Формування статутного капіталу в акціонерному товаристві

Зміст


Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку статутного капіталу акціонерного товариства

.1 Значення та економічна сутність статутного капіталу акціонерного товариства

.2 Нормативне регулювання утворення та змін статутного капіталу акціонерного товариства

.3 Внутрішньогосподарський контроль,як один із способів ефективного використання та обліку статутного капіталу

Розділ 2. Облік операцій з формування і змін статутного капіталу в акціонерному товаристві

.1 Методичні засади формування та обліку статутного капіталу в акціонерному товаристві

.2 Фінансовий облік операцій формування і змін статутного капіталу(на прикладі ПрАТ «Гама»

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


Вступ


Початком створення і реєстрації будь-якого підприємства та акціонерного товариства зокрема є формування його статутного капіталу. З переходом України до ринкових відносин та приватної форми власності питання власного капіталу підприємств набуло ще більшого значення.

Змінилася і роль власного капіталу у житті підприємств. У звязку з чим відразу виникло багато питань:

як залучити засоби при утворенні підприємства;

куди їх направити в першу чергу на початку діяльності;

як профінансувати свою поточну виробничу діяльність;

які джерела й у якому обсязі використовувати при розширенні виробництва.

Ці питання можна деталізувати до нескінченності, але на них усі можна дати одну відповідь: власний капітал допоможе вирішити якщо не всі то більшу частину виникаючих проблем.

Питанням обліку та формування звітності статутного капіталу приділяли увагу Ф.Ф. Бути не ць, Н.М. Ткаченко, Л.В. Чижевська, В.М. Пархоменко та ряд інших економістів, проте, на сьогоднішній день, проблема залишається відкритою.

У звязку з цим дослідження питань, повязаних з формування та змінами статутного капіталу, відображення цих операцій в обліку, напрямків їх удосконалення обумовило актуальність теми дослідження.

Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей обліку статутного капіталу в акціонерних товариствах та шляхів його вдосконалення.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:

зясувати сутність та значення статутного капіталу для підприємства; здійснити огляд нормативно-правових документів, що регламентують облік статутного капіталу;

розглянути особливості обліку статутного капіталу на підприємстві;

розробити шляхи вдосконалення обліку статутного капіталу на підприємстві.

У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури й ін.

Інформаційною базою для написання роботи стали теоретичні розробки науковців, періодичні статті, нормативні акти, звітні матеріали підприємства.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації обліку статутного капіталу підприємства.

Обєктом дослідження є приватне акціонерне товариство «Гама» та його статутний капітал.


Розділ 1. Теоретичні основи обліку статутного капіталу акціонерного товариства


.1 Значення та економічна сутність статутного капіталу акціонерного товариства


Без капіталу неможливо почати бізнес, адже навіть найменше підприємство вимагає певної суми, щоби зареєструвати його в органах виконавчої влади, відкрити рахунок в банку, виготовити печатку і штампи, придбати необоротні та оборотні активи, найняти робочу силу тощо. Для цього треба авансувати гроші, які використовуються на різні платежі, а частина вноситься на поточний рахунок в банку.

При створенні підприємства інвестується капітал у придбання майна (матеріальних цінностей, основних засобів, необоротних і нематеріальних активів) та фінансові ресурси, які в сукупності становлять статутний капітал. Крім нього в процесі діяльності підприємства нагромаджується інший капітал. У сукупності сума різних капіталів має назву власного капіталу.

Утворення власного капіталу дає гарантію для інвесторів, кредиторів, постачальників, позичальників, що підприємство є кредитоспроможним і йому можна довіряти, мати з ним ділові й партнерські стосунки.

Після утворення підприємства власний капітал може поповнюватися за рахунок внесення засновниками грошей та іншого майна, а також за рахунок отриманого у процесі операційної, фінансової чи інвестиційної діяльності прибутку, який залишається у його розпорядженні.

До власного капіталу належать:

Øстатутний капітал;

Øпайовий капітал (у кооперативних організаціях);

Øдодатковий капітал;

Øрезервний капітал;

Øвилучений капітал;

Øнеоплачений капітал;

Øнерозподілений прибуток (непокриті збитки при поганій роботі).

Серед названих видів капіталу найважливіше місце належить статутному.

При створенні нового підприємства затверджується його статут, в якому зазначається розмір виділених грошей, основних і оборотних коштів із детальним їх описом, звідки цей капітал і отримав назву статутного.

Статутний капітал - це вартісна оцінка внесків, спочатку інвестованих у підприємство його засновниками (учасниками). Це не весь капітал підприємства, а лише та його частина, яка авансована його власниками та вказана в установчих документах. Бухгалтерський показник статутного капіталу відображає загальну вартість активів, що будуть отримані або вже отримані підприємством як внески (внесків) власників (засновників і учасників) у його капітал.

Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом обєднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства.

До господарських товариств належать:

акціонерні товариства,

товариства з обмеженою відповідальністю,

товариства з додатковою відповідальністю,

повні товариства,

командитні товариства.

В даній роботі мною буде приділена увага до формування і зміни статутного капіталу саме в акціонерних товариствах.

АТ (акціонерне товариство) - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями (п. 1 ст. 3 чинного Закону "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р.) Акціонерні товариства в залежності від способу розміщення акцій поділяються на публічні акціонерні товариства (ПАТ) та приватні акціонерні товариства (ПрАТ). До набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства" акціонерні товариства поділялись на відкриті (ВАТ) та закриті (ЗАТ).

ПрАТ (приватне акціонерне товариство) - це акціонерне товариство, яке здійснює лише приватне розміщення акцій серед визначеного кола осіб. До набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» аналогом приватного акціонерного товариства було закрите акціонерне товариство (ЗАТ). При цьому слід зазначити, що правове регулювання закритих та приватних акціонерних товариств має певні відмінності. Наприклад, кількість акціонерів ПрАТ не може перевищувати 100 осіб, тоді як максимальна кількість акціонерів ЗАТ не була обмежена законом.

ПАТ (публічне акціонерне товариство) - це акціонерне товариство, яке може здійснювати як приватне так і публічне розміщення акцій. Аналогом публічних акціонерних товариств до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. були відкриті акціонерні товариства (ВАТ).

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається установчими документами господарюючого суб'єкта згідно з чинним законодавством. Це сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю) засновників (учасників) в майно, виражених у грошовому вимірнику, при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності. Статутний капітал як найважливіша складова власного капіталу підприємства виконує наступні функції:

) основоположна - майно, внесене до статутного капіталу, складає майнову основу для підприємницької діяльності товариства при його створенні;

) регулятивна - визначає частку кожного засновника при розподілі прибутку та збитків, а також у майні підприємства при виході засновника з товариства та при ліквідації підприємства;

) довгострокового фінансування - використовується підприємством протягом тривалого часу;

) організаційна - визначає організаційну структуру, а тому служить фактором, що впливає на управління товариством;

) гарантійна - гарантує виконання зобов'язань підприємства перед третіми особами (контрагентами).

Сума, яка на дату реєстрації підприємства оголошена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства. Не вкладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу та в пасиві Балансу відображаються зі знаком мінус.

Учаснику товариства, який повністю вніс свою частку до статутного капіталу, а отже, погасив свою заборгованість перед товариством, видається свідоцтво товариства.

Статутний капітал є одним з найважливіших показників, що дозволяють одержати уявлення про розміри і фінансовий стан економічних суб'єктів. Це один з найбільш стійких елементів власного капіталу організації, оскільки зміна його величини допускається в строго визначеному порядку, установленому законодавчо.

Функції статутного капіталу, а також цілі його зменшення та збільшення у систематизованому вигляді згруповані у табл.1.1.:


Таблиця 1.1

Функції та цілі збільшення (зменшення) статутного капіталу

Функції статутного капіталуЦілі збільшенняЦілі зменшенняЗаснування та введення підприємства в діюРеалізація інвестиційного проектуЗгортання діяльностіВідповідальність і гарантії (забезпечення кредитоспроможності)Виконання вимог щодо мінімального розмір статутного капіталу підприємстваПідвищення ринкового курсу корпоративних правЗахисна функціяПроведення санаціїСанація балансу (одержання санаційного прибутку)Управління та контролюПоглинання чи придбання контрольного пакета інших підприємствКонцентрація капіталу в руках активних власниківФінансування та забезпечення ліквідностіПоліпшення ліквідності та платоспроможностіПриведення у відповідність обсягів власного капіталу та майнаРекламна (репрезентативна) функціяМодернізація чи розміщення виробництваВирішення конфліктів між власникамиБаза для нарахування дивідендівОптимізація дивідендної політикиПроведення певної дивідендної політики

Формування статутного капіталу зв'язано з цілями створення організації і її організаційно-правовою формою. Порядок формування статутного капіталу організацій різних організаційно-правових форм досить жорстко в даний час регулюють закони України. Крім того, ряд підзаконних актів регламентує дії по бухгалтерському відображенню цього процесу.

Процес формування обсягу і структури капіталу підпорядкований завданням, які забезпечують його господарську діяльність не тільки на початковій стадії функціонування підприємства, але і в найближчій перспективі. Загальна потреба в капіталі підприємства базується на його потребі в оборотних та позаоборотних активах.

Види вкладів, за рахунок яких можливе формування статутного капіталу передбачено в ч.2 ст.115 ЦКУ [1], ч.1 ст.13 Закону про господарські товариства [3], ч.1 ст.86 Господарського Кодексу України [2] та ч.1 ст.11 Закону про АТ. І в усіх цих нормах ідеться про те, що єдиний універсальний вклад - майно. А як нам відомо зі ст. 190 ЦКУ - це річ, сукупність речей, а також майнові права та обовязки. Водночас річ - це предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обовязки [1, ст. 179].

Тож, враховуючи це, приведемо класифікацію видів вкладів, якими можна наповнювати статутний капітал (рис. 1.1):


Рис. 1.1 Класифікація видів вкладів до статутного капіталу


Тож вкладом до статутного капіталу може виступати будь-що із зазначеного вище майна. До того ж вклад може бути комбінованим, наприклад, гроші + нерухомість, обладнання + цінні папери тощо. Головне - майно, яке пропонується для вкладу, повинно мати грошову оцінку, бо статутний капітал - це майнова база, що гарантує інтереси кредиторів господарського товариства.

У відповідності з Законом України "Про господарські товариства" акціонерні товариства формують свої статутні капітали за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи купівлі-продажу на капіталовій біржі (це стосується публічних акціонерних товариств) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту підписку і купівлю-продаж на біржі (у приватних акціонерних товариствах). Таким чином, у приватних акціонерних товариствах 100 відсотків статутного капіталу належать засновникам.


1.2 Нормативне регулювання утворення та змін статутного капіталу акціонерного товариства


Порядок формування статутного капіталу регулюється законодавством та установчими документами. Статутний капітал на підприємствах різних форм власності (крім державної) - це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприємства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і фіксується у статуті підприємства.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою, ніж розмір статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому законом порядку. Якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу, встановлений Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 №514-VI [9], товариство зобов'язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.

Основними нормативно-правовими актами з обліку статутного капіталу є:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.99 р.;

. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р.(із змінами та доповненнями);

3. Податковий Кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010р.;

4. Наказ МФУ «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» №73 від 07.02.2013р.;

. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок № 3480-IV від 23.02.2006р.;

. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436-IV;

. Положення НКЦПФР «Про порядок реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства та Змін до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій» від 31.07.2012 № 1073.

. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 №514-VI

. Положення НКЦПФР «Про затвердження Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу публічного або приватного акціонерного товариства» від 14.05.2013 №822.

Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Формується статутний капітал за рахунок внесків засновників і учасників.

Засновники акціонерного товариства повинні внести не менше 50% від номінальної вартості акцій перед державною реєстрацією. Повну вартість (до 100%) формування статутного капіталу - протягом року з моменту реєстрації. Майно, внесене в натуральній формі у власність підприємства в рахунок вкладів до статутного капіталу (в оплату акцій), оприбутковується в оцінці, що визначена за домовленістю засновників.

Майно, внесене в натуральній формі у користування підприємству в рахунок вкладів до статутного фонду (в оплату акцій), оприбутковується в оцінці, визначеній виходячи з орендної плати за користування цим майном, обчисленої за весь зазначений в установчих документах строк діяльності підприємства або інший строк, передбачений установчими документами. Зменшення або збільшення статутного капіталу можливе у таких випадках:

при зміні номінальної вартості акцій;

при прийнятті нових членів до складу учасників (допоміжний випуск акцій) або вибутті учасників (анулювання частини акцій, викуплених у акціонерів);

при обміні облігацій на право участі у підприємстві (акції);

при відрахуванні частини прибутку до статутного капіталу;

при спрямуванні коштів резервного (страхового) капіталу до статутного капіталу.

Зміни статутного капіталу здійснюються за рішенням засновників, а бухгалтерські записи виконуються після перереєстрації статутного капіталу з урахуванням його нового розміру. Установчі збори акціонерного товариства можуть вирішувати питання про зменшення розміру статутного капіталу у випадках, коли у встановлений термін (6 місяців) підпискою на акції покрито не всю необхідну суму, зазначену у повідомленні.

Рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства приймається у тому ж порядку, що й при збільшенні статутного капіталу. Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. За рішенням акціонерного товариства про зменшення статутного капіталу акції, не представлені до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше ніж через 6 місяців після повідомлення про це всіх акціонерів.

Зменшення статутного капіталу:

статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства;

після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення;

кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після надходження йому зазначеного повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором.

У разі, якщо кредитор не звернувся у передбачений строк до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним. - зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства:

статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій;

збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.

Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення акцій та встановлюється законодавством.

збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі наявності викуплених товариством акцій не допускається.

збільшення статутного капіталу акціонерного товариства для покриття збитків не допускається. Обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам, передбаченим Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 №514-VI, на дату реєстрації змін до статуту товариства.

Таким чином, можна зробити висновок, що власні фінансові ресурси для кожного підприємства є тією життєво потрібною частиною, без якої неможлива ні робота, ні подальше існування підприємства. Не даремно, серед класифікації загального капіталу, саме розподіл на власний і позиковий капітали перебуває на першому місці. Наявні власні засоби дають змогу підприємству використовувати їх як на свій розсуд, так і в окремих випадках за законодавчо встановленими напрямками. Усе залежить від джерела такого фінансування за рахунок елементів власного капіталу.


.3 Внутрішньогосподарський контроль, як один із способів вдосконалення обліку статутного капіталу


Введення в дію Господарського та Цивільного кодексів України висувають нові вимоги до порядку формування та змін статутного капіталу акціонерних підприємств, повязані з порівнянням розміру статутного капіталу з чистими активами в кінці звітного періоду. Нерегламентованою залишається методика бухгалтерського обліку зменшення статутного капіталу у разі невідповідності чистим активам.

Крім того, неврегульованість методики внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом призвела до численних фактів порушення справ у господарських судах, що повязані з розподілом майна АТ у звязку з виходом учасника.

Проблеми методології, теоретичного обґрунтування питань, повязаних з обліком і внутрішньогосподарським контролем операцій з формування та змін статутного капіталу розглядалися у працях вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, М.Я. Демяненка, Н.Д. Прокопенка, Ф.Є. Поклонського, О.Ю. Редька, І.Й. Яремка.

Незважаючи на значний внесок наведених вище дослідників та цінність одержаних ними результатів, не знайшли вирішення проблеми уточнення місця статутного капіталу в загальній класифікації капіталу, розрахунок компенсації учаснику у звязку з виходом з товариства, елементи облікової політики і методика внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом.

Наявні підходи до методики ревізії і аудиту операцій зі статутним капіталом передбачають вивчення законності, правильності, документальної обґрунтованості і своєчасності відображення в обліку всіх його змін.

Однак вони не передбачають встановлення точності розрахунку компенсації учаснику під час розподілу майна у звязку з виходом з АТ та зменшення статутного капіталу у звязку з невідповідністю чистим активам, що зумовило необхідність розробки методики внутрішньогосподарського контролю.

Субєктами внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом виступають субєкти ведення бухгалтерського обліку, управлінський персонал та спеціальні служби, створені на підприємстві з метою контролю (Загальні збори учасників, ревізійні комісії, інвентаризаційні комісії, служби внутрішнього контролю).

Методика внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом підприємства включає виділення обєктів внутрішньогосподарського контролю, джерел інформації, програми субєктів контролю, методичні прийоми перевірки своєчасності розрахунків за внесками до статутного капіталу та за нарахованими дивідендами, відповідності статутного капіталу величині чистих активів підприємства, завдання, форми робочих документів внутрішнього контролера, оформлення результатів контролю.

Це забезпечить управлінський персонал достовірною інформацією про фінансовий стан підприємства.

Основні типові помилки можна класифікувати так:

а) порушення, повязані з неправильним веденням обліку:

-залишок за кредитом рахунку 40 "Статутний капітал" не відповідає заявленому в установчих документах;

-необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення вартості запасів, нематеріальних активів понад погоджену засновниками (учасниками) їх справедливу вартість (для підприємств недержавної форми власності);

-неврахування курсових різниць у разі внесків до статутного капіталу валютних цінностей засновником-нерезидентом;

-невідображення здійснених операцій;

-недотримання вимог нормативних документів;

б) порушення, пов'язані з неправильним і несвоєчасним внесенням змін до установчих документів:

-невнесення (неповне внесення) засновниками часток до статутного капіталу;

-несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів (якщо їх чисельність більша за 50%);

-несвоєчасне документальне оформлення операцій щодо вибуття і прийому нових засновників сільськогосподарського підприємства;

-неправильне документування часток засновників, які були внесені до статутного капіталу або повернуті;

-діяльність без ліцензії;

в) порушення, пов'язані з неправильним оформленням та від сутністю документів:

-використання прострочених документів та відсутність оформлених відповідно до чинного законодавства документів;

-безпідставне виправлення записів у документах;

-відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів;

-наявність фіктивних документів;

г) порушення, пов'язані з розрахунками:

-неправильне обчислення податку на прибуток;

-невиплата дивідендів за привілейованими акціями;

-неправильне обчислення дивідендів;

-порушення нормативних документів;

д) порушення, пов'язані з укладанням колективного договору, оформленням змін чи доповнень до нього та його виконанням.

Основними завданнями контролю статутного капіталу є контроль за:

-правильністю формування і використання (вилучення) статутного капіталу;

-дотримання установчими документами розміру статутного капіталу;

-правильності ведення обліку статутного капіталу і розрахунків за дивідендами;

-наявність і відповідність форм установчих документів;

-виявлення повноти внесків засновників сільськогосподарського підприємства та правильність відображення в обліку величини статутного капіталу;

-своєчасність сплати мінімального розміру статутного капіталу підприємства у разі його реєстрації;

-правильність відображення в обліку статутного капіталу з урахуванням змін, що відбулися протягом року, та фактичної заборгованості засновників підприємства;

-дотримання законодавчо встановлених строків закінчення погашення заборгованості засновниками з формування статутного капіталу;

-наявність у договорі про створення акціонерного товариства визначеної форми оплати акцій, а за додатковими акціями - вказівок про їх розміщення;

-правильність вартісної оцінки майна, внесеного засновниками до статутного капіталу;

-правильність оподаткування коштів, переданих до статутного капіталу підприємства його засновниками;

-правомірність змін статутного капіталу та правильність відображення їх в обліку;

-дотримання чинного законодавства щодо оформлення пер винних документів і ведення бухгалтерського обліку.


Джерелами проведення контролю є:

-первинні документи (акції, прибуткові касові ордери про збір установчих внесків, акти приймання-здавання до статутного капіталу установчих внесків тощо);

-регістри синтетичного й аналітичного обліку з рахунку 40 "Статутний капітал";

-Головна книга;

-фінансова та податкова звітність підприємства.

Послідовність реалізації контрольних процедур під час здійснення внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом наведено на рис. 3.1.

Попередній, поточний та наступний внутрішньогосподарський контроль операцій зі статутним капіталом є ефективним за умов застосування методичних прийомів:

-документальних (арифметична перевірка, формальна перевірка, логічна перевірка, економічна перевірка, нормативно-правова перевірка, взаємний контроль, зустрічна перевірка, аналітична перевірка фінансової звітності);

-фактичних (обстеження, перевірка майна в натурі, інвентаризації розрахунків з учасниками).

Джерела інформації для контролю:

  1. документи, пов'язані із створенням підприємства (свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про прийняття на облік у податковому органі, про реєстрацію в органі статистики та відповідних державних цільових фондах тощо);
  2. документи, що підтверджують право власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, свідоцтво про право власності на

облік акціонерний статутний капітал


Рис. 3.1 Послідовність здійснення контрольних процедур під час внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом


  1. нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність та ін.;
  2. наказ про облікову політику підприємства; первинні документи з обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань;
  3. облікові регістри;
  4. аудиторські висновки та інша документація;
  5. звітність.

Під час проведення контролю встановлюють правильність записів за кредитом і дебетом цього рахунка та реальність виведеного в ньому сальдо. За даними кредиту рахунка 40 "Статутний капітал" перевіряють законність джерела його поповнення за рахунок додаткового, пайового, резервного, неоплаченого капіталу, коштів нерозподіленого прибутку, вкладень засновників (учасників).

За дебетом цього рахунка перевіряють вилучення статутного капіталу для поповнення відповідних видів капіталу. Всі записи за дебетом і кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" обґрунтовуються нормативно-законодавчими і первинними документами.

Зобов'язання засновників щодо внесків до статутного капіталу у бухгалтерському обліку має відображуватися за дебетом рахунку 46 "Неоплачений капітал" і кредитом рахунку 40 "Статутний капітал", за номінальною вартістю акцій та емісійного доходу субрахунку 421 "Емісійний дохід" на різницю між продажною та номінальною вартістю вперше розміщених акцій. При погашенні зобов'язань дебетують рахунки та субрахунки 31 "Рахунки в банках", 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів", 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів", 20 "Виробничі запаси", 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 151 "Капітальне будівництво", 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні нематеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари", 30 "Каса", 34 "Короткострокові векселі одержані" та кредитують рахунок 46 "Неоплачений капітал".

Ревізійні комісії або інші контролюючі органи, створені на підприємстві контролюють дотримання статутних положень, чи правильно формується майно підприємства за рахунок інвестування його діяльності, як здійснюється розподіл цього майна, виробленої продукції й одержаного прибутку, чи раціонально використовуються додаткові грошові внески або майно учасників (засновників) на розвиток підприємства (в окремих випадках на покриття збитків), сума статутного капіталу обовязково реєструється в державному реєстрі.

Ревізійна комісія контролює, чи відповідає сума статутного капіталу розміру, зафіксованому в реєстрі, чи дотримуються правил, за якими статутний капітал довірчого товариства має бути не меншим встановленого ліміту. Слід зазначити, що в разі анулювання акцій на їх суму зменшується статутний каптал.

Розділ "Внески учасників" вміщує дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу внаслідок збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

Особливу увагу слід звернути на заповнення розділу "Вилучення капіталу", де наводяться дані про зменшення статутного капіталу підприємства внаслідок виходу його учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій тощо.

Додатково випущені акції товариства мають бути оплачені в розмірі та протягом строку, визначеного за рішенням про їх розміщення, а повністю - не пізніше як через один рік з часу їх придбання (розміщення).

Оплата акцій та інших цінних паперів акціонерного товариства може здійснюватися готівкою, цінними паперами, матеріалами тощо. Форма оплати акцій товариства під час його заснування визначається договором про створення чи статутом товариства, а додаткових акцій та інших цінних паперів - рішенням про їх розміщення.

Особливо уважно слід перевіряти правильність змін статутного капіталу. Величина статутного капіталу збільшується чи зменшується після перереєстрації установчих документів з внесеними до них змінами у законодавчо визначені строки.

Так, збільшення статутного капіталу в акціонерному товаристві може бути здійснено тільки після оплати акцій. Статутний капітал збільшується у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства більш як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом.

Зміни статуту, повязані із збільшенням статутного капіталу, мають бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціонерного товариства, після реалізації додатково випущених акцій.

Рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства приймається у такому самому порядку, що й про його збільшення.

Зменшення статутного капіталу відбувається через зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання їх.

Ревізор має встановити правильність відображення в обліку таких господарських операцій: викуп акцій у акціонерів, анулювання акцій, повторний випуск в обіг акцій, викуплених раніше за ціною, нижчою за номінальну вартість, збільшення та зменшення статутного капіталу.

Сальдо на рахунку 40 "Статутний капітал" має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого в установчих документах підприємства. Записи на рахунку 40 проводяться лише у разі збільшення або зменшення статутного капіталу в установленому порядку та після внесення відповідних змін до установчих документів підприємства.

Розмір статутного капіталу на початок і кінець року, що відображується в Балансі, повинен відповідати сумі по статті "Статутний капітал". Зміни статутного капіталу щодо його збільшення чи зменшення мають бути відображені в бухгалтерському обліку відповідними записами. Ревізійна комісія має встановити відповідність ведення аналітичного обліку по рахунку 40 "Статутний капітал" вимогам - забезпечення необхідної інформації про засновників підприємства, стадій формування капіталу та видів акцій. Статутний капітал і фактична заборгованість засновників щодо внесків до статутного капіталу обліковуються і відображуються в звітності окремо.


Розділ 2. Облік операцій з формування і змін статутного капіталу в акціонерному товаристві


.1 Методологічні засади формування та обліку статутного капіталу в акціонерному товаристві


Статутний капітал є показником прав засновників товариства по відношенню один до одного і до кредиторів. Від частки в статутному капіталі кожного засновника залежить право голосу на прийняття управлінських рішень, право на одержання дивідендів і частину активів при ліквідації товариства.

В обліку необхідно спочатку відобразити надходження активів від засновників як внесків до статутного капіталу кредиторів. Облік формування статутного капіталу ведеться на рахунку 40 "Статутний капітал". Залишок по кредиту рахунка "Статутний капітал" повинен відповідати сумі статутного капіталу, зафіксованого в статуті й установчих документах.

Для обліку і узагальнення інформації о стані і руху статутного капіталу підприємства Інструкцій о застосуванні план рахунків передбачений рахунком 40 «Статутний капітал» (рис. 2.1)


Рис. 2.1 Призначення та побудова рахунка 40 "Статутний капітал"

На етапі формування внесків до статутного капіталу статутний капітал ще не затверджений установчими документами, а тому спочатку внески відображаються як інший додатковий капітал чи заборгованість кредиторам.

Згідно з Господарським кодексом України та Цивільним кодексом, акціонерні товариства мають право збільшувати розмір статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу здійснюється в установленому законодавством порядку з урахуванням вимог Державної комісії з цінних паперів, встановлених "Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства". Вказане положення розроблено відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок". Положення регулює порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, за винятком випадків збільшення розміру статутного капіталу, яке здійснюється в порядку обміну облігацій на акції, та збільшення розміру статутного капіталу у зв'язку з індексацією основних засобів (дооцінкою необоротних активів), які регулюються іншими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Акціонерне товариство може прийняти рішення про зменшення розміру статутного капіталу. У разі наявності у акціонерного товариства намірів зменшити розмір статутного капіталу виконавчий орган товариства публікує в органах преси Верховної Ради України або Кабінету Міністрів чи офіційному виданні фондової біржі повідомлення для кредиторів та акціонерів про намір зменшити розмір статутного капіталу товариства. Повідомлення повинно містити: найменування та місцезнаходження товариства, номери телефону або факсу, мотиви, спосіб та розмір зменшення статутного капіталу акціонерного товариства, дані про кількість акцій, що вилучаються, і їх загальну вартість, термін вилучення акцій та наслідки відмови акціонера від обміну акцій у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій, а також строк подання заперечень кредиторів, який не може бути менший ніж 30 днів з дати опублікування повідомлення. Кредитори акціонерного товариства, які мають заперечення щодо зменшення розміру статутного капіталу товариства, в строк, установлений для подання заперечень, надають копію заперечень до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Зменшення розміру статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів акціонерного товариства не допускається. Тому необхідно наголосити на обмеженнях щодо зменшення розміру статутного капіталу: наявність заперечень кредиторів (зокрема, власників облігацій); незареєстрований попередній випуск акцій; зменшення можливе не менше мінімального розміру статутного капіталу.

Зменшення розміру статутного капіталу можливо здійснити двома шляхами: зменшенням номінальної вартості акцій; зменшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості.

При зменшенні розміру статутного капіталу акціонерного товариства поєднувати зазначені способи зменшення розміру статутного капіталу не дозволяється.


Таблиця 2.1

Бухгалтерські записи по формуванню та зміні статутного капіталу

№ п/пГосподарські операціїКореспонденція рахунківДебетКредит1Визначено статутний капітал створеного підприємства (на суму передплати на акції або заборгованість засновників46402Спрямовані на збільшення статутного капіталу:40- пайовий капітал;41- додатковий капітал;42- резервний капітал;43- нерозподілений прибуток.441Зменшення статутний капітал при:403- відмові засновника вносити вклад (або на суму анульованої передплати на акції);46- анулюванні акції, викуплених в окремих акціонерів (на їхню номінальну вартість);45- виході засновника з підприємства (або при зменшенні номінальної вартості акції).6724Списані за рахунок статутного капіталу непокриті збитки404425Частина статутного капіталу спрямована на формування пайового капіталу40416Надійшли від засновників у погашення заборгованості за внесками у статутний капітал46- грошові кошти;30,31- виробничі запаси;20- основні засоби за справедливою вартістю;10- нематеріальні активи за справедливою вартістю.12

Господарські операції з формування статутного капіталу в акціонерних товариствах оформляються записами:

Д 46 «Неоплачений капітал»;

К 40 «Статутний капітал».

Внесення коштів акціонерами в оплату за придбані акції:

Д 10 «Основні засоби» (внесено основні засоби як внесок);

Д 14 «Довгострокові фінансові інститути» (внесено облігації);

Д 151 «Капітальне будівництво» (внесено об'єкт незавершенного будівництва);

Д 20 «Виробничі запаси» (внесено матеріальні ресурси);

Д 31 «Рахунки в банках» (внесені через банк гроші);

Д 425 «Інший додатковий капітал» (обмін акцій на облігації);

К 46 «Неоплачений капітал».

У випадках, коли прийнято рішення зменшити статутний капітал способом зменшення номінальної вартості акцій:

Д 40 «Статутний капітал»;

К 472 «Розрахунки за іншими виплатами» (виплата різниці у вартості акцій акціонерам).

У випадках, коли акції викуплені в акціонерів з метою їх анулювання за ціною номіналу, вищою чи нижчою від номіналу:

Д 451 «Вилучені акції»;

К 30 «Каса»;

К 31 «Рахунки в банках».

На суму анульованих акцій на їх номінальну вартість:

Д 40 «Статутний капітал»;

К 451 «Вилучені акції».

На суму, що перевищує номінальну вартість:

Д 421 «Емісійний доход»;

К 451 «Вилучені акції».

При збільшенні статутного капіталу за рішенням зборів акціонерів складається запис:

Д 46 «Неоплачений капітал»;

К 40 «Статутний капітал».

Внесення акціонерами коштів на збільшення статутного капіталу:

Д 30 «Каса»;

Д 31 «Рахунки в банках»;

Д 20 «Виробничі запаси»;

К 46 «Неоплачений капітал».

Нерідко до статутного капіталу вносять кошти зарубіжні інвестори. Облік надходження прямих іноземних інвестицій у формі інших монетарних активів відображається так:

Д 46 «Неоплачений капітал»;

К 40 «Статутний капітал» (за курсом НБУ на день надходження).

На дату балансу розраховується курсова різниця за еквівалентами коштів, виражених в іноземній валюті:

Д 46 «Неоплачений капітал»;

К 744 «Доход від неопераційної курсової різниці».

або

Д 974 «Втрати від неопераційної курсової різниці»;

К 46 «Неоплачений капітал».

Оприбутковано високоліквідну фінансову інвестицію від іноземного інвестора як внесок до статутного капіталу:

Д 351 «Еквіваленти грошових коштів»;

К 46 «Неоплачений капітал».

Фінансові іноземні інвестиції відображаються записом

Д 46 «Неоплачений капітал»;

К 40 «Статутний капітал» (на суму інвестицій на дату балансу за курсом НБУ).

Курсова різниця з немонетарних активів відображається на дату балансу:

Д 352 «Інші поточні фінансові інвестиції»;

К 46 «Неоплачений капітал».

Оприбутковано високоліквідну фінансову інвестицію як внесок засновників до статутного капіталу за курсом НБУ на дату надходження:

Д 421 «Емісійний доход» (43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілені прибутки»);

К 46 «Неоплачений капітал» (зниження курсу іноземної валюти).

або

Д 46 «Неоплачений капітал»;

К 421 «Емісійний доход» (підвищення курсу іноземної валюти).

При акціонуванні приватизованого підприємства статутний капітал формується на підставі акта оцінки вартості майна. Розмір статутного капіталу відповідає купівельній вартості майна. На суму капіталу проводиться підписка на акції і складається запис:

Д 46 «Неоплачений капітал»;

К 40 «Статутний капітал».

При продажу на аукціоні чи за конкурсом у випадку, коли підприємство реєструється як окрема юридична одиниця, ціна за нього може перевищувати його початкову вартість. На фактичну вартість придбаного підприємства складається запис:

Д 46 «Неоплачений капітал»;

К 40 «Статутний капітал».

На суму гудвілу складається запис:

Д 126 «Гудвіл»;

К 46 «Неоплачений капітал».

На решту суми оголошується підписка на акції.

Наприкінці треба відзначити, що рахунок 40 «Статутний капітал» є надзвичайно закритим, який не кореспондує з рахунками бухгалтерського обліку, крім рахунків 4-го класу - з 41 по 46 і рахунка 67 «Розрахунки з учасниками»; який не належить до рахунків капіталу. Такий порядок обумовлений тим, що статутний капітал не повинен змінюватися, за винятком випадків, передбачених законом з обов'язковою перереєстрацією статуту підприємства. Це стосується господарюючих суб'єктів усіх форм власності (державної, колективної, приватної).

Синтетичний облік статутного капіталу ведеться в журналі 7 (кредит рахунка 40), аналітичний облік - за видами капіталу у розрізі засновників, учасників, акціонерів та за іншими для чого ведеться оборотна відомість із такими порядковий номер, дата і номер документа про внесення майна чи грошей, найменування майна, сума внесена до статутного капіталу, сума видана, нарахування дивідендів, сальдо на кінець періоду. Таку відомість бухгалтер розробляє самостійно, а її кредитове сальдо переносить у журнал 7.


.2 Фінансовий облік операцій з формування і змін статутного капіталу на прикладі ПрАТ «Гама»


Згідно з п.1 ст.144 та п.1 ст.155 Цивільного кодексу України статутний капітал визначається мінімальним розміром майна, яке гарантує інтереси його кредиторів. При цьому розмір статутного капіталу не може бути меншим ніж встановлено законодавством.

Слід також зауважити, що згідно з ч.З ст.158 Цивільного кодексу України акціонерне товариство не має права оголошувати та сплачувати дивіденди до повної сплати всього статутного капіталу, при зменшенні чистих активів до розміру меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду і в ряді інших випадків, що передбачені законодавством.

ПрАТ Гама створено у 2001 році з метою створення прибутку.

Юридична адреса: м. Київ, вул. Якутська, 7

Керівництво ПрАТ Гама здійснюють:

1.Загальні збори акціонерів

2.Спостережна рада

.Правління акціонерного товариства

.Контрольно-ревізійна комісія.

Оперативне керівництво здійснюється відповідальними посадовими особами, включаючи Голову Правління та інших членів Правління, а також службовців, яких призначило на ці посади Правління.

На сьогодні статутний капітал ПрАТ Гама становить 363 419 404 грн. Статутний капітал поділяється на 1 453 677 штук простих іменних акцій рівної номінальної вартості в розмірі 0,25 грн. кожна.

ПрАТ Гама випускає прості іменні акції на весь розмір статутного капіталу та проводить їх реєстрацію в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Прибуток ПрАТ Гама утворюється з надходжень вiд господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат i витрат на оплату праці. З балансового прибутку сплачуються відсотки за кредитами банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та iншi платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні ПрАТ Гама.

За рахунок прибутку, за рішенням Фонду державного майна, створюються фонди відповідно до внутрішніх Положень і сплачуються дивіденди.

Для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу ПрАТ «Гама» призначений рахунок 40 Статутний капітал. За кредитом рахунка 40 Статутний капітал відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення).

Аналітичний статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

На підприємстві статутний капітал формується за рахунок внесків учасників (акціонерів) в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі та є їх власністю. Розмір статутного капіталу недержавних підприємств є величиною фіксованою, що визначається їх статутом. Власники можуть змінити розмір статутного капіталу після реєстрації нової його величини державним органом, в якому зареєстровано статут. Тому, в цих підприємствах у бухгалтерському обліку відображається фактична величина статутного капіталу, яка дорівнює його зареєстрованому розміру.

У звязку з тим, що при створенні підприємства зареєстрований статутний капітал формується певний період, для визначення фактичної величини сплати внесків у статутний фонд призначено рахунок 46 Неоплачений капітал. За дебетом рахунку відображають заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом - погашення такої заборгованості. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

В акціонерних товариствах до рахунку 40 можуть бути відкриті субрахунки 401 Прості акції та 402 Привілейовані акції. Основні проводки з формування статутного капіталу акціонерного товариства - у табл. 2.2.


Таблиця 2.2

Основні бухгалтерські проводки з формування статутного капіталу ПрАТ «Гама»

Господарська операціяДебетКредитСумаФормування статутного капіталуЗареєстровано підписку на акції3 000 000Фактичне надходження активів від засновників та учасників відкритого акціонерного товариства після реєстрації інформації про випуск акцій10, 12, 14, 20, 31,354253 000 000Відображено зареєстрований статутний капітал46402 562 500Відображено емісійний доход46421437 500Списання сум, отриманих за підпискою, на зменшення неоплаченого капіталу425463 000 000

Оприбуткування майна внесеного засновниками в натуральній формі проводиться в оцінці визначеній сумісним рішенням учасників (акціонерів) товариства.

Підприємство може приймати рішення щодо збільшення чи зменшення (але не нижче величини визначеної законом) величини статутного капіталу. Бухгалтерські проводки, повязані із збільшенням статутного капіталу аналогічні наведеним у табл. 2.2. Приклади бухгалтерських проводок, повязаних із зменшенням величини статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості акцій, викупу та їх анулювання, наведені в табл. 2.3. та 2.4.


Таблиця 2.3

Зменшення номінальної вартості акцій

Господарська операціяДебетКредитСумаЗменшення статутного капіталу при прибутковій діяльностіСума зменшення статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості акцій40672200 000Сплачена компенсація власникам акцій672311200 000Зменшення статутного капіталу внаслідок збиткової діяльностіСума зменшення статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості акцій40442200 000Таблиця 2.4

Викуп і анулювання викуплених акцій

Господарська операціяДебетКредитСумаЦіна викупу нижча за номінальну вартість акціїВикуплені акції451311150 000Зменшення статутного капіталу на номінальну вартість викуплених акцій40451200 000Відображення емісійного доходу45142150 000Ціна викупу вища за номінальну вартість акційВикуплені акції451311250 000Зменшення статутного капіталу на номінальну вартість викуплених акцій40451200 000Зменшення емісійного доходу42145150 000

У разі відсутності в обліку емісійного доходу, при викупі акцій за ціною вищою від номіналу дебетуються рахунки 43, 441 або 442.

У ряді випадків підприємства конвертують власні випущені облігації у акції. Проводки з конвертації облігацій в акції наведені в табл. 2.5.

Власники підприємства можуть прийняти рішення про реінвестування всіх або частини нарахованих дивідендів. Згідно із Податковим кодексом України, не є обєктом оподаткування дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів. Наприклад, прийнято рішення про реінвестування частини дивідендів нарахованих власникам акцій. Загальна сума нарахованих дивідендів 150 тис. грн., реінвестується 100 тис. грн. в акції номінальною вартістю 90 тис. грн. Бухгалтерські проводки, які необхідно здійснити у цьому разі, наведено в табл. 2.5.


Таблиця 2.5

Конвертація облігацій в акції

Господарська операціяДебетКредитСумаСума збільшення зареєстрованого статутного капіталу4640100 000Сума перевищення ціни придбання акцій над їх номінальною вартістю4642120 000Списання сум зобовязань товариства за облігаціями, поданими до обміну, на зменшення заборгованості власників облігацій з формування власного капіталу товариства52146120 000

Таблиця 2.6

Проводки, повязані з реінвестуванням дивідендів

Господарська операціяДебетКредитСумаНарахування дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку44144380 000Нарахування оголошених дивідендів за рахунок резервного капіталу4344370 000Нарахування персоніфікованих дивідендів за отримувачами (акціонерами) на початок виплати (за реєстром власників привілейованих акцій)443671150 000Реєстрація випуску додаткових акцій та збільшення статутного капіталу на їх номінальну вартість464090 000Списання сум нарахованих дивідендів на зменшення заборгованості акціонерів з формування власного капіталу товариства67146100 000Сума перевищення ціни продажу акцій над їх номінальною вартістю4642110 000Вирахування податку з доходів фізичних осіб із суми дивідендів до видачі (50000 -0,13)6716416500Перерахування податку з доходів фізичних осіб6413116500Сплата грошової частки дивідендів наявними грошовими коштами (за безготівковим розрахунком)671301 (311)43 500Одночасно перерахування авансових внесків з податку на прибуток на суму нарахованих до оплати дивідендів64131112 500

Можливе збільшення статутного капіталу також за рахунок дооцінки основних засобів. При цьому акціонерам можуть бути видані додаткові акції, або здійснений обмін попередніх акцій на акції з новою номінальною вартістю. Така операція відображається в обліку проводкою за дебетом субрахунку 423 Дооцінка активів та кредитом рахунка 40 Статутний капітал.

Зменшення статутного капіталу може відбуватись за рахунок виходу учасників з товариства. У цьому разі учаснику повертається його внесок у статутний капітал, а також належна доля прибутку, набутого в процесі діяльності підприємства, як правило в грошовій формі. Виплата належної долі прибутку проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, протягом 12 місяців з моменту виходу. За згодою всіх учасників внесок у статутний капітал може бути повернуто в натуральній формі. Не заборонено також і розрахунок за належний учаснику прибуток майном. При виході учасника з товариства застосовують алгоритми розрахунків, наведені в табл. 2.7.


Таблиця 2.7

Алгоритм визначення сум, що підлягають виплаті учаснику (засновнику) при виході з товариства

№ з/пСпіввідношення власного (ВК) та статутного капіталу (СК)Учаснику повертаються1ВК< С К (рядок 380 балансу < рядка 300)Повертається частина внесків у статутний капітал, що визначається співвідношенням власного капіталу до статутного капіталу (ВК: СК)2ВК = СК (рядок 380 балансу = рядку 300)Повертаються внески у статутний капітал3ВК> СК (рядок 380 балансу > рядка 300)Повертаються внески у статутний капітал і частина накопиченого прибутку за час перебування у складі засновника (учасника)

У разі виходу учасника з товариства складаються проводки, наведені в табл. 2.8.


Таблиця 2.8

Проводки при виході учасника з товариства

Господарська операціяДебетКредитСумаВиділена сума внесена учасником у статутний капітал4016726000Повернута сума внеску грошовими коштами6723011000Повернута сума внеску учасника основними засобами672105000Списаний знос основних засобів1314254000Видача частини накопиченого прибутку основними засобамиВідображена вартість майна належного учаснику, згідно розрахунку4436722400Утримано податок з доходів фізичних осіб672641312Видано учаснику, що вибув, основні засоби6717422088Відображено податкове зобовязання742641348Фінансовий результат7427931740Списана на собівартість (залишкова вартість) реалізованих основних засобів9721031400Списано знос реалізованих основних засобів131103100Собівартість 03 віднесена на фінансові результати7939721400Перераховані в бюджет авансові внески з податку на прибуток (2400 ? 0,18)641311432Видача частини накопиченого прибутку матеріалами, готовою продукцією, товарамиНарахована сума належного учаснику прибутку4436712400Утримано податок з доходів фізичних осіб671641312Відображено дохід з ПДВ6717122088Відображено податкове зобовязання з ПДВ712641348Дохід за вирахуванням ПДВ списано на фінансовий результат7127911740Списано запаси з комори, у звязку з їх реалізацією, за собівартістю94320х1300Собівартість реалізованих запасів списана на фінансовий результат7919431300Перераховані в бюджет авансові внески з податку на прибуток (2400 ? 0,18)641311432


Висновки


Згідно з Законом України «Про акціонерні товариства» мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства [9]. Зареєстрований в установчих документах розмір статутного капіталу в обліку відображається проводкою: Дт 46 «Неоплачений капітал» - Кт 40 «Статутний капітал». Погашення заборгованості по внесках у статутний капітал відображається по кредиту рахунка 46 «Неоплачений капітал» і дебету відповідних рахунків (у залежності від форми внесення - 30, 31, 10, 12, 14, 20).

Якщо акції здобуваються не по номінальній, а по емісійній (вище номінальної) ціні, то для відображення різниці, що утвориться, використовується кредит субрахунку 421 «Емісійний доход». Витрати на випуск акцій відображаються зменшенням емісійного доходу (по дебету субрахунку 421 «Емісійний доход»), а при його відсутності - зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку).

Аналітичний облік ведеться за видами капіталу по кожному акціонеру. Тут повинні відображатися відомості про номінальну й емісійну вартість приналежних акціонеру акцій, про суму заборгованості по внесках, про зміну розміру його частки в статутному капіталі, про форму, у якій внесені його внески, про їхню оцінку, відповідно до установчих документів і ін.

Цілком розрахуватися за акції акціонери зобовязані в терміни, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації АТ. Якщо в статуті АТ не визначений порядок застосування санкцій за несвоєчасну оплату, то акціонер сплачує за час прострочення 10% річних від суми простроченого платежу. Крім того, якщо протягом 3 місяців після встановленого терміну, акції не оплачені, АТ має право їх реалізувати. Суми нарахованих і сплачених штрафних санкцій можна відобразити на субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» за допомогою проводки Дт 31-Кт 746. Ці суми в звітному періоді, коли вони фактично отримані, включаються до складу валових витрат. Треба зазначити, якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили цілком своїх внесків, товариство повинне просто оголосити про зменшення свого статутного капіталу.

Для своєчасного прийняття рішень з цих питань необхідно налагодити відповідний аналітичний облік по кожному акціонеру. Ці відомості необхідні також для визначення моменту, коли акціонери можуть одержати замість тимчасового свідоцтва повноцінні акції.

Слід зазначити, що після внесення засновниками своїх внесків у повному розмірі, тобто після повної сплати всіх раніше випущених акцій, АТ має право вносити зміни у величину статутного капіталу.

Рішення про внесення змін у статутний капітал приймається загальними зборами акціонерів і оформляється протоколом. Інформація про це повинна бути опублікована в тім же порядку, що й при первинній емісії акцій. Після перереєстрації статутних документів АТ може здійснювати операції по зміні статутного капіталу.


Список використаних джерел


1. Цивільний кодекс України №435-IV: [прийнято Верховною Радою України 16 січня 2003 р.]

. Господарський кодекс України № 436-IV: [прийнято Верховною Радою України 16 січня 2003 р.]

. Закон «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576-XII.

4. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 №2755-VI з останніми змінами 23.02.2012р.

. План рахунків рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій: Затверджено наказом Мінфіну 30.11.99 р. №291 (у редакції наказу Мінфіну від 09.12.2011 р. №1591).

. Наказ МФУ «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» №73 від 07.02.2013 р.;

. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок № 3480-IV від 23.02.2006 р.;

. Положення НКЦПФР «Про порядок реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства та Змін до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій» від 31.07.2012 №1073.

. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 №514-VI

. Положення НКЦПФР «Про затвердження Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу публічного або приватного акціонерного товариства» від 14.05.2013 №822

11. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: підруч. / за ред. Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: Рута, 2009. - 912 c.

. Вівчар О.Й. Власний капітал як фінансове джерело функціонування підприємства / О.Й. Вівчар // Наук. вісн. НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 146-150.

. Городня Т.А. Сучасна стратегія управління капіталом підприємства / Т.А. Городня // Наук. вісн. НЛТУ України. - 2008. - Вип. 18.10. - С. 250-253.

14. Скирпан О.П. Фінансовий облік: навч. посіб. / О.П. Скирпан, М.С. Палюх. - Тернопіль: ТНЕУ, 2008. - 407 с.

15. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: навч. посіб. / В.В. Сопко. - К.: КНЕУ, 2006. - 526 с.

. Терещенко О.О. Фінансова діяльність субєктів господарювання / О.О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2011. - 554 с.


Теги: Формування статутного капіталу в акціонерному товаристві  Курсовая работа (теория)  Бухучет, управленческий учет
Просмотров: 38489
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Формування статутного капіталу в акціонерному товаристві
Назад