Кредитна політика комерційного банку

Безготівкові рахунки банку


Форми безготівкових розрахунків виражають конкретний спосіб існування, внутрішню організацію змісту системи безготівкових розрахунків. Форми безготівкових розрахунків охоплюють сукупність розрахункових документів, порядок їх оформлення та приймання установами банків, відповідний документооборот. Кожна з форм безготівкових розрахунків характеризується своєю структурою, сукупністю ознак, конкретним механізмом платежу. Доцільність використання тієї чи іншої форми розрахунків визначається конкретним господарським завданням, змістом і методами розв'язання фінансових проблем господарськими суб'єктами.

У сучасних умовах використовуються такі основні форми безготівкових розрахунків:

платіжні доручення;

платіжні вимоги-доручення;

чеки;

акредитиви;

платіжні вимоги;

векселі;

інкасові доручення (розпорядження).

Форми безготівкових розрахунків розрізняють залежно від характеру і змісту відповідних розрахункових документів. Розрахункові документи є інструментами здійснення безготівкових розрахунків. За формою і змістом вони повинні відповідати певним вимогам: бути простими, зрозумілими платникові і одержувачу коштів, точно визначеними, зручними в користуванні, давати максимально повну і точну інформацію про грошову операцію, що проводиться.

Форма безготівкових розрахунків визначається в договорі між постачальником і покупцем. Кожна окрема форма безготівкових розрахунків несе певне економічне навантаження, має свої сильні і слабкі сторони, специфічні особливості та сфери найефективнішого використання. Ефективність господарського обороту безпосередньо залежить від правильності вибору і доцільності використання тієї чи іншої форми розрахунків. У зв'язку з цим важливою є проблема подальшого розвитку і вдосконалення таких форм безготівкових розрахунків, які б сприяли оптимізації господарського обороту країни.

Конкретний набір форм безготівкових розрахунків визначається як рівнем економічного розвитку країни, так і традиціями, історично усталеними звичаями і стереотипами у сфері платіжних відносин. Так, у США і Канаді традиційно серед форм безготівкових розрахунків переважають розрахунки чеками. В більшості європейських країн поширена форма розрахунків за допомогою дебетових і кредитових доручень (авізо).

В основі сучасних форм безготівкових розрахунків лежить система "жиророзрахунків" ("жиро" від італ. іго - коло, оборот). Як форма безготівкових розрахунків жиророзрахунку виникли в Італії ще у XVI ст. Вони здійснювались жиробанками шляхом перерахування грошових сум з одного рахунку на інший без застосування готівки. З розвитком комерційних банків у XVIII-XIX ст. жиробанки перетворилися на банківські установи з широкими кредитними і розрахунковими функціями. В ході історичного розвитку банківської справи з жиророзрахунків розвинулись, по суті, всі сучасні форми безготівкових розрахунків.

Форми безготівкових розрахунків включають у себе організацію руху відповідних розрахункових документів. Розрахункові документи - це складені за встановленою формою документи, що подаються до банку юридичними або фізичними особами і містять письмове доручення (чи вимогу) про перерахування певної суми грошей у безготівковій формі за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги та інші платежі. Є документи (наприклад, вексель), які подаються не до банку, а передаються однією особою іншій із зобов'язанням (або з наказом) сплатити певну суму грошей пред'явникові документів.

Розрахункові документи строго уніфіковані, мають єдину для всієї країни стандартну форму і встановлений набір реквізитів, тобто певних обов'язкових даних. Відсутність у документі хоча б одного з реквізитів позбавляє його власника (тримача) можливості використати документ для тієї мети, для якої він призначений. Застосування розрахункових документів інших держав при розрахунках у національній валюті на території України не допускається.

Розрахункові документи повинні містити, залежно від їхньої форми, такі реквізити:

назву документа;

номер документа, число, місяць, рік його виписки;

назви платника та одержувача коштів (офіційне скорочення їх), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб - ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах банку;

назви банків платника та одержувача, місцезнаходження їх та умовні номери за МФО (код банку);

суму платежу цифрами та літерами;

призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ тощо), із зазначенням його номера і дати, законодавчого акта, яким передбачено право безспірного стягнення та безакцептного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт); замість назви товару може зазначатися його кодове (умовне) значення;

на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки та підписи керівників (відповідальних осіб) платника або (та) одержувача коштів;

підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

суму податку на добавлену вартість або напис "без податку на добавлену вартість".

Правильності оформлення розрахункових документів у банківській практиці приділяється особлива увага. Якщо хоча б один з реквізитів документів не заповнений або заповнений неправильно, банк такий розрахунковий документ до виконання не приймає. Використання факсиміле замість підпису, виправлення і підчистки у розрахункових документах не допускаються. Банк не має права робити виправлення на поданих розрахункових документах.


Кредитування юридичних осіб


Кінець 2011 р. ознаменувався різким скороченням кредитної активності банків через нестачу ресурсів. Так, у листопаді портфель кредитів юридичним особам зменшився на 3,5 млрд. грн., у грудні ситуація дещо покращилася, але не настільки, щоб компенсувати жовтневе падіння, - портфель зріс лише на 2,8 млрд. грн., до 597 млрд. грн. Як би там не було, в цілому за підсумками 2011 р. портфель кредитування юросіб збільшився на 15%.

Майже всі опитані учасники ринку вважають, що в поточному році справи з кредитуванням йтимуть гірше, ніж в минулому. "За умови відносно стабільного ринку ми плануємо збільшити кредитний портфель за підсумками року в корпоративному сегменті на 5-7%", - говорить Олексій Саливон, заступник голови правління "VAB Банку".

З таким прогнозом погоджується Вадим Березовик, голова правління банку "Форум", який передбачає в найближчі два-три роки середній приріст кредитного портфеля на 7% на рік, із застереженням "якщо не буде значних економічних потрясінь".

Втім, є банки, які планують нарощувати обсяги кредитування швидше. "У 2012 р. ми бачимо збільшення кредитного портфеля на рівні 10%", - говорить Світлана Кордіна, заступник начальника управління корпоративних кредитів "ОТП Банку".

Ще більш амбітні плани озвучила Юлія Тур, перший заступник голови правління банку "Хрещатик": "Приріст кредитного портфеля банку можливий у межах 15-20%, що відповідає обсягу видачі кредитів приблизно в 5 млрд грн."

Сповільнення темпів зростання кредитних портфелів буде супроводжуватися зростанням вартості кредитних ресурсів. Нагадаємо, що ситуація, що склалася з банківською ліквідністю в кінці 2011 р., призвела до серйозного зростання процентних ставок по кредитах - до 25-30% річних. На початку поточного року ліквідність банків повернулася на прийнятний рівень, і навіть з'явилися її надлишки, але це призвело лише до невеликого зменшення кредитних ставок. Банкіри не очікують подальшого зниження вартості кредитування.

"Якщо уряду і НБУ вдасться підтримувати стабільну ситуацію, то в найближчі місяці різкої зміни ставок очікувати не варто", - говорить Світлана Кордіна. Аналогічні очікування і у Олексія Саливона: "Ми не прогнозуємо суттєвого зниження вартості ресурсу в I кварталі 2012 р., середні процентні ставки по овердрафтах можуть скласти на цей період 23-25% річних. Для поновлюваних кредитних ліній вони будуть коливатися в діапазоні 20-22% річних".

Оцінка фінансового стану позичальника проводиться на базі положення про порядок формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (постанова №279 від 06.07.00). Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюється кожним банком самостійно, його внутрішніми положеннями, щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою оцінки фінансового стану позичальника. Остання є обовязковою складовою внутрішньобанківського положення Про кредитування. В Постанові НБУ 279 наведені рекомендації, які можуть бути враховані в певній мірі у власній аналітичній обробці фінансового звіту за позичальника. Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється банками у кожному випадку укладання договору про кредитування. А надалі не рідше ніж 1раз на 3 міс. А для позичальників-банків не рідше ніж 1раз на міс. В положенні 279 зазначені вимоги щодо оцінки фінансового стану, які є мінімально необхідними. Банки мають право встановлювати власні додаткові критерії, що підвищують вимоги до позичальників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними. Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника в залежності від його вагомості серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальниками зобовязань за кредитом. Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника юридичної особи банк має враховувати такі основні показники його діяльності:

платоспроможність (коефіцієнт поточної, миттєвої, загальної ліквідності),

фінансова стійкість,

обсяг реалізації,

обороти за рахунками,

собівартість продукції у динаміці,

склад та динаміка дебет-кредитної заборгованості за останній звітний та поточний роки.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності:


КЛ1 = Ав / Зп >= 0,2


(Ав - активи високоліквідні, Зп - поточні (короткострокові) зобовязання).

Коефіцієнт поточної ліквідності:

КЛ2 = Ал / Зп >= 0,5


(Ал - ліквдні активи).

Коефіцієнт загальної ліквідності:


КЛ3 = активи оборотні / Зп >= 0,2.


Фінансова стійкість:

Коефіцієнт автономності;

Коефіцієнт фінансової стабільності;

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами;

Коефіцієнт ефективності використання активів;

Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу;

Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів.

А також показники ділової активності:

чистий дохід від реалізації;

собівартість реалізованої продукції та інші.

Оцінка фінансового стану банку-позичальника здійснюється на підставі інформації про дотримання економічних нормативів за інструкцією 368 і нормативів обовязкового резервування коштів. В НБУ діє автоматизована інформаційна система - АІС, в якій є окремий модуль досьє банків, який містить необхідну інформацію щодо характеристики банків, як позичальників, в обовязковому порядку надається на запити КБ до НБУ.

Перелік документів для одержання кредиту юридичними особами:

Заява про надання кредиту (відкриття кредитної лінії) в довільній формі, але із обов'язковим зазначенням суми кредиту, мети його отримання, терміну користування та виду забезпечення.

Анкета отримувача кредиту

Якщо потенційний позичальник не є клієнтом банку (тобто не має відкритих у ПАТ банк «Хрещатик» поточних рахунків), то додатково надаються:

Статут (нотаріально завірена копія).

Установчий договір (нотаріально завірена копія).

Картка із зразками підписів, завірена нотаріально, або банком, у якому обслуговується позичальник.

Свідоцтво про реєстрацію (нотаріально завірена копія).

Довідка із статистичного управління (нотаріально завірена копія).

Копії протоколів, або наказів про призначення чи обрання перших посадових осіб (завірені печаткою позичальника).

Виписки з усіх банків, де відкриті рахунки позичальника про обороти по рахунках за попередні шість повних місяців.

Довідки з усіх банків, де відкриті рахунки позичальника про наявність або відсутність заборгованості по кредитам.

Копії контрактів, договорів, угод, на виконання котрих необхідний кредит із додатковими угодами, доповненнями, специфікаціями та рахунками-фактурами.

Копії контрактів, договорів, угод, надходженнями від котрих планується здійснювати погашення кредиту.

Всі копії договорів повинні бути завірені печаткою позичальника.

Фінансово-економічна інформація:

Розгорнутий бізнес-план із описом основних напрямів діяльності позичальника, характеристикою керівників, характеристикою продукції, що випускається та послуг, котрі надаються.

Техніко-економічне обґрунтування (може бути одним із розділів бізнес-плану).

Баланси (форма 1) та звіти про фінансові результати (форма 2) позичальника на три попередні звітні дати.

Документи на предмет застави - в залежності від виду застави.

Голові Правління

ПАТ "Банк "Хрещатик"

Гриджук Д.О.

Шановний Дмитро Олександровичу!

Просимо Вас розглянути можливість надання нашому підприємству короткострокового (довгострокового) кредиту (відкриття короткострокової (довгострокової) кредитної лінії) в сумі _____________________ терміном на (до) _____________________ для закупівлі товару

(сума кредиту цифрами та прописом) (вкажіть період кредитування, або дату повернення)

(сплати послуг) _________________________________________

(вказати конкретні цілі, на які будуть використовуватися кредитні кошти).

В забезпечення повернення кредитних коштів пропонуємо______________________

(вкажіть вид забезпечення, його кількість, місцезнаходження).

Директор __________________

М.П.

Головний бухгалтер __________________

Дата складання


АНКЕТА ПОЗИЧАЛЬНИКА

. Основні параметри кредитування


Вид кредитної операції (строковий кредит, кредитна лінія, овердрафт)Розмір кредиту та валютаТермін кредитуЗапрошувана відсоткова ставкаМета кредиту2. Відомості про Позичальника


Повне найменування Державний реєстраційний номер та дата державної реєстраціїКим зареєстрованоФорма власностіЄ платником ПДВ або єдиного податку№ та дата видачі свідоцтва платника ПДВ або єдиного податкуЮридична адресаФактична адресаТелефониФаксWWW E-mailСтатистичні дані Клієнта за КВЕДІнформація про галузь промисловості, в якій працює позичальник та її особливостіЧи впливає на діяльність позичальника фактор сезонності? Як саме?Дані про держреєстрацію:Дата реєстрації позичальника в податковій інспекціїВ якій податковій інспекції обслуговуєтьсяКількість працюючих Пов'язані підприємства ПІБ керівника (повне) (особа, що уповноважена здійснювати юридичні дії від імені позичальника), досвід роботи у сфері діяльність позичальникаДата, місяць та рік народженняПаспорт: серія, №, виданийМісце реєстраціїАдреса фактичного проживанняДомашній (мобільний) телефонПІБ головного бухгалтера (повне)Дата, місяць та рік народженняПаспорт: серія, №, виданийМісце реєстраціїАдреса фактичного проживанняДомашній (мобільний) телефон

. Актуальний склад засновників

.____________________________________________________________

(найменування юридичної особи /ПІБ фізичної особи)

Частка у СФ ______%

.____________________________________________________________

(найменування юридичної особи /ПІБ фізичної особи)

Частка у СФ ______%

.____________________________________________________________

(найменування юридичної особи /ПІБ фізичної особи)

Частка у СФ ______%

.____________________________________________________________

(найменування юридичної особи /ПІБ фізичної особи)

Частка у СФ ______%


. Якщо були зміни в складі учасників відзначити коли і які саме:

. Чи мають учасники (акціонери) частки (акції) в інших підприємствах, вказати в яких та чи мають заборгованість за кредитами перед банком «Інтеграл» та іншими банками ці підприємства (зазначити розмір боргових зобовязань):

. Якщо були зміни в керівному складі позичальника протягом останніх трьох років - відзначити:

. Чи мають керівники акції (частки) в інших підприємствах, вказати в яких та наявність заборгованості за кредитами перед банком «Інтеграл» та іншими банками цих підприємств (вкажіть відому Вам інформацію про розмір боргових зобовязань):

. Чи є керівники підприємства (особи, які мають право здійснювати юридичні дії від імені підприємства) керівниками інших підприємств - зазначте назву та код в ЄДРПОУ цих підприємств):

. Реквізити всіх відкритих поточних рахунків позичальника, в т.ч. в ПАТ «банк Хрещатик»


№Номер п/рахунку,валютаМФОНазва банкуДата відкриття126002260032600426005260062600*Якщо кількість рахунків перевищує вказані в анкеті - позичальник надає до ПАТ «банк Хрещатик» повний перелік своїх рахунків з банківськими реквізитами окремим листом за підписом перших посадових осіб.


.Чи отримував позичальник протягом останнього року постійну валютну виручку, як що так, то на які рахунки, в якому банку?

. Чи є позичальник власником нерухомого майна? Вкажіть його місцезнаходження.

. Кредитна історія Позичальника (хронологічно: по даті отримання, у т.ч. погашені кредити):


Банк кредиторСума кредиту (валюта)Дата наданняДата погашення (за договором)Дата погашення (факт)Ціль кредитузабезпеченняЗаставна вартість13. Діючі поручительства (гарантії, застави активів), видані на користь третіх осіб, на цей час:


За кого надано зобовязання (3-я особа/повязана структура)Вид зобов'язання (поручительство,гарантія, заставлені активи, інше)Дата закінчення терміну дії зобов'язанняСума зобов'язання, (валюта)

. Запропоноване забезпечення по кредиту

.1. Майно:


НайменуванняБалансова вартість (залишкова)Місцезнаходження майнаВласник майна

.2. Поруки:


Гаранти, поручителі (участь у капіталі позичальника, участь позичальника в капіталі гаранта, грн./ %)

. Відомості про фінансово - господарську діяльність компанії

.1. Історія та масштаб компанії:


Дата початку господарської діяльностіЧи є компанія правонаступником яких-небудь підприємств, якщо так, то яких і з якого періодуЧи є компанія структурою якого-небудь холдингуКількість працюючих

.2. Основні постачальники та покупці (перелічіть по 7-10 найбільших партнерів:


Найменування партнераМісцезнаходження постачальника/покупцяТривалість відносинТовар, що просуваєтьсяОсновні постачальники:Основні покупці:

.3.Кредиторська заборгованість (на дату заповнення анкети):


№ п/пНайменування кредитораСума заборгованості, грн.Дата виникненняДата погашення (за договором)123456789Інші (відносяться кредитори, частка яких менше 5% в загальному обсязі кредиторської заборгованості)

üОтримувач кредиту підтверджує повноту наданої інформації і несе відповідальність за її достовірність

____________________________________

(підпис керівника)

Керівник: ____________________________________

Головний бухгалтер: _____________________________

«_____»______________________201__р.


КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР №

м. _______________________ ____________ р.

ПАТ "Банк "Хрещатик" __________________________________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

(далі - Кредитор), який діє на підставі

підставі ___________________________________ (далі - Сторони), з метою здійснення рефінансування відповідно до Положення про механізми рефінансування банків України уклали цей договір про таке.

1.Предмет договору

1.1. Кредитор надає Позичальнику кредит на суму _________________

(цифрами та словами)

_________________ грн. на строк з _____________________ до

з оплатою _________________ процентів річних. Базова кількість днів для нарахування процентів - 365.

.2. З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Позичальник надає Кредитору в заставу майнові права за кредитним договором № _______ від _________боржником за яким є

______________________________________ (далі - Боржник),

(назва суб'єкта господарської діяльності, його банківські реквізити)

про що укладається окремий договір застави майнових прав (далі - договір застави майнових прав).

.3. Позичальник сплачує нараховані проценти за користування кредитом, наданим на строк до 30 днів, одночасно з поверненням кредиту в сумі

_________________________________________________________ грн.

(цифрами та словами)

.4. Позичальник сплачує проценти за користування кредитом, наданим від 30 до 365 днів, у сумі

________________________________________________ грн. щомісяця

(цифрами та словами)

в передостанній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення боргу за кредитом.

. Зобов'язання та права Сторін

.1. Кредитор зобов'язується:

Протягом ____ днів після укладення договору застави майнових прав перерахувати на кореспондентський рахунок Позичальника № ___________, МФО __________________, код ЄДРПОУ __________________ кредит у сумі

__________ грн.

(цифрами та словами)

.2. Кредитор має право:

.2.1. У разі прострочення погашення кредиту та нарахованих процентів за його користування списати в безспірному порядку заборгованість з кореспондентського рахунку Позичальника згідно зі статтею 73 Закону України "Про Національний банк України".

.2.2. У разі недостатності коштів на кореспондентському рахунку Позичальника для стягнення всієї суми заборгованості в день закінчення строку дії кредитного договору спочатку списати заборгованість за кредитом, а потім - проценти за його користування.

.2.3. У разі неможливості списання заборгованості за наданим кредитом і процентів за його користування з кореспондентського рахунку Позичальника через відсутність коштів віднести заборгованість на рахунок простроченої на весь термін реалізації заставлених майнових прав за договором № _____ від ____________ у порядку, визначеному законодавством України та договором застави майнових прав, і реалізувати заставлені майнові права.

.2.4. У разі допущення Позичальником факту несвоєчасного повернення кредиту, процентів за його користування не допускати Позичальника до участі в наступних 5 тендерах після погашення простроченої заборгованості.

.3. Позичальник зобов'язується:

.3.1. Повернути Кредитору загальну суму, зазначену в пункті 1.1 цього договору, шляхом перерахування коштів на рахунок Кредитора в установлений цим договором строк.

.3.2. Передати Кредитору нотаріально посвідчені копії кредитного договору та договору застави між Позичальником і Боржником на період дії цього кредитного договору до повного погашення заборгованості за кредитом і процентів за його користування.

.3.3. У разі прострочення погашення кредиту та нарахованих процентів за його користування сплатити пеню в розмірі 0,5 процента, але не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

.3.4. У разі дострокового погашення кредиту Боржником забезпечити погашення кредиту в сумі, визначеній цим договором.

.4. Позичальник має право:

.4.1. Достроково повернути кредит і проценти за його користування, попередньо повідомивши про це Департамент монетарної політики Національного банку та

_____________________________________________________________

(назва територіального управління Національного банку України)

. Інші умови договору

.1. Спори, що виникають протягом дії цього договору, вирішуються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди - у встановленому законодавством України порядку.

.2. Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

.3. Договір може бути змінено за письмовою згодою обох Сторін шляхом укладення додаткової угоди, що є невід'ємною частиною цього договору.

. Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін

Позичальник Кредитор


ДОГОВІР ЗАСТАВИ


м. ______________"___" _____________ 201_ р._____________________________________________________________

(вказати найменування сторони)

(надалі іменується "Заставодавець") в особі _______________________,

(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі _______________________________________,

(вказати статут, довіреність, положення тощо)

з однієї сторони, та _____________________________________

(вказати найменування сторони)

(надалі іменується "Заставодержатель") в особі ________________,

(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі ______________________________________,

(вказати статут, довіреність, положення тощо)

з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона") уклали цей Договір застави (надалі іменується "Договір") про наступне.

. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

.1. У відповідності до цього Договору Заставодержатель має право у разі невиконання Заставодавцем своїх обов'язків за Основним договором одержати задоволення за рахунок передбаченого в ст. 3 цього Договору заставленого майна (надалі іменується "предмет застави"), переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

.2. Під "Основним договором" в цьому Договорі розуміється Договір ____________ N ________ від "___" _____________ ____ р., укладений між Заставодавцем (в Основному договорі іменується "_____________") та Заставодержателем (в Основному договорі іменується "_____________").

.3. Строк Основного договору становить ______________________________.

.4. Спосіб і порядок звернення стягнення на предмет застави визначений Сторонами у додатку N ____ до цього Договору.

. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕНЕ ЗАСТАВОЮ

.1. Заставою, що виникає на підставі цього Договору, забезпечується виконання Заставодавцем його обов'язків перед Заставодержателем, які визначені у ст. _________ Основного договору і полягають у ____________________________.

.2. Розмір зобов'язання, що забезпечується заставою відповідно до цього Договору, складає __________ грн.

.3. Зобов'язання, що забезпечується заставою відповідно до цього Договору, повинно бути виконано в строк _________ шляхом__________.

. ПРЕДМЕТ ЗАСТАВИ

.1. Предметом застави є:

.1.1. Найменування: ____________________________________.

.1.2. Кількість: __________________________________________.

.1.3. Якість: __________________________________________.

.2. Вартість предмета застави складає: __________________ грн.

.3. Предмет застави належить Заставодавцю на праві

______________________________________________________.

.4. Предмет застави залишається у володінні Заставодавця.

. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

.1. Заставодавець має наступні права з розпорядження предметом застави: __________________________________________________________________

.2. Наступна застава предмета застави Заставодавцем може бути здійснена лише за попередньою нотаріально посвідченою згодою Заставодержателя.

.3. Засатаводавець зобов'язаний вживати усіх заходів, необхідних для збереження предмета застави, утримувати предмет застави належним чином та негайно повідомляти Заставодержателя про виникнення загрози знишення або пошкодження (псування) предмета застави.

.4. Заставодавець у разі втрати, псування, пошкодження або знищення предмета застави з його вини зобов'язаний замінити або відновити предмет застави.

.5. Реєстрація застави, що виникає на підставі цього Договору, здійснюється Заставодержателем у порядку, передбаченому чинним в Україні законодавством.

. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

.1. Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

.2. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

. ДІЯ ДОГОВОРУ

.1. Цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню.

.2. Цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

.3. Право застави за цим Договором виникає з моменту набрання чинності цим Договором.

.4. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.2 цього Договору та закінчується ___________________________.

.5. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

.6. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

.7. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

.8. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

.9. Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

.1. Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин, на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

.2. Після набрання чинності цим Договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.

.3. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорів реквізитів та зобов'язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.

.4. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами, скріплені їх печатками та нотаріально посвідчені.

.5. Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у ________ автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу.


ДОГОВІР

про банківську гарантію


м. __________ "___" ___________ ____ р.

__________________________________ (назва банку - гаранта),

названий у подальшому "Гарант", в особі ___________________,(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі ________________________________

і __________________________________,

названий у подальшому "Бенефіціант", в особі ________________________________,

що діє на підставі _______________________________, уклали цей Договір про подане нижче.

. Відповідно до "Угоди про надання банківської гарантії" № __ від "___"__________ ___ р.,

що була укладена між Гарантом і Принципалом _______________________(назва Принципала), Гарант в забезпечення належного виконання Принципалом свого зобов'язання по кредитному договору № ___ від "___"____________ ____ р., укладеному між Бенефіціантом (він же кредитор) і Принципалом (він же Позичальник), видає цю банківську гарантію, надалі "Гарантія", в користування Бенефіціанта.

. У випадку невиконання або неналежного виконання Принципалом основного зобов'язання, передбаченого кредитним договором, Гарант зобов'язується відповідно до умов, що викладені у цій Гарантії, уплатити Бенефіціанту грошову суму по представленні останнім письмової вимоги про її сплату.

. Межа загальної відповідальності Гаранта перед Бенефіціантом, включаючи невиконання та неналежне виконання Гарантом зобов'язань за Гарантією, обмежується сумою ______________________________ грн.

. Вимоги за цією Гарантією можуть бути пред'явлені до "___"___________ ____ р.

. Після закінчення строку, вказаного в п. 4, Гарантія втрачає силу і повинна бути без додаткових запитів з боку Гаранта повернена йому протягом _______ днів.

. Гарантія може бути відізвана Гарантом в будь-який час, але до пред'явлення вимоги Бенефіціанта.

. Право вимоги до Гаранта, що належить Бенефіціанту по Гарантії, не може бути передане іншій особі.

. Гарантія набирає чинності з дня зарахування грошей на розрахунковий рахунок.

. Бенефіціант в письмовій вимозі про сплату грошової суми по Гарантії повинен вказати, у чому складається порушення Принципалом зобов'язань по кредитному договору і додати вказані в Гарантії документи.

. Гарант зобов'язаний розглянути вимоги Бенефіціанта з доданими документами протягом _______ днів і проявляти розумне клопотання, щоб встановити, чи відповідає вимога і додані до неї документи умовам Гарантії.

. Не пізніше дня, наступного за днем, вказаним в п. 10, Гарант зобов'язаний:

або перерахувати на рахунок Бенефіціанта суму, вказану в п. 3;

або повідомити Бенефіціанта про відмову у задоволенні його вимоги.

. Гарант має право відмовити Бенефіціанту, якщо вимога або додані до неї документи:

не відповідають умовам Гарантії;

представлені Гаранту після закінчення строку, визначеного пунктом 4.

. Гарант зобов'язаний повідомити Бенефіціанта не пізніше дня, наступного за днем, коли Гаранту стало відомо:

борг, забезпечений Гарантією, повністю або частково погашений;

основне зобов'язання перервалось з інших підстав;

визнане недійсним.

. Якщо після повідомлення, вказаного у п. 13, буде пред'явлена повторна вимога Бенефіціанта, Гарант зобов'язаний її задовольнити.

. У випадку подвійного виконання за Гарантією, Гарант має право стягнути з Бенефіціанта необґрунтовано одержане.

. Дія Гарантії і цього Договору закінчується:

сплатою Бенефіціанту суми, на яку видана Гарантія;

закінченням строку, на який видана Гарантія;

внаслідок відмови Бенефіціанта від своїх прав по Гарантії і повернення її Гаранту;

внаслідок відмови Бенефіціанта від своїх прав по Гарантії шляхом письмової заяви про звільнення Гаранта від його зобов'язань;

____________________________________;

____________________________________.

. Всі спори, які виникають між сторонами вирішуються шляхом переговорів або в судовому порядку.

. Додаткові умови.


ДОГОВІР ПОРУКИ N _

м. Київ"___" ____________ 201_ р.Банк, ________________ код ЄДРПОУ _______________ (далі - Кредитор), в особі ________________________________, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ____________________________________, паспорт серія _____ номер _________________ виданий _____________________________________________, ідентифікаційний номер ________________ (далі - Боржник), з другої сторони, та ____________________________________, паспорт серія ______ номер _________ виданий _________________________________________, ідентифікаційний номер ___________________ (далі - Поручитель), з третьої сторони, далі разом іменовані Сторони, уклали цей договір (далі - Договір) про наступне:

. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

.1. Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником усіх його зобов'язань за Договором про іпотечний кредит N ____ від _________ 200_ р. та додатковими угодами до нього (далі - Договір про іпотечний кредит), як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

.2. Поручителю добре відомі усі умови вищезгаданого Договору про іпотечний кредит.

.3. Зобов'язання Боржника за Договором про іпотечний кредит включають, зокрема, обов'язкові грошові зобов'язання:

  • з повернення основної суми заборгованості (кредиту);
  • зі сплати процентів за користування кредитом;
  • та зобов'язання, які можуть виникнути:
  • зі сплати пені і штрафів у разі виникнення обставин, відповідно до Договору про іпотечний кредит та/або чинного законодавства,
  • зі сплати відшкодування за дострокове погашення кредиту;

термін платежу за якими настав на момент пред'явлення Кредитором вимоги про виконання Поручителем зобов'язань відповідно до цього Договору.

.4. Поручитель повідомлений та згоден з тим, що права вимоги за Договором про іпотечний кредит та всіма додатковими угодами до нього можуть бути переуступлені на користь Державної іпотечної установи.

У разі переуступлення прав вимоги за Договором про іпотечний кредит та всіма додатковими угодами до нього на користь Державної іпотечної установи, так само як і у разі зворотного переуступлення Державною іпотечною установою прав вимог за Договором про іпотечний кредит та всіма додатковими угодами до нього на користь Кредитора, зобов'язання Поручителя, зазначені у цьому Договорі, зберігають чинність.

. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

.1. Кредитор має право:

.1.1. У разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за Договором про іпотечний кредит, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня невиконання пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя. Ці вимоги є обов'язковими для виконання протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Поручителем від Кредитора письмового повідомлення про невиконання Боржником зобов'язань за Договором про іпотечний кредит.

.1.2. Здійснити відступлення права вимоги за Договором про іпотечний кредит N ____ від _________ 200_ р. та додатковими угодами до нього на користь Державної іпотечної установи.

.1.3. Отримувати інформацію про Поручителя.

.1.4. Здійснювати перевірку платоспроможності, фінансового стану Поручителя тощо.

.2. Кредитор зобов'язується:

.2.1. Після виконання Поручителем зобов'язань за Договором про іпотечний кредит надати Поручителю документи, які підтверджують обов'язок Боржника за Договором про іпотечний кредит.

.2.3. У разі виконання Боржником зобов'язань (після пред'явлення вимог безпосередньо до Поручителя) за Договором про іпотечний кредит, забезпечений порукою, негайно повідомити про це Поручителя.

.3. Поручитель має право:

.3.1. Здійснювати всі необхідні заходи щодо забезпечення виконання зобов'язань за Договором про іпотечний кредит.

.3.2. У разі виконання Поручителем зобов'язань Боржника за Договором про іпотечний кредит, Поручитель має право зворотної вимоги до Боржника.

.3.3. У разі виконання Поручителем зобов'язань Боржника за Договором про іпотечний кредит, він має право отримати від Кредитора всі документи, які підтверджують обов'язок Боржника за Договором про іпотечний кредит.

.4. Поручитель зобов'язується:

.4.1. Виконати за Боржника зобов'язання за Договором про іпотечний кредит шляхом перерахування суми заборгованості Боржника, вказаної Кредитором, в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами, вказаними в договорі про іпотечний кредит, у строки, зазначені в п. 2.1.1 з моменту отримання від Кредитора письмового повідомлення про невиконання Боржником зобов'язань за Договором про іпотечний кредит.

.4.2. У разі одержання вищевказаної вимоги Кредитора повідомити про це Боржника.

.5. Права Боржника:

.5.1. Боржник має право достроково виконати зобов'язання за Договором про іпотечний кредит на умовах, визначених у самому Договорі про іпотечний кредит.

.5.2. Боржник, який виконав зобов'язання за Договором про іпотечний кредит, повинен негайно повідомити про це Поручителя.

.5.3. У разі, якщо Поручитель не повідомить Боржника про вимогу Кредитора і сам виконає зобов'язання, Боржник має право висунути проти вимоги Поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги Кредитора.

.6. Обов'язки Боржника:

.6.1. Якщо Боржник не в змозі вчасно здійснити платіж у відповідності із Договором про іпотечний кредит, він письмово повідомляє про це Поручителя та Кредитора не пізніше ніж за три дні до моменту настання строку платежу.

. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

.1. Поручитель відповідає за зобов'язаннями згідно з Договором про іпотечний кредит перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Божник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо.

.2. Відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.

.3. Причини невиконання Боржником своїх зобов'язань за Договором про іпотечний кредит жодним чином не можуть впливати на виконання Поручителем зобов'язань за цим Договором.

.4. Поручитель та Боржник залишаються зобов'язаними перед Кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за Договором про іпотечний кредит не будуть виконані повністю.

.5. В разі невиконання або неналежного виконання Поручителем зобов'язань згідно з цим Договором, Поручитель сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несплаченого платежу.

. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ І ПОРЯДОК ЙОГО ПРИПИНЕННЯ

.1. Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами (уповноваженими представниками Сторін).

.2. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за Договором про іпотечний кредит.

.3. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання.

. ОКРЕМЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

.1. У разі виникнення між Сторонами спорів та суперечок за цим Договором або у зв'язку з ним, Сторони зроблять все необхідне для врегулювання вказаних спорів та суперечок шляхом переговорів.

.2. Спори та суперечки в рамках цього Договору, врегулювання яких неможливо досягнути шляхом переговорів, вирішуються у встановленому чинним законодавством порядку.

.3. Відносини, що виникають при укладенні та виконанні цього Договору та не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством України.

. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

.1. Підписанням цього Договору Поручитель підтверджує: 6.1.1. Свою здатність виконувати умови цього Договору.

.1.2. Що цей Договір не суперечить будь-яким обмеженням, що є обов'язковими для Поручителя.

.1.3. Що відсутні будь-які перешкоди для виконання цього Договору на день його підписання.

.1.4. Що на день підписання Договору відсутні будь-які судові спори, що можуть істотно та/або негативно впливати на фінансовий стан та кредитоспроможність Поручителя.

.1.5. Що надані Поручителем Кредитору документи не містять будь-яких недостовірних відомостей, складені та/або отримані в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

.1.6. Що Поручитель повністю розуміє всі умови цього Договору, свої права та обов'язки за цим Договором і погоджується з ними.

.2. Поручитель та Боржник підтверджують, що всі зобов'язання, представлені в цьому Договорі, є дійсними на день укладення цього Договору. Поручитель та Боржник розуміють, що будь-яка недійсність зобов'язань буде розцінюватись як надання Кредитору завідомо неправдивої інформації з метою отримання кредиту та тягне за собою відповідальність Поручителя та Боржника у відповідності до чинного законодавства України.

.3. Будь-які повідомлення, які направляються Сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатися наданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу другої Сторони. Повідомлення можуть також направлятись факсом чи засобами електронного зв'язку, при цьому такі повідомлення мають попередній характер і повинні бути підтверджені належним чином відповідно до положень цього пункту Договору.

.4. Цей Договір укладено українською мовою в трьох примірниках по одному для кожної із Сторін, всі примірники мають однакову юридичну силу.

.5. Сторони, укладаючи цей Договір, керуючись відповідними принципами свободи договору, домовились про наступну форму укладання цього Договору, яка є обов'язковою для Сторін і погодженою Сторонами, а саме: кожен аркуш, на якому викладено цей Договір, містить підпис кожної Сторони (уповноважених представників Сторін, що підписали цей Договір) та печатку сторони, якщо Стороною є юридична особа.

.6. Доповнення та зміни умов Договору вносяться за згодою Сторін і оформляються додатковими угодами.

.7. Цей Договір Сторонами прочитаний, відповідає їхнім намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується власними підписами Сторін, які діють з повним розумінням предмету та змісту Договору.

комерційний банк кредитування

Кредитування фізичних осіб


ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ОТРИМАННЯ КРЕДИТУ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ:

. Заявка-анкета на отримання кредиту.

. Паспорт Позичальника (громадянина України).

. Копія паспорта чоловіка (дружини), свідоцтво про шлюб (розлучення) (подається при наявності).

. Довідка про присвоєння ідентифікаційного коду платника податків.

. Довідка з місця роботи із зазначенням займаної посади, терміну роботи на даному підприємстві, отриманої суми доходу за останні 6 місяців у розрізі місяців, за підписом директора, головного бухгалтера, скріплених печаткою.

. Виписка з трудової книжки про місце роботи за останні три роки або ксерокопія трудової книжки, завірена відділом кадрів.

Якщо дохід фізичної осіби є результатом підприємницької діяльності:

свідоцтво про реєстрацію субєкта підприємницької діяльності;

довідка з податкової інспекції про доходи підприємця як фізичної особи за останні 6 місяців;

копія патенту на здійснення підприємницької діяльності;

при сплаті єдиного податку - документи, що підтверджують сплату податку за останні 6 місяців.

У разі потреби для отримання кредиту в сумі, що перевищує 5000 доларів США, Банк може вимагати від Позичальника також інші документи, що підтверджують забезпечення повернення кредиту і платоспроможність

Позичальника, а саме:

. Копії трудових контрактів і угод (при наявності).

. Копія декларації про доходи за звітний період, завірена податковою інспекцією (при наявності).

. Свідоцтво про народження дітей (при наявності).

. Закордонний паспорт (при наявності).

. Правовстановлюючі документи, що підтверджують наявність власності на нерухомість (квартира, дача, будинок, земельний ділянка).

. Правовстановлюючі документи, що підтверджують наявність власності на коштовне майно (автомобіль, яхта і т.д.).

. Виписки по банківським поточним і депозитним рахункам.

. Документи, що підтверджують наявність власності на цінні папери (виписки з реєстрів акціонерів).

. Документи, що підтверджують володіння підприємством (чи частки в ньому) (Статут, установчий договір тощо).

. Кредитний договір (при наявності).

. Виписка з позичкового рахунка тощо (при наявності).

. Документи по орендній платі за житло (при наявності).

. Документи по оплаті за мобільний телефон (при наявності).

Додаткові документи, необхідні для розгляду кредитної заявки для придбання транспортного засобу або сільгосптехніки, що були в експлуатації:

. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), що купується за кредитні кошти, оформленого на попереднього власника - у випадку, якщо автомобіль вже був поставлений на облік в Україні.

. Копія талону проходження технічного огляду транспортного засобу.

. Для водного транспорту - копія свідоцтва про придатність водного транспорту до плавання, класифікаційне свідоцтво.

. Копія генеральної довіреності на особу, що здійснює продаж транспортного засобу (при наявності).

. Витяг з АІС ІНБД про транспортні засоби" про відсутність запису про транспортний засіб в БД Угон, Угон-СНД та Інтерполу тощо.

. Митна декларація, BRIEF (єдина стандартизована європейська форма тимчасового технічного паспорта, на якому уповноважений співробітник української митниці робить відмітку про дозвіл на поставку автомобіля на облік на території України) - у випадку, якщо автомобіль завезений з-за кордону та ще нерозмитнений і не поставлений на облік.

. Експертна оцінка ринкової вартості транспортного засобу або сільгосптехніки.


Контроль банку за станом кредитних операцій


Проблемними боргами називають такі, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, за яких банк матиме сумнів щодо повернення позики. Головними ознаками проблемних кредитів є, насамперед, несплата процентів чи неповернення основної суми боргу або її частини; несприятлива зміна у вартості забезпечення кредиту, більш низькі, ніж передбачалося, надходження на рахунок; фінансові показники, що відбивають несприятливе становище. На додаток до вищезгаданих подій співробітники банку повинні також стежити за «сигналами», що можуть несприятливо відбитися на становищі позичальника.

Основними причинами виникнення проблемних кредитів можна виділити: кредитування інсайдерів; неповна кредитна інформація, погашення кредитів, недостатньо виважений підхід до кредитної діяльності, некомпетентність у спеціальних питаннях, невиважений підхід до ризиків, кредитування у занадто великих сумах, конкуренція, недостатній рівень супроводження кредитів. До факторів, що негативно впливають на виконання зобовязань за кредитним договором належать: фактори, повязані з діяльності позичальника; фактори повязані з діяльністю банку; фактори, які не знаходяться під контролем банку.

Таким чином, можна стверджувати, що, з одного боку, виникнення проблемної заборгованості зумовлене негативними наслідками фінансової кризи, з іншого - серйозними помилками в кредитній політиці самих банків і з третього - умисними неплатежами позичальників. І тепер банкам самим доводиться вирішувати питання повернення проблемних кредитів.

Завдання менеджменту при управлінні проблемними кредитами полягає в мінімізації збитків за кредитними операціями банку з допомогою відповідних методів управління.

Система управління проблемними кредитами включає: аналіз кредитного портфелю, метою якого є раннє виявлення кредитів, які можуть перейти до категорії проблемних; якщо позика визнана проблемною, то розробляється комплекс заходів по погашенню; регулювання проблемних кредитів - реабілітація (реструктуризація, збільшення терміну кредиту, кредитні канікули, фіксація та зниження процентної ставки) та ліквідація; контроль за погашенням проблемних кредитів.

Для того, щоб ефективно проводити управління проблемними кредитами банку потрібна правильна організація кредитного процесу банку, взаємодія та співпраця всіх підрозділів банку, причетних до видачі кредитів та їх супроводження. Доцільно створити окремий підрозділ, який би працював як з проблемними кредитами, так і з проблемними активами загалом. Незважаючи на регулювання взаємовідносин кредитних субєктів загальними нормами права, різними законами України та нормативними актами в Україні, потрібен Закон України «Про кредитування», який би покращив роботу банків по недопущенню та погашенню проблемних кредитів. Також банки звертаються до колекторських компаній, які допомагають вирішувати проблеми із поверненням боргів.

Фінансовий аналіз має велике значення при управлінні проблемними кредитами, так як саме він допомагає на початковому етапу виявити недоліки у фінансовому стані позичальника чи у обслуговуванні кредитних операцій. Саме аналіз якості кредитного портфелю показує реальний стан погашення заборгованості по кредиту та відсоткам, появу простроченої заборгованості та проблемних кредитів.

До методів регулювання проблемних кредитів відносяться реабілітація (реструктуризація, збільшення терміну кредиту, кредитні канікули, фіксація та зниження процентної ставки) та ліквідація.

Недостатній внутрішній контроль і аудит призводить до збільшення частки проблемних кредитів банку. Тому потрібно систематично перевіряти проблемні кредити, розробляти план дій щодо погашення проблемної заборгованості на основі рекомендацій аудиторів та органів внутрішнього контролю.

Серед проблем управління проблемними кредитами можна назвати невідповідність правового та інформаційного забезпечення особливостей кредитної діяльності вітчизняних банків, обмеженість кредитних ресурсів, пасивність банків, неефективна їх реакція на утворення і утримання боргу позичальниками, відсутність досвіду цілеспрямованої роботи у поверненні боргів як безпосередньо у банках, так і у субєктів, що надають послуги з цих питань. Відсутність в державі Закону України „Про кредитування суттєво позначається на діяльності субєктів господарювання і економічному розвитку самої країни.

Як одним із етапів роботи з позичальником при управлінні проблемними кредитами, потрібно розробити стратегію поведінки в переговорах з боржником. З метою прискорення розрахунків за простроченими кредитами банк може використовувати такі дієві форми по погашенню боргу, як переуступлення права вимоги та переведення боргу. Якщо банк зацікавлений у створенні можливості для повернення кредиту, він підписує спільну угоду з погашення кредиту. Проблема вдосконалення методів оцінки кредитних угод є актуальною як у теоретичних дослідженнях, так і в практичній діяльності банків. На сьогоднішній день практично є відсутніми наукові роботи системного плану, присвячені удосконаленню кредитних відносин комерційних банків із позичальниками.

Резерви - це матеріальні чи грошові запаси, що створюються на випадок необхідності. Ця частина матеріальних, фінансових ресурсів тимчасово виключена з обороту і слугує джерелом, з якого використовуються ресурси у разі крайньої необхідності. У банківській справі розрізняють обовязкові, загальні та спеціальні резерви. Обовязкові резерви - це акумульовані комерційним банком кошти, які зберігаються на резервному рахунку у центральному банку з метою забезпечення ліквідності депозитної заборгованості чи інших пасивних операцій банків. Загальні резерви - це кошти, мобілізовані банком за рахунок прибутку банку після оподаткування для відшкодування непередбачених збитків від різних видів невизначених ризиків. Для покриття збитків від банківської діяльності в цілому за результатами фінансового року комерційні банки створюють резервний фонд, який, по суті, є загальним резервом, тобто резервом коштів для покриття збитків від статутної діяльності. Спеціальні резерви - це кошти, мобілізовані комерційним банком, на покриття сумнівних боргів, непередбачених втрат, збитків від проведення активних операцій. Формування спеціальних резервів здійснюється за рахунок витрат банку.

Отже, і обовязкові, і спеціальні, і загальні резерви створюються для страхування ризиків: обовязкові - для страхування ризику невиконання зобовязань комерційних банків за депозитами та іншими пасивними операціями, спеціальні - для страхування певних ризиків невиконання зобовязань клієнтів, контрагентів перед банком за кредитами та іншими активними операціями. Загальні резерви - для страхування невизначених ризиків, що притаманні діяльності банків.

Згідно з вимогами НБУ вітчизняні банки сьогодні з метою страхування ризиків від активних операцій повинні створювати такі спеціальні резерви за активними операціями:

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Резерв за коштами, розміщеними на депозитних рахунках у банках, які визнані банкрутами або ліквідуються чи зареєстровані в офшорних зонах.

Резерв на відшкодування можливих збитків за простроченими понад 30 днів та сумнівними щодо їх отримання нарахованими доходами за активними операціями.

Резерв на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами.

Резерв для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості.

Усі зазначені резерви формуються банками шляхом віднесення на витрати. Кожен з них має свій власний напрям використання акумульованих коштів - це покриття збитків від конкретної активної операції, тобто резерв за одним видом активних операцій не може використовуватись банком для покриття збитків за іншими видами активних операцій. Саме тому резерви за активними операціями часто називають відповідними резервами. Фактично створені резерви за активними операціями не використовуються на покриття збитків від банківської діяльності в цілому. Перерахування коштів до резервів проводяться до встановленого строку подання щомісячного балансу.

Порядок формування та використання резервів за кредитними операціями, за коштами, розміщеними на депозитних рахунках у банках, які визнані банкрутами або ліквідуються чи зареєстровані в офшорних зонах, та за простроченими понад 30 днів і сумнівними щодо їх отримання нарахованими доходами за активними операціями регулюється положенням НБУ від 6 липня 2000 р. № 279 (зі змінами та доповненнями до нього).

Згідно з цим положенням вітчизняні комерційні банки формують резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземній валюті.

До кредитних операцій відносять усі види активних операцій банків, повязаних із наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобовязань про надання коштів у тимчасове користування на певних визначених кредитним договором (угодою) умовах, у тому числі операції факторингу, фінансового лізингу, врахування векселів, репо, а також надання гарантій, порук, авалів та розміщення депозитів.

Якщо банк виступає гарантом за операціями клієнта, то існує потенційна загроза виникнення ситуації неплатоспроможності клієнта-боржника і невиконання ним своїх зобовязань. У такій ситуації саме банк-гарант виконує зобовязання клієнта перед його кредитором. Саме тому комерційні банки повинні створювати резерви за наданими гарантіями у будь-якій формі: за гарантіями, акцептами та авалями, що надані банкам і клієнтам.

Банки можуть розміщувати тимчасово вільні ресурси у депозити в інших банках. Будь-який депозит має кредитну природу, йому притаманний кредитний ризик - ризик невчасного повернення чи неповернення коштів депозиту та процентів банку-вкладнику. З огляду на це комерційні банки створюють резерв і за розміщеними строковими депозитами.

Не створюється резерв за бюджетними кредитами; кредитними операціями в системі одного банку; за операціями фінансового лізингу, якщо обєктом операцій є нерухоме майно; за коштами, що розміщені банком на умовах субординованого боргу; за позабалансовими зобовязаннями, за якими банк не повинен надавати кошти на першу вимогу.

Уся сукупна заборгованість за кредитними операціями на певний момент часу становить кредитний портфель банку. У кредитний портфель включають як усі стандартні кредитні операції, за якими вчасно погашається борг, так і сумнівні та безнадійні щодо їх повернення кредитні операції.

Для визначення обсягу резерву комерційні банки щомісячно станом на перше число оцінюють ризикованість власного кредитного портфеля. Критеріями такої оцінки є:

фінансовий стан позичальника;

стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості.

Оцінка фінансового стану позичальників проводиться банками за власними методиками, які розробляються самостійно і обовязково затверджуються внутрішньобанківськими положеннями. Методика оцінки фінансового стану позичальників є обовязковим додатком до внутрішнього банківського положення про кредитування. У розробленій банком методиці на вимогу НБУ обовязково повинен ураховуватись ряд коефіцієнтів та додаткових субєктивних показників.

При списанні безнадійних сум за операціями з цінними паперами необхідно керуватися положеннями, викладеними у Порядку бухгалтерського обліку формування і використання резервів, списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках України (затверджено Постановою Правління НБУ № 520 від 16.12.98 р.). Детально даний порядок було розглянуто щодо кредитних заборгованостей. За операціями з цінними паперами, то він аналогічний, оскільки рахунки резервів за операціями з цінними паперами є також контрактивними, відтак, списання втрат від знецінення ЦП можливе:

за дебетом контрактивних рахунків сформованих резервів;

методом прямого списання - за дебетом групи рахунків 771 «Списання безнадійних активів».

При списанні втрат за рахунок резерву в обліку виконується проведення:

Д-т 3190 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж;

або Д-т 3290 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції;

К-т Рахунки сумнівної заборгованості.

Списана заборгованість за рахунок резервів обліковується за групою позабалансових рахунків № 961 «Борги, списані у збиток».

При використанні методу прямого списання в обліку прово дяться записи:

Д-т 7713 Списання безнадійної заборгованості від знецінення цінних паперів на продаж або Д-т 7714 Списання безнадійної заборгованості від знецінення цінних паперів на інвестиції;

К-т Рахунки сумнівних заборгованостей.

Повернення раніше списаної суми безнадійної заборгованості проводиться за кредитом зазначених рахунків групи 771 - якщо повернення здійснюється протягом поточного року.

Якщо ж повернення проводиться у наступному році, то суми відображаються за кредитом рахунків групи 671 «Повернення списаних активів»:

№ 6713 «Повернення раніше списаної сумнівної заборгованості від знецінення цінних паперів на продаж»;

№ 6714 «Повернення раніше списаної сумнівної заборгованості від знецінення цінних паперів на інвестиції».

Одночасно здійснюється запис за кредитом групи позабалансових рахунків 961 «Борги, списані у збиток».


Операції з ведення рахунків клієнтів банку в іноземній валюті


Банки відкривають рахунки у іноземній валюті юридичним та фізичним особам згідно з чинним законодавством України. Порядок відкриття рахунків клієнтам регламентовано інструкцією № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженою НБУ 04.02.98 р.

Для відкриття поточних рахунків у іноземній валюті юридичні особи подають до банків такі ж документи, що і для відкриття поточних рахунків у національній валюті.

Якщо поточний рахунок у іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, то в банк подається лише заява та картки із зразками підписів та відбитком печатки.

Види валютних рахунків клієнтів передбачені інструкцією НБУ № 3 у залежності від режиму їх функціонування.

. Поточні валютні рахунки резидентів - юридичним особам для здійснення торговельних та неторговельних операцій з нерезидентами.

. Поточні валютні рахунки іноземним інвесторам.

. Поточні валютні рахунки фізичних осіб:

громадянам України без підтвердження джерел надходження коштів у іноземній валюті;

іноземцям-резидентам, що отримали право на проживання в Україні;

іноземцям-нерезидентам, що отримали право на проживання в Україні терміном до одного року (з підтвердженням джерел надходження коштів).

. Позичкові рахунки юридичних осіб та їх представництв (резидентів та нерезидентів).

. Депозитні рахунки юридичних осіб та їх представництв (резидентів та нерезидентів).

На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб - громадян України зараховуються валюта:

готівкова;

за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на імя власника рахунку згідно з чинним законодавством України;

за іменними платіжними документами, які надіслані з-за кордону на імя власника рахунку;

за іменними платіжними документами (чеками), виписаними уповноваженими банками України;

переказана з-за кордону на імя власника рахунку через уповноважені банки України;

одержана з-за кордону як оплата праці, премії, призи, авторські гонорари від юридичної особи-нерезидента;

за платіжними документами, ввезеними з-за кордону власником рахунку і зареєстрованими митною службою при вїзді в Україну;

перерахована власнику рахунку за дорученням юридичної особи-нерезидента через юридичну особу-резидента (посередника) на підставі укладених міжнародних угод (контрактів, договорів), якими передбачено отримання резидентами України гонорарів, премій, призів та інших виплат від нерезидентів з-за кордону за використання їх творів, винаходів, відкриттів тощо згідно з чинним законодавством України;

перерахована в межах України іншою фізичною особою (резидентом чи нерезидентом) з особового рахунку в іноземній валюті.

З поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи - громадянина України чи за його дорученням - проводяться такі операції:

перерахування за межі України через коррахунки уповноважених банків України відповідно до «Правил переказу іноземної валюти за межі України за рахунок власних коштів фізичних осіб резидентів і нерезидентів»;

виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з порядком переміщення валюти через митний кордон України);

виплата платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з порядком переміщення валюти через митний кордон України);

перерахування у межах України на рахунок іншої фізичної особи - громадянина України;

перерахування на особовий поточний рахунок в іншому уповноваженому банку України чи на вкладений рахунок.

З поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції:

перерахування за межі України через коррахунки уповноважених банків України відповідно до «Правил переказу іноземної валюти за межі України за рахунок власних коштів фізичних осіб резидентів і нерезидентів»;

виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з «Порядком переміщення валюти через митний кордон України»);

виплата платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з «Порядком переміщення валюти через митний кордон України»);

перерахування на особовий поточний рахунок в іншому уповноваженому банку України чи на інший вкладений рахунок.

перерахування у межах України на поточний рахунок іншої фізичної особи - резидента чи нерезидента.

Операції за поточними рахунками в іноземній валюті представництв та установ здійснюються за таким порядком. На поточні рахунки в іноземній валюті офіційних представництв, представництв юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю в Україні, установ (груп управління програмами або проектами міжнародної технічної допомоги) зараховуються кошти:

у готівковій формі, що ввезені на територію України уповноваженим представником юридичної особи - нерезидента і зареєстровані митною службою при вїзді в Україну;

невикористаний залишок готівкової іноземної валюти чи іноземна валюта за платіжними документами, що були раніше отримані (куплені) в уповноважених банках України для сплати витрат на відрядження, експлуатаційні витрати, повязані з обслуговуванням транспортних засобів закордоном, та представницькі витрати закордоном;

перераховані з-за кордону на імя власника рахунку через уповноважені банки (у тому числі для виконання міжнародних програм або проектів технічної допомоги);

за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на імя власника рахунку в порядку, передбаченому чинним законодавством України;

за платіжними документами на імя власника рахунку, ввезеними на територію України і зареєстрованими митною службою при вїзді в Україну (у ввізній митній декларації робиться відмітка уповноваженого банку про прийняття платіжних документів, а копія митної декларації залишається в уповноваженому банку);

у сумі відсотків, нарахованих за залишком коштів на особовому поточному рахунку;

інших надходжень на користь власника рахунку, що не суперечать чинному законодавству України;

перераховані в межах України власнику рахунку відповідно до чинного законодавства України.


Оформлення й облік торговельних і неторговельних операцій в іноземній валюті. Обмінні валютні операції


Схема переказів у системі MoneyGram. Схема переказів у системі Western Union.

До операцій неторгового характеру також слід віднести операції з переказу коштів фізичних осіб за кордон. Ці перекази проводяться на такі цілі:

допомога родичам, що проживають за межами України;

сплата аліментів на утримання дітей і непрацездатних батьків;

здійснення платежів, повязаних зі смертю (транспортні витрати та витрати на поховання);

здійснення платежів з відшкодування витрат судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органам іноземних держав, а також витрат за державне мито за справами, що розслідуються цими органами;

отримання спадкоємних коштів і коштів від реалізації спадщини та майна, належного нерезиденту в Україні;

сплата в іноземній валюті на імя юридичної особи-нерезидента за лікування, навчання, участь у конференціях та сплати страхових і членських внесків, придбання науково-методичної літератури і передплатних видань;

сплата іноземної валюти за оформлення документів на працевлаштування за наявності міжурядових угод;

оплата фізичною особою-резидентом товару іноземній фірмі за імпортним контрактом (договором, інвойсом) для власного споживання;

перерахування власником рахунку коштів в іноземній валюті з цього рахунку при виїзді за кордон на постійне місце проживання;

перерахування нерезидентом прибутків, одержаних від здійснення інвестицій в Україні.

Слід відзначити, що в Україні на перерахування коштів фізичних осіб за межі України існує ряд законодавчих обмежень щодо сум переказу, наявності підтверджуючих документів тощо.

Банки, залучені до системи міжнародних переказів, повязані між собою за допомогою комунікаційних мереж, по яких розпорядження про перекази проходять через відповідні національні платіжні системи. Ці мережі можуть експлуатуватися службами пошти, телеграфу, самими банками (банківські мережі) тощо. Існує ряд спеціалізованих організацій, що діють у цій сфері (наприклад, мережа Western Union, MoneyGram).Express укладає угоду з іноземною юридичною особою про надання цією особою агентських послуг з переказу коштів. Ця особа обслуговує клієнтів у своїй країні, переказуючи їх кошти за кордон та виплачуючи їм переказані з-за кордону суми.

Клієнти вносять агентові суми, що належать до переказу, і суми комісійної винагороди (разом ці суми називаються трастові фонди). Не пізніше наступного робочого дня агент зараховує ці суми на спеціальний трастовий рахунок у банку і сповіщає транзакційний центр про їх надходження (звичайно, якщо агентом є банк, то трастовий рахунок він відкриває у себе). American Express надається право дебетувати цей рахунок і наступного робочого дня American Express виплачує належні суми отримувачам. Щомісячно American Express переказує агенту певний процент від комісійних винагород і відшкодування витрат на проведення транзакцій.

При переказі коштів з-за кордону American Express інкасує кошти платників і переказує їх телеграфом у банк агента. Одночасно через транзакційний центр American Express сповіщає агента). Агент дає банку розпорядження виплатити кошти отримувачам. Щомісячно агент отримує свою частку комісійної винагороди.- це достатньо розвинута система, яка поєднує технології переказів через кореспондентські рахунки між банками різних країн та сплату фізичним особам через поштові відділення в країні отримувача коштів. Підключення до цієї системи не потребує значних початкових вкладень (у спеціальне устаткування, підключення до компютерної мережі, придбання спеціальних програмних продуктів). Крім того, American Express гарантує безкоштовне постачання бланків документів, робочих терміналів тощо на засадах власності на них American Express. Це значно знижує витрати на впровадження та обслуговування системи MoneyGram та сприяє зацікавленості в ній банків, в яких не вистачає вільних коштів, таких як більшість українських банків сьогодні. Однак система MoneyGram має цілий ряд суттєвих недоліків для банку.

По-перше, дуже вузький асортимент послуг. Практично тут застосовується технологія прямого переказу, не розроблено комплекс додаткових послуг та опцій.

По-друге, технологія переказів у системі MoneyGram не дозволяє варіювати між ціною та швидкістю переказу. Як правило, переказ у системі MoneyGram клієнт отримує через 3-4 дні після відправки.

По-третє, і це, мабуть, найголовніше. У системі MoneyGram практикується дуже невигідний для банку-агента порядок сплати комісійної винагороди. Агент, приймаючи кошти для переказу та комісійну винагороду від клієнта, мусить розмістити як суму переказу, так і суму комісійних на спеціальному трастовому рахунку в довіреному банку. American Express має право безумовно дебетувати цей рахунок на всю суму. Частку комісійної винагороди, що належить агентові, American Express сплачує лише протягом наступного місяця після проведення операції. Таким чином, банк безкоштовно кредитує American Express протягом місяця.

По-четверте, відсутність єдиної компютерної мережі системи MoneyGram ускладнює процес комунікації з транзакційним центром та контрагентами і зумовлює додаткові витрати в процесі роботи в системі, що негативно вплине в довгостроковому періоді.

Клієнт, виходячи з власних побажань та ціни, може користуватися тим або іншим методом переказу коштів. На сьогоднішній день надання послуг неторгових переказів або платежів в Україні здійснюється переважно в рамках системи компанії «XChange Points/Western Union», що знайшла свою нішу на фінансовому ринку України.

Система Western Union - світовий лідер у цьому виді бізнесу - зявилась у нашій країні приблизно три року тому. Її засновниками стали визнаний лідер міжнародних швидкісних переказів, американська компанія «Western Union» та АТ «Українська фінансова група». За три роки роботи агентам західної компанії дочірнє підприємство УФГ вийшло на значні обсяги діяльності. Тепер «XChange Points/Western Union» здійснює понад 1200 міжнародних операцій на місяць у рамках системи Western Union зі швидкісного переказу грошових коштів в Україну та за кордон, маючи близько 23 тисяч власних агентств більше ніж у 90 країнах світу. У ній працює понад 23000 агентів і можливий переказ коштів у будь-яку країну світу.

В Україні відділення «XChange Points/Western Union» успішно працюють у всіх великих містах, включаючи Київ, Львів, Одесу, Ялту, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків. Цю діяльність не слід розглядати як конкурентну банківській. Головне, чим займається компанія, - швидкісний переказ готівкових грошей фізичних осіб та невеликого приватного бізнесу, яким внаслідок не дуже великих обсягів операцій комерційним банкам займатися поки що не цікаво. Люди не бажають чекати, а для невеличких фірм затримка з надходженням коштів є просто небезпечною.

Окрім того, якщо банк може не мати в місці переказу банку-кореспондента, то оператору агентства «XChange Points/Western Union» клієнт повинен просто повідомити суму переказу та місто, де на нього чекає отримувач. У свою чергу, в деяких країнах йому слід представити посвідчення особи, в інших - дати відповідь на кодове запитання, що надіслане відправником. Усе це робиться дуже швидко завдяки високомобільним компютерним мережам.

Для вступу в Western Union потрібні початкові вкладення (закупівля техніки, програмних продуктів тощо), а для банку достатньо лише купити програмні продукти Western Union та підключитися до компютерної мережі Western Union.

Переказ за телефонним наказом (Will Call Service).

Це найпопулярніша трансфертна послуга, яка дозволяє одержувачу за кордоном отримати гроші через кілька хвилин після відправки. Клієнт має право зарезервувати переказані гроші, і отримувача буде повідомлено про надходження коштів лише після того, як клієнт дасть наказ агентові Western Union (наприклад, по телефону).

Прямий переказ (Directed Money Transfer).

Термін переказу - від 1 до 4 днів. Клієнт може змінити термін переказу (наприклад, до 15 днів), сплативши нижчу ціну за переказ.

Швидкий збір коштів (Quick Collect).

Цей метод використовується для платежів фізичних осіб зарубіжним юридичним особам. При цьому через кілька хвилин після відправки коштів юридична особа-отримувач, яка перебуває на обслуговуванні Western Union, отримує чек Western Union.

Переказ зі швидкісною перевіркою (Quick Chek).

Ця послуга надається клієнтам, які регулярно відсилають кошти певним особам за кордон. Це можуть бути: особи, що працюють за кордоном і мають потребу в достатньо швидкому та дешевому способі переказу грошей додому; особи, що сплачують аліменти за кордон, та ін. Клієнт укладає угоду з Western Union про регулярні перекази коштів за кордон, в якій він наводить дані про себе та про отримувача. Повідомлення про надходження грошей приходить отримувачеві через 48 годин після внесення клієнтом суми на переказ. Такий тип переказу гарантує клієнтові низьку ціну операцій, а агентові - гарантовані замовлення.

Переказ на наступний день (Next-Day Money Transfer).

Проводиться так само, як Will Call, з тією різницею, що кошти надходять отримувачеві не за кілька хвилин, а на наступний день. Цей різновид переказу в системі Western Union поєднує зручність Will Call-операції з низькою ціною Next-Day Money Transfer.

Комерційний переказ (Commercial Money Transfer).Union надає організаціям, які підходять за рядом критеріїв (кредитоспроможність, широка клієнтська база тощо), обладнання для переказу коштів своїм клієнтам або працівникам (фізичним особам) за кордон і обслуговує ці перекази.

Обмінними операціями є операції, які передбачають обмін однієї валюти на іншу: операції обміну іноземної валюти, готівкові валютно-обмінні операції, а також бухгалтерські операції, кінцевим результатом яких є відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операцій, проведених в іноземній валюті, у національній валюті (наприклад, отримання/сплата доходів/витрат, придбання необоротних активів тощо).

До готівкових валютно-обмінних операцій належать:

купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів - готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

продаж фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків;

Основною вимогою до бухгалтерського обліку обмінних операцій є рівність гривневого еквіваленту залишку за балансовим рахунком 3800 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів" (за офіційним курсом НБУ) та залишку на рахунку 3801 "Гривневий еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів" наприкінці кожного операційного дня.

Для цього різницю між гривневим еквівалентом залишку на рахунку 3800 (за офіційним курсом НБУ) та 3801 (за договірним курсом), яка може виникнути під час проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти за гривні (готівкові і безготівкові), відображають на балансовому рахунку 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами" - за операціями з власною валютою, 6114 "Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів" - за операціями, що здійснюються за дорученням клієнтів (якщо операції за дорученням клієнтів відображають в обліку з використанням рахунків 3800 та 3801).

У бухгалтерському обліку операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, що їх здійснюють операційні каси та обмінні пункти (у т. ч. і створені на підставі агентських угод), відображають такими проведеннями:

Видача авансу обмінному пункту (якщо він розташований поза межами операційного залу банківської установи):

Дт 1007 Банкноти та монети в дорозі

Кт 1001 Банкноти та монети в касі банку (1002 Банкноти та монети в касі відділень банку) - сума авансу

Оприбуткування авансу в обмінному пункті

Дт 1003 Банкноти та монети в обмінних пунктах

Кт 1007 Банкноти та монети в дорозі - сума авансу

Видача авансу обмінному пункту (якщо він розташований в операційному залі установи банку)

Дт 1003 Банкноти та монети в обмінних пунктах

Кт 1001 Банкноти та монети в касі банку (1002 Банкноти та монети в касі відділень банку) - сума авансу

Купівля банком іноземної валюти:

Дт рахунки для обліку готівки

Кт 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів - сума придбаної іноземної валюти за курсом НБУ

Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт рахунки для обліку готівки - гривневий еквівалент придбаної іноземної валюти за обмінним курсом банку на момент здійснення операції

Визначення фінансового результату обмінних операцій (не реалізований результат - різниця між курсом НБУ та обмінним курсом купівлі)

Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами - позитивний результат або

Дт 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами

Кт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів - від'ємний результат

Продаж іноземної валюти:

Дт 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт Рахунки для обліку готівки - сума проданої іноземної валюти за курсом НБУ;

Дт Рахунки для обліку готівки

Кт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів - гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за обмінним курсом банку на момент здійснення операції.

Визначення фінансового результату обмінних операцій (за результатом продажу визначається реалізований результат - різниця між курсом продажу та курсом купівлі).

Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами - позитивний результат

Дт 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами

Кт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів - від'ємний результат

Передавання залишків готівки обмінного пункту до операційної каси банку (якщо обмінний пункт розташований поза межами операційного залу установи банку)

Дт 1007 Банкноти та монети в дорозі

Кт 1003 Банкноти та монети в обмінних пунктах - сума залишку

Оприбуткування залишків готівки обмінного пункту в операційну касу банку

Дт 1001 Банкноти та монети в касі банку" (1002 Банкноти та монети в касі відділень банку)

Кт 1007 Банкноти та монети в дорозі - сума залишку

Передавання залишків готівки обмінного пункту до операційної каси банку (якщо обмінний пункт розташований в операційному залі банку)

Дт 1001 Банкноти та монети в касі банку

Кт 1003 Банкноти та монети в обмінних пунктах - сума залишку.

Конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави здійснюється відповідно до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, згідно з якою в разі здійснення конвертації готівкової іноземної валюти використовується крос-курс, визначений через офіційні курси гривні до іноземних валют, що встановлені НБУ.

Операції з конвертації готівкової іноземної валюти банки здійснюють лише з тими валютами, що належать до І групи Класифікатора іноземних валют.

Бухгалтерський облік операцій, пов'язаних із конвертацією готівкової іноземної валюти, здійснюється за наведеною нижче схемою:

Конвертація готівкової іноземної валюти

а) Дт Рахунки для обліку готівки

Кт 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металах - сума іноземної валюти, прийнята для конвертації від клієнта

б) Дт 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт Рахунки для обліку готівки - сума іноземної валюти, що видана клієнтові

в) Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів - гривневий еквівалент іноземної валюти після конвертації за офіційним курсом НБУ

г) Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами - різниця між гривневими еквівалентами іноземної валюти, що конвертується, та валюти після конвертації

Отримання комісійної винагороди за конвертацію готівкової іноземної валюти:

у національній валюті;

Дт Рахунки для обліку готівки

Кт 6114 Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів - сума комісії

в іноземній валюті (якщо банк, відповідно до чинного валютного законодавства, має право на отримання комісії в іноземній валюті).

Дт Рахунки для обліку готівки

Кт 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів - сума комісії.

Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт 6114 Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів - гривневий еквівалент комісії за офіційним курсом Національного банку України.


Внутрішньогосподарські операції банку


У процесі здійснення статутної діяльності в установах невиробничої сфери постійно відбуваються господарські операції щодо надходження й оприбуткування основних засобів та інших необоротних матеріальних активів. Основні засоби в установу надходять внаслідок їх придбання, будівництва за рахунок бюджетних асигнувань, безоплатного одержання (від інших установ за розпорядженням вищих керівних органів, від спонсорів, як гуманітарна допомога), виготовлення у власних майстернях, вирощування тварин у власному господарстві, вирощування багаторічних насаджень, оприбуткування надлишків, виявлених при проведенні інвентаризації, не повністю використаних засобів при виконанні госпдоговірних науково-дослідних робіт і залишених замовником у користування установі, тощо.

У більшості випадків надходження складних і дорогоцінних основних засобів оформлюють "Актом прийняття-передачі основних засобів" т. ф. № 03- І (бюджет). Ті ж предмети, справність і придатність до експлуатації яких легко визначається і не погребує висновків спеціальної комісії, які не містять дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння і вартість яких порівняно невелика, а кількість значна (наприклад, господарський інвентар, нескладний інструмент, бібліотечні фонди і т. ін.), оприбутковують на підставі супровідних документів постачальника (рахунка-фактури, товарно-транспортної накладної тощо), на яких робиться відмітка матеріально відповідальної особи про взяття їх на облік за місцем використання.

Для оприбуткування і синтетичного обліку основних засобів "Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ" передбачено рахунки 10 "Основні засоби" та 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Необхідність застосування двох рахунків для цих цілей зумовлена великою різноманітністю, різним призначенням та вартістю таких засобів.

Рахунок 10 "Основні засоби" поділяється на такі субрахунки:

"Земельні ділянки";

"Капітальні витрати на поліпшення земель";

"Будинки та споруди";

"Машини та обладнання";

"Транспортні засоби";

"Інструменти, прилади та інвентар";

"Робочі і продуктивні тварини";

"Багаторічні насадження";

"Інші основні засоби".

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана або надана установі для користування, у тому числі здана в оренду.

На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" обліковують витрати неінвентарного характеру, тобто витрати, не пов'язані з будівництвом споруд, на покращання земельних ділянок для сільськогосподарського призначення, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо).

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" обліковують такі підгрупи засобів:

) будинки виробничо-господарського призначення;

) будинки, призначені для проживання;

) споруди.

На субрахунку 104 "Машини та обладнання" обліковують:

) силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову й електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію та ін.) в механічну, тобто в енергію руху;

) робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, що призначені для механічного, термічного Р. хімічного впливу на предмети праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини і тварин;

) вимірювальні прилади: дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри висотоміри, гальванометри, геодезичні прилади, гігроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати та ін.;

) регулювальні прилади та пристрої - киснево-дихальні прилади, регулювальні, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю та ін.;

) лабораторне обладнання - пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газопроникність, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи та ін.;

) обчислювальна техніка - електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої;

) медичне обладнання - зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням, спеціальне дезинфекційне та дезинсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь та молочних станцій, станцій переливання крові та ін.;

) комп'ютерна техніка та комплектуючі - комп'ютери, монітори, периферійне і сітьове обладнання комп'ютера;

) інші машини та обладнання - обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів і майстерень в учбових закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науково-дослідних та інших установ, які займаються науковою працею, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини на автомобільному та кінному ходу, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні та швейні машини, холодильники, пилососи та ін.

На субрахунку 105 "Транспортні засоби" обліковують усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості з виділенням окремих підгруп:

) рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі, барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, судна парусні, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.);

) рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертольоти);

) гужовий транспорт (вози, сани та ін.);

) виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки та ін.);

) усі види спортивного транспорту;

) запасні частини до транспортних засобів, які за характеристиками належать до основних засобів.

На субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар" обліковують такі підгрупи засобів:

) лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких і газоподібних речовин до споживача;

) інструменти - механічні та немеханічні знаряддя праці загального призначення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів: різальні, ударні, натискувальні, ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря та ін. (електродрелі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти та ін.), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, виконання монтажних робіт та ін. (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування карданного валу на автомобілях та ін.);

) виробничий інвентар та приладдя - предмети виробничого значення, які слугують для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі столи, верстати, кафедри, парти та ін.); обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути зараховані до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами та ін.);

) господарський інвентар - предмети конторського та господарського упорядкування, конторська обстановка, переносні бар'єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи папірографи та інші ручні розмножувальні й нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення - гідропульти, стендери, драбини ручні та ін.


Приклад розрахунку нарахованої заробітної плати від суми «на руки»


Розрахунок нарахованої заробітної плати від суми «на руки» 1000,00 грн.

Із сумою «на руки» 1000,00 грн. начебто все просто. Йдемо знизу догори. Для цього робимо пропорції.

Спочатку визначаємо базу оподаткування ПДФО 1000,00 - 85% х - 100%; х = (1000,00 * 100)/85 = 1176,47 грн.

Тепер визначаємо базу для єдиного соціального внеску або нашу нараховану заробітну плату 1176,47 - 96,4% х - 100%; х = (1176,47*100)/96,4 = 1220,40 грн.

Отже, якщо ми отримуємо «на руки» заробітну плату 1000,00 грн., то наша нарахована заробітна плата складає 1 220,40 грн. Слід сказати, що в наведеному прикладі не застосовувалася податкова соціальна пільга.

Розрахунок нарахованої заробітної плати від суми на руки 15 000,00 грн.

Із сумою 15 000,00 грн. буде складніше. Тут маємо прогресивну ставку податку на доходи фізичних осіб, про неї, до речі можна почитати у статті про розрахунок заробітної плати більше ніж десять мінімальних. Також нам дуже завадить максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску. Наш розрахунок доведеться розділити на три етапи.

Перший етап. З 01.04.2011 року мінімальна заробітна плата складає 960,00 грн. Тобто 10 мінімальних заробітних плат складає 9 600,00 грн.

Визначаємо базу оподаткування ПДФО 9 600,00 - 3,6% = 9254,4 грн.

Утримуємо ПДФО 9254,4 - 15% = 7866,24 грн. Отже у складі 15 000,00 грн. суму 7866,24 грн. ми отримуємо після обкладення суми 9600,00 грн. податком на доходи фізичних осіб у розмірі 15%.

Другий етап. 15 000,00 - 7866,24 = 7 133,76 грн. Цю суму ми отримуємо після обкладення її податком на доходи фізичних осіб за ставкою 17%. Також, частина цієї суми підпадає під базу нарахування єдиного соціального внеску.

Далі можна було б зробити як в першому прикладі, проте тут зявляється максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску, яка складає 15 прожиткових мінімумів. З 01.04.2011 розмір прожиткового мінімуму становить 960,00 грн. Отже, максимальна величина нарахування ЄСВ становить 960,00 * 15 = 14 400,00 грн. Тобто нам треба пройти ще два етапи.

400,00 - 9 600,00 = 4 800,00 грн. Це залишок суми, з якої утримується єдиний соціальний внесок.

800,00 - 3,6% = 4627,2 Утримуємо ЄСВ.

,2 - 17% = 3840,58 грн. Отримуємо заробітну плату «на руки» від суми 4 800,00 грн. нарахованої заробітної плати.

Тепер залишився третій етап, зробити розрахунок для останньої частини заробітної плати.

000,00 - 3840,58 - 7866,24 = 3293,18 - це остання частина нашої заробітної плати. Із цієї суми не утримувався єдиний соціальний внесок. З неї утримувався тільки ПДФО. Отже

,18 - 83% х - 100%; х = (3293,18*100)/83 = 3967,69 грн. - остання частина нарахованої заробітної плати.

Тепер отримуємо нашу нараховану заробітну плату, яка складається з трьох частин 9 600,00 + 4 800,00 + 3967,69 = 18367,69 грн.


Розмір допомоги при розрахунку за листком непрацездатності


Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності визначено у ст. 37 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III, а страховий стаж обчислюється відповідно до ст. 7 цього Закону.



Виплата заробітної плати за час відпустки


Заробітна плата за час відпустки виплачується в повному обсязі працівникам, які пропрацювали в банку понад шість місяців, працівникам, яким за їх бажанням відпустка надається до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві (ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР; далі - Закон № 504), а також тимчасовим та сезонним працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше шести або шість місяців і яким відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу. Виняток становлять виплати за щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, які здійснюються за час фактичної роботи в таких умовах.

Згідно зі статтею 23 Закону № 504 витрати, повязані з оплатою щорічних і додаткових відпусток (у т. ч. за ненормований робочий день), провадяться за рахунок коштів підприємства, призначених на оплату праці. Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором (за стаж роботи в галузі, на підприємстві тощо), провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обовязкових платежів до бюджету.

Заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 21 Закону № 504). При цьому за порушення керівником підприємства незалежно від форм власності встановлених законодавством термінів виплати заробітної плати або виплати її не в повному обсязі передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом 1 статті 175 Кримінального кодексу України.


Виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустки


Відповідно до статті 24 Закону № 504 працівник у разі звільнення має право на отримання грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

У разі переведення працівника на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінена грошовою компенсацією за умови, що тривалість наданої за робочий рік щорічної і додаткових відпусток становить не менше ніж 24 календарних дні. При цьому під додатковими маються на увазі лише відпустки, передбачені пунктом 1 статті 4 Закону № 504, а не інші додаткові відпустки, наприклад у звязку з навчанням, оскільки щорічні основна та додаткові відпустки надаються за робочий, а не календарний рік.

Слід зазначити, що особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток або їх частини грошовою компенсацією не допускається.


Розрахунок середньої заробітної плати для оплати відпуски


Оплата часу щорічних відпусток та виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки здійснюється на основі середньої заробітної плати, яка, відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), обчислюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював в банку менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за неї.

Якщо працівник не мав заробітку не з його вини (наприклад, перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої йому в трудовому договорі (штатному розписі) тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (п. 4 Порядку).

При цьому сумарна заробітна плата, на основі якої провадяться розрахунки середньої заробітної плати, обчислюється шляхом множення посадового окладу на 12 місяців, що передують місяцю оплати відпустки або виплати компенсації.


Теги: Кредитна політика комерційного банку  Методичка  Банковское дело
Просмотров: 19331
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Кредитна політика комерційного банку
Назад