Інженерний захист працівників об’єкта

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра організації і технології будівництва та охорони праці


РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з навчальної дисципліни:

«Цивільний захист»


Виконав:

студент 501-ТМс групи

Казидуб О.О.

Перевірив:

к.т.н., ст. викладача

Петраш О.В.


Полтава 2014


ЗМІСТ


Вступ

1. Оцінка інженерного захисту працівників обєкта на випадок надзвичайної ситуації (НС)

2. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих вират населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами (СДЯР)

3. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин

Список використаної літератури


ВСТУП


Інженерний захист працівників обєкта - це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів (ПРУ). Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва й обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування обєкта і вимог будівельних норм та правил.

Оцінка інженерного захисту працівників обєкта полягає у визначенні показників, які характеризують здатність інженерних споруд забезпечити на випадок НС надійний захист людей, що можливо при виконанні наступних умов:

загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

захисні споруди мають всі необхідні приміщення для забезпечення життєдіяльності людей;

захисні властивості споруд відповідають нормативним значенням(забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі та іонізуючих випромінювань);

системи життєзабезпечення захисних споруд забезпечують перебування в них людей протягом встановленого терміну.


1. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ОБЄКТА НА ВИПАДОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ (НС)


На балансі потенційно-небезпечного обєкта знаходиться сховище, котре на даний момент перебуває в занедбаному стані. Необхідно оцінити ступінь інженерного захисту працівників обєкта на випадок надзвичайної ситуації при наступних даних:

. Площа основного приміщення сховища Sосн = 910 м2

. Чисельність найбільшої працюючої зміни Nзм = 1765чол.

. Кількість наявних входів(виходів) у сховищі: 2+1 аварійний

. Розташування нар - двохярусне

. Процентне співвідношення чоловіків і жінок - 50:50

. Товщина бетонного перекриття сховища - 35 см.

. Товщина шару грунту на перекритті - 30 см.

. Сховище знаходиться в житловому районі м. Полтава

. Кількість будівель, розташованих поруч зі сховищем - 9

. Щільність забудови - 50%

. Матеріал стін наземної частини будівлі - цегляна кладка

. Товщина стін наземної частини будівлі - 38 см.

. Площа прорізів в огороджуючих конструкціях будівлі - 20%

. Для системи вентиляції передбачені 5 вентеляторів ЕРВ-600/300 і 5 ЕРВ-72.3

Дослідження обємно-планувального рішення сховища

Згідно п. 2.1 ДБН В 22.5-97 у сховищі мають бути передбачені такі приміщення:

основні:

приміщення для розташування людей;

пункт управління;

медичний пункт;

допоміжні:

фільтровентеляційне приміщення;

приміщення для захисної ДЕС;

санвузли;

приміщення для зберігання продовольства;

тамбури-щлюзи;

тамбури.

Розглянемо наявність цих приміщень у сховищі і відповідність їх нормативним вимогам.

. Приміщення для розташування людей.

Згідно з п. 2.2 ДБН норматив площі приміщення при двухярусному розташуванні нар складає 0,5 м2/люд. Тоді у сховищі можна розмістити:

= Sосн/0,5 = 910/0,5 =1820>1765 осіб.


Отже,люди з найбільш чисельної зміни зможуть розміститися в даному сховищі в повному складі.

. Пункт управління.

Згідно з п. 2.6* ДБН він передбачається для N>600 осіб. При нормативі 2 м2/люд. і максимальної кількості управлінців 10 чол. Площа пункту управління складає:

пу = 2 ? 10 = 20 м2


. Медичний пункт.

Згідно п. 1.4* ДБН площа медпункту має бути:мп =9+((N-1200)/100)=9+((1820-1200)/100)=15,2 м2

Крім того слід передбачити санітарні пости у кількості:


==3,644 шт.

Загальною площею кожен пост 2 м2:

= м2


. Фільтровентеляційне приміщення(ФВП).

Згідно з п. 2.8* ДБН ФВП має бути розташоване біля зовнішніх стін сховища. Один стандартний фільтровентеляційний комплект (ФВК) забезпечує чистим повітрям 150 осіб і займає площу 10 м2. Тому пропорційно збільшуємо площу ФВП:

фвп = (N/150)*10=(1820/150)*10=121,3 м2


. Приміщення для ДЕС.

З урахуванням габаритів установленого обладнання і вимог до його експлуатації площа приміщення для захищеної ДЕС має бути:

ДЕС = 30 + 0,04(N - 900) = 30 + 0,04(1820- 900) = 66,8 м2


. Санвузли.

Згідно з п. 2.9 ДБН санвузли проектують роздільними для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз з пісуаром на 150 чоловіків. З урахуванням проходів до кабінок і тамбура, де встановлений умивальник, на 1 прилад припадає 3 м2. Тоді:


. Станція перекачки фекальних вод.

Вона передбачається у випадку, коли магістральна каналізація знаходиться вище рівня підлоги сховища (сховище дуже заглиблене). Її стандартна площа:

пер = 1,5 ? 2,5 = 3,75 м2


Згідно з п. 2.10б* станцію перекачки розташовують за межею зони герметизації сховища.

. Приміщення для зберігання продуктів.

Згідно п. 2.10 а* ДБН має бути:



. Кількість входів у сховище.

Згідно з п. 2.11 ДБН кількість входів має бути не менше двох. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. В розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хв. Стандартні двері шириною 0,8 м можуть пропустити 200 осіб, а двері шириною 1,2 м - 300 осіб.

Отже, для даного сховища має бути передбачено входів з шириною дверей 1,2 м.

. Аварійний вихід.

Згідно вимог п. 2.18* ДБН при N > 600 один із входів у сховище обладнується як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2х2 м. При цьому вхід зі сховища в тунель слід передбачити крізь тамбур, обладнаний герметичними дверима розміром 0,8х1,8 м.

. Тамбури-шлюзи.

Згідно з п. 2.15 ДБН для сховищомісткості більше 600 осіб слід передбачати на двох із входів влаштування однокамерних тамбурів-шлюзів. Площа кожного має бути 10 м2 (оскільки двері шириною 1,2 м). Таким чином:

тш = 2 ? 10 = 20 м2


. Тамбури.

Згідно з п. 2.16* ДБН всі входи у сховище, крім тих, що обладнані тамбурами-шлюзами, повинні облаштовуватися тамбурами. Стандартна площа одного тамбура 3,25 м2



. Визначаємо загальну площу зони герметизації.

герм = Sосн + Sпу + Sмп+ Sфвп + Sсв + Sпр + SТ =

=910+20+15,2+121,3+54,6+38,4+16,25=1175,75 м2


. Визначаємо внутрішній обєм сховища.

= N ? 1,5 =1820 ? 1,5 = 2730 м3


. Визначити мінімальну висоту приміщень зони герметизації.

Згідно з п. 2.3* ДБН при двохярусному розташуванні нар має бути в межах від 2,15 до 2,9 м



16. Визначаємо загальну площу сховища:

сх = Sгерм + Sдес + Sпер + Sтш = 1175,75+66,8+3,75+20=1266,3 м2


. АНАЛІЗ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ І РОЗРАХУНОК МОЖЛИВИХ ВИРАТ НАСЕЛЕННЯ У ЗОНІ ЗАРАЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ СИЛЬНО ДІЮЧИМИ ЯДУЧИМИ РЕЧОВИНАМИ (СДЯР)


Варіант№4

Внаслідок аварії на обєкті господарювання, де використовуються СДЯР із необвалованого резервуара розташованого на відкритій місцевості було викинуто m=25 тон аміаку. Аварія відбулася у вечірній час приблизно за 1 годину до заходу сонця при наступних умовах:

1. Температура повітря на висоті 50 м -

. Температура повітря на висоті 200 м -

. Швидкість Пд-Зх вітру на висоті 1 м -

Розвязання

. Визначаємо СВСП (ступінь вертикальної стійкості повітря):



За вказаної умови СВСП характеризується як інверсія.

. Визначаємо глибину поширення хмари зараженого повітря:



З табл.3:. З табл. 4:

. Обчислюємо площу зони можливого зараження



З табл.1:

. Обчислюємо площу зони прогнозованого (фактичного) зараження, при цьому поширення зараженого повітря беремо як найбільше при такого роду прогнозування t=4години, коеф. к=0,081 із таблиці 2 для СВСП - інверсія.



. Наносимо зону можливого зараження на план місцевості, враховуючи, що при швидкості вітру від до вона має вигляд сектора (кут ), радіус кола дорівнює , а зона фактичного зараження має форму еліпса, витягнутого за напрямом вітру (із Пд-Зх на Пн-Сх). Точка О відповідає місцезнаходженню джерела зараження

інженерний захист ядучий вибух

Рис. 1. Зона можливого та фактичного зараження.


6. Розрахуємо можливі втрати місцевого населення.

Користуючись таблицею 8. За умови, що люди знаходяться на відкритій місцевості та не мають засобів хім.захисту. Можливі втрати 90..100%, зі щільністью 81 особа на кв.км.



. Структура втрат місцевого населення при ураженні СДЯР виглядає так:

Ураження легкого ступеня отримають 53…58 осіб (25% уражених)

Ураження середнього і важкого ступеня 84…94 осіб (40% уражених)

Ураження не сумісні із життям отримають 74…82 осіб (35% уражені)

. Час вражаючої дії СДЯР, розраховується за емпіричною формулою



Це саме той час, протягом якого збережеться хімічна небезпека.


. ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСТАНОВКИ ПРИ ВИБУХАХ ПАЛИВНО-ПОВІТРЯНИХ РЕЧОВИН


Варіант№19

Внаслідок аварії на підприємстві стався вибух ємкості, що містить Q=200 тонн вибухонебезпечної речовини. Визначити ступінь руйнування обєкту А (склади навіси із залізобетонним каркасом), який розташований на відстані L=650 м від ємності. Враховуючи параметри осередку ураження при пожежі рослин, столярних виробів та незахищених людей (світловий імпульс людини qлюдини=100кДж/м2). Рідина -пропан.

. Визначення радіусу зони детонаційної хвилі


. Визначення радіусу зони дії продуктів вибуху



. Порівнюючи відстань від обєкта А до ємності з радіусом r1 i r2 робимо висновок, обєкт знаходиться за межами зон 1 та 2 і може попадати в зону дії повітряно-ударної хвилі (зона 3).

. Знаходимо надлишковий тиск на відстані L, приймаючи r3= L=650 м.



. Робимо висновок, що обєкт А одержить середнє руйнування. Це виявиться у незначних деформаціях несучих конструкцій, руйнування частини перекриття, стін і обладнання.

. У випадку загоряння рідини з ємності утвориться вогняний шар радіусом:



Тривалість цього горіння становитиме:


секунд


При цьому виділиться енергія:

кВт


. Розраховуємо осередок ураження при пожежі:

в радіусі м. (світловий імпульс рослин qрослин=1670кДж/ м2) загорятимуться дерева та інша рослинність.

в радіусі м. (світловий імпульс дерева qдерева=210кДж/ м2) загорятимуться деревяні двері та шибки житлових будинків.

в радіусі м. (світловий імпульс людини qлюдини=100кДж/м2) незахищені люди отримають опіки першого ступеня.

. Для зменшення наслідків від вибуху ємностей з вибухонебезпечними речовинами, останнє слід обваловувати, або розташовувати будівлі та споруди поза третьою зоною.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Алексєєв Н. А. Стихійні явища в природі. - М.: Просвещение, 1988.

2. Дзюндзюк, Б. В. Цивільний захист населення Електронний ресурс: підруч. / Б. В. Дзюндзюк, О. В. Мамонтов - Х. : ХНУРЕ, 2008. Режим доступу : <http://www.ot.kture.kharkov.ua/>, вільний.

. Миценко, І. М. Цивільна оборона [Текст] : навч. посіб. для студ. ВНЗ / І. М. Миценко, О. М. Мезенцева. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2004. - 404 с.

. Нежиховський Р. А. Повені на річках і озерах. - М.: Гідрометіздат, 1998.

. Про правові засади цивільного захисту [Текст]. : Закон України від 24 червня 2004 року №1859-IV // Відом. Верховної Ради України. - 2004.

. Про цивільну оборону України [Текст]. : Закон України №2974-XII // Відом. Верховної Ради України. - 1993.

. Рязаков І. А. Великі катастрофи в історії Землі. - М.: Наука, 1984


Теги: Інженерний захист працівників об’єкта  Контрольная работа  Военная кафедра
Просмотров: 44996
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Інженерний захист працівників об’єкта
Назад