Шляхи вдосконалення організації та обліку розрахунків з оплати праці у сільськогосподарських підприємствах Березанського району

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та правові засади організації і обліку розрахунків з оплати праці у сільськогосподарських підприємствах

.1 Теоретичні аспекти організації розрахунків з оплати праці в сучасних ринкових умовах

.2 Нормативно-правове забезпечення організації та обліку розрахунків з оплати праці на сільськогосподарських підприємствах

Розділ 2. Організація розрахунків з оплати праці в господарствах Березанського району

.1 Фінансово-економічна характеристика господарств району

.2 Формування фонду оплати праці, нарахування заробітної плати та організація її виплати

.3 Утримання із заробітної плати

.4 Перспективи вдосконалення організації розрахунків з оплати праці

Розділ 3. Облік розрахунків з оплати праці у ПСП «Дмитрівка» Березанського району

.1 Первинний облік розрахунків з оплати праці

3.2 Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з оплати праці

.3 Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з оплати праці

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Організація оплати праці і формування її рівня складають основу соціально-трудових відносин в суспільстві, оскільки охоплюють інтереси всіх учасників трудового процесу. Будь-які зміни, що стосуються оплати праці, впливають на прибуток всіх членів суспільства, а також на найбільш важливі макроекономічні показники.

На великих підприємствах організація праці має складну ієрархічну структуру. Сучасні системи організації оплати праці, як правило, розвиваються або у бік спрощення, або йдуть шляхом зайвого ускладнення: вводиться облік великої кількості критеріїв, параметрів, коефіцієнтів, що супроводжується розрахунком за складними формулами.

Виробнича діяльність підприємств в нових економічних умовах, орієнтована на здобуття достатнього прибутку для розширеного виробництва, досягнення фінансової стійкості і платоспроможності при зростаючій економічній самостійності, вимагає наявність дієвої системи розподільних стосунків, в яких одне з центральних місць займає система оплати і стимулювання праці. Перехід до ринкових відносин змінив економічну суть оплати праці на різних рівнях її організації, включаючи і підприємства. Нові умови дають можливість пропонувати підприємствам нові методи рішення задач в області оплати праці.

Організація оплати праці - одна з ключових проблем в сучасній економіці України. Від її успішного рішення багато в чому залежать як підвищення ефективності виробництва, так і зростання добробуту людей, сприятливий соціально-психологічний клімат в суспільстві.

Актуальність питання організації оплати праці та її обліку полягає у всебічному дослідженні проблем оплати праці в Україні. Від наукового обґрунтування змісту реформи оплати праці, правильного вибору шляхів вдосконалення організації праці та її оплати, багато в чому залежать перспективи майбутніх економічних перетворень у нашій країні.

Вивченням даного питання займається ряд науковців, у тому числі Аверянова Є.А., Бутинець Ф.Ф., Гриньова В.М., Завіновська Г.Т., Сук Л.К. та інші.

Актуальність даного питання посилюється ще й тим, що в сучасних умовах здійснюється адаптація існуючої системи обліку та організації праці відповідно до міжнародних стандартів, впроваджуються нові методики організації обліку оплати праці на підприємствах.

Метою магістерської роботи є розгляд та розкриття теоретичних аспектів організації та обліку розрахунків з оплати праці, дослідження сучасного стану та проблем діяльності сільськогосподарських підприємств Березанського району, розробка практичних рекомендацій стосовно удосконалення організації та обліку розрахунків з оплати праці.

Відповідно для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

вивчити законодавчо-нормативні і теоретичні аспекти організації розрахунків за виплатами працівникам;

охарактеризувати фінансово-економічний стан сільськогосподарських підприємств досліджуваного району;

розкрити механізм формування фонду оплати праці;

дослідити склад та структуру нарахувань і утримань із заробітної плати;

висвітлити стан та повноту відображень в бухгалтерських документах всіх господарських операцій з обліку розрахунків з оплати праці;

запропонувати нові та вдосконалити існуючі системи організації та обліку розрахунків із заробітної плати.

Предметом дослідження є процес організації та обліку оплати праці як основного мотиваційного фактору на будь-якому підприємстві. Обєктом дослідження є господарська діяльність сільськогосподарських підприємств Березанського району Миколаївської області.

Інформаційною базою дослідження є законодавчо-нормативні матеріали з питань оплати праці, наукові роботи та публікації вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів і практиків, основні положення економічної теорії, рекомендації науково-дослідних організацій.

У процесі проведення дослідження було використано наступні методи: індукції - на етапі збору, систематизації і обробки необхідної інформації; дедукції - у процесі теоретичного осмислення проблеми; аналізу та синтезу - для поєднання різних складових економічного процесу в цілісну систему; балансовий при визначенні звязків та взаємозалежності; абстрактно-логічний при формуванні теоретичних висновків і закономірностей; монографічний при вивченні наукового досвіду щодо організації розрахунків з оплати праці. Також у роботі використано способи порівняння, розкладу на складові, групування, графічне зображення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних та практичних підходів щодо вдосконалення організації та обліку розрахунків за виплатами працівникам на сільськогосподарських підприємствах. Запроваджено нові для підприємства типові форми первинних документів, розроблено відповідно до особливостей діяльності підприємства нову форму Табеля обліку робочого часу, удосконалено облік натуральної оплати праці.

Практичною цінністю виконаної роботи для досліджуваних сільськогосподарських підприємств Березанського району є проведений аналіз діяльності підприємств за період 2009-2011 рр. і запропоновано шляхи щодо вдосконалення організації та обліку розрахунків за виплатами працівникам.

Висновки та пропозиції зроблено автором самостійно.

Розділ 1. Теоретичні та правові засади організації і обліку розрахунків з оплати праці у сільськогосподарських підприємствах

.1 Теоретичні аспекти організації розрахунків з оплати праці в сучасних ринкових умовах

Заробітна плата - це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. У сучасних ринкових умовах заробітна плата - це елемент ринку праці, що виступає як ціна товару, в формі якого найманий працівник продає свою робочу силу. Для найманого працівника заробітна плата - це його трудовий дохід, який він отримує внаслідок реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили. Для суб'єкта господарювання заробітна плата - це елемент витрат і виробництво, що входить до складу собівартості продукції і впливає на фінансову результативність господарської діяльності. Для держави заробітна плата є об'єктом державного регулювання, з одного боку, а з іншого - об'єктом оподаткування [75].

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» [30], заробітна плата - це винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Однією з найскладніших економічних категорій і одним з найважливіших соціально-економічних явищ є використання трудових ресурсів і фонд оплати праці. Вони є основним джерелом доходів найманих

працівників, а для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства. Саме тому тема обліку використання трудових ресурсів та фонду оплати праці складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо визначають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу. Тому багато фахівців з бухгалтерського та фінансового обліку в своїх роботах і дослідженнях велику увагу приділяють цій темі.

Наприклад, К. Маркс [52] розглядає заробітну плату, як оплату найманих працівників, яка виражає перетворену форму вартості і ціни робочої сили.

Пошерстник Е.Б. [65] під оплатою праці розуміє виражену в грошовій формі частину вартості створеного працею продукту, що видається працівникові підприємством, в якому він працює або іншим наймачем.

На думку Туган-Барановського М.І. [76], заробітна плата - це частка робітничого класу в суспільному продукті, яка залежить від продуктивності суспільної праці і соціальної сили робітничого класу.

Оплата праці, за Оганяном Г.А. [54], це - плата, яку одержує власник робочої сили за свою працю, її якість і кількість, або ціна, що платить підприємець працівникові за використання його робочої сили. Вона визначається особистим трудовим внеском працівника, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства і регулюється податками.

Заробітна плата - виражена в грошах частка робітників і службовців у фонді індивідуального споживання національного доходу, становить основну форму необхідного продукту і розподіляється відповідно до кількості і якості витраченої ними праці в суспільному виробництві [23].

Найбільш доступно, на нашу думку, розкриває зміст оплати праці Доблаєв В.Л. [20], а саме: він визначає її, як встановлену за трудовим договором ставку заробітної плати найманому робітнику, рівень якої диктується умовами ринку праці, вартістю робочої сили, умовами найму, попитом, пропозицією і конкуренцією, рівнем кваліфікації і спеціалізації працівника, системами стимулювання й успішністю самої праці.

Таблиця 1.1. Найпоширеніші визначення основної заробітної плати різними авторами*

АвториТлумачення основної заробітної платиФ.Ф. Бутинець, Н.Г. ВиговськаОсновна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців [12]Е.М. Куприкова Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами [40]Н.М. ТкаченкоОсновна заробітна плата нараховується за відпрацьований час або виконаний обсяг робіт, оплата за тарифними ставками, відрядними розцінками, преміальні доплати (крім одноразових), доплату за роботу в нічний час, за відхилення від нормальних умов, оплата браку і простоїв не з вини робітників тощо [75] * побудовано за даними [12,40,75]

Отже, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства і найманим працівником з приводу розміру доходу. Заробітна плата - це елемент ринку, що виступає як ціна, за якою найманий працівник продає свою робочу силу, тобто вона виражає ринкову вартість використання робочої сили.

Заробітна плата за своїм складом неоднорідна. Вона містить різні за функціональним значенням складові частини - основну та додаткову оплату.

Отже, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно зі встановленими нормами праці.

Додаткова заробітна плата, на думку різних вчених, доповнює основну і є не що інше, як винагорода за працю понад встановлені норми. Трактування даного поняття різними авторами наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Основні визначення додаткової заробітної плати*

АвториТлумачення додаткової заробітної платиФ.Ф. Бутинець, Н.Г. ВиговськаДодаткова заробітна плата - це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи, винахідництво та особливі умови праці [12]Е.М. КуприковаДодаткова заробітна плата - це рівень оплати праці, який встановлюється переважно в залежності від кінцевих результатів діяльності підприємства [40] Н.М. ТкаченкоДодаткова заробітна плата - це оплата за невідпрацьований час, передбачений законодавством про працю: оплата відпусток, оплата перерви в роботі матерів, що годують немовлят, часу виконання громадських і державних обовязків, вихідна допомога у разі звільнення тощо [74] * побудовано за даними [ 12,40,74]

Отже, додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлену норму, за трудові успіхи, особливі умови праці.

Третьою складовою частиною заробітної плати є інші заохочувальні та компенсаційні виплати (включають виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми) (рис. 1.1).

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводиться оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), тобто є державною соціальною гарантією, обовязковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати [30].

Рис. 1.1. Структура заробітної плати*

Організація заробітної плати в підприємствах повинна грунтуватись на таких принципах:

враховувати розмір мінімальної зарплати, що встановлюється державою;

розмір заробітної плати кожного працівника має визначатись з урахуванням його особистого трудового внеску в загальний результат колективної праці;

дотримання закону про випереджаючі темпи підвищення продуктивності праці порівняно з темпами росту її оплати;

забезпечення раціонального співвідношення в оплаті складної і простої, розумової і фізичної праці;

матеріальна зацікавленість працівників у зростанні продуктивності праці;

справедливості;

аналіз середньої оплати праці в аналогічному підприємстві і планування її перевищення;

вибір раціональної системи оплати (відрядної, погодинної, їх різновидностей) для окремих працівників;

забезпечення соціального захисту працівників підприємства на основі державних і внутрішньо-організаційних гарантій;

аналіз динаміки оплати праці в цілому і за складовими (оклади, тарифні ставки, винагороди, премії);

забезпечення оптимальної питомої ваги заробітної плати яку структурі основного внутрішнього продукту, так і в собівартості продукції [24].

В сукупності принципи і підходи до організації праці створюють певну систему.

Основою організації заробітної плати є тарифна система. Це сукупність нормативних документів, за допомогою яких установлюється рівень заробітної плати працівників залежно від умов її диференціації. Саме за допомогою тарифної системи розв'язується найскладніше завдання організації заробітної плати - здійснюється її диференціація залежно від ознак, що характеризують якість праці і кваліфікацію працівника. На основі тарифної системи визначають розмір заробітної плати з огляду на складність праці, її умови та кваліфікацію і відповідальність працівника. Цю функцію тарифна система виконує через свої структурні елементи (Рис. 1.2).

Тарифна сітка - це сукупність кваліфікаційних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими диференціюють заробітну плату працівників залежно від складності виконуваної роботи.

Рис. 1.2. Структура тарифної системи*

Вона охоплює розряди і тарифні коефіцієнти. До першого розряду, що приймається за одиницю, належить проста малокваліфікована праця. З підвищенням кваліфікації праці, її ускладненням коефіцієнти зростають. Темп зростання визначається коефіцієнтами, які відображають співвідношення між тарифною ставкою першого і наступних розрядів, тобто визначає, наскільки наступний коефіцієнт більше попереднього. Параметри визначення тарифної сітки встановлюються колективним договором, що укладається на підприємстві. В ньому враховуються положення генеральної, галузевої та регіональних угод. Основою тарифної сітки (для службовців - схеми посадових окладів) є тарифна ставка працівника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо закріплений розмір мінімальної заробітної плати, та у розмірі міжкваліфікаційних (або міжпосадових) співвідношень тарифних ставок (або посадових окладів).

Вона визначає розмір заробітку працівників даного розряду за одиницю часу (годину, день, місяць). Вихідною є тарифна ставка першого розряду, яка визначає мінімальну оплату найпростішої праці в одиницю часу, її розмір встановлюється колективним договором підприємства. При цьому враховуються такі фактори, як фінансові можливості підприємства на період дії колективного договору, рівень середньої заробітної плати, що склався на підприємстві на момент укладання угоди, оптимальна частка тарифу в середній заробітній платі та гарантії мінімальної заробітної плати. При цьому законодавчо передбачено, що ця тарифна ставка не може бути нижчою від встановленої Верховною Радою України мінімальної заробітної плати, а також мінімуму, передбаченого генеральною, галузевою або регіональною угодами. Зменшення тарифної ставки понад визначений наявними документами розмір при встановленні колективного договору може допускатись відповідно до Закону України «Про оплату праці»[30] лише тимчасово, на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більше 6 місяців. Тарифна ставка будь-якого розряду визначається шляхом множення тарифної ставки першого розряду на тарифний коефіцієнт відповідного розряду.

Третім елементом тарифної системи є тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Це систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, що включені до класифікатора професій. На його основі встановлюються розряди робіт та працівників, визначається кваліфікаційний статус усіх категорій тих, хто працює.

Організація заробітної плати включає і такий складовий елемент, як її форми та системи (рис. 1.3).

Формами заробітної плати називають способи встановлення її розміру залежно від затраченої праці за допомогою сукупності показників, що відображають результати праці і фактично затрачений робочий час. У практиці світового господарювання застосовуються дві форми оплати праці - почасова та відрядна, кожна з яких поділяється на ряд систем. При почасовій формі величина заробітку залежить від кількості відпрацьованого часу. Ця форма застосовується, як правило, на тих роботах, де вирішальне значення має не збільшення індивідуального виробітку продукції, а підвищення якісних показників трудової діяльності, і де виробіток визначається ритмом технологічного процесу. Почасова оплата включає такі системи: просту почасову, почасово-преміальну та за посадовими окладами.

Рис. 1.3. Форми і системи заробітної плати*

Відрядна форма оплати праці полягає в тому, що величина заробітку залежить від установленої норми виробітку та розцінки. Вона використовується на тих роботах, де є потреба стимулювати збільшення виготовленого продукту. При цьому велика увага звертається на необхідність врахування якісних показників роботи: дотримання технологічного режиму, заданих параметрів виробу, економного використання сировини, енергії, тощо. Відрядна оплата буває індивідуальною і колективною. Її системами є пряма відрядна, непряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна і акордна. Різновидами відрядної оплати праці є індивідуальний, колективний та орендний підряд.

Вибір погодинної чи відрядної оплати праці визначається багатьма факторами. До них належать особливості технології та організації виробництва, форми організації праці, завдання, що ставляться перед виробництвом тощо. Все залежить від того, наскільки форма оплати праці, що застосовується, відповідає конкретним умовам виробництва. Ефективність використання певної форми оплати праці залежить і від того, наскільки правильно проаналізовані та враховані організаційно-технічні умови та потреби розвитку виробництва.

Слід зазначити, що в Україні система організації заробітної плати, як і вся економічна система, перебуває у перехідному стані. На підприємствах їй не надають належної уваги, що негативно позначається на ефективності оплати праці та негативно впливає на ефективність роботи як підприємств, так і економіки в цілому. Тому нагальною є потреба посилити увагу до розв'язання цих проблем.

.2 Нормативно-правове забезпечення організації та обліку розрахунків з оплати праці на сільськогосподарських підприємствах

В умовах переходу до системи ринкових відносин відповідно до змін в економічному і соціальному розвитку країни, істотно змінюється політика в галузі оплати праці, соціальної підтримки і соціального захисту працівників. Багато функцій держави по реалізації цієї політики передані безпосередньо підприємствам, які самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, матеріального стимулювання його результатів.

Поняття «заробітна плата» наповнилося новим змістом і охоплює всі види заробітків (а також різних премій, доплат, надбавок і соціальних пільг). Трудові доходи кожного працівника на сьогодні у більшості випадків залежать від його особистого вкладу з урахуванням кінцевих результатів підприємства. Мінімальний розмір оплати праці працівників підприємств усіх організаційно-правових форм встановлюється законодавством, що є елементом соціального захисту населення.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» [28], установлено прожитковий мінімум на одну особу та мінімальну заробітну плату (у місячному та погодинному розмірі), які набували змін протягом року (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати в 2010-2012 рр. в Україні, грн.*

ДатаПрожитковий мінімумМінімальна заробітна платаНа одну особуДітей віком до 6 роківДітей віком від 6 до 18 роківПрацездатних осібОсіб, які втратили працездатністьУ місячному розміріУ погодинному розмірі01.01.2010 р.8257559018096958695,201.04.2010 р.8397679178847068845,2901.07.2010 р.8437719218887098885,3201.10.2010 р.8617879419077239075,4301.12.2010 р.8757999579227349225,5201.01.2011 р.8948169779417509415,6601.04.2011 р.9118329979607649605,7701.10.2011 р.93485310229857849855,9201.12.2011 р.9538701042100480010046,0401.01.2012 р.10178931112107382210736,4301.04.2012 р.10379111134109483810946,5601.07.2012 р.10449171144110284411026,6101.10.2012 р.10609301161111885611186,701.12.2012 р.10959611197113488411346,8

З даних табл. 1.3. видно, що збільшення розміру цих показників відбувалося поетапно протягом року. Показник мінімальної місячної заробітної плати зріс з розміру 907 грн. (на 1.10.2010 р.) до 1134 грн на кінець 2012 року. Щодо величини прожиткового мінімуму на одну особу, то цей показник також збільшиться в кінці 2012 р. на 220 грн порівняно з 2010 р.

Розглянемо зміни в розмірах прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, які відбулися за 2010-2012 рр. у вигляді діаграми (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на кінець 2010-2012 рр. в Україні, грн..

Бухгалтерський облік заробітної плати по праву займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Основою для успішного ведення бухгалтерського обліку є дотримання чинного законодавства під час нарахування та виплати заробітної плати.

Організація оплати праці в Україні здійснюється згідно з чинними нормативно-правовими актами; генеральною угодою на державному рівні; галузевими та регіональними угодами; колективними договорами; трудовими договорами; іншими внутрішніми нормативними документами підприємств (рис. 1.5).

Документом, що визначає економічні, правові й організаційні основи оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами, є Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР [30].

Рис. 1.5. Загальна схема організації бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основним законодавчим актом є Конституція України [39], на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю.

У ст.43-46 Конституції України [39] наведено, що кожен має право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Цікаве те, що кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав.

Основні нормативні документи, якими необхідно керуватися для організації обліку праці та її оплати, такі: Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. №322-VІІІ [37]; Закон України від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» [30]; Закон України від 16 липня 1999 р. № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [26]; Закон України від 21 листопада 2002 р. № 229-IV «Про охорону праці» [25]; Закон України від 14 лютого 1996 р № 504/96-ВР «Про відпустки» [27]; Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2255-VI [59]; Закон України від 8 липня 2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообовязкове державне соціальне страхування» [29]; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. № 601 [61] та ін. (табл. 1.4).

Питання обчислення середньої заробітної плати регулюється Постановою від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 35 від 25.01.12 р. [34].

Таблиця 1.4. Законодавчо-нормативні акти, які регламентують облік розрахунків за виплатами працівникам в Україні*

Нормативно-правові актиКоротка характеристикаЗакон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні [26]Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" Визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів [60]Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам" Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій та не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та їх розкриття у фінансовій звітності підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) [61]План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій Включає перелік рахунків, схем реєстрації і групування на них фактів фінансово-господарської діяльності з обліку розрахунків за виплатами працівникам [58]Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій Встановлює коротку характеристику, призначення синтетичних рахунків і субрахунків [33]Кодекс законів про працю України Регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини [37] Закон України „Про оплату праці Визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами всіх форм власності та господарювання, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати[30]Закон України „Про відпусткиВстановлює державні гарантії та права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, всебічного розвитку особи.[27]Закон України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" Установлено прожитковий мінімум на одну особу та мінімальну заробітну плату (у місячному та погодинному розмірі), які набували змін протягом року [28]Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування"Визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку [29]Постанова Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуваннямПорядок визначає правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням [34]

Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:

надання працівникам творчої відпустки;

надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати вивільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;

службових відряджень;

направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

звільнення працівників - донорів від роботи;

залучення працівників до виконання військових обовязків;

тимчасового переведення працівників у разі виробничої потреби на іншу, нижче оплачувану роботу;

забезпечення допомогою у звязку з тимчасовою непрацездатністю та допомогою по вагітності і пологах;

вимушеного прогулу;

інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати [34].

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у звязку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і забезпечення допомогою у звязку з тимчасовою непрацездатністю або по вагітності та пологах середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження та надання допомоги у звязку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності і пологах включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу у нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обовязків, службового відрядження тощо) та допомога у звязку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обовязки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обовязків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обовязки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

премії за винаходи та раціоналізаторську пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та обєктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати;

літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

дотації, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

виплати, повязані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

вартість безоплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя [34].

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обовязків, щорічної і додаткової відпусток. відрядження тощо) та допомога у звязку з тимчасовою непрацездатністю.

Для нарахування допомоги у звязку з тимчасовою непрацездатністю середньо денний заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не перевищує подвійної тарифної ставки, посадового окладу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій та негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та їх розкриття у фінансовій звітності підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) визначені П(С)БО 26 «Виплати працівникам», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. №601 [61].

Згідно з П(С)БО 26 є чотири види виплат працівникам, згрупованих за схожими ознаками, а саме:

поточні виплати;

виплати при звільненні;

виплати по закінченні трудової діяльності;

інші виплати працівникам:

виплати інструментами власного капіталу підприємства;

інші довгострокові виплати [61].

Поточні виплати працівникам включають заробітну плату за окладами і тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [26]. Цей закон розкриває мету, основні принципи, валюту, державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності, організацію та ведення бухгалтерського обліку, загальні вимоги до фінансової звітності, подання та оприлюднення фінансової звітності, визначає звітний період, передбачає контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Згідно з даним законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Даним законом регламентується порядок складання та заповнення первинних облікових документів та регістрів бухгалтерського обліку за розрахунками з оплати праці. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції [26].

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні.

Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV [31] дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років;

-дітей віком від 6 до 18 років;

працездатних осіб;

осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум застосовується для:

загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм;

встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України;

визначення права на призначення соціальної допомоги;

визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та інших;

встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів [31].

В Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» [29], який набрав чинності з 01 січня 2011 р., визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Отже, з 2011 р. Україна перейшла на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - єдиний соціальний внесок, ЄСВ). Це, означає, що замість звичайної сплати соціальних внесків до чотирьох фондів соцстрахування платіж буде один - до Пенсійного фонду України. Але на сьогодні ще не втратили чинності та діють Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV; Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та виплати, зумовлені народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ; Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ.

Відповідно до ст.8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», єдиний внесок у частині нарахувань установлюється в розмірі відповідно до класу професійного ризику виробництва, для бюджетних установ цей показник становить 36,3 %, зокрема, до ПФУ - 33,2 %; до ФБ - 1,6 %; до ФССТВП - 1,4 %; до ФНВ - 0,2 %, зменшена на 0,1 процентний пункт. Для всіх інших підприємстві встановлено 67 класів професійного ризику виробництва, згідно з якими, розмір єдиного внеску коливається від 36,76 до 49,7 %.

Що стосується внеску в частині утримань, то для звичайних працівників загальний розмір ЄСВ, який утримує роботодавець за рахунок нарахованого ним доходу, становить 3,6 % (фактично це сума внесків до ПФУ - 2 %; до ФБ - 0,6 % та до ФССТВП - 1 %, що діяли раніше) [29].

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій процес нарахування та обліку розрахунків за виплатами працівникам відображають на балансовому рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» [33].

На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допоміг тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом - виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами». Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань [33].

Закон України «Про охорону праці» [25] визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про відпустки» [27], право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Згідно з ст.4 Закону України «Про відпустки», установлюються такі види відпусток: щорічні відпустки; додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; творча відпустка; соціальні відпустки; відпустки без збереження заробітної плати (рис. 1.6.).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Прийняті законодавчі нормативно-правові акти сприяли значним змінам у реформі оплати праці. Чинне законодавство України забезпечує: визначення видів заробітної плати; методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати за роботи, виконані працівниками; встановлено перелік рахунків бухгалтерського обліку з розрахунків за виплатами працівникам та характеристика призначення їх субрахунків; встановлено методи регулювання трудових відносин; визначено державні гарантії та права працівників; встановлено прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату; порядок обчислення середньої заробітної плати та порядок нарахування та утримання до фондів соціального страхування.

Рис. 1.6. Види відпусток в Україні

В Україні практично створено законодавчо-правову базу регулювання оплати праці відповідно до міжнародних трудових норм, що діють у ринковій економіці, але на сьогодні ще існує велика кількість невирішених питань і суперечностей у сфері оплати праці, які необхідно переглянути та вдосконалити.

Розділ 2. Організація розрахунків з оплати праці в господарствах Березанського району

.1 Фінансово-економічна характеристика господарств району

Березанський район як адміністративно-територіальна одиниця утворений у 1923 році з центром у с.Анатолівка. В грудні того ж року центр району було перенесено в с. Суворове (нині смт. Березанка). З 1937 року, при створенні Миколаївської області, Березанський район увійшов до її складу.

Березанський район розташований на південному заході Миколаївської області. Територія району займає площу 1378,2 кв.км, що складає 5,6% території області. Район розташований біля узбережжя Чорного моря. Територія його витягнута з півночі на південь на 60 км та з заходу на схід на 40 км. Район розташований в межах природних підзон:

до степу Південного відноситься північна частина Березанського району.

до степу Сухого - південна частина Березанського району.

Товщина профілю чорноземів складає 65-70 см, вміст гумусу в орному шарі -від 3,3 до 4,1%. Родючість орних земель господарства складає 52 бали.

Клімат району континентальний, дуже теплий, посушливий. Середньорічна температура повітря - +9,2 С°. Тривалість безморозного періоду - 160-205 днів, вегетаційного -215-225 днів. Переважаючими вітрами в холодний період є північно-східні, в теплий - північно-західні, з середньорічною швидкістю 4,2-4,3 м/сек. В окремі роки, особливо ранньою весною, швидкість набуває значної сили (понад 15 м/сек і більше). Інколи вітри переходять у пилові бурі, видуваючи ґрунт та пошкоджуючи сільськогосподарські культури. Число днів з сильним вітром 10-20 днів, пиловими бурями - 2 дні.

Сума опадів за рік - 340 мм. Найбільша кількість опадів випадає на червень, найменша - на березень. Основна частина опадів (70%) випадає в теплий період року, переважно у вигляді злив, які спричиняють полягання посівів, створення ґрунтової кірки і викликають водну ерозію ґрунтів.

Рельєф району рівнинно-хвилястий. В геоморфологічному відношенні територія району знаходиться, в основному, на первинно-акумулятивній рівнині Причорноморської низовини.

Природна рослинність на території району лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав рік, що використовуються як пасовища. Трав'яний покрив на схилах дуже зріджений і не вберігає від ерозії. Тут зустрічаються типчина, тонконіг бульбистий, лобода татарська, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, люцерна, житняк, костриця овеча, молочаї чебрець, полин австрійський і такі однорічники як стоколос, гусятник малий, конюшина польова, вероніка весняна, роговик український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш ксерофітними видами - гвоздикою, віниччям розлогим, польовими волошками та полином. Природної деревної рослинності на Березанщині майже немає.

З північної сторони район межує з Веселинівським районом, зі сходу - з Очаківським районом, з заходу - з Комінтернівським районом Одеської області, з півдня район омиває Чорне море. По території району державний кордон не проходить.

На території району знаходиться 49 населених пунктів, в тому числі 1 селище міського типу та 48 сіл, які підпорядковані селищній та 16 сільським радам Селище міського типу Березанка - районний центр, розташований в південно-західній частині Миколаївської області в долині річки Сосик. Відстань від обласного центру (м. Миколаїв) - 60 км.

Середня чисельність населення на 01.01.2011 року становить 24,0 тис. осіб., у т.ч. чоловіків - 11,3 тис. осіб, жінок - 12,7 тис. осіб.

Основними перевагами Березанського району серед інших в Миколаївській області є:

вдале географічне розташування відносно обласного центру м. Миколаєва та основних ринків збуту продукції, наявність Чорноморського узбережжя;

розвинена інфраструктура;

наявність кваліфікованої робочої сили;

сприятлива для сільськогосподарського виробництва структура земельних ресурсів;

технічне оснащення галузі сільського господарства;

туристична привабливість: наявність місць придатних для зеленого туризму, наявність лісових насаджень, пам'ятних та історичних місць, заповідних зон та заказників;

екологічно чистий район, на території якого відбувається збір лікарських рослин;

наявність природних ресурсів державного та місцевого значення: пісок, гончарна глина, вапняки, численна кількість природних джерел.

Сільське господарство на території району достатньо розвинуте.

Основні напрямки сільського господарства:

рослинництво (зернове виробництво, вирощування технічних культур, садівництво);

тваринництво (велика рогата худоба, свині, вівці);

птахівництво.

Основними сільськогосподарськими видами продукції району є:

зернові культури - пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий, просо, кукурудза на зерно;

технічні культури - ріпак, соняшник, соя;

виноград;

м'ясо, молоко, вовна, яйця.

Враховуючи наявні кліматичні умови, доцільним на території району є вирощування озимої пшениці, озимого ячменю, соняшнику, озимого ріпаку, винограду. Галузь сільського господарства на даний час має значні невикористані можливості для вкладення коштів та подальшого розвитку.

Важливе значення для ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств мають їх організаційно-правові форми господарювання. Проаналізуємо основні організаційно-правові форми господарювання сільськогосподарських підприємств Березанського району (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Наявність та структура діючих сільськогосподарських підприємств за організаційно-правовими формами господарювання за 2011 рік*

Форми господарюванняМиколаївська областьБерезанський районБерезанський р-н до Миколаївської обл.,%кількість, од.структура, % кількість, од.структура, %Господарські товариства3676,9193,162,45Приватні підприємства2905,46124,214,14Виробничі кооперативи190,3610,355,26Фермерські господарства456885,9525790,185,63Державні підприємства130,2431,0523,08Підприємства інших форм господарювання581,0931,055,17Всього підприємств5315100,0285100,05,36* розраховано за даними [69]

Аналізуючи структуру діючих сільськогосподарських підприємств за організаційно-правовими формами господарювання, можна відмітити, що найбільшу частку займають фермерські господарства як у Миколаївській області, так і в Березанському районі (85,95% та 90,18% відповідно). Друге місце посідають приватні підприємства та господарські товариства, хоча їх у 20 разів менше, ніж фермерських господарств. Найменшу питому вагу у структурі підприємств Березанського району займають виробничі кооперативи та державні підприємства (0,35%). Отже, можемо відмітити, що на території Березанського району знаходиться 5,36% підприємств усіх форм господарювання, порівняно з даними по Миколаївській області.

Для більш наглядного відображення структури підприємства за організаційно-правовими формами господарювання у Березанському районі за 2011 рік пропонуємо розглянути наступний рисунок (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Структура діючих сільськогосподарських підприємств Березанського району за 2011 рік, %*

* побудовано за даними статистичного щорічника [69]

Отже, структура діючих сільськогосподарських підприємств за організаційно-правовими формами господарювання у Березанському районі, яка зображена на рисунку 2.1. показує, що найбільшу питому вагу в ній займають фермерські господарства - 90,81% (або 257 господарств). Найменшу частку займають виробничі кооперативи - 1 одиниця (0,35%) та державні підприємства (1,05%) - три, відповідно.

Розвиток ринкової економіки в Україні передбачає і розвиток приватної форми власності.

Перелік основних приватних сільськогосподарських підприємств Березанського району за даними 2011 року наведено в таблиці 2.2.

Серед них достатньо стійкими в сучасних ринкових умовах є ДП «Агро-Коблево» (с. Коблево) та ПАТ «Прикордонник» (с. Рибаківка).

Для нашого дослідження ми обрали найтиповіші підприємства приватної форми власності Березанського району та ті, з якими частіше співпрацює базове підприємство - ПСП «Дмитрівка» (с. Дмитрівка), а саме: ПСП «Агрофірма ім. Потриваєва» (с. Анатолівка), ПСП «Чапаєвське» (с. Чапаєвка), ПСП «Агрофірма ім. Петровського» (с. Кімівка).

Таблиця 2.2. Перелік основних приватних сільськогосподарських підприємств Березанського району станом на 2011 рік*

Назва господарстваФорма власностіСпеціалізація, основні види продукціїДП «Агро-Коблево» с. Коблевоприватнавирощування багаторічних культур (виноградники), зернових і технічних культурПАТ «Прикордонник» с. Рибаківкаколективназерновиробництво та молочне скотарство: вирощування зернових та технічних культур, багаторічних культур (виноградники), розведення великої рогатої худоби та виробництво молокаПриватне сільскогосподарське підприємство «Дмитрівка» С. Дмитрівкаприватназерновиробництво: вирощування зернових та технічних культур. Розведення великої рогатої худоби та виробництво молокаПСП «Агрофірма імені Потриваєва» с. Анатолівкаприватназерновиробництво: вирощування зернових та технічних культур.Приватне сільскогосподарське підприємство «Чапаєвське» с. Чапаєвкаприватназерновиробництво: вирощування зернових та технічних культурПриватне сільскогосподарське підприємство «Василівка» с. Василівкаприватназерновиробництво: вирощування зернових та технічних культурТОВ «ВВІ-Агро»приватназерновиробництво: вирощування зернових та технічних культурПриватне сільскогосподарське підприємство «Агрофірма імені Петровського» с. Кімівкаприватназерновиробництво: вирощування зернових та технічних культур.* побудовано за даними статистичного щорічника [69]

Розміри сільськогосподарських підприємств тісно пов'язані з процесом концентрації виробництва. У свою чергу, ступінь розвитку концентрації визначається розмірами виробництва. Розмір сільськогоподарських підприємств визначається багатьма показниками, зокрема: обсягом виробництва валової і товарної продукції в натуральному і грошовому вираженнях, земельною площею, основними виробничими засобами, енергетичними потужностями, наявністю техніки, поголів'ям худоби і птиці, кількістю середньорічних працівників та ін.

Основним показником розміру сільськогосподарських підприємств та їх виробничих підрозділів є вартість валової продукції, оскільки вона визначає кінцевий результат виробництва. При визначенні розміру виробництва господарств Березанського району за період 2009-2011 рр. для оцінки валової продукції нами було використано постійні ціни на продукцію 2010 року. Проаналізуємо згадані вище показники в наступній таблиці (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Визначення розміру виробництва у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності Березанського району*

ПоказникиРоки2011р. у % до2009201020112009 р.2010 р.Вартість валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.), тис.грн144631,89148857,47152314,73105,3102,3Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис.грн104586,10141804,30149485,10142,9105,4Середньорічна чисельність працюючих, осіб11121111111199,9100,0Площа сільськогосподарських угідь, га512605242755599108,5106,1Поголівя худоби та птиці, ум.гол.10901217100191,882,3Аналізуючи показники розміру виробництва у сільськогосподарських підприємствах Березанського району за три останні роки, можна відмітити, що у 2011 році вартість валової продукції в постійних цінах 2010 року збільшилась на 5, 3% в порівнянні з 2009 роком(на 7682,84 тис. грн) і на 2,3 % у порівнянні з 2010 роком (на 3457,26 тис. грн). Також у 2011 році, порівняно з 2009-2010 рр., збільшилась площа сільськогосподарських угідь - на 8,5% та 6,1% відповідно. У звітному році значно зросли розміри грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції з 104586,10 тис. грн у 2009 р. до 149485,10 тис. грн у звітному 2011 р. (42,9%). Середньорічна чисельність працюючих за досліджуваний період істотно не змінилась. Дещо скоротилося умовне поголівя худоби та птиці в 2011 р. - порівняно з 2009 р. на 89 ум. голів та з 2010 р. на 216 ум. голів. Не можемо не відмітити зміну такого показника, як середньорічна вартість активів, так як цей показник у 2010 р. збільшився порівняно з 2009 р. на 6,7% - до 396729,50 тис. грн, а вже в 2011 р. становив 317313,60, що на 20% менше, ніж в 2010 р. Тобто більшість показників розміру виробництва сільськогосподарських підприємств району за досліджуваний період зросли.

На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає спеціалізація господарства. Основним показником для визначення спеціалізації підприємства є структура його грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Використовуючи дані форми № 50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» по сільськогосподарських підприємствах Березанського району визначимо їх спеціалізацію, для більш повної їх характеристики (табл. 2.4).

Отже, продукція сільськогосподарського виробництва у загальній структурі виручки по району займає 96,5%, тобто на реалізацію іншої продукції, робіт і послуг припадає лише 3,5%. В структурі грошової виручки від реалізації по сільськогосподарських підприємствах району в динаміці за три останні роки найбільшу питому вагу займає продукція рослинництва, яка становить 93,7%, а продукція тваринництва лише 2,8%. Можна відмітити, що спостерігається тенденція до збільшення рівня виручки від реалізації продукції рослинництва, та зменшення виручки від реалізації продукції тваринництва, що, на нашу думку, свідчить про скорочення виробництва у галузі тваринництва і є негативним явищем.

Таблиця 2.4. Розмір та структура грошової виручки від реалізації у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності Березанського району*

Галузі та види продукціїРокиВ середньому за 3 роки, тис.грнСтруктура,%2009, тис.грн2010, тис.грн2011, тис.грнпо с.-г. продукціїпо районуЗерно55581,663666,481421,566889,854,552,6Соняшник16181,650206,733236,833208,422,221,5Соя996,81468,71675,91380,51,11,1Ріпак16789,715616,310560,314322,17,16,8Овочі відкритого грунту-1,1-0,4--Баштанні продовольчі-3,3-1,1--Плоди (зерняткові)--1,80,60,0010,001Виноград7509,12888,615721,88706,510,510,2Інша продукція рослинництва1605,22774,62539,82306,51,71,6Разом по рослинництву98664,0136625,7145157,9126815,997,193,7Продукція скотарства, у т.ч.: - молоко1572,82234,42046,91951,41,41,3ВРХ (в живій масі)826,6840,1747,8804,80,50,5Продукція свинарства609,8505,5744,0619,80,50,5Продукція вівчарства34,510,04,116,20,00,0Птахівництво34,988,1148,990,60,10,1Інша продукція тваринництва2843,51500,5635,51659,80,40,4Разом по тваринництву5922,15178,64327,25142,62,92,8Всього по сільськогосподарському виробництву104586,1141804,3149485,1131958,5100,096,5Виконання робіт, надання послуг5589,03765,45403,84919,4х3,5Всього по господарствах110175,1145569,7154888,9136877,9х100,0

Для наочності представимо структуру грошової виручки від реалізації продукції галузі рослинництва, виробленої сільськогосподарськими підприємствами Березанського району в середньому за 2009-2011 рр. на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Структура грошової виручки від реалізації продукції рослинництва сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району в середньому за 2009-2011 рр., %*

* побудовано за даними статистичного щорічника [69]

В структурі виручки від реалізації продукції сільськогосподарських підприємств Березанського району в динаміці за три останні роки найбільшу питому вагу займає продукція рослинництва - 93,7%. Найбільшу частку серед цієї продукції займають зернові (55,6%) та соняшник (21,5%), також значну частину займає виноград (10,2%) та ріпак (6,8%). Найменшу частку доходу в рослинництві приносить виробництво сої та плодових культур - 1,1%. Отже, підприємства району мають зерно-виробничий напрямок спеціалізації та розвинене вирощування соняшнику.

Щоб порівняти розмір та структуру грошової виручки від реалізації ПСП «Дмитрівка» з даними по району - побудуємо наступну таблицю (таб. 2.5).

Проаналізувавши дані таблиці 2.5, можемо зробити наступні висновки, що в структурі виручки від реалізації ПСП «Дмитрівка» за період найбільшу частку займає виручка від реалізації продукції рослинництва - 90,09%, а семе: зерна 65,03%, а в тваринництві найбільше доходу приносить реалізація молока - 7,48% від загального доходу підприємства.

Таблиця 2.5. Розмір та структура грошової виручки від реалізації у ПСП «Дмитрівка» Березанського району*

Галузі та види продукціїВиручка від реалізації, тис.грнВ середньому за 3 роки, тис.грнЧастка господарства в даних району,%Структура за період,%200920102011По господарствуПо районупо с.-г. продукціїпо господарствуЗерно3739,75504,07346,65530,166889,88,365,4365,03Соняшник1642,23254,11276,42057,633208,46,224,3424,19Ріпак99,8--33,314322,10,20,40,4Інша продукція рослинництва27,741,451,940,32306,51,70,470,47Разом по рослинництву5509,48799,58674,97661,3126815,96,090,0990,09Продукція скотарства, у т.ч.: - молоко475,6679,5752,8636,01651,438,57,527,48ВРХ (в живій масі)159,7196,2109,5155,1804,819,31,831,82Разом по тваринництву635,3875,7862,3791,15142,615,49,369,3Всього по сільськогосподарському виробництву6144,79675,29537,28452,4131958,56,4100,099,4Виконання робіт, надання послуг30,140,183,051,14919,41,0х0,6Всього по господарствах6174,89715,39620,28503,4136877,96,2х100,0 * розраховано за даними статистичної звітності ПСП «Дмитрівка»

Загалом по підприємству за три останні роки розміри виручки від реалізації всіх видів продукції зросли. На нашу думку, галузь тваринництва слід розвивати, оскільки сьогодні ця галузь є досить безризиковою галуззю сільського господарства, а так як землі досліджуваного господарства знаходяться в ризикованій зоні вирощування сільськогосподарських культур, то розширення галузі тваринництва є перестраховкою на час посухи чи не врожаю, і приносить виручку круглий рік, а не по сезонах.

Відображення частки грошової виручки від реалізації продукції ПСП«Дмитрівка» в даних по Березанському району за досліджуваний період зображено на рисунку 2.3.

Рис. 2.3. Частка ПСП «Дмитрівка» в структурі грошової виручки сільськогосподарських підприємств Березанського району в 2009-2011 рр., %

Отже, вагому частку в структурі доходу сільськогосподарських підприємств даного району займає й продукція ПСП «Дмитрівка», а саме: виручка від реалізації такої продукції, як молоко - 38,5% від загального доходу по району; ВРХ (в живій масі) - 19,3%, зерно - 8,3%. Найменшу долю виручки становить надання послуг, виконання робіт в ПСП «Дмитрівка» - 1%. Ці дані свідчать про те, що в досліджуваному районі ПСП «Дмитрівка» займає достатньо міцні позиції.

При аналізі фінансово - економічної характеристики господарства важливо також провести аналіз забезпеченості господарства ресурсами та рівня їх використання.

Одним із важливих показників для характеристики рівня використання ресурсів господарства є структура земельних угідь, яку ми проаналізуємо за даними наступної таблиці 2.6.

З наведених вище розрахунків, можна зробити висновки, що загальна земельна площа і площа сільськогосподарських угідь підприємств району мають стійку тенденцію до зростання, так, у 2011 р. загальна земельна площа становить 58600 га, що на 6498 га (12,47%) більше, ніж в 2009 р., а сільгоспугіддя у звітному році в порівнянні з базисним зросли на 8,46%. Площа ріллі зросла в звітному році на 7,03% більше, ніж у базисному році та становить 51644 га. Збільшуються і посівні площі.

Розраховані коефіцієнти у табл. 2.6 свідчать про достатньо активне використання земельної площі.

Таблиця 2.6. Динаміка і структура землекористування у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності Березанського району*

Показники2009р.2010р.2011р.2011р. у % дога%га%га%2009р.2010р.Загальна земельна площа52102100,056695100,058600100,0112,47103,36у т.ч.: сільськогосподарські угіддя5126098,385242792,475559994,88108,46106,05З них: - рілля 48250 92,61 49058 86,53 51644 88,13 107,03 105,27Посівні площі4825092,614905886,535164488,13107,03105,27Коефіцієнт освоєння земліх0,98х0,92х0,95хХКоефіцієнт розораності сільськогосподарських угідьх0,94х0,94х0,93хХКоефіцієнт використання рілліх1,00х1,00х1,00хХ

* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району та статистичного щорічника [69]

Земля, як продукт природи, серед інших матеріальних умов, є першою передумовою і природною основою виробництва. Земля з її ґрунтовим покривом, надрами, лісами, водами займає головне місце в розвитку суспільного виробництва і продуктивних сил.

Аналіз стану використання земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств Березанського району наведено в таблиці 2.7.

Аналізуючи показники ефективності використання земельних угідь в сільськогосподарських підприємствах Березанського району, можемо відмітити, що за період 2009-2011 рр. не всі показники залишились достатньо високими.

Таблиця 2.7. Показники ефективності використання земельних угідь в сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності Березанського району*

ПоказникиРокиВідхилення (+, -) показників 2011 року від показників2009201020112009 р.2010 р.Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, грн:- валової продукції сільського господарства у постійних цінах 2010 року2821,52839,32739,5-82-99,8- виручки від реалізації сільськогосподарської продукції 2040,32704,82688,6648,3-16,2- прибутку (+) збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції199,04595,2533,3334,26-61,9

* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району

Так, наприклад, зменшився показник валової продукції сільського господарства в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в 2011 р. на 82 грн. порівняно з 2009 р. та на 99,8 грн. - з 2010 р. Показник прибутку (+) збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь також є достатньо нестійким за останні 3 роки, хоча в звітному 2011р. цей показник порівняно з базисним 2009 р. збільшився на 334,26 грн. Ці зміни показників свідчать про те, що на підприємствах району недостатньо ефективно використовуються земельні угіддя. Керівникам підприємств слід більш раціонально та відповідально підходити до використання такого ресурсу як земля та памятати про її родючий потенціал.

У сучасних умовах господарювання особливої актуальності набуває питання ефективності використання трудових ресурсів. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для підвищення ефективності функціонування будь-якого підприємства. Пропонуємо ознайомитись зі станом забезпеченості сільськогосподарських підприємств Березанского району трудовими ресурсами (табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Забезпеченість сільськогосподарських підприємств Березанського району всіх форм власності трудовими ресурсами*

Показники2009 р.2010 р.2011 р.Працезабезпеченість працівників на 1000 га, чол.: - сільськогосподарських угідь 21,69 21,19 19,98- ріллі23,0522,6521,51Навантаження на 1 працівника: - с/г тварин, умовних голів 1 1 1- сільськогосподарських угідь, га46,1041,1950,04- ріллі, га43,3944,1646,48

* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району

Провівши відповідні розрахунки в таблиці 2.8, можемо відмітити, що спостерігається стійка тенденція до зменшення працезабезпеченості працівників на 1000 га сільськогосподарських угідь та ріллі. І водночас - збільшення показника навантаження на 1 працівника ріллі. Отже, в 2011 році порівняно з даними попередніх років забезпеченість господарств трудовими ресурсами погіршилась, так як збільшується навантаженість на 1 працівника та зменшується показник працезабезпеченості.

Від якості й ефективності використання трудових ресурсів багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентоздатності. Отже, проаналізуємо на скільки ефективно використовуються трудові ресурси сільськогосподарських підприємств досліджуваного району в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Показники ефективності використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності Березанського району*

ПоказникиРоки2011 р. у % до20092010200920102009Отримано в розрахунку на одного середньорічного працівника, тис. грн: - вартості валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 року); 130,06 133,9 137,09 105,4 102,4- виручки від реалізації сільськогосподарської продукції;94,05127,6134,6143,1105,5- прибутку (+) збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції9,228,126,7290,295,0

* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району

З проведених розрахунків за період 2009-2011 рр., зазначимо, що показники використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах Березанського району є достатньо ефективними, так як спостерігається зростання таких показників, як вартості валової продукції сільського господарства, виручки від реалізації сільськогосподарської продукції, прибутку (+) збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції в розрахунку на одного середньорічного працівника, так у 2011 р. порівняно з 2009 р. ці показники зросли відповідно на 5,4%, 43,1% та 190,2%.

Дослідимо та проаналізуємо динаміку зміни складу та структури майна сільськогосподарських підприємств Березанського району в таблиці 2.10.

Отже, найбільшу питому вагу в структурі майна сільськогосподарських підприємств Березанського району замають оборотні активи на початок 2009 р. цей показник становив 55,3%, а вже на початок 2011 р. - 69,9%.

Таблиця 2.10. Склад і структура майна сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району, на кінець року*

Майно2009 рік2010 рік2011 ріктис. грн%тис. грн%тис. грн%Нематеріальні активи21,00,0123,00,0--Основні засоби84178,026,797856,022,7113846,429,1Довгострокові фінансові інвестиції7663,02,47663,01,8859,70,2Довгострокова дебіторська заборгованість585,00,2666,00,2--Довгострокові біологічні активи43548,013,848204,011,2--Незавершене будівництво3703,01,234193,07,92351,10,6Інші необоротні активи858,00,31000,00,2753,30,2Усього необоротних активів140556,044,5189705,044,1117810,530,1Виробничі запаси44538,014,172730,016,986670,522,2Поточні біологічні активи3220,01,031992,07,436809,49,4Незавершене виробництво14750,04,721986,05,13998,81,0Готова продукція7547,02,46692,01,68382,82,1Товари639,00,2176,00,098,20,0Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги91624,029,069028,016,091970,023,5Дебіторська заборгованість за розрахунками: - з бюджетом 459,0 0,1 1598,0 0,4 2003,9 0,5- за виданими авансами1799,00,63919,00,95621,41,4Інша поточна дебіторська заборгованість4603,01,518033,04,226589,06,8Поточні фінансові інвес-тиції -- --12,00,0Грошові кошти5083,01,68001,01,97003,21,8Інші оборотні активи182,00,15830,01,44167,81,1Усього оборотних активів174444,055,3239985,055,8273327,169,9Витрати майбутніх періодів552,00,2370,00,132,90,0Разом майна315552,0100,0430260,0100,0391170,5100,0 * розраховано за даними фінансової звітності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району

Частка необоротних активів в звітному році зменшилась порівняно з попередніми роками і становить - 30,1%. Дана ситуація свідчить про те, що на підприємствах переважають більш ліквідні активи.

Тепер розглянемо джерела наявних коштів, їх склад та відношення власних та залучених коштів (табл. 2.11).

Таблиця 2.11. Склад і структура джерел формування майна сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району, на кінець року*

Майно2009р.2010р.2011р.тис. грн%тис. грн%тис. грн %Статутний капітал134984,3135363,120630,45,3Додатковий вкладений капітал29280,99711522,646572,111,9Інший додатковий капітал10497733,3266086,2--Резервний капітал31311,050611,240621,0Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)211746,74888311,489262,822,8Вилучений капітал1750,12620,1282,50,1Усього власного капіталу14553346,119094144,4160244,841,0Забезпечення наступних витрат і платежів31061,037280,94441,31,1Довгострокові зобовязання73502,3212084,948885,212,5Короткострокові кредити банків--61001,46995,41,8Поточна заборгованість за за довгостроковими зобов-язаннями--3530,1--Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги10941834,713422331,266300,616,9Поточні зобовязання за розрахунками: з одержаних авансів 6 0,0 21303 5,0 - -з бюджетом1590,111580,316310,4з позабюджетних платежів30,020,0--зі страхування3570,15300,1647,50,2з оплати праці8370,311530,31291,30,3 з учасниками300,0580,0--із внутрішніх розрахунків60,0250,0--Інші поточні зобовязання300029,5269986,381164,420,7Усього поточних зобовязань14081844,619190344,6158030,240,4Доходи майбутніх періодів187455,9224805,2195695,0Разом джерел315552100,0430260100,0391170,5100,0* розраховано за даними фінансової звітності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району

Аналізуючи джерела та структуру утворення майна в сільсьогосподарських підприємствах Березанського району, можна відмітити, що у частці власного капіталу найбільш питому вагу в звітному 2011 р. займає нерозподілений прибуток, який на початок року склав 22,8 %, а на початку 2010 р. становив 11,4 %. Також можна відмітити,що в 2011 р. на 4,2% зменшилась порівняно з 2009-2010 рр., загальна сума поточних зобовязань. Кредиторська заборгованість за товари,роботи,послуги зменшилась на 43117,4 тис. грн. порівняно з базисним роком, що є позитивним показником.

Розглянемо структуру джерел формування майна сільськогосподарських підприємств Березанського району станом на кінець 2011 р. на (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Структура джерел формування майна сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району, на кінець 2011 року, %

Загалом, аналізуючи вище наведені дані та рисунки, видно, що стан майна підприємств Березанського району покращився, так як збільшився розмір нерозподіленого прибутку. Але хоча величина поточних зобовязань помітно зменшилась в звітному році - цей показник займає значну частку в структурі майна сільськогосподарських підприємств району.

Найважливішою стороною діяльності підприємства є забезпечення грошових надходжень, які необхідні для відшкодування витрат виробництва та обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання.

Прослідкуємо та проаналізуємо в динаміці грошові надходження до сільськогосподарських підприємств Березанського району, їх витрати та отриманий прибуток в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12. Динаміка показників фінансових результатів у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності Березанського району*

Показники і порядок розрахункуРокиВідхилення (+;-) 2011 р. До2009201020112009 р.2010 р.1. Прибуток(+), збиток(-) від реалізації, тис.грн (ф.2, код 050)418457898642837992-361492. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн (ф.2, код 040)188463278736225289,936826,9-534463. Чистий прибуток(+) збиток (-) тис. грн (ф.2, код 220)158754806227416,311541,3-206464. Середньорічна сума активів, тис.грн (ф.1 код 280)297290369730317313,620023,6-524165. Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн (ф.1 код 380)131805190941146673,514868,5-4426756. Рівень рентабельності продукції, %(р.1/р.2)*100%22,228,3419,01-3,19-9,337. Рівень рентабельності активів,% (р.3/р.4)*100%5,3412,118,643,3-3,478. Рівень рентабельності власного капіталу,% (р.3/р.5)*100%12,0425,1718,696,65-6,48* розраховано за даними фінансової звітності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району

Згідно проведених розрахунків, можна зробити висновок, що в тенденції за три останні роки найбільший рівень чистого прибутку було зафіксовано в 2010 р. - 48062 тис.грн, хоча вже в 2011 р. цей показник знизився на 20646 тис.грн., що повязано з підвищенням рівня собівартості реалізованої продукції. За рахунок зменшення величини прибутку в звітному році значно знизився показник рівня рентабельності продукції - з 28,34% в 2010 р. до 19,01% в 2011 р. За три останні роки обсяг рентабельності має досить нестійкий і перемінний характер, це в основному залежить від обсягу зміни чистого прибутку. Хоча показники рівня рентабельності активів та власного капіталу в звітному році перевищили показники 2009 р., але все ж порівняно з попереднім 2010 р. стали нижчими, відповідно на 3,47 в.п. та 6,48 в.п.

Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Фінансова стійкість - це такий стан рахунків підприємства, який гарантує його постійну платоспроможність. Проаналізуємо показники фінансової незалежності сільськогосподарських підприємств Березанського району в таблиці 2.13. Для цього необхідно визначити коефіцієнти фінансування, автономії та стійкості.

Таблиця 2.13. Динаміка показників фінансової незалежності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району*

КоефіцієнтиНормативПорядок розрахункуНа кінець 2009 р.На кінець 2010 р.На кінець 2011 р.Відхилення (+,-) 2011 року від2009 р.2010 р.Фінансування < 1,0Ф.1 р.(480+620)/р.3800,0181,1160,1590,141-0,957Автономії (незалежност)>0,5Ф.1 р.380/р.6400,4610,4440,4960,0350,052Стійкості (стабільності)> 1,0Ф.1 р.380/(480+620)0,9820,8960,9870,0050,091* розраховано за даними фінансової звітності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району

Отже, показники фінансової незалежності свідчать про те, що підприємства району протягом трьох звітних років мали достатньо не стійке фінансове становище - про що свідчать показники автономності, так як вони були залежними від зовнішнього позикового капіталу. У 2009 р. залучених коштів було більше, ніж власного капіталу, але на кінець 2010 р. залучення коштів зменшилося і коефіцієнт фінансування наблизився до одиниці. Та все ж на кінець звітного 2011 р. фінансовий стан підприємств району покращився і показники стабільності наблизилися до норми.

Основними показниками платоспроможності підприємства є коефіцієнт абсолютної та швидкої ліквідності, а також коефіцієнт покриття.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дозволяє визначити частку короткострокових зобовязань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Коефіцієнт поточної ліквідності показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобовязань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Їх визначення наведено в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14. Динаміка показників ліквідності в сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності Березанського району*

КоефіцієнтиНормативПорядок розрахункуНа кінець 2009 р.На кінець 2010 р.На кінець 2011 р.Відхилення,(+,-) 2011 року від2009 р.2010 р.Коефіцієнт абсолютної ліквідності0,2-0,3Грошові кошти/ короткострокові пасиви0,0360,0420,0510,0150,009Коефіцієнт швидкої ліквідності0,7-1Оборотні активи-запаси/короткострокові пасиви0,9230,5550,645-0,2780,09Коефіцієнт покриття> 1Оборотні активи/короткострокові пасиви1,2391,2511,730,4910,479

* розраховано за даними фінансової звітності сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Березанського району

Отже, згідно отриманим даним, коефіцієнти абсолютної ліквідності мають дуже низькі значення. Наприклад в 2011 р. він дорівнює 0,051. Його значення свідчить про те, що тільки 5,1% короткострокової заборгованості підприємства можуть погасити негайно. Тобто показники абсолютної ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це спричинено перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства. Коефіцієнт швидкої ліквідності також в звітному році нижче норми, отже підприємства мають змогу погасити частину поточних зобовязань за рахунок грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості лише на 64,5 %, що на 27,8% менше, ніж в 2009 р. Щодо коефіцієнта покриття, то їх значення за 2009-2011 рр. залишались в межах норми. Якщо ж значення коефіцієнта покриття перевищує 1, то можна зробити висновок про те, що підприємства володіють значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства, такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Одночасно, можемо зазначити, значне нагромадження запасів на підприємстві, відволікання коштів у дебіторську заборгованість може бути повязане з неефективним управлінням активами. У той же час підприємства, можливо, не повністю використовують свої можливості з одержання кредитів. Якщо проаналізувати показник 2011 р., який дорівнює 1,73, то можна сказати, що на 1 грн поточних зобовязань підприємства мають 1,95 грн. поточних активів.

Отже, на основі нашого дослідження фінансово-економічного становища підприємств Березанського району, можемо зробити висновок, що на кінець звітного 2011 року підприємства мають стійкий фінансовий стан і не залежать від зовнішніх фінансових джерел.

.2 Формування фонду оплати праці, нарахування заробітної плати та організація її виплати

Фонд заробітної плати - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства.

З метою планування та аналізу ефективності використання фонду заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах Березанського району його поділяють на: фонд основної заробітної плати; фонд додаткової заробітної плати; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

До фонду основної заробітної плати в досліджуваних господарствах входить заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування та ін.) за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами працівників незалежно від форм систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.

До фонду додаткової заробітної плати відносять: надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів кваліфікованим працівникам, зайнятих на особливо відповідальних роботах; бригадирам із числа працівників; премії працівникам, керівникам спеціалістам та ін. службовцям за виробничі результати; виконання і перевиконання виробничих завдань; підвищення продуктивності праці; поліпшення кінцевих результатів виробничої діяльності; за економію сировини, матеріалів та ін.; оплату праці у вихідні, святкові та неробочі дні та надурочний час; оплата щорічних відпусток.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, чи здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

Доплати та надбавки - це самостійний елемент заробітної плати з погляду її структури. Водночас вони є складовою тарифної системи, яка в класичному розумінні є інструментом диференціації та регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від кваліфікаційного рівня, складності виконуваних робіт, а також специфічних особливостей підприємства. У більшості досліджуваних нами сільськогосподарських підприємств району здійснюються доплати і надбавки до заробітної плати працівників у розмірах, представлених у табл. 2.15.

Таблиця 2.15. Розміри доплат до тарифних ставок та посадових окладів у сільськогосподарських підприємствах Березанського району*

Перелік доплатРозміри доплат і надбавокЗа виконання обовязків тимчасово відсутнього працівникаДо 100 % тарифної ставки (посадового окладу відсутнього працівника)За роботу на важких тракторах і за строк служби трактора10 % тарифної ставки трактористівЗа інтенсивність праці10 % тарифної ставки водіїяЗа шкідливі умови праці10 % тарифної ставки грузчиків *Власна розробка автора

Розглянемо в наступній таблиці 2.16. структуру фонду оплати праці досліджуваних сільськогосподарських підприємств Березанського району.

Проаналізувавши структуру фонду оплати праці та інших виплат в сільськогосподарських підприємствах Березанського району, можемо зазначити, що найбільшу питому вагу в структурі загального фонду оплати праці в усіх досліджуваних підприємствах займає фонд основної заробітної плати. У звітному (2011 р.) його максимальне значення було в ПСП «Агрофірма ім. Потриваєва» - 95,14% фонду оплати праці. У грошовому вимірі максимальний фонд основної заробітної плати був у звітному році у ПСП «Агрофірма ім. Петровського» (1682,9 тис.грн).

Максимальну частка фонду додаткової оплати праці у базисному та звітному роках серед досліджених господарств має ПСП «Агрофірма імені Петровського» (36,01% та 33,27% відповідно).

Таблиця 2.16. Склад та структура фонду оплати праці та інших виплат в сільськогосподарських підприємствах Березанського району*

Назва показника2009 р.2010 р.2011 р.Відхилення (+;-), тис.грн 2011р. порівняно з тис. грн%тис. грн%тис. грн%2009 р.2010 р.ПСП «Дмитрівка»Фонд основної заробітної плати 701,194,94813,6894,11026,193,64325212,42Фонд додаткової заробітної плати37,45,0651,025,969,76,3632,318,68Фонд оплати праці, усього738,5100864,71001095,8100357,3231,1Нарахованно працівникам за ЗДССЗТВП11,1Х1356,8Х5572,6Х5561,54215,8ПСП «Агрофірма імені Петровського»Фонд основної заробітної плати 1263,463,991832,772,711682,966,73419,5149,8Фонд додаткової заробітної плати71136,01687,827,29838,933,27127,9151,1Фонд оплати праці, усього1974,41002520,51002521,8100547,41,3Нараховано працівникам за ЗДССЗТВП16,4Х30Х27Х10,6-3ПСП «Чапаєвське»Фонд основної заробітної плати 362,692,69562,296,38636,494,83273,874,2Фонд додаткової заробітної плати28,67,3121,13,6234,75,176,113,6Фонд оплати праці, усього391,2100583,3100671,1100279,987,8Нараховано працівникам за ЗДССЗТВП3,8Х3,7Х10,9Х7,17,2ПСП «Агрофірма імені Потриваєва»Фонд основної заробітної плати 900,291,62924,293,211077,295,14177153Фонд додаткової заробітної плати82,38,3867,36,79554,8627,3-12,3Фонд оплати праці, усього982,5100991,51001132,2100149,7140,7Нараховано працівникам за ЗДССЗТВП3,6Х4,7Х2Х-1,6-2,7* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств Березанського району

З рис. 2.5. видно, що за період 2009-2011 рр. найбільший розмір фонду основної оплати праці у ПСП «Агрофірма імені Петровського», що повязано з великими розмірами підприємства. Найвищим цей показник був в 2010 р. - 1832,7 тис. грн, хоча в звітному 2011р. він знизився до 1682,9 тис.грн. Загалом можна зазначити, що у всіх досліджуваних нами господарствах намітилась чітка тенденція до підвищення розміру фондів оплати праці. Всі відмінності в розмірах фонду оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Березанського району пояснюються розмірами господарств.

Щодо досліджуваного нами базового підприємства ПСП «Дмитрівка», то теж зазначимо, що спостерігається тенденція до збільшення розміру фонду оплати праці, так, з 738,5 тис.грн в 2009 р. до 1095,8 тис.грн у звітному 2011р. Протягом останніх 3 років розмір фонду основної заробітної плати перевищує розмір фонду додаткової заробітної плати.

Рис. 2.5. Розмір фонду основної оплати праці сільськогосподарських підприємств Березанського району в 2009-2011 рр., тис.грн*

* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств Березанського району

Формування фонду оплати праці у сільськогосплодарських підприємствах Березанського району в розрізі кварталів наведено в таблиці 2.17.

Проаналізувавши дані таблиці, можемо зазначити, що в досліджених підприємствах набільші розміри фонду оплати праці спостерігаються в 3 кварталі, тобто на літні місяці, такі, як червень, липень, серпень, на це впливають роботи які здійснюються саме влітку: обробка сільськогосподарських угідь, збір врожаю, реалізація продукції. Детальніше зупинимось на даних базового підприємства ПСП «Дмитрівка»: найбільша частка фонду оплати праці припадає на 2 та 3 квартал у звітному році, відповідно весняно-літній період в якому проводяться найбільше польових робіт. У звітному 2011 р. ці показники зросли порівняно з попередніми роками, що повязано із збільшенням розміру загального фонду оплати праці. Найменше коштів припадає на зимові місяці, так, в 2009 р. - 152,87 тис.грн, а вже в 2011 р. на 71,77 тис.грн більше, ніж в базисному році.

Формування фонду оплати праці у сільськогосплодарських підприємствах Березанського району в розрізі категорій працівників наведено в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17. Формування фонду оплати праці в розрізі кварталів у сільськогосподарських підприємствах Березанського району*

ПеріодФонд оплати праці, тис. Грн2009 р.%2010 р.%2011 р.%ПСП «Дмитрівка»І Квартал152,8720,7173,820,1224,6420,5ІІ Квартал188,3225,5226,5526,2299,1527,3ІІІ Квартал243,7133273,2531,6339,6931IV Квартал153,6120,8191,0922,1232,3121,2Разом за рік738,5100,0864,7100,01095,8100,0ПСП «Агрофірма імені Петровського»І Квартал416,5921,1559,5522,2516,9720,5ІІ Квартал521,2426,4612,4824,3595,1423,6ІІІ Квартал602,1930,5798,9931,7784,2831,1IV Квартал434,3822,0549,4521,8625,4124,8Разом за рік1974,4100,02520,5100,02521,8100,0ПСП «Чапаєвське»І Квартал77,0719,7123,0821,1139,5920,8ІІ Квартал97,0224,8139,4123,9137,5820,5ІІІ Квартал128,7132,9178,4930,6228,8534,1IV Квартал88,422,6142,3224,4165,0924,6Разом за рік391,2100,0583,3100,0671,1100,0ПСП «Агрофірма імені Потриваєва»І Квартал221,0122,5239,9424,2229,8420,3ІІ Квартал248,5725,3260,7626,3298,926,4ІІІ Квартал335,0334,1301,4230,4335,1329,6IV Квартал177,8318,1189,3719,1268,3323,7Разом за рік982,5100,0991,5100,01132,2100,0* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств Березанського району

Проаналізувавши дані таблиці 2.18, можемо зробити такі висновки, що серед досліджених типових приватних господарств Березанського району не спостерігається значних відмінностей в структурі фонду оплати праці у розрізі категорій працівників. Так, у всіх чотирьох сільськогосподарських підприємствах переважає частка фонду оплати праці основних працівників. Цей показник знаходиться в межах 60% від розміру загального фонду оплати праці, але протягом 2009-2011 рр. він зазнавав змін у всіх господарствах. Показник розміру фонду оплати праці сезонних працівників коливається від 20% до 27,8% від загального фонду оплати праці - це, на нашу думку, повязано з різним обсягом сезонних робіт та розмірами господарств.

Таблиця 2.18. Формування фонду оплати праці господарств Березанського району у розрізі категорій працівників*

Оплата праці2009 р.2010 р.2011 р.Відхилення +,- відтис. грн%тис.грн%тис.грн%2009 р.2010 р.ПСП «Дмитрівка» Основних працівників444,5860,2549,0863,5738,5767,4293,99189,49Сезонних працівників189,0625,6193,6922,4223,5420,434,4829,85Тимчасових працівників104,8714,2121,9214,1132,8112,1227,9410,89Разом738,5100,0864,7100,01095,8100,0357,3231,1ПСП «Агрофірма імені Петровського»Основних працівників1176,7459,61618,1664,21550,961,5374,16-67,26Сезонних працівників548,8827,8645,2525,6622,8824,774-22,37Тимчасових працівників248,7812,6257,0910,2348,0113,899,2390,92Разом1974,4100,02520,5100,02521,8100,0547,41,3ПСП «Чапаєвське»Основних працівників248,4163,5393,1467,4404,060,2155,591,86Сезонних працівників87,6322,4118,9920,4171,825,684,1752,81Тимчасових працівників55,1614,170,6912,1295,2914,240,1324,6Разом391,2100,0583,3100,0671,1100,0279,987,8ПСП «Агрофірма імені Потриваєва»Основних працівників607,1861,8597,8760,3701,966294,78104,09Сезонних працівників241,6924,6254,8225,7284,1825,142,4929,36Тимчасових працівників133,6213,6138,8114146,0512,912,437,2Разом982,5100,0991,5100,01132,2100,0149,7140,7* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств Березанського району

Детальніше особливості формування фонду оплати праці у розрізі категорій працівників розглянемо на прикладі ПСП «Дмитрівка» Березанського району (рис. 2.7).

З зображення рис. 2.3. видно, що протягом 2009-2011 рр. в ПСП «Дмитрівка» значно збільшився розмір фонду оплати праці основних працівників. Так, в 2011 р. цей показник збільшився на 293,99 тис.грн порівняно з 2009 р. та на 189,49 тис.грн з 2010 р. відповідно. Щодо розміру фондів оплати праці сезонних та тимчасових працівників, то ці показники також протягом останніх років мали стійку тенденцію до підвищення, але ці зміни були незначними.

В сільськогосподарських підприємствах Березанського району фонд оплати праці розподіляється також і відповідно до галузевих напрямків. Так як основними галузевими напрямками діяльності досліджуваних нами типових приватних підприємств є галузі рослинництва та тваринництва, то пропонуємо дослідити структуру фонду оплати праці відповідно в цих галузях (табл. 2.19).

Рис. 2.7. Формування фонду оплати праці ПСП «Дмитрівка» Березанського району у розрізі категорій працівників, тис.грн*

* розраховано за даними статистичної звітності ПСП «Дмитрівка»

Згідно проведених розрахунків, можемо зазначити наступне: найвищі показники частки фонду оплати праці у доходах спостерігаються у ПСП «Агрофірма імені Потриваєва», що становлять 47,14% та 18,98% в 2009-2010 рр. відповідно, та 18,48% у 2011 р. Найнижчим є показник частки фонду оплати праці рослинництва в доходах у ПСП «Чапаєвське» - 8,31% в 2009 р.

Таблиця 2.19. Формування фонду оплати праці сільськогосподарських підприємств Березанського району у розрізі галузевих напрямків*

Галузевий напрямок2009 р.2010 р.2011 р.Доходи, тис.грнФонд оплати праціЧастка ФОП у доходах, %Доходи, тис.грнФонд оплати праціЧастка ФОП у доходах, %Доходи, тис.грнФонд оплати праціЧастка ФОП у доходах, %тис. грн%тис. грн%тис. грн%ПСП «Дмитрівка»Рослинництво5509,4657,2688,911,938799,5756,687,58,598674,9965,3988,111,13Тваринництво635,381,2411,112,78875,7108,112,512,34862,3130,411,915,12Разом6144,7738,510012,029675,2864,71008,949537,21095,810011,48ПСП «Агрофірма імені Петровського»Рослинництво211491974,41009,3444062,62520,51005,96437762521,81005,76Разом211491974,41009,3444062,62520,51005,96437762521,81005,76ПСП «Чапаєвське»Рослинництво4709,2391,21008,316319,6583,31009,235592,3671,110012Разом4709,2391,21008,316319,6583,31009,235592,3671,110012ПСП «Агрофірма імені Потриваєва»Рослинництво1250,5601,2961,248,083238,6615,7262,119,013858,2715,5563,218,55Тваринництво833,5381,2138,845,741984,4375,7737,918,942265,9416,6536,818,39Разом2084,3982,510047,145223991,510018,986124,11132,210018,48·розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств Березанського району

Так як в досліджуваних підприємствах у доходах переважає галузь рослинництва, то, відповідно, і розмір фонду оплати праці в рослинництві займає найбільшу питому вагу у величині загального фонду оплати праці по господарствах в цілому. Наприклад, в ПСП «Дмитрівка» частка фонду оплати праці в рослинництві протягом досліджуваного періоду коливається в межах 88% від загального фонду оплати праці. В інших підприємствах цей показник дещо нижчий - в ПСП «Агрофірма імені Потриваєва» він становить в середньому за три роки 62,1%.

Організація оплати праці - це один з найважливіших інструментів, що визначає взаємозвязок міри праці і міри його оплати. Міру праці визначають кількісні та якісні її аспекти, а міру оплати - прожитковий рівень як вихідний її момент [45].

Оплата праці найманих працівників у досліджуваних нами сільськогосподарських підприємствах здійснюється залежно від їх особистого трудового вкладу, кількості і якості витраченої праці. При цьому також враховують результати господарської діяльності підприємства і його фінансові можливості. Кількість праці вимірюється тривалістю робочого часу в годинах, нормах виробітку. Обсяг затрат праці виражається кількістю виробленої продукції або виконаних робіт певної якості. Якість праці виражає ступінь складності самої праці, яка визначається певним рівнем кваліфікації, умовами праці.

Керівництво господарств району здійснює контроль за регулюванням розмірів мінімальної заробітної плати, які мають забезпечувати просте відтворення робочої сили працівникам різної кваліфікації.

Розглянемо розміри середньорічної заробітної плати працівників в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Березанського району в табл. 2.20.

Дослідивши дані табл. 2.20, можна зазначити, що середньорічна зарплата одного працівника в більшості аналізуємих господарств протягом періоду 2009-2011 рр. мала стійку тенденцію до зростання, що є «позитивним» явищем на підприємствах. Але все ж розміри середньорічної заробітної плати одного працівника на всіх підприємствах значно відрізняються. Наприклад, середньорічна заробітна плата одного працівника ПСП «Дмитрівка» в 2009 р. становила 8027,17 грн, що на 16348,14 грн менше, ніж в ПСП «Агрофірма імені Петровського» в тому ж році. Найнижчою середньорічна заробітна плата одного працівника в 2009 р. була в ПСП «Чапаєвське» - 7983,67 грн. В звітному 2011 р. найвищою була середньорічна заробітна плата одного працівника також в ПСП «Агрофірма імені Петровського» - 22316,81 грн.

Таблиця 2.20. Розрахунок середньорічної заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств Березанського району*

Показники2009 р.2010 р.2011 р.2011 р. у % до2009 р.2010 р.ПСП «Дмитрівка» ФОП штатних працівників, тис. Грн738,5864,71095,8148,38126,77 Середньооблікова чисельність працівників, осіб92798592,39107,59Середньорічна зарплата 1 працівника, грн8027,1710945,5712891,76160,6117,78ПСП «Агрофірма імені Петровського» ФОП штатних працівників, тис. Грн1974,42520,52521,8127,72100,05 Середньооблікова чисельність працівників, осіб8191113139,51124,18Середньорічна зарплата 1 працівника, грн24375,3127697,822316,8191,5580,57ПСП «Чапаєвське» ФОП штатних працівників, тис. Грн391,2583,3671,1171,55115,05 Середньооблікова чисельність працівників, осіб49504897,9696Середньорічна зарплата 1 працівника, грн7983,671166613981,25175,12119,85ПСП «Агрофірма імені Потриваєва» ФОП штатних працівників, тис. Грн982,5991,51132,2115,24114,19 Середньооблікова чисельність працівників, осіб59675910088,06Середньорічна зарплата 1 працівника, грн16652,5414798,5119189,83115,24129,67* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств Березанського району

Отже, організація оплати праці на підприємстві також значною мірою залежить від якості нормативних матеріалів, оскільки застосування завищених норм часу і занижених норм виробітку в оцінці величини затрат праці робітників в будь-якому галузевому напрямку призводить до порушення принципу оплати залежно від кількості затраченої праці.

Для того, щоб порівняти розміри заробітної плати працівників досліджуваних підприємств, побудуємо наступну таблицю (табл. 2.21).

Таблиця 2.21. Розподіл працівників сільськогосподарських підприємств Березанського району за розміром заробітної плати, грудень*

Назва показникаРокиВідхилення +,- 2011 р. від2009 р.2010 р.2011 р.2009 р.2010 р.ПСП «Дмитрівка»Кількість штатних працівників, яким оплачено 50% і більше робочого часу927985-76у тому числі у розмірі, грн:до 92243----від 922 до 1000224953314від 1000 до 125017----від 1250 до 150062123172від 1500 до 17504----від 1750 до 2000-54--1від 2000 до 2500--5--від 2500 до 3000-4---ПСП «Агрофірма імені Петровського»Кількість штатних працівників, яким оплачено 50% і більше робочого часу81911133222у тому числі у розмірі, грн:до 9225----від 922 до 100015----від 1000 до 125051172-4від 1250 до 150055322727від 1500 до 175013----від 1750 до 2000171013-43від 2000 до 2500971235від 2500 до 300061318125від 3000 до 3750325129-13від 3750 до 40001643-2від 4000 до 45002553-понад 4500-910-1ПСП «Чапаєвське»Кількість штатних працівників, яким оплачено 50% і більше робочого часу495048-1-2у тому числі у розмірі, грн:від 1000 до 12503032322-від 1250 до 15009----від 1500 до 17503----від 1750 до 200051083-2від 2000 до 25002542-1від 2500 до 3000-34-1ПСП «Агрофірма імені Потриваєва»Кількість штатних працівників, яким оплачено 50% і більше робочого часу596759--8у тому числі у розмірі, грн:до 92237----від 922 до 10004----від 1000 до 1250516149-2від 1250 до 150051517122від 1500 до 17508----від 1750 до 2000-1416-2від 2000 до 2500-----від 2500 до 3000-115--6від 3500 до 3750-114--7понад 5000--3--* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств Березанського району

За вище наведеними даними, можемо зробити наступний висновок, що більша частина працівників у всіх підприємствах протягом трьох останніх років отримувала мінімальну заробітну плату. В ПСП «Дмитрівка», наприклад, за період 2009-2011 рр. близько 30% працівників отримують заробітну плату розміром 1500 грн. Приблизно така ж ситуація склалася і в ПСП «Чапаєвське». А в інших досліджуваних підприємствах: ПСП «Агрофірма імені Петровського» та ПСП «Агрофірма імені Потриваєва» високу заробітну плату отримує більша частина працівників господарства.

Завдяки достатньо великим розмірам цих господарств та стійкому фінансовому становищу близько 10% їх працівників отримують заробітну плату до 4500 грн., чого не можна сказати про ПСП «Дмитрівка» де найвища заробітна плата за три останні роки становила 2500 грн.

Керівники досліджуваних сільськогосподарських підприємств Березанського району, в тому числі ПСП «Дмитрівка», дотримуються законодавства про оплату праці, тому виплати заробітної плати проводяться два рази на місяць. Заробітна плата відповідно складається із двох частин: заробітної плати за першу половину місяця («аванс») та за другу половину місяця (безпосередньо заробітна плата).

Необхідність виплати заробітної плати два рази на місяць обумовлена вимогами статті 115 Кодексу законів про працю [37] України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 [30], згідно яких заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

.01.2011 року вступив в силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 [29], який значно змінив систему державного пенсійного та соціального страхування в Україні. У звязку з цим розрахунок заробітної плати проводиться по-новому.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця на даних підприємствах визначається колективним договором, але не менше розміру оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

В ПСП «Дмитрівка» заробітна плата, за першу половину місяця (15 календарних днів) виплачується в період з 16 по 22 число, а за другу - з 1 по 7 число.

Для прикладу розрахуємо заробітну плату за січень 2011 року. Заробітна плата працівника відділу кадрів Фікса М.М. - 1500 грн. Є заява на застосування податкової соціальної пільги.

Нараховуємо заробітну плату за першу половину місяця (аванс), тобто за дні, що відпрацьовані до 15 січня.

У підприємства звичайний графік роботи пять днів у тижні. Отже, до 15 числа включно працівник відпрацював 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14 = 8 робочих днів.

Нарахована заробітна плата за 8 відпрацьованих днів складає: 1500 грн. / 19 (кількість робочих днів у січні) * 8 = 631,58 грн.

Утримання єдиного соціального внеску: 631,58* 3,6% = 22,74 грн.

,58 - 22,74 = 608,84 грн. Визначаємо базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Податок на доходи фізичних осіб: 608,84 * 15% = 91,33 грн.

Нарахування єдиного соціального внеску: 631,58 * 37,19% = 234,88 грн.

Заробітна плата, що отримує працівник на руки: 631,58- 22,74 (єдиний соціальний внесок) - 91,33 (ПДФО) = 517,51 грн. Виплату здійснюємо 16.01.2011 так, відповідно до законодавства про працю.

Нараховуємо заробітну плату за другу половину місяця 31 січня за 11 відпрацьованих днів. Нарахована заробітна плата за другу половину місяця складає 1500 - 631,58 = 868,42 грн.

Утримуємо єдиний соціальний внесок: 868,42 * 3,6% = 31,26 грн.

,42 -31,26= 837,16 грн. База оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Податок на доходи фізичних осіб (застосовуємо податкову соціальну пільгу): (837,16- 470,5) * 15% = 54,99 грн.

Нараховуємо єдиний соціальний внесок: 868,42* 37,19% = 322,97 грн.

Заробітна плата за другу половину місяця, що працівник отримує на руки складає 868,42-31,26 (ЄСВ) -54,99(ПДФО) = 782,17 грн. Виплату здійснюємо 01.02.2011 так, як радить Мінпраці.

Отже, дотримання всіх особливостей, змісту, функцій і принципів нарахування заробітної плати сприяє правильній та законній діяльності підприємства.

.3 Утримання із заробітної плати

З нового 2011 року розрахунок відрахувань із заробітної плати та нарахувань на фонд оплати праці значно спростився. Адже замість внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тепер існує один - єдиний соціальний внесок.

Отже, роботодавець, з нового 2011 року, повинен утримувати із заробітної плати працівників суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати (п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010) та податок на доходи фізичних осіб, який складає 15% від суми нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування та податкової соціальної пільги (п.164.6 Податкового кодексу).

В той же час роботодавець повинен робити нарахування на фонд оплати праці, які складають суму від 36,76% до 49,7%, в залежності від класу професійного ризику виробництва (п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010).

Всі досліджувані нами підприємства дотримуються чинного законодавства про оплату праці в однаковій мірі, тому дослідимо розміри утримань та нарахувань на заробітну плату на прикладі базового підприємства ПСП «Дмитрівка» Березанського району (табл. 2.22).

Таблиця 2.22. Нарахування на фонд оплати праці в ПСП «Дмитрівка» Березанського району, тис. грн*

Нарахування2009 р.%2010 р.%2011р.%До Пенсійного фонду245,1833,2287,0833,2хХДо фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності10,341,412,111,4хХДо фонду соціального страхування на випадок безробіття11,821,613,841,6хХДо фонду соціального страхування з професійних захворювань та нещасних випадків1,480,21,730,2хХЄдиний соціальний внесокxxхx407,5337,19Разом268,82x314,76x407,53Х* розраховано за даними статистичної звітності ПСП «Дмитрівка»

Аналізуючи дані таблиці 2.22, можемо зазначити, що у звязку із змінами в законодавстві, значну частку у нарахуваннях на фонд оплати праці займає єдиний соціальний внесок у 2011 р. - 37,19%. Ця сума на 138,71 тис. грн. більша, ніж у 2009 р., також збільшився розмір нарахувань і порівняно з 2010 р. на 92,77 тис.грн. відповідно. Щодо ставок нарахувань у відповідні соціальні фонди, то вони в 2009-2010 рр. були незмінними.

У ПСП «Дмитрівка» відповідно до ст. 127 КЗпП утримання з заробітної плати здійснюють у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Утримання із заробітної плати у досліджуваному господарстві провадить бухгалтер, відповідальний за виконання виконавчих документів на підставі надісланих йому державним виконавцем виконавчих документів з пропозицією для виконання.

Згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Не допускаються відрахування з: вихідної допомоги, яка виплачується у разі звільнення працівника; компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа під час звільнення одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років; компенсації працівникові витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до іншої місцевості; польового забезпечення, надбавки до зарплати, інших коштів, які виплачуються замість добових; матеріальної допомоги особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; допомоги по вагітності та пологах; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною; допомоги особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, через тимчасову непрацездатність у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; допомоги на лікування; допомоги на поховання.

Отже, розглянемо податки та вирахування, які проводяться із заробітної плати працівників ПСП «Дмитрівка» в таблиці 2.23.

Таблиця 2.23. Податки та інші вирахування із заробітної плати у ПСП «Дмитрівка» Березанського району, тис.грн*

Показники2009р.2010р.2011р.тис грн%тис грн%тис грн%Фонд оплати праці до вирахування 738,5100,0864,71001095,8100,0Відрахування до Пенсійного фонду14,772,017,292,0хХВідрахування до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності7,391,08,651,0хХВідрахування до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття3,690,54,320,5хХПодаток з доходів фізичних осіб110,7815,0125,2115,0158,4515,0Профспілковий внесок7,391,08,651,010,961,0ЄСВхххх39,453,6Всього утримано144,0219,5164,1218,98214,7819,6Фонд оплати праці після утримань594,4880,49700,5881,02881,0280,4 * розраховано за даними статистичної звітності ПСП «Дмитрівка»

Розглянувши дані таблиці 2.23, можемо говорити про те, що в останньому 2011 р. значно збільшились розміри утримань із заробітної плати. Так, в 2011 р. всього утримано було більше, ніж в 2009р. та 2010 р. на 70,76 тис.грн та на 50,66 тис.грн відповідно.

В 2009 р. розмір фонду оплати праці після утримань становив лише 80,5% від розміру фонду до проведення утримань. Таке ж співвідношення цих показників і залишилося в звітному 2011 р.

Введення єдиного соціального внеску значно полегшує життя роботодавцям у частині адміністрування нарахування та сплати внесків на пенсійне та соціальне страхування, так як не треба реєструватись у всіх 4 фондах та вистоювати величезні черги, щоб здати звітність.

Крім передбачених законодавством податків і зборів із заробітної плати працівників ПСП «Дмитрівка» можуть утримуватись своєчасно неповернуті суми підзвітними особами, видану підприємством позику, аліменти, відшкодування шкоди, завданої працівником підприємству та інші утримання, що передбачено чинним законодавством.

2.4 Перспективи вдосконалення організації розрахунків з оплати праці

Праця як обєкт обліку є однією з найскладніших і найвагоміших економічних категорій, оскільки покликана виконувати життєво необхідні для людини відтворювальну, регулюючу, стимулюючу та соціальну функції. На всіх етапах розвитку суспільства матеріальна винагорода за працю була і залишається надалі найважливішим трудовим стимулом.

Керівникам сучасних підприємств добре відомий той факт, що індиферентний і немотивований персонал може стати причиною зниження показників діяльності підприємства. Намагання подолати цю проблему створює нову основу для розробки якісно нових систем мотиваційного управління - систем мотивації та демотивації кадрів.

Системи демотивації працівників у деякій мірі також застосовуються і нашому досліджуваному підприємстві ПСП «Дмитрівка». Метою демотивації для керівника підприємства є не звільнення персоналу, а навчання в межах виконання його функціональних обовязків за допомогою використання моральних і матеріальних методів покарання.

Керівництво підприємства, приймаючи рішення про застосування методів демотивації кадрів, мотивує їх до підвищення продуктивності праці.

Проте в ПСП «Дмитрівка» є проблема застосування системи демотивації персоналу, яка криється у відсутності чітко визначеного алгоритму проведення моніторингу мотиваційного управління на підприємстві, що в свою чергу, створює загрозу неефективного використання моральних і матеріальних методів покарання. Ця проблема є характерною для всіх досліджуваних нами сільськогосподарських підприємств Березанського району.

Для вирішення даної проблеми проаналізуємо основні принципи, які необхідно враховувати керівництву підприємства при розробці системи мотивації персоналу.

Система мотивації повинна бути орієнтована на кінцевий результат, мати справедливий характер та бути простою й зрозумілою для кожного працівника. Ця система повинна також бути гнучкою, керованою і змінюваною. Так, при зміні ситуації на ринку чи всередині підприємства, цілей або завдань керівники повинні приймати негайні рішення, повязані з оптимізацією й пристосуванням мотиваційного управління на підприємстві до нових змін зовнішнього та внутрішнього середовища.

Таким чином, головне завдання керівника має полягати в застосуванні наявних мотиваційних чинників до конкретної людини, при цьому правильно розставивши пріоритети. У такому випадку підприємство отримає команду високопродуктивних кадрів, які здатні до вирішення різноманітних проблем і завдань.

Наступним етапом, необхідним для розробки й впровадження в ПСП «Дмитрівка» системи мотивації та демотивації персоналу є проведення моніторингу мотиваційного управління на підприємстві відповідно до розробленого нами алгоритму, який включає:

аналіз поточної ситуації, що передбачає виявлення демотиваційних процесів на підприємстві та мотиваційних факторів і можливостей, необхідних для ефективного стимулювання діяльності персоналу. Форми проведення такої роботи виконуються у двох напрямках: адресному й анонімному. Адресна форма передбачає виявлення інформації щодо конкретного співробітника, анонімна - має великий відсоток достовірності;

аналіз отриманих результатів. Результат моніторингу відповідних процесів полягає в отриманні керівником індивідуальних і загальних мотиваційних критеріїв, які необхідно задовольняти для отримання бажаного цінного ефекту;

проведення необхідного реформування. Результати реформування системи мотиваційного управління на підприємстві повинні мати довгостроковий характер. Керівник повинен намагатися задовольнити потреби співробітників і ліквідувати всі чинники незадоволеності персоналу підприємства.

Отже, можемо запропонувати такі основні напрямки реформування мотиваційного управління на підприємстві ПСП «Дмитрівка»: посадових обовязків, режиму роботи персоналу, корпоративної культури, правил карєрних переміщень, вимог до набору персоналу, організаційної лояльності з боку персоналу.

Також для побудови на підприємстві ефективного мотиваційного управління необхідно розробити систему демотивації працівників з метою стимулювання кадрів до професійного виконання своїх функціональних обовязків.

Створення комплексної системи демотивації передбачає попередню розробку програми покарань підлеглих. Даний регламентний документ повинен містити інформацію про посадову особу, до якої застосовується захід впливу, вид провини, вид покарання, послідовність виконання цих заходів і виконавців. Важливо відмітити, що розробка системи демотивації повинна чітко відповідати і не суперечити чинному законодавству України.

Основний принцип, якого повинен дотримуватись керівник при розробці, впровадженні та використанні системи демотивації, - збалансоване використання моральних і матеріальних форм покарання.

Моральна демотивація - форма покарання працівника, яка базується на застосуванні психологічних аспектів впливу на людину, а саме: зауваження, догана, сурова догана.

Матеріальна демотивація - форма покарання працівника, яка базується на застосуванні матеріальних заходів впливу: зменшення окладу, позбавлення премій, звільнення.

Положення про документальне відображення вжитих демотиваційних заходів бажано реалізувати у вигляді службових записок, в яких пояснюється скоєний проступок та рекомендації щодо можливої форми вибору відповідного покарання.

Дані, отримані при функціонуванні системи, повинні використовуватися керівником при проведенні переатестації співробітників, розгляді питання про зміну матеріальних заходів стимулювання, преміювання. В даному випадку система демотивації повинна виступати як сукупність показників діяльності конкретного працівника в довгостроковому періоді.

Отже, удосконалення розрахунків з оплати праці в ПСП «Дмитрівка» Березанського району повинно базуватися на дослідженні основних принципів, які необхідно враховувати керівництву при розробці систем мотивації та демотивації персоналу, моніторингу мотиваційного управління на підприємстві, відповідно до запропонованого нами алгоритму дій.

Впровадження вказаних вище дій передбачає розширення можливого спектру впливу керівників підприємств на своїх підлеглих.

Також виявлено й інші недоліки у процесі організації оплати праці в ПСП «Дмитрівка»:

низький рівень заробітної плати, що вказує на низьку відтворювальну її функцію;

деформоване співвідношення мінімального і максимального рівнів заробітної плати;

втрата тарифною системою оплати праці своєї стимулюючої функції, недостатня тарифна частина в загальній заробітній платі;

недостатня залежність розмірів заробітної плати від кількості та якості праці.

В сучасних сільськогосподарських підприємствах рівень оплати праці значною мірою визначається кінцевими результатами їх діяльності. Однак існуючий порядок нарахування оплати праці найманим працівникам часто зорієнтований не на кінцеві, а на проміжні результати. У невеликих за розмірами сільськогосподарських підприємствах, наприклад, як наші досліджувані господарства, ситуацію можна виправити впровадженням у них безтарифної моделі оплати праці у поєднанні з відсотковою її системою. Сумарний заробіток працівників підприємства визначають як відсоток від основного показника кінцевих результатів. До його отримання працівникам щомісяця виплачуватимуть гарантовану оплату праці. Різниця між сумарним заробітком і виплаченою гарантованою оплатою праці буде колективним фондом стимулювання, який розподілятимуть між працівниками пропорційно до річної бальної оцінки їхньої праці.

Відмітною рисою безтарифної моделі є те, що її застосування передбачає не відокремлене нарахування тарифної частини заробітної плати, надбавок, премій і компенсаційних доплат, а комплексне. А вже цю суму необхідно розподілити між членами колективу за встановленими коефіцієнтами з урахуванням фактично відпрацьованого часу та ставлення до роботи. Основною умовою застосування безтарифної моделі є можливість створення такого колективу працівників, який був би обєднаний спільними виробничими завданнями, а кожен його член чітко бачив і розумів своє місце, роль і внесок у кінцевий результат спільної праці. Дуже бажаною є можливість взаємного контролю інтенсивності, якості праці й трудової дисципліни.

Отже, розглянемо запропоновану методику розробки безтарифної моделі оплати праці, яка може застосовуватися на будь-якому сільськогосподарському підприємстві.

Відповідно до цієї моделі керівник гарантує працівникам лише мінімальний обовязковий рівень оплати праці (не нижче за мінімальну заробітну плату), диференційований залежно від кваліфікації працівника, важливості та важкості виконуваних робіт, який би становив лише частку (60-70%) у загальній сумі заробітку працівника.

Для визначення загальної суми заробітку колективу за одержаний результат доцільно використовувати відсоткову систему оплати праці, за якої розмір колективного фонду оплати праці встановлюється як частка від показника, у максимальному розмірі якого найбільше зацікавлений керівник підприємства. Наприклад, виручка від реалізації, чиста продукція, прибуток тощо. Розрахований на початку року відсоток формування колективного фонду оплати праці повинен бути доведений до відома членів трудового колективу разом із завданням щодо кількісного значення показника, за який нараховується колективний заробіток.

Найвідповідальнішим етапом підготовчої роботи із впровадження безтарифної моделі оплати праці на ПСП «Дмитрівка» є розробка правил розподілу колективного заробітку. Правила повинні бути складені таким чином, щоб зацікавити кожного працівника в покращенні саме тих показників його роботи, які важливі для досягнення бажаного спільного кінцевого результату. З цією метою адміністрація досліджуваного підприємства повинна розробити систему показників оцінки роботи стосовно кожної посади або професії.

Кількісну залежність між цими показниками та можливостями зростання заробітку працівників найзручніше встановити в балах. За одні показники (бажані) працівнику нараховують, а за інші (небажані) знімають відповідну кількість балів.

Зокрема для механізаторів можна запропонувати такі показники оцінки їхньої роботи (табл.2. 24).

Розроблені правила розподілу колективного заробітку та прийняту систему оцінки роботи доводять до відома кожного працівника. Тільки тоді вони відіграватимуть свою мотиваційну роль, якщо будуть правильно та однозначно усвідомлені кожним працівником.

Таблиця 2.24. Показники запропонованої бальної оцінки роботи трактористів-машиністів в ПСП «Дмитрівка» Березанського району*

ПоказникОдиниця виміруБальна оцінкаСвоєчасне виконання завдань і прийнятих норм виробіткуза зміну1Якість виконаних робіт (у разі відсутності браку)за місяць5Економія витрат (відсутність перевитрат)за місяць5Виконання суміжних робіт та особливих дорученьза кожне доручення1Збереження і раціональне використання закріпленої техніки (у разі безаварійної роботи)за місяць3Ініціатива, винахідливість і раціоналізаторствоза кожен випадокдо 5Порушення трудової дисципліниза кожен випадок знімаються до 3Порушення вимог технологіїза кожен випадок знімаються до 10Низька якість роботи (наявність браку)за кожен випадок знімаються до 10Порушення правил техніки безпекиза кожен випадок знімаються до 10*Власна розробка автора

Наприкінці кожного місяця працівникам підприємства необхідно нараховувати їх поточний гарантований заробіток за відпрацьований час та здійснювати бальну оцінку їх роботи. Таку оцінку здійснюватиме керівник підрозділу (підприємства) з урахуванням думки самих працівників. На основі помісячних оцінок виводять сумарну річну оцінку роботи кожного працівника.

Після закінчення періоду виробництва (місяця, часу догляду, року) визначають колективний фонд оплати праці множенням фактичного значення обраного показника кінцевих результатів (виручки від реалізації, чистої продукції, прибутку тощо) на заздалегідь встановлений норматив відрахувань на оплату праці. Від нього віднімають суму виплаченої протягом цього періоду гарантованої оплати праці, а частину, що залишилася (фонд стимулювання) розподіляють між членами колективу пропорційно до суми набраних кожним за цей час балів. Для цього фонд стимулювання ділять на суму набраних усіма членами трудового колективу балів і визначають ціну одного бала в гривнях. Порядок нарахування та розподілу колективного заробітку за безтарифної моделі оплати праці наведений у табл. 2.25.

Таблиця 2.25. Приклад нарахування та розподілу колективного заробітку працівникам рільничої бригади ПСП «Дмитрівка» за безтарифною моделлю оплати праці*

ПоказникАлгоритм розрахункуЗначення показникаМінімальна оплата праці, грнСтаном на 1.12.2011 року1004, 00Гарантований годинний заробіток одного працівника, грн.1004 грн:164,75 год.6,09Кількість (за рівнем гарантованого заробітку) працівників, осіб6 ос. * 1,0 + 3 ос.* 1,2 + 2 ос. * 1,3 + 2 ос. * 1,4 + 1 ос. * 1,517Ними відпрацьовано, люд.-год.За табелем обліку часу19600Виплачена гарантована оплата праці за період вирощування культур, грнСума виплаченого гарантованого заробітку всіх працівників130750,64Норматив відрахувань на оплату праці від виручки за реалізовану продукцію, %Встановлюється, виходячи з досягнутого рівня оплати праці в господарстві24,6Виручка від реалізації продукції бригади, грн780515Колективний фонд оплати праці, грн780515 грн *24,6/ 100192006,69Фонд стимулювання, грн192006,69-130750,6461256,05Сума балів, набраних працівниками бригади-4214Ціна одного бала, грн61256,05/421414,54*Власна розробка автора

Розраховану ціну одного бала множать на кількість балів, набраних конкретним працівником (за весь період вирощування) і визначають розмір доплати (стимулюючу частину) за отриманий бригадою кінцевий результат.

Отже, можемо зазначити, що впровадження безтарифної моделі організації оплати праці на досліджуваних підприємствах забезпечить оптимальне поєднання індивідуальної та колективної зацікавленості в покращенні результатів роботи.

Розділ 3. Облік розрахунків з оплати праці у ПСП «Дмитрівка» Березанського району

.1 Первинний облік розрахунків з оплати праці

Облік розрахунків з оплати праці займає особливе місце серед найбільш трудомістких ділянок бухгалтерського обліку. Для роботи на цій ділянці необхідні: висока точність, акуратність, максимум уваги і, безумовно, своєчасне виконання всіх розрахункових операцій.

Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

Організація та облік праці та її оплати на підприємстві сприяє підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

Відповідно до статті 9 п. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

В ПСП «Дмитрівка» бухгалтерський облік здійснюється за журнально-ордерною формою. Організація первинного обліку в ПСП «Дмитрівка», як однієї з головних складових обліку оплати праці відповідно до облікової політики, передбачає тісний взаємозвязок із формами та системами оплати праці, багато в чому залежить від організації виробництва та встановлених трудових відносин підприємства з найманими працівниками.

ПСП «Дмитрівка» самостійно обирає форму та систему оплати праці, визначає облікову політику, обирає методологію, техніку й організацію обліку з додержанням єдиних нормативно-правових засад з урахуванням особливостей своєї діяльності.

Від правильної організації первинного обліку в сфері оплати праці залежить оперативне та обєктивне відображення руху трудових ресурсів, відпрацьованого часу та обсягів виконаних робіт, нарахування заробітної плати і посилення її стимулюючої ролі, належний контроль за трудовою дисципліною та продуктивністю.

На стадії первинного обліку створюються первинні документи, де вперше відображаються господарські операції, на основі яких здійснюються подальші узагальнення та звітність. Первинний облік у ПСП «Дмитрівка» ведеться на типових бланках, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених Міністерством аграрної політики України. Також облік може здійснюватись на бланках, які виготовлені самостійно, але повинні обовязково містити всі необхідні реквізити типових форм.

Первинні документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних записів для надання юридичної сили повинні містити такі обов'язкові реквізити, перевірені відповідальним виконавцем до введення їх у систему:

назву документа (форми);

номер та дату складання документа;

назву установи, від імені якої складений документ;

місце складання документа;

зміст операції (підставу для її здійснення);

суму операції (цифрами та прописом);

підписи осіб, відповідальних за проведення операції та правильність її оформлення з розшифровкою підписів;

зразки підписів та відбиток печатки, інші додаткові реквізити - для окремих документів.

Основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка. Трудові книжки заповнюються на всіх працiвникiв, які пропрацювали на пiдприємствi понад пять днів, форма власності підприємства значення не має. При влаштуванні на роботу працівник подає трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу особи, які працевлаштовуються вперше; трудова книжка виписується роботодавцем не пiзнiше тижня з дня прийняття працівника на роботу.

У трудовій книжці вказуються такі вiдомостi про працівника: прізвище, імя, по батькові; дата народження; попередні місця роботи; переведення на іншу постійну роботу, звільнення; нагородження та заохочення; відкриття, на які видані дипломи, винаходи та рацiоналiзаторськi пропозиції та виплачені у звязку з цим винагороди. Якщо у трудовій книжці заповнені усі сторінки, то вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється власником підприємства або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи працівника.

Для обліку бланків трудових книжок i заповнених трудових книжок в ПСП «Дмитрівка» ведеться Книга обліку бланків трудових книжок i вкладишів до них та Книга обліку руху трудових книжок i вкладишів до них, затверджені Наказом Міністерства статистики України №277 від 27 жовтня 1995 р. Кадровою документацією займається співробітник відділу кадрів - Храпунова Н.В. (рис. 3.1).

В разі неправильного або ж несвоєчасного заповнення бланків первинних документів, внесення недостовірної інформації - відповідальність за ці помилки несе особа, яка складала та підписувала ці документи.

Рис. 3.1. Види кадрової документації *

*Власна розробка автора

Основним документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу в ПСП «Дмитрівка» є Табель обліку робочого часу (ф. № ПСГ-1). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Табельний облік у відділках, на фермах, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні - "РВ", дні хвороби: -"X", відрядження - "ВД", відпустка - "В" тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Для обліку ручних та кінно-ручних робіт в досліджуваному підприємстві застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт (ф.№66). При відкритті Облікового листа праці та виконаних робіт в бригаді, в ньому записують назву сільськогосподарського підприємства, підрозділ, бригаду, ланку, місяць, рік, прізвище, ім`я та по-батькові кожного члена бригади, вказують табельні номери робітників. Якщо в один день було виконано кілька видів робіт, то для кожного з них виділяється окремий рядок в обліковому листі.

Для визначення суми оплати праці розрахунки роблять по кожному виду робіт. При цьому по кожному виду робіт розцінку за одиницю виробітку множать на обсяг робіт. Якщо розцінка показана за норму виробітку за день, то її попередньо ділять на норми виробітку та знайдений результат множать на фактичний обсяг виконаної роботи.

Для обліку робіт трактористів-машиністів застосовується Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. №67а). У ньому відображаються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім листом трактора. Дорожній лист виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаража і видають на руки трактористу. На лицьовому його боці записують завдання трактористу, в якому відмічають, у чиєму розпорядженні знаходиться тракторист, звідки і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевезти, та відстань перевезення. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Бригадири підприємства - Нанакін В.Г та Бойченко Г.І. перевіряють справність трактора та надають дозвіл на виїзд і відмічають час початку роботи, затверджуючи це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора (в справному стані).

На зворотному боці листа відображається виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу.

Для обліку обсягу виконаних робіт, робочого часу і заробітної плати у ПСП «Дмитрівка» застосовують Наряд на відрядну роботу ф. № 70 (для бригади) і Наряд на відрядну роботу (індивідуальний; ф.№70а). У цих формах на лицьовому боці вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт, а зворотному боці ф. № 70 заповнюють табель, в якому обліковується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок. Негативним є той факт, що в ПСП «Дмитрівка» всі дані записуються в одну форму - для бригади, це у свою чергу ускладнює можливість групування даних та часто призводить до помилок.

Первинний облік нарахування заробітної плати водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи № 228/253 від 07.08.1996 року. Цією Інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної транспортної документації: Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні ф. №1, Подорожній лист вантажного автомобіля ф. №2 (що діє у межах України). Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розписку. На лицьовому його боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному - виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після виконання робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг. Але цей процес ускладнюється тим, що відповідні Подорожні листи подаються до бухгалтерії невчасно - це, в свою чергу, порушує подальший обліковий процес на підприємстві.

В ПСП «Дмитрівка» для обліку праці та її оплати в рослинництві ведуть Книгу бригадира по обліку праці і виконаних робіт.

Для обліку праці та її оплати у тваринництві в господарстві розраховують в залежності від кількості та якості отриманої продукції та деяких інших показників. Тому для обліку виробітку та розрахунку заробітної плати використовують дані первинних документів по обліку руху тварин. На основі Акта на оприбуткування приплоду тварин (форма №95) розраховують заробітну плату дояркам, тваринникам та іншим робітникам за оприбуткований приплід телят.

Дані Акта на переведення тварин з групи в групу (форма №97) використовують для обчислення заробітної плати телятницям - за поголівя телят і отриманий приріст живої ваги, скотникам - за збереження молодняку до моменту відбивки.

Відомість зважування тварин (форма №98) є основною для визначення приросту живої ваги за звітний термін, за який обчислюється заробітна плата телятницям, скотникам та іншим робітникам тваринництва.

Зведеним документом для обліку оплати праці по тваринництву в господарстві є Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (форма №69) для обчислення заробітної плати (оплати праці) з урахуванням відпрацьованого часу та обсягу виконаних робіт, на які встановлені відрядні розцінки.

Нарахування заробітної плати за чергову або навчальну відпустку, а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформляється Розрахунок заробітної плати (оплати праці; ф. № 74), де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показуються усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплати.

Всі первинні документи по нарахуванню оплати праці підписують керівники структурних підрозділів ПСП «Дмитрівка», де виконувались відповідні роботи.

Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані по кожному працівнику підприємства для проведення розрахунків з ними.

Нарахована оплата праці в первинних документах в подальшому обліковому процесі відображається за двома напрямками: - по кожному працівнику - для організації розрахунків по оплаті праці; - по обєктах обліку - для віднесення сум оплати праці по відповідних субєктах. Для прискорення розрахунків з оплати праці, їх контролю, працівники бухгалтерії мають перед собою таблиці щодо розмірів тарифних ставок і посадових окладів, таблиці для здійснення утримання податку з доходів фізичних осіб, копії колективних договорів, Положення про оплату праці, систематизовані збірники по трудовому законодавству та інші нормативні документи, зразки підписів керівників структурних підрозділів, обліковців та інших осіб, які підписують первинні документи для нарахування заробітної плати. В бухгалтерії господарства первинні документи з нарахованої заробітної плати перевіряють з формальної сторони, арифметично і по суті.

Якщо первинні документи оформлені невірно, то їх повертають у підрозділи підприємства для дооформлення або переоформлення. Групування даних про нараховану заробітну плату по кожному працівнику здійснюють у таких облікових реєстрах та документах: Табелі обліку робочого часу (форма № П -5), Розрахунку нарахованої заробітної плати працівникам тваринництва (форма №69), Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (форма №37а), Накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (форма №38) та Наряду на відрядну роботу (форми №70 і №70а). Узагальнюючим реєстром, в якому відображаються розрахунки по заробітній платі з кожним працівником ПСП «Дмитрівка», є Розрахунково-платіжна відомість (форма №73), яка складається щомісячно по кожному підрозділу та Книга обліку розрахунків по оплаті праці (форма №44).

Облікові і Подорожні листи трактористів-машиністів (форми №67 і №68) групують у Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (форма №37а). У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається своя сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім`я та по-батькові механізатора, його класність і стаж роботи, марку та господарський номер трактора. В результаті вивчення документації, виявлено, що в Накопичувальній відомості не відображають такі показники, як кількість відпрацьованих машино-днів та машино-змін за кожним механізатором. На підставі Накопичувальної відомості (форма №38) роблять записи про нараховану заробітну плату у Розрахунково-платіжну відомість (форма №49) та Книгу обліку розрахунків (форма №44). При дослідженні організації облікового процесу в ПСП «Дмитрівка» Березанського району, було виявлено певні недоліки ведення первинного та зведеного обліку розрахунків з оплати праці. Так, на підприємстві не ведуться деякі встановлені форми таких документів, як Відомості інших доплат та утримань (ф. 74а), де повинна відображатися інформація з оплати праці за виконання громадських і державних обов'язків, позапланові нарахування, натуральні видачі та інші виплати, а також утримання із заробітної плати, разові аванси, виплати за виконавчими листами, що в деякій мірі ускладнює процес обліку. Не заповнюють таку форму, як Наряд на відрядну роботу (індивідуальний; ф. № 70а) та неповністю заповнюють рядки

у Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (форма №37а).

Отже, бухгалтерський облік оплати праці, зокрема первинний облік, має бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, повному використанню робочого часу, а також правильному обчисленню чисельності працівників для обліку заробітної плати. Адже від організації первинного обліку праці залежить якість, правдивість, справедливість, повнота і своєчасність розрахунків з персоналом з оплати праці.

.2 Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з оплати праці

Після розрахункової обробки первинних документів щодо обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахунково-платіжні відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з працівниками.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ПСП «Дмитрівка» ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 661 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Розрахунково-платіжні відомості за заробітною платою працюючих за місяць складаються з розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка «Розрахунки за виплатами працівникам». Показники цього рахунку використовують також для звітності з праці.

Підставою для виплати заробітної плати може бути розрахунково-платіжна відомість, в яку вноситься додаткова графа «Розписка про одержання або відмітка про видачу». Якщо видача заробітної плати за другу половину звітного місяця відмічається у платіжних відомостях, що складаються бухгалтерією по кожному цеху, відділу, то одержувач розписується у платіжній відомості. з сум заробітної плати, нарахованої працюючим, можуть виконуватися тільки дозволені законодавством відрахування, податок з доходів фізичних осіб, аліменти по виконавчих листках згідно з постановами судових і адміністративних органів.

Відрахування за виконавчими листками виконуються в установленому законом порядку.

В ПСП «Дмитрівка» заробітна плата працюючим видається протягом місяця двічі, у вигляді авансу - за першу половину місяця і остаточного розрахунку - за другу.

Підставою для видачі заробітної плати є розрахунково-платіжні відомості. На основі відомості заповнюється Платіжна відомість для видачі заробітної плати робочим та службовцям. Платіжна відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під розписку, яка затверджує одержання грошей.

Групування заробітної плати у відомостях по цехах та інших структурних підрозділах за категоріями працівників і видами заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат.

Видача заробітної плати в ПСП «Дмитрівка» здійснюється в касі виключно касиром в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей з поточного рахунку.

Платіжні відомості підписують керівник підприємства і головний бухгалтер. Для одержання зведених даних нарахованої заробітної плати, а також даних про використання Фонду оплати праці за її складом і категоріями працівників у розрізі, необхідному для контролю і складання звітності, слід підсумкові дані розрахункових відомостей по цехах, відділах підсумувати в цілому по підприємству.

Для аналітичного обліку невиданої працівникам заробітної плати на підприємстві ведеться Книга обліку депонованої заробітної плати, де по кожному працівникові позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу або перерахування в бюджет по закінченні строку позивної давності по цих сумах. Сума невиданої заробітної плати здається в банк у день закриття розрахунково-платіжної відомості.

В ПСП «Дмитрівка» на синтетичному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці за всіма її видами, а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" має такі субрахунки:

"Розрахунки за заробітною платою";

"Розрахунки з депонентами";

"Розрахунки за іншими виплатами".

На першому субрахунку відображають суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства, які належать як до облікового, так і до необлікового складу.

На другому субрахунку відображають суми невиплаченої (депонованої) заробітної плати, які перераховуються з першого субрахунку, якщо працівник з будь-яких причин в установлений термін не одержав нарахованої йому суми.

За кредитом субрахунка 661 облічують суми нарахованої заробітної плати і виплати, які не входять до фонду оплати праці.

За дебетом субрахунка 661 відображають виплачені суми, включаючи вартість натуральної оплати, всі види утримань із оплати праці, депонування сум невиплаченої заробітної плати.

За рахунком 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість господарства працівникам підприємства за заробітною платою, а дебетовий, що показує заборгованість працівників господарству за заробітною платою.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності господарства регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам"[61].

З 1 січня 2011 року збори до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування замінив єдиний соціальний внесок.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI [29] обєднав чотири внески, що існують сьогодні: до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Цей закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За визначенням цього Закону, під єдиним внеском необхідно розуміти консолідований внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб і членів їх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Єдиний соціальний внесок не входить до системи оподаткування. Тому податкове законодавство не регулює порядок обчислення та сплати цього внеску.

Єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників ЄСВ з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва є 67, а розмір ЄСВ складає від 36,76% до 49,7% від обєкта оподаткування. ПСП «Дмитрівка» відноситься до 22 класу ризику виробництва і сплачує нарахування на заробітну плату у розмірі 37,19%.

Законом визначено розмір утримань єдиного внеску із заробітної плати, а саме:

із заробітної плати (за виключенням окремих категорій працівників) - 3,6%;

із заробітної плати осіб, які мають право отримання пенсії за соціальними законами - 6,1%.

Базою для нарахування єдиного соціального внеску є:

-заробітна плата найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі;

-винагорода фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором;

оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності;

допомога по тимчасовій непрацездатності;

допомога або компенсація згідно із законодавством;

грошове забезпечення.

Єдиний соціальний внесок обчислюється в межах максимальної величини бази, яка дорівнює 15 прожитковим мінімумам для працездатних осіб (на 1 січня 2011 р. - 1073 грн*15=16095 грн). При цьому для внеску передбачено і мінімальний розмір, обчислений виходячи з мінімальної заробітної плати, що діє в місяці, за який нараховують заробітну плату, дохід (на 1 січня 2011 р. - 1073 грн).

Єдиний соціальний внесок сплачується до 20 числа місяця, що настає за звітним. Якщо підприємство не виплатило заробітну плату до 20 числа наступного за базовим місяцем, з якихось причин, то ЄСВ усе одно потрібно сплатити в цей строк незважаючи на те, що власне заробітну плату буде виплачено пізніше.

Спеціального рахунку для обліку ЄСВ не ввели. Тому для обліку ЄСВ можна відкрити окремий субрахунок в складі рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням», субрахунок 657 «За єдиним внеском на соціальне страхування». По кредиту субрахунка 657 відображують нарахування ЄСВ, а по дебету перерахування до бюджету нарахованих та утриманих внесків.

Для обліку розрахунків за всіма видами страхування призначений рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням». Він має наступні субрахунки:

651 «За пенсійним забезпеченням»;

652 «За соціальним страхуванням»;

653 «За страхуванням на випадок безробіття»;

656 «Розрахунки із соціального страхування від нещасних випадків на виробництві».

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. На підприємстві у листку непрацездатності роблять такі записи:

особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;

у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж;

комісія або уповноважена особа із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги (60%, 80%. 100%), а також кількість днів, за які її призначають.

Так як ПСП «Дмитрівка» в обліку використовує рахунки класу 9, то відображення нарахованої оплати праці на витрати підприємства можна зобразити наступним чином (рис. 3.3).

Витрати на оплату праці є однією з основних статей витрат і займають значну частку в структурі собівартості сільськогосподарської продукції, причому фактичні витрати підприємства на робочу силу значно більші за ті, що безпосередньо виплачуються працівникам.

Це повязано із соціальними виплатами, які зобовязані здійснювати підприємства відповідно до діючого законодавства.

Кредит рахунка 66 кореспондує з дебетом рахунків відповідних витрат, в обліку це можуть бути: прямі виробничі (рахунок 23 «Виробництво»), загальновиробничі (рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»), на управління (рахунок 92 «Адміністративні витрати»), на збут (рахунок 93 «Витрати на збут»).

.3. Схема розподілу витрат на оплату праці в ПСП «Дмитрівка» Березанського району*

*Власна розробка автора

Витрати на оплату праці, які не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, відносяться до інших витрат операційної діяльності. Нарахування зазначених виплат у бухгалтерському обліку відображається по кредиту рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» у кореспонденції з дебетом рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності».

За дебетом субрахунку 661 обліковують усі види утримань з оплати праці, виплату оплати праці, депонування (перерахунок на субрахунок 662) оплати праці. За кредитом субрахунку 661 відображається нарахування оплати праці, а за кредитом субрахунку 663 відображають нарахування виплат, які не входять до складу фонду оплати праці, зокрема допомога по тимчасовому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності. В дебет субрахунку 663 відносять виплати, що не входять до складу фонду оплати праці.

Господарські операції з обліку розрахунків за виплатами працівникам у ПСП «Дмитрівка» наведено в таблиці (табл. 3.2).

Депоновані суми невиданої заробітної плати відображають за Дт 661«Розрахунки за заробітною платою» - Кт 662«Розрахунки з депонентами».

А коли депоненту виплачується заробітна плата з каси - робиться запис: Дт 662 - Кт 301.

Неотриманні суми здаються з каси в банк на поточний рахунок. У касі ПСП «Дмитрівка» може залишитися сума у розмірі, що не перевищує встановлений підприємством ліміт каси (9560 грн).

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться в Журналі-ордері № 5-Б с.-г.

Журнал-ордер відкривається на місяць. В Журналі-ордері № 5-Б с.-г. відображають нараховану заробітну плату та пов'язані з нею суми відрахувань на соціальні заходи та забезпечень майбутніх витрат. Крім того в Журналі-ордері ф. № 5-Б с.-г. виділено окремий розділ для відображення дебетових оборотів за рахунками 47,65,66. Підставою для відображення дебетових оборотів є Розрахунково-платіжні відомості.

Розподіл оплати праці та відрахувань на соціальні заходи за об'єктами обліку відображається у "Зведеній відомості нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку" ф. №5.1 с.-г. Ця відомість складається на підставі первинних документів з обліку праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку витрат. У ній відображають кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплати праці та відрахувань від неї на соціальні заходи.

Таблиця 3.2. Господарські операції з нарахування та виплат заробітної плати в ПСП «Дмитрівка» за грудень 2011 року*

Зміст господарської операціїКореспонденція рахунківСума, грн.дебеткредитНараховано заробітну плату головному бухгалтеру - Паничик Н.І.92 «Адміністративні витрати»661 «Розрахунки за заробітною платою»1800Нараховано єдиний соціальний внесок на заробітну плату (37,19% за кодом професійного ризику виробництва 22)92 «Адміністративні витрати»661 «Розрахунки за заробітною платою»669,42Утримано із заробітної плати:а) єдиний соціальний внесок (3,6%)661 «Розрахунки за заробітною платою»65 «Розрахунки за страхуванням»64,80б) податок з доходів фізичних осіб [(1800-64,80)*15%=260,28]661 «Розрахунки за заробітною платою»641 «Розрахунки за податками»260,28З поточного рахунку:а) сплачено єдиний соціальний внесок (669,42+64,8=734,22)65 «Розрахунки за страхуванням»31 «Рахунки в банках»734,22б) сплачено податок на доходи фізичних осіб641 «Розрахунки за податками»31 «Рахунки в банках»260,28в) одержано в касу для виплати заробітної плати (1800-64,8-260,28=1474,92) 30 «Каса»31 «Рахунки в банках»1474,92Виплачено із каси заробітну плату661 «Розрахунки за заробітною платою»30 «Каса»1474,92* побудовано за даними синтетичного обліку розрахунків з оплати праці ПСП «Дмитрівка» Березанського району

Відомість є підставою для записів у Звіти про витрати. Відомість аналітичного обліку (ф. № 5.4 с.-г.) за рахунком 65 "Розрахунки за страхуванням" і складання журналу-ордера ф. № 5-Б с.-г.

Для контролю за використанням фонду оплати праці і станом розрахунків з оплати праці з робітниками і службовцями на підприємстві складається Зведена відомість за розрахунками з робітниками і службовцями ф. № 5.3 с.-г. Ця відомість складається на підставі показників розрахунково-платіжних відомостей за звітний місяць або Книги розрахунків з оплати праці.

У відомості узагальнюються дані загалом по підприємству: про суму нарахованої оплати праці, суми оплати праці, виданої готівкою в поточному місяці, про розміри депонованої оплати праці, а також суми утримань по їх видам. За даними цієї відомості виписується чек на одержання грошей з поточного рахунка банку, а також для одержання даних для перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманого із заробітної плати та інші утримання. За цією самою відомістю складають довідки про використання фонду оплати праці.

Схему запису в регістрах з обліку розрахунків з оплати праці досліджуваного підприємства наведено на рис. 3.4.

В ПСП «Дмитрівка» Березанського району використовується журнально-ордерна форма обліку.

Журнально-ордерною формою ведення бухгалтерського оліку передбачено складання наступних облікових регістрів (якщо відбулися відповідні операції):

журналів;

відомостей;

аркушів-розшифровок;

реєстру заробітної плати, що депонується;

бухгалтерських довідок.

За необхідністю складаються таблиці аналітичних даних.

Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, залежно від характеру і змісту операції. Інформація в облікові регістри переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом. Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, і з відомостями.

У облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або в інші облікові регістри, роблять відмітку про це у відповідному рядку регістра.

Рис. 3.4. Діюча схема журнально-ордерної форми обліку на ПСП «Дмитрівка» *

*Власна розробка автора

У Головну книгу заносяться підсумки оборотів за кредитом кожного рахунка окремо з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.

У Головній книзі відображаються:

сальдо на початок і кінець поточного місяця;

обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунку, що приводяться однією сумою;

обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, що приводяться сумою згідно кореспондуючих рахунків з журналів.

На відміну від журналів і відомостей, які відкриваються щомісячно, Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожен синтетичний рахунок в Головній книзі відводять окрему сторінку.

Перевірка правильності записів в Головній книзі здійснюється підрахунком суми оборотів і сальдо по всіх рахунках. Крім того, з метою перевірки правильності складання облікових регістрів може застосовуватися Оборотна відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після занесення в неї оборотів зі всіх журналів. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом (на початок і кінець періоду) мають бути відповідно рівні.

Отже, вивчивши стан аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з оплати праці у ПСП «Дмитрівка», можемо зробити наступні висновки: аналітичний облік розрахунків з працівниками по заробітній платі ведеться на належному рівні, щодо синтетичного обліку, то він має певні недоліки, а саме: використовуються застарілі форми документів, не заповнюються всі необхідні рядки.

3.3 Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з оплати праці

Питання обліку оплати праці займають одне з чільних місць у всій системі бухгалтерського обліку в підприємстві. Адже належна організація бухгалтерського обліку праці та її оплати сприяє ефективному управлінню й посиленню контролю за своєчасним здійсненням розрахунків та ефективністю використання трудових ресурсів. На особливу увагу заслуговує організація первинного обліку оплати праці у сільськогосподарському виробництві як окремої галузі економіки.

Ведення первинної документації є однією з найважливіших ділянок організації бухгалтерського обліку, оскільки жодна господарська операція не може бути відображена в обліку без належного її оформлення відповідним первинним документом. Як справедливо зауважує Д.М. Фесенко [2], документальне оформлення операцій є основним елементом методу бухгалтерського обліку, його основою. Від своєчасності та якості складання первинної документації значною мірою залежить достовірність показників бухгалтерського обліку.

Проведені дослідження свідчать, що первинні документи з обліку оплати праці, які використовує ПСП «Дмитрівка», мають ряд недоліків, основні з яких: дублювання даних у кількох документах і, водночас, недостатність інформації, яка відображається в них, що в свою чергу призводить до складності та трудомісткості процесу розрахунків за виплатами працівникам.

Для відображення інформації з оплати праці за виконання громадських і державних обов'язків, позапланових нарахувань, натуральної видачі та інших виплат, а також утримання із заробітної плати, виплати за виконавчими листами пропонується ведення форм таких документів, як Відомість інших доплат та утримань (ф. 74а) та Наряд на відрядну роботу (індивідуальний; ф. № 70а).

З метою контролю за кількістю виданих нарядів пропонуємо вести в ПСП «Дмитрівка» Журнал реєстрації виданих нарядів. Його призначення полягає в реєстрації нарядів, контролю за виконанням завдань, контролю за виробітком і фондом заробітної плати бригади (робітника) і в цілому по ділянці. Це дозволить попередити випадки безконтрольного виписування нарядів та необґрунтованого нарахування заробітної плати. Для забезпечення високого рівня контролю за якістю виконаних робіт в досліджуваному підприємстві пропонуємо дані на особливо важливих ділянках робіт відображати в спеціальному первинному документі «Обліковий лист якості робіт». За результатами показників якості продукції можна коригувати рівень заробітної плати працівників, підвищувати рівень трудової дисципліни в підрозділах, застосовувати матеріальне заохочення. Тому в первинних документах по обліку продукції вважаємо доцільним відображати її якісні характеристики (кількість жиро-одиниць, кислотність, густина, засміченість).

В досліджуваному господарстві одним з первинних документів обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф.№ ПСГ - 1). Він складається в одному примірнику протягом місяця за кожним виробничим підрозділом окремо.

У кінці місяця за кожним працівником підраховують кількість відпрацьованого часу і визначають суму заробітної плати.

Щодо обліку обсягу виконаних робіт та суми нарахованої оплати праці працівникам тваринництва, то його відображають у Розрахунку нарахування оплати праці працівникам тваринництва (ф. №69), де зазначають наступні реквізити: шифр аналітичного і синтетичного обліку роботи, облікову групу тварин, одиниці виміру, вид оплати, розцінку. За кожним працівником вказують прізвище, імя, по батькові, посаду, професію, табельний номер, обсяг виконаних робіт, суму нарахованої оплати праці, доплати та надбавки.

Переважна більшість реквізитів, які наведені у даному документі, відображається також у Табелі обліку робочого часу (ф. № ПСГ - 1), що є досить трудомістким для відповідальної особи при складанні вказаних документів. Наприклад, кількість відпрацьованих днів і годин з Табеля переносять до Розрахунку, натомість із Розрахунку до Табеля записують суму нарахованої оплати працівникам тваринництва.

Зменшити навантаження на відповідальну особу, яка складає первинні документи з обліку відпрацьованого часу й оплати праці, шляхом відмови від ведення Табеля обліку робочого часу не можна, так як працівникам сільського господарства необхідно відпрацювати певний мінімум робочих днів протягом звітного року для зарахування стажу. Тому облік відпрацьованого часу необхідно здійснювати у вищезгаданому Табелі.

З метою ефективного й раціонального ведення первинного обліку затрат праці та її оплати у тваринництві в ПСП «Дмитрівка», на нашу думку, доцільно обєднати Табель обліку робочого часу (ф. № ПСГ - 1) і Розрахунок нарахування заробітної плати працівникам тваринництва (ф. № 69) в один документ та назвати його Табель обліку робочого часу працівників тваринництва й розрахунок нарахування їм оплати праці.

Застосування пропонованої нами форми документа значно спростить роботу обліковця в галузі тваринництва, оскільки скоротяться затрати часу не лише при його складанні, а й при бухгалтерському опрацюванні, виключиться дублювання записів і поліпшиться якість облікової інформації. Крім того, в обєднаному документі на кінець звітного періоду буде сформована інформація про загальну суму витрат на оплату праці працівникам тваринництва та керівникам цього виробничого підрозділу, що спрощує вибірку облікових даних для заповнення Зведеної відомості нарахування та розподілу оплати праці й відрахувань від неї за обєктами обліку (ф. №5.1 с.-г.), Зведеної відомості за розрахунками з робітниками і службовцями (ф. №5.3 с.-г.), Відомості аналітичного обліку (ф. № 5.4 с.-г.) та Журналу-ордера №5-Б с.-г.

Наші пропозиції не суперечать вимогам нормативно-правових актів, адже дотримання чинного законодавства і методологічного забезпечення обліку відпрацьованого часу й оплати праці не забороняє субєктам підприємницької діяльності вести облік із можливим коригуванням порядку формування та відображення облікової інформації у первинних документах з метою зниження трудомісткості й поліпшення якості облікових масивів.

Як відомо, заробітну плату працівникам тваринництва нараховують за конкретно одержану продукцію. З метою вдосконалення первинного обліку надходження продукції тваринництва, зокрема молока, а також зменшення кількості обчислень при нарахуванні оплати праці працівникам тваринництва пропонуємо використовувати в ПСП «Дмитрівка» удосконалену форму «Журналу обліку надоїв молока». Для відображення результатів кількості та якості надоєного молока в документі на кожного оператора машинного доїння відведено окрему сторінку. Це дає можливість систематизувати інформацію в розрізі кожного оператора машинного доїння і щодня мати накопичувальний результат з початку місяця. А також для обліку якості продукції одночасно з показником жирності молока, в документі передбачено додаткову колонку «вміст білка». Завдяки визначенню вмісту білка в молоці можна проконтролювати збалансованість раціонів за кормо-протеїновими одиницями та контролювати якість молока одержаного кожною дояркою ферми, що дозволить одержувати конкурентоспроможну продукцію.

Вважаємо, що застосування наших пропозицій у практичній діяльності сільськогосподарських підприємств забезпечить достовірне, вчасне відображення облікових даних про витрати на оплату праці у галузі тваринництва та сприятиме зниженню трудомісткості облікових робіт.

Працівники ПСП «Дмитрівка» часто бажають одержати часткову виплату заробітної плати продукцією, яку використовують в особистому господарстві. Хоча видача заробітної плати працівникам натурою все ще залишається актуальною для багатьох сільськогосподарських підприємств через їхню збитковість і незабезпеченість оборотними коштами, але в досліджуваному нами господарстві вона потребує удосконалення.

Синтетичний облік оплати праці здійснюється на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» у розрізі встановлених субрахунків: 661 «Розрахунки за заробітною платою», 662 «Розрахунки з депонентами», 663 «Розрахунки за іншими виплатами». Пропонуємо додати субрахунки: 664 «Розрахунки за виплатами заробітної плати в формі натуроплати», 665 «Розрахунки з депонентами при натуральній формі оплати праці» (рис. 3.5).

Це забезпечить розмежований аналітичний облік за розрахунками грошима і натурою, а також облік депонованої заробітної плати у формі натуральної оплати праці. Виплата з нарахувань основної й додаткової заробітної плати та інших виплат, що відносяться до фонду оплати праці, а також утримання податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску відображаються за дебетом субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою», 664 «Розрахунки за виплатами заробітної плати в формі натуроплати».

Рис. 3.5. Схема субрахунків до синтетичного рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»*

*Власна розробка автора

Отже, в сучасних умовах, при гострій нестачі коштів, зростанні ролі натуральної оплати праці, запропонована нами кореспонденція: дебет 664 «Розрахунки за виплатами заробітної плати в формі натуроплати» кредит 655 «Розрахунки з депонентами при натуральній формі оплати праці» сприятиме систематизації нарахування, обліку та видачі натуральної частини заробітної плати, розширить можливості використання облікової інформації в управлінні. Але хоча підприємство і використовує у своїй діяльності натуральну форму оплати праці, на нашу думку, це є негативним фактом.

Особливості системи оплати праці можуть бути враховані під час побудови форм первинних документів. Саме тому, на підставі вивчення й узагальнення даних наукової літератури, нормативно-правової бази, вітчизняної та зарубіжної практики з обліку оплати праці нами удосконалено та запропоновано до впровадження в діяльність ПСП «Дмитрівка» спеціалізованої форми «Обліковий листок тракториста - машиніста». Запропонована форма доповнена коефіцієнтами трудової участі (далі КТУ) та кваліфікації, приведена у відповідність до норм чинного законодавства, забезпечує поєднання колективного та індивідуального інтересів, високий рівень інформованості та зворотного звязку, сприяє формуванню колективної відповідальності за досягнуті результати; дає можливість оцінити індивідуальну продуктивність кожного працюючого, якість та складність його роботи, вправність та рівень кваліфікації, відношення до роботи, співробітників, засобів праці, трудової та технологічної дисципліни.

Запропонований нами «Обліковий листок тракториста-машиніста» складають на кожного тракториста-машиніста, окремо на роботи, що виконуються в одній бригаді за умови здачі попереднього листка. До початку роботи в ньому записується прізвище, імя, по-батькові, ідентифікаційний код тракториста-машиніста та причепщик, марка та інвентарний номер машини, номер поля, назва культури та виконуваних робіт, одиниця виміру, норма виробітку, розцінка, коефіцієнт переведення в умовні гектари. Обсяг фактично виконаних робіт при обумовленому періоді роботи записують щоденно на підставі даних обміру, зважування тощо. Роботи при цьому переводять в умовні гектари шляхом множення натуральних показників на коефіцієнти переведення. За цими даними трактористу-машиністу та причепщику нараховують основну і додаткому заробітну плату з урахуванням коефіцієнта трудової участі та коефіцієнта кваліфікації. Крім того, дані цього документа дають можливість обліковувати витрати пального за нормою, фактично на одиницю роботи та загалом. За допомогою КТУ враховують дисциплінованість працівника, якість та продуктивність його роботи, ставлення працівника до неї, до засобів праці, до техніки безпеки, до членів трудового колективу тощо.

Вся аналітична інформація, що стосується сфери діяльності досліджуваного підприємства, повинна відповідати сучасним вимогам, щодо порівнянності, достовірності, дохідливості, доречності.

Для зручності та своєчасної обробки бухгалтерських документів з обліку праці та її оплати пропонуємо впровадити у господарство Графік документообігу.

Отже, ми пропонуємо наступні шляхи вдосконалення обліку оплати праці (рис.3.6).

Рис. 3.6. Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з оплати праці в ПСП «Дмитрівка» Березанського району*

*Власна розробка автора

Таким чином, використання удосконалених форм первинних документів дозволить точно та обєктивно відобразити фактичні затрати праці та нараховану оплату з урахуванням особливостей ринкових відносин і сучасних стандартів форми документації. Від раціональної побудови обліку залежить точність і якість одержаної інформації, яка використовується для контролю, обліку, аналізу та управління. Застосування удосконалених первинних документів дозволить скоротити трудові витрати на їх складання та опрацювання, звільнить від накопичення непотрібної інформації.

Висновки

У магістерській роботі узагальнено теоретичні поняття та обґрунтовано шляхи вдосконалення організації та обліку розрахунків з оплати праці у сільськогосподарських підприємствах Березанського району, що дало змогу сформулювати наступні висновки:

. В результаті дослідження нормативно-правового забезпечення обліку та організації розрахунків за виплатами працівникам - можемо зазначити, що основними законодавчими актами, які регулюють питання оплати праці є Закон України «Про оплату праці», де поняття заробітної плати розглядається як - винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про відпустки», Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати», Закон України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообовязкове державне соціальне страхування» та інші законодавчі документи, в яких зазначаються основні організаційні, правові положення за допомогою яких здійснюється соціальний захист та охорона життя і здоровя громадян України під час їх трудової діяльності.

. При дослідженні фінансово-економічного стану господарств було зясовано, що за досліджуваний період на території Березанського району налічувалося в середньому 285 сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, з них - 12 приватних підприємств, які здійснювали бухгалтерський облік згідно законодавства України та вчасно звітували перед відповідними організаціями. Основні показники розміру виробництва у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності, а саме: вартість валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.) та грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, які протягом 2009-2011 рр. мали стійку тенденцію до збільшення і вже в звітному 2011 р. становили 152314,73 тис. грн.. та 149485,10 тис. грн.. відповідно.

Основна частина підприємств району має зерно-виробничий напрямок спеціалізації та активно займається вирощуванням соняшнику. Найбільшу частку в структурі виручки від реалізації в досліджуваних підприємствах району займає продукція рослинництва: зерно та соняшник. В 2011 р. ці показники становлять 81421,5 тис. грн. і 33236,8 тис. грн. відповідно. Від реалізації сільськогосподарської продукції підприємства отримували прибутки. Господарства в достатній мірі забезпечені земельними і трудовими ресурсами, які вони, нажаль, використовують недосить ефективно. Підприємства мають стійкий фінансовий стан і не залежать від зовнішніх фінансових джерел.

. Щодо формування фонду оплати праці у Березанському районі за 2009-2011 рр. можемо відмітити, що найбільшу питому вагу в структурі загального фонду оплати праці в усіх досліджуваних підприємствах займає фонд основної заробітної плати. У звітному (2011 р.) його максимальне значення було в ПСП «Агрофірма ім. Потриваєва» - 95,14% фонду оплати праці. У грошовому вимірі максимальний фонд основної заробітної плати був у звітному році у ПСП «Агрофірма ім. Петровського» (1682,9 тис. грн).

Загалом можна зазначити, що у всіх досліджуваних нами господарствах намітилась чітка тенденція до підвищення розміру фондів оплати праці. Всі відмінності в розмірах фонду оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Березанського району пояснюються розмірами господарств.

. Оплата праці найманих працівників у досліджуваних нами сільськогосподарських підприємствах здійснюється залежно від їх особистого трудового вкладу, кількості і якості витраченої праці. При цьому також враховують результати господарської діяльності підприємства і його фінансові можливості. Керівництво господарств району здійснює контроль за регулюванням розмірів мінімальної заробітної плати, які мають забезпечувати просте відтворення робочої сили працівникам різної кваліфікації. Дослідивши середньорічні розміри оплати праці, можна зазначити, що середньорічна зарплата одного працівника в більшості аналізуємих господарств протягом періоду 2009-2011 рр. мала стійку тенденцію до зростання, що є «позитивним» явищем на підприємствах. Виплата заробітної плати у всіх господарствах здійснюється в повному обсязі та в строки встановлені законодавством.

. ПСП «Дмитрівка», ПСП «Агрофірма ім. Петровського», ПСП «Чапаєвське», ПСП «Агрофірма ім. Потриваєва» відносяться згідно законодавства до 22 класу професійного ризику виробництва і сплачують нарахування на заробітну плату у розмірі 37,19%. Розмір утримань єдиного соціального внеску із заробітної плати встановлено в розмірі: а) 3,6% - із заробітної плати (за виключенням окремих категорій працівників); б) 6,1% - із заробітної плати осіб, які мають право отримання пенсії за соціальними законами. Розмір податку з доходів фізичних осіб встановлено в розмірі 15%.

. Виявлено недоліки організації оплати праці:

низький рівень заробітної плати, що вказує на низьку відтворювальну її функцію;

деформоване співвідношення мінімального і максимального рівнів заробітної плати;

втрата тарифною системою оплати праці своєї стимулюючої функції, недостатня тарифна частина в загальній заробітній платі;

недостатня залежність розмірів заробітної плати від кількості та якості праці.

. Для вдосконалення організації розрахунків з оплати праці як на базовому підприємстві ПСП «Дмитрівка» так і в інших господарствах району можемо запропонувати такі основні напрямки реформування мотиваційного управління на підприємстві ПСП «Дмитрівка»: посадових обовязків, режиму роботи персоналу, корпоративної культури, правил карєрних переміщень, вимог до набору персоналу, організаційної лояльності з боку персоналу.

Також запропоновано безтарифну модель оплати праці. Відмітною рисою безтарифної моделі є те, що її застосування передбачає не відокремлене нарахування тарифної частини заробітної плати, надбавок, премій і компенсаційних доплат, а комплексне. А вже цю суму необхідно розподілити між членами колективу за встановленими коефіцієнтами з урахуванням фактично відпрацьованого часу та ставлення до роботи. Отже, можемо зазначити, що впровадження безтарифної моделі організації оплати праці на досліджуваних підприємствах забезпечить оптимальне поєднання індивідуальної та колективної зацікавленості в покращенні результатів роботи.

8. Дослідивши первинний облік розрахунків за виплатами працівникам на ПСП «Дмитрівка», ми зясували, що основними первинними документами, що регулюють питання оплати праці є Наказ про приймання на роботу, Накази про надання відпусток, Трудова книжка, Табель обліку використання робочого часу, Обліковий лист тракториста - машиніста та інші.

9. Аналітичний облік розрахунків з персоналом ПСП «Дмитрівка» ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 661 «Розрахунки за виплатами працівникам». В ПСП «Дмитрівка» на синтетичному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці за всіма її видами, а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами). Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться в Журналі-ордері № 5-Б с.-г.

Розподіл оплати праці та відрахувань на соціальні заходи за об'єктами обліку відображається у «Зведеній відомості нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку» ф. №5.1 с.-г.

Отже, аналітичний облік розрахунків з працівниками по заробітній платі в ПСП «Дмитрівка» ведеться на належному рівні, щодо синтетичного обліку, то він має певні недоліки, а саме: використовуються застарілі форми документів, не заповнюються всі необхідні рядки.

. Нами запропоновано наступні шляхи вдосконалення обліку оплати праці в ПСП «Дмитрівка»:

запровадження нових для підприємства типових форм первинних документів;

розробка відповідно до особливостей діяльності підприємства нової форми Табеля обліку робочого часу;

удосконалення на підприємстві обліку натуральної оплати праці;

розробка графіку документообігу;

перевірка аналітичної інформації відповідно до принципів: порівнянності, достовірності, дохідливості і доречності

Таким чином, використання удосконалених форм первинних документів дозволить точно та обєктивно відобразити фактичні затрати праці та нараховану оплату з урахуванням особливостей ринкових відносин і сучасних стандартів форми документації.

оплата праця сільськогосподарський фінансовий

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Аверянова Є.А. Оплата праці: практичне керівництво / Є.А. Аверянова, Л.М. Артемєва, В.С. Василенко. - К.: ТОВ „Баланс-Клуб, 2007. - 176 с.

.Актуальні питання бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах / за ред. Д.М. Фесенка. - Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава»», 2006. - 500 с.

3.Бабенко М.Д. Перспективи удосконалення обліку оплати праці в сучасних умовах господарювання / М.Д. Бабенко, Н.В. Потриваєва // Вісник аграрної науки Причорноморя. - 2008. - С. 31 - 36.

4.Баксалова О.М., Шостак О.О. Прийняття рішень з посилення мотивації праці персоналу // Наука й економіка: Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету. - 2008. - №4. - С. 134 - 137.

.Баранник Л.Б. Проблеми впровадження єдиного соціального внеску в Україні / Л.Б.Баранник // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. - 2007.- № 2 [18]. - С. 10-17.

.Безматерных В.Г. Проблемы мотивации труда в экономике современной Украины // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Серия: Экономика. - 2006. - №19. - С. 18 - 22.

.Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку/ М.Т. Білуха. - К. Вища школа, 2000. - 692 с.

.Богачев А.С. Экономические и организационные аспекты регулирования роста производительности труда и заработной платы // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. - 2008. - №3. - С. 27 - 31.

.Божко В. Генеза правового регулювання оплати праці в Україні впродовж ХІХ-ХХ ст. / В. Божко // Вісник Акад. правових наук України. - 2010. - № 2 (61). - С. 133-142.

.Божко В.М. Генеза правового регулювання оплати праці : монографія / В.М. Божко. - Полтава : Полтав. нац. ун-т ім. Ю. Кондратюка, 2010. - 399 с.

.Брезицька К.Ф. Аналіз сучасних систем оплати праці в зарубіжних країнах / К.Ф. Брезицька // Управління розвитком. 2011. - № 8(105). - с. 30-31.

.Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік : підручник / Ф.Ф. Бутинець. - Житомир : Рута, 2006. - 832 с.

.Вачевський М.В. Маркетингова культура у підприємництві: Навчальний посібник/ М.В. Вачевський, Н.М. Примаченко, М.М. Бабяк. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 127 с.

.Ведерніков М.Д., Літинська В.А. Аналіз факторів та цінностей, які впливають на карєру працівників підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - №4. - С. 59 - 61.

.Вербило О. Удосконалення обліку праці та її оплати / О. Вербило, Л. Мельянкова // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2010. - №17. - С. 25 - 30.

.Вітковська О. Готуймося до сплати єдиного соціального внеску / О.Вітковська // Бюджетна бухгалтерія. - 2010. - № 35 [179]. - С. 39-47.

.Гапоненко Н. Мотивація стимулювання аграрної праці / Н. Гапоненко, Л. Мельянкова, В. Ярославський // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2006. - № 6. - С. 14 - 16.

.Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: монографія / Голов С.Ф. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 522 с.

.Гриньова В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / В.М. Гринькова, Г.Ю. Шульга. - К.: Знання, 2010. - 310 с.

.Доблаєв В.Л. Организационное поведение. /В.Л. Доблаєв. - М.: ИКФ ЭКМОС, 2003. - 320 с.

.Друкер П. Управление в обществе будущого. - М.: Вильямс. - 2007. - 306 с.

.Економіка підприємств: Посібник для вузів/ Е.М. Куприкова. К.: Економіка і право, 1996. - 310 с.

.Ждан В.І. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник для вузів/ [В.І. Ждан, Є.Б. Хаустова, І.В.Колос, О.С. Бондаренко]. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 878 с.

.Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник.- К.: КНЕУ, 2003.- 300 с.

.Закон України « Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII/ [Електронний ресурс].

.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.07.99 р. № 996-ХV [Електронний ресурс].

.Закон України «Про відпустки» від 15.07.1996 р. № 504/96-ВР [Електронний ресурс].

.Закон України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. 4282-VI

.Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI [Електронний ресурс].

.Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95 - ВР [Електронний ресурс].

.Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р. № 966-XIV

.Земляна Т. Депонована заробітна плата / Т. Земляна // Бюджетна бухгалтерія. - 2008. - № 40. - С. 13-18.

.Інструкція про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування від 30.11.1999 р. № 291

.Постанова «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8.02.1995 р. № 100 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.Какой рынок труда нужен российской экономике? // Перспективы реформирования трудовых отношений: сб. ст. - М. : ОГИ, 2003. - 128 с.

.Клочан В. Продуктивність праці та її оплата / В. Клочан, Н. Костаневич // Економіст. - 2012. - №2. - С. 54 - 55.

.Козлов Е.П. Бухгалтерський облік/ [Е.П. Козлов, Н.В. Парашутин, Т.Н. Бабченко, Е.Н. Галанина]. - М., 1998. - 567с.

.Крикуненко Д.О. Розробка системи демотивації персоналу як одного з елементів мотиваційного управління на підприємстві / Д.О. Крикуненко // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №6. - С. 212 - 217.

.Логачова Л. До питання запровадження єдиного соціального внеску в Україні / Л. Логачова // Україна: Аспекти праці. - 2005.- № 6. - С. 13-18.

.Макаренко О.І. Визначення ефективної заробітної оплати в умовах трансформаційної економіки України// Економіка: проблеми теорії. - 2006, вип. 35. - С. 48-52.

.Оганян Г.А. Політична економія: Навч. посіб. / Г.А. Оганян, В.О. Паламарчук, А. П. Румянцев та ін.; За заг. ред. Г.А. Оганяна. - К.: МАУП, 2003. - 520 с.

.Огляднійчук Н.В. Удосконалення первинного обліку праці та її оплати в сільськогосподарських підприємствах / Н.В. Огляднійчук // Економіка АПК. - 2011. - №5. - С. 26 - 33.