Технологія соціальної роботи з дітьми, схильними до правопорушень

Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"

Білоцерківський інститут економіки та управління

Кафедра соціальної роботи


Курсова робота

Технологія соціальної роботи з дітьми, схильними до правопорушень


Виконала:

студентка IV курсу

спеціальності "Соціальна робота"

групи СР-41

Манакова Ірина

Науковий керівник

доцент, к.п.н. Шахрай В.М.


Біла Церква


Зміст

правопорушення неповнолітній соціальний девіантний

Вступ

Розділ 1. Правопорушення серед дітей як соціальна проблема

.1 Сутність правопорушень серед підлітків

.2 Правопорушення в підлітковому середовищі як форма прояву девіантної поведінки

.3 Причини правопорушень неповнолітніх

Розділ 2. Технологія соціальної роботи з дітьми, схильними до правопорушень

.1 Методи соціальної роботи з неповнолітніми, схильними до правопорушень

.2 Заходи щодо попередження правопорушень серед підлітків

.3 Розробка проекту "Майбутнє в твоїх руках" профілактика правопорушень серед підлітків

Висновки

Список використаних джерел


Вступ


Актуальність дослідження. На сьогодні проблема злочинності серед неповнолітніх є однією з найбільш актуальних, у звязку з негативними соціальними наслідками та поширеність цього явища. Серйозні занепокоєння викликають якісні показники: зниження віку неповнолітніх правопорушників, зростання жорстокості, зухвалості при скоєнні проступків та злочинів, поява в структурі злочинності неповнолітніх таких, як вбивства, розбійні напади. Проблема залишається актуальною ще й тому що, кількість засуджених підлітків та молоді складає понад 50% від загальної кількості засуджених, зростає злочинність серед дівчат [24, с. 123].

Перед нашим суспільством на сьогодні стоїть питання про те, як можна знизити протиправну поведінку серед дітей і молоді, цим повинні займатися не лише органи внутрішніх справ а й соціальні служби, центри соціальних служб для сім'ї дітей та молоді, служби у справах дітей. Тому повинна бути певна підготовча база для соціальної роботи з дітьми схильними до правопорушень.

Проблема підліткової злочинності широко висвітлюється у науковій літературі. Цим займалися такі дослідники, як І. Васильківська, М. Вєтров, які повязали підліткову злочинність із недоліками у сімейному вихованні. В Україні дослідженням профілактики правопорушень підлітків займалися О. Ємець, В. Єрьоменко, Г. Кашкарьов, Н. Квітковська, І. Козубовська, Г. Міньковський, С. Нємченко, В. Оржеховська, Є. Пєтухов, Т. Федорченко, М. Фіцула, Ю. Янченко та ін.

Серед дітей в Україні також досить популярним стало явище тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних засобів та ранньої небезпечної статевої поведінки. Бажання "йти в ногу з часом" часто призводить до страшних наслідків: алкоголізм, наркоманія, дитяча проституція, важкі захворювання, венеричні захворювання, СНІД, рання вагітність, аборти та кримінальна відповідальність.

Технологія соціальної роботи з дітьми схильними до правопорушень покликана на профілактику правопорушень серед дітей, реабілітацію неповнолітніх які скоїли правопорушення, підтримку сімей в яких є дезадаптовані діти. Для цієї роботи також залучаються школи, які мають найбільший вплив на формування дитини, як індивіда. Тому одним із актуальних і соціально значимих завдань, що стоять перед нашим суспільством сьогодні, безумовно є пропаганда здорового способу життя, зниження росту правопорушень серед неповнолітніх і підвищення ефективності їх профілактики.

Обєкт дослідження: діти, схильні до правопорушень

Предмет дослідження: технологія соціальної роботи з дітьми, схильними до правопорушень

Мета дослідження: визначення основних причини виникнення правопорушень серед неповнолітніх та розробка технології соціальної роботи з такими дітьми.

Для досягнення цієї мети потрібно виконати такі науково-дослідні завдання:

1)визначити особливості правопорушення серед дітей та зясувати їх причини.

2)розглянути девіантну поведінку як фактор схильності дітей до правопорушень.

)визначити методи технології соціальної роботи з дітьми схильними до правопорушень.

)зясувати шляхи попередження і подолання підліткової злочинності;

)розробити проект щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

Методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення літератури з проблеми схильності дітей до правопорушень, аналіз періодичних видань по технології соціальної роботи з дітьми схильними до правопорушень, аналіз статистичних даних.

Розділ 1. Правопорушення серед дітей як соціальна проблема


.1 Сутність правопорушень серед підлітків


Однією з найгостріших проблем сьогодення є правопорушення неповнолітніх. За офіційними даними Державної служби статистики України, протягом 6-ти місяців 2011 року кількість злочинів скоєних неповнолітніми становить 4551, а адміністративних порушень 11781. Рекордними темпами підвищується рівень злочинності серед неповнолітніх.

Діти з відхиленнями у поведінці є схильними до вчинення правопорушень що спочатку проявляється у незначних відхиленнях від норми, а згодом у вчиненні злочинів.

Правопорушення - це соціально негативне, передбачене нормами права, винне діяння, яке порушує громадський правопорядок і спричиняє шкоду інтересам держави, фізичної або юридичної особи [1, с. 56].

Правопорушник - це фізична особа яка вчинила правопорушення.

Також терміном "правопорушник" визначають неповнолітнього з соціальними відхиленнями у поведінці, який здійснює проступки заборонені діючим законодавством та іншими нормативними актами.

Виділяють такі проступки скоєні неповнолітніми: прогули, бійки, паління, вживання алкоголю, прояви грубощів, нечесність, жорстокість, систематичне порушення дисципліни і норм моралі. А правопорушення це дрібні крадіжки, хуліганство, порушення адміністративних і правових норм.

Підлітки правопорушники - це важковиховувані, педагогічно занедбані підлітки які скоюють, порушують адміністративні та інші норми, стоять на обліку у органах в справах неповнолітніх [20, с.123].

Виділяють чотири типи неповнолітніх правопорушників, назва кожного з яких залежить від спрямованості особистості:

До першого типу правопорушників - конфліктно-ситуативного з переважною позитивною спрямованістю - відносяться неповнолітні, формування особистості яких проходило у позитивному середовищі. У них спостерігаються соціально корисні інтереси, хоча правомірні шляхи їх задоволення обмежені. Звички до безцільного проведення часу майже обмежені. Для цього типу правопорушників характерним є попередня морально-позитивна поведінка, середня якість діяльності мислення й самоорганізації, сумлінне ставлення до навчання, відносно висока працездатність. Такі неповнолітні, правопорушення вчинили вперше, випадково, всупереч загальній спрямованості особистості. Це стало можливим головним чином, внаслідок ситуації підлітки розкаюються у вчиненому. До цієї групи слід віднести і неповнолітніх, які вчинили правопорушення внаслідок сильного душевного хвилювання і стресового стану. Проте навіть якщо правопорушення має поодинокий характер і є випадковим у процесі формування особистості, воно завжди виступає як ознака, що свідчить про недоліки морального й емоційно-вольового виховання індивіда [29].

До другого типу правопорушників - неврівноважено-ситуативного з незначною негативною спрямованістю - віднесено учнів, особа яких формувалася у середовищі з невеликими відхиленнями. У них найбільше розвинуті матеріальні потреби. Вони віддають перевагу особистим інтересам перед колективними, але правомірні можливості їх реалізації обмежені.

У правопорушників цього типу, як правило, спостерігаються звички догідливості, безцільного проведення часу, бродяжництва. Це учні з відносно середньою якістю діяльності, мислення і самоорганізації, низьким інтересом до навчання, середньою працездатністю. Вони грубі, егоїстичні, підозрілі, переживають постійну образу, ізольовані в шкільному колективі. У класі їх нерідко принижують. Для учнів цього типу вчинення правопорушення можливо з урахуванням нестійкості їх спрямованості, але воно є ситуативним з точки зору приводу і обставин його вчинення. Вони вперше вчинили правопорушення, хоча окремі з них вже допускали протиправні проступки під впливом конфліктної чи іншої несприятливої життєвої ситуації, яка раптово виникла, займалися бродяжництвом, вживали спиртні напої, доставлялися в органи внутрішніх справ [29].

Поведінка таких учнів залежить від мікросередовища, яке відіграє не останню роль у вчиненні ними правопорушень, або викликається престижними, пристосовницькими до мікрогрупи мотивами, прагненням "гострих почуттів". У боротьбі мотивів їх безпосередні потреби виявляються сильнішими, ніж моральні почуття й наміри, і моральні мотиви реалізуються вже тільки у вигляді жалю з приводу вчиненого. У них виникає почуття страху перед несприятливими наслідками непокори, намагання уникнути покарання. Після вчиненого правопорушення у підлітків зявляється часткове розкаяння, хоч не завжди глибоке, оскільки вони виправдовують мотиви своїх негативних дій і вчинків.

Третій тип правопорушників - нестійкий з переважаючою негативною спрямованістю - становлять неповнолітні, які формувалися в несприятливому, суперечливому середовищі. Вони схильні до вживання спиртних напоїв, паління. У таких школярів спостерігається розрив між особистими інтересами і громадським обовязком, правомірні можливості задоволення інтересів обмежені.

Учні цього типу прагнуть до самостійності. Вони агресивні, часто влаштовують бійки, наслідують негативні звички дорослих осіб. Моральні установки деформовані, тверді переконання і глибокі почуття відсутні.

Їм притаманні відносно низькі якість мислення і самоорганізації, формальне, недбале ставлення до навчання, низька працездатність. Вони практично ізольовані від позитивного впливу колективу, характеризуються конфліктністю у відносинах з ним. Рідко виступають як лідери, але часто є ініціаторами вчинення правопорушення. У групі з протиправною спрямованістю вони додержуються принципу "постою сам за себе". Це - опора лідерів групи. Вчинювані ними правопорушення є наслідком переважаючої негативної спрямованості, моральної деформації. Такі неповнолітні перебувають на обліку в міліції, виправдовують свою та чужу протиправну поведінку [10, с. 40 ].

Представники цього типу не досягли рівня загальної негативної спрямованості, але їх попередня поведінка характеризується неодноразово вчинюваними проступками, аморальними проявами.

Ці підлітки емоційно байдужі, грубі у ставленні до близьких їм людей, мають нахил до ризику і створення конфліктної ситуації, розгальмовані, егоїстичні й марнославні, характеризуються надмірною претензійністю. Найчастіше це єдина дитина в сімї. В одних ситуаціях у них спостерігається підвищене прагнення до самостійності, нетерпимість до опіки, в інших же вони виявляють вражаючу безпомічність, страх і тривогу. Протиправна поведінка у представників даного типу може не відповідати їх планам, бути, з їх точки зору, ексцесом, "прикрим непорозумінням". У них іноді зявляється бажання виправити свою поведінку. Вони недооцінюють невідворотність покарання, що полегшує прийняття рішення про вчинення правопорушення.

До четвертого типу правопорушників - стійкого з негативною спрямованістю - відносяться учні, особистість яких формувалася у досить несприятливому середовищі. Їх життя проходило в атмосфері сімейних конфліктів і безладдя, в оточенні дорослих, які систематично вживали спиртні напої, не мали необхідного мінімуму знань і навичок виховання дітей, використовували антипедагогічні методи і прийоми, не контролювали їх поведінку. Це неповнолітні із складною аморальною системою поглядів, інтересів і потреб, які не вперше вчинюють правопорушення за переконанням і вже притягалися до відповідальності, перебувають на обліку в міліції.

У таких підлітків примітивні й низькі потреби, відсутні колективні інтереси, а особисті не відповідають правомірним можливостям їх задоволення. Простежуються звички до безцільного проведення часу, споживчого способу життя, "вуличного" фольклору. Яскраво виражена деформація моральних устоїв, як правило, послаблено почуття сорому, спостерігаються грубість, жадібність, невитриманість у поведінці, а іноді й жорстокість. Визначальними для них є байдужість до переживань інших осіб; неприязнь до позитивного середовища; перекручені уявлення про сміливість і товариськість; агресивність, егоїзм. Протиправні вчинки позначені зневажанням їх наслідків [20, с. 233].

Це учні з низькою якістю навчання і самоорганізації, низькою працездатністю, які позбулися інтересу до навчання. Це найчастіше лідери протиправної групи, навколо яких групуються інші її члени. Як правило, для вчинення правопорушення вони не просто використовують ситуацію, а іноді й активно її створюють. Правопорушення у неповнолітніх цього типу є наслідком загальної негативної спрямованості, яка не досягла, проте, рівня злочинної установки особистості. Протиправні вчинки у них знаходять підтримку в аморальних переконаннях. Вони бравують скоєними правопорушеннями [29].

Практика свідчить, що "чисті" типи зустрічаються дуже рідко, найчастіше в особі різною мірою притаманні характеристики кількох з них, їх зіставлення дозволяє зробити висновок про те, до якого типу можна віднести правопорушника. Безумовно, між визначеними типами немає чітко окреслених меж, поділ має умовний характер.


.2 Правопорушення в підлітковому середовищі як форма прояву девіантної поведінки


Кожне суспільство побудоване на тому що має свої норми, цінності, які містять вимоги до поведінки та обовязків членів цього суспільства. Але не завжди люди діють згідно норм, правил, стереотипів прийнятих суспільством, ця невідповідність повязана з поняттям девіантної поведінки.

Девіантна поведінка - форма поведінки, що являє собою здійснення вчинків, що суперечать нормам соціальної поведінки у тому або іншому співтоваристві [7, с. 123].

Девіанти - це ті індивіди, які відмовляються жити за правилами що їх дотримується більшість із нас. Це запеклі злочинці, наркомани або люди, чия поведінка не вкладається в те, що більшість визначає як нормальні прийнятні стандарти. Проте дійсність не завжди така, якою вона здається: Поняття девіанта не так легко піддається точному визначенню.

Поведінка деяких дітей i пiдлiткiв привертає до себе увагу порушенням норм, невідповідністю одержуваним породам, відрізняється від поведінки тих хто вкладається в нормативні вимоги сім'ї, школи і суспільства. Ця поведінка, що характеризується відхиленням вiд прийнятих моральних, а в деяких випадках i правових нормах називають девіантною. Вона включає анти дисциплінарні, антисоціальні протиправні вчинки. Вони по своєму походженню можуть бути обумовлені різними відхиленнями в розвитку особистості. Частіше ця поведінка - реакції дітей і підлітків на важкі обставини життя [4, с. 75].

Виокремлюють основні види девіантної поведінки серед підлітків та молоді: адиктивна поведінка, деліквентна поведінка, психопатологічна.

Деліквентна поведінка - це сукупність протиправних вчинків, за які в особливо важких випадках може накладатися покарання згідно статей цивільного та кримінального кодексів.

До протиправних дій відносять проступки, правопорушення та злочини. Серед типових проступків неповнолітніх виокремлюють лихослів'я, систематичне порушення дисципліни в школі, бійки з однолітками, бешкетування.

Адиктивна поведінка - це поведінка людини, для якої притаманне прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану, шляхом прийому різноманітних речовин, чи постійної фіксації уваги на певних видах діяльності з метою розвитку та підтримки інтенсивних емоцій симптомах і синдромах, які є проявами певних психічних розладів та захворювань.

Психопатологічна поведінка - це поведінка яка базується на психопатологічних симптомах і синдромах, які є проявами певних психічних розладів та захворювань [8, с. 325].

Винекнення девіантної поведінки може бути обумовлено психологічними особливостями. У молодших підлітків відзначаються диспропорції в piвнi i темпах розвитку особливості. Почуття дорослості, що з'являється, приводить до завищеного рівня домагань, емоційність стає нестійкою, відрізняється різкими коливаннями настрою, швидкими переходами вiд екзальтації до зниженого настрою. При зiткнeннi підлітка з нерозумінням його прагнень до самостійності, а також вiдпoвiдь на критику фiзичниx здібностей або зoвнiшниx даних виникають спалахи ефекту. Найбільш нестійкий настрій відзначається в 11-13 років у хлопчиків i в 13-15 років у дівчаток. На цей же вiк приходиться найбільш виражена упертість. Старших пiдлiткiв хвилює право на самостійність, вони шукають своє місце в житri. Відбувається диференціація здібностей, інтересів, виробляється світогляд, визначається психо-сексуальна орієнтація. Однак цілеспрямованість i наполегливість у цьому вiцi усе ще вживаються з імпульсивністю i нестійкістю. Надмірна самовпевненість і категоричність поєднується з чутливістю і невпевненістю в своїх силах [14, с. 23].

Прагнення до широких контактів вживається з бажанням бути на самоті, безцеремонність з незручністю, романтизм iз прагматизмом i цинізмом, потреба в нiжнocтi iз садизмом. Розвиток особливості підлітка відбувається під впливом культури суспільства, що виховали його, повязано iз соціально-економічним положенням i статтю. Статеве дозрівання в сучасних пiдлiткiв завершується раніше настанням соціальної зрілості. Наявна воля вибору життєвого шляху подовжує час пристосування. При цьому соціальне дозрівання відбувається нерівномірно i залежить вiд завершення утворення матеріальної незалежності або настання повноліття. Підліток у деяких сферах життя може виявитися непристосованим i важко переживати свою неспроможність. Наприклад, користуючись авторитетом у групі спортсменів, підліток може виявитися зoвciм незрілим у взаєминах з особами протилежної статі [16, с. 54].

1.3 Причини правопорушень неповнолітніх


Негативні соціально-економічні і політичні процеси, які відбуваються у суспільстві, тяжко вразили і школу. Гострота проблем злочинності і правопорушень серед школярів посилюється.

Основними причинами правопорушень неповнолітніх є:

. Соціально-економічні: зубожіння населення; відсутність цивілізованих ринкових відносин; розвиток тіньової економіки; зростання в суспільстві соціальної напруги, рівня безробіття, зокрема серед молоді (кожний третій випускник школи й ПТУ та кожний пятий випускник вищих навчальних закладів - безробітні). Окрім цього, політична нестабільність загострює економічну та соціальну ситуацію в Україні.

. Несприятливе сімейне оточення (40% неповнолітніх правопорушників виховувалося в неблагополучних сімях: з них 30% - у неповних, 45% - у конфліктних, 25% - в асоціальних і кримінальних сімях). У той же час 60% неповнолітніх правопорушників виховувалося в зовнішньо благополучних сімях, проте, з них 55% виховувалося в матеріально незабезпечених сімях, 35 % - у сімях із низьким культурно-освітнім рівнем батьків, а 10 % - у досить заможних родинах) [34].

. Проблеми у взаємостосунках неповнолітнього в шкільному середовищі (антипедагогічні методи роботи вчителів із важковиховуваною дитиною, конфліктні ситуації в класному колективі, неуспішність у навчанні, слабкий звязок між школою та сімєю).

Окремо потрібно виділити низький рівень правової освіти та виховання у школі та сімї й формування на цій основі правового нігілізму - негативного або байдужого ставлення до норм державного права.

. Негативний вплив позашкільного середовища : скорочення системи закладів дозвілля для неповнолітніх призводить до незайнятості вільного часу дітей та підлітків (в Україні три тисячі населених пунктів не мають жодного закладу культури, 6,5 тисяч культурних закладів зачинено, а ще 500 знаходяться в аварійному стані); негативний вплив засобів масової інформації, що пропагують культ фізичної сили та агресію [20, с. 233].

Окрім цього, неформальні та кримінальні обєднання втягують неповнолітніх до вчинення правопорушень такими шляхами: а) спекулюванням на клановій залежності (піднесенні виняткового статусу членів певного кримінального угрупування ); б) заохоченням таких негативних рис людини як жадібність, скупість, прагнення до надмірного ризику тощо; в) демонстрацією хибного психологічного захисту; г) відкритим психологічним (погроза компрометації, шантаж, залякування) та фізичним (побиття, тілесні ушкодження) насильством; д) проханнями про допомогу, порадами, настановами тощо [24, с. 250].

Поширення в суспільстві "фонових" та взаємоповязаних із правопорушеннями явищ як алкоголізм, наркоманія, проституція, ВІЛ-інфекція (СНІД) підвищують рівень втягнення неповнолітніх до противоправних учинків. Наприклад, спектр правопорушень, повязаних із наркотичними речовинами є досить широким, а саме: контрабанда, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збут, організація або утримання місць для незаконного вживання наркотиків. Також злочини здійснюються з метою придбання наркотиків або в стані наркотичного спяніння.

. Вікові особливості психіки підлітків, які сприяють антисуспільним проявам (акцентуація характеру, реакція групування, реакція емансипації, почуття дорослості, прагнення до самоствердження, емоційна неврівноваженість, підвищена збудливість, комфортність тощо).

. Біологічними та генетичними причинами вчинення неповнолітніми правопорушень є порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму; вроджені психопатії; мінімальні мозкові дисфункції внаслідок органічного враження головного мозку.

. Екологічні - негативний вплив факторів природного середовища [5, с. 58].

Отже, на основі вище викладеного робимо висновок, що на правосвідомість підлітків впливає велика кільксть чинників, як внутрішніх так і зовнішніх, які негативно впливають на дитину і змушують її на виконання протиправних дій.


Розділ 2. Технологія соціальної роботи з дітьми, схильними до правопорушень


.1 Методи соціальної роботи з неповнолітніми, схильними до правопорушень


З правового погляду дитина є самостійним субєктом права, тому на неї поширюється увесь комплекс громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав та обовязків людини. До того ж, як особлива соціально-демографічна група населення, діти мають свої специфічні потреби, інтереси та права, але не мають достатньо можливостей відстоювати й захищати їх перед суспільством.

В оточенні неповнолітніх дедалі більше поширюються такі види злочинів, які раніше були притаманні здебільшого дорослим, - торгівля зброєю й наркотиками, розбійні напади на іноземців, посягання на життя й здоровя з використанням тортур, кіберзлочинність, рекет та інші. Характерною ознакою злочинності неповнолітніх є те, що вона в Україні набуває більш організованого, кримінально-групового характеру. Участь у якихось кримінальних угрупуваннях стає для молоді соціально престижним заняттям [7, с. 123].

Метою психологічного впливу на неповнолітнього правопорушника є його виховання чи виправлення, стимулювання до законослухняної поведінки.

Для здійснення психологічного впливу на неповнолітнього можуть бути використані такі класичні методи:

) метод руйнування негативного типу характеру: метод "вибуху" та метод реконструкції характеру;

) метод перебудови мотиваційної сфери та самосвідомості: обєктивне переосмислення особистісних позитивних якостей та недоліків; переорієнтація самосвідомості; зміна переконань; прогнозування негативної поведінки;

) метод перебудови життєвого досвіду: приписи; обмеження; перенавчання; переключення; регламентація способу життя;

) метод попередження негативної та стимулювання позитивної поведінки: заохочення і покарання; змагання; позитивна перспектива [17].

Провдиться індивідуальна робота соціальним працівником з підлітками, схильними до правопорушень. І використовують різноманітні методи:

Методи соціальної роботи:

- методи соціальної діагностики (інтервю, моніторинг, соціологічне опитування, експертна оцінка, біографічний метод);

методи соціальної профілактики (превентивний метод, соціальна терапія, група підтримки);

методи соціальної реабілітації (статусне зміщення, групова терапія).

Психологічні методи:

психодіагностичні (тести, анкети, соціометрія);

психокорекційні (арттерапія, тренінг поведінки, ігрова корекція, соціально-психологічний тренінг);

методи психологічного консультування (інтерпретація, ідентифікація);

методи психотерапії (психоаналіз, самопереконання, групова терапія, сімейна психотерапія).

Соціально-педагогічні методи:

методи як елемент соціального виховання (метод мотивації, репродукування);

методи впливу (які впливають на свідомість, почуття, поведінку підлітка );

методи організації соціально-педагогічної взаємодії з підлітком (метод цілепокладання, ціннісного орієнтування, організації діяльності, спілкування, оцінки, самореалізації).

Педагогічні методи:

організаційні (педагогічний експеримент);

педагогічної діагностики (педагогічне спостереження, природний експеримент);

навчання (словесні - бесіда, лекція, дискусія, наочні - ілюстрація, демонстрація, робота з підручником, практичні - вправа, гра, проблемна

ситуація);

виховання (позитивний приклад, переконання, привчання, заохочення і покарання, перспектива, гра, довіри, організація успіху, самовиховання) [19 с. 98].

Корекційна індивідуальна робота з підлітками схильними до правопорушень.

У роботі з неповнолітніми використовуються загальні методи виховання, які поділяються на три групи:

методи формування суспільної свідомості;

методи формування досвіду суспільної поведінки;

методи заохочення і покарання [12, с. 35].

Корекційна індивідуальна робота з неповнолітніми схильними до правопорушень у соціально-педагогічній діяльності має свої особливості.

. У процесі перевиховання важковиховуваного неповнолітнього індивідуальна виховна робота займає особливе місце. Для її організації важливо вивчити його особистість, виявити індивідуальні особливості, позитивні і негативні якості, переваги і недоліки.

. В індивідуальній виховній роботі, окрім загальних методів, використовуються спеціальні прийоми педагогічного впливу. Ці прийоми будуються на організації певної педагогічної ситуації. Ними виступають: навіювання, прояв доброти і уваги, активізація почуттів, організація успіху в діяльності, залучення до цікавої діяльності, паралельний педагогічний вплив, іронія, довіря та інші.

. Цікавим виявилося впровадження нетрадиційного методу, такого як психотерапія. Багато дослідників з різних країн вказують, що психотерапією можуть займатися не лише лікарі, а й представники немедичних спеціальностей - психологи, педагоги. Психотерапія вивчає можливості специфічних впливів на людей і виступає як комплекс заходів, спрямованих на усунення хворобливих порушень в організмі шляхом інформаційного впливу на нього безпосередньо через психіку [31].

. Підлітки потребують посиленого виховання правильних етичних уявлень, стійкої соціалізації, вироблення соціально позитивної поведінки, мобілізації своїх особистих ресурсів, уміння контролювати себе, долати байдужість до соціального життя. Тому педагогічна психотерапія може активізувати правильну соціалізацію особистості. Підліткові, старшокласнику педагогічна психотерапія стане в пригоді у самовизначенні, самореалізації, подоланні життєвих труднощів і перешкод, у досягненні поставленої мети.

. Превенція аморальності серед підростаючого покоління.

На сучасному етапі розбудови національної системи виховання дуже актуальним є питання морального виховання підростаючого покоління, зокрема, такого аспекту як попередження аморальності в поведінці. Слід зазначити, що виконуючи певну соціальну роль, молода людина повинна дотримуватись вимог, які ставить суспільство. Але останнім часом, на жаль, цього не спостерігається. На процес формування майбутніх членів нового суспільства впливає ціла система обєктивних і субєктивних чинників, які часто не скоординовані між собою, що призводить до зростання аморальних проявів у поведінці неповнолітніх [29].

Є всі підстави вважати, що деякі аморальні вчинки виконують функцію своєрідного буфера проти зайвих зовнішніх випливів, виступають своєрідним захистом від небажаного. Звичайно, аморальні вчинки у першу чергу проявляються щодо тих, ким вони породжені.

Вказуючи на деформацію особистості при наявності негативних вчинків у її поведінці, не можна говорити про патологічні зміни всієї особистості. Деякі аморальні вчинки діють або синхронно, або підтримують один одного. Такий вибірковий прояв аморальної поведінки особистості в різних соціальних групах може бути зумовлений відмінністю в них пропорцій оцінних впливів [14, с. 23].


.2 Заходи щодо попередження правопорушень серед підлітків


Соціальна робота з правопорушниками має на меті запобігти поширенню правопорушень як соціального явища, їх негативним наслідкам, формуванню схильності до протиправної поведінки, створення умов для повернення до нормативного способу життя осіб, схильних до протиправної поведінки [9, с. 238].

Одним із напрямків такої роботи є профілактика правопорушень.Під профілактикою вчені розуміють науково обґрунтовані та вчасно вжиті дії, спрямовані на запобігання можливих фізичних, психологічних або соціокультурних колізій в окремих індивідів груп ризику, зберігання, підтримку та захист нормального рівня життя й здоровя людей, сприяння їм у досягненні поставлених цілей і розкриття їх внутрішніх потенціалів

Під профілактикою правопорушень серед дітей слід розуміти діяльність органів і служб у справах дітей, спеціальних установ для дітей,спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих дітей [27].

У теорії та практиці соціально роботи вже затвердилася трирівнева модель профілактики, кожний рівень якої застосовують залежно від того, на якому етапі розвитку перебуває проблема правопорушень та її вплив на якусь соціальну групу.

Первинна профілактика має переважно інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричну відмову від певних стандартів поведінки та негативних звичок. Її змістом є:

надання інформації про наслідки асоціальних дій, ризикованої поведінки;

розяснення правових норм щодо різних аспектів асоціальної поведінки;

популяризація переваг здорового способу життя;

формування навичок культурного проведення дозвілля;

створення умов для самореалізації особистості в різних видах творчої, інтелектуальної та громадської діяльності [21].

Вторинна профілактика має на меті обмежити поширення певних негативних явищ, що існують у суспільстві чи окремій соціальній групі. Тому соціально-педагогічна діяльність у межах вторинної профілактики зосереджена в різноманітних осередках допомоги особистості: кризових центрах, центрах відновного правосуддя в громаді, шкільних службах порозуміння тощо.

Третинна профілактика - це робота, яку здійснюють з постраждалими та спрямована на попередження її рецидивів. Іноді не обходиться без кваліфікованої допомоги лікарів (за умови вчинення злочинів, повязаних з незаконним обігом наркотиків) [23, с. 23].

У профілактиці правопорушень серед неповнолітніх значна роль належить шкільним соціально-педагогічній та психологічній службам, які почали функціонувати в Україні в кінці 80-х - на початку 90-х років. Шкільний психолог і соціальний педагог у загальноосвітніх закладах проводять значну профілактичну роботу з неповнолітніми, схильними до правопорушень. Це, наприклад:

шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки; організація відповідної психокорекційної роботи з ними;

відвідування неблагополучних, проблемних сімей;

спільні виступи на батьківських зборах, консиліумах, психолого-педагогічних семінарах;

проведення виховних годин на морально-етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння та поваги;

ведення картотеки неблагополучних сімей, дітей-інвалідів, дітей з послабленим здоровям, дітей-сиріт, обдарованих дітей, важковиховуваних дітей, груп тренінгу;

консультативна робота з учнями, батьками, учителями;

співробітництво з комісією в справах неповнолітніх;

співробітництво з медичними закладами;

співробітництво з центрами соціальних служб для молоді;

робота з педагогічним колективом школи (ознайомлення з новинками психолого-педагогічної літератури, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх тощо) [30, 123 с.].

Профілактика буде ефективною тоді, якщо обєкт профілактичного впливу сам стає субєктом профілактики. Адже необхідною умовою профілактики, на нашу думку, є комплексність та координація дій усіх субєктів профілактики на всіх рівнях. Тому слід відпрацювати чітку взаємодію всіх субєктів у напрямі профілактики правопорушень серед підлітків. Загалом запобіжна діяльність повинна мати системний характер. Профілактичні заходи мають здійснювати субєкти запобігання і на рівні видання спеціальних нормативно-правових актів, і на рівні проведення загальнопрофілактичної й індивідуальної роботи з підлітком, який потребує відповідного впливу [32, с. 56].

Серед напрямів профілактичної роботи можна також виділити:

правову освіту, поширення інформації щодо правових можливостей подолання проблем (лекції, кіно-, відеолекторії, освітні програми, матеріали в ЗМІ, "навчання на рівних");

надання консультативної допомоги у вирішенні проблем (консультацї юриста, психолога, лікаря, педагога, консультування в ЗМІ, телефонне консультування);

надання кризової соціально-психологічної допомоги (кризові стаціонари, служби "Телефон довіри" тощо);

соціально-педагогічну допомогу сімям з обмеженими педагогічними ресурсами, сімям з проблемними дітьми (сімейне консультування й психотерапія, соціальний захист і представництво інтересів сімей);

соціальний захист і реабілітацію дітей з девіантних сімей (консультування, кризове втручання, позбавлення або обмеження батьківських прав, фостерінг);

сприяння зайнятості населення, особливо представників соціальновразливих груп та груп ризику (центри зайнятості і працевлаштування, громадські роботи);

створення умов для змістовного проведення дозвілля (творчі гуртки та студії, спортивні секції, дозвільні заходи, конкурси, вуличні ігрові майданчики для дітей );

соціальну підтримку виявів позитивної соціальної активності (підтримка діяльності громадських організацій, груп соціальної дії, волонтерської роботи);

профілактику наркоманії та алкоголізму серед дітей [2, с. 95].

Соціальні служби для профілактики правопорушень серед дітей використовують такі заходи:

1) організація соціального середовища у її основі лежать уявлення про детермінуючий вплив довкілля на формування девіацій. Впливаючи на соціальні чинники, можна запобігти небажаній поведінці дитини. Дія може бути направлена на суспільство в цілому, наприклад через створення негативної громадської думки по відношенню до поведінки, що відхиляється. Об'єктом роботи також може бути сім'я, соціальна група (школа, клас) або конкретна особа.

) інформування - це напрям психопрофілактичної роботи у формі лекцій, бесід, поширення спеціальної літератури або відео і телефільмів. Суть підходу полягає в спробі дії на когнітивні процеси дитини з метою підвищення її здібності до ухвалення конструктивних рішень.

) активне соціальне навчання соціально важливим навикам. Дана модель переважно реалізується у формі групових тренінгів.

) організація діяльності, альтернативної аморальній поведінці. Ця форма роботи пов'язана з уявленнями про замісний ефект девіантної поведінки. Передбачається, що діти використовують психоактивні речовини, поліпшуючі настрій, до тих пір, поки не отримають натомість и щось краще. Альтернативними формами активності визнані: пізнання (подорожі), випробування себе (походи в гори, спорт з ризиком), значиме спілкування, кохання, творчість [6, с. 59].

) організація здорового способу життя.

) активізація особових ресурсів, залучення неповнолітніх до активного заняття спортом, його творче самовираження, участь в групах спілкування і особового зростання, арттерапія - все це активізує осоисті ресурси, що забезпечують активність особи, її здоров'я і стійкість до негативної зовнішньої дії.

) мінімізація негативних наслідків девіантної поведінки, дана форма роботи використовується у випадках вже сформованої поведінки, що відхиляється. Вона направлена на профілактику рецидивів або їх негативних наслідків.

Відмінною рисою сучасної системи ранньої профілактики є те, що вона представлена багаточисельними і різновідомчими органами і соціальними інститутами, які вирішують виховно-профілактичні завдання найрізноманітнішими методами і засобами [12, с. 35].

Соціальний контроль - сукупність засобів і методів дії суспільства на небажані форми поведінки, що відхиляється, з метою їх усунення або мінімізації і приведення у відповідність з соціальними нормами. До суб'єктів, що здійснюють соціальний контроль відносять практично всі соціальні інститути, проте особлива роль належить сім'ї, школі, державі і його установам (інспекціям у справах неповнолітніх, комісіям у справах неповнолітніх, органам внутрішніх справ). Соціальний контроль може бути формальним, тобто здійснюється компетентними організаціями і неформальним (неофіційний). Чинниками, сприяючими ефективності соціального контролю девіантної поведінки можуть виступати: зниження репресивних заходів дії; створення ефективної системи превентивно-профілактичних заходів; підвищення соціокультурного і виховного рівня суспільства; контроль за ЗМІ; підготовка фахівців для роботи з девіантами; методи і засоби соціального контролю мають бути адекватними конкретним видам девіантної поведінки; створення системи соціальної допомоги, соціально-психологічній реабілітації осіб з різного роду девіаціями; вдосконалення законодавчої бази [18, с. 58].


.3 Розробка проекту "Майбутнє в твоїх руках" профілактика правопорушень серед підлітків


Проект "Майбутнє в твоїх руках"

Профілактика правопорушень серед підлітків

Актуальність. Значне місце в загальній структурі правопорушень займає злочинність неповнолітніх. Рівень підліткової злочинності зростає щодня, що значною мірою погіршує майбутню криміногенну ситуацію в Україні.

Зростає число підлітків неуспішних в навчанні, таких, що вживають алкоголь і наркотики, скоюють кримінальні злочини. Все більше втягується підлітків в злочинний бізнес підлітковий рекет, продаж наркотиків і багато що інше. І все це заставляє задуматися, адже від того чим займається підліток у вільний час, як організовує своє дозвілля, залежить подальше формування його особових якостей, потреб, ціннісних орієнтацій, світоглядних установок, а в цілому визначає його положення в суспільстві.

Безсумнівно, що питання профілактики правопорушень серед неповнолітніх, досить актуальні в даний час. Причин вчинення правопорушень підлітками досить багато:

Це і важка життєва ситуація, в якій опинилися багато сімей через світову економічну кризу, в результаті якого доходи родини знизилися в кілька разів, і бюджет сім'ї не дозволяє організувати повноцінний відпочинок і харчування дитини, в результаті чого дитина надана сама собі. Це і відсутність нормального дозвілля дитини, коли йому просто доводиться шукати розваги на вулиці, долучаючись до спиртних напоїв і куріння що, як правило веде до хуліганства, а іноді до злочинів, які підлітки роблять в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Про це свідчать розбиті шибки, списані стіни, нецензурна лайка на вулиці, антисоціальна поведінка. Тому необхідно дати зрозуміти неповнолітньому громадянину що "Майбутнє у твоїх руках ". І від того наскільки буде розвинений рівень правосвідомості та правової культури у молодого покоління, буде залежати наш добробут, майбутнє нашого поселення, міста, області, держави в цілому [20, с. 233].

У зв'язку з цим соціальний проект має назву "Майбутнє у твоїх руках", і закликає все молоде покоління бути активним і повноправним членом громадянського суспільства, досягати високих результатів у різних сферах суспільного життя, тим самим дотримуватися правопорядоку та не вчиняти правопорушень і злочинів. Тільки тоді ми зможемо впевнено дивитися в майбутнє, переборювати будь-які труднощі і домагатися високих результатів в науці, техніці, економіці, політиці, культурі та спорті.

Мета: проведення соціальної роботи щодо попередження правопорушень серед підлітків і профілактики негативних явищ.

Завдання:

) визначити основні напрямки щодо активізації боротьби з антисоціальним способом життя неповнолітніх;

) визначити заходи по попередженню правопорушень і злочинів і профілактиці здорового способу життя.

) допомогти неповнолітнім, розібратися з проблемами що стосуютя їхнього способу життя.

) підвищити правову культуру підлітків.

Обєкт дослідженя: учні 8-10 класів Володарської школи №1, №2

Термін реалізації: з 1 січня 2013 року до 1червня 2013 року.

Головний виконавець: Володарський райвідділ міліції.

Виконавці: Володарський районний центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді.; Служба у справах дітей, відділ у сравах неповнолітніх.

Очікувані результати:

1.Зниження рівня злочинності серед неповнолітніх

2.Поліпшення психологічного клімату неповнолітніх

.Збільшення поінформованості неповнолітніх.


Напрями вконання

№п/пЗміст діяльностіДата виконанняВідповідальні1.Знайомство з дітьми схильними до правопорушень. Вправа на знайомство "Цікаве імя".до 15 січняСоціальний працівник2.Визначення підлітків з девіантною поведінкою шляхом анкетування, і індивідуальних бесід.січеньПсихолог, соціальний педагог3.Написання твору учнями 9-х класів на тему "Злочин і покарання ". Аналіз твору і визначення найкращих ідей.25 січняКласні керіники, соціальнй працівник4.Проведення бесід і консультацій за результатами навчання та поведінки.протягом всього термінуКласні керівники5.Індивідуальні та групові психологічні консультації.протягом всього термінуПсихолог6.Діагностика рівня агресивності дітей. ( проведення різних методик, анкетування)початок лютогоПсихолог, соціальний працівник7.Тренінг " Здоровий спосіб життя - запорука успіху "(додаток А).до 15 лютогоПсихолог, соціальний працівник8.Гра - хто як проводить свій вільний час. (для визначення чим займаються діти у свій вільний час)лютийСоціальний працівник9.Проведення бесіди на тему: "Що таке правопорушення, і його наслідки"березеньПрацівники міліції10 Проведення психокорекційних заняття з підлітками. березеньПсихолог11Проведення профілактично лекції на тему: ВІЛ-СНІД - чума 21 століття.до 5 квітняСоціальний працівник12.Ознайомлення з Кримінальним кодексом.до 20 квітнявчитель правознавст ва13.Тренінгове заняття "Як себе контролювати?" Спрямоване на розвиток навичок самоконтролю у підлітків.25 квітняПсихолог, соціальний педагог14.Профілактична бесіда "Скажи НІ - шкідливим звичкам".до травняСоціальний працівник15.Зустріч з працівниками правоохоронних органів, які можуть відбуватися за місцем навчання дітей або за місцем роботи правоохоронців (екскурсія до відділу міліції).3 травняКласні керівники, соціальний працівник16.Тренінг з батьками на тему "Маленька дитина - маленька людина. Взаємопорозуміння дітей і батьків", з метою попередження правопорушень8 травняПсихолог17.Здійснення організаційних заходів з профілактики злочинності, правопорушень та запобігання бездоглядності серед неповнолітніх.протягом всього термінуЦСССДМ18.Бесіда за круглим столом "Закон і ми". Спрямована на ознайомлення дітей з законодавством (додаток Б).до 15 травняВчитель пра- вознавства, соціальний працівник19. Проведення анкетування на тему: "Твоя життєва позиція". Спрямоване на визначення поглядів підлітків щодо майбутнього.травеньСоціальний працівник20.Демонстрація відеофільму "Про СНІД".До 5 червняСоціальний педагог21.Заключна зустріч - обговорення разом з дітьми що їм дали наші проведені занняття. Чи дізналися вони щось нове. Чи будуть вони скоювати правопорушення ( розповідь історії " Все в твоїх руках").10 червняСоціальний працівник

Зразок тренінгово заняття

"Як себе конролювати?"

Спрямований на розвиток навичок самоконтролю у підлітків

Мета: розвиток навичок контролю емоційної ситуації.

Завдання: - зясувати роль емоцій у міжособистісному спілкуванні;

розвивати самосвідомість підлітків;

розширювати знання учасників про методи самостійної регуляції власного емоційного стану.

Вправа "Мій настрій"

Ведучий пропонує кожному учаснику намалювати свій настрій. Після завершення - презентації малюнків і розповіді про них.

Вправа "Відгадай"

Мета: навчання дітей розпізнавання емоційних станів.

Ведучий роздає підліткам конверти із завданням: виразити мімікою певні

емоції, а всі інші мають їх відгадати.

Обговорення. Кожен висловлює свої враження.

Чи важко було показати власні емоції?

Вправа "Спокійні та агресивні відповіді"

Мета: формування адекватних реакцій у різних ситуаціях.

Кожному учаснику пропонується продемонструвати в заданій ситуації спокійні, впевнені та агресивні відповіді. Для кожного учасника використовується лише одна ситуація.

Ситуації:

друг розмовляє з вами, а ви вже хочете йти;

ваш колега відволікає вас від важливої справи, ставить запитання, які заважають працювати;

вас хтось дуже образив.

Вправа "Склянка"

Мета: емоційне усвідомлення своєї поведінки. Дітям пропонується взяти одноразову склянку і зробити з нею те, що ви зробили б у стані агресії. Потім ведучий пропонує повернути предмет до первісного вигляду.

Обговорення: - Чи можемо ми після агресивних дій усе відновити?

Чи бувало, що після агресії ви шкодували про свої дії?

Висновок. Усе це - речі, в яких є певна цінність, а найцінніший скарб - душа людини. Як ми можемо відновити її, не залишивши слідів?

Вправа "Дихання"

Мета: зняття напруження, оптимізація емоційного стану. Сідаємо зручно, розслаблюємося і заплющуємо очі. Зосереджуємося на своєму диханні: на вдиху і на видиху. Видихаємо неспокій, втомленість, тривогу, а вдихаємо силу, енергію, хороші почуття. Час виконання вправи - 5 хв.

Вправа "Сердиті кульки"

Мета: розвиток самоконтролю. Психолог пропонує дітям надути кульки і завязати їх.

Під ча надуття кульок психолог говорить текст: кулька символізує тіло, а повітря в ній - гнів. Як витягнути цей гнів із середини? Якщо не надувати кульку, що з нею станеться? А з людиною? Як зробити так, щоб повітря вийшло, а кулька залишилася цілою? Чи може людина контролювати свій гнів? Може! У формуванні самоконтролю перед агресією велику роль відіграє розвиток психічних процесів: емпатії, ідентифікації.

Вправа "Згода, незгода, оцінка"

Мета: навчання учасників висловлювати свої почуття без оцінок, невдоволення та образ. Ведучий обєднує підлітків у три підгрупи за кольорами світлофору. Кожна группа отримує аркуш паперу форматом А3 і картку із завданням.

Варіанти завдань:

складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких висловлюєте згоду;

складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких висловлюєте незгоду;

складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких оцінюєте дії або вчинки іншого. Кожна група по черзі презентує результати своєї роботи. Психолог наголошує, що для ефективного і толерантного спілкування важливо вміти висловлювати свою точку зору, не ображаючи інших.

Обговорення:

Чи була цікава вам ця вправа?

Що ви зрозуміли?

Вправа "Емоція по колу"

Мета: створення хорошого настрою. Психолог пропонує по колу сказати про свій емоційний стан у цей момент.

Зразок останньої зустрічі з дітьми.

Дорогі діти, ось і завершуються наші зустрічі, і я б хотіла розповісти вам легенду про пихатого мандарина.

Легенда про пихатого мандарина

Колись давно у старому Китаї жив розумний, але надзвичайно пихатий мандарин (державний урядовець). Цілий день він тільки те й робив, що приміряв багате вбрання і вихвалявся своїм розумом. Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось країну облетіла звістка, що неподалік оселився чернець, розумніший за мандарина. Мандарин страшенно розлютився, але не виказав цього ні жестом, ні словом. Задумав він оголосити поєдинок і відстояти славу наймудрішого нечесним способом:

"Візьму я в руки метелика, сховаю його за спиною і спитаю, що у мене в руках - живе чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе, я задушу метелика, а якщо мертвее - випущу його". І ось настав день поєдинку. У пишній залі зібралося багато людей, усім кортіло побачити змагання найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинились, і до зали увійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. Тоді пихатий мандарин запитав: "Скажи- но мені, що я тримаю в руках - живее чи мертве?". Мудрець усміхнувся й відповів: "Усе у твоїх руках". Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів, радісно тріпочучи яскравими крильцями.

Обговорення:

Як ви розумієте вислів "Усе у твоїх руках"?

Від кого залежить рішення, яке ми приймаємо?

Що вам дали наші зустрічі?

Висновок. Усе, що робить людина, залежить, у першу чергу, лише від неї, вибір може впливати на її майбутнє.


Висновки


На даному етапі в нашій країні сильно поширються таке явище як правопорушення, а особливо збільшилася кількість правопорушень і злочинів серед неповнолітніх. За даними Державного комітету статистики України протягом 2011 року кількість злочинів скоєних неповнолітніми та молоддю становила майже 110 тисяч.

Схильність до правопорушень є проявом девіантної поведінки дітей. Злочинність - найбільш небезпечне відхилення від соціальних норм, набуває особливого поширення в молодіжному середовищі. Існує ряд причин через які діти скоюють правопорушення, і найголовніша причина це вплив сім'ї на розвиток дитини. Так як сім'я є тим осередком де дитина проводить весь свій час. Соціално-економічні причини, проблеми у взаємостосунках неповнолітнього в шкільному середовищі, вікові особливості дітей та багато інших причин через які діти йдуть на злочини.

Технологія соціальної роботи з дітьми схильними до правопорушень має на меті профілактику правопорушень, соціальну реабілітацію дітей схильних до правопорушень, правове виховання дітей, та психокорекційна робота з "важкими" підлітками, роботу з сім'єю в яких я діти схильні до правопорушень.

Соціальна робота з дітьми, схильними до правопорушень має опитратися на такі правила:

1)профілактика повинна здійснюватися в сімї безпосередньо з батьками в першу чергу.

2)до кожної дитини повинен бути індивідуальний підхід до кожного випадку окремо.

)дуже прискіпливо обирати соціальних працівників, педагогів, психологів тих людей які безпосередньо будуть працювати й займатись з такими дітьми які потребують особливої уваги . Дитина повинна відчувати, що вона не байдужа суспільству і потрібна своїм батькам.

Заходи щодо попередження правопорушень серед дітей відіграють велику роль, так як краще вживати заходи щоб діти не скоювали злочини, чим потіп боротися з проблемою злочинності.

У цілому технологія соціальної роботи з дітьми схильними до правопорушень, здійснюється в напрямах:

) проведення індивідуальної виховної роботи з важковиховуваними учнями.

) загальна профілактична робота - організація виховних заходів профілактичного характеру.

Під час написання курсової роботи був розроблений проект " Майбутнє в твоїх руках", спрямований на профілактику правопорушень серед дітей. Цей проект включає в себе такі методи роботи: тренінгові заняття, бесіди, індивідуальні бесіди з дітьми та консультування. ігри, демонстарація відеофільму на тему СНІД, проведення анкетування, проведення психокорекційних занять з дітьми, діагностика рівня агресивності неповнолітніх.

Тренінгові заняття спрямовані на розвиток навичок самоконтролю у підлітків, виховання здорового способу життя, взаємопорозуміння дітей і батьків, з метою попередження правопорушень. Всі тренінгові заняття направлені на профілактику правопорушень серед дітей та для самовдосконалення кожної дитини.

Проведення бесід з дітьми здійснювалося з метою кращого розуміння ними сутності правопорушеннь та їхніх наслідків. Профілактичні бесіди про шкідливі звички, бесіди направлені на підвищення знань дітей щодо законодавства та інші.

Підсумовуючи зазначемо, що технологія соціальної роботи з дітьми схильними до правопорушень спрямована на профілактику правопорушень, підтримку, допомогу, індивідуальний підхід до кожної дитини та до сім'ї де, виховується дитина схильна до правопорушень.


Список використаних джерел


1.Бармак М.В. Основи правознавства: посібник для абітурієнтів, учнів вчителів / М.В. Бармак, О.Я. Бармак. - Тернопіль: Підручники та посібники, 1999. - 164 с.

.Васильківська І.П. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти / І. П. Васильківська // Право України. - 2004. - №1.- С. 95-103.

.Греса Н.О. Психологічні особливості антиципаційної спроможності неповнолітніх правопорушників з різним ступенем усвідомлення провини / Н.О. Греса // Практична психологія і соціальна робота. - 2008. - №4. - С. 77-80.

.Гилинский Я.И. Социология девиантного поведения как социологическая теорія // Социс. - 1991. - №4. - С. 72-78.

.Дроздов О.Ю. Фактори винекнення та розвитку агресивної поведінки дітей / О.Ю. Дроздов, М.А. Скок // Практична психологія та соціальна робота. - 2009. - №2. - С. 58-62.

.Заросинський О.В. Запобігання наркоманії і токсикоманії серед неповнолітніх / О.В. Заросинський // Право України. - №2. - С. 59-62.

.Звєрєва І.Д. Соціальна робота в Україні : навчальний посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 256 с.

.Капська А.Й. Соціальна педагогіка : підручник / А.Й. Капська. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 468 с.

.Капська А.Й. Соціальна робота: технологічний аспект: навчальний посібник / А.Й. Капська. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - с. 352

.Кашкарьов Г.В. Врахування типологічних особливостей специфічних груп молоді в процесі соціальної роботи // 3б. наукових праць БДПІ (Педагогічні науки). - №1. - 1999. - С. 39-44.

.Кльоц Л.А. Профілактика агресивної та жорстокої поведінки серед неповнолітніх та молоді / Л.А. Кльоц, Н.О. Носак, Т.Й. Шугай // Практична психологія та соціальна робота. - 2009. - №6. - С. 56-62.

.Коваленко Л.О. Профілактична та психокорекційна робота з учнями девіантної поведінки / О.Л. Коваленко, І.С. Старко, О.В. Беркунова // Соціальний педагог. - 2010. - №3(39). - С. 35-41.

.Ковальський В.С. Кримінологія: підручник / В.С. Ковальський. - К.: Юрінком Інтер, - 2002. - 345 с.

.Кобзар Б.С. Запобігання відхилень у поведінці школярів / Б.С. Кобзар. - К.: Знання, 2002. - 56 с.

.Корсакевич В.В. Соціально-психологічний тренінг як засіб корекції девіантної поведінки особистості. Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія практика // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.: Міленіум, 2002. - 424 с.

.Крейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: учебное пособие / Ю.А. Крейберг. - М.: ТЦ Сфера, 2003. - 160 с.

.Кушнарьов С.В. Методи психолого-педагогічного впливу на неповнолітніх правопорушників [Електронний ресурс] / С.В. Кушнарьов - Режим доступу: #"justify">.Лучникіна А.Б. Профілактика девіантної поведінки : посібник / А.Б. Лучникіна. - Київ: Главник, 2008. - 128 с.

.Максимова Н.Ю. Виховна робота з соціально-дезадаптованими школярами: методичні рекомендації / Н.Ю. Максимова. - К.: ІЗМИ, 1997. - 136 с.

.Медведєв В.С. Психосоціальні умови кримінальних дій неповнолітніх / В.С. Медведєв // Актуальні проблеми правознавства Вип. 5. - Тернопіль, 2002.- С. 233-237

.Мотунова Н.В. Профілактика правопорушень серед підлітків як соціально-педагогічна проблема [Електронний ресурс] / Н.В. Мотунова - Режим доступу: #"justify">.Олійник А.Ю. Правознавство: підручник / А.Ю. Олійник, А.М. Колодій. - К.: ЦУЛ, 2009. - 345 с.

.Павленко А.М. Методичні рекомендації до комплексної програм " Профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі" / А.М. Павленко, Л.П. Шнеренко, І.М. Пінчук. - К.: УДЦССМ, 2001. - 72 с.

.Павлик О.М. Дослідження мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників. Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.: Міленіум, 2002. - 424 с.

. Пересунча О.В. Важкі діти та їхня поведінка // Психолог. - 2006. - №9. - С. 8-11.

.Пенішкевич О.І. Соціальна педагогіка: модульна технологія вивчення навчального курсу / О.І. Панішкевич, Л.І. Тимчук. - Ч.: Рута, 2007. - 345 с.

.Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: закон України від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №6 .- Ст. 35.

.Про профілактику правопорушень: закон України від 14 червня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №345.

.Русанова О.С. Соціально-педагогічні аспекти попередження правопорушень серед підлітків [Електронний ресурс] / О.С. Русанова - Режим доступу: #"justify">.Синьова В.М. Соціальна робота з неповнолітніми, які перебувають у місцях позбавлення волі: посібник / В.М. Синьова. - К.: ЦСССДМ, 2003. - 223 с.

.Стерлігова А.Ю. Соціальна робота з неповнолітніми правопорушниками [Електронний ресурс] / А.Ю. Русанова - Режим доступу: #"justify">.Турчанова Т.М. Соціальна рабілітація неповнолітніх, які знаходяться в місцях попереднього утримання, засобами освіти / Т.М. Турчанова // Практична психологія і соціальна робота. - 2009. - №10. - С. 55-58.

.Фіцула М.М. Педагогіка: підручник / М.М. Фіцула. - К.: Академія, 2000. - 554 с.

.Шановська Т.І. Аналіз причин правопорушень неповнолітніх як підґрунтя соціально-педагогічної роботи з молоддю щодо профілактики злочинності [Електронний ресурс] / Т.І. Шановська - Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/1322/, вільний. - Назва з екрану.


Теги: Технологія соціальної роботи з дітьми, схильними до правопорушень  Курсовая работа (теория)  Социология
Просмотров: 31816
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Технологія соціальної роботи з дітьми, схильними до правопорушень
Назад