Еколого-економічна ефективність використання землі в Луцькому районі

Еколого-економічна ефективність використання землі в Луцькому районі

ЗМІСТ

І. Загальна характеристика Луцького району

1.1 Характеристика природних умов та природних ресурсів

.2 Характеристика природно-заповідного фонду

.3 Економічна характеристика Луцького району

ІІ. Еколого-економічна ефективність використання землі в Луцькому районі

2.1 Характеристика ґрунтового покриву та його агрохімічні властивості

.2 Соціально-економічні особливості розвитку землекористувань

.3 Оцінка виробничого потенціалу

.4 Аналіз сучасного стану використання земельного фонду

.4.1 Якісна характеристика сільськогосподарських угідь Романівської сільської ради

.4.2 Сучасний стан сільськогосподарського виробництва

ІІІ. Значення еколого-економічної оцінки використання землі для регіону

Список використаних джерел

. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ

.1 Характеристика природних умов та природних ресурсів

луцький природний економічний

Луцький район розташований у південно-східній частині Волинської області. На північному сході та на півночі Луцький район межує з Ківерцівським, на північному заході - з Рожищенським, на заході - з Локачинським, на півдні - з Горохівським районами, а на південному сході - з Рівненською областю (ДОДАТОК А).

У фізико-географічному відношенні Луцький район розмішується у двох природних зонах: Південного Полісся і Західного Лісостепу. Переважна більшість господарства знаходиться в Лісостеповій природній зоні.

Територія Луцького району належить до тектонічної області Волино-Подільського плато, яке складене осадовими відкладами палеозойської ери і пізніших відкладів. На великій глибині залягає, вигнута вниз, кристалічна основа, заповнена осадовими та континентальними відкладами камяновугільного, крейдового і третинного віків. Вони представлені глинами, пісками, супісками, суглинками, мергелями, крейдою.

Луцький район знаходиться на південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи, в межах бортової частини Львівсько-Волинської палеозойської западини. У геологічній будові території беруть участь утворення протерозойської, палеозойської, мезозойської та кайнозойської груп.

Згідно з геоморфологічним районуванням, територія Луцького району розташована в межах волинської височини і входить у морфоструктуру Луцько-Рівненського лесового пасма. На півночі вона межує з волинською моренно-зандровою рівниною, на півдні - обмежена внутрішньою рівниною малого Полісся.

Основою височини служать верхньокрейдові відклади, які залягають на високих гіпсометричних рівнях. Вони перекриті чохлом еолово-делювіальних відкладів, а в річкових долинах - алювіальних і болотних утворень. Поверхня волинської височини в межах луцького району має загальний нахил із півдня на північ, розчленована річковими долинами річки Стир і її притоками.

Рельєф району відноситься до льодовиково- ерозійного типу, в звязку з чим він густо пересічений сіткою боліт, ярів, річок, серед яких зустрічаються і вирівняні масиви. Рельєф поверхні хвилясто-горбистий, характерний значний розвиток ерозійних балок, карстово-суфозійних воронок і западин. Горби плоско вершинні, схили їх пологі, поступово переходять у борти долин і балок круті схили характеризуються обривистими ділянками, зсувами.

У Луцькому районі досить розповсюдженні техногенні форми рельєфу,що значно ускладнюють геоморфологічні умови території: відпрацьовані та діючі карєри, численні насипи та дамби, обвалування полів фільтрації, воронки та западини техногенного походження, канави, штучні водойми […].

На території району є невеликі безстічні западини - блюдця, в яких весною довго затримується вода. Розміри їх досягають в діаметрі до 20 метрів, а глибина їх - до 2 метрів.

У луцькому районі найпоширенішим відносним горизонтом є верхньокрейдовий, який знаходиться в зоні мергельно-крейдяної товщі. Цей горизонт характеризується великою потужністю та широкою розповсюдженістю по площі.

У гідрогеологічному відношенні територія Луцького району знаходиться в межах Волино-Подільського артезіанського басейну.

На території району залягання ґрунтових вод різноманітне. В літній період, в знижених місцях, ґрунтові води залягають на глибинні від 0,8 до 1,0 метра. Під час великих паводків рівень води знаходиться на глибинні 0,5 метрів від поверхні землі.

Слід зазначити, що в східній частині району ґрунтові води залягають на значних глибинах - 35-50 метрів від поверхні землі.

Враховуючи, що водоносний шар з малим дібетом води, свердловини пробурюють на глибині 50-120 метрів, а малодібетний шар використовується для шахтних колодязів або невеликих свердловин […].

Територією району протікають річки:Стир, Серна, Чорногузка, Зеленка, Копилля, Полонка, Саполаївка, Видувка, Конопелька.

Розвіданих корисних копалин у Луцькому районі - небагато. В промисловому відношенні найбільше значення має торф, що використовується для удобрення полів. Крім торф, на території району знаходяться поклади глини та піску, які придатні для виготовлення цегли, черепиці, що в умовах масового будівництва має велике практичне значення […].

Луцький район за особливостями клімату є типовими районами з помірно-континентальним кліматом, який характеризується мякою зимою, не жарким літом, достатньою кількістю опадів. Взимку і влітку переважають вітри західних і південно-західних напрямків, які значно помякшують температурний режим і створюють умови для достатнього зволоження. Переважна кількість опадів випадає відносно рівномірно протягом вегетаційного періоду, що сприяє нормальному росту та розвитку рослин. За вегетаційний період нараховується 60-65 днів з опадами не менше одного міліметра на добу. Середньорічна кількість опадів - 550-660 міліметрів. Проте, в окремі роки спостерігається відхилення, і навіть не виключена можливість періодичних посух. Найбільша кількість опадів випадає в червні-липні (79 мм), найменша - в лютому (23 мм) місяцях.

Взимку встановлюється сніговий покрив, найдовша тривалість якого 106 днів. Сніговий покрив не перевищує 12-14 сантиметрів, з нерівномірним наростанням його товщини. Середня дата першого заморозку - 6 жовтня, а останнього приморозку - 30 квітня. У роки із значним перепадом температур, спостерігається утворення льодової кірки на поверхні ґрунту. Що негативно впливає на посіви озимих культур і багаторічних трав.

Середньорічна температура повітря становить +6,3?С, а середня температура липня - +18?С, а найхолоднішого січня - -3,5?С.

В цілому, сприятливі кліматичні умови значною мірою впливають на якість сформованих ґрунтів і дають можливість вирощувати всі районовані у південній частині Волинської області сільськогосподарські культури.

Переважаючою грунтотвірною породою Луцького району є леси та лесовидні суглинки. На різних грунтотвірних породах сформувалися різні за генезисом та агрохімічними властивостями ґрунти. Основними різновидами ґрунтів є: сірі опідзолені, сірі опідзолені глеюваті, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені слабо змиті, чорноземи опідзолені середньо змиті, лучно-болотні, торфово-болотні, намиті карбонатні легкосуглинкові. Більшість із цих ґрунтів мають значну родючість, однак потребують деяких агротехнічних заходів для поліпшення їх родючості.

У межах луцького району виділяють наступні зональні типи рослинності: рослинність мішаних лісів; низинних евтрофних високо травних боліт, осокових боліт (в заплавах рік); рослинність лучного типу, сільськогосподарські угіддя на місці дубових і дубово-грабових лісів. Широко розповсюджені культурні насадження (плодові дерева на присадибних та дачних ділянках, городах).

У Луцькому районі виділяють наступні види ландшафтів: лучні заплави середніх річок Волинської височини (р.Стир) із різнотравно-злаковими луками на дернових оглеєних грунтах і торфовищах; лучні заплави невеликих річок Волинської височини (р.Чорногузка) із різнотравно-злаково-осоковими луками на лучно-болотних грунтах і торфовищах; нерозчленовані перші та другі лесові тераси з чорноземами неглибокими малогумосними та опідзоленими під орними угіддями на місці дубово-грабових лісів […].

Загальна площа луцького району становить 97,3 тис.гектарів, з них найбільшу питому вагу займають сільськогосподарські підприємства - 50,3 тис.гектарів. Землі, надані громадянам в користування, займають площу 24,7 тис.гектарів. Заклади, установи, організації, промислові та інші підприємства, займають 3,4 тис.гектарів, лісогосподарські підприємства - 4,8 тис.гектарів, водогосподарські підприємства - 0,07 тис.гектарів, спільні підприємства - 0,002 тис.гектарів, землі запасу - 14 тис.гектарів […].

.2 Характеристика природно-заповідного фонду

Площа природно-заповідного фонду Луцького району становить 2780,45 га, відсоток заповідності - 2,85 […].

До заповідних територій загальнодержавного значення належать: ботанічний заказник Воротнів;парк-памятка садово-парково мистецтва Байрак.

До заповідних територій місцевого значення: загально зоологічний заказник Гнідавське болото, загально зоологічний заказник Шепель; орнітологічний заказник Чаруків; гідрологічний заказник Чорногузка; ботанічна памятка природи Група дубів - велетнів; заповідне урочище Радомишль; парк-памятка садово-парково мистецтва Першотравневий

(ДОДАТОК Б) […].

Характеризуючи ботанічний заказник Воротнів, слід зазначити, що він розташований у селі Воротнів Луцького району, належить до Луцького держлісгоспу (Луцького лісництва). Створений постановою Ради міністрів України № 383 (від 3.08.1978 р.). його площа 600 га. Цей мальовничий куточок природи знаходиться на Волинському плато і являє собою підвищену територію, почленовану мережею неглибоких балок. По днищах деяких з них течуть струмки, частина їх загачена, тут створено каскад ставків. Вся територія заказника вкрита типовими для цього регіону корінними дубово-грабовими лісовими масивами, з домішками сосни звичайної, осики, берези, клена, з багатою травяною рослинністю, серед якої зростають рідкісні рослини (зозулині черевички справжні, вовчі ягоди пахучі, кастрація велика). У заказнику зростає і лілія лісова,яка занесена до Червоної книги України. Це єдиний представник лілій,що зустрічається у дикорослому стані, однак її природні запаси різко скорочуються, тому виникає загроза її повного зникнення. У Воротівському заказнику різноманітний тваринний світ, адже зустрічаються рідкісні види тварин, що занесені до Червоної Книги (борсук, лелека чорний, скигляк малий, сорокопуд сірий). Воротівський заказник є мало зміненою під впливом діяльності людини територією, яка є хорошим місцем для досліджень природознавців […].

Парк-памятка садово-паркового мистецтва Байрак розташований у селищі Рокині Луцького району, займає площу 13 га. Створений Указом Президента України № 715/96 (від 20.08.1996 р.). цей парк знаходиться на ерозійно небезпечних схилах Рокинівського ставка. Тут зростають близько 150 порід дерев і чагарників, в тому числі й екзотичних (тюльпанове днрнво, сосна кримська й веймутова, катальпа, гребінник куле видний, аморфа японська, айланд, кедр сибірський і європейський, тис ягідний, їстівний каштан, виноград лісовий, шафран весняний). Нині дендропарк є органічною складовою частиною народного музею історії сільського господарства Волині, адже починаючи з 1989 року тут розгорнута етнографічна експозиція музею просто неба Полісся, яка продовжує та доповнює стаціонарну експозицію музею […].

Загально зоологічний заказник Гнідавське болото знаходиться у селі Рованці Луцького району. Створений розпорядженням Облдерадміністрації № 213 (від 12.12.1995 р.). займає площу 63,6 га. Це природне болото, що заростає очеретом, осокою, є залишками стариць річки Стир - місця проживання та розмноження рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України (видри річкової, горностая, луня польового, місця концентрації зимуючих птахів).

Загально зоологічний заказник Шепель розташований у селі Шепель Луцького району, займає площу 200 га. Створений розпорядженням Облдержадміністрації №132 (від 26.05.1992 р.). цінний комплекс, що включає ставки, ділянки боліт, луки, чагарники, 15 природних водних джерел, що знаходяться в заплаві річки Серни. Цей заказник є місцем мешкання та розмноження водоплавних та навколо водних птахів, риб, земноводних, ссавців, серед яких зустрічаються рідкісні вид тварин, занесені до Червоної книги України (видра річкова, лінь польовий).

Орнітологічний заказник Чаруків знаходиться в селі Чаруків, займає площу 375 га. Створений розпорядженням Облдержадміністрації №132 (від 26.05.1992 р.). цінний комплекс ставків, луків,боліт, що знаходяться в заплаві річки Полонки, довжиною 7,5 км і середньою шириною 0,5 км, є місцем концентрації водоплавних та навколоводних птахів у період розмноження та міграції. Тут зареєстровано 104 види птахів, з них 58 гніздових, серед яких зустрічаються й рідкісні види, занесені до Червоної книги України (лелека чорний, чернь білоока, гоголь, лунь польовий, журавель сірий, крячок великий, а також рідкісних у регіоні та мало чисельних видів, зокрема, гагара чорновола,баклан великий, чапля велика біла, чапля руда, шугайчик, шилохвіст, крех великий, курочка мала, сова болотяна, синиця вусата, вівсянка сіра).

Гідрологічний заказник Чорногузка розміщений між селами Сьомаки та Гірка Полонка Луцького району, займає площу 1500 га. Створений розпорядженням Облдержадміністрації №132 (від 26.05.1992 р.). це заплава річки Чорногузки в межах водоохоронної зони, довжиною 22 км, шириною від 100 до 700 м, де серед цінних злаково-осокових асоціацій зростають мятлик, тимофіївка лучна, осока мишача і широколиста; з різнотравя - ромашка та незабудка лучні, калюжниця болотна, хвощ; серед чагарників переважає вільха, крушина. Фауна цього заказника нараховує понад 100 видів хребетних, сереж них зустрічаються видра річкова, горностай, що занесені до Червоної книги України.

Ботанічна памятка природи Група дубів - велетнів утворена рішенням Облвиконкому №255 (від 11.07.1972 р.) в селі Тарасове Луцького району, його площа 0,05 га. На краю лісового масиву тут височить пять окремих дерев віком більше 325 років.

Заповідне урочище Радомишль розміщене в селі Радомишль Луцького району, займає площу 18 га, належить до Луцького дерлісгоспу Луцького лісництва. Створене розпорядженням Облвиконкому №532 (від 15.12.1978 р.). це єдина на Волині ділянка буково-дубового лісу віком 60 років, штучного посадження.

Парк-памятка садово-парково мистецтва Першотравневий створена рішенням Облвиконкому №468 (від 26.09.1977 р.). знаходиться в селі Тарасове луцького району, займає площу 10,8 га, належить Луцькому держлісгоспу Луцькому лісництву. Цей парк - ділянка штучних насаджень серед лісового масиву, де зростають екзотичні для Волині породи дерев (тюльпанове дерево, дугласія, бархат амурський, катальпа тощо) […].

.3 Економічна характеристика Луцького району

Економічний потенціал промисловості району формує переробна промисловість, зокрема харчова галузь.

За січень - лютий промислові підприємства району реалізували продукції на суму 162,2 млн. грн. (16,2 відсотка обласного обсягу). У розрахунку на одну особу реалізовано продукції на суму 2725 грн.

У аграрному секторі району за 2009 рік вироблено валової продукції (в порівняльних цінах 2005 року) на суму 251,3 млн. грн. Сільськогосподарськими підприємствами відповідно вироблено продукції на суму 95,5 млн. грн., що на 7,6 млн. грн. менше у порівнянні з 2008 роком.

За І квартал 2010 року сільськогосподарськими підприємствами реалізовано на забій 479 тонн худоби в живій вазі, що на 29,8 відсотка менше, ніж торік. Продуктивність дійного стада становить 1144 кг, що на 102 кг або 9,8 більше, ніж у відповідному періоді 2009 року.

В активній частині господарств вводяться в дію сучасні технології і обладнання, що є запорукою дальшого розвитку галузі, а саме підвищення продуктивності та економічної ефективності тваринництва.

У районі 25 підприємств виконують будівельні роботи. Обсяг виконаних ними робіт за січень - березень поточного року склав 3,2 млн. грн., що на 51,7 відсотка менше, ніж у І кварталі 2009 року. Питома вага району в обласних показниках складає 11,3 відсотка.

грудня 2009 року введено в експлуатацію обєкти першої черги нового заводу з виробництва харчових продуктів ВАТ „Волиньхолдінг (с. Смолигів), а на поточний рік запланована здачу в експлуатацію усього комплексу.

Зведений бюджет району за І квартал виконано на 74,9 відсотка (надійшло 7,6 млн. грн.).

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування субєктів господарювання району за січень - лютий 2010 року склав 1,7 млн. грн. збитку.

До стабільно працюючих прибуткових підприємств можна віднести ВАТ „Волиньхолдінг, ТзОВ „Кромберг енд Шуберт Україна та ТзОВ „Модерн - експо.

Загальний обсяг продажу споживчих товарів за усіма каналами реалізації, з урахуванням діяльності підприємців - фізичних осіб, за І квартал поточного року становив 40,8 млн. грн., що у порівняних цінах на 1 відсоток менше, ніж у відповідному періоді 2009 року.

Переважну частину загального обсягу (81,9 відсотка) формують підприємства - юридичні особи. Вони реалізували товарів на суму 33,4 млн. грн., що у порівняних цінах на 0,8 відсотка менше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Щорічно зростає продаж споживчих товарів за усіма каналами реалізації в розрахунку на одного жителя району, середньомісячний його розмір досяг 229 грн. (за І квартал 2009 року - 203 грн.).

Головним пріоритетом у соціальній сфері залишається сприяння зростанню грошових доходів населення, підвищення рівня життя.

За 2009 рік середньомісячна заробітна плата працівників району склала 1333 гривень.

Як і раніше, має місце диференціація розмірів заробітної плати за видами економічної діяльності. Вищий рівень зарплатної плати спостерігається у працівників промисловості та освіти (відповідно 1610 і 1516 грн.), найнижчий її розмір - у рибальстві (698 грн.).

На 1 квітня 2010 року допущена заборгованість із виплати заробітної плати серед економічно - активних підприємств у сумі 164,2 тис. грн., а саме: ВАТ „Волиньрибгосп - 78,9 тис. грн., „Луцька ДПМК - 38,1 тис. грн., СМП „Луцькагробуд - 23,9 тис. грн., „ВСМ Косметікс - 18,1 тис. грн., ДПДГ „Рокині - 5,2 тис. грн. Порівняно з попереднім місяцем заборгованість зменшилась на 53,1 тис. грн.

За І квартал 2010 року субєктам підприємницької діяльності району продано 1 земельну ділянку загальною площею 0,2 га на суму 21,9 млн. грн.

Мале підприємництво характеризується стійкою тенденцією до зростання кількості субєктів малого підприємництва.

Малий бізнес забезпечує роботою майже 6 тисяч осіб, що становить 18 відсотків економічно активного населення працездатного віку.

У розрахунку на 10 тис. наявного населення кількість малих підприємств становить 65 (середній по області - 45).

Всього на обліку в районному центрі зайнятості станом на 1.04.2010 року знаходиться 486 осіб, що на 385 осіб менше, ніж у відповідному періоді 2009 року.

Працевлаштовані 207 осіб, що на 9 осіб більше, ніж у 2009 році, 75 осіб задіяні до оплачуваних робіт, 43 особи направлено на професійне навчання.

Одним з основних питань, які мають першочерговість вирішення, є створення нових робочих місць. За звітний період їх створено 353, що становить 39,2 відсотка річного завдання. Власні надходження Пенсійного фонду України в районі за січень - березень склали 23 млн. грн., що становить 100 відсотків планового показника. Середній розмір пенсії по району склав 855,76 грн. Кількість одержувачів пенсії в районі станом на 1.04.2010 року становить 13487 осіб, в тому числі через банківські установи - 3235 особи, що складає 24 відсотки. Виплата пенсій проводиться своєчасно, в строки, передбачені чинним законодавством. На 1 січня 2010 року в район надійшло, з початку інвестування, прямих іноземних інвестицій на суму 20,3 млн. дол. США, що становить 6,2 відсотка обласного обсягу. Обсяг іноземних інвестицій на одного жителя становить 340,6 дол. США. 29 підприємств району отримали інвестиції. За 2009 рік у розвиток економіки та соціальну сферу району субєктами господарювання за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 439,3 млн. грн. капітальних інвестицій, що складає 15,4 відсотка обласного обсягу. Найвагомішу частку з них (90,2 відсотка) мають інвестиції в основний капітал - 396,1 млн. грн., що на 6,7 відсотка менше, ніж у 2008 році. Господарюючі субєкти району за січень - лютий експортували товарів на 19,9 млн. дол. США, що в 1,6 раз більше, ніж у 2009 році. В той же час, імпорт товарів збільшився в 1,4 рази і досяг 21,5 млн. дол. США. Перевищення імпорту над експортом сформувало відємне сальдо зовнішньої торгівлі в сумі 1,6 млн. дол. США, а коефіцієнт покриття імпорту експортом збільшився до 0,9 (за січень - лютий 2009 року - 0,85).

Висока питома вага району в показниках зовнішньоекономічної діяльності області. Вартість товарів, експортованих підприємствами району, становить 36,8 відсотка обласного обсягу. Питома вага імпортних товарів, одержаних підприємствами, становила 39,3 відсотка обласного обсягу.

. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В ЛУЦЬКОМУ РАЙОНІ

.1 Характеристика грунтового покрову та його агрохімічні властивості

Переважаючою грунтотвірною породою Луцького району є леси та лесовидні суглинки. На різних грунтотвірних породах сформувалися різні за генезисом та агрохімічними властивостями ґрунти. Основними різновидами ґрунтів є: дерново-підзолисті,сірі опідзолені, сірі опідзолені глеюваті, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені слабо змиті, чорноземи опідзолені середньо змиті, лучно-болотні, торфово-болотні, намиті карбонатні легкосуглинкові. Більшість із цих ґрунтів мають значну родючість, однак потребують деяких агротехнічних заходів для поліпшення їх родючості.

Дерново-підзолисті ґрунти. Загальною особливістю всіх їх видів є поділ профілю на горизонти вимивання і вмивання колоїдів та окислів, кислотність, не насиченість вбирного комплексу основами і мала їх біологічна активність. За ступенем підзолистості вони поділяються на слабо - і середньо підзолисті, за гранулометричним складом - на піщані, глинисто-піщані і супіщані. Грунтотвірні породи, на яких утворилися ці ґрунти - воднольодовикові відклади, які є більше характерними для північної частини району.

Дерново-підзолисті ґрунти поширені в північно-східній і західній частинах району незначними острівками, використовуються як орні землі і частково під лісом. Ґрунтові води на глибині 3-5 м. У глеюватих відмінах спостерігається оглеєння у нижній частині ілювіального горизонту або в ґрунтотворній породі і тут ґрунтові води залягають на глибині 1,8-2,5 м.

Гранулометричний склад ґрунтів - піщаний та глинисто-піщаний, тобто ці ґрунти відносяться до найменш родючих. Легкий механічний склад обумовлює низький ріст гумусу в них. Так, за даними лабораторних аналізів дерново-слабопідзолисті ґрунти містять гумусу у верхньому гумусово-елювіальному горизонті 0,7-1,0%. Реакція ґрунтового розчину сильно кисла, середньо кисла і близька до нейтральної, в них pН 4,4-5,7, сума увібраних основ 1,6 мг/екв на 100г ґрунту, гідролітична кислотність 0,9-1,6 мг/екв на 100г ґрунту, ступінь насичення основами 52%. Валові запаси азоту і фосфору незначні і становлять, відповідно 0,10% та 0,42%.

Опідзолені ґрунти підрозділяються на дві генетичні групи:

опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, які мають складний генезис;

справжні лісові ґрунти власне підзолисті лісостепові-сірі і ясно-сірі опідзолені ґрунти.

Чорноземи опідзолені та сірі опідзолені ґрунти характерні значною гумусованістю (крім змитих відмін) порівняно високою насиченістю увібраним кальцієм, слабким порушенням структурованості, кротовинами, вилуженість від карбонатів, помітна кислотність, порушеність та переміщення колоїдів у нижні шари в звязку з цим, диференціація колоїдного елювію і ілювію.

Ясно-сірі і сірі опідзолені ґрунти - це справжні підзолисті ґрунти Лісостепу. Вони не мають реліктових чорноземних ознак, слабо гумусовані, не насичені увібраним кальцієм і мають профіль чітко диференційований на горизонти колоїдного елювію і ілювію. Утворились ці ґрунти на лесових породах.

Ясно-сірі і сірі ґрунти - це еродовані ґрунти різного ступеню змитості. Використовуються в основному як орні землі.

Сірі опідзолені ґрунти є основним фоном ґрунтового покриву району, залягають великими масивами на підвищених вирівняних плато та схилах по всій території. На рівних ділянках і плато залягають не змиті, а на схилах, що зазнають впливу водної ерозії - слабо -, середньо - і сильно змиті різновидності з різним процентним співвідношенням тих чи інших компонентів.

За гранулометричним складом вони супіщані і легкосуглинкові з вмістом фізичної глини 10-20 і 20-30%.За даними лабораторних аналізів вони містять гумусу 1,1-1,5%, гідролітична кислотність 0,7-2,5 мг/екв на 100 г ґрунту, сума увібраних основ 7,2-14,1 мг/екв на 100г ґрунту. Ступінь насичення основами 76-92%. Слабо змиті різновидності їх - 674,29 га або 26% характеризуються тим, що змивом охоплено тільки верхню половину гумусового елювіального горизонту (НЕ). Середньої і сильно змиті різновиди залягають на схилах різної крутизни і експозиції. У середньо змитих,змитий увесь або майже увесь гумусовий елювіальний горизонт (НЕ), у сильно змитих, змитий весь гумусовий елювіальний і верхня частина ілювіального горизонту. Отже, у змитих ґрунтах змивом знищена родюча частина, яка поступово окультурюється і переходить в орний шар і цим пояснюється їх бідність на гумус і поживні речовини.

Ясно-сірі і сірі опідзолені ґрунти слабогумусовані мало структурні і орний шар пилуватий, а тому схильні до утворення ґрунтової кірки, запливання і швидкого ущільнення.

Темно-сірі опідзолені супіщані і суглинкові ґрунти залягають невеликими ділянками на вирівняних плато в північній, східній і західній частинах землекористування, використовуються в основному як орні землі.

Темно-сірі опідзолені ґрунти відрізняються від сірих більшою глибиною гумусового горизонту, кращою структурою, а звідси кращим водно-повітряним режимом та мінеральним живленням.

За даними лабораторних аналізів темно-сірі опідзолені супіщані і легкосуглинкові ґрунти мають гумусу 1,6-2,0%. З глибиною кількість його зменшується, сума увібраних основ 7,8-30,1 мг/екв на 100 г ґрунту, гідролітична кислотність 0,4-2,1 мг/екв на 100 г ґрунту, реакція ґрунтового розчину слабо кисла і нейтральна.

На схилах зустрічаються слабо - і середньо змиті відміни темно-сірих ґрунтів. У слабо змитих відмінах, змито верхню половину гумусово-елювіального горизонту, у середньо змитих повністю змитий гумусово-елювіальний горизонт і на поверхню виходить горизонт HI.

Чорноземи опідзолені супіщані і легко суглинкові ґрунти - використовуються як орні землі. Залягають в центральній частині землекористування. Від темно-сірих опідзолених ґрунтів відрізняються ознаками чорноземної фази грунтотворення при наявності ряду ознак опідзолення:

ґрунти добре гумусовані і на значну глибину;

мають зернисто-грудкувату структуру;

опідзоленість профілю виявляється в його безкарбонатності аж до материнської породи, а також у явній не інтенсивній ілювіальності перехідного горизонту.

Фізико-хімічні властивості опідзолених ґрунтів чорноземів сприятливіші ніж в попередніх темно-сірих ґрунтах. Вміст гумусу за даними лабораторних аналізів у верхньому гумусово-елювіальному горизонті 1,9-2,1 %, з глибиною кількість його зменшується. Сума увібраних основ 13,1-23,9 мг/екв на 100 г ґрунту, гідролітична кислотність 1,2-2,7 мг/екв на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла, близька до нейтральної та нейтральна. Ступінь насичення основами 83-96 %.На підвищених ділянках плато і схилах залягають змиті різновидності чорноземів опідзолених.

Намиті опідзолені ґрунти - це ґрунти, які являють собою делювіальні наноси, які відкладаються по днищах балок, за рахунок змиву із схилів верхнього гумусового горизонту.Гумусове забарвлення в них сягає до глибини 150 см з ознаками намулювання (шаруватість). Ґрунти дуже добре гумусовані, легкосуглинкові добре забезпечені вологою, поживними речовинами і найбільш родючими, але здатні до запливання, тому погано піддаються обробітку.

Чорноземно-лучні та лучні легко суглинкові ґрунти використовуються як орні землі та кормові угіддя. Залягають на зниженнях слабо хвилястої рівнини. Ці ґрунти є проміжними між лучними і чорноземними. Верхня частина їх профілю формується під впливом атмосферних опадів, а нижня зазнає впливу підґрунтових вод, що залягають на глибині 2,5-3,0 м. від поверхні.Чорноземно-лучні легкосуглинкові ґрунти характеризуються наявністю ознак оглеєння у ґрунтоутворюючій породі.

Лучно-болотні і мулувато-болотні використовуються як природні кормові угіддя і під болотами. Це - потенційно родючі ґрунти, але перезволожені. Значна частина площі цих ґрунтів розміщена в межах осушувальної мережі. Мають відрегульований водно-повітряний режим, високу забезпеченість гумусом та значні валові запаси поживних речовин.

Торфоболотні і торфовища використовуються як природні кормові угіддя. Торфово-болотні ґрунти мають шар торфу до 0,5 м торфовища - до 1,5 м. осушені масиви цих ґрунтів інтенсивно використовуються під сіяними кормовими культурами.

.2 Соціально-економічні особливості розвитку землекористувань

На території району розміщується 85 населених пунктів, із яких 2 селища міського типу, 83 села; 2 селищні ради та 23 сільські.

Організація території господарства і виробничих центрів увязана з рішенням проекту планування і забудови населених пунктів, згідно яких в населених пунктах передбачено, крім житлової зони, зону відпочинку і культурно - побутові заклади. Всі ці заходи розміщені в увязці з вуличною і дорожньою сіткою таким чином, щоб забезпечити зручний звязок полів і ферм з цими закладами і житлом кожного працівника господарства. Всі дороги між населеними пунктами - заасфальтовані, крім того, всі села газифіковані.

Чисельність населення по району станом на 1 лютого 2010 року становить 59785 осіб, із яких міське населення - 5963 особи, сільське - 53822 особи.

Мале підприємництво характеризується стійкою тенденцією до зростання кількості.

Малий бізнес забезпечує роботою майже 6 тисяч осіб, що становить 18 відсотків економічно активного населення працездатного віку.

У розрахунку на 10 тис. наявного населення кількість малих підприємств становить 65 (середній по області - 45).

Агропромисловий комплекс району є функціонально-територіальною частиною агропромислового комплексу Волинської області.

Крім того, в районі зареєстровано 105 селянських (фермерських) господарств.

За І квартал 2010 року в районі вироблено валової сільськогосподарської продукції на суму 19,1 млн. грн.

Станом на 1 квітня 2010 року сільськогосподарськими підприємствами району вироблено 5454 тис. тонни молока. Щоденно господарствами всього виробляється 150 тонн молока, в т.ч. господарствами індивідуального сектору - 78 тонн. Питома вага молока реалізованого агроформуваннями району становить 40 відсотків до загального обласного показника.

В агроформуваннях району утримується 13938 голів ВРХ, в т. ч. 4986 корів, 9466 голів свиней. Середньодобові прирости худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі становлять: великої рогатої худоби 485 грамів, свиней - 393 грами. Зросла продуктивність дійного стада, в середньому по району від однієї корови, що утримувалась на початок року, надоїли по 1138 кг молока, або на 125 кг більше ніж на цю дату торік.

Найвища реалізаційна ціна на молоко у господарствах з відповідною технологією утримання корів, а саме: СГПП „Рать, СГПП „Дружба, СГТзОВ „Городище, СГТОВ „Романів, СГТзОВ „Лище.

Завершено реконструкцію тваринницьких приміщень у СГТОВ „Романів, СГТОВ „Лище, СВК „Урожай, а саме: замінені годівниці на кормові столи, доїльне обладнання.

Успішно проходять в районі весняно - польові роботи. У звязку з тим, що озимих зернових було посіяно дещо менше минулорічного показника, тому зерновий клин планується досіяти ярими культурами, такими як ячмінь, пшениця і кукурудза на зерно. В цілому ярими зерновими культурами буде засіяно 11,6 тис. гектарів, а разом з озимими площа посівів становитиме більше 30 тис. га, а це дасть змогу зібрати не менше 105 тис. тонн зерна по району. Стан збереження посівів озимих культур на сьогоднішній день добрий та задовільний. В середньому до 90 % - добрий стан, в 10 % - задовільний, можливий підсів 1 - 2 % площ після відновлення вегетації. Більшу увагу товаровиробники району в ході весняної посівної будуть приділяти інтенсивним технологіям, з метою одержання вищих врожаїв сільськогосподарських культур, зокрема озимої пшениці - більше 40 центнерів з гектара, кукурудзи на зерно - 80 - 100 ц/га і більше.

При умові дотримання прийомів агротехніки, особливо 2 - 3 разове підживлення та інтегрований захист від бурянів, хвороб і шкідників, є хороші передумови для одержання високих врожаїв озимих культур.

Потрібно відмітити про наміри значно збільшити площі посівів конкурентоспроможних культур, таких як цукровий буряк - на 800 га по району і більше як на 500 га у сільськогосподарських підприємствах. Посіви сої планується довести до 1500 га, а у 2009 році було 732 га. Озимого ріпаку посіяно 3550 гектарів, що на 1330 га більше минулого року.

В району достатньо елітного і високо репродукційного насіння ярих зернових культур, якого засипано більше 2000 тонн або 101 % до потреби. Все насіння кондиційне високих репродукцій, з них елітного близько 20 %, І - ІІІ репродукції - 80 %. В районі 17 сільськогосподарських підприємств займаються вирощуванням високо кондиційного насіннєвого матеріалу для реалізації як на території області так і за її межами. Хороше насіння мають ДПДГ „Перемога, СЗАТ „Нива, ПСП „Агротехсервіс, СГПП „Рать, СГТОВ „Городище, Волинський інститут АПВ і ряд інших.

Однією із перших технологічних операцій у весняно - польових роботах є підживлення озимих зернових і багаторічних трав. Всього на сьогоднішній день підживлено більше 20 тис. га озимих зернових, а також багаторічні та однорічні трави, ріпак озимий.

Станом на 12 квітня 2010 року всього посіяно ранніх ярих зернових 6,5 тис. га по району, що складає 62%, по сільськогосподарських підприємствах 3,0 тис. га, що становить 60%.

Посіяно більше 1,0 тис. га цукрових буряків, що складає 40% від намірів.

.3 Оцінка виробничого потенціалу

Важливими основами виробничого потенціалу є:

земля в поєднанні з агрокліматичними умовами;

трудові ресурси;

основні виробничі засоби сільськогосподарського призначення;

енергетичні потужності.

Основним базовим ресурсом виробництва в землеробстві являється земля. Від її якості залежить рівень окупності других ресурсів, формування економічних результатів виробництва. В кінцевому результаті справа залежить від того, наскільки позитивно співвідношення землі і інших складових ресурсного потенціалу виробництва. Для визначення рівня розвитку виробничих сил це співвідношення може бути більш або менш конкретним.

Земля.

Трудові ресурси.

Основні виробничі засоби сільськогосподарського призначення складаються із будівель і споруд, а також сільськогосподарської техніки.

На підставі графіку проведення технічного огляду, погодженого головою райдержадміністрації, проводиться технічний огляд тракторів, причепів, сільськогосподарських машин в господарствах Луцького району, який є відмінним від попереднього року тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 року № 403 Про затвердження Порядку проведення державного технічного огляду включено перевірку технічного стану машин субєктами господарювання, уповноваженими на здійснення такої перевірки. На полях Луцького району при виконанні весняно - польових робіт працюватиме більше 1000 одиниць тракторної техніки, з них 300 у сільськогосподарських підприємствах і 700 у фермерських та особистих селянських господарствах, це трактори Т-150К, К-700, ХТЗ-17221 та ХТЗ-17021, МТЗ, КИЙ, ЮМЗ, тощо. 28 одиниць техніки іноземного виробництва, це такі, як Джон Дір, Кейс, Клаас, Нью Холанд та інші задіяні для проведення весняно - польових робіт в таких сільськогосподарських підприємствах як СГТОВ „Городище, „Веселе-Агро, „Лище, „Романів, ПСП „Агротехсервіс, „Стир-Агро, СГПП „Дружба, „Рать, „Несвіч, СГВК „Урожай, ЗАТ А/Ф „Світанок-сервіс. А в таких сільськогосподарських підприємствах як: ПСП Агротехсервіс, Стир-Агро, СГПП Дружба, Несвіч, Рать, СГТОВ Городище, СГВК Урожай буде використовуватись високопродуктивна техніка з застосуванням посівних агрегатів для передових технологій в землеробстві типу No Till в сфері збереження енерговитрат, вологи в ґрунті, що відповідно сприяє підвищенню як врожайності так і прибутку.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 31 грудня 2009 року № 398 Про заходи щодо забезпечення сільгосптоваровиробників нафтопродуктами для проведення весняно-польових робіт у 2010 році виділено пільгового дизельного пального в кількості 121,8 тонн та автомобільного бензину в кількості 187,2 тонни. Управлінням агропромислового розвитку райдержадміністрації проведено розподіл нафтопродуктів між сільськогосподарськими товаровиробниками району, пропорційно до посівних площ, з урахуванням поданих ними заявок та в межах технологічної потреби для проведення весняно - польових робіт. Станом на 1 квітня сільгосптоваровиробниками вже отримано 39,3 тис. літрів дизельного пального та 52,8 тис. літрів автомобільного бензину.

2.4 Аналіз сучасного стану використання земельного фонду

Агропромисловий комплекс району є функціонально-територіальною частиною агропромислового комплексу Волинської області.

Загальна площа району становить - 97,3 тис. га, з них сільськогосподарські угіддя - 73,7 тис. га, в тому числі:

рілля - 65,1 тис. га;

багаторічні насадження - 2,7 тис. га;

сінокоси - 2,6 тис. га;

пасовища - 3,3 тис. га.

Виробничу сферу агропромислового комплексу формують 36 сільськогосподарських підприємства, в тому числі:

приватних підприємств;

товариств з обмеженою відповідальністю;

сільськогосподарських виробничих кооперативи;

відкритих акціонерних товариства;

закритих акціонерних товариства;

дослідних господарства.

Крім того, в районі зареєстровано 105 селянських (фермерських) господарств.

За І квартал 2010 року в районі вироблено валової сільськогосподарської продукції на суму 19,1 млн. грн.

Використання землі як природного ресурсу - специфічна особливість сільськогосподарського виробництва, в результаті якого створюються продукти харчування, тобто основні матеріальні блага для суспільства. Кабінетом Міністрів України від 12 січня 1993 року у відповідності до положення про порядок ведення державного земельного кадастру вказується, що облік кількості земель ведеться за власниками землі і землекористувачами, в тому числі і фермерами. При розробці проекту консолідації сільськогосподарських угідь необхідне уточнення масивів сільськогосподарських угідь, виділених для розміщення фермерських господарств з врахуванням існуючої дорожньої мережі та іншої інфраструктури, особистих підсобних господарств, індивідуальної забудови, урочищ природоохоронних територій, сінокосіння та випасання худоби.

.4.1 Якісна характеристика сільськогосподарських угідь Романівської сільської ради

Облік якості земель відображає відомості, що характеризують земельні угіддя за природними та набутими властивостями, які впливають на їхню родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.

Першою, базовою, складовою екологічної оцінки земель є характеристика ґрунтових ресурсів території, які, по суті, являють собою одну з фундаментальних складових природних екосистем і значною мірою визначають стан довкілля. В діючій системі земельного кадастру облік ґрунтів - це елемент саме якісної характеристики земель, у складі якої ґрунтові одиниці об'єднуються в укрупнені групи за ознаками спільності певних якісних показників.

Таким чином, наведена характеристика земель за їхньою якістю є досить суттєвою з погляду екологічної оцінки земель, оскільки деякі з розглянутих параметрів (особливо такі як змитість, дефльованість, та ін.) фактично характеризують ступінь поширення екологічно несприятливих процесів деградації земель, облік яких дає можливість зробити певні висновки щодо, по-перше, недоліків існуючого характеру використання земель сільськогосподарського призначення і по-друге, переліку заходів, спрямованих на мінімізацію відповідного негативного антропогенного впливу на землекористування.

Романівська сільська рада має площу 4134,7 га., в тому числі сільськогосподарських угідь 3284,18 га., з них орних земель 2465,29 га. За період використання земель на території відбулися значні зміни в якості ґрунтів.

Землекористування Романівської сільської ради з центральною садибою в с. Романів розташоване в східній частині Луцького району на віддалі 24 км від обласного центру.

Через територію сільської ради проходять шляхи загального користування: Луцьк - Рівне - Київ, а також місцевого значення: Воротнів - Романів - Звірів і Гаразджа - Романів. Всі шляхи між селами і бригадними дворами - асфальтовані. Віддаль до основних пунктів здачі сільськогосподарської продукції:

до найближчої залізничної станції м. Ківерці - 16 км;

до Гнідавського цукрового заводу - 34 км;

до молокозаводу «Ковельмолоко» - 94 км, доставка молока здійснюється центровивозом фірмою.

Основні постачальники матеріально-технічних ресурсів (фірми):

паливо - Континімум-Галичина, Континент;

запасні частини - Агрореммаш, Агросоюз, Автоцентр «КАМАЗ»;

мінеральні добрива - Украгроком, Рівне-Азот;

хімікати - Габен, Західагрокомплект, «Райз».

З листопада 2001року по лютий 2002року на території Романівської сільської ради проведено розподіл земель, що підлягають паюванню на земельні частки (паї). Загальними зборами вирішено кормові угіддя не паювати, а залишити під випас худоби громадян. В березні 2002 року громадянам видано державні акти на право власності на землю. Кількість власників паїв - 702. Середній розмір частки (паю) становить 2,22 га.

Семеро громадян, земельні частки яких згідно схеми паювання знаходились на краю полів, виявили бажання працювати одноосібно, їм винесено паї в натуру. Площа цих земельних часток (паїв) становить 24,40 га.

З усіма іншими власниками ТзОВ „Романів заключило договори оренди земель на строк 10 років. Розмір орендної плати за землю становить 1,5 % від вартості паю. Крім земельних часток (паїв) землі резервного фонду та частково землі запасу надані в оренду ТзОВ „Романів. На території сільської ради є два фермерських господарства загальною площею 17,68 га, а також садівниче товариство „Воротнів на площі 50,2 га.

Межі сторонніх землекористувачів чітко виражені в натурі і землі використовуються за цільовим призначенням. Експлікація земель сторонніх землекористувачів приведена в таблиці 2.4.1.

Таблиця 2.4.1. Експлікація земель сторонніх землекористувачів в межах Романівської сільської ради

№ контураНазва землекористувачівЗагальна площа, га12364Магазин0,266Ветпункт0,17122Медпункт0,14126класний шлях2,37123Клуб0,24149ДП «Ківерцівське лісове господарство»89,48163класний шлях1,56197класний шлях3,15202Школа2,39203Школа0,59211Клуб0,32214Млин0,51220Церква0,35222дит. Садок0,9123239Магазин0,2240Магазин0,16268ДП «Ківерцівське лісове господарство»87,52296Школа0,56298Магазин0,18299Магазин0,1319садівниче товариство «Воротнів»26,04326Садівниче товариство «Воротнів»24,16415Клуб0,19416Медпункт0,3425ДП "Ківерцівське лісове господарство"300,37436класний шлях1,77456класний шлях2,95498класний шлях2,46511класний шлях3,15512Магазин0,13 Всього 552,61

.4.2 Сучасний стан сільськогосподарського виробництва

На території Романівської сільської ради функціонує приватне сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Романів», яке характеризується стабільним економічним розвитком.

Спеціалізація господарства зерново-скотарська. Основною товарною продукцією в рослинництві є зерно, насіння ріпаку цукросировина, а в тваринництві - молоко, яловичина, свинина.

Про стан розвитку сільськогосподарського виробництва можна судити по досягнутій врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. За останні три роки (2005-2007рр.) врожайність зернових в середньому становила - 39,3 ц/га, в тому числі - кукурудзи на зерно - 91,6, цукрових буряків - 426, насіння ріпаку - 27, зеленої маси багаторічних трав - 244, кукурудзи на силос - 365 ц/га (табл. 2.4.2.)

В 2007 році врожайність зернових становила 39,6 ц/га, цукрових буряків - 567, кукурудзи на зерно - 107, кукурудзи на силос - 475, зеленої маси багаторічних трав - 269 ц/га (див. табл. 2.4.2.)

На фермах ТзОВ Романів станом на 01.01.2007 році знаходилось 1854 голови великої рогатої худоби, в тому числі корів - 509, свиней всього - 853, коней - 63(див. табл 2.4.2.) Валове виробництво тваринницької продукції: молока - 21437 ц, мяса - 3767 ц, в тому числі яловичини - 2476 ц. Надій молока в 2007 році становив - 4212 кг від однієї корови, в 2005р - 4837 кг, в 2006 р - 4840 кг. Зменшення надоїв молока пояснюється значною реконструкцією основного стада корів. В 2006-2007 роках було закуплено 150 високопродуктивних телиць, що приведе в майбутньому до різкого збільшення продуктивності корів. За прогнозом в 2012 році передбачаються надої від однієї корови - 5500 кг. Середньодобовий приріст ВРХ - 567 г, свиней - 637 г. Щільність поголівя на 100 га сільськогосподарських угідь: ВРХ - 72 голови, в тому числі, корів - 20 голів. Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь: молока - 834 ц, мяса - 147 ц.

Таблиця 2.4.2. Показники фінансово-економічної діяльності господарства

№ п\пПоказники 2005р2006р2007рВсього по господарствуРослинництвоТваринництвоІнші галузіВсього по господарствуРослинництвоТваринництвоІнші галузіВсього по господарствуРослинництвоТваринництвоІнші галузі1Виручка від реалізації продукції6199.42683.73144.0371.76764.72680.93759.0324.87979.12338.75134.8505.6 і дотація1087.4-1087.4-1032.0174.0858.0-636.9118.3518.6-Загальна виручка від реалізації7286.82683.74231.4371.77796.72854.94617.0324.88616.02457.05653.4505.62Повна собівартість реалізованої продукції6002.42577.23055.0370.27067.72786.23864.7416.87876.72216.75185.7474.33Прибуток або збиток (+,-)+1284.4+106.5+1176.4+1.5+729.0+78.7+752.3-92.0+739.3+240.3+467.7+31.34Рівень рентабельності (збитковості), %+21.4+4.1+27.8+0.4+10.3+2.8+19.5-22.1+9.4+10.8+9.0+6.6

Одним із показників ефективного використання землі є собівартість основних видів сільськогосподарської продукції. Згідно звітних даних аналіз показує, що собівартість за останні три роки збільшилась. На ріст собівартості культур значно впливають вартість паливно-мастильних матеріалів, добрив, хімікатів (до 55-60% від всіх затрат), які з кожним роком різко зростають. Собівартість 1 ц зернових збільшилась з 42 грн (в 2005 р) до 72.9 грн (2007р), відповідно озимої пшениці з 41,8 до 75 грн, кукурудзи з 42 до 63,4 грн. Значно зросла собівартість тваринницької продукції: молока з 69,2 до 86,3 грн, яловичини - з 582 до 723 грн, свинини - з 688 до 773 грн (див. табл. 2.4.2.) Дальше зростання енергоносіїв поставило на грань банкрутства ряд господарств області.

Рентабельність господарства в цілому незначна, в 2005 р - +21,4 %, в 2007 р - +9,4 %. В основному невеликий чистий дохід одержано від дотації і доплат за тваринницьку продукцію (табл. 2.4.2.). Одним із основних шляхів підвищення рентабельності є покращення якості сільськогосподарської продукції і збільшення її реалізаційної ціни. За прогнозом на 2012 рік економічні показники збільшаться. Так, врожайність зернових зросте до 53 ц/га, цукрових буряків - 570 ц/га, насіння ріпаку - 32 ц/га. Надій молока від однієї корови - 5500 кг. Валове виробництво рослинницької продукції збільшиться в середньому на 30-35 %, а мяса на 24% і молока - 43%.

Фінансовий стан підприємства стабільний. Станом на 1.04.2008 р дебіторська заборгованість становить 1272 тис.грн, кредиторська - 761 тис.грн. Заборгованість в основному поточна, строком 1-2 місяці.

ТзОВ «Романів» належить до групи найбільш економічно розвинутих господарств Волині. Особисті селянські господарства мають, як правило, відносно невелику площу, що значно обмежує набір культур вирощуваних в сівозміні. Для раціонального використання і збереження продуктивності ріллі в таких сівозмінах повинні виконуватися основні агрономічні положення по чергуванню культур, обробітку ґрунтів, захисту їх від вітрової та водної ерозії. В особистих селянських господарствах сівозміни мають свої особливості. Вони відрізняються числом полів, їх розмірами, що повинно враховуватись при розробці агротехнологій вирощування сільськогосподарських культур.

ІІІ. ЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИТАННЯ ЗЕМЛІ ДЛЯ РЕГІОНУ

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значний техногенний вплив на екосистему. Найбільш загрозливі явища спостерігаються в ґрунтовому покриві внаслідок ерозії, забруднення хімічними речовинами, неправильної агротехніки.

Знищено або перетворено більшість природних комплексів і ландшафтів, що зумовлює деградацію й у кінцевому підсумку - втрати генетичного фонду представників природної флори та фауни.

Всі ці процеси вимагають постійного аналізу використання земель. Такий аналіз управління земельними ресурсами особливо актуальний для територій з різною родючістю ґрунтів і розвиненою інфраструктурою.

Рівень сільськогосподарського виробництва багато в чому залежить від структури земельного фонду, питомої ваги земель сільськогосподарського призначення та інтенсивності їх використання. Структура земельного фонду виражається в категоріях земель які виділені відповідно до цільового призначення.

Організація раціонального використання земель повинна ґрунтуватись на вивченні та аналізі кількісного й якісного стану земель, рівня ефективності їх сучасного використання.

Користування земельними ресурсами зокрема сільськогосподарськими угіддями зумовлює необхідність ефективного використання в нерозривній єдності з відтворенням і охороною природного якісного стану ґрунтів. Одним із шляхів прогнозування ефективного використання землі є вивчення, узагальнення та вирішення питання підвищення еколого-економічної ефективності землекористування.

Для визначення рівня еколого-економічної ефективності використання земельних ресурсів необхідна така система показників:

забезпеченість сільськогосподарськими угіддями і ріллею на душу населення;

розораність і сільськогосподарська освоєність земель;

коефіцієнт екологічної стабільності земельної території та ширина впливу угідь на навколишні землі;

дослідження зміни агрохімічних показників родючості ґрунту;

ефективність виробництва продукції рослинництва на одиницю земельної площі.

На сучасному етапі актуальною є проблема оптимального визначення перспективних потреб у землі як території для розміщення продуктивних сил виробництва, предмета та знаряддя праці, засобу виробництва.

Землезабезпеченість є істотним чинником в економіці регіону. Різні види земельних ресурсів, в тому числі сільськогосподарські угіддя, перебувають у постійній динаміці. За досліджуваний період сільськогосподарські угіддя кардинально не змінювалися, як видно з вищенаведених показників. А тому можна зробити висновок, що вона стабілізувалась.

Висока розораність території, особливо сільськогосподарських земель знижує показники родючості ґрунту, поглиблює екологічну кризу в землекористуванні. Проте розораність земельної території не повною мірою відображає стан еколого-економічної ефективності використання землі. Доцільно провести розрахунок коефіцієнта розораності сільськогосподарських угідь, що розраховується як відношення площі ріллі до площі сільськогосподарських угідь.

Розораність території особливо сільськогосподарських земель знижує показники родючості ґрунту, поглиблює економічну кризу в землекористуванні, є негативним наслідком господарської діяльності людини щодо зниження продуктивності орних земель Продуктивність землі визначається чинниками, антропогенного впливу та рівнем фактичної її родючості. Родючість - це здатність землі забезпечити потреби рослин у поживних елементах та інших ґрунтових факторах життя. Вона значною мірою піддається дії людини і залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Усі засоби виробництва зношуються, а потім стають непридатними внаслідок зношеності. Земля на відміну від інших засобів виробництва, за умови раціонального використання не тільки не втрачає родючості, а навпаки - поліпшує агроекологічний стан.

Земля являє собою збалансовану систему, а тому не можна недооцінювати значення екологічної ефективності землекористування. Тим більше в умовах ринкової економіки необхідно знаходити і впроваджувати в життя сучасні технології виробництва рослинницької продукції, що забезпечило б виробництво потрібної кількості товарної продукції на значно менших площах.

Сучасний стан земель не відповідає їх продуктивному потенціалу, вимогам раціонального природокористування.

Високоефективне використання земель, що задіяне в сільськогосподарський обіг, насамперед залежить від проведення меліоративних заходів по забезпеченню оптимального водно-повітряного режиму для сільськогосподарських культур, це зокрема, нарізки кротового дренажу, глибокого розпушування ґрунту, ремонту гідротехнічних споруд. Високу окупність і хороші врожаї та осушених землях можна отримати впроваджуючи науково-обгрунтовані системи обробітку ґрунту, сівозміни, а також при внесенні достатньої кількості органічних і мінеральних добрив, проведення вапнування, використання нових сортів.

Впровадження в сільськогосподарській оборот нових земель в цілому по району майже не спостерігається, тому головним залишається - це більш інтенсивне використання тих сільськогосподарських угідь, які є в наявності, виконання агротехнічних заходів на всіх площах.

Виробництво товарної продукції сільського господарства на екологічно чистому ґрунті з упровадженням прогресивних технологій є однією з важливих умов підтримання нормального фізичного стану людини як головної продуктивної сили суспільства, повнішого задоволення життєвих потреб населення, підвищення загального рівня його життя.

Громадяни почали самостійно займатися веденням сільського господарства і виготовленням сільськогосподарської продукції. Та не маючи відповідних засобів праці, вони не можуть досягти бажаних результатів, тому потрібно робити організацію цих земель, створювати різні обєднання щоб сумісним шляхом закупити відповідну техніку, і полегшити тяжку ситуацію в сільських районах. Але менталітет селян тримає в собі свої принципи, тому без втручання держави і мови не може бути про обєднання (консолідацію).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Атлас Волинської області. - М.: ГУГК, 1991. - 42 с.

.Біорізноманіття, Цуманської Пущі та питання його збереження/ Т. А. Адрієнко, М. Л. Клєстов та ін. (під. заг. ред Т. А.Андрієнко, М. Л. Клєстов). - К.: Фітосоціологічний центр, 2004.- 136.

.Генсірук С.А., Іваницький С.М. Лісове господарство і формування оптимальної лісистості в Західному Лісостепу і Поліссі. - Львів: НТШ, 1999. - 242 с.

.Генсірук С.А., Копій Л.І., Іваницький С.М. Збереження біорізноманіття лісових екосистем шляхом формування оптимальної лісистості в агроландшафтах України // Науковий вісник: До 125-річчя УкрДЛТУ. - Львів: УкрДЛТУ. - 2000. - Вип.10.1. - 209с.

.Генсірук С.А., Іваницький С.М. Формування екологічної системи природоохоронних територій Розточчя // Матеріали міжнар. науково-практичної конф. Розточанський збір - 2000. Том I. - Львів: Меркатор. - 2001. - 201с.

.Збереження біорізноманіття й заповідна справа в Україні.

.Інформаційний бюлетень №12. січень 2001. (Київський еколого-

.культурний центр охорони дикої природи СоЕС ).

.Климович П.В. Еколого - меліоративний аналіз Волинського Полісся.-Львів: Вид. ЛДУ ім. Ів. Франка, 2000.

.Поварніцин В. О. Ліси Українського Поліся. - К.:1959-200 с.

.Природно - заповідний фонд Волинської області. - Луцьк: Ініціал, 1999.

.Ткачик В.І. Ефективність комплексного ведення лісового господарства в регіоні / Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: структурна політика і трансформація. Збірник наукових праць. Випуск V. №2./ Міносвіти України, ЛДТУ. Ред. кол.: відп. ред. М.І.Долішній.- Луцьк: Настиря, 1999.

.Христук Ю.С., Іваницький С.М. Антропогенні зміни в природі // Українська енциклопедія лісівництва. - Львів: Місіонер, 1999. - Т. 1. - 178с.