменшення термінів товарного кредитування;

прискорення інкасації дебіторської заборгованості або її рефінансування;

прискореного проходження платіжних документів.

Уповільнення руху вихідного грошового потоку досягається за рахунок:

уповільнення інкасації зовнішньої кредиторської заборгованості на основі реструктуризації боргів, або на основі уповільнення руху з проходження платіжних документів, чи зміни форми розрахунків;

збільшення термінів товарного кредитування постачальниками;

заміни придбаних довгострокових активів на їх лізинг;

реструктуризації короткострокового кредитування у довгострокове.

Але при цьому необхідно відмітити, що синхронізація обємів дефіцитного грошового потоку у короткостроковому періоді потребує збалансованих заходів дефіцитного грошового потоку із довгостроковим періодом щодо його зростання і зниження, до яких можна віднести такі [18, с. 16]:

підвищення привабливості господарства з метою залучення інвестицій для збільшення власного капіталу;

залучення довгострокового кредитування;

продажі невикористаних необоротних активів або передача їх в оренду;

скорочення програм інвестування;

часткова або повна диверсифікація виробництва.

При цьому провідну роль у запровадженні системи платіжного обороту господарства необхідно відвести збалансованості структурних елементів валового грошового потоку у розрізі інтервалів часу, які попередньо потребують відповідної класифікації за такими пропонованими ознаками:

I.Рівень «нейтралізації» - це здатність окремого виду грошового потоку змінюватися в часі. У цьому випадку грошові потоки необхідно розподілити на ті, які піддаються змінам (платежі за короткостроковими та довгостроковими зобовязаннями) і які не піддаються змінам (податкові платежі).

II.Рівень передбаченості. Для оптимізації передбачених грошових потоків у часі пропонуються два основних методи:

1.Вирівнювання грошових потоків. Цей метод дозволяє зрівняти в деякій мірі сезонність виробничого циклу у формуванні грошових потоків на основі оптимізації середніх залишків грошових коштів (попереднє резервування коштів).

2.Синхронізація грошових потоків - повинна забезпечити мінімальне зменшення різниці між додатним та відємним їх видом і прагнути до коефіцієнта +1.

Таким чином, головною умовою оптимізації грошових потоків є забезпечення максимального росту чистого грошового потоку, який забезпечить підвищення темпів економічного розвитку господарства на принципах самофінансування, знизить рівень залежності від зовнішніх джерел у формуванні фінансово-ресурсного потенціалу господарства і забезпечить приріст ринкової вартості самого господарства.

Для підвищення суми чистого грошового потоку господарства пропонується ряд заходів, які ґрунтуються на оптимальному й ефективному виборі облікової політики товаровиробника:

зниження суми постійних та рівня змінних витрат;

вибір оптимальної системи оподаткування у господарстві;

формування ефективно гнучкої цінової політики;

вибір оптимального амортизаційного періоду, враховуючи сезонність виробництва;

посилення ролі претензійної роботи у господарстві.

Запровадження факторної оптимізації руху грошових потоків та їх вплив на прибутковість сільськогосподарських підприємств повинен забезпечити задовільний стан формування і використання грошових коштів у виробничій діяльності. Та при цьому для подальшого розвитку виробництва необхідно збільшувати обсяги прибутку як головного джерела фінансування діяльності господарств.

Зміна обсягу і структури продукції може призвести до зміни параметрів оптимізації грошових потоків - відносного зменшення умовно-постійних витрат, відносного зменшення амортизаційних відрахувань, зміни номенклатури й асортименту продукції та підвищення її якості.

Умовно-постійні витрати не залежать безпосередньо від кількості реалізованої продукції. Із збільшенням обсягу виробництва їх кількість на одиницю продукції зменшується, що приводить до зниження собівартості і відповідно до збільшення прибутку. Відносна економія на умовно-постійних витратах визначається за формулою:


Еп=Т*Пс/100, (3.1)


де Еп - економія умовно-постійних витрат;

Т - темп приросту продукції в порівнянні з базисним роком;

Пс - сума умовно-постійних витрат у базисному році.

Умовно-постійні витрати визначаються незмінною загальною величиною у виробничому процесі при зміні обсягів виробництва. Звідси поведінка таких витрат при оптимізації грошових потоків залишається незмінною, що дозволяє господарству здійснювати нарощення доходів на основі зміни асортименту виробленої продукції.

Зміна номенклатури й асортименту виробленої продукції є одним із важливих факторів, що впливає на рівень витрат виробництва. При різній рентабельності окремого виду продукції (стосовно собівартості), збільшення її за кількістю, повязані з удосконаленням структури і підвищенням ефективності виробництва - приводять до відносного зменшення витрат на виробництво, оптимізуючи при цьому вхідні і вихідні грошові потоки, що в кінцевому результаті збільшить прибутки господарств, які формуються за результатами реалізації.

Найбільший вплив у збільшенні прибутку сільськогосподарських підприємств здійснюють зміни у витратах на виробництво продукції, що дозволяє одержати економію ресурсів і додатковий прибуток.

Від того, як вирішує товаровиробник питання оптимізації вхідних і вихідних грошових потоків на основі реалізаційних цін і зниження собівартості виготовленої продукції, залежить отримання найбільш оптимального економічного ефекту з найменшими витратами, економією трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Таким чином, співвідношення вхідних і вихідних грошових потоків повинно мати додатну величину, що складає відповідно близько 20% позитивного сальдо грошових потоків господарств для забезпечення їх оптимізації.

За умовно-постійних витрат виробництва вирішальним фактором оптимізації грошових потоків виступають реалізаційні процеси. І тому важливо зясувати, якою мірою динаміка вхідних грошових потоків сільськогосподарських підприємств зумовлювалася динамікою обсягів реалізації продукції основних видів виробництва (рослинництва, тваринництва) за реалізаційними цінами.

Динаміка впливу реалізаційних цін на вхідні грошові потоки сільськогосподарських підприємств дозволяє простежити коливання цін і обсягів товарної продукції, і чим більшою є частка фактора цін у формуванні приросту вхідних грошових потоків, тим більш виразною є ситуація у формуванні доходів від реалізації основних видів сільськогосподарської продукції. Випадки зниження динаміки цін від динаміки обсягів товарної продукції вказують на те, що вхідні грошові потоки приростають лише в результаті збільшення обсягів товарної продукції.

Визначення часових інтервалів між вхідними і вихідними грошовими потоками сприяє виявленню внутрішніх резервів господарства і як наслідок - формуванню шляхів оптимізації фінансових результатів з їх оцінкою. Оцінка оптимальної діяльності господарства відбувається за допомогою аналізу відхилень за видами грошових потоків, який відноситься до основного інструментарію контролінгу. Інформаційне забезпечення про відхилення грошових потоків за їх видами ґрунтується на обліковій системі господарства і складеному плані (нормативі) щодо їх надходження та використання. Таким чином, очікувані доходи і витрати (вхідні, вихідні грошові потоки) за нормативом порівнюються із фактичним їх рухом - надходження, використання (обліковий процес). При цьому необхідно вказати, що в центрі уваги повинна бути причина відхилення, а не саме відхилення. Причини відхилення можуть бути приховані у дефекті функціонування, планування або нормування. Провідне значення в оптимізації грошових потоків сільськогосподарських товаровиробників є зниження собівартості готової продукції, яке полягає у дотриманні режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності господарств. Послідовне запровадження у господарстві режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат на обслуговування виробничого процесу і управління та ліквідацію непродуктивних витрат.

Процес оптимізації грошових потоків аграрних товаровиробників значно залежить від коливання реалізаційних цін на сільськогосподарську продукцію. Це дає підставу стверджувати, що процес сільськогосподарського ціноутворення у нашій країні недостатньо узгоджується із динамікою виробництва і реалізації продукції, попиту та пропозиції. І тому регуляторну політику держави щодо сільськогосподарського виробництва поки що не можна вважати сформованою.


.2 Удосконалення системи моніторингу в управлінні грошовими потоками


У сучасних конкурентних умовах успішність господарювання підприємств потребує ефективного управління грошовими потоками. У складі системного механізму управління грошовими потоками важливу роль необхідно відводити методам їх внутрішнього фінансового контролю (моніторингу). Моніторинг грошових потоків являє собою організований господарством процес перевірки виконання всіх управлінських рішень у сфері їх формування з метою реалізації розробленої політики розвитку і намічених показників бюджетів різних рівнів.

Створення системи фінансового моніторингу повинно бути невідємною складовою побудови всієї системи управління підприємством із забезпечення ефективності його функціонування. Систему моніторингу грошових потоків необхідно будувати за їх функціональною структурою.

Функціональна структурна система моніторингу в управлінні грошовими потоками обумовлена внутрішніми галузевими особливостями розвитку підприємств. Зокрема, в аграрно-промисловому комплексі (АПК) ці характеристики з поглибленням процесу інтеграції набувають нових ознак, потребують нових підходів, нової побудови агропромислового менеджменту, а отже, підпорядкування економічного механізму новим соціально-економічним змінам і ситуаціям.

Систему моніторингу в управлінні грошовими потоками слід розглядати не лише як надбудову над процесом господарювання, а й як його обовязковий атрибут, як перевтілення, з одного боку, внутрішніх змін у процесі фінансово-господарської діяльності, а з іншого - як факторний регулятор цих змін, тобто як процес виробництва в цілому.

Система моніторингу грошових потоків являє собою розроблений підприємством механізм постійного стеження за контрольними показниками їх формування, визначення розмірів відхилень фактичних результатів від запланованих та виявлення причин цих відхилень [14].

Побудова загальної системи моніторингу функціонування грошових потоків повинна охоплювати такі основні етапи:

  1. Створення системи інформаційно-звітних показників для контролю за кожним видом грошових потоків. Дана система являє собою сформованість первинної інформаційної бази для відстеження абсолютних і відносних фінансових показників, що характеризують результати формування грошових потоків підприємства.
  2. Розробка системи узагальнюючих показників, передбачених методами контролю, які відображають фактично досягнуті результати. Процес розробки такої системи ґрунтується на використанні розрахункових алгоритмів аналітичних показників, які передбачені методами фінансового аналізу.

Побудова структурних носіїв контрольної інформації за показниками. Для забезпечення ефективності моніторингу така інформаційна база повинна відображати інформацію про:

фактично досягнуте значення у зіставленні з плановим;

розмір відхилення фактично досягнутого значення від планового;

факторний аналіз розміру відхилення;

пояснення причин негативних відхилень в цілому за показником і за окремими його складовими частинами.

Побудова диференційованої системи моніторингу будується у розрізі фінансового бюджету грошових потоків підприємства, тобто за плановими програмами, кошторисами та планами-графіками.

У даній системі також відображені відповідні етапи її функціонування, які повинні деталізувати аналітичні показники грошових потоків, а саме:

  1. Визначення контрольних періодів за кожним видом або групою показників грошових потоків. Конкретизація контрольного періоду повинна визначатися терміновістю реагування - річне, квартальне, місячне, декадне (тижневе).
  2. Встановлення розміру відхилень фактичних результатів від запланованих. Виявлення відхилень повинно здійснюватись як в абсолютних, так і у відносних показниках. Оскільки кожен показник агрегується у рамках господарства в цілому, то за відносними показниками всі відхилення доцільно поділити на позитивне відхилення, негативне «допустиме» відхилення і негативне «критичне» відхилення.
  3. Аналіз основних причин відхилень фактичних результатів від запланованих. Такий аналіз запроваджується при виявленні критичних відхилень грошових потоків від встановлених бюджетів і планів із зясуванням їх причин.

Важливу та дієву роль у ліквідації відхилень відведено системі алгоритмів, що є завершальним етапом у проведенні контролю грошових потоків і кінцевим пунктом формування фінансового моніторингу підприємств АПК [23].

Дія даної системи належить до управлінської функції з прийняттям відповідних рішень оперативного реагування і побудована за такими напрямами:

1.Подальше функціонування - форма реагування при негативному відхиленні грошових потоків нижче від критичної межі.

2.Пошук резервів - ліквідація відхилення за рахунок резервів із забезпеченням планових показників формування грошових потоків у розрізі фінансових операцій.

3.Трансформація бюджетних показників - корегування або нормалізація окремих аспектів формування грошових потоків за умови їх обмеженості чи відсутності.

Система моніторингу в управлінні повинна розглядатися як складний, відкритий, адаптивний і динамічно імовірнісний захід, який характеризує структурну складність грошових потоків з наявністю множинних елементів їх взаємозвязків, динамічністю поведінки в цілому й окремих елементів, що розвиваються згідно з поставленими підприємством цілями.

Система моніторингу управління грошовими потоками орієнтована на досягнення поставлених цілей - збільшення прибутку в поточному періоді чи у перспективі, забезпечення високих темпів сталого економічного розвитку в умовах конкурентного середовища та ринкового механізму [26]. Звичайно, окреме підприємство не може вплинути на дію ринкових механізмів та їх регулювання, і тому воно може тільки враховувати їх поведінку в процесі функціонування, будуючи стратегію і тактику своєї поведінки, щоб максимально використати сприятливі можливості або зменшити їх деструктивний вплив.

Отже, система моніторингу управління грошовими потоками - це інформаційна система, яка обєднує фінансовий облік, бюджетування, аналіз і контроль з метою ефективного забезпечення інформацією для прийняття управлінських рішень. Основними структурними елементами моніторингу є механізми, що забезпечують управлінські процеси інформацією як про оптимальний стан руху грошових потоків, так і про небезпечний або негативний.

До основних положень концепції створення системи моніторингу в управлінні грошовими потоками можна віднести:

аналіз фінансово-облікових операцій з виявленням результатів та планування на перспективу;

формування аналітичної бази показників за класифікаційними видами і групами грошових потоків;

гнучкість у виявленні позитивного і негативного грошового потоку з огляду на аспекти діяльності підприємства;

забезпечення достатності й інваріантності інформації, наступності, достовірності й зіставності, ймовірності, комплексності, гнучкості реагування;

узгодженість нормативно-правової бази на аналітичному рівні;

адаптацію до нових умов господарювання з метою систематизації і ранжування показників за ступенем значущості;

комплексність в охопленні всіх сфер діяльності підприємства з метою створення оптимальних оперативних, стратегічних і тактичних варіантів управлінських рішень;

безперервне відстеження руху грошових потоків з метою виявлення відхилень та вибором варіантів в цілях оперативного управління;

визначення циклічності виникнення нестандартних ситуацій;

ефективність роботи підприємства - раціоналізація руху грошових потоків.

З метою ефективного регулювання руху грошових потоків з визначенням процедур управління пропонується розробити заходи моніторингу, що дають змогу проводити оцінювальний аналіз фінансової діяльності товаровиробника із його варіативним бюджетним впливом. Як правило, вихідною інформацією для такого аналізу служать облікові дані - масив доходів та витрат. При цьому результатом моніторингу виступають різні варіанти, які потребують обробки та відпрацювання єдиного оптимального напряму в системі управління грошовими потоками і залежать від альтернатив обраних фінансових стратегій підприємств АПК. У даному випадку це дозволить дослідити ретроспективні результати діяльності виробників і забезпечити інваріантність інформації для уточнення або корегування бюджету грошового потоку та його планових програм.

Інструментами даної системи виступають такі функціональні елементи: облік (реєстрація і збір облікової інформації), аналіз (проведення аналітичних розрахунків), контроль (контроль за виконанням завдань оперативного управління), бюджет (побудова або корегування бюджетів та планів).

Облік поєднує такі види, як фінансовий і управлінський та забезпечує інформацією для здійснення оперативного управління. Він враховує зовнішні фактори макросередовища, орієнтований на облік невизначеності, ґрунтується на стратегії діяльності господарства і передбачає такі етапи свого функціонування:

бухгалтерське відображення сукупного руху грошового потоку;

методологічна побудова управлінського обліку;

методика і методологія у формуванні інформації для управління;

облікова оцінка діяльності товаровиробника.

Дані облікового процесу виступають базою для подальшого аналізу, бюджетування та проведення контрольних процедур.

Аналіз - це процес комплексного дослідження внутрішніх фінансових ресурсів і можливостей підприємства, спрямований на оцінку минулих і поточних подій з виявленням сильних і слабких його місць та визначенням векторного спрямування подальшої фінансово-господарської діяльності [55].

Бюджетування - адаптивний процес, за допомогою якого здійснюються регулярна розробка й корекція формалізованих планів, перегляд системи заходів з їх виконання на основі безперервного контролю і оцінки змін під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників підприємства [58].

Контроль полягає у спостереженні та оцінці управлінських функцій щодо забезпечення поставлених цілей через встановлення стійкого зворотного звязку. Контрольні функції повинні бути орієнтовані на загальну фінансову стратегію господарювання.

Істотний вплив моніторингу на систему оперативного управління є ключовим заходом економічної діяльності підприємств АПК, що потребує своєчасного аналізу, контролю і регулювання.

Динамічність і непередбачуваність руху грошових потоків, що характеризується наявністю множинності звязків і їх елементів, швидкою зміною зовнішніх умов і критеріїв оперативного управління, визначає необхідність розробки засобів цілісної системи моніторингу, а саме його інформаційного забезпечення в управлінні з метою ефективного впливу на кінцеві результати діяльності господарств. Розробка засобів інформаційної підтримки в системі управління визначається необхідністю пошуку нових варіантів ведення фінансової політики підприємства в умовах ринку, що і відповідає цілям управління.

Система моніторингу в управлінні грошовими потоками передбачає першочергове запровадження аналізу дослідження їх руху з необхідністю отримання інформації про:

величину грошових потоків за визначені проміжки часу (декада, місяць, квартал, півріччя, рік);

складові елементи грошових потоків;

напрями руху, що генерують основні потоки.

Аналіз здійснюється за сформованими аналітичними даними фінансової інформації і розпочинається з дослідження складових частин оборотних активів підприємства та їх змін у динаміці. Виходячи з того, що виникнення фінансових труднощів є тенденцією скорочення обороту грошових потоків за наявного зростання поточних зобовязань, доцільно щомісячно аналізувати співвідношення грошових потоків і найбільш термінових зобовязань. Це дасть змогу отримувати оперативну і точну інформацію про надлишок або дефіцит грошових потоків підприємства та визначити період їх обороту у днях:


ПОгп=СЗгп* Тзп/Огп, (3.2)


де ПОгп - період обороту грошових потоків (дні);

СЗгп - середні залишки грошових потоків (тис. грн.);

Тзп - тривалість звітного періоду (дні);

Огп - оборот грошових потоків за період (тис. грн.).

Для розрахунку використовуються внутрішні облікові дані про величину залишків на початок і кінець звітного періоду. При цьому тривалість звітного періоду становить: за рік - 360 днів, за 9 місяців - 270 днів, за півріччя - 180 днів, за квартал - 90 днів, за місяць - 30 днів, за декаду - 10 днів.

Вивчення і дослідження в динаміці складу та структури залишків грошових потоків, кількість їх оборотів, тривалість одного обороту в днях - допоможуть проконтролювати поточну платоспроможність, яка передбачає наявну достатність їх обсягу (а отже, ліквідацію дефіциту).

У процесі моніторингу в управлінні грошовими потоками значну увагу приділяють веденню фінансово-господарської діяльності за їх рухом, яка охоплює періодичність часу між вхідними і вихідними потоками. На періодичність такого руху впливає:

період кредитування постачальників (кредиторська заборгованість);

період кредитування замовників (дебіторська заборгованість);

період надходження виробничих запасів;

період виробництва і реалізації продукції (рис. 3.2).


Рис. 3.2. Послідовність проведення моніторингу грошових потоків на основі аналізу [14]


Внаслідок такої сегментації видів грошових потоків зявляється можливість проведення контролю на достатність і ефективність напрямів, що їх формують, а також на збалансованість додатного і відємного потоку за обсягом і в часі.

Необхідність аналізу пояснюється тим, що він дає відповіді на такі ключові питання моніторингу в управлінні грошовими потоками, як:

  1. Формування підприємством коштів, необхідних для придбання ресурсів з метою подальшого розвитку;
  2. Наявність коштів для погашення зобовязань;
  3. Достатність власних коштів підприємства для фінансування своєї діяльності.

Система моніторингу в управлінні рухом грошових потоків дає можливість здійснювати такі операції:

визначення обсягу за джерелами надходження та напрямами використання грошових потоків з виявленням їх надлишку та поясненням причин дефіциту коштів за етапами руху;

визначення точки превалювання припливу над відпливом грошових потоків (або навпаки);

визначення оптимальної спроможності підприємства забезпечити свої зобовязання;

визначення достатності чистого грошового потоку для процесу стратегічного розвитку підприємства.


.3 Напрями щодо підвищення ефективності управління грошовими потоками


В сучасних умовах господарювання більшість підприємств відчувають брак фінансових ресурсів. Актуальним постає питання самофінансування. Управління грошовими потоками є одним з найважливіших аспектів фінансового менеджменту, оскільки грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства, здатними легко трансформуватися в будь-який інший вид активів. В Україні в умовах інфляції, нестабільної політичної ситуації, постійних змін в законодавстві і кризи неплатежів управління грошовими потоками є найбільш актуальним завданням в управлінні фінансами. Підвищення ефективності фінансового управління є основним фактором добробуту компанії [35].

Потреба в створенні ефективної системи управління грошовими потоками підприємства незаперечна, як і важливість усвідомлення необхідності розробки теоретичних аспектів її функціонування для апарату фінансового менеджменту підприємства [10].

Згідно з традиційним підходом ефективність управління грошовими потоками передбачає результативність процесу та обчислюється як відношення результату (ефекту) до витрат, що забезпечили цей результат [20, с. 278].

Виходячи з цього положення в економічній літературі склалося два підходи до визначення ефективності управління грошовими потоками. Перший передбачає розрахунок співвідношення чистого грошового потоку за період з сукупним відємним грошовими потоком за аналогічний період [8, с. 503]. Згідно з другим підходом ефективність грошового потоку визначається як співвідношення чистого грошового потоку та середньорічної вартості активів підприємства [44, с. 491]. Але для того, щоб оцінити ефективність управління грошовими потоками, наведених показників недостатньо.

Погоджуючись з Г.В. Гіляровською, зауважимо, що під критерієм ефективності управління слід розуміти оціночний показник, що найбільш повно й з різних боків відображає поставлену мету та дозволяє кількісно визначити повноту реалізації даної мети за варіантами рішень [27, с. 156].

Критерій, що характеризує ефективність управління грошовими потоками, має відповідати наступним вимогам:

надавати кількісну характеристику ступеню досягнення головної мети управління грошовими потоками;

бути науково обґрунтованим та побудованим з урахуванням положень базових концепцій управління грошовими потоками;

забезпечувати порівняння результатів управління грошовими потоками з витратами на його здійснення;

бути комплексним, тобто враховувати вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на досягнення цілей управління;

надавати можливість порівняння значень показнику ефективності управління грошовими потоками підприємства з аналогічними показниками підприємств галузі.

Зазначені вимоги визначили коло питань, що мають бути вирішені для побудови критерію ефективності управління грошовими потоками.

По-перше, це зясування головної мети управління. За результатами дослідження робіт І.А. Бланка, Є.Є. Іоніна, А.М. Поддєрьогіна, О.О. Терещенко встановлено, що стратегічною метою управління грошовими потоками є забезпечення зростання ринкової вартості підприємства, що створює передумови для максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періоду [53, с. 54]. Отже, показник, що визначає ефективність управління грошовими потоками, повинен відображати зростання вартості підприємства за результатами управління.

По-друге, систематизації потребують основні положення фінансових концепцій, що мають бути використані при розробці критерію ефективності управління грошовими потоками.

Базовими концепціями фінансового управління, положення яких є основою розробки критерію ефективності управління грошовими потоками, є концепція доданої вартості, концепція майбутньої доходності та концепція вартості грошей у часі [45, с. 228].

Концепція майбутньої доходності передбачає оцінку вартості майна, що генерує доход за допомогою обліку кількості, якості й тривалості одержання тих вигід, які даний обєкт буде приносити протягом прогнозного періоду часу. Тобто управління грошовими потоками буде ефективним, якщо протягом певного часу підприємство зможе генерувати певні грошові потоки, що відповідають очікуванням власників даних доходів.

Концепція майбутньої доходності нерозривно повязана з концепцією вартості грошей у часі. Ключовими постулатами даної концепції є наступні: по-перше, сьогодні гроші дорожче, ніж завтра; по-друге, гроші гублять свою вартість через інфляцію, ризик, схильність до ліквідності. У звязку з цим, ключовими чинниками, що повинні бути враховані при оцінці ефективності управління грошовими потоками, є чинники інфляції, комерційної ненадійності, переваги готівки [57, с. 91-92].

Концепція доданої вартості заснована на загальній формулі кругообігу капіталу: Д-Т-Д: «гроші тільки тоді стають капіталом, коли вони приносять додану вартість» [45, с. 230]. Саме збільшення коштів у результаті руху грошових потоків (?Д) і називається доданою вартістю. Але, якщо звернутися до фінансового трактування різниці економічної сутності прибутку й чистого грошового потоку, можна визначити, що чистий грошовий потік не є грошовою оцінкою доданої вартості підприємства, а являє собою частину доданої вартості, що надходить на підприємство у вигляді коштів від реалізації продукції. Тобто, якщо розглядати приріст коштів підприємства, що знаходить відображення у фінансовій звітності як збільшення грошових активів підприємства, то цей традиційний підхід не дозволяє визначити зростання вартості, а лише характеризує трансформацію активів та зобовязань із однієї форми в іншу. У звязку із цим оцінка ефективності управління грошовими потоками повинна включати не тільки визначення абсолютного приросту суми коштів, але й оцінку факторів, які впливають на формування чистого грошового потоку підприємства.

По-третє, потребують систематизації чинники, що впливають на ефективність управління грошовими потоками. Дослідження наукових праць з проблем управління грошовими потоками підприємств [8, 27] та результатів практичної діяльності вітчизняних підприємств в сучасних умовах господарювання дозволило розмежувати чинники, що впливають на ефективність управління грошовими потоками на внутрішні та зовнішні.

Сукупність зовнішніх чинників розмежовано за двома групами:

ринкові чинники (рівень інфляції, незбалансованість попиту, пропозиції й цін на економічні й фінансові ресурси, слабкі темпи росту національної економіки);

чинники державного регулювання (несприятливі умови оподатковування, невпорядкованість нормативного забезпечення управління грошовими потоками підприємств).

До внутрішніх чинників віднесено:

господарські (структура виробничої програми й цінова політика; рівень використання виробничого потенціалу),

фінансові (невідповідність строків перетворення активів у грошову форму строкам погашення зобовязань; незадовільна структура капіталу підприємств; рентабельність основної діяльності)

організаційно-методичні (відсутність регламентів управління грошовими потоками та автоматизованих систем контролю руху грошових потоків підприємства).

По-четверте, при визначенні критерію ефективності управління грошовими потоками необхідно враховувати всі грошові витрати підприємства, тобто витрати, що виникають у процесі виробничо-господарської діяльності підприємства і повязані з придбанням матеріальних ресурсів, виплатою заробітної плати працівникам, ремонтом основних фондів, відрахуванням у бюджет, утриманням апарату управління.

Погоджуючись з І.А. Бланком, Л.С. Сосненко [8, 53], у якості комплексного показника грошових витрат підприємства слід використовувати сукупний відємний грошовий потік підприємства за період, адже він враховує витрати грошових коштів для забезпечення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

По-пяте, для забезпечення порівняння показника ефективності управління грошовими потоками, його наповнення має бути сформовано таким чином, щоб його розрахунок відбувався на підставі зовнішньої (відкритої) фінансової звітності підприємства, яка забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо якості управління та регулювання діяльності підприємства.

Запропонований критерій ефективності управління грошовими потоками підприємства дозволяє визначити зростання або зменшення вартості за результатами управління, та встановити співвідношення отриманих результатів з відтоком грошових коштів, повязаним із забезпеченням фінансово-господарської діяльності підприємства. Практичне його використання дозволяє отримати порівняну інформацію про рівень управління грошовими потоками на підприємстві відносно інших підприємств галузі, та використовувати її для прийняття управлінських рішень щодо формування вхідних та вихідних грошових потоків з метою задоволення інтересів власників підприємства, розширення інвестицій і забезпечення позитивних результатів господарювання.

Ефективність управління грошовими потоками визначається впливом цього процесу на платоспроможність підприємства, швидкість обороту оборотного капіталу, обсяги залучених коштів та кредиторську заборгованість, а в кінцевому результаті на рентабельність підприємства та його конкурентні позиції.

Шляхом ефективного впровадження системи планування й управління досягається раціональне використання грошових потоків: операційна, інвестиційна та фінансова діяльність забезпечуються необхідними грошовими ресурсами [31].

Оперативне управління грошовими потоками дозволяє контролювати поточну платоспроможність підприємства, приймати оперативні рішення з управління коштами і пояснювати розбіжність між фінансовим результатом і зміною коштів.

Більш ефективне управління грошовими потоками підвищує ступінь фінансової і виробничої гнучкості компанії, тому що призводить до [17]:

поліпшення оперативного управління, особливо з погляду збалансованості надходжень і витрат коштів;

зростання продажу й оптимізації витрат за рахунок великих можливостей маневрування ресурсами підприємства;

поліпшення управління борговими зобовязаннями;

підвищення ліквідності підприємства;

можливості вивільнення коштів для інвестування в «зони зростання» при відносно невеликих витратах («ефект важеля»);

поліпшення умов переговорів із кредиторами і постачальниками;

більшої ймовірності одержання кредитів або інвестицій від потенційний закордонних партнерів;

більшої кількості альтернатив фінансової реструктуризації;

можливості швидкого реагування на зміни в ринковому середовищі.

Слід відмітити, що з метою підвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства необхідно визначати потоки в обліковій, у тому числі оперативній, інформації для формування своєчасного та повного інформаційного забезпечення аналізу руху грошових коштів підприємств та удосконалити методику аналізу грошових потоків, що повинна здійснюватися, виходячи з реального фінансового стану підприємств.

Щоб підвищити ефективність управління грошовими потоками необхідно:

залучати в практику розрахунок системи показників грошових потоків як вимірників фінансової стійкості, платіжної стабільності та нормальної платоспроможності;

досліджувати галузеві закономірності грошових потоків та враховувати їх у практиці обліку та аналізу підприємства;

визначати потоки в обліковій, у тому числі оперативній, інформації для формування своєчасного та повного інформаційного забезпечення аналізу руху грошових коштів підприємств;

удосконалити методику аналізу грошових потоків, що повинна здійснюватися, виходячи з реального фінансового стану підприємств;

ураховувати фактори руху коштів вітчизняних господарчих субєктів в умовах невизначеності та ризику.

Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і прибутку, що генерується достатньо, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізації надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності.

На підприємстві любий збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції. Завдяки ефективному управлінню грошовими потоками підвищується ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечуючи збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції.


ВИСНОВКИ


На основі проведеного дослідження управління грошовими потоками та визначення впливу грошових потоків на фінансовий стан досліджуваного підприємства можна зробити такі висновки:

. Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються його господарською діяльністю, рух яких повязаний з чинниками часу, ризику та ліквідності.

Грошові потоки відіграють важливу роль для фінансової діяльності підприємства. Вони є основою самофінансування підприємства, а ефективне управління ними дозволяє господарству забезпечувати свою господарську діяльність за рахунок внутрішніх джерел фінансування.

. Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою забезпечення платоспроможності, фінансової рівноваги, ритмічності та ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Управління грошовими потоками в цілому є важливим елементом фінансової політики підприємства, воно наскрізь охоплює всю систему управління підприємства. Важливість та значення управління грошовими потоками важко переоцінити, адже від його якості та ефективності залежить не тільки його стійкість в конкретний період часу, а й можливість подальшого розвитку, досягнення фінансового успіху на довгострокову перспективу.

. Фінансовий стан ДПДГ «Черкаське» в цілому є задовільним, оскільки підприємство є ліквідним і фінансово стійким, незалежним від кредиторів, але існує загроза погіршення майнового стану, оскільки не відбувається оновлення основних засобів, та зниження ділової активності підприємства в результаті уповільнення обертання фінансових ресурсів. Позитивним явищем для фінансового стану підприємства є позитивна тенденція до зростання рентабельності.

. Порівнюючи динаміку позитивного грошового потоку на підприємствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога», можна сказати, що за 2008-2010 рр. на обох підприємствах спостерігається негативна тенденція до зменшення позитивного грошового потоку, але у ДПДГ «Черкаське», окрім надходження від реалізації продукції, є декілька альтернативних джерел грошових надходжень, за рахунок яких можна збільшити позитивний грошовий потік, тоді як у СТОВ «Перемога» таких додаткових джерел немає, що може призвести до негативних наслідків, якщо в подальшому надходження від реалізації продукції як основне джерело фінансування господарської діяльності підприємства матиме тенденцію до зменшення.

. Порівнюючи динаміку негативного грошового потоку на підприємствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» можна сказати, що напрямки використання грошових надходжень на підприємствах подібні. За досліджуваний період на підприємстві ДПДГ «Черкаське» основну роль у динаміці негативного грошового потоку відіграли напрямки використання грошових надходжень, що повязані з операційною діяльністю, тоді як на динаміку відємного грошового потоку підприємства СТОВ «Перемога» вплинуло витрачання коштів, що стосуються як операційної, так і фінансової діяльності.

На підприємствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» за досліджуваний період спостерігається незбалансованість позитивних та негативних грошових потоків.

. Оцінка достатності грошових потоків дозволяє визначити міру забезпеченості підприємства грошовими коштами для погашення своїх зобовязань перед кредиторами, а також здатність формувати приріст запасів на підприємстві.

Достатність грошового потоку для операційної діяльності як підприємства ДПДГ «Черкаське», так і для СТОВ «Перемога» є низькою, оскільки в динаміці за 2008-2010 рр. спостерігається зниження питомої ваги грошового обороту від операційної діяльності на одиницю реалізованої продукції; строк погашення кредиторської заборгованості настає швидше, ніж надходять кошти від продажу запасів та інкасації дебіторської заборгованості; зменшується частка поточних зобовязань, які покриваються за рахунок грошового потоку від операційної діяльності; зниження чистого грошового потоку від операційної діяльності; низький рівень достатності грошового потоку від операційної діяльності для покриття витрат на відшкодування капіталу, чистих інвестицій в операційні запаси та готівкові дивіденди.

. Оптимізація грошових потоків підприємства являє собою процес вибору найкращих форм організації їх на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:

забезпечення збалансування обсягів додатного і відємного грошових потоків;

забезпечення синхронності формування окремих видів грошових потоків у часі;

забезпечення умов зростання чистого грошового потоку підприємства.

Оптимізаційна збалансованість дефіцитного грошового потоку у короткостроковому періоді досягається за рахунок використання «Системи прискорення - уповільнення платіжного обороту». Сутність цієї системи полягає у розробці заходів щодо прискореного залучення вхідних грошових потоків і уповільнення їх виплат (вихідний грошовий потік).

Головною умовою оптимізації грошових потоків є забезпечення максимального росту чистого грошового потоку, який забезпечить підвищення темпів економічного розвитку господарства на принципах самофінансування, знизить рівень залежності від зовнішніх джерел у формуванні фінансово-ресурсного потенціалу господарства і забезпечить приріст ринкової вартості самого господарства.

. Система моніторингу управління грошовими потоками - це інформаційна система, яка обєднує фінансовий облік, бюджетування, аналіз і контроль з метою ефективного забезпечення інформацією для прийняття управлінських рішень. Основними структурними елементами моніторингу є механізми, що забезпечують управлінські процеси інформацією як про оптимальний стан руху грошових потоків, так і про небезпечний або негативний.

Система моніторингу управління грошовими потоками орієнтована на досягнення поставлених цілей - збільшення прибутку в поточному періоді чи у перспективі, забезпечення високих темпів сталого економічного розвитку в умовах конкурентного середовища та ринкового механізму.

. Для підвищення ефективності управління грошовими потоками необхідно:

залучати в практику розрахунок системи показників грошових потоків як вимірників фінансової стійкості, платіжної стабільності та нормальної платоспроможності;

досліджувати галузеві закономірності грошових потоків та враховувати їх у практиці обліку та аналізу підприємства;

визначати потоки в обліковій, у тому числі оперативній, інформації для формування своєчасного та повного інформаційного забезпечення аналізу руху грошових коштів підприємств;

удосконалити методику аналізу грошових потоків, що повинна здійснюватися, виходячи з реального фінансового стану підприємств;

ураховувати фактори руху коштів вітчизняних господарчих субєктів в умовах невизначеності та ризику.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1.Андрієць М. Забезпечення економічного зростання підприємства за допомогою оптимізації грошових потоків підприємства // Економіка, фінанси і право. - 2008. - №6. - С. 16-18.

2.Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. - 368с.

3.Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учеб. пособие. - 2. изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 511 с.

4.Бєлов М.А., Євдокимова Н.М. Планування діяльності підприємства. - К.: КНЕУ, 2004. - 252с.

.Біндасова Ю. Теоретичні аспекти формування системи управління грошовими потоками підприємства // Научно-технический сборник. - 2007. - №77. - С. 388-394.

6.Бланк И. Методы управления финансами предприятия на основе денежных потоков // Фінанси України. - 2002. - №3. - С. 46-50.

.Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 2 - К.: Ника-Центр, 1999 - 512с.

.Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. - 624с.

9.Болюх М.А. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 2005. - 555с.

.Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000с.

11.Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Гл. ред. серии Я.В. Соколов. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 800с.

12.Вареник В.М. Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму: Збірник наукових праць затверджений Постановою Президії ВАК України від 14.10.2009 №1-05/4. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2011. - №1(4) - С. 77-80.

.Васюренко О.В. Банкiвськi операції: Навч. посібник. - К.: Знання, 2000. - 243с.

.Ващенко І.В. Рух грошових потоків у державі як обєкт моніторингу, аналізу та контролю // Фінанси України: фінансовий контроль. - 2004. - №2. - С. 148-155.

.Герасимчук З.В., Вахович І.М. Фінансовий менеджмент: навч. посібник // Луцький держ. технічний ун-т, Київський національний торговельно-економічний ун-т. - Вид. 2-е, переробл. і доп. - Луцьк: Надстиря, 2007. - 412с.

.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями.

.Гужавіна І.В. Удосконалення фінансового планування на підприємстві // Економіка і управління. - №2. - 2009. - С. 78-80.

.Деменіна О.М. Управління грошовими потоками в межах концепції фінансової рівноваги підприємства // Актуальні проблеми економіки: фінанси і кредит. - 2004. - №7. - С. 14-18.

.Драч В.І. Управління грошовими потоками в сільськогосподарських підприємствах: дисертація канд. екон. наук: 08.04.01 / Інститут аграрної економіки УААН. - К., 2003.

.Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. - К.: Знання, 2007. - 1072с.

.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p., №996-XIV із змінами та доповненнями.

.Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року №1576-XІІ із змінами та доповненнями.

.Китаєва Ж.В. Методика обчислення грошових потоків надходжень і витрат // Фінанси України. - 2009. - №3. - С. 21-26.

.Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. Видання третє, перероблене і доповнене. - К.: «Центр навчальної літератури», 2004. - 531с.

25.Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 768с.

.Ковалева А.И. Оптимизационная модель управления предприятием // Економіка і бізнес. - 2007. - №10. - С. 48-54.

27.Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Знання, 2005. - 485с.

.Кожанова Є. П., Отенко І. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. - 208с.

29.Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. - 289с.

30.Концептуально-методичні засади і інформаційна база фінансового менеджменту. #"justify">.Корягин М. Актуальні питання визнання та обліку еквівалентів грошових коштів в Україні // Бухгалтерський облік і аудит: Навчально-практичний журнал. - №2. - 2006. - С. 27-30.

.Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 520с.

.Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. - К.: Ніка-Центр, 2002. - 216с.

.Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2004. - 365с.

.Лігоненко Л.О., Ситник Г.В. Управління грошовими потоками: Навч. посіб. - К.: КНТЕУ., 2005. - 255с.

.Мельник В.М. Основи економічного аналізу. - К.: Кондор, 2005. - 128с.

.Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. - К.: Вища школа, 2005. - 278с.

.Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. - К.: КНТЕУ, 2008. - 513с.

.Наказ «Про облікову політику ДПДГ «Черкаське» на 2010 рік».

.Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств: Підручник для студентів - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - Львів: «Магнолія 2006», 2008. - 367с.

.Оптимізація грошових потоків як фактор економічного зростання підприємства/ Л. Мишко, Т. Патерко, І. Політова // Методи і моделі в управлінні фінансами. - 2009. - №2. - С. 75-79.

.Пазинич В.І., Шулешко А.В. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 406с.

.Пивоваров М. Г., Новгородська О.О. Шляхи підвищення ефективності застосування обігових коштів на підприємстві ТОВ «Експрес» // Держава та регіони. - 2007. - №5. - С. 79-85.

.Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 535с.

.Політична економія: підручник / Г.І. Башнянін, П.Ю. Лазур., В.С. Медведєв. - К.: Ніка-Центр, 2006. - 527с.

.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87.

.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87.

.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Затверджено Наказом Міністерства Фінансів України від 31.03.1999 р. №87.

.Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності субєктів господарювання: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 365с.

.Рудюк Л.В. Фінанси підприємств. - К.: Університет «Україна», 2005. - 226с.

.Сич Є.М. Управлінський аналіз діяльності субєктів господарювання. - К.: Аспект-Поліграф, 2006. - 204с.

.Славюк Р.А. Фінанси підприємств: Підручник для студентів ВНЗ, слухачів факультетів післядипломної освіти. Затверджено МОН. - К., 2010. - 550с.

53.Сосненко Л.С. Комплексный анализ хозяйственной деятельности: учебное пособие. - М.: КНОРУС, 2007. - 344с.

54.Статут сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога».

.Стельмащук А.М. Стратегічний пріоритет розвитку аграрного сектору економіки // Агроінком. - 2005. - №7. - С. 23-27.

.Сук Л. К., Сук П. Л.. Бухгалтерський облік: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів екон. спец. - К.: Знання, 2005. - 471с.

.Терещенко О.О. Фінансова діяльність субєктів господарювання: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554с.

.Товстоноженко О.В. Фінанси в системі кругообігу капіталу підприємства: нові підходи // Актуальні проблеми економіки: економічна теорія. - 2007. - №10. - С. 14-17.

.Тян Р.Б. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1998. - 156с.

.Фінанси організацій і підприємств: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни студ. спец. 6.050104 «Фінанси», 6.050105 «Банківська справа», 6.050106 «Облік і аудит» / О.Г. Біла, Л.М. Галик, М.М. Дрівко - Л.: Видавництво ЛКА, 2004. - 112с.

.Фінанси підприємств: Навч.-метод. посіб. / Л.Д. Буряк, Є.В. Вакуленко, Г.П. Куліш, Г.Г. Нам, О.А. Островська - К.: КНЕУ, 2005. - 165с.

.Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / М.Д. Білик, О.В. Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька - К.: КНЕУ, 2005. - 592с.

.Фінансовий менеджмент: підручник для студ. вищих навч. закл. / Н.І. Передерієнко, Я.В. Котляревський, О.М. Демяненко. - Л.: Українська академія друкарства, 2008. - 200с.

.Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. / С.Я. Салига, Н.В. Дацій, С.О. Корецький, Н.В. Нестеренко, К.С. Салига - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 274с.

.Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Т.В. Калінеску, В.С. Альошкін, В.Г. Кудіна // Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. - 372с.

.Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. під час підгот. спеціалістів і магістрів із спец. 7-8.050104 «Фінанси» у ВНЗ ІІ-IV рівнів акредитації / Л.І. Катан, Л.І. Бровко, Н.В. Дуброва, Н.В. Бондарчук. - Суми: Довкілля, 2007. - 243с.

.Фінансовий менеджмент: навч.-практ. посіб. / О.В. Олійник, С.В. Юшко, Г.О. Нагаєва // Харк. нац. аграрн. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2010. - 111с.

.Шегда А.В. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Знання, 2005. - 431с.

.Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - К., 2005. - 124с.

.Шубіна С.В., Авакян М.Ю. Напрями управління грошовими потоками підприємства: теоретичні аспекти // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2008. - №17. - С. 52-55.

.Ясишева В.В. Економічний простір: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2008. - №16 - С. 123-131.


Теги: Управління грошовими потоками на підприємствах АПК (на прикладі сільськогосподарських підприємств ДПДГ "Черкаське" і СТОВ "Перемога")  Диссертация  Финансы, деньги, кредит
Просмотров: 30279
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Управління грошовими потоками на підприємствах АПК (на прикладі сільськогосподарських підприємств ДПДГ "Черкаське" і СТОВ "Перемога")
Назад