Туристичне районування Південно-Африканської Республіки

Вступ


Південно-Африканська Республіка (ПАР) - держава унікальне і одночасно у всіх відносинах повне контрастів. По великій кількості і різноманітності флори і фауни ця країна стоїть на 3-му місці в світі після Бразилії та Індонезії. А поряд з красивими європейського типа містами, що мають відмінну інфраструктуру, можна побачити численні брудні поселення з жалюгідних халуп і сміттєвих куренів.

Це сама промислово розвинена країна Чорного континенту. У Водночас щодо розриву між доходами різних верств населення Південна Африка займає одне з перших місць у світі. За міжнародною оцінкою, близько 34% населення проживає за межею бідності, тобто має щоденний дохід/зарплату менше $ 2. Щоб згладити гострі соціальні протиріччя, влади залучають у країну інвестиції і створюють сприятливі умови для розвитку бізнесу. У результаті кількість туристів і підприємців, які приїжджають в ПАР, постійно збільшується.

Туристське країнознавство - це комплексна дисципліна, представлена системою знань, відокремлених від класичного країнознавства з метою надання спеціалізованої інформації майбутньому спеціалісту в галузі міжнародного туризму.

Дисципліна вивчає особливості туристичного потенціалу окремих регіонів і країн світу, що посідають провідне місце в туристичній галузі. При вивченні країни використовують такі найосновніші характеристики як: географічне положення, економіка, історія, культура та політика, які в сукупності формують уявлення про країну.

Завдання дослідження :

фізико-географічне положення та природо кліматичні особливості ПАР ;

клімат та рельєф;

історико-культурний потенціал країни;

етнографічні властивості країни;

економічні умови та ресурси країни, структуру населення, трудові ресурси, рівень економічного розвитку;

провести туристичне районування країни на основі дослідження розміщення окремих туристичних ресурсів;

проаналізувати туристичний ринок ПАР .

Предметом дослідження є вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів ПАР, сучасний стан туристичної галузі країни.

Обєктом дослідження є інструмент впливу на формування та розвиток туристичної галузі в умовах високої конкуренції та інших факторів.

Курсова робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаних джерел.


І. Теоретичні та методичні аспекти туристичного вивчення країни


Південно-Африканська Республіка - держава в південній частині Африканського материка, омивається водами Атлантичного і Індійського океанів. На його території розташовані невеликі самостійні держави Лесото і Свазіленд, на півночі граничить з Мозамбіком, Зімбабве, Ботсваною і Намібією.

Ця країна відіграє значну роль не тільки в Південній Африці, а й в світі. На ПАР припадає 28 % ВНП всього континенту, а його розміри на душу населення в п'ять разів вищі від середньоафриканських. У світі ПАР виступає як один з важливих постачальників сировини; її в цьому відношенні можна поставити в один ряд з Канадою та Австралією.

Включаючи характеристику географічного положення всі відомості про оточення країни, необхідний жорсткий відбір матеріалу. Єдиним критерієм такого відбору може бути виділення тих відомостей, явищ і предметів, які формують риси своєрідності та унікальності держави. Тому немає необхідності, навіть неприпустимо давати розгорнуту відповідь на кожний пункт плану. До самого плану, його змісту також слід підійти аналітично, маючи на увазі ті ж критерії. Звичайно, бажано включити в характеристику всі категорії, або системи відносин, географічного положення. Але, як у будь-якому правилі, тут також може бути виключення. Класичний план характеристики географічного положення запропонував основоположник вітчизняної економічної географії Н. Н. Баранський. Але в туристському країнознавстві для складання та оцінки географічного положення представляється необхідним дати короткі пояснення по основним пунктам плану. Опис положення об'єкта відносно основних ліній і точок на карті або на материку означає необхідність визначити власне місце розташування території країни. При цьому достатньо вказати суттєві риси розташування, вказавши, наприклад, що країна розташована в помірних широтах уздовж східної окраїни такого-то материка, або вздовж східного узбережжя. Далі слід назвати, до узбережжя яких значних об'єктів вод Світового океану має вихід країна і які можливості з цим пов'язані. Потім підлягають врахуванню ті великі форми рельєфу, які знову-таки розташовані одночасно на території декількох держав-сусідів. Тобто мова може йти, наприклад, про спільне використання у сфері туризму тих гірських систем або гірських країн, які, розташовуючись поза територією тієї чи іншої країни, захищають її від холодних, гарячих, вологих, сухих повітряних мас. Потім викладається матеріал, який складається з двох частин: перша - просте перерахування тих кліматичних поясів, в яких розташована країна; друга - не тільки вказівка, які розташовані поруч з даною державою центри впливу на нього, але і коротка довідка про те, як це впливає на туризм. Далі доцільно назвати природні зони, в яких розташована територія, давши коротку оцінку того, наскільки це сприятливо для туризму.

Характеристика економіко-географічних аспектів країни. Спочатку треба просто перерахувати держави, з якими вона межує. Що стосується ресурсно-географічного положення, то слід звернути увагу на збіг або розбіжність потенціалів в сусідніх країнах, які відрізняються один від одного за різноманітністю, багатством і значущістю ресурсів сфери туризму. Якщо у навколишніх країнах ресурсний потенціал бідніші або він істотно відрізняється за складом, це вигідно для країни. Потім треба встановити, чи є в найближчому оточенні країни реальні споживачі продукції туристичного бізнесу. За інших рівних умов це економічно розвинені країни (промислові і торгові). Сприятливою рисою географічного становища є наявність великих центрів і районів туризму на території сусідніх країн.

Характеризуючи транспортно- географічне положення, слід звертати увагу на те, які види транспорту забезпечують у сфері туризму міжнародні перевезення і зв'язку країни. Під оцінкою при цьому розуміється специфічна особливість її положення в системі доріг континенту: центральне, периферійне, окраїнне, віддалене, ізольоване і т.п. Якщо держава є членом військового блоку, про це необхідно написати, оцінивши, що з цього випливає. Якщо не є, то не треба про це взагалі не згадувати. Туризм дуже чутливий до екологічної ситуації. В цьому випадку доцільно вказати яка благополучність, так і проблеми (в екологічному відношенні) певної країни.

Природа як умова розвитку туризму.

Природа, природне середовище - один з найважливіших блоків країнознавства. Природні умови і природні ресурси будь-якої країни являють собою, як правило, основну частину потенціалу, який визначає можливості розвитку туризму. Це вимагає досить уважного і докладного розгляду практично всіх основних компонентів природи на досліджуваної території. В курсі комплексного географічного країнознавства застосовується наступний стандартний план характеристики: рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність, тваринний світ, природні зони і т.д., аналогічний курсів загального землезнавства і фізичної географії. Таким чином, комплексне країнознавство і туристське країнознавство тісно пов'язані між собою, мають загальний об'єкт дослідження та є розділами однієї області знання - країнознавства. Але до цього загального об'єкта дослідження вони підходять з різних точок зору: комплексне країнознавство розглядає загальні взаємозв'язки між цілісною природою, господарством і населенням, а туристське країнознавство вивчає ті компоненти природи та просторові відмінності, які впливають на розвиток туризму. Мета цього розділу - навчити студентів бачити і характеризувати ті компоненти і елементи природи, які визначають можливості розвитку господарства в цілому, а туризму, а також, аналізуючи природну своєрідність територій, розуміти залежність видів і напрямків туристичного бізнесу від певних властивостей компонентів природи.

Рельєф - основний компонент природи будь-якої країни. По-перше, характеристика рельєфу формує початковий образ території, крім того, рельєф визначає можливості розвитку багатьох видів туризму, тобто він має самостійне значення як умова розвитку туристичного бізнесу. По-друге, рельєф - важливий фактор, що впливає на всі інші компоненти природи: води, клімат, рослинність і тваринний світ значною мірою визначаються особливостями рельєфу. Чим різноманітніший рельєф, тим більше різноманітності в інших компонентах, тим багатше природа в цілому. Чим яскравіше виражене чергування форм рельєфу, тим більший інтерес вона представляє.

Загальну характеристику рельєфу доцільно почати, вказавши, які форми рельєфу знаходяться на території, яке їх співвідношення площі (яка з них переважає), перерахувати назви найбільш значних гір і рівнин.

Клімат - головний компонент природи, який визначає можливості розвитку туризму в будь-якій країні. Причина цього в тому, що саме клімат, його особливості визначають попит. Вибираючи країну, турист перш за все цікавиться тим, які клімат і погода, наскільки вони будуть сприятливі для відпочинку. Крім того, клімат впливає практично на всі інші компоненти природи. Різноманітність кліматичних умов - одна з головних причин різноманітності видів і напрямів туризму в даній країні. У характеристиці клімату і погоди слід звернути увагу на ряд положень (аспектів). По-перше, клімат і погода - різні поняття, хоча і однаково важливі для туризму. При цьому клімат - поняття більш загальне в порівнянні з погодою. Тому починати характеристику слід з вивчення основних закономірностей та понять клімату, розглядаючи послідовно головні елементи, явища і показники, що характеризують їх. Насамперед, слід звернути увагу на те, в яких (якому) кліматичних поясах розташована країна, і які особливості їх поширення по території. Якщо на території країни декілька кліматичних поясів, то доцільно вибрати найбільш сприятливий для туризму і спочатку дати характеристику цього поясу за планом: тип або типи клімату, оскільки якщо назва пояса має префікс «суб», то типи клімату змінюються за сезонами року відповідно до типів повітряних мас. Кліматичні умови всередині поясу змінюються з заходу на схід, відповідно змінюються підтипів повітряних мас змінюються кліматичні області. Тип клімату визначається типом повітряної маси, а кліматична область - підтипом повітряної маси. Якщо у вибраному кліматичному поясі кілька кліматичних областей, то характеризувати їх слід в порядку, відповідному ступеню сприятливості умов для туризму. Інформація про те, в якій кліматичній області знаходиться цікавить нас область, обов'язкове, так як кліматичні показники, а тим більше дані погоди безпосередньо залежать від цього. Потім треба послідовно визначити основні елементи: дані про температуру, тиск, вологість, опади, вітри.

Розглядаються параметри показників протягом року, в середньому за рік, сезонно, а також зміни амплітуди коливань. Амплітуди важливі при визначенні специфічних особливостей клімату. Так, наприклад, значні амплітуди коливань типові для областей з різко континентальним і континентальним кліматом, а в приморських районах амплітуди коливань невеликі. Далі треба коротко зупинитися на характеристиці основних кліматичних явищ. При цьому особливу увагу слід приділити областям високого і низького тиску. Далі необхідно дати характеристику погоди. Послідовність аналогічна характеристиці клімату: тип погоди, характеристика основних елементів і явищ. Різниця полягає лише в тому, що при характеристиці погод якісні показники відіграють, як правило, більш важливу роль, формуючи образ середовища перебування.

Наприклад, «погода - сонячна, тепла, без опадів, майже безвітряна» - така характеристика скаже набагато більше, ніж кількісні дані, які теж мають значення.

Води світового океану і суходолу. Туристське вивчення вод Світового океану і суходолу Характеристика вод суші включає характеристику річок, озер, боліт, підземних мінеральних вод. Коротку характеристику льодовиків слід привести у розділі «Рельєф країни», а детальна характеристика льодовиків представляє безперечний інтерес, але це вже ресурси розвитку спортивного, зокрема гірськолижного туризму. Загальна характеристика річок включає відомості про те, наскільки багата ними територія країни, які вони за розмірами, значенням, величиною і особливостям розміщення. Потім слід перерахувати найбільш великі головні річки країни і привести характеристику кількох річок різного типу, що представляють інтерес для туризму. Характеристика кожної з річок дається за таким планом: назва річки, її місце в річковій системі (головна річка або приплив), місце розташування, витік, гирло. Далі характер течії річки, температура води, швидкість течії, ухил і падіння. Великий вплив на розвиток певних видів туризму надають режим річки (зміна рівня води, наявність і час повені, межені, паводків, тривалість і стійкість льодового покриву, час льодоставу та льодоходу), характер русла (наявність порогів, водоспадів, «щік», перекатів) і річкової долини. Загальна характеристика озер включає інформацію про те, наскільки багата ними територія країни, які вони за походженням, величиною, глибині, які особливості їх розміщення. Далі, назвати найбільш великі озера та дати характеристику тих з них, які представляють найбільший інтерес для різних видів туризму. Характеристика кожного з озер дається за таким планом: назва озера, його місце розташування, походження озерної улоговини (тектонічний, льодовикове, карстове), характер берегової лінії, дна і гірських порід, що складають береги і дно озера, глибини, температура, солоність (стічне або безстічне), режим і рух вод озера, характер рельєфу і рослинності берегів. Часто навколо великого озера або уздовж великої ріки формується особливий мікроклімат сприятливий для розвитку туризму. Крім того, на берегах подібних водойм, як правило, є безліч великих і малих історичних і культурних центрів, що сприяє розвитку круїзного озер-але-річкового туризму. Мінеральні озера являють важливий ресурс для лікувально-оздоровчого туризму. Річки та озера часто мають багатий підводний світ, тваринний і рослинний, коротка характеристика якого представляється необхідною і доцільною. Болота становлять інтерес для туризму головним чином як місця оселення рідкісних, іноді унікальних рослин і тварин, тому будуть розглянуті у відповідному розділі. Підземні мінеральні води і грязі мають особливе значення для туризму, про що вже говорилося. Власне для туризму інтерес представляють не підземні пласти, що містять воду, а джерела, тобто природні місця виходу вод на поверхню, або артезіанські свердловини - штучно створені місця виходу мінеральної води на поверхню. Характеристика окремих джерел має велике значення для лікувального туризму, але є частиною іншого курсу - «Туристські ресурси». В даному курсі достатньо навести загальну характеристику мінеральних вод і лікувальних грязей країни. Характеристика цих вод і грязей включає оцінку того, наскільки багата ними територія країни, які вони за складом, температурі і характером впливу на організм людини.

Природні зони, рослинний і тваринний світ. Методи дослідження природних зон, рослинності і тваринного світу Характеристика висотних поясів не може бути визначена або складена експертним шляхом, оскільки природні комплекси навіть на схилах однієї гори розрізняються в залежності від експозиції, природні (рослинні) спільноти північних схилів будуть іншими, ніж південних, східних чи західних. Тому у характеристиці може бути використана тільки запозичена з інших джерел інформація і складена іншими авторами характеристика висотних природних комплексів. Слід пам'ятати, що чим більша різноманітність природних комплексів, тим краще умови для туризму.

Рослинність - один з найважливіших компонентів природи, що визначає загальний вигляд території, співвідношення відкритих і закритих просторів, а значить, мальовничість місцевості. Власне, назви природних зон і висотних поясів визначаються за переважаючим на них типом рослинності. Уявлення про розміщення рослинності в країні можна отримати з допомогою карти рослинності. Значення рослинності як умови розвитку туризму дуже велике; друге місце за ступенем значущості займають ліси (деревна рослинність). Ліси збагачують повітря киснем, поглинають вуглекислий газ, очищають повітря від забруднення. Найбільшу привабливість для туристів представляють сухі світлі ліси з великою різноманітністю видового складу. Не менш цікаві також багатоярусні ліси зі складним складом рідкісних, часто унікальних порід. Перше місце за ступенем привабливості займають лісостепу, савани і рідколісся (трав'яниста рослинність там переважає), особливо в країнах Африки. Болота займають величезні площі у багатьох країнах, але значимість рослинності боліт для туризму менше. Природна трав'яниста рослинність степів збереглася лише в заповідниках, національних парках або високо в горах (альпійські та субальпійські луки, відрізнялися барвистим різнотрав'ям). Твердолисті ліси і чагарники субтропічного поясу цікаві за видовим складом, але зустрічаються лише на окремих ділянках. А чагарникова рослинність пустель настільки розріджена, що не представляє реальної практичної значущості для туризму, створюючи лише загальний фон території. Характеристика рослинного покриву як умови розвитку туризму починається з вказівки переважного типу або типів рослинності і домінуючих видів рослин, відповідних кожному типу. На підставі цих рослин визначаються типове чи типові рослинні співтовариства. Наприклад, в зоні мішаних лісів переважає деревна рослинність, яка в основному представлена соснами, дубами і буками. Типовим рослинним співтовариством є сосново-дубово-букові ліси. Далі вказується кількість ярусів, коротка характеристика найбільш цікавих ярусів (наприклад, підліска), географія поширення і оцінка можливості використання рослинності по основним напрямкам чи видам туризму.

Для оцінки можливостей використання необхідно перелічити, які групи рослин зустрічаються на даній території. Наприклад, якщо на даній ділянці території країни зустрічаються рідкісні, ендемічні і реліктові рослини (тварини), це є підставою для розвитку екскурсійно-пізнавального або екологічного туризму. Умовою розвитку утилітарно-промислового туризму є велика кількість типових, широко поширених промислових рослин. Характеристику тваринного світу в країні потрібно починати знову ж таки з перерахування типових тварин, що мешкають в природних зонах на даній території. Продовжити вивчення та характеристику можна двома шляхами: перший - перерахувати основні групи тварин, що зустрічаються на даній території; далі дається коротка характеристика кожної з груп, починаючи з найбільш численних і доступні для туристів. Під характеристикою розуміються короткі відомості про видовий склад, місцях проживання, особливості поведінки тварин і формах їх використання за видами туризму. Другий шлях - дається характеристика фауни по середах проживання груп тварин, починаючи з того середовища, яке найбільш приваблива для туристів. Наприклад, при характеристиці фауни невеликої острівної тропічного держави доцільно спочатку дати характеристику мешканців океану (або морів). План такої характеристики також повинен послідовно включати розгляд всіх груп. Наприклад, говорячи про омивають острів морях, слід почати з характеристики колоніальних коралових поліпів, далі описати основні мешканців коралових споруд і т.д.

африканський рекреаційний туристичний економічний


ІІ. Фізико - географічна характеристика ПАР


.1 Загальні відомості про країну


Південноафриканська республіка (ПАР, англ. Republic of South Africa) - країна, яка знаходиться в південній частині Африки. Вона межує на півночі з Намібією, Ботсваною і Зімбабве, і на північному сході зі Свазілендом і Мозамбіком.

Площа - 1,2 млн. км2

Населення - 43,8 млн. чоловік.

Столиця - Преторія (адміністративна 700 тис.осіб) і Кейптаун (законодавча 900 тис. осіб).

Адміністративний поділ - Держава розділена на 9 провінцій і має три Столичних міста: уряд працює в Преторії, парламент засідає в Кейптауні, а верховний суд знаходиться в Блумфонтейні.

Форма правління - Республіка.

Глава держави - президент Джейкоб Зума

Найвищий законодавчий орган - Двопалатний парламент - Національна асамблея і Національна рада провінцій.

Найвищий виконавчий орган - Уряд.

Крупні міста - Кейптаун, Йоганнесбург, Дурбан, Порт-Елізабет, Беноні,

Лесото, Блумфонтейн.

Державна мова - Англійська, африкаанс (в основному староголландська)

Релігія - 80% - християни, 10% - сповідають індуїзм, 8% - іслам.

Етнічний склад - 75 % - африканці, 14 % - європейці і їх нащадки, 9 % - метиси, 1 % - азіати. Валюта - Ренд = 100 центам.

Державний прапор Південно-Африканської Республіки - введено 27 квітня 1994 під час перших вільних виборів, що поклали кінець апартеїду. [31]

Прапор є самим різнокольоровим в світі - на ньому присутні шість кольорів. Багато хто також вважає прапор одним з найкрасивіших у світі. Існує безліч неофіційних трактувань кольорів прапора. Згідно з однією з них:

·Червоний колір уособлює Великобританію і англомовне населення (за традиційним кольором мундирів британської армії);

·Синій - Нідерланди і бурів (бо саме синій присутній на прапорах Нідерландів, Помаранчевої республіки і Трансваалю);

·Білий - інших білих ПАР;

·Чорний - чорношкіре більшість країни;

·Жовтий - індійців;

·Зелений - так званих «кольорових».

Державний герб ПАР був прийнятий в День Свободи 27 квітня 2000 року замість колишнього герба режиму апартеїду, що використовувався з 1910 з внесенням змін до 1932. Девіз перекладається з мови коса як Єдність різних людей. Дизайнером герба був Яан Беккер. На гербі зображений птах-секретар.

ПАР - сама південна країна Африки (мис Голковий), що омивається Атлантичним і Індійським океанами. B рельєфі виділяється плоскогір'я, круто обриваються до вузьких прибережних рівнин. Плоскогір'я обмежують Драконові і Капські гори. B Драконових горах, на кордоні c розташована найвища точка ПАР - м. Енджесуті, 3446 м. Клімат тропічний в північній частині, субтропічний у південній. Рослинний світ різноманітний: у внутрішніх районах напівпустельні савани, на південному узбережжі - субтропічні чагарники, в Драконових горах ліси, на північно-західному узбережжі - частина туманною пустелі Наміб. Річки у внутрішніх районах, у тому числі і найбільші (Помаранчева, Вааль, Лімпопо), взимку міліють.

Добре розвинена гірничодобувна промисловість. ПАР великий експортер мінеральної сировини. Країна є світовим лідером у видобутку платини, золота і хрому. ПАР знаходиться серед лідерів з видобутку алмазів, марганцю, титану, урану, залізних руд, ванадію, кам'яного вугілля (одна з великих експортерів). Видобувають також мідь, нікель, сурму, азбест, свинець, фосфорити.[24]

Електроенергія виробляється в основному на ТЕС (близько 94%). У ПАР діє єдина в Африці АЕС. Добре розвинені чорна (виробництво високоякісної сталі, феросплавів - феромарганцю, ферохрому, ) і кольорова (виробництво великого спектру кольорових металів від міді та алюмінію до рідкоземельних) металургія. Розвинені машинобудування і металообробка (виробництво промислового, в тому числі гірничопромислового обладнання, автомобілебудування, електротехнічна і електронна, військова промисловість), хімічна (у тому числі виробництво вибухівки, бензину з вугілля, фармацевтичної продукції), харчова (особливо виробництво пива і вина), цементна , целюлозно-паперова, текстильна промисловість.[15,87]

Основна зернова культура - кукурудза. Обробляють також пшеницю, сорго, ячмінь. Експортне значення має вирощування цукрового очерету, овочів, фруктів і ягід.значних обсягах виробляють картопля, олійні, тютюн, бавовна. Основні на правління тваринництва:

розведення овець і кіз, великої рогатої худоби, птахівництво, свинарство. Головний експортний товар тваринництва - овеча і козина вовна (4-e місце в світі по експорту). Розвинене рибальство. Крім риби також видобуваються креветки, омари, лангусти, устриці, восьминоги.

Довжина залізниць 20,9 тис. км, автомобільних - 276 тис. км.

Зовнішня торгівля. Основні експортні товари: золото та інші метали, алмази, мінеральна сировина, машини і обладнання, продукти харчування і напої. Основні статті імпорту: машини й устаткування, нафтопродукти, хімічні товари, продукти харчування.

Головні торгові партнери: США, Німеччина, Великобританія, Японія, Китай, Нідерланди.

Всесвітньо відомі курорти Дурбан і Кейптаун, дивна природа, суміш африканських і європейських культур, пам'ятки Йоханнесбурга, Преторії, Кейптауна, Дурбана щорічно привертають більше 6,5 млн. туристів. Швидкими темпами розвивається екологічний туризм.

Терріторія ПАР лежить в субтропічному та тропічному кліматичних поясах. Середні річні температури ніде не опускаються нижче +12 ... +15 ° С. Лише в районах найвищих гір бувають заморозки, однак сніг ніде не лежить більше декількох днів. На внутрішніх плоскогір'ях середньомісячні температури змінюються від +7 ... +10 ° С в липні до +18 ... +27 ° С в січні. На субтропічному узбережжі температура літніх місяців становить бл. +21 ° С, зимових +13 ° С.

Східні і південно-східні прибережні райони отримують на рік до 1000 мм опадів, а навітряні схили Великого Уступу навіть до 2000 мм: вони є вологі райони ПАР, де панує жаркий, вологий тропічний клімат. Кількість опадів зменшується зі сходу на захід: в центрі країни їх випадає 250-500 мм, на західному узбережжі - лише 30-50 мм на рік. 70% території ПАР відчуває дефіцит вологи, а приблизно 50% страждає від частих посух.[10,149]

Більшість постійних річок належить до басейну Індійського океану; найбільшим з них є р. Лімпопо. Найбільша ріка країни - Помаранчева (бл. 2000 км) - належить до басейну Атлантичного океану. Її найважливіші притоки - Вааль, Каледонія, Шлюб.

Рослинний світ ПАР настільки своєрідний, що територію країни виділяють в якості особливого Капського флористичного царства - одного з шести на Землі. Багато декоративні рослини прийшли до нас саме звідси: нарцис, гладіолус, тюльпан, гіацинт, ірис. Територія країни вкрита в основному саванами: від широколистихдо вологих з пальмами і баобабами (на сході країни) до чагарникових і опустивши на них (на півночі і заході). У Високому і Середньому Вельде переважають степи з різноманітним і дуже цінним в кормовому відношенні травостоєм. Лісові території займають не більше б% площі ПАР. Головним чином це масиви східного узбережжя, де зростають такі цінні породи, як залізне, ароматне і червоне Капські дерева, Капській самшит та ін.. У районі Кейптауна збереглися гаї сріблястого дерева, квітка якого став національним символом ПАР. Ріллею зайнято близько 12% території країни, ще близько 1% знаходиться під багаторічними насадженнями, у т. ч. під виноградниками (в останні роки ПАР стала одним з провідних світових експортерів вина). Під пасовища використовується 67% території. [6,267]

Тваринний світ країни сильно постраждав з початку європейської колонізації. Найбільше збереження фауни знаходиться лише в національних парках: Крюгера, Калахарі-Хемсбок та ін.. (в ПАР їх 16). Тут живуть леви, леопарди, слони, жирафи, бегемоти, буйволи, різні види антилоп, мавпи. У заповіднику «Мис Доброї Надії» знаходяться численні пташині базари. У Зміїному парку (Порт-Елізабет) у вольєрах під відкритим небом зібрані найрізноманітніші змії (у країні їх налічується до 200 видів).


2.2 Природно-рекреаційні ресурси країни ПАР


Більшу частину ПАР займає внутрішнє плато. Його оточують Капські та Драконові гори, пустелі Калахарі та Наміб і вузька смуга низовинного узбережжя. Країна лежить на південь від тропіка Козерога, особливо її західна частина, має посушливий клімат і зайнята пустелями, напівпустелями, сухими степами і саванами. Але в ПАР достатньо більш чи менш добре зволожених земель з родючими ґрунтами. Недостатньо водних та лісових ресурсів. Найхарактернішою рисою природного середовища країни є її багатюща мінерально-сировинна база.

Клімат. Для країни характерний тропічний клімат на півночі, субтропічний - на півдні. На плоскогірях середні температури літніх місяців становлять +18°...+27°С, зимових - від +7° до +10°С. На південному заході протягом 5-6 місяців можливі заморозки, трапляються також посухи. Найбільше опадів випадає на сході (1000-2000 мм на рік), мінімум - на Атлантичному узбережжі (менше 100 мм на рік). Сухий період припадає на зиму (травень - вересень).

Рельєф. Поверхня країни нагадує величезний амфітеатр: найвища його частина утворена на сході і півдні Драконовими і Капськими горами, а на півночі знижується плато до пустелі Калахарі. Більшість території піднята над рівнем моря на 1000 м і більше. Переважають рівнинні плато. Внутрішні плато і прибережні рівнини розмежовує Великий Виступ. На сході Великий Виступ називають Драконовими горами, на південному заході до них прилягають Капські гори.

На території держави простежуються 20 кліматичних зон. Район провінції Наталь відрізняється підвищеною вологістю, що властиво жаркому тропічному клімату. У районі Кейптауна панує середземноморський клімат, якому властиві сухе жарке літо і м'яка зима. Для решти районів держави характерний тропічний клімат. Клімат в ПАР помірніший, ніж в інших, розташованих на тих же широтах, країнах, - це пояснюється достатньою висотою над рівнем моря і близькістю океанських течій. Опадів більше випадає на сході (1000-2000 мм в рік), менше всього - на Атлантичному побережжі (менше 100 мм).[5,352]

Рослинний світ ПАР багатий - тут росте не менше 20000 видів рослин. Звідси були колись вивезені багато квітів, поширених зараз в Європі, - серед них герань, гладіолус, нарцис. У районі Кейптауна зустрічається більше 5000 видів рослин, які більше не ростуть ні в одній країні миру. Збереглося сріблясте дерево, квітка якого - національний символ ПАР. Основна частина країни - савани.

Серед представників тваринного світу ПАР - слон, носоріг, зебра, лев, жираф, гепард, антилопа, гієна, довгопят, різні види птахів.

Ріки й озера. Водні ресурси ПАР незначні. Більшість постійних рік належить до басейнів Індійського океану (Лімпопо, Уліфантс, Тугела, Грейт-Фіш тощо). Басейн Атлантичного океану охоплює найдовшу в країні, порожисту і непостійну за витратами води р. Оранжеву (з притоками Вааль і Каледон), на якій побудовано великі гідротехнічні станції. Мінеральні ресурси. Надра країни багаті на різноманітні корисні копалини. Унікальними є родовища марганцю (12,2 млрд. т - 82% світових), платини (30 тис. т - 82%), хрому (3 млрд. т - 58%), золота (33,7 тис. т - 53%), ванадію (13,9 млн. т - 50%), а також флюориту (47 млн. т), деяких різновидів азбесту, за запасами яких ПАР посідає перше місце у світі. Крім цього, ПАР лідирує в Африці за запасами камяного вугілля, урану, залізної руди, титану, сурми, свинцю тощо. Наявні величезні поклади алмазів (250 млн. каратів - 40% світових запасів), передусім ювелірних (найбільші у світі родовища Кімберлі, Фінч, Премєр тощо). Багатими є родовища піриту, рідкісних і рідкоземельних металів, гіпсу, цементної сировини, глини та ін.

Територія ПАР з відмінностями в природних умовах і ресурсах, а також в заселенні окремих областей обумовила в країні і суттєві внутрішні відмінності в рівні економічного розвитку і характер господарської діяльності. Кожна з дев'яти провінцій ПАР має свої особливості, пов'язані зі специфікою природних умов і пройденого нею історичного шляху розвитку.[3, 380]


ІІІ. Соціально економічна характеристика ПАР


.1 Історико-культурні ресурси країни


На відміну від багатьох африканських держав, ПАР володіє потужними культурно-історичними туристичними ресурсами, зосередженими у багатьох містах і регіонах країни. Південноафриканська Республіка (ПАР) - одна із найбільш економічно розвинутих, цікавих і привабливих для відвідування країн Африканського континенту. Географічне положення на самому півдні Африки, на перехресті торгових шляхів, сприяло економічному розвитку країни. Однак основним фактором економічного зростання стали природні ресурси: алмази, золото, платина, уран, залізні руди, вугілля. Історія гірничорудної справи в ПАР створила своєрідні туристичні визначні пам'ятки. Так, у центрі міста-музею Кімберлі шукачі дорогоцінних каменів викопали "Велику Діру" - найбільшу у світі рукотворну діамантову шахту, що йде у глиб Землі майже на кілометр. Алмази зустрічаються тут і до цього дня. Тому туристи за невелику плату можуть спробувати щастя і знайти алмаз, рівних якому ще не було.

У ПАР безліч заповідників і національних парків, природні ландшафти яких стали уособленням Африки. Особливо привабливими є парки в Драконових горах, де туристи мають змогу милуватися п'ятикаскадним водоспадом Тугела, який вважається другим за висотою у світі (948 м), озером Санта-Лючія. Не менш цікавими природними пам'ятками багаті плато Трансвааль і Кару, пустелі Наміб і Калахарі та інші райони країни. Але "візитівкою" країни є Крюгер-парк, розташований у Східному Трансваалі. На площі майже 2 млн га (територія Словенії або Ізраїлю) охороняються природні комплекси саван, сухих рідколісь і тропічних лісів. [32]

Вздовж узбережжя розташована низка морських курортів. Найбільш відомі серед них - Амланга-Рокс, Сан-Сіті. Останній приваблює туристів ще і сучасним тематичним парком. Дурбанська "Золота миля", яка тягнеться на кілька десятків кілометрів, вважається одним із кращих районів в Африці для пляжно-купального відпочинку, підводного полювання, серфінгу та інших видів туризму.

Економічне становище ПАР не можна вважати цілком благополучним, зберігається безробіття серед чорношкірих, їх рівень життя залишається низьким, а на стані економіки позначилися загальносвітові кризові явища.

Безробіття і бідність "Найвищий рівень безробіття серед 61 країни світу зареєстрований в ПАР. Число безробітних <#"justify">·1 січня - Новий рік;

·21 березня - День прав людини;

·П'ятниця перед Великоднем <#"justify">Згідно з офіційною статистикою, християни у ПАР становлять більшість (79,5% суспільства). Традиційні африканські релігії сповідує 15% мешканців, іслам - тільки 1,5%, індуїзм - 1,3%, юдаїзм - 0,2%. [14, 568]

Дискусія щодо офіційних днів свят розпочалася ще в червні ц.р. Тоді перше слухання провела Комісія з питань меншин. Згідно з поданням голови Комісії Фігана Морероа, більшість отриманих заяв стосувалася скасування християнських свят із загальнодержавного календаря, і була частина голосів, які вимагали впровадження мусульманських свят у нього. Кілька подань містили звернення про створення африканського календаря, який взяв би до уваги всі традиційні релігії ПАР.

Голова Комісії пояснив, що при укладенні календаря неможливо взяти до уваги всі й кожну релігії країни. Голова Християнсько-демократичної партії Мешое обґрунтував свою позицію проти скасування християнських свят статистичними даними щодо релігії, з яких випливає, що четверо з пятьох громадян ПАР - то християни. Їхні свята нікого не дискримінують.

Національна кухня

Південноафриканська кухня є дуже різноманітною і являє собою справжній мікс мексиканської, європейської, східної та традиційної африканської кухонь. Місцева кухня славиться м'ясом, адже сезонне полювання досі є популярним серед місцевих жителів та туристів.

Страви, які варто скуштувати: більтонг - вялена яловичина, дичина та м'ясо страусів, сосатіс - місцевий варіант шашлика, бурворс - пікантні домашні ковбаски, бурський пиріг з курятини, боботи - теляча запіканка з родзинками, яблуками, мигдалем, карі та травами, пап - кукурудзяна каша з підливою із бур'янів шебу, умнгкушо - рагу з подрібнених кукурудзяних зерен, солодких бобів, вершкового масла, ріпчастої цибулі, картоплі, червоного перцю та лимона, машогж - гусінь, яка живе на деревах мопані, котру смажать з арахісом та перцем, тшуку - смажені терміти тощо.

На десерт в ПАР - рисовий пудинг, пиріг з молочним кремом (мілктерт) і фрукти - ананаси, банани, манго.[12, 180]

Південна Африка відома своїми смачними та недорогими винами: Кейп Рислінг (Cape Riesling), Штейн (Stein), Гевюрцтремінер (Gewurztraminer), Букттраубе (Bukettraube), Лейт Харвест (Late Harvest), Прем'єр Гран Крю (Premier Grand Cru), Совіньон Блан (Sauvignon Blan), Коломбар (Colombard) і багато інших. Проте, найпопулярнішим напоєм серед місцевих жителів вважається імбирне пиво. Перед вживанням цього традиційного напою варто добряче перекусити - пиво буквально валить з ніг.(Додаток Ж)

Каву в ПАР варять не міцну і подають з молоком, як і більшість сортів чаю.

Традиції Південно-Африканська Республіка є багатонаціональним суспільством, але поділ людей на групи лише за кольором шкіри може спричинити до виникнення проблем. Наприклад, африкандери (білі жителі південної Африки) та британці не зрадіють, якщо їх будуть ототожнювати один з одним. Крім того, у ПАР багато різних племінних культур.

Британці більш урбанізовані і домінують в бізнесі і фінансовому секторі. Африкандери відчувають, що вони більш віддані Південній Африці. У ПАР також проживає впливове єврейське співтовариство і невелика група індусів.

Найважливішим питанням для історії та політики ПАР став расовий конфлікт між чорним більшістю і білою меншістю. Своєї кульмінації він досяг після того, як в 1948 була введена система апартеїду, яка призвела до кривавої боротьби всередині країни.[16, 249]

Про характер місцевих жителів можна також судити з такого факту: ПАР - єдина країна, яка, розробивши ядерну зброю, добровільно згорнула програму досліджень і знищила свій арсенал.

Південноафриканці надзвичайно велике значення надають родині. При цьому розуміння сім'ї значно відрізняється - від класичної сім'ї (тільки батьки і діти) до племінного союзу як основної форми суспільства.

У країні офіційно і традиційно дозволена полігамія (багатожонство), за наречену вимагають викуп коровами. Дівчата можуть виходити заміж у молодому віці, починаючи з 13-14 років. За традицією, дозвіл на заміжжя дає вождь племені. Основний носій сили і влади в сім'ї - чоловік. Поклоніння чоловічого божества є одним з найсильніших культів африканців. Корінні жителі, до яких би віруваннями вони не відносилися, вірять у переселення душ і наявність надприродних природних сил, мають безліч табу. Також прийнято вірити у сказання та легенди. Так, багато хто з корінних жителів не їсть риби і морепродуктів, оскільки, за переказами, вода небезпечна і населена підводними жителями. [19, 21]

Характерною рисою південноафриканців є пунктуальність, запізнення розцінюється як неповага і невихованість

Найцікавіші фестивалі Фестиваль "Живе мистецтво" Проводиться <#"justify">.3 Соціально-економічні умови та ресурси ПАР


ПАР є найрозвинутішою індустріально-аграрною країною Африки, якій властиві ознаки як промислово розвинутих держав, так і країн «третього світу».

Сучасний стан економіки. Нині ПАР має потужну національну економіку, ВНП якої утричі перевищує показники таких відносно розвинутих країн континенту, як Нігерія і Єгипет. Економіка ПАР базується на виробництві високоякісних промислових товарів, що забезпечують майже чверть ВНП. У країні розвинута інфраструктура, масштабною є діяльність фондової біржі. ВНП країни у 2004 р. становив 491,4 млрд. дол., або 11 100 дол. надушу населення. Сфера послуг надає 65% національного прибутку, промисловість - 31%, сільське господарство - лише 4%. ПАР стала розвинутою країною завдяки гірничовидобувному сектору: 52% прибутків від експорту дають мінеральні ресурси.[ 21,303]

У країні поширені державно-монополістичні відносини. Так, власністю держави є запаси благородних і радіоактивних металів, дорогоцінних каменів, лісові масиви, а також пошта, радіо, телефон і телеграф, залізничний, повітряний і морський транспорт, трубопроводи та порти, енергетика, металургія, хімічний комплекс. Державі належить монополія на торгівлю деякими товарами, насамперед немонетарним золотом. З 2000 р. реалізується програма приватизації державної власності, вживаються заходи щодо скорочення державних витрат. Під контролем приватних корпорацій перебувають гірничовидобувна промисловість і деякі галузі обробної промисловості. Іноземний капітал відіграє провідну роль у розвитку низки галузей машинобудування, передусім в автоскладальній, побутової електроніки, нафтопереробній.

На ПАР припадає 5% території і 9% населення континенту, 25% ВНП і понад 40% обсягу промислової продукції Африки, значною є частка у виробництві провідних галузей промисловості і сільського господарства. Це країна з розвинутим транспортом і звязком. Вона славиться надійністю банківського обслуговування і страхового бізнесу, є потужним інвестором.

Загальна характеристика промисловості. У ПАР після Другої світової війни створено потужну чорну металургію і обробну промисловість, яка переважає гірничовидобувну за вартістю продукції і кількістю зайнятих.

Гірничовидобувна промисловість. Ця галузь країни є експортною і найбільшим постачальником іноземної валюти. ПАР експортує до 85% продукції, що становить половину загального експорту країни. Найважливішим районом галузі є Вітватерранд (Ранд) у провінції Гаутенг, де видобувають золото, уран тощо. У 1867 р. було відкрито алмазні родовища у долині р. Вааль, а в 1870 р. на місці сучасного м. Кімберлі розвідано найбільше у світі родовище алмазів, тому саме видобувна промисловість є рушійною силою розвитку країни. Тут видобувають й експортують платину (140 т), залізну руду (29 млн. т), марганцеву руду (2,46 млн. т), Фосфорити (3 млн. т), уран (1669 т), мідь, свинець, цинк, нікель, кобальт, титан, сурму. Видобуток золота становить 613 т на рік (21% світового виробництва), алмазів - приблизно 10,1 млн. каратів. Південноафриканський транснаціональний концерн «Де Бірс» контролює світові ціни і виробництво алмазів. [ 7, 83]

Паливно-енергетичний комплекс. Країна володіє потужними покладами високоякісного камяного вугілля (видобуток - 182 млн. т), який є головним її енергоресурсом. Частину вугілля (15-20%) експортують до Японії. За запасами уранової руди ПАР посідає третє місце у світі.

Велика частка (92%) усієї електроенергії виробляється на ТЕС (найпотужніші в світі), що працюють на місцевому антрациті. Загальне виробництво електроенергії країни

,6 млрд. кВт-год. У ПАР є кілька ГЕС, однак їх значення в енергобалансі незначне (0,7%). Нині велика увага приділяється розвитку атомної енергетики, тому поблизу Кейптауна (у Куберзі) побудовано єдину в Африці АЕС. Водночас ПАР майже на 100% задовольняє потреби в електроенергії Ботсвани, Лесото, Свазіленду і частково - Зімбабве й Мозамбіку. Однак система національної енергетики не є досконалою, наприклад лише 45% помешкань південноафриканців електрифіковано. Монопольна компанія «Еском» контролює 90% виробництва електроенергії.

Металургія. У цій галузі важливе місце посідає чорна металургія. Щороку виплавляють приблизно 10 млн. т сталі і 5,5 млн. т чавуну. Основну частину цієї продукції (85%) виготовляють на металургійних комбінатах корпорації «ІСКОР» у містах Преторія, Фандербейпарк, Ньюкасл.[ 2,34]

Експортне значення має виробництво ферохрому і феромарганцю. Кольорова металургія представлена заводами з виплавки міді, первинного алюмінію у м. Річардс-Бей, цинку у Спрінгсі та найбільшим у світі центром з виплавки золота ум. Джермістон. Машинобудування. На підприємствах важкого машинобудування ПАР виготовляють гірниче обладнання, технологічне устаткування для хімічної і нафтохімічної промисловості, обладнання для електростанцій. Розвивається виробництво двигунів, локомотивів і вагонів.

Автомобілебудування є передовою з науково-технічного погляду галуззю господарства ПАР. Ще у 20-ті роки XX ст. у країні було засновано філії американських автомобільних компаній «Форд» і «Дженерал Моторе» у Порт-Елізабеті. У 70-ті роки XX ст. зявилися філії західнонімецьких, французьких, італійських та японських фірм. Центрами галузі є також Кейптаун, Іст-Лондон і Дурбан. Судноремонтні заводи знаходяться у Дурбані і Кейптауні. Електротехнічну й електронну промисловість контролюють західноєвропейські корпорації «Сіменс», «Філіпс», «Плессі» тощо.[30]

Під час «холодної війни» в країні було створено потужний військово-промисловий комплекс з виробництва (за західними ліцензіями) літаків, ракет, бронеавтомобілів, танків, зброї та військового спорядження. Тривають роботи зі створення власної ядерної зброї

Хімічна промисловість. Найбільшим виробником хімічної продукції у країні (мінеральних добрив, пластмас синтетичних смол, фармацевтичних препаратів тощо) є компанія «АЕКІ», заводи якої розташовані поблизу Йоганнесбурга, Кейптауна, Дурбана. Нафтопереробні підприємства працюють на імпортній нафті і належать корпораціям «Шелл», «Брітіш петроліум», «Мобіл» та ін. (Дурбан та Кейптаун).

Легка промисловість. Підприємства легкої промисловості країни забезпечують продукцією внутрішній ринок, а також ринки сусідніх країн. Текстильна галузь виробляє бавовняні, вовняні і синтетичні тканини, ковдри і трикотаж.[ 8, 384]

Харчова промисловість. Експортними галузями ПАР є виробництво консервованих овочів і фруктів, варення, джемів, тростинного цукру, рибних консервів. ПАР є центром виноробства (952 млн. л). Виноробну промисловість започаткували французькі і німецькі переселенці у 1656 р. Крім високоякісних вин, у ПАР виготовляють також якісні фруктові соки.

Сільське господарство. Ця галузь майже повністю задовольняє потреби країни у продовольстві і відіграє важливу роль в експорті. Майже 80% території відведено під потреби сільського господарства, однак тільки 15% з них є родючими землями, на інших 85% випасають худобу. Агропромисловий сектор має важливе значення в економіці ПАР. У ньому зайнято понад 1 млн. осіб. Сільське господарство представлене великими високотоварними фермами, або плантаціями, і примітивними господарствами африканців. Середній розмір господарств становить до 900 га, вони характеризуються високою товарністю і впровадженням сучасної сільськогосподарської техніки. Ферми у «хоумлендах» (території мешкання корінних національностей, переважно негрів) є низькопродуктивними і площею не перевищують 20 га.[29]

Рослинництво. На рослинництво припадає 65% вартості сільськогосподарської продукції. Найбільші орні площі країни зайняті під зерновими культурами: кукурудзою (збір - 10 млн. т), пшеницею (2,7 млн. т), вівсом, кафрським і звичайним сорго. Приблизно 25% врожаю кукурудзи експортують до Європи й у сусідні країни. Пшеницю, площі посівів якої становлять 1,8-2 млн. га, вирощують переважно для внутрішнього ринку у великих фермерських господарствах. Вирощують також такі технічні культури, як бавовник, тютюн, арахіс. У прибережних районах провінції Квазулу-Наталь культивують цукрову тростину. Традиційно розвинуті овочівництво і садівництво на південному заході країни, де ростуть ананаси, цитрусові, банани. Біля великих міст культивують томати, цибулю, капусту, огірки тощо. Традиційним є вирощування винних сортів винограду у радіусі 240 км від Кейптауна. [9,236]

Тваринництво. Провідне місце у цій галузі належить екстенсивному пасовищному вівчарству вовняного напряму. За настригом овечої вовни ПАР посідає четверте місце у світі після Австралії, Нової Зеландії й Аргентини. Загальне поголівя отари овець - 29 млн. Експортується приблизно 80% від усієї вовни. Велике значення надається також розведенню кіз (6,5 млн.). З огляду на цінність мохеру місцеві породи кіз витісняються ангорською породою. Велика рогата худоба не є експортним товаром ПАР, тому розводять її переважно для задоволення місцевих потреб (13 млн. голів).

Рибальство. ПАР - єдина країна Африки південніше Сахари, в якій помітну роль у забезпеченні продуктами харчування відіграє рибальство. Рибу виловлюють здебільшого уздовж західного узбережжя. Основні промислові морепродукти: анчоуси, оселедець і сардини. Щорічний вилов становить 575 тис. т риби. Частину продукції експортують у консервованому або замороженому вигляді. Нині рибну промисловість інтенсивно реформують.

Лісове господарство. Лісові ресурси ПАР є незначними. Загальна площа лісів становить 47 тис. км2, або 3% території країни. Тому меблева і деревообробна промисловість майже не розвинуті. Заготівля промислової деревини сягає12,6 млн. м3.[ 11, 214]

Транспорт. Внутрішнє транспортне сполучення ПАР здійснюється за допомогою залізниць й автомобільних доріг, а також літаками, у країні відсутні судноплавні ріки. ПАР має розгалужену систему шосейних доріг, будівництво яких Розпочалося у 1936 р. Загальна протяжність автошляхів становить 275,9 тис. км, з яких понад 60 тис. км асфальтовано. Громадський транспорт не задовольняє потреб населення, Передусім на маршрутах, що зєднують великі міста із сільськими районами. Кількість легкових автомобілів сягає 3,95 млн., вантажних - 2 млн. Протяжність залізниць становить 22,3 тис. км, з них електрифіковано - 10,4 тис. км.

Морський флот країни має тоннажність 271,6 тис. бреєстр. т. Основними портами є Кейптаун, Дурбан, Іст-Лондон, Мосселбай, Порт-Елізабет. У 70-ті роки XX ст. було побудовано спеціалізовані порти для експорту вугілля (Рі - чардс-Бей) і залізної руди (Салданья). Провідна національна авіакомпанія «Саус Афрікен Еруейз» забезпечує внутрішні і міжнародні авіаперевезення, також на авіапросторі діють 20 приватних компаній. Міжнародні аеропорти розташовано поблизу Йоганнесбурга у м. Кемптон-Парк («Ян Сметс»), у Кейптауні і Дурбані. Трубопровідний транспорт ПАР забезпечує доставку нафти і нафтопродуктів від портів до промислових центрів. Загальна довжина нафтопроводів становить 847 км, газопроводів - 1052 км.[25]

Зовнішня торгівля. Сучасний розвиток економіки ПАР неможливий без розвитку і розширення зовнішньоекономічних звязків. Хоча ПАР здійснює жорстку протекціоністську політику, спрямовану на захист національних виробників, у 2004 р. вартість експорту становила 41,9 млрд. дол., водночас витрати на імпорт сягають39,4 млрд. дол. На частку золота припадає 20% від загальної суми експорту. Іншими статтями експорту є корисні копалини (алмази, хром, платина), метали і продукція металообробки, машини і транспортне устаткування тощо. Основні статті імпорту ПАР - машини і обладнання, мінеральне паливо, продовольчі товари, алкогольні напої, тютюнові вироби. Зовнішній борг країни сягнув 27 млрд. дол. у 2004 р.

Основними торговельними партнерами ПАР є Німеччина, США, Велика Британія та Японія. Торговельні відносини між Україною та ПАР нестабільні. Товарообіг між двома країнами у 2003 р. оцінювався у 28,4 млн. дол.


ІV. Туристичний комплекс ПАР


.1 Характеристика туристичної галузі країни


На відміну від багатьох африканських держав, ПАР володіє потужними культурно-історичними туристичними ресурсами, зосередженими у багатьох містах і регіонах країни.

ПАР - велика виноробна країна. Вина експортуються більш ніж у 50 країн світу. У ПАР стимулюється не лише вирощування винограду і виробництво вин, а і розвиток "винного" туризму, який знайомить із головними виноградарсько-виноробними районами, традиціями та специфікою вирощування і переробки винограду. Часто "винний" туризм приносить власникам ферм більше прибутків, ніж винне виробництво. Головний район розвитку такого виду туристичної діяльності - адміністративні утворення, які виникли на території колишньої Капської провінції.

Туризм є з найважливіших галузей економіки ПАР. Іноземних туристів приваблюють курорти океанського узбережжя із чудовими пляжами, краса природних ландшафтів, багатства і самобутність культури місцевих народів, і навіть змогу набути новинки південноафриканських митців у сфері моди і дизайну (модельєри країни домоглися світового визнання). Приваблює туристів також щорічний барвистий фестиваль «Пляжі Африки» (проводиться м.Дурбан з 1995), у якому беруть участь численні музичні, танцювальні і театральних колективів. [4,253]

Зняття обмежень на в'їзд у країну та подальше зниження курсу ранда сприяли туристичному буму в 1990-ті. У 2001 країну відвідали 5,9 млн. іноземних туристів (переважно з Лесото, Свазіленду, Ботсвані, Мозамбіку, Великобританії, Німеччині, й США). У 2005 побували 6,7 млн. іноземних туристів. Останні 2-3 року ціни послуги перевищили європейський рівень. Добре розвинена система внутрішнього туризму (8 млн.турпоездок в січні 2005). Головний туристичний центр країни - р .Дурбан. Розвивається діловий туризм. Країна має чотирма міжнародними центрами конференцій, найбільшим із них «Центуріон» (р. Преторія). У індустрії туризму зайняті 539 тис.чол. (2005).

Памятки: дальня гора, ботанічний сад (занесли у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 2004-го) м. прибули до Кейптауна, древній кратер падінням метеорита (занесли у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в січні 2005) у Вредефорте, що у 120 кілометрів від р.Йоганнесбург, реконструйовані села народів зулу, коса та інших., заповідники і національні парки (Квазулу-Наталь, Калахарі та інших.), каньйон Блад Рівер (3-й за розміром світі, провінція Мпумаланга), численні музеї та художні галереї. Южноафриканская кухня є строкату мозаїку кулінарні традиції багатьох народів - бильтонг (яловичина, дичину чи м'ясо страуса), тат (каша з кукурудзяного борошна), чиллибайтс (гостра закуска), умнгкушо (рагу з кукурудзи, бобів і овочів, з додаванням масла та лимону) та інших[13,167]

Іноземні туристи, що прибули ПАР країнами, у яких є велика небезпека зараження жовтої лихоманкою, зобов'язані зробити щеплення проти нього пізніше, як по 6 діб до в'їзду у ПАР. Плануючи пересування рідною країною, треба враховувати святкові і неробочі дні - 1 січня, 21 березня, 27 квітня, 1 травня, 16 червня, 9 серпня, 24 вересня, 16, 25 і 26 грудня. Можливість відвідати ПАР надають багато туристичні агентства Росії.


4.2 Туристичне районування ПАР


ПАР та країни Північної Африки мають рекреаційні ресурси, схожі з європейським Середземномор'ям. В інших регіонах Африки переважають природні рекреаційні ресурси для спортивного (особливо сафарі) та пізнавального туризму. Але їх використання стримується надзвичайно низьким рівнем розвитку більшості країн та тропічними хворобами. Незважаючи на це, регіон найстрімкіше поліпшує всі показники, особливо ПАР, Замбія, Зімбабве, Марокко, Мадагаскар. За даними 2008 р. до Африки в рік прибуває близько 46,7 млн туристів, що становить 30,6 млрд. дол. США доходу від їхнього перебування.

Республіка Намібія - південноафриканська держава, яка займає площу 824,3 тис. км2. Її населяє 2,1 млн осіб. Столиця країни - Віндгук. Сусідами Намібії є Ангола, Замбія, Ботсвана і ПАР. Із заходу країна омивається водами Атлантики.[18,321]

Клімат Намібії тропічний, дуже сухий і спекотний, на півночі - субтропічний із ознаками континентальності. Пересічні температури літа складають +28-32 оС, зими - +15-20 оС. На узбережжі випадає від 10 до 50 мм опадів на рік, зазвичай, у вигляді туманів. Причиною практичної відсутності опадів є вплив холодної Бенгельської течії.

Намібія - унікальна країна, яка володіє багатою флорою і фауною, рідкісним поєднанням ландшафтів, геологічних і геоморфологічних пам'яток природи. Використання цих ресурсів - основа розвитку екологічного туризму.

Головним природним об'єктом і туристичною дестинацією країни є пустеля Наміб, розташована на узбережжі Атлантичного океану. Її вік учені оцінюють у 60-80 млн років. Походження пустелі пов'язано із холодною Бенгельською течією, яка проходить біля берегів країни. Розкинувшись на 1 600 км вздовж узбережжя, пустеля вражає різноманіттям ландшафтів. Абсолютно суха місцевість, де роками не випадає краплини дощу, насичена життям і приваблює тисячі туристів. [27]

Біля узбережжя Намібії й Анголи спостерігається рідкісне явище: лунають потужні підводні вибухи, вода вирує і стає червоною, над хвилями здіймаються хмари жовтого диму, який насичує все довкола запахом сірководню. Після закінченню підводної "канонади" на поверхні води лишаються чорно-зелені брудні "острівки", а берег укривають мертві мешканці океану. Одна із гіпотез пояснює це явище впливом холодної Бенгельської течії, що призводить до різкого зниження температури води і масовому відмиранню діатомових водоростей. Їх залишки товстим шаром осідають на дно, де починається інтенсивний процес гниття з виділенням сірководню, який накопичується у пустотах океанічного дна. Влітку, коли вода прогрівається, газ розширюється і проривається на поверхню, отруюючи все довкола. Це явище перешкоджає використанню узбережжя для організації масового пляжно-купального відпочинку, але є додатковим чинником розвитку екологічного туризму: стати свідком подібної "диявольської" феєрії - мрія багатьох справжніх шанувальників дикої природи. [20,141]

Всюдисуща холодна течія все ж таки залишила можливості для розвитку пляжно-купального відпочинку. Дякуючи особливостям географічного положення і м'якому сухому клімату, узбережжя на околицях міста Свакопмунд, заснованого німецькими колоністами, перетворилося на першокласний курорт. У грудні-квітні вода на пляжах міста прогрівається до +25-26 оС, що створює майже ідеальні умови для відпочинку.

Намібію часто називають країною "громадського туризму". Згідно планів уряду, розроблених на початку 1990-х років, місцеві громади можуть взяти на себе відповідальність за формування цінової і політики і використання земель, що перебувають у їх юрисдикції. Кожна громада на власний розсуд проводить зонування земель і виділяє сільськогосподарські угіддя, ділянки дикої природи із максимальним режимом заповідання та території, призначені для розвитку туристичної діяльності, а потім отримує із цього фінансові вигоди.[23,68]

Свазіленд На півдні Африки, на кордоні між Мозамбіком та ПАР, розташовано невелике Королівство Свазіленд - патріархальна монархія, де король бере участь у ритуальних танцях, знімає пробу із нового врожаю, а на фестивалях серед молодих незаміжніх жінок вибирає собі нову дружину.

Площа королівства - 17,4 тис. км2; населення - 1,3 млн осіб; столиця - Мбабане. Відсутність сучасних курортів і готелів - наслідок патріархального життя країни. Однак ця обставина компенсується дикою природою і неповторним національним колоритом. У країні створена мережа заповідників і природних парків, є велика кількість археологічних пам'яток. Свазіленд заслужив славу одного зі світових центрів кінного і пішохідного туризму.

Національний парк Малолотжа - найбільш відвідуваний і цікавий. На його території розташовані близько 30 водоспадів і найдавніша із відомих шахт у світі, яка, на думку вчених, була у виробництві понад 40 тис. років тому.[28]


Висновки


На підставі дослідження, проведеного в курсовій роботі, я зясував, що ПАР - одна з великих країн Африки, розташована на південному краю материка. Це єдина країна Африки, що відноситься до числа високорозвинених країн світу. Столиця - місто Преторія.

Державні мови - африкаанс і англійська. Майже половина африканців дотримується місцевих традиційних вірувань, більшість білих і кольорових - християни.

ПАР - країна різноманітних природних комплексів і величезних природних багатств. Велику частину країни займає равнинное плато, яке на південь і схід поступово підвищується, переходячи в Драконові і Капські гори. Рельєф країни нагадує гігантський амфітеатр. Найвищі ряди його утворені на сході і півдні уступом гір, а ареною служить западина Калахарі. Лише V4 території розташована нижче 500 м над рівнем моря, переважають висоти, значно перевищують 1000 м.

Південна Африка є конституційно демократичною у вигляді парламентської республіки. Вона є одним з членів - засновників Африканського союзу, і серед цих членів посідає перше місце по економіці.

ПАР - країна саван. Їх характер змінюється в залежності від кількості опадів. Савани з пальмами і баобабами в найбільш вологих районах на північний захід змінюються парковими, а в Калахарі - запустиненими саванами. Тут є сухолюбівие дерева - алое, молочаї та ін. На самому півдні панують твердолистих вічнозелені ліси і чагарники. Лісові ділянки з цінними породами дерев (залізне, ароматне дерево, капский самшит, Капськоє ароматне дерево та ін) збереглися на південному і східному узбережжях. Уздовж берега океану на сході і півдні тягнеться добре зволожена родюча рівнина. ПАР з властивим їй великим розмаїттям природних комплексів має багатий тваринний світ. У багатьох районах полювання і рибальство залишаються головним заняттям місцевого населення.

Слід зазначити, що Південно-Африканська Республіка займає вигідне фізико-географічне і стратегічне положення на Африканському континенті. В економічному плані ПАР є однією з найбільш розвинених країн в Африці, має хорошу транспортну <#"justify">Список використаних джерел


1.Алексашкина Л. Н. Люди, події, факти: Історія розвинених країн. 1945-1998. - М., 1999.

.Асоян Б., ПАР біля порога цивілізаційного світу / Міжнародна життя, 2005, N 4, с - 32

. Велика Радянська Енциклопедія. - М., 1987, с. 380

. Довідкові матеріали департаменту Африки МЗС РФ, 2007р.

.Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Б.П. Яценко, В.М. Юрківський, О.О. Любіцева та ін.. За ред. Б.П. Яценка. - К.: Форум, 2004. - 352 с.

.Економічна і соціальна географія сіту. Начальний посібник / За ред. С.П. Кузика. - Львів: Світ, 2002. - 627 с.

.Житомирський В., Зима тривоги їхньої чи мудрість Мандели / Новий час, N 25, 1994 р.

. Желтиков В., Кузнецов Н., Тяглов С. Экономическая география. Серия «Учебники и учебные пособия». Ростов н/Д: Феникс, 2001. - 384 с.

.Світова економіка. Економіка зарубіжних країн під редакцією В. П. Колесова та М. Н. Осьмовой, М., 2000, с. 236

.Країни Африки в системі економічних відносин Південь-Південь. - М., Наука, 2006, с. 149

. Країни Африки у системі економічних відносин, "Наука". М., 2001 р.

. Карасин Р., Росія та Африка, "Міжнародна життя", N 1, 2003 р

. Лебедєв О.Г., Філіппов Г.Ф., Основи економіки .- С-Пб., МіМ, 1998

. Мала енциклопедія країн. - М., 2000, с. 573

. Моретт Ф. Екваторіальна, Східна та Південна Африка. М., 2006

. Народи Африки під редакцією А. Ольдерогге і І.І. Потєхіна, М., 2005

.Ніколаєнко В., Південна Африка: Важкий шлях оновлення / Міжнародна життя, 2006, N 10, с.38

.Потєхін І.І., Формування національної спільності південноафриканських банту. - М., 2005, с. 267

.Піляцкін Б., Прощай країна "білого часу" / Новий час, 2004, N18-19, с.21

.Раджабова З. К., Світова економіка. - М., 2002, с.141

.Світова економіка під редакцією Булатова, М., 2003, с.303

.Титов В., Африка в формується постконфронтаційного Світ / Міжнародна життя, 2004, N 7, с. 22

.Уляхін В. Н., Науково-технічний прогрес: зрушення в соціальній структурі країн, що розвиваються. - М., Наука, 1992, с. 68

. www.limpopo.gov.za

. www.pridetour.ru / guide / africa

. www.mpumalanga.gov.za

. www.yuar.ru

. www.africana.ru

. www.europarl.eu.int

30. www.afric-network.fr <http://www.afric-network.fr>

. www.travel.tochka.net <http://www.travel.tochka.net>

. www.vkjournal.ru


Теги: Туристичне районування Південно-Африканської Республіки  Курсовая работа (теория)  Туризм
Просмотров: 18024
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Туристичне районування Південно-Африканської Республіки
Назад