Характеристика обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

Зміст


Вступ

Розділ 1. Характеристика обліку МШП

Розділ 2. Нормативні документи,що регламентують порядок обліку МШП

Розділ 3. Порядок обліку МШП

Розділ 4. Документальне оформлення операцій та характеристика основних документів, в т. ч. первинних документів та облікових регістрів, взаємозв'язок документів (таб.1, таб.2)

Розділ 5. Характерні операції по обліку МШП

Висновки

Список використаної літератури


Вступ


Введення з 2000 року національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - П (С) БО) спричинило за собою зміни в організації обліку фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зокрема, згідно "нових бухгалтерських правил", відбулася перекласифікація активів за нововстановленими критеріями. Торкнулося це перегрупування й активів, іменованих раніше малоцінними та швидкозношуваними предметами, частина з яких у "новому бухобліку" як і раніше називається малоцінними та швидкозношуваними предметами (далі - МШП), а інша частина стала іменуватися малоцінними необоротними матеріальними активами (далі - МНМА).

Відповідно до вимог П (С) БО основним критерієм для віднесення предметів до складу малоцінних є термін їхнього корисного використання. І тепер предмети, що використовуються протягом не більш одного року, зараховуються до складу "Запасів", а предмети, очікуваний термін корисного використання яких перевищує один рік, - до складу "Необоротних активів". Іншими словами, частина МШП зі складу запасів перейшла до складу основних засобів.

Така трансформація позначилася і на порядку відображення в бухгалтерському обліку цих предметів, здійснюваному за новими правилами навіть для тих активів, що продовжують іменуватися МШП.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться на складі Планом рахунків передбачений рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Предмети, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, відображаються на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" синтетичного рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Вартість таких предметів погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких активів.

Експлуатаційні тимчасові (нетитульні) споруди облічуються на субрахунку 113 "Тимчасові нетитульні споруди".

За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмета" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

облік малоцінний швидкозношуваний регістр

Розділ 1. Характеристика обліку МШП


Згідно з П (С) БО 9 "Запаси", до складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

Докладно склад МШП визначено в Інструкції щодо застосування Плану рахунків. До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються протягом не більший від одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін.

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві і збереження натуральної (речової) форми. Крім того, будь-які предмети, що придбаються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

У цілому, малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: одна їх частина належить до запасів (які відповідно відображаються в складі запасів у другому розділі активу балансу "Оборотні активи"), а друга частина входить до складу "малоцінних необоротних матеріальних активів" (які, в свою чергу, відображаються в першому розділі активу балансу "Необоротні активи" в складі основних засобів).

На МШП, які відносяться до запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів (списується з балансу у витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцях експлуатації та відповідальних особах протягом терміну фактичного використання цих предметів.

З метою посилення контролю за збереженням МШП проводиться маркування спеціального одягу, взуття, інвентарю, білизни тощо. Маркування проводять фарбою, клеймуванням, прикріпленням жетонів. Обов'язковим при маркуванні є зазначення назви підприємства (цеху, відділу).

Усі МШП, згідно з вимогами П (С) БО, класифікують, виходячи з однієї з наступних ситуацій:

якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують;

якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П (С) БО 9 "Запаси", вони визнаються як запаси;

якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їхня кінцева вартість визначається затратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію (списують на зменшення нерозподіленого прибутку). Якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Бухгалтерський фінансовий і управлінський облік здійснюють на рахунку 22. Рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться в складі запасів. Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів.

За дебетом рахунка 22 відображаються придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети за первісною вартістю, за кредитом - відпускання малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

У процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об'єктів, розрізняють документи оперативного бухгалтерського і оперативного обліку.

До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється: нарахування зносу, відпуск предметів у виробництво, їх списання тощо.

Документи оперативного обліку - це документи, які відображають передачу зазначених предметів у ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо.

Звичайно, оперативний і бухгалтерський облік тісно взаємопов'язані та є складовими єдиної системи, але такий розподіл первинних документів на документи бухгалтерського та оперативного обліку - важлива передумова правильного та ефективно функціонуючого графіка документообігу на підприємстві.

Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП, затверджено Наказом Міністерства статистики України від 22.05.96 р. № 145 (ф. № МШ-1, МШ-8), Наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. № 193 (ф. № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12).


Розділ 2. Нормативні документи,що регламентують порядок обліку МШП


Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку було внесено певні зміни до порядку обліку малоцінних (швидкозношуваних) предметів (МШП).

На відміну від діючих до 1 січня 2000 року нормативних документів щодо бухгалтерського обліку, у П (с) БО не міститься чіткого визначення МШП.

Зокрема, у П (с) БО № 9 "Запаси зазначено, що до складу запасів відносять МШП, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, що не перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та одержанням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. При цьому для більшості підприємств операційний цикл не перевищує одного року.

У П (с) ВО № 7 дано таке визначення основних фондів: до основних фондів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або поставки товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік).

У наведених визначеннях відсутній вартісний критерій віднесення предметів або до складу МШП, або до складу основних засобів. Однак установлено обмеження щодо терміну корисного використання (експлуатації) служби МШП не більше одного року або операційного циклу.

Отже, починаючи з 1 січня 2000 року до складу МШП можуть бути зараховані лише ті предмети, термін використання яких не більший від одного року і які належать до малоцінних необоротних активів.

У звязку з цим підприємства мають право приймати самостійне рішення про зарахування до складу МШП саме таких предметів, які відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію дещо незвичний для бухгалтера, з економічного погляду він цілком обґрунтований. Адже для двох різних підприємств один і той же предмет може бути корисний у використанні (експлуатації) протягом різного часу і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета потрібно враховувати різні фактори, котрі можуть вплинути на інтенсивність використання цього предмета у виробничому процесі, очікувану фізичну зношеність, а також моральну зношеність, що виникає в результаті зміни і вдосконалення виробництва. При цьому рекомендується також брати до уваги інформацію, наведену в паспорті на предмет, або довідкову інформацію. Для документального оформлення на підприємстві може бути створено комісію, яка своїм рішенням визначає можливий термін експлуаіації конкретного виду МШП.

Отже, тепер малоцінні предмети можуть відноситися до складу запасів, або до малоцінних і необоротних матеріальних активів.

Формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності передбачено П (с) БО 9 "Запаси.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, повязані та їх використанням, та їхню вартість може бути достовірно визначено. Під економічною вигодою розуміється потенційна можливість одержання підприємствами грошових коштів від використання активу.

Відповідно до Плану рахунків та Інструкції із його застосування, МШП, використовувані протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, у бухгалтерському обліку відображаються на рахунку № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети.

Згідно з П (с) БО № 9 при переданні МШП зі складу в експлуатацію зношеність не нараховується, а вартість МШП виключається складу активів підприємства (тобто списується з рахунку № 22) і відноситься на витрати звітного періоду. Протягом терміну фактичного використання має бути організовано оперативний кількісний облік МШП за місцями експлуатації та за відповідними матеріально відповідальними особами. Отже, на рахунку 22 обліковуються лише малоцінні предмети, що перебувають на складі.

При визначенні складу предметів, облік яких ведеться на рахунку № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети, можна керуватися визначеннями, наведеними в Положенні щодо бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, затвердженому Листом 166 Міністерства фінансів СРСР від 18 жовтня 1979 року.

Відповідно до цього Положення бухгалтерський облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами відповідальними за їх зберігання, за такими групами:

інструменти і пристрої загального користування;

спеціальні інструменти і спеціальні пристрої;

змінне обладнання;

технологічна тара;

виробничий інвентар;

господарський інвентар;

спеціальний одяг, спеціальне взуття і запобіжні пристро постільні речі;

інші малоцінні та швидкозношувані предмети.


Розділ 3. Порядок обліку МШП


Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності встановлені П (С) БО 9 "Запаси".

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди, зв'язані з к використанням, і їхня вартість може бути вірогідно визначена. Під економічною вигодою розуміється потенційна можливість одержання підприємством коштів від використання активу.

Відповідно до Інструкції № 291, МШП, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, в бухгалтерському обліку відбиваються на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

Згідно П (С) БО 9 при передачі МШП зі складу в експлуатацію знос не нараховується, а вартість МШП виключається зі складу активів підприємства (тобто списується з рахунка 22) і відноситься на витрати звітного періоду.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ МШП

Відповідно до Інструкції № 291 до МШП відносяться предмети, що використовуються протягом не більш одного року чи нормального операційного щ. клу, зокрема, інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т.п.

Інструкція № 291 не містить вичерпного переліку предметів, що відносяться до МШП.

При визначенні складу предметів, облік яких ведеться на рахунку 22, можна керуватися визначеннями, наведеними в Положенні по бухгалтерському обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, затвердженому листом Міністерства фінансів СРСР від 18.10.79 р. № 166 (далі - Положення № 166).

При цьому, відповідно до постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" від 12.09.91р. № 1545-ХН, Положення № 166 діє в частині, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до Положення № 166 бухгалтерський облік МШП ведеться по місцях збереження і перебування, а також по особах, відповідальних за їхню схоронність, у розрізі наступних груп:

> інструменти і пристосування загального користування;

> спеціальні інструменти і спеціальні пристосування;

> змінне устаткування;

> технологічна тара;

> виробничий інвентар;

> господарський інвентар;

> спеціальний одяг, спеціальне взуття і запобіжні пристосування;

> постільні приналежності;

> інші малоцінні та швидкозношувані предмети.

При віднесенні предметів до складу МШП, наведених у Положенні № 166, варто дотримуватись основного критерію - термін корисного використання (експлуатації) цих предметів на підприємстві не повинний перевищувати один рік.

Інструменти і пристосування загального користування

До інструментів і пристосувань загального користування відносяться механізовані і немеханізовані знаряддя праці загального призначення, а предмети, що прикріплюються також до машин, що служать для обробки матеріалів.

До групи інструментів відносяться: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні і подібні їм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, що давлять і ущільнюють знаряддя праці, включаючи механізовані знаряддя праці, що працюють за допомогою електроенергії, стиснутого повітря (штампи, прес-форми, моделі), і інші пристосування.

У Положенні № 166 приведені два варіанти організації обліку операцій по видачі інструментів і пристосувань зі складу в роздавальні комори. При першому варіанті всі операції по руху інструментів і пристосувань між складом і роздавальними коморами підприємства оформляються первинними документами в наступному порядку:


Операції по руху інструментів і пристосуваньПервинні документиОдержання коморами інструментів і пристосувань зі складуЛімітні карти чи накладні-вимогиПовернення коморами інструментів і пристосувань на складНакладні-вимогиЗдача коморами негідних, зношених інструментів і пристосувань у виді брухту, утилюНакладні-вимоги

У цьому випадку інструменти, що прийшли в непридатність, і пристосування списуються на підставі карток складського обліку.

При другому варіанті документальному оформленню підлягають тільки операції по руху інструментів і пристосувань, зв'язаних зі зміною запасів у роздавальних коморах. Цей варіант видачі інструментів і пристосувань прийнято називати методом обліку оборотного (обмінного) фонду інструментів в експлуатації.

При цьому варіанті комори обмінюють на складі негідні, зношені інструменти на придатні (штука на штуку), що не приводить до кількісної зміни запасів інструментів у коморах і тому не вимагає складання спеціального первинного документа на обмін. Такий варіант обліку доцільно застосовувати на підприємствах з добре організованою системою складського обліку й інструментальним господарством.

Даний варіант організації обліку передбачає виписку первинних документів тільки на операції по доукомплектуванню роздавальних комор відсутніми інструментами чи поверненню на центральний склад зайвих інструментів. Для обліку зміни запасу інструментів застосовується відомість форми № МШ-1, на підставі якої вносяться зміни в картки складського обліку матеріалів (типова форма № МФУ-12), що ведуться в роздавальній коморі І на складі.

Операції по обміну складом інструментів, що прийшли в непридатність, виробленому за принципом штука за штуку чи по заміні загублених інструментів оформляються актами форми № МШ-5 з додатком актів про поломку і втрату інструмента форми № МШ-4. Акт форми № МШ-5 є підставою для одержання на складі нового інструмента замість списаного.

Оперативний облік і контроль за схоронністю інструментів., видаваних у тимчасове користування на робочі місця, залежать від тривалості й інших умов їхнього закріплення за виконавцями.

Первісна видача інструментів і пристосувань на робочі місця в тривале користування виробляється відповідно до технологічних карт на підставі вимоги майстра і відбивається в картках обліку МШП форми № МШ-2, що відкриваються на кожного працівника, що одержав ці предмети. Одержання інструментів і пристосувань підтверджується підписом робітника в картці форми № МШ-2. Наступні видачі інструментів і пристосувань з роздавальної комори замість зношених документально не оформляються, а виробляються при пред'явленні акта вибуття форми № МШ-4.

Видача робітником інструментів у короткочасне користування контролюється за допомогою інструментальних марок (жетонів) без реєстрації в яких-небудь документах.

При одномарочній системі контролю робітник одержує інструмент із роздавальної комори на підставі пред'явленої інструментальної марки з вибитим табельним номером. Видаючи працівнику інструмент, комірник поміщає інструментальні марки з осередку стелажа, у яких зберігався виданий інструмент, і повертає їх робітнику після здачі інструмента в комору.

При двухмарочній системі видачі інструментів використовуються два види марок: з табельним номером робітника і з номенклатурним номером інструмента. Перший використовується для визначення, кому з робітників виданий інструмент у короткочасне користування, а другий дозволяє установити, скільки і які інструменти видані кожному робітнику.

Господарський інвентар

До господарського інвентарю відносяться предмети конторського і господарського оснащення: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.

Інвентарна тара, використовувана для постійного збереження запасів, для обслуговування виробництва, як тару тривалого користування і нерозривно зв'язана з характером виробництва (наприклад, бочки на пивоварних і хімічних підприємствах), чи контейнери, предмети, що призначені для укладання і тимчасового збереження матеріалів, переміщення продукції усередині підприємства, відносяться до господарського чи виробничого інвентарю.

Господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в експлуатацію особам, відповідальним за його схоронність, на підставі вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського інвентарю, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в двох картках, одна э яких заповнюється по номенклатурних номерах інвентарю, а інша - по окремих особах, яким виданий інвентар у користування.

Якщо господарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на яку покладена відповідальність за забезпечення його схоронності в цеху, чи відділі іншій службі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого інвентарю в книзі (журналі), у якій указуються найменування і коротка характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний номер, вартість, оцінка про вибуття.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту

До спеціального одягу, спеціальному взуттю і засобів індивідуального захисту відносяться комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори і т.п.

Спецодяг і спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, що передбачені в типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту, або галузевих нормах, затверджених на підставі типових, відповідно до встановлених норм і термінів носіння незалежно від форми власності і галузевої приналежності підприємства, на якому працює даний працівник.

Видача, збереження і користування спецодягом, спецвзутгям і засобами індивідуального захисту здійснюються відповідно до порядку, установленого Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.96р. № 170.

Облік видачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особистій картці форми № МШ-6, у якій з описом і іншими даними, що характеризують такі предмети, відбиваються терміни їхнього носіння і відсоток придатності. Картка форми № МШ-6 ведеться в одному екземплярі і зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їхнього вибуття через непридатність чи втрати. У випадку втрати спецодягу і спецвзуття в картці робиться запис про їхнє вибуття на підставі акта форми № МШ-4.

Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам може видаватися на час роботи черговий спецодяг, спецвзуття і захисні засоби. Дані предмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких вони передбачені, чи можуть бути закріплені за визначеними робітниками місцями і передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП повинні враховуватися на окремих картках форми № МШ-6 з оцінкою "Чергова".

Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їхньої непридатності до подальшого використання, чи неможливості неефективності проведення їхнього відновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створюються постійно діючі комісії. Дані комісії роблять огляд предметів, що підлягають списанню, установлюють їхню непридатність до відновлення і подальшого використання, визначають можливість використання чи реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, що списуються, а також складають акт на списання МШП форми № МШ-5 чи № МШ-8 на підставі актів вибуття форми № МШ-4.

2. ПРИДБАННЯ

Відповідно до П (С) БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній вартості.

Первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є собівартість, що складається з наступних фактичних витрат:

сум, що сплачуються постачальнику (продавцю) відповідно до договору за

винятком непрямих податків;

сум увізного мита;

сум непрямих податків у зв'язку з придбанням МШП, що не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю МШП, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування МШП усіма видами транспорту до місця їхнього використання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування МШП), Транспортно-заготівельні витрати включаються в собівартість придбаних МШП чи загальною сумою відбиваються на окремому субрахунку обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку МШП на кінець звітного місяця і сумою МШП, що вибули (використаних, реалізованих, безоплатно переданих і т.п.) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до вибулих МШП, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості вибулих МШП із відображенням її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими відбите вибуття цих МШП. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається шляхом розподілу суми залишків транспортно-заготівельних на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку МШП на початок місяця і МШП, що надійшли за звітний місяць; інших витрат, безпосередньо зв'язаних дз придбанням МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісно-технічних характеристик МШП.

Не включаються в первісну вартість МШП, а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

наднормативні втрати і нестачі МШП;

відсотки за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські й інші подібні витрати, безпосередньо не зв'язані з придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

3. БЕЗОПЛАТНЕ ОДЕРЖАННЯ

Первісною вартістю МШП, отриманих підприємством безоплатно, є їхня справедлива вартість. Вартість безоплатно отриманих МШП відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 "Доходи від безоплатно отриманих активів" звітного періоду. Приклад

Підприємством безоплатно отриманий господарський інвентар, по справедливій вартості 270 грн.

У регістрах бухгалтерського обліку дана операція відбивається наступними записами:


№ п/пПервинний документЗміст господарської операціїКореспонденція рахунківСума, грн.дебеткредит1 Прибуткова накладна Оприбуткування госпінвентарю 22 631 270 Валовий дохід - 270 грн.2 Договір (лист) про безоплатну передачу Відображення доходу підприємства від безоплатного отримання госпінвентарю631 745 270 3 Бухгалтерська довідка Списання суми доходу на фінансовий результат745 793 270

. ПЕРЕДАЧА В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

Відповідно до П (С) БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства.

Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П (С) БО 9:

1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Суть цього методу полягає в тому, що вартість запасів, що вибувають визначається окремо по кожній одиниці запасів, тобто одиниця запасів вибуває по такій же вартості, по якій вона була оприбуткована при надходженні.

2. Метод середньозваженої собівартості

Оцінка по середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів.

3. Метод нормативних витрат

При використанні цього методу собівартість запасів, що вибувають визначається виходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для того щоб нормативні витрати були максимально наближені до фактичних витрат, норми витрат і ціни повинні регулярно (наприклад, з періодичністю один раз на місяць) перевірятися і переглядатися підприємством.

4. Метод ціни продажів

Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.

5. Метод ФІФО

Оцінка запасів по методу ФІФО грунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, придбані першими, продаються першими, а запаси, що залишилися на кінець періоду, є запасами, що були придбані чи виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості останніх за часом надходження запасів.

6. МетодЛІФО

Оцінка запасів по методу ЛІФО припускає, що запаси використовуються в послідовності, протилежній їхньому надходженню на підприємство, тобто першими вибувають одиниці запасів, що придбані чи виготовлені останніми, у результаті чого на кінець періоду залишаються одиниці запасів, придбані чи виготовлені першими. При цьому запаси, що вибувають першими, оцінюються по собівартості останніх за часом надходження запасів. Вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості перших за часом надходження запасів.

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу, і 'їхня вартість включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на сі'лад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношені предмети" і кредиту рахунка 71 "Інший операційний доход". Приклад

Протягом звітного періоду зі складу підприємства відпущені МШП: на капітальне будівництво - 96 грн.; на виробництво продукції - 740 грн.; на загальногосподарські потреби - 83 грн.; для адміністративних потреб - 230 грн.; на забезпечення збуту продукції - 121 грн.;

для потреб житлово-комунальних і обслуговуючих господарств - 45 грн. Через якийсь час частина МШП була повернута на склад на суму 60 грн. У бухгалтерському обліку дані операції відбиваються наступними записами:


№ п/п Первинний документ Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн. дебет кредит 1 2 3 4 5 6 1 Лімітно-забірна карта, накладна-требування на відпустку (внутрішнє переміщення) Видача МШП зі складу:для капітального будівництва1512296для виробництва продукції2322740для загальногосподарських потреб91 22 83 для адміністративних потреб9222230для забезпечення збуту продукції93 22 121 для потреб житлово-комунальних і обслуговуючих господарств949 22 45 2 Накладна-требування на відпустку (внутрішнє переміщення)Повернення МШП на склад 22 719 60

. РЕАЛІЗАЦІЯ

Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без обліку сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відбивається проводкою: дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" і кредит субрахунку 791 "Результат основної діяльності". У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також'суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

6. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ

Для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і фінансової звіті юсті підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їхня наявність, стан і оцінка.

У Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 p. № 996-XІV зазначено, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим відповідно до законодавства.

Порядок проведення, документальне оформлення і терміни інвентаризації визначені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами і доповненнями.

Для проведення інвентаризації на підприємстві за наказом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, що очолюється керівником чи підприємства його заступником.

При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційна комісія в присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи, у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівнювальні відомості, в яких відбиваються фактичні залишки МШП і ті, що числяться по даним бухгалтерського обліку. Установлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у наступному порядку.

Надлишки МШП, виявлені в ході інвентаризації, підлягають оприбуткуванню і віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності підприємства з установленням причин їхнього виникнення. Приклад

У ході інвентаризації на складі підприємства виявлені надлишки МШП на суму 4 грн. У бухгалтерському обліку дана операція відбивається наступними записами:


№ п/п Первинний документ Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн. дебеткредит1 Акт інвентаризації Оприбуткування надлишків МШП,22 719 45 виявлених приІнвентаризації2 Бухгалтерська довідкаВідображення в складі фінансових результатів суми719 791 45 доходів від виявленихнадлишків МШП

Відповідно до П (С) БО 9 суми виявлених нестач списуються на витрати звітного періоду. Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на забалансовому рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей". Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу.

Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з забалансового рахунка 072 "Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей". Частина суми відшкодування, що надійшла від винної особи, списується на фінансовий результат підприємства, а інша частина підлягає перерахуванню в бюджет.


Розділ 4. Документальне оформлення операцій та характеристика основних документів, в т. ч. первинних документів та облікових регістрів, взаємозв'язок документів (таб.1, таб.2)


Надходження, переміщення і відпускання МШП оформляються первинними документами, правила застосування яких регламентуються Положенням про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженим Міністерством фінансів України 24.05.1995 р. за №88, Інструкцією №61 та іншими нормативними актами (таб.1).


Таблиця 1

№ формиНазва формиПризначення документу123МШ-1Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) Використовуються для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Відомість складається при необхідності заміни постійного запасу інструментів (пристроїв), на підставі її даних вносяться зміни до карток складського обліку (ф. № М-12) МШ-2Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметівВикористовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП. МШ-3Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування та ремонт. Характерна для тих підприємств, де заточування і ремонт проводяться в централізованому порядку. МШ-4Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметівЗастосовується для обліку зіпсованих і втрачених МШП. При предявленні працівником акта вибуття замість непридатного чи втраченого предмета йому видається придатний, що записується в формі МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Акт вибуття додається до актів на списання (ф. № МШ-5 і № МШ-8) МШ-5Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатніЗастосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття (ф. № МШ-4). Виданий інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами в картці обліку матеріалів (ф. № М-12) не відображається. МШ-6Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроївВикористовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування. МШ-7Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроївЗастосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання. Форма заповнюється окремо на видачу і повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів123МШ-8Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметівЗастосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носіння, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю. Акт складається на підставі разових актів вибуття (ф. № МШ-4)

Розділ 5. Характерні операції по обліку МШП


Згідно з П (С) БО 9 "Запаси одиницею бухгалтерського обліку МШП буде їхнє найменування або однорідна група (вид).

Організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад та відпуску їх в експлуатацію.

МШП, що надходять від постачальників, приймаються на склад матеріально відповідальною особою. При відпуску МШП зі складу в експлуатацію їхню вартість списують на затрати виробництва або відносять на витрати періоду. Пізніше щодо таких МШП має бути організований оперативний облік в кількісному вимірі за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами протягом усього строку їхнього фактичного використання (п.23 П (С) БО 9).


Основні проведення щодо обліку МШП такі:

№Зміст господарської операціїКореспонденція рахунківДтКт1Придбано МШП 226312Оприбутковано МШП на склад із додаткового виробництва22233Оприбутковано МШП від демонтажу браку22244 Внесено МШП до статутного капіталу як внесок учасників22465Безоплатно отримано МШП227186Списано МШП, що були використані в капітальному будівництві15227 Списано МШП у виробництво23228Списано МШП на загальновиробничі витрати91229Списано МШП на адміністративні витрати922210Списано МШП на збутові витрати932211Списано собівартість реалізованих МШП9432212Відображено уцінення МШП9462213Використано МШП для обслуговування садочка на балансі підприємства94922

Нарахування та облік зносу МШП

Вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) шляхом списання на рахунки обліку витрат. Таким чином, на вартість МШП знос не нараховують. Їхню вартість відразу списують чи на витрати виробництва, чи на витрати діяльності підприємства. Це списання відображають такими бухгалтерськими проводками:


№ Зміст господарської операціїДтКт1Передано МШП у виробництво23222Передано МШП для загальновиробничих цілей91223Передано МШП для використання адміністрацією 92224Передано МШП для використання при збуті продукції93225Передано МШП для використання при вирішенні соціально-побутових потреб9422

Висновки


Дослідивши і вивчивши питання організації обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів я можу зробити наступні висновки:

·Малоцінні і швидкозношувані предмети становлять окрему групу оборотних засобів.

·Для їх первинного обліку застосовуються типові форми первинних документів (форми №№ МШ-1 - МШ-8).

·При надходженні МШП на склад вони оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з договірної ціни і затрат на їх доставку.

·При відпуску даних запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за тим методом, який вказаний у наказі про облікову політику на підприємстві.

·У процесі використання малоцінних та швидкозношуваних предметів на них нараховується знос, який облічується на синтетичному рахунку 13 "Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів". Вартість МШП може погашатися одним з трьох основних методів, прийнятим на підприємстві.

·Для синтетичного обліку МШП призначений активний інвентарний рахунок 12 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", який має два субрахунки: 1 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі" і 2 "Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації".

·При організації обліку МШП за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку слід керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №9 "Запаси", в якому визначається оцінка їх надходження і вибуття, ефективність такого вибуття, оцінка на початок і на кінець звітного періоду, приріст запасів і його вплив на формування приросту капіталу у виробництві.


Список використаної літератури


1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У

. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 250

. Вказівки по організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.05.93 р. № 25

. П (С) БО 7 "Основні засоби", затверджений наказом Міністерства фінансів України" - від 27.04.2000 р. № 92

. П (С) БО 9 "Запаси", затверджений наказом Міністерства фінансів України" від 20.10.99р. №246

. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від ЗОЛ 1.1999 р. № 291

. Положення по бухгалтерському обліку малоцінних та швидкозношених предметів, затвердженому листом Міністерства фінансів СРСР від 18.10.79 р. № 166

. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів по обліку малоцінних та швидкозношених предметів" від 22.05.96р. №145

. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами та доповненнями

. Лист ДПАУ "Про відображення в податковому обліку витрат на придбання малоцінних предметів" від 12.01.2001 р. №286/7/15-1117

. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України - Київ: "А.С. К.", 2000р.

. За ред. С.Ф. Голова Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні - Дніпропетровськ: ТОВ "Баланс-Клуб", 2000 р.

. За ред. Професора Ф.Ф. Бутинця Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник - Житомир: ЖІТІ, 2000 р.

. Н.М. Малюга та інші; за ред. Професора Ф.Ф. Бутинця Облік в галузях економічної діяльності: торгівля, автотранспорт, будівництво. Збірник задач і вправ. Навчальний посібник для студентів вузів - Житомир: ЖІТІ, 2001


Теги: Характеристика обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів  Курсовая работа (теория)  Бухучет, управленческий учет
Просмотров: 34389
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Характеристика обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
Назад