Організація процесу митного декларування товарів на підприємстві за матеріалами ДП "Авто-Інтернешнл"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту


МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

Організація процесу митного декларування товарів на підприємстві за матеріалами ДП «АВТО-Інтернешнл»


Київ 2011


ПЛАН


Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні положення процесу митного декларування

.1 Сутність митного декларування та порядок його здійснення

.2 Інструменти діагностики митного декларування в Україні

.3 Організація процесу з надання митних послуг в контексті
підприємницької діяльності Висновки до розділу 1

Розділ 2. Практика організації процесу митного декларування товарів на ДП «АВТО-Інтернешнл»

.1 Характеристика профілю діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл»

.2 Аналіз процесу митного декларування на ДП«АВТО-нтернешнл»

.3 Оцінка ефективності діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл»

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Шляхи вдосконалення процесу митного декларування ДП «АВТО-Інтернешнл»

.1 Напрями вдосконалення процесу митного декларування в Україні

.2 Розробка заходів щодо вдосконалення організації процесу митного декларування на підприємстві

Висновки до розділу 3

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

інструмент митне декларування товар


ВСТУП


Актуальність теми. Набуття нашою країною державного суверенітету зумовило потребу в приведенні правових засад зовнішньоекономічної діяльності в Україні у відповідність з загальновизнаними міжнародними нормами та правилами. Результатом 18-річного законотворчого процесу в цьому напрямку стало створення для вітчизняних субєктів господарювання достатньо сприятливих умов для вільного здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Характерно, що формування і здійснення самостійної митної політики стало одним із пріоритетних напрямків українського державотворення [28].

У сучасних умовах економічного розвитку України, розширення зовнішньоекономічних звязків особливого значення набуває митна справа, основу якої складає митне законодавство.

Останнє визначає принципи організації митної справи в Україні з метою, з одного боку, створення сприятливих умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а з іншого - захисту та забезпечення конституційних прав і свобод громадян, держави, суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності і додержання ними правил, встановлених у цій галузі.

Митне законодавство України спрямоване на вирішення таких завдань: забезпечення організації та функціонування єдиної, узгодженої, стабільної митної системи, закріплення правових механізмів взаємодії всіх її елементів; визначення загальних принципів регулювання митних відносин; захист економічних інтересів України, забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи; встановлення правових норм, які б забезпечували захист інтересів споживачів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; створення умов для ефективної боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, контролю за валютними операціями; підвищення рівня організаційних і правових гарантій суб'єктів митних відносин, удосконалення системи їх відповідальності [29].

Метою магістерської дипломної роботи є аналіз сутності та значення процесу митного декларування товарів, розробка заходів та напрямів його вдосконалення на ДП «АВТО-Інтернешнл» та в Україні.

Відповідно до мети у магістерській роботі були поставлені та вирішувалися такі задачі:

  1. Висвітлення сутності, етапів та процесу митного декларування товарів на підприємстві;
  2. Аналіз процесу митного декларування на ДП «АВТО-Інтернешнл;
  3. Розробка заходів щодо вдосконалення організації процесу митного декларування на ДП «АВТО-Інтернешл» та в Україні.

Обєктом дослідження є процес митного декларування товарів на ДП «АВТО-Інтернешнл».

Предметом дослідження є система засобів та заходів реалізації процесу митного декларування товарів на дочірньому підприємстві «АВТО-Інтернешнл». Дочірнє підприємство із 100 % зарубіжними інвестиціями «АВТО-Інтернешнл», що є офіційним дистрибютором Mazda Motor Corporation та Suzuki Motor Corporation в Україні. Починаючи з 1989 року підприємство представляє японських автовиробників на українському ринку [25]. Початком історії підприємства стало відкриття департаменту Mazda при спільному підприємстві "Minolta Trading Ukraine".

Після проходження етапу становлення у 1994 році цей департамент став самостійною компанією "Mazda Motors Ukraine" Автомобільна марка «Mazda» - перша, що офіційно була представлена на Україні. В січні 2000 року «АВТО-Інтернешнл» стала дистрибютором Suzuki Motor Corporation. Зі збільшенням кількості торгових марок та розширенням бізнесу повязане перейменування та зміна місця розташування підприємства. У 2006 році був побудований новий спеціалізований комплекс, що визнаний одним з найбільш оснащеним та високо кваліфікованим в Україні [26].

Основна діяльність підприємства - продаж та повний спектр гарантійного та пост-гарантійного обслуговування автомобілів Mazda, Suzuki та мотоциклів Suzuki [27].

Підприємство знаходиться у постійному розвитку. На сьогоднішній день ДП має станцію технічного обслуговування автомобілів та мотоциклів, адміністративний корпус, салон продажу автомобілів Mazda, салон продажу автомобілів та мотоциклів Suzuki, магазин продажу запчастин та аксесуарів, ліцензійні склади [26].

Методичну основою дослідження побудовано на основі використання методів системного аналізу, абстракції, індукції і дедукції, а також визначення прямих і зворотних звязків в процесі взаємодії субєктів в системі відносин, що виникають з приводу імпортування та митного декларування товарів в Україні.

Теоретичною основою дослідження є спеціалізовані видання, нормативно-правові і законодавчі акти, матеріали преси, інформація з Інтернет.

Статистичну і фактологічну основу магістерського дослідження складають загальнодержавні нормативно-правові та законодавчі акти, звітні та фактичні дані діяльності ДП «АВТО-Інтереншнл», а також матеріали періодичної преси.

Елементи наукової новизни магістерської роботи полягає в обґрунтуванні необхідності впровадження організаційного принципу «Єдиного вікна» при митному декларування імпортованих товарів в митних органах України.

Практична цінність роботи полягає у розробці на основі аналізу запропонованих заходів та організаційних вимог щодо їх впровадження.

Структура магістерської роботи визначається особливостями її теми, поставленою автором метою та завданнями дослідження. Складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, списку використаних джерел та додатків. Обсяг роботи становить 110 сторінок компютерного тексту, містить 12 таблиць, 29 рисунків, список використаних інформаційних джерел складається з 30 одиниць.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЦЕСУ МИТНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ


1.1 Сутність митного декларування та порядок його здійснення


Однією з умов пропуску товарів і транспортних засобів через кордон є їхнє декларування. Під декларуванням розуміється повідомлення митному органу учасниками ЗЕД необхідних для митного оформлення і митного контролю відомостей про товар і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митний режим та інше. Іншими словами, під декларуванням товарів необхідно розуміти встановлений чинним законодавством порядок переміщення через митний кордон вантажів під контролем митних органів.

Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту предявлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому Митного кодексу України (далі - МКУ) порядку [1].

Митний контроль закінчується:

  • у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
  • у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму [24]. Форми митного контролю див. рис. 1.1.1 .

Рис. 1.1.1 Форми митного контролю [17]


Товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів.

Декларуючи товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, декларант самостійно визначає їх митний режим відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, відповідно статті 186 МКУ.

У відповідності до глави 11 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення [1].

Декларування виконує декілька основних функцій. Одна з них - забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари і транспортні засоби. Інша - підтвердження декларантом правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний митний режим. Третя функція - контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби з фактичними даними [28].

Порядок митного декларування детально регламентується чинним законодавством. Порядок виконання митного оформлення вантажної митної декларації див. рис 1.1.2 . ВМД подається декларантом у митний орган України, у якому проводиться митне оформлення товарів у встановлені чинним законодавством строки. Відповідно до ст.87 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом десяти днів з дати поставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі вїзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше трьох годин з моменту прибуття у пункт пропускання на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території - не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону України. Зазначені терміни можуть продовжуватися у порядку та на умовах, визначених КМУ [1].

Прийняття ВМД є окремою операцією, яка здійснюється у відділах митного оформлення і контролю спеціально уповноваженими посадовими особами митних органів. Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.


Рис. 1.1.2 Порядок митного оформлення вантажної митної декларації [17]


Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі встановлені митним законодавством умови. Митний орган не приймає ВМД для оформлення:

  • якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;
  • якщо вона заповнена декларантом з порушенням цього Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД;
  • в інших випадках, передбачених законодавством України.
  • У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обовязково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Держмитслужбою.
  • Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом [24].
  • У разі необхідності для підтвердження відомостей, унесених до ВМД, прийнятої для оформлення, декларантом подаються додаткові документи.
  • У випадку прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.
  • Реєстраційний номер ВМД - цифровий код, що складається з шістнадцяти знаків, а саме:
  • перші девять знаків - код митного органу, в якому ВМД прийнято для оформлення, згідно з класифікатором, затвердженим Держмитслужбою;
  • десятий знак - остання цифра поточного року, відокремлена з обох боків скісною лінією;
  • останні шість знаків - порядковий номер декларації в журналі обліку ВМД (у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці).

Реєстраційний номер ВМД, за якою було відмовлено у митному оформленні, не може бути присвоєний іншій декларації.

ВМД заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обовязків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій [29].

Відповідно до Постанови КМУ від 12 грудня 2002 р. N 1883, ВМД заповнюється на:

  • на товари, які переміщуються через митний кордон України юридичними і фізичними особами (підприємцями) і митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, крім підакцизних товарів, які декларуються незалежно від їх вартості;
  • на товари, які підлягають державному експортному контролю;
  • на товари, які переміщуються в режимі митного складу;
  • на товари, які безпосередньо ввозяться фізичними особами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб або вивозяться фізичними особами у випадках, передбачених законодавством;
  • на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством;
  • на транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством [4].

ВМД заповнюється на партію товарів, які належать юридичним особам або фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. У разі коли партія складається з товарів, які мають різні коди згідно з УКТЗЕД, а також якщо товари з однаковим кодом згідно з УКТЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування, тощо), відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД (форми МД-3 і МД-5).

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені законодавством.

Декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Декларантами товарів і транспортних засобів, що належать громадянам, також можуть бути громадяни, уповноважені власниками зазначених товарів і транспортних засобів на здійснення декларування нотаріально посвідченими дорученнями [24].

Декларант виконує всі обовязки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену законодавством, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Згідно ст.88 МКУ декларант зобовязаний:

  • здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;
  • на вимогу митного органу предявити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;
  • надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;
  • сплатити податки і збори [1].

З дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана. Зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення. Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно МКУ.

Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів [23].


1.2 Інструменти діагностики митного декларування в Україні


Товари і транспортні засоби, які переміщують через митний кордон нашої країни субєкти ЗЕД, підлягають обовязковому декларуванню на митниці.

Декларування здійснюють шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною тощо) точної інформації про мету переміщення через митний кордон України товарів та предметів, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення (ст. 81 Митного кодексу України від 11 липня 2002 р. № 92-IV, далі - МКУ). Форми і перелік даних, які належить оголосити в такій заяві, визначаються Кабінетом Міністрів України [1].

Пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів вважається таким, що відбувся, лише після завершення щодо них митного контролю та оформлення у повному обсязі.

На підставі відомостей, зазначених у ВМД, органи виконавчої влади:

  • нараховують та справляють встановлені державою податки та збори;
  • здійснюють валютний контроль та контроль за поверненням в Україну імпортної частини товарів, що надходять у рахунок виконання зобовязань, відповідно до зовнішньоекономічних бартерних договорів;
  • ведуть статистику зовнішньоекономічної діяльності України тощо.

ВМД заповнюється на партію товарів, які належать юридичним особам або фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. У разі коли партія складається з товарів, які мають різні коди згідно з УКТЗЕД, а також якщо товари з однаковим кодом згідно з УКТЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування, тощо), відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД.

Під партією товарів треба розуміти:

  • товари, які переміщуються на адресу одного одержувача за одним
  • перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо);
  • товари, які перевозяться залізничним транспортом і прибувають на станцію призначення одночасно, на адресу одного вантажоотримувача від одного вантажовідправника з однієї станції відправлення у межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту);

У випадках, що визначаються Держмитслужбою, можуть складатися одна ВМД на кілька партій товарів або кілька ВМД на одну партію товарів.

ВМД заповнюється державною мовою за допомогою компютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв субєктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання [24].

ВМД заповнена з підчистками та помилками, для оформлення не приймається.

Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма та структура електронної копії ВМД, або ВМД, що подається тільки в електронному вигляді, кодування символів, засоби пересилання визначаються Держмитслужбою. Відповідно до статті 82 МК України, якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобовязання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг [1].

Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі приймається митним органом виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства, установи, організації та за умови сплати належних податків і зборів у повному обсязі [24].

Порядок застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг) затверджено наказом Держмитслужби від 30.12.03 № 932.

У відповідності до цього Порядку декларування товарів із застосуванням тимчасової декларації можливе виключно за бажанням декларанта, якщо:

  • товари переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі;
  • ціна товару у контракті визначається за формулою;
  • виникають спірні питання при: визначенні країни походження товарів; класифікації товарів згідно з УКТЗЕД [12].

Дозвіл на здійснення декларування із застосуванням тимчасової декларації надається субєкту підприємницької діяльності, що переміщує товари через митний кордон України, за умови, що цей субєкт відповідає таким характеристикам:

  • є резидентом України;
  • не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також зі сплати штрафів за порушення митних правил;
  • а також зовнішньоекономічна операція відповідає видам економічної діяльності цього субєкта.

Декларування товарів із застосуванням неповної декларації можливе, якщо декларантом не подані один або декілька документів, потрібних для митного оформлення товарів (крім документів, що підтверджують митну вартість, походження, код товару згідно з УКТЗЕД), але надано підтвердження (факсова копія або інший документ, що містить відповідну інформацію), що такі документи:

  • існують і є дійсними;
  • не можуть бути подані з незалежних від декларанта причин.

Дозвіл на здійснення декларування із застосуванням неповної декларації надається субєкту підприємницької діяльності, що переміщує товари через митний кордон України, за умови, що цей субєкт відповідає таким характеристикам:

  • є резидентом України;
  • а також зовнішньоекономічна операція відповідає видам економічної діяльності цього субєкта.

Рішення про митне оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларації приймається начальником або вповноваженою посадовою особою митного органу на підставі заяви підприємства.

Податки й збори (обовязкові платежі) сплачуються в повному обсязі на момент митного оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларацій [23].

При оформленні ВМД застосовуються умови сплати податків та зборів (розміри ставок обовязкових платежів, курсу валюти, встановленого Національним банком України) та нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митним органом тимчасової чи неповної декларації, за якою товари були випущені у вільний обіг[24].

Відповідно до статті 83 Кодексу у разі якщо товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах, митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період [1].

Порядок та умови подання періодичної митної декларації визначено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання митного оформлення товарів» від 25.12.02 № 1985. Згідно з цим Порядком рішення про надання особі дозволу на подання періодичної митної декларації приймається на підставі заяви начальником митного органу або його заступником. У 30-денний термін після оформлення періодичної митної декларації особа зобовязана подати митну декларацію, заповнену в установленому порядку.

Дія цього Порядку не поширюється на:

  • товари, що надходять як міжнародна технічна та гуманітарна допомога;
  • товари, що підлягають експортному контролю;
  • наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори;
  • спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів звязку, інші засоби негласного отримання інформації;
  • товари, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі;
  • продовольчу сировину, сировину для лікарських засобів, харчові продукти, відходи виробництва, хімічні, біологічні, радіоактивні речовини, які підлягають санітарно-епідеміологічному контролю [7].
  • У відповідності до статті 89 Кодексу до ввезення товарів на митну територію України декларантом може подаватися до відповідного митного органу попередня митна декларація.
  • Подання попередньої митної декларації при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів є обовязковим [1].
  • Відповідно до законодавчих актів України до підакцизні товарів відносять:
  • тютюнові вироби;
  • спирт етиловий та алкогольні напої;
  • транспортні засоби та кузови до них;
  • Пиво із солоду, бензин, паливо реактивне, домішки до бензину тощо (ЗУ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари» від 11 липня 1996 року).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» від 29.03.02 № 390 встановлено, що в разі ввезення на митну територію України з будь-якою метою (крім транзиту через територію України) (та переміщення експрес-перевізниками) окремих видів товарів, перелік яких установлюється Державною митною службою залежно від виду транспорту, який використовується для їх переміщення, умовою пропуску через митний кордон України цих товарів є подання субєктом підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, митниці, у зоні якої він знаходиться, попередньої вантажної митної декларації та її електронної копії.

Пропуск через митний кордон таких товарів здійснюється після перевірки митницею, розташованою на митному кордоні України, відповідності вантажу та відомостей товаросупровідних документів даним, зазначеним в електронній копії попередньої вантажної митної декларації.

При цьому, за обранням субєкта підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, або уповноваженої ним особи застосовується один з таких заходів забезпечення доставки товарів до митниць призначення:

  • грошова застава, що попередньо вноситься на спеціальні рахунки митних органів у розмірі обовязкових платежів, установлених для оподаткування таких товарів у разі їх ввезення з метою вільного використання на митній території України;
  • фінансова гарантія незалежного фінансового посередника;
  • гарантійний лист;
  • охорона та супроводження товарів силами митних органів;
  • перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів, 1975 року (Конвенція МДП) із застосуванням книжки МДП [5].

ПД не оформлюється, захід забезпечення доставки товарів у митний орган призначення не застосовується, а як документ контролю за доставкою окремих видів товарів у митний орган призначення використовується ПП за умови подання в момент його оформлення передбачених законодавством України документів, потрібних для застосування пільгового режиму оподаткування товарів при їх митному оформленні, у випадках ввезення на митну територію України:

  • давальницької сировини іноземним замовником відповідно до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах";
  • майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування";
  • майна іноземними інвесторами з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування";
  • товарів відповідно до угод про виробничу кооперацію між Кабінетом Міністрів України й урядами держав - членів СНД;
  • товарів у рамках зареєстрованих у встановленому порядку проектів (програм) міжнародної технічної допомоги;
  • товарів, які згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД та Республікою Македонія про вільну торгівлю підлягають пільговому оподаткуванню;
  • товарів (у тому числі машинокомплектів), які не виробляються в Україні й увозяться для власних виробничих потреб підприємствами, що діють відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" і звільнені від сплати мита й податку на додану вартість при імпорті товарів [23].

У разі передбаченого статтею 93 Митного кодексу України завчасного повідомлення митного органу декларантом про намір увезти товари на митну територію України митному органу за місцезнаходженням субєкта зовнішньоекономічної діяльності , на адресу якого ввозитимуться товари, подається попереднє повідомлення, яке оформлюється відповідно до вимог глави 4 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.98 N 771 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.99 за N 42/3335.

Попереднє повідомлення - документ контролю доставки вантажів, що переміщуються між митницями при імпорті товарів.

ПП подається у двох примірниках, де один примірник ПП з реєстраційним номером і штампом митного органу повертається особі, яка подала ПП, другий зберігається в митному органі в окремій теці для поставлених на контроль ПП. ПП чинне протягом трьох місяців з дня прийняття його митним органом, тобто з дня присвоєння ПП реєстраційного номера та проставлення на його паперових примірниках відтиска штампа "Під митним контролем". Після закінчення цього строку здійснення пропуску товарів за цим ПП забороняється.

Оформлення ПП на товари вартістю менше ніж еквівалент 100 євро здійснюється тільки за умови звернення їх власника або вповноваженої особи до митного органу із заявою про потребу митного оформлення таких товарів. Графи, що заповнюються у ПП відповідно до вимог Наказу Держмитслужби №551 від 03.07.2006, рис. 1.2.1 .

ПП може бути також анульоване за письмовою заявою субєкта ЗЕД та з ініціативи митного органу призначення, у якому було оформлене це ПП, на підставі рішення начальника відділу контролю за переміщенням товарів (далі - ВКПТ) митного органу призначення або особи, що його заміщує, тільки якщо за цим ПП ще не розпочато переміщення товарів.


Рис. 1.2.1 Графи обовязкові до заповнення у ПП [15]


Якщо особа, яка подала ПП, бажає його анулювати, то вона подає митному органу, яким було оформлене це ПП, письмову заяву про це. У такому разі посадова особа ВКПТ митного органу призначення перевіряє за Єдиною автоматизованою інформаційною системою Держмитслужби України (далі - ЄАІС Держмитслужби) відсутність факту ввезення товарів за заявленим до анулювання ПП [24].


1.3 Організація процесу з надання митних послуг в контексті підприємницької діяльності


Проблеми надання послуг у галузі митної справи частково вивчалися у працях Є.В. Додіна Функции и формы деятельности таможенных органов Украины, Л. Давиденко Надання митних послуг громадянам, С.В. Ківалова Організаційно-правові аспекти митної справи в Україні, П.М. Шеремети Теоретично-методологічні основи дослідження правового регулювання митної діяльності в Україні, В.К. Шкарупи, Є.М. Тропіної, Д.В. Приймаченко, А.П. Павлова, С.А. Степанюка. Проте здебільшого це було дослідження проблем особливостей надання митних послуг залежно від функцій митної системи. Предметом дослідження були послуги, що не входили в коло обовязків митних органів України і перелік яких визначено постановою КМУ від 25 грудня 2002 року № 1952 [29].

Митне оформлення та митне декларування має свої особливості, що потребують певних специфічних знань та вмінь. Відповідно їх незнання суттєво ускладнює митні процедури.

Таке положення сприяє появі спеціальних підприємців, що спеціалізуються на наданні митних послуг.

Правове регулювання такої діяльності здійснюється у відповідності з розділом VII МК України - «Підприємницька діяльність із надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів, що переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем» [28].

Спеціальними суб'єктами такої діяльності є митний брокер та митний перевізник.

Відповідно до ст. 176 МК митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство - резидент.

Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо) .

Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм МК України та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення, рис. 1.3.1 [1].


Рис. 1.3.1 Схема взаємодії діяльності субєкта ЗЕД, митного брокера та митного органу України [17]


Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України. Вчиняючи дії, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом. Правові підстави діяльності митного перевізника визначені у ст. 182-184, 161 Митного кодексу України.

МК України визначено, що митний перевізник - це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 161 МКУ, і має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митні органи України мають право надавати перевізнику статус митного перевізника виключено підприємством - резидентам [1].

Ліцензування діяльності митного перевізника має здійснюватися відповідно до Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності. Ведення реєстру митних перевізників також покладено на центральний апарат Держмитслужби. Відповідно до ст. 184 МКУ, визначено, що спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи ведеться реєстр митних перевізників і забезпечується його періодична публікація. Прийняття документів, що подаються для одержання ліцензії на провадження посередницької діяльності митного перевізника, видача, переоформлення, анулювання такої ліцензії, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів митних перевізників здійснюються органом ліцензування - Державною митною службою України. Повноваження Державної митної служби України як органу ліцензування можуть бути за її рішенням делеговані регіональним митницям [30].

Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства від 25.03.2004 N 34/212 визначені вимоги до провадження підприємницької діяльності митного перевізника, рис. 1.3.2, 1.3.3[13].


Рис. 1.3.2 Вимоги до провадження посередницької діяльності митного перевізника [17]


Рис. 1.3.3 Технічні вимоги до митного перевізника [17]


Митний перевізник діє згідно з Митним кодексом України та положенням, що затверджується Державною митною службою України.

Одержана від власника товарів чи уповноваженої ним особи та на підставі документів, що стосуються цих товарів, інформація є комерційною, банківською або іншою таємницею, що охороняється законом. Ця, а також інша конфіденційна інформація, що стосується товарів, довірених перевізникові, не повинна розголошуватися, використовуватися митним перевізником та його працівниками для власних цілей, передаватися третім особам, а також державним органам, за винятком випадків, передбачених актами законодавства України.

Для зберігання товарів у режимі митного складу використовується спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади [13].

Відповідно до ст.212 МКУ, митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України [1].

Зберігання товарів в режимі митного складу забезпечується шляхом використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення або іншого місця - митного ліцензійного складу.

Приміщення митного ліцензійного складу має відповідати наступним вимогам:

  • обов'язкова наявність охоронної та протипожежної сигналізації, що виведені на пульт організації, що здійснює охорону митного ліцензійного складу (охоронна сигналізація повинна виключати можливість проникнення на територію митного ліцензійного складу без її реагування);
  • обов'язкова наявність обладнаних засобами зв'язку службових місць, призначених для митних службовців, які здійснюють митний контроль на цьому складі;
  • при наявності вікон у приміщенні складу - обов'язкове обладнання їх з внутрішньої сторони металевими гратами.

Власник складу забезпечує матеріально-технічне обладнання складу, що є достатнім для його функціонування, у тому числі:

  • навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби;
  • складське устаткування;
  • засоби зв'язку;
  • оргтехніку;
  • меблі;
  • засоби обліку та контролю для складів, призначених для зберігання наливних та насипних товарів.

Власниками митних ліцензійних складів є суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу.

Основні завдання митних ліцензійних складів це:

  • сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;
  • створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;
  • зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України [13].

Згідно наказу N 592 ДМСУ від 31.12.96, митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу:

  • митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;
  • митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу [9].

Митниця має право встановлювати додаткові конкретні вимоги до обладнання митного ліцензійного складу для забезпечення надійності зберігання товарів.

За видачу ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу справляється збір в розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який зараховується до державного бюджету.

Особа, яка має намір відкрити та експлуатувати митний ліцензійний склад, подає до митниці, в зоні діяльності якої знаходиться склад, заяву на отримання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу.

Заява розглядається митницею протягом 30 днів з дня її надходження. При цьому митниця перевіряє відомості, зазначені у поданих документах, та стан складських приміщень на відповідність вимогам. Вразі прийняття начальником митниці рішення про можливість відкриття митного ліцензійного складу митниця встановлює "Процедуру організації митного режиму - митний склад" залежно від конструкції митного ліцензійного складу, видів товарів, які будуть зберігатися на ньому, товарообігу та інших факторів функціонування конкретного складу, а в разі відмови від погодження, - митниця повідомляє про це заявника письмово, із зазначенням причин відмови [30].

Для оперативного керівництва діяльністю митного ліцензійного складу власник призначає відповідальну особу - керуючого митним ліцензійним складом. Власник митного ліцензійного складу відповідає за професійну підготовку керуючого та за знання ним митного законодавства України. Особа керуючого складом зазначається у Процедурі організації митного режиму - митний склад після попереднього складання ним іспиту. Порядок організації та проведення іспиту в митниці визначається начальником митниці. Керуючий митним ліцензійним складом діє на підставі трудового договору, укладеного з власником митного ліцензійного складу.

На митних ліцензійних складах дозволяється зберігати всі види товарів українського та іноземного походження як імпортні так і призначені для вивезення за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню митом та зборами, а також таких, що потрапляють під обмеження до ввезення в Україну та вивезення з України. Розміщення на митних ліцензійних складах та випуск з таких складів гуманітарної допомоги, яка надходить в Україну, забороняються. Товари, що переміщуються через митну територію України транзитом, можуть розміщуватись на митних ліцензійних складах в разі проведення перевантаження з одного виду транспорту на інший, за умови дотримання загальних термінів транзиту, визначених постановами Кабінету Міністрів України [23].

На митних ліцензійних складах забороняється розміщувати товари, що заборонені до ввезення на Україну чи вивезення за межі України, а також товари, розміщення на митних ліцензійних складах яких заборонено Законами України, нормативними актами Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України. Товари, що підлягають експортному контролю, розміщуються на митних ліцензійних складах за погодженням Державної митної служби України.

Товари розміщуються на митний ліцензійний склад та випускаються з нього у присутності уповноважених службових осіб митного органу. Всі операції на митному ліцензійному складі проводяться з дозволу митних органів та за рахунок власника складу.

Товари, що ввезені на митну територію України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох років. Цей строк може бути обмежений для окремих видів товарів митним органом. Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців. Конкретний термін зберігання товарів у встановлених межах визначається спільно з власником складу особою, яка розміщує товари на зберігання. При переміщенні товарів, що були ввезені в Україну, з одного митного ліцензійного складу на інший термін зберігання товарів встановлюється з дати їх розміщення в режим митного складу, тобто з моменту первинного розміщення на митний ліцензійний склад. Після закінчення терміну зберігання товарів на складі, вони мають бути передані на зберігання митниці або заявлені до іншого митного режиму. Митне оформлення таких товарів проводиться згідно із заявленим режимом.

Територія митного ліцензійного складу є зоною митного контролю і становить невідємну частину митної території України, на якій діють законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарі, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного Кодексу України [30].


ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1


Проаналізувавши сутність митного декларування автором було визначено, що митне декларування товарів і транспортних засобів є однією з умов їх пропуску через митний кордон України.

Виявлено, що декларування здійснюють шляхом заявлення за встановленою формою точної інформації про мету переміщення через митний кордон України товарів та предметів, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Форми і перелік даних, які належить оголосити в такій заяві, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналіз нормативної документів встановив, що митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі встановлені митним законодавством умови. Порядок щодо митного декларування детально регламентується чинним законодавством.

У процесі аналізу сутності митного декларування товарів в Україні було визначено основні функції, що покладені на цей процес. Одна з них - забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари і транспортні засоби. Інша - підтвердження декларантом правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний митний режим. Третя функція - контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби з фактичними даними.

Митне оформлення та митне декларування має свої особливості, що потребують певних специфічних знань та вмінь. Відповідно їх незнання суттєво ускладнює митні процедури. Це сприяло появі спеціальних підприємців, що спеціалізуються на наданні митних послуг. Суб'єктами такої діяльності є: митний брокер та митний перевізник.

Дослідження процесу митного декларування встановило, що пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів вважається таким, що відбувся, лише після завершення щодо них митного контролю та оформлення у повному обсязі.


РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ МИТНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ ТОВАРІВ НА ДП «АВТО-ІНТЕРНЕШНЛ»


2.1 Характеристика профілю діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл»


Досліджуване підприємство «АВТО-Інтернешнл», є дочірнім підприємством із 100% зарубіжних інвестиції, що є офіційним дистрибютором MAZDA Motor Corporation та Suzuki Motor Corporation в Україні. Починаючи з 1989 року компанія представляє японських автовиробників на українському ринку [5].

Стратегічної метою ДП «АВТО-Інтернешнл» - стати найбільш економічно ефективною та орієнтованою на замовника дистриб'юторською організацією у своєї галузі.

Разом з її всесвітньо відомою високою якістю продукції та передовими позиціями щодо задоволення вимог замовника це має сприяти постійному досягненню цілей збільшення обсягів продажу, розширення ринків та підвищення якості.

Місією ДП визначено як: дотримується пріоритетів Конституції, законів України, норм міжнародного права та найвищих стандартів у ділових відносинах с клієнтами, постачальниками та співробітниками.

На основні аналізу статутних документів підприємства автором були виділені наступні принципи корпоративної етики ДП «АВТО-Інтереншнл»:

  • Дотримання законів України та норм міжнародного права;
  • Дотримання нормативних документів, норм та правил поведінки компанії;
  • Кваліфіковане виконання свої функціональних обовязків;
  • Поважне відношення до працівників компанії;

Успішне досягнення поставлених цілей корпорації передбачає тісну взаємодію з професійними Дистриб'юторами, діяльність яких стимулюється замовниками. Досліджувана компанія є офіційним дистрибютором на ринку України. Тому на неї покладені відповідні обовязки:

  • Дистрибютора - головного ланцюга зв'язку з Уповноваженими дилерами корпорації "Мазда" та через них із замовниками на відповідній Території;
  • Представника інтересів компанії "Мазда" стосовно забезпечення привабливого, сучасного асортименту виробів, а також якісної технічної допомоги з метою підвищення якості обслуговування клієнтів [21].

Стратегічні плани підприємства є цілісними та гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити модифікацію і переорієнтування. Загальний стратегічний план ДП «АВТО-Інтернешнл» спрямовує діяльність підприємства протягом тривалого періоду часу та розробляється спеціалістами материнського підприємства IMAuto при безпосередній участі представників (керівний склад та спеціалісти планово-економічного відділу) дочірнього підприємства «АВТО-Інтернешнл».

При розробці загально-стратегічного плану потрібно постійно здійснювати моніторинг ключових факторів, як зовнішнього так і внутрішнього середовища підприємства. Фактори зовнішнього впливу на підприємство поділяють на 4 основних групи:

  • Політичні фактори;
  • Економічні фактори;
  • Соціальні фактори;
  • Технологічні.

Для дослідження їх впливу використовують PEST-аналіз, табл. 2.1.1 . Кожного року спеціалістами підприємства використовуючи спеціальні розрахункові формули та методики виконується аналіз та прогноз розвитку підприємства, динаміки ринкової конюнктури, розвитку підприємств конкурентів, соціальної структури за доходами, зміни державного законодавства , міжнародних норм, тощо.


Таблиця 2.1.1 PEST-аналіз України, 2011 рік

ФакторХарактеристика1Політичні факториНевизначеність та не стабільність політичної ситуації та зовнішньоекономічної стратегії держави; Лобіювання великим бізнесом прийняття рішень у сфері зовнішньоекономічної політики, в тому числі розміром обовязкових платежів при імпортуванні товарі на межі митної території України(у розріз з міжнародними нормами та правилами, що Україна зобовязалась виконувати); Відносно малий вплив політичних змін на розвиток бізнесу;2Економічні факториКонцентрація власності в «одних руках» в української автомобільній галузі; Наявність недобросовісної конкуренції; Не сприятлива валютно-курсова політика держави; Наявність кризи споживчого кредитування та дозвіл держави на замороження видачі депозитів низці великих банків;3Соціальні Орієнтація на якість продукції; Падіння купівельної спроможності фізичних та юридичних осіб; Збільшення тарифів природних монополій;4ТехнологічніПоступове оновлення основних фондів автомобільної промисловості в Україні.

Розташування організаційно-технічної бази збуту та обслуговування автомобілів має дуже велике значення для правильного та безперешкодного руху матеріальних, людських та інформаційних потоків [28]. На основі проведеного дослідження автором було виявлено, що головний будинок підприємства складається: офісні приміщення, цехи технічного обслуговування та інше, рис. 2.1.1 . У 2011 р. керівництвом ДП планується розширити виробничі потужності нової техстанції-ввести в експлуатацію комплекс експрес-сервісу, рихтувально-малярний комплекс та лінію ремонту та обслуговування мотоциклів. Основна діяльність компанії - продаж та повний спектр гарантійного та пост гарантійного обслуговування автомобілів Mazda, Suzuki та мотоциклів Suzuki. Компанія знаходиться у постійному розвитку [22].


Рис 2.1.1 Функціональна структура «АВТО-Інтернешнл» за поверхами


На підприємстві ДП «АВТО-Інтернешнл» станом на 1 січня 2011 року в штаті знаходяться 306 висококваліфікованих працівників. 10% всієї структури персоналу становить управлінський персонал, що безпосередньо здійснює всі види управлінського контролю та відповідальний за керівництво, планування та контролювання діяльності підприємства. Більш ніж 70% структури персоналу складає операційний персонал, до я кого входять: працівники головного офісу ДП та станції техобслуговування.

Найбільшу частину у структурі персоналу на підприємстві за гендерною ознакою складає чоловіча стать, рис. 2.1.2. На станції техобслуговування жодної людини жіночої статті не працює - самі чоловіки, а у фінансовому відділі підприємства працюють тільки жінки.


Рис. 2.1.2 Гендерна структура персоналу ДП «АВТО-Інтернешнл», 2011 рік


93% всіх працівників ДП мають вік більш ніж 25 років, що обумовлено стратегією та кваліфікаційними критеріями при наборів працівників на підприємство, рис. 2.1.3 .


Рис. 2.1.3 Структура персоналу ДП за віком, 2011 рік


Протягом 2009-2011 рр.. на підприємстві «АВТО-Інтернешнл» за власним бажанням було звільнено 11 працівників та 1 працівник був звільнений за порушення трудової дисципліни. Таким чином при середньообліковій чисельності працівників підприємства, що становить на 01.01.2011 р. - 306 працівників, чисельність звільнених у 2011 році становить: 2 працівника, які були звільнилися за власним бажанням. Показник плинності кадрів на ДП у 2011 році становить 0,01, що є надзвичайно низьким як для України так і підприємств всього світу. Розрахунок показника плинності кадрів наведено у на ступній формулі:


Плинність кадрів = (2.1.1);


Керівництво ДП «АВТО-Інтернешнл» добре розуміє, що успішність організації залежить від того, що можуть робити її працівники та що вони хочуть зробити, тобто від їхніх здібностей і мотивації.

Поняття мотивації тісно звязано з проблемою керування персоналом. Нові економічні відношення, породжені перехідним періодом, висувають і нові вимоги до персоналу. Це не тільки добір, навчання і розташування кадрів, але і формування нової свідомості, менталітету, а отже, і методів мотивації.

Станом на 1 січня 2011 року на ДП «АВТО-Інтернешнл» працює більш ніж 300 працівників, що ускладню завдання менеджерам відділів та керівництва в цілому щодо реалізації процесу мотивування, а точніше вибору комплексу важелів для мотивування працівників. В даному випадку на підприємстві використовується цілий ряд «важелів» мотивування: економічні, психологічні та інші, що безпосередньо задовольняє багаторівневий перелік потреб за пірамідою-потреб А.Маслоу.

Тобто, метою підприємства є максимальне оптимальне забезпечення потреб персоналу для виконання йми безпосередніх функціональних обовязків та побудови атмосфери великою дружньої єдиної родини на підприємстві. Ситуація в українській економіці продовжує мінятися щодня, на жаль, зміни ці відбуваються далеко не в кращу сторону. Автомобільний ринок не залишається осторонь, його теж повною мірою зачіпають зміни у вітчизняній економіці. Ще на початку минулого 2010 року продажу нових авто в Україні демонстрували просто дива темпів зростання, але вже до останнього місяця літа автомобільні дилери зменшили обсяги продажів [27].

Щодо структури ринку легкових автомобілів в Україні станом на 2009-2010 рік, то більше 50% всіх автомобілів, становлять нові легкові автомобілі, що були імпортовані чи виробленні в Україні, рис. 2.1.4 .


Рис. 2.1.4 Структура ринку легкових автомобілів в Україні за 2009 рік


Протягом 2010 року структура ринку легкових автомобілів в Україні порівняно з 2009 роком зазнала змін. Частка внутрішніх перепродажів у 2010 порівняно з 2009 роком зменшилася на 3,07%, частка нових автомобілів збільшилась на 3,23% а частка нових реєстрацій майже не зазнала змін, рис. 2.1.5-2.1.6 .


Рис. 2.1.5 Структура ринку легкових автомобілів в Україні за 2010 рік


Рис. 2.1.6 Зміни структури ринку України протягом 2009 - 2010 рр.


Виходячи з даних, що зазначенні у рис. 2.1.5-2.1.6, можна зробити висновок, що населення України все ж надає перевагу купівлі нових автомобілів, ніж користуватися послугами вторинного ринку легкових автомобілів. Про це нам свідчить не тільки структура ринка України за 2009 та 2010 роки, а також і динаміка росту обємів продажів легкових автомобілів протягом 2008-2010 років, рис. 2.1.7 .


Рис. 2.1.7 Динаміка обємів продажу легкових автомобілів в Україні протягом 2008 - 2010 рр.


Приріст обєму продажу автомобілів за 2009 рік порівняно з 2008 роком становив 46,17%. Найбільш частка приросту припадає на останні 3 місяці 2009 року: жовтень, листопад, грудень, та становить 44,93 % від загального приросту обємів продажу легкових автомобілів за 2009 рік. Найменші темпи приросту обємів продажу спостерігаються у першому півріччі 2009 року: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень та становить 25,22% від загального приросту обємів продажу легкових автомобілів за 2009 рік порівняно з 2008 роком. Тобто спостерігається тенденція збільшення обємів продажу легкових автомобілів у другій половинні півріччя 2009 року, що, на мою думку, повязано з проведення спеціальних маркетингових заходів та акцій виробниками та імпортерами легкових автомобілів у цей період року. У 2010 році динаміка приросту обємів продажів автомобілів кардинально відмінна порівняно з 2009 роком, рис. 5.1.4 . Приріст обєму продажу автомобілів за 2010 рік порівняно з 2009 роком становив 14,92%. Найбільш частка приросту припадає на перші чотири місяці 2010 року: січень, лютий, березень, квітень. У перші 2 місяці 2010 року спостерігається збільшення обємів продажів на 90% порівняно з аналогічним періодом у 2009 році. На відміну від динаміки обємів продажу автомобілів у 2009 році, де останні місяці року мали найбільш приріст в обємі продажу автомобілів за весь 2009 рік, то у 2010 році у останні місяці року: листопад, грудень відбувається зниження обємів продажу автомобілів на 37,2% (листопад) та 16,41%(грудень). Причиною такого спаду є кризова ситуація в світі та Україні.Найбільшу частку українського автомобільного ринку в за продажами у 2009 та 2010 роках займає автовиробник VAZ (LADA), табл. 2.1.2-2.1.3 . Частка автомобілів VAZ (LADA) становить 23,5 % від загального обєму продажу легкових автомобілів за 2009 рік. У 2010 загальна частка продажів автомобілів VAZ (LADA) зменшилась на 6,64% та становила 16,86% від загального обєму продажу легкових автомобілів в Україні за 2010 рік. Такий вибір населення можна пояснити низькими цінами відносно продукції інших автовиробників та автоімпортерів на аналогічну продукцію(легкові автотомобілі), а не виявленням бажання підтримати вітчизняного автовиробника. Продаж автомобілів в Україні за ціновим діапазоном протягом 2009-2010 рр.., рис. 2.1.8 .


Таблиця 2.1.2 Рейтинг автомобільних марок відносно частки проданих автомобілів за 2010 рік в Україні

№Марка2010 грудень12 місяців 2010 рокуЛегкові, шт.Легкові, %Легкові, шт.Легкові, %1VAZ (LADA)1329121,6712742123,502CHEVROLET57039,30459818,483DAEWOO56339,197468413,774ZAZ51098,33318395,875MITSUBISHI36936,02300025,536CHERY34445,62185683,427SKODA28424,63220204,068HYUNDAI26494,32225954,179KIA21673,53161852,9810TOYOTA21483,50237144,37………………17MAZDA8391,3798591,82………………20SUZUKI4880,0158060,01………………94WIESMANN00,0010,00Всього61326100,00542332100,00

Відповідно до даних зазначених у табл. 2.1.2 та 2.1.3, бачимо зменшення рейтингу автомобільних марок Mazda (17місце/2010 рік 21 місце/2011 рік) та Suzuki (20місце/2010 рік 23місце/2011 рік).


Таблиця 2.1.3 Рейтинг автомобільних марок відносно частки проданих автомобілів за 2011 рік в Україні

№Марка2011 грудень12 місяців 2011 рокуЛегкові, шт.Легкові, %Легкові, шт.Легкові, %1VAZ (LADA)825916,1110510316,862MITSUBISHI538610,51448497,203HYUNDAI50869,92456257,324CHEVROLET35706,96519708,345KIA34656,76248813,996GEELY25504,97134032,157TOYOTA20243,95329465,298DACIA16633,24142382,289OPEL16563,23131402,1110HONDA15903,10163132,62………………21MAZDA6211,21103861,67………………23SUZUKI4590,9067281,08………………95TIANMA00,0050,00Всього51262100,00623252100,00

У 2011 році порівняно з 2010 роком в Україні спостерігається збільшення обєму продажів автомобільних марок Mazda та Suzuki, табл. 2.1.4 .


Таблиця 2.1.4 Кількість проданих автомобілів Mazda та Suzuki, 2010-2011 рр.

МаркаКількість проданий автомобілів, шт.Абсолютне відхилення, шт.Відносне відхилення, %2011 рік2010 рікMAZDA1038698595275,3SUZUKI6728580692215,9


Рис. 2.1.8 Динаміка з продажу автомобілів в Україні за ціновим діапазоном протягом 2010-2011 рр.


Найбільшу кількість автомобілів в Україні станом на 2010 та 2011 роки було придбано в місті Києві, про що нам свідчить рис. 2.1.9.


Рис. 2.1.9 Продажі легкових і комерційних автомобілів по областях України протягом 2010 - 2011 рр.


У Києві було придбано 19,19% всіх автомобілів, що були продані на території України в 2010 році. На мою, думку це може бути пояснено великою діловою активністю в столиці України і як результат більшою фінансовою забезпеченістю мешканців столиці порівняно з мешканцями інших областей України. Також важливим чинником в даній ситуаціє є те, що в Києві станом на 2010 рік мешкало більш ніж 3 мільйони громадян. Така ж тенденція, щодо відношення населеності області та обємом купівлі легкових автомобілів спостерігається у наступних областях України: донецька, дніпропетровська, харківська, одеська області. В районних центрах цих областей мешкають від 1,2 - 1.7 млн. громадян.

% від всіх куплених протягом 2011 року легкових автомобілів в Україні, були придбанні у готівковий чи безготівковий розрахунок, 33% автомобілів були придбані у кредит, рис. 2.1.10 .


Рис. 2.1.10 Структура продажів легкових автомобілів в кредит в Україні, 2011 рік


78% придбаних автомобілів в Україні протягом 2011 року у кредит - це автомобілі іноземних виробників (іномарки). Тільки 22% автомобілів придбаних автомобілів в Україні протягом 2011 року у кредит є автомобілі країнами виробниками яких є країни СНД, рис. 2.1.11 . Такий вибір українців можна пояснити, небажання купувати товар у якого співвідношення показників «ціна-якість» мають обернено пропорційний характер.


Рис 2.1.11 Структура продажів нових легкових та комерційних автомобілів в кредит в Україні, 2011 рік


Протягом 2011 року громадянами України найчастіше купували у кредит автомобілі ринкова ціна яких становить 6.5 - 10 тис. євро. На другому місті частка кредитів на автомобілі, вартість яких складала від 15 тис. євро до 22 тис. євро. Найменша кількість кредитів була видана на купівлю автомобільних засобів вартість яких не перевищувала 4 тис. євро.

Як бачимо, структура автомобільного ринку України протягом 2009 - 2010 років та першого півріччя 2011 року мала тенденцію до збільшення. Навіть протягом кризової ситуації в Україні у другому півріччі 2011 року обєми продажів автомобілів порівняно з аналогічним періодом 2009 року не зменшився та мав приріст.

За оцінками «АВТО-Інтернешнл», в першому півріччі 2012 року авторинок України чекає падіння на 60% - 70%. Можливе поліпшення ситуації лише в другій половині року, але ринок все одно скоротиться мінімум на 50%. За офіційною статистикою імпорт вже скоротився в 10 разів, із-за падіння платоспроможного попиту [27].

Автомобільні компанії несуть величезні збитки, викликані курсовою різницею. Тільки за четвертий квартал 2011 року «АВТО-Інтернешнл» констатує збитки, сумірні з прибутком попередніх періодів. Ситуацію ускладнює непередбачена політика держави [27].

Закон "Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення платіжного балансу України у звязку з світовою кризою", яким передбачено додаткове 13-процентне мито на товари, що імпортуються до України, 6 березня вступив в дію. Президент України підписав цей закон 20 лютого 2011 р. Положеннями цього закону вводиться тимчасова цільова надбавка до ставок ввізного мита у розмірі 13% митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України в режимі імпорту, окрім товарів критичного імпорту [18].

Голова Всеукраїнської асоціації автоімпортерів Олег Назаренко спрогнозував, що нове мито заблокує ввезення імпортних авто на півроку. Він чекає, що Єврокомісія незабаром опротестує закон.

Членами Всеукраїнської асоціації авто імпортерів було прийнято рішення про зупинення імпорту автомобілів на час дії закону, що вводить тимчасову цільову надбавку до ставок ввізного мита у розмірі 13% митної вартості товарів.

Керівництвом Всеукраїнської асоціації авто імпортерів порадило членам своєї асоціації здійснити до 6 березня імпорт автомобільних засобів в обємі, що дозволить автоімпортерам не ввозити автомобілі протягом півроку [19].

Автор вважає, що внаслідок вчинення протест-дій автоімпортерів в Україні, бюджет України буде суттєво недовиконаний.

Діяльність підприємства на споживчому ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних задач, які дозволяють забезпечити ефективну господарську діяльність ДП, виживання і його конкурентоспроможність на ринку[18].


2.2 Аналіз процесу митного декларування на ДП «АВТО-Інтернешнл»


ДП «АВТО-Інтернешнл» є офіційним дистрибютором Mazda Motor Corporation та Suzuki Motor Corporation в Украині. Компанія була створена 27 квітень 1994 року. Чисельність персоналу складає приблизно 300 осіб. Річний оборот компанії в 2010 році становив 1,8 млрд. гривень [22].

Безпосередньою діяльністю підприємства є імпортування продукції: автомобільні транспортні засоби та запчастини до них; на терени України з наступної їх реалізації потенційним покупцям. Однією з умов пропуску товарів і транспортних засобів через кордон є їхнє декларування. Відповідно процеси митного оформлення та митного декларування мають свої особливості, що потребують певних специфічних знань та вмінь від осіб, що здійснюють дані процедури. Тому в межах підприємства функціонує спеціальний відділ до складу якого входять висококваліфіковані працівники. Обовязок декларування та розмитнення імпортованого товару покладений на відділ митної очистки, що являє собою підвідділ відділу логістики та митної очистки дочірнього підприємства. Структура відділу митної очистки ДП «АВТО-Інтернешнл», рис. 2.2.1. Автором відділяються дві групи працівників, що безпосередньо приймають участь у процесі митного декларування товарів на підприємстві: митний брокер, декларант. З метою доступного сприйняття посад, на думку автора доцільно вчинити літерну класифікацію їх та маркування, що безпосередньо реалізовано на рис. 2.2.1 .

Працівник «Б» через єдину інформаційну систему отримує з відділу логістики рахунок(и) фактуру, в якій містяться все необхідне інформаційне забезпечення для заповнення ПП, ПД, тобто: вартість, назва продукції, вага (брутто), кількість місць. Функції працівника «Б»:

  • переклад відомостей, що зазначенні у рахунку фактурі на українську мову, для внесення їх до ПП,ПД;
  • визначення коду товару за УКТЗЕД;
  • надання необхідний документів до бухгалтерії(на основі документів про здійснення зовнішньоекономічної операції - банківська установа здійснює обмін валюти у межах необхідних для її реалізації операції ЗЕД).

Рис. 2.2.1 Структура відділу митної очистки ДП «АВТО-Інтернешнл»


Функції працівника «А»:

  • консультування;
  • перевірка правильності виконання.

ПП, ПД заповнюється у електронному вигляді. При цьому використовується таке програмне забезпечення як MD Declaration .

Після внесення всієї необхідної інформації до ПП, ПД, працівник «А» надсилає її у електронному виглядів на електронну скриньку митного органу за місцем реєстрації ДП «АВТО-Інтернешнл». При отриманні митним органом ПП, ПД - здійснюється їх реєстрація, шляхом присвоєння індивідуального номеру ПП, ПД та занесення їх(ПП, ПД) до єдиної електронної митної бази даних. Після чого митним органом сповіщається індивідуальний номер ПП, ПД відправнику/працівник «Б», електронною поштою. У подальшому індивідуальний номер ПП, ПД сповіщається працівником «Б» експедитору.

Працівниками «Б» та «А», для здійснення митної очистки товару, формується ВМД(в електронному вигляді). Після чого вони роздруковуються на спеціальному принтері та подаються у паперовому вигляді до митного органу за місцем реєстрації ЗЕД працівником «А»

Функціональне спрямування працівників «А» та «Б» у відділі розподіляється наступним чином:

  • Працівник «А» - відносини Митний орган - «АВТО-Інтернешнл»;
  • Працівник «Б» - формування релевантної бази для існування відносин; Працівника «А» з митним органом, також безпосередня участь при здійснені митного очистки з «колес» (розпломбування та переміщення продукції на МЛС підприємства).

До безпосередніх функціональних обовязків відділу митної очистки належать:

1. Підготовка документація щодо ввезення на митну території України продукції (авмобіль/запчастини), подання попереднього повідомлення - є підставою для пропуску на кордоні товарів та транспортних засобів, що здійснюють перевезення.

. Здійснення митної очистки товару. Реалізація всіх необхідних згідно чинного законодавства у сфері митної справи процедур для розмитнення продукції ввезеної на митну територію України. Відповідно до ст. 4, п. 4 Наказу Держмитслужби України № 771 від 08.12.98 заповнена згідно з установленим порядком ПП та його електронна копія до моменту ввезення товарів подаються працівником «А» до митниці за місцем державної реєстрації або проживання, за місцезнаходженням юридичної або фізичної особи, на адресу якої ввозяться товари, тобто митниці призначення [10].

Попереднє повідомлення (ПП) - документ контролю доставки вантажів, що переміщуються між митницями при імпорті товарів [28].

Між митним органом за місце реєстрації/Київська регіональна митниця та субєктом ЗЕД/ДП «АВТО-Інтернешнл» існує договір про здійснення попереднього декларування у електронному вигляді, тим самим спрощуючи процедури подання та реєстрації ПП. Процедура відправлення електронної копії ПП до митного органу за місцем реєстрації субєкта ЗЕД та отримання листа-відповіді з присвоєним індивідуальним номером к попередньому повідомленню, становить від 2 - 7 хвилин.

Працівник за допомогою програмного забезпечення формує ПП на ПК та за допомогою електронної пошти надсилає в електронному вигляді сформоване ПП на адресу митниці за реєстрацією. Після чого у електронному вигляді отримує лист - відповідь від працівника митниці. В листі вказується: індивідуальний номер присвоєний ПП, дата та час реєстрації ПП, та І.П. посадової особи митниці, що здійснив реєстрацію.

Митниця призначення, якою було оформлене ПП, у строк, що не перевищує чотирьох годин з моменту його оформлення, передає інформацію за оформленим ПП до ЄАІС Держмитслужби України засобами електронного звязку.

Поставлення на контроль електронної копії ПП здійснюється посадовою особою митниці призначення в строк, що не перевищує чотирьох годин з моменту надходження до ЄАІС Держмитслужби України цієї копії, шляхом унесення каналами оперативного звязку з ПЕОМ відмітки в ЄАІС Держмитслужби України про відповідність даних електронної копії ПП даним, що містяться в паперовому примірнику цього ПП. Схема попереднього декларування, рис. 2.2.2 .

ПП чинне протягом трьох місяців з дня прийняття його митним органом, тобто з дня присвоєння ПП реєстраційного номера.

Реєстраційний номер ПП відділом логістики сповіщається експедитору. У свою чергу, експедитор сповіщає водію-перевізнику індивідуальний номер попередньої декларації.


Рис. 2.2.2 Попереднє декларування [17]


Умовні позначення та пояснення до рис.4.1:

  1. Оформлення попереднього документа (ПП);
  2. Передача даних до ЄАІС;
  3. Інформування перевізника про номер попереднього документа;
  4. Увезення товарів;
  5. Направлення товарів під митним контролем;
  6. Передача даних до ЄАІС;
  7. Декларування імпортованих товарі.

По прибутті водія-перевізника до митниці на кордоні, він надає номер ПП, митному інспектору.

Митниця відправлення дає дозвіл на переміщення через митний кордон товарів, що ввозяться в Україну, тільки за умови позитивного результату перевірки (шляхом здійснення оперативного запиту до ЄАІС Держмитслужби України за номером ПП, зазначеним у товаросупровідних документах) посадовою особою пункту пропуску наявності в ЄАІС Держмитслужби України відповідного ПП та відповідності характеру і кількості вантажу та відомостей, зазначених у товаросупровідних документах на переміщувані товари, відомостям, зазначеним в електронній копії ПП [24].

Після вїзду до зони митного контролю в пункті пропуску митниці відправлення перевізник подає посадовій особі митниці товаросупровідні документи на товари, що ввозяться в Україну, та інформує про номер і дату ПП, оформленого митницею призначення.

Посадова особа митниці відправлення в межах своїх повноважень:

  • перевіряє наявність у товаросупровідних документах запису про дату і номер оформленого ПП;
  • робить оперативний запит до ЄАІС Держмитслужби України за номером ПП та перевіряє наявність у ЄАІС Держмитслужби України електронної копії цього ПП;
  • перевіряє відповідність поданих до митного оформлення товаросупровідних документів та вантажу відомостям, зазначеним в електронній копії ПП.

По отриманні підтвердження з ЄАІС Держмитслужби України про наявність ПП та за відсутності зауважень посадова особа митниці відправлення заповнює контрольну мітку ПП шляхом унесення до електронної копії ПП відомостей про:

  • транспортний засіб (вид, тип, номер тощо);
  • перевізника (найменування, адреса, відомості про особу, що безпосередньо здійснює перевезення тощо);
  • переміщувані товари (кількість товару, який фактично переміщується у цій партії, у додаткових одиницях виміру, а за їх відсутності - в основних; вартість товарів тощо);
  • вид і реквізити всіх наявних товаротранспортних та товаросупровідних документів на товари;
  • ідентифікаційні ознаки митного забезпечення, наявного на вантажному відсіку транспортного засобу чи вантажному місці або накладеному на нього;
  • серію, номер та сторінки книжки міжнародного дорожнього перевезення (далі - книжка МДП) у разі перевезення товарів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення дату і час перетину кордону;
  • визначений митницею відправлення строк доставки товарів у митницю призначення;
  • номер службового посвідчення посадової особи митниці відправлення, що здійснював митне оформлення цього вантажу;
  • номер особистої номерної печатки посадової особи митниці відправлення, що здійснював митне оформлення цього вантажу.

Після цього посадова особа митниці відправлення в межах своїх повноважень:

  • заносить відомості про номер і дату ПП, товари, транспортний засіб, яким вони переміщуються, товаросупровідні документи, перевізника тощо до журналу реєстрації пропуску товарів через митний кордон України;
  • ознайомлює особу, що приймає товари до перевезення в митницю призначення та документи на них, зі змістом статей 330, 331, 332, 336, 337, 338 Митного кодексу України;
  • використовуючи дані ЄАІС Держмитслужби України, роздруковує чотири примірники витягу з електронної копії ПП (із заповненою контрольною міткою про пропуск товарів) на переміщувані товари;
  • особа, що приймає заявлені товари до перевезення та документи на них, бере зобовязання щодо доставки цих товарів і документів у митницю призначення й підписує в усіх примірниках витягу з електронної копії ПП друкований текст зобовязання про доставку товарів у митницю призначення;
  • проставляє відбиток ОНП у чотирьох примірниках витягу з електронної копії ПП: перший примірник витягу з електронної копії ПП разом з примірниками всіх товаросупровідних документів (або ксерокопіями - по одній з кожного документа) передається до ВКПТ митниці відправлення; другий і третій примірники передаються особі, що взяла зобовязання щодо доставки цих товарів у митницю призначення, використовуються як довідкові документи протягом усього терміну переміщення товарів; четвертий примірник разом з примірниками документів (або ксерокопіями - по одній з кожного документа), що підтверджують вартісні й кількісні характеристики товару, інших необхідних товаросупровідних і товаротранспортних документів залишається в справах структурного підрозділу митниці відправлення, розташованого в пункті пропуску через державний кордон;
  • засвідчує завершення митного оформлення шляхом проставлення відбитка номерного штампа "Під митним контролем" (далі - штамп ПМК) на всіх примірниках усіх поданих до оформлення товаросупровідних і товаротранспортних документів (або на ксерокопіях - по одній з кожного документа);
  • дає дозвіл на відправлення товару в митницю призначення.

Перші примірники витягів з електронних копій ПП щоденно передаються до ВКПТ митниці відправлення за реєстром, який підписує начальник структурного підрозділу митниці або особа, що його заміщує. Начальник структурного підрозділу митниці відправлення несе персональну відповідальність за проведення звірення кількості переміщень товарів, унесених до реєстру, з кількістю переміщень товарів, зазначеною в журналі реєстрації пропуску товарів через митний кордон України [30].

При надходженні товарів до місця призначення (м. Київ, московський проспект, 22-а), уповноваженим працівником ДП «АВТО-Інтеренешнл», подається заява у письмові формі до митного органу за реєстрацією, про виділення митного інспектора, задля засвідчення факту прибуття товару/автотранспорту у визначений митницею відправлення строк доставки.

Відповідно до статті 4, п. 19 Наказу Держмитслужби України № 771 від 08.12.1998 посадова особа митниці призначення перевіряє комплектність поданих особою, яка дала зобовязання про доставку товарів у митницю призначення, товаросупровідних документів за їх переліком, що міститься в електронній копії ПП, і відповідність цих документів реквізитам документів, зазначеним у витягу з цієї електронної копії.

По завершенні переміщення товарів посадова особа митниці призначення вчиняє на другому й третьому примірниках витягу з електронної копії ПП запис "Переміщення завершено", який засвідчується відбитком штампа ПМК цієї посадової особи. Другий примірник витягу передається до ВКПТ цієї митниці як підстава для зняття з контролю цього переміщення товарів; третій примірник витягу додатково засвідчується відбитком ОНП посадової особи митниці призначення та видається особі, яка дала зобовязання про доставку товарів у митницю призначення, як свідчення завершення виконання зобовязання [10]. Історію переміщення товарі з використання попереднього документа, рис. 2.2.3 .


Рис. 2.2.3 Історія переміщення товарів з використання попереднього документа(ПП) [17]


На основі даних з інвойсу(надісланий раніше відділом логістики, приймав участь при формуванні ПП) та отриманих документів від перевізника/водія, формується ВМД. У подальшому ВМД подається митним брокером з всіма необхідними документами до митного органу за місцем реєстрації (Київська регіональна митниця).

Після проходження всіх необхідних процедур у відділах митного органу та сплати платежів(мито, акциз, ПДВ), на останньому «етапі», уповноваженою особою митного органу здійснюється зняття пломби та безпосередній догляд товарів на предмет відповідності таких до заявлених у ВМД. Оскільки імпортований товар безпосередньо не знаходиться на територія митного органу, то для здійснення митного огляду необхідно звернення у письмовому вигляді на імя керівника митного органу про надання митного інспектора, з метою здійснення митне оформлення поза місцем розташування митного органу [23].

У ст.2 п.2 Наказу Держмитслужби України № 833 від 04.12.2003, міститься інформація про відомості що повинні міститися у заяві [11].

За митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів, митними органами із заінтересованих осіб справляється плата в порядку та у розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України «Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» від 18.01.03 № 93.


Таблиця 2.2.1 [8] Розмір плати справляння за митне оформлення товарів та транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів

№Назва операціїВартість однієї години роботи митного інспектора (незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до такого оформлення), євро1Митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів:у робочий час у надурочний, нічний час і вихідні дні у святкові та неробочі дні20 40 502Митне оформлення товарів і транспортних засобів у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів: у надурочний, нічний час і вихідні дні у святкові та неробочі дні 40 50

Така плата справляється з осіб, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, на підставі їх письмового звернення до керівника відповідного митного органу щодо проведення такого оформлення.

Плата справляється у національній валюті в розмірі, затвердженому пунктом 1 цієї постанови, за офіційним (обмінним) курсом Національного банку, дійсному на дату подання митному органу ВМД до митного оформлення, а у випадку нарахування плати за уніфікованою митною квитанцією МД-1 - курс Національного банку України, дійсний на дату оформлення такої квитанції [8].

Зазначена плата не є загальнодержавним податком чи збором (обовязковим платежем), проте у відповідності до Закону ВРУ «Про джерела фінансування органів державної влади» від 30.06.99 № 783-XIV вона повністю зараховується до Державного бюджету України [3].

Порядок прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення, затверджено наказом Державної митної служби України від 04.12.03 № 833 [11].

При нарахуванні плати за митне оформлення товарів поза місцем розташування митного органу зазначається завізована підписом декларанта кількість витрачених на це оформлення годин.

По закінченню митного оформлення, товар переміщується відповідно до заявленого у ВМД митного режиму:

  • товари заявлені у режимі «митний склад» (ІМ-74) під митним контролем та за присутності повноваженої особи митного органу, переміщуються на митний ліцензійний склад закритого типу, що належить та безпосередньо знаходиться на території ДП «АВТО-Інтернешнл»;
  • товари заявлені у митний режим імпорту (ІМ-40), після митної очистки, переміщуються до автостоянки, що знаходиться на території ДП, рис. 2.2.4 .

Ст. 212 МКУ, митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

Відповідно до ст. 213 МКУ у режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам або вимагають особливих умов зберігання, повинні зберігатися у спеціально обладнаних приміщеннях.

У ст. 214 МКУ визначено, строк зберігання товарів, ввезених із-за меж митної території України, в режимі митного складу не може перевищувати трьох років з дати поміщення цих товарів у зазначений режим. Строк зберігання в режимі митного складу підакцизних товарів, ввезених із-за меж митної території України, не може перевищувати трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим [1].

Тобто, всі транспортні засоби, що були поміщенні у режимі «митний склад» на МЛС «АВТО-Інтрнешнл» повинні бути протягом трьох місяців задекларовані митним брокером до іншого митного режиму, рис. 2.2.5.


Рис. 2.2.4 Переміщення товару ДП «АВТО-Інтернешнл» відповідно до заявленого митного режиму


Митне оформлення та митне декларування має свої особливості, що потребують певних специфічних знань та вмінь. Відповідно їх незнання суттєво ускладнює митні процедури.


Рис. 2.2.5 Режим митний склад [17]


Умовні позначення та пояснення до рис.4.4:

  1. Увезення товарів;
  2. Укладення договору про зберігання товарів;
  3. Декларування товарі для розміщення на МЛС;
  4. Розміщення товарів на МЛС;
  5. Декларування у відповідний митний режим

Персонал «АВТО-Інтрнешнл» складається з висококваліфікованих працівників, що постійно проходять тренінги відповідно їх спеціального спрямування. Керівництво підприємства відповідно заданим стандартам корпоративній культури постійно слідкує за культурним, фізичним та професійним розвитком свої підлеглих.

З Японії кораблі прямують до Барселони, де вони перевантажуються у менші судна та прямують через Босфор до порту в Іллічівську. У Іллічівську кораблі знаходячись у черзі перед початком розвантаження. Час очікування у черзі до розвантаження судна може досягати 2-3 днів, залежності від кількості кораблів та завантаженості порту. Після розвантаження судна уповноваженими представниками підприємства згідно наявної документації відбувається розбивка партії товару відповідності до потреб дилерів ДП «АВТО-Інтернешнл» в Україні. «Вузьким місцем» на етапі транспортування товару до України - є можливість наявності великої черги при перетині Босфорської протоки, що повязано з великою завантаженістю протоки та її невеликими розмірами. Довжина протоки близько 30 км., максимальна ширина 3 700 м на півночі, мінімальна ширина протоки 700 метрів. Глибина фарватеру від 36 до 124 м. Максимальна швидкість судів є дуже неефективною.

В залежності від напрямку руху продукції по Україні митний брокер/експедитор:

Éзаявляє товар у митному режим ІМ-40 та здійснює процедуру митної очистки безпосередньо після розгрузки та проходження процедур митного контролю товарів у порту. Після чого здійснює доставку розмитненої продукції до дилерів в Україні.

Éпереміщує товар що знаходиться під митним контролем з порту Іл. до Києва для здійснення митного оформлення чи розміщення продукції у режимі митного складу(ІМ-74) до ліцензійного митного складу ДП «АВТО-Інтернешнл». Підставою для перетину митного кордону та переміщення товару у митному режимі ІМ-74 є ПП чи ПД.

Початком даної складної операції - є вираження фізичною чи юридичною особою фінансово підкріпленого потреби, що виражена у придбанні транспортного засобу торговельної марки Mazda чи Suzuki у ДП «АВТО-Інтереншнл». Вищезазначена логістична схема переміщення товару до України, на думку автора, лише частково виявляє багатогранність та комплексність процесу виконання підприємством своїх функцій та безпосередню функціональність відділу митної очистки при цьому. Тому автор вважає за доцільне розглянути наступні етапи, які допоможуть зрозуміти лінійну послідовність дій та моментів, що мають буди вчинені підприємством та особою-покупцем.


2.3 Оцінка ефективності діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл»


Як відомо, при ринковій системі господарювання комерційна організація, що є орієнтованою системою, функціонує в жорстких умовах конкурентного середовища і має повну господарську самостійність. У такому положенні її діяльність в широкому сенсі направлена на завоювання і утримання переважної частки ринку, на досягнення переваги над конкурентами [28]. Основними конкурентами ДП «АВТО-Інтернешнл» є:

  • Інтеркар Україна (Volkswagen);
  • Тойота Україна (Toyota);
  • ООО "Український автомобільний холдинг"(Subaru);
  • Торговий дім «NIKO» (Mitsubishi);
  • ООО «Паритет» (Hyundai);
  • Honda Ukraine LLC (Honda).

ДП «АВТО-Інтернешнл» порівняно з обємом продажів своїх конкурентів у 2008 році зайняло 4-те місце.

На короткострокову і довгострокову платоспроможність підприємства впливає його здатність отримувати прибуток. У зв'язку із цим розглянемо показники ефективності діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл», та такий аспект діяльності, як рентабельність, який є якісним показником ефективності роботи підприємства.

Звичайно при розрахунку рентабельності визначають відношення прибутку до різних показників. Показники ефективності роботи ДП, табл. 2.3.1


Таблиця 2.3.1 Показники ефективності діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл»

№Назва показникаОдиниці виміруПеріодВідхилення, +/-Темп росту, %20092010201120102011201020111ТоварообігТис. грн.5664658725631159714306 098287 1511541332Дохід валовийТис. грн.530317264111055919 60937 9181371523Прибуток чистийТис. грн.2132320016-55235-1 307-75 25194-2764Середньооблікова кількістьОсіб294302305831031015Продуктивність праціТис. грн.1927288938029639131501326Рентабельність продажівКоеф.0,0450,028-0,057-0,02-0,0861-2087Рентабельність активівКоеф.0,3680,210-0,294-0,16-0,5057-1408Рентабельність власного капіталуКоеф.0,5600,361-1,457-0,20-1,8264-4049ФондовіддачаТис. грн.66,3884,8881,3019-412896

Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує, тому зростання вищезгаданих показників у динаміці за періодами звітності розглядається, як позитивна тенденція.

Автором на основі даних з балансу та звіту про фінансову діяльність підприємства буде розраховано та проаналізовано наступні види рентабельності даного підприємства та інші показники ефективності: рентабельність продажу; рентабельність активів; рентабельність власного капіталу, тощо.

Рентабельність продажу (інше найменування цього показника - коефіцієнт "прибуток / продаж" норма чистого прибутку). Він показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство [29]. Розраховується за формулою:



Розрахунок рентабельності продажу свідчить, що після вирахування з отриманого доходу всіх витрат залишається 4,5 копійок прибутку від кожної гривні продажу в 2009 році, відповідно 2,8 копійок прибутку від кожної гривні продажу в 2010 році та -5,7 копійок прибутку від кожної гривні продажу в 2011 році.

Рентабельність активів (інше найменування цього показника - коефіцієнт "прибуток/актив". Він характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів:


Дані таблиці 2.3.1, свідчать про існування тенденції до зменшення коефіцієнта рентабельність активів підприємства протягом періоду з 2009 по 2011 роки. Рентабельності активів в 2010 році порівняно з 2009 роком зменшилася на 43%, а у 2011 році порівняно з 2010 коефіцієнт зменшився на 140% [28]. Рентабельність власного капіталу характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свій власний капітал, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, власного капіталу підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу [29]:


(2.3.3);


Як бачимо з даних таблиці, див. табл. 2.3.1, рентабельність власного капіталу підприємства у період з 2009 по 2010 роки суттєво зменшилась. Рентабельності власного капіталу в 2010 році порівняно з 2009 роком зменшилася на 39%, а у 2011 році порівняно з 2011 коефіцієнт зменшився на 404%. Така динаміка змін є негативної.

Показник Фондовіддача характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує основні фонди. Збільшення фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності використання основних фондів [29]. Розраховується за формулою:


(2.3.4);


Як бачимо показник фондовіддачі ДП у 2011 році збільшився порівняно з 2010 роком більш ніж у 3 рази.

Після проведеного аналізу фінансової звітності на підприємстві можна зробити такий діагноз, що підприємство має тенденцію зміни показників рентабельності протягом 2009 - 2011 років, як в бік їх покращення та і навпаки, що свідчить про правильну, а іноді і не зовсім економічну політику підприємства.

У 2010 - 2011 роках має місце позитивна тенденція росту показників: товарооборот; дохід валовий. У 2010 році порівняно з 2009 роком відбулося збільшення значення показника товарообороту на 54%, а в 2011 році частка росту становила 33% . Щодо валового доходу підприємства, то показник валового доходу у 2010 році збільшився на 33% порівняно з 2009 роком. У 2011 році показник валового доходу мав тенденції до збільшення порівняно з 2010 роком, частка росту становила 52%.

Щодо до стратегії збуту ДП, то пріоритетним напрямком її - є виконання зобовязань щодо обємів продажу автомобілів перед материнської компанією, навіть якщо виконання цих зобовязань негативно вплине на фінансове становище дочірнього підприємства. Як приклад, негативне значення показника чистого прибутку у 2011 році та наявність чистого збитку у розмірі -55235 тис. грн. [20].

Позитивним фактом є те, що у підприємства немає довгострокових зобовязань.

Щодо соціальної ефективності даного підприємства, то на мою думку, соціальна ефективність повинна визначається на двох рівнях: локальному (ступень задоволення певної сукупності соціальних потреб працівників «АВТО-Інтернешнл») та загальному (ступінь соціального задоволення людей і рівня забезпечення потреб різних верств населення завдяки не тільки високоякісні продукції підприємства а і вчиненні ним дій щодо надання фінансовою та матеріальної допомоги соціально незахищеним верствам населення та спонсорської підтримки атлетам водного спорту України).

Не дивлячись на кризову ситуацію в Україні та в світи керівництво підприємства розуміє необхідність проведення заходів фінансової та матеріальної допомоги дитячим будинкам та збирається продовжувати цю добру традицію.

На відміну від низки підприємств України та світу на ДП «АВТО-Інтернешнл» не було проведено скорочення чисельності персоналу у звязку з кризовою ситуацією у країни.

Щодо соціальної ефективності на загальному рівні, то ДП «Авто-інтернешнл», виступає як спонсор українських спортсменів, які приймали участь на Олімпійських іграх. У 2010 році компанія «АВТО-Інтернешнл» підписала договори з трьома кращими плавцями України, які представляли нашу країну на Олімпійських іграх 2011 р. в Пекіні: Яною Клочковою, Денисом Силантієвим і Валерієм Димо. За договором спортсменам виплачуватиметься щомісячна стипендія для забезпечення максимально ефективної підготовки до Олімпіади - 2012: посилене живлення, медикаменти, набуття спортивної форми і інвентарю. Також договір припускає спеціальну систему призів для переможців Олімпійських ігор [27].

Таким спонсорськими заходами ДП реалізує принципи соціальної відповідальності бізнесу в Україні та надає необхідну фінансову підтримку плаванню, як стратегічного виду спорту, що має величезний потенціал і перспективи в Україні.

Підвищення кваліфікаційного рівня працівників, тобто проведення тренінгів та спеціалізованих заходів є одним з основних важелів стимулювання підлеглих та безпосередньо є обовязковою умовою для підтримки конкурентоспроможності підприємства як одиниці на ринку [28].

Кожного року кількість спеціалізованих заходів щодо підвищення кваліфікаційного рівня працівників збільшується, табл. 2.3.2 . У 2010 році порівняно з 2009 роком відбулося збільшення кількості тренінгів для операційного персоналу на 40%. У 2011 році не дивлячись на кризову ситуацією у країні та на підприємстві тенденція до збільшення кількості кваліфікаційних заходів не зазнала змін порівняно з попереднім 2010, становить майже 65%.


Таблиця 2.3.2 Структура кваліфікаційних заходів для персоналу ДП «АВТО-Інтереншнл», 2009 - 2011 рр.

№Показник2009 рік2010 рік2011 рікАбсолютне відхиленняВідносне відхилення2010/20092011/20102010/20092011/20101Кількість кваліфікаційних заходів(тренінгів) для управлінського персоналу, шт.2351250,00%66,67%2Кількість кваліфікаційних заходів(тренінгів) для операційного персоналу, шт.1014234940,00%64,29%Всього, шт.12172851141,67%64,71%

Підвищення кваліфікаційного рівня персоналу - є складовою успішного виконання працівниками поставлених завдань та досягнення у кінцевому результаті мети підприємства [29].

На дочірньому підприємстві під терміном підвищення кваліфікаційного рівня персоналу розуміють, навчання спрямоване на послідовну підтримку й удосконалювання професійних знань та навичок працівників даного підприємства. Для цього організовуються кваліфікаційні заходи цільового призначення.

Підприємство «АВТО-Інтернешнл» здійснює підвищення кваліфікаційного рівня своїх працівників за допомогою:

  • послуг спеціалізованих консалтингових підприємств;
  • безпосереднього відрядження працівників на спецзаходи щодо підвищення кваліфікаційного рівня за кордон (майстри сервісного центру направляються на тематичні виставки та семінари; керівництво підприємства на спеціалізовані бізнес-семінари);

По закінченню курсу навчання працівникам підприємства перед одержанням диплому, що свідчить про закінчення їх навчання, здійснюються тестування у письмовому вигляді(у разі проведення тренінгу консалтинговою компанією).

Потреба фірми в підвищенні кваліфікації її працівників обумовлена: змінами в зовнішньому і внутрішньому середовищі; ускладненням процесу управління.

Підвищення кваліфікації кадрів комплексне за охопленням, диференційоване по окремих категоріях працівників, неперервне, орієнтоване на перспективу.

Напрямки підвищення кваліфікації на ДП:

  • забезпечення ефективного виконання нових завдань;
  • підвищення гнучкості управління і здатності до інновацій;
  • підготовка до просування на посаді чи горизонтальному переміщенню;
  • адаптація до нововведень у законодавстві України;

Види тренінгів, що проводяться для персоналу ДП:

  • що відбуваються на території материнської компанії «IMAUTO», для керівного складу дочірніх підприємств;
  • проводиться представником материнської компанії на території ДП «АВТО-Інтернешнл», для управлінського персоналу підприємства;
  • представником «АВТО-Інтернешнл» для операційного персоналу підприємства (прояснення щодо нових стандартів у роботі);
  • представником консалтингової компанії для працівників ДП;
  • відрядження на міжнародні бізнес-семінари, вищій склад керівництва підприємства.

За ініціативою вищого керівництва та при контролі спеціального відділу, що реалізує заходи щодо кваліфікаційного розвитку працівників на підприємстві, декілька разів на рік здійснюються кваліфікаційні іспити працівників. На передодні іспитів кожен працівник отримує матеріал від керівника відділу, в якому міститься основні питання, що будуть виноситься на іспит.

Щодо соціальної ефективності даного підприємства. Автор вважає, що соціальну ефективність даного підприємствам на локальному рівні можна визначити як ступень задоволення сукупності соціальних потреб працівників.

Соціальна ефективність на підприємстві визначається наявністю наступних положень:

  • високий рівень заробітної плати працівників. Середній рівень заробітної плати на підприємстві є вищім ніж середній рівень заробітної плати на підприємствах-конкурентах ;
  • кожним працівником ДП отримується соціальний пакет. Соціальний пакет працівника підприємства складається з обовязкових платежів(відрахувань) у державні страхові фонди та добровільних(необовязкових), що вносяться підприємством на свої спецрахунки для забезпечення відрахувань на спецзаходи;
  • за рахунок фонду обовязкового страхування працівникам підприємства щорічно надаються путівки в міста відпочинку та оздоровлення;
  • частково за рахунок фонду соціального страхування та коштів підприємства на Різдво та Новий рік здійснюється закупівля подарунків для дітей працівників підприємства;
  • щорічно керівництвом ДП влаштовуються корпоративні заходи на які запрошувати всі працівники підприємства;
  • в умовах кризи підприємством «АВТО-Інтернешнл» було запроваджено систему видачі продуктових наборів для працівників даного підприємства;
  • щорічне здійснюється нагородження працівників за спеціальними номінаціями за результатами підсумку року(кращій продавець року, найкращій логіст року, тощо). Переможці нагороджуються дипломом та отримуються надбавку до заробітної плати;
  • також існує система фінансової мотивації працівників за стажем роботи на підприємстві, за кожні десять років відпрацьованих на підприємстві, працівникові надаються десять додаткових відсотків до заробітної плати;
  • щорічно здійснюється індексація заробітної плати відносно зміни індексу інфляції в Україн.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2


Досліджуване підприємство - дочірнє підприємство із 100% зарубіжними інвестиціями «АВТО-Інтернешнл», що є офіційним дистрибютором Mazda Motor Corporation та Suzuki Motor Corporation в Україні.

Аналіз статутних документів підприємства виявив те, що метою діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл» - є набуття статусу найбільш економічно ефективною та орієнтованою на замовника дистриб'юторською організацією у своєї галузі в Україні. Разом з її всесвітньо відомою високою якістю продукції та передовими позиціями щодо задоволення вимог замовника, що сприяє постійному досягненню цілей, збільшення обсягів продажу, розширення ринків та підвищення якості діяльності підприємства в цілому.

У даному розділі акцентовано увагу, що окрім основних видів діяльності (продаж автомобілів та мотоциклів, запчастин та їх постгарантійного обслуговування) підприємство здійснює адресну спонсорську допомогу атлетам української збірної з плавання та надає фінансову та матеріальну допомогу дитячим будинкам міста Києва.

Аналіз обєму продажів автомобільних транспортних засобів порівняно з обємом продажу конкурентів обєкту дослідження, станом на 2008 рік встановив, що ДП зайняло 4-те місце, що, на думку автора, є позитивної ознакою ефективної діяльності підприємства. У даному розділі автором, було здійснено розрахунок якісних та соціальних показників ефективності діяльності підприємства. На основі попередньо згаданих показників, на думку автора, можна заявити, що дане підприємство є конкурентоспроможної структурної одиницею на ринку автомобілів в України, про що нам свідчить частка продажів легкових автомобілів даного дистрибютора - більш ніж 2 відсотки від загального обєму продажу автомобілів в Україні. Тобто, політика та стратегія підприємства - є ефективними.

Дослідивши основний вид діяльності підприємства, автором було встановлено, що дане підприємство є дуже вразливе щодо змін у митному законодавстві України та переміни пріоритетів держави щодо митної політики.

Зробивши аналіз діяльність підприємства було у момент фінансової кризи у 2008-2009 рр.. в Україні, автором було встановлено, що підприємством було запроваджено систему видачі продуктових наборів для працівників даного підприємства. Такий захід реалізую соціальну ефективність підприємства на локальному рівні, тобто реалізується захід соціальної відповідальності по відношенню до підлеглих.

Безпосередньо у другому підрозділі даної магістерської дипломної роботи автором було здійснено аналіз процесу митного декларування товарів на ДП «АВТО-Інтернешнл». Визначено систему звязків, що виникають між працівниками данного підприємства у процесі митного декларування товарів.

Висвітлено порядок взаємодії представників підприємства з митними органами у процесі імпортування та декларування товарів.

Проаналізувавши комплекс мотиваційних «важелів», що використовуються на ДП «АВТО-Інтернешнл» було визначено, що керівництво підприємства добре розуміє, що успішність організації залежить від того, що можуть робити її працівники та що вони хочуть зробити, тобто від їхніх професійних здібностей і мотивації. Безпосередньо автором визначено, що керівництвом ДП кожного року здійснює заходи щодо підвищення кваліфікаційного рівня своїх працівників у межах спеціалізованих тренінгів, що можуть проводитись безпосередньо на підприємстві чи на бізнес-семінарах закордоном. Тільки у 2008 році було здійснено 28 заходів(тренінгів).

Завдяки дослідженню стану та діяльності підприємства на ринку, автор вважає, що на даний момент підприємство знаходиться на стадії життєвого циклу «розквіт», що у свої чергу характеризується наступними рисами: чітко розподілені завдання; формалізація процедур і політики фірми; збільшення професійних працівників; функціонують і розвиваються внутрішні системи.


РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ МИТНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ ДП «АВТО-ІНТЕРНЕШНЛ»


3.1 Напрями вдосконалення процесу митного декларування в Україні


Зробивши аналіз законодавчої бази в сфері митної справи в України та аналіз процесу митного декларування на ДП «АВТО-Інтернешнл», автором були виявлені «вузькі місця» та визначено наступні напрями вдосконалення процесу митного декларування в Україні:

  1. Відповідно до чинного законодавства у сфері митної справи працівниками ДП вчиняються всі необхідні дії для ввезення та митної очистки імпортованих товарів. При вчинені працівниками даного підприємства необхідних операцій, у великих обємах здійснюється подання до митного органу за реєстрацією/Київська обласна митниця пакетів-копій однакових документів, що у свою чергу вимагає великої кількості часу від працівників ДП для здійснення операції ксерокопіювання. Оскільки деякі документі є абсолютно ідентичними, то збоку митного органу є доцільно ввести в дію зберігання копії необхідні повторювальних документів у спеціальній папці субєкта ЗЕД. Це у свою черги призведе до скорочення часу підготовки необхідної документації працівниками ДП для митного оформлення імпортованого товару(відпаде необхідність щодо ксерокопіювання ідентичної документації у великих обємах) та більш раціоналізованого використання місця у архівах митного органу(відсутність факту нагромадження повторювальною документацією ).
  2. Значним недоліком у процесі митного декларування є відсутність в Київській регіональній митниці (далі - КРМ ) системи «Єдиного вікна», що значно б знизила навантаження та зберегла б час митним брокерам. Принцип «єдиного вікна» - це технологія митного оформлення, коли декларант подає повний перелік документів інспектору відділу митного оформлення (у «вікно»), і вони проходять перевірку без участі декларанта. Посадові особи митниці здійснюються опрацювання поданих документів самостійно. А потім вже повертають їх або для проведення огляду, або з карткою відмови у митному оформленні, або із запитом про додаткову інформацію.

На даний момент система «Єдиного вікна» на КРМ не діє і тому під час подання ВМД для митного оформлення ввезеного товару, митному брокеру необхідно після подання всього комплексу документів в перший відділ, безпосереднього переміщуватись разом всіма документами до всі інших відділів на митниці. Таким чином митний брокер контролює час виконання своїх зобовязань повноваженими особами митного органу та забезпечує переміщення пакету документів відразу після його перевірки митним інспектором. Значний проміжок часу втрачається у чергах, що утворюються перед кабінетами митних інспекторів.

Автор вважає, що створення системи «Єдиного вікна» в Київської регіональний митниці можлива тільки при бажані діючого керівництва митниці вчини такі дії та за наявності законодавчої бази щодо регулювання цього питання, яка на даний момент відсутня.

Наступні українські митниці вже діють за принципом «Єдиного офісу» та «Єдиного вікна» : з 1 липня 2005 року, Ужгородська митниця; з 1 травня 2005 року "Бердянський морський торговельний порт"; на Львівській митниці за принципом «Єдиного вікна працює 8 митних постів. Керівник митного посту «Дрогобич» Роман Куцин визнає, що колись на оформлення вантажних митних декларацій затрачалося кілька днів, то тепер завдяки введення принципу «Єдиного вікна» цей процес скорочено до кількох годин . Окрім цього, кожного, хто подає митні декларації, супроводжує один митник, який оформляє товар і здійснює огляд. Ще зовсім недавно цю ж процедуру виконували пять митників, додає він [24].

На прикладі ДП «АВТО-Інтереншл» розглянемо ефект заощадження часу для митних брокерів в результаті введення в дію принципу Єдиного вікна на КРМ. Кількість робочих годин митного брокера ДП на один тиждень становить 40 годин, тобто 176 годин в місяць. Заробітна плата митного брокера становить 6400 гривень(800 доларів, курс 1$ = 8 грн.) на місяць. Отже одна робоча година митного брокера становить 36,40 грн. (4,54$). Автором протягом терміну перебування на переддипломній практиці для виявлення кількості часу затрачуваного митним брокером на відвідування та перебування на КРМ був застосований метод спостереження. Отже, було виявлено, що, в середньому, митний брокер «АВТО-Інтернешнл» перебуває в митному органі за реєстрацією 4,5 години свого робочого часу в день, табл. 3.1.1. В разі впровадження принципу «Єдиного вікна» на Київський регіональній митниці (далі - КРМ), автором очікується зменшення кількість годин перебування митного брокера на митниці в середньому на 2,3 години в день, табл. 3.1.2. . Тобто в разів наявності та функціонування принципу «Єдиного вікна» на КРМ у період з 26.01.11 по 26.03.11, кількість заощаджених годин митним брокером, склало б більш як 92 години та зменшило кількість витрачених годин на 50%, див. табл. 3.1.2 .


Таблиця 3.1.1 Перебування митного брокера ДП на КРМ

№ПеріодПеребування працівника ДП в митному органі, год. в деньКількість роб. днів за періодПеребування працівника ДП в митному органі, в середньому період за період, годинмін.макс.сер.126.01.11 - 26.02.11364,52194,5226.02.11 - 26.03.11344,52090

Таблиця 3.1.2 Ефект заощадження часу для митних брокерів ДП в результаті впровадження принципу Єдиного вікна на КРМ

Принцип "Єдиного вікна"Період*Перебування працівника ДП в митному органі, год. в деньПеребування працівника ДП в митному органі, год. в середньому період за періодВідхиленнямін.макс.сер.+/-%не діє26.01.11 - 26.03.11364,5184,50,0100діє26.01.11 - 26.03.111,532,392,3-92,250*Кількість роб. днів за період від 26.01.11 до 26.03.11 становить: 41 день


Щодо економічний ефекту від впровадження принципу «Єдиного вікна" на КРМ для ДП, то в місяць буде заощаджено приблизно 50 відсотків від загального часу, що витрачається митним брокером на перебування на КРМ. У грошовому виразі це буде налічувати біля 1700 грн. на місяць на одного митного брокера, табл. 3.1.3 .


Таблиця 3.1.3 Економічний ефект для ДП від впровадження принципу «Єдиного вікна" на КРМ

Принцип "Єдиного вікна"**Вартість перебування працівника на митному органі , грн.Відносне відхилення, %1 день1 місяцьНе діє, працівник в середньому витрачає в КРМ 4.5 год./ден.163,803357,90100Діє, працівник в середньому витрачає в КРМ 2.3 год./ден.83,721716,2651**Вартість митного брокера становить: 1 година = 36,4 грн.

  • **Середня кі-ть роб. днів в місяць становить: 20,5 днів

Економічний ефект для ДП від впровадження принципу «Єдиного вікна" на КРМ вказує на можливість вчинення грошового перерозподілу в результаті якого гроші, що використовувалися «АВТО-Інтерешнл» для оплати годин перебування на КРМ митного брокера - будуть використанні підприємством для оплати інших виявів діяльності працівника. Тобто, 92 години заощаджених митним брокером, в разу введення у дію в межах вищезазначеного періоду принципу «Єдиного вікна» на КРМ, могли бути використанні для виконання інших функціональних обовязків працівником та оплачені підприємством за встановленою ставкою(800 доларів в місяць).

  • Приблизно, сорок шість заощаджених митним брокером годин на місяць, у разів введення у дію принципу «Єдиного вікна» на КРМ, дають можливість авторові розглянути такі варіанти дій: при збільшенні товарообороту у керівництва підприємства не буде необхідності наймати додаткового працівника; також доцільно буду розглянути можливість о зменшенні кількості митних брокері у штаті підприємства.
  • Масштабність заощадженого часу за 2012 рік можна побачити провівши наступні розрахунки:
  • для розрахунку ефекту заощадженого часу автором будуть використані наступні формули:

Е =(TASHPY / WHY)*100,


де: Е(time saving effect) - ефект заощадженого часу

  • TASHPY (total amount of the saved hours per year) - загальна кількість заощаджених годин протягом року
  • WHY (working hours per year) - загальна кількість робочих годин на рік

WHY = WPD*WD ,


де: WHY (working hours per year) - загальна кількість робочих годин на рік WPD (working period per day) - кількість робочих годин в день

  • WD (working days) - кількість робочих днів у році

TASHPY = AMSHPD*WD ,


де:TASHPY (total amount of the saved hours per year) - загальна кількість заощаджених годин протягом року

  • AMSHPD (average amount of the saved hours per day) - середня кількість заощаджених годин
  • WD (working days) - кількість робочих днів у році
  • Проведений аналіз у попередніх розрахунках виявив, що:
  • 1. WD = 251 доби (кількість робочих днів у 2012 році)
  • 2. AMSHPD = 2,2 години, (середня кількість заощаджених годин митного брокеру у наслідок введення вдію принципи «Єдиного вікна» на КРМ, відповідно до даних табл.3.1.2, за один день робочий)
  • 3. WPD = 8 годин (кількість робочих годин за один календарний день)

Таблиця 3.1.4 Розрахунок ефекту заощадженого часу митного брокера ДП у разі дії принципу «Єдиного вікна на КРМ протягом 2012р.

Назва показникаУмовні позначенняОдиниці виміруРозрахунокЗначен-ня1. Загальна кількість робочих годин за 2012 р.WHYгод.WHY =WPD*WD = 8*25120082. Середня кількість заощаджених годин за 2012р.TASHPYгод.TASHPY=AMSHPD*WD= 2,2*251552,23. Кількість заощаджених годин протягом 2012 рокуЕ%Е =(TASHPY / WHY)*100= 552,2 / 2008)*10027,5

  • 552,2 години становлять приблизно 28 відсотків від загального робочого часу митного брокера ДП у 2012 році, та приблизно становить 3 робочих місяці працівника. Три заощаджених місяці в рік є суттєвим надбанням для ДП, рис. 3.1.1 .
  • Безпосередньо перебуваючи у 2011 році на практиці на Київській обласній митниці «не озброєним» оком було помітно недостатня забезпеченість персоналу митниці необхідними технічними засобами (застаріла компютерна техніка), що дуже часто виходила з ладу. Також не рівномірний розподіл технічних засобів та обладнання в залежності від звання посадових осіб митниці. Тобто найнижчі за посадою - одержують оперативного персоналу, що безпосередньо і є обличчям митного органу так як вони контактують с субєктами зовнішньої діяльності, вчиняють дії та наповнюють бюджет нашої країни.
  • Хочу підкреслити, що надходження коштів від митних органів до держбюджету виконується виходячи з зазначених планових показників надходжень до бюджету митних платежів. На мою думку, такий підхід дуже негативно впливає на відносини «митні органи - субєкти ЗЕД», так як для виконуючи план визначеного «з верху», посадовим особам митниці не залишається нічого, окрім як просити субєктів ЗЕД здійснювати зовнішньоекономічні операції у більших обсягах ніж це безпосередньо необхідно субєктам ЗЕД. Вразі не виконання плану поповнення держскарбниці митницею, її керівництву виноситься догана.

Такий підхід до формування держбюджету руйнує «дипломатичні» відносини «митні органи - субєкти ЗЕД» та трансформує їх у «комерційні» , не без корупції. На мою думку, впровадження принципу «Єдиного вікна» у всіх митних органи України, буде здійснено тоді, коли це буду вигідно чиновникам вищого складу нашої країни.

  1. Корумпованість посадових осіб митних органів України є актуальної проблемою сучасності. Тому, вивчаючи напрями вдосконалення процесу митного декларування в Україні безпосередньо необхідно звернути увагу на факт існування та процвітання цього негативного фактору. Незважаючи на прийняті заходи рівень корупції в митних органах залишається досить високим. Зокрема, це зумовлено тим, що юридична наука України залишається осторонь розробки науково обґрунтованих рекомендацій з попередження корупції в органах Державної митної служби України [28].

Статистика, свідчить, що найбільш поширеними за мотивами вчинення виділяють такі види злочинів, повязаних з корупцією:

  1. вчинення злочинів за мотивами простого хабарництва, одноразової допомоги знайомим, родичам і таке інше;
  2. вчинення злочинів на основі тривалих корумпованих звязків посадових осіб митних органів з комерційними та іншими структурами-учасниками зовнішньоекономічної діяльності;
  3. вчинення злочинів на основі тривалих корумпованих звязків посадових осіб митного органу з митними брокерами, митними перевізниками, власниками митних складів;
  4. вчинення злочинів у звязку з незаконним впливом на співробітників митних органів окремих представників органів влади;
  5. вчинення злочинів на підставі мотивів приховування чи потурання злочинам з боку керівних посадових осіб з боку підлеглих.

Серед заходів протидії корупції в митних органах слід назвати збалансовану тарифну політику, посилення відомчого та позавідомчого контролю, прокурорського нагляду як більш ефективного в порівнянні з відомчим контролем у боротьбі зі службовими злочинами. Так прокурорські перевірки неодноразово виявили велику кількість матеріалів відомчих перевірок і ревізій, які фіксували факти зловживань, але не мали відповідних правових наслідків. Автор вважає за необхідне, створення схем функціонування митних органів, що будуть виключати вчинення корумпованих дій, як з боку субєктів ЗЕД та співробітників митних органів України [24].

  1. Існування недостатньо зрозумілої для субєктів, що здійснюють зовнішньоекономічні операції, українська законодавча база у сфері митної справи. Існування великої кількості законодавчих актів з приводу регулювання одного і того ж питання(дублювання). Нерідко ці законодавчі акти не тільки не доповнюють однин одного, а і суперечать один одному.

Автор вважає, що необхідним кроком в цій ситуації є крок, що спрямований на виключення існування дублюючих та взаємосуперечних законодавчих актів, що врегульовують одне і теж питання в митній справі. Створення одного законодавчого документа щодо врегулювання одного питання в митні справі - виключає взаємосуперечність та полегшує процес цілісного сприйняття процедури чи питання в митній справі України субєктом ЗЕД.

  1. Нестабільність законодавчої бази України в сфері митної справи. Відбувається постійне оновлення та удосконалення нормативної бази у сфері митної справи з метою стимулювання, сприяння зовнішньоекономічної діяльності. Дуже часто кількість та частота запроваджених змін та прийняття законодавчих актів у сфері митної справи в Україні несуть у собі характер не зрозумілості та не впевненості дій, що вчиняються владними органами. Стабілізація законодавчої бази України у сфері митної справи та уніфікація її з розвиненими країнами світи, на думку автора, є необхідним кроком. Україна є учасником багатьох міжнародних договорів та конвенцій щодо уніфікації митної політики, митних процедур та ставок відповідно рівню та стандартам країн учасниць. Нажаль не завжди новоприйняті законодавчі акти в Україні в сфері митної справи відповідають вимогам міжнародних домовленостей та умов конвенцій.

На думку автора, вищезазначені «вузькі місця» у процесі митного декларування в Україні обовязково мають бути ліквідовані у найближчому майбутньому. Автор виділяє наступні чинники, що на його думку, були та є перешкодою для вдосконалення процесу митного декларування в Україні: відсутність коштів у держави; недосконалість законодавства; непідготовленість кадрів митних органів; недостатня забезпеченість персоналу митниці необхідними технічними засобами та приміщеннями; інфляція; нестабільність економічної та політичної ланки в країні; корумпованість посадових осіб; небажання займатися нововведеннями.


3.2 Розробка заходів щодо вдосконалення організації процесу митного декларування на підприємстві


Проаналізувавши процес митного декларування на ДП «АВТО-Інтернешнл», автором було виявлена ціла низка «вузький місць» в організації процесу митного декларування, сформульовані наступні рекомендації щодо їх вирішення:

  1. На думку автора, у відділі митної очистки не достатня кількість людей, що безпосередньо займаються митної очисткою імпортованих товарів. За відділом закріплено 3 людини, що повинні виконувати функції: попереднього декларування та митної очистки товарів: 1 - декларант та 2 - митних брокера. Протягом перебування на практиці (2 місяці) у відділі перебували та виконували свої функції тільки 2 працівники (декларант, митний брокер). Другий митний брокер був відсутній у звязку з погіршенням стану здоровя. Наслідком такої нестачі трудових ресурсів у відділі - є не можливість виконання завдання вчасно та в повному обсязі у відведений 8 годинний робочий день - постійні затримки на роботі в середньому на 1- 2 години. Велика функціональна завантаженість персоналу відділу митної очистки негативно вливала на емоційний стан працівника та атмосфери у відділі в цілому. Вирішення цієї проблеми автор вбачає у збільшенні кількості працівників у відділі митної очистки на одного висококваліфікованого працівника, з урахуванням штатного розкладу підприємства, який обовязково має бути ліцензованим митним брокером. В результаті вчинення даних дій, вбачається значне зменшення функціонального навантаження в розрахунку на 1 працівника у відділі.

В результаті збільшення кількості працівників у відділі митної очистки на одного висококваліфікованого працівника за професією «митний брокер» підприємство зазнає наступні види витрат, рис.3.2.1:

  • виплата заробітної плати згідно штатного розкладу;
  • обслуговування службового автомобілю;
  • виділення стільникового телефону;
  • витрати на підвищення кваліфікаційного рівня працівника (кваліфікаційно спеціалізовані заходи/тренінги);
  • забезпечення працівника соціальним пакетом;
  • виділення коштів на закупівлю подарунків (вразі наявності дитини у працівника підприємства).

Таблиця 3.2.1 Бюджет витрат на введення посади митний брокер до штат підприємства

№ВитратиСума, грн.місяцьрік1Виплата заробітної плати згідно штатного розкладу;4000440002Обслуговування службового автомобілю;1000110003Виділення стільникового телефону;-до 25004Витрати на підвищення кваліфікаційного рівня працівника (кваліфікаційно спеціалізовані заходи/тренінги);50060005Забезпечення працівника соціальним пакетом;до 2500до 10 0006Виділення коштів на закупівлю подарунків (в разі наявності дитини у працівника підприємства).50 грн. в рік на 1 дитинуВсього800073500

Провівши поверхневі розрахунки автором було зясовано приблизну вартість введення у штат підприємства одного висококваліфікованого працівника за професією «митний брокер». Ця вартість становить приблизно 70 тис. грн. на рік, табл. 3.2.1 .

Так при введенні нового працівника у діючий колектив ДП «АВТО-Інтернешнл» обовязково необхідно враховувати не тільки економічний аспект справи, а і можливість не сприйняття працівником колективу чи навпаки. У цьому разі не буде реалізовано ідею зменшення емоційної напруги у відділі, навіть існує можливість загострення становища. Мова перш за все йдеться про соціально-психологічна адаптація у колективі. Також виділяють ряд інших видів адоптацій:

ÉОрганізаційно-адміністративна адаптація. Пристосування до структури підприємства;

ÉЕкономічна адаптація. Звикання до певного рівня заробітку та соціального забезпечення;

ÉПсихофізіологічна адаптація. Це пристосування до трудової діяльності на рівні організму працівника, результатом чого стають менші зміни його функціонального стану;

ÉСанітарно-гігієнічна адаптація. Пристосування до розпорядку роботи, умов праці, нових вимог трудової, виробничої і технологічної дисципліни.

Також важливим аспектом, на думку автора, щодо адаптації працівника у колективі є визначення її успішності і ефективності. Існує ряд умов, які необхідно виконувати для того, щоб заходи щодо адаптації пройшли успішно і принесли бажаний позитивний ефект. Автор вважає, що успішність адаптації залежить від ряду наступних умов:

  • престиж і привабливість професії, саме в даній організації;
  • особливості організації праці, що реалізовують мотиваційні установки співробітника;
  • особливості соціально-психологічного клімату в колективі;
  • особові властивості співробітника, що адаптується, пов'язані з його психологічними рисами, віком, сімейним станом, тощо.

Перші 2 умови є обєктивними, тобто впливовість та ефективність цих умов у великий сенсі залежить від майстерності керуючого складу підприємства. Щодо двох останніх умов, то вони є суто субєктивними, тобто індивідуальні для кожної окремої робочої одиниці якої і є працівник.

  1. Другим «вузьким місцем» у процесі митного декларування на ДП «АВТО-Інтрнешнл» є функціональна недосконалість програмного продукту за допомогою якого і здійснюється процес. Програмне забезпечення під назвою MD Declaration, що використовується у відділі митної очистки працівниками для здійснення свої службових обовязків не завжди відповідає вимогам поставленого завдання. Для вирішення цієї проблеми, здійснюється удосконалення програмного забезпечення шляхом подання до головного офісу розробників програмного продукту - заявки, про необхідні зміни чи доповнення у програмному продукті, що безпосередньо використовується на ДП. Тобто розробником здійснюється адресне удосконалення продукту . На що потрібен час якого іноді немає у працівників відділу митної очистки ДП «АВТО-Інтернешнл».

Програмні продукти для автоматизації митного оформлення:

  • QDpro;
  • MD office. Програмний комплекс MD Office розроблений на базі найбільш сучасних інформаційних технологій, високопродуктивних баз даних, що забезпечують надійність, стабільність і високу стійкість при роботі з масивами інформації різних об'ємів. Даний програмний комплекс включає в себе три продукти: MD Declaration, MD Info, MD Form. MD Declaration - програма для складання вантажної митної декларації.

У даному випадку автор не вбачає швидкого та ефективного рішення у даній ситуації. На думку автора, працівники користувачі програмного продукту та безпосередньо розробники програмного продукту не в змозі на сто відсотків передбачити присутність всіх характеристик необхідних у програмному продукті для найбільш ефективного функціонування програмного продукти на певному підприємстві. Що у першу чергу обумовлено особливостями зовнішньоекономічною діяльності підприємства. Тому відповідно до індивідуально предявлених вимог щодо вдосконалення, розробниками постійно вчиняється удосконалення характеристик програмного продукту «MD Declaration».

. Наступним вузьким місцем при здійсненні митного декларування та оформленні імпортованих товарів на ДП «АВТО-Інтернешнл» є порядок використання згідно чинного законодавства у сфері митної справи сейф-пакетів при ввезенні товарів на митну територію України автомобільним транспортом.

Цей порядок був розроблено Держмитслужбою України з метою забезпечення надійної ідентифікації товарів, які ввозяться на митну територію України автомобільним транспортом, і недопущення випадків підміни та псування товаросупровідних документів під час їх доставлення до митниці призначення.

Відповідно до Наказу ДМСУ від 30.12.2010 N1493 під терміном «сейф-пакет» потрібно розуміти - одноразовий номерний пакет для захисту, зберігання і транспортування товаросупровідних документів. Тобто на митниці відправлення митним інспектором після вчинення всіх необхідних дій до сейф-пакета вкладаються всі подані до митного оформлення та засвідчені в установленому порядку товаросупровідні документи, вантажна митна декларація або документ контролю доставки (повідомлення про транзитне переміщення товарів, роздруковані електронні витяги попереднього повідомлення, попередньої митної декларації тощо), які прямують разом з товаром і підлягають врученню митниці призначення, крім одного примірника транспортної накладної (CMR) (при перевезенні консолідованих товарів, у тому числі за кількома транспортними накладними (CMR), - крім одного примірника кожної з наданих окремих транспортних накладних (CMR) [16].

Після надходження товарів у митницю призначення у визначений митницею відправлення строк доставки (або раніше) посадова особа митниці призначення: перевіряє відповідність номера сейф-пакета номеру, зазначеному на примірнику транспортної накладної (CMR); перевіряє сейф-пакет на відсутність слідів розкриття чи пошкодження та, за відсутності зауважень, відкриває його; усі товаротранспортні й інші товаросупровідні документи, що були доставлені в сейф-пакеті, приймаються посадовою особою митниці призначення відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 21.11.05 N 1136 «Про місця прибуття автотранспорту» [14].

Проблематику в цій ситуації автор вбачає в наявності занадто багатьох, на його думку, непотрібних операцій, що мають бути вчинені відповідно до чинного наказу ДМСУ від 30.12.2010 митним брокером ДП та безпосередньо перевізником товару/водієм при ввезені товарів на митну територію України. Впродовж проходження практики на ДП «АВТО-Інтернешнл», автором було досліджено та виявлено функціональну недосконалість порядку використання сейф-пакетів, що були запровадженні за ініціативою Держмитслужби України у 2008 році. Автор вважає, що застосування сейф-пакетів відповідно чинного законодавства тільки ускладнює процес митного декларування товарів в України.

Що у свою чергу створює підґрунтя для корупційних дій серед митних інспекторів, що безпосередньо здійснюють перевірку виконання вищезгаданого положення. Тому ліквідація «сейф-пакетів» як інструменту забезпечення надійної ідентифікації товарів, які ввозяться на митну територію України автомобільним транспортом, на думку автора, є необхідним кроком. Засобом забезпечення надійної ідентифікації товарів, які ввозяться на митну територію України автомобільним транспортом, на думку автора, має бути використаний відбиток митного забезпечення перевіряючого інспектора на всіх документах, що супроводжують товар та безпосередньо є в наявності у водія.


ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3


Кожна сучасна організація є відкритою системою, тобто організація являє собою систему, що взаємодіє з навколишнім середовищем за допомогою обміну «енергією і речовиною» і ДП «АВТО-Інтернешнл» не є тому виключенням.

На основі дослідження проведеного у другому розділі даної магістерської дипломної роботи, було визначено, що основним видом діяльності підприємства є здійснювання імпортування легкових автомобільних засобів в Україну та подальший продаж імпортованої продукції українським споживачам, таким чином підприємство є дуже вразливе щодо змін у митному законодавстві України та переміни пріоритетів держави щодо митної політики в цілому. Враховуючий фактор над вразливості підприємства та базуючись на аналізі процесу митного декларування товарів на «АВТО-Інтернешнл», що був висвітлень автором у другому розділі, у третьому розділі автором була визначена та висвітлена ціла низка «вузький місць» в організації процесу митного декларування безпосередньо на ДП та в Україні в цілому. Відповідно до встановлених завдань, автором було розроблені та сформульовані рекомендаційні заходи, визначено напрями вдосконалення процесу митного декларування на ДП та в Україні. Здійснено розрахунок актуальності введення в дію в митних органах України принципу «єдиного вікна» та економічну доцільність збільшення штату відділу митної очистки ДП «АВТО-Інтернешнл» на одного працівника.

У даному розділі роботи було акцентовано увагу, що останні декілька років в Україні спостерігається інтенсивне оновлення законодавчої бази в сфері митної справи. Здійснюються заходи щодо уніфікації митних процедур та документів відповідно до стандартів розвинених країн з якими Україна підписала міжнародні договори. Але як було визначено на основі дослідження, кількісна ознака є пропорційно оберненої до якісної. Метою оновлень в митному законодавстві, на думку автора, має бути - спрощення та уніфікація митних норм та процедур України.

При здійсненні аналізу процесу ввезення, митного декларування та оформлення імпортованого до України товару, автором було визначено такі недоліки:

  • Ситуаційне трактування законодавчих актів посадовими особами митних органів, людський фактор;
  • Нестабільність законодавчої бази України в сфері митної справи;
  • Корумпованість посадових осіб митних органів України. Незважаючи на прийняті заходи рівень корупції в митних органах залишається досить високим.

На основі дослідження, що було здійснено у третьому розділі магістерської дипломної роботи, автором були сформульовані наступні чинники, що на його думку, були та є перешкодою для вдосконалення процесу митного декларування в Україні: відсутність коштів у держави; недосконалість законодавства; непідготовленість кадрів митних органів; недостатня забезпеченість персоналу митниці необхідними технічними засобами та приміщеннями; інфляція; нестабільність економічної та політичної ланки в країні; корумпованість посадових осіб; та банальне небажання займатися нововведеннями.


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ


Здобуття Україною незалежності обумовило створення законодавства щодо регулювання відносин, які виникають у зв'язку з проведенням митної політики та реалізації митної справи, що відповідали б міжнародним митним стандартам та правилам.

Митна справа в Україні розвивається у певній гармонізації та уніфікації із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами. Наша держава самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему, здійснює митне регулювання на своїй території. Митне регулювання здійснюється відповідно до вимог Митного Кодексу України, законів України та міжнародних договорів України. Наша держава може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних договорів України.

Досліджуване підприємство у даній магістерській дипломній роботі є ДП із 100% зарубіжними інвестиціями «АВТО-Інтернешнл», що є офіційним дистрибютором Mazda Motor Corporation та Suzuki Motor Corporation в Україні. Дане підприємство функціонує на ринку України з 1994 року, тобто вже 15 років та весь цей період є безпосереднім учасником зовнішньоекономічних відносин.

Аналіз статутних документів підприємства виявив те, що метою діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл» - є набуття статусу найбільш економічно ефективною та орієнтованою на замовника дистриб'юторською організацією у своєї галузі в Україні. Разом з її всесвітньо відомою високою якістю продукції та передовими позиціями щодо задоволення вимог замовника, що сприяє постійному досягненню цілей, збільшення обсягів продажу, розширення ринків та підвищення якості діяльності підприємства в цілому.

У другому розділі роботи автором акцентовано увагу, що окрім основних видів діяльності (продаж автомобілів та мотоциклів, запчастин та їх постгарантійного обслуговування) підприємство здійснює адресну спонсорську допомогу атлетам української збірної з плавання та надає фінансову та матеріальну допомогу дитячим будинкам міста Києва.

Відносно ефективності діяльності підприємства, то відповідно до розрахунків показників ефективності діяльності підприємства та аналізу соціальної активності підприємства як на локальному так і державному рівні, що були здійсненні у розділі другому даної роботи, то, на думку автора, можна заявити, що дане підприємство є конкурентоспроможної структурної одиницею на ринку автомобілів в України. Про це нам свідчить частка продажів легкових автомобілів даного дистрибютора - більш ніж 2 відсотки від загального обєму продажу автомобілів в Україні. У 2011 році підприємство займає 4-те місце за обємом продажів автомобільних транспортних засобів порівняно з обємом продажу своїх конкурентів, що є позитивної ознакою ефективної діяльності підприємства. Коефіцієнт плинності кадрів на підприємстві у 20111 році становить 0,01, що є надзвичайно низьким як для України так і підприємств всього світу. Можна зробити висновок, що діюча політика та стратегія підприємства - є ефективними.

У даній роботи автором акцентована увага, що досліджуване підприємство здійснює специфічний вид діяльності, що являю собою імпортування легкових автомобільних засобів в Україну. Що безпосередньо робить підприємство дуже вразливе щодо змін у митному законодавстві України та переміни пріоритетів держави щодо митної політики.

Здійснивши аналіз динаміки змін у митного законодавстві автором, було виявлено інтенсивне оновлення законодавчої бази в сфері митної справи в Україні. Метою даних заходів(оновлення) є уніфікації митних процедур та документів відповідно до стандартів розвинених країн з якими Україна підписала міжнародні договори. Коментарі діючих митних брокерів ДП «АВТО-Інтернешнл» свідчать про те, що у даній ситуації кількісна ознака є пропорційно оберненої до якісної. На меті оновлень в митному законодавстві має бути спрощення та уніфікація митних норм та процедур України. На практиці, це зробило законодавчу базу в сфері митної справи ще більш не зрозумілою для субєктів, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

У третьому розділі даної роботи автором було виконано дослідження законодавчої бази в сфері митної справи в України та аналіз процесу митного декларування на ДП «АВТО-Інтернешнл». Автором була виявлена низька «вузькі місць» процесу митного декларування в Україні та на підприємстві. Була здійснена розробка заходів щодо вдосконалення організації процесу митного декларування на підприємстві та напрями вдосконалення процесу митного декларування в Україні. Визначенні ключові чинники, що є перешкодою для вдосконалення процесу митного декларування в Україні. Відповідно до встановлених завдань, автором було розроблені та сформульовані рекомендаційні заходи щодо поліпшення якісного стану процесу митного декларування в Україні.

При здійсненні аналізу процесу ввезення, митного декларування та оформлення імпортованого до України товару, автором було визначено такі недоліки:

  • Відсутність в Київській регіональній митниці системи «Єдиного вікна», що значно б знизила навантаження та зберегла б час митним брокерам. За розрахунками автора введення системи «Єдиного вікна» на КРМ тільки протягом 2010 року змогла б зберегти більш ніж 500 годин робочого часу працівників ДП;
  • Корумпованість посадових осіб митних органів України;
  • Дублювання законодавчих актів. Існування декількох законодавчих актів та постанов щодо врегулювання одного і того ж питання. Як правило ці законодавчі акти не тільки не доповнюють однин одного, а і суперечать один одному;
  • Нестабільність законодавчої бази України в сфері митної справи. Кількість та частота запроваджених змін та прийняття законодавчих актів у сфері митної справи в Україні, на думку автора, несуть у собі характер не зрозумілості та не впевненості дій, що вчиняються владними органами;
  • Велика функціональна завантаженість персоналу відділу митної очистки підприємства, що негативно вливає на емоційний стан працівників та атмосферу у відділі в цілому;
  • Функціональна недосконалість програмного продукти за допомогою якого і здійснюється процес митного декларування на ДП «АВТО-Інтернешнл;
  • Застосування «сейф-пакетів» як інструменту забезпечення надійної ідентифікації товарів, які ввозяться на митну територію України автомобільним транспортом. Автор вважає, що застосування сейф-пакетів відповідно чинного законодавства тільки ускладнює процес митного декларування товарів в України. Що у свою чергу створює підґрунтя для корупційних дій серед митних інспекторів, що безпосередньо здійснюють перевірку виконання вищезгаданого положення. Тому ліквідація даного інструменти, на думку автора, є необхідним кроком.

У третьому розділі магістерської дипломної роботи автором були розроблені рекомендації щодо кожного вищеозначеного питання. Також нами було здійснено розрахунок актуальності введення в дію в митних органах України принципу «єдиного вікна» та економічну доцільність збільшення штату відділу митної очистки ДП «АВТО-Інтернешнл» на одного працівника.

Автором у даній роботі були визначені наступні чинники, що на його думку, були та є перешкодою для вдосконалення процесу митного декларування в Україні: відсутність коштів у держави; недосконалість законодавства; непідготовленість кадрів митних органів; недостатня забезпеченість персоналу митниці необхідними технічними засобами та приміщеннями; інфляція; нестабільність економічної та політичної ланки в країні; корумпованість посадових осіб; та банальне небажання займатися нововведеннями.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Митний кодекс України. - К., 2001.

. Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» вiд 11.07.1996 № 313/96-ВР.

. Закон України «Про джерела фінансування органів державної влади» вiд 30.06.1999 № 783-XIV.

. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 Держмитслужба України» вiд 12.12.2002 № 1883.

. Постанова Кабінету Міністрів України «Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» від 29.03.02 № 390.

. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, що можуть надаватися митними органами» 12.2002 № 1952.

. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання митного оформлення товарів» від 25.12.02 № 1985.

. Постанова Кабінету Міністрів України «Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» від 18.01.03 № 93.

. Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів» вiд 31.12.1996 № 592.

. Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення» вiд 08.12.1998 № 771.

. Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Порядку прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення» вiд 04.12.2003 № 833.

. Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг)» від 30.12.2003 № 932.

. Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного перевізника» від 25.03.2004 № 34/212.

. Наказ Держмитслужби України «Про місця прибуття автотранспорту» вiд 21.11.2005 № 1136.

. Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Порядку заповнення й використання попереднього повідомлення митного органу про намір увезти товари на митну територію України та про внесення зміни до наказу Держмитслужби України від 12.12.2005 N 1220» від 03.07.2006 № 551.

. Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Порядку використання сейф-пакетів при ввезенні товарів на митну територію України автомобільним транспортом» від 30.12.2010 № 1493.

. Науменко В. Нові митні правила в блок-схемах К.:// - 2004р.

. АВТО и ЦЕНЫ// - 2011р. - №6 (101).

. Экономические известия // - 2011р. - № 14.

. Бухгалтерський баланс та звіт про фінансові результати підприємства ДП «АВТО-Інтернешнл».

. Статут підприємства.

22. www.ukrinform.ua <http://www.ukrinform.ua/> - українське національне інформаційне агентство.

. www.portal.rada.gov.ua <http://www.portal.rada.gov.ua/> - Інтернет ресурс законодавства України.

. www.customs.gov.ua <http://www.customs.gov.ua/> - офіційний сайт Держмитслужби України.

. www.mazda.ua <http://www.mazda.ua/> - офіційний сайт MAZDA в України.

. www.mazda.com <http://www.mazda.com/> - офіційний міжнародний сайт MAZDA.

. www.autoiceny.com.ua <http://www.autoiceny.com.ua/> - «Авто та Ціни» інформація про автомобілі. мотоцикли та автовиробників.


Теги: Організація процесу митного декларування товарів на підприємстві за матеріалами ДП "Авто-Інтернешнл"  Диссертация  Таможенное право
Просмотров: 17037
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Організація процесу митного декларування товарів на підприємстві за матеріалами ДП "Авто-Інтернешнл"
Назад