Культура поведінки поза службою

Культура поведінки поза службою

Зміст

1. Обовязки чоловіків та привілеї жінок

2. Поведінка в родині

3. Правила поведінки за столом

Список використаної літератури

1. Обовязки чоловіків та привілеї жінок

За правилами етикету на чоловіків покладено деякі специфічні обовязки.

На вулиці чоловік, як правило, повинен йти ліворуч від жінки, оскільки місце праворуч вважається більш почесним і безпечним відносно дороги.

Побутує думка, що, супроводжуючи двох жінок, чоловік має займати місце посередині, це дозволяє йому приділяти однакову увагу обом супутницям. Однак із цим не можна погодитися. По-перше, місце посередині найбільш почесне, і ним завжди поступаються жінці, перш за все літній, наприклад, матері; по-друге, зайнявши місце посередині, чоловік опиняється у вкрай незручному становищі, оскільки звертаючись до однієї із супутниць, він неминуче відвертається від іншої, а це нечемно. Краще займати місце ліворуч від обох жінок.

Часто вагаються, чи завжди й всюди треба пропускати жінку вперед? У приміщенні або на вулиці чоловік йде попереду жінки лише у виключних випадках. Наприклад, коли жінка не знає куди йти (у театрі, кінотеатрі, ресторані, кафе), або якщо йти першому небезпечно (темний підїзд, складний шлях, у натовпі). Чоловік першим підходить до дверей, щоб відчинити їх перед жінкою, йде на крок попереду, коли жінка спускається сходами.

Перед дверима чоловік завжди пропускає жінку вперед.

Вихований чоловік у транспорті сідає тільки в тому випадку, якщо поблизу не стоїть жодна жінка, поступається місцем жінці, яка увійшла і стала поруч. Чоловік зобовязаний поступатися місцем жінці похилого віку, жінці з дитиною чи просто знайомій. Відносно молодих незнайомих жінок - це жест доброї волі.

Жінка, якій поступилися місцем, повинна обовязково подякувати.

Взагалі, якщо чоловік супроводжує жінку, на нього покладається багато обовязків, до тих, що вже згадувалися, додаються: допомогти жінці сісти в автомобіль і вийти з нього, допомогти зняти і одягнути верхній одяг. Домовившись про зустріч із жінкою, чоловік зобовязаний першим прийти на місце зустрічі, а не примушувати жінку чекати. У кафе, ресторані, театрі - допомогти жінці сісти, і тільки потім зайняти місце самому. За столом услуговувати жінці, пропонуючи різні страви, напої, особливо, якщо жінка сидить праворуч.

Чоловік першим вітається з жінкою, не подаючи при цьому руки, оскільки це привілей жінки (виключення - чоловік-керівник, він першим подає руку).

Чоловік завжди допомагає жінці нести сумку з продуктами або речами, валізу, портфель. Однак не слід нести дамську парасольку чи сумочку своєї супутниці. Жінка також сама несе свій плащ або жакет.

Всі ці правила не пуста формальність, вини мають під собою історичне підґрунтя суспільних стосунків між чоловіком і жінкою, де підкреслюється відповідальність чоловіка перед жінкою.

·На вулиці.

Йти вулицею слід у такому темпі, щоб не заважати іншим, бажано з правої сторони тротуару, щоб не заважати людям, які йдуть назустріч. Не слід зупинятися посеред вулиці, показувати пальцем, а тим більше плювати, ходити по газонах.

Не слід їсти, ідучи. У крайньому випадку це можна дозволити дітям (морозиво, цукерки). Дорослому бажано зїсти морозиво, випічку, стоячи біля кіоску, вітрини або сидячи у сквері на лавці.

На вулиці не слід дуже часто обертатися. Нечемно, коли чоловік обертається у слід жінкам, що проходять повз нього, особливо, коли він супроводжує іншу жінку. Якщо назустріч жінці йде декілька чоловіків, треба розступитися, щоб пропустити жінку. Дуже нечемно, коли хтось із чоловіків відпускає в адресу жінки, яка проходить, репліки.

Звертання до незнайомої людини типу: "У Вас на панчосі дірка" або "У Вас заляпане пальто" тощо - це скоріше, нетактовність, ніж послуга.

На вулиці не слід ходити шеренгою, краще розділитися по-двоє - троє: по-перше, ніхто не залишиться на одинці; по-друге, не будете заважати іншим.

Як правильно ходити попід руку? Суворих правил не існує. Однак слід памятати, коли жінка тримає під руку чоловіка, складається враження більшої інтимності, ніж коли чоловік підтримує під лікоть жінку. Згідно з етикетом: одружені - жінка бере чоловіка під руку; неодружені - чоловік підтримує жінку під лікоть.

·У транспорті.

Перше правило поведінки у громадському транспорті всім відоме, проте не всі його дотримуються. Мабуть, слід його нагадати?

Потрібно поступатися місцем людям похилого віку, хворим, вагітним жінкам, пасажирам із маленькими дітьми. Звісно, в першу чергу це правило стосується молодих людей.

Побачивши в салоні свого знайомого, не слід голосно його кликати або розштовхувати пасажирів, щоб підійти до нього.

До виходу з громадського транспорту слід готуватися заздалегідь. Пробиратися до дверей у переповненому салоні слід обережно, запитуючи при цьому пасажира, який стоїть попереду: "Ви виходите на наступній зупинці?" Якщо пасажир відповідає: "Ні", - слід сказати: "Дозвольте пройти".

·Обговорювати у транспорті сімейні або службові справи, інтимні питання.

·Читати книгу, газету, яку тримає інший пасажир.

·Читаючи газету, розгортати її на всю ширину.

·Заважати іншим пасажирам входити (виходити) із автобуса, трамвая, тролейбуса.

·їздити "зайцем".

·Тримати на плечі велику сумку, оскільки вона заважає іншим.

·Тримати парасольку-тростину, як спис. Вона має бути у вертикальному положенні.

І головне, необхідно бути уважним і доброзичливим до інших за будь-яких обставин.

·У магазині.

Перед тим, як іти до магазину за покупками, слід перевдягнутися.

Входячи до магазину належить, по-перше, пропустити тих, хто виходить, а потім заходити самому, таким чином регулюється натовп у магазині та біля входу.

У магазин заборонено заходити із запаленою цигаркою, брудними руками. Собаку слід залишити на вулиці, подалі від входу.

Не слід купувати товар поза чергою. Це нечемно по відношенню до тих, хто стоїть у черзі. У виключних випадках (якщо ви поспішаєте) слід вибачитися і зробити покупку поза чергою.

Вихована людина допоможе людині, яка стоїть попереду, скласти продукти і, звісно, пропустить уперед жінку з грудною дитиною, інваліда, людину похилого віку.

Для того, щоб роздивитися товар, який вас зацікавив (якщо це магазин не самообслуговування), слід звернутися до продавця зі словами: "Дозвольте подивитись.", "Покажіть, будь ласка.", "Будьте ласкаві." і т. ін.

Навіть якщо ви не купили річ, яку розглядали, подякуйте продавцю і скажіть: "Вибачте, мені це не підходить".

У магазині, як і в будь-якому громадському місці, не слід привертати до себе увагу, голосно обговорюючи якісь проблеми.

Посмішка, тактовність, любязність по обидва боки прилавка - це запорука вдалої покупки і гарного настрою.

·У театрі, концертному залі, у кіно.

"Точність - ввічливість королів" - говориться у відомому французькому прислівї. Точність - один із самих яскравих проявів ввічливості. Особливо це стосується відвідання театру, концертів тощо, оскільки вистави, фільми починаються в точно призначений час. Якщо трапилося, що ви запізнилися, намагайтеся якомога менше турбувати оточуючих.

У більшості театрів не дозволяється займати місця у партері після третього дзвінка, тому, хто запізнився, запропонують місця на ярусі або балконі. В антракті ви зможете зайняти ваше місце.

Якщо вам дозволили пройти в партер, то рекомендується зайняти вільні місця. Ні в якому разі не можна піднімати з місць глядачів під час театральної вистави.

Коли чоловік йде в театр із дружиною чи знайомою, то він заходить першим і предявляє квитки контролеру. В гардеробі спочатку допомагає супутниці зняти верхній одяг, віддає його гардеробнику, а потім роздягається сам. Обидва номерки залишаються у чоловіка.

Перед дзеркалом у вестибюлі можна підкорегувати лише незначні деталі одягу.

У ложу слід заходити, коли в залі починає гаснути світло. У партері, амфітеатрі, бельетажі треба займати місця не пізніше третього дзвінка.

Дуже часто приходиться турбувати глядачів, які вже сидять. Вони зобовязані вас пропустити. Якщо прохід вузький, чоловіки встають, жінки - за бажанням. Вибачатися при цьому не обовязково (проте не завадить), лише попросіть дозволу пройти. Першим іде чоловік. Тут є такий нюанс: до початку вистави слід проходити по ряду обличчям до глядачів, спиною до сцени, а після - навпаки, віддаючи повагу акторам.

У театрі ви можете зустріти знайомих. Не слід заради них вставати зі своїх місць. Потиснути один одному руки можна лише в тому випадку, якщо відстань не перевищує витягнутої руки. Зазвичай обмінюються легкими кивками, посмішками.

Зустрівши знайомих у фойє, кімнаті для куріння, буфеті, вестибюлі слід поводити себе так, як і в будь-якому громадському місці - спокійно, ввічливо, любязно.

Аплодують, зазвичай, після кожного акту вистави, а також після її закінчення.

У кінотеатрі, як правило, не аплодують (за виключенням фестивальних переглядів, кіносвят, коли аплодують навіть під час Демонстрації картини).

На концерті аплодують, коли диригент стає за пульт, а також після виконання музичного твору (у жодному разі між його частинами).

В опері, опереті прийнято аплодувати солісту після виконання арії, а диригенту й оркестру - перед останньою дією.

У театрі не слід:

·Класти обидва лікті на барильця крісла.

·Роздивлятися в бінокль глядачів.

·Коментувати під час вистави гру акторів і розповідати, що буде далі.

·їсти під час вистави цукерки тощо.

·Вставати з місця і бігти займати чергу у гардероб тільки-но опустилася завіса.

2. Поведінка в родині

"Ввічливий чоловік повинен ставиться до своєї дружини так само, як до будь-якої незнайомої жінки, тільки в десятеро ввічливіше", - говорив Б. Шоу, майстер парадоксів і афоризмів. Проте, хоча цей вираз і звучить дещо парадоксально, саме в ньому втілено основний принцип гарного тону: вдома, в родині не можна себе поводити за принципом "як хочу", "кому яке діло?" Навпаки, саме поведінка в родині визначає ступінь вихованості людини.

За статистикою серед шлюбів, що розпалися, найбільший відсоток склали родини, в яких подружжя не вміли поводити себе, які не засвоїли основ співіснування, тобто недостатньо володіли культурою поведінки.

Кохання та сумісності характерів ще недостатньо для сімейного щастя. Для цього необхідне взаєморозуміння і вміння себе поводити.

Повернемося до тези: "Вдома можна поводити себе як завгодно, що хочу те й роблю!" Це самовиправдання поганих манер, результат етичної безграмотності та повної відсутності внутрішньої культури.

Саме вдома виявляється дійсне володіння культурою поведінки. Родина - це колектив, в якому діють усі основні правила етикету: повага до старших за віком, ввічливе і приязне ставлення один до одного і особливо до жінки.

Шанобливе ставлення до старших - це давня традиція, заповідь, яку шанують усі народи. Це істина, що не потребує доказів. Однак повагу, особливо дітей, треба заслужити, а це досягається тільки особистим прикладом. Однак і старші за віком повинні бути тактовними. Постійне читання нотацій настільки набридає, що слова втрачають значення, на них не звертають уваги. "Тільки погано вихована людина намагається завжди грати роль вихователя" (М. Светлов).

На жаль немає абсолютних, універсальних форм ідеальної поведінки в родині. "Всі сімї щасливі однаково, а нещасні кожна по-своєму", - сказав колись відомий російський письменник JT. Толстой.

Кожний конкретний випадок потребує й особливого вирішення. Однак, якщо дотримуватися і культивувати в родині чуйність, тактовність, вміння володіти собою, взаєморозуміння, знання правил поведінки - це сприятиме гармонійним стосункам.

Більшість підприємців перш ніж укласти угоду завжди вивчають свого партнера. Дані про родину і взаємовідносини в ній займають не останнє місце у загальній характеристиці, що сприяє позитивному або негативному рішенню про співробітництво.

Є безліч книжок, в яких розглядається етика родинних відносин. Слід звернути увагу на деякі загальні правила, які надає В. Рафеєнко у книзі "Как вести себя в любой компании":

.Довіряйте своєму чоловіку.

2.Ніколи не намагайтеся переробити свого чоловіка.

.Ніколи не критикуйте своїх близьких.

.Надаючи свободу іншому, ти отримуєш її сам.

.Не забувай говорити дружині про її чесноти.

.Говоріть із чоловіком про його справу.

.Ваш шлюб збережете лише ви самі.

.Даруйте дружині квіти не тільки на день народження.

.Частіше влаштовуйте маленькі родинні свята.

.Будьте взаємоввічливими з перших днів існування вашої родини.

.Намагайтеся будувати своє подружнє життя свідомо, не покладаючись на волю обставин.

.Обовязково ознайомтеся з основами статевих відносин.

Ходити в гості люблять майже всі. Що може бути кращим, ніж провести час у колі друзів, потанцювати, поговорити про улюблений фільм, останній спектакль, обговорити проблеми бізнесу і проблеми родинні. Однак відвідини не завжди бувають приємними. Може річ у тому, що вечір чи зустріч склалися не так, як хотілося?

У гостях.

Якщо ви отримали запрошення, але не можете їм скористатися, слід повідомити про це.

Приймаючи запрошення, нечемно питати: "А хто ще буде?" Господар, повинен заздалегідь ознайомити інших зі списком запрошених. Не варто на запрошення відповідати: "Дякую, як-небудь заскочу" або "Буду недалеко, зайду".

Якщо вас запросили, але не вказали конкретний день і годину, слід подякувати за запрошення та спитати, в який час буде зручно прийти.

Ідучи у гості, памятайте давню східну мудрість: "Не можна переступати поріг чужого дому, якщо на обличчі немає усмішки". Застілля та вечірки влаштовуються саме для того, щоб повеселитись і поспілкуватися, тому намагайтеся забути про неприємності та проблеми.

Квіти господині і солодощі для дітей ні до чого вас на зобовязують - це традиція, яка стала вже нормою поведінки.

Ще не замовк дзвінок, а гостинний господар вже на порозі зустрічає гостей, допомагає зняти верхній одяг. Якщо ви взяли з собою змінне взуття, можете перевзутися, потім привести себе у порядок: чоловікам - поправити краватку, зачіску, жінкам - підфарбувати губи, припудритися. Після цього можна приєднатися до інших гостей.

Використовуйте прості правила. По-перше, привітайтеся з господинею, потім зачекайте, поки вона не відрекомендує вас решті гостей, після цього привітайте присутніх кивком голови. Якщо їх не дуже багато, потисніть кожному руку (спочатку жінкам, а потім чоловікам, починаючи зі старших за віком).

Коли стіл накрито на 4 - 6 осіб, слід почекати, поки господарі не вкажуть кожному місце. Якщо гостей дуже багато (від 15 і більше) місця займають самостійно.

Сідати за стіл слід не поспішаючи. У першу чергу треба допомогти зручно влаштуватися своїй дамі, посунути стілець. За європейськими нормами етикету, чоловіки сідають за стіл тільки після того, як сіли дами.

Не рекомендується починати їсти перш ніж буде запропоновано всім гостям та, коли приносять наступну страву, дотримуватися цього правила не треба.

Гість має підтримувати розмову з тими, хто сидить поруч. Темою застільної бесіди може бути спорт, музика тощо. Не слід обговорювати політичні та релігійні проблеми, хвороби, говорити погано про відсутніх, навіть якщо вони цього заслуговують.

Обовязково слід похвалити одну зі страв, а після обіду (вечері) подякувати господарям за гостинність і турботу.

У гостях небажано:

·розпитувати господарів, про вартість ремонту, вази, килима тощо;

·пропонувати господарям гроші за розбиту чи зіпсовану річ (краще купити таку ж саму і принести);

·глузувати над своєю дружиною (чоловіком), вихвалятися своїми відомими або високопоставленими родичами чи друзями;

·просити господарів увімкнути телевізор і невідривно дивитися на екран, не приймаючи участь у загальній розмові; переривати бесіду;

·відмовлятися від запропонованих страв, напоїв або просити інші, яких нема на столі;

·йти відразу після вечері, обіду.

Не слід довго затримуватись у гостях. Коли господарі починають прибирати посуд зі столу або говорити про те, що завтра потрібно рано прокинутися - це перша ознака того, що час іти. Не варто набридати господарям. Тактовна людина не буде чекати того моменту, коли по виразу обличчя господарів можна буде прочитати: "Дорогі гості, чи не набридли вам господарі?"

Прощаючись, слід подякувати господарям за прийом. Не буде зайвим запросити їх до себе, особливо якщо ви в гостях уже вдруге чи втретє. Робити це треба тільки після того, як ви одягнулися.

·Прийом гостей.

Правила гарного тону висувають достатньо вимог до поведінки гостей, та роль гостинного господаря ще більш відповідальна.

"Приходь без попередження, і ти дізнаєшся, якої думки про тебе" - свідчить французьке прислівя. Дійсно, в таких випадках вираз обличчя людини, яка відкриває двері, буває дуже красномовним.

У сучасному напруженому житті, коли і жінки, й чоловіки працюють, та їхнє життя заповнене багатьма справами і обовязками, візит без попередньої домовленості спричиняє багато турбот. Такі візити повинні бути скоріше виключенням, аніж системою, і тривати не більше 30 хвилин. Інша справа, коли ви запросили гостей до себе. У цьому випадку слід дотримуватися певних правил:

.Запрошувати гостей слід заздалегідь, усно чи письмово (за І 0 днів, за тиждень).

2.Слід повідомити, хто ще запрошується.

.Небажано запрошувати через третіх осіб.

.Не варто запрошувати у присутності тих, кого не запрошують.

.Небажано запрошувати людей, які посварилися.

.Запрошуючи, слід назвати привід (ювілей, день народження, дружня вечеря), характер застілля (чай, обід, вечеря), точний час приходу.

До прийому гостей треба підготуватися:

.Спланувати програму вечірки.

2.Скласти меню.

.Продумати розваги.

.Закінчити підготовку завчасно.

.Клопоти щодо підготовки розподілити між усіма членами родини.

Зустрічають гостей господар чи господиня, чи обоє (коли приходять перші гості, потім хтось один зустрічає, інший займається вже гостями, які зібралися). Неетично пропонувати гостям зняти взуття (смішний вигляд має жінка в капцях на три розміри більше або чоловік у костюмі та босоніж).

Знайомлячи гостей, не слід називати їхню посаду, звання. Гостей, які запізнюються, чекають не більше 15-20 хвилин.

Від часу приходу гостей до запрошення до столу проходить, як правило, 30 хвилин. У цей проміжок можна запропонувати аперитив (напій, що збуджує апетит - коктейль, сік, мінеральну воду, спиртні напої).

Для розташування за столом на офіційних прийомах існують спеціальні правила (розділ XII). Вдома все спрощується, однак не завадить памятати наступне:

·почесними є місця: праворуч від господаря, праворуч від господині; місце навпроти вхідної двері; якщо двері збоку - місце навпроти вікна;

·почесні місця відводяться дамам;

·менш почесними є місця в торцях столу;

·не слід садовити поряд подружжя (за виключенням молодят);

·розташовуйте гостей так, щоб їм було приємно спілкуватися, наприклад, охочого до розмов, слід посадити поряд із людиною мовчазною, яка більше слухає, ніж говорить і т. ін.;

·господині слід вибрати таке місце, щоб було зручно ходити на кухню, не турбуючи інших;

·першою за стіл сідає господиня.

Організуючи застілля, варто памятати:

·посуд не повинен бути брудним, із тріщинами;

·не слід ставити на стіл квіти з довгими стеблами - гостям не зручно буде спілкуватися;

·пригощають у першу чергу даму, що сидить праворуч від господаря;

·другі страви подають із лівого боку (забирають із правого), напої, супи з правого;

·увагу слід приділяти всім гостям;

·господарі повинні бути веселими і бадьорими;

·у присутності гостей не ведуть довгих телефонних розмов;

·не можна залишати гостей наодинці - це нечемно;

·не слід більш ніж два рази пропонувати гостю одну й ту саму страву;

·не слід виказувати невдоволення будь-яким вчинком гостя (розбитий бокал тощо). Гість - особа священна;

·обовязок господарів зробити так, що гості не нудьгували;

·господарі за столом мають їсти повільно, щоб кожен гість мав можливість покуштувати страви.

Коли гості йдуть, особливо пізно ввечері, господар повинен попіклуватися, щоб дами мали супутників. Із гостями, що залишилися, не слід обговорювати (особливо критично) поведінку тих, хто пішов.

Прощаючись, як господарі, так і гості мають висловити свою вдячність та приязність словами: "Дякую, що прийшли", "Вдячні за компанію", "Заходьте частіше" тощо.

Проводжаючи гостей, господар відмикає замок, проте двері не відкриває. Якщо господар відкриває двері - він вже не проводжає, а випроваджує гостей.

Бути гостинним - зовсім не означає суворо дотримуватися визначених форм і канонів, можна відступати від правил або винайти нові, проте за певної умови: щоб це було зручно всім і кожному.

Тому, декілька порад.

.Перед тим, як зайти до квартири, витріть добре взуття, щоб не забруднити підлогу і килим. Якщо йде сніг, дощ треба обтрусити верхній одяг ще на сходах.

2.Не входьте, не постукавши (подзвонивши). Якщо ви прийшли не одні, запропонуйте першим пройти супутнику (супутниці).

.Увійшовши до кімнати, де багато людей, не намагайтеся привітатись із кожним за руку. Подайте руку господарям, а з рештою привітайтеся словами.

.Не сідайте, поки не сядуть старші за віком. Якщо в кімнату зайшла старша за віком людина, встаньте і зачекайте, поки не сяде вона.

.Якщо до кімнати зайшла жінка, підведіться, запропонуйте їй місце, а собі принесіть інший стілець.

.Не розкидуйтеся на стільці.

.Якщо хтось щось скинув, підніміть і подайте (особливо жінці, літній людині).

3. Правила поведінки за столом

Сідаючи за стіл, намагайтеся не шуміти і не турбувати сусідів. Сидіти слід прямо, але не напружено, злегка спираючись на спинку стільця. Стілець не слід дуже близько підсовувати до столу, бо руку (лікті) доведеться класти на стіл, але й дуже далеко немає сенсу сидіти - незручно їсти. Користуючись цими порадами, ви будете почувати себе комфортно і зручно.

Не слід гратися скатертиною, виделкою або ножем тощо.

Перш ніж їсти, розгорніть серветку. Серветками людство користується здавна. Чоловікам не слід закладати її за верхній ґудзик піджака. Це правило застаріло. Зараз серветку з тканини прийнято класти на коліна. Такою серветкою не слід витирати губи (для цього існують паперові). Коли встають із-за столу, серветку залишають праворуч від тарілки (якщо тарілка прибрана, на її місці), не варто дуже ретельно її згортати.

Як вже зазначалося, приступати до їжі слід тільки після того, як розпочне господиня (чоловікам - тільки після того, як розпочнуть жінки, що сидять поруч).

Виделку тримають лівою рукою, ніж, ложку - правою, не перекладаючи з однієї руки в іншу (існує так званий американський варіант, коли нарізають ножем все, що потрібно, а потім виделку тримають правою рукою). Лікті не повинні лежати на столі, тільки запястя. Деякі страви їдять не користуючись ножем: макарони, вермішель, омлет, пудинг. Попоївши, ніж і виделку кладуть паралельно на тарілку.

Запивати їжу слід, попередньо її проковтнувши. Перед тим бажано промокнути губи паперовою серветкою, щоб не залишати на бокалі жирних плям.

Нечемно вибирати з порцій на загальній тарілці кращий шматок, беремо те, що знаходиться ближче.

Не слід мочати хліб у соус і вимазувати хлібом залишки їжі з тарілки.

Хліб не можна брати виделкою, тільки рукою. Небажано відкушувати від цілої скибки, треба відщипувати (скибку кладуть на спеціальну маленьку тарілку зліва або на паперову серветку). Масло, паштет тощо намазують не на всю скибку, а тільки на її частину.

Бутерброди не розрізають, а їдять, відкушуючи від цілого шматка. Не слід вставати і тягнутися через стіл за блюдом, краще попросити, щоб вам його передали. Страву із загальної тарілки не беруть своєю виделкою і не перекладають через край у тарілку, для цього використовують прибор, призначений для цього блюда.

Мясо не нарізають відразу все, а відрізають по шматку від порції.

У жодному разі не можна їсти з ножа.

Якщо подали суп або іншу першу страву, і ви не знаєте, як нахиляти тарілку: від себе чи до себе, краще залиште невелику кількість страви у тарілці (у сімейному колі тарілку нахиляють від себе). Ложкою від себе зачерпують суп і підносять до рота боковою частиною. Ні під час їжі, ні після ложку не кладуть на стіл, а залишають у тарілці. Бульйони, супи, які подають у спеціальних чашках, пють, як каву або чай, не користуючись ложкою, у таких стравах ложкою дістають тільки грінки, яйця та шматочки мяса.

Птицю (курку, індика, гуску) їдять, користуючись ножем і виделкою. Рибу - за допомогою спеціальних приборів (ножа і виделки для риби) або виделкою, допомагаючи собі шматочком хліба відокремлювати мясо від кісток. Дрібні кістки непомітно кладуть на виделку, а потім на тарілку.

Як правило з мясом, рибою подають гарнір. їсти його слід таким чином: відрізають шматочок мяса, кладуть його на увігнуту частину виделки, потім ножем накладають гарнір. Наколювати виделкою мясо, горошок, гриби, боби тощо не можна, їх їдять, як гарнір.

Десерт, торти та тістечка (крім сухих та з листкового тіста), їдять десертними або чайними ложками.

Майже всі фрукти їдять за допомогою ножа і виделки, кавун і диню також.

Якщо подається національна страва, яку ви вперше бачите, подивіться як її їдять господарі. Запитайте з чого її приготували, і як її правильно їсти.

Ще декілька порад щодо поведінки за столом.

·За столом не користуються гребінцем, не підправляють макіяж.

·Жінка за столом може сидіти у капелюшку, але рукавички треба зняти.

·Намагайтеся не виходити з-за столу без особливої потреби.

·Не слід розмовляти з кимось "через сусіда" або з тим, хто знаходиться на іншому кінці столу.

·Читати за столом - ознака поганих манер.

·Не можна сідати за стіл із сигаретою, а на прийомах вдома курити між стравами. Краще це робити у перервах між стравами з дозволу господарів у спеціально відведених місцях або кімнатах.

·Цукор розмішують тихенько, не калатаючи, після цього ложку кладуть на блюдце.

·Не прийнято просувати палець у ручку чашки, відставляти мізинець.

·Не слід мочати в чашку печиво, бублики тощо.

·Не слід класти в чай варення.

·Шматочок лимону кладуть у чай ("російський чай"), ложечкою вичавлюють сік, а мякоть виймають і кладуть на край блюдця.

Стосовно напоїв існують певні правила, які напої подавати до різних страв. До холодних закусок пропонується охолоджена горілка, вино. До риби, птиці (курчата, індик), телятини - охолоджене (+10 - +12°С) біле сухе, напівсухе вино; до качки, гуски, свинини, яловичини, баранини - червоне сухе вино кімнатної температури (не вище +18°С). До десерту, фруктів пропонують шампанське (охолоджене до +4 - +6°С) чи солодкі, напівсолодкі вина. До кави, чаю - відповідно коньяк, лікер.

Це зовсім не означає, що все це необхідно випити. Завдання господарів запропонувати, а вибір залишається за гостями.

Як розливати алкогольні напої? Господар чи інший чоловік, розливаючи вино, у першу чергу наливає трошки у свій бокал. Це стосується тільки вина, бо під шийкою пляшки можуть бути шматочки пробки. Потім наливає дамам, чоловікам і наприкінці доливає собі. Дамі, яка сидить праворуч, напої наливають лівою рукою, пляшку тримають всією долонею на рівні етикетки, вказівний палець має знаходиться на шийці пляшки.

Від страв, що пропонують господарі, не можна відмовлятись, а від напоїв - будь ласка. Пити чи не пити - кожен вирішує для себе сам. У чарку, бокал із недопитим напоєм доливати не прийнято.

У нашій країні існує звичай після тосту цокатися. У багатьох інших країнах на офіційних прийомах цього не роблять, тільки підіймають бокал на рівень очей. Щоб цокнутися не обовязково тягнутися через увесь стіл. Цокніться з гостями, що знаходяться поруч, а з іншими - підніміть бокал. Якщо хтось йде до вас, щоб цокнутися, вийдіть назустріч (це не стосується жінок). Якщо старший за віком запропонував тост, молодший повинен підійти до нього і цокнутися. Чоловік, цокаючись із жінкою, має тримати свою чарку (бокал) нижче чарки (бокалу) дами. Бокал слід тримати за ніжку або за нижню частину.

Немає необхідності після тосту випивати бокал (чарку) до дна. До дна пють тільки після заздоровного тосту.

Вино, ром, лікер, коньяк пють не кваплячись, маленькими ковтками, смакуючи; горілку випивають "залпом". Звичайно, не слід підносити чарку (бокал) до рота, не проковтнувши їжу.

Закінчується застілля, коли господиня відкладає серветку, після цього гості теж поступово встають із-за столу.

родина співіснування етика поведінка

Список використаної літератури

1.Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений: Учебное пособие для студентов обучающихся по экономическим специальностям. - М.: "Финансы и статистика, 2010. - 208 с.

2.Гах Й.М. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 160 с.

.Герасимчук А.А., Тимошенко О.І. Етика та етикет. - К.: ЄУ. - 2011. - 350 с.

.Герчикова И.Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учебн. пособие - М.: Консалтбанкир, 2012. - 576 с.

.Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. - К.: Наукова думка, 2011. - 242 с.

.Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 224 с.

.Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібник. - Суми: ВДТ "Університетська книга, 2010. - 288 с.

.Малахов В.Г. Етика: Курс лекцій. - К.: Либідь, 2010. - 304 с.

.Мартыненко Н.М. Основы менеджмента: Учебник. - К.: Каравелла, 2013. - 496 с.

.Палеха Ю.І. Ділова етика: Навчально-методичний посібник. - К.: ЄУФІМБ, 2012. - 250 с.

.Палеха Ю.І. Етика ділових відносин: Навч. Посібник. - К.: Кондор, 2010. - 356 с.

.Сердюк О.Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посібник. - К.: Професіонал, 2014. - 432 с.

.Статінова Н.П., Радченко С.Г. Етика бізнесу: Навч. посібник. - К.: КНТЕУ, 2010. - 280 с.