Сировинна база України, ефективність її використання

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ


РЕФЕРАТ

З дисципліни «Система технологій»

на тему «Сировинна база України, ефективність її використання»


Донецьк 2015

ПЛАН


ВСТУП

1. ФОРМУВАННЯ ТА СТАН МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ

2. ОСНОВА МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ

3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ВСТУП


Природа мудрувала над надрами України без малого 4 мільярди років і створила під нашими ногами складний і не до кінця вивчений світ. Займаючи всього 0,4% світової суші, наша країна має чверть світових запасів чорнозему і 5% світових обємів мінеральних ресурсів.

За різноманітністю і багатством мінерально-сировинна база України вигідно відрізняється від багатьох зарубіжних країн світу. Зокрема, по запасах корисних копалин Україна випереджає США, Канаду, Бразилію, Китай і багато країн Європи. На території країни розташовані близько 8 тисяч родовищ 90 видів корисних копалин, з яких 33 мають особливо важливе економічне значення [#"justify">В Державній службі геології і надр відмічають, що на момент розпаду СРСР (1990-1991рр.) мінерально-сировинний комплекс України забезпечував 23-25% ВВП. Зі здобиччю і використанням корисних копалин було повязано 48% промислового потенціалу країни і до 20% її трудових ресурсів.

Ефективне використання сировини дасть змогу Україні розвиватися, розширювати економічні відносини між усіма країнами світу,тим самим залучати інвестиції в мікроекономіку країни та загалом підіймати рівень ВНП.

Завданнями реферату є:

.Створення загальної картини про стан мінерально-сировинної бази України.

.Аналіз ефективності використання існуючих родовищ та подальші перспективи видобування сировини на Україні.

1. ФОРМУВАННЯ ТА СТАН МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ


Україна входить до числа держав, які володіють багатими та різноманітними корисними копалинами. Проявленість на території України багатьох геоструктурних елементів будови земної кори (стародавня Східноєвропейська платформа і фрагменти молодих Західноєвропейської та Центральноєвроазійської епіпалеозойських платформ; складчасті споруди варийського, кімерій-альпійського віку; перехідні зони у вигляді крайових прогинів; шельфові зони Азовського й Чорного морів), великий віковий діапазон (від архею до антропогену) геологічних утворень і їх різноманіття (осадочні, інтрузивні, вулканогенні та метаморфічні комплекси) визначили її металогенічну унікальність.

Сучасна мінерально-сировинна база України не менше чим на 90% сформована за часів СРСР, а незначна частина родовищ, розвіданих за час незалежності України, розвідані в основному за рахунок приватних структур і надані ним же в користування.

У надрах України виявлено родовища і прояви практично всіх видів рудних і нерудних корисних копалин:

паливно-енергетична сировина (нафта, газ, вугілля, торф, горючі сланці, уран);

чорні метали (залізо, марганець, хром), кольорові метали (алюміній, мідь, цинк, свинець, нікель, титан, магній), благородні (срібло, золото),

рідкісні (ртуть, берилій, літій, цирконій, гафній, тантал, ніобій, кобальт, олово, вольфрам, молібден, ванадій), рідкісноземельні метали (ітрій і лантаноїди)

розсіяні елементи (германій, скандій), алмази ;

велике розмаїття неметалевих корисних копалин (гірничо-хімічна і гірничорудна сировина, нерудна сировина для металургії, облицювально-декоративне, виробне, напівдорогоцінне та дорогоцінне каміння, корисні копалини для будівництва);

В надрах України виявлено майже 20 000 родовищ і проявів 117 видів корисних копалин, з яких 8 172 родовища по 94 видах мінеральної сировини мають промислове значення і обліковуються Державним балансом запасів [#"justify">До промислового освоєння залучено 2 868 родовищ (від 40 до 100 відсотків розвіданих запасів різних видів корисних копалин), на базі яких працює понад дві тисячі гірничодобувних та переробних підприємств.

Україна за підтвердженими запасами камяного вугілля, залізних і марганцевих руд, титану, цирконію, каоліну, графіту, сульфатно-калійної та натрієвої солей, облицювально-декоративного каміння входить до числа провідних країн світу, а на європейському субконтиненті в більшості з них займає перші позиції.

Серед держав СНД Україна займає перше місце за запасами марганцевих руд і германію, друге - камяного вугілля, залізних руд, низки рідкісних металів.

Дуже високий ресурсний потенціал родовищ золота, низки кольорових (свинець, цинк, мідь, молібден), рідкісних (берилій, літій, тантал, ніобій, скандій), рідкісноземельних (ітрій і лантаноїди) металів. За більшістю з них Україна спроможна в найближчій перспективі зайняти провідне місце в Європі. Згідно з пометалевою оцінкою сировинної бази рідкісних металів Україна займає друге місце в СНД.

Водночас значні обєми споживання нафти і природного газу (пяте місце у світі за обсягами газоспоживання після США, Росії, Німеччини та Великобританії) і недостатній власний видобуток, що покриває внутрішнє споживання нафти на 10 - 12 % і газу - на 20 - 25 %, змушує Україну імпортувати ці види сировини у великих обсягах (по імпорту газу держава займає третє місце у світі після США і Німеччини). Це негативно впливає на загальний торгівельний баланс мінерально-сировинної продукції.

2. ОСНОВА МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ


Основою сировинної бази України є:

Паливно-енергетична сировина (нафта, газ, вугілля, уран).

Металеві корисні копалини (чорні, кольорові, рідкісні метали та ін.).

Неметалеві корисні копалини (гірничо-хімічна, гірничорудна, нерудна сировина та ін.).

Паливно-енергетична сировина (ПЕС) відіграє ключову роль у життєздатності будь-якої держави, адже з нею повязані практично всі галузі економіки, а деякою мірою і політична та економічна незалежність. У теперішній час рівень залежності від первинного палива складає приблизно 55 %.

За оцінками експертів енергоємність ВВП в Україні складає 89 кг у. п. на один долар виробленої продукції, що у 3 - 5 разів перевищує цей показник у Західній Європі.

Україна належить до числа держав світу, які мають запаси всіх видів ПЕС (нафта, природний газ, вугілля, торф, уран та ін.), але ступінь забезпеченості запасами, їх видобуток та використання неоднакові і в сумі вони не створюють необхідний рівень енергетичної безпеки (власними енергоресурсами Україна забезпечує себе приблизно на 47 %).

Початкові потенційні ресурси вуглеводнів України в перерахунку на умовне паливо оцінюються в 9 322,7 млн. т, у т. ч. нафти з газоконденсатом 1 643,4 млн. т (17,6 %) і вільного газу - 7 254,3 млрд. м3 (77,8 %).

Щодо доказаних запасів нафти з газоконденсатом Україна посідає третє місце в Європі (без Росії), поступаючись тільки Великобританії та Норвегії, але рівень річного видобутку значно нижчий, ніж у цих і багатьох інших європейських (і не тільки європейських) країнах.

Вугілля, як вид корисної копалини є і залишатиметься й надалі основним енергоносієм України, гарантом її відносної енергетичної незалежності. Україна володіє великими підтвердженими запасами камяного вугілля і через це входить до першої пятірки країн світу (після Китаю, США, Індії та Росії). Вона зможе тривалий час не тільки задовольняти внутрішні потреби, але й підтримувати значний експортний потенціал.

При наявності 15 енергоблоків на чотирьох атомних електростанціях встановленою потужністю понад 13 835 МВт уран відіграє найважливішу роль у виробництві електроенергії. Його частка у виробництві електроенергії порівняно з іншими енергоносіями постійно зростає і складає вже майже половину всього виробництва у країні.

Завдяки наявності в межах України унікальної сировинної бази залізних і марганцевих руд вона входить до числа країн з найбільш розвинутою чорною металургією, зародження і становлення якої припадає на кінець ХІХ і початок ХХ століття.

Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України виконує важливу роль в народному господарстві, забезпечуючи приблизно 27 % загального обсягу промислового виробництва країни, до 10 % податкових відрахувань до бюджету і більше 40 % валютних надходжень: у 2007 р. експорт продукції ГМК (руди, концентрати, чорні та кольорові метали і вироби з них) склав 21 751 млн. дол. або 83,6 % від загального обсягу експорту мінерально-сировинної продукції і 43,3 % від усього експорту України. Внесок ГМК у ВВП України складає приблизно 25 %.

Чорна металургія, яка працює на власній природній сировині, представлена підприємствами повного і неповного металургійного циклу, трубними заводами та ін. На балансі 15-ти металургійних підприємств 48 доменних печей, 54 мартенівські, 19 конверторів, 23 електросталеплавильні печі, два цехи електрошлакового переплаву, девять машин безперервного лиття і до 100 прокатних станів різного призначення. Українська чорна та кольорова металургія за сумою діючих потужностей посідає пяте місце у світі (після США, Японії, Китаю та Росії).

На основі комплексу кольорових та легуючих металів (алюміній, мідь, свинець, цинк, нікель, олово, титан, молібден, вольфрам, ванадій, кобальт) в Україні створена надійна та потужна мінерально-сировинна база титану, яка базується на унікальних великих родовищах розсипних і корінних руд. Їх видобуток і переробку проводить Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (Дніпропетровська обл.), Іршанський гірничо-металургійний комбінат ЗАТ «Кримський титан»(Житомирська обл.), казенне підприємство «Запорізький титаномагнієвий комбінат». На Побужжі в невеликому обсязі проводиться видобування силікатних нікелевих (з кобальтом) руд, які повністю перероблялись у феронікель на Побузькому феронікелевому заводі. Решта сировини і продукції для досить розвинутої кольорової металургії постачалась з інших республік колишнього Союзу чи імпортувалась із-за кордону.

Діючі в Україні підприємства з випуску кольорових металів і виробів з них частково задовольняють внутрішні потреби країни і створюють певний експортний потенціал (в основному це алюміній, мідь, титан і низка інших металів і виробів).

Особливості геологічної будови України зумовили широкий розвиток природних концентрацій рідкісних металів на її території. Однак родовища і перспективні рудопрояви провідних рідкіснометалевих рудних формацій локалізуються в межах двох металогенічних провінцій Українського щита (берилій, літій, тантал, ніобій, рідкісноземельні метали, цирконій, гафній) і Донбасу (германій, ртуть, літій).

З великої кількості рідкісних металів Україна виробляє у формі концентратів і кінцевих продуктів цирконій, гафній, ртуть, германій (з власної мінеральної сировини), тантал, ніобій, рідкісноземельні метали (з привезених концентратів). Більшість інших рідкісних металів, переважно у формі виробів, надходила з інших республік колишнього СРСР.

До підприємств рідкісноземельної підгалузі належать Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК), що випускає гафній, цирконієві сплави та ін., виробниче обєднання «Придніпровський хімічний завод»(ПХЗ), що виробляє гафній, цирконій та різноманітні сплави рідкісних металів, та Микитівський ртутний комбінат, який має повний цикл виробництва: від видобутку руди до готової продукції. Але Микитівський комбінат зупинив свою діяльність через нерентабельність.

У надрах України виявлено, оцінено і промислово освоєно більшість видів гірничо-хімічної сировини. Їх запаси і цінність для економіки держави далеко не однакові.

Наприклад, такі види гірничо-хімічної сировини, як барит, бор, йод, калійні солі, фосфатна сировина, найчастіше незначні за запасами. Розробка таких родовищ дуже обмежена через невисоку якість корисних компонентів. Складність і висока вартість технологій є причиною того, що не розробляються родовища бору на Керченському півострові Криму. Не використовується для видобутку йоду розвідане родовище в Херсонській області. Невисокими темпами йде розвідка і підготовка до освоєння перспективних родовищ зернистих фосфоритів. Потреби господарського комплексу України в цих корисних копалинах так чи інакше задовольняються за рахунок імпорту, головним чином з країн СНД (переважно з Росії) і європейських держав.

З перерахованих дефіцитних для України видів гірничо-хімічної сировини найгострішою проблемою є забезпечення сільського господарства фосфатними добривами. У країні створено великий комплекс з виробництва фосфорних та фосфоровмісних добрив (Сумське ВО «Хімпром», Вінницьке ВО «Хімпром», Кримська ДАК «Титан», Костянтинівський хімзавод та ін.) потужністю 1 850 тис. т добрив на рік (у перерахунку на 100 % Р2О5). За час існування СРСР комплекс був орієнтований на переробку кольських апатитів і у 80-х роках випускав 1,6 - 1,7 млн. т фосфорних добрив (у перерахунку 100 % Р2О5) з асортиментом (8 - 10 найменувань) різновидів. Після 1991 р. постачання апатитів з Росії різко скоротилося, а обсяги виробництва добрив зменшилися до 200 і менше тисяч тонн при сучасній потребі України у фосфатній сировині 2,3 - 2,8 млн. т щорічно.

До найзначніших ресурсів і запасів гірничорудної сировини належать глини (бентоніти і каоліни), графіт, природні сорбенти, каменесамоцвітна сировина. За масштабами виявлення первинних каолінів територія України є однією з провідних каолінових провінцій світу і найбільшою в Європі. Тільки в межах Українського щита (УЩ) площа розвитку каолінів (первинних і вторинних) перевищує 330 тис. км2 (довжина - 950, ширина - до 350 км).

Загальні прогнозні ресурси первинного каоліну в Україні оцінюються в 4,5 млрд. т. Високоякісні сорти каоліну, придатні для паперової промисловості, зосереджені в західній і північно-західній частинах УЩ, а для порцеляни - у східній його частині. У період стабільної роботи економіки (на зламі 80 - 90-х років) Україна виробляла понад 1 млн. т на рік збагаченого каоліну, з яких 800 - 900 тис. т поставлялися в інші республіки колишнього СРСР і зарубіжні країни.

Широкого розвитку в межах України набули також бентонітові глини, які є сировиною багатоцільового використання (формування, сорбція, бурові розчини, тощо). У центральній частині УЩ розробляється найбільше родовище бентоніту - Черкаське, на якому зосереджено понад 85 % усіх затверджених запасів України.

Україна має потужний металургійний комплекс. Його робота, навіть за наявності великих запасів металічних руд, неможлива без відповідного забезпечення різноманітними у великих обсягах неметалічними корисними копалинами, що використовуються у виробництві товарної залізорудної продукції - чавуну і сталі. Це передусім флюсова сировина (вапняки, доломітизовані вапняки, доломіти), глини для вогнетривів, вторинні каоліни, кварцова сировина (кварцити, кварцові піски, пісковики кварцитоподібні), магнезит, плавиковий шпат, високоглиноземна сировина (андалузит, силіманіт, кіаніт), формувальна сировина (піски і глини), сировина для обгрудкування рудних концентратів (глини бентонітові) тощо.

Забезпеченість металургійного комплексу України власними вищезгаданими видами корисних копалин далеко не рівноцінно і недостатня. Гостродефіцитними є плавиковий шпат і магнезит, видобуток яких, незважаючи на виявлені та різною мірою розвідані запаси (Покрово-Киріївське, Бахтинське, Правдинське родовища), поки що не ведеться. Загострилася ситуація з видобутком високоякісних кварцитів Овруцького родовища через забруднення території після аварії на ЧАЕС. На грані вичерпання запаси високоякісної глинистої сировини, особливо лужних бентонітів.

Достатньою мірою і на тривалий час ГМК України забезпечений власною флюсовою і формувальною сировиною, вогнетривкими глинами, вторинними каолінами. Видобуток і переробку нерудної сировини для металургії проводять численні підприємства України.

Родовища облицювального каменю розміщені в межах Українського щита, Волино-Подільської плити, Гірського Криму, Карпат і Донецької складчастої споруди.

Найбагатша родовищами територія Українського щита. Родовища представлені магматичними і метаморфічними породами архею-протерозою - гранітоїдами, габроїдами, доломітизованими мармурами і кварцитами. Ці породи мають широку гаму кольорів і малюнків, високу механічну міцність і добру блочність каменю.

Волино-Подільска плита відома родовищами і проявами ефузивних базальтів верхнього протерозою, метаморфічних пісковиків венду і девону, мармуризованих вапняків силуру, а також осадочними родовищами вапняку, травертину і гіпсу неогенового віку. Майже всі вони недостатньо вивчені і використовуються для місцевих потреб.

В Україні сировиною для виробництва скла є кварцові піски і ліпарити. Усього в Україні відомо приблизно 100 родовищ і проявів скляної сировини. Державним балансом запасів ураховано 38 родовищ скляної сировини, з них 37 - піску кварцового та одне - ліпариту; розробляється 13 родовищ скляного піску.

Найбільші родовища зосереджені в Харківській (три родовища - 42,6 % запасів), Львівській (чотири родовища - 12,92 %), Донецькій (чотири родовища - 11,46 %), Чернігівській (два - 6,31 % запасів), Запорізькій (чотири родовища - 10,19 % ) областях. Для скляних пісків характерна висока якість та добра збагачуваність.

Найякіснішими є піски Новоселівського родовища, яке вважається унікальним за якістю сировини із залишковими запасами 18,03 млн. т; трохи гірші піски Авдієвського і Велико-Глібовецького родовищ. Запаси Ардівського ліпаритового родовища в Закарпатській області становлять 8,48% запасів скляної сировини в Україні.

Одним з найбільших родовищ цементної сировини, а саме крейди і глини, які застосовуються у виробництві цементу, є Шебелинське. Розріз родовища складається з четвертинних глин, палеогенових глауконіт-кварцових пісків і глин та крейдових відкладів крейди і мергелю. Крейду і мергель видобувають карєрами. Глини палеогену цілком відповідають вимогам, які ставляться до глинистого компоненту цементної сировинної суміші. Якість цементної сировини відповідає діючим ДСТ і Технічним умовам для виробництва портландцементного клінкеру.

Більшість цементних підприємств забезпечені мінерально-сировинною базою більш як на 50 років або мають перспективи приросту запасів на площах, прилеглих до діючих кар'єрів.


3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПРЕСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНО- СИРОВИННИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ


Україна у 2007 р. серед основних гірничодобувних країн світу займала з видобутку камяного вугілля 9 місце (1,4 % від світового видобутку), товарних залізних руд - 6 місце (4,1 %), марганцевих руд - 6 місце (7,5 %).

З основних видів корисних копалин у 2009 р. проводився видобуток природного газу на 204 родовищах, нафти - 109, газового конденсату - 129, камяного вугілля - 370, залізних руд - 22, марганцевих руд - 3, нікелю - 1, титану - 7, золота - 1, графіту - 1, каоліну - 22, каміння облицювального - на 133 родовищах.

У країні розроблено загальнодержавні та галузеві програми розвитку мінерально-сировинної бази в цілому та окремих її складових: «Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року», національна програма «Нафта і газ України» та ін. Всі вони передбачають раціональні та збалансовані шляхи розвитку і вдосконалення мінерально-сировинної бази, виходячи з умов, які реально склалися у країні та світі. Головна мета заходів, які проводяться - забезпечити стабільну роботу діючого мінерально-сировинного комплексу (МСК) необхідною сировиною, зменшити його залежність від імпортної сировини та збільшити експортний мінерально-сировинний потенціал країни за рахунок розширення її асортименту, обсягів та якості. Успіх виконання прийнятих програм багато в чому залежатиме від сталого й достатнього їх фінансування.

Передбачається, що близько 80 % коштів, що виділяються з бюджету, будуть спрямовані на виконання робіт, повязаних з вивченням, локалізацією та оцінкою ресурсного потенціалу надр України, з метою уточнення пошукових ознак і критеріїв виявлення родовищ з підрахунком ресурсів категорій Р1 - Р3 для твердих корисних копалин і категорії Д2 для вуглеводневої сировини.

Для забезпечення прогнозних потреб економіки в мінеральній сировині пріоритетними напрямами робіт є:

вивчення й відтворення ресурсного потенціалу для забезпечення поточних і перспективних потреб України в мінеральній сировині;

поступовий перехід до вивчення геологічної будови і мінеральних ресурсів Світового океану та Антарктиди;

державне регулювання використання державного фонду надр, мінеральних ресурсів і охорона надр;

науково-дослідні конструкторські роботи та інформаційне забезпечення геологічного вивчення й відтворення мінерально-сировинної бази;

переоснащення матеріально-технічної бази геологорозвідувальних робіт і лабораторно-аналітичної бази.

В Україні проводяться роботи з удосконалення правових, податкових та інших законодавств, з метою зниження ступеня інвестиційного ризику і підвищення привабливості використання надр країни для припливу іноземного та вітчизняного капіталу.

В Енергетичній стратегії України до 2030 р. закладений оптимістичний прогноз збільшення споживання урану в найближчі 25 років у 7,5 рази. Прийнятою у 2006 р. Енергетичною стратегією України на період до 2030 р. передбачено:

понизити енергоємність ВВП з 0,5 кг у. п./грн у 2005 р. до 0,24 кг у. п./грн у 2030 р.;

збільшити виробництво електроенергії на власному паливі з 38,1 % у 2005 р. до 91,7 % у 2030 р.;

за рахунок енергозбереження істотно скоротити споживання енергоресурсів; зменшити енергетичну залежність України від зовнішніх постачань палива з 54,8 % до 11,7 %.

Задоволення внутрішніх потреб щодо рідкісних металів і сплавів за рахунок власної мінерально-сировинної бази (МСБ) можливе тільки для цирконію, гафнію, германію і скандію.

Є реальною перспектива утворення МСБ літію, танталу, ніобію, берилію, рідкісноземельних металів та ітрію. Ресурсна база для цього є: з усіх цих металів виявлено перспективні рудопрояви та родовища, і певна їх кількість вже підготовлена до експлуатації чи знаходиться на стадії розвідки. Складність проблеми у відсутності необхідних коштів. Реальне, хоча б часткове, розв'язання проблеми може здійснитися шляхом залучення позадержавних інвестицій, зокрема закордонних.

«Державною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 р.» намічений комплекс заходів, якими передбачено:

на ВАТ Дружківське р/у здійснити відвід земель для нарощування гірничих робіт з видобутку вогнетривких глин і формувального піску;

на ЗАТ Мінерал провести розвідку та визначити запаси шостої ділянки Пологівського родовища вторинних каолінів та вогнетривких глин та організувати виробництво бентонітових порошків (50 тис. т на рік) і формувальних сумішей (60 тис. т щорічно);

на ВАТ «Часів-Ярський вогнетривкий комбінат» ввести в експлуатацію третю чергу кар'єру «Північний» і третю-четверту черги карєру «Південний», а також закінчити будівництво кар'єру на ділянці Блок-1;

на ВАТ «Ватутінський вогнетривкий комбінат» закінчити будівництво карєру ділянки «Південної» Новоселицького родовища вторинних каолінів;

провести розвідку Севастянівського родовища кварцитів у Донецькій області;

на Бахтинському родовищі плавикового шпату закінчити розвідку центральної частини;

на Стильському родовищі флюсових, доломітизованих вапняків і доломітів (Донецька обл.) закінчити розвідку Західної ділянки;

провести геолого-економічну переоцінку запасів доломітів Західнодоломітного кар'єру № 3 на Новотроїцькому р/у (Донецька обл.);

створити сировинну базу доломітів на базі Криворізького (Фрунзенського) родовища у Кривбасі;

закінчити розвідку Ільницького родовища лужноземельних бентонітів (Закарпатська обл.);

створити мінерально-сировинну базу лужних бентонітів на Киштинському родовищі в Закарпатті;

почати розробку Правдинського родовища талькомагнезиту (Дніпропетровська обл.);

провести розвідувальні роботи в межах Побузького рудного району (Кіровоградська та Миколаївська обл.) на гостродефіцитну сировину для виробництва форстеритових вогнетривів;

провести розвідку ділянки першочергової розробки Сущанського родовища дистену (Житомирська обл.);

затвердити запаси і передати у промислове освоєння першу чергу Соломіївського родовища гранат-силіманітових руд у Приазовї.

Окрім того, передбачені заходи щодо підвищення якості та розширення асортименту вогнетривкої продукції (динасохромітові, периклазвуглецеві вироби та ін.), які використовуються сталеплавильними, доменними та іншими тепловими агрегатами. Виконання їх покладено на вогнетривкі і динасові заводи України (Пантелеймонівський, Кондратівський, Червоноармійський, Великоанадольський та ін.).

ВИСНОВОК

мінеральний сировинний база родовище

Узагальнюючи ми маємо наступну картину щодо сировинної бази України: окрім корисних копалин, основні родовища яких вже розробляються у великих обємах або надані в користування - заліза, марганцю, титану, вугілля, нафти, газу - найбільш перспективним для розвитку в Україні це, в першу чергу, здобич сировини, продукція з якої у великих об'ємах може експортуватися - первинних каолинов, вогнетривких (каолінових) глин, облицювального каменю (граніту, габбро, лабрадориту), кварцевий пісок для скло, граніт для виробництво щебінь.

Перспективною є також здобич сировини для виробництва ефективних будівельних матеріалів: цементної сировини (вапняку, крейди, мергеля, глини), гіпсу, сировини для теплоізоляційних матеріалів (базальту), а також сировини для виготовлення палива і для сільського господарства (торфу), мінеральних і якісних питних вод.

Складна ситуація, що склалася після розпаду СРСР, із забезпеченням кольорової металургії України необхідними сировиною і продукцією, значною мірою може бути полегшена, а в окремих випадках кардинально вирішена внаслідок освоєння власних корисних копалин. Але загалом діючі в Україні підприємства з випуску кольорових металів і виробів з них частково задовольняють внутрішні потреби країни і створюють певний експортний потенціал (в основному це алюміній, мідь, титан і низка інших металів і виробів).

Виходячи з географічного розташування, рівня технологічного розвитку і наявності значних, за Європейськими мірками, мінеральних ресурсів, Україна, в найближчій перспективі, впроваджує програми щодо інтенсивного використання мінеральних ресурсів і розвиток гірничодобувної промисловості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1.Державна служба геології на надр України. - [Електронний ресурс]: режим доступу #"justify">2.Закон України «Про затвердження загальнодержавної програми розвитку мінерально- сировинної бази України на період до 2030 року, із змінами, внесеними згідно із Законом N 4731-VI ( 4731-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 15» - [Електронний ресурс]: режим доступу #"justify">.Минерально-сырьевая база Украины. - [Електронний ресурс]: режим доступу #"justify">.Оглядові геологічні кари України - [Електронний ресурс]: режим доступу #"justify">.Чем богаты недра Украины - [Електронний ресурс]: режим доступу #"justify">ДОДАТОК А



ДОДАТОК Б



Теги: Сировинна база України, ефективність її використання  Реферат  Геология
Просмотров: 34916
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Сировинна база України, ефективність її використання
Назад