Захисні споруди

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації

Факультету перепідготовки фахівців


РЕФЕРАТ

на тему: Визначення захисних споруд та їх особливості призначення


Київ 2014


Вступ


Зростання кількості атомних електростанцій, хімічно небезпечних і вибухонебезпечних підприємств та інших об'єктів, які порушують екологію зовнішнього середовища, а також зброї масового ураження вимагають від органів влади створювати умови для захисту населення у надзвичайних ситуаціях. Особдивої актуальності питання захисту набуло протягом останнього часу через нестабільну військову, політичну, соціальну ситуацію в Україні. В цих умовах терміни проведення захисних заходів можуть бути обмеженими. На першому місці має бути переховування населення у захисних спорудах у місці його перебування - на роботі чи навчанні та в місцях постійного проживання.

Укриттю в захисних спорудах у надзвичайних ситуаціях підлягає все населення України. Фонд захисних споруд створюється шляхом обстеження й обліку підземних та наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам захисту населення; дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвалів, погребів та інших заглиблених приміщань; обстеження І взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд гірничих виробок і природних порожнин, що відповідають вимогам захисту; у разі необхідності переобладнання цих приміщень; будівництво заглиблених споруд пристосованих для захисту, що окремо розташовані від об'єктів виробничого призначення; масового будівництва в період загрози надзвичайних ситуацій найпростіших сховищ та укриттів; будівництво окремих сховищ та протирадіаційних укриттів.


1. Визначення захисних споруд


Захисні споруди - це спеціальні будівлі для захисту населення від аварій на АЕС, хімічно і вибухонебезпечних об'єктах, ядерної, хімічної , біологічної зброї та звичайних військових засобів ураження.

Укриття населення в захисних спорудах - це комплекс заходів із завчасним будівництвом захисних споруд, а також пристосуванням наявних приміщень для захисту населення та підтримання їх у готовності до використання.

Укриття населення в захисних спорудах є надійним способом захисту від уражаючих факторів ядерної, хімічної, бактеріологічної, звичайної зброї, у разі аварій і деяких стихійних лих (ураганів, снігових заносів).


2. Види захисних споруд та їх особливості призначення


Захисні споруди розрізняють:

за призначенням - для захисту населення, розміщення органів управління (командного пункту - КП, пункту управління - ПУ, вузла зв'язку - ВЗ) і медичних закладів;

за місцем знаходження - вбудовані, відокремлені, метрополітен, у гірських виробках;

за терміном будівництва - зведені завчасно, швидкозведені;

за захисними властивостями - найпростіші укриття (щілини відкриті і перекриті), протирадіаційні укриття (ПРУ) і сховища.

Захисні споруди за своїм призначенням і захисними властивостями поділяються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття - щілини. При відсутності захисних споруд у випадку загрози застосування зброї, передбачається їх побудова із готових будівельних матеріалів або конструкцій: бетону, лісоматеріалів, цегли і інших. Під укриття можливе пристосування підвалу, погребу, гірських виробок і інших заглиблених приміщень, а також будування силами населення найпростіших укриттів із підручних матеріалів.


3. Сховища


Сховища - це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і СДЯР, бактеріальних засобів і уражаючих факторів звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд.

Класифікуються вони за захисними властивостями, місткістю, місцем розміщення, забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням і часом побудови.

За захисними властивостями (від дії вибухової хвилі) сховища поділяються на п'ять класів.

За місткістю сховища поділяються на: малі - до 150 осіб, середні - від 160 до 450, великі - понад 450 осіб.

За місцем розташування - на вбудовані, які розміщені у підвальних приміщеннях будівель, та окремо побудовані поза будівлями.

За забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням - промислового виготовлення і спрощене, виготовлене з підручних матеріалів.

За часом побудови на: побудовані завчасно і швидко споруджені.

Сховище - це інженерна споруда герметичного типу, яка призначена для захисту людей при аваріях на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин, при аваріях на хімічних і вибухонебезпечних підприємствах, застосуванні противником зброї масового ураження і від високих температур зовнішнього повітря.

У сховищах люди можуть перебувати довгий час, навіть в завалених - протягом декількох діб. Надійність захисту досягається за рахунок міцності відгороджуючих конструкцій, а також за рахунок створення санітарно-гігієнічних умов, які забезпечують нормальне перебування у сховищах. Місткість сховищ визначається сумою місць для сидіння (на першому ярусі) та лежання (на другому та третьому ярусі).

Сховища можуть бути вбудованими та окремими. Найбільш поширені вбудовані сховища. Під сховища використовують підвальні або напівпідвальні поверхи виробничих, громадських та житлових будинків. Конструктивну схему вбудованих сховищ вибирають з урахуванням конструкції будівлі, в яку вбудовується сховище.

Рекомендується використовувати каркасну схему. При цьому поєднання елементів каркасу наземної частини будівлі з конструкціями вбудованих сховищ повинні вільно спиратися на покриття вбудованих сховищ. При проектуванні сховищ слід передбачити використання типових збірних залізобетонних конструкцій.

Будівництво окремих заглиблених сховищ допускається при неможливості обладнання вбудованих сховищ. Таке сховище повністю або частково заглиблене та обсипане зверху та по боках ґрунтом. Під сховища можуть бути пристосовані різні підземні переходи, метрополітени. Розміщують сховища у місцях найбільшого зосередження людей, для яких вони призначені. Віддаль від будинків до споруд повинна дорівнювати їх висоті.

Сховище складається з основних і допоміжних приміщень. До основних відносяться приміщення для людей - тамбури, шлюзи, до допоміжних - вентиляційні камери, санітарні вузли, входи (тамбури та передтамбурн), захищені дизельні електростанції, виходи, медична кімната, комора для продуктів. Приміщення для розміщення людей розраховані на певну кількість людей.: на одну людину передбачається не менше 0,5 кв.м площі підлоги та 1,5 куб.м. внутрішнього об'єму. Висота приміщень сховищ Приймають відповідно до вимог використання їх у звичайних умовах але не менше 2,2 м від підлоги до низу конструкцій перекриття. Велике за площею перекриття розбивається на відсіки місткістю 50-75 чоловік. У приміщеннях обладнуються дво- або триярусні нари - лавки для сидіння та полиці для лежання. Відстань від верхнього ярусу до перекриття або виступаючих конструкцій повинна бути не менше, як 0,75 м.

Приміщення сховища, де розміщуються люди, добре герметизуються для того, щоб у них не проходило отруєне повітря. Повітря, яке надходить у приміщенні, фільтрується обладнанням.

Кожне сховище має не менше двох входів, які розміщені у протилежних сторонах з розрахунком напрямку руху основних потоків людей, а вбудоване сховище повинно мати і аварійний вихід, який розташований на відстані не менше половини висоти будинку, у якому розташоване сховище.

Входи у сховище обладнуються у вигляді двох шлюзових камер, відділених від основного приміщення та перегороджених між собою герметичними дверима. Для сховищ місткістю від 300 до 600 чоловік обладнується однокамерний, а більше 600 чоловік - двокамерний тамбур - шлюз. Зовні вхід обладнується металевими захисно-герметичними дверима, які можуть стримувати тиск ударної хвилі будь-якого виду вибуху.

Територію через вертикальну шахту. У сховищах, які стоять окремо допускається один вихід, що розміщений поза зоною можливих завалів. Аварійні виходи слід розміщувати вище рівня ґрунту.

Повітропостачання сховищ здійснюється за рахунок зовнішнього повітря при умові його попередньої очистки. Система повітропостачання подає у сховища необхідну кількість повітря, захищає від попадання у сховище радіоактивного пороху, отруйних речовин, біологічних засобів, диму, окису вуглецю при пожежах. Система повітропостачання сховищ може працювати в одному з трьох режимів.

Режим І - режим чистої вентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пороху.

Режим 2 - режим фільтровентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пороху, отруйних речовин і біологічних засобів.

Режим 3 - режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря. Цей режим передбачається у сховищах, які розміщені на території, де можлива загазованість повітря отруйними речовинами або пожежа. У цьому режимі передбачається регенерація повітря і подача кисню для дихання із спеціальних кисневих балонів, які встановлюються у приміщенні фільтровентиляційного обладнання.

Подача повітря у сховища здійснюється електровентиляторами по трубопроводах. Кількість повітря, яке подається у сховища, залежить від температури зовнішнього повітря і повинно бути в режимі 1: 8м3/год - до 20°С, 10 м. год - 20 - 25°С, ! 1 м3/год - 25 - 30°С. 1З м3/год - більше 30"С.

В режимі 2 - на одну людину, яка захищається у сховищі, норма очистки повітря - 2 м3/год, а на одну людину, що працює у сховищах використовуються фільтровентиляційні обладнання типу ФВК - t і ФВК - 2.

Відпрацьоване повітря із сховищ виходить само або за допомогою вентиляторів. Труби подачі повітря розміщені у сховищах, вони фарбуються: режиму чистої вентиляції - в білий колір, режиму фільтровентиляції - в червоний. Труби рециркуляції повітря фарбуються також в червоний колір. Приміщення для дизельної електростанції розміщуються біля зовнішньої стіни, а від інших приміщень відокремлюються вогнетривкою стіною з межею вогнетривалості в одну годину. Сховища обладнуються системами електропостачання та зв'язку, водопостачання, каналізації, опалення.

Електропостачання та зв'язок. Електропостачання здійснюється від зовнішньої електромережі, а при необхідності від електроджерела (дизельної електростанції). На "випадок порушення електропостачання у сховищі передбачається освітлення від переносних електричних ліхтарів, акумуляторних батарей і дизельних електростанцій.

Сховище повинно мати телефонний зв'язок з пунктом управління об'єкту та репродуктор, який підключений до районної або місцевої радіотрансляційної мережі.

Водопостачання та каналізація сховища здійснюються на базі загальних водопровідних та каналізаційних мереж. У сховищі мас бути аварійний запас води, приймачі води, які мають бути зроблені незалежно від зовнішніх мереж (труби водопостачання фарбуються у зелений колір).

У сховищі передбачається опалення. Воно здійснюється від загальної системи (опалювальної системи будинку). Для регулювання температури та відключення опалювання в опалювальній системі обладнують запірну арматуру (труби фарбуються у коричневий колір). У приміщенні сховища розміщують дозиметричні прилади, прилади хімічної та радіаційної розвідки, захисний одяг, засоби гасіння пожежі, аварійний запас інструментів, запас води та продуктів харчування, санітарне майно.

По місткості сховища класифікуються на маленькі, які розраховані на 150-600 чоловік, середні - 600-2000 чоловік, великі - більше 2000 людей.

Сховища характеризуються коефіцієнтом послаблення радіації (К ) і стійкості до надлишкового тиску ударної хвилі (АР ). За ступенем захисту діляться на п'ять класів.

У кожному сховищі є документи, які містять його характеристику, схеми зовнішніх і внутрішніх мереж з вказівкою місць відключення, а також журнал перевірки стану сховища.

Швидкозбудовані сховища. Вони повинні мати приміщення для розміщення людей, для фільтровентиляційного обладнання, санвузли, аварійний запас води, входи та виходи, аварійний вихід. У сховищах невеликої місткості санвузол та баки для сміття можна розмішувати в тамбурі, баки з водою, там де знаходяться люди.

Для сховищ, що швидко будуються, використовується збірний залізобетон, елементи колекторів інженерних споруд міського підземного господарства. Установлюються секції за допомогою баштових кранів. На вході такого сховища обов'язково ставлять надійні, захисно-герметичні двері типу БД, або металеві, типу ЗД-70, які розраховані на таке ж навантаження, що й основні конструкції сховища. Внутрішнє обладнання швидкозбудованого сховища вимагає засобів з фільтрами, бачків для води, пристосування для освітлення, пари та лавки для розміщення людей, а також місткості для відходів, засоби повітрозабіріних та витяжних каналів.

Будівництво швидкозбудованих сховищ (ШЗС) планується заздалегідь. Для цього необхідно мати відповідну документацію: календарні графіки, схеми установки баштових кранів і розміщення конструкцій на будівельному майданчику, інші необхідні документи. Будівництво ШЗС планується на вільних місцях між виробничими будівлями на віддалі 20-25 м від будинків.


4. Протирадіаційні укриття (ПРУ)


При радіоактивному зараженні місцевості ПРУ захищають Людей від зовнішнього гама-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пороху в органи дихання, на шкіру та одежу, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху.

При відповідній міцності конструкцій ПРУ можуть частково захистити від дії ударної хвилі будь-якого вибуху та уламків зруйнованих будинків. Крім цього, протирадіаційні укриття захищають від попадання на шкіру і одежу крапель СДОР і аерозолів бактеріальних засобів. Захисні властивості ПРУ (сховища) від радіоактивного опромінення оцінюються коефіцієнтом послаблення радіації, який показує в скільки раз рівень радіації на відкритій місцевості при висоті 1 м, більше рівня радіації в укритті (сховищі).

Всі захисні споруди, виконані з неметалевих матеріалів, захищають від гама-нейтронного випромінювання. Їх ефективність може бути підвищена шляхом застосування прокладок з легких матеріалів. Протирадіаційні укриття влаштовують а розрахунком найбільшого захисту. Вони обладнуються насамперед у підвальних поверхах будинків та споруд. Підвали у цегляних будинках послаблюють радіацію у 200-300 разів, середня частина підвалу цегляного будинку в декілька поверхів - у 500-1000 разів. Підвали у дерев'яних будинках в 7-12 раз.

Під протирадіаційні укриття можуть бути використані і наземні поверхи. Найбільш придатні для цього кам'яні і цегляні будинки, які мають капітальні стіни та невеликі площі отворів. Перші поверхи багатоповерхових будинків послаблюють радіацію в 5-7 раз, а верхні (за винятком останнього) у 50 разів. У ПРУ повинні бути основні та допоміжні приміщення. До основних, належать місця для розміщення людей, а до допоміжних - санітарні вузли, вентиляційні та інші. Площа приміщення для укриття людей розраховується з норми на одну людину 0,4-0,5 м2.

Висоту приміщень ПРУ у пристосованих будинках приймають не менше 1,9м від відмітки підлоги до низу виступаючих конструкцій перекрить. В основних приміщеннях ПРУ встановлюють 2-3-ярусні нари-лавки для сидіння і полиці для лежання.

При розміщенні ПРУ у підвалах, погребах і інших заглиблених приміщеннях висотою 1,7-1,9 м передбачають одноярусне розміщення нар. Місткість ПРУ залежить від площі приміщень для укриття і може бути на 50 і більше людей.

У ПРУ обладнуються два входи, розміщені у протилежних місцях сховища під кутом 30° один до одного. При вході встановлюють звичайні двері, укріплені в місцях прилягання до дверних коробок. У заміській зоні ПРУ влаштовують у підвалах житлових будинків різного призначення - погреби, овочесховища, а також будинки. Пристосування під ПРУ будь-якого приміщення зводиться до виконання робіт по підвищенню Кпосі, герметизації і влаштування постійної вентиляції.

Підвищення захисних властивостей (коефіцієнт захисту) здійснюється за допомого збільшення товщини стін, перекрить, дверей, закриття вікон цеглою та інших робіт. Для цього ззовні, кругом стін, які виступають вище поверхні землі, роблять обсип И з землі, віконні та дверні отвори закладають цеглою, іншими матеріалами, перекриття засипають шаром фунту, глини, піску і т.п. Засипання перекриття ґрунтом вимагає посилення несучих конструкцій погребу, підвалу і т.п.

Для герметизації приміщень, у яких будуть перебувати люди, закривають всі щілини, тріщини, отвори у стелі, місця входу опалювальних та водопровідних труб. Двері оббивають лінолеумом, повстю і іншими матеріалами, а місце прилягання дверей до дверного отвору оббивають пористою гумою.

Вентиляція заглиблених укриттів місткістю до 50 чоловік здійснюється природним провітрюванням через приточні та витяжні короби. Короби робляться з дощок або металевих труб з внутрішнім перетином 200-800 см2. У притомний короб встановлюють протипороховий фільтр, зверху роблять дашок, внизу - засувки. При обладнанні ПРУ у будинках замість витяжного короба слід використовувати димарі та вентиляційні канали, справність яких обов'язково потрібно перевіряти. Для підсилення тяги витяжний короб встановлюють вище приточного на 1,5-2 м. Водопостачання укриттів здійснюється від зовнішньої мережі, а також створюють запас води у відрах, бачках, (обов'язково з кришками), розраховуючи 3-4 л на добу для однієї людини.

Освітлення здійснюється від загальної електромережі. При її відсутності використовуються ліхтарі, свічки, газові лампи. Опалення здійснюється від загальної опалювальної системи та інших теплових приладів.

Погріб, зроблений з каміння, є майже готовим протирадіаційним укриттям. Будівництво окремого ПРУ починають з риття котловану, у якому розміщують кістяк укриття. Внутрішнє обладнання ПРУ аналогічне обладнанню приміщень сховища.


5. Простіші укриття - щілини

сховище щілина укриття вентиляція

Вимогам найпростіших сховищ відповідають звичайні траншеї. Роль та значення щілини у війні з застосуванням ядерної зброї або при аварії на АЕС підвищується. Вона може бути відкрита та прикрита, з одежею крутостей та без неї. Якщо люди переховуються у простих, і перекритих щілинах, то можливість їх ураження ударною хвилею, світло випромінюванням зменшиться у 1,5-2 рази у порівнянні з місцем знаходження на відкритій місцевості. Можливість опромінення внаслідок радіаційного забруднення місцевості зменшиться у 2-3 рази. Захист людей у перекритій щілині від світлового опромінювання буде повним, від ударної хвилі збільшиться у 2,5-3 рази, а від проникаючої радіації і радіоактивного опромінювання при шарі перекриття 60 см ґрунту - у 200 разів. Перекрита щілина захистить людей від безпосереднього попадання на шкіру та одяг радіоактивних, отруйних речовин і біологічних засобів. Слід мати на увазі, що щілини не забезпечують захист від отруйних речовин і біологічних засобів. У разі застосування цієї зброї потрібно користуватися засобами індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Найпростіші сховища будуються на території підприємств, навчальних закладів, колективних господарств, у місцях евакуації населення.

Спочатку щілину будують відкритою. Потім її перекривають та обладнують захисним входом. Таку щілину можна побудувати в будь-якому ґрунті (крім сипучого). її копають на глибину 170-180 см, дно - 80 см. Такі розміри щілини забезпечують мінімальні умови розташування в ній людей і найбільшу її стійкість при дії на неї ударної хвилі. Довжина щілини визначається кількістю людей. При розміщенні людей сидячи, довжина щілини визначається з розрахунку 0,5-0,6 м на одну людину. У щілинах можна передбачити місця для лежання з розрахунку 1,5-1,8 м на одну людину. У щілині на 10 чоловік можна мати 7 місць для сидіння та 3 місця для лежання. Довжина такої щілини 8-10 м. Нормальна місткість щілини 10-15 чоловік, найбільша - 50 чоловік.

Для послаблення ураження ударною хвилею людей щілину роблять зигзагоподібною або ламаною. Довжина прямої ділянки має бути не більше, як 15 м. Віддаль між щілинами не менше 10 м. Щілини посилюються шляхом перекриття їх колодами, залізобетонними плитами і т.п.

Роботи проводяться під контролем та керівництвом відповідних штабів цивільної оборони. Перевіряється готовність захисних споруд та вживаються заходи до швидкого усунення недоліків. Захисні споруди, які зайняті під гаражі, склади і спортзали негайно звільняють, всі неполадки внутрішнього обладнання усувають, перевіряють герметичність, встановлюють і підключають телефон та динамік для прослуховування радіотрансляції, доукомплектовують необхідним інструментом. На підходах до сховища (укриття) встановлюють дороговкази і світлові сигнали "ВXІД". При відсутності фільтровентиляційного обладнання закривають притомні повітровходи металевими заглушками з гумовими прокладками (при можливості їх прикріплюють гвинтами). Перевіряють справність систем водопроводу, електромережі, опалення, каналізації і відключаючих пристроїв. Оснащують приміщення лавками та іншими меблями.


Висновок


Захисні споруди є важливим і необхідним засобом у сучасних умовах для захисту людей від наслідків аварій (катастроф) і стихійних лих, а також від уражальної дії зброї масового знищення і звичайних засобів ураження та впливу другорядних чинників ядерного вибуху. Захисні споруди за своїм призначенням і захисними властивостями поділяються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття - щілини.

Сховище - це інженерна споруда герметичного типу, яка призначена для захисту людей при аваріях на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин, при аваріях на хімічних і вибухонебезпечних підприємствах, застосуванні противником зброї масового ураження і від високих температур зовнішнього повітря. Сховища забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і СДЯР, бактеріальних засобів і уражаючих факторів звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд.

Протирадіаційні укриття захищають людей при радіоактивному зараженні місцевості від зовнішнього гама-віпромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пороху в органи дихання, на шкіру та одежу, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху.

У системі захисту населення особливе значення мають найпростіші укриття типу щілин. Це найбільш масові захисні споруди, що можуть бути збудовані населенням у найкоротший термін. Відкрита щілина зменшує ймовірність ураження ударною хвилею (в 1,2-2 рази), світловим випромінюванням і проникаючою радіацією. Перекрита щілина захищає: від світлового випромінювання - повністю, від ударної хвилі - у 1,5-3 рази, від проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання - у 200-300 разів, а також надійно захищає від осколкових і кулькових бомб, від запалювальних засобів.


Література


1.Губський А.І. «Цивільна оборона» Підручник для вищих учбових закладів. -К.: Міністерство освіти, 1995. - 216с.

2.Грищук М.В. «Цивільна оборона» навчально-методичний посібник - Острог: Національний університет Острозька академія 2004.


Теги: Захисні споруди  Контрольная работа  Военная кафедра
Просмотров: 46547
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Захисні споруди
Назад