Визначення місця Південної Кореї на світовому ринку

Курсова робота

Визначення місця Південної Кореї на світовому ринку

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика економічного розвитку Республіки Корея

.1 Структура економіки Республіки Корея

.2 Основні показники економіки Республіки Корея

.3 Провідні галузі Республіки Корея

Розділ 2. Основні торгівельні партнери Республіки Корея

.1 Міжнародні організації в якості торгівельних партнерів Республіки Корея

.2 Сполучені Штати та їх відносини з Республікою Корея

.3 Китай та їх відносини з Республікою Корея

Розділ 3. Співпраця Республіки Корея з Україною в економічній сфері

.1 Оцінка існуючого стану в динаміці

.2 Прогноз на майбутнє щодо подальшої співпраці між Україною та Республікою Корея

Висновки

Список використаних джерел та літератури

ВСТУП

Актуальність теми. Процес <#"justify">Предметом дослідження виступають зовнішньоекономічні звязки Республіки Корея та економічний розвиток відносин з Україною, а обєктом - економіка Республіки Корея.

Методологічною основою виступають загальнонаукові принципи дослідження, що передбачають вивчення економічних явищ та закономірностей. Були використані метод спостереження, аналізу та аналітичний метод дослідження.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕСПУБЛІКИ КОРЕЯ

торгівельний партнер економіка ядерний

1.1 Структура економіки Республіки Корея

Промисловість Північної Кореї має досить значну паливно-сировинну базу. Як і в усіх колишніх країнах планової економіки, в 50-х роках тут взяли курс на розвиток базових галузей важкої промисловості. Зараз Північна Корея видобуває вугілля і залізну руду, руди кольорових металів, слюду, фосфорити тощо, виплавляє чавун і сталь, виробляє машини і промислове обладнання. З галузей легкої промисловості розвинена текстильна. На експорт ідуть мінеральна сировина, особливо залізна руда, машини і текстиль.

Головними торговими партнерами є сусіди - Китай, Японія, Росія. Промисловість Південної Кореї в своєму розвитку, по суті, повторює шлях Японії.

Енергетична і сировинна база на <#"justify">-Samsung, Hyundai - електроніка, машинобудування, кораблебудування, будівництво;

-LG - електроніка, машинобудування;

SK - хімічна промисловість, телекомунікації, машинобудування;

Hyundai motors - автомобілебудування;

Hanjin - транспорт;

Pohang Iron and Steel - металургія;

Lotte - торгівля, легка промисловість, сфера послуг, телекомунікації;

Kumho - хімічна промисловість, будівництво, транспорт;

Hanhwa - хімічна промисловість, телекомунікації.

Сільське господарство <#"justify">1.2 Основні показники економіки Республіки Корея

Економічний розвиток Республіки Корея за останні 20 років характеризують пережиті нею економічні кризи та злети.

1.Економічна криза 1998 (азійська). В умовах швидкого зростання економіки до кінця 1990 -х перекредитуватися чеболі продовжували розширювати і диверсифікувати бізнес. Коефіцієнт зобов'язань до власного капіталу компаній був дуже високий: до 1997 року він досяг 396%. Це робило економіку все вразливіші для зовнішніх шоків . У 1997 році криза довіри з боку західних інвесторів призвів до призупинення фінансування корейськихбанків <#"justify">Тоді Південна Корея пережила не тільки рецесію, а й перебудову, яка зачепила саму філософію чебол. Зразками для наслідування стали Samsung і LG. Обидві компанії провели різке скорочення персоналу і позбулися багатьох підрозділів. Також вони збільшили інвестиції в R & D і зосередили зусилля на створенні впізнаваних брендів.

2.Економічна криза 2008-09 (світова). Криза 2008-2009 років показав, що урок 90 -х був вивчений на відмінно. До 2008-го корейські компанії і банки підійшли в гарній фінансовій формі : коефіцієнт зобов'язання до власного капіталу становив у компаній менше 100% , частка поганих боргів у банківському <#"173" src="doc_zip1.jpg" />

Рис. 2.1 Контури утворення Східно-азіатської зони вільної торгівлі

Отже, континентальна інтеграція неминуча. Це першій світовий досвід, що стане однією з головних тенденцій глобалізації на сучасному етапі І хоча тріада ще не набула континентального масштабу, а АТЕС ще остаточно не сформований, це все одно дозволяє нам говорити про їх подальший розвиток, оскільки останнім часом склалася тенденція до формування міжрегіональних обєднань.

2.2 Сполучені Штати та їх відносини з Республікою Корея

В сучасних умовах, глобалізація світової економіки прискорюється завдяки високим темпам лібералізації міжнародної економічної діяльності в окремих регіонах, серед яких Азійсько-Тихоокеанський басейн виступає основним полем конкурентної боротьби між такими потужними економічними акторами, як Індія, Китай, Республіка Корея, США та Японія. Даний мегарегіон характеризується з одного боку, динамічними торговельно-виробничими відносинами між країнами, а з іншого, відсутністю розвинутих регіональних інтеграційних блоків, таких, які мають місце в Європі - Європейський Союз, або в Північній Америці - Північноамериканська зона вільної торгівлі (далі - НАФТА). Таким чином, впровадження Зони вільної торгівлі між Республікою Корея та США (далі - КОРУС ФТА) може стати фундаментальною основою побудови масштабної інтеграційної стратегії країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, в якій провідну роль будуть відігравати США та Південна Корея.

Завданнями КОРУС ФТА є лібералізація економічних відносин в таких сферах, як торгівля товарами (ліквідація протягом 3 років тарифів та квот на 95% двосторонньої торгівлі споживчою та виробничою продукцією та а інших протягом наступних 10 років після введення в дію Угоди про КОРУС ФТА), послугами, інвестування, а також, співробітництво у сфері державних закупівель, захисту прав інтелектуальної власності, прав робітників (проте, не передбачає вільний рух трудових ресурсів між країнами) та охорони навколишнього середовища [4].

Наслідки інтеграційної взаємодії США та Республіки Корея в рамках КОРУС ФТА можуть бути проаналізовані за основі двох груп ефектів - динамічних та статичних. Статичні ефекти полягають, головним чином, у змінах, в результаті впровадження КОРУС ФТА, обсягів ВВП обох країн, взаємного експорту та імпорту товарів та послуг, а також, руху капіталу між США та Південною Кореєю.

За оцінками Комісії США з міжнародної торгівлі, обидві країни виграють від створення КОРУС ФТА. Зокрема, у випадку створення даної зони вільної торгівлі в 2008 р., приріст ВВП США складе 0,1% (від 10 092 до 11 883 млн. дол. США), Південної Кореї - від 0,42 до 0,59% [2, с. XIX]. Як можна побачити, виграш Південної Кореї є більшим за виграш США. Це обумовлено різними розмірами економік двох країн (ВВП США є в 17 разів вищим за відповідний показник Південної Кореї) та їх залежністю від двосторонньої торгівлі (частка експорту Південної Кореї до США у ВВП Південної Кореї становить близько 5%, в той час, як відповідний показник США становить лише 0,2%).

Приріст експорту США до Південної Кореї прогнозується на рівні 22,6-25,3%, в той час, як імпорт з Південної Кореї на рівні 9,9-10,6% [2, с. XXVII, 2-9]. Якщо в рамках НАФТА, ТНК США використовуючи переваги розташування в Мексиці, експортували виготовлену або зібрану продукцію, безпосередньо, в США, що поглиблювало торговельний дефіцит США з даною країною (в 1999р. торговельне сальдо США становило -24.1 млрд. дол. США, а в 2009р. -49,9 млрд. дол. США), то в рамках КОРУС ФТА вірогідність подібного сценарію не є високою. Адже, Республіка Корея забезпечена капіталом та висококваліфікованою робочою силою в більшій мірі ніж Мексика, що не дозволить ТНК США отримувати переваги від використання дешевих трудових ресурсів та низьких вимог до охорони навколишнього середовища шляхом експансії капіталу в Південну Корею.

Лібералізація руху капіталу між країнами разом зі зниженням барєрів в торгівлі послугами дозволить обом країнам збільшити обсяги взаємних потоків іноземних інвестицій. На нашу думку, напрямки руху інвестиційних ресурсів між країнами після створення КОРУС ФТА залежать від ступеню протекціонізму в окремих секторах країн та їх готовності до дотримання принципів лібералізації, встановлених в Угоді про створення КОРУС ФТА. Якщо прийняти останній фактор за константу для обох країн, то ліквідація достатньо високих барєрів Південної Кореї на доступ американського капіталу в такі сектори, як телекомунікації та транслювання радіо- та телепрограм, а також фінансові послуги може стимулювати значний притік інвестицій в Південну Корею [2, с. 6-5]. Очевидним є і той факт, що в звязку з високим рівнем відкритості економіки США, в тому числі, у сфері торгівлі послугами та інвестуванні, в результаті створення КОРУС ФТА, Південна Корея матиме більший притік двостороннього капіталу ніж США.

Аналізуючи вплив створення КОРУС ФТА на торговельний баланс та рух капіталу США та Південної Кореї, необхідно відзначити, що потенційний виграш США від приросту експорту товарів в Південну Корею може бути нівельований негативним сальдо руху капіталу, а в Південній Кореї, навпаки. Проте, помилковим буде судження щодо рівноваги у двосторонніх відносинах, де дефіцит за одним видом операцій компенсується профіцитом за іншими, адже, приріст експорту США від впровадження даної зони вільної торгівлі оцінюється Комісією США з міжнародної торгівлі на рівні 9 741-10 909 млн. дол. США, що переважає суму всіх видів іноземних інвестицій США закордон (4743 млн. дол. США в 2008 р.) [1, с. 371]. Більше того, спираючись на вищезазначені прогнозні дані, левову частку приросту ВВП США становитиме саме експорт товарів (96,5-91,8% загального приросту ВВП).

На думку І. Чой та Дж. Шотта, динамічні ефекти від створення КОРУС ФТА для США та Південної Кореї полягають у використанні крупними компаніями даних країн економії на масштабах, отриманні безпечного доступу на ринок країни-партнера у звязку з передбачуваною політикою останньої, трансферту технологій за рахунок прямого іноземного інвестування (лише для Південної Кореї), збільшенні місткості ринку (для американських ТНК), реалізації внутрішніх реформ (для Південної Кореї), покращенні умов торгівлі, політичних зисках та співробітництві у галузі безпеки [3, с. 58-80]. Проте, в даному переліку бракує визначального, на нашу думку, ефекту від лібералізації - підвищення конкуренції на ринках США та Південної Кореї, що буде стимулювати компанії до підвищення продуктивності праці та використання інновацій, і споживачі, таким чином, зможуть отримати якісний продукт за нижчої ціни.

Аналіз статичних та динамічних ефектів від створення КОРУС ФТА дозволяє зробити наступні висновки. По-перше, створення даної зони вільної торгівлі матиме позитивний вплив на економіки обох країн, про що свідчить оцінка Комісії США з міжнародної торгівлі приросту ВВП США (0,1%) та Республіки Корея (0,42-0,59%) у випадку створення КОРУС ФТА в 2008р. По-друге, за показником експорту товарів, економічний ефект США значно переважає відповідний показник Південної Кореї. По-третє, аналіз руху капіталу та торгівлі послугами між країнами сприятиме притоку інвестиційних ресурсів, більшою мірою, в Південну Корею з США, ніж навпаки. По-четверте, обидві країни виграють від діяльності економічних агентів на регіональному ринку, що загострить конкуренцію між ними та матиме позитивний результат у підвищенні продуктивності та ефективності виробництва, а також якості надання послуг. По-пяте, впровадження КОРУС ФТА буде сприяти реалізації не лише торговельно-інвестиційних, але і геоекономічних інтересів США та Південної Кореї в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

.3 Китай та їх відносини з Республікою Корея

З 1 січня 2010 р. набула чинності Угода про вільну торгівлю АСЕАН - Південна Корея.

Слід звернути увагу й на те, що за ініціативою Пекіна протягом останніх років удалося значно зблизити позиції трьох провідних лідерів АТР Китаю, Японії та Республіки Корея. Їх обєднує спільне прагнення розробляти і впроваджувати в регіоні таку модель економічного розвитку, яка б не залежала такою мірою від ринків Сполучених Штатів Америки та Європи [12].

Першим кроком на шляху вироблення узгодженої лінії зазначених трьох країн і розробки спільних заходів, спрямованих на вихід Східної Азії із сучасної фінансово-економічної кризи, став безпрецедентний тристоронній саміт лідерів Китаю, Японії та Республіки Корея в японському місті Фукуока у грудні 2008 р. Безпрецедентний тому, що він проведений уперше окремо від АСЕАНу та його форматів. У ході цього саміту лідери трьох країн обговорили плани щодо створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Китаєм, Японією і Республікою Корея, а також заходи, які передбачають підтримку розвитку торгівлі та інвестиційного захисту Східної Азії. Планом дій, спрямованих на розвиток співробітництва між КНР, Японією і Республікою Корея, визначається, що три країни зобовязуються розширювати своє співробітництво з Асоціацією держав Південно-Східної Азії, сприяти співробітництву у Східній Азії та підтримувати АСЕАН як рушійну силу співробітництва в регіоні.

На думку експертів, створення цієї ЗВТ стимулюватиме стабільне економічне зростання в Східній Азії. Так, 20 % від спільного обсягу світової економіки припадає на частку цих трьох країн з чисельністю населення 1,5 млрд людей. Крім того, Китай, Японія та Республіка Корея перебувають у десятці найбільших за обсягами зовнішньої торгівлі країн. ВВП цих країн - 70 % від показника всього САР. Незважаючи на те, що торговельний обіг між трьома країнами становить лише 11 % від їх спільного зовнішньоторговельного обігу, якщо між ними буде створено ЗВТ, вона зможе стати третьою за обсягом у всьому світі після НАФТАта ЄС [13].

Як зазначив премєр Держради КНР Вень Цзябао на 4-й зустрічі керівників трьох країн, яка відбулася в травні 2011 р., початок офіційних переговорів зі створення ЗВТ між Китаєм, Японією та Республікою Корея очікується в 2012 р.

РОЗДІЛ 3. СПІВПРАЦЯ РЕСПУБЛІКИ КОРЕЯ З УКРАЇНОЮ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

.1 Оцінка існуючого стану в динаміці

Правлячі та ділові кола Республіки Корея відводять Україні пріоритетне (після Росії) місце серед перспективних партнерів простору СНД. Україна розглядається як потенційно могутня держава, як "торговельний плацдарм" і один із нових центрів стабільності на стику Європи та Азії. Україна зі свого боку, розбудовуючи відносини з РК, зважено ставиться до "корейського питання", проводить політику підтримки цивілізованого вирішення корейської проблеми і наступного еволюційного об'єднання РК та КНДР. Перший державний візит у Республіку Корея Президент України Л. Кучма здійснив у грудні 1996 р. В ході візиту було підписано Декларацію про принципи відносин і співробітництво, Угоду про взаємне сприяння і захист інвестицій, Угоду про повітряне сполучення, Меморандум про взаєморозуміння щодо заснування Спільного Комітету з торгівлі між Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України та Міністерством торгівлі, промисловості та енергетики РК. У спільній Декларації йшлося про прагнення сторін розвивати дружні стосунки згідно з принципами суверенної рівності, докладати зусилля для досягнення загального Й повного роззброєння, сприяти торговому та економічному співробітництву, у тому числі у сфері захисту навколишнього середовища, боротьбі зі злочинністю, міжнародним тероризмом; непорозуміння між сторонами вирішуватимуться шляхом переговорів згідно зі Статутом ООН.

В листопаді 1995 року було підписано Торговельну Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Корея .

Уряд України та Уряд Республіки Корея, бажаючи розвивати та розширяти торговельні відносини між двома країнами на базі рівності і взаємної вигоди, вважаючи, що економічні зв'язки є важливим і необхідним елементом у зміцненні їх двосторонніх відносин домовились про те, що сторони Угоди вживають усіх необхідних заходів відповідно до законодавства і положень кожної з двох країн для сприяння і полегшення торговельних відносин між двома країнами. Кожна договірна Сторона гарантує одна одній режим найбільш сприятливої нації в усіх справах, що стосуються торгівлі, зокрема у відношенні до:) митних зборів та податків будь-якого виду, що накладаються у зв'язку з імпортом чи експортом, включаючи спосіб і стягнення таких зборів та податків;) способів платежів за імпорт та експорт і міжнародних перерахувань таких платежів;) правил та формальностей у зв'язку з імпортом та експортом, включаючи ті, що стосуються митних формальностей, транзиту, складування та перевантажень;) податків та інших внутрішніх зборів будь-якого виду, що накладаються безпосередньо на імпортні товари;) правил щодо продажу, купівлі, транспортування, розподілу, зберігання та використання товарів на внутрішньому ринку.

Договірні Сторони надають товарам, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони, недискримінаційний режим стосовно використання кількісних обмежень, надання ліцензій та валютних правил.

Торгівля товарами та послугами повинна здійснюватися шляхом контрактів між фізичними та юридичними особами обох країн, у відповідності зі звичними комерційними міркуваннями, як ціна, якість, строки поставки та умови оплати.

Дана Угода набула чинності 25 квітня 1997 року та діє до сьогодні.

Варто відзначити, що останні роки позначилися низкою важливих двосторонніх заходів, які визначатимуть подальший розвиток співпраці між Україною та Південною Кореєю. Зокрема, це візити на найвищому рівні двох президентів, друге засідання Міжурядової українсько-корейської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва (26 листопада 2012 р., Київ), четверте засідання Спільного комітету з науково-технічного співробітництва (7 грудня 2012 р., Сеул), сьомий раунд політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами двох країн на рівні заступників міністрів (6 лютого 2012 p., Сеул)

Республіка Корея посідає третє місце серед торговельних партнерів України в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні після Китаю та Індії.

Найвищого показника товарообігу у двосторонніх відносинах, за даними Державної служби статистики України, було досягнуто в 2008 р. - 2671,9 млн. дол. США. У 2009 р. двосторонній товарообіг значно скоротився внаслідок світової фінансової кризи та склав 1130,32 млн. дол. США.

У 2010-2012 р. спостерігалося зростання двостороннього товарообігу. У 2010 р. його обсяги склали 1284,04 млн. дол. США, в 2011 р. - 1703,5 млн. дол. США (зріс на 32,7%), а у 2012 р. - 2 млрд. 29 млн. доларів США (зріс на 19,1 %).

У 2013 році двосторонній товарообіг склав 1 млрд. 238 млн. доларів США (зменшився на 40,9% у порівнянні з 2012 р.). Експорт склав 407,5 млн. дол. США (зменшився на 15.4%), а імпорт - 830,5 млн. дол. США (зменшився на 43,7%). Негативне сальдо зменшилося та склало 423,0 млн. дол. США (1 млрд. 65 млн. дол. США у 2012 р.).

У січні-липні 2014 р., двосторонній товарообіг становив 535,1 млн. дол. США (578,4 млн. дол. США у січні-липні 2013 р.). При цьому експорт товарів склав 227,1 млн. дол. США (збільшення в 2,9 рази, у порівнянні з аналогічним періодом 2013 р.), імпорт - 308 млн. дол. США (зменшення на 37,6%, у порівнянні з аналогічним періодом 2013 р.). Від`ємне сальдо - 80,9 млн. дол. США.

Основними статтями українського товарного експорту до Республіки Корея є зернові - 106,5 млн. дол. США,чорні метали - 63,8 млн. дол. США, продукція хімічної та повязаних з нею галузей промисловості - 3,8 млн. дол. США, деревина та вироби з неї - 3,1 млн. дол. США.

Основними статтями імпорту до України з Республіки Корея є засоби наземного транспорту - 65,0 млн. дол. США, електричні машини - 44,7 млн. дол. США, реактори, машини - 32,2 млн. дол. США, пластмаси - 24,1 млн. дол. США.

У 2014 році загальний обсяг корейських інвестицій в економіку України залишився на рівні 171,6 млн. дол. США (як у 2013 році) або 0,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України. Інвестиції надійшли у промисловість (92,2% або 158,14 млн. дол. США), операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям (5,3% або 9,07 млн. дол. США), а також у торгівлю і ремонт автомобільної та побутової техніки (2,5% або 3,60 млн. дол. США).

Важливим механізмом двостороннього торговельно-економічного співробітництва є діяльність Міжурядової українсько-корейської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. 26 листопада 2012 р. у Києві відбулося Друге засідання Комісії, за результатами якого сторонами було підписано спільний Протокол, де відображено головні напрямки подальшого розвитку економічної співпраці між Україною та Республікою Корея.

Основу структури імпорту товарів з України до Республіки Корея у 2011 році становили:

-продукція рослинного походження - 54,6% (від загального обсягу імпорту), що склало 289,4 млн. дол. США;

-неблагородні метали та вироби з них - 39,0 %, що склало 206,5 млн. дол. США;

-мінеральні продукти - 3,3%, що склало 17,5 млн. дол. США;

-продукція хімічної та звязаних з нею галузей промисловості - 1,1%, що склало 5,96 млн. дол. США;

-машини, устаткування та механізми - 0,9%, що склало 5,03 млн. дол. США;

-засоби наземного, повітряного та водного транспорту - 0,5%, що склало 2,62 млн. дол. США;

-пластмаси і каучук - 0,1%, що склало 523 тис. дол. США;

-текстиль та текстильні вироби - 0,1%, що склало 638 тис. дол. США;

-прилади і апарати - 0,1%, що склало 438 тис. дол. США;

-паперова маса з деревини - 0,1%, що склало 363 тис. дол. США

Зменшення відбулося за рахунок скорочення поставок до Республіки Корея неблагородних металів та виробів з них на 340,6 млн. дол. США (в 3 р. м.), продукції хімічної та звязаної з нею галузей промисловості на 124,3 млн. дол. США (майже в 22 рази). За 2011 р. було поставлено зернових культур до РК на 289,4 млн. дол. США майже 2,3 рази більше ніж за аналогічний період 2010 р.

Структуру експорту товарів з Республіки Корея до України за січень - вересень 2011 року, становили:

-засоби наземного, повітряного та водного транспорту - 28,4% (від загального обсягу експорту), що склало 86,8 млн. дол. США;

-пластмаси і каучук - 24,0%, що склало 73,5 млн. дол. США;

-машини устаткування та механізми - 20,3%, що склало 61,9 млн. дол. США;

-неблагородні метали та вироби - 8,9%, що склало 27,1 млн. дол. США;

-текстиль та текстильні вироби - 6,7%, що склало 20,6 млн. дол. США;

-прилади і апарати - 4,2%, що склало 12,9 млн. дол. США;

-паперова маса з деревини -2,4%, що склало 7,3 млн. дол. США;

-продукція хімічної та звязаних з нею галузей промисловості - 1,8%, що склало 5,4 млн. дол. США;

-мінеральні продукти - 1,1%, що склало 3,3 млн. дол. США;

-продукція харчової промисловості - 1,1%, що склало 3,3 млн. дол. США;

-різні промислові товари - 0,9%, що склало 2,8 млн. дол. США;

-вироби з каміння, гіпсу, цементу - 0,2%, що склало 483,0 тис. дол. США

Зменшення корейського експорту в Україну в 6 раз відбулось за усіма товарними групами, але найбільші скорочення поставок були за такими групами, як:

-засоби наземного, повітряного та водного транспорту майже в 13 раз (на 100,4 млн. дол. США) машин, устаткувань та механізмів в 5 раз (на 249,9 млн. дол. США)

-продукції хімічної та звязаної з нею галузей промисловості в 3,2 рази(12,1 млн. дол. США)

-текстилю та текстильних виробів майже в 3 рази (на 36,9 млн. дол. США)

-неблагородних металів та виробів в 2,5 рази (на 41,9 млн. дол. США)

-пластмаса і каучук в 2,2 рази (на 91,8 млн. дол. США)

За статистичними даними Корейської асоціації міжнародної торгівлі протягом 2011 р. з Україною працювало 500 корейських експортерів, серед яких найбільші:

KEO SANG CO., LTD.

-HOMECAST CO.,LTD.

GM-DAEWOO AUTO & TECHNOLOGY

NUGA MEDICAL CO.,LTD

DONGBU MACHINERY CO., LTD

KIA MOTORS CORPORATION

LOTTE INTERNATIONAL CO., LTD.

DAEWOO INTERNATIONAL CORPORATION

SAMSUNG ELECTRONICS CO., LTD.

SSANGYONG MOTOR COMPANY

Найбільші імпортери української продукції протягом 2011 р. були 174 південнокорейські компанії, з них:

POSCO CO., LTD.

-TAE WOONG CO., LTD.

CJ CheilJedang Corp.

JEIL ENTERPRISE CO.,LTD

NONGHYUP FEED INC.

Pales Bio feed co.,ltd

KOREA INDUSTRIAL CO., LTD

CARGILLAGRIPURINA, INC

SEOUL FEED CO., LTD.

TS CORPORATION

В зоні відчуження ЧАЕС на базі Центру міжнародних наукових досліджень протягом трьох років здійснювався спільний українсько-корейський проект з проблем реабілітації урбанізованих територій та розробки нових засобів дезактивації земель і споруд.

.2 Прогноз на майбутнє щодо подальшої співпраці між Україною та Республікою Корея

Перспективним напрямом науково-технічного співробітництва між країнами є дослідження і розробка сенсорів та приладів для вимірювання радіоактивності, які потрібні для систем радіаційної безпеки АЕС, радіаційного контролю. 2002 р. в Інституті монокристалів (м. Харків) відкрито спільну Українсько-південнокорейську дослідну лабораторію, засновану Інститутом монокристалів та Технологічним центром ядерної безпеки Ханіангського університету (м. Сеул). Створення лабораторії сприятиме розвитку співпраці між двома країнами в науково-технічній сфері, ознайомленню з науковими досягненнями українських учених та прискорить впровадження цих досягнень у виробництво. Корейська сторона виявляє також інтерес до співпраці з українськими партнерами в таких перспективних і традиційно високорозвинених в Україні галузях науки, як авіація, теплотехніка, матеріалознавство, ядерна енергетика і ядерна безпека, оптика.

В освітній та науково-технічній сферах успішно співпрацюють Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут", Національний авіаційний університет та Корейський університет, Науково-технічний університет м. Кванджу, авіаційні університети міст Ханкук та Інчон. Між цими навчальними закладами підписані меморандуми про взаєморозуміння та співпрацю, які передбачають здійснення обміну студентами, викладачами та проведення спільних наукових досліджень. Слід зазначити, що Республіка Корея постійно докладає зусиль для підвищення рівня науково-технічних досліджень, які є основою розвитку високотехнологічних галузей промисловості, що забезпечують економічне зростання країни. Науці та сучасним технологіям надається особливе значення.

На нашу думку, позитивні кроки останнім часом зроблено у розвитку співпраці в ракетно-космічному напрямі між Дослідним конструкторським бюро "Південне" та Корейським аерокосмічним інститутом. Розширюється співпраця між науково-технічними центрами "Прогрес" (Запоріжжя), "Машпроект" (Миколаїв) і корейськими інститутами та установами з питань газотурбіпобудування.

У контексті міжнародної політики Україна та Республіка Корея мають спільне бачення щодо підходів до вирішення багатьох гострих питань. Зокрема, держави виступають за неухильне дотримання режиму нерозповсюдження зброї масового знищення. З огляду на те, що Україна у свій час пройшла шлях ядерного роззброєння, наша країна може поділитися позитивним досвідом, який можна розглядати як певну модель для пошуку шляхів денуклеаризації КНДР [7].

Великі можливості існують також для розширення двосторонньої співпраці у сферах культури, освіти і туризму. На сьогодні значна кількість українських і південнокорейських вищих навчальних закладів плідно співпрацюють, активізують студентські та наукові обміни.

Заручившись підтримкою Республіки Корея, яка є активним учасником багатьох регіональних угрупувань, Україна матиме змогу забезпечити собі доступ до багатосторонніх форматів розвитку відносин з усіма азійськими країнами (АСЕМ, АТЕС та ін.) [8].

Саме тому наступний етап розвитку співпраці України з Республікою Корея через активізацію політичного діалогу на високому та найвищому рівнях має бути спрямований на реалізацію конкретних коротко- та довгострокових завдань і проектів у політичній, торговельно-економічній, інвестиційній, науково-технічній та культурно-гуманітарній сферах, що дасть змогу наблизити двосторонні відносини до рівня стратегічного партнерства.

Українсько-корейські відносини не повинні мати декларативного характеру, оскільки всебічний розвиток відносин з РК дозволить реалізувати ряд задач вітчизняного економічного розвитку. Для покращення розвитку двосторонніх відносин необхідно зменшити або ліквідувати перепони та барєри, що завдають шкоди економічним відносинам. Для українських партнерів характерна відсутність прозорості та відповідальності, а також відсутність активності та складний бюрократичний процес під час прийняття рішень. Корейці також мають негативні сторони у цьому відношенні, тому такі проблеми мають постійно вирішуватися відповідними органами та установами для забезпечення вільнішої та справедливої діяльності. Поряд зі зміцненням економічних звязків країнам потрібно активно підтримувати та заохочувати культурний, академічний обмін, сприяючи взаєморозумінню між країнами. Таким чином, Україна і Корея мають величезний потенціал для економічного співробітництва, тому що їхні економіки доповнюють одна одну, а не мають ознак конкуренції [7]. Отже, до перспектив партнерства України та РК необхідно віднести: подальший розвиток політичного діалогу, співробітництво в галузях економіки, науки і техніки, міжнародних питаннях (співпраця у межах ООН, нерозповсюдження ядерної зброї).

ВИСНОВОК

Республіка Корея <#"justify">Республіка Корея посідає третє місце серед торговельних партнерів України в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні після Китаю та Індії. Перспективним напрямом науково-технічного співробітництва між країнами є дослідження і розробка сенсорів та приладів для вимірювання радіоактивності, які потрібні для систем радіаційної безпеки АЕС, радіаційного контролю.Позитивні кроки останнім часом зроблено у розвитку співпраці в ракетно-космічному напрямі між Дослідним конструкторським бюро "Південне" та Корейським аерокосмічним інститутом. До перспектив партнерства України та РК необхідно віднести: подальший розвиток політичного діалогу, співробітництво в галузях економіки, науки і техніки, міжнародних питаннях (співпраця у межах ООН, нерозповсюдження ядерної зброї).

Список використаних джерел та літератури

1. Афанасьев И. Дипломатическим отношениям между Республикой Корея и Украиной - 10 лет Текст И. Афанасьев // Персонал. - 2002. - № 1. - С. 42-44.

. Економіка зарубіжних країн: Навч. посіб. [Текст] / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. - К. : ЦУЛ, 2003. - С. 73-52.

. Кин Ен Ун, Асмолов С., Суслина С. Республика Корея в 2005 году [Текст] / Ун Ен Кин// Проблемы Дальнего Востока. - 2006. - № 3. - С. 62-68.

. Макроекономічні показники Республіки Корея (1 квартал 2012 р.) [

. Г.Н. Климко,В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. - К.: Знання-Прес, 2003. -447 с.

. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран [Текст] / Под ред. В.П. Колесова, М.Н. Осьмовой. - М. : Флинта, 2001. - С. 48-60.

. Мусіна Л. Економічна політика і розвиток реформ у Південній Кореї: Довід для України [Текст] / Л. Мусіна // Економіка України. - 2002. - № 6. - С. 35-42.

. Недбай Л. Сучасний стан українсько-корейських відносин / Л.Недбай // Міжнародні відносини і туризм: сучасність та ретроспектива. - 2013. №3. - С. 152-154.

. Оніщенко А.В. Головні центри економічних інтеграційних процесів азійсько-тихоокеанського регіону

. Свєтлов А.А. Статичні та динамічні ефекти зони вільної торгівлі між Республікою Корея та США [Електронний ресурс]

. Чекаленко Л. Зовнішня політика України [Текст] / Л. Чекаленко. - К. : Либідь, 2006. - 72-87 с.