Фінансові ресурси сільськогосподарського підприємства

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність фінансових ресурсів підприємств

1.2 Джерела формування та напрямки використання фінансових ресурсів підприємства

1.3 Механізм аналізу формування і використання фінансових ресурсів на підприємстві

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1 Аналіз сучасного стану сільського господарства в Україні

2.2 Аналіз динаміки та структури фінансових ресурсів ПАТ «Коблево»

2.3 Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів підприємством

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

3.1 Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників

3.2 Обґрунтування напрямків удосконалення механізму формування фінансових ресурсів сільськогосподарського підприємства

3.3 Оптимізація джерел фінансування діяльності підприємства

Висновки до розділу 3

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Характеристика шкідливих виробничих факторів на підприємстві

4.2 Характеристика небезпечних виробничих факторів в ПАТ «Коблево»

Висновки до розділу 4

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП


Актуальність дослідження. Розвиток сільськогосподарських підприємств багато в чому визначається рівнем їх забезпечення фінансовими ресурсами. Фінансові ресурси підприємств є одним із найважливіших для забезпечення їх діяльності видом ресурсів, але в той же час досить складним для дослідження. Здатність фінансових ресурсів трансформуватись у матеріальні, інтелектуальні, технічні, інноваційні та інші види ресурсів обумовлює їх вагомість у фінансово-господарській роботі підприємства.

Однією з найважливіших проблем, з якою стикаються вітчизняні підприємства, є недостатня ефективність формування та використання фінансових ресурсів. Зокрема, сучасний стан сільськогосподарських підприємств характеризується значним зменшенням розмірів прибутку і скороченням обсягів фінансових ресурсів, що безпосередньо впливає на виробничі та економічні показники їх діяльності. Це зумовлює необхідність всебічного дослідження проблем фінансування аграрних підприємств, застосування сучасних підходів, принципів, ефективних методів, інструментів в управлінні підприємствами для фінансування необхідного обсягу витрат та забезпечення бажаного рівня доходів.

Актуальність теми зумовлена тим, що розвиток виробництва потребує постійного фінансування процесів простого та розширеного відтворення. Фінансові ресурси підприємств при цьому відіграють одну із ключових ролей, оскільки забезпечують здійснення матеріальних і нематеріальних витрат, їх вчасність й достатність.

В економічній літературі наявний багатий теоретичний і практичний досвід щодо оцінювання використання фінансових ресурсів в аграрній сфері. Суттєві пропозиції методичного та практичного характеру з проблем управління фінансовими ресурсами підприємств внесли такі відомі вчені дослідники як В. Андрійчук, М. Дем`яненко, Б. Панасюк, П. Саблук, М. Хорунжий та інші. Питанням сутності та специфіки ефективного використання фінансових ресурсів займалися вчені Т. Бердніков, О. Гудзь, М. Демяненко, Ю. Лупенко, М. Малік, О. Могильний, О. Непочатенко, В. Онегіна, П. Саблук, П. Стецюк, Г. Азаренкової, Ю. Воробйова, А. Ковальової, Є. Кузнєцової, В. Терьохіна,І. Ткачук, Б. Холода, А. Чупіса, А. Шеремета. Проте чимало питань, повязаних з ефективним використанням фінансових ресурсів в агропромисловому комплексі залишаються не розкритими та вимагають подальших поглиблених досліджень з метою пошуку шляхів оптимального управління фінансовими ресурсами.

Метою даної роботи є розкриття економічної сутності фінансових ресурсів та особливостей їх формування з метою підвищення ефективності використання. У відповідності до поставленої мети необхідно розглянути та вирішити наступні завдання:

  • розглянути теоретичні основи формування та використання фінансових ресурсів підприємства;
  • провести аналіз формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарського підприємства;
  • надати пропозиції щодо підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами;
  • простежити за дотриманням на підприємстві заходів з охорони праці.

Об'єктом дослідження є процес формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних питань формування та використання фінансових ресурсів підприємства.

Методи дослідження. При вивченні й узагальненні наукових розробок з методики формування та використання фінансових ресурсів підприємства використані методи діалектичного, історичного та системного пізнання, зокрема аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Методи порівняння, групування, графічний, табличний, середніх величин застосовані при оцінці рівня, організації та методології обліку, аналізу та аудиту грошових коштів на підприємстві.

Інформаційною базою дослідження послужили посібники, монографії вітчизняних авторів та зарубіжних вчених з даної теми, а також статті, аналітичні матеріали, статистичні матеріали та Інтернет - ресурси. Дослідження проводилися на матеріалах ПАТ «Коблево».

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що науково-методичні підходи, теоретичні положення і практичні рекомендації можуть бути використані сільськогосподарськими підприємствами при формуванні та використанні фінансових ресурсів.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення магістерської роботи обговорено на X Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні питання світової науки-2014» (Польща) та V науково-практичній конференції молодих вчених «Наукові досягнення молодих-шлях до професії». Загальний обсяг публікацій складає 0,26 д.а.

Структура і обсяг магістерської роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і ХХ додатків. Загальний обсяг роботи - ХХХ сторінок, у тому числі ХХ таблиць. Список використаних джерел налічує ХХ найменувань.


РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА


1.1 Сутність фінансових ресурсів підприємств


Фінансові ресурси - одна з найбільш уважних економічних категорій у понятійному апараті практичного менеджменту та економічної науки. Тому кожен дослідник питань фінансової теорії та фінансового менеджменту приділяє їм особливу увагу. Незважаючи на це, єдиної точки зору щодо змісту та економічної інтерпретації фінансових ресурсів не існує.

Розбіжності варіюють від спроб дати чітко наукове тлумачення до використання прийомів так званого здорового глузду. Це зумовлено тим, що як і будь - яке економічне явище, ця категорія має різні форми прояву. Крім того, кожен дослідник адаптує зміст використовуваних термінів до вирішення завдань власного дослідження для того, найповніше розкрити досліджувану проблему.

На основі проведеного теоретичного узагальнення та аналізу праць відомих учених економістів у табл. 1.1 наведемо існуючі тлумачення сутності фінансових ресурсів підприємства.


Таблиця 1.1

Підходи щодо визначення сутності фінансових ресурсів підприємства

АвторТлумачення поняття «фінансові ресурси підприємства»12Мочерний С.В. [53]Грошові кошти, які є в розпорядженні підприємстваКірейцев Г.Г. [30], Грошові доходи і надходження підприємства, що призначенні для виконання його фінансових зобов'язань і фінансування витрат по забезпеченню розширеного відтворенняОсіпов В.І. [54]Грошові кошти, що опосередковують створення всіх елементів капіталу підприємства і їх кругообіг в натуральній і вартісній формахГриньова В.М., Коюда В.О. [16]Грошові прибутки та надходження, які перебувають в розпорядженні підприємства та призначені для виконання фінансових зобов'язань перед усіма суб'єктами господарювання (бюджетом, банками та іншими організаціями), з якими підприємство має взаємовідносини Філімоненков А.С. [69]Власний, позичений і залучений грошовий капітал, який використовується підприємством для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибуткуБандурка О.М. [6]Грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу й перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту та національного доходу і використовуються у статутних цілях підприємства.Поддерьогін А.М. [57]Грошові кошти, що є у розпорядженні підприємства. До них належать грошові фонди та частина грошових коштів,які використовуються у не фондовій формі.Хачатурян С.В. [72]Частина коштів підприємства у фондовій та не фондовій формі, яка формується у результаті розподілу виробленого продукту, залучається до діяльності підприємства з різних джерел і спрямовується на забезпечення розширеного відтворення виробництва.

Таким чином, аналізуючи наведені визначення щодо розкриття змісту поняття «фінансові ресурси» ми можемо зробити висновок, що серед українських та російських вчених-економістів досі не існує єдиної думки відносно визначення даного терміну та його ролі у процесі функціонування будь-якого суб'єкта господарювання. Така неоднозначність відображає, по-перше, відірваність вітчизняної економічної науки від тих процесів, перетворень і явищ, які нині відбуваються в українській економіці, а по-друге, це свідчить про певне нерозуміння функціонування ринкової економіки та її законів, які поступово, але неухильно приходять на зміну командно-адміністративній системі, або ж принаймні про невдалу спробу поєднати закономірності цих двох систем в єдиному симбіозі.

Крім того, серед наведених вище визначень фінансові ресурси виступають як суми грошових коштів, грошових надходжень, доходів або фондів грошових коштів, проте жодне із них не конкретизує розміру фінансових ресурсів. Ще однією проблемою є і те, що серед учених-економістів немає єдиної точки зору щодо форми існування фінансових ресурсів підприємства. Так, одні надають перевагу фондовій формі, другі вважають, що основою є не фондова форма, а треті поєднують фондову та не фондову форми.

Також слід відмітити, що визначення фінансових ресурсів, які зводяться до формування фондів коштів, значно скорочує склад цих ресурсів, оскільки в розпорядженні підприємства можуть бути кошти у фондовій та нефондовій формах.

Грошові фонди - це частина коштів, що мають цільове призначення. З їх допомогою здійснюється забезпечення виробничої діяльності необхідними грошовими ресурсами, а також задоволення потреб розширеного виробництва.

У нефондовій формі підприємством використовуються кошти для виконання зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами, банками і страховими організаціями. У такій формі суб'єкти господарювання одержують дотації, субсидії та спонсорську допомогу. Фінансові ресурси у нефондовій формі не мають цільової спрямованості.

Фондову детермінованість фінансових ресурсів не можна вважати суттєвою їхньою ознакою з огляду на такі обставини. По - перше, існування певних видів фондів активів (ресурсів), а не навпаки.

По - друге, якщо погодитись із фондовою природою фінансових ресурсів, то необхідно визнати їх нормативний, а не обєктивний характер. У звязку з цим виникає питання про правомірність віднесення до фінансових ресурсів коштів, що становлять окремі фонди, якщо регламентом цих фондів встановлюються певні обмеження на їхнє використання. Наприклад, кошти резервного фонду, згідно з чинним законодавством, не можуть бути використані для виконання поточних фінансових зобовязань підприємства, а лише - для усунення негативних наслідків виробничо-фінансової діяльності. Тобто лише за певних обставин. Взагалі посилення на цільовий характер фінансових ресурсів обмежує сферу застосування цієї категорії цільовий характер фінансових ресурсів обмежує сферу застосування цієї категорії і в багатьох випадках виключає можливість їхнього ефективного перерозподілу, а отже, виводить їх за межі фінансового менеджменту.

По - третє, такий підхід не дає підхід не дає відповіді на запитання: яка суттєва різниця між коштами, що віднесені до певних фондів, і коштами, які не потрапили до них. Цілком очевидно, що, у практичній діяльності кожна грошова одиниця втрачає свою індивідуальну ідентифікованість, тому неможливо виділити ту гривню, що знаходиться у фондах, і ту, яка до цих фондів не потрапила. Приналежність коштів до певних фондів цільового призначення як ідентифікаційна ознака фінансових ресурсів - це особлива модифікація макроекономічного підходу до визначення економічної суті фінансових ресурсів. У неявній формі припускається, що існують певні нормативи та регламенти, встановленні державними законодавчими актами, які передбачають розподіл коштів підприємства між окремими коштами фондами цільового призначення.

Окрема група дослідників визначає фінансові ресурси як суму власного капіталу, короткотермінових та довготермінових зобовязань підприємства, тобто загальним підсумком пасиву його балансу. Така позиція, чітко кореспондується з розглянутою вище фондового привязкою фінансових ресурсів.

Ще однією модифікацією попередньої точки зору, однак із зовсім іншим обєктами, є ототожнення фінансових ресурсів із капіталом - функцією. Так, В.П. Опарін під фінансовими ресурсами розуміє суму коштів, «спрямованих в основні засоби та обігові кошти підприємства [55, с. 123]. Це авансові кошти, які вкладаються в оборот і повинні обовязково повертатися. Причому це не всі кошти, а лише ті гроші, які «роблять» гроші, тобто на основі використання на основі яких формується додана вартість, у яку входять і прибуток, і заробітна плата». Якщо врахувати, що в економічній теорії К. Маркса гроші є загальним еквівалентом вартості, то, по суті, це визначення нічим принципово не відрізняється від відомого визначення капіталу як вартості, що приносить додану вартість. В.М. Опарін й не заперечує цього, стверджуючи в іншій публікації, що «...поняття «капітал» і «фінансові ресурси» - близькі за змістом», а «основною метою раціонального використання капіталу є ... надання капіталу ознак фінансових ресурсів» [55, с. 125].

При тлумаченні змісту терміна «ресурси» акцентується увага на його семантичних парах - «запаси» й «джерела». Для концентрації та встановлення якісних характеристик ресурсів такого визначення, очевидно, недостатньо. Термін «ресурси» досить поширений у науковій літературі й повсякденній лексиці людей різних професій. Тому для окреслення меж та їх характеристики у рамках тієї чи іншої галузі знань або сфері людської діяльності виникає необхідність додаткового використання прикметника: державні, економічні, трудові, інтелектуальні, фінансові, інформаційні, земельні, повітряні, водні, технічні, наукові, накопиченні, тощо. Так, якщо під «ресурсами» розуміти «запаси», то предметом дослідження стають обєкти, відображенні в активі балансу підприємства. Коли ж у цій якості виступають «джерела», то обєктом розгляду стають елементу пасиву балансу.

У бухгалтерському обліку запаси розглядають як складову активів, а активи - це контрольовані підприємством ресурси. Джерела ж характеризують титул власності, тобто правові аспекти володіння розпорядження та використання активів й обсяг претензій на них, але не самі ці активи.

Окремим видам ресурсів притаманні свої певні якісні ознаки та особливості властивості, які дають можливість їх однозначно ідентифікувати. Фінансові ресурси теж мають свої особливості. Вони є центральним елементом й обєктом впливу фінансового менеджменту. І.А. Бланк указує на тісний звязок фінансових ресурсів та основної мети фінансового менеджменту, розглядаючи останній як систему принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, повязаних з формуванням, розподілом та використання фінансових ресурсів підприємства [10, с. 247].

Специфічною особливістю фінансових ресурсів є те, що вони не беруть безпосередньої участі у процесі виробництва. Тобто щодо фінансових ресурсів є те, що вони не беруть безпосередньої участі у процесі виробництва. Для участі у процесі виробництва вони потребують трансформації в інші вид ресурсів. Окремі види інших ресурсів потенційно теж мають таку саму здатність. Однак для фінансових ресурсів трансформаційна властивість, є унікальною [69, с. 63].

Економічну інтерпретацію трансформації властивості фінансових ресурсів найповніше відображено у концепції ліквідності. У фінансовій теорії та практиці управління фінансовою діяльністю підприємства ліквідність розглядається як спроможність активу у короткий період часу бути реалізованим із найменшими втратами його реальної ринкової вартості. Основним кількісним показником її виміру є рівень ліквідності. З цієї точки зору в економічній теорії вважається, що для коштів рівень ліквідності дорівнює нулю, тому вони є активом абсолютної активності [28, с. 69].

Особливістю фінансових ресурсів є те, що вони мають забезпечувати зберігання акумульованої вартості краще за інші види ресурсів. Крім того вони не потребують додаткових витрат на своє зберігання або ж їх розмір значно нижчий, ніж інших випадках. Саме через цю властивість проявляється акумулюючи функція фінансів.

Класифікуються фінансові ресурси за ознакою права власності: власні та залучені. Однак при уважному розгляді зрозуміло, що йдеться, власне, не про самі фінансові ресурси, а про джерела їх формування.

Вважаємо, що кожне підприємство має лише власні фінансові ресурси. Це твердження ґрунтується на тому, що відповідно до чинного законодавства активи розглядається як контрольовані підприємством ресурси. Підприємство постійно використовує трудові ресурси, на правах оренди може залучати до використання певні види матеріальних цінностей. Однак воно їх не контролює і в обліку не відображує як власні активи, тобто не має права власності на них.

Специфічною особливістю фінансових ресурсів як джерела доходів є те, що в цій якості вони діють відокремлено від інших чинників виробництва. Підприємство, що має тимчасово вільні кошти, може позичати їх іншим субєктам господарювання в обмін на певну винагороду, якою виступає позиковий відсотки [10, с.63].

Економічною основою відсоткового доходу, на думку І.О. Бланка, є ефект використання капіталу як інвестиційного ресурсу або чинника виробництва [10, с.63]. Для забезпечення конкурентоспроможності, подальшої своєї присутності на ринку та економічного розвитку підприємство реінвестує певну частину фінансових ресурсів, тобто використовує їх як інвестиційний ресурс.

Отже, під фінансовими ресурсами на сьогодні слід розуміти сукупність усіх грошових ресурсів, які надійшли на підприємство за певний період або на певну дату у процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг - операційна діяльність), основних і оборотних засобів (інвестиційна діяльність) і видачі зобов'язань (майнових і боргових - фінансова діяльність).


1.2 Джерела формування та напрямки використання фінансових ресурсів підприємства


Виробнича та фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів. Вони мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку. Врешті-решт виграє той, хто зуміє залучити більше ресурсів з найменшими витратами.

Джерелами формування фінансових ресурсів є власні кошти підприємства і залучені з різних джерел кошти (рис. 1.1).

Для здійснення такої діяльності підприємства використовують окремі види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, а також грошові кошти. Матеріальні ресурси є основою процесу виробництва. Їх формування здійснюється, як правило, за рахунок різних джерел: власного капіталу підприємства, позичених і залучених фінансових ресурсів.


Власні кошти підприємстваЗалучені з різних джерел коштиРис. 1.1. Джерела формування фінансових ресурсів


Всі фінансові ресурси фірми як внутрішні, так і зовнішні в залежності від часу, протягом якого вони знаходяться в розпорядженні фірми, діляться на короткострокові (до одного року) і довгострокові (понад одного року). Цей розподіл досить умовний, а масштаб тимчасових інтервалів залежить від фінансового законодавстві конкретної країни, правил ведення фінансової звітності, національних традицій. З визначення фінансових ресурсів випливає, що по своїй природі вони розподіляються на внутрішні (власні) та зовнішні (залучені). В свою чергу внутрішні в реальній формі представлені в стандартній звітності у вигляді чистого прибутку і амортизації, а в перетвореній формі - у вигляді зобов'язань перед службовцями фірми, податковими органами,позабюджетними фондами і іншими фірмами. Чистий прибуток являє собою частину прибутковості фірми, яка утворюється після вирахування із загальної суми прибутків обов'язкових платежів - податків, зборів, штрафів, пені, неустойок, частини відсотків і інших обов'язкових виплат. Чистий прибуток знаходиться в розпорядженні фірми і розподіляється за рішеннями її керівних органів.

Власні фінансові ресурси - це базова частина всіх фінансових ресурсів фірми, яка утвориться на момент створення фірми і знаходиться в її розпорядженні на всьому періоді протягом її життя. Цю частину фінансових ресурсів прийнято називати статутним фондом або статутним капіталом фірми. У залежності від організаційно-правової форми власності підприємства його статутний капітал формується за рахунок випуску і подальшого продажу акцій (звичайних, привілейованих або їх комбінації), вкладень в статутний капітал паїв, часток і т.д. За час функціонуванні суб'єкта господарювання його статутний капітал може дробитися, зменшуватися і збільшуватися, в тому числі і за рахунок частини внутрішніх фінансових ресурсів підприємства.

Залучені кошти - це кошти, які не належать підприємствам, але внаслідок діючої системи розрахунків постійно знаходяться в їх обігу. Формуються вони за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості підприємства.

Усі види названих джерел беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і в здійсненні його виробничо-господарської діяльності з метою одержання відповідного доходу, прибутку. Під фінансовими ресурсами слід розуміти загальну суму власного, позиченого й залученого капіталу, що використовується підприємствами для формування своїх активів і здійснення виробничо-господарської діяльності з метою одержання прибутку.

Можна виділити такі основні складові фінансових ресурсів підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, поточні зобовязання, бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів, надходження з централізованих корпоративних фондів, кредити (рис. 1.2).


Рис. 1.2. Джерела утворення фінансових ресурсів


Коротко охарактеризуємо ці види фінансових ресурсів і джерела їх формування.

Прибуток - це грошовий вираз фінансових ресурсів, що створюється підприємствами будь - якої форми власності і належить їм після розподілу доходів від господарської діяльності. Прибуток - це найголовніша фінансова категорія на рівні підприємницьких структур, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і в кінцевому рахунку свідчить про обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Одночасно прибуток впливає на зміцнення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь - якій формі власності.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства - це багатоцільове джерело фінансування його потреб, але основні напрямки її використання можна визначити як нагромадження і споживання. Пропорції розподілу прибутку на нагромадження і споживання визначають перспективи розвитку підприємства.

Прибуток від реалізації продукції - представляє собою різницю між виторгом від реалізації продукції без податку на додану вартість, акцизів, експортних тарифів і витратами на виробництво і реалізацію, включених у собівартість продукції [54, с. 86]. Прибуток від іншої реалізації - представляє собою прибуток, отриманий від реалізації основних фондів і іншого майна господарюючого субєкта, відходів, нематеріальних активів і т.д. Прибуток від іншої реалізації визначається як різниця між виторгом від реалізації і витратами на цю реалізацію. При встановленні прибутку від реалізації основних фондів і іншого майна враховується різниця між продажною ціною і первісною, або залишковою вартістю цих фондів і майна. При цьому залишкова вартість майна застосовується до основних фондів, нематеріальних активів, малоцінним і швидкозношуваним речам. Залишкова вартість - це балансова вартість за мінусом зносу.

Амортизаційні відрахування - це вид цільових фінансових ресурсів, які відображають перенесення на готову продукцію частини вартості використовуваних основних засобів і є фінансовими ресурсами підприємства для їх відтворення. Амортизаційні відрахування і частина прибутку, що спрямовуються на нагромадження,складають грошові ресурси підприємства, використовувані на його виробничий і науково - технічний розвиток, формування фінансових активів - придбання цінних паперів, внески в статутний капітал інших підприємств і т.п. Інша частина прибутку, використовувана на нагромадження, направляється на соціальний розвиток підприємства. Частина прибутку використовується на споживання, в результаті чого виникають фінансові відносини між підприємством і особами, як зайнятими, так і не зайнятими на підприємстві.

Сума амортизаційних відрахувань від вартості основних засобів має покрити витрати підприємства на придбання (будівництво, монтаж) і витрати на поліпшення основних засобів (реконструкція, модернізація). Виходячи з цього побудована система нарахування амортизації, причому вона побудована за різними, несхожими між собою принципами в системі податкового обліку (для цілей оподаткування) та в системі бухгалтерського обліку [57, с. 82].

У сучасних умовах господарювання розподіл і використання амортизаційних відрахувань і прибутку на підприємствах не завжди супроводжується створенням відособлених грошових фондів. Амортизаційний фонд як такий не формується, а вирішення запитання про розподіл прибутку у фонди спеціального призначення залишено в компетенції підприємства, але це не змінює сутності розподільних процесів, що відбивають використання фінансових ресурсів підприємства.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу [18, с. 79].

Бюджетні асигнування - завжди мають суворо визначений порядок використання й можуть надаватися підприємству у формі [57, с. 78]:

бюджетні інвестиції - виділення коштів у вигляді капітальних вкладень на розвиток виробництва в пріоритетних напрямах, які впливають на ефективність економіки країни в цілому;

бюджетних кредитів - надаються підприємствам державного сектора економіки на тимчасові потреби в разі фінансових ускладнень. Вони здійснюються, як правило, на поворотній основі під затверджені проекти використання коштів; можуть бути безпроцентними або з невисокою процентною ставкою;

державних дотацій - виділення коштів на відшкодування збитків підприємств, коли збитковість є наслідком ринкової конюнктури або політики держави;

державних субсидій - виділення коштів із бюджету субєктам підприємницької діяльності на вирішення конкретних завдань у межах спеціальних державних програм розвитку.

Надходження з централізованих корпоративних фондів характеризують внутрішньо корпоративний перерозподіл фінансових ресурсів за принципом сальдо взаємовідносин.

Кредити - це фінансові ресурси, які тимчасово надані в користуванні та розпорядження підприємства для покриття тимчасових і сезонних потреб виробництва [10, с. 54].

В даний час кредит має величезне значення. Він вирішує проблеми, що стоять перед всією економічною системою. Так, за допомогою кредиту можна перебороти труднощі, пов'язані з тим, що на одній ділянці вивільняються тимчасово вільні кошти, а на інших виникає потреба в них. Кредит акумулює капітал, що вивільнився, тим самим, обслуговує прилив капіталу, що забезпечує нормальний відтворювальний процес. Також кредит прискорює процес грошового обігу, забезпечує виконання цілого ряду.

Джерелом позичкового капіталу служать, по-перше, кошти що вивільняються з кругообігу: засоби, призначені для відновлення основного капіталу (тобто амортизаційний фонд); частина оборотного капіталу, що вивільняється в грошовій формі в зв'язку з розбіжністю часу продажу товарів і купівлі сировини, палива, матеріалів; капітал, який тимчасово вільний у період між надходженням коштів від реалізації товарів і виплатою заробітної плати.

У якості третього джерела позичкового капіталу виступають грошові нагромадження держави, розміри яких визначаються масштабами державної власності і часткою валового національного продукту.

Таким чином, можна зробити висновок, що тимчасово вільні ресурси, що виникають на основі кругообігу промислового і торгового капіталу, грошові нагромадження приватного сектора і держави утворюють джерела позичкового капіталу.

Кредит виступає в двох головних формах: комерційного і банківського, що розрізняються по складу учасників, об'єкта позичок, динаміці, розміру відсотка і сфери функціонування.

Комерційним кредитом називають кредит, наданий одним функціонуючим підприємцем іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу. Комерційний кредит оформляється векселем, його об'єктом є товарний капітал. Він обслуговує кругообіг промислового капіталу, рух товарів із сфери виробництва в сферу споживання. Особливістю комерційного кредиту є те, що позичковий капітал тут зливається із промисловим. Мета комерційного кредиту - прискорити реалізацію товарів і одержання прибутку. Розміри цього кредиту обмежені величиною резервних кредитів промислових і торгових капіталів. Передача цих капіталів можлива тільки в напрямках, визначених умовою угоди: від підприємця, на підприємстві якого виробляють засоби виробництва, до підприємців, на підприємствах якого вони споживаються, або від підприємця, що виробляє товари, до торгових фірм, що реалізують їх.

В даний час величезне значення для нормального функціонування всієї економічної системи в цілому мають державний і міжнародний кредит. Державним кредитом називають сукупність кредитних відносин, у яких позичальником або кредитором виступають держава, місцеві органи влади стосовно громадян і юридичних осіб. Державний кредит виражає відносини в грошовій формі між державою з одного боку, і фізичними або юридичними особами з іншого, частіше усього з банками, страховими компаніями і підприємцями. Кредит буде державним у тому випадку, коли в якості учасника позичкової угоди виступають центральний уряд або місцеві органи влади. У цьому відношенні його можна порівняти з іншими формами кредиту, у першу чергу з банківським, де обов'язковим учасником позичкової угоди є банк.

Рух капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, повязане з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати відсотків, називають міжнародним кредитом. У якості кредиторів і позичальників виступають банки, підприємства, держави, міжнародні і регіональні організації.

Інші надходження фінансових коштів. До джерел фінансових ресурсів відносять також надходження грошових коштів за рахунок благодійних внесків (меценатство), страхових внесків, від продажу закладеного майна боржника, спонсорських внесків і т.д. Спонсор - це юридична або фізична особа, яка фінансує якийсь захід. Спонсорство - це двосторонній процес. Підприємство отримує необхідні йому фінансові ресурси, а спонсор - деяку вигоду у вигляді підвищення його іміджу і престижу, рекламу, підготовку кваліфікованих спеціалістів, а також у формі прямого прибутку від профінансованого ним заходу.

Самофінансування - обов'язкова умова успішної господарської діяльності підприємств в умовах ринкової економіки. «Цей принцип базується на повній окупності витрат по виробництву продукції і поширенню виробничо-технічної бази підприємства. Він означає, що кожне підприємство покриває свої поточні і капітальні витрати за рахунок власних джерел». При тимчасовій недостатності в ресурсах потреба в них може забезпечуватися за рахунок короткострокових позичок банку і комерційного кредиту, якщо мова йде про поточні витрати, і довгострокові банківські кредити, використовувані на капітальні вкладення [69, с. 173].

Фінансові ресурси підприємства, що спрямовуються на його розвиток, формуються не тільки за рахунок амортизаційних відрахувань; прибутку, одержуваної від усіх видів господарської і фінансової діяльності але й від [69, с. 75]:

  • додаткових пайових внесків учасників у товариствах;
  • ресурсів, одержуваних від випуску облігацій;
  • ресурсів, що мобілізуються за допомогою випуску і розміщення акцій в акціонерних товариств відкритого і закритого типу;
  • довгострокового кредиту банку й інших кредиторів (крім облігаційних позик);
  • інших законних джерела (наприклад, добровільних безоплатних внесків підприємств, організацій, громадян).

Пайовий внесок - представляє собою суму грошового внеску, сплачену юридичною або фізичною особою при вступі до спільного підприємництва. Пайовий внесок є обовязковим для вступу до товариства з обмеженою відповідальністю, змішаного товариства, спільного українсько-іноземного товариства. Він вноситься: грошовими ресурсами; шляхом передання у власність підприємства майна і інших матеріальних цінностей, прав користування землею, водою і іншими природними ресурсами; майнових прав (в тому числі на використання заходів, «ноу-хау»); шляхом представлення майна у користування господарюючого субєкта без відшкодування на протязі деякого проміжку часу витрат володаря (на утримання, ремонт, амортизацію будівель, приміщень, обладнання, інструментів, транспорту); шляхом відрахувань від заробітної плати робітників на протязі деякого проміжку часу.

Інвестиційний внесок представляє собою джерело самофінансування діяльності підприємства. Інвестиційний внесок - це грошовий внесок робітника в розвиток даного підприємства, котре вкладнику нараховує відсоток в розмірі і в строки, визначені договором або положенням про інвестиційний внесок.

Кредиторська заборгованість - це перш за все заборгованість по заробітній платні відрахуванням до позабюджетних фондів, пов'язані з фондом оплати праці, резерв майбутніх платежів і утворення заборгованості по заробітній платні викликане тим, що між строком і нарахування і днем виплати є деякий проміжок часу. Кошти, отримані від продажу цінних паперів - цінні папери представляють собою грошові документи. Вони можуть існувати в формі відокремлених документів або записів на рахунках. До них відносяться акції, облігації, векселі, заставні свідоцтва, страховий поліс і ін.

Використання фінансових ресурсів підприємницьких структур здійснюється по багатьох напрямках, головними з яких є [12, с. 91]:

платежі органам фінансово-банківської системи, зумовлені виконанням фінансових зобов'язань. Сюди відносяться: податкові платежі в бюджет, виплата відсотків банкам за користування кредитами, погашення взятих раніше позик, страхові платежі тощо;

інвестування власних засобів в капітальні затрати (реінвестування), зв'язане з розширенням виробництва і технічним його обновленням, переходом на нові прогресивні технології, використанням "ноу-хау" тощо;

інвестування фінансових ресурсів в цінні папери, які придбані на ринку; акції та облігації інших фірм, тісно зв'язаних кооперативними поставками з даним підприємством, в державні займи тощо;

направлення фінансових ресурсів на створення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;

використання фінансових ресурсів на благодійні цілі, спонсорство тощо.

Таким чином, за допомогою фінансів створюються передумови (у вартісній формі) для задоволення різноманітних потреб суб'єктів бізнесу.


1.3 Механізм аналізу формування і використання фінансових ресурсів на підприємстві


Результати у будь-якій сфері бізнесу залежать від наявності і ефективності використання фінансових ресурсів, які прирівнюються до «кровоносної системи», яка забезпечує життєдіяльність підприємства. Тому турбота про фінанси є відправною позицією діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання мають першочергове значення.

У зв'язку з цим на сучасному етапі істотно зростає пріоритетність і роль аналіз фінансової діяльності, основним змістом якої є комплексне системне дослідження механізму формування, розміщення і використання фінансових ресурсів з метою забезпечення фінансової стабільності і фінансової безпеки підприємства.

Головна мета фінансової діяльності - вирішити, де, коли і як використати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимуму прибутку.

Керівництво підприємства повинне чітко уявляти, за рахунок яких джерел ресурсів підприємство здійснюватиме свою діяльність, і в які сфери діяльності вкладатиме свої фінансові ресурси. Від того, які фінансові ресурси знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання, наскільки оптимальна його структура і наскільки доцільно він трансформується до основних і оборотних фондів, залежать фінансове благополуччя підприємства і результати його діяльності. Тому аналіз джерел формування фінансових ресурсів має виключно велике значення.

Головна мета аналізу - своєчасно виявити і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможність [36, с.16].

У процесі аналіз необхідно:

  • вивчити склад, структуру і динаміку джерел формування фінансових ресурсів підприємства;
  • встановити чинники зміни їх величини;
  • визначити вартість окремих джерел фінансових ресурсів, його середньозважену ціну і чинники її зміни;
  • оцінити зміни, які сталися, в пасиві балансу з точки зору підвищення рівня фінансової стабільності підприємства;
  • обґрунтувати оптимальний варіант співвідношення власного і позикового фінансових ресурсів.

Основними джерелами інформації для аналізу формування і розміщення фінансових ресурсів підприємства служать баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), звіт про рух капіталу й інші форми звітності, дані первинного і аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують і деталізують окремі статті балансу [57, с. 193].

Аналіз фінансових ресурсів проводиться в наступній послідовності:етап: на цьому етапі розглядається динаміка загального об'єму і основних складових елементів капіталу. Визначається співвідношення власного і позикового капіталу. У складі позикового капіталу вивчається співвідношення довгострокових і короткострокових фінансових зобов'язань. Визначається розмір прострочених фінансових зобов'язань і визначаються причини прострочення.етап: на цьому етапі розглядається система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства. В процесі проведення аналізу використовуються наступні коефіцієнти:

  • коефіцієнт фінансової незалежності;
  • коефіцієнт фінансової залежності;
  • коефіцієнт фінансового ризику.

Так само оцінюється ефективність використання фінансових ресурсів в цілому і окремих його елементів. Для цього необхідно розрахувати:

  • кількість обертання усього капіталу;
  • кількість обертання власного капіталу;
  • кількість притягненого позикового капіталу;
  • період обертання усього використаного капіталу в днях;
  • період обігу власного і позикового капіталу в днях (окремо;
  • коефіцієнт рентабельності;
  • період обороту кредиторської заборгованості.

III етап: на цьому етапі оцінюється ефективність використання фінансових ресурсів як в цілому так і окремих його елементів.

Політика формування власних фінансових ресурсів є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, і полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.

Послідовність аналізу власних фінансових ресурсів: етап: на цьому етапі вивчається загальний об'єм формування власних фінансових ресурсів, динаміка питомої ваги власних ресурсів в загальному об'ємі формування фінансових ресурсів.етап: на цьому етапі видимі джерела формування власних фінансових ресурсів, тобто вивчається співвідношення зовнішніх і внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, а так само вартість залучення власного капіталу за рахунок різних джерел.етап: на цьому етапі оцінюється достатність власних фінансових ресурсів.

Залучення позикових коштів в обороті підприємства є нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що засоби не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. Інакше може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що зрештою призводить до виплати штрафів, санкцій і погіршенню фінансового положення.

Отже, розумні розміри залучення позикового капіталу здатні поліпшити фінансовий стан підприємства, а надмірні - погіршити його. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити склад, давність появи кредиторської заборгованості, наявність, частоту і причини утворення простроченої заборгованості постачальникам ресурсів, персоналу підприємства по оплаті праці, бюджету, позабюджетним фондам, встановити суму виплачених санкцій за прострочення платежів.

Послідовність аналізу позикових фінансових ресурсів [52, с. 180]:

I етап: на цьому етапі вивчається динаміка загального об'єму залучення позикових коштів в розглянутому періоді, темпи цієї динаміки зіставляються з темпами приросту об'ємів операційної і інвестиційної діяльності в загальній сумі активів підприємства.

II етап: на цьому етапі визначаються основні фонди залучення позикових коштів, аналізується в динаміці питома вага сформованих фінансових кредитів, товарного кредиту і внутрішньої кредиторської заборгованості в загальній сумі позикових коштів.етап: на цьому етапі визначається співвідношення об'ємів використовуваних підприємством позикових коштів по періоду їх залучення.етап: на цьому етапі вивчається склад конкретних кредитів підприємства і умови надання ними різних форм фінансового і товарного кредиту.етап: на цьому етапі вивчається ефективність використання позикових коштів в цілому і окремих їх форм на підприємствах.

Кредиторська заборгованість є на підприємствах безкоштовним джерелом використовуваних позикових коштів. Кредиторська заборгованість буває наступних видів [78, с. 204]:

-заборгованість за товари, роботи, послуги;

-заборгованість по оплаті праці;

-заборгованість по відрахуваннях до позабюджетних фондів;

-заборгованість по перерахуваннях податків до бюджетів різних рівнів;

-заборгованість по перерахуваннях внесків на страхування майна, особисте страхування;

-заборгованість за розрахунками з дочірніми організаціями;

-інші види кредиторської заборгованості.

При аналізі кредиторської заборгованості досліджується в динаміці: склад і структура кредиторської заборгованості, її питома вага в загальному об'ємі залучення позикових коштів, терміни і причини утворення простроченої кредиторської заборгованості. Перевіряється своєчасність нарахування і виплат засобів по окремих рахунках. Особливого вивчається середня тривалість використання кредиторської заборгованості. Вона дорівнює твору середніх залишків кредиторської заборгованості на дні періоду, яке необхідно розділити на суму кредиторських оборотів по рахунках з кредиторами.

При аналізі кредиторської заборгованості слід враховувати, що вона є одночасно джерелом покриття дебіторської заборгованості. Тому в процесі аналізу необхідно порівняти суму дебіторської і кредиторської заборгованості. Якщо перша перевищує другу, то це свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість.

Аналізуючи структуру капіталу, необхідно враховувати особливості кожної його складової. Власний капітал характеризується простотою залучення, забезпеченням стабільнішого фінансового стану і зниженням ризику банкрутства. Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Він є основою їх самостійності і незалежності. Разом з цим необхідно враховувати, що пропорційно росту частини позикового капіталу зростає ризик зниження фінансової стабільності і платоспроможності підприємства, знижується прибутковість сукупних активів за рахунок виплачуваного позикового відсотка. Від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства.

Таким чином, аналіз структури власних і позикових засобів потрібний для оцінки раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства і його ринкової стабільності. Цей чинник дуже важливий, по-перше, для зовнішніх споживачів інформації (наприклад, для банків і інших постачальників ресурсів) під час вивчення міри фінансового ризику і, по-друге, для самого підприємства під час визначення перспективного варіанту організації фінансів і розробки фінансової стратегії.

В процесі проведення аналізу використовуються різні коефіцієнти, розглянемо основні з них.

Для підприємств одними з найважливіших показників є показники ринкової стійкості і їх об'єктивна оцінка [82, с. 503] :

) Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії):


, (1.1)


Норма Кавт ?0,5. Цей коефіцієнт є відношенням власних джерел до їх загальної суми. Він є одним з найважливіших показників, який характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових коштів і ринкову стійкість підприємства.

Кавт - наріжний камінь аналізу ділової активності громадських, малих, середніх, акціонерних і інших підприємств, оскільки характеризує інтереси засновників, власників акцій і кредиторів.

На заході економісти вважають, що коефіцієнт незалежності необхідно підтримувати на досить високому рівні. Це дає можливість забезпечити стабільну структуру капіталу. Саме такій структурі віддають перевагу інвестори і кредитори.

) Коефіцієнт фінансової стійкості:


, (1.2)


Цей коефіцієнт показує питому вагу в загальній вартості майна усіх джерел, засобів, які підприємство може використати без витрат для кредиторів. Він обмежує вклади короткострокових позикових коштів тільки тими активами, які легко реалізуються і швидко повертаються в грошову форму.

)Коефіцієнт фінансової залежності :


, (1.3)


Норма Кфз = 2. Цей коефіцієнт показує, скільки одиниць сукупних джерел доводиться на одиницю власного капіталу. Так само характеризує залежність діяльності підприємства від позикового капіталу.

4) Коефіцієнт фінансового ризику або плече фінансового важеля це відношення позикового капіталу до власного капіталу; це найвагоміший показник, який свідчить про фінансову незалежність підприємства від залучення позикових коштів. Він показує, скільки позикових коштів притягає підприємство на 1 грн. власного капіталу.

Оптимальне значення Кфр = 0,3 - 0,5. Критичним значенням цього коефіцієнта вважається одиниця. Проте економісти вважають, що при високих показниках оборотності обігових коштів критичне значення коефіцієнта може перевищувати одиницю без істотних наслідків для ринкової стійкості.

) Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів - це співвідношення довгострокових кредитів і позикових коштів до суми джерел власних засобів підприємства і довгострокових кредитів і позик.

При аналізі джерел формування власного капіталу необхідно брати до уваги наступні показники:

6) Коефіцієнт покриття:

, (1.4)


Показує, наскільки у підприємства достатній рівень власного капіталу. Необхідно відмітити, що в міжнародній практиці питання достатності власного капіталу знаходиться в центрі уваги економістів-фінансистів, як банків, так і фірм, компаній. Для визначення достатності капіталу встановлені вимоги до мінімальних розмірів коефіцієнта капітального покриття і ризикованої активів. Власний капітал повинен складати не менше 30% від вартості активів. Залежно від галузі ця величина може бути більшою.

7) Коефіцієнт участі акціонерного або статутного капіталу в загальній сумі джерел фінансування.

У тому випадку, якщо на 1000 грн. сукупного капіталу доводиться декілька гривен статутного капіталу, акціонерна або статутна власність у вартісному вираженні значно відстає від вартості сукупного грошового капіталу підприємства і акціонери не можуть розраховувати на значний розмір дивідендів і капіталізованого прибутку.

При аналізі структури позикового капіталу велика увага приділяється аналізу кредиторської заборгованості, який передбачає оцінку її оборотності:

) Тривалість обороту кредиторської заборгованості.

Цей показник характеризує середню кількість днів, які потрібні для розрахунків з постачальниками.

) Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт показує, скільки разів виникає заборгованість і оплачується підприємством за період, який аналізується.

При визначенні цих показників враховують боргові зобов'язання тільки перед тими кредиторами, до яких відноситься поточна господарська діяльність.

Середній термін сплати по рахунках постачальників за звітний період в ході аналізу порівнюється з аналогічним показником за минулий період, а також з показником, розрахованим для усієї галузі.

Якщо цей термін коротший, то це може означати, що підприємства-постачальники надають цьому підприємству знижку в розрахунках за швидку оплату або ж розглядають підприємство як ризиковане і тому ставлять йому тяжкі умови розрахунків. Завдання економіста - з'ясувати, чому підприємство має короткий термін кредиту, і що слід зробити, щоб ці терміни кредиту були вигідніші або довші.

Якщо ж, навпаки, середній термін оплати по рахунках постачальником довше, то це може означати, що підприємство купує на вигідних розрахункових умовах або воно затягує з оплатою, тобто використовує кредиторську заборгованість як джерело свого фінансування.

Доцільно порівняти показник тривалості кредиторської і дебіторської заборгованості. Якщо з'ясується що показник тривалості кредиторської заборгованості перевищує хоч би на декілька днів такий же показник по дебіторах, то це означає що це підприємство уміє управляти кредиторською заборгованістю так, щоб утримувати позики довше, ніж дозволяти це робити своїм боржникам.

Для проведення цілісного аналізу фінансових ресурсів необхідно оцінити ефективність і інтенсивність використання капіталу підприємства. Ефективність використання капіталу характеризується його віддачею, прибутковістю (рентабельністю) [80, с. 78].

)Коефіцієнт рентабельності :


, (1.5)


Цей коефіцієнт визначається як відношення суми прибутку до середньорічної суми капіталу і є одним з самих найбільш визнаних і широко використовуваних у світовій практиці узагальнюючих показників виміру ефективності використання капіталу і ділової активності підприємства.

Коефіцієнт рентабельності (прибутковості) може бути розрахований як для загальної суми капіталу, так і окремо для основного і для оборотного капіталу. Це дозволяє дати оцінку ефективності інвестицій в ці види активів.

) Коефіцієнт рівня прибутку на власний капітал.

Оскільки кожен інвестор зацікавлений в тому, скільки прибутку приносять їм власні вкладення у бізнес, доцільно визначити рівень прибутку на власний (акціонерний) капітал.

На основі цього показника роблять висновки про перспективи бізнесу ринкової стійкості, наявність фінансових резервів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Обчислюють також і коефіцієнт, розрахований на перманентний капітал. Він характеризує прибутковість власного і довгострокового позикового капіталу.

Коефіцієнт рентабельності використовується як інструмент прогнозування прибутку, оскільки він відбиває взаємозв'язок передбаченого отримання прибутку із загальним інвестованим капіталом. Саме це робить процес прогнозування реальнішим. Крім того, цей показник має велике значення для ухвалення інвестиційних рішень, загального і фінансового планування, координації оцінки і контролю за господарською діяльністю і її результатами [69, с. 207].

Будучи індикатором якості управління, коефіцієнт рентабельності використовується як показник ефективності управління, інструмент для ухвалення рішень.

Отже, аналіз структури власних та залучених ресурсів необхідний для оцінки раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства і його ринкової стабільності.


Висновки до розділу 1


Огляд теоретичних основ формування та використання фінансових ресурсів підприємства призвів до наступних висновків:

.Фінансові ресурси підприємства - це сукупність грошових коштів підприємства фондового та нефондового характеру, які утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і використовуються для споживання, трансформації в інші види ресурсів або виконання фінансових зобов'язань. Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід та прибуток. До залучених - отримані кредити, пайові та інші внески, кошти мобілізовані на фінансовому ринку.

2. Фінансові ресурси підприємств формуються за рахунок внутрішніх (статутний капітал, амортизаційні відрахування, валовий дохід і прибуток) і зовнішніх (отримані кредити; пайові й інші внески; кошти, мобілізовані на фінансовому ринку) джерел. Використання фінансових ресурсів здійснюється за декількома напрямками, основними з яких є: вкладення грошей в основні засоби й оборотні кошти, у розширення й відновлення виробництва, для здійснення капітального ремонту; погашення зобов'язань перед фінансово-банківською системою; виплати заробітної плати; інвестиції в цінні папери інших фірм.

. На основі комплексної та всебічної оцінки системи показників, які характеризують ефективність використання фінансових ресурсів та результативність діяльності підприємства можна не тільки в динаміці оцінити ефективність використання фінансових ресурсів підприємства, а й визначити «вузькі місця», за рахунок яких можна поліпшити ці показники.


РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ


2.1 Аналіз сучасного стану сільського господарства в Україні


Україна - це країна з потужним агропромисловим потенціалом та величезними перспективами розвитку сільського господарства. Вона володіє сприятливими кліматичними умовами і якісними земельними ресурсами, наявність яких свідчить про можливість ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва. Сфера сільського господарства є особливою складовою господарського комплексу країни. Ця особливість формується системою чинників, що узагальнюють як віддачу так і вплив на всю економіку України зазначеної сфери у вигляді джерела ресурсів для значної кількості суміжних галузей, у вигляді споживача результатів праці, сформованих іншими галузями, у вигляді сателіта, що, за реалізації сприятливих сценаріїв, забезпечує виконання значного обсягу соціальних функцій, які за своєю природою повинні належати державі. Сільське господарство як галузь розвивається в тісному зв'язку з іншими галузями народногосподарського комплексу. Аграрні відносини є складовою загальної системи економічних відносин суспільства. Найчіткіше цей зв'язок виявляється у процесах агропромислової інтеграції. Рівень розвитку агарної сфери в нашій країні, її виробнича структура безпосередньо визначає розвиток сільських територій, рівень життя значної частини населення України.

Україна має значні можливості для розвитку аграрного сектору та перетворення його у високоефективну сферу економіки. Ґрунтово-кліматичні передумови сприяють подальшому його розвитку, одержанню врожаїв сільськогосподарських культур в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу.

Загальне виробництво основних сільськогосподарських культур в Україні за 2010 -2012 роки представлена в табл. 2.1.


Таблиця 2.1

Виробництво основних сільськогосподарських культур за 2010-2012 роки

ПоказникРокиАбсолютне відхиленняВідносне відхилення, %2010201120122012/20102012/20112012/20102012/201112345678Зернові та зернобобові культури, тис. т3927156747462166945-1053117,68-18,56Цукрові буряки (фабричні), тис. т.1374918740184394690-30134,11-1,61Насіння соняшнику, тис. т.6772867183871615-28423,85-3,28Картопля, тис. т.187052424823250,24545,2-997,824,30-4,11Овочі, тис. т.8122983310017189518423,331,87Плоди та ягоди, тис. т.17471896200926211315,005,96Мясо (у забійній вазі), тис. т.20592143,82209,6150,665,87,313,07Молоко, тис. т.11248,51108611377,6129,1291,61,152,63Яйця від птиці, млн. шт.17052,318689,819110,52058,2420,712,072,25Вовна, т.419238773724-468-153-11,16-3,95

Динаміку виробництва основних сільськогосподарських культур за 2010-2012 роки зобразимо на рис. 2.1


Рис. 2.1. Виробництва основних сільськогосподарських культур


За даними табл. 2.1 та рис. 2.1 можна зробити висновок, що у 2012 році у порівнянні з 2010 роком зростання обсягу продукції сільського господарства відбулося по всім основним видам сільськогосподарської продукції, крім вовни. У порівнянні з 2011 роком зменшення обсягу виробленої продукції відбулося у вирощуванні зернових та зернобобових на 18,56%, цукрових буряків на 1,61%, насіння соняшнику на 3,28%, картоплі на 4.11%, вовни на 3,95%. Збільшення обсягу виробленої продукції відбулося по таким видам продукції: овочі - 1,87%, плоди та ягоди - 5,96%, м'ясо у забійній вазі на 3,07%, молоко на 2,63%, яйця від птиці на 2,25%.

Виноградарство України - традиційна, найбільш ефективна та високоприбуткова галузь сільськогосподарського виробництва, яка з давніх часів забезпечує населення цінними незамінними продуктами харчування, сировиною переробну промисловість і відіграє важливу роль у наповненні коштами державного та місцевих бюджетів. В останні роки обсяги виробництва вина постійно зростають, табл. 2.2.


Таблиця 2.2

Динаміка виробництва винограду, винопродукції в Україні

ПоказникиРоки2003200420052006200720082009201020112012Виробництво: Винограду, тис. т505374443301360415469408522501Вина виноградного, млн. дал.15,315,416,417,119,521,022,921,620,919,6Вина «Шампанське», млн. дал3,34,04,44,54,544,24,23,73,3Коньяку, млн. дал1,62,02,42,83,63,93,13,64,74,6

Вирощування винограду в Україні в 2012 році становило 501 тис. тон, що знаходиться майже на рівні 2003 року. Динаміку вирощування винограду в Україні за 2003-2012 роках зобразимо на рис. 2.2.


Рис. 2.2 - Динаміка вирощування винограду в Україні


Виноробна промисловість України представлена підприємствами первинного та вторинного виноробства. Загалом зареєстровано понад 400 підприємств-виробників.

В 2012 році найбільше вирощують виноград сільськогосподарські підприємства 330 господарств, що на 118 підприємств більше ніж у 2004 році. Господарства населення становить 183 господарства, що на 21 більше ніж у 2004 році.

Виробництво винограду за категоріями господарств наведемо в табл. 2.3.


Таблиця 2.3

Виробництво винограду за категоріями господарств в Україні

господарствароки200420052006200720082009201020112012Сільськогосподарські підприємства212258155235282310260337330у тому числі фермерські господарства33367971413Господарства населення162185146125133159148185183

Основним видом сировини для виробництва вин є виноматеріали, динаміка виробництва яких представлена в табл. 2.4.


Таблиця 2.4

Динаміка виробництва виноматеріалів в Україні у 2006-2012 роки

Показник2006200720082009201020112012Виробництво виноматеріалів, тис. тон308437386421418354390

За кліматичних умов промислове виноградарство в Україні розвинуто тільки в Автономній Республіці Крим, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Закарпатській областях. Першість за валовими зборами винограду «винних сортів» тримає Одеська область. У 2012 р. її частка становила 35,3%, на другому - АР Крим - 29,6 %.

Фінансові ресурси аграрних підприємств - це грошові доходи та надходження, що знаходяться у його розпорядженні як суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат по розширеному відтворенню і економічному стимулюванню працюючих. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається у момент створення аграрного підприємства, коли утворюється статутний капітал. Його джерела, залежно від організаційно-правових форм господарювання, формують: акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативів, галузеві фінансові ресурси (при збереженні галузевих структур), довгостроковий кредит, бюджетні кошти. Величина статутного капіталу показує розмір тих коштів - основних і оборотних, - які інвестовані в процес виробництва.

Основним джерелом фінансово - кредитних ресурсів на діючих аграрних підприємствах виступає вартість реалізованої продукції (наданих послуг), різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і накопичень. Фінансові ресурси формуються, головним чином, за рахунок прибутку і амортизаційних відрахувань. Разом з ними, джерелами фінансових ресурсів також виступають: виручка від реалізації вибулого майна, стійкі пасиви, різні цільові надходження та ін.

Дослідимо структуру й динаміку джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в Україні. Динаміку джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в Україні в 2010-2012 роках наведемо в табл. 2.5.

За досліджуваний період фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств в Україні збільшилися на 95236,6 тис. грн. (66,05%) у порівнянні з 2010 роком та на 45210,4 тис. грн.. (23,28%) у порівнянні з 2011 роком. Власний капітал збільшився на 57756,9 тис. грн.. (63,9%) у порівнянні з 2010 роком та на 23939 тис. грн.. (19,27%) у порівнянні з 2011 роком. Поточні зобовязання збільшився на 37479,7 тис. грн.. (69,67%) у порівнянні з 2010 роком та на 21271,4 тис. грн.. (30,38%) у порівнянні з 2011 роком.


Таблиця 2.5

Динаміка джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в Україні в 2010-2012 роках

Показники2010 рік2011 рік2012 рікАбсолютне відхиленняВідносне відхилення, %2010/20122012/20112010/20122012/2011Власний капітал, всього в т.ч.90390,9124208,8148147,857756,92393963,9019,27статутний капітал22372,424256,627313,54941,13056,922,0912,60додатковий капітал2525429151,530137,74883,7986,219,343,38резервний капітал8009,710313,412504,14494,42190,756,1121,24нерозподілений прибуток (непокритий збиток)37224,762218,680223,842999,118005,2115,5128,94неоплачений та вилучений капітал2469,91731,32031,3-438,6300-17,7617,33Поточні зобовязання, всього в т.ч. 5379970007,391278,737479,721271,469,6730,38короткострокові кредити банків8175,212157,615707,17531,93549,592,1329,20поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями1874,72311,23025,51150,8714,361,3930,91кредиторська заборгованість43749,155538,572546,12879717007,665,8230,62Разом фінансових ресурсів144189,9194216,1239426,595236,645210,466,0523,28

Динаміку джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в Україні в 2010-2012 роках зобразимо на рис. 2.3.


Рис. 2.3. Динаміка джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в Україні в 2010-2012 роках


Структуру джерел формування фінансових ресурсів в 2010-2012 роках сільськогосподарських підприємств в Україні наведемо в табл. 2.6.


Таблиця 2.6

Структуру джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в Україні в 2010-2012 роках

Показники2010 рік2011 рік2012 рікАбсолютне відхиленняВідносне відхилення, %2010/20122012/20112010/20122012/2011Власний капітал, всього в т.ч.62,763,661,9-0,81-1,72-1,30-2,71статутний капітал15,512,611,4-4,11-1,21-26,48-9,60додатковий капітал17,515,212,6-4,93-2,58-28,13-17,00резервний капітал5,65,45,2-0,33-0,14-5,98-2,67нерозподілений прибуток (непокритий збиток)25,832,433,57,691,1429,793,51неоплачений та вилучений капітал1,70,90,8-0,86-0,05-50,47-5,81Поточні зобовязання, всього в т.ч. 37,336,438,10,811,702,184,68короткострокові кредити банків5,76,36,60,890,2415,713,72поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями1,31,21,3-0,040,06-2,815,09кредиторська заборгованість30,328,930,3-0,041,41-0,144,87Разом фінансових ресурсів100,0100,0100,00,00-0,020,00-0,02

В структурі джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств найбільшу частку за досліджуваний період займає власний капітал, понад 60%, а поточні зобовязання займають в межах 36-38% за досліджуваний період.

Структуру джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в Україні в 2012 р. зобразимо на рис. 2.4.


Рис. 2.4. Структура джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в Україні в 2012 р.


Відповідно до даних Державного комітету статистики розглянемо формування чистого прибутку на сільськогосподарських підприємствах України в 2010-2012 роках. В табл. 2.7. відобразимо формування доходів сільськогосподарських підприємств України в 2010-2012 роках.


Таблиця 2.7

Формування доходів на сільськогосподарських підприємствах України в 2010-2012 роках, млн. грн.

Показник2010 рік2011 рік2012 рікАбсолютне відхиленняВідносне відхилення, %2012/20102012/20112012/20102012/2011Чистий доход (виручка) від реалізації продукції97793,5128851,8160547,762754,231695,964,1724,60Інші операційні доходи22647,233288,132625,59978,3-662,644,06-1,99Інші звичайні доходи3220,83840,160012780,22160,986,3256,27Разом чисті доходи123661,5165980199174,275512,733194,261,0620,00

Відповідно до табл. 2.7 чистих доходів (виручки) від реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами отримано у 2012 році 160547,7 млн. грн., що на 62754,2 млн. грн. (64,17%) більше у порівнянні з 2010 роком та на 31695,9 млн. грн. (24,6%) більше ніж у 2011 році.

Інших операційних доходів сільськогосподарськими підприємствами отримано у 2012 році 32625,5 млн. грн., що на 9978,3 млн. грн. (44,06%) більше у порівнянні з 2010 роком та на 662,6 млн. грн. (1,99%) менше ніж у 2011 році. Інших звичайних доходів сільськогосподарськими підприємствами отримано у 2012 році 6001 млн. грн., що на 2780,2 млн. грн. (86,32%) більше у порівнянні з 2010 роком та на 2160,9 млн. грн. (56,27%) менше ніж у 2011 році.

Динаміку отриманих доходів сільськогосподарськими підприємствами в 2010-2012 роках зобразимо на рис. 2.5.


Рис. 2.5. Динаміка отриманих доходів сільськогосподарськими підприємствами в 2010-2012 роках


Формування витрат сільськогосподарських підприємств України та чистий прибуток наведемо за 2010-2012 роки в табл. 2.8

Операційні витрати сільськогосподарських підприємств становили у 2012 році 158667,7 млн. грн., що на 60447,1 млн. грн. (61,54%) більше у порівнянні з 2010 роком та на 27068,9 млн. грн. (20,57%) більше ніж у 2011 р.


Таблиця 2.8

Формування витрат та чистого прибутку на сільськогосподарських підприємствах України в 2010-2012 роках, млн. грн.

Показник2010 рік2011 рік2012 рікАбсолютне відхиленняВідносне відхилення, %2012/20102012/20112012/20102012/2011Операційні витрати98220,6131598,8158667,760447,127068,961,5420,57Інші витрати7416,58815,313513,86097,34698,582,2153,30Витрати усього774,6140638,5172387171612,431748,522154,9722,57Чистий прибуток 17170,525341,326787,29616,71445,956,015,71

Інші витрати сільськогосподарських підприємств становили у 2012 році 13513,8 млн. грн., що на 6097,3 млн. грн. (82,21%) більше у порівнянні з 2010 роком та на 4698,5 млн. грн. (53,3%) більше ніж у 2011 році.

Чистий прибуток сільськогосподарських підприємств склав у 2012 році 26787,2 млн. грн., що на 9616,7 млн. грн. (56,01%) більше у порівнянні з 2010 роком та на 1445,9 млн. грн. (5,71%) більше ніж у 2011 році.

Динаміку чистого прибутку сільськогосподарських підприємств України зобразимо на рис. 2.6.


Рис. 2.6. Чистий прибуток сільськогосподарських підприємств України за 2010-2012 роки


Важливим етапом аналізу фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств є оцінка їх динаміки та складу витрат за економічними елементами. Аналіз структури використання фінансових ресурсів за економічними елементами на сільськогосподарських підприємствах України в 2010-2012 роках представлений в таблиці 2.9.


Таблиця 2.9

Аналіз структури використання фінансових ресурсів за економічними елементами на сільськогосподарських підприємствах в 2010-2012 роках, %

Витрати201020112012усьогорослинництвотваринництвоусьогорослинництвотваринництвоусьогорослинництвотваринництвоВитрати на оплату праці9,79,310,79,18,6109,18,89,7Відрахування на соціальні заходи2,92,83,23,23,13,63,12,93,6Матеріальні витрати69,365,576,67065,978,471,268,278,8Амортизація основних засобів5,86,64,25,35,93,94,95,43,6Інші витрати12,315,85,312,416,54,111,714,74,3

Найбільшу питому вагу в складі використання фінансових ресурсів займають матеріальні витрати. Відповідно в 2010, 2011 та 2012 році ця питома вага становить 69,3%, 70% і 71,2%. Отже, сільськогосподарські підприємства є матеріаломістким. Частка витрат на оплату праці в 2010 дорівнює 9,7%, в 2010 році - 9,1%, в 2011 - 9,1%. Велику питому вагу складають інші витрати (12,3%; 12,4% і 11,7%) в основному це орендна плата за паї .

Отже, розглянуті показники стану сільського господарства свідчать, що дана галузь має позитивну динаміку розвитку.


2.2 Аналіз динаміки та структури фінансових ресурсів ПАТ «Коблево»


Публiчне акцiонерне товариство «Коблево» засновано вiдповiдно до рiшення Березанської районної Ради народних депутатiв Миколаївскої обл. вiд 22.05.98р. за №17 шляхом перетворення державного комунального пiдприємства радгосп «Росiя».

Назва пiдприємства: повна - Публiчне акцiонерне товариство «Коблево»; скорочена - ПАТ «Коблево». Юридична адреса та мiсце знаходження: 57453, Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, вул. Одеська, буд. 6 1.4. Iдентифiкацiйний код юридичної особи - 0041366 Реєстрацiйний номер юридичної особи ЄДР - 10005091067. Дата державної реєстрацiї - 13.08.1998 р. Телефон / факс: 05153 20 100 1.8. Електронна адреса: zavod@koblevo.ua <mailto:zavod@koblevo.ua>.

Основнi види дiяльностi:

-виробництво виноградних вин;

-вирощування зернових культур, бобових культур i насiння олiйних культур;

-вирощування винограду;

-роздрiбна торгiвля напоями в спецiалiзованих магазинах.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв за 2012 рiк складає 252 особи.

Акцiонерами пiдприємства є:

фiзичнi особи - 590 якi володiють 42,1% акцiй статутного фонду;

юридичнi особи - 4, якi володiють 59,1% акцiй статутного фонду. У тому числi акцiонери, якi володiють бiльш нiж 10% статутного фонду: ТОВ «Баядера Холдiнг» - 43,41% статутного фонду, ТОВ «Дiкксон» - 14,5% Статутного фонду, що складає 2456376 шт. акцiй. Статутний капiтал складає 4237350 грн.

Джерелом сировини для виготовлення основної продукцiї є виноматерiал, який пiдприємство виготовляє iз винограду закупленого в господарствах району. В Українi вiдсутня достатня сировинна база «виноград» оскiльки був знищенний в 1986 роцi. Нестача коштів на його вирощування.

Аналіз фінансової стійкості підприємства в умовах ринкової нестабільності включає оцінку динаміки та структури джерел фінансових ресурсів. Проаналізуємо динаміку та структуру джерел формування фінансових ресурсів на прикладі ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки (табл.. 2.10 та табл. 2.11).


Таблиця 2.10

Динаміка джерел формування фінансових ресурсів ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки, тис.грн.

ПоказникРокиАбсолютне відхиленняВідносне відхилення, %2010201120122012/20102012/20112012/20102012/2011Статутний капітал4 2374 2374 2370,00,00,000,00Інший додатковий капітал82 92382 92382 9230,00,00,000,00Резервний капітал1 1141 1141 1140,00,00,000,00Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)6 49418 96926 72120227,07 752,0311,4740,87Усього власного капіталу9476810724311499520227,07 752,021,347,23Забезпечення наступних витрат і платежів 591372567-24,0195,0-4,0652,42Поточні зобов'язанняК-т заборгованість за товари, роботи, послуги11958933 70154 474-65115,020773,0-54,4561,64Поточні зобов'язання за розрахунками:з бюджетом1 0701 609189-881,0-1 420,0-82,34-88,25зі страхування259165194-65,029,0-25,1017,58з оплати праці463321437-26,0116,0-5,6236,14із внутрішніх розрахунків77 08871 00071000,0-6 088,0-7,90Інші поточні зобов'язання14 46026 64013 302-1 158,0-13338,0-8,01-50,07Усього поточ.зобов'язань1358411395241395963 755,072,02,760,05Доходи майб. періодів6 6206 1165 613-1 007,0-503,0-15,21-8,22Всього фінансових ресурсів23782025325526077122951,07 516,09,652,97

За досліджуваний період сума фінансових ресурсів, що знаходяться у ПАТ «Коблево» зросла на 22951 тис. грн., тобто на 9,65%. У 2012 р. ця сума складала 260771 тис. грн. порівняно з 2010 р., коли сума коштів була - 237820 тис. грн. Найбільший ріст пасивів спостерігався у 2011 р. - на 6,49% (15435 тис. грн.).

Обєми фінансових ресурсів росли за рахунок власних засобів, насамперед суттєво збільшився нерозподілений прибуток (непокритий збиток). У 2012 році нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становив 26721 тис. грн.., що на 20227 тис. грн.. (311,47%) більше у порівнянні з 2010 роком та на 7752 тис. грн. (40,87%) більше у порівнянні з 2011 роком. Статутний капітал, інший додатковий капітал та резервний капітал за досліджуваний період залишалися без змін.

У 2012 році забезпечення наступних виплат та платежів становили 567 тис. грн., що на 24 тис. грн.. (4,06%) менше у порівнянні з 2010 роком та на 195 тис. грн. (52,42%) більше у порівнянні з 2011 роком.

Поточні позикові засоби мали незначний ріст, за весь період вони збільшились у на 3755 тис. грн. або 2,76%.


Таблиця 2.11

Структура джерел формування фінансових ресурсів ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки, %

ПоказникРоки Абсолютне відхилення, в.п. Відносне відхилення, 2010201020102012/20102012/20112012/20102012/201112345678 Статутний капітал 1,781,671,62-0,16-0,05-8,80-2,88 Інший додатковий капітал 34,8732,7431,80-3,07-0,94-8,80-2,88 Резервний капітал 0,470,440,43-0,04-0,01-8,80-2,88 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 2,737,4910,257,522,76275,2636,81 Усього за розділом I 39,8542,3544,104,251,7510,664,14Забезпечення наступних витрат і платежів 0,250,150,22-0,030,07-12,5048,03 Поточні зобов'язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 50,2913,3120,89-29,407,58-58,4656,98 Поточні зобов'язання за розрахунками: - з бюджетом 0,450,640,07-0,38-0,56-83,89-88,59 - зі страхування 0,110,070,07-0,030,01-31,6914,19 - з оплати праці 0,190,130,17-0,030,04-13,9232,21 - із внутрішніх розрахунків 0,0030,4427,2327,23-3,21-10,55 Інші поточні зобов'язання 6,0810,525,10-0,98-5,42-16,10-51,51 Усього за розділом IV 57,1255,0953,53-3,59-1,56-6,28-2,83Доходи майбутніх періодів 2,782,412,15-0,63-0,26-22,67-10,87Всього фінансових ресурсів100,00100,00100,000,000,000,000,00

За період, що аналізується, спостерігаються незначні коливання у структурі фінансових ресурсів. Так, відомо, що фінансовий стан підприємства вважається стійким, якщо воно покриває власними засобами не менше 50% фінансових ресурсів. У 2012 р. питома вага власних фінансових ресурсів у структурі балансу склала 44,1%, тоді як у 2010 р. цей показник становив 39,85%, тобто збільшення власних фінансових ресурсів у структурі фінансових ресурсів складає 4,25 в.п. за весь період. Це позитивна тенденція, адже показник власних засобів є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства, основою для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Велику частку у структурі фінансових ресурсів ПАТ «Коблево» (53,53%) у 2012 р. стали займати поточні позикові засоби. Питома вага поточних зобовязань за період, що аналізується зменшилася на 3,59 в.п.; так у 2010 р. їх частка була - 57,12%, в наступному 2011 р. зменшилась на 2,03 в.п. і склала 55,09 %, в 2012 році ще зменшилася на 1,56 в.п. відносно попереднього року.

Забезпечення наступних витрат і платежів в 2012 році становили 0,22% в 2012 році, що на 0,03% менше ніж у 2010 році та на 0,07% більше ніж у 2011 році.

Доходи майбутніх періодів в 2012 році становили 2,15% в 2012 році, що на 0,63% менше ніж у 2010 році та на 0,26% ніж у 2011 році.

Співвідношення власних та позикових фінансових ресурсів ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки зобразимо на рис. 2.7


Рис. 2.7. Співвідношення часток власних та позикових фінансових ресурсів ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки, %


Власні фінансові ресурси є основою організації будь-якого бізнесу та одним з найважливіших і найістотніших показників для підприємства, оскільки втілює в собі наступні характеристики: забезпеченість коштами для функціонування підприємства; платоспроможність підприємства; кредитоспроможність підприємства тощо.

Для аналізу стану і руху власних фінансових ресурсів підприємства ПАТ «Коблево» в 2012 році складемо аналітичну таблицю 2.12.


Таблиця 2.12

Аналіз руху власних фінансових ресурсів в 2012 році ПАТ «Коблево»

ПоказникиСтатутний капіталІншій додатковий капіталРезервний капіталНерозподілений прибуток123451. Залишок на початок року4237829231114189692. Надійшло00077523. Використано00004. Залишок на кінець року (рядок 300 форми № 4)4237829231114267215. Абсолютна зміна залишку (рядок 290 форми № 4)---77526. Темп росту , %---1,417. Коефіцієнт надходження---0,298. Коефіцієнт вибуття ----

Впродовж 2012 року власні фінансові ресурси збільшилися на 7752 тис. грн. і на кінець року становили 114995 тис. грн. Позитивно вплинуло збільшення статті «нерозподілений прибуток» на 7752 тис. грн., який на кінець року склав 26721тис. грн. У інших статтях в поточному році змін не спостерігалося. Найбільшу питому вагу в структурі власних фінансових ресурсів займає стаття «інший додатковий капітал».

Проаналізувавши співвідношення коефіцієнтів надходження і вибуття, можна зробити висновок, що на підприємстві іде процес накопичення власних фінансових ресурсів.

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, - він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів.

За результатами фінансової звітності проаналізуємо формування прибутку ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки (табл. 2.13).


Таблиця 2.13

Аналіз фінансових результатів ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки

Показник2010 р2011 р2012 рАбсолютне відхиленняВідносне відхилення, %2012/20102012/20112012/20102012/2011Фінансові результати від операційної діяльності прибуток9310,015089,09812,0502-5 2775-35Інші фінансові доходи1,02,01,00-10-50Інші доходи896,05 665,00,0-896-5 665-100-100Фінансові витрати555,0-5550-100Інші витрати21,04 568,0-21-4 568-100-100Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток9631,016188,09813,0182-6 3752-39Податок на прибуток від звичайної діяльності3 185,03 809,02 061,0-1 124-1 748-35-46Чистий прибуток6494,012475,07752,01 258-4 72319-38

За даними звіту про фінансові результати ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки ми можемо побачити, що у 2010 році підприємство отримало прибуток у розмірі 6494 тис. грн., у 2011 році прибуток підприємства склав 12475 тис. грн., а у 2012 році - 7752 тис. грн. Ці зміни говорять про те, що підприємство стабільно і прибутково працює.

На рис. 2.8 ми можемо дослідити тенденцію суми чистого прибутку підприємства за досліджуваний період.


Рис. 2.8. Чистий прибуток ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки, тис.грн.

Якщо порівняти суми чистого прибутку підприємства, то можна побачити, що сума чистого прибутку порівняно з 2010 роком збільшилася на 1258 тис. грн., а у порівнянні з 2011 роком - зменшилася на 4723 тис. грн. Така ситуація означає зниження прибутковості ПАТ «Коблево» та погіршення стану забезпеченості його власними фінансовими ресурсами.

Визначену роль у складі внутрішніх джерел відіграють також амортизаційні відрахування, хоча суму власного капіталу підприємства вони не збільшують.

Амортизаційні відрахування за даними фінансової звітності за 2010-2012 роки ПАТ «Коблево» підприємства становили:

А2010 = 9631,0

А2011 = 9162,0

А2012 = 9036,0

Розрахуємо відношення амортизаційних відрахувань до первісної вартості основних засобів:

АОЗ2010 = 9631/150252 = 0,064

АОЗ2011 = 9162/151740 = 0,060

АОЗ2012 = 9036/153193 = 0,059

Відношення амортизаційних коштів до вартості основних засобів у 2012 році порівняно з 2010 р. зменшилося на 0,005, а порівняно з 2011 - на 0,001. Зменшення цього коефіцієнту свідчить про погіршення процесу самофінансування підприємства.

Інші внутрішні джерела не грають помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством додаткового пайового або акціонерного капіталу.

Для окремих підприємств одним із зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів може бути надана їм безоплатна фінансова допомога (як правило, така допомога надається лише окремим державним підприємствам різного рівня). ПАТ «Коблево» такої допомоги не отримує, тому що є підприємством приватної форми власності.

У число інших зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів входять безкоштовно передані підприємству матеріальні і нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу.

За даними наведених вище розрахунків ми можемо зробити висновок, що стан забезпеченості підприємства власними фінансовими ресурсами є недостатнім.

З одного боку, за період, що аналізується, збільшився власний капітал підприємства, підвищилися показники використання власного капіталу, також збільшилася величина прибутку підприємства за 2003-2005 роки, збільшилися амортизаційні відрахування, а з іншого боку власних ресурсів підприємства все ще вкрай недостатньо для забезпечення його потреб.

Отже, фінансові ресурси на підприємстві ПАТ «Коблево» збільшилися на 22951 тис. грн.( 9,65%), в структурі переважають позикові фінансові ресурси.


2.3 Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів підприємством


Однією з важливих проблем дослідження фінансових ресурсів підприємств є оцінка ефективності їх функціонування. Така оцінка необхідна як у процесі формування фінансових ресурсів, так і їх використання, особливо в сучасних умовах господарювання. Ефективність використання фінансових ресурсів припускає не тільки віддачу від кожного виду ресурсу, але й оптимальність їх структури.

Оцінку ефективності використання фінансових ресурсів підприємства необхідно проводити за критеріями стійкості, платоспроможності та ділової активності, які розглядаються через показники структури капіталу, ліквідності та оборотності, що дає можливість кількісно оцінити вплив ефективності використання фінансових ресурсів на рівень рентабельності та динаміку розвитку підприємства.

Розглянемо показники фінансової стійкості підприємства ПАТ «Коблево». Фінансова стійкість підприємства тісно пов'язана із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Оцінку показників фінансової стійкості на підприємстві ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки наведемо в табл. 2.14.

Коефіцієнт фінансової незалежності у 2010 р становив 0,40, що про фінансову залежність та стійкість, у 2012 р показник зріс до 0,44, що було безумовно позитивною тенденцією, але показник знаходиться поза межами нормативного значення (>0,5).


Таблиця 2.14

Оцінка фінансової стійкості підприємства ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки

ПоказникиРокиАбсолютні зміни, (+, -)Відносні зміни, %2010201120122012/20102012/20112012/20102012/2011Коефіцієнт фінансової автономії0,400,420,440,040,0210,004,76Коефіцієнт фінансової залежності2,512,362,27-0,24-0,09-9,56-3,81Коефіцієнт фінансового риску1,431,301,21-0,22-0,09-15,38-6,92

Коефіцієнт фінансової залежності зменшився за весь період, у 2010 р. він становив 2,51, у 2011 р. 2,36, ці показники знаходяться за межами норми, тобто більші, ніж 0,5 (норма <0,5). У 2012 р. коефіцієнт зменшився до 2,27, що все одно більше норми.

Коефіцієнт фінансового ризику показує, скільки одиниць залучених засобів припадає на кожну одиницю власних. За весь період відбулося зменшення показника (1,43; 1,30; 1,21), ці значення за межами нормативного значення < 0,2. Це свідчить про залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто у підприємства низька фінансова стійкість.

Ліквідність - це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з запасів Для більш поглибленого аналізу ліквідності проведемо розрахунки коефіцієнтів ліквідності (таблиця 2.15).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частка короткострокової заборгованості може бути погашена негайно. Протягом періоду показник зменшився (0,13; 0,14; 0,05), значення знаходиться за межами норми (0,2 - 0,35). Це свідчить про те, що у підприємства недостатньо наявних грошових коштів (високоліквідних активів), щоб негайно ліквідувати поточну заборгованість.


Таблиця 2.15

Коефіцієнти ліквідності підприємства ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки

ПоказникиРокиАбсолютні зміни, (+, -)Відносні зміни, %2010201120122012/20102012/20112012/20102012/2011Коефіцієнт абсолютної ліквідності0,130,140,05-0,08-0,09-61,54-64,29Коефіцієнт швидкої ліквідності0,610,761,170,560,4191,8053,95Коефіцієнт проміжної ліквідності0,760,901,280,520,3868,4242,22Коефіцієнт покриття1,401,391,770,370,3826,4327,34

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яка частина поточних зобовязань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Цей показник збільшився за весь період (0,61; 0,76; 1,17), та знаходився в межах норми. Це говорить про те, що підприємство має ліквідний баланс.

Коефіцієнт проміжної ліквідності показує, яка частина поточних зобовязань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Протягом всього періоду, за який проводиться аналіз, показник збільшився, але залишився за межами нормативного значення (0,7 - 2)

Коефіцієнт покриття характеризують спроможність підприємства погашати свої боргові зобов'язання за рахунок отриманого від операційної діяльності чистого грошового потоку та прибутку. Дає змогу певною мірою оцінити не тільки фінансову стійкість, а й кредитоспроможність підприємства-позичальника. Протягом всього періоду, за який проводиться аналіз, показник збільшився, та знаходився в межах нормативного значення (>1)

Динаміку коефіцієнтів ліквідності на підприємстві ПАТ «Коблево» зобразимо на рис. 2.9


Рис. 2.9. Динаміка коефіцієнтів ліквідності ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки


Отже, провівши аналіз ліквідності підприємства встановлено, ПАТ «Коблево» є ліквідним підприємством.

У світовій практиці широкого застосування набув узагальнюючий показник міри ефективності використання капіталу - прибутковість (дохідність, рентабельність).

Коефіцієнт прибутковості визначається відношенням прибутку до капіталу, що інвестується, і розраховується за формулою 2.1


КП = П/К, (2.1)


де: КП - коефіцієнт прибутковості;

П - прибуток;

К - капітал.

Слід зазначити, що це загальна концепцію розрахунку показника. На сьогодні не існує єдиного загальноприйнятого показника ефективності капіталу для розрахунку коефіцієнта прибутковості.

У чисельнику формули може бути чистий дохід від реалізації продукції, прибуток підприємства до оподаткування, чистий прибуток, у знаменнику - середні показники загального капіталу (загальні активи), основного капіталу (довгострокові активи), оборотного капіталу (поточні активи).

При розрахунку коефіцієнта прибутковості можуть використовуватися і дані пасиву балансу. Таким чином, можна знайти коефіцієнт прибутковості загального, власного, акціонерного капіталів.

Вибір бази розрахунку показника прибутковості залежить від поставленої мети аналізу.

Розглянемо основні показники прибутковості фінансових ресурсів ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки (табл. 2.16).


Таблиця 2.16

Аналіз прибутковості фінансових ресурсів ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки

№Показник2010 р.2011 р.2012 р.Відхилення (+/-)2011/20102012/201112345671Чистий прибуток, тис. грн.18890,015456,070650,0-3434551942Середня сума загального капіталу, тис. грн.11310011323114730513134073,53Середня сума оборотного капіталу, тис. грн.56912569297397017170414Середня сума власного капіталу тис. грн.61798,561924,58608512624160,55Прибутковість загального капіталу (ряд 1 : ряд. 2)0,16700,13650,4796-0,03050,34316Прибутковість оборотного капіталу (ряд 1 : ряд. 3)0,33190,27150,9551-0,06040,68367Прибутковість власного капіталу (ряд. 1 : ряд. 4)0,30570,24960,8207-0,05610,57118Виручка від реалізації (без ПДВ, A3)483162,0549296,0632234,066134829389Прибутковість реалізації (ряд. 1 : ряд. 8)0,03910,02810,1117-0,01100,083610Оборотність капіталу (ряд. 8: ряд.2)4,27204,85114,29200,5791-0,5591Як показують результати аналізу, прибутковість реалізації зменшилася в 2011 році порівняно з 2010 на 0,0011, а в 2012 році порівняно з 2011 збільшилася на 0,0,0836. Рівень прибутковості загального капіталу зменшився в 2011 році на 0,0305, а в 2012 році порівняно з 2011 зріс на 0,3431. Також зменшилися показники прибутковості власного та оборотного капіталу. Прибутковість власного капіталу знизилася на 0,0561 та збільшилася на 0,5711 відповідно в 2011 та 2012 роках порівняно з попереднім роком. Зростання рівня прибутковості відбулося головним чином за рахунок збільшення чистого прибутку підприємства.

Динаміку зміни показників прибутковості ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки зобразимо на рис. 2.10.


Рис. 2.10. Динаміка зміни показників прибутковості підприємства ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки


Як видно з рис. 2.7, рівень прибутковості підприємства протягом 2010-2012 років зростає, що позитивно впливає на кредитоспроможність підприємства.

При дослідженні прибутковості капіталу важливим є проведення факторного аналізу. Розглянемо факторний аналіз на прикладі дослідження коефіцієнта прибутковості загального капіталу. Для цього перетворимо формулу


КП = П/К з урахуванням виручки з реалізації:

КПЗКГ = ЧП/ЗГК = ЧП/ВР × ВР/ЗКГ, (2.2)


де: КПзгк - коефіцієнт прибутковості загального капіталу;

ЧП - чистий прибуток;

ВР - виручка від реалізації;

ЗГК - загальний капітал.

Виручка від реалізації, або обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні є одним із основних факторів, від якого залежить формування чистого прибутку. Із формули видно, що прибутковість загального капіталу залежить від прибутковості (рентабельності) реалізованої продукції (Rp = ЧП/ВР) та оберненості загального капіталу (Коб = ВР/ЗГК), тобто має місце такий взаємозвязок:


КПЗГК = Rp × Коб (2.3)


Розрахунок впливу факторів на відхилення прибутковості загального капіталу здійснюється за одним із способів елімінування.

Розглянемо методику впливу факторів (табл. 2.17), використовуючи спосіб абсолютних різниць.


Таблиця 2.17

Факторний аналіз прибутковості загального капіталу ПАТ «Коблево» за 2011-2012 роки

№Показник2 011р.2 012р.Відхилення (+, -)загальнеу т. ч. за рахунокЧпрВр12345671Чистий прибуток, тис. грн.15456,070650,055194хх2Виручка від реалізації, тис. грн.483162,0549296,066134хх3Коефіцієнт прибутковості капіталу, %0,24960,82070,5711-0,10340,674

Загальне відхилення складає + 0,5711.

/ 483162 = 0,146224

Відхилення коефіцієнта прибутковості загального капіталу за рахунок зміни:

  • чистого прибутку: 0,146224 - 0,2496 = - 0,1034;
  • виручки від реалізації: 0,8207 - 0,146224 = 0,674

Отже, позитивний вплив на зростання рівня прибутковості загального капіталу ПАТ «Коблево» відбувся за рахунок збільшення чистого прибутку за негативний вплив за рахунок збільшення виручки від реалізації. Сумарний вплив складає + 0,5711.

Основні фонди і його оборотні кошти займають основний питому вагу у сумі капіталу підприємства, від кількості, вартості, ефективність використання залежать кінцеві результати діяльності підприємства: випуск і реалізація продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, фінансове становище. При аналізі основних фондів вивчають до їхнього складу, структуру, динаміку; оцінюють технічний стан, ступінь відновлення і технічного вдосконалення; виявляють забезпеченість основними фондами; визначають наявні резерви кращого використання фондів.

До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять: фондовіддачу; фондомісткість; рентабельність активів.

Фондовіддача показує, скільки приходиться продукції на одиницю вартості основних виробничих фондів, які використовуються для її виробництва та реалізації. Розраховується як відношення чистого доходу (виручки) до середньорічної залишкової вартості основних засобів (формула 2.4).


, (2.4)


де Фв - фондовіддача;

Др - доходи від реалізації;

Ф - основні фонди.

Таким чином, встановлено що в 2010 році на кожну гривну вкладених в основні фонди отримано 3,056 грн. прибутку, в 2011 - 2,363 грн., в 2012 році - 3,274 тис. грн.

Фондомісткість - величина, обернена показнику фондовіддачі, свідчить, з яким обсягом основних фондів пов'язане виробництво одиниці доходу або іншого об'ємного показника, що характеризує розмір виробництва. Показник загальної фондомісткості є відношенням вартості всіх виробничих фондів до вартості виробленого продукту. Фондомісткість показує, скільки приходиться вартості основних виробничих фондів, які використовуються на виробництво і реалізацію продукції, на одиницю вартості виробленої та реалізованої продукції. Він виражає потребу в основних і оборотних фондах.

Фондомісткість розраховується як відношення середньорічної залишкової вартості основних засобів до чистого доходу (виручки) або це обернена величина до фондовіддачі

Ще одним важливим показником ефективності використання основних фондів є такий показник як рентабельність основних фондів. Цей показник характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої основні фонди для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в основні фонди підприємства. Визначається як

Розрахунок показників ефективності використання основних фондів на підприємстві ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках зведемо в табл. 2.18.


Таблиця 2.18

Розрахунок показників ефективності використання основних фондів на підприємстві ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках

ПоказникРікабсолютне відхилення відносне відхилення 2005200620072012/20102012/20112012/20102012/2011Чистий доход (виручка) тис. грн.237438174583216926-2051242343-8,6424,25Чистий прибуток 64941247577521258-472319,37-37,86Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.77706,73876,566262,5-11443,5-7614,00-14,73-10,31Фондовіддача3,0562,3633,2740,220,917,1438,53Фондомісткість0,3270,4230,305-0,02-0,12-6,66-27,81Рентабельність, %8,3616,8911,703,34-5,1939,99-30,72

Таким чином, встановлено що в 2010 році на кожну отриманого доходу вартість основних фондів складає 0,327 грн. в 2011 - 0,423 грн., в 2012 році - 0,305 тис. грн. рентабельність основних фондів на підприємстві становила 8,36% в 2010 році, в 2011 році - 16,89 %, в 2012 році - 11,7 %. Рентабельність основних фондів на підприємстві в 2012 році зменшилася на 5,19 % у порівнянні з 2010 роком та на 3,34 у порівнянні з 2011 роком.

Динаміку рентабельності основних засобів ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках зобразимо на рис. 2.10


Рис. 2.10. Динаміка рентабельності основних засобів ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках

Як відомо, фінансові ресурси знаходяться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу: Г-Т...В...Т-Г.

На першій стадії підприємство купує необхідні йому основні фонди, виробничі запаси, на другій - засоби у формі запасів надходять у виробництво, а частина використовується на оплату праці працівників, сплату податків, платежів по соціальному страхуванню та інші витрати. Закінчується ця стадія випуском готової продукції. На третій стадії готова продукція реалізується і на рахунок підприємства надходять грошові кошти. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції отримає і реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на любій стадії веде до зниження швидкості обертання фінансових ресурсів, потребує додаткового вкладання коштів і може призвести до погіршання фінансово-господарської стабільності.

Розглянемо показники ділової активності підприємства ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки (табл. 2.19).

Коефіцієнт оборотності активів протягом досліджуваного періоду знаходилася майже на одному рівні з незначним коливанням на кінець базового року. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за весь період зменшився з 2,77 (у 2010 р.) до 4,12 (у 2012 р.). Тобто відбувається прискорення сплати підприємству боргів, це позитивна тенденція, адже підприємству повертаються борги.


Таблиця 2.19

Показники ділової активності підприємства ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки

Найменування показника2010 рік2011 рік2012 рікАбсолютне відхиленняВідносне відхилення, %2012/20102012/20112012/20102012/2011Коефіцієнт оборотності активів 0,030,050,030-0,020-40Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості3,691,744,120,432,3811,65136,78Період оборотності дебіторської9921089-10-121-10,10-57,62 заборгованості, днівКоефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості3,955,0410,396,445,35163,04106,15Період оборотності кредиторської заборгованості, днів927235-57-37-61,96-51,39Коефіцієнт оборотності запасів2,771,744,121,352,3848,74136,78Тривалість оборотності запасів, днів13221089-43-121-32,58-57,62Тривалість операційного циклу, днів231420177-54-243-23,38-57,86Тривалість оборотності оборотних коштів, днів323493212-111-281-34,37-57,00

Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості у 2012 р. збільшився з 4 до 10 порівняно з 2010 р. це позитивний момент, який свідчить про прискорення сплати кредиторської заборгованості підприємством.

Оборотність запасів збільшувалась протягом всього періоду, так у 2010 р. цей показник складав 2,77, а в 2012 році становив 4,12 що на 2 п. більше, ніж у 2010 р. Тенденція збільшення розцінюється як позитивна, адже кількість оборотів, яку здійснюють виробничі запаси протягом періоду, збільшується.

Тривалість оборотності запасів зменшилась за весь період на 2 дні, так у 2010 р. цей показник становив 18, у 2011 р. - 19 (що на 1 день більше, ніж у попередньому році), а у 2012 р. показник склав 16 (тобто на 3 дні менше, ніж у попередньому 2011 р.). Зменшення показника варто розцінювати як позитивну тенденцію, адже кількість днів, протягом яких виробничі запаси проходять усі стадії одного кругообігу зменшується.

Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості збільшилася у 2012 р. становила 89 в 2010 році цей показник складав 99 днів. Тобто зменшилася кількість днів, протягом яких підприємство отримує назад свої гроші (на 10 днів) - це позитивна тенденція. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшився на 6 днів. Збільшення показника розцінюється як позитивна тенденція, адже швидкість повернення (поточної) кредиторської заборгованості у 2012 р. збільшилась.

Таким чином, в цілому ділова активність підвищувалась, більшість показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства, тобто використання виробничих і фінансових ресурсів, збільшувалась, що загалом є позитивною тенденцією. Рівень ділової активності ПАТ «Коблево» можна охарактеризувати як середній (задовільний).


Висновки до розділу 2


Проведений аналіз формування та використання фінансових ресурсів підприємства ПАТ «Коблево» призвів до наступних висновків:

. Під час проведення аналізу сучасного стану сільського господарства в Україні встановлено, що галузь має позитивну динаміку розвитку. У 2012 році у порівнянні з 2010 роком зростання обсягу продукції сільського господарства відбулося по всім основним видам сільськогосподарської продукції, крім вовни. Чистий прибуток сільськогосподарських підприємств України у 2012 році становив 26787,2 млн. грн., що на 9616,7 млн. грн. (56,01%) більше у порівнянні з 2010 роком та на 1445,9 млн. грн. (5,71%) більше ніж у 2011 році.

2. Проведений аналіз динаміки та структури фінансових ресурсів ПАТ «Коблево» засвідчив, що у 2012 р. питома вага власних фінансових ресурсів у структурі балансу склала 44,1%, тоді як у 2010 р. цей показник становив 39,85%, тобто збільшення власних фінансових ресурсів у структурі фінансових ресурсів складає 4,25 в.п. за весь період. Впродовж 2012 року власні фінансові ресурси збільшилися на 7752 тис. грн. і на кінець року становили 114995 тис. грн. Проаналізувавши співвідношення коефіцієнтів надходження і вибуття, можна зробити висновок, що на підприємстві іде процес накопичення власних фінансових ресурсів.

3. Провівши оцінку ефективності використання фінансових ресурсів на підприємстві ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках встановлено, що фінансові ресурси на підприємстві використовуються ефективно. Підприємство ліквідне, фінансово стійке, прибуткове та рентабельне. Також встановлено, що в 2010 році на кожну гривну вкладених в основні фонди отримано 3,056 грн. доходу, в 2011 - 2,363 грн., в 2012 році - 3,274 тис. грн., а на кожну гривну отриманого доходу вартість основних фондів складає 0,327 грн. в 2011 - 0,423 грн., в 2012 році - 0,305 тис. грн. Рівень ділової активності ПАТ «Коблево» можна охарактеризувати як середній (задовільний).


РОЗДІЛ 3.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ


3.1 Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників


Надання державної допомоги субєктам господарювання є одним з ефективних шляхів розвязання економічних, соціальних і політичних проблем, досягнення національних цілей розвитку. У теперішній час в усіх без винятку країнах існує система надання такої державної підтримки. При цьому в країнах з розвиненою економікою вона регулюється нормативно-правовими актами, оскільки фактично охоплює особливі інструменти втручання державних інституцій у ринковий механізм і тому не може мати періодичний, опосередкований характер. Державна допомога субєктам господарювання є специфічним інститутом для українського законодавства, оскільки відсутній єдиний рамковий закон, який визначав би економічні й організаційні засади надання державної допомоги субєктам господарювання та контролю за її використанням.

Розвиток аграрного сектора в силу своєї специфічності в переважній більшості країн світу нерозривно повязаний з державною підтримкою. Важливість розвитку аграрного сектора для України обумовлюється, насамперед, необхідністю формування продовольчої безпеки, підвищенням зайнятості певної частини населення і збільшенням експортного потенціалу країни.

Державна підтримка є складовою системи державного регулювання сільського господарства, що являє собою сукупність правових, фінансово-економічних, організаційних та інших заходів держави щодо стимулюючого впливу на розвиток як сільськогосподарського виробництва, так і сільських територій у потрібному для суспільства напрямку. Трактування державної підтримки лише з позиції фінансової або бюджетної підтримки є неповним, оскільки вона може включати інформаційне забезпечення, розвиток дорадництва, системи страхування та біржового ринку.

Рівень державної підтримки має забезпечувати стабільні темпи розвитку аграрного сектора, унеможливлюючи збитковість сільськогосподарських підприємств [12].

Метою такої політики є: підтримка прибутковості сільськогосподарських товаровиробників і стабільної економічної ситуації в галузі, забезпечення продовольчої безпеки, конкурентоспроможних товаровиробників у міжнародному поділі праці, упередження негативних процесів міграції праці тощо. Ефективний механізм державної підтримки має забезпечувати не тільки прибуткове ведення сільськогосподарського виробництва, що відображає досягнення інтересів власників сільгосппідприємств, а й задоволення інтересів найманих працівників і землевласників-орендодавців [14].

Відсутність в Україні єдиного нормативно-правового документу (довготермінової стратегії), в якому було б закріплено механізм забезпечення конкурентноспроможності вітчизняної аграрної продукції з гарантіями державної підтримки, формує ситуацію невизначеності пріоритетів і цілей у механізмі державної підтримки галузі. А відтак, стає доволі проблематичною і оцінка ефективності дії цього механізму.

Основними пріоритетами в напрямах державної підтримки розвитку аграрної сфери можуть виступати:

-по-перше, нарощування обсягів виробництва продукції відповідної якості, що дозволить вирішити проблему продовольчої безпеки;

-по-друге, формування конкурентноспроможного аграрного сектора економіки, що буде виступати вагомим джерелом економічного зростання економіки;

-по-третє, активізація науково-дослідної роботи, яка, спираючись на інноваційну складову, забезпечить конкурентну перевагу вітчизняних товаровиробників у довгостроковій перспективі.

Визначення пріоритетів у механізмі державної підтримки розвитку сільського господарствам повинно враховувати відповідний етап розвитку економіки. В умовах недостатніх обсягів виробництва основних видів продукції сільського господарства, низької купівельної спроможності, обмеженого доступу субєктів господарювання до фінансового ресурсу, абсолютно виправданим можна вважати надання прямої державної підтримки в розрахунку на одиницю площі або голову худоби. За таких умов державна підтримка буде виконувати переважно функцію підвищення дохідності товаровиробників. Критерієм оцінки можуть виступати темпи нарощування обсягів відповідних видів продукції.

У перспективі ефективність такого виду підтримки може призвести до зниження продуктивності і ефективності господарювання, буде проявлятися «ефект дотаційної голки», що явно буде суперечити бажанню досягти певного рівня конкурентоспроможності. Розвиток ринкового механізму вимагатиме опосередкованих заходів, які не втручались би в його дію. Акцент зміститься на користь заходів державної підтримки, що, з одного боку, не викривлятимуть дію ринкового механізму, з іншого - забезпечуватимуть реалізацію суспільних інтересів. Критерієм ефективності державної підтримки виступатиме досягнутий рівень продуктивності галузі як основи формування конкурентноспроможності аграрного сектора та реального джерела економічного зростання.

На нашу думку, державна підтримка сільського господарства повинна здійснюватися з обовязковим урахуванням досягнутого рівня продуктивності субєктів господарювання, щоб не відбувалося консервування структури виробництва, яка в основі матиме обмежені джерела економічного зростання аграрного сектора економіки.

Методологічною посилкою в зазначеному питанні може бути використання в якості критерію для обґрунтування рівня державної підтримки таких видів продуктивності: економічної, соціально-економічної, еколого-економічної та чистої продуктивності. Залежно від поставлених цілей на певному етапі розвитку економіки пріоритетність кожного з виду продуктивності в якості критерію може змінюватися.

У державному бюджеті 2013 року збережені програми фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які діяли у попередніх роках. Для того, щоб бюджетні кошти вчасно та в повному обсязі надходили до адресата, хотілося б докладніше зупинитися на механізмах надання фінансової допомоги.

Так, програма «Державна підтримка галузі тваринництва» включає кілька напрямів, зокрема, спеціальну бюджетну дотацію фізичним особам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби. Дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується за утримання молодняку, який на момент подання фізичними особами вперше відповідних документів досяг певного віку, у розмірі 250 гривень за голову - за молодняк віком від 3 до 6 місяців; 500 гривень за голову - за молодняк віком від 6 до 9 місяців; 750 гривень за голову - за молодняк віком від 9 до 12 місяців; 1000 гривень за голову - за молодняк віком від 12 до 15 місяців. У подальшому бюджетна дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується фізичним особам за збереження молодняку у розмірі 250 гривень за кожні наступні три місяці його утримання до досягнення ним п'ятнадцятимісячного віку.

Для отримання дотації фізичні особи подають за місцезнаходженням господарства сільським, селищним чи міським радам копії таких документів: паспортів великої рогатої худоби і ветеринарних карток до таких паспортів, а в разі утримання 10 і більше голів молодняку - витяг з Єдиного державного реєстру тварин; паспорта особи; довідки або договору про відкриття рахунка в банку;документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Бюджетна дотація фізичним особам, фізичним особам-членам виробничих або обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, а також фермерським господарствам за вирощені та продані на забій і переробку суб'єктам господарювання, які мають власні (орендовані) переробні потужності для забою тварин, молодняк великої рогатої худоби та свині (крім свиноматок і кнурів). Слід зауважити, що ця дотація виплачується за умови вирощування тварин у власних господарствах не менш як три місяці до моменту продажу на забій. За 1 кілограм прийнятої живої ваги селянин може отримати: 2,5 гривні за молодняк великої рогатої худоби живою масою не менш як 330 кілограмів; 1,5 гривні за свиней (крім свиноматок і кнурів) живою масою від 100 до 120 кілограмів; 1 гривня за свиней (крім свиноматок і кнурів) живою масою від 120 до 150 кілограмів.

Виплата часткового відшкодування витрат фізичних осіб на закупівлю установки індивідуального доїння здійснюється у межах фактичних витрат за закуплену нову установку індивідуального доїння вітчизняного виробництва за умови утримання у своєму господарстві не менш як трьох ідентифікованих та зареєстрованих в установленому порядку корів, але не більш як 5000 гривень за одиницю.

За допомогою держави сільськогосподарські підприємства мають можливість зменшити витрати на розширення основного стада, адже в поточному році буде продовжена практика часткового відшкодування сільськогосподарським підприємствам вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності у розмірі 50 відсотків їх вартості, але не більш як 7000 гривень за голову.

Порядком використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 246, передбачено, що суб'єкти господарювання щокварталу до 5 числа наступного місяця і до 5 грудня (станом на 1 грудня) подають до обласної комісії заявку, довідку про те, що суб'єкта господарювання не визнано банкрутом, стосовно нього не порушено справу про банкрутство та не прийнято рішення про ліквідацію, видану державним реєстратором не пізніш як за один місяць до дня її подання; довідки про відсутність понад півроку заборгованості з виплати заробітної плати, а також із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), видані відповідними органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;довідки, видані головними управліннями агропромислового розвитку обласних держадміністрацій про те, що відповідним суб'єктам господарювання не виплачувалося відшкодування вартості корів за іншими бюджетними програмами; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком; копії відповідних платіжних документів; акт про передачу (продаж) і закупівлю худоби за договором (крім тих, що поставлені в режимі імпорту); копію звіту про стан тваринництва; виданий у встановленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин; копії племінних свідоцтв (сертифікатів); письмове зобов'язання повернути до державного бюджету в місячний строк бюджетні кошти у разі зменшення поголів'я на 1 січня двох наступних років з урахуванням приросту та обсягу закупівлі.

Для виплати часткового відшкодування вартості корів, закуплених у режимі імпорту, суб'єкти господарювання подають також копії відповідного контракту; рахунка-фактури (інвойсу); вантажної митної декларації <#"justify">Часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів. Бюджетні кошти виділяються для відшкодування суб'єктам господарювання до 50 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) завершених у 2009-2012 роках етапів будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, у яких згідно з проектом повинно утримуватися не менш як 500 голів великої рогатої худоби, або не менш як 1200 свиноматок, або не менш як 1 млн. голів птиці, та до 30 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) завершених у 2009-2012 роках етапів будівництва та реконструкції підприємств з виробництва комбікормів.

Спеціальна бюджетна дотація за поголів'я корів м'ясного напряму продуктивності виплачується за умови ідентифікації та реєстрації всього поголів'я великої рогатої худоби сільськогосподарським підприємствам (племінним заводам, племінним репродукторам та іншим сільськогосподарським підприємствам) за кожну наявну на 1 жовтня поточного року корову м'ясного напряму продуктивності у розмірі: до 1900 гривень за голову - племінним заводам; до 1000 гривень за голову - племінним репродукторам; до 600 гривень за голову - іншим сільськогосподарським підприємствам.

Для отримання дотації сільськогосподарські підприємства подають до 5 листопада поточного року управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій встановлені документи.

Крім названих програм, у державному бюджеті закладені також кошти для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі, напрямки їх використання у даний час визначаються Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Потрібно звернути увагу, що перераховані види державної підтримки надаються на безповоротній основі. Фермерські ж господарства мають можливість отримати допомогу від держави також і через пільгове кредитування за програмою «Надання кредитів фермерським господарствам», для участі у якій фермерам слід подавати до Київського регіонального відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

На поповнення машинно-тракторного парку аграріїв спрямована бюджетна програма «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу». Для отримання сільськогосподарського техніки за договорами лізингу сільськогосподарським товаровиробники подають до філії філії «Київобллізинг» НАК «Украгролізинг» встановлені документи. Строк лізингу складає від 3 до 7 років. Черговість сплати лізингових платежів становить місяць, квартал або шість місяців. За користування лізинговою технікою Лізингоодержувач сплачує 7 % її невідшкодованої вартості.

Важливо, що в державному бюджеті передбачені видатки як на підтримку власне сільськогосподарського виробництва, так і на розвиток соціальної сфери села. Зокрема, в 2012 році майже 10 мільйонів гривень спрямовано на оздоровлення та відпочинок дітей працівників агропромислового комплексу. В 2012 році часткова компенсація вартості путівок тривалістю 21 день на оздоровлення та відпочинок сільських дітей складала 780 гривень. Крім того, для зменшення витрат батьків на придбання путівок залучалися також кошти фонду соціального страхування та підприємств агропромислового комплексу.

На створення умов для роботи молоді у сільській місцевості працює обласна регіональна програма підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім». Кредити надаються за рахунок коштів як державного, так і обласного та районних бюджетів.

Протягом 2010 - 2012 років важливим джерелом підтримки розвитку сільськогосподарського виробництва ПАТ «Коблево» була державна підтримка, яка у 2010 році досягла максимального обсягу в 329 тис. грн. (табл. 3.1). Основними складовими видатків та кредитування, що здійснювалися Міністерством аграрної політики України були: бюджетна дотація та державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними.


Таблиця 3.1

Отримана бюджетна дотація та державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках, тис.грн.

ПоказникиРік Абсолютне відхилення Відносне відхилення 2010201120122012/20102012/20112012/20102012/2011Отримання субсидій, дотацій32919668- 261,00- 128,00- 79,33- 65,31

В 2012 році державна дотація та державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними на підприємстві ПАТ «Коблево» становила 68 тис. грн., що на 261 тис. грн.. менше ніж у 2011 році та на 128 тис. грн. менше ніж у 2010 році.

Динаміку державної дотації та державної підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними, що отримані підприємством ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках зобразимо на рис. 3.1.


Рис. 3.1. Динаміка державної дотації та державної підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними, що отримані підприємством ПАТ «Коблево» в 2010-2012 рр., тис. грн.


Провівши аналіз державної підтримки сільськогосподарським підприємствам, можна було б порекомендувати ПАТ «Коблево» активізувати діяльність щодо залучення державних дотацій. Наприклад, скористатися державною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу».

Актуальною проблемою для ПАТ «Коблево» є морально застаріла матеріально - технічна база та дефіцит фінансових ресурсів на її оновлення. Коефіцієнт зносу основних засобів становить 65%. Тому лізинг в умовах браку власних фінансових ресурсів і обмеженому доступу до кредитних ресурсів є однією із ефективних форм фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств. Придбання в лізинг - це швидка і проста можливість підприємства оновити застарілу матеріально - технічну базу та як наслідок - можливість відновити або збільшити потенціал господарства та покращити якість сільськогосподарської продукції відповідно до вимог сьогодення. При правильному і обґрунтованому підході до застосування даного методу фінансування підприємства матимуть змогу використовувати модернізовану техніку та обладнання, що сприятиме їх інноваційному розвитку в перспективі. Для отримання сільськогосподарського техніки за договорами лізингу підприємству ПАТ «Коблево» необхідно подати до філії «Київобллізинг» НАК «Украгролізинг» (м. Київ, вул. Мєчникова, 16-а, 545-68-31) встановлені документи. Строк лізингу складає від 3 до 7 років. Черговість сплати лізингових платежів становить місяць, квартал або шість місяців. За користування лізинговою технікою Лізингоодержувач сплачує 7 % її невідшкодованої вартості.

Отже, підприємству ПАТ «Коблево» необхідно оновити матеріально-технічну базу за договорами лізингу.


3.2 Обґрунтування напрямків удосконалення механізму формування фінансових ресурсів сільськогосподарського підприємства


У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів головне місце займає прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, - він формує більшу частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу і відповідно ріст ринкової вартості підприємства. Певну роль у складі внутрішніх джерел відіграють також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах з високою вартістю використовуваних власних основних засобів та нематеріальних активів; однак суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише містять засоби його реінвестування. Інші внутрішні джерела не займають значної частки у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

Ефективна фінансова діяльність підприємства неможлива без постійного залучення позикових ресурсів. Використання позикового капіталу дозволяє суттєво розширити обєм господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різноманітних цільових фінансових фондів та підвищити ринкову вартість підприємства.

Основним способом формалізації процесу управління фінансовими ресурсами підприємства ПАТ «Коблево» є формування бюджетів, які містять інформацію про запланований рух фінансових ресурсів підприємства, необхідну для якісної підготовки управлінських рішень у рамках визначеного інформаційного зрізу на встановлений період.

Об'єктом управління в такій системі є фінансові потоки підприємства ПАТ «Коблево». Суб'єктом управління є фінансова служба підприємства. Основними функціональними елементами в системі управління є планування, оперативне управління, спрямоване на виконання планових нормативів та контроль.

Так, при впровадженні фінансовою службою підприємства будь-якої форми планування підприємство ПАТ «Коблево» може досягти значних результатів: зменшення собівартості продукції або послуг, що надаються, й збільшення тим самим валового прибутку; збільшення основних фондів підприємства; раціонального розподілу грошових потоків у процесі діяльності (що найбільш важливо у теперішній кризовий час); і навіть, як наслідок ефективної діяльності, залучення інвестицій.

Рівень конкретизації планів за строками в рамках процесу планування діяльності визначається виходячи з потреб підприємства. Практика показує, що, як правило, за періодами реалізації плани поділяються на:

-довгострокові (більше 1 року);

-середньострокові (річні, квартальні);

-короткострокові (щомісячні).

При цьому не існує чітко визначеного інтервалу, після якого планування здобуває статус довгострокового, однак, виходячи з практики, максимальний інтервал середньострокового планування визначається як один рік

Підприємство ПАТ «Коблево» для удосконалення формування фінансових ресурсів повинно орієнтуватися на наступні її етапи:

) планування та прогнозування грошових потоків: складання відповідних внутрішніх документів (бюджет грошових потоків, плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар тощо);

) затвердження та впровадження бюджету грошових потоків (дотримання його при організації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності);

) контролінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників звіту про рух грошових коштів;

) корегування планових величин відповідно до зміни зовнішніх і внутрішніх умов реалізації бюджету грошових потоків.

Під час формування фінансових ресурсів підприємство ПАТ «Коблево» повинно особливу увагу приділити наступним пунктам:

) збільшення та прискорення формування вхідних грошових потоків підприємства;

) оптимізація формування вихідних грошових потоків підприємства в часі;

) прогнозування та планування резерву ліквідності;

) зменшення фінансових ризиків.

Управління фінансовими ресурсами підприємства зводиться до безперервного процесу обробки фінансової інформації, її аналізу і подальшої розробки і прийняття управлінських рішень за результатами аналізу.

Розглянемо планування, прогнозування фінансових ресурсів на підприємстві ПАТ «Коблево» за допомогою розрахунково-платіжного балансу. Розрахунково-платіжний баланс - таблиця, в яку заносять усі надходження грошей в організацію : виручку від продажів, кредити, позики та ін.

Складання розрахунково-платіжного балансу полягає у визначенні конкретної послідовності і термінів здійснення усіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перерахувати платежі до бюджету, позабюджетні фонди і забезпечити фінансування нормальної господарської діяльності підприємства.

Розрахунково-платіжний баланс складається на короткі проміжки часу (місяць, 15 днів, декада, п'ятиденка). Термін визначається, виходячи з періодичності основних платежів підприємства. Найбільш доцільним є складання місячних планів з щодекадним розбиттям. Розрахунково-платіжний баланс охоплює усі витрати і надходження грошових коштів як у безготівковій, так і в готівковій формах, включаючи стосунки з бюджетом і банками. Таким чином, розрахунково-платіжний баланс дозволяє спостерігати за станом власних засобів, а також вказує на необхідність використання засобів у вигляді притягненого капіталу.

Для того, щоб скласти платіжний календар, необхідно усі доходи і витрати компанії розділити на групи по видах грошових коштів (готівка, на розрахунковому рахунку, векселі, облігації). Потім потрібно упорядкувати платежі і надходження залежно від їх термінів.

Далі працівники фінансової служби повинні визначити, якими сумами (по видах грошових коштів) компанія розташовуватиме на початок планового періоду. Для цього поточні залишки коригують на суми, які повинні поступити на фірму. Після цього розраховують залишок для кожного дня планового періоду. Формула розрахунку виглядає так:


ЗД=ЗПД+СНД-СПлД, (3.1)


де ЗД - залишок на дату;

ЗПД - залишок попереднього дня;

СНД - сума надходжень за день;

СПлД - сума платежів за день.

Після цього розраховують залишок для кожного дня планового періоду. Документ набуває чинності після підписання директором.

Для того, щоб оперативно контролювати витрати компанії, фінансовому працівникові необхідно щодня уточнювати перелік і суми планованих на чергову дату платежів. При цьому він не повинен забувати враховувати залишки грошових коштів на попередній день.

Якщо на підприємстві недостатньо грошей для оплати усіх рахунків, частину запланованих платежів можна перенести на інші дні. Відповідно до цих змін перераховують і платіжний календар. Фінансова служба повинна уточнити залишки на поточний день, а також відмітити проведені платежі і надходження. Потім невиконані зобов'язання переносять на майбутні дати.

Далі треба перерахувати залишки грошей на наступні дні планового періоду. Для цього до залишку поточного дня додають очікувані надходження і віднімають скоректовані платежі. Розрахунок проводять для кожного дня планового періоду. У таблиці 3.2 приведемо варіант щоденного розрахунково-платіжного балансу для підприємства ПАТ «Коблево». У витратній частині розрахунково-платіжного балансу відбиваються усі майбутні грошові витрати підприємства. У розділі надходження грошових коштів вказуються власні і залучені джерела надходження фінансових ресурсів.

Таблиця 3.2

Щоденний розрахунково-платіжний баланс підприємства ПАТ «Коблево»

Платіжні засобиСума тис. грн.Платіжні зобов'язанняСума тис. грн.Залишок грошових коштів : Виплата заробітної плати35,7у касі1,5Відрахування до фонду соціальної плати13,5на рахунках у банку29,73Платежі до бюджету і позабюджетних фондів11,3Надходження грошових коштів :Оплата рахунків постачальників і підрядників29,7від реалізації продукції119,8Плата відсотків за кредити банків1,9від іншої реалізації21,9від фінансової діяльності0Повернення кредиту8,9Аванси отримані від покупців52,0Кредити, позики0Погашення іншої кредиторської заборгованості96,3Погашення простроченої дебіторської заборгованості2,3Інші13Разом197,3Перевищення платіжних засобів над зобов'язаннями42,93Баланс240,23Баланс240,23

Прогнозування і розробка довгострокового фінансового плану припускає наявність деякої невизначеності і багато варіантності, що пов'язано із складністю визначення майбутніх змін в кон'юнктурі ринку і діяльності підприємства і неможливістю обліку і оцінки дії тих або інших чинників. Поточні фінансові плани надають можливість точніше визначити джерела фінансування діяльності підприємства, структуру доходів і витрат, отримати інформацію про рух грошових коштів і тим самим контролювати процес вступу і витрачання грошових ресурсів підприємства і забезпечувати його платоспроможність і ліквідність. Поточні фінансові плани складаються на рік з розбиттям по кварталах і характеризують фінансову стратегію підприємства на такий період з урахуванням обсягів виробництва і реалізації, діючої системи оподаткування, середніх ставок за кредитами і депозитами, розрахунку величини формування і використання прибули (із сплатою обов'язкових платежів до бюджету і цільових фондів) і визначенням залишків фінансових ресурсів на початок і кінець планового року. Надзвичайно важливим і складним завданням, яке має бути вирішене в ході складання поточного плану, є облік усіх грошових надходжень і усіх грошових витрат підприємства.

Складемо поточний фінансовий план підприємства ПАТ «Коблево» на 2013 рік (табл. 3.3)


Таблиця 3.3

Поточний фінансовий план підприємства ПАТ «Коблево» на 2013 рік

ПоказникБазовий 2012Плановий 2013в т.ч. по кварталахІIIIIIIVДоходи у тому числі: 1. Від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)757 153,0784410,51196102,6196102,6196102,6196102,7Податок на додану вартість124 919,0129416,0832354,032354,032354,032354,1Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)632234,0654994,4163748,6163748,6163748,6163748,62. Інші операційні доходи4 911,0123,530,930,930,930,83. Інші звичайні доходи286,02142,3535,6535,6535,6535,5Всього доходів637431657260,2164315,1164315,1164315,1164314,9Витрати0,00,00,00,0матеріальні витрати388 178,0756,9189,2189,2189,2189,3витрати на оплату праці57 325,01106,9276,7276,7276,7276,8відрахування на соціальні заходи21 181,0437,6109,4109,4109,4109,4амортизація10 483,0901,6225,4225,4225,4225,4інші операційні витрати98 956,0502,6125,7125,7125,7125,5інші витрати0,0698,4174,6174,6174,6174,6податок на прибуток10 922,0197,349,349,349,349,4Всього витрат5870454601,31150,31150,31150,31150,4

Розробка розрахунково-платіжного балансу здійснюється у формі конкретизації фінансового плану з розбиттям і щодекадним розбиттям квартальних грошових надходжень і витрат і з урахуванням можливих витрат і змін обсягів виробництва.

Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування. З цією метою доцільно складати баланс грошових надходжень - оперативний фінансовий план (табл. 3.4).


Таблиця 3.4

Баланс грошових надходжень - оперативний фінансовий план, тис.грн.

МісяцьВступВитратиЧисті грошові надходженняЗалишок на початок місяцяЗалишок на кінець місяцяНадлишок або дефіцитпланфактпланфактпланфактпланфактпланфактпланфактсічень54771,75896352630549602141,7400324,724,729,44027,729,44027,7лютий54771,74963051896515002875,7-18702166,44027,734,12157,734,12157,7березень54771,75264353652528761119,7-2335042,12157,738,71924,738,71924,7Разом за квартал164315,11612361581781593366137,11900хххх38,71924,7

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється за допомогою розрахунково-платіжного балансу, є надзвичайно важливим засобом формування фінансових ресурсів на підприємстві.


3.3 Оптимізація джерел фінансування діяльності підприємства


Нині для того, щоб підприємство нормально функціонувало і було конкурентоздатним, потрібна достатня кількість фінансових ресурсів, які забезпечать платоспроможність і фінансову стійкість.

Відомо, що джерела фінансування поділяються на власні і залучені. Дотримування певного співвідношення між власними і залученими коштами - теж одне із головних завдань фінансового менеджменту на підприємстві. Зрозуміло, що використання власних коштів значно знижує ризик в діяльності підприємства. Але, на жаль, треба зазначити, що більшість українських підприємств в тому числі і ПАТ «Коблево» відчувають брак власних фінансових ресурсів.

Основними методичними підходами до рішення завдань по оптимізації структури джерел формування капіталу являються:

1.Управління величиною ефекту фінансового левериджа;

2.Формування політики фінансування активів з урахуванням вартості, ризиків і термінів залучення капіталу;

.Мінімальна вартість притягненого капіталу.

При першому методичному підході, основними моментами є: визначення фінансового левериджа і його складових; оцінка рівня фінансового левериджа і чинників, які його формують; оптимізація структури джерел формування капіталу шляхом управління фінансовим левериджем.

Для другого методичного підходу характерний вибір дешевших джерел фінансування активів підприємства. У цих цілях усі активи підприємства підрозділяються на три групи: необоротні активи, постійна частина оборотних активів і змінна частина оборотних активів.

При цьому підприємство ПАТ «Коблево» може використати три підходи до фінансування окремих груп активів за рахунок різних джерел формування капіталу:

-консервативний, який передбачає використання власного капіталу і довгострокових зобов'язань для формування необоротних активів і половини змінної частини оборотних активів.

-агресивний, передбачає використання власного капіталу і довгострокових зобов'язань тільки для фінансування необоротних активів. Оборотні активи в повному об'ємі формуються за рахунок короткострокових зобов'язань.

-компромісний, передбачає фінансування необоротних активів і постійної частини оборотних активів за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. При цьому змінна частина оборотних активів формуються за рахунок короткострокових зобов'язань.

При використанні третього методичного підходу, процес оптимізації структури формування капіталу заснований на попередній оцінці вартості власного і позикового капіталу за різних умов його залучення і здійсненні багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.

Вивчивши запропоновані методичні підходи, можна зробити висновок, що одне з головних завдань формування фінансових ресурсів - оптимізація його структури з урахуванням заданого рівня його доходності і ризику - реалізується різними методами. Одним з основних механізмів реалізації цього завдання є фінансовий леверидж.

Фінансовий ліверидж визначається як механізм управління рентабельністю власного капіталу за рахунок оптимізації співвідношення використання власних і позикових фінансових ресурсів. Отже, наступним критерієм, що визначає структуру фінансових ресурсів є рівень рентабельності власних коштів. Для розрахунку коефіцієнту ефекту фінансового лівериджу застосовується наступна формула.


ЕФЛ= (1 - Cn) × (KРa - ПС) × (ПК/ВК), (3.1)


де ЕФЛ - ефект фінансового лівериджу;

Сп - ставка податку на прибуток;

Кра - коефіцієнт рентабельності активів;

ПС - процентна ставка за кредит;

ПК - позикові кошти;

ВК - власні кошти.

Дана формула має три основні складові:

. Податковий коректор фінансового лівериджу (1 - Сп). Він показує, у якому ступені проявляється ефект лівериджу у звязку з різним рівнем оподаткування прибутку.

. Диференціал фінансового лівериджу (КРа - ПС). Характеризує різницю між рівнем рентабельності активів (Кра) і рівнем ставки процента за кредит ПС (середньозваженою вартістю залучення позичкового капіталу).

. Коефіцієнт фінансового лівериджу (ПК/ВК). Характеризує обсяг позичкового капіталу (ПК), який припадає на одиницю власного капіталу.

Застосувавши методичний підхід управління ефектом фінансового левериджа для ПАТ «Коблево , результати господарської діяльності якого представлені в табл. 3.5, можна зробити висновок, що чим більше доля позикових коштів в загальній структурі капіталу цього підприємства, тим ефективніше використовується власний капітал і підвищується ефект фінансового лівериджа за умови перевищення рівнем валового прибутку, генерованого активами підприємства, середнього розміру відсотка за використовуваний кредит.


Таблиця 3.5

Ефект фінансового лівериджу

ПоказникиОд. виміру2011 рік2012 рікВідхилення(+/ -)Ставка податку на прибутоккоеф.0,230,21-0,02Чистий прибутоктис. грн.124757752-4723,00Коефіцієнт рентабельності активівтис. грн.0,170,12-0,05Процентна ставка за кредиткоеф.0,160,20,04Власні коштитис. грн.1072431149957752,00Позикові коштитис. грн.13952413959672,00Ефект фінансового лівериджукоеф.0,01-0,08-0,09

Використання кредитів комерційного банку має рацію тільки в тому випадку, якщо середня рентабельність активів підприємства перевищує середню процентну ставку за користування кредитом банку. Якщо диференціал фінансового лівериджу має позитивне значення, то будь-яке збільшення коефіцієнту фінансового лівериджу буде призводити до росту його ефекту, тобто росту рентабельності власного капіталу.

Отже, відповідно до табл. 3.5. підприємству ПАТ «Коблево» недоцільно користуватися банківським кредитом з відсотковою ставкою вище 17% у 2011 році та 12% у 2012 році.

Наступним фактором визначення оптимальної структури капіталу є рівень фінансового ризику підприємства ПАТ «Коблево».

Ефект фінансового лівериджу можна також трактувати як зміну чистого прибутку на кожну звичайну акцію (у відсотках), що породжується даною зміною прибутку до сплати податків і процентів за кредит.


, (3.2)


За допомогою формули визначимо, на скільки відсотків зміниться чистий прибуток на кожну звичайну акцію при зміні прибутку до сплати податків і процентів (табл. 3.6).


Таблиця 3.6

Ефект фінансового левериджу розрахований за прибутком на акцію

Показники2011р.2 012р.Відхилення(+/ -)Зміна (%) чистого прибутку на акцію92,1-37,86-129,96Зміна (%) прибутку до сплати податків і процентів68,1-39,38-107,48Ефект фінансового лівериджу1,3520,961-0,39

Звідси можна зробити висновок, що чим більші проценти і менший прибуток, тим більша сила фінансового лівериджу і вище фінансовий ризик.

Отже, можна зробити такі висновки та рекомендації для підприємства ПАТ «Коблево»:

. Якщо прибуток до сплати податків і процентів за кредит в розрахунку на акцію невеликий, то вигідніше нарощувати власні кошти за рахунок емісій акцій, ніж отримувати кредит; залучення позикових коштів є для підприємства дорожчим, ніж власних. Хоча можливі труднощі в процесі первинного розміщення акцій (невеликий розмір дивіденду).

. Якщо прибуток до сплати податків і процентів за кредит у розрахунку на акцію великий, тоді вигідніше брати кредит, ніж нарощувати власний капітал: залучення позикових коштів для підприємства дешевше ніж залучення власних. Якщо ж в такій ситуації надають перевагу випуску акцій, то в інвесторів може скластися невірне враження про несприятливий фінансовий стан підприємства.

Ефективність збільшення в структурі фінансових ресурсів ваги позикових фінансових ресурсів визначається ростом рентабельності власного капіталу не тільки в результаті вибору оптимального рівня фінансового ризику, а позитивним впливом на рентабельність активів безпосередньо. Формування позикових фінансових ресурсів може впливати на рентабельність активів через ті фактори, що її визначають - тобто рентабельність продажів, як показник ефективності операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, а також на оборотність активів, як показник інтенсивності використання капіталу. Вплив на ці показники відбувається через вплив на розмір прибутку чистого доходу, частки оборотних активів в структурі активів. Тому, по-перше, збільшення позикових фінансових ресурсів повинно забезпечувати відносне зниження рівня використання ресурсів, по-друге, не повинно призводити до порушення платоспроможності, тобто до втрати частини прибутку. По-третє, більш ефективно впливає на розмір прибутку залучення саме фінансових кредитів за рахунок включення плати за їх обслуговування до витрат підприємства. Крім того, формування позикових фінансових ресурсів повинно призводити до інтенсифікації операційної діяльності, тобто до росту обсягів реалізації за рахунок підвищення оборотності активів.

Таким чином, вирішення питання щодо оптимізації структури та джерел формування фінансових ресурсів є частиною стратегії компанії.


Висновки до розділу 3


Проведений аналіз пошуку шляхів підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів підприємства ПАТ «Коблево» призвів до наступних висновків:

1. Основними напрямками державної підтримки АПК за рахунок державного бюджету є наступні: пряма бюджетна державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників у вигляді субсидій, дотацій і компенсацій; державна підтримка короткострокового грошового кредитування сезонних витрат товаровиробників АПК на пільгових умовах (на поворотній основі), а також такі форми державної бюджетної підтримки, як відшкодування різниці в процентних ставках по кредитах, що залучаються сільськогосподарськими товаровиробниками в банках, і кошти на формування фінансово-кредитної системи обслуговування товаровиробників АПК; державна підтримка забезпечення підприємств і організацій агропромислового комплексу машинобудівною продукцією на основі довгострокової оренди або лізингу (на поворотній основі); спеціалізована державна підтримка за окремими напрямками: розвиток фермерства, створення сезонних накопичень запасних частин, фонду насіння та ін.; державне безповоротне фінансування капітальних вкладень, інвестицій в рамках державних цільових програм; поворотне державне фінансування капітальних вкладень, а також надання державних гарантій за залученими інвестиційними кредитами.

2. Підприємству ПАТ «Коблево» для удосконалення формування фінансових ресурсів повинно орієнтуватися на наступні її етапи: планування та прогнозування грошових потоків: складання відповідних внутрішніх документів (бюджет грошових потоків, плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар тощо); затвердження та впровадження бюджету грошових потоків (дотримання його при організації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності); контролінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників звіту про рух грошових коштів; корегування планових величин відповідно до зміни зовнішніх і внутрішніх умов реалізації бюджету грошових потоків.

3. Провівши аналіз методичних підходів до рішення завдань по оптимізації структури джерел формування капіталу, встановлено, що використання кредитів комерційного банку має рацію па підприємстві тільки в тому випадку, якщо середня рентабельність активів підприємства перевищує середню процентну ставку за користування кредитом банку. Для підприємства ПАТ «Коблево» недоцільно користуватися банківським кредитом з відсотковою ставкою вище 17% у 2011 році та 12% у 2012 році. Також підприємству вигідніше нарощувати власні кошти за рахунок емісій акцій, ніж отримувати кредит.


РОЗДІЛ 4.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ


.1 Характеристика шкідливих виробничих факторів на підприємстві


Питання з охорони праці є одним з найважливіших на сучасному етапі життя нашого суспільства, у період коли роботодавці ставлять для себе основним завданням як найшвидше й з мінімальним вкладенням засобів отримати найбільший прибуток, мало уваги приділяється, а часом і взагалі ігноруються вимоги безпеки праці.

Організація охорони праці на підприємстві ПАТ «Коблево включає кілька етапів:

-призначення відповідального за охорону праці;

-розроблення та затвердження документів з охорони праці;

-навчання з питань охорони праці;

-створення комісії з питань охорони праці.

На підприємстві ПАТ «Коблево» є відповідальний з охорони праці.

Завдання відповідального з охорони праці підприємства є:

-розроблення ефективної системи управління охорони праці на підприємстві та сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямку кожного структурного підрозділу та кожного працівника, забезпечення професійної підтримки рішень роботодавця з цих питань;

-організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників;

-вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;

-контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці;

-інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Питання охорони праці на підприємстві ПАТ «Коблево» відображаються в колективному договорі, в якому передбачено:

-соціальні гарантії працівникам у сфері охорони праці на рівні не нижче передбаченого законодавством;

-комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аварій та пожеж;

-обсяги і джерела фінансування заходів щодо охорони праці.

На підприємстві ПАТ «Коблево» розроблена нормативна, розпорядча, звітна та облікова документація з питань охорони праці. Нормативна документація з охорони праці являє собою обов'язкові для виконання правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи.

Розроблення нормативних актів з охорони праці здійснюється на підставі наказу керівника, яким визначаються конкретні строки, виконавці та відповідальний за розроблення необхідних документів. Для розроблення найважливіших та складних проектів може створюватися комісія чи робоча група.

Одним з найважливіших нормативних документів з охорони праці на ПАТ «Коблево» є інструкція з охорони праці.

Інструкція з охорони праці являє собою нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства та будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові або службові обов'язки.

Інструкції, що розроблені та затверджені на підприємстві ПАТ «Коблево», присвоєно порядкові номери охорони праці. Інструкції з охорони праці містять такі розділи: загальні положення;вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки під час виконання роботи; вимоги безпеки після закінчення роботи; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Збереження здоровя та працездатності людини в процесі трудової діяльності являється основним із завдань охорони праці в різних сферах діяльності. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів та своєчасні методи їх попередження забезпечують покращення умов праці, підвищенню продуктивності, перешкоджають професійним захворюванням, виробничого травматизму, аварій.

Проведемо аналіз виробничого травматизму на підприємстві ПАТ «Коблево», який показав зниження травматизму за 2010-2012 роки.

Основні показники, які характеризують виробничий травматизм на підприємстві наведемо в табл. 4.1.


Таблиця 4.1

Основні показники виробничого травматизму на підприємстві ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки

показникиРікАбсолютний прирістТемп приросту2010201120122012/20102012/20112012/20102012/201112345678Середньо-списочна чисельність працівників2502532522-10,80-0,40Кількість нещасних випадків111000,000,00Кількість днів непрацездатності303525-5-10-16,67-28,57Коефіцієнт частоти виробничого травматизму4,04,04,00,00,0-0,80,4Коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму30,035,025,0-5,0-10,0-16,7-28,6

Проаналізувавши дані табл. 4.1 приходимо до висновку, що кількість нещасних випадків на підприємстві ПАТ «Коблево» за останні роки є стабільною, 1 чоловік щороку. Коефіцієнт частоти виробничого травматизму на підприємстві становить 4, коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму в 2012 році становив 25, що на 16,7% більше у порівнянні з 2012 року та на 28,6% у порівнянні з 2011 роком.

До шкідливих факторів на виробництві ПАТ «Коблево» відносяться хімічні та біологічні фактори.

Хімічні фактори небезпеки на виробництві ПАТ «Коблево» це отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бурянами, гризунами, комахами (гербіциди, пестициди, інсектициди). Дуже небезпечними є агрохімікати - пестициди, добрива, які розкладаючись, вступають у численні хімічні реакції і часто утворюються вторинні небезпечні речовини - канцерогени. Природно, що для профілактики фахових злоякісних новоутворень насамперед необхідно вилучити канцерогени із виробництва.

Ряд процесів на підприємстві ПАТ «Коблево» супроводжується значним виділення пилу. Пил, який знаходиться у повітрі називають аерозолем, а скупчення осілого пилу - аерогелями. Отруйні пили можуть можуть розчинятися в біологічних середовищах організму та викликати отруєння. Шкідливість впливу залежить від кількості вдихуваного пилу, від ступеня його дисперсності та форми порошин, їх хімічного складу. Пил може викликати респіраторні проблеми (порушення дихання).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники - це біологічні об'єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини тварини). При контактуванні з отруйними луговими рослинами - осика, пастернак, тисячолисник, або потраплянні їх соку на шкіру людини, наприклад при праці на полі, виноградниках, розвиваються гострі запалення, екземи, дерматити. Уражаються відкриті частини тіла, на якому виникають смугові висипки. Важкі дерматити викликає борщовик Сосновського. Іноді отруєння виникають під дією летючих речовин черемхи, лика, лілеї, якщо їх тримати у зачиненому приміщенні - виникає головний біль, запаморочення.

Отже, на підприємстві ПАТ «Коблево» є виробничий травматизм, умови праці на даному виробництві характеризуються такими шкідливими факторами, як хімічні та біологічні.


4.2 Характеристика небезпечних виробничих факторів в ПАТ «Коблево»


На виробництві ПАТ «Коблево» нами виявлені основні небезпечні робочі зони, завдяки яким траплявся травматизм на підприємстві. Головним їх джерелом є людина, яка порушує трудову дисципліну та техніку безпеки: використання агрегатів без захисних загороджень. Можливі травми при контакті з рухомими частинами обладнання, транспортування агрегатів, стрічкові конвеєри, які можуть використовуватися без захисних кожухів, ремінних і ланцюгових передач.

Умови праці на даному виробництві характеризуються такими несприятливими факторами, як фізичні.

До фізичних факторів відносять відповідно: небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, який може пройти через тіло людини, недостатнє природне та штучне освітлення в робочій зоні, машини та рухомі механізми, окремі вузли машин мають швидко обертаючі деталі, внаслідок чого спостерігається підвищений рівень шуму та вібрації, підвищення температури, вологості, статичної електрики в робочій зоні. Все електрообладнання на виробництві працює від трифазної чотири провідної електричної системи напругою 380/220 В. За електронебезпекою молокопереробні приміщення відносяться до приміщень з підвищеною небезпекою, що повязано з наявністю струмопровідних бетонних полів, підвищеною вологістю.

При аналізі можливих наслідків впливу шкідливих факторів при дії на робітника частин обладнання рухомих машин, що коливаються можуть виникати рани, удари, вивихи, переломи, проникнення в організм дорідних тіл, пошкодження внутрішніх органів, ураження зорових органів і шкіряного покрову.

Небезпечні зони на виробництві повязані з електрикою: ремонт обладнання при включеному джерелі живлення; зона роботи теплогенератора та ходильних систем. При уражені електричним струмом можуть бути електричний удар, опіки, електричні знаки, електричний шок.

Робота більшості агрегатів на підприємстві ПАТ «Коблево» повязана з постійним підвищенням шуму (більше 70 дБ), а також проявами загальної та локальної вібрації від роботи машин. Довготривалий шум викликає у працівника головний біль, запаморочення, може привести до захворювання нервової та серцево-судинної системи, порушення в роботі органів зору, підвищення артеріального тиску. При дії загальної вібрації головний біль, підвищена збудженість, розлад печінки, шлунку та центральної нервової системи. При дії локальної вібрації підвищується кров'яний тиск, порушується робота мязового апарата, серцево-судинної системи та шлункового тракту.

Пожежонебезпечні фактори на виробництві: коротке замикання. Система автоматичного пожежогасіння і пожежної сигналізації на підприємстві ПАТ «Коблево» відсутня. Є щит з протипожежним інвентарем (ящик з піском, азбестове покривало), вогнегасники. У спеціально відведеному місці передбачено приміщення для паління. Передбачено блискавкозахист: будівля покрита блискавкозахисною сталевою сіткою (d>6 м), комірки не більше 12×12 м. Сітка знаходиться під шаром тепло та гідроізоляції.

Психофізіологічні фактори: втома та зниження працездатності до кінця зміни. Серед професійних захворювань, викликаних дією фізичних факторів, у робітників сільського господарства патології розвиваються внаслідок вібрації шуму, перенапруження і травмування нервово-мязового і опорно-рухового апарату.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, підготовка персоналу на підприємстві ПАТ «Коблево» до дій у надзвичайних ситуаціях здійснюється за спеціально розробленою схемою заходів захисту населення та територій.

На підприємстві ПАТ «Коблево» система заходів захисту від надзвичайних ситуацій включає:

-планування та здійснення необхідних заходів для захисту своїх працівників, обєктів господарювання;

-розроблення планів локалізації та ліквідації аварій з подальшим погодженням з Державною службою України з надзвичайних ситуацій;

-підтримання у готовності до застосування сил і засобів із запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

-створення та підтримання матеріальних резервів для попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій;

-забезпечення своєчасного оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або при виникненні надзвичайної ситуації.

Ст. 130 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що на підприємствах з чисельністю персоналу 50 осіб і менше розробляються та затверджуються інструкції щодо дій при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій. Розроблена інструкція не повинна суперечити положенням та вимогам Кодексу цивільного захисту України.

Інструкція розробляється та підписується посадовою особою підприємства з питань цивільного захисту, затверджується керівником підприємства та доводиться до всіх працівників під підпис.

Крім Інструкції, на підприємстві ПАТ «Коблево» розроблено План евакуації при пожежі або загрозі вибуху. Особливо це важливо для тих обєктів, на території яких може знаходитись значна кількість персоналу.

Деякі конкретні заходи, не відображені в нормативних документах підприємства, потребують внесення до посадових інструкцій працівників. Крім того, на підприємстві на підприємстві ПАТ «Коблево» розроблений й доведений до всіх працівників Порядок цілодобового оповіщення керівництва та працівників у випадку загрози або виникнення надзвичайної ситуації.

Всі працівники підприємства на підприємстві ПАТ «Коблево» повинні бути навчені діям, чітко знати свої обовязки та неухильно їх виконувати. Це також стосується адміністрації підприємства, яка в екстремальній обстановці не може приймати помилкові рішення або віддавати необґрунтовані розпорядження.

Уникнути цього дозволить якісно розроблена Інструкція щодо дій персоналу підприємства при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій.

Значну кількість коштів підприємство ПАТ «Коблево» витрачає на покращення умов праці, розробку і впровадження заходів щодо зниження виробничого травматизму і професійних захворювань, які крім соціального ефекту мають і економічний. Економічний ефект полягає у збільшенні періоду професійної активності працівників, рості продуктивності праці, зменшенні втрат, що пов'язані з травматизмом та професійно і виробничо обумовленою захворюваністю, зменшенні плинності кадрів, зменшенні витрат на пільги і компенсації.

ПАТ «Коблево» щороку виділяє кошти на впровадження заходів з охорони праці. Розрахуємо економічний ефект від впровадження вказаних заходів з охорони праці.

Економічною основою для визначення ефективності заходів з охорони праці виступає вартість валової продукції підприємства. Показник економічної ефективності розраховується за формулою:


Е = Q - Ен ×2 - К1), (4.1)


де Q - річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності заходів з охорони праці,

Ен - 0,08;

К1 та К2 - витрати на впровадження заходів для попередження нещасних випадків за попередній і звітний роки.

К1 (2011) = 174583 тис. грн. × 0,5% = 872,9 тис. грн.

К2 (2012) = 216926 тис. грн. × 0,5% = 1084,63 тис. грн.

Річна економія:

= Мн = 23,6 тис. грн.


Е = 223,6 - 0,08 × (1084,63 - 872,9) = 206,7 тис. грн..

Термін окупності витрат на охорону праці:


Т = К2/Q (4.2)


Т= 1084,63/223,6 = 4,85

Економічна ефективність заходів:


Ееф = Q / К2


Ееф = 223,6/1084,63 = 0,21

Проведений аналіз існуючих небезпек на підприємстві ПАТ «Коблево», пропонуємо запровадити такі заходи з безпеки праці:

. Робітників усіх робітничих операцій забезпечити спеціальним одягом і миючими засобами: рукавиці, робоча спецівка, робоче взуття на гумовій основі.

. Промислова вентиляція є одним із заходів, що забезпечує гігієнічні вимоги до повітряного середовища і метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. Тому необхідно впровадити у виробництво місцеву витяжну вентиляцію та природну.

. Аварійне та евакуаційне освітлення необхідно підключити до незалежного джерела живлення.

4. Захист людей від ураження електричним струмом при дотику електроустановок забезпечується захисним відключенням, зануленням, заземленням. Конструктивна розробка є безпечною для роботи працівників, передбачено захисне занулення електродвигуна при переході напруги з високого рівня на нижчий. Для заземлення обрано трубчасті заземлювачі довжиною 3 м. діаметром 30 мм., які розміщуються по контуру будівлі.

. Для пожежної безпеки необхідно встановити систему автоматичного пожежогасіння і пожежної сигналізації.

6. Провести навчання працівників та керівників виробничих підрозділів та перевірку знань з охорони праці з обовязковим оформленням протоколу результатів роботи комісії з перевірки знань;

. Оформити куточки охорони праці на виробничих ділянках;

. Підвищити якість контролю за питаннями охорони праці.

Від ефективності розроблення та впровадження в життя заходів із запобігання та ліквідації надзвичайної ситуації в разі її виникнення залежатиме життя та здоровя персоналу підприємств і розміри заподіяної шкоди.

Таким чином, передбачені заходи, від небезпечних та шкідливих факторів на виробництві, дозволять знизити травматизм та професійні хвороби у робітників підприємства ПАТ «Коблево».


Висновки до розділу 4


Аналіз охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях у ПАТ «Коблево», призвів до наступних висновків:

1. Організація охорони праці на підприємстві ПАТ «Коблево» включає кілька етапів: призначення відповідального з охорони праці; розроблення та затвердження документів з охорони праці; навчання з питань охорони праці; створення комісії з питань охорони праці. На підприємстві ПАТ «Коблево» призначено відповідального з охорони праці. Відповідальний з охорони праці підприємства підпорядковується безпосередньо роботодавцю. На підприємстві ПАТ «Коблево» розроблена нормативна, розпорядча, звітна та облікова документація з питань охорони праці.

2. Кількість нещасних випадків на підприємстві ПАТ «Коблево» за останні роки зросла. Умови праці на даному виробництві характеризуються такими несприятливими факторами, як фізичні, хімічні та біологічні. Небезпечні зони на виробництві повязані з електрикою, підвищення шуму. Для управління безпекою під час надзвичайних ситуацій на підприємстві ПАТ «Коблево» є затверджена інструкція щодо дій персоналу підприємства при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій.

сільськогосподарський фінансовий прибутковість


ВИСНОВКИ


У дипломній роботі магістра вирішено завдання з формування та використання фінансових ресурсів підприємства. Одержані результати дозволили зробити такі висновки:

. На підставі проведеного в роботі дослідження встановлено, що під фінансовими ресурсами на сьогодні слід розуміти сукупність усіх грошових ресурсів, які надійшли на підприємство за певний період або на певну дату у процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг - операційна діяльність), основних і оборотних засобів (інвестиційна діяльність) і видачі зобов'язань (майнових і боргових - фінансова діяльність). Особливістю фінансових ресурсів є те, що вони мають забезпечувати зберігання акумульованої вартості краще за інші види ресурсів. Крім того вони не потребують додаткових витрат на своє зберігання або ж їх розмір значно нижчий, ніж інших випадках. Класифікуються фінансові ресурси за ознакою права власності: власні та залучені.

. Джерелами формування фінансових ресурсів є власні кошти підприємства і залучені з різних джерел кошти. Можна виділити такі основні складові фінансових ресурсів підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, поточні зобовязання, бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів, надходження з централізованих корпоративних фондів, кредити. Всі фінансові ресурси фірми як внутрішні, так і зовнішні в залежності від часу, протягом якого вони знаходяться в розпорядженні фірми, діляться на короткострокові (до одного року) і довгострокові (понад одного року).

. Проведення аналізу структури власних та залучених ресурсів необхідний для оцінки раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства і його ринкової стабільності. На основі комплексної та всебічної оцінки системи показників характеризують ефективність використання фінансових ресурсів та результативність діяльності підприємства можна не тільки в динаміці оцінити ефективність використання фінансових ресурсів підприємства, а й визначити «вузькі місця», за рахунок яких можна поліпшити ці показники.

. Проведений аналіз сільськогосподарського виробництва в Україні показав що дана галузь має позитивну динаміку розвитку. У 2012 році у порівнянні з 2010 роком зростання обсягу продукції сільського господарства відбулося по всім основним видам сільськогосподарської продукції, крім вовни. В структурі джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств найбільшу частку за досліджуваний період займає власний капітал, понад 60%, а поточні зобовязання займають в межах 36-38% за досліджуваний період.

5. Проведений аналіз динаміки та структури фінансових ресурсів ПАТ «Коблево» засвідчив, що у 2012 р. питома вага власних фінансових ресурсів у структурі балансу склала 44,1%, тоді як у 2010 р. цей показник становив 39,85%, тобто збільшення власних фінансових ресурсів у структурі фінансових ресурсів складає 4,25 в.п. за весь період. Впродовж 2012 року власні фінансові ресурси збільшилися на 7752 тис. грн. і на кінець року становили 114995 тис. грн. Проаналізувавши співвідношення коефіцієнтів надходження і вибуття, можна зробити висновок, що на підприємстві іде процес накопичення власних фінансових ресурсів.

. Провівши оцінку ефективності використання фінансових ресурсів на підприємстві ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках встановлено, що фінансові ресурси на підприємстві використовуються ефективно. Підприємство ліквідне, фінансово стійке, прибуткове та рентабельне. Також встановлено, що в 2010 році на кожну гривну вкладених в основні фонди отримано 3,056 грн. доходу, в 2011 - 2,363 грн., в 2012 році - 3,274 тис. грн., а на кожну гривну отриманого доходу вартість основних фондів складає 0,327 грн. в 2011 - 0,423 грн., в 2012 році - 0,305 тис. грн. Рівень ділової активності ПАТ «Коблево» можна охарактеризувати як середній (задовільний).

7. Основними напрямками державної підтримки АПК за рахунок державного бюджету є наступні: пряма бюджетна державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників у вигляді субсидій, дотацій і компенсацій; державна підтримка короткострокового грошового кредитування сезонних витрат товаровиробників АПК на пільгових умовах (на поворотній основі), а також такі форми державної бюджетної підтримки, як відшкодування різниці в процентних ставках по кредитах, що залучаються сільськогосподарськими товаровиробниками в банках, і кошти на формування фінансово-кредитної системи обслуговування товаровиробників АПК; державна підтримка забезпечення підприємств і організацій агропромислового комплексу машинобудівною продукцією на основі довгострокової оренди або лізингу (на поворотній основі); спеціалізована державна підтримка за окремими напрямками: розвиток фермерства, створення сезонних накопичень запасних частин, фонду насіння та ін.; державне безповоротне фінансування капітальних вкладень, інвестицій в рамках державних цільових програм; поворотне державне фінансування капітальних вкладень, а також надання державних гарантій за залученими інвестиційними кредитами.

8. Підприємству ПАТ «Коблево» для удосконалення формування фінансових ресурсів повинно орієнтуватися на наступні її етапи: планування та прогнозування грошових потоків: складання відповідних внутрішніх документів (бюджет грошових потоків, плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар тощо); затвердження та впровадження бюджету грошових потоків (дотримання його при організації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності); контролінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників звіту про рух грошових коштів; корегування планових величин відповідно до зміни зовнішніх і внутрішніх умов реалізації бюджету грошових потоків.

9. Провівши аналіз методичних підходів до рішення завдань по оптимізації структури джерел формування капіталу, встановлено, що використання кредитів комерційного банку має рацію па підприємстві тільки в тому випадку, якщо середня рентабельність активів підприємства перевищує середню процентну ставку за користування кредитом банку. Для підприємства ПАТ «Коблево» недоцільно користуватися банківським кредитом з відсотковою ставкою вище 17% у 2011 році та 12% у 2012 році. Також підприємству вигідніше нарощувати власні кошти за рахунок емісій акцій, ніж отримувати кредит.

10. Організація охорони праці на підприємстві ПАТ «Коблево» включає кілька етапів: призначення відповідального з охорони праці; розроблення та затвердження документів з охорони праці; навчання з питань охорони праці; створення комісії з питань охорони праці. На підприємстві ПАТ «Коблево» призначено відповідального з охорони праці. Відповідальний з охорони праці підприємства підпорядковується безпосередньо роботодавцю. На підприємстві ПАТ «Коблево» розроблена нормативна, розпорядча, звітна та облікова документація з питань охорони праці. До шкідливих факторів на виробництві ПАТ «Коблево» відносяться хімічні та біологічні фактори.

11. Кількість нещасних випадків на підприємстві ПАТ «Коблево» за останні роки зросла. Умови праці на даному виробництві характеризуються такими несприятливими факторами, як фізичні, хімічні та біологічні. Небезпечні зони на виробництві повязані з електрикою, високою вологістю, підвищення шуму. Пожежонебезпечні фактори: коротке замикання. Система автоматичного пожежогасіння і пожежної сигналізації на підприємстві. Є щит з протипожежним інвентарем та вогнегасники. У спеціально відведеному місці передбачено приміщення для паління. Передбачено блискавкозахист. Для безпеки з охорони праці пропонуємо запровадити такі заходи: робітників усіх робітничих операцій забезпечити спеціальним одягом і миючими засобами: рукавиці, робоча спецівка, робоче взуття на гумовій основі; необхідно впровадити у виробництво місцеву витяжну та природну вентиляцію. Аварійне та евакуаційне освітлення необхідно підключити до незалежного джерела живлення. Для пожежної безпеки необхідно встановити систему автоматичного пожежогасіння і пожежної сигналізації.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.Антикризисное управление: Учебник. - 2-е изд., доп. и перераб. / под ред. Э.М. Короткова. - М.: Инфра - М, 2006. - 620 с.

2.Антикризисное управление: Учебное пособие / под ред. К.В. Балдина. - М.: Гардараки, 2005. - 271 с.

.Антикризисное управление: Учебное пособие / рук. авт. колл. проф. И.К. Ларионов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2009. - 292 с.

.Антикризисное управление: Учебное пособие: В 2 т. Т. 2.: Экономические основы / отв. ред. Г. К. Таль. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 1027 с.

.Балдин К.В. Антикризисное управление: макро- и микроуровень: учебное пособие / К.В. Балдин, О.Ф. Быстров, А.В. Рукосуев - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2008. - 316 с.

6.Бандурка О. М. Фінансова діяльність підприємств / Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П.І., Петрова К. Я. - 2-е вид. Перероб. І допов. - К.:Либідь, 2002. - 384 с.

7.Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління [Клебанова Т.С., Бондар О.М., Мозенков О.В. та ін.]; за ред. О.В. Мозенкова. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. - 320 с.

8.Благодєтєлєва - Вовк С.Л. Управління фінансовою санацією підприємств: [навчальний посібник] / С.Л. Благодєтєлєва - Вовк. - К.: Ніка - Центр, 2009. - 248 с.

9.Бланк И.А. Антикризисное финансовое управление предприятием / И.А. Бланк. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2006. - 672 с.

.Бланк И.А. Основы финансового менеджмента / И.А. Бланк. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2004. - 592 с.

.Бланк И.А. Финансовая стратегия предприятия: [учебный курс] / И.А. Бланк. - К.: Ника-Центр, 2009. - 520 с.

.Бойчик І.М. Економіка підприємства [навчальний посібник] / І.М. Бойчик. - К.: Атака, 2008. - 480 с.

.Большаков А.С. Антикризисное управление: финансовый аспект / А.С. Большаков. - СПб.: СПбГУП, 2005. - 132 с.

14.Бражко О.В. Системний аналіз та оцінювання економічної ефективності залучення інвестиційних ресурсів / О.В. Бражко // Держави і регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 5. - С. 41 - 43.

.Василенко О.В. Антикризове управління підприємством: [навч. посібник] / О.В. Василенко; [вид. 2-ге]. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 504 с.

16.Гриньова В.М. Фінанси підприємств : Навч. посіб. / В.М. Гриньова, В. О. Коюда. - К. : Знання-Прес, 2004. - 424 с.

17.Гончарук А.Ю. Антикризисное управление и трансформация производственных систем: методология и практика / А.Ю. Гончарук. - М.: ЗАО Изд-во «Экономика», 2006. - 287 с.

18.Егорычев И.Г. Анализ методик прогнозирования кризисной ситуации коммерческих организаций с использованием финансовых индикаторов / И.Г. Егорычев, А.Ф. Крюков // Менеджмент в России и зарубежом. - 2007. - № 2. - С. 21 - 25.

.Єлець О.П. Організаційно-економічні передумови антикризового управління / О.П. Єлець // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007.- Том 2, № 4. - С.148 - 152.

.Єлецьких С.Я. Фінансова санація та банкрутство підприємств: [навчальний посібник] / С.Я. Єлецьких, Г.В. Тельнова. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 176 с.

.Єфіменко Н.А. Регіональні особливості розміщення продуктивних сил машинобудування як виду економічної діяльності та їх відтворювальні аспекти / Н.А. Єфіменко // Регіональна економіка. - 2011. - № 2. - С. 71 - 77.

22.Жарковская Е.П. Антикризисное управление: учебник / Е.П. Жарковская, Б.Е. Бродский. - [2 - е изд., испр. и доп.]. - М.: Омега - Л, 2005. - 357 с.

23.Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (нова редакція від 21 листопада 2002 р. (із змінами та доповненнями) / [Електроний ресурс]

.Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2344 - 12 від 14.05.1992 року (із змінами та доповненнями) / [Електроний ресурс]

25.Зарубинский В.М. Финансовое управление предприятием на основе использования открытой информации / В.М. Зарубинский, Н.С. Зарубинская, Н.И. Демьянов // Актуальные проблемы экономики. - 2008. - № 12. - С. 31 - 41.

.Зуб А.Т. Антикризисное управление: [учебное пособие для студентов вузов] / А.Т. Зуб. - М.: Аспект Пресс, 2009. - 319 с.

.Іванюта С.М. Антикризове управління: [навчальний посібник] / С.М. Іванюта. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 288 с.

.Калюжний В.В., Михаліцька Н.Я. Методи визначення ймовірності банкрутства підприємств / В.В. Калюжний, Н.Я. Михаліцька // Збірник наукових праць Ринкова трансформація економіки. - 2003. - Вип. 7. - С. 89 - 99.- Харків: ХІБМ, 2003.

29.Кац И. Антикризисное управление предприятием / И. Кац // Проблемы теории и практики управления. - 2003. - № 2. - С. 82 - 85.

30.Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств: Навч.посібник: Курс лекцій / За ред. д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 268 с.

31.Колісник М.К. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: [навчальний посібник] / М.К. Колісник, П.Г. Ільчук, П.І. Віблий. - К.: Кондор, 2007. - 272 с.

32.Концепція загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року.

.Король В.С. Антикризовий менеджмент в умовах ринкової трансформації економіки / В.С. Король. - Л.: Ін-т регіон. досліджень НАН України, 2001. - 20 с.

34.Крутик А.Б. Антикризисный менеджмент / А.Б. Крутик, А.И. Муравьев. - СПб.: Питер, 2011. - 432 с.

.Курошева Г.М. Теория антикризисного управления предприятием: [учебное пособие] / Г.М. Курошева. - СПб.: Речь, 2007. - 372 с.

36.Лагун М.І. Методичні аспекти аналізу фінансового стану підприємств у контексті прийняття управлінських рішень / М.І. Лагун // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 7 (74). - С. 16 - 20.

.Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: [навч. посіб.] / Л.О. Лігоненко, М.В. Тарасюк, О.О. Хіленко. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. - 377 с.

.Любімов В.І. Адаптація машинобудівних підприємств до нових умов господарювання / В.І. Любімов // Держави і регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 5. - С. 194 - 198.

.Любченко О.М. Вдосконалення державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону / О.М. Любченко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 12 (79). - С. 148 - 150.

.Макаренко І.О. Алгоритм антикризового управління підприємством / І.О. Макаренко // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 3 (45). - С. 104 - 109.

41.Макаренко И.О. Анализ проблем антикризисного управления предприятием при угрозе банкротства / И.О. Макаренко // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 9 (51). - С. 170 - 174.

42.Макаренко И.О. Моделирование денежных потоков в условиях антикризисного управления предприятием / И.О. Макаренко // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 8 (50). - С. 40 - 45.

.Макаренко М.В. Процес створення моделі ефективного функціонування промислових підприємств / М.В. Макаренко // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 4 (34). - С. 141 - 147.

.Мартиненко В.П. Оцінка сучасного стану конкурентоспроможності промислового виробництва / В.П. Мартиненко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 7 (74). - С. 109 - 113.

.Масенко Б.П. Антикризове управління: [навч. посіб] / Б.П. Масенко, Т.М. Афонченкова. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - 264 с.

.Матвійчук А. Діагностика банкрутства підприємств / А. Матвійчук // Економіка України. - 2007. - № 4. - С. 20 - 28.

47.Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; [пер. с англ.]. - М.: Дело, 2007. - 800 с.

.Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства / Додаток до наказу Мінекономіки України від 17 січня 2001, № 10 /

.Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства / Наказ Мінекономіки України від 19 січня 2006, № 14 // zakon.rada.gov.ua.

.Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: [навч. посіб] / В.О. Мец. - К.: Вища школа, 2003. - 278 с.

.Мороз О.В. Інституціональні особливості превентивного антикризового управління підприємством [монографія] / О.В. Мороз, І. В. Шварц. - Вінниця: УНІВЕРСУМ - Вінниця, 2006. - 137 с.

.Москаленко В.П. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства як основа для діагностики його банкрутства / В.П. Москаленко, О.Л. Пластун // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 6 (60). -С. 180 - 191.

53.Мочерний С.В. Економічна теорія : Навч. посібник / С.В. Мочерний. - К. : Видавничий центр "Академія", 2005. - 640 с.

54.Осипов В.І. Економіка підприємств. - Одеса:Маяк, 2005. - 724 с.

55.Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія) : Навчальний посібник / В.М. Опарін ; Київський національний економічний ун-т. - К. : КНЕУ, 2001. - 238 с

56.Петренко С.М. Сучасні підходи щодо визначення ефективності інвестиційних проектів / С.М. Петренко // Держави і регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 5. - С. 397 - 400.

57.Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств / За ред. проф. А.М. Поддерьогіна. - 6-е вид., перероб. Та допов. - К.: КНЕУ, 2006 . - 552 с.

58.Пойда-Носик Н.Н., Грабарчук С.С. Фінансові ресурси підприємства // Фінанси України. -2003. - № 1. - С. 96 - 103. Портин Г.О. Фінанси підприємств. / Г.О. Портин, А. Г. Загородній - К.: Знання, 2006. - 379 с.

59.Попов Р.А. Антикризисное управление: [учебник] / Р.А. Попов. - М.: Высш. шк., 2009. - 429 с.

60.Рибалка О. Формування системи показників фінансового стану підприємства для оцінки ймовірності банкрутства / О. Рибалка // Економіст. - 2010. - № 9 (вересень). - С. 63 - 65.

.Салига С.Я. Антикризове фінансове управління підприємством: [навчальний посібник] / С.Я. Салига, Є.І. Ляшенко, Н.В. Дацій, С.О. Корецька, Н.В. Нестеренко, К.С. Салига. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 208 с.

.Сінкьовський М.І. Механізм управління промисловими підприємствами України в умовах формування ринкової економіки / М.І. Сінкьовський // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №12 (79). - С. 72 - 75.

.Ситник Л.С. Організаційно-економічний механізм антикризового управління підприємством / Л.С. Ситник. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2000. - 504 с.

.Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: [монографія] / О.О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2008. - 272 с.

.Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: [навч. посіб.] / О.О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2005. - 410 с.

.Ткаченко А.М. Поняття та причини виникнення кризових явищ на підприємстві / А.М. Ткаченко, О.П. Єлець // Матеріали X?? Наук.-техн. конф. студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів ЗДІА [«Економіка підприємства»], (Запоріжжя, 16 - 20 квітня 2007). - Запоріжжя: ЗДІА, 2007. - С. 186 - 188.

.Трененков Е.М. Диагностика в антикризисном управлении / Е.М. Трененков, С.А. Дведенидова // Менеджмент в России и за рубежом. - 2002. - № 1. - С.3 - 25.

.Тугай Л.В. Подолання кризових явищ як чинник фінансового оздоровлення регіонів / Л.В. Тугай // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 12 (66). - С. 118 - 123.

69.Філімоненков О. С. Фінанси підприємств : підруч. / О. С. Філімоненков, Д. І. Дема ; заг. ред. О. С. Філімоненко. - К. : Алерта, 2009. - 496 с.

.Фіщенко О.М. Обґрунтування доцільності інвестиційних проектів в умовах антикризового управління / О.М. Фіщенко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007. - Том 2, № 4. - С. 111 - 114.

71.Фокіна Н.П. Криза на підприємстві: економічний зміст, причини виникнення та систематизація кризових факторів / Н.П. Фокіна // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 6 (24). - С. 43 - 45.

72.Хачатурян С.В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація // Фінанси України. - 2003. - № 4. - С.77 - 81.

73.Чевганова В.Я. Методичні підходи до аналізу можливості відновлення платоспроможності підприємств / В.Я. Чевганова, І.Б. Чичкало - Кондрацька // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 4 (22). - С. 30 - 33.

74.Червова Л. Порівняльний аналіз динаміки інвестицій в економіку України / Л. Червова // Економіка України. - 2007. - № 3. - С. 32 - 41.

.Черкасова С.О. Розробка антикризового механізму управління підприємством в умовах трансформації економіки / С.О. Черкасова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2011. - № 65. - С. 87 - 88.

.Чернявський А.Д. Антикризове управління фірмою: [навчальний посібник] / А.Д. Чернявський. - К.: Зовнішня торгівля, 2005. - 328 с.

.Шандова Н.В. Оцінка загальної стійкості розвитку промислового підприємства / Н.В. Шандова // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 9 (63). - С. 169 - 173.

.Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: [підручник] / В.М. Шелудько. - К.: Знання, 2006. - 439 с.

.Щербань І.О. Особливості системи антикризового управління в діяльності посередницьких організацій / І.О. Щербань // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 9 (76). - С. 143 - 146.

.Шиян Д.В., Сторочко Н.І. Фінансовий аналіз: [навч. посіб.] / Д.В. Шиян, Н.І. Сторочко. - К.: Видавництво АСК, 2005. - 240 с.

.Штангрет А.М. Антикризове управління підприємством: [навч. посіб.] / А.М. Штангрет, О.І. Копилюк. - К.: Знання, 2007. - 335 с.

82.Экономика предприятия: [учебник для вузов] / под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандера. - [3-еизд., переаб. и доп.] - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2009. - 718 с.

.Чирва Ю.О., Бабяк О.С. Безпека життєдіяльності: [навч. посібник]. / Ю.О. Чирва, О.С. Бабаян - К.: АТІКА, 2005. - 304 с.

.Web-сайт Державного комітету статистики [Електронний ресурс]


Теги: Фінансові ресурси сільськогосподарського підприємства  Диплом  Сельское хозяйство
Просмотров: 30279
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Фінансові ресурси сільськогосподарського підприємства
Назад