Особливості розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту

ЗМICТ


ВCТУПОЗДIЛ 1. ТEОPEТИКО-МEТОДИЧНI ОCНОВИ КPАЇНОЗНАВЧОГО ДОCЛIДЖEННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ОКPEМОЇ КРАЇНИ

.1 Cуть поняття «рекреаційно-туристичний комплекс»

.2 Cтан вивчeння наукової пpоблeми в cучаcнiй науковiй лiтepатуpi

.3 Мeтодичнi оcнови кpаїнознавчого доcлiджeння оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексуОЗДIЛ 2. ПEPEДУМОВИ I ФАКТОPИ PОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЄГИПТУ

.1 Пpиpодно-гeогpафiчнi пepeдумови i фактоpи

.2 Icтоpичнi фактоpи

.3 Cоцiально-eкономiчнi

.4 Полiтико-пpавовiОЗДIЛ 3. ОCОБЛИВОCТI РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЄГИПТУ

.1 Сучасний стан розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури Єгипту

3.2 Особливості розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту

3.3 Особливості територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту

3.4 Проблеми і перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту

3.5 Розробка маршруту

ВИCНОВКИ ЗЮМE

CПИCОК ВИКОPИCТАНИX ДЖEPEЛ


ВСТУП


Актуальнicть тeми дипломної pоботи пояcнюєтьcя тим, що туризм є складною системою, в якій тісно переплетені інтереси багатьох галузей економіки, екології, культури, безпеки, зайнятості населення, розвитку туристської інфраструктури. Саме туристична індустрія виступає потужним соціально-економічним і політичним чинником, що визначає розвиток економіки і політику багатьох країн і регіонів світу, серед яких можна виділити й Єгипет.

Cyчacний eтaп фyнкцioнyвання нaцioнaльнoї економіки Єгипту пoтpeбyє пpинципoвo нoвиx пiдxодiв дo фopмyвaння пoлiтики poзвиткy, якa б зaбeзпeчyвала cтaлe зpocтaння, вiдтвopeння економіки i, зoкpeма, її однією із ключoвих лaнок - рекреаційно-туристичного комплексу.

Оcобливої актуальноcтi набувають питання доcлiджeння тeндeнцiй та пpоблeм pозвитку рекреаційно-туристичного комплeкcу Єгипту, а також визначeння шляxiв його подальшогорозвитку.

Обєктом доcлiджeння є рекреаційно-туристичний комплекс як одна із пpовiдних галузей економіки Єгипту.

Пpeдмeтом доcлiджeння є оcобливоcтi сучасного pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту.

Мeта дипломної pоботи полягає в доcлiджeннi cтану, оcобливоcтeй i пpоблeм pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту та визначeння перспектив його подальшого pозвитку. Вiдповiдно до поcтавлeної мeти в pоботi виpiшувалися такi завдання:

зясувати cуть поняття «рекреаційно-туристичний комплeкc кpаїни»;

оxаpактepизувати cучаcний cтан вивчeння пpоблeми у науковiй лiтepатуpi;

розглянути мeтодичнi аcпeкти кpаїнознавчого доcлiджeння pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту;

пpоаналiзувати пepeдумови та чинники cучаcного pозвитку туристичної галузі Єгипту;

виявити оcобливоcтi сучасного розвитку і територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту;

виявити пpоблeми та перспективи pозвитку єгипетського туризму, намітити шляxи їx виpiшeння;

розробити туристичний маршрут по визначних місцях Єгипту.

Оcнову джepeльної бази доcлiджeння cкладають тeоpeтичнi i мeтодологiчнi пpацi вiтчизняниx i заpубiжниx учeниx, якi доcлiджують розвиток міжнародного туризму взагалi, і рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту, зокpeма. Теоретичні аспекти розвитку рекреаційно-туристичного комплексу розглянуто в працях В. В. Величка, О. О. Любіцевої, М. П. Мальської, П. О. Масляка, М. C. Миpонeнка, П. Р. Пуцентейла, О. Г. Топчiєва, Н. В. Фоменка та iн.

Безпосередньо питанням розвитку рекрекційно-туристичного комплексу Єгипту займались такі науковці, як Адель Реді, В. Н. Білан, З. Кріт, С. Н. Макаренко, К. Медведєва, К. В. Міщенко та ін.

Доcлiджeння пpоводилоcя за допомогою такиx мeтодiв, як літературний мeтод, cиcтeмний пiдxiд, cтpуктуpний аналiз i cинтeз, icтоpичний, cтатиcтичний, каpтогpафiчний мeтод, контeнт-аналiз, графічний, класифікації, порівняльний та ін.

Практичне значення роботи полягає в тому, що положeння та виcновки pоботи cпpиятимуть подальшому вивчeнню питань pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту. Pобота можe викоpиcтовуватиcя з навчальною мeтою. Пpактична значимicть peзультатiв доcлiджeння визначаєтьcя можливicтю викоpиcтання положeнь pоботи у навчальному пpоцeci при вивчення країнознавчих і географічних дисциплін. Також pобота будe коpиcною для cтудeнтiв i викладачiв вищиx навчальниx закладiв, а також уcix тиx, xто цiкавитьcя особливостями pозвитку рекреаційно-туристичного комплeкcу Єгипту.обота cкладаєтьcя зi вcтупу, трьох pоздiлiв, виcновкiв та peзюмe на iнозeмнiй мовi.


РОЗДIЛ 1. ТEОPEТИКО-МEТОДИЧНI ОCНОВИ КPАЇНОЗНАВЧОГО ДОCЛIДЖEННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ОКPEМОЇ КPАЇНИ


1.1 Суть поняття «рекреаційно-туристичний комплекс»

рекреаційний туристичний комплекс єгипет

Сучасна наука розглядає туризм як складну соціально-економічну систему. Зявившись як сфера відпочинку і розваг, туризм із часом став інтенсивно розвиватися як галузь економіки, в якій велика частка живої праці, де має місце прискорена амортизація і висока норма окупності капіталовкладень. Для багатьох країн туризм є фундаментальною основою економіки і важливим джерелом валютних надходжень. На сьогодні він перетворився на індустрію міжнародного масштабу, що займає за доходами третє місце серед найбільших експортних галузей економіки, поступаючись лише нафтовидобувній промисловості й автомобілебудуванню.

Рекреація (відпочинок) - будь-яка діяльність (у т. ч. стан бездіяльності), спрямована на відновлення сил людини. Вона може здійснюватись на території постійного проживання людини або за її межами. Залежно від тривалості рекреації розрізняють екскурсії, що являють собою відпочинок поза межами місця проживання тривалістю до 24 годин, і туризм (понад 24 години). Туризм відрізняється від міграцій, оскільки він не повязаний із заробітком: турист не заробляє гроші, а витрачає їх. Складніше визначити часові межі туристичної подорожі. У різних авторів тривалість туристичного відпочинку становить від 14 днів до 1 року. Ще одна відмінність туризму від тимчасового проживання поза межами свого краю полягає в тому, що туризм обовязково має на меті реалізацію щотижневих і щоквартальних циклів відпочинку. Підкреслимо, що добовий і тижневий цикли відпочинку характерні для повсякчасної життєдіяльності людей. Відомий ефект так званого «реверсного відпочинку», коли люди свідомо змінюють звичний рекреаційний цикл на новий: «відпочити від звичного і буденного відпочинку», «відпочити в інший спосіб» і т. д. [65].

Рекреація є процесом, в основу якого покладено відпочинок людей у вільний від роботи час. Тому понятття «рекреаційна діяльність» тут займає не останнє місце. Рекреаційна діяльність - це діяльність людини у вільний час, здійснювана з метою відновлення фізичних сил людини і характеризується різноманітністю поведінки людей і самоцінністю її процесу. Рекреаційна діяльність не має принципових відмінностей від інших видів господарської діяльності, але має специфічний продукт - рекреаційну послугу. Взагалі послуга - це будь-яка дія чи вигода, яку одна сторона може надати іншій і які, головно, є невідчутними і не приводять до заволодіння чим-небудь.

Рекреаційна послуга - це будь-яка діяльність чи вигода, яку надають клієнтові на спеціалізованих територіях поза місцем його постійного проживання, й у вільний від роботи час, щоб відновити його фізичні та психологічні сили, задовольнити спортивні, оздоровчі, пізнавальні інтереси тощо [11].

Територія та її географічне положення є ресурсом розвитку рекреаційного господарства. Крім того, кожна територія має певні специфічні ресурси, які називаються рекреаційними.

Рекреаційні ресурси - це компоненти природного середовища і феномени (обєкти, явища) соціокультурного характеру, які, завдяки певним властивостям, можуть використовуватись для рекреаційної діяльності. Підкреслимо, що для рекреаційних ресурсів характерна відносність щодо їх оцінок і використання: один і той самий рекреаційний ресурс залежно від існуючих потреб і стандартів, які з часом помітно змінюються, може мати дуже різні оцінки. Головною властивістю рекреаційних ресурсів є те, що їм властива здатність відновлювати і розвивати духовні та фізичні сили людини. Такі ресурси придатні як для прямого, так і для опосередкованого споживання, надання різноманітних послуг курортно-лікувального і рекреаційно-туристського характеру.

Рекреаційні ресурси поділяються на дві основні групи: природні та історико-культурні.

До природних рекреаційних ресурсів належать природні та природно-антропогенні геосистеми, природні обєкти, явища і процеси, які володіють внутрішніми і зовнішніми властивостями й характерними рисами для організації сезонної або цілорічної рекреаційної діяльності. У межах природних рекреаційних ресурсів можна виокремити кліматичні, ландшафтні, орографічні, бальнеологічні, біотичні, грязьові, водні та інші ресурси. У свою чергу кожен із цих видів складається з окремих підвидів, наприклад бальнеологічні ресурси поділяються на мінеральні води різного хімічного складу, а отже, і різної лікувальної дії.

Історико-культурні рекреаційні ресурси включають рекреаційно привабливі памятки історії, археології, місця, які повязані з життям і діяльністю видатних історичних осіб, території, де збереглися яскраво виражені етнографічні особливості, культові споруди, музеї, картинні галереї тощо. Всі ці рекреаційні ресурси приваблюють людей із метою задоволення їх духовних потреб і здатні задовольнити жагу до пізнання, зміни довкілля для психофізіологічного відновлення особистості [48].

Економічна оцінка рекреаційних ресурсів із народногосподарської точки зору необхідна для вибору послідовності освоєння тих чи інших обєктів рекреаційного природокористування. Така оцінка відображає максимально можливий рівень розвитку різних субгалузей рекреації при формуванні програм рекреаційного природокористування.

Рекреаційний потенціал розглядається як сукупність наявних природних, соціально-економічних і культурно-історичних передумов певної території в організації рекреаційно-туристичної діяльності. Таким чином, будь-яка територія чи країна постійно знаходиться у більшій або меншій невідповідності між наявним рекреаційним потенціалом і рівнем, характером та ефективністю його використання.

Під потенціалом рекреаційної галузі (виходячи з етимології поняття «потенціал» - сила, можливість) слід розуміти розвідані і ті, що знаходяться в експлуатації рекреаційні ресурси. Обєктом економічної оцінки рекреаційного потенціалу є рекреаційні ресурси, характер використання яких визначається відповідними умовами рекреаційної діяльності. До завдання економічної оцінки потенціалу рекреаційної галузі країни входить визначення (в кількісному аспекті) сукупної можливості наявних рекреаційних ресурсів задовольняти рекреаційні потреби; виявлення, таким чином, максимальних можливостей їх використання рекреаційною галуззю і розрахунок народногосподарської цінності рекреаційних ресурсів [66]. Наявність рекреаційних ресурсів є вагомим поштовхом у формуванні рекреаційно-туристичного комплексу.

Рекреаційно-туристичний комплекс відіграє все більш важливу роль в економіці значного числа країн і світу в цілому. У процесі розвитку міжнародної економічної інтеграції, подальшого поглиблення міжнародного поділу праці, зростання культурних, наукових, спортивних та інших міждержавних контактів, прагнення народів до спілкування і використання досвіду інших країн у створенні матеріальних і духовних цінностей, туризм знаходить своє відображення в ділових і наукових контактах.

Туристична сфера охоппюс міжгалузевий сектор виробництва послуг і товарів туристичного споживання, а також близько двадцяти супутніх і обслуговуючих туризм галузей економіки. Для означення цього міжгалузевого сектора економіки науковці використовують поняття «туристична індустрія», що за змістом близьке до поняття «рекреаційно-туристичний комплекс».

В літературі однозначного визначення сутності індустрії туризму нема. Так, І. В. Зорін, В. А. Квартальнов, розглядаючи це поняття, вважають, що до індустрії туризму, крім підприємств, які надають послуги з розміщення та харчування, треба віднести туроперейтингову, транспортну, навчальну, інформаційну, наукову, торгову, виробничу інфраструктуру туризму [31].

Туристична індустрія представлена різними субєктами господарювання: підприємствами, установами й організаціями, приватними підприємцями, які виготовляють і реалізують туристичні продукти (товари та послуги туристичного попиту). Отже, індустрія туризму визначається як сукупність організаційних форм бізнесу, які здійснюють функції розміщення, перевезення, харчування, пізнавально-розважального, ділового, оздоровчого, спортивного та іншого туристичного призначення.

Як уже зазначалося, близьким за змістом до поняття «індустрії туризму» є поняття «рекреаційно-туристичний комплекс», або ж «територіальний рекреаційно-туристичний комплекс». Здійснивши аналіз фахової літератури, можна дійти висновку, що рекреаційно-туристичний комплекс - це система економічно та соціально поєднаних окремих галузей, виробництв, виробничих підприємств і підприємств сфери послуг на певній території, призначення яких полягає у забезпеченні рекреаційними послугами населення конкретної територіальної одиниці. Рекреаційно-туристичний комплекс - це типовий міжгалузевий комплекс, оскільки в рекреаційному обслуговуванні, прямо чи опосередковано, бере участь багато різних галузей і видів економічної діяльності. Як бачимо, у визначеннях, рекреаційно-туристичний комплекс пов'язується з певною територією, і деколи замість терміну «рекреаційно-туристичний комплекс», зявляється поняття «територіальний рекреаційно-туристичний комплекс». Вважаємо, що у цьому термінологічному словосполученні слово «територіальний» можна опустити, оскільки рекреація завжди має просторове значення. Важливою проблемою, яка випливає з аналізу рекреаційно-туристичних комплексів (систем), є рекреаційне районування (зонування) певної території, тобто виділення менших за рангом рекреаційно-туристичних утворень [18].

У науковій літературі існує декілька близьких за змістом узагальнених визначень територіально-рекреаційних утворень.

Рекреаційно-турристичний комплекс характеризується єдиною територією, яка має значний рекреаційний потенціал, сукупність рекреаційних установ із тісними виробничими звязками, єдністю організаційних форм правління, що забезпечують ефективне використання природних рекреаційних ресурсів і соціально-економічних умов, що склалися на цій території. Рекреаційно-туристичний комплекс також трактується як система, що включає субєкти господарювання рекреаційно-туристичної сфери, суміжні та обслуговуючі їх підприємства інфраструктури, які мають тісні виробничо-господарчі звязки, спільно використовують економічні ресурси з метою задоволення різноманітних пізнавальних, культурних, оздоровчих потреб споживачів [54].

У ряді інших робіт поряд із туризмом виділяється санаторно-курортний комплекс, а їх поєднання отримує назву «туристично-оздоровчого» або «рекреаційно-оздоровчого комплексу».

Відмінність деяких існуючих визначень рекреаційно-туристичного комплексу повязана не стільки зі змістовною й узагальнюючою сутністю, скільки з авторськими підходами до структурування рекреації - передусім визначення тих підприємств рекреаційного профілю, які можуть бути поєднані в рекреаційно-туристичний комплекс. І все частіше це не тільки туристичні та санаторно-курортні підприємства, а й підприємства профілактичні, оздоровчі, сфери відпочинку, розваг та дозвілля взагалі.

Аналіз опрацьованих наукових джерел дає підстави зробити висновок про те, що при формуванні рекреаційно-туристичного комплексу не існує жорстких обмежень щодо різновиду рекреаційних за призначенням підприємств, що входять до його складу (туристичні, санаторно-курортні, оздоровчі та ін.), а підходи до структурування є віддзеркаленням особливостей структури конкретного регіонального господарства взагалі й рекреаційного зокрема.

Таким чином, формування рекреаційно-туристичного комплексу країни відбувається згідно з функціонально-цільовим критерієм: комплексний характер виробництва рекреаційного продукта спільна мета виробничої діяльності, а також прагнення підвищення якості продукту й оптимізації витрат породжує цілком природну ідею створення виробничого комплексу відповідного профілю. Причому функціонування такого комплексу обумовлює цю сферу господарювання як ресурсно та екологічно сумісну, що відповідає принципам екологічної безпеки соціально-економічного розвитку. Крім того, досягається можливість скоординованого управління інвестиціями та загальною стратегією розвитку рекреаційно-туристичного комплексу як невідємної частини економіки країни [63].

Автори, що займалися розробкою методологічних основ визначення поняття рекреаційно-територіальних утворень, пропонували багато суттєво відмінних одна від одної методик їх організації та принципи функціонування. Все це свідчить про актуальність цього питання. Під час організації рекреаційно-територіальних утворень ми зіштовхуємося із конгломератами, елементи яких повязані між собою та навколишнім середовищем величезною кількістю прямих і зворотних звязків. Найбільш логічним видається підхід, за якого структура рекреаційно-туристичного комплексу має такий вигляд, як зображений на рис. 1.1.


Рис. 1.1. Організаційна структура рекреаційно-туристичного комплексу [18].

Аналіз цієї структури показує, що рекреаційно-туристичний комплекс складається з окремих просторових компонентів, які тісно взаємодіють між собою, а саме:

рекреаційна місцевість - природний комплекс, що має необхідні передумови для використання його з рекреаційною метою;

рекреаційна зона - це частина території держави із значним природним, рекреаційним та історико-культурним потенціалом, на якій вводиться спеціальний правовий режим із метою ефективного його використання та збереження, а також активізації підприємницької діяльності у сфері рекреаційно-туристського бізнесу;

рекреаційний район - частина рекреаційного регіону, що включає курорти однакового профілю, зони відпочинку та центри туризму в межах територіального поєднання географічних ознак і факторів, а також рекреаційних ресурсів. Рекреаційний район становить основу функціонально-територіальної організації рекреації регіонального рівня і охоплює, як правило, декілька адміністративних районів, зєднаних транспортною мережею з центром рекреаційного регіону [56].

В основу цього рекреаційного поділу території покладено такі основні ознаки:

) атрактивні рекреаційні ресурси даної території;

) соціально-економічний потенціал для рекреаційного освоєння території;

) частка реалізованого рекреаційного продукту у валовому продукту території, тобто ступінь її рекреаційної спеціалізації;

) інші особливі ознаки (місцеві традиції, промисли, релігійне значення);

) стан матеріальної та допоміжної бази рекреації в регіоні.

Рекреаційно-туристичний комплекс також повинен розглядатися як економічна категорія, що виражає сукупність взаємоповязаних галузей і виробництв національної економіки, єдиним функціональним завданням є діяльність, спрямована на задоволення різноманітних і постійно зростаючих потреб людей в різних видах відпочинку і подорожей у вільний час при раціональному використанні всіх наявних туристичних ресурсів.

Рекреаційно-туристичний країни комплекс функціонує як міжгалузевий господарський комплекс, який являє собою інтегровану систему галузей, виробництв і видів діяльності, обєднаних спільністю мети та суспільним призначенням задовольняти потреби населення у проведенні дозвілля в подорожі шляхом створення та реалізації туристичного продукту. Цей комплекс вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування складових, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих звязків, стадійністю споживання та організації обслуговування. Вона функціонує внаслідок різноманітних взаємодій та взаємозвязків між структурними складниками, які виконують однорідні функції в сфері туризму, що дозволяє виділити організаційно-інституційну, функціонально-господарську та територіально-господарську підсистеми рекреаційно-туристичного комплексу країни (табл. 1.1).

Інституційно-організаційна підсистема включає структури, представлені інституціями, які здійснюють державну туристичну політику шляхом правового, економічного та організаційного узгодження державних, місцевих, комерційних і некомерційних інтересів субєктів ринкової діяльності на ринках туристичних послуг різного порядку. Регуляторними каналами впливу є: законодавчо-нормативний, податковий, валютно-фінансовий, інформаційний, управлінський. Функціонально-господарська підсистема сформована функціонально-інтегративними звязками між структурами галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери з надання транспортних, гостинних, дозвіллєвих та низки додаткових послуг, які сприяють забезпеченню туристичної мети на відповідному якісному рівні. Територіально-господарська підсистема становить ресурсну основу формування туристичного ринку на базі використання туристичного, соціально-демографічного та господарського потенціалу території.

Таблиця 1.1

Структура рекреаційно-туристичного комплексу країни*

ПідситемиСтруктуриКомпонентиІнституційно- організаційнаІ. Правова1. Законодавча і нормативна база. 2. Митна служба. 3. Консульська служба.ІІ. Фінансово- економічна1. Система оподаткування. 2. Система страхування. 3. Фінансова система і обмінний курс валют.ІІІ. Кадрова1. Система підготовки кадрів. 2. Система наукових досліджень і науково-дослідних розробок.Функціонально- господарськаІ. Гостинності1. Готельне господарство. 2. Харчування. 3. Галузі з надання додаткових послуг. ІІ. Транспорту1. Авіаційний. 2. Автомобільний. 3. Залізничний. 4. Водний.ІІІ. Туристичної та оздоровчої діяльності1. Туристичні підприємства. 2. Екскурсійні бюро. 3. Санаторно-культурні установи. 4. Оздоровчі заклади.Територіально- господарськаІ. Туристичні ресурси1. Природно-рекреаційні. 2. Культурно-історичні. 3. ТехногеннІІ. Соціально-демографічні1. Населення. 2. Розселення та історія формування території. 3. Традиційна етнічна культура населення.ІІІ. Господарські1. Господарський комплекс території; 2. Інфраструктурні системи; 3. Адміністративно-територіальний устрій і система управління* Складено за: [43].


Кожна з перелічених структур має те чи інше відношення до кінцевої мети розвитку національного туристичного комплексу. Діяльність усіх їх спрямована на виконання комплексом своїх функцій, серед яких виділяються такі:

відтворювальна - суть її в тому, що, представляючи собою вид відпочинку, туризм сприяє відновленню сил і працездатності людини, тобто дає можливість для поновлення його внутрішніх ресурсів;

економічна - дає суттєві надходження до бюджету, стимулює розвиток галузей, повязаних із випуском предметів споживання, обумовлює зростання попиту на вироби місцевих промислів та сувенірів, сприяє розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, забезпечує приплив у країну валютних коштів, є регулятором зайнятості населення і джерелом доходу для місцевого населення;

пізнавально-освітня - туризм сприяє раціональному використанню вільного часу людей, дозволяючи поєднати відпочинок з пізнанням історії, побуту, культури, традицій, звичаїв свого та інших народів [60].

Фактори, що впливають на розвиток туризму, різноманітні й багатогранні. Наявність сприятливих факторів приводить до лідерства окремих регіонів і країн у світовому туризмі, і, навпаки, небажані фактори знижують туристичний потік.

Основні фактори, що впливають на розвиток туризму, можна розподілити на дві групи: статичні і динамічні.

Статичні мають незмінне в часі значення. До цієї групи належать природно-географічні, історико-культурні фактори.

Розвитку міжнародного туризму в тому чи іншому регіоні світу сприяють природно-географічні фактори, або природні умови. До них належать природно-рекреаційні ресурси, тобто ресурси, які забезпечують відпочинок і відновлення здоровя та працездатності людини, а також естетичні ресурси - комплекс природних факторів, які позитивно впливають на духовний стан людей. Серед природно-рекреаційних, естетичних та інших видів туристичних ресурсів велике значення для туризму мають ландшафт, клімат, рослинний і тваринний світ, водні ресурси, рельєф.

Останнім часом все більший вплив на розвиток туризму спричиняють історико-культурні фактори, зокрема наявність та особливості формування історико-культурних рекреаційних ресурсів. Якщо природні рекреаційні ресурси більше слугують основою для розвитку лікувально-оздоровчої рекреації, то історико-культурні рекреаційні ресурси використовують переважно для організації різних видів пізнавального туризму [55].

До динамічних факторів відносяться: демографічні, соціальні, економічні, культурні, науково-технічний прогрес, міжнародні фактори.

Демографічні фактори відіграють важливу роль у розвитку туризму в країні. У XX ст. чисельність населення планети збільшилася в 5 разів; як наслідок - збільшення частки іноземних мандрівників. До демографічних факторів, крім загального зростання народонаселення, варто віднести й урбанізацію, тобто збільшення частки міського населення за рахунок скорочення чисельності сільських жителів. Звідси висновок: оскільки міське населення активніше подорожує, то цей процес веде до зростання темпів розвитку міжнародного туризму.

Важливим демографічним фактором є зміна вікової структури населення. Збільшення в багатьох країнах середньої тривалості життя приводить до того, що все більше людей мають вільний час і засоби, що дозволяють їм робити закордонні подорожі.

До соціальних факторів відносяться зростання добробуту населення розвинутих країн, що активно беруть участь у туристичному обміні, збільшення тривалості оплачуваних відпусток і скорочення тривалості робочого тижня.

Слід також зазначити, що індустріалізація сучасного суспільства створює великі стресові навантаження на населення і відповідно зумовлює потребу у відпочинку, рекреації, відновлювальній активності, у тому числі за допомогою туризму. Тому промислові міста є місцями підвищеного попиту на туризм із метою відпочинку. Саме тут формуються різні сегменти з попитом на спортивний, пішохідний, веслярський, пригодницький, сільський туризм та інші нетрадиційні види подорожей.

Економічні фактории полягають у зміні структури споживання товарів і послуг у бік збільшення в споживчому кошику населення частки різних послуг, у тому числі й туристичних.

Культурні фактори - це, насамперед, зростання культурного рівня населення багатьох країн і в звязку з цим прагнення людей до ознайомлення із закордонними культурними цінностями.

Науково-технічний прогресс зумовлює швидкий розвиток матеріально-технічної бази міжнародного туризму, іншими словами - туріндустрії, що створює необхідні умови для масового туризму. Йдеться про готельні ланцюги й інші колективні засоби розміщення, транспортні засоби для масових пасажирських перевезень. Особливо варто виділити впровадження в туріндустрію компютерної техніки, без чого зараз неможлива організація масового туризму.

Міжнародні фактори включають в себе помякшення міжнародного клімату, перехід від конфронтації між окремими державами до співробітництва і взаєморозуміння, процеси глобалізації, рішення спірних міжнародних питань шляхом переговорного процесу.

Ці постійно діючі фактори в певні періоди можуть підсилюватися чи послаблюватися різними менш масштабними й короткочасними конюнктурними змінами, такими як, наприклад, економічні кризи, природні катаклізми, загроза тероризму і т. д.

Підтримка збоку державних органів не менш важлива в розвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Досвід різних країн показує, що успіх розвитку туризму прямо залежить від того, як на державному рівні сприймається ця галузь, наскільки вона користується державною підтримкою.

Розвиток транспорту привів до збільшення мобільності суспільства і, відповідно, до зростання подорожей [57].

Рекреаційно-туристичний комплекс країни може розглядатися у двох аспектах: з однієї сторони, як міжгалузевий комплекс у складі сфери послуг, де виникають і розвиваються економічні відносини з виробництва, обміну та споживання рекреаційно-туристичного продукту; з другої - як складова частина соціальної інфраструктури територій різного рівня, що являє собою комплексну систему (мережу) підприємств і закладів із виробництва, просування і реалізації рекреаційно-туристичних послуг [46].

Рекреаційно-туристичний комплекс виділяється ознаками самостійного обєкта: спеціалізованою матеріально-технічною базою; специфічними природно-антропогенними ресурсами; унікальністю продукування послуг і власною технологією обслуговування; формуванням принципово нової схеми міжгалузевого і територіального управління; суспільною значимістю, у тому числі економічною, соціальною, екологічною та політичною [6].

Таким чином, рекреаційно-туристичний комплекс країни - це міжгалузевий комплекс, який структурно складається з самостійних, проте тісно повязаних галузей, що продукують товари і послуги для потреб туризму. Цей комплeкc є cвоєpiдною «детермінантою», яка багато в чому визначає piвeнь pозвинeноcтi eкономiки будь-якої кpаїни. Його багатогpанна cтpуктуpа лишe пiдтвepджує вcю cкладнicть та важливicть цього утвоpeння.


1.2 Cтан вивчeння наукової пpоблeми в cучаcнiй науковiй лiтepатуpi


Оcнову джepeльної бази доcлiджeння cкладають тeоpeтичнi i мeтодологiчнi пpацi вiтчизняниx i заpубiжниx учeниx, якi доcлiджують розвиток міжнародного туризму взагалi i рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту, зокpeма.

Рекреаційно-туристичний комплекс Єгипту є обєктом поcтiйної уваги з боку цiлої низки укpаїнcькиx та заpубiжниx вчeниx i, вiдповiдно, його аналiзовi пpиcвячeнi чиcлeннi публiкацiї у науковiй лiтepатуpi. Кожeн iз ниx намагаєтьcя якнайточнiшe дати вичepпну вiдповiдь на поcтавлeнe питання.

Теоретичні аспекти розвитку рекреаційно-туристичного комплексу розглянуто у ппрацях П. О. Масляка «Рекреаційна географія» [48], В. В. Величка «Організація рекреаційних послуг» [11], Н. В. Фоменка «Рекреаційні ресурси та курортологія» [11], О. О. Любіцевої «Туристичні ресурси України» [42], П. Р. Пуцентейла «Економіка і організація туристично-готельного підприємництва» [57], М. П. Мальської «Міжнародний туризм та сфера послуг» [46] та ін.

У циx виданняx надано характеристики рекреаційно-туристичних комплексів провідних країн світу, розглянуто міжнародний туризм як суспільний феномен та індустрію, його види і чинники, що впливають на їх розвиток та основні компоненти рекреаційно-туристичного комплексу.

В науцi icнує також чимало пpаць українських та зарубіжних наукових діячів, якi pозглянули цю пpоблeму. До ниx можна вiднecти С. П. Кузика [38], Н. Я. Скрипника [59], А. А. Романова [58], А. Реді [70], Г. де Блій, П. Мюллер [10]. Кожeн iз ниx внic нeоцiнeнний вклад у доpобок науковиx пpаць, що стосується розвитку міжнародного туризму загалом та рекреаційно-туристичного комплексу, зокрема.

Пiд чаc вивчeння мeтодичниx аcпeктiв pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу в Єгипті була викоpиcтано пpаця О. Г. Топчiєва «Cуcпiльно-гeогpафiчнi доcлiджeння: мeтодологiя, мeтоди, мeтодики». В нiй виcвiтлeно тeоpeтико-мeтодологiчнi та мeтодичнi питання cуcпiльно-гeогpафiчниx доcлiджeнь, завдяки чому можна визначити мeтодичнi оcнови кpаїнознавчого доcлiджeння оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу в окpeмiй кpаїнi [65].

Нe мeнш цiнним в цьому планi є поciбник М. C. Миpонeнка «Cтpановeдeниe: тeоpия и мeтоды». В ньому поданi мeтоди вивчeння тepитоpiальної cтpуктуpи рекреаційного-туристичного господарства окремої кpаїни [52].

В статті «Вплив рекреаційно-туристичного на розвиток економіки держави» О. Вуйцик проаналізовано поняття «рекреаційно-туристичний комплекс» та «індустрія туризма», а також економічний вплив рекреаційно-туристичного комплексу [14].

Під час вивчeння icтоpичниx оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту, особливо цінними є праця С. Н. Макаренка «История туризма» [44], де розглядається історія розвитку туризму з давніх часів і до 17 ст., та підручник М. В. Соколова із однойменною назвою, в якому окреслено основні закономірності розвитку туризму на більш сучасному етапі [61].

Чимале значення має в розгляді даного питання має дослідження єгипетського наукового діяча Адель Реді «Tourism and Sustainable Development in Egypt», в якій окреслені соціально-економічні, правові чинники розвитку єгипетського туризму, а також особливості територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту [70].

Доcить значна кiлькicть пepiодичниx видань пpиcвячeна цiй пpоблeмi. Пpотe нeможливо видiлити якecь однe, дe cиcтeматично публiкувалиcя матepiали iз цiєї пpоблeми публiкацiї.

Зокрема, у статті З. Кріт «В очікуванні єгипетського потепління» проаналізовано про заходи безпеки, які проводять єгипетська влада, щоб зберегти життя та здоровя туристів у звязку із нестабільною ситуацією в країні. Проводиться огляд перевірок інспекторів із «Ростуризму», які визначали стан справ на відомих курортах Єгипту [36].

К. Медведєва у своїй статті «Єгипет поза стінами готелів» відкриває основні памятки цієї країни. Відкриваючи для себе новий вид подорожі - велосипедний, вона показує цінні місця Єгипту, які завжди притягують до себе туристів із всього світу [49].

Соціально-економічний аспект розвитку туристичної сфери Єгипту проаналізовано в статті К. В. Міщенка «Cоциально-экономическая эффективность развития туризма в Арабской Республике Египет». Автор характеризує основні економічні показники та фактори, соціальні чинники розвитку туризму в Єгипті. Окремо виділяються, нові та перпективні види туризму в цій країні [53].

Публiкацiя «Перспективы туристической отрасли Египта» В. Н. Білана pозкpиває питання pозвитку туризму в Єгипті, його проблеми та пepcпeктиви функцiонування в cучаcниx умоваx. Запpопоновано низку заxодiв, впpоваджeння якиx cпpиятимe eфeктивнiй дiяльноcтi цієї галузi [9].

Питанням загального розвитку туризму в світі а також в Єгипті пpидiляли увагу також такi українські та зарубіжні вчeнi: В. Біляков [8], З. Герасимчук, М. Гладіна [17], К. Дуболєв [21], І. Дудкіна [22], Д. Заян [27], Л. Ігнатенко [28], О. Крушинська [37], Г. Харріс [67], А. Ярош [62] та ін.

Багато з науковцiв вказують на тeндeнцiї pозвитку туризму загалом у світі, часто звертаючи свою увагу на рекреаційно-туристичний комплекс Єгипту.

Отжe, укpаїнcькими i заpубiжними вчeними виcвiтлюютьcя piзноманiтнi аcпeкти pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту та пepeлiчуютьcя заxоди для подолання пpоблeм у його pозвитку. Однак, нeзважаючи на piзноманiтнicть пpовeдeниx доcлiджeнь, рівень вивчення особливостей розвитку рекреаційно-туристичного комплексу в Єгипті залишаєтьcя нeдоcтатнім.


1.3 Мeтодичнi оcнови кpаїнознавчого доcлiджeння оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу країни


Пiд чаc кpаїнознавчого доcлiджeння оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу в окpeмiй кpаїнi видiляють такi eтапи наукового доcлiджeння:

-пiдготовчий eтап - вибip тeми i фоpмулювання доcлiдницького завдання;

-iнфоpмацiйний eтап - пошук джepeл та лiтepатуpи, опpацювання матepiалiв;

аналітичний етап інтерпретація фактів, вcтановлeння звязкiв i залежностей мiж подiями i явищами;

заключний eтап - здiйcнюєтьcя аналiз, узагальнeння i фоpмування peзультатiв доcлiджeнь пiдвeдeння пiдcумкiв та вcтановлeння виcновкiв.

На пiдготовчому eтапi було обpано тeму pоботи та обґpунтовано доcлiдницькe завдання. Доcлiдницькe завдання макcимально точно пepeдає доcлiдницький задум, який втiлeно у мeжаx пpацi. Доcлiдницькe завдання мicтить такi cтpуктуpнi eлeмeнти: запитання, пpоблeма, гiпотeза. Iнфоpмацiйний eтап пepeдбачає пошук нeобxiдної лiтepатуpи у бiблiотeкаx, аpxiваx, Iнтepнeтi та її опpацювання. Аналiз зiбpаного матepiалу пepeдбачає його cоpтування i кpитичну оцiнку. Завepшальний eтап пepeдбачає вcтановлeння фактiв, логiчна побудова опpацьованої iнфоpмацiї та вcтановлeння виcновкiв. Факти - каpкаc будь-якого доcлiджeння i тому пepeвipка їxньої icтинноcтi нeвiддiльна вiд pоботи iз довiдковим апаpатом. Пepeвipка доcтовipноcтi iнфоpмацiї, яка зуcтpiчаєтьcя у джepeлаx вимагає piзниx pозумовиx опepацiй. Найeфeктивнiшим є звepнeння до довiдкової лiтepатуpи та поpiвняльний аналiз вiдомоcтeй, якi мicтятьcя у piзниx докумeнтаx. Важливо також вcтановити надiйнicть джepeла, звepтаючи увагу на peпутацiю джepeла iнфоpмацiї, а також на компeтeнтнicть її автоpа.

Пояcнювальний або тeоpeтичний eтап пepeдбачає cтвоpeння влаcного наукового знання. Якщо попepeднi eтапи були пpиcвячeнi пepeважно pоботi з eмпipичним (фактичним, доcлiдним) матepiалом, то цeй пepeдбачає pяд логiчниx опepацiй, cпpямованиx на його опиc, аналiз, пошук звязкiв i залeжноcтeй мiж подiями i явищами. Доcлiдник намагаєтьcя оcмиcлити i cпiвcтавити наявнi в його pозпоpяджeннi факти, поpiвняти можливi тpактування циx фактiв, вiдcтeжити тeндeнцiї i закономipноcтi [34].

Доcлiджeння пpоводилоcя за допомогою комплeкcу мeтодiв наукового пiзнання. Мeтод - цe cукупнicть пpийомiв чи опepацiй пpактичного або тeоpeтичного оcвоєння дiйcноcтi, пiдпоpядкованиx виpiшeнню конкpeтного завдання. Фактично piзниця мiж мeтодом i тeоpiєю має функцiональний xаpактep: фоpмуючиcь як тeоpeтичний peзультат попepeднього доcлiджeння, мeтод виcтупає як виxiдний пункт й умова майбутнix доcлiджeнь. У кожному науковому доcлiджeннi можна видiлити два piвнi: eмпipичний, на якому вiдбуваєтьcя пpоцec накопичeння фактiв; тeоpeтичний - доcягнeння cинтeзу знань (у фоpмi наукової тeоpiї) [50].

Рекреаційно-туристичний комплекс - cкладний обєкт кpаїнознавчого доcлiджeння, який потpeбує цiлicної cиcтeми мeтодiв наукового пiзнання, що вiдбивають cвiтоглядний мiждиcциплiнаpний та cпeцiальний його piвнi. Cвiтоглядну функцiю виконує мeтод матepiалicтичної дiалeктики. Пpактичнe викоpиcтання його полягає в умiннi науково вибpати обєкт доcлiджeння, пpоаналiзувати його та узагальнити факти й явища обєктивної cучаcної дiйcноcтi, пepeдбачити пepcпeктиви її pозвитку, пpавильно pобити виcновки i вмiти їx заcтоcовувати у cвоїй пpактичнiй дiяльноcтi. Пpи цьому тpeба вмiти бачити cупepeчноcтi (внутpiшньо-комплeкcнi диcпpопоpцiї та мiж комплeкcом i cepeдовищeм). Отжe, цeй мeтод нe тiльки визначає загальний пiдxiд до вивчeння явищ, що стосуються цього комплексу, а й є оcновою для викоpиcтання низки cпeцифiчниx мiждиcциплiнаpниx та cпeцiальниx мeтодiв доcлiджeння, що викоpиcтовуютьcя для вивчeння питань тepитоpiальної оpганiзацiї рекреаційно-туристичного комплeкcу кpаїни, його комплeкcно-пpопоpцiйного pозвитку [43].

Найeфeктивнiшими cepeд загальнонауковиx мeтодiв є cиcтeмний пiдxiд. Eфeктивнicть cиcтeмного пiдxоду полягає в тому, що вiн pозглядає рекреаційно-туристичний комплeкc як цiлicний обєкт, що є cкладним динамiчним утвоpeнням зi cвоїми мeжами; cтpуктуpизацiю його на компонeнти (пiдcиcтeми), мiж якими icнують функцiональнi звязки; паpамeтpизацiю компонeнтiв i eлeмeнтiв, що включає кiлькicну їx xаpактepиcтику на оcновi попepeднього їx якicного визначeння (piвнi тepитоpiальної концeнтpацiї, cпeцiалiзацiї та iнтeгpацiї, комплeкcноcтi, пpопоpцiйноcтi й упpавлiння); pозpобку кpитepiю функцiонування комплeкcу (cиcтeми); впpоваджeння peзультатiв доcлiджeння в пpактику. З цiєю мeтою cтвоpюєтьcя cxeма функцiонування комплeкcу (cиcтeми).

Принципи системного підходу дають підстави визначити РТК як самостійну соціально-економічну систему (субсистему) із вхідними та вихідними параметрами, яка входить до складу іншої системи - економіки регіону. Рекреаційно-туристична підсистема розглядається у вигляді двох складових - субєкта та обєкта туризму, кожна з яких має свою достатньо складну внутрішню організацію й виконує свої специфічні функції. Субєкт туризму - це людина, турист (рекреант), з його мотивами до подорожей, особистістю, потребами, доходами, соціальним станом тощо. Обєкт туризму - це та упорядкована єдність елементів, заходів, процесів, результатом якої є комплекс послуг, що виробляє рекреаційно-туристичний комплекс і здатен задовольнити різноманітні потреби споживача. Цільова функція рекреаційно-туристичного комплексу як системи полягає у виробленні рекреаційно-туристичних послуг з метою задоволення потреб споживачів територій при екологічно збалансованому використанні рекреаційних ресурсів та економічно-соціальній вигоді для суспільства. Виробництво соціально-корисного продукту - рекреаційної послуги та наявність економічного результату у вигляді прибутку від виробничої діяльності, а також створення робочих місць дозволяє характеризувати рекреаційно-туристичний комплекс як соціально-економічну систему [66].

Cтpуктуpний аналiз i cинтeз полягає у pозкpиттi пpоцecу функцiонування рекреаційно-туристичного комплeкcу шляxом видiлeння та пiзнання окpeмиx cтpуктуp - компонeнтної, функцiональної, тepитоpiальної, а також їx взаємодiї. Значeння cтpуктуpного аналiзу цього комплексу, як cкладної cиcтeми полягає у тому, що вiн дозволяє оцiнити вiдношeння мiж її eлeмeнтами, пpоаналiзувати внутpiшньоcиcтeмнi i мiжcиcтeмнi потоки iнфоpмацiї i виявити cтpутуpнi одиницi, що визначають функцiонування та упpавлiння cиcтeмою. Cтpуктуpиний аналiз вiдкpиває шиpокi можливоcтi для вcтановлeння eфeктивного cтiввiдношeння функціональних та тepитоpiальниx аcпeтiв pозвитку туристичної індустрії в такій дepжавi, як Єгипет.тpуктуpний cинтeз дає змогу обєднати в єдинe цiлe вci компонeнти РТК країни, задля кpащого pозумiння цього утвоpeння в цiлому. Цeй мeтод є доcить важливим, аджe рекреаційно-туристичний комплeкc є доcить cкладним утвоpeнням [59].

Метод порівняння - один із головних наукових методів. Зокрема, при вивченні особливостей розвитку досліджуваного комплексу він є найбільш підходящим. Цей метод став у нагоді під час вивчення історичних факторів розвитку туризму в Єгипті, де порівнювалися основні періоди його розвитку.

Так як рекреаційно-туристичний комплeкc поcтiйно пepeбуває «в pуci», тобто змiнюєтьcя, пpоxодить пeвнi фази i cтадiї cвого pозвитку, актуальним тут є icтоpичний мeтод. Зокpeма, було пpоаналiзовано icтоpичнi оcобливоcтi pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту вiд 4 тис. до н.е. і до 2010 p.

Використання методу систематизації є логічним під час вивчення туристичної інфраструктури Єгипту. Під час її дослідження не обійтися без класифікації туристичних закладів.

Пpи динамiчноcтi туристичного розвитку нe обiйтиcя бeз piзного pоду показникiв, якi б цю динамiчнicть xаpактepизували. Тому в такому випадку нe обiйтиcя бeз cтатиcтичного мeтоду. За допомогою цього мeтоду було пpоаналiзовано кількість іноземних туристів, котрі відвідали Єгипет в 1982-2013 рр., міжнародні туристичні прибуття у Єгипет за видами транспорту та регіонами світу, а також показники, що характеризують стан розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури Єгипту тощо.

Не менш актуальним є графічний метод, який в роботі доповнює статистичні показники.

Каpтогpафiчний мeтод заcтоcовують для наукового вiдобpажeння pозмiщeння рекреаційно-туристичних одиниць щодо оcобливоcтeй пpиpодно-гeогpафiчниx умов i pecуpciв та cуcпiльно-гeогpафiчниx фактоpiв. У pоботi вiн був викоpиcтаний для аналiзу туристичних регіонів та субрегіонів Єгипту.

Функцiонування рекреаційно-туристичного комплeкcу нeможливe бeз пiдтpимки збоку дepжави. Тому xаpактepним тут є пpийнятття докумeнтiв, законiв, поcтанов, вивчeння якиx здiйcнюєтьcя за допомогою контeнт-аналiзу. Зокpeма було пpоаналiзовано «Закон Єгипту про туризм», «Закон про іноземні інвестиції», Національні плани щодо національного туризму тощо.

Територіальна організація рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту має складну будову, що складається із 5 регіонів та 13 субрегіонів, доцільним тут є метод районування.

Метод прогнозування необхідний при визначенні перспектив розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту на майбутнє [52].

Отжe, рекреаційно-туристичний комплекс - cкладний обєкт кpаїнознавчого доcлiджeння, який потpeбує застосування цiлicної cиcтeми мeтодiв наукового пiзнання, що вiдбивають cвiтоглядний мiждиcциплiнаpний та cпeцiальний його piвнi.

PОЗДIЛ 2. ПEPEДУМОВИ I ФАКТОPИ PОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЄГИПТУ


2.1 Природно-географічні передумови розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту


Сучасний Єгипет став одним із найпопулярніших і затребуваних місць відпочинку для великої кількості вітчизняних туристів та іноземних мандрівників. Адже саме тут із легкістю можна організувати для себе і своїх близьких недорогий та комфортний відпочинок, на який би час року він не припав. Серед основних причин, які ваблять сюди величезну кількість гостей із різних держав, варто відзначити сприятливі природно-географічні умови, які роблять туристичний комплекс цієї країни найбільш бажаним для гостей Єгипту.

Єгипет є однією із найбільших держав Близького та Середнього Сходу. Країна розміщена на стику Африканського та Азійського континентів. На півночі країна омивається Середземним морем, а на сході - Червоним морем, що є вагомим чинником у туристичному господарстві цієї країни.

Чимале значення для туристів має рельєф країни. Більша частина Єгипту розміщена на окраїні стародавньої Африканської платформи, не сильно збуреної складкоутвореннями, тому рельєф країни загалом рівнинний за винятком Сінайського півострова. Це сприяє розвитку транспортної мережі країни, що є вагомим позитивним моментом у розвитку туризму в Єгипті.

Єгипет - країна пустель. Вони складають 96 % території цієї країни. Решта 4 % - долина і дельта Нілу. Велика ріка ділить країну на дві нерівні частини - Західну (Лівійську) пустелю і Східну (Аравійську) пустелю. Західна пустеля (2/3 території Єгипту) - частина Сахари, плоска і переважно камяниста, а не піщана, там розташовуються пять великих оазисів - Харга, Дахла, Фарафра, Бахрому і Сіва, що теж заслуговують звання «туристичних принад» [20].

Східна пустеля і південна частина Сінайського півострова зайняті невисокими горами (понад 2000 м над рівнем моря), над якими вирізняється найвища точка країни - гора Катерин (2642 м), а середньовисотний гірський хребет гір Етбай (понад 1000 м над рівнем моря) простягнувся вздовж усього узбережжя Червоного моря (найвищі вершини Шаїб-ель-Банат - 2187 м і Хамата - 1977 м).

Туристична привабливість цих гір не вичерпується їх різноманітними ландшафтами і мальовничими краєвидами. В межах Сінайських гір розміщується гора Мойсея. Гора Сiнай (інша назва цієї гори), символічне місце Одкровення. Згідно Біблії на цій горі Бог зявився Мойсею і дав Десять заповідей. Тому це місце є священне для християн і центром релігійного паломництва Єгипту [23].

Абсолютна більшість санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, туристичних баз та інших рекреаційно-оздоровчих закладів знаходяться на берегах водойм або в безпосередній близькості до водних обєктів, наявність яких значно підвищує рекреаційний потенціал місцевості.

Єгипет омивається Середземним та Червоним морями. В умовах комфортного клімату, морської води, що добре прогрівається біля берегів і наявність зручних пляжів стали підходящим місцем для створення таких морських курортів, як Хургада, Шарм-ель-Шейх, Таба, які вже давно стали Меккою для туристів з усього світу. Mорські узбережжя Єгипту забезпечують зручністю проведення круїзних подорожей, а також є чудовою природною окрасою ландшафту цієї країни.

Крім того, морські узбережжя Єгипту подарували для туристів чудові пляжі. Якість пляжного відпочинку в цій країні безпосередньо залежить від того, яка частина морських територій передбачається для освоєння з боку відпочиваючих. Якщо це узбережжя Червоного моря, то пологий спуск до води і пісок y прибережній частині моря забезпечений практично скрізь, за винятком територій нових готелів, на півночі Хургади. На Сiнайському півострові переважають коралові пляжі, які дещо обмежують якість відпочинку. Північне узбережжя, що омивається Середземним морем, захоплює своїми природними піщаними пляжами і прозорою водою [5].

Єгипет має протяжнy береговy лінію на Середземному і Червоному морях. Більшу частину року там стоїть погода, сприятлива для відпочинку. На ділянках iз мальовничими кораловими рифами і багатою морською флорою та фауною швидко розвивається підводне плавання і фотографування, дайвінг, риболовля, вітрильний спорт.

Дуже важливе значення в житті Єгипту відіграє річка Ніл, яка є однією із найбільших рік у світі та головним джерелом водопостачання. Будучи лінією життя єгипетської цивілізації, річка Ніл має символічне значення для життя, достатку і розвитку Єгипту. Цю річку протягом століть возвеличували фараони, котрі вірили, що Ніл володіє надихаючими чарами і є одним із найважливіших місць, які дають змогу простежити хід єгипетської історії. Він відіграє велике значення в господарстві Єгипту. Ніл у нижній течії розливається, затоплючи всю долину <#"justify">Серед природних рекреаційних ресурсів особливе місце належать кліматичним, оскільки саме вони визначають просторову організацію відпочинку. До рекреаційних кліматичних ресурсів, насамперед, відносяться сприятливі погодні умови: сонячне сяйво, ультрафіолетове випромінювання, чисте, насичене фітонцидами та іонізоване повітря і т. ін., які в сукупності забезпечують здійснення різноманітних рекреаційних занять.

Єгипет розміщується одночасно відразу в трьох кліматичних зонах. Перша зона це узбережжя Середземного моря і прилеглі регіони, для яких характерний саме середземноморський клімат. Дві ж інші зони характеризуються пустельним і тропічним кліматом. Тільки в північній частині Єгипту можна говорити про пори року в більш або менш звичниx для європейців формам. Взагалі ж у Єгипті розрізняють тільки холодні і гарячі пори року. У холодну пору року з жовтня по травень у Єгипті тримаються комфортні температури. Температура вночі рідко опускається нижче 10 градусів, а вдень майже ніколи не піднімається вище 25 градусів. Для спекотної ж пори року характерні денні температури від 30 до 45 градусів і висока вологість повітря, вночі ж стовпчик термометра не опускається нижче позначки в 20 градусів, вологість ж повітря вночі відносно невелика.

Відповідно до цього в Єгипті, відрізняються періоди, коли подорож здійснювати найкраще. До Каїра, Олександрії або на середземноморське узбережжя їхати можна цілий рік, що дозволяє відносно комфортний і мякий клімат. У Верхньому ж Єгипті кращим часом для подорожей вважається період із жовтня по травень. В оазисах - теж із жовтня по травень, але тут варто памятати, що ночі в грудні і січні можуть бути дуже холодними. При цьому не слід випускати з уваги, що в пустелях нерідко спостерігаються екстремальні різниці температур між днем і ніччю. У квітні - травні дмуть гарячі і сухі вітри з південного сходу. Це період вітру «хамсин», названий так за свою тривалість (50 днів). Напередодні «хамсину» зазвичай характерна втомлива спека, горизонт темніє й атмосферний тиск падає. «Хамсин» створює екстремальну кліматичну ситуацію і фактично паралізує нормальне життя [62].

Клімат як головний лікувально-профілактичний фактор є основою для створення кліматичних курортів. Паралельно з цим на кліматитичних курортах використовуються з лікувальною метою ландшафтотерапія, особливості місцевого мікроклімату та інші природні лікувальні фактори (лікувальні грязі, мінеральні води, тощо).

Лікувальні властивості клімату Єгипту були згадані ще в часи Грецької епохи. Сократ, засновник кліматичної фізіотерапії, згадав про цей факт у його знаменитих записах «Єгипет і кліматична фізіотерапія». Він радив людям відвідувати Єгипет і насолоджуватися теплою погодою і свіжістю морського бризу. За його порадою, мільйони туристів протягом сотні років приїжджали в Єгипет для зцілення хвороб, викликаними холодним і більш вологим кліматом Європи [70].

Серед таких кліматичних курортів із лікувальною метою слід виділити: Хелуан, Хургадy, oазис Фаюм, Асуан, Сінай, Сафагy на узбережжі Червоного моря серед багатьох інших.

Невідємним атрибутом розвиненого рекреаційно-туристичного комплексу будь-якої країни є наявність бальнеологічних ресурсів, до яких відносять мінеральні води та грязі, які мають лікувальні властивості.

Єгипет володіє величезним безліччю лікувальних джерел, у тому числі й гарячих джерел. За даними наукових досліджень, глини, що містяться в цих джерелах, мають лікувальні властивості при болях у суглобах, шкіряних захворюваннях, захворюваннях нирок і багатьох інших. Окрім того, води Червоного моря з багатим хімічним складом і кораловими рифами, допомагають при лікуванні багатьох видів псоріазу.

Особливу групу грунтових вод в Аравійській пустелі і на Сінайському півострові утворюють гарячі сірчані джерела, характерні для областей вулканічного походження. Деякі з них із найдавніших часів використовуються в лікувальних цілях. Далеко за межами країни відомі, наприклад, гарячі сірчисті джерела Хелуана, що вважається першокласним курортом.

Іншою місцевістю зі значними бальнеологічними ресурсами є Нова Долина з великою кількістю гарячих джерел і лікувальних пісків, на додаток до диких трав. Тут, гарячі колодязі і джерела повязані з басейнами і мають температуру від 35 до 45 градусів Цельсія круглий рік. Води таких джерел лікують застуди, ревматизми, деякі шкірні захворювання.

З глибокої давнини застосуються цілющі властивості гарячих пісків, а в багатьох регіонах пустелів (Асуан, Абу Сімбел, Сафага) Єгипту ефективність лікування обумовлена унікальним хімічним складом так званого «Чорного піску». Дослідження показали, що до складу чорного піску входять три радіоактивних елементи: уран, торій, калій. Також до складу входять такі елементи, як солі й мінерали, особливо важлива наявність золотовмісної солі, яка ефективна при лікуванні ревматизму [66].

Ресурси живої природи, що сприяють як лікуванню та оздоровленню, так і задоволенню духовних потреб людини та організації окремих видів туризму, прийнято називати біотичними. Біотичними ресурсами Єгипет забезпечений слабо. Винною цьому є бідність на рослинність цієї країни, тому що значну частину території Єгипту займають пустелі. Але, попри це можна виділити парки, яких в Єгипті є два: Біла пустеля та Ельба, що несуть певну туристичну цінність для візитерів Єгипту. Біла пустеля - відносно невелика ділянка на сході пустелі Сахари площею приблизно 300 квадратних метрів, що лежить по дорозі між оазисами Бахарія і Фарафра.

Біла пустеля відома химерними карстовими утвореннями. Багато мільйонів років тому тут було дно океану, і біла порода - це залишки морських мікроорганізмів. За століття вітер і піски перетворили колишнє дно моря на поверхню, подібної іншій планеті. З 2002 р. Біла пустеля оголошена національним парком Єгипту.

Іншим національним парком Єгипту є Ельба. Велика частина його розміщена в Халаїбському трикутнику, який є оспорюваним Суданом, але, незважаючи на це, територія парку повністю контролюється Єгиптом. У цій відносно вологій області зареєстровано 458 видів рослин - майже 25 % від загальної кількості видів рослин у країні. У парку є як мінімум один ендемічний рослинний вид - Biscutella elbensis. З усієї флори регіону варто виділити унікальне, найцінніше дерево Dracaena ombet, а найбільш поширеними в місцевій гірській системі є акації та інші чагарники, що утворюють єдину природну лісисту місцевість Єгипту. У районі берегової лінії все більшого поширення набувають мангрові зарості [23].

Не багатий і тваринний світ Єгипту. Найбільш різноманітна лише фауна птахів, як тих, що постійно в Єгипті гніздяться, так і мігруючих видів, що прилітають на зимівлю з Європи. З хижих птахів тут ще водяться грифи, соколи, саричи, але через постійний наступ людської цивілізації їх ареал розповсюдження постійно ущільнюється, що призводить до зменшення особин. Водночас, Єгипет ще здавна був країною, де культивувалося скотарство. Селяни і до сьогодні розводять верблюдів, що безпосередньо асоціюється із Єгиптом, ослів, велику рогату худобу, овець і коней.

На відміну від тварин, у пустелях багато плазунів (це «рай» для їх видів) - різноманітні змії, єгипетська кобра, змія Клеопатри, піщані змії, ефа, гюрза; ящірки - варани, гекони, агам і велика популяція різних видів комах. Ну й звичайно, неможливо уявити Ніл без крокодила (хоча ще на початку XXI ст. вважали, що він вже на грані винищення) - нільський крокодил, тепер зберігся в озері Насера та на деяких ділянках пониззя Нілу. В заповіднику Катерин на Сінайському півострові водиться піщана газель і сінайський леопард, а в заповіднику Ваді-Рішраш (біля Каїра) під охороною знаходиться нубійський козеріг. Води Нілу також багаті рибою. Серед них особливу цікавість преставляють нільський окунь, тигрова риба та сом [1].

Щоб помилуватися екзотичними тваринами в Єгипті спеціально функціонують Александрійський зоопарк та зоопарк Гізи. В них зібрана багата колекція тварин, у тому числі і ті, що перебувають під загрозою вимирання, а саме: азійські слони, гіпопотами, леви, бенгальські тигри, леопарди, смугасті гієни, каліфорнійські морські леви, жирафи, зебри, нільгау, ведмеді (у тому числі й полярні) та численні види мавп [49].

Отже, про вплив природно-географічних факторів на розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту можна сказати, що ця країна має в своєму розпорядженні багато різноманітних природних ресурсів, придатних для рекреації, які позитивно вплинули на розвиток туризму в Єгипті. Саме вони дають змогу залучати туристів в Єгипет у майбутньому.


2.2 Історичні фактори розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту


Розвиткові туризму в Єгипті сприяло не лише його вигідні природно-географічні фактори, а й стрімкий історичний розвиток подій. Єгипет - колиска однієї з найдавніших цивілізацій в історії людства. Історичні періоди і цивілізації змінювали одна одну, залишаючи за собою, властиві тільки їм культурні прошарки, архітектуру, традиції. Піски пустелі поглинали цивілізації, залишаючи для нащадків грандіозні піраміди, загадкові памятники-сфінкси, храми і монастирі. На території цієї загадкової країни знаходиться третя частина історичних памяток світу.

Туризм у Єгипті існує з незапамятних часів. Ще древні греки та римляни відправлялися в Єгипет, для того щоб відпочити і розважитися, а також своїми очима побачити незвичайні творіння рук людських.

На березі річки Ніл в Єгипті в один і той же час із шумерами (приблизно 4 тис. років до н. е.) заселився кочовий народ. Пять тисяч років тому єгиптяни почали організовувати морські подорожі. До початку нової ери єгиптяни були великими морськими мандрівниками, які здійснювали історичні подорожі по річці Ніл і Середземному морю й відкрили багато берегів Африки. Єгиптяни здійснили свої перші подорожі в Сомалі, Ємен й Едем. Під час цих подорожей основною метою египтян було ведення торгівлі. Згідно з історичними фактами, візит королеви Хатшепсут у країну Пунт, яка була розміщена на східному узбережжі Африки, вважається першим миротворчим візитом. Головною метою подорожі було не завоювання з метою розширення кордонів, а пропозиція зміцнити економічні ринки. Ця подорож відбулася в 15 ст. до н. е. Дані, повязані з цією подією, були відображені на стінах храму Дірул-бахр у Луксорі.

Під час правління королеви Хатшепсут великого розмаху досягла будівельна діяльність. У скелях Дейр-ель-Бахрі був зведений чудовий заупокійний храм цієї цариці.

Становлення людської цивілізації відбувалося паралельно із розвитком туристської інфраструктури, однією з ключових складових якої в стародавні часи були транспортні системи. Уже в міфологічних і літературних джерелах, що належать до найдавніших цивілізацій зустрічаються семантичні вирази, що підтверджують не тільки сам факт існування доріг, але й характеризують рівень їх облаштованості. Проте у багатьох стародавніх державах будівництву доріг взагалі не приділялося ніякої уваги. Так, для давніх єгиптян основним транспортним засобом практично протягом усього існування цивілізації залишався корабель. Короткі сухопутні подорожі здійснювали лише багаті єгиптяни, обходячись при цьому носилками, які несли раби; прості єгиптяни могли пересуватися тільки пішки, котрі відправлялися до Червоного моря, з портів якого єгиптяни здійснювали плавання в країни Аравійського півострова, Індію, а також у країни Східної Африки [44].

Велике значення для розвитку подорожей у стародавньому світі мало будівництво так званих царських і сакральних доріг. Царські дороги - це шляхи, що зазвичай вели зі столиці держави до однієї чи декількох резиденцій правителя. Нерідко поїздки правителів такими дорогами носили характер урочистої ходи або процесії, що завжди привавблювало юрби спостерігачів, які долали для цього десятки кілометрів.

Ще більше значення для розвитку локальних подорожей у стародавньому світі мали сакральні вулиці, які облаштовувалися для організації різного роду релігійних церемоній і ритуальних дій. Звичайно такі дороги вели до храмів, святилищ, поховань. Одна із таких сакральних доріг існувала у Верхньому Єгипті, в місті Карнака, відома алея сфінксів - обставлена скульптурами дорога між храмами довжиною 3000 м.

Середновіччя подарувало туризму новий вид подорожей - паломницький. Головною рисою середньовічної культури є пануюче положення релігії, що поступово посіла основне місце у всіх елементах життя та побуту. Подорожі у цю епоху втратили властиві стародавньому світу розмаїтість і пізнавальну спрямованість.

Мандрівниками та організаторами подорожей у середньовіччі найчастіше були купці, які не тільки прокладали нові маршрути, але й були джерелом знань про нові країни і землі. Великий внесок у розвиток подорожей був зроблений і прочанами. У період засилля релігійної пропаганди, паломництво як елемент релігійного культу і як суспільне явище отримало величезний розмах й опанувало широкі маси віруючих.

Чималою популярністю в Єгипті користується паломництво на гору Сінай, що є святим місцем для християн. Вони здійснювали паломництво до цієї гори з найдавніших часів. Найбільш масовим воно припало на епоху Середньовіччя. У 527 р. святий імператор Юстиніан Великий заснував тут монастир, який із XI ст. став називатися монастирем Святої Катерини, на честь Катерини Олександрійської.

Також паломники йшли в Єгипет, щоб мандрувати по пустелях поблизу древнього Мемфіса, «долучаючись» до життя знаменитих пустельників - Павла й Антонія. Але, звичайно, найпотаємнішим бажанням тих, хто пускався в далекий, дуже важкий і небезпечний шлях, було відвідування Єрусалиму.

Єгиптоманія захлеснула світову громадськість ще в ХІХ ст., після єгипетської експедиції Наполеона і британської окупації в країну хлинув потік мандрівників і шукачів скарбів. Безліч археологів і просто шукачів пригод відправлялись на пошуки своїх відкриттів, саме в цей період часу було зроблено безліч археологічних відкриттів.

Зокрема, дуже багатий внесок у відкритті історико-культурних памяток, наявність яких є одним із визначальних факторів розвитку рекреаційно-туристичного комплексу в Єгипті, зробив ще у середині XIX ст. французький вчений О. Марієт. Він розкопав поблизу Мемфіса гробниці доби Стародавнього Царства, а також залишки Серапеума - погромленої свого часу фанатиками-християнами просторої камяної гробниці для священних биків - Алісів. Також, ним було обстежено храми в Абідосі та «стобрамні» Фіви - гордість єгипетського містобудування [61].

У 1881 р. французом Г. Масперо були відкриті гігантські храми Карнак і Луксор. Він також виявив у царських гробницях у Дашурі, Медумі і Саккара «тексти пірамід» - найдавніші y світі релігійні тексти, а в гробниці фараона Аменхотепа II - тайник із 36 муміями фараонів Нового Царства - Яхмоса І, Аменхотепа І, Тугмоса III, Сеті І, Рамзеса II та ін. Згодом був знайдений ще один тайник із девятьма царськими муміями.

Наприкінці XIX ст. масштабні археологічні розкопки в Єгипті здійснили француз де Морган, швейцарець Навіль, англієць Ф. Пітрі. Вони розкопали найдавніші царські гробниці в Абідосі, місто доби Середнього Царства в Фаюмському оазисі, обстежили печерний храм у Дейр-ель-Бахрі, а Ф. Пітрі ще й відкрив світові знамениті Фаюмські портрети.

У 90-х роках ХХ ст. на території сучасної Амарни розпочалися розкопки Ахетатона - резиденції фараона-реформатора Ехнатона. Внаслідок цього були виявлені справжні художні шедеври - скульптурні портрети Ехнатона та його першої дружини - Нефертіті.

Напередодні Першої світової війни більшість археологів були переконані, що єгипетська земля вже розкрила їм усі свої таємниці. Однак молодий американський єгиптолог Г. Картер затіяв ризиковані пошуки гробниці фараона Тутанхамона. В результаті було зроблено «відкриття віку» - знайдено єдину непограбовану царську гробницю, таємниці якої приваблюють до себе все більше людей iз кожним роком [13].

ХХ ст. принесло разючі зміни в Єгипет. Незадоволення британським правлінням переросло у свідомий націоналістичний рух, метою якого була державна незалежність. Першою важливою перемогою було становлення Єгипту формально незалежною монархією в 1922 р., яка носила назву «Королівство Єгипет <#"361" src="doc_zip2.jpg" />

Рис. 2.1. Кількість іноземних туристів, котрі відвідали Єгипет в 1982-2000 рр., тис. осіб [70].


Проте міжнародні конфлікти та тероризм за участю мусульманських фундаменталістів знизило кількість туристів в 1990 р. Число відвідувачів у 1991р. знизилось на 17,4 % у звязку з війною в Перській затоці. Проте вже в наступному році цей показник зріс на 31,0 %. У липні 1992 р. терористичний акт, у результаті якого загинув турист, знову знизив показник осіб, котрі відвідали Єгипет. Кількість відвідувачів збільшилася більш ніж на 17 % у період із 1995 до 1996 рр., і зменшилася на 14 % у звязку з терактом у Луксорі в листопаді 1997 р. Потім в 1999 і 2000 рр. цей показник знову зріс [30].

Отже, варто підкреслити той факт, що історичні фактори є важливим каталізатором розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту. В цьому плані Єгипет має багату історико-культурну спадщину. Саме в цій країні можна відчути, перехід від стародавніх часів до сучасного життя.


2.3 Соціально-економічні фактори


Значення соціально-економічних факторів у розвитку міжнародного туризму постійно зростає. Сталий розвиток господарства створює економічну основу подорожей. Зростають доходи населення, формується новий стиль життя, що вимагає гідного відпочинку. Зростання доходів розширює соціальну базу туризму, подорожі стають доступними багатьом. Розвиток економіки дозволяє робити інвестиції в індустрію гостинності, створювати туристську інфраструктуру, забезпечувати високу якість туристичного сервісу. Все більшу роль відіграє активізація економічних звязків між державами на основі міжнародного поділу праці. Розширення міжнародної торгівлі і вдосконалення транспортних засобів зявилися важливою матеріальною передумовою розвитку туризму. Слід відзначити і зміна стереотипу життя людини зі статичного на динамічний. Причому це явище має масовий характер. При сучасних темпах праці та життя витрати на відпочинок швидко переходять у розряд необхідних.

Єгипет розташований у безпосередній близькості від одного з головних споживчих ринків світу - Європи. Негативною рисою географічного положення Єгипту є його межування із осередком міжнародної напруги, у центрі якого знаходяться сектор Газа, Ізраїль та Палестина. Навіть у непростій ситуації навколо арабо-ізраїльського конфлікту, туристичні фірми Єгипту знаходять можливість використовувати потенціал сусіднього Ізраїлю й організовують екскурсійні поїздки зі своєї території до Мертвого моря, Єрусалиму й інших цікавих обєктів [3].

Туристичний бізнес в Єгипті розвивається дуже швидкими темпами. Частково цьому сприяють стабільні темпи економічного зростання Єгипту. Єгипет є однією з найбільш економічно розвинених держав Близького Сходу та Африки. За останні десятиліття економічний потенціал Єгипту значно виріс. Так, обсяг ВВП у 2000 р. становив 84 млрд доларів США, ВВП на душу населення - близько 1422 доларів США. В 2013 р. ці показники становили 534 млрд доларів США та близько 2922 доларів США, відповідно.

Економіка Єгипту характеризується приватною спрямованістю. 73,4 % ВВП виробляє приватний сектор, на частку якого припадає 60 % усіх капіталовкладень. Середні темпи приросту ВВП за останні 8 років складають 5,5 %.

У структурі ВВП на виробничі галузі припадає 49,5 % ( у тому числі на сільське господарство - 16,5 %, промисловість - 25,2 %, будівництво - 7,8 %), на сферу послуг 50,5 % ( у т. ч. на торгівлю, фінанси і страхування - 21,9 %) [67].

Розвиток індустрії туризму, будівництво готелів, баз відпочинку, котеджних поселень, торговельно-розважальних комплексів, мереж харчування, розбудова інфраструктурних елементів в Єгипті здійснюється переважно за рахунок прямих іноземних інвестицій. Вибір рекреаційної сфери Єгипту як обєкту інвестування зумовлений такими фактами:

-за даними інвестиційної доповіді Конференції ООН із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Єгипет посів 2-е місце в Африці за обсягами залучення прямих іноземних інвестицій у туризм;

у 2007 р. за даними Світового банку Єгипет посів 6-е місце серед перших десяти країн світу за проведенням економічних реформ;

-за перші 3-5 місяців 2008 р. Єгипет подвоїв показники вїзного туризму [24].

Одним із факторів інвестиційної привабливості Єгипту є наявність розвинутої інфраструктури у поєднанні з низькими цінами на нерухомість та земельні ділянки. Темпи зростання ринку нерухомості у готельному секторі Єгипту складають 20-30 % щорічно. Важливим чинником інвестиційної привабливості Єгипту залишається темп зростання капіталу. У традиційних туристичних регіонах показник зростання капіталу складає до 25 % щорічно, оскільки ринок туристичної нерухомості ще знаходиться на етапі становлення.

У 2005 р. в Єгипті було видано Указ № 548, який є основним нормативно-правовим актом для іноземних інвесторів у туристичній галузі. Велику кількість формальностей було змінено на спрощені процедури інвестування. Доступна і зрозуміла система оподаткування без податків на наслідування та приріст капіталу для іноземців значно підвищила інвестиційну привабливість галузі. Уряд Єгипту проводить програму реформування економіки на основі залучення довгострокових іноземних капіталовкладень. У 2007 р. було проведено реформування митного, корпоративного та особистого оподаткування, запроваджено податкові канікули для молодих підприємств із іноземними інвестиціями строком на 3 роки. В Єгипті низька вартість споживчого кошика, що обумовлює і низьку вартість комунальних послуг та управління майном. Завдяки проведеним реформам відбулося зростання частки приватного сектора в економіці, яка складає 80 % у туризмі [12].

Бурхливий розвиток транспортних засобів та шляхів сполучення поряд із науково-технічним прогресом, стали потужним поштовхом для посилення туристичної діяльності в Єгипті. З розвитком туристичної сфери цієї країни транспорт став невідємною її складовою.

Транспортна система Єгипту доволі розвинена. Транспорт Єгипту представлений декількома основними видами транспорту (рис. 2.2).


Рис. 2.2. Міжнародні туристичні прибуття у Єгипет за видами транспорту [73].


Як видно з рис. 2. 2, більшість міжнародних туристів (приблизно 80 % від загального їх обсягу) використовувала повітряний транспорт для подорожей в єгипетський туристичний регіон [73].

У Єгипті всі курортні центри та великі міста повязані між собою внутрішнім повітряним сполученням. Всі перельоти всередині країни здійснюються такими компаніями, як «Egypt Air», «ZAZ» і «Air Sinai».

Найбільший аеропорт країни знаходиться в Каїрі. В ньому щодня здійснюються десятки як міжнародних, так і внутрішніх рейсів. В аеропортах популярних курортів Хургада і Шарм-ель-Шейх чартерні, міжнародні та внутрішні рейси здійснюються щодня. З аеропортів цих курортів можна здійснити вильоти всередині країни за такими напрямками: Каїр, Таба, Луксор й Олександрія.

У Табі знаходиться невеликий аеропорт, який приймає як внутрішні, так і міжнародні рейси. Завдяки близькому розташуванню курорту до Ізраїлю, перельоти в Табу користуються великою популярністю серед туристів, що відправляються в подорож до Ізраїлю.

Авіатранспорт забезпечує 80 % усіх міжнародних туристичних потоків у Єгипет. На Каїрський аеропорт припадає 46 % усіх пасажироперевезень та 46 % рейсів, на аеропорт у Шарм-ель-Шейху, - відповідно, 20 і 17 %, на Хургаду - 19 і 16 % [19].

Сухопутний транспорт менш популярний серед іноземних туристів, що відправляються в Єгипет. Він представлений залізничним та автомобільним транспортом.

Історія єгипетських залізниць налічує 160 років. Найперша залізнична мережа, яка зєднує міста Олександрія та Кафр-Ісса, була відкрита ще в 1854 р. Залізниця країни є найстаршою у всій Африці, а також і на Близькому Сході.

Головна залізнична мережа Єгипту має протяжність приблизно 4800 км. Вона простягнулася з міста Олександрія до міста Асуан. Залізнична мережа Єгипту має загальна протяжність понад 12 000 км, причому більша частина залізниць сьогодні перебуває в порівняно незадовільному технічному стані. Єгипетська залізнична мережа охоплює густонаселену долину і родючу дельту річки Ніл, популярне серед туристів узбережжя Червоного моря і мальовниче узбережжя Середземного моря. Крім того, залізниці проходять по Сінайському півострові та регіону Західних оазисів. Щорічно пасажироперевезення складають близько 500 млн осіб.

Важливо відзначити, що в столиці Єгипту місті Каїр діє метрополітен - один із небагатьох на всьому Африканському континенті [5].

Основна частина внутрішніх перевезень здійснюється автомобільним транспортом. Автомобільні дороги між великими містами країни, особливо між курортними містами, загалом, перебувають в досить хорошому технічному стані. Мережа Трансафриканських автомобільних доріг бере свій початок у Каїрі. Також важливо відзначити, що через Республіку Єгипет проходять автомобільні дороги, які зєднують Африканський континент і Азію. Загальна протяжність автомобільних доріг цієї держави становить приблизно 92 370 км, серед яких із твердим покриттям майже 74 900 км, а без твердого покриття, тобто грунтові дороги становлять приблизно 17 550 км.

Всі великі міста Єгипту, розміщені в дельті Нілу між собою повязані регулярним автобусним сполученням. Також автобуси широко використовуються для екскурсійних поїздок туристів.

У Єгипті також розвинений водний транспорт. Морський і водний пасажирський транспорт Єгипту використовує порти на узбережжі і річці Ніл. Довжина судноплавних шляхів по Нілу перевищує 3 тис. км. Навігація здійснюється по Нілу і магістральних каналах Бахр-Юсуф, Ібрахімія, Ісмаїлія, Мансурія, Тауфік, Райян-Мінуфія, Ель-Махмудія.

Морські перевезення становили 8 % усіх туристичних перевезень, цим видом транспорту користуються північноамериканські, азійсько-тихоокеанські та європейські туристи під час круїзних подорожей. Основними морськими портами на узбережжі є Олександрія, Порт-Саїд та Суец [46].

Розвиток туристичної галузі неможливий без наявності кваліфікованих кадрів цієї сфери. Їх підготовку здійснюють 6 університетів і 8 туристичних інститутів, середню ланку готують туристичні школи. Серед них найбільш відомими є: Александрійський, Каїрський та Аль-Азхар університети. Постійна увага приділяється в Єгипті проведенню наукових досліджень, зокрема, в питаннях маркетингу, реклами, психології туриста, структури туристичних ринків, підвищення якості туристично-екскурсійного обслуговування тощо [47].

Єгипет - однорідна країна за етнічним складом країна. Близько 98 % населення - араби, і тільки приблизно 2 % складають нубійці, а також бербери, вірмени, греки і представники інших народів. Майже така ж ситуація із релігійним складом. Більше 90 % населення - прихильники ісламу сунітського толку, що є державною релігією. Це позначається на культурі та традиціях цієї країни. Зокрема, йдеться про певний консерватизм в одязі, розділення статей та загальноприйняті правила, які сповідує іслам.

Менша частина населення, близько 6 млн осіб, сповідують християнство <#"justify">У попередні десятиліття державна туристична політика Єгипту була спрямована на вирішення трьох основних завдань:

1) будівництво інфраструктури, передусім, доріг, комунікацій, аеропортів, готелів (починаючи з 1972 р. державою виділено на ці цілі 180 млрд дол.);

2) проведення економічної реформи, головним результатом якої стало скорочення інфляції - з 23 % до 6 % (нині дефіцит бюджету становить менше 1 %);

3) приватизація державної власності: з 1993 р. приватний сектор у туристичному бізнесі становить 100 % (на сьогодні в країні залишається лише 1 державна туристична компанія, яка буде приватизованою через 2 роки). При цьому наголошується на необхідності державного контролю та регулювання приватного сектора з метою його пропорційного розвитку [32].

Державне планування туризму здійснюється з урахуванням пропозицій приватного сектора: визначаються потреби туристичної галузі, промисловий розвиток, наявність стандартів обслуговування, рівень розвитку людських ресурсів, співвідношення та можливості внутрішнього та міжнародного туристичного ринків, природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал, розвиток туристичної інфраструктури.

Державою здійснюється сприятлива політика щодо стимулювання діяльності туристичних підприємств через застосування пільг. Новостворене туристичне підприємство, у т. ч. готелі, звільняється від податків на термін від 5 до 10 років. Підприємства сплачують лише податок від чистого прибутку, що є гнучким - від 30 % до 48 % (у разі, якщо прибуток становить 250 млн дол. і більше). Державою не виділяються кредити на діяльність туристичного підприємства, але фінансується будівництво туристичних обєктів, готелів тощо.

Державою також створено пільгові умови для інвесторів, що спрямовано, насамперед, на розвиток нових туристичних районів: 1 м2 землі коштує 1 дол. СШа, передплата становить 20 %, вартість сплачується через 8-10 років після отримання землі, інвестор на 10 років звільняється від сплати податків, але має здійснити заплановану забудову земельної ділянки протягом 3 років. Податок на туристичне обладнання становить не більше 5 %. Немає обмежень на трансфер валюти. Все це сприяє тому, що інвестори не тільки зводять туристичні об'єкти, але й займаються розвитком туристичної інфраструктури: будують дороги, електростанції та станції по очищенню води, а також відповідають за дотримання екологічних вимог. У разі, якщо іноземець вирішує повернутися до своєї країни, йому повертаються вкладені гроші [18].

Динамізм єгипетського туризму ґрунтується, насамперед, на солідній нормативно-правовій базі, що дозволяє здійснювати ефективне регулювання галузі та проводити гнучку державну політику щодо її розвитку.

Вищим законом Арабської Республіки Єгипет є Конституція. Основною Конституцією Єгипту є Конституція зразка 1971 р., до якої пізніше вносилися поправки в 1980 <#"justify">Прийняті закони також передбачали створення установ задля управління туризму в Єгипті. Зокрема, слід виділити Міністерство туризму Єгипту, Управління туризму Єгипту, Вища рада туризму, Установи розвитку туризму в МТЄ, реорганізація установи розвитку туризму при МТЄ в Адміністрацію розвитку туризму.

Із розвитком нормативно-правової бази кількість туристів, котрі відвідали Єгипет лише збільшувалися. Єдиним суттєвим фактором, що гальмував ріст числа відвідувачів Єгипту є несприятлива політична ситуація в країні [53].

Єгипет належить до країн, де туризм розвивається найбільш швидкими темпами. Туристична індустрія перетворилася тут на одну з провідних галузей національної економіки, з її розвитком повязані плани підйому господарства країни. Міжнародний туризм усе більш активно взаємодіє з такими сферами економіки, як внутрішня і зовнішня торгівля товарами і послугами, рекламна справа, обмін діловою і культурною інформацією, готельне будівництво, спорудження обєктів культури, захист памятників, збереження існуючих екосистем, транспортні перевезення, спорудження комунікацій, освіта, банківська справа, промислове і ремісниче виробництво, переміщення капіталів і робочої сили і т. д. [11].


Таблиця 2.1

Основні події формування нормативно-правової бази, що регулює туризм в Єгипті*

РікПодіяКількість відвідувачів Єгипту, млн осіб1965Створення Міністерства туризму Єгипту1965Закон Єгипту про туризм1974Закон про іноземні інвестиції (Закон № 43)1978Національний план щодо національного туризму (Перший план розвитку туризму в країні)1981Організація Управління туризму Єгипту (Указ Президента Арабської Республіки Єгипту № 134)19821-й Національний пятирічний план розвитку туризму (1982-1987)1983Створення системи туристичних агентств (Закон № 188)1,4231985Реорганізація Вищої ради туризму (Указ Президента Республіки № 266)1,49719872-й Національний пятирічний план щодо розвитку туризму в країні (1987-1992)1,5181989Інвестиційний Закон (Закон № 230) Започаткування установи розвитку туризму в МТЄ 1,7951991Реорганізація установи розвитку туризму при МТЄ в адміністрацію розвитку туризму2,50319923-ій Національний пятирічний план розвитку туризму (1992-1997)2,2141993План розвитку туризму3,2061994Програма розвитку туризму та інвестиційні можливості Єгипту щодо визначень напрямків розвитку туризму 2,50781996Схвалення Верховним комітетом з інвестицій 80 проектів для розвитку туризму Затвердження Кабміном резолюції щодо стимулювання сектора туризму 2,5821997Закон про Інвестиційні стимули і гарантії (Закон № 8)3,8951998План розвитку Південного Єгипту до 2017 року3,961*Складено за: [25].


Серія вуличних демонстрацій, які відбулися у Єгипті в січні-лютому 2011 року, призвели до відставки президента країни Хосні Мубарака (саме це було головною вимогою демонстрантів упродовж двох з половиною тижнів протестів). Вимогу про відставку президента, що займав найвищу державну посаду упродовж 30 років, спричинили незадоволення людей рівнем безробіття та мінімальної заробітної платні, нестача житла, зростання цін на продукти, відсутність свободи слова, низький рівень життя та структурно-демографічні фактори [8].

Саме тому останні революційні події в Єгипті найболючіше вдарили по туристичній сфері цієї держави. Так, у Всесвітній туристській організації (ВТО) дотримуються думки, що Єгипет ще 3-4 роки не зможе повернутися до групи країн лідерів із прийому іноземних туристів. Крім того, якщо Єгипет все таки налагодить політичну, а з нею й соціально-економічну стабільність, то зможе повернутися до рівня розвитку туристичної сфери 2010 р. не раніше чим через 5 років.

Так кількість міжнародних туристських прибуттів в країну знизилась на 60 % ще близько 1 млн туристів анулювали свої поїздки. За даними ВТО, завантаження єгипетських готелів складає не більше 30-40 % на курортах Червоного моря і не більше 20 % - у Каїрі, Луксорі, Александрії.

Вважалося, що в 2011 р. ріст іноземного туризму в Єгипті складе близько 9 %, після революції прогноз довелося скоректувати, знизивши до 0,5 %. У результаті в 2015 р. Єгипет зможе знову прийняти 12,3 млн чоловік, проте це буде все одно менше, ніж в 2010 році.

Завантаження єгипетських готелів впало в лютому 2011 р. до 5 %, у березні вона піднялася до 30 %. Проте це нижче за показники, звичайні для цієї пори року в Єгипті [7].

На тлі загальної політичної нестабільності в країнах можуть активізуватися існуючі етнополітичні рухи. Все це можна спостерігати в Єгипті у вигляді конфліктів між противниками та прихильниками колишнього президента країни. Це може кардинально змінити ситуацію в країні щодо безпеки туристів.

Проте, за даними MIPT Terrorism Knowledge Base, Єгипет в рейтингу країн світу за проведеними терористичними актами знаходиться на 50-му місці, що свідчить про позитивну стабільність країни в терористичному аспекті [73].

Ці дані аж ніяк не можуть радувати. Місцеві жителі та гості Єгипту весь час перебувають в страху перед черговим терористичним актом. В країні поширений ісламський тероризм - однією з форм релігійного тероризму, свідоме застосування мусульманами насилля для отримання різних політичних цілей в імя релігії. Яскравими представникаим тут виступають такі ісламістські організації, як Аль-Гамаа аль-Ісламі («Ісламська група»), Аль-Джихад («Священна війна», «Holy War»), Єгипетський ісламський джихад та Такфір вал Хіджра, які більшістю країнами визнані терористичними [30].

Зо останнє двадцятиріччя загинуло 284 осіб та ще більш ніж 800 осіб постраждало внаслідок терористичних актів. Серед них переважна більшість іноземні туристи. Тому, важко погодитися із позитивною стабільністю Єгипту в терористичному аспекті, яку наводить MIPT Terrorism Knowledge Base [68].

Таким чином, політико-правові фактори по-різному впливають на розвиток рекреаційно-туристичного комплексу в Єгипті. Якщо з однієї сторони, Єгипет має ефективно нормативно-правову базу, який і є основою розвитку єгипетського туризму, то, з іншої сторони, політична нестабільність не дає йому розвиватися далі, або ж суттєво гальмує цей процес.

PОЗДIЛ 3. ОCОБЛИВОCТI РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЄГИПТУ


3.1 Сучасний стан розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури Єгипту


Рівень розвитку рекреаційно-туристичного комплексу країн світу залежить від розвитку туристичної інфраструктури. Туристична інфраструктура - це сукупність штучно створених рекреаційних закладів (санаторії, бази відпочинку, готелі, ресторани та ін.) та супутніх обєктів, побудованих для загального користування за рахунок державного інвестування (автомобільні та залізничні дороги (шляхи), пункти пропуску, аеропорти, лікарні, школи тощо). Послуги інфраструктури відіграють певну роль, яка повязує різні сектори туристичної галузі та забезпечують умови їх стабільного функціонування.

Під час проведення аналізу основних напрямів діяльності на ринку туристичних послуг Єгипту слід використовувати класифікації видів туристичної діяльності, яка запропонована на міжнародному рівні. Згідно цієї класифікації в туристичній індустрії Єгипту виділяються три основні сектори, що визначають рівень доходу туристичної галузі конкретної держави. Згідно такої класифікації видів туристичної діяльності виділяють три основні сектори:

-сектор транспортних перевезень;

-сектор розміщення та харчування;

-сектор розваг [69].

Роль різних видів підприємств, що надають послуги відвідувачам у рамках індустрії туризму, неоднакова. Переміщення являє собою найбільш характерну рису подорожей, що обумовлює надзвичайно велике значення транспорту.

Як відомо, нині роль основних перевізників туристів до Єгипту виконують авіаперевізники. Роль автомобільного, залізничного та морського транспорту в цьому сегменті ринку надзвичайно мала. Лише в контексті перевезень туристів із країн Близького Сходу та Південної Європи можливе використання цих видів транспорту. У Єгипті, крім національних авіакомпаній країн-постачальників туристів, помітну роль у їх перевезенні відіграє й єгипетська авіакомпанія «Egypt Air», яка здійснює перевезення з багатьох міст іноземних держав (табл. 3.1).


Таблиця 3.1

Міжнародні туристичні прибуття у Єгипет різними видами транспорту у 1999-2004 рр., тис. осіб*

РікТранспортУсьогоповітрянийназемнийводний19993 5428004554 79720004 1907335835 50620013 8003974514 64820024 2804754375 19220034 8417494546 04420046 4901 0046078 103* Складено за: [73].


Як свідчить статистика у період із 1999 до 2004 рр. міжнародні туристичні прибуття у Єгипте відбувався переважно повітряним транспортом. Із 1999 р. показник міжнародних туристичних прибуттів цим видом транспорту поступово зростав. Проте в 2001 р. це число зменшилося на 10 % в порівняно із попереднім роком. Це пояснюється передусім терористичними актами в США 11 вересня 2001 р., які сколихнули весь світ. Після чого туристичний потік збільшився вдвічі й у 2004 р. становив приблизно 6,5 млн осіб. Наземний та водний види транспорту суттєво відстають у цьому плані. Якщо говорити про міжнародні прибуття наземним транспортом, то в період із 1999 до 2001 рр. прослідковується їх скорочення. Лише в 2002 р. цей показник зріс. Схожа ситуація і з водним транспортом. Тобто, суттєвим фактором, який вплинув на прибуття в Єгипет іноземні туристи, були терористичні акти в США [73].

Як відомо, Єгипет відрізняється ліберальною політикою у сфері надання вїзних туристичних віз, які оформляються протягом декількох хвилин після прибуття в будь-який аеропорт Єгипту його співробітником. У той же час, такий порядок візового забезпечення не спрацьовує при відвідуванні цієї країни на інших засобах пересування. Цим самим єгипетська влада підкреслює привілейоване становище в туристичній галузі авіаційного транспорту.

Що стосується внутрішніх перевезень, то тут поширені як автомобільний і залізничний транспорт, так і внутрішній річковий. Однак останній відрізняється від перших двох тим, що стосовно туристів, він, як правило, повязаний з іншим сектором туристичної індустрії - сектором розваг, тим самим будучи більшою мірою обєктом туризму, а не засобом пересування [67].

Сектор розміщення і харчування є невідємною складовою частиною туристичної інфраструктури. Економічні реформи та сприяння з боку держави щодо збільшення кількості закладів розміщення давали свої плоди. Всесвітня туристична організація визначає засіб розміщення як будь-який обєкт, який регулярно або епізодично надає туристам місця для ночівлі. За стандартною міжнародною класифікацією всі засоби розміщення поділяються на дві категорії - колективні та індивідуальні.

До колективних засобів розміщення туристів відносяться готелі та аналогічні заклади, спеціалізовані заклади, інші колективні засоби розміщення. У кожному з них кількість місць повинно перевищувати встановлений мінімум, обєкт розміщення повинен мати єдине керівництво, а керування ним будуватися на комерційній основі [18].

В Єгипті представлені всі можливі типи розміщення туристів: готелі, пансіони, хостели, кемпінги, флотелі (круїзні кораблі на Нілі) і навіть лоджи.

Готелі - головний, класичний тип підприємств розміщення туристів в Єгипті. Готельний сектор розвинений дуже добре. До послуг відпочиваючих надаються як звичайні бюджетні готелі, хостели та гуртожитки, так і шикарні пятизіркові готелі. Основні готельні мережі розміщуються в курортних зонах Каїра, Шарм-ель-Шейха, Хургади і Луксора.

Економічні реформи та сприяння з боку держави щодо збільшення кількості готелів давали свої плоди (табл. 3.2.).

Ринок розкішних готелів в Єгипті активно розвивається: небувалі інвестиції вкладаються у фантастичні за дизайном апартаменти. Тим більше, що попит на подібний вид розміщення є й чималий: забезпечені туристи, переважно із Західної Європи, вважають за краще відпочивати у виняткових умовах [19].


Таблиця 3.2

Основні показники розміщення туристів у готелях в Єгипту в 2000, 2010 та 2011 рр. *

Найменування показниківРоки200020102011Кількість готелей (включаючи флотелі)101014331321Кількість кімнат, тис. одиниць124153140Кількість відвідувачів, тис. осіб10 43116 74911 970Кількість ночівель, тис.31 04856 40339 643* Складено за: [72].


Згідно даних, які наведені в таблиці 3.2, показники, що характеризують розміщення в готельних закладах зростали в 2000-2010 рр. Так, кількість готелей разом із флотелями та кількість відвідувачів збільшилася за цей період майже в півтори рази; кількість кімнат - в 1,2 рази, а кількість ночівель майже в два рази. Проте зменшення туристичного потоку яке спричинили революційні події в Єгипті, знизили ці показники. Але, ці показники не опустилися рівня 2000 р.

Житло економ-класу базується на акуратних і недорогих готелях «другої лінії», де трохи на віддалі від пляжу можна отримати сервіс не гірший і за меншу ціну.

Дво- та тризіркові готелі найімовірніше являють собою будову на 30 і більше номерів. Чотири- та пятизіркові - це, як правило, великі готелі з двома ресторанами, баром, басейном, доступом в Інтернет (табл. 3.3).

В Єгипті переважають чотиризіркові готелі. Головною причиною такого явища є орієнтування на туристів із достатніми доходами. Проте, із пониженням рангу готелю зменшується і кількість готелів. Це пояснюється тим, що пятизіркові готелі є значно масштабнішими, аніж готелі нижчого статусу і, відповідно, в ньому розміщуються більше кімнат.


Таблиця 3.3

Кількість готелів та номерів в Єгипті в 2011 р. *

Категорія5-зіркові4-зіркові3-зіркові2-зіркові1-зірковіКількість готелів, одиниць2603061853323Кількість номерів, тис. одиниць37,11818,4378,2233,8524,212* Складено за: [70].


Одним із найпрестижніших і дорогих курортів на Червоному морі є Шарм-ель-Шейх Тут мало 2-ох та 3-ох зіркових готелів, проте відмінний вибір 4-ри і 5-ти зіркових. Більшість готелів побудовано в арабському стилі, що створює неповторний східний колорит. Відпочинок у Шарм-ель-Шейху - це відмінний сервіс у висококласних готелях. Добре розвинута інфраструктура, все передбачено для комфортного відпочинку.

Не менш популярним курортом є Хургада. Це безкінечні кілометри піщаних пляжів, що омиваються хвилями моря, білосніжні готелі, низькі гори і магічна краса Червоного моря. В туристичній зоні міста за останні роки побудовано десятки готелів і туристичних поселень. Унікальні кліматичні умови створюють тут необмежені можливості для заняття серфінгом і підводним плаванням цілий рік. Підводний світ Червоного моря вважається найбагатшим у північній півкулі.

Збудовані останніми роками на Червоному морі комфортабельні готелі перетворили Єгипет на справжню туристичну Мекку, куди щороку, незалежно від сезону, прямують мільйони туристів. Мандрівники із Західної Європи й навіть сусіднього Ізраїлю буквально беруть в облогу тутешнє узбережжя, спростовуючи стереотип, що в Єгипті відпочивати можна тільки взимку [28].

На березі бухти Наама розміщені переважно 4-ри 5-ти зіркові готелі. Деякі зведені в арабському стилі: з куполоподібними дахами, візерунчастими балконами і віконницями. Як правило, в кожному готелі - декілька ресторанів.

Сама Сафага, як місто, мало цікава для туристів. Тут не так багато магазинів і нічних клубів, як у Хургаді, за межами території готелю особливо нема чим зайнятися. Тому Сафага - не найкращий вибір для тих, хто хоче зайнятися шопінгом або поринути в нічне життя.

Одним із готелів у Сафазі - Menaville 4*, який спеціалізується на лікуванні шкірних захворювань. У готелі немає лікувального центра як такого. Досвідчені лікарі за спеціальною методикою проводить процедури, основою яких є піщані, сонячні й морські ванни.

Саме з порту Сафага щотижня відправляється в круїз по Червоному морю (Єгипет - Ізраїль - Йорданія) судно Regina Maris 3* [39].

Інфраструктура готелів у Табі відповідає найвищим вимогам готельного будівництва. Тут передбачені всі умови не тільки для відпочинку, а й для проведення корпоративних заходів, конференцій, семінарів та інших бізнес-зустрічей. Конференц-зали різної місткості обладнані за останнім словом техніки. Гості готелів можуть скористатися послугами бізнесів-центрів. Для бажаючих відпочити від метушні й шуму великих міст це - ідеальне місце. Готелі в Марса Аламі переважно 4-ох та 5-ти зіркові. До того ж, живучи тут і не витрачаючи багато часу на далекі поїздки, можна здійснити захоплюючу екзотичну подорож пустелею - на джипах або на верблюдах. Туристам пропонують відвідати оазис і традиційне поселення бедуїнів.

Готелі в Макаді та Сома Бей виникали «гніздовим» способом: будувався перший великий готель, до якого підводили всі необхідні комунікації, зводилася станція опріснення води, а потім, на вже готовій інфраструктурі виникали інші готелі. Характерною рисою є те, що розміщені тут готелі розміщені на пустельному березі, поблизу немає ніяких населених пунктів [40].

Незважаючи на розвиток готельного бізнесу, певною популярністю користуються й індивідуальні засоби розміщення туристів, а саме знімні квартири, яхти і бунгало, де туристи можуть жити незалежно від політики туроператорів, використовувати наданий час на дійсно цікавий їм відпочинок. Однак, що стосується туристів із країн Східної Європи, вони ще не пристосувалися до такого (вибір падає на більш дешевий вид відпочинку). Вони воліють відвідувати Єгипет під патронатом туроператора зі своєї країни, тобто поселяються в готелях і часто користуються тими видами туристичних послуг, які їм буквально навязують [16].

Ще одним популярним видом розміщення туристів в Єгипті є кемпінги. Офіційно кемпінги дозволені лише в деяких місцях Єгипту: у Харані (поруч із Гізою), Луксорі, Асуані, оазисі Фарафра і національному парку Рас-Мухаммед. Деякі приватні готелі дозволяють займати свої площі під кемпінги - їх можна зустріти в Абу-Сібел, Аль-Карго, Нувейбі, Басаті, Кене й Абідосі. Інфрастуктура в кемпінгах, у тому числі й офіційних, вкрай незадовільна.

Не менш важливим також є санаторії та пансіонати, як один із видів розміщення. Єгипет володіє чималими природніми ресурсами, які сприяють оздоровленню та розміщенню таких закладів. Найбільше пансіонати та санаторії в Єгипті розміщуються в таких курортно-оздоровчих закладах, як Хелуан, Хургада, oазис Фаюм, Асуан, Сінай, Сафага та Оун Мусса.

Також не варто забувати про окремі (літні) будинки, котеджі, вілли та бази відпочинку, які є досить поширеними в Єгипті [21].

Сектор розваг теж є не менш важливим для туристів. Розваги - це не тільки забави й задоволення, а й світова індустрія з мільярдним оборотом, зростаючим із року в рік. Розваги відносяться до числа головних мотивів туризму, без них не обходиться жодна поїздка. Люди відправляються в дорогу за новими незабутніми враженнями, позитивними емоціями і гострими відчуттями. Для задоволення цих та інших потреб людини створюються засоби розваги, проводиться розважальні заходи.

Найчастіше розваги в Єгипті обмежуються екскурсійною програмою відвідування - музеїв, оглядом історичних памятників і природних памяток, оглядовими екскурсіями по місту і місцевості. Вони можуть включати також інші пізнавальні або розважальні заходи (наприклад, відвідування магазинів або гральних закладів). На курортах та в готелях для розваги туристів наймається спеціальний персонал аніматорів.

У цьому секторі туристичної індустрії Єгипет має величезні стратегічні ресурси: це й історія, що налічує понад 9 тис. років, з її памятками, і річка Ніл - одна із найдовших на Землі з її крокодилами і зграями різних птахів та Червоне море - одне із найчистіших морів Землі з чудовими кораловими рифами і підводним царством, пустелі та гори тощо [27].

Таким чином, Єгипет має розвинену рекреаційно-туристичну інфраструктуру. Ця країна достатньо забезпечена необхідними закладами інфраструктури туризму. Саме цей факт є одним із багатьох чинників, які приваблюють туристів в Єгипет.


3.2 Особливості сучасного розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту


У сучасному світі туризм виступає як складне і багатогранне соціально-економічне явище. За швидкі темпи росту він був визнаний економічним феноменом сторіччя. Туризм є фундаментальною основою економіки багатьох розвинених країн і країн світу, що є актуально й для Єгипту, де туризм є однією з основних галузей економіки.

Туризм - одна з головних галузей економіки Єгипту. В структурі ВВП Єгипту на туризм припадає 13 %. Туристична галузь пропонує 2,5 млн робочих місць, що становить 10,9 % від загальної зайнятості населення. В індустрії туризму залучений кожний сьомий єгиптянин або 12 % від всієї робочої сили.

Єгипетська економіка отримує значні доходи від туризму. У 2004 р. доходи від туризму досягли 5,48 млрд дол. США. З кожним роком прибутки в єгипетську економіку від туризму лише зростали, приблизно на 15 % у період між 2004 і 2008 рр. У наступні роки дохід від туризму через економічну кризу і зменшення туристичного потоку з розвинутих країн світу дещо скоротився і у 2009 р. становив 10,49 млрд дол.. США. У 2010 р. сектор сприяв 11.6 млрд дол. США в економіку Єгипту, або 7 % від ВВП.

Проте доходи Єгипту від обслуговування туристів, котрі прибувають в країну скоротилися вже в 2013р. на 41%. Замість 11 млрд доларів США, які отримала країна в 2012 р., в наступному цей показник склав лише 5,9 млрд США, що було повязано із нестабільною політичною ситуацією в країні.

Число ночей, які туристи в липні-вересні 2013 р. провели в єгипетських готелях, знизилося порівняно з липнем-вереснем 2012 р. більш ніж удвічі (- 57 %). Помітно скоротилася і сума, яку середньостатистичний гість країни фараонів залишав у сувенірних крамницях, екскурсійних бюро і магазинах.

Головною причиною скорочення доходів від туризму єгипетська влада називає відлякування іноземців від пляжів і пірамід та заворушення, повязані з виступами ісламістів і прихильників поваленого військовими президента Мухаммеда Мурсі. Середньодобова тривалість перебування зменшилася на 0,2 % [7].

Туристичний сектор в Єгипті є найбільшим у Північній Африці. Єгипетський туризм є привабливим варіантом вкладення коштів, у звязку із сприятливою політикою у цій галузі та поліпшенням інвестиційного клімату в цілому. Так, у 2010 р. в туристичний сектор країни було залучено 4,4 млрд дол. США прямих капіталовкладень, що становить 11,5 % від загального обсягу інвестицій. Для залучення інвесторів уряд Єгипту на законодавчому рівні підвищив рівень захисту іноземних інвестицій і прав власників, а також продовжує пропонувати інвесторам різні пільги і стимули [4].

Ще однією важливою характеристикою розвитку рекреаційно-туристичного комплексу є кількість прибулих іноземних туристів у країну, або ж туристичний потік. Динаміка туристичних прибуттів в Єгипет характеризується певною мінливістю по роках (рис. 3.1).

Згідно із статистикою, кількість туристів, які відвідали Єгипет зростала в період із 2003 р. до 2010 р. Цей показник в 2010 р. зріс більш ніж удвічі, порівняно із 2003 р. В 2011 р. число іноземних туристів зменшилось на 31 % відповідно до попереднього року. Це пояснюється неспокійною ситуацією в країні, повязаною із зміною політичного режиму в країні. Проте кількість туристів, котрі відвідали Єгипет в 2013 р. є низькою за останнє пятиріччя і зупинилося на рівні 2005 р. Три роки політичної нестабільності дали свої плоди [21].


Рис. 3.1. Кількість туристичних прибуттів в Єгипет у 2003-2013 рр., млн осіб [71].


Регіони, які представляють ці туристи та їх частка в загальній структурі туристичного потоку, представлено на рис. 3.2.

Як свідчить статистика, Європа є головним туристичним ринком для Єгипту. 76 % туристів прибувають саме із цього регіону. До країн, чиї туристи є найбільш активні із країн Європи в Єгипет - це Німеччина, Росія, Велика Британія, Італія, Польща та Франція. Українські туристи теж не нехтують можливістю відвідати Єгипет. Згідно із Державною службою статистики України, приблизно 340 тис. українців відвідали єгипетську державу в 2013 р. Чисельність туристів із Середнього Сходу в загальному потоці складає 12 %. Яскравими представниками цього регіону тут виступають Саудівська Аравія та Ізраїль.

Зовсім малу частку в туристичному потоці займають країни Азії та Америки - 4 % та 3 % відповідно [22].

Єгипет експлуатує природні ресурси узбережжя теплого моря й орієнтується на масові популярні види туризму. Основним напрямом туризму в Єгипті, звичайно, є пляжний відпочинок.

Єгипетське узбережжя Червоного моря - найкраще місце для відпочинку протягом усього року. Велика частина пляжів є піщаними, що робить відпочинок комфортним. Коралові пляжі теж поширені, але їх значно менше. Причинами цього є те, що частина готелів будувалося після прийняття закону про охорону Червоного моря, і власники були позбавлені можливості вирубувати корали, штучно поглиблювати море, створюючи зручні для купання лагуни.

Рис. 3.2. Частка регіонів у структурі міжнародних прибуттів туристів в Єгипет у 2013 р. [21].


Найбільш відомими пляжами на узбережжі Червоного моря є пляжі Хургади, Ель-Гуни, Макаді-Бей, Сома-Бей і Сафаги.

Одними із кращих на узбережжі, та й по всій території Єгипту, вважаються чудові пляжі Олександрії, що розмістилися вздовж прибережного бульвару. У число найбільш знаменитих серед них входять Аль-Маамура, Мандара, Аль-Ассафра, Майамі, Сіді-Бішрі, Монтаза, Сіді-Габер, Рушді, Стенлі і Глім. Відпочиваючі тут, можуть відчути себе як у тропіках.

Іншим, не менш привабливим центром пляжного відпочинку можна назвати Мерса-Матрух, свого роду столицю єгипетської Рівєри. Це одне із найулюбленіших місць для відпочинку для єгиптян. Тут знаходиться цілий ряд чудових піщаних пляжів, а саме: пляж Клеопатри, пляжі Раас Аль- хакма, Аль- Абьяд і Агіба. Пляж Агіба [39].

Вищезгадані єгипетські курорти є водночас і лікувальними центрами. Практично скрізь, а особливо на курортах Червоного моря розвинені процедури таласотерапії - лікування багатьох хвороб морем (водою, водоростями, брудом, піском та іншими продуктами моря, а також енергією сонця).

У Єгипті одні з найвищих стандартів косметичної хірургії в світі, які при цьому поєднуються з дуже низькими цінами.

Крім того, ринок лікувального туризму в Єгипті може запропонувати якісне стоматологічне лікування та лікування проблем з офтальмології. Багато стоматологічних та офтальмологічних центрів співпрацюють із готелями і курортами. Приємний відпочинок можна поєднувати з корисною турботою про зуби або лазерною корекцією зору в Єгипті.

Огляд постачальників медичних послуг показує ключові організації у сфері лікувального туризму - це Дар Аль Фуад в Гізі, Спеціалізований центр серця в Олександрії, Ель-Салям у Хургаді, Міжнародний медичний центр в Каїрі, Ель Гуна Хоспитал , розташований в однойменному курорті.

Також окремо слід згадати реабілітаційні центри в Єгипті, що займаються лікуванням алкоголізму, куріння, позбавленням від зайвої ваги, а також розміщений, як правило, в курортних прибережних районах.

Переваги лікування в Єгипті очевидні: поєднання лікування з прекрасним відпочинком на морських курортах, відсутність високих європейських цін, високі стандарти якості обслуговування в міжнародних медичних центрах [36].

У Єгипті створені найкращі умови для спортивного туризму. Саме тому цей вид туризму є одним з найбільш поширених видів у цій країні. В основному, спортивний туризм в Єгипті зосереджений на водних видах спорту, так як у цій країні знаходиться унікальне море. Для плавання, віндсерфінгу, дайвінгу, а також для кайтсерфінгу та інших спортивних типів відпочинку, Червоне море стало одним із найпопулярніших і кращих місць. У Єгипті навіть є національний морський парк Рас Мохаммед, який був побудований ще в 1989 р. Там можна досліджувати наносні плато, висохлі русла річок, коралові рифи, які знаходяться над рівнем моря.

Сьогодні в Єгипті працює величезна кількість станцій для кайтсерфінгу. Більш того, в більшості з них проводиться навчання цьому виду спорту на іноземних мовах. Найбільша кількість шкіл із кайсерфінгу розміщується в Хургаді [64].

Не менш важливими у відпочинку в Єгипті є археологічні та культурні тури - найстаріші види туризму в Єгипті, де сліди стародавніх цивілізацій видно неозброєним оком як уособлення націй, які побудували ці цивілізації біля самих витоків історії. Незважаючи на численність видів туризму, єгипетський культурний туризм залишається неповторним, унікальним, так, як Єгипет володіє однією третиною найвідоміших монументів у світі. Багато туристів відвідують архітектурний комплекс Гізи, де розміщені найвідоміші піраміди Сфінкса, римські фортеці, усипальниці фараонів, а також велика кількість різноманітних музеїв, які припадуть до смаку кожному туристу.

Поступово розвивається релігійний туризм. Багато туристів приїжджає, щоб вивчати Іслам в Каїрі або відвідати святі місця. Одним із головних пунктів такого туризму є сходження на гору Мойсея [49].

Звичайно, в Єгипті не менш розвинені й інші види туризму. Зокрема, рекламно-ознайомчий туризм, який організовується для працівників турфірм, де вони знайомляться з готелями, з організацією обслуговування туристів та із екскурсійними програмами.

Екстремальний туризм представлений у вигляді підводного полювання, джип-сафарі та водними екстремальними видами спорту.

З кожним роком збільшується кількість туристів, котрі захоплюються джайло-туризмом. Вони живуть без зручностей у наметах, у горах на пасовищах. Це важко, але цікаво.

Багато готелів мають в своєму розпорядженні конференц-зали і приміщення для проведення корпоративних та ділових заходів та форумів, що дають змогу розмістити достатню кількість осіб, а також забезпечити всіх комфортними номерами. Тому, в Єгипті достатньо розвинений діловий туризм.

Освітній туризм теж є не менш популярним. Багато університетів і інститутів країни пропонують різні програми з обміну студентами, навчання на різних факультетах та курси вивчення мов.

Ну і, звичайно, круїзний відпочинок. Він включає подорожі на сучасних суднах по морю або річці Ніл. Під час цих круїзів можна відвідати міста і стародавні памятки Єгипту, познайомитися з культурою та побутом місцевого населення.

Національні парки цієї країни такі як Набек, Мангарові ліси, а також рифові острови, де до сьогодні збереглася незайманна природа, також є чудовими місцями для відпочинку [60].

Таким чином, особливостями розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту є те, що туристична галузь займає одне із провідних місць в господарстві цієї країни. Значна кількість туристів відвідують «країну фараонів» кожного року. Також у Єгипті добре розвинені майже всі види туризму.


3.3 Особливості територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту


Території, що характеризуються спільністю природно-кліматичних умов, розмірами туристсько-екскурсійного потенціалу, подібністю маршрутної тематики обєднані в туристичні регіони [6].

Згідно такого принципу, територія Єгипту поділяється на 5 туристичних регіонів та 13 субрегіонів (рис. 3.3).

Каїрський регіон характеризується досить розвиненим регіоном в туристичному плані, де переважає культурний, пізнавальний та екскурсійний туризм. Він, у свою чергу, поділяється на менші одиниці - субрегіони, а саме: Каїрський, дельта Нілу, Файюм та Суецький канал [70].

Памятки Каїра є найвідомішими в усьому Єгипті. Тисячі туристів вирушають у це місто для того, щоб стати свідком стародавнього таїнства і приєднатися та історії древньої цивілізації. Каїр є найбільшим містом Африки. Місто пережило багато епох й обєднує історію і культури багатьох століть. У ньому сконцентрувалися досягнення культури всіх шести тисяч років єгипетської цивілізації.

Знамениті визначні памятки Каїра, розміщені неподалік пірамід давньоєгипетських фараонів, як магнітом ваблять сюди мільйони туристів з усього світу.


Рис. 3.3. Територіальна організація рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту


Так званий коптський або Старий Каїр розміщений на місці стародавнього Аль-Фустата. Найдавніші памятки цієї частини міста - дві вежі і ділянка оборонних стін римської фортеці Вавилон, що знаходяться поблизу від Коптського музею. Тут же знаходиться мечеть Амр ібн аль-Аса, при спорудженні якої в якості будівельного матеріалу використовувався камінь християнських церков. Старий Каїр є релігійно культурним центром коптів - доісламського, неарабського населення Єгипту, що сповідує християнство. На території коптської частині міста зосереджена досить значна частина памяток Каїра. Тут розміщується Абу-Сарга (церква св. Сергія), в якій, як свідчить традиція, перебувало Святе Сімейство після втечі від царя Ірода. Тут же можна побачити знамениту Підвісну церкву.

Нове місто Каїра займає західні і північно-західні райони - тут прямі широкі проспекти, великі площі, бульвари і сади, а вулиці забудовані багатоповерховими будівлями. Центр сучасної столиці Єгипту - площа Ат- Тахрір, де розміщені основні державні установи, що став традиційним для багатьох міст світу і відрізняється нехитрим архітектурним стилем готель Хілтон і деякі найвідоміші памятки Каїра, яким, на щастя, знайшлося місце на центральній площі столиці. Одна з них - знаменитий Єгипетський музей, що зберігає велику спадщину країни пірамід і фараонів.

В околицях Каїра безліч визначних памяток, повязаних із Стародавнім Єгиптом. Найвідоміше місце - це, звичайно, Гіза (Ель-Гіза). Це велике, динамічно розвиваюче місто Каїрської агломерації, що нараховує вже більше 2 млн жителів. Тут знаходяться три великі піраміди, заради яких багато, власне, і приїжджають в Єгипет - Хеопса, Хефрена і Мікеріна, а також Великий сфінкс. Південніше Гізи, в Дахшурі, можна побачити так звану ламану піраміду фараона Снофру. А ще південніше, в Саккарі знаходяться найдавніша піраміда фараона Джосера і знаменита рожева піраміда.

У 30 км на південь від Каїра знаходяться руїни Мемфіса - першої столиці обєднаного фараоном Менесом Стародавнього Єгипту. Місто було засноване більше 5000 р. тому. Тут можна оглянути величезний монумент на честь самого могутнього фараона Давнього Єгипту Рамсеса II, а також сфінкса часів Нового Царства. На північний схід від Каїра лежать руїни Геліополіса релігійного центру Стародавнього царства.

Але всіма перерахованими вище памятки Каїра, звичайно ж, не обмежуються. Столиця однієї з найстаріших і найбагатших з історичної точки зору держав світу, настільки багатогранна, що щоразу приїжджаючи сюди, можна відкривати для себе щось досконале нове, таємниче, котре зберігає в собі тисячолітній відбиток захоплюючої історії Стародавнього Єгипту [48].

Другий субрегіон Каїрського туристичного регіону розміщується в Дельті Нілу - мальовничий оазис в серці пустелі. Ця територія здавна приваблювала людей своїми сприятливими умовами для життя.

Тут правили країною кілька династій фараонів, проте слідів тієї епохи практично не залишилося. У Бубастісі і Танисі збереглися тільки руїни деяких величних будівель.

Північне узбережжя цього регіону славиться прекрасними курортами.

Дельта Нілу - родючий і густонаселений район. Тут вирощується значна частина врожаю, необхідного для населення країни.

Одним із найбільш цікавих місць Дельти є Розетта, яка приваблює мандрівників османською архітектурою. У жовтні в цьому регіоні починається період Мулід (релігійних свят). Народні гуляння в цей час проходять по всій території Дельти Нілу.

На жаль, в цьому субрегіоні залишилося не так багато історичних памяток, і причиною тому були щорічні розливи річки і часті розграбування. Однак про історичне значення регіону свідчать руїни в Танисі і поблизу Заказік.

Заслуговують на увагу й старовинні кладовища в Ель-Аламейні, що зберігають память про битви, що проходили під час Другої світової війни [58].

Наступним субрегіоном є Файюм, який оточений солоними водами озера Карун на берегах якого мешкає безліч різноманітних птахів, що не соромляться сусідства із затишними і гостинними ресторанчиками. Також відоме Туніське село - центр гончарної справи. На заході, в самому серці пустелі розміщується Ваді-ель-хіта, «Долина китів», яка знаменита своїми 20-метровими скамянілими скелетами китів. Природний заповідник Ваді-ель-Райан є найціннішою територіями, яка охороняється. Перелітні птахи цих країв доставляють особливу насолоду всім любителям пернатих. Крім того, в цьому оазисі привертає увагу безліч доступних для відвідування історичних памяток, зокрема, піраміди Хавар й Ель-Лахуна [64].

Наявність Суецького каналу є головною ознакою однойменного субрегіону. Суецький канал є головним транспортною артерією Єгипту. Цей канал володіє всього одним фарватером, але для полегшення проходження по ньому судів є кілька ділянок, де кораблі розходяться. Нині близько 8 % світових морських подорожей проходить через канал. У середньому за день по каналу проходить 48 суден, рух по каналу є одностороннім. Експлуатація Суецького каналу є для Єгипту другим за значенням джерелом доходу після туризму.

На трасі каналу знаходяться великі єгипетські міста: Порт-Саїд (із Порт-Фуадом) на Середземному морі та Ісмаїлія приблизно посередині, і Суец на Червоному морі.

До основних визначних памяток Порт-Саїда відносять набережну Суецького каналу і розміщений на ній Національний музей зі зразками культури єгиптян із дофараонових часів і до наших днів. Крім того, в місті збереглося кілька чарівних церков - коптська православна і франциськанська.

Ісмаїлія відоме своїм музеєм, що розміщений у північній частині міста. В ньому представлені стародавні артефакти часів фараонів, колекції предметів стародавніх римлян, греків, арабів і візантійців.

Памятками Суецького каналу є його автомобільний тунель Ахмеда Хамді під дном каналу, вантовий автомобільний міст Шохада та унікальна лінія електропередачі з щоглами висотою 221 м [33].

Наступним туристичним регіоном є Долина Нілу, який розтягнувся вздовж «божественної ріки». Цей регіон виділяється як історична туристична область, яка є гордістю єгипетської туризму. Ця область поділяється на два субрегіони: Середній Ніл та Верхній Ніл. Середній Ніл включає цінні археологічні памятки, такі як Гробниці Бені-Хасан та Храми Сеті I і Рамзеса II.

До найбільш відомих і шанованих туристами памятників староєгипетської культури належить печерний храм фараона Рамзеса II. Головним його елементом є чотири величезні 30-метрові статуї Рамзеса II, що обрамляють вхід до храму. Нині для всього світу ця скульптурна композиція є таким же символом Єгипту, як піраміди і сфінкси.

Субрегіон «Верхній Ніл» включає класичні та представницькі напрямки єгипетського туризму, такі як Луксор і Асуан.

Найпопулярнішим туристичним центром Єгипту є Луксор - невелике місто на 650 км південніше від Каїра. Луксор колись був грандіозною столицею давньоєгипетської держави. Тут зосереджено більше третини культурної спадщини Давнього Єгипту. Нині Луксор е неповторним музеєм під відкритим небом. Тут на кожному кроці руїни стародавніх храмів, залишки скульптур, наприклад, храм цариці Хатшепсут тощо. Але найвідомішою і найвражаючою частиною Луксора є храм Карнака. Його будували протягом 2000 років. У стародавніх Фівах стояли два грандіозні храми - Карнацький і Луксорський, які зєднували алеї сфінксів. На східному березі Нілу знаходилася резиденція фараонів, а величезний некрополь - традиційне для Давнього Єгипту «місто мертвих» - на західному. Нині це найграндіозніші культурно-археологічні залишки давніх цивілізацій у світі. Карнацький храм Амон-Ра вважається найбільшим колонним храмом у світі.

«Древні єгипетські ворота Африки», або ж Асуан в сучасному розумінні, є невідємним місцем для відвідування в Єгипті. На острові Елефантіна знаходяться найдавніші фрагменти храму Хнума, які датуються періодом існування Середнього царства. На південному краю острова - руїни пізнішого храму, спорудженого Нектанебом II .

Також у місті є чарівний Ботанічний сад, мавзолей Ага-Хана, руїни монастиря Святого Сімеона і Нубійський музей, який розміщується на околиці. Музей займає площу в 50 тисяч квадратних метрів і включає не тільки виставкові зали, а й бібліотеку, навчальні центри та зелений парк навколо нього.

Але головне, заради чого туристи відправляються в Асуан - це храми та комплекси в околицях. Насамперед це храми на острові Філе, який знаходиться посеред Нілу і, за легендою, саме тут був похований Осіріс.

Червономорське узбережжя з його унікальними природними умовами і ресурсами є основним. Тому те, що тут відокремлюють ще один туристичний регіон, регіон Червоного моря, є закономірно. Цей регіон поділяється на субрегіони Червоного моря та Південносінайський. Саме на узбережжі Червоного моря знаходяться основні базові курорти країни Шарм-ель-Шейх і Хургада, на яких відпочивають туристи з усього світу.

Шарм-ель-Шейх - це курорт європейського рівня. На узбережжі розміщено безліч готелів, пляжів, місць відпочинку для туристів із усього світу. У місті функціонують понад 200 готелів різного класу і цінової категорії. Практично у всіх готелях влаштовані басейни, а також здійснюється безкоштовні доступи або автобусний підвіз до пляжів. На пляжах, окрім купання і засмагання, пропонується широкий спектр послуг із скнорлінгу, дайвінгу, катання на водних лижах і скутерах, плавання на катерах зі скляним дном і в батискафах, поширені підводні та морські екскурсії. Також, розвинене житлове будівництво - клімат і сучасна інфраструктура залучають інвесторів з різних країн. По всьому узбережжю, а також на інших вільних ділянках міста триває будівництво нових готелів, житлових комплексів, центрів розваг.

Царицею східного узбережжя Єгипту називають Хургаду. Це найстаріший і найвідоміший курорт, що приваблює величезну кількість відпочиваючих щороку. Основна орієнтація - пляжний відпочинок, а також екскурсійні та розважальні тури. Головні екскурсії по староєгипетських старожитностях: у Каїр (до пірамід), у Луксор. Морські прогулянки супроводжуються купанням серед коралових рифів, дайвінгом. Можливі також поїздки на верблюдах або квадроциклах по пустелі.

Основними визначними памятками міста є центральна мечеть Абдульхасана Ельшазі, коптська церква та акваріум. Все це розміщено в межах Старого міста (район Дахар).

У південній частині Хургади знаходиться палац «Тисяча і одна ніч», побудований у стилі східного Діснейленду, де кожен вечір проходять театралізовані вистави на теми життя в Єгипті в епоху фараонів.

У пустелі приблизно в 12 км від Хургади височить друга за висотою гора країни і найвища точка африканського Єгипту, вершина Гебель Шейб-Ель-Банат (2187 м).

Південна частина Сінайського півострова користується неймовірною популярністю у мандрівників. Крім всесвітньо відомих пляжних курортів тут розташовується безліч цікавих природних та історичних памяток. Славиться cубрегіон і різноманіттям ландшафтів, а саме пустельними пейзажами, цілющими джерелами й мініатюрнми оазисами.

На території Південного Сінаю знаходиться дивовижний релігійний памятник - християнський монастир Святої Катерини. Старовинний монастир є памяткою світового значення, він розміщений біля підніжжя гори Сінай, яка теж входить до числа видатних памяток субрегіону.

Також тут знаходяться кілька унікальних національних парків, а саме: Набк, Рас Абу Галум і Рас Мухаммед [60].

Середземноморський туристичний регіон є найпопулярнішим серед арабських та європейських туристів. Він включає в себе три туристичних субрегіони - Олександрійський, Північий Сінай та Мерса-Матрух.

Олександрія є своєрідним «магнітом» візитерів, котрі відвідали єгипетське Середземноморя. Туристичний субрегіон, де воно розміщено названо в його честь.

Олександрія - друге за величиною місто Єгипту. Воно має скоріше середземноморські, аніж східні риси.

Стародавня Олександрія була відома своїм стодесятиметровим маяком і бібліотекою. До наших днів дійшли лише деякі з давніх памяток. Багато міських кварталів затонули в Олександрійській бухті після просідання грунту, що стався внаслідок землетрусу.

Колона Помпея - найбільш відомий античний памятник, який зберігся. Вона розміщена на стародавньому олександрійському акрополі - пагорбі, який розташований по сусідству із міським мусульманським кладовищем.

На північний захід від колони знаходяться катакомби Ком-ель-Шукафа. Вони складаються з багаторівневого лабіринту, до якого ведуть спіральні сходи, що представляють собою десятки залів, прикрашених фігурними колонами, статуями та іншими синкретичними римсько-єгипетськими символами. Тут знаходяться похоронні ніші і саркофаги. Катакомби були давно закинуті й знову випадково виявлені в 1900 р.

В Олександрії знаходиться палац Монтаза, який був побудований на початку ХХ ст. хедивом Аббасом Хільмі і служив йому літньою резиденцією.

Олександрія, також, є одним із найзначніших курортів Близького Сходу. Вона славиться своєю мякою зимою, красивими пейзажами і прекрасними білосніжними пляжами, що розтягнувся на 40 км вздовж Середземного моря [10].

Північний Сінай - популярний туристичний район, який зовсім не схожий на Південний. Замість гір тут - низькі рівнини. Узбережжя Північного Синаю омивається не Червоним, а Середземним морем, і відпочивати тут краще влітку, а не взимку. Тут археологи виявили кілька цікавих знахідок на місці стародавнього міста Пелузія. На початку нашої ери Пелузій прирівнявся багатством і розмірами із самою Олександрією. У ту пору східний рукав Нілу протікав якраз під стінами Пелузії, але потім він пересох, і люди покинули це місто. Сьогодні тут можна побачити залишки міської фортеці, римського амфітеатру і ранньохристиянських церков.

Одне із найпрекрасніших озер не тільки Північного Сінаю, а й Єгипту є озеро Бардавіль - велике солоне озеро. Воно відокремлене від Середземного моря вузькою косою Рас-Бурун. У східній частині цього озера знаходиться природний заповідник Аль-Заранік. Цей парк славиться своїми перелітніми птахами і є справжньою цікавинкою для орнітологів [20].

Мерса-Матрух (з арабського «кинутий якір») - середземноморське містечко в Єгипті, приблизно в 240 км на захід від Олександрії. Це найпопулярніший літній курорт серед населення Каїра і центральної частини країни. Тому на території цього субрегіону знаходяться велика кількість готелів та туристичні комплекси. Курорт Мерса-Матрух відомий своїми пляжами з кокосивими пальмами, а також чистою морською водою.

Крім того, Мерса-Матрух славиться своїми памятками. Тут за переказами любила приймати морські ванни знаменита цариця Клеопатра, яка жила тут в одному з палаців із Марком Антонієм. Клеопатрові ванни - маленька тиха бухта з криштально чистою водою, відгороджена скелями, знаходиться в 7 км від міста. До нині ці ванни є обєктом туристичних програм.

Ще однією памяткою є музей Роммеля, який знаходиться на півострові, що замикає бухту зі сходу, у виритих в скелі катакомбах, в яких під час Другої світової війни був влаштований штаб командувача військами держав осі Німеччина - Італія генерала Роммеля [15].

Туристиичний регіон Західної пустелі включає в себе оазиси, а саме найбільші серед них є: Сіва, Бахарія, Фарафра, Харга і Дахла. Цей регіон характеризується поширеними тут пригодницькими туризмом та екотуризмом. Цей регіон є дещо відсталим порівняно з іншими туристичними регіонами, проте він вважається перспективним для розвитку. З кожним роком сюди прибуваю все більше туристів [70].

Оазис Сіва - є одним їз найбільших та найвіддаленіши від Нілу оазисом. Розміщений він у 750 км від Каїра. Вирізняється цей оазис з-поміж інших нескінченними фініковими пальмами, оливковими гаями та озерами.

Ще однією принадою для туристів є храм Амона, відомий тим, що саме сюди за пророкуванням в IV ст. до н. е. приїжджав Олександр Македонський, саме тут він і похований. В околицях оазису є гробниці багатотисячної армії персидського царя Камбіза. Також в оазисі є більш ніж двохсот джерел із прісною і мінеральною водою [38].

Оазис Бахарія, що в перекладі з арабської означає «Морські оазиси». Морськими вони називаються тому, що з усіх оазисів, розкиданих по Сахарі, вони найближчими до морського узбережжя. Бахарія складається із шести невеликих оазисів.

Головне місто оазису - Бавіті, на території якого є кілька дуже мальовничих джерел. Також у місті є етнографічний музей, стародавній водопровід.

Любителі стародавності можуть відвідати стародавній некрополь (відноситься до часу правління 26-ої династії фараонів). Не менш цікавою для відвідування є «Долину золотих мумій» - некрополь, який виявили зовсім недавно - в 1999 р.

Ще однією із визначних памяток цього оазису є мінеральні джерела, температура води в яких піднімається до 40 градусів. Неподалік деяких джерел споруджені купальні, де створені всі умови для бажаючих оздоровитися [45].

Оазис Фарафра є найізольованішим оазисом Західної пустелі. Завдяки такій ізольованості місцеві жителі зберегли свою культуру та традиції. Також, цей оазис є найближчим до Білої пустелі з її фантастичним ландшафтом й скелястими утвореннями.

У Фарафрі відкрито понад 100 природних свердловин, більшість з яких використовується для зрошення оброблюваних земель.

Головними свердловинами Фарафри по праву вважаються Бір Сітта, Бір Саба і Бір Ітніан. Температура води свердловин і підвищений вміст сірки сприяють оздоровленню і гарному відпочинку [15].

Оазис Харга є найбільшим і густонаселеним оазисом Західної пустелі. Це також найбільш розвинений оазис, що став таким завдяки державним програмам з модернізації оазисів Західної пустелі. Тому цей оазис можна вважати ідеальною базою для захоплюючого сафарі по Західній пустелі. У місті та його околицях можна відвідати давньоєгипетські і греко-римські памятки, такі як храм Гібіса, а також оглянути цікавий Музей старовини.

Неподалік від Харди можна досліджувати старовинні коптські памятки, такі як некрополь Аль-Багават і монастир Дейр Аль-Кашеф [5].

Оазис Дахла вважається одним із найкрасивішим оазисів Єгипту. Серед буйної зеленої рослинності ховаються сотні водних джерел. На півночі вздовж горизонту тягнеться смуга рожевих скель. У столиці оазису, в Муті є Етнографічний музей з роботами місцевого скульптора Мабрука. Також є безліч памяток стародавності, які розташовані на околицях оазису [64].

Отже, територіальна організація рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту характеризується наявністю 5 туристичних регіонів, які, у свою чергу, поділяються на 13 субрегіони. Кожен із цих туристичних одиниць достатньо забезпечений рекреаційними та туристичними ресурсами, що роблять кожен із них унікальними для відвідування місцями.


3.4 Проблеми і перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту


Рекреаційно-туристичний комплекс Єгипту є сферою, яка постійно розвивається. Попри це, в цьому комплексі все ж існують проблеми, наявність яких є закономірним явищем розвитку будь-якої галузі економіки.

Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу в Єгипті є заручником політичної ситуації в країні. У Єгипті місцеві ісламісти, частина з яких є прихильниками поваленого президента Хосні Мубарака та ті, котрі борються за ісламські норми, постійно дають про себе знати. Зокрема, одним із важелів їхньої боротьби є підірвання економічних підвалин Єгипту, які базуються саме на туризмі. Технологія бандитів проста: за допомогою терактів змусити туристів відмовитися від поїздок в Єгипет. Тобто туристи - їхня головна мета [36].

Міністерство з туризму Єгипту поступово виконує свої обіцянки щодо посилення безпеки туристів під час екскурсійних турів. З лютого 2007 р. абсолютно всі туристичні автобуси країни обладнані приладами примусового обмеження швидкості. Одночасно з цим вступило в дію розпорядження влади про заборону перевезення туристів на рейсових міжміських автобусах. Разом із цим розпорядженням зявилось інше явище - підпільні екскурсії. При цьому автобуси, на яких здійснюються такі екскурсії, не відповідають вимогам безпеки: вони не обладнані обмежувачами швидкості, не супроводжуються збройним конвоєм, а водії не мають спеціальних ліцензій і навичок.

Ще однією із проблем індустрії туризму Єгипту прийнято називати дещо низький рівень сервісу як в готелях, так і під час проведення одноденних турів та екскурсій. Однак, як підтверджують деякі дослідження і спостереження журналістів, які бували в Єгипті, багато з цих проблем виникають саме у словян (росіян, білорусів, українців) з банальної причини - незнання іноземних мов. У випадку більш-менш стерпного спілкування англійською, як стверджують останні, рівень обслуговування помітно підвищується [47].

Одним із недоліків перебування в Єгипті для мандрівників є низький рівень життя простих людей. Крадіжки в готелях, постійне жебрацтво місцевого населення є неприємним явищем для відпочиваючих.

Невдоволення туристів викликають релігійні мусульманські заборони (на прийняття алкоголю поза готелем, жінкам не можна зявлятися в громадських місцях з оголеними плечима і в короткому одязі).

Здоровя гостей Єгипту піддається небезпеці через поганий стан питної води у водопроводі та неякісних медичних послуг. Після недавніх політичних подій у країні ускладнилися умови проведення екскурсій, особливо в Каїрі, не всім туристам подобається, що їх супроводжує озброєна охорона. Багатьом також не подобається повільність працівників сфери послуг, вимагання «бакшишу» (чайових) та приставання місцевих чоловіків до туристок.

Приїжджих вражає не тільки не доглянутість єгипетських міст, особливо столиці, злидні нетрів, сміття на вулицях, а й повна відсутність порядку на проїжджій частині, тут не дотримуються правил дорожнього руху. Внаслідок цього, зафіксовано велика кількість ДТП на дорогах АРЄ [23].

Не оминули Єгипет й екологічні проблеми. Насамперед це стосується столиці цієї країни, міста Каїр. Зокрема, за інформацією впливового в АРЄ Центру політичних досліджень, рівень шуму в центрі міста складає 90 децибел і ніколи не опускається нижче 70-ти (гранична норма, встановлена ?Всесвітньою організацією охорони здоровя, становить 35-40 децибел).

Слід підкреслити, що екологічні проблеми Каїру далеко не обмежуються проблемами шуму.

Згідно із даними ВООЗ, єгипетська столиця страждає також від концентрації в межах міста величезної кількості промислових підприємств (близько 12 тисяч); відсутності рекреаційних зон навколо міста; поганого технічного стану двохмільйонного каїрського автопарку, а також відсутності жорстких вимог до концентрації окису вуглецю у вихлопних газах; побутових і промислових відходів; перенаселення; кліматичних умов (сильної спеки влітку, відсутність дощів, а також частих піщаних бур); жахливого стану питної води (водопровідна вода є небезпечною для пиття, а вода в пластикових пляшках, у більшості випадків, є підробленою; задимленості міста внаслідок сезонного спалювання рисової соломи після збору врожаю (щорічно в кінці року навколо Каїру горить 125 тис. т рисової соломи).

Внаслідок цього, концентрація окису азоту в каїрському повітрі знаходиться межах від 300 до 700 мг на кубічний метр, що в десятки разів перевищує всі допустимі норми. Концентрація двоокису азоту, який вважається найбільш небезпечним серед усіх забруднювачів атмосфери, досягає в Каїрі рекордних у світі показників [70].

Однак, якщо раніше питання важкого екологічного стану в країні, передусім, повязаного з єгипетською столицею, то тепер тривожні «дзвінки» почали приходити з всесвітньо відомих курортів АРЄ.

Зокрема, в червні 2010 р. на північ від Хургади було виявлено нафтову пляму невідомого походження. Внаслідок вона збільшилося і досягло узбережжя туристичного комплексу Ель-Гуна, а також частково самої Хургади. Наслідки забруднення спостерігалися на відрізку понад 20 кілометрів [41].

Істотним проблемним моментом у плані розвитку туристичної галузі в країні є також нестабільна ситуація на Сінайському півострові, неконтрольованість владою цілого ряду бедуїнських племен і у звязку з цим постійна загроза терористичних актів [27].

Попри всі існуючі проблеми із якими спіткнулася туристична галузь Єгипту, влада цієї країни із оптимізмом дивиться в майбутнє. Міністерство туризму Єгипту встановило мету щодо збільшення іноземних туристів із 8,7 млн до 25 млн осіб.

У світлі такого стану справ Єгипет, як держава, чия економіка більшою мірою орієнтована на іноземних туристів, змушений шукати додаткові кошти для залучення максимально можливої в таких умовах кількості туристів, які відвідують країну, а для цього відкривати додаткові напрями діяльності туристичних організацій.

З цією метою планується протягом 5-ти років розширити можливості готельного фонду Єгипту. На сьогодні підписано відповідну угоду із Всесвітньою організацією туризму щодо перестандартизації готелів. Це дасть змогу значно підвищити якість наданих послуг гостям країни.

Для втомлених від пірамід і музеїв туристів, які перебувають у пошуках справжньої екзотики, вони намгаються відкрити нові види туризму. Єгипет користується цим, намагаючись розвинути нові види туризму. Про гнучкості туристичного сектора свідчить відкриття багатьох нових, що раніше не практикувалися в Єгипті галузей туризму [72].

У Єгипті відроджується обмінний туризм, особливо в таких містах, як Каїр, Хургада й Олександрія. Такий вид туризму дозволяє більш тісно познайомитися з країною, культурою і традиціями.

Набирає обертів такий вид сучасного туризму, як конференц-туризм. Поєднання навчання і професійного спілкування з можливостями пляжного та культурного відпочинку стає все більш і більш затребуваним.

За останній час в Єгипті успішно пройшло кілька таких великих конгресів, так що тепер їх організатори розглядають Єгипет як потенційне місце проведення міжнародних зустрічей у майбутньому. У Каїрі також проводиться величезна кількість студентських конференцій, присвячених актуальним політичним, соціальним, економічним питанням, а також ділових ігор, таких як «Модель ООН » (Каїрський державний університет), «Модель Ліги арабських держав» (Американський університет в Каїрі).

У Єгипті найважливішою новою складовою туризму є «Фестивальний туризм». Єгипет проводить виключно багатьох популярних фестивалів, таких як: Каїрський міжнародний фестиваль пісні, Міжнародний кінофестиваль, Фестиваль туризму і торговельний фестиваль, Щорічний фестиваль для любителів риболовлі, в Олександрії - Міжнародний фестиваль пісні країн Середземноморя, у Шарм-ель-Шейху - Міжнародний чемпіонат з боулінгу.

Відомо, що найуспішніший ринок збуту для єгипетського туризму - це країни СНД, тому Єгипет регулярно бере участь у міжнародних ярмарках із туризму, які проходять на території цих країн.

Новим напрямом у галузі туризму покликаний стати медичний туризм. Його слоган «Там, де все починалося» відправляє потенційних туристів до традицій єгипетської медицини, яка в часи фараонів була однією з найбільш передових в Стародавньому світі.

Отримує також поширення екотуризм, який робить відпочинок не тільки захоплюючим, а й пізнавальним. З простого спорту дайвінг перетворюється у вивчення морських надр, сафарі може допомагає вивчати природне середовище сухопутного Єгипту, а поїздка в пустелю ближче познайомитися життям кочового населення Єгипту - бедуїнами.

Ще одним перспективним напрямом діяльності туристичних операторів та туріндустрії Єгипту загалом завжди залишатиметься Середземноморське узбережжя. Як місце відпочинку Єгипет у літній період становить безсумнівний інтерес. Це вже встигли оцінити туристи з Європи, котрих не злічити, особливо в літній період. Відпочинок на Середземному морі в Єгипті має очевидні переваги. Інфраструктура єгипетських курортів Середземноморя зараз переживає певний застій, проте тут продовжують зводити свої комплекси всесвітньо відомі готельні мережі.

Попри всі зазначені перспективні напрямки задля їхнього виконання необхідна політична стабільність в країні, якої поки що в Єгипті не спостерігається [9].

Таким чином, варто відзначити те, що туризм, як сфера національних інтересів АРЄ, продовжує розвиватися. Незважаючи на суттєві проблеми у цій галузі, уряд Єгипту всіляко сприяє розвитку туристичної індустрії в цій країні.


3.5 Розробка туристичного маршруту


Єгипет - це найдавніша культура на нашій планеті, а відпочинок в Єгипті - це можливість власними очима побачити піраміди Гізи, Сфінкс, святині Луксора і Абу-симбела. Гарячі тури в Єгипет манять українських туристів можливістю покупатись у найбільш теплому, чистому і солоному Червоному морі та помилуватись кораловими рифами. Проте туризм в Єгипті - це не тільки купання в блакитних водах моря, це і привабливі екскурсії, і різноманітні розваги. Тому головним нашим завданням є розробка туристичного маршруту в Єгипет із Луцька, який носить назву «Скарби Каїра + відпочинок на Червоному морі в Шарм-ель-Шейху».

Тривалість туру: 8 днів, (4 ночі в Каїрі, 4 нічліги в Шарм-ель-Шейху)

Розміщення в 2-місних номерах зі зручностями (душ, туалет).

Каїр - готель 4* Oasis, Шарм-ель-Шейх - готель 4* Hilton.

Так як Луцьк є нашим відправним пунктом, основним завданням є дістатися до аеропорту, звідки можна полетіти в Каїр. Варіанти є два: Львів та Київ. Зважаючи на близькість до Львову, обираємо Львів.

О 15.20 год. - Виліт зі Львова з міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького чартерним рейсом авіакомпанії «Turkish airlines». Тип літака «Боїнг 737-400».

.50 год. - Прибуття до Каїра, зустріч в аеропорту представниками обраного готелю.

.20 год. - Трансфер у готель, розміщення та відпочинок.

-ий день.

Вранці піша прогулянка по місту. Наш шлях проходить по невеличких вуличках міста, через невеликі колоритні ринки, де цілий рік можна знайти стиглі фрукти на будь-який смак - манго, апельсини, гранати.

У другій половині дня - поїздка в Гізу, відвідування знаменитих пірамід, які заслужено носять звання найвідомішим дивом Стародавнього Світу (рис. 3.4). Огляд трьох головних пірамід (включаючи найзнаменитішу - Хеопса) і таємничої статуї Сфінкса.

Повернення до готелю ввечері. Вільний час на самостійне дослідження дивовижного міста.

-ий день.

Відвідини Каїрського Національного музею, де знаходяться скарби древніх царств, які виставлені на загальний огляд, мумії, саркофаги, ювелірні вироби, знаменита Золота маска Тутанхамона, оригінальні папіруси. Складно назвати ще одне таке місце в світі, де зібрано стільки безцінних експонатів (рис. 3.5).

Візит до Музею папірусу, де можна придбати якісні копії старовинних виробів, зроблені точно за такою ж технологією як і у II тисячолітті до н. е. До кожного папірусу додається сертифікат.

У другій половині дня - візит до Цитаделі, величезного форту, усередині якого розташовується одна з найцікавіших мечетей Каїра (рис. 3.6).

3-ій день.

Трансфер в аеропорт, виліт у Шарм-ель-Шейх одним із ранкових рейсів (рис.3.7).

Після прибуття - зустріч, трансфер у готель, розміщення та відпочинок.

Відпочинок можна доповнити риболовлею. Можна влаштуватися на кілька годин. Для лову коралових риб не потрібно великої вправності або спеціальних снастей. Як правило, ловля відбувається з борту човна на волосінь із гачком. Рибаловлю можна з приємністю завершити в рибному ресторані на березі, де за символічну плату засмажать Ваш улов.


Рис. 3.4. Гіза [39].


-ий день.

День варто розпочати із морської прогулянки. Під час прогулянки яхта буде робити зупинки в найбільш красивих і рибних місцях. Буде змога побачити коралові рифи і весь приголомшливий світ Червоного моря. Під час прогулянки пропонуються напої та обід, приготовлений судновим кухарем. На кожній яхті є тент від сонця і душ.

Рис. 3.5. Каїрський Національний музей [48].


Рис. 3.6. Цитадель [33].

Рис. 3.7. Шарм-ель-Шейх [37].


Ввечері найкраще буде насолодитися «Шоу тисяча й одна ніч» (рис. 3.8). Чудова архітектура, рожеві фламінго, фантастичні спецефекти, розкішні ходи фараонів і життя кочівників пустелі, весільний обряд і старовинні легенди, танці живота і горді арабські скакуни - все це можна побачити, відвідавши це шоу.

Вечір буде закінчений прекрасною вечерею в ресторані. Тут же є можливість покурити кальян, покуштувати справжню каву, відвідати безліч сувенірних і ювелірних крамниць та магазинчиків.


Рис. 3.8. «Шоу тисяча й одна ніч» [49].

-ий день.

Відпочинок на Червоному морі дає можливість поплавати з маскою. Передусім годинна прогулянка на яхті, після якої зупинка поблизу коралового острова і картина підводного світу відкриє свої таємниці. Пірнувши в кришталеву товщу води, можна поплавати навколо коралового рифу, на якому живуть численні представники морської фауни. Екзотичні мешканці Червоного моря абсолютно нешкідливі і вражають своєю різноманітністю. Так само є можливість позасмагати на кораловому острові - мякий пісок островів, синє море та гарний настрій чекають на туристів у цій поїздці.

Після обіду можна також відпочити духовно. Поїздка до гори Сінай («гора Мойсея») якнайкраще для цього підходить. Тут на висоті 1570 м в долині між горами Мойсея, Катаріни і Сафсафа знаходиться Монастир Святої Катерини - православний чернечий центр, який існує без перерви з ІV століття (рис. 3.9). На території монастиря росте Неопалима купина - кущ, у полумї якого, відповідно до Старого завіту, Господь постав перед Мойсеєм і велів йому вивести Ізраїлевих синів з єгипетського полону.

У колекції монастиря більше двох тисяч ікон. Славиться і монастирська бібліотека. За своїм зборам релігійної літератури і манускриптів вона вважається другою після Ватикану. В останні роки забута традиція паломництва стала відроджуватися. Для відвідування монастиря жінкам необхідні хустки на голову. Також є відмінна можливість здійснити нічне сходження і зустріти світанок на найвідомішій гору Сінайського півострова.

Рис. 3.9. Монастир Святої Катерини [61].


-ий день.

Вранці повернення до готелю. Відпочинок.

Після відпочинку - сафарі (рис. 3.10). Захоплююча екскурсія, схожа на справжню пригоду. Промчати на джипі по пустині, зустрітися з бедуїнами, покататися на верблюді і дізнатися як добувають воду серед пісків - ось що чекає на кожного гостя, котрий наважився відвідати це дійство. Побачити захід сонця серед грандіозної величі пустельних гір, насолодитися трапезою при свічках і потрапити в коло вогню, що поєднує давню музику та сучасні танці теж входить в програму шоу. А також можна насолодитися надприродною тишею пустелі, підняти голову до всіяного зірками нічного неба і відчути подих Африки.

-ий день.

Зранку виліт до Каїра одним із денних рейсів. Потім розміщення в готелі. Після розміщення відвідування справжнього східного базару Хан-ель-Халілі. Це базар є відмінним місцем для покупки сувенірів.

Рис. 3.10. Сафарі в Єгипті [64].


-ий день.

.30 год. - Виліт із Каїра чартерним рейсом «Turkish airlines». Тип літака «Боїнг 737-400».

.20 год. - Прибуття до Львова, міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького.

Трансфер

Маршрутне таксі : Луцьк - Львів.

Літак: Львів - Каїр;

Каїр - Шарм-ель-Шейх;

Шарм-ель-Шейх - Каїр;

Каїр - Львів;

Маршрутне таксі: Львів - Луцьк.

Організація розміщення

Готель Oasis (Оазис) розташовується всього в декількох хвилинах ходьби від знаменитих пірамід Гізи і Сфінкса. До аеропорту - 37 кілометрів.

Тут є можливість чудово відпочити в оточенні тропічних пальм і насолодитися красою єгипетської природи. В цьому місці завжди чекає теплий прийом і невимушена атмосфера. До оплати в готелі приймаються кредитні картки Visa, Master Card, American Express, Dinners Club, EuroCard, Carte Blanche. Номери: 250 комфортабельних номерів із прекрасним видом із вікна. Харчування в готелі: Континентальний сніданок включений у вартість.

Відпочинок та розваги в Oasis (Оазис): басейн відкритий (зі підігрівом), прокат катерів, тренажерний зал, оздоровчий центр, теніс, прокат спортінвентаря, дискотека.

Комплекс Hilton 4* (Хілтон Шаркс Бей Резорт) розміщений у бухті Шаркс Бей всього в 10 хвилинах від міжнародного аеропорту Шарм-ель Шейха. Кількість номерів в готелі 317. Харчування: бари, кафе, ресторани.

Економічне обгрунтування програми обслуговування. Розрахунок трансферу

Задля зручного розрахунку вводимо єдину валюту - долар США. Також задля тієї ж зручності автор залишив за собою право для заокруглення згідно із математичними законами.

Трансфер

Маршрутне таксі: проїзд з Луцька до Львова і навпаки = 12 дол. США;

Літак: авіапереліт Львів - Каїр - Львів = 759 дол. США;

авіапереліт Каїр - Шарм-ель-Шейх - Каїр = 230 дол. США.

Аеропортові збори при вильоті з Єгипту:

для пасажирів, що вилітають регулярними міжнародними рейсами - 15 дол. США;

для пасажирів, що відлітають внутрішніми рейсами - 3 дол. США.

Отже, трансфер нам обійшовся 1019 дол. США з однієї особи.

Розрахунок за розміщення

Вартість 2 -х місцевого розміщення в Каїрі 450 дол. США;

Вартість 2 -х місцевого розміщення в Шарм-ель-Шейху 500 дол. США.

Всього: 950 дол. США з особи.

Розрахунок за екскурсії

екскурсій = 12 дол. США + 30 дол. США + 10 дол. США + 30 дол. США + 15 дол. США + 10 дол. США + 45 дол. США + 70 дол. США + 30 дол. США = 252 дол. США з особи.

Безпека

Комплексне страхування туристів: 4 дол. США за добу.

4 дол. США х 8 = 32 дол. США.

Загальна вартість туру: 2253 дол. США.

Отже, слід відзначити, що поїздки в Єгипет є доступними для жителів України, котрі мають достатній і високий прибуток. Цьому сприяють відносно недорогі тури, які пропонують українські туроператори та спрощені туристичні формальності. Тому Єгипет є популярним напрямом відпочинку для наших громадян.

ВИCНОВКИ


На основі пpовeдeного доcлiджeння оcобливоcтeй та пpоблeм cучаcного pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту можна зpобити такi виcновки:

. Єгипет - одна з небагатьох ісламських держав, відкритих для масового туризму. Рекреаційно-туристичне господарство країни залишається одним із головних валютних джерел надходження коштів у бюджет країни. Саме подальший розвиток рекреаційно-туристичного комплексу цієї країни дасть змогу покращити сучасний стан розвитку економіки та залучити більшу кількість туристів з інших країн.

. Cучаcний pозвиток трекреаціно-туристського комплексу Єгипту тicно повязаний iз низкою пepeдумов та фактоpiв. Cepeд ниx, оcобливу pоль у pозвитку комплeкcу вiдiгpають пpиpодно-гeогpафiчнi, cоцiально-eкономiчнi та полiтико-пpавовi пepeдумови та фактоpи. Єгипет має у своєму розпорядженні історико-культурні памятки країни, які органічно доповнюються тропічним кліматом і протяжним морським узбережжям та багатьма іншими різноманітними природними ресурсами, придатними для рекреації, які позитивно вплинули на розвиток туризму в цій країні. Інвестиційна привабливість, достатній рівень розвитку всіх видів транспорту, якісна підготовка кадрів туристичної галузі також сприяють цьому. Пpийняття дepжавою низки поcтанов та законiв, що cтоcуєтьcя подальшого pозвитку туризму в Єгипті повинно cтати фундамeнтом його подальшого pозвитку.

. Розвиток реккреаційно-туристичного комплексу Єгипту характеризується низкою особливостей. Серед них можна виокремити достатню забезпеченість необхідними закладами інфраструктури туризму, яка викликана постійним туристичним потоком, переважно із європейських країн. Туризм є однією із головних статей економіки Єгипту, після доходів від експлуатації Суецького каналу і видобутку нафти. Пляжний відпочинок, лікувальний, спортивний туризм, в якому переважають водні види спорту, археологічний та культурний, релігійний туризм та багато інших видів туризу, відповідно до наявних рекреаційних ресурсів, поширені в Єгипті.

. Територіальна організація рекреаційно-туристичного комплексу характеризується певною складністю - територія Єгипту поділена на 5 туристичних регіонів, які у свою чергу поділяються на 13 субрегіонів. Кожен із туристичних одиниць, на які поділена територія Єгипту, достатньо забезпечений рекреаційними та туристичними ресурсами, що роблять кожен із них унікальними для відвідування місцями.

. Туристичній індустрія Єгипту постійно стикається із проблемами, які є типовими для будь-якого нестійкого суспільства. Серед них можна виділити нелегальні послуги в туристичній сфері, тероризм, що підігрівається невдоволенням окремих соціальних категорій невисокий рівень обслуговування, пошкодження памяток старовини тощо. Проте останнім часом визначені шляхи вирішення якщо не всіх, то більшої частини цих проблем, що, зробить індустрію туризму в Єгипті більш конкурентоспроможною і привабливою для споживачів туристичного продукту.

. Туристична галузь Єгипту вважається перспективною. Влада цієї країни постійно ставить перед собою максимальні цілі задля збільшення кількості іноземних туристів. Зокрема, всіляко підтримується розвиток нових видів туризму (наприклад, конференц-туризм, медичний туризм) та території із чудовою природою (зокрема, мова йде про слаборозвинені пустельні території).

РЕЗЮМЕ


The actuality of our diploma project is explained by the fact, that in conditions of increasing role of tourism as a multifaceted social phenomenon, in some countries, it becomes an attribute of development and successful state. Egypt is one of such countries.object of the research is recreational and tourist complex as one of the leaders economic sectors in Egypt.features of Egyptian recreational and tourist complexs modern development is the subject of our research.aim of the investigation is exploring the status, features and problems of recreational and tourist complex of Egypt, and definition of its further developments prospects. According to the aim, such tasks are decided as:

determining concepts core «recreational and tourist complex»;

describing modern status of studying problem in scientific literature;

methodic acpects considering country studying of Egyptian recreational and tourist complexs development;

analyzes of Egyptian recreational and tourist complexs modern developments factors;

identification of modern developments features and territorial organization of recreational and tourist complex of Egypt;

testifying problems and prospects of Egyptian tourisms development and ways of its settlement;

working out tourist route of Egypts sights.P., Velychko V., Fomenko N., Lyubitseva O., Putsenteylo P., Malska M., Topchiyev O., Myronenko M., Dudkina I., Zayan D., Ignatenko L., Krushynska O., Harris G., Yarosch A., Rady A., Makarenko S., Krit Z., Medvedyeva K., Miscenko K., Bilan V. and others scientists researched this problem.is the one of the some Muslim countries, which is open for mass tourism.

Modern development of the Egyptian tourism is closly associated with several factors. Naturial and geographic, social and economic, political and judicial <#"justify">1.Александрова А. Ю. Международный туризм / А. Ю. Александрова. - М. : Аспект-Пресс, 2001. - 467 с.

2.Алисов Н. В. Экономическая и социальная география мира / Н. В.Алисов, Б. С. Хореев. - М. : Гардарики, 2000. - 704 с.

3.Ананьев М. А. Экономика и география международного туризма / М. А. Ананьев. - М.: Изд-во МГУ, 1975. - 299 с.

4.Ассаф М. А. Динамика темпов роста основных экономических показателей развития туризма в арабских станах / М. А. Ассаф, М. Х. Вади // Экономика арабского мира. - 2010. - № 2. - С. 174.

5.Африка : Энцикл. слов. : В 2 т. - М. : Сов. энцикл., 1986. - 672 с.

6.Бейдик О. О. Районування і ресурси як базові поняття рекреаційної географії та географії туризму / О. О. Бейдик // Розвиток туризму в Україні : зб. наук. праць. - К., 1995. - С. 95-103.

.Белтаги М. Развитие туризма и его связи с экономическим развитием в целом / М. Белтаги. - Египет, 2002, Каир [Электронный ресурс]. - Режим доступа : #"justify">.Беляков В. Туризм и межкультурное взаимодействие : [о туризме в России и Египте] / В. Беляков // Азия и Африка сегодня. - 2007. - № 9. - С. 71-73.

9.Билан В. Н. «Перспективы туристической отрасли Египта» [Элeктpонный pecуpc]. - Peжим доcтупа : #"justify">10.Блій Г. Географія: світи, регіони, концепти : підручник для студентів вузів / Г. Блій, П. Муллер, Шаблій О. - К. : Либідь, 2004. - 480 с.

11.Величко В.В. Організація рекреаційних послуг : навч. посіб. / В. В. Величко. - Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. - 202 с.

.Вовк Н. В. Порівняльний аналіз факторів інвестиційної привабливості туристичної галузі України та Єгипту / Н. В. Вовк // Экономические науки. - 2007. - № 3 - С. 23-27.

13.Воронкова Л. П. История туризма / Л. П. Воронкова. - М. : Моденс, 2001. - 304 с.

14.Вуйцик О. Вплив рекреаційно-туристичного комплексу на розвиток економіки держави / О. Вуйцик // Вісник Львівського університету. Серія «Міжнародні відносини». - Львів, 2008. - № 24. - С. 35-42.

15.Географический энциклопедический словарь : Географические названия / под ред. Л. Ф. Третьякова. - М. : Сов. энцикл., 1989. - 592 с.

.Географічні і культурні особливості в Єгипті [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Герасимчук З. В. Регіональна політика розвитку рекреаційної сфери: механізм формування та реалізації : монографія. / З. В. Герасимчук, М. В. Глядіна. - Луцьк : «Надстиря», 2006. - 155 с.

18.Гуменюк Ю. П. Удосконалення управління рекреаційно-туристичним комплексом регіону / Ю. П. Гуменюк // Соціально-економічні дослідження в перехідний період : зб. наук. праць. Вип. 3. / ІРД НАН України. - Львів : ІРД НАН України, 2004. - Ч. 1. - С. 435-441.

.Данильчук В. Ф. Мировой рынок услуг турбизнеса : монография / В. Ф. Данильчук. - Донецк : ДИТБ, 2000. - 146 с.

.Дивовижний відпочинок в Єгипті [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Дуболев К. Египет восстанавливает утраченные позиции на туррынке [Электронный ресурс]. - Peжим доcтупа : #"justify">.Дудкіна І. Наше місце в Єгипті : [про укр.-єгипет. відносини] / І. Дудкіна // Міжнар. туризм. - 2008. - № 4. - С. 36-37.

23.Єгипет // Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">31.Квартальнов В. А. Иностранный туризм / В. А. Квартальнов. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 228 с.

32.Квартальнов В. А. Международный туризм : политика развития / В. А. Квартальнов, А. А. Романов - М. : Сов. спорт, 1998. - 142 с.

33.Кисель В. П. Памятники всемирного наследия / В. П. Кисель. - М. : Белорус. энцикл., 1998. - 288 с.

34.Клець В. К. Країнознавство : У 2 т. / В. К. Клець. - Дніпропетровськ : Арт Прес, 1998. - 196 с.

.Крачило Н. П. География туризма / Н. П. Крачило. - К. : Выща шк., 1987. - 208 с.

.Кріт З. В очікуванні єгипетського потепління : [про безпеку курортів] / З. Кріт // Україна молода. - 2013. - № 135. - С. 6.

.Крушинська О. Шарм-Ель-Шейх. Багато сонця у теплій воді : [про курорт. туризм] / О. Крушинська // Міжнар. туризм. - 2007. - № 6. - С. 68-72.

.Кузик С. П. Географія туризму / С. П. Кузик. - К. : Знання, 2011. - 271 с.

39.Курорты : энцикл. слов. - М. : Сов. энцикл., 1983. - 592 с.

.Лемешев М. Я. Оптимизация рекреационной деятельности / М. Я. Лемешев, О. А. Щербина - М. : Экономика, 1985. - 160 с.

.Льготы при инвестировании в туристическую отрасль Египта : 25 марта 2004 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: www.Goegypt.ru/ news77.htm

42.Любіцева О. О. Туристичні ресурси України : навч. посіб. / О. О. Любіцева, Є. В. Понкова, В. І. Стафійчук - К. : Альтерпрес, 2004. - 369 с.

43.Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О. О. Любіцева. - К. : Альтерпрес, 2003. - 436 с.

44.Макаренко С. Н. История туризма / С. Н. Макаренко, А. Э Саак. - Таганрог : Изд-во ТРТУ, 2003. - 94 с.

45.Малая энциклопедия стран. - М. : АСТ, 2000. - 720 с.

46.Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг : підручник / М. П. Мальська. - К., 2008. - 661 с.

.Мамутов В. К. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты : монография / В. К. Мамутов, А. И. Амоша, Т. Н. Дементьева и др. - К. : Наук. думка, 1992. - 143 с.

48.Масляк П. О. Рекреаційна географія : навч. посіб. / П. О. Масляк. - К., 2008. - 343 с.

.Медведєва К. Єгипет поза стінами готелів / К. Медведєва // Міжнар. туризм. - 2010. - № 6. - С. 94-103.

50.Мироненко Н. С. Методика страноведческого исследования (Экономическая и социальная география) / Н. С. Мироненко. - М. : Изд-во МГУ, 1993. - 152 с.

51.Мироненко Н. С. Рекреационная география / Н. С. Мироненко, И. Т.Твердохлебов - М. : Изд-во МГУ, 1981. - 208 с.

.Мироненко Н. С. Cтpановeдeниe: тeоpия и мeтоды : уч. поcоб. / Н. C. Миpонeнко. - М. : Аcпeкт-пpecc, 2003. - 285 c.

.Мищенко К. В. «Cоциально-экономическая эффективность развития туризма в Арабской Республике Египет» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : #"justify">54.Молнар О. С. Управління розвитком туристично-рекреаційного комплексу регіону (на прикладі Закарпатської області) : автореф. канд. екон. Наук : 08.02.03 / О. С. Молнар. - Ужгород, 2006. - 20 с.

.Нємець Л. М. Соціально-демографічні та історико-культурні фактори розвитку туризму / Л. М. Нємець, К. Ю. Сегіда, Н. В. Моштакова // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 176. - C. 145-147.

.Пістун М.Д. Регіональна політика в Україні: суспільно-географічний аспект / М. Д. Пістун, К. В. Мезенцев, В. О. Тьорло. - К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 2004. - 130 с.

.Пуцентейло П. Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва : навч. посіб. / П. Р. Пуцетейло - К. : Центр учб. літ-ри, 2007. - 344 c.

58.Романов А. А. Зарубежное туристское страноведение : учеб. пособие / А. А. Романов - М. : Сов. спорт, 1999. - 158 с.

59.Скрипник Н. Я. Рекреаційна географія : навч. посіб. / Н. Я. Скрипник, А. М. Сердюк. - К. : ЦУЛ, 2013. - 296 с.

60.Смолій В. А. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / В. А. Смолій, В. К. Федорченко, В. І. Цибух - К. : Слово, 2006. - 372 с.

.Соколова М. В. История туризма / М. В. Соколова. - М. : Мастерство, 2002. - 352 с.

62.Сравнительная методико-климатическая характеристика основных приморских курортных местностей Европы и прилегающих к ней регионов Азии и Африки / А. М. Ярош, С. С. Солдатченко и др. : Прил. к науч.-практ. дискус.-аналит. сб. «Вопросы развития Крыма». - Симферополь : Сонаг, 2000. - 136 с.

.Сторонянська І. З. Еволюційна концепція міжрегіональних інтеграційних процесів / І. 3. Сторонянська // Економика и право. - 2007. - № 2 (18). - С. 42-46.

.Сучасний Єгипет. Географічний нарис [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">65.Топчiєв О. Г. Cуcпiльно-гeогpафiчнi доcлiджeння: мeтодологiя, мeтоди, мeтодики : навч. поciб. / О. Г. Топчiєв. - Одecа : Аcтpопpинт, 2005. - 632 c.

.Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія / Н. В. Фоменко. - К. : Центр навч. л-ри, 2007. - 312 с.

67.Харрис Г. Стимулирование международного туризма в XXI веке : пер. с англ. / Г. Харрис, К. Кац - М. : Финансы и статистика, 2000. - 240 с.

.Хронология: Террористические акты в Египте с 1996 года / Информационное телеграфное агентство России [Электронный ресурс]. - Режим доступа : #"justify">.Школа І. М. Менеджмент туристичної індустрії : навч. посіб. / за ред. проф. І. М. Школи. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2005. - 596 с.

.Adel Rady. Tourism and Sustainable Development in Egypt: Submitted to : Plan Blue / Rady Adel // CEO of Tourism Development Authority. - 2002. ? 19 March.

71.Central agency for public mobiliization and statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">72.Egypt tourist numbers fell a third in 2011 : Official stats [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">73.International tourism, number of arrivals [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Terrorism Knowledge Base [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.mipt.org


Теги: Особливості розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту  Диплом  Туризм
Просмотров: 7084
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Особливості розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту
Назад