Економіка Закарпатської області

Вступ


Перша згадка про життя людей на території Закарпаття відноситься до періоду раннього палеоліту (близько 500 тис. років до н.е.). Сюди під тиском римлян з долин Сірета і Прута переселилися карпи - одне з фракійських племен. За думкою багатьох вчених від назви цього племені і дістали назву гори Карпати.

У ІХ-Х столітті територія входила до складу Київської Русі, у ХІ-ХІІІ ст. - до Угорщини, 1907-1918 роках - Австрії, 1918-1919 - Угорщини, 1919-1939 - Чехословаччини, 1939-1944 - Угорщини. Возєднання у жовтні 1944 р. з Радянською Україною стало новою сторінкою в історії краю.

Історія Закарпаття є складовою частиною історії України, але має цілий ряд особливостей, які відобразилися на економічному, політичному та етнічному розвитку краю. Посідаючи важливе географічне положення на південних склонах Українських Карпат, Закарпаття в різні часи називалося по-різному: Венгерська Русь, Карпатська Русь, Руська Крайна, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Закарпатська Україна. З давніх-давен регіон був своєрідним мостом між Сходом та Заходом. Минуле області невідємно повязане із східними словянами. Археологічні джерела підтверджують: ще здавна населення цих земель мало високу матеріальну та духовну культуру, генетично схожу з культурою племен Придніпровя, Піднестровя, Лісостепу, Волині і Прикарпаття, де в І тисячолітті н.е. здійснювався інтенсивний процес формування східного словянства.

Закарпаття - наймолодша область України, утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року. За територіально-адміністративним поділом включає 13 районів, 4 міста обласного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 579 сільських населених пунктів. Обласний центр - м. Ужгород, розташований на відстані 788 км. шосейними дорогами та 898 км. залізницею від м. Києва.

За своїм розташуванням область є географічним центром Європи, займає південно-західну частину Українських Карпат, Придунайську низовину, межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході - з Львівською та Івано-Франківською областями. Це характеризує її як регіон особливих геополітичних можливостей держави.

Площа Закарпаття становить 12,8 тис. км2 або 2,1 відсотка території України.


1.Загальні відомості (площа, населення, клімат)


Закарпатська область.

Площа - 12777 км²

Населення - 1254614

Обласний Центр - Ужгород

Густота населення - 98,02 осіб/км².

Загальні дані

Область є унікальною екологічною системою заходу України з різноманітним рельєфом та кліматичними умовами. Її територія на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу - Татрами, з півдня - західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. Від інших регіонів України область відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 метрів над рівнем моря.

Близько 80 відсотків території краю займають гори, серед яких найвища точка України - гора Говерла (2061 м.).

На території області протікає 9429 потоків і річок, в основному гірських, внаслідок чого їм характерні часті раптові паводки, які наносять економіці області серйозні матеріальні збитки.

У горах протягом року випадає 1400, у нижній частині - 500-600 мм. опадів, що зумовлює достатню зволоженість.

Внаслідок високих запасів поверхневих вод водозабезпеченість області у 6,5 рази перевищує середню по Україні. Запаси підземних вод дещо обмежені.

Вегетаційний період на низовині триває до 230, у передгір'ях 210-230, у горах 90-210 днів.

Головне багатство краю - ліси. Лісистість території становить 56 відсотків. За площею лісового фонду область входить до першої п'ятірки, а за запасами деревини займає перше місце серед областей України. В залежності від вертикального поясу переважають дубово-грабові, дубово-букові, букові та хвойні ліси.

Щорічна заготівля в середньому біля 950 тис. м3 деревини, що відповідає розміру розрахункової лісосіки, дає можливість забезпечити сировиною лісопереробну, лісохімічну і меблеву промисловість. Це ставить на перше місце завдання комплексного відтворення природо-ощадливої лісоексплуатації, глибокої переробки деревини, функціонування меблевого виробництва, лісовідновлення, організації побічного користування лісу, організації рентабельного мисливського господарства.

В Українських Карпатах збережені найбільші в Європі ділянки пралісів, унікальні угрупування альпійського поясу флори і фауни.

Екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Область має 462,2 тис. га. сільськогосподарських угідь, у тому числі 200,9 - ріллі, 233,8 тис. га. сіножатей та пасовищ. У розрахунку на одного мешканця припадає по 0,37 га. сільськогосподарських угідь та 0,16 га. ріллі, що відповідно у 2,3 та 4,2 рази менше, ніж в середньому по Україні. Ґрунти регіону оцінюються як середні. Переважають бурі гірсько-лісові (буроземи) та дерново-підзолисті з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. Однак родючість землі на 36 відсотків нижча, ніж у середньому в державі.

Ґрунти

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні, буроземи щебеневі і дерново-буроземні в комплексі з різними їх видами. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, апатит - 63,42%, марганцева руда - 69,1%, вторинні каоліни - 22,9%, вогнетривкі глини - 8,6%.

Клімат

Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і мякою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Морське повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря. Зрідка зі сходу переносяться континентальні повітряні маси.

Навесні та восени посилюється вплив прохолодних циклонів із Атлантики та Середземноморя. Вторгнення холоду з півночі зумовлює заморозки, які часто завдають шкоду, особливо ранньому овочівництву і садівництву.

Влітку переважають потоки повітряних мас із південно-західного і західного напрямків. Найбільш тепла погода встановлюється, коли надходять гарячі тропічні повітряні маси з Північної Африки. Середня температура становить +21oС.

Осінь також тепла, тривала в часі (3-3,5 міс.), з більш плавним перепадом температур, ніж весна. Однак можливі ранні заморозки, особливо в горах. Часті тумани. Взимку середня температура становить -4oС.

Для області характерна гірсько-долинна циркуляція внаслідок випромінювання тепла й охолодження приземних шарів повітря. Гірсько-долинні вітри (особливо в долинах річок Уж, Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва) дмуть вдень у напрямку гір, а вночі - навпаки.

Агрокліматичні райони

За відмінностями кліматичних показників на території області можна виділити три агрокліматичні райони - низовинний, передгірний, гірський.

Низовинний район займає всю Закарпатську низовину і є найтеплішим в області. Сума температур вище 10° становить 3000°С-3600°С. Безморозний період - 170-190 днів. Найтепліші місця - навколо м. Виноградів та с. Мужієво (Берегівський район). Вони захищені від холодних вітрів і мають дуже сприятливі умови для прогрівання повітря. Зволоження району достатнє - 530-700 мм. Кліматичні умови сприятливі для вирощування тут різноманітних сільськогосподарських культур, у тому числі теплолюбних - абрикосів, персиків, рису, винограду, перцю та ін.

Передгірний район займає передгір'я, південну частину Вулканічного хребта, Іршавську та Солотвинську улоговини. Відзначається м'яким теплим кліматом з великою сумою активних температур (2700°С-3000°С), тривалим безморозним періодом (170-175 днів), значним зволоженням (900-1200 мм.). Більшим ступенем континентальності відзначаються Іршавська і Солотвинська улоговини: взимку сюди проникає з гір холодне повітря, тому часто бувають сильні морози. Кліматичні умови району сприяють вирощуванню багатьох теплолюбних культур, у т.ч. винограду, тютюну та ін.

Гірський район займає найбільшу частину області. Між окремими його частинами існують значні відмінності у кліматі, пов'язані з висотою над рівнем моря, різною експозицією схилів, формами рельєфу. В теплий період із збільшенням висоти на кожні 100 м температура знижується на 0,7°С, а в холодний - на 0,4°С. З висотою скорочується тривалість безморозного періоду (до 100-60 днів), зменшується сума активних температур (1000°С - 600°С). Тут випадає надмірна кількість опадів (понад 1400 мм), більшість їх - у вигляді снігу. Такі умови дають можливість вирощувати найменш вибагливі до тепла сільськогосподарські культури: овочі на зелень, ріпу, картоплю, кормові трави.

Найтеплішими місцями в цьому районі є гірські долини. Кліматичні умови в них сприятливі для вирощування ярих зернових культур, картоплі, деяких овочів.

Отже, кліматичні умови на всій території Закарпаття сприятливі для розвитку сільського господарства, але найкращі вони - в низовинній її частині. Інколи спостерігаються негативні кліматичні явища - пізні весняні приморозки, зливи, раннє танення снігу. Сприятливий клімат дозволяє розвивати на території області різні види літнього й зимового відпочинку людей.

Тваринний світ

Багатий і різноманітний тваринний світ Карпат. Лише фауна хребетних налічує 435 видів. Склад її надзвичайно строкатий. Ядро фауни становлять види мезофільних західних і середньоєвропейських широколистих лісів - олень благородний, козуля, черепаха болотна, вугор європейський. Дуже поширені представники Середземномор'я (саламандра плямиста, жаба зелена), мешканці хвойних лісів Східної Європи і сибірської тайги (глухар, тетерев). Зустрічаються елементи степової, пептичної, і альпійської (бурозубка альпійська, полівка снігова, тритон альпійський) фауни. Чимало тут і карпатських ендеміків (білка карпатська, тритон карпатський). Тепер у Карпатах акліматизуються нові види: ондатра, єнотовидний собака, палія американська, омуль байкальський та ін.

Багато зоогеографів виділяють Українські Карпати в самостійний зоогеографічний Карпатський округ.

У Карпатах широко представлені всі основні класи тварин: ссавці (мамалофауна), птахи (орнітофауна), плазуни (герпетофауна), земноводні (амфібії), риби (іхтіофауна), комахи (ентомофауна).

Розміщення тварин у Карпатах складне і мозаїчне. Більшість карпатських звірів - ведмідь бурий, олень, козуля, свиня дика, рись, білка карпатська, кіт лісовий, горностай, куниця лісова, соні та ін., багато видів амфібій, птахів і риб - мають широкий діапазон поширення. Вони заселяють територію від передгірних рівнин висотою в 200 м до зони субальпійських чагарників висотою 1600 і навіть 1850 м. Обмежене вертикальне поширення мають землерийки, білозубки, більшість рукокрилих, тхір степовий, видра, норка, ховрахи, хом'як, ондатра. Високо в гори вони не піднімаються. Типових високогірних видів лише два - бурозубка альпійська і полівка снігова, що мешкають на висотах 1650-2000 м.

Рослинність

Рослинність Карпат багата, різноманітна і барвиста. Гордістю і прикрасою гір є ліси. Українські Карпати - єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів. Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір - Буковиною. Багаті і карпатські луки. Їх ізумрудні стрічки і поляни пронизують гірську систему від рівнин до вершин з їх знаменитими полонинами.

Видовий склад рослинності надзвичайно різноманітний. Тут росте близько двох тисяч видів вищих рослин. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Це бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, явір; з трав'яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція велика, білоцвіт весняний та ін. Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Помітний вплив елементів аркто-альпійської високогірної флори (18%) - верба трав'яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живородний, осока волосовидна, анемона нарцисоцвіта, нечуйвітер альпійський. На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського. Зустрічаються представники понтичної (степової) флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу.

Більше 2% загального флористичного складу становлять ендемічні види, що ростуть лише в Східних Карпатах. Це рододендрон карпатський - чагарник з шкірястими овальними листочками і ясно-рожевими дрібними квіточками, з яких у Румунії варять напрочуд смачне варення, медунка Філярського, молочай карпатський, щавель карпатський та ін. Крім ендемічних, є цілий ряд рідкісних реліктів, що збереглися від найдавніших епох. Це тис ягідний, кедр європейський, сосна звичайна, модрина польська, бруслина карликова, вудсія ельбська. Є в Українських Карпатах адвентивні (занесені) рослини - вихідці з Північної і Південної Америки.

Сумісне існування і взаємодія представників різних флор зумовили формування різних типів рослинності. Домінуючим типом є лісовий. Дуже поширені також луки. Менше розвинені чагарники, болота і степи. Просторове розміщення їх має строго закономірний характер.


2.Розміщення природних ресурсів. економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону та його районів


Промисловість

Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі отримували комплектуючі деталі з - за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції.

Якщо ж врахувати високу мілітаризацію машинобудування, то тепер змінити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.

Легка промисловість

Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканин, швейні, панчішний - вироби шкарпеток, верхній і білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага цієї галузі в загальному обємі виробництва промислової продукції в Закарпатській області складає - 17,6%.

Хімічне і нафтохімічне виробництво

Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо-хімічну промисловість (здобич сірі, калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів з них. У загальній промисловій продукції Закарпатської області хімпродукція займає 1,7%.

У будівельному комплексі регіону працює 6,8% всього зайнятого населення. У структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переважає виробнича сфера.

Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно істотно перерозподілити фінансові і матеріально - технічні ресурси зі всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури - тим, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з належних соціальних стандартів.

Транспортний комплекс області є складовою частиною транзитного потенціалу України. Територією області проходять дві автодороги державного значення, а також залізнична колія, що з'єднує країни СНД з країнами Західної Європи.

Зростають обсяги транспортних перевезень, в яких все помітнішу роль відіграють підприємці-фізичні особи. У загальних обсягах вантажних перевезень автотранспортом їх доля склала 27,1, пасажирських - 46,6%.

Зв'язок

Звязок на Закарпатті забезпечується послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального звязку, а також бізнес - лініями, відеконференціями, інтернетом, пейджінгом. Експлуатується 333 АТС: 62 міські і 271 сільська, всього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття тягнуться дві волокно - оптичні лінії звязку: Ужгород - Словаччина, Ужгород - Угорщина.


3.Розміщення населення


Згідно останнього Всеукраїнського перепису загальна чисельність населення Закарпаття складала - 1 мільйон 254,6 тисяч чоловік. Населення столиці Закарпаття, міста Ужгород, налічує до 120 тисяч чоловік.

Середня густина населення коливається в межах - 98,3 чіл. на 1 кв. км. Домінує сільське населення - 754.400 чіл. (58%), а міське населення налічує 522.300 чіл. (42%). До речі, приблизне статеве розділення жителів краю таке: 665.000 жінок на 621.000 чоловіків.

Найбільший приріст людності мали Ужгородський, Тячивській, Мукачивській, Хустській і Віноградівській райони. Населення кожного з них перевищує 100 тисяч чоловік.

Найменший приріст - в сурмою Великоберезнянському районі і рівнинному Берегівському районі.

В краю на сьогодні 712 тисяч працездатних людей, 416.236 тисяч чоловік мають роботу в області, 80 тисяч потенційних працівників, 573 тисячі непрацездатні, 17 тисяч безробітних. Крім того, 240 тисяч пенсіонерів, 36 тисяч багатодітних, 44 тисяч людей з фізичними вадами, 40 тисяч старезних і самотніх.

У Закарпатській області збіглося важливе географічне перехрестя не лише кордонів, але й тісних родинних зв'язків із жителями прикордонних областей сусідніх зарубіжних країн, такої національної різноманітності як у Закарпатті, немає в жодній області України і ніде в Європі. І попри національну, культурну і релігійну різницю, упродовж віків населення Закарпаття знаходило спільну мову. Досить сказати, що тут живуть українці, русини (78,4%), угорці (12,5%), росіяни (4,0%), румуни (2,4%), цигани (1,0), словаки (0,6%), німці (0,3%), євреї (0,2%).

В цілому на території закарпатського регіону проживають представники близько 85 різних національностей.

Промисловість області

Область має аграрно-індустріальну спеціалізацію господарства і відносно розвинений рекреаційний комплекс.

За останні роки в господарстві області відбулися серйозні структурні зміни, які виражаються в збільшенні питомої ваги лісової, деревообробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості. Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість проводять заготовки з деревини, пиломатеріали, картон.

Машинобудування і металообробка представлені виробництвом верстатів, гідравлічних пресів, виробів радіоелектронної промисловості. Легка промисловість спеціалізується на випуску швейних і трикотажних виробів, шкіряному взутті. Основну частку промислового виробництва Закарпатської області забезпечує харчова промисловість.

Крім традиційних підприємств по переробці молока, мяса, виробництву хліба і інших продовольчих товарів, в області є декілька плодоконсервних заводів, тютюнове виробництво, зберігається виноробство.

В даний час народне господарство Закарпаття головним чином зосереджене у виробничій сфері, особливо розвинене на Закарпатті сільське господарство.

В області промисловий вирощують кормові культури трав, виноград, картоплю, льон, жито, овес, кукурудзу, соняшник, тютюн, ранні овочі, кормовий буряк, фрукти, а в тваринницьких господарствах вирощуються вівці (полонинське вівчарство), свині, корови (молочно - мясне скотарство), кури, бджоли (карпатська порода).

Серед виробничих галузей промисловості Закарпаття можна виділити наступні: машинобудівна і металообробна (збірні залізобетонні конструкції і деталі, чавунне литво, верстати метало ріжучі, електродвигуни змінного струму, лічильники, засоби автоматизації і запасні частини до них, засоби обчислювальної техніки і запасні частини до них - Кольчино, Кобилецкая Поляна, Мукачево, Ужгород), харчова (крупи, мінеральні води, безалкогольні і алкогольні напої, кондитерські вироби, сухі фрукти, консервація, майонез, кетчуп, молочні вироби, масло, мука, хліб і хлібобулочні вироби, мясо- і рибопродукти, гірчиця, дитяче харчування - Великий Березний, Середнє, Іршава, Тячево, Віноградово, Мукачево, Ужгород), легка (швейні вироби, білизняний трикотаж, верхній трикотаж, взуття шкіряне, фетрові головні убори, бавовняні тканини - Віноградово, Хуст, Мукачево, Ужгород), промисловість будівельних матеріалів (цеглина будівельна, черепиця, вапно будівельне - Хуст, Віноградово, Ужгород).

Важливе значення разом мають лісова, лісохімічна і целюлозна (продукти переробки деревини, пиломатеріали, картон, деревне вугілля, фанера клеєна, меблі, деревина).

Інноваційна діяльність

Реалізація ефективної державної політики у сфері економіки можлива лише за рахунок посилення інноваційної активності підприємств реального сектору економіки, підвищення їх конкурентних можливостей.

Інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг.

Аналіз показників реалізації інноваційної продукції у промисловості за останні роки показує, що цей показник складає в межах 10 відсотків, зазнаючи незначних коливань.

За 6 місяців 2007 року (останні звітні дані) інноваційною діяльністю у промисловості займалося 20 підприємств, або кожне шістнадцяте обстежене промислове підприємство.

За видами промислової діяльності нововведення здійснювали підприємства таких галузей: машинобудування (16,7%), хімічної та нафтохімічної промисловості (25,0%), металургії та оброблення металу (9,1%), легкої промисловості (4,9%), з виробництва деревини та виробів з деревини (3,7%), з видобування неенергетичних матеріалів (13,3%), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (4,3%).

Обсяг реалізованої споживачам інноваційної продукції становив 52,2 млн. грн. або 2,0% загального обсягу реалізованої в промисловості. Більше 60 відсотків продукції було реалізовано підприємствами м. Мукачево, 14,8%-м. Ужгород, 11,4%-м. Берегово.

Основними причинами низької інноваційної діяльності на підприємствах є нестача власних коштів та недостатня фінансова підтримка держави, великі витрати на нововведення, недосконалість законодавчої бази, нестача інформації про нові технології та ринки збуту та інші.

Інвестиційна діяльність

Інвестування в економіку області здійснювали партнери 47 країн світу. Станом на 01.01.2007 р. найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли з наступних країн: США - 44,0 млн. дол. (14,8% загального обсягу); Німеччини - 36,6 млн. дол. (12,3%); Японії - 33,7 млн. дол. (11,3%); Угорщини - 32,6 млн. дол. (10,9%); Австрії - 25,7 млн. дол. (8,6%).

Ця пятірка країн забезпечує майже 58% усіх прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку області.

Спрямування інвестицій за видами економічної діяльності: промисловість - 241,2 млн. дол. (80,9% від загального обсягу), зокрема: обробна - 236,2 млн. дол. (79,3%), із неї: харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції - 38,6 млн. дол. (12,9%); виробництво деревини та виробів з неї - 52,1 млн. дол. (17,5%); виробництво машин та устаткування - 70,6 млн. дол. (23,7%); текстильна промисловість - 25,5 млн. дол. (8,5%); хімічне виробництво - 9,1 млн. дол. (3,1%); інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань - 35,5 млн. дол. (11,9%); виробництво та розподілення електроенергії газу та води - 4,0 млн. дол. (1,4%); добувна промисловість - 0,9 млн. дол. (0,3%); оптова та роздрібна торгівля - 18,7 млн. дол. (6,2%); транспорт - 14,7 млн. дол. (4,9%); готелі і ресторани - 8,7 млн. дол. (2,9%); сільське господарство, мисливство, лісове господарство - 6,5 млн. дол. (2,2%); будівництво - 3,1 млн. дол. (1,0%); інше виробництво - 5,3 млн. дол. (1,9%).

Найбільші обсяги інвестицій залучені в наступні міста та райони області: м. Ужгород - 65,8 млн. дол. (22,1% від загального обсягу залучених інвестицій по області); м. Мукачево - 49,8 млн. дол. (16,7%); Ужгородський район - 51,9 млн. дол. (17,4%); м. Берегово - 19,0 млн. дол. (6,4%); Міжгірський район - 13,9 млн. дол. (4,6%); Великоберезнянський район - 12,0 млн. дол. (4,0%); м. Чоп - 10,9 млн. дол. (3,7%).

Промисловість окремих видів діяльності

У деревообробній промисловості за січень-вересень приріст обсягів виробництва склав 12,2%. Субєктами, які зареєстровані на «виробництво меблів», досягнуто нарощування обсягів виробництва на 19,2%. (Програмне завдання складає відповідно 5,5% і 5,6%).

За січень-серпень 2007 року підприємствами з оброблення деревини реалізовано продукції на 133,3 млн. грн., з виробництва меблів - на 137,5 млн. грн., разом їх питома вага у загальному обсязі реалізованої продукції промисловості становить 7,6%.

Найвищими темпами розвивається виробництво щитового паркету, яке збільшено на 25,4%, лущеного шпону (на 21,7%), вікон, дверей (на 85,9%), меблів кухонних (у 17 разів).

Збільшили обсяги промислового виробництва у 2-4 рази до відповідного минулорічного періоду ТОВ «КЛен», ВАТ «Укрдеревбудинок РПС», ДП «ТУП-Україна», на 40-70% ТОВ» Лісоіндустрія, ТОВ» Індустрія деревообробки», ТОВ» Успіх», МПП «Ельдорадо, ЗАТ» Мукачівський ЛК», ТОВ «Пілотек».

На підприємствах із виробництва деревини середній розмір заробітної плати порівняно з минулим роком зріс на чверть. Найвищою (1000-1700 грн.) є заробітна плата на Міжгірській філії «Сведвуд-Стен», В, Бичківській філії «Сведвуд Проза», філії «Сведвуд Карпати», СП «Самвер», ДП «ТУП-Україна», ТОВ «Ено-Меблі ЛТД», ТОВ «Інтер-Каштан», ДП «Ламелла», Філія №8 «Ено-Меблі», ЗАТ «Міжгірський ЛК», ТОВ» Індустрія деревообробки».

Основним стримуючим фактором деревообробної та меблевої промисловості є стрімке зростання цін на деревину, обмеженість лісосировинних ресурсів, що впливає на темпи приросту виробництва та мінімізує прибутковість субєктів господарювання.

Позитивним зрушенням у розвитку машинобудування сприяло залучення у галузь іноземних інвестицій та нарощення у січні - серпні п.р. порівняно з відповідним періодом м.р. виробництва:

вузлів та деталей до електроустаткування для двигунів і транспортних засобів на ТОВ «Аутомотив - Україна» (у 2,6 р.б.) створено понад 1700 р.м.;

автомобільних джгутів на ТОВ «Форшнер-Україна» (у 2,4 р.б.), створено 350 р.м.;

автомобільних джгутів на ТОВ «Ядзакі Україна» (+9,3%), створено 900 р.м.;

електронної продукції на ТОВ «Джейбіл С.Ю.Л» (у 3,5 р.б.), створено 1400 р.м.;

автомобілів на ЗАТ «Єврокар» (+47,0%), створено 640 р.м.;

електронної продукції на ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (+56,6%). створено понад 3000 р.м.

У хімічній та нафтохімічній промисловості ефективно працює ВАТ «Перечинський лісохімкомбінат» (+22,5%), ТОВ «Грифскан_Україна» (+1,7%.).

Ефективно працює передане до сфери управління державне підприємство «Дослідне конструкторське бюро машинобудування».

За січень-серпень 2007 року фінансовий результат (сальдо) від звичайної діяльності до оподаткування підприємств:

- машинобудування позитивний - 126,7 млн. грн. На 2,4% порівняно з серпнем п.р. зросла кількість збиткових підприємств машинобудування (31%). Найбільші збитки отримали підприємства, реалізація інвестиційні проекти яких знаходиться на початковому етапі: ТОВ «Аутомотив - Україна», ТОВ «Джейбіл С.Ю.Л» та інші;

- хімічній та нафтохімічній промисловості позитивний - 3,4 млн. грн. Прибутково працювало 70% підприємств, які отримали прибуток в сумі 6,9 млн. грн;

Залучення інвестицій, як зовнішніх, так і внутрішніх, дозволило створити нові виробництва, здійснити реконструкцію та модернізацію діючих виробництв, що дозволило підвищити конкурентоспроможність власної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Робота в цьому напрямку продовжується.

Так:

ТОВ «Ядзакі Україна» оголосило про розширення виробництва і вже до кінця року розпочне виробництво схемних джгутів для автомобілів Ford Fiesta, Ford Focus та створення додатково 450 робочих місць;

у другій декаді вересня відкрито нові виробничі площі ТОВ «Джейбіл С.Ю.Л», що дасть можливість значно збільшити обсяги виробництва та створити додаткові робочі місця;

готується відкриття заводу ТОВ «Флекстронікс» у м. Мукачеві тощо. Основні проблемні питання:

- нестача кваліфікованих кадрів, як інженерних так і робочих професій;

відсутність дешевих банківських кредитів;

відсутність державного замовлення для підприємств державної форми власності;

дефіцит трудових ресурсів у окремих територіально-адміністративних одиницях.

Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів (у харчовій, машинобудуванні та ін.). Найбільш тісні звязки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю - основними постачальниками сировини для галузі, а також машинобудуванням.

Легка промисловість - це комплексна галузь, що включає майже 20 підгалузей, які можуть бути обєднані в три групи:

текстильна, в тому числі, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, трикотажна. Сюди входить первинна обробка льону, шерсті та ін., виробництво нетканих матеріалів, вязання сіток, виробництво текстильної галантереї та ін.;

швейна;

шкіряно-взуттєва і хутрова.

Для легкої промисловості характерна менш виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства.

Фактори розміщення підприємств даного комплексу різноманітні, проте можна виділити головні:

сировинний, який впливає на розміщення підприємств з первинної переробки сировини: наприклад, льонопереробні фабрики розміщені в районах вирощування льону, вовняно-миючі підприємства - в районах вівчарства, підприємства з первинної обробки шкіри - біля мясокомбінатів;

споживчий, так як готова продукція деяких підгалузей легкої промисловості менш транспортабельна порівняно з напівфабрикатами.

трудоресурсного забезпечення, який передбачає наявність професійно підготовлених трудових ресурсів, бо всі галузі легкої промисловості працеємні. Нині на розміщення легкої промисловості великий вплив справляє науково-технічний процес. Це відбивається, перш за все, на концентрації текстильного виробництва, зміні його сировинної бази. Натуральні волокна поступово витісняються хімічними. Велика кількість тканин виробляється із сумішей натуральних і хімічних волокон.

У даний час ефективність підприємств галузі досить низька: товари, які випускають підприємства легкої промисловості України, значно поступаються за якістю і кількістю продукції розвинених країн; порівняно низька продуктивність праці; вищі в галузі, порівняно зі світовим рівнем, затрати на виробництво продукції. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, спонукає продавати низькоякісну продукцію. Галузь губить свої позиції на вітчизняному ринку, що робить її реформування необхідним.

Дуже важливими загальними проблемами є підвищення конкурентоспроможності галузі на основі вдосконалення виробничих відносин, впровадження сучасних технологій, підвищення технічного рівня, продуктивності праці тощо.

Сільське господарство і його спеціалізація

Національне господарство

Економіка області - складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Сільське господарство

Аграрна політика спрямована на вирішення завдань продовольчого забезпечення населення регіону. В галузі рослинництва основним є закріплення раціональних напрямів аграрної реформи з урахуванням територіальних відмінностей природно - економічних умов. Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, виноград. Вина Закарпаття увійшли до каталогів кращих вин держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках.

Сільське господарство займає провідне місце в економіці області, в ньому створюється понад 30 відсотків валової доданої вартості, зосереджено 13 відсотків основних фондів. На сільськогосподарських підприємствах зайнято 8,7% працюючих, в особистих підсобних господарствах - третина економічно активного населення. В аграрному секторі здійснено перерозподіл власності на землю і майно на користь селянських особистих господарств, де виробляється 95% валової продукції сільського господарства. Одночасно, висока інтенсивність землекористування дає можливість виробляти лише близько 2% валової продукції сільського господарства України.

Серед галузей тваринництва провідними є м'ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво та бджільництво.

Відбулися зміни форм власності на землю. Введено плату за користування землею, створено умови для розвитку ринку землі. Здійснено паювання земель, переданих у колективну власність. Більше половини громадян отримали право власності на землю.

Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, ягоди, виноград, в яких регіон є самодостатнім.

Зернове господарство є ефективною галуззю, однак через природно - кліматичні умови, область не може забезпечувати себе продовольчим зерном. З технічних культур привабливою культурою є тютюн, сировина з якого має постійний попит. Природно - кліматичні умови дозволяють вирощувати ранні і надранні овочі.

Закарпаття є одним з регіонів, що володіє унікальними умовами для розвитку садівництва та виноградарства, можливостями виробництва високоякісної продукції виноробства. Вина Закарпаття увійшли в каталоги кращих вин держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках.

Важливою частиною агропромислового комплексу області є харчова промисловість, пріоритетними видами якої є виноробство, виробництво безалкогольних напоїв та розлив мінеральної води, хлібопекарна та консервна промисловість, видобуток кухонної солі.

Впродовж минулих років поліпшився фінансовий стан сільськогосподарських підприємств області. В першу чергу це досягнуто завдяки значному підвищенню ефективності діяльності товаровиробників, що дозволило зменшити затратність галузі. З другого боку, позитивним змінам сприяло поліпшення ринкової конюнктури на окремі сільськогосподарські продукти, внаслідок чого збільшилися надходження коштів від реалізації, а також більше уваги приділялося з боку держави щодо підтримки сільського господарства.

Конкурентне середовище сприяло розвитку таких сфер діяльності, як торгівля, готельно-ресторанне господарство, автомобільний транспорт, інші. Однак, політика залучення інвестицій у промисловість, яка була спрямована на максимальне залучення трудових і сировинних ресурсів, призвела до диспропорцій у цих сферах. Домінує давальницька сировина та складальні виробництва, повільний рух здійснюється до глибокої переробки деревини, практично відсутнє меблеве виробництво, у занепаді підприємства по виробництву будівельних матеріалів, недостатнього розвитку набула харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, низький рівень інноваційної діяльності у всіх галузях промисловості.

Як свідчить статистика, порівняно з січнем 2009 р. - на 2,9%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах - на 57,9%, а у господарствах населення відбулося збільшення на 0,2%.

На початок лютого п.р. населенням утримувалось 96,6% загальної чисельності великої рогатої худоби (на 1 лютого 2009 р. - 96,4%), у т.ч. корів - 97,8% (97,7%), свиней - 91,1% (91,0%), овець і кіз - 85,9% (84,9%), птиці всіх видів - 98,0% (90,5%).

За січень п.р. обсяг реалізації худоби та птиці на забій в аграрних підприємствах (крім малих) становив лише 26,8% показника січня минулого року. У структурі реалізації тварин на забій сільгосппідприємствами частка птиці становила тільки 0,8% (у січні 2009 р. - 67,8%), свиней - 80,2% (19,1%), великої рогатої худоби - 18,2% (12,9%).

Аналогічно, обсяг вирощування худоби та птиці становив лише 36,1% минулорічного показника. Спостерігається перевищення обсягів вирощування худоби та птиці на забій над обсягами реалізації. За січень 2010 р. відношення обсягу вирощування до реалізації тварин на забій становило 164,3% (січень 2009 р. - 121,9%). Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі залишилося на рівні минулого року, проте свиней збільшилися на 15,5%. Середній надій молока від однієї корови (на середнє поголівя корів) склав 157 кг, що на чверть більше показника січня 2009 р. Середня несучість однієї курки-несучки, порівняно з відповідним періодом 2009 р., зменшилась на 28,6% і становила 5 яєць.

На 1 лютого п.р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих), що займалися тваринництвом, було в наявності кормів усіх видів 75,1 тис. ц к.од., що на 10,9% менше, ніж на таку ж дату минулого року, у т.ч. концентрованих - 32,0 тис. ц к.од. або на 38,9% менше. У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало 5,8 ц к.од. кормів усіх видів, у т.ч. концентрованих - 2,5 ц к.од., тоді як торік - 4,9 ц та 3,1 ц к.од. відповідно.

Половина сільськогосподарських підприємств Закарпаття - збиткові

У 2009 р. результат від господарської діяльності сільськогосподарських підприємств (крім малих) за попередніми підсумками становив 11,6 млн. грн. збитку, рівень рентабельності у цілому склав -9,6%.

Прибутки від виробництва продукції сільського господарства і надання послуг у рослинництві і тваринництві отримали 51% підприємств, сума прибутку в середньому на 1 підприємство становила 190,9 тис. грн.

Водночас, 49% підприємств отримали від сільськогосподарського виробництва збитки, їх сума у розрахунку на 1 підприємство склала 552,8 тис. грн.

Обсяги державної підтримки сільськогосподарських підприємств у цілому за попередніми підсумками, у 2009 р. склали 3115,0 тис. грн. і 4296,2 тис. грн. за рахунок податку на додану вартість. У розрахунку на 1

підприємство за 2009 рік - 45,8 і 63,2 тис. грн.

Причинами збитковості підприємств є:

низькі договірні ціни на переробку давальницької сировини (послуги з пошиття та ін.) відносно високого рівня витрат на їх виготовлення;

залежність від обсягів поставок сировини для переробки.

Для поліпшення ситуації що склалася в легкій промисловості окремі підприємства галузі включено до проекту Державної програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року. Виконання програми дасть змогу впровадження новітніх технологій, реконструкції і технічного переоснащення підприємств та залучення інвестицій приріст обсягу виробництва, збільшення робочих місць, зменшення кількості збиткових підприємств.

Транспорт. Специфіка його функціонування

Шляхи

Відстань від обласного центру до столиці країни міста Київ - 788 км., Москви - 1713, Праги - 900, Будапешта - 360, Бухареста - 865, до Братіслави - 545 кілометрів. Закарпаття уже має досить розвинену транспортну систему. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить понад 3,5 тис. км, з яких 97 процентів мають тверде покриття. Щільність автомобільних шляхів на тисячу кв. км території становить 268 км. при 271 км. по Україні. Основними магістралями, які забезпечують сполучення з іншими регіонами, а також з'єднують санаторії є Ужгород - Мукачево - Хуст - Тячево - Рахово - Івано-Франківськ, Мукачево - Свалява - Стрий, Ужгород - Перечин - Свалява, Перечин - В.-Березний - Ужок. Через територію області протяжністю 140 кілометрів, пролягає міжнародна автодорога Київ - Чоп.

Особливого значення у даний час набуває створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів. Через територію області проліг міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) за маршрутом Лісабон - Трієст - Любляна - Будапешт - Київ - Волгоград, який сполучає західно- і східно - європейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі з метою інтерконтинентального забезпечення транзитних вантажних перевезень у напрямку Європа - Азія. Вказаний транспортний коридор, зокрема його допоміжні транспортні мережі на території Закарпатської області, перетинається з відгалуженнями міждержавного транспортного коридору Балтійське море-Чорне море (Гданськ-Одеса) для перевезення пасажирів і вантажів із півночі на південь Європи і навпаки.

Для створення матеріально-технічної бази вказаних коридорів, облдержадміністрація здійснила ряд заходів: скоординувала зусилля та фінансові можливості державних і комерційних, господарських і будівельних структур, сприяла прикордонним та митним службам у розбудові їхньої інфраструктури, облаштуванні діючих і відкритті нових пунктів пропуску через державний кордон.

Суттєвим вкладом у розбудову матеріально-технічної бази та розширення мережі транзитних вантажних перевезень у рамках міжнародних транспортних коридорів було створення ВАТ «Закарпатінтерпорт», автомобільного терміналу «Автопорт - Чоп» та філії державного підприємства з обслуговування іноземних автомобільних вантажних перевезень «Укрінтеравтосервіс - Закарпаття».

Прикордонна інфраструктура

По периметру державного кордону протяжністю 467,3 км. за останні роки облаштовано 16 пунктів пропуску та митних постів, з яких 9 із статусом міжнародних, 6 - міждержавних та 8 пунктів спрощеного переходу. Це, зокрема міжнародні автомобільні: «Ужгород», «Малий Березний», «Тиса», «Лужанка», «Дяково» та «Вилок», міжнародні залізничничні - «Павлово», «Чоп-залізничний», «Саловка», «Дяково». Діє повітряний міжнародний пункт переходу кордону «Ужгород-аеропорт».

Функціонують спрощені пункти пропуску - автомобільні: «Дзвінкове», «Косино», «Лужанка», «Вилок», «Дяково» та міждержавні залізничні - «Тересва», «Дяково», «Рахів». Для послуг населення пішоходні спрощені пункти пропуску «Хижа», «Тересва» та «Дяково». Наявність зазначених переходів є одним із елементів інфраструктури, який сприяє відвідуванню області іноземними громадянами, створенню при певних обставинах умов для їх оздоровлення на курортах області.

Пасажирські перевезення

Сьогодні забезпечуються перевезення пасажирів на 68 міжміських маршрутах щоденно з м. Ужгород виконуються рейси до обласних центрів Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Чернівці, міст Словаччини - Братіслава, Міхаловце, Гуменне, Пряшів, Кошіце; Чехії - Добжина, Прага, Брно; Угорщини - Ніредьгаза.

Залізничні колії на території області мають протяжність 1476 км. Із них 785 км - головні, з яких половина електрифіковані. Через залізничні вузли Чоп, Мукачево, Батьово, Ужгород проходять основні внутрішні залізничні лінії Чоп - Ужгород - Ужок - Львів, Чоп - Солотвино, здійснюється залізничне сполучення з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та трьома виходами через Карпатський перевал з містами Львів, Київ, Харків, Чернівці, Сімферополь, іншими.

З метою інтерконтинентального забезпечення транзитних вантажних перевезень у напрямку Європа - Азія діє міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) за маршрутом Ліссабон - Трієст - Любляна - Будапешт - Київ - Волгоград, який сполучає західно- і східноєвропейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі. Допоміжні транспортні мережі цього коридору на території Закарпатської області перетинаються з відгалуженням міждержавного транспортного коридору Балтійське море - Чорне море (Гданськ - Одеса) для перевезення вантажів і пасажирів з півночі на південь Європи і навпаки.

Саме ці функції з червня 1996 року почав виконувати міжнародний пасажирський поїзд Констанца - Бухарест - Дяково - Чоп - Кошице - Краків, що з'єднав національні залізничні мережі Румунії, України, Словаччини, Польщі, а в перспективі планується його продовження на північ до Берліна, Гамбурга, Копенгагена і на південь до Варни, Стамбула.

Повітряне сполучення

В обласному центрі Ужгород розташований цивільний аеропорт пропускною здатністю 1500 пасажирів на добу, що має статус 4 «Г». З нього регулярно виконуються рейси на Київ, Будапешт та інші напрямки. У м. Мукачево розташований недіючий колишній військовий аеродром, який успішно може бути використаний для цивільних цілей.

Невиробнича сфера. спеціалізація та розвиток сфер науки, освіти, культури, охорони здоров`я, відпочинку та туризму

Рекреаційно-Туристичний комплекс

Пріоритетними напрямками розвитку туристично-рекреаційного комплексу є:

· оздоровчо-лікувальна діяльність;

· гірськолижний туризм;

· зелений (сільський туризм);

· пізнавальний туризм (пішохідний туризм, екскурсії тощо).

Для розвитку вказаних напрямів слід забезпечити:

формування нових економічних засад галузі на основі різних форм власності;

вирішення питання підпорядкованості (власності) санаторно-курортних і туристичних закладів;

зміцнення матеріально-технічної бази комплексу шляхом: модернізації існуючої матеріально-технічної бази закладів; будівництва нових туристично-рекреаційних обєктів котеджного та модульного типу, які відповідатимуть сучасним стандартам; розширення супутньої інфраструктури на території рекреаційних обєктів (будівництво басейнів, тенісних кортів, саун тощо);

ініціювання, розробку та прийняття державної програми поліпшення автошляхів, дорожньо-транспортної, комунікаційної та енергетичної інфраструктури;

створення рекламно-інформаційного продукту рекреаційно-туристичного комплексу;

розширення лікувальних послуг, впровадження нових міжнародних видів послуг, пошук нових методів використання унікальних природних лікувальних факторів;

мікрокредитування господарів садиб зеленого туризму з метою доведення останніх до сучасних стандартів;

ініціювання прийняття законодавства та розробку комплексу заходів, які спрощують перетин кордону особам, які направляються на оздоровлення та відпочинок;

створення в пунктах пропуску через кордон відповідної інфраструктури для обслуговування рекреантів (туристів);

вдосконалення та розробку нових туристичних маршрутів, які б більш повно розкривали історико-архітектурний та культурний потенціал краю;

створення спеціалізованої структури (мережі) залучення рекреантів (туристів);

формування дієздатної аварійно-рятувальної служби;

санітарне упорядкування територій населених пунктів рекреаційних зон;

підготовку працівників сфери рекреації та підвищення їх професійного рівня, вивчення іноземних мов;

розширення виробництва продукції із застосуванням символіки Закарпаття.

Управління охорони здоров'я

В наш час - високих технологій, персональних компютерів та інтернет-клубів, все дуже стрімко змінюється. Міняються смаки та вподобання людей, змінюються їх потреби й оцінка навколишніх реалій. Але є цінності, над якими не владний час. Незмінними впродовж усієї історії існування людства залишається потяг до природи і бажання хоч час-від-часу побути з нею наодинці.

У Закарпатті людське прагнення єдності з природою набуває дивовижно реальних контурів. Екологічно чистий регіон, в екосистемах якого збереглися трьохсотрічні дерева, де скелі і печери, рослинний і тваринний світ залишились такими, як і кілька сотень років тому, дарує Вам чудову нагоду відчути себе частинкою первозданної природи, забувши на якийсь час про існування мегаполісів великих міст.

Безперечно, у краї, в якому чотири пятих території займають гори, першість завжди належатиме величним гірським вершинам. Однак, Закарпаття багате й на інші атракції, які, як правило, доповнюють і підкреслюють красу Карпатських гір.

Управління охорони здоров'я є структурним підрозділом Закарпатської обласної державної адміністрації, що утворюється головою обласної державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові обласної державної адміністрації та Міністерству охорони здоров'я України.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, наказами Міністерства охорони здоров'я України, рішеннями обласної ради, прийнятими в межах її компетенції, а також Положенням про Управління охорони здоров'я.

Основними завданнями управління є:

oзабезпечення реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я;

oпрогнозування розвитку мережі закладів охорони здоров'я для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою;

oздійснення заходів, спрямованих на запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям і на їх ліквідацію;

oорганізація надання медико-санітарної допомоги населенню, роботи органів медико-соціальної експертизи, закладів судово-медичної та судово-психіатричної експертизи;

oзабезпечення виконання актів законодавства в галузі охорони здоров'я, державних стандартів, критеріїв і вимог, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища та санітарно-епідемічного благополуччя населення, а також додержання нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров'я, вимог Державної фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій;

oкерівництво підприємствами, установами та організаціями галузі охорона здоров'я (закладами охорони здоров'я), що належать до сфери управління обласної державної адміністрації, організація їх матеріально-фінансового забезпечення.

Мережу галузі складає 25 закладів обласного підпорядкування, 6 центральних районних лікарень, 9 районних, 1 центральна міська, 10 міських, 21 дільничних лікарень, 1станція швидкої медичної допомоги, 5 сільських лікарських амбулаторій, 234 амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 291 фельдшерсько-акушерський пункт.

Всього в галузі охорони здоров'я області працюють 23 тис. працівників, з них 4391 лікар, 10409 середнього та 5087 молодшого медичного персоналу.

Подальшого розвитку набуває в області реорганізація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Станом на 01.01.2008 року сімейними лікарями обслуговується 748 905 осіб сільського та 150 166 осіб міського населення. В області працює 267 закладів та структурних підрозділів загальної практики-сімейної медицини, з них у сільській місцевості 255. Зареєстровано 533.5 посад сімейних лікарів.

Ліжковий фонд закладів охорони здоров'я становить 9391 ліжко. Забезпеченість ліжками складає 75,6 на 10 тис. населення (Україна 87,6).

Культура і мистецтво

Самобутність культури Закарпаття складають збережені звичаї і традиції русинів-українців, які етнічно поділяються на гуцулів, лемків, бойків. Кожна етнічна група має свою мелодію коломийки, свою техніку вишивання, свою манеру обряду. З ними вживаються звичаї і традиції угорців, німців, словаків, румун, інших народів. Важливі джерела про історію краю, його культуру можна знайти в документах літопису латинською, угорською, німецькою, чеською, словацькою, старослов'янською та іншими мовами. Закарпаття - батьківщина всесвітньо відомого художника-академіка Ігоря Грабара, відомих у Європі майстрів пензля - Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Федора Манайла, Андрія Коцки. Відомі в українській культурі такі постаті, як композитори Дезидерій Задор, Степан Мартон, Євген Станкович, співачка Гізела Ціпола, інші.

В області працюють чотири професійні театри:

український музично-драматичний театр (м. Ужгород). За 55 років творчої діяльності поставлено близько 450 вистав світової, української класичної і сучасної драматургії. Театр здійснює гастрольну діяльність в області та за її межами. В 1989 р. перейшов у нове приміщення (820 місць). В колективі працюють 2 народні артисти України, 4 заслужених артистів України, 1 заслужений працівник культури України;

російський драматичний театр (м. Мукачево). Розпочав свою діяльність у 1947 р. В репертуарі театру пєси сучасної світової і російської драматургії. В колективі працюють 1 народна артистка України, 2 заслужені артисти України. Він єдиний російський драматичний театр у західному регіоні України. Театр розташований у приміщенні памятки архітектури, якій понад сто років (глядацький зал на 250 місць);

ляльковий театр (м. Ужгород). В репертуарі театру вистави для дітей та юнацтва світової і сучасної драматургії. Театр є одним із засновників Міжнародного фестивалю «Інтерлялька». Приймає активну участь у Міжнародних фестивалях театрів для дітей та юнацтва. Гастрольну діяльність здійснює в області, Україні та за кордоном;

угорський драматичний театр (м. Берегово). Заснований у 1987 р. За цей період здобув широке визнання не тільки в Україні, але й за кордоном. Є лауреатом багатьох Міжнародних театральних фестивалів. В репертуарі театру твори світової класики.

Широко відомий не тільки і Закарпатті, але й за кордоном камерний хор «Кантус» управління культури облдержадміністрації, лауреат Міжнародних конкурсів та фестивалів хорової камерної музики. За 12 років діяльності колективом створено близько 50 концертних програм. Художній керівник - заслужений артист України О. Сокач.

В обласній філармонії працюють заслужений Закарпатський народний хор, камерний оркестр, ансамбль «Угорські мелодії», ансамбль «Гармонія» та окремі виконавці. В репертуарі філармонійних колективів музичні твори світової класики, закарпатський фольклор, твори українських і закарпатських композиторів. Колективи здійснюють гастрольну діяльність в області, по Україні та за кордоном. В філармонії працюють 3 народних артиста України, 1 заслужений діяч мистецтв України, 10 заслужених артистів України. Приміщення великого залу обласної філармонії - пам'ятка архітектури XIX ст.

В регіоні працюють 543 установи культури клубного типу, із них 483 - у сільській місцевості. Клубні заклади працюють за такими напрямками: 30 - народні доми; 11 - центри національних культур; 204 спеціалізовані клубні заклади (будинки фольклору, народної творчості, центри дозвілля та ін.); 277 - сільські будинки культури та клуби. В них діє 4 142 клубні формування, з кількістю учасників 49 364, в т.ч. колективів художньої творчості 2916 з кількістю учасників 32490 чоловік. В клубних закладах діє 854 любительських обєднань з кількістю 12281. Для дітей і підлітків діє 998 клубних формувань з кількістю учасників 13957 чоловік. 129 клубних установ працює в умовах оренди.

В області діє три державних музеї та один філіал: Закарпатський краєзнавчий музей, художній музей ім. Й. Бокшая (філіал краєзнавчого музею), меморіальні будинки - музеї ім. Ф. Манайла, А. Коцки, музей народної архітектури та побуту, Мукачівський історичний музей. В них зосереджено 139520 експонатів основного фонду та 125990 - допоміжного. Крім державних музеїв в області діє 76 музеїв на громадських засадах. В них зосереджено 37253 експонатів, з них 22440 - оригінальних, 14813 - допоміжних.

Закарпаття нараховує 588 бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України, в т.ч. 18 спеціалізованих дитячих бібліотек. 127 бібліотек обслуговують національні групи області в місцях їх компактного проживання: угорців - 107, румун - 9, словаків - 5, німців - 6. Книжковий фонд бібліотек становить 7 млн. 242 тис. екземплярів. Книжковий фонд дитячих бібліотек становить 635,9 тис. екз., - користувачів-дітей 47,2 тис. В бібліотеках області створено 269 любительських обєднань.

В краї працюють 65 дитячих шкіл естетичного виховання, в т.ч. 24-музичні школи, 39 - шкіл мистецтв, 1 - хорова, 1 - художня. В них навчається 10062 учні. Навчально-виховний процес забезпечують 1528 викладачів. В дитячих мистецьких школах працює 700 учнівських та 300 викладацьких художніх колективів.

Підготовкою кадрів для установ культури і мистецтва області займаються Ужгородські музичне училище імені Д. Задора та училище культури, де навчаються 548 студентів, працюють 239 викладачів. На базі Ужгородського училища культури відкрито заочний факультет Київського Національного університету культури і мистецтв.

З метою виявлення і підтримки юних талантів, їх розвитку та фахового зростання щороку проводяться обласні конкурси індивідуальних виконавців та музично-теоретичні олімпіади, один раз на два роки - обласний огляд-конкурс учнівських виконавських колективів, конкурси солістів-вокалістів, вокальних ансамблів малих форм, «Юний композитор», хореографічної майстерності.

Для обдарованих дітей - учасників та переможців міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсів і фестивалів на базі Чинадіївської школи мистецтв Мукачівського району працює обласна літня школа-табір.


5. Внутрішньоекономічне районування


Ірша?вський райо?н - район в центральній частині Закарпатської області. Район налічує 47 населених пунктів, які входять до складу 1-ї міської і 25-ти сільських рад. 90% населення складають сільські жителі, 98.1% - українці. Серед неукраїнського населення - росіяни (0.9), угорці (0.3), словаки (0.3). Іршавський район межує на сході з Міжгірським, на південному сході з - Хустським, на півдні та південному заході - з Виноградівським та Берегівським, на заході - з Мукачівським і на півночі з Свалявським районами Закарпатської області.

Районний центр - Іршава, кількість міст - 1, кількість сіл - 48, населення - 100 905 (перепис 2001 року), площа - 944,47 км², густота населення - 106,84 осіб/км².

Бе?регівський райо?н - район у південно-західній частині Закарпатської області. На півночі він межує з Мукачівським районом, на сході - з Іршавським та Виноградівським, на заході - з Ужгородським районом, на півдні і південному заході проходить кордон України з Угорською Республікою. На території району розташовано 43 населених пунктів, підпорядковані 30 сільським та 1 селищній радам. Районний центр - місто Берегове, кількість сіл - 42, населення - 54 062 осіб, площа - 635 км², густота населення - 85,14 осіб/км².

Великоберезнянський район - район у північно-східній частині Закарпатської області, за 30 кілометрів від обласного центру. Межує з Перечинським і Воловецьким районами Закарпатської та Турківським Львівської областей України. Західна межа є кордоном з двома зарубіжними державами - Словацькою Республікою та Польщею. До складу району входять селище міського типу районний центр Великий Березний та 32 сільські населені пункти. Площа - 810 кв. кілометрів. Населення (станом на 01.01.1999) - 29883 чол., у тому числі 22513 чол. - у сільській місцевості. У національному складі велику перевагу становлять українці - 93 відсотки. Компактно проживають також словаки - біля 1% та цигани - 3% загальної кількості жителів району. Окрім того, проживають на Великоберезнянщині росіяни, угорці, євреї, молдавани та представники інших національностей.

Виногра?дівський райо?н - район у південній частині Закарпатської області. Межує на півночі з Іршавським, на сході - з Хустським, на заході - з Берегівським районами. На півдні району проходить кордон України з Румунією, а на південному заході - з Угорщиною. Районний центр Виноградів.

Районний центр - Виноградів, кількість міст - 1, кількість сіл - 47, населення - 117 957, площа - 697 км², густота населення - 169,24 осіб/км².

Волове?цький райо?н - гірський район північної частини Закарпаття. Він межує зі Сколівським районом Львівщини, Великоберезнянським, Свалявським та Міжгірським районами Закарпатської області. Площа - 544 кв. км. Населення - 27,5 тис. чол. 98% жителів - українці, 1,3% - росіяни, 0,9% - національні меншини. Районний центр Воловець. Густота населення - 46,83 осіб/км².

Мука?чівський райо?н - район розташований у західній частині Закарпатської області і межує з Ужгородським, Берегівським, Іршавським та Свалявським районами. Районний центр - місто Мукачеве. Район розкинувся на берегах річки Латориця і розташований на автошляхах Ужгород-Іршава, Ужгород-Свалява, та на автомагістралі міжнародного сполучення, яка з'єднує Західну Європу з Україною. Через територію району проходять 58,6 км доріг державного значення, 179 км місцевого значення та 252 км. районного значення. Через район проходить залізнична лінія Чоп - Львів; залізничні станції - м. Мукачеве, смт. Чинадійово, смт. Кольчино, с. Баркасово, с. Страбичово. Територією району проходить траса нафтопроводу «Дружба», газопроводу «Братерство» та високовольтної лінії електропередач «Мир».

Площа Мукачівського району становить 1,1 тис. км², що складає 8,6% від території області. В районі 37 сільських та 2 селищні ради, 2 селища міського типу та 86 сіл. На території району проживає 101,4 тис. чоловік. За національним складом проживають 90 тисяч українців (84%), 12,8 тисяч угорців (12%), 1,8 тисяч німців (1,6%), 1,1 тисяч росіян (1%) та 1,05 тисяч інших національностей.

Міжгі?рський райо?н - район розташований у північно-східній частині Закарпатської області. Міжгірський район розміщений в центрі Українських Карпат. На його території площею 1,2 тис. км². проживає майже 49, 2 тис. чоловік у 44 населених пунктах, які об'єднані в 22 сільські та 1 селищну раду. Район межує з Львівською та Івано-Франківською областями та п'ятьма районами Закарпатської області. Районний центр Міжгір'я. Понад 99 відсотків населення району - українці. Густота населення - 42,79 осіб/км².

Пере?чинський райо?н - район Закарпатської області в Україні, який має унікальне географічне розташування. На заході межує зі Словацькою Республікою, на півночі - з Великоберезнянським і Воловецьким районами, на сході - зі Свалявським і Мукачівським, на заході і півдні - з Ужгородським районами Закарпаття.

Районний центр - Перечин, кількість міст - 1, кількість сіл - 24, населення - 32 026, площа - 631 км², густота населення - 50,750 осіб/км².

Рахівський район - район Закарпатської області розташований у найбільш високогірній частині Українських Карпат. Районний центр Рахів. Кількість міст - 1, кількість сіл - 28, населення - 90 945, площа - 1 892 км², густота населення - 48,07 осіб/км².

Сваля?вський райо?н - район в гірській зоні Українських Карпат Закарпатської області, де гори переходять у низовину. Районний центр Свалява. Кількість міст - 1, кількість сіл - 28, населення - 54 869, площа - 673 км², густота населення - 81,53 осіб/км².

Тя?чівський райо?н - район в південно-східній частині Закарпатської області України. За площею є найбільшим в області. Протяжність його з півдня на північ 100 км, а зі сходу на захід 40 км, площа 1,8 тис. кв. км, що складає 14% території області. Адміністративно-територіальний устрій складають 37 місцевих рад - міська, 5 селищних, 31 сільська. На їх території розташовані 62 населені пункти, з них 18 мають статус гірських. Районний центр - м. Тячів.

За кількістю населення, де мешкає 172,5 тисяч чоловік, район найбільший не лише на Закарпатті, а й на Україні в цілому серед сільських районів. На Тячівщині проживають представники 27 національностей. Більш компактно - румуни (19,3 тис. чоловік, тобто 10,6%), угорці (6,2 тис. чоловік 3,4%), та німці. Українці складають 135211 чоловік.

В районі 43000 га с/г земель, 11100 га садів, 115000 га лісів. Кліматичні і рельєфні умови в південних і північних частинах району істотно відрізняються. Умовно поділяються на три зони: низину, передгірську і гірську. Різниця у висоті над рівнем моря південних і північних населених пунктів становить більше 300 метрів, найвищою точкою є г. Братківська (1788 м).

У?жгородський райо?н - район Закарпатської області України. Район межує з півдня і заходу з Угорщиною і Словаччиною, зі сходу і південного сходу - з Берегівським, Мукачівським та півночі - з Перечинським районами. Через район протікають три річки - Тиса, Латориця, Уж, які приймають води десятка безіменних потічків і малих річок. Районний центр - Ужгород, кількість сіл - 64, населення - 74 399, площа - 870 км², густота населення - 85,520 осіб/км².

Щодо природно-географічних умов, то Ужгородський район у північній і східній частинах займає передгір'я останніх південних відрогів Карпат, так званого Вігорлато-Гутинського вулканічного хребта, який переходить у Потиську низовину. Як свідчать археологічні пам'ятки, відкриті за останню чверть століття, Ужгородський район у давнину був густо заселений, починаючи з давнього кам'яного віку і закінчуючи Середньовіччям.

Ху?стський райо?н - район Закарпатської області України. Площа - 975 км² (65 500 га - с/г земель, 40% - ліси). Район межує з Румунією. Загальна кількість населених пунктів складає 57, з яких 1 селище міського типу, 21 велике село. Центральні органи адміністративного управління району знаходяться у районному центрі - місті Хуст (32,5 тис. чол.). 3 села (Зарічне, Кіреші та Чертіж) відносяться до складу Хустської міськради і офіційно не належать Хустському району. Кількість сіл - 56, населення - 96 960, площа - 975 км², густота населення - 99,45 осіб/км².


6. Проблеми та перспективи розвитку території


Закарпаття - одна з невеликих областей України. Площа Закарпаття становить 12,8 тис. км2 або 2,1% території України. Площа регіону у 1,7 рази менша від середньостатистичної області України, майже в 3 рази менша від найбільшої за площею Одеської області (33,3 тис. кв. км) і дещо більша від найменшої за площею Чернівецької області (8,1 тис. кв. км).

За величиною території та за кількістю населення Закарпатська область подібна до європейського стандарту адміністративних територіальних утворень такого рівня. До такого стандарту прямують майже всі схожі за територією і населенням до України держави Європи.

В результаті тривалого впливу низки історичних, природно-географічних і економічних факторів область належала до регіонів з низьким рівнем розвитку продуктивних сил та індустріального розвитку.

Існуючі ґрунтово-кліматичні умови та малоземелля не дозволяли розвивати багатогалузеве сільськогосподарське виробництво та задовольняти потреби населення в продовольчих ресурсах. Характерною ознакою для області стала праценадлишковість та трудова міграція. Відставала область і від середніх в державі показників забезпеченості елементами соціальної і виробничої інфраструктури, особливо в гірській місцевості. Нижчий, ніж в середньому в Україні, був рівень грошових доходів населення, високим - рівень безробіття.

Незважаючи на складні умови, в яких опинилась область в період реформ, вона однією з перших в Україні перейшла від тривалого спаду до економічного зростання.

Це стало можливим через те, що були зроблені акценти на формування ефективного регіонального механізму господарської діяльності, направленого на стимулювання залучення інвестицій в економіку, ефективне залучення власного природно-ресурсного потенціалу, створення конкурентного середовища через сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. В цілому майже у всіх сферах економіки було досягнуто стабілізації. Відбулися структурні і якісні зміни, незворотним став процес утвердження ефективних форм власності.

Екологічні проблеми

Значна частина Закарпатської області розташована на південному мегасхилі Східних Карпат. Неоднорідність рельєфу регіону і його вертикальна витягнутість від 100 до 2061 м н. р. м. зумовлює велику різноманітність мікрокліматичних умов. Такий рельєф істотно впливає на кількість опадів. Закарпаття розміщене в одному з найбільш зволожених районів України. Рівень опадів коливається від 600 до 2000 мм в місяць. По території області протікає 9429 річок загальною довжиною 19,86 тис. км., із них 152 ріки - довжиною понад 10 км., 4 - понад 100 км.: рр. Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Середня густота річок в області становить 1,7 км/км2 - це найбільший показник на Україні. Розподіл водних ресурсів області нерівномірний. Найбільш багатоводною є р. Тиса, на долю якої припадає водних ресурсів і - становлять водні ресурси річок Уж та Латориця. З річок Уж та Латориця використовується 63,1% води від загального водопостачання області. Така диспропорція виникла внаслідок розміщення у минулому обєктів промислового, комунального та соціально-культурного призначення.

Запаси прісних підземних вод на території області складають 1096,7 тис. м3/добу, або 401 млн. м3/рік і нерівномірно розподілені по районах. Зокрема, в гірських районах (В. Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський) запаси підземних вод практично відсутні. Збільшення відбору підземних вод на перспективу дуже обмежене.

По умовах захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються, не захищені (тільки 20% відносяться до умовно захищених). Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту.

У звязку з гірськими умовами та кліматичними особливостями величина річного стоку є дуже непостійна і змінюється нерівномірно на протязі року: близько 75% стоку припадає на паводки і тільки 25% - на меженний період.

Територія Закарпаття в межах України відноситься до найбільш паводко - небезпечних регіонів. Значні нахили в гірській частині визначають швидкі розвитки паводків, підйоми рівнів досягають 1,5-2,5 м за 3-4 години. Оскільки ріки на рівнині мають малі нахили, паводкові води розливаються тут, затоплюючи обширні площі. Паводки наносять значні втрати господарству області. Найбільші збитки нанесли паводки 1947, 1962, 1974, 1979, 1992, 1998 та 2001 рр.

Паводки виявляють значний вплив на деформацію русел та на розвиток ерозійних процесів.

Ряд екологічних проблем залишається у веденні комплексу лісового господарства. Ліс є основним ресурсом області. Площа лісового фонду складає біля 51% її території, що і визначає основний напрямок розвитку економіки області - лісоексплуатація. Окрім деревини в області активно використовуються лісові ресурси місцевого значення - гриби та дикорослі ягоди.

Розрахункова лісосіка в області зменшена із 753 тис. куб. м. до 575,5 тис. куб. м. Відмічено тенденцію до зростання чисельності фауни, в тому числі копитних тварин та занесених до Червоної книги України.

Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області.

Значна частина цієї проблеми є наслідком іншої - відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів.


Висновки

ресурсний сільський транспорт економічний

Область є унікальною екологічною системою заходу України з різноманітним рельєфом та кліматичними умовами. Її територія на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу - Татрами, з півдня - західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. Від інших регіонів України область відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 метрів над рівнем моря.

Близько 80 відсотків території краю займають гори, серед яких найвища точка України - гора Говерла (2061 м.).

На території області протікає 9429 потоків і річок, в основному гірських, внаслідок чого їм характерні часті раптові паводки, які наносять економіці області серйозні матеріальні збитки.

У горах протягом року випадає 1400, у нижній частині - 500-600 мм. опадів, що зумовлює достатню зволоженість.

Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і мякою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно - західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Морське повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря. Зрідка зі сходу переносяться континентальні повітряні маси.

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, апатит - 63,42%, марганцева руда - 69,1%, вторинні каоліни - 22,9%, вогнетривкі глини - 8,6%.

Згідно останнього Всеукраїнського перепису загальна чисельність населення Закарпаття складала - 1 мільйон 254,6 тисяч чоловік. Населення столиці Закарпаття, міста Ужгород, налічує до 120 тисяч чоловік.

Середня густина населення коливається в межах - 98,3 чіл. на 1 кв. км. Домінує сільське населення - 754.400 чіл. (58%), а міське населення налічує 522.300 чіл. (42%). До речі, приблизне статеве розділення жителів краю таке: 665.000 жінок на 621.000 чоловіків.

Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі отримували комплектуючі деталі з - за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції.

Аграрна політика спрямована на вирішення завдань продовольчого забезпечення населення регіону. В галузі рослинництва основним є закріплення раціональних напрямів аграрної реформи з урахуванням територіальних відмінностей природно - економічних умов. Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, виноград. Вина Закарпаття увійшли до каталогів кращих вин держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках.

Закарпаття уже має досить розвинену транспортну систему. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить понад 3,5 тис. км., з яких 97 процентів мають тверде покриття. Особливого значення у даний час набуває створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

В області працюють 65 дитячих шкіл естетичного виховання, в т.ч. 24-музичні школи, 39 - шкіл мистецтв, 1 - хорова, 1 - художня. В них навчається 10062 учні. Навчально-виховний процес забезпечують 1528 викладачів. В дитячих мистецьких школах працює 700 учнівських та 300 викладацьких художніх колективів.

Закарпаття поділяється на 13 адміністративно-територіальних одиниць, з яких: 4 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово) і 13 районів. Край має 7 міст, 20 селищ міського типу, а також 579 сіл.

Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області.

Значна частина цієї проблеми є наслідком іншої - відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів.


Список літератури


1.karpat.org - Веб - сторінка Закарпатської області.

2.Стеценко Т.О. Аналіз регіональної економіки: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002.

.Лишиленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навчальний посібник. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006.

.Стеченко Д.М. «Розміщення продуктивних сил і регіоналістика».

.carpathia.uz.ua - Закарпатська обласна державна адміністрація.

.all.zakarpattya.net - Все про Закарпаття.


Теги: Економіка Закарпатської області  Контрольная работа  География, экономическая география
Просмотров: 32776
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Економіка Закарпатської області
Назад