Бізнес-туризм в країнах Північної Америки

Бізнес-туризм в країнах Північної Америки

Курсова робота

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ БІЗНЕС-ТУРИЗМУ

.1Поняття, значення та особливості ділового туризму

.2Територіальна організація ділового туризму

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РИНКУ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ В КРАЇНАХ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

.1 Інфраструктура ринку ділового туризму в США

.2 Інфраструктура ринку ділового туризму Канади

.3 Інфраструктура ринку ділового туризму Мексики

РОЗДІЛ 3. ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ У СФЕРІ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ

.1 Перспективи розвитку ділових відносин «Україна - США»

.2 Канадсько-українські ділові відносини: стан і перспективи розвитку

.3 Стан і перспективи розвитку ділових українсько-канадських відносин

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Згідно із Законом України <#"justify">-дослідити географію ділового туризму;

-розглянути сутність та особливості ділового туризму;

-дати загальну характеристику країнам Північної Америки;

-проаналізувати туристичну та готельну інфраструктуру країн;

-дати характеристику стану транспортних систем;

-визначити туристичне районування країн і найбільші центри;

-подати статистичні дані стосовно кількості ділових поїздок;

-проаналізувати стан ділових відносин між Україною та країнами Північної Америки та перспективи їх розвитку;

-зробити висновки стосовно роботи.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел інформації із 29 найменувань. Робота містить 6 таблиць, 3 додатки. Загальний обсяг роботи - 64 сторінок друкованого тексту.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ БІЗНЕС-ТУРИЗМУ

1.1 Поняття, значення та особливості ділового туризму

Діловий туризм - один з найперспективніших напрямів сучасного туризму. Високі темпи його розвитку визначають, в першу чергу, глобалізація <#"justify">1.2 Територіальна організація ділового туризму

діловий туризм український канадський

Глобалізація світової економіки і зв'язана з цим процесом інтенсифікація ділових, наукових і культурних зв'язків перетворили ділового туризм в одну з ведучих і найбільше динамічно розвинутих галузей світового господарства <#"justify">Топ-5 країнКількість конференційСША376Німеччина320Іспанія275Велика Британія270Франція240Топ-5 містКількість конференційВідень129Сінгапур125Барселона116Берлін100Гонконг95

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РИНКУ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ В КРАЇНАХ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

2.1 Інфраструктура ринку ділового туризму США

Офіційна назва - Сполучені Штати Америки(США) - United States of America(USA) - федеративна республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом. Кожен з 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади і управління.

Географічне положення - країна розташована в Північній Америці. Адміністративний поділ - 50 штатів і 1 федеральний округ. Штати поділяються на округи. Територія - 9 373 тис. кв. км. Населення на 2010 р. - 309,1 млн. чол. Столиця - місто Вашингтон, округ Колумбія(601 723 тис. жителів на 2010 р.).

Найбільші міста(за оцінкою Бюро перепису населення США <#"justify">Офіційна мова - англійська. Національне свято - 4 липня - День Незалежності(1776 р.). Грошова одиниця - долар США=100 центам.[28]

Населення. За кількістю населення США посідають третє місце в світі після Китаю й Індії. У формуванні населення виняткова роль належить міграціям. З початку XIX ст. сюди переселилися з інших країн 60 млн. чоловік. У наш час, незважаючи на різні обмеження, щорічний притік населення становить 600-800 тис. чоловік. За рахунок мігрантів США поповнюють свої людські ресурси дешевою робочою силою, а також спеціалістами високої кваліфікації. Імміграція розглядається як позитивне явище, що урізноманітнює можливості країни.

Початковими його елементами були аборигени-індіанці, європейські іммігранти (англійці, ірландці, німці, скандинави) і негри-раби з Африки. З-поміж європейців найбільше було вихідців з Британських островів. З кінця XIX ст. серед іммігранти стали переважати вихідці з Південної і Східної Європи (італійці, греки, чехи, поляки, росіяни, українці), а нині - вихідці з Латинської Америки та Азії. Нові переселенці помітно відрізнялися своєю мовою і культурою від попередніх. Вони селилися компактними групами і тільки в містах, у яких до певної міри зберігали свою етнічну відокремленість. Іммігранти-українці проживають вони здебільшого в штатах Пенсільванія, Нью-Йорк і Нью-Джерсі.

Як зазначалось у розділі 1. важливими чинниками для ділового туризму є розвинені транспортна, туристична, готельна інфраструктури, розвинений стан економіки країни, що дає поштовх для міжнародних звязків і переговорів між країнами, що в свою чергу розвиває діловий туризм.

США - одна з найбільш розвинених в економічному відношенні держава світу. Валовий внутрішній продукт (ВВП) за 2011 р. в поточних цінах досяг 15,09 трлн. дол. США - високорозвинута індустріальна країна. Для її господарства характерний комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, їх величезні розміри, новітні техніка, технологія і організація праці, високий освітній рівень населення. Майже 2/3 зайнятих працюють у нематеріальній сфері(послуги, торгівля і харчування, фінанси, управління), 0,6 % - у добувній, 19 % - в обробній промисловості, 6 % - у будівництві, б % - на транспорті, у зв'язку і в комунальному господарстві, 2,7 % - у сільському господарстві, лісорозробках і рибальстві. Такий розподіл трудових ресурсів є прогресивним і відповідає сучасним вимогам.

Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну і дрібну приватну власність. Важливою частиною господарства стали наукові дослідження, їх здійснюють урядові установи, лабораторії корпорацій та університети. Характерною рисою США є наявність величезного військово-промислового комплексу. Військові замовлення уряду мають істотне значення для цілих галузей та територій.

Внутрішній ринок завжди був головним для господарства США. Він найбільш місткий у світі як для споживчих товарів, так і для продукції виробничого призначення. Водночас США широко користуються всіма вигодами міжнародного поділу праці, і їх частка у світових економічних відносинах є найбільшою. Країна експортує виробниче обладнання і машини, літаки і аерокосмічну техніку, зброю, вугілля, пшеницю, кормове зерно, сою, бавовну, тютюн. Як експортер наукоємних товарів, патентів та інформації США - поза конкуренцією. Держава імпортує нафту і нафтопродукти, автомобілі, побутові техніку і вироби, газетний папір, продукти тропічного землеробства. Широкий імпорт трудомістких виробів, особливо споживчого призначення, виправданий високою вартістю американської робочої сили. Так. американські заводи випускають 11-12 млн. автомобілів на рік. Ще 5-6 млн автомобілів країна імпортує. Головними торговельними партнерами США є індустріально розвинуті країни Європи, Канада і Японія. Регіонами прямих приватних інвестицій є Канада і Латинська Америка.

Транспорт. CШA мають розвинуту транспортну систему. Саме завдяки їй ця велика країна добре освоєна. Вантажі перевозять залізницями, автомобілями, внутрішнім водним і трубопровідним транспортом. Залізниці побудовані ще в минулому столітті, їх довжина навіть зменшується. Будівництво автошляхів продовжується й нині. Практично немає населених місць, у тому числі й ферм, до яких не були б прокладені дороги з твердим покриттям. Довжина мережі залізниць становить у США близько 265000 км, автомобільних доріг - 6 500 000 км. На частку транспорту припадає близько 20% загального споживання енергії у країні і від 50% до 60% всього споживання рідкого палива.

До внутрішніх водних шляхів належать озера, річки і канали. З'єднані між собою канапами річка Міссісіпі, Великі озера і річка Св. Лаврентія утворили найдовший у світі внутрішній водний шлях від Мексиканської затоки до Північної Атлантики. Поглиблення каналів на річці Св. Лаврентія на території Канади дало можливість океанським суднам підніматись до Чикаго і Дулута. Великим озерам офіційно надано статус четвертого морського узбережжя США.

У перевезенні пасажирів переважає власний автомобіль. Насиченість країни автомашинами є найвищою в світі - 500 одиниць легкових і 200 одиниць вантажних на 1000 жителів. Усього на ходу в країні майже 180 млн автомашин, у тому числі - 125 млн. легкових. Власна автомашина стала традицією і елементом престижу ще в 20-ті роки XX ст. У перевезеннях пасажирів важливе місце посідає повітряний транспорт. За насиченістю аеропортами, розмірами парку магістральних літаків і кількістю перевезених пасажирів США не мають рівних у світі. Аеропорти Чикаго, Далласа - Форт-Уерта, Атланти і Лос-Анджелеса вважаються чотирма найбільш завантаженими в світі. У Додатку А наведено перелік міжнародних аеропортів США.

США генерують і одночасно приймають основні міжнародні туристські потоки з діловими цілями в Американському регіоні. Близько третини туристів США подорожують з діловими цілями. Географія їх поїздок обширна, маршрути половини з них пролягають усередині країни, близько 10% в Канаду, 8% - до Мексики, 7% - в Карибський регіон. Традиційно тісні ділові зв'язки в США підтримують з країнами Західної Європи (10% відбуття). Розширюються їх контакти з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону (5% відбуття). У в'їзному потоці США бізнес поїздки складають 25-30%. Іноземні, ділові туристи направляються на північний схід, південний схід, південний захід і південь країни.

Індустрія зустрічей - одна з найбільш швидко зростаючих сегментів туристської галузі США. За даними Асоціації Конвеншн-бюро США, в 2003 р. в країні пройшла понад 1 млн. зустрічей на різному рівні. У них брали участь як внутрішні, так й іноземні ділові туристи. Особливо розвинений в США внутрішній туризм з діловими цілями.

Основу національного ринку ділового туризму становлять корпорації і асоціації, число членів яких помітно збільшилася за останні роки. Вони проводять переважну частину ділових заходів. Прагнення до об'єднання для вирішення будь-яких проблем в США склалося історично і йде від англійських колоністів, починаючи з XVII століття.

За даними спеціалізованого американського журналу «Зустрічі і конвенції», в 2002 р. в США пройшло 866 000 корпоративних зустрічей. У кожному з них брали участь в середньому 67 осіб. Витрати на їх підготовку і складання склали 10 млрд. $. Зустрічі корпоративних ділових туристів організовуються на самі різні теми, найчастіше для обговорення професійних питань і проблем менеджменту. Нові компанії використовують зустрічі для презентації нових продуктів. Ці заходи зазвичай проходять у вигляді тренінгів, зустрічей з дистриб'юторами та представниками філій. Широке поширення отримали інсентивпоїздки. Більша частина корпоративних зустрічей проводяться навесні і восени. У літні та зимові місяці ділова активність знижується. Близько 70% корпораторов вибирають місце для проведення зустрічей всередині країни. Найпопулярніші штати-Каліфорнія, Іллінойс, Флорида, Техас і Нью-Йорк. За кордоном перевага віддається Європі.

Організація зустрічей є одним з важливих напрямків роботи американських асоціацій. В США прийнято ділити ці зустрічі на малі (до 500 чоловік) і великі (понад 500 осіб). За даними журналу «Зустрічі і конвенції» у 2002 р. асоціації провели більше 180 тис малих і близько 12.6 тис. великих зустрічей. На їхню організацію було витрачено 30 млрд. $, в тому числі делегати витратили 27 млрд. дол., асоціації - 3 млрд. дол. Участь у зустрічі обійшлося делегату від 650-990дол. Як і в корпоративному секторі, більшість зустрічей членів асоціацій припадає на осінні та весняні місяці. Їх географія, особливо зустрічей з великим числом учасників, значно ширше, ніж географія корпоративних заходів. При виборі місця проведення зустрічі організатори віддають перевагу США, таким містам як Нью-Йорк, Вашингтон, Філадельфія, Детройт, Чикаго, Атланта, Новий Орлеан. Х'юстон, Даллас. Лас-Вегас, Лос-Анджелес, Орландо, Маямі-Біч.

У США, яка є країною-лідером по масштабах поширення ділового бізнесу, існують наступні профільні асоціації:

-The International Association <#"justify">США - країна, готельна мережа якої є однією з найкращих у світі. У табл. 2.1 наведено перелік готелів у найбільших містах США.[5]

Таблиця 2.1

Кількість готелів у найбільших містах США

Назві містаКількість готелівКількість готелів для ділового туризму123Нью-Йорк406138Лос-Анджелес16960Чикаго11635Маямі10020Вашингтон10021Сан-Франциско20770Орландо15245

США - країна, де про державне регулювання тур-індустрії говорити майже не доводиться. Це відмінний приклад того, як добре налагоджена індустрія туризму знаходиться не в руках держави і навіть не під контролем 2-3 великих компаній, але під сильним впливом дрібного бізнесу. Близько 95% підприємств, що працюють в цій індустрії, відносяться до сфери малого підприємництва. Це невеликі турагенства, сімейні мотелі, фірми з оренди автомобілів, сувенірні лавки, місцеві туроператори. Усього кількість таких підприємств перевищує 100000.

Туристичне районування США в загальних рисах збігається з громадським районуванням, яке ділить країну на Північно-Схід, Південь, Середній Захід і Захід. Легко виділити і аналогічні 4 туристичних макрорайону.

Густо заселений Північно-Східний макрорайон володіє як багатою культурно-історичною спадщиною, так і привабливими для туриста досягненнями сучасної американської культури. Крім того, тут дуже розвинений діловий туризм. Ядром макрорайону є мегалополіс Бос-Ваш, а столицею - місто Нью-Йорк, який є і центром ділового туризму.

Південний макрорайон приваблює, в першу чергу, морськими пляжами і курортами, фестивалями і тематичними парками, і, вже в другу, культурно-історичними пам'ятниками. Останніх тут, правда, куди більше ніж перших, тому для іноземних туристів (та й для більшості американців) макрорайон не є настільки аттрактивним як Західний або Північно-Східний. Однак є один виняток - Флорид. Район давно став світовою туристичною меккою. Саме тут знаходиться столиця макрорайону - Маямі, яка поєднує сприятливі умови не тільки для розваг, а й для проведення різноманітних зустрічей.

Район «Хартленд» (від англ. HeartLand - земля-серцевина) - це внутрішні США, віддалені від морських пляжів і густонаселених територій, культурно-історичних пам'яток тут не так багато, як на півдні і північному сході, а ландшафти не так драматичні, як на Заході. Тому макрорайон, в цілому, є туристичною периферією. Іноземні туристи розглядають його більше як транзитний регіон, а місцеві жителі відповідають на це байдужістю до поїздок за кордон.

Єдиний виняток - ланцюжок великих агломерацій Клівленд-Чикаго-Детройт із розвиненим діловим туризмом. Це ядро макрорайону - генератор тур-потоку в навколишні території, перш за все, в район Приозер'ї, відомого своїми природними красотами. Столиця макрорайону - Чикаго.

Західний макрорайон всесвітньо відомий своїми природними пам'ятками, національними парками і незвичайною різноманітністю ландшафтів. На перший план виходить екологічний і спортивний туризм. У Голівуді, Діснейленді та Лас-Вегасі - екологічний туризм поступається дорогу розважальному, пляжному та діловому туризму. Столицею макрорайону, безумовно, є Лос-Анджелес. Окремо стоять тропічні острови, в яких туризм є основним джерелом доходу економіки. Це, перш за все, Гаваї, а також Віргінські острови і острів Гуам, які мають незначний розвиток ділового туризму.

Туристичні макрорайони діляться на райони. Всього в США можна виділити 14 туристичних районів. У складі Північно-Східного макрорайону це Мегалополіс і Янкіленд; в Південному макрорайону виділяється Південно-Атлантичний район, Галф і Флорида; в Хартленді - Приозер'ї, Центральні рівнини і Великі рівнини, і в Західному - Внутрішній Захід, Північно-Захід, Каліфорнія і Аляска. Тропічні острови також йдуть окремим районом - Гаваї.

2.2 Інфраструктура ринку ділового туризму Канади

Географічне положення. Канада займає майже всю північну половину материка Північної Америки і численні острови, що примикають до неї, у тому числі Канадський Арктичний архіпелаг на півночі, Ньюфаундленд на сході, Ванкувер на заході. На сході береги країни омиває Атлантичний, на заході - Тихий, а на півночі - Північний Льодовитий океан. Територія країни простягається від 83 градусів північної широти на півночі (мис Колумбія на острові Елсміра) до 41 градуса північної широти на півдні ( острів Мілд-Айленд на оз. Ері), тобто майже на 4600 км і від 41 градуса західної довготи на заході (гора Еліас) до 52 градусів західної довготи на сході ( мис Спір на острові Нью-Фаундленд), тобто приблизно на 5100 км. Територія країни - 9974 тис. км2, з яких приблизно 755 тис. км2 ( приблизно 8 %) приходиться на внутрішні води.

Столиця Канади - місто Оттава - розташована в мальовничій місцевості на березі ріки Оттава, слова, що означає «обмін». Тут розташовані будинки посольств іноземних держав. У столиці багато красивих церкв, у тому числі англійський собор Крайст-Черч і римсько-католицька базиліка Нотр-Дам.

Населення. Чисельність населення Канади на 2007 р. становила 32,7 млн. осіб. Корінні жителі Канади - індіанці і ескімоси становлять менше 1 % загальної кількості населення. Державотворчою основою Канади є англоканадці (понад 12 млн. осіб) і франкоканадці (7,5 млн. осіб). Проживають також німці, італійці, українці та ін.. Серед етнічних груп переважають британці - 40 % і французи - 27 %.

Офіційні мови у Канаді - англійська та французька. Перша є рідною для 59% жителів країни, друга - для 23%. Решта мешканців Канади розмовляють на італійській, німецькій, українській, португальській мовах, а також на різних мовах індіанських і інуїтських народів. Неписьменність становить менше 5%.

У релігійному відношенні, близько 46% віруючих - прибічники Римо-католицької церкви, 36% - протестанти (англіканці, Об'єднана церква методистів, пресвітеріан і конгрегаціоналістів, баптисти, лютерани, п'ятидесятники та ін.). З інших віросповідань поширені православ'я, іудаїзм, іслам, сикхізм і ін.[26]

Районування. У цілому в Канаді виділяється шість районів, велика частина границь яких збігається з границями провінцій: Далекий Захід (Британська Колумбія), Степовий, Онтаріо, Квебек, Атлантичний район і Канадська Північ (території: Юкон, Північно-Західні і північні частини основних провінцій).

Ключову роль в економіці країни відіграє район Онтаріо, що виконує роль постачальника готових промислових товарів. Це типово індустріально-аграрний район. Тут розвинута обробна промисловість - металургія, металообробка, машинобудування, електротехніка. Домінуючу роль у соціальному й економічному житті району відіграє Торонто - найбільший центр країни. Торонто - найважливіший фінансовий центр Канади, цитадель найбільших банків і торговельних бірж. У місті представлені підприємства по випуску електротехніки, розвинуті машинобудування, поліграфічна, хімічна, гумова промисловість.

До південного заходу витягнувся ланцюжок промислових центрів з різноманітною промисловістю. Так, у Гамільтоні зосереджена половина виробничих потужностей канадської чорної металургії, тут розташований великий університет Мак-Майстер. Інший центр району - Сент-Катарінс розташований серед фруктових садів Ніагарського півострова. Його розвиток і ріст зв'язані з побудованим у 1929 році Уелендським каналом, що з'єднав озера Ері й Онтаріо. Місто Ніагара-Фолс - центр туризму, він розташований на мальовничій території, пов'язаною з Ніагарським водоспадом з боку Канади. До південного заходу від Торонто тягнуться промислові міста Гуелф, Кітченер, Уотерлу, Чатем.

До сходу від Онтаріо розташований район провінції Квебек. Його територія 1540 тисяч км2. Квебек нерідко називають «Французькою Канадою», це район найбільш ранньої європейської колонізації, а місто Квебек - найстарше європейське поселення в країні; воно був засноване у 1608 році. Квебек - край озер. Їхня загальна площа - більше 182 тис. км2. - майже 80% території провінції. У результаті рясних дощів добре розвинулася озерно-річкова мережа, за що район одержав назву «королівство бобрів». Найбільший центр району - місто Монреаль. Монреаль - центр канадського літакобудування, локомотивобудування, легкої і харчової промисловості. У 1976 році тут проводилися Олімпійські ігри.

Атлантичний район - один із найстаріших за часом освоєння районів Канади. Територія району охоплює острів Ньюфаундленд і атлантичні провінції - острів Принца Едуарда, Нову Шотландію і Нью-Брансуік. Населення більше 100 тис.чоловік проживають тільки у трьох міста району - Галіфакс, Сент-Джон, Сент-Джонс.

Далекий Захід, що цілком охоплює провінцію Британська Колумбія,- третій за значенням економічний район Канади. Головне багатство району - ліс (червоний кедр, ялиця, гігантська туя). Далекий Захід багатий мінеральною сировиною - поліметалами, міддю, природним газом, нафтою, вугіллям. Найбільше місто району - Ванкувер, що відрізняється м'якістю клімату. У 20 км від Ванкуверу розташований важливий морський порт району - Нью-Вестмінстер. Адміністративний центр Британської Колумбії - місто Вікторія.

Канадську частину Великих рівнин охоплює Степовий район. У період після другої світової війни Степовий район забезпечував до 60% світового експорту пшениці. Новий етап розвитку Степового району розпочався в 1947 році з відкриттям великого родовища нафти в провінції Альберта. Найбільше місто і центр Степового району - місто Вінніпег. Місто розташоване на злитті двох рік. Це великий центр харчової промисловості, хімічної, електротехнічної і деревообробної промисловості, а також один з найбільших у країні транспортних вузлів. Інше велике місто Степового району - Реджайна. Розвиток міст Степового району зв'язаний з освоєнням нафтових і газових ресурсів. «Нафтова столиця» країни - місто Едмонтон.

Канадська Північ охоплює величезну площу Північно-Західних територій, територію Юкону, північних частин Онтаріо, Квебека і Ньюфаундленду. Значний вплив на розвиток території робить будівництво різних військових об'єктів. Жителів тут відносно небагато. В основному це ескімоси й індіанці, що займаються морським звіробійним промислом, хутровим полюванням і рибальством.[23]

Транспортна інфраструктура. Канада має сучасну транспортну систему. Особливу роль у ній відіграють трансконтинентальні магістральні залізниці і шосе, що перетинають континент від Атлантичного до Тихого океану вздовж кордону з США, тому для країни характерна значна протяжність транспортних шляхів.

Загалом же розвинуті всі види транспорту. Незважаючи на поступове зниження ролі залізничного транспорту, він як і раніше домінує у внутрішніх перевезеннях масових вантажів. Протяжність залізничних доріг Канади - 47 тис. км (5-е місце у світі).

Автомобільний транспорт тримає першість за обсягами пасажирських перевезень на невеликі відстані. Побудовані Аляскинське шосе та шосе "Маккензі" (загалом понад 1 млн. км автошляхів, 6-е місце в світі). Велике значення у внутрішніх вантажоперевезеннях мають водні шляхи, перш за все Великі озера і річка Св. Лаврентія. Здійснюються заходи для продовження тривалості сезону навігації.

Довжина внутрішніх водних шляхів - 636 км. Власний торговий флот Канади невеликий (184 судна), тому країна широко використовує суда під "зручними прапорами", яких у 1,5 рази більше (223). Найкрупніші морські порти - Монреаль, Ванкувер, Сет-Іль, Кіебек, Галіфакс. В останні десятиліття швидкими темпами розвивався автомобільний, трубопровідний і авіаційний транспорт. Останній займає перше місце за пасажирооборотом у перевезеннях на далекі відстані всередині країни і за її межі.

На території Канади розташовано біля півтори тисячі аеропортів, з них третина мають тверде покриття злітних смуг; головні аеропорти країни - Монреаль, Торонто, Ванкувер. За протяжністю повітряних ліній Канада займає II-е місце в світі після США. Основною авіакомпанією країни вважається Air Canada. Довжина магістральних нафтопроводів - 23 тис. км, бензопроводів - 80 тис. км. На півночі використовуються снігоходи, моторні сані, вертольоти. У Додатку Б наведений перелік міжнародних аеропортів Канади.of Corporate Travel Executives(ACTE) і Конференц-бюро Канади(Conference Board of Canada, CBOC) випустили спільний огляд канадського ринку ділових подорожей на 2012 р.. Для його складання було опитано загалом 54 місцеві організації, що представляють широкий спектр національних державних і приватних установ, кожне з тревел-бюджетом понад 1 млн. $.[7]

«Цей аналіз став результатом вивчення канадського ринку ділового туризму, - сказала Моніка Хейлстоун, регіональний директор ACTE Канада. - Він розроблений для професійних тревел-менеджерів і постачальників, з якими вони працюють. Результати відображають тенденції 2012 року, включаючи витрати в ключових сегментах, зміна вартості корпоративних подорожей, а також відносини між корпоративними подорожами і організацією зустрічей». Основні висновки огляду:

-канадські компанії збільшать обсяги бізнес-подорожей в 2012 р. на 2,5% в порівнянні з минулим роком. Тільки 11% опитаних організацій очікують скорочення ділових поїздок в цьому році;

-туристичні витрати, як очікується, виростуть на 1,4% в 2012 р.. Найбільш поширеною причиною цього зростання буде передбачуване зростання цін на подорожі;

-найбільші скачки цін на корпоративні поїздки в 2012 р. очікуються в авіасекторі - вартість корпоративних внутрішніх перельотів зросте в середньому на 3,1%, а закордонних та міжнародних перельотів - на 3,2% і 3,7% відповідно.

Корпоративні тарифи в місцевих готелях, як очікується, виростуть у порівнянні з 2011 р. в середньому на 2,1%, в той час як середні ставки на прокат автомобілів для корпоративних клієнтів збільшаться на 0,2%.[15]

У табл. 2.2 наведено перелік готелів, які спрямовані на обслуговування саме ділових туристів у найбільших містах Канади.[5]

Таблиця 2.2

Кількість готелів для ділового туризму в провідних містах Канади

Назва містаКількість готелівКількість готелів для ділового туризмуТоронто14169Монреаль18050Ванкувер10036Калгарі7615Ніагара-Фолс12260

Можна зробити висновки, що стан інфраструктури ринку ділового туризму є високим і дозволяє Канаді залучати ділових партнерів і туристів постійно удосконалюючи на оновлюючи наявні засоби.

2.3 Інфраструктура ринку ділового туризму Мексики

Мексика (ісп. Mеxico), офіційно Мексиканські Сполучені Штати (Estados Unidos Mexicanos) - країна в Північній Америці, п'ята найбільша країна на американському континенті та 14-та найбільша в світі. З населенням у 103 мільйони чоловік Мексика має найбільшу кількість іспаномовного населення в світі. Площа - 1972,55 тис. кв. км. Населення - 101 879 тис. чол. (2005). Столиця - м. Мехіко. Офіційна мова - іспанська. Грошова одиниця - песо.

Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки і в деяких місцях простирається до Центральної Америки. Юкатанський півострів і межуючі території складають 12% території країни і географічно знаходяться у Центральній Америці, хоча геополітично Мексика ніколи не вважалася центрально-американською країною.

На півночі Мексика межує зі США - (кордон - 3 141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) - на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни - 1 972 550 кв. км., сюди ж входять 6000 кв. км. острівних територій в Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.

Країна розділена на 32 адміністративних регіони - 31 штат і федеральний округ, у якому розташована столиця, Мехіко.[28]

Мексика - індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна, туризм. Паливно-енергетичний баланс М. характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний, автомобільний. морський. Близько 60% зовнішнього вантажообігу здійснює морський транспорт. Найважливіші морські порти: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан, Мансанільо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головних авіакомпанії - «Аеромехіко» і «Мехсікана» мають в своєму розпорядженні велику мережу авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської Америки і аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів обслуговують також інші численні міжнародні і місцеві авіакомпанії.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП - $ 427,4 млрд. Темп зростання ВВП - 4,8%. ВВП на душу населення - $4459. Прямі закордонні інвестиції - $ 5,8 млрд. Імпорт - $ 136,8 млрд. (г.ч. США - 74,8%, також Японія, Німеччина, Франція). Експорт - $ 125 млрд (г.ч. США - 82%, також Канада, Японія, Іспанія).

Мексика має високо розвинуті нафтовидобувну і газову промисловість. Коли на початку ХХ століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних зв'язках країни. Перші нафтові родовища розташовувалися, в основному, між Веракрусом і Тампіко, але у 1970-х і 1980-х роках були відкриті нові нафтові родовища в Табасько, у морі поблизу узбережжя Кампечі і в Чьяпасі.

Однією з найрозвиненіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії знаходиться в руках держави. Виробнича потужність оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики - теплові, загальною потужністю 20468 МВт. На них виробляється основна частина електроенергії - 65%, на ГЕС - 15%, атомних електростанціях - 6,2%, на геотермальних - 3,3%. Довжина ліній електропередач - 588 тис. км.

До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур - фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго й банани, кава. Розведення великої рогатої худоби у Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні, який експортує велику кількість рогатої худоби у США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів здебільшого надходять з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику зебу. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози й свині. Обсяги випуску продукції тваринництва відповідають внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, м`ясі птахів і яйцях, але сухе молоко імпортується. Сільське господарство , лісове господарство і рибальство становлять до 10 % всієї мексиканської економіки. У Мексиці переважають дрібні фермерські господарства, і зрошування залишається однією з серйозних проблем.[17]

Кількість населення:

-1990 - 88,335 млн.

-оцінка на липень 2001 - 101,879 млн. осіб

-2010 - 112 322 757 осіб, з них - 57 464 459 жінок та 54 858 298 чоловіків (за даними INEGI - Instituto Nacional de Estadística y Geografía).

Мексика, як і будь-яка країна американського континенту, багатонаціональна держава: 60% населення складають іспано-індіанські метиси, 29% - індіанці різних племен, 10% - нащадки європейців і 1% - інші нечисленні народності.

Офіційною мовою країни є іспанська. Мексика - найбільша іспаномовна країна світу. Іспаномовного населення тут майже у два рази більше, ніж у самій Іспанії. Майже один мільйон індіанців розмовляють більш як 50 мовами і діалектами. До мов індіанців, відносяться науатль(мова ацтеків, різні діалекти якої представляють найбільший лінгвістичний масив), майя та інші.

З часів обертання у християнство іспанськими конкістадорами переважна більшість мексиканців сповідає християнство. 89% віруючих мексиканців - католики, 6% - протестанти, 5% - прихильники інших релігій. У глибині країни серед місцевих індіанських племен досі широко поширене язичництво.

Туризм в Мексиці є важливою галуззю економічної діяльності для країни, за масштабами одними з найбільших у світі. Мексика входить у десятку найбільш відвідуваних країн у світі з 21,5 млн. відвідувачів у 2009 році, і найбільш відвідуваною іноземними туристами країною в Латинській Америці.

Доходи від іноземних туристів досягли 11270 млн. доларів США в 2009 році; Мексика охопила 15,25% міжнародного туристичного ринку Америки, зайнявши друге місце на континенті після США. У 2005 році туризм забезпечив 5,7% національного доходу від експорту товарів і послуг, на туризм припадає 14,2% робочих місць в мексиканській економіці. Це четверте найбільше джерело валютних надходжень для країни.

Туризм у Мексиці викликав значний економічний ефект для країни, і постачальники послуг звертають все більше уваги на залучення і вітчизняних туристів шляхом створення нових полюсів розвитку туризму і відпочинку: були покладені завдання вивчення смаків та вподобань мексиканців у дні відпочинку, були оновлені і відновлені дороги і транспорт, розвантажені найбільш завантажені аеропорти, оновлені телекомунікаційні системи, відкриті кредити на побудову нової інфраструктури у готельному, гральному бізнесі, відкриття букмекерських контор, поліпшення санітарних умов та безпеки у зонах відпочинку.[3]

За індексом туристичної конкурентоспроможності (TTCI) у 2011 р., Мексика досягла 43-ї позиції у світі, займає 1-е місце серед країн Латинської Америки.

Секретаріат з питань туризму в Мексиці вносить зміни у економічну політику у зв'язку з відновленням після важких втрат, понесених галуззю туризму у 2009 р., викликаних глобальною економічною кризою та проблемою грипу H1N1. У 2010 р. Секретаріат розпочав кампанію для поліпшення міжнародного іміджу Мексики в області охорони здоров'я і безпеки, намагаючись показати, що проблеми безпеки є результатом необ'єктивного відображення ситуації через місцеві та іноземні ЗМІ.

Мексиканський уряд стверджує, що відсутність безпеки і насильство не є особливою якістю Мексики, що дані риси проявляються також і в інших країнах світу, а високий рівень злочинності у деяких мексиканських містах не відображає загальної ситуації в усій країні. Політика спрямована на відновлення довіри міжнародного туризму та інвесторів, на очищення пляжів міжнародного значення, на залучення інвестицій в екотуризм та до громад корінних народів в інтересах сталого розвитку, на підсилення заходів безпеки для туристів і контролю за неналежною поведінку іноземці, вживанню наркотиків, торгівлі людьми і сексуального насильства щодо неповнолітніх.

У зв'язку зі скаргами громадян і мексиканських туристів в країнах Азії, Центральній Америці, Південній Америці та Європі явище H1N1, мексиканський уряд розробив різні програми для посиленого розвитку внутрішнього туризму, схожі на політику США у туристичній галузі. Однією з таких програм є організація круїзів Мексикою, проводяться екскурсії по островах і портових курортах країни та пропонують всі необхідні зручності для вимогливих мексиканських туристів для того, щоб мексиканці не змушені були робити документи для отримання віз або витрати на медичні сертифікати.[9]

Хоча масовий туризм є основним національним доходом на душу населення, мексиканські власті прагнуть привернути увагу туристів до обізнаності про захист навколишнього середовища і культури. Острови Ревілья-Хіхедо, також відомий в як "мексиканські Галапагоси" прикладом нового, альтернативним підходу до туризму, де ставиться акцент на екотуризм. У зв'язку з витонченою і делікатною екосистеми мексиканських тихоокеанських островів, постачальники послуг зобов'язані здійснювати екскурсії в малих групах, щоб побачити природну красу острова і підводний світ, що їх оточує, займатися дайвінгом і пішим туризмом. Круїзи на острови Ревілья-Хіхедо розпочинаються у портах Мансанільо і Кабо-Сан-Лукас.

Туристична мережа нараховує більш 430 готелів різної категорії (ще 45 у стадії будівництва), близько 200 для проведення конференцій. У Мексиці нараховується 70 готельних і ресторанних мереж, що пропонують 5,5 тисяч найменувань товарів і послуг, використовуючи позиковий американський і іспанський капітали.[12]

Таблиця 2.3

Готельна забезпеченість ділового туризму готелями у великих містах Мексики:

Назва містаКількість готелівКількість готелів для ділового туризмуМехіко20380Канкур10430Плая-дель-Кармен14457Пуерто-Вальярта7719

Туристичне районування країни виділяє шість районів:

)центрально-східний туристичний регіон, з центром в місті Ель Тайджі, на території регіону розташовані такі відомі курорти Матаморос, Сьюдад-Вікрорія, Сьюдада-Мадеро, Там пікою Туслан, Веракру;

)південний туристичний регіон, тут світове визнання отримала курортна зона Мексиканська Ривєра з центром Акапулько на тропічному узбережжі Тихого океану;

)центрально-західний туристичний регіон, курорт Пуерто-Вайарта основна ланка в ланцюжку тихоокеанських курортів на сотні кілометрів від Ікстапи до Мансанильо і Масатлана, Уперто-Вальярда;

)південно-східний туристичний регіон, це стародавні центри цивілізації ацтеків та майя на центральному нагірї та на півострові Юкатан. Особливою популярністю серед них користуються Паленке та Чічен-Іца. У регіоні можна виділити курорти Кампече, Прогресо;

)північний туристичний регіон, насамперед це Лос-Кабос, фешенебельний курорт на південному краї найдовшого у світі півострова Нижня Каліфорнія. Тут розташовані курорти Гуаймас, острів Тібурон та Санта Розалія;

)центральний туристичний регіон, головними принадами якого для туристів є столиця Мехіко та велика історично-культурна спадщина народів майя, міста, покинуті тисячоріччя назад і є місцем паломництва туристів, непрохідні джунглі, що обступили древні піраміди. Тут розташовані такі туристичні центри як Зітагуаро, діючій вулкан Ізтассіхуатль, монастирі XVI століття на схилах діючого вулкану Попокатепетль, які вражають виразністю мексиканського образотворчого мистецтва.

Стан транспортної інфраструктури. Відсутність зручного транспортного зв'язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни, тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних систем і зв'язку зв'язали спочатку столицю, Мехіко, з кількома найважливішими економічними центрами, такими, як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв'язку, які охоплюють найбільш віддалені райони країни.

За даними Міністерства зв'язку та транспорту Мексики, загальна протяжність мережі доріг становить 352072 км. З них третя частина має тверде покриття, і трохи більше 10000 кілометрів доріг належать до класу чотирисмугових. Дороги в Мексиці поділяються на федеральні, що перебувають у віданні Міністерства транспорту, дороги штатів, побудовані урядів штатів (обидва типи доріг - вільного користування) та платні автобани, керовані консорціумом "Камінос і Пуентес Федералес" (CAPUFE), який збирає кошти, що реінвестуються в утримання автомобільних доріг.

Деякі з цих автострад є найдорожчими в Мексиці, такі як Мехіко - Толука або "шосе Сонця", яке пов'язує Мехіко з портом Акапулько. Шосе від міста Сьюдад-Хуарес (на кордоні зі США) до міста Сьюдад-Куаутемок (на кордоні з Гватемалою) - є головною магістраллю країни. Інші важливі автошляхи йдуть з Мехіко в Тіхуану, Акапулько, Веракрус і Меріду. Останнім часом було здійснено роботи для пришвидшення руху наземного транспорту між різними регіонами країни. Найбільш символічним із цих проектів є міст Чьяпас, побудований на греблі Мальпас на річці Гріхальва, що дає шестигодинну економію при подорожі з Мехіко до столиці штату Чіапас Тустла-Гутьєррес.

Більша частина залізничної мережі на даний час служить для перевезення вантажів. Після приватизації Національної залізниці Мексики залізниці були присвячені виключно для вантажних перевезень, а власне мережа залізниць практично не збільшувалася більш ніж два десятиліття. Проте залізна дорога Чіуауа Пасіфіко (сполученням Чіуауа-Сіналоа) перевозить пасажирів маршрутом через Західну Сьєрра-Мадре, і має важливе туристичне значення через красу природних ландшафтів, що відкриваються з вікон поїзда. У XXI столітті Мексика поступово повертається до залізничних перевезень пасажирів через автомобільні пробки.

Пілотна програма із впровадження експериментального потягу в штаті Мехіко і Федеральному окрузі має перспективи і в інших частинах країни: зокрема, це проект приміської залізниці Хардінес-де-Морелос - Ecatepec - Мартін - Рейєс-Каррера, Тула-Буанавіста, Пачука-буанавіста, Тлахомулько-де-Зуніга - Гвадалахара - Сапопан, і найдовша приміська залізниця Адамес - Агуаскальєнтес Пеньуелас, що перетинає весь штат з півночі на південь (довжина 80 км). Інші проекти міжміських поїздів між Гуанахуато і Керетаро, Тіхуаною та Мехікалі, Керетаро та Сан-Луїс-Потосі, Коатсакоалькосом та Саліною-Крус розглядається з метою відновлення залізничної інфраструктури, скорочення терміну пасажирських та вантажних перевезень, покращення технічного забезпечення транспортної системи та її екологізації.

У Мексиці існує дві головні авіакомпанії - "Аеромехіко" і "Мексикана", що мають розгалужену мережу авіаліній усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії. Як і всі інші транспортні системи, аеропорти та морські порти були приватизовані в період головування Карлоса Салінаса де Гортарі. Мексика має кілька національних і міжнародних аеропортів.

Серед найбільш вагомих за пасажиропотоком та інтенсивністю повітряного трафіку - Міжнародний аеропорт Мехіко та міжнародний аеропорт Канкун. Перший відчуває серйозні проблеми перевантаженості, тому було запропоновано побудувати новий аеропорт на комунальних землях озера Тескоко. Проте проект був остаточно відкинутий опозицією у складі громади тамтешніх землевласників. В якості компенсації відбулась реконструкція аеропорту Беніто Хуарес, а деякі аеропорти, такі як Толука, почали отримувати частину авіатрафіку, який спочатку призначався для Мехіко. У Додатку В поданий перелік міжнародних аеропортів Мексики.[8]

Спираючись на вищесказане можна зробити висновок, що Мексика є аттрактивною зі сторони ділового туризму, залучає туристів не лише красивими краєвидами та дивовижними комфортабельними курортами, а й розвитком економіки для залучення інвестицій і проведення конференцій.

РОЗДІЛ 3. ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ У СФЕРІ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ

3.1 Перспективи розвитку ділових відносин «Україна - США»

грудня 2008 р. перебуваючи у Вашингтоні, міністр закордонних справ України В. Огризко підписав із держсекретарем США К. Райс українсько-американську Хартію про стратегічне партнерство та безпеку. Підписавши Хартію, К. Райс зазначила: «Україна є дуже важливим партнером і другом США. Ми давно вірили, що незалежність України, її демократичність є важливою для Європи і миру в регіоні. Український народ є гордим, і ми дуже пишаємось тим, що є вашими друзями і працюємо разом із вами». Зі свого боку, В. Огризко наголосив, що підписаний документ є «дуже важливим, оскільки підсумовує наші зусилля за останній рік, - і разом з тим має дуже важливий вимір для нашого майбутнього».

Протягом 2008 року Україна і США активно здійснювали двосторонню програму візитів високого рівня. Обидві сторони використовують такі візити для посилення та активізації роботи на пріоритетних напрямках двостороннього співробітництва. Україна і США підтримують діалог у рамках двосторонніх механізмів співробітництва, таких як Міжвідомча координаційна група та Двостороння робоча група з питань нерозповсюдження та експортного контролю. За 10 місяців 2008 р. здійснено 16 робочих візитів українських високопосадовців до США.

Значну роль в розвитку двосторонньої співпраці між Україною і США відіграє Регіональна Місія Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID), яка працює в Україні з 1992 р.. Програми Місії зосереджені на таких напрямках, як демократизація сфер управління, економічний розвиток та соціальна допомога. В Україні також діє Американська Комерційна Служба (АКС), яка є представником Департаменту торгівлі США. Основне завдання АКС - допомагати американським компаніям виявляти ділові можливості в Україні та сприяти поширенню співробітництва між українськими та американськими діловими колами.[4]

Досягнення України на шляху інтеграції до світової економічної спільноти створюють передумови для співробітництва між Україною і США в інвестиційній сфері. Співробітництво між українськими та американськими фінансовими і діловими колами сприяє поглибленню стратегічного партнерства між нашими країнами, залученню інвестиційних ресурсів в економіку нашої країни. Зростаючий інтерес американських компаній до започаткування нових проектів в Україні свідчить про реальні можливості суттєвого збільшення американських інвестицій. Найбільшу представленість в Консультативній Раді з питань іноземних інвестицій при Президентові України мають представники американського бізнесу.

Низка американських компаній (Боїнґ, Люсент Текнолоджіз, Вестінґгауз, Проктор енд Ґембл, Кока-Кола, Карґілл, МакДональдс, Американська енергетична група Ей-І-Ес та інші), що інвестували в Україну, починаючи з 1991 р., знаходяться серед найуспішніших багатонаціональних фірм, що йдуть в авангарді «нової економіки» ХХI століття. Американські фірми з сектору високих технологій збільшили свою присутність в Україні і зосередилися на тому, щоб скористатися багатим українським ресурсом кваліфікованих інженерів, техніків та компютерних програмістів. Американські агротехнічні та харчопереробні компанії інвестують у колосальний потенціал українського сільського господарства. Американські компанії запроваджують сучасні міжнародні «ноу-хау» бізнесу. Американських компанії допомагають українським менеджерам оволодівати новітньою технікою менеджменту, міжнародними стандартами у фінансах, постачанні та маркетингу. Американські фірми інвестують також у нові виробничі потужності, найновітнішу інформаційну та офісно-комунікаційну технологію.

Починаючи з 1991 р., між Україною та США укладено 26 угод про побратимські звязки. Ці договірно-правові акти є основою періодичних обмінів делегаціями, базою для створення сприятливих умов для інвестиційного співробітництва між окремими містами та регіонами двох країн, фундаментом для вдосконалення системи функціонування місцевого самоврядування в Україні, а також платформою для покращення взаємного пізнання двох націй та розвитку міжлюдських контактів.

Активну роль у розвитку регіонального співробітництва між Україною та США відіграють державні структури - Міністерство закордонних справ України та Державний департамент США, а також недержавні некомерційні організації, неурядові структури, громадські фонди та асоціації, численні команди волонтерів. Серед неприбуткових українських та американських партнерів - Національна Рада з питань міжнародних обмінів (National Council for International Visitors/NCIV) та 91 підпорядкований їй регіональний підрозділ у різних штатах США, Фундація США-Україна (US-Ukraine Foundation), Агенція з міжнародного розвитку США (United States Agency for International Development/USAID), міжнародна неприбуткова організація «Американські Ради за міжнародну освіту» (American Councils for International Education - ACTR/ACCELS), Центр «Відкритий світ» при бібліотеці Конгресу США, Організація міст-побратимів США (U.S. Sister Cities International) та Асоціація міст України та громад. Понад 40 міст українських обласних і районних міст мають побратимські звязки з містами і містечками США. [4]

Двостороннє співробітництво в галузі охорони здоров`я базується на положеннях Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про надання технічної допомоги в галузі охорони здоров`я України, укладеному в 2003 році відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом США про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 7 травня 1992 року.

Агентство США з міжнародного розвитку реалізує в Україні проекти, спрямовані на протидію розповсюдженню ВІЛ. Слід також зазначити, що Сполучені Штати є основним донором Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Окремим напрямом співпраці з США є партнерська діяльність щодо протидії розробки біологічної зброї.

У своєму зверненні до 20-го Конгресу українців Америки, Б. Обама виклав основні принципи політики його адміністрації щодо нашої держави, зокрема він висловив готовність працювати з союзниками США в НАТО з метою надання сприяння Україні на шляху до її членства в євроатлантичному співтоваристві. Б. Обама виступає за зменшення енергетичної залежності нашої держави, розширення американських інвестицій в економіку України, створення більших можливостей для української молоді навчатися в США. У табл. 3.1. наведено статистичні дані стосовно вїзду в Україну та виїзду в США туристів з діловою метою.[21]

Таблиця 3.1

Статистика туристів з метою ділової поїздки

Кількість туристів2009 р.2010 р.2011 р.Всього виїхало з України в США з діловою метою787049532037Усього громадян, що виїхали до США з України364852784321519Всього вїхало в Україну з діловою метою із США141201412710924Усього іноземних громадян, що вїхали в Україну з США123001125853127924

Можна зробити висновок, що українсько-американські відносини хоч і знаходяться на стадії зміцнення, але є потужними у різних галузях економіки у тому числі і ділового туризму. Вклад коштів у господарство України сприяє розвитку вітчизняних виробників, які здійснюють та будуть у майбутньому здійснювати поїздки до своїх бізнес-партнерів з метою укладання нових угод і підтримання стосунків на високому рівні, що дає поштовх до підвищення ролі бізнес-туризму.

3.2 Канадсько-українські ділові відносини: стан і перспективи розвитку

Україна та Канада - дві країни, що розташовані у різних півкулях світу, але звязані через океан сотнями тисяч ниточок родинних звязків декількох поколінь, що роблять наші двосторонні відносини насправді особливими. Канада - країна Великої вісімки, що має міцні відносини з Україною, яка першою у Західному світі визнала незалежність України і нараховує другу після Росії закордонну українську громаду.

Про високу інтенсивність розвитку співпраці між Україною та Канадою на сучасному етапі, зокрема, свідчить високий рівень політичного діалогу між державами, який протягом двох останніх років став чи не найактивнішим за всю історію двосторонніх відносин. Сьогодні можна із впевненістю стверджувати про те, що політична співпраця цілковито відповідає духу Особливого партнерства, задекларованого між нашими країнами ще у 1994 році. Серед досягнень слід відзначити початок переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між державами, підписання «Дорожньої карти» пріоритетів українсько-канадських відносин, активні політичні та бізнесові контакти, важливі спільні інвестиційні проекти. Президент України та Премєр-міністр Канади провели окремі зустрічі 12 квітня 2010 р. в рамках Саміту з питань ядерної безпеки у м. Вашингтон та 23 вересня 2010р. під час роботи на 65-й сесії ГА ООН у Нью-Йорку. При цьому слід зазначити, що в сучасній канадській міжнародній практиці проведення двох і більше зустрічей Премєр-міністра країни з іноземним колегою протягом одного року не є звичайною практикою, а радше має поодинокий характер. Мабуть, єдиним традиційним виключенням у цьому є регулярні переговори глав канадського уряду з президентами США.[6]

Немає сумніву, що такий активний розвиток політичного діалогу між державами, зумовлений плідною співпрацею по дипломатичній лінії та підсилений рядом вагомих ініціатив в інших сферах, сприяв організації та проведенню першого за останні одинадцять років та другого в історії українсько-канадських відносин візиту Премєр-міністра Канади до України. Відвідання С.Гарпером України 25-26 жовтня 2010 р. та зустрічі з її керівництвом відкрили ряд нових сторінок та перспектив для майбутніх спільних починань. Цей візит став логічним продовженням двостороннього політичного діалогу після зустрічей 2010р. та власне обміну державними візитами Президента України до Канади у травні 2008 р. та Генерал-губернатора Канади в Україну у квітні 2009 р.. Слід відзначити, що такий активний порядок денний контактів та візитів на найвищому рівні неодноразово відзначався як в канадських ЗМІ, так і представниками дипломатичного корпусу Оттави. Варто також нагадати, що 5-9 вересня 2009 року відбувся перший за всю історію двосторонніх відносин візит Спікера Палати громад Парламенту Канади в Україну.

Разом з цим, упродовж останніх років у торговельно-економічних відносинах між Україною і Канадою вдалося досягнути справжнього прориву. Головним його проявом стало оголошення про початок офіційних двосторонніх переговорів щодо підписання Угоди про вільну торгівлю. Цьому передувало кропітка робота. 12-14 березня 2008 р. у м. Дніпропетровськ відбувся українсько-канадський бізнес-саміт, у якому взяли участь понад 300 учасників. Наступний бізнес-форум було проведено 27 травня 2008 року в м.Торонто за участю Президента України. У ньому взяли участь близько 100 представників приватних компаній та науково-дослідних організацій обох країн. 22-23 вересня 2009 р. відбувся візит до України Міністра міжнародної торгівлі та азіатсько-тихоокеанського транспортного коридору Канади, головним результатом якого і стало оголошення про початок українсько-канадських переговорів щодо створення зони вільної торгівлі.

Тим часом продовжувалося поглиблення українсько-канадської співпраці у різноманітних галузях. 29-30 вересня 2009 року в Києві пройшов Українсько-канадський космічний та авіаційний бізнес-саміт, в якому взяли участь представники 10 авіакосмічних компаній Канади та 46 підприємств та інститутів авіаційної та космічної галузей України.[20]

травня 2009р. в м. Торонто відбувся українсько-канадський фармацевтичний семінар. До складу української делегації увійшли 43 учасники, серед яких представники профільних державних інституцій, представники малого та середнього бізнесу України.

У 2011 р. посилена увага приділялася організації двостороннього бізнес-форуму, який відбувся 10-14 червня 2010 року в м.Едмонтон (провінція Альберта, Канада). За його результатами були закладені підвалини для плідної співпраці між нашими підприємцями у галузі сільського господарства, енергетики та фінансів. Наступний форум відбувся у 2011 р. вже в Україні в Івано-Франківській області та Львові.

Україна також продовжує залишатися одним із основних реципієнтів канадської технічної допомоги. Підтвердженням особливого місця, яке наша держава займає в зовнішній технічній допомозі Канади, стало її включення у лютому 2009 року до списку 20 країн, на які спрямовується основна частина (понад 80%) фінансової допомоги в рамках проектів Канадського агентства міжнародного розвитку. Україна - єдина європейська країна у цьому списку.

жовтня 2010 року під час візиту до України Премєр-міністр Канади С.Гарпер оголосив про започаткування шести нових проектів технічної допомоги, зокрема у сфері економіки та системи юстиції, збільшивши таким чином загальну суму такої допомоги нашій державі на 36 млн. дол..

Інтенсивний розвиток політичного діалогу та торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами органічно доповнюється культурно-гуманітарної співпрацею, адже Канада - це країна, де проживає понад 1 мільйон 200 тисяч українців, де існують сотні українських громадських організацій, понад 90 шкіл, в яких вивчається українська мова та культура, десятки українських танцювальних ансамблів та хорів, десятки памятників українським історичним діячам, сотні памяток, повязаних з історією Українського народу. У 2010 р. таким практичним кроком стало підписання 25 жовтня у присутності Президента України В.Януковича та Премєр-міністра Канади С.Гарпера міжурядового Меморандуму про взаєморозуміння стосовно молодіжних обмінів, що дозволить українській та канадській молоді віком від 18 до 35 років отримувати кращі можливості для подорожування, проживання та праці в приймаючій країні.

Іншим внеском у поглибленні цього напряму є започаткована 20 років тому Канадсько-Українська парламентська програма, яка реалізується на кошти української громади Канади, і в рамках якої студенти українських вищих навчальних закладів мають можливість пройти стажування в Парламенті Канади.[20]

У 2011 р. головною подією співпраці в культурній сфері стало урочисте відзначення 120-річчя поселення українців в Канаді. Разом з тим, центральним заходом урочистих святкувань стало проведення 11 травня 2011 року, вперше в історії, в Парламенті Канади Українського дня, до якого залучені з канадської сторони Канадсько-Українська парламентська група дружби та Конгрес українців Канади.

Співробітництво на регіональному рівні є важливим елементом відносин особливого партнерства між Україною і Канадою. Станом на сьогодні чинними є такі українсько-канадські міжрегіональні угоди:

-Меморандум про співробітництво між Україною та провінцією Саскачеван від 2 жовтня 1995 р.;

-Меморандум про наміри між Чернівецькою областю в Україні та провінцією Саскачеван в Канаді від 4 жовтня 1995 р.. У розвиток цієї угоди 20 жовтня 2008 було підписано Меморандум про наміри між головним управлінням освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації та Міністерством освіти Саскачевану, Міністерством вищої освіти, зайнятості та праці Саскачевану щодо співробітництва в галузі науки і освіти;

-Протокол про співробітництво між Івано-Франківською обласною державною адміністрацією та Урядом провінції Альберта від 11 серпня 2004 р.; протокол був поновлений 11 червня 2010 р.;

-Меморандум про співробітництво між Львівською обласною державною адміністрацією та Урядом провінції Альберта від 30 серпня 2005 р.;

-Меморандум про взаєморозуміння між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та Урядом провінції Манітоба від 27 травня 2008 р..

Активно розвиваються побратимські стосунки між містами Київ і Торонто (Онтаріо), Чернівці і Саскатун (Саскачеван), Львів і Вінніпег (Манітоба), Одеса і Ванкувер (Британська Колумбія), Ужгород і Гамільтон (Онтаріо), Дніпропетровськом і Регіоном Дюрам (Онтаріо).

У 2009 р. було підписано Меморандум про співпрацю між канадським містом Вегривіль (Альберта) та містом Стрий Львівської області, а також угоду про побратимство між містами Дофін (Манітоба) та Косів Івано-Франківської області.[6]

У табл. 3.2. надано статистичні дані кількості ділових туристів.[21]

Таблиця 3.2

Статистика туристів з метою ділової поїздки

Кількість туристів2009 р.2010 р.2011 р.1234Всього виїхало з України в854758352Канаду з діловою метоюВсього виїхало до Канади з України484742835537Всього вїхало в Україну з Канади з діловою метою264628151745Всього вїхало в Україну з Канади313722834928409

Таким чином, за допомогою досягнень останніх років було збережено та закладено міцні підвалини для активного й змістовного українсько-канадського діалогу в усіх сферах на найближчу перспективу, свідченням чому є ряд нових ініціатив та проектів, які розраховані як на коротку, так і середньотермінову перспективу. І можна стверджувати, що ці проекти та ініціативи є інвестиціями в майбутнє України та Канади, розвиток двосторонніх відносин та розвитку ділових стосунків і туризму.

3.3 Стан і перспективи розвитку ділових українсько-канадських відносин

Пріоритетом роботи Посольства України(ПУ) упродовж 2011 року було подальше розширення культурно-гуманітарного співробітництва між Україною та Мексикою.

Співробітники Посольства приділяли постійну увагу зміцненню позитивного іміджу України в Мексиці, зокрема шляхом проведення конференцій та відкритих уроків про Україну у вищих та середніх навчальних закладах м. Мехіко. У звітному періоді співробітниками ПУ було проведено чотири таких заходи, під час яких мексиканських студентів, школярів та викладацький склад було ознайомлено з історією, культурою, географією, релігією, туристичним потенціалом, а також системою вищої освіти України. Усі конференції супроводжувалися демонстрацією фотовиставки «Україна в моєму серці» та відео матеріалами про Україну. Слід відзначити, що завдяки фінансовій підтримці МЗС, наданій в рамках забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, Посольством у другому півріччі 2011 року було виготовлено фотовиставку «Україна в моєму серці», яка складається з 25 високоякісних фотографій про нашу країну. У приміщенні дипломатичної установи також проводилися зустрічі зі студентами вищих навчальних закладів Мексики, в рамках яких присутніх було ознайомлено з основними досягненнями України за 20 років Незалежності, можливостями здобуття вищої та післядипломної освіти.[13]

Протягом звітного періоду було проведено ряд заходів в рамках святкування визначних дат в історії України. 24 серпня 2011 р. у Посольстві України в Мексиці відбувся прийом з нагоди 20-ї річниці Незалежності України. Під час проведення заходу було організовано демонстрацію фотовиставки про Україну. В приміщенні мерії м. Мехіко відбулася церемонія відкриття виставки робіт української художниці Н.Коби та мексиканського художника М.Рінкона, який в своїй творчості використовує стиль петриківського розпису.

-3 грудня 2011 р. було проведено зустріч з місцевими підприємцями з метою їх ознайомлення з економічним та промисловим потенціалом нашої держави, можливостями, які існують в Україні у торговельній та інвестиційній сферах, перспективами співробітництва з мексиканськими партнерами.

Посольством України докладало зусилля щодо налагодження співробітництва між Національною академією наук (НАН) України та Національним політехнічним інститутом (НПІ) Мексики. У грудні 2011 р. відбулася зустріч представника Посольства з Генеральним директором Головного управління науково-технічного співробітництва МЗС Мексики Х.Тріппом, під час якої мексиканську сторону було поінформовано про кроки, які було здійснено дипломатичної установою з метою встановлення прямих звязків між НАН України та НПІ Мексики з метою налагодження співпраці у сфері космічних досліджень. Окремо була надана інформація про планований візит делегації НПІ в Україну у березні - квітні 2011 р. та можливе підписання Угоди про налагодження співпраці між НАН України та НПІ Мексики.

Слід зазначити, що на сьогодні понад 50 українських професорів та вчених, більша половина яких має світове визнання, викладають у Національному автономному університеті Мексики, Політехнічному інституті Мексики, в інших ВНЗ, науково-дослідницьких інститутах та учбових закладах країни.

Незважаючи на те, що в минулому році товарообіг між Україною і Мексикою збільшився майже вдвічі - до 448 млн. $(при цьому, позитивне сальдо двосторонньої торгівлі для України становило 256 млн. $), він не вражає. Поряд з цим, на відміну від українсько-бразильської співпраці, українсько-мексиканська торгівля не має наповнення науково-технологічними проектами. Це пояснюється ти, що, по-перше, при визначенні перспектив розвитку взаємин України і Мексики потрібно враховувати тісний звязок економік Мексики і США. За довгі роки тісних відносин зі своїм північним сусідом, що коштували Мексиці, з одного боку, втрати великої частини власної території, а з іншого - набуття(щоправда через приблизно 160 років) з приєднанням до НАФТА у 1994 р. досить місткого ринку як збуту власної продукції, так і розміщення трудових ресурсів, сформувався міцний економіко-політичний звязок Мексики з рештою північноамериканських держав.[21]

По-друге, структура виробничого сектору мексиканської економіки, його орієнтація на північноамериканські стандарти й спрямованість на вирішення промислово-виробничих потреб партнерів по НАФТА, залишає дуже незначні можливості для залучення до неї промислових компаній інших країн. Ці можливості додатково ускладнюються діючою в рамках цієї організації митно-тарифною системою обмежень. На сьогодні економічні звязки між учасницями НАФТА виглядають досить стійкими, отже ефективна реалізація на мексиканському напрямі курсу на економізацію зовнішньої політики України вимагатиме від нас значних фінансово-економічних затрат і політичних поступок.

Однак це не означає, що перспективи розвитку українсько-мексиканських відносин відсутні. Можливості поглиблення і наповнення змістом економічних і науково-технічних звязків України і Мексики можуть зявитись у разі чергових змін у світовій системі економічних відносин. Наприклад, у разі подій, подібних до глобальної фінансово-економічної кризи 2008 р., або вимушеній необхідності північноамериканських партнерів Мексики сконцентруватись на вирішенні своїх внутрішніх економічних проблем. Тоді, залишена поза їхньою увагою, ця потужна латиноамериканська країна змушена буде шукати можливості розвивати співпрацю з ширшим колом держав, у тому числі й з інших континентів.

У цьому контексті українському промисловому капіталу безумовно стане у нагоді і нещодавно підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків на доходи та майно. Її підписання, до речі, є своєрідним проривом у розвитку договірно-правової бази економічних взаємин між Україною та Мексикою. Мало хто знає, що розпочату ще в 2005 році роботу з підготовки цього двостороннього документа, було переведено у конструктивну площину лише після проголошення Президентом України В.Ф.Януковичем курсу на економізацію зовнішньої політики України. До 2010 р. питанням розвитку правової бази для економічної взаємодії з Мексикою приділялось набагато менше уваги.

Крім цього, українсько-мексиканські відносини мають усі можливості для виходу на новий рівень - реалізації спільних науково-технічних проектів. У цьому контексті, слід відзначити, що продукція українських виробників енергетичного обладнання, таких як «Турбоатом», «Електроважмаш» використовувалася при будівництві в Мексиці ГЕС «Ель-Кахон», «Інфернільйо», «Сан-Рафаель». Турбіни та інше обладнання постачалося для ГЕС «Ла Єска». Крім цього, з початком діяльності Мексиканського космічного агентства відкриваються додаткові можливості для розвитку співпраці у сфері мирного використання космосу. Досвід українських фахівців та напрацювання наших вчених зможуть скласти гідну конкуренцію традиційно присутнім на мексиканському технологічному полі західним технологіям. Підтвердженням цьому є реалізація українсько-бразильської космічної програми, що створює неабиякий прецедент, засвідчуючи позитивні результати науково-технологічної співпраці України з країнами Латинської Америки.[19]

У січні 2012 р. Мехіко відвідав Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Очевидно, після цього візиту та підписаних двосторонніх домовленостей стосунки між нашими країнами стануть більш жвавими.

У табл. 3.3. показано статистику ділових потоків в Україну із Мексики.[21]

Таблиця 3.3

Статистика туристів з метою ділової поїздки

Кількість туристів2009 р.2010 р.2011 р.Всього вїхало в Україну з діловою метою із Мексики252181175Усього іноземних громадян, що вїхали в Україну з Мексики111513381127

Спираючись на вищесказане, можна зробити висновок, що при докладенні зусиль українсько-мексиканські відносини можуть вийти зовсім на інший рівень. Це вплине не тільки на розвиток політичного та економічного життя України, а й на розвиток ділового туризму.

ВИСНОВКИ

Отже, виконавши всі завдання, які були поставлені на початку роботи, можна зробити наступні висновки, що:

)протягом останніх років завдяки покращенню загального клімату довіри, інтенсивності політичних контактів на високому рівні, активного розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, серйозно поліпшилися українсько-американські відносини у сфері міжрегіонального співробітництва. Встановлення прямих контактів областей, міст і районів України з окремими штатами США, розширення двостороннього співробітництва між представниками впливових бізнес-структур міст-побратимів позитивно впливають на зміцнення конструктивних відносин між двома країнами в цілому, створюють дієвий механізм для розбудови ділових і громадських звязків та сприяють подальшій інтенсифікації українсько-американського стратегічного партнерства.

Починаючи з 1991 р., між Україною та США укладено 26 угод про побратимські звязки. Ці договірно-правові акти є основою періодичних обмінів делегаціями, базою для створення сприятливих умов для інвестиційного співробітництва між окремими містами та регіонами двох країн, фундаментом для вдосконалення системи функціонування місцевого самоврядування в Україні, а також платформою для покращення взаємного пізнання двох націй та розвитку міжлюдських контактів;

)про високу інтенсивність розвитку співпраці між Україною та Канадою на сучасному етапі, зокрема, свідчить високий рівень політичного діалогу між державами, який протягом двох останніх років став чи не найактивнішим за всю історію двосторонніх відносин. Сьогодні можна із впевненістю стверджувати про те, що політична співпраця цілковито відповідає духу Особливого партнерства, задекларованого між нашими країнами ще у 1994 році. за допомогою досягнень останніх років було збережено та закладено міцні підвалини для активного й змістовного українсько-канадського діалогу в усіх сферах на найближчу перспективу, свідченням чому є ряд нових ініціатив та проектів, які розраховані як на коротку, так і середньотермінову перспективу. І можна стверджувати, що ці проекти та ініціативи є інвестиціями в майбутнє України та Канади, розвиток двосторонніх відносин та розвитку ділових стосунків і туризму;

)не зважаючи на те, що стосунки України з Мексикою є неналагодженими, це не є показником поганого розвитку ділового туризму в цьому регіоні. Але при докладенні зусиль українсько-мексиканські відносини можуть вийти зовсім на інший рівень. Це вплине не тільки на розвиток політичного та економічного життя України, а й на розвиток ділового туризму;

)діловий туризм Північноамериканського регіону знаходиться на лідируючих позиціях у світі, завоювавши їх за допомогою високого рівня розвитку туристичної та транспортної інфраструктури, економічного рівня розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1.Бізнес-тури: приємне та корисне // Газета «ОГО». - 7 Грудня 2008.- №1043.

.Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг.- К.: Альтерпрес, 2010. - 436 с.256

.Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. -К.: Либідь, 2009. - 416 с.

4.Україна - США: стратегічне партнерство// «Міжнародний курєр», №3(58) 11-17 лютого, С. 6-7.

5.#"justify">6.#"justify">Додаток А

Перелік міжнародних аеропортів США

Назва аеропортуКод Міжнародної асоціації повітряного транспорту(IATA)*Код Міжнародної організації цивільної авіації(ICAO)**Міжнародний Аеропорт Хартсфілд-Джексон АтлантаATLKATLМіжнародний Аеропорт Балтимор/Вашингтон імені Таргуда МаршаллаBWIKBWIМіжнародний Аеропорт Чікаго ОХараORDKORDМіжнародний Аеропорт Клівленд ХопкінсCLEKCLEМіжнародний Аеропорт Даллас/Форт-ВортDFWKDFWМіжнародний Аеропорт ДенверDENKDENМіжнародний Аеропорт імені Джеральда Рудольфа ФордаGRRKGRRМіжнародний Аеропорт імені Джорджа БушаIAHKIAHМіжнародний Аеропорт ІндіанаполісINDKINDМіжнародний Аеропорт Лос-АнджелесLAXKLAXМіжнародний Аеропорт МемфісMEMKMEMМіжнародний Аеропорт МаяміMIAKMIAМіжнародний Аеропорт імені генерала МітчеллаMKEKMKEМіжнародний Аеропорт Міннеаполіс/Сент-ПолMSPKMSPМіжнародний Аеропорт імені Джона КеннедіJFKKJFKМіжнародний Аеропорт ОрландоMCOKMCOМіжнародний Аеропорт ФіладельфіяPHLKPHLМіжнародний Аеропорт ПортлендPDXKPDXМіжнародний Аеропорт імені Теодора Френсіса ГрінаPVDKPVDМіжнародний Аеропорт Ролі-ДаремRDUKRDUМіжнародний Аеропорт Солт-Лейк-СітіSLCKSLCМіжнародний Аеропорт Сан-АнтоніоSATKSATМіжнародний Аеропорт Сан-ДієгоSANKSANМіжнародний Аеропорт Сан-ФранцискоSFOKSFOМіжнародний Аеропорт Сан-Хосе Норман МинетаSJCKSJCМіжнародний Аеропорт імені ДаллесаIADKIAD*- ІАТА - міжнародна неурядова організація. Штаб-квартира знаходиться у Монреалі (Канада). Європейський центр - в Женеві (Швейцарія). ІАТА має 115 представництв по всьому світу. була заснована 28 серпня 1919 в Гаазі (Нідерланди), як союз авіакомпаній під назвою International Air Traffic Association. Основною метою новоствореної організації було прописання правил для безпечних, регулярних і рентабельних повітряних перевезень людей і вантажів, а також сприяння спільній роботі всіх підприємств, що беруть участь в міжнародних повітряних перевезеннях.

** - ICAO - заснована відповідно до Чиказької конвенції про цивільну авіацію 1944 року, є спеціалізованою установою ООН, що займається організацією і координацією міжнародного співробітництва держав у всіх аспектах діяльності цивільної авіації. ІСАО досліджує проблеми організації міжнародної цивільної авіації, повітряних трас, створення аеропортів і аеронавігаційних засобів, розробляє міжнародні стандарти для конструювання й експлуатації повітряних суден, правила з використання устаткування, засобів зв'язку і контролю над польотами; сприяє уніфікації митних, імміграційних і санітарних правил і т.д.

Додаток Б

Перелік міжнародних аеропортів Канади

Назва аеропортаКод Міжнародної асоціації повітряного транспорту(IATA)*Код Міжнародної організації цивільної авіації(ICAO)**Міжнародний аеропорт Оттава Макдональд-КартьєYOWCYOWМіжнародний аеропорт Торонто імені Лестера Боулса ПірсонаYYZCYYZМіжнародний аеропорт Монреаль імені Пьєра Елліота ТрюдоYULCYULМіжнародний аеропорт Квебек-сіті імені Жана ЛесажаYQBCYQBМіжнародний аеропорт ЕдмонтонYEGCYEGМіжнародний аеропорт Вінніпег імені Джеймса Армстронга РічардсонаYWGCYWGМіжнародний аеропорт КалгаріYYCCYYCМіжнародний аеропорт ВікторіяYYJCYYJМіжнародний аеропорт імені Джона Александра МакКардіYQYCYQYМіжнародний аеропорт імені Джона Джорджа ДіфенбейкераYXECYXEМіжнародний аеропорт Сарнія імені Кріса ХедфілдаYZRCYZRМіжнародний аеропорт ВанкуверYVRCYVRМіжнародний аеропорт РеджайнаYQRCYQRМіжнародний аеропорт Норт-Бей імені Джека ГарландаYYBCYYBМіжнародний аеропорт Мон ТрембланYTMCYFJМіжнародний аеропорт Великий МонктонYQMCYQMМіжнародний аеропорт КелоунаYLWCYLWМіжнародний аеропорт Гамільтон імені Джона С. МонроYHMCYHMМіжнародний аеропорт імені Роберта Лорна СтенфілдаYHZCYHZ

Додаток В

Перелік міжнародних аеропортів Мексики

Назва аеропортуКод Міжнародної асоціації повітряного транспорту(IATA)Код Міжнародної організації цивільної авіації(ICAO)Міжнародний Аеропорт імені Хесуса Теран ПередоAGUMMASМіжнародний Аеропорт імені генерала Роберто Фьєрро ВільялобосаCUUMMCEМіжнародний Аеропорт Сьюдад-дель-КарменCMEMMCEМіжнародний Аеропорт імені Абраама ГонсалесаCJSMMCSМіжнародний Аеропорт КосумельCZMMMCZМіжнародний Аеропорт імені Гвадалупе ВікторияDGOMMDOМіжнародний Аеропорт імені дона Мігеля Ідальго и КастільйоGDLMMGLМіжнародний Аеропорт імені генерала Хосе Марія ЯнесаGYMMMGMМіжнародний Аеропорт Байя-УатулькоHUXMMBTМіжнародний Аеропорт Іхтапа-СіхуатанехоZIHMMZHМіжнародний Аеропорт Дель-БайиоBJXMMLOМіжнародний Аеропорт Лос-КабосSJDMMSDМіжнародний Аеропорт Плая-де-ОроZLOMMZOМіжнародний Аеропорт імені генерала Рафаеля БуеноMZTMMMZМіжнародний Аеропорт імені Мануеля Крессенсіо Гарсіа РехонаMIDMMMDМіжнародний Аеропорт Мехікалі імені генерала Родольфо Санчес ТабоадаMXLMMMLМіжнародний Аеропорт імені Беніто ХуаресаMEXMMMXМіжнародний Аеропорт імені Адольфо Лопеса МатеосаTLCMMTOМіжнародний Аеропорт Монклова імені Венустіано КаррансаLOVMMMVМіжнародний Аеропорт імені генерала Маріано ЕскобедоMTYMMMYМіжнародний Аеропорт імені генерала Франциско Хосе МухікаMLMMMMMМіжнародний Аеропорт ХохокотланOAXMMOXМіжнародний Аеропорт імені Братів СерданPBCMMPBМіжнародний Аеропорт імені Густаво Діас ОрдасаPVRMMPRМіжнародний Аеропорт КеретароQROMMQTМіжнародний Аеропорт імені генерала Лусіо БланкоREXMMRXМіжнародний Аеропорт СальтильоSLWMMIOМіжнародний Аеропорт Сан-Луїс-Потосі імені Понсіану АрріагаSLPMMSPМіжнародний Аеропорт імені Ериберто ХараVERМіжнародний Аеропорт імені Карлоса Ровіроси ПересаVSAMMVAМіжнародний Аеропорт імені генерала Франциско Хав'єра МіниTAMMMTMМіжнародний Аеропорт імені генерала Абелардо Лухана РодрігесаTIJMMTJМіжнародний Аеропорт Торреон імені Франциско СарабіаTRCMMTCМіжнародний АеропортTGZМіжнародний Аеропорт Акапулько імені генерала Хуана Н. АльваресаACAMMAA