Флористичне та ценотичне різноманіття долини ріки Бабче (Передкарпаття), охорона та перспективи використання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

Інститут природничих наук

Кафедра біології та екології


ФЛОРИСТИЧНЕ ТА ЦЕНОТИЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ДОЛИНИ РІКИ БАБЧЕ (ПЕРЕДКАРПАТТЯ), ОХОРОНА ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

(магістерська робота для здобуття ОКР магістр)

спеціальність 8.04010201 - біологія


Студентки групи Б-5м

Кисляк М.Я.

Науковий керівник: к. б. н., доцент Шумська Н.В.


м. Івано-Франківськ - 2012

Зміст


Вступ

1. Огляд літератури

2. Фізико-географічна характеристика території дослідження

2.1 Географічне положення

2.2 Геологічна будова

2.3 Геоморфологічна будова

2.4 Водні ресурси

2.5 Ґрунти

2.6 Клімат

2.7 Рослинний світ

3. Методика та обєкти дослідження

4. Результати досліджень та їх обговорення

4.1 Конспект флори

4.2 Систематичний аналіз флори

4.2.1 Аналіз провідних родин

4.2.2 Біоморфологічний аналіз

4.2.3 Аналіз видів за місцем зростання

4.2.4 Аналіз видів за рясністю

4.3 Еколого - ценотичні особливості флори долини ріки Бабче

4.3.1 Аналіз видів за флороценотипами

4.3.2 Аналіз видів за відношенням до поживних речовин

4.3.3 Аналіз видів за відношенням до вологості

4.3.4 Аналіз видів за відношенням до інтенсивності світла

4.4 Фітоценотичні особливості долини ріки Бабче

4.5 Охорона та перспективи використання рослин долини ріки Бабче

4.5.1 Рослини, які занесені до Червоної книги України

4.5.2 Значення долини ріки Бабче для збереження генофонду видів, що мають практичне значення

Висновки

Список літератури

Вступ


Прекрасний і багатогранний рослинний світ, і хоч пройшло багато років з часу його виникнення, непізнаність і нерозгаданість його вабить дослідників. Якби ми знали, скільки втрачаємо, коли не робимо жодних спроб пізнати те, що нас оточує, що дає нам життя. Адже цей світ супроводжує нас повсюди, він є частинкою нашого існування.

Актуальність роботи полягає в необхідності вивчити флористичні та ценотичні особливості рослин долини ріки Бабче (притоки Бистриці Солотвинської, Передкарпаття), отримати достовірні дані про рідкісні і зникаючі види, лікарські і декоративні рослини долини річки Бабче. Також робота може бути використана дослідниками та науковими співробітниками для подальших наукових розробок і доповнень з даної тематики, учителями і студентами для підготовки та проведення уроків ботаніки та біології у старших класах школи.

Мета роботи - вивчити рослинність долини ріки Бабче. Для досягнення цієї мети ми поставили перед собою такі завдання:

)Описати флору долини ріки Бабче;

2)Провести систематичний аналіз родин;

3)Провести аналіз видів за життєвими формами;

4)Провести аналіз видів за місцем зростання;

5)Провести аналіз видів за рясністю;

6)Провести аналіз флори за флороценотипом;

7)Провести аналіз флори за відношенням до поживних речовин;

8)Провести аналіз флори за відношенням до вологості;

9)Описати рослинність долини ріки Бабче;

10)Провести аналіз флори за відношенням до інтенсивності світла;

11)Описати рідкісні та лікарські види.

Обєкт дослідження - долина ріки Бабче.

Предмет дослідження - рослинність долини ріки Бабче.

Новизна даної роботи полягає в тому, що дослідження в долині ріки Бабче (притоки Бистриці Солотвинської, Передкарпаття) ще не проводились, а це в подальшому допоможе науковцям та дослідникам ще краще вивчити рослинність та описати флору Івано-Франківської обл.

Практичне значення: територія Прикарпаття є зоною інтенсивного розвитку промисловості, землеробства і тваринництва, котрі супроводжуються урбанізацією ландшафту. Для усвідомлення процесів і явищ, які відбуваються на сучасному етапі та їх прогнозування виникає необхідність комплексного вивчення флори цього регіону.

флора ценотичний ріка охорона

1. Огляд літератури


Перший період Дослідження флори та рослинності Передкарпаття охоплює кінець ХІХ - початок ХХ століть. У цей період дослідженням флори Передкарпаття і Карпат займалися польські та німецькі ботаніки: Н. Завадський (Zawadski, 1825, 1835), Ф. Гербіх (Hеrbich, 1866), А. Реман (Rehma, 1873), В. Запалович (Zapalowicz, 1889), Е. Волощак (Woloszczak, 1890), Ф. Пакс (Paх, 1898-1908), А. Гаек (Hayek, 1916), М. Соколовський (Sokolowski, 1921), С. Вієрдак (Wierdak, 1927), М. Кочвара (Koczwara, 1931), В. Шафер (Szafer, 1935), В. Гаєвський (Gajewski, 1937), П. Контні (Kontny, 1938) [цит. за 30, 35].

Після другої світової війни флору та рослинність західних областей досліджували О.І. Бутейко (1963), В.К. Мякушко (1965), М.І. Косець (1947, 1959, 1971), М.А. Голубець (1971), С.М. Стойко (1968, 1969, 1972, 1982), Ю.Р. Шеляг-Сосонко (1961), Ю.Р. Шеляг-Сосонко та Р.С. Байрова (1965), Ю.Р. Шеляг-Сосонко та З.Н. Горохова [30-32, 35, 41-46]. У цих працях подаються відомості про флору і рослинність Карпат і Передкарпаття, наводяться дані про умови зростання різних видів рослин в окремих районах Карпат, Прикарпаття й Закарпаття, висвітлюється поширення їх на території цих районів, залежно від природно-історичних умов, викладаються наслідки вивчення деревостану, чагарникового та травянистого ярусів, проводиться класифікація рослинності.

Флору та рослинність листяних лісів Українських Карпат та Передкарпаття досліджували С.М. Стойко [31, 32], Л.І. Мілкіна [21], М.А. Голубець, К.А. Малиновський [8], Ю.Р. Шеляг-Сосонко [41, 42], Ю.Р. Шеляг-Сосонко та З.Н. Горохова [46]. Флору та рослинність букових лісів Українських Карпат вивчали Н.І. Косець [17], В.І. Буняк [2].

Флору Прикарпаття вивчав В.П. Ткачик [35]. В своїй монографії він детально проаналізував систематичну, еколого-ценотичну, просторову структуру флори Передкарпаття та антропогенні зміни флори.

Раритетні фітоценози західних регіонів України описали та систематизували С.М. Стойко, Л. І Мілкіна., П.Т. Ященко та ін. [34]. Проводилось також вивчення поширення рідкісних та зникаючих видів рослин у Передкарпатті, природних умов природно-заповідних територій та обєктів [27].

Геоботанічне районування Українських Карпат проведено Ю.Р. Шеляг-Сосонком та Т.Л. Андрієнко [43], флористичне районування викладене у "Визначнику рослин Українських Карпат [4].


2. Фізико-географічна характеристика території дослідження


2.1 Географічне положення


Місцевість, яку ми досліджували, знаходиться в Івано-Франківській області на межі Богородчанського та Надвірнянського районів, на околицях села Бабче та Молодьків. За флористичним районуванням досліджувана територія належить до району Передкарпаття Східнокарпатського округу Карпатської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської області Північнопалеарктичного підцарства (див. дод.1).

Передкарпаття - це передгірна височина, яка має загальний нахил на північний схід від Карпат до долини Дністра і Пруту. Абсолютні висоти височини в долинах 300-320 м. Абсолютні висоти височини в долинах рік досягають 300 - 320, на межиріччях - 350-500 м, а в передгірях - до 550-650 м. Територію Передкарпаття (у межах Івано - Франківської області) можна поділити на два різних передгірних райони, які відрізняються один від одного цілим рядом ознак: Івано-Франківське Передкарпаття та Покутське Передкарпаття. [3]

Надвірнянське (Міжбистрицьке) Передгіря розташоване між долинами Солотвинської і Надвірнянської Бистриць (див. додаток 1). На півдні прилягає до Карпат, а на півночі по долині верхньої течії р. Горохолина відокремлюється від Бистрицької улоговини. Північна частина району являє собою сильно розмиту поверхню 6-тої тераси, залишками якої є височини, піднесені на висоту 450-500м (г. Горохолинська - 440 м, г. Гостра-523 м) [7, 31].


.2 Геологічна будова


В межах Передкарпатського крайового прогину виділяють дві структурні зони: Внутрішня і Зовнішня. На Бистрицькому межиріччі трапляються 5 - 6м галечників зі світло - сірого пісковика з домівкою кременів, яшм і кварцитів. Алювії є майже на всіх межиріччях, зокрема 160 - метрова тераса річки Бистриці Надвірнянської. Алювій складений з двох шарів. Нижня частина розрізу виявлена валунно-галечними утвореннями, верхня - супіщано-суглиниста. Суглинки, що перекривають галечники темно - сірі, буруваті з лінзами піску, подекуди гравію, дуже тріщинуваті, вивітрілі. Їх потужність невелика 5 - 7м., рідко більше [3].

У Передкарпатті найбільш розвинуті делювіальні відклади на межиріччях майже всіх річок поблизу гір. Відклади складені жовтими, жовтувато - сірими, жовтувато - бурими і палевими суглинками з незначною домішкою піщаного та глинистого матеріалу. Елювіальні утворення дуже поширені. За літологічним складом виділяють такі відміни елювію: брилово - щебенистий, щебнисто-глинистий і глинистий [31].

Південно-Західну окраїну Руської платформи від Карпатської складчастої області відділяє область інтенсивного неогенового прогинання - Передкарпатський крайовий прогин, заповнений міоценовими моласами (потужними товщами уламкових порід: пісковиків, конгломератів, глин, пісків тощо,що виповнюють передові передгірні прогини матеріалами руйнування зростаючих гірських хребтів).

На території Південно-Західної окраїни Руської платформи найбільш древні утворення представлені кристалічними породами. Кристалічний фундамент полого (1-1,5?) занурюється в західному і південно-західному напрямах і поступово перекривається чимраз молодшими осадками рифею, кембрію, ордовика, силуру, девону, карбону і трансгресивно залягаючи ми осадовими утвореннями крейди та неогену.

На досліджуваній території є Битьків - Бабченське нафтогазове родовище, яке щорічно робить свій вклад в економіку країни [6, 42, 26].

2.3 Геоморфологічна будова


Різноманітність геологічних відкладів і стилів тектонічної будови Івано - Франківської області, складна і довга історія розвитку екзогенних процесів зумовили неоднаковий характер її поверхні.

Флювіально-акумулятивний рельєф, що ускладнений долинно-балковими формами, дуже поширений у Передкарпатті. Річка Бистриця Надвірнянська винесла з Карпат величезну кількість уламкового матеріалу. Поблизу Карпат відклався найбільш грубоуламковий, але все ж таки обкатаний матеріал, який утворив алювіальні та флювіогляціальні товщі валунко-галечників та гравійно-суглинистих відкладів, що перекрили грубою (20 - 40) поволокою більшість площі Передкарпаття. Внаслідок тектонічних рухів та кліматичних змін на річках Передкарпаття утворилося сім терас.

Сьома і шоста тераси - це утворені алювіальними і флювіогляціальними відкладами карпатських річок мають спільні риси:

.Їх покривний характер поширення на вищих поверхнях сучасних вододілів, що свідчить про їх велику водність порівняно з сучасними річками;

2.Наявність потужних галечників в основі терасових покривів, які перекриті з поверхні плащем без лесових суглинків;

.Забарвлення галечників сполуками заліза;

.Наявність у галечниках добре обкатаних кременистих порід, яшм жовтого і рожевого кольорів;

Молодші відклади мають характер не покривів, а терас, які складені галечниками з карпатських і подільських порід і перекриті суглинками, часто лесовидними. Такими молодшими терасами є пята, четверта, третя, друга, перша і заплава.

Пята та четверта тераси в долині трапляються невеликими ділянками.

Третя - добре виявлена: вона широка (досягає кількох кілометрів), утворюючи і Бистрицьку улоговину. За складом вона справжня акумулятивна, оскільки складена потужною товщею (15 - 20 і більше) галечників, перекритих малопотужними нелесовими суглинками. Така будова третьої тераси свідчить про те, що в епоху її утворення посилилися диференційовані рухи земної кори в Передкарпатті. Внаслідок цього одні блоки її опускалися, що викликало зменшення швидкості течії в ріках, їх блукання по заплаві, підмив берегів і розширення долин та накопичення галечникового алювія.

Друга тераса має набагато меншу ширину; висота 6-8 м. Потужність алювію невелика (4 - 6 м), отже вона цокольна.

Першу терасу можна назвати частково високою заплавою, тому що під час паводків її затоплює. Вона є досить широка.

Заплавні відклади (алювіальні) залягають на цоколі з корінних порід, в який врізаються русла річок, але в районах Бистрицької улоговини потужність заплавного алювію зростає, а сама заплава значно розширюється [10, 19, 31].


2.4 Водні ресурси


Поверхневі води. Бистриця бере свій початок на північних схилах Карпатських гір, має найбільший за площею басейн в Івано-Франківській обл. Бистриця Надвірнянська впадає в р. Бистриця вона є правою притокою,її довжина 98 км. Площа басейну 1585 км². Вона бере початок на північному схилі г. Чорна Клева на висоті приблизно 1600 м. Найбільші її притоки Салатрук, Довжинець, Зелениця, Горохолина та інші. Найвищий за розташуванням населений пункт в долині ріки - с. Бистриця, а найбільшим є - с. Зелена. Майже до с. Пасічна долина вузька, береги високі, схили круті і вкриті густими лісами. Швидкість течії річки значна і коливається від 2м/с в горах до 0.7м/с на рівнині Бистрицької улоговини.

Бистриця одержує живлення, головним чином, дощове і снігове, грунтове живлення є додатковим. Снігові води живлять ріку з березня по травень, коли танення снігу охоплює всю територію Передкарпаття і Карпат. В теплий період року, коли випадає близько 80% річної суми опадів ріка одержує дощове живлення, однак в цей час більша кількість вологи витрачається на випаровування. Гідрологічний режим Бистриці дуже складний. Річний хід стоку і рівнів характерний різними коливаннями, частими паводками, які спостерігаються у всі пори року: навесні - від танення снігу, влітку і восени - від випадання сильних дощів, взимку - внаслідок раптових відлиг, які супроводжуються дощами і таненням снігу в Передкарпатті [28,42].

Підземні води. У надрах Івано-Франківської області є прісні, мінералізовані та мінеральні води. Їх поширення тісно повязане з геологічною будовою цієї території.

Прісні води. Мінералізація прісних вод коливається в межах 0,1 - 0,5г/л, вони мають добрі смакові якості і є основним джерелом міського та сільського водопостачання. Містяться вони в основному у четвертинній товщі. Водоносними є алювіальні відклади річкових долин, з яких збудовані акумулятивні тераси. Вони представлені річковою галькою з домішкою піску та іншого різнозернистого матеріалу. Водотривкий горизонт - це переважно глинисті породи третинного віку, поверхня яких дуже нерівна. В одних місцях корінні породи виходять майже на поверхню, в інших корінне ложе занурюється на декілька метрів, де воно заповнене річковим алювієм. У звязку з цим утворюються напівзамкнені мікробасейни грунтових вод, а водозбагачення алювіального водоносного горизонту набагато збільшується. Води цих ділянок водоносного горизонту використовуються переважно для централізованого водопостачання (басейни Бистриць Солотвинської та Надвірнянської). Закладені на них криниці можуть задовольнити потреби у прісній воді тільки окремих дворів [4, 7].

Мінералізовані води. Висока мінералізація характерна для вод корінних порід нафтових родовищ внутрішньої зони Передкарпатського прогину, які вивчені і на Битківському родовищі. Це родовище відзначається дуже складною геологічною будовою, яка відбивається на гідрогеологічній обстановці і на особливостях хімічного складу підземних вод. Основними компонентами сольового складу вод є хлориди натрію і кальцію [19,31].

Мінеральні води. На ці води Івано-Франківська область досить бідна. У районі досліджуваної території таких вод не виявлено [31].


2.5 Ґрунти


На дослідній території переважають лучно-болотні, дерново-підзолисто-глеєві та дернові ґрунти. Дерново-підзолисто-глеєві ґрунти на Передкарпатті утворюють основний фон на середній та високій терасах. Характерна риса цих ґрунтів - чітка диференціація на горизонти за підзолистим підстилом. Гумусовий горизонт безструктурний, світло-сірого кольору, має різну глибину від двох до двадцяти пяти сантиметрів. Має велику щільність, призматичну структуру, інтенсивне утворення мінералів. Він вязкий, липкий, здатний до набухання, глибина елювіального горизонту від 25-30 см до 70-80 см. В умовах надмірного зволоження ґрунти надмірно зволожені і оголені, що відбивається на фізико-хімічних властивостях і знищує родючість [2,10].

Лучні ґрунти поширені в заплавах і двох надзаплавних терасах Бистриці. Вони утворились під лучною рослинністю на елювіальних відкладах річкових заплав в умовах високого стояння рівня ґрунтових вод. Вони мають добре розвинений профіль. Гумусовий горизонт сягає 20-40 см, він темно-сірого кольору. Дрібно - зернистої структури, ущільнений. В ґрунтах міститься 3-3,1 % перегною. Реакція ґрунтового розчину середньо або слабо-кисла. Лучні ґрунти мають досить високу родючість. В місцях, де їм не загрожує змив паводками, їх використовують під городні чи зернові культури, але переважно як природні кормові угіддя. Лучно-болотні ґрунти залягають у заплавах річок. В них повністю оглеєний перехідний горизонт. За будовою профілю нагадують лучні ґрунти. Гумусовий горизонт сягає не глибше 20 см. Характерні високою родючістю вміст 5,3 % гумуса навіть до 8 %. Реакція ґрунтового розчину слабо-кисла. Використовують ці ґрунти як високопродуктивні угіддя (сіножаті, іноді під овочеві культури) [7,12].


2.6 Клімат


На даній території циркуляція атмосфери як кліматотворний фактор виявляється у переносі атлантичних континентальних і арктичних повітряних мас, а також у циклічній та антициклічній діяльності.

Основна причина великої кількості опадів у цій місцевості - часте переходження циклонів і повязаних з ними фронтів.

Вітровий режим певною мірою відбиває умови циркуляції повітряних мас над місцевістю, тому частково з напрямком вітру повязані температура і вологість повітря. Проте напрямок вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно спотворюється рельєф місцевості.

Термічний режим. Річний хід температур повітря в області континентальний. У липні - найтеплішому місяці - середня температура повітря становить в районі Передкарпаття 19 - 19,5 ?С, у найхолоднішому січні вона знижується до мінус - 4 - 5,5 ?С.

Режим зволоження. У Передкарпатті за рік випадає 600 - 800мм опадів. За теплий період в районах Передкарпаття випадає близько 73 % опадів від річної норми. Максимум опадів припадає на червень.

У Передкарпатті приморозки припиняються навесні швидше, а восени пізніше. Метеорологічна весна починається першої декади березня і закінчується наприкінці травня на початку червня охоплюється березень, квітень, травень [11, 18, 27].

2.7 Рослинний світ


Івано-Франківська область обєднує гірські, передгірні та рівнинні ландшафти. Кожному з них властивий свій специфічний рослинний покрив. Передкарпаття належить до європейської широколистяно-лісової геоботанічної області [2, 31].

Лісова рослинність. На досліджуваній території особливо поширені букові та ялинові ліси, значно менші площі займають хвойно-широколистяні ліси.

Буково-ялицеві ліси (Fageto-Abieta) поширені в низькогірній та передгірній частині букового лісового поясу (400-700м над рівнем моря). У першому ярусі домінує Abies alba Karst., у другому - Fagus sylvatika L. У передгірї домішані Quercus rubra L., Carpinus betulus L. Підлісок у різних типах розвинений неоднаково. Він складається з Corylus avellana L., Rubus idaeus L., Rubus caesius L. [40].

Ялиново-буково-ялицеві ліси (Piceeto-Fageto-Abieta) поширені на висоті 450-1150м над рівнем моря. У першому ярусі поруч з Abies alba Karst. є Picea abies Karst., в другому - Fagus sylvatika L., внизу поодиноко трапляється Carpinus betulus. Підлісок мало розвинений.

Ялицево-букові ліси (Abieto-Fageta) дуже поширені вздовж північно-східних схилів Карпат. Деревостани складені Fagus sylvatika L. і Abies alba Karst, а в нижній частині схилів гір і у передгірї є Carpinus betulus L., Malus sylvestris L. Перший ярус складає Abies alba Karst, другий - Fagus sylvatika L. Якщо є Carpinus betulus L., то він утворює третій ярус. Підлісок в таких лісах мало розвинений, лише поодиноко росте Corylus avellana, Rosa canina L. [9,18, 26,28].

Лучна рослинність. Лучна рослинність Прикарапття поширена по заплавах рік та по верхніх терасах і вододілах.

На найвищих ділянках річкових заплав особливо поширені тонкомітлицеві (Agrostideta tenuis), дернистощучникові (Deschampsieta caespitosae), лучнокострицеві (Festuceta pratensis) та різнотравні луки.

Лучнокострицеві луки (Festuceta pratensis) займають сухі ділянки з середнім рівнем ґрунтових вод. Травостій дрібнозлаковий. Флора налічує 55 - 65 видів. Едифікатор таких лук - Festuca pratensis Huds., субдомінанти - Poa pratensis L., Trifolium pratense L.

Дернистощучникові луки займають добре зволожені ділянки рельєфу. Травостої тут осоково-злакові, зі значною участю (25 %) кислих трав. У складі флори налічується 40 - 45 видів. Пануючими видами є Deschampsia caespitosa L., Juncus conglomeratus L. та Juncus effusus L., Carex vulpina L. та Carex acuta L.

Серед різнотравних лук найпоширеніші злаково-різнотравні і бобово-злаково-різнотравні. Серед перших слід назвати луки, в травостоях яких панують Betonica officinalis L. і Deschampsia caespitosa L. Флора (30 - 40 видів) надзвичайно різноманітна [2, 20, 32,39].

Основу травостоїв суходільних лук складають Festuca pratensis Huds, Agrostis tenuis Sibth, Cynosurus cristatus L., Briza media L., деякі бобові, зокрема Trifolium pratense L. і Trifolium repens L., а також ряд представників мезофільного орізнотравя.

3. Методика та обєкти дослідження


Ми проводили дослідження у долині ріки Бабче протягом 2009 - 2012 р. Польові дослідження проводили на луках, полі, лісових галявинах та в лісі з загальною протяжністю близько 10 км². З метою охоплення видового складу усіх сезонних аспектів рослинності, проходження маршрутами здійснено в різні терміни. Фактичний матеріал, зібраний під час досліджень і покладений в основу праці, становить 150 гербарних зразків і близько 100 фотографій.

Для того, щоб дослідити флору долини річки треба скласти список видів рослин, які там зустрічалися. Для встановлення видового різноманіття ми використовували різні методи.

Першим етапом були рекогносцирувальні дослідження. Під час рекогносцирування місцевості ми попередньо ознайомились з особливостями рельєфу, основними типами рослинності тощо. Маршрут прокладали таким чином, щоб можна було якнайкраще і обєктивніше дослідити флору території. Маршрутному типу відповідає метод профільних ліній. Маршрут має вигляд паралельних ліній,що розміщені на досліджуваній мною території. Цей метод використовували на рівнинній території при дослідженні лучних фітоценозів. Крокуючи профільними лініями ми записували зустрічні види рослин, визначала їх рясність, фітоценотичні умови зростання, а також збирала гербарний матеріал. Другим етапом роботи був детально - маршрутний тип польового дослідження прокладання маршрутів різної конфігурації [15].

Збір літературних науково-технічних матеріалів проводили у бібліотеках Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника та обласній науковій бібліотеці.

Гербарний матеріал визначався за "Визначником вищих рослин України" [30]. За первинним матеріалом, зібраним під час маршрутного методу проводимо його систематичний аналіз.

Частоту зустрічі рослин або ж рясність (ступінь участі кожного виду у рослинному угрупованні, тобто це його кількість у фітоценозі) визначали за допомогою окомірної оцінки рясності виду. Такий облік проводили за шкалою О. Друде [12, 19, 40].

vSoc (Socials) - рослини змикаються надземними частинами

vСор ³ (copiosae) - рослини дуже часто зустрічаються

vСор ² (copiosae) - рослини досить рясні

vСор (copiosae) - рослини зустрічаються рясно

vSp (sparsae) - рослини, які зустрічаються рідко,розсіяно, в невеликій кількості

vSol (solitariаe) - рослини, що зустрічаються рідко, поодиноко

vUn (uniсum) - рослина, яка зустрілася один раз.

Аналіз життєвих форм проведено за Серебряковим, де в основу класифікації покладені форма росту і тривалість життя і вегетативних органів [25]. Згідно цієї класифікації розрізняють чотири відділи життєвих форм: деревяні рослини, напівдеревяні рослини, наземні і водяні трави. Серебряков наземні травянисті рослини поділяє на монокарпики і полікарпики. До перших належать одно - та дворічники, а до других - більшість багаторічних трав.

4. Результати досліджень та їх обговорення


4.1 Конспект флори


Флора долини ріки Бабче дуже різноманітна за своїм складом, адже на її території виявлені рослини належать до пяти відділів, які за кількістю видів розміщені в такому порядку: Magnoliophyta (152 види), Pynophyta (5), Polypodiophyta (3), Equisetophyta (1), Lycopodiophyta (1). Абсолютна більшість флоронаселення Передкарпаття представлена Покритонасінними. На досліджуваній території виявлено 165 видів, які належать до 130 родів і обєднуються в 48 родин. Провідними родинами за кількістю видів є Asteraceae - 20, Fabaceae - 14, Rosaceae - 13.


Таблиця 1. Конспект флори

№Родина ВидиМісце знаходженняРясністьЖиттєва Форма1Політрихові Polytrichaceae1. Зозулин льон звичайний Polytrichum commune L. В лісі SpМонокарпик2Плаунові Lycopodiaceae2. Плаун булавовидний Lycopodium clavatum L. В лісіSpМонокарпик3Хвощеві Equisetaceae3. Хвощ польовий Equisetum arvense L. На лукахCop Монокарпик4Безщитникові Athyrisaceae4. Безщитник жіночий Athyrium filix-femina Roth. На лукахCopПолікарпик5Щитникові Aspidiaceae5. Щитник чоловічий Dryopteris filix-mas Schott. На лукахCopПолікарпик6Невиразнолускові Hypolepidaceae6. Орляк звичайний Pteridium aquilinum (L.) KuhrНа узліссіСор Полікарпик7Соснові Pinaceae7. Ялина європейська Picea abies Karst. В лісі CopДерево 8. Ялиця біла Abies alba Karst. В лісіСорДерево9. Модрина польська Larix polonika Racib. В лісіSpДерево10. Сосна звичайна Pinus sylvestris L. На узліссіSpДерево8Кипарисові Cupressaceae11. Яловець звичайний Juniperus communis L. На узліссіCopКущ 9Жовтецеві Ranunculaceae12. Калюжниця болотна Caltha palustris L. На луках Cop ³Полікарпик 13. Анемона дібровна Anemone nemorosa L. На узліссіCopПолікарпик 14. Жовтець повзучий Ranunculus repens L. На лукахCop²Полікарпик 15. Жовтець їдкий Ranunculus acris L. На лукахCop ³Полікарпик 10Макові Papaveraceae16. Чистотіл великий Chelidonium majus L. Біля дорогиCopПолікарпик 11Кропивові Urticaceae17. Кропива дводомна Urtica dioica L. Біля дорогиCopПолікарпик 12Букові Fagaceae18. Бук лісовий Fagus sylvatika L. В лісіSpДерево19. Дуб звичайний Quercus robur L. В лісіSpДерево20. Дуб червоний Quercus rubra L. В лісіSpДерево13Березові Betulaceae21. Береза бородавчаста Betula pendula Roth. На узліссіSol Дерево14Ліщинові Corylaceae22. Граб звичайний Carpinus betulus L. В лісіSpДерево23. Ліщина звичайна Corylus avellana L. В лісіSolКущ15Гвоздичні Caryophyllaceae24. Зірочник злаковидний Stellaria graminea L. На поліSpПолікарпик 25. Зірочник середній Stellaria media (L.) Vill. На поліSpМонокарпик26. Коронарія зозуляча Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br. На лукахCopПолікарпик 27. Мильнянка лікарська Saponaria officinalis L. На лукахСор Монокарпик 28. Слабник водяний Malachium aquaticum Fries. На лукахSolПолікарпик29. Куколиця дводомна Melandrium dioicum Coss. Et Germ. На лукахSolМонокарпик 16Гречкові Polygonaceae30. Щавель кислий Rumex acetosa L. На поліCop ²Полікарпик 31. Щавель кінський Rumex confertus WilldНа поліCop²Полікарпик 32. Гірчак перцевий Polygonum hydropiper L. Біля дорогиCopМонокарпик 17Звіробійні Hypericaceae33. Звіробій плямистий Hypericum maculatum Crantz. На поліCopПолікарпик 18Фіалкові Violaceae34. Фіалка триколірна Viola tricolor L. На поліSpМонокарпик 19Хрестоцвіті Brassicaceae35. Редька дика Raphanus raphanistrum L. На поліSolМонокарпик 36. Хрінниця смердюча Lepidium ruderale L. Біля дорогиSolМонокарпик37. Грицики звичайні Capsella bursa-pastoris MedikБіля дорогиCop Монокарпик38. Жеруха лучна Cardamine pratensis L. На лукахСор²Монокарпик39. Ріпак Brassica napus L. На лукахCop³Полікарпик 40. Хрін звичайний Armoracia rusticana Gaertn, Mey et ScherbНа поліCopПолікарпик 20Брусничні Vacciniaceae 41. Брусниця Rhodococcum vіtіs-іdea (L.) Avror. На узліссіSpКущ42. Чорниця Vaccinium myrtillus L. В лісіSpКущ21Грушанкові Pyrolaceae 43. Грушанка круглолиста Pyrola rotundifolia L. На узліссіSolПолікарпик 22Первоцвіті Primulaceae 44. Первоцвіт весняний Primula veris L. На поліCop²Полікарпик 45. Вербозілля лучне Lysimachia nummularia L. На поліCopПолікарпик 46. Вербозілля звичайне Lysimachia vulgaris L. Біля дорогиCop ²Полікарпик 23Молочайні Euphorbiaceae47. Молочай кипарисовидний Еuphorbia cyparissias L. Біля дорогиCopПолікарпик 24Розові Rosaceae 48. Яблуня лісова Malus sylvestris Mill. В лісіSolДерево 49. Вишня звичайна Cerasus vulgaris Mill. На поліSolДерево50. Малина Rubus idaeus L. В лісіCopКущ 51. Ожина сиза Rubus caesius L. В лісіСор Кущ 52. Груша звичайна Pyrus communis L. В лісіSolДерево 53. Суниці лісові Fragaria veska L. На узліссіSpПолікарпик 54. Перстач гусячий Potentilla anserine L. На лукахCop²Полікарпик55. Перстач повзучий Potentilla reptans L. На лукахCop ²Полікарпик 56. Перстач сріблястий Potentilla argentea L. На лукахСор Полікарпик 57. Перстач прямостоячий Potentilla erecta (L.) RacuschНа лукахSolПолікарпик 58. Приворотен стрункий Alchemilla gracilis Opiz. На лукахCopПолікарпик 59. Гадючник звичайний Filipendula vulgaris Moench. На лукахSolПолікарпик 60. Шипшина собача Rosa canina L. Біля дорогиCopКущ25Бобові Fabaceae61. Вовчуг польовий Ononis arvensis L. Біля дорогиSolПолікарпик 62. Люцерна лежача Medicago procumbens Bess. На лукахSolПолікарпик63. Дрік красильний Genista tinctoria L. На узліссіSp Кущ64. Буркун лікарський Melilotus officinalis (L.) Pall. Біля дорогиSpПолікарпик 65. Буркун білий Melilotus albus Medik. На лукахCopМонокарпик66. Конюшина сумнівна Trifolium dubium Sibth. На лукахCop ³Монокарпик67. Конюшина середня Trifolium medium L. На поліCopПолікарпик 68. Конюшина паннонська Trifolium Pannonicum Jacq. На лукахSolПолікарпик69. Конюшина лучна Trifolium pratense L. На лукахCop ²Полікарпик 70. Конюшина повзуча Trifolium repens L. На лукахСop²Полікарпик 71. Конюшина гібридна Trifolium hybridum L. Біля дорогиCopПолікарпик 72. Лядвенець рогатий Lotus corniculatus L. На лукахCop ³Полікарпик73. Горошок мишачий Vicia cracca L. На поліCop ²Полікарпик 74. Чина лісова Lathyrus sylvestris L. Біля дорогиSolПолікарпик 26Плакунові Lytrichaceae75. Плакун верболистий Lythrum salicaria L. На лукахCopПолікарпик 27Онагрові Onagraceae76. Зніт шорсткий Epilobium hirsutum L. Біля дорогиSpПолікарпик 77. Зніт гірський Epilobium montanum L. Біля дорогиSp Полікарпик 78. Хамерій вузьколистий Chamaenerion angustifolium (L.) Holub. На узліссіCopПолікарпик 28Квасеницеві Oxalidaceae 79. Квасениця звичайна Oxalis acetosella L. В лісіCopПолікарпик 29Геранієві Geraniaceae 80. Герань Роберта Geranium robertianum L. На лукахSpМонокарпик 81. Герань болотна Geranium palustre L. На лукахCopПолікарпик 82. Герань лучна Geranium pratense L. Біля дорогиSpПолікарпик 83. Герань лісова Geranium sylvaticum L. В лісіSolПолікарпик 30Бальзамінові Balsaminaceae 84. Розрив-трава дрібноквіткова Impatiens parviflora DC. В лісіSolМонокарпик 85. Розрив-трава звичайна Impatiens nolitangere L. Біля дорогиSolМонокарпик 31Китяткові Polygalaceae 86. Китятки звичайні Polygala vulgaris L. На лукахCop ²Полікарпик 32Зонтичні Apiaceae87. Бугила лісова Anthriscus sylvestris L. В лісіSol Полікарпик 33Тирличеві Gentianaceae 88. Золототисячник малий Centaurium erythraea Rafn. Біля дорогиSolМонокарпик 34Маренові Rubiaceae89. Підмаренник справжній Gallium verum L. На поліCopПолікарпик 90. Підмаренник мякий Gallium mollugo L. На поліCopПолікарпик 91. Підмаренник чіпкий Galium aparineНа поліSol Полікарпик 35Шорстколисті Boraginaceae 92. Синяк звичайний Echium vulgare L. Біля дорогиCopМонокарпик93. Живокіст лікарський Symphytum officinale L. Біля дорогиCopПолікарпик 94. Незабудка дерниста Myosotis caespitosa K. F. Schultz. На лукахSpПолікарпик 95. Незабудка болотна Myosotis palustris L. На лукахSolПолікарпик 96. Незабудка польова Myosotis arvensis MillНа лукахCop² Монокарпик 36Ранникові Scrophulariaceae97. Дивина густоквіткова Verbascum densiflorum Bertol. Біля дорогиSolМонокарпик 98. Льонок звичайний Linaria vulgaris L. Біля дорогиSolПолікарпик 99. Ранник вузлуватий Scrophularia nodosa L. Біля дорогиSolПолікарпик100. Наперстянка великоцвіта Digitalis grandiflora MillНа узліссіSol Полікарпик 101. Вероніка дібровна Veronica chamaedrys L. Біля дорогиCop ³Полікарпик 102. Двінець весняний Rhinanthus vernalis Schischk et SergНа поліCop Монокарпик 103. Очанка Стиснута Euphrasia stricta D. Wolff ex J F. LehmВ лісіSol Монокарпик 104. Перестріч гайовий Melampyrum nemorosum L. На узліссіCop Монокарпик 37Подорожникові Plantaginaceae 105. Подорожник ланцетолистий Plantago lanceolata L. Біля дорогиCop ²Полікарпик 106. Подорожник великий Plantago major L. Біля дорогиCop ³ Монокарпик 107. Подорожник середній Plantago media L. Біля дорогиCop Полікарпик 38Калинові Viburnaceae108. Калина звичайна Viburnum opulus L. На узліссіSolПолікарпик39Губоцвіті Lamiaceae 109. Горлянка повзуча Ajuga reptans L. Біля дорогиCopПолікарпик 110. Суховершки звичайні Prunella vulgaris L. На лукахCop ²Полікарпик 111. Глуха кропива біла Lamium album L. Біля дорогиCop ³Полікарпик 112. Глуха кропива Пурпурова Lamium purpureum L. На поліСор Монокарпик 113. Материнка звичайна Origanum vulgare L. Біля дорогиSolПолікарпик 114. Шавлія залозиста Salvia glutihosa L. В лісіSol Полікарпик115. Буквиця лікарська Betonica officinalis L. На лукахCop Полікарпик116. Чебрець повзучий Thymus serpyllum L. На узліссіCopПолікарпик 117. Мята довголиста Mentha longifolia Hunds. На лукахCop ³Полікарпик 40Дзвоникові Campanulaceae 118. Дзвоники скупчені Campanula glomerata L. Біля дорогиCopПолікарпик 119. Дзвоники розлогі Cаmpanula patula L. На поліCop ²Монокарпик 120. Дзвоники кропиволисті Сampanula trachelium L. На поліSolПолікарпик 121. Дзвоники персиколисті Campanula persicifolia L. Біля дорогиSol Полікарпик 41Айстрові Asteraceae 122. Стокротки багаторічні Bellis perennis L. На лукахCop ³Полікарпик123. Череда трироздільна Bidens tripartita L. На поліCop Монокарпик 124. Роман польовий Anthemis arvensis L. Біля дорогиCopМонокарпик 125. Деревій тисячолистий Achillea submillefolium Klok. et Krytzka. Біля дорогиCop ²Полікарпик 126. Королиця звичайна Leucanthemum vulgare Lam. На поліCop ³Полікарпик 127. Хамоміла запашна Chamomile suaveolens L. Біля дорогиСор ²Монокарпик 128. Ромашка непахуча Matricaria perforata Merat. Біля дорогиCop Монокарпик 129. Полин звичайний Artemisia vulgaris L. Біля дорогиCopПолікарпик 130. Підбіл звичайний Tussilago farfara L. Біля дорогиCop ³Полікарпик 131. Кремена гібридна Petasites hybridus L. Біля дорогиSol Полікарпик132. Жовтозілля Якова Senecio jacobaea L. На поліСор Полікарпик 133. Золотушник звичайний Solidaco virgaurea L. Біля дорогиSp Полікарпик 134. Волошка синя Centaurea cyanus L. На поліCopМонокарпик 135. Волошка лучна Centaurea jacea L. На лукахCopПолікарпик 136. Волошка карпатська Cyanus carpatica Porc. На поліSolПолікарпик 137. Цикорій дикий Cichorium intybus L. Біля дорогиCop Полікарпик 138. Кульбаба лікарська Taraxacum officinalis Webb. ex Wigg. На поліCop ³Полікарпик 139. Жовтий осот польовий Sonchus arvensis L. На поліCopПолікарпик 140. Нечуйвітер оранжево-червоний Hieracium aurantiacum L. На поліCop Полікарпик 141. Нечуйвітер волохатенький Hieracium pilosella L. На луках Cop Полікарпик 42Лілійні Liliaceae142. Веснівка дволиста Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt. На узліссіSpПолікарпик 43Амарилісові Аmaryllidaceae 143. Білоцвіт весняний Leucojum vernum L. На лукахCopПолікарпик 44Півникові Iridaceae 144. Сизюринхій гірський Sisyrinchium montanum Greene. На лукахSolПолікарпик 145. Косарики черепитчасті Gladiolus imbricatus L. На узліссіSpПолікарпик45Зозулинцеві Orchidaceae 146. Любка дволиста Platanthera bifolia (L.) Rich. На узліссіSpПолікарпик 147. Пальчато-корінник травневий Dactylorhia majalis P. F. Hunt et SummerhayesНа лукахCopПолікарпик 46Ситникові Juncaceae 148. Ситник скупчений Juncus conglomeratus L. На лукахCop ²Полікарпик 149. Ситник розлогий Juncus effusus L. На лукахСор³Полікарпик150. Ожика рівнинна Lusula campestris (L.) DC. На лукахCop²Полікарпик 151. Ожика бліда Lusula palescens Sw. В лісіSolПолікарпик 47Осокові Cyperaceae 152. Пухівка багатоколоскова Eriophorum polystachyon L. На лукахSpПолікарпик 153. Комиш лісовий Scirpus sylvaticus L. На лукахCop ³Полікарпик 154. Осока лисяча Carex vulpina L. На лукахCopПолікарпик 155. Осока гостра Carex acuta L. На лукахSol Полікарпик 48Злакові Poaceae 156. Мітлиця тонка Agrostis tenuis SibthНа лукахCopПолікарпик 157. Костриця лучна Festuca pratensis Huds. На поліCopПолікарпик 158. Тонконіг звичайний Poa trivialis L. На лукахSpПолікарпик 159. Тонконіг лучний Poa pratensis L. На лукахSpПолікарпик 160. Грястиця збірна Dactylis glomerata L. На лукахSolПолікарпик 161. Медова трава шерстиста Holcus lanatus L. На лукахSolПолікарпик162. Гребінник звичайний малий Cynosurus cristatus L. На лукахСорПолікарпик163. Куничник наземний Calamagrostis epigeios (L.) Roth. На лукахSolПолікарпик164. Щучник дернистий Deschampsia caespitosa L. На лукахСорПолікарпик 165. Трясучка середня Briza media L. На лукахSpПолікарпик

4.2 Систематичний аналіз флори


.2.1 Аналіз провідних родин

На досліджуваній території було виявлено 165 видів, які належать до 130 родів і обєднуються в 48 родин [див. табл.2].

Таблиця 2.

Систематичний аналіз родин у флорі долини ріки Бабче

№ ппПровідні РодиниКількість родівКількість видівв абс. числіу ?â абс. числіу ?1. Asteraceae1713,120122. Fabaceae86,1148,53. Rosaceae 96,8137,94. Lamiaceae86,195,45. ?îà??à? 96,895,46. Scrophullariaceae 86,184,87. Brassicaceae64,663,68. Caryophyllaceae64,663,69. Boraginaceae32,25310. Campanulaceae10,742,511. Pinaceae43,142,512. Ranunculaceae32,342,513. Cyperaceae32,342,514. Juncaceae21,542,515. Geraniaceae10,742,516. Polygonaceae32,331,917. Primulaceae21,531,918. Onagraceae21,531,919. Plantaginaceae10,731,920. Fagaceae21,531,921. Rubiaceae10,731,922. Corylaceae21,521,223. Orchidaceae21,521,224. Vacciniaceae21,521,225. Iridaceae21,521,226. Balsaminaceae10,721,227. Apiaceae10,710,628. Cupressaceae10,710,629. Papaveraceae10,710,630. Urticaceae 10,710,631. Betulacea?10,710,632. Hypericaceae10,710,633. Violaceae10,710,634. Pyrolaceae10,710,635. Euphorbiaceae10,710,636. Lytrichaceae10,710,637. Oxalidaceae 10,710,638. Polygalaceae10,710,639. Gentianaceae10,710,640. Liliaceae10,710,641. ?maryllidaceae10,710,642. Viburnaceae10,710,643. Lycopodiaceae10,710,644. Equisetaceae10,710,645. Athyrisaceae10,710,646. Aspidiaceae10,710,647. Hypolepidaceae10,710,648. Polytrichaceae10,710,6

?àé?³ëü?? âè?³â ?àë??è?ü ?î ?î?è?è Asteraceae Dumort. - 20 (à?î 12 %) (Bellis perennis L., Bidens tripartita L., Taraxacum officinalis Webb. ex Wigg., Chamomile suaveolens L., Matricaria perforata Merat.,), Fabaceae Lindl. - 14 (Ononis arvensis L., Trifolium repens L., Vicia cracca L.), Rosaceae Juss. - 13 (Rosa canina L., Potentilla anserina L., Filipendula vulgaris Moench., Fragaria vesca L.), Lamiaceae Lindl. - 9 (Lamium album L., Thymus serpyllum L., Ajuga reptans L., Mentha longifolia Hunds., Origanum vulgare L.), ?îà??à? Bernhart - 9 (Deschampsia caespitosa L., Agrostis tenuis Sibth., Cynosurus cristatus L.) ?à Scrophullariaceae Juss. - 8 (Scrophularia nodosa L., Veronica chamaedrys L., Digitalis grandiflora Mill.), Brassicaceae ?à Caryophyllaceae - 6, Boraginaceae - 5, ?³??ü ?î?è? ?à??ü ïî ÷î?è?è âè?è, ù? ?³?ü ?î?è? ?î?è? - ïî ??è, ï??ü ?î?è? ïî ?âà âè?è ³ ?âà????ü ?â³ ?î?è?è ïî î??î?? âè??.


4.2.2 ?³î?î?ôîëî?³÷?èé à?àë³ç

?ëà?èô³êà?³?, ?îç?î?ë??à ².?. ???????êîâè? (1952), ïî???îâà?à ?à ?êîëî?î-?³îëî?³÷?î?? ï?è??èï³.

??àë³ç âè?³â çà ?è???âî? ôî??î? ïîêàçà?î ? ?à?ë.3 ?à ?î?.4


?à?ëè?? 3. ??àë³ç âè?³â çà ?è???âè?è ôî??à?è

?è???âà ôî??à ?³ëüê³??ü âè?³â% â³? çà?àëü?î? ?³ëüêî??³????âà127,3??ù³84,8?î?îêà?ïèêè3219,4?îë³êà?ïèêè11368,5

?à êëà?èô³êà?³?? ².?. ???????êîâà ?à ?î?ë³???âà?³é ???è?î?³? çà ê³ëüê³??? âè?³â ï???âà?à??ü ??àâ??è??³ ?î?ëè?è (ïîë³êà?ïèêè - 68,5 %, ?î?îêà?ïèêè - 19,4 %), ????? ?³??? çàé?à??ü ????âà - 7,3 %. ?àé????? ÷à??ê? ??à?îâë??ü ê?ù³ - 4,8 %.


4.2.3 ??àë³ç âè?³â çà ?³???? ç?î??à???

???è?î?³? ?î?ë³???âàëà?ü ?à ?³ç?è? ?³ë??êà?. ??, çîê???à, â ë³?³, ?à ?çë³??³, ?à ë?êà?, ?à ïîë³, ?³ë? ?î?î?è ?à ?à çà??³÷??è? ?³????. ??ç?ëü?à?è ?î?ë³?????? ïî?à?î â ?à?ë. 5 ?à ?î?. 4.


?à?ëè?? 4. ??àë³ç âè?³â çà ?³???? ç?î??à???

?³??? ç?à?î?????? âè?? ?³ëüê³??ü âè?³â% â³? çà?àëü?î? ?³ëüêî??³? ë³?³2213,3?à ?çë³??³1710,3?à ë?êà?5734,5?à ïîë³2817?³ë? ?î?î?è4124,9

??àë³ç??÷è çà ?³???? ç?î??à??? ï???âà?à??ü ?³ âè?è, ùî ?î????ü ?à ë?êà? (34,5 %) ?à ?³ë? ?î?î?è (24,9 %); ?à ïîë³ âè?³â ??ùî ????? - 17 %. ?àé???? ?³ç?î?à?³??è?è ? ë³? - 13,3 % ?à ?çë³??? - 10,3 %.


4.2.4 ??àë³ç âè?³â çà ????³???

??îâî??÷è ?î?ë³?????? âè?³â çà ????³??? ?è âèç?à÷àëè ????³??ü âè?? îêî?³??è? ???î?î? ³ êî?è???âàëà?ü ?êàëî? ?. ?????.

?êàëà ????? ?îçâîë?? ï?è?ëèç?î âèç?à÷è?è ????³??ü âè?? ³ êî???à??? ???ï³?ü ?? ç³?ê?????.

???è?à?³ ??ç?ëü?à?è ïî?à?³ â ?à?ë. 3 ³ ?à ?è?. 1.


?à?ëè?? 5. ??àë³ç âè?³â çà ????³???

????³??ü?³ëüê³??ü âè?³â% â³? çà?àëü?î? ê³ëüêî??³Sol4125Sp2917,6Cop6036,4Cop ²2012Cop ³159

?è?. 1. ??àë³ç âè?³â çà ????³???


??àë³ç??÷è âè?è çà ????³??? ?è âè?âèëè, ùî ?àé?³ëü?à ê³ëüê³??ü âè?³â â?î?è?ü ?î ???ïè copiose - 60 âè?³â à?î 36,4 %, ????? ?³??? çàé?à??ü ?î?ëè?è, ùî â?î???ü ?î ???ïè solitariàe - 25 %, ????? ?³??? çàé?à? ???ïà sparsae - 17,6 %, ?? ³ ?àé????à ê³ëüê³??ü âè?³â ?àë??à?ü ???ïà? copiose² ³ copiose³ (12 % ³ 9 %).


4.3 ?êîëî?î - ???î?è÷?³ î?î?ëèâî??³ ôëî?è ?îëè?è ?³êè ?à?÷?


? î?î÷??÷î?? ?????îâèù³ ? ?à?à?î êî?ïî????³â, ?ê³ âïëèâà??ü ?à ?î?ëè?è. ?î??? ç ?àêè? ?ë?????³â ?àçèâà??ü ?êîëî?³÷?è? ôàê?î?î?. ?îç?³ç????ü ?â³ êà???î?³? ôàê?î?³â: à?³î?è÷?³ (âî?à, ?â³?ëî, ???ï??à???à, ïîâ³???, ô³çè÷?³ âëà??èâî??³ ´????? ?à ³?.) ?à ?³î?è÷?³ (âïëèâ ?èâè? î??à?³ç?³â).


?à?ëè?? 6. ?êîëî?î-???î?è÷?³ î?î?ëèâî??³ ôëî?è ?îëè?è ?³êè ?à?÷?

¹?è?è?ëî?î???î?èï ?êîëî?³÷?³ ???ïè çà â³??î?????? ?îïî?èâ?è? ??÷îâè?âîëî?î??³³?????èâ?î??³ ?â³?ëàPolytrichum commune L. ???î?àëü?èé????îô??çîô³???³îô³?Lycopodium clavatum L. ???î?àëü?èé ?ë³?î??îô??çîô³? ??³îô³?Equisetum arvense L. ?????àëü?èé????îô ??çîô³???ë³îô³?Athyrium filix-femina Roth. ???î?àëü?èé????îô??çîô³???ë³îô³?Dryopteris filix-mas Schott. ?î??àëü?èé????îô??çîô³?ôàê?ëü?à?èâ?èé ??ë³îô³?Pteridium aquilinum (L.) Kuhr???î?àëü?èé????îô??çîô³?ôàê?ëü?à?èâ?èé ??ë³îô³?Picea abies Karst. ?î??àëü?èé ??çî??îô??çîô³???³îô³?Abies alba Karst. ?î??àëü?èé????îô??çîô³???³îô³?Laryx polemical Racib. ?î??àëü?èé?ë³?î??îô??çîô³???ë³îô³?Pinus sylvestris L. ?î??àëü?èé?ë³?î??îô??çîô³?ôàê?ëü?à?èâ?èé ??ë³îô³?Juniperus communis L. ?î??àëü?èé?ë³?î??îô??çîô³???ë³îô³?Caltha palustris L. ?³??îô³ëü?èé ????îô?³??îô³? ôàê?ëü?à?èâ?èé ??ë³îô³?Anemone nemorosa L. ???î?àëü?èé ??çî?îô??çîô³?ôàê?ëü?à?èâ?èé ??ë³îô³?Ranunculus repens L. ??÷?èé????îô ?³??îô³? ôàê?ëü?à?èâ?èé ??ë³îô³?Ranunculus acris L. ??÷?èé??çî??îô??çîô³?ôàê?ëü?à?èâ?èé ??ë³îô³?Chelidonium majus L. ?????àëü?èé????îô ??çîô³???ë³îô³?Urtica dioica L. ?????àëü?èé????îô ??çîô³?ôàê?ëü?à?èâ?èé ??ë³îô³?Fagus sylvatika L. ???î?àëü?èé????

Теги: Флористичне та ценотичне різноманіття долини ріки Бабче (Передкарпаття), охорона та перспективи використання  Диплом  Экология
Просмотров: 38100
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Флористичне та ценотичне різноманіття долини ріки Бабче (Передкарпаття), охорона та перспективи використання
Назад