Особливості різних видів рекламних видань та їх функціонування у сучасному світі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історія та теоретичні відомості про рекламні видання

.1Поняття про рекламу та рекламне видання

.2Історичний розвиток рекламних видань

.3Наукові підходи до класифікації рекламних видань

Розділ 2. Практичне застосування рекламних видань, їх функціонування у сучасному світі

.1 Брошура як рекламне видання

.2 Характеристика колекцій рекламних плакатів

.3 Аналіз електронного варіанту рекламно-інформаційного тижневика «Афіша Прикарпаття»

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

На сьогоднішній день майже немає періодичних друкованих видань, у яких би не відводилося місце рекламі. Так, у багатьох розважальних виданнях (журнали, газети, розраховані на широку читацьку аудиторію) реклама може займати від 5% до 40-50% загального обсягу видання. Реклама в таких виданнях може бути розміщена в кінці - у більшості жіночих журналів, де реклама подається значним блоком і групується за тематикою та характером послуг або видом рекламованої продукції. Крім кінцевого блоку реклами подібна інформація може подаватися безпосередньо в середині друкованого видання.

Реклама як показове явище сучасного комунікативного простору становить собою важливу сферу людської діяльності. Вона входить у життя сучасної людини-споживача, перебираючи на себе функції чинника, який не лише значною мірою визначає економічну сферу життя суспільства, а також відбиває й одночасно формує масову культуру і свідомість. З огляду на це реклама повинна бути багаторівнево вивчена. Щодня близько 60-85% українців переглядають пресу, цікавлячись актуальними подіями, сенсаціями, спортом, модою, комерцією, туризмом тощо, попутно читаючи рекламні матеріали.

У наш час масштабного розвитку набули саме рекламні видання. Їхня функціональність у сучасному світі дає насамперед пізнавально-інформаційну продукцію. Видавництва різних сучасних видань безпосередньо мають своє індивідуальне призначення та мету. У суспільстві з ринковою економікою цей сегмент видавничої продукції розвивається надзвичайно стрімко. Рекламні тексти останніми роками активно стали проникати практично в усі три групи жанрів журналістики - інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Сьогодні рекламні нариси, рекламні рецензії, рекламні репортажі та рекламні статті все частіше зявляються на сторінках масових газет і журналів.

Слід зазначити, що створення реклами - складний процес, у якому бере участь велика кількість людей. Від того, наскільки якісною є реклама, її текст, залежить рівень її економічної ефективності.

Мета дослідження - визначити проблеми і перспективи реклами та сучасних рекламних видань, їх історичний розвиток.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

простежити історичний процес становлення рекламних видань;

дати характеристику поняттю реклама та рекламне видання;

розглянути наукові підходи до класифікації рекламних видань;

проаналізувати брошуру як вид рекламного видання;

здійснити характеристику колекцій рекламних плакатів;

зробити аналіз електронного варіанту рекламно-інформаційного тижневика «Афіша Прикарпаття».

Обєктом дослідження є рекламні видання.

Предметом дослідження є особливості різних видів рекламних видань та їх функціонування у сучасному світі.

При дослідженні були використані наступні методи: аналізу і синтезу, узагальнення, історичний та логічний, порівняльний.

Розділ 1. Історія та теоретичні відомості про рекламні видання

.1 Поняття про рекламу та рекламне видання

Сучасний світ насичений рекламою, рекламні засоби численні, різноманітні і багатоликі, однак реклама не є породженням нашого часу. Слово «реклама» латинського походження (reclamare - викрикувати). Вже в стародавньому Єгипті, Греції та Римі дрібні рознощики - торговці голосно вихваляли якості товарів, створюючи прообраз усної реклами.

У найбільш примітивних формах реклама існувала протягом багатьох століть, а в пресу почала попадати тільки в середині XI століття. У наш час реклама в тому чи іншому її прояві зустрічається на кожному кроці.

За свою тривалу історію реклама якісно еволюціонувала. Крім того, можна чітко простежити взаємозв'язок розвитку реклами і психології впливу. Адже всі досягнення в галузі впливу привносилися в рекламу, просуваючи її на наступну ступінь розвитку [2; 76].

Поворотним пунктом в історії реклами став 1450г., рік винаходи Гутенбергом друкарського верстата. Реклама не потрібно було більше в ручну виготовляти додаткові примірники своїх повідомлень. Перші друковані рекламні оголошення з'явилися в 1472г. в Лондоні, а в 1611 р. там же було відкрито перше рекламне бюро, що зв'язує рекламодавців з друкарнями. У 1631 р. в Парижі була створена довідкова контора, що друкує рекламні оголошення в «Газет де Франс», що сповіщає про оптово-роздрібної торгівлі продуктами харчування і худобою [3; 42].

Поет-рекламіст В. В. Маяковський писав: „...реклама - промислова, торгівельна агітація. Жодне, навіть найправильніше слово, не рухається без реклами... Реклама - це імя речі. Реклама повинна нагадувати безліч разів про кожну, навіть чудову річ. Найбільшою популярністю не лише у зарубіжних, але й українських спеціалістів користується визначення, прийняте Американською асоціацією маркетингу (The American Marketing Association, AMA): „реклама - це будь-яка форма неособового представлення і просування ідей, товарів чи послуг, оплачувана точно встановленим замовником [5; 23].

Існує безліч визначень реклами. Вони відрізняються кількістю слів і заумності. Альберт Ласкер, прозваний батьком сучасної реклами, говорив, що реклама - це «торгівля в друкованому вигляді».

Французький вчений А. Дейян вважає, що „реклама - це платне, односпрямоване і неособове звернення, здійснюване через засоби масової інформації й інші види звязку, що агітують на користь якого-небудь товару, марки, фірми (якоїсь справи, кандидата, уряду) [7; 12].

Реклама - це дуже тонкий ринковий інструмент. В умовах розвиненого ринку, коли присутня висока конкуренція, і кожен продавець прагнути максимально, задовольнити потреби покупця, реклама може стати вирішальним чинником конкурентної боротьби. Реклама, якщо говорити простою мовою, служить для того, щоб сповістити різними способами (іноді всіма наявними) про нові товари або послуги та їх споживчі властивості, і спрямована на потенційного споживача. Реклама необов'язково нав'язує товар покупцю. Іноді вона просто змушує згадати останнього конкретну марку або назва товару (послуги) коли він робить свій вибір. У початку споживач вирішує з чого вибирати, а вже потім який марці віддати перевагу, на основі свого уявлення про неї, стереотипу або сформованого образа конкретної марки товару (послуги) [8; 9].

Гарна реклама призводить до зростання бізнесу або запобігає спад продажів, що по суті одне й те саме. Якщо цього не відбувається, то реклама негарна, чи це просто не реклама. Огілві як-то з гіркотою говорив: «Більша частина реклами ганебно неефективна. »На жаль, рекламна індустрія стоїть на самому першому місці за неефективності: сотні мільярдів доларів крутяться даремно, не приносячи рекламодавцям очікуваного результату. Якщо б так працювала автомобільна промисловість, то половина населення планети загинула б в автомобільних катастрофах. Але й рекламні катастрофи не такі нешкідливі. У них гинуть товари (торгові марки, бренди) і фірми, гинуть і людські кар'єри [5; 33].

Отже, у реклами є тільки одне мірило успіху - продаваності! А тому, хороша реклама - це не та, яка подобається вам чи яка перемагає на конкурсах, а та, яка перемагає на ринку, тобто та, яка продає максимально ефективно і з мінімальними витратами. Це реклама, яка робить вам гроші. Слово «продавати» в рекламі використовується в самому широкому сенсі. Зазвичай реклама продає товари і послуги. Але вона може «продавати» і соціальні ідеї (боротьба з наркотиками, курінням, рух за чистоту вулиць і т.д.); вона може «продавати» та кандидата на виборах [21; 34].

Реклама, як важливе явище нашого життя, має певні функції.

Функції реклами визначаються її метою та завданням.

Схема 1.1 Функції реклами

Деякі дослідники, зокрема А.Ю. Вуйма, виділяють наступні функції реклами:

-інформаційна - припускає поширення в масовому масштабі інформації про товар чи послугу, їхній характер, місця продажу і т.п.;

-економічна - стимулювання збуту товарів, а також вкладання інвестицій;

просвітня - передбачає пропаганду різного роду нововведень;

соціальна - спрямована на формування суспільної свідомості, посилення комунікативних зв'язків у суспільстві і поліпшення умов існування;

естетична - націлена на формування смаку споживачів [18; 32].

Якщо говорити з наукової очки зору, то всі функції і фактори пливу реклами можна об`єднати в п`ять груп: маркетингова, комунікативна, освітня, економічна та соціальна.

Ряд дефініцій реклами ґрунтується на її функціях: реклама - це "будь-яка оплачувана форма репрезентації інформаційних повідомлень неособистого характеру про товари та послуги", реклама-це інформація про споживчі властивості товарів та різні види послуг з метою їхньої реалізації, створення на них попиту. Ось яке визначення реклами запропоновано в Законі України "Про рекламу": "реклама - це спеціальна інформація про осіб та продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку" [2; 65].

Нині напрацьовано більше двох тисяч визначень реклами, деякі з них, прийняті 20-30 років тому, безнадійно застаріли, інші - безмежно широкі чи вузькі, або відомчі. У більшості визначень поняття „реклама проглядається деяка спільна позиція, яка підкреслює, що в рекламі має місце суміщення кількох функцій: повідомлення, способу, адресата, впливу тощо. Це визначають дослідники навіть соціалістичної реклами. Наприклад, у монографії „Язык рекламных текстов, так описують функцію реклами: „Реклама здійснюється у формі оголошень, із реклами ми дізнаємося про особливості і способи споживання товарів, їх якість і місце продажу. А функцію впливу - природно, у відповідності з існуючою ідеологією: „Виховувати смаки людей, розвивати їх потреби і тим самим активно формувати запити... - такі завдання реклами" [13; 31].

Таким чином, реклама - одна із комунікативних форм. Її функціональне призначення - познайомити широку аудиторію споживачів з ідеями, якістю товарів та послуг з метою їхньої пропаганди та розширення збуту.

Важливе місце у функціонуванні нашого світу займають рекламні видання. Рекламні видання - це особливий вид видань, цільовим призначенням якого є від імені конкретного виробника, рекламодавця або спонсора якнайкраще представити потенційному споживачеві чи покупцеві товари, ідеї та послуги [15; 96].

Періодичні видання рекламного характеру становлять значну долю всіх періодичних видань. На сучасному етапі розвитку суспільства, науки й техніки, стрімкого зросту ринкових відносин роль реклами важко заперечувати, тому крім численної телевізійної чи радіо реклами активно розвиваються рекламні друковані видання [12; 14].

На сьогоднішній день майже немає періодичних друкованих видань, у яких би не відводилося місце рекламі. Так, у багатьох розважальних виданнях (журнали, газети, розраховані на широку читацьку аудиторію) реклама може займати від 5% до 40-50% загального обсягу видання. Реклама в таких виданнях може бути розміщена в кінці - у більшості жіночих журналів, де реклама подається значним блоком і сортирується за тематикою та характером послуг або видом рекламованої продукції. Крім кінцевого блоку реклами подібна інформація може подаватися безпосередньо в середині друкованого видання [6; 3].

Реклама зустрічається у 90% сучасних періодичних видань. В середньому вона займає 1015% площі видання. Деякі видання для неї відводять цілі сторінки або розвороти, інші групують оголошення в блоки. Більшість реклам - це поєднання зображення та тексту. Рекламний текстовий матеріал із зображальними елементами за архітектонічним властивостями - це звичайні публікації. Існує поняття прихованої реклами, коли реклама має вигляд звичайного текстового повідомлення з фотографією, але суто рекламний зміст. Вибір того чи іншого принципу оформлення реклами базується на концепції видання. В журналах рекламні сторінки найчастіше розташовані наприкінці або спочатку. Якщо ж сторінка має рекламу, їй відводиться місце у підвалі, нижньому лівому куті. Реклама у журнальних виданнях також відрізняється від газетної своєю тематикою. Так, наприклад, в журналі «Друкарство» всі рекламні оголошення присвячені основній тематиці видання - видавничій справі, поліграфії, витратним матеріалам тощо [18; 19].

Специфіка інформації, зафіксованої в рекламному виданні, полягає в тому, що тут поєднується популярний, довідковий і оцінково-рекламний текст.

.2 Історичний розвиток рекламних видань

Історичний розвиток рекламних видань відбувався поступово. Розвивалися головні види рекламних видань:видавничий проспект, плакат, рекламний каталог,буклет.

Успішний розвиток реклами потребував промислового виробництва паперу (з 1320 р. у Німеччині) і друкарського обладнання (середина XV ст.).

Крім того, в цей період виникають такі носії реклами:

летючки, що є прямими попередниками сучасних листівок, які використовуються як у політичних, так і в торгово-рекламних цілях;

афіші різних видовищ (коротке рукописне повідомлення, яке вивідувалось переважно на поштах і заїздах, з переліком номерів та їх виконавців);

каталоги виданих книг із зазначенням цін;

анотації- важливий жанр книготоргової реклами;

видавничі проспекти;

заголовки, які коротко переказують зміст книги [17; 9].

Історичний розвиток буклетів.

Якщо шукати першовитоки формування писемності та образотворчого мистецтва, то можна зануритися в глибинні коріння історії, коли все це тільки зароджувалося і знаходило прояв в наскальних малюнках. Якщо врахувати, що писемність в буклетах, рівно, як і різноманітні ілюстрації, використовуються дуже активно, то ці паралелі можна провести [8; 55].

А якщо поставитися до історії буклетів більш серйозно, слід згадати древній Єгипет, коли там винайшли папірус. Його виробництво було дуже дорогим задоволенням, тому вільного поширення цей продукт давньої друкарні не отримав. Інформація на цих інформаційних носіях була дуже вивіреною і не мала вад, і якщо ставала надбанням громадськості, то тільки шляхом зачитування перед великим скупченням народу на центральних площах.

І тільки в епоху Срібного Століття друк буклетів отримала справжній розвиток. У методиці виготовлення буклетів стався справжній прорив, і в результаті буклети стали орієнтовані на конкретного споживача. Важливу роль у розвитку буклетний справи зіграла практика безперешкодного до них доступу кожного охочого, із застосуванням системи вільного розповсюдження рекламного продукту. Це і є відмінна особливість буклетів, як виду поліграфії [9; 36].

Сьогодні без буклетів неможливо уявити жодну презентацію, виставку або будь-який офіс. Поширення буклетів теж розвивається, використовуються різноманітні стійки, буклети вручаються на вулицях, спеціалізованих заходах або мирно лежать на полицях офісу, щоб ознайомити його співробітників з новими правилами, а відвідувачів з вигідними пропозиціями. Буклети також можуть нести соціальний характер, формуючи у суспільства позитивні передумови [20; 33].

В Україні афіші почали з'являтися в 17-18 століттях. Рекламувалися зазвичай приватні і урядові заходи. З 12 червня 1783 року по 19 березня 1883 року право виробництва афіш належало державі. Афіші друкувалися за замовленням театрів і театральних труп в друкарні, при державній адміністрації [10; 58].

У 1897 році в Санкт-Петербурзі була проведена перша російська виставка афіш і плакатів. На ній було зібрано більше 700 листів з різних країн. Найбільш видатними російськими художниками, які малювали плакати, у той час вважалися В.А. Андрєєв, І. Порфіров, С. С. Соломко і І.С. Галкин. Вітринна реклама в Росії так само, як і друкарська, активно розвивалася. Вітрина використовувалася для показу як можна більшої кількості товару. Чим більше товарів виставлялося, тим "багатшою" вважалася вітрина. Вечорами вітрини підсвічували електрикою або гасовими лампами. Іноді відразу тим і іншим, оскільки зимою скло могло замерзнути, а гасові лампи відігрівали їх [11; 76].

Історичний розвиток плакату довгий і його вдосконалення триває і в наші дні. Сьогодні плакат - найпоширеніший вид зовнішньої реклами, у якого є незаперечні переваги. Плакат - недороге задоволення, однак відгук, якому можна одержати від цього виду реклами, набагато перевищує витрати на його виготовлення. Саме тому яскрава, приваблююча увага дизайном і якістю поліграфії, плакат ще довго збереже свої провідні позиції на рекламному ринку.

У рекламі плакат використовується вже багато століть, і хоча його історія почалася в Древньому Римі і Єгипті, роком його народження вважається 1482 р. Тоді хтось "Батдольд", книгопродавець, використовував плакат для залучення уваги потенційних покупців до нового видання "Геометрії "Эвклида"". А в 1477 році в друкарні англійця У. "Кэкстона" з'явився перший друкований плакат. Прабатьками сучасного плаката можна назвати "графіті" й гравюру [7; 12].

"Графіті" - це рекламні тексти або малюнки, надряпані або нанесені фарбами на стіни античних будинків. Наприклад, у Помпеях, на стіні одного з будинків, був напис: "Перехожий, пройди звідси до дванадцятої вежі. Там "Саринус" тримає винний "погребок". Заглянь туди. До побачення!".

Гравюра виготовлялася методом ксилографії, в основі якого лежав принцип високого друку. Із цільного шматка дерева виготовлялася монолітна друкована форма, з якої друкували до 2000 відбитків [1; 23].

Тільки в 1866 році француз Жуль "Шере" сформулював перші принципи створення плаката, які діють і зараз: помітність картинки й лаконічність тексту. Саме так подана інформація привертає увагу й сприймається з першого погляду. Взагалі друга половина XIX століття - розквіт плакатного мистецтва. У цей час у європейських країнах пройшов "плакатний бум", і його лідером була французька школа графіки й живописців. Рекламні плакати, створені в той час - справжній ексклюзив. І це не дивно, адже їхніми авторами були знамениті художники - А. "Тулуз"-"Лотрек", "Т". "Стейнлейн" і ін. У Росії бурхливий розвиток плаката трапилося в період Срібного століття (кінець 19 - початок 20 сторіччя). Художниками творчого об'єднання "Мир мистецтва" створювалися рекламні плакати в стилі модерн, які сміло можна назвати справжнім твором мистецтва. Вишукана графіка, тонкі колірні переходи й чарівні вигини ліній - так можна охарактеризувати роботи М. Врубеля Л. "Бакстома", К. "Сомова", Л. Білібіна, Е. "Лансре" [3; 12].

Своєрідний характер плаката - коли в суспільстві наступають лихоліття, те саме плакат виходить на перший план. Згадаєте революційний або військовий періоди нашої історії - тоді плакату приділялася підвищена увага. Його агітаційно-пропагандистські заклики мали певний вплив на розуми людей. Та й влучні, звучні плакатні гасла дотепер у нас на слуху, хоча справа була чи ледве не на початку минулого століття: " Батьківщина-Мати кличе!", "Ти записався в добровольці?" і ін.. [9; 65].

Вони бувають декількох видів - політичний, агітаційний, антиалкогольний, плакат воєнного часу, рекламний плакат і "киноплакат" або афіша. Залежно від мети, що хоче досягти автор плаката, він може бути комерційним (продаж), інформаційним (інформація) або психологічним (вселяння) інструментом. Зараз вертається основна, історично сформована функція плаката - рекламно-інформаційна [8; 23].

Високий темп життя сучасного міста, що постійно збільшуються кількість автомобілів і швидкий рух на вулицях - все це змушує робити плакати більше яскравими, помітними, збільшувати їхній розміри й приводити текст у максимально лаконічну форму.

1.3 Наукові підходи до класифікації рекламних видань

У „Словнику термінів Р.Г. Іванченка подається таке визначення та класифікація рекламних видань:рекламні видання - канал поширення інформації про машини чи споруди, прилади чи унікальну апаратуру, побутову техніку чи зовнішньоторговельне рекламування. Рекламні видання різноманітні за інформативними матеріалами, за призначенням, за поліграфічними характеристиками та способами розповсюдження. Рекламні друковані видання зорієнтовані на точно визначені цільові групи. Для Рекламних друкованих видань характерна багаторазовість впливу (на відміну від звернень, надрукованих у газеті чи виголошених по радіо). Рекламні друковані видання поділяють на основні і допоміжні. До основних зараховують буклети, інформаційні листки, проспекти, брошури, памятки у різноманітних рекламно-торговельних каталогах, рецептурних довідниках, покажчиках та ін. подібних виданнях - в меню, путівниках, довідниках, цінниках та календарях; до основних зараховують різні фірмені видання періодичного чи разового характеру (фірмові бюлетені, газети, журнали, ювілейні альбоми чи альманахи). До допоміжних відносять настанови по монтуванню, експлуатації та ремонту машин і споруд, каталоги запасних частин, всілякі вітальні та сувенірні видання, поштові рекламні листівки, запрошення, бандеролі, книжкові закладки і под. За своїм призначенням Рекламні друковані видання поділяються на видання суто рекламного призначення (каталоги, тощо) і видання престижного характеру (наприклад, альманахи, календарі, привітання) [17; 98].

Сучасні дослідники, наприклад, В.В. Тулупов, пішли далі: дали визначення основним видам рекламних видань:каталогу, проспекту та буклету. За ними каталог - це перелік готових товарів, викладений у певному порядку, що полегшує їх пошук. Розмір деяких каталогів досягає кількох сотень сторінок. Іноді каталоги складаються з кількох томів. Товарам серійного виробництва, запасним частинам, інструментам у каталогах звичайно присвоюється певний код. Це полегшує посилкову торгівлю, оскільки виключає необхідність повного найменування замовлених товарів.

Проспект - рекламна листівка або брошура з описом товарів, зазначенням місця й умов їх придбання. Часто проспекти дають стислі відомості про товар однієї моделі та її модифікації. Опис супроводжується кресленнями, малюнками і фотографіями, що дає змогу краще зрозуміти різні достоїнства рекламованого товару й сферу його можливого застосування [4; 78].

Буклет - сфальцований один або багато разів лист паперу з текстом або ілюстраціями. Схеми фальцовки можуть бути різними: від гармошки до складних буклетів-пакетів. Це рекламний матеріал, невеликий за обсягом, багатокольоровий, виконаний на якісній бумазі, з малюнками та фотокартками. Містить рекламний опис фірми чи конкретного продукту, послуги. Розробка буклету дорожча листівка, однак він дозволяє повідомити більше інформації та виглядає солідніше [6; 33].

Буклет відноситься до рекламних матеріалів більш престижного, іміджевого характеру. Зазвичай випускається фірмами, що досягли вже відповідних успіхів, завоювали міцне становище в деякій галузі. Він містить найзагальніші відомості про товар і послуги (наприклад, туристичного агентства). Призначення буклету - викликати інтерес у потенційного клієнта і спонукати його більше дізнатися про рекламований товар або послуги.

Основна перевага друкованої реклами полягає в можливості адресувати її певній категорії споживачів, тому її часто називають прямою рекламою [17; 79].

Розділ 2. Практичне застосування рекламних видань та їх функціонування у сучасному світі

.1 Брошура як документ і рекламне видання

Брошура «Продовжимо розпочате!» створена з метою проведення агітаційної політики. Вона містить короткі рубрикації з різних галузей знань, а також сфер життя Івано-Франківщини. В брошурі наведені факти, підсумки, цифри, що стосуються проведення деяких змін у тій чи іншій сфері, зазначається проведення кардинальних змін у галузі культури та молодіжної політики. Також розроблено перспективні плани, а саме: перспективний план розвитку медицини, соціального захисту, план розвитку культури, молодіжної політики, розвитку економіки та перспективний план розвитку фізичного виховання та спорту. Брошура містить фотографічні зображення багатьох співпрацівників Віктора Анушкевичуса внизу під якими подано інформацію про їхню посадову зайнятість. Брошура «Продовжимо розпочате!» містить біографію Віктора Анушкевичуса, кандидата на посаду міського голови м. Івано-Франківськ. Брошура складається з двадцяти семи сторінок і вкінці на двадцять сьомій сторінці подана корисна інформація, а саме необхідні номери служб, інспекцій, різних фондів, відділів.

Для прикладу візьмемо брошуру і прохарактерезуємо її, як документ за класифікацією Н.М. Кушнарекко.

Класифікація за матеріальною складовою документа. Вид документа за матеріальним носієм інформації - паперовий тому, що має паперовий носій інформації, що відчувається на дотик, а також це - рекламний друкований документ інформація якого зафіксована на паперовому носієві. Вид документа за матеріальною конструкцією - кодексів тому, що представляє собою блок сфальцованих листків паперу скріплених між собою за допомогою паперового скріплювача.

Класифікація документа за обставинами його функціонування у середовищі. За регулярністю виходу у світ брошура є неперіодичною тому, що це видання вийшло одноразово, продовження якого не передбачено про що свідчить інформація яка міститься у брошурі «Продовжимо розпочате!». Вид документа за часом появлиння у світ - копія. Брошура за місцем походження - місцева про, що свідчить інформація, яка розміщена на звороті обкладинки. Дане звернення розраховане на визначене коло осіб, які проживають в одній місцевості.

Класифікація за інформаційною складовою документа. Вид документа за способом документування - друкований та фотографічний тому, що в брошурі поданий текст, який супроводжується відповідними зображеннями. Вид брошури за степенем її розповсюдження - опублікований тому, що цей документ призначений для широкого і багатократного використання, а також має визначений тираж, а саме: 5000 примірників. Вид документа за каналом сприйняття - візуальний. Вид документа за призначеністю для сприйняття - людиночитний тому, що брошура може бути прочитана людиною без спеціальних технічних засобів.

За інформаційною складовою в брошурі «Продовжимо розпочате!» представлена соціальна інформація:

соціальне призначення брошури масове тому, що містить соціальну інформацію, яка доступна будь-якій людині;

за способом відображення інформації людською свідомістю, то в брошурі міститься логічна та естетична інформація. Вона логічно усвідомлена людиною, передається в знаковій формі та сприймається через наявність фотографічних зображень;

за фізіологічною особливістю сприйняття інформації людиною - візуальна тому, що сприймається людським зором;

за способом розповсюдження ця інформація опублікована, розповсюджується шляхом тиражного розмноження;

за сферою отримання і використання інформації - політична тому, що брошура створена на основі проведення агітаційної політики.

Брошура містить такі основні реквізити: автор видання - Віктор Анушкевичус, анотацію, підзаголовкові дані та вихідні дані: назва видавництва - друк:ПП «РА» Львівські оголошення», тираж - наклад: 5000 примірників, видавець - Панасюк Р.В. В брошурі відсутні знак охорони авторського права та випускні дані.

Отже, брошура «Продовжимо розпочате!» - це рекламне неперіодичне видання. В ній подана інформація про Віктора Анушкевичуса, який балатується на посаду міського голови м. Івано-Франківська, містяться короткі рубрикації про відомості з різних галузей. Брошура створена з метою проведення політичної реклами.

.2 Характеристика колекції рекламних плакатів

Колекцію плакатів радянського періоду Галичини присвячені одній темі, темі Української Національно-Визвольної війни. На них зображені учасники Української дивізії, головнокомандуючі, відповідальні за події української боротьби. З прикладу бачимо, що колекція цих плакатів були стандартних розмірів. За своєю тематикою вони є агітаційно-воєнними і несуть в собі повстанське, патріотичне значення. Колекція цих плакатів зберігається в одному з фондів Державної наукової архівної бібліотеки м. Київа. Цей фонд містить не тільки колекцію плакатів радянського періоду Галичини, а й колекції радянських та білогвардійських листівок і плакатів; пропагандистських видань періоду Української революції; видань УПА та нацистської окупаційної влади.

За оформленням вони є різнокольоровими зображення, які присвячені відповідній темі, супроводжуються ключовою фразою, агітаційним реченням або закликом. На додатку А зображений найбільший ентузіаст створення української дивізії Дмитро Палії, колишній адьютант генерала Мирона Тарнавського, начального вождя УГА, відомий політик. Він вірив, що тільки добре вишколена військова одиниця зможе відіграти вирішальну роль в боротьбі за державну незалежність. Таке переконання він виніс із служби в Леґіоні Українських Січових Стрільців (далі УСС)та в Українській Галицькій Армії (далі УГА). Його заклик «Я- Доброволець….Ставай і ти до лав української дивізії…» на цьому плакаті чітко виражений і виділений яскравим кольром. Можна стверджувати, що ці заклики, агітації були безперечно рекламою яка давала поштовх для розповсюдження головної ідеї того часу.

Колекція рекламних плакатів української дивізії вміщує в собі плакати з зображенням повної символіки української дивізії, плакати з зображенням головнокомандуючих та визначних діячів. Головною рисою цієї колекції є те, що майже на кожному плакаті у зменшеному розмірі зображений лев, головний символ української дивізії (див. додаток Б). Ця риса надавала цим плакатам патріотичності, бойового духу і шанобливого ставлення до своїх звичаїв та оберегів.

Плакати німецької пропаганди для українців ілюструють добу німецької окупації в Україні (1941-1944). Варто відзначити, що загальні гасла німецької пропаганди в багатьох випадках не надто різнилися від радянської пропаганди, а подекуди збігалися цілком.

Найнаочнішим прикладом цього є свідоме нав'язування "визволителів України". Подібно до радянської пропаганди, яка втлумачувала всім, що Червона Армія визволила Україну, й насаджувала культ визволителів, а насправді окупантів, німецька пропаганда робила те саме. Якщо замінити на плакатах однострої й символіку - отримаємо те саме. Зокрема один з плакатів ілюструє культ полеглого вояка-"визволителя": "Пам'ятай це! Німецький вояк помер і для України".

Другою точкою співпадіння є "культ особистости", тобто культ кривавих диктаторів двох найбільших мілітарних потуг того часу: радянського "вождя всіх часів і народів "Й. Сталіна, та німецького "фюрера" (в німецькій мові це слово також означає "вождь") А. Гітлера. Серія плакатів "Гітлер-Визволитель" персоніфікує "визволення"(див. додаток В).

Наступна група: плакати з обіцянками для селян. Привертає увагу плакат "Спокійно дивімся в майбутнє". Відомий факт, що обіцянки кращого майбутнього є характерною рисою також і радянської пропаганди.

Ще кілька плакатів презентують "ворогів" та характер попередньої - радянської політики. Очевидно, німецьким режимом велася активна проти єврейська політика. Метою такої пропаганди було міцно зв'язати в свідомості населення жидів з жахіттями і терором радянського режиму. Окрім власне протиєврейського плакату (на збільшеній його версії можна побачити найрізноманітніші закиди на адресу євреїв: від організації штучного голоду до звинувачень у навмисному розпаленні ними війни і т.ін.), "єврейський слід" помітний і на двох інших плакатах ("Така була советська свобода", "Право на землю...").

Слід зазначити, що в той період були і найяскравіші пропагандистські плакати. Так наприклад плакат "Вінниця" (див. додаток М). Він як і всі інші плакати має свою історія та умови його створення:: в літі 1943 року у Вінниці відбулися розкопки на місці масового народовбиства 1936-39 рр. З безіменних масових могил було викопано майже 10 тисяч трупів жертв комуномосковського терору. Значну частину могил було приховано в традиційний радянський спосіб: на місці поховання влаштовано... "парк культури і відпочинку". Всі розкопані місця оглянула та видала свою оцінку міжнародна судово-лікарська комісія. Тоді ж рідні замордованих сталінцями людей склали свої свідчення перед комісією, що керувала розкопинами.

З відступом німецької армії і поворотом до Вінниці большовіки у березні 1944 року трагедія повторилася: цим разом до вже спорожнілих могил вкинено нові жертви - тих, хто шукав своїх замородованих комуністами рідних і свідчив під час розкопин 1943 року... Розстрілом керував радянський комісар [15; 76].

Тому слід зазначити, що в період окупаційного режиму, період проведення жорстокої політики саме плакати були тією рушійною силою, яка змінювала погляди людей та змушувала їх входити інше русло політичного життя. Плакати створювалися, як УСС, учасниками УПА, УГА та німецькою владою для проведення фашистської пропаганди.

Отже, як плакати Української дивізії так і плакати німецької пропаганди створювалися та розповсюджувалися з метою інформування та заклику населення до своїх бойових дій.

.3 Аналіз електронного варіанту рекламно-інформаційного тижневика «Афіша Прикарпаття»

Афіша Прикарпаття - рекламно-інформаційний тижневик, це Івано-Франківська обласна газета реклами та безкоштовних оголошень:

-Видається з 2001 року;

-Входить до складу видавничої групи "Афіша";

-Входить до співдружності рекламних газет "Українська мережа оголошень";

-Лідер серед рекламно-інформаційних видань регіону за читацькою аудиторією;

-Найбільший у регіоні за об'ємом інформації, універсальний рекламний довідник.

Структура "Афіші Прикарпаття": обкладинка друкується кольоровою, на крейдовому папері - найбільш ефективний вид рекламування. Газета складається з таких інформаційних блоків: газетний блок Нерухомість, газетний блок Будівництво", газетний блок Автоафіша, газетний блок Біржа праці, а також: новини, гороскоп, результати розіграшів лотерей, кросворд. Тижневик містить вісімдесят шість сторінок. Газета створена з метою розповсюдження друкованої реклами та є універсальною для розміщення оголошень. Тижневик є вигідним для жителів Івано-Франківська, а також для тих людей, які хочуть розмістити свою власну рекламу, на той чи інший продукт, а також представити свої власні інтереси та інтимне життя. Структура газети складається з багатьох уже наведених блоків, кожний з яких містить інформацію відповідно до своєї назви. Великою перевагою Афіші Прикарпаття є те, що з текстовою рекламою подається фотографічне зображення того чи іншого продукту, який представляє та рекламує рекламодавець.

«Афіша Прикарпаття» також має електронний варіант, її можна переглядати маючи мережу інтернет, для читачів цієї газети це є вигідний, зручний та економний спосіб. Зайшовши на сайт інформаційно-рекламного тижневика перед користувачем відкривається електронний варіант газети. З лівого боку представлено такі розділи оголошень:

-афіша нерухомості;

-ріелтори, забудовники;

-меблі;

-будівництво;

-дизайн, інтерєр;

-автоафіша;

-бізнес і техніка;

-біржа праці;

-знайомства;

-бюро послуг;

-туризм і відпочинок;

-все для побуту.

Вибравши відповідний розділ оголошення відкривається сторінка з всією рекламою, всіма рубрикаціями, переліком продуктів цього розділу а також їхні зображення. Слід зазначити, що рекламно-інформаційний тижневик, як в електронному так і в друкованому вигляді має своє коло читачів, свою ефективну та стабільну аудиторію. Аудиторія Афіші Прикарпаття - це люди у віці максимальної ділової та соціальної активності, з середнім та високим рівнем достатку, підприємці та приватні особи.

Цим виданням користуються виключно з метою придбати товар чи скористатись послугою, тому кожен рекламний блок і кожне оголошення у цій газеті детально вивчається читачами, адже саме для цього вони придбали газету "Афіша Прикарпаття", що містить найбільшу кількість оголошень. Для рекламодавців, які виходять на всеукраїнський рівень, видання пропонує рекламу у партнерів - на Волині, Рівненщині та Закарпатті. Афіша Прикарпаття входить до співдружності рекламних газет Українська мережа оголошень, тому організовує рекламні кампанії в будь-якому регіоні України.

Отже, рекламно-інформаційний тижневик «Афіша Прикарпаття» є універсальним рекламно-інформаційним виданням. Електронний варіант тижневика має свої особливості на відміну від друкованого, а саме: швидкість доступу до інформації, економність та зручність. Та незважаючи на це в обох видах газети подається однаковий виклад та вигляд відповідної інформації. «Афіша Прикарпаття» є універсальним виданням тому жителі м. Івано-Франківська мають можливість ефективно та якісно розміщувати свої рекламні оголошення, адже реклама у цій газеті є ядром видання.

Висновки

Проаналізувавши дане питання курсової роботи, а саме рекламні видання і їх функціонування у сучасному світі можна зробити висновок, що рекламні видання, їх види та функціонування в нашому житті повязане в першу чергу з самою рекламою. Реклама є основним осередком та двигуном рекламних видань, вона є їхнім інформаційним фундаментом. В курсовій роботі, особливу увагу виділили саме на характеристику рекламних видань, дослідження вчених класифікації рекламних видань та особливо на їхні види. Буклет, брошура, проспект - рекламні видання, які набули широкого використання у сучасному житті. Саме вони є інформаційними довідниками продукцій, послуг, які представляють та розповсюджують рекламу.

1. Реклама - спеціальна інформація <#"justify">Рекламні видання - це особливий вид видань, цільовим призначенням якого є від імені конкретного виробника, рекламодавця або спонсора якнайкраще представити потенційному споживачеві чи покупцеві товари, ідеї та послуги. Цільове призначення рекламного видання - сприяти реалізації товарів і послуг, створювати попит на них. Воно може бути розраховане на масового споживача і на спеціаліста. У наш час широкого використання набули саме рекламно - інформаційні видання.

. Історичний розвиток рекламних видань відбувався поступово. Розвивалися головні види рекламних видань:видавничий проспект, плакат, рекламний каталог,буклет. Реклама, як показове явище пройшла історичний етап свого розвитку під час якого розвивалася та вдосконалювалася новішими та сучаснішими ідеями свого представлення.

. Рекламні видання досліджували багато вчених - дослідників. У своїх дефініціях рекламних видань вони водночас і класифікували їх за певними ознаками. В.В. Тулупов рекламні друковані видання поділяє на видання суто рекламного призначення (каталоги, тощо) і видання престижного характеру (наприклад, альманахи, календарі, привітання). Н.І. Сомов поділяє рекламні видання на основні (буклети, інформаційні листки, проспекти, брошури) та допоміжні (настанови по монтуванню, експлуатації та ремонту машин і споруд, каталоги запасних частин, всілякі вітальні та сувенірні видання, поштові рекламні листівки).

. Брошура «Продовжимо розпочате!» створена з метою проведення агітаційної політики. Вона містить короткі рубрикації з різних галузей знань, а також сфер життя Івано-Франківщини. В брошурі наведені факти, підсумки, цифри, що стосуються проведення деяких змін у тій чи іншій сфері, зазначається проведення кардинальних змін у галузі культури та молодіжної політики. Також розроблено перспективні плани, а саме: перспективний план розвитку медицини, соціального захисту, план розвитку культури, молодіжної політики, розвитку економіки та перспективний план розвитку фізичного виховання та спорту. Брошура містить фотографічні зображення багатьох співпрацівників Віктора Анушкевичуса внизу під якими подано інформацію про їхню посадову зайнятість. Отже, брошура «Продовжимо розпочате!» - це рекламне неперіодичне видання. В ній подана інформація про Віктора Анушкевичуса, який балатується на посаду міського голови м. Івано-Франківська, містяться короткі рубрикації про відомості з різних галузей. Брошура створена з метою проведення політичної реклами.

. У курсовій роботі ми розглянули та проаналізували колекцію плакатів Української дивізії та німецької пропаганди. Кожний з цих плакатів містить окрему інформацію, але загалом їх обєднує мета створення, а саме заклик до пропаганди. Тому уже в той період були, як відомо, рекламні засоби інформації, особливо плакати, які мали вплив на суспільство та закликали людей до тої чи іншої пропаганди. Особливо популярними була серія плакатів "Гітлер-Визволитель" та плакат «Вінниця».

. Афіша Прикарпаття рекламно-інформаційний тижневик, це Івано-Франківська обласна газета реклами та безкоштовних оголошень. «Афіша Прикарпаття» має електронний варіант, її можна переглядати маючи мережу інтернет, для читачів цієї газети це є вигідний, зручний та економний спосіб. Прохарактеризувавши цей тижневик потрібно сказати, що це головний рекламний «інформаційник» який є універсальним засобом для розміщення реклами різної тематики та оголошень. Також ця газета є важливою для жителів Івано-Франківська. Електронний варіант тижневики є зручним та економним засобом для доступу до головної реклами міста.

реклама плакат брошура електронний

Список використаної літератури

1. Русанівський В.М. Біобібліографія до 70-річчя. - К. : Наук. думка, 2001. - 46 с.

. Васильов К., Аренс У. Современная реклама: Пер. с англ. - Тольятти, 2009. - 704с.

. Владимирова Г. Типовые рекламные ошибки в текстах аудио- и видеороликов // Рекламное измерение. - 1999. - № 12 (65). - С. 2-3.

. Декан А. Реклама: Пер. с франц. - М.: Прогресс, 1993. - 176 с.

. Джига Т. Політична реклама в Україні. - К.: Центр вільної преси, 2002. - 78 с.

. Закон України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні // Україна: інформація і свобода слова. - К.: Молодь, 2007.

. Капелюшний А. Типологія журналістських помилок. - Л., 2011. - 68 с.

. Капелюшний А. Стилістика редагування журналістських текстів: Навч. посібник. - Л.: ПАІС, 2003. - 544 с.

. Карпенко В. Журналістика: Основи професіональної комунікації: Навч. посібник. - К.: Нора-прінт, 2002. - 194 с.

. Кохтев Н. Н. Реклама: искусство слова: Рекомендации для составителей рекламных текстов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2007. - 93 с.

. Кохтев Н., Розентах Д. Слово в рекламе. - М.: Экономика, 1978. - 71 с.

. Різун В. Літературне редагування: Підручник. - К.: Либідь, 1996. - 128 с.

. Ляпина Т.В. И да поможет вам реклама! - К.: Союз рекламистов Украины, 2002. - 200 с.

. Мильчин А. Э. Типология изданий /НИИ книги. - М.: Кн. палата, 1990. - 231 с.

. Назайкин А. Н. Рекламная служба газеты: структура. Принципы. Функции. - М., 2009. - 192 с.

. Памятная книга редактора / Сост. А. Э. Мильчин. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Книга, 2011. - 415 с.

. Реклама. Словник термінів / Упоряд. Р. Г. Іванченко. - К.: Парламетське вид-во., 1998. - 264 с.

. Репкова Т. Новое время: Как создать профессиональную газету в демократическом обществе. - К., 2010. - С. 99-142.

. Різун В. В. Літературне редагування: Підруч. для студ. фак. журналістики ун-тів. / Ред. Л. Л. Щербатенко. - К.: Либідь, 2009. - 238 с.

. Романюк М. Загальна і спеціальна бібліографія: Навч. посібник. - Л., 2002. - 112 с.

. Тимошик М. Редагування текстів за видами видань (газетно-журнальні, рекламні, інформаційні) // Друкарство. - 2003.- №5. - С. 18-21.

. Тимошик М. Наукові праці, журналістика, публіцистика: Біобібліографічний покажчик. 1978-2003. - К.: Наша культура і наука, 2003. - 92 с.

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г