Удосконалення обліку та аналізу формування та використання прибутку підприємств на прикладі ДПДГ "Степне"

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку формування та використання прибутку підприємства

1.1 Економічний зміст та послідовність визначення прибутку підприємства

1.2 Нормативно-інформаційне забезпечення обліку формування та використання прибутку підприємства

1.3 Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства

Розділ 2. Облік формування та використання прибутку підприємства

2.1 Завдання обліку формування та використання прибутку підприємства

2.2 Документальне забезпечення обліку формування та використання прибутку підприємства

2.3 Синтетичний та аналітичний облік формування та використання прибутку підприємства

2.4 Досвід впровадження автоматизації обліку формування та використання прибутку підприємства

2.5 Розкриття інформації про формування і використання прибутку у звітності

Розділ 3. Аналіз формування та використання прибутку підприємства

3.1 Аналіз формування доходів, витрат і фінансових результатів

3.2 Факторний аналіз фінансових результатів

3.3 Шляхи підвищення прибутковості підприємства

Розділ 4. Охорона праці

Розділ 5. Екологічна експертиза

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Прибуток є основним критерієм ефективності господарської діяльності субєктів господарювання, від величини отриманого оподатковуваного прибутку залежить сума надходжень до бюджету у вигляді податку на прибуток підприємства. Прийняття Податкового кодексу України стало визначальним кроком реформування законодавчої бази в частині зближення методик визначення бухгалтерського та податкового прибутку, усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між податковим законодавством та національними стандартами бухгалтерського обліку. Але процес вдосконалення ще триває, що потребує подальших наукових досліджень.

Порядок формування прибутку залежить значною мірою від специфіки процесу виробництва та виду діяльності.

Тому доцільним є комплексне дослідження доходів та витрат як визначальних складових визначення прибутку в розрізі видів економічної діяльності та удосконалення організаційно-методичних засад обліку і аналізу формування та використання прибутку для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Дослідженню економічної сутності прибутку, теоретичних і практичних засад його обліку та аналізу, у тому числі на підприємствах різних видів економічної діяльності, присвячено праці відомих вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких: В. Базилевич, М. Білуха, Ф. Бутинець, С. Голов, В. Головко, Г. Голубнича, Н. Гура, Й. Даньків, Н. Дорош, І. Дрозд, Г. Кіндрацька, Ю. Кузьмінський, Г. Купалова, Л. Ловінська, О. Малишкін, Л. Панасенко, В. Пантелеєв, В. Пархоменко, Г. Савицька, І. Садовська, Є. Свідерський, Н. Селезньова, В. Сердюк, В. Сопко, Ю. Субботович, Н. Ткаченко, М. Чумаченко, В. Швець, В. Шевчук, В. Шелудько, А. Баканов, І. Бланк, М. Ван Бред, Г. Велш, А. Джон, К. Друрі, Б. Нідлз, Е. Хендріксен, А. Шеремет, Д. Шорт та інші.

Разом з тим, існує необхідність комплексного дослідження питань обліково-аналітичного забезпечення формування прибутку в розрізі видів та асортиментних груп продукції з виокремленням особливостей впливу специфіки виробничого процесу підприємств на формування величини прибутку і побудовою облікових моделей формування та використання прибутку, удосконалення методології та організації бухгалтерського обліку в контексті методологічних засад оподаткування прибутку, розробки механізму розрахунку оподатковуваного прибутку шляхом коригуванням бухгалтерського прибутку на постійні та тимчасові податкові різниці, поглибленого аналізу з використанням методів економіко-математичного моделювання.

Необхідність вирішення зазначених питань, теоретичне та практичне значення результатів дослідження як необхідної умови узагальнення теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій з удосконалення обліку та аналізу формування та використання прибутку підвищення прибутковості підприємств обумовили актуальність обраної теми дипломної роботи, її мету, завдання та напрями дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою випускної роботи є узагальнення теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій з удосконалення обліку та аналізу формування та використання прибутку підприємств на прикладі ДПДГ "Степне".

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

проаналізувати визначення категорії прибутку та підходи до його обліку як результату фінансово-господарської діяльності підприємств відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності;

визначити особливості формування прибутку на підприємстві у розрізі видів продукції та її асортиментних позицій з урахуванням норм технологічного процесу та специфіки виробництва продукції;

прибутковість облік фінансовий результат

- розкрити методику відображення обліку доходів, витрат та прибутку підприємств на рахунках бухгалтерського обліку;

запропонувати удосконалення організації обліку прибутку підприємств на основі методичного, технічного та організаційного аспектів облікової політики;

здійснити порівняльний аналіз обліку прибутку за різними методиками відповідно до понесених витрат та отриманих доходів як визначальних факторів його формування та запропонувати механізм формування оподатковуваного прибутку за даними бухгалтерського обліку;

запропонувати шляхи використання результатів аналізу прибутку та рентабельності в системі управління підприємством з метою їх ефективної діяльності.

Об'єкт і предмет дослідження. Обєктом дослідження є господарські процеси, повязані з формуванням та використанням прибутку на підприємстві ДПДГ "Степне". Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних та організаційно-практичних засад обліку і аналізу формування та використання прибутку підприємства.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку формування та використання прибутку підприємства

1.1 Економічний зміст та послідовність визначення прибутку підприємства

Кінцевою метою і рушійним мотивом підприємницької діяльності є прибуток. У загальному вигляді під прибутком розуміється різниця між доходами і витратами виробництва.

Прибуток як економічна категорія відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом поєднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності господарюючих суб'єктів є готова продукція, яка стає товаром за умови її реалізації споживачеві [15].

На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий дохід приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Встановивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає одержання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції. Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Підприємець завжди ставить своєю метою прибуток, але не завжди її одержує. Якщо виручка дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. При реалізації без збитків відсутній і прибуток як джерело виробничого, науково-технічного та соціального розвитку. При витратах, що перевищують виручку, підприємство одержує збитки - негативний фінансовий результат, що ставить підприємство в досить складне фінансове становище, не виключаючи банкрутство [16, с.68-74].

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) без податку на додану вартість та акцизами і витратами на виробництво і реалізацію, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) [44].

З наведеного визначення випливає, що його походження повязане з отриманням валового доходу підприємством від реалізації своєї продукції (робіт, послуг) за цінами, що складається на підставі попиту і пропозиції. Валовий дохід підприємства - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат - являє собою форму чистої продукції підприємства, включає в себе оплату праці і прибуток.

Трудовий колектив зацікавлений як в підвищенні оплати праці, так і в зростанні прибутку, оскільки останній в умовах конкуренції є джерелом не тільки виживання, а й розширення виробництва, а отже, і зростання добробуту працівників підприємства, їх життєвого рівня. З цього також випливає, що величина прибутку і валового доходу характеризує не що інше, як розмір ефекту, отриманого в результаті виробничо-господарської діяльності підприємства.

Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо отримують субєкти господарювання, після реалізації продукції. Тільки після продажу, продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно він являє собою різницю між чистою виручкою (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і позабюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції. Виходить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше отримає прибутків, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності слід вивчати в тісному звязку з використанням і реалізацією продукції [3].

Обсяг реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової і фінансової діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують всі сторони господарювання [1].

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні функції: рис 1.1.

Рис. 1.1 Функції прибутку

На величину прибутку, його динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства.

Зазначені на рис.1.2 фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартість, тому для отримання кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції та вартість витрат і ресурсів, що використовуються у виробництві [4].

Прибуток виконує стимулюючу функцію. Її зміст полягає в тому, що вона одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства.

Чим більше підприємство реалізує продукції, тим більше отримає прибутків, тим краще його фінансовий стан.

Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обовязкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного та соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.

Рис.1.2 Фактори, що впливають на зміну прибутку підприємства

Прибуток є одним з джерел формування бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування задоволення суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм [24, с.43].

Розрізняють прибуток бухгалтерський та економічний.

Економічний прибуток - це різниця між виручкою і усіма витратами виробництва (зовнішніми і внутрішніми).

У бухгалтерському сенсі прибуток - це різниця між загальним виторгом і зовнішніми витратами.

У бухгалтерській практиці розрізняють і в процесі аналізу господарської діяльності використовуються наступні показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток [6].

Валовий прибуток включає в себе фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг, від іншої реалізації, доходи та витрати від позареалізаційних операцій: рис.1.3.

Чистий прибуток - прибуток, що залишається у підприємства, обчислюється як різниця між балансовою прибутком і величиною сплачених до бюджету податків з прибутку.

Оподатковуваний прибуток - прибуток, що підлягає оподаткуванню за встановленими ставками.

В процесі управління прибутком підприємства головна роль відводиться формуванню прибутку від операційної діяльності. Операційна діяльність - це основний вид діяльності підприємства [14].

Операційна діяльність є головним компонентом всієї господарської діяльності підприємства, основною метою його функціонування. Відповідно прибуток від операційної діяльності при нормальних умовах функціонування займає найбільшу питому вагу в загальному обємі прибутку підприємства.

Господарські операції, що входять в склад операційної діяльності підприємства, носять регулярний характер. Це визначає регулярність формування операційного прибутку в нормальних умовах господарювання підприємства.

Операційній діяльності притаманний операційний ризик. Тому рівень прибутку від операційної діяльності повинен співвідноситися з рівнем операційного ризику.

Рис.1.3 Структуро-логічна схема факторної системи валового прибутку

Прибуток (збиток) від операційної діяльності розраховується у декілька етапів.

На першому етапі визначається чистий дохід від реалізації продукції шляхом коригування доходів від реалізації на суму непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

На другому етапі отриманий результат коригується на собівартість реалізованої продукції. В результаті розраховується валовий прибуток або збиток від реалізації продукції.

На третьому етапі валовий прибуток збільшується (зменшується) на суму іншого операційного прибутку (збитку), який отримується від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційної оренди активів, операційної курсової різниці, отримання штрафів, пені тощо.

На четвертому етапі визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності як різниця між результатом, отриманим на третьому етапі, та величиною адміністративних витрат і витрат на збут [21, с.261-267].

Рис.1.4 Схема формування різних видів операційного прибутку підприємства

Формування прибутку від операційної діяльності перебуває під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

Основними шляхами збільшення операційного прибутку є нарощування обсягів виробництва, зниження собівартості реалізованої продукції, розумна асортиментна політика, підвищення якості продукції.

Серед факторів впливу на операційний прибуток чільне місце належить витратам на виробництво і реалізацію продукції.

З урахуванням послідовності здійснення операційної діяльності, її циклічності, особливостей формування доходів і затрат, а також інших факторів, процес формування різних видів операційного прибутку може бути представлений в наступному вигляді: рис.1.4.

1.2 Нормативно-інформаційне забезпечення обліку формування та використання прибутку підприємства

Облік формування та розподілу прибутку на українських підприємствах має досить таки широку нормативну базу. До основних нормативно-правових документів, що регламентують формування та розподіл прибутку відносяться:

1)Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV з останніми змінами 27.03.2014 р.

2)Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV з останніми змінами 10.04.2014 р.

)Закон України "Про господарські товариства" вiд 19.09.1991 № 1576-XII зі змінами вiд 10.10.2013 р.

)Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 27.03.2014 р. № 719-ХVIII остання редакцiя вiд 3.04.2014 р.

)Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затверджений наказом Міністерства фінансів України від 7.02.2013 р. № 73, з останніми змінами 8.02.2014 р.

)Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, з останніми змінами від 27.06.2013 р.

)Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 38, з останніми змінами від 26.07.2013 р.

)Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 р. № 353, з останніми змінами 27.06.2013 р.

)План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженого наказом міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

)Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженого наказом міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

)Статут підприємства та установчий договір.

Притримуючись порядку сили чинності нормативних документів, почнемо їх аналіз з Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). Даний нормативний документ, в основному, регулює розподіл прибутку різних видів товариств. Так, стаття 123 ЦКУ регламетує розподіл прибутку та збитків повного товариства, і відповідно до неї прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників. Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі прибутку чи збитків не допускається. Пункт четрвертий статті 165 говорить, що прибуток виробничого кооперативу розподіляється між його членами відповідно до їхньої трудової участі, якщо інший порядок не встановлений статутом кооперативу. Стаття 1139 ЦКУ регламентує розподіл прибутку простого підприємства та визначає, що прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною [66].

Більше нормативної інформації по формуванню та розподілу прибутку містить Господарський кодекс України (далі - ГКУ). Пункт 2 стаття 3 ГКУ, що регулює господарську діяльність та господарські відносини визначає прибуток основною метою підприємництва.

Пункт 5 статті 87 ГКУ визначає порядок формування прибутку товариства і говорить, що прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.

Трохи інше трактування прибутку знаходиться в статті 142 ГКУ. Дана стаття визначає, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування.

Порядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.

Порядок використання прибутку державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, здійснюється відповідно до статті 75 цього ГКУ, де вказано, що державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю: амортизаційний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд споживання (оплати праці), резервний фонд, інші фонди, передбачені статутом підприємства.

Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.

Держава може впливати на вибір суб'єктами господарювання напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.

Пункт 6 статті 191 ГКУ встановлює, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону [17].

Безоплатне вилучення прибутку (доходу) передбачає собою стаття 240 ГКУ, де вказано, що прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом. Крім того, з суб'єкта господарювання стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі вилученої суми. Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а також порядок їх застосування визначаються законами.

Відповідно до статті 253 прибуток (доход), незаконно одержаний суб'єктами підприємницької діяльності в результаті порушення статей 29, 30 і 32 ГКУ, стягується за рішенням суду до Державного бюджету України [17].

Стаття 14 Закону України "Про господарські товариства" регламентує створення резервного фонду У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.

Стаття 15 цього ж закону встановлює, що прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти до кредитних банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

В статті 37 вказується, що порядок, строки та напрямки розподілу прибутку регламентуються статутом підприємства. Статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних у статті 4 цього Закону, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

Стаття 41, що регламентує правовий статус загальних зборів товариства як вищого органу акціонерного товариства визначає, що до їх компетенції належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків [28].

Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" визначаються розміри відрахувань у різноманітні фонди державними комерційними підприємствами.

Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності. У 2014 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

Державні унітарні підприємства та їх об'єднання подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, до органів Державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток. [29].

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобовязані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності [56].

П (С) БО 15 "Дохід" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Зокрема статті 5 - 11 регламентують визнання та класифікацію доходів. Так, згідно статті 10 Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Оцінка доходів регламентується статтями 21 - 24 П (С) БО 15: дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів. Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом [61].

П (С) БО 16 "Витрати" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності та критерії визнання витрат. Основні положення вказаного П (С) БО детально будуть розглянуті в наступному розділі [62].

П (С) БО 17 "Податок на прибуток" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобовязання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності [63].

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій узагальнюють інформацію про бухгалтерські рахунки, що використовуються для узагальнення інформації про формування та розподіл прибутку та використання цих рахунків у кореспонденції з іншими [59].

Виходячи з вище проаналізованих нормативно-правових документів, ми прийшли до висновку, що основним документом, на підприємстві є його статут. Для прикладу використаємо статті 5.5 - 5.7 Статуту ДПДГ "Степне".

"…Товариство розподіляє чистий прибуток, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, розрахунків з бюджетом, кредиторами, сплати відсотків за кредит та виплат по зобовязаннях Товариства у відповідності з Установчим договором від 14.12.2011 року.

Для забезпечення виробничого ризику та виконання своїх зобовязань, покриття непередбачених витрат та втрат, погашенні заборгованості Товариства у випадку його ліквідації, Товариство формує резервний (страховий) фонд у розмірі 25 % від Статутного капіталу. Формування резервного фонду здійснюється шляхом щорічних відрахувань до нього в розмірі 5 % чистого прибутку щорічно.

Використання коштів резервного фонду проводиться за Рішенням правління з відновленням його розміру в наступних періодах…".

Підсумовуючи всю проаналізовану нормативно-правову базу, що регулює питання обліку та аналізу формування та розподілу прибутку, можна зробити висновок, що на даний момент в Україні діє досить розмите і нечітке законодавство з даного питання, яке потребує стабілізації та доопрацювання певних напрямків.

1.3 Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства

Державне підприємство "Дослідне господарство "Степне" Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова інституту свинарства і агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України" (далі ДПДГ "Степне") розміщене в с. Степне Полтавського району Полтавської області. Підприємство є державною власністю і входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. При здійсненні господарської діяльності Підприємство керується Конституцією України, чинними законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства агарної політики України, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами контролю, а також Статутом.

Підприємство створено з метою виробництва зернових та технічних культур, елітного насіння, овочівництва, садівництва, вирощування племінної худоби, переробки та реалізації продукції, зовнішньоекономічної діяльності та іншої діяльності з метою отримання прибутку.

ДПДГ "Степне" самостійно організовує роботу з питань статутного спрямування, здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку. Підприємство здійснює підприємницьку діяльність, формує програми діяльності, вибирає постачальників та споживачів продукції, робіт та послуг, встановлює ціни відповідно до законодавства.

Важливим напрямом загальної оцінки фінансового стану субєкта господарювання є аналіз його майнового стану за інформацією бухгалтерського обліку.

Проведемо досконалий фінансово-господарський аналіз господарства на основі фінансової звітності за останні три роки.

Таблиця 1.1

Горизонтальний і вертикальний аналіз майна ДПДГ "Степне"

Види активів (майна) 2011 р. 2012 р. 2013 р. Зміни (+, - ) сума, тис. грну % до підсм-кусума, тис. грну % до підсум-кусума, тис. грну % до підсум-кусуми, тис грнпито-мої ваги, пунк-тіву %А123456789Майно - всього4844410050027100506571002213-+4,51. Необоротні активи4208386,84088181,74001579,0-2068-7,8-4,91.1 Основні засоби1278626,31166923,31058720,9-2199-5,4-17,12. Оборотні активи636113,1914618,31064221,04281+7,9+67,32.1 Запаси28315,8539510,8611612,13285+6,3зб в 1,5 рази2.1.1 Виробничі запаси16953,435537,138607,62165+4,2зб в 1,5 рази2.1.2 Незавершене виробництво7231,47731,511432,3420+0,9+58,12.1.3 Готова продукція і товари4130,810692,111132,2700+1,4зб в 1,5 рази2.2 Поточні біологічні активи21214,323424,731296,21008+1,9+47,52.3 Поточна дебіторська заборгованість12882,713742,713492,761+0,1+4,72.4 Гроші та їх еквіваленти фін. інвестиції1210,2350,1480,1-73-1,0-60,3

Результати горизонтального і вертикального аналізу майна ДПДГ "Степне" свідчать про наявність як позитивних, так і негативних тенденцій у майновому стані підприємства за інформацією активу балансу.

У звітному році порівняно з базовим вартість майна збільшилася на 2213 тис. грн, або 4,5 %, що свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства. Оборотні активи зросли на 4281 тис. грн (67,3 %), а необоротні активи зменшилися на 2068 тис. грн (4,9 %). Частка необоротних активів у структурі майна зменшилася з 86,8 % у базовому році до 79,0 % у звітному, а оборотних активів збільшилася з 13,1 до 21,0 %. Така динаміка вказує на зростання оборотності активів.

Необоротні активи представлені насамперед основними засобами, вартість яких зменшилася на 2199 тис. грн, або 17,1 %. Також зменшилася частка основного капіталу в майні з 26,3 до 20,9 % у звітному році.

Виробничі запаси збільшилися у 1,5 рази, що зумовило зростання частки виробничих запасів у майні з 3,4 % у базовому році до 7,6 % у звітному році. Така тенденція є свідченням нарощування виробничого потенціалу підприємства.

Частка готової продукції і товарів у майні практично також зросла на у 1,5 рази, що свідчить про ефективність маркетингової політики підприємства.

Поточна дебіторська заборгованість збільшилася на 61 тис. грн, або 4,7 %. У структурі майна не змінилася частка поточної дебіторської заборгованості і складає у звітному році 2,7 %, цей показник свідчить про погіршення стану розрахунків з дебіторами.

Структурному аналізу передує загальне оцінювання динаміки активів організації, яке здійснюють способом зіставлення темпів приросту активів з темпами фінансових результатів (наприклад, виручки або валового прибутку від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг). Зіставлення темпів приросту ДПДГ "Степне" наведено у вигляді таблиці (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Аналіз складу, структури та динаміки активів балансу ДПДГ "Степне"

Види майна (активів) 2011 р. 2012 р. 2013 р. Зміни (+,-) сума, тис. грну % до підсум-кусума, тис. грну % до підсумкусума, тис. грну % до підсум-кусума, тис. грнчастки в. п. у %За характером участі в, господарському процесі та швидкості оборотуНеоборотні4208386,94088181,74001579,0-2068-7,9-4,9Оборотні636113,1914618,31064221,04281+7,9+67,3Усього4844410050027100506571002213-+4,6За формою функціонуванняМатеріальні1946440,12104742,12168942,82225+2,7+11,4Нематеріальні2757157,02757155,12757154,4--2,6-Фінансові14092,814092,813972,8-12--0,9Усього4844410050027100506571002213-+4,6За чутливістю до інфляційних процесівМонетарні14156,814096,313976,1-18-0,7-1,3Немонетарні1946493,22104793,72168993,92225+0,7+11,4Усього2087910022456100230861002207-+10,6За рівнем ліквідностіВисоко-ліквідні1270,3350,1480,1-79-0,2-62,2Середньо-ліквідні12882,613742,713492,761+0,1+4,7Низько- ліквідні495210,2773715,5924518,34293+8,1+86,7Важко- ліквідні4208386,94088181,74001579,0-2068-7,9-4,9Усього4845010050027100506571002207-+4,6

За результатами аналізу складу, структури та динаміки активів балансу ДПДГ "Степне" можна сказати що, у структурі майна за характером участі в господарському процесі та швидкості обороту, переважають необоротні активи (79,0 % на кінець звітного року). Оборотні активи у складі майна становлять (21,0 %), темп приросту оборотних активів на кінець звітного періоду складає (67,3 %), а по необоротних активах навпаки простежується негативна тенденція, темп приросту зменшився на (4,9 %).

За формою функціонування матеріальні активи зросли на 2225 тис. грн (11,4 %), фінансові активи ? зменшилися на 12 тис. грн (0,9 %), а нематеріальні активи залишилися без змін. У результаті частка матеріальних активів збільшилася з 40,0 % у базовому році до 42,8 % у звітному, частка нематеріальних активів зменшилася з 57,0 % до 54,4 %, тобто на 2,6 %, а частка фінансових активів залишилася без змін.

За ознакою чутливості до інфляційних процесів монетарні активи зменшилися на 18 тис. грн (1,3 %), а немонетарні активи збільшилися на 2225 тис. грн (11,4 %). Підсумком такої динаміки стало підвищення частки немонетарних активів у майні з 93,2 до 93,9 % і, відповідно, зниження частки монетарних активів з 6,8 до 6,1 %.

У структурі активів за ознакою рівня ліквідності на кінець звітного року важколіквідні активи 79,0 %, низьколіквідні ? 18,3 %, середньоліквідні ? 2,7 % і високоліквідні ? 0,1 %. Частка середньоліквідних і низьколіквідних активів у звітному році збільшилася відповідно 0,1 і 8,1 відсоткового пункту. Високоліквідні і важколіквідні активи зменшилися на 0,2 і 7,9 % у звітному році.

Таблиця 1.3

Горизонтальний і вертикальний аналіз джерел формування капіталу ДПДГ "Степне" за 2011 ? 2013 рр. (станом на кінець року)

Вид пасивів (джерел формування капіталу) 2011 р2012 р. 2013 р. Зміни (+,-) сума, тис. грну % до підсум-кусума, тис. грну % до підсум-кусума, тис. грну % до підсум-кусуми, тис. грнчастки, в. п. у %А123456789Джерела формування капіталу4844410050027100506571002213-+4,61. Власний капітал4758298,24924898,44962498,02042-0,24,31.1 Зареєстрований (пайовий) капітал1097822,71097821,91097821,7--1-2. Зобов'язання і забезпечення8621,87791,610332,0171+0,2+19,82.1 Поточні зобов'язання і забезпечення8621,87791,610332,0171+0,2+19,82.2 Поточна кредиторська заборгованість8341,77761,610262,0192+0,3+23,0

Результати горизонтального і вертикального аналізу джерел формування капіталу ДПДГ "Степне" свідчать про наявність як позитивних, так і негативних ознак і тенденцій у майновому стані підприємства за інформацією пасиву балансу. Позитивними характеристиками є те, що у звітному році порівняно з базовим роком вартість джерел формування капіталу збільшилася на 2313 тис. грн, або 4,6 %. Власний капітал зріс на 2042 тис. грн (4,2 %). А частка власного капіталу в джерелах формування капіталу зменшилася з 98,2 % у базовому році до 98,0 % у звітному.

У балансі не міститься сум за так званими негативними статтями пасиву: непокритий збиток, неоплачений капітал, вилучений капітал.

Водночас наявні негативні характеристики майнового стану за даними пасиву балансу. Серед джерел формування капіталу зросла кредиторська заборгованість (на 192 тис. грн, або 23,0 %). Підвищення частки кредиторської заборгованості у джерелах формування капіталу з 1,7 % у базовому році до 2,0 % у звітному році (на 0,3 відсоткового пункту) свідчить про погіршення стану розрахунків підприємства з кредиторами.

Таблиця 1.4

Аналіз складу, структури та динаміки пасивів балансу ДПДГ "Степне"

Види джерел формування капіталу (пасивів) 2011 р. 2012 р. 2013 р. Зміни (+,-) сума, тис. грну % до підсумкусума, тис. грну % до підсумкусума, тис. грну % до підсумкусума, тис. грн. частки, в. п. у %А123456789За характером формування (власністю) Власний капітал4758298.34924898,44962498,02042 - 0,3+4,3Позиковий капітал8341.77791,610332,0199+0,3+23,9Усього4841610050027100506571002241-+4,6За рівнем відповідальності власного капіталуЗареєстрований (пайовий) капітал10978231097822,31097822,1- - 0,9-Додатковий капітал36604773827077,73864677,92042+0,9+5,6Усього4758210049248100496241002042-+4,3За тривалістю використанняПостійний капітал4758298.34924898,44962498,02042 - 0,3+4,3Змінний капітал8341.77791,610332,0199+0,3+23,9Усього4841610050027100506571002241-+4,6За періодом погашення зобов'язаньПоточні зобов'язання і забезпечення8341007791001033100199-+23,9Усього8341007791001033100199-+23,9За терміновістю сплати зобов'заньНайбільш термінові зобов'язання83410077699,6102699,3192 - 0,7+23Короткострокові зобов'язання і забезпечення--30,470,77+0,7-Усього8341007791001033100199-+23,9

За результатами аналізу складу, структури та динаміки пасивів балансу ДПДГ "Степне" бачимо що, у структурі пасивів за характером формування (власністю) частка власного капіталу зменшилася з 98,3 до 98,0 %, а позикового капіталу відповідно збільшилася з 1,7 до 2,0 %.

За рівнем відповідальності власного капіталу зросла частка додаткового капіталу з 77,0 до 77,9 % у результаті збільшення резервного капіталу.

За тривалістю використання постійний і змінний капітал у звітному році збільшився, постійний капітал на 2042 тис. грн, що становить 4,3 %, а змінний відповідно на 199 тис. грн, або 23,9 %.

За періодом погашення поточні зобов'язання збільшилися на 199 тис. грн, що становить 23,9 %. Довгострокових зобов'язань у підприємства за досліджуваний період не виникало.

У структурі зобов'язань за ознакою терміновості сплати частка найбільш термінових зобов'язань знизилася з 100 до 99,3 %, а короткострокових збільшилася на 0,7 % у звітному році.

Таблиця 1.5

Аналіз ліквідності балансу ДПДГ "Степне" (станом на кінець року) тис. грн

ГрупаВид оборотних активівРокиГрупаВид зобов'язань і забезпеченьРокиНадлишок (+) або нестача (-) платіжних засобів (А-П) 201120122013201120122013201120122013А1234П1234567А1Високо- ліквідні1273548П1Найбільш - термінові8247761026-697-741-978А2Середньо-ліквідні128813741349П2Короткострокові-37+1288+1371+1342А3Низько-ліквідні495277379245П3Довгострокові---+4952+7737+9245Усього6367914610642Усього8247791033+5543+8367+9609

За даними таблиці у базовому році нестача високоліквідних оборотних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань становила 697 тис. грн, а у звітному році ця сума зросла до 978 тис. грн. За середньо і низьколіквідними оборотними активами спостерігається надлишок платіжних засобів із тенденцією до збільшення. У цілому за оборотними активами надлишок платіжних засобів для покриття поточних зобов'язань збільшився на 1242 тис. грн, або 14,9 %. Таким чином, баланс не є абсолютно ліквідним у зв'язку з нестачею високоліквідних оборотних активів, але в цілому динаміка ліквідності балансу є позитивною.

Для комплексної оцінки динаміки ліквідності балансу в цілому визначимо загальний показник ліквідності (ЗПЛ) за формулою:

ЗПЛ =, (1.1)

де А і П ? підсумки відповідних груп активів і пасивів;

і ? частка відповідних груп активів і пасивів у їх загальному підсумку, %:

, (1.2)

, (1.3)

Отже, за даними табл.1.5 необхідно визначити частку відповідних груп активів і пасивів у їх загальному підсумку, а потім за формулою 1.1 проведемо розрахунок значень загального показника ліквідності станом на кінець трьох років. Збільшення ЗПЛ буде свідчити про позитивну динаміку ліквідності балансу, і навпаки.

Базовий рік:

Звітний рік:

Збільшення загального показника ліквідності з 4,992 у базовому році до 8,052 у звітному підтверджує висновок про позитивну динаміку рівня ліквідності балансу в цілому.

Під ліквідністю підприємства розуміють його здатність сплатити свої короткострокові зобов'язання.

Ліквідним вважають підприємство, яке здатне виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізовуючи поточні активи. Ліквідність водночас характеризує платоспроможність підприємства в межах часу, який визначають поточні зобов'язання.

Таблиця 1.6

Показники оцінювання ліквідності та платоспроможності ДПДГ "Степне" (станом на кінець року)

Показник2011 р. 2012 р. 2013 рВідхилення (+, - ) Коефіцієнт абсолютної ліквідності0,1450,0410,050-0,095Коефіцієнт швидкої ліквідності1,6971,8531,440-0,297Коефіцієнт загальної ліквідності7,62711,74110,300+2,673Коефіцієнт платоспроможності0,1450,0420,050-0,095Коефіцієнт поточної ліквідності2,18511,74410,300+8,115Коефіцієнт покриття запасів1,1601,1821,150-0,01

За даними таблиці 1.6 значення коефіцієнта абсолютної ліквідності збільшився з 0,14 до 0,05. Це означає, що рівень покриття поточних зобов'язань високоліквідними оборотними активами в базовому році становив 14,5 %, а у звітному збільшився до 5,0 %. Порівняння цього показника з нормативним значенням (0,2, або 20 %) свідчить про недостатню грошову платоспроможність підприємства.

Фактичні значення коефіцієнта швидкої ліквідності зменшився на 1,697 перевищує нормативні значення (відповідно 0,7), що свідчить про негативну динаміку розрахункової та майнової платоспроможності підприємства.

Серед допоміжних відносних показників оцінювання ліквідності та платоспроможності підприємства коефіцієнт платоспроможності станом на кінець базового року не відповідав нормативному значенню (10,30 проти 0,1), що підтверджує попередній висновок про недостатню забезпеченість грошовими коштами.

Отже, підприємство в цілому є ліквідним, але також присутня дещо негативна тенденція до зниження платоспроможності підприємства та недостатня забезпеченість грошовими коштами.

Таблиця 1.7

Відносні показники оцінювання фінансової стійкості ДПДГ "Степне" (станом на кінець року)

Показник2011 р. 2012 р. 2013 р. Відхилення (+,-) А1234Показники структури джерел формування капіталуКоефіцієнт фінансової автономії0,9820,9840,979-0,003Коефіцієнт концентрації позикового капіталу0,0170,0160,021+0,004Коефіцієнт фінансового ризику0,0180,0150,020+0,002Коефіцієнт фінансової стабільності57,163,248,0-9,1Коефіцієнт поточних зобов'язань і забезпечень111-Коефіцієнт страхування бізнесу0,0450,0530,064+0,019Коефіцієнт страхування власного капіталу0,0460,0540,070+0,024Коефіцієнт страхування зареєстрованого капіталу0, 1990,2420,296+0,097Показники стану оборотних активівКоефіцієнт маневреності власного капіталу0,1160,1690, 193+0,077Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами0,0780,9140,902+0,824Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами1,111,0811,042-0,068Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів0,0220,0040,005-0,017Показники стану основного капіталуКоефіцієнт майна виробничого призначення0,3580,4210,428+0,07Коефіцієнт реальної вартості основних засобів0,2640,2330, 209-0,055Коефіцієнт нагромадження амортизації0, 2010,1850, 202+0,001Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів0,1510,2240,266+0,115

Результати виконаних розрахунків свідчать про стабільний рівень фінансової стійкості підприємства так як показники змінилися не суттєво. Так, значення коефіцієнта автономії свідчить про те, що на кінець звітного року частка капіталу у валюті балансу становить 97,9 %. Це на 0,3 відсоткового пункту менше порівняно з базовим роком. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу збільшився з 0,017 до0,021 і свідчить про високий рівень фінансової залежності підприємства від кредиторів.

За коефіцієнтом фінансового ризику в базовому році на 1 грн власного капіталу припадало 1,8 коп. позикового капіталу, а у звітному ? 2,0 коп. Простежується зростання в динаміці коефіцієнтів страхової стабільності. Так, на кінець звітного року в розрахунку на 1 грн відповідно валюти балансу, власного капіталу та пайового капіталу припадає близько 0,06, 0,07 і 0,29 грн резервного капіталу.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу збільшився з,119 у базовому році до 0, 193 у звітному, що відповідає нормативному значенню (? 0,1).

На кінець звітного року фактичний рівень коефіцієнтів забезпеченості оборотних активів власними коштами та забезпеченості запасів власними оборотними коштами перевищують нормативне значення, перший з них у 9,0 разів, а другий ? відповідно в 1,0 раз. В структурі оборотних активів власні фінансові ресурси становлять 90,2 %, а на 1 грн запасів припадає близько 1,04 грн власних оборотних коштів.

Значення коефіцієнта маневреності власних оборотних коштів показує, що на кінець базового року серед власних оборотних активів, грошові кошти становили 0,022 %. У звітному році цей показник збільшився до 0,5 %. Отже, підприємство має недостатній рівень фінансової стійкості щодо забезпеченості високоліквідними оборотними активами.

Коефіцієнт майна виробничого призначення збільшився з 0,358 до 0,428, тому з погляду забезпеченості активами основної виробничо-господарської діяльності підприємство зберігає відносну фінансову стійкість з деяким погіршенням. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів зменшився з 0,264 до 0, 209 що показує негативну динаміку зростання частки основних засобів у валюті балансу.

Розділ 2. Облік формування та використання прибутку підприємства

2.1 Завдання обліку формування та використання прибутку підприємства

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризується показником прибутку або збитку. Отримання прибутку є основною метою будь-якої підприємницької діяльності. Від розміру отриманого прибутку залежать формування власного капіталу, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансування інвестицій, а також платоспроможність підприємства. Прибуток як головний показник ефективності діяльності підприємства виступає і як критерій визначення рівня виплат дивідендів, як визначальний фактор при встановленні рівня заробітної плати і винагороди адміністрації [48, с.126-127].

Обсяг прибутку підприємство одержує від основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів полягає у визначенні кількісних і якісних параметрів фінансового результату: прибуток чи збиток, формування даних щодо фінансових результатів для потреб складання фінансової звітності й податкових декларацій, інформаційне забезпечення порядку розподілу прибутку та здійснення операцій щодо розрахунків за сумами належних до бюджету податків та обов'язкових платежів, з акціонерами та засновниками за нарахованими їм дивідендами, формування резервів власного капіталу тощо [8].

Загальне визначення прибутку зводиться до збільшення капіталу в результаті ведення господарської діяльності. Однак у бухгалтерському обліку перевагу надають терміну "чистий прибуток", що визначається як різниця між чистими доходами і валовими витратами [38].

Для обліку фінансових результатів використовують рахунки 79 "Фінансові результати" та 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Якщо рахунок 79 "Фінансові результати" є номінальним і на кінець звітного періоду закривається (сальдо немає), то рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" є пасивним і його сальдо відображається в балансі. На рахунку 79 "Фінансові результати" обліковуються на окремих субрахунках результати основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності, надзвичайних подій. Основні вимоги до визнання складу та оцінки доходу викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" та НП (С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

Сума отриманого прибутку відображається на рахунку 79 "Фінансові результати" за кредитом. Це сума чистого прибутку, оскільки нараховані податки й обов'язкові платежі з реалізації (продажу) на користь бюджету були враховані попередньо на рахунку 70 "Доходи від реалізації" до моменту перенесення його сальдо на рахунок 79 "Фінансові результати", а податок на прибуток був врахований на рахунку 98 "Податок на прибуток", а потім також відображений за дебетом рахунка 79 "Фінансові результати" [36].

Щодо податку на прибуток, слід зазначити, що це обов'язковий платіж до бюджету, який сплачують всі підприємства незалежно від форм власності з прибутку від господарської діяльності підприємства. Обчислення податку на прибуток здійснюється у відсотках до фактично отриманого підприємством прибутку за розрахунками податкової декларації і встановленою державою ставкою податку [20]. Для складання податкової декларації бухгалтерія веде податковий облік. Для обліку належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведуть рахунок 98 "Податок на прибуток". За дебетом цього рахунка відображається нарахована сума податку на прибуток, а за кредитом ? включення її до фінансових результатів на рахунку 79 "Фінансові результати".

Визначений фінансовий результат за рахунком 79 "Фінансові результати" переносять на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", при цьому дебетують рахунок 79 "Фінансові результати" і кредитують рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

На рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. За кредитом рахунка відображають отримання та збільшення прибутку від усіх видів діяльності, а за дебетом ? збитки та використання прибутку. Облік на рахунку ведуть за субрахунками 441 "Прибуток нерозподілений", 442 "Непокриті збитки", 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" наростаючим підсумком з початку року ? до його розподілу та списання після закінчення звітного року. Це відповідає встановленому порядку складання фінансової та податкової звітності [36].

У міру отримання прибутку підприємство використовує його відповідно до засновницьких документів і чинного законодавства. Так, акціонерні товариства за рахунок прибутку нараховують дивіденди, тобто частково розподіляють між акціонерами раніше накопичені прибутки, здійснюють виплати за раніше емітованими облігаціями тощо. Частина прибутку може, за рішенням засновників або акціонерів, бути спрямована на поповнення статутного або резервного капіталу підприємства. При цьому дебетують рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" і кредитують, відповідно, рахунки 67 "Розрахунки з учасниками", 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал", 43 "Резервний капітал" та ін. Підприємство за різних обставин може завершити звітний період зі збитками. Сума збитків відображається на окремому субрахунку і списується за рахунок раніше накопиченого нерозподіленого прибутку, а якщо його недостатньо - за рахунок резервного, пайового чи додаткового капіталу. На підприємствах, де відсутні такі джерела, непокритий збиток відображають у балансі в дужках у складі власного капіталу та вираховують його із загального підсумку.

Наприкінці року при складанні річної фінансової звітності використаний протягом року прибуток списується на зменшення нерозподіленого прибутку за дебетом субрахунка 441 "Прибуток нерозподілений" і кредитом субрахунка 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді". Таким чином, субрахунок 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" закривається і сальдо немає. Якщо отриманий прибуток, врахований на субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений", повністю розподілено в поточному році, то цей субрахунок також закривається і сальдо немає.

У випадку, коли за результатами поточного року зазнано збитки, їх списують за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, додаткового капіталу чи інших джерел. При цьому кредитують субрахунок 442 "Нерозподілені збитки" і дебетують рахунки: 441 "Прибуток нерозподілений", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал" та ін [39].

Обліком фінансових результатів та їх розподілом і списанням завершується бухгалтерський облік господарських процесів. Прибуток є головним фінансовим показником господарської діяльності підприємства, його ефективності, прибутковості й платоспроможності. Обсяг та структуру прибутку, його формування та використання можна визначити завдяки методам бухгалтерського обліку. Показник прибутку є об'єктом всебічного економічного аналізу, зокрема факторного, для чого використовують різні економіко-статистичні методи та економіко-математичне моделювання.

2.2 Документальне забезпечення обліку формування та використання прибутку підприємства

Важливе значення в господарському процесі будь-якого підприємства займає добре налагоджена його облікова політика.

Облікова політика ? це сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, прийнята підприємством - первинного спостереження, вартісного виміру поточного групування та узагальнення фактів господарського життя. Основна її мета ? забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень [26].

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-14 від 16.07.1999 р. підприємство самостійно визначає облікову політику [27].

Формування облікової політики в ДПДГ "Степнє" здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника. Основна мета облікової політики ? забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідного для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних управлінських рішень.

Формою організації бухгалтерського обліку на ДПДГ "Степнє" є центральна бухгалтерія, яка діє як самостійний структурний підрозділ на основі Положення про центральну бухгалтерію, є основним органом обліку та контролю всієї його фінансово-господарської діяльності.

До складу центральної бухгалтерії входять групи: обліку витрат на виробництво, обліку банківських та касових операцій, з розрахунку по заробітній платі, обліку матеріалів та розрахунків із постачальниками.

Кожен підрозділ центральної бухгалтерії очолює старший бухгалтер, який відповідає за виконання функцій, покладених на групу.

Ведення бухгалтерського обліку в товаристві відбувається згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Тривалість операційного циклу в товаристві дорівнює одному року.

Записи щодо господарських операцій підприємства в бухгалтерському обліку проводять на підставі повністю оформлених первинних документів, забезпечуючи їх зберігання.

Наказ про облікову політику містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обґрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику).

У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства.

Формуючи облікову політику, підприємства вибирають, як правило, тільки один варіант з кількох, передбачених відповідними нормативними документами. Зміна облікової політики, вибір відображення виливу зміни на облікову політику розкриваються та обґрунтовуються у примітках до річної звітності за поточний звітний період [13].

Облікова політика застосовується щодо подій та операцій зі статутним капіталом з моменту їх виникнення, за винятком випадків, коли зі зміною облікової політики суму коригування нерозподіленої суми прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно. Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій з формування, збільшення, за рахунок внесків учасників та засновників у статутний капітал, методів оцінки основних засобів, які вносяться до статутного капіталу, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації про статутний капітал.

Перелік документів затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності. В ньому може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності [36].

Необхідно звернути увагу що в господарстві діє графік документообігу, яким передбачено перелік типових форм документів що застосовуються підприємством для обліку різних господарських операцій. Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" будь-яка господарська операція повинна бути відображена в бухгалтерському обліку.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами незалежно від місця їх розташування. Підприємство повинно забезпечити незмінність облікової політики протягом всієї господарської діяльності. Зміна облікової політики підприємства може відбуватися у передбачених законодавством випадках. [47]

Однією зі складових технічного напряму організації бухгалтерського обліку є вибір форми його ведення. У бухгалтерії товариства застосовують компютерну форму ведення бухгалтерського обліку з використанням програмного забезпечення "1С: Бухгалтерія", де за допомогою бухгалтерських проводок та документів формують журнали-ордери та відомості.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи ? регістри. Основними обліковими регістрами на підприємстві є журнали-ордери.

У журналах-ордерах подано хронологічний і систематичний облік, що відповідає самій назві регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюються в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери). Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою реєстрації господарських операцій на синтетичних рахунках. Така будова регістрів із використанням шахового принципу дає можливість значно скоротити дублювання записів і розкрити суть операції, виявити помилкові записи.

Поточний контроль за дотриманням облікової політики і порядку ведення покладено на головного бухгалтера товариства. Роботу головного бухгалтера контролює директор товариства відповідно до повноважень, визнаних Статутом та Наказом про облікову політику.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи наводяться у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 "Доходи". Для визначення прибутку необхідно відповідно до стандартів розрахувати доходи та витрати за період [61].

Доход визнається, під час збільшення активу або зменшення зобовязання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Не визнаються доходами такі надходження від юридичних і фізичних осіб:

сума податку на додану вартість;

сума інших податків і обовязкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

сума попередньої оплати за послуги;

сума авансу в рахунок оплати робіт, послуг;

сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

надходження, що належать іншим особам;

В інших випадках доход визнається під час збільшення активу чи зменшення зобовязання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена [16, с.68-74].

Первинним документом, що підтверджує визнання на підприємстві доходів від реалізації продукції є видаткова накладна, Бухгалтерія підприємства складає даний документ в системі 1С.

Даний тип доходів ДПДГ "Степне" обкладається податком на додану вартість, а отже на його підставі підприємство повинно виписати податкову накладну. В системі 1С вона створюється на основі документу "Видаткова накладна".

Аналогічно на підприємстві відображається реалізація виробничих запасів: виписується видаткова накладна, на її підставі формується податкова накладна. І так як, на підприємстві діє автоматизована форма обліку, всі дані заносяться до журналів і відомостей, що є в системі автоматично.

Всі доходи підприємства групуються в системі 1С за субрахунками та субконто, якими виступають усі можливі види діяльності, які здійснюються товариством: виробництво та реалізація готової продукції, виконання замовлень за послугами, що надаються автотранспортом та робочими механізмами товариства.

Після групування доходів за такими напрямками вони зводяться до більш синтетичних за своєю природою - оборотно-сальдової відомості по відповідному рахунку доходів. З цього регістру дані потрапляють до загальної сальдово-оборотної відомості, яка є аналогом головної книги, і вже звідти до фінансової звітності підприємства.

Загальну схему формування та узагальнення інформації про доходи підприємства, починаючи від складання первинних документів і до фінансової звітності можна представити як показано на рисунку 2.1.

Визначення витрат - одна з найважливіших ділянок бухгалтерської роботи.

Класично, за допомогою обліку підприємство має можливість:

по-перше, проконтролювати кожну статтю витрат;

по-друге, провести аналіз витратного механізму;

по-третє, підготувати дані для калькулювання собівартості одиниці послуг;

по-четверте, використати дані обліку для планування витрат на майбутнє.

Рис. 2.1 Загальна схема формування і узагальнення інформації про доходи на ДПДГ "Степне"

Насамкінець, за даними обліку складаються такі форми фінансової звітності - "Звіт про фінансові результати" (Звіт про сукупній дохід) ф. № 2, та "Примітки до фінансової звітності".

На ДПДГ "Степне" облік ведеться за автоматизованою формою, а тому бухгалтерія підприємства щомісячно формує і друкує "Журнали-ордери" по рахунках витрат (при необхідності можна формувати Журнали як по синтетичних рахунках так і по аналітичних рахунках з розбивкою по субтоконто), які є вбудованою функцією в системі 1С. По кожному рахунку витрат формується Головна книга (оборотно-сальдова відомість по рахунку), і за кінцевими залишками складається Головна книга, аналогом якої є оборотно-сальдова відомість. З вищезазначеного можна зробити висновок, що відображення інформації про витрати на досліджуваному підприємстві відбувається згідно діючої в Україні практики, але з урахуванням специфіки галузі діяльності підприємства та автоматизованої форми ведення обліку.

Після відображення в бухгалтерському обліку всіх доходів та витрат їх списують на фінансові результати, для узагальнення інформації про які Планом рахунків передбачено рахунок 79 "Фінансові результати", який ведеться за субрахунками:

"Результат операційної діяльності",

"Результат фінансових операцій",

"Результат іншої діяльності".

На ДПДГ "Степне", де встановлена система 1С: Бухгалтерія, за допомогою якої бухгалтерська служба підприємства і списує на фінансові результати доходи і витрати звітного періоду і визначає фінансовий результат, передбачено документ "Фінансові результати". Використання цього документу полегшує роботу бухгалтерії, якій вже не потрібно шукати всі наявні за період доходи і витрати, а система самостійно їх знаходить і закриває на розподільчий рахунок 791, при цьому попередньо необхідно закрити всі загально виробничі витрати та витрати, що ведуться на восьмому класі рахунків. Всі отримані доходи і проведені видатки звітного періоду списані на фінансовий результат. Підтвердженням цього також може слугувати сформована в системі 1С: Бухгалтерія оборотно-сальдова, а точніше відсутність в ній на початок періоду сальдо по рахунках доходів і витрат.

Рис.2.2 Загальна схема формування і узагальнення інформації про витрати на ДПДГ "Степне"

Наступним і одним з найбільш складних етапів формування прибутку є визначення, облік і списання податку на прибуток. В першу чергу на даному етапі потрібно визначити базу оподаткування. Визначення бази оподаткування податком на прибуток на ДПДГ "Степне" відбувається за правилами податкового обліку передбаченими Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Обєктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

В бухгалтерській системі 1С: Бухгалтерія операції і по нарахуванню податку на прибуток і по його списанню провадяться в ручному режимі, через журнал операцій.

Остаточним етапом по формуванню прибутку є списання кредитового залишку з дебету рахунку 79 в кредит рахунку 441 (відповідний аналітичний субрахунок). У випадку якщо підприємство отримало збитки від інших видів діяльності наступним кроком має бути використання прибутку на покриття збитків. [12, с.18-22].

Рис.2.3 Загальна схема формування фінансових результатів

2.3 Синтетичний та аналітичний облік формування та використання прибутку підприємства

Порядок записів в синтетичному обліку, повязаних з відображенням на бухгалтерських рахунках фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, він ґрунтується на національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та новому Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 "Фінансові результати", який ведеться за субрахунками:

"Результат операційної діяльності",

"Результат фінансових операцій",

"Результат іншої діяльності".

По кредиту рахунка 79 "Фінансові результати" та його субрахунків відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, а по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

По кредиту субрахунка 791 "Результат операційної діяльності" підприємства відображають суму доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та іншої операційної діяльності в кореспонденції з дебетом рахунків: 70 "Доходи від реалізації" та 71 "Інший операційний доход".

На дебет субрахунка 791 "Результат операційної діяльності" наприкінці звітного періоду в порядку закриття рахунків списують:

собівартість реалізованої готової продукції, товарів, послуг (з кредита рахунка 90 "Собівартість реалізації");

адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 "Адміністративні витрати");

витрати на збут (з кредита рахунка 93 "Витрати на збут");

належну за даними бухгалтерського обліку суму податку на прибуток від звичайної діяльності (з кредита рахунка 98 "Податок на прибуток") [45].

Шляхом порівняння на субрахунку 791 "Результат операційної діяльності" кредитового обороту (загальна сума одержаних доходів від реалізації та інших операційний доход) з дебетовим оборотом (загальна сума операційних витрат з урахуванням суми податку на прибуток від звичайної діяльності) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності підприємства [65, с.18-22].

Визначену суму фінансового результату від основної діяльності списують на фінансово-результатний активно-пасивний рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" записом:

на суму одержаного прибутку:

Д-т рах.791 "Результат операційної діяльності"

К-т рах.441 "Прибуток нерозподілений";

на суму збитку:

Д-т рах.442 "Непокриті збитки"

К-т рах.791 "Результат операційної діяльності".

Формування фінансових результатів основної діяльності підприємства відображається в системі рахунків. На кредит субрахунка 792 "Результат фінансових операцій" наприкінці звітного періоду списують:

а) в кореспонденції з дебетом рахунка 72 "Доход від участі в капіталі"; - доход від участі в капіталі (доход від інвестицій в асоційовані підприємства, в дочірні підприємства, від спільної діяльності);

б) в кореспонденції з дебетом рахунка 73 "Інші фінансові доходи"

інші фінансові доходи (дивіденди, одержані від інших підприємств; відсотки, одержані за облігаціями чи іншими цінними паперами, інші доходи від фінансових операцій).

На дебет субрахунка 792 "Результат фінансових операцій" наприкінці звітного періоду списують:

а) в кореспонденції з кредитом рахунка 95 "Фінансові витрати"

фінансові витрати (нараховані відсотки за користування кредитами банків, за договорами кредитування, фінансового лізингу; витрати, повязані з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів та ін.);

б) в кореспонденції з кредитом рахунка 96 "Втрати від участі в капіталі" втрати від інвестицій в асоційовані підприємства, від спільної діяльності, від інвестицій в дочірні підприємства тощо.

Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даним субрахунка 792 "Результат фінансових операцій" (порівнянням кредитового і дебетового обороту), списується відповідними записами на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Субрахунок 793 "Результат іншої діяльності" призначений для визначення фінансових результатів іншої звичайної діяльності.

На кредит субрахунка 793 в кореспонденції з дебетом рахунка 74 "Інші доходи" списують доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, від неопераційної курсової різниці, від безоплатно одержаних активів та від іншої звичайної діяльності (зокрема, від списання кредиторської заборгованості по закінченні строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнана доходом, та ін.) [40].

На дебеті субрахунка 793 "Результат іншої діяльності" в кореспонденції з кредитом рахунка 97 "Інші витрати" списують витрати, які виникли в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але які не повязані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг (зокрема, собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць і від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій та інші витрати звичайної діяльності).

Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даними субрахунка 793 "Результат іншої діяльності", відповідними записами списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Таким чином на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" формуються фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства за звітний період - основної діяльності, фінансових операцій та іншої діяльності.

Для контролю за фінансовими результатами від звичайної діяльності підприємства та аналізу цих результатів, крім узагальнених на синтетичних рахунках 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації", 74 "Інші доходи" та на інших рахунках даних, необхідні, деталізовані дані про фінансові результати діяльності підприємства. Такі деталізовані дані можна отримати лише з належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів.

З переходом на бухгалтерський облік за новими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на основі міжнародних стандартів, та на новий План рахунків аналітичний облік фінансових результатів особливо необхідний для складання Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід). Більше того, можна стверджувати, що без належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів практично не можливе складання обєктивного Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).

Завдання раціональної організації аналітичного обліку фінансових результатів на кожному підприємстві в тому, щоб відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та статей цього звіту на аналітичних рахунках фінансових результатів протягом року наростаючим підсумком з початку року в розрізі звітних статей накопичувались дані про доходи та витрати підприємства, необхідні як для контролю та аналізу, так і для складання Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід). Отже, аналітичний облік фінансових результатів повинен бути організований так, щоб за підсумком кожного звітного періоду із аналітичного обліку фінансових результатів можна було взяти підсумкові дані і перенести їх на відповідну статтю Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід) [42].

Враховуючи економічний зміст окремих статей звіту, визначають в ньому прибутки або збитки за звітний період.

Виходячи з вище викладених вимог, аналітичний облік фінансових результатів має бути організований на підприємстві з врахуванням специфіки його діяльності, тобто видів операційної (основної) діяльності, та іншої діяльності підприємства, і змісту Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід). Підприємства, організуючи аналітичний облік фінансових результатів на звітний рік, мусять виходити із переліку та економічного змісту статей Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід). Враховуючи зміст окремих статей звіту визначають в ньому прибуток або збиток за звітний період.

Економічний зміст окремих статей Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід). та порядок визначення прибутку або збитку за звітний період від основної (операційної) діяльності, від фінансових операцій, іншої звичайної діяльності, установлені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила.

2.4 Досвід впровадження автоматизації обліку формування та використання прибутку підприємства

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" питання організації обліку відноситься до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення відображення фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, зберігання й обробки документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку (але не менше 3-х років) несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно з чинним законодавством і установчими документами [27].

Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу, встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка якнайбільше відповідала б конкретним умовам роботи підприємства. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягу облікових і контрольних робіт, від форми організації й автоматизації обліку, а також від таких факторів, як масштаби виробництва і структура управління ним [37].

На підприємстві ДПДГ "Степне" ведення обліку покладено на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером.

Застосовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій. З метою забезпечення необхідної деталізації обліково-економічної інформації головному бухгалтеру дозволяється своїм розпорядженням вводити додаткову систему субрахунків.

Застосовується автоматизована система обліку за допомогою програмного забезпечення 1С: "Підприємство".

Застосування автоматизованої форми бухгалтерського обліку дозволяє прискорити обробку облікової інформації та передачу її за всіма напрямками. Уявити сучасного бухгалтера, що веде облік тільки вручну дедалі досить складно, зважаючи хоча б на державні вимоги до подання звітності електронною поштою.

Оскільки, однією з вирішальних складових матеріально-технічного забезпечення бухгалтерського обліку є його компютеризація, зупинимося на питаннях програмного забезпечення обліку підприємства. Зазначимо також - на законодавчому рівні способи автоматизації бухгалтерського обліку субєктів господарської діяльності поки що не регулюються і належать до компетенції підприємства.

По суті, вибір автоматизованої форми бухгалтерського обліку для підприємства зводиться до вибору зручної компютерної програми, що відповідає завданням обліку, оподаткування та звітності і може бути використана для ведення практично будь-яких розділів бухгалтерського обліку на підприємстві.

1С: "Підприємство" являється системою програм для автоматизації різних областей економічної діяльності підприємств. Ця система програм умовно поділяється на "Технологічну платформу" і "Конфігурації".

"Технологічна платформа" являє собою різні механізми, які використовуються для автоматизації економічної діяльності і не залежать від конкретного законодавства і методології обліку.

Крім механізмів, вона включає в себе 3 основних функціональних компоненти: бухгалтерський облік, оперативний облік та розрахунки.

"Конфігурації" являють собою саме прикладні рішення. Кожна конфігурація зорієнтована на автоматизацію відповідної сфери економічної діяльності і відповідає прийнятому законодавству [12, с.18-22].

Існують конфігурації типові - це "1С: Бухгалтерський облік", "1С: Зарплата і кадри", "1С: Торгівля і склад", "1С: Комплексна конфігурація", - і додаткові, що розроблені окремо іншими фірмами чи самою "1С", безпосередньо для певної організації.

Версії продуктів системи програм 1С: "Підприємство" можуть використовуватись в організаціях з різними обємами інформації, різною кількістю користувачів і різною інтенсивністю їх роботи.

Така сукупність масивів даних, що використовують для рішення задач обліку за допомогою конкретної конфігурації будь-якого компоненту "1С: Підприємства" називається інформаційною базою (ІБ). В зв'язку з цим програми системи 1С: "Підприємство" можуть працювати в кількох режимах:

"Однокористувацькі" версії програм забезпечують роботу з інформаційною базою тільки одного користувача (в один момент часу). Їх використовують в основному на невеличких підприємствах.

Мережеві версії дозволяють працювати з однією інформаційною базою одночасно кільком користувачам. Є версії з обмеженим числом користувачів і без обмеження [19, с.12-14].

Застосування компютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор організації обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами [12].

Ведення автоматизованого обліку дає можливість господарству найкращим чином організувати бухгалтерський облік. При порівнянні нормативних показників з фактичними даними можна вчасно виявити перевитрати продукції, матеріалів, палива, кормів, проте працівники господарства мають бути зацікавленні у економії ресурсів підприємства. Інша перевага використання автоматизованого обліку - це скорочення чисельності працівників бухгалтерії. Це також дозволяє використовувати систему електронних платежів, глобальні мережі для реалізації продукції підприємства.

Створення та використання компютерної системи бухгалтерського обліку сприяє не тільки прискоренню процесу обробки інформації на підприємствах, але й суттєвому покращенню його організації. Такі можливості зумовлені тим, що компютерний спосіб обробки інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що призводить до впорядкування порядку виконання обовязків працівників бухгалтерської служби. Впровадження інформаційної системи дозволяє переходити на нові методи управління, на якісно новий рівень ведення бухгалтерського обліку та є стратегічно важливим для будь-якого підприємства.

Спочатку розглянемо позитивний результат впровадження інформаційної системи на підприємстві:

впорядкування бухгалтерського обліку;

збільшення кількості інформації, що надходить з даних бухгалтерського обліку;

зниженння кількості бухгалтерських помилок; підвищення оперативності обліку.

Таким чином до переваг, які отримує підприємство від впровадження облікових систем можна віднести:

економію оборотних засобів;

зниження виробничого браку;

скорочення витрат на адміністративно-управлінський апарат;

зростання ефективності виробничих потужностей;

зниження транспортних витрат;

зменшення витрат часу на здійснення господарських операцій [12].

На сучасному етапі розвитку економіки користь від інформаційних технологій є очевидною, проте незважаючи на це існує ще досить багато проблем щодо автоматизації діяльності підприємств та їх облікових підрозділів.

Впровадження інформаційної системи передбачає серйозну попередню роботу з реорганізації та відмову від застарілих стереотипів.

Причинами невдалого впровадження інформаційної системи бухгалтерського обліку можуть бути: відсутність чітких цілей проекту, неформалізованість бізнес-процесів, неготовність підприємства до змін, неприділення належної уваги керівництва проекту.

До негативних факторів, що роблять використання інформаційних систем бухгалтерського обліку нераціональним слід віднести:

використання багаторівневої технологи проектування, кожна стадія якої виконується спеціалістами різної спеціальності та кваліфікації;

тривале проектування систем і планова довготривала експлуатація з мінімальними змінами;

домінування не компютеризованих функцій інформаційних систем

через технічну неможливість або економічну неефективність компютеризації функцій управління, що не забезпечують прямого доступу працівників до інформації;

надмірно централізована обробка інформації;

роздільне функціонування систем інформаційного забезпечення в галузях виробничої, маркетингової, організаційної, фінансової, кадрової, бухгалтерської діяльності підприємства [35, с.828-853].

При вирішенні поетапного переходу до створення інформаційної системи потрібний цілеспрямований вибір програмного забезпечення, який повинен спиратися на системну комплексну оцінку. Проблема полягає в тому, що система має задовольняти кілька вимог: бути достатньо функціональною, завершеною з точки зору обліку (автоматизації обліку), універсальною, тобто враховувати специфіку галузевих особливостей підприємства.

Має бути продумана проблема інтенсифікації автоматизації цілісного управлінського обліку фінансово-економічних служб. При впровадження нових інформаційних систем на підприємстві обовязково потрібно оцінювати ризик відставання від конкурентів через їх моральне зношування. Після закінчення заходів щодо постачання й установки програмного забезпечення необхідно узгодити ступінь потреби в адаптації типової конфігурації ПЗ та особливості ведення обліку на підприємстві.

Серед пакетів прикладним програм найбільшої популярності у користувачів набула програма "1С: Підприємство". Програма побудована з урахуванням особливостей обліку в Україні на базі Національний Положень (стандартів) бухгалтерського обліку і має всі характеристики для того, щоб забезпечити автоматизацію обліку на підприємствах різних галузей.

Набір програм "1С: Підприємство 7.7" що застосовується на досліджуваному підприємстві, є універсальною програмою автоматизації діяльності господарства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "1С: Підприємство" 7.7 має компонентну структуру.

"1С: Бухгалтерія 7.7" є складовою частиною системи програм "1С: Підприємство 7.7" - її компонентою. Всього існує три основні компоненти:

)"1С: Бухгалтерія 7.7";

)"1С: Оперативний облік 7.7";

)"1С: Розрахунок 7.7".

Проведемо розрахунок економічної ефективності впровадження компютерної системи БО для нашого підприємства.

На підприємстві ДПДГ "Степне" встановлено програмне забезпечення 1С: "Бухгалтерія 7.7" на 5 компютерів для рядових бухгалтерів і на компютер головного бухгалтера для проведення розрахунків. До автоматизації у бухгалтерії працювало 10 обліковців, а після її впровадження 2 працівників звільнено.

Зробимо розрахунки для визначення економічної ефективності впровадження КСБО:

Зменшення трудомісткості робіт

Тек= (22 × 8 × 8) - (22 × 8 × 6) = 352 год/міс.

Чисельність облікових працівників, що підлягають звільненню

Ч = 352/ (22 × 8) = 2 чол.

Вартість розробки КСБО

В = 4540 + 1990 + 5600 + 5250 = 17380 грн

Термін окупності витрат на розробку компютерної системи БО

С = 17380/300000 = 0,0579 (23 дні)

Економія при застосуванні вартості компютерної техніки

?В = 14800 - 6700 = 8100

Найважливішим показником економічної ефективності комп'ютеризації обліку є зменшення трудомісткості. Після проведення автоматизації на підприємстві зменшена трудомісткість роботи на 352 годин щомісяця, відповідно було звільнено 2 працівники, що значно зменшило витрати підприємства на оплату праці; загальна вартість автоматизації з урахуванням вартості компютерної техніки та відповідного програмного забезпечення складе 17380 грн, але при очікуваному річному прибутку підприємства - 300 тис. грн. вона окупиться протягом 23 календарних днів.

Таким чином створення та використання компютерної системи бухгалтерського обліку сприяє не тільки прискоренню процесу обробки інформації на підприємствах, але й суттєвому покращенню його організації. Ефективність роботи бухгалтера на підприємстві суттєво підвищується завдяки засобам інформатизації та автоматизації документообігу. Саме тому на сьогоднішній день дуже важливо при розробці інформаційних систем мінімізувати вплив розглянутих негативних факторів, що дозволить розвивати і вдосконалювати сучасні компютерні системи бухгалтерського обліку.

2.5 Розкриття інформації про формування і використання прибутку у звітності

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [14].

Метою складання Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період [13].

Фінансова звітність призначена для загального користування зовнішніми користувачами та передбачена Законом. Ст.14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює перелік організацій, які зобовязані оприлюднювати фінансову звітність шляхом її публікації [27]. Однак, крім відкритої для зовнішніх користувачів, існує ще й закрита звітність. Вона задовольняє інтереси власника, її призначення - забезпечити ефективне управління внутрішніми підрозділами, прийняття оперативних рішень на рівні цехів, дільниць, бригад тощо. Така звітність теж ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На досліджуваному підприємстві така звітність щодо визначення фінансових результатів господарської діяльності не ведеться.

Форма та зміст фінансової звітності, принципи її підготовки, вимоги до визнання, оцінки та розкриття окремих її елементів та методологія їх обліку визначаються установлені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.13 р. № 73 [56].

До фінансової звітності підприємства відносяться Баланс (Звіт про фінансовий стан), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до фінансових звітів. Фінансова звітність повинна розкрити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарсько-фінансової діяльності підприємства. Квартальний бухгалтерський звіт обмежується балансом і звітом про фінансові результати.

Фінансова звітність відображає фінансові результати операцій та інших подій, обєднуючи їх у відповідні групи за економічними характеристиками. Виділяють пять груп елементів фінансових звітів. Активи, зобовязання та власний капітал безпосередньо повязані з визначенням фінансового стану в балансі підприємства, а доходи і витрати повязані з оцінкою діяльності, відображеною в Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід).

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду [42].

Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), що складається згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).

При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) відображається в момент надходження активу або погашення зобовязань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобовязань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Положенням встановлено економічний зміст статей доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від діяльності. Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для обєктивної оцінки діяльності підприємства.

Особливість відображення в бухгалтерському обліку фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства в тому, що протягом року фінансовий результат визначається оперативно в Звіті про фінансові результати, а в бухгалтерському обліку він відображається заключними записами по підсумку за звітний рік.

Згортання статей у Звіті є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. У графі 4 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) наводяться дані за аналогічний період минулого (попереднього) року [42].

З метою правильного визначення в Звіті фінансових результатів (Звіті про сукупний дохід) та недопущення помилок в економічному змісті окремих аналітичних рахунків і відповідних статей звіту наводяться їх зміст в послідовності рядків Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).

. У статті "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежі від оренди обєктів інвестиційної нерухомості) за вирахуванням наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, у цій статті відображають вартість, за якою реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій, повязаних з розміщенням, купівлею і продажем цінних паперів, з урахуванням відповідних вирахувань.

. У додатковій статті "Чисті зароблені страхові премії" страховики наводять суму страхових премій (платежів, внесків) за договорами страхування та за договорами перестрахування з перестрахувальниками протягом звітного періоду, яка включає частки страхових премій (платежів, внесків), належних страховику, зменшену на суму резерву незароблених премій на початок звітного періоду (за виключенням частки перестраховика) і збільшену на суму резерву незароблених премій на кінець звітного періоду (за виключенням частки перестраховика) та зменшену на загальну суму страхових премій (платежів, внесків), повернутих страхувальникам та перестрахувальникам протягом звітного періоду. Загальна сума чистих зароблених страхових премій враховується при розрахунку валового прибутку (збитку).

. У статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) 9, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 (зі змінами), Положенням (стандартом) 30. У цій статті організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, відображають балансову вартість реалізованих цінних паперів. Підприємства, які провадять діяльність з випуску та проведення лотерей, у цій статті наводять відрахування на створення (формування) за звітний період призового фонду, а також резерву, що покриває розмір джек-поту, не забезпечений сплатою участі у лотереї.

. У додатковій статті "Чисті понесені збитки за страховими виплатами" страховики відображають різницю між загальною сумою збитків за страховими виплатами та сумою відшкодування, що належить до отримання (отриманою) від перестраховика цих збитків. Інформація за цією статтею враховується при розрахунку валового прибутку (збитку).

/2095. Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.

. У додатковій статті "Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових зобовязань" страховики відображають дохід (витрати) за результатами зменшення (збільшення) резервів довгострокових зобовязань і відповідної частки перестраховиків, крім курсових різниць та придбання або вибуття дочірніх підприємств. Інформація за цією статтею враховується при розрахунку прибутку (збитку) операційної діяльності.

. У додатковій статті "Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів" страховики наводять дохід (витрати) за результатами зменшення (збільшення) інших страхових резервів, крім курсових різниць та придбання або вибуття дочірніх підприємств. Інформація за цією статтею враховується при розрахунку прибутку (збитку) операційної діяльності.

. У статті "Інші операційні доходи" відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо. До цієї статті можуть наводитись додаткові статті:

"Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю", в якій відображається дохід від зміни вартості всіх активів (фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості, біологічних активів та інших), які оцінюються за справедливою вартістю;

"Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції", в якій відображається дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності. До розрахунків приймається загальна сума інших операційних доходів.

. У статті "Адміністративні витрати" відображаються загальногосподарські витрати, повязані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

. У статті "Витрати на збут" відображаються витрати підприємства, повязані з реалізацією продукції (товарів), - витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

. У статті "Інші операційні витрати" відображаються собівартість реалізованих виробничих запасів, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до Положення (стандарту) 10, втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні (фінансові) санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).

До цієї статті можуть наводитись додаткові статті:

"Витрати від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю", в якій відображаються витрати від зміни вартості всіх активів (фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості, біологічних активів та інших), які оцінюються за справедливою вартістю;

"Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції", в якій відображаються витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності.

До розрахунків приймається загальна сума інших операційних витрат.

/2195/ Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.

. У статті "Дохід від участі в капіталі" відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

. У статті "Інші фінансові доходи" відображаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

. У статті "Інші доходи" відображається дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не повязані з операційною діяльністю підприємства.

До цієї статті окремо наводиться додаткова стаття, 2241. "Дохід від благодійної допомоги", в якій наводиться сума доходу, повязаного з благодійною допомогою, яка відповідно до законодавства звільняється від оподаткування податком на додану вартість, що визнається у порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153 (зі змінами).

До розрахунків приймається загальна сума інших доходів.

. У статті "Фінансові витрати" відображаються витрати на проценти та інші витрати підприємства, повязані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 року за № 610/12484 (зі змінами).

. У статті "Втрати від участі в капіталі" відображається збиток, від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

. У статті "Інші витрати" відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі господарської діяльності (крім фінансових витрат), але не повязані з операційною діяльністю підприємства.

. У додатковій статті "Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті" наводиться сума прибутку (збитку) від впливу інфляції на монетарні статті, що визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 "Вплив інфляції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 лютого 2002 року № 147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2002 року за № 269/6557 (зі змінами). Інформація за цією статтею враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування.

/2295. Прибуток (збиток) до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.

. У статті "Витрати (дохід) з податку на прибуток" відображається сума витрат (доходу) з податку на прибуток, визначена згідно з Положенням (стандартом) 17.

. У статті "Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування" відображаються відповідно прибуток або збиток від припиненої діяльності після оподаткування та/або прибуток або збиток від переоцінки необоротних активів та груп вибуття, що утворюють припинену діяльність і оцінюються за чистою вартістю реалізації.

/2355. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) до оподаткування, податку на прибуток та прибутку (збитку) від припиненої діяльності після оподаткування.

У розділі ІІ звіту про фінансові результати наводиться інформація про інший сукупний дохід та розраховується сукупний дохід підприємства, отриманий у звітному періоді.

. У статті "Дооцінка (уцінка) необоротних активів" наводиться сума дооцінки обєктів основних засобів та нематеріальних активів, зменшена на суму уцінки таких обєктів протягом звітного періоду в межах сум раніше проведених дооцінок, віднесення сум дооцінки до нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

. У статті "Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів" наводиться сума зміни балансової вартості обєктів хеджування у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2001 року за № 1050/6241 (зі змінами).

. У статті "Накопичені курсові різниці" наводиться сума курсових різниць, які відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за № 515/4736 (зі змінами), відображаються у складі власного капіталу та визнаються в іншому сукупному доході.

. У статті "Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств" наводиться частка іншого сукупного доходу асоційованих, дочірніх або спільних підприємств, облік фінансових інвестицій в які ведеться за методом участі в капіталі.

. У статті "Інший сукупний дохід" наводиться сума іншого сукупного доходу, для відображення якого за ознаками суттєвості неможна було виділити окрему статтю, або який не може бути включений до інших статей, наведених у цьому розділі.

. Інший сукупний дохід до оподаткування визначається як алгебраїчна сума дооцінки (уцінки) необоротних активів, дооцінки (уцінки) фінансових інструментів, накопичених курсових різниць, частки іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств та іншого сукупного доходу.

. У статті "Податок на прибуток, повязаний з іншим сукупним доходом" наводиться сума податку на прибуток, що повязаний з іншим сукупним доходом.

. У статті "Інший сукупний дохід після оподаткування" наводиться сума іншого сукупного доходу після вирахування податку на прибуток.

. Сукупний дохід розраховується як алгебраїчна сума чистого фінансового результату за звітний період та іншого сукупного доходу після оподаткування [56].

У консолідованому звіті про фінансові результати відображається чистий фінансовий результат та сукупний дохід, що належить власникам материнської компанії та неконтрольованої частки.

У розділі IIІ звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів у цьому розділі не наводиться.

Розділ IV звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.

. У статті "Середньорічна кількість простих акцій" наводиться середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного періоду.

. У статті "Скоригована середньорічна кількість простих акцій" наводиться середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на середньорічну кількість потенційних простих акцій.

. У статті "Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію" наводиться показник, що розраховується діленням різниці між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кількість простих акцій в обігу.

. У статті "Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію" відображається показник, що розраховується діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу.

. У статті "Дивіденди на одну просту акцію" відображається показник, який розраховується шляхом ділення суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.

Проаналізувавши фінансову звітність ДПДГ "Степне" (додатки Б, В, Г), ми бачимо, що підприємство протягом своєї діяльності реалізовувало свою продукцію, виконувало роботи, було платником податку на додану вартість, в 2011 році отримало збиток від операційної діяльності, було платником податку на прибуток.

Окрім фінансової звітності досліджуване підприємство, як і всі інші, подає до органів державної статистики статистичну звітність, в якій міститься інформація про фінансові результати діяльності.

Згідно з чинним законодавством усі підприємства зобовязані подавати органам Державної податкової служби податкову звітність. Деякі види такої звітності містять інформацію і про фінансові результати діяльності підприємства. Це, зокрема, Декларація з податку на прибуток, Декларація з податку на додану вартість та ін. У податковій звітності основний акцент зроблено на правильність нарахування та сплати податків, основою розрахунку є правильність визнання доходів і витрат, а відтак і фінансових результатів діяльності підприємства.

Розділ 3. Аналіз формування та використання прибутку підприємства

3.1 Аналіз формування доходів, витрат і фінансових результатів

Згідно з НП (С) БО 1, прибуток ? сума, на яку доходи перевищують повязані з ними витрати; збитки ? перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Таким чином для визначення фінансових результатів слід послідовно зіставляти доходи і витрати, які здійснені для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.

Згідно з НП (С) БО 1 узагальненим фінансовим показником, який характеризує діяльність підприємства, є сума прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, аналог балансового прибутку до введення міжнародних стандартів.

Одержання загальної суми прибутку повязане з різними напрямами діяльності підприємства.

Основна діяльність ? результатом якої є прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Прибуток від реалізації отримують шляхом віднімання від чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) витрат, що включаються в повну собівартість реалізованої продукції.

Інвестиційна діяльність ? повязана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг, звязаних передусім з основним капіталом ? купівля і продаж основних фондів і нематеріальних активів, продаж і купівля цінних паперів. Щодо основних фондів і нематеріальних активів прибуток визначається відніманням від виручки від реалізації податку на додану вартість, витрат на реалізацію і їх залишкової вартості. Прибуток від реалізації цінних паперів розраховується як різниця між ціною реалізації та ціною придбання їх з врахуванням витрат, повязаних з реалізацією (комісійний збір).

Фінансова діяльність ? повязана з фінансовими інвестиціями (операції з продажу і купівлі власних акцій, випуск облігацій, вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств).

В результаті одержують прибутки у вигляді дивідендів на акції, процентів на цінні папери.

Інша діяльність ? прибутки і збитки попередніх років, що виявлені у звітному періоді, штрафи, пеня, неустойки за порушення господарських договорів тощо [7].

В табл. 3.1 наведена послідовність формування фінансових результатів (прибутку) від діяльності підприємства на підставі форми №2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)".

Таблиця 3.1

Аналіз складу, структури та динаміки доходів ДПДГ "Степне"

Вид доходів 2011 р. 2012 р. 2013 р. Відхилення (+,-) 2013 р. від 2011 р. сума, тис. грнчастка %сума, тис. грнчастка %сума, тис. грнчастка %абсолютне, тис. грнвідносне, %А12345678Чистий дохід від основної операційнї діяльності (реалізації продукції, тоарів, робіт, послуг) 20160 92,32019588,22095887,2+798+3,9Дохід від іншої операційної діяльності (інші операційні доходи) 4121,8 2641 11,5 2992 12,4 +2580 зб. в 7,2 р. Дохід від фінансової діяльності (дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи) 11925,7-----1192 - 100 Дохід з податку на прибуток610,2710,3880,4+27+44,2Усього доходів218251002290710024038100+2213+10,1

За даними таблиці 3.1 ДПДГ "Степне" формує доходи переважно в процесі основної операційної діяльності. Так, у 2013 році в загальній величині доходів 87,2 %, припадає на дохід від реалізації продукції (товарів, робіт послуг), 12,4 % ? інші операційні доходи. У 2013 році порівняно з 2011 дохід від основної операційної діяльності збільшився на 798 тис. грн (3,9 %), а доходи від іншої операційної діяльності збільшилися в 7,2 раза, і складають у 2013 році 2580 тис. грн.

Отже, всі види доходів мають позитивну динаміку. В цілому доходи підприємства збільшилися на 2213 тис. грн, або 10,1 %.

Рис 3.1 Структура доходів ДПДГ "Степне"

Основу операційної діяльності становлять також витрати з метою отримання доходів (прибутків) від основної діяльності підприємств. Саме тому з сукупності витрат найбільш значущими, на нашу думку, є операційні витрати.

НП (С) БО 1 передбачає групування витрат операційної діяльності у розрізі таких елементів: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати [56]. Проте, на нашу думку, доцільною є класифікація операційних витрат згідно П (С) БО 16 "Витрати", за якою до них відносять: собівартість реалізованих товарів, адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності.

Таблиця 3.2

Аналіз складу, структури та динаміки витрат ДПДГ "Степне"

Вид витрат 2011 р. 2012 р. 2013 р. Відхилення (+,-) сума, тис. грнчастка % сума, тис. грн частка % сума, тис. грн частка % абсолютне, тис. грн відносне, %Собівартість реалізованої продукції (товарів, тобіт, послуг) 1722580,61754678,51839978,8+1174+6,8Адміністративні витрати17838,317117,622379,5+454+25,4Витрати на збут11975,67533,414456,2+248+20,7Інші операційні витрати10284,822199,911154,8+87+8,4Витрати від фінансової діяльності660,3600,3780,3+12+18,1Витрати з податку на прибуток610,2710,3880,4+27+44,2Усього витрат213601002236010023362100+2002+9,3

За даними таблиці 3.2 у структурі витрат ДПДГ "Степне" переважа собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) ? 78,8 % у 2013 році, далі адміністративні витрати ? 9,5 %, витрати на збут ? 6,2 % і т.д.

Порівняно з 2011 роком збільшилися величини всіх видів витрат і відрахувань, окрім інших операційних витрат. Найбільше зросли витрати з податку на прибуток (44,2 %), і адміністративні витрати (25,4 %).

Загалом структура витрат відображає спеціалізацію підприємства на відповідних видах діяльності. У цілому витрати і відрахування у 2013 році порівняно з 2011 збільшилися на 2002 тис. грн, або 9,3 %.

Рис. 3.2 Структура витрат ДПДГ "Степне"

Класифікація витрат за економічними елементами передбачає виділення економічно однорідних витрат по підприємству в цілому незалежно від місця їх виникнення і ролі у виробничому процесі.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічноми елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші.

Складові відповідних елементів визначаються П (С) БО 16 "Витрати" і розкриваються в примітках до фінансової звітності.

Групування витрат за економічними елементами дозволяє розробити кошторис витрат на виробництво, у якому визначаються загальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах, сума амортизації основних фондів, витрати на оплату праці та інші грошові витрати підприємства [2].

Аналіз структури витрат за елементами дозволяє здійснити пошук резервів можливого зменшення витрат операційної діяльності.

Таблиця 3.3

Елемент операційних витрат 2011 р. 2012 р. 2013 р. Відхилення (+,-) сума, тис. грнчастка %сума, тис. грнчастка %сума, тис. грнчастка %абсолютне, тис. грнвідносне, %Матеріальні витрати1781461,12098267,22484467,9+7030+39,4Витрати на оплату праці630021,6582518,7659318,0+293+4,6Відрахування на соціальні заходи24878,523557,526347,2+147+5,9Амортизація9633,310263,312033,3+240+24,9Інші операційні витрати15725,310273,313243,6-248-15,7Усього291361003121510036598100+7462+25,6

Аналіз складу, структури та динаміки операційних витрат за елементами ДПДГ "Степне". У структурі операційних витрат за елементами (табл.3.3) найбільшу питому вагу мають матеріальні витрати ? 67,9 % за даними 2013 року, далі витрати на оплату праці ? 18,0 %, відрахування на соціальні заходи, інші операційні витрати та амортизація ? відповідно 7,2, 3,6, 3,3 %. Суттєвих змін у структурі операційних витрат порівняно з 2011 роком не відбулося. Серед елементів операційних витрат найбільший темп приросту мали матеріальні витрати (39,4 %) та, амортизація (24,9 %), інші операційні витрати навпаки зменшилися на 248 тис. грн (15,7 %). Загальна величина операційних витрат збільшилася на 7462 тис. грн, або 25,6 %.

Графічно зміни у структурі витрат виглядають таким чином (рис.3.3.)

Рис.3.3 Структура операційних витрат за елементами ДПДГ "Степне"

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також інші доходи [9].

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок інших обставин.

Таблиця 3.4

Аналіз формування, структури та динаміки фінансових результатів діяльності ДПДГ "Степне"

Показник 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2013 р. у % до 2011 р. сума, тис. грнчастка %сума, тис. грнчастка %сума, тис. грнчастка %А12345671. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 20160×20195×20958×103,92. Операційні витрати у тому числі: 212331002222910023196100104,2а) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 1722581,11754678,91839979,4106,8б) адміністративні витрати17838,317117,722379,6125,4в) витрати на збут11975,67533,414456,2120,7г) інші операційні витрати10284,8221910,011154,8108,43. Валовий прибуток 2935×2649×2559×87,14. У % до чистого доходу від реалізаціїї продукції (товарів, робіт, послуг) ×14,5×13,1×12,2×5. Інші операційні доходи 412×2641×2992×Зб. в 7,3 рази6. Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток (збиток) -661×607×754××7. Фінансові та інвестиційні витрати66×60×78×118,18. Фінансовий результат до оподаткування: прибуток 465×547×676×145,39. Витрати з податку на прибуток61×71×88×144,210. Чистий фінансовий результат: прибуток (збиток) 404×476×588×145,511. У % до чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ×2,0×2,4×2,8×12. У % до валового прибутку×13,7×18,0×23,0×

За даними табл.3.4 у 2013 році порівняно з 2011 дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 3,9 %, а чистий дохід ? на 4,2 %. Випереджальне зростання собівартості реалізованої продукції (на 6,8 %) порівняно зі зростанням чистого доходу зумовило зменшення валового прибутку на 12,9 %. Частка валового прибутку в чистому доході знизилася з 14,5 до 12,2 %.

У структурі операційних витрат частка собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) зменшилася з 81,1 до 79,4 %, адміністративних витрат збільшилася з 8,3 до 9,6 %, витрат на збут також збільшилася з 5,6 до 6,2 %, інші операційні витрати залишилися без змін.

У 2011 році підприємство отримало збиток у розмірі 661 тис. грн, а у 2013 році отримало прибуток у розмірі 754 тис. грн.

3.2 Факторний аналіз фінансових результатів

Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності і форми власності, в умовах ринку визначається йога здатністю приносити прибуток. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим фактором стимулювання виробничо-господарської діяльності підприємства і створює фінансову основу для його розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу [18].

Прибуток ? це найважливіший узагальнюючий показник в системі оцінкових показників ефективності виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства [15].

Основні завдання аналізу фінансових результатів діяльності підприємства такі:

оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності);

визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень рентабельності;

виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й рентабельності;

аналіз порога прибутку [10].

Таблиця 3.5

Вихідна інформація для аналізу факторів формування показників фінансових результатів ДПДГ "Степне", тис. грн

Показник Умовне позначення2011 р. 2012 р. 2013 р. Відхилення (+,-) АБ12341. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ЧД201602019520958+7982. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) С172251754618399+11753. Валовий: прибуток (збиток) ВП293526492559-3764. Інші операційні доходиІОД41226412992+25805. Адміністративні витратиАВ178317112237+4546. Витрати на збутВЗ11977531445+2487. Інші операційні витратиІОВ102822191115+878. Операційний дохід ОД205722283623950+33789. Операційні витратиОВ212332222923196+196310. Фінансовий результат від операційної діяльностіФРОД-661607754+141511. Дохід від фінансової діяльностіДФД----12. Дохід від інвестиційної діяльностіДІД----13. Витрати від фінансової діяльностіВФД666078+1214. Витрати від інвестиційної діяльностіВІД----15. Фінансовий результат від фінансової діяльності: прибуток (збиток) ФРФД-66-60-78-1216. Фінансовий результат від інвестиційної діяльності: прибуток (збиток) ФРІД----17. Фінансовий результат до оподаткування: прибуток (збиток) ФРДО465547676+21118. Витрати (дохід) з податку на прибутокПП617188+2719. Прибуток (збиток) від припиненої діяльностіППД----20. Чистий фінансовий результат: прибуток ЧФР404476588+184

Фактори формування показників фінансових результатів аналізують за інформацією графи "Відхилення (+,-)" табл.3.5 із використанням адитивних факторних моделей.

Модель факторного аналізу фінансового результату (прибутку, збитку) від операційної діяльності

ФРОД = ВП + ІОД - АВ - ВЗ - ІОВ (3.1)

Загальна зміна (+,-) фінансового результату (прибутку, збитку) від операційної діяльності, тис. грн:

?ФРОД = 1415

у тому числі за рахунок факторів:

.) валового прибутку (збитку):

?ФРОД ВП = - 376

.) інших операційних доходів:

?ФРОД ІОД = +2580

.) адміністративних витрат:

?ФРОД АВ = - 454

.) витрат на збут:

?ФРОД ВЗ = - 248

.) інших операційних витрат:

?ФРОД ІОВ = - 87

Перевірка розрахунку:

?ФРОД = ?ФРОД ВП + ?ФРОД ІОД + ?ФРОД АВ + ?ФРОД ВЗ + ?ФРОД ІОВ; ?ФРОД = 1415

Прибуток від операційної діяльності збільшився на 1415 тис. грн. При цьому внаслідок зменшення валового прибутку, збільшення адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат прибуток від операційної діяльності відповідно на 454, 248, 81 тис. грн, зменшився відповідно на 376 тис. грн.

Водночас за рахунок збільшення інших операційних доходів і зменшення збільшення витрат, прибуток від операційної діяльності збільшився відповідно на 2580 тис. грн. Отже головним фактором негативної динаміки фінансового результату від операційної діяльності є зменшення валового прибутку.

Основними показниками підвищення прибутковості є:

зменшення собівартості виробництва;

підвищення доходу від реалізації продукції (робіт та послуг);

рівень рентабельності та норма прибутку.

Таблиця 3.6.1

Факторний аналіз фінансових результатів від реалізації продукції рослинництва ДПДГ "Степне"

ПродукціяОбсяг реалізації продукції у фізичній масі, цСередня ціна реалізації 1 ц, грн2011 р. 2012 р. 2013 р. відхилення (+,-) 2011 р. 2012 р. 2013 р. відхилення (+,-) 2013 р. до 2011 р. А12345678Пшениця озима22915108321797-1118117,52125,58124,00+6,48Ячмінь ярий25758681671-904119,22288,01146,02+26,8Соняшник3090894510696+7606274,11340, 19263,36-10,75

Таблиця 3.6.2

ПродукціяПовна собівартість 1 ц реалізованої продукції, грнПрибуток, збиток (-), тис. грн2011 р. 2012 р. 2013 р. відхилення (+,-) 2011 р. 2012 р. 2013 р. А9101112131415Пшениця озима109,88106, 19104,97-4,9117521415Ячмінь ярий95,15182,03107,12+11,97629365Соняшник120,39217,44245,70+125,314751098189

Таблиця 3.6.3

ПродукціяЗміна (+,-) фінансового результату, тис, грнзагальна у т. ч. за рахунок факторівобсягуЦіниСобівартостіА16171819Пшениця озима+240-8,5+141,24+107,02Ячмінь ярий+3-21,8+44,78-20,00Соняшник-286+1169,2-114,98+1340,32

Рис.3.4 Прибуток, (збиток) від реалізації продукції рослинництва, тис. грн.

У 2013 році порівняно з 2011 прибуток від реалізації озимої пшениці збільшився на 240 тис. грн. У наслідок скорочення обсягу реалізації продукції у фізичній масі на 1118 ц прибуток зменшився на 8,5 тис. грн. За рахунок підвищення середньої ціни реалізації 1 ц на 6,48 грн прибуток збільшився на 141,24 тис. грн, а у звязку зі зменшенням повної собівартості 1 ц реалізованої продукції на 4,91 грн прибуток збільшився на 107,02 тис. грн. Отже, головний вплив на збільшення прибутку від реалізації озимої пшениці мало зменшення собівартості одиниці продукції.

Прибуток від реалізації ячменю ярого у 2013 році порівняно з базовим збільшився на 3 тис. грн. Завдяки зменшенню обсягу реалізації продукції у фізичній масі на 904 ц прибуток зменшився на 21,8 тис. грн і підвищенню середньої ціни реалізації 1 ц на 26,8 грн прибуток збільшився відповідно на і 44,78 тис. грн. Разом із тим збільшення повної собівартості 1 ц реалізованої продукції на 11,97 грн зумовило зменшення прибутку на 20,0 тис. грн.

У 2013 році порівняно з 2011 роком прибуток від реалізації соняшнику зменшився на 286 тис. грн, що пояснюється впливом таких факторів: внаслідок зниження середньої ціни реалізації 1 ц на 10,75 грн прибуток зменшився на 114,98 тис. грн, з підвищення повної собівартості на 125,31 грн прибуток зменшився 1340,32 тис. грн. Лише за рахунок зростання обсягу реалізації продукції у фізичній масі на 7606 ц прибуток збільшився на 1169,2 тис. грн. Таким чином головним фактором зменшення прибутку від реалізації соняшника є збільшення собівартості.

Таблиця 3.7

Напрями розподілу прибутку ДПДГ "Степне"

Показник 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2013 р. у % до 2011 р. сума, тис. грнчаст-ка %сума, тис. грнчаст-ка %сума, тис. грнчаст-ка %1. Формування резервного капіталу5613,97616,0427,175,02. Цільове фінансування10325,513628,615826,9153,43. Перерозподіл прибутку8922,07515,817229,3193,34. Інвестиції в необоротні активи15638,618939,721636,7138,5Чистий прибуток - всього 404100,0476100,0588100,0145,2

На ДПДГ "Степне" прибуток у 2013 році, в порівнянні з 2011 роком збільшився і становить 588 тис. грн. На формування резервного капіталу віднесено 42 тис. грн. У структурі напрямів розподілу формування резервного капіталу у 2011 році, становив 13,9 %, а у 2013 році 7,1 %. Найбільше частку займає перерозподіл прибутку, у 2013 році в порівнянні з 2011 роком збільшився на 193,3 %. Також простежується збільшення цільового фінансування та інвестицій в необоротні активи, відповідно у 153,4 і 138,5 %.

3.3 Шляхи підвищення прибутковості підприємства

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства складається в прагненні до максимізації прибутку [43].

Для ефективного функціонування субєктів господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення резервів збільшення обсягу продукції, зниження собівартості, збільшення розміру прибутку.

Одним із резервів збільшення розміру прибутку підприємства є збільшення обсягу реалізації товарної продукції. Між прибутком та обсягом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Таким чином, різноманітність продукції має значний вплив на збільшення реалізованої продукції підприємства.

Збільшення прибутку в результаті виробничої діяльності дає можливість підприємству заробити засоби на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення, до того ж це стає функцією самого підприємства. В той же час ріст прибутку на підприємстві означає й збільшення відрахувань в державний бюджет [51, с.487-490].

Багато підприємств проводять розробку та реалізацію наково-технічних нововведень і отримують на них ліцензії. В умовах жорстокої конкуренції виробники можуть проводити власні дослідження і розробки в такому обсязі, який є необхідним для здійснення покращення властивостей продукції, і зробити її більш конкурентоспроможною.

Певну роль в процесі реалізації продукції відіграє правильна організація оплати праці робітників відділів збуту промислових підприємств.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку велике значення має збереження наявних довготривалих господарських звязків. Їх руйнування погано позначається на виробництві, матеріально-технічному постачанні.

Для збільшення обсягу прибутку від реалізації необхідно регулярно проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків.

Ці надлишки необхідно продавати за ринковими цінами.

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором збільшення прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Зниження собівартості продукції ? необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення [5].

Ефективне використання матеріальних ресурсів, в значній мірі, залежить від роботи відділу постачання. Однією з важливих задач органів постачання підприємства є контроль за станом запасів і за управлінням ними.

Робота служби постачання повинна сприяти економічному і раціональному використанню матеріальних ресурсів при плануванні матеріально-технічного постачання, в процесі операційної роботи по виконанню розроблених планів постачання, а також при прямому використанні матеріальних ресурсів.

Потребують вдосконалення й нормативи. Так, нормативи використання матеріальних ресурсів та виробництві продукції не всюди достатньо технічно обґрунтовані, тому вони не завжди можуть служити достовірною базою для встановлення дійсно прогресивних норм витрат. Технічно обґрунтовані норми й нормативи, їх своєчасний перегляд, з одного боку, впливають на оплату праці, а з іншої ? на формування ціни, тому що виявлення резервів призводить до зниження суспільно-необхідних витрат робітників.

Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і обєктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчання одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затрачених коштів на проектування будівельних об'єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей.

Збільшення прибутку є одним з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Значний вплив на підвищення продуктивності праці і, відповідно збільшення розміру прибутку, має скорочення застосування ручної праці, подальше впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів. Розрахунки спеціалістів показують, що при механізації робіт продуктивність праці збільшується у 1,5 ? 2 рази.

Основою збільшення прибутку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Саме науково-технічний прогрес та його ресурсозберігаючий характер забезпечують різкий поворот до інтенсифікації.

Резервом збільшення розміру прибутку промислових підприємств є підвищення якості продукції і ліквідація втрат від браку.

Резервом збільшення розміру прибутку підприємств є підвищення цін.

Ціни відображають конюнктуру ринку, протиставляючи виробника споживачу товару, і навпаки.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку підприємствам необхідно застосовувати правильну тактику в області встановлення цін. При встановленні ціни товару слід використовувати спеціальну методику розрахунку вихідної ціни.

Від правильності розрахунку ціни багато в чому залежить обсяг отримуваного прибутку, ліквідність і платоспроможність підприємства, його фінансовий стан.

Правильний розрахунок резервів збільшення розміру прибутку є необхідним для його планування на майбутній період. Знаючи перспективну суму прибутку підприємства можна правильно спрогнозувати інвестиційну політику, а також витрати на соціально-культурні заходи та матеріальні заохочення працівників.

В процесі управління формуванням прибутку вирішуються дві основні задачі:

а) підвищення загального розміру прибутку в процесі його формування;

б) ефективний розподіл отриманого прибутку за окремими напрямками його використання.

Що стосується ДПДГ "Степне", то можна сказати, що його розвиток протікає стабільно. Представлені таблиці і графіки, що аналізують діяльність ДПДГ "Степне", говорять про те, що дане підприємство планомірно нарощує виробництво від року в рік.

Підприємству, для підвищення прибутковості діяльності, слід зосередити увагу на внутрішніх і зовнішніх факторах, зокрема слід зосередити більше уваги на збуті продукції, на зниженні її собівартості і створенні конкурентних цін на товари.

Для зростання показників прибутку аналізованому підприємству необхідно здійснювати цілеспрямовану політику управління формуванням прибутку, впроваджувати сучасні технології у виробничий процес, виявляти і використовувати резерви скорочення витрат.

Побудова на підприємстві відповідних організаційно-методичних систем забезпечення управління, знання основних механізмів формування прибутку, використання сучасних методів його аналізу і планування може значно скоротити шлях до досягнення основної мети підприємства - до прибутку.

Розділ 4. Охорона праці

Сучасний розвиток аграрного виробництва змінює характер і склад праці, потребує рішучих дій для поліпшення її умов, профілактики професійних захворювань працівників зайнятих в сільському господарстві. Агропромисловий комплекс на сьогодні є однією з травмонебезпечних галузей виробництва. Тому охорона праці - це важливий соціально-організаційний мотив поліпшення умов праці [58].

Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону праці", охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоровя та працездатності людини в процесі праці [33].

Основними законодавчими та нормативними актами, які регулюють всі питання повязані з охороною праці є:

)Закон України "Про охорону праці";

2)Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

)Кодекс законів про працю;

)типове положення про службу охорони, ДНОП, наказ № 255 від 15.11.04 р.;

)типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, ДНОП, наказ № 15 від 26.01.2005р. та ін.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП) та несе відповідальність за стан охорони праці на підприємстві. Організацію та координацію робіт з охорони праці здійснюється відповідно до Типового положення про службу охорони праці, наказ ДНОП № 255 [58].

Соціально-економічне значення охорони праці в Україні полягає у наступному [25].

захисті життя і здоровя працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства;

забезпеченні повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці та повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

здійснення навчання населення, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Згідно із статтею 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (СУОП).

На досліджуваному підприємстві ДПДГ "Степне" організована й успішно функціонує служба охорони праці, де за стан охорони праці в першу чергу відповідає керівник товариства та інженер з охорони праці. Що стосується галузі рослинництва, то відповідальність несе головний агроном. Вони забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджують інструкції про обовязки, права та відповідальність за виконання покладених функцій.

СУОП - складна, штучна, відкрита, не детермінована комплексна система, яка являє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційними розпорядчими документами, сукупність взаємоповязаних соціально-економічних, організаційно-технічних та інших ланок, спрямованих на збереження здоровя і працездатності людини у процесі трудової діяльності в усіх сферах виробничого процесу [58].

Система має складну структуру. До її складу, крім основних підсистем (орган управління, виконавчий орган і обєкт управління) слід віднести і підсистеми, без яких неможливе функціонування СУОП: система фінансування охорони праці, система навчання працюючих з охорони праці, система контролю і розробки заходів з охорони праці, система розробки нормативних документів з охорони праці на підприємстві. Кожна з зазначених підсистем фактично є нижчою окремою системою по відношенню до СУОП з ознаками.

Як відомо, основним завданням організації охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці. Це стає можливим завдяки проведенню навчання усіх працівників в товаристві, перевірки їх знань, розробці і виконанню заходів з охорони праці, аналізу показників і причин виробничих травм і захворювань. На підприємстві повинні бути усунені причини, які б призводили до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконанні профілактичних заходів.

Для забезпечення охорони праці в товаристві розробляються і затверджуються положення, інструкції, що діють в межах товариства, здійснюється постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами та іншими засобами виробництва.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять за рахунок роботодавця інструктажі, навчання з питань охорони праці та правил надання першої медичної допомоги потерпілим і правил поведінки у разі виникнення аварії. Проведення цих заходів необхідно здійснювати на основі найновіших досягнень науки, передового досвіду та включаючи компютерну техніку, спеціальні засоби сигналізації.

. Спеціалісти з охорони праці мають право видавати приписи щодо усунення недоліків, одержувати від керівників структурних підрозділів необхідні відомості і пояснення з питань охорони праці, вимагати відстрочення від роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, інструктажі, навчання і не мають допуску до робіт, зупинити роботу виробництва у разі порушень, які створюють небезпеку для життя та здоровя людей [64].

. Згідно чинного законодавства про працю жоден працівник не може бути допущений до роботи, якщо відповідно не підготовлений з охорони праці. Працівники допускаються до роботи тільки після проходження перевірки знань, проведенні інструктажів [33].

Типове положення про навчання з питань охорони праці № 15 від 26.01.2005 р. спрямоване на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яке проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності.

В ДПДГ "Степне" на основі цього положення, розробляється і затверджується наказом керівника відповідне положення товариства про навчання з питань охорони праці, формується план-графік проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з яким повинні бути ознайомлені працівники.

Працівники товариства при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходить навчання і перевірку знань згідно з вимогами цього Типового положення. Перевірки знань працівників з питань охорони праці проводиться за тими нормативними актами про охорону праці, додержання яких входить до їх службових обовязків.

Відповідальність за організацію і здійснення навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення покладається на керівника товариства, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів, контроль - на інженера з охорони праці.

В товаристві для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом керівника створюються постійно діючі комісії. Головою комісії призначається заступник керівника товариства, в службові обовязки якого входить організація роботи праці. До складу комісії входять: спеціаліст служби охорони праці, юридичної і технічної служб, представники органів державного нагляду за охороною праці та профспілки.

Інші працівники проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно робіт, що входять до їх функціональних обовязків, до початку роботи і періодично раз на три роки безпосередньо на товаристві.

Позачергове навчання та перевірка знань посадових осіб, спеціалістів, працівників з питань охорони праці проводяться [64].

при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці;

при введенні в експлуатацію нового устаткування;

при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань з питань охорони праці.

Програми попереднього спеціального навчання розробляються відповідними службами товариства з урахуванням конкретних виробничих умов і відповідних їм чинних нормативних актів про охорону праці та затверджуються наказом керівника.

Для проведення навчання з охорони праці в ДПДГ "Степне" існує спеціально обладнаний кабінет з охорони праці. Робота цього кабінету організовується інженером з охорони праці, відповідно до планів, затверджених керівником товариства. Кабінет забезпечений довідково-інформаційною картотекою, нормативною документацією та літературою.

В ДПДГ "Степне" проводять вступний, повторний, позаплановий та цільовий інструктаж.

Вступний інструктаж проводять з усіма без винятку, яких вперше беруть на роботу. Його проводить інженер з охорони праці в кабінеті з охорони праці і реєструють в журналі [58].

Первинний інструктаж проводять з усіма особами без винятку, яких вперше беруть на роботу, переведеними з інших робіт, відрядженими, учнями та студентами, що прибули на практику. Його проводить безпосередній керівник підрозділу індивідуально з кожним або групою працівників, які виконуватимуть одну і ту ж роботу, звертаючи їх увагу на небезпечні виробничі фактори.

Через шість місяців після проведення первинного інструктажу на робочому місці незалежно від кваліфікації, освіти проводять повторний інструктаж. Цей інструктаж проводять по програмі інструктажу на робочому місці з реєстрацією його у відповідному журналі.

Позаплановий інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників однієї професії за програмою первинного інструктажу на робочому місці, якщо виникли зміни в законодавчих актах з охорони праці, в технологічних процесах, при порушенні вимог безпеки [58].

Цільовий інструктаж проводять з працівниками перед початком робіт, для яких потрібен наряд-допуск, його проведення реєструють в наряді-допуску на виконання робіт.

Система оперативного контролю за станом охорони праці має на меті посилення уваги до питань охорони праці і виробничої санітарії з боку керівників підрозділів, а також особистої відповідальності керівників за створення здорових і безпечних умов праці у довірених підрозділах.

Слід відмітити, що великої уваги у ДПДГ "Степне" приділяють також плануванню заходів по охороні праці. На підприємстві складають оперативний, поточний та перспективний плани робіт по охороні праці. Відповідальність за розробку плану покладено на керівника підприємства.

Оперативний план в підприємстві складається на квартал (можна на декаду) і служить для оперативного контролю за виконанням заходів по охороні праці. Поточний план на підприємстві складається на рік з урахуванням заходів, передбачених перспективним планом. В розробці цього плану приймають участь керівники підрозділів, робітники, спеціалісти. Він узгоджується з інженером з охороні праці та головним спеціалістом по галузі [58].

Одним із основних факторів, що містять небезпеку в роботі працівників бухгалтерії є робота з ПК. Тому вони повинні суворо дотримуватись правил електробезпеки та пожежної безпеки. Всі роботи, повязані з ремонтом ПК повинні виконувати тільки електрик або працівник, що має дозвіл обслуговувати електрообладнання.

Фінансування заходів з охорони праці, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці, передбачених планами підприємства здійснюється роботодавцем (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Витрати на охорону праці в ДПДГ "Степне". Полтавського району Полтавської області, 2011-2013 рр.

Види витрат2011 р. 2012 р. 2013 р. Всього затрат, грн. (Зоп) в тому числі: на номенклатурні (капітальні) заходи, передбачені колективним договором; (Зк) на засоби індивідуального захисту; (Зе) на лікувально-профілактичні заходи; (Зе) 3855 2020 890 9455100 2700 950 14505200 2845 899 1456Показники розподілу матеріальних затрат (Крв) 0,5240,5290,547

Дані табл. 4.1 свідчать, що в товаристві виділялася дуже мала кількість коштів на охорону праці, що є вагомим недоліком в організації охорони праці. Показник розподілу матеріальних затрат за 2011 ? 2013 рр. майже не змінився. В 2011 р. він становив 52,4 %, а у 2013 р. - 54,7 %. Аналізуючи джерела фінансування заходів по охороні праці, слід зазначити, що кошти були використані за призначенням, але їх кількість була занадто малою для повноцінного забезпечення функціонування служби охорони праці.

Щоб уникнути травм на виробництві, слід виконувати вимоги безпеки перед початком, під час роботи, по її закінченню, які викладені в Інструкції про охорону праці.

Завдяки дотриманню вимог охорони праці в ДПДГ "Степне" за останні три роки нещасних випадків не було, але постійно спостерігаються захворювання спричинені недотриманням заходів з особистого захисту при використанні хімікатів і добрив.

Стан виробничого травматизму та захворювань відображено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Показники стану виробничого травматизму та захворювань в ДПДГ "Степне" станом на 2011-2013 рр.

Показники 2011 р. 2012 р. 2013 р. 1. Середньорічна кількість працюючих (Р), осіб. 1401301202. Кількість нещасних випадків (Nн/в) в тому числі: з тимчасовою втратою працездатності з стійкою втратою працездатності з смертельним наслідком 3. Втрати працездатності по травматизму, дні (Ттр) ---4. Кількість захворювань (Nз) 2132285. Втрати працездатності по захворюваннях, дні (Тзах) 3503742646. Коефіцієнт частоти захворювань15,0024,6023,337. Коефіцієнт тяжкості захворювань16,711,79,48. Коефіцієнт втрат робочого часу захворювань250,5287,82219,3

Дані таблиці свідчать, про те, що останні три роки, не сталося жодного нещасного випадку. В звязку з тим, що зменшувалася кількість працюючих, знижувалося і число захворювань, відповідно зменшився коефіцієнт частоти, коефіцієнт тяжкості, коефіцієнт втрат робочого часу.

Під нещасним випадком розуміють травми, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, ушкодження внаслідок аварії, пожеж, стихійні лиха тощо. Поняття "виробничий травматизм" охоплює нещасні випадки, які сталися в процесі виробничої діяльності, при яких організм людини зазнав миттєве пошкодження, викликане зовнішньою дією. Сукупність нещасних випадків, що сталися за певний період і в певних межах, називають виробничим травматизмом [58].

На зменшення професійних захворювань, перш за все, впливає впорядкованість робочого часу, пожежні санітарно-гігієнічні умови на робочих місцях.

. У відповідності із Законом України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" кожне товариство відраховує страхові тарифи в Фонд соціального страхування від нещасних випадків [32].

Розмір тарифу для ДПДГ "Степне" становить 0,2 %. Із цих сум ФСС виплачує відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей в разі настання страхового випадку.

Витрати від виробничого травматизму та захворювань в ДПДГ "Степне" представлено в табл.4.3.

Таблиця 4.3

Втрати від виробничого травматизму та захворювань в ДПДГ "Степне" за 2011-2013 рр.

Види витрат 2011 р. 2012 р. 2013 р. А123Втрати ФСС від нещасних випадків Вфсс (н/в) 1. Виплати за лікарняними листками, всього грн., з них: - по виробничому травматизму--- - по професійних захворюваннях---2. Виплати по інвалідності, грн. ---3. Виплати по смерті потерпілого, грн. ---Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності Вфсс (твп) 1. Виплачено по лікарняних листках, грн. - по загальним захворюванням196001754810540Втрати підприємства (Впід) 801а. Середньоденна заробітна плата, грн. 82851. Виплати по штрафах, грн. ---2. Вартість зіпсованого обладнання та матеріалів, грн. ---3. Виплати за лікарняними листками (5 днів), всього грн., з них: - по виробничому травматизму--- - по загальних захворюваннях840013120119004а. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік, грн. 1154380122040012308044. Втрати із-за недоотриманої продукції, грн. 1575314048164075. Витрати на розслідування н/в, грн. ---6. Страхові тарифи в ФСС від н/в6720639661207. Страховий тариф в ФСС з тимчасовою втратою працездатності4704044772428408. Сумарні економічні втрати, грн. 7791378336772679. Річний економічний ефект--3039-1513,6

За даними табл.4.3 ми бачимо, що сумарні економічні витрати підприємства у 2011 р. становили 77913 грн, у 2013 р. - 77267 грн, тобто майже не змінився. Також, слід відмітити, що підприємство ДПДГ "Степне" мало негативний річний економічний ефект, що свідчить про неефективність впровадження заходів по охороні праці.

Для поліпшення умов праці та усунення недоліків, з метою попередження травматизму та недопущення їх повторної появи необхідно:

. Доручити інженеру по охороні праці, до початку весняно-польових робіт, провести заміну і оновлення необхідних засобів безпеки (вогнегасників, аптечок, спецодягу).

. Збільшити обсяг виділених коштів на витрати по забезпеченню на підприємстві кращого стану з охорони праці.

. Покращити матеріально-технічну базу служби охорони праці (поновити плакати по охороні праці на місцях).

. Своєчасно проводити інструктажі з охорони праці, особливо цільовий і повторний.

. Керівнику товариства разом із головою профспілкового комітету призначити уповноважених від трудових колективів для проведення першого і другого ступеня адміністративно-громадського контролю.

. Створити комісію з питань охорони праці і не рідше одного разу в квартал проводити перевірку стану охорони праці в товаристві із залучення до неї відповідних осіб.

. Постійне забезпечення працівників респіраторами, спецодягом та спецвзуттям при роботі з внесенням гербіцидів та отрутохімікатів.

. На всіх виробничих підрозділах забезпечити повну комплектацію аптечок медичними препаратами.

З метою покращення роботи категорії спеціалістів середньої ланки керівного складу сільськогосподарського підприємства необхідно виконати наступне:

. Покращити організацію підбору, навчання та атестації безпосередніх керівників робіт з боку керівника господарства та служби охорони праці.

. Забезпечити дану категорію спеціалістів необхідною кількістю законодавчої та нормативної документації по охороні праці.

. Чітко регламентувати функціональні обовязки та права посадових осіб всіх ланок, з доведенням до їх відома та видачею посадових інструкцій.

Розділ 5. Екологічна експертиза

Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими обєктами та комплексами обумовило необхідність розробки та обліку спеціальних природоохоронних заходів.

Всебічний екологічний аналіз та правильна, достовірна експертна оцінка проектів споруджуваних господарських обєктів, комплексів та систем набувають принципово важливого значення, оскільки "людські проекти", що не враховують закони природи, приносять чимало лиха.

Важлива роль серед ефективних заходів протидії цьому належить екологічній експертизі.

Поняття "експертиза" включає дослідження, що потребують відповідних знань. Її проводять спеціальні установи та організації, створювані комісії чи еколого-експертні підрозділи.

Згідно з законом України "Про екологічну експертизу", затвердженим Верховною Радою 16 червня 2011 р. № 3530-VІ, проведення екологічної експертизи є обовязковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища [30].

Екологічна експертиза - це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та обєднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи обєктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього середовища та здоровя людей.

Спрямована екологічна експертиза на підготовку висновку про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам та вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, регіонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Завдання екологічної експертизи полягають у регулюванні відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян держави.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на природне середовище та здоровя людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та обєктах.

Обєктами екологічної експертизи можуть бути: проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, перед проектні, проектні матеріали, документація із впровадження нової технології, техніки, матеріалів, екологічні ситуації, що склалися, в окремих пунктах та регіонах, діючі обєкти та комплекси, військові, оборонні та інші обєкти.

Субєктами екологічної експертизи є: Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки, органи та установи Міністерства охорони здоровя, місцеві ради народних депутатів і органи виконавчої влади; громадські організації екологічного спрямування, інші установи та організації, які залучаються до проведення екологічної експертизи, окремі громадяни.

Форми екологічної експертизи в Україні: державна, громадська та інші.

Висновки державної екологічної експертизи обовязкові для виконання, а громадської та інших видів екологічної експертизи мають рекомендаційний характер, вони враховуються при проведенні державної екологічної експертизи.

Вимоги до проведення екологічної експертизи такі:

. Дотримання пріоритету права суспільства на сприятливе екологічне середовище.

. Гармонійне поєднання екологічних та економічних інтересів.

. Екологічна сумісність обєктів з вимогами охорони довкілля.

. Комплексна еколого-економічна оцінка існуючого чи передбачуваного впливу на навколишнє середовище.

. Альтернативні варіанти зменшення негативних впливів обєктів експертизи на оточуюче середовище.

. Суворе дотримання законодавства та державних норм природо-користування.

Порядок проведення екологічної експертизи включає:

. Перевірку наявності та повноти матеріалів та реквізитів на обєкти екологічної експертизи.

. Аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи.

. Узагальнення окремих експертних досліджень та наслідків діяльності обєктів експертизи.

. Підготовку висновків.

Науково-технічний прогрес створює нові додаткові можливості для використання природних ресурсів, їх збереження, а також для розширеного відтворення природи.

Але, на жаль, в процесі господарської та іншої діяльності людина нерідко завдає шкоди природі, і чим ширші масштаби господарювання та інтенсивніше воно здійснюється, тим іноді негативні вони для природи. В звязку з цим з кожним роком актуальнішим стає завдання поліпшення екологічної експертизи.

Природоохоронним заходам Україна приділяє велику увагу на всіх етапах її розвитку, але найбільше значення їм надає в сучасний період. В Декларації про державний суверенітет України, прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1990 р. № 55-ХІІ перелічені основні обєкти навколишнього середовища, які є власністю України: земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси (розділ VI).

Екологічній безпеці в Декларації відведено окремий розділ (VII), в якому передбачено, що Україна самостійно встановлює порядок організації охорони природи на її території та порядок використання природних ресурсів, в ній також закріплені інші положення екологічної безпеки.

Екологічна експертиза в Україні здійснюється різними заходами, в тому числі і правовими, які є найбільш впливовими. Питання про екологічну експертизу передбачені в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища", прийнятого Верховною Радою України 16 червня 2011 р. № 3530-ХІІ - ВР в якому зазначено, що відносини в галузі охорони навколишнього середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розробленими відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством [22].

На даний час діють перелічені закони, прийняті Верховною Радою України, а також прийняті інші закони про охорону навколишнього середовища, зокрема, закони "Про карантин рослин", "Про природно-заповідний фонд", "Про пестициди і ядохімікати", "Про поводження з радіоактивними відходами" та інші.

У відповідності з вище переліченими законами підприємства, установи та організації здійснюють платежі за використання природних ресурсів, зокрема за розміщення відходів та викиди в атмосферне повітря і водні обєкти. Платежі за використання природних ресурсів надходять до Державного бюджету (30 %) і до місцевих бюджетів (70 %).

В Україні управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів, Ради народних депутатів та їх розпорядчі органи, а також державні органи по охороні навколишнього середовища, діяльність яких спрямована на проведення таких заходів:

розробка і реалізація екологічних програм;

здійснення контролю за використанням і охороною земель, надр, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, а також норм екологічної безпеки;

встановлення і затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів;

визначення граничних розмірів плати за користування природними ресурсами та розміщенням відходів;

формування та використання фондів охорони навколишнього природного середовища;

здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони навколишнього природного середовища, узагальнення й поширення міжнародного досвіду в цій галузі [53].

Відповідно до чинного законодавства ми маємо право прийняти участь у проведенні громадського екологічного дослідження, яке і було проведено ДПДГ "Степне".

Провідною галуззю підприємства є рослинництво. В Україні основною проблемою є ерозія ґрунтів. Вона існує і в даному підприємстві. Для боротьби з ерозією використовують безполицевий обробіток ґрунту, смугові посіви, оранка впоперек схилу, насадження лісосмуг.

Потерпають землі і від переущільнення, яке повязане із використанням важкої колісної техніки. В ДПДГ "Степне" намагаються боротися з цим явищем. Для цього використовують по можливості гусеничні трактори та не дозволяється проводити обробіток ґрунту при вологості більше 20 %.

Сучасне ведення сільського господарства не можливе без використання хімічних засобів захисту рослин - пестицидів. Препарати закуповуються по необхідності. Використання проводиться відповідно до санітарно-гігієнічних норм та економічного порогу шкодочинності. Обробка рослин проводиться у вечірні часи безповітряної погоди.

Використання мінеральних добрив теж є необхідним у сучасних умовах господарювання. Мінеральні добрива і пестициди зберігаються у спеціально обладнаному складі, який розташований в межах населеного пункту. Доступ до нього мають агроном-хімік, головний агроном та директор підприємства.

В ДПДГ "Степне" передбачено витрати на проведення заходів по охороні навколишнього природного середовища, а саме:

. Перехід на маловідходні ресурсозберігаючі технології.

. Використання приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин.

В статуті також зазначено, що фінансування заходів по охороні навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок коштів підприємства, і прибутку, що залишається в розпорядженні господарства.

ДПДГ "Степне" щоквартально сплачує збір та подає звітність про використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища. Перерахування платежів здійснюється до Державного і місцевого бюджетів в межах нормативів витрат. Сплачені кошти за охорону природного середовища відносять на витрати виробництва.

Відповідно до проведених досліджень можна зробити висновок, що негативна діяльність ДПДГ "Степне" зведена до мінімуму, тому ми можемо запропонувати таке: в подальшому продовжувати проводити ґрунтозахисні заходи, а саме: оранка в поперек схилу, безполицевий обробіток ґрунту, поряд із хімічними засобами захисту рослин використовують біологічні, які є більш безпечними для здоровя людей і довкілля, намагатися застосовувати енергозберігаючі, маловідходні технології виробництва, що забезпечують максимально повне використання ресурсів, застосовувати органічні добрива, витісняючи частину мінеральних, зберігати існуючі зелені насадження, відновлювати порушені та створювати нові.

Висновки

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливішими серед них є показники прибутку, які в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування. За рахунок прибутку виконується також частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями. Таким чином, показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємств. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя.

Економічна нестабільність, монопольне становище товаровиробників спотворюють формування прибутку як чистого доходу, приводять до прагнення одержання доходів, головним чином, в результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяють фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці завдання має виконувати держава в ході здійснення економічних реформ.

У ході виконання дипломної роботи була досягнута поставлена мета ? розгляд порядку формування та розподілу прибутку на підприємстві, узагальнення теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій з удосконалення обліку та аналізу формування та використання прибутку Були досягнуті завдання, позначені у вступі:

проаналізовано визначення категорії прибутку та підходи до його обліку як результату фінансово-господарської діяльності підприємств відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності;

визначено особливості формування прибутку на підприємстві у розрізі видів продукції та її асортиментних позицій з урахуванням норм технологічного процесу та специфіки виробництва продукції;

розкрито методику відображення обліку доходів, витрат та прибутку підприємств на рахунках бухгалтерського обліку;

запропоновано удосконалення організації обліку прибутку підприємств на основі методичного, технічного та організаційного аспектів облікової політики;

здійснено порівняльний аналіз обліку прибутку за різними методиками відповідно до понесених витрат та отриманих доходів як визначальних факторів його формування та запропонувати механізм формування оподатковуваного прибутку за даними бухгалтерського обліку;

запропоновано шляхи використання результатів аналізу прибутку та рентабельності в системі управління підприємством з метою їх ефективної діяльності.

Що стосується ДПДГ "Степне", то можна сказати, що його розвиток протікає стабільно. Представлені таблиці і графіки, що аналізують діяльність ДПДГ "Степне" говорять про те, що дане підприємство планомірно нарощує виробництво від року в рік.

Для зростання показників прибутку аналізованому підприємству необхідно здійснювати цілеспрямовану політику управління формуванням прибутку, впроваджувати сучасні технології у виробничий процес, виявляти і використовувати резерви скоротити витрати.

Список використаних джерел

1. Агеєва І.М. Дослідження процесів стратегічного планування на харчових підприємствах / І.М. Агєєва, М.Д. Мілєва // Економіка харчової промисловості. - 2010. - № 1. - С. 20-21.

. Артеменко В.Г. Экономический анализ: учебное пособие / В.Г. Артеменко, Н.В. Онисимова. - М.: КНОРУС, 2011. - 288 с.

. Базилевич В.Д. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: [навч. посіб.] / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. - К.: Знання, 2006. - 263 с.

. Бланк И.А. Управление прибылью / И.А. Бланк; [3-е изд., перераб. и доп]. - К.: Ника - Центр, 2010. - 768 с.

. Бухгалтерия. Спецвыпуск "Себестоимость: от калькуляции до декларации". - № 34 (969) від 22.08.2013 р. - 67 с.

. Бухгалтерський фінансовий облік: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / за ред. проф.Ф. Ф. Бутинця. - 7 - ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2010. - 832 с.

. Гайдис Н.М. Фінансовий аналіз: [навчально-методичний посібник] / Н.М. Гайдис. - Львів: ЛБІ НБУ, 2012. - 414 с.

. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: [монографія] / С.Ф. Голов. - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 522 с.

. Головко В.І. Економічний аналіз: [підручник] / В.І. Головко. - К.: Курс, 2010. - 280 с.

. Головко В.І. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз і безпека: [навч. посіб.] / В.І. Головко, В.П. Мінченко, В.М. Шарманська. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 448 с.

. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природных ресурсов: Учебное пособие для вузов / А.А. Голуб, Е.Б. Струкова - М.: Аспект Пресе, 2009. - 319 с.

. Голубнича Г.П. Облікові інформаційні системи в управлінні / Г.П. Голубнича // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Серія "Економіка". - 2013. - Вип.77-78. - С.18-22.

. Гольцова С.М. Звітність підприємств (фінансова, статистична, консолідована та до фондів соціального та пенсійного страхування): [навч. посіб.] / С.М. Гольцова, І.Й. Плікус. - К.: ЦНЛ, 2014. - 292 с.

. Гончаров С.М., Кушнір Н.Б. Тлумачний словник економіста / [уклад.С.М. Гончаров та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 264 с.

. Гордієнко К.Д. Економічний тлумачний словник. Понятійна база законодавства України у сфері економіки (вид.2-ге, переробл. і доп.) / [уклад. К.Д. Гордієнко]. - К.: КНТ, 2010. - 360 с.

. Горицька Л.А. Поняття категорії "Дохід" відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансововї звітності / Л.А. Горицька // Фінанси України. - 2013. - № 8. - С.68 - 74.

. Господарський кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 436-ІV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144 (зі змінами та доповненнями).

. Гринчуцький В.І. Економіка підприємства: [навч. посібник] / В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б. В, Погріщук. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 304 с.

. Гура Н. Бухгалтерський облік як складна інформаційна система / Н. Гура // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2011. - Вип.130. - С.12 - 14.

. Декларація з прибутку (Спецвипуск № 288) // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - № 65 (1822). - 63с.

. Дергільова Г.С. Облік і аналіз прибутку підприємств громадського харчування: дис. канд. екон. наук: 08.00.14/Дергільова Галина Сергіївна; Харків. держ. ун-т харчування та торгівлі. - Х., 2014. - С.261 - 267.

. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини, Науково - дослідний інститут статистики держкомстату України, Державне управління екології та природних ресурсів в Житомирській області, Житомирське обласне управління. - Ж., 2011 ст.13-18.

. Економічна теорія: [підручник] / [А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін]; за ред. А.С. Гальчинського. - Вища школа, 2007. - 503 с.

. Єрфорт І.Ю. Зміни в оподаткуванні прибутку промислових підприємств України / Ю.О. Єрфорт, О.В. Колесникова // Вісник Хмельницького національного університету. - 2011. - № 2. - т.2. - С.43.

. Жидецький В.П. Основи охорони праці: [підручник] / В. Жидецький. - Львів: Українська академія друкарства, 2012. - 335 с.

. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник: / [авт. - уклад.А.Г. Загородній]. - К.: Знання, 2007. - 1072 с.

. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні": від 16. лип. 1999 р. № 966-ХІV // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon. rada.gov.ua.

. Закон України "Про господарські товариства": від 19. вер. 1991 № 1576 XII // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">. Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік": від 16. січ. 2014 № 719-VII // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">. Закон України "Про екологічну експертизу": від 09. лют. 1995 № 45/95-ВР // [Електронний ресурс]. Режим доступу: #"justify">. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 груд. 1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 4 - (Припинив чиннисть).

. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища": від 25. чер. 1991 № 1264-XII // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">. Закон України "Про охорону праці": 14. жов. 1992 № 2694-XII // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">. Зубилевич С.К. Учет доходов по международным стандартам бухгалтерского учета / С.К. Зубилевич // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. - 2011 - № 2. - С.4-11.

. Інноваційні механізми стратегії фінансового управління: [монографія] / Геєць В.М., Ловінська Л.Г., Калюга Є.В. та ін. - ДННУ "Акад. фін. управління". - К., 2012. - С.828-853.

. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30 листопада 1999р., № 291 із змінами та доповненнями // Офіційний вісник України. - 1999. - № 52 с.87.

. Карпушенко М.Ю. Організація обліку: [навч. посібник] / М.Ю. Карпушенко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2011. - 241 с.

. Квасницька Р.С. Фінансова діяльність субєктів підприємництва: [навчальний посібник] / Р.С. Квасницька. - Львів, 2013. - 631 с. - (Вища освіта в Україні).

. Коблянська О.І. Фінансовий облік: [навч. посіб.] / О.І. Коблянська. -

-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 450 с.

. Кодацкий В.П. Прибыль. - М.: Финансы и статистика, 2012. - 128 с.

. Конституція України від 28. чер. 1996 р. № 254к/96-ВР (зі змінами та доповненнями) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України - 1996. - № 30 - (Нормативний документ).

. Концептуальна основа фінансової звітності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon4. rada.gov.ua/laws/ show/929009.

. Костирко Л.А. Стратегія фінансово-економічної діяльності господарюючого субєкта: методологія і організація: [монографія] / Л.А. Костирко. - Луганськ: СНУ імені В. Даля, 2012. - 560 с.

. Костюченко В.М. Облік доходу від реалізації продукції, товарів та інших активів / В.М. Костюченко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011. - № 4. - С.28.

. Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика [3-тє видання. Навч. посіб.] / В.С. Лень, В.В. Гливенко. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 608 с.

. Лист Міністерства фінансів України "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 29. трав. 2009р. № 31-34000-10-16/14618 [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України - Режим доступу: #"justify">. Лист Міністерства фінансів України "Про облікову політику" від 21.12.2005 р. N 31-34000-10-5/27793 [Електронний ресурс] / Ліга: Закон. - Режим доступу: #"justify">. Лихолат С.М. Економічна сутність прибутку підприємства / С.М. Лихолат, П.Р. Маделик // Науковий вісник. - 2013. Вип.16.2 - С.126 - 127.

. Ловінська Л.Г. Концепція фінансових результатів в системі бухгалтерського обліку підприємства / Л.Г. Ловінська // Фінанси України. - 2013. - № 11. - С.58 - 65.

. Малишкін О. Облік податку на прибуток: бухгалтерський чи податковий? / О. Малишкін // Бухгалтерський облік і аудит № 3. - 2012. -

с.43 - 48.

. Малишкін О.І. Аналіз методичних підходів щодо визначення податкових різниць з податку на прибуток / О.І. Малишкін // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: міжн. зб. наук. пр. / вип.2 (23). - Житомир: ЖДТУ, 2012. - C.487-499.

. Малишкін О.І. Диференціація поняття "бухгалтерський облік": податковий аспект / О.І. Малишкін // Бухгалтерський облік і аудит. - 2012. - № 3. - С.13-17.

. Мельник Л.Г. Экологическая экономика/ Л.Г. Мельник - Сумы, 2001.

. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000р. №356 // [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Режим доступу: www.zakon. rada.gov.ua

. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: [навч. посібник] / В.О. Мец. - К.: 2013. - 277 с.

. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від від 07. лют. 2013 № 73 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">. Наказ Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства" від 28. лют. 2011 № 114 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">. Опорний конспект лекцій для самостійної роботи при вивченні курсу "Основи охорони праці" для студентів 1-4 курсів, всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл.А.О. Муромцеві., І.П. Касьянов) - Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2012 р. - 96 с

. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 09. груд. 2011 № 1591 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon. rada.gov.ua

. Податковий Кодекс України від 02. груд. 2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) // (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112).

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29. лист. 1999 р. № 290 (зі змінами та доповненнями) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon. rada.gov.ua.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31. груд. 1999р. № 318 (зі змінами та доповненнями) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon. rada.gov.ua.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31. груд. 1999 р. № 318 (зі змінами та доповненнями) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon. rada.gov.ua

. Рекомендації щодо ідентифікації обєктів підвищеної небезпеки. Національний науково-дослідний інститут охорони праці (ННДІОП) - К.: Основа, 2014.

. Скалюк Р. Концепції фінансового результату діяльності промислового підприємства: міжнародна практика та вітчизняні реалії / Р. Скалюк // Галицький економічний вісник. - 2010. - № 3 (28). - С.18-25.

. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356.