Семінар № 1. Письмове есе
31 АК група
Кришталевич Аліна
мораль культура спілкування добро
Чи є мораль критерієм людяності?
Ти знаєш, що ти - людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя-єдина,
Мука твоя - єдина,
очі твої - одні.
/ В. Симоненко /
Своє ессе, я хочу розпочати зі слів відомого українського письменника, я вважаю, що вони якнайкраще передають зміст даного питання. Пишу відповідь на поставлене запитання : «Чи є мораль критерієм людяності?»,- так, безсумнівно і беззаперечно.
Ти знаєш, що ти - людина? Скільки сили в цих словах? Вона наповнені гордістю, добром, щирістю, відповідальністю і навіть величністю. А й справді саме такі якості, як людяність, доброта, здатність до співпереживання, співчуття відрізняє людину від тварини .
Тисячі років назад більша частина людей не мала належних умов життя, чітко визначених територій проживання, і навіть виховання, але вже в той час були мислителі,філософи, а отже була і мораль. На мою думку, мораль-це не тільки виховання, а й здатність людини мислити,аналізувати, цим самим виправляти свої помилки та не допускати подібних негативних ситуацій. Скільки людину не вчи правилам етикету, вихованню та моралі, якщо вона не їх не розуміє, то всеодно не дотримуватиметься і не усвідомить їх значущість. Ще я розумію мораль,як культуру спілкування і культуру вчинків. Часто моральність людини судять з її зовнішнього вигляду чи одному вчинку, це неправильно,адже представник певної субкультури, панк наприклад, може мати більше моралі,людяності і виховання,ніж людина в діловому костюми чи навіть просто якась бабуся. Часто певні життєві обставини спонукають нас робити не зовсім хороші вчинки, можливо якоюсь мірою нелюдяні по відношенню до інших людей,але це не означає, що наша моральність падає, а людяність зникає.
Моральність виникла як особлива діяльність, а вийшло так через відносини між людьми, їх умови життя, писані і неписані закони, які сприяють вихованню. Колись не було чітко виведених законів моральності, можливо і законів в цілому, але люди самі розуміли, як треба чинити, як не треба, вони навчилися розрізнятися добро і зло, вірність і підступність, чесність і брехню, відданість і зраду, саме життя навчило їх моралі та людяності.
Етика є вчення про мораль, але етика не створює моралі, мораль виникає сама в ході людського розвитку та життя. Ми всі хочемо до себе гарного ставлення,розуміння з боку інших, підтримки і допомоги - це і є людяність або честь називатися Людиною. Поведінка людей може бути морально і аморальною. Відомий український педагог і письменник В.Сухомлинський навчав своїх вихованців моралі такими словами:
"Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре"
Чи людяність це? Звісно,що так! Люди часом дуже жорстокі, вони зневажають бідних, старих,немічних,інвалідів чи жебраків. Проблема людяності і моральності- це нерозуміння, відчуженість, кожен сам за себе, мабуть ніхто нікому не бажає щастя, грає наш егоцентризм, власне Я..
На завершення напишу, людяність-це талант і велика праця, не стати таким же безсердечним деревом як і всі, це не просто моральний вибір, це спосіб життя. Кожен сам обирає, яким шляхом йому іти, але слід пам ятати,що рано чи пізно наша дорога закінчиться і дуже хочеться,щоб обернувшись, ми побачили квітучий і прекрасний сад, а не спалені і брудні мости, дим і сморід власної душі..