Перспективи підготовки фахівця-технолога для оліє-жирового виробництва

Вступ

косметичний олієжировий фахівець

Практика - це доцільна і цілеспрямована діяльність, яку субєкт здійснює для досягнення певної мети.

Навчальна практика - це практика формування субєктів суспільства.

Навчальна ознайомча практика студентів 2-го курсу Національного університету харчових технологій факультету "Технології м'ясо-молочних та парфумеро-косметичних продуктів" спеціальності "Технологія жирів і жирозамінників" денної форми навчання проводиться згідно навчального плану за напрямком підготовки 6.051701 "Харчова технологія та інженерія".

Керівництво навчальною практикою студентів здійснюється викладачем університету відповідного факультету.

Мета навчальної практики: ознайомлення з особливостями підготовки фахівців у галузі технологій жирів та парфюмерно-косметичних продуктів, тенденціями світового ринку у їх виробництві та реалізації, підприємствами, що певною мірою спеціалізуються на виробництві олієжирової та парфюмерно-косметичної продукції, сферами майбутнього працевлаштування.

Завдання навчальної практики: створення уявлення у студентів про майбутню спеціальність, значення олієжирової та парфюмерно-косметичної продукції у структурі попиту на ринку України, можливі місця працевлаштування.


1.Професійні навички фахівця-технолога із технології жирів та парфумеро-косметичних продуктів


Найважливіше завдання оліє-жирового комплексу України в умовах ринкової економіки - подальше вдосконалення технології й техніки і забезпечення сучасної організації виробництва, що дозволяють виготовлення конкурентоспроможної продукції щодо найвищих вимог функціональної та харчової цінності.

Вирішити поставлене завдання в нових умовах можливо тільки при наявності фахівців,здатних на сучасному науково-технічному і практичному рівні успішно виконувати свої обовязки на діючих і нових підприємствах оліє-жирової і суміжних галузей промисловості.

Фахівець-технолог із технології оліє-жирової промисловості повинен:

знати: органолептичні, фізико-хімічні та технологічні властивості оліє-жирової сировини; види олієвміної продукції та сучасні вимоги до неї; сутність основних процесів і методів отримання та первинного очищення рослинних олій; зміни, що відбуваються в олієвмісній сировині під дією технологічних факторів; технології одержання рослинних і купажованих олій, модифікованих олій та олієвмісної продукції галузі; блок-схеми та апаратурне оформлення технологічних процесів, характеристику відходів та шляхи зниження технологічних втрат (енерго-, ресурсозбереження); основи системного підходу до хіміко-технологічних процесів галузі щодо комплексної переробки ліпідо-білкової й білково-ліпідної сировини; сучасну систему технохімічного контролю виробництв якісної і безпечної олієвмісної родукції;

уміти: організовувати технологічні процеси , обирати оптимальні умови здійснення цих процесів та керувати ними згідно з технологічними вимогами; використовувати галузеві технології та апаратурно-технологічні схеми для одержання якісних і безпечних рослинних олій, модифікованих олій та олієвмісної продукції; проводити вибір технологічного обладнання з урахуванням еколого-економічної ефективності та безпечності вибраних технічних та технологічних рішень; використовувати галузеві методи технохімічного контролю оліє-жирової сировини та готової продукції; використовувати методологію системного підходу до хіміко-технологічних процесів галузі для виробництва якісних рослинних олій заданого жирнокислотного складу та олівмісної продукції функціонального та оздоровчого призначення;

мати навички: планування й ведення обліку власної діяльності у вирішення завдань технологій галузі; проведення інформаційного пошуку та застосування методів, прийомів, засобів інформаційних технологій у практичній діяльності; вибору способів, методик, прийомів, алгоритмів, засобів, модулів та критеріїв вирішення завдань технології галузі; проведення порівняльного аналізу, оформлення й опису модулів, блок-схем, апаратурно- технологічних схем, технологічних режимів, даних, специфікацій обладнання й методів технохімконтролю, що використовуються в технологіях галузі; узагальнення й аналізу одержаних результатів за даними або вибраними критеріями; приймання рішень по здійсненню певних видів діяльності щодо технології галузі.

Щоб стати кваліфікованим спеціалістом в галузі оліє жирової промисловості, потрібно отримати вищу освіту у відповідному навчальному закладі.


2. НУХТ - провідний навчальний заклад з підготовки фахівців нового покоління


.1 Історія виникнення університету


рік - на базі цукрових факультетів Київського політехнічного та Кам'янець-Подільського інститутів і Смілянського інституту цукрової промисловості створено Київський інститут цукрової промисловості (КІЦП), який мав два факультети: хімічний (цукровий) та механічний (устаткування цукроварень), де навчалося близько 400 студентів. Згодом до складу КІЦП увійшли кафедри цукрового виробництва Харківського та Ленінградського технологічних інститутів, Київський кондитерський і ферментативний інститути, механічний факультет Воронезького хіміко-технологічного інституту, механічний факультет Полтавського інституту технології м'яса та факультет механізації сільського господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту.

рік - з нагоди пятиріччя від дня заснування інститут було перейменовано у Київський технологічний інститут харчової промисловості (КТІХП) ім. А.І. Мікояна.

рік - в інституті відкрито аспірантуру.

рік - почав працювати науково-дослідний сектор спиртової промисловості, який 1945 року було перетворено на самостійний науково-дослідний інститут спиртової промисловості.

У роки Великої Вітчизняної Війни інститут працював в евакуації, спочатку у Воронежі, а потім у м. Бійську Алтайського краю.

рік - КТІХП нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора за заслуги у підготовці кваліфікованих спеціалістів для народного господарства і розвиток науки та у звязку з 50-річчям з часу заснування.

рік - КТІХП одержав отримав статус університету і перейменований в Український державний університет харчових технологій (УДУХТ).

рік - УДУХТ отримав статус національного і перейменований у Національний університет харчових технологій (НУХТ).

Сьогодні НУХТ - це єдиний в Україні технічний університет, який здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст і магістр з 32 спеціальностей та 30 спеціалізацій для харчової, м'ясо-молочної, фармацевтичної і мікробіологічної промисловості, інших галузей агропромислового комплексу та харчового машинобудування країни. В університеті навчаються близько 17 тисяч студентів денної та заочної форм навчання. До структури університету входять 2 інститути післядипломної освіти, 9 заочних факультетів та 11 технікумів і коледжів, розташованих у різних містах України.


.2 Мета і головні завдання університету


Метою діяльності університету є підготовка фахівців для потреб України, забезпечення умов, необхідних для отримання студентами вищої освіти.

Головним завданням університету є:

·здійснення освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку фахівців певних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам освіти;

·здійснення наукової, науково-технічної, культурно-виховної, господарської, спортивної та оздоровчої діяльності;

·забезпечення виконання держзамовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

·здійснення підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів та їх атестація;

·вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;

·забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання студентів у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України.


.3 Структурні підрозділи університету


Основними структурними підрозділами університету є факультети, кафедри, бібліотека, відокремлені освітні підрозділи.

Відокремлений освітній підрозділ - освітній заклад, розташований поза місцем заходження університету.

Факультет - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ університету, що обєднує відповідні кафедри.

Кафедра - базовий структурний підрозділ університету, що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову діяльність за певним напрямом.


.3.1 Кафедра технології жирів і парфумерно-косметичних продуктів

Про кафедру

На кафедрі здійснюється підготовка фахівців зі спеціальності Технології жирів і жирозамінників. На базі спеціальності «Технологія жирів та жирозамінників» відкрито спеціалізацію «Технологія парфумерно-косметичних виробів».

Виробництво парфумерної та косметичної продукції - одна із найприбутковіших галузей сучасного виробництва.. Але для її стрімкого розвитку вкрай необхідні освічені, висококваліфіковані фахівці. Саме брак добре підготовлених кадрів для усіх сфер діяльності парфумерно-косметичної галузі є актуальною проблемою, яка потребує негайного вирішення. Отже, фахівцю з виробництва парфумерно-косметичних продуктів відкриваються широкі можливості для застосування своїх знань та вмінь.

Історія кафедри

У звязку із структурними змінами в університеті у 2011 році у складі факультету ТММПКП створена кафедра технології жирів і парфумерно-косметичних продуктів.

Манк Валерій Веніамінович, доктор хімічних наук, професор, академік Інженерної академії України, лауреат премії Ленінського комсомолу ім. Артема (1968 р.), завідувач кафедри.

З 1992 по 2008 рр. очолював кафедру фізичної та колоїдної хімії, з 2011 року - завідувач кафедри технології жирів і парфумерно-косметичних продуктів.

Під його керівництвом наукові дослідження були переорієнтовані у напрямі вивчення складних фізико-хімічних процесів, які відбуваються у виробництві харчових продуктів.

Автор двох монографій, підручників Колоїдна хімія та Фізична хімія, понад 500 наукових праць та методичних вказівок, має понад 20 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Підготував трьох докторів і 20 кандидатів наук.

Науково-педагогічний напрямок - фізична хімія харчових продуктів та технологій їх використання.

Основні напрямки роботи кафедри

Наукова діяльність

Тематика науково-дослідної роботи викладачів кафедри охоплює такі основні напрями:

розроблення технології раціонального зберігання, консервування та перероблення продуктів і сировини мясожирового комплексу;

розроблення та вдосконалення технології перероблення олієжирової сировини;

розроблення технології олієжирових продуктів;.

розроблення нових видів майонезів із харчовими добавками;

розроблення рецептур та технології косметичних виробів лікувально-профілактичної дії на основі олієжирових продуктів, ефірних олій, поверхнево-активних речовин та екстрактів цілющих рослин.

Важливим напрямком діяльності кафедри на перспективу є підготовка наукових кадрів, яка ведеться у аспірантурі та докторантурі за спеціальністю 05.18.06 Технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів.

Кафедра виступає співорганізатором Міжнародних науково-технічних конференцій «Химия и технология жиров. Перспективы развития масложировой отрасли», фахових конференцій.


3.Сучасний стан олієжирового виробництва в Україні


.1 Економічні показники олієжирової галузі України за 2012 рік і вересень - грудень 2012/2013 МР


.1.1 Олійна сировина

В 2012 році, не дивлячись на всі песимістичні прогнози, був зібраний достатньо великий врожай основних видів олійних - близько 12 млн. тонн. Подальша вага соняшника залишилася на традиційно високому рівні - 70%, сої - 20%, рапсу - 10%.

Виробництво соняшника зменшилось порівняно з 2011 роком на 3,5% і склало 8,4 млн. тонн. Це відбулося за рахунок зниження врожайності на 1,9 ц/га або на 10,3%. При цьому площа збору під соняшником збільшилася в минулому маркетинговому році на 8%. Сільськогосподарськими підприємствами зібрано 7,1 млн. тонн соняшника (на 2,4% менше) при середній врожайності 17,3 ц/га, в 2011 році - 19,0 ц/га.

Виробництво рапсу зменшилось порівняно з 2011 роком на 16,2% і склало 1,2 млн. тонн, що обумовлено скороченням площі збору на 285,9 тис.га або 34,3%. При цьому врожайність рапсу зросла на 7,4 ц/га або на 28%.

Виробництво сої в Україні зросло порівняно з 2011 роком на 142 тис. тонн або на 7%. Зріст відбувся за рахунок збільшення збірної площі на 1,3 млн. га або на 27%. Врожайність зменшилась на 3,4 ц/га або на 17%.

Діючі в Україні потужності по переробці насіння олійних культур в стані забезпечити повну його переробку всередині країни.(Таб.3.1)

За попередніми розрахунками, в 2012 році перероблено на олію:

-соняшника ( з рахуванням олієвіджимного сектора) - 8,7-8,9 млн. тонн, (без врахування олієвіджимного сектора) - 8,3-8,5 млн. тонн;

-сої - 0,4 млн. тонн (вироблено 70 тис. тонн олії);

-рапсу - 0,013 млн. тонн (вироблено - 5 тис. тонн масла).

Всього на олію перероблено більше 9 млн. тонн основних видів олійних. На переробку соняшника припадає 96 - 97%.


Таблиця 3.1. Потужність по переробці олійних культур в Україні

ПеріодиСоняшникСоя Рапстонн/добутис.тонн/ годтонн/добутис.тонн/ годтонн/добутис.тонн/ год1998/9981032554,7----2011/201231678101002100670419013242012/201338478122313580114341901324

У вересні - грудні 2012/2013 перероблено на олію:

-соняшника -2,9- 3,2 млн. тонн;

-сої - 0,1 млн. тонн (вироблено 20 тис. тонн олії);

-рапсу - 0,01 млн. тонн (вироблено близько 4,0 тис. тонн олії).

За розрахунками 2012 року із України було експортовано соняшника - 282,097 тис. тонн, сої - 1480, 937 тис. тонн, рапсу - 1297,612 тис. тонн. За цей період імпортовано в Україну: соняшника - 17,719 тис. тонн, сої - 0,957 тис. тонн, рапсу - 2,830 тис. тонн.

В вересні - грудні 2012-2013 було експортовано 71,34 тис. тонн соняшника. Прогноз асоціації «Укроліяпром» по експорту соняшника з України в 2012-2013 підвищений з 200 тис. тонн до 250 - 270 тис. тонн.

Основним імпортерами соняшника з України залишається Туреччина. Також спостерігається збільшення експорту в Грузію, якою діє згода про вільну торгівлю, тобто без сплати експортного мита. Країни ЄС імпортують 15% обємів загального експорту даної продукції з України.

Основними країнами - імпортерами сої в даному маркетинговому році являється Італія (41,6%), Єгипет (16,1%), Туреччина (7,9%), Іспанія (8,6%), Греція (72%).

Не дивлячись на зменшення валового збору рапсу, темпи його експорту за 4 місяці даного маркетингового року виросли проти відповідного періоду минулого маркетингового року.

Основними країнами - імпортерами рапсу із України являються країни ЄС (89%), Туреччина (4,8%), ОАЕ (3,3%).


.1.2 Виробництво і зовнішня торгівля олієжирової промисловості

За підсумками 2012 року оліє жирова промисловість залишилась однією з найбільш успішних в агропромисловому комплексі України.

Підприємства ефективно працювали, повністю були забезпечені олійною сировиною. Протягом року, не дивлячись на світову фінансову нестабільність і економічну кризу, галузь постійно розвивалася, вводилися новітні технології переробки, реконструювалися діючі і вводилися нові потужності по переробці олійних.

Все це призвело досягненню високої ефективності роботи олієжирової галузі, виробництву та експорту продукції, в тому числі з високою доданою вартістю.

На даний час потреби внутрішнього ринку задовольняються цілком, виходячи із купівельної спроможності населення.

Україна являється світовим лідером соняшникової олії, забезпечуючи більше 50% світового експорту.


.1.3 Товарообіг олієжирової продукції в 2012 році

За попередніми даними в 2012 році було експортовано продукції АПК майже на $18,0 млрд., харчової продукції - більше $8,2 млрд. В експорті продукції АПК експорт олієжирової продукції складає 27,7%, експорт олії - 22%. В експорті продукції харчової промисловості, експорт олієжирової продукції займає 60%, експорт олії соняшникової - більше 48%.

Товарообіг по олієжировій продукції за 2012 рік склав $5,37 млрд. Сальдо по олієжировій продукції +$4,57 млрд.

4.Географія підприємств України, що спеціалізуються на виробництві олієжирової та парфумеро-косметичної продукції


Олійно-жирова промисловість набула в Україні значного розвитку. Підприємства галузі виробляють олію, маргарин, мило та інші продукти. Великі посіви соняшнику в південних і центральних областях створюють належну сировинну базу як для задоволення внутрішніх потреб у соняшниковій олії, так і для її експорту. Крім того, сировиною для виробництва олії є насіння льону, ріпаку, сої, гірчиці, кукурудзи. В країні працюють потужні Дніпропетровський, Полтавський, Харківський, Одеський, Кіровоградський, Запорізький, Чернівецький, Київський олійно-жирові комбінати.

Лідером по виробництву нерафінованої олії в 2012 році являється ЗАТ«Запорізький ОЖК».

Безумовним лідером по виробництву рафінованої соняшникової олії являється ПАТ з ІІ «Дніпрпетровський МЕЗ», який випускав рафіновану олію під ТМ «Олейна».

За підсумками 2012 року основними виробниками маргаринової продукції в Україні являються ООО « ТД Щедро», в склад якого входять Запорізький ОЖК, Львівський ЖК и Харківський ЖК - 71%, ПГ «Креатив» - 28,4 % (випускає продукцію під ТМ «Сонола», ТМ «Делікон», ТМ «Дивне», ТМ «Кум») , група «Олком» (Київський маргариновий) - 4,0%, ПГ «ВіОйл» - 3,6% (дана промислова група створена в 2006 році; до її складу входить ПАТ «Вінницький ОЖК» м.Вінниця), ПАО «Ільїчівський ОЖК» - 4,5%.

Великими виробниками майонезу за результатами 2012 року являється ОАО «Волинь - холдінг» (ТМ «Торчин»).

Пологовський олієекстракційний завод (Запорізька область) 2012 рік закінчив з прибутком 2,027 млн. гривень. Як повідомлялось, 2011рік завод закінчив з чистим прибутком 31,073 млн. грн., збільшивши чистий прибуток на 11,69% або на 99,544 млн. до 950,899 млн. грн. порівняно з 2010 роком.

ПАО «Полговський ОЕЗ» являється одним із найбільших виробників рослинної олії, в основному експортуючи цю продукцію. 93,39% акцій заводу належить компанії Von Sass AG (Швейцарія).

Також в Україні в 2013 планує запустити олієдобувний завод відома компанія Noble Group. Дана компанія повідомляла про реконструкцію належного їй заводу по переробці насіння соняшника ООО «Стеліт» (м.Маріуполь, Донецька область), в результаті якої потужність підприємства по переробці соняшника складе 1,5 тис. тонн за добу. (Noble Group - одна із ведучих міжнародних компаній, які займаються управлінням системи постачання сільськогосподарської, індустріальної і енергетичної продукції по всьому світу. Центральний офіс групи знаходиться в Гонконзі, акції компанії котуються на Сінгапурській фондовій біржі. Noble Group працює в Україні з 2008 року.)


5. Перспективи працевлаштування випускників за отриманим фахом


Значення продукції, що виробляють підприємства мясної, молочної і олієжирової галузей харчової промисловості важко переоцінити. Молочні, мясні та олієжирові продукти становлять основу раціону людей всіх вікових груп і користуються підвищеним попитом у населення. При цьому протягом останніх років істотно змінилася асортиментна політика - паралельно з традиційними розробляються нові технології, а на їх основі - нові види продукції, в тому числі оздоровчого і профілактичного призначення.

Підготовка фахівців для мясної і молочної галузей проводиться в університеті з 1965 року, а олієжирової - з 1993 року.

Модернізація вітчизняних підприємств переробної і харчової промисловості, впровадження новітніх технологій і входження України у світове співтовариство потребують кваліфікованих фахівців з вищою освітою. Ключовою фігурою сучасного виробництва стає висококваліфікований технолог, без якого підприємство працювати не може. Можна бути переконаним, що наші випускники уніврситету неодмінно знайдуть престижну високооплачувану роботу. Але підготовку висококваліфікованих фахівців неможливо здійснювати без постійного оновлення навчальних програм і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

Підготовки фахівців у мясній, молочній, олієжировій галузях харчової промисловості здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр, спеціаліст і магістр на основі державного замовлення, так і за контрактом з юридичними та фізичними особами. Випускники технікумів і коледжів, які навчалися за спорідненими спеціальностями можуть продовжувати навчання в університеті за скороченим терміном навчання.

Після завершення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр за напрямом підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» випускники отримують необхідні знання і вміння для інженерно-організаційної, науково-дослідної, проектно-технологічної діяльності.

Фахову підготовку майбутні спеціалісти набувають на випускових кафедрах технології мяса і мясних продуктів, технології молока і молочних продуктів, технології жирів і парфумерно-косметичних продуктів, які мають добре оснащені навчальні і науково-дослідні лабораторії, компютерні класи, локальну компютерну мережу із доступом до Internet. Під час навчання в університеті майбутні фахівці набувають не лише теоретичні, а й практичні навички, що дуже цінується роботодавцями.


.1 Перспективи працевлаштування випускників кафедри технології жирів і парфумерно-косметичних продуктів


Фахівці підготовлені до інженерно-організаційної, науково-дослідної, проектно-технологічної діяльності з виробництва жирів і жирозамінників. Крім глибоких знань з профілюючих дисциплін, вони мають навички використання комп'ютерної техніки й елементів програмування, здатні проводити маркетингові дослідження, визначати пріоритетні напрямки розвитку виробництва та організовувати виробництво олійножирової і парфумерно-косметичної продукції. Спеціалісти здатні проводити та контролювати технологічні процеси на підприємствах олійножирової галузі, приймати оптимальні технологічні рішення, удосконалювати технології, що застосовуються на підприємствах галузі, контролювати дотримання норм санітарії та охорони праці на виробництві, експлуатувати технологічне обладнання з дотриманням норм техніки безпеки, здійснювати оцінку якості сировини та готової продукції відповідно до діючих стандартів, проводити технохімічний контроль.

Випускники цієї спеціальності можуть займати посади: головного технолога, головного інженера, інженера-технолога, начальника цеху, завідувача лабораторією, майстра, старшого майстра, інженера-хіміка, інженера з якості продукції, наукового співробітника, викладача і мають можливість працювати на олієжирових комбінатах, олієекстракційних підприємствах, асоціаціях підприємств галузі, комерційних фірмах з виробництва і розповсюдження харчових добавок, зокрема емульгаторів, жирових сумішей і композицій, в проектних та науково-дослідних організаціях, у вищих навчальних закладах.

Багатьом випускникам даної кафедри пропонують працевлаштування за отриманим фахом на провідних підприємствах олієжирової промисловості, зокрема таких як:

АТЗТ «Львівський жиркомбінат»; ВАТ «Вінницький олієжиркомбінат»; ЗАТ «Запорізький ОЖК»; ЗАТ «Полтавський ОЕЗ Кернел Груп»; ТОВ «Слобожанський миловар»; ТОВ «Одеський олієекстракційний комбінат»; ТОВ «Дельта Вілмар СНД».


Висновки


Під час проходження навчальної практики, я ознайомилася з особливостями підготовки фахівців у галузі технологій жирів та парфумеро-косметичних продуктів. Переконалася, що на сьогодні олієжирова галузь посідає важливе місце в переробній і харчовій промисловості, підприємства якої є провідними виробниками рослинних олій, різних модифікацій жирів, маргаринів, майонезів, мийних та парфумерно-косметичних засобів. Широкого використання у парфумерії, косметиці, медицині, побутовій хімії, харчовій промисловості набули ефірні олії.

Також провела ознайомлення з підприємствами, що певною мірою спеціалізуються на виробництві олієжирової та парфюмерно-косметичної продукції.

Спеціалісту у виробництві олієжирової та парфумеро-косметичної продукції відкриваються широкі можливості для застосування своїх знань та вмінь, які можна набути в одному з провідних навчальних закладів з підготовки фахівців даної галузі - Національному університеті харчових технологій, в якому створено спеціальну кафедру технології жирів і парфумерно-косметичних продуктів. Велика увага цієї кафедри приділена формуванню циклу дисциплін професійно-практичної підготовки, які формують знання і вміння необхідні випускникам для успішної роботи менеджерами, начальниками змін і цехів, завідувачами лабораторій, технологами, інженерами-хіміками акціонерних, приватних і спільних підприємств.

Особливістю підготовки фахівців олієжирової галузі є те, що отримані знання і вміння можуть бути використані практично в усіх галузях харчової промисловості.


Список використаної літератури


1.Електронно-пошукова мережа interntet.

2.Научно-практический журнал "Масложировой комплекс". - АР Крим, г.Алушта: Эксперт-Агро. - №1.2013.58с.

.Національний університет харчових технологій, - К: РВЦ НУХТ. - 2004.- 30с.

.Осейко М.І.. Технологія рослинних олій: Підручник, - К: Варта. - 2006.- 280с.

.Яровий В.Л., Лагода В.А., Левицька Н.М. Університетська освіта: Курс лекцій для студ. усіх напрямків підготовки бакалаврів денної та заочної форм навчання. - К.:НУХТ, 2009. - 99с.


Теги: Перспективи підготовки фахівця-технолога для оліє-жирового виробництва  Отчет по практике  Другое
Просмотров: 21236
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Перспективи підготовки фахівця-технолога для оліє-жирового виробництва
Назад