Характеристика виробничих процесів автотранспортних підприємств (на прикладі ковальсько-ресорного відділення АТП)

План


Вступ

. Характеристика виробничих процесів автотранспортних підприємств та коротка характеристика діяльності ковальсько-ресорного відділення АТП

.1 Система технічного обслуговування і ремонту автомобілів та її місце в автомобільній транспортній системі

.2 Коротка характеристика ковальсько-ресорного відділення АТП

.3 Обґрунтування проектного рішення

. Технологічна частина

.1 Вихідні дані

.2 Коригування періодичності ТО і пробігу автомобілів до списання

.3 Розрахунок річного пробігу автомобілів

.4 Розрахунок річної виробничої програми

.4.1 Розрахунок річної виробничої програми по ТО

.4.2 Розрахунок річної виробничої програми по діагностуванню

.4.3 Розрахунок добової виробничої програми

.5 Розрахунок кількості виробничих працівників

.5.1 Коригування трудомісткості ТО і ПР

.5.2 Розрахунок річного обсягу робіт з ТО, ПР, самообслуговування

.5.3 Розрахунок річного обсягу робіт з діагностування

.5.4 Розрахунок чисельності виробничих робітників

.6 Розрахунок кількості постів, ліній для зон ТО, ПР, діагностування

.6.1 Технологічний процес в підрозділі

2.6.2 Види робіт на постах

.6.3 Розрахунок потокових ліній для ТО

3. організаційна частина

.1 Організація і управління виробництвом

.2 Режими праці і відпочинку

.3 Розподіл працівників по постам, спеціальності,кваліфікації та робочих місцях

3.4 Підбір технологічного обладнання, розрахунок виробничих площ

.5 Розробка технологічних карт

4. Конструкторська частина

5. Охорона праці

.1 Виробнича санітарія на території і в приміщеннях

.2 Охорона праці на діагностичних станціях

.3Техніка безпеки та пожежна безпека

.4 Розрахунок освітлення ковальсько-ресорної дільниці

.6 Водопостачання

.7 Розрахунок блискавкозахисту

6. Економічна частина

.1 Вихідні данні для економічного розрахунку

.2 Визначення вартості проекту дільниці

.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати з нарахуваннями ремонтних робітників по часовій преміальній системі оплати праці

.4 Розрахунок затрат на матеріали і запасні частини

.5 Розрахунок накладних витрат

.6 Розрахунок умовно-річного економічного ефекту

Висновки

Література


Вступ


При перевезені автомобільним транспортом припускають використання рухомого складу (автомобілів і автопоїздів), що знаходиться в справному технічному стані.

Справний технічний стан означає повна відповідність рухомого складу нормам, обумовленим правилами технічної експлуатації, і характеризує його працездатність.

Працездатність автомобіля оцінюється сукупністю експлуатаційно-технічних якостей: динамічністю, стійкістю, економічністю, надійністю, довговічністю, керованістю і т.д., які для кожного автомобіля виражаються конкретними показниками. Щоб працездатність автомобіля в процесі експлуатації знаходилася на необхідному рівні, значення цих показників тривалий час повинні мало змінитися в порівнянні з їхніми первісними величинами.

Однак технічний стан автомобіля, як і всякої іншої машини, у процесі тривалої експлуатації не залишається незмінними. Воно погіршується в наслідку зношування деталей і механізмів, поломок і інших несправностей, що приводить результаті до погіршення експлуатаційно-технічних якостей автомобіля.

Зміна зазначених якостей автомобіля в міру збільшення пробігу може відбуватися також у результаті недотримання правил технічної експлуатації або технічного обслуговування автомобіля.

Основним засобом зменшення інтенсивності зношування деталей і механізмів і запобігання несправностей автомобіля, тобто підтримання його в належному технічному стані, є своєчасне і високоякісне виконання технічного обслуговування.

Під технічним обслуговуванням розуміють сукупність операцій (прибирально - мийні, кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.), ціль яких - попередити виникнення несправностей (підвищити надійність) і зменшити зношування деталей (підвищити довговічність), а послідовно, тривалий час підтримувати автомобіль у стані постійної технічної справності і готовності до роботи.

Навіть при дотриманні всіх заходів зношування деталей автомобіля може привести до несправностей і до необхідності відновлення його працездатності або ремонту. Отже, під ремонтом розуміється сукупність технічних впливів, спрямованих на відновлення технічного стану автомобіля (його агрегатів і механізмів), що втратив обслуговування .

Основний документ відповідно до якого робиться ТО і ремонт на автопідприємствах - це положення про ТО і ремонт автомобільного транспорту. Згідно цього документа, ТО робиться планово-попереджувально, через визначений пробіг.

Одним з напрямків, що дозволяють підвищити технічний стан парку автомобілів при мінімальних витратах на будівництво виробничої бази для ТО і поточного ремонту, є будівництво й організація баз централізованого обслуговування і ремонту автомобілів.

автомобіль діагностування ремонт


1. характеристика виробничих процесів автотранспортних підприємств та коротка характеристика діяльності ковальсько-ресорного відділення атп


1.1 Система технічного обслуговування і ремонту автомобілів та її місце в автомобільній транспортній системі


Система технічної експлуатації автомобілів охоплює підсистеми: організації дорожнього руху, керування автомобілем, організації зберігання справних автомобілів і надання технічної допомоги автомобілям на лінії. Отже, система технічної експлуатації автомобілів ? сукупність автомобілів, засобів організації дорожнього руху, водіїв, положень і норм, які визначають вибір і підтримування найвигідніших режимів роботи агрегатів автомобілів, а також підтримування і відновлення втраченої працездатності автомобілів у процесі виконання транспортної роботи.

Система ТО і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту охоплює сукупність взаємопов'язаних засобів, документації ТО і ремонту та виконавців, потрібних для підтримування і відновлення якості виробів, що входять до цієї системи.

Технічне обслуговування ? комплекс операцій (або операція) для підтримування працездатності (або справності)рухомого складу при використанні за призначенням, очікуванні, зберіганні й транспортуванні.

Ремонт ? комплекс операцій для відновлення справності або працездатності рухомого складу та відновлення ресурсів рухомого складу або його складових частин.

Між цими двома групами операцій може бути різне співвідношення залежно від прийнятого критерію оптимальності та методу проведення робіт. Однак у будь-якому разі основна вимога, що ставиться до ТО і ремонту автомобілів, полягає в тому, щоб забезпечити виконання поставленого завдання на обслуговування автомобілів в потрібний момент.

При розробці методів ТО і ремонту автомобілів основну увагу приділяють плановим профілактичним роботам. Правильно організована профілактика сприяє зменшенню кількості відмов і несправностей, збільшує термін служби автомобілів. Проте на здійснення профілактичних заходів і ремонтних робіт затрачається певний фонд часу, і чим більші затрати часу, тим гірші показники використання автомобільної техніки. Для здійснення профілактики сучасних автомобілів потрібні великий штат спеціалістів і дороге устаткування, що збільшує експлуатаційні витрати. Тому питанням правильної організації та виконання профілактичних і ремонтних робіт на автотранспортних підприємствах має приділятись якомога більше уваги. Це дасть змогу забезпечити економну експлуатацію автомобільної техніки.

При формуванні системи ТО і ремонту рухомого складу головну увагу звертають на режими ТО і ремонту (кількість видів обслуговування, періодичність, перелік і трудомісткість робіт). При цьому керуються такими принципами: кількість видів ТО має бути мінімальною, вищі номери обслуговування мають охоплювати номенклатуру робіт нижчих, треба уникати непотрібних розробок і регулювань спряжених пар, передбачати можливість механізації та автоматизації профілактичних робіт.

Режими ТО розробляють для кількох типових умов експлуатації автомобілів. Перевіряють їх у конкретних умовах експлуатації за критеріями, що дають змогу встановити відповідність вибраних режимів ТО дійсно необхідним. Основними критеріями оцінювання є експлуатаційна надійність, трудомісткість ТО і поточного ремонту (ПР), витрати на виконання ТО і ПР на 1000 км пробігу та ефективність ТО

Експлуатаційну надійність автомобілів визначають за середнім значенням коефіцієнта технічної готовності, трудомісткість ТО і ПР ? за хронометражними спостереженнями, а затрати ? за експериментальними даними в реальних умовах експлуатації автомобілів.

Режими ТО автомобілів коректують у період державних та експлуатаційних випробувань (перший етап), у перші один-два роки підконтрольної експлуатації спеціально виділеної групи нових автомобілів ? в умовах АТП (другий етап) і в процесі експлуатації автомобілів (третій етап).

Перший етап ? це початок практичної перевірки й уточнення початкових режимів ТО автомобілів. Протягом усього періоду збирають і аналізують інформацію про відмови і несправності автомобілів, уточнюють показники їхньої надійності, визначають доцільність і необхідність виконання нетипових робіт, уточнюють обсяг і періодичність виконання типових робіт і структуру форм ТО автомобілів.

На другому етапі автомобілі мають обслуговуватись з більшою періодичністю і скороченим (порівняно з рештою парку цього типу автомобілів) обсягом виконання профілактичних робіт. Статистичну інформацію про надійність автомобілів збирають так само, як і на першому етапі.

Третій етап ? систематичне коректування режимів ТО автомобілів у процесі їх експлуатації. Основою для коректування режимів ТО є досвід експлуатації автомобілів і дані про відмови і несправності, виявлені в процесі ТО.

Передбачає такі роботи: збирання статистичної інформації про Коректування режимів ТО відмови і несправності автомобілів; якісний аналіз виявлених відмов і несправностей; розрахунок надійності агрегатів, які впливають на безпеку руху автомобіля (за найбільш небезпечними відмовами і несправностями); оцінка показників надійності; розробка переліку змін у діючих режимах ТО і рекомендацій для удосконалення їх; перевірка нових режимів ТО автомобілів на обмеженій кількості їх за допомогою проведення підконтрольної експлуатації за спеціальними програмами; остаточне доопрацювання режимів ТО і впровадження їх для всього парку автомобілів цієї моделі, що експлуатуються.

На автомобільному транспорті прийнято планово-запобіжну систему ТО і ремонту рухомого складу. Основні принципи її визначені чинним Положенням про ТО і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. Відповідно до Статуту автомобільного транспорту Положення обов'язкове для всіх організацій і підприємств автомобільного транспорту, для організацій і підприємств автомобільної і суміжних галузей промисловості щодо забезпечення установлених нормативів і взаємодії з експлуатаційними та ремонтними організаціями і підприємствами автомобільного транспорту

У Положенні визначено основні напрями взаємодії, завдання і відповідальність організацій і підприємств автомобільного транспорту, промисловості й авторемонтного виробництва щодо забезпечення високої надійності рухомого складу і зменшення витрат на ТО і ремонт. Наприклад, одним із завдань автомобільної промисловості є безпосередня участь в освоєнні нових моделей. Промислові підприємства мають своєчасно забезпечувати автотранспортні й авторемонтні підприємства технічною документацією, зразками не стандартизованого устаткування, оснастки, спеціального інструменту, запасними частинами й експлуатаційними матеріалами, потрібними для організації ТО і ремонту; сприяти при організації капітального ремонту автомобілів на промисловій основі, а також відновлювати деталі як товарну продукцію та ін.

Це Положення визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів, і його дія поширюється на юридичних та фізичних осіб ? суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Системою ТО і ремонту передбачається виконання двох основних частин операцій: контрольна і виконавча. Планово-запобіжний характер системи ТО і ремонту визначається плановим і примусовим (через установлені пробіги або проміжки часу роботи рухомого складу) виконанням контрольної частини операцій, передбачених Положенням, з наступним виконанням за потребою виконавчої частини. Деякі операції ТО і ремонту (наприклад, мастильні операції) можуть виконуватись у плановому порядку без попереднього контролю.

У Положенні розкрито зміст складових елементів ТО і ремонту, визначено види ТО і ремонту.


1.2 Коротка характеристика ковальсько-ресорного відділення АТП


На території підприємства знаходиться моторний цех, дільниця агрегатного ремонту вузлів, зварювальна дільниця, мідницько - жестянницька дільниця, дільниця ремонту дизельної та бензинової паливної апаратури, електродільниця, ковальсько-ресорна дільниця, покрасочне відділення, відділ головного механіка, склади, механізована мийка, шино монтажна дільниця.

Ковальсько-ресорна дільниця призначена для виконання робіт по поточному ремонту ресор шляхом розбирання, заміни непридатних листів і деталей, складання, виготовлення і відновлення деталей автомобіля шляхом пластичної деформації. Ремонт ресор проводиться на базі нових і придатних листів, що були в роботі. Термічна обробка на ділянці не проводиться.


1.3 Обґрунтування проектного рішення


Виконання профілактичних і ремонтних робіт автомобільної техніки в заздалегідь запланований термін або після певного напрацювання не цілком задовольняє підвищені вимоги створення безпеки дорожнього руху та економічної експлуатації рухомого складу. Не виключені випадки появи відмов і несправностей. Деякі профілактичні роботи виконують передчасно або із запізненням. Основною причиною такого стану є те, що більшість робіт з ТО і ремонту автомобільної техніки здійснюється без урахування фактичного технічного стану елементів автомобіля. У зв'язку з цим назріла потреба подальшого вдосконалювання системи ТО і ремонту автомобільної техніки.

Найдосконалішою системою ТО і ремонту автомобілів слід вважати таку, яка найповніше забезпечує взаємодію процесів зміни технічного стану автомобіля (тобто процесів зміни діагностичних параметрів) і процесів відновлення.

Класичним прикладом такої системи можуть бути обслуговування і ремонт автомобільної техніки за технічним станом.

Технічне обслуговування автомобілів за технічним станом називається планово-запобіжним. Періодичність і обсяг робіт з технічної діагностики планують. Запобіжний характер їх забезпечується постійним спостереженням за надійністю і технічним станом автомобілів з метою своєчасного виявлення передвідмовного стану. Принцип попередження відмов і несправностей є основним. З цією метою широко можна використовувати значення попереджуючих допусків.

Попереджуючий допуск ? сукупність значень параметрів між граничним і передвідмовним рівнями. Вихід параметра за граничний стан означає відмову, досягнення передвідмовного рівня ? потребу вжиття профілактичних заходів.

Технічне обслуговування і ремонт автомобілів за технічним станом ґрунтуються на глибокому знанні показників надійності елементів автомобіля, застосуванні об'єктивних засобів технічної діагностики, забезпеченні високого рівня експлуатаційної технологічності конструкцій. Інформаційною основою цих чинників є відомості про надійність, технічний стан і експлуатаційні затрати на ТО і ремонт автомобілів.

Застосування цих чинників можливе за умови забезпечення заданого рівня безвідмовності елементів автомобіля і можливості прогнозування рівня їхньої працездатності; своєчасного виявлення відмов і несправностей, у тому числі на початкових стадіях їх виникнення, а також потрібного рівня контролепридатності, наявності індикації відмов, методів і засобів контролю; потрібного рівня експлуатаційної технологічності конструкцій, який дає змогу оперативно відновлювати працездатність і справність елементів автомобіля; екстремального значення цільової функції ? мінімум сумарної питомої вартості ТО і ремонту при своєчасній окупності додаткових капітальних вкладень.

Можливі два варіанти ТО і ремонту автомобілів за технічним станом: із контролем рівня надійності елементів автомобіля та з контролем параметрів агрегатів.

При ТО і ремонті автомобілів за технічним станом з контролем рівня надійності елементів автомобіля елементи рухомого складу експлуатують без обмеження ресурсу до відмови. Фактичний рівень надійності елементів автомобіля (наприклад, параметр потоку відмов) не має перевищувати установленого верхнього статистичного рівня. У разі перевищення цього рівня за інших однакових умов для певних елементів автомобіля останній направляють на обслуговування або ремонт; тимчасово визначають міжремонтний ресурс, який розглядають як сигнал про необхідність підвищення надійності цих елементів автомобіля. Щоб застосувати цей варіант ТО і ремонту, треба чітко організувати систему збирання та обробки інформації про відмови і несправності елементів автомобілів у ВАТ АТП.

При ТО і ремонті автомобілів за технічним станом із контролем параметрів агрегатів після відпрацювання установленого ресурсу передбачаються неперервний або періодичний контроль і зміна параметрів, які визначають технічний стан тих чи інших агрегатів. За результатами контролю приймають рішення про подовження експлуатації автомобіля до наступної перевірки.

Зміна функціональних і діагностичних параметрів агрегатів провадиться з певною періодичністю в русі і при виконанні ТО та ремонту автомобіля.

Прогноз технічного стану або надійності агрегату роблять на період не менш як до наступної перевірки значень параметрів. Паралельно використовують статистичну інформацію про надійність елементів автомобіля. Дані прогнозу ? технічна основа для прийняття рішення про допуск агрегату до подальшої експлуатації. ТО і ремонт автомобілів за технічним станом із контролем параметрів експлуатованих агрегатів автомобіля належать до найбільш ефективних.

Отже, для підвищення ефективності діяльності АТП необхідно впроваджувати нові технології та високоефективне автоматизоване обладнання для технічного обслуговування і діагностування, що дозволить підтримувати техніку у справному стані та своєчасно виявляти необхідність у ремонтних діях.


2. Технологічна частина


2.1 Вихідні дані


Таблиця 2.1 Вихідні дані для проектування

ПоказникУмовне позначенняОдиниця виміруВеличина показникаДжерело данихМарка авто і причепаЗІЛ-130Вихідні дані на дипломне проектуванняКількість за спискомшт.95Вихідні дані на дипломне проектуванняСередньодобовий пробіг автокм185Вихідні дані на дипломне проектуванняКількість робочих днів у рікдні252Вихідні дані на дипломне проектуванняЧас роботи в нарядігод.8Вихідні дані на дипломне проектуванняКатегорія умов експлуатаціїКуе1Таблиця 2.4, с.21, [9].Природно- кліматичні умовиПкупомірнотепліВихідні дані на дипломне проектування

Технічна характеристика автомобіля ЗІЛ-130

Тип автомобіля - бортовий автомобіль

Колісна формула - 4×2

Повна маса автомобіля - 10425 кг

Допустиме навантаження на передню вісь - 2625 кг

Допустиме навантаження на задню вісь - 7900 кг

Вантажопідємність - 6000 кг

Площа платформи - 8.7

Максимальна швидкість - 90 км/год

Потужність двигуна 150 к.с

Коробка передач 5-ти ступенева

Розмір шин - 260-508(P)

Бак для пального - 170 л

2.2 Коригування періодичності ТО і пробігу автомобілів до списання


Для розрахунку програми необхідно для даного АТП обрати нормативні значення. Нормативи для автомобіля ЗІЛ-130 приймають згідно з "Положенням про ТО і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту":згідно таблиці 2.7, с.23, [9].

= 3000 км = 0,45 чол-год

= 12000 км = 2,7 чол-год

= 250000 км (згідно вихідних даних) = 10,8 чол-год

== 185 км = 4,0 чол-год

де , , - нормативний пробіг автомобіля до списання та періодичність ТО-1 і ТО-2,[1,табл2.1],відповідно, км. Періодичність ЩО () приймається рівною середньодобовому пробігу автомобіля (). Вибрані нормативні значення періодичності ТО і пробігу автомобілів до списання призводять до конкретних умов експлуатації рухомого складу за допомогою коефіцієнтів, що враховують категорію умов експлуатації (К1), модифікацію рухомого складу та організацію його роботи (К2), природно-кліматичні умови (К3), пробіг з початку експлуатації (К4), тривалість простою на ТО і ПР (К4 ), кількість обслуговуваних і ремонтованих автомобілів АТП і кількість технологічно сумісних груп (К5). Дані коефіцієнти беремо згідно [9, таблиці 2.7, 2.8] і заносимо до таблиці 2.2.


Таблиця 2.2 Коефіцієнти коригування

КоефіцієнтиПеріодичність ТОТрудомісткість ТО,ПРПробіг до КР К11,01,01,0К21,01,01,0К31,00,91,1К4-1,05-К5-0,9-

У загальному випадку скоригований пробіг автомобіля до КР та скоригована періодичність ТО-1, ТО-2 будуть рівні:


=250000 ? 1 ? 1 ? 1= 250000 км (2.1)

=3000 ? 1 ? 0,9 = 2700 км (2.2)

=12000 ? 1 ? 0,9 = 10800 км (2.3)


Так, як постановка автомобілів на обслуговування здійснюється з урахуванням середньодобового пробігу () через ціле число робочих днів, то пробіг до ТО-1, Т О-2, списання повинні бути кратні і між собою:


2700/185 = 14 (2.4)

ц .ч. = 185 ? 14= 2590=2700 км (2.5)

10800/2700 = 4 (2.6)

ц .ч. = 2700 ? 4 = 10800 км (2.7)

250000/10800= 23 (2.8)

ц .ч. = 10800 ? 23= 248400=250000 км, (2.9)


де відповідно скориговані і кратні значення пробігів між окремими видами ТО і пробігу до списання.

Отримані дані зведемо до таблиці 2.3.


Таблиця 2.3 Періодичність пробігу автомобіля до ТО і КР

ПоказникУмовне позначенняНормативи періодичностіВідкоригована періодичністьСередньодобовий пробіг (по завданню), кмLСД185185Пробіг до ТО-1, кмLТО-130002700Пробіг до ТО-2, кмLТО-21200010800Пробіг до КР, кмLСП2500002500002.3 Розрахунок річного пробігу автомобілів


Річний пробіг автомобільного парку визначається за формулою:


(2.10)


де - списана кількість одиниць рухомого складу.

- середньодобовий пробіг автомобіля, км (таблиця 2.3).

- кількість днів роботи рухомого складу на лінії на протязі року. Приймаються згідно даних завдання 252 дні.

- Коефіцієнт технічної готовності парку


(2.11)


де К2- 1,0 - коефіцієнт коригування нормативів тривалості простою в ТО й ремонті в залежності від пробігу автомобільного парку з початку експлуатації. Приймаємо значення згідно з [9, таблиця 2.8].

- норматив простою рухомого складу в ТО і ТР, дні [9, таблиця 2.12]. =0,385 днів/1000км.

= = 0,93

Розраховуємо річний пробіг автомобільного парку

= 95 · 185 · 252 · 0,93= 4118877 км


2.4 Розрахунок річної виробничої програми


.4.1 Розрахунок річної виробничої програми по ТО

Число технічних обслуговувань ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається в цілому по парку або по кожній групі автомобілів, що має однакову періодичність обслуговування. Визначаємо число технічних обслуговувань по автомобілям ЗІЛ-130.


(2.12)

(2.13)

(2.14)

(2.15)


одиниць КР

одиниць ТО-2

одиниць ТО-1

одиниць ЩО

Nс =2?Ак=2?95=190 одиниць сезонного обслуговування (2.15)PЕ=(NТО-1+NТО-2)?1,6 (2.16)РЕ=(365+1144)?1,6=2414

Кількість ТО-2(),ТО12(), ЩО() та сезонних обслуговувань (Nc) зводимо в таблицю 2.4.


Таблиця 2.4 Виробнича програма по кількості впливу за рік

Рухомий складК2?тLpNрщоNРЕNсЗІЛ-130 в кількості 95 авто0,381,00,9341188771636511441902414190

.4.2 Розрахунок річної виробничої програми по діагностуванню

Діагностування як окремий вид обслуговування не планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять до обсягу робіт з ТО і ПР. При цьому залежно від методу організації, діагностування автомобілів може проводитися на окремих постах або бути поєднане з процесом ТО. Тому число діагностичних впливів визначається для подальшого розрахунку постів.

На АТП зазвичай передбачається діагностування Д-1 призначено головним чином для визначення технічного стану агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д-1 проводитися, як правило, з періодичністю ТО-1.

Кількість автомобілів, діагностованих при ПР, згідно досвідченим даним і нормам, прийнято рівним 10% від програми ТО-1 за рік :


, (2.17)


де: - відповідно числа автомобілів, діагностованих при ТО-1, після ТО-2 та при ПР.

= 1,1 ? (1144 + 365) = 1660 а/м

Діагностування Д-2 призначено для визначення потужних і економічних показників автомобіля, а також для виявлення обсягів ПР. Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2 і в окремих випадках при ПР. Кількість автомобілів, діагностованих при ПР, приймається рівним 20% від річної програми ТО-2.

Виходячи з цього, число Д-2 на весь парк, на рік визначається:


, (2.18)


Де - число автомобілів на рік, що діагностуються перед ТО-2 ПР.

= 1,2 ? 365= 438 а/м


2.4.3 Розрахунок добової виробничої програми

Визначення добової програми з ТО та діагностування автомобілів є критерієм вибору методу організації ТО (на універсальних постах або потокових лініях) і є вихідним показником для розрахунку числа посад і ліній ТО.

За видами ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) та діагностування (Д-1, Д-2) добова програма визначається:


, (2.19)


де: - річна програма по кожному виду ТО або діагностиці окремо.

- Річне число робочих днів посту / зони, призначених для виконання того чи іншого виду ТО і діагностування. Вибирається згідно таблиці 2.1.

, , , = 252 дні

= 252 дні

= = 4,53 а/м?5 а/м

= = 1,44 а/м?1 а/м

= = 6,5 а/м?6 а/м

= = 1,73 а/м?2 а/м

= = 88,35 а/м?88 а/м

Розрахунки добової виробничої програми для даної дільниці зводимо до таблиці 2.5.


Таблиця 2.5 Добова програма по ПР і діагностуванню

Рухомий складЗІЛ-1304162881660438

2.5 Розрахунок кількості виробничих працівників


.5.1 Коригування трудомісткості ТО і ПР

Розрахункова нормативна скоригована трудомісткість (ТО-1, ТО-2) для рухомого складу проектованого АТП визначається за формулою:


, (2.20)


де - нормативна трудомісткість ТО-1 або ТО-2, люд.-год. Приймається згідно з [9,таблиця 2.8].

Питома нормативна скоригована трудомісткість поточного ремонту визначається:


, (2.21)


де - нормативна питома трудомісткість ПР, люд.-год./1000км.

- Коефіцієнт коригування нормативів питомої трудомісткості ПР.


Таблиця 2.6 Значення коефіцієнтів К1, К2, К3, К4, К5

Рухомий складК1К2К3К4К5ЗІЛ-1301111,050,9

= 2 люд.-год.

= 10 люд.-год.

= 5 люд.-год.


Таблиця 2.7 Значення нормативної трудомісткості ПР

Рухомий складt1, люд.-год.t 2, люд.-год.tпр, люд.-год.ЗІЛ-1302105

2.5.2 Розрахунок річного обсягу робіт з ТО, ПР, самообслуговування

Розрахунок річного обсягу робіт з ТО

Обсяг робіт у( люд - год) за ЩО, ТО-1, і ТО-2 за рік визначається твором числа ТО на нормативне (скориговане) значення трудомісткості даного виду ТО:


(2.22)

(2.23)

, (2.24)


Де - відповідно річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на весь парк (групу) автомобілів однієї моделі.

- Нормативна скоригована трудомісткість відповідно ЩО , ТО-1 і ТО-2 люд-год.

?2= 2288 люд.- год.

= 3650 люд.-год

Переліки операцій супутнього ПР, рекомендовані для поєднання ТО-2, наведені в додатках, а також в других (нормативних) частинах положень за марками автомобілів.

Річний обсяг робіт ТО-2 із супутнім ПР визначиться з виразів:


, (2.25)


де: - обсяг робіт супутнього ПР при проведенні ТО-2, люд.-год.;


(2.26)


де: - частка супутнього ПР, що залежить від «віку» автомобілів, приймається самостійно або за даними АТП.

= 730

= 4380

Зводимо значення скоригованої трудомісткості до таблиці 2.8


Таблиця 2.8 Значення скоригованої трудомісткості

Рухомий склад, люд. год., люд . год., люд. год., люд. год., люд . год.ЗІЛ-13010018,8228836507304380

Розрахунок річного обсягу робіт з ПР

Річний обсяг робіт ПР (у люд-год) визначається:


, (2.27)


де - річний пробіг парку рухомого складу, км.(розділ 2.4.1)

- Розрахункова трудомісткість ПР на 1000 км пробігу.(розділ 2.5.1)

= 20594,38 люд.-год.

Річний обсяг постових робіт ПР визначиться з виразу


, (2.28)


Де - сумарна частка постових робіт поточного ремонту, виконуються в зоні ПР (сума трудомісткості контрольно-діагностичних, регулювальних, кріпильних і розбірно-складальних робіт, приймається з других (нормативних) частин положень по марках автомобілів або з [9, табл. 2.15] ).

?0,35-730=6478,0 люд.-год.

Розрахунок річного обсягу робіт з самообслуговування

Річний обсяг робіт з самообслуговування підприємства встановлюється у відсотковому відношенні від річного обсягу допоміжних робіт :


, (2.29)


де: - обсяг допоміжних робіт по підприємству, що залежать від кількості автомобілів, що обслуговуються, і рекомендованих на цьому АТП.

= 20 ... 30% (при кількості від 100 до 200 автомобілів приймати більше значення, понад 200 до 300 автомобілів середнє, понад 300 - менше).

- Обсяг робіт з самообслуговування підприємства (= 40-50% для комплексного АТП, = 55-61% для головного підприємства ПАТО, = 20-30% для філії ПАТО).

=5482 люд.-год.


2.5.3 Розрахунок річного обсягу робіт з діагностування


(2.30)

(2.31)


де - частка контрольно-діагностичних робіт в обсязі ПР відповідно ТО-1, ТО-2 (береться з таблиці 2.2 і ділиться на 100).

- Частка контрольно-діагностичних робіт в обсязі ТР відповідно при загальному (Д-1) та поглибленому (Д-2) діагностуванні береться з таблиці 2.2 і ділиться на 100).

= 332 люд.-год.

= 468 люд.-год.

При організації робіт по Д-1 і Д-2 на окремих постах слід скорегувати річні обсяги робіт ТО-1, ТО-2 шляхом виключення з них обсягів діагностичних робіт, виконуваних при ТО-1 , ТО-2 :


(2.32)

, (2.33)


де - скориговані річні обсяги робіт з ТО-1, Т О-2, люд.-год.

Отримані данні зводимо до таблиці 2.9


Таблиця 2.9 Скориговані значення річних обсягів робіт

Рухомий складЗІЛ-13020594,386478548233246819563182

2.5.4 Розрахунок чисельності виробничих робітників

Визначаємо технологічно необхідне (явне) число робітників.

До виробничих робітників відносяться робітники дільниць, які виконують роботи по ТО і ПР. Розрізняють технологічно необхідне(явне) і штатне число робітників.


, (2.34)


де: - обсяг робіт по зоні ТО, ПР чи ділянці, люд.-год.

- Річний фонд часу технологічно необхідного робочого при

1-змінній роботі, год.

Фонд визначається тривалістю зміни (залежно від тривалості робочого тижня) і числом робочих днів у році:


Фткд-(Двихсв)?tзм , (2.35)


де Дкд - кількість календарних днів в році , днів

Двих - кількість вихідних днів в році , днів

Дсв - кількість святкових днів в році , днів

tзм - тривалість робочої зміни, годин.

=365-(103+10)?8=2016 год.


, (2.36)


де - річний фонд часу штатного виробничого робітника при 1-змінній роботі, год.

Річний фонд штатного робітника () визначається:


, (2.37)


де - тривалість відпустки робітника, днів. (24-28 календарних днів згідно законодавства.)

- число невиходів на роботу з поважних причин.(7-10днів)

= 1783 год.

= 1 чол.

Ртдто-2 = 3650/2016= 2 чол.

Ртщо=1018,8/2016=5 чол.

РтПР=20594,38/2016=10 чол.

Рт2СП=730/2016=1чол.

Ртсам=5482/2016=3 чол.

Ршщо=10018,8/1783=6 чол.

Ршто-1=2288/1783=1 чол.

Ршто-2=9650/1783=5 чол.

Ршсам=5482/1783=3 чол.

Рштпр=20594,38/1783=12 чол.

Рш2сп=730/1783=1 чол.

Приймаємо чисельність виробничих робітників: 10 чол.


2.6 Розрахунок кількості постів,ліній для зон ТО,ПР, діагностування


2.6.1 Технологічний процес в підрозділі

Проектування поста загального діагностування.

При наявності в парку 95 автомашин, 10 робочих, діагностування проводиться методом потокової лінії.

Розрахунок кількості постів.

На механізованих постах ТО передбачає виконання мийки, сушки і обтирання рухомого складу



де - добова виробнича програма, одиниць.

,7-коефіціент, який враховує години роботи мийки.

- тривалість виконання робіт(приймається рівною тривалості повернення рухомого складу в АТП), год.[9, табл.2.18].

- продуктивність мийного обладнання авт./год.

Число робочих постів для виконання діагностування визначається:

, (2.38)


де: - обсяг робіт ПР певного виду, люд-год.

- Коефіцієнт нерівномірності завантаження постів.

- Коефіцієнт, що враховує частку робіт, виконуваних в найбільш завантажену зміну ( 0,5 ... 0,6).

- Число робочих днів.

- Тривалість зміни.

- Середнє число робітників.

- Коефіцієнт використання робочого часу постів.

Для розрахунку числа постів приймаємо такі значення:

= 6478, (див. розділ 2.5.3)

= 1,2[9,табл. 2.19]

= 8 год.(згідно завдання)

= 1-1,5 чол.

= 0,92

Хвідтщо=21932,5?0,93/252?2?1?1?0,92=6

Хвідто-1=1856?0,93/252?2?1?1?0,92=1

Хвідто-2=3182?0,93/252?8?3?0,92 =1

Хвідпр=20594,38?0,92/252?8?1?0,92=1


2.6.2 Види робіт на постах

Технічне діагностування включає в себе наступні види робіт: контрольно-оглядові, які виконуються водієм в підготовчо-заключний час, а також контрольно-діагностичних за допомогою стендів без зняття агрегатів.

В контрольно-діагностичних роботи входять: візуальний огляд автомобіля, перевірка світлових приладів, гальмівної та рульової системи, у разі необхідності - системи живлення і потужностних показників двигуна на стендах

В зоні ПР слід перед умовити спеціалізацію постів по їх призначенню.

Число спеціалізованих постів по кожному виду робіт розраховуємо за формулою:


ПспецТРТРспец п/100, (2.39)


де ПТР-загальна кількість постів ТР.

Сспец п- відсоток спеціалізованих постів для даного виду робіт ПР %

[9, табл..2.22] 9-11%.

ПспецТР=4?11/100=0,44?1 пост


Пі спецПіі/100, (2.40)


де Пі-загальна кількість постів відповідної зони(ТО-1 чи ТО-2).

Сі- відсоток для даного виду робіт ТО %[9, табл.2.15].

СЩО-47%СТ2-10%

СТО1-19%СПР-35%

СПР-3%

П спец що=6?47/100=3

П спец ТО1=1?19/100=1

П спец ТО2=1?10/100=1

П спец ПР=10?35/100=4

П спец ков р=1?3/100=1

Такт посту ? -фактичний час виконання ТО на посту,хв.

Розподіл робіт по постам


(2.41)


де tто -трудомісткість певного виду ТО, люд-год.

Сто-доля постових робіт в ТО (Сщо,то-1=1,Спо=0,8)

-кількість одночасно працюючих на посту, чол.(=1…3 чол.)n-час додаткових робіт t=1…3 хв.

Ритм виробництва-частина робочого часу, яка припадає на одне із запланованих за зміну ТО, хв.


( 2.42)


де tзмто-тривалість зміни роботи зон ТО, год,змто-кількість змін на добу,дто-добова кількість техобслуговувань певного виду.

Визначаємо відношення тактів постів ?ni до ритмів виробництва Кi-кількість ліній.


, (2.43)



2.6.3 Розрахунок потокових ліній для ТО

За одержаними дискретними значеннями обґрунтовуються методи ТО.

При розрахунку визначають такт ліній, ?л, кількість ліній Zл, пропускну

Так, як відношення додаткових робіт менше 3, ми можемо ми можемо

вести розрахунок не цілої лінії, а тільки один потік ?лщо.

Такт лінії:



Кількість ліній


Довжина лінії, м



Крок лінії, м



Швидкість руху



3. організаційна частина


.1 Організація управління виробництвом


Найбільша ефективність у вирішенні питань організації виробництва може бути досягнута завдяки централізованій системі управлінням виробництва, заснованої на централізації управління виробництвом ТО і ремонту рухомого складу на АТО.

Система ЦУП будується на наступних принципах:

. Чіткий розподіл адміністративних і оперативних функцій між керівним персоналом і зосередження функцій оперативного управління в єдиному центрі або відділі управління виробництвом. Основними завданнями ЦУП є збір та автоматизована обробка інформації про стан виробничих ресурсів та обсяги робіт, що підлягають виконанню, а також планування і контроль за діяльністю виробничих підрозділів на основі аналізу наявної інформації.

ЦУП складається, як правило, з двох підрозділів: відділу оперативного управління та відділу обробки і аналізу інформації.

. Виконання кожного виду технічного впливу при організації виробництва ТО і ремонту рухомого складу спеціалізованої бригадою або ділянкою - технологічний принцип формування виробничих підрозділів, які найбільшою мірою відповідає вимогам ЦУП.

. Об'єднання виробничих підрозділів, що виконують технологічно однорідні роботи, у виробничі комплекси з метою зручності керування ними.

. Централізована підготовка виробництва здійснюється спеціальним комплексом. Централізація підготовки виробництва значно скорочує безпосередні витрати часу ремонтних робітників, управлінського персоналу та в кінцевому рахунку простої автомобілів в ТО і ремонту.

. Використання засобів зв'язку, автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки.

Впровадження централізованої системи управління виробництвом ТО і ПР рухомого складу дозволяє забезпечити плавну, раціональну організацію праці ремонтних ділянок поліпшити ряд техніко-експлуатаційних показників.

Схема організації управління на АТП представлена на малюнку.


Рис.2 Схема організації управління


.2 Режими праці і відпочинку


На АТП згідно типового положення, створена служба ОП, яку очолює інженер з ОП. На нього покладені обовязки по здійсненню контролю за додержанням вимог ОП на підприємстві. Він проводить комплекс організаційно-методичних заходів щодо поліпшення умов праці, профілактики виробничого травматизму та захворювань робітників та службовців. Щороку він працює по узгодженому з головним інженером плану роботи. В своїй роботі інженер з ОП підпорядковується безпосередньо начальнику відділу ОП і ТБ і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб (стаття 23 закону Про охорону праці). Спеціаліст служби ОП має права згідно нормативних актів про охорону праці в Україні (закон Про охорону праці. Положення про службу ОП на підприємстві).

На підприємстві, згідно наказу голови правління, створено наступний режим роботи:

  • Пятиденний робочий тиждень;
  • Восьмигодинний робочий день;
  • Обідня перерва з 13.00 по 14.00;
  • Вихідний день - субота, неділя.

Режим роботи затверджено загальними зборами трудового колективу.

Праця жінок і підлітків створена за вимогами ст. 14 та ст. 15 закону Про охорону праці. Згідно цього закону жінки не працюють на важких роботах, в нічну зміну, не піднімають та не переміщують важкі речі, маса яких перевищує граничні норми.


3.3 Розподіл працівників по постам, спеціальності, кваліфікації та робочих місцях


Таблиця 3.1 Розрахунок чисельності робітників виробничого підрозділу

Виробничі підрозділиРічна трудомісткісь люд.-год.Річн.фонд годКількість робітників, чол.РозрядЧасу з робітн.Часу робоч. місцяШтатна РШЯвочнаРозрах.Прийн.Розрах.Прийн.Зона ЩО10018,8178320165,6164,9652Зона ТО-12288178320161,2811,1312Зона ТО-23650178320162,0421,823Пости ПР203941783201611,551110,21102Дільниці:Діагностув.20594178320161,8521,6324Агрегатна3295178320162,0821,8425Слюсар3706178320161,1511,0215Електротех.2059178320160,5710,3114Акумулят.1029169820160,2410,215Рем. сист. живлення4118169820160,4810,4113Шиномонтаж824169820160,1110,112Вулканізац.206169820160,1110,112Ковальсько ресорна206169820160,3610,3114Мідницька617169820160,2410,211Зварювальна411169820160,1210,113Жестяницька206178320160,1210,111Арматурна206178320160,1210,111Оббивна206178320160,1210,111Радіоремонт20617270,1210,1211Малярна206150320160,8210,7111Всього123529,093838,9236

3.4 Підбір технологічного обладнання, розрахунок виробничих площ


Основне технологічне обладнання підбирається за табелями технологічного обладнання, довідників і каталогів, можна використовувати також каталог нестандартного обладнання, розробленого і випускається науково-виробничим обєднанням НВО «Транстехніка». Кількість основного обладнання визначаємо за ступенем його використання при здійсненні технологічного процесу. Дані заносимо в таблицю.


Таблиця 3.2 Основне технологічне обладнання ковальсько-ресорного відділення

Обладнання, прилади, інструментиТипКіл-тьГабаритні розміри, ммПлоща, м2Потужність кВтодинзаг.один.заг.Стенд для рихтування листів ресорР-27511800х810х10501,461,464,54,5Протипожежний щитВласного виготовлення11000х400х16000,40,4------Вертикально-свердлильний верстат2Н1181870х590х20800,510,511,51,5Верстат точильно-шліфувальний двосторонній3Б63411000х665х12300,660,664,64,6Стенд для збирання ресорР-20311225х896х10361,101,10------Плита правочнаОРГ-1468-01-080А 11200х800х8000,960,96------Щит керування камерною піччюИЗРП-2411500х650х18000,330,33------Камерна електрична пічГ-30А11590х1585х4002,522,523030Установка для гартування ресорних листівВласного виготовлення11200х700х8000,840,84------Повітродувка до ковальського горнуА-2,5-105-21507х480х4810,240,240,80,8Молот пневматичний ковочнийМА-413212275х930х20752,122,121010Скриня для ковальського інструментуФ175СБ Укрорг-автотранс2800х450х10000,360,72------Горн ковальський на два вогніР-924 Гипроавтотранс12400х1030х8052,472,47------КовадлоГОСТ 11398-752350х120х3100,040,08------Скриня для вугілляВласного виготовлення1400х600х7000,240,24------Стенд для випробовування ресорМод. 7511950х650х15401,271,272,82,8Стелаж для ресорних листівКресл. Р-521 Гипроавтотранс11550х1050х16001,631,63------

Сумарна площа обладнання складає

Площу ковальсько-ресорного відділення визначаємо за формулою:

від=Sобл.заг..Куш,


де Куш - коефіцієнт ущільнення, який враховує проходи та відстані між

обладнанням (для ковальсько-ресорної 4,5-5,5).обл.заг.-сумарна площа під обладнання, м2.обл.заг.= 1,46+0,4+0,51+0,66+1,10+0,96+0,33+2,52+0,84+0,24+2,12+0,72+

+2,47+0,08+0,24+1,27+1,63=17,52 м2

Sвід=17,52?5,5=96,36 м2

Приймаємо площу відділення 108 м2 (з розрахунків, що відстань між колонами 9000х12000 мм.


3.4.1 Основні принципи планування приміщень АТП

Об'ємно-планувальне розміщення будівель АТП

Під об'ємно-планувальним розміщенням будинку розуміється розміщення в ньому виробничих підрозділів відповідно до їх функціонального призначення, а також технологічними, будівельними, кліматичними умовами, протипожежними, санітарно-гігієнічними та іншими вимогами.

Основою для планування будівлі АТП є функціональна технологічна схема і графік виробничого процесу, відповідно до якого повинно забезпечувати незалежну і при необхідності послідовне проходження автомобілем окремих етапів ТО і ПР.

При сучасному індустріальному будівництві будівлі монтуються з уніфікованих, головним чином залізобетонних, конструктивних елементів заводського виготовлення (колони, ферми, балки тощо) на основі уніфікованої сітки колон.

Конструктивні схеми і розміри одноповерхових будівель з прямокутною системою координат модульних встановлені ГОСТ 23837-79 «Будівлі промислових підприємств одноповерхові. Параметри ». Будівля має мати однотипну сітку колон: 6х9 м. Крок колон для всієї будівлі повинен бути постійним.

Виробничі підрозділи АТП проектуються відповідно до СНиП II-93-74 і ОНТП-01-86.

Висота приміщень кратна будівельному модулю і залежить від величини прольоту. Для одноповерхових будівель вона може прийматися: при прольоті 6 м - 4,2 м.

Розміри будівельних конструкцій регламентовані по осях опорних майданчиків горизонтальних несучих елементів і колон, а при проектуванні необхідно враховувати товщину стін і перегородок, розміри і форму перетину колон. Колони застосовують прямокутного перерізу - 400х400 мм.

Товщина стін і перегородок залежить від їх призначення і матеріалу. В основному застосовуються стінові панелі з керамзитобетону товщиною 250 мм.

Двері у виробничих приміщеннях мають зазвичай висоту 2,4 м і ширину: однопільні - 1 м.

Розміри воріт визначаються з наступних умов: висота повинна перевищувати на 0,2 м габаритну висоту найбільшого автомобіля в АТП, а ширина - габаритну ширину автомобіля при проїзді перпендикулярно площини воріт на 1,2 м, а при проїзді під іншим кутом - на 2 м в Залежно від категорії автомобіля. У будинках АТП застосовують ворота розмірами: 3х3 м.

Усі виробничі відділення повинні мати природне освітлення.

Розміри вікон виробничих приміщень приймають по висоті 1,2 м і по ширині 2 м, забезпечуючи рівні відстані між ними (простінки).

При визначенні габаритних розмірів виробничих відділень (цехів), в яких передбачається в'їзд автомобіля, враховуються нормовані відстані між автомобілями, автомобілями й конструкціями будівлі і стаціонарним обладнанням.

На кресленні планування виробничого корпусу наносимо також габаритні його розміри, розміри кроку колон і прольотів, а також координатна сітка по колонах для прив'язки виробничих підрозділів.


.4.2 Планування ковальсько-ресорного відділення

Планування відділення-це план розміщення технологічного, підйомно-транспортного, допоміжного обладнання та реманенту у приміщенні виробничого відділення.

Розташування обладнання і реманенту у виробничих відділеннях відповідає технологічному процесу кожного із них, вимогам техніки безпеки, прийнятим методам організації праці і розміщенню виконавців робіт.

Віддалі між елементами обладнання, обладнанням та елементами будівель приймаємо за нормативами.

Технологічне обладнання розташовуємо так, щоб переміщення робітника при виконанні робіт згідно за технологічним процесом було мінімальним. Розміри, конфігурація та розташування виробничого відділення відповідає зображеним на плануванні виробничого корпусу, в якому вони розміщенні.

На усіх плануваннях виробничих відділень АТП наносимо наступні зображення умовних позначень споживачів інженерних комунікацій:

споживач стиснутого повітря ,

споживач пари ,

споживач силової електроенергії ,

вентиляційне відcмоктування ,

збіжник у каналізацію ,

місце робітника.


3.5 Розробка технологічних карт


Ковальсько-ресорне відділення призначене для відновлення та виготовлення деталей методом пластичної деформації, виготовлення деталей для ремонту рам, кузовів і ресор; термообробки ресорних листів, дрібних деталей та інструменту; ремонту ресор.

Роботи по відновленню деталей методом пластичної деформації включають в себе: рихтування рульових тяг, буксирних гаків, важелів переключення передач, деталей металево-деревяних кузовів; переклепання маточин ведених дисків зчеплення, ведених конічних шестерень головної передачі; осадку ковзної вилки карданних валів та інші роботи.

Прикладами робіт з виготовлення поковок і деталей є: виготовлення гака защіпу борта кузова, планок і завіс бортів та платформ, хомутиків ресор, заготовок стремянок кріплення ресор і кузова, заготовок для гайок маточин коліс, підсилюючих коробів для ремонту рам і кузовів.

Технологічний процес ремонту ресор вимагає миття ресор, їх розбирання на спеціальному стенді, миття деталей та їх знежирення, дефектування хомутиків, серег та листів, виготовлення та відновлення деталей, складання ресор та їх випробовування.

При дефектовці листів звертають увагу на їх спрацьовання по товщині, наявність тріщин та обломів, прослаблення заклепок кріплення хомутиків, накладок та чашок. Деформацію листів перевіряють шаблоном по внутрішньому радіусу кривини. Непридатні листи по можливості використовують для виготовлення листів менших за довжиною. Цілі листи із допустимим спрацюванням за товщиною підлягають відпалюванню, рихтовці на стенді для отримання необхідної кривини, гартуванню та відпуску.

Леговані сталі, із яких виготовляють ресорні листи (марганцеві, хромомарганцевисті, кременясті), мають наступні режими термообробки: відпалювання-800..850ºС, гартування-850..910°С, відпуску-500..520ºС.

При необхідності на ресорних листах виконують перепресування втулок, заміну хомутиків, вушків, чашок або підтягування заклепок їх кріплення до листів.

Усі ресорні листи перед складанням ресори підлягають очищенню і мащенню графічним мастилом. Після підбирання пакету листів виконують складання ресори на спеціальному стенді із перевіркою якості прилягання листів.

Після складання кожна ресора повинна бути осаджена і перевірена на стенді з рухомими опорами шляхом прикладання навантаження по осі її симетрії. Навантаження та стріла прогину при перевірці кожної ресори нормуються технічними умовами заводів-виробників.

Технологічна карта ремонту автомобіля ЗІЛ-130

Склад робіт: ремонт ресор .

Трудомісткість робіт 255люд * хв

Виконавці 1 люд.

Спеціальність и розряд робітника: авто слюсар 4-разряду.


Таблиця 3.3

Найменування операцій, переходів і прийомівМісце виконання операційОбладнання і інструментЗняти ресори 1. ослабити затягування гайок стремянок 2. підняти домкратом а/м, так, щоб ресора развантажилась, але колесо не відривалося від підлоги 3. відвернути болти кришок переднього і заднього кронштейнів ресор, і зняти нижні гумові подушки. 4. Підняти а/м домкратом встановленим під рамою, настільки, щоб кінці ресор вийшли з кронштейнів, зняти ресори. Гайковий ключ Домкрат Ключ ДомкратРозібрати ресори 1. Відвернути гайки хомутів і зняти деталі хомутів. 2 Стиснути центральну частину ресори лещатами відвернути гайки центрального болта і, ослабивши лещата, розібрати ресору 3. Промити гасом всі листи ресори, протерти і оглянути. 4. Замінити зламані листи або листи з тріщинами і інші несправні деталі. 5. Довести рихтуванням, якщо це потрібно, радіуси вигину справних листів до необхідних. Переклепати заклепки чашок і хомутів, що ослабіли. Ванна з гасом Стенд для рихтування ресорних листів Двороге ковадло Ключ лещата, ключ щітка, вітош

4. Конструкторська частина


Згідно технічного завдання розроблено креслення слюсарних лещат з гвинтовим приводом.

Лещата встановлюються на слюсарний верстак основою корпусу поз.1(дивись складальне креслення), та закріплюються на ньому шістьома гвинтами М10. Для затискання деталі в лещатах її встановлюють між нерухомою губкою корпусу поз.1 і рухомою губкою поз.2. Далі , за допомогою гвинта поз.5 і гайки поз.3 обертанням гвинта за годинниковою стрілкою проводиться затискання деталі що оброблюється.

Для розтискання деталі гвинт обертають проти годинникової стрілки.

Деталь відтискається.


5. Охорона праці


Керівник організації зобов'язаний здійснювати загальне керівництво і контроль за охороною праці в організації, створювати працівникам умови праці, що відповідають вимогам законодавства , вживати необхідних заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на кожному робочому місці, розглядати і затверджувати звіти про виробничий травматизм, періодично, але не рідше одного разу на квартал аналізувати з керівниками служб і підрозділів стан охорони праці.

Працівники, службовці, спеціалісти та керівники допускаються до самостійної роботи тільки після проходження навчання, тобто інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки.

Територія діагностичної станції або підприємства, на території якого вона розташована, повинна примикати до дороги загального користування або до проїзду або сполучатися з ними автомобільними дорогами. Ворота забезпечуються фіксаторами відкритого положення та засувом. Територія обладнується водовідводами і водостоками, люки яких повинні бути закриті. На території повинні бути позначені проїзди для руху транспортних засобів і пішохідні доріжки, а вздовж проїздів встановлені дорожні знаки відповідно до Правил дорожнього руху.


.1 Виробнича санітарія на території і в приміщеннях


Не допускається:

Захаращувати дороги, проїзди до пожежних водоймищ, гідрантів, місць розташування пожежного інвентарю, обладнання та сповіщувачів електричної пожежної сигналізації;

Встановлювати у приміщеннях і на відкритих стоянках автомобілі в кількості, що перевищує норму, а також порушувати встановлений спосіб їх розміщення;

Захаращувати запасні ворота як зсередини, так і зовні;

Влаштовувати стоянки автомобілів у зоні високовольтної лінії електропередачі без узгодження з організацією, що експлуатує лінію.

У виробничому приміщенні повинно бути забезпечене безпечне і раціональне виконання всіх технологічних операцій при повному дотриманні санітарно-гігієнічних умов праці відповідно до вимог діючих нормативних правових актів.

Підлоги у виробничому приміщенні повинні бути рівними і міцними, мати покриття з нековзною поверхнею, зручною для очищення.

В'їзди не повинні мати порогів і виступів. В'їзний нахил повинен становити не більше 5%.

Великий вплив на працездатність персоналу діагностичної станції надає мікроклімат виробничого приміщення


.2 Охорона праці на діагностичних станціях


Основними факторами, що характеризують мікроклімат, є температура, вологість і тиск повітря усередині приміщення. Граничні значення даних параметрів встановлюються у відповідності з санітарними нормами згідно ГОСТ 12.1.005-88.

Робота на діагностичних постах з працюючим двигуном допускається тільки при включеному місцевому відсмоктуванні, ефективно видаляти відпрацьовані гази.

При проведенні робіт забороняється:

Перебувати в оглядовій канаві, під естакадою при переміщенні по них перевіряються транспортних засобів;

Самостійно усувати несправності обладнання;

Залишати інструмент на краях оглядової канави.

Для перевірки ефективності гальмівних систем на стенді необхідно вжити заходів, що виключають мимовільне скочування автомобіля з валиків стенду.

Для забезпечення мікроклімату у виробничих приміщеннях станції їх обладнають загальнообмінної припливно-витяжної вентиляцією та опаленням згідно з СНиП 2.04.05-98.

Система опалення повинна забезпечувати рівномірне нагрівання повітря в приміщенні, можливість місцевого регулювання і виключення. Усі вентиляційні системи повинні перебувати в справному стані.

Вхідні двері повинні мати справні механічні пристрої для примусового зачинення.

У процесі проведення діагностики транспортні засоби виділяють в повітря робочої зони відпрацьовані гази, які надають різний отруйну дію на організм людини. Для видалення відпрацьованих газів з робочої зони необхідно застосовувати місцеву витяжну вентиляцію, яка повинна бути відокремлена від загальнообмінною.

При висвітленні діагностичних станцій слід застосовувати переважно газорозрядні джерела світла. Освітленість виробничого приміщення діагностичної станції на рівні підлоги постів діагностування повинна становити не менше 200 лк, а в оглядовій канаві на рівні низу транспортного засобу - не менше 150 лк.

Рівень шуму у виробничих приміщеннях діагностичної станції повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83.


.3Техніка безпеки та пожежна безпека


Обладнання, інструмент і пристосування повинні протягом усього терміну експлуатації відповідати вимогам безпеки відповідно до ГОСТ 12.2.003-83. При розміщенні обладнання повинні враховуватися вимоги ОНТП 01-86.

Технологічне обладнання, а також обладнання виробничого приміщення повинне бути виконане з дотриманням норм електробезпеки.

Двері електричних розподільних пристроїв у виробничих приміщеннях повинні закриватися на замок.

Для живлення світильників загального освітлення в приміщеннях застосовується, як правило, напругу не вище 220 В.Освітлення оглядової канави люмінесцентними або загальними звичайними світильниками, що живляться напругою 127 ... 220 В, допускається при дотриманні наступних умов:

Вся проводка повинна бути внутрішньою, мати надійну електро-і гідроізоляцію;

Освітлювальна апаратура і вимикачі повинні мати електро-і гідроізоляцію;

Світильники повинні бути закриті склом або огороджені захисними гратами;

Для забезпечення пожежної безпеки на території і в приміщеннях діагностичних станцій первинні засоби пожежогасіння і пожежний інвентар повинні утримуватися в справному стані і знаходитися на видних місцях. До них має бути забезпечений вільний доступ. Для зазначення місцезнаходження вогнегасників та іншої пожежної техніки на видних місцях встановлюються вказівні знаки.

Вогнегасники, ящики для піску, бочки для води, відра, ручки лопат та інше пожежне обладнання повинні бути пофарбовані в червоний колір.

Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.

Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу повинні бути обладнані рукавами, добре згорнутих і приєднаними до кранів і стовбурах.

На дверцятах шафки пожежного крана повинні бути вказані буквений індекс «ПК», порядковий номер пожежного крана, номер телефону найближчої пожежної частини. Шафки повинні бути закриті та опломбовані.

5.4 Розрахунок освітлення ковальсько-ресорної дільниці


Година потужність світильників Wосв, Вт, розраховується за формулою:


Wосв=R?Fділ, (5.1)


де R-норма витрат електроенергії Вт/м2?год , цю величину приймають рівною

-20 Вт на 1 м2 площі;діл-площа підлоги дільниці, м2.осв=20?108=2160 Вт

Світловий потік обираємо згідно таблиці [2.43;9] 2660/4400 Лм.

Кількість ламп на дільниці


n= Wосв/ Wл, (5.2)


де Wл- потужність однієї лампи.= 2160/ 200=11,6

Приймаємо 12 ламп.

Освітленість на дільниці розраховується за наступною формулою і

зрівнюється з нормативними значеннями за таблицею [9; 2.44].


(5.3)


де -світловий потік кожної лампи, лм;

К-коефіціент запасу потужності, який враховує зниження освітленості

в процесі експлуатації (1,3…1,7);

-площа дільниці, м2;

-кількість ламп на дільниці;

-коефіцієнт використання світлового потоку (0,2…0,5).

Згідно таблиці [2.45, 9] обираємо тип світильників ПВЛ.

Розрахунок штучного освітлення завершується визначенням річної світлової потужності ламп


Wr= Wосв?Q, (5.4)


де Q-тривалість роботи електричного освітлення на протязі року (приймається в середньому 2100 год).r= 2160?2100=4536000 кВт.

Природнє освітлення визначається кількістю вікон при боковому освітленні і фрамуг при верхньому освітленні.

Загальну площу вікон визначають за формулою


Fвік= Fділ??, (5.5)


де ?-світловий коефіцієнт 0,2…0,25, згідно [2.46, 9].вік= 108?0,2=21,6 м2

Приймаємо кількість вікон 3 шт.


.5 Розрахунок вентиляції


Із значень обєму проектуємого приміщення і кратності обєму повітря встановлюють продуктивність вентилятора W.


W=V?K, м3/год, (5.6)


де V- обєм приміщення дільниці м2,

К-кратність обєму повітря К=4…5 [табл. 2.47, 9].=9?5=40 м3/год

Згідно цього приймаємо тип вентилятора із моделей пропонуємих до використання в приміщенні [табл. 2.48, 9].

Приймаємо вентилятор ЕВР-2, центробіжний, з подачою повітря 200 м3/год, з тиском 250Па, з частотою обертання 1500 хв-1, ККД=0,35.


.6 Водопостачання


Витрати води, згідно нормативних даних складають на побутово-питні потреби-40л. На одного працюючого в зміну середньо добова норма на миття підлоги складає 1,5 л на 1м2 площі, на інші потреби 20% річних витрат на побутово-питні потреби.

Витрати води Qв на одну добу, розраховується за формулою


Qв=(40?1+1,5?108)?252?1,2/1000=174,09 л (5.7)


5.7 Розрахунок блискавкозахисту


Для попередження можливості проникнення в приміщення під час грози електричного потенціалу, що може привести для ураження людей, псування електрообладнання, виникнення пожежі необхідно використовувати блискавкозахист.

Залежно від ступеню небезпеки ураження блискавкою приміщення майстерні відноситься до обєктів другої категорії і підлягає захисту від прямих ударів блискавки, заносу високих потенціалів, електростатичної і електромагнітної індукції. Захист від прямих ударів блискавки виконується блискавковідводами стержневого типу, що встановлюються на даху будівлі. Їх зона захисту являє собою круговий корпус (рис. 4.2) висота h0 до вершини якого знаходиться дещо нижче висоти h блискавкозахисту.


Рис. 5.1-Схема одностержневого блискавковідводу: h - висота блискавковідводу; h0 - висота конусу захисту; hх - висота споруди; r0 - радіус зони захисту на поверхні землі; rх - радіус зони захисту на висоті hх.


Приміщення майстерні в які розташовується дільниця ТО і діагностування має розміри 66×36×8,4 м. Попередньо приймемо, що будівля головного корпусу захищена чотирма (n = 4) стержневими блискавковідводами, розташованими на даху на рівній відстані між собою, при чому крайні з них знаходяться на відстані rх1 = 1,5 м від торця будівлі. Тоді відстань між блискавковідводами:

= , (5.8)


де А - довжина обєкту, м;x1 - відстань від крайнього блискавковідводу до торця обєкту, м;- кількість блискавковідводів.

Знаходимо:= (66-2?1,5)/(4-1)= 21 м.

Висоту блискавковідводу визначаємо за формулою 5.2:


H = (rx + 1.63hx)/1,5, (5.9)


де hх - висота обєкту, м;х - відстань від блискавковідводу до найвіддаленішої точки обєкту на висоті hx, м.

Визначаємо:= (18,1 + 1,63?8,4)/1,5 = 21,2 м.

Відношення l/h = 1,1, що задовольняє умову l/h < 1,5.

Остаточно висоту блискавковідводу над дахом майстерні приймаємо рівною:

?H = 21,2 - 8,4 = 12,8 м.

Блискавковідвід можна виготовити із труб діаметром 50 і 36 мм, які вварені одна в одну. Від кожного блискавковідводу необхідно прокласти не менше двох струмовідводів по протилежних сторонах будівлі, що виконуються із стальної полоси розміром 12×4 мм. Струмовідводи прокладають найкоротшими шляхами, закріплюючи їх через кожні 2 м, а на висоті 1,5 м від рівня землі і на глибину 0,5 м закривають кутниками для захисту від пошкодження. Вище кутників необхідно передбачити болтове розємне зєднання для вимірювання опору заземлювача.


6. Економічна частина


Техніко-економічні показники ремонтного підприємства - система вимірів, які застосовують для аналізу та планування рівня техніки та організації виробництва, використання основних фондів, обігових засобів та трудових ресурсів.

Окупність капітальних вкладень - синтезований показник, що характеризує період часу, протягом якого авансовані капітальні витрати забезпечують у порівнювальних розмірах приріст додаткового прибутку.

Питомі капіталовкладення - капітальні витрати на створення чи приріст одиниці виробничої потужності чи одиниці випуску продукції.

Капіталовкладення - сукупність витрат на створення нових, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання діючих і зміну зношених основних фондів підприємства.

Обігові кошти ремонтного підприємства - сукупність коштів, авансованих для створення запасів обігових виробничих фондів і фондів обігу підприємства.

Обігові кошти являють собою сукупність грошових засобів, вкладених в предмети праці і враховуються в складі засобів в обігу.

До складу обігових коштів відносять:

а)предмети з терміном корисного використання менше 12 місяців не залежно від їх вартості;

б)предмети вартістю не більше 100-кратного мінімального розміру місячної оплати праці (виходячи із вартості передбаченої договором), незалежно від терміну корисного використання;

в) спеціальні інструменти і спеціальні пристрої незалежно від вартості;

г) спеціальні одежа і взуття;

д) матеріали і запасні частини;

є) запаси палива;

є) незавершене виробництво.

Витрати ремонтних підприємств здійснюються у відповідності з їх фінансовим планом. До найважливіших витрат відносять.

  1. Забезпечення виробництва продукції, тобто виконання ремонтних робіт. Для визначення розміру цих витрат розробляється кошторис витрат на виконанні роботи, а також визначається потреба в обігових коштах.
  2. Фінансування капітальних вкладень, яке визначається, виходячи з його обсягів. На фінансування цих витрат направляються власні кошти підприємства (прибуток від основної діяльності, амортизаційні відрахування, внутрішні ресурси і ін.), кредити банку.
  3. Проведення капітального ремонту основних фондів виробництва, яке виконується за рахунок амортизаційні відрахувань, призначених для цієї мети.
  4. Забезпечення приросту нормативу власних обігових коштів.
  5. Відрахування в фонди економічного стимулювання, яке здійснюється в порядку, що встановлений для утворення цих фондів.
  6. Спеціальні витрати підприємства, які складаються з покриття збитків житлово-комунального господарства, витрати на господарське утримання будівель, стадіонів, таборів дитячого відпочинку, а також інші витрати (благодійні фонди, податкові збори і т.п.).

Собівартість продукції ремонтного підприємства - це грошове вираження витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції.

Собівартість складається із витрат, які пов'язані з використанням під час ремонту об'єкту матеріалів, енергії, основних виробничих засобів, праці і інших витрат на ремонт і збут продукції.

Облік і звітність, це кількісне відображення і якісна характеристика всіх сторін виробництва, процесів, які виконуються в будь-якому підрозділі ремонтного підприємства.

Основним завданням обліку і звітності є:

а) контролювання за збереженням і правильним використанням засобів виробництва, устаткування, виробничих запасів;

б) сприяння більш ефективному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів;

в) покращання організації виробництва;

г) розповсюдження досягнень і впровадження новинок науки, техніки і технології у виробництво.

Облік і звітність дає можливість своєчасно виявити економічні наслідки, досягнення і недоліки, їх причини, прийняти своєчасні заходи з їх усунення.

Облік і звітність повинні забезпечити:

а) повне порівняння фактичних показників діяльності підрозділів ремонтного підприємства з прогнозованими;

б) грошову оцінку виробленої і реалізованої продукції кожним підрозділом, виробничих витрат і послуг;

в) контроль за економічним і ефективним витрачанням засобів виробництва продукції, виконанням робіт і послуг;

г) правильну оцінку наслідків діяльності виробничих підрозділів, виконання розрахунків оцінюючих показників - госпрозрахунко

вого, валового, чистого прибутків, вкладу підрозділів в загальні підсумки роботи підприємства;

д) відображення внеску у виробництво кожного члену колективу і правильне нарахування оплати праці.

Основні засоби виробництва - частина майна, що використовується як засоби праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управління ремонтним підприємством протягом часу, і перевищує один рік.

До основних засобів виробництва відносять будови, споруди, робочі і силові машини; передаючі пристрої, устаткування, вимірюючі і регулюючі прилади і пристрої, обчислювальну техніку, транспортні засоби, інструмент, виробничий та господарський інвентар та інші основні засоби.

6.1 Вихідні дані для економічного розрахунку


Вихідні дані для економічного розрахунку приводимо в таблиці 6.1


Таблиця 6.1 Вихідні дані для економічного розрахунку

№ п/пПоказникУмовні позначенняОдиниця виміруВеличина показника1.Кількість за спискомАсшт..952.Загальний річний пробіг рухомого складу Lзагкм4188873.Кількість робочих днів у роціДррднів2524.Кількість змін роботи обєкта проектуванняПзмод.15.Річний обєм робітТпрлюд.год6176.Кількість виробничих робітників штатнихРшлюд.17.Кількість виробничих робітників явочнаРялюд.18.Штатний фонд робочого часуФшт.год.17839.Явочний фонд робочого часуФягод.201610.Виробнича площаFдм210811.Встановлена потужність токоприймачів?NускВт54,2

Таблиця 6.2 Вартість обладнання, що встановлюється на дільниці

№ п/пНаіменування обладнанняВартість, грн.1. Стенд для рихтування листів ресор101502. Протипожежний щит41003. Вертикально-свердлильний верстат274604. Верстат точильно-шліфувальний двосторонній363005. Стенд для збирання ресор28006. Плита правочна102007. Щит керування камерною піччю41008. Камерна електрична піч405009. Установка для гартування ресорних листів1510010. Повітродувка до ковальського горну520011. Молот пневматичний ковочний444012. Скриня для ковальського інструменту200013. Горн ковальський на два вогні1910014. Ковадло420015. Скриня для вугілля150016. Стенд для випробовування ресор2728017. Стелаж для ресорних листів60006.2 Визначення вартості проекту дільниці


Вартість основних виробничих фондів дільниці визначається за формулою:


Собудобпі (6.1)


де Сбуд, Соб - відносна вартість виробничої будівлі і встановленого обладнання, грн.;

Спі - вартість приладів, пристроїв, інструменту, інвентарю.

Вартість виробничої будівлі визначається за формулою:


С буд = (6.2)


де - середня вартість монтажних робіт повязаних з будівництвом та встановленням нового обладнання, яка припадає на 1 м2 виробничої площі дільниці, = 1450 грн. /м2.

Пв- виробнича площа дільниці, Пв=108 м2.

Сбуд=1450?108=156600 грн.

Вартість встановленого ремонтного обладнання визначається за прайсами фірм-поставщиків обладнання. Згідно підібраного обладнання, наведеного переліку в табл. 6.2:


(6.3)


де - вартість і - ої одиниці обладнання, грн.

Соб = 118900 грн.

Вартість приладів, пристроїв, інструменту і інвентарю, визначаємо за формулою:


(6.4)


де - вартість і - ої одиниці приладів, пристроїв, інструменту й інвентарю, грн.

Спі = 101530 грн.

Витрати на доставку і монтаж обладнання визначають в розмірі 20%

від його вартості:

Сдост і монтаж=(118900+101530)?0,2=44086 грн. (6.5)

Вартість основних виробничих фондів дорівнює:

Со = 156600+118900+101530+44086=421146 грн.

Собівартість

Свиркз=617?2,7?1,05=1749,19 грн.

Сєодкз=0,1?1749,19=174,9 грн.

Свиркз=617?2,7?1,05=1749,19 грн.

Свир.п.кз=1749,19+174,9+1000,52=2924,61 грн.


.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати з нарахуваннями ремонтних робітників по часовій преміальній системі оплати праці


.3.1 Повна заробітна плата


(6.6)


грн. на 1 кз


6.3.2 Середньогодинна тарифна ставка робітників


(6.7)


- годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.

Ршт1,2.-кількість ремонтних працівників по кожному розряду, чол.

Ршт.-загальна кількість ремонтних працівників, чол.


6.3.3 Середній ремонтний розряд робіт


(6.8)



.3.4 Тарифний фонд оплати праці ремонтних робітників


ОП=Сгодсер?ФРВшт.шт., (6.9)


Сгодсер-середня годинна тарифна ставка, грн.

ФРВшт.-штатний корисний фонд часу робітників,

Ршт-кількість ремонтних робітників, чол.

ОП=8,59?1783?1=15315,97 грн.


6.3.5 Премія за кількісні і якісні показники роботи


ПР=ОП?Кпрем, (6.10)


де Кпрем-коефіцієнт преміювання(0,5; 0,6; 0,7 …..)

ПР=1531597?0,5=7657,99


.3.6 Доплата за шкідливі умови праці вираховується в % від тарифної ставки

Коваль молотобоєць отримує доплату в розмірі 20%


Дшк.умгодсершк.ум?ФРВшт.?Кшк.ум, (6.11)


де Ршк.ум-кількість ремонтних робітників зайнятих на роботах зі шкідливими

умовами праці,

Кшк.ум-прийнятий коефіцієнт доплати за шкідливі умови праці(0,04;0,08;0,1)

Дшк.ум=8,59?1?1783?0,2=3063,19


.3.7 Фонд основної заробітної плати


ФЗПосн=ОП+Прпршк.умн.у (6.12)


ФЗПосн=7657,99+15315,97+3063,19=26037,15 грн.


.3.8 Додаткова заробітна плата


Двідп=30 днів

Др.рквихсввідплікарн. (6.13)

де Дк-кількість календарних днів в році;

Двих-кількість вихідних днів у році;

Дсв-кількість святкових днів у році;

Двідп-тривалість відпустки;

Длікарн-кількість робочих днів у році, пропущених по хворобі


6.3.9 Фонд додаткової заробітної праці

Фонд додаткової заробітної плати визначається в % від основної заробітної плати


ДЗП%=(Двідп.р)?100%+1% (6.14)

ДЗП%=(30/252)?100%+1%=0,13

КДЗП=(Двідпр)+ДЗП%?0,01% (6.15)

КДЗП=(30/252)+0,13?0,01%=0,002

ФЗПдод=ФЗПоснДЗП=26037,15?0,002=52,07 (6.16)


.3.10 Загальний фонд оплати праці ремонтних працівників


ФЗПзаг=ФЗПосн+ФЗПдод (6.17)

ФЗПзаг=26037,15+52,07=26089,22 грн.


.3.11 Нарахування в фонд оплати праці внесків на соціальне страхування


ФНЗ=ФЗПзагн.з., грн., (6.18)


де Кн.з.-коефіцієнт нарахування на зарплату

Кн.з.=0,26

ФНЗ=26089,22?0,26=6783,19 грн.


6.3.12 Середньомісячна заробітна плата


ЗПср.м=ФЗПзаг/(Ршт.?12) (6.19)


ЗПср.м=26089,22/(1?12)=2174,1 грн.


6.3.13 Загальний фонд зарплати з нарахуваннями


ФЗПзагсфнз=ФЗПзаг+ФНЗ (6.20)


ФЗПзагсфнз=26089,22+6783,19=32872,41 грн.


6.4 Розрахунок затрат на матеріали і запасні частини


Розрахунок витрат по матеріалам


Мділтрм1000?Lріч?dділ1, (6.21)


де Нм1000-норма витрат матеріалів на ТР на 1000км пробігу

КУЄ (коефіцієнт умов експлуатації)=К1=1,84

Мділтр=(418887/1000)?0,03?1,84=227,36 грн.

Розрахунок витрат на запасні частини


ЗЧ=(Нділ1000?Lріч1?dділ)/1000 грн. (6.22)


ЗЧ=(4118887?0,03?1,84)/1000=227,36 грн.


6.5 Розрахунок накладних витрат


Витрати води на господарсько-побутові потреби

Норми витрат води на побутові потреби складає 40л на одного чоловіка в зміну і 1,5л на 1м2 площі, на інші потреби 20% від витрат на обутові потреби.


(6.23)


Загальні витрати на воду складають: Сзагвхбн=4287,59 грн.

Витрати на електроенергію

Для технічних цілей(силова електроенергія)


Сес=?Nустсусзпсє, грн. (6.24)


де ?Nуст-установлена потужність споживачів електроенергії, кВт.

Згідно попередніх розрахунків ?Nуст=54,2 кВт.

Тсу-річний фонд часу роботи силових установок, год,

Кс-коефіцієнт попиту, який показує ступінь використання установленої

потужності при максимальному навантаженні Кс=0,3-0,6;

Кз-коефіцієнт завантаження обладнання Кз=0,7-0,8;

Кпс-коефіцієнт, який враховує втрати в мережі Кпс=0,95-0,98

Цє-вартість 1 кВт електроенергії, грн. Цє=0,992 грн.

Сес=54,2?2120?0,5?0,8?0,95?0,992=43314,21 грн.

Для цілей освітлення


Сосв.=Nм2?Fділосвосв, грн. (6.25)


де Nм2-освітленність 1 м2 площі, рівна від 16 до 20 год.;

Тосв-число використання освітлення(6-8 год);


Тосвробосв.д


Цосв-вартість 1 кВт освітлювальної електроенергії

Тосв=252?3=1512 год

Сосв.=16?108?1512?0,992=2591834,11 грн

Загальні витрати на електроенергію

Сзаг= Сес+ Сосв=43314,21+2591834,11=2635148,32 грн. (6.26)

Амортизаційні відрахування по основним фондам

Розрахунок амортизаційних відрахувань по основним фондам дільниці розраховується в відповідності з затвердженими нормами амортизаційних відрахувань(табл.2.54,10) 2-5%.


Таблиця 6.3 Амортизаційні відрахування по основним фондам

Група основних фондівВартість ОВР,грн.Норми амортиз. відрахувань, %Сума амортиз. відрахувань, грн.Будівля15660034698Обладнання11890033567

Витрати на утримання і ремонт ОВР

Утримання і поточний ремонт виробничих приміщень береться 2,5-3% його вартості


Спрбуд=(0,025-0,03)?Сділ, грн. (6.27)


де Сділ-вартість будівлі дільниці, грн.

Спрбуд=0,025?156600=3915 грн.

Утримання і поточний ремонт приймається 3-5% вартості обладнання


Спробл=(0,03-0,05)?Собл, грн. (6.28)


Спробл=0,03?118900=3567грн.

Загальні витрати на утримання і поточний ремонт

Сзаг=3915+3567=7482 грн.

Витрати на охорону праці складають 3-5% фонду оплати праці з урахуванням нарахувань на фонд оплати праці основних виробничих працівників


Сохр=0,03?(ФЗП+ФНЗ), грн., (6.29)


Сохр=0,03?(26037,15+6783,19)=984,61 грн.

Заробітна плата цехового персоналу і допоміжних працівників

Заробітна плата адміністративно-цехового управлінського персоналу

(майстер дільниці)


ФЗПрсе=ЗПМ?12?Ршт/25, грн., (6.30)


де ЗПМ-оклад майстра в місяць, грн.;

-кількість місяців у році;

Ршт.-штатна кількість ремонтних робітників.

ФЗПрсе=3000?12?1/25=1440 грн.

Загальна сума фондів оплати праці адміністративно-цехового управлінського персоналу

ФЗПзаг=ФЗПрес=1440 грн.

Нарахування страхових внесків в державні внебюджетні фонди-26%


ФНЗ=0,26?ФОТзаг, грн.. (6.31)


ФЗПзагрсс=ФОТзаг?1,26 грн.

ФЗПзагрсс=1440?1,26=1814,4 грн.

Зношенність МБП визначається в розмірі 100% вартості технологічної оснастки


Сзмбптехн.осн.=101530 грн. (6.32)


Витрати на опалення


Сопалм2?Fбуд , грн. (6.33)


де Цм2-вартість опалення за 1 м2 площі, грн.

Сопал=38,9?108=1201,20 грн.

Інші накладні витрати складають 10-30% вартості будівлі.

Кошторис накладних витрат оформлюємо у вигляді таблиці


Таблиця 6.4 Кошторис накладних витрат

№ п/пСтатті витратСума, грн.1. Витрати на воду427,592. Витрати на електроенергію2635148,323. Витрати на амортизацію82654. Витрати на поточний ремонт ОФ74825. Витрати на охорону праці984,616. Витрати на утримання цехового персоналу1814,47. Витрати на опалення4201,28. Знос МБП1015309. Інші накладні витрати15660Всього2775513,12

6.6 Розрахунок умовно-річного економічного ефекту


Термін окупності загальних обємів капітальних вкладень розраховується, як


Тококр ,років (6.34)


Річний економічний ефект від впровадження ковальсько-ресорної дільниці визначається за формулою:


Екр=(Зкркр)?Nкр, (6.35)


де Зкр- ринкова вартість робіт по дільниці, якщо їх проводити на інших АТП і СТОА. Зкр=500 грн.

Скр- собівартість робіт, якщо проводити їх на дільниці, що проектується.

Скр=199,2 грн.кр-кількість робіт по дільниці в рік. Nкр=450.

Екр=(500-199,2)?450=135360 грн.

Прибуток по дільниці згідно проекту за рік

Пкр=(450-199,2)?450=112860 грн.

Рентабельність дільниці розраховуємо за формулою

Р=(Пкркр? Nкр)?100% (6.36)

Р=(112860/199,2?450)?100%=125,9%

Ток=421116/112860=3,7 років

Отримані дані зводимо до таблиці


Таблиця 6.5

№ п/пПоказникиОдиниці виміруУмовні позн.По проекту1. Кількість рухомого складушт.Ас952. Кількість ТОкршт.4503. Річний обєм робітлюд.годТп.р.6174. Собівартість одного ТОгрн.Скр199,25. Вартість одного ТОгрн.Зкр4506. Капітальні вкладеннягрн.С04211167. Річний прибутокгрн.Пкр1128608. Річний економічний ефектгрн.Екр1353609. Термін окупності капіталовкладеньроківТок3,710. Рентабельність%Р125,9

Таблиця 6.6 Техніко-економічні показники проекту

Найменування показниківУмовні позн.Од. вим.Показники по проектуВиробнича площаFділм2108ТрудоємністьТлюд/год617Продуктивність праціWкм/люд4118887Штатна кількість виробничих працівниківРштчол.1Середньомісячна заробітна плата робітникаЗПсрмгрн.2174,1Вартість основних фондівОПФгрн.421116Річні витрати загальніСзаггрн.2775513,12Термін окупностіТокроків3,7Собівартість одиниці продукціїСкргрн.199,2Річний економічний ефектЕкргрн. 135360Загальний фонд заробітної плати з відрахуваннямиФЗПзаггрн.26089,22Витрати на матеріалиМділтргрн.227,36Витрати на запасні частиниЗЧгрн.227,36

Висновок


1.Для підвищення ефективності діяльності АТП, підприємству необхідно впроваджувати нові технології та високоефективне обладнання для технічного обслуговування і діагностування автомобілів.

2.Для технічного забезпечення технологічного процесу ТО і діагностування було підібране обладнання для дільниці та виконане її технологічне планування.

.Розроблено креслення лещат.

.Екологобезпечність кузнечно-ресорної дільниці досягається правильним підбором обладнання та його розміщенням, що забезпечує мінімальні затрати на виконання обслуговування і ремонту та на час ремонту вцілому. Адже, найдосконалішою з екологічної точки зору є технологія, що забезпечує мінімальний шкідливий тиск на НПС.

5.На основі виконаних техніко-економічних розрахунків можна зробити наступний висновок, що спроектована кузнечно-ресорна дільниця є рентабельною, економічно вигідною і продуктивною. Втілення цього проекту може забезпечити велику економію витрат на проведенні технічних обслуговувань.

6.Капітальні вкладення для проекту дільниці складуть 421116 грн. Річний прибуток складе 112860 грн., при рентабельності 125,9 % та терміні окупності капітальних вкладень - 3,7 року.

Річний економічний ефект становитиме 135360 грн.


Список використаної літератури:


1. Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту. Мн.: НВО Транстехніка, 2008.

. Керівництво з експлуатації а / м ЗІЛ-130.Транстехніка, 2012.

. Г.Ф. Фастовцев. Автотехобслуговування. М.: Машинобудування, 1985.

. ВСН 01-89. Відомчі будівельні норми підприємств з обслуговування автомобілів. М.: ЦБНТІ Мінавтотрансу РРФСР, 1990.

. Табель технологічного обладнання та спеціалізованого інструменту для АТП, ПАТО і БЦТО. М.: ЦБНТІ Мінавтотрансу, 2010.

. Табель технологічного обладнання та спеціалізованого інструменту для АТП, ПАТО і БЦТО. Мн.: НВО Транстехніка, 1993.

. І.І. Денкер, В.В. Вольберг. Технологія фарбування виробів у машинобудуванні, 2009.

. Довідник. - Фарбувальні роботи у машинобудуванні під загальною редакцією д-ра техн. Наук Є.В. Іскри.

. М.В. Свєтлов «Технічне обслуговування і ремонт автомобільного транспорту», Дипломне проектування, Москва, ООО Кнорус, 2011р.


Теги: Характеристика виробничих процесів автотранспортних підприємств (на прикладі ковальсько-ресорного відділення АТП)  Диплом  Транспорт, грузоперевозки
Просмотров: 19309
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Характеристика виробничих процесів автотранспортних підприємств (на прикладі ковальсько-ресорного відділення АТП)
Назад