Юрій Дрогобич – ректор Болонського університету


Юрій Дрогобич - ректор Болонського університету


Київ

2010

План


Вступ

)Юрій Дрогобич

2)Болонський університет

3)Перший український ректор Болонського університету

Висновок

Список використаних джерел


ВСТУП


Не так давно Україна приєдналася до Болонського процесу. Через це набувають актуальності і важливості знання про витоки і організацію цього процесу, про історичний розвиток Болонського університету, який став ініціатором Болонського процесу, і про його зв'язок з Україною в минулому.

1. Юрій Дрогобич


Дрогобич (Котермак) Юрій (бл. 1450 - 1494) - мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах - найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 - 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 - 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському університеті, де його учнями були славетний польський астроном М. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Дрогобич пітримував тісні звязки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Творчість Юрія Дрогобича має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Вчений високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко «осягнути обшири неба незбагненно великі», пізнати «таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок»[1]. У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу історичного розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розвязував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Дрогобича, людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Дрогобича фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід історичних подій і впливають на їхній перебіг[3].

Найвідоміші з творів Дрогобича - «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року», «Прогностична оцінка поточного 1483 року», «Трактат з шести розділів про затемнення» (1490) - написані латиною. Праці вченого містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Дрогобича були добре відомі у багатьох країнах Європи - зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий німецький гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував німецький історик метеорології Г. Гельман.

У ХV столітті український учений Юрій Дрогобич був широко відомий у Європі як автор одного з перших у світі астрономічних календарів, як доктор медицини і філософії, ректор Болонського університету та професор Ягеллонського університету в Кракові, де його лекції слухав Микола Коперник.[2]


2. Болонський університет


Болонський університет - найстаріший університет Європи, в місті Болонья (Північна Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в 14 столітті. Серед викладачів Болонського університету були видатні анатоми - Везалій і Мальпігі. В Болонському університеті зробив своє знамените відкриття Луїджі Гальвані. Одним із ректорів університету був українець за походженням Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок, а в 14 - 15 століття почали з'являтися і жінки-професори. В університеті є такі факультети:

·юридичний,

·торговельно-економічний,

·філологічний,

·філософський,

·педагогічний,

·медичний,

·фізико-математичний,

·природничий,

·промислової хімії,

·інженерний,

·сільськогосподарський,

·ветеринарної медицини [5].

Болонський університет не випадково став ініціатором міжурядової міжнародної реформи у 1999 році. Тринадцять років до того, у 1986, цей навчальний заклад виступив із пропозицією створення Великої Хартії університетів (Magna Charta Universitatum), яка була розроблена і остаточно підписана в Болоньї у 1988 році, з нагоди урочистого святкування 900-річчя Болонського університету. У цьому документі закладено важливі підвалини «автономії університетів». Університет визначається як «хоронитель традиції європейського гуманізму» що «постійно прагне до досягнення універсального знання, перетинає географічні і політичні кордони і затверджує нагальну потребу взаємного пізнання і взаємодії різних культур»[6].


3. Юрій Дрогобич як ректор Болонського університету


Ставши магістром, молодий дрогобичанин для продовження навчання виїхав до Італії, в славетний Болонський університет. Життя на чужині не було легким. 6 лютого 1478 р. він писав у листі до краківського знайомого Миколи

Чепеля: "Мені судилося бути бідним, постійно в клопоті й злиднях. Невеликий заробіток, який щодня здобуваю, дістається ціною постійної праці і величезних зусиль... Багато міг би я осягнути в науці, якщо б не мусив турбуватися про найнеобхідніше" .

Усе ж у Болоньї Юрій Дрогобич здобув ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше - і медицини. У списках лекторів Болонського університету вказується, що 1478/1479, 1480/1481, 1481/1482 навчальних роках він читав там так звані ранкові лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що Юрієві визначено подвійну платню - двісті лір замість звичайних ста. Водночас з викладанням астрономії дрогобичанин продовжував вивчати медицину.

Ставши професором Болонського університету, вчений з Дрогобича не міг залишатись осторонь наукових течій, які здобули загальне визнання в цій вищій школі. Є всі підстави для припущення, що він підтримував звязки з деякими найвидатнішими тогочасними науковцями. Тут разом з Юрієм Дрогобичем викладав Джіроламо Манфредо - відомий астроном і медик, який був у ті часи гордістю Болонського університету. На дрогобичанина міг справити вплив також філософ і медик Джованні Ґарцоні. Коло знайомств Юрія Дрогобича поширилося, коли він зайняв посаду ректора медиків і артистів. Спершу Болонський університет здобув слави завдяки своїй знаменитій юридичній школі. У XV ст. інтерес до вивчення права зменшився і зросло значення так званих вільних мистецтв, передовсім гуманістичної філософії, природничих наук і особливо медицини. Студенти, які вивчали ці науки, були обєднані в окрему корпорацію - «університет медиків і артистів», що мав окремого ректора. У цьому університеті вивчали «все, що не було правом», тобто «всі культурні надбання, практично необхідні у житті». На 1481/1482 навчальний рік Юрія Дрогобича було обрано ректором «університету медиків і артистів у Болоньї». Хоч ректор Болонського університету очолював тоді корпорацію студентів, ця посада, як зазначає автор фундаментального дослідження з історії болонської вищої школи Альбано Сорбеллі, була найважливішою в університеті.

Ректор мав стежити за дотриманням університетських статутів, готувати з професорами розклад лекцій, заповнювати вакансії, встановлювати порядок оплати праці професорів, контролювати їхню роботу, розподіляти лектури і організовувати диспути. Ректор був «головою університету», як називає його один із статутів. До того ж ректори мали цивільну і кримінальну юрисдикцію над усіма особами, залежними від університету, передусім над студентами. 1481 - 82 навчального року Ю. Дрогобич, як «ректор медиків та артистів», у всі святкові дні читав традиційні почесні лекції з медицини. Очевидно, 1582 р. здобув також звання доктора медицини [4].


ВИСНОВОК

болонський університет дрогобич

Отже, виходячи з того, що видатний українець Юрій Дрогобич свого часу зміг зайняти найважливішу посаду в найстарішому університеті Європи - Болонському університеті, можна зробити висновок, що звязок України з Європою в системі освіти розпочався дуже давно. Також Юрій Дрогобич підтримував стосунки з іншими світовими вченими, чим зробив внесок в українську науку і почав стверджувати позиції нашої країни в системі освіти європейських країн.


Список використаних джерел


1) Юрій Дрогобич «Прогностична оцінка поточного 1483 року» - Вступ до книги // Переклад В. Литвинова

) Ольга Масловська «Історія одного календарного дня» // «Трибуна». - 16.02.2008

) В. Литвинов «Ренесансний гуманізм в Україні» // Київ - 2000 (с.14-15)

) Я.Д. Ісаєвич «Перша друкована книжка українського автора» // «Історія української культури Том 2 (Українська культура XIII - першої половини XVII століть)» // Київ - 2001

) #"justify">) http://www.eu-edu.org/bolosnky2.html


Теги: Юрій Дрогобич – ректор Болонського університету  Реферат  История
Просмотров: 3279
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Юрій Дрогобич – ректор Болонського університету
Назад