Підвищення ефективності енерговикористання на об’єктах систем теплопостачання

ЗМІСТ


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ РІВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В СИСТЕМАХ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

1.1 Проблема енергозбереження в підприємствах системи теплопостачання України

1.2 Аналіз стану та рівня енергоспоживання в теплогосподарствах України

1.3 Аналіз існуючих методів ранжування для оцінювання рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання

1.3.1 Рейтингове оцінювання рівня енергоефективності обєктів теплопостачання

1.3.2 Інструмент управлінських рішень та системного контролю рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання

1.3.3 Особливості формування рейтингової оцінки рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання

1.4 Енергетичний бенчмаркінг як засіб комплексного розвязку задач енергозбереження та оцінювання рівня енергоефективності господарства

1.5 Визначення особливостей використання бенчмаркінгу в управлінні виробничими підприємствами та узагальнення проблематики, щодо застосування даного методу на вітчизняних підприємствах

1.5.1 Система комунального теплопостачання як складна енерготехнологічна система

1.5.2 Функції енергетичного бенчмаркінгу в системах теплопостачання

1.6 Оцінювання енергоефективності в системах теплопостачання з використанням методів ранжування для вирішення задач енергетичного бенчмаркінгу

Висновки

2. ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТА СКЛАДУ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ОБЄКТІВ СИСТЕМИ КОМУНАЛЬНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

2.1 Поняття ефективності як складової оцінки рівня якості функціонування виробничих систем

2.2 Опис показників енергоефективності теплопостачального підприємства

2.2.1 Опис структури показників енергоефективності котелень

2.2.2 Опис показників енергоефективності котлів

2.3 Задача комплексного оцінювання рівня енергетичної ефективності теплопостачального господарства

Висновки

3. РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ОБЄКТІВ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

3.1 Правила оцінювання ефективності енерговикористання в підприємствах теплопостачання

3.1.1 Математична модель оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях підприємства теплопостачання

3.1.2 Модель ранжування за допомогою таксономічного показника

3.1.3 Модель ранжування за допомогою правила Борда

3.1.4 Модель ранжування за допомогою правила Кондорсе

3.1.5 Модель ранжування за допомогою правила Копеланда

3.2 Ранжування котелень за видами енерговикористання

3.2.1 Ранжування котелень по споживанню електроенергії

3.2.2 Ранжування котелень по виробництву тепла

3.2.3 Ранжування котелень по споживанню палива, ранжування котлів

3.3 Результуючі значення ранжування котелень по енерго-ефективності споживання електричної енергії, палива та виробництві тепла

3.4 Визначення загального рейтингу котелень телопостачання підприємства

3.5 Висновки

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ


ПЕР - паливно-енергетичні ресурси

ТЕЦ- тепло-електроцентралі

ЖКГ- житлово-комунальне господарство

ІТП- індивідуальний тепловий пункт

ЦТП- центральний тепловий пункт

ККД- коефіцієнт корисної дії

ЕВЕР- ефективність використання енергоресурсів

СКТ- система комунального теплопостачання


ВСТУП


Вплив світової фінансово-економічної кризи та інших зовнішніх і внутрішніх чинників виявив нездатність існуючих ринкових і державних механізмів забезпечити ефективне функціонування виробничих систем. Нові умови господарювання, що характеризуються нестачею інвестиційних ресурсів, спонукають до пошуків нових механізмів забезпечення ефективного розвитку систем. Ефективність стає важливим обєктом процесу управління, в якому є необхідною участь не лише керівництва підприємства виробничої системи та його працівників, але й держави, чия функція має полягати в сприянні підприємствам в здійсненні управління ефективністю своєї діяльності.

Особливої гостроти проблема низької ефективності набуває для однієї з найбільш ресурсоємних виробничих систем України - системи теплопостачання.

Відомча розєднаність теплопостачальних підприємств, відсутність централізованих фондів для виконання і реалізації перспективних розробок, невирішеність питань, що відносяться до законодавчо-правового поля та тарифної політики, недостатній професійний рівень обслуговуючого персоналу, відсутність мотивації до економного та екологічно ефективного використання ПЕР призводять до нескінченних кризових явищ в комунальній теплоенергетиці.

Вирішення існуючих проблем комунальної теплоенергетики потребує комплексного підходу на державному рівні для впровадження енергозберігаючих та екологічно ефективних технологій і засобів виробництва, постачання і споживання усіх видів енергоносіїв і енергії, що забезпечить скорочення витрат первинних енергоносіїв, підвищення рівня надання послуг, зменшення собівартості виробленої енергії та екологічного забруднення [1].

Постійна зміна запитів споживачів і прискорений технологічний прогрес вимагають від підприємств даної галузі безперервного і стійкого зростання ефективності діяльності, забезпечення якого можливо лише за умови використання сучасних методів оцінки, аналізу і управління ефективністю підприємства.

Проблема забезпечення ефективності діяльності підприємств виробничих систем завжди була в центрі уваги вітчизняних вчених. Різні її аспекти представлено в роботах Долінського А.А., Кулика М.М., Праховника А.В. та ін.

Практичний досвід успішної роботи вітчизняних підприємств в умовах відсталого розвитку поки недостатній для вироблення власних механізмів підвищення ефективності. Виникає необхідність у формуванні моделі управління ефективністю підприємства на основі вивчення сучасної зарубіжної енерготехнологічної методології і кращих прикладів її практичного використання, тобто застосування методики енергетичного бенчмаркінгу. Зусиллями вітчизняних вчених був створений фундамент сучасної методології управління ефективністю підприємства, дієвість якої підтверджена тисячами успішних практичних прикладів.

Спираючись на фундаментальні дослідження і враховуючи особливості функціонування українських виробничих систем, можна побудувати адекватний механізм управління, спрямований на забезпечення безперервного і стійкого зростання ефективності систем теплопостачання.

Метою даної магістерської роботи є створення передумов для досягнення достовірності управлінських дій спрямованих на підвищення ефективності енерговикористання на обєктах систем теплопостачання за рахунок виявлення кращих стратегій управління енергоефективністю.

Для досягнення мети необхідно розглянути такі задачі:

-провести аналіз рівня енерговикористання в системі теплопостачання в цілому та її обєктів;

-створити систему сукупності показників ефективності енерговикористання, які забезпечують можливість оцінки рівня ефективності енерговикористання структурних елементів та самої системи;

сформувати механізм ранжування управління енергоефективності, як задачі задачі енергетичного бенчмаркінгу теплопостачального підприємства, що дав би змогу виявити кращі аналоги з точки зору ефективності енерговикористання для створення передумов розроблення стратегій управління ефективності енерговикористання.

Обєкт досліджень - стан ефективності енерговикористання в системі теплопостачання.

Предмет дослідження - показники ефективності енерговикористання системи теплопостачання та її структурних елементів.

Науково-методичну основу дослідження складають методологічні засади енергетичного бенчмаркінгу, що спираються на задачі виявлення кращих характеристик системи; методи ранжування, як засіб енергетичного бенчмаркінгу.

Новизна роботи:

1)Задачу підвищення енергоефективності запропоновано розглядати з позицій енергетичного бенчмаркінгу, який обєднує задачі моніторингу, знаходження кращих і гірших аспектів системи, планування дій до підвищення ефективності енергозбереження та можливості їх застосування.

2)Сформовано сукупність показників енергоефективності, яка враховує технологічні особливості виробництва і забезпечує можливість всебічного опису ефективності енерговикористання структурних елементів і системи теплопостачання в цілому.

)Запропоновано механізм виявлення кращих зразків енергоефективності, який спирається на методи ранжування і забезпечує достовірність управлінських дій спрямованих на підвищення рівня енергоефективності системи теплопостачання.

Практична цінність - результати магістерської роботи дозволяють визначити рівень енергоефективності обєктів системи теплопостачання з врахуванням споживання різних видів енергоресурсів та виробництва тепла, а також сформувати план дій до покращення енергоефективності системи. Результати дослідження можуть бути корисні фахівцям, які займаються питаннями підвищення енергоефективності в системі теплопостачання, а також енергетикам.


1. АНАЛІЗ РІВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В СИСТЕМАХ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ


.1 Проблема енергозбереження в підприємствах системи теплопостачання України


Загальною проблемою енергозбереження в Україні є висока енергоємність продукції, що є наслідком суттєвого технологічного відставання економіки держави від рівня розвинутих країн. На відміну від промислово розвинутих країн, де енергозбереження є елементом економічної та екологічної доцільності, для України - це питання виживання.

У період 1997 - 1999 рр. енергоємність вітчизняної продукції стабілізувалась, а з 2000 року вона істотно зменшилась, причому вперше в історії України зростання виробництва було досягнуто за одночасного скорочення споживання енергетичних ресурсів. Але, починаючи з 2002 року, темпи зниження енергоємності продукції уповільнилися через прогресування погіршення технічного стану обладнання (ступінь фізичного зносу - 65-70 %), що призвело до підвищення питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво продукції і послуг, у тому числі житлово-комунального.

Одним із визначальних напрямків енергетичної стратегії України є збільшення енергоефективності та енергозбереження. У цій сфері основоположними є два фактори: технічний фактор, що відображає вплив технічного (технологічного) стану устаткування і обладнання на обсяги споживання енергоресурсів при виробництві продукції (послуг); структурний фактор, що відображає вплив структурних змін у державній і галузевій діяльності на обсяги споживання палива та енергії.

На даний час основним важелем зниження енергоємності продукції (послуг) має бути ефективно діюча система державного управління енергетичною сферою, наявність якої дасть змогу, в першу чергу, удосконалити законодавчу і нормативну базу енергопостачання та енергоспоживання, структуру кінцевого споживання енергоресурсів.

До 2030 року прогнозується збільшення випуску продукції у 3 рази, споживання енергоресурсів - тільки на 33,3 %. Стратегічна мета - досягнення до 2030 року світового рівня енергоефективності виробництва. Програма спрямована на вирішення проблеми підвищення ефективності використання та зменшення споживання енергоресурсів житлово-комунальним комплексом, розширення обсягів використання електроенергії для опалення житлових і громадських будинків і споруд, збільшення обсягів і сфери застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, використання інноваційних технічних, технологічних, організаційних рішень, створення економічно привабливих умов для інвестиційних проектів у сфері житлово-комунального господарства.

Реалізації енергозберігаючого потенціалу галузі сприяє міжнародне співробітництво. З метою залучення інвестиційних коштів була активізована робота Мінжитлокомунгоспу України з міжнародними інституціями та зарубіжними інвесторами.

Сьогодні однією з основних проблем енергозбереження є приведення положень законодавства у відповідність до економічної ситуації в країні, створення умов економічної зацікавленості суб'єктів господарювання до підвищення ефективності використання енергоресурсів.

На сьогодні вирішальними проблемами енергозбереження житлово-комунального господарства є: законодавча неврегульованість становища ЖКГ як монопольного, відсутність розвинутого приватного сектору надання послуг і впровадження інноваційних технологій, устаткування, обладнання, організаційних форм функціонування галузі; невідповідність інвестиційної політики нагальним потребам галузі; законодавча невпорядкованість економічного механізму стимулювання енергозбереження; недосконала система регулювання сфери житлово-комунальних послуг, зокрема, законодавча неврегульованість форм і методів тарифного регулювання; відсутність комплексної системи впровадження сучасних методів енергоефективних технологій і технічних засобів енергозбереження; недостатня поінформованість населення з питань енергозбереження.

У житлово-комунальному господарстві споживається 44% енергетичних ресурсів або 70 млн. тонн умовного палива (у. п.), що є близько 30% загального споживання палива в Україні.


Рис. 1.1. Споживання палива обєктами ЖКГ в Україні


Витрати на одного мешканця в Україні складають 0,7 - 1,0 т у. п., у Європі цей показник значно менше.

Витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та наданих комунальних послуг більш ніж у 1,5 рази перевищують зарубіжні показники.

Витрати палива на вироблення 1 Гкал тепла в комунальній теплоенергетиці становлять 160 - 180 кг у. п., в розвинутих країнах - 145 - 150 кг у. п.

Перевитрата палива призводить до викидів в атмосферу 45 г/МДж CO2 замість 26 г/МДж CO2.

Енергоємність національного продукту в Україні сьогодні становить 0,89 кг у. п./дол. У розвинутих країнах Європи - в середньому у 3 рази менше (зокрема, у Німеччині - 0,26 кг у. п./дол.)

Аналіз втрат теплової енергії і обсягів природного газу у системах централізованого теплопостачання (за даними досліджень робочої групи Мінжитлокомунгоспу України) свідчить, що найбільші втрати природного газу повязані з марно витраченою тепловою енергією у споживача - до 30 %, втраченою при транспортуванні теплової енергії - до 25 %, при виробництві на котельні - до 22 %.

Проблеми комунальної теплоенергетики і напрямки їх вирішення: заміна або реконструкція з використанням утилізаторів теплоти димових газів котлів, використання новітніх пальників, малоефективних котлів з коефіцієнтом корисної дії нижче 80 %; зниження втрат у магістральних та розподільчих теплових мережах методом впровадження сучасних видів теплоізоляції, застосування попередньо ізольованих труб при проведенні заміни та ремонту трубопроводів; впровадження індивідуальних теплових пунктів (ІТП), засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії; впровадження когенераційних установок, у тому числі на базі діючих опалювальних котелень; впровадження попереджувальної діагностики (енергетичного обстеження) стану систем теплопостачання у процесі експлуатації.

Для більш ефективного спрямування коштів на технічне переоснащення об'єктів теплопостачання обов'язковим критерієм відбору об'єктів теплоенергетики визначено наявність оптимізованих схем централізованого теплопостачання населених пунктів та планів стратегічного розвитку підприємств комунальної теплоенергетики.

Це надасть можливість більш ефективно використовувати наявні потужності, зменшити втрати на джерелах генерації та в теплових мережах, покращити якість теплопостачання.

Із зазначеного випливає, що наявність застарілих норм споживання теплоносіїв та води, переважна відсутність засобів обліку утруднює визначення реальних енерговитрат галузі.

Орієнтовно галуззю споживається енергоносіїв на 25 % більше, ніж необхідно для задоволення потреб споживачів.

На часі - нагальна необхідність запровадження засобів обліку енергоресурсів і загальнодержавної прозорої системи "ресурси - розрахунки".

Житлово-комунальне господарство України має значний потенціал енергозбереження в системах теплопостачання, який необхідно реалізувати на базі системного підходу, на постійній основі з урахуванням помилок і досвіду країн, що активно діють у сфері енергозбереження.

Основна мета енергозбереження - досягнення сучасного технічного, економічного, організаційного рівня житлово-комунального господарства як розвиненої і потужної галузі економіки держави за рахунок системного і комплексного вирішення завдань енергозбереження щодо: підвищення енергоефективності використання енергетичних ресурсів та енергозбереження в житлово-комунальному господарстві; зменшення на постійній основі питомих витрат енергоносіїв при виробництві продукції, робіт і послуг житлово-комунального господарства; створення системи збору інформації в частині оцінки рівня енергоефективності.

В кінцевому рахунку - головною метою є скорочення енергетичних витрат в галузі житлово-комунального господарства України.

Визначення шляхів розв'язання проблем енергоефективності в галузі ЖКГ базується на принципах системності, комплексності, технічної та економічної спроможності.

Важливим напрямом енергозбереження є міжнародне співробітництво, використання міжнародного досвіду енергоефективності. З метою залучення інвестиційних коштів на реалізацію заходів з енергозбереження в галузі має бути активізована робота з міжнародними інституціями та зарубіжними інвесторами.


.2 Аналіз стану та рівня енергоспоживання в теплогосподарствах України


Загалом по Україні в 2013 році [4] експлуатувалось 35402 котельні сумарною потужністю 114033,1 Гкал/год. З них на твердому паливі працювало 9865 котелень, на рідкому паливі - 326, на газу - 24462. Загальна характеристика теплового господарства України [2] зображена на рис. 1.2.

Із 79908 установлених котлів 15644 котли (19,6%) експлуатуються понад 20 років.

У цілому по Україні протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні становить 31314,1 км (за рахунок схем оптимізації централізованого опалення та децентралізації протяжність теплових мереж зменшилася на 1114,7 км (у двотрубному обчисленні) або на 3 %), з них ветхих та аварійних - 5952,6 км (19%).


Рис. 1.2. Загальна характеристика теплового господарства України


У 2013 році переведено на альтернативні види палива 435 котелень, що складає 1,2% від загальної кількості котелень. Загальна кількість котелень, що працюють на альтернативних видах палива - 236 од. у 2013 році.

Загальні обсяги теплопостачання по Україні склали 89 млн. Гкал., у т.ч. населенню - 51,9 млн. Гкал, на комунально-побутові потреби - 20,6 млн. Гкал, на виробничі потреби - 10,3 млн. Гкал, іншому підприємству - 6,2 млн. Гкал.

Витрати умовного палива на відпуск теплової енергії у 2013 році становили 15094,7 тис. тонн.

Тенденція зміни виробництва теплової енергії та витрата на власні потреби [2-4]в СКТ по областях України за 2010-2012 роки зображена на рис. 1.3, 1.4.


Рис. 1.3. Тенденція зміни виробництва теплової енергії в СКТ по областях України


Рис. 1.4. Динаміка зміни фактичних витрат теплової енергії котелень СКТ на власні потреби по областях України


Втрати теплової енергії в інженерних мережах за 2013 рік зафіксовано в обсязі 13,2 млн. Гкал, що складає 14,85 % від загальної кількості реалізованої теплової енергії (рис. 1.5).


Рис. 1.5. Динаміка втрат теплової енергії в СКТ по областях України


У 2013 році по країні було підготовлено [5] до роботи в зимових умовах 2013-2014 років 24474 котельні, які здійснювали теплопостачання житлового фонду та обєктів соціальної сфери, у тому числі 13322 комунальні котельні, було підготовлено 5825 центральних теплових пунктів, заготовлено 43741 тонну вугілля, створено необхідні запаси рідкого палива в обсязі 88873,14 тонн.

За рахунок коштів у обсязі понад 1 млрд.грн. загалом у 2013 році було:

реконструйовано 677 котелень;

замінено 1131 котлів;

капітально відремонтовано 1073 котлів;

замінено 520 км теплових мереж.

Із зазначених заходів 1808 є енергоощадними проектами, з них:

1373 проекти з модернізації та реконструкції обладнання, що експлуатується;

435 проектів із заміщення споживання газу альтернативними видами палива, які дозволяють економити газ.

За рахунок проведених заходів споживання природного газу за підсумками опалювального сезону було скорочено на 5%.

Проведення цих заходів також дозволило:

покращити якість послуг опалення;

- зменшити аварійність та забезпечити надійність роботи;

скоротити втрати теплоносія під час експлуатації;

зменшити витрати підприємств ТКЕ на утримання аварійних служб.

Станом на 01.01.2014 року кількість джерел теплової енергії, на які планувалося встановити засоби обліку відпуску теплової енергії становить 6244 од. Вже встановлено 6075 засобів обліку відпуску теплової енергії.

Роботи по оснащенню технологічними приладами обліку відпуску теплової енергії по країні виконані на 97,3% (див. рис. 1.6).


Рис. 1.6. Діаграма технологічного обліку відпуску теплової енергії підприємств комунальної теплоенергетики станом на 27.12.2013 по областях України


Не завершена робота з встановлення приладів обліку в АР Крим (94,8%), у Донецькій (96,9%), Запорізькій (92,6%), Київській (99,2%), Луганській (95,4%), Одеській (67,2%), Сумській (82,5%) областях та у м. Києві (97,6%).

Котли працюють з низьким (70-80%) коефіцієнтом корисної дії. На котлах встановлені застарілі пальникові пристрої і автоматика, що не дає можливості економно використовувати природний газ. Перевитрата газу на цих котлах досягає 10-30% порівняно з сучасними котлами і приводить до додаткового забруднення атмосфери. Застаріле обладнання знижує надійність теплопостачання та його якість, внаслідок чого збільшується витрата енергоресурсів - палива (рис. 1.7).


Рис. 1.7. Діаграма фактичної та нормативної витрати умовного палива підприємствами СКТ за 2012 рік по областях України


Великі втрати тепла обумовлює якість теплотрас через незадовільну теплову ізоляцію трубопроводів та розриви труб з витоками теплоносія.

Більшість теплотрас прокладено в непрохідних залізобетонних каналах з ізоляцією з мінеральної вати, яка часто пошкоджується з різних причин. Теплотраси не всюди захищені від проникнення ґрунтових і інших вод, які замочують застарілу теплоізоляцію, призводять до її пошкодження і, внаслідок, до корозії металу труб і появи свищів і розриву труб з витоком теплоносія.

До перебоїв у гарячому водопостачанні та перевитрат теплової енергії призводить застаріле обладнання центральних теплових пунктів (ЦТП) та дуже повільне оснащення будинків споживачів індивідуальними тепловими пунктами (ІТП). Технічний рівень системи теплопостачання і обладнання через нестачу коштів оновлюється недостатньо, що забезпечує його технічне і моральне старіння та швидку ходу до остаточного руйнування.

Для ДКП «Луцьктепло», як і для більшості теплопостачальних підприємств України, характерним є значні (хоча і близькі до середніх значень по Україні) втрати (витоки та не обліковані витрати) теплоносія; витрати води на технологічні потреби та витрати електроенергії на виробничий процес та освітлення; неоднозначні показники питомих норм (рис. 1.8) та кількості спожитих енергоресурсів на власні потреби котелень.


Рис. 1.8. Діаграма питомої норми на виробництво та відпуск теплової енергії на підприємстві ДКП «Луцьктепло» за 2013 рік


Основними причинами, які обумовлюють завищене електроспоживання, яке веде до підвищення питомої норми на відпуск теплової енергії є: невідповідність котлів та насосів умовам їх роботи; відсутність регулювання витрат протягом доби а також значні витрати енергоресурсів на технологічні потреби, втрати теплової енергії в мережах підприємства (рис. 1.9)внаслідок витоків і аварій, не обліковані витрати теплоносія


Рис 1.9. Діаграма втрат теплової енергії в мережах підприємства ДКП «Луцьктепло» за 2013 рік


Вивчення стану підприємства теплопостачання ДКП «Луцьктепло», показує, що основними засобами розвязання проблеми підвищення рівня енергоефективності слід вважати: заміну старих малоефективних котлів на нові з ККД не нижче 93 %; заміну застарілих пальників на сучасні з автоматизацією процесів згорання природного газу в котлі; встановлення утилізаторів теплоти за котлами тепловою потужністю від 4 МВт і вище (котли типу ТВГ, ДКВР, КВГ, КЕ та ін.); впровадження технології комбінованого виробництва теплової та електричної енергії в котельнях; використання електроопалення; встановлення теплових насосів; заміщення природного газу біопаливом; заміщення природного газу водовугільним паливом; використання сонячної енергії; використання синтез-газу; заміну зношених труб теплових мереж на попередньо ізольовані; встановлення автоматизованих індивідуальних теплових пунктів; впровадження сучасних приладів та систем діагностики на обєктах комунальної теплоенергетики.


.3 Аналіз існуючих методів ранжування для оцінювання рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання


.3.1 Рейтингове оцінювання рівня енергоефективності обєктів теплопостачання

Однією з основних складових підвищення рівня оцінювання енергоефективності в котельнях підприємства теплопостачання є здійснення дій щодо використання та впровадження адекватного оцінювання рівня їх енерговикористання та стану енергозбереження. Для цього потрібно застосовувати такий механізм оцінювання який би дозволив здійснювати оцінювання та аналіз різнопараметричних показників які мають неоднаковий вплив на ефективність енерговикористання в котельнях. Це є важливою складовою процесу здійснення регулювальних дій та відстеження стану енергозбереження в котельнях підприємства теплопостачання.

Однак, під час рішення практичних задач оцінювання рівня ефективності енерговикористання часто виникає ситуація, коли показники по яким проводиться оцінювання не піддаються безпосередньому вимірюванню (мають різну "фізичну природу"). В цьому випадку вирішення поставленої задачі потребує використання таких процедур які б дозволили здійснити таке оцінювання.

До процедур що дозволяють вирішити задачу узагальнення різнорідних показників що мають вплив на рівень енергоефективності, можна віднести ранжування за рівнем якості енерговикористання в котельнях. Де ранжування - це упорядкування властивостей будь-яких якісних об'єктів, котелень, під час якого їм надають певні числові форми [6].

Актуальним в цьому напрямку є визначення універсальних правил проведення оціночних заходів, які охоплюють усі ключові напрямки відслідковування рівня ефективності енерговикористання за допомогою ранжування котелень. Результатом ранжування є деяка кількість рейтингів, за допомогою яких і проводиться оцінка рівня ефективності енерговикористання в котельнях теплопостачального підприємства.

Ранжування може застосовуватися в ситуаціях коли:

1.Явища мають різну приооду, тобто немає еталону порівняння;

2.Необхідно упорядкувати які-небудь явища (об'єкти) в часі або просторі, тобто цікавить не порівняння ступеню виваженості якої-небудь якості, а лише взаємне просторове або тимчасове розташування;

.Потрібно упорядкувати об'єкти відповідно до якої-небудь вимірної якості, але при цьому не потрібно проводити його точне вимірювання;

.Яка-небудь якість в принципі піддається вимірюванню, але в даний час не може бути виміряна з яких-небудь причин.

Завданнями ранжування з створення системи збору та обробки релевантної енерго-економічної інформації для прийняття управлінських рішень на різних рівнях аналізу у сфері енергозбереження. Це необхідно для розробки та, в подальшому, для підтримки системи ведення внутрішнього обліку інформації стосовно ходу управлінських процесів та стану енергозбереження в кожній з котелень.

Рейтинг є оцінкою діяльності даних обєктів на основі розробленої системи індикаторів - показників що дозволяють здійснити оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях, провести їх класифікацію з метою визначення стану енергозбереження в котельнях підприємства.

Значення стандартизованого рангу є середнім суми місць, (чинників, альтернатив) в порядку зростання (зменшення) якої-небудь властивої ним властивості. Ранжування дозволяє вибрати з досліджуваної сукупності явищ найбільш істотне.

Теорія рейтингів є розділом теорії класифікації, яка вивчає методи виміру порівняльних переваг одних об'єктів над іншими. Термін рейтинг (від лат. rating) - оцінка віднесення до класу, розряду, категорії - буквально перекладається як "положення, клас, розряд, ранг". Ідея рейтингу, тобто упорядкування від першого до останнього у списку, належить французькому математику Кондорсе (Condorcet), на основі якої він намагався побудувати теорію справедливих виборів - рейтингу політиків, програм, партій. Його ідеї і лягли в основу сучасної математичної теорії рейтингу [7].

Рейтинги є тільки одним з варіантів діагностики стану рівня ефективності енерговикористання в котельнях - комплексною складовою аналізу. Якщо методики рейтингів відкриті, включають в себе повний опис схеми та всіх математичних процедур, і є можливість перевірити рейтинг, та враховуючи що відомо на основі яких показників і з яким вагами побудований рейтинг. В цьому випадку безумовно, він є корисним у випадку комплексного багатокритеріального аналізу рівня ефективності енерговикористання в котельнях підприємств теплопостачання.

Рейтинг має широке застосування у різних сферах діяльності. Як визначено М. Ковалевою, рейтинг має два значення [8]. У відповідності з першим значенням, рейтинг (з англ. Rating) - це оцінювання, клас, розряд. Друга назва - індивідуальний числовий показник оцінювання популярності особи, організації, групи. Виводиться на основі підсумків голосування, соціологічних опитувань чи анкет. Згідно [9] поняття "рейтинг" має два значення: 1) ранг, положення, розряд; 2) оцінка, віднесення до класу, категорії, від rate - оцінювати, визначати клас.

Однак, відсутнє чітке визначення рейтингу, і це призводить до не розуміння таких понять як "рейтингові оцінки" та "ранжування".

Неоднозначність понять та визначень рейтингу, а також напрямків використання вказує на його суперечливу природу, складність вироблення єдиного підходу до процедури рейтингової оцінки. В цьому випадку тема термінології в галузі рейтингових оцінок носить дискусійний характер [10].

Важливо систематизувати категоріальний апарат рейтингу в цілях успішного вивчення його "природи". Розкриваючи сутність поняття "рейтинг" неможливо обмежитися прямим перекладом значення даного слова, необхідно детальніше вивчити існуючі напрями використання та методи оцінювання рейтингу. Доцільним є необхідність чітко відокремлювати "рейтинг" та "ранжування". Ранжування - це розташування об'єктів в порядку зростання чи зменшення по будь-якій заданій ознаці. Рейтинг - це комплексний інтегральний показник, який включає найважливіші для користувача інформацією (місцевого органу адміністрації) параметри оцінювання котелень.

В ході аналізу галузей використання рейтингів в різних сферах застосування можна відзначити, що використання даного механізму оцінювання властиве наступним галузям: засобам масової інформації [7,11], освіта [12-18], політика [19], екологія [20], управління [21] тощо. Все частіше можна зустріти рейтинги організацій, які відібрані по заданій ознаці (крупні промислові підприємства [22], банківські установи [23] тощо), визначення фінансової стійкості компанії, де в якості показників для аналізу розглядалися фінансово-економічні показники діяльності тощо. Методика припускає розрахунок значення рейтингового функціонала виходячи зі значень рейтингових показників та присвоєння їм вагових коефіцієнтів.

Рейтингова оцінка в сфері економіки достатньо поширена, особливо в зарубіжній практиці. Широко використовується ранжування акціонерних компаній у зв'язку з функціонуванням фондового ринку і визначення одного з найважливіших елементів цього ринку - фондових індексів. Відома система рейтингового оцінювання стану фінансових підприємств [23, 24].

У сфері енергетики рейтингова оцінка використовувалася під час регулювання діяльності розподільчих електричних мереж [25,26], енергорозподільчих компаній України [27], ефективності функціонування енергопостачальних компаній [28]. Аналіз діяльності підприємств різного роду зайнятості за допомогою ранжування зустрічався у працях [29-32].

Із загальнотеоретичних позицій рейтинг розглядається як міра оцінки обєкту шляхом віднесення його до якого-небудь класу, групи залежно від якісних характеристик його діяльності.

До рейтингової оцінки відноситься порівняння показників очікуваного і фактичного виконання планів, перевірка допустимості початкових передумов і контроль методичної і змістовної узгодженості планового процесу. Вона включає комплекс заходів щодо аналізу вірогідних відхилень від запланованих показників. Порівняння і аналіз стимулюють нові процеси ухвалення рішень, які у свою чергу ініціюють проведення корегувальних заходів та дій.

Загальна направленість рейтингової оцінки - це експрес-діагностика (швидкі методи оцінювання). Рейтингова оцінка дозволяє певні (не більше 5%) похибки в оцінці діяльності об'єкту. В цьому випадку у процесі вибору початкової інформації враховуються основні критерії, а саме, швидкість обробки інформації та отримання результату і граничну величину похибки.

Базу для рейтингової оцінки складають сформовані показники що відображають рівень ефективності енерговикористання в котельнях.

У сфері обліку вхідної енерго-економічної інформації від котелень підприємства теплопостачання завдання рейтингу включають створення системи збору і обробки інформації з метою ухвалення управлінських рішень на різних рівнях керівництва підприємства у сфері енергозбереження. Важливими є підбір і розробка методів оцінювання показників з метою оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях в цілому.

Рейтинговий аналіз не дає змоги безпомилкового доказу абсолютної надійності, скоріше він покликаний сприяти мінімізації негативних наслідків у сфері енергоефективності та поглибленого аналізу впливу показників на рівень енергоефективності в котельнях. Проаналізуємо поняття ранжування, його зміст та особливості використання та можливості.

Отже, ранжування - це процедура встановлення відносної значущості досліджуваних котелень на основі їх впорядкування за рівнем енерговикористання та енергоефективності [33]. Ранжування доповнюється, як правило, іншими методами експертних оцінок. Рейтинг розглядається як міра оцінки рівня ефективності енерговикористання в котельнях, шляхом віднесення їх до якого-небудь класу, групи в залежності від якісних характеристик.

Процедура ранжування полягає в тому що експерт повинен розташувати об'єкти - котельні в порядку, який представляється йому найбільш раціональним, і приписати кожному з них числа натурального ряду - ранги. Де під рангом розуміється показник, що характеризує порядкове місце оцінюваного об'єкта дослідження в групі, та інших об'єктів, що мають необхідні для оцінювання властивості.

При цьому ранг 1 отримує найбільш переважна альтернатива, а ранг N - найменш переважна. В результаті ранжирування отримуємо порядкову шкалу, яка повинна задовольняти умові рівність числа рангів (N) числу об'єктів, що піддаються ранжуванню (n). Якщо декільком навчальним закладам привласнюється однаковий ранг, то число рангів не рівне числу котелень. У таких випадках приписуються стандартизовані ранги.

Рейтингова оцінка виступає в якості інструментарію для управлінських дій у сфері енергоефективності та оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях підприємства теплопостачання. В цьому випадку вона потребує структурованого підходу до її визначення та застосування.

1.3.2 Інструмент управлінських рішень та системного контролю рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання

Процес прийняття управлінських рішень енерговикористання в системах теплопостачання потребує комплексного підходу та обґрунтованого аналізу. Результат формалізованих аналітичних процедур не є чи не повинен бути єдиним критерієм для прийняття того чи іншого управлінського рішення щодо рівня ефективності енерговикористання та стану енергозбереження в системах теплопостачання. Результати аналізу - "матеріальна основа" управлінських рішень, прийняття яких повинно бути засноване на системному підході.

Рейтингова система контролю виступає елементом управління, інструментом системи енергозбереження метою якої є аналіз рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.

Визначимо основні вимоги яким повинна відповідати рейтингова система контролю для повного та адекватного оцінювання рівня ефективності енерговикористання та стану енергозбереження в системах теплопостачання. Рейтингова система контролю повинна відповідати наступним вимогам:

-приступати до ухвалення управлінських рішень у сфері енергозбереження;

-демонструвати позитивні і негативні риси різних альтернатив, що розглядаються для досягнення мети в системах теплопостачання - підвищення рівня ефективності енерговикористання.

Завданнями рейтингової оцінки рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання є:

-створення системи управлінського обліку енергоекономічної інформації;

розробка комплексної системи стратегічного і оперативного планування та прийняття рішень щодо енергозбереження в системах теплопостачання.

Система рейтингової оцінки робить можливим управління через узгоджене планування, постановку контролю над енергоспоживанням. Відслідковування відхилень від поставлених цілей та стратегічних завдань у сфері енергозбереження. Це дозволяє підвищити ефективність використання енергоресурсів та процесу управління рівнем ефективності енерговикористання і, таким чином, поліпшити результати діяльності обєктів теплопостачання у сфері енергоефективності та енергозбереження в цілому.

Контроль за допомогою рейтингової оцінки здійснюється у відповідності з загальними принципами, які характерні для будь-якої системи контролю: звязок із стратегією; використання всіх етапів контролю; баланс обєктивних та субєктивних даних; точність; гнучкість; своєчасність; орієнтація на результати; відповідність справі; економічність; простота тощо [7, 24, 34, 35].

Представляється можливим виділити наступні особливості системного контролю за допомогою рейтингової оцінки, як функції управління обєктами теплопостачання з точки зору ефективності енерговикористання:

-Рейтинг сприяє прийняттю управлінських рішень в режимі реального часу. Він дозволяє як фіксувати так і своєчасно попереджувати та прогнозувати тенденції розвитку у сфері енергоефективності в системах теплопостачання. Рейтинг включає в себе аналіз причин відхилення від стратегічних цілей розвитку в обєктах теплопостачання у сфері енергозбереження, та прийняття рішень, які направлені на усунення негативних наслідків та попередження їх;

-Створює умови для прийняття системних управлінських рішень, які фокусують намагання всіх управлінських структур в системах теплопостачання на досягання стратегічних цілей розвитку у сфері енергозбереження та енергоефективності;

-Рейтинг базується не на суцільному нагляді, а на вибіркових статистичних методах, які є найбільш доцільними у певних умовах оцінювання енерговикористання в системах теплопостачання;

-Рейтинг визначає принципи відбору і склад показників, які необхідні та достатні для прийняття управлінських рішень на кожному рівні оцінювання рівня ефективності енерговикористання. Він дозволяє визначити раціональний розподіл інформаційних потоків у просторі.

Процес оцінювання рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання за допомогою рейтингу передбачає декілька етапів.

На першому етапі відбувається визначення параметрів функціонування і розвитку обєктів теплопостачання, за якими буде здійснювати в подальшому контроль у сфері енергоефективності.

Ці параметри на практиці приймають вид різного роду стандартів і нормативів, відповідних цілям центру з енергозбереження і закладених в плани завдань у сфері енергоефективності.

До нормативів предявляють наступні вимоги: наукова обґрунтованість, гнучкість, тобто здатність змінюватися відповідно до нових умов, надійність, здійснимість в нормальній ситуації, адекватне віддзеркалення реальних процесів у сфері енергозбереження. У разі дотримання цих вимог нормативи можуть бути критеріями, показниками оцінки рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.

На другому етапі відбувається отримання енерго-економічної інформації про реально досягнуті результати і зіставлення її з відповідними нормативами, планами, якщо такі сформовані, що дозволяє визначити, чи є відхилення від стандартів, чи знаходяться вони в допустимих межах і чи є необхідність та можливість у здійсненні корегуючих дій у питаннях енергоефективності.

На третьому етапі процесу контролю ухвалюються відповідні управлінські рішення: корегується діяльність систем теплопостачання, переглядаються плани з питань енергоефективності, удосконалюються технології впровадження проектів з енергозбереження і управління рівнем ефективності енерговикористання в цілому.

Корегуючими заходами можуть бути усунення причин, що породжують відхилення від запланованих дій у сфері енергоефективності, або переглядають і корегують плани реалізації запланованих проектів з енергозбереження. Використовують різноманітні організаційні корегуючі дії щодо робочих процесів у сфері енергоефективносі в системах теплопостачання тощо.

Розглянемо питання щодо формулювання концептуальних підходів до питання створення системи рейтингового оцінювання рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.


.3.3 Особливості формування рейтингової оцінки рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання

Під час формування принципів побудови рейтингу оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях теплопостачання необхідно враховувати такі його основні характеристики, як комплексність та порівнювальність. При цьому під комплексною оцінкою рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання розуміється характеристика, отримана в результаті одночасного і узгодженого вивчення сукупності показників, що відображають всі (або більшість) важливі аспекти ефективності енерговикористання, і що містить узагальнені висновки щодо результатів у сфері енергоефективності котельні теплопостачання.

Необхідно виділити основні концептуальні складові оцінювання з використанням рейтингу та визначити його можливості щодо аналізу стану енергозбереження в системі теплопостачання. Таким чином рейтинг повинен:

1.Бути джерелом інформації стосовно системи теплопостачання, що включає комплекс параметрів за якими відбувається оцінювання.

2.Стимулювати для оцінюваної системи теплопостачання щодо рішучих дій з поліпшення ситуації у сфері енергоефективності та енергозбереження.

3.Дозволити зменшити вплив суб'єктивних чинників, що зазвичай впливають на формування завдань щодо оцінки рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.

4.Використовуватися самою системою теплопостачання з метою просування та формування власного розвитку у сфері енергоефективності та енергозбереження.

Представляється можливим також виділити ряд наступних проблем, які погіршують розширення напрямків використання рейтингів:

-складність визначення набору показників, що підлягають оцінці в процесі розрахунку рейтингу та які в повній мірі відображають стан енергоефективності в системах теплопостачання;

-наявність декількох, іноді суперечливих методик розрахунку рейтингів однієї і тієї ж системи теплопостачання, що призводять до недовіри до кінцевого результату;

-проблема компетентності суб'єктів оцінки;

-низький рівень знань щодо можливостей рейтингових оцінок.

Враховуючи перелічені аспекти різнобічності сторін робимо висновок, що використання рейтингових оцінок не викликають сумнівів щодо необхідності їх застосування у сфері підвищення рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.


.4 Енергетичний бенчмаркінг як засіб комплексного розвязку задач енергозбереження та оцінювання рівня енергоефективності господарства


Для того, щоб підвищити рівень ефективності енерговикористання, сучасні підприємства активно використовують маркетингові методи. Правильне та професійне застосування маркетингу складає, в середньому, половину успіху в створенні передумов для підвищення управлінських рішень по покращенню стану господарства. Одним з перспективних методів отримання кращих стратегій управління енергоефективністю є бенчмаркінг.

Питання використання методу бенчмаркінгу розглядалося в роботах таких зарубіжних і вітчизняних вчених, як Р. Кемп, Ф. Котлер, М. Спендоліні, Р. Венетучі, З. Гуннар, М. Карпенко, О. Михайлова, К. Редченко, О. Прус та інші.

Бенчмаркінг визначають з різних точок зору, тому не можна стверджувати, що існує єдино правильне визначення даного поняття. Найбільш поширеним є визначення, яке належить Роберту Кемпу: „Бенчмаркінг - це пошук і застосування підприємством практики, яка є еталонною для даної галузі. І його результатом є удосконалення діяльності [36].

Ф. Котлер повязав бенчмаркінг з базовим аналізом та визначив його як процес пошуку, вивчення та освоєння передового досвіду практичної діяльності і технології, що використовуються підприємствами всього світу, з метою покращення ефективності діяльності підприємства.

Відомий спеціаліст в області практики стратегічного управління Грегорі Р. Райтер вважає: „бенчмаркінг - діяльність, за допомогою якої фірма вивчає „найкращу продукцію і маркетинговий процес, що використовується прямими конкурентами і фірмами, які працюють в інших подібних галузях, для виявлення фірмою можливих способів удосконалення її власних методів [37]. В той же час Р. Венетучі (R.Venetucci) переконаний, що бенчмаркінг варто розглядати і як спосіб оцінки стратегій і цілей роботи у порівнянні з найкращими підприємствами, щоб гарантувати довгострокове управління енергоефективністю на власному [37].

Що стосується вітчизняних джерел, то думки їх авторів значно різняться, як зазначає Прус О.М. у своєму дослідженні.

Завдяки тому, що бенчмаркінг включає здійснення порівняння в діяльності підприємств, його іноді помилково асоціюють з конкурентним аналізом. Проте, насправді він є більш деталізованим, формалізованим і упорядкованим, ніж підхід конкурентного аналізу. В той же час, на відміну від звичайного маркетингового дослідження, бенчмаркінг - це не одноразова подія, а безперервна реалізація комплексу заходів з вдосконалення, результати яких в умовах наявного зворотного звязку порівнюються і коригуються [37].

В цілому, визначальною особливістю бенчмаркінгу є отримання досвіду від розвинених компаній на основі порівняння, з метою покращення діяльності підприємства. Так як діяльність підприємства є досить різносторонньою, тому визначають різні види бенчмаркінгу.

Вибір методу, який використовуватиме підприємство у процесі бенчмаркінгу, багато в чому залежить від того, що саме оцінюватиметься (процес чи результати діяльності), у порівнянні з чим організація оцінюватиме свою діяльність (іншими організаціями, стандартами), а також того, яким чином буде використовуватись бенчмаркінг (для постійного удосконалення чи оцінки діяльності) [37].

Також, вибір методу бенчмаркінгу може залежати і від виду діяльності підприємства. На початку розвитку методу його використовували лише однотипні підприємства, пізніше бенчмаркінг стали використовувати фірми різних галузей. На нашу думку, все таки існує відмінність використання певного виду бенчмаркінгу в залежності від спрямування діяльності підприємств.

В управлінні виробничими підприємствами, прийнятним є використання всіх видів бенчмаркінгу, залежно від мети його застосування. Виробничі підприємства - це, насамперед, підприємства, що виготовляють продукцію, тому використання конкурентного бенчмаркінгу є можливим для покращення конкурентоспроможності товарів, які виготовляє підприємство.

Використання внутрішнього бенчмаркінгу може бути ефективним при вдосконаленні внутрішньої структури підприємства. Перевага цього виду бенчмаркінгу у відносній відкритості та доступності інформації. Але, як показує практика, дуже часто цікаві і розумні думки, які зароджуються всередині підприємства, не беруться до уваги керівництвом, яке схильне вважати, що цікаві ідеї якщо десь і існують, то аж ніяк не на власному підприємстві [37].

Процесний бенчмаркінг ефективний при здійсненні інноваційної діяльності підприємства. Спільний бенчмаркінг може використовуватись для отримання досвіду та посилення своїх позицій, завдяки підтримці підприємств-партнерів. Стратегічний бенчмаркінг дієвий при визначенні майбутньої стратегії підприємствва на основі постійного самоаналізу та вдосконалення своєї діяльності [37].


.5 Визначення особливостей використання бенчмаркінгу в управлінні виробничими підприємствами та узагальнення проблематики, щодо застосування даного методу на вітчизняних підприємствах


Світова практика впровадження управління енергоефективності диктує нові умови ефективного господарювання підприємств. Глобалізація господарських процесів рано чи пізно охоплює всі країни, тому і вітчизняним підприємствам, необхідно не відставати від загальних тенденцій та переходити на нові етапи господарювання, використовуючи нові методи маркетингу для поліпшення стану функціонування.

Чеські компанії, що приймали участь у проектах використання бенчмаркінгу, визначають ряд вагомих переваг використання даного методу:

- бенчмаркінг надає змістовну і нову інформацію щодо сильних сторін та сфер, які потребують вдосконалення і є важливими для процесу підвищення ефективності;

для фірм, що діють в одному і тому ж секторі, бенчмаркінг надає інформацію про спільні проблеми і допомагає знайти спільні шляхи їх вирішення;

бенчмаркінг дуже корисний для апробації стратегії і допомагає вирішити подальші стратегічні напрямки;

- результати бенчмаркінгу допомагають надати компанії завчасне попередження про її відставання від конкурентів [38].

В цілому, використання бенчмаркінгу може бути ефективним і для вітчизняних виробничих підприємств, але за умов створення сприятливого середовища господарювання, побудованого на цивілізованих та етичних засадах ведення бізнесу.

На жаль, в Україні існує низка перешкод, що заважають розвитку даного методу. Серед них можна виділити обмеженість ресурсів бенчмаркінгу, що виявляється у відсутності чітких, науково обґрунтованих норм використання методу та відсутність професійних спеціалістів у цій галузі. Вагомою перешкодою розвитку даного методу є закритість вітчизняних підприємств, продиктована загальною економічною ситуацією в країні, що виражається в рисах «секретності» сучасних підприємств. Відсутність достовірності показників підприємств, що повязано з існуючими нормами бухгалтерського обліку та податкової політики, є ще однією перешкодою на шляху розвитку методу. Загальна стратегія вітчизняних підприємств більшою мірою налаштована на виживання, а не на розвиток, тому використання нових методів в такій ситуації є не завжди прийнятним. Тим паче участь у бенчмаркінгових «клубах» є досить дорогою для вітчизняних підприємств [38].

Як видно з зарубіжного досвіду, використання бенчмаркінгу є ефективним за умов відкритості підприємств. За результатами опитувань, проведених провідними російськими школами бізнесу, було зясовано, що найбільш ефективним джерелом одержання цінних ідей і знань керівники російських компаній, вважають не консультантів або навчальні програми шкіл бізнесу, а бесіди з колегами і знайомство з досвідом інших підприємств. Тому і не дивно, що методологія бенчмаркінгу стає дедалі популярнішою в Росії.

Активне створення бенчмаркінгових клубів, проведення обговорення використання бенчмаркінгу на сайтах, створюють передумови для розвитку методу, що значно випереджають вітчизняну практику в цьому напрямку. В коментарях керівників багатьох російських компаній, часто згадується про використання бенчмаркінгу в сфері машинобудування, нафтовому бізнесі, тепло- і водопостачанні, фармацевтичних компаніях, роздрібній торгівлі.

Що стосується західного досвіду ведення бенчмаркінгу, то він є значно ефективнішим та поширеним. Варто нагадати, що зародження бенчмаркінгу відбулося в США, що вже є визначальним, до того ж, практика компанії Ксерокс ще в 1976-1986 рр. вже давала вагомі результати. Значного розвитку набув метод і в таких компаніях, як General Electric, DuPont, Staples. На сьогоднішній день, бенчмаркінг в США є одним з широко розповсюджених методів, що використовується підприємствами для покращення ефективності своєї діяльності.

В Японії, програми бенчмаркінгу розвиваються за рахунок державної підтримки. Там діють так звані «промислові бюро знайомств», що створені задля пошуку підприємств партнерів по бенчмаркінгу [38].

Вважається, що завдяки такому обміну досвідом розвивається економіка країни. Вигідність у використанні такого методу є не лише для підприємств, які переймають досвід, а і для підприємств-еталонів, адже виступати в ролі зразка для підприємства є престижним. Японці вважають, що коли компанія когось навчає, то при цьому вона також розвивається.

Використання бенчмаркінгу на вітчизняних виробничих підприємствах, також може бути ефективним, але для цього потрібно створення сприятливих умов для розвитку цього методу, та перехід підприємців на нові, сучасні форми взаємодії між собою. Адже посилання на відпрацьований і перевірений практикою досвід, сприяє зниженню ризику, дозволяє підприємцям уникнути багатьох помилок, скоротити тимчасові і фінансові витрати, пов'язані з набуттям власного досвіду шляхом проведення експериментів.

Особливо слід відзначити, що використання бенчмаркінгу дає можливість підприємству сформувати власну команду внутрішніх консультантів, напрацювати досвід проведення організаційних змін і, таким чином, створити базу для подальшого вдосконалення організації і управління, розраховуючи на власні сили.


.5.1 Система комунального теплопостачання як складна енерготехнологічна система

Система теплопостачання - це комплекс установок і пристроїв, призначених для вироблення, транспорту, розподілу і використання теплової енергії різними споживачами.

Основним завданням системи теплопостачання є забезпечення споживачів необхідною кількістю теплоносіїв заданих параметрів.

Основними елементами системи теплопостачання є (див. рис. 1.10):

1)джерело теплоти (призначене для вироблення теплової енергії, зазвичай у вигляді нагрітої води або пари);

)теплові мережі (призначені для транспортування теплоносія від джерела теплоти до споживача і повернення використаного теплоносія до джерела теплоти);

)теплові підстанції (призначені для розподілу, регулювання і обліку використання теплової енергії споживачами);

)споживачі теплоти (теплоспоживальні установки, розміщені в житлових, суспільних і виробничих будівлях).


Рис. 1.10. Елементи системи теплопостачання

де 1 - джерело теплоти;

- ділянки теплової мережі;

- теплові підстанції;

- будівлі, в яких розміщені теплоспоживальні установки

Одним з основних елементів системи є джерело теплоти. В системі комунального теплопостачання таким джерелом являється котельня. Котельня в системі теплопостачання - це комплекс агрегатів, установок і пристроїв, призначених для вироблення теплової енергії (у вигляді нагрітої води або пари) і підготовки теплоносіїв до транспорту через теплові мережі до зовнішнього споживача.

Спільним для всіх рівнів системи теплопостачання є цільовий продукт - теплоносій, тобто, існує єдина задача - виробництво та передача цільового продукту з мінімальними витратами.

Систему комунального теплопостачання слід розглядати як складну систему взаємостосунків господарюючих субєктів, звязаних технологічними процесами виробництва та споживання теплоносія і економічними відносинами.

Система теплопостачання є також складною динамічною енерготехнологічною системою із впорядкованою ієрархічною структурою, що має багатопараметричні взаємозвязки між параметрами технологічного процесу, виробничими процесами та споживанням електроенергії, поведінка якої внаслідок взаємодії складових частин може не бути оптимальною, навіть якщо всі підсистеми мають оптимальні характеристики.

Представлення теплопостачального господарства як енерготехнологічної системи дозволяє оцінити взаємозвязки між елементами системи та вибрати напрями ефективного використання енергоресурсів [39].


.5.2 Функції енергетичного бенчмаркінгу в системах теплопостачання

За допомогою енергетичного бенчмаркінгу можна навести оцінку рівня енерговикористання в системі теплопостачання, яка в свою чергу охоплює всі найбільш важливі оцінки господарської діяльності підприємства, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко та ефективно отримати картину стану підприємства на рівні системи та стану котелень в середині підприємства.

Розглянутий метод має явні переваги. Він є зручним для використання при дослідженні енергоефективності котелень теплопостачального підприємства, охоплює основні напрями діяльності теплопостачальної компанії.

Практична значимість методичних розробок полягає в тому, що вони можуть бути широко використані підприємствами теплопостачання в управлінні господарською діяльністю і повинні мати конкретний енергоекономічний ефект. Розкрити можливості використання методики застосування нових технологій доцільно на прикладі формування стратегії інноваційного розвитку.

Вихідним моментом залучення нових технологій у виробничий оборот є оцінка інноваційної активності підприємства теплопостачання з використанням показників і їхнє порівняння з базовими величинами.

Проведення такого аналізу за допомогою енергетичного бенчмаркінгу дозволяє оцінити поточний досвід і можливості підприємств, котелень в інноваційній сфері і здійснити попередній вибір його подальшого технологічного розвитку.

Основну увагу необхідно приділяти оцінці можливостей кожного з підприємств (котелень) для освоєння визначених видів нововведень - нових або поліпшуючих. Для цього з даних фінансового, технічного обліку і звітності підприємства теплопостачання виділимо і згрупуємо витрати, що направляються підприємством на здійснення інноваційного розвитку виробництва.

Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень необхідно також здійснити комплексний розрахунок витрат на розробку і реалізацію нових і поліпшуючих технологій з наступним проведенням фінансово-економічного аналізу інноваційного потенціалу підприємства теплопостачання в межах маркетингових стратегій зовнішньо- та внутрішньоекономічної діяльності.


1.6 Оцінювання енергоефекгивності в системах теплопостачання з використанням методів ранжування для вирішення задач енергетичного бенчмаркінгу


В ході подальшого комплексного аналізу рівня ефективності енерговикористання постає питання щодо можливості оцінювання показників, що впливають на управління енерговикористанням в системах теплопостачання, які мають різну "фізичну природу''. Використання математичних правил ранжування дозволяє здійснити оцінювання котелень за показниками. Сформулюємо математичну постановку задачі енергетичного бенчмаркінгу за допомогою методів ранжування.

Нехай деякі два з результатів спостереження не збігаються, а їх ранги. Тоді елементи матриці та ранги результатів спостереження повязані взаємно-однозначною відповідністю:



а через ранги можна виразити таким чином: , якщо , та в протилежному випадку.

Це означає що під час обробки вхідних енергоекономічних даних, які вимірюються у порядковій шкалі можуть застосовуватися лише рангові статистичні методи. У більшості випадків перетворення (де - неперервна функція розподілу випадкової величини , враховуючи що припускається довільною) яке часто використовується у непараметричній статистиці фактично означає перехід до порядкової шкали, оскільки статистичні висновки при цьому інваріантні відносно допустимих перетворень у порядковій шкалі.

За допомогою непараметричних та перш за все рангових методів можна вирішувати той же набір задач прикладної статистики, що і за допомогою параметричних методів, а саме, які ґрунтуються на припущеннях нормальності. Однак параметричні методи увійшли у масову свідомість дослідників та інженерів і заважають широкому впровадженню більш обґрунтованої та прогресивної рангової статистики [40].

Слабке місце бального методу полягає в експертній довільності встановлення питомої ваги показників, сама оцінка показників по бальній системі вельми умовна. Проте бальний метод має безперечну перевагу, що полягає в можливості обліку і хоч би умовного зіставлення всіх техніко-економічних показників. Його можна рекомендувати як засіб комплексної оцінки різних варіантів проектів технічних рішень замість загальноприйнятих, вкрай примітивних методів аналізу [41].

Достовірність бальних оцінок забезпечується кількістю, а головне ретельним підбором фахівців-експертів, а також належною обробкою даних експертизи за допомогою методів математичної статистики, зокрема використання дисперсії, коефіцієнту конкордації тощо.

Основна роль експертних оцінок - здобуття матеріалу для подальшого евристичного аналізу і на цій основі ухвалення остаточного рішення. Головна методична складність виникає в розгляді питання про інтеграцію різних, суперечливих критеріальних показників [41].

У роботі під час ранжування обєктів системи теплопостачання за показниками, що дозволяють оцінити рівень їх ефективності енерговикористання скористаємося правилами Борда, Копеланда та Кондорсе.

Ранжування цими Правилами є простим для алгоритмізації та програмування, а також має достатню стійкість під час оцінювання вхідних даних та проведення розрахунків. Проте, рівень адекватності та прогнозованості кінцевих результатів залежить від наявних обсягів початкових даних, а саме, кількісної та якісної складових вхідної інформації.

Крім згаданих нами правил ранжування існує ряд інших, правила Ненсона, Шварца, багатокритеріальне мажоритарне ранжування, парного порівняння тощо [42]. В загальному випадку вони є модифікаціями правил Борда, Копеланда та Кондорсе, які засновані також на методах коефіцієнтів, попарного порівняння, та методах з нечіткими експертними оцінками тощо.

Для порівняння обєктів, що описують великою кількістю показників використовують таксономічний показник, який є синтетичною величиною, що є «рівнодіючою» всіх ознак, що характеризують дану властивість. На відміну від методів, які базуються на експертній оцінці даний метод є математичним і базується на стандартизації і диференціації ознак обєкта і проведення рейтингування без залучення експертів з вибраної галузі дослідження.

За результатами ранжування робимо проміжні висновки щодо стану у сфері енергозбереження та енергоефективності. Однак реалізація проектів з енергозбереження в реальних умовах здійснюється в умовах невизначеності технічних умов та рішень що потребує врахування.


Висновки


.Реалізація основних напрямів енергозбереження, неможлива без розроблення конкретної стратегії енергозбереження та підвищення рівня енергоефективності підприємства, яка повинна спиратися на комплексний аналіз всіх сторін його функціонування, який має передбачати можливість оцінки вихідних умов та особливостей організації технологічного процесу, поточного рівня енергоспоживання; виявлення основних факторів, що мають істотний вплив на ефективність енерговикористання, резервів економії енергоресурсів та шляхів їх реалізації з метою підвищення рівня ефективності енерговикористання як одного із засобів підвищення ефективності функціонування всього підприємства.

.Для підприємств теплопостачального господарства як об'єктів ЖКГ, характерним є низький рівень ефективності енерговикористання, який обумовлений як вихідними умовами функціонування та критичним технічним станом технологічного обладнання, так і недосконалістю організації режиму електроспоживання та самого технологічного процесу, навіть за умови проведення модернізації його структурних елементів.

.Для реалізації існуючих методів оцінювання рівня енергоефективності, як правило, необхідним є порівняння з деяким «еталоном», виявлення якого для об'єктів системи теплопостачання є складною задачею, оскільки вихідні умови їх функціонування значно відрізняються, що не дає змоги забезпечити відповідну якість вирішення задачі оцінювання рівня енергоефективності підприємства; виявити джерела нераціональних витрат енергоресурсів та намітити шляхи їх усунення.

.Аналізування енергоефективності телпопостачального підприємства як складної енерготехнологічної системи потребує врахування всіх взаємозв'язків; оцінювання ефективності функціонування системи теплопостачання, її структурних елементів на основі енергетичного бенчмаркінгу шляхом реалізації таких основних його функцій: спостереження за об'єктом, оцінювання його стану, прогнозування та контролювання споживання енергоресурсів для виявлення та попередження недоліків у веденні технологічного процесу.

. Для реалізації використання енергетичного бенчмаркінгу в управлінні ефективністю підприємства системи теплопостачання, необхідним є використання методів ранжування, що оптимально вирішують його задачі енергоефективності. Бенчмаркінг є універсальним засобом, всебічність застосування якого, не допускає кризових ситуацій, що робить його одним з найбільш дієвих методів управління ефективністю і розвитком підприємства системи теплопостачання. Рейтингова оцінка направлена на вдосконалення управління, підвищення його компетентності, системності, інформативності та є мірою (методом) системного контролю, що дозволяє визначити кращі і гірші аспекти енерговикористання для проведення заходів у сфері підвищення енергоефективності систем теплопостачання.

2 ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТА СКЛАДУ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ОБЄКТІВ СИСТЕМИ КОМУНАЛЬНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ


.1 Поняття ефективності як складової оцінки рівня якості функціонування виробничих систем


Аналіз функціонування промислового підприємства як складної енерготехнологічної системи вимагає вивчення внутрішньої багатопланової діяльності його виробничих об'єктів, оцінювання ефективності використання всіх наявних видів ресурсів. Врахування по можливості максимальної кількості факторів (а також показників, що їх визначають) та , що впливають на результат, є важливим моментом достовірності отриманих висновків [43]. Система представляється як сукупність укрупнених компонентів, необхідних для існування і функціонування досліджуваної системи [44]:


,


де - сукупність або структура цілей функціонування системи;

- сукупність структур, що реалізовують мету;

- виробнича, - організаційна, тощо;

- сукупність технологій (методи meth, засоби means, алгоритми alg і т.п.), що реалізовують систему;

- умови існування системи, тобто чинники, що впливають на її функціонування ( - зовнішні, - внутрішні).

Узагальнена властивість системи, що характеризує її пристосованість до виконання поставлених завдань, являє собою її ефективність. Ефективність - це сукупність властивостей, що характеризують якість функціонування системи, оцінювану як відповідність результатів: необхідного та досягнутого [44]. Теорія ефективності пов'язана з визначенням якості систем і процесів, предметом вивчення якої є питання оцінки якості характеристик і ефективності функціонування. Ефективність можна трактувати як нормований до затрат ресурсів результат діяльності системи на певному інтервалі часу [45].

Показники якості представляють собою сукупність основних позитивних властивостей системи і є невпорядкованою дискретною множиною , , причому, визначені в різних функціональних просторах і різновимірні. Кожний з показників якості є неперервною або дискретною впорядкованою множиною:


.


Поняття якості системи трактується як узагальнена позитивна характеристика системи, що виражає ступінь її корисності і є частково впорядкованою множиною:


,


де - відображення прямого (декартового) добутку в множину ;

- деяка впорядковуюча множина.

Тоді, ефект (результат певних дій) є впорядкованою множиною:


або ,


де , - відображення; - множина моментів часу, досить впорядкована.

Ефективність є достатньо впорядкованою множиною:


,

або ,


де - відображення; - впорядковуюча множина;

- витрачений на інтервалі ресурс (досить впорядкована множина).

Ефективність системи залежить від її показників якості при врахуванні витрат ресурсів на інтервалі часу. Ефективність як група властивостей, представляє лише якість функціонування системи та залежить від властивостей самої системи, способу її застосування і від впливів зовнішнього середовища.

Кожна і-а якість j-ї системи, може бути описана деякою вихідною змінною , що відображає істотну властивість системи, значення якої характеризує міру якості [46]. Узагальненим показником якості j-ї системи є вектор , що містить сукупність властивостей системи, компонентами якого є показники якості окремих властивостей, які характеризують придатність системи для її використання за призначенням. Кожен показник може приймати значення з множини допустимих значень . Розмірність вектора визначається числом істотних властивостей системи. Необхідна якість системи задається правилами (умовами), які повинні задовольняти показники істотних властивостей, а перевірка їх виконання є оцінюванням якості системи.

Показники ефективності характеризують процес і ефект від функціонування системи. Узагальненим показником ефективності j-ї системи є вектор , що містить сукупність властивостей системи з точки зору її функціонування, компонентами якого є окремі показники ефективності. Кожен показник може приймати значення з множини допустимих значень . Перевірка характеристик процесу та правил функціонування системи, які повинні задовольняти показники ефективності, представляє собою оцінювання ефективності функціонування системи. Якщо така перевірка здійснюється з точки зору використання енергоресурсів, то отримаємо часткову задачу оцінювання ефективності системи - оцінювання рівня енергоефективності.


2.2 Опис показників енергоефективності теплопостачального підприємства


Одним з перших питань, що виникає в процесі організації та проведення робіт з підвищення рівня ефективності використання енергоресурсів (ЕВЕР) на будь-якому обєкті ЖКГ - це питання про те, ефективно або неефективно використовуються на ньому ПЕР. Відповідь на це питання може бути як можна більш обєктивною. Тому її одержання необхідно базувати на визначенні значень конкретних кількісних показників. Узагальнено вони можуть бути названі показниками ЕВЕР [47, 48]. Визначення фактичних значень таких показників, у принципі дозволяє зіставити їх з аналогічними величинами, досягнутих на подібних вітчизняних або закордонних обєктах. Навіть таке примітивне порівняння дозволяє в першому наближенні судити про те, наскільки ефективно використовуються енергоресурси на відповідному обєкті ЖКГ, а також зробити попередній висновок про можливість та економічну доцільність вирішення завдань підвищення рівня ЕВЕР на даному обєкті ЖКГ, тобто про наявний на ньому потенціал енергозбереження [49].

Під час аналізу ефективності енерговикористання в теплопостачальному підприємстві накопичується великий масив інформації щодо ефективності енерговикористання. В результаті постає питання виявлення таких показників що мають вплив на рівень енергоефективності та дозволяють здійснити його оцінювання з метою подальшого аналізу та визначення важелів впливу на підвищення рівня ефективності енерговикористання на підприємстві.

У процесі аналізу показників впливу серед всієї їх сукупності які формулюються та надаються для розгляду та аналізу виникає потреба вибрати найбільш впливові з точки зору досягнення кінцевого якісного результату - впливу та можливості контролю та аналізу рівня ефективності енерговикористання. Вирішення поставленої проблеми та досягнення потрібних результатів - виявлення найбільш важливих для аналізу показників впливу, визначення якісної складової по результатам аналізу ефективності енерговикористання дозволяє зробити комплексне використання емпіричних підходів аналізу та порівняння [50,51].

Нехай досліджувана система об'єктів (котелень) складається зі скінченної множини показників. Кожний з показників всієї скінченої множини, розподіляється до групи найвпливовіших підгруп. Необхідно сформувати кількість найвпливовіших підгруп показників, які піддаються аналізу з метою вирішення поставленого завдання. Де під завданням розуміється дослідження показників, що дозволяють здійснити оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях та оптимальний їх розподіл та групування, з метою визначення показників які найбільшим чином відображають стан справ у сфері енергозбереження та якомога повніше відображають картину щодо ефективності енерговикористання в котельнях підприємства в цілому.

Точність і адекватність оцінювання ефективності енерговикористання в котельнях в значній мірі залежить від повноти обліку усіх важливих показників, які на цю ефективність мають вплив та відображають повну картину стосовно енерговикористання в котельні. Тому визначення достатньо повного складу вихідних показників є принципово важливим і відповідальним етапом для подальшого оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях підприємства.

Під час аналізу показників були задіяні експерти які компетентні у цій галузі, а саме співробітники, енергоменеджери, заступники директора на підприємстві, які пройшли стажування та навчання у сфері енергозбереження, за результатами експертного оцінювання якими була визначена сукупність показників, які найбільшим чином відповідають поставленому завданню оцінювання рівня ефективності енерговикористання на котельнях підприємства ДКП Луцьктепло. Були визначені наступні 20 показників.


.2.1 Опис структури показників енергоефективності котелень

Для характеристики ефективності виробництва та транспортування теплової енергії на підприємстві введемо відповідний коефіцієнт (П1):


,


де - витрати на виробництво теплової енергії, кВт*год;

- витрати на транспортування теплової енергії, кВт*год.

Однією із головних характеристик ефективності є визначення питомої норми:

-питома норма на вироблення теплової енергії (П2):


,


де - всього витрат електроенергії на котельні, тис.кВт*год;

- план виробництва тепла, Гкал.

-питома норма на відпуск теплової енергії (П3):


,


де - план відпуску тепла, Гкал.

Показник, за допомогою якого можливе оцінювання рівня ефективності теплопостачального підприємства є загально-індивідуальна питома витрата палива (П4):


,


де - плановий обсяг палива на виробництво теплової енергії, кг.у.п.

Для оцінки рівня енергетичної ефективності необхідно внести до розгляду відповідні показники ефективності споживання електричної енергії:

-на освітлення центрального теплопостачального пункту (ЦТП) (П5):


,


де - витрати на освітлення ЦТП, Квт*год;

- час роботи, год.

-на освітлення котельні (П6):



де - витрати на освітлення котельні, Квт*год.

Коефіцієнт корисної дії, яким можна охарактеризувати ефективність відпуску теплової енергії (П7) можна представити, як:


,


де - корисний відпуск теплової енергії котельнями підприємства, Гкал.

Одним з показників, за допомогою якого можливе оцінювання рівня енергоефективності теплопостачального підприємства є коефіцієнт використання теплової енергії (П8):

,


де - кількість теплової енергії, потрібної споживачу, для реалізації, Гкал;

- кількість теплової енергії виробленої в опалювальний період, Гкал;

- кількість теплової енергії виробленої на гаряче водопостачання в міжопалювальний період, Гкал;

- кількість теплової енергії виробленої на гаряче водопостачання, Гкал;

Співвідношення та характеризує раціональність використання теплової енергії, дає комплексну оцінку ефективності тепловій мережі. Зменшення втрат теплової енергії вимагає створення систем з високою надійністю та герметичністю, що збільшує витрати на експлуатацію теплових мереж.

Характеристику втрат в мережі, які виникають через необліковані витрати теплоносія та витоки внаслідок зношеності та аварій, забезпечує коефіцієнт втрат теплової енергії (П9):


,


де - кількість теплової енергії втраченої в теплових мережах котелень теплопостачального підприємства, Гкал;

- кількість теплової енергії відпущеної з колекторів котелень, Гкал.

Показник, за допомогою якого можливе оцінювання рівня ефективності теплопостачального підприємства є коефіцієнт ефективності споживання палива (П10):



.2.2 Опис показників енергоефективності котлів

Однією з ознак ефективності роботи котла є його витрата палива. Величина, яка чітко характеризує економічність котла є його питома витрата палива. Враховуючи нерівномірність графіка навантаження, величина питомої витрати палива буде змінюватись відносно ступеня завантаженості котла. Тому, питому витрату палива доцільно визначати за рівнем завантаженості котла при різних режимах його роботи. В залежності від загального терміну експлуатації (коефіцієнт К1), терміну експлуатації від останнього капремонту (коефіцієнт К2), терміну експлуатації від останнього проведення режимно-налагоджувальних робіт (коефіцієнт К3) рівень використання палива буде різним, тому для порівняння котлів враховуємо поправочні коефіцієнти за допомогою режимної наладки (коефіцієнт К):



Це дасть змогу охарактеризувати різні типи котлів враховуючи нерівномірність графіка навантаження, режим роботи, технічний стан котла та вид палива, що дасть змогу визначити економічність споживання умовного палива для виробництва одиниці продукції в 1 Гкал теплової енергії.

Враховуючи вищесказане, сформуємо показники енергоефективності котлів відносно їх рівня завантаженості.

Питома витрата палива за результатами режимної наладки, кг.у.п./Гкал:

при максимальному завантаженні котла (П11);

при середньому завантаженні котла (П12);

при мінімальному завантаженні котла (П13);

Завантаження котла за результатами режимної наладки, %:

при максимальному завантаженні котла (П14);

при середньому завантаженні котла (П15);

при мінімальному завантаженні котла (П16);

До основних показників енергоефективності також відносять технічні паспортні дані, зокрема: паспортний коефіцієнт корисної дії (П17) ,% та нормативна паспортна витрата палива (П18) , кг.у.п./Гкал. Така група показників може бути використана винятково для оцінки енергетичної ефективності окремих рівнів енергетичного потоку. оскільки застосування, наприклад ККД, може бути виправдано лише в тих випадках, коли мова йде про генерацію та перетворення енергії в даній конкретній енергоустановці (піч, котельня, електростанція тощо), а в окремих випадках і для оцінки втрат під час транспортування теплової та електричної енергії [52].

Характеристику втрат корисної дії , яка виникає через зношеність обладнання, недовантаження котла, внаслідок аварій та необлікованих витрат тепла можна здійснити за допомогою коефіцієнта втрат (П19):



де - середньорічний коефіцієнт корисної дії, %:



де - середньомісячний коефіцієнт корисної дії визначений по загальній методиці, %;

- кількість місяців роботи котла.

Завантаження котла, яке безпосередньо впливає на величину використання електроенергії та природних ресурсів і дозволяє оцінити відповідність проектних рішень щодо роботи котла, доцільно охарактеризувати коефіцієнтом ефективності середньорічного завантаження котлів в залежності від їх номінальної потужності (П20):



де - плановий обсяг виробництва теплової енергії за і-й місяць, Гкал;

- фактичний час роботи котла в і-му місяці, год;

- номінальна потужність котла,Гкал*год;

- кількість місяців роботи.

Сформована сукупність загальноприйнятих та додаткових технічних і технологічних показників дозволяє оцінити рівень енергоефективності структурних елементів системи, котелень та підприємства теплопостачання вцілому.


2.3 Задача комплексного оцінювання рівня енергетичної ефективності теплопостачального господарства


Нехай оцінювана організаційна система, якою є система комунального теплопостачання, описується на основі заданого набору характеристик вектором , компоненти якого є значеннями і-го показника ефективності, що відображає певну характеристику результативності та корисності системи. Задача полягає в побудові комплексної характеристики рівня ефективності функціонування , яка адекватно характеризуватиме пристосованості системи до виконання поставлених перед нею завдань. Таким показником є рівень енергоефективності.

Рівень ефективності використання енергоресурсів на виробничому об'єкті залежить від дії багатьох внутрішньовиробничих та зовнішніх факторів. Його можна охарактеризувати системою вихідних показників, що змінюються в деяких межах [53] та характеризують енергоефективність системи комунального теплопостачання:


.


Оцінювання рівня енергоефективності необхідно здійснювати з урахуванням факторів, що впливають на енерговикористання, формування яких можливе на базі вихідного поля показників; ієрархічної будови складної системи; параметрів, що визначають стан та діяльність виробничої системи [54], що забезпечить можливість комплексного оцінювання та аналізування ефективності функціонування. Рівень енергоефективності є функцією сукупності факторів (кліматичних, енергетичних, технічних, технологічних, економічних, тощо [55]), що певним чином впливають на стан системи теплопостачання і визначають рівень ефективності її функціонування та об'єднують в собі відповідні показники вихідного інформаційного поля. Тоді:


,


де - кількість факторів, що впливають на рівень енергоефективності.

Система теплопостачання як складна виробнича система складається з багатьох структурних обєктів, які утворюють відповідні ієрархічні рівні. Рівень енергетичної ефективності СКТ залежить від рівня енергоефективності її ієрархічних рівнів [54]:


,


де - кількість ієрархічних рівнів.

Вхідними параметрами будь-якої виробничої системи є енергетичні ресурси, матеріали та сировина, які при використанні матеріальної бази виробництва (виробничого устаткування, приміщень, системи контролю й обліку енергоресурсів), трудових ресурсів, а також системи керування забезпечують головний принцип діяльності будь-якого підприємства - виробництво продукції [56]. Ефективність використання матеріальної бази СКТ відображається у завантаженні технологічного обладнання, що безпосередньо впливає на величину використання електроенергії та природних ресурсів [57].

Отже, рівень енергоефективності визначається рівнем ефективності використання природних ресурсів, устаткування та енергії [54]:


.


Матеріали, сировина та матеріальна база виробництва визначають початкові умови виробничого процесу та характеризують вихідний стан виробничої системи. Певні показники є незмінними (хімічний та бактеріальний склад води, від якого залежить процес її підготування - очищення, знезалізення, знезараження), зміна інших (технологічного обладнання, встановленого на основі проектних розрахунків виходячи з урахування укрупнення міст, що зумовило невідповідність котлів та насосного обладнання сучасним потребам) вимагає значних коштів, але може забезпечити перехід системи в якісно новий стан. Забезпечення споживачів теплом вимагає здійснення керування режимом роботи технологічного обладнання та залежить від ефективності функціонування виробничої системи. Рівень енергоефективності СКТ визначається рівнем ефективності вихідного стану та ефективності функціонування:


.


Зважаючи на нерівномірність теплопостачання протягом доби, сезону, року ефективність енерговикористання в СКТ залежить від вирішення задач планування та управління:


.


Це дає змогу сформувати комплексну модель рівня енергоефективності СКТ, яка має структурований вигляд, що визначається типом задач:


.


Залежно від глибини та напрямків проведення дослідження, які визначаються службою енергоменеджменту підприємства, аналізування енергоефективності виконується по кожній підзадачі або їх групі. Аналізування енергоефективності на основі (2.21) дає змогу виявити причини нераціональних витрат енергоресурсів, визначити «слабкі» місця в структурі та діяльності підприємства, скласти набір першочергових завдань для підвищення рівня енергоефективності.


Висновки


. Енергетична ефективність підприємства теплопостачання, як складної енерготехнологічної системи розглядається з позицій якості функціонування всіх його обєктів. Енергетичний бенчмаркінг ефективності енерговикористання базується на використанні сукупності показників та характеристик енергоефективності, які забезпечують опис технічного стану, ефективності організації режиму роботи та режиму електроспоживання системи і її структурних елементів.

. Дослідження сучасних інструментів аналізу, побудовано з урахуванням спільної двомірної оцінки енергоефективності виробництва теплоносія за допомогою поєднання загальноприйнятих і запропонованих показників. Ці два типи показників характеристики виробництва є взаємодоповнюючими і їх спільне використання в управлінні енергоефективністю забезпечить розширену інформаційну базу для прийняття рішень на різних рівнях управління енергозбереження - корпоративному, галузевому й міжгалузевому.

. Аналізуванняя основних критеріїв і показників ефективності виробництва, які в загальному вигляді були підрозділені на загальноприйняті та допоміжні (запропоновані), дозволяє сформулювати їхні переваги й недоліки. Використання тільки загальноприйнятих показників ефективності (ККД, питоме споживання і т.д.) дає можливість зробити певні висновки про окремі аспекти діяльності структурних елементів підприємства системи теплопостачання і динаміку їхніх змін, але, крім особливих випадків, не дозволяє надати загальну (інтегровану) оцінку енергоефективності підприємства як складної системи, що залежить від безлічі факторів, та ранжувати структурні елементи за рівнем енергоефективності. Використання багатокритеріальної оцінки суттєво підвищує ступінь комплексності енергоефективності виробництва. Однак протиріччя, що виникають при її визначенні, змушують шукати шляхи вдосконалення відповідної методології.


3. РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ОБЄКТІВ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ


.1 Правила оцінювання ефективності енерговикористання в підприємствах теплопостачання


.1.1 Математична модель оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях підприємства теплопостачання

Ранжування соціально-економічних обєктів будь-якої природи - складна проблема теорії ухвалення рішень і теорії колективного вибору. Дослідженню даної проблеми присвячена велика кількість літератури [58]. Ми зупинимося на окремих найбільш повних правилах ранжування. Такі правила застосовуються під час рейтингу наукових проектів [59] і проведенні тендерів [60], держав [19] тощо.

У процесі обробки і аналізу енергоекономічної інформації стану енергозбереження та рівня ефективності енерговикористання на котельнях теплопостачального підприємства скористаємося правилами ранжування. Для кожної котельні вираховуємо суму рангів, отриману від усіх експертів, спеціалістів у сфері енергозбереження, потім впорядковуємо цю суму. Ранг один дають навчальному закладу, який отримав найменшу суму, найнижчий ранг - навчальному закладу з найвищою сумою. Сформулюємо математичну постановку задачі ранжування.

Нехай досліджувана система складається зі скінченної множини котелень [138]. Кожну котельню характеризує скінчена

множина показників Зі сформованої групи показників використовують для ранжування найвпливовіші, на думку експертів показники Кожний показник піддається аналізу по відношенню до всіх котелень.

В якості критеріїв для ранжування використовуємо показники які розглядалися у розділі 2.

Це показники що були сформовані враховуючи основні складові організаційно-технологічного та технічного спрямування, які в повному обсязі відображають стан енергозбереження та рівня ефективності енерговикористання в котельнях підприємства в цілому за 2013 рік звітного періоду.


.1.2 Модель ранжування за допомогою таксономічного показника

Для порівняння об'єктів, що описуються великою кількістю показників використовують таксономічний показник [61], який є синтетичною величиною, що є «рівнодіючою» всіх ознак, що характеризують дану властивість.

Етап 1. Стандартизація показників енергоефективності. Показники енергоефективності, що входять в матрицю спостережень (3.1), описують різні властивості об'єктів, є неоднорідними та мають різні одиниці вимірювання:



В результаті стандартизації кожен стовпець перетвореної матриці представляє собою вектор, сума координат якого дорівнює нулю, а довжина вектора - одиниці.

Для зняття впливу абсолютних величин, варіації значень показників та елімінування неявної значимості показників виконують попереднє перетворення, яке полягає в стандартизації ознак, що забезпечує перетворення матриці (3.1) в матрицю:



де стандартизоване значення властивості для об'єкту :



де середнє значення і середньоквадратичне відхилення властивості



Етап 2. Диференціація ознак. Показники енергоефективності за характером їх впливу на ефективність енерговикористання об'єктів, поділяють на стимулятори та дестимулятори: показники, що мають позитивний вплив - є стимуляторами; показники, що мають негативний вплив - дестимуляторами. Це забезпечує можливість побудови еталону енергоефективності.

Етап 3. Побудова об'єкту-еталону. Еталон енергоефективності - реально не існуючий об'єкт, який характеризується кращими значеннями по кожному з показників ефективності енерговикористання та є вектором:



де - координати вектора, якими є кращі значення показників енергоефек-тивності, визначені на основі матриці :


якщо

якщо


де - множина стимуляторів.

За еталон може бути вибраний типовий об'єкт, значення показників енергоефективності якого рівні середнім арифметичним значенням показників в досліджуваній сукупності.

Етап 4. Визначення відстаней між об'єктами та еталоном. Відстань між окремими точками вектора , що представляє собою еталон енергоефективності, та точками вектора :



Етап 5. Визначення таксономічного показника енергоефективності.

Модифікований таксономічний показник енергоефективності:



Інтерпретація таксономічного показника енергоефективності полягає в наступному: об'єкт має тим кращий рівень енергоефективності, чим ближче значення таксономічного показника до одиниці.

Етап 6. Рангове рєйтингування. Рейтингування означає вибудовування деяких одиниць в певному порядку у відповідності із завчасно встановленими правилами та критеріями. Під час аналізування ефективності енерго-використання на об'єктах рейтингування дає змогу на основі порівняння показників енергоефективності певним чином розмістити їх серед інших споріднених об'єктів - виконати ранжування на основі визначених рейтингів.

Об'єкту, що має найкраще значення таксономічного показника енергоефективності присвоюється найвищий ранг: . Відносно нього в порядку погіршення значення таксономічного показника виставляються ранги іншим об'єктам.


3.1.3 Модель ранжування за допомогою правила Борда

Популярний в теорії ранжирування метод (правило) французького математика Борда (Borda). Впорядкування, отримане цим методом, узагальнює думки всіх експертів або показників, враховуючи думку більшості.

Модель ранжування котелень за допомогою правила Борда має наступну структуру. По кожному показнику впорядковуємо всі котельні від кращого до гіршого з точки зору ефективності енерговикористання. За останнє місце котельня отримує 0 балів, один бал за передостаннє і так далі, за перше місце котельня отримує бал. Згодом підраховуються бали, які отримані по кожному показнику. В загальному рейтингу на перше місце ставиться котельня з найбільшою сумою балів і т. ін.

Алгоритм правила Борда [25], включає в себе наступну послідовність дій.

На початку формуємо матрицю спостережень. Вихідна множина складається з елементів, що описані ознаками; кожну її одиницю можна інтерпретувати як точку мірного простору з координатами, рівними значенням ознак для котельні що розглядається. Матриця спостережень має наступний вигляд:



де - кількість навчальних закладів; - найменування показників для оцінюван-ня; - значення ознаки для навчального закладу.

Для значень, які включені до матриці спостережень, необхідно виконати нормування показників, оскільки вони мають різну "фізичну природу".

Нормування показників виконуємо наступним чином:



Кожну котельню оцінюємо з використанням коефіцієнта Борда [62]. Для кожного показника коефіцієнт Борда визначаємо за формулою:



тобто, для кожного -го показника домінант по кількості . По коефіцієнтам, які визначаємо по кожному показнику, розраховуємо результуючий коефіцієнт для кожного :



де - ступінь важливості критеріїв, який визначається нормалізованими значеннями, тобто:



За допомогою коефіцієнта Борда котельні впорядковують за ступенем переважання, за необхідністю, ці коефіцієнти можна нормалізувати за стандартними правилам. Якщо розглядати питання визначення найкращої котельні , то її вибираємо, виходячи з умови:



3.1.4 Модель ранжування за допомогою правила Кондорсе

Застосування правила Кондорсе з метою ранжування котелень за рівнем ефективності енерговикористання формулюється наступним чином: найкращою котельнею називається така котельня і (за необхідності одна), яка краще будь-якої іншої по правилу більшості: рейтингових показників така що, більше ніж тих показників , що більше ніж . Потім визначається найкраще з тих що залишилися і т.д.

Алгоритм правила Кондорсе [25], згідно якого проводився розрахунок включає в себе наступну послідовність дій.

На початку формуємо матрицю спостережень, аналогічно (правилу Борда) попередньому ранжування.

Для значень, які включені в матрицю спостережень, виконуємо нормування показників за вхідними даними.

Визначаємо пари, які забезпечують відношення . По правилу Кондорсе переважання між визначається таким чином:

спочатку всі попарно порівнюються один з одним за всіма показниками і визначаємо їх кількість, що забезпечують переважання , над . Цю кількість позначають ;

потім визначаємо кількість значень , які відповідають умові [62]. Для кожної пари ця кількість показує ступінь переважання , над .

З цієї пари , залишаємо, а виключаємо. які залишилися, знову попарно порівнюємо. Цей процес продовжуємо до тих пір, доки не залишиться , яке буде підлягати виключенню.


3.1.5 Модель ранжування за допомогою правила Копеланда

Ранжування цим правилом має наступну структуру виконання. Котельні підприємства ставимо +1, якщо більшість вважає його краще будь-якого іншого, -1, якщо гірше, і 0 при рівності. Рейтинг сумує всі оцінки під час порівняння котельні з іншими котельнями підприємства теплопостачання. Таким чином, рейтинг котельні дорівнює різниці між числом котелень які краще даної та числом котелень, які гірше даної на думку експертів чи по значенню об'єктивних показників. Сутність правила полягає у побудові впорядкування на думку більшості та збір інформації щодо кожної котельні, порівнюючи зі скількома котельнями на думку більшості, вона виграє чи програє.

Тобто, навчальні заклади впорядковуються в порядку зменшення показника, рівного різниці числа об'єктів "гірших" та "кращих" за більшістю, чим даний об'єкт - котельня.

Алгоритм правила Копеланда [25], згідно якого проводився розрахунок включає в себе наступну послідовність дій.

На початку формуємо матрицю спостережень, аналогічно попередньому правила ранжування .

Для значень, які включені в матрицю спостережень, виконуємо нормування ознак за вхідними параметрами.

Для кожного знаходимо дві підмножини відношень Копеланда:

для , підмножина , яка складається з всіх її домінантів;

для , підмножина , для якого воно є домінантом.

Знаходимо значення переважання попарним порівнянням за всіма критеріями.

Для кожного , розраховуємо коефіцієнт Копеланда за формулою:



розглядаємо за цими коефіцієнтами. Краще обираємо з умови:



.2 Ранжування котелень за видами енерговикористання


.2.1 Ранжування котелень по споживанню електроенергії

Мінімізація споживання електроенергії є одним із основних напрямків енергоефективності в будь-яких виробничих системах, зокрема в СКТ.

Ранжування обєктів проводилось з урахуванням показників енергоефективності (табл. 3.1), визначених на основі загальноприйнятих звітних даних про роботу підприємства: (П1), (П2), (П3); та додаткових показників енергоефективності: (П5), (П6).


Таблиця 3.1-

Значення показників енергоефективності котелень

ОбєктП1П2П3П5П6Котельня №12,66931,67532,390,02300,8908Котельня №20,99723,5924,120,09360,7986Котельня №32,63837,0737,90,09281,7836Котельня №43,60535,9336,740,35560,4902Котельня №53,60540,241,070,13520,8787Котельня №65,93836,237,010,08490,4904Котельня №75,93640,7341,650,22330,5026

Ранжування за допомогою таксономічного показника

Виконання процедури стандартизації матриці показників енергоефективності котелень (табл. 3.1) забезпечило формування стандартизованої матриці ознак (табл. 3.2). Диференціація ознак на стимулятори та дестимулятори дозволяє


Таблиця 3.2-

Ранжування котелень за рівнем енергоефективності

ОбєктСтандартизовані значення показників енергоефективностіВідстань Таксономічний показник Ранг П1П2П3П5П6Котельня №1-0,726-0,797-0,796-1,4570,1903,2640,6392Котельня №2-1,992-2,703-2,704-0,608-0,1161,3320,8531Котельня №3-0,7490,4750,475-0,6163,1596,4000,2926Котельня №4-0,0170,2060,2082,546-1,1426,0720,3284Котельня №5-0,0171,2121,207-0,1070,1506,1660,3185Котельня №61,7510,2700,270-0,712-1,1415,6780,3723Котельня №71,7491,3371,3400,954-1,1017,2450,1987Стимулятор +1 Дестимулятор -1-----Еталон енергоефективності-1,992-2,703-2,704-1,457-1,1425,1651,9369,038

сформувати вектор-еталон енергоефективності та визначити модифікований показник енергоефективності, на основі якого виконано ранжування котелень.

Ранжування за допомогою правила Борда

Нормалізовані значення ефективності енерговикористання в котельнях показників наведено у табл. 3.3.


Таблиця 3.3-

Нормалізовані значення ефективності енерговикористання

ОбєктП1П2П3П5П6Котельня №10,10510,12910,12910,02280,1527Котельня №20,03930,09610,09610,09280,1369Котельня №30,10390,15110,15110,09210,3057Котельня №40,14200,14640,14640,35260,0840Котельня №50,14200,16380,16370,13400,1506Котельня №60,23390,14750,14750,08420,0841Котельня №70,23380,16600,16600,22140,0861

Значення проміжних коефіцієнтів Борда наведено у табл. 3.4.


Таблиця 3.4-

Значення проміжних коефіцієнтів Борда

ОбєктП1П2П3П5П6Котельня №145561Котельня №266633Котельня №352240Котельня №434406Котельня №531122Котельня №603355Котельня №710014

Значення результуючих коефіцієнтів Борда наведено у табл. 3.5.


Таблиця 3.5

Значення результуючих коефіцієнтів Борда

ОбєктРанжування котелень (коефіцієнти Борда)РангКотельня №1212Котельня №2241Котельня №3134Котельня №4176Котельня №593Котельня №6165Котельня №767

Ранжування за допомогою правила Кондорсе

Визначення переважання попарним порівнянням за показниками енергоефективності наведено у табл. 3.6.


Таблиця 3.6-

Визначення переважання попарним порівнянням за показниками енергоефективності

ОбєктКотельня №1Котельня №2Котельня №3Котельня №4Котельня №5Котельня №6Котельня №7Котельня №1x144444Котельня №24x44534Котельня №311x2414Котельня №4113x344Котельня №51012x14Котельня №612414x4Котельня №7111111x

Визначення домінанти та кількісного показника ранжування по правилу Кондорсе наведено у табл. 3.7.


Таблиця 3.7-

Визначення домінанти та кількісного показника ранжування по правилу Кондорсе

ОбєктКотельня №1Котельня №2Котельня №3Котельня №4Котельня №5Котельня №6Котельня №7Кількісний показникРангКотельня №1x4444451Котельня №24x445451Котельня №3x4424Котельня №4x4424Котельня №5x416Котельня №644x433Котельня №7x07

Ранжування за допомогою правила Копеланда

Отримані значення та результати коефіцієнтів Копеланда по ранжуванню котелень наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8-

Результати коефіцієнтів Копеланда та ранжування котелень за показниками ефективності їх енерговикористання

Обєкт Коефіцієнт Копеланда РангКотельня №15142Котельня №25051Котельня №323-15Котельня №42204Котельня №514-36Котельня №63213Котельня №706-67

.2.2 Ранжування котелень по виробництву тепла

Теплова енергія - кінцевий енергетичний продукт с системі теплопостачання,на виробництво і передачу якого зосереджена робота СКТ.

Зменшення витрат енергоресурсів на виробництво тепла несе за собою зменшення питомих витрат в СКТ на виробництво 1 Гкал продукту, та підвищення рівня ефективного енергоспоживання.

Ранжування об'єктів проводилось з урахуванням показників енергоефективності (табл. 3.9), визначених на основі загальноприйнятих звітних даних про роботу підприємства: (П4); та додаткових показників енергоефективності: (П7), (П8), (П9), (П10).


Таблиця 3.9-

Значення показників енергоефективності котелень

ОбєктП4П7П8П9П10Котельня №1158,5800,9185,3096,13657,890Котельня №2164,1400,9094,7117,02455,397Котельня №3154,9800,8915,4128,94057,463Котельня №4158,4700,9035,5557,63857,000Котельня №5159,6900,9045,5727,54856,620Котельня №6159,9900,8606,23012,07953,746Котельня №7161,6700,9025,8147,81855,764Ранжування за допомогою таксономічного показника

Виконання процедури стандартизації матриці показників енергоефективності котелень (табл. 3.9) забезпечило формування стандартизованої матриці ознак (табл. 3.10). Диференціація ознак на стимулятори та дестимулятори дозволила сформувати вектор-еталон енергоефективності та визначити модифікований показник енергоефективності, на основі якого виконано ранжування котелень.


Таблиця 3.10

Ранжування котелень за рівнем енергоефективності

ОбєктСтандартизовані значення показників енергоефективностіВідстань Таксономічний показник Ранг П4П7П8П9П10Котельня №1-0,5401,520-0,647-1,5201,4563,4240,5822Котельня №22,2770,856-2,531-0,856-0,7837,0920,1356Котельня №3-2,364-0,576-0,3220,5761,0723,9450,5194Котельня №4-0,5960,3970,126-0,3970,6573,2870,5991Котельня №50,0220,4640,181-0,4650,3163,6760,5523Котельня №60,174-2,9242,2512,924-2,2647,7320,0577Котельня №71,0260,2620,942-0,262-0,4534,4740,4545Стимулятор +1 Дестимулятор -1-++-+Еталон енергоефективності-2,3641,5202,251-1,5201,4564,8041,6968,196

Ранжування за допомогою правила Борда

Нормалізовані значення ефективності енерговикористання в котельнях показників наведено у табл. 3.11.


Таблиця 3.11-

Нормалізовані значення ефективності енерговикористання

ОбєктП4П7П8П9П10Котельня №10,14190,14600,13750,10730,1470Котельня №20,14690,14460,12200,12280,1406Котельня №30,13870,14170,14020,15630,1459Котельня №40,14180,14370,14390,13360,1447Котельня №50,14290,14380,14430,13200,1437Котельня №60,14320,13680,16140,21120,1365Котельня №70,14470,14340,15060,13670,1416

Значення проміжних та результуючих коефіцієнтів Борда наведено у табл. 3.12.


Таблиця 3.12-

Значення проміжних та результуючих коефіцієнтів Борда

ОбєктП4П7П8П9П10Результуючий коефіцієнтРангКотельня №146166231Котельня №205051116Котельня №361215154Котельня №453334182Котельня №534443182Котельня №62060087Котельня №712522125

Модель ранжування за допомогою правила Кондорсе

Визначення переважання попарним порівнянням за показниками енергоефективності наведено у табл. 3.13.


Таблиця 3.13

Визначення переважання попарним порівнянням за показниками енергоефективності

ОбєктКотельня №1Котельня №2Котельня №3Котельня №4Котельня №5Котельня №6Котельня №7Котельня №1x533444Котельня №20x22232Котельня №323x2242Котельня №4233x244Котельня №51333x44Котельня №612111x2Котельня №7133113x

Визначення домінанти та кількісного показника ранжування по правилу Кондорсе наведено у табл. 3.14.


Таблиця 3.14-

Визначення домінанти та кількісного показника ранжування по правилу Кондорсе

ОбєктКотельня №1Котельня №2Котельня №3Котельня №4Котельня №5Котельня №6Котельня №7Кількісний показникРангКотельня №1x544441Котельня №2x05Котельня №3x414Котельня №4x4422Котельня №5x4422Котельня №6x05Котельня №7x05

Модель ранжування за допомогою правила Копеланда

Отримані значення коефіцієнтів Копеланда та ранжування котелень зводимо до таблиці 3.15.


Таблиця 3.15

Результати коефіцієнтів Копеланда та ранжування котелень за показниками ефективності їх енерговикористання

Обєкт Коефіцієнт Копеланда РангКотельня №14041Котельня №201-15Котельня №31013Котельня №42022Котельня №52113Котельня №604-47Котельня №703-36

.2.3 Ранжування котелень по споживанню палива, ранжування котлів

Оскільки котел - це основний споживач палива, доцільно провести ранжування котелень по вибірці встановлених на них котлів, що дасть змогу оцінити ефективність споживання палива як самих котлів та котелень так і цілого підприємства.

Ранжування об'єктів проводилось з урахуванням показників енергоефективності (табл. 3.16), визначених на основі загальноприйнятих звітних даних про роботу підприємства: (П11), (П12), (П13), (П14), (П15), (П16) (П17), (П18); та додаткових показників енергоефективності: (П19), (П20).


Таблиця 3.16-

Значення показників енергоефективності котелень

КотелП11П12П13П14П15П16П17П18П19П20№1.1159,12159,51159,8460,7049,7040,6093,00153,605,3410,12№1.2159,18159,79160,3769,8056,0042,4093,00153,600,000,00№1.3156,70157,80159,9670,5045,4034,2093,00153,605,1652,70№1.4159,20159,06159,8769,0058,2042,2093,00153,602,4829,10№2.1163,18163,66164,7370,3646,9634,5990,20158,304,7338,79№2.2163,99163,84163,0552,9345,4530,5990,20158,305,9815,37№2.3161,01162,75164,5634,5024,2016,4094,10151,809,424,11№3.1159,67158,17161,0065,1039,0818,0194,00151,960,000,00№3.2159,53157,44155,5282,7259,3337,8094,00151,965,6912,60№3.3158,04155,81155,5074,7651,7833,4194,00151,965,6919,49№3.4158,73155,31153,7668,9244,9030,5194,00151,965,6920,34№4.1159,87158,24155,6867,1443,7621,2590,20158,302,9312,40№4.2159,62158,78157,3756,0640,2627,1490,20158,305,8323,83№4.3160,00158,36157,0033,8623,1819,4194,10151,805,435,83№5.1161,29160,01159,7896,4863,9054,3794,00151,968,982,12№5.2160,67159,61159,8294,7662,8851,4394,00151,968,9842,50№5.3161,27159,76161,63109,7690,5770,6294,00151,968,9837,74№6.1159,89160,17160,6267,8554,4530,0994,00151,969,7131,62№6.2160,67159,30158,8876,7770,7040,2094,00151,969,7131,68№6.3161,03160,45159,5378,0464,1736,2294,00151,969,7122,77№7.1158,56160,86173,2142,8032,2015,4094,10151,804,0316,76№7.2151,94160,91160,3179,4059,4049,1090,20158,305,7827,28№7.3162,03162,38162,5760,6042,0033,1090,20158,304,7210,10

Ранжування за допомогою таксономічного показника

Виконання процедури стандартизації матриці показників енергоефективності котлів (таблиця 3.16) забезпечило формування стандартизованої матриці ознак (Додаток А табл. А3.1). Диференціація ознак на стимулятори та дестимулятори дозволила сформувати вектор-еталон енергоефективності та визначити модифікований показник енергоефективності, на основі якого виконано ранжування котлів.

Фрагмент таблиці ранжування котлів за допомогою таксономічного показника наведено у табл. 3.17 (Додаток А табл. А.3.1).


Таблиця 3.17-

Ранжування котлів за допомогою таксономічного показника

КотелСтандартизовані значення показників енергоефективностіРанг П11П12П13П14П15П16П17П18П19П20№1.1-0,443-0,088-0,137-0,637-0,0960,5510,110-0,121-0,249-0,8699,5990,32611№1.2-0,4040,0870,0660,0770,4510,7340,110-0,121-2,753-1,7329,2500,3519№1.3-2,042-1,156-0,0910,132-0,469-0,0990,110-0,121-0,3322,7617,9730,4411……………………………………№7.1-0,8130,7554,977-2,040-1,614-2,0090,906-0,901-0,864-0,30313,5690,04821№7.2-5,1860,7860,0430,8300,7461,415-1,9171,917-0,0400,5938,0140,4382№7.31,4791,7040,907-0,644-0,764-0,211-1,9171,917-0,537-0,87112,5070,12219Стимулятор +1 Дестимулятор -1---++++--+Еталон енерго-ефективності-5,186-2,710-2,4623,2113,4503,6010,906-0,901-2,7532,76110,2931,97914,252

Ранжування за допомогою правила Борда

Фрагмент нормалізованих значень ефективності енерговикористання котлів показників , за допомогою яких проведено ранжування наведено у табл. 3.18 (Додаток А табл. А.3.2).


Таблиця 3.18-

Нормалізовані значення ефективності енерговикористання

КотелП11П12П13П14П15П16П17П18П19П20№1.10,04330,04340,04340,03830,04250,05020,04350,04340,03950,0217№1.20,04330,04350,04350,04410,04790,05240,04350,04340,00000,0000№1.30,04260,04300,04340,04450,03890,04230,04350,04340,03820,1128……………………………№7.10,04310,04380,04700,02700,02760,01900,04410,04290,02980,0359№7.20,04130,04380,04350,05020,05080,06070,04220,04470,04280,0584№7.30,04410,04420,04410,03830,03590,04090,04220,04470,03500,0216

Фрагмент значень проміжних та результуючих коефіцієнтів Борда наведено у табл. 3.19 (Додаток А табл. А.3.3).


Таблиця 3.19-

Значення проміжних та результуючих коефіцієнтів Борда

КотелП11П12П13П14П15П16П17П18П19П20Результуючий коефіцієнтРанг№1.1171212611166614610614№1.216981214186621211315№1.3211910148116615221324…………………………………№7.11950220202018109616№7.222491817190091511310№7.3234559001755022

Ранжування за допомогою правила Кондорсе

Визначення переважання попарним порівнянням за показниками енергоефективності наведено у табл. 3.20.

Визначення домінанти та кількісного показника ранжування по правилу Кондорсе наведено у табл. 3.21.


Таблиця 3.20-Визначення переважання попарним порівнянням за показниками енергоефективності

Котел№1.1№1.2№1.3…№7.1№7.2№7.3№1.1x43…559№1.26x3…649№1.377х…769……………………№7.1543…x46№7.2564…6x7№7.3111…43x

Таблиця 3.21-

Визначення домінанти та кількісного показника ранжування по правилу Кондорсе

Котел№1.1№1.2№1.3…№7.1№7.2№7.3Кількісний показникРанг№1.1x…9615№1.26x…69912№1.377х…769146…………………………№7.1…x6418№7.26…6x71011№7.3…x418

Ранжування за допомогою правила Копеланда

Отримані значення при аналізі котлів підприємства, а саме кількості домінантних характеристик (L, U) та значення результуючих коефіцієнтів Копеланда та ранжування котлів за показниками ефективності енерговикористання паливних ресурсів системи зводимо до табл. 3.22.


Таблиця 3.22-

Результати коефіцієнтів Копеланда та ранжування котлів за показниками ефективності їх енерговикористання

Котел Коефіцієнт Копеланда Ранг№1.1611-515№1.2911-213№1.314779……………№7.1414-1018№7.2107311№7.3417-1320

Визначення рейтингу котлів відповідних котелень

Фрагмент таблиці ранжування котлів відповідних котелень теплопостачального підприємства наведено у таблиці 3.23 (Додаток А табл. А.3.4)


Таблиця 3.23-

Рейтинг котлів відповідних котелень

КотельняКотелМетод таксономічного показникаМетод БордаМетод КондорсеМетод КопеландаПрийнятий ранг№1№1.144444№1.232333№1.311121№1.422112…………………№7№7.132222№7.211111№7.323233

Рейтинг котлів відповідних котелень дає змогу оцінити ефективність споживання палива в кожній з котелень окремо та зробити висновок за допомогою ранжування про ефективність використання котлів.

3.3 Результуючі значення ранжування котелень по енергоефективності споживання електричної енергії, палива та виробництві тепла


Таблиця 3.24-

Результуючі значення ранжування за рівнем показників ефективності споживання електричної енергії

ОбєктМетод таксономічного показникаПравило БордаПравило КондорсеПравило КопеландаПрийнятий рангКотельня №122122Котельня №211111Котельня №365455Котельня №443444Котельня №556666Котельня №634333Котельня №777777

З табл. 3.24 випливає, що за ефективністю споживання електричної енергії в підприємстві теплопостачання найвищі рівні ефективності мають Котельня №2 та Котельня №1, найнижчі - Котельня №5, Котельня №7.


Таблиця 3.25-

Результуючі значення ранжування за рівнем показників ефективності виробництва тепла

ОбєктМетод таксономічного показникаПравило БордаПравило КондорсеПравило КопеландаПрийнятий рангКотельня №121111Котельня №266556Котельня №344434Котельня №412222Котельня №532233Котельня №677577Котельня №755565

З табл. 3.25 випливає, що за ефективністю виробництва теплової енергії в підприємстві теплопостачання найвищі рівні ефективності мають Котельня №1 та Котельня №4, найнижчі - Котельня №2, Котельня №6.


Таблиця 3.26

Результуючі значення ранжування за рівнем показників ефективності споживання палива

ОбєктМетод таксономічного показникаПравило БордаПравило КондорсеПравило КопеландаПрийнятий рангКотельня №112443Котельня №277777Котельня №321332Котельня №466656Котельня №532111Котельня №644224Котельня №755565

З табл. 3.26 випливає, що за ефективністю споживання палива в підприємстві теплопостачання найвищі рівні ефективності мають Котельня №5 та Котельня №3, найнижчі - Котельня №4, Котельня №2.


.4 Визначення загального рейтингу котелень телопостачання підприємства


Порівняння значень отриманих за допомогою ранжування чотирма методами рейтингування з метою визначення поточного стану енергозбереження та ефективності використання енергоресурсів, рівня ефективності управління енерговикористання в котельнях підприємства теплопостачання ДКП «Луцьктепло» на 2013 рік звітного періоду наведені в табл. 3.27.


Таблиця 3.27

Розподіл за рівнем ефективності енерговикористання в котельнях підприємства теплопостачання

ОбєктВид енерговикористанняПрийнятий рангСпоживання електричної енергіїВиробництво теплаСпоживання паливаКотельня №12131Котельня №21675Котельня №35423Котельня №44264Котельня №56312Котельня №63745Котельня №77557

З табл. 3.27 випливає, що по розподілу усіх 3-х видів енерговикористання в підприємстві теплопостачання ДКП «Луцьктепло» на 2013 рік звітного періоду, найвищі рівні енергоефективності мають Котельня №1 та Котельня №5, найнижчі - Котельня №2, Котельня №6, Котельня №7.


Висновки


. Аналізування ефективності енерговикористання на основі запропонованих методів ранжування, побудованого з урахуванням сукупності показників енергоефективності, дає змогу виконати рангове рейтингування об'єктів СКТ, та дозволяє виявити кращі з них, проте не забезпечує можливості однозначного виявлення причин зниження рейтингів інших об'єктів.

. Ранжування за допомогою таксономічного показника, правилами Борда, Кондорсе та Копеланда дає незначну різницю в отриманих значеннях, що свідчить про стабільність правил ранжування та достовірність отриманих результатів. Характерною ознакою точності є чітке розмежування кращого та гіршого при порівнянні.

. Використання методів ранжування для вирішення задач енергетичного бенчмаркінгу забезпечує порівняльну характеристику обєктів системи теплопостачання та їх ефективності енергоспоживання, виконання якої дозволило встановити рейтинг котелень для подальшого проведення заходів по підвищенню рівня енергоефективності системи теплопостачання та її структурних елементів.

бенчмаркінг енергоспоживання теплопостачання


ВИСНОВКИ


В даній роботі розвязано актуальну задачу визначення рівня енергоефективності теплогосподарства, як складної енерготехнологічної системи на основі енергетичного бенчмаркінгу ефективності енерговикористання, який передбачає врахування початкових умов функціонування та особливостей організації технологічного процесу, що має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності функціонування підприємства теплопостачального господарства. Основні висновки та результати роботи:

. В магістерській роботі наведено результати дослідження використання методів ранжування для вирішення задач енергетичного бенчмаркінгу в системах теплопостачання. Спираючись на останні наукові й практичні результати в досліджуваній області, здійснено методологічне й емпіричне обґрунтування вирішення науково-прикладної проблеми низької енергоефективності вітчизняних підприємств теплопостачання, що виражається в розробці та обґрунтуванні методології формування загального механізму управління ефективністю енерговикористання підприємства.

. В результаті дослідження запропоновано методичні положення з трьохрівневого аналізу енергоефективності (споживання електричної енергії, виробництво тепла, споживання палива), які дозволяють: укрупнено оцінювати ефективність кожного із них; складати відповідний рейтинг; виділяти із загальної сукупності кращі й гірші елементи підприємства системи теплопостачання; встановлювати фактори ефективності виробництва; виявляти резерви зниження витрат і зростання обсягів виробництва, а також тенденції зміни енергоефективності окремої котельні чи її складової; визначати потенціал зростання ефективності та виробляти рекомендації щодо його використання для різних підгалузей, підприємства та його окремих складових.

. Визначено кращі котельні підприємства теплопостачання по різних видах енергоефективності, висока ефективність яких визначається сучаснішими технологіями, високим рівнем автоматизації виробництва і кваліфікованим персоналом, впровадженням якісного менеджменту, що забезпечують великий випуск продукції при відносно невисоких питомих витратах виробництва. Кращі котельні підприємства можуть стати еталонами, на які орієнтуватимуться менш ефективні підприємства системи теплопостачання при здійсненні енергетичного бенчмаркінгу енергоефективності за допомого рейтингових оцінок..

. Узагальнення переваг використання рейтингових оцінок в діяльності обєктів виявило ряд проблем, одним з яких є низький рівень знання субєктів оцінювання щодо можливостей рейтингових оцінок у сфері енергоефективності. Дослідження в роботі покликані показати напрями використання рейтингових оцінок для підвищення рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.

. Таким чином, рейтинг є інструментом, використання якого, дозволяє отримувати інформацію щодо якості оцінюваної системи теплопостачання, стимулювати для здійснення дій з поліпшення стану справ у сфері енергоефективності, здійснювати взаємодію між різними суб'єктами відносин і контролювати процес досягнення задачі енергетичного бенчмаркінгу - підвищення рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.Шидловський А.К. Паливно-енергетичний комплекс України в контексті глобальних енергетичних перетворень / А.К. Шидловський, Б.С. Стогський, М.М. Кулик, Г.Г. Півняк, О.В. Кириленко, С.П. Денисюк, А.К. Вороновський. - К.: Українські енциклопедичні знання, 2004. - 468с.

2.Державна служба статистики України [Електронний ресурс] // Статистичний бюлетень ПРО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ОПАЛЮВАЛЬНИХ КОТЕЛЕНЬ І ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ В УКРАЇНІ . - 2010.

3.Державна служба статистики України [Електронний ресурс] // Статистичний бюлетень ПРО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ОПАЛЮВАЛЬНИХ КОТЕЛЕНЬ І ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ В УКРАЇНІ . - 2011.

4.Державна служба статистики України [Електронний ресурс] // Статистичний бюлетень ПРО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ОПАЛЮВАЛЬНИХ КОТЕЛЕНЬ І ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ В УКРАЇНІ . - 2012.

5.Державна служба статистики України [Електронний ресурс] // Статистичний бюлетень ПРО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ОПАЛЮВАЛЬНИХ КОТЕЛЕНЬ І ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ В УКРАЇНІ . - 2013.

6.В Полторак В. А Маркетингові дослідження: Навчальний посібник [Текст] / В.А Полторак. - К. : Центр навчальної літератури. 2003. - 387 с.

7.Дафт Р.Л. Менеджмент (Серия «Теория и практика менеджменте») [Текст] / Р.Л. Дафт. - Спб. : Издательство «Питер», 2000. - 832 с.

8.Ковалева М. Рейтинг бьет рекордн [Текст] / М. Ковалева // Практический маркетинг. - 2004. - №38. - С.З.

9.Баш Л.М Современный словарь иностранних слов: толкование, словоупотребление, словообразование, этимология / Л.М. Баш, А.В. Боброва и др.- М. : Цитадель, 2000. - 928 с.

10.Савина АВ. Рейтинговая оценка как отражения конкурентно-способности предприятий сферы услуг [Текст]: автореф. дис. ... канд. зкон. наук: 08.00.05 / Савина Анастасия Владимировна; Новосибирский государственный университет экономики и управления - Новосибирск, 2006. - 45 с.

11.Методика прогноза рейтингов на региональном телевидении и расчет эффективности рекламной кампании [Текст] /. - М.: Видео Интернешнл - Трэнд, 2004.

12.Фишбейн Б.Д. О методологии рейтинг-оценивания деятельности кафедр высшего учебного заведення [Текст] / Б.Д Фишбейн. - Самара: СамГАПС, 2004. - 24 с.

13.Корнев Ю.М. Опыт создания и применения системи рейтинга [Текст] // Ю.М. Корнев. В.А Синачев // ЖВХО. - 1990. - №3 - С. 323-327.

14.Касимов Р.Я. Рейтинговый контроль [Текст] / Р.Я. Касимов, В.А Зинченко, И.И. Грандберг // Вьісшее образование в России. - 1994. - №2 - С. 83-92.

15.Катханов К.Н. Методика разработки и внедрения системи рейтинг-контроля учений и знаний студентов [Текст] / К.Н. Катханов, В.В. Карпов. - М.: ИЦПКПС, 1991. - 49 с.

16.Рейтинг в учебном процессе вуза (опыт, проблеми, рекомендации) [Текст] / под ред. А.И. Барсукова. - М., 1992. - 142 с.

17.Сосонко В.Е. Рейтинговая оценка контроля знаний. Пути разработки и внедрения [Текст] / В.Е. Сосонко, Г.А. Курябова // Среднее профессиональное образование. - 1996. - №5 - С. 29-34.

18.Методика визначення рейтингів університетів України [Текст] - К.: НТУУ «КПІ», 2006. - 46 с.

19.Горбач АВ. Как определяются мєждународние рейтинги государств [Текст] / А.В. Горбач, М.М. Ковалев // Вестн. ассоц. бел. банков. - 2000. - №33. - С. 25-28.

20.Кузнецов П.И. Ранжирование природопользователей по уровням зкологического контроля [Електронний ресурс] / П.И. Кузнецов, С.Н. Трунин.

21.Уханов П.С. Рейтинг руководителей и специалистов: деловая игра [Текст] / П. С. Уханов. - Самара: Самар. гос. техн. ун-т., 1993. - 14 с.

22.Миркин Б. Г. Проблема группового выбора [Текст] / Б.Г. Миркин. - М.: Наука, 1974. - 256 с.

23.Ковалев М.М. Методики расчета банковских рейтингов [Текст] /

М. М. Ковалев, И.Т. Шибеко // Банкаускі веснік. - 1999. - №6. - С. 30-39.

24.Уткин 3. А. Финансовое управление [Текст] / З.А. Уткин. - М : Ассоциация авторов и издателей «Тандем». Издательство ЭКМОС, 1997. - 208 с.

25.Гасанов Г. Б. Рейтинговая оценка и регулирование деятельности распредешительннх злектрических сетей в условиях нечеткости [Текст] / Г.Б. Гасанов. - Львов: Львивська политехника, 2006. - 116 с.

26.Гасанов Г.Б. Методика определения рейтинга распределительных электрических сетей [Текст] / Г.Б. Гасанов // Труди III Международной научно-практической конфдзенции «Функционирование и развитие ринков электроэнергии и газа» (ФРЕГ - 2005). - Партенит (Крым, Украина): НАН Украины, Институт проблем моделирования в энергетике им. Г. Е. Пухова, 2005. - С. 53-62.

27.Игнашкина Т.Б. Рейтинговая оценка энергораспределительных компаний Украины [Текст] / Т.Б. Игнашкина, Л.В. Млинарич, О.Е. Горовой, И.В. Завода // Труди II Международной научно-практической конференции «Функционирование и развитие рынков электроэнергии и газа» (ФРЕГ - 2004). - Партенит (Крим, Украина): НАН Украины, Институт проблем моделирования в энергетике им. Г. Е. Пухова, 2004. - С. 48-52.

28.Подолець Р.И. Методологічні аспекти аналізу та рейтингова оцінка ефективності функціонування енергопостачальних компаній [Текст] / Р.И. Подолець // Економіст. - 2003. - №1. - С. 55-57.

29.Кротков А.М Конкурентоспособность предприятия: подходы к обеспечению, критерии, методы оценки [Електронний ресурс] / А.М. Кротков, Ю.Я. Епенева // Маркетинг в России и за рубежем - 2001. - № 6. -

30.Пугач И. Взгляд на промышленность сквозь призму крупнейших предприятий [Електронний ресурс] / И. Пугач, А. Назарова, Н. Сугуралиева //' Интернет версия журналаЭкономическое обозрение.

31.Чангли Д.Ф. Методика определения рейтинга предприятия малого бизнеса [Текст] / Д.Ф. Чангли. - Екатеринбург: Уральский ГЭУ, 1995. - 53 с.

32.Савина А.В. Роль рейтингов при оценке конкурентоспособности предприятий / АВ. Савина // Практический маркетинг. -2006. -№8. - С 7-11.

33.Воловик М.А. Программная система поддержки принятия решений: обработка информации в порядкових шкалах [Текст] / М.А. Воловик, А.М. Даничев, А.А. Даничев // САD/САМ/САЕ/САLS. - 2004 - №2(5) - С. 31-45.

34.Ананькина Е.А. Контроллинг как инструмент управлення пред-приятием [Текст] / Е.А Ананькина и др.; Под ред. Н.Г. Данилочкиной. -М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 279 с.

35.Цыпкин Ю.А. Менеджмент: Учеб. пособие дня вузов [Текст] / Ю.А. Цьпкин, А.Н. Люкшинов, Н.Д. Эрнашвили. -М.: ЮНРПИ-ДАНА, 2001. - 439 с.

36.Camp Robert С. Benchmarking: The Search for Industry Best Practices that Lead to Superior Performance : [monograph] / Robert С. Camp. - Wisc., Milwaukee : ASQC Quality Press, 1989. - 299 p.

37.Прус О.М. Бенчмаркінг у підвищенні конкурентоспроможності молокопереробних підприємств: дис. … канд. екон. наук : 08.00.04 / Прус О.М. - К., 2008. - 221 с.

38.Гвоздецька І.В. Бенчмаркінг як важливий інструмент залучення іноземних інвестицій / І.В. Гвоздецька // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007. - № 6. - Т. 3. - С. 105-108.

39.Методические основы комплексного анализа энергоиспользования и энергопотребления на промышленных предприятиях / И.В. Вархотова, А.С. Кара-цуба, А.И. Мелихов и др. - К., 1990.

40.Орлов А.И. Нечисловая статистика [Текст] / А.И.Орлов. - М. : МЗ-Пресс, 2004. - 513 с.

41.Долгов П.П. Электроэнергетический комплекс. Экономический анализ и оптимальные решения [Текст] / П. П. Долгов, И. Е. Нелидов, И.М. Савин - Харьков: Вища школа, 1985. - 176 с.

42.Гасанов Г.Б. Рейтинговая оценка и регулирование деятельности распределительных электрических сетей в условиях нечеткости [Текст] / Г.Б. Га-санов. - Львов: Львивська политехника, 2006. - 116 с.

43.Прикладная статистика. Классификация и снижение размерности / [С.А. Айвазян, В.М. Бухштабер, И.С. Енюков, Л.Д. Мешалкин]; Под ред. С.А. Айвазяна. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 607 с.

44.Теория систем и системний анализ в управлений организациями: Справочник: Учеб. пособие / Под ред. В.Н. Волковой и А.А. Емельянова. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 848 с.

45.Дружинин В.В. Системотехника / В.В. Дружинин, Д.С. Конторов. - М.: Радио и связь, 1985. - 200 с

46.Анфилатов В.С. Системный анализ в управлений: Учебное пособие / [В.С. Анфилатов, А.А. Ємельянов, А.А. Кукушкин]; Под ред. А.А. Ємельянова. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 268 с.

47.Показатели использования энергии / Под ред. А.С. Некрасова. - М.: Энергия, 1968. - 256 с.

48.Находов В.Ф. Экономико-организиционные основы энергосбережения. - Киев: Энергетический центр ЕС в Киеве, 1995. 150 с.

49.Енергетичний аудит обєктів житлово-комунального господарства: Монографія/ В.П. Розен, О.І. Соловей, С.В. Бржестовський, А.В. Чернявський, Розен П.В. // Під заг. ред. В.П. Розена, О.І. Соловя - К.:ПП ВКФ «ДЕЛЬТА ФОКС», 2007. - 224 с.


ДОДАТКИ


ДОДАТОК А


Таблиця А.3.1-

Ранжування котлів за допомогою таксономічного показника

КотелСтандартизовані значення показників енергоефективностіРанг П11П12П13П14П15П16П17П18П19П20№1.1-0,443-0,088-0,137-0,637-0,0960,5510,110-0,121-0,249-0,8699,5990,32611№1.2-0,4040,0870,0660,0770,4510,7340,110-0,121-2,753-1,7329,2500,3519№1.3-2,042-1,156-0,0910,132-0,469-0,0990,110-0,121-0,3322,7617,9730,4411№1.4-0,390-0,369-0,1260,0140,6420,7140,110-0,121-1,5880,7498,1870,4264№2.12,2392,5031,7330,121-0,333-0,060-1,9171,917-0,5331,57512,6260,11420№2.22,7742,6151,091-1,246-0,464-0,466-1,9171,9170,050-0,42213,7830,03322№2.30,8051,9351,668-2,691-2,308-1,9080,906-0,9011,664-1,38214,476-0,01623№3.1-0,080-0,9250,307-0,292-1,017-1,7440,834-0,831-2,753-1,73210,8590,23816№3.2-0,172-1,380-1,7891,0900,7400,2670,834-0,831-0,083-0,6588,3150,4175№3.3-1,157-2,398-1,7970,4660,085-0,1790,834-0,831-0,083-0,0708,0680,4343№3.4-0,701-2,710-2,4620,008-0,512-0,4740,834-0,831-0,0830,0028,8000,3838№4.10,052-0,881-1,728-0,132-0,611-1,415-1,9171,917-1,380-0,67510,6660,25215№4.2-0,113-0,544-1,082-1,001-0,915-0,816-1,9171,917-0,0170,30010,8670,23717№4.30,138-0,806-1,223-2,742-2,397-1,6020,906-0,901-0,206-1,23512,3550,13318№5.10,9900,224-0,1602,1691,1361,9500,834-0,8311,459-1,5519,8780,30712№5.20,581-0,026-0,1452,0341,0481,6520,834-0,8311,4591,8928,6770,3917№5.30,9770,0680,5483,2113,4503,6010,834-0,8311,4591,4868,6100,3966№6.10,0650,3240,161-0,0760,316-0,5170,834-0,8311,8030,96410,2590,28014№6.20,581-0,219-0,5040,6241,7260,5100,834-0,8311,8030,9699,3000,34710№6.30,8190,499-0,2560,7231,1600,1060,834-0,8311,8030,20910,1070,29113№7.1-0,8130,7554,977-2,040-1,614-2,0090,906-0,901-0,864-0,30313,5690,04821№7.2-5,1860,7860,0430,8300,7461,415-1,9171,917-0,0400,5938,0140,4382№7.31,4791,7040,907-0,644-0,764-0,211-1,9171,917-0,537-0,87112,5070,12219Стимулятор +1 Дестимулятор -1---++++--+Еталон енергоефективності-5,186-2,710-2,4623,2113,4503,6010,906-0,901-2,7532,76110,2931,97914,252


Таблиця А.3.2-

Нормалізовані значення ефективності енерговикористання

КотелП11П12П13П14П15П16П17П18П19П20№1.10,04330,04340,04340,03830,04250,05020,04350,04340,03950,0217№1.20,04330,04350,04350,04410,04790,05240,04350,04340,00000,0000№1.30,04260,04300,04340,04450,03890,04230,04350,04340,03820,1128№1.40,04330,04330,04340,04360,04980,05220,04350,04340,01840,0623№2.10,04440,04460,04470,04450,04020,04280,04220,04470,03510,0830№2.20,04460,04460,04430,03340,03890,03780,04220,04470,04430,0329№2.30,04380,04430,04470,02180,02070,02030,04410,04290,06980,0088№3.10,04340,04310,04370,04110,03340,02230,04400,04290,00000,0000№3.20,04340,04290,04220,05230,05080,04670,04400,04290,04220,0270№3.30,04300,04240,04220,04720,04430,04130,04400,04290,04220,0417№3.40,04320,04230,04170,04350,03840,03770,04400,04290,04220,0435№4.10,04350,04310,04230,04240,03750,02630,04220,04470,02170,0265№4.20,04340,04320,04270,03540,03450,03350,04220,04470,04320,0510№4.30,04350,04310,04260,02140,01980,02400,04410,04290,04020,0125№5.10,04390,04360,04340,06100,05470,06720,04400,04290,06650,0045№5.20,04370,04350,04340,05990,05380,06360,04400,04290,06650,0910№5.30,04390,04350,04390,06930,07750,08730,04400,04290,06650,0808№6.10,04350,04360,04360,04290,04660,03720,04400,04290,07200,0677№6.20,04370,04340,04310,04850,06050,04970,04400,04290,07200,0678№6.30,04380,04370,04330,04930,05490,04480,04400,04290,07200,0487№7.10,04310,04380,04700,02700,02760,01900,04410,04290,02980,0359№7.20,04130,04380,04350,05020,05080,06070,04220,04470,04280,0584№7.30,04410,04420,04410,03830,03590,04090,04220,04470,03500,0216

Таблиця А.3.3-

Значення проміжних та результуючих коефіцієнтів Борда

КотелП11П12П13П14П15П16П17П18П19П20Результуючий коефіцієнтРанг№1.1171212611166614610614№1.216981214186621211315№1.3211910148116615221324№1.41514111115176620161315№2.11111310120016207420№2.200339800793923№2.36221112020335921№3.1121867321010212111012№3.214202019161410101081411№3.3202121151210101010111402№3.41822221077101010121287№4.1111719864001979117№4.2131517445008148019№4.391618003202013410315№5.1381421192110104211211№5.27111320182010104211343№5.3410522222210104191287№6.11077913610100178918№6.27131616211510100181269№6.35615172013101001310913№7.11950220202018109616№7.222491817190091511310№7.3234559001755022


Таблиця А.3.4-

Визначення переважання попарним порівнянням за показниками енергоефективності

Котел№1.1№1.2№1.3№1.4№2.1№2.2№2.3№3.1№3.2№3.3№3.4№4.1№4.2№4.3№5.1№5.2№5.3№6.1№6.2№6.3№7.1№7.2№7.3№1.1x4327985323576434534559№1.26x348975334775323734649№1.377x47987346897445744769№1.4866x810864458864347457610№2.13232x754235455212422524№2.211103x63102324211211402№2.3232254x3222222423334223№3.15534677x111555334333647№3.277768989x33997544756569№3.38766710897x4997544644759№3.47645588976x997544644658№4.153226785111x58544444637№4.2331258851115x5544445624№4.34534568533325x766566355№5.167668867555553x41634578№5.2786799876666646x4746689№5.36756897666666496x656679№6.153336877344665434x13648№6.2776689775666647659x6669№6.36665896746665464474x659№7.154335684534447544444x46№7.25644810864557853236456x7№7.31110687311236521121143x

Таблиця А.3.5-Визначення домінанти та кількісного показника ранжування по правилу Кондорсе

Котел№1.1№1.2№1.3№1.4№2.1№2.2№2.3№3.1№3.2№3.3№3.4№4.1№4.2№4.3№5.1№5.2№5.3№6.1№6.2№6.3№7.1№7.2№7.3Кількісний показникРанг№1.1x0007980000076000000009615№1.26x008970000770000700609912№1.377x07987006897000700769146№1.4866x810860008860007007610146№2.10000x700000000000000000121№2.200000x60000000000000000121№2.3000000x0000000000000000023№3.10000677x000000000000607517№3.277768989x00997000706069154№3.38766710897x0997000600709154№3.47600088976x997000600608139№4.100006780000x08000000607615№4.2000008800000x0000000600320№4.30000068000000x766066000714№5.167668867000000x006000781110№5.2786799876666606x0706689191№5.36706897666666096x606679191№6.100006877000660000x00608813№6.2776689770666607609x6669191№6.36660896706660060070x609146№7.100000680000007000000x06418№7.20600810860007800006006x71011№7.30000687000006000000000x418


Таблиця А.3.6- Рейтинг котлів відповідних котелень

КотельняКотелМетод таксономічного показникаМетод БордаМетод КондорсеМетод КопеландаПрийнятий ранг№1№1.144444№1.232333№1.311121№1.422112№2№2.111111№2.223122№2.332333№3№3.144444№3.221111№3.312121№3.433333№4№4.112222№4.223333№4.331111№5№5.133333№5.221121№5.312112№6№6.133333№6.211111№6.322222№7№7.132222№7.211111№7.323233


Теги: Підвищення ефективності енерговикористання на об’єктах систем теплопостачання  Диплом  Физика
Просмотров: 17807
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Підвищення ефективності енерговикористання на об’єктах систем теплопостачання
Назад